ПРАВДОШУКАЧ № 50, грудень 2012 by Yuriy Sheliazhenko

Незалежна газета. Засновник і редактор Юрій Шеляженко.

№ 12 (50) 31 грудня 2012 року Гаряча лінія: (097) 317-93-26 E-mail: say@truth.in.ua Сайт: www.truth.in.ua

Ігор Степанов, керівник школи рукопису «Манускриптум», дарує це новорічне чудо каліграфії читачам газети «Правдошукач». Такий самий подарунок нещодавно могли отримати всі бажаючі відвідувачі Головпоштампту, де пан Степанов демонстрував свій хист і майстерність. «Сучасна людина так відучилася від ручної роботи, що стає додатком до технічних пристроїв. Більш прикро, що ми не тільки пишемо, але й починаємо думати однаково. Проте каліграфія допомагає людині підкреслити свою індивідуальність» – переконаний митець.

Втеча Діда Мороза

у випуску: 4 5 6

Детективне оповідання 8 на сторінках 2-3

Фальшивий експерт для фальшивої справи Негласність суду: інстинкт самозбереження беззаконня Андрій Павловський: Наша мета – справедлива держава, чесна оплата праці! Сергій Василенко: Треба спростити здійснення державних закупівель, пов'язаних із ліквідацією надзвичайних ситуацій Євген Сігал: Збір за користування землею зупинить занепад села Дмитрий Шенцев: Мы правильно сделали, вернув мажоритарную систему Разом нас багато..? (или Рыбный день) Страна телезрителей!

Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.

Äåòåêòèâ

Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåòà ¹ 12 (50) â³ä 31 ãðóäíÿ 2012 ðîêó

Втеча Діда Мороза Детективне оповідання. Одного похмурого дня в кінці року дільничний інспектор міліції Степан Дідух смалив цигарку «Марльборо» у пустому, темному шкільному вестибюлі. Він був злий. Коли надійшов виклик по телефону 102 – «вкрадено гроші батьківського комітету!» – начальник райвідділку наказав розібратися без скандалів, бо школа козирна. Півгодини дільничний мерз надворі, обмінюючись короткими репліками з вахтером: – Коли впустиш?! – Зачекайте директора. – Коли буде директор? – Скоро! Кілька разів телефонував начальник. Дідух докладав обстановку. За наказом начальства напосідав на вахтера. Діалог повторювався з мінімальними варіаціями. Нарешті приїхав директор і зажадав зупинити розслідування, доки він сам не поспілкується з батьками... Мобілка знову затремтіла, співаючи марш з «Поліцейської академії». – Докладаю: директор все ще спілкується з батьками,– не вітаючись, гаркнув дільничний. – Дідух! Ти знаєш, що я хочу почути: відібрано відмову від заяви про злочин або виявлено відсутність події злочину для закриття кримінального провадження! Виконуй! – Буде зроблено. Начальник кинув слухавку, а дільничний з маскою люті на обличчі пішов до актової зали. Тайм-ауту настав кінець. Школа дійсно була козирна. Її актовій залі міг би позаздрити будь-який кінотеатр. Дідуху захотілося, м’яко ступаючи по ворсистій підлозі, знайти собі місце серед рядів м’яких синіх крісел, вмоститися, дочекатися темряви, коли покажуть перші титри – потайки вікрити пляшку пива, кинути в рота повну жменю солоного попкорну та дивитися улюблений бойовик. Але зала була пустою, замість екрану висів банер: «Ми пишаємося своєю школою!». Шум занепокоєних батьків у перших рядах остаточно повернув міліціянта до реальності. Учасники зібрання мало не кричали: «Поверніть наші гроші!», «Ви хочете вкрасти у дітей свято!» і тому подібне. Директор з червоним обличчям безсило махав рукою, вимагаючи порядку. – От наш Дід Мороз! Як бачите, нікуди він не втікав! – пояснював директор. Біля нього стояв «руки в боки» м’язистий молодик у спортивній формі. Дідух підійшов ближче. – А де Снігурка? – сварливим голосом поцікавилася бабка з третього ряду,– У блозі шкільного пліткаря ясно сказано: «Дід Мороз та Снігуронька хочуть втекти». Пред’явіть нам Снігуроньку! Дід Мороз пояснив: – Світлана Павлівна обирає ялинки. На сцені буде три ялинки, як ви знаєте. – І все це за наші кошти! – аж підскочив з першого ряду інтелігент в окулярах,– Хоча всі батьки категорично проти язичницького звичаю зустрічати Різдво Христове з ялинкою! – Ти за себе кажи, синку,– заперечила бабуся,– Наше сонечко любить святкувати новий рік з ялинкою. – Дійсно, при всій повазі, це питання вже вирішено. Як всі знають, шкільна рада провела опитування серед учнів. Дехто називав це виборами Діда Мороза,– здавалося, директор опанував ситуацію, бо йому таки вдалося витиснути з аудиторії кілька посмішок,– Балотувалися власне Дід Мороз – наш вчитель фізкультури, Святий

Миколай – наш шановний журналіст єпархіального вісника, якого дуже непокоїть екологічна катастрофа із незаконною вирубкою ялинок, і Санта Клаус – вчитель англійської мови. З відривом у сорок три голоси переміг Дід Мороз, на друге місце вийшов Святий Миколай, який пообіцяв роздавати подарунки на Різдво, тобто, за тиждень раніше від двох інших претендентів... – Не перетворюйте збори на фарс! – вигукнув хтось із залу. – Дійсно, не треба перетворювати збори на фарс. Як ви бачите, Дід Мороз нікуди не зникав, а той анонімний блог дуже схожий на дитячі жарти. – Пане директоре, я можу йти? – спитав вчитель фізкультури,– Маю ще відвантажити з машини дитячі подарунки та з’їздити за ялинками. Директор захитав головою, шепнув вчителю сісти і дочекатися кінця зборів. Тим часом активна бабуся знову взяла слово: – Отже, ви, пане директоре, вже купили подарунки і готуєтесь купити ялинку. А наші претензії до вас стосуються, як каже молодь, непрозорості цих оборудок. Плітки в інтернеті про втечу Діда Мороза – то пусте, відгомін настрою у наших родинах. Ми занепокоєні. Ми підозрюємо, що ви наживаєтесь на нас, бо виявилося, що організацією свята займається комерційна структура. І, до речі, в блозі шкільного пліткаря сказано, що ви засновник цієї фірми. – Пані... не пам’ятаю, як вас звуть... Ваші претензії голослівні, я можу відзвітуватися за кожну копійку з коштів, які ви зібрали на організацію свята. – Отже, ви не заперечуєте, що свято організує ваша фірма? – Я... Дільничному набридло слухати всі ці дурниці. Він став поряд з директором – нарешті батьки помітили, що до них

приєдналася людина у формі! – і сказав: – Прошу хвилинку уваги. Хто викликав міліцію? Учасники батьківських зборів відповіли мовчанкою. – Питаю ще раз. Хто заявив до міліції про крадіжку грошей батьківського комітету? Краєм ока Дідух помітив, що директор ціпко приглядається до облич батьків, вишукуючи донощика. – Отже, злочину не було,– підсумував дільничний,– Прошу директора та двох бажаючих батьків дати пояснення з приводу відсутності події злочину... – Хвиличночку, а хіба це не злочин, коли директор влаштовує свято на кошти батьків через власну фірму?! – подала голос активна бабка. – У вас є докази? – уточнив дільничний. Претендент на роль Святого Миколая тицьнув йому в руку листок паперу. – Що це? – Роздруківка з інтернету. – Це не доказ. – А ви почитайте, що там сказано! Дідух почав читати вголос: – «Блог шкільного пліткаря, сторінка перша. Втеча Діда Мороза. Клуб детективівдев’ятиклашок повідомляє, що Дід Мороз зі Снігуркою вирішили втекти за кордон, прихопивши з собою общак наших предків, зібраний для відстійного новорічного утреника. Попереджаю: детективи можуть триндіти, бо фізкульдурник відмовився купляти їм у подарунок настільну гру «Шерлок Холмс і гра тіней»! Крім того, ця інфа не викликає довіри ще з двох причин. По-перше, всі знають, що лаве родаків краде особисто пан директор через свою власну фірму, яка купляє школі книжки, канцтовари та, ймовірно, журнал «Плейбой» для вахтера, щоб не дрімав на бойовому посту. По-друге, наші вчителі бідні, як церковні миші. Вони навіть пірамід у Єгипті не бачили, про що ми

Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåòà ¹ 12 (50) â³ä 31 ãðóäíÿ 2012 ðîêó вже пліткували місяць тому у пості про злидні та сором педагогів (окрема подяка учасникам активного обговорення, що набрало 280 коментарів). Білет на літак коштує, як дві зарплати вчителя. Детективи стверджують, що Снігурка шантажувала прокурорського синка і взяла у нього двадцять штук баксів. Отакі казочки розніс сьогодні наш вентилятор, хочете вірте, хочете не вірте»... Він замовк і глянув на батьків. – Ви, значить, цьому вірите. – У минулому році пліткар написав, що вчителька біології пропагує лесбіянство. Це виявилося правдою,– наче виправдовуючись, пояснив «Святий Миколай». – Хто такий «прокурорський синок»? – Очевидно, це Звіренко Микола з шостого класу,– сказав директор,– Його батько затримується на нараді в обласній прокуратурі, але обіцяв прийти. – Сина Звіренка шантажували? Він же прокурор району! «Отут, пане начальнику, я, мабуть, відкрию кримінальне провадження. Розкрити такий злочин – вірний шлях на ваше місце!» – подумав раптом Дідух. І різко спитав директора школи: – Тепер поясніть мені, будь ласка, що це за клуб детективів. – Наскільки мені відомо, ніякого клубу детективів не існує. – І ви нічого не знаєте про цей клуб? – Про клуб – нічого. Адміністрація не давала згоди на заснування такого клубу. А Синякову з 9 «Б» класу я порадив учитися краще, замість того, щоб фантазувати про якийсь клуб детективів у школі. – Ви можете запросити сюди цього Синякова, щоб він розповів про джерела своїх пліток? – Треба телефонувати його батькам... – У мене записаний номер його мобільного телефону,– сказав «Святий Миколай»,– Він якось просив мене як авторитетного члена батьківського комітету підтримати ідею про детективний клуб. Дивно, що нікому досі не спало на думку зателефонувати хлопцеві. Виявилося, що самозванний Микола Угодник записує всі телефони у Євангелії, на останніх десяти пустих сторінках для заміток. Адже владика, даруючи йому Святе Євангеліє, радив користуватися ним в усіх випадках життя. Поки той шукав і набирав номер, Дідух остаточно набрався рішучості погратися у детективи. «Я розкрию цей шкільний злочин за дві хвилини» – думав він. Десь заграв рінгтон іронічної заставки з фільму «Рожева пантера». Батьки оглядалися навколо, але ніхто не брав слухавки. Скоро звук замовк. «Святий Миколай» сказав: – Не бере слухавку. – Наберіть ще раз! – зажадав дільничний. Той знову набрав номер. Знову почувся знущальний рінгтон. – Ви чуєте це? Набирайте далі! Рінгтон явно лунав з-за сцени. Дільничний увійшов за лаштунки. Кілька разів спіткнувшись у темряві, він намацав вимикач та ввімкнув світло. Глянув під ноги. Відступив убік, повернув у вертикальне положення добряче потоптаний державний прапор. Озирнувся – і побачив тіло. Школяр лежав на столі. Його голова неприродно звисала вниз. «Юному детективу поламали шию. Отака собача романтика» – подумав Дідух. Набрав номер чергової частини: – Вбивство у школі номер 17. Жертва, за попередніми даними, учень 9-го класу Синяков. Чекаю на опергрупу. Дію згідно з обстановкою. Він швидко обшукав тіло, витяг з кишені блокнот. Пролистав, знайшов багато цікавого – почерк був навдивовижу акуратним, як для школяра. Вийшов до батьківського комітету.

Äåòåêòèâ

– Панове! Всі залишайтеся на місці. За сценою я знайшов тіло вашого детектива з дев’ятого класу. А це його блокнот. Юні детективи мають звичку записувати у блокнот результати своїх розслідувань, хоча вбивця явно не здогадувався про це. – Ви нам скажете, що в блокноті, чи це таємниця слідства? – спитав «Святий Миколай». – Гадаю, я можу задовольнити вашу цікавість. Бо я знаю, хто вбивця. Хай присутні тут чоловіки слідкуватимуть один за одним та допоможуть мені затримати вбивцю, який зараз, мабуть, дуже хоче втекти,– дільничний послюнявив пальці і почав гортати сторінки блокнота,– Отже, Синяков пише, що він розслідував справу про шантаж на прохання сина Звіренка, який пообіцяв вступити у детективний клуб, якщо йому буде повернуто гроші. – Не можу повірити, що це правда,– заявив директор школи. – Я читаю те, що написано у блокноті вбитого. Він стверджує, що вчителька української мови дала завдання написати твір на тему «В гостях у друзів». Прокурорський син написав про бенкет на честь дня народження прокурора області в губернаторській резиденції... – Що?! – директор мало не накинувся на дільничного,– Не смійте це читати! Це скандал, ваш начальник обіцяв сприяти збереженню репутації школи! – Вибачте, я мушу викрити вбивцю. Далі Синяков наводить переказ твору Звіренка-молодшого про те, як той з батьком їздив на бенкет. За його словами, вздовж дороги кожні сто метрів стояли наряди міліції. Розкішні машини утворили пробку біля резиденції, вони з батьком та матір’ю застрягли на годину між трьома мерседесами та лімузином. Поки батько обнімався з іншими керівниками прокуратури, дітям дозволили оглянути страусів, крокодилів та інших тварин у золотих клітках в губернаторському приватному зоопарку. Коли він питав, чи скоро зустрінеться з губернатором, слуги сміялися і казали, що до 18 років це заборонено. Дітям подарували айпади і зачинили в залі з хрустальною люстрою, де було багато іграшок, телевізорів з ігровими приставками та столів з фруктами і солодощами. Коли малеча стучалася в двері, слуги радили почекати батьків. Мобільні телефони там чомусь не працювали. Згодом дітей почали випускати по одному. Він вийшов одним з останніх. Батько вибачився за затримку і сказав, що на вечерю буде біфштекс з кабана, якого він вполював разом з паном губернатором... – Дитячі вигадки! – істерично крикнув директор,– Всі знають, як скромно живе губернатор! Це навіть по телебаченню показували! – Саме тому вчителька сказала Звіренку-молодшому, що він дуже підвів свого батька,– рішуче заявив дільничний,– В блокноті вбитого написано, що вона у сильних виразах пояснила прокурорському синку всю небезпеку розповідей про розкішне життя керівників держави. Навела приклад, як одного надміру цікавого журналіста обезголовили і зарили в лісі. Спитала, чи практикуються в прокурорській сім’ї тілесні покарання. А Звіренко справді одного разу дуже боляче відшмагав сина залізним дрючком з гольф-клубу. Коротше кажучи, залякане дитя витягло з батьківського гаманця 20 тисяч баксів і принесло вчительці. Цікаво, що прокурор не одразу помітив пропажу, а коли помітив – подумав на жінку. Батьки посварилися, малий щупач захотів покласти край сімейній драмі і залучив юного детектива, щоб повернути батькові вкрадені гроші. – Це ж абсурд! – заволав директор. – Синяков пообіцяв Звіренку зібрати компромат на вчительку української мови. Якось під час заняття вона прийшла в спортзал та покликала вчителя фізкультури вийти на хвилинку. Синяков прослідкував за

