5kl ermo

GDZonline.net

УКРАЇНСЬКА МОВА go підручника С.Я. ЕрМОЛеНКО, В.Т. CU4DB0I

>4 ГДЗ 5 кіі.

GDZonline.net Вправа 1 1. Мамина пісня.

2. У цьому тексті розповідається про мамину колискову. Людина починає розуміти світ саме через слово.

3. Дрімота, и, жін.

1. Напівсонний стан; неміцний, чут­ кий сон. Б у х н у л и клуби густ ого, гарячого ди м у до сов'ячого замку, побудилися сови з солодкої д р ім о т и (І в а н Ф р а н к а ) ; Г а н н а мріє, дрімає і крізь мрію II д р ім о т у п ри слуха єт ь­ ся до т ого, щ о говорит ь М о т я ( В а ­ силь К озачен ко ).

2. перен. Стан спокою, нерухомос­ ті. Ц і слова він і сам пром овив т ак т и хо, неначе боявся сп о л о х а т и т у т и ш у, т у д р ім о т у садка (Н е ч у й Л е в и ц ь к и іі; П р о с п ів а в півен ь, і з н о ­ ву весь х у т ір п ор и н ув у д р ім о т у ( В а си л ь К у ч е р ).

p

Пліт, плоту і плота, чол.

1. Огорожа, плетена з хворосту. Там

0

білий

домичок

стоїть..

Н а ок р уга

[н а в к о л о ] густ еньк ий п л іт (С т е ­

1

пан Р у д а н с ь к и й ) ; В с і п ови ходили з

§

саду віт т я тернове збират и, щ об п л о т о м увесь вин огра дни к обгоро­ дит ь (Г о м е р ).

oc Ü

Ж и в и й п літ — т е саме, що ж и во­

ПЗ

садж ене ж и в и м п л о т о м бузку ( І р и ­

s

на В іл ь д е ).

I T

2. Скріплені в один або декілька рядів колоди для сплаву або для пе­ реправи на них по воді. М е л ь н и к ів

>4 Q. 5 c

o

3 < CO

O

пліт . П о д в ір ’я довкола корпусів об­

п ла н був д уж е п рост и й : з в ’язат и н евели чк и й п л іт , аби м іг здерж ат ь двоє лю дей — і в т ем н у ніч...переп ли ст и у п ла вн і (М и х а й л о К о ц ю ­ бинський ) ; А р т е м уж е знав, що ... л іс п л о т а м и по Д н іп р у ... с п л а в л я ­

< -D u

bC >

ють (А н д р ій Г о л о в к о ).

Бильце , -я, сер., одн. (мн. бильця, -лець. ). Невисока огорожа по кра­ ях сходів, балкона, містка, трибуни і т. ін.; поручні. Галерея не в гава є: ходят ь,

розм овля ю т ь,

п ер ех и л я ­

ються через б и л ь ц я й нет ерпляче підій м аю т ь х в и л і оп леск ів (Ю р ій Я н о в с ь к и й ): I I Бічні опори крісла,

канапи; спинка стільця, ліжка. П а

б и л ь ц і крісла л еж а в вичищ ений, ви гла дж ен и й його свят ковий костюм ( Ір и н а В іл ь д е ) ; // Бокові обводи ко­ лиски. Н а в іт ь м ала Н а д ій к а ст ала інш ою — вона вж е п ідійм ала голову і вм іла т рим ат ись ручен ят ам и за б и л ь ц я колиски (О л е с ь Д о н ч е н к о ).

Вправа 2 1. Найбільшим скарбом для народу є рідна мова. Саме через казки, ле­ генди, пісні, перекази ми знаємо про минуле України. За допомогою мови передаємо наші знання май­ бутнім поколінням.

2. Нашу мову потрібно берегти і роз­ вивати. Не допускати слів-паразитів, правильно будувати речення.

3. Наша мова — це наше багатство. М и повинні досконало володіти українською літературною мовою, користуватися нею не тільки у пев­ них ситуаціях, а й у повсякденному житті, у побуті. Потрібно навчити­ ся говорити красиво, щоб подавати приклад іншим. Вправа З Українська мова — дзвінкоголоса, ніжна, чарівна, прекрасна,мила і чудова, як материнська пісня ко­ лискова. З української мови починається мій рід, моя мова — ласкава, мамина, єдина, щебече соловейком на весь світ. Вправа 4 2. У головній книзі християн —•Б і­ блії, говориться, що спочатку було Слово. Від народження людина має великий дар — спілкування через Слово. Свої думки і почуття ми вира­ жаємо за допомогою мовлення. Сло­ во надто багато важить у людському житті. Воно вмить змінює настрій, робить нещасливого щасливим. Звичайно, спілкуватися можна за допомогою міміки і жестів, але вони не замінять живе слово, адже «сло­ во — це щастя, слово — це свято». Вислів «Люди без думки — птиці безкрилі», я розумію так: крила для птаха — спосіб існування, це їх ж ит­

GDZonline.net тя. Птахи мають дар літати. Якщо птах не літає, безкрилий , значить, ійя скалічений, може загинути. Так і^дюдина без думки — каліка.

3 . Мова — це найцінніше надбання людства. За допомогою мови люди спілкуються між собою, виража­ ють свої думки, почуття, зберіга­ ють їх і передають іншим, обміню­ ються інформацією. Мова є засобом духовного зростання. Для того, щоб добре володіти мовою, треба багато читати. Високоосвічена людина по­ винна вміти формулювати запитан­ ня, обґрунтовувати відповіді, без­ помилково тлумачити зміст. Уміле використання слів робить мову ба­ гатшою, барвистішою, здатною ви­ ражати найтонші відтінки думок, почуттів, переживань. Щ о багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її!

Вправа 6 2. Державна мова закріплена зако­ нодавством. її вживання обов’язко­ ве в органах державного управлін­ ня, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики. Державною мовою спілкується біль­ шість громадян країни. Вона збері­ гає у собі історію національні тради­ ції, культуру. Українська мова — мова корінного населення України і є державною мовою в У країні.

Вправа 7 1. Основна думка вірша: мова — серце народу. Є народ — є нація. Вмирає мова — вмирає нація.

2. Крім рідної я вивчаю російську, німецьку, англійську, польську мови. Уважаю, що сучасна людина повинна досконало володіти кіль­ Вправа 5 кома мовами. Адже чим більше мов I. 1. Слово — не горобець, як ви­ знає людина, тим більше можли­ летить, то вже не спіймаєш. 2. Від востей для навчання та спілкуван­ гарних слів язик не облізе. 3. Слів ня. Англійська — найпоширеніша не розкидаєш, добру славу маєш. у світі бізнесу. Думаю, знання мов 4. Хто говорить — сіє, хто слухає — мені допоможе в майбутньому. жне. 5. Не заживає рана від лихо­ Державну мову повинна знати кож­ го слова. 6 . Слово без діла нічого на людина, що мешкає на території не варте. 7. Мудре слово в громаді щєї країни. Знання рідної мови свід­ вагоме. чить про те, який ти громадянин, II. Ц і прислів’я навчають мудрості. патріот. У всьому світі поважають 1. Завжди перед тим, як щось сказа­ людей, які шанують рідну мову, ти, треба подумати, адже сказаного розвивають та вдосконалюють її. не повернеш. 2. Треба навчитися Вправа 8 говорити іншим приємні слова, 1. Ми українці. З діда-прадіда нам головне, щоб сказане було дореч­ передано найкращу, наймелодійніним. 3. Людину, яка дотримується шу у світі мову. Чому вона «буде свого слова, поважають. 4. Хто го­ згасать*? Наша мова сьогодні роз­ ворить — сіє (навчає), хто слухає — вивається, вдосконалюється і зба­ жне (навчається). 6 . Дуже важли­ гачується. Ми пишаємося тим, що во завжди виконувати обіцянку, маємо рідну, материнську мову. підтверджувати сказане ділом. 7. Обов’язок молодого покоління — Мудрі поради завжди важливі і по­ зберегти свою мову, щоб залиши­ трібні. тись народом. Мова — найкращий засіб спілку­ 2. Чому я розмовляю українською вання. За ії допомогою ми виража­ мовою ємо свої емоції, думки, почуття. Українська мова — це мова мого Крім мови людина користується батька, ласкаве слово матері, чарів­ жестами, мімікою, мовою різних на пісня бабусі, теплий голос дідузнаків (наприклад, дорожніх).

GDZonline.net СЯ. Я пишаюся тим, що я українка,

що мені дістанеться у спадок мова Великого Кобзаря, мова чудової на­ родної пісні. У моїй родині люблять і дотримуються національних тра­ дицій, поважають українську куль­ туру. Рідна мова для мене — це мова моєї родини.

0 1

01 o

s

Q.

0» OC

Ü

fC s

X

T

Q.

5 c

o

3 <

CO

O < XI u X

>4

Вправа 9 Мова — це найкращий засіб спілку­ вання, тому є невід’ємною частиною особистості, народу, держави. З її допомогою ми пізнаємо світ, мисли­ мо, отримуємо і передаємо знання від покоління до покоління. Для нас рідною мовою є українська. Вона ж і визнана державною мовою в Укра­ їні. Мова — скарбничка культури. У к ­ раїнські поети і письменники оспі­ вали красу рідного слова. Наша мова мамина, барвиста, калинова, солов’їна, квітуча. Називаємо її спі­ вучою, мелодійною, барвінковою, милою. Мова — це дзеркало навко­ лишнього світу, тому вона безсмерт­ на, дивовижна, прекрасна, чарівна . Наша мова — найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, роз­ вивається і процвітає. Вправа 10 У вірші «Злитки золоті» Дмитро Білоус згадує такі частини мови: іменник, дієслово, прикметник, числівник, займенник, прислів­ ник, сполучник, частка, вигук. Не дорахувались прийменника. Всього в українській мові 10 частин мови. Вони поділяються на дві групи: самостійні (іменник, займенник, прикметник, числівник, дієслово, прислівник) та службові (приймен­ ник, сполучник, частка). Вигук не відноситься ні до службових, ні до самостійних. П р и к л а д и : 1. Тихо ( п р и с л івн и к ) за (п р и й м е н н и к ) річкою (і м е н н и к ), як (с п о л у ч н и к ) зійде (д і є с л о в о ) со­ нечко (і м е н н и к ), стелиться (д і є с ­ лово ) сизий ( п р и к м ет н и к ) туман (і м е н н и к ) (Народна пісня). 2. Гей

( в и г у к ) ви ( з а й м е н н и к ) хлопцімолодці (і м е н н и к ), молодії (п р и ­ к м ет н и к ) чумаченьки ( ім ен н и к )\ 3. — Ч и ( ч а ст к а ) далеко ( п р и слів­ ни к )д о (п р и й м е н н и к ) Києва ( ім ен ­ ни к ) , дядьку ( ім е н н и к )"і — Верст (і м е н н и к ) двадцять (ч и с ­ л ів н и к ) буде ( д ієслово)\

Вправа 11 1. Вересень.

2 . Ім е н н и к — самостійна частина мови, що означає особу чи предмет і відповідає на питання хто? що? Н а­ приклад: місяць, осінь, вересень, рослина, бджільництво. П р и к м е т н и к — самостійна части­ на мови, що дає ознаку предметові і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Н а­ приклад: пахуче, велике, довші, прохолодніш!, густі, вересневі, те­ плі, холодніші. З а й м ен н и к — самостійна частина мови, що вказує на особу чи пред­ мет, але не називає його. Напри­ клад: ця, вона, свої. Ч и сл ів н и к — самостійна частина мови, що вказує кількість або поря­ док предметів при лічбі. Відповідає на питання скільки? котрий?котра? котре? котрі? який? яка? яке? які? Наприклад: перший. Д іє с л о в о — самостійна частина мови, що означає дію предмета і від­ повідає на питання що робити? що зробити? Наприклад: пов’язувати, мати, цвісти, стелитися, біліти, на­ гадувати, приносити. П р и с л ів н и к — самостійна частина мови, що вказує на ознаку д ії пред­ мета і відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки? Напри­ клад: уранці, іноді, часом. Вправа 12 1— В М о р ф о л о гія — це розділ науки про

мову, що вивчає слово як частину мови.

2— В У сі частини мови поділяються на самостійні, службові та вигук.

GDZonline.net Вправа 13

ливому танку серед срібних струн

1. С а м о с т ій н і ч а с т и н и м о в и : с е р е д и ­

дощу.

н а (і м е н н и к ),

(і м е н н и к ),

Вправа 15

наш і

Частини мови У великому місті Морфології, над річкою Граматикою, на горбочку стояв красивий будинок із велики­ ми світлими вікнами. А біля буди­ ночка ріс старий В ’яз. У сі мешкан­ ці будинку — рідні брати. Кожен із них мав свої обов’язки. Імен­ ник — відповідав за те, щоб усі речі мали назву. Прикметник — завжди

вересень

В ід л іт а ю т ь

(д іє с л о в о ),

й м е н н и к ),

чуж ої

цьом у

(з а ­

(п р и к м е т н и к ),

(з а й м е н н и к ),

одразу

(п р и ­

с л і в н и к ), щ е д р о ю (п р и к м е т н и к ). Служ бові

части н и

м ови:

із

(п р и ­

й м е н н и к ), у (п р и й м е н н и к ), в (п р и ­ й м е н н и к ),

при

( п р и й м е н н и к ),

що

( с п о л у ч н и к ), і ( с п о л у ч н и к ). Прикм етники

та

п р и с л ів н и к и

р о з п із н а ю ,

ставлячи

Н априклад:

який"!

я

запитання.

щ едрий —

при­

к м е т н и к ; Я КІ щ е д р о — п р и с л ів н и к .

2. Вересень-художник Щ ороку з нетерпінням чекаю осені. Лю блю ії свіжі ранки, холоднуваті вечори. Ось прийде молодий вересень-художник з пензликом і фар­ бами, розмалює все навкруги. Спо­ чатку обережно зачепить краєчки беріз та лип, а потім, загравщись із вітром, необачно розіллє на ди­ кий виноград відерце з червоню фарбою. Кленам подарує яскравожовтого, дубкам — коричневого, а кущам калини — багряного окса­ миту. Запросить у гості дрібний до­ щик, той умиє алеї парку. Заш елес­ тить, падаючи, листя... Вересень... Вправа 14 1. Багата — осінь — пора збору вро­ жаю, тому її називають багатою. Золота, жовтокоса — жовтіє (золо­ титься) на деревах листя, тому осінь ще називають золотою, жовтокосою.

2. Осінь

Золота (п р и к м .) осінь (ім .) панує (д іє с л .) над (п р и й м .) землею (ім .). Повітря чисте і прозоре. М інлива, вередлива королева ще не торкну­ лася багряним трунком пишної крони старого дуба. Л а гід н і соняч­ ні зайчики прислухаються до тихої журавлиної пісні. Щ едра осінь при­ красила шкільний сад жовтобокими грушами, червонощокими яблука­ ми. Ж овтолиста лагідна пані має мінливий характер. Ось уже повіяв вітер, і закруж ляла красуня в грай­

вказував на ознаки цих предметів. Числівник — вів домашню бухгал­ терію. Займенник міг у будь-який момент замінити Іменника, П ри ­ кметника чи Числівника. Дієсло­ во — слідкував, щоб ніхто з братів не став ледарем — усім роботу зна­ ходив, а Прислівник — як робота виконана. Та як не старалися брати, як кожен із них не намагався усе зробити вправно, нічого у них не ви­ ходило. Посадили біля будиночка квіти, а ті засумували, поопускали голівки — незатишно їм. Виріш или води принести, щоб полити квіти, та Граматика загрозливо підняла хви­ л і й навіть близько до себе не підпус­ тила. Повернулися наші братики ні з чим. Дивився-дивився на це ста­ рий В ’яз і вирішив братам допо­ могти. Попросив свого приятеля — ворона, якого Вигуком звали, щоб той погукав для братів помічників. Сів Вигук на найвищу гілку й гук­ нув голосно: — Егей! Чи є на світі такі добродії, що стануть братам у поміч? А тут якраз їхали три хлопці: П ри ­ йменник, Сполучник і Частка. За­ сумували з нудьги. Почули та й ду­ мають: « А чом би й не допомогти?» П рийш ли, вклонилися господарям і розказали про себе. Мандрують дав­ но, родичі їх десь у цих краях ж и ­ вуть, тільки де, не знають. А якщо потрібна допомога, то хлопці моло­ ді, будь-яка робота їм під силу. Так розговорилися мандрівники із гос­

GDZonline.net подарями і не помітили, як до Гра­ матики підійшли, сіли на березі, розмовляють. Раптом чують, шеп­ че їм ріка таїну одну, що брати вони всі рідні, і жити треба разом, тоді і діло буде ладитися, і найважча справа легкою стане. Зраділи бра­ ти такій новині. Повернулись усі додому, зразу ж за діло взялися — добудувати будинок, щоб Приймен­ ник, Сполучник і Частка оселились поряд зі своїми братами. Та так робота закипіла, що до вечора буди­ нок усміхнувся ще трьома вікнами. Вигук оселився в затишному дуплі мудрого В ’яза. Заж или з того часу брати в дружбі й злагоді.

p s

I

§

s Q. UJ DC

<J ПЗ

I T >N Q. .5 ; ‘c

3 <

CQ

o <

iC

XI u X

CSI CM

Вправа 16 1. Символ (чол.рід, одн., Н .в .) ж и тія (сер. рід, одн.. P .e .), святості (ж. рід, одн.. P .e .), любові (ж .р ід , одн., Р.е.)^ вічностіГду. рід, одн.. P .e .) — усе це Мама (ж .р ід, одн., Н .в.). Слово (сер. рід, одн., Н .е .) « мама» (ж .р ід, одн., Н .е .) утворилося з пер­ ш их складів (чол .рід, одн.. P.e .). Символ (чол. рід, одн., Н .в .) дитячої мови (ж .рід, одн., Р.Є.): ма ма (ж .рід,

одн., Н .в .). Серце (сер. рід, одн., Н .е .) Матері (ж. рід, одн.. P .e .)... Чи є на Землі (ж. рід, одн., М .е .) щось щасливіше й стражденніше від нього? Р у к и (ж .р ід , м н ., Н .е.) Матері (ж .р ід , о д н ., Р .в .).. Ч и є на світі (ч. р ід , о д н .,

М .е .) те, що могло би зрівнятися з ніжністю ( ж . р ід , о д н ., O.e.) й ласкою (ж . р ід , о д н .. O .e.) материнських р у к (ж . р ід . MH., Р.в.)7 Ж одної хвильки (ж . р ід , о д н ., Р .в .) не знаючи відпо­ чинку (ч о л .р ід , о д н .. P .e .), вони зна­ ходять роботу (ж . р ід , о д н ., З.в.): но­ сять воду (ж . р і д , о д н ., З.в.), варять їсти, білять, перуть, шиють, сіють, жнуть. Українська мова (ж. рід, одн., Н .е .) багата на пестливі слова (сер. рід, мн„ З.в.). Ось як можна звертатися до мйми (ж .р ід , одн., Р.Є.): м.а мо (ж. рід, одн., К л.е.), мамочко (ж. рід, одн., К л .в.), мамусенько (ж .рід, одн..

К л.в.),

рід, одн., К л.в.), одн., К л .в.), м а т ін к о (ж. рід, одн., К л .е.), м а т у с е н ь к о (ж. рід, одн., К л.е.), м а т у с ю (ж. рід, одн., К л.е.), н е н е (ж .рід, одн., К л.е.), н е н е ч к о (ж .р ід , одн., К л.в.).

2. Руки матері дуже ласкаві, вони м ам усю (ж .

м а м ц ю ( ж . рід.

гладять малят по голівці і щ ічках, пригортають до себе, обіймають, за­ плітають донечкам кіски.

Вправа 17 1. Сліпе (хт о? істота) шеня й те до (кого? істота) матері лізе. 2. (Де? неіст.’>Н а сонці тепло, а біля (кого? іс­ тота) матері добре. 3. ( У кого? істо­ та) У дитини заболить (що? неіст.) пальчик, а в (в кого? істота) матері (що? неіст.1серце. 4. (Де? неіст.) На світі знайдеш усе, крім рідної (кого? істота) матері... 5. Одна (хт о? істо­ та) мати — вірна (що? неістота) по­ рада (Н ародна т ворчіст ь).

Вправа 18 1. Власні назви іменників пишуть­ ся з великої літери, а загальні — з маленької.

2. День матері — перше слово офі­ ційної назви свята. Ам ерика — назва держави. А н н а Джарвіс — ім ’я та прізвище. Європа — назва континенту. Галичина — назва регіону країни. Союз українок — перше слово гро­ мадської організації. У країн а — назва держави.

Вправа 19 1. Прочитайте вірш. Сформулюйте за ним правило. У коренях іменників відбувається чергування голосних о - е з і. У від­ критих складах пишемо о або е, у закритих — і: до-ро-га — до-ріг, бе-ре-за — бе-різ. Із цього правила є винятки: хобот — хобота, робот — робота.

2. Складіть речення зі словами шість, шести, робот, робота. Шість хлопчиків нашого класу були учасниками районних спортивних змагань. Крім шести основних грав­ ців команди є ще чотири запасних.

GDZonline.net Н а сучасних підприємствах най­ зруйнувати хатку із рослинок і ро­ складніші функції виконує робот. зігнати хмарки.

2. Випишіть іменники, що означа­ Члени ш кільного гуртка «Ю ни й фі­ зи к » виставили на конкурс новий ють назви: а) істот; б) неістот. а) істоти: лосеня, лисенятко, експонат радіокерованого робота.

3. Провідміняйте слово кінь. С кла­ х л о п ’ята. б) неістоти: хата, ліс, стіни, хатка, діть речення з іменником кінь у кличному відмінку. павутиння, дах, хмаровиння, під­ лога, травинки, віконця, рослинки, H .в. (хто?) кінь вітер, хатина, двері, росинки, про­ Р. в. (кого?) коня мінь, сонце. Д.в. (кому?) коню 3. Випишіть іменники, які мають З.в. (кого?) коня форму однини, визначте, до якого О.в. (ким?) конем роду вони належать. М.в. (на кому?) на коні Однина: хата (ж . p.), лосеня (сер. p.), К л. ( - ) коню! І варіант. Ой коню мій вороненький, лисенятко (сер. p.), хатка (ж . p.), павутиння (сер. p.), дах (ч. p.), хм а­ товаришу дорогий, скільки доріг ровиння (сер. p.), підлога (ж . p.), ві­ з тобою пройш ли, скільки стежок тер (ч. p.), хатина (ж . p.), промінь стоптали. (ч. p.), сонце (сер. p.). П варіант. Напою тебе, коню, водою джерельною. Вправа 21 Стіна — стіни, пісня — пісні, Вправа 20 межа — межі, круча — кручі, гру­ I . Поет розповідає про осінь — пору ша — груші, вівчар — вівчаря, слю­ Бабиного літа. Саме у цей час ще те­ сар — слюсаря, ш коляр — школяра. пло, літає павутиння, а вітер може Вправа 22 Орудний відмінок однини Закінчення 3 літерою е землею межею кручею тишею конем ножем

мечем споришем вівчарем слюсарем школярем малярем

столяром батьком сином Владиславом

лінією Софією армією гаєм генієм мелодією Марією планетарієм Києвом

Вправа 23 Накресліть у зошиті та заповніть рядки поданими словами, поста­ вивши їх в орудному відмінку од­ нини.

