Підтримка потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті в Європі by Social Action Centre

Штефан-Якоб Кіс, Пол Іганскі, Роберт Куш, Магдалена Швідер, Кушміндер Шахал

Практичний посібник

Опубліковано: RAA Sachsen, Regionale Arbeitsstellen für Bildung, Integration und Demokratie Sachsen e.V. Переклад з англійської: ГО Центр «Соціальна Дія»

Кіс Штефан-Якоб, Іганскі Пол, Куш Роберт, Швідер Магдалена, Шахал Кушміндер Підтримка потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті в Європі: практичний посібник / Пер. з англ. ГО «Центр «Соціальна Дія», 2016. Посібник створений за результатами двох семінарів «Стандарти і рекомендації для потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті», організованих RAA Sachsen в м. Берлін у 2015 році за підтримки Фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» (Stiftung «Erinnerung, Verantwortung und Zukunft»).

Переклад посібника з англійської мови здійснений ГО «Центр «Соціальна Дія» за підтримки Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини. Інформація та думки, які містяться в цьому документі, не обов’язково відображають політику і позицію БДІПЛ. Зміст цієї публікації може вільно копіюватися та використовуватися для навчальних та інших некомерційних цілей за умови зазначення джерела: RAA Saxony – Служба консультування для потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті RAA Saxony – Counselling Services for Victims of Hate Crimes Bautzner Str. 45/47, 01099 Dresden, Germany www.raa-sachsen.de support-standards@raa-sachsen.de Дизайн і верстка: Макс Афанас’єв

ПІДТРИМКА ПОТЕРПІЛИХ ВІД ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ

В ЄВРОПІ Практичний посібник

ЗМІСТ Contents

ПІДТРИМКА ПОТЕРПІЛИХ ВІД ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ Hate Crime Victim Support in Europe – НЕНАВИСТІ В ЄВРОПІ: A Practical Guide Практичний посібник 6 02 8 04 10 11 06 12 07 14 08 10 18 14 21 16 19 24 23 27 27 32 29 35 31 38 34 39 42 46 46 46 47 48 49 50 50 52 45 54 62 46 58 69 63 71 65

Визначення термінів Glossary Передмова Foreword Подяка Контекст посібника Acknowledgements Наше бачення і мета Context of the guide Роз’яснення концепцій: «злочин на ґрунті ненависті», «насильство Our visionненависті» and goals і потерпілі від злочинів на ґрунті ненана ґрунті висті Clarifying our concepts Насильство ненависті в Європі The problemна of ґрунті hate violence in Europe Директива ЄС про встановлення мінімальних стандартів щодо EU Victims‘ Directive прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину та її значення How hate hurtsпотерпілих для підтримки Наслідки The needsненависті of those affected by hate violence Потреби потерпілих від насильства на ґрунті ненависті The victim‘s perspective Врахування позиції потерпілих Reaching out toконтакту victims of hate violenceвід насильства на ґрунті Встановлення з потерпілими ненависті The basic principles of hate crime victim support Основні принципи надання підтримки потерпілим від злочинів на Hate violence and the process of counselling ґрунті ненависті Important tasks for service providers Насильство на ґрунті ненависті і процес консультування • Localзавдання intervention and prevention Важливі для служб підтримки Місцеві заходи і запобігання • Monitoring Моніторинг • Reporting Повідомлення • Public relations Зв’язки з громадськістю • Networking Мережування Робота з поліцією • Working with the police Робота зі ЗМІ • Working with the media Рекомендації Recommendations Практичні приклади з країн Європи Додаток. Окремі Директиви ЄС 2012/29/EU від 25 Case studies fromположення Europe жовтня–2012 рокуfrom EU Victims‘ Directive Annex Excerpts Використані джерела References Організації та експерти, які долучилися до проекту Index

66 Register Organisations 1

Визначення термінів АГЕНТСТВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ІЗ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ПРАВ (FRA) – децентралізоване агентство Європейського Союзу, створене для надання експертної підтримки установ ЄС і країн-членів з питань основоположних прав, дискримінації і доступу до правосуддя. БЮРО З ДЕМОКРАТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ І ПРАВ ЛЮДИНИ (БДІПЛ) – структура ОБСЄ зі штаб-квартирою у Варшаві, створений у 1991 році. БДІПЛ сприяє забезпеченню прав людини, недискримінації, демократичних виборів та верховенства права. ВІКТИМІЗАЦІЯ – процес перетворення на жертву злочину. Первинна віктимізація включає сам напад і всі прямі наслідки нападу. Вторинна віктимізація – це психологічні, соціальні та економічні наслідки, які не проявляються одразу після нападу. ВОРОЖЕ СТАВЛЕННЯ ДО ГРУПИ – узагальнююча соціологічна концепція, яка має на меті визначення і систематизацію ворожого ставлення до людей з різним соціальним походженням, релігійними переконаннями, етнічністю, а також стилем життя. Термін був вперше використаний фахівцем у сфері педагогіки Вільгельмом Хайтмеєром (2002). Він також вживається у контексті довгострокового емпіричного дослідження таких настроїв у Німеччині. Концепція включає расизм, ксенофобію, антисемітизм, гомофобію, зневагу по відношенню до бездомних людей, применшення цінності людей з інвалідністю, ісламофобію, сексизм, привілеї для еліти, а також осуд осіб, які довгий час не працюють. ГРУПА НЕНАВИСТІ – організована група або рух, що підтримує і прак-

тикує у своїй діяльності ненависть, вороже ставлення або насильство через припущену расову, етнічну, національну, релігійну приналежність, ґендер, ґендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію, а також по відношенню до правозахисників та інших людей, які підтримують соціальне різноманіття і демократію. ДИРЕКТИВА – законодавчий акт Європейського Союзу, який покладає на країн-членів ЄС зобов’язання досягти певного результату без зазначення засобів досягнення такого результату. ЗЛОЧИН НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ – насильство на ґрунті ненависті, спрямоване проти осіб або майна. Це злочини, за які передбачено більш тяжке покарання, ніж за аналогічні злочини, в яких відсутній компонент приниження припущеної ідентичності. КЛІЄНТИ – особи, яким надають послуги служби підтримки в тому випадку, коли вони особисто або через досвід інших постраждали від насильства на ґрунті ненависті. ЛГБТ – лесбійки, геї, бісексуали і трансґендери. Інколи вживається розширена абревіатура ЛГБТІКА, яка включає також інтерсексуальних, квір- та асексуальних людей, або тих, що не визначився щодо своєї сексуальної орієнтації або статевої ідентичності. МОВА ВОРОЖНЕЧІ – незалежно від правової кваліфікації, це поняття включає всі види висловлювань, які поширюють, підбурюють, просувають або виправдовують ненависть, вороже ставлення або насильство по відношенню до особи або групи осіб на основі припущеної ідентичності,

включаючи расову або етнічну приналежність, громадянство, релігійні переконання, ґендер, ґендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію, а також по відношенню до правозахисників та осіб, які підтримують соціальне різноманіття та демократію. МОТИВ УПЕРЕДЖЕННЯ – упередження, ненависть і вороже ставлення, які часто базуються на ідеології нерівності (расизм, ромофобія, антисемітизм або гомофобія) і стають мотивом для спланованих або спонтанних насильницьких нападів, або причиною проявів насильства в побутових конфліктах. НАСИЛЬСТВО НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ – акт насильства, в якому певну роль відіграє мотив приниження припущеної ідентичності особи, включаючи расову або етнічну приналежність, громадянство, релігійні переконання, ґендер, ґендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію або інвалідність. ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ (ОБСЄ) – найбільша міжурядова організація, що займається питаннями безпеки. До Організації входять 56 держав-учасниць Північної півкулі. ОБСЄ була створена в часи Холодної війни в 1975 році як форум для діалогу між С ходом та Заходом. Мандат Організації наразі включає питання контролю над озброєнням, пропагування прав людини, свободи преси та чесних виборів. ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (ОГС) – некомерційна організація, яка не входить до складу урядової або будь-якої іншої владної структури. ОГС можуть працювати у різних сферах, вклю-

чаючи права людини, охорону здоров’я, екологічні проекти, а також спорт і освіту. ПОТЕРПІЛИЙ/ПОТЕРПІЛА – будьяка особа, якій було нанесено шкоду в результаті злочину, або чиї права були порушені нападником. ПРАВЕ НАСИЛЬСТВО – термін, який використовується громадянським суспільством і соціологами в Німеччині для позначення насильства, в якому відіграє роль припущена соціальна або політична ідентичність особи або групи. Такі дії виражають антигуманну ідеологію нерівності, включаючи расизм, антисемітизм, гомофобію, упередження по відношенню до людей з інвалідністю, упередження щодо соціального походження, національний шовінізм, сексизм, фашизм або неонацизм. РАДА ЄВРОПИ (РЄ) – незалежна міжнародна організація, штаб-квартира якої знаходиться у Страсбурзі. До РЄ входять 47 країн-членів. Організація була створена з метою просування демократії, а також захисту прав людини та верховенства права в Європі. СЛУЖБА ПІДТРИМКИ – організація громадянського суспільства, яка пропонує допомогу, підтримку або консультації особам, які постраждали від насильства на ґрунті ненависті. Як правило, послуги спрямовані на різні цільові групи, проти яких спрямоване насильство на ґрунті ненависті. СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК – співробітник служби підтримки, який представляє інтереси клієнта та проводить особисте консультування.

Передмова

AA Sachsen e.V. та європейські партнерські організації створили унікальний інструмент у вигляді цього практичного посібника з надання підтримки потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті в Європі. Цей посібник може призвести до кардинальних змін у діяльності неурядових організацій, активістів або тих, хто планує займатися активною діяльністю у сфері підтримки тим, хто особисто або через досвід інших зіткнувся з насильством на ґрунті ненависті та його наслідками, Перш за все, хочу відзначити, що в посібнику використаний ґрунтовний концептуальний та правовий підхід в поєднанні з практичним досвідом. Це результат вражаючих спільних зусиль з боку безпрецедентної кількості неурядових організацій з досвідом надання підтримки потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті в різних європейських країнах (багато з них – члени Європейської мережі проти расизму, ENAR) та науковців, які досліджують непросте питання насильства на ґрунті ненависті. Ви також побачите, що посібник охоплює великий обсяг тем, він написаний доступною мовою і стане в нагоді не лише досвідченим фахівцям, але й тим, хто лише починає свою діяльність в цьому напрямку. Хоча основна цільова аудиторія посібника – це громадські організації, його зміст та підходи, особливо підхід, орієнтований на потерпілих, корисні для використання представниками судової системи, суддям, офіцерам поліції, а також тим, хто залучений до процесу реабілітації (лікарям, медпрацівникам, психологам, соціальним працівникам, радникам). У посібнику детально розкритий багатовимірний вплив насильства на ґрунті ненависті та злочинів на людей, громади і суспільство в цілому. В ньому досліджені потреби та проблеми з точки зору потерпілих з метою покращення правових механізмів та методів компенсації. В кожному розділі автори приділили увагу висвітленню позиції потерпілих.

Намагаючись уникнути помилок багатьох міжнародних публікацій, автори пропонують читачам велику кількість практичних прикладів з різних країн та правових систем. Вони також говорять про широкий перелік захищених характеристик, упередження щодо яких призводять до насильства на ґрунті ненависті. Вони не обмежуються питаннями етнічності або сексуальної орієнтації, які найчастіше зустрічаються в (нечисленних) заголовках матеріалів на цю тему, де не згадується різноманіття груп, які стикаються з насильством з мотивів нетерпимості. Ми сподіваємося, що цей посібник отримає належну увагу і допоможе громадським організаціям та іншим зацікавленим сторонам в їх непростому завданні – підтримці потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті. Донедавна, органи державної влади значною мірою недооцінювали цей напрямок діяльності. Цей посібник, безсумнівно, стане поштовхом до того, щоб голоси потерпілих були почуті і знайшли належний відгук. Мікаель Пріво Директор Європейської мережі проти расизму (ENAR)

Подяка

AA Saxony – Служба консультування для потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті висловлює подяку Полу Іганскі, професору кримінології та кримінальної юстиції Факультету права Університету Ланкастера, засновнику h8hurts, а також Кушміндеру Шахалу, досліднику Центру довіри, миру та суспільних відносин Університету Ковентрі, за внесок, знання і докладені зусилля для роботи над проектом «Рекомендації та стандарти підтримки потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті». RAA Saxony також висловлює подяку Геерту Аттесу (Мережа UNITED) і Пітеру Вітчореку, колишньому Раднику з відносин із громадянським суспільством Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини за наданий доступ до мережі контактів для пошуку учасників семінарів у Берліні. Ми дякуємо Фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» (EVZ) за фінансову підтримку проекту. Ми вдячні за надану підтримку всім за-

цікавленим сторонам і партнерам, а саме Antonio-Amadeu-Foundation, Bundesarbeitsgemeinschaft Kirche und Rechtsextremismus (BAGKR), Берлінській місії, Асоціації служб підтримки потерпілих від правого, расистського і антисемітського насильства в Німеччині (VBRG) та Європейській мережі проти расизму (ENAR). Ми також вдячні нашим колегам з усієї Європи, які долучилися до проекту і поділилися своїм досвідом і професійними знаннями. Нижче перераховані неурядові організації, які вони представляють. Ми хочемо привітати наших німецьких колег, зокрема авторів публікації «Beratung für Betroffene rechter, rassistischer und antisemitischer Gewalt. Qualitätsstandards für eine professionelle Unterstützung» (VBRG 2015). Роберт Куш і Штефан-Якоб Кіс RAA Sachsen e.V.

ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА APAV – Португальська асоціація підтримки потерпілих (Португалія) Комітет «Громадське сприяння» (Росія) Fundación Secretariado Gitano (Іспанія) Galop – Благодійна організація з протидії насильству по відношенню до ЛГБТ (Англія) Асоціація служб підтримки потерпілих від правого, расистського і антисемітського насильства в Німеччині (VBRG) Рада у справах біженців (Греція) 10

Гельсінський комітет з прав людини Республіки Македонія (Македонія) In IUSTITIA (Чехія) Justice 21 (Болгарія) KPH – Кампанія проти гомофобії (Польща) Міжнародний фонд LEA – Рада єврейських жінок Грузії (Грузія) Мобільне консультування для потерпілих від правого насильства – Miteinander e.V. (Німеччина)

Контекст посібника

віт «Підтримка потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті в Європі» - результат проекту «Стандарти і рекомендації для потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті», який розпочала німецька неурядова організація RAA Saxony з метою вдосконалення системи підтримки та загальної ситуації потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті. Наразі відсутній обмін досвідом або письмові рекомендації щодо підтримки потерпілих від насильства на ґрунті ненависті. Саме тому ми хотіли зібрати тих, хто працює зі злочинами на ґрунті ненависті в різних європейських країнах, обговорити та поділитися знаннями і досвідом щодо належної підтримки потерпілих від таких злочинів. Ми запросили представників 23 неурядових організацій з вісімнадцяти країн Європи, які надають підтримку потерпілим, а також декількох науковців з великих практичним досвідом у цій сфері, на два семінари в Берліні в березні і травні 2015 року. Учасники представляли неурядові організації Європи, які надають прямі консультації та іншу професійну

підтримку потерпілим. Зважаючи на широкий спектр цільових груп, які зазвичай включені до визначення злочинів на ґрунті ненависті, ми запросили організації, які постійно спілкуються з клієнтами з різноманітних цільових груп на всій території ЄС та поза його межами. В цьому документі представлені запропоновані принципи, рекомендації та рамкові вимоги для ефективного надання послуг консультування в Європі. Керівні принципи були сформульовані самими учасниками семінарів. Відповідно, мета цього документу - доповнити міжнародний дискурс щодо підтримки потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті досвідом і знаннями досвідчених фахівців. Ми хочемо доповнити дискурс точкою зору потерпілих з огляду на наш досвід, зосередившись на потребах потерпілих. На нашу думку, це необхідно для того, щоб розробити чіткий підхід до надання дієвої підтримки потерпілим від насильства на ґрунті ненависті в Європі, який безпосередньо орієнтований на їх потреби.

M.C.I. – Movimiento contra la Intolerancia (Іспанія) NEKI – Бюро правового захисту національних і етнічних меншин (Угорщина) NICEM – Рада етнічних меншин Північної Ірландії (Північна Ірландія) ReachOut Берлін (Німеччина) Rural Mosaic (Англія) RFSL – Шведська федерація захисту прав ЛГБТ (Швеція)

Центр «Соціальна Дія»/ Проект «Без Кордонів» (Україна) Federación Española del Pueblo Gitano (Іспанія) Stop Hate UK (Англія) Zagreb Pride (Хорватія) ZARA – Zivilcourage und Anti-RassismusArbeit (Австрія)

НАДАННЯ ПІДТРИМКИ ПОТЕРПІЛИМ ВІД ЗЛОЧИНІВ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ В ЄВРОПІ

Наше бачення і мета

и, спільнота громадських активістів, хочемо зробити злочини на ґрунті ненависті видимими. Ми боремося за те, щоб влада і суспільство визнали, що злочини на ґрунті ненависті - це негуманні напади, які можуть мати катастрофічні фізичні і психологічні наслідки для потерпілих. Більш того, у злочинах на ґрунті ненависті міститься чітке дискримінаційне послання проти потерпілих, відповідної групи осіб, а також основоположних принципів демократичного суспільства. Злочини на ґрунті ненависті заперечують базові прав кожної людини і несуть загрозу мирному існуванню європейського суспільства. Ми усвідомлюємо відповідальність щодо надання підтримки для з метою справедливості для тих, хто стикається з цими неприйнятними злочинами. Ми діємо в дусі солідарності і виключно на стороні потерпілих. Злочини на ґрунті ненависті - це проблема не лише потерпілих, вони стосуються кожного. Саме тому ми вважаємо протидію злочинам на ґрунті ненависті та дискримінації довгостроковим завданням європейської спільноти. Наша мета – інклюзивна Європи без дискримінації і насильства проти людей через їх (припущений) вік, колір шкіри, культурні характеристики, інвалідність, етнічне або національне походження, ґендер, сімейне положення, стан здоров’я, психологічний стан, громадянство, зовнішність, політичні переконання, расу, релігію, сексуальну ідентичність та/або орієнтацію, або соціальний клас. Ми занепокоєні тим, що знову спостерігаємо поширення расизму, антисемітизму, гомофобії, ксенофобії, нетерпимості в цілому і дискримінації в Європі. Як наслідок, збільшилася кількість випадків насильства з мотивів упереджень, а також використання мови ворожнечі проти мігрантів і біженців, етнічних і релігійних меншин, ромів і сінті, ЛГБТ та інших вразливих груп, а також правозахисників. Керуючись правами людини, ми беремо на себе відповідальність щодо протидії насильству на ґрунті упереджень. Злочини на ґрунті ненависті - видимий прояв ізоляції і мізантропії, але це лише верхівка айсберга. Щоб досягти довготривалих зрушень, ми також боремося з політичними поглядами, які лежать в основі такої ситуації, включаючи расизм, антисемітизм, гомофобію, фашизм і неонацизм, ксенофобію та всі інші види нетерпимості та ворожнечі щодо груп. Ми хочемо діяти, орієнтуючись на потреби потерпілих, щоб досягти максимального захисту та безпеки для всіх, хто може постраждати від проявів нетерпимості.