парочкою, записав на диктофон їх розмову в кабінеті відпочинку. Ваш Дід Мороз казав своїй любій Снігуроньці, що прокурор рано чи пізно дізнається правду, тому треба тікати за кордон. Та сказала, що у Європі жити дорого. Мовляв, 20-ти тисяч баксів може не вистачити. Заспокоюючи подругу, фізкультурник обмовився, що вкраде гроші на новорічні подарунки. Останній запис в блокноті свідчить, що Синяков домовився зустрітися із фізкультурником сьогодні в актовому залі, щоб вимагати повернення грошей під загрозою викриття, і... тримайте його! «Дід Мороз» прожогом помчав до дверей, де налетів на прокурора і збив його з ніг. Не встиг Звіренко-старший піднятися з підлоги, як дільничний Дідух вже замикав наручники на зап’ястях вбивці. – Права йому роз’ясни,– буркнув прокурор. Дідух витяг з кишені пом’ятий папірець і почав читати: – Я, дільничний інспектор міліції Дідух, на підставі статті 208 КПК України повідомляю вам, що ви затримані за підозрою у вчиненні навмисного вбивства. Ви маєте право на захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти вас, вимагати перевірку обґрунтованості затримання, негайно повідомити про ваше затримання і місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вашим вибором, або таке повідомлення буде здійснене самостійно службовою особою, що здійснила затримання. Прокурор криво посміхнувся: – Напам’ять давно треба було вивчити! Порадившись на місці, виношу тобі догану. Тепер докладай: де той директор школи, який зловживає службовим становищем, оббираючи батьків?! Дідух вказав на директора пальцем. Той спробував тихенько пискнути на свій захист, але, зустрівшись із важким поглядом прокурора, почав уважно розглядати щось у себе під ногами. – Завтра на дев’яту з’явитися до прокуратури! Ми не будемо покривати корупцію у середній школі та починаємо розслідування! Директор з невимовним сумом підняв очі до стелі. – Оскільки пан директор явно не хоче визнавати свою провину, ми проведемо ретельне слідство, поки не поділиться... своїми думками, що штовхнуло його на злочинну стежку! – прокурор Звіренко суворо тупнув ногою,– Ми виведемо його на чисту воду, скільки б часу це не потребувало! Ми тут вже викрили одного виробника порнографічної літератури, який доводив, що друкує тільки класику і вперто не хотів заносити, тобто, наводити переконливі докази своєї невинуватості! За два роки всі соки з нього витиснули, зрештою негідник зізнався, щиро покаявся, посидів півроку в слідчому ізоляторі та отримав амністію від нашої гуманної системи правосуддя! – Пане прокуроре, ви маєте знати, що ваш син... – почав Дідух. – З сином я сам розберуся! Ваша справа – доправити затриманого в його камеру! Прокурор розвернувся і пішов геть. Слідом вийшов Дідух, ведучи фізкультурника. – От дивина: дільничний за дві хвилини спіймав убивцю, а прокурор роками не може викрити корупціонерів,– сказав у тиші претендент на роль Святого Миколая. – Ви наче з неба звалилися, їй-Богу,– роздратовано крикнув директор школи. І додав вже тихше,– Що ж, у зв’язку із втечею Діда Мороза та Снігуроньки призначаю вас зіграти Святого Миколая. Організуйте дітям справжнє щасливе Різдво Христове – в ім’я отця, сина та святого духа, чи як там написано в Євангелії... Ви ж не втратили різдвяного настрою? Я вас наскрізь бачу! Юрій ШЕЛЯЖЕНКО

Êðèì³íàë

Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåòà ¹ 12 (50) â³ä 31 ãðóäíÿ 2012 ðîêó

Фальшивий експерт для фальшивої справи Сенсаційні подробиці прокурорських «методів слідства» стали відомі під час слухання кримінальної справи колишнього директора ДСП «Комплекс» Віктора Сафонова, який викрив розкрадання 2,1 млн. грн. бюджетних коштів і сам став фігурантом кримінальної справи після того, як, за його словами, казнокради відкупилися від правосуддя. Слідчий привласнив його кошти, безпідставно тримав під вартою у СІЗО протягом 18 днів, заборонив давати покази (!). Віктор Сафонов водинці, без адвоката (тому що не вистачає коштів сплачувати послуги адвоката) стримує прокурорський тиск в суді, де розглядається сфабрикована проти нього кримінальна справа. І він зробив дивовижне відкриття: вся сумнівна конструкція обвинувачення будується на гнилому фундаменті висновку фальшивої «аудиторської фірми»! – Мене звинувачують в тому, що, будучи директором державного спеціалізованого підприємства «Комплекс», я нібито в інтересах одного з підрядників письмово звернувся до ДП «Чорнобильсервіс» з проханням виділити за бюджетні кошти додатковий автобус для перевезення робочих, хоча оплачувати перевезення робочих мав підрядник. Єдиний доказ проти мене – лист з проханням виділити автобус, який мав перевозити інших робочих у разі його задоволення у законному порядку. Навіть термін його замовлення не співпадає з дійсними перевозками підрядників, але недобросовісні підлеглі, викриті мною у нецільовому використанні бюджетних коштів, використали цей лист для прикриття вчинених ними зловживань. Спецпрокурор Прип’яті Сергій Лукашевич проігнорував величезні збитки для бюджету, закрив кримінальні справи проти колишнього керівництва підприємства і

зробив мене «цапом-відбувайлом» за допомогою фігурантів закритих справ, у яких йшлося про розкрадання 2,1 млн. грн. бюджетних коштів. Жодних доказів того, ніби я отримав якусь особисту вигоду в ситуації з автобусом, не існує,– розповідає Сафонов. Якщо доказів не існує... ні, не можна виправдати невинувату людину, як ви, мабуть, подумали. За викривленою «логікою» деяких нечистих на руку співробітників прокуратури, треба «всього лише» підробити ці докази. У справі раптом з’являється датована 02.04.2007 р. судово-економічна експертиза, виконана, нібито, експертом Тарасовим С. О., директором аудиторської фірми ТОВ «АФ «ЦБА». Віктору Сафонову вдалося вивести цього «аудитора» на чисту воду. Він каже: – Законом України «Про аудиторську діяльність» передбачено, що директором аудиторської фірми може бути особа, яка в установленому порядку одержала сертифікат аудитора. На мій запит Аудиторська палата України повідомила, що Тарасов С. О. директором ТОВ «АФ «ЦБА» не міг працювати, бо сертифікат на проведення аудиторської діяльності Аудиторською палатою України йому не надавався. До речі, у зв'язку з неподанням звіту про виконані роботи за 2006 рік Аудиторська палата України виключила цю фірму з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Крім того, проведення судово-економічної експертизи станом на 2 квітня 2007 року було незаконним, оскільки ця слідча дія виконувалася в порушення постанови Іванківського районного суду про заборону проведення слідчих дій по справі в період з 15 лютого 2007 року до 21 січня 2008 року. Отже, висновок судово-економічної експертизи Тарасова, на який посилається обвинувачення, Не будучи сертифікованим аудитором, Тарасов не міг займатись аудитом і очолювати аудиторську фірму.

