"Рівняни" №1 2018

¹1(5), 2018

Іван Іванов:

"Çàâæäè ñòàâñÿ äî ëþäåé òàê, ÿê áè õîò³â, ùîá âîíè ñòàâèëèñÿ äî òåáå!"

А ти не чекай весни!

Журнал "Рівняни" розповсюджується у кафе, ресторанах, розважальних закладах Рівного. Придбати видання можна у редакції "ОГО" за адресою: м.Рівне, вул. Шкільна, 2 та в мережі кіосків "ОГОпрес".

гâíÿíè Ñïåöâèïóñê “Ð³âíåíñüêî¿ ãàçåòè” ¹1(5), 2018

Скільки разів упродовж останніх днів зими у статусах, на сторінках людей у соцмережах я читала: “Коли вже завершиться зима?!..” Але насправді я не розділяла всі ці нарікання. Не тому, що люблю сніг, мороз та ожеледицю. А тому, що життя насправді складається з протилежностей і зима створена для того, щоб ми ще більше цінували теплі дні літа. Але і взимку є чим насолодитися… Запитайте себе, чи ви ліпили цьогоріч сніговика, гралися в сніжки, каталися на санчатах, і це питання мають поставити собі не тільки діти. Бо й дорослим треба вміти додавати веселощів у зимові дні та вечори. Весна спочатку приходить тільки на календарі, а далі вже й природа поступово починає тішити своїми розквітлими бруньками, талими струмками та променями насправді теплого сонця. А чому ми так чекаємо весну, щоб, як і на початку нового року, розпочати нову сторінку життя, змінити щось в собі та своєму існуванні?! А не треба для цього чекати весни, а треба жити тепер і пам’ятати: “Найцінніші скарби не купуються за гроші. Можна придбати тепло, але не домашній затишок; Накупити гори ліків, але не здоров'я; "Вичавити" з себе посмішку, але не отримати радість; Отримати гори квітів в подарунок, та не відчувати любові… Тож не зациклюйтеся на датах у календарі. Будьте привітними, даруйте посмішки, знайдіть свою людину, щоб "я" змінити на "ми", вчіться дарувати, а не вимагати, і будьте певні — все вдасться! Все буде добре, а як же інакше! І неважливо, яка пора за вікном! Будьте щасливими 365 днів у році!

НАД ЖУРНАЛОМ ПРАЦЮВАЛИ: Головний редактор Ольга ЛІРНИК Дизайн та верстка Валентина КОБРІНА Сергій ШАГОФЕРОВ Автори текстів Ольга ЛІРНИК Віталій ГОЛУБЄВ Олеся ОЛІЙНИК Марія ЯСІНЧУК Олександр ШЕВЧУК Коректор Галина ЦУКАНОВА

НА ОБКЛАДИНЦІ: Іван ІВАНОВ

Фотографи Ліна ЯРІШ Олег НАУМЧУК У журналі використані фото Олени Парфінчук, Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг, фото з особистих архівів героїв публікацій Рекламний відділ Олена КОПИЦЯ Ірина ЛАВРЕНЮК Світлана СТЕПАНЮК Яна СТІБИШ Мирослава СТРОЧИНСЬКА Марина КУШНІРУК Засновник, видавець ТОВ “Видавничий дім “ОГО” 33028, м.Рівне, вул. Шкільна, 2 тел. (0362) 433-777 Друкарня ПП “Поліграфінтер” 33024, м. Рівне, вул. Ньютона, 29 тел. (0362) 62-14-39

P.S. А особисто для мене ця весна точно стане особливою. Адже я вперше у своєму житті вчуся танцювати і попереду — виступ у “Танцювальному БУМі” від мистецького колективу "Едельвейс" у виставі "Аліса". Велика сцена МПК "Текстильник" такого ще не бачила! Буде незабутньо, попри те, що в мене коліна вже щозараз трусяться А подробиці проекту “БУМ” — ви знайдете на сторінках журналу, який ви тримаєте у руках…

Свідоцтво про реєстрацію РВ 632/185-ПР від 27.05.2013 року Тираж відповідно до замовлення.

Головний редактор журналу “РІВНЯНИ” Ольга ЛІРНИК.

Названо імена успішних жінок Рівненщини Напередодні Свята весни та жінок — Міжнародного жіночого дня 8 Березня — журнал "РІВНЯНИ" вирішив розповісти вам надихаючі історії успіху рівнянок, які своєю щоденною працею приносять користь, прославляють наше місто, творять наше з вами сьогодення та майбутнє. Історії цих цікавих, красивих, розумних жінок ми об’єднали як учасниць проекту “Успішні жінки Рівненщини”. Це не рейтинг з місцями, адже кожна з них вже стала переможницею і є авторитетом у своїй галузі. Спільно з нашими партнерами — Групою компаній "РЕНОМЕ" та ПП "Рівнеметалком" — нам вдалося зібрати натхненні історії успіху на сторінках весняного номера журналу "РІВНЯНИ" в однойменній рубриці. Приємного прочитання! Надихайтеся!

3

ГРУПА КОМПАНІЙ

треба ДІЗНАТИСЯ

“Завжди стався до людей так, як би хотів, щоб вони ставились до тебе!” Він — людина добре знана в Україні завдяки своїм професійним якостям, уродженець Рівненщини, який ніколи не забуває рідний край, прекрасний сім’янин та турботливий батько, а найголовніше — відкритий та щирий у своїх думках та помислах. І все це про Івана ІВАНОВА, заступника начальника Київської міської митниці ДФС України та в.о. начальника Рівненської митниці ДФС України. Наша розмова з Іваном Івановичем відбулася в його кабінеті у приміщенні Рівненської митниці. З перших слів стало зрозуміло, що наше інтерв’ю вийде теплим та душевним. Адже разом згадували дитинство, поринали у спогади, говорили про плани та перспективи. А що з цього вийшло — читайте!

4

треба ДІЗНАТИСЯ — Ви родом з Рівненщини, стали людиною, відомою на всю країну… А недарма ж кажуть, що ми всі починаємося з дитинства. Давайте пригадаємо, яким воно було у Вас.

— В офіційних документах місце мого народження — село Велика Омеляна, у той час так мене записали. Хоча насправді я родом, як на той час він називався, з радгоспу "Вересневе", що напроти нашого Рівненського аеропорту. Своє дитинство завжди згадую з теплом та позитивними емоціями. Найпрекрасніші роки для мене — це вік до десяти років. Дитячі забави, заняття футболом, шкільні роки — що ж може бути прекраснішим? До речі, хотів би нагадати про корені мого прізвища. У моєму прізвищі Іванов ставлять не той наголос, адже воно не російське, а болгарське. Правильно звучить ІвАнов. А то "ізжога" у наших деяких національно стурбованих громадян присутня, мовляв, приїхав якийсь москаль ІванОв і диктує, як нам жити.

— В якій школі Ви навчалися?

— У першому, другому та третьому класах я відвідував ЗОШ №17 м.Рівне у Тинному імені льотчика Івана Івановича Іванова. Не повірите, але бували моменти, коли я жартома казав, що відомий льотчик — мій родич. А ще більше вас вразить те, що інколи мені вірили. (Посміхається, — авт.) Коли ми жили у Вересневому, батьки хотіли мене віддати у футбольну школу при нашому "Авангарді", але не судилося.

Вірити в себе. Надіятися на краще. Любити людей та державу, в якій живеш…

— А чому не склалося з футболом і чому тільки три класи закінчили у Тинному?

— Далі родина наша переїхала до села Садове Гощанського району. Там я продов­ жив навчання в сільській школі, а їздити в Рівне на футбол не було можливості. Але спорт я не залишив — постійно з сільськими хлопцями ганяли м’яча, і це було справді класно. А далі — переїзд в Одеську область, там ми прожили до мого 9­го класу. І вже випуск­ ний, десятий клас, я завершував знову в Садовому.

— Тепер стає зрозуміло, чому Ви — президент ФК "Садове" і так вірите у цей клуб…

— Почесний президент. Футбол для мене завжди був і є спортом номер один. Крім того, у нас є українські футбольні традиції, які, я вірю, матимуть своє продовження у наш час. Мені хочеться, щоб наше підростаюче покоління займалося спортом, а не просиджувало час

у генделиках. А для цього треба розвивати та підтримувати сільський та міський футбол. Якщо цього не може зробити держава, то цю місію мають взяти на себе небайдужі меценати. Особисто я маю таке бажання, підтримую ФК "Садове", і, за словами фахівців, наш газон на стадіоні є одним з найкращих.

5

треба ДІЗНАТИСЯ — Нині Ви є заступником начальника Київської міської митниці, а ще в.о. начальника Рівненської митниці. Плануєте повернутися жити до Рівного?

— Я цього дуже хотів би. Але для цього треба успішно пройти конкурс на посаду начальника Рівненської митниці, коли ця буде вакантною і буде оголошено конкурс, в якому я, звісно ж, братиму участь. І не буду приховувати, що хочеться перемогти.

— А що, Київ втомив Вас, не хочете назад в столицю?

— Мегаполіси не для мене. Мені дуже імпонує Рівне, і я хочу жити там, де поховані мої батьки. Мрію звити тут родинне гніздечко, де комфортно було б жити моїй родині, куди приїжджали би з радістю діти, а потім і онуки. Вірю, що моя мрія з Божою поміччю здійсниться.

— Ви з дитинства вже знали, яку професію хочете опанувати, чи саме життя розставило пріоритети?

— Моєю мрією було бути пілотом цивільної авіації та вступити до Вищої авіаційної школи у місті Кіровоград, але мене повідомили про те, що набір відбудеться тільки наступного року. Інший варіант, який я розглядав, — навчання у Кременчуку, але виклик мені так і не прийшов. Я посилено вивчав фізику, математику, займався фізичною підготовкою. І коли з’явилася можливість проходження військової служби, то я погодився. Так з 1990 до 1992 року я служив у прикордонних військах. Далі була служба в органах внутрішніх справ. І коли ситуація з навчальними закладами, після розпаду Союзу, владналася — я вступив до Національної академії внутрішніх справ України, яку закінчив з відзнакою.

— Якщо дивитися на Ваш трудовий шлях, то він справді вражає. Розкажіть про ключові моменти Вашої трудової діяльності.

— Я пройшов шлях від слідчого, прокурора відділу до транспортного прокурора Київської області. Також працював заступником начальника Київської обласної митниці та начальником Бориспільської митниці Державної митної служби України. Крім того, працював на керівних посадах в органах Служби безпеки України. Впродовж усього свого трудового шляху я не боявся запитувати порад, переймати досвід та брати приклад з досвідчених колег.

6

— Якщо Ви переможете у конкурсі на посаду начальника Рівненської митниці ДФС, які завдання ставите перед собою?

— Я буду робити все, щоб Рівненщина розвивалася, і наскільки буде можливо, сприятиму вливанням інвестицій в нашу область. Як це можливо? Зараз у нас є експеримент, коли кошти від перевиконання планових показників митниці можна вкладати у будівництво доріг в області. Тому нам є над чим працювати! Ми повин­ ні створити належні умови для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, щоб вони працювали, сплачували податки та тим самим сприяли розвитку Рівненщини. Спільно з обласною владою хочеться використати на повну силу можливості нашого Міжнародного аеропорту “Рівне”. Тому нам є над чим працювати!

— Скажіть, з власного досвіду, які якості вважаєте ключовими для того, щоб стати успішною людиною?

— Треба вірити в себе, у свої сили, але з іншого боку — не боятися просити порад і переймати досвід інших. Я керуюся в житті принципом, що потрібно ставитися до інших так, як хотів би, щоб і до тебе ставилися, і тому це допомогло мені об’єднати навколо себе добрих людей, які готові допомагати, ділитися порадами та підтримувати. На першому місці, де б ви не працювали, варто не забувати про людяність. Адже професіоналом ви встигнете стати, а от загубити людяність у сучасному світі так легко.

Ó

ÍÀÑ ÁËÀÃÎÄÀÒÍÀ ÇÅÌË�, Ç ÒÈÑ�÷ÀÌÈ ÖÅÐÊΠÒÀ ÷ÓÄÎÒÂÎÐÍÈÕ ³ÊÎÍ, ÏÐÀÖÜÎÂÈÒÈÉ, ÃÎÑÒÈÍÍÈÉ ÒÀ ÙÈÐÈÉ ÍÀÐÎÄ ³ ÌÈ ÄÎÑÒÎÉͳ ÊÐÀÙÎÃÎ! ÒÎÌÓ ÏÎÏÅÐÅÄÓ Â ÍÀÑ Ñ³ÒËÅ ÌÀÉÁÓÒͺ!

00

Успішні Жінки Рівненщини

Організаторка фестивалю ковальства “Металеве серце України” Ніна Крока:

“Я — краплинка в морі тих людей, що люблять Рівне” У кожному місті є місця, які найперше показують гостям і куди приходять сім'ями. Які називають туристичними “родзинками”. Якими пишаються. Які хочеться берегти для прийдешніх поколінь. Одне з таких місць у Рівному — Алея кованих скульптур, що у парку “Лебединка”. Царство витворів ковальського мистецтва, які вражають нестримним польотом фантазії авторів — учасників Міжнародного фестивалю ковальства “Металеве серце України”. З'явився цей фестиваль у 2012 році, й відтоді щороку його учасники залишають яскравий слід у центрі Рівного, доповнюючи своїми роботами центральну скульптуру на алеї “Лебединки”. Тема фестивалю щороку різна, як і вигляд шедевру, що виходить у результаті. Відтак, за ці роки у Рівному з’явилась справжня Алея ковальського мистецтва зі скульптурами "Металеве серце", "Даринка", "Дитячі пустощі", "Сімейні цінності", “Мова риб”, “Театр абсурду”... На фоні цих шедеврів роблять селфі для соцмереж і фотографуються на добру згадку цілими сім'ями; біля скульптур завжди чути гамір дітлахів, а на кованих лавочках біля них вечорами звучить тихий шепіт закоханих... Здається, так було завжди — настільки природно влилися в пейзаж нашого міста роботи ковалів з України й зарубіжжя, учасників міжнародного фестивалю. Багато хто думає, що Алея ковальства з'явилась за вказівкою “згори”: мовляв, розпорядилась влада, виділили кошти з бюджету — і виросли

власними коштами, й радіє разом з усіма рівнянами, що наше місто знову прозвучить у світі й стане ще оригінальнішим.

— Я — краплинка в морі тих людей, які люблять наше місто, — розмірковує вголос Ніна Юріївна. — Коли брала участь у конкурсі проектів “Громадського бюджету”, була приємно вражена, скільки людей прагнуть зробити наше місто кращим, зручнішим, гарнішим. Стільки ідей народжується в головах і серцях небайдужих рівнян,

дивовижні ковані скульптури як гриби після дощу... Проте насправді вся ця краса — плід щорічної клопіткої роботи команди організаторів “Металевого серця України”, натхненницею якого є директор підприємства “Рівнебудпостач” Ніна КРОКА. Людина, безмежно закохана в ковальство і в рідне місто Рівне. Бачачи радість в очах ковалів, які щороку зустрічаються у Рівному як давні друзі, Ніна Юріївна забуває про втому, не рахується з витраченим часом і

8

скільки креативних задумів — тільки б створити умови, щоб енергія та ініціатива заохочувались! Мені здається, що кожен чиновник, кожен мешканець може на своєму місці щось зробити для цього, щось подарувати місту. Подарувати хоча б чистоту, красу. Якщо людина має бажання щось зробити — вона обов'язково зробить. А чим більше буде в нас краси — тим менше буде вандалізму. Люди будуть цінувати красу, жити серед неї і радіти.

Успішні Жінки Рівненщини

Надія ГЛАДКЕВИЧ: В душі я — “айтішник” Вже не один рік у Рівному створюють унікальні ІТ-продукти, які осучаснюють і полегшують життя не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Це заслуга РЕНОМЕ СМАРТ (однієї з компаній групи РЕНОМЕ), яка займається розвитком інформаційних технологій. Очолює ж РЕНОМЕ, а разом з тим і просуває ідею "smart city" в Рівному Надія Гладкевич. "Айтішниця" не лише за освітою і діяльністю, а насамперед за покликанням, пані Надія погодилась розповісти читачам про інновації, які з’являються в нашому місті, у стінах групи компаній РЕНОМЕ.

ГРУПА КОМПАНІЙ

— "Ви — майбутні керівники підприємств", — казав нам завідувач кафедри професор Павлов. Коли ми це чули, багато хто дивувався: чому керівники, ми ж — майбутні інженери! Закінчувала я факультет автоматизованих систем управління технологічними процесами Київського політехнічного інституту, й основне, що ми вивчали, — це автоматизація виробництва. А зараз часто згадую і переконуюсь: професор був правий. А наукову школу КПІ в галузі автоматизації і зараз вважають кращою. І конкурс на нашу спеціальність, що 30 років тому був 12 чоловік на одне місце, що зараз. Мабуть, звичка мислити логічно, навички до впорядкування процесів, математичний склад розуму, те, що допомагає нині у роботі — саме звідти. Компанію РЕНОМЕ Надія Гладкевич разом з однодумцями створювала "з нуля". Нині радіє, що хоча компанія на ринку вже 27 років, "кістяк" професіоналів та "зубрів" IT-технологій, з якими починала працювати, і нині в команді РЕНОМЕ. А досвід першопрохідців, до якого долучився креатив молодого покоління, дав чудову синергію і втілився в компанію РЕНОМЕ СМАРТ, яка займається постачанням високотехнологічних рішень "під ключ" для 18 країн світу — від країн Африки до Прибалтики.

— Насамперед це рішення для фінансових установ, — розповідає Надія Гладкевич. — Кожен третій банкомат в Україні, встановлений нами, функціонує завдяки рішенням РЕНОМЕ СМАРТ. Торік взяли на аутсорсингове обслуговування мережу банкоматів "Ощадбанку". Найчастіше пристрої, з якими працюють інженери РЕНОМЕ СМАРТ, слугують в банку своєрідними "точками контакту" з клієнтом. Від безперебійності їхньої роботи значною мірою залежить репутація цього банку. Тому більшість цих установ оцінюють ефективність роботи своїх пристроїв за показником доступності мережі: упродовж якого відсотку часу до нього забезпечено безперебійний доступ?

— Загальна доступність мережі повинна перевищувати 95%, — пояснює Надія Гладкевич. — Пишаємося, що у РЕНОМЕ СМАРТ цей показник ще вищий — у деяких банках він становить понад 98%. Фахівці РЕНОМЕ СМАРТ супроводжують понад 9 тисяч одиниць обладнання в усіх областях України. І це обладнання, до якого весь час приходять люди, яке щодня перебуває в активному використанні. Компанія постачає свої технологічні рішення до близько 40 банків та має розгалужену систему сервісних центрів, що забезпечує оперативність.

