ВОЛИНЬ | WOLYN | VOLYN Озеро Світязь | Jezioro Świtaź | Svityaz Lake
TarasovVad.indd 2
12/15/08 6:52:02 PM
TarasovVad.indd 3
Країна, що плине молоком і медом, «золоте яблуко» Корони Польської, де ґрунт родить без засіву, де риба плодиться «з божої роси», де за височенною травою не побачиш волового рогу, де бджіл водиться стільки, що вони відкладають мед прямо на землю, де рівнини й степи годі зміряти оком... Саме такою сприймав Україну мешканець давньої Речі Посполитої, народжений у Польщі, Литві чи Білорусі, засвоюючи ці прикмети «уявної географії» екзотичних східних околиць за книжками Длуґоша, Меховського, Ґваньїні …Ось як натхненно це робить якийсь чоловік на полях рукопису 1620 р.: «А де ж найродючіші поля, де найбуйніші луки, де ж найщедріші врожаї, а де ж найбільші гумна — хіба не в Русі? А де ж красивіші стада, де більші череди волів, овець і всілякого звіра, як польового, так і лісового, — хіба не в Русі? А де ж щедріші пасіки, де показніші ставки, де більші збори й багатша сіль — хіба не в Русі?». Але все прекрасне має зворотній бік. Тож в Україні лякали своєю загадковістю Дніпрові пороги, її поливали кров’ю татарські ватаги, «вогнем і мечем» спустошували повстання козацькі та війни. Так поставав стереотип «кривавої України». Власне це переплетення заворожливо прекрасного й сповненого зачаєної небезпеки пронизує всю літературу ХІХ ст. — аж до Г. Сенкевича включно. Мета нашого альбому — показати те, що залишилося від давнього образу України, від людей, які раніше мешкали тут і які так сприймали Україну, які зводили тут свої замки й закладали монастирі. Всупереч руйнівній дії часу Автор зумів побачити відгомін казкового «золотого яблука» у сьогоднішній Україні. Адже доля таки залишила нам у спадок ріки, гори та луки, а також багато фортець і храмів, замків і палаців…
Kraina mlekiem i miodem płynąca, «złote jabłko» Korony Polskiej, gdzie ziemia rodzi sama bez uprawy i bez orania, a ryby zjawiają się z rosą niebiańską, gdzie zza wysokiej trawy nie widać rogów woła, a pszczół roi się tyle, że miód składają prosto na ziemi, gdzie równin i stepów okiem nie zmierzysz… Tak właśnie widział Ukrainę mieszkaniec dawnej Rzeczypospolitej urodzony w Polsce, Litwie czy Białej Rusi, z pism Długosza, Miechowity, Gwagnina i wielu innych przyswajając wyróżniki «geografi i wyobrażonej» egzotycznych wschodnich rubieży. Oto jak to czyni anonimowy kronikarz na marginesie rękopisu z 1620 r.: «A gdzież najżyźniejsze pola, gdzie najbujniejsze łąki, gdzież najobfi tsze urodzaje, a gdzież największe gumna, i zali nie w Rusi? A gdzież urodziwsze stawa, gdzie większe trzody wołów i owiec, i wszystkiego zwierza tak polnego, jako i leśnego, i zali nie w Rusi?» Jednak to, co piękne miało także ciemniejszą stronę. Dlatego na Ukrainie lęk czaił się w zagadkowych porohach Dniepru, raz po raz kąpały ją we krwi watahy tatarskie, «ogniem i mieczem» pustoszyły powstania kozackie i wojny. Tak powstał stereotyp «krwawej Ukrainy», a splot ten, urokliwego piękna i grozy przepełnia całą literaturę XIX w., łącznie z dziełami Sienkiewicza. Celem naszego albumu jest ukazanie właśnie tego, co pozostało z dawnego obrazu tej ziemi, co pozostawili po sobie ludzie, którzy kilka wieków wcześniej tu mieszkali i taką znali Ukrainę, budując tu swoje zamki, zakładając klasztory. Mimo niszczącej mocy czasu Autor zdołał uchwycić echo «złotego jabłka» w dzisiejszej Ukrainie. Los bowiem pozostawił nam rzeki, góry i łąki, a także wiele fortec i świątyń, zamków i pałaców...
The land that flows with milk and honey, the golden apple of the Polish Crown, where the soil bears fruit without being planted, where fish procreates, blessed by the divine dew, where the tall grass covers the horns of the ox, where the myriads of bees seep the honey in excess on the ground, where one cannot catch with eye all the plains and steppes... This is how an inhabitant of the Rzeczypospolita, born in Poland, Lithuania or Belarus, perceived Ukraine, borrowing features of this imagined geography from the writings of Dlugosz, Miechowita, Guagnini… One inspired reader left notes in a manuscript from 1620: «Where one can find the most fertile grounds, the most exuberant meadows, the most plentiful crops and the largest barns? Where one can see the best herds, the largest flocks of sheep, oxen and all kinds of animals which dwell both in the field and in the forest? Where one can find such profuse bee-gardens, picturesque ponds, abundant crops and pure salt? Aren’t all these in Ruthenia?» However all that is beautiful has also its opposite side. Ukraine had terrifying rapids of the Dnipro River, it was soaked in blood of the numerous victims of Tatar hordes, it was the arena of Cossack revolts and wars that shattered its peacefulness with fire and sword. This is how the stereotype about the «bloody» Ukraine was emerging. This plexus of the enigmatic beauty and omnipresent dangers penetrated all the 19th century literature as far as to the days of Henryk Sienkiewicz. The goal of this album is to show what has survived of that ancient image of Ukraine and of the people who inhabited its land, built their castles and founded their monasteries. Despite the destructive course of time, the author managed to grasp the reminiscence of the legendary golden apple in contemporary Ukraine. After all, fate has preserved for us rivers, mountains and meadows, fortresses and temples, castles and palaces.
Наталя Яковенко
Natalia Jakowenko
Natalia Yakovenko
12/15/08 6:52:03 PM
Генеральний партнер проекту Новгород-Сіверський
Світязь
В
О
р.
Л
Володимир
Сокаль
Клевань Корець
Пляшева
н До
Н А Ж А Н Щ И ец
ь
О Зміїв Б О
Ізюм
Суботів
Святогірськ
Умань
Л Я
р. Д
П
А
З р. П
О
Р
ніп
ро
І
Ж
Мигія
Ж
Я
Запоріжжя
івд .Б
Б
уг
А Р А Б І Я Е С
Мапа етнічних земель України Mapa etnicznych regionów Ukrainy The ethnic Map of Ukraine
ий
уг
4
Л
ьк
Р Я Н Щ И Н А Д Н І П Д Н А Корсунь
рс
.Б
Л
С
Мгар
Біла Церква
ве
вд
Н А
І
Сі
Пі
И
Д
р.
р.
Ч
О
ро
П
Витачів
іп
И
С
Дн
Київ
www.primetour.com.ua
Я Путивль
С
І
Л
О
П
а
р.