В своєму розпорядженні ми маємо ґрунтовні знання і досвід, а також широкий спектр послуг для підтримки потерпілих від насильства на ґрунті упереджень, їх рідних та друзів, а також свідків подібних злочинів. Ми маємо досвід ефективного використання методів і механізмів підтримки наших клієнтів для того, щоб подолати наслідки нападів на ґрунті нетерпимості. Наш досвід також допомагає у протидії причинам дискримінації і насильства на ґрунті ненависті. На нашу думку, більшість наших клієнтів стикаються з постійною множинною дискримінацією і нападами. Насильство – це не просто форма стигматизації, але досвід несправедливості. Хочемо звернути увагу, що дискримінація і насильство на ґрунті нетерпимості - це не виняток і, тим більш, не проблема, яка стосується лише радикальних політичних груп або партій. Це, скоріше, суспільна проблема для всіх європейських країн. Ми представляємо інтереси, занепокоєння та потреби наших клієнтів. Ми прагнемо до змін і працюємо від їх імені заради того, щоб покращити становище як потерпілих, так і вразливих груп, на яких це може вплинути. Відповідно, ми часто працюємо в умовах ворожого середовища і на противагу настроям більшості. Тому кожній організації, яка надає підтримку, необхідні сильні прибічники і партнери принаймні для заохочення. Цей посібник призначений для правозахисників і організацій громадянського суспільства, які планують надавати спеціалізовану допомогу потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті, або хочуть вдосконалити свої методи роботи. Посібник також може стати в нагоді тренерам, які проводять навчання для соціальних працівників і волонтерів, а також людей, які розробляють і оцінюють спеціалізовані програми підтримки. Цей звіт також створений для того, щоб донести досвід, нововведення та професіональні поради існуючих організацій, які надають спеціалізовану підтримку та консультації багатьом категоріям потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті в Європі. Таким чином, ми хочемо закликати зацікавлені сторони, донорів та політичні сили до активної діяльності на захист прав потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті, розробки та підтримки спеціалізованих систем надання допомоги в різних країнах Європи, а також до впровадження відповідних державних програм для захисту прав потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті.

ДЛЯ КОГО МИ СТВОРИЛИ ЦЕЙ ПОСІБНИК

Роз’яснення концепцій: «злочин на ґрунті ненависті», «насильство на ґрунті ненависті» і потерпілі від злочинів на ґрунті ненависті

о таке злочини на ґрунті ненависті? Важливо з самого початку чітко визначити це поняття. Скоріш за все, виділення злочинів на ґрунті ненависті в окрему категорію спочатку відбулося в контексті діяльності коаліцій, до складу яких входили громадські активісти, рухи за права потерпілих, а також політики і представники влади у США в 70-х роках. Термін згодом перетнув Атлантичний океан, і в 90-х роках ним почали користуватися науковці, система кримінального правосуддя та ЗМІ у Великій Британії, а пізніше – і в інших країнах Європи, особливо у Швеції. В той же час, термін «злочин на ґрунті ненависті» прижився не в усіх європейських країнах: наприклад, у Німеччині віддають перевагу терміну «праве насильство» Оскільки «злочин на ґрунті ненависті» – це концепція, не може бути єдиного його визначення. Лише в декількох країнах Європи цей термін зустрічається у кримінальному законодавстві., при цьому не існує жодного нормативного визначення. Напевно, найбільш поширене визначення злочинів на ґрунті ненависті було розроблене Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). За цим визначенням, злочини на ґрунті ненависті - це «це злочинні діяння, викликані упередженим ставленням до певних груп людей». Відповідно до Бюро ОБСЄ з демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ), «злочин на ґрунті ненависті складається з двох окремих елементів: діяння, що становить правопорушення, передбачене чинним кримінальним законодавством, та упереджене ставлення, яким керується правопорушник при скоєнні злочину». Мотив упередження, за визначенням БДІПЛ «...у широкому сенсі можна визначити як упереджені негативні переконання, нетерпимість або ненависть до певної групи осіб. Таку групу об’єднують певні спільні риси, які є незмінними чи фундаментальними, наприклад, «расова» або національна приналежність, мова, релігія, громадянство, сексуальна орієнтація чи інші ознаки». БДІПЛ та-

кож зазначає, що люди з інвалідністю також можуть постраждати від злочинів на ґрунті ненависті, і тому проводить щорічний збір даних про подібні злочини (див. http://hatecrime.osce.org/what-hatecrime). Хоча визначення ОБСЄ розкриває суть явища злочинів на ґрунті ненависті, воно також накладає певні суттєві обмеження. По-перше, воно зосереджене на мотиві упередження, і враховує численні випадки, коли безпосереднім мотивом умисного нападу не є нетерпимість, але вона входить до додаткових мотивів, або ж злочин на ґрунті ненависті стається після постійних конфліктних ситуацій між майбутнім нападником і потерпілим. Якщо упередження виступає мотивом дій нападників, їх вважають більш небезпечними в порівнянні з іншими видами злочинів. Якщо упередження проявляються під час зіткнення, такі дії розглядаються як повсякденні злочини з огляду на поширені стереотипи, упередження або нетерпимість. Нажаль, подібних злочинів дуже багато, і, скоріш за все, їх значно більше, ніж умисних злочинів з мотиву ненависті. Інколи такі злочини відносять до категорії нетяжких, хоча соціальні, емоційні і психологічні наслідки можуть бути настільки ж тяжкими, як і у випадку екстремістських злочинів на ґрунті ненависті. Щодо видів злочинів, які можна класифікувати як злочини на ґрунті ненависті, БДІПЛ пропонує враховувати погрози, пошкодження майна, нанесення тілесних ушкоджень, вбивство або інші кримінальні правопорушення, скоєні з мотивів упередження. Хоча у визначенні згадуються погрози, існують інші словесні форми – словесні напади, образи, епітети та випади в сторону ідентичності особи – які не містять погроз насильством, але використовуються з метою залякування або нанесення іншої шкоди. На жаль, такі вислови зустрічаються нерідко. Ще одне обмеження, яке несе в собі таке визначення злочину на ґрунті ненависті, має важливе значення для надання підтримки потерпілим. Визначення виключає не тільки деякі види мови ворожнечі, але й обмежує поняття діяннями, які передбачені кримінальним кодексом відповідної країни. Потерпілі часто повідомляють службам підтримки і державним органам про випадки, які не відносяться до кримінальних правопорушень. Деякі форми усних образ та інших видів мови ворожнечі, напевно, найбільш поширені серед таких випадків. Тим не менш, вони можуть мати такі ж серйозні наслідки, як і злочини. Потерпілі від таких дій так само потребують підтримки, як і жертви так званих «злочинів на ґрунті ненависті».

НАСИЛЬСТВО НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ

З огляду на обмеження, які накладає термін «злочини на ґрунті ненависті», інколи віддають перевагу використанню терміну «насильство на ґрунті ненависті», маючи на увазі не лише фізичні дії, але й інші форми, наприклад мову ворожнечі. Використання терміну «насильство на ґрунті ненависті» дозволяє включити до спектру проблем і дії, які не згадуються в кримінальному законодавстві. Можна припустити, що органи влади віддають перевагу терміну «злочин на ґрунті ненависті», тому що їх першочергове завдання включає протидію та покарання за порушення закону. Це можна назвати низхідним підходом до визначення злочинів на ґрунті ненависті. В той же час, для роботи громадських організацій, які протидіють всім порушенням права на недоторканість ідентичності незалежно від їх правової кваліфікації, може бути більш доречним термін «насильство на ґрунті ненависті». Цей підхід учасники одного з семінарів назвали висхідним. Таким чином, у цьому посібнику ми використовуємо терміни «злочин на ґрунті ненависті» і «насильство на ґрунті ненависті» як синоніми, оскільки звертаємося як до органів влади, що працюють над цією проблемою, так і до громадянського суспільства, яке протидіє проблемі і надає підтримку потерпілим.

НЕНАВИСТЬ

Існує ще один важливий аспект у визначенні «злочинів на ґрунті ненависті». Визначення злочинів на ґрунті ненависті, яке використовує ОБСЄ, не містить слова «ненависть», натомість, у ньому згадані упередження. На нашу думку, це пов’язано з тим, що «ненависть» - дуже сильна емоція, яка супроводжує лише найтяжчі прояви насильства, ворожнечі або випадів проти соціальної ідентичності людини. Тим не менш, використання слова «ненависть» в термінах «злочини на ґрунті ненависті» або «насильство на ґрунті ненависті» надає емоційне забарвлення, яке привертає увагу органів системи кримінального правосуддя і громадянського суспільства. Тому ми також використовуємо слово «ненависть» у цьому посібнику.

ПОТЕРПІЛІ

Нам варто визначити ще одне поняття. З нашого досвіду, більшість людей, які пережили фізичний або словесний напад на їх ідентичність, не хочуть отримати ярлик «victim»1 («жертви»). Це важливо усвідомлювати в контексті сприяння розширенню можливостей, але в системі кримінального правосуддя часто вживається термін «victim».

В англійському варіанті посібника використовується термін «victim», який дослівно перекладається як «жертва». В українському контексті існує поняття «потерпілий», яке ми використовуємо в цьому посібнику в більшості випадків.

При використанні терміну «жертва» ми говоримо про два етапи процесу віктимізації. Перший етап – це так звана «первинна віктимізація», яка включає безпосередній напад і всі прямі короткострокові і довгострокові наслідки та вплив нападу. Мета цього посібника - надання підтримки потерпілим в подоланні цих наслідків. Існує також явище «вторинної віктимізації» - подальших негативних психологічних, соціальних та, можливо, економічних наслідків, причиною яких є не сам напад, але дії чи бездіяльність інших людей після нього. Це можуть бути зворотні звинуваченя, неефективне розслідування злочинів правоохоронними органами, заперечення мотиву упередження або відповідної обтяжуючої обставини, тривіалізація нападу і неналежна або навіть патерналістська реакція інших, особливо органів державної влади. Називаючи когось жертвою, ми також можемо сприяти процесу вторинної віктимізації, оскільки це слово може сприйматися як посилання на пасивну роль потерпілих. Таке ставлення може сприяти зневірі, а також залишити потерпілих в негативному періоді нападу, заперечуючи їх здатність до подолання наслідків. Хоча в цьому посібнику ми визнаємо, що в певний момент особа, проти якої скоєно напад, є жертвою, і тому використовуємо термін «victim», ми намагаємося вживати його якомога менше, оскільки ідентичність жертви - це не основна частина ідентичності особи. Натомість, з моменту звернення за допомогу вони самостійно розвивають свою і здатність до подолання наслідків віктимізації. Саме тому ми рекомендуємо не використовувати термін «victim», а звертати увагу на позитивні кроки вперед, які робить людина. Подолання наслідків насильства на ґрунті ненависті залежить не тільки від особистої спроможності людини. На процес відновлення може мати позитивний або негативний вплив: реакція оточення та близьких людей, наприклад рідних, друзів, сусідів або колег професіоналізм фахівців, включаючи поліцію, органи правосуддя, ЗМІ, медиків тощо реакція офіційних осіб.

Насильство на ґрунті ненависті в Європі

гідно з даними Бюро ОБСЄ з демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ), злочини на ґрунті ненависті – проблема європейського масштабу. Так, наприклад, лише дані БДІПЛ про расистські і ксенофобні злочини у шістнадцяти країнах, представлених учасниками нашого проекту, свідчать, що у 2014 році державні органи отримали повідомлення про 63500 злочинів на ґрунті ненависті. Тим не менш, у деяких країнах офіційна статистика за 2014 рік відсутня2. Як відомо, офіційні показники кількості злочинів значно нижчі за реальну їх кількість, включаючи злочини на ґрунті ненависті. Потерпілі часто не повідомляють про випадки поліції або іншим державним органам. Нещодавно, Агентство Європейського Союзу із основоположних прав (FRA) порівняло офіційні дані з інформацією, отриманою від громад, які страждають від злочинів на ґрунті ненависті. Дослідження з питань меншин та дискримінації в ЄС, проведене у 2008 році, показало тривожну ситуацію із віктимізацією етнічних меншин, біженців і мігрантів (FRA 2009a). Громади ромів повідомили про найвищий рівень віктимізації. Майже кожен п’ятий із опитаних ромів (18%) повідомив про принаймні один випадок віктимізації расистського характеру, включаючи напади, погрози та утиски протягом останніх дванадцяти місяців (FRA 2009a: 65). Приблизно один із десяти мусульман (11%), які взяли участь в опитуванні у чотирнадцяти країнах ЄС, розповіли про принаймні один випадок віктимізації расистського характеру за остан2

www.hatecrime.osce.org

ні дванадцять місяців (FRA 2009b). Ще одне дослідження, проведене Агентством із основоположних прав в у 2012 році, стосувалося досвіду лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів. Це дослідження виявило, що приблизно кожен двадцятий респондент постраждав від нападів або погроз насильством принаймні один раз за останні дванадцять місяців, частково або повністю через їх сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Майже 20 відсотків респондентів розповіли про те, що постраждали від утиску протягом останніх дванадцяти місяців через їх сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність (FRA 2013a). Дослідження дискримінації та злочинів на ґрунті антисемітизму в ЄС, проведене Агентством Європейського Союзу із основоположних прав, виявило, що майже кожен двадцятий респондент був об’єктом антисемітського насильства або погроз протягом останніх дванадцяти місяців, тоді як понад чверть учасників опитування відчували утиск через свою ідентичність (FRA 2013b). Подібні дані досліджень з питань насильства на ґрунті ненависті поза межами ЄС практично відсутні. Тим не менш, інформація про проблему насильства на ґрунті ненависті за межами Європейського Союзу, а саме в Грузії, Росії та Україні, включена до звіту Міжнародної групи з прав меншин «Становище меншин у сучасному світі» за 2014 рік, в якому приділено особливу увагу насильству на ґрунті ненависті.

Хоча дані FRA підтверджують, що злочини на ґрунті ненависті в Європі – поширене явище, на жаль, вони залишаються невидимими, оскільки офіційні дані показують лише верхівку айсберга. Згідно з даними дослідження меншин і дискримінації в ЄС (2009), майже 74 відсотки потерпілих не повідомляють поліції або іншим державним органам про злочини на ґрунті ненависті (FRA 2009a). Існує декілька причин неповідомлення, включаючи недовіру до органів державної влади, побоювання щодо покарання, мовний бар’єр та інші. Потерпілі від злочинів на ґрунті ненависті часто не мають необхідної інформації або підтримки навіть для першого кроку на шляху до правосуддя. Наразі біженці та шукачі притулку – одна з найменш захищених груп в Європі. Ця група також включає біженців, змушених залишити свій дім через свою сексуальну орієнтацію, політичні погляди, війну або економічні причини. Прибувши до Європи, вони стикаються з численними викликами та проблемами, включаючи, складнощі із в’їздом на територію Європи, отриманням посвідки на проживання, пошуком житла та доступом до медичних послуг, а також загрозу депортації. Частина громадського обговорення так званої «кризи біженців» у Європі характеризується ворожими настроями щодо біженців і мігрантів. Політики та користувачі соціальних мереж часто зловживають правом на свободу висловлювань, вдаючись до мови ворожнечі та дифамації мігрантів і біженців. Публічне приниження та загальна стигматизація тих, хто прагне безпечно-

го життя, створюють загрози і плідне підґрунтя для дискримінації і насильства на ґрунті ненависті. Протягом останніх двох років в Європі зросла кількість праворадикальних демонстрацій, які також супроводжуються насильством, расистських нападів, а також нападів на пункти розміщення біженців. Так, наприклад, кількість нападів та злочинів проти пунктів розміщення біженців за минулий рік зросла в п’ять разів - у 2015 році були зареєстровані 924 випадки . Незалежні дані німецьких служб підтримки у Східній Німеччині та Північному Рейні-Вестфалії також свідчать про різке зростання расистського та правого насильства протягом останнього року – із 782 випадків у 2014 році до 1747 випадків у 2015 році . Об’єктами нападів також стали ті, хто публічно і на практиці підтримує біженців і мігрантів в Німеччині. Нападники виправдовують використання насильства як засобу політичної боротьби. Офіційні дані щодо злочинів на ґрунті ненависті, дані незалежного моніторингу і результати опитувань думок доводять, що нетерпимість, упередження і насильство на ґрунті ненависті широко розповсюджені в Європі. Така ситуація становить загрозу безпеці, суспільній злагоді і демократичним цінностям європейських держав. Кожен інцидент на ґрунті ненависті завдає болю і страждань як конкретним людям, так і їх оточенню. Для подолання цієї проблеми необхідно докласти більше зусиль на всіх рівнях. Варто також приділяти більше уваги потребам та інтересам тих, хто особисто страждає від дискримінації та насильства.

Heißler, Julian: Deutlich mehr Anschläge auf Asylbewerberheime, Tagesschau Online 13.01.2016, https:// www.tagesschau.de/inland/anschlaegeasylunterkuenfte-bka-101.html. 3 Прес-реліз VBRG, 09.03.2016: 1747 Fälle politisch rechts motivierter Gewalt in Ostdeutschland, Berlin und NRW - Unabhängige Opferberatungsprojekte veröffentlichen gemeinsame Statistik für 2015, http:// verband-brg.de. 3

Директива ЄС про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину та її значення для підтримки потерпілих

а рівні Європейського Союзу підтримка потерпілих від злочинів - пріоритетний напрямок політики. У листопаді 2012 року вступила в дію Директива Європейського парламенту і Ради ЄС (2012/29/EU) про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину. До 16 листопада 2015 року держави-члени ЄС повинні були включити норми Директиви до національного законодавства. Директива по-новому формує розуміння прав потерпілих і відводить їм нову роль, намагаючись врахувати точку зору потерпілих. Серед різних заходів, Директива спрямована на зміцнення ролі відновного правосуддя, приділяє увагу групам з особливими потребами, а також наголошує на захисті потерпілих та їх сімей від вторинної та повторної віктимізації, а також від залякувань та помсти. Одне з ключових положень Директиви містить вимогу до країн-членів визнати потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті як групу з особливими потребами в захисті (стаття 22).