— Продукти для банків, які ми пропонуємо, не мають аналогів в Україні, а за багатьма рішеннями гідно конкурують на світовому ринку, — розповідає Надія Гладкевич. — Один із таких напрямків — "кеш-менеджмент", це створення систем управління запасами готівки. Інший напрямок — інкасація. Такі програмні продукти цікаві міжнародним "гравцям", і нині РЕНОМЕ СМАРТ має декілька спільних проектів із найбільшою інкасаційною компанією, яка працює в 130 країнах. Мова йде не тільки про розробку програмного забезпечення, а й про спеціальні пристрої, авторство яких належить фахівцям РЕНОМЕ СМАРТ. Пристрої для інкасації за нашим техзавданням виготовляють у Білорусі та Туреччині. Активно працюючи на міжнародному ринку, група компаній РЕНОМЕ усвідомлює: якщо не впроваджувати передові технологічні рішення тут, в Україні, у Рівному, ми безнадійно відстанемо від цивілізованого світу. Розвиваючи бізнес, потрібно розвивати суспільство, в якому живемо і працюємо. Саме тому Надія Гладкевич постійно опікується проектами з цифрового перетворення міста не лише як керівник успішної ІТ-компанії, а і як мешканка Рівного. Передусім йдеться про проект "Rivne Smart City" — створення розгалуженої системи "відцифрування" життя міста.

— Електронна демократія — це те, що робить наше життя більш прозорим, а отже — більш впевненим, — переконана Надія Гладкевич. — На жаль, поки що для повноцінного широкомасштабного запровадження електронного врядування в Україні бракує політичної волі та фінансування. Проте, окремі елементи з'являються на місцевому рівні, і саме тут можливе поєднання зусиль влади і бізнесу. Дуже багато елементів "smart city" вигідні насамперед бізнесу, і він буде їх впроваджувати крок за кроком. Приміром, це "розумне житло": поїхав у відрядження — вимкнув опалення, за годину до повернення — дистанційно увімкнув, аби помешкання прогрілось до твого приїзду. Наша компанія за-

9

провадила CRM-систему для обслуговування будинків Житлового Комплексу "Spectrum". І це вже — елемент "smart city". Але щоб такі речі ставали системою, потрібне замовлення влади на рішення, які втілить у життя бізнес. Саме така синергія дала змогу запустити програмне забезпечення "ЦНАП-SQS". Воно не лише полегшує роботу працівникам центрів із надання адмінпослуг, а й унеможливлює довжелезні черги відвідувачів з купами паперових довідок. Наразі системою вже користуються 26 ЦНАПів України.

— У Рівному все зійшлося оптимально: був запит від ЦНАПу на розробку й відповідні компетенції в наших спеціалістів, — розповідає Надія Гладкевич. — Сподіваємось, що і надалі рівненський ЦНАП залишатиметься взірцем у впровадженні прогресивних ІТ-рішень для всієї України. ...Про задуми цифрових перетворень, які завтра змінять наш світ, а сьогодні народжуються в головах фахівців компанії РЕНОМЕ СМАРТ, ми говорили з пані Надією ще довго. Але ключову думку, яка вселяє гордість за Рівне і за людей, що випереджають час і роблять наше сьогодні прогресивнішим, хочеться виділити окремо: У Рівному є IT-компанії, які створюють ігри, сайти, займаються аутсорсинговим програмуванням. Утім саме РЕНОМЕ СМАРТ – єдина компанія, яка створює програмне забезпечення як готовий продукт. Переважна більшість рішень є власною розробкою. І головне: вони проходять етапи проектування, конструювання та виробництва безпосередньо в Україні. Тобто це — інтелектуальна власність, яку створюють в Україні, а потім використовують за кордоном, а тому податки від продажу продуктів надходять в український бюджет. І це беззаперечний показник успіху всіх, хто працює у великій команді РЕНОМЕ та її IT-частини РЕНОМЕ СМАРТ, на чолі з Надією Гладкевич.

òðåáà ÑÂßÒÊÓÂÀÒÈ

5 ö³êàâèõ ôàêò³â ïðî 8 Áåðåçíÿ, ÿêèõ âè íå çíàëè Жінки з нетерпінням чекають свято 8 Березня. Дехто вважає його пережитком комуністичних часів. А ми хочемо зауважити, що це ще один день, коли ви можете сказати приємні слова коханим і дорогим жінкам. Пропонуємо дізнатися 5 фактів про 8 Березня, яких ви не знали.

Êîëè âïåðøå ñâÿòêóâàëè 8 Áåðåçíÿ?

Çâ³äêè ðîäîì ñâÿòî 8 Áåðåçíÿ?

Вперше Міжнародний жіночий день святкували 19 березня 1911 року в деяких країнах Європи. Зараз 8 Березня святкують у 40 країнах світу.

Навесні 1857 року текстильниці Нью-Йорка пройшли "маршем порожніх каструль" по Манхеттену. Таким способом вони вимагали більшої зарплати, кращих умов праці та інших прав для жінок. Через 50 років в останню неділю лютого 1908 року жінки знову протестували на вулицях Нью-Йорка за право брати участь у виборах. Через рік у цей же час жіночі демонстрації знову повторилися. А в 1910 році 8 Березня вже стало святом усіх американських жінок. Тож 8 Березня родом з Америки.

×îìó ñàìå öèôðà "8"? Саме тоді, коли покинута молодим чоловіком Клара Цеткін (вона була старша на 18 років) і покинута молодим коханцем Роза Люксембург (молодший син Клари Цеткін був молодший Рози на 16 років) втішалися в обіймах одна одної, народилося 8 Березня. Клара і Роза вибрали 8 число неспроста — адже цифра 8 більше за інших нагадує жіноче тіло.

Àêòèâ³ñòêè 8 Áåðåçíÿ. Õòî âîíè? Коли починаються розмови про 8 березня, більшість пригадує ім'я Клари Цеткін, але що зробила ця жінка — мало кому відомо. У 1910 році американки-соціалістки зустрілися з Кларою Цеткін і Розою Люксембург у Копенгагені на Другій міжнародній конференції. І отам дамочки хором і вирішили, що їм потрібне 8 Березня — Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за економічну, соціальну та політичну рівноправність.

 Ðîñ³¿ 8 Áåðåçíÿ ñâÿòêóâàëè 23 ëþòîãî Оскільки Росія тоді жила, на відміну від Європи, за юліанським календарем, то Міжнародний жіночий день відзначали не 8 березня, а 23 лютого. І саме 23 лютого, або 8 березня 1917 року, за новим стилем, жінки Петрограда вийшли на вулиці міста, протестуючи проти війни. Ці масові заворушення і стали поштовхом тієї самої Великої або зовсім невеликої революції.

За матеріалами lady.tochka.net

10

Вітаємо прекрасну половину людства зі святом весни!

òðåáà ÑÂßÒÊÓÂÀÒÈ

 ÿêèõ êðà¿íàõ ³ ÿê ñâÿòêóþòü 8 Áåðåçíÿ? З першим весняним сонечком приходить у наш дім найбільш очікуване й улюблене свято всіх жінок — 8 Березня або Міжнародний жіночий день. Ще зі школи ми пам’ятаємо, як сором’язливо і трепетно дарували нам подарунки наші однокласники, а подорослішавши, стали отримувати їх від своїх коханих і друзів. Цікаво, як святкується цей день в інших країнах?

Ó Í³ìå÷÷èí³

У Німеччині 8 березня не є червоним днем календаря. Тут, як і в сусідній Польщі, це свято має соціалістичне коріння. Раніше, у той час коли німці зі Східної Німеччини вшановували своїх дам, у західній частині про таке свято і не чули. Після возз’єднання двох сторін Німеччини 8 Березня стали відзначати по всій країні. Але у західних німців широко відзначати цей день традицією все ж не стало, та й у східних трохи призабули. У Німеччині жінок вшановують в День Матері, який святкують у травні, навіть незважаючи на те, що в газетах 8 березня згадують як Міжнародний жіночий день. У День Матері жінки, матері звільняються домочадцями від усіх побутових турбот.

Ó Ïîëüù³

Поляки також не забули усталену традицію з радянських часів вітати жінок 8 березня, але, як у Німеччині, так і в Польщі, цей день робочий.

Ó Ëèòâ³

Сьогодні в цій країні 8 Березня святкують в тих місцевостях, де багато російськомовного населення. Міжнародний жіночий день в Литві не має статусу офіційного державного свята.

Ó Â’ºòíàì³

Уродженці цієї країни завжди вітають своїх жінок. Однак раніше свято називали День пам’яті сестер Чинг. Це хоробрі дівчата, що очолили визвольну війну

в’єтнамського населення проти китайської агресії. Сестри кинулися в річку, щоб не здаватися в полон, у той час як їхнє військо потрапило в оточення ворога. День пам’яті сестер Чинг поступово перейшов у свято 8 березня вже після перемоги соціалізму в цій країні.

Ó Ôðàíö³¿

8 Березня у Франції широко не відзначається. Хоча також у засобах масової інформації згадується як Міжнародний жіночий день. Це свято відзначають тільки комуністи та інші ліві. Французи вшановують жінок у День Матері, який святкують у травні. Але ось що цікаво, це свято до молодих дівчат не має жодного відношення. Вітають їх у День святого Валентина.

 ²òà볿

Італійці ставляться до цього свята також, як і українці, незважаючи на те, що вони відносяться до тих небагатьох європейців, які не входили в соцтабір. Щоправда, у них, як у Польщі й Німеччині, вихідного в цей день немає. Цікаво те, що жінки відзначають 8 Березня окремо від чоловіків. Жіночими компаніями вони збираються і йдуть в кафе або ресторан. Увечері у всьому Римі працюють бари з чоловічим стриптизом, в які вхід для жінок безкоштовний.

Ó Áîëãàð³¿

Національним свято 8 Березня в Болгарії ще не стало. Це звичайний робочий день. Тому чоловіки можуть привітати як своїх дружин, так і жінок-колег на роботі. Після обіду товариші по службі відправляються в кафе і ресторан або ж на ро-

11

боті влаштовують гуляння. Сьогодні деякі жінки Болгарії стали сприймати 8 березня як атрибут соцчасів і ставлення до нього дещо охололо. Частіше став помітний той факт, що жінки з великим ентузіазмом вітають зі святом одна одну, а не приймають поздоровлення від чоловіків.

Ó Êèòà¿

Практично зовсім непомітно для китайців проходить свято 8 Березня. Хіба що старі революціонерки отримують офіційні привітання. Так само тут не прийнято дарувати зрізані квіти, тому купівлею букетів напередодні цього дня і подарунків у Пекіні зайняті лише іноземці, здебільшого жителі СНД. У цей час вже можна купити нарциси, троянди й деякі інші квіти.

Íà Êóá³

Команданте Фідель Кастро 1 січня 1959 в Сантьяго повідомив нації, що на Кубі воювали і жінки, а не тільки чоловіки, і що подвиг Маріанни Грахалес і є красномовним доказом того, що вони такі ж чудові бійці, як найкращі солдати-чоловіки. Цей випадок став одним із найвеличніших уроків у кубинській історії, можна сказати, найважливіший для уявлення про жінок. З того часу система стереотипів про те, що жінка народжена куховарити, прасувати, прати й народжувати, дітей був зломлений. У свято кубинське суспільство вітає прекрасну половину острова, адже її внесок в інтелектуальну, військову, наукову і керівну діяльність по-справжньому величезний. Перестала розцінюватися доля жінки як одвічна роль матері, дружини й господині дому. Джерело: acc.cv.ua

Успішні Жінки Рівненщини

Ініціаторка створення Центру громадського здоров'я на Рівненщині Олена Гандзюк: “Я люблю Громадське здоров’я”

Саме рівненську модель роботи зі створення Центру громадського здоров'я профільне міністерство визнало взірцем для всієї держави. З ініціаторкою створення Центру громадського здоров'я на Рівненщині Оленою ГАНДЗЮК ми поспілкувались про майбутнє цього надзвичайно важливого напрямку медичної реформи. Рішення про створення обласного центру громадського здоров'я Рівненська обласна рада ухвалила у червні минулого року. Функціонуватиме він на базі трьох обласних комунальних закладів — Центру здоров'я, Центру медичної статистики та Центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Керівник останнього, Олена Гандзюк, і виступає ініціатором створення Центру громадського здоров'я. А очолюваний нею Центр СНІДу діє вже зараз як мікромодель майбутньої структури — його напрацювання мають спроектувати на весь новий напрямок.

— Ми гарно почали: сесія ухвалила рішення, є розуміння важливості цієї справи з боку обласного керівництва, — каже Олена Гандзюк. — На сьогоднішній день вступили в дію нормативні акти, які дають можливість функціонувати лікувальним закладам автономно та більш незалежно. Зокрема, у формі некомерційного кому-

нального підприємства. Цим і пояснюється тривалий проміжок часу між рішенням сесії та початком реструктуризації. Адже ми прагнемо використати наявні можливості — людські та інтелектуальні — обласного Центру здоров'я і Центру медичної статистики, які, разом із центром СНІДу, стануть складовими майбутнього закладу. Формувати в людей мотивацію бути здоровим — ось що стане одним із ключових завдань системи громадського здоров'я, яка створюється нині в Україні. Важливість цієї роботи Олена Василівна ілюструє простими, але промовистими побутовими прикладами: — Населення в основному звертається до лікарів після того, як щось трапилося, а щоб не трапилося — такі звернення майже відсутні. Наприклад, кожна жінка після 40 років повинна щороку проходити профілактичне обстеження для профілактики раку молочної залози. У 95%

12

випадків рак грудей на ранніх стадіях виліковується. Чому смертність від онкозахворювань у світі набагато менша, ніж у нас? Тому що працює рання діагностика. А ми чекаємо болю, чекаємо появи симптомів хвороби, щоб прийти до лікаря. На дієту сідаємо, коли надлишкова вага, Обмежуємо себе в шкідливих звичках, коли з'являються проблеми з тиском. Замислюємося над необхідністю фізичних вправ, коли болить спина. І таких прикладів можна навести безліч.

— Так само, якщо ми не розвинемо у людей особистої мотивації до профілактики інфекційних захворювань, жодна каральна система цього не змінить. Якщо нянечка в дитсадку не митиме руки — самі по собі рейди контролюючих органів до закладів, де виявили кишкову паличку, на ситуацію кардинально не вплинуть. Що стосується вакцинації, необхідно поєднувати розуміння кожним, що крім особистого захисту є ще відповідальність перед суспільством за недопущення поширення інфекційних хвороб. Перехід від карально-наказової боротьби з хворобами на формування особистої мотивації людей слідкувати за власним здоров'ям і дотримуватись елементарних норм гігієни, безпеки, здорового способу життя — ось що вважає Олена Гандзюк надзвичайно важливим на сьогодні.

— Зараз в Україні система охорони здоров’я практично ігнорує потреби здорового населення, тобто відсутня профілактика, — пояснює Олена Гандзюк.

— Хоча загальновідомо, що профілактика хвороб — дешевша за їх лікування. Нині наша медицина, на жаль, переважно лише лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика — це вплив на причини хвороб. При цьому, звісно, профілактику потрібно осучаснювати — не просто проводити лекції або поширити листівки “для галочки”, аби прозвітуватись про охоплення якнайбільшої кількості населення. Є сучасні тренінгові програми, є інструменти зворотного зв'язку — тобто нині є достатньо розробок, зокрема, міжнародних, які сприяють доступному та ефективному проведенню профілактичної роботи серед різних груп населення. Якщо звертатись до населення доступною мовою та за допомогою сучасних інформаційних технологій — це буде сприйматися. Щоб система громадського здоров'я запрацювала на повну, потрібно буде не рік і не два. “Це не сприйметься за перших півроку і за рік, — відверто говорить Олена Гандзюк. — Але за 5 років — сприйметься. А за 10 — матимемо результат”. Саме сьогодні й закладаються основи такої роботи на перспективу — роботи, де Рівненщина — в числі лідерів у масштабах держави, а Олена Гандзюк як дипломований фахівець у сфері громадського здоров'я — в авангарді суспільно важливих змін.

Успішні Жінки Рівненщини

Якість продукту Рівненського льонокомбінату — це клопітка праця великого колективу. Серед громіздких верстатів, обладнання і тонн готової продукції на підприємстві є затишний куточок — лабораторія. Керує цією "хімічною кухнею" головний технолог Анжела СИДОРУК, успішна жінка, спеціаліст та начальник, якого обожнюють підлеглі.

Хімія перетворює ідею у бездоганність — Як давно працюєте на льонокомбінаті?

— У 2008 році я прийшла на виробництво і впродовж десяти років працюю на цьому підприємстві. Влаштувалась лаборантом, адже закінчила текстильний технікум.

— Ким Ви мріяли стати, яка професія була для Вас ідеалом?

— Хотіла бути вчителем хімії. Ще зі шкільних років мені до душі припав цей предмет. У медичний технікум за конкурсом не пройшла, тому навчалась у текстильному. Після закінчення відразу влаштувалась на роботу. У моїй родині багато вчителів, і наперекір батькам я не пішла на вчителя, це була моя примха, але я не шкодую про рішення, яке прийняла.

— Пані Анжело, як проходить Ваш звичайний день на виробництві?

— Наша робота включає багато процесів, але кожного дня вони повторюються, це так званий алгоритм, за яким ми працюємо вже 10 років. Ми приходимо на роботу, перевіряємо зроблене за минулу добу і плануємо роботу на наступну. Лабораторія перевіряє тканину, яку зв’язали у в’язальному цеху, як її пофарбували у фарбувальному цеху. Ми втілюємо найекстравагантніші задуми клієнтів і достеменно вивчаємо зразок замовлення, щоб зробити якісний продукт. Іноді бажання замовника потрібно просто

— Ви головний технолог підприємства, як Вам вдалося розробити ефективний алгоритм роботи?

— Я працюю у дружній команді, від нас залежить стабільність та якість роботи виробництва, і кожен спеціаліст лабораторії трудиться заради якісного результату. Робота складна й відповідальна, але це та справа, яка є невід’ємною частиною мого життя, вона вросла в мене. Я навчилася справлятися з труднощами, освоїла нові процеси, по крупинці вбирала знання і вкладала все натхнення у роботу. Попри те, що по характеру мені не притаманно керівництво, моя команда працює злагоджено й відповідально. Ми випускаємо трикотажне полотно, і робота лабораторії кипить навколо того, щоб зробити замовлення відповідно до стандарту, відповідно до побажань замовника — це клопітка праця, яку потрібно продумувати до дрібниць. Ми створюємо полотно на замовлення за зразками, й виробництво вимагає скрупульозності, адже брак дорого коштує.