Закінчення 3 літерою о

Закінчення 3 літерою є

О

б

‘

ю

н

і

ч

ч

ю

т

і

н

н

ю

в

е

р

ф

я

к

і

с

т

ю

м

о

л

о

д

д

м

а

т

і

р

л

ю

б

о

в

п

о

в

і

с

ю

ю ю ю

т

ю

GDZonline.net Вправа 24

«воскресіння» («повернута до жит­

1. Дідусь так відповів тому, що дій­

т я *). Ганна — популярне європейське ж і­ ноче ім’я. Походить від латинізова­ ної форми івритського імені Ханна та грецького А нна . Існує два поши­ рені варіанти цього імені — Ганна та

сно побачив одного сина. Тільки один із трьох хлопчиків допоміг своїй матері, а два інш их — демон­ стрували свої вміння, але ніяк не проявили синівську увагу. Третій хлопчик — справжній син, бо саме він забрав важкі відра з водою у ма­ тері, тобто допоміг їй. Я дуже люблю свою маму, завжди їй допомагаю. Н априклад, коли вона готує вечерю або порається по гос­ подарству. Я вже вмію сам готувати млинці та смажити яєчню. Щ е до­ помагаю мамі полоти грядку, ви­ ношу сміття. Мені приємно бачити радісну мамину посмішку, тому на­ магаюся її нічим не засмучувати.

2. Сипи, жінки, сусідки, відра, руки, .ї

хлопчики.

H.в. рука, ж інка; руки, жінки

0

Р.в. руки, ж інки; рук, жінок

1 QJ

Д.в. руці, жінці; рукам, жінкам

0 S о.

UJ сс

Ü

3.в. руку, ж інку; руки, жінок О.в. рукою, жінкою; руками, ж ін ­ ками М .в. (н а) руці, ж інці; (н а) руках, ж інках

та

К л. руко, жінко; руки, жінки

S 1 з>ч о.

5 с

Вправа 25 ликої букви. Це власні імена людей.

о

Д. в. Петру та Петрові, Івану та Іва­

< CQ

лю та Василеві, Гнату і Гнатові, П а ­

О

насу та Панасові.

<

на (в) Твані та на (в) Іванові, на (в)

-Q U X

Максимі та на (в) Максимові, на (в)

з

I . У тексті є слова, які написані з ве­ 2. Н.в. Петро, Іван, Максим, Василь, Гнат, Панас нові, Максиму та Максимові, Васи­

М. в. на (в) Петрі та на (в) Петрові,

Василі та на (в) Василеві, на (в) Гна­ ті та на (в) Гнатові, на (в) Панасі та на (в) Панасові. Вправа 26

ем ЧГ

Анастасія — жіноча форма чолові­ чого імені Анастасій (Анастас), в перекладі з давньогрецької .мови —

Аниа. М арія — жіноче ім ’я давньоєврей­ ського походження. Походить від єврейського імені М іріам . Значен­ ня імені досить неоднозначне. За деякими версіями, це і «гірка, запе­ чален а», і «відкинута», і «вперта*. Православна традиція перекладає ім ’я як «п а н і». Олена — жіноче ім’я, має грецьке коріння і походить від слова «хеленос», що означає «світло*, «світла», « сяюча *. Спочатку воно вимовляло­ ся «Селена* (саме так греки назива­ ли місяць), а потім перетворилося в Олену. На Русі це ім ’я завжди було прообразом жіночої краси. Ольга — жіноче ім ’я , жіноча форма чоловічого імені Олег-Вольга. Старо­ слов’янське чоловіче ім’я Ольг (П о ­ вість минулих літ) чи Вольга (били­ ни). Походження суперечливе — чн від старослов’янського імені Вольга, Волх, чи від скандинавського Helga (Хельга), що дослівно означає «світ­ л а *, «сон ячна» або «свята*, зін ш ого боку — Х е ль в міфології древніх скандинавів — богиня смерті й од­ нойменна країна, де вона править). Однак, балтійська версія походжен­ ня імені Ольг пов’язує його з литов­ ським і латиським коренем імені — A lg (чоловіче ім ’я Ольг-ерд / A lg -irdas) в жіночому Ольга / A lga — зна­ чення якого буквально — дар, вина­ города. Ю лія — східноєвропейське жіноче ііи’я, взято з грецької мови («ку'іерява», «хвиляста», «пухнаста») або з латинської мови (лат. lulia — «л и п ­ нева* або «з р о д у Ю л іїв *). Анатолій (лат. Anatolius, грец. Лч'атоХю; від грец. а\’ато>.Г|, анатолі, що означає ж итель східної країни

GDZonline.net А н а т о л і ї , с х ід , с х ід с о н ц я ) — ч о л о ­ в іч е і м ’я . А н д р ій — б іб л ій н е ім ’ я гр е ц ь к о г о п оход ж ен н я , a n d re io s означає «м у ж ­ н ій , с м і л и в и й * .

Кирило — чоловіче ім ’я давньогре­ цького походження. Із грецького КирйХос перекладається як «п а н », «влад и к а». У перській мові є поді­ бне слово, що означає «сонце». Олег — українське чоловіче ім ’я. У давньоруському варіанті Ольгт, — дар, винагорода. За норманською версією ім ’я Олег — це слов’янізо­ вана форма скандинавського імені Гельґі (нерв. Hailaga, швед. H ä g i) — святий, священний. Станіслав — українське і загально­ слов’янське чоловіче ім ’я, що озна­ чає стати славним чи стань славним. Вправа 27 1. У лапках пишуться: 1) назви худож ніх, музичних та ін ­ ш их творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток то­ що. Перше слово пишеться з вели­ кої літери, а назва береться в лапки: роман «Ж уравлиний кри к », опера «Запорожець за Дунаєм», пісня «Стоїть гора високая», підручник «Історія У к р аїн и », кінофільм «Ч е р ­ воні погони», газети «Вечірні вісті», «Вісті з У країн и », «Голос У країн и »; журнали «Всесвіт», «Д звін»; Писем­ ні історичні пам’ятки «Слово о пол­ ку Ігоревім», «Літопис Самовидця»; 2) назви аеропортів, вокзалів, стан­ цій, портів, пристаней тощо пи­ шуться з великої літери і в лапках: аеропорт «Б о р и с п іль », станція ме­ тро «Університет»; 3) назви будинків відпочинку, пан­ сіонатів, санаторіїв, дитячих табо­ рів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав’ярень, заводів, торгівельних марок; ресторан «Старе місто», готель «У к р а їн а », санаторій «Б е-

резівські мінеральні води», торгівельна марка «Ч у м а к »; 4) назви літаків, автомобілів, трак­ торів та інших машин, пов’язані з найменуванням моделі, заводу, фір­ ми, що їх виготовляють: Літак «Ту154», автомобіль «Л а д а », автобус «Б огдан », комбайн «Н и в а », трактор «Б ілорусь»; 5) назви виробів, продуктів, що ста­ л и фірмовим або сортовим їх озна­ ченням: цукерки «Червоний м ак», печиво «С и ваське», вермішель «К и їв сь к а», морозиво «П ло м б ір ». П рим іт ка: Без лапок і з великої літери пишуться назви культових книг: Апостол, Б іблія, Євангеліє, Коран, Псалтир, а також назви та­ ких релігійних понять: Бог, Бож а Матір, Син Бож ий, Святий Дух.

2. 1. Бабуся подарувала мені книгу «К азки , яких не б у ло ».

2. Оленка й Ж ен я стали перемож­ цями мовно-літературного конкур­ су «С он яш н и к».

3. У нашому місті є великий кіно­ концертний зал «У к р а їн а ».

4. Легендарний крейсер «А врора» — один із головних символів Петербур­ га.

5. Дитячий ж урнал «Водограй» дру­ кує чимало цікавих казок, загадок, прислів’їв, оповідань. Вправа 28 1. Пречудове (с. p., одн.), ласкава (ж . p .,одн), люба (ж . p .,одн.), рідна (ж . p .,одн.), щире (с. p., одн.), золо­ те (с. p., одн.), погідне (с. p., одн.), прекрасне (с. р. одн.), молоде (с. p., одн.), добрі (м н.), ніж ні (мн.), чис­ тий (ч. p., одн.), дзвінкий (ч. p., одн.), теплі (м н.), надійні (мн.), со­ нячний (ч. p., одн.), ясний (ч. p., одн.), білі (м н .), сині (мн.), червоні (мн.), жовті (м н.), голубі (мн.), би­ строкрилі (мн.), весняні (мн.), літні (мн.), зимові (мн.), пречудові (мн.).

GDZonline.net 2.

Словосполучення

Синоніми

Антоніми

Слово пречудове

неперевершене, прекрасне

погане, огидне

Земля ласкава, люба, рідна____________________

лап д н а, мила, отчина

непривітна, огидна, чужа

Сонце щире, золоте

приязне, яскраве, блискуче

пекуче, тьмяне

Небо лагідне, погідне

ніжне, безхмарне

суворе, сизе, хмарне

Ж иття прекрасне, молоде

чудове, юне

сумне, старе

Очі добрі, ніжні

доброзичливі, лагідні

злобні, ли хі

Голос чистий, дзвінкий

непідробний, кришталевий

нещирий, сиплий

Руки теплі, надійні

ласкаві, рідні

Погляд сонячний, ясний

відкритии, розумний

Вправа 29 1. Калина — це символ рідної зем­ лі, отчого краю, батьківської хати. Н е було колись в українському селі хати, біля якої не кущ увала б к али ­ на. Ідеш, бувало, селом, а хати наче в коралях, червоніють густими на­ мистинками до пізніх заморозків. А як потрібна була калина в народ­ них обрядах, весільний кОровай не­ одмінно прикраш али пучечком цих ягід (За В. Скуратівським).

2. До прикметників учораш ній, п із­ н ій доберіть іменники чоловічого, середнього та жіночого роду. П ро­ відміняйте іменники з прикметни­ ками. Н.в. учорашній сніданок, учорашні сніданки Р.в. учорашнього сніданку, учораш­ ніх сніданків Д.в. учорашньому сніданку (снідан­ кові), учорашнім сніданкам 3.в. учорашній сніданок, учорашні сніданки О.в. учорашнім сніданком, учораш ­ німи сніданками М.Б. на (в) учорашньому сніданку (сніданкові) , на (в ) учорашніх сні­ данках К л.в. учорашній сніданку! учорашні сніданки! Н.в. учорашня прогулянка, учораш­ ні прогулянки

холодні, зрадливі лукавий, затуманений

Р.в. учорашньої прогулянки, учо­ раш ніх прогулянок Д.в. учорашній прогулянці, учораш­ нім прогулянкам З.в. учорашню прогулянку, учораш­ ні прогулянки О.в. учорашньою прогулянкою, учорашніми прогулянками М .в. на (в) учорашній прогулянці, на (в) учорашніх прогулянках К л.в. учорашня прогулянко! учо­ рашні прогулянки! Н.в. учорашнє свято, учорашні свя­ та Р.в. учорашнього свята, учорашніх свят Д.в. учорашньому святу, учорашнім святам З.в. учорашнє свято, учорашні свя­ та О.в. учорашнім святом, учорашніми святами М.в. на (в) учорашньому святі, на (в) учорашніх святах Кл.в. учорашнє свято! учорашні свя­ та! Н .в. пізній вечір, пізні вечори Р.в. пізнього вечора, пізніх вечорів Д.в. пізньому вечору (вечорові), піз­ нім вечорам З.в. пізній вечір, пізні вечори О.в. пізнім вечором, пізніми вечо­ рами

GDZonline.net М-в. (н а) пізньому вечорі, пізніх ве­ чорах Кл.в. пізній вечоре! пізні вечори! Н.в. пізня година, пізні години Р.в. пізньої години, пізніх годин Д.в. пізній годині, пізнім годинам З.в. пізню годину, пізні години О.в. пізньою годиною, пізніми годи­ нами М.в. (у ) пізню годину, (у ) пізні годи­ ни Кл.в. пізня годино! пізні години!

H .в. пізнє одруження, пізні одру­ ження р.в. пізнього одруження, пізніх од­ ружень д.в. пізньому одруженню, пізнім од­ руженням з.в. пізнє одруження, пізні одружен­ ня 0.в. пізнім одруженням, пізніми од­ руженнями м .в . на (у ) пізньому одруженні, на (у ) пізніх одруженнях Кл.в. пізнє одруження! пізні одру­ ження!

А (сп ол.) ми (зай м .) наш у (займ.) славну (прикм .) У країн у (іменн.), гей (вигук), гей (вигук), розвесели­ мо (дієсл.)!

2. К алина здавна вважається одним із найпоетичніших символів нашої країни. Тому й у народній пісні к а­ лина порівнюється з Україною.

Вправа 34 1. Весняний, крижаний, співочий — слова вжито в однині, зимові — у множині.

2. Жовтий, фіолетовий, помаранче­ вий — Н . В . , синього — Р.в.

3 . С у м н и й — прикметник, сума, сум, сумка — іменники.

Вправа 35 Радість — радісний, гордість — гор­ дий, віра — віруючий, милосердя — милосердний, удячність — удячний, життєрадісність — життєрадісний, ніжність — ніжний.

Вправа 36

Червона калина красивий і пишний купц. Зустріти її можна у вологих тінистих місцинах, уздовж берегів річок. Вона має цілющі властивості. Вправа ЗО У період цвітіння рослини збирають Козак — козацький, У країна — ук­ квіти калини. Полоскання настоєм раїнський, француз — французький. квіток допомагають при ангінах, Вправа 31 хворобах ясен. Запашні ягоди кали­ Осіння, золотого, прощальні, пиш­ ни мають терпкий, трохи гіркува­ ний, червоними, низенька, див­ тий смак, а після перших заморозків ними, яскраво-червоних, широке, вони стають солодко-кислуватими. сліпучо-зелене, красиве, корисне, Особливо корисний медово-калинокалинові, хорош і. вий відвар. Його п’ють при шлунково-кишкових захворюваннях, хво­ Вправа 32 робах печінки та застудах.

I. Тепле, лагідне сонечко усм іха­ Калина — дуже цінна рослина, адже ється.

2. Далекі, але рідні простори к л и ­ вона не тільки дарує нам красу, а й допомагає подолати різні хвороби. чуть. Вправа 33 1. Ой (вигук) у (прийм.) лузі (іменн.) червона (прикм .) калина (іменн.) похилилася (дієсл.). Чогось (займ .) наш а(займ.) славна (прикм .) У к раїн а (іменн.)зажурилася (дієсл.). А (с п о л .) ми (займ .) тую (займ.) чер­ вону (прикм .) калину (іменн.) піді­ ймемо (дієсл.).

Вправа 37 Дитяча мова — дитячою мовою, свіжа хлібина — свіжою хлібиною, співуча родина — співучою роди­ ною, невмируща традиція — не­ вмирущою традицією, найдешевша ціна — найдешевшою ціною. Вправа 38 1. Одинадцять зошитів, чотирнад­ цять олівців, шістнадцять підруч­

GDZonline.net ників, п ’ятдесят курчат, шістдесят гривень, сімдесят учасників, вісім­ десят автомобілів, тисяча відвіду­ вачів.

2. Ц ієї весни ш колярі допомогли лісникам посадити більше тисячі ялинок. Вправа 39 Одна (числівник) на світі Батьків­ щина, І матір теж одна-єдина. Над нами сонечко одне (числівник), Проміння шле нам золоте. Земля одна, планет — багато, Н а небі — тисячі зірок. Шість (числівник) буднів тижня — одне свято, І безліч у полях квіток. Число числівник називає, І всяк ш коляр це добре знає. Один, два, три, чотири, п’ять (чис­ лівники) — Учімось, друзі, рахувать.

Л . Лужецька Числівник — це самостійна части­ на мови, яка означає кількість або порядок предметів при лічбі і від­ повідає на питання скільки? який? яка? яке? які? котрий? котра? ко­ тре? котрі? Вправа 40 Сто, один, два, три, чотири, п ’ять. Н.в. один, п’ять Р.в. одного, п ’яти Д.в. одному, п ’яти (п ’ятьом) 3.в. одного, п’ять (п ’ятьох) О.в. одним, п ’ятьма (п ’ятьома) М.в. (на) одному, (на) п’яти (п’ятьох) Вправа 41 Подрузі Оленка порадила прочита­ ти три цікаві книжки. Логотип із п ’яти різнокольорових кілець нанесено на олімпійський прапор. По закінченню одинадцяти класів я планую вступити до університету на факультет журналістики. Р.в. трьох книжок, п’яти кілець, одинадцяти класів. Вправа 42 Вітрина, столяр, сім ’я Р.в. трьох, ста, семи (сімох)

Вправа 43 1. Я народився п ’ятнадцятого квіт­ ня дві тисячі третього року.

2-Ми живемо у двадцять першому столітті.

3. Попереднє століття закінчилося двохтисячним роком.

4. Паспорт я отримаю у дві тисячі дев’ятнадцятому році.

5. У п’ятому класі ми вивчаємо де­ сять (одинадцять/ дванадцять/ три­ надцять/ чотирнадцять/ п’ятнад­ цять/ шістнадцять/ сімнадцять / вісімнадцять/ дев’ятнадцять/ двад­ цять) предметів.

6. Протягом тижня ми проводимо у ш колі приблизно тридцять годин. Вправа 44 1. Відгадки. 1.Соняш ник. 2. Місяць і зорі. 3. Комар. 4. Людина. 5. Руки чи ноги і пальці на них. Числівники. Сімсот (Н .в .), на одній (М .в.),один (Н .В .), тисячі (З.В.), на шістьох (М .В .), на чотирьох (М .в.), на двох (M .B .), на трьох (М .в .), у двох (P.B .), п ’ятеро (H .B .).

2. Н .в. сімсот, одна, один, тисяча, шість, два, чотири, два, три, два, п ’ятеро. Вправа 45 1. У тексті дванадцять числівників (дві, два, один, трійко, два, один, шестеро, два, два, два, семеро, ба­ гато).

2. Слово трійко є числівником. Вправа 46 1. «Ч е м н і» друзі Н а великій перерві Славко пригос­ тив шістьох друзів чіпсами. У пачці було триста грамів. Дмитрик і Денис з ’їли по вісімдесят грамів, Маринка та Катруся — по п’ятдесят, а Сашко та Н аталя — по двадцять грамів. Щ о дісталося Славкові?

2. Н і. Тому, що Славкові друзі з ’їли всі чіпси, а йому не залиш или нічо­ го.

3. Чемний хлопець, чемна дівчи­ на — уважні, ввічливі, шанобливо ставляться до людей. Вправа 47 1. Мене, тебе, ми, нас, я

GDZonline.net Вправа 48 (Хто?) Воно, (чий?) наш, (чий?) ваш, (чия?) твоя, (чиї?) мої , (хто?) він, (хто?) вони, (який?) цей, (хто?) я, (хто?) ви, (хто?) ти, (хто?) вона, (хто?) ми.

Вправа 49 1. Тобою (О .в .), мною (О .в .), тобою (O.B.), воно (H.B.), нас (Р.в.), їх (Р.в.).

2. М иш ка.

Вправа 50 Ти ( I I ос., одн., Н .в .), я ( І ос., одн., H .в .), тобі (IIо с .,о д н .,Д .в .), про ньо­ го ( I I I ос., одн., З.в.), вона ( I I I ос., одн., Н .в .), ними ( I I I ос., MH., O.e.), вона ( I I I ос., одн., Н .в .), їх ( I I I ос., MH., З.в.), в неї ( І ос., одн.. P .e .), воно ( I I I ос., одн., Н .в .), її ( I I I ос., одн., 3 .в.), ми ( І ос., MH., Н .в .).

Вправа 51 I . Мисливець спіймав пташку й посадив її в клітку. Опинившись у полоні , вона повторювала: «Б ать­ ківщина, Батьківщина, Батьків­ щ ина...* Мисливець усе думав, що ж це за Батьківщина? Він уявляв багатющі райські землі. «Д ай-но я випущу її, — вирішив чоловік. — Полонянка покаже мені ш лях до тієї щасливої к р аїн и ». Мисливець відкрив золоту клітку, пташка від­ летіла десять кроків і сіла на кущ терну, де було її кубельце. (З аварського фольклору).

2. Головна думка тексту: Батьків­ щина кожного там, де він народив­ ся і де його домівка. Вправа 52 М иш а — один з улюблених персо­ нажів народних казок. Саме вона допомогла висмикнути ріпку. В ін­ шій казці вона ненароком зачепила хвостиком яйце, і воно розбилося. А ще Миш ка-Ш кряботуш ка першою оселилася в рукавичці, куди згодом завітали Ж абка, Зайчик, Лисичка, Вовк, Кабан і Ведмідь.

2. Займенники допомагають уника­ ти невиправданих повторів у тексті. У к а з к а х «Г орд аМ и ш к а*, «М иш киподружки*, «Собака, Кіт і М и ш ка*,

«Принцеса-Мишка*, «Миш еня й олі­ вець* одним із головних персонажів є мишка.

Вправа 53 Ти ( I I ос., одн., Н .в .), нам ( І ос., мн., Д .в .), вона ( I I I ос., одн., Н .е .).

Вправа 54 І особа однини Н .в. (хто?) я Р.в. (кого?) мене Д.в. (кому?) мені Зн.в. (кого?) мене О.в. (ким?) мною М .в. (на кому?) на мені

I I I особа множ ини H .в. (хто?) вони Р .в .(к о г о ? )їх д .в . (кому?) їм Зн.в. (кого?) їх 0 .в. (ким?) ними М .в. (на кому?) на них Вправа 55 I . Вона довго роздивлялася книжку.

2. Й ом у сподобалася ком п’ютерна гра.

3. З ним було цікаво спілкуватися.

4. М и зустріли тебе випадково.

5. Зі м ною приїхав брат.

6. Воно захопило учнів.

7. Батьки завжди пишалися ними.

8. Я запізнився, а ви прийшли вчас­ но.

Вправа 56 Ходить — ходити, робить — робити носить — носити, сіє — сіяти, пла че — плакати, радіє — радіти, усмі хається — усміхатися, мріє — мрі яти, діє — діяти, вірить — вірити любить — любити, ж аліє — ж алі ти, не злословить — не злословити не лукавить — не лукавити, не ра нить — не ранити, діє — діяти, на родилось — народитися, зоріє — зо ріти, розвивається — розвиватися квітне — квітнути. Вправа 57 1. Н іколи не запізнююсь. Завжди маю носовичок. Стежу за своїм зовнішнім виглядом. Вітаюся зі знайомими.

GDZonline.net Не перебиваю співрозмовників, ви­ слуховую їх до кінця. Н е псую особисте та шкільне майно. Н е кидаю будь-де сміття. У розмові використовую слова ввіч­ ливості. Не підвищую голос, не вживаю гру­ бих та образливих слів. Прош у вибачення, якщо ненароком когось образив. У громадському транспорті поступа­ юся місцем дорослим. Вправа 58 Біжать, бачать, мовчать, читають, несуть, малюють, ведуть, ходять, думають, мріють, ночують.

.1 'і5

о £ о S Q. Ш ОС

U

S S X

т >ч о.

5 с

о

з

<

CQ

О < U X

>

со

Вправа 59 1. Любиш у гостях бувати, люби ж гостей і приймати. 2. Гарними роз­ мовами гостей не наситиш. 3. У ли ху годину взнаєш вірну людину.

4. Правду поховаєш, та і сам з ями не вилізеш. 5. Одна доля, одне лихо людей докупи зводять. 6. Одним пальцем і голки не вдержиш. 7. Не той господар землі, хто по ній бро­ дить, а той, хто по ній за плугом хо­ дить. 8. Плачем ли х а не виплачеш. Вправа 60 1. Учіться вчитися Домашні завдання потрібно BHKOHjL-: няти після відочинку, прогулянки. Н а робочому місці не повинно бути нічого зайвого, а все необхідне — під рукою. Лампа мав стояти ліворуч. Перед початком роботи тпебя пппвіі£ и іи кімнату, ВИМКНУТИ телевізор, радіоприймач, щоб неді дно пі кятнг я. Вядттчуппчиняти уроки з виконання найскладніших завдань. Пптдтібнгі відпочивяти (1 0 -1 5 хви­ ли н ) після кожного завдання.

