Äåíü Íåçàëåæíîñò³
Ïðåâûøåíèå âëàñòè?
Ñåëÿíè çà ÷åñí³ âèáîðè
Îïîâ³äàííÿ ïðî ùàñëèâå ìàéáóòíº óêðà¿íö³â, ÿê³ êîëèíåáóäü íàâ÷àòüñÿ êîíòðîëþâàòè âëàäó.
Ïîñòàíîâëåíèå î ïðèâëå÷åíèè Þëèè Òèìîøåíêî â êà÷åñòâå îáâèíÿåìîãî. Íà ðóññêîì ïóáëèêóåòñÿ âïåðâûå.
Ìåøêàíö³ ñåëà Ñîô³¿âñüêà Áîðùàã³âêà, ùî íà Êè¿âùèí³, çâåðíóëèñÿ äî Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè çà ï³äòðèìêîþ.
ñòîð. 4-5
ñòð. 7
ñòîð. 8
Íåçàëåæíà ãàçåòà. Çàñíîâíèê ³ ðåäàêòîð Þð³é Øåëÿæåíêî. ¹ 034 â³ä 30 ñåðïíÿ 2011 ðîêó. Ãàðÿ÷à ë³í³ÿ: (097) 317-93-26 E-mail: say@truth.in.ua Ñàéò ðåäàêö³¿: www.truth.in.ua
Уривки з книги про «справу Юлії Тимошенко» та українськоросійські відносини у сфері поставок та транзиту газу. Судовий процес над колишнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко викликає інтерес по всьому світу. У Європі висловлюють занепокоєння політизацією правосуддя. Росія побоюється перегляду «газових контрактів». На Банковій навіть не приховують наміру перетворити «газову принцесу» на цапа-відбувайла за всі негаразди останніх років. Правда загубилася в шумі гучних заяв. У цій книзі зібрано з відкритих джерел та викладено простою людською мовою найбільш суттєві пункти звинувачення, покази свідків, докази, інші фактичні обставини кримінальної справи Юлії Тимошенко. Розкрито історію українсько-російських відносин у сфері поставок та транзиту газу та цінову політику «Газпрому». Книга розрахована на допитливого читача.
Під тиском Цінову стратегію «Газпрому» можна пояснити у двох словах: внутрішній тиск. Саме ця сила є джерелом збагачення російських газовиків. Стиснутий у надрах землі, газ рветься назовні через будь-яку шпаринку. Геологи ширяють над тундрою, наче несита зграя комарів у сутінках влітку. Вони шукають
Суд, де суть? У обвинуваченнях проти Тимошенко Ю.В. є багато ключових питань, на які влада не може надати зрозумілі відповіді і тому піддається шаленій критиці з усіх боків та дає підстави формувати єдино правильні у такій ситуації висновки щодо цілеспрямованих політичних переслідувань. А питання такі: 1. Якщо Тимошенко Ю.В. під час форс-мажорних обставин (відключення Європи від російського газу надзвичайно холодною зимою) не повинна була погоджуватися на підписання із російською стороною газових угод на її умовах (тобто, очевидними мали бути інші можливості; які?), то чому теперішній уряд Азарова протягом півтора року не здатен виправити ситуацію на основі інших домовленостей, як і обіцяв Янукович у передвиборний період? 2. Якщо прийнятий сторонами формульний розрахунок на поставки російського газу є якоюсь шахрайською схемою для задоволення власних інтересів Тимошенко Ю. В. за рахунок держави Україна, то чому досі ці договори є чинними і не оскаржені у міжнародному суді? Доки ці угоди працюватимуть – вони є законними і будь-які юридичні піруети навколо них – це чистої води інсинуації. Тож виходить, що тільки після визнання міжнародним судом незаконності укладання договорів можна шукати винуватців? Продовження на стор. 6
та оконтуровують поклади. Потім у тіло планети встромляється «хоботок» бурового інструменту. За лаштунками бурових вишок, що похмуро височіють у засніжених долинах, безкраїй грязюці або стирчать на платформі посеред моря, сила внутрішнього тиску виштовхує газ через свердловини – до газопроводів найбільшої сировинної корпорації світу. Продовження на стор. 2
Незалежність з присмаком самообману Кожен день незалежності України я зустрічаю не як свято, а як черговий копняк історії. "Пригадай!" – чую її безгучний докір – "Скільки мрій було, і як мало зроблено!". Збудувати правову демократичну цивілізовану державу, де основними цінностями будуть реальність прав і суверенітет особистості. Зупинити зубожіння народу. Створити гідні умови життя людей, такі ж, якими відзначаються передові країни світу. Все це декларувалося у зверненні Верховної Ради України з нагоди проведення референдуму про незалежність. Це були не обіцянки, як мабуть вважали більшість халявників-колективістів – найрозповсюджений соціотип
у радянській та нинішній Україні. Зараз їх старше покоління волає про цинічний обман та прагне повернутися до СССР. Обіцянка, насправді, у цьому зверненні була одна. І то – вельми прагматична: "Іншого шляху, крім незалежності, для України немає". Решта звернення – заклик до дії. Заклик, звернений до кожного. Держава на якусь історичну мить зцілилася від прагнення регламентувати кожен крок своїх громадян і дала людині широкий простір для особистого розвитку. У повітрі носилися прості, очевидні ідеї. Маєш свободу – зупини своє зубожіння. Вчись, працюй, мрій, твори своє щастя. Не дивись, що кажуть інші. Роби те, що маєш робити по правді. Створи сам свою суверенну особистість. Реалізуй свої природні права. Цей момент тривав недовго. Бо більшість людей не почули голосу історії. Вони стояли на місці, дивилися вгору, чекали наказу та пропускали повз вуха слова про самовизначення кожної людини. Продовження на стор. 5
Ïåðåäïëà÷óéòå ãàçåòó “Ïðàâäîøóêà÷” â áóäü-ÿêîìó ïîøòîâîìó â³ää³ëåíí³ Óêðà¿íè! ²íäåêñ 49608. Âàðò³ñòü 2,24 ãðí./ì³ñ.