13

вгадати, і ми щодня над цим працюємо. Злагоджена праця — це механізм стабільності нашого підприємства.

— Ви успішна жінка, тому в першу чергу вмієте керувати своїм часом. Як Вам це вдається?

— Я відповідальна людина, не залишаю роботу на півдорозі, звикла довершувати справи до кінця, балансувати — це важко, але для мене це реальність. Льонокомбінат став для мене другим домом, сім’єю. Мій син також тут працює, а колектив — це моя підтримка і опора.

Óñï³øí³ Æ³íêè гâíåíùèíè Ââàæàºòüñÿ, ùî á³çíåñ ³ç éîãî ñóâîðèìè ïðàâèëàìè òà æîðñòêèìè çàêîíàìè — ñïðàâà âèêëþ÷íî ÷îëîâ³÷à. Ïðîòå, öå òâåðäæåííÿ âïîâí³ ñïðîñòîâóþòü óñï³øí³ á³çíåñëåä³. Îäíà ³ç òàêèõ ï³äïðèºìö³â — Ëþäìèëà ̲ÑÜÊÎÂÀ, ÿêà ñï³ëüíî ç³ ñâî¿ì ÷îëîâ³êîì ñòâîðèëà óñï³øíó ìåðåæó ìàãàçèí³â ³ç êàçêîâîþ íàçâîþ "Äþéìîâî÷êà". Ïðî äèòÿ÷ó ìîäó, æ³íîê ó á³çíåñ³, ïðàâèëüíå ñòàâëåííÿ äî âëàñíî¿ êðà¿íè òà ïðî áàãàòî ³íøèõ òåì ìè ãîâîðèëè ³ç âëàñíèöåþ ìåðåæ³ äèòÿ÷îãî îäÿãó “Äþéìîâî÷êà” ó гâíîìó.

— Чому Ви вирішили відкрити мережу дитячих магазинів?

— Як жінка я, звісно ж, розуміюся на моді, на гарному одязі. І хочу, щоб наші діти одягалися стильно, аби вигляд маленьких рівнян тішив око. А тому вирішила разом із чоловіком створити мережу магазинів, де можна буде вибрати вбрання на будь-який смак. В наших магазинах можна знайти широкий асортимент, який задовольнить найвибагливішого покупця. При чому, ми можемо стильно, зі смаком, підібрати одяг не тільки для дівчаток, які дуже вимогливо ставляться до свого зовнішнього вигляду, але й для хлопчиків, які завжди прагнуть бути оригінальними, але й не виділятися з гурту своїх однолітків.

— Ви ризикували, починаючи власну справу?

— Починати власну справу — це завжди ризик, адже ніколи не знаєш, чи будуть твої починання вдалими. Підтримка рідних дозволила міцно стати на ноги. Сімейний підхід до справи, а також відповідальність перед покупцями — ось на цих принципах ми і будуємо власну справу.

— Який асортимент одягу представлений у ваших магазинах? Звісно, що у наших магазинах представлений якомога ширший асортимент одягу для різних вікових категорій, адже потрібно бути готовою до найрізноманітніших забаганок юних клієнтів. При чому у своїй ціновій політиці ми намагаємося бути якомога ліберальнішими, враховувати сучасні реалії, адже абсолютно зрозуміло, що в сучасній Україні не всі батьки можуть платити великі суми за

Людмила Міськова: “Жінки можуть усе!” те, щоб їхні діти виглядали гарно. А всі мами й тати хочуть, щоб їхнє чадо було не гіршим за інших. Через це у формуванні ціни ми керуємося простим принципом: щоб і покупцям було не накладно, і ми не потерпіли збитків. Одним словом, хочеться, щоб батьки гарно вдягали своїх синів і дочок без надмірних фінансових затрат. Продавці мережі магазинів “Дюймовочка” розуміють потреби кожного покупця, саме тому мережа популярна не лише серед рівнян, а й серед мешканців інших міст. До цих магазинів одягу для дітей та підлітків часто приїздять і з Києва, оскільки подібні речі там коштують набагато дорожче. Популярні речі з “Дюймовочки” не лише в Україні, їх із задоволенням носять й українці за кордоном. Рівнен-

ська сім’я, яка давно мешкає у США, повертаючись додому у Рівне, скуповується в мережі магазинів “Дюймовочка”, а потім приємно дивує своїм одягом мешканців Каліфорнії. Так само купують речі у мережі магазинів “Дюймовочка” й сім’ї рівнян, які живуть в інших містах США, у Німеччині, Польщі та Канаді. Наші заробітчани, які працюють в Італії та Іспанії й можуть порівняти наш одяг та їхній, все ж вибирають продукцію в мережі магазинів дитячого одягу “Дюймовочка”.

— Який саме одяг можна знайти у мережі магазинів “Дюймовочка”?

— У мережі магазинів “Дюймовочка” реалізується колекційний одяг, який виготовляється на українських

Купити модний і якісний одяг у мережі магазинів "Дюймовочка" можна за адресами: Вул. Шкільна, 33 (торговий центр "Олімп", біля речового ринку). Вул. Макарова, 23 (торговий центр "Екватор"). Вул. Київська, 67 (торговий центр "Арена").

14

фабриках для продажу в Італії. Саме тому використовуються тканини найвищої якості. Окрім того, дизайнери цих фабрик постійно відвідують різноманітні модні покази. слідкують за новітніми тенденціями, які потім втілюють у своїх моделях одягу, а тому у нас можна придбати вбрання, яке цілком відповідає усім сучасним модним віянням.

— Пані Людмило, скажіть, будь ласка, а чи складно бути бізнес-леді?

— В Україні, загалом, складно вибудовувати власну справу. На жаль, наша країна переживає ненайкращі часи, але ми повинні завжди залишатися патріотами, думати про те, що ти зробив для країни, а не вона для тебе. Ми не можемо зараз бути егоїстами. Що ж до жінок у бізнесі, то, звісно, наше суспільство не таке рівноправне, як скажімо, в Західній Європі, а тому доводиться мати справу із певними проявами інакшого ставлення до себе, бо ти — жінка. Проте, жінки абсолютно точно можуть конкурувати із чоловіками. І в бізнесових справах теж. Взагалі, жінки можуть усе. А тим паче українська жінка, яка долала будь-які труднощі, які були на її шляху, яка завжди залишалася оптимісткою. Я впевнена, що саме жінки будуть тією рушійною силою, яка все змінить на краще у нашій країні.

Успішні Жінки Рівненщини

Наталія Мержиєвська: “У гармонійній, здоровій сім’ї виростає здорове потомство” Людське життя буває успішним не тільки завдяки матеріальним благам, але й завдячуючи вічним цінностям: сім’я, здоров’я, діти. Присутність цих орієнтирів робить наше буття гармонійним. Про важливі життєві цінності — наша розмова з Наталією МЕРЖИЄВСЬКОЮ — знаним лікарем-офтальмологом.

— Мені складно вести мову про свій успіх, адже за лікаря повинні говорити результати його роботи. Нехай мене оцінюють мої пацієнти, наскільки добре я роблю свою справу. Мені ніколи не хотілося бути публічною особою, я завжди прагнула до високого звання лікаря. І досягнути результатів у своїй професії змогла, скоріше за все, завдяки власним природним задаткам, а також наполегливості. Крім того, я хочу допомагати людям, адже переконана, що Бог дав людині дві руки — одну, щоб допомагати собі, а іншу — допомогти іншим. За цим принципом я завжди намагалася жити. Також із самого дитинства розуміла, що потрібно бути самостійною, самовдосконалюватися. А тим паче, якщо працюєш у сфері медицини, то просто зобов’язаний постійно вчитися. Без цього ніяк не можна, адже медицина постійно розвивається, а тому з’являється чимало нових знань і про людину, і про нові техніки лікування. А тому потрібно бути в курсі найновіших відкриттів у царині охорони здоров’я. Якщо говорити про офтальмологію, а конкрет-

но — про дитячу офтальмологію, офтальмохірургію, то тут за останні роки сталися великі зміни. У найближчому майбутньому буде можливою пересадка сітківки, що дозволить оперативно лікувати макулярну дистрофію сітківки, що у свою чергу дасть змогу повернути зір. Також одним із новітніх винаходів сьогодення є застосування педіатричних лінз, які можна використовувати уже з шести місяців, а це дає нові можливості у лікуванні зору в дітей. Та варто усвідомлювати, що лікарі — не всесильні. Потрібно, щоб люди знали — дуже багато у лікуванні залежить від батьків, від їх відповідальності та пильності.

— Яка роль у збереженні здоров’я дітей належить саме батькам?

— Дуже велике значення має відповідальне ставлення до виховання дитини. Батьки повинні спостерігати за навич­ ками дитини, за її реакцією на зовнішнє середовище. Однак, саме лікар може помітити відхилення у дитини. Для цього й існують профілактичні огляди. Медицина повинна бути

перш за все профілактичною. Хвороби потрібно попереджувати. А батьків треба мотивувати піклуватися і про своє здоров’я, і про здоров’я своїх дітей. У Радянському Союзі була прекрасна медицина, але вона ґрунтувалася на парадигмі “медики­народ”, а тому не надто акцентувалася увага на персональній відповідальності кожного за своє здоров'я, а тим паче за здоров'я нащадків. У великій мірі людина — господар свого життя. Якщо регулярно проходити огляд у лікаря, можна запобігти багатьом хворобам, у тому числі й раку. Саме тому таке велике значення має серйозне ставлення кожної людини до свого фізичного стану. Хочу ще наголосити на тому, що не останню роль у здоровому житті дитини відіграє увага батьків — важливо, наскільки вони чуйні до своїх дітей, проводить дитина час у спілкуванні з татом і мамою чи втупившись в екран комп’ютера або гаджета. Велике значення має гігієна зору, фізичні навантаження. Незначних дрібниць немає — все має значення. І у плані здоров’я, і у плані гармонійного розвитку особистості. Батьки повинні знаходити час для спілкування зі своїми дітьми.

— У Міжнародний жіночий день не можу не запитати: наскільки важлива сьогодні роль жінки?

— Жінка мусить виконати головне завдання, яке на неї

поклав Бог: народити та виховати своє потомство. А для цього вона повинна бути здоровою. І ця материнська функція дає жінці додаткову силу. У сьогоднішніх складних умовах цей материнський інстинкт робить жінку більш витривалою, здатною пристосуватися до постійних змін, бути серйознішою. Через це більша відповідальність сьогодні лягає на плечі жінки. Проте, на жаль, їй потрібно встигати все: і працювати, і підтримувати затишок у сім’ї. Жінки виконують значнішу функцію у суспільстві, можливо, й через те, що у чоловіка зараз менший соціальний простір, де він міг би себе реалізувати. Або чоловік мусить покинути свою сім’ю на деякий час і поїхати на заробітки. Проте, варто розуміти, що важливі саме гармонійні стосунки, де чоловік та жінка — рівноправні у сімейному житті. Чоловік мусить також розуміти свою жінку, допомагати, частину її турбот брати на себе. Ми повинні не забувати, що найцінніше у нашому житті — це сім’я. А її збудувати можна лише на взаєморозумінні. У цьому найважливіша саме дружба в сім’ї. Кохання — воно швидкоплинне, воно виникло, зблизило людей, а далі мусить бути любов. У сім’ї повинно панувати взаєморозуміння, взаємовиручка, співчутливість. Саме на цих принципах і можна збудувати гармонійну та здорову сім’ю. А в здоровій сім’ї виростає і здорове потомство.

Ліцензія МОЗ Украіни №231 від 23.04.2016р.

Наталія Мержиєвська приймає пацієнтів у "Офтальмологічному центрі Мержиєвської Н.П." за адресою: м. Рівне, вул. Миколи Карнаухова (колишня Мірющенка), 31. Прийом лікаря: з 15 до 18 год. Попередній запис за тел. (097) 343-63-14.

15

Жіночі обличчя лікарів-професіоналів Рівненської обласної дитячої лікарні!

Васюк Оксана Ярославівна, завідувачка рентген-діагностичного відділення

Äëÿ òîãî, ùîá äèòèíà ñòàëà â æèòò³ õîðîøîþ òà óñï³øíîþ, òðåáà, ùîá íàâêîëèøí³ ðîáèëè ¿¿ ùàñëèâîþ!

Линка Галина Миколаївна, завідувачка приймального відділення

Лозова Оксана Василівна, завідувачка відділення педіатрії № 2

Íàì º ÷îìó ïîâ÷èòèñÿ ó ä³òåé. Âîíè ð³äêî ãîâîðÿòü ïðî ìàéáóòíº ³ ìèíóëå, âîíè â÷àòü íàñ æèòè òåïåð.

Ùîá äîñÿãòè óñï³õó, ïîòð³áíî ëþáèòè ñâîþ ïðîôåñ³þ òà ëþáèòè ä³òåé, ÿêèõ òè ë³êóºø!

Стають для дітей другими мамами Напередодні свята весни, краси та любові 8 Березня ми теплими словами говоримо про тих жінок, які своєю щоденною працею примножують у світі тепло та добро. Саме такими є медсестри, лікарі та в цілому весь жіночий колектив Рівненської обласної дитячої лікарні. Ці жінки оберігають та примножують найбільший скарб будь-якої нації — здоров’я дітей. Їхніми зусиллями врятовано тисячі дитячих життів, а добрі серця дарують тепло та піклування для діток та їхніх батьків з усієї Рівненщини. Адже, насправді, у кожного з нас є люди, які ділять наше життя на “до” та “після”. І для багатьох родин, в яких хворіють дітки, такими людьми стають лікарі. З дітьми професіонали-медики часто забувають про всі негаразди, попри те, що з маленькими пацієнтами часто важче, адже вони не можуть розказати, що їх турбує. Проте, вони більш дисципліновані та вдячні пацієнти, які часто називають лікарів другими мамами, адже діти дуже цінують тих, хто ставиться до них з добром та турботою!

Краков’ян Любов Іванівна, завідувачка відділення онкогематології

ͳêîëè íå çàáóâàéòå ïðî òå, ùî æèòòÿ ÷óäîâå òà äèâîâèæíå!

Макарчук Катерина Олександрівна, завідувачка відділення недоношених новонароджених діток

Жигалюк Марина Василівна, завідувачка клініко-діагностичної лабораторії

 êîæí³é äèòèí³ º ñîíöå, ò³ëüêè äàéòå éîìó ñâ³òèòè!

Íàâ³òü ïîäîðîñë³øàâøè, íå ïîñï³øຠïðîùàòèñÿ ç áåçòóðáîòíèì äèòèíñòâîì

Зорук Лілія Володимирівна, завідувачка центру відновного лікування, відділення медично-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, порушеннями психіки та фізіотерапевтичного відділення

Äëÿ òîãî, ùîá âèõîâóâàòè ä³òåé, ñïî÷àòêó ïðàöþéòå íàä ñîáîþ. Àäæå äëÿ ä³òåé íàéêðàùå íàâ÷àííÿ – ïðèêëàä áàòüê³â.

Філик Любов Степанівна, заступник головного лікаря з медичної частини Грицило Світлана Віталіївна, завідувачка відділення неврології

Ùàñëèâà äèòèíà – öå ïåðø çà âñå äèòèíà çäîðîâà. Àäæå ò³ëüêè çäîðîâà äèòèíà çäàòíà ïîâí³ñòþ ðîçêðèâàòè òàëàíòè, äàðîâàí³ ¿é Áîãîì!

ijòêè áåðåæóòü ñâî¿ äóø³ é ñåðäå÷êà, áåç êëþ÷à ëþáîâ³ í³êîãî íå ïóñêàþ÷è â íèõ. Êîëåêòèâ гâíåíñüêî¿ îáëàñíî¿ äèòÿ÷î¿ ë³êàðí³ ñòàðàºòüñÿ âì³ëî ï³äáèðàòè êëþ÷èêè äî ñâî¿õ ïàö³ºíò³â, îòðèìóþ÷è âçàì³í ùàñëèâ³ óñì³øêè çäîðîâèõ ä³òåé.

Мініч Людмила Тимофіївна, завідувачка відділення ендокринології

Âñå çàðàäè òà äëÿ ä³òåé!

Єрьомкіна Алла Володимирівна, завідувачка інфекційно-боксового відділення

Ïàëàþ÷è ³íøèì, çãîðàþ ñàì…

Герасимчук Марія Анатоліївна, завідувачка поліклініки

Каштан Інна Олександрівна, завідувачка відділення педіатрії № 1

ijòè – öå äàðóíîê íåáåñ, àëå ÷àñòî âîíè ïðî öå çàáóâàþòü. À ìîãëè á çíàòè, ÿêáè ìè ÷àñò³øå ¿ì ïðî öå íàãàäóâàëè!

Ùîäíÿ ïðèìíîæóéòå ëþáîâ, í³æí³ñòü òà â³ðí³ñòü. ³äñîòêè ç òàêîãî êàï³òàëó º âî³ñòèíó íåçë³÷åííèìè.

Óñï³øí³ Æ³íêè гâíåíùèíè Саме для того, щоб відповісти хоча б частково на ці питання та націлити вас на шлях змін — ми звернулися до людини, яка точно знає секрети досягнення поставлених цілей — це Олена ГЛАВІНСЬКА, викладач психології, кандидат психологічних наук, доктор філософії, бізнес—тренер, коуч—консультант, автор і ведуча навчальних, різнотематичних майстер—класів і тренінгів. Автор і організатор "Школи тренерської майстерності" та численних розвивальних проектів. Пані Олена підготувала кілька порад для тих, хто хоче правильно організовувати свій час, налаштовуватися на позитивне мислення і розкриття власного потенціалу.

Як стати успішним: відкриваємо секрети

Íà ñòîð³íêàõ æóðíàëó "вÂÍßÍÈ" ìè ðîçïîâ³äàºìî âàì ïðî óñï³øíèõ, ö³êàâèõ òà òâîð÷èõ ëþäåé íàøîãî ì³ñòà òà îáëàñò³. Àëå ó íàøîìó âèäàíí³ ìè ð³äêî íàãîëîøóºìî íà òîìó, ÿê òðåáà äîñÿãàòè óñï³õó, ÿêèìè º éîãî îñíîâí³ ñêëàäîâ³ òà ÿê³ êðîêè ïîòð³áíî çðîáèòè, ùîá ñòàòè áëèæ÷èì äî òîãî æèòòÿ, ïðî ÿêå ìð³ºø.