Стаття 22

Індивідуальне оцінювання для визначення особливих потреб потерпілих у захисті: 1. Держави-члени повинні забезпечити своєчасне та індивідуальне оцінювання потерпілих відповідно до національних процедур з метою виявлення специфічних потреб у захисті та визначення можливості та ступеня позитивного результату від застосування під час кримінальних проваджень спеціальних заходів … через індивідуальний ризик вторинної та повторної віктимізації, залякування та помсти для потерпілого. 2. Під час індивідуального оцінювання необхідно, зокрема, враховувати: a. особисті характеристики потерпілого b. вид та характер злочину c. обставини вчинення злочину. 3. Під час індивідуального оцінювання особливу увагу слід при-

діляти: потерпілим, яким через тяжкість вчиненого злочину було завдано значної шкоди; потерпілим від злочинів, вчинених на ґрунті ненависті або з дискримінаційним мотивом, що може бути, зокрема, викликане їх особистісними характеристиками; потерпілим, чиї стосунки або залежність від злочинця роблять їх особливо вразливими. У зв’язку з цим необхідно належним чином розглянути випадки, які стосуються потерпілих від тероризму, організованої злочинності, торгівлі людьми, ґендерного насильства, насильства у сім’ї, сексуального насильства, експлуатації або ненависті, а також потерпілих з інвалідністю. 4. Індивідуальне оцінювання повинно проводитися за активної участі потерпілих та з урахуванням їх побажань, у тому числі стосовно відмови від застосування спеціальних заходів. Джерело: формулювання на основі: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri =CELEX:32012L0029&from=EN

Це положення має особливе значення для тих країн ЄС, де існує потреба у вдосконаленні системи підтримки жертв насильства на ґрунті ненависті, тобто, фактично, в усіх країнах-членах. За умови відповідного застосування, інші положення Директиви можуть створити можливості для покращення якості послуг для організацій, які працюють із жертвами злочинів на ґрунті ненависті. Наприклад: Певно, найбільш значиме положення Директиви для організацій, які надають підтримку потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті – стаття 8, яка містить перелік прав потерпілих на доступ до служб підтримки. Вона зобов’язує країни-члени сприяти направленню потерпілих до служб підтримки, включаючи також організації громадянського суспільства. Важливо, щоб така підтримка відповідала потребам потерпілих. Оскільки організації, які працюють із групами з високим ризиком віктимізації внаслідок насильства на ґрунті ненависті, мають необхідний досвід та розуміння ситуації, вони можуть бути потенційними партнерами офіційних органів влади у зменшенні впливу та наслідків насильства на ґрунті ненависті. Організації, які надають підтримку потерпілим від насильства на ґрунті ненависті, також мають можливість отримати державне фінансування для своєї діяльності. Так, зокрема, відповідно до статті 25 («шляхом фінансування організацій підтримки потерпілих, держави-члени повинні заохочувати ініціативи, які дозволяють особам, які надають підтримку потерпілим та послуги відновного правосуддя») існує можливість фінансування програм навчання та підготовки. 21

Інформація про види та джерела підтримки, яку можуть отримати потерпілі, повинна надаватися під час першого контакту з державними органами. Ця норма дає організаціям підтримки, можливість вимагати від органів влади, зокрема поліції, надання їх контактної інформації будь-якій особі, яка повідомляє про злочин на ґрунті ненависті. Наприклад, ЛГБТ-організації можуть створити інформаційні матеріали та очікувати від поліції їх розповсюдження серед усіх потерпілих, які повідомляють про злочини на ґрунті гомофобії. Потерпілі від насильства на ґрунті ненависті повинні мати можливість повідомити органи влади про інциденти, давати свідчення та подавати скарги зрозумілою їм мовою, якщо є така необхідність, навіть якщо ця мова не є державною. Повинен бути забезпечений безкоштовний усний та письмовий переклад. Ці норми дають організаціям, які працюють із шукачами притулку та мігрантами, незалежно від їх статусу, можливість долучитися до процесу надання підтримки потерпілим, якщо вони можуть забезпечити послуги перекладу належної якості. Стаття 3 Директиви наголошує, що під час першої зустрічі з уповноваженим органом потерпілих може супроводжувати обрана ними особа. Це також надає формальну можливість організаціям, які надають підтримку потерпілим від насильства на ґрунті ненависті, брати участь у процесі повідомлення із самого початку. Стаття 20 Директиви також надає можливість бути присутніми під час кримінального розслідування. В цілому, варто зазначити, що застосування Директиви може бути доволі різним серед країн ЄС. Більш того, щоб положення стали стандартною практикою, вони мають застосовуватися. Відповідно, організації підтримки потерпілих від насильства на ґрунті ненависті повинні слідкувати за процесом виконання на національному рівні, а також пам’ятати про їх активну роль у формуванні практики застосування Директиви. Так, наприклад, вони можуть проводити аналіз показників і впливати на правоохоронні органи, систему кримінального правосуддя та інші державні установи з метою застосування положень Директиви. Також, хоча Директива ЄС щодо прав потерпілих має обов’язковий характер лише для країн ЄС, її положення містять важливі принципи встановлення стандартів підтримки потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті за межами Європейського Союзу.

Наслідки ненависті

ому ми настільки занепокоєні насильством на ґрунті ненависті, щоб зібрати представників організацій, які надають підтримку потерпілим в Європі, для обговорення та написання рекомендацій щодо підтримки потерпілих? Звичайно, будьяке насильство спричиняє біль. Ключова причина нашого особливого занепокоєння щодо насильства на ґрунті ненависті полягає в тому, що воно може завдати більшої шкоди, ніж інші форми насильства. В результаті визнання особливо серйозних наслідків насильства на ґрунті ненависті, деякі країни в Європі та інших регіонах прийняли так звані «закони щодо злочинів на ґрунті ненависті», які передбачають більш суворе покарання в порівнянні з покараннями за злочини, скоєні з інших мотивів. Рамкове рішення 2008/913/ПВД Ради ЄС про боротьбу засобами кримінального права з окремими формами і проявами расизму та ксенофобії зобов’язує країни ЄС забезпечити включення расистського або ксенофобного мотиву до переліку обставин, які обтяжують покарання. Чому суди мають по-іншому, або навіть більш суворо, розцінювати злочини на ґрунті ненависті? Більшість жертв насильства страждають від наслідків віктимізації. Це можуть бути фізичні ушкодження, зміни в поведінці і, найчастіше, – емоційні і психологічні наслідки. У випадку насильства на ґрунті ненависті є докази того, що соціально-емоційна та психологічна травма може бути більш серйозною5. Хоча такі спостереження не описують кожен випадок, оскільки віктимізація по-різному впливає на людей, узагальнені результати досліджень вказують на те, що насильство на ґрунті ненависті має більш глибокі соціально-емоційні та психологічні наслідки для жертв злочинів на ґрунті ненависті в порівнянні з жертвами інших злочинів. Якщо говорити про конкретні ознаки соціально-емоційних травм, жертви злочинів на ґрунті ненависті частіше розповідають про серйозні проблеми на роботі або в школі після віктимізації, а також негаразди у відносинах із членами сім’ї або друзями, включаючи частіші суперечки, відчуття недовіри або дистанції в порівнянні з минулим.

5 cf. Ehrlich et al., 1994; Herek et al., 1999; Iganski 2008; Iganski & Lagou 2015; McDevitt et al., 2001.

Більшість жертв будь-яких злочинів розповідають про певний рівень емоційних травм після віктимізації. В той же час, жертви насильства на ґрунті ненависті частіше, ніж жертви інших форм насильства, відчувають більш тривалу і глибоку депресію та відчуження, тривогу та нервовість, втрату впевненості, гнів, проблеми зі сном і концентрацією, а також страх та недостатнє відчуття безпеки. Таким чином, жертви злочинів на ґрунті ненависті частіше страждають від симптомів посттравматичного стресу. Кількість тих, хто страждає від тривалих психосоматичних симптомів (головний біль, проблеми зі сном, зміни у вживанні їжі або напоїв, проблеми зі шлунком, втома, підвищений тиск, а також напруженість м’язів або болі у спині), вища серед потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті в порівнянні з потерпілими від інших злочинів. Насильство на ґрунті ненависті також може впливати не лише безпосередньо на особу, проти якої скоєно злочин, але й на значно більшу кількість людей (хоча такі наслідки складніше продемонструвати в порівнянні з наслідками для конкретних потерпілих). Насильство на ґрунті ненависті несе в собі послання залякування для всіх, хто має спільну ідентичність із жертвою: «Це могло статися з тобою». Насильство на ґрунті ненависті може мати більш серйозні соціально-емоційні та психологічні наслідки, тому що потерпілі й ті, хто має спільну з ними ідентичність, сприймають це як напад на саму суть того, ким вони є. Насильство на ґрунті ненависті розглядається як послання про меншовартість, небажаність, відторгнення та зневагу по відношенню до потерпілих і тих, хто належить до цієї соціальної групи. Оскільки нападники вибирають жертв через їх соціальну ідентичність, ці злочини не спрямовані проти конкретної особи. Саме тому вони можуть призвести до подальшої віктимізації і, відповідно, мають ефект залякування. Деякі (потенційні) потерпілі намагаються бути менш помітними, щоб уникнути віктимізації. Такий наслідок злочинів сприяє зростанню рівня посттравматичного стресу серед жертв злочинів на ґрунті ненависті. Дослідження, проведене громадською організацією «Латвійський центр прав людини» у 2008 році, детально продемонструвало потенційний глибокий і довготривалий вплив. Так, деякі потерпілі вказали, що напад був скоєний безпосередньо на їх сутність. Інші також розповіли про почуття безсилля і постійної небезпеки, а також очікування наступних нападів. Відповідно, вони з підозрою ставилися до інших людей, постійно оцінювали обставини довкола з огляду на безпеку та загрози. 24

Окрім соціально-емоційного і психологічного впливу, насильство на ґрунті ненависті також може мати серйозні наслідки для свободи пересування. Дослідження досвіду потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті в Латвії виявило обмежену мобільність, включаючи пересування по місту, адже вони оминали небезпечні, на їх погляд, місця через бажання уникнути подальшої віктимізації. Оскільки багато нападів стаються в громадських місцях, обмеження в пересуванні можуть бути доволі значними. Обмеження в пересуванні стосуються не тільки самих потерпілих. Інші люди, які належать до цієї групи і чують про випадки насильства, наприклад члени сім’ї, друзі або інші жителі району, можуть відчувати загрозу і також уникати певних місць. У деяких представників громад в уяві складаються своєрідні мапи «заборонених місць». Вони усвідомлюють, що насильство на ґрунті ненависті не обумовлене особистими характеристиками. Жертва нападу обирається не через характер людини, а через її видимий зв’язок із певною групою, який визначає нападник. Тому інші люди розуміють, що можуть стати наступною жертвою. В деяких випадках, «заборонена територія» поширюється на всю країну. Незважаючи на відносну стабільність європейської спільноти, насильство на ґрунті ненависті має серйозний вплив на свободу пересування, воно забрало багато життів. Це явище має довгу історію, ми стали свідками цього в Руанді та Боснії. Але навіть останнім часом у світі відбуваються численні масові вбивства, зокрема в Іраку та Сирії, які супроводжуються прагненням принизити ідентичність жертв, а також мобілізація груп, які вдаються до насильства, на основі етнічної або релігійної. Такі конфлікти супроводжуються сексуальним насильством по відношенню до жінок, мета якого – залякування та етнічні чистки. Обмеження свободи пересування має особливо тяжкі наслідки в тих регіонах, де насильство на ґрунті ненависті відбувається на фоні конфліктів. Останнім часом, насильство на ґрунті ненависті стало однією з причин того, що біженці з Сирії та Іраку приїжджають в Європу. Стикаючись з насильством на ґрунті упереджень в Європі, деякі з них звертаються за допомогою до неурядових організацій. Загальновідомим фактом є те, що для переміщених осіб та біженців ризик розладів психічного здоров’я та психологічно-соціальних проблем, як правило, вищий. В той же час, такі наслідки можуть бути винятково тяжкими для тих, хто намагається втекти від насильства на ґрунті ненависті, враховуючи зазначені психологічно-соціальні наслідки такого насильства.

Розуміння причин, через які потерпілі від насильства на ґрунті ненависті та інші представники цієї ж групи більш серйозно переживають цей досвід, базується на результатах якісних досліджень, згідно з якими потерпілі сприймають злочин як напад на саму суть їх ідентичності та особистості. Насильство на ґрунті ненависті містить своєрідне послання для потерпілих та інших представників групи про меншовартість, небажаність, приниження і зневагу до них.

Потреби потерпілих від насильства на ґрунті ненависті

езважаючи на поширене визнання психологічно-соціального впливу насильства на ґрунті ненависті, в обмеженій кількості рекомендацій щодо надання послуг потерпілим рідко згадуються їх особливі потреби. Рекомендації часто враховують лише позицію соціальних працівників. Це стосується, в першу чергу, порад щодо підходу, який вони мають застосовувати при роботі з потерпілими. Таким чином, позиція «жертви» в рекомендаціях не висвітлюється. Хоча запропоновані нами рекомендації також стосуються навичок і спроможностей соціальних працівників, ми вважаємо необхідним використовувати підхід, орієнтований на потерпілих. Таким чином, ці рекомендації зосереджені на клієнтах, оскільки підтримка починається з потерпілих і їх потреб. Спершу, нам необхідно зрозуміти потреби тих, хто постраждав від насильства на ґрунті ненависті. Більш того, в обмеженій кількості рекомендацій щодо надання підтримки потерпілим від насильства на ґрунті ненависті часто представлені загальні поради щодо підтримки потерпілих від будь-якого насильства. Рідко можна знайти пояснення щодо особливих потреб, які виникають внаслідок насильства на ґрунті ненависті. Хоча потреби потерпілих від насильства на ґрунті ненависті подібні до потреб потерпілих від інших видів насильства, наш досвід показує, що існують і відмінні потреби людей, які пережили насильство на ґрунті ненависті. Потреби від будь-якого насильства також мають індивідуальний характер. Тим не менш, виходячи з описаного

під час семінарів досвіду, ми пропонуємо наступне розуміння спільних потреб тих, хто постраждав від насильства на ґрунті ненависті.

ПОТРЕБА В ТЕРМІНОВІЙ ПІДТРИМЦІ, ЩОБ ПОДОЛАТИ ПРЯМІ НАСЛІДКИ Інколи нагальні проблеми або травматизація бувають на першому плані. Клієнтам може знадобитися невідкладна підтримка, включаючи лікування, ремонт пошкодженого майна або фінансова допомога. Варто спершу потурбуватися про першочергові проблеми, щоб стабілізувати ситуацію для клієнтів. Зважаючи на ризик повторної віктимізації для тих, хто постраждав від насильства на ґрунті ненависті, може існувати потреба в притулку або навіть тимчасове житло на відстані від місця нападу. З цих же міркувань, через ризик повторної віктимізації може виникнути потреба в посиленні заходів безпеки навколо помешкання або інших місць нападу, включаючи встановлення додаткових замків на двері і вікна, сигналізації, або залучення волонтерів громади для охорони.

ПОТРЕБА В ДОВІРІ Коли людина постраждала від насильства на ґрунті ненависті, вона часто побоюється, що інші їй не повірять. Це стосується, зокрема, поліції та інших представників системи кримінального правосуддя. Такі побоювання обґрунтовані, адже існує різниця в порівнянні з реагуванням на інші види злочинів. Відомо, що в багатьох ви-

падках насильства на ґрунті ненависті не враховують або не сприймають серйозно мотив упередження, про який повідомляють поліції або іншим державним органам. Для жертв це означає, що більш тяжкі наслідки насильства на ґрунті ненависті не визнаються. Вторинна віктимізація полягає у відмові серйозно поставитися до повідомлення про злочин на ґрунті ненависті. Ті, хто постраждав від такого насильства, потребують уваги і визнання того, що з ними сталося.

ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ ПОТРІБЕН ЧАС У спілкуванні з клієнтом можна дізнатися про потреби за допомогою відкритих, уважних та чуйних питань, які спонукають клієнтів поділитися з соціальним працівником. Саме через характер шкоди, яку завдає насильство на ґрунті ненависті, і пов`язаними із нею стражданнями при спробі повернутися до цього досвіду, часто може бути потрібен час для того, щоб потерпілі могли поговорити і розповісти про свої потреби. Таким чином, під час консультування необхідно проявляти уважність і терпіння.

ДОПОМОГА У ВИЗНАЧЕННІ ПОТРЕБ Можливо, будуть необхідні послуги перекладу, зокрема для шукачів притулку і біженців, які нещодавно приїхали в країну. Клієнтам із труднощами в комунікації може бути потрібна кваліфікована допомога з урахуванням інвалідності.

УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКА АБО ПОМІЧНИКА ДЛЯ ВИЗНАЧЕНЯ ПОТРЕБ Присутність друзів, рідних або інших представників може допомогти людині, яка постраждала від насильства на ґрунті ненависті, під час розмови з соціальним працівником та визначені потреб.

НЕОБХІДНО РОЗПІЗНАТИ, ВИЗНАТИ І ВРАХУВАТИ ВИЗНАЧЕНІ ПОТРЕБИ Існує ризик роздратування, розчарування та відмови від підтримки, якщо потреби потерпілого не були визнані та враховані. Загалом, потерпілі від насильства на ґрунті ненависті потребують розуміння їх конкретних потреб.

