7 by Орко

ГЕОГРАФІЯ Віталій Безуглий Галина Лисичарова 7

План характеристики кліматичного поясу: – панівна повітряна маса (ПМ) або повітряні маси, що змінюють одна одну впродовж року; – температурний режим: середні температури найтеплішого та найхолоднішого місяців, амплітуда температур; – кількість атмосферних опадів і режим їх розподілу впродовж року; – наявність типів клімату в межах поясу під впливом кліматотвірного чинника підстильної поверхні: віддаленості від океану, впливу морських течій, сезонної циркуляції вітрів тощо. Правила читання кліматичної діаграми (кліматодіаграми): – за графіком ходу температур (у якому місяці максимальні, мінімальні температури) визначаємо, у якій півкулі (Північній чи Південній) розташовані об’єкт або територія, для якої побудована кліматична діаграма; – за амплітудою температур найтеплішого та найхолоднішого місяців та сумою атмосферних опадів визначаємо кліматичний пояс; – за стовпчастими діаграмами, що передають режим опадів упродовж року, визначаємо тип клімату План характеристики природної зони: – географічне положення: географічний пояс, межі природної зони; – особливості клімату: температура повітря (узимку та влітку), кількість опадів і режим їх розподілу впродовж року; – ґрунти, які переважають; – рослинність і тваринний світ; – зміненість компонентів природної зони людиною, охорона природи. План характеристики материка (частини світ у або окремої території). І. Географічне положення: 1) площа материка та місце серед інших материків; 2) положення відносно ліній градусної сітки (паралелей – екватора, тропіків, полярних кіл, меридіанів); 3) крайні точки; 4) положення відносно Світового океану (океанів та їх частин), берегова лінія, течії; 5) положення відносно інших материків. ІІ. Історія відкриття, походження назви, освоєння та дослідження материка. ІІІ. Будова і загальний характер поверхні: 1) історія формування материка; 2) основні тектонічні структури, їх розміщення та взаємодія; 3) форми рельєфу та їх зв’язок з тектонічними структурами; 4) корисні копалини та закономірності їх розміщення. ІV. Клімат: 1) кліматотвірні чинники та їх вплив на показники клімату (розподіл тиску, повітряних мас, постійних (сезонних, місцевих) вітрів, температур повітря, опадів); 2) кліматичні пояси та типи клімату V. Води суходолу: 1) особливості річкової системи материка, головні річки та їх характеристика; 2) особливості та розміщення озер, боліт, льодовиків, штучних водойм. VІ. Природні зони: 1) закономірності розміщення природних зон материка; 2) покомпонентна характеристика природних зон (риси рельєфу, клімату, внутрішніх вод, зональні типи ґрунтів, рослинний і тваринний світ); 3) вплив природних чинників і діяльності людини на екологічний стан природних зон материка; 4) найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО VІІ. Населення та держави материка: 1) кількість, особливості складу (расового, етнічного, релігійного) та розселення населення материка й прилеглих островів (континенту); 2) політична карта, особливості сучасного рівня соціально-економічного розвитку країн, головні держави материка; 3) зв’язки України з державами континенту. План характеристики річки: – розташування на материку (у якій частині, відносно яких форм рельєфу); – витік, напрямок течії, гирло річки; – характер течії (гірська або рівнинна); – джерела живлення річки і зміни стоку впродовж року – режим річки; – головні притоки річки; – напрями використання річки людиною; – екологічні проблеми річки. План характеристики населення материка: – чисельність населення материка, частка від населення світу; – склад населення материка: расовий, релігійний, найбільші народи; – розподіл населення по території материка: густота населення, характер розселення (сільське або міське), найбільші міста; – переважні види господарської діяльності населення; – держави материка, у яких мешкає населення, їх столиці; – зв’язки України (українців) з державами (народами) материка. План

–

– напрямки простягання гірських хребтів; – протяжність (у км); – переважаючі висоти і найвища вершина; – унікальні ділянки в межах гір; – вплив на господарську діяльність людини. План характеристики океану (моря або окремої акваторії). І. Географічне положення: 1) площа океану (моря) та місце серед інших океанів (морів); 2) положення відносно ліній градусної сітки (паралелей – екватора, тропіків, полярних кіл; меридіанів); 3) особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови; 4) положення відносно Світового океану (океанів та їх частин), течії; 5) положення відносно материків. ІІ. Будова і рельєф дна: 1) особливості тектонічної будови дна; 2) основні форми рельєфу, їх розміщення; 3) переважаючі та найбільші глибини. ІІІ. Клімат: 1) риси клімату: розподіл температури повітря, опадів, постійні (сезонні, місцеві) вітри; 2) кліматичні пояси та типи клімату ІV. Води: 1) властивості водних мас: температура, солоність; 2) особливості переміщення водних мас: хвилі, течії, припливні явища. V. Органічний світ. Ресурси океану (моря) та їх використання VІ. Охорона природи. Вплив океану (моря) на життєдіяльність людей. Температ ура вод в океані: – tсер. поверхневих вод ≈ +17,5 ºС; – найвищі tсер. (+27...+28 °С) – в екваторіальних і близьких до них широтах; – найтепліший – Тихий океан (tсер. = +19 ºС); – найхолодніший – Північний Льодовитий океан (tсер = +1 ºС); – за температури –2 ºС на поверхні океану утворюється крига. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ НАВІГАТОР ПО КУРСУ

характеристики гірської системи:

розташування на материку;

Віталій Безуглий Галина Лисичарова Підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти ГЕОГРАФІЯ Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè Київ «Генеза» 2024

ÓÄÊ 911(075.3) Á40

À âòî ð ñüêèé êîëåêòèâ: Âіòàëіé Áåçóãëèé, Ãàëèíà Ëèñè÷àðîâà

Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè (íàêàç Ìіíіñòåðñòâà îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè âіä 05.02.2024 № 124)

Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

Âіäïîâіäàє Ìîäåëüíіé íàâ÷àëüíіé ïðîãðàìі

«Ãåîãðàôіÿ. 6–9 êëàñè» äëÿ çàêëàäіâ çàãàëüíîї ñåðåäíüîї îñâіòè

(àâò. Êîáåðíіê Ñ. Ã., Êîâàëåíêî Ð. Ð., Ãіëüáåðã Ò. Ã., Äàöåíêî Ë. Ì.)

Á40

Áåçóãëèé Â. Â.

Ãåîãðàôіÿ : ïіäðó÷. äëÿ 7-ãî êë. çàêë. çàã. ñåðåä. îñâіòè / Âіòàëіé Áåçóãëèé, Ãàëèíà Ëèñè÷àðîâà. — Êèїâ : Ãåíåçà, 2024. — 304 ñ. : іë.

ISBN 978-617-8353-33-9.

ÓÄÊ 911(075.3)

Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ

ÁÅÇÓÃËÈÉ Âіòàëіé Âіêòîðîâè÷, ËÈÑÈ×ÀÐÎÂÀ Ãàëèíà Îëåêñàíäðіâíà ГЕОГРАФІЯ

Ïіäðó÷íèê äëÿ 7 êëàñó çàêëàäіâ çàãàëüíîї ñåðåäíüîї îñâіòè

Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè

Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ. Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей»

Ó ïі äðó÷íèêó âèêîðèñòàíî і ëþñòðàòèâíèé ìàòåðіàë ç âі äêðèòèõ äæåðåë іíòåðíåòó, çîêðåìà ñà éòіâ vecteezy.com, depositphotos.com Óñі ìàòåðіàëè â ïі äðó÷íèêó âèêîðèñòàíî ç íàâ÷àëüíîþ ìåòîþ âі äïîâі äíî äî çàêîíîäàâñòâà Óêðà їíè ïðî àâòîðñüêå ïðàâî і ñóìіæíі ïðàâà.

Ðåäàêòîð Àëëà Êðàâ÷åíêî. Îáêëàäèíêà Âàñèëÿ Ìàðóùèíöÿ. Ìàêåò, õóäîæíє îôîðìëåííÿ, êîìï’þòåðíà îáðîáêà іëþñòðàöіé òà êîìï’þòåðíà âåðñòêà Îëåêñàíäðà Ïàâëåíêà. Êîðåêòîð Îëåíà Ñèìîíîâà

Ôîðìàò 70100/16. Óì. äðóê. àðê. 24,7. Îáë.-âèä. àðê. 19,47. Òèðàæ 13066 ïð. Âèä. № 0029. Çàì. № 24-04-0806.

ÒÎÂ «Ãåíåçà», âóë. Ãåíåðàëà Àëìàçîâà, á. 18/7 (ëіò. Â), îôіñ 404, ì. Êèїâ, 01133, Óêðàїíà. Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 7692 âіä 24.10.2022.

Âіääðóêîâàíî ó ÒÎÂ «ÏÅÒ», âóë. Ìàêñèìіëіàíіâñüêà, 17, ì. Õàðêіâ, 61024, Óêðàїíà. Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 6847 âіä 19.07.2019.

ISBN 9786178353339

Ó ñüîìîìó êëàñі âè ïðîäîâæóєòå êðîêóâàòè ïðîñòîðàìè ãåîãðàôі÷íîї íàóêè, і ïåðåä âàìè ïіäðó÷íèê îäíîãî ç íàéöіêàâіøèõ êóðñіâ – Ìàòåðèêè òà îêåàíè.

Çíàéîìñòâî ç êóðñîì âіäáóâàòèìåòüñÿ ïîñòóïîâî. Ñïî÷àòêó

çà äîïîìîãîþ ïіäðó÷íèêà âè çíàéäåòå âіäïîâіäі íà ïèòàííÿ: ÿêі

äæåðåëà ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії ïðî ìàòåðèêè ìîæóòü áóòè

âàì êîðèñíі; ÿê óòâîðèëèñÿ ìàòåðèêè; ÷îìó ïðèðîäà ìàòåðèêіâ (ðåëüєô, êëіìàò, ïðèðîäíі çîíè) íå îäíàêîâà é áàãàòî іíøèõ ó ðîçäіëі «Çàêîíîìіðíîñòі ôîðìóâàííÿ ïðèðîäè ìàòåðèêіâ». Ïіñëÿ öüîãî ðîçïî÷íåòüñÿ âàøà ìàíäðіâêà ìàòåðèêàìè íàøîї ïëàíåòè, ÿêі ðîçïîäіëåíі íà òðè ãðóïè: ìàòåðèêè òðîïі÷íèõ øèðîò, ïîëÿðíèé ìàòåðèê і ìàòåðèêè Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі. Âè äіçíàєòåñÿ áàãàòî öіêàâîãî ùîäî êîæíîãî ç ìàòåðèêіâ: ïðî ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ; òðèâàëі é ñïîâíåíі òàєìíèöü ïîøóêè, âіäêðèòòÿ òà äîñëіäæåííÿ; áóäîâó ïîâåðõíі і ñêàðáè íàäð; êëіìàò і âîäíі îá’єêòè; óíіêàëüíі é ðіçíîìàíіòíі ðîñëèíè і òâàðèí; ïðèðîäíó Ñâіòîâó ñïàäùèíó ÞÍÅÑÊÎ; êðàїíè і ëþäåé, ùî їõ íàñåëÿþòü. Íå ìåíø çàõîïëèâèìè áóäóòü ñòîðіíêè ïіäðó÷íèêà â ðîçäіëі «Çàêîíîìіðíîñòі ôîðìóâàííÿ ïðèðîäè îêåàíіâ». Íà âàñ î÷іêóє çíàéîìñòâî ç âëàñòèâîñòÿìè âîäíèõ ìàñ, îñòðîâàìè, òå÷іÿìè, âóëêàíàìè, ãëèáîêîâîäíèìè æîëîáàìè, îðãàíі÷íèì ñâіòîì îêåàíіâ òà їõíüîþ ðîëëþ â æèòòі ëþäèíè. Âè îáîâ’ÿçêîâî äіçíàєòåñÿ ïðî âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ áàãàòñòâ òà åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè Ñâіòîâîãî îêåàíó â ïðèêіíöåâіé òåìі «Îðãàíі÷íèé ñâіò òà åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè îêåàíіâ».

Äëÿ åôåêòèâíîї ðîáîòè ç ïіäðó÷íèêîì ìè ïіäãîòóâàëè áàãàòî çðó÷íèõ і êîðèñíèõ ðóáðèê: • íà ïî÷àòêó ðîçäіëіâ і ïàðàãðàôіâ:

ПРИГАДАЄМО. З якими друкованими та електронними джерелами інформації ви ознайомилися в попередніх

3 Дорогі друзі! Дорогі подруги!

джерела інформації?  Що таке географічна карта? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: основні джерела знань про материки;  види і значення географічних карт для вивчення материків;  способи зображення географічних об’єктів і явищ на картах материків. НАВЧИМОСЯ: розрізняти за видами джерела географічної інформації про материки;  здійснювати пошук географічної інформації про материки з різних джерел та визначати її користь для себе. • äîïîìîæóòü îïàíóâàòè ìàòåðіàë Інтелектуальний навігатор по курсу (ôîðçàö 1) òà Словник географічних термінів і понять (ôîðçàö 2);

курсах географії?  Як ви використовуєте географічні

• ïіäðó÷íèê òіñíî ïîâ’ÿçàíèé ç êàðòîãðàôі÷íèì ìàòåðіàëîì òà äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії çà äîïîìîãîþ ðóáðèê «Працюємо з картою» òà «Працюємо з інформацією» ;

• öÿ ðóáðèêà îçíàéîìèòü ç óíіêàëüíèìè é êîðèñíèìè âіäîìîñòÿìè ç êóðñó:

(ПАР) у 1866 р. Тоді

65 % усіх алмазів у світі.

• äëÿ êîíòðîëþ òà îöіíþâàííÿ íàâ÷àëüíèõ äîñÿãíåíü âèêîðèñòîâóéòå ðóáðèêó:

Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання або скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та виконати тестові завдання. https://cutt.ly/owOlj1Pv

Складаємо меседжі до питань Дискутуємо

íèõ ðîáіò ; • ðóáðèêè «Визначення термінів» òà «Працюємо з інтернет-ресурсами» çàáåçïå÷àòü çâ’ÿçîê іç ñó÷àñíîþ íàóêîþ òà ñôåðàìè її äіÿëüíîñòі, ðóáðèêà «Працюємо групами (у парі)» íàâ÷èòü âàñ

êîëåêòèâíîї ðîáîòè.

Ïіäðó÷íèê äîïîâíåíî ðіçíîìàíіòíèì іëþñòðàòèâíèì ìàòåðіàëîì (ñõåìàìè, êàðòàìè, äіàãðàìàìè, ñâіòëèíàìè òîùî).

Öÿ êíèæêà íàäàñòü âàì áàãàòî êîðèñíèõ ó íàøîìó ñó÷àñíîìó æèòòі çíàíü òà âìіíü, çàâäÿêè ÿêèì âè áóäåòå ëåãêî îðієíòóâàòèñÿ ó âåëèêîìó ïîòîöі іíôîðìàöії òà âèêîðèñòîâóâàòè її â ïîâñÿêäåííі. Áàæàєìî âàì óñïіõіâ ó âèâ÷åííі íîâîãî êóðñó ãåîãðàôії. І ïàì’ÿòàéòå, ùî ãåîãðàôіÿ – öå íå ëèøå «ùî?», «äå?» і «êîëè?», à é «÷îìó?», «äëÿ ÷îãî?» і «ÿêèìè áóäóòü íàñëіäêè?». Àâòîðñüêèé êîëåêòèâ ãåîãðàôіâ

виникають у жерлах згаслих вулканів, які отримали назву к імберлітові тру бки Уперше

знайдено в місті Кімберлі

колосальні

Африки видобувають

Це цікаво знати Алмази

алмаз було

було відкрито

поклади дорогоцінних каменів на цій території. Нині країни півдня

Творча лабораторія Картографічна лабораторія Ігрова лабораторія Літературна лабораторія •

§ 1. Ìàòåðèêè òà îêåàíè ÿê îá’єêòè âèâ÷åííÿ

ðåãіîíàëüíîї ãåîãðàôії

ПРИГАДАЄМО. Що вивчає географія як наука?  На які частини поділяється земна поверхня?  Що називають Світовим океаном?  На які частини поділяється суходіл на земній поверхні?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: материки

 співвідношення материків та океанів на земній поверхні;  значення для людини географічних знань про материки та океани.

НАВЧИМОСЯ: порівнювати материки

Ìàíäðóþ÷è ïëàíåòîþ, ìè çóñòðі÷àєìîñÿ іç ïðèðîäîþ, íàñåëåííÿì, çíàéîìèìîñÿ ç ðіçíèìè ôîðìàìè ãîñïîäàðþâàííÿ íàñåëåííÿ, ñòåæèìî çà åêîëîãі÷íèì ñòàíîì òà íàìàãàєìîñÿ âіäâіäàòè íàéöіêàâіøі ïðèðîäíі òà іñòîðèêî-êóëüòóðíі òóðèñòè÷íі îá’єêòè. Ãåîãðàôіÿ ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ є áàçîþ çíàíü ïðî ïðèðîäó, íàñåëåííÿ, ïîëіòè÷íó êàðòó é ãîñïîäàðñüêèé ðîçâèòîê êðàїí öіëèõ ìàòåðèêіâ (êîíòèíåíòіâ). Îòæå, ãîëîâíîþ ìåòîþ êóðñó ãåîãðàôії â 7-ìó êëàñі є ôîðìóâàííÿ ãåîãðàôі÷íèõ çíàíü ïðî ïðèðîäó ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ, їõ öіëіñíіñòü і äèôåðåíöіàöіþ, ïðî íàñåëåííÿ òà éîãî æèòòєäіÿëüíіñòü ó ðіçíèõ ïðèðîäíèõ óìîâàõ. Òîìó îñíîâíèìè çàâäàííÿìè є òàêі (ìàë. 1):

âèâ÷åííÿ ìè ä

çíàєìîñÿ ïðî îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ çåìåëü òà öіëèõ êîíòèíåíòіâ; ïðî äîñëіäæåííÿ òà ïîäàëüøå їõ îñâîєííÿ; ïðî ïðèðîäíі îñîáëèâîñòі ìàòåðèêіâ

5 ВСТУ П ВСТУП

та океани як об’єкти вивчення регіональної географії;

та океани за низкою показників;  аналізувати особливості розміщення материків та океанів на Землі.  Що

і є íàéâàæëèâіøîþ і íàéöіêàâіøîþ ñêëàäîâîþ ÷àñòèíîþ ðåãіîíàëüíîї ãåîãðàôії. Регіональна географія – це складова системи географічних наук, що дослідж ує природні процеси, закономірності розміщення об’єктів та явищ на певній окремій ділянці суходолу чи океану.

вивчає курс «Материки та океани». Ãåîãðàôіÿ â 7-ìó êëàñ

Дослідження впливу людини на навколишній світ материків та океанів Розробка рекомендацій щодо охорони природи Землі ЗАВДАННЯ КУРСУ «МАТЕРИКИ ТА ОКЕАНИ» Вивчення природи материків та океанів Землі Ìàë. 1. Çàâäàííÿ êóðñó «Ìàòåðèêè òà îêåàíè» Óïðîäîâæ

(äå ÿêèé ðåëüєô, êëіìàòè÷íі óìîâè, ÿêі є êîðèñíі êîïàëèíè â íàäðàõ, âîäíі ðåñóðñè, ïðî ðіçíîìàíіòòÿ ðîñëèííîãî òà òâàðèííîãî ñâіòó, ïðî íàÿâíі ìіñöåâі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè òîùî); ðîçøèðèìî ñâîї çíàííÿ ïðî ïðèðîäó òà âèêîðèñòàííÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó; îçíàéîìèìîñÿ ç éîãî çíà÷åííÿì і âïëèâîì íà ïðèðîäó êîíòèíåíòіâ òà íà ëþäñòâî çàãàëîì. Áіëüø ïîâíèìè ñòàíóòü íàøі çíàííÿ ïðî íàñåëåííÿ (íàðîäè, åòíîñè, ðàñè, ðåëіãії) òà ãîñïîäàðñòâî íå ëèøå

îêðåìèõ êðàїí, à é öіëèõ êîíòèíåíòіâ. І áåçïåðå÷íî, ìè íàâ÷èìîñÿ ïðàöþâàòè ç ðіçíîìàíіòíîþ ãåîãðàôі÷íîþ іíôîðìàöієþ (іíòåðíåòîì, êàðòàìè, ìàëþíêàìè, ñâіòëèíàìè òîùî). ● Материки та частини світу. Ìàòåðèêè, àáî êîíòèíåíòè ÿâëÿþòü ñîáîþ âåëè÷åçíі ìàñèâè ñóõîäîëó, ÿêі ç óñіõ áîêіâ îòî÷åíі âîäàìè Ñâіòîâîãî îêåàíó. Їõ çàãàëüíà ïëîùà ñòàíîâèòü 149 ìëí êì2, àáî 29 % çåìíîї ïîâåðõí

Êîæíèé ìàòåðèê ìàє âëàñòèâі ëèøå éîìó ãåîãðàôі÷íå ïîëîæ åííÿ, ð îçì і ð è, êîí ô і ã óð àö і þ, áó äîâ ó ïîâå ð õí і , і ñòî ð і þ ðîçâèòêó, óíіêàëüíі ïðèðîäíі óìîâè òà ðåñóðñè, ðèñè ãîñïîäàðþâàííÿ òà ñîöіàëüíîãî ðîçâèòêó òîùî (òàáë. 1).

Òàáëèöÿ

6 ВСТУ П

іâ óñüîãî 6. Материки, або континенти, – найбільші масиви суходолу Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем океану, а окраїнна частина лежить під водою.

і. Ìàòåðèê

õàðàêòåðèñòèêà ìàòåðèêіâ ç ïðèëåãëèìè îñòðîâàìè Материк Площа, млн км2 Абсолютна висота, м Крайні точки Кількість держав (2023) найбільша найменша Материки тропічних широт Африка 30,3 +5895 (вулкан Кіліманджаро) –155 (рівень оз Ассаль) пн. – мис Рас-Енґела пд. – мис Аґульяс (Голковий) зх. – мис Альмаді сх. – мис Рас-Ґафун д 54 Південна Америка 17,8 +6960 (г Аконкаґуа) – 40 (півострів Вальдес) пн. – мис Ґальїнас пд. – мис Фроуерд зх. – мис Паріньяс сх. – мис Кабу-Бранку 12

1. Çàãàëüíà

Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі

âіä ïîíÿòòÿ «÷àñòèíà ñâіòó», àäæå ñóõîäіë íà Çåìëі ïîäіëÿþòü і íà ÷àñòèíè ñâіòó. Öå âèíèêëî â åïîõó Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ –ìîðåïëàâöі ïîñòóïîâî äіñòàâàëèñÿ äî íîâèõ íåçâіäàíèõ çåìåëü, òîáòî, ÿê òîäі ãîâîðèëè, äî íîâèõ «÷àñòèí ñâіòó». ×àñòèí ñâіòó òàêîæ øіñòü: Є â ð îïà, À ç і ÿ, À ìå ð èêà, À ô ð èêà, Àâñòðàëіÿ, Àíòàðêòèäà (ìàë. 2).

7 ВСТУ П АНТАРКТИДА Ìàë. 2. ×àñòèíè ñâіòó òà êîíòèíåíòè Материк Площа, млн км2 Абсолютна висота, м Крайні точки Кількість держав (2023) найбільша найменша Материки тропічних широт Австралія 7,7 +2230 (г Косцюшко) –16 (рівень оз Ейр) пн. – мис Йорк пд. – мис Південно-Східний зх. – мис Стіп-Пойнт сх. – мис Байрон 14 Полярний материк Антарктида 14,2 +5140 (масив Вінсон) –2555 (западина Бентлі) пн. – мис Прайм-Хед (Антарктичний півострів) –Материки Північної півкулі Північна Америка 24,2 +6194 (г. Деналі) –85 (Долина Смерті) пн. – мис Мерчисон пд. – мис Мар’ято зх. – мис Принца Уельського сх. – мис Сент-Чарльз 23 Євразія 54,6 +8848 (г. Джомолунгма) –395 (рівень Мертвого моря) пн. – мис Челюскін пд. – мис Піай зх. – мис Рока сх. – мис Дежнєва 91 Ïîíÿòòÿ «ìàòåðèê» ñëіä âіäðіçíÿòè

Òі ÷àñòèíè ñâіòó, ùî áóëè âіäîìі ùå â äàâíі ÷àñè, à ñàìå Àôðèêó, Єâðîïó, Àçіþ, íàçèâàþòü Ñòàðèì Ñâіòîì. Âіäêðèòі æ ïіçíіøå – Àìåðèêó (Ïіâäåííó і Ïіâíі÷íó), Àâñòðàëіþ, Àíòàðêòèäó – çâóòü Íîâèì Ñâіòîì.

Межа між Європою та Азією проходить (з півночі на південь): східними схилами Уральських гір, річкою Емба, північним узбережжям Каспійського моря, Кума-Маницькою западиною, Азовським морем, Керченською протокою, Чорним морем, протокою Босфор, Мармуровим морем, протокою Дарданелли, Егейським морем.

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній

1) материки тропічних широт. Який

тропіків (Північний чи Південний) перетинає три материки?

2) материки Північної півкулі. Який з двох материків найближче розташований і до екватора, і до Північного полюса?

3) єдиний полярний материк.

Á і ëüøà ÷àñòèíà ïîâå ð õí і Çåìë і çàéíÿòà îêåàíàìè, ÿêèõ íàëі÷óþòü ï’ÿòü. Öå Òèõèé, Àòëàíòè÷íèé, Іíäіéñüêèé, Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé òà Ï і âäåííèé îêåàíè. Óñ і âîíè ç’ є äíàí і ì і æ ñîáîþ, óòâîðþþ÷è єäèíèé Ñâіòîâèé îêåàí. Ç óñієї ïëîùі Çåìëі (510 ìëí êì2) íà ÷àñòêó ñóõîäîëó ïðèïàäàє áëèçüêî 149 ìëí êì2 (29 %), à íà Ñâіòîâèé îêåàí – 361 ìëí êì2, àáî 71 %. Ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі ñóõîäіë îõîïëþє 39 % її ïîâåðõíі, à â Ïіâäåííіé –ëèøå 19 %, òîìó ãåîãðàôè é ãîâîðÿòü ïðî ìàòåðèêîâó Ïіâíі÷íó ïіâêóëþ òà îêåàíі÷íó Ïіâäåííó (ìàë. 3).

Ìàòåðèêè òà îêåàíè ìàþòü âëàñíі âëàñòèâîñòі òà îñîáëèâîñòі ôîðìóâàííÿ, ïðîòå âîíè ïëіäíî âçàєìîäіþòü îäèí ç îäíèì. Òàê, îêåàíè áåçïîñåðåäíüî âïëèâàþòü íà ïðèðîäíі ïðîöåñè, ùî âіäáóâàþòüñÿ íà êîíòèíåíòàõ, à êîíòèíåíòè áåðóòü ó÷àñòü ó ôîðìóâàííі ïðèðîäíèõ óìîâ Ñâіòîâîãî îêåàíó.

Працюємо з інформацією. Тихий океан охоплює майже таку саму площу, скільки всі інші океани разом узяті (мал. 4) Перевірте твердженн я «На

1) усі материки

8 ВСТУ П

карті світу географічні об’єкти:

площі Тихого океан у ( 168,7 млн к м

б (за різними варіантами)»:

2) досить вільно розмістилися

(причом у залишилося б місце ще й для другої Північної Америки);

два Старих Світи;

три Євразії або три Нових Світи;

чотири Америки як частини світу;

шість А фрик;

чотирнадцять Антарктид;

три Австралії.

двадцять

Ìàë. 3. Ñïіââіäíîøåííÿ

ñóõîäîëó òà Ñâіòîâîãî îêåàíó â ðіçíèõ ïіâêóëÿõ Çåìëі Ìàë. 4. Ðîçïîäіë îêåàíіâ çà ïëîùåþ

2. Як співвідносяться

9 ВСТУ П ПІВНІЧН А ПІВКУЛЯ ПІВДЕНН А ПІВКУЛЯ 39 % 19 % 61 % 81 %

47 % 24% 19 % 6 % 4 % Тихий океанПівденний океан

Індійський океан Це цікаво знати Деякі рекорди материків Євразія Найбільший за площею материк. На його території є найвища та найнижча точки Землі над рівнем моря; найвологіше та найхолодніше (у Північній півкулі) місце планети; найбільший півострів; найвищий гірський масив; найбільше за площею, найглибше та найсолоніше озера Африка Найспекотніший материк. На його території є: найбільша тропічна, посушлива і за площею пустелі; найдовше озеро; найбільша рифтова зона суходолу; річка, що двічі перетинає екватор, та така, що тече через чотири кліматичні пояси Північна Америка «Найозерніший» материк На його території є: найбільше за площею прісноводне озеро, найглибша гірська ущелина; найбільший розлом земної кори; найбільша мережа печер. Південна Америка Найвологіший материк. На його території є: найдовший гірський масив; найвищий діючий вулкан; найвищий водоспад; річка-рекордсмен за довжиною, глибиною, шириною, повноводністю та водозбірним басейном; найвисокогірніше судноплавне озеро; найбільше за площею болото Антарктида Перетинається всіма меридіанами. На його території є: найбільший покривний льодовик, місце з найсильнішими вітрами; найхолодніше місце на Землі. Австралія Найпосушливіший материк, найбільш ендемічний, найменший за площею На його території є найнижча відносна висота між точками з найвищою та найнижчою висотами над рівнем моря; відсутні сейсмічність, вулканізм і зледеніння Складаємо меседжі до питань

Північний Льодовитий океан Атлантичний океан

Що вивчає курс «Материки та океани»?

за площею материки та океани на земній поверхні?

Яка півкуля Землі найбільш «океанічна», а яка – найбільш «материкова»?

На які групи поділяють материки? Назвіть і покажіть на карті материки кожної з груп. Дискутуємо Чи корисне для подальшого життя вивчення материків та океанів? Творча лабораторія Знайдіть і покажіть на карті географічні об’єкти – рекордсмени материків, про які йдеться в рубриці «Це цікаво знати».

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Визначте розмежування материків (континентів) та частин світу.

2. Що виокремили раніше: материки чи частини світу?

3. Як материки отримали свої назви?

Виконуємо практичні роботи

Тема: Позначення на контурній карті

10 ВСТУ П Інтелектуальний навігатор по курсу Òàáëèöÿ 2. Іñòîðіÿ âіäêðèòòÿ (îñâîєííÿ) òà ïîõîäæåííÿ íàçâ ìàòåðèêіâ Материки Відкриття європейцями Походження назви Євразія Пращури давніх людей мешкали на півдні і сході Євразії близько 1 млн р. тому. Назву на початку XIX ст дав німецький географ Олександр Гумбольдт, поєднавши назви частин світу –Європи та Азії, що входять до складу материка Євразія. Африка Першими європейцями Африки були греки Їхні поліси рц розбудовувалися в Середземномор’ї в VІ ст. до н. е. Назва набула вжитку завдяки римлянам, які використовували назву Africa terra – «земля Афрі» («Афер») для північної частини материка. У Середньовіччі назву стали вживати для всього континенту. Північна Америка У Х ст вікінги досягли берегів материка. 12 жовтня 1492 р. –відкрив Христофор Колумб. Назва існує з 1507 р на честь флорентійського мандрівника Америго Веспуччі На початку її використовували для Центральної і Південної Америки, а з 1538 р. – для Північної Америки Південна Америка ІІІ експедиція Xристофора Колумба в 1498 p.

30 січня 1820 р. – британська експедиція Едварда Бранфілда та Вільяма Сміта Назва була утворена від грецьких слів anti – «проти» і arktikys – «північний». Австралія У 1606 р. голландський мореплавець Вілем Янсзон досяг півночі материка Назва утворена від латинського аustralis – «південний» і закріпилася за материком з 1798 р До цього часу його називали Terra Australis incognita – Невідома Південна земля

Антарктида

за

уявлення про розміщення на земній поверхні географічних об’єктів – материків, частин світу та островів; закріпити вміння працювати з атласом і контурними картами; сформувати навички використовування відповідних способів зображення географічних об’єктів. Завдання 1. За допомогою інформації § 1 підручника та шкільного географічного атласу складіть список: а) материків Землі; б) частин світу; в) найбільших островів Землі. Завдання 2. Нанесіть на контурну карту материки, частини світу та острови, список яких склали у завданні 1 Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою програми Google Earth проведіть межу Південного океану та назвіть його сусідів. Відкрийте посилання https://cutt.ly/ zwz28iMh або скористайтеся QR-кодом, щоб виконати завдання. Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання або скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та виконати тестові завдання. https://cutt.ly/owOlj1Pv

материків, частин світу, різних

походженням островів. Мета: поглибити просторові

географічної інформації про материки. Íèíі іñíóє ÷èìàëà êіëüêіñòü ðіçíîìàíіòíèõ іíôîðìàöіéíèõ äæåðåë ïðî íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå. Îäíàê ïåðøèì áóâ ñàìå ìåòîä ñïîñòåðåæåííÿ, ÿêèé äîíèíі äîçâîëÿє ñòåæèòè çà çìіíàìè ïîãîäè íà ìåòåîñòàíöіÿõ і ãіäðîìåòåîïîñòàõ, ñïîñòåðіãàòè ó ïðèðîäі çà ïîðàìè ðîêó òîùî. Ñó÷àñíі äæåðåëà ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії – öå ïåðåëіê ñêëàäíèêіâ, ÿêі íåñóòü ãåîãðàôі÷íó іíôîðìàöіþ, äîïîìàãàþòü ñòâîðèòè öіëіñíå óÿâëåííÿ ïðî ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè òà ÿâèùà íà ìàòåðèêàõ, îçíàéîìëþþòü ç îñîáëèâîñòÿìè ïðèðîäè êîíòèíåíò

11 РОЗ ДІЛ І Тема 1. Географічні карти материків § 2. Äæåðåëà ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії ïðî ìàòåðèêè ПРИГАДАЄМО. З якими друкованими та електронними джерелами інформації ви ознайомилися в попередніх курсах географії?  Як ви використовуєте географічні джерела інформації?  Що таке географічна карта? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: основні джерела знань про материки;  види і значення географічних карт для вивчення материків;  способи зображення географічних об’єктів і явищ на картах материків. НАВЧИМОСЯ: розрізняти за видами джерела географічної інформації про материки;  здійснювати пошук географічної інформації про материки з різних джерел та визначати її користь для



Працюємо групами (у парі). Сьогодні отримати географічну інформаію про різні куточки материків можна з найрізноманітніших джерел. Оберіть варіант завдання для своєї групи. Чим можуть бути корисними для знайомства з материками та океанами джерела інформації з мал. 5? і

себе.

Джерела

іâ, ç їõ íàñåëåííÿì і ãîñïîäàðñòâîì (ìàë. 5).

ë I

íîìiðíî

Ìàë. 5. Äæåðåëà ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії ïðî ìàòåðèêè

 Карти материків. Âàæëèâèì äæåðåëîì âіäîìîñòåé ïðî ïðèðîäó, íàñåëåííÿ і ãîñïîäàðñòâî ìàòåðèêіâ є ãåîãðàôі÷íі êàðòè. Çà íèìè ìîæíà âèçíà÷èòè, äå ðîçòàøîâàíі íà çåìíіé ïîâåðõíі ìàòåðèêè, ðіâíèíè àáî ãîðè, ðі÷êè ÷è îçåðà, äåðæàâè àáî çàëåæíі òåðèòîðії òîùî. Ñàìå êàðòè äîçâîëÿþòü âèÿâèòè ðіçíі ãåîãðàôі÷íі çàêîíîìіðíîñòі, ñåðåä ÿêèõ ðîçïîäіë òåìïåðàòóð òà àòìîñôåðíîãî òèñêó, ñåéñìі÷íі ðàéîíè, ëіñè òîùî.

Ãåîãðàôі÷íі êàðòè ìàþòü ÷іòêó êëàñèôіêàöіþ, òîáòî ïîäіë êàðò íà ãðóïè çà ïåâíèìè òèïîâèìè îçíàêàìè: ìàñøòàáîì, çìіñòîì, òåðèòîðіàëüíèì îõîïëåííÿì, ïðèçíà÷åííÿì (òàáë. 3).

Ìàñøòàá êàðòè âïëèâàє íà òî÷íіñòü і äåòàëüíіñòü çîáðàæåííÿ, ñòóïіíü âіäáîðó іíôîðìàöії, ùî ìіñòèòüñÿ íà êàðòі, і ÷àñòî íà ïðèçíà÷åííÿ êàðò.

Âàæëèâèì є ïîäіë êàðò çà çìіñòîì íà: çàãàëüíîãåîãðà ô і ÷í і êàðòè – çîáðàæàþòü óñ і ãåîãðàô і ÷í і ÿâèùà: ðåëüєô, ãіäðîãðàôіþ, ðîñëèííî-ґðóíòîâèé ïîêðèâ, íàñåëåíі ïóíêòè, ãîñïîäàðñüêі îá’єêòè, êîìóíіêàöії, êîðäîíè òîùî.

12 РОЗ ДІЛ І ГАЗЕТИ, ЖУРНАЛИ ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ІНТЕРНЕТ КОСМІЧНІ ЗНІМКИ ПІДРУЧНИКИ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ ТА ДОВІДНИКИ ПУБЛІКАЦІЇ У НАУКОВИХ ВИДАННЯХ КАРТИ ТА АТЛАСИ ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ЗНАНЬ ПРО МАТЕРИКИ

Çàãàëüíîãåîãðàôі÷íі âåëèêîìàñøòàáíі êàðòè, íà ÿêèõ çîáðàæåíî âñі îá’єêòè, ùî є íà ìіñöåâîñòі, íàçèâàþòüñÿ òîïîãðàôі÷íèìè. Ñåðåäíüîìàñøòàáíі çàãàëüíîãåîãðàôі÷íі êàðòè – öå îãëÿäîâî-òîïîãðàôі÷íі, à äðіáíîìàñøòàáíі çàãàëüíîãåîãðàôі÷íі êàðòè – îãëÿäîâі; òåìàòè÷íі êàðòè – ïîêàçóþòü ðîçòàøóâàííÿ, âçàєìîçâ’ÿçêè і äèíàìіêó ïðèðîäíèõ ÿâèù, íàñåëåííÿ, åêîíîìіêè, ñîöіàëüíó ñôåðó. Їõ ìîæíà îá’єäíàòè ó äâі ãðóïè: êàðòè ïðèðîäíèõ ÿâèù і êàðòè ñóñïіëüíèõ ÿâèù. Êàðòè ïðèðîäíèõ ÿâèù îõîïëþþòü óñі êîìïîíåíòè ù ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà і їõ êîìáіíàöії. Ó öþ ãðóïó âõîäÿòü êàðòè ãåîëîãі÷íі, ãåîôіçè÷íі, êàðòè ðåëüєôó çåìíîї ïîâåðõíі, ìåòåîðîëîãі÷íі і êëіìàòè÷íі, áîòàíі÷íі, ãіäðîëîãі÷íі, ґðóíòîâі, êàðòè ôіçèêîãåîãðàôі÷íèõ ëàíäøàôòіâ і ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íîãî ðàéîíóâàííÿ òîùî.

13 РОЗ ДІЛ І

êàö

ÿ ãåîãðàôі÷íèõ êàðò çà âèäàìè За територіальним охопленням За масштабом За змістом За призначенням Світу Великомасштабні (масштаб до 1:200 000) Загальногеографічні, зокрема топографічні Для широкого використання Науково-довідкові Півкуль Материків Середньомасштабні (1:200 000 –1:1 000 000 включно) Тематичні: – карти природних явищ; – карти суспільних явищ Навчальні Дрібномасштабні (дрібніші

Морські навігаційні Аеронавігаційні Країн Регіонів Військові Проєктні Туристські

Òàáëèöÿ 3. Êëàñèôі

за 1:1 000 000)

Êàðòè ñóñïіëüíèõ ÿâèù ïîêàçóþòü êіëüêіñòü íàñåëåííÿ, åêîíîìі÷íі, ïîëіòè÷íі, іñòîðè÷íі, ñîöіàëüíî-ãåîãðàôі÷íі îñîáëèâîñòі. Êîæåí іç íàâåäåíèõ âèäіâ òàêîæ ìîæå ìàòè ïіäâèä. Òàê, äî åêîíîìі÷íèõ íàëåæàòü òàêîæ êàðòè ïðîìèñëîâîñòі (ÿê çàãàëüíі, òàê і îêðåìèõ âèäіâ ïðîìèñëîâîї äіÿëüíîñòі), ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà, ëіñîâîãî ãîñïîäàðñòâà, òðàíñïîðòó і çâ’ÿçêó òîùî. Êàðòà íåîáõіäíà ó íàóêîâî-îñâіòÿíñüêіé, êóëüòóðíî-ïðîñâіòíèöüêіé, ãîñïîäàðñüêіé äіÿëüíîñòі ëþäèíè.

Öå íå ïðîñòî âàæëèâå äæåðåëî ãåîãðàôі÷íèõ çíàíü, à é îñîáëèâèé

çàñіá іíôîðìàöії, ùî äîçâîëÿє ïîêàçàòè âñþ óíіêàëüíіñòü òà ñàìîáóòíіñòü ðіçíèõ òåðèòîðіé ìàòåðèêіâ.

Це цікаво знати Важливі технічні винаходи жінок-науковиць Гіпатія Александрійська. Грецька науковиця, що працювала в галузі філософії, математики та астрономії в Александрії на початку V ст. Створила астролябію –

прилад, який може вимірювати координати небесних тіл. Ним до XVIII ст. користувались

способами

материків. Äëÿ çîáðàæåííÿ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ, ÿâèù і ïðîöåñіâ íà êàðòàõ ìàòåðèêіâ âèêîðèñòîâóþòü ñïåöіàëüíі óìîâíі çíàêè òà ñïîñîáè çîáðàæåííÿ. Óñі âîíè ïåðåäàþòü іíôîðìàöіþ ïðî ïðîñòîðîâå ðîçìіùåííÿ, ðîçìіðè і ôîðìó çîáðàæóâàíèõ îá’єêòіâ. Умовнi знаки – це спеціальні графічні символи, якими

Óìîâíі çíàêè íà êàðòàõ

14РОЗ ДІЛ І

широти й довготи в астрономії та навігації. Геді Ламар – австрійсько-американська винахідниця ХХ

Винайшла й запатентувала технологію стрибкоподібного перелаштування частоти, значення якої стало зрозуміло лише за багато років. Нині винахід застосовують для мобільного зв’язку і у Wi-Fi. На початку 2014 р. ім’я Г. Ламар було внесено до Національної зали слави винахідників США.  Якими

зображують географічні об’єкти та явища на картах

картах зобра-

об’єкти – предмети

ìàòåðèêіâ ïîäіëÿþòü íà òàêі âèäè (ìàë. 6): УМОВНІ ЗНАКИ Масштабні Позамасштабні Лінійні Пояснювальні Ìàë. 6. Âèäè óìîâíèõ çíàêіâ íà ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ Ìàñøòàáíі.

äëÿ

для визначення

ст.

на

жують певні географічні

та явища.

Âèêîðèñòîâóþòü

çîáðàæåííÿ îá’єêòіâ, ïëîùó ÿêèõ ìîæíà âіäòâîðèòè â ìàñøòàáі: ðіâíèí, ãіð, ìîðіâ òîùî.

Ïîçàìàñøòàáí і . Âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çîáðàæåííÿ îá’ єêòіâ, ïëîùà ÿêèõ íå âèðàæàєòüñÿ â ìàñøòàáі êàðòè, òîáòî òàêі çíàêè íåñóòü іíôîðìàöіþ ïðî òî÷êîâі і íåâåëèêі çà ïëîùåþ ãåîãðàôі÷íі

îá’єêòè: ìèñè – êðàéíі òî÷êè ìàòåðèêіâ; íàéâèùі òà íàéíèæ÷і

òî÷êè íà ìàòåðèêàõ; âóëêàíè; âîäîñïàäè; íàñåëåíі ïóíêòè òîùî. Ëіíіéíі. Âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çîáðàæåííÿ îá’єêòіâ ëіíіéíîї ïðî-

òÿæíîñòі: ðі÷îê, òå÷іé, ìåæ ëіòîñôåðíèõ ïëèò, êîðäîíіâ êðàїí òîùî.

Ïîÿñíþâàëüíі. Âèêîðèñòîâóþòü äëÿ äåòàëüíîї õàðàêòåðèñòèêè îá’єêòà. Íàïðèêëàä, ñòðіëêà áіëÿ ðі÷êè âêàçóє íàïðÿì її òå÷ії. Çàâäÿêè іñòîòíîìó ðіçíîìàíіòòþ ãåîãðàôі÷íèõ êàðò äëÿ ïåðåäà÷і іíôîðìàöії íà íèõ ñòâîðåíі ñïåöіàëüíі çíàêè é ñèìâîëè ðіçíèõ

ôîðì, ðîçìіðіâ, êîëüîðó (øòðèõîâêè), ùî ïîÿñíþþòü çìіñò êàðòè. Ñïîñîáè çîáðàæåíü є ìîâîþ êàðòè. Çàñòîñîâóþ÷è їõ, ìîæíà íå ëèøå ïðàâèëüíî ïðî÷èòàòè áóäü-ÿêó êàðòó, à é ñàìîìó ñêëàñòè її. Працюємо з інформацією

15 РОЗ ДІЛ І

За

поміркуйте, чи можливо ви-

самі способи зображення для передачі на картах абсолютно різних об’єктів, явищ і процесів. Òàáëèöÿ

çîáðàæåííÿ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ, ÿâèù òà ïðîöåñіâ íà êàðòàõ ìàòåðèêіâ Спосіб ареалів Спосіб якісного фону Спосіб знаків руху Спосіб значків Спосіб ізоліній Способи зоб р аження б у дови земної поверхні та рельєф у Карта сейсмічних районів Форми рельєфу Рух літосферних плит Корисні копалини Ізогіпси (горизонталі) Способи зоб р аження клімат у Області високогірного клімату Кліматичні пояси Напрямки постійних вітрів Позначки високого та низького атмосферного тиску Ізобари Способи зоб р аження вн у трішніх вод мате р икі в Поширення багаторічної мерзлоти Північної Америки Річкові басейни Євразії Басейни стоку річок Африки Пороги на річці Конго (Африка) Поверхневий стік

таблицею 4

користовувати одні й ті

Ñïîñîáè

Îñíîâíèìè ñïîñîáàìè çîáðàæåííÿ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ òà

ÿâèù íà êàðòàõ ìàòåðèêіâ є:

ñïîñіá àðåàëіâ – íà êàðòі çàìàëüîâóþòü ÷è âіäîáðàæàþòü іíøèì ñïîñîáîì àðåàë (òåðèòîðіþ, çîíó) ïîøèðåííÿ òîãî ÷è іíøîãî

ÿâèùà ÷è ïðîöåñó, íàïðèêëàä, áàñåéíè êîðèñíèõ êîïàëèí, íàöіîíàëüíі ïàðêè ÷è çàïîâіäíèêè òîùî. ßâèùà, ùî çîáðàæåíі öèì ñïîñîáîì, íå ìàþòü øèðîêîãî òåðèòîðіàëüíîãî ïîøèðåííÿ, òîìó íà êàðòі âîíè çîáðàæåíі ÿê îêðåìі «ïëÿìè» (ëüîäîâèêè, ëіñîâі äіëÿíêè, áîëîòà, ïðèðîäîîõîðîííі òåðèòîðії òîùî);

ñïîñіá ÿêіñíîãî ôîíó çàñòîñîâóþòü äëÿ ïîäіëó òåðèòîðії íà îäíàêîâі â ÿêіñíîìó çíà÷åííі ÷àñòèíè, ÿêі çàôàðáîâóþòüñÿ ðіçíèìè êîëüîðàìè. Íèì ïîêàçóþòü ÿâèùà, ùî ìàþòü íà çåìíіé

ïîâåðõíі ñóöіëüíå ïîøèðåííÿ, òîáòî áåç ïåðåðèâàíü. Íàïðèêëàä, ëіòîñôåðíі ïëèòè, êëіìàòè÷íі ïîÿñè, ґðóíòîâèé ïîêðèâ, ïðèðîäíі

çîíè òîùî;

ñïîñіá çíàêіâ ðóõó âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çîáðàæåííÿ ðіçíèõ ïðî- ó ñòîðîâèõ ïåðåìіùåíü íà ôіçè÷íіé êàðòі ñâіòó (ãîðèçîíòàëüíèé ðóõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò, ìîðñüêі òå÷ії, äіÿëüíіñòü âіòðіâ, íàïðÿìêè

ïåðåëüîòó ïòàõіâ òîùî);

ñïîñіá çíà÷êіâ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ïîçíà÷åííÿ îá’єêòіâ, ðîçìіùåíèõ ó ïåâíèõ ïóíêòàõ, ÿêі íå ìîæóòü áóòè âèðàæåíі â ìàñøòàáі êàðòè. Çíà÷êè ðîçìіùóþòüñÿ íà êàðòі çà ìіñöåì ðîçòàøóâàííÿ ñàìèõ îá’єêòіâ. Âîíè áóâàþòü ãåîìåòðè÷íі, áóêâåíі é íàî÷íі. Ãåîìåòðè÷íі çíà÷êè ìàþòü ôîðìó ïðÿìîêóòíèêà, êîëà àáî іíøîї ïðîñòîї ôіãóðè.

Áóêâåíі – öå îäíà àáî äåêіëüêà ïî÷àòêîâèõ áóêâ íàçâè îá’єêòà àáî ÿâèùà, ùî çîáðàæóєòüñÿ. Íàî÷íі çíà÷êè ñâîїì âèäîì çàçâè÷àé íàãàäóþòü çîáðàæóâàíі îá’єêòè òà ÿâèùà; ñïîñіá іçîëіíіé – öå âèêîðèñòàííÿ ëіíіé (âîíè çâóòüñÿ іçîëіíіÿìè), ïðîâåäåíèõ íà êàðòі ÷åðåç òî÷êè ç îäíàêîâèìè êіëüêіñíèìè çíà÷åííÿìè ÿêîãîñü çîáðàæóâàíîãî ÿâèùà ÷è ïðîöåñó. Íà ñó÷àñíі ãåîãðàôі÷íі êàðòè âæå íàíîñÿòüñÿ ïîíàä 120 ðіçíèõ âèäіâ іçîëі-

16 РОЗ ДІЛ І Спосіб ареалів Спосіб якісного фону Спосіб знаків руху Спосіб значків Спосіб ізоліній Способи зоб р аження ґр у нтів , рослинного й т варинного світ у Національні парки Канади (Північна Америка) Карта ґрунтів світу Карта сезонних перельотів сільської ластівки Мешканці природних зон Австралії Фенологічна карта

Ïðîäîâæåííÿ

і 4

òàáëèö

íіé, ñåðåä ÿêèõ íà êàðòàõ ìàòåðèêіâ íàéóæèâàíіøèìè є іçîòåðìè (ëіíії îäíàêîâîї òåìïåðàòóðè), іçîáàðè (ëіíії îäíàêîâîãî òèñêó), іçîãіïñè àáî ãîðèçîíòàëі (ëіíії îäíàêîâîї àáñîëþòíîї âèñîòè ìіñöåâîñòі) òà іçîãіє

2. Які переваги мають карти

17 РОЗ ДІЛ І

òè (ëіíії îäíàêîâîї êіëüêîñòі îïàäіâ).

навігатор по курсу Завдання

спосіб зображення, яким передано на карті певний географічний об’єкт. Карта лісів України Карта басейну Амазонки Карта тваринного світу Африки спосіб ____________ спосіб ______________ спосіб _________________ Завдання 2. Які види ізоліній передають на картах показники, що вимірюють приладами, які зображені на ілюстраціях? Прилади Ізолінії ізо ізо ізо ізо Складаємо меседжі до питань

Інтелектуальний

1. У групах (парах) визначте

інформації ви будете користуватися під час вивчення

1. Якими джерелами

географії материків?

для використання в ролі джерела географічної інформації?

Творча лабораторія

запропонуйте життєві ситуації, у яких стануть у пригоді джерела географічної інформації.

Розгляньте шкільний атлас з курсу «Материки та океани» та наведіть приклади наявних у ньому груп карт за різними ознаками: масштабом, змістом, територіальним охопленням, призначенням. Напишіть есе «Для чого потрібні карти в сучасному житті, якщо є GPS-навігатор?». Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

Мій особистий арсенал джерел географічної інформації.

Електронні джерела географічної інформації про материки.

Вправа «Коло ідей»:

-ресурсами

Доберіть онлайн-ресурси, пов’язані з наданням інформації про природу різних материків. Зробіть короткий огляд, беручи за приклад власне застосування. Назвіть їх переваги та недоліки.

Виконуємо практичні роботи Тема: Співвідношення площ материків та океанів (побудова секторних діаграм)

Секторна (або кругова) діаграма

18 РОЗ ДІЛ І

Географія подорожей героїв улюбленого художнього твору (за власним вибором).

Використання географічних знань у різних сферах людської діяльності.

Порівняння шкільних географічних атласів для вивчення курсу «Материки та океани» (оцінка споживача географічної інформації).

особистостей на географічній карті. Працюємо з інтернет

6. Імена видатних

– це один із графіків у формі кола, який

на сектори, що ілюструють співвідношення частин цілого числа. Мета: поглибити знання про материки та океани шляхом порівняння їх розмірів; форм увати вміння працювати зі статистичною інформацією, опрацьовувати результати порівняння площ материків та океанів, буд увати секторні діаграми. Завдання 1. За допомогою таблиці 1 та додаткової інформації практичної роботи обчисліть частк у (%) земної поверхні, як у охоплює кожен материк та океан. Скористайтеся алгоритмом дій (на прикладі материка Євразія):

вся площа Землі 510 млн км2 – це 100 %, площа Євразії 54,6 млн км2 – це х.

Знаходимо х = 54,6 млн км2 * 100 % = 10,7 %. 510 млн км2 3) Результат обчислення заносимо до таблиці (у зошиті): та океани Площа, млн км2 Частка (%) від земної поверхні Завдання 2. За результатами власних обчислень (таблиця завдання 1) побудуйте секторну діаграму. Для цього спочатку переведіть відсотки в градуси секторної діаграми, користуючись алгоритмом дій (на прикладі материка Євразія):

поділений

вся площа Землі 100 % – це 360° секторної діаграми, площа Євразії 10,7 % – це х

Знаходимо х = 10,7 % * 360° = 38,5° . 100 % 3) Результат обчислення заносимо до таблиці (у зошиті):

Побудуйте

допомогою транспортира,

ну в колі діаграми. Зробіть висновки про співвідношення на Землі суходолу та океанів.

Тема 2. Закономірності формування рельєфу материків

§ 3. Ïîõîäæåííÿ ìàòåðèêіâ. Ãåîëîãі÷íі åðè òà åïîõè ãîðîòâîðåííÿ

ПРИГАДАЄМО. Що таке літосфера?  Що таке літосферні плити?  Які наслідки має переміщення літосферних плит по пластичному шару верхньої мантії (астеносфери)?  Покажіть

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: походження сучасних

епохи горотворення.

НАВЧИМОСЯ: аналізувати тектонічну карту;  оцінювати перспективи подальшого переміщення літосферних плит і процесів горотворення для зміни положення і конфігурації материків.

● Походження материків. Ìàòåðèêè, àáî êîíòèíåíòè, є íàéáіëüøèìè ìàñèâàìè ñóõîäîëó Çåìëі, áіëüøà ÷àñòèíà ïîâåðõíі ÿêèõ âèñòóïàє íàä ðіâíåì ìîðÿ, à ïåðèôåðіéíà ÷àñòèíà ëåæèòü ïіä âîäîþ. Ñó÷àñíå ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ ìàòåðèêіâ òà ôîðìóâàííÿ їõ ðåëüєôó є ðåçóëüòàòîì òðèâàëîãî ãåîëîãі÷íîãî ðîçâèòêó Çåìëі. Іñíóþòü ðіçíі òåîðії ïðèðîäè óòâîðåííÿ ìàòåðèêіâ. Ó XIX ñò. áóëà ïîøèðåíà ãіïîòåçà, çàñíîâàíà íà іäåї І. Êàíòà і Ï.-Ñ. Ëàïëàñà ïðî ïåðâèííèé ðîçïëàâëåíèé ñòàí Çåìëі. Âîíè ñòâåðäæóâàëè, ùî çåìíà êîðà óòâîðèëàñÿ â ðåçóëüòàòі îõîëîäæåííÿ ïëàíåòè. Îõîëîäæóþ÷èñü, Çåìëÿ çìåíøóâàëàñÿ â îá’єìі, ùî ïðèçâîäèëî äî «çìîðùóâàííÿ» çåìíîї êîðè – óòâîðåííÿ íà íіé ñêëàäîê (öåé ïðîöåñ ïîðіâíþâàëè ç ÿáëóêîì, ÿêå, çàñèõàþ÷è, ïî÷èíàє çìîðùóâàòèñÿ і òðіñêàòèñÿ). Çãіäíî ç öієþ ãіïîòåçîþ, âèñòóïè ñòàëè ìàòåðèêàìè, à çàïàäèíè – îêåàíі÷íèì äíîì.

Ó 1912 ð. íіìåöüêèé â÷åíèé À. Âåãåíåð ïðåäñòàâèâ ñâîþ ãіïîòåçó äðåéôó ìàòåðèêіâ (ìàë. 7). Çà öієþ ãіïîòåçîþ, íà Çåìëі ñïî÷àòêó іñíóâàâ єäèíèé ìàòåðèê – Ïàíãåÿ, ÿêèé îìèâàâñÿ єäèíèì îêåàíîì Ïàíòàëàññà. Áëèçüêî 200 ìëí ðîêіâ òîìó â ðåçóëüòàòі

19 РОЗ ДІЛ І Материки

океани Градуси (°) секторної діаграми

та

площ материків та океанів

океа-

секторну діаграму «Співвідношення

» за

відкладаючи частку кожного материка та

карті

на

сучасні сейсмічні пояси.

материків унаслідок руху літосферних плит;  геологічні ери та пов’язані з ними

âèõîäó íà ïîâåðõíþ ïîòóæíîї âíóòðіøíüîї åíåðãії Çåìëі Ïàíãåÿ

ðîçêîëîëàñÿ íà ïіâíі÷íèé ìàòåðèê – Ëàâðàçіþ òà ïіâäåííèé –Ãîíäâàíó. Ìіæ íèìè óòâîðèëîñÿ ìîðå Òåòіñ. Çãîäîì âіäáóâñÿ ùå

îäèí ïîòóæíèé âèêèä åíåðãії, і Ëàâðàçіÿ ðîçäіëèëàñÿ íà Ïіâíі÷íó Àìåðèêó òà àáñîëþòíî áіëüøó ÷àñòèíó Єâðàçії, à Ãîíäâàíà – íà 6 ÷àñòèí (Ïіâäåííó Àìåðèêó, Àâñòðàëіþ, Àôðèêó, Àíòàðêòèäó é

âåëè÷åçíі ïіâîñòðîâè Іíäîñòàí òà Àðàâіéñüêèé). Ìàòåðèêè ïåðåìіùóâàëèñÿ â ðіçíі áîêè (òîáòî âіäáóâàâñÿ їõ äðåéô), ùî ïðèâåëî

äî óòâîðåííÿ îêåàíіâ.

îòå ã і ïîòåçà À

є , ùî çì ó ñèëî ìàòåðèêè ðóõàòèñÿ ïî ïëàñòè÷íіé ïîâåðõíі àñòåíîñôåðè. Ó ñåðåäèíі XX ñò. áó ëà ð îç ð î á ëåíà ùå îäíà ãåîëîã і ÷íà òåî ð і ÿ – òåîð і ÿ òåêòîí і êè ë і òîñôå ð íèõ ïëè ò , ÿêà ñòâåðäæó є , ùî ë і òîñôåð à ñêëàäà є òüñÿ ç îêðåìèõ áëîê і â – ë і òîñôåðíèõ ïëèò , ÿê і ðóõàþòüñÿ ïî â ’ ÿçê і é àñòåíîñôåð і ( ïð èãà ä àéòå, ùî òàêå àñòåíîñôåðà і ÿêèé її âïëèâ íà ðóõ ë і òîñôåðíèõ ïëè ò ). Ë і òîñôåðí і

ïëèòè íà ñóõîäîëі îáìåæåíі çîíàìè ñåéñìі÷íîї, âóëêàíі÷íîї òà òåêòîíі÷íîї àêòèâíîñòі, à â îêåàíàõ їõ ìåæàìè є ñåðåäèííî-îêåàíі÷íі õðåáòè і ãëèáîêîâîäíі æîëîáè.

Ëіòîñôåðíі ïëèòè ïåðåáóâàþòü ó ïîñòіéíîìó ðóñі, ïåðåñóâàþ÷èñü ïî ïîâåðõíі àñòåíîñôåðè. Âîíè ìîæóòü ñòèêàòèñÿ ìіæ ñîáîþ, íàñóâàòèñÿ îäíà íà îäíó àáî ïіäñóâàòèñÿ îäíà ïіä îäíó. Іñíóþòü òðè îñíîâíèõ âàðіàíòè çіòêíåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò (òàáë. 5). Òàáëèöÿ 5. Âèäè ðóõіâ ëіòîñôåðíèõ

20 РОЗ ДІЛ І

Пангеяîêåàí Òåòіñ Ï À Í Ò À ËÀ Ñ Ñ À Ï À ÍÒÀ Ë À Ñ Ñ À Є в р а з і я Північна Америка Південна Америка Африка Антарктида Австралія І í ä і é ñ üêèé îêå à í òÀ ë à í ò è ÷ í èé îêåàí Òèõèé îêåàí Òèõèé îêåàí Л а в р а з і я Г о н д в а н а Індія î ê å à í Ò å ò і ñ Земля 225 млн років тому Земля 135 млн років тому Земля 65 млн років тому Ìàë. 7. Óòâîðåííÿ ìàòåðèêіâ çà òåîðієþ À. Âåãåíåðà Ïð

. Âåãåíå

à íå ïîÿñíþ

Горизонтальні рухи літосферних плит Характер взаємодії літосферних плит МАНТІЯ Південноамериканська плита Африканська плита Серединно-океанічний хребет У серединно-океанічних хребтах речовина мантії постійно піднімається на поверхню, застигає і стає твердою. Як наслідок, краї розломів постійно розсуваються і на їх місці формуються молоді ділянки океанічної земної кори У глибоководних жолобах одна плита занурюється під іншу, тому розмір Землі не змінюється, а залишається постійним.

ïëèò

Ëіòîñôåðà ðîçäіëåíà íà 7 ãîëîâíèõ і ïîíàä 10 ìåíøèõ çà ðîçìіðàìè ïëèò. Äî ãîëîâíèõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò íàëåæàòü Єâðàçіéñüêà, À ôðèêàíî-Àðàâiéñüêà, Ïiâíi÷íîàìåðèêàíñüêà, Ï і âäåííîàìåðèêàíñüêà, Іíäî-Àâñòðàëiéñüêà, Àíòàðêòè÷íà і Òèõîîêåàíñüêà ïëèòè (ìàë. 8). Âîíè ïîâіëüíî ðóõàþòüñÿ îäíà âіäíîñíî îäíîї çі øâèäêіñòþ 1–6 ñì íà ðіê.

Êîñìі÷íі çíіìêè äîçâîëèëè çðîáèòè ïðèïóùåííÿ, ùî â ìàéáóòíüîìó êîíôіãóðàöіÿ ìàòåðèêіâ áóäå çíà÷íî âіäðіçíÿòèñÿ âіä íèíіøíüîї, îñêіëüêè âіäîìî, ùî: Àìåðèêàíñüêі ëіòîñôåðíі ïëèòè ðóõàþòüñÿ íàçóñòðі÷ Òèõîîêåàíñüêіé; Єâðàçіéñüêà íàáëèæàєòüñÿ äî Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêîї òà Іíäî-Àâñòðàëіéñüêîї; Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêà òà Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêà ïîâіëüíî âіääàëÿþòüñÿ îäíà âіä îäíîї.

https://cutt.ly/Awz22wJ

21 РОЗ ДІЛ І літосферних плит Характер взаємодії літосферних плит Євразійська плита Тихоокеанська плита Глибоководний жолоб Острівна дуга МАНТІЯ Тонка океанічна земна кора заходить (занурюється) під потужну материкову літосферну плиту Як наслідок, материкова плита піднімається і зминається у складки Через таку взаємодію на краю материка утворюються високі гірські хребти або острівні дуги, а в самому океані – глибоководні жолоби. Євразійсьська плита Індо-Австралійськ р І Індо-А а плита Гімалаї МАНТІЯ Стикаються дві материкові літосферні плити, під час цього породи зминаються у складки й утворюються молоді високі гори (наприклад, Гімалаї, Карпати, Альпи, Анди, Памір, Атлаські тощо) Літосферні плити – великі жорсткі блоки літосфери Землі, що відокремлені одна від одної тектонічними розривами.

допомогою посилання

ка-

«Записник – наука, творчість і навчання українською»

N детальніше ознайомтеся з історією утворення материків. Які докази наводять автори щодо існування дрейфу материків та тектоніки літосферних плит? Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі 5

Працюємо з інформацією. За

на

нал

Ìàë. 8. Íàéáіëüøі ëіòîñôåðíі ïëèòè

Геологічні ери та епохи горотворення. Çåìíà êîðà, ÿê і ïëàíåòà

çàãàëîì, ïðîéøëà äîâîëі ñêëàäíèé øëÿõ ñâîãî ôîðìóâàííÿ, ÿêèé

íàçèâàþòü ãåîëîãі÷íèì ÷àñîì, ùî âèìіðþєòüñÿ ãåîëîãі÷íèì ëіòî÷èñëåííÿì.

Í à ó ê ó ï ð î â і ê, ò ð èâàë і ñòü і ïîñë і äîâí і ñòü ô î ð ì ó âàííÿ ã і ðñ üêèõ ïîð і ä, ÿê і ñêëàäàþòü çåìíó êîðó, âèçíà÷åííÿ ÷àñó óòâîðåííÿ ã і ðñüêèõ ïîð і ä, ç ÿêèõ ñêëàäàþòüñÿ çåìí і øàðè, íàçèâàþòü ãåîõðîíîëîã і є þ . Âîíà âñòàíîâëþє ÷àñ óòâîðåííÿ ãіðñ üêèõ ïîð і ä íà îñíîâ і âèçíà÷åííÿ ї õíüîãî ðàä і îëîã і ÷íîãî â і êó

çà äîïîìîãîþ ð і çíèõ ô і çè÷íèõ ìåòîä і â (ãåë іє âîãî, âóãëåöåâîãî ò à і í. ) . Çà öèìè ìåòîäàìè, â і ê Çåìë і ñòàíîâèòü  4 – 4 , 5 ìëðä

ð îê і â ( äëÿ ïîð і âíÿííÿ: â і ê íàéäàâí і øèõ ïîð і ä íà òåðèòîð ії Óêðàїíè – 3,5 ìëðä ðîêіâ).

Íà ïіäñòàâі ãåîõðîíîëîãі÷íèõ äîñëіäæåíü ðîçðîáëåíî ãåîõðîíîëîãі÷íó øêàëó. Геохронологічна

Íàéáіëüøèìè ïіäðîçäіëàìè ãåîõðîíîëîãі÷íîї øêàëè є åðè, ÿêèõ óñüîãî ï’ÿòü: àðõåéñüêà, ïðîòåðîçîéñüêà, ïàëåîçîéñüêà, ìåçîçîéñüêà òà êàéíîçîéñüêà. Ñâîєþ ÷åðãîþ, ãåîëîãі÷íі åðè ïîäіëÿþòü íà ïåðіîäè. Çâåðíіòü óâàãó, ùî ÷èòàþòü ãåîõðîíîëîãі÷íó øêàëó çíèçó âãîðó, òîáòî âіä íàéäàâíіøîãî ãåîëîãі÷íîãî ÷àñó äî ñó÷àñíîñòі (òàáë. 6).

22 РОЗ ДІЛ І

АФРИКАНО-АРАВІЙСЬКА ПЛИТА

●

шкала – це поділ геологічного часу на відрізки (геохронологічні підрозділи) відповідно до основних етапів геологічної історії Землі

та розвитку життя.

Протерозой

(від 2,7 млрд до 570 млн років тому)

Архей

(від 4–4,5 до 2,7 млрд років тому)

руди.

Íàéäàâíіøîþ åðîþ ôîðìóâàííÿ çåìíîї êîðè áóëà àðõåéñüêà (àðõåé) (âіä 4–4,5 äî 2,7 ìëðä ðîêіâ òîìó), ùî ïîçíà÷èëàñÿ іíòåíñèâíîþ âóëêàíі÷íîþ äіÿëüíіñòþ, ïîÿâîþ áàêòåðіé і äåÿêèõ âîäîðîñòåé. Óïðîäîâæ öієї åðè ôîðìóâàëèñÿ äàâíі ïëàòôîðìè.

Íà çì і íó àðõåþ ïðèéøëà ïðîòåðîçîéñüêà åðà ( ïðîòåðîçîé ) (âіä 2,7 ìëðä ðîêіâ äî 570 ìëí ðîêіâ òîìó). Äëÿ íåї áóëà õàðàêòåðíà áàéêàëüñüêà åïîõà ãîðîòâîðåííÿ, ïіä ÷àñ ÿêîї ñôîðìóâàëèñÿ õðåáòè Ïðèáàéêàëëÿ (ãіðñüêà îáëàñòü, ïðèëåãëà іç çàõîäó і ñõîäó äî îçåðà Áàéêàë íà ìàòåðèêó Єâðàçіÿ). Ó öåé ÷àñ ôîðìóâàëèñÿ ìàòåðèêîâà çåìíà êîðà, äàâíі ïëàòôîðìè і ïåðøі ãîðè íà ñóõîäîëі. Ç’ÿâèëèñÿ і ïîøèðèëèñÿ ïåðøі ìîðñüêі òâàðèíè.

23 РОЗ ДІЛ І Òàáëèöÿ 6. Ãåîõðîíîëîãі÷íà øêàëà Геологічна ера Епоха горотворення Зміни рельєфу Землі, формування корисних копалин Кайнозойська (від 70 млн років тому до наших днів) Альпійська складчастість • Продовжують формуватися обриси сучасних материків. • Утворилися і продовжують формуватися наймолодші та найвищі гори сучасності • Формуються поклади бурого вугілля, торфу, кам’яної солі, гіпсу, пісків, глин; алюмінієвих руд. Мезозойська (від 185 до 70 млн років тому) Мезозойська складчастість • Суперконтинент Пангея розколовся, відбулося відокремлення Південної Америки від Африки, Австралії, Антарктиди • Відбувалося горотворення в Північній Америці та Азії. • Тривало утворення нафти, формувалися відклади крейди, фосфоритів, горючих сланців; утворилися поклади золота, міді Палеозойська (від 570 до 185 млн років тому) Наприкінці палеозою (пізній палеозой) –герцинська складчастість • Утворилися давні гори – Уральські (на межі Європи та Азії), Аппалачі – у Північній Америці, завершилося формування Великого Вододільного хребта в Австралії. • Продовжували накопичуватися осадові гірські породи, особливо органічного походження: кам’яне вугілля, нафта, вапняки На початку палеозою (ранній палеозой) –каледонська складчастість • У палеозої окремі ділянки суходолу об’єдналися, утворивши суперконтинент Пангею, що простягався від полюса до полюса. • Утворились найдавніші гори Європи – Скандинавські • Накопичувалися осадові гірські породи: піски, глини, вапняки, солі

Докемб р і й На протерозой припадає головна фаза байкальської складчастості • Відбувалися інтенсивна вулканічна діяльність та первісне утворення суходолу внаслідок застигання магми, що виливалася з надр Землі Формувалися давні докембрійські платформи. • Утворилися найдавніші гори (Прибайкалля і Забайкалля –в Євразії) • Утворилися найдавніші магматичні гірські породи: базальти, граніти, лабрадорити, залізні та уранові

Ïàëåîçîéñüêà åðà (ïàëåîçîé) (âіä 570 äî 185 ìëí ðîêіâ òîìó). Íà ïî÷àòêó ïàëåîçîþ (êàëåäîíñüêà åïîõà ãîðîòâîðåííÿ) óòâîðèëèñÿ íàéñòàðіøі ãîðè Єâðîïè – Ñêàíäèíàâñüêі; íàïðèêіíöі ïàëåîçîþ (ãåðöèíñüêà åïîõà ãîðîòâîðåííÿ) ïіäíÿëèñÿ ãîðè Àïïàëà÷і, Óðàë, Àëòàé, Ñàÿíè, Äîíåöüêèé êðÿæ òîùî. Ó öåé ÷àñ óòâîðèëèñÿ íàéáіëüøі ñâіòîâі ïîêëàäè êàì’ÿíîãî âóãіëëÿ, ìіíåðàëüíèõ ñîëåé, ôîñôîðèòіâ, ìіäі, çîëîòà, âàïíÿêіâ, äîëîìіòіâ, ìàðìóðó, ÿøìè.

Ìåçîçîéñüêó åðó (ìåçîçîé) (âіä 185 äî 70 ìëí ðîêіâ òîìó) ïîäіëÿþòü íà òðè ïåðіîäè, ïіä ÷àñ ÿêèõ òðèâàëà ìåçîçîéñüêà åïîõà ãîðîòâîðåííÿ. Ñàìå òîäі ñôîðìóâàëèñÿ ãîðè ïіâíі÷íîãî ñõîäó

Єâðàçії, Ïіâíі÷íі Êîðäèëüєðè, çàêëàäàâñÿ ôóíäàìåíò Êðèìñüêèõ ãіð. Ó âіäîìîìó þðñüêîìó ïåðіîäі ìåçîçîþ íà Çåìëі ìåøêàëè äèíîçàâðè. Іç âіäêëàäàìè ìåçîçîþ ïîâ’ÿçàíà íàéáіëüøà êіëüêіñòü ñâіòîâèõ çàïàñіâ íàôòè é ïðèðîäíîãî ãàçó.

Працюємо групами (у парі). Знайдіть на тектонічній карті світу географічного атласу ділянки головних епох горотворення (складчастостей) за одним з варіантів: 1) байкальської, 2) каледонської, 3) герцинської, 4) мезозойської, 5) альпійської. Співвіднесіть ділянки областей складчастості тектонічної карти світу з горами на фізичній карті світу, користуючись переліком їх назв у тексті параграфа.

Íèíі òðèâàє êàéíîçîéñüêà åðà (êàéíîçîé ), ÿêà ðîçïî÷àëàñÿ áëèçüêî 70 ìëí ðîêіâ òîìó. Ó öþ åðó ñôîðìóâàëèñÿ ìîëîäі ãîðè àëüïіéñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі – Êàðïàòè, Àëüïè, Ãіìàëàї, Ïіâäåííі Êîðäèëüєðè, Àíäè, Êàâêàç, ìàñèâ Âіíñîíà â Àíòàðêòèäі òîùî; ñó÷àñíі îáðèñè ìàòåðèêіâ; âіäáóëîñÿ ïîòóæíå çëåäåíіííÿ, ÿêå â Óêðàїíі íàçèâàþòü Äíіïðîâñüêèì. Âàæëèâîþ ïîäієþ êàéíîçîéñüêîї åðè áóëà ïîÿâà ëþäèíè.

Це цікаво знати Геологи висувають прогнози щодо майбутнього материків

24РОЗ ДІЛ І

. У 2012 р. до-

з Єльського університету, що в США, запропонували новий варіант

надконтиненту, що виникне в Північному Льодовитому океані. Азія та Америка утворять надконтинент, який простягатиметься майже через усю Північну півкулю. Пізніше до них доєднається Австралія. Цей материк колись приєднається до Азії – десь між Індією та Японією. Складаємо меседжі до питань 1. Як пояснює сучасне походження материків гіпотеза дрейфу материків? 2. Яка сучасна теорія більш ґрунтовно пояснює походження й постійні зміни місця положення та конфігурації материків?

Що вивчає наука геохронологія?

Яку інформацію про розвиток природи Землі передає геохронологічна шк ала?

На які відрізки часу і з якою метою поділяють геологічну історію Землі?

слідники

прогнозу: утворення

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Проєкт «Реконструкція давніх материків».

материків через мільйони років.)

3. Про що розповідає геохронологічна шкала?

Виконуємо практичні роботи

таблицю (у зошиті):

горотворення (складчастість)

Працюємо з інтернет-ресурсами

Відкрийте посилання https://cutt.ly/Aw97AGBm або скористайтеся QR-кодом, щоб переглянути відео та виконати завдання Розгляньте анімацію і спробуйте самостійно визначити час утворення материка Пангея, розколу його на Лавразію та

відокремлення ядер сучасних материків, утворення

25 РОЗ ДІЛ І Кейс-випадки

За допомогою тектонічної карти географічного атласу та тексту підручника визначте, які літосферні плити відповідають сучасним материкам. Спробуйте пояснити, чому по дну океанів проходять численні розломи й межі розходження літосферних плит. 2. Чому що молодші гори за віком (сучасної альпійської епохи горотворення), то ближче вони розташовані до узбереж материків на межі літосферних плит, а що старші (байкальської, каледонської, герцинської епох горотворення), то далі від берегів материків і країв літосферних плит? Творча лабораторія За допомогою тектонічної карти світу напишіть есе «Як зміниться поверхня Землі

унаслідок руху

через мільйони років

літосферних плит».

Пангея? (Розробка варіантів розташування

Чи може знову утворитися

За

параграфа та

фізичної карт світу заповніть

Гори

допомогою тексту

тектонічної і

Епоха

сучасних обрисів материків. §

і÷íі ñòðóêòóðè. Ôîðìè ðåëüєôó ìàòåðèêіâ ПРИГАДАЄМО. Яку будову має літосфера?  Як впливають внутрішні (та

земної

 Назвіть основні форми рельєфу суходолу.  Як поділяють рівнини за різними ознак ами?  Що таке гори?  За якими ознаками розрізняють види гір? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: платформи і складчасті області як основні тектонічні структури Землі;  закономірності розміщення основних тектонічних структур по поверхні Землі;  найбільші платформи та складчасті пояси планети. НАВЧИМОСЯ: розрізняти основні тектонічні структури Землі: платформи та складчасті пояси;  пояснювати взаємозв’язок між тектонічною будовою та формами рельєфу материків;  виявляти закономірності поширення основних форм рельєфу на материках.

Гондвану,

4. Òåêòîí

зовнішні) процеси на формування рельєфу

поверхні?

і ñêëàä÷àñòîñòі. Â îñíîâі ðіâíèííèõ ÷àñòèí ìàòåðèêіâ ëåæàòü âіäíîñíî ñòі

земної кори)

Ïëàòôîðìè óòâîðþþòü òâåðäèé êàðêàñ çåìíîї êîðè і ìàþòü äâîÿðóñíó áóäîâó (ìàë. 9). Âåðõíіé ÿðóñ óòâîðþє ÷îõîë, ïðåäñòàâëåíèé òîâùåþ øàðіâ îñàäîâèõ ïîðіä, ùî çàëÿãàþòü ãîðèçîíòàëüíî. Éîãî ïîòóæíіñòü âіäíîñíî íåâåëèêà – 3–4 êì. Ïіä ÷îõëîì çàëÿãàє íèæíіé ÿðóñ ïëàòôîðìè – ôóíäàìåíò, ÿêèé ñêëàäàєòüñÿ ç іíòåíñèâíî äåôîðìîâàíèõ êðèñòàëі÷íèõ і ìåòàìîðôі÷íèõ ãіðñüêèõ ïîðіä. Âіí äóæå çіì’ÿòèé ó ñêëàäêè çà ìèíóëі ãåîëîãі÷íі åïîõè. Äіëÿíêè ïëàòôîðìè, äå íà äåííó ïîâåðõíþ âèõîäÿòü ïîðîäè êðèñòàëі÷íîãî

Ìàë. 9. Áóäîâà ïëàòôîðìè

ôóíäàìåíòó, íàçèâàþòü ùèòàìè, à äіëÿíêè ç ãëèáîêî çàíóðåíèì ôóíäàìåíòîì – ïëèòàìè. Íàéáіëüøèìè ùèòàìè ó ñâіòі є Áàëò і éñüêè é ò à Ó êðà ї íñüêèé í à Ñõіäíîєâðîïåéñüêіé ïëàòôîðìі â Єâðàçії òà Êàíàäñüêèé ùèò ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі. Ó ðåëüєôі ïëèòàì âіäïîâіäàþòü íèçîâèíè, à íà ùèòàõ ëåæàòü âèñî÷èíè. Âіê ïëàòôîðìè âèçíà÷àþòü çà ÷àñîì

óòâîðåííÿ êðèñòàëі÷íîãî ôóíäàìåíòó (ìàë. 10).

Ìàë. 10. Âèäè ïëàòôîðì çà âіêîì ôóíäàìåíòó

26 РОЗ ДІЛ І ● Основні тектонічні структури. Çà äóæå äîâãèé ãåîëîã

–

вивчає будову

–

за

віком

і÷íèé âіê ó çåìíіé êîðі ñôîðìóâàëèñÿ ðіçíі, ÿê ñòіéêі, òàê і ðóõëèâі, äіëÿíêè. Âîíè íàçèâàþòüñÿ òåêòîíі÷íèìè ñòðóêòóðàìè і âіäîêðåìëåíі îäíà âіä îäíîї ãëèáèííèìè ðîçëîìàìè. Íàéáіëüøèìè ç íèõ є ïëàòôîðìè é îáëàñò

éêі äіëÿíêè çåìíîї êîðè – ïëàòôîðìè. Тектоніка

наука, що

та рухи земної кори. Тектонічні структ ури

різні

будовою та

ділянки літосфери. Платформи – великі й відносно стійкі тектонічні структури (або ділянки

Давні (архейської і протерозойської ери), вік фундаменту – від 1,5 до 4 млрд років Молоді (палеозойської ери), вік фундаменту – близько 500 млн років ПЛАТФОРМИ Працюємо з картою. Знайдіть на тектонічній карті світу давні докембрійські платформи в основі сучасних материків. На тектонічній карті Євразії знайдіть молоді платформи: Західносибірську, Туранську.

Íàâêîëî ïëàòôîðì ó ìåæàõ ìàòåðèêіâ ëåæàòü ñêëàä÷àñò і ïîÿñè ðіçíîãî âіêó. Öå äіëÿíêè, íà ÿêèõ ó ðіçíі ÷àñè âіäáóâàëîñÿ (àáî âіäáóâàєòüñÿ íèíі) àêòèâíå ãîðîòâîðåííÿ.

Складчасті пояси – рухливі лінійно витягнуті тектонічні структури (або ділянки земної кори), що виникли між платформами чи по краях континентів між платформами і ложем океану.

Ïðîòÿæíіñòü ñêëàä÷àñòèõ ïîÿñіâ ñêëàäàє áàãàòî òèñÿ÷ êіëîìåòðіâ, øèðèíà ïåðåâèùóє 1 òèñ. êì. Ó ðåëüєôі їì âіäïîâіäàþòü ãіðñüêі ìàñèâè. Çåìíà êîðà â íèõ ñòàє îñîáëèâî ïîòóæíîþ òà ñêëàäíî

ðîç÷ëåíîâàíîþ. Íèíі íà ïëàíåòі íàëі÷óþòü ï’ÿòü âåëèêèõ ñêëàä÷àñòèõ ïîÿñіâ, ðіçíèõ çà îñîáëèâîñòÿìè ðîçâèòêó і âіêîì (ìàë. 11):

Тихоокеанський пояс АльпійськоГімалайський пояс

Атлантичний пояс . Ñêëàä÷àñòі ïîÿñè Çåìëі

Урало-Монгольський пояс

Арктичний пояс

1. Òèõîîêåàíñüêèé: Àíäè, Êîðäèëüєðè. Òóò ðîçòàøîâàíå òàê çâàíå âóëêàíі÷íå âîãíÿíå êіëüöå Çåìëі – ïî ïåðèìåòðó Òèõîãî îêåàíó ïîÿñ ÷èñëåííèõ äіþ÷èõ âóëêàíіâ і ïîòóæíèõ çåìëåòðóñіâ.

2.Àëüïіéñüêî-Ãіìàëàéñüêèé (Ñåðåäçåìíîìîðñüêèé): Àòëàñüêі ãîðè, Ïіðåíåї, Àëüïè, Êàâêàç, Ïàìіð, Ãіìàëàї, íàãіð’ÿ Òèáåò òîùî.

3. Àòëàíòè÷íèé: Àïïàëà÷і, î. Іñëàíäіÿ, Ñêàíäèíàâñüêі ãîðè.

4. Óðàëî-Ìîíãîëüñüêèé: Óðàë, Òÿíü-Øàíü, Àëòàé òîùî.

5. Àðêòè÷íèé: ãîðè ïіâíî÷і î. Ãðåíëàíäіÿ, ãîðè Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó.

27 РОЗ ДІЛ І

Працюємо

і покажіть на карті складчасті пояси Землі. Поясніть, чому місця проходження складчастих поясів збігаються із зонами землетрусів і вулканізму

з картою. Знайдіть

Íà ïðèðîäíі îñîáëèâîñòі ìàòåðèêіâ âåëèêèé âïëèâ çäіéñíþє ðåëüєô. Öå âàæëèâèé ÷èííèê ôîðìóâàííÿ êëіìàòó, ðîñëèííîãî òà òâàðèííîãî ñâіòó, ôîðì æèòòєäіÿëüíîñòі ëþäèíè.

Рельєф – сукупність усіх нерівностей земної поверхні, що відрізняються за висотою й характером утворення.

Ñåðåäíÿ âèñîòà ñóõîäîëó ìàòåðèêіâ ñòàíîâèòü 840 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ. Íàéâèùèì ìàòåðèêîì є Єâðàçіÿ, íàéíèæ÷èì – Àâñòðàëіÿ (äèâ. òàáë. 1). Ñåðåä âåëèêèõ ôîðì ðåëüєôó íà ìàòåðèêàõ âèäіëÿþòü ðіâíèíè (64 % ïëîùі ñóõîäîëó) і ãîðè (36 %). Ñàìå âíóòðіøíі ñèëè Çåìëі ìàþòü âèçíà÷àëüíå çíà÷åííÿ â їõ óòâîðåííі. Ó ðîçïîäіëі ôîðì ðåëüєôó íà ìàòåðèêàõ є ïåâíі çàêîíîìіðíîñòі. Ãîëîâíà ç íèõ – çâ’ÿçîê ìіæ ôîðìàìè ðåëüєôó òà îñíîâíèìè òåêòîíі÷íèìè ñòðóêòóðàìè, ùî ÷іòêî âіäïîâіäàþòü îäíà îäíіé. Íàïðèêëàä, âðàõîâóþ÷è, ùî íàéäàâíіøèìè äіëÿíêàìè ìàòåðèêîâîї çåìíîї êîðè є ïëàòôîðìè, ó ðåëüєôі їì âіäïîâіäàþòü ðіâíèíè. Çîêðåìà, â Єâðàçії, íà Ñõіäíîєâðîïåéñüêіé ïëàòôîðìі, ëåæèòü âåëè÷åçíà Ñõіäíîєâðîïåéñüêà ðіâíèíà, íà Çàõіäíîñèáіðñüêіé ïëàòôîðìі – Çàõіäíîñèáіðñüêà íèçîâèíà, íà Êèòàéñüêіé ïëàòôîðìі –Âåëèêà Êèòàéñüêà ðіâíèíà òîùî.

Ìàë. 12. Çàêîíîìіðíîñòі ïîøèðåííÿ ðіâíèí

çàëåæíî âіä òåêòîíі÷íèõ ñòðóêòóð

Є ïåâíі çàêîíîìіðíîñòі é ó âçàєìîçâ’ÿçêó ñêëàäíèêіâ ïëàòôîðìè і ðåëüєôó: íà ùèòàõ çàçâè÷àé ëåæàòü âèñî÷èíè àáî ïëîñêîãіð’ÿ, à íà ïëèòàõ і çàïàäèíàõ – íèçîâèíè (ìàë. 12).

Є ïåâíі çàêîíîìіðíîñòі é äëÿ ãіðñüêèõ ñèñòåì. Ãîðè ðîçòàøîâàíі ïåðåâàæíî â ñêëàä÷àñòèõ îáëàñòÿõ, íà ñòèêó ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Ïðîöåñ ôîðìóâàííÿ ãіð ðîçïî÷èíàєòüñÿ іç çàíóðåííÿ (ïðîãèíàííÿ) çåìíîї êîðè. Öåé ïðîöåñ ñóïðîâîäæóєòüñÿ íàêîïè÷åííÿì ó ïðîãèíі ïîòóæíèõ îñàäîâèõ âіäêëàäіâ. Ïîòіì çàíóðåííÿ çåìíîї êîðè çìіíþєòüñÿ ïіäíÿòòÿì. Îñàäîâі ïîðîäè çìèíàþòüñÿ â ñêëàäêè, óòâîðþþòüñÿ òðіùèíè, ùî íàïîâíþþòüñÿ ìàãìîþ, ÿêà â íèõ æå é çàñòèãàє. Íà òèõ òåðèòîðіÿõ, äå âіäáóâàєòüñÿ çìèíàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä ó ñêëàäêè, ôîðìóþòüñÿ ñêëàä÷àñòі ãîðè іç ãîñòðèìè âåðøèíàìè, à òàì, äå âіäáóâàєòüñÿ ðîçëàìóâàííÿ òîâù ãіðñüêèõ ïîðіä íà îêðåìі áðèëè (áëîêè), ÿêі ïîòіì ïіäíіìàþòüñÿ íà ðіçíó âèñîòó, – áðèëîâі ãîðè (ìàë. 13). Ñêëàä÷àñòі ãîðè ôîðìóþòüñÿ çàçâè÷àé ïіä ÷àñ àëüïіéñüêîãî åòàïó ãîðîòâîðåííÿ íà ìåæі çіòêíåííÿ

28 РОЗ ДІЛ І ● Поширення основних

материків.

форм рельєфу

ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Áðèëîâі ãîðè, íàâïàêè, íàëåæàòü äî ñòàðèõ åòàïіâ ãîðîòâîðåííÿ і ðîçìіùåíі â ðіçíèõ êóòî÷êàõ ïëàíåòè íà âіääàëåííі âіä êðàїâ ëіòîñôåðíèõ ïëèò.

Це цікаво знати Найвищим гірським масивом світу є Гімалаї (найвища вершина – Джомолунгма (Еверест), або місцева назва Сагарматха, із висотою 8848 м). Проте відносно найвищою вершиною світу є не Еверест, а вулкан, який починається

тектоніка, тектонічні структури,

складчастий пояс, рівнини, гори.

2. На які види поділяють платформи

3. Охарактеризуйте відмінні риси

тектонічна рухливість, місце розташування в межах літосферних плит). Назвіть і покажіть на карті основні складчасті пояси Землі.

4. Що таке рельєф? Яке співвідношення основних

5. Назвіть і

29 РОЗ ДІЛ І

на дні Тихого океану і піднімається на земну

Загальна його висота від підводної основи до вершини становить 10 203 м, із яких тільки 4205 м височать над рівнем моря. Складчасті Гімалаї Брилові Драконові гори Ìàë. 13. Çàêîíîìіðíîñòі ôîðìóâàííÿ ñêëàä÷àñòèõ і áðèëîâèõ ãіð Складаємо меседжі до питань

поверхню на одному з Гавайських островів, – вулкан Мауна-Кеа.

Складіть сенкан (вірш, що складається з п’яти рядків) до одного з понять теми:

платформа,

за віком утворення їх фундаменту? На-

ведіть приклади платформ різного віку

поясів Землі

складчастих

(протяжність,

форм

на Землі

рельєфу

(у %)?

покажіть

фізичній карті світу найбільші

височини, плоскогір’я) та гори (нагір’я) на кожному з материків. 6. За допомогою тексту параграфа та тектонічної і фізичної карт світу заповніть таблицю (у зошиті): Найвищий гірський масив материка Епоха складчастості Кейс-випадок Аналіз статистичної інформації свідчить, що на суходолі переважають висоти нижче 1000 м – на них припадає близько 70 % поверхні материків. Середня висота суходолу становить 840 м. Чому на материках рівнини в сучасну геологічну еру (кайнозойську) охоплюють більшу площу земної поверхні, ніж гори?

на

рівнини (низовини,

Виконуємо

Працюємо з інтернет-ресурсами Знайдіть інформацію про Альпійсько-Гімалайський (Середземноморський) складчастий пояс. Запишіть її у 5–6 речень. Знайдіть на віртуальній карті гірські масиви, що до нього належать. Скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та опрацювати карту

Діагностуємо

30 РОЗ ДІЛ І Творча лабораторія За допомогою джерел географічної інформації доберіть приклади проявів вулканізму чи потужних землетрусів на материках за поточний рік. Поясніть, як вулканічна активність та сейсмічність залежить від рельєфу Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Форми рельєфу материків – рекордсмени. 2. Відкриття і підкорення вищих точок

Спостереження за характером рельєфу своєї місцевості.

материків. 3.

практичні роботи

закономірностей поширення основних форм рельєфу материків на основі аналізу тектонічної та фізичної карт світу Мета: поглибити знання про сучасну будову земної кори та рельєф материків; сформувати вміння визначати відповідності між основними тектонічними структурами (платформами, поясами складчастості) і формами рельєфу

Завдання 1. За допомогою тектонічної і фізичної карт світ у простежте взаємозв’язки між платформами та відповідними їм формами рельєфу на материках. Результати запишіть у таблицю (у зошиті): Платформа Форми рельєфу Завдання 2. Простежте поширення на материках складчастих поясів різних епох горотворення (байкальська, каледонська, герцинська, мезозойська, альпійська) та відповідність їм сучасних форм рельєфу. Результати запишіть у таблицю (у зошиті) Епоха складчастості Форми рельєфу (кілька прикладів) Завдання 3. Зробіть висновки про існування закономірних зв’язків між тек-

та

рельєфу Землі.