Досить часто люди з острахом ставляться до психологів та консультацій у них, натомість варто наголосити, що до психологів не завжди звертаються тільки ті, в кого є проблеми чи запитання. А ті, хто прагне кращої якості життя та готовий змінювати своє мислення для того, щоб стати успішним. Психологія потрібна, щоб надати новий імпульс мріям, цілям, бажанням, думкам; реалізувати своє право на те, щоб бути цікавим іншим; налагодити стосунки та співробітництво у колективі, родині; почувати себе впевнено у суспільстві. Для того, щоб змінити своє життя, спочатку варто змінити своє мислення. Повторюйте собі: "Я зможу! Я буду! Я хочу!" Не бійтеся амбітних цілей і крокуйте до них: "Сьогодні, зараз, тут і тепер!" Приймайте рішення зважено і з позиції власних думок, позицій та бажань. Як правильно організувати свій час, щоб більше встигати? Не відкладайте початок тривалих та складних справ. Починайте виконання відразу після появи завдання. Розкладайте складні завдання на етапи, частини. Будьте готові до форс—мажорів та залишайте час про запас. Організуйте свій робочий простір, нехай поруч з вами все буде охайно. Важливо не прогавити потрібні рішення, не марнувати час на пошуки та пригадування. Якщо плануєте зустріч, то підготуйтеся до неї належним чином — складіть список питань та пропозицій.

Пам’ятайте, у кожної людини є свій потенціал самореалізації і кожен з нас вирішує, як його застосувати. Дуже важливо усвідомити, що у самореалізації немає шаблону. Вона вимірюється тільки власним розумінням успіху... Хтось чудово відчуває себе "успішним політиком або публічним діячем", а хтось "успішним будівельником родинного щастя і затишку", хтось "успішна леді у червоному", а хтось "успішна, любляча і кохана матуся та дружина з доглянутими діточками". Кожен має право на вибір — вирішувати тільки вам! Але є хороша новина: насправді наші соціальні ролі можливо поєднувати і встигати їх виконувати.

Òåë. (068) 76 45 121 18

7 кроків становлення успішної жінки: 1. ϳäâèùóéòå ñàìîö³íí³ñòü: âàñ ñïðèéìàþòü òàê, ÿê âè ñåáå ïðåçåíòóºòå.

2. Òðàíñôîðìóéòå ìð³þ â ìåòó: ôîðìóéòå çàâäàííÿ, øóêàéòå ðåñóðñè, áóäóéòå ïëàíè òà äîòðèìóéòåñü òàéì³íãó ¿õ âèêîíàííÿ.

3. Áóäüòå â³äêðèòèìè äî íîâîãî òà çì³í. Ïñèõîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ ï³äòâåðäæóþòü: ïåðåìàãàþòü ò³, õòî øâèäøå ðåàãóº íà çì³íè.

4. Ïîñò³éíî ï³äâèùóéòå ð³âåíü âëàñíî¿ êîìóí³êàáåëüíîñò³. "Ƴíêè ëþáëÿòü ïîãîâîðèòè, àëå ëèøå äåÿê³ âì³þòü ðîáèòè öå ïðàâèëüíî".

5. Áóäüòå ãîòîâ³ äî ðèçèêó. Ïñèõîëîãè ñòâåðäæóþòü: íà â³äì³íó â³ä ïðåäñòàâíèê³â ñèëüíî¿ ñòàò³, ÿê³ êîæíó íåâäà÷ó ñïðèéìàþòü ÿê îñîáèñòó ïîðàçêó, æ³íêè íå áîÿòüñÿ ïðîãðàâàòè.

6. Ðîçâèâàéòå ³íòó¿ö³þ òà øóêàéòå âëó÷í³ çàñîáè äîñÿãíåííÿ ìåòè.

7. Ïàì'ÿòàéòå: âè — æ³íêà. ³äïîâ³äàéòå öüîìó ñòàòóñó. Ïîâàæàéòå, ëþá³òü ñåáå òà áóäüòå ùåäðèìè íà ïî÷óòòÿ äî ³íøèõ — öå ³ º ñåêðåò ñïðàâæíüî¿ æ³íî÷íîñò³.

Õîò³ëîñü áè, ùîá âè, øàíîâí³ ÷èòà÷³, çìîãëè çàñòîñóâàòè ö³ ñó÷àñí³ ïñèõîëîã³÷í³ ïîðàäè äëÿ ðîçøèðåííÿ îñîáèñòèõ ìîæëèâîñòåé ³ ïîêðàùåííÿ âëàñíî¿ æèòòºâî¿ ðåàë³çàö³¿! Âïåâíåíà, ðàçîì ìè çìîæåìî öå çðîáèòè! Îëåíà ÃËÀ²ÍÑÜÊÀ.

Для побудови плану самореалізації дайте відповіді на такі питання: 1. У якому виді діяльності ви можете бути корисні?

2. Хто потребує ваших послуг? (опишіть цільову аудиторію) 3. Якого конкретного результату ви плануєте досягнути?

4. Які "інструменти" досягнення?

5. Який результативний фінал уявляєте? (візуалізуйте...)

Більше цікавої та корисної інформації можна отримати під час особистих консультацій Олени Главінської та під час авторських тренінгів.

² ùå îäèí ñåêðåò óñï³õó: áóäóâàòè ä³ëîâ³ òà äðóæí³ ñòîñóíêè. Òîìó ³ ÿ õî÷ó ïîäÿêóâàòè çà ðîëü ó ìîºìó îñîáèñòîìó ñòàíîâëåíí³ - ðîäèí³, â÷èòåëÿì, êîëåãàì, ó÷íÿì, ïàðòíåðàì.

Невтомна красуня Євангеліна Шмід А ми продовжуємо слідкувати за кар'єрним ростом нашої маленької рівнянки Євангеліни ШМІД. Дівчинка активно працює і підкорює все нові вершини: записує нові пісні, активно виступає на заходах нашого міста і вже працює над зйомкою кліпу на нову пісню. Цей новий хіт на слова Соломії Українець, мелодію Наталії Мельничук. Батьки Єви висловлюють подяку Івану Рокіщуку, Ігорю Ніколаєву, Дмитру Сидору, Руслану Алексіюку за допомогу у створенні відео. А також дизайнеру Вікторії Міндак, яка особисто виготовляє чудову сукню для створення образу Євангеліни. Саме в сукнях цієї неймовірної майстрині Євангеліна підкорює світ. 25 лютого відбувся показ в Угорщині, де Євангеліна мала змогу дефілювати модним подіумом аж шість разів. І саме маленька рівнянка отримала честь відкривати показ! Але і це не втомлює маленьку Євангелінку, тому вона вже готується до поїздки в Німеччину для виступу на ще більшій сцені! Бажаємо успіхів маленькій рівнянці! І нагадуємо, що свою зіркову кар'єру Євангеліна Шмід розпочала з обкладинки журналу "Вітаємо!" Видавничого дому "ОГО"!

Успішні Жінки Рівненщини

Головний лікар та дерматокосметолог Центру естетичної медицини “Med&Life” Юлія Скорик: “Діти хочуть бачити маму успішною” Центр естетичної медицини “Med&Life” робить жінок ще красивішими та більш впевненими в собі. Переваги клініки — сучасне безпечне оснащення, новітні апаратні та ін’єкційні методи омолодження й оздоровлення шкіри, втілення інноваційних технологій, якісні косметичні матеріали, ввічливий та досвідчений колектив працівників, комфортна, затишна атмосфера. Про улюблену справу, секрет успіху та особисте життя розповіла нам в ексклюзивному інтерв'ю головний лікар “Med&Life” Юлія СКОРИК.

— Хто Вас підтримує, дає наснагу і бажання працювати?

— Я з родини лікарів. Мої батьки лікарі, чоловік лікар, рідна сестра теж. У мене така династія медична. Я з дитинства знала, що буду лікарем. Індустрія краси — це молода галузь, і бажання в ній працювати у мене визріло ще в інституті. Звичайно, у медицині мене підтримують і дають наснагу працювати мої рідні — сестра, яка працює лікарем за кордоном в університетській клініці у Лісабоні, чоловік, який працює хірургом. Разом з ним відвідуємо безліч конференцій. З батьком раджуся частенько. Він багато років пропрацював у медицині. Моя старша дитина, донечка, теж продовжує нашу медичну династію. Вона навчається в польському медичному університеті. Ми всі спілкуємось і підтримуємо одне одного. Вона зараз вчить анатомію, а я з нею повторюю, з батьком раджуся з організаційних питань. Мені, напевно, легше, ніж комусь — тому, що в мене вся сім'я працює в медицині.

— Як Ви встигаєте поєднувати сім'ю і роботу?

— Я маю ще одну дитину. Це маленький синочок. З меншим трошки важче, тому що треба більше уваги приділяти. Старша донька вже самостійна. Я впевнена, що діти хочуть бачити маму успішною. Тож треба намагатися поєднувати сім'ю та роботу, встигати займатися їхнім розвитком і будувати кар'єру. Певний період з сином займається няня. Я приходжу з роботи і з великим задоволенням та натхненням займаюся з ним. Якість отих декількох годин більша, ніж я проводила б з дитиною весь день.

— Ви робите жінок красивішими. Чи залишається час на себе?

— Інколи не на все вистачає часу. Проте намагаюсь поєднувати і встигати більше. Адже чим більше зайнятий, тим більше встигаєш. За собою я помічаю: коли вихідний і я його проводжу вдома, то буденні справи, які в будні роблю за 5-10 хвилин, у вихідні роблю значно довше. Коли маєш багато справ, то це тримає тебе в тонусі й можна встигнути набагато більше.

Фото: Микола Жовнович

— Про що мрієте?

— Насправді, у мене прості жіночі мрії. Щоб мої діти були щасливі, реалізовані, успішні, а головне — здорові.

— Хто для Вас є зразком для наслідування, яка з жінок є прикладом успіху?

— Професор Яна Юцковська, яка зараз працює у Москві. Вона теж з медичної родини, а коріння її зі Львівщини. Вона та її родина навчались в українських медичних вишах. Я знаю історію її сім'ї, її батькапрофесора. Її родинна історія для мене дуже близька. Вона дуже успішна жінка. Її знають у всьому світі. Вона виступає з доповідями у Монако й Парижі, звичайно, і в Україні. Вона для мене є зразковою. Я спостерігаю за її життям в Інтернеті. Бачу,

20

що вона намагається встигати з родиною провести час, консультувати у клініці, їздити на конгреси з доповідями. Кожен раз задумуюсь: якщо в когось виходить, то і в мене вийде поєднувати роботу і сім’ю. Переконана, що сім’я — найголовніша цінність. Я намагаюсь брати приклад з таких енергійних людей та успішних жінок.

— У чому полягає Ваш секрет успіху?

— Те, що я з династії лікарів і виросла в медичній атмосфері. Я з дитинства бачила, як треба ставитись до пацієнтів. Сподіваюсь, що пацієнти це відчувають, що для мене це не бізнес. Для мене це в першу чергу медицина. Я перед собою бачу не клієнта, а пацієнта. Для мене медична етика перш за все.

треба ПРАЦЮВАТИ

Ігор Мічуда: “Будуватися, дотримуючись правових вимог — простіше, вигідніше і спокійніше” Події у сфері будівництва — тема завжди актуальна, адже має безпосередній стосунок не лише до життя міста, а й цілої громади. До того ж, будівельна сфера — стале джерело поповнення бюджету. Про те, що змінилося у цій галузі, які зараз діють нововведення, розповів Ігор МІЧУДА — начальник управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області.

— Скажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте нинішній стан справ у сфері будівництва?

— Мене тішить нинішній стан справ, адже, судячи зі звернень громадян до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, люди поволі починають розуміти, що набагато ліпше придбати трохи дорожчу квартиру в надійних забудовників, які мають усі дозвільні документи, ніж спокуситися на сумнівні пропозиції за нижчими цінами й мати з цим потім проблеми. Більше того, новий закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" визначає те, що інспекція ДАБІ перевіряє багатоповерхові будинки перед здачею в експлуатацію. А це означає, що не можна буде маніпулювати з документами, як це було раніше. Останній приклад — це будинок, який зводив "Ріверсайд" у Набережному кварталі. Ми бачимо, що третій під’їзд стоїть недобудованим “скелетом”, а будинок уже здали в експлуатацію ще до червня 2017 року. Тепер такі виверти вже неможливі, але всі ми підпадаємо під дію чинного законодавства й виконуємо те, що вимагає буква закону.

— У 2017 році ще існувала така проблема, що забудовники реєстрували будівництво багатоповерхівок як будівництво іншого призначення. У 2018 році така ситуація й далі можлива?

— Зараз ця схема теж не спрацює, адже будинок все одно потрібно буде ввести у експлуатацію. Якщо ще вдалося “проскочити” будинку в провулку Підгірний, 3, який був зареєстрований як адміністративний корпус, а зараз там продають уже квартири,

то цей варіант нині цілком виключений. Мені цікаво: як цей будинок переоформлять із вимогами чинного законодавства? Підозрюю, що на офіційні норми забудовник у цьому випадку не покладатиметься, адже, за його словами: "Рішали, рішаємо і будемо рішать". Проте, побачимо, як це у них вийде. Ще один такий випадок — це сумнівний “довгобуд” на вулиці Струтинської, 13-Б. Я радив би рівнянам обходити цей будинок, адже у нього скасовані всі документи. А цей будинок не можна буде використовувати, доки забудовник не оформить усі документи, але він, замість того, щоб почати вирішувати цю проблему згідно з усіма формальними вимогами, йде у суди й затягує ситуацію. При чому, робить це у неправомірний спосіб. Якщо Адміністративний суд виносить рішення про зобов’язання ДАБІ видати декларації, коли декларативний метод закінчився у червні 2017 року, то виникає питання: наскільки фахові ті, хто виносив такі рішення? Проте, у загальному, законодавство в Україні щодо будівництва змінюється. І це позитивні зміни.

— Добросовісних забудовників стало більше? Чи переважають ті, кого ви свого часу назвали “будовлянами”?

— Я б сказав, що сфера забудов у Рівному стабілізувалася. Зараз неможливо бути таким

недисциплінованим забудовником, адже потрібен дозвіл на початок будівництва. Потім потрібно отримати сертифікат, який видає інспектор. І не завжди той, хто перевіряє, може видати такий дозвіл: наприклад, якщо у проекті будинку зазначається, що повинен бути пандус для маломобільних груп населення, а його немає, то дозвіл на заселення цього будинку ніхто не підписуватиме. У подібних випадках дається відмова, вказують на недоліки, які людина повинна усунути. Паралельно йде перевірка, як контролювалося це будівництво і хто допустив до здачі цієї будівлі. Європейська норма декларування у нас не спрацювала: поляк або німець не почне будувати, якщо не має землі. А в нас таке трапляється. Наприкінці 2017 року ми подали на знесення шість самочинних будівництв.

— Їх знесуть?

— Усе залежить від рішення Феміди. Від нас це не залежить.

— А де згадані самочинні будівництва знаходяться?

— У Рівному, наприклад, на вулиці Поповича, 42.

— Власники цих будівництв можуть вирішити ці проблеми?

— Ви ж розумієте, що проблеми — це все, що стосується здоров’я. А все, що має стосу-

21

нок до господарських справ, — це питання, які можна вирішити. Нехай подають у суд, і якщо суд прийме рішення на їхню користь, то ми нічого не можемо вдіяти, адже вищим є суд. Хочу зазначити, що мене завжди дивували такі забудовники. Я завжди наголошував: "Будуватися, дотримуючись правових вимог — простіше, вигідніше і спокійніше".

— У 2018 році зверталися за дозволами про початок будівництва у місті?

— Забудовники вже звертаються за дозволами до міського ДАБК. А враховуючи масштабність проекту, то до ДАБІ України зверталися за дозволом щодо початку нового будівництва "На Щасливому" — там планують розширювати житловий квартал.

— Які головні успіхи у роботі ДАБІ були у 2017 році?

— Приємно констатувати, що минулого року ввели в експлуатацію 480 тисяч квадратних метрів забудов. Також наші інспектори провели кілька сотень перевірок. У результаті призначили штрафи на суму в 15 мільйонів гривень. І вже 10 мільйонів гривень знаходяться у процесі стягнення у системі Державних виконавчих служб. Це говорить про те, як ми виконуємо свою роботу, свої функції. Усе залежить від того, як свою роботу виконуватимуть інші.

“̳é ñåêðåò ùàñòÿ” Ùàñòÿ áàãàòî íå áóâàº З нагоди Свята усіх жінок 8 Березня — спецпроект журналу РІВНЯНИ "Мій секрет щастя". У цьому номері роздуми відомих рівнян про успіх, щастя, здійснення сокровенних мрій, сімейне щастя — прочитає усе РІВНЕ! Жінки поділилися своїми думками про секрети жіночого щастя, про те, що вважають його запорукою і що їх щодня робить щасливими. Чоловіки ж наголошували, що не варто забувати — запорукою успіху будь-якого чоловіка є сильна та успішна жінка поряд з ним. Тому чим Свято весни — не привід ще раз нагадати своїм мамам, дружинам та донькам про те, що їх люблять, цінують і що саме вони є невід’ємною складовою щасливого життя!

Íàòõíåíí³ ³ñòî𳿠ïðî ùàñòÿ ÷èòàéòå ó ðóáðèö³ "̳é ñåêðåò ùàñòÿ" ³ áóäüòå ùàñëèâèìè!

Ïåðåìîæíèö³ ôîòîêîíêóðñó "̳é áóêåò" â³ä æóðíàëó "гâíÿíè"

Âàëåíòèíà ²ÂÀÍÞÊ

Îêñàíà ÂÎÇÍÞÊ

Íàä³ÿ ÏÈËÈÏ×ÓÊ

Мій Секрет Щастя

Олександр Нестеренко: Відчуття щастя дарує душевний спокій та рівновагу Щастя — це щось аморфне, непостійне, тривке. Але як піймати і не упустити цю мить? Для когось мірилом у житті є гроші, статус, а комусь достатньо спокою, який так важко втримати. Головний хірург Рівненщини, кандидат медичних наук й людина, яка понад усе цінує свою родину, Олександр НЕСТЕРЕНКО розповів нам про особистий секрет щастя.

— Що у Вашому розумінні означає сім’я?

— Сім’я для мене — все. Це нетлінна цінність, яку кожна нормальна людина розуміє як щось більше, ніж обов’язок. Сім’я — це відповідальність перед тими людьми, з якими ти живеш в одній оселі, з якими ти розділяєш усі клопоти й радощі життя, це рідна кров. Я знаю величезну кількість людей, які досить безвідповідально ставляться до поняття “сім’я”. В мене є пацієнти, які періодично з’являються на лікування з тими чи іншими проявами після тривалого вживання алкоголю. Я їм у таких випадках кажу: ви, мабуть, дуже багатий чоловік. Людина щиро дивується на моє запитання і запитує: “Чому?” А я тлумачу: ви дозволяєте собі два тижні вживати алкоголь — ви маєте за що, ви дозволяєте собі два тижні не працювати — очевидно, у вас є запаси, ви дозволяєте собі після такого “відпочинку” приймати дороговартісне лікування, і знову ж таки далі нічого не заробляти... Я собі цього дозволити не можу, тому що в мене є люди, за яких я відповідаю. Сім’я — це не обов’язок, а відповідальність мужчини.