має всі ознаки фіктивності. Це завідомо неправдивий і сфальсифікований на користь обвинувачення документ. У прокуратури та її «експерта» є одне доволі слабке виправдання. Справа в тому, що експертизу дійсно не обов’язково має проводити сертифікований аудитор – тим більше, що до 2008 року аудиторські фірми взагалі не мали повноважень здійснювати судово-економічну експертизу. Але якщо експерт не є аудитором, він не може перевіряти весь комплекс бухгалтерської документації підприємства, а вивчає тільки матеріали, надані слідством. Тобто, достовірність та повнота наданих на експертизу матеріалів цілком залежить від добросовісності слідчого, що фактично зводить роль експерта до обслуговування інтересів обвинувачення (не дарма «екперт» Тарасов відмовився брати до уваги пояснення обвинуваченого Сафонова з приводу сумнівності документації, наданої на експертизу). До того ж, щоб легально надавати експертні послуги, самозайнята особа має бути зареєстрована як фізична особа-підприємець і укласти договір зі слідчим про надання послуг з експертизи, а цього не було зроблено. Якщо «експерт»-«економіст» недобросовісно документує власну підприємницьку діяльність, хто довірить йому таку відповідальну справу, як проведення судово-економічної експертизи? Хіба що нечистий на руку слідчий... До сказаного слід додати ще одну деталь. Слідство не просто долучило до справи Сафонова фальшивку, але й... хоче, щоб він за неї заплатив! Вартість своєї «праці» лже-аудитор Тарасов оцінив у 8 тис. грн., які має бути сплачено за рахунком, долученим до матеріалів кримінальної справи. Жертва такої «експертизи» відповіла симетрично: Сафонов заявив про злочин, вчинений «експертом». Проблема в тому, що розслідувати цей злочин мали б працівники прокуратури, котра залучає подібних махінаторів до обслуговування її інтересів, побоюючись мати справу з чесними фахівцями, які можуть дати невигідний для слідства незалежний висновок.

Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåòà ¹ 12 (50) â³ä 31 ãðóäíÿ 2012 ðîêó

Êðèì³íàë

Негласність суду: інстинкт самозбереження беззаконня Корольовський районний суд міста Житомира 28 грудня відмовив Ользі Кравченко, провідному юрисконсульту БТІ КиєвоСвятошинського району Київської області, у задоволенні скарги на постанову слідчого Житомирської обласної прокуратури про порушення кримінальної справи проти неї та ще однієї працівниці БТІ. Пані Кравченко звинувачують в «незаконній» реєстрації прав власності на приміщення консервного цеху, який не поділили між собою агрофірми «Рубежівська» і «Прогрес». У 2006 році Київський міжобласний апеляційний господарський суд вирішив суперечку на користь «Рубежівської», касація залишила рішення в силі. БТІ діяло відповідно до закону та відомчих інструкцій, що пізніше підтвердило службове розслідування. Але власник «Прогресу» ще в «лихі 90-ті» заручився підтримкою «прокурорських». З того часу органи прокуратури старанно порушують кримінальні справи на захист інтересів «Прогресу», щоб відібрати нещасний цех у «Рубежівської» в обхід судового рішення. Це звичайна рейдерська схема, якій власники «Рубежівської» успішно протистоять: в 2012 році, наприклад, через суд було скасовано скандальну постанову слідчого прокуратури про визнання злочинцем вбитого директора «Рубежівської» Сергія Помазана. Детальніше про цю справу можна прочитати у випусках газети «Правдошукач» № 6 (44), № 8 (46) та № 11 (49). Київський апеляційний господарський суд 18.10.2012 р. відмовив «Прогресу» у перегляді рішення від 2006 р. за «нововиявленими обставинами». Пані Кравченко було відмовлено у задоволенні її скарги на закритому судовому засіданні. Адже прокуратура вважає, що кримінальну справу було порушено на підставі матеріалів, що становлять таємницю слідства. За словами слідчого Григоришина, цими матеріалами є протоколи допиту свідків. – Я знайома з цими протоколами і не бачу в них нічого, що б не озвучувалося досі на відкритих судових засіданнях. Твердження співробітників прокуратури, ніби там є щось важливе або таємне, явно притягнуте за вуха. Весь спектакль із «закритим судовим засіданням», на мою думку, затіяний лише для того, щоб приховати від громадськості скандальну безпідставність порушення кримінальної справи проти працівників БТІ за дії, законність яких вже неодноразово підтверджувалася вищими інстанціями. Те, що прокуратура будує обвинувачення на пустих словах та ігнорує офіційні документи, судові рішення, висновки службового розслідування, лист Міністерства юстиції України, хай залишиться на совісті слідчого Григоришина,– каже Ольга Кравченко. За словами адвоката І. Татієва, відмовляючи у задоволенні скарги пані Кравченко, суд послався на те, що скарга являє собою детальний аналіз доказів у справі; дійсно, суд не може досліджувати докази і перевіряє лише наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, проте захистом в судовому засіданні було доведено, що приводи та підстави для порушення справи були незаконними та суперечливими, а суд на користь сторони обвинувачення знехтував доводами захисту. Деталей захисник розкривати не може, оскільки суд «на дуже сумнівних підставах» вирішив засідати в закритому режимі. Окремої уваги потребує скандальне перетворення відкритого судового засідання у закрите. Ми вже писали, що вимога засекретити цей процес виходила від прокуратури. У мунулому випуску газети було наведено докладний юридичний аналіз цього відвертого беззаконня, цинічного зловживання поняттям таємниці слідства з метою перешкодити

розголосу рейдерського характеру дій працівників прокуратури. 13 листопада суддя Віта Маслак намагалася виставити з залу судових засідань журналіста, мотивуючи це закритістю судового засідання. Ніяких письмових рішень про закрите судове засідання на той час судом не було ухвалено, що зайвий раз доказує незаконність дій судді. Незалежна медіа-профспілка України звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про притягнення судді Маслак до дисциплінарної відповідальності. ВККС почала перевірку цієї заяви. Водночас з’ясовуються дуже цікаві деталі. Журналістів дуже здивувало, чому на засідання у цій кримінальній справі з 13 листопада приходять аж троє співробітників спецпідрозділу «Грифон». Як стало відомо, підставою для цього стала постанова судді Віти Маслак. Відповідно до цієї постанови, «приймаючи до уваги складність справи, суд вважає необхідним прийняти міри для забезпечення порядку в судовому засіданні шляхом присутності співробітників спеціального підрозділу МВС України в Житомирській області «Грифон». Виготовляючи цю постанову, суддя Маслак послалася на статті 20 та 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Ми не полінувалися відкрити цей закон і з’ясували дивовижну річ: він взагалі ніяк не стосується забезпечення порядку в судовому засіданні. Відповідно до цього Закону, заходи безпеки можуть застосовуватись лише у разі реальної загрози життю, здоров'ю, житлу або майну учасників кримінального судочинства (йдеться навіть не про суддю чи прокурора, а про свідків, потерпілих, обвинувачених, їх родичів, тощо). Оскільки у постанові судді Маслак наведено причину застосування заходів безпеки, яка не має не те що прямої вказівки, але й найменшого натяку на реальні загрози життю, здоров'ю, житлу або майну учасників процесу, ця постанова є завідомо неправосудною. Можна лише здогадуватися, навіщо суддя Маслак її постановила. Прослуховуючи диктофонний запис цього засідання, я знайшов момент в самому кінці, де співробітник «Грифону» стверджує, що, за словами судді, журналіст «становить загрозу». Очевидно, після свавільного рішення вигнати журналіста і поставити на вході трьох міліціонерів, аби ніяка преса більше не проникла до залу судових засідань, цією постановою суддя Маслак намагалася створити видимість законності своїх дій. Але завершити таємний розгляд справи вона не встигла, оскільки 7 грудня взяла самовідвід. Цікаво, що перед цим на засіданні 21 листопада адвокат І. Татієв заявив про намір оголосити заяву про відвід судді. Суддя Маслак відмахнулася: мовляв, заявите на наступному засіданні. Але пізніше взяла самовідвід, тим самим обманувши адвоката і намагаючись замаскувати незаконість своїх дій. Очевидно, передчувала, що заяву доведеться задовольнити: пан Татієв на прохання журналістів після засідання озвучив його основні тези, і у мене склалося враження, що аргументи стосовно необ’єктивності судді просто вбивчі. Після судді Маслак естафету розгляду скарги Ольги Кравченко прийняв суддя В’ячеслав Бондарчук. І одразу втратив шанс показати свою об’єктивність скасуванням незаконної постанови судді Маслак. Більше того, засідання 28 грудня він почав із розгляду питання про розгляд справи у закритому режимі. Це питання поставив «на обговорення» він сам. Обвинуваченням навіть не заявлялося відповідних клопотань, хоча суддя прозоро натякав працівникам прокуратури, що ініціатива має виходити від них, бо це їх позиція. Те, що