Л
Дубно
Ь
Г А
Н
Дермань Остріг Межиріч Крехів Кременець Жовква Олесько Ізяслав Львів Почаїв Унів Старе Село Підгірці Підкамінь Антоніни Росохи Свірж Бердичів Самчики ер Бережани ніс т Старокостянтинів Д Рогатин . р Меджибіж Чесники Дрогобич Буданів Підгайці Летичів Гусятин Шевченково Бучач Сутківці Чортків Сидорів Язлівець Кудринці Манява Чернелиця Нирків Кам'янець-Подільський Мурафа Брацлав Шаргород Жванець г. Говерла Бакота Хотин А Буша Н р. ВИ Дн О іс т БУК ер Потелич
Чернігів
р. Де
Олика
И
Зимне
сна
Луцьк
сн Де
Терпіння
р. Д
ніпро
Асканія Нова
Білгород-Дністровський
Я Т А В Р І Судак Бахчисарай
Ч
TarasovVad.indd 4
О
Р
Н
Е
М
О
Р
Е
12/15/08 7:58:09 PM
ЗМІСТ SPIS TRESCI CONTENTS
02 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26–29 30–31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
TarasovVad.indd 5
UA
PL
EN
Світязь Зимнe Луцьк Пляшева Дубно Острог Межиріч Антоніни Самчики Кременець Ізяслав Почаїв Корець Клевань Старокостянтинів Володимир-Волинський Олика Дермань Нирків Карпати Свірж Львів Жовква Крехів Унів Підгірці Росохи Олесько Бережани Рогатин Потелич Манява Сокаль Старе Село Язловець Підкамінь Чесники Бyчач Підгайці Шевченково Дрогобич
Świtaź Jezioro Zimno Łuck Plaszowa Dubno Ostróg Międzyrzecz Antoniny Samczyki Krzemieniec Izasław Poczajów Korzec Klewań Starokonstantynów Włodzimierz-Wołyński Ołyka Dermań Nyrków Karpaty Świrż Lwów Żółkiew Krechów Uniów Podhorce Rosochy Olesko Brzeżany Rohatyn Potylicz Maniawa Sokal Stare Sioło Jazłowiec Podkamień Cześniki Buczacz Podhajce Szewczenkowo Drohobycz
Svityaz Lake Zymne Lutsk Plyasheva Dubno Ostroh Mezhirich Antoniny Samchyky Kremenets Izyaslav Pochayiv Korets Klevan Starokostyantyniv Volodymyr-Volynskyi Olyka Derman Nyrkiv the Carpathian Mountains Svirzh Lviv Zhovkva Krekhiv Univ Pidhirtsi Rosokhy Olesko Berezhany Rohatyn Potelych Manyava Sokal Stare Selo Yazlovets Pidkamin Chesnyky Buchach Pidhaytsi Shevchenkove Drohobych
50 51 52 53 54–55 56–57 58 59 60–61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72–73 74 75 76–79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96–97 98–127
UA
PL
EN
Чернелиця Хотин Сидорів Дністер Чортків Меджибіж Летичів Жванець Кам’янець-Подільський Буданів Сутківці Кудринці Гусятин Буша Брацлав Шаргород Мурафа Десна Новгород-Сіверський Чернігів Путивль Бердичів Київ Дніпро Умань Корсунь Біла Церква Суботів Мгар Ізюм Сіверський Донець Святогірськ Білгород-Дністровський Південний Буг Терпіння Запоріжжя Асканія-Нова Судак Бахчисарай Індекс Історичний коментар
Czernelica Chocim Sidorów Dniestr Czortków Międzybóż Latyczów Żwaniec Kamieniec-Podolski Budzanów Sutkowce Kudryńce Husiatyn Busza Bracław Szarogród Murafa Desna Nowogród-Siewierski Czernihów Putywl Berdyczów Kijów Dniepr Humań Korsuń Biała Cerkiew Subotów Mhar Izium Doniec Siewierski Swiatogorsk Biłhorod-Dnistrowski Boh Terpinnia Zaporoże Askania-Nowa Sudak Bakczysaraj Index Komentarz historyczny
Chernelytsya Khotyn Sydoriv the Dnister River Chortkiv Medzybizh Letychiv Zhvanets Kamyanets-Podilskyi Budaniv Sutkivtsi Kudryntsi Husiatyn Busha Bratslav Sharhorod Murafa the Desna River Novhorod-Siverskyi Chernihiv Putyvl Berdychiv Kyiv the Dnipro River Uman Korsun Bila Tserkva Subotiv Mhar Izyum the Siverskyi Donets River Svyatogirsk Bilhorod-Dnistrovskyi the Buh Pivdennyi River Terpinnya Zaporizhzhya Askania-Nova Sudak Bakhchysaray Index Historical comments
5
12/15/08 6:52:03 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
11
Межиріч, Францисканський монастир, XV ст. | Międzyrzecz, klasztor Franciszkanów, XV w. | Mezhirich, the Franciscan Monastery, 15th c. 99
TarasovVad.indd 11
12/15/08 6:52:06 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
12
Антоніни, маєток, XVIII ст. | Antoniny, dwór, XVIII w. | Estate in Antoniny, 18th c. 100
TarasovVad.indd 12
12/15/08 6:52:07 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
13
Самчики, садиба, XIX ст. | Samczyki, siedziba, XIX w. | Estate in Samchyky, 19th c. 100
TarasovVad.indd 13
12/15/08 6:52:07 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
14
Кременець, панорама міста | Krzemieniec, panorama miasta | View of Kremenets 100
TarasovVad.indd 14
12/15/08 6:52:08 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
16
Почаїв, Успенський монастир, XVIII ст. | Poczajów, klasztor Wniebowzięcia MB, XVIII w. | Pochayiv, the Holy Assumption Monastery, 18th c. 101
TarasovVad.indd 16
12/15/08 6:52:09 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
17
Корець, костел св. Антонія, XVI ст. | Korzec, kościół św. Antoniego, XVI w. | Korets, the St. Anthony’s Church, 16th c. 101
TarasovVad.indd 17
12/15/08 6:52:09 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
19
Старокостянтинів, замок, XVI ст. | Starokonstantynów, zamek, XVI w. | Starokostyantyniv, the castle, 16th c. 102
TarasovVad.indd 19
12/15/08 6:52:10 PM
В О Л И Н Ь | W O LY N | V O LY N
20
Володимир-Волинський, церква св. Василія, XIII ст. | Włodzimierz-Wołyński, cerkiew św. Bazylego, XIII w. | Volodymyr-Volynskyi, the St. Basil’s Church, 13th c. 102
TarasovVad.indd 20
12/15/08 6:52:11 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
24
Карпати, вид з Говерли на долину р. Прут | Karpaty, widok z Howerli na dolinę Prutu | the Carpathian Mountains, view from Hoverla over the Prut River valley 104
TarasovVad.indd 24
12/15/08 6:52:13 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
25
Свірж, замок, XV ст. | Świrż, zamek, XV w. | Svirzh, the castle, 15th c. 104
TarasovVad.indd 25
12/15/08 6:52:13 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
27
Львів, вірменський собор, XIV ст. | Lwów, katedra Ormiańska, XIV w. | Lviv, the Armenian Cathedral, 14th c. 105
TarasovVad.indd 27
12/15/08 6:52:14 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
29
Львів, каплиця Боїмів, XVII ст. | Lwów, Kaplica Boimów, XVII w. | Lviv, the Chapel of Boim family, 17th c. 105
TarasovVad.indd 29
12/15/08 6:52:15 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
31
Жовква, синаґоґа, XVII ст. | Żółkiew, synagoga, XVII w. | Zhovkva, the synagogue, 17th c. 106
TarasovVad.indd 31
12/15/08 6:52:16 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
32
Крехів, Bасиліянський монастир, XVII ст. | Krechów, klasztor Bazyliański, XVII w. | Krekhiv, the Basilian Monastery, 17th c. 106
