Полюга Л. М. Словник синонімів української мови. 2-е вид. — К.: Довіра, 2006.— 477 с—
(Словники України). У словнику до найуживаніших слів підібрані синонімічні відповідники, які супроводжуються короткими тлумаченнями, стилістичними ремарками. В окремому реєстрі покажчика за алфавітом розміщені всі синоніми словника із зазначенням назви синонімічного ряду. До словника додано список найновіших найпоширеніших сучасних чужомовних запозичень з тлумаченнями та їх українськими відповідниками. Розрахований на викладачів, учителів, урядовців, студентів, учнів, широке коло читачів.
ББК 81.2УКР-4 П53 Рецензенти: кандидат філологічних наук 3. Й. Куньч, кандидат філологічних наук М. І. Чікало. ©ПолюгаЛ. М., 2006 ©Оригінал-макет, художнє оформлення. Видавництво «Довіра», 2006 © Ідея та назиа серії «Словники України» ГуменкжТ. П., IЗВN 966-507-180-7 Широков В. А., 2006
ПЕРЕДНЄ СЛОВО Світлій пам 'яті моїх мамів — Марії Полюги з Гнатівих та мами-тещі Наталії Роминиишн з Цимбалістих — присвячую
Синонімія була супутником мого наукового життя і при дослідженні мови творів окремих письменників, зокрема І.Франка, і при опрацюванні мови історичних пам'яток. Навіть моя перша студенська спроба була присвячена синонімії "Прапороносців" Олеся Гончара. При тому завжди мріялося лексикографічно довершити зібраний матеріал, якого впродовж років накопичилося чимало. Однак, як то часто буває, інші справи перебігали дорогу, а ця чекала. Тим паче, що укладання синонімічного словника належить до трудомістких і потребує багато часу. Остаточному створенню праці посприяв двотомний академічний "Словник синонімів української мови" — фундаментальне видання з багатим фактичним матеріалом, яке нарешті стало надбанням усього українського громадянства, та інші синонімічні словники, що збагатили українську лексикографію. Це, зокрема, праці П. Деркача (три видання), С. Ка-раванського та синонімічні матеріали А. Багмета, що друкувались частинами у журналах "Вітчизна" та "Україна", і зібрані аж на еміграції, де вийшли окремою книжкою. (Тут дякую проф. Л. Онишкевич, що подарувала мені цю книжку). Ці словники, низка монографій та статей про українські синоніми і дають можливість розвивати й збагачувати українську мову, готувати нові посібники. Цей словник створений на основі власного матеріалу з урахуванням досвіду виданих надбань українського мовознавства, але найбільше бралися до уваги видання представників львівської та київської шкіл. Згадуючи добрим словом усіх тих, що трудилися над опрацюванням українських синонімів, складаємо щиру подяку видавництву «Довіра», рецензентам словника старшому науковому співробітникові Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Марії Чікало, доцентові кафедри української мови Державного університету «Львівська політехніка» Зоряні Куньч, а також кандидатові філологічних наук Оксані та Андрієві Литвинам, Ірині, Марії та Данилові Полюгам за допомогу при комп'ютерній підготовці видання до друку. ПРО СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ Передача думки завжди безпосередньо пов'язується з добором слів. Підбір слів зумовлюється змістом, ідейним спрямуванням твору, майстерністю того, хто користується мовою, чуттям семантичних нюансів, знанням мовних багатств. У підборі лексичного матеріалу важливу роль відіграють синоніми. Вони можуть виражати семантичні відтінки, давати оцінку характеризованому об'єктові, уточнювати висловлювану думку, сприяти стилістичній виразності, наголошувати на певному факті й навіть пояснювати незрозуміле слово. Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню повторів. Зближення значень синонімів не означає, що вони за семантикою однакові — вони своїми відтінками характеризують предмети з різних боків. Відтінки значень можна виявляти при зіставленні двох синонімів найчастіше в тексті. Семантичні відтінки існують тоді, коли наявна несуттєва різниця між однорідними предметами, явищами, діями, станами, якостями. Ці відтінки невіддільні від конкретного значення слова, входять у це значення.