2. Дієслова вжито у неозначеній формі. У цих реченнях неозначена форма виконує роль присудків. Вправа 61 2. Закони письма і вимови вивчай: Написано -шся, а ти [с’:а] вимовляй. Ти рано прокидаєшся.

Зарядкою займаєшся. Роботи не боїшся. То й завжди добре вчишся. Закони письма і вимови вивчай: Написано -ться, а ти [ц ’:а] вимовляй. Хто швидко одягається, В дорозі не спиняється. І друг мій так ніколи Н е спізниться до ш коли.

Вправа 62 Виконувати — виконуєш, з’ясува­ ти — з ’ясуєш, не лінуватися — не лінуєшся, нездужати — нездужаєш, ознайомити — ознайомиш, перема­ гати — перемагаєш, підвищити — підвищуєш, поліпшувати — поліп­ шуєш, читати — читаєш.

Вправа 63 1. Дієслова із значенням руху: леті­ ти, їхати, бігти, стрибати, йти.

2. Дієслова із значенням праці: кле­ їти, фарбувати, шити, різати, чис­ тити.

3. Дієслова із значенням спілкуван­ ня: казати, говорити, мовити, ли с­ туватися.

4. Дієслова із значенням сприйман­ ня: бачити, чути, відчувати, нюхати.

Вправа 64 Дружити — товаришувати, прияте­ лювати, брататися.

1. Із хорошою людиною приємно то­ варишувати.

2. М иколка приятелює з сусідськи­ ми дівчатками. Пригадати — згадати, поринути у спогади, відтворити, спохватитися.

1. Сьогодні вранці спохватилася, що не зателефонувала бабусі.

2. Діти згадали вчорашню розмову з Ганною Петрівною. Вітати — поздоровляти, здоровка­ тися, козиряти, кланятися.

1. Молоді курсанти козиряли зу­ стрічним ветеранам.

2. Привітайте від мене спільних знайомих. М арія Вам кланяється ( І з л и ст а ). Стояти — сидіти. Зруч­ но сидіти. Забувати — згадувати. Згадувати тебе. Любити — ненави­ діти. Н енавидіт и злочинців. Захи ­

GDZonline.net щати — звинувачувати, нападати.

Звинувачувати злодія. Ріш уче на­ падати. Заходити — виходити. В и ­ ходити з річки. Говорити — мовча­ т и . Довго мовчати. Вправа 65 1. Лети (особова форма, II ос. одни­ ни, майб. час), вийшов (особова фор­ ма, однина, мин. час), прогулятися (неозначена форма), п ’є (особова форма, III ос. однини, теп. час), не хвилюйсь (особова форма, II ос. од­ нини, майб. часу), обійду (особова форма І ос. однини, майб. часу), зупинитись (неозначена форма), поспішать (неозначена форма), дав (особова форма, однина, мин. час), напитись (неозначена форма), усміхнувсь (особова форма, однина, мин. час). Лети (майб. час) — летить (теп. час), прогулявся (мин. ч .) — прогу­ ляюсь (майб. ч.), зупинився (мин. час) — зупиняюсь (теп. час), поспі­ шав (мин. час) — поспішаю (теп. час), напився (мин. час.) — нап’юсь (майб. час).

2. Який чарівний світ нас оточує! Погляньте навкруги! Веселе сонеч­ ко усміхається, з клумби підморгу­ ють оксамитові чорнобривці, куд­ латі айстри, горді ж орж ини. Як хороше! Часто ми цієї краси не по­ мічаємо. Хлопчик із вірша Дмитра Білоуса — уважний, добродушний. А дж е ж міг пробігти і не помітити маленьку пташку. Щ е, думаю, цей хлопчик життєрадісний і веселий. Йому сподобалось спостерігати за гороб­ чиком. Ш коляр чуйний і щирий. Любить природу. Упевнена, він хо­ роший друг. Вправа 66 Анлпій упізнав Олесю і привітався. Сашко здивував і розсмішив Н атал­ ку. Вправа 67 1. (Як?) вільно, (як?) плавно, (скіль­ ки?) мало, (к оли ?) вночі, (коли ?) вдень, (як?) далеко.

2. Острівець Гордо і величаво несе свої води Дніпро-Славута. То весело і шумно заграє хвилями, то тихо і сумно вдариться об берег маленького острівця. Де він узявся тут, серед бурхливих вод мо­ гутньої ріки? Береги його рясно по­ росли вербами. Це місце облюбува­ ли дикі качки. Безпечно і затишно їм на маленькому острівці. Вправа 68 Зустрітися уранці, побачити удень, відпочити тепер, плавати улітку, гу­ ляти увечері, повертати восени, ру­ хатися уперед, навчатися щогоди­ ни, дивитися ззаду, помітити учора. Вправа 69 Іти — (як?) швидко, довго, улітку, додому, спросоння, умисне, навшпиньках. Розказувати — (як?) повільно, (скіль­ ки?) довго, (коли?) учора, (де?) тут, (яким способом?) по-дитячому, (для чого?) умисне, (з як ої причини?) спросоння. Одягатися — (скільки?) довго, (ко­ ли ?) учора, (де?) тут, (яким спо­ собом?) по-дитячому, (для чого?) умисне, (для чого?) напоказ, (з якої причини?) спросоння, (як?) швидко. Розливати — (скільки?) довго, (коли ?) влітку, (куди?) праворуч, (яким способом?) навшпиньках, (для чого?) умисне, (з якої причи­ ни?) спросоння, (як? ) повільно. Вправа 70 1. Дніро і Десна — це брат і сестра. Були вони колись людьми. Виросли, і батьки поблагословили їх у дорогу. Змовилися вони вийти рано-вранці. Десна лю била спати й проспала ранок. А Дніпро проки­ нувся вдосвіта, порозвертав гори, порозчищав струмки й струмочки і побіг степами. Десна прокинулась, аж брата немає. Вона пустила ворона вперед, а сама побігла слідом (З кн. «Н ародна

пам'ять про коза цт во) Ворон летів жваво над високими го­ рами, густими лісами і широкими

GDZonline.net степами. Згодом, повільна Десна загубила і його. А ж бачить — вели­ ка чорна пір’їна повільно круж ляє, підхоплена вітром. Зрозуміла Дес­ на, куди бігти, і щодуху кинулася наздоганяти рідного брата. Зра­ дів широкий Дніпро. І стали вони жити нерозлучно, тому і до цих пір, Десна є притокою Дніпра. Вправа 71 Рекс любив свою хатку. Вона у ньо­ го нова й простора. Йому подобалося япучно вкладатися і пильно слідку­ вати за тим, що діється на подвір’ї. Навесні біля хатки Рекс посадив квітку. Тепер щодня спостерігав, як вона росте. А сьогодні вранці стало­ ся диво — квітка розправила свої пе­ люстки і тихо привіталася. Такого

Рекс і уявити собі не міг. М але соро­ ченя теж побачило квітку і швидко рознесло цю новину по всій вулиці. Першими прибігли мишенята, але рудий кіт Мурчик П Р У Д К О кинувся їх ловити. Прийш ла мама-равлик із малим равленям, довго милувалися ВОНИ красою квітки. Навіть сусід­ ський хлопчик Василько обережно заглядав через паркан. А Рекс за­ любки стежив за всім дворовим га­ ласом і гордився своєю квіткою. Вправа 72 Швидко, завтра, сьогодні, вдома. Швидко минає час. Завтра батько повертається із відрядження. Сьо­ годні вже нікуди не поїдемо. Через непогоду прийдеться залишитися вдома.

Вправа 73 Прислівник Ж арко Близько Зопалу Наодинці Радісно Швидко

Синоніми

Антоніми

Гаряче, спекотно Поблизу, неподалік Згарячу, спрожогу Віч-на-віч, самотою Весело, втішно Поспішно, квапливо

Вправа 74

Холодно, морозно Далеко, віддалеки Зважено, продумано Разом, гуртом Сумно, журливо Повільно, неквапно

1. Ц ілком природно, гарно одяга­

добре вміє розв’язувати задачі. Пав­ лик почав відразу списувати. Списав

тися, чудово виглядати, постійно

спочатку одну дію, другу, перейшов

нарікає, часто ділиться, їй сумно,

до третьої. У третій дії він несподіва­

дивиться зверхньо, ставить вище,

но помітив у Зіни помилку. У своєму

ставилася щиро й привітно, завжди

зошиті Павлик написав правильно, а

приваблює, більше читати.

Зіні не сказав, що в неї помилка.

П рислівник — виражає ознаку дії

—

або ознаку іншої ознаки.

попрацював над задачею.

Молодець, П авлику, сумлінно

2. Ми з друзями обговорюємо ш кіль­

2.

ні

більше спілкуватись із Павликом.

справи,

обмінюємось

переглянуті цікавими

фільми, книгами.

Я вважаю, що Зіна не захоче

Він учинив нечесно по відношенню

Звичайно, нас цікавлять новинки

до Ніни.

сучасної відео- та аудіотехніки. Ш,е

Вправа 76 відношенню

ми любимо екскурсії. Вправа 75 П авлик прийшов до школи трохи стурбований.

Марійка вибігла на ґанок і швидко повернулася назад. Моя подруга знає напам’ять багато віршів Наталі Забі­

Дома він довго сидів над задачею й не міг її розв’язати. Тепер він за­ здалегідь прийшов до ш коли, щоб у

ли та Агнії Варто. Ми йіілли вузькою стежкою, а попереду біг наш собака Рекс. Величезний корабель зайшов

когось списати задачу. Вона (Зіна)

до гавані і став посередині. Праворуч

GDZonline.net стояв великий будинок із верандою. Надійна та М а р ’яна щоденно вико­ нують ранкову зарядку. Хлопчики щотижня відвідують басейн. Вправа 77 1. У , на, до, про, з, в, на, через, з від, по, під, у, над, між, із, від, до, по, на, у, на.

2. 1. Минулого літа в нашому місті побудували великий стадіон. 2. Тихо падалоназемлюосіннс листя. З.Цим маршрутом автобуса можна дістати­ ся до центру міста. 4. Через невелику річку прокладено місток. 5. Над во­ дою колишуться верби. Вправа 78 Зайве слово у другому рядку: за­ йменник ви. Вправа 79 1.Щ оденник. 2. Гумка. 3. Л ін ій ка.

4. Клей. З поведінки, з олівцями, на малюн­ ку, з олівцем, за ручку, до нас. Вправа 80 1. Край (прийм .) столу сидів сивий дідусь. Люблю свій рідний край (ім.).

2. Перед (прийм .) хатою красуєть­ ся розкішний кущ калини. Перед автомомобіля було розбито вщент.

3. Коло (прийм .) криниці зібралися сусіди. Перш ніж зайти на посадку, літак зробив велике коло(ім .) над аеродромом.

4. Близько (прийм .) лісу розкину­ лось широке поле. Л ін ія фронту уже близько (присл.). Вправа 81 Верблюд — дивна тварина, яка живе в пустелях. Верблюд має на спині один чи навіть два горби. Навіщо вони йому? Дехто вважає, що в гор­ бах знаходиться вода, — і помиля­ ється! Насправді він «відростив» собі горба, щоб захистити спину від палючого сонця. Подібно до того, я к люди захищають свою голову к а­ пелюхом. Вправа 82 Під, без, над, міиі під, для. Під дахом моєї хати ластівка звила собі гніздо. Життя без домашніх

тварин нецікаве! Сонечко вже з і­ йш ло, а над озером ще тихо. Від шкільного спортивного майданчи­ ка до мого будинку зовсім недале­ ко. Я придбала подарунок для ма­ ленької сестрички. Вправа 83 Є в Європі країна — Фінляндія. Це край тривалої сніжної зими й ко­ роткого теплого літа. Тут запросто зустрінеш на вулиці зайця чи оленя. Д ля прогулянок по снігових пусте­ ля х людині неодмінно знадобилися снігоступи. А от північним оленям вони ні до чого. їхні копита настільки широкі, що дозволяють не тільки ходити, а й легко бігати по снігових кучугу­ рах. До того ж узимку в оленів між копитами виростає жорстка шерсть, яка втримує тварину на слизькому льоду. Вправа 84 У , по, у, 3. Вправа 85 З пантелику збивати, під гарячу руку потрапити, від А до Я , на гол­ ках сидіти, вітер в голові свище, пи­ сано вилами поводі, битися як риба об лід, до нових віників пам’ятати.

1. Мене твоя розповідь збила з пан­ телику. 2. Здається, М икола добре підготувався до контрольної — по­ вторив увесь матеріал від А до Я . 3. Чи поїдемо ми на свята до бабусі — вилами по воді писано. Вправа 86 1. А , й, але, й, що, й, і, що, що, і, але, й, що, що, а, і, і, й, і, та.

2. Граматичні властивості сполуч­ ників: поєднують не тільки одно­ рідні ч л е н и ,а й речення. Вправа 87 Під моїм вікном красуються чорно­ бривці та майори, а жасмин і бузок уже відцвіли. Сонце вже зійшло, та туман ще не розсіявся. Щодня гри.члять грози, і часом над горами встає веселка. Яблуками та тума­ ном зустрічає нас осінь. Троянда красива, але має колючки.

GDZonline.net Вправа 88 Задумали Щ ука, Рак і Лебідь летіти в теплі краї. Приготували харчі, склали на воза, та не знали, як його везти. Рак посунувся з возом назад, а Щ ука потягла його у воду. Лебідь смикнув воза вгору. У сі хотіли зру­ шити його з місця, але віз і нині там. Вправа 89 Чому Чорне море — чорне? Чорне море нагадує триповерховий будинок, і будинок цей водяний. На кожному «поверсі» — різна вода й різні мешканці. Верхній «поверх* улітку найтепліший і найменш со­ лоний, бо перемішується з водами річок. Н а літо сюди припливають теплолюбні риби. Середній «п оверх» — найхолодніший і найсолоніший. Його мешкан­ ці — холодолюбні риби. Найниж чий «п оверх» — пустеля. Там живуть лиш е бактерії. Давні мореплавці дивувалися, що якір, занурений на цю глибину, витягають чорним-чорнісіньким. Потім з ’ясувалося, що вода на дні насичена особливою хімічною ре­ човиною — сірководнем, яка й чор­ нить металевий якір. Вправа 90 У сяк правду знає, та не всяк про неї дбає. У ся к правду знає, але не всяк про неї дбає.

1. Бачить кіт сало, та сили мало. Б а­ чить кіт сало, але сили мало.

2. Біда помучить і мудрості научить. Біда помучить та мудрості научить.

3. М ’яко стелить, та твердо спати. М ’яко стелить, але твердо спати.

4. Так говорить, наче з писаного чи­ тає. Так говорить, ніби з писаного читає.

5. По бороді текло, а в роті сухо було. По бороді текло, але в роті сухо було.

6. Хліб їж, а правду ріж. Хліб їж, але правду ріж.

7. Чує дзвін, та не знає, звідки він. Чує дзвін, але не знає, звідки він.

8. Слово — не горобець, як вилетить, то вже його не спіймати.

Слово — не горобець, якщо вилетить, то вже його не спіймати. Вправа 91 1 .1, бо, з, щоб, аби — зайве слово з — прийменник 2. А л е , тому, під, нібито, мов — за­ йве слово під — прийменник 3. Неначе, їх, зате, але, проте — за­ йве слово їх — займенник Вправа 92 2. У квітнику цвітуть і красуються ромашки.

3. Після дощу веселка ляграла, бо сої 4. У лугах та видолинках : ля тпавя. Вправа 93 Відгадки. 1. Ніч і ранок. 2. Весна.

3. Мороз. 4. Сніг. 5. Вітер. 6. Грім і блискавка.

1. ..._______, а..._______...

2 . _______________________ — . . . . З і ... ...................

4. ...________ , а ..._________. хоч.

5. Хоч .. а . а . Хоч 6. ^ Як то_ В п рава 94 3 |н

1м

1 Н

а

м

й м

0 и

м 1у 1

е

н

і

н

а

м

н

а

м

и

м

и

И 1

к

Вправа 95 и пй

0

Д

т

0

г

і

ч

Р

и ж

с

м

а

в

и

«М

и н

р б о

н т

у

ж

н 0 м

е

є ч

д н

н

о г "0 а

Р е ж н и 13Х

ч и

и т

р т 0 «Е с 10Х и иї о к

р н н

е ж с

п а а

л

б

ь

с

й

я

3

в і т

Р

б

і

в

GDZonline.net Вправа 96 IB , 2Б, ЗВ, 4Б, 5 А , 6В, 7В. 8 А , 9В, 10В, 11В, 12Б.

поєднувати, колір — поеднавня (імен­ ник) кольорів; поєднувати, вдало — вдало поєднані (дієприкм.);

Вправа 97 Н аш а мова — одна з наймелодійніш их мов світу. У ній відбивається світ рідної природи, голос рідної пісні. У вірші «Х т о любить, той лег­ ко вчить» Дмитро Білоус говорить, що українську мову спершу слід полюбити, тоді й учити буде легко. Рідну мову не можна вивчати при­ мусово, бо вона — «основа ж иття*. Вона не терпить фальші, нещирос­ ті. Вона дарує нам чарівний світ слова Тараса Шевченка, Лесі У к р а ­ їнки, Івана Ф ранка. Н іколи не тре­ ба зупинятися при вивченні мови. Французький поет Вольтер писав: «У с і головні європейські мови мож­ на вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле ж и т т я ».

українська, народне, одяг — укра­ їнський народний одяг (імен.).

Вправа 99 Вишивали (як?) шовком, (які?) чер­ воні нитки, орнамент (на чому?) на хустках, (який?) рослинний орна­ мент, (на яки х?) на українських хустках, бачимо (що?) зображення, (як?) дуже рідко. Вправа 100 Геометричний орнамент — орна­ мент із зображенням геометричних фігур; дівоча хустка — хустка для дівчини, хустка для весілля — весільна хуст­ ка, хустка із шовку — шовкова хустка. В праваЮ І Вишивання шовком, залиш илася й досі, пам’ятають про любов. Вправа 102 X

X

Із червоним бережком, мені нагадає, ^якою?^ молодою була. Вправа 103 Утворіть із поданих груп слів слово­ сполучення. Запишіть їх. Руш ники, милуватися — м илува­ тися (дієслово) рушниками; синє, шовк — синій шовк (імен.);

Вправа 104 1. Слова в словосполученні пов’яза­ ні за змістом і граматично або тіль­ ки за змістом. У словосполученні питання ставиться від головного слова до залежного.

2. Поєднання слів, які не є словоспо­ лученнями: а) підмет і присудок: мати вишиває; б) іменник із прийменником: на сто­ лі; в) слова, з’єднані сполучниками; жовтий і зелений; г) усталені сполучення слів: байди­ ки бити. Вправа 105 Надзвичайно важливо віднайти, зберегти й передати нашим нащад­ кам українські традиції вишивати натільну сорочку. Адж е кожен ві­ зерунок на вишиванці має свій код, своє значення, якому наші пращури надавали великого змісту. Уважається, що на вишиванці закарбова­ но, долю людини. Вишиванка — це не тільки красива сорочка, а ще й оберіг. Коли вишивальниця сідає за роботу, вона вкладає всю свою душу у виріб, і цього жодна машина не за­ мінить. Майстер художньої вишивки, керів­ ник творчого об’єднання «Берегиня» Євгенія Возна розповідає: «Ж одна сорочка, вишита руками, не бува од­ наковою. У цьому унікальність руч­ ної вишивки. Трьома пальцями ми хрестимось, трьома беремо голку, переносимо на тканину хрестики, і все це лягає чудовими візерунками ». Вправа 106 Сім’єю ми наяивакьш чоловіка, дру­ ж ину, їхн іх батьків і дітей. С тосунк и в родині будуються на любові, взаєморозумінні, пошані.

GDZonline.net Діти, поважайте свій рід і текя його.

hr н ули й

-

Вправа 107 1. Український народ до води стави­ тись шанобливо.

2. Вона необхідна всім живим істо­ там.

3.Свяченій воді надається особливо цілюща сила. Вправа 108 над нами обличчя матерів. У три­ возі й любові чттивляоттт'гя матері у своїх дітей. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням вони утнерджуютт. у нас людяність, брпржуть від усього лихого. Вони бажають нам щастя. Матері завжди пумяють про те, щоб їхні діти Ж И Т І И гідно серед людей і тнопили добро на своїй землі (За О. Сизоненком). Вправа 109 Б іля водойм укпаїнпі часто а и с ^ джувяли верби. Дерева пяхишяли воду від бруду. Зарослі верболозу 7ТПППМЯГЯЛИ ЯНЯУП7ТИТИ джбрбла. Вправа 110 В о л а в решеті нр встоїться. Вода все ГПП.ЇЇПТЦЄ. В ола і камінь давбак. Вер2а воду береже (Народна творчість). Вправа 111 Хвалилася сова своїми дітьми. К ож ­ на жаба своє болото хвалить. Весе­ лий гість — сім’ї радість. Вправа 112 Чоловік — голова в хаті. Мати — бе­ региня роду. Ж иття прожити — не поле перейти (Народна творчість). Вправа 113 М оя ропина дружня і співуча. Ми мешкаємо в Х аркові. Моя мама — стпмятплпг. а батько працює пере­ кладачем у видавництві. Батькам дуже ппяпбяється їхн я робота­ м и часто збираємося разом за столом ро.-\ппвідаю батькам про свої успіхи в школі. Н аш а сімейна традиція — застілля по суботах. Усі разом ми їлемп в село

до бабусі й дідуся, сідаємо за вкри­ тий білою скатертиною стіл і спілку­ ємося. Це так чудово, коли відчува­ єш родинне тепло, турботу! М оя родина любить відпочивати на березі озера. Н аш е з татом хобі — япяити pirfiy.

у нас дружня родина, і шн завжди д о п о м а г а є ^ один одному. Я дуже лю блю свою сім’ю. В п рава 114 П ам ’ять про свої пращурів була природною потребою. Триматися свого роду, оберігати сімейні ре­ лік вії та традиції й передавати їх у спадок наступним поколінням було пбпн’ я з к п м В п р а в а 115 I. Якщ о в родині лад — усяк тому рад.

II. Кожна родина має бепегти сімей­ ні реліквії. Тепер мій брат може ря^ діти: йому подарували велосипед. Діти повинні допомагати своїм бать­ кам. Вправа 116 1. Н а Подолі в Києві стоїть пам’ят­ ник Сковороді. 2. Робота п ’ятиклас­ ника заслуговує на увагу. 3. Тварин розрізняють за цими ознаками.

4. Олена написала найкращий твір.