TarasovVad.indd 32
12/15/08 6:52:17 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
34
Підгірці, замок, XVII ст. | Podhorce, zamek, XVII w. | Pidhirtsi, the castle, 17th c. 107
TarasovVad.indd 34
12/15/08 6:52:18 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
36
Олесько, замок, XIII ст. | Olesko, zamek, XIII w. | Olesko, the castle, 13th c. 108
TarasovVad.indd 36
12/15/08 6:52:19 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
37
Бережани, панорама міста | Brzeżany, panorama miasta | View of Berezhany 108
TarasovVad.indd 37
12/15/08 6:52:19 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
38
Рогатин, церква св. Духа, XVI ст. | Rohatyn, cerkiew św. Ducha, XVI w. | Rohatyn, the Holy Spirit Church, 16th c. 108
TarasovVad.indd 38
12/15/08 6:52:20 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
39
Потелич, церква св. Духа, XVI ст. | Potylicz, cerkiew św. Ducha, XVI w. | Potelych, the Holy Spirit Church, 16th c. 109
TarasovVad.indd 39
12/15/08 6:52:20 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
40
Манява, монастир, XVII ст. | Maniawa, pustelnia, XVII w. | Manyava, the monastery, 17th c. 109
TarasovVad.indd 40
12/15/08 6:52:21 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
41
Сокаль, Бернардинський монастир, XVII ст. | Sokal, klasztor Bernardynów, XVII w. | Sokal, the Bernardine Monastery, 17th c. 109
TarasovVad.indd 41
12/15/08 6:52:21 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
42
Старе Село, замок, XVII ст. | Stare Sioło, zamek, XVII w. | Stare Selo, the castle, 17th c. 110
TarasovVad.indd 42
12/15/08 6:52:22 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
44
Підкамінь, Домініканський монастир, XVII ст. | Podkamień, klasztor dominikański, XVII w. | Pidkamin, the Dominican Monastery, 17th c. 110
TarasovVad.indd 44
12/15/08 6:52:23 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
46
Бучач, панорама міста | Buczacz, panorama miasta | View of Buchach 111
TarasovVad.indd 46
12/15/08 6:52:24 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
47
Підгайці, єврейський цвинтар, XV ст. | Podhajce, cmentarz żydowski, XV w. | Pidhaytsi, the Jewish cemetery, 15th c. 111
TarasovVad.indd 47
12/15/08 6:52:25 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
48
Шевченковo, церква св. Пантелеймона, XII ст. | Szewczenkowo, cerkiew św. Pantełejmona, XII w. | Shevchenkovo, the St. Panteleimon Church, 12th c. 112
TarasovVad.indd 48
12/15/08 6:52:26 PM
ГА Л И Ч И Н А | G A L I C J A | G A L I C I A
50
Чернелиця, замок, XVII ст. | Czernelica, zamek, XVII w. | Chernelytsya, the castle, 17th c. 112
TarasovVad.indd 50
12/15/08 6:52:27 PM
БУКОВИНА | BUKOWINA | BUKOVYNA
51
Хотин, фортеця, XIII ст. | Chocim, twierdza, XIII w. | Khotyn, the fortress, 13th c. 113
TarasovVad.indd 51
12/15/08 6:52:27 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
52
Сидорів, замок, XVII ст. | Sidorów, zamek, XVII w. | Sydoriv, the castle, 17th c. 113
TarasovVad.indd 52
12/15/08 6:52:28 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
53
Річка Дністер, біля Бакоти | Dniestr w pobliżu Bakoty | View of the Dnister River near Bakota 113
TarasovVad.indd 53
12/15/08 6:52:28 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
55
Чортків, ринок | Czortków, rynek | Chortkiv, the market square 114
TarasovVad.indd 55
12/15/08 6:52:29 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
56
Меджибіж, замок, XIV ст. | Międzybóż, zamek, XIV w. | Medzhybizh, the castle, 14th c. 114
Międzybóż TarasovVad.indd 56
12/15/08 6:52:30 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
57
Меджибіж, єврейський цвинтар, XVI ст. | Międzybóż, cmentarz żydowski, XVI w. | Medzhybizh, the Jewish cemetery, 16th c. 115
TarasovVad.indd 57
12/15/08 6:52:30 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
60
Кам’янець-Подільський, фортеця, XI ст. | Kamieniec Podolski, twierdza, XI w. | Kamyanets-Podilskyi, the fortress, 11th c. 116
TarasovVad.indd 60
12/15/08 6:52:32 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
61
Кам’янець-Подільський, собор св. Петра і Павла, XVI ст. | Kamieniec Podolski, katedra, XVI w. | Kamyanets-Podilskyi, the Cathedral of St. Peter and Paul, 16th c. 116
TarasovVad.indd 61
12/15/08 6:52:33 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
64
Кудринці, замок, XVII ст. | Kudryńce, zamek, XVII w. | Kudryntsi, the castle, 17th c. 117
TarasovVad.indd 64
12/15/08 6:52:34 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
66
Буша, печерний храм, VI ст. | Busza, świątynia skalna, VI w. | Busha, the pagan cave temple, 6th c. 118
TarasovVad.indd 66
12/15/08 6:52:35 PM
П О Д І Л Л Я | P O D O L E | P O D I L L YA
67
Брацлав, єврейський цвинтар | Bracław, cmentarz żydowski | Bratslav, the Jewish cemetery 118
TarasovVad.indd 67
12/15/08 6:52:36 PM
П О Л І С С Я | P O L E S I E | P O L I S S YA
70
Ріка Десна біля Новгород-Сіверського | Desna w pobliżu Nowogrodu Siewierskiego | View of the Desna River near Novhorod-Siverskyi 119
TarasovVad.indd 70
12/15/08 6:52:38 PM
П О Л І С С Я | P O L E S I E | P O L I S S YA
72
Чернігів, собори Борисоглібський (XII ст.) та Спаський (XI ст.) | Czernihów, sobór Przemienienia Pańskiego (XII w.) i Borysoglebski (XI w.) | Chernihiv, the St. Borys and Hlib Cathedral (12th c.) and the Holy Savior Cathedral (11th c.) 120
TarasovVad.indd 72
12/15/08 6:52:39 PM
П О Л І С С Я | P O L E S I E | P O L I S S YA
74
Путивль, Молчанський монастир, XVII ст. | Putywl, klasztor Mołczański, XVII w. | Putyvl, the Molchanskyi Monastery, 17th c. 120
TarasovVad.indd 74
12/15/08 6:52:40 PM
П О Л І С С Я | P O L E S I E | P O L I S S YA
75
Бердичів, монастир ордену Босих Кармелітів, XVI ст. | Berdyczów, klasztor karmelitów bosych, XVI w. | Berdychiv, the Convent of Discalced Carmelites, 16th c. 121
TarasovVad.indd 75
12/15/08 6:52:41 PM
Н А Д Д Н І П Р Я Н Щ И Н А | N A D D N I E P R Z E | N A D D N I P R YA N S H C H Y N A
76
Київ, Києво-Печерська Лавра, XI ст. | Kijów, Ławra Peczerska, XI w. | Kyiv, the Kyiv-Pechersk Lavra, 11th c. 121
TarasovVad.indd 76
12/15/08 6:52:41 PM
Н А Д Д Н І П Р Я Н Щ И Н А | N A D D N I E P R Z E | N A D D N I P R YA N S H C H Y N A
77
Київ, Собор святої Софії, XI ст. | Kijów, Sobór Sofijski, XI w. | Kyiv, the St. Sophia Cathedral, 11th c. 121
TarasovVad.indd 77
12/15/08 6:52:42 PM