суддя Бондарчук з самого початку, «без запрошення» став на бік прокуратури, свідчить про порушення права на захист і взагалі принципу змагальності судового процесу, про необ’єктивність судді Бондарчука, яку я не побоюся назвати злочинною. Вийшло так, що самовідвід судді Маслак не сприяв передачі справи чесному судді, якому нічого боятися гласного розгляду справи. Просто шило поміняли на мило. Після оголошення постанови судді Бондарчука про слухання справи у закритому судовому засіданні пресі довелося підкоритися цьому кричуще незаконному рішенню, бо на відміну від судді Маслак суддя Бондарчук формально зберіг видимість дотримання встановленої законом процедури. До речі, навіть у цьому рішенні він зазначив, що спочатку судовий розгляд таки був відкритим, тобто – підтвердив незаконність дій судді Маслак. На жаль, діючим законодавством не передбачено можливість оскарження представниками преси абсурдних рішень про негласний розгляд кримінальних справ. Залишається тільки скаржитись на неправомірну поведінку судді. Ми не будемо знову переказувати раніше опубліковані доводи на захист гласності судочинства. Але заявляємо, що редакція газети «Правдошукач» завжди ставила конституційне право збирати та поширювати відкриту за режимом доступу інформацію та конституційний принцип гласності судочинства вище за будь-яке антиконституційне суддівське і прокурорське крючкотворство, ледь-ледь приховане за шорами кримінального процесу, у межах якого вони не бачать і не хочуть бачити нікого й нічого, а особливо – громадського контролю, зокрема, в особі журналіста. Хай вони намагаються незграбно притягнути за вуха процесуальні норми, де чітко не врегульовані гарантії гласності судочинства, протиставляючи їх букву – букві та духу Конституції України. А ми, журналісти, в усіх правовідносинах (в тому числі, кримінально-процесуальних) перш за все керуємося статтями 34 та 129 Конституції України про свободу слова та гласність судочинства як нормами прямої дії, а також статтею 21 Закону України «Про інформацію», де ясно і недвозначно сказано, що інформацію про факти порушення прав і свобод людини і громадянина не можна засекречувати ні за яких обставин. На тих, хто ховає інформацію про свої правопорушення під вивіскою «таємниця слідства», все одно рано чи пізно чекатиме притягнення до встановленої законом відповідальності. І тоді вони самі проситимуть, щоб їх не судили жорстоко та свавільно за зачиненими дверима. Юрій ШЕЛЯЖЕНКО P. S. Користуючись нагодою, хочу від всього серця подякувати голові Незалежної медіа-профспілки України Юрію Луканову, житомирській газеті «Наше місто» та журналісту Антону Булгакову за моральну підтримку та журналістську солідарність.

Äåïóòàò

Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåòà ¹ 12 (50) â³ä 31 ãðóäíÿ 2012 ðîêó

Народний депутат Андрій Павловський: Наша мета – справедлива держава, чесна оплата праці! Оплата праці українців знаходиться на одному з найнижчих рівнів серед країн Європи та колишнього СРСР. Середньомісячна заробітна плата в Україні за 2011 рік становила 2 633 грн. (329 $); для порівняння: в Польщі – 1 360 $, в Чехії – 1 450 $; у Франції – 2 500 Євро, в Німеччині – 2 800 Євро. При цьому продукти харчування, наприклад у Польші вдвічі дешевші ( та ж капуста, яку так любить Азаров). Найбільш гострою соціальною проблемою України є великий розрив між високою вартістю життя і низькою ціною праці. Сьогодні частка заробітної платні у собівартості українських товарів становить 6%, тоді як у країнах Західної Європи сягає аж до 45%. Це справжній грабіж працюючих українців. Гострим питанням залишається й значна диференціація рівня оплати праці серед найманих

працівників різних видів економічної діяльності та регіонів. Ще однією з проблем забезпечення належного рівня оплати праці є інститут мінімальної заробітної плати, який на сьогоднішній час в Україні не виконує покладеної на нього функції. Кожний четвертий найманий працівник в Україні знаходиться за межею бідності. Влада повсюдно порушує закон, за яким мінімальний посадовий оклад не може бути меншим за мінімальну заробітну плату. Уряд Азарова штучно занижує розміри заробітної плати для майже 4 млн. працівників. Через це лікарю щомісячно не доплачують від 800 до 1 400 гривень, вчителю - від 1 000 до 1300 гривень. За розрахунками профспілок мінімальна заробітна плата вже зараз повинна складати 2 400 грн. - розмір реального прожиткового мінімуму на сьогодні. Новий прожитковий мінімум буде розрахований не за нормами воєнного часу,

як зараз, а на основі вартості товарів і послуг, необхідних для нормального життя людини в сучасному суспільстві. Олігархам, які є опорою режиму президента Януковича, потрібна дешева, покірна та малограмотна робоча сила, з якої і надалі можна вичавлювати надприбутки. Якщо у влади вистачило б бажання і волі закрити чорні офшорні діри, не красти мільярди з держбюджету, то вже найближчим часом можна було б встановити середню зарплату не нижче за 1 000 $! Наша мета – це справедлива держава, в якій кожна людина може отримати роботу та власною працею заробити на гідне життя своєї сім'ї, розпочати власну справу і забезпечити собі достойну пенсію, достатню для повноцінного життя.

Народний депутат Сергій Василенко: Треба спростити здійснення державних закупівель, пов'язаних із ліквідацією надзвичайних ситуацій Народний депутат України Сергій Василенко вніс проект Закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо закупівель товарів, робіт та послуг, пов'язаних із ліквідацією надзвичайних ситуацій, наданням гуманітарної допомоги та евакуацією громадян). Законопроект зареєстровано під номером 10032. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо закупівель товарів, робіт та послуг) (далі - проект Закону) розроблено за пропозицією фахівців Міністерства надзвичайних ситуацій України. Проектом Закону пропонується законодавчо врегулювати механізм звільнення від сфери застосування Закону України від 1 червня 2010 р. № 2289-VІ «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон) закупівлю товарів, робіт та послуг, пов’язаних із ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також закупівля яких здійснюється для надання Україною в установленому порядку гуманітарної допомоги іншим державам та евакуацією громадян України та громадян інших держав, які підписали угоду про взаємодію на випадок евакуації громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій. МНС відповідно до покладених завдань реалізовує державну політику у визначених Президентом України сферах цивільного захисту, запобігання, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в мирний час та особливий період (далі – надзвичайні ситуації), рятувальної справи та гасіння пожеж, державного нагляду у сфері техногенної, пожежної, промислової безпеки та гірничого

нагляду, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності. Враховуючи специфіку вищезазначених завдань, МНС протягом року отримує як планові бюджетні призначення з державного бюджету, так і непередбачені видатки з резервного фонду державного бюджету, що виділяються окремими рішеннями Кабінету Міністрів України на заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, надання гуманітарної допомоги іншим країнам, евакуацією громадян України та громадян інших держав, які підписали угоду про взаємодію на випадок евакуації громадян з третіх країн у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Відповідно до вимог Закону при проведенні закупівлі, пов’язаної з наданням Україною гуманітарної допомоги іншим державам, застосовується процедура закупівлі в одного учасника. Керуючись нормами Закону, мінімальний термін з моменту прийняття рішення про проведення процедури закупівлі до моменту реєстрації договору в Державній казначейській службі України проходить щонайменше 30 днів. Необхідно враховувати, що відповідно до вимог Закону планування процедури закупівлі здійснюється відповідно до затверджених видатків, а затвердження видатків відбувається після прийняття відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України про надання гуманітарної допомоги. Враховуючи вищевикладене, з моменту прийняття відповідного рішення Верховною Радою України або