5. Скаче заєць полями, а білка — по деревах. 6. Щоб створити велику мо­ заїку, нам не вистачило шістдесяти камінців. 7. Хоч бачиш на верхівці дерева суху грушку, але дістати не можеш. 8. Сміятися з товариша — останнє справа. 9. Коли засмагали, було спекотно. Вправа 117 Виберіть і запишіть правильні варі­ анти словосполучень. Вибачте мені; дякую вам; завдання з математики: по гарячих слідах; навчати мови; перекладати укра­ їнською; продаж товарів; скаж у за брата; думав про матір; подякувати лікареві; знущатися з тварин. Вправа 118 Помітно оголилися лепева. У дібро­ вах замовк пташиний гук. Ставки та

GDZonline.net г»пяппя в к ^ и л и ш опалим листям. Уранці на землі все частіше п’янлярткгя біла паморозь. Лопіить. Ко­ лючий вітеп ППИМУІТІУР НИТЯГЯТИ із схованок рукавиці та ш апки. Ж о в ­ тень... Осінь упевнено ННІЙІТТДЯ у свої права (З кн. «Україн ськи й рік у прикметах і прикм етниках»). Б п р а в а 119 Осінній вітер. Навколо тихп-тихп. Чого кричать так тривожно? Уди.впяшсь у зграю. Вправа 120 Українська назва другого осіннього місяця не потребує жодних пояс­ нень. Довколиш ні гаї вже одяглися в яскравий привабливий жовтогаря­ чий колір з усіма його відтінками. Назва «жовтень» була відома з часів Київської Русь. Щ е цей місяць на­ звали весільником. Селянами вже було зібрано врожай. Роботу на полі, у городі завершено. Батьки одружували дітей. Вправа 121 1. Жовтень. 2.Восени землю все час­ тіше ппитпуіітук ковдрою з опалого листя. 3. У лісі чути цвірінькання перелітних птахів. 4. Це пісні про прощання з садом, полем і лісом.

5. Сонну долину патяглп_туманом. Вправа 122 1. Сніг. Цього року снігом притру­ сило землю ще з початку листопада.

2. П лакучі верби. З мого вікна було видно плакучі верби.

3. Граблі. Свіже сіно, щойно скош е­ не, прибирали граблями. Вправа 123 1. Радісно. Мене переповнюе радість.

2. Сонячно. Н а небі зійшло сонце.

3. Гриміло. Десь далеко загуркотів грім. 4. Морозно. Зранку був міцний мороз. 5. Вечоріло. Н а село повільно спускався вечір. 6. Сніжило. За ві­ кном починався маленький сніжок.

7. Тиша. У класі було тихо. Вправа 125 І. Запам’яталося навік.

як вам у молодості, тату, позичив грошей чоловік, коли ви будували хату. Якийсь мастак облудних справ до вас лукаво зуби шкірить: — А він розписку з тебе брав?

— Н і, він мені на слово вірить.

— Н у, слово то не штука дать — в нім явна необов’язковість. Тож грошей можна й не віддать... А ви йому на це; — А Совість?! А л е до чого я веду? Д ля нас чуж і безчесні зиски, бо совість в нашому Роду стократ цінніша від розписки.

II. У кінці розповідного речення мо­ ж е стояти стоїть крапка, якщо це речення окличне, то й знак оклику. Вправа 126 Крапка. Ясне сонечко щедро ділилося тепли­ ми промінцями. У кож ної людини є своя маленька батьківщина. Сьогодні Сергійко вчасно прийшов до школи. М а р ’янка бігла тоненькою стежкою у поле до батька. Б іл я високої верби стояла старень­ ка криниця. Вправа 127 Відгадка: знак питання.

1. Мамо, чи кож на пташина у вирій літає? 2. Чи знаєте ви, хто живе у тій нірці? Вправа 128 Хто першим веде маленького учня у світ знань? Хто першим веде маленького у світ знань? Хто першим веде маленького у світ знань? Хто першим веде маленького у світ знань? Хто першим веде маленького у світ знань? Хто першим веде маленького у світ знань? Ти сьогодні чергуєш? Ти сьогодні чергуєш? Ти сьогодні чергуєш?

учня учня учня учня учня

GDZonline.net Вправа 129 Бути гостинним господарем — ве­ лике мистецтво (розповідне). Щ о потрібно знати, щоб друзям і знайо­ мим було приємно бувати у вашому домі (питальне)? Насамперед в оселі має бути при­ брано (розповідне). Не забудьте, до речі, і про свій зовнішній вигляд (спонукальне). Щ об гості не нудьгу­ вали, варто організувати цікаві роз­ ваги (спонукальне). А коли у вас чо­ мусь зіпсувався настрій (питальне)? Звичайно, гості не повинні цього по­ мітити (розповідне). Приділяйте однакову увагу всім при­ сутнім (спонукальне). Наостанок не забудьте подякувати за приємно про­ ведений час (спонукальне). Вправа 130 I. Настали канікули (розповідне). Ти прочитав книж ку (питальне)? Учися поважати думку іншого (спо­ нукальне). Настали канікули (розповідне, ок­ личне)! Ти вже прочитав книж ку (питальне, окличне)?! Учися поважати думку іншого (спо­ нукальне, окличне)!

II. Л іс пізньої осені може бути таким цікавим (розповідне). Я ку рослину любили українці спо­ конвіку (питальне)? Саджайте калину коло хат (спону­ кальне) Л іс пізньої осені може бути таким цікавим (розповідне, окличне)! Я ку рослину любили українці спо­ конвіку (питальне, окличне)?! Саджайте калину коло хат (спонуК Е ь т ь н е , окличне)! Вправа 131 Люди слухали й раділи. Було в од­ ного царя три сини — два розум­ них, а третій дурень. Сів дурень на вовка і поїхали. Я к би мені украсти цю птицю? Ска­ жіть, будьте ласкаві, паночку, як тепереньки лучче жити: чи прав­ дою, чи кривдою? Я к же це сталося?

Ідіть, ідіть та шукайте правду. Дайте мені напитися. Скажіть королеві, що заморські лікарі нічого не подіють. В п рава 132 Знак оклику.

II. А сьогодні з математики я отри­ мав 12 балів! 2. Вчителька сказала, що після п ’ятого уроку ми йдемо додому! В п рава 133 Столиця Київської Русі за часів Яро­ слава Мудрого була одним із най­ більш их міст Європи. Населення Києва становило 50 тисяч мешкан­ ців, Новгорода — ЗО тисяч, В оло­ димира Великого — 20 тисяч; єв­ ропейських міст: Страсбурга — 20 тисяч, Лондона — 35 тисяч. Князь Ярослав Мудрий відомий як творець законів. Під час його князю­ вання було створено перший на Русі звід законів «Руська правда». Дуже багато великих і добрих справ зробив для Києва та держави князь Ярос­ лав. І що ж заповіла ця мудра люди­ на своїм нащадкам? Ось його слова: « А ви, сини мої, живіть між собою в любові, бо всі ви брати від одного батька й однієї матері. І якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне під вас ворогів ва­ ших, будете мирно ж и ти *. Вправа 135 Київ — дайдадаице й XKfisigcbKe щ м п . Київ (що?) місто. Місто (яке?) найдавніше й найвідоміше, українське. Воно ппбуппнянр ауя№.давіїр. Воно (яке?) побудоване. Побудоване (коли?) дуже давно. Про Київ_ згадують у cgtjix книж ках греки. Греки (що роблять?) згадують. Згадують (про що?) про Київ. Згадують (де?) у книж ках. У книж ках (чиїх?) у своїх. Крлис^ куппі приїздили на. ^реїти J ls isß ä торгувати. Купці (що робили?) приїздили . Купці (які?) грецькі.

GDZonline.net Приїздили (коли ?) колись. Приїздили (з якою метою?) торгу­ вати. Береги (які?) Дніпра. Вправа 136 Н а правому березі (Р.в.) роз­ кинулося стародавнє місто Чернігів. Воно засноване в сьомому столітті. Чернігівці та гості міста (Р .в .) милу­ ються його Спаським і Борисоглібським с р ^ р а ^ и (О.в.), Іллінською і П ’ятницькою ііЄ2 .Кіами (О.в.) Вправа 137 Слобідський край (Н .в .) славиться талановитими людьми. Я люблю свій рідний кр^й (3.B.). Місто (Н .в .) Київ за численністю населення посідає І місце в У країні. За високою горою туристи побачи­ ли стародавнє місто (З.в.). М аленьке село (Н .в .) потопало у ви­ шневому цвіті. Дідусь з великою любов’ю розпо­ відав про своє стареньке село (З.в). Вправа 138 прикм.

з д§дд^9 іо легендою про дружинприкм.

ника едїдііууцс князів Житомира ім .

ч и с л ів .

пов’язують назву ді$да- ^ Д&ІЗХОЩ. столітті дружинник заснував н ав іі; прикм.

ім .

EQjlgjiy березі річки

при­

токи Хеііедеда, поселення. Відтоді й заі^ м .

веде

ім .

лік місто прикм.

У часи навали

місто

було дощенту зруйноване. Та Ж и прикм.

томир знову постав у нодій красі. В п рава 140 У іЕддадцдтойХ.СТ'Олітті іщццщцг;. князь Данило заснував місто на р іч ц і Д о д п )^ і назвав його іменем сина Д£да. 3 Зам­ ку видноBCJO панораму Д^дода. Вправа 141 Н а узбережжі — прийменник та іменник; завжди — прислівник; ба­ гато — прислівник; навесні — при­ слівник; влітку — прислівник.

Прислівники завжди, багато, на­ весні, влітку пишуться разом. Вправа 142 Я ж иву в селиїді ЦІедщщ. Це прекрасне місце з najß.камИі сквеЕами_і пам’ятками аддь; lY P ji, а також flßöiW&HSSS селищ е. Тут меле, ппивябяюр все: і пічка Уди, і Рижовський папк. іщз£йДі№І ліси з EQjtijlijjtgjiö птаством. Ми завжаи ря ді гостям і тому, звідки б не приіуяля до нас людина — булемп завжди ралі нсЬ; бачити у д^щ оду РІдцовд селищі! Вправа 143 Сьогодні рано стемніла.

JiJäJlSSySä щ вид^.

д ів ч и н к а

п пчррн улягя

З поля поверталися ж інки ардомуХлопчик вправно заліз на виСйК£ аеревр. Вправа 145 Язик до Києва доведе Столиця Київсьі<ої.Русі і^ідв була в і д о ^ С2РЇШі ае£ква.ми й moji^,тидями, паладшли та б|блі.отеішми. Сюди Й Т П Л И люди вчитись і МОЛИ.ТИ" ся, служити й трр^з^вати. Д алеку за ^ежами. aepjK.ajBH луна ля слава про Київ. йо_н.ьохо, мпжия було лійти. на.віт.ь_н^знаючи_др£ро}, а тільки ЕрзлитуючиJIP.O неї. Язик до Києва доведе. Цей вислів означає наступне: у незнайомому місті не соромтеся звертатися до місцевих жителів за потрібною ін ­ формацією. Вправа 146 Іван Петрович Котляревський на­ родився та ТВОРИВ у Полтаві. Його «Енеїда» й «Н аталкаП олтавк а» досі полонять читача іскрометним гумо­ ром. Із Полтавою пов’язане життя і Панаса Мирного, і ; ка. й і Вправа 147 Тернопіль розташований на річці Серет. За легендою, назва міста по­ ходить від назви тернового поля. Стара українська архітектура збе-

GDZonline.net режена в таких пам’ятках, а д С з Д ; ІЩ Й

B 9 3 S 4 3 4 i £ 4 ä P £ K ä Д 2 В І5 Д Й >

дедкда ДіДава^-ХИІСЇЧ5033іі У місті бували Іван Ф панко. Василь Сте<Ьани к. М и кола Л и сен ко. Вправа 148 У садах уж е дозріли яблука, груш і, сливи. Крук прплітяв над бабусиною х а ­ тою і дяволив свою тривожну пісню. Н а городах селяни збирають іуі£т^Ш І Ю ^ У р Я І Ш . ^ О р К В ^ J T O M iü Q E ^

М и збирали аЕі^ІДтду і си аЗД Ї лину. У imcTaxjra cejmx вже буяла яскра­ ва зелень. Вправа 149 У місті Харкові ж или працювали і Г. Квітка-Основ’яненко, і П . ГулакАртемовський, і П . Грабовський. Зараз це — один із найбільших ін­ дустріальних, наукових і культур­ них центрів країни. Вправа 150 ОііЕддезДШ іДВеіЦаїї« снігом співа­ ють в квітні юні дні (Б -І. Антонич). Лось прплпвжувяи бігти вперед, а потім спіткнувся і потрапив на корч (Є. Гуцало). Звук летів зн.изуіВЩ_річки (Є. Гуца­ ло). Хвилніють, маттоть, квітують по­ ля — Добридень тобі, Україно моя! (П. Тичина). П пїхали_наш і, повкали сосонку до свого двора (О. П чілка). Вправа 151 Молоді листочки з ’явилися на бере­ зі, клені, липі. Вправа 152 Питається, звідкіль я прийшов та що знайшов. Ходив я десь-то та знай­ шов дещо, та коли я що або абощо, то нехай мені абищо. От що, а не то що, а ви кажете, що я там що чи аби­ що! Нехай мені бозна-що, коли збре­ хав що про що або нащо! Вправа 153 Я чую рідну мову українську На вулицях, майданах і вітрах (Г. Булах).

У мові пісенній — і радість, і щастя (В . Вихрущ ). В кожній мові — квітіння конвалії. Гуркіт грому і гомін діброви (М . Еременко). Мово рідна!.. Без тебе кругом Зачуж іли і небо, і води (Й . Дудка) Вправа 155 І. Термітник-кондиціонер Коли в нашому помешканні стає душно, гаряче, умикаємо кондиці­ онер. А що в такій ситуації роблять винахідливі й кмітливі терміти? Вони будують велетенські, громізд­ кі гнізда. І ці гнізда такі великі, що тільки в надземній їх частині може вміститися слон або верблюд. А складні й заплутані лабіринти ходів ведуть ще й під землю. Саме гніздо є природним охолоджувачем, кон­ диціонером. Спочатку повітря вузь­ кими коридорами спускається до глибоких, темних підвалів. Звідти з випарами води піднімається до «великого х о л у », що розташований у верхній частині гнізда. Там воно нагрівається до потрібної темпера­ тури, і тільки потім поширюється по всіх «к ім н ат ах». Особливо гли­ бокі лабіринти ходів у термітів, які мешкають у пустелі Сахара. Щоб забезпечити доступ вологи в гніздо, термітам доводиться «копати коло­ д я зі», ... в землю до сорока метрів.

II Однорідні члени речення надають образності мові. Якби не було б од­ норідних членів речення, то читати художню літературу було б неціка­ во. Вправа 156 Птахи: орел, дятел, сойка, горобець. Тварини; лисиця, заєць, кролик, кіш ка. Квіти: волошка, ромашка, ірис. Вправа 157 Десна, Дніпро, Рось, Сула — річки. Верба, дуб, каштан, клен, липа — дерева. М аслю к, опеньок, підберезник, си­ роїж ка — гриби.

GDZonline.net Вправа 158 I. У Червону книгу занесені такі кві­ ти: конвалія, пролісок, ряст, сонтрава. Зубр, лось та олень — тварини, які знаходяться під загрозою зникнен­ ня в Україні. Все рідше можна поба­ чити в лісах України деяких птахів: лебедя, пугача, чорного лелеку.

II. Червона книга — це список тва­ рин та рослин, які опинилися під загрозою вимирання. Вони охоро­ няються законом. Природу потріб­ но берегти, тому що без неї людина не може існувати. Вправа 159 I. У Києві є сорок шість заповідних територій: парків, ботанічних садів, дендрологічний парк, зоопарк. Міс­ то прикрашають понад ста шістде­ сяти п’яти тисяч видів різних дерев: каштанів, беріз, тополь, кленів. На бульварах, алеях, у скверах столиці У країни росте безліч квітів: троянд, тюльпанів, ж орж ин, айстр, марга­ риток.

II. У Києві є парки, ботанічні сади, дендрологічний парк, зоопарк — усього сорок шість заповідних тери­ торій. Місто прикрашають кашта­ ни, берези, тополі, клени — усього понад сто шістдесят п’ять тисяч ви­ дів різних дерев. Н а бульварах, але­ ях, у скверах столиці України рос­ туть троянди, тюльпани, жоржини, айстри, маргаритки — безліч квітів. Вправа 157 Усе страждало від літньої спеки: квіти, городина, дерева. У дендро­ парку ми бачили такі дерева: бао­ баб і пальму. Скрізь був порядок: і в хаті, і на подвір’ї, і в коморі. Ліси, степи і лани — усе раптом ож ило після теплого дощу. Дівчинки або хлопчика — таких персонажів не було у спектаклі. У лісі, у полі, у морі усюди життя. Вправа 162 (узагальнювальні слова) Природа — чудодійне джерело, яке живить людину. Однак нам дово­ диться багато ппг.чюваїи, обробля­

ти ґр у н т ,; копали­ ни, пппк лядяти дороги. М и вміємо вже запускати ракети, г.твплтваїи нові моделі автомобілів і вдог.ког ня.люияти комп’ютери. Та це не за­ вжди безболісно для природи. Вона потребує у в ^ и , з а з ш ^ ї й розумно­ го С Т Е Ш Л еН Н Я . Вправа 163 2. Потрібно бути уважним, прислу­ хатися до тих, хто тобі допомагає: батьків, учителів, друзів. Вправа 1. У річках ставках та озе­ рах України водиться така: риба, короп, карась, лящ , щука, окунь, судак, лин, щука й сом. 2. У густих дібровах справжнє пташине цар­ ство: зяблики, дрозди, зорянки, синиці, солов’ї. 3. Л в лісах можна зустріти хиж аків: лисицю, вовка, ласку, тхора. Вправа 165 I. Україн а багата на ліси. А л е остан­ нім часом їхня кількість з.меншується. Це відбувається через неша­ нобливе ставлення до природи. А л е так було не завжди. У країнц і рані­ ше ж или в гармонії з усім живим: гаями, лісами, річками, озерами, горами, степами, морями. Наш на­ род вважав їх священними. Тож для збереження природи потрібно відро­ дити славетну українську традицію.

II. Діброва, гай, бір, березняк. Вправа 166 1. Колиш мене, бабко, колиш , ку­ плю тобі калач за гроші. 2. Ой спи, діду, до обіду, спечу коржик із по­ сліду. 3. Ой ти, зайку. наш зайку. віддай нам ти тую ля льк у для си­ ночка на забавку. 4. Ой спи, сину, спи, дитино, устань здоровенький, аби з тебе виріс дужий, хорошенький (Народна творчістт,). У кожному речення даної вправи є звертання. Звертання відокрем­ люється з обох боків комами. На початку речення звертання може відокремлюватися знаком оклику, якщо вимовляється з окличною ін­ тонацією.

GDZonline.net в українській мові звертання має форму кличного відмінка. Непоширені звертання: сину, Петре, добродію, друже, вчителько, кицю­ ню. Поширені звертання: зоре моя вечір­ няя, дорогі друзі, шановний читачу, батьку мій ріднесенький. Вправа 167 Звертання: ковалю, ковальочку, Іваню. діду. Вправа 168 Сьогодні, Сергію, ти вчасно впорав­ ся із завданням. Батьку, а звідки прилітають до на­ шого краю ластівки? П ам ’ятаєш, як ми з тобою відпочи­ вали на березі Чорного моря, друже? Давай, козаче, заспіваємо пісню про нашу рідну Україну. Вправа 169 І 1. Чорногузе, дядьку, Ярпби м е ^ і _ х м і^ ,

І ставок, і MjmHOK, І цибулі грядку!

2. Мавко, мавко. Ось тобі прдинь, А ме_не, покинь.

3. Дощику, дощику,

рідний краю, ВСІ мої думки і споді­ вання. Про тебе всі мої думки і спо­ дівання, мій рідний краю. Шановна громадо, ми повинні пам’я ­ тати про подвиг наш их співвітчиз­ ників у часи Великої Вітчизняної війни, ми повинні пам’ятати про по­ двиг наших співвітчизників у часи Великої Вітчизняної війни. Ми по­ винні пам’ятати про подвиг наших співвітчизників у часи Великої В і­ тчизняної війни, шановна громадо. Лю бі друзі, ш кільна бібліотека пропонує виставку художньої ди­ тячої літератури. Ш кільна бібліо­ тека, любі друзі, пропонує вистав­ ку художньої дитячої літератури., Ш кільна бібліотека пропонує ви­ ставку художньої дитячої літерату­ ри, любі друзі. Вправа 171 Мудра Марина ж урила Мартина: «Т и , Мартине, не мартинь, Марти­ нові жарти кинь!»

П . Чорногузе, Дядьку, Мавко, до­ щику. Чорногузе — у називному відмінку закінчення нульове. Дядьку — у називному відмінку має закінчення о. Мавко — у називному відмінку має закінчення а. Дощику — у називному відмінку закінчення нульове.

Вправа 172 Скільки ж тобі років, дитино? Куд­ латий сусідський пес підбіг до аити; ни і почав гратися. Маленька дитина сиділа у діда на колінах і страшенно вередувала. Рідна мово, хто тебе не знає, той в душі не серце, а каміння має. Сер­ гій Пономаренко — справжній зна­ вець рідної мо_ви. Мова — неоцінен­ не духовне багатство, з яким живе народ. Пісне, тільки ти надаєш мені сили і надихаєш на працю. Козаки сіли перепочити і завели сумну пісню. Десь далеко за селом лун ала пісня. М ій світе, я щасливий щоднини. Мені запропонували подорож на­ вколо світу. Космічний світ завжди приваблював винахідників.

Вправа 170 Соловейку, заспівай-но мені свою чудову пісеньку. Заспівай-но мені, соловейку, свою чудову пісеньку. Заспівай-но мені свою чудову пі­ сеньку, соловейку. М ій рідний краю, про тебе свої мої думки і сподівання. Про тебе, мій

Вправа 173 І. Дорога Оксанко! У цей незабутній день меніт буде сумно без тебе смакувати святковим тортом, морозивом, пити «Ж и в ­ ч и к *, переглядати улюблені муль­ тики. я так хотіла б бачити поруч справжньою подругу.

ТТпипечи. п р и п е ч и ,

А я булу у куточку Н а печі, на печі.

Народна творчість

GDZonline.net Чекаю на тебе 19 липня о 15-00 за адресою: вул. М олодіж на, 5, кв. 45.

II. Дорога Оксанко! Буду рада бачити тебе на дні наро­ дження, який відбудеться 19 липня о 15-00 за адресою: вул. Молодіжна, 5, кВ. 45. Вправа 174 — Доброго дня, Валентино Сергіїв­ но.

— Доброго дня, Світланко.

— Дозвольте привітати Вас з Днем учителя, Валентино Сергіївно.

— Дякую тобі, Світланко, ти дуже уважна.

— Щ е я хочу побажати Вам міцного здоров’я, успіхів у Ваш ій нелегкій роботі та вдячних учнів.

— А я, Світланко, в свою чергу, хочу побажати тобі успіхів у навчанні та гарних, вірних друзів. Вправа 175 Ж овтий і блакитний кольори є сим­ волами життя та миру. Ж овтий і блакитний кольори є, на­ певно, символами життя та миру (вставне слово виражає невпевне­ ність, речення набуває відтінку при­ пущення). Жовтий і блакитний кольори є, без­ перечно, символами життя та миру (вставне слово виражає невпевне­ ність, речення набуває відтінку при­ пущення). Жовтий і блакитний кольори є, на мою думку, символами життя та миру (вставне слово виражає не­ впевненість, речення набуває від­ тінку припущення). Ж овтий і блакитний кольори є, як відомо, символами життя та миру (вставне слово виражає невпевне­ ність, речення набуває відтінку при­ пущення). Вправа 176 І. Він, як відомо, має досить давне походження (вставне слово виражає належність). Ц і два кольори на гер­ бах і прапорах нашого славного на­ роду використовували, безперечно, не лиш е за часів козацької зольно­

сті, а й за княжної особи (вставне слово виражає упевненість).