Н А Д Д Н І П Р Я Н Щ И Н А | N A D D N I E P R Z E | N A D D N I P R YA N S H C H Y N A
78
Київ, Видубицький монастир, XI ст. | Kijów, Klasztor Wydubiecki, XI w. | Kyiv, the Vydubychi Monastery, 11th c. 122
TarasovVad.indd 78
12/15/08 6:52:42 PM
Н А Д Д Н І П Р Я Н Щ И Н А | N A D D N I E P R Z E | N A D D N I P R YA N S H C H Y N A
80
Ріка Дніпро біля Витачева | Dniepr koło Wytaczowa | View of the Dnipro River near Vytachiv 122
TarasovVad.indd 80
12/15/08 6:52:43 PM
Н А Д Д Н І П Р Я Н Щ И Н А | N A D D N I E P R Z E | N A D D N I P R YA N S H C H Y N A
81
Умань, парк «Софіївка», XVIII ст. | Humań, park Zofiówka, XVIII w. | Uman, the Sofiyivka Park, 18th c. 123
TarasovVad.indd 81
12/15/08 6:52:44 PM
С ЛО Б ОЖ А Н Щ И Н А | S ŁOB O Ż A Ń S Z C Z Y Z NA | SLOB O Z HA N SHC H Y NA
86
Ізюм, половецькі баби, XII ст. | Izium, baby połowieckie, XII w. | Izyum, Polovets stone statues «Babas», 12th c. 124
TarasovVad.indd 86
12/15/08 6:52:47 PM
С ЛО Б ОЖ А Н Щ И Н А | S ŁOB O Ż A Ń S Z C Z Y Z NA | SLOB O Z HA N SHC H Y NA
87
Ріка Сіверський Донець | Doniec Siewierski | View of the Siverskyi Donets River 125
TarasovVad.indd 87
12/15/08 6:52:47 PM
С ЛО Б ОЖ А Н Щ И Н А | S ŁOB O Ż A Ń S Z C Z Y Z NA | SLOB O Z HA N SHC H Y NA
88
Святогірськ, Успенський монастир, XVII ст. | Światogorsk, klasztor Wniebowzięcia NMP, XVII w. | Svyatogirsk, the Holy Assumption Monastery, 17th c. 125
TarasovVad.indd 88
12/15/08 6:52:48 PM
З А П О Р І Ж Ж Я | Z A P O R O Ż E | Z A P O R I Z H Z H YA
92
Запоріжжя, острів Хортиця | Zaporoże, wyspa Chortyca | Zaporizhzhya, Khortytsia Island 126
TarasovVad.indd 92
12/15/08 6:52:50 PM
ТА В Р І Я | TAW R I J A | TAV R I A
93
Асканія-Нова, скіфські кургани, VIII–IV ст. до н. е. | Askania-Nowa, kurhany Scytów, VIII–IV w. p.n.e. | Askania-Nova, the Scythian burial mounds, 8th–4th c. BC 127
TarasovVad.indd 93
12/15/08 6:52:50 PM
ТА В Р І Я | TAW R I J A | TAV R I A
94
Судак, Ґенуезька фортеця, XIV ст. | Sudak, twierdza genueńska, XIV w. | Sudak, the Genoese fortress, 15th c. 127
TarasovVad.indd 94
12/15/08 6:52:51 PM
ТА В Р І Я | TAW R I J A | TAV R I A
95
Бахчисарай, ханський палац, XVI ст. | Bakczysaraj, pałac chanów, XVI w. | Bakhchysaray, the khan palace, 16th c. 127
TarasovVad.indd 95
12/15/08 6:52:51 PM
UA І Н Д Е КС
1
2
3
4
5
6
Антоніни 12, 100 Асканія-Нова 93, 127 Бyчач 46, 111 Бахчисарай 95, 127 Бердичів 75, 121 Бережани 37, 108 Біла Церква 83, 123 Білгород-Дністровський 89, 125 Брацлав 67, 118 Буг Південний 90, 126 Буданів 62, 116 Буша 66, 118 Володимир-Волинський 20, 102 Гусятин 65, 117 Дермань 22, 103 Десна 70, 119 Дніпро 80, 122 Дністер 53, 113 Дрогобич 49, 112 Дубно 9, 99 Жванець 59, 115 Жовква 30–31, 106 Запоріжжя 92, 126 Зимнe 6, 98 Ізюм 86, 124 Ізяслав 15, 101 Кам’янець-Подільський 60–61, 116 Карпати, гори 24, 104 Київ 76–79, 121–122 Клевань 18, 102 Корець 17, 101 Корсунь 82, 123 Кременець 14, 100 Крехів 32, 106 Кудринці 64, 117 Летичів 58, 115 Луцьк 7, 98 Львів 26–29, 104–105 Манява 40, 109 Мгар 85, 124
Меджибіж 56–57, 114–115 Межиріч 11, 99 Мурафа 69, 119 Нирків 23, 103 Новгород-Сіверський 71, 119 Олесько 36, 108 Олика 21, 103 Острог 10, 99 Підгайці 47, 111 Підгірці 34, 107 Підкамінь 44, 110 Пляшева 8, 98 Потелич 39, 109 Почаїв 16, 101 Путивль 74, 120 Рогатин 38, 108 Росохи 35, 107 Самчики 13, 100 Свірж 25, 104 Світязь 2 Святогірськ 88, 125 Сидорів 52, 113 Сіверський Донець 87, 125 Сокаль 41, 109 Старе Село 42, 110 Старокостянтинів 19, 102 Суботів 84, 124 Судак 94, 127 Сутківці 63, 117 Терпіння 91, 126 Умань 81, 123 Унів 33, 107 Хотин 51, 113 Чернелиця 50, 112 Чернігів 72–73, 120 Чесники 45, 111 Чортків 54–55, 114 Шаргород 68, 118 Шевченково 48, 112 Язловець 43, 110
1. Скелівка, костел | Skeliwka, kosciol | Skelivka, the church || 2. Вишнівець, палац | Wisniowiec, palac | Vyshnivets, the palace 3. Збараж, панорама | Zbaraz, panorama | Zbarazh, panorama || 4. Новгород-Сіверський, монастир | Nowogród-Siewerski, klasztor | Novhorod-Siverskyi, the monastery 5. Кам’янець-Подільський, фортеця | Kamieńiec-Podolskij, twierdza | Kamyanets-Podilskyi, the fortress || 6. Бахчисарай, палац хана | Bakczysaraj, Pałac chanów | Bakhchysaray, the khan palace
TarasovVad.indd 96
12/15/08 6:52:52 PM
PL
EN
INDEX
INDEX
Antoniny 12, 100 Askania-Nowa 93, 127 Bakczysaraj 95, 127 Berdyczów 75, 121 Biała Cerkiew 83, 123 Biłhorod-Dnistrowski 89, 125 Bracław 67, 118 Brzeżany 37, 108 Buczacz 46, 111 Budzanów 62, 116 Boh 90, 126 Busza 66, 118 Chocim 51, 113 Czernelica 50, 112 Czernihów 72–73, 120 Cześniki 45, 111 Czortków 54–55, 114 Dermań 22, 103 Desna 70, 119 Dniepr 80, 122 Dniestr 53, 113 Doniec Siewierski 87, 125 Drohobycz 49–112 Dubno 9, 99 Humań 81, 123 Husiatyn 65, 117 Izasław 15, 101 Izium 86, 124 Jazłowiec 43, 110 Kamieniec-Podolski 60–61, 116 Karpaty 24, 104 Kijów 76–79, 121–122 Klewań 18, 102 Korsuń 82, 123 Korzec 17, 101 Krechów 32, 106 Krzemieniec 14, 100 Kudryńce 64, 117 Latyczów 58, 115 Łuck 7, 98
Lwów 26–29, 104–105 Maniawa 40, 109 Mhar 85, 124 Międzybóż 56–57, 114–115 Międzyrzecz 11, 99 Murafa 69, 119 Nowogród-Siewierski 71, 119 Nyrków 23, 103 Olesko 36, 108 Ołyka 21, 103 Ostróg 10, 99 Plaszowa 8, 98 Poczajów 16, 101 Podhajce 47, 111 Podhorce 34, 107 Podkamień 44, 110 Potylicz 39, 109 Putywl 74, 120 Rohatyn 38, 108 Rosochy 35, 107 Samczyki 13, 100 Sidorów 52, 113 Sokal 41, 109 Stare Sioło 42, 110 Starokonstantynów 19, 102 Subotów 84, 124 Sudak 94, 127 Sutkowce 63, 117 Swiatogorsk 88, 125 Świrż 25, 104 Świtaź 2 Szarogród 68, 118 Szewczenkowo 48, 112 Terpinnia 91, 126 Uniów 33, 107 Włodzimierz-Wołyński 20, 102 Zaporoże 92, 126 Zimno 6, 98 Żółkiew 30–31, 106 Żwaniec 59, 115
Antoniny 12, 100 Askania-Nova 93, 127 Bakhchysaray 95, 127 Berdychiv 75, 121 Berezhany 37, 108 Bila Tserkva 83, 123 Bilhorod-Dnistrovskyi 89, 125 Bratslav 67, 118 Buchach 46, 111 Budaniv 62, 116 Buh Pivdennyi 90, 126 Busha 66, 118 the Carpathian Mountains 24, 104 Chernelytsya 50, 112 Chernihiv 72–73, 120 Chesnyky 45, 111 Chortkiv 54–55, 114 Derman 22, 103 Desna 70, 119 Dnipro 80, 122 Dnister 53, 113 Drohobych 49, 112 Dubno 9, 99 Husiatyn 65, 117 Izyaslav 15, 101 Izyum 86, 124 Kamyanets-Podilskyi 60–61, 116 Khotyn 51, 113 Klevan 18, 102 Korets 17, 101 Korsun 82, 123 Krekhiv 32, 106 Kremenets 14, 100 Kudryntsi 64, 117 Kyiv 76–79, 121–122 Letychiv 58, 115 Lutsk 7, 98 Lviv 26–29, 104–105 Manyava 40, 109 Medzhybizh 56–57, 114–115