Тема: Виявлення

(рівнинами, горами).

тонічною будовою

формами

https://cutt.ly/twOlkxUl § 5. Êëіìàòîòâіðíі ÷èííèêè. Çàêîíîìіðíîñòі çìіíè òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ íà ìàòåðèêàõ ПРИГАДАЄМО. Що таке клімат?  Які чинники формують клімат?  Як впливає географічна широта на клімат місцевості?  Які елементи природи та їх властивості належать до підстильної поверхні як фактору формування клімату?

навчальні досягнення Відкрийте посилання або скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та виконати тестові завдання.

повітря над материками.

●

Чинники формування клімату. Êëіìàò Çåìëі õàðàêòåðèçóєòüñÿ

âåëèêîþ ðіçíîìàíіòíіñòþ. Ó äåÿêèõ òî÷êàõ ïëàíåòè êëіìàòè÷íі ïîêàçíèêè іñòîòíî çìіíþþòüñÿ çà ñåçîíàìè, â іíøèõ – çàëèøà-

þòüñÿ íåçìіííèìè âïðîäîâæ ðîêó.

Êëіìàò ôîðìóєòüñÿ ïіä âïëèâîì êіëüêîõ íàéâàæëèâіøèõ ÷èííèêіâ (òàáë. 7).

Òàáëèöÿ 7. ×èííèêè

іñòü âèïðîìіíþâàííÿ Ñîíöÿ (òåïëîâîї і ñâіòëîâîї åíåðãії), ÿêå íàäõîäèòü äî çåìíîї ïîâåðõíі. Êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè, òîìó ùî

ñàìå âîíà âèçíà÷àє êóò ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ, òîáòî âèñîòó Ñîíöÿ íàä ãîðèçîíòîì, і òðèâàëіñòü ñâіòëîâîãî äíÿ (ïðèãàäàéòå, ÿê âïëèâàє íà ðîçïîäіë ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії ïî ïîâåðõíі Çåìëі íàõèë çåìíîї îñі òà ðóõ ïî îðáіòі íàâêîëî Ñîíöÿ). Öåé ÷èííèê çóìîâèâ íåðіâíîìіðíіñòü íàãðіâàííÿ çåìíîї ïîâåðõíі òà ðîçïîäіëó àòìîñôåðíîãî òèñêó.

êëіìàòîòâіðíèõ ÷èííèêіâ, ùî ÿâëÿє ñîáîþ ñóêóïí

31 РОЗ ДІЛ І ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: кліматотвірні чинники;  кліматичну карту;  особливості розподілу сонячної енергії на Землі;  закономірності зміни температури повітря на материках. НАВЧИМОСЯ: характеризувати основні кліматотвірні чинники;  аналізувати кліматичну карту світу;  виявляти закономірності

зміни температури

ôîðìóâàííÿ êëіìàòó (êë

ìàòîòâ

ðí

Циркуляція атмосфери Підстильна поверхня 30oпн.ш. 30oпд.ш. 0o ш. пн.ш. пд.ш. 90oпн.ш. 90oпд.ш. +++++++++++++++++++ П А С А Т И – – – – – – – – –ЗАХІДНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ – – – – – – – – –ЗАХІДНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ – – – – – – – – – – – – – –+++++++++++++++++++ П А С А Т И – – –+ + + Низький тиск Високий тиск + + 1) віддаленість від моря;

характер рельєфу; 3) вплив морських течій; 4) забруднення повітря. Ñîíÿ÷íà ðàäіàöіÿ – îäèí ç îñíîâíèõ êëіìàòîòâіðíèõ ÷èííèêіâ, ùî ÿâëÿє ñîáîþ ñóêóïí

і ÷èííèêè)

Öèðêóëÿöіÿ àòìîñôåðè – ùå îäèí ç îñíîâíèõ

іñòü ãîðèçîíòàëüíèõ і âåðòèêàëüíèõ ïåðåìіùåíü ïîâіòðÿ â òðîïîñôåðі. ×åðãóâàííÿ ïîÿñіâ іç ðіçíèì àòìîñôåðíèì òèñêîì ïðèâîäèòü äî ïåðåñóâàííÿ ïîâіòðÿ ç äіëÿíîê ç âèñîêèì òèñêîì äî îáëàñòåé ç íèçüêèì òèñêîì.

Çàâäÿêè öüîìó âèíèêàþòü ïîñòіéíі (ïàñàòè, çàõіäíі, ñòîêîâі àáî

ïіâíі÷íî-ñõіäíі òà ïіâäåííî-ñõіäíі) òà ïåðіîäè÷íі (ìóñîíè, áðèçè òîùî) âіòðè.

Çàçâè÷àé ïîâіòðÿ, ùî éäå ç îêåàíó íà ñóõîäіë, íàñè÷åíå âîëîãîþ і ïðèíîñèòü íà ìàòåðèê ðÿñíі îïàäè. Ïîâіòðÿ æ, ÿêå ïåðåìіùóєòüñÿ ç ìàòåðèêà íà îêåàí, íàâïàêè є ñóõèì.

Ï і äñòèëüíà ïîâåðõíÿ . Çàëåæíî â і ä õàðàêòåðó ï і äñòèëüíî ї

ïîâåðõíі (îêåàí àáî ñóõîäіë) ôîðìóєòüñÿ ìîðñüêèé àáî êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò. Ó ïðèáåðåæíèõ ðàéîíàõ, äå âіòðè äìóòü ç ìîðÿ, ëіòî çàãàëîì ïðîõîëîäíіøå, à çèìà òåïëіøà, íіæ ó âíóòðіøíіõ

÷àñòèíàõ ìàòåðèêіâ íà òіé ñàìіé øèðîòі. Êëіìàò òàêèõ íàâіòðÿíèõ óçáåðåæ íàçèâàþòü ìîðñüêèì. Â íóòð і øí і ðàéîíè ìàòåðèê і â õàðàêòåðèçóþòüñÿ çíà÷íèìè

â і äì і ííîñòÿìè ë і òí і õ і çèìîâèõ òåìïå ð àò óð . Ó òàêèõ âèïàä-

êàõ ãîâî ð ÿòü ï ð î ê îíòèíåíòàëüíè é êë і ìàò. Äî ï і äñòèëüíî ї ïîâå ð õí і íàëåæàòü òàêîæ õà ð àêòå ð ð îñëèííîñò і , ð îçî ð àí і ñòü òåðèòîðії, ëüîäîâèêîâèé і ñíіãîâèé ïîêðèâ, ñòóïіíü çàïèëåíîñòі ïîâіòðÿ òîùî. Âèñîòà ìіñöåâîñòі íàä ðіâíåì ìîðÿ âïëèâàє íà êіëüêіñòü îïàäіâ (ó ãîðàõ їõ âèïàäàє áіëüøå, íіæ íà ïðèëåãëèõ ðіâíèíàõ) і íà

òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ (ùî âèùå, òî õîëîäíіøå). Óíàñëіäîê öüîãî

â ãîðàõ ôîðìóєòüñÿ âèñîòíà êëіìàòè÷íà ïîÿñíіñòü. Ãîðè ìîæóòü

ïåðåøêîäæàòè ïðîíèêíåííþ õîëîäíèõ ïîâ і òðÿíèõ ìàñ. Òàê, Êðèìñüêі ãîðè çàõèùàþòü Ïіâäåííèé áåðåã Êðèìó âіä õîëîäíîãî

ïîâіòðÿ ïіâíі÷íèõ øèðîò; Ãіìàëàї – ïåðåøêîäæàþòü ïðîíèêíåííþ âîëîãèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ ç îêåàíó âñåðåäèíó ìàòåðèêà.

Це цікаво знати Натрапивши на своєму шляху на перешкоду у вигляді гірського

охолоджується, після чого відбувається конденсація

Çàâäÿêè êîíäåíñàöії âîëîãè ïîáëèçó õîëîäíîї ïîâåðõíі ìîðÿ â òàêèõ ðàéîíàõ ÷àñòî âèíèêàþòü òóìàíè. Òàê, õîëîäíà Áåíãåëüñüêà òå÷іÿ áіëÿ áåðåãіâ Àôðèêè ñòàëà ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ òðîïі÷íîї ïóñòåëі Íàìіá; Ïåðóàíñüêà – ïіâäåííîàìåðèêàíñüêîї ïóñòåëі Àòàêàìà.

32 РОЗ ДІЛ І

масиву, повітря починає під-

(перехід води

в рідкий),

Тому вони випадають переважно саме на навітряні схили гір Õîëîäíі ìîðñüêі òå÷ії, ïðîõîäÿ÷è óçäîâæ çàõіäíèõ óçáåðåæ ìàòåðèêіâ, çíèæóþòü òåìïåðàòóðó і âîëîãіñòü ïîâіòðÿ, à òîìó êëіìàò ïіä їõíіì âïëèâîì ñòàє áіëüø ïðîõîëîäíèì і ñóõèì.

німатися. З висотою воно

із газоподібного стану

утворюються опади.

Òåïëі ìîðñüêі òå÷ії, íàâïàêè, ïðèíîñÿòü íà ìàòåðèêè òåïëî é âîëîãó. Òàê, Ãîëüôñòðіì і Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íà òå÷іÿ ìàþòü ïðіçâèñüêà «êóõíÿ ïîãîäè» òà «îáіãðіâà÷і Єâðîïè».

Çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðè òàêîæ ïðèçâîäèòü äî çìіíè êëіìàòó.

Ó÷åíі ââàæàþòü, ùî ñåðåäíÿ ãëîáàëüíà òåìïåðàòóðà çðîñëà ÷åðåç

çáіëüøåííÿ â àòìîñôåðі îáñÿãіâ âóãëåêèñëîãî é іíøèõ ïàðíèêîâèõ

ãàçіâ àíòðîïîãåííîãî ïîõîäæåííÿ. Öå âïëèâàє íà çìіíó ïîãîäíèõ

óìîâ íà Çåìëі ç òàêèìè íàñëіäêàìè, ÿê-îò òàíåííÿ ïîëÿðíèõ ëüîäіâ і áіëüøîñòі ãіðñüêèõ ëüîäîâèêіâ, óíàñëіäîê ÷îãî ðіâåíü ìîðÿ ïіäíіìàєòüñÿ, ñòàþòü òðèâàëіøèìè ïîñóõè ó ïðîâіäíèõ ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ ðåãіîíàõ ñâіòó òîùî.

● Кліматична карта. Âàæëèâîþ òåìàòè÷íîþ êàðòîþ ïðè õàðàêòåðèñòèöі ïðèðîäíèõ óìîâ ìàòåðèêà є êëіìàòè÷íà êàðòà.

Кліматична карта – тематична карта, що характеризує багаторічний режим погоди певної території.

Íà êëіìàòè÷íèõ êàðòàõ ïîçíà÷àþòü ðîçïîäіë ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії, òåìïåðàòóð, òèñêó, çâîëîæåííÿ, âіòðîâèé ðåæèì çà ïåâíèé ïåðіîä. Êëіìàòè÷íі êàðòè òàêîæ ìîæóòü ìіñòèòè іíôîðìàöіþ ïðî òðèâàëіñòü ñíіãîâîãî ïîêðèâó àáî ñîíÿ÷íîãî ñÿéâà, ïðî íåáåçïå÷íі àòìîñôåðíі ÿâèùà òîùî. Іíôîðìàöіÿ íà òàêèõ êàðòàõ íàäàєòüñÿ çà îêðåìèìè ìіñÿöÿìè (çàçâè÷àé ëèïåíü ÷è ñі÷åíü) àáî çà ñåðåäíіìè çíà÷åííÿìè çà âåñü ðіê.

Íà êàðòàõ òàêі êëіìàòè÷íі õàðàêòåðèñòèêè, ÿê àòìîñôåðíèé òèñê, òåìïåðàòóðà і âîëîãіñòü ïîâіòðÿ, ïîêàçóþòüñÿ іçîëіíіÿìè (ïðèãàäàéòå їõ íàçâè). Ëіòíі òà çèìîâі íàïðÿìêè ðóõó âіòðіâ ïîêàçóþòü çà äîïîìîãîþ ñòðіëîê (ëіòíі – , çèìîâі – ). ×àñòî íà êàðòàõ є ãðàôіêè ñåðåäíüîї ìіñÿ÷íîї øâèäêîñòі âіòðó – «ðîçà âіòðіâ». Ðîçïîäіë îïàäіâ çîáðàæóþòü çà äîïîìîãîþ ðіçíèõ êîëüîðіâ âіäïîâіäíî äî

øêàëè їõ ñåðåäíüîðі÷íîї êіëüêîñòі.

Îñîáëèâèì âèäîì êëіìàòè÷íèõ êàðò є êàðòè êëіìàòè÷íîãî ðàéîíóâàííÿ, òîáòî ïîäіëó çåìíîї ïîâåðõíі íà êëіìàòè÷íі ïîÿñè і çîíè çãіäíî ç êëàñèôіêàöієþ êëіìàòіâ. ● Розподіл сонячної енергії на Землі. Ãîëîâíèì äæåðåëîì åíåðãії äëÿ âñіõ ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íèõ ïðîöåñіâ, ùî âіäáóâàþòüñÿ íà çåìíіé ïîâåðõíі і â àòìîñôåðі, є ñîíÿ÷íà åíåðãіÿ (ðàäіàöіÿ). Ñîíÿ÷íà ðàäіàöіÿ ïîøèðþєòüñÿ ïî Çåìëі íåðіâíîìіðíî, і її êіëüêіñòü çàëåæèòü âіä òàêèõ ôàêòîðіâ: 1) ùіëüíіñòü і âîëîãіñòü ïîâіòðÿ. Ùî âèùі ïîêàçíèêè, òî ìåíøå ðàäіàöії îòðèìóє ïîâіòðÿ. Íàïðèêëàä, õìàðíіñòü çìåíøóє (ðîçñіþє) ïðÿìó ñîíÿ÷íó ðàäіàöіþ íà 20–75 %;

33 РОЗ ДІЛ І

2) ãåîãðàôі÷íà øèðîòà ìіñöåâîñòі. Êіëüêіñòü ðàäіàöії çáіëüøóєòüñÿ âіä ïîëþñіâ äî åêâàòîðà. Îñêіëüêè Çåìëÿ ìàє êóëÿñòó ôîðìó, òî íàéâèùå íàä ãîðèçîíòîì Ñîíöå ïіäíіìàєòüñÿ íàä åêâàòîðîì, äå ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ ïàäàє ïåðïåíäèêóëÿðíî ïîâåðõíі. Ðóõàþ÷èñü ó íàïðÿìêó äî ïîëþñіâ, ñîíÿ÷íі ïðîìåíі çìåíøóþòü êóò ïàäіííÿ і òîìó ïðèíîñÿòü ìåíøå òåïëà. Îêðіì òîãî, ùî áëèæ÷å äî åêâàòîðà, òî äîâøå äåíü, à îòæå, ïîâåðõíÿ îòðèìóє áіëüøå òåïëà;

3) ðі÷íèé і äîáîâèé ðóõè Çåìëі. Óëіòêó êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії є áіëüøîþ, òàê ñàìî ÿê і âäåíü ïîðіâíÿíî ç íі÷÷þ;

4) õàðàêòåð çåìíîї ïîâåðõíі. Ùî òåìíіøà ïîâåðõíÿ, òî áіëüøå

âîíà ïðèòÿãóє ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ і ÿê íàñëіäîê – áіëüøå íàãðіâàєòüñÿ. Ñâіòëі ïîâåðõíі áіëüøå âіäáèâàþòü ñîíÿ÷íі ïðîìåíі. Ñîíÿ÷íà ðàäіàöіÿ âèìіðþєòüñÿ ïîòóæíіñòþ ïåðåíåñåíîї åíåðãії íà îäèíèöþ ïëîùі ïîâåðõíі. Ó ãåîãðàôії íàéøèðøå âèêîðèñòîâóþòü òàêі îäèíèöі, ÿê êіëîêàëîðії íà 1 ñì2 (êêàë/ñì2) àáî ìåãàäæîóëі íà 1 ì 2 (ÌÄæ/ì2).

Ðîçïîäіë ñîíÿ÷íîї åíåðãії є øèðîòíî-çîíàëüíèì. Ðі÷íà êіëüêіñòü

ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії íàéáіëüøà â òðîïі÷íèõ øèðîòàõ (ïîíàä 140 êêàë íà ñì 2 çà ðіê), à â ïóñòåëÿõ Ïіâíі÷íîї Àôðèêè òà Àðàâіéñüêîãî ïіâîñòðîâà âîíà ìàêñèìàëüíà (200–220 êêàë íà ñì2 çà ðіê). Íà åêâàòîðі êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії çìåíøóєòüñÿ äî 100–120 êêàë íà ñì2 çà ðіê. Âіä òðîïіêіâ íà ï

âí

ðàäіàöіÿ çíèæóєòüñÿ äî ïîëÿðíîãî êîëà, äå ñòàíîâèòü 60–80 êêàë íà ñì 2 çà ðіê.

Ізоактиніки (від грецьк. – «промінь») – лінії однакової сонячної радіації.

● Закономірності зміни температури повітря. Òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ є

îñíîâíèì êëіìàòè÷íèì ïîêàçíèêîì òåðèòîðії. Âіä íåї çàëåæèòü

÷èìàëî ïðèðîäíèõ óìîâ, îñîáëèâîñòі ïîáóòó é ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çàëåæèòü âіä êіëüêîñòі ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії, ùî ïîòðàïëÿє íà ïіäñòèëüíó ïîâåðõíþ, òà âіä öèðêóëÿöії ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Çàãàëîì òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çîíàëüíà, âîíà çìіíþєòüñÿ ïî òåðèòîðії çåìíîї êóëі. Öі çìіíè çàëåæàòü âіä: 1) ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè ìіñöåâîñòі. Âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ òåìïåðàòóðà çíèæóєòüñÿ (ïðèãàäàéòå ïðè÷èíó); 2) âèñîòè ìі

òóðà ïîâіòðÿ çíèæóєòüñÿ (ïðèãàäàєìî ç êóðñó 6-ãî êëàñó), òîáòî ùî âèùå ðîçòàøîâàíà ìіñöåâіñòü, òî áóäå õîëîäíіøå.

34РОЗ ДІЛ І

і÷ і ïіâäåíü ñîíÿ÷íà

ðåëüєôó. Ïðè ïіäéîìі

Термічний градієнт в атмосфері – закономірна зміна температури повітря по вертикалі в тропосфері на кожні 100 м зниження на 0,6 °C

ñöåâîñòі òà

âãîðó òåìïåðà-

Òîìó ãіðñüêі é ðіâíèííі òåðèòîðії, ùî ðîçòàøîâàíі âçäîâæ îäíієї øèðîòè, ìàþòü íåîäíàêîâó ñåðåäíþ òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ. Ó ãîðàõ âîíà áóäå іñòîòíî íèæ÷îþ; 3) ðîçïîäіëó ñóõîäîëó òà âîäè. Ñóõîäіë øâèäêî íàãðіâàєòüñÿ, àëå é øâèäêî îõîëîäæó є òüñÿ, âîäíà ïîâåðõíÿ íàãð і âà є òüñÿ

ïîâіëüíіøå, îäíàê äîâøå çáåðіãàє òåïëî é ïîâіëüíіøå âіääàє éîãî

ïîâіòðþ. Òîìó òåïëå â çèìîâèé ïåðіîä ïîâіòðÿ îêåàíó íå äîçâîëÿє

áåðåãîâèì òåðèòîðіÿì îõîëîäæóâàòèñÿ.

Це цікаво знати

Температурні показники повітря на Землі

б’ють рекорди: у 2004 р. рекордні показники найнижчої температури зафіксовані біля антарктичної станції

5. Охарактеризуйте

35 РОЗ ДІЛ І

«Купол Фудзі»

°С).

спостереження абсолютний мінімум –93,2 °C зафіксований в Антарктиді в точці з координатами 81°48′ пд. ш. 59°18′ сх. д. (у 2010 р.). Найвища температура повітря була зафіксована 13 вересня 1922 р. в районі міста Тріполі (Ель-Азізія, Африка), де вона становила +57,7 °С. Через 90 років ретельно проведений аналіз показав, що вимірювання температури було виконано з помилкою. Нова максимальна температура повітря була зафіксована в Ірані в пустелі Деште-Лут – +71 °С у 2005 році. Складаємо меседжі до питань

(–91,2

За даними супутникового

Складіть характеристику основних кліматотвірних чинників Землі.

Які закономірності простежуються в розподілі сонячної радіації по поверхні материків?

Як впливає

розподіл енергії Сонця на клімат планети?

нерівномірний

Яке значення має підстильна поверхня як кліматотвірний чинник?

вплив підстильної поверхні на клімат материків за допомо-

гою конкретних прикладів.

залежать показники

повітря вашої місцевості? Творча лабораторія На основі кліматичної карти світу поясніть, чому ізотерми річних показників температури повітря не збігаються з лініями градусної сітки (паралелями) Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Вплив морських течій на клімат материків. 2. Глобальне потепління та його наслідки: нові температурні рекорди на материках. 3. Організація спостережень за температурою повітря у світі (мережа станцій та програми Всесвітньої метеорологічної організації) Працюємо з інтернет-ресурсами Ознайомтеся з добіркою десяти найспекотніших місць на планеті від інформаційної агенції ТСН. Визначте розміщення найспекотніших місць планети на карті. Скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та опрацювати інформацію.

6 Від яких умов (факторів навколишнього середовища)

температури

певною територією і характеризується відносно однорідними властивостями (температурою, вологістю, прозорістю).

Çàëåæíî âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè âèäіëÿþòü ÷îòèðè òèïè ïîâіòðÿíèõ ìàñ: åêâàòîðіàëüíі, òðîïі÷íі, ïîìіðíі òà ïîëÿðíі (òàáë. 8).

Âîíè îõîïëþþòü ïëîùі â òèñÿ÷і êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ, à ïîòóæíіñòü їõ øàðó ñÿãàє 20–25 êì. Ïîâіòðÿíі ìàñè ìîæóòü áóòè êîíòèíåíòàëüíі (òі, ùî ôîðìóþòüñÿ íàä ìàòåðèêàìè) òà ìîðñüêі (òі, ùî ôîðìóþòüñÿ

Òàáëèöÿ 8. Òèïè ïîâіòðÿíèõ ìàñ

36 РОЗ ДІЛ І §

Àòìîñôåðí

ПРИГАДАЄМО. Що таке атмосферний тиск?  Як він розподіляється по земній поверхні?  Яке атмосферне явище виникає між областями високого та низького тиску?  Назвіть основні характеристики вітру  Що таке атмосферні опади?  На які види поділяються атмосферні опади?

6. Öèðêóëÿöіÿ àòìîñôåðè і ïîâіòðÿíі ìàñè.

і îïàäè íà ìàòåðèêàõ

маси, їх властивості;  пояси атмосферного тиску й загальну циркуляцію повітряних мас;  постійні та періодичні вітри;  закономірності розподілу атмосферних опадів. НАВЧИМОСЯ: розрізняти типи повітряних мас за їх властивос-

причини утворення та райони поширення різних типів вітрів;  виявляти закономірності зміни атмосферного тиску, циркуляції

розподілу атмосферних опадів на земній поверхні. ● Повітряні

іðíîãî

ї ðàäіàöії і, ÿê íàñëіäîê, âіäìіííîñòåé íàãðі-

і òà âèïàðîâóâàííÿ âîëîãè çóìîâèâ ôîðìóâàííÿ íà ïëàíåòі ðіçíèõ çà âëàñòèâîñòÿìè ïîâіòðÿíèõ ìàñ.

маса – великий об’єм повітря в тропосфері, що формується над

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: повітряні

тями;  пояснювати

повітряних мас,

маси та їх властивості. Ïðîÿâ ôàêòîðó íåðіâíîì

ðîçïîäіëó ñîíÿ÷íî

âàííÿ çåìíîї ïîâåðõí

Повітряна

îêåàíîì).

Розподіл повітряних мас Характерні риси повітряних мас 90o 90o 80o 80o 60o 60o 40o 40o 20o 20o 0o Пояси атмосферного тиску низького високого Вологі райони Тропічна ПМ Тропічна ПМ Помірна ПМ Помірна ПМ Арктична ПМ Антарктична ПМ Сухі райони Повітряні маси ПМ Екваторіальна ПМ Арктичні та антарктичніповітряні маси формуються над крижаною Арктикою, північчю Північної Америки, Антарктидою Характеризуються низькими температурами, малою вологістю, великою прозорістю. Континентальні більш сухі, ніж морські. Помірніповітряні маси формуються над материками та океанами помірних широт Континентальні зимою холодні й сухі, влітку –теплі й більш вологі Морські – прохолодні й вологі впродовж року Тропічніповітряні маси формуються в тропічних широтах і характеризуються дуже високими температурами. Континентальні (в районах пустель Аравійського півострова, Сахари, Калахарі тощо) – дуже сухі й запилені; морські – вологі Екваторіальніповітряні маси формуються в екваторіальних широтах, характеризуються високою температурою та великим вмістом вологи як над суходолом, так і над океанами.

íàä

íàáëèæåííÿ

ôðîíòó ñâіä÷àòü ïîòóæíі äîùîâі

õìàðè íà ãîðèçîíòі, ïіñëÿ ÷îãî ïðèõîäèòü ïîõîëîäàííÿ, øêâàëüíі

âіòðè é ãðîçè. Ïðè íàñòóïі òåïëîãî ôðîíòó òåïëå ïîâіòðÿ ïåðåìіùóєòüñÿ â áіê áіëüø íèçüêèõ òåìïåðàòóð. Öåé ôðîíò ïðèíîñèòü ïîòåïëіííÿ òà ìðÿ÷íі îïàäè.

Íàé÷àñòіøå àòìîñôåðíі ôðîíòè âèíèêàþòü ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ, ïðè çóñòðі÷і õîëîäíîãî ïîâіòðÿ ç ïîëÿðíèõ øèðîò і òåïëîãî –іç òðîïі÷íèõ. Ïåðåìіùóþòüñÿ âîíè çі øâèäêіñòþ 30–35 êì/ãîä, ïðîõîäÿ÷è çà äîáó äî 600–800 êì.

ùî êëіìàò çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè,

37 РОЗ ДІЛ І Ïðè çóñòðі÷і ïîâіòðÿíèõ ìàñ ç ðіçíèìè âëàñòèâîñòÿìè âèíèêà-

ïåðåõ

àáî ôðîíòè. Атмосферний фронт – це зона, яка розділяє дві повітряні маси з різними

групами (у парі). За допомогою таблиці 8 охарактеризуйте властивості повітряних мас (ПМ). Чи існує материк, що лежить у зоні панування всіх типів повітряних мас? На які материки чинить вплив екваторіальна ПМ? За ознаками (температура, вологість, прозорість) визначте, яка повітряна маса панує

ïîâіòðÿ ïåðåìіùóєòüñÿ â áіê âèùèõ òåìïåðàòóð,

ïðî õîëîäíèé ôðîíò (ìàë. 14). Ïðè éîãî ïðîñóâàííі âàæêі õîëîäíі ïîâіòðÿíі ìàñè âèòіñíÿþòü äîãîðè ëåãøå òåïëå ïîâі-

іäíіìàþ÷èñü, îõîëîäæóєòüñÿ – і óòâîðþþòüñÿ õìàðè. 7 Те ТЕПЛИЙ ФРОНТХОЛОДНИЙ ФРОНТ Тепле повітря Холодне повітря км хмаринафронті хмаринафнафронті дощ дощ

àòìîñôåðíèõ ôðîíòіâ Ïðî

þòü

іäíі çîíè,

властивостями. Працюємо

над Україною. ßêùî õîëîäíå

ìîâà éäå

òðÿ, ÿêå, ï

Ìàë. 14. Óòâîðåííÿ

õîëîäíîãî

Ôðîíòè

● Загальна

атмосфери. Âè âæå

òîìó ùî âîíà âèçíà÷àє êóò ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåí

, ÿêà

íåðіâíîìіðíå íàãðіâàííÿ çåì-

і é ôîðìóâàííÿ íà ïëàíåòі ïîÿñіâ àòìîñôåðíîãî òèñêó

ìàþòü âåëèêå çíà÷åííÿ äëÿ ïîãîäè, îñêіëüêè ïîáëèçó íèõ óòâîðþþòüñÿ õìàðè é ÷àñòî âèïàäàþòü îïàäè.

циркуляція

çíàєòå,

іâ, à îòæå, і êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії

íàäõîäèòü íà Çåìëþ. Öåé ÷èííèê çóìîâèâ

íî

ïîâåðõí

(çà äîïîìîãîþ ìàë. 17à ïðèãàäàéòå, ÿê ðîçïîäіëÿþòüñÿ ïîÿñè íèçü-

Північнотихоокеанський

Ісландський, Алеутський тощо. Поясніть причину утворення максимумів і мінімумів через фактор підстильної поверхні

Äî ñèñòåìè ïëàíåòàðíîї (çàãàëüíîї) öèðêóëÿöії àòìîñôåðè íàëåæàòü: 1) ïîñòіéíі âіòðè; 2) ïåðіîäè÷íі âіòðè; 3) âіòðè àòìîñôåðíèõ âèõîðіâ – öèêëîíіâ òà àíòèöèêëîíіâ (ïðî їõ îñîáëèâîñòі âè áіëüøå äіçíàєòåñÿ â íàñòóïíèõ êëàñàõ). Іñíóâàííÿ íà Çåìëі ïîÿñіâ ïîñòіéíîãî àòìîñôåðíîãî òèñêó є ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ ïîñòіéíèõ âіòðіâ. Ó çàãàëüíіé öèðêóëÿöії àòìîñôåðè ïðîñòåæóєòüñÿ çîíàëüíіñòü ó ðîçïîäіëі ïîñòіéíèõ âіòðіâ: â åêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ ïåðåâàæàє ñõіäíå ïåðåíåñåííÿ

ïîâіòðÿ (ïàñàòè), ó ïîìіðíèõ – çàõіäíå (çàõіäíі âіòðè), ó ïîëÿðíèõ – ïіâíі÷íî-ñõіäíå (ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі) і ïіâäåííî-ñõіäíå (ñòîêîâі âіòðè) – ó Ïіâäåííіé.

38 РОЗ ДІЛ І

Ðіçíèöÿ àòìîñôåðíîãî òèñêó ì

є ðóõ, àáî öèðêóëÿöіþ, ïîâіòðÿ

Циркуляція атмосфери – це система горизонтальних і вертикальних потоків повітря в нижній частині атмосфери (тропосфері) 90o 60o 60o 60o Пн. полюс Пд. полюс 60o 30o 30o 30o 0o 0o 0o 30o 30o 30o 60o 60o 90o Постійні вітри Пояси атмосферного тиску – Пасати – Західні вітри – Стокові вітри – низького – високого Пояс високого тиску Пояс низького тиску Пояс високого тиску Пояс низького тиску Пояс низького тиску Екватор Пояс високого тиску Пояс високого тиску Ìàë. 15. Çàãàëüíà öèðêóëÿöіÿ àòìîñôåðè: à – ïîÿñè àòìîñôåðíîãî òèñêó; á – ïîñòіéíі âіòðè à á Працюємо з картою

Знайдіть на кліматичній карті світу атласу: 1) постійні області високого

2) постійні області низького тиску (мінімуми):

êîãî òà âèñîêîãî òèñêó íà çåìíіé êóëі).

іæ ïîÿñàìè âèêëèêà

(ìàë. 15).

тиску (максимуми): Гренландський, Північноатлантичний,

тощо;

Пасати – це постійні вітри, що дмуть від 30-х широт (тропіків) до екватора, відхиляючись під дією обертання Землі (сили Коріоліса) в Північній півкулі з північного сходу на південний захід, у Південній – з південного сходу на північний захід Західні вітри – це постійні вітри, що дмуть з поясів високого тиску (тропіків) у помірні широти із заходу на схід під дією обертання Землі. Стокові вітри – це постійні та дуже сильні вітри, що дмуть від полюсів у бік помірних широт, відхиляючись на схід під дією сили Коріоліса.

Ó ñõіäíèõ ÷àñòèíàõ ìàòåðèêіâ íà ìåæі êîíòàêòó ñóõîäîëó òà îêåàíó óòâîðþþòüñÿ ïåðіîäè÷íі (ñåçîííі) âіòðè – ìóñîíè, ùî äâі÷і íà ðіê çìіíþþòü ñâіé íàïðÿìîê. Çèìîâèé ìóñîí ñïðÿìîâàíèé ç ìàòåðèêà â áіê îêåàíó; ëіòíіé ìóñîí, íàâïàêè, äìå ç îêåàíó â áіê ìàòåðèêà (ïðèãàäàéòå âіäìіííîñòі íàãðіâàííÿ òà îõîëîäæåííÿ ñóõîäîëó é ïîâåðõíі îêåàíó).

● Закономірності розподілу атмосферних опадів. Àòìîñôåðíі îïàäè є îäíієþ ç ëàíîê êîëîîáіãó âîäè íà Çåìëі. Êіëüêіñòü àòìîñôåðíèõ îïàäіâ, їõ ðîçïîäіë ïî çåìíіé ïîâåðõíі, ðі÷íèé і äîáîâèé õіä, ïîâòîðþâàíіñòü, іíòåíñèâíіñòü òà іí. є âèçíà÷àëüíèìè õàðàêòåðèñòèêàìè êëіìàòó.

Ìè âæå çíàєìî ç ãåîãðàôії 6-ãî êëàñó, ÿêі âèäè îïàäіâ âèïàäàþòü іç õìàð (äîù, ìðÿêà, ñíіã, ìîêðèé ñíіã, êðóïà, ãðàä, ëüîäÿíèé äîù), à ÿêі – ç ïîâіòðÿ (ðîñà, іíіé, ðіäêèé íàëіò, òâåðäèé íàëіò, ïàìîðîçü).

Îçíàéîìèâøèñü â àòëàñі ç êàðòîþ àòìîñôåðíèõ îïàäіâ, âè çíàєòå, ùî âîíè ðîçïîäіëÿþòüñÿ çîíàëüíî, çàëåæíî âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè. Íàéáіëüøå їõ âèïàäàє â åêâàòîðіàëüíèõ і òðîõè ìåíøå – ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ, íàéìåíøå – ó òðîïіêàõ і áіëÿ ïîëþñіâ. Çîíàëüíèé ðîçïîäіë îïàäіâ ïîðóøóєòüñÿ âïëèâîì ôàêòîðó ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі (òàáë. 9).

Òàáëèöÿ 9. Çîíàëüíі òà àçîíàëüíі ôàêòîðè ðîçïîäіëó àòìîñôåðíèõ îïàäіâ íà ìàòåðèêàõ

39 РОЗ ДІЛ І

Атмосферні опади – вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню

і предмети.

Фактор впливу Результат розподілу Розподіл поясів високого і низького тиску В екваторіальних та помірних широтах, де панує область низького тиску, переважають висхідні рухи повітря (сприяють конденсації вологи), – часті рясні опади У тропічних і полярних широтах з областями високого тиску, де переважають низхідні потоки повітря (перешкоджають насиченню повітря вологою), – опадів випадає мало Положення відносно Світового океану Що ближче територія розташована до Світового океану, то більше вона отримує від нього вологи Наприклад, внутрішні райони Азії відчувають нестачу опадів, оскільки дуже віддалені від океанів. Проходження морських течій Теплі течії сприяють випадінню опадів на узбережжях, а холодні навпаки –перешкоджають Уздовж західних узбереж Південної Америки та Африки проходять холодні течії, що сприяли формуванню берегових тропічних пустель (Атакама, Наміб). Теплі течії Гольфстрім та Північноатлантична приносять чимало опадів на східне узбережжя США, Канади й у країни Західної та Північної Європи Рельєф та орієнтування гірських схилів Гори перешкоджають руху вологих повітряних мас, а рівнини навпаки –відкриті для їх проникнення в глиб материків. На схилах гірських масивів, що повернуті в бік вітрів з океану, опадів випадає більше, аніж на протилежних

1. Що називають циркуляцією атмосфери? Які її складники?

2. Охарактеризуйте причини утворення постійних та сезонних

3. Складіть сенкан до одного з понять теми: пасати, західні вітри, стокові ві-

4. Що таке повітряні маси? На які типи поділяють повітряні

тивостями?

5 Охарактеризуйте закономірності розподілу опадів на материках. Яка існує залежність

Кейс-випадок Проаналізуйте карту розподілу атмосферних

1) рівномірно впродовж року (до

3) на східних узбережжях материків: максимум – улітку, з приходом мусону з океану;

4) на південно-західних узбережжях

(помірного морського повітря), мінімум – улітку, з приходом сухого повітря з пустель (тропічного континентального повітря);

5) з віддаленням від океану кількість опадів

на рік і менше, максимум – улітку)

Літературна лабораторія

Використовуючи QR-код, за уривками з літерат урних творів

визначте небезпечні метеорологічні

ни виникнення, райони

40 РОЗ ДІЛ І Це цікаво знати Найвологішим місцем на планеті згідно з Книгою рекордів Гіннеса вважається індійське селище Маусінрам, на північному сході Індії, біля підніжжя Гімалаїв. Тут у 1985 р. випала рекордна кількість опадів – 26 000 мм, а в середньому в селищі на рік випадає понад 11 862 мм опадів. Конкурентом Маусінраму є місто Черапунджі, яке лежить на висоті 1300 м над рівнем моря на шляху південно-західних м усонів із Бенгальської затоки. Середня кількість опадів оцінюється в 11 430 мм на рік, тобто щодня понад 3 см. Рекордна кількість випала тут у 1994 р. – 24 500 мм. Ск ладаємо меседжі

до питань

вітрів на Землі.

три, мусони Покажіть на карті райони їх поширення.

маси за їх влас-

між поясами атмосферного тиску та кількістю опадів?

опадів та визначте особливості їх випадіння над материками. Встановіть, над яким материком або декількома материками опади

випадають:

2000–3000 мм на рік);

материків відносно рівномірно впродовж року

на західних узбережжях

(до 1000 мм на рік);

материків: максимум – узимку, з приходом вологого повітря

різко

100 мм

скорочується (до

та процеси: причи-

поширення, правила поведінки під час їх

, досліджуємо

й морські повітряні маси різних географічних широт Землі. 2. Організація спостережень за режимом вітрів та опадів у світі (мережа станцій та програми Всесвітньої метеорологічної організації) Працюємо з інтернет-ресурсами За сайтом Windy.сom у режимі реального часу простежте, як упродовж доби змінюється напрямок пересування повітряних мас країнами Європи та, зокрема, Україною.

явища

проявів. Спостерігаємо

проєктуємо

1. Континентальні

іìàòè÷íі ïîÿñè òà òèïè êëіìàòó.

і çìіíè êëіìàòó

ПРИГАДАЄМО. Що таке клімат?  Навіщо спостерігати за кліматичними показниками в різних місцевостях Землі?  Яку інформацію про клімат різних ділянок земної

 аналізувати й

зувати наслідки глобальних змін клімату для природи та життя людини. ● Для чого здійснюють кліматичне районування Землі. Çàëåæíî âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè, çåìíà ïîâåðõíÿ ïîäіëÿєòüñÿ íà äіëÿíêè ç îäíàêîâèìè êëіìàòè÷íèìè óìîâàìè (òåìïåðàòóðîþ, àòìîñôåðíèì òèñêîì, äîìіíóþ÷èìè íàïðÿìêàìè âіòðіâ, õìàðíіñòþ, êіëüêіñòþ îïàäіâ òîùî). Òàêі äіëÿíêè îá’єäíóþòü ó êëіìàòè÷íі ïîÿñè.

з відносно однаковими кліматичними умовами.

Âіäïîâіäíî äî íàéïîøèðåíіøîї êëàñèôіêàöії, â îáîõ ïіâêóëÿõ

Çåìëі âèîêðåìëþþòü 13 êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ: åêâàòîðіàëüíèé, äâà ñóáåêâàòîðіàëüíèõ, äâà òðîïі÷íèõ, äâà ñóáòðîïі÷íèõ, äâà ïîìіðíèõ, ñóáàðêòè÷íèé (ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі) òà ñóáàíòàðêòè÷íèé (ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі), àðêòè÷íèé òà àíòàðêòè÷íèé (âіäïîâіäíî ó Ïіâíі÷íіé і Ïіâäåííіé ïіâêóëÿõ). Ïîÿñè âèîêðåìëþþòü çà ïàíіâíèì òèïîì ïîâіòðÿíîї ìàñè. Êëіìàòè÷íі ïîÿñè ïîäіëÿþòü íà äâі ãðóïè – îñíîâíі òà ïåðåõіäíі. Äëÿ îñíîâíèõ ïîÿñіâ (îäèí åêâàòîðіàëüíèé – ïî îáèäâà áîêè âіä åêâàòîðà, ïî äâà òðîïі÷íèõ òà ïîìіðíèõ, àðêòè÷íèé òà àíòàðêòè÷íèé) õàðàêòåðíå ïåðåâàæàííÿ âïðîäîâæ ðîêó îäíîãî çîíàëüíîãî òèïó ïîâіòðÿíèõ ìàñ, âіä ÿêèõ ïîÿñè îòðèìàëè ñâîї íàçâè.

Ïåðåõіäíі ïîÿñè – ñóáïîÿñè (ñóáåêâàòîðіàëüíі, ñóáòðîïі÷íі, ñóáàðêòè÷íèé òà ñóáàíòàðêòè÷íèé) âèîêðåìëåíі â òèõ ÷àñòèíàõ çåìíîї ïîâåðõíі ìіæ îñíîâíèìè êëіìàòè÷íèìè ïîÿñàìè, äå âïðîäîâæ ðîêó çìіíþþòü îäíà îäíó äâі ïîâіòðÿíі ìàñè. Çàçâè÷àé óëіòêó äî íèõ íàäõîäÿòü ïîâіòðÿíі ìàñè ç ïіâäíÿ, à âçèìêó –ç ïіâíî÷і. Íàïðèêëàä, ó ñóáåêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñі âëіòêó ïàíóє

41 РОЗ ДІЛ І § 7. Êë

Ãëîáàëüí

поверхні (зокрема материків) можна отримати з кліматичної карти? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: підходи до кліматичного районування Землі;  сучасні кліматичні пояси та типи клімату;  карту кліматичних поясів;  глобальні зміни клімату НАВЧИМОСЯ: пояснювати причини

різних типів клімату в межах

аналізувати й представляти дані про клі-

клімату за допомогою карти;

пояс – велика

земної поверхні

утворення

кліматичних поясів;  знаходити,

матичні пояси та типи

прогно-

Кліматичний

широтна смуга

åêâàòîðіàëüíà ïîâіòðÿíà ìàñà, ùî ôîðìóє óìîâè òåïëîãî é âîëîãîãî êëіìàòó, à âçèìêó – ïîâіòðÿíà ìàñà ç ïіâíî÷і – òðîïі÷íà, ÿêà ïðèíîñèòü òåæ òåïëó, àëå äóæå ñóõó ïîãîäó. Êëіìàò óñåðåäèíі ïîÿñіâ òàêîæ íåîäíîðіäíèé. Òîìó â ìåæàõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ âèäіëÿþòü êëіìàòè÷íі îáëàñòі ç ðіçíèìè òèïàìè êëіìàòó. Öå çóìîâëåíî âіääàëåíіñòþ òåðèòîðії âіä îêåàíіâ, äієþ öèðêóëÿöії àòìîñôåðè, îêåàíі÷íèõ òå÷іé, âèñîòîþ ìіñöåâîñòі òîùî. ● Характеристика кліматичних поясів. 13 êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ ïîñëіäîâíî çìіíþþòü îäèí îäíîãî, ïî÷èíàþ÷è âіä åêâàòîðà é äî îáîõ

ïîëþñіâ.

Åêâàòîðіàëüíèé, àíòàðêòè÷íèé і àðêòè÷íèé êëіìàòè÷íі ïîÿñè

ìàþòü ïî îäíîìó òèïó êëіìàòó, îñêіëüêè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ñòàëèìè âïðîäîâæ ðîêó âëàñòèâîñòÿìè ïîâіòðÿíèõ ìàñ (ÏÌ). Ó òðîïі÷íîìó, ïîìіðíîìó ïîÿñàõ òà âñіõ êëіìàòè÷íèõ ñóáïîÿñàõ âèîêðåìëþþòü ïî

äåêіëüêà êëіìàòè÷íèõ îáëàñòåé, êîæíà ç ÿêèõ ìàє ñâіé òèï êëіìàòó. Åêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ ðîçòàøîâàíèé âçäîâæ åêâàòîðà, äå Ñîíöå äâі÷і íà ðіê ó çåíіòі é ïàíóє âîëîãà åêâàòîðіàëüíà ïîâіòðÿíà ìàñà (ÅÏÌ). Óïðîäîâæ ðîêó òóò ñïîñòåðіãàþòüñÿ âèñîêі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ (+26…+28 °Ñ) і ðі÷íà àìïëіòóäà ìàëà (óñüîãî 2–3 °Ñ). Â óìîâàõ íèçüêîãî òèñêó íàãðіòå ïîâіòðÿ ïіäíіìàєòüñÿ âãîðó é óòâîðþþòüñÿ äîùîâі õìàðè. Ùîäåííі çëèâè ç ãðîçàìè çóìîâëþþòü âåëèêó ðі÷íó êіëüêіñòü îïàäіâ (áëèçüêî 2000–3000 ìì), ÿêі

âèïàäàþòü ðіâíîìіðíî âïðîäîâæ ðîêó. Â åêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñі ëèøå îäèí ñåçîí ðîêó, òóò çàâæäè âîëîãî і ñïåêîòíî (çâåðíіòü óâàãó íà êëіìàòè÷íó äіàãðàìó – êëіìàòîäіàãðàìó íà ìàë. 16).

Ä ëÿ ñóáåêâàòîð і àëüíîãî ïîÿñó õà ð àêòå ð íà ñåçîííà çì і í à ïîâіòðÿíèõ ìàñ: óëіòêó ñþäè ïðèõîäèòü âîëîãà і ñïåêîòíà ÅÏÌ, óçèìêó – äóæå ñïåêîòíà é ñóõà òðîïі÷íà (ÒÏÌ). Âіäïîâіäíî òóò ðîçðіçíÿþòü äâà ñåçîíè ðîêó – âîëîãèé òà ñóõèé (ìàë. 17). Ðі÷íà êіëüêіñòü îïàäіâ ñòàíîâèòü 1000–3000 ìì, їõ ìàêñèìóì ïðèïàäàє íà ëіòî, êîëè äîìіíóє ÅÏÌ. Òåðèòîðіÿ öüîãî êëіìàòó ñïðèÿòëèâà äëÿ ðîçñåëåííÿ ëþäåé.

Òðîïі÷íі êëіìàòè÷íі ïîÿñè îõîïëþþòü òðîïі÷íі øèðîòè, äå Ñîíöå òàêîæ áóâàє â çåíіòі. Ñóõіñòü ÒÏÌ çóìîâëþє âèñîêó ïðîçîðіñòü àòìîñôåðè, ÷åðåç ùî êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії äóæå âåëèêà, ùî ñïðè÷èíÿє ðåêîðäíî âèñîêі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà íàéòåïëіøîãî ìіñÿöÿ +30 °Ñ, íàéõîëîäíіøîãî +15°…+16 °Ñ (ìàë. 18). Óëіòêó íàä ñóõîäîëîì òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ ìîæå äîñÿãàòè íàéâèùîãî çíà÷åííÿ íà çåìíіé êóëі (ìàéæå +58 °Ñ), àëå âçèìêó ïîâåðõíÿ øâèäêî îõîëîäæóєòüñÿ. Ñïîñòåðіãàþòüñÿ çíà÷íі äîáîâі êîëèâàííÿ òåìïåðàòóð (äî 40–50 °Ñ). ×åðåç

42 РОЗ ДІЛ І

âіäñóòíіñòü õìàð óïðîäîâæ ðîêó âèïàäàє äóæå ìàëî îïàäіâ (100–200 ìì), òîìó òóò áàãàòî òðîïі÷íèõ ïóñòåëü.

Ìàë. 16.

Ìàë. 17.

çàõîäі (ïіä âïëèâîì õîëîäíèõ ïðèáåðåæíèõ ìîðñüêèõ òå÷іé) òà ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ ìàòåðèêіâ ôîðìóєòüñÿ îáëàñòü òðîïі÷íîãî ïóñòåëüíîãî òèïó êëіìàòó. Òóò ïåðåâàæàþòü íèçõіäíі ðóõè ïîâіòðÿ, çà ðіê âèïàäàє ìåíø ÿê 100 ìì îïàäіâ. Íà ñõîäі òðîïі÷íèõ ìàòåðèêіâ (ïіä âïëèâîì âîëîãèõ ïàñàòіâ ç îêåàíіâ òà òåïëèõ ìîðñüêèõ òå÷іé) ðîçòàøîâàíà îáëàñòü âîëîãîãî òðîïі÷íîãî òèïó êëіìàòó. Òóò ïàíóє ìîðñüêà ÒÏÌ. Òîìó íà ñõіäíèõ óçáåðåææÿõ, îñîáëèâî â ãîðàõ, óïðîäîâæ

ðîêó âèïàäàє êіëüêà òèñÿ÷ ìіëіìåòðіâ îïàäіâ. Ñóáòðîïі÷íі êëіìàòè÷íі ïîÿñè ôîðìóþòüñÿ ïіä âïëèâîì ÒÏÌ

âëіòêó і ïîìіðíèõ (ÏÏÌ) – âçèìêó. Òàêà öèðêóëÿöіÿ ïîâіòðÿ

çóìîâëþє іñíóâàííÿ äâîõ âіäìіííèõ ñåçîíіâ – ñïåêîòíîãî é ñóõîãî ëіòà òà âіäíîñíî ïðîõîëîäíîї é âîëîãîї çèìè. Ó ìåæàõ ïîÿñó âèäіëÿþòü ÷îòèðè êëіìàòè÷íі îáëàñòі.

Ñåðåäçåìíîìîðñüêèé òèï ôîðìóєòüñÿ íà çàõîäі ìàòåðèêіâ, äå ïàíóє ñóõå é æàðêå ëіòî (+20…+27 °Ñ) і âîëîãà é òåïëà çèìà (+5…+12 °Ñ). Öåé êëіìàò íàïðÿìó ïîâ’ÿçàíèé іç Ñåðåäçåìíèì ìîðåì òà îêåàíі÷íèìè òå÷іÿìè (ìàë. 19). Ðі÷íà êіëüêіñòü îïàäіâ – 450–600 ìì. Êëіìàò íàéáіëüø ïðèєìíèé äëÿ ëþäèíè, ïðî ùî ñâіä÷èòü çàñíóâàííÿ íà öèõ çåìëÿõ íàéäàâíіøèõ öèâіëіçàöіé Ñòàðîãî Ñâіòó. Ó öåíòðàëüíèõ ÷àñòèíàõ ìàòåðèêіâ ïàíóє ñóáòðîïі÷íèé êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò іç æàðêèì (äî +30 °Ñ) і ñóõèì ëіòîì (ìàë. 20), âіäíîñíî ïðîõîëîäíîþ ñóõîþ çèìîþ (0…+5 °Ñ), îäíàê ìîæóòü áóòè і ìîðîçè äî –20 °Ñ. Ó öіé îáëàñòі âèïàäàє ëèøå 120–300 ìì îïàäіâ.

43 РОЗ ДІЛ І

Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Ñіíãàïóð СБТЛВЛ Сінгапур +26,8 °С °С мм 40 30 20 10 0 –10 –20 280 240 200 160 120 80 40 0 2378 мм

Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Àääіñ-Àáåáà СБТЛВЛ Аддіс-Абеба °С мм 40 30 20 10 0 –10 –20 280 240 200 160 120 80 40 0 1143 мм +16,3 °С СБТЛВЛ Каїр +21,3 °С °С мм 18 мм 40 30 20 10 0 –10 –20 140 120 100 80 60 40 20 0 Ìàë. 18. Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Êàїð Çàëåæíî

і îïàäіâ ó òðîïі÷íîìó ïîÿñі ñïîñòåðіãàþòü ðіçêі êëіìàòè÷íі êîíòðàñòè. Íà

ä êіëüêîñò

Íà ñõіäíèõ óçáåðåææÿõ êîíòèíåíòіâ ôîðìóєòüñÿ ñóáòðîïі÷íèé ìóñîííèé òèï êëіìàòó ç æàðêèì (+25 °Ñ) і äîùîâèì ëіòîì і ïðîõîëîäíîþ âîëîãîþ çèìîþ (1000–1500 ìì). Öåé òèï êëіìàòó âèðàæåíèé ëèøå ó

і ìàòåðèêіâ (ìàë. 21).

íàä òåðèòîðіÿìè Òèõîãî, Іíäіéñüêîãî òà Àòëàíòè÷íîãî îêåàíіâ. Ï îì і ðí і êë і ìàòè÷í і ïîÿñè ðîçòàøîâàí і â ïîì і ðíèõ øèðîòàõ îáîõ ïіâêóëü, äå êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії ïîìіòíî êîëè-

âà є òüñÿ, çàâäÿêè ÷îìó òóò ÿñêðàâî âèðàæåí і ïîðè ðîêó. Ùîäî

ïîâ і òðÿíèõ ìàñ, òî ö і ëîð і ÷íî ïåðåâàæàþòü ÏÏÌ. Òóò âèä і ëÿþòü íàéáіëüøó êіëüêіñòü êëіìàòè÷íèõ îáëàñòåé ç âіäïîâіäíèìè

òèïàìè êëіìàòó.

Îáëàñòü ìîðñüêîãî êëіìàòó ôîðìóєòüñÿ íàä îêåàíі÷íèìè ïðîñòîðàìè òà íà çàõіäíèõ óçáåðåææÿõ ìàòåðèêіâ. Çàõіäíі âіòðè ç îêåàíó ñïðè÷èíÿþòü ìàëі ð

(ìàë. 23).

Ìàë. 23.

Ìàë. 24.

44РОЗ ДІЛ І

і÷íіé ïіâêóëі – íà

Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Ìàäðèä Ìàë. 20. Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Êàáóë СБТЛВЛСБТЛВЛ Мадрид °С мм 450 мм +13,7 °С Кабул °С мм 40 30 20 10 0 –10 –20 140 120 100 80 60 40 20 0 40 30 20 10 0 –10 –20 140 120 100 80 60 40 20 0 362 мм +11,4 °С СБТЛВЛ Сеул +11,9 °С °С мм 40 30 20 10 0 –10 –20 400 360 320 280 240 200 160 120 80 40 0 1373 мм Ìàë.

Êëіìàòîä

àãðàìà ì

Ñóáòðîï

(ìàë. 22) ïàíóє ì

Ïіâí

ñõîä

Ìàë. 19.

21.

іñòà Ñåóë

і÷íèé êëіìàò ç ðіâíîìіðíèì çâîëîæåííÿì

Ìàë.

Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Ïîðò-Åëіçàáåò СБТЛВЛ Лондон °С мм 40 30 20 10 0 –10 –20 280 240 200 160 120 80 40 0 621 мм +11,1 °С СБТЛВЛ Порт-Елізабет °С мм 30 25 20 15 10 5 0 60 563 мм 50 40 30 20 10 0

і÷íі àìïëіòóäè òåìïåðàòóð

22.

Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Ëîíäîí 20 10 0 –10 –20 –30 –40 СБТЛВЛ 140 120 100 80 60 40 20 0 Київ °С мм +7,7 °С 640 мм

àãðàìà

Êëіìàòîäі

ìіñòà Êèїâ

Êіëüêіñòü îïàäіâ âåëèêà – ïîíàä 1000 ìì çà ðіê. Ëіòî – ïðîõîëîäíå (+15…+20 °Ñ), çèìà – ì’ÿêà (0…+5 °Ñ).

Îáëàñòü êîíòèíåíòàëüíîãî êëіìàòó âëàñòèâà äëÿ âíóòðіøíіõ ðàéîíіâ ìàòåðèêіâ. Ó ìіðó âіääàëåííÿ âіä îêåàíó çáіëüøóєòüñÿ ðі÷íà àìïëіòóäà òåìïåðàòóð, çìåíøóєòüñÿ êіëüêіñòü îïàäіâ (äî 300–500 ìì). Êëіìàò çàõіäíèõ ÷àñòèí âíóòðіøíіõ òåðèòîðіé ìàòåðèêіâ çâóòü ïîìіðíî-êîíòèíåíòàëüíèì. Ñàìå òóò ðîçòàøîâàíà òåðèòîðіÿ Óêðàїíè. Òàê, ó Êèєâі ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ñі÷íÿ ñÿãàє –6 °Ñ, ÷åðâíÿ – +19 °Ñ, êіëüêіñòü îïàäіâ ñòàíîâèòü 640 ìì íà ðіê (ìàë. 24). Ó Єâðàçії ó äåÿêèõ її öåíòðàëüíèõ ðàéîíàõ, çîêðåìà â Ñèáіðó, ðіçíèöÿ ìіæ ìàêñèìàëüíèìè ëіòíіìè òà çèìîâèìè òåìïåðàòóðàìè ñòàíîâèòü ïîíàä 100 °Ñ, і òàêèé êëіìàò íàçèâàþòü

ðіçêî êîíòèíåíòàëüíèì.

Íà ñõ і äíèõ ó çáå ð åææÿõ ìàòå ð èê і â ó

ïîì і ð íîì ó ïîÿñ і ñ ô î ð ì ó âàëàñÿ îáëàñòü ìó ñîííîãî êë і ìàò ó , äëÿ ÿêî ї ï ð èòàìàííå ùîðі÷íå ÷åðãóâàííÿ äâîõ ñåçîíіâ –òåïëîãî âîëîãîãî òà õîëîäíîãî ñ ó õîãî. Âë і òê ó éîãî ô î ð ì ó є ñò і éêèé ì ó ñîí

і ç îêåàí ó , ùî ï ð èíîñèòü ð ÿñí і îïàäè (1600–2000 ìì), à âçèìêó ñòîїòü ìîðîçíà (–20…–27 °Ñ) і âіäíîñíî ñóõà ïîãîäà, ÿêó ôîðìó є çèìîâèé ìóñîí, ùî äìå ç êîíòèíåíòó (ìàë. 25).

Ñóáàðêòè÷íîìó òà ñóáàíòàðêòè÷íîìó

ïîÿñàì òàêîæ âëàñòèâà çìіíà ïîâіòðÿíèõ ìàñ: ëіòîì òóò ïàíóþòü ÏÏÌ, à âçèìêó –

Ìàë. 25. Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Ïåêіí

àðêòè÷íі íà ïіâíî÷і òà àíòàðêòè÷íі íà ïіâäíі. Ëіòî âîëîãå é ïðîõîëîäíå (+5…+10 °Ñ), äóæå êîðîòêå, à çèìà ñóâîðà (äî –50 °Ñ) і òðèâàëà (ìàë. 26). Âèïàäàє áëèçüêî 300 ìì îïàäіâ, ïðè÷îìó їõ êіëüêіñòü çáіëüøóєòüñÿ íà íàâіòðÿíèõ ñõèëàõ ãіð.

Àðêòè÷íèé òà àíòàðêòè÷íèé êëіìàòè÷íі ïîÿñè ðîçòàøîâàíі â ïîëÿðíèõ øèðîòàõ. Àðêòè÷íèé êëіìàò (ìàë. 27) ïåðåâàæàє â Ãðåíëàíäії, íà êðàéíіé ïіâíî÷і Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Àíòàðêòè÷íèé – â Àíòàðêòèäі (ìàë. 28).

Êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії äóæå âåëèêà â ïîëÿðíèé äåíü, ïðîòå íèçüêèé êóò ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ ñïðè÷èíÿє ïåðåâàæàííÿ â öèõ ïîÿñàõ õîëîäíèõ і ñóõèõ àðêòè÷íèõ àáî àíòàðêòè÷íèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ

45 РОЗ ДІЛ І

Òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ âïðîäîâæ

40 30 20 10 0 –10 –20 СБТЛВЛ 200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 Пекін °С мм 610

(ÀÏÌ).

ðîêó ïåðåâàæíî âіä’єìíі, îïàäіâ ó âèãëÿäі ñíіãó áóâàє ìåíøå íіæ 200 ìì íà ðіê.

мм +12,1 °С

Ìàë. 26.

Êëіìàòîäіàãðàìà ìіñòà Ðåéê’ÿâіê

Ìàë. 27.

Ìàë.

28.

зміни клімату. Êëіìàò ìàє âëàñòèâіñòü çìіíþâàòèñÿ. Íèíі öåé ïðîöåñ âіäáóâàєòüñÿ âíàñëіäîê ãëîáàëüíîãî ïîòåïëіííÿ, ÿêå âèêëèêàíå, çîêðåìà, äіÿëüíіñòþ ëþäèíè, à ñàìå ïîðóøåííÿì çâè÷íîãî ñêëàäó àòìîñôåðè. Çìіíà êëіìàòó îçíà÷àє, ùî ç ïëèíîì ÷àñó âіäáóâàþòüñÿ ãëîáàëüíі êîëèâàííÿ òåìïåðàòóð òà ïîãîäíèõ ÿâèù. Îòæå, çìіíі êëіìàòó â íàø ÷àñ ñóòòєâî ñïðèÿє çàáðóäíåííÿ àòìîñôåðè. Ïіäâèùåííÿ êîíöåíòðàöії äåÿêèõ ãàçіâ ïðèçâîäèòü äî çàãàëüíîãî ïîòåïëіííÿ. Ïîäіáíî äî ïðîçîðîãî äàõó òåïëèöі, ÷èìàëî ãàç і â ïðîïóñêàþòü á і ëüøó ÷àñòèíó åíåðã ії Ñîíöÿ äî ïîâåðõíі Çåìëі, àëå ïåðåøêîäæàþòü øâèäêіé âіääà÷і âèïðîìі-

íþâàíîãî íåþ òåïëà ó íàâêîëèøíіé ïðîñòіð. Ïàðíèêîâèé åôåêò

ñïðè÷èíÿþòü âîäÿíà ïàðà і âóãëåêèñëèé ãàç, à òàêîæ ìåòàí òà іíøі ãàçè. Áåç ïàðíèêîâîãî åôåêòó òåìïåðàòóðà çåìíîї ïîâåðõíі

çíèçèëàñÿ á íàñòіëüêè, ùî âñÿ ïëàíåòà âêðèëàñÿ áè ëüîäîì.

Òàêå ïіäâèùåííÿ òåìïåðàòóðè ïðèçâîäèòü äî òàíåííÿ ïîëÿðíîї êðèãè é áіëüøîñòі ãіðñüêèõ ëüîäîâèêіâ, ÷åðåç ùî ðіâåíü îêåàíó ïіäíіìàєòüñÿ. Îêðіì òîãî, íà Çåìëі âіäáóâàþòüñÿ òðèâàëі ïîñóõè ó ïðîâіäíèõ àãðàðíèõ ðåãіîíàõ ñâіòó, çîêðåìà é â Óêðàїíі, âòðàòà áіîðіçíîìàíіòòÿ, çðîñòàє ðèçèê äëÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè, âіäáóâàєòüñÿ âèìóøåíå ïåðåñåëåííÿ ëþäåé.

Îäíàê ãëîáàëüíå ïîòåïëіííÿ ÿê íàñëіäîê ïàðíèêîâîãî åôåêòó ìîæå áóòè óïîâіëüíåíî, ÿêùî ñêîðîòèòè âèêèäè âóãëåêèñëîãî ãàçó ïðè ñïàëþâàííі âèêîïíîãî ïàëèâà òà âèõëîïàõ àâòîìîáіë

46 РОЗ ДІЛ І СБТЛВЛ ст. Амундсен-Скотт °С мм 0 –10 –20 –30 –40 –50 –60 8 6 5 4 3 2 1 0 -49,5 °С 2,3 мм

Êëіìàòîäіàãðàìà ñòàíöії ÀìóíäñåíÑêîòò â Àíòàðêòèäі СБТЛВЛ 20 10 0 –10 –20 –30 –40 140 120 100 80 60 40 20 0 о. Шпіцберген °С мм -5,6 °С 213 мм

Êëіìàòîäіàãðàìà îñòðîâà Øïіöáåðãåí 20 10 0 –10 –20 –30 –40 СБТЛВЛ 140 120 100 80 60 40 20 0 Рейк’явік °С мм +4,7 °С 869 мм

● Глобальні

іâ.

меседжі до питань

Складаємо

Що

кліматичне районування? Яка ознака клімату покладена в основу класифікації кліматів Землі, яку вивчаємо в курсі географії 7-го класу? 2. Які характеристики клімату варто враховувати під час аналізу особливостей кліматичних поясів?

таке

47 РОЗ ДІЛ І

Користуючись наведеним планом (Інтелектуальний навігатор по курсу, форзац 1), охарактеризуйте один з кліматичних поясів Землі.

Яка причина виділення кількох областей клімату в межах одного кліматичного поясу? У яких поясах виділяють дві і більше кліматичних областей? 5. Що таке кліматична діаграма? Як працювати з кліматичними діаграмами? Кейс-випадки За картою кліматичних поясів світу дайте відповіді на запитання:

Чому на карті кліматичних поясів екваторіальний пояс не представлений суцільною смугою, а розділений на три частини (ареали)?

Чому субекваторіальний пояс у Північній півкулі в Євразії поширюється найглибше на північ (до 30-х широт), де на інших материках і в Південній півкулі вже розташований тропічний кліматичний пояс?

над материком Євразія смуга тропічного поясу переривається і знову з’являється над Тихим океаном? 4. Чому помірний пояс у Північній півкулі охоплює найбільшу площу і в його межах виділяють чотири кліматичні області? Картографічна лабораторія Пригадайте зкурсу історії: які давні цивілізації (країни) існували в Середземномор’ї? Визначте, у межах яких кліматичних поясів розміщувалися згадані давні цивілізації Європи, Азії та Північної Африки. Поясніть переваги умов життєдіяльності давніх цивілізацій у межах цих кліматичних поясів. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

Класифікації клімату материків: наукові підходи до визначення типів клімату

Три «найкомфортніші кліматичні пояси» Землі для життя людини – які вони?

Чому

Зіставлення та аналіз наявних у науці точок зору щодо причин, які зумовлюють глобальні зміни клімату 4. Позитивні та негативні наслідки глобальних змін клімату для окремих регіонів і країн світу (складання географічного прогнозу) Виконуємо практичні роботи Тема: Визначення закономірностей розподілу кліматичних показників в основних та перехідних кліматичних поясах. Мета: поглибити знання про основні та перехідні кліматичні пояси материків; сформувати вміння визначати за кліматичними показниками кліматичний пояс; узагальнити знання про закономірний розподіл кліматичних показників. Завдання 1. Визначте, які повітряні маси панують у кожному з кліматичних поясів. Результати запишіть у таблицю (у зошиті) Повітряні маси Кліматичний пояс Зробіть висновок: Яка відмінність у панівних повітряних масах основних та перехідних кліматичних поясів? Завдання 2. За допомогою кліматичної карти та кліматичних діаграм § 7 простежте закономірну зміну на материках середніх річних температур повітря (у напрямку від екватора до полюсів). Результати запишіть у таблицю (у зошиті) Кліматичний пояс Середні значення річних температур повітря

Працюємо з інтернет-ресурсами За інтернет-джерелами простежте, як

вологість, тиск, вітер) однієї з країн

10 діб.

Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання https://cutt.ly/Iwz9W1ft або скористайтеся t QR-кодом, щоб

3. Закономірності поширення природних

комплексів материків § 8. Ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà: її âëàñòèâîñòі

òà çàêîíîìіðíîñòі ðîçâèòêó

ПРИГАДАЄМО. Що таке географічна оболонка?  Назвіть складники географічної оболонки.  Чому до географічної оболонки належить не вся атмосфера, а лише її нижня частина?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: закономірності розвитку

НАВЧИМОСЯ: пояснювати взаємозв’язки між природними компонентами в географічній оболонці та усвідомлювати цілісність природи, взаємозв’язок її об’єктів, процесів та явищ.

48 РОЗ ДІЛ І Зробіть висновок: Яка відмінність у показниках середніх річних температур повітря основних та перехідних кліматичних поясів? Завдання 3. За допомогою кліматичної карти та кліматичних діаграм § 7 простежте закономірну зміну на материках сумарної кількості атмосферних опадів. Результати запишіть у таблицю (у зошиті). Кліматичний пояс Атмосферні опади річна кількість опадів режим випадіння Наприклад, екваторіальний Наприклад, 2000–3000 мм Наприклад, рівномірно впродовж року Зробіть висновок: Яка відмінність у показниках кількості та режиму випа-

основних та перехідних кліматичних поясів?

погода

Європи

власний вибір)

діння атмосферних опадів

змінювалася

(температура,

(на

за останні

тестові завдання

знайти та виконати

Тема

географічної оболонки.

●

– найбільший природний комплекс Землі. Óñ і îáîëîíêè íàøî ї ïëàíåòè ì і æ ñîáîþ ïå ð åá ó âàþòü ó ò і ñí і é âçà є ìîä ії , ó òâî ð þþ÷è îñîáëèâ ó îáîëîíê ó , ÿê ó ìè íàçèâà є ìî ãåîãðàô і ÷íîþ . Географічна оболонка – це планетарний географічний комплекс, який утворився в зоні взаємопроникнення та взаємодії верхньої частини літосфери, нижньої частини атмосфери, всієї гідросфери та біосфери.

Географічна оболонка

Ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà õàðàê-

òåðèçóєòüñÿ íèçêîþ âëàñòèâèõ їé

îçíàê. Ïåðøîþ íàéâàæëèâіøîþ

îçíàêîþ ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè є

òå, ùî âîíà ñêëàäàєòüñÿ іç ãåîñôåð (ïðèãàäàéòå ÿêèõ), ÿêі âçà-

єìîäіþòü і ïðîíèêàþòü îäíà â

îäíó (ìàë. 29). Êîìïîíåíòàìè

ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè є ãіðñüêі

ïî ð îäè, ґ ðó íò, ïîâ і ò ð ÿ, âîäà, ðîñëèííіñòü, òâàðèíè, áàêòåðії і

ñîíÿ÷íà ðàäіàöіÿ. Ó ìåæàõ Çåìëі

Ìàë. 29. Áóäîâà

ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè

áіëüøå íіäå íå іñíóє ïîєäíàííÿ ðå÷îâèíè â òðüîõ àãðåãàòíèõ ñòàíàõ ç îðãàíі÷íîþ ìàòåðієþ. Öå äîçâîëÿє ãîâîðèòè ïðî ñâîєðіäíіñòü і ñïåöèôі÷íіñòü ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè. рацюємо групами (у парі). Знайдіть на мал. 29 складники географічної олонки та спробуйте визначити, як саме вони взаємодіють і проникають одна в одну (за одним з варіантів): 1) атмосфера – гідросфера, 2) атмосфера – літосфера, 3) атмосфера – біосфера, 4) гідросфера – біосфера, 5) літосфера – гідросфера, 6) літосфера – біосфера.

Äðóãà íàéâàæëèâіøà îçíàêà ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè ïîëÿãàє â òîìó, ùî â її ìåæàõ ñòèêàþòüñÿ і ñêëàäíî ïåðåïëіòàþòüñÿ êîñìі÷íі é çåìíі ñèëè, åíåðãіÿ ðіçíîãî ïîõîäæåííÿ (ìàë. 30).

Працюємо з інформацією. Доповніть малюнок 30. Наведіть приклади, які зможуть пояснити, як саме впливає на географічну оболонку (її складові частини та їх взаємодію) сонячна радіація та внутрішня енергія Землі.

Òðåòÿ íàéâàæëèâіøà îçíàêà ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè ïîëÿãàє â òîìó, ùî âñі її ñêëàäíèêè, òîáòî ãåîñôåðè, іíòåíñèâíî âçàєìîäіþòü îäèí ç îäíèì. Ñàìå äëÿ ãåîãðàôі÷íîї

îáîëîíêè õàðàêòåðíèé áåçïåðåðâíèé

êîëîîáіã âîäè, ðå÷îâèí òà åíåðãії.

Òîâùèíà ãåîã ð à ô і ÷íî ї î á îëî í ê è ñ ò à í î âèòü áë è ç ü êî 55 ê ì .

Çà âåðõíþ ìåæó ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè ï ð è é íÿòî âèñîò ó îçîíîâîãî

øàðó ( ìåæà ìîæëèâîãî ïîøèðåííÿ æèòòÿ), à çà íèæíþ – ìåæó ïîøèðåííÿ îñàäîâèõ ïîðіä (ïðèãàäàéòå öþ ãëèáèíó).

Ìàë. 30. Âèäè åíåðãії ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè

49 РОЗ ДІЛ І

оболонці (у природі) – беззаперечні (постійні й тісні) взаємозв’язки

об’єктами, явищами і процесами, у яких одні є причинами, інші – наслідками взаємодії.

Öіëіñíіñòü ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè. Êîæíèé êîìïîíåíò ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè (ðåëüєô, ґðóíòè, âîäè, îðãàíі÷íèé ñâіò òà іí.) іñíóє é ðîçâèâàєòüñÿ çà ñâîїìè âëàñíèìè çàêîíàìè. Àëå æîäåí іç êîì-

ïîíåíòіâ íå іñíóє і íå ðîçâèâàєòüñÿ іçîëüîâàíî. Âіí çàçíàє íà ñîáі âïëèâó іíøèõ êîìïîíåíòіâ і

Ìàë. 31. Âèðóáóâàííÿ

ëіñіâ ó Êàðïàòàõ

іëüøåííÿ éîãî ïëîùі, çìіíè îáðèñіâ áàãàòüîõ éîãî äіëÿíîê, ùî, çі ñâîãî áîêó, âïëèíóëî íà ïåðåðîçïîäіë òâàðèííîãî é ðîñëèííîãî ñâіòó. Ìàñîâà âèðóáêà ëіñó ìîæå ïðèçâåñòè äî ðіçêèõ çìіí òåìïåðàòóðè (ñòàíå õîëîäíіøå âçèìêó, à ñïåêîòíіøå âëіòêó), çíåñåííÿ ðîäþ÷îãî øàðó ґðóíòó, îñóøåííÿ ðі÷îê, ìіãðàöії òâàðèí òîùî. Íà ìіñöі âèðóáàíèõ ëіñіâ óòâîðþþòüñÿ ïóñòåëі. Îñîáëèâî öå àêòóàëüíî äëÿ ãіðñüêèõ òåðèòîðіé Óêðàїíè. Íàäìіðíå âèðóáóâàííÿ ëіñіâ ó Êàðïàòàõ (ìàë. 31) є ïðè÷èíîþ øâèäêîãî òàíåííÿ ñíіãó íàâåñíі, ùî ñïðè÷èíÿє âåëèêі ðóéíіâíі ïîâåíі. Çàêîí öіëіñíîñòі ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè ìàє âàæëèâå ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ. Ãîñïîäàðñüêà ä

ÿëüí

ëüñòâà – öå âòðó÷àííÿ â ïåðåáіã à ïðèðîäíèõ ïðîöåñіâ

і. Çàìіíà ïðèðîäíîї ðîñëèííîñòі êóëüòóðíîþ, çðîøåííÿ é îñóøåííÿ çåìåëü âïëèâàє íà âñå îòî÷óâàíå ïðèðîäíå ñåðåäîâèùå і ìîæå ïðèçâåñòè äî íåáàæàíèõ äëÿ ëþäèíè íàñëіäêіâ. Побудуйте фішбоун причин та наслідків вирубування лісів.

50 РОЗ ДІЛ І ● Загальні закономірності географічної оболонки. Äî íàéâàæëèâіøèõ çàêîíîì

ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè íàëåæàòü öіëіñíіñòü, ðèòì

à òàêîæ êîëîîáіã ðå÷îâèí ó ïðèðîäі. Закономірності в географічній

іðíîñòåé

і÷íіñòü, çîíàëüíіñòü,

між

, çі ñâîãî áîêó, ñïðàâëÿє íà íèõ âïëèâ.

í ðå÷îâèíè òà åíåðãії ìіæ îêðåìèìè ñêëàäîâèìè ÷àñòèíàìè

і÷íîї îáîëîíêè é âèçíà÷àє її öіëіñíіñòü. Цілісність географічної оболонки – це єдність усіх компонентів географічної оболонки, зумовлена їх взаємозв’язком і взаємозалежністю. Òàê,

ïðèáåðåæíèõ äі

Íåâïèííèé îáìі

ãåîãðàô

íàïðèêëàä, çíèæåííÿ ðіâíÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó ñïðè÷èíèëî îñóøåííÿ çíà÷íèõ

ëÿíîê і çá

іñòü ëþäñüêîãî ñóñïі

ó ãåîãðàôі÷íіé îáîëîíö

Поміркуйте, які наслідки це мало. ● Ритмічність географічної оболонки. Ðèòìі÷íіñòü – íåâіä’єìíà і

âàæëèâà ðèñà ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè Çåìëі. Áóäü-ÿêà ìіñöåâіñòü

ñõîæà íà іíøó àáî âіäðіçíÿєòüñÿ âіä іíøîї íå ëèøå îñîáëèâîñòÿìè

ïîєäíàííÿ ðåëüєôó, ðîñëèííîñòі, êëіìàòó, ґðóíòіâ òà іíøèõ êîì-

ïîíåíòіâ, àëå é õàðàêòåðîì ðèòìі÷íîñòі.

Ритмічність

у часі.

Îñíîâíèìè ðèòìàìè ó ïðèðîäі є äîáîâі, ñåçîííі, áàãàòîðі÷íі òà

ïîíàäâіêîâі. Äîáîâà ðèòìі÷íіñòü – çìіíè ÿâèù ó ïðèðîä

òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ, àáñîëþòíîї é âіäíîñíîї âîëîãîñòі. Ìіñöåâі âіòðè (áðèçè і ãіðñüêî-äîëèííі) – öå ïðîÿâ äîáîâîї ðèòìіêè ðóõó ïîâіòðÿ, çóìîâëåíîãî çìіíîþ éîãî ãóñòèíè ïіä äієþ íàãðіâàííÿ é îõîëîäæåííÿ â ïåâíіé ìіñöåâîñòі. Ðèòìі÷íіñòü çóìîâëþє ïðîöåñ ôîòîñèíòåçó â ðîñëèí. Ó äîáîâîìó öèêëі ÷іòêî ïðîÿâëÿєòüñÿ æèòòєäіÿëüíіñòü ëþäåé і òâàðèí (àêòèâíіñòü óäåíü, âіäïî÷èíîê óíî÷і). Ñåçîííà ðèòìі÷íіñòü âèÿâëÿєòüñÿ ó ÷іòêèõ çìіíàõ ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè, ïîâ’ÿçàíèõ іç çìіíîþ ïіð ðîêó. Íàéêðàùå âîíà ïðîñòåæóєòüñÿ â ïîìіðíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі: ó ðі÷íîìó õîäі êëіìàòè÷íèõ

åëåìåíòіâ (їõ ñåçîííà çìіíà) òà ãіäðîëîãі÷íèõ ÿâèù (ëüîäîñòàâ, ëüîäîõіä, ïîâіíü, çíèæåííÿ ðіâíÿ âîäè), ґðóíòîòâîðíèõ і ðåëüєôîòâîð-

íèõ ïðîöåñàõ, ìіãðàöії ðèá і ïòàõіâ, çìіíі ðèòìіâ æèòòÿ ðîñëèííîñòі òîùî. Ñåðåä áàãàòîðі÷íèõ ðèòìіâ âèîêðåìëþþòüñÿ ðèòìè ç ïåðіîäîì 11 ðîêіâ, ïîâ’ÿçàíі çі çìіíîþ ñîíÿ÷íîї àêòèâíîñòі. Îñîáëèâî âèðіçíÿєòüñÿ ïîíàäâіêîâèé ðèòì òðèâàëіñòþ 1800–1900 ðîêіâ. Ïîíàäâіêîâі öèêëè ïîâ’ÿçóþòü іç çìіíîþ ïðèïëèâîóòâîðþâàëüíèõ ñèë. Ïіä їõ âïëèâîì ìîæóòü âіäáóâàòèñÿ øâèäêі çìіíè âëàñòèâîñòåé ìîðñüêîї âîäè – òåìïåðàòóðè, ñîëîíîñòі, ãóñòèíè – ó âåðòèêàëüíîìó íàïðÿìі. Ïіäéîì íà ïîâåðõíþ îêåàíó õîëîäíèõ ãëèáèííèõ âîä àáî їõ îïóñêàííÿ ïðèâîäèòü äî îõîëîäæåííÿ

51 РОЗ ДІЛ І

Китаї відбулася кампанія зни-

горобців під гаслом боротьби зі сільськогосподарськими шкідниками.

Працюємо з інформацією. У 1950-х рр. у

щення

–

повторюваність подібних явищ

географічної оболонки

це

і çìіíîþ

і, çóìîâëåí

äíÿ òà íî÷і. Ïðîÿâè ðèòìі÷íîñòі ïðîãëÿäàþòüñÿ â äîáîâîìó õîäі

іøîþ ãåîãðàôі÷íîþ çàêîíîìіðíіñòþ Çåìëі є çîíàëüíіñòü. Зональність географічної оболонки – закономірна зміна всіх географічних компонентів і природних комплексів по широті від екватора до полюсів.

àáî íàãðіâàííÿ àòìîñôåðè. ● Зональність. Íàéâàæëèâ

Çîíàëüíіñòü çåìíîї ïîâåðõíі çóìîâëåíà êóëÿñòіñòþ Çåìëі é îáåðòàííÿì її íàâêîëî Ñîíöÿ. Íàõèë îñі äî åêëіïòèêè ïðèâîäèòü äî ðîçïîäіëó ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії ïî çåìíіé ïîâåðõíі, ïîñòóïîâîãî çìåíøåííÿ її ïî îáèäâà áîêè âіä åêâàòîðà. Ñïîñòåðіãàєòüñÿ çàêîíîìіðíà çìіíà (çàëåæíî âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè) êëіìàòó, ґðóíòіâ, ðîñëèííîñòі òà іíøèõ ñêëàäíèêіâ ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè і, âіäïîâіäíî, ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ, ÿêі ñêëàäàþòü ãåîãðàôі÷íó îáîëîíêó.

Ñòðóêòóðà ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè ó Ïіâäåííіé і Ïіâíі÷íіé ïіâêóëÿõ ðіçíà, ó íèõ íå ïîâòîðþþòüñÿ âñі ïðèðîäíі çîíè. Íàïðèêëàä, ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі âіäñóòíі çîíè òóíäðè, ëіñîòóíäðè, òàéãè, ìіøàíèõ ëіñіâ. Âîíè õàðàêòåðíі äëÿ ïîìіðíèõ і ñóáòðîïі÷-

íèõ øèðîò íà ìàòåðèêàõ Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі. Êîëîîáіã ðå÷îâèí ó ïðèðîäі. Àòìîñôåðà, ãіäðîñôåðà, ëіòîñôåðà é áіîñôåðà îá’єäíóþòüñÿ â єäèíó ñèñòåìó øëÿõîì îáìіíó ðå÷îâèíîþ

òà åíåðãієþ. Íàÿâíіñòü êîëîîáіãó ðå÷îâèíè é åíåðãії – îäíà ç íàéáіëüø âàæëèâèõ і õàðàêòåðíèõ îñîáëèâîñòåé ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè Çåìëі (ìàë. 32). Îñíîâíèì äæåðåëîì åíåðãії â ãåîãðàôі÷íіé îáîëîíöі є åíåðãіÿ Ñîíöÿ. Íà Çåìëі ñîíÿ÷íà ðàäіàöіÿ ïåðåòâîðþєòüñÿ â òåïëîâó é çàáåçïå÷óє ïðîöåñè, ÿêі âіäáóâàþòüñÿ ó ãåîãðàôі÷íіé îáîëîíöі. ×àñòèíà åíåðãії ó âèãëÿäі òåïëîâîãî âèïðîìіíþâàííÿ ïîâåðòàєòüñÿ íàçàä ó êîñìîñ. Íàéáіëüø ÿñêðàâèì ïðèêëàäîì êîëîîáіãó ðå÷îâèí ó ïðèðîäі є êîëîîáіã âîäè (ìàë. 33).

Працюємо групами (у парі). Побудуйте ланцюжок або створіть малюнок про колообіг води, речовини чи енергії в географічній оболонці (як задіяні компоненти оболонки та як відбувається їх взаємодія на материках).

Íèíі ãåîãðàôі÷íó îáîëîíêó âèäîçìіíþє ëþäñüêà äіÿëüíіñòü. Âîíà ïðèçâîäèòü äî âèìèðàííÿ áàãàòüîõ âèäіâ òâàðèí і ðîñëèí, âèêëèêàє äåãðàäàöіþ ïðèðîäíèõ äіëÿíîê íà çíà÷íèõ ïëîùàõ, àêòèâíî ïîðóøóє ïðèðîäíèé êîëîîáіã ðå÷îâèí òà åíåðãії íà íàøіé ïëàíåòі.

Ìàë. 32. Êîëîîáіã ðå÷îâèí ó ïðèðîäі

Ìàë. 33. Êîëîîáіã âîäè â ïðèðîäі

52 РОЗ ДІЛ І

Які наслідки для природи України має руйнування греблі

півдні України?

Спостерігаємо, проєктуємо,

Проєкт «Пояснення взаємозв’язків між

графічній оболонці».

Працюємо з інтернет-ресурсами

Із кінця 1950-х років

НАВЧИМОСЯ: користуватися

зон;  пояснювати закономірності розподілу природних зон на материках. ● Природні комплекси материків. Ç ê і ëüê і ñòþ ñîíÿ÷íîãî òåïëà é âîëîãè, ùî íàäõîäÿòü íà çåìíó ïîâåðõíþ, ïîâ’ÿçàíî íå ëèøå ðîçïîä і ë êë і ìàòè÷íèõ ïîÿñ і â, à ùå é ð і çíîìàí і òòÿ ïðèðîäíèõ

êîìïëåêñ і

53 РОЗ ДІЛ І

меседжі до питань

Складаємо

Що нового дізналися про географічну оболонку?

Чим корисні знання про закономірності розвитку географічної оболонки?

Чому цілісність природи є запорукою її збереження та охорони?

Які ритми складників географічної оболонки

сезонні, багаторічні)

спостерігати на власному досвіді? Творча

(добові,

доводиться

лабораторія

Каховської ГЕС на

досліджуємо

компонентами в гео-

природними

катастрофічне зниження

та поміркуйте про наслідки цього явища для навколишнього середовища. Скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та опрацювати фільм §

і êîìïëåêñè ìàòåðèêіâ

Що таке природний комплекс?  Назвіть компоненти, що складають природні комплекси.  Як поділяються природні комплекси за масштабом (меншого рівня в межах географічної оболонки)? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: природні комплекси материків;  закономірні прояви широтної зональності та висотно ї поясності в поширенні природних комплексів З емлі на материках;  значення закономірностей пош ирення природних комплексів материків для розмаїття природи земної

відбувається

рівня Аральського моря в Центральній Азії. Подивіться фільм

9. Ïðèðîäí

ПРИГАДАЄМО.

поверхні.

картою географічних

поясів та природних

. Ñàìà æ ãåîãðàô і ÷íà îáîëîíêà ñòðóêòóðíî ïîä і ëÿ-

ïðèðîäíі êîìïëåêñè

іâ òà ðàíãіâ. Природний комплекс (ПК) – це закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у тісній взаємодії та утворюють нерозривну систему Íàéáіëüøèìè ïðèðîäíèìè êîìïëåêñàìè íà ïîâåðõíі ìàòåðèêіâ є ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè. Географічний пояс – найбільший зональний комплекс, що простягається найчастіше в широтному напрямку від екватора до полюсів.

єòüñÿ íà îêðåìі

ðіçíèõ ðіâí

Тварини

РослиниВоди

Ìàë. 34. Êîìïîíåíòè

ïðèðîäíîãî êîìïëåêñó ìàòåðèêà

Ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè âіäðіçíÿþòüñÿ

ìіæ ñîáîþ ïåðåâàæíî çà êіëüêіñòþ ñ îíÿ÷íîãî òåïëà. Ä ëÿ êîæíîãî

ã åîã ð à ô і ÷íîãî ïîÿñ ó õà ð àêòå ð í і

îäíàêîâі òåìïåðàòóðíі óìîâè, öèðêóëÿöіÿ àòìîñôåðè, ïðîöåñè ðåëüєôîóòâîðåííÿ, ґðóíòè, ðîñëèííіñòü і

òâàðèííèé ñâіò (ìàë. 34). Âèäіëÿþòü òàêі ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè: åêâàòîðіàëüíèé; ñóáåêâàòîðіàëüíі; òðîïі÷íі; ñóáòðîïі÷íі; ïîìіðíі; ñóáïîëÿðíі (ñóáàðêòè÷íèé òà ñóáàíòàðêòè÷íèé); ïîëÿðíі (àðêòè÷íèé òà àíòàðêòè÷íèé). Íàçâè ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñіâ çáіãàþòüñÿ ç íàçâàìè êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ, ïðîòå öå íå îäíå é òå ñàìå. Ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè ïðîñòÿãàþòüñÿ â øèðîòíîìó íàïðÿìêó âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ, çìіíþþ÷è îäèí îäíîãî íà ñóõîäîëі òà â îêåàíі, ïðè÷îìó ïîâòîðþþ÷èñü â îáîõ ïіâêóëÿõ. Ïðèðîäíі êîìïëåêñè íà ìàòåðèêàõ ïіäïàäàþòü ïіä âïëèâ çàêîíó øèðîòíîї çîíàëüíîñòі (çîíàëüíі ïðèðîäíі êîìïëåêñè) àáî óòâîðþâàëèñÿ ç ïîðóøåííÿì çîíàëüíîї çàêîíîìіðíîñòі (àçîíàëüíі ïðèðîäíі êîìïëåêñè).

Працюємо з картою. Знайдіть

перелічені в тексті параграфа. Порівняйте відмінності їх проходження

материках. На які менші за площею природні комплекси поділяються географічні пояси?

● Широтна зональність. Ìè âæå çíàєìî, ùî â îñíîâó âèîêðåìëåííÿ ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñіâ ïîêëàäåíî íåðіâíîìіðíèé ðîçïîäіë ñîíÿ÷íîãî

òåïëà ïî ïîâåðõíі Çåìëі ÷åðåç її êóëÿñòіñòü, à âèäіëåííÿ ïðèðîäíèõ çîí ïîâ’ÿçàíå ç âіäìіííîñòÿìè â óìîâàõ çâîëîæåííÿ òåðèòîðії, çîêðåìà çі ñïіââіäíîøåííÿì òåïëà é âîëîãè.

Природна зона – велика частина географічного поясу,

ї íàçâè áіëüøіñòü ïðèðîäíèõ çîí îòðèìàëè âіä òèïó ðîñëèííîãî ïîêðèâó, ùî òàì ïàíóє, çîêðåìà òóíäðà (ç à ôіí. áåçëіñà ðіâíèíà),

54РОЗ ДІЛ І

на карті

та природних зон світу межі географічних поясів,

на

географічних поясів

що

різних

що характеризується подібними природними умовами, зокрема температурним режимом, зволоженням, спільністю ґрунтів, рослинного і тваринного світу тощо. Працюємо групами (у парі). За тематичними картами (кліматична та географічних поясів і природних зон) здійсніть уявну подорож від Північного до Південного полюса вздовж 20-го меридіану сх. ш. і простежте зміну температури й кількості опадів зі зміною природних зон.

Ñâî

Ґрунти Клімат Гірські породи та мінерали,

рельєф

ëіñîòóíäðà, òàéãà (çîíà õâîéíèõ ëіñіâ), çìіøàíі ëіñè, ëіñîñòåï, ñòåï (çîíà òðàâ’ÿíèñòîї, ïåðåâàæíî çëàêîâîї, ðîñëèííîñòі), ñàâàíà (âèñîêîòðàâ’ÿ ç ïîîäèíîêèìè äåðåâàìè) òîùî. Ïðèðîäíі çîíè îõîïëþ-

þòü ðіçíó ïëîùó, àëå îñíîâíі äіëÿíêè ñóõîäîëó çåìíîї êóëі – ñàâàíè, ïóñòåëі é íàïіâïóñòåëі, à çîâñіì íå ëіñè, ÿê ïðèéíÿòî ââàæàòè.

Ðîçãëÿíåìî çîíàëüíó çìіíó ïðèðîäíèõ çîí ó íàïðÿìêó ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü (òàáë. 10).