II. Я к відомо — належність думки. Безперечно — упевненість. Вправа 177 Чому саме жовтий і блакитний ко­ льори вибрали українці для свого прапора? Ж овтий колір — це, безперечно, к олір пшеничної ниви, звичайно, к олір зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Ж овтий колір — ще, справді, колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів яко­ го, мабуть, не дозрів би, не заколо­ сився б життєдайний хліб. А блакитний, синій колір про що нам говорить? Це, по-перше, колір ясного, чистого, мирного неба. Це, по-друге, колір цариці-води. Тому, мабуть, народ Україн и вибрав поєд­ нання жовтого й блакитного кольо­ рів для свого національного прапора. Вправа 178 Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади — дуже давній знак, його використовували ще за часів Київської Русі. Отже, нашому гербу більше тисячі років. Дивна річ, чому саме тризуб вва­ жають гербом України? Мабуть, тому, що число «три * завжди вва­ ж али числом казковим, чарівним. А ще, можливо, в тризубі відобра­ жено триєдність життя: батько — мати — дитина. Вони символізують силу, мудрість і любов. Вправа 179 Здається, сьогодні буде сонячно. Зранку вода здається прохолодною. Кажуть, без труда нема плода. Про ту людину кажуть, що вона вели­ кий майстер своєї справи. А , може, я вам краще заспіваю? Він може легко виконати цю вправу. Н а щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас. За традицією квіти дарують на щастя. Вправа 180 Національний гімн У країни — це, як відомо, урочиста пісня, символ наш ої державної єдності. Запам’я-

GDZonline.net тайте. його написали поет Павло Чубинський і композитор М ихайло Вербицький понад століття тому. Н а ппевеликий ж аль, у народній пам’я ­ ті збереглася тільки одна поезія Пав­ ла Чубинського, та, на щастя, саме вона припала до серця всім україн­ цям. Вправа 181 Яке слово називається вставним? Вставні слова це слова, які виража­ ють ставлення мовця до висловлю­ ваного. Я ку роль відіграють вставні слова в реченні? Вставні слова надають реченню різ­ них відтінків. Я к і розділові знаки ставляться при вставних словах? Н а письмі вставні слова виділяють­ ся комами. Ч и є вставні слова членами речення: Вставні слова не є членами речення. Вправа 182 А нглійський фізик Ньютон, як по­ відомляють історики, ще з дитин­ ства мав корисну звичку — гуляти на свіжому повітрі. Телевізор, на ж аль, ще не винайшли, тому часу він мав, на щастя, вдосталь.

— М іж іншим, непоганий хлопець цей Ньютон, — говорили сусіди.

— А л е , до речі, чому він увесь час тиняється на вулиці без діла?

— Я к це без діла?! — здивувався Ньютон.

— Я , уявіть собі, думаю!

— Тоді скажи: чому яблуко падає не вбік чи вгору, а просто донизу — на землю? Ньютон, як навмисне, погуляв ще трішечки, і відкрив закон всесвіт­ нього тяжіння. Вправа 184 У листопаді нряятитпні. непривітні парки, сквери, бо осінні дрщі й вії тпи ГУЛЯЮТЬ V них. Поирода аавми: ряр, і все навколо чркяг зими. Вправа 185 Я к швидко літо пролетіло! Я к швидко літо пролетіло! Вітпепь не аі£ вже тепленько, —

Ж ене понурі хмарки. Немов на кри лах j Ппспу гопошок на городі. Кохане літечко з двора!.. М ачок вже цвіт давно згубив, Пядпк мяпніє потихеньку. Високий соняшник на грядці П ож овклі пялятть листки. Ж урливо голову схилив.

Олена П чілка Вправа 186 1. 1. Листопад в У країн і не завжди збігається з початком падолисту, здається, така назва більше пасува­ л а б жовтню.

2. За часів Київської Русі листопад називали груднем, а сучасний гру­ день мав назву студень.

3. У листопада напохваті і віз, і сани, бо він є вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат.

II. Народний вислів в образній фор­ мі вказує на те, що перед листопа­ дом іде вересень та жовтень, а це означає, що погода може бути мін­ ливою. Зранку йде сніг, а ввечері — дощ. Вправа 187 День Святого Дмитрія Ц е свято з д а м а тііанували в народі, оскільки воно лявепіпувалп адІ0а; В2б£і>іУіЙ Е.ІК• Клю чі він тримає при собі. аР.ки за ними не-ппиїде веріси н а _ б і л о м Юр і й ( шос­ того тпавня — лрнь гвятпгп Ю рія). За цим днем у давнину визначали, якими будуть літр та зима, урод<9Й, іш ш ілш хулрби. Вправа 188 У цих п ри слів’я х відображається особливість листопада. Земля вкри­ та вже різнокольоровим листям, не­ забаром випаде сніг. Осінь. Н а порозі вже листопад. Дні — короткі, а ночі — довгі. Стало прохолодніше, але ще не хочеться вдягати теплі зимові речі. Діти весе­ лою юрбою вибігли на прогулянку, і всі чекають на перший сніг. Світлана Василівна, вчителька 1-а класу, уважно слідкує за своїми ви­

GDZonline.net хованцями, щоб у них не замерзли щічки. Діти забігли в клас, коли звіявся холодний, морозний вітер. Вправа 190

Т а єм н иц я ст а рого млина д іє с л .

ім ..

д іе с л .

І М ..

собі ДІДУСЬ, і (Іул у нього м лин. Та ніколи жоден віз із зерном не під’їж джав до нього. їм .

А

д іе с л .

МЛИН чомусь працював тільки їм ..

д іє с л .

вночі, І ТОДІ густі хмари .-чакриня ди його. їм ..

д іє с л .

От одна дівчи н а н а м о в и ла х л о п ц я д іє с л .

д іє с л .

ім ..

П ІД іуі^ІТИ , ЩО ж меде м ельн и к їм ..

д іє с л .

насправді. І коли дідусь пішпн у ліс ім .

д іє с л .

по гриби, діти прокралися до млид іє с л .

на і побачили чотири величезних д іє с л .

мішки. В одному м іш ку було повні­ сінько снігу, у другому — проліс­ ків та зелених листочків, у третьо­ му — безліч сонячних зайчиків, а в д іє с л .

ім .

четвертому — дощ. Зроауміли діти, ім .

прикм .

щ о М Л И Н ТО Й ч а р і в н и й ,

а мельника

д іє с л .

януть Роковиком. Вправа 192 У традиціях українців завжди була важливою фізична культура. За давніх часів фізична вправи були частиною українських обрядів, а з часом вони перетворились у ру х ли ­ ві ігри й танці. Найпоширеніші українські народ­ ні танці: «Г о п а к », «К о зач о к », « М е ­ телиця», «А р к а н ». Граючи в рухливі ігри й танцюю­ чи, ви зміцнюєте м’язи, бо заняття танцями сприяє тренуванню гнуч­ кості й рухливості суглобів. А ще ви привчаєтеся правильно дихати, а при цьому зміцнюється серце. Ви стаєте швидкими, спритними й ви­ тривалими. Отже, танцюйте із за­ доволенням, адже танці — корисне для здоров’я, приємне й захопливе заняття.

Вправа 193 Так, в обох реченнях висловлено одну й ту саму думку, тільки в пер­ шому реченні її передано дослівно, як говорили запорожці-козаки. В п рава 194 «Зроби хату з лободи, а в чужую не веди*, — вимагала молода дру­ ж ина від чоловіка. «Своя мазанка ліп щ а від чуж ої світлиці», — від­ мовляв дід онукам, які запрошува­ ли жити до себе. І молода господиня, і старий греч­ косій уваж али по-справжньому рід­ ним, надійним і затишним житлом ли ш е свою особисту оселю. Вони казали: «Ч и я хата, того й правда» (За В. Супруненком). Вправа 195 Символом Україн и стала біла хата. Особливо урочистим було заселен­ ня нової хати. Її обсипали зерном на багатство, маком — проти нечи­ стої сили; проти злих сил заносили кропиву, лопух, освячену вербу. Уходячи в нову оселю з хлібомсіллю в руках, господар казав: « Дай же нам. Боже, в добрий час у новий дім увійти, хліб-сіль унести! Бережи, Боже, цю хату від грому і грози, і поту, і великого клопоту!» Так освячували нову хату (За В. Су­ пруненком). Вправа 196 I. Став уж е крилатим Шевченків вислів: «Н еначе писанка село!»

I I. «Зоре моя вечірняя, зійди над горою* — звертається Т.Г. Шевчен­ ко до вечірньої зорі у вірші «Зоре моя вечірняя». «М ен і тринадцятий минало, я пас ягнята за селом* — згадує своє ди­ тинство Т .Г. Шевченко в автобіографічному вірші. Про тяж ку долю кріпаків розпові­ дає Т.Г. Шевченко у своїх віршах: « Н а панщині пшеницю ж ала, вто­ милася, не спочивать піш ла в сно­ пи пошкандибала Івана-сина году­ вать».

GDZonline.net Вправа 197 «Сідайте, будь ласка!» — сказав хлопчик бабусі. «Вийди-вийди, сонечко, на дідове полечко!» — весело вимовляла ма­ леча. Українська народна мудрість гово­ рить: «Три біди є у людини — смерть, старість і погані д іти ». Вправа 198 1. Український народ стверджує: «Х о ч і в брата, та не своя х а т а *. Український народ стверджує, що хоч і в брата, та не своя хата. «Х о ч і в брата, та не своя хат а», —• стверджує український народ 2. Український народ стверджує: «Своя хата — своя правда». Український народ стверджує, що у своїй хаті — своя правда. «Своя хата — своя правда» — гово­ рять у народі. Вправа 199 I. «Н евж е в цих птахів така надзви­ чайна зорова пам’ять?» — дивують­ ся люди. « У дзьобі голуба міститься магнетит — мінерал із сильними магнітними властивостями», — стверджують, науковці. Про дзьоб голуба можна почути таку думку: «Й ого дзьоб дуже нагадує магнітну стрілку компаса, яка завжди вка­ зує на п ів н іч ».

II. Люди дивуються, що в цих птахів така надзвичайна зорова пам’ять. Науковці стверджують, що у дзьобі голуба міститься магнетит — міне­ рал із сильними магнітними влас­ тивостями. П ро дзьоб голуба мож­ на почути таку думку, що він дуже нагадує магнітну стрілку компаса, яка завжди вказує на північ . Вправа 201 У розмові беруть участь Дмитрик, Яся та бабуся. Вправа 202 гулянки. HgQo б^?хмарне, ур? асипаHg ЗОРЯМИ. Питаю: «Х очеш , Наталочко, я тобі дістану найкращу зірочку? »

Відповідь її мене здивувала: «Н е х о ч у ».

— Чому?

— Бо як її зняти з неба, то вона не буде зіркою..

II. Кож на репліка пишеться з ново­ го рядка, без лапок, перед нею ста­ виться тире. Якщ о перед реплікою в діалозі є слова автора, ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові. Вправа 203 Стоїть і гірко плаче Надя: — Віддайте булку з маслом, дядю!

— Та я ж не брав, дівчатко миле...

— А ви на неї, дядю, сіли !

Г. Бойко У діалозі є три репліки. Вправа 204 I. — Мамо, дай цукерку!

— Візьми собі жменю.

— О, то краще ти дай, у тебе жменя більша.

II. «М ам о, дай ц укерку», — попро­ сила дитина. «Візьми собі жменю* — відповіла мама. «О , то краще ти дай, у тебе жменя більш а* — не розгубилася дівчинка. Вправа 205 Андрійко запитав у мами: — П ам ’ятаєш, мамо, вазу, яку пере­ дають у твоїй родині від покоління до покоління?

— Так, синку, пам’ятаю.

— А моє покоління її щойно роз­ било. Вправа 206 У чора я з сестричкою Маринкою був сам удома. Телефонує тато: — А лло ! Синку, ти що робиш?

— Нічого.

— А Маринка?

— Мені допомагає. Вправа 207 — А хто, хто в рукавичці живе?

— Я мишка-норушка, я зайчик- по­ бігайчик, а ти хто?

— Я — лисичка-сестричка, пустіть і мене.

— Заходь.

GDZonline.net Вправа 210 I . Андрійкова мама заплакала через

те, що відчула байдужість сина. Він не піклувався про стан здоров’я бать­ ка. Мати сподівалася, що син занепо­ коїться, стривожиться. Та Андрійко був незворушний, спокійний.

II. Андрійко прийшов зі школи й по­ бачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.

— А тата відвезли в лікарню, — каже мати. — Занедужав батько. Вона че­ кала, що син занепокоїться, стриво­ житься.

— Як це сталося з батьком, мамо.

— Серцевий напад, синку, виникла потреба терміново звернутися до л і ­ карів.

— А нам завтра до лісу йти, — каже Андрійко, — завтра ж неділя. У ч и ­ телька наказала, щоб усі прийшли до ш коли о сьомій ранку, але я піду іншим разом.

— То куди ж ти підеш завтра? — за­ питала мати.

— Звичайно, в лікарню до батька, а до лісу піду іншим разом.

— Дякую тобі, Андрійку, за під­ тримку, я й не сумнівалася, що ти вирішиш саме так, — мовила мати й заплакала. (З а В. Сухомлинським).

Вправа 211 16, 2в, Зв, 4а, 5а, 66, 7в, 8в, 9а, ІОв, 116, 12а.

Вправа 212 Одного_разу Оленка та j л я л и у папку, са ад -о я е д р щ ії культа, яку Щ подяпувян хлоп чи к. Раптом і япійняяся вітеп. І и не помітила, як u куль­ ка опинилася серед _гілля хиддх^о Кдаца. Оленка засмутилася. Дмитрик відразу кинувся на дерево, щоб дістати KyJibjcy. А С і р к о йому ппппмргян Хлопчик ЕЗЛІР.Ч2 повер­ нім Ky^bjcyjioflpy^i . Вправа 213 1. Втрата слуху веде до втрати темб­ ру, власного голосу. Забувши мову, народ втратить свої, звичаї, тради­ ції, оригінальність і неповторність.

А це в кінцевому рахунку призведе до зникнення самого народу як не­ повторного оригінального явища.

2. Ця схема показує нам багатознач­ ність слова «зв ук и ». Усі перерахо­ вані в схемі явища сприймаються слухом людини як звук. Вправа 214 Мова — це потік звуків, що ск ла­ дається в слова й речення, за допо­ могою яких ми висловлюємо свої думки. Вправа 215 П охвалили :[п ], [х ], [в], [л ], [л ] — приголосні; [о], [а], [и], [и ] — голосні. Нас: [н ], [с ] — приголосні; [а ] — го­ лосний. Батьки: [б ], [т ’], [к ], [л ], [л ] — при­ голосні; [а ], [и ] — голосні. Добре: [д], [б ], [р ] — приголосні; [о ], [е ] — голосні. Потрудились: [п ], [т], [р ], [д], [л ], [с ’] — приголосні; [о ], [у ], [и ], [и ] — голосні. То: [т] — приголосний; [о ] — голос­ ний. Ж : [ж ] — приголосний. Н е: [н ] — приголосний; [е ] — голос­ ний. Просто: [п], [р], [с], [т] — приголосні; [о ], [о ] — голосні. Колоски: [к ], [л ], [с], [к ] — приголо­ сні; [о], [о ], [и ] — голосні. Булки: [б], [л ], [к ] — приголосні; [у ], [и ] — голосні. Погубились: [п ], [г ], [б ], [л ], [с ’] — приголосні; [о ], [у ], [и ], [и ] — голо­ сні.

2. Хліб, булка, батон, калач, печиво, тістечка, торт, паляниця, рогалик, перепічка. Вправа 216 1. Зі зміною звука міняється значен­ ня слова.

2. Кит, сом, рак, мак, гриб.

3. Сир — мир, мама — рама, чари — пари, сон — ром, карта — парта. Вправа 217 В и н о гр ад , й анани, я б л у к а , т у ш і , ап ел ьс и н и , д и 5 у л я , п ом ідори , к апуста. к ар т о п л я , б а к л а ж а н и .

GDZonline.net Вправа 218 1. Сак — Eaji.

Село; [с], [ л ] — тверді. Сіно: [с ’] — м’який, [н ] — твердий. Хмара: [х ], [м ], [р ] — тверді.

2. Гри би — Еиби.

Вправа 219

Слова з одним голосним : ви, зі, так, борщ, у, чи, не, всі, кріп, має, свій, хто, їсть.

Слова з двома голосними: прийшли, ш коли, біля, запах, або, борщу, п ах­ не, тільки, ньому, буряк. Слова з трьома голосним и: порога, відчули, смачного, зібрано, овочі, родючій, картопля, капуста, ква­

Вправа 225 Зима приїхала на білім коні і по­ крила поля білою надііткою[йу]. У лісах заскрипіли сосни під вагою снігу, ßijiH задубіли під гострим поаихом зими (За І. Франком).

Слова з чотирма голосним и: мами­

Вправа 226 І сонце світить, і сніг куриться. Д у ­ жий вітер Б обмерзлих деревах. Ніде ні душі. Л іс і поле. Куриться над полем сніг до самого сонця, туман­ ного, завихреного клубами сухої[йі]

ного, український, свининою, помі­ дори, достигають, господиня, вітамі­

снігової[йі] куЕЯВи (За О. Гонча­ рем).

соля.

ни.

Вправа 227

Вправа 220 2. Борщ, що, їж, язик, борщ, тільки. Вправа 221 Х ліб, сіль, молоко, сало, мак, квас, сік, кава.

Слова, що починаються на голосний звук

Слова, що починаються на приголосний звук

Абрикос, ірис, обід, огірок, узвар.

Б ублик, варе­ ник, варения, вишня, желе, каша, куліш , мед, хліб, чай.

Вправа 223

Вода[да], не[не]бо, л у [лу ]к и , ти[ти]ша.

Багато, в, на, Був, не, випаде. Сорока, де, зиму, зимувати. Скоро, зима, буде.

Вправа 228 1. Зима.

Вправа 222

Слова 3 твердими приголосними звуками

1.

2.

3.

4.

Слова, що містять м’які приголосні звуки Д я[д’а]тел, синє[н’е], л ю [л ’у]тий, ті[т’і]сто.

Вправа 224 Вітер; [т]. [р] — тверді, [в '] — пом’як­ шений. Зима: [з], [м ] — тверді. Кінь: [ k ’ j пом’якшений, 1н’] м’який.

Слова з м ’яки м и п ри гол осн и м и : біло, я, ро.зтрущую, сніги, наганяю, сковую, льоди, дружбі, дітьми, всі­ ма, здогадались.

2. Дерева, церква, хати, огорожа, сорока. Вправа 229 День закінчується, а ніч починаєть­ ся буквою н. День; [д ] — твердий приголосний, [н ’] — м’який приголосний. Н іч: [н ’] — м’який приголосний, [ч ] — твердий приголосний. Вправа 231 В іхола Вправа 232 Дзвінкі приголосні утворюються за допомогою голосу та шуму, але п них переважає голос. Глухі при­ голосні утворюються за допомогою шу.чу. Вправа 233 Зливи — слива, плід — ]і;пт . [з]. Ід] [с], [т] -

дзвінкі звуки. глухі звуки.

GDZonline.net В права 234 Ш у лік а.

«Ш ерш ен ь захопив шпаківню!

[ л ’], [д ] — дзвінкий звук. [ш ], [к ] — глу хі звуки.

Ш видше шибеника гнати, 5 глухих

В права 235 1. Ш пак шпачисі каж е гнівно:

шпаченят обороняти ».

7 гл ухи х приголосних звуків приголосних звуків

8 гл у хи х приголосних звуків

5 гл ухи х приголосних звуків О. Кононенко

В права 23в

Слово

Д з в ін к і п ри гол осн і

Г л у х і п ри гол осн і

скверах

[в ], [р ]

[с], [ к ] , [ X ]

тюбетейках

[б ], [й ]

[т ’], [т ], [К ], [X]

по-смішному

[м ’], [н ], [м ]

[п ], [с ’], [ш ]

кажуть

[ж ]

М Л Т ’]

червоногруді

[р ]. [в ], [н ], [г ], [р ],[д ’1

В права 237 Го, ЕО, бець, із, бі, ло, ю [йу], бо, ро, до, ю [йу], роз, бі, гай, лю, до, ньки. до, ю [йу], го, ЕО, бедь. із, бі, ло, ю [йу], бо, ЕО, до, ю [йу], за, ди, во, див, не, є[йе], на, ві, в п є е , ба, бо, ро, ду, мо, ж е, він, Еій> на, муд, рець, МО, ж е, він, за, слу, же, ний, го, ро, бепь. ні, не, дзьо. би, він, пір, ї[й і]н , ПЕИ, го, дить, ді, кам, на, рин. В п рава 238 Квітень, гайворон. У квітні весна приходить повноправ; ною господинею[йу]. Щ ось злякало гайворона, і вікстрілою [йу] шугнув у небо. В права 239 Коли я снідав, над головою щось цвірінькало. Глянув — синичка. Надворі було холодно, от пташці й захотілося погрітись. А може, ще й їсти хотіла, бо сніг засипав усю зем­ лю , ніде й зернятка не знайдеш. Я причаївся. Сиджу й не ворушуся, чекаю [йу], що ж буде далі. Пташ ка підлетіла, сіла біля мене й розпушила своє пір'ячко. Я не міг поворушитися, боявся злякати ма­ леньку гостю. А л е ж так хотілося допомогти їй, зігріти своїм теплом, нагодувати. І тут я згадав, що в ки­ шені куртки ще залиш илося декіль­ ка горішків і насіння. Тихесенько дістав їх і насипав у тарілочку, що стояла на столі. Щ е декілька хви­ 15 ГЦ3 5КЛ

[Ч ]

лин пташка вагалася, але згодом все ж таки наважилася і почала ласува­ ти частуванням. Наївшись, синичка сіла мені на плече, процвірінькала якусь веселу пісеньку, ніби хотіла віддячити за гостинність, і випурх­ нула у відчинену кватирку. А я, задоволений тим, що зробив гарну справу, пішов спостерігати за пта­ шиною зі свого вікна. В п рава 240 Ф[ф ]аетон Ф [ф ]азан купив, в ф [ф ’]ілармотю спішив: — До вподоби так мені звуки ф[ф]лейти чарівні, і ф[ф]агота, й саксоф[ф]она, скрипки, арф [ф ]и, ксилоф[ф]она. Л . Вознюк Звук [ф ] — глухий, він не має пари. В п рава 243 Гуси гучно ґелґотали — Горобці зерно клю вали. Гуси гонять горобців. Голубок на ґанок сів.

0 . Кононенко В п рава 244 1. Гончара глина годус (годівниця, підгодований). Гончар виробляє різноманітні пред­ мети побуту з глини, які продає. Н а гроші від продажу живе. Тому й ка­ жуть, п(о саме глина годує гончара.

2. Н аш ій Горпині гарно (гарнесень­ кий, прегарний) і в хустині.

GDZonline.net Якщ о дівчина гарна, то який би одяг вона не одягнула, він їй личитиме.

3. Ненагріте (підігріти, зігрітий) за­ лізо не зігнеш. Будь-яка дія (робота) потребує від­ повідної іідіотовки.

4. Мовчанка гнів (гнівити, гнівний) гасить. Якщ о хтось свариться, то не варто відповідати тим ж е, розумніше — промовчати. Гнів ущухає, коли його не розпалюють. В п рава 246 Ґриндж оли — низькі й ш ирокі сани з боками, що розширяються від пе­ редка. // М аленькі дитячі сани. Ґедзь — велика муха, що живиться кров’ю тварин і соком рослин. Ґанок — прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок. Вправа 247 Ґава. Ґава — дуж е хитра й обереж­ на пташка. Ґанок. Ґанок хатини Василя був прикрЕшіений різьбою. Ґудзик. Андрійко надів сорочку, і мати застебнула її на всі ґудзики.

Івано-Франківськ, Київ, Ковель, Луганськ, Луцьк, Львів, Одеса, П о л­ тава, Рівне, Суми, Ужгород, Харків, Чернівці, Чернігів, Черкаси, Яготин.