ПІДТРИМКА В ПРОЦЕСІ ПОШУКУ СПОСОБІВ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ НАСИЛЬСТВА НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ Люди, які постраждали від нападу на їх ідентичність або фізичну недоторканість, часто не узнають способів подолання наслідків нападу. Емоційний і психологічний вплив нападу може завадити їм усвідомити власні спроможності і потенційні ресурси в їх оточенні. Якщо в ситуації нападу на ґрунті ненависті людина опинилася в меншості у своїй громаді, вона може відчувати відчуження і відстороненість з боку оточуючих, або ж навіть почуватися в пастці. За допомогою кваліфікованої підтримки клієнти можуть знайти ресурси для відновлення, побачити можливості й інші варіанти, а також відновити рішучість. В цьому випадку, кваліфікована допомога повинна бути присвячена пошуку рішень, а не реа-

гуванню на проблеми (Von Schlippe 2007). Її основне завдання – виявити сильні сторони і якості клієнта, які допоможуть впоратися з різноманітними наслідками насильства на ґрунті ненависті. Підтримка повинна бути спрямована на визначення і розвиток цих сильних сторін і якостей, а також на допомогу клієнту в пошуку додаткових ресурсів. Зосередження уваги на рішеннях і ресурсах вкрай необхідне для того, щоб клієнти знову відчули впевненість у собі і контроль над власним життям, який вони могли втратити внаслідок нападу.

ПОТРЕБИ РІЗНИХ ГРУП ПОТЕРПІЛИХ Зважаючи на ідентичність, потреби потерпілих від насильства на ґрунті ненависті можуть відрізнятися. Так, наприклад: Потерпілі представники різних релігійних громад можуть мати різні релігійні або культурні потреби; до того ж, ці потреби можуть бути різними за ґендерною ознакою. Для деяких людей з інвалідністю, які постраждали від насильства на ґрунті ненависті і мають обмежену мобільність, потрібен доступ до приміщень, де вони можуть отримати допомогу, або соціальний працівник може приїхати до них або в інше безбар’єрне місце, яке підходить для зустрічі. Існують декілька аспектів, які варто взяти до уваги при роботі з клієнтами, які постраждали від злочинів на ґрунті ненависті через сексуальну орієнтацію або ідентичність. Постачальникам послуг необхідно продемонструвати, що вони прийняли людину і не ставлять під сумнів його/її сексуальну орієнтацію. Ті, хто працюють з потерпілими, мають розуміти, що потерпілі

вже могли мати досвід неприйняття з боку родичів або друзів, розповівши їм про свою сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність. Необхідно уважно підійти до питання недоторканості приватного життя і конфіденційності у спілкуванні з клієнтами. Їм також може бути необхідна допомога спеціалізованих служб і простір, де вони захищені від осуду. Для цього постачальнику послуг необхідно знайти дружні до ЛГБТ служби підтримки, зокрема для отримання медичних послуг, а також спеціалізовані групи підтримки ЛГБТ, які зможуть підтримати почуття ідентичності, впевненості та допомогти віднайти власні сили. При зверненні до поліції або інших органів влади щодо нападу на ґрунті ненависті, біженцям, шукачам притулку і мігрантам може знадобитися юридична підтримка для вирішення проблем, пов`язаних з правовим статусом Часто, при роботі з шукачами притулку виникає питання про відповідні документи, які необхідні для справи. У випадку відмови в наданні статусу, вони можуть бути видворені або зникнути. Соціальні працівники повинні детально пояснити, як працює система кримінального правосуддя і процедура повідомлення про злочин, щоб зменшити страх переслідування серед шукачів притулку. В багатьох випадках, у шукачів притулку немає рідних або іншої підтримки, тому вони почуваються ізольованими і самотніми. У деяких із них може бути потреба в перекладі, для задоволення якої не завжди доступні відповідні ресурси. Довіру до місцевих служб підтримки можна підвищити, знайшовши відповідні групи підтримки. Таким чином, можна зменшити шанси того, що клієнти перестануть співпрацювати з організацією, яка надає підтримку у випадках злочинів

на ґрунті ненависті, через більш нагальні проблеми і тиск, пов`язаний із невизначеним статусом. Місцеві органи влади, зокрема поліція, часто не розуміють або не хочуть розуміти потреби шукачів притулку і те, що вони стикаються з насильством на ґрунті ненависті. Саме тому складніше супроводжувати такі справи, а шанси того, що вони не будуть доведені до кінця, збільшуються. Це створює додатковий емоційний тиск на працівників, які повинні надавати пояснення щодо результатів роботи над справами. Ромські громади живуть в ситуації стигми і соціальної ізоляції. Державні органи часто негативно ставляться до ромів, а їх скарги щодо злочинів на ґрунті ненависті ігнорують або вважають неправдивими. Часто до них не проявляють співчуття ста. Від злочинів страждають цілі сім`ї або громади, і в таких випадках складно знайти безпечне місце. Відповідно, надання підтримки і супровід справ ромів, які постраждали від злочинів на ґрунті ненависті, може бути складним і довготривалим завданням, оскільки необхідно врахувати потреби цілих сімей

ПОТРЕБИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ, НА ЯКИХ ВПЛИНУЛО НАСИЛЬСТВО НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ Як ми зазначали в попередньому розділі, насильство на ґрунті ненависті може впливати не лише безпосередньо на потерпілих, але й на їх рідних, друзів або свідків нападу, яким теж може знадобитися підтримка.

Врахування позиції потерпілих

асильство на ґрунті ненависті – це напад, спрямований проти дійсної або припущеної соціальної ідентичності особи чи групи. Як зазначалося в попередніх розділах, злочин на ґрунті ненависті може мати більш тяжкі наслідки, ніж інші злочини. В той же час, жертви насильства на ґрунті ненависті часто відчувають, що їм не вірять, їх не сприймають серйозно при повідомленні про злочин державним органам. Саме тому ми орієнтуємося на «позицію потерпілих». Такий підхід передбачає визнання достовірності історії особи, яка пережила насильство на ґрунті ненависті. Під час нашого семінару учасники визначили, що врахування позиції потерпілих означає наступне: Ми повіримо, вислухаємо, і допоможемо заявити про те, що пережила людина. Ми будемо професійними, відкритими і чесними з приводу того, чого можемо досягнути з нашими клієнтами. Ми будемо працювати з метою надання практичної, емоційної і правової підтримки, порад і рекомендацій щодо інших служб підтримки, а також для розробки стратегій їх безпеки. Організації, які надають підтримку та займаються адвокацією, повинні визнавати та усвідомлювати наслідки дискримінації та несприятливих умов на рівні місцевих громад, органів влади та суспільства в цілому. Вони також повинні працювати в напрямку запобігання злочинам на ґрунті ненависті шляхом підвищення обізнаності та проведення кампаній. Таке розуміння визнає, що досвід жертви насильства на ґрунті ненависті є частиною приналежності до дискримінованої соціальної групи. Особистий досвід і позиція

потерпілих можуть бути непомітними через дискримінацію, адже вони можуть не усвідомлювати, що ця ситуація ¬ злочин на ґрунті ненависті. Вони можуть відчувати хвилювання і страх щодо реакції або навіть помсти в разі звернення до органів влади. Вони можуть відчувати сором. Можливо, у них виникне бажання залишити територію, де стався напад, включаючи власний дім. Врахування позиції потерпілих потребує набору навичок і цінностей, на яких базується підтримка у випадках злочинів на ґрунті ненависті. Сюди відноситься відсутність осуду, адвокація і сприяння розвитку можливостей (Chahal 2003). В той же час, різні групи можуть потребувати різної підтримки, тому постачальникам послуг варто бути гнучкими і враховувати потреби окремих клієнтів і груп. Ключове завдання служб підтримки – адвокація від імені тих, хто постраждав від насильства на ґрунті ненависті, а також надання допомоги, консультацій і підтримки. Соціальні працівники у цій сфері визначають, що орієнтування на позицію потерпілих включає: довіру та визнання досвіду потерпілих відсутність осуду невідкладні дії щодо підтримки жертви та реагування на повідомлення надання емоційної підтримки представництво інтересів, надання консультацій, а також спрямування до інших служб спрямування до спеціалізованих служб підтримки, які надають психологічну та емоційну допомогу 31

пошук рішень спільно з клієнтом для визначення реалістичних дій і домовленостей. ПОСИЛЕННЯ СПРОМОЖНОСТЕЙ

Загальний принцип роботи з людьми, які пережили насильство на ґрунті ненависті, полягає в усвідомленні того, що в основі роботи служби і кожного окремого працівника повинен бути процес посилення спроможностей. Часто жертви злочинів на ґрунті ненависті відчувають нестачу або втрату довіри до служб підтримки і громад. Коли людина повідомляє службі підтримки про злочин, фахівці спільно шукають і роз’яснюють можливі варіанти дій, а також надають підтримку в процесі прийняття рішень (Stark 2004). Це допомагає людині бути готовою до вирішення проблем та самостійного отримання доступу до наявних послуг. Клієнт також може приймати інформовані рішення і діяти, усвідомлюючи наявність засобів контролю над ситуацією.

ПРЕДСТАВНИЦТВО КЛІЄНТА

Люди, які працюють у сфері протидії злочинам на ґрунті ненависті, також усвідомлюють, що протидія таким злочинам включає надання послуг на основі адвокації. Адвокація включає створення служби, яка може підтримати і вислухати клієнта, а також представити занепокоєння і питання потерпілих перед органами влади і постачальниками послуг для того, щоб вони вжили відповідних заходів. Це також може супроводжуватися роботою зі ЗМІ та іншими організаціями для підвищення обізнаності та формулювання вимог щодо реагування як у конкретних справах, так і на системному рівні.

НЕПРЯМА ПІДТРИМКА ПОТЕРПІЛИХ

Важливою складовою захисту позиції потерпілих є досягнення офіційного визнання злочинів на ґрунті ненависті установами, громадами і суспільством в цілому. Окрім безпосередньої підтримки потерпілих, організації у сфері протидії злочинам на ґрунті ненависті вдаються до цілого ряду додаткових заходів, наприклад: підвищення обізнаності (навчання професійних груп і активістів громад) документування злочинів на ґрунті ненависті заходи для запобігання злочинам на рівні місцевих шкіл і громад.

ВИЗНАННЯ ОБМЕЖЕНЬ

У діяльності з протидії злочинам на ґрунті ненависті існують обмеження. Вона не може повністю припинити злочини на ґрунті ненависті і дискримінацію. Існують обмеження в часі або ресурсах в порівнянні з вимогами до послуг. Інші послуги, передбачені для потерпілих, можуть не відповідати їх потребам або ж не враховувати те, що вони постраждали від злочинів на ґрунті ненависті. Клієнти можуть відмовитися від подальших дій через тиск або небажання продовжувати справу.

Встановлення контакту з потерпілими від насильства на ґрунті ненависті Деякі види діяльності відіграють ключову роль у наданні якісної та успішної підтримки жертвам злочинів на ґрунті ненависті. Спираючись на наш спільний досвід з надання підтримки, орієнтованої на потерпілих, ми пропонуємо декілька видів діяльності.

АНАЛІЗ ПЕРЕШКОД В ОТРИМАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ПОТЕРПІЛИМИ Люди часто звертаються до друзів, рідних або близьких в пошуках тих, хто їх вислухає і надасть емоційну підтримку. Потерпілі рідко звертаються за професійною допомогою безпосередньо після нападу. Вони спершу намагаються впоратися з наслідками насильства на ґрунті ненависті, що є першим кроком на шляху до розвитку власних спроможностей. Щоб допомогти з цим першим кроком, служби підтримки повинні усвідомлювати перешкоди, які існують між ними і потерпілими. Часто потерпілі можуть мати обмежені соціальні ресурси внаслідок системної соціальної ізоляції. Деякі з них можуть мати обмежену мобільність або бути в складній фінансовій ситуації. Часто вони не мають достатньої інформації про служби підтримки. Також можуть існувати мовні бар’єри. Окрім того, у багатьох потерпілих є вагомі причини не довіряти державним установам, особливо правоохоронним органам. Ця недовіра поширюється і на незалежні служби підтримки. Потерпілі можуть не вірити в те, що хтось вислухає

і повірить, а також зможе і захоче надати професійну підтримку. За відсутності особистої підтримки і визнання суспільством того, що злочини на ґрунті ненависті порушують права людини, потерпілі часто можуть змиритися з випадками насильства. Як наслідок, вони звертаються за професійною підтримкою лише тоді, коли не можуть витримати численні прояви дискримінації і насильства. Щоб бути доступними для потерпілих, служби підтримки повинні усунути зазначені перешкоди. В першу чергу, важливо підкреслювати і захищати незалежність цих служб з метою отримання довіри потерпілих для отримання допомоги і підтримки. Наш досвід показує, що потерпілі довіряють лише тоді, коли вони впевнені, що організація керується виключно їх інтересами.

ПРОАКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТУ Службам підтримки необхідно активно намагатися встановити контакт із потерпілими від насильства на ґрунті ненависті (Porath 2013). Багато організацій дізнаються про випадки через повідомлення в газетах, соціальних мережах, а також інформацію від поліції. В таких випадках вони можуть спробувати знайти потерпілих і зв’язатися з ними. Наприклад, можна знайти інформацію на місці, через представників громади або інших партнерів. Деякі служби підтримки надсилають поліції або іншим органам правосуддя листи з

інформацією про підтримку і проханням донести цю інформацію до потерпілих. Інформацію про форми підтримки, принципи діяльності (анонімність, безоплатність, об’єктивність) можна поширювати через соціальні мережі, електронні розсилки, флаєри і постери, створені для громад або місцевостей, де трапляються випадки насильства на ґрунті ненависті. Інформаційні матеріали можуть вказувати, що послуги спрямовані на задоволення потреб потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті, а підтримка надається кваліфікованими співробітниками. Може стати в нагоді відомий бренд організації. В публічному дискурсі та освітній діяльності важливо підвищувати обізнаність щодо злочинів на ґрунті ненависті, але також не забувати про історії успіху завдяки професійній підтримці, які допоможуть підвищити довіру громади та спонукати потерпілих повідомляти про злочини. Мета таких дій полягає в тому, щоб інформація, яка передається з вуст в уста, з часом спонукала потерпілих від насильства на ґрунті ненависті звернутися до служб підтримки. Необхідно будувати відносини з громадами на основі довіри. Підтримка потерпілих може супроводжуватися заходами для залучення громад і співпрацею. Для більшості служб підтримки залучення громади – основоположний принцип діяльності, а в деяких організаціях представники громад входять до складу правління. Також варто налагоджувати мережеву взаємодію з зацікавленими групами, потенційними союзниками, журналістами, а також представниками державних органів, які відкриті до співпраці. Всі вони можуть допомогти у встановленні контакту з потерпілими та поширенні інформації про послуги.

ЗАХОДИ, ЯКІ МОЖУТЬ ЗМЕНШИТИ ПЕРЕШКОДИ В ДОСТУПІ ДО ПОСЛУГ Веб-сайт з декількома мовними версіями і формою для зв’язку (анонімною) Безкоштовна гаряча телефонна лінія для допомоги Постійні і надійні години консультацій Доступний офіс Надання послуг безкоштовно Надання підтримки навіть тоді, коли заява про злочин не подається Надання підтримки людям з неврегульованим статусом Служба підтримки різними мовами та, за необхідності, послуги надійних перекладачів Виїзні консультації

ВИЇЗНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ Виїзні консультації використовуються в багатьох сферах, де надається спеціалізована підтримка потерпілим. Клієнти визначають місце проведення консультації (інколи використовуються ресурси партнерських організацій) і погоджують його зі службою підтримки. Хоча робота на місцях потребує від служб підтримки більше зусиль, ресурсів і коштів в порівнянні з роботою у власному офісі, наш досвід показує, що такий формат може бути незамінним для деяких потерпілих і значно полегшити ситуацію. Такий підхід до консультування може зменшити фінансові, правові і психологічні фактори, які часто перешкоджають зверненню за допомогою. Потреба у виїзних консультаціях особливо актуальна в сільській місцевості.

Основні принципи надання підтримки потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті

цьому розділі рекомендацій ми наводимо основні принципи професійної підтримки потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті з огляду на практичний досвід учасників нашого семінару. Це базові принципи підтримки необхідні для задоволення потреб потерпілих, формування довіри, а також роботи справді від їх імені. Ці принципи становлять основу підходу, орієнтованого на потерпілих, який враховує їх потреби і повну реабілітацію від досвіду жертви насильства на ґрунті ненависті.

АНОНІМНІСТЬ І КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ Для забезпечення безпеки наших клієнтів і формування довіри, процес консультування повинен бути суворо конфіденційним. Клієнти повинні мати можливість залишатися анонімними. Соціальні працівники, як правило, керуються професійним кодексом, згідно з яким всі деталі консультації і будь-яка особиста інформація може бути надана третій стороні лише за поінформованою згодою клієнта. У деяких країнах Європи соціальні працівники не мають такого юридичного зобов’язання. Більш того, доступ до конфіденційної інформації можуть вимагати органи влади у зв’язку з кримінальним провадженням. Клієнтам необхідно повідомити про існування таких потенційних винятків. Загалом, в усіх випадках надання підтримки потерпілим ми рекомендуємо принципове дотримання професійного кодексу і пова-

гу до анонімності клієнтів (за їх бажанням) і конфіденційності їх інформації.

НЕБЕЗСТОРОННІСТЬ Небезсторонність соціальних працівників вимагає професійного ставлення до своїх клієнтів, яке характеризується солідарністю і прийняттям. Протягом всього процесу необхідно приділяти основну увагу точці зору, потребам та інтересам потерпілих з метою розробки планів дій, орієнтованих на клієнтів. Досвід клієнтів вважається вираженням особистої історії, а також результатом соціальних відносин влади. Соціальні працівники повинні пропонувати підтримку з огляду на побажання та інтереси клієнтів. Вони працюють з іншими експертами від імені клієнта тільки за його вимоги. Небезсторонність також потребує соціально-політичної відданості правам і потребам потерпілих в цілому. Це визнання зв’язку проблем насильства на ґрунті ненависті із соціальною і правовою нерівністю, нетолерантністю, ворожістю по відношенню до групи, а також визначення будь-яких зловживань під час правових дій і кримінального провадження або неналежного надання послуг з боку органів влади. Служби підтримки повинні пропонувати свої послуги незалежно від правового статусу клієнта, наприклад, статусу біженця, шукача притулку або мігранта з неврегульованим статусом, і незалежно від їх бажання повідомляти про прояви ненависті в поліцію. Більш того, має значення

сприйняття і класифікація клієнтом того, що сталося, незалежно від того, чи вважають поліція або органи влади цей випадок «злочином на ґрунті ненависті». Більш того, небезсторонність соціального працівника несумісна з роботою з тими, хто вдається до насильства на ґрунті ненависті.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Для того, щоб відповідати критеріям небезсторонності, служби підтримки повинні бути незалежними організаційно і фінансово. Часто, служби підтримки відстоюють інтереси потерпілих на фоні недоліків у роботі інших структур і органів влади. Підхід, орієнтований на потерпілих, може в повній мірі працювати лише в умовах незалежності служб підтримки. Хоча і бажано, щоб різні структури співпрацювали між собою, що може бути продуктивними, служби підтримки повинні бути повністю незалежні від органів влади та урядових структур. Має значення і просторова незалежність: не варто ділити приміщення та інші об’єкти. Наш досвід показує, що для потерпілих така інституційна незалежність часто служить критерієм надійності служби підтримки і запорукою формування довіри.