Òàáëèöÿ 10. Õàðàêòåðèñòèêà ïðèðîäíèõ çîí ñâіòó Природна зона

риси

55 РОЗ ДІЛ І

Характерні

Зона арктичних пустель. Займає північне узбережжя Євразії та Північної Америки й острови Арктики Арктичний клімат: tзими –10…–35 ºС; tліта 0…+5 ºС, опадів – 200–300 мм Ґрунти кам’янисті, р р р болотні У рослинності домінують мохи, лишайники, зрідка квіткові з рослини. Життя великих тварин (тюлені, моржі, білі ведмеді) пов’язане з морем, на суходолі мешкають лемінг, песець, полярна сова. Зона антарктичних пустель. Займає найхолодніший материк Землі. Клімат антарктичний Рослини й тварини поширені в прибережній смузі, де ростуть мохи, лишайники, водорості, гриби У водах Антарктики мешкають китоподібні (синій кит, кашалоти, косатки), тюлені Типові мешканці Антарктиди – пінгвіни (Аделі та імператорські). Літом на прибережних ділянках формуються так звані пташині базари (гніздування буревісників, чайок-поморників, бакланів тощо). Тундра. Охоплює північне узбережжя Євразії та Північної Америки Клімат – субарктичний, спостерігається надмірне зволоження й багаторічна мерзлота Ґрунти тундрово-глейові й торф’яно-болотні Повсюдно поширена ур р др р заболоченість. Окрім мохів і лишайників, зростають карликові верби, берізки, ягідні чагарники На лишайникових пасовищах пасуться північні олені та олені карибу, є хижаки (лемінги, песці, полярні вовки тощо) Лісотундра Розташовується південніше тундри в Євразії та Північній Америці. Властиве чергування рідколісся з тундровими, болотними і лучними ландшафтами Зона хвойних лісів. У Євразії зветься тайгою Простягається широкою смугою із заходу на схід до 45º пн ш Клімат помірно континентальний (tзими –16…–40 ºС, tліта +16…+18 ºС, опадів – 400–700 мм). Домінують підзолисті ґрунти; хвойні породи дерев: ялина, сосна, ялиця, модрина, кедр; хутряні тварини (соболь, горностай), копитні (лось, олень, кабарга) та хижаки (ведмеді, вовки, росомахи, скунси в Америці тощо) Багатий і світ птахів (глухарі, рябчики, шишкарі та ін.). Зона мішаних і широколистяних лісів. Поширена у південній частині помірного поясу Клімат помірно континентальний На дерново-підзолистих, бурих лісових і торф’яно-болотних ґрунтах ростуть дуб, бук тощо; у Північній Америці – бук, платан, гікорі (родина горіхових), ільм, ясен, кілька видів дольодовикової рослинності (тюльпанове дерево, магнолія). Тварини – благородний олень, кабан, бурий ведмідь (у Північній Америці – гризлі), лось, білка, заєць та ін Розташована в північній частині України (20 % території країни) Лісостеп. Неширокою смугою тягнеться від Середньодунайської низовини до р Єнісей у Євразії та в межах Великих рівнин у Північній Америці Представлені перехідні форми від лісових до степових ландшафтів Лісостеп в Україні простягнувся від Передкарпаття на майже 1100 км на схід. Його площа становить 33 % території України. дф р ру д рдр

Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі 10

çìіíà êëіìàòè÷íèõ óìîâ ïðèâîäèòü äî çàêîíîìіðíîãî ÷åðãóâàííÿ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ âіä ïіäíіææÿ äî âåðøèí. Òîáòî ïðîñòåæóєòüñÿ âèñîòíà ïîÿñíіñòü. Âîíà îáóìîâëåíà çíèæåííÿì òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ ç âèñîòîþ (ïðèãàäàéòå, ÿê çìіíþєòüñÿ òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ ç âèñîòîþ â òðîïîñôåðі) і çáіëüøåííÿì îïàäіâ äî ïåâíîї âèñîòè (äî 2–3 êì).

56 РОЗ ДІЛ І Природна зона Характерні риси Степ. Лежить у центральній частині Євразії, Північної Америки (прерії) та біля затоки Ла-Плата у Південній Америці (пампа) Клімат зони поєднує помірні й субтропічні риси на різних материках. Панують родючі чорноземи, що вкриті трав’янистою рослинністю (ковила, бородач, типчак), у Північній Америці – бізоновою травою Серед тварин поширені польові миші, ховрахи, байбаки, джейрани, бізони (у Північній Америці) Степи нині майже повністю розорані, на родючих ґрунтах вирощують багато культурних рослин В Україні степова зона охоплює близько 40 % площі країни. Пустелі і напівпустелі. Розташовані на всіх континентах (окрім Антарктиди): ≈ 40 % площі Австралії та 30 % Африки Клімат посушливий, повітря сухе, температури високі Рослинність трапляється зрідка, а подекуди відсутня взагалі На півночі Африки лежить найбільша пустеля світу – Сахара (8,6 млн км2). Ґрунти містять мало органічних речовин, фр у але багато мінеральних солей Рослинність бідна, дуже розріджена (багаторічні напівчагарники, жорсткі злаки), тварини представлені копитними, плазунами й комахами, в Австралії – гігантськими кенгуру, собакою динго, вомбатами, єхидною тощо. Савани і рідколісся. Клімат субекваторіальний, з чергуванням вологого й сухого сезонів Ґрунти червоноземні й червоно-бурі Деревна рослинність ур ру представлена баобабами, акаціями, мімозами, пальмами У сухих саванах зростають деревоподібні молочаї, алое з м’ясистим колючим листям Мешкають чимало видів копитних тварин (антилопи, буйволи, зебри, носороги). Живуть тут слони, жирафи, бегемоти, чимало хижаків (леви, гепарди, леопарди, гієни, шакали), із птахів трапляються страуси, марабу, птах-секретар та ін Є багато термітів, що споруджують міцні високі будівлі Твердолисті і вічнозелені ліси й чагарники. Характерні для 30–45° широти, особливо значні масиви в Євразії – у Середземномор’ї. Панує субтропічний клімат: tліта +23…+29 ºС, tзимиt +10…+12 °С, опадів – 600–800 мм. На коричневих ґрунтах ростуть кипариси, корковий і кам’яний дуб, чорна сосна, маквіс тощо У субтропічних гірських лісах на узбережжі Тихого океану поширені секвої – хвойні дерева висотою понад 100 м, діаметром – до 9 м Диких тварин небагато, в основному на територіях, що охороняються. Змінно-вологі і мусонні ліси. Поширені в тропічних широтах між 10–25° широти обох півкуль Панує мусонний субтропічний клімат На жовтоземах і червоноземах ростуть вічнозелені (велика кількість ліан) і мусонні ліси Тваринний світ представлений макаками, гібонами, тиграми, леопардами, є безліч птахів, серед яких фазани й павичі. У річках мешкають крокодили, у мусонних лісах багато змій Вологі екваторіальні ліси. Обмежені екваторіальним поясом до 25° пн ш і 30° пд ш., де вони представлені у басейнах річок Амазонка і Конго та Малайського архіпелагу. Упродовж року не припиняється вегетація рослин. Буйна рослинність (дерева іноді сягають 100 м висоти) зростає на латеритних ґрунтах Поширені сейба, різні види пальм, шоколадне дерево (какао), гевея, багато орхідей, ліан, папоротей Тварини пристосувалися до життя на деревах: чіпкохвості мавпи, лінивці, деревні дикобрази, ягуари, багато видів папуг, найменші птахи – колібрі тощо. У річках мешкають черепахи, крокодили, анаконди, чимало хижих риб (зокрема, піраньї) ● Висотна (вертикальна) поясність. Ó ãîðàõ

Âèñîòíà ïîÿñíіñòü ìàє òó ñàìó ïîñëіäîâíіñòü, ùî é íà ðіâíèíі

ïіä ÷àñ ðóõó âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ (ìàë. 35).

Ìàë. 35. Çàêîíîìіðíà

ïîäіáíіñòü çìіíè

âèñîòíèõ ïîÿñіâ ó ãîðàõ òà ïðèðîäíèõ

çîí íà ðіâíèíàõ

Ïðîòå â ãîðàõ є îñîáëèâèé ïîÿñ ñóáàëüï і éñüêèõ òà àëüï і éñüêèõ ëóêіâ, ÿêîãî íåìàє íà ðіâíèíàõ. Òàêó çàêîíîìіðíó çìіíó

ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ іç âèñîòîþ íàçèâàþòü çàêîíîì âèñîòíîї ïîÿñíîñòі.

Ïåðøèé âèñîòíèé ïîÿñ çàâæäè âіäïîâіäàє òіé ïðèðîäíіé çîíі, ó ìåæàõ ÿêîї ðîçòàøîâàíå ïіäíіææÿ ãîðè. Òàê, ÿêùî ãіðñüêèé

ìàñèâ ëåæèòü ó çîíі ñòåïіâ, òî íèæíіé ïîÿñ áóäå ïðåäñòàâëåíèé ëó÷íîþ ðîñëèííіñòþ, ÿêùî â ìóñîííèõ ëіñàõ – òî ëіñàìè. Ùî áëèæ÷å äî åêâàòîðà і âèùîþ áóäå ãîðà, òî áіëüøå íà íіé âèñîòíèõ ïîÿñіâ (ìàë. 36, 37).

Альпійське високогір’я трави, чагарники

Субальпійське високогір’я гірська сосна, злакові трави

Середньогір’я ялина, смерека

Низькогір’я бук, смерека

57 РОЗ ДІЛ І

вічні

тайга ліс помірного клімату середземно се сморський д ліс пустелі полюси хвойний ліс листяний ліс луки з деревамами альпійські луки, чагарникики

снігитундра

ïîÿñíіñòü Ãіìàëàїâ

ïîÿñí

8000 7000 Пояс вічних снігів 8848м г.Джомолунгма(Еверест) Субальпійські низькотравні луки Субальпійські високотравні луки Хвойні ліси Листопадні широколисті ліси Вічнозелені субтропічні ліси Вологі субекваторіальні ліси Біля підніжжя гори – заболочені джунглі 6000 5000 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1000 0 600 900–1200 1500 1700 0

Ìàë. 36. Âèñîòíà

Ìàë. 37. Âèñîòíà

іñòü Êàðïàò

Передгір’я бук, дуб, граб, вільха

6 За наведеним планом (Інтелектуальний

) складіть (або намалюйте) ментальну карту однієї з природних

7. Яка існує закономірність зміни природних

Кейс-випадки

2. В основу виділення

Спостерігаємо, проєктуємо,

1. Проєкт на тему «Причини проявів у

та висотної (вертикальної) поясності».

2. Проєкт на тем у «Прогноз трансформації (

широтної

3. На дозвіллі або під час екскурсії організуйте спостереження

58 РОЗ ДІЛ І Складаємо меседжі до питань

Що таке географічний пояс? Який чинник покладено в основу поділу земної поверхні на географічні пояси?

Назвіть і покажіть на карті географічні пояси в межах материків та океанів. Який материк розташований у найбільшій кількості географічних поясів? Який – у найменшій? Чому?

Яка причина поділу географічних поясів на природні зони?

На основі чого природні зони отримали свої назви? Назвіть і покажіть на карті природні зони в межах материків.

материку найбільша кількість природних зон? Де найменша кількість природних зон серед материків?

У якій півкулі, на якому

зон Землі.

навігатор по курсу, форзац 1

у горах? Від чого за-

висотних поясів на схилах гір?

комплексів

лежить кількість

у певній частині материка (на західному або східному узбережжі, у центрі)?

Чому природні зони не завжди створюють суцільні смуги, а розташовуються

природних зон материків покладено закон широтної зональності. Чому в межах Північної Америки простежується меридіо-

розміщення кількох природних зон?

нальне

межах географічних поясів

океану? Картографічна лабораторія За допомогою відповідних тематичних карт атласу ознайомтеся з особливостями виділення природних комплексів материків, результати запишіть у

зошиті) Материки Географічні пояси Природні зони Області висотної поясності

Чи існують природні зони в

Світового

таблицю (у

досліджуємо

Землі

природі

зональності

зміни

компонентів

перетворення ) природних комплексів у результаті

їхніх

».

за територіальними змінами природного середовища у своїй місцевості. Визначте місцеві екологічні проблеми, запропонуйте шляхи для їх швидкого та ефективного розв’язання. Виконуємо практичні роботи Тема: Виявлення за тематичними картами закономірностей зміни природних зон материків (за одним із меридіанів та за однією з паралелей у межах помірного природного поясу). Мета: поглибити знання про сучасні природні зони материків; сформувати вміння користуватися тематичними картами; узагальнити знання про закономірності зміни природних зон материків (на прикладі помірного природного поясу)

59 РОЗ ДІЛ І Завдання 1. За допомогою тематичної карти атласу «Географічні пояси та природні зони світу» визначте, у межах яких материків розміщений помірний природний пояс. Нанесіть його межі на контурну карту. Установіть, які меридіани та паралелі перетинають материки, у межах яких проходить помірний природний пояс. Завдання 2. За власним бажанням оберіть один з меридіанів, що перетинає материки в межах помірного природного поясу, та простежте, через які природні зони в його межах він проходить. Результати запишіть у таблицю (у зошиті). Материк Природні зони в межах помірного поясу Зробіть висновки: Яка природна закономірність обумовлює існування та почергову зміну (з півночі на південь) у межах помірного поясу природних зон? Завдання 3. За власним бажанням оберіть одну з паралелей, що перетинає материки в межах помірного природного поясу, та простежте, через які природні зони в його межах вона проходить. Результати запишіть у таблицю (у зошиті). Материк Природні зони в межах помірного поясу Зробіть висновки: Зміна яких природних факторів обумовлює існування та почергову зміну (із заходу на схід) у межах помірного поясу природних зон? Працюємо з інтернет-ресурсами Зберіть віртуальний гербарій рослин трьох природних зон світу (за власним вибором) за допомогою сайту «Віртуальний гербарій». Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання https://cutt.ly/Dwz9UNIL або скористайтеся QR-кодом, щоб знайти та виконати тестові завдання.

ä I іëII ë II Ðîçä ë Ð

è Ìàòåðèêè ò è

òðîï òð ð ï ÷

ðîïі÷íèõ õ

øèðîò ò ø

джерелами інформації аналізувати історію

 Географічне положення. Àôðèêà íå âèïàäêîâî ïåðøèé ìàòåðèê,

òîìó є ïîÿñíåííÿ

її îñîáëèâå ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ (ìàë. 38).

Àôðèêà – äðóãèé ïіñëÿ Єâðàçії çà ïëîùåþ é íàñåëåííÿì ìàòåðèê ñâіòó. Ïëîùà Àôðèêè (ìàòåðèê ç ïðèëåãëèìè îñòðîâàìè) ñòàíîâèòü 30,3 ìëí êì 2 – öå 1/5 ñóõîäîëó Çåìëі òà ìàéæå 6 % ïëîùі âñієї çåìíîї êóëі. Àôðèêà ðîçòàøîâàíà íàéáіëüø öåíòðàëіçîâàíî ùîäî ñâіòîâîї ñèñòåìè êîîðäèíàò: її ïåðåòèíàє é íóëüîâèé ìåðèäіàí (0° äîâãîòè), é åêâàòîð (0° øèðîòè).

60 РОЗ ДІЛ ІІ

ïîëîæåííÿ Àôðèêè. Äîñë

îñâî

ííÿ ìàòåðèêà ПРИГАДАЄМО. Що таке материк?  Скільки материків на земній поверхні?  За яким планом вивчається материк (посилання на початку розділу)? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: розміри Африканського материка та його співвідношення з іншими материками;  особливості розташування Африки відносно ліній градусної сітки, Світового океану та інших материків;  етапи відкриття і дослідження Африки. НАВЧИМОСЯ: характеризувати особливості фізико-географічного положення та берегової лінії Африки;  оцінювати вплив географічного положення

життєдіяльність населення;  за різними

та освоєння Африки й презен-

Тема 1. Африка

10. Ãåîãðàôі÷íå

і äæåííÿ òà

на природу та

дослідження

тувати свої результати.

ç ÿêîãî ïî÷èíàєòüñÿ çíàéîìñòâî çі ñâіòîì, і

Географічне положення – розташування географічного об’єкта (території) на земній поверхні та щодо інших географічних об’єктів (територій)

–

Ìàë. 38. Ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Àôðèêè

Àôðèêà – єäèíèé ìàòåðèê, ùî ðîçòàøîâàíèé â óñіõ ÷îòèðüîõ

ïіâêóëÿõ (Ïіâíі÷íіé, Ïіâäåííіé, Çàõіäíіé òà Ñõіäíіé). Áіëüøà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ëåæèòü ìіæ Ïіâäåííèì òà Ïіâíі÷íèì òðîïіêàìè, ùî âïëèâàє íà її ïðèðîäó òà æèòòєäіÿëüíіñòü íàñåëåííÿ. Àôðèêà

îìèâàєòüñÿ âîäàìè äâîõ îêåàíіâ: Àòëàíòè÷íîãî é Іíäіéñüêîãî, à òàêîæ ×åðâîíîãî é Ñåðåäçåìíîãî ìîðіâ. Áåðåãîâà ëіíіÿ (çàãàëüíà äîâæèíà  30,5 òèñ. êì) ñëàáî ïîðіçàíà: íàéáіëüøà çàòîêà áіëÿ áåðåãіâ Àôðèêè – Ãâіíåéñüêà; íàéáіëüøèé ïіâîñòðіâ – Ñîìàëі, íàéáіëüøèé îñòðіâ – Ìàäàãàñêàð, ùî âіäîêðåìëåíèé âіä ìàòåðèêà Ìîçàìáіöüêîþïðîòîêîþ (íàéäîâøîþ ó ñâіòі).

Íåïîäàëіê ìàòåðèêà â îêåàíі ðîçêèäàíі ÷èñëåííі àðõіïåëàãè òà îñòðîâè, ñåðåä ÿêèõ Êàíàðñüêі, Àçîðñüêі, Ìàäåéðà, Çåëåíîãî Ìèñó (â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі), Ñåéøåëüñüêі, Êîìîðñüêі, Çàíçіáàð, Ñîêîòðà, Ìàâðèêіé òîùî (â Іíäіéñüêîìó îêåàíі). Íàéáëèæ÷èì ìàòåðèêîì äëÿ Àôðèêè є Єâðàçіÿ. Ìàòåðèêè âіäîêðåìëþþòü îäèí âіä îäíîãî (іç çàõîäó íà ñõіä) Ãіáðàëòàðñüêà ïðîòîêà, Ñåðåäçåìíå òà ×åðâîíå ìîðÿ, Áàá-åëü-Ìàíäåáñüêàïðî-

61 РОЗ ДІЛ ІІ Мис Рас-Енґела Знак «Екватор» в Уґанді Крайня північна точка –мис Рас-Енґела (37°20' пн ш ) Крайня південна точка –мис Аґульяс (Голковий) (34°52’ пд ш ) Крайня західна точка –мис Альмаді (17°32’ зх. д.) Крайня східна точка –мис Рас-Ґафун (51°23’ сх д ) м.Альмаді м. Аґульяс (Голковий) Північна півкуля Південна півкуля Західна півкуля Східна півкуля м.Рас-Ґафун м.Рас-Енґела

òîêà é Àäåíñüêà çàòîêà. Îñòàííіé âîäíèé ðóáіæ ìіæ öèìè ìàòåðèêàìè ç’ÿâèâñÿ â 1869 ð. – Ñóåöüêèé ñóäíîïëàâíèé êàíàë, ùî ç’єäíàâ Ñåðåäçåìíå é ×åðâîíå ìîðÿ, ÿê íàéêîðîòøèé âîäíèé

øëÿõ ìіæ Іíäіéñüêèì îêåàíîì òà àêâàòîðієþ Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ.

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті Африки географічні об’єкти, що виділені шрифтом у тексті параграфа. Які важливі риси цих географічних об’єктів було зазначено в підручнику?

Íà îñîáëèâîñòі ïðèðîäè Àôðèêè âïëèâàþòü ìîðñüêі òå÷ії, ùî ïðîõîäÿòü ïîáëèçó її áåðåãіâ: Êàíàðñüêà, Ãâіíåéñüêà, Áåíãåëüñüêà (â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі), Ñîìàëіéñüêà, Ìîçàìáіöüêà òà Òå÷іÿ ìèñó Ãîëêîâîãî (â Іíäіéñüêîìó îêåàíі).

 Дослідження та освоєння материка. Àôðèêà ââàæàєòüñÿ ïðàáàòüêіâùèíîþ ëþäñòâà. Є êіëüêà ãіïîòåç, ùî ñòîñóþòüñÿ ïîõîäæåííÿ íàçâè «Àôðèêà», àëå áіëüøіñòü íàóêîâöіâ ñõèëÿþòüñÿ äî òîãî, ùî ïåðøà ÷àñòèíà öüîãî ñëîâà «Àôðè» – öå íàçâà ïëåìåíі, ÿêå æèëî íà ïіâíî÷і Àôðèêè (áіëÿ Êàðôàãåíó â

ñò. äî í. å.); äðóãà ÷àñòèíà ñëîâà «êà» ìàє ëàòèíñüêå ïîõîäæåííÿ é îçíà÷àє «êðàїíà», «çåìëÿ». Äî ïî÷àòêó Ñåðåäíüîâі÷÷ÿ íàçâà ïîøèðèëàñÿ íà òåðèòîðіþ, ùî âèõîäèòü äî Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ, à çãîäîì і íà âåñü ìàòåðèê. Íàéñòàðіøîþ öèâіëіçàöієþ, ÿêà çàðîäèëàñÿ â Àôðèöі, áóëà äåðæàâà ôàðàîíіâ ó Äàâíüîìó Єãèïòі. Єãèïòÿíè âèâ÷àëè òà îñâîþâàëè òåðèòîðії âçäîâæ äîëèíè Íіëó.

Єâðîïåéöі ðîçïî÷àëè äåòàëüíå âèâ÷åííÿ Àôðèêè ç XV ñòîëіòòÿ (òàáë. 12).

Òàáëèöÿ 12. Ïîðòóãàëüñüêі ìîðåïëàâöі åïîõè Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ

Африки Енріке (Генріх) на прізвисько Мореплавець Португальський принц, покровитель мореплавців. Перший з європейців на початку XV ст. був ініціатором дослідження

62 РОЗ ДІЛ ІІ

ІІІ

Дослідники

Внесок

центральної частини Атлантичного океану, островів уздовж узбережжя Західної Африки, організовував пошуки морського шляху до Індії Бартоломеу Діаш У 1486 р в пошуках морського шляху з Європи до Індії перший з європейців обігнув Африку з півдня і досяг мису Доброї Надії Експедиція довела, що Індійський океан з’єднується з Атлантичним і до Індії можна дістатися морським шляхом Васко да Гама Португальський дослідник і мореплавець, який у 1498 р відкрив для європейців морський шлях до Індії довкола Африки і наніс його на карту. Експедиція пройшла шлях у 40 тис. км і обстежила понад 4 тис. км східного узбережжя Африки Португалія стала наймогутнішою морською державою у світі

Африки

дослідження

Óïðîäîâæ XV–ÕІÕ ñò. єâðîïåéöі (çîêðåìà, ïîðòóãàëüöі, іñïàíöі, àíãëіéöі) îñâîþâàëè ïåðåâàæíî ïðèáåðåæíі ðàéîíè Àôðèêè, çàñíîâóâàëè êîëîíії, çàéìàëèñÿ ðàáîòîðãіâëåþ. Íàóêîâі åêñïåäèöії â ãëèá ìàòåðèêà ïðèïàëè ëèøå íà ÕІÕ–ÕÕ ñò. (òàáë. 13).

Шотландський мандрівник-гуманіст З 1840 р як християнський місіонер понад 30 років досліджував Південну

ðі÷êè – Íіë, Êîíãî, Íіãåð òà Çàìáåçі, íà ïî÷àòêó XX ñò. ðîçâіäàíі

âåëèêі çàïàñè ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ. Працюємо групами (у парі). Скористайтеся

63 РОЗ ДІЛ ІІ

Дослідники Африки Внесок у дослідження Африки Девід Лівінгстон

Òàáëèöÿ 13. Äîñëіäæåííÿ âíóòðіøíіõ ðåãіîíіâ Àôðèêè

Африку Перший з європейців перетнув пустелю Калахарі, відкрив 1800-метровий водоспад на р Замбезі й назвав його на честь британської королеви Вікторії, вивчив важкодоступне озеро Ньяса, та все ж таки головною метою був пошук витоків р Ніл Генрі Морган Стенлі Журналіст і дослідник Центральної Африки. У 1971 р. здійснив пошуки зниклої експедиції Д Лівінгстона та разом з ним досліджував озеро Танганьїка Під час другої експедиції перший серед європейців перетнув Африку зі сходу на захід, відкрив та дослідив басейн річки Конго, назвав каскад з 32 водоспадів на ній на честь Д Лівінгстона, який так і не дістався цих місць Єгор Петрович Ковалевський Географ-мандрівник, науковець і дипломат українського походження. Під час геологічної експедиції в 1847 р. до Північно-Східної Африки в пошуках золота та коштовного каміння описав територію басейну Нілу, заповнив «білі плями» на карті, зробив опис побуту місцевого населення Äî ê

іíöÿ XIX ñò. áóëè äîñëіäæåíі íàéáіëüøі àôðèêàíñüêі

географічної інформації та доповніть кроссенс «Внесок Девіда Лівінгстона в дослідження Африки». Кроссенс – асоціативний ланцюжок з 9 зображень, у якому кожний малюнок має зв’язок із попереднім і наступним. ? ? ? ?

джерелами

1 8 7 2 9 6 3 4 5

1857

6 У 1861 р. склав першу детальну карту озера

7. У 1866 р. висадився на о. Занзібар. У 1868 р. дослідив

ганьїк а.

64РОЗ ДІЛ ІІ

Майбутній знаменитий мандрівник народився 19 березня 1813 р. неподалік від Глазго, в Шотландії, у фермерській родині.

Ставши лікарем, у 1840 р. вирушив як християнський проповідник у Південну Африку

У 1849 р. перший з європейців перетнув пустелю Калахарі й відкрив озеро Нгамі на краю боліт Окаванго.

У 1855 р. відкрив найбільший водоспад Африки – Вікторія (Мосі-оа-Тунья) на р. Замбезі.

р. видав книгу, що прославила мандрівника, – «Подорожі та дослідження місіонера

Африці». Виступив

Кембридзькому університеті, отримав аудієнцію в англійської

в Південній

королеви Вікторії.

Ньяса

Африка)

(Східна

західний берег оз. Тан-

Ім’я дослідника носить острів на р. Замбезі та гірський кряж уздовж берегів оз. Ньяса.

Девід Лівінгстон. Це цікаво знати Олександріна Тинне – перша і єдина жінка, яка організувала експедицію з метою відкрити та дослідити невідомі території в Африці. Голландська мандрівниця середини ХІХ ст., що поставила за мету організувати експедицію для пошуків витоків Нілу, але не встигла. Її випередили британські дослідники Джон Спік та Джеймс Грант (1862 р.). Д. Лівінгстон заявив: «Ніхто в моїй думці не стоїть так високо, як голландська міс Тинне».

меседжі до питань 1. Що таке географічне положення? За яким планом складається характеристика географічного положення материка?

Складаємо

Яке місце посідає Африка серед інших материків планети?

Назвіть особливості положення Африки відносно ліній градусної сітки.

Які водні об’єкти виконують роль межі між материками Африка та Євразія? 5. Охарактеризуйте внесок одного з дослідників Африки (за власним вибором). Складіть кроссенс. 6 Хто з науковців українського походження брав участь у дослідженнях Африки? Яку частину цього континенту він досліджував і який його внесок? Кейс-випадки 1. Чому берегова лінія материка Африка характеризується як слабо порізана? 2. На які три періоди можна умовно розділити історію освоєння та дослідження Африки? Картографічна лабораторія За допомогою карт географічного атласу дослідіть, як особливості фізико-географічного положення (ФГП) Африки впливають на формування її природних умов. Наведіть приклади прояву впливу ФГП на: 1) розподіл температури повітря, 2) середньорічну кількість опадів, 3) поширення меж кліматичних поясів та 4) меж природних зон.

Спостерігаємо

Виконуємо

65 РОЗ ДІЛ ІІ

, проєктуємо, досліджуємо

Вплив арабської цивілізації на освоєння Африки.

Пошуки та відкриття найвищої точки Африки.

Дослідження Африки в ХХІ ст

практичні роботи

Визначеннягеографічних координат крайніх точок і протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід. Мета: поглибити знання про географічні координати (географічну широту та географічну довготу), закріпити вміння визначати географічні координати на прикладі крайніх точок Африки; сформувати навички визначати відстані між крайніми точками материка за градусною сіткою та обчислювати протяжність у кілометрах (з півночі на південь та із заходу на схід) Завдання 1. За допомогою карт атласу визначте географічні координати крайніх точок Африки і запишіть їх у таблицю (у зошиті): № з/п Крайні точки Африки Географічні координати географічна широта (φ) географічна довгота (λ) Завдання 2. Обчисліть протяжність материка Африка з півночі на південь та із заходу на схід (у градусах): 1) по нульовому меридіану; 2) по 20-му меридіану східної довготи; 3) між крайніми північною й південною точками Африки;

по 10-й паралелі південної широти; 5) по 20-й паралелі північної широти; 6) між крайніми західною й східною точками Африки. Запишіть результати в таблицю (у зошиті): Географічна широта точок (φ) Протяжність з півночі на південь, у градусах Географічна довгота точок (λ) Протяжність із заходу на схід, у градусах Завдання 3. Обчисліть протяжність материка Африка з півночі на південь та із заходу на схід (у кілометрах) за варіантами завдання 2 та запишіть результати в таблицю (у зошиті) № п/п Протяжність материка, у градусах Протяжність материка, у кілометрах 1 1° дуги меридіана = 111,3 км 2 1° дуги меридіана = 111,3 км 3 1° дуги меридіана = 111,3 км 4 1° дуги паралелі = 109,6 км 5 1° дуги паралелі = 104,6 км 6 1° дуги паралелі = 108,5 км

Тема:

§ 11. Òåêòîíі÷íà áóäîâà, ðåëüєô òà êîðèñíі êîïàëèíè Àôðèêè

ПРИГАДАЄМО. З яких елементів складається земна кора? 

сферній плиті лежить материк Африка?  Які тектонічні структури виділяють у межах

ДІЗНАЄМОСЯ

казувати на карті основні

 Тектонічна будова материка. ßê óæå ãîâîðèëîñÿ ðàíіøå (ó § 3), Àôðèêà є ÷àñòèíîþ äàâíüîãî ïðàìàòåðèêà Ãîíäâàíà, ðîçêîë ÿêîãî âіäáóâñÿ 180 ìëí ðîêіâ òîìó. Îçíàéîìèìîñÿ ç òåêòîíі÷íîþ áóäîâîþ Àôðèêè çà äîïîìîãîþ ìàëþíêà 39.

Â îñíîâі áіëüøîї ÷àñòèíè ñó÷àñíîãî ìàòåðèêà ëåæèòü äàâíÿ Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêà ïëàòôîðìà. Її ôóíäàìåíò ñêëàäåíèé äîêåìáðіéñüêèìè êðèñòàëі÷íèìè ïîðîäàìè, ÿêі ïîäåêóäè âèõîäÿòü íà ïîâåðõíþ, óòâîðþþ÷è êðèñòàëі÷íі ùèòè. Îñîáëèâî âåëèêі ïëîùі çàéíÿòі ùèòàìè íà ñõîäі òà ïіâäíі ìàòåðèêà (íàïðèêëàä, Ïіâäåííîàôðèêàíñüêèé ùèò, çàãàëüíі âèñîòè íà ÿêîìó ïåðåâèùóþòü 1000 ì, îñêіëüêè öÿ òåðèòîðіÿ çàçíàâàëà ïîñòіéíîãî ïіäíÿòòÿ).

Ïіâíі÷ êîíòèíåíòó îõîïëþє Ñàõàðñüêà ïëèòà – äіëÿíêà ïëàòôîðìè, ïåðåêðèòà çíà÷íîþ òîâùåþ îñàäîâèõ ïîðіä, ÿêі íàêîïè÷èëèñÿ çà ÷àñіâ, êîëè íà öþ òåðèòîðіþ íàñòóïàëè äàâíі ìîðÿ. Óíàñëіäîê òîãî, ùî äіëÿíêè ïëàòôîðìè â ðіçíèé ÷àñ ïіäíіìàëèñÿ òà îïóñêàëèñÿ, óòâîðèëèñÿ ðîçëîìè çåìíîї êîðè òà ðîçïî÷àëàñÿ âóëêàíі÷íà äіÿëüíіñòü. Òàê âèíèêëè áðèëîâі ãîðè é ãëèáîêі çàïàäèíè Ñõіäíîї Àôðèêè, ÿêі îòðèìàëè íàçâó Âåëèêèé Àôðèêàíñüêèé ðîçëîì àáî Âåëèêà ðèôòîâà äîëèíà (ðèôò – âіä àíãë. «ïîçäîâæíÿ ðîçêîëèíà çåìíîї êîðè»). Ðîçìіðè ðîçëîìó âðàæàþòü: øèðèíà ñÿãàє âіä 30 äî 100 êì, ïðîòÿæíіñòü – ïîíàä 6000 êì, à ãëèáèíà –âіä êіëüêîõ ñîòåí äî òèñÿ÷ ìåòðіâ.

66 РОЗ ДІЛ ІІ Завдання 4. Назвіть риси географічного положення материка Африка. Оцініть позитивні та негативні наслідки географічного положення для природи материка й життєдіяльності населення. Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою глобальної мережі «Інтернет» знайдіть малюнки, на яких зображено крайні точки материка Африка, та визначте ширину Гібралтар-

протоки (найкоротший шлях між Африкою та Європою).

ської

літо-

материків?  Що таке корисні копалини?

На якій

ПРО:

будову Африки;  закономірності розміщення форм рельєфу материка;  різноманітність і багатство запасів корисних копалин Африканського континенту

тектонічну

поширення корисних копалин на основі аналізу тектонічної

знаходити й по-

географічні об’єкти Африки.

НАВЧИМОСЯ: пояснювати особливості рельєфу та

будови материка; 

Ó çîíі ðèôòó іç ÷àñîì óòâîðèëèñÿ Âåëèêі Àôðèêàíñüêі îçåðà. Ðîçëîì ïðîäîâæóє çðîñòàòè, ïðî ùî ñâіä÷èòü àêòèâіçàöіÿ âóëêàíі÷íîї òà ñåéñìі÷íîї àêòèâíîñòі â éîãî ìåæàõ. Ãåîëîãі÷íі ïðîöåñè, ùî âіäáóâàþòüñÿ ó Âåëèêіé ðèôòîâіé äîëèíі, ìîæóòü ïðèçâåñòè äî êàòàñòðîôі÷íèõ íàñëіäêіâ: êîíòèíåíò ïîâ

Щит

Будова земної кори Африки Африкано-Аравійська платформа: Складчасті області:

платформи Плити давньої платформи

Осадовий чохол молодої платформи

Гори герцинської складчастості

Гори альпійської складчастості

39.

і÷íà áóäîâà Àôðèêè Àôðèêàíñüêà ïëàòôîðìà îòî÷åíà ñêëàä÷àñòèìè ïîÿñàìè ðіçíîãî âіêó. Íà ïіâíî÷і ëåæèòü ìîëîäà àëüïіéñüêà ñêëàä÷àñòіñòü, ùî ïðåäñòàâëåíà Àòëàñüêèìè ãîðàìè, à íà ïіâäíі – äàâíÿ ãåðöèíñüêà ñêëàä÷àñòіñòü.  Рельєф. Ðåëüєô Àôðèêè íàïðÿìó ïîâ’ÿçàíèé іç òåêòîíі÷íîþ òà ãåîëîãі÷íîþ áóäîâîþ êîíòèíåíòó. Àôðèêà çà ñåðåäíüîþ âèñîòîþ íàä ðіâíåì ìîðÿ (750 ì) є òðåòіì êîíòèíåíòîì ñâіòó.

67 РОЗ ДІЛ ІІ

оз. Вікторія оз. Рудольф оз. Альберт Н оз. Танганьїка оз. Ньяса Вулкани влк. Кіліманджаро влк. Карісімбі Великий Африканський рифт ий Африканський розлом (або рифт) Прогнози щодо розколу Африки через 50 млн рр. Активізація розломів земної кори (Кенія, 2018 р.) ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ АФРИКИ улоговини (улоговина Конго) Герцинська (давня) Альпійська (молода) Платформа (Африкано-Аравійська) Пояси складчастості плити (Сахарська) щити А Т Л А Н Т И Ч Н И Й О К Е А Н

іëüíî ðîçêîëþєòüñÿ íà äâі ÷àñòèíè.

давньої

Ат пустеля Сахара нагір’я Ахаґґар п-ів Сомалі Ефіопське нагір’я улоговина Конго Капські гори Драконові гори пустеля Наміб Східноафриканське плоскогір’я Ìàë.

Òåêòîí

Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêіé ïëàòôîðìі

â і äïîâ і äàþòü ð і âíèíè (80 % ïëîùі ìàòåðèêà). Ïîâåðõíþ âêðèâàþòü

âèñî÷èíè, ïëàòî і ïëîñêîãіð’ÿ, íà óçáåðåææÿõ ïåðåâàæàþòü íèçîâèíè. Ãîðè çàéìàþòü áëèçüêî 20 % ïëîùі é

âіäïîâіäàþòü äіëÿíêàì ñêëàä÷àñòîñòі. Çà îñîáëèâîñòÿìè ðåëüєôó Àôðèêó

ïî ä і ëÿþòü íà Íèçüê ó (ï і âí і ÷íà і çàõіäíà ÷àñòèíè ìàòåðèêà), äå ïåðåâà-

æàþòü íèçîâèíè і âåëèêі óëîãîâèíè, à ñåðåäíі âèñîòè íå ïåðåâèùóþòü 1000 ì, òà Âèñîêó (ïіâäåíü і ñõіä Àôðèêè) ç ïåðåâàæàííÿì ñêëàä÷àñòî-

áðèëîâèõ ãіð іç ñåðåäíіìè âèñîòàìè ïîíàä 1000 ì (ìàë. 40).

Çíà÷íó ïëîùó Íèçüêîї Àôðèêè çàéìàþòü âåëèêі ðіâíèíè òà ïëàòî ïóñòåëі Ñàõàðà – íàéáіëüøîї íà ïëàíåòі (8,6 ìëí êì2). Âîíà

ïðîñòÿãíóëàñÿ іç çàõîäó íà ñõіä íà 4800 êì, à ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü – íà ìàéæå 2000 êì. Ñàõàðà ïîñòіéíî çáіëüøóєòüñÿ, ùîðîêó çàõîïëþþ÷è äî 6–10 êì ïіâäåííèõ òåðèòîðіé. Äî 70 % її ïëîùі îõîïëþþòü ðіâíèíè òà êàì’ÿíèñòі ïëàòî. Ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі

ïóñòåëі íàÿâíі ãіðñüêі âèñòóïè ó âèãëÿäі íàãіð’їâ Òіáåñòі é Àõà´´àð. Öі äіëÿíêè íåñóòü ñëіäè àêòèâíîãî äàâíüîãî âóëêàíіçìó.

Це цікаво знати Гора Емі-Куссі (3415 м) у

є найвищою і найпрохолоднішою точкою Сахари (tсередня = +21...+23 °С)

Êðіì ðіâíèí і ïëàòî ó Ñàõàðі óòâîðèëèñÿ ÷èñëåííі íåãëèáîêі ñîëîí÷àêîâі áåçñòі÷íі áàñåéíè (ñåáõè) і âåëèêі çàïàäèíè, ó ÿêèõ óòâîðþþòüñÿ îàçèñè – îñòðіâöі ðîñëèííîñòі ïîñåðåä ïóñòåëі, ùî ðîçòàøîâàíі áіëÿ ïðèðîäíèõ âîäîéì. Ïіùàíі ïóñòåëі (åðãè) і áàðõàíè (ìàë. 41) îõîïëþþòü áëèçüêî 25 % ïîâåðõíі Ñàõàðè. Íàéâåëè÷íіøі áàðõàíè ìîæóòü ñÿãàòè âèñîòè äî 200–300 ì. Ó ðåëüєôі Âèñîêîї Àôðèêè ïåðåâàæàþòü áðèëîâі íàãіð’ÿ і ïëîñêîãіð’ÿ çі ñêëàäíîþ ñèñòåìîþ äîâãèõ і âóçüêèõ òåêòîíі÷íèõ çàïàäèí, äå óòâîðèëèñÿ îçåðà. Íàéáіëüøèìè çà ïëîùåþ є Ñõіäíîàôðèêàíñüêå ïëîñêîãіð’ÿ òà ÿ Åôіîïñüêå íàãіð’ÿ. Ó їõíüîìó ðåëüєôі ïîєäíàíі âèñîêі âóëêàíі÷íі êîíóñè, ãіðñüêі äîëèíè ç îçåðàìè, ëàâîâі ïëàòî é âèñîêі ðіâíèíè. Òóò ðîçòàøîâàíà áіëüøіñòü çãàñëèõ і äіþ÷èõ âóëêàíіâ,

68 РОЗ ДІЛ ІІ

нагір’ї Тібесті

Êіëіìàíäæàðî (ìàë. 42), âóëêàí Êåíіÿ òà іí. Íà ïіâН ер Джу бб а Замб Конґо Лімпопо Ора жева Сенеґал Ґа бія оз. Чад Ґвінейська затока оз. Тана оз. Вікторія оз. Танґаньїка оз. Ньяса Ніл М о з а м біцька протока Низька Африка Висока Африка

çîêðåìà íàéâèùà âåðøèíà êîíòèíåíòó – çãàñëèé âóëêàí

Ìàë. 40. Ðåëüєô Àôðèêè

íі÷íèé ñõіä âіä Åôіîïñüêîãî íàãіð’ÿ, 155 ì íèæ÷å ðіâíÿ ìîðÿ, ðîçòàøîâàíà çàïàäèíà îçåðà Àññàëü – íàéíèæ÷à òî÷êà Àôðèêè і äðóãà íàéíèæ÷à òî÷êà Çåìëі (ïіñëÿ Ìåðòâîãî ìîðÿ).

Це цікаво знати Вулкан Кіліманджаро (5895 м) мовою суахілі – «гора бога холоду ». По-іншому «кілімангара» мовою африканців означає «сяюча гора».

Ìàë. 41. Áàðõàíè ïóñòåëі Ñàõàðà Ìàë. 42. Âóëêàí

іëіìàíäæàðî Ìàë. 43. Ðåëüєô ïóñòåëі Êàëàõàðі Ïîâåðõíÿ ïіâäíÿ Àôðèêè ïðåäñòàâëåíà ðіâíèíàìè Êàëàõàðі, ùî âêðèòі ÷åðâîíèìè ïіñêàìè. Ìіñöåâі äþíè (ôîðìè ðåëüєôó ç ïіñêіâ, óòâîðåíі äіÿëüíіñòþ âіòðó) çâóòüñÿ «÷åðâîíèìè ïàëüöÿìè» Êàëàõàðі (ìàë. 43). Ó öåíòðàëüíèõ ðàéîíàõ Àôðèêè, íàâêîëî åêâàòîðà, ó ïðîãèíі êðèñòàëі÷íîãî ôóíäàìåíòó ðîçòàøîâàíà óëîãîâèíà (çàïàäèíà) Êîíãî. Її ïëîùà ñòàíîâèòü áëèçüêî 1 ìëí êì2, âèñîòè – 300–500 ì, âîíà äóæå çàáîëî÷åíà і ïîðіçàíà äîëèíàìè ðі÷îê (ìàë. 44).

êàðòі Àôðèêè): Àòëàñüê і ãî ð è (ã. Òóáêàëü –4 165 ì) – ìîëîä і ãîñòðîâåðõ і ãî ð è àëüï і éñüêî ї ñêëàä÷àñòîñò і (ìàë. 45), ùî óòâîðèëèñÿ â ï і âÌàë. 45. Ñêëàä÷àñòі Àòëàñüêі ãîðè

69 РОЗ ДІЛ ІІ

оз. Вікторія р. Конго Східно- африканське плоскогір’я г. Кенія (5199 м) Улоговина Конго 05001000 5000 4000 3000 2000 1000 м 15002500200030003500 км Ìàë. 44. Ïðîôіëü ðåëüєôó Àôðèêè

ìàñè-

ïî åêâàòîðó

іâíі÷íі òà ïіâäåííі óçáåðåææÿ Àôðèêè çàéíÿòі ãіðñüêèìè

âàìè ( ç íàé ä

òü ї õ íà ô і çè÷í і

íі÷íî-çàõіäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà íà ñòèêó Єâðàçіéñüêîї òà Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêîї ëіòîñôåðíèõ ïëèò; òóò ÷àñòі çåìëåòðóñè; Êàïñüêі ãîðè – íåâèñîêі íàïіâçðóéíîâàíі áðèëîâі ãîðè ãåðöèíñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі (ìàë. 46) ç ïëîñêèìè âåðøèíàìè íà êðàéíüîìó ïіâäíі Àôðèêè.

Äðàêîíîâі ãîðè (3482 ì) – ñòàðі ãîðè, ùî âåëåòåíñüêèìè ñõîäèíêàìè ñïóñêàþòüñÿ äî âíóòðіøíіõ ÷àñòèí ìàòåðèêà ó ïіâäåííîñõіäíіé ÷àñòèíі Àôðèêè (ìàë. 47).

Ìàë. 46. Äàâíі Êàïñüêі ãîðè Ìàë. 47. Ñõèëè Äðàêîíîâèõ

і êîïàëèíè (ìàë. 48).

48. Êîðèñíі êîïàëèíè Àôðèêè

70 РОЗ ДІЛ ІІ

 Корисні

ãіð

копалини. Ó íàäðàõ êîíòèíåíòó çàëÿãàþòü ðіçíîìàíіòíі

êîðèñí

Ìàë.

Ðîäîâèùà áàãàòüîõ êîðèñíèõ êîïàëèí є íàéáіëüøèìè ó ñâіòі (çà äîïîìîãîþ êàðòè â àòëàñі ïðîàíàëіçóéòå çà óìîâíèìè çíàêàìè îñîáëèâîñòі ðîçìіùåííÿ ðîäîâèù). Ñåðåä іíøèõ êîíòèíåíòіâ Àôðèêà ïîñіäàє: І ìіñöå çà çàïàñàìè ìàðãàíöþ, õðîìîâèõ ðóä, àëþìіíіþ, çîëîòà, ïëàòèíè, êîáàëüòó, àëìàçіâ, ôîñôîðèòіâ; ІІ ìіñöå –

çà çàïàñàìè ìіäі, àçáåñòó, óðàíó; ІІІ ìіñöå – çà çàïàñàìè íàôòè é ïðèðîäíîãî ãàçó, ðòóòі; IV ìіñöå – çà çàïàñàìè çàëіçíèõ ðóä. Ïіâíі÷ Àôðèêè îñîáëèâî áàãàòà íà îñàäîâі êîðèñíі êîïàëèíè, ÿê ìîðñüêîãî, òàê і êîíòèíåíòàëüíîãî ïîõîäæåííÿ. Ïіñëÿ Äðóãîї ñâіòîâîї âіéíè íà òåðèòîðії Àôðèêè (íà ïіâíî÷і Ñàõàðè і íà óçáåðåææі Ãâіíåéñüêîї çàòîêè) áóëè âèÿâëåíі âåëèêі çàïàñè íàôòè (5,6 ìëðä ò) і ïðèðîäíîãî ãàçó. Íà ïіâíі÷íî-çàõіäíîìó óçáåðåææі Àôðèêè çîñå-

ðåäæåíі áàãàòі ðîäîâèùà ôîñôîðèòіâ. Íà ðîäîâèùà áîêñèòіâ (ç íèõ âèðîáëÿþòü àëþìіíіé) áàãàòі òåðèòîðії Ãâіíåéñüêîї çàòîêè.

Íà ï і âäí і òà ñõîä і À ôð èêè íàÿâí і çíà÷í і ïîêëàäè ç àë і ç-

íèõ, õðîì і òîâèõ, ìàðãàíöåâèõ, óðàíîâèõ ðóä, çîëîòà . Òåðèòîð і ÿ Ï і âäåííî ї Àôðèêè – íàéá і ëüøèé àëìàçíè é ðåã і îí ó ñâ і ò і . Ó ìіñöÿõ äіÿëüíîñòі äàâíіõ âóëêàíіâ çíàéäåíî âåëèêі ðîäîâèùà àëìàç і â. Â îñàäîâèõ òîâùàõ ï і âäíÿ êîíòèíåíò ó ó òâî ð èëèñÿ ïîòóæí

Складаємо

3. Складіть сенкан до одного з понять теми: щит, плита, рифтова зона, складчастий пояс.Покажіть на тектонічній

4. Охарактеризуйте причини утворення, сучасний стан та прогнози на майбутнє Великого Африканського розлому (або рифтової зони).

5. Як співвідносяться в рельєфі Африки рівнини і гори? У чому полягає причина переважання за площею рівнин на материку?

6. Що означає «Низька» та «Висока» Африка? Охарактеризуйте форми рельєфу цих частин материка.

7. Якими корисними копалинами багата Африка? Чим можна

71 РОЗ ДІЛ ІІ

êàì’ÿíîãî âóãіëëÿ. Це

Алмази виникають у жерлах згаслих вулканів, які отримали назву к імберлітові тру бки . Уперше алмаз було знайдено в місті Кімберлі (ПАР) у 1866 р. Тоді було відкрито колосальні поклади дорогоцінних каменів на цій території. Нині країни півдня Африки видобувають 65 % усіх алмазів у світі.

і ïîêëàäè

цікаво знати

меседжі до питань

структури складають будову поверхні Африки?

Які тектонічні

Яка тектонічна

займає більшу частину площі

Африка?

структура

материка

карті райони їх поширення в Африці.

пояснити

материка на різні корисні копалини? Кейс-випадок Виконуючи на попередніх уроках практичну роботу на тему «Виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу», ви дійшли висновку про існування закономірних зв’язків між цими компонентами природних комплексів. Спробуйте пояснити порушення цієї закономірності в Африці, а саме – чому вища точк а материк а розташована поза зоною сучасного горотворення, у межах давньої платформи, до того ж є вулканом.

багатство

3. Напишіть есе про утворення одного

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Найбільший континентальний рифт у світі – Великий Африканський розлом.

2. Вулкан Кіліманджаро – найвища точка Африки.

3. Унікальні форми рельєфу Африки

4. Африка – «геологічна комора» людства.

Виконуємо практичні роботи

Тема: Позначення на контурній

Африки.

Мета: поглибити

72 РОЗ ДІЛ ІІ

лабораторія

Творча

Згадайте зовнішні процеси, що формують рельєф Землі. Які з них впливали на формування сучасного рельєфу Африки? Наведіть приклади.

За допомогою тектонічної і фізичної карт Африки розкрийте взаємозв’язок між будовою земної кори (тектонічними структурами) та видом корисних

копалин, які їм відповідають.

з видів корисних копалин.

карті назв основних географічних об’єктів

знання про географічні об’єкти, що відображають географічне положення,

внутрішні води, природні зони Африки; закріпити вміння працювати з атласом і контурними картами; сформувати навички використання відповідних способів зображення різних типів об’єктів. Завдання 1. За допомогою карт атласу визначте місце розташування географічних об’єктів (моря, затоки, протоки, течії, що омивають материк; острів, півострів; гори, вулкан, нагір’я, плоскогір’я; річки, озера, водоспад; пустелі) і нанесіть їх на контурну карту: Географічні об’єкти Назва Наприклад, моря Середземне, Червоне Завдання 2. За допомогою підручника та додаткових джерел інформації з’ясуйте, якими унікальними рисами характеризуються об’єкти, названі в завданні 1 (оберіть за власним бажанням 5–10 об’єктів). Отримані відомості занотуйте в таблицю (у зошиті). Риси Наприклад, Середземне мореєдине море, що омиває три частини світу: Африку, Азію та Європу Працюємо з інтернет-ресурсами На інтерактивній карті Африки визначте широтний напрямок простягання Атлаських гір, а також місцезнаходження її найвищої вершини. У чому особливість цих гір? § 12. Êëіìàò Àôðèêè ПРИГАДАЄМО. Які чинники впливають на формування клімату?  У якому тепловому поясі розташована Африка?  Які постійні вітри дмуть від 30-х широт у бік екватора?  Які океанічні течії проходять уздовж берегів Африки?  Як впливає атмосферний тиск на утворення і кількість опадів?

рельєф,

картою та кліматичними діаграмами.



Загальні риси клімату Африки.

Êëіìàòè÷íі óìîâè Àôðèêè ôîðìó-

þòüñÿ ïіä âïëèâîì êëіìàòîòâіðíèõ

÷èííèêіâ (ìàë. 49).

Íà êëіìàòè÷íі îñîáëèâîñòі ìàòå-

ðèêà íàñàìïåðåä âïëèâà є éîãî

ïîëîæåííÿ ìіæ Ïіâíі÷íèì і Ïіâ-

äåííèì òðîïіêàìè.

Ðîçìіðè òåðèòîðії òà õàðàêòåð

ðåëüєôó (ïðèãàäàéòå çàãàëüíі ðèñè

çåìíîї ïîâåðõíі ìàòåðèêà çà § 11)

ïîçíà÷àþòüñÿ íà íåðіâíîìіðíîñòі

íàãðіâàííÿ ðіçíèõ ÷àñòèí Àôðèêè

âëіòêó і âçèìêó. Ãåîãðàôі÷íå ïîëî-

æåííÿ ìàòåðèêà âèçíà÷àє âïëèâ

ïàñàòíîї і ìóñîííîї öèðêóëÿöії ïîâіòðÿíèõ ìàñ, ïðèáåðåæíèõ òåïëèõ і

ëîäíèõ òå÷іé.

Працюємо групами (у парі). За що материк

«континент коротких тіней»? Поміркуйте

Ìàë. 49. Êëіìàòîòâіðíі ÷èííèêè Àôðèêè

вплив на природу узбереж Африки через фактор підстильної поверхні.

Íàä åêâàòîðіàëüíîþ ÷àñòèíîþ ìàòåðèêà ïðîõîäèòü ïîÿñ íèçüêîãî àòìîñôåðíîãî òèñêó, íàä ÿêèì ôîðìóєòüñÿ åêâàòîðіàëüíà ïîâіòðÿíà ìàñà (ÅÏÌ), à â òðîïі÷íèõ øèðîòàõ – ïîÿñè âèñîêîãî òèñêó, äå íàáóâàþòü ñâîїõ âëàñòèâîñòåé òðîïі÷íі ÏÌ ( Ì ïðèãàäàéòå âëàñòèâîñòі ïîâіòðÿíèõ ìàñ ðіçíèõ òèïіâ çà § 6, òàáë. 8). Ìåæі ïîÿñіâ òèñêó ïåðåìіùóþòüñÿ âïðîäîâæ ðîêó ñëіäîì çà ïîëîæåííÿì Ñîíöÿ â çåíіòі (âëіòêó – íà ïіâíі÷, âçèìêó – íà ïіâäåíü). Öå çóìîâëþє çìіíè äîìіíóþ÷èõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ íàä ðіçíèìè ÷àñòèíàìè ìàòåðèêà, à òàêîæ ñåçîííі íàäõîäæåííÿ ïîìіðíèõ ÏÌ íà ïіâíî÷і òà ïіâäíі Àôðèêè. Ì Àôðèêà є íàéñïåêîòíіøèì ìàòåðèêîì íà ïëàíåòі. Íà áіëüøіé ÷àñòèí

73 РОЗ ДІЛ ІІ ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: загальні риси клімату Африки;  вплив кліматотвірних чинників на закономірності розміщення кліматичних поясів по території материк а;  типи клімату Африки. НАВЧИМОСЯ: пояснювати прояв кліматотвірних чинників на території Африки;  визначати типи клімату різних

Африки за кліматичною

регіонів

Африка отримав прізвисько

і поясніть цей вислів.

омивають береги Африки.

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті Африки в географічному атласі течії, що

Поясніть їх

і її òåðèòîðії ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà áóäü-ÿêîãî ìіñÿöÿ âèùà ПІВДЕННОСХІДНИЙ ПАСАТ ПІВНІЧНО-СХІДНИЙПАСАТ Сомалійська Бенгельська Канар ка Гвінейська ВИСОКИЙ ТИСК ВИСОКИЙ ТИСК НИЗЬКИЙ ТИСК Г Суха погода Волога погода Теплі течії Холодні течії Напрямки постійних вітрів

çà +20 °Ñ, ùî çóìîâëåíî ðîçòàøóâàííÿì ìіæ òðîïіêàìè, äå Ñîíöå âïðîäîâæ ðîêó ñòîїòü âèñîêî íàä ãîðèçîíòîì і äâі÷і íà ðіê ïåðåáóâàє â çåíіòі. Íà ïіâíî÷і ñïîñòåðіãàєòüñÿ íàéâèùà ñåðåäíüîìіñÿ÷íà òåìïåðàòóðà (+35…+40 °Ñ). Òóò áóëà çàôіêñîâàíà íàéâèùà òåìïåðàòóðà +57,7 °Ñ ó Ëіâіéñüêіé ïóñòåëі ïîáëèçó ì. Òðіïîëі. Íàéíèæ÷і ñåðåäíüîìіñÿ÷íі òåìïåðàòóðè (+10…+12 °Ñ) ñïîñòåðіãàþòüñÿ ç ïðèõîäîì ïîìіðíîї ïîâіòðÿíîї ìàñè â ñóáòðîïі÷íèõ øèðîòàõ ìàòåðèêà. Ó ðîçïîäіëі îïàäіâ âåëèêå çíà÷åííÿ ìàє öèðêóëÿöіÿ àòìîñôåðè. Ìàéæå âåñü ìàòåðèê ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì ïîñòіéíèõ âіòðіâ –ïàñàòіâ, ùî äìóòü ç îáëàñòåé âèñîêîãî òèñêó íàä òðîïіêàìè äî åêâàòîðà. Ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі ïàñàòè ïåðåíîñÿòü ñóõі êîíòèíåíòàëüíі ïîâіòðÿíі ìàñè, ÿêі ôîðìóþòüñÿíàä Àðàâіéñüêèì ïіâîñòðîâîì Єâðàçії. Ó Ïіâäåííіé – äìóòü ç Іíäіéñüêîãî îêåàíó і íåñóòü âîëîãі ìîðñüêі ïîâіòðÿíі ìàñè, àëå áіëüøіñòü îïàäіâ âèïàäàє íà ñõèëàõ Äðàêîíîâèõ ãіð і ìàéæå íå ïîòðàïëÿє â ãëèá ìàòåðèêà.

Çìіùåííÿ çîí ìàêñèìàëüíîãî íàãðіâàííÿ і ìåæ ïîÿñіâ àòìîñôåðíîãî òèñêó ïðèâîäèòü äî ðîçâèòêó ìóñîííîї öèðêóëÿöії, õàðàêòåðíîї äëÿ âñіõ îáëàñòåé Òðîïі÷íîї Àôðèêè. Çèìîâèé ìóñîí çà íàïðÿìêîì ïåðåìіùåííÿ çáіãàєòüñÿ ç ïàñàòàìè і ïîñèëþє їõ âïëèâ íà êëіìàò. Ëіòíіé ïðîòèäіє

Íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó ïðèáåðåæíèõ îáëàñòåé âïëèâàþòü îêåàíі÷íі òå÷ії. Òåïëі òå÷ії ñïðèÿþòü íàñè÷åííþ ïîâіòðÿ âîëîãîþ, óòâîðåííþ îïàäіâ і ïіäâèùåííþ çèìîâèõ òåìïåðàòóð; õîëîäíі – çíèæóþòü òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ ïðèáåðåæíèõ ðàéîíіâ і ïåðåøêîäæàþòü íàñè÷åííþ ïîâіòðÿ âîëîãîþ òà óòâîðåííþ îïàäіâ. Êіëüêіñòü îïàäіâ ïîìіòíî çìåíøóєòüñÿ íà ïіâäåíü і ïіâíі÷ âіä åêâàòîðà. Ðåãóëÿðíі òà ðÿñíі îïàäè âèïàäàþòü â åêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ íà óçáåðåææі Ãâіíåéñüêîї çàòîêè (2000–3000 ìì íà ðіê). Ìàêñèìàëüíà їõ êіëüêіñòü ñïîñòåðіãàєòüñÿ íà ñõèëàõ âóëêàíà Êàìåðóí – äî 10 000 ìì íà ðіê. Íà ïіâíі÷ і íà ïіâäåíü âіä åêâàòîðà äî ìåæі ç òðîïі÷íèìè ïóñòåëÿìè êіëüêіñòü îïàäіâ çìåíøóєòüñÿ äî 250 ìì. Ó Ñàõàðі – äî 100 ìì і ìåíøå íà ðіê. Ñõіäíà Ñàõàðà – íàéïîñóøëèâіøèé ðàéîí Àôðèêè (10–20 ìì îïàäіâ íà ðіê).  Кліматичні пояси і типи клімату материка. Îñêіëüêè åêâàòîð ïåðåòèíàє ìàòåðèê íàâïіë, êëіìàòè÷íі óìîâè äçåðêàëüíî ïîâòîðþþòüñÿ âіä åêâàòîðà â íàïðÿìêó äî ïîëþñіâ. Àôðèêà ëåæèòü ó ìåæàõ

74РОЗ ДІЛ ІІ

узбережжя Африки в тропічних широтах омиваються холодними течіями – Канарською і Бенгельською, що спричиняють сухість повітря і утворення пустель. Тепла Мозамбіцька течія сприяє утворенню вологого повітря на південно-східному узбережжі Африки.

íàïðÿìêó ïàñàòіâ, çìåíøóþ÷è їõ âïëèâ. Це цікаво знати Північно-західне і південно-західне

ñåìè êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ: åêâàòîðіàëüíîãî, äâîõ ñóáåêâàòîðіàëüíèõ, äâîõ òðîïі÷íèõ òà äâîõ ñóáòðîïі÷íèõ. Åêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ ôîðìóєòüñÿ íàä áàñåéíîì ðі÷êè Êîíãî òà óçáåðåææÿì Ãâіíåéñüêîї çàòîêè. Äîìіíóє ÅÏÌ, ÷åðåç ùî ñïîñòåðіãàþòüñÿ âèñîêі ñåðåäíüîìіñÿ÷íі òåìïåðàòóðè, âîëîãіñòü ïîâіòðÿ, êіëüêіñòü îïàäіâ ðіâíîìіðíî ðîçïîäіëÿєòüñÿ âïðîäîâæ ðîêó, ÿê íàñëіäîê, âіäñóòíі ïîðè ðîêó (ìàë. 50). Òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ +26…+28 °Ñ, à ðі÷íі àìïëіòóäè òåìïåðàòóð (1–2 °Ñ) ìåíøі çà äîáîâі. Ùîäíÿ ç îáіäó óòâîðþþòüñÿ õìàðè і íàñóâàєòüñÿ çëèâà ç ãðîçàìè. Ñåðåäíÿ êіëüêіñòü îïàäіâ ïåðåâèùóє 2000 ìì. ×àñòі òóìàíè. Ó ãîðàõ åêâàòîðіàëüíîãî ïîÿñó ìàêñèìàëüíà êіëüêіñòü îïàäіâ ñïîñòåðіãàєòüñÿ íà âèñîòі

Êàìåðóí є íàéâîëîãіøèì ìіñöåì

50. Åêâàòîð

ðіàëüíèé äî 17° ïí. ø. і 20° ïä. ø. і çëèâàþòüñÿ íà ñõîäі (ìàë. 51).

75 РОЗ ДІЛ ІІ

2500 ì, òîìó ñõèëè

â Àôðèöі (10 000 ìì). СБТЛВЛ Любютю °С 70 60 50 40 30 20 10 0 210 180 150 120 90 60 30 0 мм 1864 мм +24,5 °С Кліматодіаграма міста Любютю (Демократична Республіка Конго) Екваторіальна злива

іàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Àôðèêè Ïіâíі÷íèé і ïіâäåííèé ñóáåêâàòîðіàëüíі ïîÿñè îòî÷óþòü åêâàòî-

СБТЛВЛ Бамако °С 70 60 50 40 30 20 10 0 280 240 200 160 120 80 40 0 мм 953 мм +27,8 °С Кліматодіаграма міста Бамако (Малі) Спекотне літо з приходом тропічної повітряної маси

51. Ñóáåêâàòîð

іìàòè÷íèé

іìàòó є çìіíà äîìіíóþ÷îї ïîâіòðÿíîї

çà ñåçîíàìè. Óëіòêó ñþäè ïðèõîäèòü âîëîãå åêâàòîð

àëüíå

–

òðîïі÷íå. Òîìó

âóëêàíà

Ìàë.

іàëüíèé êë

ïîÿñ Àôðèêè Õàðàêòåðíîþ ðèñîþ êë

ìàñè

ïîâіòðÿ, à âçèìêó

ñóõå і ñïåêîòíå

â ìåæàõ ïîÿñó âèäіëÿþòü äâà ñåçîíè – âîëîãå ëіòî і ñóõó çèìó. Òåìïåðàòóðè

âïðîäîâæ ðîêó âèñîêі (äî +30…+32 °Ñ) і íå ïàäàþòü ó ïðîõîëîäíі ìіñÿöі íèæ÷å çà +20 °Ñ. Ñóõèé ñåçîí òðèâàє âіä 2 äî 9 ìіñÿöіâ. Ùî äàëі âіä åêâàòîðà, òî êîðîòøèé і áіëüø äîùîâèé ïåðіîä ó âîëîãèé ñåçîí ðîêó. Îïàäіâ áàãàòî, àëå íå áіëüøå ÿê 1500 ìì. Çèìîâі ïàñàòè ïðèíîñÿòü âåëèêå çíèæåííÿ âіäíîñíîї âîëîãîñòі é ïîñóõó. Це цікаво знати Існує

(«каміння, що стріляє»).

Òðîïі÷íі ïîÿñè ïðîñòÿãàþòüñÿ äî 30° ïí. ø. і 30° ïä. ø. òà çàéìàþòü ìàéæå 40 % ïëîùі ìàòåðèêà (ìàë. 52). Âîíè îõîïëþþòü ñóõі òåðèòîðії ïóñòåëü Ñàõàðà і Êàëàõàðі. Óïðîäîâæ ðîêó òóò

äìóòü ïàñàòíі âіòðè, êîíòèíåíòàëüíå òðîïі÷íå ïîâіòðÿ çóìîâëþє ÿñíó é ñóõó ïîãîäó. Ñåðåäíі òåìïåðàòóðè íàéòåïëіøîãî ìі

Піщана пилова буря в Сахарі Ìàë. 52. Òðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Àôðèêè Ó ìåæàõ òðîïі÷íîãî ïîÿñó âèäіëÿþòü äâі êëіìàòè÷íі îáëàñòі, ùî â і äð і çíÿþòüñÿ ðåæèìàìè çâîëîæåííÿ: ïóñòåëüíà і âîëîãà. Â îáëàñ ò ÿ õ ò ðîï і ÷íîãî ïóñòåëüíîãî êë і ìàòó î ïàäè âèïàäàþòü íåðåãóëÿðíî, íå áіëüøå íіæ 100 ìì íà ðіê. Íàéñóõіøîþ є òåðèòîð і ÿ Ñàõàðè, äå îïàä і â íå á і ëüø ÿê 50 ìì íà ð і ê. Õàðàêòåðíèìè äëÿ òðîïі÷íèõ ïóñòåëü є ìіñöåâі âіòðè: ñàìóì (ñïåêîòíèé, ñóõèé, ïîðèâ÷àñòèé і êîðîòêîòðèâàëèé â і òåð), õàðìàòàí (ñóõèé ïèëîâèé çàõіäíîàôðèêàíñüêèé ïàñàò) і ñèðîêî (ñèëüíèé ò åïëèé â і òåð, ùî äìå і ç Ñàõàðè â á і ê Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ ) . Í à ñ õîä і ò ð îï і ÷íîãî ïîÿñ ó , çîê ð åìà â Ï і âäåííî-Ñõ і äí і é À ôð èö і і íà Ìàäàãàñêàð і , ñôîðìóâàëàñÿ îáëàñòü òðîï і ÷íîãî âîëîãîãî êë і ìàòó çàâäÿêè ïàñàòàì ç Іíäіéñüêîãî îêåàíó, ùî ïðèíîñÿòü ðÿñíі îïàäè (äî 2000 ìì íà ðіê).

76 РОЗ ДІЛ ІІ

вислів мешканців Сахари: «Сонце в нашій країні змушує кричати

к аміння». Причина такої страшної спеки – відсутність хмар. Удень повітря тут нагрівається до +40 °С і вище, вночі – охолоджується до +5 °С Гірські породи розтріскуються під дією добових перепадів температ

навіть

ури

іøîãî – íå ïàäàþòü íèæ÷å +10 °Ñ.

20 °Ñ

СБТЛВЛ Себха °С мм 70 60 50 40 30 20 10 0 70 60 50 40 30 20 10 0 9 мм +22,8 °С Кліматодіаграма міста Себха

ñÿöÿ ñÿãàþòü +30…+35 °Ñ, íàéõîëîäí

Ðі÷íà àìïëіòóäà ñòàíîâèòü äî

і âèùå.

(Лівія)

Ï і âí і ÷íèé і ï і â ä åííèé ñóáòðîï і ÷í і ïîÿñè îõîïëþþòü â і äïîâ і äíî êðà é íþ ï і âí і ÷ і ï і âäåíü ìàòåðèêà. Ä ëÿ íèõ õàðàêòåðíà ÿñêðàâî âèðàæåíà ñåçîíí і ñòü òåìïåðàòóð, îïàä і â, â і òð і â. Ó ë і òê ó ñþäè íàäõîäÿòü ñ ó õà ò ð îï і ÷íà ÏÌ, à âçèìê ó – âîëîãà

ïîì і ðíà ÏÌ .

Äëÿ ñåðåäçåìíîìîðñüêîãî óçáåðåææÿ, Àòëàñüêèõ ãіð òà êðàéíüîãî ï і âäåííîãî çàõîä ó À ôð èêè õà ð àêòå ð íèé ñóáòðîï і ÷íèé ñåðåäçåìíîìîðñüêèé êëіìàò. Âіí âèçíà÷àєòüñÿ æàðêèì ñóõèì ëіòîì (äî +28 °Ñ) і âîëîãîþ òà òåïëîþ çèìîþ (+10…+12 °Ñ). Îïàäіâ âèïàäàє äî 1000 ìì íà ðіê. Їõ ïðèíîñÿòü öèêëîíè ç Àòëàíòèêè (çîêðåìà é ñíіãîïàäè) (ìàë. 53). Ó ïіâäåííèõ ÷àñòèíàõ ñåðåäçåìíîìîðñüêîї çîíè Àôðèêè

Ìàë. 53. Ñóáòðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Àôðèêè

Íà ê ð àéíüîì ó ï і âäåííîì ó ñõîä і ìàòå ð èêà ñ ô î ð ì ó âàëàñÿ îáëàñòü ñóáòðîïі÷íîãî êëіìàòó ç ðіâíîìіðíèì çâîëîæåííÿì: іç æàðêîþ äîùîâîþ ïîãîäîþ âëіòêó (âîëîãà òðîïі÷íà ÏÌ ç Іíäіéñüêîãî îêåàíó) і âîëîãîþ òà ïðîõîëîäíîþ – âçèìêó (ïîìіðíà ÏÌ). Íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó öієї ÷àñòèíè ìàòåðèêà ñïðè÷èíèâ âïëèâ і õàðàêòåð ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі: òåïëà òå÷іÿ âçäîâæ óçáåðåææÿ òà ñõèëè Äðàêîíîâèõ ãіð.

Складаємо меседжі до питань

1. Як впливають особливості географічного положення Африки на клімат цього материка?

3. Які

77 РОЗ ДІЛ ІІ

і òðàïëÿþòüñÿ ãàðÿ÷і ïèëîâі áóðі

– ñàìóì і õàìñèí. СБТЛВЛ Алжир °С мм 70 60 50 40 30 20 10 0 140 120 100 80 60 40 20 0 707 мм +17,7 °С Кліматодіаграма міста Алжир (Алжир) Сніг на піщаних барханах в Алжирі з приходом помірної повітряної маси

íîä

òðîïі÷íèõ ïóñòåëü

маси формують клімат Африки?

Які повітряні

кліматотвірні чинники вплинули на «температурний рекорд» Африки –максимальну температуру в пустелі Сахара?

Опишіть вплив пасатів на клімат Африки. Чому дія північного і південного пасатів не однаково впливає на клімат материка?

Назвіть і покажіть на карті кліматичні пояси в межах Африки. 6. Чому в межах тропічного та субтропічного поясів Африки виділяють по дві кліматичних області?

Кейс

Спостерігаємо

африканських народів.

Виконуємо практичні роботи

Тема: Визначення типів клімату Африки

навички

78 РОЗ ДІЛ ІІ

-випадки

Сахара – найсухіший район Африки?

Чому Східна

в тропічній пустелі?

Чи можливо замерзнути

проєктуємо, досліджуємо

Місцеві вітри тропічних пустель Африки.

Цікаві погодні явища і кліматичні рекорди

Африки.

для життя одного з

Складання опису клімату та оцінка кліматичних умов

за кліматичними діаграмами.

про

пояси та типи клімату;

на основі аналізу кліматичних діаграм та

кліматичної карти; узагальнити знання про особливості клімату

кліматичні карти атласу, серія кліматичних діаграм типів клімату Африки, правила читання кліматичної діаграми (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1). СБТЛВЛСБТЛВЛСБТЛВЛ 40 30 20 10 0 –10 500 400 300 200 100 0 °С мм 3 мм 40 30 20 10 0 –10 500 400 300 200 100 0 °С мм 40 30 20 10 0 –10 500 400 300 200 100 0 °С мм 840 мм 1790 мм СБТЛВЛСБТЛВЛСБТЛВЛ 40 30 20 10 0 –10 500 400 300 200 100 0 °С мм 1337 мм 40 30 20 10 0 –10 500 400 300 200 100 0 °С мм 40 30 20 10 0 –10 500 400 300 200 100 0 °С мм 600 мм 840 мм А Г Б Д В Е Завдання 1. Визначте, у якійпівкулі розташовані об’єкти або території, для яких побудовані кліматичні діаграми: 1) Північній; 2) Південній. Завдання 2. Визначте, у якому кліматичному поясі розташовані об’єкти або території, для яких побудовані кліматичні діаграми (за температурою найтеплішого та найхолоднішого місяців): 1) екваторіальний; 2) субекваторіальний; 3) тропічний; 4) субтропічний. Завдання 3. Визначте тип клімату об’єктів або територій, для яких побудовані кліматичні діаграми (за стовпчастими діаграмами, що передають режим опадів та їх кількість упродовж року): 1) пустельний тропічний клімат; 2) во-

Мета: поглибити знання

кліматичні

сформувати

визначати типи клімату

показників

Африки. Допоміжні матеріали:

4 Кліматичні області

79 РОЗ ДІЛ ІІ логий тропічний клімат; 3) субтропічний клімат з рівномірним зволоженням; 4) субтропічний середземноморський клімат. Завдання 4. Зробіть висновки стосовно визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами, результати запишіть у таблицю (у зошиті): Діаграма Півкуля Землі Кліматичний пояс Тип клімату Картографічна лабораторія Користуючись наведеним планом (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) та за допомогою тексту § 12 і тематичних карт атласу охарактеризуйте кліматичні пояси Африки. Результати запишіть у таблицю (у зошиті): характеристики Екваторіальний клімат Субекваторіальний клімат Тропічний клімат Субтропічний клімат

Панівна повітряна маса

повітря (середня, max, min)

Температура

Атмосферні опади (кількість

сезонами

)

, розподіл за

року

Працюємо з інтернет-ресурсами За даними Всесвітнього інформаційного погодного сервісу побудуйте кліматодіаграми двох африканських міст одного кліматичного поясу, але різних півкуль. Порівняйте їх і знайдіть схожості та відмінності. §

ПРИГАДАЄМО. Що таке води суходолу?  Що називають річкою?  Чим відрізняються поняття «річковий басейн» та «річкова система»?  Чому на річках

водоспади і пороги?  Що таке озеро?  За якими ознаками і на які види поділяються озера?  Як утворюються підземні води? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості внутрішніх вод Африки;  закономірності розміщення річок, озер, підземних вод та штучних водойм по території материк а;  напрямки використання водних ресурсів Африки. НАВЧИМОСЯ: аналізувати причини нерівномірного розподілу внутрішніх вод по території Африки;  показувати на карті основні водні об’єкти Африки.  Річки Африки. Òåðèòîðіÿ Àôðèêè äóæå áіäíà íà ïîâåðõíåâі âîäè. Ãîëîâíîþ îñîáëèâіñòþ є òå, ùî ïîíàä 30 % òåðèòîðії çàéìàþòü áåçñòі÷íі áàñåéíè, çîêðåìà öå ïóñòåëі Ñàõàðà, Êàëàõàðі, Íàìіá, äåÿêі óëîãîâèíè

13. Âîäè ñóõîäîëó Àôðèêè

утворюються

íà ñõîäі ìàòåðèêà.

Ð і ÷êîâà ìå ð åæà ð îçïîä і ëåíà íà ìàòå ð èê ó íå ð і âíîì і ð íî, ùî ñï ð è÷èíåíî âïëèâîì êë і ìàòè÷íèõ ó ìîâ і õà ð àêòå ð îì ðåëüєôó. Íà ðі÷êàõ Àôðèêè óòâîðåíî áåçëі÷ ïîðîãіâ і âîäîñïàä і â, âîíè ìàëîïðèäàòí і äëÿ ñóäíîïëàâñòâà, îäíàê ìàþòü âåëè÷åçíі çàïàñè ãіäðîåíåðãії. Ìàéæå âñі ðі÷êè ïåðåâàæíî äîùîâîãî æèâëåííÿ.

Â îáëàñòÿõ ç åêâàòî ð і àëüíèì êë і ìàòîì ð і ÷êè ïîâíîâîäí і âïðîäîâæ óñüîãî ðîêó і óòâîðþþòü ãóñòó ðі÷êîâó ìåðåæó. Ó ñóáåêâàòîðіàëüíèõ ïîÿñàõ ðі÷êè ïîâíîâîäíі ëèøå â ñåçîí äîùіâ.

Працюємо групами (у парі). Поміркуйте і поясніть, з приходом якої повітряної маси пов’язане випадіння опадів у субтропічному поясі.

Òåðèòîðії ç òðîïі÷íèì ïóñòåëüíèì êëіìàòîì ìàéæå ïîçáàâëåíі ïîâåðõíåâèõ âîä, îäíàê òàì ñôîðìóâàëèñÿ âåëèêі àðòåçіàíñüêі áàñåéíè. Ó ïóñòåëÿõ òðàïëÿþòüñÿ ïåðåñîõëі ðóñëà ðі÷îê – âàäі, ùî ðіäêî íàïîâíþþòüñÿ âîäîþ ïіä ÷àñ êîðîòêî÷àñíèõ äîùіâ. Íà ðі÷êàõ ñóáòðîïі÷íîãî ïîÿñó ðіâåíü âîäè çàëåæèòü âіä ðåæèìó âèïàäіííÿ îïàäіâ: ó ñåðåäçåìíîìîðñüêîìó òèïі êëіìàòó ïіäéîì ðіâíÿ âîäè â ðі÷êàõ âіäáóâàєòüñÿ âçèìêó.

Працюємо групами (у парі). Поміркуйте і поясніть, чому в середземноморському типі клімату підйом рівня води у водоймах відбувається взимку?

Ò å ð èòî ð і ÿ Àôð èêè ìà є ò ð è á àñåéíè ñòîê ó : À òëàíòè÷íîãî, Іíäіéñüêîãî îêåàíіâ òà âíóòðіøíüîãî ñòîêó (ìàë. 54). Ãîëîâíèì âîäîäіëîì áàñåéíіâ ïîâåðõíåâîãî ñòîêó є Ñõіäíîàôðèêàíñüêå ïëîñêîãіð’ÿ. Îñêіëüêè Àôðèêà ìàє ïåðåâàæíèé íàõèë ðåëüєôó íà çàõіä, áіëüøіñòü ðі÷îê òå÷å â Àòëàíòè÷íèé îêåàí.

Áàñåéíó Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó íàëåæèòü ïîíàä 1/3 ïëîùі Àôðèêè, çîêðåìà ðі÷êè: Íіë, Êîíãî, Íіãåð, Ñåíåãàë, Îðàíæåâà òà іí. Í àéäîâøîþ ð і ÷êîþ Àôð èêè (6670 êì) і äðóãîþ ó ñâіòі є Íіë (іç ñó÷àñíîþ єãèïåòñüêîþ íàçâîþ Åëü-Áàõð, ìàë. 55). Íіë áåðå ïî÷àòîê íà Ñõіäíîàôðèêàíñüêîìó ïëîñêîãіð’ї і íåñå ñâîї âîäè äî

Ìàë. 54. Áàñåéíè ðі÷îê Àôðèêè

80 РОЗ ДІЛ ІІ

Ñåðåäçåìíîãî

Атлантичного океану Індійського океану внутрішнього стоку Басейни А Т Л А Н Т И Ч Н И Й О К Е А Н

ìîðÿ ÷åðåç 4 êëіìàòè÷íі ïîÿñè. Ó âåðõíіé òå÷ії ðі÷êà ìàє íàçâó Áіëèé Íіë, à âæå

íèæ÷å ïî òå÷ії çëèâàєòüñÿ ç íàéáіëüøîþ ñâîєþ ïðèòîêîþ – Áëàêèòíèì Íіëîì. Âïàäàþ÷è â Ñåðåäçåìíå ìîðå, Íіë óòâîðþє âåëè÷åçíó äåëüòó (ãèðëî, ïîðіçàíå ÷èñëåííèìè ðóêàâàìè і ïðîòîêàìè)

іç îçåðàìè-ëàãóíàìè. Íіë – єäèíà ðі÷êà, ùî ïåðåòèíàє íàéáіëüøó ïóñòåëþ ñâіòó – Ñàõàðó, ïðè öüîìó íå ïåðåñèõàє, õî÷à âçèìêó ðіâåíü âîäè çíà÷íî çíèæóєòüñÿ. Öå ìîæëèâî çàâäÿêè æèâëåííþ

ðі÷êè: åêâàòîðіàëüíà âîëîãà ÏÌ äîïîâíþєòüñÿ ëіòíіìè ìóñîííèìè

äîùàìè ç Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Ìàë. 55. Ðі÷êà Íіë:

Працюємо з картою. Знайдіть

світу

атласі:1) які кліматичні пояси перетинає річка Ніл; 2) з яких форм рельєфу стікають притоки (Білий Ніл, Блакитний Ніл) до русла головної річки Ніл; 3) які штучні об’єкти побудовано на річці Ніл.

Íàéáіëüø ïîâíîâîäíîþ ðі÷êîþ Àôðèêè є Êîíãî (4320 êì) –íåñå â 15 ðàçіâ áіëüøå âîäè, íіæ Íіë. Âîíà áåðå ïî÷àòîê íà âèñîêîìó ïëàòî, ùî є ÷àñòèíîþ Âåëèêîãî Àôðèêàíñüêîãî ðîçëîìó і ïðîòіêàє çàïàäèíîþ Êîíãî, âïàäàþ÷è â Àòëàíòè÷íèé îêåàí. Äâі÷і ïåðåòèíàє åêâàòîð і æèâèòüñÿ åêâàòîðіàëüíèìè äîùàìè, òîìó ïîâíîâîäíà âïðîäîâæ ðîêó. Ðóñëî çâèâèñòå і óòâîðþ є øèðîêі äîëèíè (ìàë. 56). Ñóäíîïëàâíà ðі÷êà ëèøå â ìåæàõ çàïàäèíè Êîíãî, äå íåìàє ïîðîãіâ і âîäîñïàäіâ. Áàñåéí Êîíãî ïîñіäàє 1-øå ìіñöå çà çàïàñàìè ãіäðîåíåðãії ñåðåä ðі÷êîâèõ áàñåéíіâ çåìíîї êóëі, òîìó òóò çáóäîâàíі ãіäðîåëåêòðîñòàíöії. Íàé á і ëüøîþ ð і ÷êîþ Çàõ і äíî ї Àôðèêè є Í і ãå ð ( 4350 êì ) (ìàë. 57), ùî òå÷å ïóñòåëåþ Ñàõàðà äî Ãâіíåéñüêîї çàòîêè Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Æèâèòüñÿ ðі÷êà çà ðàõóíîê ëіòíіõ äîùіâ ç ïðèõîäîì åêâàòîðіàëüíîї ÏÌ. Âîäè Íіãåðà àêòèâíî âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çðîøåííÿ, à íà îêðåìèõ äіëÿíêàõ âîíà ïðèäàòíà äëÿ ñóäíîïëàâñòâà.

81 РОЗ ДІЛ ІІ

à) ç áîðòó êîñìі÷íîї ñòàíöії; á) íà òëі áàðõàíіâ à á

на карті

або Африки в географічному

Ìàë. 56. Ðі÷êà Êîíãî

Ìàë. 57. Ðі÷êà Íіãåð

Íàéäîâøà ðі÷êà â Ïіâäåííіé Àôðèöі – Îðàíæåâà, ùî áåðå ïî÷à-

òîê íà ñêåëÿñòèõ ìàñèâàõ Äðàêîíîâèõ ãіð. Її äîâæèíà ñòàíîâèòü ïîíàä 2200 êì. Óïðîäîâæ óñüîãî ðóñëà є âîäîñïàäè, ïîðîãè òà

ïіùàíі âіäìіëèíè, òîìó âîíà ìàéæå íå ñóäíîïëàâíà, à ó âåðõíіé òå÷ії âçèìêó íàâіòü çàìåðçàє. Æèâëåííÿ ïåðåâàæíî äîùîâå. Працюємо групами (у парі). Назвіть причину назви річки Оранжева.

Ç-ïîìіæ ðі÷îê áàñåéíó Іíäіéñüêîãî îêåàíó íàéáіëüøîþ є Çàìáåçі (2660 êì). Її æèâëåííÿ ïåðåâàæíî äîùîâå, òîìó õàðàêòåðíі òðèâàë і ë і òí і ïàâîäêè. Ó ì і ñöÿõ âèõîäó êðèñòàë і ÷íèõ ïîð і ä åðåäíіé òå÷ії Çàìáåçі óòâîðþє ãëèáîêі óùåëèíè é âîäîñïàäè.

Працюємо групами (у парі). Помірк уйте і поясніть, чом у живлення р. Замбезі переважно дощове. Які вітри приносять вологі повітряні маси з Індійського океану?

Íà ð. Çàìáåçі ðîçòàøîâàíèé íàéâіäîìіøèé âîäîñïàä Àôðèêè –Âіêòîðіÿ (øèðèíîþ 1800 ì, âèñîòîþ 120 ì), ÿêèé ó 1855 ð. âіäêðèâ äîñëіäíèê Ä. Ëіâіíãñòîí. Çà øóì і ïàðó íàâêîëî íüîãî, ÿêі âèäíî íàâіòü çäàëåêó, äàâíі ïëåìåíà íàçèâàëè éîãî «Ìîñі-îàÒóíüÿ», ùî îçíà÷àє «Ãðèìëÿ÷èé Äèì».

Це цікаво знати

Вікторія (Мосі-оа-Тунья).

82 РОЗ ДІЛ ІІ

«Зі страхом підповзши до краю глибочезної безодні, я подивився вниз – на дно довгої прірви, яка пролягла від одного берега Замбезі до другого. Річка, ширина якої сягає приблизно тисячу метрів, скидає свої води з тридцятиметрової висоти й опиняється в лещатах вузької щілини, завширшки від п’ятнадцяти до двадцяти метрів». (Зі щоденника Д Лівінгстона )

Водоспад

 Озера. Á і ëüø і ñòü îçåð Àôðèêè çîñåðåäæåí і ïåðåâàæíî íà ñõîäі, ìàþòü òåêòîíі÷íå ïîõîäæåííÿ (ó çîíі Âåëèêîї ðèôòîâîї äîëèíè). Íàéãëèáøі ç íèõ – Òàíãàíüїêà (1470 ì) і Íüÿñà (706 ì), âîäà â ÿêèõ çàïîâíþє òðіùèíè ðîçëîìіâ, òîìó óëîãîâèíè ìàþòü âèòÿãíóòó ôîðìó, êðóòі áåðåãè é âåëèêі ãëèáèíè (ìàë. 58). Ðîçäèâ і òüñÿ íà êàðòі â àòëàñ і , äå ðîçòàøîâàíі íàéá і ëüø і îçåðà Àôðèêè.

Íàéáіëüøå îçåðî êîíòèíåíòó – Âіêòîðіÿ (68,9 òèñ. êì2). Éîãî óëîãîâèíà ëåæèòü íå â ðîçëîìі, à â ïîëîãîìó òåêòîíі÷íîìó ïðîãèíі ïëàòôîðìè – ãðàáåíі. Îçåðî âіäêðèâ 1858 ð. àíãëіéñüêèé

äîñëіäíèê Äæ. Ñïіê, і íàçâàâ éîãî íà ÷åñòü êîðîëåâè Âåëèêîї

Áðèòàí ії . Éîãî âèêîðèñòîâóþòü

ÿê äæåðåëî âîäîïîñòà÷àííÿ, äëÿ

ð èáàëüñòâà, ñ ó äíîïëàâñòâà òà òóðèçìó é âіäïî÷èíêó.

Ó ïîñóøëèâèõ ðàéîíàõ Àôðèêè

ëåæèòü ÷èìàëî ìіëêîâîäíèõ і ñîëîíèõ îçåð. Äåÿêі ç íèõ íàïîâíþ-

þòüñÿ âîäîþ ëèøå ïіä ÷àñ äîùіâ, à ïîòіì ïåðåñèõàþòü і âêðèâàþòüñÿ

øàðîì ñîëі. Íàéáіëüøèì ç-ïîìіæ

íèõ є áåçñòі÷íå ïðіñíîâîäíå îçåðî

×àä , ùî â ïóñòåëі Ñàõàðà. Éîãî

ïëî ù à çì і íþ є òüñÿ çàëåæíî â і ä

îïàäіâ і ðîçëèâó ðі÷îê, ùî â íüîãî âïàäàþòü. Ñó÷àñíі êîñìі÷íі çíіìêè

ñâіä÷àòü, ùî ïëîùà îçåðà çìåíøè-

ëàñÿ ìàéæå â 30 ðàçіâ і âîíî ïðîäîâæóє âèñèõàòè (ìàë. 59).

Ìàë. 58. Îçåðà Àôðèêè

Ìàë. 59. Âèñèõàííÿ

îçåðà ×àä

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті: 1) річки, що згадуються в тексті параграфа; 2) найбільші озера Африки. З чим пов’язана нерівномірність розподілу поверхневих вод по території материка?  Підземні води. Âàæëèâå çíà÷åííÿ â ïîñóøëèâèõ ðà é îíàõ Àôðèêè ìàþòü ïіäçåìíі âîäè. Îñíîâíі çàïàñè ìіæïëàñòîâèõ ïіäçåìíèõ âîä çîñåðåäæåíі â Ñàõàðі, ïіä ÿêîþ óòâîðèâñÿ âåëè÷åçíèé àðòåçіàíñüêèé áàñåéí, ïëîùåþ ïîíàä 2 ìëí êì2. Îáñÿãіâ öієї âîäè âèñòà÷èòü, ùîá óêðèòè öþ òåðèòîð і þ øàðîì çàâòîâøêè 75 ì. Äæåðåëà â ïóñòåëі – âåëèêà ðіäêіñòü. Âîäó, ÿê і áàãàòî ñòîëіòü òîìó, áåðóòü іç ÷èñëåííèõ ãëèáîêèõ êîëîäÿçіâ. Ó ìіñöÿõ, äå ï і äçåìí і âîäè ï і äõîäÿòü áëèçüêî äî ïîâåðõí і , ôîðìóþòüñÿ îàçèñè.

83 РОЗ ДІЛ ІІ

оз. Чад оз. Тана оз. Ассаль оз. Вікторія оз.

оз.

Танґаньїка

Ньяса

навіть для людини.

 Використання водних ресурсів. Âíóòðіøíі âîäè Àôðèêè ìàþòü âåëèêå çíà÷åííÿ äëÿ æèòòÿ íàñåëåííÿ òà ìіñöåâîãî ãîñïîäàðñòâà. Íà Àôðèêó ïðèïàäàє ìàéæå 20 % ñâіòîâèõ ãіäðîåíåðãîðåñóðñіâ, ÿêі çîñåðåäæåíі â ðóñëàõ ðі÷îê Íіë, Êîíãî, Çàìáåçі, Íіãåð òîùî. Іç 10 íàéáіëüøèõ ñâіòîâèõ âîäîñõîâèù â Àôðèöі çîñåðåäæåíî òðè: Âîëüòà íà ð. Âîëüòà (íàéáіëüøå ó ñâіòі çà ïëîùåþ – 8480 êì2), Êàðіáà íà ð. Çàìáåçі і Íàñåð (Àñóàíñüêà ãðåáëÿ) íà ð. Íіë.

Íàéáіëüøà øòó÷íà âîäíà àðòåðіÿ Àôðèêè – Ñóåöüêèé êàíàë, áóäіâíèöòâî ÿêîãî áóëî ðîçïî÷àòå â 1859 ð. ôðàíöóçüêèìè іíæåíåðàìè і òðèâàëî 10 ðîêіâ. Âіí ç’єäíóє Ñåðåäçåìíå òà ×åðâîíå ìîðÿ і є óìîâíîþ ãåîãðàô

Àôðèêîþ. Âіäñòàíü ó 161 êì є íàéêîðîòøèì і íàéâàæëèâіøèì âîäíèì øëÿõîì ìіæ ïîðòàìè Àòëàíòè÷íîãî òà Іíäіéñ üêîãî îêåàí і â ( ÷àñ ïðîõîäæåííÿ ñóäåí êàíàëîì ñòàíîâèòü 11–14 ãîä).

Îçåðà є ðåãóëÿòîðàìè ñòîêó âîä, ìіñöåì ìåøêàííÿ æèâèõ îðãàíіçìіâ; ðі÷êè áàãàòі íà ãіäðîåíåðãіþ, ñëóæàòü âîäíèìè øëÿõàìè, áóÿþòü ðèáîþ, âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ çðîøåííÿ íàñàäæåíü òîùî. Ïðîòå ìàéæå ïî âñüîìó ìàòåðèêó, çà

âèíÿòêîì óëîãîâèíè Êîíãî, âіä÷óâàєòüñÿ äåôіöèò âîäè. Ãîñòðîþ â Àôðèöі є é ïðîáëåìà çàáðóäíåííÿ âîäíèõ ðåñóðñіâ.

Складаємо меседжі до питань

1. Назвіть складники внутрішніх вод Африки.

2. Як розподіляється поверхневий стік Африки за басейнами океанів? Назвіть і покажіть на карті водні об’єкти кожного з басейнів стоку.

3. Складіть сенкан або есе

84РОЗ ДІЛ ІІ

ділянк у рослинності

За-

оазисах

уть

Вони

Це цікаво знати Оазисом називають

в пустелі, поблизу природної водойми.

звичай такі водойми живляться ґрунтовими водами В

рост

фінікова пальма, інжир, оливки, персики.