Вправа 252 1. Вінницька 2. Волинська 3. Дніпропетровська 4. Донецька 5. Житомирська 6. Закарпатська 7. Запорізька 8. Івано-Франківська 9. Київська 10. Кіровоградська 11. Луганська 12. Львівська 13. Миколаївська 14. Одеська 15. Полтавська 16. Рівненська 17. Сумська 18. Тернопільська 19. Харківська 20. Херсонська 21. Хмельницька 22. Черкаська 23. Чернівецька 24. Чернігівська

В п рава 248 Черговий Н . в. Черговий. Р. в. Чергового. Д. в. Черговому.

3. в. Чергового. О. в. Черговим. М. в. Н а черговому.

Вправа 253

Вправа 249 У першому тексті слово «ген » ужито в значенні одиниці, що бере участь у передаванні спадкової інформації. У другому — синонім до слова «д а­ лек о».

Вправа 254

Вправа 250 Відчуваєш: ве, і, де, че, у, ве, а, є, ша. Таємницю: те, а, є, ем, єн, и, це, ю. Країна: ка, ер, а, ї, єн, а. Глибини: ге, ел, и, бе, и, єн, и.

Вправа 255

Вправа 251 Алуш та, Батурин, Боярка, Вінниця, Д ж анкой, Ж итомир, Запоріж ж я,

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Валки Зміїв Ізюм Красноград Люботин Харків Чугуїв

I. 1. Молдова. 2. П ольщ а. 3. Росія.

4. Словаччина. 5. Румунія. 7. У гор­ щина. 8. Білорусь.

II. Росія, Словаччина, Румунія, Угорщ ина, Білорусь. П ольщ а — 6 звуків, б букв. Румунія — 8 звуків, 7 букв. Росія — 6 звуків, 5 букв. Білорусь — 7 звуків, 8 букв. Угорщ ина — 9 звуків, 8 букв. Молдова — 7 звуків, 7 букв. Словаччина — 9 звуків, 10 букв.

GDZonline.net Вправа 256 ( ліга (дуга)) Називаємо [нази'вайе"мо] Н — [н ] — приг., дзвін., тв. а — [а ] — голоси., ненагол. з — [з ] — приг., дзвін., тв. и — [и*] — голоси., ненагол. в — [в ] — приг., дзвін., тв. а — [а ] — голоси., нагол. е — [й ] — приг., дзвін., м’як. '[е " ] — голоси., ненагой. м — [м ] — приг., дзвін., тв. о — [о ] — голоси., ненагол.

9 букв, 10 звуків. Щ о [ш чо] Щ — [ш ] — приг., глу х ., тв. [ч ] — приг., глу х., тв. о — [о ] — голоси., нагол.

2 букви, З звуки. Народжені [нар0дже”н ’і] Н — [н ] — приг., дзвін., тв. а — [а ] — голоси., ненагол. Р — [Р ] ~ приг., дзвін., тв. о— голоси., нагол. д — [д ж ] — приг., дзвін., тв. . ' ж 0 — [е"] — голоси., ненагол. н — [н ’] — приг., дзвін., м’як.

1 — [і ] — голоси., ненагол.

9 букв, 8 звуків. Красою [красойу] К — [к ] — приг., глу х ., тв. Р — [РІ — приг., дзвін., тв. а — [а ] — голосн., ненагол. С — [с ] — приг., глух., тв. о — [о ] — голоси., нагол. ю — [й ] — приг., дзвін., м’як. \ [у ] — голосн., ненагол.

6 букв, 7 звуків. Українська [у край ін ’с’ка] [у ] — голоси., ненагол. к — [к ] — приг., глу х ., тв. Р ~ [р ] ~ приг., дзвін., тв. а — [а ] — голосн., ненагол. ї [й ] — приг., дзвін., м’як. [і ] — голоси., нагол. н — [н ’] — приг., дзвін., м’як, с [с ’] — приг., глух., м’як, ь

к — [к ] — приг., глу х ., тв. а — [а ] — голоси., ненагол.

10 букв, 10 звуків.

Має [м айє] М — [м ] — приг., дзвін., тв. а — [а ] — голоси., нагол. є — [й ] — приг., дзвін., м ’як. [е ] — голосн., ненагол. З букви, 4 звуки. Європі [йевроп’і]

є — [й] — приг., дзвін., м ’як. [е ] — голосн., ненагол. в — [в ] — приг., дзвін., тв. р — [р ] — приг., дзвін., тв.

0 — [о ] — голоси., нагол. п — [п ’] — приг., глух., пом’якш.

1 — [і ] — голосн., ненагол.

6 букв, 7 звуків. Вп рава 257 Гадяч, Гребінка, К алуш , Канів, С у­ дак, Ямпіль. Вп рава 258 «У к р а їн а *, означає, країна, україн­ ці, згадується, Київщини, Переяс­ лавщини, українські, ще, українці, український, слов’янських, україн­ цями, території, країни, мешкають, росіяни. Якщ о букви я, ю, є, ї стоять у кінці складу, вони позначають один звук, на початку слова чи складу — два звуки. В п рава 259 Односкладові слова: за, їх, де. Двоскладові слова: часів. Русі, кни­ ги. Трискладові слова: любили, високо, собору. Чотирискладові слова: Київської, називали, цінували. В п рава 260 Ста-ро-дав-ні, най-дав-ні-ших, всьо­ му, па-пе-ру, пер, о-лів-ців. В п рава 261 3.

3.

3.

3.

в.

Т аб-ли ч-ках, книж -ку, в. в. в.

3.

в.

3.

3.

А -зі-ї, пер-га-мен-том Вправа 262 Книга, абзац, сторінка, малюнок, автор, літера, рядок. Вправа 263

О сновн і правила переносу слів

GDZonline.net 1. Частини слів з одного рядка в дру­ гий переносяться за складами: ма-лю-ва-ти, кар-ти-на.

2. Н е можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один звук: си­ джу, аджи-ка.

3. Не розривають при переносі йо: баталь-йон, павіль йон.

4. Апостроф, м’який знак, знак пе­ реносу, розділові знаки (крім тире) не переносяться в наступний рядок: стіль-чик, Герасим’-юк.

5. Одна літера не залишається в по­ передньому рядку й не переносить­ ся: аза-лія, Со-фія.

6. Н е можна переносити прізвища, залишаючи в попередньому рядку ініціали, складноскорочені слова: Т Е Ц , Т. Шевченко.

7. У всх інших випадках — довіль­ ний перенос: індійсь-кий, індій­ ський; корис-но, кори-сно. В права 264 1. Хоча неділя й вихідний день, але ж це не привід забувати про важ ли ­ ві справи (виконання уроків). Зро­ бив справу — гуляй сміло.

2. Га-ла-су-ю чи, сто-год-ні, по-вільно, хло-пець, усміх-ну-ла-ся, по-винна, під-ве-чі-рок. В п рава 265 Спишіть текст, дотримуючись пра­ вил переносу слів, у дру-го-му сто-літ-ті в Ки-таї жив та-кий со-бі Ц ай Л унь. Са-ме він спро-бу-вав зро-би-ти де-ше-вий мате-рі-ал для пись-ма (до то-го ча-су в ньо-го на ба-тьків-щ и-ні пи-са-ли на ш ов-ку). В ін роз-товк де-ре-вину шо-вко-ви-ці, по-піл, різ-не ганч і-р ’я. По-тім Ц ай Л ун ь усе це змі­ шав із во-дою. Від-так су-міш, яку от-ри-мав, ви-клав у фор-му, пі-сля ви-су-шу-ван-ня на сон-ці зро-бив ма-су пла-скою за до-по-мо-гою каме-нів. Так з’я-ви-ли-ся пер-ші папе-ро-ві ар-ку-ш і. До по-яви ел-ек-трон-ної кни-ги па­ пір ви-ко-ри-сто-ву-ва-вся як найзруч-ні-ший м а-те-рі-ал для книго-дру-ку-ванн-ня. В п рава 266 Н е кущ , а з листочками, не сорочка, а зшита, не лю дина, а навчає. (К н и ж ка).

Вправа 267 слова 3 наголошеним першим складом В ільха, жадібний. замолоду. подруга. помилка.

слова 3 н аголош ен и м д ругим склад ом

А рах іс, глядач, допізна. ж итло,

мережа. цемент. помилка.

Вправа 268 1. Книги з папірусу з’я-ви-ли-ся в Африці. 2. Писати на них було зруч­ но, але через декілька років вони роз-си-па-лись. 3 . 1 от у три-над-цято-му столітті в Європі навчилися виготовляти папір, подібний на той, яким ми ко-ри-стує-мо-ся й сьогодні (За О. Єфімовою). Вправа 269 1. Вінниця, Дніпро, Закарпаття, Ки­ ївщина, Львів, узбережжя, щастя.

слова 3 наголошеним третім складом Документ, запитання. інструмент, каталог. кілометр.

2. Київщина. Багато населених пунктів Київщ и­ ни мають славну давню історію. Вправа 270 [ш чедр’іс’т’], [вуг’іл ’ :а], [хом йак], [кавйар’н’а], [кале''ндар], [о зв і^ е ”н ’ :а], [п о л ’овий]. В п рава 271 А В п рава 272 Н адихати — надихати.

GDZonline.net Н а д и ха т и — збуджувати, виклика­ ти душевне піднесення, натхнення; надавати душевної сили. — М узика надихала Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав. Н а д и х а т и — дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душ ­ ним. — у кімнаті так надихали, що дуже хотілося скоріше вийти на подвір’я і вдихнути на повні груди свіжого повітря. О б ’ їз д и т и — о б ’їз д и т и .

О б ’їзд и т и — їздячи, побувати в ба­ гатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін. — Він усе життя п ла­ вав по морях і океанах і об’їздив усі світові порти.

О б ’їзд и т и

— їдучи, випереджа­ ти, обминати кого-, що-небудь. — Об’їждж ати зіпсований міст було дуже незручно. О бходи ти — обходити.

О б х о д и т и — іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь. — М и обійш ли кругом табора вже кілька разів, але так і не знайш ли жодного маслюка. О б х о д и т и — ходячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. — Ш ука­ ючи Андрія, Олена обходила усі за­ куточки. З а ї з д и т и — з а їз д и т и .

З а їзд и т и — змучити частою або тривалою і дуже швидкою їздою. — Безж альний пан найкращ их коней на смерть заїздив. З а їзд и т и — завертати куди-небудь по дорозі, приїжджати до когось не­ надовго. — Іванко часто заїж дж ав до свого діда і довгими зимовими вечорами слухав його цікаві розпо­ віді про В ели ку Вітчизняну війну. Вправа 273 1. Н а поличках книгарні Остап по­ б а ч и в чимало знайомих к н и ж о к .

2. Н а сторінках ж урн алу з ’явилася Цікава інформащя про нові турис­ тичні маршрути. 3. М и з подружкою відвідуємо хореографічну студію.

4. Щ асливий випадок допоміг ту­ ристам ознайомитися зі старовин­ ним замком. 5. Н а уроках іноземної

ми вдосконалюємо вимову.

6. Середина літа порадувала нас ще­ дрим урожаєм кавунів. 7. Читання мови

книж ок приносить велике задово­ лення. 8. Порадую батьків гарною новиною — я переміг у змаганнях.

9. У завданнях із математики є ду­ ж е складні приклади.

Вправа 274 П існя — пісні, пісні. Вимога — вимоги, вим0ги. Загадка — загадки, загадки. Кропива — кропиви. Спина — спини, сшіни. Полтавщина — Полтавщини. Черкащ ина — Черкащ ини. Кілометр — кілометра, кілометри.

Вправа 275 1. Ось так непомітно й закінчився рік. Хоч народне п р и с л і в ’ я і ствер­ джує, що сумний грудень у свято і в будень, але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на веселу хвилю. Хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. Зимові місяці багаті на свят­ кові розваги. Непомітно — правопис частки не. П р и с л і в ’ я , свято, святкові — пра­ вопис апострофа. Грудень, будень, веселу, зима, по­ вертає, зимові — правопис ненаголош ених е — и в коренях слів. Останній — правопис подвоєних приголосних. М ісяць — правопис м’якого знака. Багаті — букви о та о , що познача­ ють ненаголошені голосні. Р озваги — правопис префіксів раз,

без, 2. Правопис частки ке: неймовірно; не позичати. Правопис апострофа: в’ялий, Свя­ тослав, дерев’яний, мавпячий. Правопис ненаголошених е — и в коренях слів: хлопець, черговий, весна. Правопис подвоєних приголосних: осінній, щоденний. Правопис м’якого знака: червень, кінець, український.

GDZonline.net Ьукви о та а, що позначають ненаголошені голосні: багатир, гонитва. Правопис префіксів р оз, без: розлив, бе чесний Вііг>ава 276 Неінтелігентно, неякісний, невси­ пущий, некрасивий, нещасний, не мій, не йти, не дивно, не до речі, не квітка. В права 277 П ’ятниця, ім’я, довір’я, м іж гір’я, з’єднати, двох’ярусний, Л у к ’янівка, прем’єра, миш ’я к , ад’ютант. В права 278 Тонший, льон, жираф’ячий, між’яр’я, кобзар, неяскравий, роз’ятрений, безвідмовний, богатир, марево. Вправа 279 Коляда, січень (правопис ненаголошених е-и). В права 280 К о л ь о р о в и й (м ’я к и й знак у буквос-

полученні -ьо) вірш, червоне (правопис ненаголошених е-и) сонце, пром ін н ям (правопис подовжених приголосних) жовтим, білий світ (відсутність м’якого зна­ ка після приголосних, що познача­ ють звуки [м ], [в ], [б ], [п ], [ф ], [р ], [д ж ], [ж ], [ч ], [ш ], [г ], [ґ ], [к ], [х ]), дерева (правопис ненаголошених е-и, е в буквосполученнях -ере-, -еле-) чорні, небо синє (позначення м’якості при­ голосних перед голосними а, у, е, і, 0, що позначаються відповідно бук­ вами я, ю, є, і, ь), жовтогарячий небозвід (правопис слів разом, окремо і через дефіс, ви­ клю чення), лютневий білийібілий (правопис слів разом, окремо і через дефіс) сніг, холодний елід (правопис м’якого знака). В права 281 1. Сніг у грудні глибокий — урожай високий. 2. Сумний грудень у свято і в будень. 3. Заступи грудня двери­

ма, то він тобі вікном улізе. 4. Гру­ день землю грудить і хату остудить.

5. Груднева днина куца: Сюди тень, туди тень — та й минув день. 6. Гру­ день — кіець року, а початок зими (Народна творчість).

Вправа 2 8 2 Підвіконня — подвоєних приголо­ сних в іменниках середнього роду на — я. Верш ку — правопис ненаголоше­ них е — It в коренях слів, перевірне слово — верх. Підкрався — правопис префіксів. Червоні — правопис ненаголошених е — и , перевірне слово — червень. Дива — правопис ненаголошених е — и, перевірне слово — диво. Олівець — уживання м’якого знака на позначення м’яких [д ’], [т ’], [з ’], [с ’], [д з’], [ц ’], [ л ’], [н ’]. П енал — правопис ненаголошених е — и, перевіряється за словником. Записав — правопис ненаголош е­ них е — It, перевірне слово — напи­ саний. Сьогодні — м’який знак у буквосполученні — ьо. П рилітали — правопис префіксів пре-, при-, означає наближення. В п рава 2 8 3 Три брати ідуть по світу з осені назустріч літу. Перш ий — землю закував. Л ід під ноги нам поклав. Другий — снігом засипає. Третій — віхолами грає. Н ерозлучні три брати. Н е стрічався з ними ти? За В. Верховенем

Вправа 2 8 4 2. Розумний, голубка, лопух, подруж­ ж я, зозуля, тобі, кож ух, козуля.

Вправа 2 8 5 У слові п іш охід н и й ненаголошений [о ] вимовляється нечітко й набли­ жається до [у ]. У словах слизька, піш охідний, пе­

р е хід , діт и заборонено, велосипе­ дах ненаголошені звуки [е], [и ] у ви­ мові наближаються один до одного: [Є-], [и-].

GDZonline.net у всіх інш их позиціях голосні зву­ ки вимовляються чітко.

П ереднім — правопис ненаголошених е — U, е в буквосполученняу -

Вправа 286 Мосту, листочок, схопить, вхопить, рогата, орда, суне, череда, вправо, вліво, роги, рогач, молодці, прип’я ­ ли , роги, вона.

ере-, -еле-.

В права 287 1. У важ н о дивитися, молодша се­ стра, неслухняний хлопець, зеле­ не дерево, обережно переходити, веселий гурт, джерело ж ивлення, бешкетник на дорозі, легковий ав­ томобіль.

2. Ж и л а собі Тітонька Дорога. Б у ла вона весела й вабила до себе ко ж ­ ного, хто ступав на неї. А ще була строгою, зберігала порядок і не лю ­ била бешкетників та неслухняних хлопчиків та дівчаток. За поведінкою Тітонька Дорога до­ ручала слідкувати своїм племін­ никам — дорожнім знакам. Вони вказували напрям руху й зупиняли швидкі автомобілі. Одні — дозво­ ля ли рухатися далі, інші — заборо­ няли, а наймолодший Світлофорик допомагав безпечно й обережно пе­ рейти вулицю — молодшу сестру Тітоньки Дороги. Тож , дорогі діти, уважно дивіться на попереджувальні знаки та Світлофорика й поводьтеся на дорозі обережно. Вправа 288 1. Зупинитись — правопис ненаголош ених е — и , перевірне слово — зупинка; уживання м ’якого знака на позначення м’яких [д ’], [т ’], [з ’], [с ’], [д з’1, [ц ’] , [ л ’], [н ’]. Використовувати — правопис ненгіголошених е — и, перевірне сло­ во — корисний. Переважно — правопис ненаголошених е — U, е в буквосполученнях — ере-, -еле-. Правильно — правопис ненаголошених е — It, словникове слово; уживання м’якого знака на позна­ чення м’яких [д ’], [т ’], [з ’], [с ’], Ідз’], [ц ’], [ л ’], [н ’].

Гальмом — уж ивання м’якого зна­ ка на позначення м’як их [д ’], [т ’], [з ’], [с ’], [дз’], [ц ’], [ л ’], [н ’]. Почергово — правопис ненаголошених е — и, перевірне слово — черга. П еред — правопис ненаголошених е — и , е в буквосполученнях — ере-,

-еле-. Перешкодою — правопис ненаго­ лош ених е — и, є в буквосполучен­ нях — ере-, -еле-.

2. Велосипед. Вп рава 289 1. Везуть — перевірне слово приве

зений, вивчення — перевірне слово вчення, далечінь — перевірне слово далекий, дерево — е в буквосполученнях —

ере-, -еле-, дівчинка — перевірне слово дівчина, заборонено — перевірне слово забо­ р онний, при зміні слова [е ] випадає, керувати — словникове слово, крилатий — перевірне слово крила, нахилитися — перевірне слово хили­

т ься, обережно — е в буквосполученнях —

ере-, -еле-, триматися — перевірне слово отри

мати.

2. Я к добре мати велосипед, але не­ обхідно добре засвоїти правила до­ рожнього руху для велосипедистів. Перш ніж осідлати залізного кони­ ка й помчати в далечінь, запам’ятай кілька з них. Не виїжджай на до­ рогу, доки не навчишся добре ке­ рувати велосипедом, дітям на про­ їж дж ій частині вулиці кататися взагалі заборонено. Будь обереж­ ним, рухайся спеціальними доріж­ ками для велосипедистів. Завчасно подавай сигнали перехожим, яких хочеш обігнати, будь уважним до інш их учасників руху. Вправа 290 Земний, осе.читися, печера, дитин­ ство, зберегти, тремтіти, великий.

GDZonline.net вечеря, тривати, вечорів, спиняти­ ся, щербатий, милосердя, вишне­ вий. В п рава 291 Сучасні винахідники працюють над тим, щоб водій і пішохід почували­ ся якомога безпечніше. Н а деяких авто вже встановлені електронні системи, які здалеку розпізнають обриси людини та відстань до неї. І якщо ця відстань загрозлива, ма­ шина вмикає сигнал і зупиняється. Вправа 292 Кореня — корінь. Лебедя — лебідь. Кременя — кремінь. Села — сіл. Принести — приніс. Семи — сім. Променя — промінь. Вести — вів. Плести — плів. Шести — шість. Вправа 293 В дрижати, тривати, заблищати, пе­ рестилати. Вправа 294 Абрикоса, апетит, бензин, бузина, кишеня, вінегрет, кермо, левада, метал, метелик, пенал, секунда, те­ атр, щеня.

вати кого-, що-небудь; викохувати. // Дбайливим доглядом, піклуван­ ням добиватися найкращого стану, вигляду. 2. перен. З любов’ю збе­ рігати в пам’яті, серці що-небудь, пристрасно мріяти про здійснення чогось. 3. діал. Годувати груддю. П ш ениця, і, ж ін. 1. Рослина роди­ ни злакових, із зерна якої виробля­ ють біле борошно, крупу та інші продукти. 2. тільки одн. Зерна цієї рослини. // Борошно з зерна цієї рослини. Серпанок, ч. 1. р. в. -нку. Л егк а прозора тканина. 2. р. в. -нка, заст. Головний убір заміжньої ж інки з прозорої легкої тканини (ш арф ).

3. р. в. -нка. Те саме, що вуаль — прозора тканина (сітка), закріпле­ на на капелю шку, щоб закривати обличчя. 4. р. в. -нку. Л егка, схож а на дим поволока, що обмежує види­ мість, скрадає обриси кого-, чогонебудь; пелена. Тремтіти, мчу, мтиш, недок. 1. Тряс­ тися від холоду, страху, слабості, хвилювання тощо; дрижати. 2. перев. З ос. Трястися, коливатися, хи ­ татися від чого-небудь. // Мигтіти, мерехтіти (про світло, вогонь і т. ін.). // Коливатися, дрижати (про нагріте повітря). // Переривчасто, нерівно

Вправа 295 Ведмідь, герой, диктант, диван, за­ єць, килцм, черевики, медаль, це; мент, неділя, понеділок, предмет, театр, четвер, ясен.

звучати. // перен. Виражатись, ви­ являтись у чомусь, на чомусь і т. ін. (про почуття, переживання). // пе­

Вправа 296 Киш еня, метро.

рен. Відчувати страх, боязнь перед ким-, чим-небудь, боятися, побоюва­ тися когось, чогось. 4. перев. з част. аж, перен., розм. Дуже хотіти само­ му зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. // Прагнути до чогось, із нетерпінням ждати чогось. Чепурний, а, е. 1. Який відзнача­ ється чистотою, акуратністю, охай­

В п рава 297 Л ем іш , метушня, плекати, пшени­ ця, серпанок, тремтіти, чепурний. Лем іш , меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Метушня, і, ж ін ., розм. 1. Те саме, що метушіння. // Шум, гамір, пов’я­ зані з цією дією. 2. перен. Д ріб’яз­ кові справи,турботи. Плекати, аю, асш, недок., перех.

1. З любов’ю вирощувати, вихову­

рен. Буяти, вирувати. // перен. Лед­ ве помітно проявлятися; тліти. 3. пе­

ністю. 2. Який завжди стежить за чистотою ж итла, за своїм зовніш­ нім виглядом і т. ін. // Який свід­ чить про акуратність, охайність кого-небудь.

GDZonline.net Вправа 298 Українським волейболістам вручено перехідний кубок, диплом І ступе­ ня і золоті медалі. Директор ш коли привітав учнів та їх батьків з почат­ ком навчального року. У вікнах си­ ніло весняне море, квітнув мигдаль, пахнули лавр та кипарис. В права 299 1. У вірші йдеться про написання слів, які не можна перевірити наго­ лосом, правопис яких треба переві­ ряти за орфографічним словником.