УСВІДОМЛЕННЯ МНОЖИННОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ, ВІДМІННОСТЕЙ І РІЗНОМАНІТТЯ Для професійної підтримки потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті соціальні працівники повинні постійно і критично переосмислювати своє соціальне становище по відношенню до клієнта і його вплив на ставлення і дії щодо підтримки потерпілих від насильства на ґрунті ненависті. Це має особливе значення в тих випадках, коли

соціальний працівник і клієнт мають різні соціальне походження, релігійні переконання або культурні особливості, або якщо працівник не належить до соціальної групи, представником якої вважає себе клієнт. Щоб краще зрозуміти потреби і досвід клієнтів, їх потреби і побажання, необхідне різноманіття в команді підтримки. Для деяких потерпілих підтримка людини, яка пройшла через подібний досвід або належить до тієї ж групи, може мати ключову роль в подоланні досвіду віктимізації. Соціальні працівники повинні осмислювати відмінності, нерівність, дисбаланс влади за ознаками віку, кольору шкіри, релігійних поглядів, культури, інвалідності, етнічності, національності, ґендеру, сексуальної орієнтації та ідентичності, сімейного статусу, стану здоров’я, психічного здоров’я, зовнішності, політичних поглядів, соціального походження та інших соціальних відмінностей. Необхідно розпізнавати, визнавати і враховувати поєднання і взаємодію соціальних ідентичностей, які створюють конкретний досвід дискримінації.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД На процес подолання наслідків насильства на ґрунті ненависті можуть впливати різні зовнішні і внутрішні фактори. Відповідно, служби підтримки повинні брати до уваги конкретні потреби потерпілого, а також соціальне, культурне і політичне оточення. Для того, щоб допомогти і підтримати зусилля потерпілих з подолання наслідків віктимізації, соціальні працівники повинні поважати і розуміти обставини життя потерпілих і те, яким чином це обмежує або сприяє самовизначенню. Для супроводу соціальної інтеграції потерпілих службам підтримки і соціальним працівникам необхідно співпрацювати з відповідними партнерами, зокрема школами, університета-

ми, міськрадами та іншими державними органами, а також родичами потерпілих, сусідами, представниками релігійної громади, спільнотами громад або навіть роботодавцями. Соціальні працівники можуть долучитися до створення структур в оточенні потерпілих, які сприяють участі і самовизначенню потерпілих. Подібні ресурси стійкості можуть бути вкрай корисними для відновлення потерпілих після такого досвіду.

НЕДИСКРИМІНАЦІЙНИЙ ПІДХІД Служби підтримки повинні активно забезпечувати, щоб жоден клієнт не зазнав менш прихильного ставлення, дискримінації або невигідного становища за ознакою соціальної ідентичності. Недискримінаційний підхід – це не просто основоположний принцип. Він також запобігає розвитку соціальних процесів, які ведуть до ненависті. З метою запобігання дискримінації, соціальні працівники повинні постійно і критично переосмислювати свої дії і вплив їх соціальної ідентичності на їх роботу.

НЕУПЕРЕДЖЕНІСТЬ Соціальні працівники повинні завжди визнавати, що лише клієнт може надати повністю достовірну інформацію про себе, свої потреби, бажання і цілі. Застосування стандартизованої оцінки і реагування не відповідає підходу, орієнтованому на потерпілих. На основі нашого досвіду ми усвідомлюємо, що виявити бажання і цілі потерпілих не завжди легко. Тим не менш, кожна дія потерпілих у відповідь на насильство на ґрунті ненависті має для них значення. Для вірної оцінки кожної ситуації соці-

альні працівники повинні свідомо намагатися бути неупередженими. Утриматися від суджень нелегко, і ніхто не в змозі це зробити до кінця, оскільки у всіх нас є упередження. Але соціальні працівники повинні прагнути і докладати зусиль в напрямку старанного застосування неупередженого підходу. Основними складовими цього підходу є прийняття, співчуття і щирість. Для того, щоб почути потерпілих від насильства на ґрунті ненависті, соціальні працівники повинні мати ґрунтовні навички слухання. Вони повинні створити для клієнта умови, за яких він/вона зможе говорити вільно і комфортно без відчуття осуду. На практиці неупередженість означає: відкритість і сприйняття клієнтів такими, як вони є сприйняття розповідей клієнтів і їх бачення досвіду насильства на ґрунті ненависті, а також подальших рішень утримання від оцінки поведінки, рішень або дій клієнтів прийняття рішень клієнтів і відмова від прийняття рішень за них надання можливості клієнтам діяти відповідно до їх рішень не нав’язувати клієнтам ідеї і думки щодо подальших дій обережність у рекомендаціях і порадах.

Насильство на ґрунті ненависті і процес консультування

лужби підтримки потерпілих від насильства на ґрунті ненависті, як правило, працюють в невеликих командах, до яких входять експерти у різних сферах для консультування потерпілих з широкого кола питань. Служби підтримки в європейських країнах мають дуже різний обсяг. Як правило, їх недостатньо в порівнянні з потребами в їх послугах.

Багато служб підтримки проводять регулярні наради з колегами для обговорення і вдосконалення процесу консультування. Деякі звертаються за зовнішньою підтримкою у формі нагляду і консультацій колег. Можливість використання такого формату часто залежить від фінансових ресурсів. В той же час, це важливе завдання для надання високоякісних послуг тим, хто за ними звертається. Це також має значення для ефективної підтримки соціальних працівників та інших, хто працює у сфері підтримки потерпілих від насильства на ґрунті ненависті. Для формування відносин на основі довіри важлива участь соціальних працівників у всьому процесі консультування. В той же час, може існувати розподіл видів послуг між членами команди відповідно до різних навичок і ресурсів. Також може бути корисною участь іншого соціального працівника, який ознайомлений з деталями справи. Це дає можливість проводити термінові наради і знаходити заміну в разі відсутності основного соціального працівника. Якщо соціальні працівники представляють різні групи населення, це потенційно робить послуги для клієнтів більш доступними (Köbberling 2010). ПЕРША ЗУСТРІЧ ІЗ КЛІЄНТОМ

Співробітники повинні добре підготуватися до першої зустрічі, для якої вкрай важливий вірний настрій і відкритий розум. Необхідно заздалегідь з’ясувати питання потреби в перекладі, щоб забезпечити його в разі необхідності. З ряду практичних причин, а також з метою запевнення потерпілих, перша зустріч повинна відбутися якомога скоріше після випадку, тому що з часом клієнти можуть забути деталі інциденту, які мають значення під час кримінального провадження. Таким чином, варто якомога швидше надати потерпілим від насильства на ґрунті ненависті можливість згадати те, що сталося. Більш того, без належної уваги психологічний вплив нападу може

стати сильнішим. З нашого досвіду, запорукою спокійної атмосфери для розмови є наявність безпечного приміщення, яке може обрати сам клієнт, а також проведення консультування в належний час. Як правило, перша зустріч триває не більше години, оскільки вона обтяжлива для більшості клієнтів. В деяких службах підтримки зустріч із потерпілими проводять два співробітники, один із яких потім проводить весь процес консультування. Соціальні працівники повинні спочатку чітко пояснити свій намір допомогти і готовність вислухати. Зміст першого інтерв’ю залежить від клієнта, а саме від того, якою інформацією він хоче поділитися, і від очікувань. Перша зустріч – основа майбутнього процесу консультування, тому вона може бути вирішальною. Досвід показує, що дуже важливо справді почути історії клієнтів. Соціальні працівники та інші співробітники повинні активно вислухати людину без осуду і з повагою до інформації, якою діляться клієнти. Не повинно бути ніяких очікувань щодо того, що має сказати або розкрити клієнт. Соціальні працівники повинні проявити співчуття і визнати проблеми і досвід клієнта. Потерпілі часто бояться того, що їм не повірять. Відповідно, соціальні працівники та інші співробітники повинні чітко сказати, наприклад «Мені прикро чути про те, що з Вами сталося» або «Ніхто не повинен пройти через такий напад». Така емоційна підтримка лежить в основі зусиль, покликаних допомогти людині стабілізувати своє становище і почати процес відновлення.

АКТИВНЕ СЛУХАННЯ, ВИЗНАННЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ ПІДТРИМКИ

Соціальні працівники повинні роз’яснити клієнтам їх права, а також те, яку підтримку (включаючи підтримку від інших партнерів) вони дійсно можуть запропонувати. Важливо не створювати нереалістичні сподівання. Необхідно пояснити наявні варіанти дій чітко і в повному обсязі, а також вказати переваги та обмеження різних варіантів. Вже з першої зустрічі соціальні працівники повинні обережно ставитися до рекомендацій та порад. Соціальні працівники можуть продовжити роботу над справою лише за наявності згоди від клієнта щодо конкретного питання. Роз’яснення можливостей і сценаріїв розвитку повинно бути постійною ключовою складовою процесу консультування. Відповідно, соціальні працівники повинні забезпечити прозорість всіх свої дій і переконатися в тому, що клієнт розуміє і погоджується із конкретними заходами. У клієнтів завжди має бути вибір стосовно

КОНСУЛЬТУВАННЯ НА ОСНОВІ ПОБАЖАНЬ КЛІЄНТА І СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПІДТРИМКА

прийняття або відмови від будь-якої підтримки. Форма підтримки і напрямок дій залежить від вибору клієнтів. Відповідно, соціальні працівники та інші співробітники мають поважати рішення клієнта. Вони не можуть тиснути на клієнта, керуватися власним баченням або маніпулювати бажаннями клієнта. Спеціалізована підтримка повинна надаватися з урахуванням конкретних обставин справи. Для її забезпечення варто взяти до уваги декілька питань: нагальні потреби клієнта фізичний і психологічно-соціальний стан особисті обставини і проблеми клієнта наявні ресурси час першої зустрічі безпека клієнта і ризик подальшої віктимізації оточення клієнта попередній досвід віктимізації можливість направлення до партнерів або інших установ ризик проявів ворожого ставлення або загроз в оточенні; фінансове становище клієнта. Можливості змін у плані дій

Варто залишати можливості для змін у плані консультування та надання підтримки з урахуванням потреб і побажань потерпілих. Доцільно періодично оцінювати прогрес і результати, які можуть стати причиною завершення процесу консультування. Не існує загальних критеріїв успішного результату, але підтримку можна вважати успішною, якщо потреби потерпілих задоволені. Наш досвід показує, що деякі консультації тривають лише одну зустріч, тоді як інші можуть продовжуватися роками. Інколи процес надання підтримки може тривати довго через затримку між самим випадком і завершенням провадження. В деяких випадках, необхідно спочатку зайнятися вирішенням проблеми травматизації. Для стабілізації ситуації клієнта, як правило, варто спочатку звернути увагу на нагальні потреби, а потім зайнятися питаннями довгострокових наслідків нападу. Деяким людям для відновлення після нападу і повернення контролю над ситуацією можуть знадобитися роки.

Рішення про завершення процесу надання підтримки приймає клієнт. Перед цим важливо розробити стратегії подолання наслідків будь-яких наступних нападів. Клієнти часто розчаровуються в процесі консультування, особливо коли це стосується кримінального провадження і судового розгляду. Це також може вплинути на соціального працівника та інших співробітників. Професійне ставлення повинно залишатися незмінним, незважаючи на перешкоди. Соціальні працівники не повинні виказувати злість або роздратування в присутності клієнта, хоча певна щирість також необхідна для довіри у відносинах. Саме тому короткострокові прояви злості й роздратування разом із клієнтом можуть бути прийнятними в процесі пошуку конструктивних рішень, якщо вони не заважають цьому процесу. Також корисно регулярно радитися з колегами для обговорення способів протидії розчаруванню і його впливу на мотивацію.

ЯК ВПОРАТИСЯ З РОЗЧАРУВАННЯМ

Соціальні працівники повинні робити записи під час зустрічі, якщо на це погоджується клієнт. У деяких служб підтримки є стандартні форми опитування для збору всієї необхідної інформації. Вони також можуть стати в нагоді для налагодження спілкування і структури зустрічі. Запис показів свідчень клієнта про сам випадок і їх емоційного стану може бути важливим, зокрема, для майбутнього судового розгляду. Записи також забезпечують прозорість процесу консультування та надання інформації (за наявності згоди клієнта) тим, хто долучається до надання підтримки.

ЗАПИСИ І ДОКУМЕНТУВАННЯ ПРОЦЕСУ НАДАННЯ ПІДТРИМКИ

Контактна інформація клієнта – з їх дозволу і за умови, що вони не хочуть залишатися анонімними. Інколи необхідно записати контактні дані третьої сторони, яка може за потреби зв’язатися з потерпілим.

Види інформації, яку доречно записати:

Дата, час, місце і обставини випадку. Детальний опис того, що сталося, хто брав участь, а також що було зроблено і сказано, з конкретним зазначенням ознак злочину на ґрунті ненависті. Фізична і психологічна шкода, емоційний вплив на потерпілого, опис будь-яких ушкоджень або втрати майна. Фотографії ушкоджень або інших матеріальних доказів випадку, зокрема графіті, листів із погрозами, ушкодженого майна або використаної зброї (навіть каміння) - складають важливу частину записів.

Контактна інформація будь-яких свідків. Детальний список будь-якої взаємодії з поліцією або іншими офіційними установами, включаючи медичні заклади, та їх ставлення до потерпілого і вжиті заходи. В процесі консультування також можна вести записи щодо власних досліджень для справи, дій, розвитку подій та інтервенцій. Записи необхідно зберігати в безпечному місці з урахуванням вимог конфіденційності і національного законодавства щодо захисту даних. Під час першої зустрічі потерпілим необхідно повідомити про захист персональних даних і використання записів. Після завершення процесу консультування необхідно знищити всі персональні дані.

Важливі завдання для служб підтримки Існує ряд ключових завдань для успішного представлення інтересів клієнтів. З огляду на наш досвід, ми рекомендуємо взяти їх до уваги з метою забезпечення високоякісної підтримки. Деякі служби підтримки пропонують проведення певних заходів безпосередньо в місці проживання клієнта. Місцеві заходи відбуваються за постійних консультацій з клієнтами та іншими людьми, які можуть стати об’єктом нападу. Як правило, клієнт прагне публічного засудження випадку, солідарності громади і стабільного покращення умов життя (Köbberling 2013). Відповідно, місцеві заходи мають на меті сформування розуміння оточуючих стосовно особливих потреб і точки зору потерпілих та інших людей, які можуть стати об’єктом нападу на ґрунті ненависті. Необхідно сприяти солідарності і підтримувати точку зору (потенційних) потерпілих. Місцеві заходи також мають на меті показати нападникам і тим, хто їх підтримує, що їх дії не залишаться без належної відповіді.

Місцеві заходи і запобігання

Місцеві заходи можуть стосуватися різних напрямків дій: діалог з партнерами на місцях або представниками місцевої влади підтримка або представництво інтересів клієнтів, які не в змозі або не хочуть висловити або захистити свої інтереси або побоювання підтримка клієнтів та їх оточення в організації заходів та акцій солідарності комунікаційні заходи у справі, наприклад заклики про благодійні внески, дослідження місцевих груп ненависті і забезпечення безпеки місцевої громади. Комплексні дані про злочини на ґрунті ненависті збираються лише в декількох європейських країнах, тому багато ОГС, які надають підтримку потерпілим, проводять незалежний моніторинг злочинів на ґрунті ненависті на місцевому, регіональному або національно-

Моніторинг

му рівнях. Мета моніторингу – висвітлення і документування реальної кількості проявів насильства на ґрунті ненависті, їх поширення і форм, а також винесення проблеми на публічне обговорення та сприяння впровадженню необхідних заходів реагування. Моніторинг часто базується на дослідженнях, пов’язаних зі справою, матеріалах ЗМІ, повідомленнях від партнерів, а також обміні інформацією з поліцією, прокуратурою і судовою владою. Важливо документувати точні і надійні дані. Основним критерієм кваліфікації випадків як злочинів на ґрунті ненависті повинні бути описи та пояснення потерпілих. Більш того, також варто враховувати об’єктивні фактори, зокрема погрози та утиск на ґрунті нетерпимості, зовнішність нападників, попередні погрози, використання зброї, а також соціальний і політичний контекст. 6 OSCE-ODIHR: Hate Crime Data-Collection and Monitoring Mechanisms. A Practical Guide, 2014 7 http://hatecrime.osce. org/civilsociety 8 www.facingfacts.eu/ publication/facingfactshate-crime-monitoringguidelines

Повідомлення

Серед ОГС у Європі немає єдиного формату для моніторингу насильства на ґрунті ненависті. Деякі організації дотримуються рекомендацій Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини6. Частина організацій, які надають підтримку потерпілим, надають дані для щорічного звіту БДІПЛ щодо злочинів на ґрунті ненависті7, тоді як багато організацій орієнтуються на принципи моніторингу злочинів на ґрунті ненависті Facting Facts!, розроблені CEJI8. Організації, які надають підтримку потерпілим, високо оцінюють незалежні зусилля інших неурядових організацій в напрямку виявлення значної кількості випадків насильства на ґрунті ненависті, про які не повідомляють. Організації громадянського суспільства в Європі надають підтримку потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті незалежно від того, чи повідомляють про них в поліцію. Врахувавши всі обставини справи, вони роз’яснюють потерпілим переваги і обмеження, пов’язані з поданням заяви про злочин. Як правило, потерпілим рекомендують повідомити про злочин в поліцію або інші відповідні органи влади. Тим не менш, не варто очікувати подання заяви і не варто намагатися змусити потерпілих її подавати. Необхідно поважати рішення потерпілих, які не хочуть подавати заяву. Важливо серйозно і з повагою поставитися до побоювань потерпілих, оскільки вони можуть бути спричинені попереднім особистим або непрямим досвідом віктимізації, дискримінації і насильства. Наш досвід показує, що особисті наслідки повідомлення про злочин можуть бути дуже серйозними через ряд причин.