часто стають прит улком для тварин і

ìі

і÷íîþ ìåæåþ

æ Àçієþ òà

до одного з об’єктів вод суходолу Африки: річки –Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева; озера – Вікторія, Танганьїка, Ньяса,

водоспад Вікторія

на карті

Чад;

(Мосі-оа-Тунья). Покажіть

райони їх розташування в Африці.

Як впливає рельєф на розподіл річкової мережі материка Африка (на напрямок та характер течії, утворення порогів і водоспадів)? 5. Які типи озер набули поширення в Африці? 6. Чому в Африці утворився один з найбільших у світі артезіанських басейнів? 7. Яке господарське значення мають внутрішні води Африки? Для чого споруджують штучні водойми? Для забезпечення двостороннього руху суден у 2014–2015 рр. було збудовано Новий С уецьки й кана л за вд о вжки 71,9 км.

Картографічна лабораторія Користуючись наведеним планом характеристики річки

сту § 13і тематичних карт атласу охарактеризуйте одну з річок Африки. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Унікальні водойми Африки: річки Ніл та Конго. Озера Вікторія, Танганьїка, Чад. Водоспад Вікторія (Мосі-оа-Тунья). 2. Великі Африканські озера. 3. Окаванго – річка, що розчиняється в пустелі.

Працюємо з інтернет-ресурсами Знайдіть відеоінформацію про один з найбільших водоспадів Африки (за власним

§ 14. Ïðèðîäíі çîíè Àôðèêè

ПРИГАДАЄМО. Що таке природна зона?  Яка природна

аналізувати закономірності розподілу по території Африки сучасних природних зон;  встановлювати взаємозв’язки між компонентами живої та неживої природи в межах природних зон.

 Природні зони. Àôðèêà ëåæèòü ó ÷îòèðüîõ ïðèðîäíèõ çîíàõ. Ó їõ

ðîçòàøóâàííі ïðîñòåæóєòüñÿ øèðîòíà çîíàëüíіñòü, ùî ïîâ’ÿçàíî ç ðіâíèííèì ðåëüєôîì, ðîçìіùåííÿì ìàòåðèêà ìіæ òðîïіêàìè, íåðіâíîìіðíèì ðîçïîäіëîì îïàäіâ (ìàë. 60).

Çîíà âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ (àáî ãіëåÿ) ëåæèòü â åêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñі. Âîíà ïîøèðåíà â áàñåéíі ð. Êîíãî é óçäîâæ óçáåðåææÿ Ãâіíåéñüêîї çàòîêè. Âåëèêà êіëüêіñòü îïàäіâ çóìîâëþє іíòåíñèâíèé ïîâåðõíåâèé ñòіê, ãóñòó é ïîâíîâîäíó ðі÷êîâó ìåðåæó, óíіêàëüíèé ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò. Ìіñöåâі ґðóíòè íàáóâàþòü ÷åðâîíîãî é æîâòîãî çàáàðâëåííÿ, çà ùî їõ íàçèâàþòü ÷åðâîíî-æîâòèìè ôåðàëіòíèìè.

85 РОЗ ДІЛ ІІ

-випадки

Кейс

Чому озеро Чад – найбільше в пустелі Сахара, де опадів менше, ніж випаровування, – прісноводне?

Чому, незважаючи на найбільші у світі річки, озера, артезіанські басейни і водосховища, в Африці відчувається величезний дефіцит водних ресурсів?

за

та

допомогою тек-

вибором) і напишіть про нього есе.

закономірність лежить в основі виділення природних зон?  Назвіть послідовну зміну природних зон від екватора в бік полюсів.  Яких представників живої природи Африки ви знаєте? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: природні зониАфрики;  зональні типи ґрунтів;  ендемічних представників рослинного та тваринного світу материка. НАВЧИМОСЯ:

Африканська гілея (від гр. hile – «ліс») – це місцева назва вологих екваторіальних лісів Африки.

Âîíè ìàþòü íèçüêó ðîäþ÷іñòü, òîáòî ìàëîñïðèÿòëèâі äëÿ âèðîùóâàííÿ êóëüòóðíèõ ðîñëèí.

ïîêðèâ, ñôîðìîâàíèé

ðÿñíèõ îïàäіâ, óòâîðþє áàãàòî ÿðóñіâ, ìàє æîðñòêå, ùіëüíå, ÷àñòî áëèñêó÷å ëèñòÿ, êîðåíі-ïіäïіðêè òîùî. Âèäîâèé ñêëàä åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ áàãàòèé, çîêðåìà äåðåâíèõ ïîðіä òóò íàëі÷óєòüñÿ ïîíàä

3 òèñ. âèäіâ. Є ðîñëèíè іç öіííîþ äåðåâèíîþ, їñòіâíèìè ïëîäàìè. Äåÿêі ñÿãàþòü âèñîòè äî 80 ì, íàïðèêëàä ÷åðâîíå äåðåâî. Ó ëіñàõ òðàïëÿєòüñÿ êіëüêà âèäіâ ïàëüì, çîêðåìà îëèâêîâà. Çðîñòàþòü áàâîâíÿíå (ñåéáà), åáåíîâå (÷îðíå), êàâîâå, õіííå, äèííå (ïàïàÿ), õëіáíå äåðåâà, ãåâåÿ (íàòóðàëüíèé êàó÷óêîíîñ), ôіêóñè, áàíàíè, ÷èñëåííі ëіàíè. Ïіä äåðåâàìè ðîñòóòü îðõіäåї òà äåðåâîïîäіáíі ïàïîðîòі. Òâàðèííèé ñâіò íàäçâè÷àéíî ðіçíîìàíіòíèé, áàãàòî åíäåìіêіâ.

86 РОЗ ДІЛ ІІ Вологі екваторіальні ліси Тропічні пустелі та напівпустелі Савани та рідколісся Твердолисті вічнозелені ліси та чагарники І Н Д І Й С Ь К И Й О К Е А Н АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН вологі екваторіальні ліси перемінно-вологі ліси савани та рідколісся пустелі і напівпустелі твердолисті вічнозелені ліси та чагарники область висотної поясності ПРИРОДНІ ЗОНИ 1 2 2 3 Ìàë. 60. Ïðèðîäíі çîíè Àôðèêè Ðîñëèííèé

â óìîâàõ âèñîêîї âîëîãîñòі òà

Ендемік – представник рослинного або тваринного світ у, який мешкає лише на обмеженій невеликій території. Ç òèïîâèõ ëіñîâèõ âèäіâ, ùî æèâëÿòüñÿ ëèñòÿì, òóò ìåøêàþòü ëіñîâèé ñëîí, àíòèëîïà áîíãî, êàðëèêîâèé áóéâіë, áëèçüêі äî æèðàôіâ àíòèëîïè àêàïі, ëіñîâі ñâèíі; ïîáëèçó âîäîéì – êàð-

ëèêîâі áåãåìîòè; ó âîäîéìàõ – êðîêîäèëè і ãіïîïîòàìè. Іç õèæàêіâ çóñòðі÷àþòüñÿ ëåîïàðä і øàêàë. Ó ëіñàõ ìåøêàþòü âåëè÷åçíі ãîðèëè, øèìïàíçå, ìàâïè, ïàâ і àíè, áàãàòî ïòàõ і â, ãðèçóí і â, êîìàõ. Îñîáëèâî íåáåçïå÷íîþ є ìóõà öåöå – ïàðàçèò, ùî ï’є êðîâ òâàðèí і ëþäåé òà ðîçíîñèòü çàãðîçëèâó ñîííó õâîðîáó (ìàë. 61).

Ïåðåõіäíîþ çîíîþ âіä âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ є çîíà

ïåðåìіííî-âîëîãèõ ëіñіâ, ÿêà ìàє áàãàòî ñïіëüíîãî ç ãіëåÿìè. Âіä-

ìіííîñòі ïîëÿãàþòü ó ñåçîíі áåç äîùіâ і â òîìó, ùî äåðåâà öієї çîíè ìîæóòü ñêèäàòè ëèñòÿ.

Ìàë. 61. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ

ëіñіâ Àôðèêè: 1 – îëèâêîâà ïàëüìà; 2 – ñåéáà, 3 – åáåíîâå äåðåâî, 4 – õëіáíå äåðåâî, 5 – áîíãî, 6 – ëіñîâà ñâèíÿ, 7 – êðîêîäèë, 8 – ãіïîïîòàì, 9 – ãîðèëà, 10 – ïòàõ-íîñîðіã

Çîíà ñàâàí і ðіäêîëіññÿ îõîïëþє ìàéæå 40 % ïëîùі êîíòèíåíòó. Âîíà âêðèâàє Ñõіäíîàôðèêàíñüêå ïëîñêîãіð’ÿ, äіëÿíêè íà ïіâäåíü âіä Ñàõàðè, ñõіäíèé êðàé óëîãîâèíè Êîíãî. Ñàâàíè ôîðìóþòüñÿ â óìîâàõ ñóáåêâàòîðіàëüíîãî êëіìàòó. Їì âëàñòèâі ïîєäíàííÿ òðàâ’ÿíîãî ïîêðèâó ç îêðåìèìè äåðåâàìè àáî їõ ãðóïàìè (íàïðèêëàä, ãàëåðåéíі ëіñè, ùî ïðîñòÿãàþòüñÿ âóçüêèìè ñìóãàìè âçäîâæ ðі÷îê), çàðîñòÿìè ÷àãàðíèêіâ. Ïîâñþäíî ïîøèðåíі ÷åðâîíî-áóðі ґðóíòè, ùî áіëüø ðîäþ÷і, íіæ ó âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñàõ.

Äåðåâíà ðîñëèííіñòü ïðåäñòàâëåíà áàîáàáàìè, àêàöіÿìè іç çîíòè÷íèìè êðîíàìè, ìіìîçàìè, ïàëüìàìè. Ó ñóõèõ ñàâàíàõ çðîñòàþòü äåðåâîïîäіáíі ìîëî÷àї, àëîå ç ì’ÿñèñòèì êîëþ÷èì ëèñòÿì.

Òâàðèíè ñàâàí æèâóòü ñòàäàìè, êî÷óþòü, ïðèñòîñîâóþòüñÿ äî ñóõèõ ñåçîíіâ, ïîæåæ. Ó òâàðèííîìó ñâіòі ñàâàí áàãàòî òðàâîїäíèõ âèäіâ êîïèòíèõ (àíòèëîïà ãíó, ÷îðíі ãàçåëі, çåáðè òîùî). Ëèñòÿì æèâëÿòüñÿ ñëîíè, æèðàôè, íîñîðîãè. Áіëÿ âîäîéì ìåøêàþòü áåãåìîòè, áóéâîëè. Òóò âîäèòüñÿ áåçëі÷ õèæàêіâ, çîêðåìà ëåâ, ëåîïàðä, ãієíà òîùî. Іç ïòàõіâ çóñòðі÷àþòüñÿ ñòðàóñè (íàéáіëüøèé íåëіòàþ÷èé ïòàõ), ìàðàáó, ïòàõ-ñåêðåòàð (æèâèòüñÿ çìіÿìè), ÷àïëі, ïåëіêàíè òîùî. ×èìàëî ðіçíèõ ÿùіðîê і çìіé, ñóõîïóòíèõ ÷åðåïàõ. Ó ðі÷êàõ âîäÿòüñÿ êðîêîäèëè. Åíäåìіêàìè öієї çîíè є æèðàô, àôðèêàíñüêèé

87 РОЗ ДІЛ ІІ

ñëîí, áîðîäàâî÷íèê, áóéâіë, çåáðà (ìàë. 62). Äóæå ïîøèðåíі òåðìіòè –ñòàðîäàâíÿ ãðóïà êîìàõ, ùî æèâóòü âåëèêèìè êîëîíіÿìè і ñòâîðþþòü ãіãàíòñüêі (äî 8–9 ì) òåðìіòíèêè – áóäіâëі-êîíóñè (ìàë. 63).

Ìàë. 62. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ñàâàí і ðіäêîëіññÿ Àôðèêè: 1 – áàîáàá; 2 – àêàöіÿ çîíòè÷íà, 3 – ïàëüìà ìàíäðіâíèêіâ, 4 – àíòèëîïà ãíó, 5 – çåáðà, 6 – ñëîí, 7 – æèðàô, 8 – ëåâ, 9 – áóéâіë, 10 – ïòàõ-ñåêðåòàð

Çîíà òðîïі÷íèõ ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü îõîïëþє áëèçüêî 30 % ïëîùі êîíòèíåíòó. Êëіìàò ïîñóøëèâèé, äîùі íåðåãóëÿðíі, ïîâіòðÿ ñóõå, à òåìïåðàòóðà âèñîêà, ÷åðåç ùî ðîñëèííіñòü çóñòðі÷àєòüñÿ ðіäêî, à ìіñöÿìè âіäñóòíÿ çîâñіì. Íà ïіâíî÷і êîíòèíåíòó ëåæèòü íàéáіëüøà ïóñòåëÿ

ìàëî îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí, àëå áàãàòî ìіíåðàëüíèõ ñîëåé. Ñóâîðіñòü êëіìàòè÷íèõ óìîâ çóìîâëþє áіäíіñòü ðîñëèííîñòі òðîïі÷íèõ ïóñòåëü, ïîäåêóäè âîíà ïîâíіñòþ âіäñóòíÿ. Ó ïóñòåëÿõ ïåðåâàæàþòü êñåðîôіòè, çëàêè é êîëþ÷і ÷àãàðíèêè (àêàöіÿ, òàìàðèñê), ïîëèí.

(Êàëàõàðі) ïàíóþòü ñóêóëåíòè (àëîå, äèêèé êàâóí).

88 РОЗ ДІЛ ІІ

Çåìëі – Ñàõàðà (ìàë. 64, 65), íà ïіâäåííîìó çàõîäі ìàòåðèêà – áåçïëіäíà ïóñòåëÿ Íàìіá, à íà ïіâäíі – Êàëàõàðі. Ìàë. 65. Ïàëіòðà ïіñêіâ Ñàõàðè Ìàë. 64. Ïóñòåëÿ Ñàõàðà Ìàë. 63. Òåðìіòíèê Ґðóíòè â ïóñòåëÿõ íå óòâîðþþòü ñóöіëüíîãî ïîêðèâó, ìіñòÿòü

Ксерофіти – рослини, здатні переносити тривалу посуху Ó

äå ґðóíòîâі âîäè áëèçüêî ïі

ïîâåðõíі, ôîðìóþòüñÿ îàçèñè іç áàãàòèì ðîñëèííèì

òèõ ìіñöÿõ,

äõîäÿòü äî

ïîêðèâîì, çîêðåìà ôіíіêîâîþ ïàëüìîþ. Ó áіëüø çâîëîæåíèõ ïіâäåííèõ ïóñòåëÿõ

Óíіêàëüíèì åíäåìіêîì ïóñòåëі Íàìіá є âåëüâі÷іÿ (ìîâîþ áóøìåíіâ – «öàðèöÿ ïóñòåëі»), ÿêà æèâå ïîíàä 2 òèñ. ðîêіâ. Îñíîâíèì äæåðåëîì âîëîãè äëÿ íåї â íàéïîñóøëèâіøіé ïóñòåëі ñâіòó (äî 25 ìì îïàäіâ íà ðіê) ñëóãóє âîëîãà ç ïîâіòðÿ, êîëè íà óçáåðåææÿ íàñóâàþòüñÿ ãóñòі òóìàíè. Ó ïóñòåëÿõ ìåøêàþòü òâàðèíè, ùî çäàòíі òðèâàëèé ÷àñ áóòè áåç âîäè, äîëàòè âåëèêі âіäñòàíі, âåñòè íі÷íèé ñïîñіá æèòòÿ. Áàãàòî ãðèçóíіâ (òóøêàí÷èê, ïіùàíêà), âîäÿòüñÿ äðіáíі àíòèëîïè, ñàõàðñüêèé ãåïàðä, ñàõàðñüêèé çàєöü, ãієíîïîäіáíèé ñîáàêà, ëèñèöÿ ôåíåê, åôіîïñüêèé їæàê; ó âîäîéìàõ – íіëüñüêèé êðîêîäèë. Íà êàì’ÿíèñòèõ ñõèëàõ і â ïіùàíèõ äþíàõ âîäÿòüñÿ ÿùіðêè, ñêîðïіîíè, âàðàíè, çìії òîùî. Ìåøêàíöі Ñàõàðè íàçèâàþòü âåðáëþäіâ «êîðàáëÿìè ïóñòåëü», îñêіëüêè âîíè çäàòíі âèæèâàòè áåç âîäè äî äâîõ òèæíіâ, à áåç їæі – äî ìіñÿöÿ. Ïîíàä 300 âèäіâ ïòàõіâ, (ïóñòåëüíèé æàéâîðîíîê, ñàõàðñüêà і íóáіéñüêà äðîõâà, іáіñ òîùî) (ìàë. 66).

Ìàë. 66. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü

Àôðèêè: 1 – òàìàðèñê; 2 – êîêåðáóì (àëîå), 3 – äèêèé êàâóí, 4 – âåëüâі÷іÿ, 5 – âåðáëþä, 6 – ñêîðïіîí, 7 – àíòèëîïà ìåíäåñ, 8 – ðîãàòà ãàäþêà, 9 – âàðàí, 10 – íóáіéñüêà äðîõâà

Працюємо групами (у парі). Намалюйте комікс «Моя подорож у пустелю Сахара (або Наміб)» Скористайтеся інформацією з атласу та підручника. § 11: тектонічна будова; особливості рельєфу; різновиди поверхні пустель; § 12: клімат пустелі; § 13: водні об’єкти

89 РОЗ ДІЛ ІІ Сукуленти

мають спеціальні тканини для запасу води.

– рослини, що

пустелі; § 14: рослинний і тваринний світ пустелі. Це цікаво знати Пустеля Наміб є унікальним місцем на материку, мовою народу нама її назва означає «місце, де нічого немає». І справді, вона надзвичайно суха (лише 10–15 мм опадів на рік) і до сьогодні практично не заселена. Поява такого гнітючого місця на морському узбережжі зумовлена холодною Бенгельською течією, яка переносить уздовж африканських берегів холодні антарктичні води, які охолоджують нижній шар атмосфери. Більша частина пустелі Наміб вкрита барханами.

Çîíà òâåðäîëèñòèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ îõîïëþє êðàéíі ïіâíі÷ і ïіâäåíü ìàòåðèêà. Êіëüêіñòü îïàäіâ çìіíþєòüñÿ çà ñåçîíàìè: ëіòî ñïåêîòíå, à çèìà òåïëà і âîëîãà. Ó öèõ óìîâàõ ñôîðìóâàëèñÿ ðîäþ÷і êîðè÷íåâі ґðóíòè òà áàãàòà é ìàëüîâíè÷à

ñóáòðîïі÷íà ðîñëèííіñòü.

Çîíà òâåðäîëèñòèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ Ïіâäåííîї

Àôðèêè (íàçèâàєòüñÿ ôіíáîø) âèðіçíÿєòüñÿ áіëüøèì ðіçíîìàíіòòÿì

ðîñëèííîñòі, íіæ Ïіâíі÷íîї Àôðèêè íà óçáåðåææі Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ (ìàêâіñ), ÿêà çíà÷íî çìіíåíà é îêóëüòóðåíà ëþäèíîþ.

Íà ñåðåäçåìíîìîðñüêèõ òåðèòîðіÿõ ëіñè ñêëàäàþòüñÿ ç êîðêîâîãî і êàì’ÿíîãî äóáà, àëåïïñüêîї ñîñíè, àòëàñüêîãî êåäðà, êèïàðèñà, êàðëèêîâèõ ïàëüì, ìàñëèí, öèòðóñîâèõ. Îêðіì òîãî, òóò ðîñòóòü ëàâð, îëåàíäð, ãåðáåðè, êàëè, íàðöèñè, òþëüïàíè òîùî. Íà ïіâäíі Àôðèêè – êàïñüêà ìàñëèíà, ñðіáíå äåðåâî, àôðèêàíñüêèé ãîðіõ, äåðåâîïîäіáíà ïàïîðîòü, äèêі áàíàíè, ëіàíè òîùî (ìàë. 67).

Ìàë. 67. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè òâåðäîëèñòèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ Àôðèêè: 1 – äóá êàì’ÿíèé; 2 – êåäð àòëàñüêèé, 3 – êèïàðèñ, 4 – äèêèé áàíàí, 5 – äðàêîíîâå äåðåâî, 6 – ãіðñüêà ãàçåëü, 7 – ìóôëîí, 8 – çåìëÿíèé âîâê, 9 – ñóðèêàòè, 10 – êàôðñüêèé îðåë

90 РОЗ ДІЛ ІІ

Фінбош – тип чагарникової рослинності в зоні твердолистих вічнозелених

півдня Африки. Маквіс – рослинне угруповання вічнозелених твердолистих і колючих чагарників і невисоких дерев на узбережжі Середземного моря.

лісів і чагарників

Це цікаво знати Баобаби зазвичай не перевищують 25 м у висоту, але за останніми даними в Африці знайшли гіганта, висотою 189 м і за обхватом 43 м. Великі плоди рослини нагадують величезні огірки довжиною 35–45 см і товщиною до 15–17 см. Їх освіжна м’якоть, червона і борошниста, на смак кислувата, але приємна

Ó ïіâíі÷íèõ ñóáòðîïі÷íèõ ëіñàõ ìåøêàþòü áëàãîðîäíèé îëåíü, ãіðñüêà ãàçåëü, ìóôëîí, êіò î÷åðåòÿíèé, øàêàëè, àëæèðñüêà ëèñèöÿ, äèêі êðîëі, øèðîêî ðîçïîâñþäæåíі êåíàðі òà îðëè, à ó ïіâäåííèõ ëіñàõ – çåìëÿíèé âîâê, àíòèëîïà-ñòðèáóí, ñóðèêàòè òîùî.

Це цікаво знати Фенек – це нічна лисиця, найдрібніший

вид у світі, який мешкає на півночі Африки. У 1935 р. літак Антуана де Сент-Екзюпері впав у пустелі Сахара. Блукаючи пустелею, він спостерігав за лисицями фенек. Вважають, що вони надихнули письменника на створення образу Лиса в «Маленькому принці».

Складаємо меседжі до питань

1. У яких природних зонах розташована Африка?

2. Складіть сенкан до одного з понять: гілея, ендемік, ксерофіти, сукуленти, маквіс

3. У якій природній зоні Африки представлена

Кейс-випадки

1. Чому в багатьох рослин

листя?

2. Доведіть прояв зональності

Африки.

Ігрова лабораторія

Гра

1. Найбільший

91 РОЗ ДІЛ ІІ

Назвіть і покажіть їх на карті.

найбільша кількість порід дерев,

зростають ярусами? Які рослини і тварини є «визитівкою» цієї зони?

що

Які ґрунти найбільш поширені в зоні саван та рідколісся?

Поясніть наявні відмінності в складі рослинного і тваринного світу Північної та Південної півкулі однієї і тієї ж природної зони (наприклад, тропічних пустель та напівпустель або твердолистих лісів та чагарників) 6. Встановіть зв’язки між компонентами природних комплексів у межах природних зон Африки за допомогою таблиці (у зошиті):

зона Кліматичний пояс Температура повітря Опади Ґрунти Рослинний світ Тваринний світ

Природна

зони саван і рідколісся наявні широкі стовбури

та дрібне

у природних комплексах

поширенні ґрунтів

«Так чи ні»:

африканський птах – довгоногий птах-секретар, полює на плазунів, зокрема на змій.

Найбільш поширеними ґрунтами в саванах і рідколіссях є червоно-бурі.

Вічнозелені твердолисті ліси й чагарники сформувалися в умовах субтропічного середземноморського типу клімату на коричневих ґрунтах.

Зону твердолистих лісів і чагарників характеризує багатий і ендемічний рослинний та тваринний світ, що практично не змінений людиною.

Рослинність африканських пустель дуже розріджена й представлена переважно ксерофітами в Сахарі й сукулентами в Калахарі.

Вельвічія – найвище дерево вологих екваторіальних лісів Африки.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Перемінно-вологі (листопадні) ліси Африки. 2. Природні

Мадагаскар. 3. Ендеміки Африки.

Працюємо з інтернет-ресурсами

На інтерактивній карті Африки (https://cutt.ly/5wOlbrp0) проведіть межі пустелі Сахара (або Наміб), визначте, між якими широтами і довготами вона розташована, а також сучасну площу пустелі за допомогою опцій панелі інструментів. Дослідіть погодні умови в пустелі на час свого дослідження.

15. Ñòèõ

ïðîáëåìè Àôðèêè

ПРИГАДАЄМО.

Стихійні явища природи Африки. Áіëüøà ÷àñòèíà Àôðèêè ïåðåáóâàє ó íåñïðèÿòëèâèõ äëÿ æèòòÿ і ãîñïîäàðþâàííÿ ïðèðîäíèõ óìîâàõ. Òóò ÷àñòі ðіçíі ñòèõіéíі ÿâèùà ïðèðîäè, ùî çàâäàþòü çáèòêіâ ãîñïîäàðñòâó, ïîãіðøóþòü óìîâè æèòòÿ

92 РОЗ ДІЛ ІІ

острова

зони

іéíі ÿâèùà ïðèðîäè òà åêîëîãі÷íі

Як ви розумієте поняття «цілісність географічної обо-

Що

порушити

комплексу?  Наведіть

середовища в результаті різних видів господарської діяльності людини.  Що таке екологічна проблема? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: види стихійних природних явищ та екологічні проблеми Африки;  причини їх виникнення;  напрямки зміни природи материка людиною та необхідність збереження й охорони природи Африки. НАВЧИМОСЯ: аналізувати поширення стихійних природних явищ територією Африки і їх вплив на життя населення;  обґрунтовувати причини виникнення природних вогнищ захворювань;  характеризувати природу

парків Африки. 

ëþäåé (ìàë. 68). Стихійне явище природи – це природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди території, на якій відбувається, і порушує нормальну життєдіяльність населення. ОСНОВНІ СТИХІЙНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ АФРИКИ Посуха Піщані (пилові) бурі Екваторіальні зливи Навала сарани Перенесення збудників небезпечних хвороб Ìàë. 68. Âèäè îñíîâíèõ ñòèõіéíèõ ïðèðîäíèõ ÿâèù â Àôðèöі Це цікаво знати В Африці максимум грозової активності припадає на Демократичну Республіку Конго. На сході цієї країни розташоване селище Кіфука, де в середньому відбувається 158 ударів блискавки на 1 км2 на рік.

лонки»? 

може

цілісність природного

приклади забруднення навколишнього

найвідоміших національних

Íàéðîçïîâñþäæåíіøå ñòèõіéíå ÿâèùå â Àôðèöі – ïîñóõà. Îñîáëèâî ñòðàæäàþòü òåðèòîðії ñàâàí, äå âçèìêó òðèâàє ñóõèé ñåçîí. Âіä íåñòà÷і âîäè ïîòåðïàþòü ìіñöåâà ïðè-

ðîäà, ñіëüñüêå ãîñïîäàðñòâî і, çâіñíî, ëþäè. Ç 1970 ð. äîòåïåð â Àôðèöі êіëüêіñòü çàãèá-

ëèõ âіä ïîñóõ óæå ïåðåâèùóє 1 ìëí îñіá.

Ó Ñàõàðі, äå ïàíóþòü ìіñöåâі âіòðè ñàìóì і

ñèðîêî, ÷àñòі òðèâàëі ïіùàíі áóðі. Âіòðè ïіäíіìàþòü ç ïîâåðõíі âåëèêó êіëüêіñòü ïèëó é

ïіñêó, âèäóâàþòü âåðõíіé øàð ґðóíòó. Âîíè

Ìàë. 69. Ïåðåñóâàííÿ ïіùàíîї áóðі іç Ñàõàðè (êîñìі÷íèé çíіìîê)

ïåðåíîñÿòü ïèë і ïіñîê іç Ñàõàðè íà çàõіä ó Ïіâíі÷íó òà Ïіâäåííó Àìåðèêó, íà ïіâíі÷ ó Єâðîïó і íà ñõіä àæ äî Êèòàþ. Ùîðîêó іç Ñàõàðè ëèøå â Àòëàíòè÷íèé îêåàí âèíîñèòüñÿ 1000–2000 ìëí ò ïèëó é ïіñêó (ìàë. 69). Ïіùàíі áóð

âïëèâàþòü íà äèõàëüíó ñèñòåìó æèâèõ îðãàíіçìіâ òîùî.

Äî íåáåçïå÷íèõ êëіìàòè÷íèõ ÿâèù â Àôðèöі íàëåæàòü òàêîæ

åêâàòîð і àëüí і çëèâ è . Ç ëèâîâ і äîù і çìèâàþòü ðîäþ÷èé øàð ґðóíòó, ùî ïðèçâîäèòü äî âèíèêíåííÿ ÿðіâ і ïîâåíåé. ×àñòî âîíè

ñóïðîâîäæóþòüñÿ ãðîçîþ, åëåêòðè÷íі ðîçðÿäè áëèñêàâêè ìîæóòü

ïðîâîêóâàòè ïîæåæі. ×èìàëî ëèõ çàâäàþòü íàâàëè ñàðàíè, ùî ïðèòàìàííå Çàõіäíіé Àôðèöі. Ðіé êîìàõ ïîїäàє íå ëèøå âñі òðàâ’ÿíèñòі êóëüòóðè íà

ñâîєìó øëÿõó, à é íàâіòü îäÿã іç áàâîâíè. Âåëèêі ñêóï÷åííÿ íàëі÷óþòü äî 50 ìëðä êîìàõ, êîæíà ç ÿêèõ çäàòíà íà äîáó ñïîæèòè 2 ã ðîñëèííîї їæі. Òîìó òàêèé ðіé ìîæå ïîâíіñòþ çíèùèòè âåëè÷åçíó

ïëîùó ïîñіâіâ çà êіëüêà ãîäèí. Äóæå íåáåçïå÷íі â Àôðèöі ïåðåíîñíèêè äåÿêèõ õâîðîá, çîêðåìà öå ìóõà öåöå (ñîííà õâîðîáà), ìóøêà öіöіëіóì (óðàæåííÿ øêіðè òà î÷åé), ìàëÿðіéíі êîìàð

93 РОЗ ДІЛ ІІ

ðîäþ÷èé

Це цікаво знати Найсуворіша і найдовша посуха в Африці тривала з 1968 по 1973 рік у Сахарі. За 5 років не випало жодних опадів, більшість колодязів вичерпалися, пасовища висохли, розпочався голод, що забрав життя близько 2 млн людей.

і çíèùóþòü

øàð ґðóíòó, íåñïðèÿòëèâî

і (ìàëÿðіÿ) òîùî. Це цікаво знати Муха цеце переносить хворобу, яку у людей називають сонною хворобою, а у тварин – наганою. Нею інфікуються до 50–70 тис. людей щороку, смертність дуже висока. На боротьбу з цією недугою африканські країни щорічно витрачають близько 350 млн доларів, проте вакцини досі не створено.

ñåðåäîâèùà Àôðèêè ðîçïî÷àëàñÿ ùå â ÷àñè її êîëîíіçàöії єâðîïåéöÿìè, êîëè âіäáóâàëîñÿ ìàñîâå âèðóáóâàííÿ ëіñіâ і âèâåçåííÿ їõ öіííîї äåðåâèíè, ïîëþâàííÿ íà àôðèêàíñüêèõ òâàðèí, çîêðåìà é ðіäêіñíèõ. Ñó÷àñíі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè ïîâ’ÿçàíі íàñàìïåðåä ç íåðàöіîíàëüíèì âèêîðèñòàííÿì ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ, їõ íàäìіðíîþ åêñïëóàòàöієþ, ïåðåíàñåëåíіñòþ ìіñò, áіäíіñòþ ìіñöåâîãî íàñåëåííÿ.

Îñíîâíèìè åêîëîãі÷íèìè çàãðîçàìè є òàêі: 1) íåêîíòðîëüîâàíå âèðóáóâàííÿ öіííèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ. Àôðèöі íàëåæèòü 17 % ëіñіâ ñâіòó. Ìàéæå 90 % âіä óñüîãî ìіñöå-

âîãî ñïîæèâàííÿ äåðåâèíè âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ïðèãîòóâàííÿ їæі òà äëÿ îïàëåííÿ. Îñòàííіì ÷àñîì ìàñîâî ñòàëè âèðóáóâàòè ëіñ äëÿ

Ìàë. 70. Âèðóáóâàííÿ öіííîї äåðåâèíè â Êîíãî

Ìàë. 71. Ó Òðîïі÷íіé Àôðèöі çáèðàþòü âîäó

îòðèìàííÿ êîìåðöіéíîї äåðåâèíè, à òàêîæ ç ìåòîþ çâіëüíåííÿ ïëîù ïіä ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêå âèêîðèñòàííÿ. Òàêèì ÷èíîì, çà îñòàííі äåñÿòèëіòòÿ ìàòåðèê âòðàòèâ äî 90 % âі÷íîçåëåíèõ ïðèáåðåæíèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ (ìàë. 70); 2) îïóñòåëþâàííÿ – ïåðåòâîðåííÿ ïîñóøëèâèõ çåìåëü íà ãîëó ïóñòåëþ. Çóìîâëåíå íåêîíòðîëüîâàíîþ âèðóáêîþ ëіñіâ і âèêîðèñòàííÿì çàñòàðіëèõ ñïîñîáіâ âåäåííÿ ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà, ùî ïðèçâîäèòü äî çáіëüøåííÿ ïëîùі ïóñòåëü і ïðîñóâàííÿ їõ íà ïіâäåíü іç øâèäêіñòþ äî 10 êì íà ðіê. Ãîëîâíèì íàñëіäêîì öüîãî ïðîöåñó є çáіëüøåííÿ êіëüêîñòі ïîñóõ; 3) ïðîáëåìà çàáåçïå÷åííÿ ïèòíîþ âîäîþ. Áіëüøіñòü ïîñåëåíü Àôðèêè ìàє íåäîñòàòíþ êіëüêіñòü âîäè àáî âîíà êðèòè÷íî íèçüêîї ÿêîñòі. Ïіâäåííіøå Ñàõàðè áëèçüêî 340 ìëí îñіá ïîçáàâëåíі äîñòóïó äî ÷èñòîї ïèòíîї âîäè. Ùå ïіâ ìіëüÿðäà àôðèêàíöіâ íå ìàþòü ÿêіñíèõ î÷èñíèõ ñïîðóä (ìàë. 71). Íåñòà÷à âîäè â ïóñòåëüíèõ і íàïіâïóñòåëüíèõ ðåãіîíàõ ïðèçâîäèòü äî іíòåíñèâíîї ìіãðàöії íàñåëåííÿ. Ó äåÿêèõ ÷àñòèíàõ Àôðèêè ëþäè çìóøåíі ïðîõîäèòè äî 3,7 êì ó äåíü äî äæåðåëà âîäè; 4 ) âèñíàæåííÿ ґ ðóíò і â. Ñ ïðè÷ èíåíå íåå ô åêòèâíèìè àã ð à ð íèìè ìåòîäàìè і íåêîíòðîëüîâàíèì âèêîðèñòàííÿì õіìіêàòіâ; 5) ïîëþâàííÿ é áðàêîíüєðñòâî. Òâàðèíè Àôðèêè ïåðåáóâàþòü ïіä çàãðî-

íàâіòü іç êàëþæ

94РОЗ ДІЛ ІІ 

проблеми. Зміна

людиною.

Екологічні

природи

Çìіíà ïðèðîäíîãî

çîþ çíèùåííÿ (ñàâàííèé ñëîí, ëåâ, ÷îðíèé íîñîðіã, êàðëèêîâèé áåãåìîò, ãіðñüêà ãîðèëà, åôіîïñüêèé øàêàë òîùî), ÷èìàëî çîâñіì çíèêëè (çåáðà Êâàããà (ìàë. 72, à), ùî ìåøêàëà â äèêіé ïðèðîäі íà ïіâäíі Àôðèêè; àòëàñüêèé âåäìіäü – єäèíèé êîðіííèé âåäìіäü Àôðèêè (ìàë. 72, á), áіëèé íîñîðіã (ìàë. 72, â), áåðáåðіéñüêèé ëåâ, ùî ââàæàâñÿ íàéáіëüøèì ïіäâèäîì, îñêіëüêè âàæèâ 250 êã, ìåøêàâ íà ïіâíî÷і Àôðèêè (ìàë. 72, ã) òà іí.).

Ìàë. 72. Çíèêëі òâàðèíè Àôðèêè: à – çåáðà Êâàããà (îñòàííÿ âáèòà â 1878 ð.); á – àòëàñüêèé âåäìіäü (íå ñòàëî ç 1870-õ ðð.); â – áіëèé

íîñîðіã (îñòàííіé ïîìåð ó 2018 ð.); ã – áåðáåðіéñüêèé ëåâ (çíèê ó 1922 ð.)

 Охорона природи материка. Àôðèêà âîëîäіє çíà÷íîþ êіëüêіñòþ óíіêàëüíèõ ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ. Òóò áàãàòî ïðèðîäîîõîðîííèõ òåðèòîðіé: ïîíàä 3 òèñ. çàïîâіäíèêіâ і ïîíàä 350 íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ, äå ïіä îõîðîíîþ ïåðåáóâàþòü ïîíàä 1,1 òèñ. âèäіâ òâàðèí, 100 òèñ. – êîìàõ, 2,6 òèñ. – ïòàõіâ і 3 òèñ. – ðèá. Íàöіîíàëüíèé ïàðê «Ñåðåíãåòі» øèðîêî âіäîìèé ùîðі÷íîþ ìіãðàöієþ çåáð, àíòèëîï ãíó, ãàçåëåé і, âіäïîâіäíî, õèæàêіâ, ùî íà íèõ ïîëþþòü. Íàéñòàðіøèé â Àôðèöі íàöіîíàëüíèé ïàðê Êðþãåðà (çàñí. 1926 ð.) ìàє íàéáіëüøó êіëüêіñòü ññàâöіâ, çîêðåìà ëåâіâ, íîñîðîãіâ, ñëîíіâ, ëåîïàðäіâ і áóéâîëіâ. «Ñàëîíãà» є íàéáіëüøîþ ïðèðîäîîõîðîííîþ òåðèòîðієþ â Àôðèöі, ùî çáåðіãàє âîëîãèé åêâàòîðіàëüíèé ëіñ. Íà òåðèòîðії íàöіîíàëüíîãî ïàðêó «Êіëіìàíäæàðî» ðîçòàøîâàíà íàéâèùà âåðøèíà Àôðèêè – âóëêàí Êіëіìàíäæàðî.

Íàéá і ëüøà ê і ëüê і ñòü ï ð è ð îäíèõ ïàì’ÿòîê â À ôð èö і çîñåðåäæåíà íà òåðèòîðії åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ òà ñàâàí і ðіäêîëіññÿ.

Це цікаво знати ЮНЕСКО (UNESCO; United Nations Educational, Scientiﬁc and Cultural Organization) – міжнародна організація ООН

освіти, науки і культури.

Ñåðåä àôðèêàíñüêèõ ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ, ùî ïåðåáóâàþòü ïіä îõîðîíîþ ÞÍÅÑÊÎ, ïîíàä 20 íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ («Âіðóíãà» і «Ñàëîíãà» ó ÄÐÊ, íàöіîíàëüíі ïàðêè íà ãîðі Êåíіÿ òà íà îçåðі Òóðêàíà â Êåíії, «Äóáëü-Âå» ó Íіãåðі, «Êіëіìàíäæàðî» і «Ñåðåíãåòі» â Òàíçàíії, ãîðè Ðóâåíçîðі â Óãàíäі òîùî) і 15 ïðèðîäíèõ çàïîâіäíèêіâ («Îêàïі» ó ÄÐÊ, îðíіòîëîãі÷íèé çàïîâіäíèê «Äæóäæ» ó Ñåíåãàëі òà іí., ìàë. 73).

95 РОЗ ДІЛ ІІ

питань

Ìàë. 73. Ïðèêëàäè ïðèðîäîîõîðîííèõ òåðèòîðіé Àôðèêè (ðîêè âіäíåñåííÿ їõ äî Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ)

Îñîáëèâó ïðèðîäíó òà åêîëîãі÷íó öіííіñòü ìàþòü íàéâèùèé âîäîñïàä êîíòèíåíòó – Âіêòîðіÿ (Ìîñі-îà-Òóíüÿ) ó Çіìáàáâå; ñèñòåìà ìіëêîâîäíèõ îçåð ó Âåëèêіé ðèôòîâіé äîëèíі â Êåíії; ñêåëі ðåçåðâàòó Öіíæі-äå-Áåìàðàõà íà Ìàäàãàñêàðі ó âèãëÿäі øïèëіâ ç æîâòîãî âàïíÿêó – ñïðàâæíіé «êàì’ÿíèé ëіñ»; ïóñòåëÿ Íàìіá, ÿêà ââàæàєòüñÿ íàéñòàðіøîþ ó ñâіòі, îñêіëüêè ïóñòåëüíі óìîâè ïàíó-

96 РОЗ ДІЛ ІІ САХАРА ЛІВІЙСЬКА ПУСТЕЛЯ пустеля КАЛАХАРІ Капські гори А Т Л А С Ніґер Лі Оранжева Сенеґал Ґамбія оз. Чад Ґвінейська затока оз. Тана оз. Вікторія оз. Танґаньїка оз. Ньяса Ніл М о ка пу А Л Водоспад Вікторія (1989 р ) Національний парк «Салонга» (1984 р.) Дельта річки Салум лум (2011 р ) Національний резерват Аір та Тенере (1988 р ) Драконові гори (2000 р ) Плато Тассілі-н’Адджер (1982 р ) Озеро Ассаль Оз (2015 р ) ональний парк Серенгеті» (1981 р ) Скелі Цінжі-де-Бемараха (1990 р ) Різнокольорові озера Уніанга (2005 р )

þòü òóò áåçïåðåðâíî âïðîäîâæ 80 ìëí ðîêіâ; äåëüòà ðі÷êè Ñàëóì, âêðèòà ðÿñíèìè ìàíãðîâèìè ëіñàìè é áîëîòàìè; íà ïіñêîâèêîâîìó ïëàòî Òàññіëі-í’Àääæåð ó ïóñòåëі Ñàõàðà â ðіçíі ðîêè áóëî çíàéäåíî ïåòðîãëіôè, äàòîâàíі âіä VII òèñ. äî í. å. äî VII ñò. í. å.; ñèñòåìà іç 18 îçåð ìіñöåâîñòі Óíіàíãà â Ñàõàðі, ùî ðіçíÿòüñÿ ðîçìіðîì, ãëèáèíîþ, õіìі÷íèì ñêëàäîì і êîëüîðîì âîäè òîùî.

Працюємо групами (у парі). Скористайтеся географічними джерелами інформації. Здійсніть уявну подорож одним з природоохоронних об’єктів Африки (за власним вибором: національний парк, природний заповідник з переліку тих, що

к найтеся в унікальності природи цієї місцевості та необхідності

Складаємо

1. Складіть сенкан або есе до

2. Які стихійні природні явища створюють небезпеку для

африканців?

3. Що є головною причиною

Кейс

97 РОЗ ДІЛ ІІ

параграфа)

її захисту.

згадувалися

тексті

і переко-

меседжі до питань

з понять теми:

природні

одного

стихійні

явища, екологічна проблема, природна спадщина.

життєдіяльності

виникнення екологічних проблем в Африці? Які з них

зарахувати до зональних, а які – до загальноафриканських?

можна

Чому потрібно захищати й охороняти природу Африки? Які існують види природоохоронних територій на материку?

Наведіть приклади й покажіть на карті найвідоміші об’єкти охорони природи Африки.

-випадки

Муха цеце є небезпечним шкідником для людини, але науковці виступають на її захист. Спробуйте пояснити позицію Віллі ван Нікерка (радника Ботсванського заповідника): «Я за цеце. Усуньте цеце… й Африка перетвориться у велике пустище Муха повинна жити».

Чому серед природоохоронних об’єктів Африки найбільша кількість розташована в природних зонах екваторіальних лісів і саван та рідколісся?

лабораторія

Творча

На прикладах охарактеризуйте порушення природної рівноваги в Африці

окремих територій, природних зон або для материка загалом). Зробіть плакат або презентацію на тему «Подолання екологічних проблем Африки».

(для

Побудуйте фішбоун причин та наслідків для природи Африки однієї з екологічних проблем, описаних у тексті підручника (за власним вибором): вирубування цінних екваторіальних лісів; опустелювання; проблема забезпечення питною водою; виснаження ґрунтів; полювання й браконьєрство. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

з опустелюванням та посухою Африки (Програма дій ООН)

Боротьба

Захист рослин і тварин в Африці (підтримання біологічного різноманіття).

Географічна характеристика одного з національних парків Африки.

Адаптація людини до умов навколишнього середовища однієї з природних зон Африки, використання та охорона її природних ресурсів. 5 Проєкт на тему «Найвідоміші природні об’єкти Африки, що включені до Світової спадщини ЮНЕСКО».

розміщення по території материка;  формування політичної карти та сучасні найбільш розвинені держави материка: ПАР, Нігерію, Єгипет;  зв’язки України

вати важливість зв’язків

Населення Африки. Äåðæàâè Àôðèêè çíà÷íî âіäðіçíÿþòüñÿ çà ÷èñåëüíіñòþ íàñåëåííÿ, õàðàêòåðîì éîãî ðîçìіùåííÿ, ïðîôåñіéíèì, ñîöіàëüíèì, äåìîãðàôі÷íèì, ðàñîâèì, åòíі÷íèì і ðåëіãіéíèì ñêëàäîì. Ó ñåðåäèíі XVII ñò. â Àôðèöі ìåøêàëà 1/5 ÷àñòèíà ëþäñòâà, ó 1930 ð. íàñåëåííÿ êîíòèíåíòó ñòàíîâèëî 164 ìëí îñіá, ó 2023 ð. –âæå áëèçüêî 1,45 ìëðä (15 % íàñåëåííÿ ñâіòó) (ìàë. 74).

Áіëüøå ïîëîâèíè æèòåëіâ ìàòåðèêà íàëåæàòü äî íàðîäіâ íåãðîїäíîї ðàñè (ìàë. 75).

Ìàë. 74. Äèíàìіêà êіëüêîñòі íàñåëåííÿ Àôðèêè (ç 1955 ïî 2023 ð.)

Ìàë. 75. Ðàñè Àôðèêè

98 РОЗ ДІЛ ІІ Працюємо з інтернет-ресурсами Спостереження (за відеоматеріалами) за наслідками негативного впливу стихійних явищ і господарської діяльності людини на природу та населення різних частин Африки. §

Яка кількість населення на Землі?  Що таке густота населення?  Від чого залежить густота населення на певній території?  Що таке

 Якими бувають людські раси за зовнішніми ознаками?

населення Африки: чисельність, склад (расо-

з державами Африканського континенту. НАВЧИМОСЯ: користуватися тематичними картами Африки, що характе-

діяльність населення

визначати

діяльності

України з країнами Африканського континенту. 

16. Íàñåëåííÿ òà äåðæàâè Àôðèêè ПРИГАДАЄМО.

раса?

ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: риси

вий, релігійний),

ризують господарську

(комплексна карта); 

основні напрямки господарської

населення материка;  поясню-

І Н Д І Й С Ь К И Й О К Е А Н АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН Європеоїдна Негроїдна Змішані та перехідні типи СУЧАСНІ РАСИ

Óñÿ ïіâíі÷íà ÷àñòèíà êîíòèíåíòó íàñåëåíà ïðåäñòàâíèêàìè єâðîïåîїäíîї ðàñè, ïåðåâàæíî àðàáàìè òà áåðáåðàìè (ìàë. 76). Íà ñõîäі Àôðèêè ÷èìàëî ïðåäñòàâíèêіâ çìіøàíèõ ðàñ. Óñå íàñåëåííÿ

ðîçìîâëÿє ðіçíèìè ìîâàìè. Íà ïіâíî÷і ñïіëêóþòüñÿ àðàáñüêîþ, íà ïіâäåíü âіä Ñàõàðè – ìîâàìè ñâîїõ íàðîäіâ. Â Àôðèöі íàñåëåííÿ çáіëüøóєòüñÿ äóæå øâèäêî. Òóò òðàäèö і éíà âèñîêà íà ð îäæ ó âàí і ñòü, ó ñå ð åäíüîì ó êîæíà à ôð èêàí-

ñüêà æіíêà ìàє ïî 4–6 äіòåé. Ïðîòå â Àôðèöі é íàéâèùà ó ñâіòі

ñìå ð òí і ñòü і íàéíèæ÷à ò ð èâàë і ñòü æèòòÿ. Îäíàê çà îñòàíí і

äåñÿòèëіòòÿ çàâäÿêè ïîêðàùåííþ ñóñïіëüíî-åêîíîìі÷íèõ óìîâ

і ìåäè÷íîãî îáñë ó ãîâ ó âàííÿ âäàëîñÿ äåùî çìåíøèòè äèòÿ÷ ó

ñìåðòíіñòü і çáіëüøèòè ñåðåäíþ òðèâàëіñòü æèòòÿ – âîíà ñòàíîâèòü óæå ìàéæå 60 ðîêіâ. Ó áіëüøîñòі àôðèêàíñüêèõ êðàїí âèñîêà ñìåðòíіñòü ïîâ’ÿçàíà ç іíôåêöіéíèìè çàõâîðþâàííÿìè, çîêðåìà ÑÍІÄîì. Ó äåÿêèõ àôðèêàíñüêèõ êðàїíàõ íîñієì ÂІË є êîæíà ï’ÿòà ëþäèíà. Ïåðåíàñåëåííÿ â àôðèêàíñüêèõ êðàїíàõ є îñíîâíîþ ïðè÷èíîþ ãîëîäó é ìіãðàöії. Íåîäíîðіäíà Àôðèêà і â ðåëіãії. Çîêðåìà, àðàáè (ìåøêàíöі Ïіâíі÷íîї Àôðèêè) ïåðåâàæíî ìóñóëüìàíè, à â ñõіäíèõ і ïіâäåííèõ ðàéîíàõ êîíòèíåíòó ïîøèðåíå õðèñòèÿíñòâî. Îäíàê і äîñі òðåòèíà àôðèêàíöіâ äîäåðæóþòüñÿ ìіñöåâèõ òðàäèöіéíèõ âіðóâàíü. Âîíè âіðÿòü â іñíóâàííÿ äóõіâ, îäóõîòâîðåíіñòü ïðèðîäè; ïîøèðåíèé êóëüò ïåâíèõ ïðåäìåòіâ і ïðàùóðіâ, à òàêîæ ìàãіÿ (ìàë. 77).

Ìàë. 76. Àðàáè Єãèïòó

Ìàë. 77. Ðèòóàëüíèé òàíîê

ïëåìåíі äîãîíіâ ó Ñàõàðі Працюємо групами (у парі). Скористайтеся картографічними зображеннями, що характеризують населення Африки (в атласі). Спробуйте

99 РОЗ ДІЛ ІІ

про-

Африки і які народи переважно сповідують іслам? 2) у якій частині Африки набули поширення християнські вірування? Які народи Африки сповідують християнство? 3) де в Африці збереглися місцеві культи і вірування? 4) поміркуйте, що привело до релігійних уподобань народів різних частин Африки.

аналізувати зображення: 1) у якій частині

ßê ïîðіâíÿòè ç іíøèìè êîíòèíåíòàìè, Àôðèêà ìàє âіäíîñíî íèçüêó ãóñòîòó íàñåëåííÿ – 30 îñіá/êì2. Ðîçïîäіëåíå âîíî ïî êîíòèíåíòó äóæå íåðіâíîìіðíî, ùî îáóìîâëåíî íå ëèøå ïðèðîäíèìè óìîâàìè (íàïðèêëàä, òðîïі÷íèìè ïóñòåëÿìè òà åêâàòîðіàëüíèìè ëіñàìè), àëå é íàñëіäêàìè ðàáîòîðãіâëі òà êîëîíіàëüíîãî âîëîäàðþâàííÿ â ìèíóëîìó. Ùå é äîñі áіëüøіñòü àôðèêàíöіâ ìåøêàє â ñіëüñüêіé ìіñöåâîñòі, ùî îáóìîâëåíî âіäñòàëèì õàðàêòåðîì åêîíîìіêè (ìàë. 78). Ðîñòóòü àäìіíіñòðàòèâíі öåíòðè і íàñàìïåðåä ñòîëè÷íі ìіñòà (ìàë. 79). Ïðîòå çðîñòàííÿ ìіñüêîãî íàñåëåííÿ íàáàãàòî âèïåðåäæàє òåìïè ðîçâèòêó ïðîìèñëîâîñòі é ïîïèòó íà ðîáî÷ó ñèëó, òîìó â ìіñòàõ ïàíóє áåçðîáіòòÿ, çëî÷èííіñòü, æèòëîâі ïðîáëåìè.

Ìàë. 78. Ñåëèùå çóëóñіâ ó ÏÀÐ

Працюємо групами (у парі).

С користайтеся інфографічним зображенням порівняння населення Європи та Африки. Проаналізуйте зображення: 1) як змінюється чисельність населення Африки порівняно з населенням Європи за дослідж уваний період часу? 2) як можна довести, що темпи зростання чисельності населення Африки прискорюються? 3)

Ìàë. 79. Ñó÷àñíà çàáóäîâà ì. Òóíіñ

100 РОЗ ДІЛ ІІ

на вашу думк у,

п р ия є п р ишвидш е нн ю зрос та ння чисельності населення Африки. Працюємо з картою. Знайдіть в атласі на карті «Народи та густота населення світу»: а) регіони Африки з найбільшою (найменшою) густотою населення; б) найбільші міста континенту (понад 1 млн осіб); в) яка простежується закономірність між чисельністю населення міст і віддаленістю їх від морів та великих прісноводних водойм; г) регіони, де відсутні багатолюдні міста. Спробуйте назвати причини нерівномірного розселення населення по території Африки.

назвіть, що,

 Держави Африки. Ïîëіòè÷íà êàðòà Àôðèêè íàáóëà ñó÷àñíèõ ðèñ ç äðóãîї ïîëîâèíè ÕÕ ñò., êîëè êîëèøíі êîëîíії Ôðàíöії, Âåëèêîї Áðèòàíії, Áåëüãії, Ïîðòóãàëії, Іñïàíії òà Іòàëії ïî÷àëè çäîáóâàòè íåçàëåæíіñòü і ðîçáóäîâóâàòè ñâîþ äåðæàâíіñòü. ßêùî íà ïî÷àòêó 1950-õ ðð. â Àôðèöі áóëî ëèøå ÷îòèðè íåçàëåæíі òåðèòîðії (Єãèïåò, Åôіîïіÿ, Ëіáåðіÿ òà ÏÀÐ), òî ïіñëÿ ïðèéíÿòòÿ

â 1960-ìó Äåêëàðàöії ïðî íàäàííÿ íåçàëåæíîñòі êîëîíіàëüíèì

êðàїíàì і íàðîäàì їõ êіëüêіñòü ñòðіìêî ïî÷àëà çáіëüøóâàòèñÿ. Òîìó 1960 ð. óâіéøîâ â іñòîðіþ ÿê «Ðіê Àôðèêè», îñêіëüêè çà

îäèí ðіê íà ïîëіòè÷íіé êàðòі ñâіòó âèíèêëî 17 íîâèõ äåðæàâ.

Íèíі òóò íàëі÷óєòüñÿ 60 êðàїí, ç ÿêèõ 54 – íåçàëåæíі.

Àôðèêà є ïîëіòè÷íî íåñòàáіëüíèì êîíòèíåíòîì, óíàñëіäîê ÷îãî íà òåðèòîðії íèçêè êðàїí ïåðåáóâàþòü ìіñії ÎÎÍ ç ìåòîþ çàïîáіãàííÿ àáî ëіêâіäàöії çàãðîçè ìèðó і áåçïåöі øëÿõîì ñïіëüíèõ ïðèìóñîâèõ äіé (âіéñüêîâà äåìîíñòðàöіÿ, áëîêàäà òîùî), ÿêùî çàõîäè

åêîíîìі÷íîãî é ïîëіòè÷íîãî õàðàêòåðó є íåäîñòàòíіìè.

Áіëüøіñòü àôðèêàíñüêèõ êðàїí íàëåæàòü äî íàéìåíø ðîçâèíóòèõ ó ñâіòі, ïðî íèõ êàæóòü «êðàїíè òðåòüîãî ñâіòó». Íàéáіëüø ðîçâèíóòîþ êðàїíîþ Àôðèêè є Ïіâäåííî-Àôðèêàíñüêà Ðåñïóáëіêà (ÏÀÐ), ç íàé÷èñëåííіøèì íàñåëåííÿì – Íіãåðіÿ, à «òóðèñòñüêèì ðàєì» Àôðèêè ââàæàєòüñÿ Єãèïåò.

Ïіâäåííî-Àôðèêàíñüêà Ðåñïóáëіêà îõîïëþє âåëèêó òåðèòîðіþ íà ïіâäíі Àôðèêè. Îôіöіéíî Ïðåòîðіÿ ââàæàєòüñÿ ñòîëèöåþ, ó ÿêіé ïåðåáóâàє óðÿä êðàїíè. Ìàє óíіêàëüíі ïðèðîäíі óìîâè –êðàїíà ÿâëÿє ñîáîþ ãіãàíòñüêèé àìôіòåàòð, ÿêèé íà ñõîäі é ïіâäíі îòî÷óþòü Äðàêîíîâі é Êàïñüêі ãîðè. ÏÀÐ äóæå áàãàòà íà êîðèñíі êîïàëèíè (ìàðãàíöåâі ðóäè, çîëîòî, àëìàçè, êàì’ÿíå âóãіëëÿ, óðàí òîùî). Òóò ìåøêàþòü ïðåäñòàâíèêè ðіçíèõ ðàñ òà åòíîñіâ – ñåðåä єâðîïåîїäіâ ïåðåâàæàþòü àôðèêàíåðè (íàùàäêè єâðîïåéñüêèõ ïåðåñåëåíöіâ), ÷àñòêà íåãðіâ ñòàíîâèòü áëèçüêî 80 %. ÏÀÐ – åêîíîìі÷íèé ëіäåð Àôðèêè. Ó êðàїíі ðîçâèâàєòüñÿ òóðèçì, ÷îìó ñïðèÿëî ïðîâåäåííÿ ó 2010 ð. ïåðøîãî íà Àôðèêàíñüêîìó êîíòèíåíòі ×åìïіîíàòó ñâіòó ç ôóòáîëó (ìàë. 80). Ñåðåä íàéáіëüøèõ ïðèðîäîîõîðîííèõ îá’єêòіâ – íàöіîíàëüíèé ïàðê Êðþãåðà.

Íіãåðіÿ ðîçòàøîâàíà â Çàõіäíіé Àôðèöі і є íàéáіëüø íàñåëåíîþ àôðèêàíñüêîþ äåðæàâîþ (ïîíàä 206 ìëí îñіá ñòàíîì íà 2023 ð.). Її ñòîëèöÿ – íåâåëè÷êå ìіñòî Àáóäæà. Êðàїíà âèíÿòêîâî áàãàòà íà íàôòó é ïðèðîäíèé ãàç íà øåëüôі Ãâіíåéñüêîї çàòîêè òà â äåëüòі ð. Íіãåð. Ó ñêëàäі íàñåëåííÿ íàëі÷óєòüñÿ ïîíàä 250 ïëåìåí і íàðîäíîñòåé, ÿêі ìàþòü âëàñíó ìîâó é êóëüòóðíі òðàäèöії. Ñó÷àñíà Íіãåðіÿ – åêîíîìі÷íî âіäñòàëà êðàїíà, ó ÿêіé åêîíîìіêà áàçóєòüñÿ ïåðåâàæíî íà íàôòîâіé ïðîìèñëîâîñòі (ìàë. 81).

101 РОЗ ДІЛ ІІ

Ìàë. 80. Ñïîðòèâíà àðåíà â ì. Êåéïòàóí (ÏÀÐ)

Ìàë. 81. Íàôòîâі ïëàòôîðìè â Ãâіíåéñüêіé çàòîöі

Єãèïåò çàéìàє ïіâíі÷íî-ñõіäíó ÷àñòèíó Àôðèêè é Ñèíàéñüêèé

ïіâîñòðіâ. Ñòîëèöÿ – Êàїð. Öå îäíà ç íàéäàâíіøèõ äåðæàâ ñâіòó. Ó XVI–XV ñò. äî í.å. Äàâíіé Єãèïåò çàçíàâàâ íåáóâàëîãî ðîçêâіòó. Áіëüøó ÷àñòèíó êðàїíè îõîïëþþòü ïóñòåëі é íåâèñîêі ãîðè. Êðіçü óñþ її òåðèòîðіþ ç ïіâäíÿ íà ïіâíі÷ òå÷å єäèíà ïîñòіéíà ðі÷êà é îñíîâíå äæåðåëî âîäè – Íіë. Єãèïåò çàñåëÿþòü àðàáè, áåðáåðè òîùî. Ó êðàїíі ïðîâîäÿòü ðèíêîâі ðåôîðìè. Òóò âèäîáóâàþòü íàôòó é ïðèðîäíèé ãàç, ðóäè, âèðîáëÿþòü òêàíèíè òà îäÿã, ïðîäîâîëüñòâî, ìåòàëè é ìàøèíè. Єãèïåò – îäèí іç íàéïîïóëÿðíіøèõ òóðèñòè÷íèõ öåíòðіâ ñâіòó. Íà ×åðâîíîìó é Ñåðåäçåìíîìó ìîðÿõ ðîçêèíóëèñÿ ÷èñëåííі êóðîðòè (Øàðì-åø-Øåéõ, Õóðãàäà òîùî).

Працюємо з картою. Знайдіть на картах географічного атласу країни, їх природні об’єкти, міста, що названі в тексті параграфа.



Зв’язки України з державами Африканського континенту. Àôðèêàíñüêèé ðåãіîí є îäíèì іç ïåðñïåêòèâíèõ äëÿ Óêðàїíè çà ïîòåíöіàëîì àêòèâіçàöії òîðãîâåëüíî-åêîíîìі÷íîãî òà ãóìàíіòàðíîãî ñïіâðîáіòíèöòâà. Ðîçâèòîê ñïіâðîáіòíèöòâà ìіæ Óêðàїíîþ òà êðàїíàìè Àôðèêè íà íèíіøíüîìó åòàïі ñïðÿìîâàíèé íà àêòèâіçàöіþ

ïîëіòè÷íîãî äіàëîãó, ñïіâðîáіòíèöòâà â ìіæíàðîäíèõ îðãàíіçàöіÿõ, à òàêîæ ïîøóê íîâèõ åêîíîìі÷íèõ ïàðòíåðіâ і ðèíêіâ çáóòó

äëÿ òîâàðіâ óêðàїíñüêîãî âèðîáíèöòâà.

Працюємо з картою. Знайдіть на політичній карті географічного атласу країни, що названі в тексті параграфа.

Áàãàòî àôðèêàíñüêèõ êðàїí ïіäòðèìóþòü Óêðàїíó â áîðîòüáі ïðîòè ðîñіéñüêîї àãðåñії. 2 æîâòíÿ 2022 ð. Ãåíåðàëüíà Àñàìáëåÿ ÎÎÍ óõâàëèëà ðåçîëþöіþ ïðî òåðèòîðіàëüíó öіëіñíіñòü Óêðàїíè, ÿêîþ çàêðіïèëà íåâèçíàííÿ ïñåâäîðåôåðåíäóìіâ íà îêóïîâàíèõ Ðîñієþ óêðàїíñüêèõ òåðèòîðіÿõ. 29 ç 54 àôðèêàíñüêèõ êðàїí ïіäòðèìàëè ïîçèöіþ íàøîї êðàїíè, çîêðåìà Єãèïåò, Íіãåðіÿ, Òóíіñ, Ìàðîêêî, ÄÐ Êîíãî, Ñåíåãàë òîùî.

102 РОЗ ДІЛ ІІ

Êðàїíè Àôðèêè є çíà÷íèì ðèíêîì çáóòó ïðîìèñëîâèõ, àãðàðíèõ, âіéñüêîâî-òåõíі÷íèõ òîâàðіâ òà ïîñëóã, âàæëèâèì äæåðåëîì ïðîìèñëîâîї òà ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêîї ñèðîâèíè, à òàêîæ ñòðàòåãі÷íèì ìіæíàðîäíèì êîìóíіêàöіéíèì âóçëîì. Äóæå ïîïóëÿðíі íà êîíòèíåíòі óêðàїíñüêі òîâàðè õàð÷îâîї ïðîìèñëîâîñòі: ìîëî÷íà ïðîäóêöіÿ, çåðíîâі (ïøåíèöÿ, ÿ÷ìіíü), îëіÿ, ìàéîíåç. Îñíîâíèìè òîâàðàìè óêðàїíñüêîãî åêñïîðòó є ÷îðíі ìåòàëè, çàëіçíè÷íі ëîêîìîòèâè, òþòþí òîùî. Ç Àôðèêè іìïîðòóþòü áàíàíè, êàâó, ðèñ, àðàõіñ, êàêàî-áîáè, à òàêîæ áîêñèòè. Îñíîâíèìè ñïîæèâà÷àìè óêðàїíñüêèõ òîâàðіâ çàëèøàþòüñÿ Єãèïåò, Íіãåðіÿ, Àëæèð, Ìàðîêêî і Òóíіñ.

Êðàїíè Àôðèêàíñüêîãî êîíòèíåíòó є òðàäèöіéíèìè ïàðòíåðàìè Óêðàїíè ó ñôåðі âіéñüêîâî-òåõíі÷íîãî ñïіâðîáіòíèöòâà. Ïî÷èíàþ÷è ç 1992 ð. Çáðîéíі ñèëè Óêðàїíè áåðóòü ó÷àñòü ó ìèðîòâîð÷èõ îïåðàöіÿõ ïіä åãіäîþ ÎÎÍ, ÍÀÒÎ òà іíøèõ îðãàíіçàöіé â Àíãîëі, Ñü є ððà-Ëåîíå, Åô і îï ії , Åðèòðå ї , Ë і áåð ії , Êîò-ä’ І âóàð і òà ÄÐ Êîíãî. Ïðîôåñіîíàëіçì óêðàїíñüêèõ âіéñüêîâèõ ëüîò÷èêіâ ç âðåãóëþâàííÿ ïîëіòè÷íîї êðèçè ó Ðåñïóáëіöі Êîò-ä’Іâóàð íàïðèêіíöі 2010 ð. îòðèìàâ âèñîêó îöіíêó ñâіòîâîї ãðîìàäñüêîñòі. Ñïіâïðàöÿ Óêðàїíè òà êðàїí Àôðèêè â êóëüòóðíî-ãóìàíіòàðíіé òà îñâіòíіé ñôåðàõ ìàє îñîáëèâå çíà÷åííÿ. Ñîòíі òèñÿ÷ óêðàїíöіâ ùîðі÷íî âіäâіäóþòü êóðîðòè íà ×åðâîíîìó òà Ñåðåäçåìíîìó ìîðÿõ, àðõіòåêòóðíî-іñòîðè÷íі ïàì’ÿòêè, âèÿâëÿþòü іíòåðåñ äî áàãàòîâіêî-

âîї іñòîðії, êóëüòóðè, ïîáóòó і òðàäèöіé êðàїí âіäâіäóâàííÿ.

Це цікаво знати «Україну ми популяризуємо двома шляхами. Перший: через Українську

103 РОЗ ДІЛ ІІ

асоціацію в ПАР, яку створила діаспора (українці,

різні проєкти: від відкриття гуртка петриківського розпису, фестивалів народної культури до підтримки участі українських артистів у місцевих фестивалях. Другий: Африка – континент величезних можливостей для українського бізнесу» (з інтерв’ю посла України в ПАР) Складаємо меседжі до питань

Назвіть і покажіть на карті території в межах Африки, де мешкає найбільша (найменша) кількість населення. Які причини нерівномірного розподілу населення по території материка?

Які релігії сповідує населення Африки? Чому дуже поширені місцеві релігії?

що живуть за кордоном)

травні 2017 р. Вони взяли на себе

У якій частині материка переважає негроїдна раса? Які ще людські раси населяють Африку?

Чому африканське населення переважно мешкає в сільській місцевості? Назвіть і покажіть на карті найбільші міста континенту.

в африканських країнах (видобувна промисловість, вирощування культурних рослин і розведення свійських тварин)?

3. Чому в більшості країн Африки, що виходять до Світового

Картографічна лабораторія За допомогою відповідних

Діагностуємо

Відкрийте посилання або скористайтеся QR-кодом, щоб знайти

та виконати тести.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Африка – батьківщина людства (докази походження

2. Політична карта Африки (від минулого до сучасності)

3. Співпраця України з країнами Африки (на прикладі однієї з країн).

Працюємо з інтернет-ресурсами

1. На інтерактивній карті Африки програми Google Earth порахуйте кількість суверенних держав на континенті Африка, знайдіть найбільшу і найменшу країни материка.

2. Підготуйте за даними Глобальної мережі цікаву

104РОЗ ДІЛ ІІ

Користуючись наведеним планом (Інтелектуальний навігатор по курсу, форзац 1), охарактеризуйте одну з країн Африки.

Які існують види співробітництва (зв’язків) України з країнами Африки? Кейс-випадки

Які кліматичні умови (типи клімату) є найбільш комфортними для населення Африки?

напрямки використання природних умов і ресурсів переважають

Які

океану, столиця –велике місто-порт на узбережжі?

тематичних карт атласу ознайомтеся з особливостями найбільших країн Африки, результати запишіть у таблицю (у зошиті). Риси країн ПАР Нігерія Єгипет Географічне положення Густота населення Столиця, найбільші міста Релігія Раса

діяльність

Господарська

навчальні досягнення

і розселення людини)

про одну з країн, які згадувалися в тексті параграфа. Тема 2. Південна Америка § 17. Ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Äîñëі äæåííÿ òà îñâîєííÿ ìàòåðèêà ПРИГАДАЄМО. Яка різниця між поняттями «Америка» і «Південна Америка»?  За яким планом вивчається географічне положення материка?  Про яких дослідників Південної Америки вам відомо?

інформацію (презентацію, постер або есе)

інформацію

 Географічне положення. Ïіâäåííà Àìåðèêà є ÷åòâåðòèì çà ïëîùåþ ìàòåðèêîì ïëàíåòè. É îãî ïëîù à ñòàíîâèòü

17,8 ìëí êì2 – öå 12 % ñóõîäîëó ïëàíåòè òà ëèøå 3,5 % ïëîùі âñієї Çåìëі. Ðîçòàøóâàííÿ Ï і âäåííî ї Àìåðèêè

äåùî ïîä і áíå äî ãåîã ð à ô і ÷íîãî ïîëîæåííÿ À ôð èêè, ï ð è öüîì ó ìà є і ñâî ї îñîáëèâі ðèñè (ìàë. 82).

ßê і Àôðèêà, Ï і âäåííà Àìåðèêà

ïåðåòèíàєòüñÿ åêâàòîðîì, ùî çíàéøëî

âіäîáðàæåííÿ â íàçâі îäíієї ç êðàїí –Åêâàäîð ( â і ä і ñïàíñüêî ї – «ecuador»).

Áіëüøà ÷àñòèíà ìàòåðèêà òåæ ëåæèòü ó ïðèåêâàòîðіàëüíèõ і òðîïі÷íèõ øèðîòàõ, ùî âïëèâàє íà ïðèðîäó òà æèòòєäіÿëüíіñòü íàñåëåííÿ. Àëå íà âіäìіíó âіä Àôðèêè, Ï і âäåííà Àìåðèêà ïîâí і ñòþ

Ìàë. 82. Ïîðіâíÿííÿ ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àôðèêè òà Ïіâäåííîї Àìåðèêè

ðîçòàøîâàíà â Çàõіäíіé ïіâêóëі. Âîíà єäèíà ç ìàòåðèêіâ òðîïі÷íèõ øèðîò ëåæèòü ó ìåæàõ ïîìіðíèõ

øèðîò Ïіâäåííîї ïіâêóëі.

Íà ñõîäі ìàòåðèê îìèâàþòü âîäè Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó, íà çàõîäі – Òèõîãî, à ïіâíі÷íå óçáåðåææÿ – Êàðèáñüêîãî ìîðÿ. Áåðåãîâà ëіíіÿ (çàãàëüíà äîâæèíà  28,7 òèñ. êì) íàéìåíø çðіçàíà ç-ïîìіæ óñіõ ìàòåðèêіâ Çåìëі (âèíÿòîê ñòàíîâèòü ïіâäåííà ÷àñòèíà ìàòåðèêà, ùî çàçíàëà âïëèâó çëåäåíіííÿ і äå óòâîðèëîñÿ áàãàòî âóçüêèõ і ãëèáîêèõ çàòîê – ôіîðäіâ). Íàéáіëüøà çàòîêà áіëÿ áåðåãіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè – Ëà-Ïëàòà; íàéáіëüøèé ïіâîñòðіâ – Ãóàõіðà, íà ÿêîìó ðîçòàøîâàíà êðàéíÿ ïіâíі÷íà òî÷êà ìàòåðèêà ìèñ Ґàëüїíàñ, íàéáіëüøèé àðõіïåëàã – Âîãíÿíà Çåìëÿ, ùî âіäîêðåìëåíèé âіä ìàòåðèêà Ìàãåëëàíîâîþ ïðîòîêîþ. Íåïîäàëіê ìàòåðèêà â îêåàíі ðîçêèíóòі іíøі àðõіïåëàãè òà îñòðîâè, ñåðåä ÿêèõ Ãàëàïàãîñ (ó Òèõîìó îêåàíі); Ôîëêëåíäñüêі (àáî Ìàëüâіíñüêі), Ìàëі Àíòèëüñüêі (â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі).

105 РОЗ ДІЛ ІІ ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості розташування Південної Америки відносно ліній градусної сітки, Світового океану та інших материків;  етапи відкриття і дослідження Південної Америки;  видатних дослідників материка. НАВЧИМОСЯ: визначати географічні координати крайніх точок Південної Америки;  порівнювати особливості географічного положення Південної Америки та Африки;  здійснювати пошук у різних джерелах й аналізувати

освоєння

про основні етапи дослідження та

материка.

Південний тропік Екватор 0о 0о 30о 30о 40о 40о 30о 30о 40о 40о Північний тропік

Êðàéíі òî÷êè Ïіâäåííîї Àìåðèêè (ìàë. 83) áóëè âèçíà÷åíі â XV–XVI ñò., àëå é äîñі âіäîìîñòі ïðî íèõ óòî÷íþþòüñÿ. Îôіöіéíî ïðèéíÿòîþ êðàéíüîþ ñõіäíîþ òî÷êîþ є ìèñ Êàáó-Áðàíêó ( ó âіä ïîðòóãàëüñüêîї Cabo Branco – «áіëèé ìèñ»). ßê ïàì’ÿòíèé çíàê íà ìèñі áóëî ïîáóäîâàíî ìàÿê. Îäíàê ïіçíіøå, ïіä ÷àñ áіëüø òî÷íèõ âèìіðþâàíü, áóëî çàôіêñîâàíî, ùî êðàéíÿ òî÷êà ðîçòàøîâàíà ïî ñóñіäñòâó –ìèñ Ñåéøàñ (íà 13" äîâãîòè

ðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè Ïіâäåííà Àìåðèêà ïðîñòÿãàєòüñÿ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ìàéæå íà 7350 êì, à іç çàõîäó íà ñõіä – 4900 êì (ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі). Íàéáëèæ÷èì äî Ïіâäåííîї Àìåðèêè ìàòåðèêîì є Ïіâíі÷íà Àìåðèêà. Ìàòåðèêè øòó÷íî âіä’єäíàëè îäèí âіä îäíîãî, ñïîðóäèâøè â 1920 ð. âîäíèé ðóáіæ ìіæ íèìè – Ïàíàìñüêèé êàíàë ÷åðåç íàéâóæ÷ó ÷àñòèíó êîíòèíåíòó – Ïàíàìñüêèé ïåðåøèéîê. Працюємо

106 РОЗ ДІЛ ІІ

ñõ

А Т Л А Н И Ч Н И Й О К Е А Н 20 20о 20 20о 40 40о 40о 40 40о 40 40о 60 60о 80 80о 0о 0о Т И Х И Й О К Е А Н м. Фроуерд м. Паріньяс м. Ґальїнас м. Кабу-Бранку м. Сейшас Північна півкуля Південна півкуля Маяк на мисі Ґальїнас Крайня північна точка –мис Ґальїнас (12°28' пн ш.) Крайня південна точка –мис Фроуерд (53°54′ пд. ш.) Крайня західна точка –мис Паріньяс (81°19′ зх д ) Крайня східна точка –мис Кабу-Бранку (34°47′48′′ зх д ) мис Сейшас (34°47′35′′ зх д ) Мис Фроуерд з хрестом на честь візиту Папи Римського до Чилі в 1987 р Ì

картою

Знайдіть на фізичній карті Південної Америки гео-

в тексті параграфа й характеризують географічне положення материка. Íà

ї Àìåðèêè

іäíіøå, íіæ Êàáó-Áðàíêó).

графічні об’єкти, що названі

îñîáëèâîñòі ïðèðîäè Ïіâäåííî

çàâäàþòü âïëèâó ìîðñüêі òå÷ії, ùî ïðîõîäÿòü ïîáëèçó її áåðåãіâ: Ïіâíі÷íà Ïàñàòíà,

Ãâіàíñüêà, Áðàçèëüñüêà, Ôîëêëåíäñüêà (â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі), Ïåðóàíñüêà (ó Òèõîìó) і Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ, ùî ïðîõîäèòü ïðîòîêîþ Äðåéêà ìіæ äâîìà îêåàíàìè.  Дослідження та освоєння материка. Çà àðõåîëîãі÷íèìè ñâіä÷åííÿìè, ïåðâіñíі ëþäè æèëè â Ïіâäåííіé Àìåðèöі ùå 10–15 òèñ. ðîêіâ òîìó. Âіääàëåíіñòü âіä Ñòàðîãî Ñâіòó ñòîÿëà íà çàâàäі îñâîєííþ ìàòåðèêà. Äî ïðèáóòòÿ â Àìåðèêó єâðîïåéöіâ (äîêîëóìáîâèé ïåðіîä) íà ìàòåðèêó óòâîðèëèñÿ äàâíі öèâіëіçàöії (ïëåìåíà ç óíіêàëüíîþ êóëüòóðîþ): ìî÷å, ÷àí-÷àí, íàñêà, іíêè. Íàðîäè äîêîëóìáîâîї Àìåðèêè çàéìàëèñÿ çåìëåðîáñòâîì (ïåðøèìè âèðîùóâàëè êóêóðóäçó, êàðòîïëþ, òîìàòè, ñîíÿøíèê òîùî), çíàëè áàãàòî ðåìåñåë, çâîäèëè ìіñòà (Ìà÷ó-Ïіê÷ó íà ñó÷àñíіé òåðèòîðії êðàїíè Ïåðó), äîñÿãëè óñïіõіâ ó ìåäèöèíі (êîðîþ õіííîãî äåðåâà ëіêóâàëè ìàëÿðіþ), ó ìîðåïëàâñòâі, àñòðîíîìії. Єâðîïåéöі ðîçïî÷àëè ïіäêîðåííÿ і äîñëіäæåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè ç êіíöÿ XV ñòîëіòòÿ (òàáë. 14).

Òàáëèöÿ 14. Äîñëіäæåííÿ Ï

107 РОЗ ДІЛ ІІ

ї Àìåðèêè åïîõè Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ Дослідники Південної Америки Внесок у дослідження Південної Америки Христофор Колумб У 1498 p. ІІІ експедиція X. Колумба пройшла вздовж берега материка Побачили бухту, у яку «впадала величезна річка Глибина в річці була п'ять ліктів, вода прісна, і текла вона у великій кількості». Америго Веспуччі У 1499 р. у складі експедиції Алонсо де Охеди дістався Південної Америки (північніше від гирла Амазонки) У 1501 р. в складі португальської експедиції пройшов уздовж берега на південь материка і став свідком відкриття річки Ріо-де-Жанейро («Річка січня» – це було 1 січня), затоки Ла-Плата, земель Патагонії, холодного острова Південна Георгія. У листах на батьківщину він жваво та захопливо описував зоряне небо Південної півкулі, природу відкритих земель, зовнішній вигляд і побут місцевих індіанців Фернан Магеллан 21 жовтня 1520 р під час першої навколосвітньої подорожі флот Ф. Магеллана обігнув Південну Америку з півдня і вийшов у Тихий океан. Магеллан став першим європейцем, що проплив з Атлантичного океану в Тихий Згодом цю протоку стали називати Магеллановою До того ж йому належить відкриття і декількох островів поблизу материка. Френсіс Дрейк У 1577 р. за наказом королеви Англії Єлизавети І вирушив в експедицію до тихоокеанського узбережжя Америки Під час спроби пройти Магеллановою протокою корабель «Золота лань» віднесло штормом південніше мису Горн Ф Дрейк дійшов висновку, що Вогняна Земля не виступ невідомого Південного материка, а архіпелаг, за яким безмежне море У ХІХ ст цей морський простір назвали протокою Дрейка.

іâäåííî

Óïðîäîâæ XVІ–XVІІІ ñò. ïîõîäè єâðîïåéñüêèõ çàâîéîâíèêіâ (íàïðèêëàä, Ô. Ïіñàððî – çàâîéîâíèêà іìïåðії іíêіâ; Ô. äå Îðåëüÿíà – ïåðøîâіäêðèâà÷à Àìàçîíêè) ó ïîøóêàõ çîëîòà ñóïðîâîäæóâàëèñÿ ïіäêîðåííÿì і çíèùåííÿì êîðіííîãî íàñåëåííÿ òà çàñíóâàííÿì êîëîíіé. Íàóêîâі åêñïåäèöії â ãëèá ìàòåðèêà ïðèïàëè íà ÕІÕ–ÕÕ ñò. Ïåðåâàæíà áіëüøіñòü ïîäàëüøèõ äîñëіäæåíü ïðèðîäè Ïіâäåííîї Àìåðèêè ïîâ’ÿçàíà ç ðîçâіäêîþ òà âèêîðèñòàííÿì âåëèêèõ çàïàñіâ ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ öüîãî ìàòåðèêà (òàáë. 15).

Òàáëèöÿ 15. Äîñëіäæåííÿ âíóòðіøíіõ ðåãіîíіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè

108 РОЗ ДІЛ ІІ

Дослідники Південної Америки Внесок у дослідження Південної Америки Александр фон Гумбольдт «Другий Колумб» – німецький учений у 1799–1804 рр разом з Еме Бопланом відвідав і дослідив іспанські володіння в Америці: річки Ориноко та Ріо-Негро, рослинність зони вологих саван (льянос); досліджував геологію материка, зібрав багато даних про клімат, ботанічну та зоологічну колекції Під час сходження на вулкани Котопахі, Чимборасо на їх схилах спостерігав, як залежно від висоти різко змінюються зони рослинності (завдяки чому й сформулював закон висотної поясності) Чарлз Дарвін У 1831 р. англійському натуралістові вдалося потрапити до навколосвітньої експедиції У Південній Америці він зібрав багаті колекції ссавців, птахів і плазунів Результати своїх спостережень виклав у книзі «Подорож натураліста навколо світу на кораблі “Бігл”». Його біологічні та геологічні відкриття заклали др ур у р основу еволюційної теорії – «Походження видів». Це цікаво знати Мис Горн – південна точка архіпелагу Вогняна Земля. В епоху вітрильників пройти його було ознакою високої майстерності. Після першого вдалого проходу моряк отримував право на носіння мідної сережки у вусі, другого – срібної, а третього – золотої! Саме тут з’явилася легенда про Летючого голландця. Складаємо меседжі до питань

посідає Південна Америка серед інших материків планети?

Яке місце

Назвіть риси подібності географічного положення Південної Америки і Африки.

Охарактеризуйте особливості положення Південної Америки відносно Світового океану.

Що таке доколумбовий період в історії заселення та освоєння материка?

Покажіть на карті маршрути експедиції Х. Колумба, Ф. Магеллана, Ф. Дрейка. Які географічні об’єкти материка Південна Америка вони відкрили? 6 Кого з науковців, що досліджували Південну Америку, і за що саме називають «другим Колумбом»?

Картографічна лабораторія

За допомогою карт географічного атласу

географічного положення на: 1) розподіл температури повітря; 2) середньорічну кількість опадів; 3) рух постійних вітрів; 4) поширення меж кліматичних поясів та 5) меж природних зон.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Складання за картами порівняльної характеристики фізико-географічного положення Південної Америки й Африки.

2. Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Південної Америки.

3. Проєкт на тему «Відкриття, дослідження

4. Презентація добірки матеріалів

зацій

Виконуємо

навички використовування способів зображення різних

(море, затока, протоки, течії, що омивають материк; острови; гори, вулкани, низовини, плоскогір’я; річки, озера, водоспади; пустеля) і нанесіть їх на контурну карту:

Географічні

Наприклад, мореКарибське

109 РОЗ ДІЛ ІІ

Охарактеризуйте внесок одного з дослідників Південної Америки (за власним вибором). Складіть кроссенс. Кейс-випадки

Чому відкриті Х. Колумбом землі не були названі його іменем?

Які зміни в рисах природи материка Південна Америка відбулися б, якби

був іншої форми (звуженим в екваторіальних широтах та широким

він

у південній його частині)?

приклади прояву впливу

наведіть

та освоєння Південної Америки»

на тему «Значення доколумбових цивілі-

у пізнанні природи Південної Америки».

практичні роботи Тема: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів

знання про географічні об’єкти, що відображають географічне

внутрішні води, природні зони Південної Америки; закріпити вміння працювати з атласом і контурними картами; сформувати

типів об’єктів.

карт атласу визначте місце розташування географічних об’єктів

Південної Америки. Мета: поглибити

положення, рельєф,

Завдання 1. За допомогою

об

Місце розташування

Завдання

підручника та додаткових джерел інформації

характеризуються об’єкти, названі в завданні 1 (оберіть за власним бажанням 5–10 об’єктів). Отримані відомості занотуйте в таблицю (у зошиті) Географічні об’єкти Характеристика Наприклад, протока Дрейка Найширша та найглибша протока у світі. Її ширина – 1120 км, а максимальна глибина – 5249 м, довжина – 460 км Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою глобальної мережі «Інтернет» знайдіть зображення крайніх точок материка Південна Америка та визначте ширину протоки Дрейка (найкоротшу відстань між Південною Америкою та Антарктидою)

’єкти

2. За допомогою

з’ясуйте, якими унікальними рисами

§ 18. Òåêòîíі÷íà áóäîâà, ðåëüєô òà êîðèñíі êîïàëèíè

ПРИГАДАЄМО. Яка літосферна плита лежить в основі материка Південна Америка?  Що таке щит, плита, складчастість?  Які унікальні форми рельєфу Південної Америки вам відомі?

ДІЗНАЄМОСЯ

вати на карті основні географічні

 Тектонічна будова материка. ßê і âñі ìàòåðèêè òðîïі÷íèõ øèðîò, Ïіâäåííà Àìåðèêà є ÷àñòèíîþ äàâíüîї Ãîíäâàíè (ïðèãàäàéòå çà § 3). Îçíàéîìèìîñÿ ç òåêòîíі÷íîþ áóäîâîþ ñó÷àñíîãî ìàòåðèêà çà äîïîìîãîþ ìàë. 84.

улоговина (Амазонська)

щити (Гвіанський, Бразильський) Платформа (Південноамериканська)

плита (Патагонська)

Складчатість

Альпійська (молода)

Ìàë. 84. Òåêòîíі÷íà áóäîâà Ïіâäåííîї Àìåðèêè

Â îñíîâі áіëüøîї ÷àñòèíè ñó÷àñíîãî ìàòåðèêà ëåæèòü äàâíÿ Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêà ïëàòôîðìà. Çàëåæíî âіä ñòóïåíÿ ïåðåêðèòòÿ äîêåìáð і éñüêîãî êðèñòàë і ÷íîãî ôóíäàìåíòó îñàäîâèì ÷îõëîì ó ìåæàõ ïëàòôîðìè ÷åðãóþòüñÿ êðèñòàëі÷íі ùèòè – Ãâіàíñüêèé, Áðàçèëüñüêèé, çàïàäèíè – Àìàçîíñüêà, ìîëîäі ïëèòè –Ïàòàãîíñüêà íà ïіâäíі ìàòåðèêà.

Ó çîíі áåçïîñåðåäíüîãî êîíòàêòó êîíòèíåíòàëüíîї Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêîї ëіòîñôåðíîї ïëèòè ç îêåàíі÷íîþ ïëèòîþ Íàñêà âіäáóâàєòüñÿ çàíóðåííÿ (ïіðíàííÿ â çåìíó ìàíòіþ – ñóáäóêöіÿ) ñõіäíîãî êðàþ îêåàíі÷íîї ïëèòè. Ðåçóëüòàòîì ñòàëî óòâîðåííÿ ïîÿñó ñó÷àñíîї àëüïіéñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі (äіëÿíêè Òèõîîêåàíñüêîãî ïîÿñó): çàíóðåíà ÷àñòèíà ïëèòè Íàñêà óòâîðèëà ïðèáåðåæíі ãëèáîêîâîäíі çàïàäèíè – Ïåðóàíñüêèé òà ×èëіéñüêèé æîëîáè â Òèõîìó îêåàíі; êðàé êîíòèíåíòàëüíîї Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêîї ïëèòè çіì’ÿâñÿ â ñêëàäêè, óòâîðèâøè ãіðñüêі ìàñèâè ç àêòèâíèì âóëêàíіçìîì і ñåéñìі÷íіñòþ.

110 РОЗ ДІЛ ІІ

Ïіâäåííîї Àìåðèêè

 Покажіть їх на карті.

ПРО: особливості тектонічної будови Південної Америки;

 небезпеку утворення стихійних явищ (вулканів, землетрусів) та їх впливу на життя людей. НАВЧИМОСЯ: пояснювати особливості рельєфу й поширення корисних копалин на основі аналізу тектонічної будови материка;  знаходити й показу-

об’єкти Південної Америки.

ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ

 закономірності розміщення форм рельєфу материка;

Рельєф. Îñîáëèâîñòі òåêòîíі÷íîї áóäîâè òà ãåîëîãі÷íîї іñòîðії êîíòèíåíòó âïëèíóëè íà ñó÷àñíèé ðåëüєô Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Ñåðåäíÿ âèñîòà ìàòåðèêà íàä ðіâíåì ìîðÿ – 580 ì. Ìàêñèìàëüíà

òî÷êà íàä ðіâíåì ìîðÿ (ã. Àêîíêàãóà, 6960 ì) є íå ëèøå íàéâèùîþ íà ìàòåðèêó Ïіâäåííà Àìåðèêà, àëå é íàéâèùîþ â Çàõіäíіé òà Ïіâäåííіé ïіâêóëÿõ Çåìëі. Íàéíèæ÷à òî÷êà Ïіâäåííîї Àìåðèêè ðîçòàøîâóєòüñÿ â ìіñöåâîñòі Ëàãóíà-äåëü-Êàðáîí (Âóãіëüíà Ëàãóíà) ç ãëèáèíîþ â 105 ìåòðіâ íèæ÷å ðіâíÿ ìîðÿ. Öå ñîëîíå îçåðî íà ïіâäíі ìàòåðèêà є òàêîæ íàéíèæ÷îþ òî÷êîþ â Çàõіäíіé і Ïіâäåííіé ïіâêóëÿõ Çåìëі. Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêіé ïëàòôîðìі âіäïîâіäàє ðіâíèííèé ðåëüєô, ÿêèé çàéìàє ñõіäíó é öåíòðàëüíó ÷àñòèíè ìàòåðèêà. Ãîðè âіäïîâіäàþòü äіëÿíêàì ñêëàä÷àñòîñòі і

Ï і äâèùåíèì ä і ëÿíêàì Ï і âäåííîàìå ð èêàíñüêî ї ïëàò ô î ð ìè (ùèòàì) ó ðåëüєôі âіäïîâіäàþòü Áðàçèëüñüêå (ìàë. 86) і Ãâіàíñüêå ïëîñêîãіð’ÿ. Âîíè ðîçáèòі ðîçëîìàìè íà ãîðñòè (ïіäíÿòі áëîêè çåìíîї êîðè) é ðîçäіëåíі ïðîãèíàìè. Îäèí ç òàêèõ ãîðñòіâ, Ðîðàéìà, є âåðøèíîþ Ãâіàíñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ (ìàë. 87). Ó ïîíèæåíèõ äіëÿíêàõ ïëàòôîðìè ëåæàòü âåëè÷åçíі ïëàñêі íèçèííі ðіâíèíè – Àìàçîíñüêà (ìàë. 88) (ïðèãàäàéòå, ÷îìó öþ ôîðìó ðåëüєôó ââàæàþòü óíіêàëüíîþ íà Çåìëі), Îðèíîêñüêà, Ëà-Ïëàòñüêà, íà ÿêі ïðèïàäàє 45 % ïëîùі ìàòåðèêà. Äіëÿíêà ìîëîäîї ïëèòè, ùî óòâîðèëàñÿ íà ïіâäíі ìàòåðèêà, â ðåëüєôі ïðåäñòàâëåíà ñòóïіí÷àñòèì ïëàòî Ïàòàãîíіÿ (âèñîòà äî 2000 ì).