2. Керувати, легенда, левада. К Е Р У В А Т И , ую, уєш, недок. 1. К о­ ристуючись кермом та іншими при­ строями, спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь. // Правити волами, кіньми тощо. // Спрямову­ вати процес, впливати на розвиток, стан чого-небудь. // Спрямовувати, направляти що-небудь кудись, до чогось. 2. Спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; давати вказівки; розпоряджатися. // Бути керівни­ ком установи, організації, відділу тощо. // Спрямовувати чиї-небудь учинки, дії. // перен. Зумовлювати дії, вчинки чиї-небудь. // Д иригу­ вати хором, оркестром. Керувати хором. 3. Зумовлювати відповідний відмінок слова, вимагати після себе певного відмінка слова. Л Е Г Е Н Д А і, и, ж ін. 1. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. // В и ­ гадана, прикраш ена розповідь про що-небудь. 2. Щ о-небудь вигадане, неправдиве. Л Е В А Д А , и, ж ін. Присадибна ді­ лянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими де­ ревами. Керувати людьми — це дуже склад­ на і відповідальна справа. Андрій розповідав майстерно й поетично усім відомі легенди. Край села сто­ їть оселя, за якою розкинулася л е ­ вада.

В п рава 300 1. Толерантність — терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань. Справедливість — об’єктивне став­ лення до когось, чогось. Вимогливість — відповідальне ставлення до себе, до когось, до ви­ конання певного завдання.

2. Аналізую чи свої вчинки й пове­ дінку моїх друзів, розумію, що без самовиховання нам ніяк не обійти­ ся. А чого ж потрібно прагнути Я к и ­ ми бути? Дуже хотіла б розвинути в собі таку важливу, як на мене, рису — толерантність. Мені здаєть­ ся, що вміння з розумінням ставити­ ся до інших, бути чуйним до чуж их переживань, з гідністю сприймати думки й позиції різних людей — це те, чого не вистачає сучасному світо­ ві. М и маємо усвідомлювати, що всі люди різні. Треба навчитися це ро­ зуміти, бути виваженими в словах і вчинках. В п рава 301 1. Абрикос. 2. Автомобіль. 3. Верб­ люд. 4. Горизонт. 5. Велосипед. В п рава 302 М ій тато працює інженером у науко­ во-дослідницькому інституті. А т ­ мосферу, або повітряний простір навколо землі ще називають пові­ тряним океаном. Температура по­ вітря цього літа була значно вищою, ніж минулого року. Н а День наро­ дження батьки подарували мені но­ вий мобільний телефон. Матеріали з цієї теми можна з легкістю відшу­ кати в Інтерпеті. Іванко дуже добре грає в бейсбол. В п рава 303 А коридор, президент, тривога, фер­ мер. Вправа 306 Л егко — легенько. Ш елестіла — буквосполучення — еле-. Л елек и — буквосполучення - е л е - . Спочивали — далі йде наголошений склад з о.

GDZonline.net П олетіли — при зміні слова відбу­ вається заміна (чергування) е — і; політ Вслід — слідом. В пр ава 307

Безшумний, вокзал, на дошці, ми­ єшся, робиться, футбол, принісши Вправа 308

Стрімко вибігли на гору Дві подружки білокорі. Дощик їм полоще кіски. Звуть подружок цих берізки. В права 309

Очерет — очеретяний. Ведмідь — ведмеді. Вправа 310

Жирафа, Марфа, портфель, рафінад, телефон, фабрика, Федір, фільм. Фі­ ранка. форма, фургон, шафа. В п р а в а 311

В у річці [ у р ’іц’ :і] В пр ава 312 1 . Вісті [в ’іс’т’і], свято [с ’в’ато], ка­ мінці [кам ’ін ’ц’і], пісня [п ’Іс’н’а], цвях [ц ’в’а х ], гості [гос’т’і].

2. М арія Іванівна ввімкнула теле­ візор і стала слухати ранковий ви­ пуск програми «В іс т і». Сьогодні в нас свято — День селища. Н а мор­

М ій сусід Андрійко — хваст ливий хлопчина, тому з ним дуже важко спілкуватися. У моєму класі навчається ш іст над­ цят ь дівчаток і чотирнадцять хлоп­ чиків. Я к щ о в словах відбувається збіг приголосних -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн, -стн-, -стл-, то для полегшення ви­ мови відбувається спрощення, тобто середній приголосний (д чи т ) ви­ падає. В пр ава 315 1. Хто на поріг, тому пиріг, хто від порога, тому щаслива дорога.

2. Хата без господині — день без сонця. 3. П о парі пізнати, чим cejy це кипить. 4. Вередлива коза дуже вовкові корисна. 5. Краще пізно, ніж ніколи. 6. Де велика рада, там пісний борщ. В права 316

Н енаголош ені

в

коренях

слів:

берега, куширем, глипнула, при­ земливсь, дивись, вечерю, лелека, отетеріла, зеленою, позеленіла. Л е ­ леку, зобижать.

Спрощ ення в гр у п а х п р и гол осн и х: сердешну. В пр ава 317

ському узбереж ж і ми з татом зби­ рали красиві камінці. У відчинене вікно тихо ли н ули звуки красивої пісні. Кож не слово було важким і,

Безкорисливість — у групі -стлсередній т випадає (користь), чес­ ність — у групі -стн- середній т випадає (честь), власності — у групі -стн- середній m випадає (властиві).

ніби цвях, ранило серце. Моя сім’я дуже любе приймати гостей.

В права 318

В п р ава 313

Честь — чесний, проїзд — проїз­ ний, вість — вісник, радості — ра­ дісний, виїзд — виїзний. Чесний юнак, проїзний квиток, ві­ сник миру, радісний день, виїзний семінар. В пр ава 314 1 . Винятки: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворост­ няк, шістнадцять.

2. Вітерець-пустун пест ливо гра­ ється квіточками, легенько дмухає на дерева, ніби боїться їх розбудити.

Вість — вісник, піст — пісний, якість — якісний, захист — захис­ ний. Вправа 319 1.

С в я т о л и м о н ів

Свята бувають різні. Одне з найя­ скравіш их, найцікавіш их — фести­ валь лимонів у місті Ментоні, який на два тиж ні стає туристським цен­ тром Ф ранції. Лим они, що вирощу­ ють біля цього містечка, мають уні­ кальний і неповторний смак. Вони дуже корисні. Відкриває фестиваль Його Велич­ ність Лимон зі своїм почтом. Н а чолі

GDZonline.net виїзної процеси гігантське чудер­ нацьке авто, прикрашене лимона­ ми, апельсинами та грейпфрутами, на якому щасливі діти розігрують веселі сценки. Н а ярмарковій площі гості можуть поласувати різнома­ нітними цитрусовими стравами. Д ля підготовки «лим онного* свята використовують 130 тонн цитрусо­ вих плодів. Щ орічно це розкішне й «смачне* шоу відвідують від 200 до 230 тисяч туристів.

2. У холодну пору року наша сім’я традиційно віддає перевагу цитру­ совим: апельсинам, лимонам, ман­ даринам, грейпфрутам. Саме в цих яскравих фруктах міститься багато вітаміну С, за допомогою якого ми боремося з інфекціями. Щоденне вживання апельсинів за­ хищає людину від нежиті і застуди, тримає під контролем кров’яний тиск і нормалізує роботу органів дихання. Завдяки багатому вмісту кальцію вони корисні для кісток і зубів. А як прохолодними зимовими вечо­ рами смакує чай з лимоном! Щ е л и ­ мони зміцнюють імунну систему, не часто вживають при грипі та за­ студі. Лимон діє як очищувач крові і покращує здатність організму по­ збавлятися від токсинів. Мандарини у наш ій родині також займають почесне місце серед ци­ трусових. Ц е символ найголовнішо­ го свята — Нового року. Мандарини

корисні при різних захворюваннях ш лунково-кишкового тракту, до­ помагають при лікуванні бронхіту і астми, знижують кров’яний тиск, покращують обмінні процеси та під­ вищують апетит. Щ об позбутися алергії, уникнути серцевого нападу й підвищити пра­ цездатність, можна пити таблетки, змінити харчування або просто ввести в денний раціон грейпфрути. Вони виводять з організму зайву рідину, активізують процес спалю­ вання жирів, сприяючи схудненню і очищенню організму від шлаків. Недарма фахівці стверджують, що щодня кожній людині потрібно з’їдати 1 грейпфрут, особливо в хо­ лодну пору року. В п рава 320 1. Зап ’ястний.

2. Хвастливий.

3. Пестливий.

4. Кістлявий.

5. Шістнадцять.

6. Хворостняк.

7. Контрастний.

8. Баластний.

9. Туристський. У словах-відгадках

зап’яст ний, хваст ли ви й, пест ливий, к іст л я­ вий, ш іст надцят ь, х ворост н як спрощення не відбувається ні у ви­ мові, ні на письмі, це — винятки. А в словах конт раст ний, баласт ­ ний, т урист ський спрощення від­ бувається тільки у вимові, а на письмі — ні.

Вправа 321

Ч ергування [о ]-[а ] Допомогти — допо­ магати, зломити — ламати, котитися — кататися, схопити — хапати.

[е ]-[і] Застебнути — застіба­ ти, берегти — зберігати, пекти — випікати, шептати — нашіпту­ вати.

Вправа 322 1. Тече вода в сине море, та не витікае; щука козак свою долю, а долі немає. 2. А ж уравлі летять собі додому

] І ] І

[е ] — InJ Стелити — застилати, здерти — здирати, беру — забирати, терти — стирати.

ключами. 3. П рилітає зозуленька над ними кувати... 4. І пугач пуга, і сова з-під стріхи в поле вилітає. 5. Не журиться Катерина — слізоньки

GDZonline.net в т и р а є . . . 6. Швиденько сльози М а ­

рія в т е р л а , сміючись. 7 . Н е в м и р а є душа наша, не вмирає воляї 8. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині!.. 9. І сонце гріло, не п е к л о ? ! (З тв. Т. Шевченка). Тече — витікає, летять — при лі­ тає — вилітає, пекло — чергування [е ] — [і]: перед наступним складом з наголошеним [а ]; втирає — втер­ ла, вмирає — чергування [е ] — [и ]: перед наступним складом з [а].

допомога — допомагати: [о ] — [ а ] , вихопити — хапати: [о ] — [а ], стирати — стерти: [и ] — [е ]. В п р а в а 326

1. Розстилає, прилітає, щебетати, щебече. Небо розст илає над Ольгою свої зо­ ряні простори. П ри л іт а є ластівонь­ ка діток годувати. Коли зійшло соне­ чко, почав щебетати свою пісеньку соловейко. А Іринка все щебече й щебече, із захопленням розповіда­ ючи про свою подорож.

Вправа 323

В п р а в а 327

Обернувся я на хати — Нема в мене хати! Н е дав мені Бог нічогоі.. І х ли н ули сльози. Тяж к і сльози!.. А дівчина П ри самій дорозі Недалеко коло мене П лоскінь вибирала Та й почула, що я плачу. П рийш ла, привітала. Утирала мої сльози І поцілувала.

1. Так, картина подобається. Т .Г . Шевченко передав настрій обох дітей.

2. Час написання картини можна визначити за одягом та зачісками зображених дітей.

3. М рійливий, грайливий, серйоз­ ний, живий.

4. Теплі кольори складають червоні, жовті, жовто-зелені. Вони нагаду­ ють колір вогню, сонця. Холодними кольорами є синьо-зелені, сині, го­ лубі, синьо-фіолетові. Людина асо­ ціює їх із чимось холодним — льо­ дом, місячним світлом і т.д.

В пр ава 324

1. Весело забриніли струни. Старий кобзар знає, що молодь любить. «К о ло млина, коло броду*, «О й л е ­ т і л а горлиця* співає він. А далі я к ударить на всі струни: «О й за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким ...* Х лоп ц і та дівчата с х о п и л и с я в танок, аж курява піш ла. Допізна спостерігав малий Тарас, як молодь танцювала, співала на майдані. Додому прий­ шов зачарований музикою й довго не міг заснути (За Д. Красицьким). Л е т і л а — переліт. Схопилися — хапаючи. Спостерігав — спостереження.

2 . Кобзар — український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі. «К обзар» — збірка віршів Т.Г. Ш ев­ ченка. В права 325

Котити — катати: [о ] — [а ], від­ стрілятись — підстрелити: [і ] — [е ], розплести — розплітати: [ і ] -

[е ].

В п р а в а 328

З м ухи зробит и слон а — навмисне перебільшити якусь дрібну подію або факти з тим, щоб комусь до­ ш кулити, завдати неприємностей. В п р а в а 329 У к р а ї н с ь к и й в ін о ч о к

Віночок нагадує сонце. Його носили дівчата тільки до зам іж ж я. Вінки плели обов’язково з ж ивих квітів: калини, барвінку, ромаш ок, воло­ шок, маку, хмелю . Кож на квітка має своє значення: волошка означав простоту й ніжність, мак — м оло­ дість, мальва — красу, дзвоник польовий — удячність, ромашка — кохання та злагоду, ф іалка — со­ ром’язливість. Перш ий віночок плела дівчині мати в три роки, а в сім років у віночок дівчині вперше вплітали яблуневий цвіт. До вінка прив’язували стрічки (О. Кириченко).

GDZonline.net X мелю — Х М І Л Ь , Н ІЖ Н ІС Т Ь — н іж ­ ності, молодість — молодості, удячність — удячності, сором’язли ­ вість — сором’язливості, роки-рік, сім — семи.

Вправа 330 Д ІУ Р Х ІТ в іт р у , ш е п іт т и ш і.

Ш елест листя десь здаля, я почула власні вірші Крізь шипшинове гілля . Вж е шибки пош ерхли в хаті, Зашарівся веоболіз. Ш ати жовті і багаті Ш иє осінь для беріз.

М . Колесник

Вправа 331 Н ож а х — ніж , коневі — кінь, віл — воли, ворота, ворітьми, кіт — коти, камінь — каменя, словечко — слів, зріст — зростати, носа — ніс, воза — віз.

Вправа 332 I. Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був вінок. І сьогод­ ні, як і в давнину, з раннього дитин­ ства кожна дівчина вчиться виплЬ тати віночки з квітів. їх в Україні плели з різного зілля від весни до пізньої осені. Кожний віночок слу­ гував не тільки окрасою голови ді­ вчини, він був знахарем душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль знімає, і волосея береже (За М . Крищ уком ) .

II. [с ’огод’н’і], [обе " р ’іг ], [пле "сти], [з ’іл ’ :а ], [о с’ін ’], [волос’ ;а]. В права 333 Серед розмаїття вінків особливе місце належить «він ку кохан н я*. Право виплітати його мали дівча­ та віком від тринадцяти років до зам іж ж я. Основу такого вінка ста­ новлять ромашки — символ юадсті, доброти й ніжності. П ом іж ро­ машками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом — квітуче гроно калини. Вінок прикрашають вуси­ ками хм елю — символом гнучкості розуму (За М . Крищ уком). Вправа 334 Н .в. Київ, Чугуїв, М и к ола їв

Р.в. Києва, Чугуєва, М иколаєва Д.в. Києву, Чугуєву, М иколаєву З.в. К иїв, Чугуїв, М и кола їв 0 .в. Києвом, Чугуєвом, Миколаєвом М .в. у Києві, у Чугуєві, у М и кола єві К л.в. Києве, Чугуєве, М иколаєве В п рава 335 Оберіг, оберегу. Вправа 336 А В п рава 338 У хаті було як у вінку. Хоч убогість, справді, виглядала тут з усіх кутків, однак вона мовби згладжувалася дбайливою , якоюсь цнотливою чи­ стотою, що леж ала на всьому. Стіни розписані виноградом, на вікнах квіти в глечиках, від порога до са­ мого стола прослався барвистий до­ мотканий килимок, видно, тільки сьогодні покладений (О. Гончар). В п рава 339 1. Де багато пташок, там нема кома­ шок. Пишемо о, бо далі йде твердий при­ голосний.

2. Н е вчи вченого їсти хліба печеиого. Пишемо е, бо в першому випадку при зміні слова випадає [е ]- учня, а в другому е змінюється на і.

3. Хату ж ін ка за три кути держить, а чоловік за четвертий . Пишемо о, бо далі йде склад з твер­ дим приголосним, у — тому що далі йде склад з е.

4. Чорну душу і милом не відмиєш. Пишемо о, бо далі йде склад з при­ голосним.

5. Кращ е тепер, ніж у четвер. Пишемо е, бо далі йде склад з е. Вправа 340 Жовтіють, ж олуді. В п рава 341 Ж у к и дзижчать в садочку літом. П о стежці жабка — плиг та плиг! Ж орж и н и квітнуть живим цвітом, Круж ляю ть бдж оли біля них.

я . Забіла

GDZonline.net Вправа 342 Чорно — пишемо о, бо далі йде при­ голосний. Через — пишемо е, бо буквосполучення -єре- пишеться з е. Вправа 343 I. Я к а на полі пшениця, така й буде паляниця.

II. У ж е вечоріло. З поля повернули­ ся женці. Настав час повечеряти. Н а столі лежав накритий білим рушни­ ком хліб. І хоча він був учорашній, та все одно чоловіки із великим за­ доволенням шершавими руками л а ­ мали черствий хліб. Настала пора відпочинку. Завтра знову на поле... Вправа 344 Р аз, два, три, чотири Козі дзвоника вчепили. Коза бігає, кричить. Просить дзвоник відчепить. Чотири — четверо, вчепили — чіп­ ляти, відчепить — чіплятися. Вправа 345

І. Н а писання е п ісля ж,ч,ш

о п ісл я ж,ч,ш

Четвертий

Ш олом

Ш ершень

Бдж ола

Оженитися

Чотири

Ж ердина

Чорнота

Джерело

Ж орж ина

Шестиденка

Шостий

П . Бдж ола, шершень ж орж ина Зранку бдж ола-тпудівниия діталя над акацією, а шершень причаївся у пелюстках ж орж ини.. Вправа 346 I. ^Іервоне сонце в Чорне море сіло. Н ап н ула ніч легку чадру на Крим. Над Києвом вже теж повечоріло... В думках сьогодні я побуду з ним.

Г. Лит овченко II. Настрій вірша створено за допо­ могою звука Ч . Відчувається, що автор дійсно сумує за своїм рідним містом.

В п рава 348 I. Вигін — вигонити, жінка — жени­ тися. кізка — кози, похід — ходити, розчісувати — чесати, шість — ушес­ теро, щілина —• ущелина.

I I . П ісля букв ж , ч, ш , щ та г , к , X у коренях слів пишемо и: жити, про­ читати, широкий, щирий, кислий, хитрий, гинути. Букву і пишемо в словах, де відбу­ вається чергування о, е з і: вхід (бо входити), вечір (бо вечори), щітка (бо щетина). В п рава 349 I. Переживати, відпочинок, щиг­ ли к, укинути, прихильний, прихід, шило, щипати, щітка, гиркати.

I I . П ісля букв ж , ч, ш , щ та г, к , X у коренях слів пишемо и: П ережива­ ти, відпочинок, щ иглик, укинути, прихильний, ш ило, щипати, гир­ кати. Букву і пишемо в словах, де відбу­ вається чергування о . е з і : щітка — щетина, прихід — приходити. Вправа 350 Клянусь родом своїм чесним, к ля­ нусь дідом-кріпаком, прадідом-запорожцем — не загинула іще честь і хоробрість. 2. Через це вірили в зорі й прекрасні ідеї, у чистоту й муж­ ність людської душі. 3. Шторм не вгавав, крига трощилася одна об одну, туман сунувся до берега.

4. Ж ін ки підганяли чоловіків, діти поруч із батьками працювали, як дорослі. 5. Н а пісках росте вощанка менша; на воді — конюшина бита; на степах — чистотіл, чебрець, хи і зується щ ириця, похитується змі­ ячка — жовта, як кульбаба: а слава людська росте з єдності та відваги! (З а Ю . Яновським). Вправа 351 1. П рихід дідуся М акара був дуже доречним.

2. У рудоволосої жінки на колінах сиділо маленьке дівча.

3. Коли Василькові виповнилося шість років, він пішов до ш коли.

4. Н а городі біля старої яблуні заби­ ли кілочок.

GDZonline.net Вправа 352 М ама спитала v першокласниці: — Оленко, а хто за тобою сидить?

— Я не знаю, бо вчителька сказала, що назад обертатися не можна. Вправа 333

кому їх дарують. Радісним стає будьяке свято, коли друзі, рідні при­ носять улюблені квіти. Зі см аком скомпонований букет надає кімнаті святковості й затишку. Квіти про­ буджують у нас людяність, щирість,

Б

сердечніст ь.

Вправа 354 Ч іпкий, кит, щирий.

В п рава 361

1.

Січень-сікач В права 355 Ой багато насік. Ш ило, човен, кістка, чиж. Н асік з морозу гілок Схід, вечірній, кидати, кінський. Т а запріг снігура у візок. С х и л , гірка, щітка, ш кільний. Та привіз до Вітра-брата, В права 356 Поскладав у холодній хаті. Читай рядки ці так і сяк — До весни іще довго жити. Вони не зміняться ніяк. Буде чим у печі топити. Ж арт — суму страж. Січень — сікач (сікти, січневий), насік — січений, морозу — мороже­ У ХИЖ У — в т а х у Ти — ш и ї. ний, запріг — запряж у, привіз — Ж иви ж. привожу. А . М ой сієн ко. 2. Січень-сікач збирається топити в печі гілками, насіченими з морозу. Вправа 357 Допомагають — допоможуть. П тахів — пташка. Мож уть — могти. Охолоджуються — холодний. Снігом — сніжинка.

В п рава 362 Н а ялиновій гілц і, на кетязі горо­ бини, на Різдвяній свічці, на тер­ новій хустці, на дрібному маці, у чарівному запаху.

Вправа 358

В п рава 363 А

Зразок. Сніг — сніжинка. Берег — прибережний. Гладити — гладжу, їздити — їж дж у. Казати — скаж еш . Кликати — кличу. П т ах — пташина. П у х — пушинка. С ид іїи — сиджу. Скакати — сказу. Увага — уважний.

Вправа 359 Січневі, сікти (чергування — [к ]), пекти (чергування [ч ] — [к ]: печу), сніг (чергування [г ] — [ж ]: сніж ­ ний), жіночий (чергування [ч ] — [т ]: жонатий), плач (чергування [ч ] — [к ]: плакати), бігають (чергування [ г ] — [ж ]: біжимо).

Вправа 360 Квіти як подарунок е виявом доорих почуттів, гарного ставлення до того.

Вп рава 364 Буряк — бурячок, криниця — кри­ ничний, молоко — молочний, бе­ рег — прибережний. Вп рава 365 Дорога була слизька, і сани йш ли в затоки. Н а обидва боки від дороги, скільки скинеш очима, розстелило­ ся поле, укрите снігом, мов білою скатеркою. Василько не постеріг, що коні звернули з дороги і побі­ гли праворуч. Трісьі Щ ось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг. П іляівся, пілбіг до саней. За­ побігти лихові не можна було. Х л о ­ пець випріг коні, сів верхи і поїхав назад по дорозі. Він пяблупився, aaz плакав. Василькові згадалась ясна батькова хата. Батько та дві се­ стрички сидять за столом, мати по­ дає вечерю (За М . Коцюбинським).