— Пане, Олександре, розкажіть, як Ви познайомилися зі своєю дружиною.

— Я навчався в Івано-Франківському державному медич-

ному інституті, тут доля мене і звела з майбутньою дружиною Лесею. Вона була на два курси молодша за мене. В силу спільних зацікавлень, вподобань, співзвучності характерів ми зблизились, і як наслідок, пов’язали свої життя. Дуже багато моїх друзів-однокурсників та навіть мої батьки познайомилися ще в студентські роки. Так часто складається, з ким спілкуєшся, де вчишся, в якому оточенні вирує твоє життя — з тим і поєднує тебе доля.

— Яка вона, Ваша Леся?

— Я не уявляю свого життя без коханої дружини. Я щасливий поруч з нею, вона подарувала мені двох прекрасних донечок Ганнусю та Оленку, вона береже сімейний затишок у нашому домі, для мене вона дорога.

— Розкажіть про своїх доньок, адже діти — це гордість кожного батька...

— Обидві мої донечки обрали за професію лікарську справу. Анна працює окулістом в обласній лікарні, Оленка завершує навчання — третій рік інтернатури з акушерства й гінекології. Наша сім’я з кожним роком зростає, доньки вже заміжні, і я маю гордий статус дідуся.

— Які свята єднають Вашу родину?

— Сімейні свята для мене — це щось особливе. У родинному колі ми відзначаємо чимало подій, але, насамперед, щороку збираємось на Новий рік, Різдво, Великдень та дні народження. Раніше ми мали традицію збиратись у батьків, але з віком їм стало важко фізично приймати у себе стільки рідні, тому зараз свята ми зустрічаємо у моєму домі — діти, внуки і мої батьки.

— Пане Олександре, Ви романтична натура?

— Про це може судити лиш моя дружина. Для мене дні, проведені з рідними, водночас схожі між собою, проте кожного дня відчуваю нові емоції, переживання, з миттєвостей формується життя. Не розумію людей, які протягом життя не змінюються, залишаються черствими і зашкарублими у своїх переконаннях. Життя потрібно проживати душею, емоціями.

— Скажіть, чи повинна професія приносити задоволення, чи це лише ресурс для існування?

— Якщо справа, якою ти займаєшся, приділяєш їй левову частку свого життя, задовольняє твоє власне “его” — це означає лиш те, що ти на правильному шляху. Не всі апетити у житті можна втамувати грішми, є егоїстичні людські

23

вподобання. Хочемо ми того чи не хочемо, але кожен з нас у певній мірі егоїст. Втіха нашого морального самолюбства має дуже велике значення у творенні особистості. Ніхто не прагне робити роботу, яка не приносить морального задоволення, навіть якщо вона приносить серйозні статки. Справою життя стає те, від чого ти отримуєш духовну насолоду.

— Чому Вашою родинною справою стала медицина?

— Родина Нестеренків — медична династія. Нас, однак, ніхто не агітував, не силував до цієї справи — це свідомий вибір кожного. Мої батьки стали прикладом для нас усіх, вони показали важливість лікарської справи, цінність людського здоров’я і ролі лікаря у збереженні найдорожчого, що є у людини — життя. Ми з братом у свою чергу передали цю любов наступному поколінню. Лікарська справа варта життя, вона значуща для суспільства.

— Коли Ви почуваєтесь абсолютно щасливим?

— В момент, коли мене огортає душевний спокій. Вдома все гаразд, все добре у батьків, на роботі, у друзів — це рівновага, баланс, у якому є лад. Левова частка мого внутрішнього спокою, мабуть, становить здоров’я моїх рідних та близьких.

Мій Секрет Щастя

Відвертий і прямолінійний Володимир Валявка

Відомий рівненський політик — про свій характер, захоплення та особисте життя Чесний і не лицемір. Таким знають близькі люди депутата Рівненської обласної ради та президента МФК "Кардинал-Рівне" Володимира ВАЛЯВКУ. Ще він — палкий прихильник футзалу. Про нього може розповідати годинами. Який же він — відомий політик Володимир Ярославович привідкрив завісу особистого життя.

У політиці — принциповий та прямолінійний, вдома — сім’янин та батько — Чому пішли в політику?

— В душі я — націоналіст, а депутатом став, коли переводив команду зі Львова до Рівного. Тоді мій колега, нині народний депутат Олег Осуховський, запропонував балотуватися від "Свободи" в міську раду. Туди потрапив у 2010 році за списками партії. Свідомим громадянином був завжди, брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. У 2014 році остаточно осів у Рівному, одружився.

— Яким рисам людського характеру Ви імпонуєте?

— Прямолінійність та відвертість — ці риси поважаю в людях, а лицемірства не сприймаю. У мене загострене почуття справедливості, тому завжди готовий боротись за правду. Дипломатичний та гнучкий характер формував роками, бо емоції часто можуть зіграти злий жарт. Однак бурхливо демонструю їх у спорті й особливо під час матчів, а вдома ж біля коханої дружини та донечки — я спокійний сім’янин та люблячий батько.

— Ви постійно в русі: активні в політичному житті, часто буваєте на спортивних змаганнях. Як відпочиваєте?

— Мені до вподоби активний відпочинок: кататися на лижах, грати у футбол та займатися спортивним орієнтуванням — це те, що приносить мені задоволення. Такий напружений ритм має свої недоліки, однак завжди намагаюся оптимально розподіляти час між роботою, політикою, сім’єю і відпочинком.

"Я — за легальний видобуток бурштину" — Ви очолюєте екологічну комісію облради. Неодноразово розглядали питання незаконного видобутку бурштину. Як вирішити цю проблему?

— Нині спад нелегального видобутку бурштину, бо попит на каміння в основного споживача — Китаю — знизився. Екологічна комісія обласної ради ініціювала десятки звернень до Верховної Ради та уряду, щоб урегулювати ситуацію з нелегальним видобутком. На жаль, центральні органи влади не мають політичної волі для розв’язання проблеми незаконного видобутку. На місцевому рівні намагаємось допомагати компаніям, які хочуть легально добувати каміння. Наша комісія та обласна рада надає погодження підприємствам, які співпрацюють із місцевими громадами та підписують з ними інвестиційні угоди. Легальні компанії несуть відповідальність та законодавчо зобов’язані здійснювати рекультивацію земель. Збільшення кількості таких інвесторів зробить ситуацію з видобутком бурштину контрольованою.

— На останній сесії облради обрали нового голову. Як оцінюєте це рішення?

— Фракція "Свободи" мала претензії до попередника — Миколи Драганчука, зокрема через його тісні та дружні відносини із представниками Московського патріархату. Ми хотіли мати голову, який дослухався би до пропозицій та ініціатив нашої політсили. Адже ми маємо свою політичну програму, власні напрацювання та бачення розвитку Рівненщини й України в цілому.

24

— Ви обрані до обласної ради від виборчого округу №53 і представляєте інтереси жителів Ювілейного та Золотієва. Що вдалося зробити для мешканців цього округу?

— Фактично минулі два роки кошти для округу виділялися в основному на проектнокошторисну документацію, а по факту — на проведення підготовчих робіт. У цьому ж році, завдяки спільним зусиллям депутатів-свободівців із міської та обласної рад, буде освітлено частину парку "Хімік", втілено заходи з енергоефективності у двадцять сьомій школі, зокрема утеплено фасад, покрівлю та встановлено нові вікна, біля авторинку на Макарова обладнають повноцінні зупинки та безпечні пішохідні переходи з освітленням, відремонтують об’їзну на Князя Володимира, проведуть капітальний ремонт Золотіївського мосту і буде створено повноцінну пішохідну зону біля нього. Особисто та й наша фракція в цілому пропагує здоровий спосіб життя та підтримку спорту. Тому серед пріоритетів — побудова нового спортивного комплексу на Макарова, із залом для ігрових видів спорту та басейном.

Живе клубом "Кардинал-Рівне" — Ви самі граєте у футбол?

— Так, з дитинства, але професійно ніде не тренувався, нині граю на чемпіонатах з футзалу серед ветеранів. Якщо говорити про професійний спорт — активно і досить довгий період займаюсь спортивним орієнтуванням. Беру участь у різних чемпіонатах по всій Європі.

— Ви очолюєте міні-футбольний клуб "Кардинал-Рівне". Якою проблемою клубу переймаєтесь найбільше? Які найвищі спортивні досягнення?

— Клуб — одночасно моє хобі та дітище. Він заснований ще у 1998 році. За 20 років ми пройшли складний шлях: починали з чемпіонату міста, потім — чемпіонат області, сезон за сезоном, друга ліга, перша ліга… Уже 11 сезон, як граємо в екстралізі — найвищому чемпіонаті України з футзалу. Ми представляємо Рівне не лише на всеукраїнському рівні, а й на міжнародному. На чемпіонаті світу в Кувейті серед команд з футзалу зайняли друге місце. Наразі, досить складно підписати контракти з топ-футболістами. Однак свого часу це не завадило нам вийти у фінал Кубка України в 2011 році, а в 2013 — посісти четверте місце у чемпіонаті України. У цьому сезоні поборемось за Кубок України та трійку призерів чемпіонату. Ми отримуємо значну фінансову підтримку від фірми "Кардинал" та титульного спонсора — компанії "Інтер-Бетон". Окрім цього, маємо додаткове фінансування з обласного та міського бюджету. Вкладаю свої ресурси, силу та час у "Кардинал-Рівне" і не розцінюю його як бізнес-проект. "Кардинал" — це моє захоплення та свого роду соціальний проект для жителів Рівного, намагаюсь робити все для того, аби в міста була своя, рідна команда з футзалу, перемоги якої радували б рівнян та жителів області.

Оксана Муравська: “Найбільше ціную можливість допомагати людям у складній життєвій ситуації” — Чому Ви обрали саме цю професію?

— Я не одразу вибрала свій професійний шлях — це моє виважене рішення. І перш за все я вирішила стати юристом, оскільки прагнула змін у нашій країні, а найперше — у правовому полі. У сім’ї я перший юрист, мої рідні оволоділи інші професії й не мають жодного стосунку до цієї галузі, тому, у певному значенні, першопроходець. Мені не хотілося присвячувати себе технічним спеціальностям, як мої батьки, адже до цієї роботи у мене не лежала душа, отже обрала юриспруденцію. Проте, також згадую і те, що професія юриста мені подобалася ще з дитинства. Більше того, мені завжди імпонувала Маргарет Тетчер. Вона, як відомо, також юрист. Тож коли постала переді мною потреба вибору професії, я вступила у Національний університет “Острозька академія” на юридичний факультет. У той час цей відомий навчальний заклад саме відродився. Крім того, деякий період у своєму житті працювала на державній службі, де бачила те безчинство та беззаконня, з якими мають справу звичайні люди. Я остаточно усвідомила: моя професія — адвокат.

— Що або хто Вас надихає розвиватися у Вашій професії?

— Певної особистості, яка була би для мене взірцем, немає. Українська юриспруденція багато перетерпіла у часи Радянського Союзу, а тому це збірний образ тих людей, які захищали права у ті часи: представники Розстріляного Відродження, дисиденти та правозахисники. Одним словом, це ті герої, які часто, не жаліючи свого життя, приходили на допомогу іншим.

— Що найбільше цінуєте у своїй професії?

— Можливість допомагати людям у складній життєвій ситуації.

— Жінці складно працювати адвокатом у сучасній Україні?

— Як не прикро це констатувати, в Україні досі існує гендерна нерівність. І вона доволі поширена. Я та інші мої колеги-жінки з цим боремося, намагаємося відстоювати рівні права. Проте, у деяких ситуаціях все ж таки маємо справу з утисками, коли трохи важче працювати саме тому, що ти — жінка.

— Розкажіть, будь ласка, про свої професійні досягнення.

— Для мене професійний успіх — це

Îêñàíà ÌÓÐÀÂÑÜÊÀ — â³äîìà íå ò³ëüêè â гâíîìó àäâîêàò òà ïðàâîçàõèñíèê, ÿêà çàâîþâàëà âëàñíó ðåïóòàö³þ íå ëèøå çàâäÿêè ´ðóíòîâíèì çíàííÿì òà âì³ííÿì, à é ïðèíöèïîâîþ æèòòºâîþ ïîçèö³ºþ òà ïàòð³îòèçìîì. Ñüîãîäí³ ïàí³ Îêñàíà çàõèùຠòèõ, õòî çàõèùàâ Óêðà¿íó. Ñâî¿ìè ñåêðåòàìè óñï³õó òà ïåðåêîíàííÿìè Îêñàíà Ìóðàâñüêà ïîä³ëèëàñÿ ç ÷èòà÷àìè.

можливість відстояти справедливість. Найбільше мені запам’яталися у моїй практиці справи, які стосуються наших захисників. Наприклад, справа Сергія Колмогорова, якого засудили до 13 років позбавлення волі за те, що стріляв на блокпості, зупиняючи автомобіль, водій якого проігнорував вимогу зупинитися, а також не звертав жодної уваги, навіть, на попереджувальні постріли. Варто зауважити, що події розгорталися у 2014 році, у Маріуполі, де вже відбувалися бойові дії. Після чого Сергію інкримінували навмисне вбивство із перевищенням службових повноважень. Апеляційний суд Донецької області залишив цей вирок без змін. Більше того, мені було прикро читати ухвалу суду із граматичними помилками. Те ж саме, до речі, було у рішенні суду першої інстанції. Себто вони не надто переймалися такими “дрібницями”. Складно

25

Òåë. (067) 36 24 162 було розпочинати працювати над цією справою, адже я почала вибудовувати захист уже на стадії касаційної інстанції. Та я впевнена, що Колмогоров — не винуватий у цій ситуації, адже немає кулі, яка була випущена зі зброї, так само немає жодних висновків експертиз, що ця куля вилетіла саме з його зброї. Жодних вагомих доказів, але Сергія “призначили” бути винним. Аналогічно я є захисником у багатьох інших справах, які стосуються наших військовослужбовців, котрих військова прокуратура звинувачує в абсолютно надуманих злочинах. Наприклад, я представляю у суді права Віктора Камінського, якого чимало людей знають за позивним “Жак” — заступника командира батальйону “Донбас”. Віктор брав участь у звільненні Лисичанська, Попасної. Цей військовий під час Іловайського котла переодягнувся у білий халат та, взявши до рук прапор з червоним хрестом, вивів з оточення понад сотню поранених бійців. Віктор Камінський — людина-легенда, яку підтримує місцеве населення, але його звинувачують в буцімто організації банди й убивстві “мирних” сепаратистів. Військова прокуратура Луганського гарнізону звинувачує наших рівненських офіцерів-розвідників, яких Луганська військова прокуратура звинувачує у вбивстві нібито мирних сепаратистів-активістів.

— До чого прагнете як адвокат-професіонал?

— Я, так само, як і мої колеги-юристи, працюю над тим, щоб українське законодавство стало більш європейським. У жовтні минулого року мені випала можливість стажуватися у Європейському суді з прав людини. Саме там я на власні очі побачила, що означає дотримання прав людини і справедливе судочинство, до яких ми всі прагнемо, яких ми ще повинні досягти. У Страсбурзі мене, між іншим, вразила стоянка, де були самі лише велосипеди. Себто судді без броньованих авто та охорони відчувають себе вільними. Вірю, що і ми зможемо створити таке вільне та відкрите суспільство.

Стриманий, спраглий справедливості, цілеспрямований та небайдужий — це все про відомого адвоката, депутата Дубровицької райради Олексія ЛЯСКОВЦЯ. Він впевнений в тому, що влада — це наймані працівники, котрі повинні служити людям. Але не зловживати своїми правами та впливати на ті чи інші процеси. Про свій внесок у контроль роботи у Дубровицькій райраді, проблеми Полісся та громадську діяльність пан Олексій розповів у нашому інтерв’ю.

Олексій Лясковець: "Я або мовчу, або говорю правду!"

— Відома на Рівненщину історія про те, як Ви склали свої депутатські повноваження. Тоді Ви казали, що причина цьому — не згодні з лобізмом, який процвітає у райраді. Проте з часом Ви поновили мандат. Чому?

— Тоді мова йшла не тільки про лобізм. Йшлося про певний супротив з боку районної влади. Їм не подобається правда, яку я говорив. А саме — про те, що вони нічого для мешканців не роблять, натомість "дерибанять" бюджетні кошти. Також говорив, що замість реальної діяльності — протягуються лобістські рішення, ведуться політичні війни між представниками різних політичних сил, які пройшли до ради. І в цілому відбувається повна узурпація влади в районі. Депутати ділять сфери впливу для "кришування" незаконного видобутку бурштину, розділення кварталів та покривання корупційних схем. А повернувся в раду, бо стало ще гірше і прості мешканці району не можуть віднайти справедливості у владних кабінетах і їх зовсім не чують ті, кого вони обрали служити людям. І взагалі — дуже скучив за ними. (Посміхається, — авт.)

шення за апеляційною скаргою Дубровицької районної ради) до сьогодні не бажає моєї присутності на сесії. А з того часу провели вже дві сесії районної ради та ухвалили ряд важливих рішень. Уявіть ситуацію, що наприкінці 2017 року працівники методичного кабінету та технічні працівники шкіл району оббивали пороги щодо погашення заборгованості із заробітної плати, то ці так звані керівники, яких обрав народ, та котрих призначили головою та заступником голови, протягли два рішення, якими встановили собі надбавку за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу із врахування надбавки за ранг та вислугу років. Тільки не лише мені незрозуміло, але й багатьом людям — які саме високі досягнення та особливо важливу роботу зроблено головою Дубровицької районної ради та його заступником??? Можливо, те, чого не знаю я, а вони знають і мовчать! Тому дані рішення мною оскаржують, як і рішення про районний бюджет, котре було прийнято, а голос вже не депутата Дубровицької районної ради був вирішальним в його прийнятті.

— Будучи вже дійсним депутатом райради, які завдання у своїй діяльності ставите як першочергові?

— Хочу дочекатися, коли мене запросять на ту чи іншу сесію ради. Адже голова Дубровицької районної ради Кухарець М.М. трішечки іншої думки, ніж суд, який ухвалив рішення про моє поновлення. Голова не визнає законного рішення і ще з 12 грудня 2017 року (момент проголошення Рішення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом — котре набрало законної сили з моменту проголо-

— Для Полісся надзвичайно актуальною є проблема незаконного видобутку бурштину. Спілкуючись з людьми, знаючи їхні думки, як Ви гадаєте, що могло б вирішити існуючу "війну" за бурштин?

