3vze_s7_p2_shpakivska

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ СТРУКТУРОВАНИХ ДОКТОРСЬКИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ В УКРАЇНІ Ірина Шпаківська, Микола Козловський Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів Аналіз здійснено за фінансової підтримки проекту проекту ЄС Темпус № 511390-TEMPUS-2010-SK-JPCR (EnGo) Управління довкіллям для екологічних навчальних планів (Білорусь, Росія, Україна)

III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Аналіз сучасного стану підготовки молодих науковців в Україні

Україна, як учасник Болонського процесу, взяла на себе зобов’язання запровадити докторські програми як третій цикл навчання.

Проте до сьогодні підготовка молодих науковців відбувається за рахунок :

навчання в аспірантурі (або статусі здобувача ) та захисту кандидатських дисертацій Як експеримент від 2008 р. розпочалося “монтування” структурованих докторських (Ph.D.) програм в існуючу систему аспірантури ( досвід НУКМА) з одночасним отриманням диплому кандидата наук та доктора філософії. У 2010 р. був проведений набір докторантів на докторську програму “Біологія та біорізноманіття” продовженням цього позитивного досвіду є розпочатий в 2010 р. проект TEMPUS «Створенная зразкової моделі Докторських шкіл для впровадження структурованих програм Рh D в Україні та Грузії”, у якому з українського боку беруть участь 5 освітніх та наукових установ, а також Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Потреба завершення реформування вищої освіти в Україні на законодавчому рівні

В країнах ЄС загальний термін університетського навчання, який дозволяє отримати докторський академічний ступінь, становить не менше 8 років (3-4 роки – бакалаврат, 1-2 роки - магістратура, 3-4 роки - докторантура). Остаточний варіант адаптації підготовки фахівців на третьому циклі в Україні на даний час не визначений Стосовного цьго відбуваються гострі дискусії, проте в новому варіанті Закону України “Про вищу освіту” передбачаються істотні зміни, зокрема освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший бакалавр; бакалавр; магістр освітньо-наукові рівні: доктор філософії;доктор наук. Доктор філософії - освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра і передбачає засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми, набуття компетенцій, володіння методологією й методикою дослідницької роботи, проведення наукових досліджень, результати яких мають суттєву наукову новизну та практичне значення, їх опублікування у наукових виданнях, а також підготовку і в установленому порядку публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Нормативний термін навчання за освітньо-науковою програмою доктора філософії становить чотири роки. Підготовка докторів філософії здійснюється в аспірантурі університетів, академій, наукових установ. Передбачається запровадження кредитів ECTS для оцінювання навчального навантаження в докторському навчанні.

III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Проблеми та ризики

Традиційна система аспірантури потребує реформування, оскільки за даними МОН в Україні лише 7% аспірантів вчасно завершують дисертації (за 3 роки) і лише 25% осіб, які навчаються в аспірантурі здобувають науковий ступінь кандидата наук. Незважаючи на те, що в 2008 р. в НУКМА було розпочато набір абітурієнтів на 4 напрямки докторських програм на даний час в Україні на державному рівні визнаються лише дипломи “кандидата наук”, запровадження моделі третього циклу вищої освіти відповідно до Болонських положень наразі не відбулося.

ТОБТО : Чинною є модель аспірантури (ВАК), Докторська школа НаУКМА залишилася в статусі експериментально-пілотного проекту, який не отримує державного фінансування Ризики також пов’язані з формальним невизнанням дипломів Докторських шкіл МОНМС України. Постає питання чи захочуть вступати докторанти на програму, яка дасть їм знання, впевненість у собі і міжнародне визнання, але не дасть визнаного українського диплому, який би забезпечив місце в академічній ієрархії?

III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Потреба у розробці структурованих докторських програм необхідність дотримання умов Болонського положення щодо третього циклу освіти, яка мала бути завершеною ще у 2010 р. необхідність уніфікації національних умов підготовки дисертацій, для можливості мобільності українських докторантів поміж країнами ЄС