Президентом України про надання гуманітарної допомоги до моменту надання гуманітарної допомоги проходить не менше 60 днів. Також необхідно врахувати, що допомога постраждалим потрібна одразу після настання надзвичайної ситуації, кожна година зволікання може призвести до додаткових людських і матеріальних втрат. Крім того, надання Україною гуманітарної допомоги іншим країнам лише через 60 днів з моменту настання надзвичайної ситуації і прийняття відповідного рішення певною мірою негативно впливає на імідж України. Зазначені проблемні питання можливо вирішити шляхом прийняття запропонованого проекту Закону. У разі внесення відповідних змін до Закону Україна матиме можливість реагувати та забезпечувати ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, зберігати людські життя та зменшувати матеріальні втрати в максимально скорочені терміни. Крім того, оперативність надання допомоги іншим країнам суттєво підвищить авторитет України на міжнародній арені у сфері реагування на надзвичайні ситуації та колективної безпеки. Прийняття проекту Закону дозволить запобігати загибелі людей і матеріальним втратам, удосконалити механізм ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання Україною гуманітарної допомоги та евакуації громадян. Реалізацію зазначеної мети буде здійснено шляхом внесення змін до частини третьої статті 2 та частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Народний депутат Євген Сігал: Збір за користування землею зупинить занепад села Член фракції Партії регіонів, народний депутат України Євген Сігал пропонує аграріям - власникам та орендарям земель сільськогосподарського призначення - платити одновідсотковий збір за користування землею. Текст законопроекту № 10209 зі змінами до Податкового кодексу вже оприлюднений. Згідно із законопроектом, аграріям пропонують перераховувати до бюджетів розвитку сільських рад частину нормативної оцінки землі рівними частинами - за кожен календарний місяць протягом 30 днів. Процеси занепаду українського села, поглиблення демографічної кризи, незадовільний стан соціальної інфраструктури в сільській місцевості тісно пов’язані із фінансовою спроможністю місцевих рад реально впливати на ці процеси - йдеться у пояснювальній записці до документа. З метою забезпечення реалізації місцевих програм, спрямованих на стабілізацію соціальноекономічної ситуації на селі, сільські і селищні ради у відповідності із статтею 71 Бюджетного кодексу України щороку приймають свої бюджети розвитку, в яких визначають видатки на ці цілі. Однак, переважна більшість місцевих рад зовсім не мають надходжень, передбачених кодексом, для наповнення бюджетів розвитку. Вирішення хоча б елементарних проблем цих населених пунктів (благоустрій територій, ремонти доріг та об’єктів інфраструктури, освітлення вулиць і таке інше). можливе лише за умови введення додаткових фінансових джерел. Для таких

територіальних громад єдиним джерелом фінансових ресурсів є земля сільськогосподарського призначення (земельні частки, паї), яка в основному знаходиться у приватній власності і у більшості випадків орендується сільськогосподарськими товаровиробниками. Тому, для наповнення бюджетів розвитку сільських (селищних) рад реальними фінансовими ресурсами, пропонується запровадити додаткову плату в розмірі одного відсотка від суми їх нормативної грошової оцінки з орендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення або з власників земельних ділянок, якщо ці ділянки ними не передані в оренду. Для цього пропонується доповнити статтю 288 Податкового кодексу України додатковим пунктом, у відповідності з яким така плата має здійснюватися «рівними частками за кожний календарний місяць протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який вноситься плата.» В результаті, сільські і селищні ради отримають додатково 3-4 млрд. грн., які зможуть направити на вирішення проблем місцевих територіальних громад. Запропонована норма сприятиме також більш повному залученню в обробіток сільськогосподарських угідь шляхом передачі в оренду, які приватизовані, але на сьогодні не обробляються. Метою прийняття вказаного проекту Закону України є зміцнення фінансової бази сільських і селищних рад для вирішення невідкладних питань розвитку місцевих територій, посилення відповідальності власників земельних ділянок та орендарів за використання земель

Євген Якович СІГАЛ, Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, член депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України.

сільськогосподарського призначення. Законопроектом передбачається внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України шляхом доповнення її пунктом, яким пропонується ввести плату землекористувачів або власників земельних ділянок до бюджетів розвитку місцевих рад в розмірі одного відсотка від нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок.

Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåòà ¹ 12 (50) â³ä 31 ãðóäíÿ 2012 ðîêó

Äåïóòàò

Дмитрий Шенцев: Мы правильно сделали, вернув мажоритарную систему Народный депутат Дмитрий Шенцев, заместитель Председателя Партии регионов по организации работы в регионах, рассказал журналистам, как завоевать доверие избирателей и как потом оправдать надежды людей. - Дмитрий Алексеевич, вы - действующий народный депутат, но в парламент прошлых двух созывов проходили по партийным спискам. Сегодня же вы избраны народным депутатом по 176-му избирательному округу (Харьковская область). Почему выбрали именно этот округ? - Во-первых, я абсолютно убежден, что мы правильно сделали, вернув мажоритарную систему. Ведь, безусловно, есть ряд народных депутатов, которые по роду своих обязанностей должны находиться в Киеве, ежедневно присутствовать в парламенте, решать "центральные" вопросы. У меня тоже была достаточно серьезная нагрузка в центре, потому что ко всему прочему я - заместитель председателя Партии регионов. Согласно своим обязанностям, я курировал работу региональных партийных организаций, а ранее возглавлял и Харьковскую областную партийную организацию. Но даже тогда, когда мы избирались в парламент по спискам, понимали, что каждый народный депутат должен курировать какие-то территории. И я сам себя закрепил за двумя округами, но потом остался один округ (тогда это был 178-й, сейчас - 176-й избирательный округ). Здесь я работал еще до президентской кампании: мы осуществляли социальные проекты, которые работают до сих пор, встречался с людьми. Когда я уехал в Киев, все равно этот округ условно оставался закрепленным за мной. На президентских выборах я возглавлял областной избирательный штаб, на местных - был зампредседателя центрального избирательного штаба. На нынешних выборах было принято решение, чтобы я баллотировался по этому округу. Я считаю, что новая система выборов объективна, и партийная составляющая также должна быть в избирательном процессе. Но то, что у каждого округа будет свой депутат, отвечающий за свою территорию, абсолютно естественно и правильно. Работая все эти годы на округе, пусть даже в виде общественной нагрузки, я изучил его, знаю его проблемы и живущих там людей, а люди знают меня. Уверен, что КПД от моей работы как депутата-мажоритария будет намного больше. - Правда ли то, что изначально вы хотели идти на выборы именно по партийным спискам? Если да, то почему изменили это решение? - Не то, чтобы хотел. Поймите, я член команды, поэтому на этапе формирования центрального избирательного штаба действительно было решение, что я как зампредседателя партии буду работать заместителем в центральном избирательном штабе. Но потом решение изменили. Оно было обоюдным, основанным на моем желании и желании руководства партии. Я сумел убедить руководство, что другому человеку от нашей партии здесь будет сложно победить, потому что все эти годы Партия регионов в этом округе ассоциировалась с моим именем. - Что за время своего депутатства вы сделали для округа? - Если все перечислять, то это займет уйму времени. Это огромное количество социальных программ, которые воплощаются в жизнь и сейчас, хотя были начаты задолго до выборов. С учетом того, что я родился в семье ветерана и имею троих детей, у меня в работе есть два основных приоритета: забота о людях старшего поколения и, конечно же, детей. Уже несколько лет у нас работает программа по усыновлению детей, за это время многие ребятишки нашли свои семьи. Мы взяли шефство над всеми детскими домами, приютами, интернатами, которые есть в округе. Многие годы празднуем с детьми все праздники, дарим им подарки. Работаем со всеми ветеранскими организациями: накануне каждой зимы составляем списки нуждающихся и помогаем им в обеспечении дровами, продуктами питания и т.д. Я верующий человек, поэтому на протяжении долгого времени работаю над восстановлением церквей и храмов в своем округе. Уже несколько лет работает социальная программа "Увидеть глазами и сердцем", которая заключается в оказании бесплатной офтальмологической помощи всем, кто в ней нуждается. Сегодня уже очень много людей бесплатно обследованы и получили очки. Еще и ежедневная помощь людям, которые обратились в общественные приемные, а это - тысячи человек. - Из каких источников вы финансируете эти программы? - Все это реализуется за счет моих личных средств либо за деньги моих друзей, неравнодушных людей. Конечно же, лично убеждаю их, общаюсь с предпринимателями, фермерами. То есть все это внебюджетные средства. - Какие, на ваш взгляд, основные проблемы характерны именно для вашего округа? Есть ли среди этих проблем такие, решение которых возможно только на уровне Верховной Рады? - Проблемы почти во всех округах похожи. У меня в округе очень много небольших сел, поэтому в первую очередь меня интересует принятие государственной