— У війні завжди краще поганий мир, ніж хороша війна! А кращого миру потрібно добиватись переговорами та компромісом, а не дозволяти одним, а іншим забороняти. Породження конфлікту породжує агресію. Я давно вже говорю і буду говорити, що місцеві жителі такими діями залишать своїм нащадкам пустелю з хвороба-

26

ми та болячками, а через 5-7 років і без клаптиків лісу.

— Ваша основна робота — адвокатська діяльність. Чим Вас приваблює ця професія? Пригадайте якусь справу, вирішенням якої Ви справді пишаєтеся.

— Я пишаюсь кожною справою. Потрібно вміти програвати, але завжди потрібно йти до кінця. Адже судова практика постійно змінюється і потрібно пройти всі інстанції для того, щоб отримати всі відповіді, як для себе, так і для майбутніх справ таких категорій. Нині більш значущою є справа щодо конкурсу на держслужбу — зрозуміло, що актуальність вона втратила, але для майбутніх конкурсів — відповіді не отримані. А ці відповіді можуть стати в нагоді — як для тих, хто проводить конкурс, так і для тих, хто бере участь.

— Фондом державного майна України 1 лютого 2018 року проведено перший відбір чотирьох незалежних членів наглядової ради ПАТ "Запоріжжяобленерго", і Олексій Лясковець серед них…

— Так! Відбір пройшов, і мене разом з іншими рекомендували Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств. Повністю захистити державне підприємство від політичного впливу шляхом заміни провідної ролі профільного міністра у формуванні топ-менеджменту держкомпаній на колегіальне прийняття таких кадрових

рішень все одно не вдасться, оскільки призначення незалежним членом наглядової ради надано політикам. Чітко розумію, що обрання незалежного члена наглядової ради пройде, як потрібно політикам, і обрання незалежних членів наглядової ради не буде таким незалежним та прозорим, як того вимагає законодавство та міжнародні партнери. За результатами конкурсної співбесіди оцінити мої реальні можливості як кандидата важко. Адже мої реальні професійні та морально-етичні якості можна побачити й переконатися в них тільки під час тривалої спільної роботи. Не сподіваюсь, що стану переможцем у цьому конкурсі, оскільки, як і більшість населення країни, так і в мене є певна недовіра щодо результатів таких конкурсів. Але спробувати я змушений!

— Вас без перебільшення можна назвати людиною небайдужою до того, що відбувається в країні. Ви готові критикувати, підтримувати тих, хто страждає від несправедливості, у Вас завжди були такі переконання?

— Я в своєму житті багато бачив несправедливості, навіть відчув її на собі. Але потрібно прощати та більше віддавати. Життя дуже коротке, його потрібно цінувати та прожити. Я або мовчу, або говорю правду і за це, як правило, страждаю. Мужі не звикли до того, що їм говорять правду, вона дуже коле в очі, а змінюватись ніхто не хоче.

Любі жінки Рівненської обласної клінічної лікарні!

Вітаю вас зі святом весни і краси!

Бажаю вам яскравого настрою, джерельно-ніжних почуттів, квітучої краси та душевної гармонії! Нехай кожен ваш день буде сонячним і радісним, а довкола панує любов. Будьте завжди усміхнені, сповнені надій та оптимізму.

З найкращими побажаннями, Головний лікар Рівненської обласної клінічної лікарні

Іван Ярославович Зима.

Завжди пам'ятайте про те, що ви берегині роду людського, натхненниці родинного затишку та тепла, найкращі та найдобріші у світі мами, сестри та дружини, з якими можна порадитися, яких хочеться любити! Ваша мудрість надихає чоловіків на звершення, надає підтримку та додає сил у праці! Ви — частина змін на краще нашого прекрасного міста, професіонали своєї справи, які щоденною працею доводять те, що варто ставитися до людей так, як хотів би, щоб вони ставилися до нас! Цього дня і завжди бажаємо вам миру у ваших домівках, тепла у родинах, професійного зростання, здійснення мрій та задумів, Божої ласки у всіх починаннях!

Ùиро вітаºмо прекрасну половину колективу Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг зі святом весни, краси та лþбові!

Міський голова Рівного Володимир Хомко, заступник міського голови Рівного, безпосередній керівник Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг Віталій Герман

треба ПРАЦЮВАТИ Ніна та Антон КОПАНИЦІ нині мають спільний родинний бізнес, а також виховують прекрасного синочка Миколу. Їхня історія почалася завдяки спільній професії, роботі у страховій компанії. Одного дня у 2008 році вони познайомилися під час тренінгу для менеджерів страхової компанії, і хто знав, що та зустріч змінить їхнє життя назавжди. Через декілька місяців Ніна та Антон одружилися, а з часом розпочали сімейний бізнес. Як все починалося і чи важко бути вдома та на роботі разом — читайте відповіді з перших вуст.

Спільна справа, яка поєднала і змінила життя — Скажіть, з власного досвіду, — сімейний бізнес в Україні перспективний? І як спільна праця впливає на родинні стосунки?

— Сімейний бізнес — це бізнес, який або об’єднує, або роз’єднує. У нас, напевно, перший варіант. Завдяки тому, що ми разом, наша сім’я міцнішає з кожним днем. Намагаємося підтримувати одне одного, направляти у позитивне русло. Так вийшло, що наш бізнес є способом життя для нас.

— Від тем особистих до професійних… З чого все почалося, чому вирішили стати незалежними?

— Ми вирішили стати незалежними, адже хотілося працювати в інтересах клієнта, бути йому другом і помічником. Укладаючи договір страхування, хочеться враховувати всі побажання людей, їхні фінансові можливості. Працюючи в страховій компанії, на 100% не було можливості це робити.

— А якими є ваші спільні інтереси, крім страхування?

— У нас в обох є спортивні пристрасті. Ніна відвідує секцію карате Годзю-Рю. Вона каже, що це філософія життя, а вже потім спорт. На даний момент я не відвідую жодних спортивних секцій, але є відданим прихильником спорту. Насамперед у Рівному є дві гордості — це футбольний клуб “Верес Рівне”, баскетбольний клуб БК “Рівне”. За цими командами слідкую, відвідую матчі футболу й баскетболу. Можна сказати, що вони є прикладом ‘’сімейного бізнесу’’, адже об’єднали навколо себе всіх прихильників цих видів спорту.

— А чому саме такий меседж обрали — Сім’я.Життя.Страхування?

— Сім’я — це, напевно, одне із найголовнішого, що є в житті. Тому все, що пов’язано з сім’єю, дуже близьке кожній людині.

— А син ваш чим займається?

— Микола відвідує один з коледжів міста Рівного і Комп’ютерну академію “ШАГ”, де закінчує третій курс Малої академії цього закладу. На даний час бачить себе у сфері ІТ-технологій. На нашу думку — це один із перспективних напрямків, і не тільки в Україні.

30

— У країнах Європи страхування — це нормальна практика. Для нас, українців, це завжди асоціюється з чимось неприємним, чи не так?

— Українці дуже багатий народ, адже на ремонт автомобіля чи будинку, вже не кажучи про здоров’я, у всіх є багато накопичених грошей, частину з яких можна передбачити на страхування. Але основна проблема — це недовіра через недобросовісних страховиків, які є на ринку страхування. Наша мета — розказати, навчити, показати, назвіть це як вам зручно, що страхування — це просто, цивілізовано і кожному потрібно. Ніхто не говорить про те, що потрібно великі кошти виділяти, в кожного це індивідуаль-

треба ПРАЦЮВАТИ

familylifeinsurance1.com

familylifeinsurance2017@gmail.com

но. Що для людини є важливим, те і потрібно страхувати. Хоча, на мою думку, найважливішим є здоров’я і життя.

— Що є гарантією для вас у страхуванні?

— Для кожної людини гарантія — різна. Хтось має знайомого сусіда, родича, який працює в цій сфері, для когось — хто є власником страхової компанії. У нас, на жаль, все політизовано, й економічна сфера — не виняток. У цивілізованому світі гарантією є задоволеність клієнтами роботою страхової компанії, її простотою і легкістю у взаєминах з клієнтами.

— Скільки потрібно виділяти коштів на страхування життя і здоров’я?

— Страхування життя і здоров’я є двох видів: страхування накопичувального характеру (внески віддаються в кінці дії договору страхування); страхування ризикового характеру (внески не віддаються в кінці договору страхування). На страхування життя і здоров’я кожній людині потрібно виділяти від 5 до 30% від свого заробітку. Для кожного це індивідуально. Насамперед страхування життя і здоров’я — це захист, а вже пізніше — накопичення. Це один із 10 можливостей для забезпеченої старості. Ніхто не відмовляє інвестувати кошти в бізнес, нерухомість, дорогоцінні метали, готівку в різних валютах… Якщо людина вважає, що це їй не потрібно, тоді поставте їй декілька запитань: як вона буде почуватися, коли збережені кошти підуть на лікування, і на які кошти в майбутньому вона буде жити. П’ять, десять тисяч гривень можливо знайти кожній людині на лікування, а от коли сума починає збільшуватися, починаються проблеми. В хід ідуть заощадження, знайомі, родичі, кредити, позики...

— Якою є ваша цінова політика у сфері страхування?

— Після зародження ідеї у нас постала дивовижна думка в голові: “Це просто дивовижно, коли ціна є основним при виборі страхової компанії”. Адже коли клієнт отримує виплату, його дуже рідко цікавить ціна поліса страхування. Різниця ціни в надійних, платоспроможних страхових компаній коливається від 50 до 100 гривень. Коли страхова компанія робить виплату 100 тисяч

гривень, вже ніхто не пам’ятає про ціну страхування. І ще більше дивовижно, коли проходить 3 — 5 років після виплати і клієнт знову обирає страхову компанію за ціною.

— Якими видами страхування ви будете найбільше займатися?

— Наш досвід дозволяє займатися майже всіма видами страхування, але найбільше будемо розвивати страхування життя і здоров’я і все, що з цим пов’язано. Страхування авто є мотором розвитку страхування, адже є Закон України, який зобов’язує всіх автовласників, які перебувають у дорожньому русі, мати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

31

треба ДІЗНАТИСЯ

Біографія ляльки Барбі

Лялька Барбі відзначає день народження “13 лютого 1959 року в США у штаті Вісконсин у продажу з’явилася перша лялька Барбі” — розповідає інтернет-портал www.depo.ua.

“Справжнє ім’я” Барбі — Барбара Міллісент Робертс. У 1960-ті її персональна легенда свідчила, що вона походила з містечка Віллоус, штат Вісконсин, і виросла в родині Джорджа і Маргарет Робертсів. У 1990-ті біографія Барбі змінилася: з випуском нової “урбаністичної” серії Generation Girls Барбі була оголошена уродженкою Нью-Йорка. У 1961 році Барбі “познайомилася” зі своїм бойфрендом Кеном (“повне ім’я” Кен Карсон). Вони “були разом” упродовж сорока з гаком років, хоча кілька разів виробництво Кена припинялося. У 2004 році компанія Mattel оголосила про те, що Барбі і Кен розлучаються. Проте, два роки по тому вони “возз’єдналися”. За офіційною легендою, Барбі та Кен не одружені. Єдина лялька в серії, що перебувала в шлюбі, — подруга Барбі Мідж, у 1991 році “вийшла заміж” за “друга Кена” на ім’я Алан і народила йому близнюків. У 2013 році у Mattel вирішили провести “ребрендинг” Мідж, знову зробивши її бездітною та незаміжньою.

Цікаві факти про Барбі Американка Сінді Джексон зробила 29 пластичних операцій, щоб бути схожою на свій ідол — ляльку Барбі. У результаті перетворень своєю в жінки залишилася тільки нижня губа. Компанія Fiat у співпраці з Mattel виготовила до 50-річчя ляльки Барбі спеціальну версію автомобіля Fiat 500. Салон автомобіля оформлений у рожевому кольорі, а приладова панель і ковпаки коліс прикрашені стразами. У вересні 2009 року компанія Mattel і кіностудія Universal Pictures уклали угоду про спільну роботу над повнометражним фільмом, присвяченим ляльці Барбі та приуроченим до її 50-річчя. Продюсером проекту був призначений Лоуренс Марк, в активі якого робота над такими фільмами, як “Джеррі Магуайєр” і “Джулі та Джулія”.

У Барбі п’ять рідних сестер, дві кузини та один брат, сім друзів, тридцять дві подруги, серед яких ляльки усіх існуючих рас та лялька-інвалід, і лише один бойфренд Кен.

32

В Італії ляльок Барбі більше, ніж канадців у Канаді.

треба ВІДПОЧИВАТИ

27 квітня 2018-го на глядачів чекає шоу-вистава для дорослих “Аліса”. Це сучасна авторська хореографічно-поетична фантазія на тему відомої історії, з використанням відеоарту. Народний ансамбль сучасного танцю “Сузір’я Едельвейс” та відомі рівняни в унікальних образах занурять глядачів в незабутній світ сновидінь та фантазій! Керівник проекту та хореограф-постановник: Заслужений працівник культури України Олена Присяжненко. Автор сценарію: Лауреат премії Кабінету Міністрів Валерія Супонькіна-Лагнюк. Керівник “Мистецького об‘єднання “Едельвейс”: Заслужений працівник культури України Людмила Супонькіна.

Хореографічно-поетична фантазія від "Едельвейса" Гранд-проект “Танцювальний БУМ” цього року буде проходити вже вп’яте! Присвячений Міжнародному дню танцю, цей проект націлений на популяризацію здорового способу життя та танцювального мистецтва. Родзинкою шоу є участь відомих рівнян. Кожен рік Мистецьке об`єднання “Едельвейс” перебуває у творчому пошуку, тому й “Танцювальний БУМ” щороку набуває нових граней та барв. “Танцювальний БУМ” у 2017 році — це поетично-хореографічна вистава “Лялькар”, яка стала яскравою подією в мистецькому житті Рівного.

33

²ðà Êóæåëåâè÷ Журнал “РІВНЯНИ” знайшов ту, що знає, як зробити прекрасні світлини, які зігріватимуть ваше серце. Це — Ірина КУЖЕЛЕВИЧ.

— Розкажіть, відколи цікавитеся фотографією?

— У 2015 році я захопилася фотографією. Натхнення прийшло після сімейної фотосесії, яка у нас відбулася після народження першого синочка. Тоді я вирішила звернутися до професіонала, щоб отримати якісні знімки. Адже зараз більшість мають телефони з камерами і знімки робляться на телефон, але роздрукувати фото у більшому форматі і зробити сімейні фотоколажі з таких фото просто нереально.

— Після того, як ви зацікавилися фотографією, які були ваші перші кроки, щоб опанувати це мистецтво?

— Спочатку почала самостійно шукати в інтернеті різноманітні відеоуроки, статті, що стосуються фотомистецтва, і зрозуміла, що всю цю інформацію тепер потрібно правильно використовувати. Далі прийшло розуміння того, що мені треба знайти професіоналів своєї справи, відвідати школу фотографії, щоб покращити свої вміння. Так я обрала для навчання Авторську школу фотографії Едуарда Хитрого, закінчила практичні курси з фотографії “Фотографуємо без помилок” та “Секрети обробки”.

— На вашу думку, чи цієї бази достатньо для вашого професійного розвитку?

— Звісно, ні, я переконана, що фотограф постійно повинен навчатися, і тому, наприклад, минулого року я відвідала два майстер-класи: це були мегапрофесіонали Тарас Ковальчук (МК у Луцьку) та Олексій Гайдін (МК у Києві). Це було надзвичайно захопливо та пізнавально. Дуже приємно, коли досвідченні фотографи діляться своїми знаннями.

— Чому важливо правильно обирати ті ж самі майстер-класи і конкретних фотографів?

— Фотографу постійно потрібно відвідувати МК фотографів, які тебе надихають, і дізнаватися щось нове. А вчитися треба у тих, хто справді має високий рівень, у кого є який досвід перейняти.

— Що найбільше подобається у вашому захопленні?

— Я просто обожнюю своє захоплення, особливо коли люди задоволені й щиро дякують за виконану мною роботу. По суті ми, фотографи, фіксуємо моменти життя, щоб зберегти ті безцінні миті, які вже не повернеш.

— Які замовлення у вас переважають?

— Я дуже багато фотографую дні народження та хрестини. А зараз працюю над тим, щоб стати весільним фотографом. Вірю, що у мене вдасться!

— З останнього, який цікавий досвід фотографії мали?

— Нещодавно фотографувала конкурс "Golden angel of Ukraine". Отримала масу задоволення від зйомки, можна сказати, що це був додатковий урок для мене. Адже так швидко реагувати, щоб зробити гарний кадр учасників, не доводилося ніколи! Але все вдалося, у кінцевому результаті вийшли дуже гарні фотографії і я залишилася задоволена своєю роботою. А мами конкурсантів дякували мені за світлини — а це дуже цінно!

Ùîá çáåðåãòè ìèò³, ÿê³ íå ìîæíà ïîâåðíóòè

Äóæå ÷àñòî â ñó÷àñíîìó ñâ³ò³ ìè ÷óºìî ïðî òå, ùî ïðîôåñ³éí³ ôîòîñåñ³¿ — íå íà ÷àñ³, àäæå ó êîæíîãî º íåïîãàí³ êàìåðè íà ñìàðòôîíàõ, àéôîíàõ ³ â ïðèíöèï³ öèõ çí³ìê³â áóäå äîñòàòíüî. Àëå ÷è çàìèñëþâàëèñÿ âè ïðî òå, ùî äëÿ òîãî, ùîá ìàòè ãàðíèé êàäð, îäíîãî ò³ëüêè äîðîãîãî ôîòîàïàðàòà íåäîñòàòíüî. Ïîòð³áí³ ùå âì³ë³ ðóêè ïðîôåñ³îíàëà, ÿêèé çàêàðáóâàâ áè öþ íåçàáóòíþ ìèòü, ÿêà òî÷íî íå ïîâòîðèòüñÿ.

Ìàëåíüê³ Ð³âíÿíè

Дівчинка-перлинка Кароліна Андрієнко Öþ ðóäîâîëîñó êðàñóíå÷êó ïðîñòî íåìîæëèâî íå çàïàì’ÿòàòè, íå ïîì³òèòè, íå ïîëþáèòè ç ïåðøîãî ïîãëÿäó. À ¿¿ äèòÿ÷à áåçïîñåðåäí³ñòü òà ñÿþ÷à ïîñì³øêà âèêëèêຠñïðàâæíº çàõîïëåííÿ íàâêîëèøí³õ. Кароліна, попри свій юний вік, має досвід ведучої та співачки. Адже дівчинка підкорює велику сцену ще з двох років. З такого ж віку займається у студії "Ладонька". Серед захоплень Кароліни – театр та танці, тому вона відвідує танцювальний гурток "Лада" і театральний гурток "Казкарик". Без рудоволосої красуні не обходяться культурно-мистецькі заходи у місті. А її сукні, які просто вражають публіку, підготовлені та виконані домом весільної моди "LOVE". Впевнені, що про Кароліну Андрієнко ви ще не раз почуєте, адже у неї велике майбутнє. Дівчинка мріє стати балериною, а її картини тішитимуть погляд тих, хто їх бачитиме.