Mezhirich 11, 99 Mhar 85, 124 Murafa 69, 119 Novhorod-Siverskyi 71, 119 Nyrkiv 23, 103 Olesko 36, 108 Olyka 21, 103 Ostroh 10, 99 Pidhaytsi 47, 111 Pidhirtsi 34, 107 Pidkamin 44, 110 Plyasheva 8, 98 Pochayiv 16, 101 Potelych 39, 109 Putyvl 74, 120 Rohatyn 38, 108 Rosokhy 35, 107 Samchyky 13, 100 Sharhorod 68, 118 Shevchenkovo 48, 112 Siverskyi Donets 87, 125 Sokal 41, 109 Stare Selo 42, 110 Starokostyantyniv 19, 102 Subotiv 84, 124 Sudak 94, 127 Sutkivtsi 63, 117 Svirzh 25, 104 Svityaz 2 Svyatogirsk 88, 125 Sydoriv 52, 113 Terpinnya 91, 126 Uman 81, 123 Univ 33, 107 Volodymyr-Volynskyi 20, 102 Yazlovets 43, 110 Zaporizhzhya 92, 126 Zhovkva 30–31, 106 Zhvanets 59, 115 Zymne 6, 98
7
8
9
7. Умань, парк «Софіївка» | Humań, park Zofiówka | Uman, the Sofiyivka Park 8. Судак, Генуезька фортеця | Sudak, twierdza Genueńs | Sudak, the Genoese fortress 9. Жовква, панорама | Żółkiew, panorama | Zhovkva, panorama
TarasovVad.indd 97
12/15/08 6:52:53 PM
1 10
42
43
44
Старе Село, замок
Язловець, замок
Підкамінь, Домініканський монастир
Село під Львовом уперше згадується в середині XV ст. як власність Яна Завиші; згодом його дідичами були великий коронний гетьман Ян Тарновський, а пізніше — зять гетьмана, князь Василь-Костянтин Острозький, котрий у 1584–1589 рр. збудував тут замок, спроектований львівським архітектором-італійцем Амброзієм Прихильним. Черговий власник Старого Села, князь Владислав-Домінік Заславський, у 1642 й 1654 рр. здійснив реконструкцію укріплень, завдяки чому замок витримав турецьку облогу в 1672 р. На початку XVIII ст. було проведено останній ремонт, а в ХІХ ст. замок поволі занепадав. Залишилися потужні стіни заввишки 14–16 м та три розташовані по периметру башти з декоративною різьбою. З 1980 р. тут ведуться реставраційні роботи.
Перша згадка про Язловець датується 1436 р.; власниками міста до кінця XV ст. були Бучацькі, пізніше — Сенявські, Радзивілли, Конєцпольські та ін.; у 1519 р. місто отримало маґдебурзьке право. Замок на горі над містом був збудований у середині XV ст. Бучацькими як п’ятикутна фортеця. Збереглися два портали з гербами у західній вежі та портал роботи Яна Б’ялого 1602 р. Врешті, у 1747 р. нижню частину замку було перебудовано на палац, фронтон якого прикрашає рельєфна композиція гербів Цьолек (Понятовських) і Погоня (Чарторизьких) — власників Язловця у XVIII ст. У XVІ–XVІІ ст. місто стало центром торгівлі завдяки вірменським купцям, які збудували собор св. Миколая в 1551 р. Католицька громада мала костел Успіння 1589 р.
Перші згадки про монастир на горі Рожаниці, відносяться до середини ХІІІ ст. Згідно з написом на давній монастирській іконі, монголи вбили місцевого настоятеля Урбана й 12 монахiв. Нині піддають сумніву цю звістку, як і автентичність фундушу Петра Цебровського монастиреві в 1464 р. У XVII ст. коштом власника Підкаменя, Балтазара Цетнера, було зведено мурований монастир, вежу над храмом увінчано чотирма мiдними скульптурами, а комплекс обнесено мурами, валами й баштами, якi рятували навколишніх мешканців від татарських набігів. Славі монастиря сприяло визнання монастирської Богородичної ікони чудотворною, а в 1725 р. відбулася її коронація. Сьогодні тут діючий монастир студитського уставу.
Stare Sioło, zamek
Jazłowiec, zamek
Podkamień, klasztor dominikański
Pierwsza wzmianka o Jazłowcu pochodzi z 1436 r.; właścicielami do końca XV w. byli Buczaccy, później — Sieniawscy, Radziwiłłowie, Koniecpolscy i in. W 1519 r. otrzymał prawo magdeburskie. Pięcioboczną twierdzę nad miastem zbudowano w poł. XV w. W zachodniej wieży zachowały się dwa portale z herbami oraz portal roboty Jana Białego z 1602 r. W 1747 r. dolną część zamku przebudowano na pałac, którego fronton zdobi kompozycja herbów Ciołek (Poniatowskich) i Pogoń (Czartoryskich), właścicieli Jazłowca w XVIII w. W XVI i XVII w. miasto, dzięki ormiańskim kupcom, stało się ośrodkiem handlu; był tu klasztor, siedziba biskupa ormiańskiego z kościołem św. Mikołaja 1551 r. oraz katolicki kościół Wniebowzięcia NMP 1589 r.
Pierwsze wzmianki o klasztorze w Podkamieniu na Górze Różańcowej pochodzą z poł. XIII w.: napis na starej klasztornej ikonie głosi, że Mongołowie zabili tutejszego przeora Urbana i 12 mnichów. Tę informację, jak i autentyczność fundacji Piotra Cebrowskiego na rzecz klasztoru w 1464 r., dziś podaje się w wątpliwość. W XVII w. kosztem właściciela Podkamienia, Baltazara Cetnera, wzniesiono murowany klasztor, wieżę nad świątynią zwieńczyły 4 rzeźby, a całość otoczono murami, wałami i basztami, które ratowały okoliczną ludność przez najazdami tatarskimi. Wtedy też klasztor rozsławił obraz Matki Boskiej, uznany za cudowny; w 1725 r. odbyła się jego koronacja. Obecnie znajduje się tu klasztor studytów.
Yazlovets, the castle
Pidkamin, the Dominican Monastery
The first reference to Yazlovets dates from 1436. Buczacki family owned the town to the end of the 15th century, but later it belonged to Sieniawski, Radziwill, Koniecpolski, etc. In 1519 the town received Magdeburg rights. In the mid15th century Buczacki built the pentagonal castle on the hill overlooking the town. Now there are two portals with coats of arms in the western tower and another portal carved by Jan Bialy. In 1747 the lower part of the castle was converted into the palace, featuring an embossed coat of arms of the Poniatowski (Bullock) and Czartoryski (Pursuit) on the attic. The town became a trade centre in the 16th–17th century due to the presence of Armenian merchants, who built the St. Nicolas Cathedral (1551).
First records about the abbey on the Rozhanytsya hill date from the 13th century. The inscription on the ancient monastic icon tells that Mongols killed local abbot Urban and 12 monks. Today many question this story as well as the authenticity of the Cerebrowski’s bestowal to the monastery in 1464. In the 17th century Pidkamin’s owner Baltasar Zetner funded the brick abbey. Four copper sculptures topped the tower above the temple. Fortified walls and towers which served as a refuge for the locals during the Tatar raids enclosed the entire monastery. The abbey became famous after the recognition of the miraculous icon of the Theotokos which was crowned in 1725. Today it is a functioning Studite monastery.