На даний все ще час існує проблема вибору : модернізація аспірантури чи імплементація докторських програм III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Пропозиції модернізації аспірантури Доцільним є модернізація аспірантури з розробкою навчальних планів, курсу лекцій з екології з залученням провідних українських фахівців відомих наукових шкіл. Для “наближення” традиційної аспірантури до докторської школи необхідним є розробка тематичних навчальних планів та програм третього рівня освіти які включають міждисциплінарні курси – уже існуючі (філософія та іноземна мова) курс пов’язаний з науковою діяльністю (методологія наукових досліджень) – потребують розробки курси зі спеціальності “Екологія”, “Екосистемологія”, “Середовищезнавство”, “Агроекологія” тощо, які формуються відповідно до паспорту спеціальності – потребують розробки Доцільним також є розробка критеріїв управління навчальним процесом (звітність за аудиторними заняттями, оцінка підготовки обґрунтування дисертаційної роботи, стану виконання наукового дослідження та його апробації, підготовки наукових публікацій), які повинні замінити формальне звітування про виконання індивідуального плану

III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Пропозиції модернізації аспірантури Для “наближення” традиційної аспірантури до докторської школи необхідним є розробка тематичних навчальних планів та програм третього рівня освіти які включають міждисциплінарні курси – уже існуючі (філософія та іноземна мова) курс пов’язаний з науковою діяльністю (методологія наукових досліджень) – потребують запровадження курси зі спеціальності “Екологія”, “Середовищезнавство”, “Агроекологія” тощо, які формуються відповідно до паспорту спеціальності – потребують запровадження Доцільним також є запровадження критеріїв управління навчальним процесом (звітність за аудиторними заняттями, оцінка підготовки обґрунтування дисертаційної роботи, стану виконання наукового дослідження та його апробації, підготовки наукових публікацій), які повинні замінити формальне звітування про виконання індивідуального плану III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Пропозиція щодо розроблення за впровадження навчального плану курсу за спеціальністю “екологія”, біологічні науки у регіональних наукових центрах НАН та МОНМС України До навчального плану підготовки аспірантів відповідно до паспорту спеціальноті доцільно включити навчальні курси зі спеціальності, які можуть містити лекції з 9-ти базових напрямків 1. Дослідження впливу різних чинників довкілля ( в тому числі й антропогенного походження) на біосистеми різного рівня інтеграції (організмового, популяційного, біоценотичного тощо).

2. З'ясування специфіки дії екологічних чинників на поширення, чисельність та еволюцію організмів на нашій планеті.

3. Розробка проблем популяційної екології та екології екосистем - вивчення структурнофункціональної організації популяційних систем, угруповань рослин, тварин і мікроорганізмів, біотичних угруповань, дослідження структури та особливостей функціональної стійкості екосистем.

4. Вивчення закономірностей трансформації енергії та кругообігу речовин в екосистемах і біосфері, дослідження динаміки біогеоценотичного покриву, біотичних угруповань, екосистем.

5. Розробка підходів і методів, що забезпечують системні екологічні дослідження, моделювання сукцесійних та еволюційних процесів в екосистемах.

6. Вивчення дії екологічних чинників на продуктивність популяцій окремих видів рослин і тварин, біотичних угруповань і екосистем, з'ясування механізмів взаємодії компонентів екосистем, що забезпечують їх цілісність та стійкість.

7. Розробка і впровадження методів екологічного моніторингу та систем біоіндикації , моніторингові дослідження стану довкілля та біоти екосистем.

8. Розробка методів нормування антропогенного навантаження на екосистеми, прогнозування стану природних комплексів і екосистем під впливом екологічних чинників.

9. Вирішення проблем збереження природних комплексів і біорізноманіття в сучасних умовах та опрацювання наукових основ заповідної справи.

III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.

Пропозиція розроблення за впровадження навчального плану курсу за спеціальністю “екологія”, біологічні науки у регіональних наукових центрах НАН та МОН МС України (продовження) А також теми пріоритетних напрямів розвитку сучасної екології: -

Екологічний менеджмент природоохоронних територій Система екологічних послуг: екосистеми і добробут людини Теоретичні основи управління екосистемами різних рівнів Екологічно орієнтоване управління геосоціосистемами Економіка екосистем та біорізноманіття

-

Окрім навчальних курсів обов'язковими повинні бути фахові наукові семінари при відповідному науковому центрі, де докторант може отримати інформації про нові досягнення з обраного напрямку та доповісти й обговорити з провідними науковцями отримані результати

-

Базою для розроблення та запровадження навчальних курсів зі спеціальності можуть регіональні наукові центи НАН та МОНМС України

Впродовж 1-2-го років навчання кількість ECTS -35 , з яких 20 – курси за спеціальністю,

15 – фахові семінари

III Всеукраїнський з”їзд екологів з міжнародною участю (Україна, Вінниця 21-24 вересня 2011 р.