36

Ìàëåíüê³ Ð³âíÿíè

Справжній чоловік, якому все вдається Êèðèëî Àíäð³ºíêî – òàëàíîâèòèé, ñèëüíèé òà ìóæí³é õëîïåöü. ³í ç äèòèíñòâà ï³äêîðþº âåëèêó ñöåíó, ³ éîìó íå çâèêàòè äî îïëåñê³â ãëÿäà÷³â, çàõîïëåíèõ ïîãëÿä³â òà âèñòóï³â, âåäåííÿ çàõîä³â. З трьох років Кирило займається у студії "Ладоньки" і є незмінним ведучим. А ще, як різнобічно обдарована дитина, він відвідує художню студію та займається танцями. Кирило танцює брейк-данс у колективі "Why not". Одна з останніх нагород Кирила – перемога у конкурсі International Festival “Артцентр Талантів”, диплом лауреата I ступеня. Із заняттями танцями, художньою школою Кирило успішно поєднує навчання у Рівненській державній гуманітарній гімназії. Попри чималу кількість завдань, Кирило не відчуває себе надмірно навантаженим, адже йому легко все вдається. Серед мрій цього талановитого хлопця – спецназ. А хіба не про це має мріяти істинний, справжній чоловік?!

37

Ще такі юні, але вже знають, чого прагнуть від життя. Готові працювати для того, щоб отримати гідний результат і не покладають рук для того, щоб їхні номери викликали захоплення. Мова йде про відомий дует учнів Рівненської державної гуманітарної гімназії — Даринка РОЗІЗНАНА та Кирил АНДРІЄНКО. Вони — учні третього класу та попри свій юний вік вміло тримаються на сцені, звикли до спалахів камер і прагнуть вдосконалювати свої вміння та навички. ВОНА! Даринка Розізнана — різнопланова дитина, яка намагається все встигнути. Підтвердженням цього є заняття вокалом в вокально-естрадному ансамблі “Вітамін”; заняття танцями у школі сучасного танцю “Dance Way”, участь у конкурсі краси “Міні-Міс та Міні-Містер Рівненщини 2017”, постійні фотосесії та покази на подіумі. ВИ не повірите, але у восьмирічної рівнянки вже є навіть два кліпи — “ДаринкаЗлива2 і “Даринка-Сніжинка”, з якими можна ознайомитись в мережі Інтернет. ВІН! Кирил Андрієнко — мужній, яким і повинен бути справжній чоловік, талановитий, спраглий до нових знань та харизматичний! Попри юний вік, Кирилу не звикати до уваги до своєї особистості, адже виступи на великій сцені для повної зали глядачів, для нього, — не в новинку. Незмінний ведучий концертів, займається танцями, обожнює малювати — і це все поєднано в одному хлопчику! Тепер же Даринка та Кирил вирішили урізноманітнити свої репертуари, об’єднати свої бажання та здібності й виступають дуетом! Ці дві харизматичні особистості, перфекціоністи за ставленням до себе об’єднали свою наполегливість, прагнення і таланти. Як результат — підготували такий номер, який був високо оцінений рівненською громадою!

Даринка і Кирил неодноразово були запрошенні з вокально-хореоргафічним номером “Європа” на різні концерти, що відбувалися в рамках новорічно-різдвяних святкувань. Нині у планах дуету — гідно представити клас на фестивалі патріотичної пісні, що проводитиметься у гуманітарній гімназії! Також гарні, життєрадісні та впевненні у світлому майбутньому обличчя Даринки і Кирила стали обличчям афіші конкурсу краси “Golden Prince and Princess of Rivne”. Не можна не сказати, що своїми досягненнями та вміннями неймовірний дует Даринки та Кирила завдячує підтримці найрідніших людей — їхніх мам. Розкриваючи таланти своїх дітей, паралельно удосконалюються їхні мами у вмінні підібрати репертуар, створити образи, репетирувати номер і постійно підтримувати дружню атмосферу в середовищі таких непосидючих артистів!

38

Їх об’єднали бажання та талант

Маленькі РІÂНßНÈ

Дарина ДЗЮБА

Маленька рівнянка Дарина Дзюба, попри свій юний вік, має чимало досягнень. Âона переможниця багатьох конкурсів. Даринка навчається у 1-Á класі ЗОØ ¹11. Дівчинка любить вчитися і бере приклад по життю зі своєї вчительки Олени Анатоліївни. Ó вільний час Дарина полюбляє гратись з двоюрідним братиком Захарчиком. Разом з ним їй завжди весело та цікаво!

39

Ìàëåíüê³ Ð²ÂÍßÍÈ

Анна та Аліна ФЕДОРУК Êðàñà ³ òàëàíò – öå ñàìå ò³ ÿêîñò³, ÿêèìè íàä³ëåí³ äâ³ ð³âíåíñüê³ ñåñòðè÷êè Ôåäîðóê, Àííà ³ Àë³íà. Êîæíà ç íèõ çíàº, ÷îãî õî÷å â³ä æèòòÿ. Аліна ще не зовсім доросла, їй лише 7 років, але вона вже є учасницею багатьох конкурсів краси, випускницею модельної школи та стала моделлю дитячої колекції святкових суконь для найкращого весільного салону в Рівному "Inna Morato". Розумна, харизматична, навчається у 2-му класі Рівненської гімназії "Гармонія", має багато друзів, займається співом та спортивно-бальними танцями, захоплюється малюванням екзотичних тварин. На відміну від своєї меншої сестрички Аліни, Анна вже більше п'яти років професійно займається живописом у художній студії "Арт-Маестро", є учасницею всеукраїнських дитячих художніх виставок та конкурсів. Анна навчається у 9-му класі ЗОШ №22. У своїх роботах прагне передати красу навколишнього світу. Також ця талановита дівчинка захоплюється фотографією, мріє подорожувати тими країнами, в яких жили і творили відомі на весь світ художники Сальвадор Далі, Ван Гог, Пабло Пікассо, побачити їхні роботи та перейняти майстерність живопису. Незважаючи на різницю у віці та різні захоплення, сестрички полюбляють відпочивати та весело проводити час разом, ділитися своїми мріями і планами на майбутнє.

40

Ìàëåíüê³ Ð²ÂÍßÍÈ

АНАСТАСІЯ ЗБИТКОВСЬКА, 9 РОКІВ Âîëîäàðêà Ãðàí-ïð³ êîíêóðñó GOLDEN ANGEL OF UKRAINE Òàëàíîâèòà òà ùèðà, â³äêðèòà òà õàðèçìàòè÷íà – òàêà âîíà, þíà êðàñóíÿ Àíàñòàñ³ÿ. ijâ÷èíêà ð³çíîïëàíîâî ðîçâèâàºòüñÿ: â³äâ³äóº Ïàëàö ä³òåé òà ìîëîä³ - õóäîæíþ øêîëó òà õîð "³âàò" . А також Настя бере приватні уроки з гри на фортепіано і мріє опанувати цей інструмент. Проте з усіх захоплень дівчинка вирізняє саме малювання, адже це політ фантазії, поклик серця та вияв творчості. Така вона красуня і молодчинка – одна з переможниць конкурсу GOLDEN ANGEL OF UKRAINE!

41

Ìàëåíüê³ Ð²ÂÍßÍÈ

У неї безліч досягнень і титулів, таких як:

Вікторія СОРОКІНА 14 років, м. Рівне ijâ÷èíêà ìຠð³çíîïëàíîâ³ çàõîïëåííÿ. Âèâ÷ຠòðè ³íîçåìí³ ìîâè, íàâ÷àºòüñÿ â гâíåíñüê³é äåðæàâí³é ãóìàí³òàðí³é ã³ìíà糿, çàê³í÷èëà ìóçè÷íó øêîëó, ðàçîì ç õîðîì îá'¿çäèëà áàãàòî êðà¿í ñâ³òó, ïîëþáëÿº ïîäîðîæóâàòè, ñï³ëêóâàòèñÿ ç äðóçÿìè. Ç 2011 ðîêó ³êòîð³ÿ º ìîäåëëþ àãåíòñòâà PANNA Model Management ì. гâíå.

• Принцеса України — Дюймовочка 2012 • Краща міні-модель глядацьких симпатій “Перлина країни Open 2012” • Міні-міс топ-модель PANNA Agency of models 2012 • Фіналістка Міні-міс Рівненщина, Міні-міс Чарівність 2012 • Юна міс “ОГО” 2013 • Міс Почесна модель PANNA Agency of models 2013 Мini Miss Ogo Panna Models Style 2014 • Призер у номінації STREET STYLE 1-го Національного весняного Model Forum 2017 України • Увійшла до 100 найкрасивіших дітей України 2017 за версією Fashion Today м. Київ, де отримала нагороду та брала участь у глянцевому проекті від Fashion Today м. Київ • Переможець проекту “Зіркові діти 2017”, м. Дніпро • Титул Princess на Всеукраїнському благодійному конкурсі краси, моди та таланту Golden crown of Ukraine 2017 • Увійшла в число 20 фотомоделей за версією проекту “Топ 20 найкращих фотомоделей 2017”, м. Чернігів • Grand Priх в категорії “Модель” премії Golden talents of Ukraine 2017.

³êòîð³ÿ — ïîñò³éíà ó÷àñíèöÿ ïîêàç³â òà ñåçîí³â ìîä, ÿê³ îðãàí³çîâóº àãåíòñòâî. Ïîáà÷èòè ¿¿ ìîæíà íå ò³ëüêè íà ïîêàçàõ ³ êîíêóðñàõ, âîíà çí³ìàëàñÿ äëÿ ðåêëàìíèõ áóêëåò³â ìîäåëüíî¿ àãåíö³¿, à òàêîæ äëÿ æóðíàë³â "Òâ³é ñòèëü" òà "Ìàëåíüê³ ð³âíÿíè". ijâ÷èíêà ëþáèòü ìð³ÿòè! Ñâîº æèòòÿ àñîö³þº ç ïåðåìîãîþ, àäæå ¿¿ ³ì'ÿ ³ º Ïåðåìîãà-³êòîð³ÿ.

42

òðåáà ÏÐÀÖÞÂÀÒÈ

НАТАЛІЯ МЕЛЬНИЧУК ПОЕТ, КОМПОЗИТОР, ВИКОНАВЕЦЬ, ПІАНІСТ, ВИКЛАДАЧ: Скільки себе пам'ятаю, завжди у моєму житті була музика. Це стало моїм профілем, хобі, натхненням і стилем життя. Ще від навчання мені завжди було важко визначитися між грою на фортепіано та співом. Я не знала, чому більше приділити уваги, тож, так і не визначившись, вирішила поєднати ці види музикування. Далі спробувала писати пісні. Перші творчі пошуки починалися з бардівської пісні, бардівських конкурсів. Згодом мені полюбився джаз, тож експериментувала, виконуючи етнічну українську музику в джазових обробках. Брала участь у міжнародних фестивалях у Польщі: " Еколомия", "З мальованої скрині"… Зараз працюю у стилях поп, поп-рок. Пишу також інстру-

ментальну музику для кінофільмів, пісні для дітей та дорослих виконавців. Серед моїх учнів-вокалістів: юна співачка Саша Хімейчук, красуня Євангеліна Шмід, учасник першого сезону шоу "Голос Діти" Максим Опанащук, відома нині співачка DAVYDOVA. З останньою нині активно концертуємо по Україні. Якщо говорити про те, що приносить мені натхнення, то насправді воно приходить по-різному. Зазвичай ловити музу мені доводиться на ходу, на льоту, поспішаючи кудись, частіше приходять вдалі фрази чи мотиви.

Êîëè òâî¿ ï³ñí³ ï³äñï³âóþòü ó çàë³ – öå áåçö³ííèé ãîíîðàð

А щодо планів на майбутнє, то для митця, звісно ж, це бажання продовжувати творити, писати, виконувати, а коли бачиш, як твої пісні підспівують у залі, – це безцінний гонорар.

43

Ìàëåíüê³ Ð²ÂÍßÍÈ

Дитина, яку поцілував ангел

ÕÕ² ñòîë³òòÿ äຠñó÷àñí³é äèòèí³ áàãàòî ìîæëèâîñòåé äëÿ âñåá³÷íîãî ðîçâèòêó. Âåëèêó ðîëü ïðè öüîìó â³ä³ãðຠíàéá³ëüøà ö³íí³ñòü êîæíî¿ ðîäèíè – öå ä³òè, ÿê ïðîäîâæåííÿ ðîäó, ÿê ïðîÿâ Áîæî¿ áëàãîäàò³, ÿê â³ðà, íàä³ÿ é ëþáîâ. ² íå ñåêðåò, ùî êîæåí ³ç íàñ õî÷å, ùîá éîãî ÷àäî áóëî íå ò³ëüêè çäîðîâèì, à é òàëàíîâèòèì. Ìîæëèâî, íå âñ³ çíàþòü, ùî ó ðîçêðèòò³ òàëàíò³â âåëèêó ðîëü â³ä³ãðຠðîäèíà, ñàìå âîíà ï³êëóºòüñÿ ïðî ïîäàëüøó äîëþ ñâî¿õ ñèíà ÷è äîíüêè. Я хочу розповісти про таку дитину, про мого вихованця, учня НВК №12 5-Б класу Олександра ФЕСЬКОВА. Його було легко помітити у студії. Високий, стрункий, з блакитними проникливими очима та дотепним гумором, Сашко завжди наполегливий у навчанні, він може працювати, як кажуть у народі, "до сьомого поту". Він толерантний, у спілкуванні з дівчатками справжній джентльмен. Коли я ближче познайомилась з матір’ю Сашка, то дізналася, що це неординарна особистість і вже в такому юному віці він шукає себе, формує характер, цікавиться різногалузевими новинками, а також дуже любить виготовляти щось власними руками. До зустрічі зі мною та вихованцями студії займався бальними танцями, плаванням, боксом, брав і бере участь у показах моделей дитячого одягу "Para Solo". Своїх вихованців я навчаю йти дорогою добра. Стосунки з ними будую на засадах доброти і справедливості, довіри й водночас вимогливості, великої віри у їхні творчі можливості. Саме ці риси характеру я помітила у Сашка. Добротою світяться його очі, добро живе у його вчинках та стосунках. Наполеглива праця дає свої результати. Нещодавно пройшов конкурс "GOLDEN ANGEL OF UKREINE", де в своїй номінації Сашко виграв супер гран-прі. Думаю, що цю дитину поцілував ангел. Але цвіт таланту не розквітне на повну силу, якщо хист від Бога не плекати, якщо розум природи не посилити інтелектом. Тому хочу побажати йому наполегливо працювати, досягати вершин у навчанні і творчості, залишатися таким же наполегливим і працьовитим. Наталія ШМІД.

— Виробництво цукерок є новим видом діяльності підприємства. Ще вісім років тому ми виготовляли всього чотири види цукерок, — розповідає Люба Гончар. — Нині під торговою маркою "ПриГОЩАйся" виготовляється велика кількість продукції, яка користується популярністю в споживачів. Сьогодні цукерки ТМ "ПриГОЩАйся" — солодка візитна картка Рівненщини, як в Україні, так і за її межами. Їдучи за кордон, чимало краян везуть із собою в подарунок рідним та друзям саме продукцію Гощанського заводу продтоварів. Цукерки — це іміджевий продукт торгової марки "ПриГОЩАйся". Колектив підприємства — це велика, дружна родина. Його кістяк — люди, які працюють уже протягом тривалого часу. Однак ми завжди готові до співпраці з охочими разом із нами розвивати підприємництво на нашій малій Батьківщині.

Солодка візитівка Рівненщини

“ПриГОЩАйся” Ãîùàíñüêèé çàâîä ïðîäòîâàð³â — ïðîâ³äíå ï³äïðèºìñòâî ç ïåðåðîáêè ïëîäîâî-ÿã³äíî¿ òà îâî÷åâî¿ ñèðîâèíè ç ïîíàä 70-ð³÷íîþ ³ñòîð³ºþ. Ñüîãîäí³ íà çàâîä³ âèãîòîâëÿþòü âèñîêîÿê³ñíó ïðîäóêö³þ ºâðîïåéñüêîãî ð³âíÿ: öóêåðêè, ìåä øòó÷íèé, ïîâèäëî, êîíñåðâîâàí³ îâî÷³ é ôðóêòè, îñâ³òëåí³ ñîêè, ñîêè ç ì’ÿêîòòþ òîùî. Î÷îëþº ï³äïðèºìñòâî äèðåêòîð Ëþáîâ Ãîí÷àð, ÿêà ïîä³ëèëàñü ñåêðåòàìè âèðîáíèöòâà ÿê³ñíèõ ³ êîðèñíèõ ñîëîäîù³â ï³ä òîðãîâîþ ìàðêîþ “ÏðèÃÎÙÀéñÿ”.

Якісно кісно

Усі види цукерок (на сьогодні їх 25) можна придбати у фірмовому магазині “Пригощайся”, розташованому в Гощі. Тут на вибір споживачів представлені десятки видів вагових цукерок, сувенірна продукція з інформаційним змістом: набори цукерок “Пані Валевська”, “Гостинець з Рівненщини”, “Слава князів Острозьких”. На виході — новий проект, який Гощанський завод продтоварів реалізує спільно з Гощанською селищною радою та Рівненською облдержадміністрацією. Це буде ще один сувенірний вид цукерок під назвою “Медове коло”. Для цього розробили не лише спеціальний дизайн коробки з гербом Гощі, а й нову технологію виробництва цукерок із натуральним медом. Смачні, корисні, а головне — натуральні солодощі стануть смачним доповненням туристичної ідеї “Медове коло”.

— У нас багато ідей та задумів, — зізнається Люба Гончар, — підкорення міжнародного ринку продукцією, на якій буде напис “Виготовлено в Україні”. Також невдовзі ми запустимо лінію нових видів цукерок — “Вишневі чари” та “Виноградні чари” із заспиртованими фруктами в лікерному желе. Гоща та її мешканці здавна славляться своєю гостинністю, а “Гощанський завод продтоварів” береже й примножує цю традицію. Адже в основі ідеї торгової марки “ПриГОЩАйся” — бажання частувати людей смачною продукцією (соки, повидло, консервація, цукерки), а також популяризація малої Батьківщини, краю, де ми мешкаємо. Тут виготовляють виключно якісну, смачну й корисну продукцію. Цукерки, які народжуються на Гощанському заводі продтоварів, сміливо можна назвати найсмачнішими ласощами з гостинного краю. Підтвердженням тому є гасло ТМ “ПриГОЩАйся”: “СМАЧНО. ЯКІСНО. КОРИСНО”.