Ìàë. 86. Áðàçèëüñüêå ïëîñêîãіð’ÿ Ìàë. 87. Ãâіàíñüêå ïëîñêîãіð’ÿ

Ìàë. 88. Àìàçîíñüêà íèçîâèíà

111 РОЗ ДІЛ ІІ



âäåíü

çàõіäíå óçáåðåææÿ ìàòåðèêà (ìàë. 85). оз. Тітікака р. Ріо-Ґранде р. Параґвай р. Сан-Франсиску 05001000 6000 4000 2000 г. Ільямпу 6368 м Висота в м Бразильське плоскогір’я 150020002500 км

ïðîñòÿãàþòüñÿ ç ïіâíî÷і íà ïі

÷åðåç óñå

Ìàë. 85. Ðåëüєôíèé øèðîòíèé ïðîôіëü Ïіâäåííîї Àìåðèêè

Ç àõ і äíå óçáåðåææÿ Ï і âäåííî ї Àìåðèêè çàéíÿòå ã і ðñüêèìè

ì àñ èâ à ì è Àí ä ( ìîâîþ і íê і â – « ì і äí і » ), ÿê і çà õàðàêòåðîì ðåëüєôó òà іíøèìè ïðèðîäíèìè îñîáëèâîñòÿìè ïîäіëÿþòüñÿ íà

òðè ðåãіîíè:

Ïіâíі÷íі Àíäè – âèñîêі êðóòîñõèëі ãіðñüêі õðåáòè, ùî ìàþòü áóäîâó ãëèáîêèõ ñêëàäîê, ÿêі ðîçäіëåíі êðóïíèìè çàïàäèíàìè –äîëèíàìè ðі÷îê. Ó їõíіõ ìåæàõ ðîçòàøîâàíèé îäèí ç íàéâèùèõ ó ñâіòі âóëêàíі÷íèõ ëàíöþãіâ: âóëêàíè ×èìáîðàñî (6267 ì), Êîòîïàõі (5897 ì) (ìàë. 89); Öåíòðàëüíі Àíäè – öå íàéøèðøà ÷àñòèíà Àíä (øèðèíà äî 750 êì) ç ÷èñëåííèìè âóëêàíі÷íèìè âåðøèíàìè (Ëüþëüÿéëüÿêî, 6739 ì). Ó їõíіõ ìåæàõ ïî÷èíàþòüñÿ âèòîêè Àìàçîíêè, ãëèáîêі çàïàäèíè, çàéíÿòі îçåðàìè (Òіòіêàêà), âçäîâæ óçáåðåææÿ ïðîñòÿãàєòüñÿ ïóñòåëÿ Àòàêàìà; Ïіâäåííі Àíäè, ùî âêëþ÷àþòü íàéâ èù ó âå ð øèí ó Àíä – ã. Àêîíêàãó à ( 6960 ì ) ( ìàë. 90 ) . Ëåæàòü ïîòóæí і ëüîäîâèêîâі øàïêè (ñíіãîâà ëіíіÿ íàéíèæ÷à). Óçáåðåææÿ ñèëüíî ïîðіçàíå äàâíіì çëåäåíіííÿì, äå óòâîðèëèñÿ ôіîðäè.

Гора Аконкагуа (6960 м)

мовою кечуа (давня мова інків) – «Кам’яний сторож».

Гора є символом Аргентини і викарбувана на її грошовій

одиниці – 1 песо.

Ìàë. 89. Âóëêàí Êîòîïàõі (âèâåðæåííÿ 15 ñåðïíÿ 2015 ð.)

Ìàë. 90. Íàéâèùà òî÷êà Ïіâäåííîї Àìåðèêè ã. Àêîíêàãóà

Çà âèñîòîþ Àíäè ïîñòóïàþòüñÿ ëèøå Ãіìàëàÿì і Òèáåòó â Єâðàçії. Ó ìåæàõ Àíä є 20 âåðøèí, âèñîòà ÿêèõ ïåðåâèùóє 6000 ì.

112 РОЗ ДІЛ ІІ Це цікаво знати Рекорди рельєфу Південної Америки: – найбільша рівнина – Амазонська низовина, понад 5 млн км2; – найдовший гірський ланцюг суходолу – Анди, близько 7 тис. км; – найвищий діючий вулкан – Льюльяйльяко, 6739 м; – найвища снігова лінія – Центральні Анди

пд.

(19°

ш.), 6500 м.

Корисні копалини. Íàäðà êîíòèíåíòó áàãàòі íà ðіçíîìàíіòíі êîðèñíі êîïàëèíè (çà äîïîìîãîþ àòëàñó ïðîàíàëіçóéòå îñîáëèâîñòі ðîçìіùåííÿ ðîäîâèù êîðèñíèõ êîïàëèí), çà äåÿêèìè ç íèõ Ïіâäåííà Àìåðèêà ñåðåä іíøèõ êîíòèíåíòіâ ïîñіäàє: І ìіñöå –çà çàïàñàìè çàëіçíèõ, ìіäíèõ ðóä (òîìó ùî Àíäè – «ìіäíі ãîðè»), êðèñòàëі÷íîãî ãðàôіòó; ІІ ìіñöå – çà çàïàñàìè ðóä òèòàíó, ìîëіáäåíó, ñóðìè, îëîâà, áîêñèòіâ, àïàòèòіâ; ІІІ ìіñöå – çà çàïàñàìè ìàðãàíöåâèõ ðóä, çîëîòà, ôîñôîðèòіâ.

Çàõіäíà ÷àñòèíà ìàòåðèêà, ùî ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì ñó÷àñíèõ ãîðîòâіðíèõ ïðîöåñіâ, îñîáëèâî áàãàòà íà ðóäíі êîðèñíі êîïàëèíè. Òóò ñôîðìóâàâñÿ Àìåðèêàíñüêèé ìіäíèé ïîÿñ, äå ïîøèðåíі ïîêëàäè ìіäі – áëèçüêî 30 % ñâіòîâèõ çàïàñіâ; є ïîêëàäè çàëіçà, çîëîòà, ïëàòèíè, ÷èëіéñüêîї ñåëіòðè (ó ïóñòåëі Àòàêàìà), âîëüôðàìó, ñâèíöþ, öèíêó, äîðîãîöіííèõ êàìåíіâ (ñìàðàãäіâ, àãàòіâ) òîùî. Ó Öåíòðàëüíèõ Àíäàõ ç äіÿëüíіñòþ âóëêàíіâ ïîâ’ÿçàíі ðîäîâèùà îëîâà (Àìåðèêàíñüêèé îëîâ’ÿíèé ïîÿñ), ñóðìè, ñðіáëà, ñіðêè é áóäіâåëüíèõ ìàòåðіàëіâ. Ó ïåðåäãіð’ÿõ Ïіâíі÷íèõ Àíä âèÿâëåíî âåëèêі çàïàñè íàôòè і ïðèðîäíîãî ãàçó. Ðіâíèííà òåðèòîðіÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè ìàє áіëüø ðіçíîìàíіòíèé íàáіð êîðèñíèõ êîïàëèí. Íàéáіëüøі áàñåéíè çàëіçíèõ ðóä ïîâ’ÿçàíі ç êðèñòàëі÷íèì ôóíäàìåíòîì ïëàòôîðìè (â áàñåéíі Îðèíîêî òà íà Áðàçèëüñüêîìó ïëîñêîãіð’ї), òàêîæ є áàãàòі çàïàñè ìàðãàíöåâèõ, íіêåëåâèõ, óðàíîâèõ ðóä. Ç îñàäîâèì ÷îõëîì ïëàòôîðìè ïîâ’ÿçàíі ïîêëàäè êàì’ÿíîãî âóãіëëÿ òà ÿ áîêñèòіâ.

113 РОЗ ДІЛ ІІ Працюємо з

. Поміркуйте, яку небезпеку спричиняють стихійні явища (виверження вулканів, землетруси) для життя людей у Південній Америці.

Розташований за 136 км від столиці Еквадору. Його виверження змушують 25 тис. людей з численних населених пунктів поблизу полишати свої домівки. 18 березня 2023 р. на півдні Еква д ору с та вс я зе мл ет рус с ил ою 6 ,8 бала, його осередок залягав на глибині 65,8 км. Епіцентр був р озташований поблизу у збережжя, за 80 км на південь від Гуаякіля – другого за величиною міста Еквадору.

інформацією

Вулкан Тунґурауа (у Північних Андах) – один з наднебезпечних у Південній Америці.



банк. «Золота лихоманка в Бразилії». На початку 1980-х Серра-Пелада (Бразилія) була однією з найпопулярніших у світі золотих копалень. У небезпечних умовах у відкритій шахті вручну добували золото понад 100 000 шукачів. Наприкінці 1980-х шахту закрили.

Складаємо меседжі до питань

1. Які тектонічні структури формують будову поверхні Південної Америки?

2. Поясніть причини утворення поясу складчастості на тихоокеанськом у узбережжі материка Південна Америка.

3. Які ознаки є доказом того, що на заході Південної Америки формується молода гірська система?

4. Який вплив спричинила тектонічна будова на формування зовнішнього вигляду сучасного рельєфу Південної Америки?

5. Напишіть есе про риси однієї з форм рівнинного

6. Якими корисними копалинами багата Південна

114РОЗ ДІЛ ІІ

Перу». У Перу розташовано 70 % льодовиків гірської системи Анд. За останні 30 років у результаті потепління льодовики втратили 20 % своєї площі. Жителі Перу планують пофарбувати вершини гір у білий колір для уповільнення танення льодовиків. Проєкт «Льодовики Перу» схвалив Всесвітній

Це цікаво знати «Льодовики

або гірського рельєфу

Південної Америки (за власним вибором)

Америка? Як пов’язані поклади корисних копалин з тектонічною будовою й рельєфом материка?

-випадки

Кейс

За допомогою атласу відтворіть маршрут Південною Америкою героїв роману Ж. Верна «Діти капітана Гранта». Які географічні об’єкти трапилися їм на шляху? Спробуйте побудувати профіль маршруту героїв роману по 37-й паралелі через материк Південна Америка. 2. Знайдіть у творі Артура Конан Дойла опис території в Південній Америці, де розгортаються події роману «Загублений світ». У якій частині материка варто шукати цю форму рельєфу? Доберіть ілюстрацію в параграфі, що відповідає наведеному в романі опису. Яку форму рельєфу описує автор? Творча лабораторія За допомогою тектонічної і фізичної карт виявіть риси подібності й відмінності між Африкою і Південною Америкою: 1) у будові земної кори; 2) у рельєфі; 3) у закономірностях розміщення корисних копалин. Напишіть власний науковий звіт про причини подібності та відмінності природи Африки та Південної Америки. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Походження назв (топонімів) форм рельєфу Південної Америки. 2. Проєкт на тему «Анди – найдовші гори світу». 3. «У пошуках скарбів»: відкриття покладів корисних копалин Південної Америки. 4. Встановлення за картами атласу зв’язку між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території Південної Америки. Працюємо з інтернет-ресурсами Підготуйте презентацію «Тихоокеанська вогняна смуга Анд»

пояснювати

клімату Південної Америки;  визначати типи клімату регіонів материка за

кліматичною картою та кліматичними діаграмами.

 Загальні риси клімату Південної Америки. Ïіâäåííà Àìåðèêà – íàéâîëîãіøèé ìàòåðèê Çåìëі, íà ÿêîìó äîáðå âèðàæåíà îáëàñòü âèñîêîãіðíîãî êëіìàòó. Íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó ÷èíÿòü âïëèâ òàêі îñíîâíі ôàêòîðè, ÿê ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ, êîíôіãóðàöіÿ òåðèòîðії, ðåëüєô, îêåàíі÷íі òå÷ , öèðêóëÿöіÿ àòìîñôåðè (ìàë. 91).

115 РОЗ ДІЛ ІІ

âäåííî

ПРИГАДАЄМО. У чому відмінність географічного положення Південної Америки і Африки?  Чи перешкоджатимуть Анди переміщенню постійних вітрів над Південною Америкою?  Які океанічні течії проходять уздовж берегів материка? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: загальні риси клімату Південної Америки;  географічне

кліматичних поясів та областей материка;  особливості

температур повітря й опадів по території Південної Америки.

на

§ 19. Êëіìàò Ïі

ї Àìåðèêè

розміщення

розподілу

НАВЧИМОСЯ:

прояв кліматотвірних чинників

формування

ВИСОКИЙ ТИСК НИЗЬКИЙ ТИСК А Т Л А Н Т Й О К Е А Н 20о 20о 40 80о 60о 40о 40о 40о 80о 0о 0о Т О К Е А Н Суха погода Волога погода Теплі течії Холодні течії Напрямки постійних вітрів 2 Перуанська течі я ЗАХІДНЕПЕРЕНЕСЕННЯ ПІВДЕННО-СХІДНИЙПАСАТ ПІВНІЧН ХІДНИЙПАСАТ Ф о л к л е н д ська течія Бразильськатечія Гвіанськатечія 0 80 Ìàë. 91. Êëіìàòîòâіðíі ÷èííèêè Ïіâäåííîї Àìåðèêè

Àìàçîíіÿ ëåæèòü â åêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ, êóäè íàäõîäèòü âîëîãà åêâàòîðіàëüíà ïîâіòðÿíà ìàñà (ÅÏÌ), ÿêó ïðèíîñÿòü ïàñàòè ç Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Öåíòðàëüíі ðàéîíè Ïіâäåííîї Àìåðèêè ëåæàòü â îáëàñòÿõ âèñîêîãî òèñêó і ïàíóâàííÿ òðîïі÷íîї ïîâіòðÿíîї ìàñè (ÒÏÌ). Òóò êіëüêіñòü îïàäіâ çíà÷íî ìåíøà, à â äåÿêèõ ìіñöÿõ âîíè âіäñóòíі. Ïіâäåííіøå 40° ïä. ø. ìàòåðèê ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì ïîìіðíîї ïîâіòðÿíîї ìàñè (ÏÏÌ).

Îñêіëüêè êîíòèíåíò äîáðå íàãðіâàєòüñÿ, òèñê ïîâіòðÿ íàä íèì çàâæäè íèæ÷èé, íіæ íàä íàâêîëèøíіìè îêåàíàìè, ç ÿêèõ ïàñàòè é çàõіäíі âіòðè ïîìіðíèõ øèðîò ïðèíîñÿòü ÷èìàëî âîëîãè.

Ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ïàíóþòü ïîñòіéíі âіòðè – ïàñàòè, ÿêі ïðèíîñÿòü íà ìàòåðèê ðÿñíі îïàäè, îñêіëüêè ôîðìóþòüñÿ íàä Àòëàíòè÷íèì îêåàíîì. Ðіâíèííèé õàðàêòåð ïîâåðõíі íà ñõîäі

äîçâîëÿє ïàñàòàì ïðîíèêàòè äàëåêî ó ãëèá ìàòåðèêà і ïðèíîñèòè

âîëîãå ïîâіòðÿ àæ äî Àíä. Êðàéíіé ïіâäåíü ìàòåðèêà ïîñòіéíî ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì äії çàõі

Âàæëèâå çíà÷åííÿ ó ôîðìóâàííі êëіìàòó ìàòåðèêà íàëåæèòü îêåàíі÷íèì òå÷іÿì: òåïëі Áðàçèëüñüêà і Ãâіàíñüêà çáіëüøóþòü óòðèìàííÿ âîëîãè ó ïîâіòðі é çìåíøóþòü êîëèâàííÿ òåìïåðàòóðè âïðîäîâæ ðîêó, à õîëîäíі Ïåðóàíñüêà і Ôîëêëåíäñüêà ñèëüíî îõîëîäæóþòü ïîâіòðÿ ïðèáåðåæíèõ ðàéîíіâ і íå ñïðèÿþòü óòâîðåííþ òóò îïàäіâ (ñàìå â öüîìó ïîëÿãàє ïðè÷èíà óòâîðåííÿ íà çàõîäі ïðèáåðåæíîї ïóñòåëі Àòàêàìà). Íà ïіâäåíü ìàòåðèêà îõîëîäæóâàëüíèé åôåêò ÷èíèòü õîëîäíà Òå÷ і ÿ Çàõ і äíèõ â і òð і â. Àìïëіòóäà êîëèâàíü êіëüêîñòі îïàäіâ íà ìàòåðèêó ñòàíîâèòü áëèçüêî 1000 ìì. ßêùî ïîáëèçó åêâàòîðà âèïàäàє ìàéæå 1500 ìì (à â äåÿêèõ ðàéîíàõ і äî 3500 ìì), òî íà ïіâäíі, â ïîìіðíèõ øèðîòàõ – äî 300 ìì. Çîíàëüíî çìіíþєòüñÿ і òåìïåðàòóðà â ìåæàõ ìàòåðèêà: â åêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ – ïîñòіéíà (+25 °Ñ), ó ïîìіðíèõ – âіä÷óâàþòüñÿ ñóòòєâі ñåçîííі êîëèâàííÿ (âіä +5 äî –30 °Ñ âçèìêó). Àíäè ñëóæàòü âàæëèâèì êëіìàòîðîçäіëîì, ñïðèÿþòü êîíäåíñàöії âîëîãè ç ïîâіòðÿíèõ ìàñ, ïðèíåñåíèõ ç îêåàíіâ. Òîìó íà çàõіäíèõ ñõèëàõ ãіð îïàäіâ áàãàòî (äî 6000–7000 ìì íà ðіê), íà ñõіäíèõ ñõèëàõ – ìàëî.  Кліматичні пояси і типи клімату материка. Ìàòåðèê ëåæèòü ó 6 êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ – âіä åêâàòîðіàëüíîãî äî ïîìіðíîãî.

116 РОЗ ДІЛ ІІ

äíèõ âіòðіâ. Òàêîæ ñþäè áåçïåðå-

ïðîíèêàþòü õîëîäíі àíòàðêòè÷íі âіòðè – ïàìïåðî. Памперо – холодний штормовий вітер, що дме з Антарктиди (область високого тиску) в бік помірних широт Південної Америки (область низького тиску), приносить опади та різке зниження температури повітря.

øêîäíî

Åêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ îõîïëþє ìàéæå âñþ Àìàçîíñüêó íèçîâèíó òà Ïіâíі÷íі Àíäè. Òóò õàðàêòåðíі ðÿñíі îïàäè é ðіâíîìіðíî âèñîêà òåìïåðàòóðà (+25…+28 °Ñ) óïðîäîâæ óñüîãî ðîêó (ìàë. 92). Ðі÷íі ñóìè îïàäіâ êîëèâàþòüñÿ âіä 1500–2500 ìì (ó öåíòðі) äî 5000 ìì і âèùå (íà ñõèëàõ Àíä і òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі). Íàäìіðíі îïàäè íàáàãàòî ïåðåâèùóþòü âèïàðîâóâàíіñòü, òîìó êîåôіöієíò çâîëîæåííÿ áіëüøèé íіæ 100 %.

Ìàë. 92. Åêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâäåííîї Àìåðèêè

Ñóáåêâàòîðіàëüíі êëіìàòè÷íі ïîÿñè ïîøèðþþòüñÿ íà Îðіíîêñüêó íèçîâèíó, óçáåðåææÿ Êàðèáñüêîãî ìîðÿ, çíà÷íó ÷àñòèíó Ãâіàíñüêîãî íàãіð’ÿ і Ãâіàíñüêó íèçîâèíó, à òàêîæ ïіâíі÷ Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ і ïіâäåíü Àìàçîíñüêîї íèçîâèíè. Òóò ñïîñòåðіãàєòüñÿ ñåçîííèé ðîçïîäіë îïàäіâ – ñóõèé çèìîâèé ïåðіîä і âîëîãèé ëіòíіé (ìàë. 93).

117 РОЗ ДІЛ ІІ

СБТЛВЛ Пуйо °С 50 45 40 35 30 25 20 15 5 0 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0 мм 4403 мм +21,3 °С Кліматодіаграма міста Пуйо (Еквадор) Екваторіальна злива в Еквадорі

СБТЛВЛ +21,1 °С Бразиліа °С 35 30 25 20 15 10 5 0 280 240 200 160 120 80 40 0 мм 1668 мм Кліматодіаграма міста Бразиліа (Бразилія) Сухий сезон на Бразильському плоскогір’ї Ìàë. 93. Ñóáåêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâäåííîї Àìåðèêè Ó Ïіâíі÷íіé òà Ïіâäåííіé ïіâêóëÿõ ñóáåêâàòîð

–

іàëüíèé êëіìàò ìàє äåùî âіäìіííі ðèñè. Ó Ïіâäåííіé

ïåðіîä äîùіâ ïîâ’ÿçàíèé іç äієþ åêâàòîðіàëüíîãî ìóñîíó, ùî òðèâàє ç ãðóäíÿ ïî òðàâåíü. Óçèìêó ïàíóє ñóõå òðîïі÷íå ïîâіòðÿ, îïàäè ïîâíіñòþ âіäñóòíі âïðîäîâæ êіëüêîõ ìіñÿöіâ. Çàãàëüíà êіëüêіñòü îïàäіâ òóò ñòàíîâèòü

1000–2000 ìì íà ðіê. Íàéáіëüø âèñîêà òåìïåðàòóðà ñïîñòåðіãàєòüñÿ âëіòêó (+28°…+30 °Ñ), ïðè öüîìó ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà íіêîëè íå îïóñêàєòüñÿ íèæ÷å +20 °Ñ. Ñóáåêâàòîðіàëüíèé êëіìàò Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі ìàòåðèêà áіëüø âîëîãèé óïðîäîâæ ðîêó, ç ìåíø âèðàæåíèìè âîëîãèì і ñóõèì ñåçîíàìè, íіæ ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі, ùî

ïîâ’ÿçàíî ç ÷åðãóâàííÿì âîëîãîї åêâàòîðіàëüíîї і âîëîãîї òðîïі÷íîї

ïîâіòðÿíèõ ìàñ óïðîäîâæ ðîêó.

Ó ìåæàõ òðîïі÷íîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó ðîçòàøîâàíі ïіâäåííî- ó ñõіäíà і ñõіäíà ÷àñòèíè Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ, ïіâíі÷íà ÷àñòèíà Ëà-Ïëàòñüêîї íèçîâèíè і ñõèëè Öåíòðàëüíèõ Àíä. Òóò

óæå ïîìіòíà ðіçíèöÿ â ñåçîíàõ ðîêó: ëіòîì +25 °Ñ, çèìîþ +15 °Ñ (ìàë. 94). Îïàäè ïðèíîñÿòü òðîïі÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè ç Àòëàíòèêè: íà ñõîäі – äî 1000–2000 ìì, íà

íèí

міста Марія-Елена

Пустельна поверхня Атак ами

Ìàë. 94. Òðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâäåííîї Àìåðèêè

Íà êëіìàò òèõîîêåàíñüêîãî óçáåðåææÿ öüîãî ïîÿñó (5–30° ïä. ø.) âåëèêèé âïëèâ ÷èíÿòü òèõîîêåàíñüêі ïàñàòè é õîëîäíà Ïåðóàíñüêà

òå÷іÿ. Òóò ñôîðìóâàâñÿ êëіìàò òðîïі÷íèõ ïóñòåëü. Ñïîñòåðіãàєòüñÿ ïðèðîäíå ÿâèùå ãàðóà – ïðè âіäíîñíіé âîëîãîñòі ïîâіòðÿ äî à 80 % îïàäіâ âèïàäàє äóæå ìàëî (іíîäі äî êіëüêîõ ìіëіìåòðіâ íà ðіê), à áóâàє òàê, ùî äîùіâ íåìàє ïî êіëüêà ðîêіâ ïîñïіëü.

Гаруа – густий туман на узбережжі Тихого океану, який найбільш яскраво виражений у пустелі Атакама. Òåìïåðàòóðà íàéæàðêіøèõ ìіñÿöіâ ïîìіðíà (ðіäêî ïåðåâèùóє +20 °Ñ), à âçèìêó – íå ìåíøå +13…+14

118 РОЗ ДІЛ ІІ

é ÷àñòèí

âñі

СБТЛВЛ Марія-Елена °С 20 10 0 30 20 10 0 мм 3 мм +16,1 °С

áіëüøі

і âíóòðіøíіõ ðіâ-

– ìåíøå íіæ 500 ìì. Ìàéæå

âîíè âèïàäàþòü óëіòêó.

Кліматодіаграма

(Чилі)

°Ñ. Працюємо групами (у парі). Скористайтеся інформацією з матеріалу підручника (§ 12, § 19) та додаткових джерел і спробуйте пояснити, чому температури тропічних пустель Південної Америки не подібні до температур у пустелях Африки, де вони становлять понад +30 °С

Ïіâäåííèé ñõіä êîíòèíåíòó ëåæèòü ó ìåæàõ ñóáòðîïі÷íîãî êëіìàòó. Òóò ñïîñòåðіãàþòüñÿ ïåâíі êëіìàòè÷íі âіäìіííîñòі ïî òåðèòîðії. Íà êðàéíüîìó ïіâäåííîìó ñõîäі ïàíóє ñóáòðîïі÷íèé âîëîãèé êëіìàò, ó ÿêîìó ëіòíþ âîëîãó ïðèíîñÿòü ïіâíі÷íî-ñõіäíі ïàñàòè (ìàë. 95). Óëіòêó òåìïåðàòóðè âèñîêі (+24 °Ñ), à çèìà ì’ÿêà (0 °Ñ). Ó öåíòðі ñóáòðîïіêіâ ïîøèðåíèé ñóáòðîïі÷íèé êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò. Äëÿ íüîãî õàðàêòåðíі ñïåêîòíå ëіòî (+20°…+24 °Ñ), à

âçèìêó – çíèæåííÿ òåìïåðàòóðè äî 0 °Ñ òà íèæ÷å, ïàìïåðî ïðèçâîäèòü äî ðіçêîãî ìîðîçó (äî –30 °Ñ). Îïàäіâ íåáàãàòî – äî 200 ìì.

Íà òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі (30–37° ïä. ø.) ïàíóє ñóáòðîïі÷íèé ñåðåäçåìíîìîðñüêèé êëіìàò. Ëіòî ïðàêòè÷íî áåç îïàäіâ, íå ñïåêîòíå, çèìà ì’ÿêà é äîùîâà. Îïàäіâ âèïàäàє áіëüø ÿê 2000 ìì íà ðіê. Ñåçîííі àìïëіòóäè òåìïåðàòóðè íåçíà÷íі. Ó ïîìіðíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі ëåæèòü òåðèòîðіÿ íà ïіâäåíü

âіä 40° ïä. ø. Íà çàõіäíîìó óçáåðåææі ïîñòіéíî äìóòü çàõіäí

âіòðè, ùî îòðèìàëè ïðіçâèñüêî «âіòðè ðåâó÷èõ ñîðîêîâèõ» øèðîò çà ïîòóæíó ñèëó (ìàë. 96).

119 РОЗ ДІЛ ІІ

СБТЛВЛ 1040 мм Буенос-Айрес °С 30 20 10 0 105 90 75 60 45 30 15 0 мм +16,6 °С Кліматодіаграма міста Буенос-Айрес (Аргентина) Родючі лани вологих степів Південної Америки

Ìàë. 95. Ñóáòðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâäåííîї Àìåðèêè

СБТЛВЛ 578 мм Ушуая °С 20 10 0 –10 70 60 50 40 30 20 10 0 мм +5,3 °С Кліматодіаграма міста Ушуая (Аргентина) За такими деревами можна легко визначити напрямок вітрів на Вогняній Землі Ìàë. 96. Ïîìіðíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâäåííîї Àìåðèêè Çàâäÿêè âіòðàì íà çàõіäíèõ ñõèëàõ Àíä âèïàäàє âåëè÷åçíà êіëüêіñòü îïàäіâ – ïîíàä 2500 ìì íà ðіê. Òîìó êðàéíіé ïіâäåíü ìàòå-

ðèêà íàçèâàþòü «ìîêðèì êóòîì» Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Òóò ïàíóє

ïîìіðíèé ìîðñüêèé êëіìàò ç âîëîãèì і ïðîõîëîäíèì ëіòîì (+15 °Ñ) і âіäíîñíî òåïëîþ çèìîþ (+5 °Ñ). Íà ñõіäíîìó óçáåðåææі ñôîðìó-

âàâñÿ ïîìіðíî-êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò іç ñóõèì і òåïëèì ëіòîì (+20 °Ñ) і ïðîõîëîäíîþ çèìîþ (0 °Ñ). Îïàäè â öі øèðîòè ïðèíîñÿòü

çàõіäíі âіòðè, îäíàê øëÿõ їì ïåðåãîðîäæóþòü Àíäè, òîìó їõ êіëü-

êіñòü íå ïåðåâèùóє 250–300 ìì. Óçèìêó áóâàþòü ñèëüíі ìîðîçè

ó çâ’ÿçêó іç ïðîíèêíåííÿì õîëîäíîãî ïîâіòðÿ ç ïіâäíÿ (ç Àíòàðêè), òåðìîìåòðè іíîäі ìîæóòü ñÿãàòè ïîçíà÷êè –30...–35 °Ñ.

Працюємо групами (у парі). Пригадайте, як змінюється температура повітря на кожні 100 м висоти в тропосфері, і спробуйте обчислити температуру на вершині г. Аконкагуа, якщо біля її підніжжя проходить ізотерма січня +16 °С.

Àíäàõ äîáðå âèðàæåíà âèñîòíà ïîÿñíіñòü. Ó íèæíüîìó ïîÿñі ãіð êëіìàò íå âіäðіçíÿєòüñÿ âіä êëіìàòó íàâêîëèøíіõ ðіâíèí. Ïðè ïіäéîìі â ãîðè çìіíþєòüñÿ òåìïåðàòóðà і ðåæèì îïàäіâ. Îñîáëèâî ñóâîðèé êëіìàò Àíä ó òðîïі÷íîìó ïîÿñі íà âèñîêèõ öåíòðàëüíèõ ïëîñêîãіð’ÿõ, îòî÷åíèõ õðåáòàìè, äå ïîâіòðÿ âèíÿòêîâî ñóõå é ÷èñòå. Ìàëà êіëüêіñòü îïàäіâ âèïàäàє ó âèãëÿäі ñíіãó íàâіòü óëіòêó (âèñîêîãіð’ÿ ëåæàòü âèùå ñíіãîâîї ëіíії). Ïîãîäà çìіíþєòüñÿ íå ëèøå ñåçîííî, à é óïðîäîâæ äîáè, ïðè÷îìó ðіçêî é êіëüêà ðàçіâ. Ëþäèíà âàæêî

120 РОЗ ДІЛ ІІ

ïåðåíîñèòü òàêèé

іìàò.

знати На клімат західних берегів Південної Америки впливає коливання температури поверхневого шару води в екваторіальній частині Тихого океану. Це явище зветься Ель-Ніньйо (ісп. El Niño – «дитина», «хлопчик»). У 2019 р. Ель-Ніньйо завдало впливу на клімат пустелі Атакама в Чилі. Тут пройшли тривалі зливи, відбулися повені і зсуви, були людські жертви. Однак у такі роки пустеля Атакама буквально розквітає. Складаємо меседжі до питань

Назвіть головні чинники, що формують клімат Південної Америки. 2. Якими вітрами представлена циркуляція атмосфери над Південною Америкою? Якого впливу завдають постійні вітри на клімат материка?

êë

Це цікаво

У чому полягає особливість розподілу опадів по території Південної Америки? Чому саме цей материк найвологіший на Землі?

Як вплинуло положення Південної Америки відносно екватора на розташування кліматичних поясів у її межах? Назвіть і покажіть на карті кліматичні пояси Південної Америки. 5 Як впливає рельєф на проходження меж кліматичних поясів територією материка Південна Америка?

у Південній півкулі?

3. Поясніть причину утворення на одній і тій же

пічного континентального клімату

відсутності в Африці.

Картографічна лабораторія

Користуючись наведеним планом (§ 7) та за допомогою тексту § 19 і тематичних карт атласу охарактеризуйте кліматичні пояси Південної Америки за планом: 1) Панівна повітряна маса. 2) Температура повітря (середня, max, min). 3) Атмосферні опади (кількість, розподіл за сезонами року). 4) Типи клімату

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. А. Гумбольдт – дослідник клімату Південної Америки. Винахід методу ізотерм. 2. Закономірності розміщення кліматичних поясів в Південній Америці

3. Вплив глобального потепління на клімат і природу Південної Америки. Виконуємо практичні роботи Тема: Визначення типів клімату Південної Америки

поглибити знання

пояси та кліматичні області; сформувати навички визначати типи

121 РОЗ ДІЛ ІІ

Складіть сенкан до одного з понять, що характеризує кліматичні особливості різних регіонів Південної Америки: гаруа, памперо, «мокрий кут» материк а.

-випадки

Кейс

Чому пасати по-різному впливають на клімат Африки і Південної Америки?

Чому клімат субекваторіального поясу Північної півкулі Південної Америки більш вологий, ніж аналогічний

в Південній Америці і його

географічній широті субтро-

за кліматодіаграмами.

клімату на основі аналізу кліматичних діаграм та показників кліматичної карти; узагальнити знання про особливості клімату Південної

Допоміжні матеріали: кліматичні карти атласу, серія кліматичних діаграм типів клімату Південної Америки, правила читання кліматичної діаграми (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) СБТЛВЛСБТЛВЛСБТЛВЛ 60 50 40 30 20 10 0 240 200 160 120 80 40 0 °С мм 1414 мм 60 50 40 30 20 10 0 700 600 500 400 300 200 100 0 °С мм 20 10 0 –10 80 40 20 0 °С мм 7140 мм 591 мм А Б В СБТЛВЛСБТЛВЛСБТЛВЛ 30 20 10 0 80 40 20 0 °С мм 30 20 10 0 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм 933 мм +20,9 °С +17,2 °С 30 20 10 0 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм 1175 мм8 мм Г Д Е

Мета:

про кліматичні

Америки.

теплішого та найхолоднішого місяців): 1) екваторіальний; 2) субекваторіальний; 3) тропічний; 4) субтропічний; 5) помірний. Завдання 3. Визначте тип клімату об’єктів або територій, для яких побудовані кліматичні діаграми (за стовпчастими діаграмами, що передають режим опадів та їх кількість упродовж року): 1) екваторіальний; 2) субекваторіальний; 3) пустельний тропічний; 4) субтропічний з рівномірним зволоженням; 5) помірно-континентальний.

Завдання 4. Зробіть висновки стосовно визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами.

Працюємо з інтернет-ресурсами

1. Скориставшись посиланням або QR-кодом, за картою https:// cutt.ly/owOlv86T порівняйте погодні умови (температура, вологість, T опади, тиск, вітер) м. Манаус (Амазонська низовина) та м. Сантьяго (Андські гори). Визначте за цими показниками, до яких типів клімату вони належать.

§ 20. Âîäè ñóõîäîëó Ïіâäåííîї Àìåðèêè

ПРИГАДАЄМО. Які природні чинники впливають

рика виділяють унікальні

Америки;  знаходити й показувати на карті основні водні об’єкти материк а;  порівнювати риси вод суходолу Південної Америки та Африки.  Річки Південної Америки. Ïіâäåííà Àìåðèêà ìàє ãóñòó ðі÷êîâó ìåðåæó çàâäÿêè ñïåöèôі÷íèì êëіìàòè÷íèì óìîâàì і ðåëüєôó. Â Àòëàíòè÷íèé îêåàí âïàäàє 90 % óñіõ ðі÷îê ìàòåðèêà, çîêðåìà íàéáіëüøі íà êîíòèíåíòі. Ãîëîâíèé âîäîäіë ïðîõîäèòü ïî õðåáòàõ Àíä (ìàë. 97). Íà áàñåéí Òèõîãî îêåàíó òà âíóòðіøíüîãî ñòîêó ïðèïàäàє ïî 5 % ïëîùі ìàòåðèêà. Äî íüîãî íàëåæàòü íåâåëè÷êі ðіêè, ùî ïî÷èíàþòüñÿ âèñîêî â ãîðàõ. Áåçñòі÷íèé ðàéîí íå ìàє ãóñòîї ìåðåæі ðі÷îê ÷åðåç іçîëüîâàíіñòü âіä îêåàíіâ. Ì àéæå äëÿ âñ і õ ð і ÷îê õà ð àêòå ð íå ïå ð åâàæíî äîùîâå æèâëåííÿ. Ñí

122 РОЗ ДІЛ ІІ Завдання 1. Визначте, у якій півкулі розташовані об’єкти або території, для яких побудовані кліматичні діаграми:

Північній;

кліматичному поясі розташовані об’єкти або

кліматичні діаграми

температурою най-

1) у

2) у Південній. Завдання 2. Визначте, у якому

території, для яких побудовані

(за

на розподіл внутрішніх



в межах мате-

водні об’єкти?  Покажіть їх на карті.

ПРО: особливості внутрішніх вод Південної Америки;  за-

сучасного зледеніння по території материк а;  напрямки використання водних ресурсів.

аналізувати

внутрішніх вод по території Південної

і íó є íà ð і ÷êàõ Ïàòàãîí

вод по території материка?

За якими характеристиками

ДІЗНАЄМОСЯ

кономірності розміщення річок, озер,

НАВЧИМОСЯ:

розподіл

і ãîâå äîì

ії ,

ëüîäîâèêîâå –Ï і âäåííèõ Àíä. Ð і âíîì і ðíå âèïàä і ííÿ äîù і â (ïåðåâàæíî â åêâàòîð і àëüíèõ øèðîòàõ) âèçíà÷à є ïîâíîâîäí і ñòü ð і ÷îê óïðî-

äîâæ ðîêó. Òîìó ðі÷êîâà ìåðåæ

â Ï і âäåíí і é Àìå ð èö і íàéá і ëü ø

ãóñòà â åêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñі.

Íàéá і ëüøèìè ð і ÷êàìè ìàòå-

ðèêà є Àìàçîíêà é Ïàðàíà, ùî

óòâîðþþòü âåëè÷åçíі ðі÷êîâі ñèñ-

òåìè. Àìàçîíêà є íàéïîâíîâîäíіøîþ і íàéäîâøîþ ðі÷êîþ íà

Çåìëі. Áіëüøà ÷àñòèíà її áàñåéíó

ëåæèòü íà ïіâäåíü âіä åêâàòîðà і

îõîïëþє ïëîùó ïîíàä 7 ìëí êì2.

Ä îâæèíà Àìàçîíêè ïåðåâåðøó є äîâæèíó Í і ëó, ñòàíîâèòü

7194 êì.

Âèò ð àòè âîäè â Àìàçîíö і

â ê і ëüêà ð àç і â ïå ð åâèù ó þòü

âèòðàòè âñіõ íàéáіëüøèõ ðі÷îê

ñâіòó. Àìàçîíêà çáèðàє íà ñâîєìó

øëÿõó ïîíàä 500 ïðèòîê çі ñõèëіâ Àíä, Áðàçèëüñüêîãî і Ãâіàíñüêîãî ïëîñêîãіð’їâ. Íàéáіëüøі ç íèõ – Ìàäåéðà, Ðіó-Íåãðó, Øіíãó, Òîêàíòèíñ òîùî. Ó âåðõіâ’ÿõ ðі÷êà ìàє ãіðñüêèé õàðàêòåð, à іç ñåðåäèíè òå÷ії âîíà ñïîêіéíà ðіâíèííà. Àìàçîíêà äóæå øèðîêà (ìàë. 98, à).

Ìàë. 98. Ðóñëî (à) òà äåëüòà (á) Àìàçîíêè (âèä ç êîñìîñó)

Øèðèíà Àìàçîíêè â ñåðåäíіé òå÷ії ñòàíîâèòü 5 êì (çà ãëèáèíè äî 70 ì), ó íèæíіé – ïåðåâèùóє 20 êì (çà ãëèáèíè 100 ì), à â äåëüòі – âæå 150 êì. Òàêà çíà÷íà ãëèáèíà äîçâîëÿє ìîðñüêèì ñóäàì ïіäíіìàòèñÿ âãîðó çà òå÷ієþ äî ìіñòà Ìàíàóñ (1690 êì âіä ãèðëà). Ó ìіñöі âïàäіííÿ ðі÷êè â Àòëàíòè÷íèé îêåàí óòâîðþєòüñÿ íàéáіëüøà ó ñâіòі äåëüòà – åñòóàðіé, íà ÿêіé ðîçòàøîâàíèé íàéáіëüøèé ó ñâіòі ðі÷êîâèé îñòðіâ, îòî÷åíèé ïðіñíèìè âîäàìè, –Ìàðàæî (ìàë. 98, á). Òðàíñïîðòíå çíà÷åííÿ ðі÷êè äóæå âàæëèâå.

123 РОЗ ДІЛ ІІ А Т Л А Н Т И Ч Н И Й О К Е А Н Т И Х И Й О К Е А Н К А Р И Б С Ь К Е М О Р Е Атлантичного океану Басейни Тихого океану внутрішнього стоку

іâäåííî

Àìåðèêè

Ìàë. 97. Áàñåéíè ðі÷îê Ï

Áàãàòî ïîäіáíîãî â õàðàêòåðèñòèöі ìàþòü ðі÷êè Ïàðàíà òà Îðі-

íîêî. Ïàðàíà (äîâæèíîþ 4880 êì) çі ñâîїìè ïðèòîêàìè çáèðàє âîäè íà Áðàçèëüñüêîìó ïëîñêîãіð’ї і âíóòðіøíіõ ðіâíèíàõ. Æèâëåííÿ ðі÷êè ïåðåâàæíî äîùîâå, ó ñåðåäíіé òå÷ії âîíà ïðèéìàє

âåëèêі ïðèòîêè Óðóãâàé, Ïàðàãâàé, Іãóàñó òîùî. Ðі÷êà Îðіíîêî (2740 êì) ç ïðèòîêàìè òå÷å ìіæ Àíäàìè і Ãâіàíñüêèì ïëîñêîãіð’ÿì і òàêîæ ìàє äîùîâå æèâëåííÿ. Ó âåðõíіé

òå÷ії ðі÷êè Îðіíîêî óòâîðþþòüñÿ ÷èñëåííі ïîðîãè òà âîäîñïàäè. Îñîáëèâî âàðòî âіäçíà÷èòè íàéáіëüøèé âîäîñïàä ó ñâіòі – Àíõåëü ( âèñîòîþ 1054 ì, çà і íøèìè äæåðåëàìè – 979 ì ) ó áàñåéí і ð. Îðіíîêî, íà її ïðèòîöі ð. ×óðóí. Âіí îòðèìàâ íàçâó íà ÷åñòü ëüîò÷èêà Äæåéìñà Åéíäæåëà (àíãë. Angel), ÿêèé ó 1933 ð. ïіñëÿ íåâäàëîãî ïðèçåìëåííÿ â öіé ìіñöåâîñòі 11 äіá áëóêàâ ëіñàìè і çíàéøîâ öåé âîäîñïàä (ìàë. 99).

Ìàë. 99. Âîäîñïàä Àíõåëü Ìàë. 100. Âîäîñïàä Іãóàñó

Íà ð. Іãóàñó ðîçòàøîâàíèé êîìïëåêñ âîäîñïàäіâ Іãóàñó (ìàë. 100) ç ìàéæå 270 îêðåìèõ âîäîñïàäіâ. Âèñîòà ïàäіííÿ âîäè ñÿãàє 82 ì. Áåçëі÷ îñòðîâіâ âіäîêðåìëþþòü âîäîñïàäè îäèí âіä îäíîãî (íàéáіëüøèé і íàéìàëüîâíè÷іøèé ç íèõ – «Ãîðëî Äèÿâîëà»). Ïî÷èíàþ÷èñü ó ãîðàõ і ìàþ÷è áåçëі÷ ïîðîãіâ, ðі÷êè Ïіâäåííîї Àìåðèêè âîëîäіþòü âåëèêîþ åíåðãієþ (ãіäðîåíåðãîïîòåíöіàëîì). Äëÿ ïîòðåá ãîñïîäàðñòâà ñòâîðåíі âîäîñõîâèùà íà ðі÷êàõ Ïàðàíà, Ìàðàíüéîí, Óðóãâàé, Îðіíîêî òîùî.

124РОЗ ДІЛ ІІ Це цікаво знати На Амазонці утворюється таке унікальне явище, як поророка («гримляча вода»), –припливна хвиля в нижній течії ріки, яка йде проти течії річки на сотні кілометрів від гирла зі швидкістю 25 км/год. Це відбувається двічі на рік завдяки розташуванню небесних тіл: Сонця, Землі й Місяця – у космічному просторі на одній лінії. Це унікальне явище залучає тисячі серфінгістів з усього світу

 Озера. Îçåð ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ìàëî. Â Àíäàõ óòâîðèëèñÿ

íåâåëè÷êі òåêòîíі÷íі, ëüîäîâèêîâі é âóëêàíі÷íі îçåðà. Ó çàïëàâàõ ðі÷îê – ÷èñëåííі ìіëêîâîäíі îçåðà-ñòàðèöі. Íàéáіëüøå îçåðî êîíòèíåíòó çà îá’єìîì âîäè – Òіòіêàêà, ùî

ëåæèòü â Àíäàõ íà âèñîòі 3810 ì. Òåìïåðàòóðà âîäè â ñåðåäèíі îçåðà ïðàêòè÷íî íåçìіííà і ñòàíîâèòü +10…+12 °C, àëå ÷àñ âіä ÷àñó

âîäîéìà çàìåðçàє âíî÷і áіëÿ áåðåãіâ. Ñîëîíіñòü âîäè – áëèçüêî 1 ‰, òîìó Òіòіêàêà ââàæàєòüñÿ ïðіñíîâîäíèì îçåðîì. Íà íüîìó

íàâіòü ïîøèðåíå ñóäíîïëàâñòâî.

Óçäîâæ íèçîâèííèõ áåðåãіâ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó і Êàðèáñüêîãî

ìîðÿ ðîçòàøîâàíі âåëèêі îçåðà-ëàãóíè. Ñåðåä íèõ íàéáіëüøèì є Ìàðàêàéáî, ïëîùåþ 16,3 òèñ. êì2. Âîäà â öіé ëàãóíі ìàéæå ïðіñíà, àëå ïіä ÷àñ ïðèïëèâіâ ñîëîíіñòü ïîìіòíî çáіëüøóєòüñÿ. Озеро-лагуна

протікає більшість річок. З чим пов’язана нерівномірність розподілу поверхневих вод по території материка?

Ó ïîñóøëèâèõ îáëàñòÿõ ïîøèðåíі ðåëіêòîâі âîäîéìè, ÿêі ïîïîâíþþòüñÿ âîäîþ ëèøå ïіñëÿ íå÷àñòèõ äîùіâ, òîìó ÷àñòî ïåðåñèõàþòü і ïåðåòâîðþþòüñÿ íà ñîëîí÷àêè (äóæå çàñîëåíі ґðóíòè áåç ðîñëèííîñòі). Íàéáіëüøå їõ ó Öåíòðàëüíèõ Àíäàõ, ìіæ 15 і 28° ïä. ø.

Це цікаво знати Солончак Салар-де-Уюні – найбільший у світі (11 000 км2)

зледеніння. Îñêіëüêè â Àíäàõ ñíіãîâà ëіíіÿ ëåæèòü íà âèñîòàõ âіä 4500 ì, à íà ïіâäíі – çíèæóєòüñÿ äî 500 ì, òî öå ïðèçâîäèòü äî ðîçâèòêó ñó÷àñíîãî çëåäåíіííÿ. Íàéáіëüøå âîíî çîñåðåäæåíå â Ïіâäåííèõ Àíäàõ. Ãîðè ìàþòü äîñòàòíþ âèñîòó, ùîá òóò ôîðìóâàëèñÿ ëüîäîâèêè. Âîíè ðóõàþòüñÿ âíèç ïî ñõèëó, ðóéíóþ÷è âñå íà ñâîєìó øëÿõó. Ç âåðøèíè ãîðè Àêîíêàãóà ñïóñêàþòüñÿ ëüîäîâèêè çàâäîâæêè äî 6 êì.

125 РОЗ ДІЛ ІІ

–

водойма на

колись була частиною океану

. Знайдіть на фізичній карті: 1) річки, названі в тексті параграфа; 2) водоспади, що утворилися в руслах річок; 3) найбільші озера Південної Америки. Визначте,

кліматичних поясах материка

невелика

узбережжі, що

або моря. Працюємо з картою

у яких

і лежить на висоті 3650 м у Цен-

залишком доісторичного озера,

вкритий товщею солі (2–8 м). Солончак має ідеально пласку поверхню, і коли в озеро потрапляє невелика кількість води, воно вкривається тонким дуже солоним шаром та стає схожим на природне дзеркало

Сучасне

тральних Андах. Він є

що



Ìàë. 101. Ëüîäîâèê ÏåðèòîÌîðåíî íà ïіâäíі ìàòåðèêà

Íàéâіäîìіøèì íà ìàòåðèêó є ëüîäîâèê Ïåðèòî-Ìîðåíî íà òåðèòîðії íàöіîíàëüíîãî ïàðêó Ëîñ-Ãëàñüÿðåñ (ìàë. 101). Âіí ìàє øèðèíó 4 êì, äîâæèíó – ïîíàä 30 êì, âèñîòó –60 ì, à ùå 20 ì ëüîäîâèêà ñõîâàíі ïіä âîäîþ. Öå òðåòіé çà ðîçìіðàìè (ïіñëÿ Àíòàðêòèäè òà Ãðåíëàíäії) çàïàñ ïðіñíîї âîäè ó ñâіòі. ÏåðèòîÌîðåíî ðóõàєòüñÿ çі øâèäêіñòþ 2 ì íà äîáó, à öå ìàéæå 700 ì íà ðіê.

Складаємо меседжі до питань

1. Яка форма рельєфу є

4. Охарактеризуйте вплив клімату

на карті.

6. Яке господарське

Кейс-випадки

1. Що таке солончаки

2. Південна Америка – один

тепліших

126 РОЗ ДІЛ ІІ

головним вододілом поверхневих вод материка Південна Америка? Як це впливає на розподіл річкової мережі материк а?

До якого басейну стоку належить більша частина внутрішніх вод Південної Америки? Назвіть і покажіть на карті найбільші водні об’єкти цього басейну стоку.

Складіть сенкан або есе до одного з об’єктів вод суходолу Південної Америки: річки – Амазонка, Парана, Оріноко; озера – Тітікака, Маракайбо; водоспади – Анхель, Ігуасу. Покажіть на карті райони їх розташування в Південній Америці.

на живлення річок

Південної Америки.

Які типи озер утворилися в Південній Америці? Покажіть найбільші озера

значення мають внутрішні води Південної Америки?

і чому вони утворюються на найвологішому материку

світу?

з трьох материків тропічних широт, тобто най-

на Землі. Чим зумовлено утворення значних площ льодовиків у

навігатор по курсу,

1) та за допомогою тексту підручника й тематичних карт атласу порівняйте річки Амазонку (Південна Америка) і Конго (Африка). Результати порівняння занесіть до таблиці (у зошиті) Параметри порівняння річок Амазонка Конго 1 Розташування на материку (в межах яких форм рельєфу, в якому кліматичному поясі) 2 Витік, напрямок течії, гирло 3. Характер течії (гірська або рівнинна)

Південній Америці? Творча лабораторія Користуючись планом (Інтелект уальний

форзац

добірки матеріалів про дослідження Амазонки (від

Пісарро до сучасності).

2. Проєкт на тему: «Унікальні водойми Південної Америки: річка Амазонка, озеро Тітікака, водоспади Анхель, Ігуасу».

3. Пантанал – найбільше болото у світі.

4. Оцінювання господарського освоєння річок Південної Америки.

Працюємо з інтернет-ресурсами

НАВЧИМОСЯ: аналізувати закономірності розподілу по території Південної Америки сучасних природних зон;  характеризувати унікальні природні об’єкти (унікуми) у межах природних зон.  Природні зони. ÒåðèòîðіÿÏіâäåííîї Àìåðèêè ëåæèòü ó øåñòè ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñàõ. Âіäïîâіäíî äî ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ â íèçüêèõ øèðîòàõ íà ìàòåðèêó ïåðåâàæàþòü âі÷íîçåëåíі ëіñè, ðіäêîëіññÿ òà ÷àãàðíèêè é ïîðіâíÿíî ìàëî ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü. Ïіâäåííà Àìåðèêà îòðèìàëà ïðіçâèñüêî «çåëåíèé êîíòèíåíò», îñêіëüêè òóò çîñåðåäæåíà 1/4 ñâіòîâèõ ëіñіâ. Íà її òåðèòîðії ìåøêàþòü áіëüø íіæ 600 âèäіâ ññàâöіâ, ïîíàä 900 âèäіâ àìôіáіé òà áëèçüêî 1700 âèäіâ ïòàõіâ (ìàë. 102).

127 РОЗ ДІЛ ІІ Параметри порівняння річок Амазонка Конго

Джерела живлення

Режим – зміни стоку впродовж року

Головні притоки

Напрями використання людиною

Екологічні проблеми Які риси властиві обом річкам? Поясніть причини подібності річок Амазонки та Конго Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

Презентація

Ф.

За

глобальної мережі «Інтернет»

маршрут «Водними перлинами Південної Америки». Створіть власний рекламний опис будь-якого унікального водного об’єкта на маршруті вашого туру. §

Ïіâäåííîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО. Яка різниця між широтною зоною та висотним поясом?  Які природні зони змінюють одна одну від екватора в бік полюсів у Південній Америці?  Які представники рослинного та тваринного світу Південної Америки вам відомі? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: прояв широтної зональності на рівнинах та висотної поясності в горах Південної Америки;  зональні типи ґрунтів материка.

даними

прокладіть туристичний

21. Ïðèðîäíі çîíè

102. Ïðèðîäíі çîíè Ïіâäåííîї Àìåðèêè

Àìàçîíñüêà ñåëüâà – çîíà âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ, ùî

îõîïëþє Àìàçîíñüêó íèçîâèíó, ïðèëåãëі ñõèëè Àíä, Ãâіàíñüêîãî і Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’їâ. Ïîðòóãàëüöі íàçâàëè öі ëіñè ñåëüâîþ, à íіìåöüêèé íàóêîâåöü À. Ãóìáîëüäò – ãіëåÿìè. Óïðîäîâæ ðîêó â ëіñàõ íå ïðèïèíÿєòüñÿ âåãåòàöіÿ ðîñëèí. Áóéíà ðîñëèííіñòü ðîçâèâàєòüñÿ íà ÷åðâîíèõ ôåðàëіòíèõ ґðóíòàõ. Ó ïіâäåííîàìåðèêàíñüêèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñàõ ðîñòå ïîíàä 45 òèñ. âèäіâ ðîñëèí, çîêðåìà áëèçüêî 16 òèñ. âèäіâ äåðåâ. Âîíè ðîñòóòü ó êіëüêà ÿðóñіâ (ìàêñèìóì ó ñåëüâі äî 12 ÿðóñіâ ðîñëèí), ïðè÷îìó íàéâèùі ç íèõ ñÿãàþòü âèñîòè äî 100 ì. Ïîøèðåíі ñåéáà, äèííå äåðåâî, ðіçíі âèäè ïàëüì, øîêîëàäíå äåðåâî (êàêàî), ãåâåÿ. Âåëèêі äåðåâà îáâèòі ëіàíàìè, ÷èìàëî îðõіäåé і ïàïîðîòåé. Íà äåÿêèõ äіëÿíêàõ íèæíіé ÿðóñ âêðèòèé ùіëüíèìè, âàæêîïðîõіäíèìè çàðîñòÿìè ëіàí, ÷àãàðíèêіâ і íåâåëèêèõ äåðåâ, ùî ïåðåòâîðþþòü öþ ìіñöåâіñòü íà íåïðîõіäíі õàùі. Óçáåðåææÿ âêðèòі ìàíãðîâèìè ëіñàìè. Ó ðі÷êàõ ðîñòå óíіêàëüíà êâіòêà – àìàçîíñüêà âіêòîðіÿ ðåãіÿ, ùî

128 РОЗ ДІЛ ІІ Сельва Кампос Атак ама Патагонія Висотна поясність Мішані ліси Пампа Льянос вологі екваторіальні ліси перемінно-вологі ліси савани та рідколісся твердолисті вічнозелені ліси та чагарники пустелі і напівпустелі степи мішані ліси область висотної поясності ПРИРОДНІ ЗОНИ Ìàë.

є íàéáіëüøèì ëàòàòòÿì ó ñâіòі, ëèñòÿ ÿêîї çäàòíå âèòðèìóâàòè âàãó äî 50 êã (ìàë. 103). Мангрові ліси – це вічнозелені листяні ліси, що ростуть у прибережній смузі, яка затоплюється водою під час припливів.

Áåçëі÷ òâàðèí ïðèñòîñóâàëèñÿ äî æèòòÿ íà äåðåâàõ: ÷іïêîõâîñòі ìàâïè, ëіíèâöі, äåðåâíі äèêîáðàçè. Âåëèêèõ çâіðіâ äóæå ìàëî, ó âîäі ìåøêàþòü òàïіðè (êîïèòíі), êàïіáàðè (íàéáіëüøі ó ñâіòі ãðèçóíè, âàãîþ äî 60 êã), òðàïëÿþòüñÿ ÿãóàðè, ïóìè, áðîíåíîñöі, ìóðàõîїäè. Íàäçâè÷àéíî áàãàòèé ñâіò ïòàõіâ – áåçëі÷ âèäіâ ïàïóã, òóêàíè, íàéìåíøі ïòàõè – êîëіáðі òîùî. Äóæå áàãàòèé ñâіò êîìàõ, є ÷èñëåííі çìії. Ó ðі÷êàõ âîäÿòüñÿ ÷åðåïàõè, êðîêîäèëè-àëіãàòîðè, àíàêîíäè (âàãîþ 30–70 êã), іç ðèá ÷èìàëî õèæàêіâ (çîêðåìà, ïіðàíüї).

іñіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè: 1 – ïàïàÿ (äèííå äåðåâî); 2 – âіêòîðіÿ ðåãіÿ; 3 – ìàíãðîâі ëіñè; 4 – îðõіäåÿ; 5 – òàïіð; 6 – ïóìà; 7 – ðîäèíà êàïіáàð; 8 – ïàïóãà àìàçîí; 9 – àíàêîíäà; 10 – êîëіáðі Çîíà ïåðåìіííî-âîëîãèõ ëіñіâ ðîçòàøîâàíà íà ïіâäåíü і ïіâíі÷ âіä ñåëüâè. Íàÿâíіñòü òóò ñóõîãî ïåðіîäó ïðèâîäèòü äî ïîÿâè ëèñòîïàäíèõ äåðåâ. Çàãàëîì ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò öèõ ëіñіâ ìàëî âіäðіçíÿєòüñÿ âіä åêâàòîðіàëüíèõ.

Ñàâàíè і ð і äêîë і ññÿ çàéìàþòü Îðіíîêñüêó íèçîâèíó (äå їõ íàçèâàþòü ëüÿíîñ) і âåëèêó ÷àñòèíó Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ (êàìïîñ). Òóò ïîøèðåíі ÷åðâîíі ëàòåðèòíі, êîðè÷íåâî-÷åðâîíі é ÷åðâîíî-áóðі ґðóíòè.

Льянос

òðàâ ðîñòóòü ìàâðèêієâà ïàëüìà, ïëÿøêîâå äåðåâî, àêàöіÿ, ìîëî÷àї. Ó ñàâàíàõ Ïіâäåííîї ïіâêóëі (êàìïîñ) äåðåâíà ðîñëèííіñòü áіäíіøà ÷åðåç ìåíøó êіëüêіñòü îïàäіâ: êîëþ÷і ÷àãàðíèêè, êàêòóñè, äåðåâî êåáðà÷î («çëàìàé ñîêèðó») іç òâåðäîþ і âàæêîþ äåðåâèíîþ. Ïіâäåííі ñàâàíè – öå ðàéîí ïàñîâèùíîãî ñêîòàðñòâà. Ó çîíі ñàâàí òà ðіäêîëіññÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè ìåøêàþòü ÿãóàðè і ïóìè, ãðèâàñòі âîâêè, áðîíåíîñöі, ìóðàõîїäè, ñòðàóñ íàíäó, ïàïóãè, êîëіáðі, áàãàòî çìіé òà ÿùіðîê. ×àñòî òðàïëÿþòüñÿ òåðìіòíèêè (ìàë. 104).

129 РОЗ ДІЛ ІІ

Ìàë.

âîëîãèõ åêâàòîð

àëüíèõ

103. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè

– це місцева назва високотравних саван, що охоплюють велику

Кампос

плоскогір’я. Ñàâàíè

ї ïіâêóëü ðіçíÿòüñÿ. Íà ïіâíî÷і (ëüÿ-

область рівнин у районі річки Оріноко.

– це низькоросла рослинність саван та рідколісся Бразильського

Ïіâíі÷íîї òà Ïіâäåííî

íîñ) ñåðåä

Ìàë. 104. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ñàâàí і ðіäêîëіññÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè: 1 – ìàâðèêієâà ïàëüìà; 2 – ïëÿøêîâå äåðåâî; 3 – ìіìîçà; 4 – êåáðà÷î; 5 – ÿãóàð; 6 – ñâèíі-ïåêàðі; 7 – áðîíåíîñöі; 8 – ñòðàóñ íàíäó; 9 – ãðèâàñòèé âîâê; 10 – òåðìіòíèêè

Çîíà ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü çàéìàє íåâåëèêó ïðèáåðåæíó ñìóãó ü íà òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі. Òóò óòâîðèëàñÿ ïóñòåëÿ Àòàêàìà (îäíà ç íàéáåçâîäíіøèõ ïóñòåëü ñâіòó). Íà íåðîäþ÷èõ êàì’ÿíèñòèõ ґðóíòàõ ïîäåêóäè ðîñòóòü êàêòóñè é êîëþ÷і ïîäóøêîïîäіáíі ÷àãàðíèêè. Òâàðèííèé ñâіò ïóñòåëü òàêîæ áіäíèé, òóò ìåøêàþòü êіëüêà âèäіâ ãðèçóíіâ, ÿùіðîê і êîìàõ. Íàéáіëüøèì õèæàêîì є ïåðóàíñüêà ëèñèöÿ. Íàïіâïóñòåëі є і â ïîìіðíîìó ïîÿñі Ïàòàãîíії, äå íà áіäíèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü âèñîêі ñóõі çëàêè, êîëþ÷і ÷àãàðíèêè, íèçüêîðîñëі êàêòóñè. Òâàðèííèé ñâіò ïðåäñòàâëåíèé êіëüêîìà âèäàìè áðîíåíîñöіâ, ãðèçóíàìè, ñòðàóñàìè íàíäó, ìàëåíüêèìè іãóàíîâèìè ÿùіðêàìè. Іç õèæàêіâ òóò âîäÿòüñÿ ïóìà, ìàãåëëàíîâà ëèñèöÿ, âîâê òîùî. Íàéáіëüøà òðàâîїäíà òâàðèíà – ëàìà ãóàíàêî, ÿêà ìåøêàє íå ëèøå â ãîðàõ, à é ó ïóñòåëüíèõ і íàïіâïóñòåëüíèõ ðàéîíàõ (ìàë. 105).

Ìàë. 105. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü

Ïіâäåííîї Àìåðèêè: 1 – êàêòóñè; 2 – ïåðóàíñüêà ëèñèöÿ; 3 – ñâèíîíîñèé ñêóíñ; 4 – ëàìà ãóàíàêî; 5 – іãóàíîâà ÿùіðêà

Çîíà ñòåïіâ ðîçòàøîâàíà íà ïіâäåíü âіä ñàâàí, ó ñóáòðîïі÷íîìó ïîÿñі. Ëó÷íі ñòåïè íàçèâàþòü ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ïàìïîþ. Â óìîâàõ âîëîãîãî ñóáòðîïі÷íîãî êëіìàòó â ñòåïàõ óòâîðèëèñÿ äóæå ðîäþ÷і ÷åðâîíóâàòî-÷îðíі ґðóíòè.

130 РОЗ ДІЛ ІІ

Пампа, або пампаси – це місцева назва родючих південноамериканських рівнин зі

степовою рослинністю.

Îñíîâíà ðîñëèííіñòü – òðàâ’ÿíà, øèðîêî ðîçïîâñþäæåíі âèñîêі (äî 1,5 ì) çëàêè, çîêðåìà êîâèëà, áîðîäàíü, òîíêîíіã, äèêå ïðîñî òà іí. Ó ïіâäåííîàìåðèêàíñüêіé ïàìïі íåìàє ïðèðîäíîї äåðåâíîї ðîñëèííîñòі.

Äëÿ âіäêðèòèõ ïðîñòîðіâ ïàìïè õàðàêòåðíі òâàðèíè, ùî øâèäêî áіãàþòü, çîêðåìà ïàìïàñíèé îëåíü, ïàìïàñíà êіøêà, êіëüêà âèäіâ ëàì. Çóñòðі÷àєòüñÿ ÷èìàëî ãðèçóíіâ (íóòðіÿ, âіñêà÷à), à òàêîæ

áðîíåíîñöіâ і ïòàõіâ (ìàë. 106). Ïàìïà íèíі ìàéæå ïîâíіñòþ ðîçîðàíà äëÿ àãðàðíèõ ïîòðåá.

Ìàë. 106. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ñòåïіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè: 1 – êîâèëà; 2 – ïàìïàñíà òðàâà; 3 – ïàìïàñíèé îëåíü; 4 – ïàìïàñíà êіøêà; 5 – âіñêà÷à Ïіâäåííіøå ïàìïè íàÿâíі ðàéîíè ç ëіñîâîþ ðîñëèííіñòþ. Íà óçáåðåææі і ñõèëàõ Àíä ìіæ 28 і 36° ïä. ø. â óìîâàõ ñåðåäçåìíîìîðñüêîãî êëіìàòó ïàíóє çîíà òâåðäîëèñòèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ іç âі÷íîçåëåíèõ áóêіâ, òèêó, ìàãíîëії òîùî. Íà î. Âîãíÿíà Çåìëÿ

â óìîâàõ ìîðñüêîãî ïîìіðíîãî êëіìàòó ïîøèðåíà çîíà ìіøàíèõ

ëіñіâ іç ëèñòÿíèõ áóêіâ і õâîéíèõ ïîäîêàðïóñіâ (âі÷íîçåëåíèõ ÷àãàðíèêіâ àáî äåðåâ çàââèøêè 1–25 ì). Òóò ìåøêàþòü ìàãåëëàíîâèé ñîáàêà, îëåíü ïóäó, âèäðà, ñêóíñ, íà ïðèáåðåæíèõ ñêåëÿõ

ãíіçäÿòüñÿ ïіíãâіíè Ãóìáîëüäòà.

Âèñîòíà ïîÿñíіñòü. Ãіðñüêèé ðåëüєô Àíä îáóìîâëþє ðîçâèòîê

âèñîòíîї ïîÿñíîñòі. Íà ðіçíèõ øèðîòàõ âèñîòíà ïîÿñíіñòü â Àíäàõ

âіäðіçíÿєòüñÿ êіëüêіñòþ âèñîòíèõ ïîÿñіâ. Їõ ÷èñëî çàëåæèòü âіä

ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè é âèñîòè ñàìèõ ãіð.

Íàé á і ëüøà ê і ëüê і ñòü âèñîòíèõ ïîÿñ і â ñïîñòå ð і ãà є òüñÿ íà øèðîòі åêâàòîðà: äî 1000 ì – åêâàòîðіàëüíі ëіñè, ïîäіáíі äî ëіñіâ Àìàçîíñüêîї íèçîâèíè; äî 3000 ì – ãіðñüêі é âèñîêîãіðíі ëіñè ç áàìáóêà, äåðåâîâèäíèõ ïàïîðîòåé, õіííîãî äåðåâà; äî 4000 ì –ó ë і ñàõ ç’ÿâëÿþòüñÿ íèçüê і äåðåâà, ÷àãàðíèêè é ð і äêîë і ññÿ; âèùå 4000 ì – ïàðàìîñ; âèùå 4500 ì (ñíіãîâà ëіíіÿ) – ãîëі ñêåëі òà ïîÿñ âі÷íîãî ëüîäó.

131 РОЗ ДІЛ ІІ

– це високогірні луки в Андах, розташовані між верхньою лінією лісу та нижньою межею зони вічних снігів. Пуна – це сухі гірські степи й пустелі в Андах.

Парамос

Íà ïëîñêîãіð’ÿõ Öåíòðàëüíèõ Àíä ïîøèðåíі ïóíè, ÿêі íàçèâàþòü «öàðñòâîì ïîñóõè і õîëîäó» – áіäíі íà ðîñëèííіñòü ìіñöåâîñòі â óìîâàõ âèñîêîãіðíîãî êëіìàòó.

Â Àíäàõ ìåøêàþòü ëàìè òà àëüïàêè (ìіñöåâå íàñåëåííÿ âèêîðèñòîâóє їõ äëÿ îòðèìàííÿ âîâíè і ì’ÿñà, à òàêîæ ÿê â’þ÷íèõ òâàðèí), âіêóíüї, ñóì÷àñòі îïîñóìè, ìóðàõîїäè, áëàêèòíі ëèñèöі òîùî. Äî àíäñüêèõ åíäåìіêіâ íàëåæàòü: î÷êîâèé âåäìіäü, îëåíü ïóäó, ãðèçóíè øèíøèëà і òóêî-òóêî, äèêà ëàìà, ïòàõ êîíäîð (ìàë. 107), ùî çà ðîçìàõîì êðèë ïîñòóïàєòüñÿ ëèøå ìîðñüêîìó àëüáàòðîñó.

Ìàë. 107. Åíäåìі÷íі òâàðèíè Àíä: 1 – î÷êîâèé âåäìіäü; 2 – îëåíü ïóäó; 3 – øèíøèëà; 4

атласу та параграфів підручника: § 18: тектонічна будова; особливості рельєфу; § 19: клімат Південної Америки; § 20: водні об’єкти матери- и ка (річки, озера, підземні води, льодовики); § 21: рослинний і тваринний світ природних

132 РОЗ ДІЛ ІІ

Це

Папуги ара здавна жили в поселеннях індіанців, де замість сторожового собаки попереджали жителів про прихід незнайомців голосними хриплуватими крик ами. У тропічних лісах Південної Америки живе 17 видів найбільших і найкрасивіших папуг на Землі. М акао (ара) – великі довгохвості папуги, надзвичайно яскраві; виблискують строкатим оперенням синьої, жовтої та зеленої барв. Збираючись великими зграями, ара вилітають на пошуки їжі. Найбільший у світі папуга – гіацинтовий ара –довжиною майже метр від дзьоба до кінця хвоста. Працюємо групами (у парі). Намалюйте комікс на тему с «Моя подорож

зонами Південної Америки». Скористайтеся інформацією

зон Південної Америки. Це цікаво знати Морська свинка походить з Південної Америки від дикої свинки, яку розводили в Центральних Андах як у ритуальних цілях, так і задля смачного м’яса. Єдиної назви ці тварини не мають. На території південноамериканських країн морських свинок називають куї, у країнах Західної Європи – ї перуанськими свинками, у Великій Британії – індійськими.

– ëàìà; 5 – àíäñüêèé êîíäîð

цікаво знати

природними

6 Де в межах Південної Америки можна

7. Встановіть зв’язки між компонентами природних комплексів

Кейс-випадки

1. Чим відрізняються

півкуль материка?

2. Чому зона пустель і напівпустель

материка?

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Презентація добірки матеріалів про природні

Орієнтовні напрямки роботи: – Унікальні рослини: кебрачо – «зламай сокиру», залізне

пія бразильська, трояндове дерево – бахія, сукупіра

не боїться шкідників, гравіола бразильська – сметанне яблуко, молочне дерево («дерево-корова») – галакадендрон, какао-дерево, жакаранда, бальса –дерево, що не тоне у воді, вікторія регія, ярета

133 РОЗ ДІЛ ІІ

меседжі до питань

Складаємо

У яких природних зонах розташований материк Південна Америка? Назвіть і покажіть їх на карті.

Складіть сенкан до одного з понять теми: сельва, мангрові ліси, льянос, к ампос, пампаси, парамос, пуна.

Що спільного в характерних рисах природної зони вологих екваторіальних лісів Південної Америки й Африки? Які рослини і тварини притаманні лише амазонській сельві?

Які ґрунти притаманні природним зонам Південної Америки?

У чому полягає особливість природної зони степів Південної Америки? Чому рослинний і тваринний світ пампасів зазнає

активного впливу людини?

простежити висотну поясність у зміні природних комплексів? Чим зумовлені кількість і види висотних поясів на материку? Які висотні пояси є в Південній Америці?

у межах природних зон Південної Америки (сельва, перемінно-вологі ліси, кампос

пустелі і напівпустелі,

ліси і чагарники, мішані ліси) за допомогою таблиці (у зошиті): Природна зона Кліматичний пояс Температура повітря Опади Ґрунти Рослинний світ Тваринний світ

(льянос),

пампа, твердолисті

льянос і кампос у Південній Америці? Чим зумовлені відмінності між ділянками зони саван і рідколісся Північної та Південної

Південної Америки в

поясі

Тихого океану, а в субтропіках – у внутрішній частині

тропічному

лежить на узбережжі

Південної Америки.

–

– рослина-камінь, чилійський дзвіночок – символ Чилі тощо (за вибором). к – Унікальні представники тваринного світ у: колібрі – найменша пташка, і рожевий дель ф ін – інія амазонська, а наконда – найбільша змія, г уан ак о – чилійська лама, кондор андськи й – один з найбільших літаючих птахів, капі б ара – найбільший гризун на Землі, л інивець – спить по 15 годин на добу, кажани-вампіри, шкіряста черепаха – найбільша у світі, павук-птахоїд – найбільший павук у світі, жук-титан – найбіль- н ший у світі, д еревна жаба , що світиться в ультрафіолетових променях тощо (за вибором)

унікуми

дерево

цезаль-

– дерево

та на півдні гірського масиву. Як люди пристосувалися до

материка. Ïðèðîäà Ïіâäåííîї Àìåðèêè çàçíàє ñóòòєâèõ çìіí ó ðåçóëüòàòі ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Ðîçïî÷àâñÿ öåé ïðîöåñ ùå â ÷àñè єâðîïåéñüêîї êîëîíіçàöії і òðèâàє äîòåïåð. Çðîñòàííÿ ÷èñåëüíîñòі íàñåëåííÿ і âåëèêèõ ïðîìèñëîâèõ öåíòðіâ ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ïðèçâåëî äî âèíèêíåííÿ ñóòòєâèõ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì: іíòåíñèâíîãî âèðóáóâàííÿ ëіñіâ, ðîçîðþâàííÿ ñòåïіâ, ïîãіðøåííÿ ÿêîñòі ïèòíîї âîäè, çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ, çíèêíåííÿ âèäіâ òâàðèí òîùî. Åêîëîãі÷íîþ ïðîáëåìîþ № 1 Ïіâäåííîї Àìåðèêè ñòàëà âèðóáêà ëіñіâ Àìàçîíії, ÿêі íàçèâàþòü «çåëåíèìè ëåãåíÿìè» íàøîї ïëàíåòè. Åêâàòîðіàëüíі ëіñè âñîòóþòü äî 18 % âóãëåêèñëîãî ãàçó, ÿêèé âèïóñêàєòüñÿ â àòìîñôåðó ùîðîêó, òà âèðîáëÿþòü äî 20 % êèñíþ íà Çåìëі (ïðèãàäàéòå ïðîöåñ ôîòîñèíòåçó ç óðîêіâ áіîëîãії), ùî ñïðèÿє ïіäòðèìöі ãàçîâîãî áàëàíñó âñієї àòìîñôåðè. Óíіêàëüíіñòþ ëіñіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè є íàéáіëüøå ó ñâіòі ðіçíîìàíіòòÿ, îñêіëüêè òóò ïðèñóòíіé êîæíèé äåñÿòèé îïèñàíèé ó íàóöі âèä òâàðèí àáî ðîñëèí. Àìàçîíñüêà ñåëüâà є íàéáіëüøèì åêâàòîðіàëüíèì ëіñîâèì ìàñèâîì ó ñâіòі, ïëîùåþ 5,5 ìëí êì2. Òèñÿ÷îëіòòÿìè, äî ñåðåäèíè

134РОЗ ДІЛ ІІ 2 У вільний від навчання час проведіть спостереження (у зоопарку або за відеоматеріалами) за поведінкою тварин, що походять з Південної Америки (зокрема, за домашніми улюбленцями: морською свинкою, акваріумними рибками, папугами ара тощо) Працюємо з інтернет-ресурсами Опрацюйте матеріал з Великої української енциклопедії про Анди і зробіть порівняння

висотних поясів на півночі, у

життя

ïðîáëåìè òà ïðèðîäíà

Àìåðèêè

Що таке екологічна проблема?  Про які екологічні про-

з власного досвіду чи ЗМІ?  Які унікальні природні об’єкти, на вашу думку, особливо заслуговують на збереження для майбутніх поколінь на материку Південна Америка? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: види і причини виникнення екологічних проблем у Південній Америці;  діяльність міжнародної організації ЮНЕСКО щодо збереження природи материка. НАВЧИМОСЯ: виявляти сучасні екологічні проблеми й пропонувати перелік заходів щодо охорони та збереження природних багатств;  характеризувати природу найвідоміших національних парків

 Зміни

людиною. Екологічні проблеми

кількості

центрі

на таких висотах? https://vue.gov.ua § 22. Ñó ÷àñíі åêîëîãі÷íі

ñâіòîâà ñïàäùèíà Ïіâäåííîї

ПРИГАДАЄМО.

блеми Південної Америки знаєте

материка.

природи материка

XX ñò., âîíè ïåðåáóâàëè â ïåðâіñíîìó ñòàíі. Ëіñè ñòàëè âèðóáóâàòè çàðàäè öіííîї äåðåâèíè, çâіëüíÿþ÷è òåðèòîðії ïіä ïëàíòàöії òðîïі÷íèõ êóëüòóð і ïàñîâèùà äëÿ õóäîáè, ïіä ÷àñ áóäіâíèöòâà àâòîøëÿõіâ, ðîçðîáêè êîðèñíèõ êîïàëèí òîùî. Øâèäêіñòü çíèùåííÿ öèõ ëіñіâ íèíі êàòàñòðîôі÷íà – ïîíàä 0,5 % íà ðіê. Ñêîðî÷åííÿ ïëîùі àìàçîíñüêèõ ëіñіâ ñïðè÷èíÿє çìåíøåííÿ îáñÿãіâ êèñíþ â àòìîñôåðі òà çáіëüøåííÿ â íіé óìіñòó âóãëåêèñëîãî ãàçó. À öå, çі ñâîãî áîêó, ïîñèëþє «ïàðíèêîâèé åôåêò», âåäå äî çíèêíåííÿ áàãàòüîõ âèäіâ òâàðèí, ÿêі ïîçáàâëÿþòüñÿ ñâîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà ïðîæèâàííÿ.

Парниковий ефект – це підвищення температури поверхні

Äî íàãàëüíèõ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì ìàòåðèêà íàëåæèòü òàêîæ àíòðîïîãåííå çàáðóäíåííÿ ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà. Öå íàñëіäîê áàãàòüîõ ôàêòîðіâ, çîêðåìà çðîñòàííÿ êіëüêîñòі íàñåëåííÿ, ðîçáóäîâè âåëèêèõ ìіñò, ðîçâèòêó ïðîìèñëîâîñòі, òðàíñïîðòó òîùî. Ùîðîêó ãіãàíòñüêі ìіñòà (Ñàí-Ïàóëó, Ëіìà, Áîãîòà, Ðіî-äåÆàíåéðî òîùî) âèðîáëÿþòü äåñÿòêè òèñÿ÷ òîíí òâåðäèõ âіäõîäіâ. Âîíè ïîòðåáóþòü óòèëіçàöії, àëå, íà æàëü, їõ ïåðåâàæíà êіëüêіñòü ãíèє íà çâàëèùàõ ïðîñòî íåáà, ùî íàäçâè÷àéíî íåáåçïå÷íî – åêîëîãі÷íî òà åïіäåìіîëîãі÷íî.

Це цікаво знати Звалища є сховищем різних токсинів і небезпечних бактерій, що спричиняють епідемії і навіть є своєрідною біологічною зброєю. Прикладом такого звалища було «Жардим Грамачо» на території Ріо-де-Жанейро (Бразилія) Воно вважалося одним з найбільших у світі. Щодня туди звозили до 9 тис. т відходів, і за 34 роки існування звалища там накопичилося 70 млн т сміття.

Ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ôóíêöіîíóє çíà÷íà êіëüêіñòü ïðîìèñëîâèõ ïіäïðèєìñòâ ç âèñîêèì ðіâíåì çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ. Íàéíåáåçïå÷íіøèìè ãàëóçÿìè є íàôòîïåðåðîáêà і íàôòîõіìіÿ. Òàêі ðàéîíè, äå âіäáóâàєòüñÿ êîíöåíòðàöіÿ øêіäëèâîãî âèðîáíèöòâà, îòðèìàëè íàçâó «äîëèíà ñìåðòі». Ñòàí âîäíèõ ðåñóðñіâ ìàòåðèêà є òàêîæ íàãàëüíîþ ìіñöåâîþ ïðîáëåìîþ. Ç îäíîãî áîêó, ÷èñòîї âîäè â áàãàòüîõ ðàéîíàõ íå âèñòà÷àє, ç іíøîãî – ðіâåíü її çàáðóäíåííÿ äóæå âèñîêèé. Òàê, ó Áóåíîñ-Àéðåñі (ñòîëèöі Àðãåíòèíè) ïîíàä 3,5 ìëí îñіá âòàìîâó-

135 РОЗ ДІЛ ІІ

Землі через на-

скупченням парникових газів, унаслідок

температура повітря стає більшою, ніж повинна бути.

грівання нижніх шарів атмосфери

чого

þòü ñïðàãó âîäîþ, â ÿêіé ñêîíöåíòðîâàíà âåëèêà êіëüêіñòü ðіçíèõ çàáðóäíþâàëüíèõ ðå÷îâèí.

Ç íèùåííÿ ïðèðîäíî ї ðîñëèííîñò і ïðèçâîäèòü і äî âò ðà òè óíіêàëüíîãî òâàðèííîãî ñâіòó. Áіëüøіñòü òâàðèí, ùî ïåðåáóâàþòü ïіä çàãðîçîþ çíèêíåííÿ, – ìåøêàíöі ëіñіâ. Çíà÷íî ñêîðîòèëàñÿ ÷èñåëüíіñòü ëàì, ìàéæå ïîâíіñòþ áóëà çíèùåíà øèíøèëà, ùî ìàє öіííå õóòðî. Íèíі ïіä çàãðîçîþ ïîâíîї âòðàòè ïåðåáóâàþòü 269 âèäіâ ïòàõіâ, 161 – ññàâöіâ і 14 – çåìíîâîäíèõ (ìàë. 108).

Ìàë. 108. Òâàðèíè Ïіâäåííîї Àìåðèêè, çàíåñåíі â ×åðâîíó êíèãó: 1 – ãðàéëèâèé îïîñóì; 2 – æàáà òіòіêàêñüêèé ñâèñòóí; 3 – ëàìà âіêóíüÿ; 4 – ÷åðâîíèé іáіñ

 Охорона природи. Äëÿ îõîðîíè óíіêàëüíîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà Ïіâäåííîї Àìåðèêè íà ìàòåðèêó ñòâîðåíî áіëüøå ÿê 300 çàïîâіäíèêіâ òà íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ. Êîæíèé ïàðê є ìіñöåì, äå ñóâîðî îõîðîíÿþòü óíіêàëüíó ïðèðîäó, ðіäêіñíі âèäè òâàðèí і ðîñëèí, ÷èìàëî ç ÿêèõ є åíäåìі÷íèìè. Ñòàíîì íà 2023 ð. ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі íàëі÷óâàëîñÿ 84 îá’єêòè Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ, áіëüøіñòü ç ÿêèõ ðîçòàøîâàíі â íàéáіëüøèõ êðàїíàõ ìàòåðèêà. Ïіâäåííà Àìåðèêà – óíіêàëüíèé ìàòåðèê іç ñàìîáóòíüîþ òà íåïîâòîðíîþ ïðèðîäîþ. Ó ïîíàä 20 íàöіîíàëüíèõ ïàðêàõ і çàïîâіäíèêàõ óçÿòі ïіä îõîðîíó ÿê ïåðâіñíі ëіñè Àìàçîíії, òàê і âåëè÷íі âîäîñïàäè, ÿê ïðèðîäà îñòðîâіâ, òàê і ñóâîðі ïðèðîäíі óìîâè ãіð (ìàë. 109). Ïîíàä 40 % çàãàëüíîї òåðèòîðії íàö і îíàëüíîãî ïàðêó ËîñÃëàñüÿðåñ («Ïàðê Ëüîäîâèêіâ») âêðèòî âі÷íèìè ëüîäàìè é ñíіãàìè Ïàòàãîíñüêèõ Àíä. Òóò çîñåðåäæåíî 47 ëüîäîâèêіâ і íàéâèùі âåðøèíè Àíä. Çàâäÿêè òàíåííþ ëüîäîâèêіâ ó ìåæàõ ïàðêó óòâîðèëàñÿ äîâîëі ñêëàäíà ñèñòåìà îçåð, ÿêèõ òóò íàðàõîâóєòüñÿ ïîíàä 100. Íàöіîíàëüíèé ïàðê Іãóàñó ñòàâ âіäîìèì ÷åðåç âîäî-

136 РОЗ ДІЛ ІІ

групами

таке ендеміки. Скористайтеся географічними джерелами

задля

ендеміки природних зон Південно ї

1) зовнішній вигляд та назва ендемічного виду рослинного чи тваринного світ у; 2) у якій природній зоні поширений;

) особливості пристосування до життя в умовах Південної Америки;

яком у національном у парк у або природном у заповідник у охороня-

необхідність

Працюємо

(у парі). Пригадайте (за допомогою § 14), що

інформації

створення добірки матеріалів про

Америки (за власним вибором):

4) у

ється; 5) цікаві факти та

його захист у.

і ìàëüîâíè÷ó

Національний парк Канайма (1994 р ) Острів Мальпело (2006 р.)

(1995 р )

парк Лос-Гласьярес (1981 р.)

Ìàë. 109. Ïðèêëàäè ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ Ïіâäåííîї Àìåðèêè (ðîêè âíåñåííÿ їõ äî Ñâіòîâîї ñïàäùèíè)

Öåíòðàëüíà Àìàçîíіÿ òàêîæ ðåòåëüíî îõîðîíÿєòüñÿ. Êîìïëåêñ ï ð è ð îäîîõî ð îííèõ òå ð èòî ð і é ñòàíîâèòü 6 ìëí ãà, äå â ñåðåäíüîìó íà 1 ãà ëіñó ïðèïàäàє äî 180 âèäіâ ðîñëèí. Ó íàöіîíàëüíîì ó ïàðê ó Êàíàéìà ð îçòàøîâàíèé íàéâèùèé âîäîñïàä ó ñâіòі – Àíõåëü (1054 ì) і ãіðñüêі ëàíäøàôòè òåïóі («ñòîëîâі ãîðè»), ùî ÿâëÿþòü ñîáîþ ïëàòî ç ìàéæå ñòðіìêèìè ñõèëàìè é ïëàñêîþ âåðøèíîþ. Ãàëàïàãîñüêèé àðõіïåëàã ëåæèòü ó Òèõîìó

137 РОЗ ДІЛ ІІ

ñïàä

äèêó ïðèðîäó. Ïàíòàíàë (іç ïîðòóã. «áîëîòèñòà ìіñöåâіñòü») є íàéáіëüøîþ çàáîëî÷åíîþ òåðèòîðієþ ó ñâіòі, ùî ðîçòàøîâàíà ó âåðõіâ’ÿõ ðі÷êè Ïàðàãâàé.

Національний парк Жау (2000 р.) Пантанал

р.) Національний парк Ігуасу (1986 р.) Півострів Вальдес (1999 р )

парк Рапануї

(2000

Національний парк Уаскаран (1985 р.) Національний

Національний

îêåàíі é ñêëàäàєòüñÿ ç 16 âåëèêèõ і áåçëі÷і äðіáíèõ îñòðîâіâ. Òâàðèííèé ñâіò îñòðîâіâ є óíіêàëüíèì – òóò âîäÿòüñÿ іãóàíè é ãіãàíòñüêі ÷åðåïàõè, àëüáàòðîñè òà ïіíãâіíè, êèòè é äåëüôіíè. ×èëіéñüêèé íàöіîíàëüíèé ïàðê Ðàïàíóї ðîçòàøîâàíèé ó Òèõîìó îêåàí і íà îñòðîâ і Ïàñõè. Öåé îñòð і â â і äîìèé ó âñüîìó ñâ і ò і çàâäÿêè ñâîїì ìîàї – âåëåòåíñüêèì ñòàòóÿì, ÿêі ñòâîðþâàëèñÿ îñòðіâ’ÿíàìè ç X ïî XVI ñò. Âàãà îäíієї òàêîї ñòàòóї ñÿãàє 20 ò, à âèñîòà – ìàéæå 6 ì (íàéáіëüøà – 24 ì).

Працюємо групами (у парі). Скористайтеся географічними джерелами інформації. Здійсніть уявну подорож одним з природоохоронних об’єктів Південної Америки (за власним вибором) і переконайтеся в унікальності природи цієї місцевості

Складаємо меседжі до питань

1. Які головні екологічні проблеми Південної Америки непокоять людство?

2. Чому важливе збереження вологих екваторіальних лісів у басейні Амазонки?

3. Які компоненти природних комплексів Південної Америки найбільше страждають від забруднень у результаті діяльності людини?

4. Які заходи розробляють для подолання екологічних проблем материка?

5. Яку діяльність здійснює ЮНЕСКО

Америки?

6. Які об’єкти природи Південної Америки внесені

1. Спостереження

138 РОЗ ДІЛ ІІ

та необхідності її захисту.

з метою збереження унікальної природи

Південної

до Світової спадщини ЮНЕСКО? Покажіть їх на карті. Кейс-випадки ООН проголосила 21 березня Міжнародним днем лісів. Чи достатньо лише один день на рік опікуватися лісами задля їх збереження? Чи можна врятувати «легені планети», лише припинивши вирубувати ліси? Як ми – мешканці України – причетні до проблем лісів Амазонії і всієї планети? Творча лабораторія Приклади порушення природної рівноваги на материку Південна Америка та шляхи її відновлення. Напишіть статтю до шкільної газети або створіть екологічну листівку «Природна рівновага порушується. Чому? Що робити?». Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

(за відеоматеріалами) за наслідками негативного впливу стихійних явищ і господарської діяльності людини на природу та населення різних частин Південної Америки.

Побудова комплексного профілю Південної Америки. Комплексний профіль – це гіпотетичний розріз земної кори, який дозволяє простежити зв’язок між компонентами природних зон материка: тектонічна будова → форми рельєфу → внутрішні води → ґрунтовий покрив → типова рослинність і тваринний світ → зміна кліматичних показників (кількості опадів, температури повітря)

4. Захист лісів Амазонії (діяльність

5. Захист рослин і тварин у Південній

6 Обґрунтування механізмів утворення стихійних

та їхнього впливу на життя людей.

7. Проєкт на тем у « Найві д оміші

139 РОЗ ДІЛ ІІ Приклад побудови Комплексний фізико-географічний профіль Південної Америки по лінії екватора Кліматичні показники –20 –10 10 20 30 Середня температура, °С 0 0 100 300 400 500 Кількість опадів, мм 200 Гіпсометричний профіль (уявний вертикальний розріз рельєфу) м 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 Анди Тихий океан Атлантичний океан р. Парагвай р. Парана р. Ріо-Гранде г. Ріо-Гранде Ла-Платська низовинаБразильське плоскогір’я Назви форм рельєфу Тектонічна будова Область кайнозойської складчастості ? Бразильський щит Ґрунти ? ? ? Природні зони ? ? ?

Основні екологічні проблеми Південної Америки та розроблення заходів щодо

їхнього розв’язання.

ООН, Глобального екологічного фонду (GEF), Міжнародний день лісів тощо)

Америці (підтримання біологічного різноманіття

на материку).

явищ (виверження вулка-

у різних частинах Південної Америки

нів, землетруси, заморозки, повені)

приро д ні о б ’ єкти Півд енної Америки , що внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО». Працюємо з інтернет-ресурсами За даними інтернет-джерел побудуйте графік динаміки вирубування амазонських лісів у XXI ст. Запропонуйте варіант перешкоджання знищенню дерев. § 23. Íàñåëåííÿ òà äåðæàâè Ïіâäåííîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО. Які історичні етапи заселення та освоєння Південної Америки вплинули на формування її населення?  Що вам відомо про расовий склад населення Америки?  Які держави материка вже знаєте? Покажіть їх на карті. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: риси населення Південної Америки: зміни чисельності, склад, розміщення по території материка;  формування політичної карти та сучасні найбільш розвинені держави материка;  зв’язки України з державами Південної Америки.

іñòü ïіâäåííîàìåðèêàíñüêèõ êðàїí – êîëèøíі êîëîí

ñïàíії, à Áðàçèëіÿ – Ïîðòóãàëії, òîìó íàñåëåííÿ êîíòèíåíòó ñêëàäàþòü ïåðåâàæíî ìåòèñè – íàùàäêè øëþáіâ єâðîïåéöіâ òà іíäіàíöіâ. Êîðіííі æèòåëі ìàòåðèêà – іíäіàíöі, ÷èї ïðàùóðè çàñåëÿëè Ïіâäåííó Àìåðèêó ùå äî її çàâîþâàííÿ єâðîïåéöÿìè, íàëåæàòü äî ìîíãîëîїäíîї ðàñè (àìåðèêàíñüêà ãіëêà). Âîíè ç’ÿâèëèñÿ òóò ìàéæå 20 òèñ. ðîêіâ òîìó. Іíäіàíöі ïðèéøëè ñþäè ç Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè

ëèõà êîðіííîìó íàðîäó: іíäіàíöі áóëè

ðàáñòâî, à äàâíі êóëüòóðíі íàäáàííÿ öèâіëіçàöії ÷àñòêîâî çíèùåíі, ïîãðàáîâàíі òà çðóéíîâàíі. Òàêîæ íà ìàòåðèêó ìåøêàє áàãàòî ïðåäñòàâíèêіâ

íåãðîїäíîї ðàñè, ÿêі ïîòðàïèëè ñþäè ùå â ÷àñè ðàáñòâà ç Àôðèêè (äëÿ ðîáîòè íà ïëàíòàöіÿõ). Çíà÷íó ÷àñòêó íàñåëåííÿ ñòàíîâëÿòü ìóëàòè (íàùàäêè øëþáіâ єâðîïåéöіâ і íåãðіâ), ñàìáî (íàùàäêè

øëþáіâ іíäіàíöіâ і íåãðіâ) і êðåîëè (íàùàäêè єâðîïåéöіâ).