Pierwsza wzmianka o Starym Siołe pochodzi z poł. XV w.; było wtedy własnością Jana Zawiszy; następnie hetmana Jana Tarnowskiego, a potem zięcia hetmana, księcia WasylaKonstantego Ostrogskiego, który w l. 1584–1589 zbudował tu zamek projektu lwowskiego architekta — Włocha Ambrożego Przychylnego. Kolejny właściciel Starego Sioła książę Władysław Dominik Zasławski, w 1642 i 1654 r. dokonał przebudowy zamku. Dzięki wzmocnieniu starych fortyfikacji zamek wytrzymał tureckie oblężenie 1672 r. Na pocz. XVIII w. przeprowadzono ostatni remont, a od XIX w. zamek powoli podupadał. Po zamku pozostały potężne mury, o wysokości 14–16 m oraz 3 baszty z dekoracyjnymi rzeźbieniami u szczytów. W 1980 r. rozpoczęto tu prace konserwatorskie. Stare Selo, the castle The first reference to the village nearby Lviv dates from the middle of the 15th century. It was a property of Jan Zawysza, a relative of the Grand Crown Hetman Jan Tarnowski and the Prince Vasyl-Kostyantyn Ostrogski. In 1584–1589 the latter built the castle, designed by the Italian architect Ambrosius Przychylny. The next owner of Stare Selo was the Prince Wladislaw Zaslawski, who rebuilt the ramparts (1642 and 1654) and this helped to withstand the Turkish siege in 1672. The castle was last renovated at the turn of the 18th century and since then it deteriorated slowly. Today there are still large fortification walls (14–16 m wide) and three towers, decorated with carvings. Since 1980 it is being restored.
TarasovVad.indd 110
12/15/08 6:53:09 PM
45
46
47
Чесники, Михайлівська церква
Бучач, панорама
Підгайці, єврейський цвинтар
Перша згадка про село поблизу шляху з Рогатина на Бережани походить з 1368 р. Невдовзі було побудовано оборонний храм св. Архангела Михаїла. У селі був також замок, побудований за Владислава ІV на початку XVI ст., однак до наших часів він не зберігся. Формою тридільна споруда нагадує дерев’яні церкви галицького типу. Стіни зведені з лупаного вапняку, дах вкритий ґонтами; у ХІХ ст. їх укріплено контрфорсами. Збереглося планування інтер’єру: вівтар і наву розділяє стіна з двома арковими прорізами — для царських і північних дияконських врат. Чотириярусний іконостас з декоративним живописом встановлено у ХVIII ст. На церковному подвір’ї збереглося декілька старих кам’яних надгробків.
Перша згадка про місто на річці Стрипа датується 1379 р., коли Міхал Авданець фундував тут католицьку парафію. В 1515 р. місто, що знаходилося на Волоському (татарському) шляху, отримало маґдебурзьке право. В 1672 р. в Бучачі було підписано трактат, за яким Поділля відійшло до Туреччини. Після перемоги над турками під Віднем (1683 р.) замок відбудував Ян Потоцький. Василіянський монастир у 1712 р. був побудований коштом власника Бучача, Миколая Потоцького, за проектом Шильцера. Потоцький був також меценатом ратуші за проектом Бернарда Меретина зі скульптурами Йогана Пінзеля в 1750 р. Окрім цього, збереглися оборонна церква св. Миколая 1610 р. з іконостасом XVII ст., костел Успіння Богородиці 1761 р. та церква Покрови 1764 р.
Місто, розташоване у мальовничій долині р. Коропець, уперше згадується на початку XV ст. Принаймні з початку XV ст. тут існувала єврейська громада, якій належав кіркут неподалік синаґоґи з 1 половини XVI ст. На сьогодні це одне з найбільш збережених старовинних єврейських кладовищ на території України. В 1926 р. львівський історик Олександр Чоловський зафіксував у своєму путівнику по Тернопільщині, що на Підгаєцькому кладовищі стоїть найдавніша з-поміж відомих на той час єврейських надгробків мацева, датована 1420 р. З ХVІІ ст. збереглися також синаґоґа, оборонні костел 1634 р. та церква Успіння 1650 р.
Cześniki, cerkiew Archanioła Michała Pierwsza wzmianka o wsi w pobliżu szlaku z Rohatyna na Bereżany pochodzi z 1368 r. Niebawem wzniesiono tam murowaną cerkiew obronną. We wsi był także zamek, zbudowany za Władysława IV na pocz. XVI w., ale do naszych czasów się nie zachował. Trójdzielna budowla kształtem przypomina drewniane cerkwie typu galicyjskiego. Ściany wymurowano z łupków wapiennych, dachy pokryto gontem, w XIX w. wzmocniono je przyporami. Zachował się dawny plan wnętrza: część ołtarzową od nawy oddziela ściana z dwoma łukowatymi przejściami — dla wrót carskich i północnych diakońskich. Obecny bogato zdobiony ikonostas powstał w XVIII w. Przy cerkwi zachowało się kilka starych kamiennych nagrobków. Chesnyky, the St. Michael's Church The village along the road between Rohatyn and Berezhany was first mentioned in 1368. Soon the fortified temple of St. Michael was built there. There was a castle, built during the reign of Wladyslaw IV (16th century), but it did not last. The three-nave church resembles the wooden Galician churches. The walls were built from the limestone lumps and its roof had wooden tiling. In the 19th century counterforts reinforced the church walls. The old interior planning was preserved. The wall with two arch openings for the King’s doors and Deacon doors separated altar part from nave. The four-level iconostasis with ornamental paintings is dated to the 18th century. There are some old tombstones in the churchyard.
TarasovVad.indd 111
Buczacz, panorama Pierwsza wzmianka o Buczaczu pochodzi z 1379 r., gdy Michał Mużyło herbu Abdank ufundował tu parafię rzymskokatolicką. W 1515 r. miasto na szlaku wołoskim (tatarskim) otrzymało prawo magdeburskie. W 1672 r. w Buczaczu podpisano traktat, na mocy którego Podole (wraz z częścią miasta) przeszło do Turcji. Zamek zburzono; po zwycięstwie pod Wiedniem (1683) miasto odbudował Jan Potocki. Klasztor ojców bazylianów (1712) wraz z cerkwią Podniesienia Krzyża Św. uzyskał obecny wygląd po 1753 r., gdy wg projektu Schultzera został rozbudowany na koszt właściciela Buczacza, starosty kaniowskiego, Mikołaja Potockiego, mecenasa także innych świątyń oraz wspaniałego ratusza projektu Bernarda Meretyna, z rzeźbami Johanna Georga Pinzla. Buchach, panorama The first record about the town on the Strypa River along the Walachian route is dated 1379, when Michal Awdaniec founded there a Catholic parish. In 1515 Buchach received Magdeburg rights. After the agreement, signed there in 1672, Turks annexed the town. When Turks lost in the Battle of Vienna (1683), Jan Potocki restored the castle. The Basilian Monastery (1712) was designed by Schultzer and funded by Mikolaj Potocki. He also built the town hall (1750), planned by Bernard Meretyn and decorated by the sculptures of Johannes Georg Pinzel. There is also the St. Nicolas fortified Church (1610) with a baroque iconostasis, the Catholic Church of the Dormition of the Theotokos (1761) and the Holy Protection Church (1764).
Podhajce, cmentarz żydowski Pierwsze wzmianki o Podhajcach, położonych w malowniczej dolinie rzeki Koropiec, pochodzą z XV w. Co najmniej od tego czasu zamieszkiwała tu społeczność żydowska, do której należał kirkut w pobliżu synagogi, założony w 1. poł. XVI w. Dziś jest to jeden z najlepiej zachowanych dawnych cmentarzy żydowskich na terenie Ukrainy. Już w 1926 r. lwowski historyk Aleksander Czołowski odnotował w swoim przewodniku po Tarnopolszczyźnie, że na Cmentarzu Podhajeckim stoi najstarszy spośród znanych wówczas nagrobków żydowskich (macew), datowany na 1420 r. W Podhajcach zachowały się także kościół obronny z XVII w., synagoga oraz cerkiew p.w. Wniebowzięcia NMP z 1650 r.