Смачно Якісно Корисно

Смачно Смачно

Маленькі РІВНЯНИ

Двiйнята Мирослав і Марiя Козачуки Родина Бодових

Мирон i Марiта Голубєви Донечки Пeлeнови Анна та Марiя

Родина Бойків Родина Гнедків 46

Маленькі РІВНЯНИ

Родина Голубєвих донечки Олександра та Вiталiна

Родина Мельничуків

Рівненські родини, що виховують двійнят Родина Наталii Мельник двоє двiйнят

Родина Лiрників синочки Захар і Тимофiй

Родина Тарасюк 47

òðåáà ÏÐÀÖÞÂÀÒÈ

˳öåíç³ÿ ÍÁÓ ¹22 â³ä 05.10.2011ð.

Ëèâàðíî-ìåõàí³÷íèé çàâîä ó Êâàñèëîâ³ ïîáóäîâàíèé íà áàç³ ðåìîíòíèõ ìàéñòåðåíü ùå ó 40-õ ðîêàõ ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ. ³ä ïî÷àòêó ñâîãî ³ñíóâàííÿ ï³äïðèºìñòâî çàéìàëîñü ëèâàðíîþ ñïðàâîþ, ³ ïðîô³ëü çàâîäó íåçì³ííèé á³ëüø ÿê ï³âñòîë³òòÿ. Öåé çàâîä ìîæíà íàçâàòè ðàðèòåòîì, ÿêèé óñï³øíî ïðàöþº òà íàðîùóº ìàñøòàáè âèðîáíèöòâà. Ïðî óñï³õè, çðîñòàííÿ òà ïðîáëåìè ëèâàðíîãî “ñòàðîæèëà” ðîçïîâ³äຠäèðåêòîð ÒΠ"Êâàñèë³âñüêèé ëèâàðíî-ìåõàí³÷íèé çàâîä" Ñâÿòîñëàâ ÏÀÍ×ÓÊ.

Святослав Панчук: Програма "КУБ" дає друге життя ливарній справі — Квасилівський ливарно-механічний завод — виробник підземних пожежних гідрантів та один з найбільших виробників контейнерів для побутового сміття в Західній Україні. Виробничі потужності та достатня кількість кваліфікованого персоналу забезпечують високу якість продукції, яка відповідає діючим стандартам та технічним умовам. На заводі до наших днів зберігся раритетний німецький верстат "Berlingo" 1949 року випуску. Він робить всього одну операцію, проте досі працює.

48

У 2014 році я став на чолі підприємства, яке було старшим за мене. Це велика відповідальність — очолювати завод, який більш як півстоліття тримає марку якості. Мені було 24 роки, коли я сів у крісло керівника. Після університету це була не перша моя робота, проте посада вимагала великих старань і вмінь. Моя освіта дала мені мислення, а це — найголовніше. Після закінчення Київського університету імені Шевченка, спеціальність "Кібернетика", я працював у сфері IT, верстав сайти, потім системним адміністратором підпрацьовував. Перший запис у моїй трудовій книжці на цьому ж заводі — вантажник, другий запис — директор. Чому я захотів зайняти вищу посаду — в мені перемогли амбіції, бажання не упустити шанс. Я хотів спробувати свої можливості, перевірити, наскільки я компетентний в управлінні. Прийшовши на виробництво, я вже знав усіх робітників, проте налаштувати робочу атмосферу було дуже непросто. Ще у 17 років я працював з цими людьми як вантажник, а сьогодні прийшов у ролі начальника. Важко було пояснити людям, як це сталося. Їм було складно мене сприймати як директо-

ра, проте я старався завоювати їхню довіру. Сьогодні на підприємстві працює 81 людина. Коли я прийшов керівником на завод — працювало 20 людей, за чотири роки ми напрацювали кадри, й виробництво зросло у кілька разів. Завод має досвід роботи як з вітчизняними, так і з закордонними замовниками.

95% продукції купує Україна — це водоканали або компанії, які займаються перепродажем продукції. Київ, Дніпро, Львів, Одеса — найбільше замовлень спрямовано саме в ці міста. За кордоном же нашу продукцію купують виключно Молдова та Грузія. Робітники працюють на старих верстатах, косметичного ремонту як такого немає, тому ми поетапно намагаємось оновлювати та переоснащувати виробництво, задля ефективнішої роботи. Ливарне підприємство — це чорне виробництво, у білих сорочках ми не працюємо. Робочий графік заводу складається із двох змін. Із 8-ї до 17-ї люди формують вироби, а вночі працюють ливарні печі, які плавлять метал. Електроенергія у темну пору доби в рази дешевша, тому пріоритети розставлені згідно з енергозбереженням.

òðåáà ÏÐÀÖÞÂÀÒÈ

Ми користуємось багатьма сервісами та послугами ПриватБанку. У цій фінансовій установі відкриті кредитні лінії та депозит. Ми працюємо з цим банком упродовж тривалого часу і, незважаючи на те, був він приватним чи став державним, у нас ніколи не виникало проблем у взаєминах. Кредитування у ПриватБанку привабливе хорошими кредитними ставками і стабільністю, адже від нас не приховують можливих ризиків. Навіщо шукати інший банк, якщо ми маємо надійного партнера. Оперативність та зручність користування послугами ПриватБанку — це запорука довіри у клієнтів. Нам є куди розвиватися, але не вистачає потужностей, щоб справлятися з великими замовленнями, тому в майбутньому плануємо розвинути виробництво, побудувати новий завод та розширити свою діяльність за рахунок нового підприємства. У нас немає стратегії вийти на міжнародний ринок, плануємо максимально закрити український ринок. Ми працюємо прерогативно з постійними клієнтами. У 2014 клієнти брали мінімум замовлень, але протягом декількох років ми наростили обороти,

виробничі потужності, і як результат прибутковість нашого підприємства зросла і продовжує зростати. Вперше ми скористалися послугами програми "КУБ" у 2017 році. За ці гроші купили новий фрезерний верстат по дереву. Щоб зробити люк, у першу чергу потрібно зробити модель, а моделі є двох видів — алюмінієві та дерев’яні, ми працюємо з дерев’яними. Люк коштує, наприклад, дві тисячі гривень, а модель, щоб побудувати, — від 20 тисяч гривень. Ми не могли цього робити своїми силами і залучали до цієї роботи столярів, які нам клеїли, вирізали — на це йшло дуже багато коштів. Півмільйона гривень, які ми отримали завдяки програмі "КУБ", дали нам змогу купити необхідний апарат. Він повністю автоматизований, людина малює модель на комп’ютері, записує інформацію на флешку, вставляє носій у верстат, натискає на кнопку — і через шість годин готова модель. Це полегшує нашу роботу, робить виробництво мобільнішим та ощаднішим. Другий "КУБ" ми взяли на період зимового застою, адже у нас сезонне виробництво. Взимку ми не зупиняємо роботу заводу, працюємо на склад, а напрацьований продукт за першу половину березня продаємо. Участь у програмі “КУБ” продовжимо, адже ще чимало планів потрібно втілити, а з надійним партнером безпечно планувати та здобувати нові висоти.

Ó êâ³òí³ 2018 ðîêó ïðîãðàì³ "ÊÓÁ" (Êðà¿íà Óñï³øíîãî Á³çíåñó) â³ä ÏðèâàòÁàíêó âèïîâíèòüñÿ äâà ðîêè. Ò³ëüêè ó 2017 ðîö³ çàâäÿêè ïðîãðàì³ "ÊÓÁ" ïðîô³íàíñîâàíî 21 òèñ. á³çíåñ-ïðîåêò³â íà ñóìó 3 ìëðä ãðèâåíü. Ðîçâèâàþ÷è ïðîåêò, ÏðèâàòÁàíê çàïóñòèâ íîâó, àäàïòîâàíó ï³ä ïîòðåáè ê볺íò³â ìàëîãî òà ñåðåäíüîãî àãðîá³çíåñó ïðîãðàìó — "ÀãðîÊÓÁ". Âîíà äîçâîëÿº îòðèìàòè ô³íàíñóâàííÿ çà íàéá³ëüø ïðèéíÿòíèìè óìîâàìè, çîêðåìà ïëàòí³ñòü çà êðåäèòîì çíèæåíî äî 2% íà ì³ñÿöü, òàêîæ çá³ëüøåíî ñóìó ìîæëèâîãî ô³íàíñóâàííÿ äî 500 000 ãðí òà ç ìîæëèâ³ñòþ êðåäèòíèõ êàí³êóë äëÿ ê볺íò³â àãðîñåêòîðó. Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ïðîåêò “ÊÓÁ” òà ìîæëèâ³ñòü çàïîâíèòè çàÿâêó äëÿ îòðèìàííÿ ô³íàíñóâàííÿ çà ïîñèëàííÿì: https://kub.pb.ua/get-credit/ .

49

òðåáà ÏÐÀÖÞÂÀÒÈ ÏðèâàòÁàíê äîëó÷èâñÿ äî ïðîãðàìè ï³äòðèìêè óêðà¿íñüêîãî ñ³ëüãîñïâèðîáíèêà. Çà äîïîìîãîþ äîñòóïíèõ êðåäèòíèõ ïðîãðàì ÏðèâàòÁàíêó àãðà𳿠îòðèìàëè ìîæëèâ³ñòü çà êîðîòêèé ÷àñ îòðèìóâàòè êîøòè äëÿ êóï³âë³ ñ³ëüãîñïòåõí³êè òà ³íøèõ ìàòåð³àë³â, íåîáõ³äíèõ äëÿ ÿê³ñíîãî âèðîùóâàííÿ ³ çáèðàííÿ âðîæàþ. Áàíê àêòèâíî íàäຠë³çèíã äëÿ îíîâëåííÿ îñíîâíèõ çàñîá³â âèðîáíèöòâà, à òàêîæ âèäຠêðåäèòè äëÿ ïîïîâíåííÿ îá³ãîâèõ êîøò³â.

Нові кредитні програми та компенсації — нові можливості розвитку агробізнесу в 2018 році

ПриватБанк кредитує українських сільгоспвиробників за трьома програмами пільгового фінансування: "АгроКУБ", "Лізинг сільгосптехніки" та "Агросезон". Крім цього, ПриватБанк є уповноваженим банком з компенсації з держбюджету 25% вартості придбання сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

лізингу в ПриватБанку на с/г техніку вітчизняного і імпортного виробництва та провести попередній розрахунок платежів за договором лізингу можна на сайті банку.

Кредитна лінія "Агросезон" передбачає фінансування аграріїв упродовж поточного сільськогосподарського циклу. Аграріїв Із початку літа аграрії вже скористалися перевагами програми кредитують під закупівлю посівного матеріалу, добрив, засобів "АгроКУБ" на суму понад 70 мільйонів гривень. Проект "АгроКУБ" захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, на ремонт сільпередбачає швидке отримання кредиту (кілька днів) на суму до госптехніки, обладнання тощо. Погасити такий кредит можна за 500 тисяч гривень при ставці лише у 2% в місяць. Варто відзна- гнучким графіком з урахуванням сезонного характеру. Тобто, борг чити, що за цією програмою впродовж першого півріччя фермер можна розділити на конкретні місяці, зручні для аграрія для здійвиплачуватиме тільки відсотки, наступні 6 місяців — суму боргу з снення виплат (грудень — 20% від загальної суми, січень — 30%, відсотками рівними частинами. Ще однією перевагою такої форми лютий — повна виплата, закриття кредитної лінії). Відсоткова ставкредиту є те, що вдруге його можна оформити, не чекаючи повно- ка за цією програмою стартує всього лише від 15 % річних. го погашення першого. Щоб отримати фінансування, необхідно заповнити заявку на сайті проекту https://kub.pb.ua/get-credit/ Для українського агробізнесу діє спеціальна програма з придбання сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизПрограма "Лізинг сільгосптехніки" надає аграріям відчутних няного виробництва з компенсацією 25% її вартості з держпереваг. Термін лізингу становить 5 років, а сума — від 250 тис. до бюджету. ПриватБанк став уповноваженим банком державної 20 мільйонів гривень, охоплюючи тим самим як малі фермерські програми компенсації, через який повинна проводитися оплата господарства, так і потужні агропідприємства. Дізнатись умови техніки та обладнання. Детальніше про умови кредитування сільгоспвиробників можна дізнатися, замовивши зустріч зі спеціалістом банку за безкоштовним номером 3700 або на сайті банку (kub.pb.ua/get-credit).

Ліцензія НБУ №22 від05.10.2011р.

50

Catarsis — це дім нового формату, куди хочеться повертатися знову і знову.

Місце, де ви підніметеся вище небес • Ми — перший заклад Рівного, який не боїться експериментувати й дивувати свою публіку тематичними вечорами, незвичними, веселими програмами, яскравими подіями, танцювальними шоу. Місце, де, завдяки найсучаснішому звуковому обладнанню, музичні гурмани можуть насолодитися найвідомішими діждей-сетами. Для любителів співу від душі у нас щодня працює зал караоке, де ви маєте нагоду співати до ранку музичні хіти на будь-який смак.

• Також ми створили ексклюзивне меню для того, щоб наші гості могли лише в нас познайомитись з гастрономічними шедеврами світу. Catarsis — це дім справжнього свята, приємного спілкування та яскравих вражень. Дозвольте собі вибухнути емоціями щастя! Завітайте в Catarsis!

• Catarsis house of emotions — це новий, нестандартний, свіжий проект, який розроблявся довгий період часу! Опираючись на численні прохання наших дорогих рівнян зробити для них щось особливе, власне і був створений наш дім емоцій!

• Клуб складається із двох поверхів. Перший — це нічний клуб, де публіка може відпочити душею і тілом, танцюючи під ексклюзивну музику найкращих діджеїв України та спостерігати за яскравою шоу-програмою від запрошених артистів різних жанрів. Професійні бармени представлять вам індивідуально розроблену карту коктейлів з незвичайними, креативними презентаціями, які здивують вас не лише виглядом, а й смаковими відтінками. Другий — це ресторан та караокехол. Приємний інтер’єр та спокійна атмосфера сприяють отриманню вами повного релаксу. Меню ресторану розроблялось на основі знань, які черпалися протягом довгих років зі всіх куточків світу, стравами якого можуть поласувати навіть найвибагливіші гурмани. Для любителів поспівати є чудова можливість розкрити в собі потенціал майбутньої зірки.

CATARSIS (від давньогрецького ΚΆΘΆΡΣΙΣ — підняття, очищення, оздоровлення)

Це саме те місце, де ви підніметесь вище небес, очистивши свою свідомість для подальшого культурного оздоровлення та релаксу!

Перманентний макіяж (пудрові брови, акварельні губи, повіки) Нарощення волосся (італійська технологія, капсули) Голлівудське плетіння (тресси) Продаж натурального слов'янського волосся, купівля волосся Пошиття трессів Лазерна епіляція Ін`єкції краси (Juwederm, Teosyal, Belotero, Disport) Перукарські послуги (фарбування, колорування, стрижки, зачіски, кератинове вирівнювання) Манікюр, педикюр (покриття гель-лаком, гелем) в 4 руки, парафінотерапія Нарощення вій, ламінування + botox вій

м. Рівне, вул. Відінська, 5 В,

Масаж

L and M beauty salon

Макіяж

l_and_m_beautysalon masterhair.rv.ua

(098) 560-84-84

ЗІРКИ

Популярна українська співачка Марія Яремчук змінила стиль, нагадавши фанатам гарячу барбадоську виконавицю Rihanna, повідомляє maximum.fm.

Марія Яремчук здивувала новим образом 24-річна донька знаменитого українського артиста Назарія Яремчука Марія вирішила дещо змінити свій образ. Цього разу у центрі уваги опинилась зачіска молодої зірки. Марія опублікувала на своїй сторінці в соцмережі Instagram фото та відео, де вона позує з косичками та дредами. У поєднанні з темною помадою та яскравим вбрання українка і справді схожа на Ріанну. Щоправда, американська виконавиця зараз частенько опиняється у центрі уваги через надто пишні форми, яких зовсім не соромиться. А Марія продовжує дивувати фанатів своєю мініатюрністю.

"Ні, я не змучилась від зрівнянь з Рірі", — відзначає українка. А як вам новий образ юної Яремчук?

“Viva! Найкрасивіші — 2018” Найкрасивіші люди за версією журналу "Viva!" Оля Полякова та Олег Винник з'явилися на обкладинці нового випуску журналу, присвяченого премії "Viva! Найкрасивіші-2018". Журнал у новому випуску опублікував найгучніші цитати і правила життя Олі Полякової, сказані в різні роки, і вперше виконав заповітне бажання багатомільйонного фан-клубу Полякової-Винника, розмістивши винуватців свята на одній обкладинці.

На фото знаменитості постають разом, тримаючи в руці нагороди.

00

Ось що думає стосовно цього володарка титулу "Найкрасивіша-2018" Оля Полякова: "Перемогли не тільки найкрасивіші, — усміхається співачка, — але й артисти, які підходять одне одному за зростом, комплекцією, цільовою аудиторією, віком, кольором волосся і популярністю", — прокоментувала Полякова. У відповідь Супербілявці Винник констатував: "Оля неодноразово зізнавалася, що небайдужа до мене. Мабуть, так повинно було статися, і ми тепер разом, на обкладинці "Viva!", — зазначив Олег. — А якщо серйозно, я відчуваю добре ставлення Олі до мене, як професіонала до професіонала. Це повага артиста, який сам знає, що таке важка праця і якими зусиллями дістається популярність", — додав співак.

Автоцентр на Макарова ÍÀز ïåðåìîæö³ ó êîíêóðñ³ "Àâòîìîá³ëü ðîêó 2018"

SUV PEUGEOT 3008

Вправних, уважних, чарівних жінок вітаємо зі святом! Бажаємо жіночого автомобільного щастя! З любов'ю, Ваш Пежо Сітроен.

CITROEN C3

ì. гâíå, âóë. Ìàêàðîâà, 39

mtb.rv.ua

òåë. (067) 87 32 007

www.avaton.com.ua

МАХРОВІ ВИРОБИ ПОСТІЛЬНА БІЛИЗНА, ПРОСТИРАДЛА, РУШНИКИ, ТКАНИНИ, ПЛЕДИ.

Тел.: (03342) 3-80-83, (03342) 3-57-29, (067) 332-40-61, (067) 332-23-74 м.Володимир-Волинський, вул.Завокзальна, 28 Виготовлення та реалізація виробів з бавовни, вся продукція сертифікована, екологічно чиста і гіпоалергенна