Ï і âäåííîàìå ð èêàíñüê і ê ð à ї íè ä ó æå ð і çíÿòüñÿ і çà å òí і ÷íèì ñêëàäîì – íàðîäàìè, ùî íàñåëÿþòü ìàòåðèê. Â àíäіéñüêèõ êðàїíàõ ïåðåâàæàþòü іíäіàíöі òà ìåòèñè. Ó Áðàçèëії ÷èìàëî íàùàäêіâ ç Ïîðòóãàëії, òàêîæ ñþäè äëÿ ðîáîòè íà ïëàíòàöіÿõ òèñÿ÷àìè çàâîçèëè àôðèêàíñüêèõ ðàáіâ, òîìó òóò îñîáëèâî áàãàòî íåãðîїäíîãî íàñåëåííÿ. Ó êðàїíàõ ïіçíüîї êîëîíіçàöії, ìàñîâå çàñåëåííÿ ÿêèõ ðîçïî÷àëîñÿ â äðóãіé ïîëîâèíі XIX ñò. (Àðãåíòèíі òà Óðóãâàї), ïåðåâàæàþòü íàùàäêè єâðîïåéñüêèõ іììіãðàíòіâ (іñïàíöі, іòàëіéöі, íіìöі). Íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà áàãàòî âèõіäöіâ ç Àçії – іíäіéöіâ, ÿêèõ òàêîæ âèêîðèñòîâóâàëè íà ïëàíòàöіÿõ.

140 РОЗ ДІЛ ІІ НАВЧИМОСЯ: користуватися тематичними картами, що характеризують господарську діяльність населення та держави і столиці Південної Америки;  визначати основні напрямки господарської діяльності населення материк а;  пояснювати важливість зв’язків України з країнами континенту  Населення Південної Америки. Áі

é çàñåëèëè óâåñü êîíòèíåíò.

колоністам-переселенцям у Південній Америці: а) «Фургон» (1929–1934); б) «Диліжанс» (1953) у місті Монтевідео (столиця Уругваю) Çàâîþâàííÿ

XVI

ïðèíåñëî áàãàòî

ëüø

ії І

Це цікаво знати Пам’ятники

єâðîïåéöÿìè ìàòåðèêà â

ñò.

çàõîïëåíі â

Ðåë і ã і éíèé ñêëàä íàñåëåííÿ Ï і âäåííî ї Àìåðèêè ò і ñíî ïîâ’ÿçàíèé ç і ñòîð іє þ її êîëîí і çàö ії . Ïåðåâàæíà ê і ëüê і ñòü ì і ñöåâîãî íàñåëåííÿ ñïîâ і äó є êàòîëèöòâî . Ó äåÿêèõ ãðóï і íä іàíö і â Àíä і Àìàçîí ії äîñ і çáåðåãëèñÿ òðàäèö і éí і â і ðóâàííÿ òà îáðÿäè.

Ï і âäåííà Àìåðèêà íàëåæèòü äî êîíòèíåíò і â ç íàñåëåííÿì, ÷è ñåë üí і ñ ò ü ÿêîãî ñò ð і ìêî çá і ëüø ó є òüñÿ. Îñòàíí і ìè ð îêàìè

òåìïè çðîñòàííÿ äåùî ñïîâіëüíèëèñÿ ÷åðåç çíèæåííÿ íàðîäæó-

âàíîñòі. Ïðîòå â íàéìåíø ðîçâèíóòèõ êðàїíàõ Àíä öåé ïîêàçíèê

âñå ùå çàëèøà є òüñÿ âèñîêèì, íåçâàæàþ÷è íà çíà÷íèé ð і âåíü

äèòÿ÷îї ñìåðòíîñòі. Íàñåëåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè ïåðåâàæíî ñêîíöåíòðîâàíå óçäîâæ óçáåðåæ і íà Ëà-Ïëàòñüê і é íèçîâèí і . Íàéìåíø çàñåëåíèìè є âíóòðіøíі ðàéîíè, âåëèêі ïëîùі âîëîãèõ

ëіñіâ Àìàçîíії, ïóñòåëüíà Ïàòàãîíіÿ, ïðîõîëîäíà Âîãíÿíà Çåìëÿ òà âåðøèíè Àíä (ìàë. 110). Îñîáëèâіñòþ ðîçìіùåííÿ ìåøêàíöіâ ïî ìàòåðèêó є òå, ùî іñòîðè÷íî ëþäè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî âèñîêîãіðíèõ óìîâ (ìàë. 111). Ó Öåíòðàëüíèõ Àíäàõ ÷àñòèíà íàñåëåííÿ ïðîæèâàє â ãіðñüêèõ äîëèíàõ íà âèñîòàõ

25 до 50 від 1 до 25

Ìàë. 11 ãóñòîòè

íàñåëåííÿ íà ìàòåðèêó Ïіâäåííà Àìåðèêà (2022 ð.)

Ìàë. 111. Ðîçïîäіë íàñåëåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè çà âèñîòîþ ìåøêàííÿ Ïіâäåííà Àìåðèêà – öå îäèí ç ìàòåðèêіâ, äå íàñåëåííÿ ïåðåâàæíî ìåøêàє â ìіñüêіé ìіñöåâîñòі. Ó Áðàçèëії, Àðãåíòèíі, ×èëі, Óðóãâàї ïîíàä 85 % ìіñüêîãî íàñåëåííÿ. Òóò îñîáëèâî øâèäêî ðîñòóòü âåëèêі ìіñòà, ùî ñêîíöåíòðóâàëèñÿ íàâêîëî Ñàí-Ïàóëó, Ðіî-äå-Æàíåéðî (ìàë. 112), Áóåíîñ-Àéðåñà, Ñàíòüÿãî òîùî. Çðîñòàííÿ êіëüêîñòі ìіñüêîãî íàñåëåííÿ òóò ïîâ’ÿçàíå íå ëèøå ç ðîçâèòêîì ñó÷àñíîї ïðîìèñëîâîñòі, à é ç ïîñòіéíèì ïåðåñåëåííÿì íåçàìîæíèõ ñåëÿí äî ìіñò (ìàë. 113).

141 РОЗ ДІЛ ІІ

Сантьяго

Густотанаселення (осіб/км

0 200 м 42 % 500 м 1000 м 2000 м 15 % 23 % 9 % 11 %

ïîíàä 5000 ì.

понад 100 від 50 до 100 від

незаселені території

Ìàë. 112. Ïàíîðàìà Ðіî-äå-Æàíåéðî

Ìàë. 113. Ñіëüñüêå ïîñåëåííÿ â Ïåðó

Це цікаво знати Місто Л а-Рінконада в Перу є найвисокогірнішим місто м н а З емлі Воно розташоване в Андах на висоті 5100 м. Незважаючи на суворі умови мешкання (вдень t ≈ 0 °С,

стовпчик термометра зниж ується до –25

постійно дмуть холодні вітри) та нестачу кисню, населення міста стрімко збільшується і нині становить уже 50 тис.

густотою населення; б) найбільші міста континенту (понад 1 млн осіб); в) поширення релігій (християнства та місцевих вірувань); г) ареали розподілу людських рас; д) особливості розселення великих і малих народів (чисельність яких перевищує або менша за 10 млн осіб)  Держави Південної Америки. Ïîëіòè÷íà êàðòà Ïіâäåííîї Àìåðèêè – öå ðåçóëüòàò òðèâàëîãî іñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó. Íà ìàòåðèêó іñíóâàëî êіëüêà öåíòðіâ äàâíіõ öèâіëіçàöіé, çîêðåìà іìïåðіÿ іíêіâ, ×àâіí, Íàñêà òîùî. Íàðîäè öèõ êóëüòóð óæå òîäі ïðàöþâàëè іç çîëîòîì, ñðіáëîì і ìåòàëîì, âîëîäіëè êàðáóâàííÿì, êîâêîþ, áóäóâàëè äîðîãè òà çàéìàëèñÿ çåìëåðîáñòâîì. Íà òåðèòîðії êîíòèíåíòó ðîçòàøîâàíі 12 íåçàëåæíèõ êðàїí. Çáåðіãàє ñâіé êîëîíіàëüíèé ñòàòóñ Ãâіàíà, ÿêà є íèíі «çàìîðñüêèì äåïàðòàìåíòîì» Ôðàíöії.

142 РОЗ ДІЛ ІІ

вночі

осіб. Це пов’язано з багатими місцевими запасами золота. У

міс-

на планеті. Стоячи на його околиці й дивлячись на південь, можна зрозуміти, що за обрієм лежить Антарктида. У період полярного літа з міста Ушуая відходять т уристичні пороми до Антарктиди. Працюємо з картою. Знайдіть в атласі на карті «Народи та густота населення

Південної Америки з найбільшою

найменшою

°С,

Південній Америці розташоване

то Ушуая – найпівденніше

світу»: а) регіони

та

діли мистецтвом м уміфікації, будували споруди з каменю без цемент у. У 1533 р. держава була знищена іспанськими загарбниками.

Á ðàçèë і ÿ є íàéá і ëüøîþ äå ð æàâîþ Ï і âäåííî ї Àìå ð èêè (8,51 ìëí êì2). Ñòîëèöÿ – ìîëîäå é ñó÷àñíå ìіñòî Áðàçèëіà. Êðàїíà ìàє áàãàòі âîäíі òà ëіñîâі ðåñóðñè, її íàäðà óòðèìóþòü çíà÷íі çàïàñè çàëіçíèõ і ìàðãàíöåâèõ ðóä, áîêñèòіâ, íіêåëþ, îëîâà, àëìàçіâ, çîëîòà òîùî. Íà òåðèòîðії Áðàçèëії

ìåøêàє ìàéæå ïîëîâèíà íàñåëåííÿ Ïіâäåííî ї Àìåðèêè, à çà éîãî ê і ëüê і ñòþ

âîíà ïîñіäàє 5-òå ìіñöå ó ñâіòі (209 ìëí

îñіá). Öå єäèíà ïîðòóãàëîìîâíà êðàїíà

íà ìàòåðèêó. Áðàçèë і ÿ – íàéðîçâèíåíіøà äåðæàâà Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Óæå

ïîíàä 150 ðîêіâ Áðàçèëіÿ є ãîëîâíèì

âè ð îáíèêîì ð îç÷èííî ї êàâè ó ñâ і ò і . Òóðèçì є âіäíîñíî ìîëîäèì íàïðÿìêîì

íàöіîíàëüíîї åêîíîìіêè. «Âіçèòіâêîþ»

êðàїíè є âñåñâіòíüîâіäîìèé êàðíàâàë ó Ðіî-äå-Æàíåéðî, ÿêèé ïðîõîäèòü ùîðîêó çà 40 äíіâ äî Âåëèêîäíÿ.

Àðãåíòèíà є äðóãîþ çà ðîçìіðîì òåðèòîðії òà êіëüêіñòþ íàñåëåííÿ äåðæàâîþ Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Íàçâó êðàїíі äàëè іñïàíöі (âіä «argentum» – ñðіáëî). Ñòîëèöÿ – Áóåíîñ-Àéðåñ.

Ïðîòÿæíіñòü êðàїíè ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ñïðèÿє ðіçíîìàíіòòþ

ïðèðîäíèõ óìîâ і ðåñóðñіâ (íàôòà, ïðèðîäíèé ãàç, óðàí, çàëіçíі é ìàðãàíöåâі ðóäè). Àðãåíòèíà – òèïîâî ïåðåñåëåíñüêà êðàїíà: її íàñåëåííÿ ñôîðìóâàëîñÿ ïіä âïëèâîì ìàñîâîãî ïðèáóòòÿ єâðîïåéñüêèõ ïîñåëåíöіâ (ïåðåâàæíî іñïàíöіâ òà іòàëіéöіâ). Â åêîíîìіöі ñó÷àñíîї Àðãåíòèíè íàáóëè ðîçâèòêó ðіçíі ïðîìèñëîâі âèðîáíèöòâà. Êðàїíà íàëåæèòü äî ÷èñëà íàéáіëüøèõ ó ñâіòі çà ïîãîëіâ’ÿì âåëèêîї ðîãàòîї õóäîáè, êîíåé, îâåöü і âèðîùóâàííÿì ïøåíèöі. ×èëі є íàéâóæ÷îþ òà íàéáіëüø âèòÿãíóòîþ ó äîâæèíó êðàїíîþ ñâіòó. Її òåðèòîðіÿ ñìóãîþ (çàâøèðøêè 176 êì) ïðîñòÿãëàñÿ íà 4270 êì óçäîâæ òèõîîêåàíñüêîãî óçáåðåææÿ. Ñòîëèöÿ – Ñàíòüÿãî. ×èëіéöі

143 РОЗ ДІЛ ІІ

У I тис. до н.е. в Андах утворилися перші індіанські держави. Найвідоміша – імперія інків

що виникла в горах незадовго до прибуття на материк іспанців. Столиця – Куско. Інки мали висо ко розвинен у систем у доріг, проводили

операції, воло-

Це цікаво знати

складні хірургічні

іñïàíî-іíäіàíñüêèìè

За однією з версій, назва Бразилії походить від пор- ї тугальської назви дерева пау-бразил із коштовною деревиною. За іншою версією, ця назва прийшла з давньої міфології і походить від назви міфічного острова Бразил в Атлантичному океані.

çà ïîõîäæåííÿì є

ìåòèñàìè. Çíà÷íà

Ìàë. 114. ×óêіêàìàòà –

íàéáіëüøèé ó ñâіòі êàð’єð

ç âèäîáóòêó ìіäíîї ðóäè â ×èëі

ì å ð èä і îíàëüíà ï ð îòÿæí і ñòü і

ñêëàäíèé ãіðñüêèé ðåëüєô îáóìîâ-

ëþþòü ðîçìàїòòÿ ïðèðîäíèõ óìîâ

×èëі. Êðàїíà áàãàòà íà ïåâíі âèäè

êîðèñíèõ êîïàëèí: âîíà є îäíèì

ç і ñâ і òîâèõ ë і äå ð і â çà çàïàñàìè

òà âèäîáóòêîì ìіäі, ìîëіáäåíó é

ñåëіòðè (ìàë. 114).

 Зв’язки України з державами Південної Америки. Äèïëîìàòè÷íі âіäíîñèíè

Óêðàїíè ç áàãàòüìà êðàїíàìè Ïіâ-

äåííîї Àìåðèêè ùå íàëåæíî íå íàëàãîäæåíі, îäíàê ïåðñïåêòèâíі. Âіäíîñèíè ç Áðàçèëієþ òà Àðãåíòèíîþ íàáóëè ïîñòіéíîãî é íàâіòü

äèíàìі÷íîãî õàðàêòåðó. Óêðàїíà і ïіâäåííîàìåðèêàíñüêі êðàїíè àêòèâíî ñïіâïðàöþþòü ó ðîçâ’ÿçàííі òàêèõ ïðîáëåì, ÿê ðåôîðìóâàííÿ Ñòàòóòó ÎÎÍ, îíîâëåííÿ ïðàâîâîї áàçè ñó÷àñíèõ ìіæíàðîäíèõ âіäíîñèí, ó÷àñòü ó ìèðîòâîð÷іé äіÿëüíîñòі, çìіöíåííÿ ðåæèìó íåðîçïîâñþäæåííÿ çáðîї ìàñîâîãî çíèùåííÿ і ðàêåòíèõ òåõíîëîãіé, áîðîòüáà ç òåðîðèçìîì, êîíòðàáàíäîþ çáðîї, êîðóïöієþ і çëî÷èííіñòþ, îáìåæåííÿ òîðãіâëі çáðîєþ, çàáåçïå÷åííÿ åêîíîìі÷íîї áåçïåêè. Íèíі åêîíîìіêè êðàїí Ïіâäåííîї Àìåðèêè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ìàñøòàáíіñòþ òà äèíàìіçìîì, êðàїíè ïðàãíóòü äî ðîçâèòêó òåõíі÷íîãî і òåõíîëîãі÷íîãî ñïіâðîáіòíèöòâà, çîêðåìà â òàêèõ ñôåðàõ, ÿê êîñìі÷íі ïðîãðàìè, ïîñòà÷àííÿ òåõíîëîãіé, ãåîëîãîðîçâіäêà, îõîðîíà äîâêіëëÿ, іíâåñòèöіéíå ñïіâðîáіòíèöòâî, çâ’ÿçîê. Àêòèâíîþ є ïîëіòè÷íà ñïіâïðàöÿ Óêðàїíè ç äåðæàâàìè Ïіâäåííîї Àìåðèêè ùîäî ìіæíàðîäíîї ïіäòðèìêè íàøîї êðàїíè â ïðîòèñòîÿííі ðîñіéñüêіé àãðåñії.

Це цікаво знати На сьогодні

144РОЗ ДІЛ ІІ

за кордоном налічується 128 пам’ят-

поетові Тарасу Шевченку в 35 державах, з яких 10 – у країнах Південної Америки: п’ять – в Аргентині, чотири – у Бразилії, один – у ї Парагваї.ї На фото пам’ятник Тарасу Шевченку в БуеносАйресі в парку Трес-де-Фабреро. Працюємо з картою. Знайдіть на політичній карті країни, що названі в тексті параграфа. Складаємо меседжі до питань 1. Як змінювалася чисельність населення Південної Америки?

Як щільно заселена територія Південної Америки? Покажіть на карті території в межах материка, де мешкає найбільше та найменше населення.

ників українському

Кейс-випадки

1. Чому європейські колонізатори

початкових етапах освоєння материк а Південна Америка знищували корінне населення

Діагностуємо навчальні досягнення

Відкрийте посилання, щоб знайти та виконати тестові завдання. https://cutt.ly/iwOllyGq

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Імперія інків та їхні сучасні нащадки в країнах Південної Америки.

2. Формування сучасного расового складу населення Південної Америки.

3. Політична карта Південної Америки (від минулого до сучасності).

4. Родом з Південної Америки: презентація

145 РОЗ ДІЛ ІІ

Чому панівною релігією місцевого населення є католицизм (християнська течія)? Де в межах материка збереглися місцеві релігії (культи)?

Які раси населяють Південну Америку? Чому там багато представників негроїдної раси? Складіть сенкан до одного з понять теми: мулати, метиси і самбо.

У якій місцевості здебільшого мешкає населення Південної Америки (сільській чи міській)? Назвіть і покажіть на карті найбагатолюдніші міста континенту.

Користуючись наведеним планом (Інтелектуальний навігатор по курсу, форзац 1), охарактеризуйте одну з країн Південної Америки (за вибором)

Які є види співробітництва (зв’язки) України з країнами Південної Америки?

– індіанців і завозили

на

сюди рабів

Африки?

населення Південної Америки та Африки? Картографічна

За допомогою відповідних тематичних карт атласу ознайомтеся з особливостями найбільших країн материка Південна Америка, результати запишіть у таблицю (у зошиті) План опису Аргентина Бразилія Чилі Географічне положення країни Густота населення Столиця, найбільші міста Релігія Раса Господарська діяльність

У чому полягає подібність і відмінність у характеристиці

лабораторія

добірки матеріалів про культурні південноамериканські рослини, що вирощують в Україні.

Українці в державах Південної Америки. Працюємо з інтернет-ресурсами За даними інтернет-джерел підготуйте презентацію добірки матеріалів про один з корінних індіанських народів Південної Америки (наприклад, кечуа, араваки, аймара, гуарані, мапуче, пано, уру тощо) Орієнтовні складники роботи: територія проживання, історія, культура (мова, традиції, особливості побуту, вбрання, страви, визначні місця)

Ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ ìàòåðèêà ПРИГАДАЄМО.

Відкриття, дослідження та освоєння материка. Ãіïîòåçè ïðî іñíóâàííÿ òàê çâàíîãî Ïіâäåííîãî êîíòèíåíòó (ëàò. «Terra Australis Incognita», ùî îçíà÷àє «íåâіäîìà ïіâäåííà çåìëÿ») âèñóâàëè ùå àíòè÷íі ãåîãðàôè – âîíà çîáðàæåíà íà êàðòі Ïòîëåìåÿ (ïіâäåííіøå Ïіâäåííîãî òðîïіêà). Ñïðîáè âіäîáðàçèòè óÿâíå ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ Ïіâäåííîãî êîíòèíåíòó çäіéñíèëè Àáðàãàì Îðòåëіóñ – ôëàìàíäñüêèé ãåîãðàô òà êàðòîãðàô (1570 ð. â àòëàñі «Âèäîâèùå çåìíîї êóëі») òà Ãåðàðä Ìåðêàòîð (1587 ð. íà êàðòі ñâіòó, ìàë. 115). Єâðîïåéöі äîñÿãëè ìàòåðèêà é ðîçïî÷àëè éîãî äîñëіäæåííÿ ç ïî÷àòêó XVІІ ñò. (òàáë. 16).

Ìàë. 115. Êàðòà ñâіòó Ã. Ìåðêàòîðà

146 РОЗ ДІЛ ІІ Тема 3. Австралія §

24. Âі äêðèòòÿ òà îñâîєííÿ Àâñòðàëії.

Які материки входять до групи материків тропічних широт?  За яким планом вивчається географічне положення материка?  Коли було відкрито Австралію?  Про яких її дослідників вам відомо? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: етапи відкриття і дослідження «невідомої південної землі»;  видатних дослідників материка та місце серед них науковця

походження;

географічне положення Австралії та її місце

НАВЧИМОСЯ:

особливості географічного положення Австралії,

 оцінювати

поло-

на природу та населення материк а. 

українського



серед інших материків.

порівнювати

Африки та Південної Америки;

вплив географічного

ження

XIX ñò. àíãëіéñüêèé ìîðåïëàâåöü Ìåòüþ Ôëіíäåðñ ïåðøèé îáïëèâ íàâêîëî Àâñòðàëії òà ñêëàâ êàðòó àâñòðàëіéñüêèõ áåðåãіâ і çàïðîïîíóâàâ çìіíèòè íàçâó ìàòåðèêà Íîâà

Ãîëëàíäіÿ íà Àâñòðàëіÿ. Ó ñó÷àñíіé Àâñòðàëії Ì. Ôëіíäåðñà ââàæàþòü íàöіîíàëüíèì ãåðîєì.

Äî 1813 ð. âíóòðіøíі îáëàñòі Àâñòðàëії áóëè ñóöіëüíîþ «áіëîþ ïëÿìîþ». ×èñëåííі åêñïåäèöії ðîçïî÷àëèñÿ ëèøå ç XIX ñò. Äîñëіäæóâàëèñÿ: áàñåéí ðі÷êè Ìóððåé, ãîðè íà ñõîäі ìàòåðèêà òà їõ íàéâèùà âåðøèíà, îçåðà і íàéíèæ÷à òî÷êà ìàòåðèêà, âåëèêі ïóñòåëі òà áàãàòî іíøèõ îá’єêòіâ ïðèðîäè.

Îñîáëèâèé âíåñîê ó äîñëіäæåííÿ Àâñòðàëії íàëåæèòü íàøîìó ñïіââіò÷èçíèêó – Ì. Ì. Ìèêëóõî-Ìàêëàþ (òàáë. 17).

Òàáëèöÿ 17. Äîñëіäæåííÿ âíóòðіøíіõ ðåãіîíіâ Àâñòðàëії

147 РОЗ ДІЛ ІІ

Àâñòðàëії äîáè Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ Дослідники Австралії Внесок у дослідження Австралії Віллем Янсзон На початку XVІІ ст за завданням голландської Ост-Індської компанії досліджував о Нова Гвінея Перетнув східну частину Арафурського моря і 26 лютого 1606 р досягнув північного узбережжя Австралії в районі сучасного п-ва Кейп-Йоркду , цю територію назвав Новою Голландією. Абель Тасман Голландський мореплавець здійснив дві експедиції, мета яких –дослідити Великий океан і встановити, як далеко простягається Південний материк. У 1645 р. здійснив плавання вздовж південних берегів Австралії та довів, що це окремий великий масив суходолу Відкрив та наніс на карту острови Тасманія, Нова Зеландія та багато інших, раніше невідомих Джеймс Кук Під час першого навколосвітнього плавання знаменитий англійський мореплавець на кораблі «Індевор» 19 квітня 1770 р досяг східного узбережжя Австралії. Експедиція довела, що Нова Зеландія – це два самостійні острови, розділені протокою (нині протока Кука), а не частина невідомого материка, як було прийнято вважати раніше Вдалося нанести на карту кілька сотень миль східного узбережжя Австралії, до того часу зовсім не дослідженого Зібрана велика колекція зразків рослин і тварин материка. Òіëüêè íà ïî÷àòêó

Òàáëèöÿ 16. Äîñëіäæåííÿ

Дослідники Австралії Внесок у дослідження Австралії Микола Миколайович МиклухоМаклай У 1870-х рр. в Австралії та на острові Нова Гвінея жив і працював видатний мандрівник, географ українського походження, з козацького роду Миклух Досліджував корінне населення Австралії та Океанії. Був захисником колоніальних народів. Виступав проти расизму та колоніалізму.

й Польщі». Пам’ятник М. Миклухо-Маклаю є на батьківщині

Житомирської області. Встановили його в 1986 р. на честь 140-ї річниці з дня народження дослідника.

Ïåðåâàæíà êіëüêіñòü ïîäàëüøèõ äîñëіäæåíü ïðèðîäè Àâñòðàë

ïîâ’ÿçàíà ç ðîçâіäêîþ òà âèêîðèñòàííÿì âåëèêèõ çàïàñіâ ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ öüîãî ìàòåðèêà.  Географічне положення. Берегова лінія. Àâñòðàëіÿ є íàéìåíøèì çà ïëîù åþ ìàòå ð èêîì ïëàíåòè. Її ïëîùà ñ òàíîâèòü 7 , 7 ìëí êì 2 – ö å 6 % ñó õîäîë ó ïëàíåòè òà ëèøå 1,5 % ïëîùі âñієї Çåìëі. Àâñòðàëіÿ ðàçîì ç Àôðèêîþ і Ï і âäåííîþ Àìåðèêîþ

â õîäèòü äî ãðóïè ìàòåðèê і â òðîïі÷íèõ øèðîò, õî÷à ìàє і ñâîї îñîáëèâі ðèñè ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ (ìàë. 116). Çâåðíіòü óâàãó íà ïðàêòè÷íó ðîáîòó â êіíöі § 24.

Ìàë. 116. Ïîðіâíÿííÿ ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àâñòðàëії òà Àôðèêè

ßê і ïîïåðåäíі âèâ÷åíі íàìè ìàòåðèêè – Àôðèêà òà Ï і âäåííà Àìåð èêà, – Àâñò ð àë і ÿ ïå ð åòèíà є òüñÿ Ïіâäåííèì òðîïіêîì і áіëüøà ÷àñòèíà öüîãî ìàòåðèêà ëåæèòü ó òðîïі÷íèõ øèðîòàõ, ùî âïëèâàє íà ïðèðîäó é æèòòєäіÿëüíіñòü íàñåëåííÿ. Íà âіäìіíó âіä Àôðèêè òà Ïіâäåííîї Àìåðèêè, Àâñòðàëіÿ ëåæèòü ëèøå ó äâîõ ïіâêóëÿõ Çåìëі: Ïіâäåííіé âіäíîñíî åêâàòîðà òà Ñõіäíіé – âіäíîñíî ïî÷àòêîâîãî ìåðèäіàíà. Íàéáіëüø ðàííє âіäîêðåìëåííÿ Àâñòðàëії âіä ïðàäàâíüîãî ìàòåðèêà Ãîíäâàíà (ïîíàä 120 ìëí ð.) ïðèçâåëî äî éîãî іçîëÿöії âіä іíøèõ ìàòåðèêіâ і âïëèíóëî íà ðîçâèòîê åíäåìіçìó ðîñëèííîãî é òâàðèííîãî ñâіòó (äåòàëüíіøå – â § 27). Âіä íàéáëèæ÷îãî ìàòåðèêà – Єâðàçії Àâñòðàëіÿ âіääіëåíà Àðàôóðñüêèì і Òèìîðñüêèì ìîðÿìè, à ñâîєðіäíèì «ñóõîïóòíèì ìîñòîì» є Çîíäñüêèé àðõіïåëàã.

148 РОЗ ДІЛ ІІ

групами (у парі). Скористайтеся джерелами географічної і нфор мації та за Q R-кодом доповніть кроссенс «Внесок у дослідження Австралії Джеймса Кука»

знати

М.

1884 р. так говорив про своє походження: «Я дуже люблю батьківщину мого батька –Україну, але ця любов не применшує поваги до вітчизни моєї матері – Німеччини

відомого вченого в місті

Працюємо

Це цікаво

М.

Миклухо-Маклай

Малині

ії

Êðàéíі òî÷êè Àâñòðàëії âèçíà-

÷åíі â XVІІ–XVIІІ ñò.: ïіâíі÷íà –

ì èñ Éîð ê ( 1606 ð., â і äêðèâ

Âіëëåì ßíñçîí, Äæ. Êóê íàçâàâ

ìèñ íà ÷åñòü áðèòàíñüêîãî ãåðöîãà Éîðêñüêîãî), ïіâäåííà – ìèñ

Ïіâäåííî-Ñõіäíèé (ó 1798 ð. ó Áàñ-

ñîâіé ïðîòîöі, äå ïіçíіøå âñòàíîâëåíî ìàÿê, ùî ïðàöþє ç 1859 ð.), ñõіäíà – ìèñ Áàéðîí (1770 ð., Äæ. Êóê), çàõіäíà – ìèñ Ñòіï-Ïîéíò (ó 1697 ð. âіäêðèòî ãîëëàíäñüêèì ìàíäðіâíèêîì Âіëëåìîì Ôëàìіíãîì, ùî íàçâàâ éîãî «êðóòèì ìèñîì») (ìàë. 117).

-центр –географічний центр Австралії

Ìàë. 117. Ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Àâñòðàëії

Ìàòåðèê îìèâàþòü âîäè Òèõîãî òà І íä і éñüêîãî îêåàí і â. Íà óçáåðåææі óòâîðèëèñÿ çàòîêè: Êàðïåíòàðіÿ – íà ïіâíî÷і, Âåëèêà Àâñòðàëіéñüêà – íà ïіâäíі Àâñòðàëії. Çàãàëîì áåðåãîâà ëіíіÿ (çàãàëüíà äîâæèíà  19,6 òèñ. êì) ñëàáî ïîðіçàíà, òîìó íà óçáåðåææі ìàëî çàòîê, íåïîäàëіê íà ñõîäі ïðîõîäèòü Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô – óíіêàëüíèé âèòâіð ïðèðîäè.

цікаво

149 РОЗ ДІЛ ІІ

м. Стіп-Пойнт м. Південно-Східний м. Байрон м. Йорк Мис Байрон Ламберт

Це

знати Великий Бар’єрний риф – унікальний цілісний живий організм, найбільша у світі система коралових утворень у Кораловому морі. Мешканці рифу: 1500 видів морських риб (зокрема риба-клоун, рибапапуга, риба-метелик, мурена), 125 видів акул, ракоподібні, восьминоги, 4000 видів молюсків, 17 видів морських змій, 6 видів морських черепах, кити, дельфіни, рідкісний ссавець дюгонь. Крайня північна точка –мис Йорк р (10º 41′ пд ш ) Крайня південна точка –мис Південно-Східний (39º11′ пд. ш.). Крайня західна точка –мис Стіп-Пойнт (113º 09′ сх д ) Крайня східна точка –мис Байрон (153º 39′ сх д ) Іноді помилково вважають, що назва мису Байрон походить від імені поета Джорджа Гордона Байрона. Це не так! Мис назвав британський дослідник Дж. Кук 1770 р. у вшанування віцеадмірала Джона Байрона (діда знаменитого поета), який здійснив навколосвітню подорож на кораблі «Дельфін» у 1764–1766 рр.

Íàéáіëüøі ïіâîñòðîâè – Àðíåìëåíä òà Êåéï-Éîðê (íà ÿêîìó çíàõîäèòüñÿ íàéïіâíі÷íіøà òî÷êà ìàòåðèêà – ìèñ Éîðê); íàéáіëüøèé îñòðіâ – Òàñìàíіÿ (âіäêðèòèé 1642 ð. òà ïіçíіøå íàçâàíèé íà ÷åñòü À. Òàñìàíà), ùî âіäîêðåìëåíèé âіä ìàòåðèêà Áàññîâîþ ïðîòîêîþ. Íåïîäàëіê âіä ïіâíі÷íîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà Íîâà Ãâіíåÿ – äðóãèé çà ïëîùåþ îñòðіâ ñâіòó (ïîñòóïàєòüñÿ ëèøå î. Ãðåíëàíäіÿ), ùî âіäîêðåìëåíèé âіä Àâñòðàëії Òîððåñîâîþ ïðîòîêîþ.

Íà îñîáëèâîñòі ïðèðîäè Àâñòðàëії âïëèâàþòü îêåàíі÷íі òå÷ії, ùî ïðîòіêàþòü ïîáëèçó її áåðåãіâ: òåïëі – Ïіâíі÷íà Ïàñàòíà òà її âіäãàëóæåííÿ íàâêîëî ñõîäó – Ñõіäíîàâñòðàëіéñüêà (ó Òèõîìó

îêåàíі), õîëîäíі – Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ òà її âіäãàëóæåííÿ áіëÿ

çàõîäó ìàòåðèêà – Çàõіäíîàâñòðàëіéñüêà (â Іíäіéñüêîìó îêåàíі). Êîðîëіâñüêèì ãåîãðàôі÷íèì òîâàðèñòâîì ó 1988 ð. áóëî óòî÷íåíî

êîîðäèíàòè

íà ÷åñòü äîêòîðà Á. Ëàìáåðòà, îäíîãî ç ïðîâіäíèõ

2. Як досліджувалися внутрішні райони Австралії?

3. Хто з науковців українського

Австралії? Який його внесок?

4. Охарактеризуйте внесок одного з

вибором). Складіть кроссенс.

5. У чому полягає особливість географічного положення Австралії?

Кейс-випадки

1. Австралія – найбільший острів чи найменший континент у світі?

2. Чому Австралію називають «материком навпаки»?

Картографічна лабораторія

За допомогою карт географічного атласу наведіть приклади прояву впливу географічного положення на природу Австралії:

150 РОЗ ДІЛ ІІ

ãåîãðàôі÷íîãî öåíòðó ìàòåðèêà Àâñòðàëіÿ, ÿêèé íàçâàíî

іâ êðàїíè.

Знайдіть на фізичній карті Австралії географічні

що названі в тексті параграфа й характеризують географічне положення материк а. Складаємо

до питань

êàðòîãðàô

Працюємо з картою.

об’єкти,

меседжі

маршрут експедиції В. Янсзона (А.

Покажіть на карті

Тасмана, Дж. Кука). Які географічні об’єкти Австралії було відкрито під час подорожі?

походження брав участь у дослідженнях

Австралії (за власним

дослідників

1) розподіл температури

кількість опадів, 3) рух постійних вітрів; 4) поши-

меж кліматичних поясів та 5) меж природних зон. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Проєкт «Відкриття Австралії Походження географічних назв материка». 2. Вплив особливостей фізико-географічного положення Австралії на формування унікальних рис її природи.

Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Австралії 4. Презентація матеріалів про одне з відкриттів: а) відкриття гірських систем Австралії та внесок польського мандрівника П. Стшелецького; б) відкриття «мертвого серця» Австралії; в) сучасні дослідження Австралії.

повітря, 2) середньорічна

рення

підручника (§ 10, § 17, § 24)

Америки за типовим планом.

Типовий план характеристики географічного

материка та місце серед інших материків. 2. Положення відносно екватора. 3. Положення відносно початкового меридіана. 4. Положення відносно інших материків. 5. Положення відносно Світового океану. 6. Характер

Завдання 2. За допомогою інформації, опрацьованої

течії, острови, півостріви (що згадувалися в § 24); гори,

та озеро (§ 26). Завдання 2. За допомогою підручника та додаткових джерел інформації з’ясуйте, якими унікальними рисами характеризуються об’єкти, що перелічені в

151 РОЗ ДІЛ ІІ Виконуємо практичні роботи Тема: Складання порівняльної характеристики географічного положення Австралії, Африки та Південної Америки за типовим планом. Мета: закріпити й узагальнити знання про географічне положення материків тропічних широт; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, виявляти і пояснювати риси подібності та відмінності; тренувати вміння працювати з атласом і підручником; узагальнити вплив географічного положення на природу

За допомогою фізичних карт материків географічного атласу та

географічного положення

та Південної

материків. Завдання 1.

охарактеризуйте риси

Австралії, Африки

положення:

Площа

берегової лінії.

в завданні

дайте

географічне положення Австралії, Африки та Південної Америки? б) яка головна причина рис подібності географічного положення трьох материків? в) які схожі риси має природа Австралії, Африки та Південної Америки під впливом подібності географічного положення цих материків? Завдання 3. За допомогою інформації, опрацьованої в завданні 1, дайте відповіді: а) чим відрізняється географічне положення Австралії, Африки та Південної Америки? б) на які риси природи Австралії, Африки та Південної Америки впливає відмінність географічного положення цих материків? Виконуємо практичні роботи Тема: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії Мета: поглибити знання про географічні об’єкти, що відображають географічне положення, рельєф, внутрішні води, природні зони Австралії; закріпити вміння працювати з атласом і контурними картами; сформувати навички використання відповідних способів зображення різних типів об’єктів, узагальнити знання про унікальність природи материка Австралія. Завдання 1. За допомогою карт атласу визначте місце розташування географічних об’єктів і нанесіть їх на контурну карту: крайні точки, моря, затоки, протоки,

річки

завданні 1 (оберіть за власним бажанням 5–10 об’єктів). Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою Google Earth (https://cutt.ly/Kw97A3e3) знайдіть координати крайніх точок Австралії, вирахуйте протяжність материка з півночі на південь та із заходу на схід. За допомогою масштабу виміряйте найкоротшу відстань між Австралією та Африкою, Австралією та Південною Америкою.

відповіді: а) чим подібне

рівнини (низовина, плоскогір’я), пустелі (за § 25);

§ 25. Òåêòîíі÷íà áóäîâà, ðåëüєô òà êîðèñíі êîïàëèíè Àâñòðàëії

ПРИГАДАЄМО.

пов’язані тектонічна будова

ДІЗНАЄМОСЯ

Тектонічна будова материка. ßê ìè âæå ãîâîðèëè, іçîëüîâàíіñòü ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àâñòðàëії (§ 24) çóìîâëåíà òèì, ùî âîíà є ÷àñòèíîþ Ãîíäâàíè, ÿêà âіäîêðåìèëàñÿ áëèçüêî 120 ìëí ðîêіâ òîìó. Ðîçãëÿíåìî ñó÷àñíó

áóäîâó Àâñòðàëії (ìàë. 118).

Ìàë. 118. Òåêòîíі÷íà áóäîâà Àâñòðàëії

Â îñíîâі áіëüøîї ÷àñòèíè ñó÷àñíîãî ìàòåðèêà ëåæèòü äàâíÿ Àâñòðàëіéñüêà ïëàòôîðìà. Її ôóíäàìåíò ñêëàäåíèé äîêåìáðіé-

ñüêèìè êðèñòàëі÷íèìè і âóëêàíі÷íèìè ïîðîäàìè, ÿêі ïîäåêóäè âèõîäÿòü íà ïîâåðõíþ, óòâîðþþ÷è êðèñòàëі÷íі ùèòè. Îñîáëèâî âåëèêі ïëîùі çàéíÿòі ùèòàìè íà çàõîäі, öåíòðі é ïіâäíі ìàòåðèêà. Ó äàâíèíó öÿ ïëàòôîðìà íåîäíîðàçîâî ïіääàâàëàñÿ ðîçëîìàì і êîëèâàííÿì: âîíà ñïóñêàëàñÿ ãëèáîêî íèæ÷å ðіâíÿ îêåàíó і çíîâó ïіäíіìàëàñÿ íà ïîâåðõíþ. Îäíàê îêåàíі÷íі âîäè íіêîëè íå âêðèâàëè ïëàòôîðìó öіëêîì. Öåíòðàëüíó ÷àñòèíó ìàòåðèêà îõîïëþє ìîëîäà Ñõіäíîàâñòðàëіéñüêà ïëèòà, ÿêà, íà âіäìіíó âіä äàâíüîї ïëàòôîðìè, òðèâàëèé ÷àñ áóëà ÷àñòèíîþ îêåàíó. Àâñòðàëіéñüêà ïëàòôîðìà íà ñõîäі îòî÷åíà ñêëàä÷àñòèì ïîÿñîì ïàëåîçîéñüêîãî ïåðіîäó, â ÿêîìó ïðåäñòàâëåíі äіëÿíêè êàëåäîíñüêîї òà ãåðöèíñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі.  Рельєф. Àâñòðàëіÿ çà ñåðåäíüîþ âèñîòîþ íàä ðіâíåì ìîðÿ (215 ì) є íàéíèæ÷èì êîíòèíåíòîì ñâіòó. Îñêіëüêè çíà÷íà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà íà äàâíіé Àâñòðàëіéñüêіé ïëàòôîðìі, òî â

152 РОЗ ДІЛ ІІ

плита лежить в основі материка Австра-

плита, складчастий пояс?  Назвіть і пок а-

Як

і рельєф (поясніть на прикладах Африки або Південної Америки)?

Яка літосферна

лія?  Що таке платформа, щит,

жіть на карті найвищу (найнижчу) точку Австралії. 

 закономірності розміщення форм рельєфу материка;  різноманітність і багатство запасів корисних копалин Австралійського континенту НАВЧИМОСЯ: пояснювати

рельєфу та поширення корисних

на основі аналізу тектонічної будови материка;  знаходити й показувати на карті основні географічні об’єкти



і÷íó

ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ АВСТРАЛІЇ АВСТРАЛІЙСЬКА ПЛАТФОРМА

молода плита Палеозой

каледонська

герцинська

ПОЯС СКЛАДЧАСТОСТІ

ПРО: тектонічну будову Австралії;

особливості

копалин

Австралії.

òåêòîí

Щити Східноавстралійська

(

складчастості)

ðåëüєôі ïåðåâàæàþòü ðіâíèíè. Áëèçüêî 95 % òåðèòîðії íå ïіäíіìàþòüñÿ âèùå íіæ 600 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ (ìàë. 119). Àâñòðàëіÿ –єäèíèé êîíòèíåíò, äå âіäñóòíі äіþ÷і âóëêàíè é ñó÷àñíå çëåäåíіííÿ, òàêîæ òóò íå áóâàє çåìëåòðóñіâ.

Працюємо групами (у парі). Поясніть, для ділянок земної кори якого віку властиві такі прояви: відсутні діючі вулкани, не утворюються землетруси.

Çàõіäíà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ïіäâèùåíà, ò ó ò ëåæèòü âåëèêå Çàõіäíîàâñòðàëіéñüêå ïëîñêîãіð’ÿ.

Ó ðåëüєôі ïåðåâàæàþòü ïóñòåëüíі é

íàïіâïóñòåëüíі ðіâíèíè âèñîòîþ âіä

400 äî 600 ì. Òóò âåëèêà êіëüêіñòü

ïіùàíèõ ïóñòåëü ( ü Âåëèêà ïóñòåëÿ

Âіêòîðіÿ, Âåëèêà Ïіùàíà ïóñòåëÿ), ÿêі ìàþòü îñîáëèâèé âèãëÿä

÷åðåç ÷åðâîíèé âіäòіíîê ïіñêó, ç

2000 м

Австралія 0 1000

Центральна Австралія

ðÿäàìè äþí, ùî ñÿãàþòü âèñîòè êіëüêîõ äåñÿòêіâ ìåòðіâ, і ùåáåíèñòі ïóñòåëі (ïóñòåëÿ Ãіáñîíà, ìàë. 120). Ïî êðàÿõ ïëîñêîãіð’ÿ (ó ìіñöÿõ âèõîäó íà ïîâåðõíþ êðèñòàëі÷íîãî ôóíäàìåíòó ïëàòôîðìè) ðåëüєô áіëüø ïåðåñі÷åíèé і õâèëÿñòèé: íà ïіâíі÷íîìó çàõîäі – áðèëîâèé ìàñèâ Êіìáåðëі (çàââèøêè 600–900 ì, ìàë. 121), íà ñõîäі – ïîîäèíîêі áðèëîâі ãîðè Ìàê-Äîíåëë і Ìàñґðåéâ (âèñîòîþ 1200–1500 ì), íà çàõîäі – õðåáåò Äàðëіíã (1000–1200 ì), ÿêі êðóòî îáðèâàþòüñÿ íà ïðèáåðåæíèõ íèçîâèííèõ äіëÿíêàõ.

Ìàë. 120. Ïóñòåëÿ Ãіáñîíà

Ìàë. 119. Ðåëüєô Àâñòðàëії (ç ïðîôіëåì ïî 30° ïä. ø.)

Ìàë. 121. Õðåáåò Áàíãë-Áàíãë (ìàñèâ Êіìáåðëі) Ìàë. 122. Öåíòðàëüíà íèçîâèíà Ó öåíòðі ìàòåðèêà ëåæèòü Öåíòðàëüíà íèçîâèíà, âêðèòà ïîòóæíèì øàðîì îñàäîâèõ âіäêëàäіâ, її âèñîòà íå ïåðåâèùóє 100 ì, à óëîãîâèíà îçåðà Åéð ó íàéíèæ÷îìó ìіñöі îïóùåíà íà 16 ì íèæ÷å ðіâíÿ ìîðÿ. Âåëèêі ïðîñòîðè íèçîâèíè âêðèòі ùåáåíåì і ïіñêîì (ìàë. 122). Òóò ëåæèòü ïіùàíà ïóñòåëÿ Ñіìïñîíà ç äþíàìè âèñîòîþ äî 20–30 ì, ùî òÿãíóòüñÿ íà äåñÿòêè êіëîìåòðіâ.

153 РОЗ ДІЛ ІІ

Ìàë. 123. Áëàêèòíі ãîðè Àâñòðàëії

Ìàë. 124. Ãîðà Êîñöþøêî

300–800 ì), іç êðóòèìè ñõèëàìè, âèñîòà äî 1360 ì (ìàë. 123). Ãëèáîêà äîëèíà ðі÷êè Êîêñ ïîäіëÿє Áëàêèòíі ãîðè íà çàõіäíó ÷àñòèíó (ñêëàäåíó âàïíÿêàìè ç êàðñòîâèìè ôîðìàìè ðåëüєôó) і ñõіäíó (іç ïіñêîâèêіâ); – Àâñòðàëіéñüêі Àëüïè є íàéâèùîþ ïіâäåííîþ ÷àñòèíîþ Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà. Ïåðåâàæàþòü âèñîòè 1700–2000 ì, íàéáіëüøà – 2228 ì (ãîðà Êîñöþøêî – íàéâèùà òî÷êà ìàòåðèêà, ìàë. 124). Çáåðåãëèñÿ ñëіäè äàâíüîãî çëåäåíіííÿ. Íà ïіâíі÷íî-çàõіäíèõ ñõèëàõ õðåáòà áåðå ïî÷àòîê ãîëîâíà ðі÷êà Àâñòðàëії – Ìóððåé. Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті Австралії:1) рівнинні форми рельєфу, що названі в тексті параграфа; 2) гірський масив з найвищою точкою материка. Які можна простежити закономірності розміщення форм рельєфу по території материка Австралія?

 Корисні копалини. Àâñòðàëіÿ áàãàòà íà êîðèñíі êîïàëèíè, ñåðåä ÿêèõ ðóäíі ïåðåâàæàþòü íàä íåðóäíèìè. Äî ùèòіâ ïðèóðî÷åíі âåëè÷åçíі ïîêëàäè ðóäíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí: çàëіçà, ñâèíöþ, öèíêó, òèòàíó, ìіäі, óðàíó, çîëîòà, îëîâà, ïëàòèíè. Ìàòåðèê âîëîäіє ìàéæå 1/3 ñâіòîâèõ çàïàñіâ óðàíîâèõ ðóä. Ùîðі÷íî òóò äîáóâàþòü áіëüø ÿê 320 ò çîëîòà – 2-ãå ìіñöå ó ñâіòі. Îñàäîâèé ÷îõîë ïëàòôîðìè óòðèìóє êîëîñàëüíі ïîêëàäè áîêñèòіâ (1/3 ñâіòîâèõ çàïàñіâ), ôîñôîðèòіâ, êàì’ÿíîї ñîëі. Îñíîâíі ïîêëàäè êàì’ÿíîãî âóãіëëÿ ëåæàòü ó ñõіäíіé ÷àñòèíі êîíòèíåíòó, à â îñàäîâîìó ÷îõëі Öåíòðàëüíîї íèçîâèíè

154РОЗ ДІЛ ІІ Це цікаво знати Аєрс-Рок – найдавніша (680 млн років) і найбільша монолітна скеля, столова гора на Західно-Австралійському плоскогір’ї. Здіймається над поверхнею до 348 м, а в обхваті становить 9 км. Підніжжя прикрашають давні наскельні малюнки. Ñõіäíі óçáåðåææÿ Àâñòðàëії çàéíÿòі ãіðñüêèìè ìàñèâàìè Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà. Âіí òÿãíåòüñÿ ïàðàëåëüíî ñõіäíîìó óçáåðåææþ Àâñòðàëії, âіä ìèñó Éîðê íà ïіâîñòðîâі Êåéï-Éîðê íà ïіâíî÷і äî ìèñó Ïіâäåííî-Ñõіäíîãî òà Áàññîâîї ïðîòîêè íà ïіâäíі. Îñòðіâ Òàñìàíіÿ òàêîæ є ÷àñòèíîþ öüîãî äàâíüîãî ã і ð ñüêîãî ìàñèâó. Äîâæèíà

4000 êì, ó íüîìó îñîáëèâî

іëÿþòüñÿ: – Áëàêèòíі ãîðè – ïëîñêîâåðõі, ñèëüíî ðîç÷ëåíîâàíі êàíüéîíàìè (ãëèáèíîþ

õðåáòà áëèçüêî

âèä

äî

çíàéäåíî ðîäîâèùà íàôòè é ïðèðîäíîãî ãàçó. Ïîêëàäè ïðèðîäíîãî ãàçó é íàôòè âèÿâëåíі òàêîæ і íà øåëüôі ïîáëèçó ïіâíі÷íî-çàõіäíèõ áåðåãіâ ìàòåðèêà. Іç äàâíüîþ ñêëàä÷àñòіñòþ íà òåðèòîðії Àâñòðàëії ïîâ’ÿçàíі ðîäîâèùà îëîâ’ÿíèõ, ìіäíèõ, òèòàíîâèõ òà іíøèõ ðóä.

Це цікаво знати Найбільший золотий рудник

Піт у західній частині Австралії. Його довжина

близько 3500 м, а ширина – 1500 м. Глибина кар’єру становить ≈570 м. Цю золоту копальню

копалин з тектонічними структурами, що складають поверхню материка?

Кейс-випадки Чому в Австралії в кольорі

Австралії – «червоний материк»)?

Картографічна лабораторія

155 РОЗ ДІЛ ІІ

світі – Супер

було

наприкінці ХІХ ст. Зараз шахта видобуває до 850 тис. унцій (28 т) золота на рік. Працюємо групами (у парі). «Золота лихоманка» в Австралії – історичний період активного видобутку золота (ХІХ ст.). Шість із десяти нині відомих найбільших золотих самородків у світі було знайдено в Австралії. Чому тут сконцентрована така велика кількість покладів руд дорогоцінних металів. Уявіть себе шукачами скарбів: у яку частину материка ви відправилися б?

меседжі до питань

відкрито

Складаємо

Які тектонічні структури складають будову поверхні Австралії?

Назвіть елементи Австралійської платформи. Які форми рельєфу з ними пов’язані?

Якого віку складчасті ділянки будови земної кори Австралії? Чому для них не властиві сучасні прояви вулканізму й сейсмічності?

Як співвідносяться в рельєфі Австралії рівнини і гори? Чим зумовлено переважання за площею рівнин на материку?

Назвіть і покажіть на карті основні форми рельєфу Австралії.

Які спільні риси простежуються в будові земної поверхні та рельєфі всіх материків тропічних широт: Австралії, Африки та Південної Америки?

На які корисні копалини багата Австралія? Як пов’язані поклади корисних

земної поверхні переважають червоні відтінки

(прізвисько

план

( Інтелект уальни й навігатор по курс у, форзац 1), текст у параграфа та тематичних карт атласу опишіть гірськ у систем у Австралії. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Найвища точка Австралії – відкриття та походження назви. Хто такий Тадеуш Косцюшко? 2. Презентація добірки матеріалів про унікальні форми рельєфу Австралії. 3. «Золота лихоманка» в Австралії. Працюємо з інтернет-ресурсами Австралійський материк у складі Індо-Австралійської літосферної плити дрейфує на північ. Знайдіть інформацію про швидкість цього руху та прорахуйте, де приблизно опиниться материк через 50 млн років.

а допомогою типового

 визначати типи

картою та кліматичними діаграмами;  пояснювати вплив рельєфу на формування вод суходолу Австралії.  Загальні риси клімату Австралії. Êëіìàò Àâñòðàëії âèçíà÷àєòüñÿ ðîçòàøóâàííÿì êîíòèíåíòó âіäíîñíî åêâàòîðà і Ïіâäåííîãî òðîïіêó, à òàêîæ öè ð ê ó ëÿö іє þ ïîâ і ò ð ÿíèõ

ìàñ, âïëèâîì ðåëüєôó, îêåàíі÷íèìè

òå÷іÿìè é іíøèìè êëіìàòîòâіðíèìè ÷èííèêàìè (ìàë. 125). Òîìó êëіìàò

íà áіëüøіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà õàðàêòåðèçóєòüñÿ ÿê ñïåêîòíèé і ñóõèé.

Çàãàëîì íàä êîíòèíåíòîì âèïàäàє

â ï’ÿòü ðàçіâ ìåíøå îïàäіâ, íіæ íàä Àôðèêîþ.

Íà êë і ìàò À âñò ð àë ії âåëèêèé

âïëèâ ÷èíÿòü àòìîñôåðíà öèðêóëÿöіÿ і ïіäñòèëüíà ïîâåðõíÿ. Òåðèòîðіÿ ìàòåðèêà ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì ïîñòіéíèõ âіòðіâ – ïіâäåííî-ñõіäíèõ ïàñàòіâ. Öі âіòðè ïðèíîñÿòü ç Òèõîãî îêåàíó âîëîãå ïîâіòðÿ, òîìó íà ñõіäíèõ ñõèëàõ Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà âèïàäàє âåëèêà êіëüêіñòü îïàäіâ. Ãîðè óòðèìóþòü âîëîãó, і òîìó òå ïîâіòðÿ, ùî ïåðåéøëî ÷åðåç ãіðñüêèé õðåáåò, ñòàє çàíàäòî ñóõèì. Êðàéíÿ ïіâíі÷ ìàòåðèêà ïåðåáóâàє â çîíі âïëèâó âîëîãîãî ìóñîíó ç Іíäіéñüêîãî òà Òèõîãî îêåàíіâ.

Ñâіé âïëèâ íà êëіìàò Àâñòðàëії ÷èíÿòü і îêåàíі÷íі òå÷ії. Ïіâíі÷ Àâñòðàëії îìèâàєòüñÿ òåïëîþ Ïіâäåííîþ Ïàñàòíîþ òå÷іє

âîíè ïðèíîñÿòü íà

156 РОЗ ДІЛ ІІ

26.

ìàò

ії ПРИГАДАЄМО. У чому відмінність географічного положення Австралії від інших материків тропічних широт?  У якій частині материка лежать гори?  Які океанічні течії проходять вздовж берегів материка?  Які природні чинники впливають на розподіл внутрішніх вод по території Австралії?  Які об’єкти вод суходолу Австралії вам відомі? Покажіть їх на карті. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: загальні риси клімату та їх вплив на особливості внутрішніх вод Австралії;  географічне розташування кліматичних поясів

вод материка;  особливості розподілу температур повітря

та підземних вод по території Австралії. НАВЧИМОСЯ:

вплив кліматотвірних чинників на клімат Австралії;

клімату регіонів

Êëі

і âîäè ñóõîäîëó Àâñòðàë

та внутрішніх

й опадів, річок, озер

аналізувати

материка за кліматичною

ïðèëåãëі òåðèòîðії ðÿñíі îïàäè. Íåïîäàëіê âіä

ðíі

Àâñòðàëії ВИСОКИЙ ТИСК их Вітрів е ЗАХІДНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ Сх і дноавстралійсь к а ічет З а х і дваон с т й с ь к а т е ч і я ОЙ Т Суха погода Волога погода Теплі течії Холодні течії Напрямки постійних вітрів

þ, à ñõіäíà ÷àñòèíà – òåïëîþ Ñõіäíîàâñòðàëіéñüêîþ òå÷ієþ. Îáèäâі

Ìàë. 125. Êëіìàòîòâі

÷èííèêè

Òàñìàíії ïðîõîäèòü õîëîäíà Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ, à íà çàõîäі ìàòåðèêà – її ïіâíі÷íà ãіëêà (Çàõіäíîàâñòðàëіéñüêà òå÷іÿ).  Кліматичні пояси і типи клімату материка. Àâñòðàëіÿ ðàçîì ç ïðèëåãëèìè îñòðîâàìè ðîçòàøîâàíà â ÷îòèðüîõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ. Âåëèêà її ÷àñòèíà ëåæèòü ó ïîÿñі ïàíóâàííÿ ñóõîї òðîïі÷íîї ïîâіòðÿíîї ìàñè, ïіâíі÷ ïåðåáóâàє â ñóáåêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòі, à ïіâäåíü – ó ñóáòðîïі÷íîìó ïîÿñі, äå âèäіëÿþòü òðè êëіìàòè÷íі

îáëàñòі, ÿêі âіäðіçíÿþòüñÿ êіëüêіñòþ òà ðåæèìîì âèïàäіííÿ îïàäіâ. Îñòðіâ Òàñìàíіÿ ìàéæå öіëêîì ïåðåáóâàє â ïîìіðíîìó ïîÿñі.

Працюємо групами (у парі). Пригадайте: які повітряні маси почергово змінюють одна одну в межах перехідних кліматичних поясів Австралії (субекваторіального, субтропічного)? Які вітри приносять

ряні маси до Австралії?

Ïіâíі÷ ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà â ñóáåêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі (ìàë. 126), äå ÷іòêî âèðàæåíі ñóõèé і äîùîâèé ñåçîíè, ùî çóìîâëåíî çìіíîþ ïàíіâíèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Óëіòêó òóò ïàíóþòü åêâàòîðіàëüíі ïîâіòðÿíі ìàñè, òîìó â öåé ïåðіîä òóò ñïåêîòíî (äî +28 °Ñ) і âîëîãî (äî 1000–1500 ìì îïàäіâ). Óçèìêó ñþäè ïðèõîäèòü òðîïі÷íå ïîâіòðÿ, ùî ïðèíîñèòü ñóõó é ñïåêîòíó ïîãîäó (äî +25 °Ñ). Îïàäè âëіòêó (ãðóäåíü–ëþòèé) ñþäè ïðèíîñèòü

ïіâíі÷íî-çàõіäíèé ìóñîí; óçèìêó (÷åðâåíü–ñåðïåíü) ÷àñòі ïîñóõè.

îñíîâíі òèïè êëіìàòó: òðîïі÷íèé âîëîãèé і òðîïі÷íèé ïóñòåëüíèé. Äëÿ êðàéíüîãî ñõîäó Àâñòðàëії õàðàêòåðíèé òðîïі÷íèé âîëîãèé êëіìàò, ó ÿêîìó ïàíóþòü ïіâäåííî-ñõіäíі ïàñàòè. Öі âіòðè ïðèíîñÿòü іç ñîáîþ íà ìàòåðèê íàñè÷åíі âîëîãîþ ïîâіòðÿíі ìàñè ç Òèõîãî îêåàíó, òîìó âñі ïðèáåðåæíі ãіðñüêі òåðèòîðії äîáðå çâîëîæåíі (ó ñåðåäíüîìó âіä 1000 äî 1500 ìì îïàäіâ) і ìàþòü ì’ÿêèé òåïëèé êëіìàò (òåìïåðàòóðà íàéõîëîäíіøîãî ìіñÿöÿ +11…+13 °C).

157 РОЗ ДІЛ ІІ

вологі повіт

âîëîãèé

СБТЛВЛ 140 120 100 80 60 40 20 0 280 240 200 160 120 80 40 0 °С мм +28,1 °С 1100 мм Кліматодіаграма міста Дарвін Повінь під час літньої зливи на півночі материка

àëüíèé

іìàòè÷íèé ïîÿñ Àâñòðàëії Ó òðîïі÷íîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі Àâñòðàëії ôîðìóþòüñÿ äâà

Ìàë. 126. Ñóáåêâàòîðі

êë

Öåíòðàëüíіé òà çàõіäíіé ÷àñòèíàì ìàòåðèêà âëàñòèâèé òðîïі÷íèé ïóñòåëüíèé êëіìàò. Ñåðåäíі òåìïåðàòóðè ëіòà – äî +30 °C (іíîäі é âèùå), à âçèìêó çíèæóþòüñÿ äî +10...+15 °C (ìàë. 127).

Ìàë. 127. Òðîïі÷íèé êë

Ó öåíòðі êîíòèíåíòó äåííà òåìïåðàòóðà âëіòêó äî +45 °C, à âíî÷і – 0 °Ñ і íèæ÷å (–4…–6 °C). Àâñòðàëіÿ – íàéñóõіøèé êîíòèíåíò. Òðîïі÷íі òåðèòîðії â ñåðåäíüîìó îòðèìóþòü äî 250–300 ìì îïàäіâ íà ðіê, à іíîäі êіëüêà ðîêіâ ïîñïіëü çîâñіì íå áóâàє äîùіâ. Ïіâäåíü ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíèé ó çîíі ñóáòðîïі÷íîãî êëіìàòó (ìàë. 128), â ÿêîìó âèäіëÿþòü òðè êëіìàòè÷íі îáëàñòі: 1) ñóáòðîïі÷íà âîëîãà

2) ñóáòðî-

êîíòèíåíòàëüíà îõîïëþє ðіâíèíè íà ïіâäíі і òÿãíåòüñÿ äî Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà, äå îïàäіâ ìàëî (äî 150–250 ìì), à òàêîæ âëàñòèâі ðіçêі ñåçîííі êîëèâàííÿ òåìïåðàòóð; 3) ñóáòðîïі÷íà ñåðåäçåìíîìîðñüêà íà ïіâäåííîìó çàõîäі, іç ñïåêîòíèì і ïîñóøëèâèì ëіòîì ç òåìïåðàòóðàìè äî +23…+27 °Ñ, îïàäè âèïàäàþòü ïåðåâàæíî â îñіííüî-çèìîâèé ïåðіîä êіëüêіñòþ äî 500–600 ìì.

158 РОЗ ДІЛ ІІ

СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 80 60 40 20 0 °С мм 238 мм +21,7 °С Кліматодіаграма міста Уїлуна Хмари в тропічній пустелі Австралії

ìàòè÷íèé ïîÿñ Àâñòðàëії

ïіâäåííîìó ñõîäі, äå òåìïåðàòóðè ñі÷íÿ ñòàíîâëÿòü +22 °Ñ, ó ëèïíі +6 °Ñ, îïàäіâ óïðîäîâæ ðîêó – äî 500–600 ìì. СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 80 60 40 20 0 °С мм 536 мм +16,4 °С °С Кліматодіаграма міста Аделаїда Залізниця через рівнину Налларбор –літні пейзажі Ìàë. 128. Ñóáòðîïі÷íèé

ñþäè ïàñàòè ç Òèõîãî

íà

êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Àâñòðàëії Ëіòíі îïàäè ïðèíîñÿòü

îêåàíó;

ïі÷íà

Îñòðіâ Òàñìàíіÿ ïåðåáóâàє â ìåæàõ ïîìіðíîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó, äå ïàíóþòü çàõіäíі âіòðè (ìàë. 129), ùî ïðèíîñÿòü ñþäè îïàäè ç Іíäіéñüêîãî îêåàíó (800–1000 ìì). Òóò ïðîõîëîäíå ëіòî (+15 °Ñ) і ì’ÿêà çèìà (äî +8 °Ñ).

Ðі÷îê íà ìàòåðèêó äóæå ìàëî. Ðі÷êè Àâñòðàëії íàëåæàòü äî áàñåéíіâ äâîõ îêåàíіâ – Іíäіéñüêîãî і Òèõîãî, âîäîäіë ìіæ ÿêèìè ïðîõîäèòü ïî Âåëèêîìó Âîäîäіëüíîìó õðåáòó. Áіëüøà ÷àñòèíà ðі÷îê òå÷å äî Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Êîðîòêі, ïîðîæèñòі é ïîâíîâîäíі ðі÷êè ñòіêàþòü іç Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà äî Òèõîãî

îêåàíó, äå їõ øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü äëÿ îòðèìàííÿ åëåêòðîåíåðãії. Ñòîêó â îêåàí íå ìàє ìàéæå 60 % òåðèòîðії – öå áàñåéí âíóòðіøíüîãî ñòîêó. Íàéáіëüøà ðіêà Àâñòðàëії – Ìóððåé (2508 êì) ç ïðèòîêîþ Äàðëіíã (2740 êì). Âîíà áåðå ïî÷àòîê â Àâñòðàëіéñüêèõ Àëüïàõ і òå÷å äî Âåëèêîї Àâñòðàëіéñüêîї çàòîêè Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Öі ðіêè íàéïîâíîâîäíіøі íà ïî÷àòêó ëіòà, êîëè â ãîðàõ òàíå ñíіã. Ó ñóõó ïîðó ðîêó âîíè çíà÷íî ìіëіøàþòü, à äåÿêі ç ïðèòîê Ìóððåþ íàâіòü ðîçïàäàþòüñÿ íà îêðåìі іçîëüîâàíі âîäîéìè. Æèâëåííÿ ðі÷îê äîùîâå, à â Àâñòðàëіéñüêèõ Àëüïàõ – çìіøàíå. Áіëüøіñòü âîäè öèõ ðі÷îê çàáèðàþòü íà çðîøåííÿ ïîëіâ. Äî áåçñòі÷íèõ ðàéîíіâ íàëåæàòü âîäîòîêè çàõіäíîї òà öåíòðàëüíîї ÷àñòèí ìàòåðèêà. Òóò âіäñóòíі ðі÷êè ç ïîñòіéíèì ðі÷èùåì. Òàêі òèì÷àñîâі âîäîòîêè ÷èñëåííі â òðîïіêàõ, äå âîíè çâóòüñÿ êðèêàìè.

159 РОЗ ДІЛ ІІ

СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 80 60 40 20 0 °С мм 592 мм +12,4 °С °С Кліматодіаграма міста Гобарт Періодично Тасманію взимку засипає снігом

іìàòè÷íèé ïîÿñ Àâñòðàëії  Води суходолу Австралії. Ïàíóâàííÿ íà ìàòåðèêó òðîïі÷íîãî ïóñòåëüíîãî êëіìàòó, âіäñóòíіñòü âèñîêèõ ãіð ç ëüîäîâèêàìè є ïðè÷è-

áі

і Àâñòðàëії íà ïîâåðõíåâі

Ìàë. 129. Ïîìіðíèé êë

íîþ

äíîñò

âîäè.

Крик – це річка, що періодично пересихає, або тимчасовий водотік у внутрішніх районах Австралії

Ìàë. 130. Àâñòðàëіéñüêèé êðèê

Êðèêè íàïîâíþþòüñÿ âîäîþ ëèøå

ïіä ÷àñ êîðîòêî÷àñíèõ çëèâ, àëå íåçàáàðîì ïіñëÿ äîùó ðóñëî ðі÷êè çíîâó

ï å ð åòâî ð þ є òüñÿ íà ñ ó õ ó ï і ùàí ó äіëÿíêó (ìàë. 130), ÿêà íàé÷àñòіøå

í å ìà є íå ëèøå ïîñò і éíî ї òå÷ ії , à íàâіòü ïåâíèõ îáðèñіâ. Íàéáіëüøèé

êðèê – Êóïåð-Êðèê (áëèçüêî 1420 êì)

íà ñõîäі Àâñòðàëії, ùî äîñÿãàє ãèðëà ëèøå ïіä ÷àñ ñèëüíèõ ëіòíіõ äîùіâ.

Íà ìàòåðèêó ÷èìàëî îçåð, àëå ìàéæå âñі âîíè áåçñòі÷íі, âêðèòі ñîëÿíîþ êіðêîþ, çàïîâíþþòüñÿ âîäîþ ëèøå ïіä ÷àñ äîùіâ. Ëіòîì îçåðà ïåðåñèõàþòü і ÿâëÿþòü ñîáîþ íåãëèáîêі çàïàäèíè ç øàðîì ñîëі, ÿêèé íà äíі іíîäі ñÿãàє äî 1,5 ì. Îçåðà ïåðåâàæíî ðåëіêòîâîãî ïîõîäæåííÿ. Íàéáіëüøå îçåðî Àâñòðàëії – Åéð – є ìіëêèì і ñîëîíèì, ëåæèòü ó öåíòðі ìàòåðèêà. Ðіâåíü âîäè îçåðà íèæ÷å ðіâíÿ îêåàíó íà 16 ì (íàéíèæ÷à òî÷êà Àâñòðàëії). Éîãî ïëîùà îöіíþєòüñÿ â 15 òèñ. êì2, àëå ðіâåíü âîäè â îçåðі òà éîãî ðîçìіðè çìіíþþòüñÿ çàëåæíî âіä ñåçîíó. Ó ñóõèé ñåçîí âîíî ïåðåñèõàє, çàëèøàþ÷è òðîõè âîëîãè. Êîëè îçåðî Åéð íàïîâíåíå, òî є íàéáіëüøèì íà ìàòåðèêó. Â Àâñòðàëіéñüêèõ Àëüïàõ íàÿâíі íåâåëè÷êі îçåðà ëüîäîâèêîâîãî ïîõîäæåííÿ, ùî äóæå ìàëüîâíè÷і.

Це цікаво знати Озеро

é îõîïëþþòü 2/3 òåðèòîðії Àâñòðàëії. Ãëèáèíà çàëÿãàííÿ âîä êîëèâàєòüñÿ âіä 100 äî 2100 ì. Âåëèêà ÷àñòêà ïіäçåìíèõ âîä çàñîëåíà, ùî ïåðåøêîäæàє їõíüîìó âèêîðèñòàííþ â ãîñïîäàðñòâі. Íàéáіëüøèì íà êîíòèíåíòі є Âåëèêèé Àðòåçіàíñüêèé áàñåéí, ÿêèé îõîïëþє òåðèòîðіþ ìàéæå 2 ìëí êì2. Âîäó áàñåéíó âèêîðèñ-

160 РОЗ ДІЛ ІІ

Ейр, або Каті-Танда-Лейк-Ейр, названо на честь Едварда Ейра, європейця, який відкрив його в 1840 р. Під час сезону дощів річки з північного сходу течуть у бік озера. Від їхньої повноводності залежить, чи потрапить вода до озера і наскільки воно наповниться. Озеро Ейр називають «мертвим серцем Австралії», оскільки під час посухи воно нагадує соляну пустелю. Такі періоди тут дуже часті, тому поблизу майже немає рослин і тварин. Âåëèêі çàïàñè ïіäçåìíèõ âîä çáèðàþòüñÿ â 33 àðòåç

Âîíè

ó ïðîãèíàõ

іàíñüêèõ áàñåéíàõ.

ðîçòàøîâàíі

ïëàòôîðìè

òîâóþòü äëÿ ãîñïîäàðñüêî-ïèòíèõ ïîòðåá і äëÿ çðîøåííÿ. ×èñëåííі

ìіíåðàëüíі äæåðåëà âèõîäÿòü íà ïîâåðõíþ â ðàéîíі îçåðà Åéð.

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті: 1) річки, що названі в тексті параграфа; 2) найбільше озеро Австралії. З чим пов’язана мала кількість і нерівномірність

Складаємо меседжі до питань

1. Назвіть головні кліматотвірні чинники, що формують клімат Австралії

2. У яких кліматичних поясах лежить територія Австралії? Покажіть їх

3. Яка повітряна маса (ПМ) панує над більшою частиною материка?

риси клімату вона формує?

4. У яку частину материка надходить помірна ПМ? У яку пору року?

5 У чому полягає особливість внутрішніх вод Австралії?

6 Чому внутрішній

8. Які типи озер утворилися в Австралії?

9. Що ви дізналися про Великий Артезіанський басейн? Кейс-випадки

1. Чому Австралія – найсухіший з материків тропічних широт?

2. Поясніть вислів людей, що подорожують по Австралії: «Перетнути Налларбор і не вмерти!».

3. Чому озеро Ейр називають «мертвим серцем Австралії»?

Картографічна лабораторія

1. Користуючись планом (Інтелект уальний навігатор

ні пояси Австралії.

2 Температура повітря (середня, max, min)

4. Типи клімату

161 РОЗ ДІЛ ІІ

розподілу річок та озер по території материка?

на карті.

Які

які місяці року в Австралії панує зима?

Як впливає клімат на особливості

Австралії

Що таке крики?

річок

(живлення, режим річок)?

безстічний басейн охоплює найбільшу площу в межах материка – до 60 %?

Складіть сенкан або есе до одного з об’єктів вод суходолу Австралії: річки –

Муррей і Дарлінг; озеро – Ейр.

Покажіть найбільші озера на карті.

по курсу, форзац 1) та текстом § 26і тематичними картами атласу, охарактеризуйте кліматич-

Результати запишіть у таблицю (у зошиті):

характеристики Субекваторіальний Тропічний Субтропічний Помірний

Параметри

повітряна маса

Панівна

Атмосферні опади (кількість, розподіл за сезонами року)

вплив на клімат материків тропічних широт (Австралія, Африка та Південна Америка) в Південній півкулі: теплих океанічних течій на й східні узбережжя материків; холодних течій на західні узбережжя материків; розташування і висоти гірських систем. 3 Користуючись планом (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) та за допомогою тексту підручника й тематичних карт атласу охарактеризуйте річку Муррей (або іншу австралійську річку за власним вибором)

2. Порівняйте

Спостерігаємо

навички визначати

показників кліматичної карти; узагальнити

Австралії.

Допоміжні

162 РОЗ ДІЛ ІІ

, проєктуємо, досліджуємо

Про що розповідають назви річок та озер Австралії?

Проєкт «Унікальні водойми Австралії: австралійські крики, озеро Ейр, Великий Артезіанський басейн».

Презентація добірки матеріалів про господарське використання вод суходолу Австралії

клімату Австралії за кліматичними діаграмами. Мета: поглибити знання

пояси та типи клімату;

основі аналізу кліматичних діаграм та

про

клімату

Виконуємо практичні роботи Тема: Визначення типів

про кліматичні

сформувати

типи клімату на

знання

особливості

матеріали: кліматичні карти атласу, серія кліматичних діаграм типів клімату Австралії, правила читання кліматичної діаграми (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1). А СБТЛВЛ 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм +20,3 °С 1168 мм СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 80 60 40 20 0 °С мм +21,8 °С 227 мм СБТЛВЛ 50 40 30 20 10 0 100 80 60 40 20 0 °С мм +12,2 °С 911 мм 140 120 100 80 60 40 20 0 280 240 200 160 120 80 40 0 °С мм СБТЛВЛ +24,1 °С 1111 мм Д СБТЛВЛ 80 70 60 50 40 30 20 10 0 160 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм +15,8 °С 872 мм Завдання 1. Доведіть за допомогою кліматичних діаграм, що всі об’єкти або території Австралії, для яких вони побудовані, розташовані в Південній півкулі Землі. Завдання 2. Визначте, у якому кліматичному поясі розташовані об’єкти і або території, для яких побудовані кліматичні діаграми (за температурою найтеплішого та найхолоднішого місяців): 1) субекваторіальний; 2) тропічний; 3) субтропічний; 4) помірний. Завдання 3. Визначте тип клімату об’єктів або територій, для яких по- у будовані кліматичні діаграми (за стовпчастими діаграмами, що передають режим опадів та їх кількість упродовж року):

субекваторіальний;

тропічний пустельний;

тропічний вологий;

субтропічний середземноморський;

помірний морський.

г. Косцюшко (долинами річок Муррей та Дарлінг). У який сезон року її варто проводити і чому? Порахуйте довжину такого маршруту подорожі. § 27. Óíіêàëüíіñòü ðîñëèííîñò

У яких географічних поясах розташований



наслідки втручання людини в природні комплекси материка.

Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії. Àâñòðàëіÿ âіäðіçíÿєòüñÿ âіä іíøèõ ìàòåðèêіâ ñâîєðіäíіñòþ îðãàíі÷íîãî ñâіòó.

Çàâäÿêè òðèâàëіé іçîëÿöії, îñîáëèâîñòÿì ãåîãðàôі÷íîãî ïîëî-

æåííÿ òà ïðèðîäíèõ óìîâ íà ìàòåðèêó ñêëàëàñÿ âåëèêà êіëüêіñòü

äåìі÷íèõ ôîðì.

Працюємо групами ( у парі ) . Помірк уй те і поясніть , що означає «ізольованість» материка Австралія?

Â Àâñòðàëії çáåðåãëîñÿ ÷èìàëî âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí, ÿêі áëèçüêі äî òèõ, ùî íàñåëÿëè Çåìëþ â äàâíèíó òà çíèêëè íà іíøèõ êîíòèíåíòàõ. Ìàéæå 75 % âèäіâ ìіñöåâèõ ðîñëèí і 90 % òâàðèí ó æîäíîìó êóòî÷êó ñâіòó áіëüøå íå òðàïëÿєòüñÿ. Є òóò і ðåëіêòîâі âèäè.

Релікти – види рослин або тварин, що є залишками давньої флори

фауни.

Ñåðåä ðîñëèí åíäåìіêàìè є: åâêàëіïòè, àêàöії, ïàëüìè, äåðåâîïîäіáíі ïàïîðîòі, áåçëі÷ âèäіâ òðàâ і ÷àãàðíèêіâ. Áіëüøіñòü äåðåâ Àâñòðàëії íàëåæàòü äî åâêàëіïòîâèõ, äåÿêі ç íèõ ñÿãàþòü 90 ì. Íà ìàòåðèêó ìàéæå âіäñóòíі õèæàêè, åíäåìіêàìè є êåíãóðó, êîàëà, êà÷êîäçüîá, єõèäíà, âîìáàò òîùî. Ñóì÷àñòі òâàðèíè є ìіñöåâèìè

163 РОЗ ДІЛ ІІ Завдання 4. Зробіть висновки стосовно визначення типів клімату Австралії за кліматичними діаграмами. Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою інтерактивної карти https://cutt.ly/xwOlvGsx побудуйте маршрут подорожі від Великої Австралійської затоки до

і і òâàðèííîãî ñâіòó Àâñòðàëії. Ïðèðîäíі çîíè

материк Австра-

географічному положенню Австралії?  Які представники рослинного та тваринного світу Австралії вам відомі?  Що знаєте про унікальність органічного світу материка? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: причини унікальності органічного світу Австралії;  зміни природи материка людиною;  найвідоміші природні об’єкти Австралії, віднесені до Світової спадщини ЮНЕСКО. НАВЧИМОСЯ: пояснювативплив рельєфу і клімату на формування

Австралії;  оцінювати

ПРИГАДАЄМО.

лія?  Які природні зони відповідають

унікального органічного світу

або

ðåëіêòàìè, їõ òóò íàëі÷óєòüñÿ áëèçüêî 250 âèäіâ, іç ÿêèõ íàéâіäîìіøі êîàëà, êåíãóðó, ñóì÷àñòèé âîâê, ñóì÷àñòà áіëêà òîùî. Âіäîìî 55 âèäіâ êåíãóðó. Öі òâàðèíè ñÿãàþòü 3 ì і ìîæóòü ñòðèáàòè äî 12 ì ó äîâæèíó і äî 2,7 ì ó âèñîòó. Âіäñòàíі âîíè äîëàþòü çі øâèäêіñòþ äî 45 êì/ãîä. Êîàëè õàð÷óþòüñÿ ëèñòÿì åâêàëіïòà, âîíè ïîâіëüíі é ñîííі. Â Àâñòðàëії ìåøêàþòü äàâíі ÿéöåêëàäíі ññàâöі – êà÷êîäçüîáè

òà єõèäíè. Їõíі äèòèí÷àòà âèáèðàþòüñÿ ç ÿéöÿ, àëå âåñü ÷àñ ïåðåáóâàþòü ïіä ìàìèíèì ÷åðåâîì і õàð÷óþòüñÿ її ìîëîêîì.

 Природні зони. Íà ìàòåðèêó äîáðå âèðàæåíà øèðîòíà çîíàëüíіñòü, ùî ïðåäñòàâëåíà ïðèðîäíèìè çîíàìè, çîáðàæåíèìè íà ìàë. 131.

2. Перемінновологі

Тасманії Ìàë. 131. Ïðèðîäíі çîíè Àâñòðàëії

Çîíà âîëîãèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ ðîçòàøîâàíà íà êðàéíüîìó ïіâíі÷íîìó çàõîäі êîíòèíåíòó, äå âèïàäàє áàãàòî îïàäіâ. Íà ÷åðâîíèõ ôåðàëіòíèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü ðіçíі âèäè ïàëüì, ôіêóñіâ, ëàâðіâ, äåðåâîïîäіáíèõ ïàïîðîòåé. Ó ëіñàõ íà ñõіäíèõ ñõèëàõ ãіð ïåðåâàæàє åâêàëіïò. Ó ãîðàõ âèùå 1000 ì ðîñòóòü ãіðñüêі ëіñè. Ïîäåêóäè íà ñàìîìó óçáåðåææі òðàïëÿþòüñÿ çàðîñòі ç áàìáóêіâ. Ó òèõ ìіñöÿõ, äå áåðåãè ïëàñêі òà ìóëèñòі, ïîøèðåíà ìàíãðîâà ðîñëèííіñòü. Ñåðåä òâàðèí ìåøêàþòü äåðåâíі ñóì÷àñòі, îïîñóìè, єõèäíè, ðàéñüêі ïòàõè, êàçóàðè, ó ðі÷êàõ – áàãàòî êðîêîäèëіâ (ìàë. 132).

Ìàë. 132. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè âîëîãèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ Àâñòðàëії: 1 – ôіêóñ; 2 – åâêàëіïò; 3 – îïîñóì; 4 – êàçóàð; 5 – êðîêîäèë

164РОЗ ДІЛ ІІ

Вологі вічнозелені ліси

ліси

Савани і рідколісся

Пустелі і напівпустелі

Мішані ліси

5. Твердолисті ліси та чагарники 6.

Çîíà ñàâàí і ðіäêîëіññÿ âіäïîâіäàє ñóáåêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñó. Íà ÷åðâîíèõ ôåðàëіòíèõ і ÷åðâîíî-áóðèõ ґðóíòàõ ñåðåä òðàâ (êåíãóðîâà òðàâà) ðîñòóòü åâêàëіïòè, àêàöії, êàçóàðèíè іç áåçëèñòèìè íèòêîâèäíèìè ãіëêàìè, ïëÿøêîâі äåðåâà. Åâêàëіïòè íå ìàþòü ñîáі ðіâíèõ ïî âèñîòі ñåðåä ïîðіä іç òâåðäîþ äåðåâèíîþ; äåÿêі ç íèõ ñÿãàþòü äî 150 ì âèñîòè і 10 ì ó äіàìåòðі. Íà ïîñóøëèâèõ òåðèòîðіÿõ ïåðåâàæàþòü ñêðåáè іç ïîñóõîñòіéêèõ âèäіâ àêàöіé, åâêàëіïòіâ і êàçóàðèí.

Скреб – зарості низькорослих (1–2 м) вічнозелених чагарників у су бтропічній Австралії.

Ó ñàâàíàõ ìåøêàþòü êåíãóðó, êîàëè, âîìáàòè, ñòðàóñè åìó, êà÷êîäçüîáè, єõèäíè, êàêàäó, õâèëÿñòі ïàïóãè òîùî. Ïîøèðåíі êîëîíії òåðìіòíèêіâ і ðіçíèõ ìóðàõ (ìàë. 133).

Ìàë. 133. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ñàâàí і ðіäêîëіññÿ Àâñòðàëії: 1 – àêàöіÿ; 2 – êàçóàðèíà; 3 – ïëÿøêîâå äåðåâî; 4 – êåíãóðîâà òðàâà; 5 – êåíãóðó; 6 – êîàëà; 7 – ñòðàóñ åìó; 8 – êà÷êîäçüîá; 9 – єõèäíà; 10 – ïàïóãà êàêàäó

Ïåðåìіííî-âîëîãі ëіñè ïîøèðåíі íà êðàéíіé ñõіäíіé ÷àñòèíі êîíòèíåíòó â óìîâàõ ðіâíîìіðíîãî çâîëîæåííÿ. Îêðіì åâêàëіïòіâ, òóò ðîñòóòü òàêîæ ïàëüìè, ôіêóñè, äåðåâîïîäіáíі ïàïîðîòі. Ó öіé çîíі æèâóòü êåíãóðó, âîìáàòè, ñóì÷àñòі ìóðàõîїäè, ÷èìàëî ïòàõіâ.

Òðîïі÷íі ïóñòåëі é íàïіâïóñòåëі є íàéáіëüøîþ çà ïëîùåþ çîíîþ â Àâñòðàëії. Ìàòåðèê ïîñіäàє ïåðøå ìіñöå ñåðåä êîíòèíåíòіâ çà ÷àñòêîþ ïóñòåëü (60 %) âіä çàãàëüíîї ïëîùі. Ñåðåä ÷àãàðíèêіâ íàéïîøèðåíіøèìè є àêàöії – ïîíàä 600 âèäіâ. Ó ïіùàíèõ ïóñòåëÿõ âêðèòî íå áіëüøå íіæ 30 % їõ ïëîùі, ðîñòóòü çëàêè, çîêðåìà ñïіíіôåêñ, ÷àãàðíèê. Öі òåðèòîðії âèêîðèñòîâóþòü ïіä ïàñîâèùà. Òâàðèííèé ñâіò àâñòðàëіéñüêèõ ïóñòåëü ïðåäñòàâëåíèé ñóì÷àñòèìè, çîêðåìà âåëèêèì ðóäèì êåíãóðó, âàëëàáі, ñóì÷àñòèì êðîòîì, êåíãóðîâèì ïàöþêîì, ñóì÷àñòèì òóøêàí÷èêîì, äðіáíèìè ãðèçóíàìè òà ñîáàêîþ äèíãî. Äóæå áàãàòî çìіé, ÿùіðîê і âàðàíіâ, є àìåòèñòîâèé ïіòîí. Ó ïóñòåëþ іíîäі çàõîäèòü ñòðàóñ åìó (ìàë. 134).

165 РОЗ ДІЛ ІІ

Ìàë. 134. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü Àâñòðàëії: 1 – çëàê ñïіíіôåêñ; 2 – âàëëàáі; 3 – êåíãóðîâèé ïàöþê; 4 – ñîáàêà äèíãî; 5 – àìåòèñòîâèé ïіòîí

Íà êðàéíüîìó ïіâäåííîìó çàõîäі ìàòåðèêà â óìîâàõ ñåðåäçåìíîìîðñüêîãî êëіìàòó íà æîâòîçåìàõ і ÷åðâîíîçåìàõ ðîñòóòü

òâåðäîëèñòі ëіñè òà ÷àãàðíèêè ç íåâèñîêèõ (äî 20–30 ì) åâêàëіï-

òіâ, çàëіçíîãî äåðåâà é öèêàäèí. Ìåøêàþòü òàêі åíäåìі÷íі âèäè, ÿê ñóì÷àñòèé ìóðàõîїä, äðіáíèé êåíãóðó êâîêà, îïîñóì-ìåäîїä òà іí. Çîíà ìіøàíèõ ëіñіâ óêðèâàє áіëüøó ÷àñòèíó î. Òàñìàíіÿ.

Òóò ïîðó÷ іç âі÷íîçåëåíèìè ëèñòÿíèìè äåðåâàìè ðîñòóòü õâîéíі ïîðîäè é äåðåâîïîäіáíі ïàïîðîòі.  Зміна природи материка людиною. Ïðèðîäà ìàòåðèêà ñèëüíî ïîñòðàæäàëà âíàñëіäîê ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Íàéáіëüø ñèëüíî çìіíåíі ñõіäíà, ïіâäåííî-ñõіäíà і ïіâäåííî-çàõіäíà ãóñòîçàñåëåíі ÷àñòèíè Àâñòðàëії. Çìіíèâñÿ îðãàíі÷íèé ñâіò ìàòåðèêà, ñêîðîòèëàñÿ êіëüêіñòü âèäіâ, äåÿêі ïåðåáóâàþòü íà ìåæі âèìèðàííÿ, çàâåçåíî íîâі âèäè ðîñëèí і òâàðèí. ßê íàñëіäîê –óïðîäîâæ îñòàííіõ 500 ðîêіâ âèìåðëî ïîíàä 800 âèäіâ òâàðèí, çîêðåìà ñóì÷àñòèé âîâê, îðåë Õààñòà, ÷îðíèé åìó òîùî.

äåÿêі äіëÿíêè ïóñòåëü, êðàùі їõ ÷àñòèíè ïåðåòâîðåíî â êóëüòóðíі ïàñîâèùà. Âèäîáóòîê áàãàòüîõ ìіíåðàëüíèõ ðåñóðñіâ çäіéñíþєòüñÿ âіäêðèòèì ñïîñîáîì, ùî òàêîæ ðóéíóє ìіñöåâі òåðèòîðії. Íàãàëüíîþ ïðîáëåìîþ â Àâñòðàëії çàëèøàєòüñÿ äåôіöèò âîäíèõ ðåñóðñіâ. Ïîâåðõíåâèé ñòіê ìàëèé, îêðіì òîãî íèíі ñïîñòåðіãàєòüñÿ çíèæåííÿ ðіâíÿ àðòåçіàíñüêèõ ïіäçåìíèõ âîä. Óñå öå âèêëèêàє íåñòà÷ó ïèò-

166 РОЗ ДІЛ ІІ

Переселенці з Європи завезли в Австралію чимало свійської худоби, зокрема кролів, та собаку динго Уперше кролів завезли до Австралії наприкінці XVIII ст. Тварини швидко розплодилися, й за 10 років їхня кількість становила понад 2 млн особин. Наслідки були жахливими: кролі знищували цілі лісові ділянки. У XX ст. контролювати популяцію кролів намагалися відстрілом, будівництвом захисних мурів, поширенням серед них смертельного вірусу. Нині в Австралії діє штраф за утримування, продаж або випускання на волю кролів. Âèðóáàíі é ãèíóòü âіä ïîæåæ âåëèêі ìàñèâè ëіñіâ. Çìіíåí

Це цікаво знати

і íàâіòü

íîї âîäè. Îäíèì іç äієâèõ øëÿõіâ çáåðåæåííÿ ïðèðîäè є ñòâîðåííÿ ñèñòåìè ç ìàéæå 500 íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ òà çàïîâіäíèêіâ. Âîíè îõîïëþþòü 13 % ïëîùі ìàòåðèêà. Íàöіîíàëüíі ïàðêè çáåðіãàþòü ÿê ïðèðîäó ñóõîäîëó, òàê і ìîðñüêі àêâàòîðії òà óíіêàëüíèé ãëèáèííèé àêâàñâіò (Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô).

Працюємо з ін ф ормацією . Помірк уйте, як у небезпек у спричиняють стихійні явища (лісові пожежі, посухи) для життя людей в Австралії.

Наприкінці 2019 – на початку 2020 р. в Австралії лісові пожежі охопили 5,8 млн га. Утворилися десятки просякнутих димом хмар, що призвело до значного нагрівання нижнього шару стратосфери та збільшення озонової діри над Антарктидою.

Австралія постійно страждає від посухи. Із 1997 по 2005 рік континент зневоднювала так звана «тисячолітня посуха». Вона знищила 50 % фермерських угідь. За даними бюро метеорології, у

щини ЮНЕСКО. Àâñòðàëіÿ є íàéåêîëîãі÷íіøèì ìàòåðèêîì ó âñüîìó

ñâіòі. Її ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò óíàñëіäîê іçîëüîâàíîñòі

âіä іíøèõ êîíòèíåíòіâ äóæå ðіçíîìàíіòíèé і ñâîєðіäíèé. Éîãî

ðåòåëüíî зберігають у íàöіîíàëüíèõ ïàðêàõ, ÷àñòèíà ç ÿêèõ ïåðåáóâàє ïіä îõîðîíîþ ÞÍÅÑÊÎ. Äî ñïèñêó ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ â Àâñòðàëії âíåñåíî 20 îá’єêòіâ, ç íèõ 12 є ïðèðîäíèì íàäáàííÿì і 4 – êóëüòóðíîþ ñïàäùèíîþ.

Â åëèêèé Áàð ’ є ðíèé ðè ô ñòàâ ïå ð øèì ñâ і òîâèì ìî ð ñüêèì îá’ є êòîì, ùî á ó â âíåñåíèé äî ñïèñê ó Ñâ і òîâî ї ñïàäùèíè

ÞÍÅÑÊÎ. Ó 1979 ð. íà öèõ îñòðîâàõ áóâ çàñíîâàíèé Ìîðñüêèé

íàöіîíàëüíèé ïàðê óçäîâæ ïіâíі÷íî-ñõіäíîãî óçáåðåææÿ Àâñòðàëії â Êîðàëîâîìó ìîðі. Öå íàéáіëüøà íà Çåìëі ñïîðóäà, ùî ñòâîðåíà æèâèìè îðãàíіçìàìè. Íàöіîíàëüíèé ïàðê Êàêàäó є óíіêàëüíîþ àðõåîëîãі÷íîþ òåðè- ó òîðієþ íà ïіâîñòðîâі Àðíåìëåíä. Âіí îòðèìàâ íàçâó âіä ïëåìåíі êàêàäó, ùî äîñі òóò ìåøêàє. Òóò ðîçòàøîâàíі äâі íàéâіäîìіøі ïå÷åðè ç íàñêåëüíèì æèâîïèñîì àáîðèãåíіâ (ïîíàä 50 òèñ. ðîêіâ òîìó). Îñòðіâ Ôðåéçåð ëåæèòü ïîáëèçó ñõіäíîãî óçáåðåææÿ Àâñòðàëії. Öå íàéáіëüøèé íà Çåìëі ïіùàíèé îñòðіâ (1840 êì2). Ìіñöåâі äþíè óòâîðèëèñÿ áëèçüêî 400 òèñ. ðîêіâ òîìó і ñÿãàþòü âèñîòè äî 240 ì.