На готовність потерпілих повідомити про злочини можуть впливати наступні фактори: переконання в тому, що заява не матиме позитивних результатів і, навпаки, призведе до віктимізації, погроз і утисків страх помсти нападника по відношенню до потерпілих, їх рідних, друзів і громади - особливо в тому випадку, коли нападник живе в тій самій місцевості, належить до групи ненависті або навіть працює в органах влади страх і недовіра до поліції, можливе роздратування з приводу попереднього досвіду спілкування з владою страх того, що людині не повірять страх дискримінації або стигматизації в кримінальному провадженні, що призведе до додаткової віктимізації у випадку мігрантів з неврегульованим статусом, шукачів притулку або біженців без належних документів, може існувати страх затримання і депортації людина може змиритися з нападами, вони можуть бути повсякденним явищем деякі потерпілі від насильства на ґрунті ненависті відчувають сором і хочуть уникнути ярлика «жертви» страх розкриття релігійної, етнічної або політичної ідентичності перед владою, якщо існує вороже ставлення щодо групи страх дискримінації або навіть віктимізації у випадку розголошення сексуальної ідентичної або орієнтації перед органами влади недостатня обізнаність щодо законодавства у сфері злочинів на ґрунті ненависті, кримінального провадження і потенційних позитивних наслідків подання заяви у деяких країнах Європи немає законодавства про злочини на ґрунті ненависті, тому потерпілі не можуть подати скаргу, в якій буде врахований мотив нетерпимості. З точки зору ОГС, які надають підтримку потерпілим від насильства на ґрунті ненависті, зобов’язання подолати сумніви щодо подання заяви лежить не на потерпілих, а на поліції та органах влади, які мають переконати потерпілих в тому, що до них поставляться з повагою, що їх потреби визнають в повній мірі, і що вони не ста-

нуть об’єктом упереджень і стигми. Служби підтримки вважають, що кожен крок в напрямку орієнтування на потерпілих на всіх етапах кримінального провадження є вкрай важливим. Зв’язки з громадськістю

Багато служб підтримки можуть розширити соціальний дискурс щодо проблеми шляхом інформування про насильство на ґрунті ненависті, яке включає поширення інформації і аналіз причин і наслідків цього виду насильства. Інформаційна діяльність також представляє точку зору потерпілих, формує розуміння їх потреб і відстоює необхідність покращення становища потерпілих від насильства на ґрунті ненависті і найбільш вразливих в цьому сенсі груп і громад. Зв’язки з громадськістю можуть включати прес-релізи або інші публікації, наприклад розсилки, матеріали на сайті, блогах або соціальних мережах, а також прес-конференції, панельні дискусії та інші публічні заходи. Деякі служби підтримки регулярно публікують річні звіти та інші матеріали для широкого загалу. Ключове завдання зв’язків з громадськістю у цій сфері – поширення інформації про наявність підтримки для потерпілих і найбільш вразливих груп.

Мережування

Мережування включає формування зв’язків на різних рівнях, з різними цілями і завданнями. Створення і підтримка діяльності мереж потребує ресурсів і послідовності. На місцевому рівні служби підтримки зосереджуються на встановленні та підтримці позитивних відносин з громадами, які найчастіше страждають від насильства на ґрунті ненависті. Ці зв’язки допомагають отримати інформацію щодо нападів і їх обставин. Мережування на місцевому рівні сприяє встановленню контакту з потерпілими та організації підтримки всередині громади в конкретних справах. На більш загальному рівні варто підтримувати позитивні відносини з місцевими зацікавленими сторонами і союзниками, зокрема правозахисними організаціями, місцевими політиками і організаціями громад. Це сприятиме підтримці конкретних справ та здійсненню моніторингу насильства на ґрунті ненависті. Така місцева співпраця повинна зосереджуватися на потребах і проблемах вразливих осіб і громад, створенні і впровадженні належних стратегій з протидії дискримінації, ворожнечі і насильству на ґрунті упереджень, а також забезпеченні громадської безпеки. Також варто створювати мережі з організаціями та іншими службами підтримки, які можуть надати клієнтам додаткові послуги, включаючи психологічну допомогу, безпечне місце перебування або допомогу адвоката.

Велика кількість служб підтримки долучаються до регіональних, національних і міжнародних мереж, які активно представляють інтереси потерпілих і підвищують обізнаність про насильство на ґрунті ненависті та пов’язані питання в рамках різних стратегічних альянсів. Прикладами таких альянсів можуть бути співпраця з державними органами, політиками, університетами, профспілками, адвокатськими об’єднаннями, соціальними та благодійними спільнотами, міжнародними урядовими структурами, ОГС і правозахисними мережами. Співпраця з поліцією та іншими органами кримінальної юстиції може бути складним завданням для більшості ОГС, які надають підтримку потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті, оскільки такі структури мають інший формат роботи. В той же час, заснована на довірі співпраця між ОГС і поліцією, а також іншими органами кримінальної юстиції, може щонайменше сприяти обміну інформації для підтримки потерпілих. У деяких служб підтримки є позитивний досвід роботи з поліцейськими, які спеціалізуються на розслідуванні злочинів на ґрунті ненависті. Інші служби використовують зв’язки з поліцією для передачі листів про можливість отримання допомоги для потерпілих. ОГС також варто здійснювати моніторинг реагування поліції на повідомлення про злочини на ґрунті ненависті і намагатися, щоб вони несли відповідальність за свої дії. Якщо соціальний працівник супроводжує потерпілих на зустрічах із поліцією або в рамках кримінального провадження, абсолютно необхідною є довіра між соціальним працівником і потерпілим. Потерпілі часто з острахом відносяться до контакту з поліцією з різних причин. Згідно з нашим досвідом, на довіру до служби підтримки з боку потерпілих може негативно вплинути відсутність реагування з боку влади, тому соціальні працівники повинні чітко продемонструвати, що вони завжди залишаються на стороні потерпілих. Деякі служби підтримки розробили спеціальні навчальні програми для підвищення обізнаності щодо злочинів на ґрунті ненависті для поліції та інших органів кримінальної юстиції. Таке навчання зазвичай включає інформацію про виявлення злочинів на ґрунті ненависті та індикаторів упередження, розуміння більш широкого соціального впливу злочинів на ґрунті ненависті та особливих потреб потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті, які звертаються до органів влади.

Робота з поліцією

Робота зі ЗМІ

Робота зі ЗМІ може бути корисною як для підвищення обізнаності щодо конкретних справ, так і для загальної адвокації інтересів потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті. Налагоджені зв’язки з перевіреними журналістами, які розуміють проблеми насильства на ґрунті ненависті і потреби потерпілих, можуть принести велику користь. При роботі зі ЗМІ важливо переконатися в тому, що журналісти будуть із повагою ставитися до потреб і недоторканості приватного життя. Інформаційний супровід у конкретній справі завжди повинен залежати від побажань потерпілого. При залученні ЗМІ соціальні працівники та інші співробітники, які надають допомогу, повинні пояснити потерпілому потенційні переваги та недоліки винесення особистої історії на публічний розгляд. Якщо процес висвітлення випадку у ЗМІ не відповідає побажанням потерпілих, це може негативно вплинути на процес реабілітації. Для запобігання потенційним негативним наслідкам, служби підтримки можуть запропонувати навчання з підвищення обізнаності для ЗМІ. Таке навчання повинно зосереджуватися на тому, як говорити і писати про насильство на ґрунті ненависті без порушення прав потерпілих або транслювання стереотипів і дискримінаційних висловлювань проти вразливих громад. До організацій, які надають підтримку потерпілим від насильства на ґрунті ненависті, ЗМІ часто звертаються за додатковою інформацією для новин про злочини на ґрунті ненависті. Якщо ЗМІ пропонують організаціям розповісти про свою діяльність, варто зосередитися на позитивних аспектах професійної підтримки і розповіді про історії успіху в їх діяльності.

Рекомендації

еобхідно визнати, що організації громадянського суспільства в Європі, зокрема в ЄС та за його межами, відіграють ключову роль в протидії злочинам на ґрунті ненависті. Соціальні працівники ОГС надають повсякденну безпосередню підтримку потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті. В той же час, такі громадські організації стикаються з проблемами нестачі ресурсів, а їх фінансове становище погіршується в умовах заходів жорсткої економії. Враховуючи вищесказане, ми рекомендуємо: Фінансування ЄС послуг прямої підтримки, які надають організації громадянського суспільства тим, хто постраждав від злочинів на ґрунті ненависті. Це сприятиме визнанню особливих наслідків злочинів на ґрунті ненависті не лише для конкретних потерпілих, але і для груп, до яких вони належать. ЄС має спростити доступ до фінансування для організацій, які надають підтримку потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті, незалежно від обставин на національному рівні. Якщо уряди країн не дотримуються вимог Комісії щодо надання співфінансування, такі витрати повинні повністю покриватися за рахунок коштів ЄС. ЄС має включити допомогу до переліку зусиль з протидії злочинам на ґрунті ненависті і дискримінації в якості пріоритетного напрямку фінансування ЄС для третіх країн. ЄС і Рада Європи мають надавати підтримку міжнародному обміну досвідом між службами підтримки потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті в Європі, як в ЄС, так і за його межами, з метою обміну та розвитку знань і кращих практик гро-

мадянського суспільства у сфері протидії злочинам на ґрунті ненависті і підтримки потерпілих. ЄС і Рада Європи повинні сприяти гармонізації законодавства у сфері злочинів на ґрунті ненависті в країнах за межами Європейського Союзу для приведення переліку захищених ознак у відповідність до норм ЄС. Зокрема, законодавство у сфері злочинів на ґрунті ненависті не повинно виключати сексуальну орієнтацію, ґендерну ідентичність та інвалідність з переліку захищених ознак. ЄС і Рада Європи повинні підтримувати розробку, прийняття і впровадження правил розслідування злочинів на ґрунті ненависті поліцією і прокуратурою в країнах ЄС та за його межами. ЄС і Рада Європи мають рекомендувати і підтримувати впровадження стандартів щодо збору інформації поліцією і прокуратурою в країнах ЄС та за його межами. Європейський парламент має підтримати оцінку впровадження Директиви ЄС 2012/29/EU про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину. Оцінка повинна враховувати знання і досвід ОГС, які надають підтримку потерпілим від злочинів на ґрунті ненависті. Вона повинна стосуватися не лише дотримання норм Директиви, але й містити оцінку ефективності заходів країн-членів ЄС та положень щодо підтримки потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті відповідно до цілей Директиви. У випадку недотримання країнами-членами ЄС вимог Директиви про права потерпілих від злочину, вони повинні бути притягнуті до відповідальності.

Практичні приклади з країн Європи Приклад кращої практики, Швеція Допомога клієнту, який ідентифікує себе як гомосексуал

ШВЕДСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЕСБІЙОК, ГЕЇВ, БІСЕКСУАЛІВ І ТРАНСҐЕНДЕРІВ (RFSL)

0-річний чоловік, який ідентифікує себе як «жіночний гомосексуал» став жертвою фізичного насильства і словесних образ з боку родичів і сусідів через сексуальну орієнтацію та вибір одягу. Це спричинило страх, знервованість та ізоляцію. Він взагалі не виходив з дому і мав складнощі зі сном. Це також підірвало його довіру до людей, він навіть не міг довіряти своїм друзям. Він повідомив про всі випадки в поліцію і звернувся до Шведської федерації захисту прав лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів (RFSL) за психологічною допомогою. Ми також допомогли йому зв’язатися з соціальними службами і адвокатом. Соціальні служби серйозно поставилися до випадку і швидко знайшли для нього безпечне місце перебування (в місці безпечного перебування для жінок!). Зрештою, клієнт був задоволений, хоча його справа не дійшла до суду. Наразі він відчуває себе в безпеці і знайшов нове помешкання. Що допомогло потерпілому: •

Психологічна підтримка від організації, яка спеціалізується на питаннях ЛГБТ і злочинах на ґрунті ненависті

•

Розуміння того, до кого йому можна порадити звернутися

•

Швидка реакція і нестандартний підхід соціальних служб

•

Налагоджена співпраця між органами влади і громадськими організаціями.

Приклад кращої практики, Велика Британія Підтримка особи, яка ідентифікує себе як жінка-трансґендер

GALOP

alop надав підтримку жінці-трансґендеру у Великій Британії, яка зазнавала утисків від сусіда. Після того, як співробітник житлового фонду, розголосив інформацію про її статус, сусід почав викрикувати образи і погрожувати застрелити її. В процесі переходу вона стикалася з насильством на ґрунті трансфобії, яке призвело до серйозних наслідків. Після останнього випадку вона

знаходилася в стресовому стані, не могла працювати і думала про самогубство. Соціальний працівник вислухав її і обговорив наявні варіанти. В результаті, вона вирішила переїхати. Соціальний працівник скликав зустріч фахівців для розробки плану дій. Вони також подали власнику житла скаргу щодо розголошення і провели відповідне навчання. Вона боялася негативних наслідків звернення до поліції, але з допомогою соціального працівника зустрілася з поліцейським і вирішила, що підтримує подальші заходи реагування. З сусідом провели бесіду, і він припинив свої дії. Galop провів перемовини з фондом державного житла, щоб обрати для неї безпечне помешкання і знайшов кошти на переїзд. Вона повернулася до роботи, і соціальний працівник допоміг їй приєднатися до групи підтримки з метою розбудови мережі підтримки для неї. Вона була задоволена результатом.

Приклад кращої практики, Велика Британія Цілодобова гаряча лінія

top Hate UK підтримує роботу гарячих ліній для незалежного повідомлення про злочини на ґрунті ненависті з 2006 року. Ця діяльність розпочалася згідно з Рекомендацією 16 у розслідуванні справи Стівена Лоуренса. Наші гарячі лінії надають можливість цілодобового повідомлення про випадки, а також отримання психологічних і практичних консультацій та допомоги тим, хто став жертвою або свідком злочинів на ґрунті нетерпимості по відношенню до будь-якої дійсної або припущеної ідентичності. Отримати доступ до послуг можна через дзвінки, повідомлення, онлайнчат, онлайн-форму та електронну пошту. Підтримка на гарячій лінії надається операторами, які пройшли відповідну підготовку. За наявності згоди від клієнта, оператори зв’язуються з поліцією та іншими організаціями залежно від потреб особи. У деяких сферах, зокрема для тих, хто повідомляє про злочини на ґрунті з мотивів нетерпимості до осіб з труднощами в навчанні або ЛГБТ спільноти, ми надаємо спеціалізовану підтримку за участі нашого адвоката у справах злочинів на ґрунті ненависті. Адвокат забезпечує, щоб клієнт отримав необхідну підтримку від відповідних організацій. За необхідності, ми також зв’язуємося з такими організаціями для захисту інтересів клієнта або надання порад.

STOP HATE UK

Приклад кращої практики, Північна Ірландія Адвокація і представництво інтересів

NICEM – Рада етнічних меншин Північної Ірландії

хідноєвропейська родина з трьома дітьми проживала в орендованому приміщенні в протестантському районі. В минулому, вони стикалися з випадками словесних погроз, пов’язаних з тим, що їх старша донька ходить в католицьку школу. Ситуація загострилася, коли школа отримала кулю в конверті, а батьки молодшої доньки отримали листівку з висловленням співчуття. Вони повідомили про це в поліцію, яка зафіксувала злочин на ґрунті расизму. Сім’я хотіла просто забути про цю ситуацію. NICEM організували спілкування з поліцією та візит дільничного поліцейського, а також зв’язалися зі службою з питань житла в Північній Ірландії із запитом про надання помешкання і переселення до соціального житла в тому районі, який вибере сім’я. Службі з питань житла надали пояснення ситуації, але спочатку було складно знайти тимчасове помешкання, яке відповідало б потребам сім’ї. Фахівець з питань злочинів на ґрунті ненависті зв’язався з менеджерами служби, які розглянули справу. Оскільки розслідування справи зайняло декілька тижнів, в березні сім’я вирішила відкласти переїзд на кінець навчального року. Після втручання менеджера служби житла сім’ї запропонували помешкання, яке випадково віддали іншій родині. Фахівець з питань злочинів на ґрунті ненависті знову вжив заходів, і родині запропонували помешкання в тому районі, який їм підходив. Фахівець також сприяв залученню місцевої благодійної організації для надання допомоги з меблями, а також місцевої служби зайнятості і соціального забезпечення для реєстрації відповідних змін місця проживання. Також була проведена робота з приватним власником житла, який не хотів повертати депозит. Працівник служби продовжував спілкування з родиною протягом декількох місяців, щоб переконатися, що питання житла та соціальних виплат були вирішені. Після переїзду у сім’ї більше не було проблем, пов’язаних зі інцидентами/злочинами на ґрунті ненависті. Цей приклад демонструє, що служби підтримки відіграють ключову роль у захисті інтересів клієнтів та наданні підтримки, консультацій і допомоги. Фахівці у сфері злочинів на ґрунті ненависті в усій Європі визнають, що для того, щоб орієнтуватися на потреби потерпілих, вони повинні вірити їм і визнавати їх досвід, бути неупередженими, вживати негайних заходів для підтримки потерпілих і реагування на скарги, надавати психологічну підтримку, пропонувати представництво інтересів, консультації і направлення до інших

спеціалізованих служб психологічної та емоційної підтримки, а також шукати рішення разом із клієнтами, щоб вдосягти реалістичних заходів і домовленостей.