111
Pidhaytsi, the Jewish cemetery This town, located in the picturesque valley of the Koropets River, was first mentioned in the beginning of the 15th century. At least during that period there was a Jewish community that owned the cemetery (kirkut), located not far from the synagogue from the 16th century. Today it is one of the best-preserved old Jewish cemeteries in Ukraine. In 1926 Aleksander Czolowski, the historian from Lviv, registered in his tourist guide for Ternopil region that on the Pidhaytsi cemetery there was the oldest then known Jewish matseva tombs, dated from 1420. The 17th century synagogue, the fortified Roman Catholic temple (1634) and the Holy Assumption Church (1650) still exist in the town today.
12/15/08 6:53:11 PM
51
52
53
Хотин, фортеця
Сидорів, замок
Ріка Дністер, біля Бакоти
Перші згадки про Хотинську твердиню над Дністром сягають князювання Данила Галицького († 1264). У XV ст. фортеця перейшла до Молдови, була розширена й опоясана 30-метровими мурами з вежами та потужною брамою. Хотин був улюбленою резиденцією господаря Штефана Великого (1457–1504 рр.), який збудував тут мурований палац. У 1711 р. турки звели зовнішнє кільце укріплень — земляні вали з бастіонами та п’ятьма брамами. Після переходу в 1806 р. Хотина до Росії замок втратив оборонне значення. Найяскравіші сторінки його історії припадають на XVІІ ст.: в 1621 р. тут зійшлися війська Туреччини й Речі Посполитої, у тому числі Військо Запорозьке під проводом Петра Сагайдачного, а в 1673 р. хотинське поле битви уславило майбутнього короля Яна Собеського.
Твердиня, розташована на горі над потоком Суходіл, була споруджена у 1630–40-х рр. коштом чернігівського воєводи та польного коронного гетьмана Мартіна Калиновського. Під час окупації Поділля 1672–1699 рр. турки частково зруйнували замкові укріплення, але у 1717 р. їх відновив вінницький староста Мартін Калиновський. З давньої фортеці, що складалася з двох поздовжніх оборонних стін, з’єднаних під гострими кутами, та неприступних бастій збереглася тільки мисова частина з трьома напівкруглими вежами та рештки в’їзної брами. Її прикрашає інскрипційна таблиця, оздоблена гербами Калинова (Калиновських) та Роля (Анни Тарновської, дружини вінницького старости). На другому боці річки знаходиться домініканський костел Діви Марії (1741 р.).
Річку під назвою Тірас уперше згадує ще Геродот у своєму описі Скіфії в V ст. до н. е. Її витоки знаходяться на схилах Карпат; при впадінні до Чорного моря вона утворює Дністровський лиман, над яким у VI ст. до н. е. було засновано давньогрецьку колонію Тіра (сучасний БілгородДністровський). Дністер до кінця XVIII ст. був природним кордоном між Польським Королівством та Молдовою (сьогодні — між Україною та Молдовою). На його берегах стоять історичні міста Галич, Жванець, Хотин, Бакота, Лядава, Могилів та ін. Після спорудження у 1980-х рр. Дністровської ГАЕС чимало пам’яток уздовж середньої течії річки було затоплено, зокрема, й одне з найдавніших поселень на території України — с. Лука-Врублівецька.
Chocim, twierdza
Sidorów, zamek
Początki Twierdzy Chocimskiej nad Dniestrem sięgają czasów ks. Daniela Halickiego († 1264). W XV w. forteca przeszła w ręce mołdawskie, została poszerzona i opasana murami o wys. 30 m z wieżami i potężną bramą. Chocim był ulubioną rezydencją hospodara Stefana Wielkiego (1457–1504), który postawił tu murowany zamek. W 1711 r. Turcy dobudowali krąg umocnień — wały ziemne z bastionami i 5 bramami. Gdy w 1806 r. Chocim przypadł Rosji, twierdza utraciła znaczenie obronne. Na XVII w. przypadają najpiękniejsze karty historii Chocimia: w 1621 r. tutaj spotkały się wojska Turcji i Rzeczypospolitej, w tym Wojsko Zaporoskie pod dowództwem Sahajdacznego, a w 1673 r. bitwa pod Chocimiem rozsławiła imię przyszłego króla Jana Sobieskiego.
Fortecę położoną na wydłużonym wzniesieniu nad potokiem Suchodół zbudował w 1 poł. XVII w. wojewoda czernihowski, hetman polny koronny Marcin Kalinowski. Podczas tureckiej okupacji Podola w latach 1672–1699 Turcy częściowo zniszczyli zamek, ale w 1717 r. odbudował je starosta winnicki Marcin Kalinowski. Z dawnej fortecy, składającej się z dwóch podłużnych murów obronnych, połączonych pod ostrymi kątami i niedostępnych bastionów pozostała tylko część z 3 półokrągłymi wieżami, a także brama wjazdowa z tablicą z inskrypcją i herbami Kalinowa (Kalinowskich) oraz Rola (Anny Tarnowskiej, żony starosty winnickiego). Na przeciwległym brzegu rzeki znajduje się dominikański kościół NMP (1741).
Pod nazwą Tiras rzekę wzmiankuje już Herodot w swoim opisie krainy Scytów z V w. p n e. Źródła rzeki znajdują się w Karpatach; przy ujściu do Morza Czarnego tworzy ona Liman Dniestru, nad którym w VI w. p.n.e. założona została starogrecka kolonia Tira (dziś Biłhorod-Dnistrowski). Dniestr do końca XVIII w. na długim odcinku stanowił naturalną granicę między Królestwem Polskim a Mołdawią (dzisiaj między Ukrainą a Mołdawią). Na jego brzegach leżą historyczne miasta Halicz, Żwaniec, Chocim, Bakota, Ladawa, Mohylów i in. Po zbudowaniu w 1980. Dniestrowskiej Hydroelektrowni wiele zabytków wzdłuż środkowego biegu rzeki zatopiono, m.in. jedno z najstarszych siedlisk ludzkich na terenie Ukrainy — wieś Łuka Wróblewiecka.
Khotyn, the fortress
Sydoriv, the castle
The Dnister River, near Bakota
This stronghold stands on the hill above the Sukhodil stream. Chernihiv voivode and Polish Crown Hetman Marcin Kalinowski funded its construction in 1630–40s. During the invasion of Podillya the Turks partly ruined the fortification, but it was restored in 1717 by the starost of Vinnytsya. The old fortress comprised two extended converging walls and unassailable bastions, but only the promontory part with three semi-round towers and the remnants of the gates survived for today. The inscription table with the coat of arms of Kalyniv (Kalinowski) and Rola (Anna Tarnawska, a spouse of Vinnytsya starost) decorate the main gates. On the other side of the stream there is the Virgin Mary Church of the Dominican cloister (1741).
The Dnister River was cited by Herodotus as the Tyras River in his description of Scythia from the 5th century BC. The river has its origins in the Carpathian Mountains. It creates estuary where it flows into the Black Sea. An ancient Greek colony Tyra (today Bilhorod-Dnistrovskyi) was founded in the mouth of the river. By the end of the 18th century Dnister was a natural border between the Polish Crown and Moldova (today it divides Ukraine and Moldova). Halych, Zhvanets, Khotyn, Bakota, Lyadava, Mohyliv and other historic towns were built on its banks. When the Dnister Electric Power Station was built in the 1980s, some historic sites were flooded, in particular, Luka-Vrublivetska, one of the oldest settlements in Ukraine.