167 РОЗ ДІЛ ІІ

втричі нижче середнього.  Найвідоміші об’єкти

до Світової природної

Південній Австралії 2018 р. опадів було майже

Австралії, віднесені

спад-

Íàöіîíàëüíèé ïàðê Ïóðíóëóëó âіäîìèé ãіðñüêèì õðåáòîì Áàíãë- ó Áàíãë, ùî ñêëàäàєòüñÿ ç íåçëі÷åííèõ êîíóñіâ, íà óòâîðåííÿ ÿêèõ ïіøëî ïîíàä 20 ìëí ðîêіâ. Íàöіîíàëüíèé ïàðê Óëóðó-Êàòà-Òüþòà ðîçòàøîâàíèé ó öåíòðі Àâñòðàëії і ìàє âèçíà÷íó ïàì’ÿòêó – ñêåëþ Óëóðó (Àєðñ-Ðîê) – íàéáіëüøèé ìîíîëіò ÷åðâîíîãî ïіùàíèêà ó ñâіòі âèñîòîþ 348 ì, іç ïå÷åðàìè, äæåðåëàìè і íàñêåëüíèìè ìàëþíêàìè

àáîðèãåíіâ. Ãіðñüêèé ðàéîí Áëó-Ìàóíòіíñ (àáî Áëàêèòíі ãîðè)

168 РОЗ ДІЛ ІІ

êîâèêîâå ïëàòî íà ïіâäíі Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî

135). Національний парк Какаду

р.) Затока Шарк-Бей (1991 р ) Національний парк Улуру-Ката-Тьюта (1986 р ) Дика природа Тасманії (1982 р ) Блакитні гори

) Великий Бар’єрний риф (1981 р.) Ìàë. 135. Ïðèêëàäè îá’єêòіâ ïðèðîäíîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ â Àâñòðàëії (ðîêè âіäíåñåííÿ їõ äî Ñâіòîâîї ñïàäùèíè) Складаємо меседжі до питань

У яких природних зонах розташований материк Австралія? Назвіть і покажіть їх на карті.

– ïіñ-

õðåáòà (ìàë.

(1981

(2000 р

Складіть сенкан до одного з понять теми: релікти, ендеміки, скреб.

У чому полягає унікальність органічного світу Австралії?

Доведіть наявність зональних змін рослинного покриву в Австралії

Як змінила тваринний світ Австралії людина?

2. Яку природну зону називають «австралійський буш»? Де у світі є аналоги цієї природної зони? У чому полягає їх схожість та відмінність?

Літературна лабораторія

Використовуючи QR-код, за уривками з літерат урних творів

визначте природну зону Австралії.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Спостереження (у зоопарк у або за відеоматеріалами) за поведінкою унікальних тварин, що

2. Презентація добірки матеріалів

3. Обґрунтування

Що таке людські раси?  До якої раси належить

ñôîðìîâàíå

169 РОЗ ДІЛ ІІ

Де в межах Австралії можна побачити висотну поясність? Чому висотна поясність на материку менше виражена, ніж широтна зональність?

Які природні об’єкти Австралії визнані унікальними і внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО? Кейс-випадки

Англійський мореплавець М. Фліндерс назвав Австралію «Зеленим континентом»

Чи погоджуєтеся ви з такою

(1814 р.).

назвою материка?

з Австралії

походять

на одну

«Австралія

материк

»; «Унікальні рослини Австралії»; «

Австралії».

з тем:

–

сум

частих тварин

Ендеміки

механізмів утворення стихійних явищ (лісові пожежі, посухи) Австралії та їх впливу на життя людей.

Спостереження (за відеоматеріалами) за наслідками негативного впливу стихійних явищ та господарської діяльності людини на природу та населення Австралії.

Проєкт на тему «Найвідоміші природні та культурні об’єкти Австралії, що внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО». Працюємо з інтернет-ресурсами Ознайомтеся з діяльністю Всесвітнього фонду дикої природи –

в Австралії

T § 28. Íàñåëåííÿ äåðæàâè-ìàòåðèêà Àâñòðàëіÿ ПРИГАДАЄМО.

корінне населення Австралії?  Який внесок М. Миклухо-Маклая в дослідження рівності людських рас?  Чому Австралію називають державою-материком? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: головні риси населення Австралії;  формування країни Австралійський Союз як сучасної найбільш розвиненої держави світу та вибір міста її столиці;  напрямки взаємозв’язків України та Австралії. НАВЧИМОСЯ: користуватися тематичними картами, що характеризують особливості розміщення населення на материку Австралія;  пок азувати столицю;  пояснювати важливість зв’язків України з Австралією.  Населення Австралії.

–

WWF (інтернаціональний сайт)

https://cutt.ly/dw97GhRT

Àâñòðàëіÿ

öå ìàòåðèê, íàñåëåííÿ ÿêîãî ïåðåâàæíî

çàâäÿêè іñòîðè÷íèì ïåðåìіùåííÿì ñþäè ïåðåñåëåíöіâ. Òîìó ìàéæå 4/5 íàñåëåííÿ ìàòåðèêà є âèõіäöÿìè ç Âåëèêîї Áðèòàíії òà Іðëàíäії, ùî óòâîðèëè ñàìîáóòíþ àíãëîàâñòðàëіéñüêó íàöіþ, ÿêó îá’єäíóє íå ëèøå ñïіëüíіñòü òåðèòîðії,

ìîâè, à é ñïіëüíіñòü іñòîðè÷íèõ, åòíі÷íèõ і êóëüòóðíèõ òðàäèöіé, íîðì ïîâåäіíêè. Àâñòðàëіéñüêі àáîðèãåíè íàëåæàòü äî îñîáëèâîї àâñòðàëîїäíîї ðàñè, âîíè çàñåëèëè êîíòèíåíò 40–64 òèñ. ðîêіâ òîìó, ïðèéøîâøè ç Àçії, íèíі їõ áëèçüêî 2 %. Äëÿ íèõ õàðàêòåðíі òàêі îçíàêè: òåìíèé êîëіð øêіðè; õâèëÿñòå âîëîññÿ; íà îáëè÷÷і äîáðå ðîçâèíóòèé âîëîñÿíèé ïîêðèâ; íіñ – øèðîêèé і ñïëþùåíèé.

Працюємо

те відтворити маршрут заселення материка Австралія: «Учені вважають, що первісні люди прибули

Ìàë. 136. Àâñòðàëіéñüêі àáîðèãåíè

òüñÿ ïåðåâàæàííÿ õðèñòèÿí. Ìіñöåâå íàñåëåííÿ çáіëüøóєòüñÿ çà ðàõóíîê íàðîäæóâàíîñòі é ìіãðàíòіâ (ìàë. 136). Ïàíóþòü ïîðіâíÿíî íèçüêà ñìåðòíіñòü òà íàðîäæóâàíіñòü. Àâñòðàëіÿ äóæå ìàëîçàñåëåíà, ñåðåäíÿ ãóñòîòà íàñåëåííÿ – 3,4 îñîáè / êì 2 (ìàë. 137, 138). Áëèçüêî 80 % àâñòðàëіéöіâ ìåøêàþòü ïåðåâàæíî íà ñõіäíîìó é ïіâäåííî-ñõіäíîìó óçáåðåææі, äå ðîçòàøîâàíі íàéáіëüøі ìіñòà, íà âіäñòàíі íå áіëüøå íіæ 80 êì âіä ìîðÿ. Маунт-Айза Хобарт Аліс-Спрінґс Дарвін Густота населення (осіб/км2)

Ìàë. 137. Äèíàìіêà ÷èñåëüíîñòі íàñåëåííÿ Àâñòðàëії (ç 1951 ïî 2023 ðð.) Ìàë. 1 òîòà íàñåëåííÿ Àâñòðàëії (2023 ð.) Íàñåëåííÿ â і ääà є ïåðåâàãó ïðîæèâàííþ â ì і ñòàõ. Ìåøêàþòü ïåðåâàæíî â íàéáіëüøèõ ìіñòàõ êðàїíè – Ñіäíåї (ìàë. 139), Ìåëüáóðíі, Áðіñáåíі òîùî. Ó ñіëüñüêіé ìіñöåâîñòі òðàäèöіéíèì є ôåðìåðñüêå ðîçñåëåííÿ, ïðè÷îìó ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ ôåðìè âіääàëåíі îäíà âіä îäíîї íà äåñÿòêè-ñîòíі êіëîìåòðіâ (ìàë. 140).

170 РОЗ ДІЛ ІІ

. За допомогою карт географічного

по так званому “Південному шляху” –це дорога через Африканський Ріг (п-ів Сомалі), Баб-ель-Мандебську протоку в Червоному морі, Аравійський п-ів та південь Азії». Аборигени (лат. аborigines – «від початку») – корінні мешканці певної місцевості або країни, які живуть у ній здавна, на відміну від поселенців. Â À âñòðàë ії æîäíà

ã і é í å є äåðæàâíîþ, õî÷à ñïîñòåð і ãà є

менше ніж 0,1 0,1 – 1,0 1,0 – 10,0 10,0 – 100,0 100,0

з картою

атласу спробуй-

до Австралії

ç ð åë і

і більше

Ìàë. 139. Ñó÷àñíèé Ñіäíåé

Ìàë. 140. Àâñòðàëіéñüêà ôåðìà

Працюємо з картою. За допомогою карт атласу визначте: а) регіони Австралії з найбільшою (найменшою) густотою населення; б) найбільші міста континенту; в) ареали розподілу людських рас. Виявіть вплив прибуття переселенців (британської колонізації Австралії) на сучасні риси розселення населення материка (розподіл представників людських рас, релігій), людність корінних народів – аборигенів – і англо-австралійців.

 Австралія – країна-материк. Àâñòðàëіÿ є єäèíîþ êðàїíîþ ó ñâіòі, ùî çàéìàє öіëèé ìàòåðèê òà ïðèëåãëі äî íüîãî îñòðîâè (Òàñìàíіÿ, Êіíã, Êåíãóðó òîùî). Îôіöіéíî êðàїíà çâåòüñÿ Àâñòðàëіéñüêèì Ñîþçîì і є øîñòîþ çà ïëîùåþ äåðæàâîþ ó ñâіòі, íà ÿêó ïðèïàäàє áëèçüêî 5 % ïîâåðõíі ñóõîäîëó Çåìëі. Äî ïîÿâè єâðîïåéöіâ â Àâñòðàëії ìåøêàëî äî 700 ïëåìåí àáîðèãåíіâ, ÿêі ðîçìîâëÿëè ðіçíèìè ìîâàìè òà äіàëåêòàìè (ïîíàä 200). Äàâíі àâñòðàëіéöі áóëè âïðàâíèìè ìèñëèâöÿìè, ÿêі âèíàéøëè áóìåðàíã (áîéîâà і ìèñëèâñüêà çáðîÿ).

Ïіñëÿ âіäêðèòòÿ â 1770 ð. àíãëіéöåì Äæ. Êóêîì ìàòåðèê ïіä

íàçâîþ «Íîâà Ãîëëàíäіÿ» ñòàâ áðèòàíñüêèì âîëîäіííÿì. Ó 1788 ð.

êàïіòàí À. Ôіëіï âèñàäèâñÿ â áóõòі Ñіäíåÿ, ïіäíÿâ áðèòàíñüêèé ïðàïîð і çàñíóâàâ ïåðøó êîëîíіþ – Íîâèé Ïіâäåííèé Âåëüñ (ó Äåíü Àâñòðàëії, ÿêèé ñâÿòêóþòü ùîðі÷íî 26 ñі÷íÿ). Àâñòðàëіéñüêèé êîíòèíåíò ìàéæå íà ñòîëіòòÿ (àæ äî 1858 ð.) ñòàâ ìіñöåì çàñëàííÿ êðèìіíàëüíèõ åëåìåíòіâ òà çëî÷èíöіâ ç Àíãëії – ñþäè áóëî çàâåçåíî 160 òèñ. óâ’ÿçíåíèõ. Íîâèé ñïëåñê åìіãðàöії äî Àâñòðàëії – âіäêðèòòÿ ïîêëàäіâ çîëîòà â 1850-õ ðîêàõ (ïðèãàäàéòå § 25).

Íà ïî÷àòêó XX ñò. (ó 1901 ð.) øіñòü áðèòàíñüêèõ êîëîíіé îá’єäíàëèñÿ â єäèíèé Àâñòðàëіéñüêèé Ñîþç, à â 1931 ð. êðàїíà îäåðæàëà ïîâíó íåçàëåæíіñòü âіä Âåëèêîї Áðèòàíії. Ñòîëèöåþ êðàїíè є ìіñòî Êàíáåððà. Àâñòðàëіÿ ïðîéøëà ñêëàäíèé øëÿõ ñâîãî ðîçâèòêó. Ç âіäñòàëîї êðàїíè âîíà ïåðåòâîðèëàñÿ íà åêîíîìі÷íî âèñîêîðîçâèíåíó äåðæàâó. Åêîíîìіêà Àâñòðàëії ðîçâèâàєòüñÿ çà çàõіäíèìè çðàçêàìè, é íèíі öå êðàїíà, ùî âõîäèòü äî äâàäöÿòêè åêîíîìі÷íî ðîçâèíóòèõ äåðæàâ ñâіòó (G-20). Òóò óñïіøíî ðîçâèâàþòüñÿ äîáóâíà ïðîìèñëîâіñòü, ìåòàëóðãіÿ, ìàøèíîáóäóâàííÿ, ëåãêà ïðîìèñëîâіñòü. Àâñòðàëіÿ є ïðîâіäíèì ñâіòîâèì

171 РОЗ ДІЛ ІІ

âèðîáíèêîì і ïîñòà÷àëüíèêîì âèñîêîÿêіñíîї îâå÷îї âîâíè, çåðíîâèõ òà îëіéíèõ êóëüòóð. Âåëèêі ïðîñòîðè Àâñòðàëії çóìîâèëè ðîçâèòîê óñіõ âèäіâ òðàíñïîðòó, íàñàìïåðåä àâòîìîáіëüíîãî.

Це цікаво знати З кінця ХІХ ст. розпочалися суперечки про те, яке місто має стати столицею: Сідней чи Мельбурн. Для досягнення компромісу 1908 р. було прийнято рішення, що столицею повинно стати нове місто, яке слід збудувати не ближче ніж за 160 км від Сіднею. У 1913 р. розпочалося будівництво Канберри. Назва міста походить від слова «kanbarra», що на діалекті місцевого племені нгабрі означає «місце для зборів». В основу дизайну Канберри лягла концепція міста-саду, з великими зонами природної рослинності, у зв’язку з чим австралійці прозвали столицю «bush capital» («лісова столиця»)

 Зв’язки України з Австралією. Çâ’ÿçêè ìіæ Óêðàїíîþ òà Àâñòðàë

ї âіéíè. Íèíі Àâñòðàëіÿ ïîñіäàє ïðîâіäíå ìіñöå ñåðåä òîðãîâåëüíèõ ïàðòíåðіâ íàøîї êðàїíè. Ï åðø і óêðà ї íñüê і ïîñåëåíö і ç’ÿâèëèñÿ íà ï’ÿòîìó êîíòèíåíòі

Ìàë. 141. Ïðåäñòàâíèêè óêðàїíñüêîї ãðîìàäè Àâñòðàëії áіëÿ Óêðàїíñüêîãî äîìó (ì. Äæіëîíã, 2023 ð.)

ïî÷àòêó XIX ñò. Çáåðåãëèñÿ âіäîìîñòі ïðî óðîäæåíöÿ Ïîëòàâùèíè ìàòðîñà Ô. Çóáåíêà, ÿêèé ïðèáóâ ó 1820 ð. äî Ñіäíåÿ â ñêëàäі êîìàíäè ê î ð àáëÿ «Â і äê ð èòòÿ» é çàëèøèâñÿ òàì ó çâ’ÿçêó ç õâîðîáîþ. Çà äåÿêèìè äàíèìè, óêðàїíöåì áóâ ëіêàð Äæ. Ëóöüêèé (àáî Ëîöüêèé), ÿêèé ïðèáóâ äî Àâñòðàëії â 1832 ð. Íèí і æ òóò ïðîæèâà є áëèçüêî 60 òèñ. îñ і á óêðà ї íñüêîãî ïîõîäæåííÿ (ìàë. 141). Äëÿ êîîðäèíàöії äіé і ñïіâïðàöі âîíè îá’єäíàëèñÿ â Ñîþç óêðàїíñüêèõ îðãàíіçàöіé â Àâñòðàëії. Ó íèçöі àâñòðàëіéñüêèõ ìіñò є óêðàїíñüêі ðàäіîïåðåäà÷і, à ç ïî÷àòêó âåðåñíÿ 2014 ð. âèõîäÿòü ïðîãðàìè òåëåêàíàëó «Ïåðøèé Ukraine». Çà ÷àñіâ ïîâíîìàñøòàáíîї àãðåñії ðîñії ïðîòè Óêðàїíè Àâñòðàëіÿ îäíà ç ïåðøèõ ðîçïî÷àëà ðіçíîáі÷íó ïіäòðèìêó é íàäàííÿ äîïîìîãè íàøіé äåðæàâі òà óêðàїíñüêîìó íàðîäîâі.

172 РОЗ ДІЛ ІІ

ієþ

ïіñëÿ Äðóãîї ñâ

áóëè çàïî÷àòêîâàíі ùå

іòîâî

íà

1. Чом

Яка подія посприяла зростанню кількості вільних переселенців

положення країни. 2) Густота

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Презентація добірки матеріалів на тем у: « Я к сформу вався

2. Набуття Австралією незалежності.

3. Найбільші

173 РОЗ ДІЛ ІІ Складаємо меседжі до питань

Назвіть основні риси складу населення Австралії (за расою, релігією, мовою).

Складіть сенкан до одного з понять теми: аборигени, австралоїдна раса, країна Австралія, українці Австралії

Чому Австралія так слабо заселена? У якій частині материка мешкає більшість населення країни?

Чому більшість мешканців Австралії віддають перевагу міській місцевості? Покажіть на карті найбільші міста країни.

Як давно з’явилися в Австралії українські поселенці? Які види співробітництва (зв’язки) має Україна з Австралійським Союзом?

Кейс-випадки

використовувала Австралію

для злочинців?

до Австралії і

на

у сході, а не

від

За допомогою тематичних карт атласу ознайомтеся з особливостями країниматерика Австралія, результати опишіть

зошиті

планом:

Географічне

Столиця, найбільші міста.

Ре-

населення.

Види господарської

у Британська імперія тривалий час

як «виправний заклад»

розвиткові її економіки? 2. Чому найбільші міста Австралії утворилися

південном

на півночі країни, далеко

світових торговельних шляхів? Картографічна лабораторія

за

населення. 3)

лігія. 5) Расовий склад

діяльності.

расови й

населення

та етнічний склад сучасного

Австралії?».

міста Австралії: Сідней і Мельбурн. Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою офіційного сайту посольства України в Австралії дізнайтеся про життя українців на материку, визначних українців

ресурсів інтернету доберіть цікаві факти про багатонаціональне населення Австралії http://surl.li/olpgf § 29. Îêåàíіÿ – íàéáіëüøå ó ñâіòі ñêóï÷åííÿ îñòðîâіâ. Їõ ïîõîäæåííÿ òà îñîáëèâîñòі ïðèðîäè ПРИГАДАЄМО. Які ділянки суходолу називають островами?  Якими бувають острови за походженням?  Наведіть приклади найбільших островів Землі. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: Океанію як найбільше у світі скупчення островів;  походження та особливості природи островів Океанії;  склад та розміщення населення на островах;  держави, що утворилися на політичній карті Океанії. НАВЧИМОСЯ: визначати місце розташування Океанії на карті;  розрізняти найбільші групи островів в Океанії;  характеризувати визначні об’єкти природи Океанії.

в Австралії. З інших

íàéáіëüøå ó ñâіòі ñêóï÷åííÿ îñòðîâіâ òà àðõіïåëàãіâ ó öåíòðàëüíіé і ïіâäåííî-çàõіäíіé ÷àñòèíàõ Òèõîãî îêåàíó. Їõ çàãàëüíà êіëüêіñòü ñòàíîâèòü áëèçüêî 10 òèñ. Çàãàëüíà ïëîùà îñòðîâіâ Îêåàíії –1,26 ìëí êì 2 , ùî ñòàíîâèòü 0,7 % âіä ïëîùі Òèõîãî îêåàíó.Íàéáëèæ÷èì ìàòåðèêîì äî îñòðîâіâ Îêåàíії є Àâñòðàëіÿ.

Ïðèðîäà öèõ îñòðîâіâ äóæå ñâîєðіäíà. Â Îêåàíії є îñòðîâè ðіçíîãî ïîõîäæåííÿ (ìàë. 142, äåòàëüíіøå âèâ÷àòèìåìî â § 47). Материкові

Ìàë. 142. Îñòðîâè Îêåàíії çà ïîõîäæåííÿì

іëüøèìè çà ïëîùåþ є ìàòåðèêîâі îñòðîâè. Âîíè ëåæàòü íåïîäàëіê âіä êîíòèíåíòó Àâñòðàëіÿ і âõîäÿòü äî ñêëàäó Òèõîîêåàíñüêîãî âîãíÿíîãî êіëüöÿ. Îñòðîâè âèíèêëè ïіä ÷àñ îñòàííüîãî ãîðîòâîðåííÿ ïðè âçàєìîäії Іíäî-Àâñòðàëіéñüêîї òà Òèõîîêåàíñüêîї ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Îñòðîâè ìàþòü äàâíіé âіê і â ìèíóëîìó áóëè ÷àñòèíîþ äàâíüîї Ãîíäâàíè. Íîâà Çåëàíäіÿ òà Íîâà Ãâіíåÿ ÷åðåç ñâîþ âåëèêó ïëîùó ìàþòü ÿê ïîòóæíі ãіðñüêі ìàñèâè, òàê і íèçîâèíè é ïëàòî. ×èìàëî íà íèõ і ïîòóæíèõ ãåéçåðіâ.

Âóëêàíі÷íі îñòðîâè ÿâëÿþòü ñîáîþ íàäâîäíі âåðøèíè ïіäâîäíèõ âóëêàíіâ. Âîíè ìàþòü ðîçìіðè âіä êіëüêîõ êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ äî êіëüêîõ òèñÿ÷ êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ. Áіëüøіñòü îñòðîâіâ öüîãî òèïó є ìîëîäèìè äіþ÷èìè âóëêàíàìè іç ïåðіîäè÷íèìè âèâåðæåííÿìè. Âåëèêà êіëüêіñòü âóëêàíіâ òà âèñîêà ñåéñìі÷íà àêòèâíіñòü õàðàêòåðíі äëÿ Ãàâàéñüêèõ îñòðîâіâ (ó ïåðåêëàäі «ðàéñüêà çåìëÿ») – íàéâèùîãî âóëêàíі÷íîãî ëàíöþãà ñâіòó, ùî çäіéìàєòüñÿ äî 4,2 êì íàä âîäîþ і çàíóðþєòüñÿ äî 8 êì ïіä âîäó. Òóò ðîçòàøîâàíèé îäèí ç íàéàêòèâíіøèõ âóëêàíіâ Çåìëі – Êіëàóåà і íàéáіëüøèé ïîêðèâíèé âóëêàí – Ìàóíà-Ëîà.

174РОЗ ДІЛ ІІ 

особливості природи Океанії.

Походження та

Îêåàíіє

íàçèâàþòü

Нова

Вулканічні Гавайські острови Маркізькі острови Коралові (біогенні) Маршаллові острови Великий Бар’єрний риф ОСТРОВИ ОКЕАНІЇ

Гвінея

Зеландія

Каледонія

Íàéá

Це цікаво знати Вулкан Кілауеа – це один із 5 вулканів, що складають острів Гаваї. Він – один з найактивніших на планеті. Його назва означає «кидати», «плювати». Кілауеа належить до групи щитових вулканів. Зазвичай з нього вивергається дуже рідка лава. Його діаметр (1222 м) майже відповідає його абсолютній висоті (1243 м). Має чимало кратерів.

Ó òðîïі÷íèõ òà åêâàòîðіàëüíèõ âîäàõ Îêåàíії ÷èìàëî îñòðîâіâ áіîãåííîãî ïîõîäæåííÿ (êîðàëîâі îñòðîâè), òàê çâàíèõ àòîëіâ. Їõ óòâîðåííÿ ïîâ’ÿçàíå ç æèòòєäіÿëüíіñòþ æèâèõ îðãàíіçìіâ –âàïíÿêîâèõ âîäîðîñòåé òà êîðàëіâ, ÿêі ìåøêàþòü ó òåïëèõ ìîðÿõ, äå òåìïåðàòóðà âîäè íå çíèæóєòüñÿ áіëüø íіæ +20 °Ñ, à ñîëîíіñòü âіäïîâіäàє 34 ‰. Âèñîòà àòîëіâ íàä ðіâíåì îêåàíó іíîäі ïåðåâèùóє 3–5 ì. Â Îêåàíії íàðàõîâóєòüñÿ ñîòíі àòîëіâ. Îäíі ç íèõ ðîçòàøîâàíі іçîëüîâàíî, іíøі óòâîðþþòü öіëі àðõіïåëàãè. Атол – кораловий острів, який

ця, що оточує неглибоку (до 100 м) внутрішню водойму – лагуну. Архіпелаг – це група островів, що лежать близько

Ðîçìіðè їõ òàêîæ ðіçíі – âіä êіëüêîõ êâàäðàòíèõ ìåòðіâ äî äåñÿòêіâ êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ. Íàéáіëüøèì êîðàëîâèì ðèôîì ó ñâіòі є Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô (ïðèãàäàєìî § 24), ùî ïðîñòÿãíóâñÿ íà 2300 êì óçäîâæ ïіâíі÷íî-ñõіäíîãî óçáåðåææÿ Àâñòðàëії â Êîðàëîâîìó ìîðі. Éîãî øèðèíà 2–150 êì. Öå íàéáіëüøà íà Çåìëі ñïîðóäà, ùî ñòâîðåíà æèâèìè îðãàíіçìàìè. Áіëüøà ÷àñòèíà ðèôіâ ïåðåáóâàє ïіä âîäîþ òà îãîëþєòüñÿ ëèøå ïіä ÷àñ ìîðñüêèõ âіäïëèâіâ. Äåÿêі ðèôè ïåðåòâîðèëèñÿ íà ïіäêîâîïîäіáíі îñòðîâè âèñîòîþ äî 3 ì і âèïóêëîþ ñòîðîíîþ ïîâåðíóòі íàçóñòðі÷ ïіâäåííî-ñõіäíîìó ïàñàòó. Íà íèõ ðîñòóòü ïàëüìè, ÷àãàðíèêè і òðàâ’ÿíèñòà ðîñëèííіñòü. Ó 1979 ð. òóò çàñíîâàíèé Ìîðñüêèé íàöіîíàëüíèé ïàðê, ó ÿêîìó

îõîðîíÿєòüñÿ òâàðèííèé ñâіò і ðîñëèííіñòü îñòðîâіâ і ìіëêîâîääÿ.

Це цікаво знати Найбільшим

лагуну. Він має висоту

то цей величний

вважається і найдавнішим у світі.

Íà îñòðîâàõ Îêåàíії êîðèñíі êîïàëèíè ùå íåäîñòàòíüî ðîçâіäàíі. Íà äåÿêèõ ç íèõ є íåâåëè÷êі ðîäîâèùà íàôòè, ìіäі, çàëіçíîї ðóäè, ñðіáëà, çîëîòà. Îêåàíіÿ ðîçòàøîâàíà â ìåæàõ êіëüêîõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ. Íà áіëüøіé ÷àñòèíі îñòðîâіâ ïàíóє òðîïі÷íèé êëіìàò іç ïàñàòíîþ öèðêóëÿöієþ. Íà îñòðîâàõ, ùî ëåæàòü áëèæ÷å äî òðîïіêіâ, ñåðåäíüîðі÷íà òåìïåðàòóðà ñòàíîâèòü +23 °C, íà îñòðîâàõ ó ðàéîíі åêâàòîðà – çáіëüøóєòüñÿ äî +27 °C. Êіëüêіñòü îïàäіâ íà îñòðîâàõ

175 РОЗ ДІЛ ІІ

має

або

кіль-

форму розірваного

суцільного

один від одного, мають єдине походження (генезис) і, відповідно, схожі риси природи.

у світі атолом є острів Кірітіматі

у центрі Тихого

13 м над рів-

частина заглиблена на

Оскільки корал упродовж свого життя постійно росте,

атол

(або Різдва), що розташований

океану і має площу 609 км2, з яких 324 км2 припадає на

нем моря, а підводна

30–120 м.

çàëåæèòü âіä ðåëüєôó, õî÷à âîíè ïîâñþäíî ðÿñíі. Íà Ãàâàéñüêèõ îñòðîâàõ áóâ çàôіêñîâàíèé îäèí ç àáñîëþòíèõ ìàêñèìóìіâ âèïàäіííÿ îïàäіâ íà Çåìëі – ïîíàä 24 000 ìì íà ðіê.

Працюємо з інформацією. Знайдіть на фізичній карті географічні об’єкти, що згадуються в тексті параграфа

âåëèêèõ ãîðèñòèõ îñòðîâàõ ó çàõіäíіé ÷àñòèíі Îêåàíії. Çàãàëîì âîíè ìàéæå çîâñіì âіäñóòíі àáî íåçíà÷íі, òå÷óòü íà äðіáíèõ âóëêàíі÷íèõ і êîðàëîâèõ îñòðîâàõ. Ìàéæå âñі âåëèêі ðі÷êè ïî÷èíàþòüñÿ âèñîêî â ãîðàõ, ïðîòіêàþòü ó ãëèáîêèõ і âóçüêèõ äîëèíàõ, ìàþòü øâèäêó òå÷іþ òà ïîðîæèñòі ðі÷èùà, âîëîäіþòü âåëèêèìè çàïàñàìè ãіäðîåíåðãії. Íàéáіëüøі îçåðà ìàþòü âóëêàíі÷íå àáî ëüîäîâèêîâå ïîõîäæåííÿ, ó ðàéîíàõ àêòèâíîãî

âóëêàíіçìó âîíè ïåðåâàæíî òåðìàëüíі é ñîëîíі. Íàéáіëüøå îçåð íà àðõіïåëàçі Íîâà Çåëàíäіÿ.

І çîëüîâàí і ñòü îñò ð îâ і â і ñòîòíî âïëèí ó ëà íà ñâî є ð і äí і ñòü ї õ

ðîñëèííîãî òà òâàðèííîãî ñâіòó. Îðãàíі÷íèé ñâіò åíäåìі÷íèé òà âіäçíà÷àєòüñÿ áіäíèì âèäîâèì ñêëàäîì. Âåëèêå áàãàòñòâî ìàòåð èêîâèõ îñò ð îâ і â Îêåàí ії – ò ð îï і ÷íèé ë і ñ, îñîáëèâî ó Íîâ і é Ãâіíåї (íàïðèêëàä, óíіêàëüíèõ îðõіäåé íàðàõîâóєòüñÿ 2,5 òèñ. âèä і â) òà Íîâ і é Çåëàíä ії . Íà êîðàëîâèõ îñòðîâàõ ðîñëèííі ñòü îñîáëèâî çáіäíåíà, òóò ðîñòóòü êîêîñîâі ïàëüìè òà õëіáíå äåðåâî, ïîäåêóäè ïðèðîäíà ðîñëèííіñòü íå çáåðåãëàñÿ. Âíóòðіøíі ëàãóíè îòî÷óþòü ìàíãðè.

Íà êîðàëîâèõ îñòðîâàõ ìàëî òâàðèí ÷åðåç íåñòà÷ó ïðіñíîї âîäè. Òóò âіäñóòíі õèæі ññàâöі. Çàñëóãîâóþòü íà óâàãó êðèëàíè –ðóêîêðèëі, ùî õàð÷óþòüñÿ ôðóêòàìè. Íà îñòðîâàõ Îêåàíії æèâå áëèçüêî 50 âèäіâ öèõ ññàâöіâ. Äóæå ìàëî çåìíîâîäíèõ і ïëàçóíіâ, ëèøå íà Íîâіé Ãâіíåї є îòðóéíі çìії. ×åðåç ñèëüíі âіòðè íà îñòðîâàõ âіäñóòíі êîìàõè. Âåëèêà êіëüêіñòü ïòàõіâ: ÷àéêè, àëüáàòðîñè, áóðåâіñíèêè òîùî, ÿêі õàð÷óþòüñÿ ìîðñüêèìè îðãàíіçìàìè. Íàéïîìіòíіøі ïòàõè – ôðåãàòè, ÿêèõ çàâäÿêè ÿñêðàâî-÷åðâîíîìó çàáàðâëåííþ ãîðëîâîãî ìіøêà äîáðå âèäíî çäàëåêó. Ó Íîâіé Çåëàíäії âîäèòüñÿ ïòàõ êіâі, ùî ñòàâ ñèìâîëîì öієї êðàїíè.

176 РОЗ ДІЛ ІІ

карті та космічному знімку Працюємо з картою. Знайдіть на кліматичній карті світу місце розташування Океанії та дайте відповіді на запитання: а) у яких кліматичних поясах

областях розташовані острови? б) які тут панують постійні вітри? в) які середні температури найтеплішого та найхолоднішого місяців? г) яка річна кількість опадів? Ðі÷êè є ëèøå íà

й характеризують географічне положення островів Океанії. Упізнайте острови за їх зображенням на

та кліматичних

çì і íþ є ïðèðîäó îñòðîâ і â Îêåàí ії . Òàì, äå áóëè ë і ñè, íèí і ç’ÿâëÿþòüñÿ ñ і ëüñüêîãîñïîäàðñüê і ïëàíòàö ії . Ïðèáåðåæí і âîäè çàáðóäíþþòüñÿ, çîêðåìà é ÷èñëåííèìè òóðèñòàìè. Çíà÷íî ї øêîäè çàâäàþòü òâàðèíè, çàâåçåí і ç і íøèõ ÷àñòèí ñâ і òó. Ò àê, íà îñòðîâàõ ðîçïëîäèëèñÿ ùóðè; êîçè і êðîëèêè ç’ ї ëè ì і ñöåâó

ðîñëèííіñòü; äèêі êіøêè ñòàëè ïîëþâàòè íà ïòàõіâ. Îêðіì òîãî, ïðèðîäà é æèòòÿ ëþäåé â Îêåàíії çàëåæèòü âіä ñòèõіéíèõ ëèõ –÷èñëåííèõ òàéôóíіâ, öóíàìі, âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ і ðóéíіâíèõ çåìëåòðóñіâ.  Населення. Îêåàíіÿ íàñåëåíà âåëèêîþ êіëüêіñòþ íàðîäіâ, ùî ðіçíÿòüñÿ ç ðàñîâîãî, ìîâíîãî òà іñòîðèêî-êóëüòóðíîãî ïîãëÿäó. Ї õ ìîæíà ïîä і ëèòè íà 3 ãðóïè: êîð і ííå íàñåëåíí ÿ ( ïàïóàñè, ìàîðі, ìåëàíåçіéöі, ïîëіíåçіéöі, ìіêðîíåçіéöі, ìàë. 143); ïðèáóëå íàñåëåííÿ (íàùàäêè âèõіäöіâ іç Єâðîïè, Àçії òà Àìåðèêè, ùî çàñåëÿëè îñòðîâè ç XV–XVII ñò.); ìіøàíå çà ïîõîäæåííÿì

íàñåëåííÿ. Âåëèêà ÷àñòèíà àáîðèãåííîãî íàñåëåííÿ íàëåæèòü äî àâñòðàëîїäíîї ðàñè. à á

Ìàë. 143. Øëþáíà öåðåìîíіÿ íàùàäêіâ ïîëіíåçіéöіâ (à); ñâÿòî íà îñòðîâàõ Îêåàíії (íàùàäêè ìіêðîíåçіéöіâ) (á) Ìàéæå â óñіõ êðàїíàõ Îêåàíії ïåðåâàæàє õðèñòèÿíñòâî. Îäíàê êîðіííå íàñåëåííÿ îñòðîâіâ і äîñі äîòðèìóєòüñÿ òðàäèöіéíèõ ìіñöåâèõ âіðóâàíü. Â Îêåàíії ÷èìàëî íåçàëþäíåíèõ îñòðîâіâ. Ñó÷àñíå íàñåëåííÿ ñêëàäàє áëèçüêî 11,5 ìëí îñіá, ç ÿêèõ ïîíàä 90 % ïðîæèâàє íà íàéáіëüøèõ îñòðîâàõ – Íîâіé Çåëàíäії, Íîâіé Ãâіíåї, Ãàâàÿõ.  Політична карта Океанії. Ïîëіòè÷íà êàðòà Îêåàíії ôîðìóâàëàñÿ ç óðàõóâàííÿì ì і ñöåâèõ êóëüòóðíèõ òà і ñòîðè÷íèõ òðàäèö і é.

177 РОЗ ДІЛ ІІ Це цікаво знати Унікальні тварини Нової Гвінеї – кенгуру Гудфеллоу, що живуть на деревах у високогірних тропічних лісах острова. У них задні кінцівки дуже короткі, тому ці сумчасті погані стрибуни. Перебувають під загрозою зникнення через полювання на них заради м’яса і знищення лісів.

Ìіñöåâå íàñåëåííÿ ñâî єþ ãîñïîäàðñüêîþ ä іÿëüíіñòþ àêòèâíî

Ó ñåðåäèí і XX ñò. ïðîöåñ ðîçïàäó êîëèøí і õ êîëîí і é îõîïèâ і îêåàíñüêі òåðèòîðії. Íèíі òóò 13 íåçàëåæíèõ êðàїí і áëèçüêî 20 çàëåæíèõ òåðèòîðіé, ÿêі äîñі êîíòðîëþþòü Àâñòðàëіÿ, ÑØÀ, Ôð àíö і ÿ òîùî. Íàéá і ëüøèìè äå ð æàâàìè є Íîâà Çåëàíä і ÿ, Ïàïóà – Íîâà Ãâіíåÿ, Ñîëîìîíîâі Îñòðîâè, Ôіäæі. Ââàæàєòüñÿ, ùî îñòðіâíі êðàїíè Îêåàíії ðîçòàøîâàíі â ñòðàòåãі÷íî âàæëèâîìó ìіñöі íà çàõîäі Òèõîãî îêåàíó. Öå ñïðèÿëî ðîçãîðòàííþ íà îñò-

ðîâàõ âіéñüêîâî-ìîðñüêèõ áàç ÑØÀ òà Ôðàíöії. Íà äåÿêèõ îñòðîâàõ â àêâàòîðії Ìàðøàëëîâèõ îñòðîâіâ òà Ôðàíöóçüêîї Ïîëіíåçії çäіéñíþþòü âèïðîáîâóâàííÿ ÿäåðíîї çáðîї.

Працюємо групами (у парі). Скористайтеся

9. Нова Зеландія. Íàéðîçâèíåíіøîþ äåðæàâîþ â ðåãіîíі є Íîâà Çåëàíäіÿ, ùî ðîçòàøîâàíà ó ïіâäåííî-çàõіäíіé ÷àñòèíі Òèõîãî îêåàíó і çàéìàє äâà âåëèêі îñòðîâè: Ïіâíі÷íèé (113,7 òèñ. êì2), äå çîñåðåäæåíî ìàéæå 3/4 íàñåëåííÿ, òà Ïіâäåííèé (150,4 òèñ. êì2), ùî âіäîêðåìëåíі ïðîòîêîþ Êóêà. Ó 1642 ð. Íîâó Çåëàíäіþ âіäêðèâ ãîëëàíäñüêèé ìîðåïëàâåöü À. Òàñìàí, à çãîäîì äîñëіäèâ Äæ. Êóê. Ó êðàїíі ïåðåâàæàє

178 РОЗ ДІЛ ІІ

джерелами географічної інформації та доповніть кроссенс «Острови Океанії» ? ?? ? 1 8 7 2 9 6 3 4 5 1. Одні з найбільших островів Океанії, материкові за походженням, оскільки являють собою залишки давнього материка Пангеї. 2. Ці острови відкрив у 1642 р. голландський мореплавець Абель Тасман. 3. На борту корабля «Індевор» капітан Джеймс Кук у жовтні 1769 р. досяг берегів цих островів, дослідив їх та наніс на мапу.

Острови входять до складу Тихоокеанського вогняного кільця, тут є активні вулкани та спостерігаються часті землетруси.

Острови простягаються від субтропіків до помірних широт. Мають найбільш різноманітні в Океанії природні умови.

Символом островів вважається безкрилий птах ківі, який є їх ендеміком

Корінний народ островів – маорі, мешкають із середини ХІІІ ст.

На цих островах були зняті відомі кінофільми «Володар перснів»

і «Гобіт».

ãîðèñòèé і ïàãîðáêóâàòèé ðåëüєô, ïîíàä 3/4 òåðèòîðії çàéìàþòü ãîðè, âèñî÷èíè é ïàãîðáè. Ñèñòåìà ïðèðîäîîõîðîííèõ òåðèòîðіé, âіäíîñíî íåçàáðóäíåíå ïîâіòðÿ é âîäà, âіäêðèòі ïðîñòîðè òà óíіêàëüíèé ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò ñïðèÿþòü ðîçâèòêó òóðèçìó.

Складаємо меседжі до питань

1. Що таке Океанія? З яких за походженням островів вона складається?

2. Складіть сенкан до одного з понять теми: Океанія, атол, архіпелаг, папуаси, Гавайські острови.

3. Які риси природи островів Океанії? Що спільного й відмінного з материком Австралія?

4. Що ви дізналися про сучасне населення та країни Океанії?

5. Охарактеризуйте один з островів (архіпелагів) Океанії. Складіть кроссенс. Кейс-випадки

1. Чому такі різні за походженням острови, що розташовані

Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання https://cutt.ly/GwOlllyG, щоб

завдання.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Проєкт на тему «Походження географічних назв островів Океанії».

2. Презентація добірки матеріалів про найвідоміших представників природи Океанії (за власним вибором).

3. Природні об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО

179 РОЗ ДІЛ ІІ

на значних відстанях один від одного (простягаючись із півночі на південь на 10 500 км, а зі сходу на захід – на 14 000 км), об’єднали в єдину групу під назвою «Океанія»? 2. Як відбувалося заселення таких віддалених від материків островів рослинами та тваринами? Картографічна лабораторія За допомогою карт географічного атласу проаналізуйте прояв впливу географічного положення на природу Океанії: 1) вплив тектонічної будови Землі на розподіл материкових, вулканічних та коралових островів просторами Океанії, 2) на яких за походженням типах островів є діючі вулкани? 3) якими течіями Тихого океану можна скористатися, щоб здійснити подорож від Гавайських островів до Нової Зеландії? 4) поширення меж кліматичних поясів та сезони року на островах Океанії Північної та Південної півкуль.

виконати тестові

в Океанії.

країн Океанії. За допомогою онлайн-енциклопедії тваринного світ у (https://animalia.bio/uk/oceania-animals) встановіть, які ендемічні тварини мешкають на їх території і є символами окремих острівних країн Океанії.

Працюємо з інтернет-ресурсами Складіть список

Ðîçäіë I IІІ ë ç

дження та освоєння Антарктиди в різних джерелах інформації;

географічного положення Антарктиди;  позначати й показувати на карті географічні об’єкти материк а;  оцінювати значення української полярної станції «Академік Вернадський» для сучасного дослідження природи материка.

 Географічне положення. Àíòàðêòèäà є íàéïіâäåííіøèì і îäíèì ç íàéìåíøèõ çà ïëîùåþ ìàòåðèêіâ ïëàíåòè. Âîíà ìàє ïëîùó 14,2 ìëí êì2, ùî ñòàíîâèòü 9,5 % ñóõîäîëó ïëàíåòè òà 2,6 % ïëîù і âñ ієї Ç åìë і . Ìàòå ð èê ð îçòàøîâàíèé ó ò ð üîõ ï і âê ó ëÿõ Çåìëі: Ïіâäåííіé âіäíîñíî åêâàòîðà òà Ñõіäíіé і Çàõіäíіé âіäíîñíî Ãðèíâіöüêîãî ìåðèäіàíà. Ïîëîæåííÿ Àíòàðêòèäè óíіêàëüíå òèì, ùî âîíà ìàéæå ïîâíіñòþ ëåæèòü ó ìåæàõ Ïіâäåííîãî ïîëÿðíîãî êîëà.

Îñêіëüêè Ïіâäåííèé ïîëþñ ðîçòàøîâàíèé ó ìåæàõ Àíòàðêòèäè, íåìîæëèâî âèäіëèòè êðàéíþ ïіâäåííó òî÷êó öüîãî ìàòåðèêà, âëàñíå, ÿê çàõіäíó і ñõіäíó. Âñі íàïðÿìêè âіä Ïіâäåííîãî

180 РОЗ ДІЛ ІІІ Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду § 30. Ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Àíòàðêòèäè. Âі äêðèòòÿ òà äîñëі äæåííÿ ïîëÿðíîãî ìàòåðèêà ПРИГАДАЄМО. На які групи поділяють сучасні материки Землі? До якої з груп за географічним положенням належить Антарктида?  Як а ювілейна річниця з відкриття Антарктиди припадає на 2025 р.?  Про яких дослідників Антарктиди вам відомо? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості

положення та бе-

материка;  існування різних думок щодо відкриття, дослі-

 етапи

дослідження

континенту». НАВЧИМОСЯ:

особливості

фізико-географічного

регової лінії

відкриття і

«шостого

характеризувати

ïîëþñà âåäóòü òіëüêè íà ïіâíі÷. Â Àíòàðêòèäі ìîæíà âèçíà÷èòè ëèøå êðàéíþ ïіâíі÷íó òî÷êó – íà ïіâîñòðîâі Àíòàðêòè÷íèé – ìèñ Ñіôðå (ìàë. 144).

Íà çàõîäі ìàòåðèê îìèâàþòü âîäè Òèõîãî îêåàíó, áіëüøó ÷àñòèíó ñõіäíîãî óçáåðåææÿ – Àòëàíòè÷íîãî òà Іíäіéñüêîãî îêåàíіâ, òà çàãàëîì – 13 ìîðіâ. Íàéáіëüø ãëèáîêî âäàþòüñÿ â ìàòåðèê ìîðå Âåääåëëà (äî 2 òèñ. êì) òà ìîðåÐîññà (íàéáëèæ÷å äî Ïіâäåííîãî ïîëþñà).

Áåðåãîâà ëіíіÿ (çàãàëüíà äîâæèíà  17,9 òèñ. êì) ñëàáî çðіçàíà і ìàéæå íà âñіé ïðîòÿæíîñòі ÿâëÿє ñîáîþ ëüîäîâèêîâі îáðèâè.

Íåïîäàëіê ïіâíі÷íîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíі ÷èñëåííі ãðóïè îñòðîâіâ: Ïіâäåííà Äæîðäæіÿ, Ïіâäåííі Ñàíäâі÷åâі, Ïіâäåííі Îðêíåéñüêі, Ïіâäåííі Øåòëàíäñüêі òîùî. Ïіâäåííà ïîëÿðíà îáëàñòü ïëàíåòè, ðàçîì ç ìàòåðèêîì Àíòàðêòèäà, à òàêîæ íàâêîëèøí і ìè îñòðîâàìè і ìîðÿìè, íàçèâàєòüñÿ Àíòàðêòèêîþ.

Мис Сіфре С Ми Сі с

Антарктида означає «навпроти Арктики», тобто «протилежна півночі». Ця назва з’явилася завдяки шотландськом у картографу Дж. Бартолом’ю (наприкінці XIX ст.)

Âіä íàéáëèæ÷îãî ìàòåðèêà – Ïіâäåííîї Àìåðèêè – Àíòàðêòèäà âіäîêðåìëåíà íàéãëèáøîþ òà íàéøèðøîþ ïðîòîêîþ ñâіòó –ïðîòîêîþ Äðåéêà. Íà îñîáëèâîñòі ïðèðîäè Àíòàðêòèäè çàâäàє âïëèâó íàéïîòóæíіøà îêåàíі÷íà òå÷іÿ, ùî ïðîõîäèòü ïîáëèçó її áåðåãіâ, – õîëîäíà Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ.

181 РОЗ ДІЛ ІІІ

Крайня північна точка –мис Сіфре

′ пд

Південний полюс – станція Амундсен-Скотт (США). Вигляд церемоніального маркера полюса та інформаційного щита Південна Америка –найближчий до Антарктиди материк; місто Ушуая

Аргентина

найближчий

Ìàë.

ïîëîæåííÿ Àíòàðêòèäè

(63°14

ш )

(

) –

порт

144. Ãåîãðàôі÷íå

Ó ìåæàõ ìàòåðèêà îêðіì Ïіâäåííîãî ïîëþñà Çåìëі (òî÷êà 1)

ð îçòàøîâàí і Ï і âäåííèé ãåîìàãí і òíèé ïîëþñ (3), ïîëþñ íåäîñ ÿæíîñò і ( 4 ) , à íåïîäàë і ê – Ï і âäåííèé ìàãí і òíèé ïîëþñ ( 2 ) (ìàë. 145).

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті

об’єкти, що названі в тексті параграфа й характеризують

ложення материк а.

Працюємо групами (у парі). За

полюсів Антарктиди. Чим відрізняються і як

відкриті: 1. Південний полюс Землі; 2. Південний магнітний полюс; 3. Південний геомагнітний полюс; 4. Полюс недосяжності?

 Дослідження та освоєння материка. ßê áóëî çàçíà÷åíî ðàíіøå (§ 24),

áåðóòü ïî÷àòîê ùå

÷àñіâ. Єâðîïåéñüêà ãåîãðàôіÿ îòðèìàëà ïåðøі äîñòîâіðíі âіäîìîñòі ïðî çåìëþ íà Ïіâäåííîìó

ïîëþñі â äîáó Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷-

íèõ âіäêðèòòіâ (òàáë. 18).

Ç à ïå ð ø ó ïîëîâèí ó XX ñò. À íòàðêòèäó â і äâ і äàëî ïîíàä

100 åêñïåäèö і é ç ð і çíèõ ê ð à ї í. Ç 1928 ð. âèâ÷åííÿ ìàòåðèêà â іäáó âà є òüñÿ çà äîïîìîãîþ ë і òàê і â. Ó 1959 ð. çà і í і ö і àòèâè ÎÎÍ á óâ ï і äïèñàíèé Ä îãîâ і ð ïðî À íòàðêòè ä ó . Çã і äíî і ç çàêîíîì çà á îðîíÿ є òüñÿ âèêîðèñòîâóâàòè êîíò èíåíò ó âî є ííèõ ö і ëÿõ, ïå ð åäáà÷à є òüñÿ ñâîáîäà íà ó êîâèõ äîñëіäæåíü і îáìіí íàóêîâîþ іíôîðìàöієþ. Ñüîãîäíі Àíòàðêòèäà – öå ìàòåðèê íàóêè òà ìіæíàðîäíîї ñïіâïðàöі. Òóò äіє ïîíàä 40 íàóêîâèõ ñòàíöіé і áàç, ùî íàëåæàòü 30 êðàїíàì, ÿêі çäіéñíþþòü äîñëіäæåííÿ â Àíòàðêòèäі. Îñîáëèâó óâàãó ïðèäіëèìî âіò÷èçíÿíîìó âíåñêó â äîñëіäæåííÿ öüîãî ìàòåðèêà. Ç 1994 ð. íà êîëèøíіé àíãëіéñüêіé íàóêîâіé ñòàíöії «Ôàðàäåé» ïî÷àëà ðîáîòó ãðóïà íàóêîâöіâ ç Óêðàїíè. Ñüîãîäíі ñòàíöіÿ íàëåæèòü Óêðàїíі é ìàє íàçâó «Àêàäåìіê Âåðíàäñüêèé». Ñòàíöіÿ ðîçìіùåíà íà î. Ãàëіíäåç, à ñàì êîíòèíåíò ðîçòàøîâàíèé íà âіäñòàíі ïîíàä 11 êì.

Ìàë. 145. Ïîëþñè â ìåæàõ

Àíòàðêòèäè òà Àíòàðêòèêè

182 РОЗ ДІЛ ІІІ

Антарктиди географічні

по-

географічне

допомогою

джерел інформації підготуйте презентацію добірки матеріалів про один з

географічних

чотирьох

були

ãіïîòåçè ïðî

іñíóâàííÿ Ïіâäåííîãî êîíòèíåíòó

ç àíòè÷íèõ

âæå 28-ìà óêðàїíñüêà íàóêîâà àíòàðêòè÷íà åêñïåäèöіÿ. Íîâèìè çàâäàííÿìè äîñëіäæåíü є: ïîáóäîâà 3D-ìîäåëåé ëüîäîâèêіâ Àíòàðêòèäè; àâòîìàòèçàöіÿ ìåòåîðîëîãі÷íèõ äîñëіäæåíü òà âіäíîâëåííÿ ñïîñòåðåæåíü çà ñîíÿ÷íîþ àêòèâíіñòþ; ïåðøå äîñëіäæåííÿ «öâіòіííÿ» âîäè Ïіâäåííîãî îêåàíó; äîñëіäæåííÿ ðіçíîìàíіòòÿ áàêòåðіé і âіðóñіâ; âèâ÷åííÿ ïîøèðåííÿ ó âîäàõ Àíòàðêòèêè ñòіéêèõ çàáðóäíþâà÷іâ òîùî.

183 РОЗ ДІЛ ІІІ Òàáëèöÿ 18. Âіäêðèòòÿ і äîñëіäæåííÿ Àíòàðêòèäè Дослідники Антарктиди Внесок у дослідження Антарктиди Джеймс Кук Під час другого навколосвітнього плавання знаменитий англійський мореплавець на кораблі «Resolution» 17 січня 1773 р. вперше в історії перетнув Південне полярне коло. Друга спроба наблизитися до Південного материка дозволила Куку відкрити й нанести на карту багато островів, але він дійшов твердого переконання, що великої землі біля Південного полюса не існує, а якщо існує, то досягти її неможливо. Цей висновок було спростовано лише в XIX ст Едвард Брансфілд (на фото) і Вільям Сміт 30 січня 1820 р британська експедиція Едварда Брансфілда і Вільяма Сміта досягла півострова Триніті – найпівнічніша частина Антарктичного півострова материка Вони були першими людьми, які висадилися на берег Антарктичного континенту Руаль Амундсен Норвезький полярний мандрівник, дослідник і рекордсмен, «Наполеон полярних країн» На кораблі «Фрам» прибув в Антарктиду і 14 грудня 1911 р. першим досяг Південного полюса Землі Роберт Скотт Британський офіцер разом з 4 членами команди 17 січня 1912 р. стали другими, хто підкорив Південний полюс. В експедиції був і українець Антон Омельченко Його онук, Віктор Омельченко, з 2001 р працював в українському Антарктичному науковому центрі й тричі зимував на станції «Академік Вернадський», а згодом –і правнук Антон Ç êâіòíÿ 2023 ð. ðîçïî÷àëàñÿ

1. Чому

2. Поясніть відмінності між Антарктикою й Арктикою.

3. Охарактеризуйте особливості положення

материків тропічних широт.

4. Охарактеризуйте внесок одного

вибором). Складіть кроссенс.

5. Хто з науковців українського

6 Напишіть есе про внесок українських полярників у дослідження Антарктиди.

7. Який міжнародний статус отримав материк Антарктида?

Кейс-випадки

Картографічна лабораторія За допомогою карт атласу знайдіть

ливості географічного положення Антарктиди, і нанесіть

(Дж. Ведделл, Дж. Росс, Ж. Дюмон-Дюрвіль тощо)?

184РОЗ ДІЛ ІІІ Це цікаво знати На українській станції «Академік Вернадський» державний прапор (1) і дороговказ (2) на Батьківщину. Співробітниця Національного антарктичного наукового центру України М. Павловська (3) Марія Павловська стала однією з 8 переможців престижного конкурсу Наукового комітету з антарктичних досліджень

Українська на-

вивчала взаємодію антарктичних бактерій та мікроводоростей Південного океану на станції «Академік Вернадський». Ці дослідження сприятимуть кращому розумінню біологічних механізмів зв’язування та вивільнення вуглекислого газу у Світовому океані та процесів змін клімату Складаємо

(SCAR).

уковиця

меседжі до питань

точку? Покажіть її на карті.

Антарктида має лише одну крайню

полярного материка відносно

дослідників Антарктиди (за власним

походження

брав участь у дослідженнях Антарктиди на початку ХХ ст.?

Чому Антарктиду називають «шостим континентом»?

Визначте географію країн, що досліджують Антарктиду

географічні об’єкти, що характеризують особ-

їх на контурну карту Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

відкрив

?».

Проєкт на тему «Хто ж насправді

Антарктиду

Чиї імена носять моря, що омивають береги Антарктиди

Про що розповідають записи полярників та дослідників Антарктиди?

Яким вимогам слід відповідати людині, щоб потрапити в команду дослідників на українську станцію «Академік Вернадський»? 5. Проєкт на тему: «Виявлення за географічними картами особливостей фізико-географічного положення Антарктиди та його впливу на природу материка».

Працюємо з інтернет-ресурсами

швидкість вітру,

тиск) http://uac.gov.ua/; Продовжують місію попри війну: як нині працює дослідна станція «Академік Вернадський»? https://cutt.ly/XwDgFPf5; Українки в Антарктиді: що робитимуть жінки на

ПРИГАДАЄМО. Яка

багатства та екологічні проблеми материка. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: тектонічну будову, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ, природні багатства, екологічні проблеми Антарктиди.

 Тектонічна будова та рельєф. Â îñíîâі ìàòåðèêà ëåæèòü äàâíÿ

Àíòàðêòè÷íà ïëàòôîðìà, ùî âõîäèëà äî ñêëàäó Ãîíäâàíè. Її ôóíäàìåíò ïåðåêðèòèé ìîðñüêèìè é êîíòèíåíòàëüíèìè âіäêëàäàìè. Ó çàõіäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà ìîëîäà ñêëàä÷àñòà îáëàñòü, ùî âõîäèòü äî Òèõîîêåàíñüêîãî ñêëàä÷àñòîãî ïîÿñó (ìàë. 146).

Ìàë. 146. Òåêòîíі÷íà áóäîâà Àíòàðêòèäè

Ìàë. 147. Ðåëüєô Àíòàðêòèäè

185 РОЗ ДІЛ ІІІ

За

в Антарктиді:

України – офіційний

відносна вологість

Тема

Антарктиди § 31.

òà åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè Àíòàðêòèäè

допомогою інтернет-ресурсів (за відеоматеріалами) ознайомтеся з умовами роботи полярників

Державна установа Національний антарктичний науковий центр

сайт. Антарктида онлайн (температура,

атмосферний

полярній станції https://cutt.ly/7wDgGVfa

2. Природа

Ïðèðîäà

літосферна плита лежить

материка Антарк-

 Що таке снігова лінія?  Як утворився покривний льодовик Антарктиди?  Як впливає домінування високого атмосферного тиску на розподіл температури повітря та опадів?  Яка природна зона закономірно утворилася в антарктичному кліматичному поясі Землі? НАВЧИМОСЯ: визначатиособливості формування суворого клімату на материку за кліматичною картою;  аналізувати причини утворення покривного льодовика Антарктиди та підлідний

 оцінювати природні

в основі

тида?

рельєф;

Àíòàðêòèäà є íàéâèùèì êîíòèíåíòîì íà Çåìë і , îñê і ëüêè ñåðåäíÿ âèñîòà її ïîâåðõíі íàä ðіâíåì ìîðÿ ñòàíîâèòü áëèçüêî 2000 ì, à â öåíòðі êîíòèíåíòó – íàâіòü 4500 ì (ìàë. 147). Áіëüøó ÷àñòèíó öієї âèñîòè ñêëàäàє ïîñòіéíèé ëüîäîâèêîâèé ïîêðèâ, ïіä ÿêèì ñõîâàíèé êîíòèíåíòàëüíèé ðåëüєô, і ëèøå 0,3 % її òåðèòîðії ïîçáàâëåíі ëüîäó (äåÿêі îñòðîâè, äіëÿíêè áåðåãіâ, ãіðñüêі âåðøèíè). Íàéâèùà òî÷êà êîíòèíåíòó ðîçòàøîâàíà íà ìàñèâі Âіíñòîí (5140 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ). Íà îäíîìó ç îñòðîâіâ ìîðÿ Ðîññà âèñî÷èòü äіþ÷èé âóëêàí Åðåáóñ (3794 ì), ùî ñâіä÷èòü ïðî àêòèâíі ãîðîòâîðíі ïðîöåñè â öüîìó ðàéîíі.

Àíòàðêòè÷íèé ëüîäîâèêîâèé ïîêðèâ є íàéáіëüøèì íà Çåìëі. Ó íüîìó çîñåðåäæåíî ìàéæå 30 ìëí êì3 ëüîäó (àáî 90 % âіä óñіõ ëüîäîâèêіâ ñóõîäîëó). ßêùî éîãî ðîçòîïèòè, òî ðіâåíü Ñâіòîâîãî îêåàíó ïіäíіìåòüñÿ ìàéæå íà 60 ì, à ñàì ìàòåðèê áóäå ìàòè âèãëÿä àðõіïåëàãó, îñêіëüêè áàãàòî éîãî òåðèòîðіé ëåæàòü íèæ÷å ðіâíÿ îêåàíó. Ëüîäîâèêîâèé ïàíöèð ìàє ôîðìó êóïîëà çі çáіëüøåííÿì êðóòîñòі ïîâåðõíі äî óçáåðåææÿ (ìàë. 148). Ñåðåäíÿ òîâùèíà ëüîäó ñòàíîâèòü 2500–2800 ì (ìàéæå â 3 ðàçè ïåðåâèùóє ñåðåäíþ âèñîòó âñіõ ìàòåðèêіâ), äîñÿãàþ÷è ìàêñèìàëüíîãî çíà÷åííÿ íà ñõîäі ìàòåðèêà – äî 4800 ì. Ñïîâçàþ÷è ó âîäó, ëіä îáëàìóєòüñÿ òà óòâîðþє øåëüôîâі ëüîäîâèêè é âåëè÷åçíі áðèëè, ùî ïëàâàþòü, – àéñáåðãè. Ó çèìîâèé ÷àñ ïëîùà ìîðñüêîї êðèãè íàâêîëî Àíòàðêòèäè

186 РОЗ ДІЛ ІІІ

іëüøóєòüñÿ

Айсберг (від англ. iceberg – «льодова гора») – це плавуча брила льоду, що відкололася від льодовика і плаває у відкритом у океані. Часто сягає в довжину кількох кілометрів. Під водою перебуває 70–90 % об’єму айсберга, над поверхнею він іноді підіймається на 70–100 м. 4000 3000 2000 1000 1000 75o 75o 65o пд. ш. 80o 80o 70o 90o 85o 85o 0 Висоти, м Південний полюс море Амундсена море Дейвіса Земля Мері Берд ВодаКорінні породиЛід Ìàë. 148. Ïðîôіëü ðåëüєôó Àíòàðêòèäè Ïіäëüîäîâèêîâèé ðåëüєô äóæå ðіçíèòüñÿ. Íà Àíòàðêòè÷íіé ïëàòôîðìі є ðіâíèíè ç âèñîòàìè âіä 500 äî 1500 ì. Âіä óçáåðåææÿ ìîðÿ Âåääåëëà äî ìîðÿ Ðîññà òÿãíóòüñÿ äàâíі Òðàíñàíòàðêòè÷íі

çá

äî

ìëí êì2.

ãîðè, ùî ïîäіëÿþòü ìàòåðèê íà çàõіäíó òà ñõіäíó ÷àñòèíè. Їõ âåðøèíè çäіéìàþòüñÿ íàä ïîâåðõíåþ ëüîäó. Íà çàõîäі ðîçòàøîâàíі ìîëîäі ãîðè – Àíòàðêòè÷íі Àëüïè, ÿêі є ïðîäîâæåííÿì ïіâäåííîàìåðèêàíñüêèõ Àíä. Öі ãîðè ïðîñòÿãàþòüñÿ ÷åðåç óâåñü Àíòàðêòè÷íèé ïіâîñòðіâ і ÷èñëåííі îñòðîâè Çàõіäíîї Àíòàðêòèäè. Áіëüøà ÷àñòèíà ãіð âêðèòà ìàòåðèêîâèì ëüîäîì, àëå íàéâèùі âåðøèíè

ïіäíіìàþòüñÿ íàä ïîòóæíèì ëüîäîâèì ïîêðèâîì. Ó Çàõіäíіé

Àíòàðêòèäі ëåæèòü çàïàäèíà Áåíòëі – íàéãëèáøà çàïàäèíà íà

Çåìëі, íå çàïîâíåíà ðіäêîþ âîäîþ. Ïіä âàãîþ ëüîäó ñóøà òóò ïðîãíóëàñÿ áіëüø íіæ íà 2 êì íèæ÷å ðіâíÿ ìîðÿ, à íàéãëèáøà òî÷êà

çàïàäèíè çàíóðåíà âãëèá íà 2555 ì, íèíі âîíà çàïîâíåíà ëüîäîì.

Це цікаво знати



Клімат. Àíòàðêòèäà є íàéõî-

ëîäíіøèì ìàòåðèêîì íà Çåìëі.

Íà ôîðìóâàííÿ êë і ìàò ó ìàòå-

ð èêà ÷èíÿòü âïëèâ ò ð èâàëà ïîëÿðíà íі÷ (176 äіá), ìàòåðèêîâå çëåäåí і ííÿ, âåëèêà àáñîëþòíà âèñîòà і ïîòóæíà õîëîäíà Òå÷ і ÿ Ç àõ і äíèõ â і òð і â, ùî ïîâíіñòþ îìèâàє Àíòàðêòèäó ç

óñіõ áîêіâ.

Ìàë. 149. Çàãàëüíі ðèñè êëіìàòó Àíòàðêòèäè

Ñí і æíî-ê ð èæàíà ïîâå ð õíÿ ìàòåðèêà ïîãëèíàє ëèøå 10–20 % ñîíÿ÷íîãî âèïðîìіíþâàííÿ, ðіçíîãî â êîæíó ïîðó ðîêó. Ïîíàä 80 % ñîíÿ÷íîї åíåðãії âіäáèâàєòüñÿ ñíіãîâîþ ïîâåðõíåþ íàçàä ó êîñìі÷íèé ïðîñòіð. Íàä öåíòðîì ìàòåðèêà ôîðìóєòüñÿ õîëîäíå é ñóõå ïîâіòðÿ. Âîíî ðîçòіêàєòüñÿ âіä öåíòðó ìàòåðèêà, óòâîðþþ÷è ñòîêîâі âіòðè (ìàë. 149).

187 РОЗ ДІЛ ІІІ

У 2021 р. із західного боку шельфового льодовика Ронне, що в морі Ведделла, відколовся найбільший за останні 30 років айсберг, що отримав назву А-76. Його площа становить близько 4320 км2 (у 5 разів більший за площу Києва). Айсберг має довжину близько 170 км і ширину 25 км.

Àíòàðêòèäà ðîçòàøîâàíà â àíòàðêòè÷íîìó і ñóáàíòàðêòè÷íîìó êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ. Òóò íàâіòü óëіòêó ñåðåäíüîäîáîâà òåìïåðàòóðà ñòàíîâèòü –35…–40 °Ñ, à âçèìêó ñòîâï÷èê òåðìîìåòðà îïóñêàєòüñÿ äî –60…–70 °Ñ. Ó 2004 ð. íà ÿïîíñüêіé ñòàíöії «Êóïîë Ôóäçі» çàôіêñîâàíà òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ –91,2 °Ñ, à ñó÷àñíі ñóïóòíèêîâі äàíі çàôіêñóâàëè –93,2 °Ñ. Òîìó öåé ðàéîí ââàæàєòüñÿ ïіâäåííèì ïîëþñîì õîëîäó Çåìëі (äèâ. ðóáðèêó «Öå öіêàâî çíàòè», § 5).

Êëіìàò óçáåðåæ çíà÷íî ì’ÿêøèé: óëіòêó òåìïåðàòóðà ïіäíіìàєòüñÿ äî 0...+2 °Ñ, çèìîþ ñòîÿòü ïîìіðíі ìîðîçè. Îäíàê âåëèêèì ëèõîì áåðåãіâ є ïîòóæíі âіòðè, ùî ìîæóòü íàáèðàòè øâèäêîñòі äî 90 ì/ñ. Òàêà ïîòóæíіñòü çäàòíà âіäíåñòè âàæêі ïðåäìåòè íà çíà÷íó âіäñòàíü.

Êіëüêіñòü îïàäіâ çìåíøóєòüñÿ âіä áåðåãіâ (200–300 ìì) äî öåíòðó (20–50 ìì). ßêùî ñóõèé ñíіã, ùî âèïàäàє, ïіä âïëèâîì âіòðó íåñåòüñÿ ç âåëèêîþ øâèäêіñòþ, òî âіí çäàòíèé ïåðåïèëþâàòè òîâñòі êàíàòè é äî áëèñêó ïîëіðóâàòè ìåòàëåâі ïîâåðõíі, ùî òðàïëÿþòüñÿ íà éîãî øëÿõó.

Ìàë. 150. Àíòàðêòè÷íèé ìîõîâî-ëèøàéíèêîâèé

ïðèáåðåæíèé îàçèñ

 Рослинність і тваринний світ Антарктиди. Óâåñü ìàòåðèê ëåæèòü ó çîíі àíòàðêòè÷íèõ ïóñòåëü, ïåðåâàæíó éîãî ÷àñòèíó âêðèâàþòü ëüîäîâèêè. Òîìó ðîñëèíè é òâàðèíè íàéáіëüø ïîøèðåíі ó ïðèáåðåæíіé ñìóçі â ò.ç. àíòàðêòè÷íèõ îàçèñàõ (2 % ïëîùі ìàòåðèêà). Ëèøå òóò ðîñòóòü ìîõè, ëèøàéíèêè, äåÿêі âîäîðîñòі, ãðèáè. Öå ñâîãî ðîäó à íòà ð êòè÷í і ìîõîâî-ëèøàéíèêîâ і ïóñòåëі (ìàë. 150). Ëèøå íà Àíòàðêòè÷íîìó ïіâîñòðîâі çі ñïðèÿòëèâèìè êëіìàòè÷íèìè óìîâàìè âèÿâëåíî äâà âèäè êâ і ò êîâèõ ð îñëèí. Íà ñí і ã ó , íàâіòü äàëåêî âіä áåðåãà, òðàïëÿþòüñÿ âîäîðîñòі. Òâàðèííèé ñâ і ò ïîâ’ÿçàíèé çäåáіëüøîãî ç àíòàðêòè÷íèìè âîäàìè і ïîäåêóäè іç ïðèáåðåæíîþ çîíîþ ìàòåðèêà. Ó âîäàõ Àíòàðêòèêè ìåøêàþòü êèòîïîäіáíі (íàéáіëüøі òâàðèíè ïëàíåòè – ñèíіé êèò (ìàë. 151), êàøàëîòè, êîñàòêè), òþëåíі (Âåääåëëà, ìîðñüêèé ëåîïàðä). Òèïîâі ìåøêàíöі Àíòàðêòèäè – ïіíãâіíè (Àäåëі òà іìïåðàòîðñüêі, ìàë. 152). Ëіòîì íà ïðèáåðåæíèõ äіëÿíêàõ ãíіçäÿòüñÿ ïòàõè – áóðåâіñíèêè, àëüáàòðîñè, áàêëàíè. Õèæі ÷àéêè-ïîìîðíèêè æèâëÿòüñÿ ÿéöÿìè òà ïòàøåíÿòàìè ïіíãâіíіâ і áóðåâіñíèêіâ. Áіëÿ àíòàðêòè÷íèõ ñòàíöіé ïîìîðíèêè ïіäáèðàþòü ðåøòêè їæі, іíêîëè ïîâîäÿòüñÿ òàê áåçñòðàøíî, ùî áåðóòü êîðì ïðÿìî ç ðóê.

188 РОЗ ДІЛ ІІІ

Ìàë. 151. Ñèíіé êèò Ìàë. 152. Іìïåðàòîðñüêі ïіíãâіíè

 Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка. Àíòàðêòèäà ââàæàєòüñÿ ïðèðîäíèì ñõîâèùåì ñâіòó. Îñîáëèâî âîíà áàãàòà íà êîðèñíі êîïàëèíè òà âîäíі ðåñóðñè. Â Àíòàðêòèäі âіäêðèòі ïîòóæíі ïîêëàäè êàì’ÿíîãî âóãіëëÿ, çàëіçíîї ðóäè, ðóä êîëüîðîâèõ ìåòàëіâ, àëìàçіâ, çîëîòà, óðàíó òîùî. Ó ðàéîíі ìîðÿ Ðîññà âèÿâëåíî êîëîñàëüíі çàïàñè íàôòè é ïðèðîäíîãî ãàçó. Äîãîâіð ïðî Àíòàðêòèêó áóëî âïåðøå ïіäïèñàíî â 1959 ð., ó 1998 ð. äî íüîãî äîäàëè ïðîòîêîë ïðî çàõèñò íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà. Â і í çà á îðîíÿ є á óäü-ÿê і çàõîäè ç ìåòîþ âèäî áó âàííÿ êî ð èñíèõ êîïàëèí, îê ð і ì íåî á õ і äíèõ äëÿ íà ó êîâèõ äîñëіäæåíü. Ïіäðàõîâàíî, ùî áëèçüêî 80 % óñіõ ïðіñíèõ âîä Çåìëі çîñåðåäæåíî â êðèæàíîìó ïîêðèâі ìàòåðèêà. Òåêó÷èõ âîä â Àíòàðêòèäі íåìàє, є ëèøå ïіäëüîäîâèêîâі ïîòîêè, ùî ïîäåêóäè âïàäàþòü â îêåàí. Íàÿâíі òóò ñâîєðіäíі àíòàðêòè÷íі îçåðà, ùî ðîçòàøîâàíі ïåðåâàæíî ó ïðèáåðåæíèõ äіëÿíêàõ. Àíòàðêòè÷íі îçåðà íåâåëèêі, ïëîùà ëèøå äåÿêèõ ç íèõ ïåðåâèùóє 10 êì 2 . Íàéáіëüøå – îçåðî Âîñòîê, âіäêðèòå íà îäíîéìåííіé ñòàíöії â 2013 ð. ïіä ëüîäÿíèì ùèòîì òîâùèíîþ áëèçüêî 4 êì, ïëîùåþ 15,5 òèñ. êì2, ãëèáèíîþ 1200 ì. Ó÷åíі âèÿâèëè â Àíòàðêòèäі ïîíàä 140 ïіäëüîäîâèâèõ îçåð.

Працюємо групами (у парі). За допомогою тексту параграфа та додаткових географічних джерел інформації складіть схему «Природні багатства Антарктиди».

Àíòàðêòèäà – öå ïðèðîäíèé çàïîâіäíèê, îäíàê ïåâíі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè õàðàêòåðíі é äëÿ öüîãî ìàòåðèêà. Îäíієþ ç ãîëîâíèõ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì Àíòàðêòèäè є ïîðóøåííÿ îçîíîâîãî øàðó. Ó 1985 ð. âïåðøå áóëî âèÿâëåíî óòâîðåííÿ âåëèêîї îçîíîâîї äіðè íàä Àíòàðêòèäîþ. Öå øêіäëèâî òèì, ùî îçîíîâèé øàð ó öüîìó ìіñöі íå çàõèùàє ïîâåðõíþ âіä ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії, ïîâіòðÿ íàãðіâàєòüñÿ

189 РОЗ ДІЛ ІІІ

Ìàë. 153. Îçîíîâà äіðà

íàä Àíòàðêòèäîþ

ñèëüíіøå, ùî áåçïîñåðåäíüî âïëè-

â à є íà ïîøè ð åííÿ ãëîáàëüíîãî

ïîòåïëіííÿ (ìàë. 153). ×åðåç öå

Àíòàðêòèäà âòðà÷àє äî 252 ìëðä ò

ëüîäó ùîðîêó, ùî ïðèçâîäèòü äî

çáіëüøåííÿ ðіâíÿ ìîðÿ íà 3,6 ìì

êîæíі 10 ðîêіâ. Îêðіì òîãî, îçîíîâі äіðè ñïðèÿþòü âèíèêíåííþ

îíêîëîã і ÷íèõ çàõâîðþâàíü, ïðèçâîäÿòü äî çàãèáåëі ðîñëèí і òâàðèí. Òåìïåðàòóðà íà êîíòèíåíòі ð і çêî çá і ëüøèëàñÿ é ï ð îäîâæ ó є çðîñòàòè.

Є é іíøі ïðîáëåìè. Íèíі â Àíòàðêòèäі ïîñòіéíî àáî ñåçîííî

ôóíêöіîíóє 89 ñòàíöіé, íà ÿêèõ ïðàöþє âіä êіëüêîõ îñіá äî

äåêіëüêîõ ñîòåíü ïåðñîíàëó. Ïіäðàõîâàíî, ùî çàãàëüíà ìàñà їõ âіäõîäіâ æèòòєäіÿëüíîñòі ñòàíîâèòü 100 ò íà äîáó. Ïî Àíòàðêòèäі ðîç’їæäæàþòü âñþäèõîäè і òðàêòîðè, íà її ïîâåðõíþ ñіäàþòü

ëіòàêè é ãåëіêîïòåðè, ÿêі âèêèäàþòü çàáðóäíþâàëüíі ðå÷îâèíè â àòìîñôåðó. Òàêîæ ëüîäîâèêîâèé ìàòåðèê ç êîæíèì ðîêîì âіäâіäóє äåäàëі áіëüøå òóðèñòіâ.

Працюємо групами ( у парі ) . За допомогою географічних

) про одну з найважливіших

снігу Антарктиди та

Антарктики мікропластиком»; 3)

біорізноманіття Антарктиди»; 4) «

і браконьєрство в Антарктиді та Антарктиці»; 5) «Видобуток корисних копалин

тиді»; 6) «Відвідування Антарктиди туристами».

Це цікаво знати

Південний полюс холодніший, ніж Північний. Причина цього полягає

190 РОЗ ДІЛ ІІІ

джерел

екологічн

листівк

або постер

екологічних проблем Антарктиди: 1) «Глобальне потепління і його вплив на природу Антарктиди»; 2) «Забруднення

інформації підгот уйте презентацію (

вод

«Скорочення

Рибальство

в Антарк

основі полюсів. Південний полюс

що вкритий льодовим панциром (Антарктида), а Північний – точка в океані (Арктика). Вода є провідником певної кількості тепла, на відміну від твердого крижаного континенту, що зберігає холод. Південний полюс відносно рівня моря вище на 2,8 тис. м, а Північний – розташований на рівні моря.

в складовій

– точка на материку,

(працівників наукових станцій, туристів) для природи Антарктиди?

Кейс-випадки

1. Антарктида – «геологічна комора» планети: переваги і недоліки використання природних ресурсів материка.

2. За що Антарктиду називають «кухнею погоди» і «холодильником» («королевою холоду») всієї планети?

Картографічна лабораторія За допомогою відповідних тематичних

востями природи в Західній (або Східній) Антарктиді.

Діагностуємо навчальні досягнення

Відкрийте посилання https://cutt.ly/qwOllSpd, щоб

завдання.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Виявлення чинників, які вплинули на формування клімату Антарктиди та утворення її льодового покриву.

2. Проєкт на тему (за власним вибором): а) Озонові

вирок?; б) Унікальний органічний світ Антарктиди; в) Практичне значення знань про природу Антарктиди для різних сфер людської діяльності. 3. Презентація добірки матеріалів

чи користь для полярного материка?

Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою інтернет-ресурсів (за відеоматеріалами) простежте за утворенням та переміщенням айсбергів, способом життя тварин в Антарктиді: Гляціологи оприлюднили найточнішу карту зі швидкістю льоду Антарктики; «Більш ніж тисяча гнізд». Спостереження за пінгвінами на станції «Академік Вернадський» https://cutt.ly/twDgJALu

191 РОЗ ДІЛ ІІІ Складаємо меседжі до питань

Охарактеризуйте підлідний рельєф Антарктиди.

Як розподіляється потужність покривного льодовика по поверхні Антарктиди? Чому льодовик рухається від центру материка до узбережжя?

Які основні чинники впливають на формування клімату Антарктиди?

Що таке антарктична пустеля й антарктичний оазис? Якими рослинами й тваринами вони представлені на єдиному полярному материку світу?

Що таке озонова діра? Чому її утворення над Антарктидою вважається однією з головних екологічних проблем материка і світу?

Чому на полярному материку немає постійного населення? Які наслідки матиме збільшення кількості людей

карт атласу

з особли-

ознайомтеся

виконати

тестові

над Антарктидою –

уризм:

діри

про антарктичний т

проблема

ÐîçäіëI Ð ë I ä

IV

íі÷í

його природу ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості географічного положення, розміри материка Північна Америка;  історію відкриття і дослідження Північної Америки;  видатних дослідників материка.

 Географічне положення. Ïіâíі÷íà Àìåðèêà є òðåòіì çà ïëîùåþ ìàòåðèêîì ïëàíåòè. Éîãî ïëîùà (ç ïðèëåãëèìè îñòðîâàìè) ñòàíîâèòü 24,2 ìëí êì2 – öå 16 % ñóõîäîëó ïëàíåòè òà ëèøå 4,5 % ïëîùі âñієї Çåìëі. Âіäíîñíî åêâàòîðà Ïіâíі÷íà Àìåðèêà ïîâíіñòþ ëåæèòü ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі â óñіõ ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñàõ, çà âèíÿòêîì åêâàòîðіàëüíîãî. Áіëüøà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà â ïîìіðíèõ і ñóáòðîïі÷íèõ øèðîòàõ, ùî âïëèâàє íà ïðèðîäó і æèòòєäіÿëüíіñòü íàñåëåííÿ. Âіäíîñíî Ãðèíâіöüêîãî ìåðèäіàíà Ïіâíі÷íà Àìåðèêà, ÿê і Ïіâäåííà, ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíà â Çàõіäíіé ïіâêóëі. Ïðîòÿæíіñòü ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ñòàíîâèòü ìàéæå 7,2 òèñ. êì, іç çàõîäó íà ñõіä – 6,8 òèñ. êì. Ïіâäåííó ÷àñòèíó ìàòåðèêà ïåðåòèíàє Ïіâ-

192 РОЗ ДІЛ I V Тема

§ 32.

ïîëîæåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Âі äêðèòòÿ òà äîñëі äæåííÿ ìàòåðèêà

Що вам уже відомо про географічне положення Північної Америки та історію її відкриття?  Про яких дослідників Північної Америки потрібно згадати? НАВЧИМОСЯ: характеризуватиособливості фізико-географічного положення та берегової лінії Північної Америки;  знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел про основні етапи дослідження та освоєння материк а;  показувати на картах різного масштабу об’єкти, що характеризують географічне положення материка;  обґрунтовувати вплив географічного положення материка на

1. Північна Америка

Ãåîãðàôі÷íå

ПРИГАДАЄМО.

Áåðåãîâà ëіíіÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè (äîâæèíà 75,5 òèñ. êì) ñèëüíî çðіçàíà. Íà ñõîäі ìàòåðèê îìèâàþòü âîäè Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó òà éîãî ÷àñòèí: Ñàðãàñîâå ìîðå, ÿêå íàçèâàþòü «ìîðå áåç áåðåãіâ», Êàðèáñüêå ìîðå, Ìåêñèêàíñüêà çàòîêà – ÿêó çâóòü «ðîçïå÷åíîþ ñêîâîðіäêîþ» çà ñåðåäíþ òåìïåðàòóðó її ïîâåðõíåâèõ âîä; íà çàõîäі –Òèõîãî îêåàíó òà éîãî ÷àñòèí: Áåðèíãîâå ìîðå, çàòîêè Àëÿñêà òà Êàëіôîðíіéñüêà; à ïіâíі÷íå óçáåðåææÿ – Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî

îêåàíó òà éîãî ÷àñòèí: ìîðå Áîôîðòà òà à Ãóäçîíîâà çàòîêà – «ìіøîê іç ëüîäîì» (ìàéæå 8 ìіñÿöіâ íà ðіê ñêóòà êðèãîþ). Íàéáіëüøèé ïіâîñòðіâ – Ëàáðàäîð, íà ÿêîìó ðîçòàøîâàíà êðàéíÿ ñõіäíà òî÷êà

ìàòåðèêà ìèñ Ñåíò-×àðëüç; íàéáіëüøèé àðõіïåëàã – Êàíàäñüêèé Àðêòè÷íèé àðõіïåëàã, ùî âіäîêðåìëåíèé âіä ìàòåðèêà íèçêîþ ïðîòîê, íàéáіëüøà – Ãóäçîíîâà ïðîòîêà. Íåïîäàëіê àðõіïåëàãó â îêåàíі ëåæèòü íàéáіëüøèé îñòðіâ Çåìëі – Ãðåíëàíäіÿ (2,2 ìëí êì2). Äî Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàëåæàòü áàãàòî îñòðîâіâ â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі: Íüþôàóíäëåíä, Âåëèêі Àíòèëüñüêі (Êóáà, Ãàїòі, ßìàéêà) òîùî. Íàéáëèæ÷èé ìàòåðèê – Ïіâäåííà Àìåðèêà. Âіä Єâðàçії Ïіâíі÷íó Àìåðèêó âіäîêðåìëþє âóçüêà (86 êì) Áåðèíãîâà ïðîòîêà. Íà îñîáëèâîñòі ïðèðîäè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè âïëèâàþòü òå÷ії, ùî ïðîõîäÿòü ïîáëèçó її áåðåãіâ: Ãîëüôñòðіì, Êàðèáñüêà, Àíòèëüñüêà, Àëÿñêèíñüêà (òåïëі), Ëàáðàäîðñüêà, Êàëіôîðíіéñüêà (õîëîäíі).

193 РОЗ ДІЛ I V íі÷íèé òðîïіê, íà ïіâíî÷і – Ïіâíі÷íå ïîëÿðíå êîëî. Êðàéíі òî÷êè áóëè

XVІІІ–XIÕ

Мис Принца Уельського відкрито Дж Куком (в 1778 р ) і названо на честь майбутнього короля Георга IV м. Сент-Чарльз м. Принца Уельського –мис Мерчисон (71°58' пн ш ); Крайня південна точка –мис Мар’ято (7°12' пн ш ); Крайня західна точка –мис Принца Уельського (168°05' зх д ); Крайня східна точка –мис Сент-Чарльз (55°40' зх д ) У США (м Рігбі, штат Північна Дакота) у 1931 р встановлено пам’ятний знак географічного центру Північної Америки Ìàë. 154

і òî÷êè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè

âèçíà÷åíі â

ñò. (ìàë. 154).

. Êðàéí

картою. Знайдіть на фізичній карті Північної Америки географічні об’єкти, названі в тексті, охарактеризуйте географічне положення материка.

Працюємо з

та

Âіäîìî, ùî Ïіâíі÷íó Àìåðèêó áóëî âіäêðèòî äâі÷і. Îôіöіéíî ïåðøîâіäêðèâà÷åì ìàòåðèêà âèçíàíî Ëåéäî Ùàñëèâîãî (àáî Ëåéôà Åðіêñîíà), ñèíà âіäîìîãî Åðіêà Òîðâàëüäñîíà (Åðіêà Ðóäîãî), íîðìàíà, ùî âіäêðèâ Ãðåíëàíäіþ â 982 ð. Çãіäíî ç àðõåîëîãі÷íèìè äîñëіäæåííÿìè, Ëåéô ó 1000 ð. ñòóïèâ íà àìåðèêàíñüêó çåìëþ (Âіííëåíä – ìіñöåâіñòü íåïîäàëіê ñó÷àñíîãî Íüþ-Éîðêó).

Іспанський історик А. де Еррера стверджує, що Х. Колумб обговорював проєкт плавання до Індії з М. Бегаймом, який створив «Земне яблуко». Перший глобус не враховував результати плавання Х. Колумба, оскільки існування Америки як окремого континенту було доведено А. Веспуччі близько 20 років по тому

«Äðóãå âіäêðèòòÿ», ïіäêîðåííÿ і äîñëіäæåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè

ðîçïî÷èíàєòüñÿ ç êіíöÿ XV ñò.

Çà ÷àñіâ Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ

âіäêðèòòіâ XV–XVII ñò. ïðîâіäíі

äåðæàâè àêòèâíî ñóïåðíè÷àëè

çà ïðàâî ïðèäáàòè íîâі êîëîíії.

Íàéáіëüø àêòèâíî ñïîðÿäæóâàëè ñâîї åêñïåäèöії Іñïàíіÿ, Àíãëіÿ òà Ôðàíöіÿ

194РОЗ ДІЛ I V 

Відкриття

дослідження материка.

Òàáëèöÿ 19. Äîñëіäæåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè äîáè Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ Дослідники Північної Америки Внесок у дослідження Північної Америки Христофор Колумб Дата відкриття Америки – 12 жовтня 1492 p. Власне на материк Північна Америка Х Колумб висадився лише під час четвертого плавання, коли його каравели в 1502 р досягли берегів. Загалом було відкрито понад 700 островів в Атлантиці та Карибському морі Джон Кабот Венеціанський купець Джованні Кабото (англ Джон Кабот) за підтримки короля Англії Генріха VІІ під час експедиції в 1497 р відкрив о Ньюфаундленд та п-ів Лабрадор, оголосивши їх власністю Англії. Васко Нуньєс де Бальбоа Іспанський конкістадор, що в 1513 р. першим перетнув Панамський перешийок і вийшов на узбережжя Тихого океану Жак Картьє «Французький Колумб», перший європеєць, що в 1534 р. дослідив басейн річки Святого Лаврентія Саме йому світ зобов’язаний появою назви країни Канада (від слова мовою ірокезів «каната», що означає «село»).

(òàáë. 19).

Єâðîïåéñüêі çàâîéîâíèêè ó ïîøóêàõ çîëîòà ïіäêîðþâàëè é çíèùóâàëè êîðіííå íàñåëåííÿ òà çàñíîâóâàëè êîëîíії. Çîêðåìà Å. Êîðòåñ ó 1519 ð. çðóéíóâàâ âåëèêó іìïåðіþ àöòåêіâ òà çàïî÷àòêóâàâ 300-ðі÷íó іñïàíñüêó åêñïàíñіþ â Ìåêñèöі é Öåíòðàëüíіé Àìåðèöі. Íà ñó÷àñíіé ôіçè÷íіé êàðòі Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè çáåðіãàþòüñÿ іìåíà ïåðøîâіäêðèâà÷іâ, ùî äîñëіäæóâàëè âíóòðіøíі é ïіâíі÷íі ïðîñòîðè ìàòåðèêà: àíãëіéñüêèõ ìîðåïëàâöіâ Äæ. Äåâіñà (1585–1587), Ã. Ãóäçîíà (1607–1611) òà Â. Áàôôіíà (1612–1616), À. Ìàêêåíçі (1789); äîñëіäíèêà äàíñüêîãî ïîõîäæåííÿ Â. Áåðèíãà (1728) і íîðâåçüêîãî «Íàïîëåîíà ïîëÿðíèõ êðàїí» – Ð. Àìóíäñåíà, ÿêèé ïåðøèì îáіãíóâ Ïіâíі÷íó

Àìåðèêó ïіâíі÷íî-çàõіäíèì øëÿõîì (1903–1906).

Ïåðåâàæíà êіëüêіñòü ïîäàëüøèõ äîñëіäæåíü ïðèðîäè Ïіâíі÷íîї

Àìåðèêè ïîâ’ÿçàíà ç ðîçâіäêîþ òà âèêîðèñòàííÿì âåëèêèõ çàïàñіâ ïðèðîäíèõ áàãàòñòâ öüîãî ìàòåðèêà.

Це цікаво знати Іван Богдан

Складаємо

1. Охарактеризуйте

кового меридіана.

2. Що можна розповісти про зрізаність берегової

3. У чому полягає особливість положення Північної Америки відносно інших материків та океанів?

4. Як європейці відкривали материк Північна Америка?

5. Який внесок у дослідження материка Північна Америка здійснили англійські (французькі, іспанські) мореплавці та першопрохідці? Покажіть на карті об’єкти, що були відкриті ними. Складіть кроссенс.

Кейс-випадки

1. Північна і Південна Америка є складниками однієї частини світу – Америки. Що спільного

195 РОЗ ДІЛ I V

(відомий як Лаврентій Богун) – перший задокументований виходець з України, чия нога ступила на землю Американського континенту в 1608 р. Українець прибув у колонію перших поселенців Джеймстаун (штат Північна Вірджинія) з Європи на англійському кораблі «Марія та Маргарита», який очолював капітан Дж. Сміт – засновник цього поселення.

меседжі до питань

положення Північної Америки відносно екватора та почат-

лінії Північної Америки?

в географічному положенні двох материків?

Яка з європейських країн, на вашу думку, зробила найбільший внесок у дослідження Північної Америки? Свою відповідь обґрунтуйте. Картографічна лабораторія За допомогою карт географічного атласу наведіть приклади прояву впливу географічного положення на: 1) розподіл температури повітря; 2) середньорічну кількість опадів; 3) рух постійних вітрів; 4) поширення меж кліматичних поясів та 5) меж природних зон. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. За допомогою географічних карт порівняйте фізико-географічне положення Північної та Південної Америки, його вплив на формування природи материків.