Приклад кращої практики, Росія: Підтримка розслідування вбивства на ґрунті расизму

2010-2011 роках Комітет «Громадянське сприяння» і його адвокат представляли інтереси брата жертви злочину на ґрунті ненависті, громадянина Таджикистану. Його брат Бахром (псевдонім) був вбитий у січні 2009 року групою молодих учасників націоналістичного руху з міста Протвино у Московській області. Рух проти нелегальної імміграції (РПНІ) приділяв особливу увагу своєму іміджу у ЗМІ, наголошуючи, що вони були законною організацією і не підтримували насильство. РПНІ був дуже активним в декількох регіонах Росії і став популярним серед молодих людей, які хотіли дотримуватися правих поглядів і, водночас, залишатися в правовому і безпечному полі. Лідер РПНІ і його брат заявляли про свої політичні амбіції і про те, що рух невдовзі об’єднає націоналістів всіх видів. Протвинське відділення РПНІ, до якого входило близько 13 осіб, почало активну діяльність у листопаді 2008 року і, як стало відомо пізніше, розробило ефективну схему нападів на мігрантів і людей неслов’янської зовнішності. Спершу, молоді дівчата знайомилися з молодими мігрантами і запрошували їх на побачення ввечері у віддаленому і безлюдному місці. Коли майбутні жертви приходили на зустріч, на них нападав натовп, який жорстоко бив і принижував цих людей. Перед арештом влітку 2009 року, вони напали на декількох мігрантів з Узбекистану, В’єтнаму і Таджикистану. Бахром став жертвою цієї схеми - він прийшов на безлюдний будівний майданчик разом із другом. На них обох напали принаймні 8 осіб. Бахром загинув через те, що зламане ребро прокололо легеню, коли нападники стрибали на його грудній клітці. Його другу вдалося втекти і врятуватися. Лідери РПНІ заявили, що вони не мали жодного відношення до дій свого відділення у Протвино. Тим не менш, під час допиту в присутності адвоката Комітету з’ясувалося, що молоді люди з відділення у Протвино повідомляли лідерам руху про напади на мігрантів, за що їх хвалили і пропонували забезпечити вогнепальною зброєю. Ця інформація стала публічною, і міф про можливість існування «пухнастих поміркованих націоналістів» проти насильства був розвіяний.

КОМІТЕТ «ГРОМАДЯНСЬКЕ СПРИЯННЯ»

Багато людей усвідомили, що будь-яка націоналістична діяльність і пропаганда рано чи пізно призведе до примітивного расистського насильства. Адвокат доклала значних зусиль, представляючи інтереси брата Бахрома, який приїхав до Росії з Таджикистану за тілом свого брата. Вона наполягала на більш ретельному розслідуванні, і справа була повернута прокуратурі судом, в результаті були виявлені і допитані більше учасників. Вона також поспілкувалася з сім’єю основного нападника. Батьки лідера відділення РПНІ у Протвино нічого не знали про його кримінальну діяльність і були приголомшені цим скандалом. Вони вмовили свого сина, який був лідером групи, щоб він розповів слідчим все, що йому було відомо про кримінальні дії інших членів. Він також вибачився в присутності брата Бахрома і виплатив компенсацію родині загиблого. Інші члени відділення повністю покладалися на нього, тому було дуже важливо запобігти повторенню кримінальних дій з його боку. В січні 2011 року він був засуджений до 5 років позбавлення волі умовно за організацію злочинної групи і розпалювання ворожнечі. Є шанс, що він виправиться і не буде займатися кримінальною діяльністю, в той час як відбування покарання у в’язниці зробило б його закоренілим злочинцем. Для нас було дуже важливо не тільки представити інтереси родичів жертви, отримати компенсацію для родини, або вимагати довготермінового ув’язнення для злочинців. Ми доклали значних зусиль, щоб допомогти слідству отримати більше інформації про рух в цілому, і досягти сприйняття вуличної злочинності і відкритого расизму, який призвів до гибелі безневинних людей, як невід’ємної складової «поміркованого націоналізму». У квітні 2011 року Московський міський суд визнав РПНІ екстремістською організацією і заборонив її діяльність у Росії. Одна з підстав клопотання прокурора щодо саме такого рішення був вирок стосовно лідерів відділення РПНІ в Протвино.

Приклад кращої практики, Угорщина Правова допомога особі, яка булаідентифікована як представник ромської громади

лієнт NEKI - представник ромської громади, відомий виробник музичних інструментів. Злочин на ґрунті ненависті стався у 2013 році, коли клієнт разом із донькою та її друзями були на святкуванні у сусідньому селищі. Вночі велика група людей почала викрикувати образи в їх бік, а також погрози на кшталт «Чого ви хочете, цигани?», «Ви помрете». Клієнт запитав у негативно налаштованих людей, чому вони так себе поводили, почувши у відповідь: «Проблема в тому, що ви цигани». Незабаром, погрози призвели до насильства, і наш клієнт отримав декілька ударів руками і ногами і був змушений тікати. Напад серйозно вплинув на жертву, тому що він пройшов через побиття і приниження, хоча сам ніяким чином не провокував нападників, а єдиною причиною було його етнічне походження.

NEKI

NEKI надавала правову допомогу під час розслідування та судового розгляду справи, в результаті якого основні нападники були визнані винними у скоєнні злочину на ґрунті ненависті. Суд визнав, що проти жертви був скоєний злочин на ґрунті ненависті, і він в жодному разі не спровокував такі дії. Для нього це було дуже важливо, оскільки він вважає, що було встановлено справедливість. Також, його заспокоювало те, що організація його підтримувала, вірила йому і надавала допомогу. На прикладі цієї справи ми бачимо, що для потерпілих має значення допомога і офіційне визнання злочину на ґрунті ненависті, а також винесення вироку стосовно нападників. Це допомогло йому впоратися з емоційними наслідками злочину на ґрунті ненависті і допомогло почуватися більш спокійно.

Приклад кращої практики, Австрія: Адвокація і зв’язки з громадськістю

ожного року організація ZARA («Громадянська відвага і дії проти расизму») публікує свій річний звіт з питань расизму. Це єдине постійне джерело кількісних даних та інформації про расистські інциденти й організації в Австрії. Ця публікація не лише дозволяє вести системне документування випадків, про які повідомляють службі консультування ZARA, але й дає потерпілим і свідкам можливість поділитися нелегкими історіями і досвідом, пов’язаним з расизмом в Австрії.

ZARA

За допомогою справ, описаних у звіті, можна сформувати певне уявлення того, з чим стикаються багато людей в повсякденному житті. Прояви расизму зустрічаються всюди, включаючи ситуації на робочому місці, спроби відкрити рахунок у банку, походи в ресторани або проїзд в автобусі. Повідомляючи про такі випадки ZARA, люди хочуть, щоб до них поставилися серйозно і визнали жертвами дискримінації, яка принижує та ображає. Вони прагнуть справедливості і звертаються за правовою допомогою для юридичних заходів, або ж просто хочуть, щоб їх досвід був зафіксований і помічений співвітчизниками. Підвищення обізнаності про повсякденний расизм і, відповідно, протидія расизму, заохочення громадянської відваги і позитивний підхід до культурного різноманіття, складають основу роботи ZARA. Позитивні відгуки та реакція читачів, а також тих, хто використовує наведені приклади в своїй роботі у сфері рівності, прав людини або інших напрямках освіти, демонструють потребу в такій публікації. Окрім цього, значення звіту також підтверджується його використанням як важливого джерела інформації для ЗМІ, політиків, дослідників, а також національних і міжнародних організацій.

Приклад кращої практики, Німеччина: Підтримка чеченської родини

RAA SAXONY

2014 році організація-партнер RAA Saxony надала контакти чеченської родини, яка втекла до Німеччини декілька місяців тому. Вони проживали в квартирі неподалік від Лейпцига. Наші партнери повідомили нам про погрози в бік родини з боку пари сусідів по будинку. Під час першого спілкування з новими клієнтами ми побачили, що постійні утиски, образи і погрози стали важким тягарем для всіх членів родини. Троє дітей не наважувалися самостійно вийти з дому. Інші сусіди також скаржилися на пару, але те, що активне залякування було пов’язане з расизмом, було підтвердженням наявності упередження щодо чеченського походження родини. Разом із місцевими партнерами ми підтримали подання заяви про злочин, а також профінансували роботу адвоката. Суд виніс судову заборону будь-якого контакту для сусідів. В результаті цього значно скоротилася кількість погроз. Ми також домоглися переселення в інше місто завдяки спільним діям із соціальним працівником. Родина переїхала у 2015 році. 56

Приклад кращої практики, Німеччина Підвищення обізнаності про праве насильство і злочини на ґрунті расизму

2003 році, шістнадцятирічний студент став жертвою неонацистського вбивства в Лейпцигу. Коли він йшов додому, на нього напали з ножем. Йому вдалося викликати швидку, але пізніше він помер від отриманих ушкоджень. Злочинця спіймали, і в суді він не висловив ніякого каяття, а заявив, що йому не подобалися розмови про наркотики між студентом і його друзями. В листі, адресованому своїй матері, він навіть висловився про суддю, написавши «їх усіх треба відправити в газову камеру». Через декілька років місцева партнерська організація Initiativkreis Antirassismus планувала проведення виставки про всіх жертв правого насильства і расистських злочинів в Саксонії з 1990 року. В результаті, про випадок зі студентом дізналися більше людей. Метою виставки було підвищення обізнаності про праве насильство і расистські злочини, а також інформування населення про ставлення поліції, судів, ЗМІ, політиків і службовців до тих, хто постраждав від насильства на ґрунті ненависті. Організатори також закликали уряд офіційно визнати всіх цих потерпілих жертвами правого насильства і расизму. За підтримки декількох політиків, Iinitativkreis Antirassismus вдалося переконати відповідальний державний орган в необхідності повторної оцінки справи. Через десять років після вбивства МВС офіційно визнало, що студент став жертвою злочину на ґрунті ненависті. Його родина отримала право на додаткову компенсацію від уряду. RAA Saxony супроводжували і підтримували процес на всіх стадіях, зокрема підтримували контакт із родиною потерпілого.

RAA SAXONY

Приклад кращої практики, Іспанія Підтримка потерпілого в процесі захисту прав

M.C.I.

а жителя Мадрида, вихідця з Конго, який повертався додому, напав чоловік. Расистський мотив нападу був очевидним. Потерпілий був паралізований нижче пояса, йому був необхідний візок. Після нападу потерпілий не отримав ніякої підтримки від поліції або інших структур. M.C.I. випадково дізналися про цю ситуацію через декілька місяців. Ми зв’язалися з потерпілим і разом розпочали справу проти нападника, який зрештою був засуджений до 20 років позбавлення волі. Нам також вдалося отримати компенсацію та підвищити обізнаність населення щодо потреби в спеціальних законодавчих нормах і послугах для потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті. Важливим результатом процесу надання підтримку стало возз’єднання сім’ї. M.C.I. допомогла рідним потерпілого отримати дозвіл на в’їзд в Іспанію.

Приклад кращої практики, Україна: Протидія кримінальному переслідуванню потерпілого

ПРОЕКТ «БЕЗ КОРДОНІВ»

лаолу Сунканмі Фемі був нігерійським студентом Луганського національного університету, який приїхав на навчання до України у 2007 році.

5 листопада 2011 року п’ять молодих людей напали на Фемі і його друга. Фемі намагався захистити свого друга та себе за допомогою шийки розбитої пляшки. На наступний день його затримали і пізніше за рішенням суду помістили до Луганського слідчого ізолятору, де він провів 18 місяців. Його звинуватили в замаху на вбивство з хуліганських мотивів. Слідство заявило, що він здійснив напад з використанням заготовленої зброї – розбитої скляної пляшки. Незважаючи на те, що нападники отримали легкі тілесні ушкодження, а характер поранень свідчить про самозахист, Фемі були пред’явлені обвинувачення в замаху на вбивство. Фемі не мав доступу до правосуддя або справедливого розслідування, оскільки єдиними доказами слідства були свідчення «потерпілих». Слідство заявило про неможливість знайти і допитати водія таксі, який привіз двох нігерійських студентів до будинку і, за їх словами, був свідком початку інциденту.

Результати медичної експертизи, які вказують на те, що нападники були у стані алкогольного сп’яніння, не були додані до матеріалів справи. Несподіванкою для захисту стала поява у справі «невстановленої вогнепальної зброї». Як стверджували «потерпілі», саме за її допомогою Фемі здійснив постріл в ногу одного з потерпілих. При цьому не було знайдено ні зброї, ні слідів вистрілу на одязі «жертви». Свідчення обвинуваченого і свідків захисту, які могли підтвердити расистський мотив нападу, не бралися до уваги. Відповідно, потерпілий від расистського нападу не лише не мав доступу до правосуддя, але й був звинувачений у скоєнні злочину в ході несправедливого і упередженого провадження. Правозахисні організації, зокрема Проект «Без Кордонів», створили ініціативу «Справедливість для Олаолу Фемі» з метою адвокації на його підтримку. Ініціатива використовувала методи вуличних акцій в різних містах, он-лайн флешмобів, а також поширення інформації про справу у ЗМІ. Невдовзі про справу писали як у соціальних мережі, так і в засобах масової інформації. До ініціативи приєдналися активісти і неурядові організації з усього світу. Справа набула суспільного розголосу, тому в центрі уваги опинився характер обвинувачень і дотримання процесуальних гарантій під час провадження. Лише активна позиція правозахисників з ініціативи «Справедливість для Олаолу Фемі» привернула увагу ЗМІ до справи і сприяла запобіганню упередженості в розслідуванні. Зрештою, Фемі був звільнений з-під варти 17 квітня 2013 року, через півтора роки несправедливого і незаконного ув’язнення. Хоча наразі Олаолу Фемі знаходиться на свободі, в його справі ще має відбутися судовий розгляд.

Приклад кращої практики, Україна Підтримка через правову допомогу і вплив громадськості

ПРОЕКТ «БЕЗ КОРДОНІВ»

аша клієнтка - мати 17-річного потерпілого і сам потерпілий – українець нігерійського походження, на якого напала група осіб на станції метро.

19 серпня 2015 року хлопець повертався ввечері додому. Близько 40 людей зайшли у вагон метро, вони шуміли і викрикували расистські гасла. Один із них звернувся до клієнта, спитавши «Мавпо, хочеш банан?», і почав погрожувати фізичною розправою. Коли клієнт вийшов із вагону метро, його оточила група людей, які намагалися спровокувати конфлікт поштовхами і ударами. Він намагався ухилитися від ударів і не чинив опору, усвідомлюючи, що це може викликати більшу жорстокість. Ситуація сталася безпосередньо на платформі станції, і ніхто з інших пасажирів не втрутився. Коли клієнта сильно вдарили у щелепу, один із перехожих спробував відтягти нападників, і вони втекли. Клієнт дістався додому і викликав поліцію. Патруль привіз його разом з мамою до відділку, де вони написали заяву. У відділку сказали, що матеріали справи будуть передані в лінійне відділення міліції. Клієнт разом з мамою повернувся на місце злочину, намагаючись знайти чергового офіцера, якого вони зрештою чекали півгодини. На питання про те, що сталося, черговий сказав, що не бачив ніяких бійок на станції. Хоча стан клієнта після нападу був задовільним, він і його мама знаходилися у шоковому стані після випадку. Вони шукали свідків події за допомогою соціальних мереж, і зв’язалися з нами через наших партнерів із запитом на правову допомогу для звернення в поліцію. Клієнти були дуже активними і сміливими в тому, що вони голосно заявили про напад, звернулися за допомогою і розшукали свідків, які могли б допомогти розслідуванню. Наша організація надала правову підтримку у справі; в результаті дій адвоката у справі був визначений мотив нетерпимості, що є доволі рідким прикладом для України. Також допомогло реагування Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини на засудження насильства громадськими організаціями. Це призвело до посилення контролю за розслідуванням з боку поліції, яка зазвичай не дуже активно розслідує ці справи.

Завжди існують ризики, коли йдеться про публічні дії у зв’язку з нападом. Тим не менш, зусилля клієнтів у соціальних медіа і увага, яку громадські організації і національні органи з прав людини можуть привернути до випадку, можуть позитивно вплинути на якість розслідування. Окрім цього, реакція громадськості на цей кричущий випадок стала важливим джерелом підтримки потерпілого і запевненням у тому, що такі дії більшість людей вважають неприйнятними. Активна правова допомога також забезпечує врахування всіх аспектів злочину при розслідуванні.

Додаток. Окремі положення Директиви ЄС 2012/29/EU від 25 жовтня 2012 року ВСТАНОВЛЕННЯ МІНІМАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ЩОДО ПРАВ, ПІДТРИМКИ ТА ЗАХИСТУ ПОТЕРПІЛИХ ВІД ЗЛОЧИНУ СТАТТЯ 3

Право розуміти та бути зрозумілим 1. Держави-члени зобов’язані вжити відповідних заходів, які дозволяють потерпілим розуміти та забезпечують їх розуміння уповноваженими органами влади з моменту першого та, за необхідності, під час усіх подальших взаємодій у кримінальних провадженнях, у тому числі у випадках надання інформації відповідними органами влади. 2. Держави-члени повинні гарантувати спілкування з потерпілими простою та зрозумілою мовою, в усній чи письмовій формі. Форма спілкування повинна обиратися відповідно до особистісних якостей потерпілого, зважаючи на будь-які види інвалідності, які можуть вплинути на здатність потерпілого розуміти та бути зрозумілим. 3. Держави-члени повинні надати потерпілим можливість бути присутніми на першій зустрічі з уповноваженим органом влади у супроводі обраної ними особи, якщо внаслідок злочину потерпілому необхідна допомога, щоб розуміти та бути зрозумілою, крім випадків, коли це суперечить інтересам самого потерпілого або порушує хід проваджень.