GDZonline.net Дорога — дорозі (чергування [г ] — [3 ]), око — онима (чергування [к ] — [ 4 ] ) , с н іг о м — с н іж н и й (ч е р г у в а н н я [г ]

—

[ж ]), ск а т ер к о ю

—

скатерді

(ч е р г у в а н н я [ к ] — [ ц ] ) , с п о с т е р е ж е н ­ ня

—

п о с т е р іг (ч е р г у в а н н я

[ж ] —

[ г ] ) , п о б іг л и — п о б іж а т ь (ч е р г у в а н ­ ня [г ] —

[ ж ] ) , т р іщ а т и —

т р іс н у л о

(ч е р г у в а н н я [ щ ] — [с н ]), п ід б іж у — п ід б іг (ч е р г у в а н н я [ ж ] — [ г ] ) , з а п о ­ б іж у — з а п о б іг т и (ч е р г у в а н н я [ ж ] — [г ]),

м огти

—

м ож на

(ч е р г у в а н н я

[ г ] — [ ж ] ) , в и п р я ж у — в и п р ІЕ ( ч е р ­ гу в а н н я [ж ] —

[г ]), за б лу д ж у с ь —

з а б л у д и в с я (ч е р г у в а н н я [ д ж ] — [д ] ) , заплачу [ч ] —

—

заплакав

(ч е р г у в а н н я

[к ]), с ес тр и ч ц і —

сестри чки

(ч е р г у в а н н я [ц ] — [к ]), с и д ж у — с и ­ д я т ь (ч е р г у в а н н я [д ж ] — [д ]).

В п рава 366 Л и х и й троль I. Ж ив на світі один ли хи й троль. Якось він був у дуже доброму гуморі, бо зробив собі дзеркало. Ц е дзерка­ ло мало надзвичайну властивість — усе добре й прекрасне здавалося в ньому гидким, а все бридке й погане виглядало прекрасним (За Г.К. А н дерсеном).

II. М іж приголосними пишемо у, між голосними — в, між голосним і приго.яосним пишемо в, між при­ голосним і голосним — у. [дз е р к а л о ] — дзер-ка-ло — 8 6., 7 зв. Голосні: [е ] — наголошений, [а ] — ненагол., [о ]- ненагол. Приголосні: [д з] — твердий, дзвін., [р ] — твердий, дзвін., [к ] — твер­ дий, глух., [ л ] — дзвін., твердий. В права 367 У великому місті (пишеться у на по­ чатку речення перед приголосним); ж и ли в мансардах (пишемо в, бо попереднє слово закінчується на голосний): бігати в гості (пишемо в, бо попереднє слово закінчується на голосний). В п рава 368 У зим ку випадає багато снігу. Добре взимку пташкам їсти зернятко з го­ дівничок.

Й ого нарешті вмовили поснідати. Умовити Д ан ила забрати свої речі було не так просто. У перед зайшов дідусь з маленьким хлопчиком. Десь далеко голосно про­ лунало: «Вперед!». Дівчинка була занадто вперта. Упер­ тим Сергійко себе не вважав. Цього року врожай зібрали багатий. У рож ай з поля перювозили вантажів­ ками. В п рава 369 Діти зайш ли до кімнати вдвох. Удвох завжди веселіше. Настав час угомонитися. Вони втішилися ба­ бусиною казкою. В п рава 370 Кай і Герда, маленька розбійниця й північний олень, ворона й ворон, принц і принцеса, фінка й лапланд­ ка, Снігова Королева й сніж инки, бабуся в дивному капелю ш ку й тро­ янди. В п рава 371 Кай складав із криж ин різні химер­ ні фігури і ц ілі слова. А л е ніяк не міг скласти слово «віч н ість*. А Сні­ гова Королева сказала йому: «К о ли ти складеш це слово, то станеш сам собі господар, і я подарую тобі увео світ й новенькі ковзани». В п рава 372 I. Кай сидів тихий, непорушний і холодний. Тоді Герда заплакала, і іі гарячі сльози впали йому на груди. Вони пронизали його до самого сер­ ця. Х лопчик глянув на дівчинку, і вона заспівала йому пісеньку про троянди. Кай раптом гірко запла­ кав. Він ридав так довго й сильно, що скалка дзеркала витекла з ока разом зі сльозами. Тоді він узяв Герду й дуже зрадів.

II. Гарячі — 6 б ., 6 зв., сльози — 6 6., 5 зв., пісенька — 8 б., 7зв., сильно — 6 б., 5 зв., дзеркало — 8 б., 7 зв. В п рава 373 Вони сиділи під трояндами й тихень­ ко говорили. Кай опинився в палаці й відразу по­ чав гратися льодяними скалками.

GDZonline.net Геода довго ш укала хлопчика й на­ решті побачила його. Сльози полились з очей Кая, і він дуже зрадів. В права 374 Казка Ганса Крістіана Андерсена «Снігова королева» вчить нас ро­ бити добро, не залиш ати друзів у біді та завжди йти до своєї мети. Н е треба боятися труднощів та випро­ бувань, адже любов і дружба пере­ магають усе. Вірність і стійкість допомагають Герді врятувати Кая. Самопожертва і відданість стають їй у пригоді. Вправа 375 I. [с’іче"н’], [ л ’іто], [с ’ічис’а], [л ’удей].

II. Н а м’якість приголосних вказу­ ють ь, і, я , ю. Вправа 376 Січень, уважається, місяць, найбіль­ ше, спостереженнями, більш е, зво­ лож увалася, земля. Вправа 377 Завірюха, ключ. [зав’ір ’уха] — м’якість приголосних звуків позначається буквами і та ю. [к л ’уч] — м ’якість приголосного звука позначається буквою ю. Вправа 378 Б , В. Вправа 379 1. Гриць завбільш ки із мізинець, але справжній колядинець. К о ля ­ дує, як годиться: «К оляд -коляд-колядниця!» (Д . Б ілоус). 2. П ри й ш ла осінь смутна, прийш ла зима люта, а сосонці байдуже! (О лена П ч ілк а ).

3.Низько, низько я зігнувся і ще нижче скинув ш апку. Зайчик весе­ ло всміхнувся і подав сіреньку л а п ­ ку (О. Олесь). 4. Ц іли й міх гостин­ ців нашій господиньці (Є. Гуцало). Вправа 380 І. Колись наші пращури Новий рік зустрічали навесні. Із запроваджен­ ням християнства в Київській Русі 988 року новолітування перенесли на вересень. Згодом його почали від­

значати в січні. У січні ве.чике християнське свято — Різд­ во.

I I . М ’який знак пишеться у словах колись, вересень, святкують, бо м’який знак пишеться в кінці слова після д, т, з, с, ц, л, н. М ’який знак пишеться у слові К и ­ ївській, бо він входить до складу су­ фікса — ськ-.

Вправа 381 В.

Вправа 382 Дідусь, січень, сніговий, рій, наря­ див, поля, діброви, білу, шалю, блис­ кітками, із, кришталю, одягнув, биті, валяночки, щипає, мачухазавірюха, надулася, міх, дітей, зби­ ває, ніг, дівчата, ведуть, гірки, сміх, скрипить.

Вправа 383 Олівець, заєць — пишеться м ’який знак після м’якого ц .

Вправа 384 I. Район — 56., 5зв., павільйон — 96., 8зв., льон — 46., Ззв., підйом — 66., бзБ., льотчик — 76., бзв.

I I . Сполучення йо в українській мові вживається для позначення на пись­ мі звуків [й ], [о ] і пишеться на почат­ ку слова й складу: Йо-сип, міль-йон. Сполучення ьо позначає звук [о ] і м ’якість попереднього приголосно­ го. й о го пишуть у середині складу: по-лтьо-вий, сьо-год-ні, дго-готь, дзьоб.

Вправа 385 Відгадки: пальці й олівець, хмара, вітер, свічка, барвінок. Утрьох, синьому, його, синьо, його.

Вправа 386 Бульйон — ім., медальйон — ім., мільйон — числ., батальйон — ім., район — ім. Знайомий — прикм., завойовник — ім .., крайовий — прикм., бойовий — прикм., чийо­ го- займ. Й ойкання — ім .., йогурт — ім.., йодовий — прикм., йорж — ім.., йога — ім.., йот — ім..

GDZonline.net Вправа 387 Р ан

кур

М аз Кань

В п рава 394 Здавна існував звичай: від’їж дж а­ ючи в далекі краї, брати із собою грудочку Р ІД Н О Ї землі. У такий спо­ сіб люди прагнули зберегти зв’язок із могутньою силою, що породила й благословила їх на життя. Люди ставилися до землі, як до ж ивої істоти, що відчуває і ласку, і біль. Влучно відтворив народні уяв­ лення про землю український пись­ менник Борис Грінченко: «Зем ля жива, — вона все ч у є і знає. Я к люди гарні до неї, вона радіє і пособляє їм . а як — ні, то плаче й гнівається. Гнівається того, що її не шанують. Вона — наша мати, вона свята!» (За Г. Тарасенко).

Вправа 388 А ндрій — Андрійович, Андріївна, М и к о ла — М иколайович, М и к о ла­ ївна, Олексій — Олексійович, О лек­ сіївна, Ю рій — Юрійович, Юріївна.

В п рава 395

О дн оскла дові: м ’яз, м’яч. Д воск л а д ові: м’якоть, м’який, м’я­ со, м’ята. В п рава 396

В права 389 У річках У країн и водиться й о р ж . Дід Йосип умів грати на бандурі. М оя матуся миє посуд й о е;^ і< о м .

Ім ен н и к и : дев’ятка, в’яз, в’юн. Прикметники: в’ялий, полум’яний. Д ієсл о в а : в’янути, в’ють.

В права 390 I. Льотчик, льодовий, синього, й о г о , польовий, цього.

II. Сміливий льотчик пролітав у си­ ньому небі на літаку. Цього разу за ним спостерігали діти. Розповіда­ ли, що минулого року він здійснив посадку на льодовому полі. Сьогод­ ні льотчик здійснював свій політ над польовими просторами.. П іл о ­ та поважали товариші та пиш алися його досягненнями.

У сі ці слова пишуться з апострофом, у кожному з них букв на одну мен­ ше, ніж звуків.

В права 391 Різнокольорова, корольовиком, кольоровикам, кольоровий, кольоро­ ва, кольороводонечка, кольоровосонечко, різнокольорова. В права 391 Тьохкає, бадьорий, м айор. Сьогодні, район, цього. Осіннього, курйоз, бойового. Вправа 393 Апостроф.

В п рава 397 Надвечір’я (9 6., 10 зв.), під’їзд (6 б., 7 зв.), пов’язка (7 б., 8 зв.), пом’я к ­ шення (10 б., 11 зв.), подвір’я (7 б., 8 зв.).

В п рава 398 1. Чум аки були

неабиякими ро­

мантиками. В ід ’їжджаю чи по сіль, вони брали із собою жмутик духм я­ ної трави, жменьку рідної землі. Ц і обереги були для них святі; нагаду­ вали покинуті медвяні ниви, укри­ ті ряскою ставки, м’ятні купелі. Вони навіювали спогади про зоряні родинні вечори, коли вся сім’я слу ­ хала солов’їні переливи. Чумаки зупинялися відпочивати зазвичай у невеликих м іж гір’ях. П облизу села К ам ’янече знайдеш чумацькі пам’ятки, зокрема — де­ рев’яна

(з

м’якої липи)

похідна

GDZonline.net миска з двома відсіками. Більш ий відсік — для галуш ок, менший — для приправи (часник чи цибуля з олією чи салом). Є серед знахідок і «в у зл и * міцних чумацьких возів. Це — розпірки, закріплені внизу на осі, а вгорі з ’єд­ нані з кузовом. Ц ікаві й «п ральн а маш ина» та ♦ пральний порош ок» чумаків (п о­ піл із соняшникового бадилля). У жлукто (видовбану зі стовбура діж ­ ку без дна) клали шар соломи, на нього — попіл. Прокурений степо­ вим порохом одяг пересипали тим самим попелом і втрамбовували. Зверху знову насипали попіл й за­ ливали окропом. Одяг вимочував­ ся, відтак його полоскали. Від’їжджаючи, м’ятні, сім’я, солов’ї­ ні, міжгір’ях, Кам’янече, пам’ятки, дерев’яна, м’якої, з’єднані.

2. Дерев’яна (з м’якої липи) похідна миска з двома відсіками, чумаць­ кий віз, ж лукто (видовбана зі стов­

нерви й допомагає під час головного болю. Дія м’яти досить багатогранна. Во­ на є протизапальним, заспокійли­ вим засобом. М ’ята підвищує апе­ тит, освіжає і охолоджує організм. Яскраві смакові якості цієї рослини дуже затребувані в кулінарії. М ’ята застосовується і в косметології. В п рава 400 М ’ята Об’їхав я багато кра’їв. Гарних, див­ них, цікавих. Тепер у місті живу. Та враз я згадав хлоп ’ячі забави на бать­ ківському подвір’ї. Почув трав’яний дух. Дух, де в’ється моя Рось. Задзве­ ніли мені солов’ї, кропив’янки, оче­ ретянки, заворкотіли голуб’ята. За­ пахли в рідному саду ряст, рум’янок, п’ятиперстень. І м’ята. Холодна, ку­ черява (Д. Чередниченко). Вправа 401 1. Х л о п ’ям, ластів’я, полив’яний, м’ята — апостроф пишеться перед

бура діжка без дна).

я після губних п, в, м.

Вправа 399 1. Кож не слово пахне, мов листочок м’яти. Та, мов квітка з короваю,

Л у к ’яп — апостроф завжди пи­ шеться у слові Л у к 'я н і всіх похід­

пахне слово «м ати » (Д . П авличко).

2. Кож не зело в букеті мало свій символ: м’ята оберігала від напасті й додавала здоров’я (Г. Корицька).

3. Волосся мили в ки п ’яченій воді, додаючи любистку, м ’яти, ромаш ­ ки, кропиви, кореня лопуха, бру­ ньок берези, звіробою. Слова м ’ят а, зд ор о в ’я, кип’яченій пишуться з апострофом, тому що апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф. М айж е у кожному реченні повто­ рюється слово м ’ята. Це багаторіч­ на трав’яниста рослина. Вона має довгасті листки та дуже дрібні квіт­ ки. У цієї рослини приємний дуже стійкий запах. У лікувальних цілях м’ята викорис­ товується для лікування серцево-су­ динної, дихальної, неврологічної, травної системи. Її олія заспокоює

них від нього.

2. у тексті слово др а гол ю б означає дорогий

і любий серцю батьків­

ський сад. Вправа 402 1. П ’ятикласниці, п ’ятницю, п ’ят­ ниць — апостроф пишеться перед я після губного п. М а р ’янко, М а р ’янки — апостроф пишеться перед я після твердого р.

2. « У н ього сім п ’ят ниць на т иж ­ д ен ь » — говорять про тих, хто лег­ ко міняє свої рішення, не має ні про що сталої думки. Вправа 403 1. Півострів.

2. Буря.

3. Морквяний. Вправа 404 Ж иття, творіння, горіння, листя. Е м а ллю , радістю, юністю, мужніс­ тю.

GDZonline.net Осінню, сіллю , медаллю, чвертю. Вправа 405 Л л я н и х , проміння, осінню, беззо­ ряна, гладдю, ллється. Л ля н и х , р іл л я — ці слова слід за­ пам’ятати: приголосний л подво­ юється завжди. Проміння — іменник серед. Роду за­ кінчується на — я, містить м’який приголосний н між двома голосни­ ми. Осінню, гладдю — іменники ж ін .. роду, закінчуються на приголосний, стоять у формі Ор.в. Беззоряна — подвоюється внаслі­ док збігу приголосних префікса безта кореня -зор-. Л лється — м’який приголосний у дієслові ллю та його формах подо­ вжується завжди. В права 406 1. р

л

л Я

А намагання замінити книг>- Інтернетом — помилка! К ниж ка — це справжня скарбничка порад. І ко­ жен, хто читає, відкриває для себе цей багатогранний світ. В п рава 408 Відданий, віддзеркалення, віддячи­ ти, віддарувати віддати, відділити. (Подвоєння відбувається внаслідок збігу однакових приголосних пре­ фікса і кореня). Відмінний, антенний,

щоденний,

стінний, рослинний, туманний. (П о ­ двоєння відбувається внаслідок збігу однакових приголосних кореня і су­ фікса). В п рава 409 Без -І- зуб -> беззубий Без + зброя —> беззбройний Без -(- звук -> беззвучний Без + земля Без + зміст

безземельний беззмістовний

2.

В п рава 410

3.

Сон — сонний, день — денний, осінь — осінній, кордон — кордон­

4.

ний, диван — диванний.

5.

Вп рава 411

6.

1. Хто землі дає, тому вона віддає утричі. 2. Я к даси полю гною, то дасть хліба вволю. 3. Н а чужий шма­

В права 407 Щ о нам дає читання Читання книг — дуже захоплюю­ чий процес. Щ о воно нам дає? Д у­ маю, над цим питанням задумуєть­ ся лиш е той, хто не любить читати. Таким людям потрібні зусилля, щоб примусити себе розгорнути сторін­ ку. А л е так вони себе обкрадають. А д ж е читання дає можливість по­ глибити знання про навколишній світ, розширити світогляд. Виховує сумління, уміння концентрувати увагу, старання. Окрім того, чи­ тання збільшує словниковий запас, навчає бути Людиною, відволікає від буденних турбот. Ц ікава кни­

ток не роззявляй роток. 4. Ласкаве телятко дві матки ссе. 5. Д ля люд­ ської думки нема віддалі. 6. Кінний пішому не товариш. 7. У гурті й без­ зубий собака страшний (Н ародна

творчість ). В п рава 412 1. Невпізнаний випускник школи зайшов до учительської. 2. Невпізнäннoю стала наша відремонтована ш кола. 3. Непримйрені хлопці гото­ ві були розпочати нову суперечку.

4. їхн і непримиренні погляди були відомі всім. 5. Нескінчена розмова з товаришем турбувала його. 6. Н е­ скінченна ріка людської пам’яті. В п рава 413

га викликає захоплення. Розвиває

1.

формування гарних рис характеру.

більш е воно залежить від почуття.

Тим міцніше переконання, чим

GDZonline.net 2. Сором сліз, що ллються од без­ силля. 3. Грала промінням, ясним самоцвітом порання роса. 4. К оли втомлюся я життям щоденним, що­ денним лихом , що навколо бачу,

Єгиптяни — бо Єгипет — у ряді гео­ графічних назв після приголосних згідно з традиційною вимовою пи­ шемо и . Мозамбіку, К е н ії, муміфікували —

тоді я думку ш лю в світи далекі, блукає погляд мій в країні мрії.

5. Я честь віддам титану Прометею,

у словах іншомовного походження і пишемо після букв, що не входять у «дев’ят ку».

що не творив своїх людей рабами ( З

В п рава 419

те. Л е сі У к р а їн к и ).

П о р о д и т варин: перський (м ’який знак пишемо після м’якого с ) кіт;

В права 414 1. Даррел. 2. Ганнібал. 3. Міссісіпі.

парусник (кавалер), кенгуру (слід

запам’ятати); бордер — колі (у за­ гальних назвах іншомовного по­ ходження букви звичайно не по­ В права 415 двоюються); оленегінні собаки 1. Міссісіпі бере початок з невелико­ (подовження м’якого приголосного го озера Айтаска. 2. Найзнаменитів між двома голосними). ша збірка Ш арля Перро — «К азки Г еогра ф ічн і назви: Туреччина матінки Гусині, або Історії і казки (іменник із суфіксом — И Н - , що давніх часів з повчаннями». 3. Гаррі утворився від прикметника т у­ Джеймс Поттер — головний герой рецький заміною — цьк- на — чч-); серії романів англійської письмен­ Європа; Іран, Індонезія (у словах ниці Джоан Ролінґ. іншомовного походження на по­ чату пишеться і, а не іі); Океанія, В права 416 Австралія, Ш отландія (у геогра­ 1. Бароко (у загальних назвах слів фічних назвах іншомовного похо­ іншомовного походження букви не дження після приголосного перед подвоюються).

4.

Перро. 5. Поттер. 6. Гаррі. 7. Д і-

ккенс. 8. Д ж анні Родарі.

2. Брутто (слово іншомовного похо­ дження, виняток).

3. Бонна (слово іншомовного похо­ дження, виняток).

4. Професія (у загальних назвах слів іншомовного походження буви не подвоюються).

5. В ілла(слово іншомовного похо­ дження, виняток). Вправа 417 Андорра, Марокко, Голландія, А біс­ сінія, Ассірія, Брюссель, Бонн, Н іц ­ ца, Яффа, Дарданелли. В права 418 Екваторіальної, раціон — у словах іншомовного походження і пи­ шемо після букв, що не входять у «дев’я т к у », перед голосними та й. А ф рики — у географічних назвах буква и пишеться після р, якщо на­ ступна буква позначає приголосний (крім й)

голосним пишемо і); Південна (по­ довження м’якого приголосного н м іж двома голосними) Ам ерика (у географічних назвах іншомовно­ го походження, які закінчуються на — ика - , пишемо и).

2. Німецька вівчарка Німецька вівчарка дуже красива. Це і стрункий, і доволі сильний со­ бака. У нього загострена морда з чорною маскою. Вуха стоячі. Гармо­ нійні, плавні лін ії корпуса. П руж ­ на спина, сильні пружні кінцівки. Колір має бути яскравим — чорнорудим, смугасто-сірим, чорним. У німецької вівчарки круглі лапи з дуже твердими подушечками. Бони мають гарний нюх і мужній характер, ці собаки витривалі, не­ вибагливі та починають працювати з найменшого віку. Тварини дуже розумні й прагнуть співпрацювати з людиною.

GDZonline.net Німецькі вівчарки — пошукові й прикордонні собаки, сапери й мит­ ники, розвідувачі-рятувальники, поводирі сліпих та охоронці. Вправа 420 1. Хім ія, математика, астрономія, гімнастика.

2. Антарктида, Мадрид, Бразилія, М а р ія .

3. В им пел, олімпіада, чемпіонат, епітет. Вправа 421 Директор, радіус, алфавіт, гігант, рація, циркуль, рейтинг, аудитор, бізнес, кипарис.

Вправа 423 Слова 3 буквою і

Слова 3 буквою и

Артерія, діалект, дует, пілот, міраж, логіка, лін ія, таксі, ж урі, вітраж, попурі.

Джинси, дистанція, силует, жирафа, артилерія, дисципліна, чипси.

В п рава 424 1.

Здоров’я. 2. Солов’ї. 3. П риб’ю.

4.

Т ім ’я. 5. їм ’. 6. П ’ю.

В п рава 425 [ф ’]: фільм, рафінад, фіранка.

В права 422 Фонетика, граматика, синтаксис (після т, с пишемо и за правилом «дев’я т к и »), орфоепія, орфографія, лексикологія, фразеологія, морфо­ логія, пунктуація (перед голосним

В п рава 426

пишемо і), графіка (ф не входить у «дев’я т к у »), лексикографія (п ісля с пишемо и за правилом «дев’я т ки », перед голосним пишемо і ) , стиліс­ тика (п ісля т пишемо и за прави­ лом «дев’я т к и », і — бо л не входить у «дев’я т к у »). Будова слова, сло­ вотвір — слова українського похо­ дження, тому правила правопису слів іншомовного походження на них не розповсюджуються.

Землі (ненаголош ений е, перевіря­

Відгадки: столи, стриж, вода. В п рава 427 [дзв’ін очки '], [с ’п ’вайе"м], [ден’]. В п рава 428 ється: землі); качка, квіточку (після ч м’який знак не пишеться). У словах райдуга, дощик, літа, воду сумніву в написанні немає. В п рава 429 1а, 2а, Зв, 4в, 56, 6а, 7в, 8в, 9а, Юв, 1 ІВ , 12в, 136, 14в, 15в, 166, 176,

186, 19а.