The first records about the site by the Dnister River date from the rule of the Ruthenian King Danylo Halytsky († 1264). Two centuries later Moldova acquired the fortress. It was enlarged and encircled with the 30 m thick walls and reinforced gates. Khotyn was a favourite residence of Stefan the Great († 1504), who built his palace there. In 1711 Turks added an outer fortification circle with earth revetments, bastions and 5 gates. When Russians took over the fortress in 1806, it lost its defending status. One of its most dramatic events was a grand battle between Turkey and Rzeczpospolita (1621) with participation of the Hetman Sahaidachny’s army. In 1673 the future King Jan Sobieski achieved his fame on the Khotyn battlefield.
TarasovVad.indd 113
Dniestr w pobliżu Bakoty
113
12/15/08 6:53:13 PM
122
TarasovVad.indd 122
78
79
80
Київ, Видубицький монастир
Київ, Замкова гора
Ріка Дніпро біля Витачева
Монастир був заснований у 1070-х рр. сином князя Ярослава Мудрого, Всеволодом, в урочищі Видубичі за Києвом, біля перевозу через Дніпро; до сьогодні зберігся храм Архангела Михаїла, реставрований із руїн у 1767–1769 рр. Під час реставрації були відкриті фрески XI ст. Наприкінці XII ст. саме тут ігумен Сильвестр редагував літопис «Повість минулих літ». Наступні згадки походять з початку ХVІ ст. У 1696–1701 рр. коштом стародубського полковника Михайла Миклашевського поруч із рештками старого храму збудували Георгіївський собор і трапезну, а в 1727–1733 рр. коштом гетьмана Данила Апостола — дзвіницю. Монастирський цвинтар був місцем останнього спочинку для представників багатьох старшинських родин.
Розташована між Старокиївською горою та Щекавицею, була колись городищем. Перейнявши владу над Києвом, князь Володимир, син великого князя литовського Ольґерда, у 2 половині XIV ст. спорудив на цій горі дерев’яно-земляне укріплення. Спалене татарами в 1482 р., воно було відбудоване й розширене впродовж 1532– 1545 рр. за межі гори: головний в’їзд до фортеці провадив через теперішній Андріївський узвіз по підйомному мосту. Після пожежі в 1651 р. замковий комплекс, що втратив оборонне значення, уже не відновлювали. Гора мала й інші назви: Киселівка (за іменем київського воєводи 1649–1653 рр. Адама Киселя) та Флорівська гора (за назвою однойменного монастиря біля її підніжжя).
Дніпро, у середньовіччі важливий торговельний шлях «із варяг у греки», відігравав важливу роль в історії давньої Речі Посполитої, а з 2 половини XVII ст. став кордоном із Росією. Витачів, розташований нижче Києва, згадується ще в трактаті візантійського імператора Константина Багрянородного «Про управління імперією» (Х ст.) як найпівденніша «фортеця русів». Археологи й справді знайшли тут залишки оборонних споруд X–XIII ст., а саму назву виводять від давньоісландського «віті/вете» — сигнальний вогонь. Протягом XVI–XVII ст. село належало шляхетським родинам Харленських, Гулевичів, Олізарів, з 1667 р. перейшло у власність київського православного митрополита, а після 1787 р. стало казенним.
Kijów, Klasztor Wydubiecki
Kijów, wzgórze Zamkowe
Rzeka Dniepr koło Wytaczowa
Monastyr na uroczysku Wydubicze opodal Kijowa, koło brodu przez Dniepr, ufundował w l. 70. XI w. syn księcia Jarosława Mądrego, Wsewołod; do dziś zachowała się świątynia Michała Archanioła, co prawda, odbudowana z ruin w l. 1767–1769. Odkryto w niej fragmenty fresków z XI w. Tu właśnie pod koniec XII w. ihumen Sylwester zredagował latopis «Powieść minionych lat». Następne wzmianki o klasztorze pojawiają się dopiero na pocz. XVI w. W l. 1696–1701 pułkownik starodubowski Michał Miklaszewski ufundował obok pozostałości starej świątyni sobór św. Jerzego i refektarz, a w l. 1727–33 hetman Daniel Apostoł — dzwonnicę. Cmentarz klasztorny stał się miejscem pochówku przedstawicieli wielu rodów starszyzny kozackiej.
Położone między wzgórzem Starokijowskim a Szczekawicą było niegdyś grodziskiem. Po przejęciu władzy nad Kijowem, książę Włodzimierz, syn wielkiego księcia litewskiego Olgierda, w 2 poł. XIV w. wzniósł na tym wzgórzu drewnianoziemne umocnienia. Spalony przez Tatarów w 1482 r. gród odbudowano i poszerzono w l. 1532–1545: główny wjazd do zamku prowadził przez dzisiejszy Andrijowski Zjazd i most zwodzony. Po pożarze z 1651 r. zabudowania zamkowe, które utraciły znaczenie obronne, nie zostały już odbudowane. Góra nosiła też inne nazwy: nazywano ją Kisielówką (od nazwiska wojewody kijowskiego 1649–1653 r. Adama Kisiela) i Górą Floriwską (od monasteru tej nazwy u jej podnóży).
Dniepr, w średniowieczu ważny szlak handlowy «od Waregów do Greków», odgrywał w historii Rzeczypospolitej ważną rolę, a u jej schyłku stał się rzeką graniczną. Wzmianka o Wytaczowie, położonym poniżej Kijowa, pojawia się w bizantyńskim traktacie Konstantego Porfirogenety «O rządzeniu imperium» jako najdalej na południe wysuniętej «wartowni Rusów». Archeolodzy odnaleźli tu pozostałości budowli obronnych z X–XIII w. Nazwa wywodzi się od staroislandzkiego «witi/ wete» — ogień sygnałowy. Na przeł. XVI–XVII w. wieś należała do szlacheckich rodów Charleńskich, Hulewiczów, Olizarów, od 1667 r. — do prawosławnego metropolity kijowskiego, a po 1787 r. — do skarbu państwa.
Kyiv, the Vydubychi Monastery
Kyiv, the Castle Hill
The Dnipro River, panorama near Vytachiv
This monastery was founded in 1070s by Prince Vsevolod, a son of Prince Yaroslav the Wise. It was located in the Vydubychi tract by the Dnipro River overpass. St. Michael Church with the unique 11th century frescoes was restored in 1767–1769 and survives until now. At the end of the 12th century the Hegumen Sylvestr was editing there the Primary Chronicle. The monastery is mentioned in the records from the 16th century. In 1696–1701 Starodubsky Colonel Mykhailo Miklashevskyi built the St. George Cathedral and refectory by the ruins of the old monastery church. In 1727–1733 Hetman Danylo Apostol funded a belfry there. The monastery cemetery was a burial place for many noble military officers and their families.
This hill which was located between Starokyivskyi and Shchekavytsia hills was a core of the city settlement (horodyshche). When Prince Volodymyr, a son of Lithuanian Grand Prince Olgierd, took over Kyiv in the 2nd part of the 14th century, he built a wood-and-soil fortification. It was burnt by Tatars in 1482 and rebuilt and enlarged in 1532–1545, exceeding the boundaries of the hill. The main entrance to the castle was running through the current Andriyivsky slope over the drawbridge. After the fire in 1651 the castle was never restored and used for defense again. The hill was also called Kyselivka (after the Kyiv voivode Adam Kisiel (1649–1653), and Frolivsky Hill (after the St. Frol Monastery by the foot of the hill).
Considered as an important medieval trade route «from Varangians to Greeks», the Dnipro River played a key role in the history of the ancient Rzeczpospolita. Vytachiv is located south of Kyiv and was mentioned in the tract of the Byzantine emperor Constantine Porphyrogenitos «De Administrando Imperio» as the «most southern Ruthenian fortress». Archeologists found on the site some fortification remnants (10th–13th century), and the name itself may come from the old Icelandic «viti/vete», meaning the signal fire. During the 16th–17th century the village belonged to Charlensky, Hulevych and Olizar families. In 1667 the Kyiv Orthodox Metropolitan acquired it, and in 1787 it became a state property.
12/15/08 6:53:25 PM