СТАТТЯ 8

Право потерпілого на доступ до служб підтримки 1. Держави-члени повинні гарантувати, що потерпілі, які мають відповідну потребу, мають можливість звернутися на без- оплатній основі до конфіденційних служб підтримки потерпілих, які діють в інтересах потерпілих до початку, під час та протягом необхідного часу після кримінальних проваджень. Члени сім’ї повинні мати можливість звертатися до служби підтримки потерпілих у разі наявності відповідної потреби та в залежності від ступеня шкоди, завданої їм в результаті кримінального право- порушення щодо потерпілого. 2. Держави-члени повинні сприяти направленню потерпілих до служб підтримки потерпілих уповноваженими органами влади, які прийняли заяву. 62

3. Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для створення безкоштовних та конфіденційних служб спеціалізованої допомоги на додаток до загальних служб підтримки потерпілих від злочинів або в якості їх підрозділів, або надати можливість організаціям підтримки потерпілих залучати до своєї роботи існуючі спеціалізовані заклади, які надають таку спеціальну допомогу. Потерпілі, які мають відповідну потребу, повинні мати можливість звернутися до таких служб, а також члени їх сім’ї повинні мати можливість звертатися до служб спеціалізованої допомоги у разі наявності відповідної потреби у такій допомозі та в залежності від ступеня шкоди, завданої їм у результаті кримінального правопорушення щодо потерпілого. 4. Служби підтримки потерпілих та будь-які служби спеціалізованої допомоги можуть бути засновані як публічні або неурядові організації та можуть бути організовані на професійній або волонтерській основі. 5. Держави-члени повинні гарантувати, що можливість звернення потерпілого до будь-якої служби підтримки не залежить від факту подання потерпілим формальної заяви про кримінальне правопорушення до уповноваженого органу влади. Підтримка потерпілих службами підтримки

СТАТТЯ 9

1. Служби підтримки потерпілих, передбачені статтею 8(1), повинні щонайменше надавати: a. інформацію, консультації та підтримку щодо прав потерпілих, у тому числі права на доступ до національної системи відшкодування збитків, завданих внаслідок злочину, а також у зв’язку з їх участю у кримінальному провадженні, включаючи підготовку до участі у судовому розгляді; b. інформацію про будь-які відповідні служби спеціалізованої допомоги або безпосередньо направляти до таких служб; c. емоційну та у межах можливостей психологічну підтримку; d. консультації, які стосуються фінансових та практичних питань, що виникають внаслідок злочину; e. надавати рекомендації, що стосуються ризиків та профілактики вторинної та повторної віктимізації, залякування та помсти, якщо це не відноситься до повноважень інших публічних або приватних служб. 2. Держави-члени повинні заохочувати служби підтримки потерпілих приділяти особливу увагу специфічним потребам потерпілих, яким через важкий злочин було завдано значної шкоди. 63

3. Якщо це не відноситься до повноважень інших публічних або приватних служб, служби спеціалізованої допомоги, передбачені статтею 8(3), повинні щонайменше створювати та надавати: a. притулки або будь-яке інше відповідне тимчасове житло для потерпілих, яким потрібне безпечне розміщення через неминучий ризик вторинної або повторної віктимізації, залякування та помсти; b. (b) направлену та комплексну підтримку потерпілих зі специфічними потребами, таких як потерпілі від сексуального насильства, потерпілі від гендерного насильства та потерпілі від насильства у сім’ї, у тому числі допомогу у зв’язку з завданням травм та консультування. СТАТТЯ 20

Право на захист потерпілих під час кримінальних розслідувань Не обмежуючи дію права на захист та відповідно до правил судової дискреції, держави-члени повинні гарантувати, що під час кримінальних розслідувань: a) опитування потерпілих проводиться без необґрунтованих затримок одразу після подання заяви про кримінальне правопорушення до уповноваженого органу влади; b) кількість опитувань потерпілих є мінімальною і вони проводяться лише у випадку крайньої необхідності для цілей кримінальних розслідувань; c) потерпілі мають право на супровід законним представником та обраною ними особою, крім випадків, коли приймається обґрунтоване протилежне рішення; d) медичні огляди зводяться до мінімуму та проводяться виключно у випадку крайньої необхідності для цілей кримінальних розслідувань.

СТАТТЯ 22

Індивідуальне оцінювання потерпілих, спрямоване на виявлення специфічних потреб у захисті 1. Держави-члени повинні забезпечити своєчасне та індивідуальне оцінювання потерпілих відповідно до національних процедур з метою виявлення специфічних потреб у захисті та визначення можливості та ступеня позитивного результату від застосування під час кримінальних проваджень спеціальних заходів, передбачених статтями 23 та 24, через ризик вторинної та повторної віктимізації, залякування та помсти для потерпілого 2. Під час індивідуального оцінювання необхідно, зокрема, враховувати:

a. особисті характеристики потерпілого; b. вид та характер злочину; c. обставини вчинення злочину. 3. Під час індивідуального оцінювання особливу увагу слід приділяти: потерпілим, яким через тяжкість вчиненого злочину було завдано значної шкоди; потерпілим від злочинів, вчинених на підставі ненависті або з дискримінаційним мотивом, що може бути, зокрема, викликане їх особистісними характеристиками; потерпілим, чиї стосунки або залежність від злочинця роблять їх особливо вразливими. У зв’язку з цим необхідно належним чином розглянути випадки, які стосуються потерпілих від тероризму, організованої злочинності, торгівлі людьми, гендерного насильства, насильства у сім’ї, сексуального насильства, експлуатації або ненависті, а також потерпілих з інвалідністю. 4. Для цілей цієї Директиви визначається, що діти-потерпілі мають особливу потребу у захисті через їх схильність до вторинної та повторної віктимізації, залякування та помсти. Для встановлення можливості та ступеня позитивного результату від застосування до них спеціальних заходів, передбачених Статтями 23 та 24, діти-потерпілі повинні пройти індивідуальне оцінювання відповідно до параграфу 1 цієї статті. 5. Межі індивідуального оцінювання можуть відрізнятися в залежності від тяжкості злочину та ступеня прямої шкоди, завданої потерпілому. 6. Індивідуальне оцінювання повинно проводитися за активної участі потерпілих та з урахуванням їх побажань, у тому числі стосовно відмови від застосування спеціальних заходів, передбачених статтями 23 та 24. 7. У випадку істотної зміни обставин, на основі яких проводилося індивідуальне оцінювання, держави-члени повинні забезпечити повторне оцінювання під час кримінального провадження. СТАТТЯ 25

Підготовка службовців 1. Держави-члени повинні гарантувати, що службовці, які можуть вступати в контакт з потерпілими, – такі як службовці поліції або суду, – проходять загальну та спеціальну підготовку до рівня, який дозволяє під час контакту з потерпілими формувати уявлення про їх потреби, виявляючи при цьому неупереджене, шанобливе та професійне ставлення.

2. Не обмежуючи дію принципу незалежності правосуддя та незважаючи на відмінності в організації правосуддя в межах Союзу, держави-члени повинні висувати вимоги до осіб, відповідальних за підготовку суддів та обвинувачів, які беруть участь у кримінальних провадженнях, про створення умов для проходження ними загальної та спеціальної підготовки, спрямованої на покращення обізнаності суддів та обвинувачів стосовно потреб потерпілих. 3. З належною повагою до незалежності до правничої професії, держави-члени повинні рекомендувати особам, відповідальним за підготовку адвокатів, створювати умови для проходження ними загальної та спеціальної підготовки, спрямованої на покращення обізнаності адвокатів стосовно потреб потерпілих. 4. Діючи через свої публічні служби або шляхом фінансування організацій підтримки потерпілих, держави-члени повинні заохочувати ініціативи, які дозволяють особам, які надають підтримку потерпілим та послуги відновного правосуддя, отримувати необхідну підготовку до рівня, необхідного для взаємодії з потерпілими, а також дотримуватися професійних стандартів, які забезпечують надання таких послуг у неупередженій, шанобливій та професійній формі. 5. Враховуючи обов’язки залучених осіб, а також характер та рівень контакту, який має службовець з потерпілими, підготовка повинна спрямовуватися на навчання службовця виявляти потерпілих та взаємодіяти з ними у шанобливій, професійній формі, яка виключає будь-яку дискримінацію. СТАТТЯ 22

Співпраця та координація служб 1. Держави-члени повинні вживати необхідних заходів для організації співпраці між державами-членами з метою підтримки потерпілих у реалізації прав, передбачених цією Директивою та національним правом. Така співпраця повинна спрямовуватися принаймні на: a. обмін найкращим досвідом; b. консультування у індивідуальних справах; c. підтримку Європейських мереж, які працюють над проблемами, безпосередньо пов’язаними з правами потерпілих. 2. Держави-члени повинні вживати належних заходів, зокрема, через мережу Інтернет, спрямованих на покращення обізнаності про

права, закріплені цією Директивою, зниження ризику віктимізації, а також зменшення негативного впливу злочинів та ризиків вторинної та повторної віктимізації, залякування та помсти, які полягають, зокрема, у цільовій роботі з групами ризику, такими як діти, потерпілі від гендерного насильства та насильства у сім’ї. Така діяльність може включати проведення інформаційних та просвітницьких кампаній, а також організацію дослідницьких та навчальних програм, у разі необхідності у співпраці з відповідними організаціями громадянського суспільства та іншими зацікавленими сторонами. Джерело: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri= CELEX:32012L0029&from=EN

Використані джерела Chahal, K. (2003) Racist Harassment Support Projects: Their Role Impact and Potential, York: Joseph Rowntree Foundation. Dzelme, I. (2008) Psychological Effects of Hate Crime, Riga: Latvian Centre for Human Rights. Ehrlich, H., Larcom, B.E.K. and Purvis, R.D. (1994) ‘The traumatic effects of ethnoviolence’, Reprinted in Perry, B. (ed.) Hate and Bias Crime. A Reader, New York, HY: Routledge. European Union Agency for Fundamental Rights (FRA) (2009a) EU MIDIS. Main Results Report, Vienna: European Union Agency for Fundamental Rights. European Union Agency for Fundamental Rights (FRA) (2009b) Data in Focus Report. Muslims, Vienna: European Union Agency for Fundamental Rights. European Union Agency for Fundamental Rights (FRA) (2013a) European Union Lesbian, Gay, Bisexual and Transgender Survey, Vienna: European Union Agency for Fundamental Rights. European Union Agency for Fundamental Rights (FRA) (2013b) Discrimination and Hate Crime Against Jews in EU Member States: Experience and Perceptions of Antisemitism, Vienna: European Union Agency for Fundamental Rights. Grant, P. (2014) (ed.) State of the World’s Minorities and Indigenous Peoples 2014, London: Minority Rights Group International. Herek, G. M., Gillis, J. R., & Cogan, J. C. (1999) ‘Psychological sequelae of hate crime victimization among lesbian, gay, and bisexual adults’, Journal of Consulting & Clinical Psychology, 67, 945–951. Iganski, P. (2001) ‘Hate crimes hurt more’, American Behavioral Scientist, Vol. 45, No. 4, pages 626-38. Iganski, P. (2008) Hate Crime and the City, Bristol: Policy Press. Iganski, P. and Lagou, S. (2015) ‘Hate crimes hurt some more than others: implications for the just sentencing of offenders’, Journal of Interpersonal Violence, 30, 10, p. 1696-1718. Iganski, P. and Lagou, S. (2016). ‘The psychological impact of hate crime’, in E. Dunbar (ed.) The Psychology of Hate Crimes as Domestic Terrorism: US and Global Issues, (Volume 2), Santa Barbara, CA: Praeger. Köbberling, G. (2010) ‘Rechte Gewalt – Beratung im interkulturellen Kontext‘, In Hartmann, J.; Arbeitskreis der Opferhilfen e.V. (Ed.) Perspektiven professioneller Opferhilfe. Theorie und Praxis eines interdisziplinären Handlungsfelds, (pp. 189205). Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften. Köbberling, G. (2013) ‘Lokale Intervention als raumbezogenes Handlungsfeld‘, In Opferperspektive e.V. (Ed.) Rassistische Diskriminierung und rechte Gewalt. An der Seite der Betroffenen beraten, informieren, intervenieren, 2. korrigierte Auflage: September 2015, (pp. 243-260). Munster: Westfälisches Dampfboot. McDevitt, J., Balboni, J., Garcia, L. and Gu, J. (2001) ‘Consequences for victims: a comparison of bias and non-bias motivated assaults’, American Behavioral Scientist, 45(4), 697-713. Heitmeyer, W. (2002). Gruppenbezogene Menschenfeindlichkeit. Die theoretische Konzeption und erste empirische Ergebnisse [Group-focused enmity. Theoretical conception and first empirical results]. In W.Heitmeyer (Ed.), Deutsche Zustände, Folge 1 Vol. 1, (pp. 15–36), Frankfurt: Suhrkamp. Porath, J. (2013). ‘Beratung für Betroffene rechter Gewalt. Spezifik des Arbeitsansatzes und des Beratungskonzeptes‘, In Opferperspektive e.V. (Ed.) Rassistische Diskriminierung und rechte Gewalt. An der Seite der Betroffenen beraten, informieren, intervenieren, 2. korrigierte Auflage: September 2015, (pp. 227-242), Munster: Westfälisches Dampfboot. Stark, W. (2004). ‘Beratung und Empowerment – empowermentorientierte Beratung?‘ In Nestmann, F.;Engel, F.; Sickendiek, U. (Ed.) Das Handbuch der Beratung: Disziplinen und Zugänge, Bd.1, 2. Auflage: 2007, (pp. 535-546), Tübingen: dgvt-Verlag. Verband der Beratungsstellen für Betroffene rechter, rassistischer und antisemitischer Gewalt e.V. (VBRG) (2015). (Ed.) Beratung für Betroffene rechter, rassistischer und antisemitischer Gewalt in Deutschland. Qualitätsstandards für eine professionelle Unterstützung. 2. Auflage: 2015, Berlin: VBRG. von Schlippe, A.; Schweitzer, J. (2007) Lehrbuch der systemischen Therapie und Beratung. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, p. 124.

Організації та експерти, які долучилися до проекту Португалія APAV – Португальська асоціація підтримки потерпілих Rua José Estêvão, 135 A 1150-201 Lisboa Mail: apav.sede@apav.pt Web: www.apav.pt

Чехія In IUSTITIA Eliášova 28 160 00 Praha 6 Czech Republic Mail: in-ius@in-ius.cz Web: www.in-ius.cz

Росія Комітет «Громадське сприяння» Dolgorukovskaya. st, 33. building 6 127006 Moscow Mail: ccaserver@mtu-net.ru Web: http://refugee.ru; http://hatecrimes.ru

Болгарія Justice 21 Vesletz Str, 26 1202 Sofia Mail: justice.21.bg@gmail.com Web: https://justice21.wordpress.com

Іспанія Fundación Secretariado Gitano Відділ рівності і недискримінації C/. Ahijones, s/n. 28018 Madrid Mail: fsg@gitanos.org Web: www.gitanos.org

Польща KPH – Кампанія проти гомофобії ul. Solec 30A 00-403 Warszawa Mail: info@kph.org.pl Web: http://kph.org.pl

Англія Galop – Благодійна організація з протидії насильству по відношенню до ЛГБТ 2G Leroy House 436 Essex Road London Mail: info@galop.org.uk Web: www.galop.org.uk Греція Рада у справах біженців 25 Solomou Str. 10682, Athens Mail: gcr1@gcr.gr Web: www.gcr.gr Македонія Гельсінський комітет з прав людини Республіки Македонія Naum Naumovski Borche 83 1000 Skopje Mail: helkom@mhc.org.mk Web: www.mhc.org.mk

Грузія Міжнародний фонд LEA – Рада єврейських жінок Грузії Nishnianidze Str. 19 Tbilisi 0105 Mail: leasol@hotmail.com, solomonishvili@hotmail.com Web: http://www.icjw.org/affiliates-detail. aspx?ID=16 Німеччина Мобільне консультування для потерпілих від правого насильства, – Miteinander e.V. Erich-Weinert-Str. 30 39104 Magdeburg Mail: opferberatung.mitte@miteinander-ev.de Web: www.mobile-opferberatung.de Іспанія M.C.I. – Movimiento contra la Intolerancia Apartado de correos 773 29080 Málaga Mail: malaga@movimientocontralaintolerancia.com Web: www.movimientocontralaintolerancia.com 69

Німеччина Verband der Beratungsstellen für Betroffene rechter, rassistischer und antisemitischer Gewalt (VBRG) Oranienstr. 159 10969 Berlin Mail: info@verband-brg.de Web: http://verband-brg.de Угорщина NEKI – Бюро правового захисту національних і етнічних меншин 1447 Budapest, Pf. 510 Mail: info@neki.hu Web: http://neki.hu Північна Ірландія NICEM – Рада етнічних меншин Північної Ірландії NICEM Main Office 127-129 Ormeau Road, 1/F Belfast, BT7 1SH Mail: info@nicem.org.uk Web: http://nicem.org.uk Німеччина RAA Sachsen – Служба консультування для потерпілих від злочинів на ґрунті ненависті Bautzner Str. 47/49 01099 Dresden Mail: opferberatung@raa-sachsen.de Web: www.raa-sachsen.de

Швеція RFSL – Шведська федерація захисту прав ЛГБТ Box 350 101 26 Stockholm Mail: forbund@rfsl.se Web: www.rfsl.se Україна Центр «Соціальна Дія»/ Проект «Без Кордонів» а/с 480B Київ 01001 Mail: info@noborders.org.ua Web: http://noborders.org.ua Іспанія Federación Española del Pueblo Gitano Mail: federacion.esppg@hotmail.com Англія Stop Hate UK PO Box 484 Leeds LS7 9BZ Mail: info@stophateuk.org Web: www.stophateuk.org Хорватія Zagreb Pride Vinicka 5 10000, Zagreb Mail: info@zagreb-pride.net Web: www.zagreb-pride.net

Німеччина ReachOut – Центр консультування потерпілих від правого, расистського та антисемітського насильства Oranienstr. 159, 10969 Berlin Mail: info@reachoutberlin.de Web: www.reachoutberlin.de

Австрія ZARA – Zivilcourage und Anti-Rassismus-Arbeit Schцnbrunner StraЯe 119/13 A–1050 Wien Mail: office@zara.or.at Web: www.zara.or.at

Англія Rural Mosaic Mail: midhal@ruralmosaic.info Web: http://ruralmosaic.info

Європа UNITED for Intercultural Action – Європейська мережа проти націоналізму, расизму, фашизму та на підтримку мігрантів і біженців Mail: info@unitedagainstracism.org Web: www.unitedagainstracism.org

GESA KÖBBERLING Free University Berlin – Департамент освіти і психології Mail: g.koebberling@gmx.de KUSMINDER CHAHAL Coventry University – Центр довіри, миру і соціальних відносин Mail: kusminder.chahal@coventry.ac.uk Web: www.coventry.ac.uk/research/areasof-research/ trust-peace-social-relations PAUL IGANSKI Lancaster University – Факультет права Mail: p.iganski@lancaster.ac.uk Web: www.lancaster.ac.uk/law h8hurts Mail: iganski@h8hurts.eu Web: www.h8hurts.eu TIMM KÖHLER The Foundation „Remembrance, Responsibility and Future“(EVZ) / Фонд «Пам’ять, відповідальність, майбутнє», проект «Stop Hate Crime! » Mail: koehler@stiftung-evz.de Web: http://www.stiftung-evz.de

«Цей посібник, безсумнівно, стане поштовхом до того, щоб голоси потерпілих були почуті і знайшли належний відгук … Посібник охоплює великий обсяг тем, він написаний доступною мовою і стане в нагоді не лише досвідченим фахівцям, але й тим, хто лише починає свою діяльність в цьому напрямку. Хоча основна цільова аудиторія посібника – це громадські організації, його зміст та підходи, особливо підхід, орієнтований на потерпілих, корисні для використання представниками судової системи, суддям, офіцерам поліції, а також тим, хто залучений до процесу реабілітації (лікарям, медпрацівникам, психологам, соціальним працівникам, радникам)» Мікаель Пріво Директор Європейської мережі проти расизму (ENAR)