программы поддержки малых сел. - В чем она заключается? - Ее основная цель - обеспечить для существования небольших отдаленных сел самые необходимые вещи. На мой взгляд, мы должны каждое село области обеспечить дорогой, светом, газом и водоснабжением. Это жизнеобеспечивающие вещи. Помимо этого, обязательно в каждом селе должна быть школа, детский сад и фельдшерско-акушерский пункт. Необходимо сделать так, чтобы в селах были Дома культуры, как это было раньше. В некоторых селах, кстати, мы уже начали их восстанавливать. Сегодня клубы передаются на баланс сельсоветов, и складываясь все вместе (предприниматели, власть, сельские советы), потихоньку начинаем их ремонтировать. Мы должны обеспечить нашим детям досуг - как культурный, так и спортивный. Конечно же, не обойтись и без создания на селе новых рабочих мест. Раньше сельское хозяйство во многом использовало ручной труд. Сегодня, с развитием технологий, сотни людей в селах остались без работы. Чтобы люди не уезжали из сел, их необходимо обеспечить рабочими местами. Мы все над этим работаем: и парламент, и Кабинет министров. Уже есть программа по развитию животноводства: государство выделяет компенсации на разведение крупного рогатого скота, на постройку крупных животноводческих комплексов. Нужно обязательно рассматривать программы по развитию на селе перерабатывающей промышленности. Необходимо, чтобы в растениеводство и животноводство пришел частный хозяин. Чтобы иметь возможность задействовать как можно больше людей в этом бизнесе, нужно создать благоприятные условия для фермеров, чтобы они активнее на местах организовывали перерабатывающие предприятия. Есть проблема диспропорции в отношениях между производителем, то есть бизнесом, и местными сельскими советами. В свое время, когда банкротились и распаевывались колхозы, предприниматели зачастую брали землю и остатки техники, а всю социальную сферу бросали. И сегодня, к сожалению, крупные корпорации, центральные офисы которых находятся в Киеве или других государствах, абсолютно не участвуют в проблемах социально-экономического развития территорий. А вся социальная инфраструктура осталась на балансе местных советов, бюджет которых очень скуден. Есть очень много вопросов, которые должна решать местная власть, но сделать это она не может из-за нехватки средств. Мы это понимаем, поэтому у себя в округе собираемся и определяем фронт работ на год. Например, решили отремонтировать такой-то участок дороги, или ФАП, или детсад, или построить детские площадки, и делаем это за внебюджетные средства. Я уверен, что сегодня мы должны всячески поддерживать социально направленный бизнес и очень жестко пересматривать свое отношение к тем корпорациям, которые, к сожалению, не хотят учитывать проблемы местных территорий. Например, в Волчанском районе эстонская фирма взяла половину земель в долгосрочную аренду без социальных обязательств. Давайте попробуем поехать в Эстонию и сделать так же. Никто нам этого сделать не позволит! - И какой вы видите выход? - Проблема в том, что в этой части у нас несовершенное законодательство. Раньше люди не знали, кому отдать свои паи, потому что они были никому не нужны. Тогда, в момент распаевания земли, не был отработан механизм жесткого контроля. Сегодня этот процесс потихоньку идет: Партия регионов добилась увеличения паевого взноса. Теперь мы должны на законодательном уровне закрепить процент от прибыли предприятий, которые работают на определенной территории, чтобы он отчислялся на развитие этой территории, на развитие ее социально-экономической сферы. - В связи с этим какие вы планируете вносить законодательные инициативы? - Первая законодательная инициатива, которая уже назрела, касается сельских школ. Население очень волнует эта проблема. В чем она заключается? Сегодня сельские школы финансируются по формуле, рассчитанной по количеству в них учащихся. Любая школа должна иметь директора, завуча, определенное количество педагогов, а еще должна оплачивать все коммунальные услуги. А количество учеников во многих школах небольшое, поэтому такие школы едва сводят концы с концами. В связи с этим предлагается, чтобы государство изменило принцип финансирования этих школ: оно должно осуществляться не по формуле "на одного школьника", а по формуле "на одно учреждение". - Вы против закрытия малых школ? - Абсолютно верно. Я уверен, что государство в состоянии их содержать, тем более что школы не будут вечно малыми, ведь в стране увеличивается рождаемость. - Оппозиция часто обвиняет Партию регионов в злоупотреблениях админресурсом... Уникальность сегодняшнего положения дел в том, что наша политическая сила представлена от самого низа до самого верха - от сельского головы до президента. Сегодня проблема маленького села может быть услышана

Дмитрий Алексеевич ШЕНЦЕВ в течение двух часов на заседании Кабинета министров. Я часто привожу пример, когда мэр Чугуева Галина Минаева, будучи членом нашей партии, а мы тогда были в оппозиции, в течение двух лет пыталась достучаться до Министерства обороны, которое тогда возглавлял Анатолий Гриценко. За два года она ни разу к нему так и не попала, хотя у нее были очень важные вопросы, ведь половина земель Чугуева является ведомственной и принадлежит Минобороны. Мэрия Чугуева на этих землях не могла ни дороги ремонтировать, ни электричество проводить. Кто от этого страдал прежде всего? Конечно же, люди. Сегодня, когда министр обороны является членом нашей команды, и все процессы сдвинуты с места. Поймите, сегодня средств государственного бюджета на всех не хватает, поэтому, чем больше будет наше лобби в парламенте, тем больше средств госбюджета мы сможем привлечь в Харьковскую область. Знаю, что Гавриш обвиняет меня в том, что я якобы школьные автобусы, компьютеры, купленные за бюджетные средства, презентую как свои личные подарки. Но это тоже не соответствует действительности. Мы, сегодняшние народные депутаты, избраны по партийным спискам, и никакого финансирования на ведение нашей депутатской деятельности на закрепленных за нами округами нам не выделяется. Сегодня, когда идет государственная программа "Школьный автобус", мы в ней участвуем просто как закрепленные депутаты. Другое дело, что, начиная с 2006 года, школьные автобусы я покупал и за свои деньги тоже. Я покупал за свои деньги и компьютеры, и автобусы, и "скорые помощи", и не только для округа, по которому сейчас баллотируюсь. - Кроме Гавриша в вашем округе баллотировались другие кандидаты. Что вы знаете об этих людях? - Я об этих людях ничего не знаю и сказать о них ничего не могу. Хотя от каждой политической силы, которая есть в сегодняшнем парламенте, за округом должен был быть кто-то закреплен. Я встречаюсь с людьми и спрашиваю их, видели ли они хоть кого-нибудь? Говорят, что не видели. Мое четкое убеждение, что основная задача всех этих кандидатов каким-то образом помогать и рекламировать свои партии. Не думаю, что кто-то из них всерьез собирался победить на этом округе, потому что никаких действий со стороны этих кандидатов я не вижу. - По неофициальным данным, вы являетесь владельцем десятков тысяч гектаров земли в Харьковской области. Правда ли это? Каков ваш основной бизнес? - Это все неправда, грязное вранье. Хотя я всегда прекрасно понимал, что политика, к сожалению, - не чистое занятие, и был к этому готов. Я тоже человек, у меня старенькая мама, родственники, которым неприятно все это читать и слушать. Недавно была распространена информация, что у меня в Киеве, на Трухановом острове, многомиллионный дом. Никакого отношения ко мне этот дом не имеет. Я на Трухановом острове даже ни разу не был. - А 50 000 га земли в Харьковской области? - Ну что вы, не обижайте меня, мне приписывают 500 000 га земли! Абсолютное вранье и подмена фактов. Был опубликован перечень фирм, к которым якобы я имею отношение. О большей половине этих фирм я впервые слышу. Ни я, ни мои близкие родственники никакого отношения к ним не имеют. Были просто перечислены все охотхозяйства, которые зарегистрированы в Харьковской области. Я имею отношение к двум общественным организациям, занимающимся охотничьей деятельностью. Точно так же, как и меня, можно обвинить любого члена Украинского общества охотников и рыболовов. То есть любого охотника Харьковской области можно обвинить в том, что ему принадлежат сотни тысяч гектаров земли. Потому что за всеми в УООР закреплены охотугодья. Но никакого отношения к форме собственности это не имеет, это просто дает возможность УООРу проводить на этой территории охотдеятельность. А владеет этой землей либо лесхоз, либо поселковые советы. Общество охотников имеет только одно право - проводить природоохранные и охотничьи действия. Таким вот образом я имею отношение только к двум хозяйствам, но никакого юридического отношения к праву собственности на землю не имею. Это подмена понятий. Точно такая же, как написали, что я забрал землю у детско-юношеской спортивной школы. Не забрал, а дал! И сегодня эта школа находится в моем округе, я ее спонсирую и помогаю ей. - Какой ваш основной бизнес? - У меня был бизнес до того, как я стал депутатом. Сегодня им занимается мой старший сын. Есть несколько фирм, учредителем которых я являюсь. Они занимаются деятельностью, связанной с сельским хозяйством, коневодством и т.п. Status quo

Óë û á í è ñ ü

Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåòà ¹ 12 (50) â³ä 31 ãðóäíÿ 2012 ðîêó

Разом нас багато..? (или Рыбный день)

Страна телезрителей! Товарищи трудящиеся! Спасибо, что вы не знаете и не хотите знать ничего, кроме того, что показывают по телевизору! Спасибо за то, что смотрите телевизор и обсуждаете увиденное в семейном кругу, на работе, в интернете! Каждому стомиллионному телезрителю после дождичка в четверг мы подарим интерактивный видео-потолок, куда будет удобно плевать на ваших ненаглядных политиков, других дурацких знаменитостей и спортсменов! Но хватит трепа! Впереди –реалии сегодняшнего дня! По просьбам трудящихся мы сегодня покажем множество разной вкуснятины! Наша первая рубрика – драчки за власть! Побоище в парламенте! Тушки получили в рыло от кулака праведного народного гнева! Ваши избранники всех сделали! Эта мелюзга и п*дарасы, за которых голосовал ваш ненавистный сосед, снова сосет! Впереди – тысячесерийная атака на рассадник коррупции бандитского режима! Злой супергерой, президент ада будет побежден через миллион серий! Оставайтесь с нами на этом канале! Наша вторая рубрика – жадность, страх и халява! Радуйся халяве! Финансовый банк «Пирамида» дает кредиты всем желающим из тех, кому кредиты не нужны, под 500% годовых! Кроме того, Финансовый банк «Пирамида» выплачивает 100500% годовых по депозитам! По мнению авторитетных экспертов из общественной организации «Фараоны Украины», Финансовый банк «Пирамида» не обанкротится в течение 9-ти месяцев! Нацбанк гарантирует это! Финансовый банк «Пирамида» – банк, достойный доверия! А теперь ты имеешь право узнать о страшном! Коррупция запустила свои щупальца в твой карман! Не плати никому ничего и покажи дулю судебным исполнителям, которые придут забирать все твое имущество за долги! Твои сбережения вот-вот станут прахом! Срочно поменяй гривни на доллары, доллары на йены, йены на фунты, фунты на эскудо, эскудо на франки, франки на песо, потому что песо самая ходячая валюта после конца света! Еда домашнего приготовления вызывает рак желудка! Срочно закажи пиццу в телемагазине! Британские ученые доказали, что покупка телевизора с большой диагональю повышает потенцию! Эй ты, жмот, вставай с дивана и купи

телевизор подороже, пока гривна еще стоит чуть больше туалетной бумаги! Наша третья рубрика – придурки! В этой войне всех против всех они дарят тебе желанную энергию, ярость и ненависть своей диковатой простотой! В Жмеринке состоялся третий чемпионат мира по футболу среди тараканов! Шестимесячная Маша из села Голодоморы Харьковской области, пока родителей не было дома, зажевала «Кобзарь» Шевченко и научилась говорить! 150-летний дед в Крюковщине, которому за долгую жизнь разные власти дали и затем отобрали около 10 гектар земли, передумал заниматься сельским хозяйством и основал международную ITкомпанию! Подросток из Мелитополя получил в подарок от губернатора айпад за то, что выучил наизусть Конституцию Украины, хотя и не смог объяснить журналистам, кому и зачем она нужна! Бабушка с окраины Киева предложила сделать своего кота премьерминистром, потому что его мяуканье вызывает больше доверия, чем все речи Азарова вместе взятые! Известный умом и сообразительностью бизнесмен, который долгое время тщился заслужить высокое звание олигарха, но был для этого слишком умным – раздал имущество бедным и сбежал за границу, узнав из нашей телепередачи результаты социологического опроса о том, каким украинцы видят будущее своей страны! И наша главная рубрика – спорт! Полчаса мы показывали вам разных придурков, а теперь вы увидите настоящих, нормальных таких людей с кулачищами и прочими мускулами! Глядите, как этот парень забивает гол – вот в чем смысл жизни! Стадион взорвался от аплодисментов! Какой респект, какой триумф! А вот женская сборная по плаванию! Какая прелесть, тема сисек раскрыта! Присвистните-ка, уважьте дам в нежных купальниках! Теперь срочно посмотрите на эту турнирную таблицу, и вам станет ясно, что жизнь прекрасна! А если наши проиграли, не беда, стройтесь сражаться стенка на стенку с соседями! Главное – не победа, а участие, утверждают спонсоры! По просьбе спонсоров сообщаем, что из спортивной солидарности тысяча болельщиков растерзали одного несговорчивого судью, и им за это ничего не будет!.. Это были новости дня! И помните: в стране

телезрителей не происходит ничего нового, кроме наших новостей! Потому что вы так хотите, дорогие телезрители! За то, чтобы ничего не менялось, помолится вместе с вами в прямом эфире наш ведущий священник, шаман и гуру в одном лице, он же пастор, он же мулла, восемь раз просветленный брахман и, вообще говоря, наша священная телезвезда! А для интеллектуалов сразу после священника выступит команда веселых и находчивых атеистов с насмешками по поводу всех выдумок и непривычностей! Для нас нет ничего святого, кроме вашей любви! Всего вам доброго! Оставайтесь с нами на этом канале!

Всеукраїнська незалежна газета

Засновник, редактор, видавець: Шеляженко Юрій Вадимович (фізична особа-підприємець, ДРФО 2961810532). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 14488-3459 Р, видане Міністерством Юстиції України 10.10.2008 р. Тираж 2000 примірників. Розповсюджується безкоштовно та по передплаті (ціна 2 грн. 24 коп.). Адреса редакції, видавця: поштовий індекс 01042, м. Київ, вул.Тверський тупик, буд. 9, к. 82. Тел. +38 (097) 3179326, факс +38 (044) 5290435. Електронна пошта: say@truth.in.ua Підписано до друку 31.12.2012 р. Віддруковано у ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”, вул. Чехова, 12-а, Вінниця, 21034, тел. 0432-556397. Замовлення № 126611.