Завдання 1. За допомогою карт атласу визначте місце розташування географічних об’єктів і нанесіть їх на контурну карту: крайні точки, моря, затоки, протоки, течії, острови, півострови (що згадувалися в § 32); гори, вулкани, рівнини, пустелі (§ 33); річки, озера, водоспад (§ 35)

Завдання 2. За допомогою підручника та додаткових джерел інформації з’ясуйте, якими унікальними рисами характеризуються об’єкти, що перелічені в завданні 1 (оберіть за власним бажанням 5 з 10 об’єктів)

Працюємо з інтернет-ресурсами Перегляньте навчальне

«Одна

Як

вдалося відкрити Новий Світ». Що нового про дослідника Північної Америки Христофора Колумба ви дізналися? https://cutt.ly/dwOlmQZA.

Північна

риканського материка?  Які форми рельєфу материка

6-го класу?

ДІЗНАЄМОСЯ

Тектонічні структури материка. Â îñíîâі Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ëåæèòü äàâíÿ Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêà ïëàòôîðìà, ùî áóëà ÷àñòèíîþ ïðàìàòåðèêà Ëàâðàçіÿ (ìàë. 155). Óíàñëіäîê ðîçëîìіâ âіä ïëàòôîðìè âіäîêðåìèâñÿ î. Ãðåíëàíäіÿ, à íà ìіñöі äàâíüîãî ëüîäîâèêà â ïіâ-

196 РОЗ ДІЛ I V 2. Проєкт на тему (за власним вибором): а) «Доколумбові цивілізації Північної Америки», б) «Багаторазове відкриття Америки: як були відкриті різні частини материка», в) «Сучасні дослідження Північної Америки». Виконуємо практичні роботи Тема: Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Північної Америки. Мета: поглибити знання про географічні об’єкти, що відображають географічне положення, рельєф, внутрішні води, природні зони Північної Америки;

вміння працювати з атласом і контурними картами; сформувати навички використання відповідних способів зображення різних типів об’єктів, узагальнити знання про природу материка Північна Америка.

закріпити

відео

і êîïàëèíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО.

прадавнього материка виокремилася

Яка літосферна плита лежить в основі

відомі вам з курсу

історія.

Колумбу

§ 33. Òåêòîíі÷íà áóäîâà, ðåëüєô òà êîðèñí

Зі складу якого

Америка? 

Північноаме-

географії

ПРО: тектонічні структури Північної Америки;  закономірності розміщення форм рельєфу материка; 

Північної Америки. НАВЧИМОСЯ: порівнювати рельєф Північної та Південної Америки;  знаходити й показувати на карті основні форми рельєфу материка;  аналізувати вплив давнього зледеніння на формування рельєфу Північної Америки;  пояснювати особливості поширення корисних копалин на основі аналізу тектонічної будови



різноманітність і багатство запасів корисних копалин

материка.

âіêó íà ïëîùі ìàéæå 8 ìëí êì2.

ПЛАТФОРМА

Щит (Канадський)

Арктичний (герцинське, каледонське горотворення)

Кордильєрський (мезозойське, альпійське горотворення)

íà ï

âäåííîìó ñõîäі – äàâíіé Àòëàíòè÷íèé ïîÿñ (Àïïàëàöüêі ãîðè êàëåäîíñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі), íà ïіâíî÷і – Àðêòè÷íèé ïîÿñ (îñòðîâè Ãðåíëàíäіÿ, Íüþôàóíäëåíä), íà çàõîäі ÷åðåç óâåñü ìàòåðèê òÿãíåòüñÿ ìåçîçîéñüêî-êàéíîçîéñüêèé Êîðäèëüєðñüêèé ñêëàä÷àñòèé ïîÿñ. Íàéìîëîäøèé ç ïîÿñіâ óòâîðèâñÿ íà ñòèêó çіòêíåííÿ Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêîї òà Òèõîîêåàíñüêîї ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Éîãî ïіâ-

äåííà ÷àñòèíà є ñåéñìîàêòèâíîþ, òàì ÷àñòі çåìëåòðóñè.

 Рельєф. Íà ïîâåðõíі ìàòåðèêà ïåðåâàæàþòü ðіâíèíè, ãîðè îõîïëþþòü ëèøå òðåòèíó êîíòèíåíòó. Ðåëüєô ñõіäíîї ÷àñòèíè (îêðіì Àïïàëà÷іâ) ñôîðìóâàâñÿ íà ïëàòôîðìі, ïîâåðõíÿ ÿêîї òðèâàëèé

÷àñ ðóéíóâàëàñÿ і âèðіâíþâàëàñÿ. Çíà÷íèé âïëèâ íà ôîðìóâàííÿ ðåëüєôó ðіâíèí ìàâ ëüîäîâèê, ñëіäè äіÿëüíîñòі ÿêîãî âіä÷óâàþòüñÿ é äîíèíі. Äàâíіì ëüîäîâèêîì ñòâîðåíà Ëàâðåíòіéñüêà âèñî÷èíà, ùî ëåæèòü íà Êàíàäñüêîìó ùèòі. Ïіñëÿ ñåáå ëüîäîâèê çàëèøèâ íàãðîìàäæåííÿ îêðóãëèõ çãëàäæåíèõ і âіäïîëіðîâàíèõ âàëóíіâ і áðèë (òàêі ôîðìè îòðèìàëè íàçâó «áàðàíÿ÷і ëîáè»), âèîðàâ îçåðíі óëîãîâèíè é øèðîêі äîëèíè. Òîìó âèñî÷èíà ìàє ïîëîãî-õâèëÿñòó ïîâåðõíþ, іç ïåðåâàæàþ÷èìè âèñîòàìè 200–400 ì. Ìàéæå ïî öåíòðó êîíòèíåíòó ðîçêèíóëèñÿ Öåíòðàëüíі ðіâíèíè іç ïàãîðáêóâàòèì ðåëüєôîì. Їõ ïåðåâàæíà âèñîòà – 150–500 ì, íà їõ ïіâíî÷і ðîçòàøîâàíі êóåñòîâі ïàãîðáè.

197 РОЗ ДІЛ I V

íі÷íî-ñõіäíіé ÷àñòèíі óòâîðèâñÿ Êàíàäñüêèé Àðêòè÷íèé àðõіïåëàã. Ïîäåêóäè êðèñòàëі÷íі ïîðîäè âèõîäÿòü íà ïîâåðõíþ, óòâîðþþ÷è ìàñèâíèé Êàíàäñüêèé ùèò, ùî ñêëàäåíèé ãðàíіòàìè àðõåéñüêîãî

(ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКА

)

Атлантичний (байкальське, герцинське, каледонське горотворення) Плита

ПОЯСИ СКЛАДЧАСТОСТІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ Ìàë. 155. Òåêòîíі÷íà áóäîâà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè Іç ðіçíèõ áîêіâ ïëàòôîðìó îòî÷óþòü ðіçíîâіêîâі ñêëàä÷àñòі ïîÿñè:

Куеста – це форма рельєфу у вигляді витягнутих пагорбів із несиметричними схилами, коли один схил – пологий, а інший – крутий.

Íà çàõіä âіä Öåíòðàëüíèõ ðіâíèí øèðîêîþ ñìóãîþ íà 400 êì ïðîñòÿãíóëèñÿ Âåëèêі ðіâíèíè, óòâîðåíі ïîòóæíèìè ìîðñüêèìè é êîíòèíåíòàëüíèìè âіäêëàäàìè. Їõ ïîâåðõíÿ ïîðіçàíà øèðîêèìè ðі÷êîâèìè äîëèíàìè é âèñòóïàìè, ïåðåâàæàþòü âèñîòè 700–1800 ì (ìàë. 156).

Íà ïіâäåííîìó ñõîäі ðîçòàøîâàíà íèçîâèííà òåðèòîðіÿ. Íàâêîëî

ðіêè Ìіññіñіïі ðîçêèíóëàñÿ âåëè÷íà Ìіññіñіïñüêà íèçîâèíà, ùî ñêëàäåíà ðі÷êîâèìè íàíîñàìè (ìàë. 157). Ðіâíèíà ïåðåâàæíî ïëàñêà é äóæå çàáîëî÷åíà. Ùå ïіâäåííіøå ëåæèòü Ïðèìåêñèêàíñüêà íèçîâèíà, ùî óòâîðèëàñÿ çàâäÿêè îïóñêàííþ ïîâåðõíі é íàêîïè÷åííþ òóò ìîðñüêèõ âіäêëàäіâ. Óçäîâæ її óçáåðåææÿ ðîçòàøîâàíî ÷èìàëî ëàãóí. Íèçîâèíè ìàþòü âèðіâíÿíó ïîâåðõíþ ç âèñîòàìè ìåíøå íіæ 100–150 ì.

Ìàë. 156. Âåëèêі

США), з 2015 р. офіційно називається Деналі. Зміна назви є визнанням священного статусу Деналі для багатьох корінних мешканців Аляски. Ó ñìóçі ñòèñêàííÿ çåìíîї êîðè ìіæ ëіòîñôåðíèìè ïëèòàìè ñôîðìóâàëàñÿ ãіðñüêà ñèñòåìà Êîðäèëüєðè. Öå âіäíîñíî ìîëîäі ãîðè ìåçîçîéñüêîї é êàéíîçîéñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі, âèñîòîþ 5000–6000 ì. Íàéâèùà âåðøèíà – ã. Äåíàëі (6194 ì) íà Àëÿñêіíñüêîìó õðåáòі. Ãîðîòâîðåííÿ òðèâàє é äîòåïåð, ïðî ùî ñâіä÷àòü âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ і ÷àñòі çåìëåòðóñè. Âîíè òÿãíóòüñÿ êіëüêîìà ïàðàëåëüíèìè õðåáòàìè ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü. Ñêåëÿñòі ãîðè є ñõіäíîþ ÷àñòèíîþ ñèñòåìè Êîðäèëüєð, ùî òÿãíóòüñÿ íà 4830 êì іç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü. Âîíè óòâîðèëèñÿ âіä 80 äî 55 ìëí ðîêіâ òîìó é ñêëàäåíі ãðàíіòàìè, ïіñêîâèêàìè, ñëàíöÿìè, âàïíÿêàìè. Ïðèðîäà ãіð îõîðîíÿєòüñÿ â ÷èñëåííèõ íàöіîíàëüíèõ ïàðêàõ.

198 РОЗ ДІЛ I V

ðіâíèíè Ìàë. 157. Ìіññіñіïñüêà íèçîâèíà Це цікаво знати Найвища вершина материка (6190 м), яка понад 100 років мала назву Мак-Кінлі (на честь В. Мак-Кінлі – 25-го президента

Áåðåãîâі õðåáòè ïðîñòÿãàþòüñÿ âçäîâæ çàõіäíîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà âіä Àëÿñêè äî Ìåêñèêè íà ìàéæå 7,2 òèñ. êì. Âîíè äóæå ïîðіçàíі ãëèáîêèìè ïîïåðå÷íèìè äîëèíàìè òà ôіîðäàìè.

Âåëèêèé áàñåéí çàéìàє íàãіð’ÿ ó âíóòðіøíüîìó ïîÿñі Êîð-

äèëüєð. Éîãî ðåëüєô – öå âåëèêà êіëüêіñòü êîðîòêèõ õðåáòіâ (âèñîòîþ äî 3900 ì) і âåëèêèõ, ç’єäíàíèõ ìіæ ñîáîþ óëîãîâèí, áіëüøіñòü іç ÿêèõ є ïóñòåëÿìè é íàïіâïóñòåëÿìè.

Ïëàòî Êîëîðàäî ðîçêèíóëîñÿ ïî îáèäâà áîêè âіä ð. Êîëîðàäî. Ó ìåæàõ ïëàòî ðîçòàøîâàíèé îäèí ç íàéãëèáøèõ, і, íàïåâíî, íàéâіäîìіøèõ êàíüéîíіâ ó ñâіòі – Ãðàíä-Êàíüéîí. Ó éîãî ïіâäåííіé ÷àñòèíі ðîçòàøîâàíà ìàëüîâíè÷à ðіçíîêîëüîðîâà ïóñòåëÿ, ùî ñêëàäàєòüñÿ ç ÿñêðàâî ïîôàðáîâàíèõ ãіðñüêèõ ïîðіä (áіëèõ, ÷åðâîíèõ, ïîìàðàí÷åâèõ, æîâòèõ) і õèìåðíèõ ôîðì ðåëüєôó – ìîñòіâ, ãðîòіâ, âîðіò òîùî (ìàë. 158). Ñâîїìè êðàєâèäàìè ÷èñëåííі êàíüéîíè ïëàòî Êîëîðàäî ïðèâàáëþþòü çíà÷íèé ïîòіê òóðèñòіâ. Ìåêñèêàíñüêå íàãіð’ÿ є ÷àñòèíîþ Ïіâäåííèõ Êîðäèëüєð. Ìàє ïëîùó áëèçüêî 1,2 ìëí êì2, ñêëàäàєòüñÿ ç âåëèêîãî ïëîñêîãіð’ÿ

і ãіðñüêèõ õðåáòіâ, ùî ëåæàòü íà âèñîòàõ 1000–2000 ì. Ïіâäåíü

íàãіð’ÿ âñіÿíèé âåëèêîþ êіëüêіñòþ ïîòóæíèõ çãàñëèõ і äіþ÷èõ âóëêàíіâ: Îðіñàáà (5610 ì) (ìàë. 159), Ïîïîêàòåïåòëü (5465 ì) òîùî. Ìàë. 158. Ïëàòî Êîëîðàäî Ìàë. 159. Äіþ÷èé âóëêàí Îðіñàáà Єëëîóñòîíñüêå âóëêàíі÷íå ïëàòî ðîçòàøîâàíå ìіæ õðåáòàìè і є îäíèì іç ïðèðîäíèõ ÷óäåñ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, íà íüîìó äіє ïîíàä 3000 ãåéçåðіâ і ãàðÿ÷èõ äæåðåë. Íà ñõîäі ìàòåðèêà âèñî÷іþòü äàâíі (ãåðöèíñüêîї òà êàëåäîíñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі), íàïіâçðóéíîâàíі ãîðè Àïïàëà÷і, âèñîòîþ äî 2000 ì. Ñõèëè öèõ ãіð ïîëîãі, à âåðøèíè – îêðóãëі. Їõíÿ íàçâà ïîõîäèòü âіä іìåíі іíäіàíñüêîãî ïëåìåíі àïïàëà÷і, ÿêå ðàíіøå їõ íàñåëÿëî.

199 РОЗ ДІЛ I V

з картою. Знайдіть на фізичній карті Північної Америки: 1) гірські масиви, що згадуються в тексті параграфа; 2) рівнинні форми рельєфу материка. Простежте закономірності розміщення форм рельєфу Північної Америки?

Працюємо



до мамонтів.

Печера була вперше виявлена в 1797 р. Загальна довжина печерних ходів становить більше ніж 587 км.

Корисні копалини. Íàäðà êîíòèíåíòó áàãàòі íà ðіçíі êîðèñíі êîïàëèíè. Íà Êàíàäñüêîìó êðèñòàëі÷íîìó ùèòі (ó «ãåîëîãі÷íіé êîìîðі») çàëÿãàþòü ðóäè ìåòàëіâ (çàëіçà, ìіäі, íіêåëþ, à òàêîæ çîëîòà, ñðіáëà, óðàíó). Íàéáіëüøі ðîäîâèùà çàëіçíèõ ðóä ðîçòàøîâàíі â ðàéîíі îçåðà Âåðõíüîãî òà íà ïіâîñòðîâі Ëàáðàäîð. Â îñàäîâîìó ÷îõëі ïëàòôîðìè âèÿâëåíî êàì’ÿíå âóãіëëÿ, íàôòó é ïðèðîäíèé ãàç. Âåëèêі íàôòîãàçîâі ðîäîâèùà ñêîíöåíòðîâàíі íà Ïðèìåêñèêàíñüêіé íèçîâèíі, Àëÿñöі, Âåëèêèõ і Öåíòðàëüíèõ ðіâíèíàõ, ó Êàëіôîðíії. Ó ïåðåäãіð’ÿõ Àïïàëà÷іâ çàëÿãàþòü çàëіçíі ðóäè é êàì’ÿíå âóãіëëÿ. Êîðäèëüєðè áàãàòі íà ãîðþ÷і (íàôòà é ïðèðîäíèé ãàç, âóãіëëÿ) і ðóäíі (ðóäè êîëüîðîâèõ ìåòàëіâ, óðàíîâі ðóäè, çîëîòî) êîïàëèíè. Є íà ìàòåðèêó ðîäîâèùà ôîñôîðèòіâ, ñіðêè, êàëіéíèõ ñîëåé òîùî. Äðóãå ó ñâіòі çà çàïàñàìè ðîäîâèùå áîêñèòіâ ðîçòàøîâàíå íà îñòðîâі ßìàéêà â Êàðèáñüêîìó ìîðі. Òðàäèöіéíèé âèäîáóòîê çîëîòà âåäåòüñÿ íà Àëÿñöі, à ñðіáëà – íà Ìåêñèêàíñüêîìó íàãіð’ї.

200 РОЗ ДІЛ I V Працюємо з інформацією. Поміркуйте, які причини активують стихійні природні явища. Яку небезпеку спричиняють виверження вулканів та землетруси для життя людей Північної Америки? Вулкан Попокатепетль – найнебезпечніший у складі Мексиканського нагір’я. Загалом близько 25 млн людей живуть у радіусі 96 км від вулкана. На початку ХХІ ст. сталося декілька потужних землетрусів на о. Гаїті (2010 р. – 7 балів за шкалою Ріхтера; 2021 р. – 7,2 бала; 2023 р. – 4,9 бала). Це цікаво знати Мамонтова печера є напротяжнішою лабіринтовою печерою світу. Вона утворилася в шарах вапняку в західних передгір’ях Аппалачів, на лівому березі р. Грин-Рівер. Названа завдяки величезним розмірам систем лабіринтів і проходів і не має жодного стосунку

Складаємо

виявленої подібності?

5. Які причини сприяють активному вулканізму

частині материка Північна Америка?

6 Напишіть есе про вплив давнього зледеніння на формування рельєфу Північної Америки.

7. Якими корисними копалинами багата Північна Америка?

8. Як пов’язані поклади корисних копалин з тектонічною будовою й рельєфом материка?

Кейс-випадки Виконуючи практичну роботу на тему «Виявлення закономірностей поширення основних форм рельєфу материків на основі аналізу

зв’язків між цими

межах ділянки байкальської складчастості Північної Америки лежить рівнина (Лаврентійська височина); б) Великі рівнини мають висоту приблизно 800–1700 м над рівнем моря, що більше відповідає

рельєфу Картографічна лабораторія Згадайте зовнішні процеси, що формують рельєф Землі. Які

вплинули на формування сучасного рельєфу

1. Встановлення

нентальний рифт

блеми) в рельєфі Північної Америки

індіанської країни

201 РОЗ ДІЛ I V

меседжі до питань

Які тектонічні структури формують будову поверхні Північної Америки?

Покажіть на карті райони складчастості в межах Північної Америки.

Які рівнини сформувалися в рельєфі Північної Америки? Покажіть найбільші з них на карті.

подібності в рельєфі Північної та Південної Америки. Яка причина

Вкажіть риси

в південній

та сейсмічності

тектонічної

карт світу», ми дійшли висновку про існування закономірних

компонентами природних комплексів. Поясніть, чому: а) в

них

Північної Америки? Наведіть приклади.

, досліджуємо

та фізичної

гірському

Спостерігаємо, проєктуємо

за картами атласу зв’язку між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами в межах Північної Америки.

у «Унікальні форми рельєфу в Кордильєрах та вулкани Мексиканського нагір’я».

Проєкт на тем

Презентація

– конти

Метеоритні кратери

астро

»; в) «Пошуки Ельдорадо (міфічної

) та “золота лихоманка” в Північній Америці» Працюємо

-ресурсами Підгот

про корисні копалини Північної Америки (наприклад, лабрадорит – «камінь чарівництва та цікавості»; відкриття родовищ вугілля, нафти, міді, молібдену тощо, за власним вибором) § 34. Êëіìàò Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО. У чому полягає особливість розташування материка Північна Америка відносно екватора?  У зоні дії яких постійних вітрів лежить материк?  Якого впливу на клімат завдають океанічні течії? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: загальні риси клімату Північної Америки;  географічне розташування кліматичних поясів і типів клімату материка;  особливості розподілу температур повітря й опадів по території Північної Америки.

матеріалів на одну з тем: а) «Розлом Сан-Андреас

у Північній Америці»; б) «

(

з інтернет

уйте презентацію

Північної Америки. Êëіìàò ìàòåðèêà ðіçíîìàíіòíèé, îñêіëüêè Ïіâíі÷íà Àìåðèêà äóæå âèòÿãíóòà ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü. Òîìó òóò ïðåäñòàâëåíі âñі òèïè êëіìàòó, îêðіì åêâàòîðіàëüíîãî. Òàêîæ íà êëіìàò ìàòåðèêà âïëèâàþòü іíøі ôàêòîðè (ìàë. 160).

Êîíòèíåíò âіäêðèòèé äëÿ âïëèâó Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî é Àòëàíòè÷íîãî îêåàíіâ. Âèñîêі ãîðè íà çàõîäі ìàòåðèêà óñêëàäíþþòü âïëèâ Òèõîãî îêåàíó, çàõіäíå ïåðåíåñåííÿ ïîâіòðÿíèõ ìàñ îáìåæóєòüñÿ ëèøå áåðåãîâèìè íèçîâèíàìè òà õðåáòàìè. І íàâïàêè – ïîðіâíÿíî íåâèíî ïðîïóñêàþòü âîëîãі àòëàíòè÷íі ìàñè äàëåêî

âñåðåäèíó ìàòåðèêà. Çàâäÿêè

ðіâíèííîìó ðåëüєôó òðîïі÷íå ïîâіòðÿ ïîòðàïëÿє äàëåêî íà

ïіâíі÷ ìàòåðèêà, à àðêòè÷íå

ç ïіâíî÷і – äàëåêî íà ïіâäåíü. Ðіçíèöÿ â òåìïåðàòóðі é òèñêó

ìіæ öèìè ïîâіòðÿíèìè ìàñàìè

ñòâîðþє óìîâè äëÿ âèíèêíåííÿ

ïîòóæíèõ âіòðіâ – óðàãàíіâ, ÿêі â öåíòðі ìàòåðèêà çâóòü

òîðíàäî, íà ïіâäåííîìó ñõîäі

öèêëîíè.

Íà êëіìàò ìàòåðèêà ïåâíèé âïëèâ ÷èíÿòü é îêåàíі÷íі òå÷ії. Òàê, õîëîäíі Ëàáðàäîðñüêà і Êàëіôîðíіéñüêà òå÷ії ñïðèÿþòü çíèæåííþ êіëüêîñòі îïàäіâ і ðîáëÿòü ïðîõîëîäíіøèìè ïðèëåãëі òåðèòîðії. Òåïëà Àëÿñêіíñüêà – çâîëîæóє ïіâíі÷íî-çàõіäíå óçáåðåææÿ,

202 РОЗ ДІЛ I V НАВЧИМОСЯ: аналізувати вплив кліматотвірних чинників на формування клімату Північної Америки;  порівнювати клімат Північної і Південної Америки; пояснювати механізм утворення торнадо як стихійного явища в Північній Америці та його вплив на життя людей.  Загальні риси клімату

Ïі

Ураган – це вітер руйнівної сили і тривалості, що супроводжується потужними грозами й випадінням зливових опадів. Торнадо – це сильний атмосферний вихор, вертикальна вісь якого тягнеться від хмари до землі.

à íàéáіëüøà ó ñâіòі òåïëà òå÷іÿ Ãîëüôñòðіì ïðèíîñèòü ðÿñíі îïàäè

ïіâäåííî-ñõіäíі áåðåãè ìàòåðèêà. Працюємо з картою . З найдіть на фізичній карті Північної Америки в географічном у атласі т ечії , що омивають б ереги материка . Поясніть їх вплив на природу узбереж через фактор пі д стильної поверхні Ч Н И Й О К Е Каліфор н і й с ь к а т еіч я Аляскінська течі я ВІТРИ КЕЕААН О ОК ПІВ СХІДНИЙПАСАТ НИЗЬКИЙ ТИСК ВИСОКИЙ ТИСК НИЗЬКИЙ ТИСК К МУСОНИ А ппалпалаччі ал а п Кор К рдильєри р д ди и рд р Суха погода Волога погода Теплі течії Холодні течії Торнадо Напрямки постійних і сезонних вітрів Ìàë. 160. Êëіìàòîòâіðíі ÷èííèêè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè

âíі÷íîї Àìåðèêè ÷àñòі òðîïі÷íі

íà

Íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà ïàíóþòü õîëîäíі ïіâíі÷íî-ñõіäíі âіòðè. Òèõîîêåàíñüêå óçáåðåææÿ – öå çîíà âïëèâó âîëîãèõ çàõіäíèõ âіòðіâ, à îáèäâà óçáåðåææÿ ïіâäíÿ êîíòèíåíòó ïåðåáóâàþòü ïіä âïëèâîì ïàñàòіâ. Íà êðàéíіé ïіâäåíü âëіòêó ïðîíèêàþòü åêâàòîðіàëüíі ìóñîíè.

Це цікаво знати Торнадо у Північній Америці спостерігаються

протягом року, більшість з них трапляються влітку та навесні й часто супроводжуються грозами. Швидкість коливається від 65 до 180 км/год, ширина – до 75 м. « Алея то рн а до», або «кор

термін, що позначає

Північно ї Америки, над якими спостерігає ться найбільше торнадо. Особливо торнадо поширені над Великими рівнинами.

групами (у парі).

Ñåðåäíüîñі÷íåâі òåìïåðàòóðè íèæ÷å 0 °Ñ õàðàêòåðíі íà ïіâíі÷ âіä 40° ïí. ø. Íàéíèæ÷і çèìîâі òåìïåðàòóðè çàôіêñîâàíі íà ïіâíі÷íîìó çàõîäі âіä Ãóäçîíîâîї çàòîêè, äå ÷àñòі ìîðîçè äî –50 °Ñ і íèæ÷å. Ó öåíòðі Ãðåíëàíäії – äî –70 °Ñ. Õàðàêòåðíі âèñîêі êîíòðàñòè òåìïåðàòóð ìіæ ïіâíі÷÷þ é ïіâäíåì ìàòåðèêà, îñîáëèâî âçèìêó. Ñåðåäíüîëèïíåâі òåìïåðàòóðè íà ïіâíî÷і Êàíàäè

ñòàíîâëÿòü +5...+10 °Ñ, íà óçáåðåææі Ìåêñèêàíñüêîї çàòîêè –+22…+24 °Ñ. Íàéâèùі òåìïåðàòóðè âëіòêó íà ïëàòî â Ïіâäåííèõ Êîðäèëüєðàõ (+57 °Ñ ó Äîëèíі Ñìåðòі íà ïëàòî Âåëèêèé Áàñåéí є íàéáіëüøèì ïîêàçíèêîì ó Çàõіäíіé ïіâêóëі).

Ðîçïîäіë îïàäіâ ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі çàëåæèòü âіä ïåðåâàæàþ÷èõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Êðàéíіé ïіâíі÷íèé çàõіä ìàòåðèêà îòðèìóє äî 1500–2000 ìì îïàäіâ íà ðіê. Ñõіäíі îêðàїíè ïåðåáóâàþòü ïіä âïëèâîì ïîâіòðÿíèõ ìàñ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Òóò êіëüêіñòü îïàäіâ çàêîíîìіðíî çìіíþєòüñÿ çі ñõîäó íà çàõіä: íà àòëàíòè÷íîìó óçáåðåææі âèïàäàє 1200–1400 ìì íà ðіê, â Àïïàëà÷àõ – 1000–1100 ìì, íà Öåíòðàëüíèõ ðіâíèíàõ – 700–900 ìì, íà Âåëèêèõ ðіâíèíàõ – 300–400 ìì. Íàéìåíøà êіëüêіñòü îïàäіâ (100–200 ìì íà ðіê) ñïîñòåðіãàєòüñÿ â ìіæãіðíèõ óëîãîâèíàõ Âåëèêîãî Áàñåéíó é íà ïіâíî÷і Ìåêñèêàíñüêîãî íàãіð’ÿ.

203 РОЗ ДІЛ I V

ор

н а до» – це н е -

ид

тор

офіційний

територі

пожирач снігу». Поясніть таку назву.

Працюємо

Через нерівномірне нагрівання земної поверхні виникають місцеві вітри. У Скелястих горах Північної Америки індіанці називають один з вітрів чінук – «

 Кліматичні пояси і типи клімату материка. Âèäіëÿþòü øіñòü êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ і êіëüêà êëіìàòè÷íèõ îáëàñòåé. Íàéáіëüøі âіäìіííîñòі

â êëіìàòі ïîìіðíîãî і ñóáòðîï

ñïîñòåð

ãàþòüñÿ

і÷íîãî ïîÿñіâ.

Äî àðêòè÷íîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó íàëåæàòü âíóòðіøíі ðàéîíè Ãðåíëàíäії é ïіâíі÷íà ÷àñòèíà îñòðîâіâ Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó. Óïðîäîâæ ðîêó òóò ïàíóє àðêòè÷íà ïîâіòðÿíà ìàñà. Ïåðåâàæàє äîâãà ïîëÿðíà íі÷ і ñóâîðà äîâãà çèìà (òåìïåðàòóðè çíèæóþòüñÿ äî –40…–50 °Ñ), ÿêà çìіíþ

ëіòîì іç òåìïåðàòóðàìè íàéòåïëіøîãî

і êîíòèíåíòó. Ïîâñþäíî ïîøèðåíі ëüîäîâèêè é áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà. Ñóáàðêòè÷íèé ïîÿñ îõîïëþє ïіâäåííі ïðèáåðåæíі ðàéîíè Ãðåíëàíäії, ïіâäåííі îñòðîâè Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó, à òàêîæ ïіâíі÷íі ðàéîíè ìàòåðèêà (ìàë. 162). Óçèìêó òóò ïàíóє àðêòè÷íà ïîâіòðÿíà ìàñà, òîìó çèìîâі òåìïåðàòóðè íèçüêі (–25…–30 °Ñ), âëіòêó ïðèõîäèòü ïîìіðíå ïîâіòðÿ, ùî ñïðèÿє ôîðìó-

âàííþ ïðîõîëîäíîãî ëіòà ç ïîõìóðîþ, äîùîâîþ ïîãîäîþ (+5…+10

Îïàäè çìåíøóþòüñÿ çі ñõîäó íà çàõіä âіä 600 äî 300 ìì.

204РОЗ ДІЛ

ìі

СБТЛВЛ 20 10 0 –10 –20 40 20 0 °С мм 220 мм –7,1 °С Кліматодіаграма міста Упернавік (Гренландія) Полярне сяйво над поселенням на о. Гренландія Ìàë. 161. Àðêòè÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè Îïàäіâ âèïàäàє âіä 100 ìì íà çàõîäі äî 400 ìì íà ñõîä

єòüñÿ êîðîòêèì

ñÿöÿ íå âèùå +5 °Ñ (ìàë. 161).

°Ñ).

СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 –10 –20 –30 80 60 40 20 0 °С мм 417 мм –7,6 °С Черчілл Гудзонова затока вкрита кригою з грудня аж до середини червня Ìàë.

êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè Ó ïîìіðíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі ëåæèòü çíà÷íà ÷àñòèíà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Ó éîãî ñêëàäі âèäіëÿþòü òðè êëіìàòè÷íі

є óçáåðåææÿ Òèõîãî îêåàíó òà çàõіäíі ñõèëè Êîðäèëüєð. Òóò ïåðåâàæàþòü çàõіäíі âіòðè, ÿêі ïðèíîñÿòü ç Òèõîãî îêåàíó â ñåðåäíüîìó 2000–3000 ìì îïàäіâ

ñòàíîâèòü âіä 0 °Ñ

ïі

162. Ñóáàðêòè÷íèé

îáëàñòі. Îáëàñòü ìîðñüêîãî ïîìіðíîãî êëіìàòó çàéìà

íà ðіê. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ñ

÷íÿ

íà

âíî÷і äî

+4 °Ñ íà ïіâäíі; ëèïíÿ – âіäïîâіäíî âіä +12 äî +16 °Ñ. Óïðîäîâæ

ðîêó â öіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ñòîїòü âіòðÿíà, ñèðà ïîãîäà. Îáëàñòü

êîíòèíåíòàëüíîãî êëіìàòó ðîçòàøîâàíà â öåíòðі ïîìіðíîãî ïîÿñó. ó Òóò ïàíóє òåïëå ëіòî – âіä +18 °Ñ íà ïіâíî÷і äî +24 °Ñ íà ïіâäíі, іç çàñóõàìè і ñóõîâіÿìè; çèìà äîâîëі õîëîäíà – âіä –20 °Ñ íà ïіâíî÷і äî –6 °Ñ íà ïіâäíі, іç ÷àñòèìè ñíіãîïàäàìè é õóðòîâèíàìè (ìàë. 163).

Îïàäіâ âèïàäàє áëèçüêî 400–800 ìì. Àòëàíòè÷íèé ìóñîííèé ïîìіðíèé êëіìàò ïîøèðåíèé íà ñõіäíèõ òåðèòîðіÿõ ïîÿñó. Òóò ïàíóþòü âîëîãà і ñíіãîâà çèìà (–15…–22 °Ñ), òåïëå ëіòî (+16…+20 °Ñ), íà óçáåðåææі ÷àñòі òóìàíè. ×àñòі ðÿñíі îïàäè (1500 ìì).

Ìàë. 163. Ïîìіðíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè Ñóáòðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ ïîøèðåíèé íà òåðèòîðії ìіæ 30 і 40° ïí. ø. Ëіòîì òóò ïåðåâàæàє òðîïі÷íà, à çèìîþ – ïîìіðíà ïîâіòðÿíà ìàñà. Ó íüîìó âèîêðåìëþþòüñÿ òðè îáëàñòі. Íà ïіâäåííîìó ñõîäі ñóáòðîïі÷íèé âîëîãèé êëіìàò іç âіäíîñíî òåïëîþ âîëîãîþ çèìîþ (+8…+14 °Ñ) і æàðêèì âîëîãèì ëіòîì (äî +27 °Ñ).

Óïðîäîâæ ðîêó âèïàäàþòü ðÿñíі äîùі (1500–2000 ìì), ÿêі ïðèíîñÿòü ëіòíі ìóñîíè é çèìîâі öèêëîíè. Äëÿ öåíòðàëüíèõ òåðèòîðіé âëàñòèâèé ñóáòðîïі÷íèé êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò іç ñïåêîòíèì ñóõèì ëіòîì (äî +28 °Ñ) і ïðîõîëîäíîþ çèìîþ (–5...+10 °Ñ). Íà çàõîäі ïîøèðåíèé ñåðåäçåìíîìîðñüêèé òèï êëіìàòó ç òåïëîþ і âîëîãîþ çèìîþ, ñóõèì і íå ñïåêîòíèì (÷åðåç Êàëіôîðíіéñüêó õîëîäíó òå÷іþ) ëіòîì (ìàë. 164).

Ìàë. 164. Ñóáòðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè

205 РОЗ ДІЛ I V

СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 –10 80 60 40 20 0 °С мм 400 мм +10,2 °С Кліматодіаграма міста Денвер Торнадо

Вісконсин (США)

у штаті

СБТЛВЛ 50 40 30 20 10 0 100 80 60 40 20 0 °С мм 396 мм +18,2 °С Кліматодіаграма міста Лос-Анджелес У Долині Смерті 10 липня 1913 р. була зафіксована найвища температура повітря в Західній півкулі (+56,7 °C)

Òðîïі÷íèé ïîÿñ çàéìàє Ìåêñèêàíñüêå íàãіð’ÿ, ïіâîñòðіâ Êàëіôîðí і ÿ і îñòðîâè Êàðèáñüêîãî ìîðÿ. Ó öüîìó ïîÿñ і ö і ëèé ð і ê ïàíóє òðîïі÷íà ïîâіòðÿíà ìàñà. Àòëàíòè÷íèé îêåàí âïëèâàє íà ïðèáåðåæíі äіëÿíêè, òîìó íà îñòðîâàõ і íà óçáåðåææі Ìåêñèêàíñüêîї çàòîêè ïîâіòðÿ áіëüø âîëîãå (äî 2000 ìì), òåìïåðàòóðè âèñîêі âïðîäîâæ ðîêó (+20…+28 °Ñ) (ìàë. 165). Ó öåíòðі ìàòåðèêà çèìà òåïëà (+12…+16 °Ñ), à ëіòî ñïåêîòíå (+20…+28 °Ñ), îïàäіâ íåáàãàòî (400–500 ìì). Íà òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі

ï і ä ä іє þ ïàñàò і â і õîëîäíî ї Êàë і ôîðí

éñüêî ї òå÷ ії ïîøèðåíèé ñóõèé ïóñòåëüíèé êëіìàò.

ñóáåêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі ëåæèòü íàéâóæ÷à ï і âäåííà ÷àñòèíà Ï і âí і ÷íî ї

(ìàë. 166). Ñåðåäíÿ

íîâèòü

206 РОЗ ДІЛ I V

СБТЛВЛ 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм +24,9 °С 1244 мм Кліматодіаграма міста Гавана (Куба) На острови Карибського моря часто обрушуються руйнівні тропічні урагани

і÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè

Àìåðèêè. Äëÿ íüîãî õàðàêòåðíå

ðі÷íà òåìïåðàòóðà

ïîíàä +25 °Ñ, âèïàäàє áàãàòî îïàäіâ (äî 2500 ìì íà ðіê). СБТЛВЛ 140 120 100 80 60 40 20 0 280 240 200 160 120 80 40 0 °С мм +27,0 °С 1784 мм Кліматодіаграма міста Панама Блискавки під час злив у Панамі Ìàë. 166. Ñóáåêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè Складаємо меседжі до питань 1. Назвіть основні кліматотвірні чинники. Охарактеризуйте закономірний розподіл сонячної радіації по території Північної Америки. 2. Які повітряні маси формують клімат Північної Америки?

Ìàë. 165. Òðîï

ïàíóâàííÿ òðîïі÷íîї ïîâіòðÿíîї ìàñè âçèìêó òà åêâàòîðіàëüíîї ìàñè âëіòêó

ïîâіòðÿ ñòà-

типів клімату?

Америка?

8. Напишіть есе про

Кейс-випадки

1. Порівняйте клімат Північної і Південної Америки, знайдіть спільні та відмінні риси: а) розташування в кліматичних поясах; б) прояви впливу на клімат форм рельєфу; в) вплив постійних вітрів; г) вплив океанічних течій – холодних та теплих

2. Чому на сході субтропічного кліматичного поясу Північної

1 Панівна

повітряна маса

2 Температура повітря (середня, max, min)

3. Атмосферні опади (кількість, розподіл за сезонами року)

4 Типи клімату

207 РОЗ ДІЛ I V

Як впливає рельєф на проникнення в глиб материка постійних вітрів (пасатів, західних та північно-східних вітрів)?

Охарактеризуйте вплив океанічних течій на клімат Північної Америки.

За кліматичними картами визначте, де на території Північної Америки: а) найтепліше (найхолодніше) місце; б) найвологіше (найсухіше) місце. Поясніть причини їх утворення.

У якому кліматичному поясі Північної Америки наявна найбільша кількість

Чим це зумовлено?

Як впливає клімат на життя людей

материка Північна

у різних частинах

північноамериканські торнадо.

–

на клімат узбереж.

Америки утворився мусонний тип клімату, на відміну від Південної Америки, де на сході субтропічного кліматичного поясу клімат з рівномірним зволоженням? Картографічна лабораторія За наведеним планом (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) та за допомогою тексту § 34і тематичних карт атласу охарактеризуйте кліматичні пояси Північної Америки. Результати запишіть у таблицю (у зошиті): Параметри характеристики Субекваторіальний Тропічний Субтропічний Помірний Субарктичний Арктичний

Спостерігаємо

, досліджуємо 1. Пояснення закономірностей розміщення кліматичних поясів і типів клімату Північної Америки. 2. Обґрунтування механізмів утворення стихійних явищ (торнадо, тропічні циклони) та їхнього впливу на життя людей. 3. Проєкт на тему «Оцінка кліматичних умов окремих частин Північної Америки для життя і господарської діяльності людини». 4. Презентація добірки матеріалів на одну з тем: а) «Каліфорнія – штат “350 сонячних днів на рік”к : випадковість чи закономірність клімату?»;

, проєктуємо

Америки. Допоміжні матеріали: кліматичні

читання кліматичної діаграми.

Завдання 1. Оберіть один з кліматичних поясів Північної Америки. Знайдіть його місце розташування на кліматичній карті материка. Які типи клімату утворилися в межах цього кліматичного поясу в Північній Америці?

Завдання 2. Доберіть кліматичну

Працюємо з інтернет-ресурсами За картою https://cutt.ly/xwOlvELS порівняйте метеорологічні

показники

на такий стан погоди?

208 РОЗ ДІЛ I V б) « “Коридор торнадо” Північної Америки: причина утворення і вплив на життя людей». Виконуємо практичні роботи Тема: Опис одного з типів клімату Північної Америки за кліматичною картою та кліматичною діаграмою. Мета: поглибити знання про кліматичні пояси та типи клімату; сформувати навички характеризувати типи клімату на основі аналізу кліматичних діаграм

знання про особливості клімату

карти

діаграми типів

та показників кліматичної карти; узагальнити

Північної

атласу, кліматичні

клімату Північної Америки, правила

діаграму, що відповідає одному з типів клімату Північної Америки (за власним вибором). Скористайтеся правилами читання кліматичної діаграми (Інтелектуальний навігатор по курсу, форзац 1) для опису типу клімату. Результати запишіть у таблицю (у зошиті): Зовнішній вигляд кліматичної діаграми Опис температурного режиму Опис режиму зволоження максимальна t, °С мінімальна t, °С сума опадів, мм режим опадів упродовж року Завдання 3. Зробіть висновки стосовно характеристики типу клімату Північної Америки за кліматичною діаграмою: а) у чому полягають особливості типу клімату (опис якого проводили за власним вибором); б) як визначені особливості цього типу клімату впливають на природу Північної Америки та життєдіяльність

населення?

півострова Лабрадор та Флориди за певну добу. Що

§ 35. Âîäè ñóõîäîëó Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО. Які бувають річки за джерелом живлення?  Як впливає географічна широта на режим річки?  Як утворюються озера?  Які об’єкти внутрішніх вод Північної Америки вам відомі?  За якими ознаками в межах материка виділяють унікальні водні об’єкти?  Покажіть їх на карті. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості розміщення внутрішніх вод по території Північної Америки;  закономірності розміщення річок, озер, сучасного зледеніння по території материка;  напрямки використання водних ресурсів. НАВЧИМОСЯ: аналізувати розподіл внутрішніх вод по території Північної Америки;  знаходити й показувати на карті основні водні об’єкти материка;  порівнювати риси вод суходолу Північної та Південної Америки.

впливає



Північної Америки. Çà áàãàò-

ñòâîì ïîâåðõíåâèõ âîä Ïіâíі÷íà Àìåðèêà ïîñіäàє 3-òє ìіñöå ïіñëÿ

Ïіâäåííîї Àìåðèêè òà Єâðàçії. Òóò

áàãàòî ïîâíîâîäíèõ ð і÷îê, îçåð, ãіðñüêèõ і ïîêðèâíèõ ëüîäîâèêіâ, ïіäçåìíèõ âîä.

Ð і ÷êè êîíòèíåíò ó íàëåæàòü äî áàñåéíіâ òðüîõ îêåàíіâ – Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî, Òèõîãî òà

Àòëàíòè÷íîãî (ìàë. 167). ×àñòèíà Ìåêñèêàíñüêîãî íàãіð’ÿ òà Âåëèêîãî áàñåéíó íå ìàþòü ñòîêó â îêåàí, òîáòî íàëåæàòü äî áàñåéíó âíóòðіøíüîãî ñòîêó. Ó öèõ ðàéîíàõ

Ìàë. 167. Áàñåéíè ðі÷îê

іâíі÷íîї Àìåðèêè

ïåðåâàæàþòü êîðîòêі âîäîòîêè (ïîñòіéíі àáî ïåðіîäè÷íі). Ãîëîâíèé âîäîäіë ìіæ áàñåéíàìè ïðîõîäèòü ïî âåðøèíàõ Êîðäèëüєð. Ðі÷êè áàñåéíó Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó ìàþòü ïåðåâàæíî ñíіãîâå æèâëåííÿ. Âîíè âçèìêó çàìåðçàþòü, à âåñíîþ, ïіñëÿ òàíåííÿ ñíіãó, øèðîêî ðîçëèâàþòüñÿ. ×èìàëî ðі÷îê ïðîòіêàþòü ÷åðåç îçåðà, òîìó їõ ñòіê çàðåãóëüîâàíèé. Íàéáіëüøîþ ðі÷êîþ öüîãî áàñåéíó і âñієї àìåðèêàíñüêîї ïіâíî÷і є Ìàêêåíçі (1738 êì). Ðі÷êà æèâèòüñÿ çà ðàõóíîê òàíåííÿ ñíіãіâ, ÷èìàëî âîäè їé äàþòü îçåðà é áîëîòà, òîìó âîíà ïîâíîâîäíà, áіëüøó ÷àñòèíó ðîêó (äî 9 ìіñÿöіâ) óêðèòà ëüîäîì.

Ðі÷êè áàñåéíó Òèõîãî îêåàíó ïåðåâàæíî ãіðñüêі, òîìó âîíè âіäíîñíî êîðîòêі, ïîðîæèñòі, çі øâèäêîþ òå÷ієþ é áàãàòі íà ãіäðîåíåðãіþ. Æèâëåííÿ â íèõ ïåðåâàæíî ñíіãî-äîùîâå. Íàéáіëüøі ðі÷êè – Êîëîðàäî (2334 êì) і Êîëóìáіÿ (2000 êì). Ó ñåðåäíіé òå÷ії âîíè óòâîðþþòü ñèñòåìó ãëèáîêèõ і äèâîâèæíèõ êàíüéîíіâ. Ñåðåä íèõ íàéáіëüøèé ó ñâіòі Âåëèêèé êàíüéîí (ãëèáèíîþ äî 1600 ì і

äîâæèíîþ 446 êì), ùî óòâîðþє ð. Êîëîðàäî (ìàë. 168). Íà Àëÿñöі ñåðåä ãіð òå÷å ð. Þêîí (3200 êì), ùî ïîâíîâîäíà âëіòêó ïіä ÷àñ òàíåííÿ ëüîäó é ñíіãіâ.

209 РОЗ ДІЛ I V

Басейни річковогостоку Північного Льодовитого океану Тихого океану Атлантичного океану Великих Американських озер

Річки

Каньйон – це глибока річкова долина з дуже крутими схилами і відносно вузьким дном. Áàñåéí

ïëîùó íà ñõîäі ó ìàòåðèêà. Éîãî ðі÷êîâà ìåðåæà ãóñòà, ðі÷êè ïîâíîâîäíі, îñíîâíó ðîëü ó æèâëåííі âіäіãðàþòü äîùі, ïåâíå çíà÷åííÿ ìàþòü і ñíіãè, ùî âèïàäàþòü ó ãîðàõ. Íàéáіëüøîþ ðі÷êîþ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè є Ìіñ-

Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó çàéìàє íàéáіëüøó

Ìàë. 168. Âåëèêèé êàíüéîí

íà ðі÷öі Êîëîðàäî

Àðêàíçàñ

Ìàë. 169. Áàñåéí ð. Ìіññіñіïі

ç Ìіññóðі

ñіñіïі, öå îäíà ç íàéäîâøèõ ðі÷îê

íà Çåìëі é íàéïîâíîâîäíіøà ðі÷êà êîíòèíåíòó. Її äîâæèíà ðàçîì ç

íàéáіëüøîþ ïðèòîêîþ Ìіññóðі ñòàíîâèòü 6275 êì. Ðі÷êà ìàє çìіøàíå æèâëåííÿ, çáèðàє âîäó çі Ñêåëÿñòèõ

ãіð, Àïïàëà÷іâ òà ç Öåíòðàëüíèõ ðіâíèí (ìàë. 169). Ïіä ÷àñ òàíåííÿ ñíіãіâ і òðîïі÷íèõ öèêëîíіâ çі çëèâàìè âîíà âèõîäèòü іç áåðåãіâ і

òðàïëÿþòüñÿ êàòàñòðîôі÷íі ïîâåíі, òîìó íà Ìіññіñіïі çáóäîâàíî ÷èìàëî

äàìá і êàíàëіâ. Ó ìіñöі âïàäіííÿ ðі÷êè â Ìåêñèêàíñüêó çàòîêó ðîçòàøîâàíà âåëèêà äåëüòà. Äîëèíà

ðі÷êè âêðèòà òîâñòèì øàðîì ìóëó, òîìó öå îäèí ç íàéðîäþ÷іøèõ ðåãіîíіâ ìàòåðèêà. Äî Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó íåñóòü

ñâîї âîäè é ðі÷êè, ùî ñòіêàþòü ç Àïïàëà÷іâ, à òàêîæ ð. Ñâÿòîãî Ëàâðåíòіÿ (1197 êì), ùî âèòіêàє ç îç. Îíòàðіî. Ïðè âïàäіííі â îêåàí ðі÷êà óòâîðþє íàéäîâøèé ó ñâіòі åñòóàðіé (äîâæèíîþ 400 êì і øèðèíîþ äî 50 êì), òóò ÷àñòі ïðèïëèâè äî 4–6 ì. Íà ðі÷öі Íіàãàðà (56 êì), ùî ç’єäíóє îçåðà Åðі òà Îíòàðіî, ðîçòàøîâàíèé íàéâіäîìіøèé âîäîñïàä – Íіàãàðñüêèé.  Озера. Ïіâíі÷íà Àìåðèêà íàäçâè÷àéíî áàãàòà íà îçåðà. Äèâîâèæ-

íèì îçåðíèì êðàєì є ïіâíі÷ Êàíàäè, ïî ÿêіé ðîçêèäàíî áåçëі÷ îçåð, óëîãîâèíè ÿêèõ ìàþòü ëüîäîâèêîâå і ëüîäîâèêîâî-òåêòîíі÷íå ïîõîäæåííÿ (ìàë. 170).

Ìàë. 170. Âåëèêå Âåäìåæå

îçåðî â Êàíàäі

Ìàë. 171. Âåëèêå Ñîëîíå îçåðî

210 РОЗ ДІЛ I V

Ìіññóðі Ì

іñіïі

і ñ ñ

ÎãàéîÒåííåññі Ìіññіñіïі

Íàéáіëüøèìè îçåðàìè òóò є Âіííіïåã, Âåëèêå Âåäìåæå, Âåëèêå

Íåâіëüíè÷å, Àòàáàñêà òîùî. Ó Êîðäèëüєðàõ áіëüøіñòü îçåð ëåæàòü

â óëîãîâèíàõ, ùî ìàþòü âóëêàíі÷íå ïîõîäæåííÿ. Íàéâіäîìіøèì ç

òàêèõ îçåð є Âåëèêå Ñîëîíå (ìàë. 171) – áåçñòі÷íå îçåðî, ïëîùà é

ñîëîíіñòü âîäè â ÿêîìó çìіíþєòüñÿ çàëåæíî âіä àòìîñôåðíèõ îïàäіâ (âіä 137 äî 300 ‰). Âîíî є äæåðåëîì êàì’ÿíîї ñîëі íà ìàòåðèêó.

Íà êî ð äîí і Êàíàäè і ÑØ À

ð îçòàøîâàíà íàéá і ëüøà îçå ð í à ñèñòåìà ñâ і ò ó – Âåëèê і Àìå ð èêàíñüê і îçå ð à , ù î ñêëàäàþòüñÿ іç ñèñòåìè 5 âåëèêèõ і ñåðåäíіõ âîäîéì, ç’єäíàíèõ ðі÷êàìè і ïðîòîêàìè (ìàë. 172). Ї õ çàãàëüí à ïëîùà – 245,2 òèñ. ê ì 2 . Â î íè

Англомовне населення для того, щоб запам’ятати всі назви Великих озер, використовує сл

Homes (англ. – будинки): H – Huron (Гурон), o – Ontario (Онтаріо), m –Michigan (Мічиган), e – Erie (Ері), s – Superior (Верхнє).

íàëåæàòü äî á àñåéí ó Àòëàíòè÷íîãî îêåàí ó . Íà ô î ð ì ó âàííÿ îçåðíèõ óëîãîâèí íàéáіëüøèé âïëèâ ìàëè òåêòîíі÷íі ïðîöåñè, à âîäíà ìàñà óòâîðèëàñÿ ïðè òàíåííі ëüîäîâèêà. Âåëèêі îçåðà ïîâ’ÿçàíі êàíàëàìè ç ð.

Америки. З чим пов’язана нерівномірність розподілу поверхневих вод по території материка?  Зледеніння і вічна мерзлота. Äëÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè õàðàêòåðíå ñó÷àñíå çëåäåíіííÿ, çàãàëüíà ïëîùà ÿêîãî ñòàíîâèòü áëèçüêî 2 ìëí êì2. Íàéáіëüøі ëüîäîâèêè ðîçòàøîâàíі â Ãðåíëàíäії, íà îñòðîâàõ Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó. Ó öåíòðі Ãðåíëàíäії ïîòóæíіñòü ëüîäó ñÿãàє ìàéæå 3500 êì. Öåé ëіä âîëîäіє ïëàñòè÷íіñòþ, òîìó âіí ðóõàєòüñÿ âіä öåíòðà äî êðàїâ çі øâèäêіñòþ 150 ì íà ðіê, âіäêîëþєòüñÿ і âèíîñèòüñÿ â îêåàí ó âèãëÿä

211 РОЗ ДІЛ I V

є âàæëèâèìè äæåðåëàìè ïðіñíîї âîäè òà òðàíñïîðòíèìè øëÿõàìè. Озеро Площа поверхні, тис. км2 Верхнє 82,4 Мічиган 58 Гурон 59,6 Ері 25,7 Онтаріо 19,5 Ìàë. 172

Âåëèêèõ Àìåðèêàíñüêèõ îçåð Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті: 1) річки, що названі в тексті

озера Північної

Є òàêîæ

і â Êîðäèëüєðàõ, îñîáëèâî â ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі. Ñàìå òóò ðîçòàøîâàíèé íàéáіëüøèé ëüîäîâèê íà óçáåðåææі

Ãóäçîí і áàñåéíîì ð. Ìіññіñіïі. Âîíè

. Ðîçòàøóâàííÿ

параграфа; 2) найбільші

і ãіãàíòñüêèõ àéñáåðãіâ.

ãіðñüêі ëüîäîâèêè

ово

Àëÿñêè – Õàááàðä. Âіí ïðîñòÿãàєòüñÿ íà 122 êì і ìàє âèñîòó 120 ì. Ëüîäîâèêè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè âіä÷óëè íà ñîáі íàñëіäêè ïîòåïëіííÿ

êëіìàòó, òîìó îñòàííіìè äåñÿòèëіòòÿìè їõ ïëîùà çíà÷íî ñêîðîòèëàñÿ. Íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà ïàíóє âі÷íà (áàãàòîðі÷íà) ìåðçëîòà. ×åðåç ïîñòіéíî íèçüêі òåìïåðàòóðè âåðõíÿ òîâùà ґðóíòó ïðîìåðçàє íà ãëèáèíó âіä 1–2 ì äî êіëüêîõ ñîòåíü ìåòðіâ і íå âіäòàє íàâіòü óëіòêó.

Це цікаво знати Ніагарський водоспад – це система з трьох водоспадів: «Підкова», «Американський водоспад» і «Фата», що розташовані

агара на

максимальна ширина становить 790

(«Підкова»), а максимальна

çàïàñè âîäíèõ ðåñóðñіâ, ùî âèêîðèñòîâóþòü ó áàãàòüîõ

æèòòєäіÿëüíîñòі ëþäèíè. Çàãàëîì ìіñöåâå íàñåëåííÿ âèêîðèñòîâóє áàãàòî ïðіñíîї âîäè, õî÷à її ðîçïîäіë ïî ìàòåðèêó ïîìіòíî âіäðіçíÿєòüñÿ. Òàê, ïîíàä 20 % ñâіòîâèõ çàïàñіâ ïðіñíîї âîäè ñêîíöåíòðîâàíî ñàìå íà ïіâíі÷íèõ òåðèòîðіÿõ, äå ïàíóþòü îçåðà é ïîòóæíі ëüîäîâèêè, à îñü òðîïі÷íі øèðîòè є äóæå ïîñóøëèâèìè, òîìó ìіñöåâå íàñåëåííÿ ñòðàæäàє âіä її íåñòà÷і. Øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü âîäíі ðåñóðñè â ãîñïîäàðñòâі . Íà ð. Êîëóìáіÿ, Êîëîðàäî, Òåííåññі (ïðèòîêà Ìіññіñіïі) çáóäîâàíі ïîòóæíі ÃÅÑ. Ìіññіñіïі ç Ìіññóðі і ð. Ñâÿòîãî Ëàâðåíòіÿ – âàæëèâі òðàíñïîðòíі àðòåðії, ÿêèìè òðàíñïîðòóþòü ïøåíèöþ, íàôòó, áóäіâåëüíі ìàòåðіàëè, õîäÿòü ïàñàæèðñüêі ñóäíà. Âåëèêі Àìåðèêàíñüêі îçåðà є âàæëèâèì äæåðåëîì âîäîïîñòà÷àííÿ, íà їõ áåðåãàõ ðîçòàøîâàíі áàãàòîëþäíі ìіñòà é âàæëèâі іíäóñòðіàëüíі öåíòðè (×èêàãî, Ìіëâîêі, Òîðîíòî òà іíøі). Îçåðà çàáåçïå÷óþòü ìіñöåâå íàñåëåííÿ âîäîþ äëÿ ïèòòÿ, çðîøåííÿ, âîíè òàêîæ є óëþáëåíèì ìіñöåì âіäïî÷èíêó ëþäåé і ìіñöåì ïðîæèâàííÿ äèêèõ òâàðèí. Âàæëèâèì äæåðåëîì ïðіñíîї âîäè íà êîíòèíåíòі є ïіäçåìíі âîäè. Âîíè ìàþòü ïðîâіäíå çíà÷åííÿ â ñіëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâі, ãіðíè÷îâèäîáóâíіé ïðîìèñëîâîñòі, à òàêîæ є äæåðåëîì ïèòíîї âîäè äëÿ íàñåëåííÿ. Çäàâíà àìåðèêàíöі íàâ÷èëèñÿ âèêîðèñòîâóâàòè ãåîòåðìàëüíó åíåðãіþ ãåéçåðіâ. Íà òåðèòîðії âіäîìîї Äîëèíè ãåéçåðіâ ó Êîðäèëüєðàõ ïðàöþє öіëèé êàñêàä ãåîòåðìàëüíèõ ñòàíöіé. Íàéáіëüøі ðі÷êîâі ñèñòåìè òà îçåðà ìàþòü ñïðèÿòëèâі óìîâè äëÿ ðîçâèòêó âîäíîãî òðàíñïîðòó. Âîäíі ñèñòåìè ïîєäíàíі êàíàëàìè, ùî ñïðèÿє øâèäêîìó ïåðåòèíàííþ âåëèêèõ òåðèòîðіé ìàòåðèêà.

212 РОЗ ДІЛ

Його

на р. Ні-

кордоні між США та Канадою.

висота – 57 м. Гуркіт води в тиху погоду чути за 20 км. Нині це важливий туристичний об’єкт, сюди щороку приїздить до 15 млн туристів.  Використання водних ресурсів. Ïі

ìàє âåëèêі

ñôåðàõ

âíі÷íà Àìåðèêà

Âàæëèâå çíà÷åííÿ ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêèõ âîäíèõ ðåñóðñіâ äëÿ âіäïî÷èíêó é òóðèçìó. Ñàìå Íіàãàðñüêèé âîäîñïàä, Єëëîóñòîíñüêèé íàöіîíàëüíèé ïàðê ç éîãî ãåéçåðàìè, äîëèíà ðі÷êè Êîëîðàäî, Âåëèêå Ñîëîíå îçåðî òà áàãàòî іíøèõ îá’єêòіâ є íàéïðèâàáëèâіøèìè äëÿ òóðèñòіâ ç óñüîãî ñâіòó.

Складаємо меседжі до питань

1. Які види внутрішніх вод представлені в Північній Америці?

2. Як рельєф вплинув на розподіл поверхневих вод материка Північна Америка?

3. Складіть сенкан або есе до одного з об’єктів вод суходолу

рики.

4. Охарактеризуйте вплив клімат

5 Які типи озер

на карті.

6 Як і де в межах материка Північна

мерзлота?

7. Яке господарське значення мають внутрішні води Північної Америки?

Кейс-випадки

Які річки Північної Америки називали

часи:

«Батько

б) «Товста бруднуля» (англ. Big muddy); в) французькі першовідкривачі –«Прегарна річка»; г) мовою індіанців «Вода, що гуркоче»; ) іспанською «Кольорова (або Червона) річка»; д) іспанською «Велика річка»; є) мовою індіанців «Річка білої води»?

Творча лабораторія

Користуючись наведеним планом (Інтелект уальний навігатор

з озер Північної Америки.

Інтелектуальний навігатор по курсу

План характеристики озера:

1. Назва озера та розташування на материку (у якій частині, у межах яких форм рельєфу);

2. Походження озерної улоговини (як утворилося озеро);

3. Форма (округле чи видовжене) та розміри озера (площа, максимальна глибина);

4. Солоність вод озера (прісне чи солоне);

5. Стічне (до басейну якого океану належить) чи безстічне озеро (приналежність до басейну внутрішнього стоку);

6. Напрями використання озера людиною;

7. Екологічні проблеми озера. Напишіть

213 РОЗ ДІЛ I V

Північної Аме-

у на внутрішні води Північної Америки

живлення річок, сучасне зледеніння тощо)

(режим і

утворилися в Північній Америці? Покажіть найбільші озера

Америка

вічна (багаторічна)

утворилася

За що вони отримали такі назви?

в минулі

а)

вод»;

по курсу) та

§ 35 і тематичних карт атласу охарактеризуйте одне

за допомогою тексту

есе «Північна Америка – найозерніший материк». Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо 1. Проєкт на тему (за власним вибором): «Унікальні водойми материка: річка Міссісіпі, Великі Американські озера Ніагарський водоспад Великий каньйон. Каньйон Колорадо».

об’єктами Північної

Природні зони. Êëіìàòè÷íå ðі

ñïðèÿëî óòâîðåííþ òóò ìàéæå âñіõ ïðèðîäíèõ çîí – âіä àðêòè÷íèõ ïóñòåëü íà ïіâíî÷і äî ñàâàí і ðіäêîëіññÿ íà ïіâäíі (ìàë. 173).

Ìàë. 173. Ïðèðîäíі çîíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè: 1 – àðêòè÷íі ïóñòåëі; 2 – òóíäðà òà ëіñîòóíäðà; 3 – õâîéíі ëіñè; 4 – ìіøàíі òà øèðîêîëèñòі ëіñè; 5 – ëіñîñòåï і ñòåï (ïðåðії); 6 – ïåðåìіííî-âîëîãі âі÷íîçåëåíі ëіñè ñóáòðîïіêіâ; 7 – íàïіâïóñòåëі é ïóñòåëі; 8 – âîëîãі òðîïі÷íі ëіñè Íà ïіâíî÷і âîíè çìіíþþòü îäíà îäíó â øèðîòíîìó íàïðÿìêó (ñïóñêàþ÷èñü íà ïіâäåíü). Ïіâäåííіøå Âåëèêèõ Àìåðèêàíñüêèõ

214РОЗ ДІЛ I V 2. Презентація добірки матеріалів на одну з тем: а) «Сучасне зледеніння в Північній Америці: гірське і покривне»; б) «Канали Північної Америки (Панамський, Іллінойський водний шлях, канал Рідо – найстаріший на материку, спорудження Нікарагуанського міжокеанського каналу тощо)» Працюємо з інтернет

Америки

канали, озера) до гирла річки Святого

гирла річки Міссісіпі в Мексиканській затоці до гирла річки Святого Лаврентія вздовж узбережжя Атлантичного океану. Порахуйте довжину таких маршрутів. § 36. Ïðèðîäíі çîíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО. У яких кліматичних поясах розташована Північна Америка?  Якою є закономірна зміна природних зон від полюса в бік екватора в Північній півкулі?  Які представники рослинного та тваринного світу Північної Америки вам відомі?  Від чого залежить кількість висотних поясів у горах? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості розміщення природних зон та висотних поясів в Північній Америці;  зональні типи ґрунтів материка;  типових представників й ендеміків живої природи Північної Америки. НАВЧИМОСЯ: аналізувати вплив географічного положення та рельєфу на закономірності розміщення природних зон Північної Америки;  оцінювати вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка. 

-ресурсами За допомогою інтерактивної карти (https://cutt.ly/jwOlvkdz) визначте, який маршрут буде коротшим, а значить, більш вигідним: 1) від гирла річки Міссісіпі в Мексиканській затоці внутрішніми водними

(річки,

Лаврентія; 2) від

çíîìàíіòòÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè

îçåð çìіíà çîí âіäáóâàєòüñÿ âæå çі ñõîäó íà çàõіä (ó ìåðèäіîíàëüíîìó íàïðÿìêó), îñêіëüêè â öüîìó íàïðÿìêó çìåíøóєòüñÿ êіëüêіñòü îïàäіâ. Òàêå ðîçòàøóâàííÿ çîí õàðàêòåðèçóєòüñÿ íàñàìïåðåä íàÿâíіñòþ ãіð, âïëèâîì îêåàíіâ і ïàíіâíèõ âіòðіâ.

Çîíà àðêòè÷íèõ ïóñòåëü ðîçòàøîâàíà ïåðåâàæíî íà Êàíàäñüêîìó Àðêòè÷íîìó àðõіïåëàçі òà â Ãðåíëàíäії. Âіëüíі âіä ëüîäó

é ñíіãó äіëÿíêè âêðèòі ìîõàìè òà ëèøàéíèêàìè. Æèòòÿ âåëèêèõ

òâàðèí òóò ïîâ’ÿçàíå ç ìîðåì, äå ìåøêàþòü òþëåíі, ìîðæі, áіëі âåäìåäі, ãðåíëàíäñüêі êèòè. Âèíÿòêîì є âіâöåáèê, ùî çáåðіãñÿ òóò іç äîëüîäîâèêîâèõ ÷àñіâ і ïåðåáóâàє ïіä îõîðîíîþ (ìàë. 174).

Ìàë. 174. Òèïîâі òâàðèíè çîíè àðêòè÷íèõ ïóñòåëü Ïіâíі÷íîї

Àìåðèêè: 1 – ìîðæі; 2 – áіëèé âåäìіäü; 3 – ãðåíëàíäñüêèé êèò; 4 – âіâöåáèê

Çîíà òóíäðè çàéìàє ïіâíі÷íå óçáåðåææÿ ìàòåðèêà é ïіâäåííó ÷àñòèíó ïðèëåãëèõ îñòðîâіâ. Âîíà âêðèòà ìîõîâî-ëèøàéíèêîâîþ і ÷àãàðíèêîâîþ ðîñëèííіñòþ íà áіäíèõ òóíäðîâî-áîëîòíèõ ґðóíòàõ. Áàãàòî áîëіò. Ðîñòóòü îñîêè, êàðëèêîâі âåðáè é áåðіçêè, ÿãіäíі ÷àãàðíèêè. Íà ëèøàéíèêîâèõ ïàñîâèùàõ ïàñóòüñÿ îëåíі êàðèáó, іç õèæàêіâ ìåøêàþòü ïåñöі, ïîëÿðíі âîâêè. Äî æèòòÿ ó ñóâîðèõ óìîâàõ òóíäðè íàéêðàùå ïðèñòîñîâàíі ãðèçóíè, ãîðíîñòàї, ÿêі õîâàþòüñÿ â çàãëèáëåííÿõ ïіä ñíіãîì, і ëèøå õîâðàøîê çèìóє â íîðàõ. Íà îçåðàõ і íà îêåàíñüêîìó óçáåðåææі ãíіçäèòüñÿ áåçëі÷ ïòàõіâ (ìàë. 175).

Ìàë. 175. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè òóíäðè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè: 1 – ëèøàéíèêè; 2 – êàðëèêîâà áåðіçêà; 3 – îëåíü êàðèáó; 4 – ïîëÿðíèé âîâê; 5 – áіëà êóðіïêà

Íà ïіâäíі ñóáàðêòè÷íîãî ïîÿñó òÿãíåòüñÿ çîíà ëіñîòóíäðè, äå ìîõîâî-ëèøàéíèêîâà ðîñëèííіñòü ÷åðãóєòüñÿ іç õâîéíîþ. Çîíà õâîéíèõ ëіñіâ (àáî êàíàäñüêà òàéãà) ïðîñòÿãàєòüñÿ øèðîêîþ ñìóãîþ âіä Òèõîãî äî Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Ґðóíòè òóò ïіäçîëèñòі, íà ïіâíî÷і çìіíþþòüñÿ íà ìåðçëîòíî-òàéãîâі. Ðîñòóòü íà íèõ ïåðåâàæíî õâîéíі äåðåâà – ÷îðíà é áіëà ÿëèíè, áàëüçàìі÷íà ÿëèöÿ, àìåðèêàíñüêà ìîäðèíà, ñîñíè. Є òàêîæ ëèñòÿíі ïîðîäè

215 РОЗ ДІЛ I V

(áåðåçà, òîïîëÿ, îñèêà). Òóò æèâóòü áîáðè, áóðèé (ãðèçëі) і ÷îðíèé (áàðèáàë) âåäìåäі, êàíàäñüêà ðèñü, àìåðèêàíñüêèé ëîñü, ëіñîâèé áіçîí, ðîñîìàõà, äåðåâíèé äèêîáðàç, ñêóíñ, ïóìà òà іí. (ìàë. 176).

Ìàë. 176. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè õâîéíèõ ëіñіâ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè: 1 – ÷îðíà ÿëèíà; 2 – àìåðèêàíñüêà ìîäðèíà; 3 – ñåêâîÿ; 4 – âåäìіäü ãðèçëі; 5 – êàíàäñüêà ðèñü; 6 – ðîñîìàõà; 7 – äåðåâíèé äèêîáðàç; 8 – ñêóíñ; 9 – òîâñòîðîãèé áàðàí; 10 – ïóìà

Çàâäÿêè äîñòàòíіé êіëüêîñòі äîùіâ áàãàòà âèäàìè òàéãà é íà óçáåðåææі Òèõîãî îêåàíó, äå ðîñòóòü ñèòõіíñüêà ÿëèíà, ÿëèöÿ Äóãëàñà, êàíàäñüêà òñóãà, âі÷íîçåëåíі ñåêâîї. Ò å ð èòî ð і þ íàâêîëî Âåëèêèõ Àìå ð èêàíñüêèõ îçå ð , áàñåéí ó ð . Ñâÿòîãî Ëàâ ð åíò і ÿ і ã і ð Àïïàëà÷ і â ó ê ð èâà є çî í à ì і ø à íèõ і øèðîêîëèñòèõ ëіñіâ. Ìіøàíі ëіñè íà áóðèõ ëіñîâèõ і äåðíîâîïіäçîëèñòèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü ïåðåâàæíî â ðàéîíі Âåëèêèõ îçåð і â áàñåéíі ð. Ñâÿòîãî Ëàâðåíòіÿ. Ïðåäñòàâëåíі õâîéíі (áіëà é ÷åðâîíà ñîñíà, òóÿ) і øèðîêîëèñòі (öóêðîâèé, ÷åðâîíèé, ñðіáëÿñòèé êëåíè, áóê, ëèïà, äóá, â’ÿç) äåðåâà. Øèðîêîëèñòі ëіñè íà áóðèõ

ëіñîâèõ ґðóíòàõ ïðåäñòàâëåíі êàøòàíàìè, áóêàìè, ïëàòàíàìè, ãіêîðі (ðîäèíè ãîðіõîâèõ), іëüìîì òà іí. Íà ïіâäíі є òþëüïàíîâå

äåðåâî, ìàãíîëіÿ, áіëà àêàöіÿ òà іí. Îñíîâíà ÷àñòèíà öèõ ëіñіâ áóëà çíèùåíà ïіä ÷àñ çàñåëåííÿ ìàòåðèêà єâðîïåéöÿìè, òîìó â ïåðâіñíîìó âèãëÿäі âîíè çáåðåãëèñÿ ëèøå â Àïïàëà÷àõ. Ó ëіñàõ

ìåøêàþòü ëіñîâà êіøêà, áîðñóê, áіëêà, çàєöü, áóðóíäóêè, îëåíü âàïіòі, êàáàí, ñêóíñ, äèêà іíäè÷êà, íà êðîíàõ äåðåâ ñåëèòüñÿ ÷èìàëî âèäіâ ïòàõіâ (ìàë. 177).

Ìàë. 177. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ìіøàíèõ і øèðîêîëèñòèõ ëіñіâ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè: 1 – ÷åðâîíà ñîñíà; 2 – òþëüïàíîâå äåðåâî; 3 – îëåíü âàïіòі; 4 – áóðóíäóê; 5 – äèêà іíäè÷êà

216 РОЗ ДІЛ I V

Çîíà ëіñîñòåïó і ñòåïó ðîçòàøîâàíà â öåíòðі ìàòåðèêà â ìåæàõ ó ïîìіðíîãî і ñóáòðîïі÷íîãî ïîÿñіâ, íà òåðèòîðії Âåëèêèõ і Öåíòðàëüíèõ ðіâíèí, íà çàõîäі Ìіññіñіïñüêîї íèçîâèíè. Ñòåïè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàçèâàþòü ïðåðіÿìè. Âîíè ñôîðìóâàëèñÿ íà ÷îðíîçåìîâèäíèõ і êàøòàíîâèõ ґðóíòàõ. Ïðåðії âêðèòі òðàâ’ÿíèñòîþ çëàêîâîþ ðîñëèííіñòþ äî 1 ì âèñîòîþ (êîâèëà, áîðîäà÷, òèï÷àê, áіçîíîâà òðàâà). Ìåøêàíöÿìè ïðåðіé є âèëîðîãà àíòèëîïà, êîéîò, ÷èñëåííі ãðèçóíè і ïëàçóíè (çìії). Êîëèñü òóò ó âåëèêіé êіëüêîñòі âîäèëèñÿ áіçîíè (ìàë. 178). Íèíі öÿ òåðèòîðіÿ àáî ðîçîðàíà, àáî ïåðåòâîðåíà ó âèïàñè äëÿ äîìàøíüîї õóäîáè.

Ìàë. 178. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ïðåðіé Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè: 1 – áіçîíîâà òðàâà; 2 – àìåðèêàíñüêèé áîðîäà÷; 3 – âèëîðîãà àíòèëîïà; 4 – áіçîí; 5 – êîéîò

Àìåðèêàíñüêі ïóñòåëі òà íàïіâïóñòåëі ïîøèðåíі â òðüîõ ãåîãðàô і ÷íèõ ïîÿñàõ ( ïîì і ðíîìó, ñóáòðîï і ÷íîìó і òðîï і ÷íîìó ) íà òåðèòîðії âíóòðіøíіõ ïëàòî Êîðäèëüєð, íà Ìåêñèêàíñüêîìó íàãіð’ї і íà Êàëіôîðíіéñüêîìó ïіâîñòðîâі. Ãîëîâíà їõ îñîáëèâіñòü –øèðîêå ðîçïîâñþäæåííÿ ñóêóëåíòіâ (ïðèãàäàéòå ç § 14), äî ÿêèõ íàëåæàòü êàêòóñè, àãàâè, þêè.

Це цікаво знати

ïîÿñó, ó âóçüêіé ñìóçі òèõîîêåàíñüêîãî óçáåðåææÿ і íà ïіâíî÷і Ìåêñèêàíñüêîãî íàãіð’ÿ ðîçòàøîâàíà çîíà ñóõèõ òâåðäîëèñòèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ, ÿêà çâåòüñÿ òóò ÷àïàðàëëþ. Íà êîðè÷íåâèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü ñóíè÷íå äåðåâî, äóá, êåäð, ñåêâîÿ, êàøòàí êàëіôîðíіéñüêèé, ëіùèíà òîùî. Íà ñõîäі ñóáòðîïіêіâ íà óçáåðåææі Ìåêñèêàíñüêîї çàòîêè ëåæèòü çîíà ïåðåìіííî-âîëîãèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ. Ìіñöåâà ðîñëèííіñòü іç äóáà, áóêà, ìàãíîëії, ïàëüì ñôîðìóâàëàñÿ íà æîâòîçåìàõ і ÷åðâîíîçåìàõ, à íà çàáîëî÷åíèõ äіëÿíêàõ ðîñòå áîëîòíèé êèïàðèñ.

217 РОЗ ДІЛ I V

На півночі від Каліфорнійської затоки лежить пустеля Сонора з незвичною для пустель рослинністю. Тут рясно ростуть кактуси, через що Сонору називають «кактусовою пустелею». Гігантські кактуси сягають висоти 10–12 м і можуть накопичувати у своєму стовбурі до 2000–3000 л води, що дає їм можливість існувати без поливу понад рік. Вага рослини – близько 6–7 т, з яких 85–91 % – вода. Такі кактуси живуть до 150–200 років, а іноді й до 300. Íà çàõîäі ñóáòðîïі÷íîãî

Ï і âäåíü ìàòåðèêà òà îñòðîâè Êàðèáñüêîãî ìîðÿ çàéìàþòü

ñàâàíè і ðіäêîëіññÿ, à òàêîæ âîëîãі òðîïі÷íі ëіñè. Ґðóíòè – ÷åðâîíîçåìè і ÷åðâîíî-áóðі. Ó ëіñàõ ðîñòóòü ïàëüìè (ìîæóòü ñÿãàòè 50 ì âèñîòè), âі÷íîçåëåíі äóáè, äåðåâîïîäіáíі ïàïîðîòі, ôіêóñè. Òâàðèííèé ñâіò ïðåäñòàâëÿþòü ïóìà, ÿãóàð, îëåíі, äèêîáðàç, òàïіð (ìàë. 179). Ïåðâіñíà ïðèðîäíà ðîñëèííіñòü íà öèõ òåðèòîðіÿõ çáåðåãëàñÿ ìàëî, ëіñè ìàéæå ïîâñþäíî âèðóáàíі, à çàìіñòü íèõ ðîçêèíóëèñÿ ïëàíòàöії òðîïі÷íèõ êóëüòóð.

Ìàë. 179. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîí ñàâàí і âîëîãèõ òðîïі÷íèõ

ëіñіâ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè: 1 – ïàëüìà; 2 – ôіêóñ; 3 – ÿãóàð; 4 – äèêîáðàç; 5 – òàïіð

 Висотна поясність Кордильєр. Äóæå ÷іòêî âèñîòíà ïîÿñíіñòü ïðîñòåæóєòüñÿ â Êîðäèëüєðàõ, äå êіëüêіñòü і âèäèâèñîòíèõ ïîÿñіâ çìіíþþòüñÿ çàëåæíî âіä ãåîãðàôі÷íîãî ïîÿñó, âèñîòè õðåáòіâ òà їõ îðієíòàöії. Ó Êîðäèëüєðàõ Àëÿñêè íèæíÿ ÷àñòèíà ãіð äî âèñîòè 1500 ì âêðèòà õâîéíèìè ëіñàìè іç ñèòõіíñüêîї ÿëèíè, ÿëèöі, òóї, ÷åðâîíîãî êåäðà. Ìіæ õâîéíèìè äåðåâàìè, âèñîòà ÿêèõ ìîæå ñÿãàòè 60–80 ì, ðîñòå âåëèêà êіëüêіñòü ðіçíîìàíіòíèõ ÷àãàðíèêіâ.

Öåíòðàëüíі Êîðäèëüєðè âіäïîâіäàþòü íàéøèðøіé ÷àñòèíі ãіðñüêîãî ïîÿñó і ìàþòü ðîçìàїòòÿ ïðèðîäíèõ óìîâ. Âèñîêі ëіñèñòі õðåáòè, âêðèòі ñíіãîì і ëüîäîì, áåçïîñåðåäíüî ñóñіäÿòü іç âåëè÷åçíèìè áåçñòі÷íèìè ïóñòåëüíèìè ïëàòî. Òàê, íà çàõîäі íèæíіé ïîÿñ (äî 1000–1200 ì) ñêëàäàєòüñÿ іç ÷àãàðíèêіâ, âèùå (äî 1700–1800 ì) íà áóðèõ ëіñîâèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü âîëîãîëþáíі õâîéíі ëіñè

ç áіëîї ÿëèöі, öóêðîâîї і æîâòîї ñîñíè, êåäðà, íà âèñîòі 1500 ì –

ãіãàíòñüêîї ñåêâîї, äî 2800–3000 ì ïåðåâàæàþòü õâîéíі ëіñè ç ÿëèöі òà ÿëèíè íà ïіäçîëèñòèõ ґðóíòàõ. Ùå âèùå, íà ãіðñüêèõ ëó÷íèõ ґðóíòàõ, ïîøèðåíі àëüïіéñüêі ëóêè.

Ó Ïіâäåííèõ Êîðäèëüєðàõ ó ðåëüєôі ïåðåâàæàþòü âèñîêі ïëàòî é íàãіð’ÿ, íà ñõèëàõ ÿêèõ áіëÿ ïіäíіææÿ ðîñòóòü íèçüêîðîñëі êîëþ÷і ëіñè, à íà âåðøèíàõ – ëèñòîïàäíі òðîïі÷íі ëіñè. Ó Êîðäèëüєðàõ âîäÿòüñÿ áóðі âåäìåäі ãðèçëі, áîðñóêè, ðèñі, ëèñèöі, êîéîòè. Íà ñõèëàõ ãіð ïàñóòüñÿ àìåðèêàíñüêі îëåíі, ñíіãîâі êîçè, áàðàíè. Íà íèõ ïîëþþòü òàêі õèæі òâàðèíè, ÿê ïóìè, ðèñі, ÿãóàðè. Ó íåáі âèñîêî øèðÿþòü áåðêóòè (ìàë. 180).

218 РОЗ ДІЛ I V

Ìàë. 180. Òèïîâі òâàðèíè ãіðñüêèõ âåðøèí Êîðäèëüєð: 1 – âåäìіäü

ãðèçëі; 2 – àìåðèêàíñüêèé îëåíü; 3 – ñíіãîâà êîçà; 4 – ïóìà; 5 – áåðêóò

Працюємо

яскраво-червоного

самця, яке кольором нагадує червону мантію римо-католицьких кардиналів. За яскравий вигляд і виразний спів (нагадує солов’я) цінувався як домашня тварина. Обраний офіційним символом семи штатів США.

1. У яких природних зонах лежить Північна Америка? Покажіть їх на карті.

2. Складіть сенкан до одного з понять теми: тундра, прерії, сукуленти.

3. Яка природна зона займає найбільшу площу

ної Америки? Назвіть типові рослини і тварин, що її характеризують.

4. Чому порушується широтна зональність у Північній Америці?

зуйте природні зони, що набули меридіонального розміщення на материку.

5. Які природні зони утворилися

219 РОЗ ДІЛ I V

Що ми знаємо про природні зони Північної

комікс на тему «Моя подорож

зонами Північної Америки». Скористайтеся інформацією атласу та параграфів

знати Червоний кардинал – птах розміром зі шпака, що населяє більшу частину США. Назва пташки походить від

пір’я

групами (у парі).

Америки? Намалюйте

природними

підручника. Це цікаво

Складаємо меседжі до питань

материкової частини Північ-

Охарактери-

Північної

материка переважною природною зоною не стали пустелі та напівпустелі?

тропічних широтах

Америки? Чому в тропіках

Охарактеризуйте висотну поясність Північної Америки. 7. Встановіть зв’язки між компонентами природних комплексів у межах природних зон Північної Америки за допомогою таблиці (у зошиті): Природна зона Тип клімату Температура повітря Опади Ґрунти Рослинний світ Тваринний світ 8. Який вплив на природу Північної Америки чинить людина?

Літературна лабораторія

Використовуючи QR-код, за уривками з літерат урних творів

визначте природну зону Північної Америки.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. У вільний від навчання час спостерігайте (у зоопарку або за відеоматеріалами) за поведінкою тварин, що походять з Північної Америки.

2. Презентація добірки матеріалів на

220 РОЗ ДІЛ I V Кейс-випадки

Порівняйте природні зони Північної та Південної Америки. Чому за наявності подібних природних факторів (розміщення гірської системи на заході материків, вплив холодних і теплих течій) спостерігаються суттєві відмінності в географії природних зон материків?

Як змінюється природа Північної Америки в умовах глобальної кліматичної кризи та глобального потепління?

одну із тем: а) «Природа північноамериканських прерій: до початку європейської колонізації і в наш час»; б) «Відмінність пустель Північної Америки від пустель материків тропічних широт»; в) «Рослини і тварини“переселенці”і , що потрапили до Північної Америки з інших материків і навпаки». Працюємо з інтернет-ресурсами За сайтом Всесвітнього фонду дикої природи WWF (https://cutt.ly/ dw97GhRT) та іншими ресурсами складіть список ендеміків природних зон Північної Америки. Опишіть будь-який з них (за власним вибором). § 37. Ñó÷àñíі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè òà îõîðîíà ïðèðîäè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО. Що призводить до виникнення екологічних проблем?  Наведіть приклади забруднення навколишнього середовища внаслідок господарської діяльності людини в Північній Америці.  Які об’єкти живої та неживої природи можна зарахувати до унікальних у Північній Америці? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: види та причини виникнення екологічних проблем на материк у;  шляхи збереження природи Північної Америки;  найвідоміші об’єкти материка, що належать до Світової природної спадщини ЮНЕСКО НАВЧИМОСЯ: виявляти сучасні екологічні проблеми в Північній Америці та пропонувати заходи щодо подолання їх негативних наслідків;  розробляти та обґрунтовувати маршрут природними об’єктами, що внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО в Північній Америці.  Зміна природи материка людиною. Екологічні проблеми материка. Ïіä âïëèâîì

ïðèðîäà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè çàçíàëà ñóòòєâèõ çìіí. Іíòåíñèâíà ëþäñüêà äіÿëüíіñòü òîðêíóëàñÿ âñіõ ñêëàäíèêіâ ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà. Ñôîðìîâàíі ùå çà ÷àñіâ îñâîєííÿ ìàòåðèêà óÿâëåííÿ ïðî óíіêàëüíіñòü і áàãàòñòâà çåìåëü Íîâîãî

ëþäèíè

Ñâіòó ñòàëè ïðè÷èíîþ íåäáàëîãî ñòàâëåííÿ äî íèõ. Öå ïðèçâåëî äî âèñíàæåííÿ ðîäþ÷èõ çåìåëü, çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ òà âîäîéì, óòâîðåííÿ ÷àñòèõ ñìîãіâ, âèìèðàííÿ óíіêàëüíèõ âèäіâ òâàðèí, ñêîðî÷åííÿ ïëîù ïіä ïðèðîäíîþ ðîñëèííіñòþ òîùî.

Смог – це

Âèõëîïíі ãàçè àâòîìîáіëіâ äóæå çàáðóäíþþòü ïîâіòðÿ, îñîáëèâî öå ñòîñóєòüñÿ ìіñò-ìіëüéîíåðіâ. Îêðіì òîãî, ïîòóæíі ïðîìèñëîâі öåíòðè ñòàëè äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè îòðóéíèõ ðå÷îâèí, ùî íàäõîäÿòü â àòìîñôåðó. Òîìó ñêëàä ïîâіòðÿ çìіíþєòüñÿ і â íüîìó ç’ÿâëÿþòüñÿ òàêі øêіäëèâі äëÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè ðå÷îâèíè, ÿê ðòóòü, ñâèíåöü, êàäìіé, öèíê, ìîëіáäåí òà іí. Íà òåðèòîðіÿõ іç íàéáіëüøîþ êîíöåíòðàöієþ ïðîìèñëîâîñòі öå ïðèçâîäèòü äî óòâîðåííÿ êèñëîòíèõ äîùіâ. Çàáðóäíåííÿ ïîâåðõíåâèõ âîä: ïіäïðèєìñòâà çëèâàþòü ó ðі÷êè òà îçåðà çàáðóäíåíó âîäó, ùî ìàє âåëèêó êіëüêіñòü òîêñè÷íèõ ñïîëóê, êèñëèõ ðîç÷èíіâ, åìóëüñіé. Ó ìіñöÿõ âèêèäіâ íå âîäÿòüñÿ ðèáà, ìîëþñêè, ðàêîïîäіáíі òîùî, òàì íåáåçïå÷íî êóïàòèñÿ.

Ñó÷àñíîþ åêîëîãі÷íîþ ïðîáëåìîþ ñòàëà ïðîáëåìà òâåðäèõ ïîáóòîâèõ âіäõîäіâ. Ùîá çìåíøèòè їõ îáñÿãè, ïðàêòèêóєòüñÿ ïåðåðîáêà âòîðèííîї ñèðîâèíè. Íå ìåíø øêіäëèâèé âïëèâ íà åêîëîãіþ ÷èíèòü çëàìàíà і íàâіòü ïðàöþþ÷à ïîáóòîâà òåõíіêà, ÿêà çà ïåâíèõ îáñòàâèí ïîòðàïëÿє íà çâàëèùå. Òàê, çâàëèùå Puente

Hills ó Êàëіôîðíії (ÑØÀ) ââàæàєòüñÿ íàéáіëüøèì äіþ÷èì çâàëèùåì ó êðàїíі. Òóäè ùîäíÿ ïðèâîçÿòü äî 132 òèñ. ò ñìіòòÿ, à íàéâèùèé ïіê çâàëèùà (íàä ðіâíåì ìîðÿ) äîñÿã 150 ì. Це цікаво знати Автомобільне звалище Harry’s

221 РОЗ ДІЛ I V

густий задушливий шар дим

кіптяви, вихлопних газів тощо у великих містах і промислових центрах.

у,

U-Pull-It розташоване в містечку Вест-Гейзелтон у США. Виникло поблизу магазину, який торгує запчастинами автомобілів, що були в у житку. Щодня сюди потрапляють не десятки й не сотні, а тисячі автомобілів. Кладовище літаків розташоване поблизу міста Тусон на американській базі Повітряних сил США «Девіс-Монтан». Його площа дорівнює площі 1430 футбольних полів. Тут залишено 4,2 тисячі літаків і 40 космічних кораблів.

Âàæëèâîþ ïðîáëåìîþ êîíòèíåíòó є çìіíà ïåðâіñíèõ ïðèðîäíèõ ëàíäøàôòіâ ÷åðåç іíòåíñèâíó ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü, ùî ôàêòè÷íî ñïðè÷èíèëî çíèùåííÿ ïåðâіñíèõ ïðåðіé. Âèðóáóâàííÿ

ëіñіâ òàêîæ çíà÷íî ñêîðî÷óє їõ ïëîùó. Ìàéæå çíèêëè ðåëіêòîâі ëіñè ñåêâîé, íà òðåòèíó ñêîðîòèëèñÿ òåðèòîðії, çàéíÿòі ìіøàíèìè òà øèðîêîëèñòèìè ëіñàìè. ßê íàñëіäîê – çìіíà ïðèðîäíèõ

óìîâ òà íåùàäíå ïîëþâàííÿ ïðèçâîäÿòü äî âòðàòè âèäіâ òâàðèí, ñåðåä ÿêèõ ñõіäíà ïóìà (ìàë. 181, à), êàíàäñüêèé áëàãîðîäíèé îëåíü, íüþôàóíäëåíäñüêèé âîâê (ìàë. 181, á), ìåêñèêàíñüêèé ãðèçëі (ìàë. 181, â), êàëàí, ÷îðíîíîãèé òõіð, ìàíäðіâíèé ãîëóá (ìàë. 181, ã) òîùî.

Ìàë. 181. Çíèêëі òâàðèíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè: à – ñõіäíà ïóìà (íå ñòàëî ç 2011 ð.); á – íüþôàóíäëåíäñüêèé âîâê (îñòàííіé çàñòðåëåíèé ó 1911 ð.); â – ìåêñèêàíñüêèé ãðèçëі (çíèê ç 1960-õ ðîêіâ); ã – ìàíäðіâíèé ãîëóá (çíèê ç 1901 ð.)

Ìàë. 182. Àâàðіÿ íà íàôòîâіé

ïëàòôîðìі â Ìåêñèêàíñüêіé çàòîöі (2010 ð.)

Çíà÷íîþ ïðîáëåìîþ є çàáðóäíåííÿ óçáåðåæ ìàòåðèêà âíàñëіäîê

àâàðіé òàíêåðіâ ç íàôòîþ. Îñîáëèâî

ñòðàæäàє âіä öüîãî óçáåðåææÿ Ìåêñèêàíñüêî ї çàòîêè. Íàéìàñøòàáíіøîþ êàòàñòðîôîþ áóâ âèáóõ ó

êâіòíі 2010 ð. íà íàôòîâèäîáóâíіé ïëàòôîðì і « D eepwater Horizon» ( «Ãëèáîêîâîäíèé ãîðèçîí ò » ) , ÷åðåç ùî â çàòîêó çà 152 äíі âèëèëîñÿ áëèçüêî 5 ìëí áàðåëіâ íàôòè (ìàë. 182). ×åðåç òàêèé ìàñøòàáíèé ðîçëèâ íàôòè áóëî çàáðóäíåíî 1770 êì óçáåðåææÿ, óâåäåíà çàáîðîíà íà ðèáíó ëîâëþ, çìåíøèëàñÿ ïîïóëÿöіÿ ìîðñüêèõ ÷åðåïàõ, ðèá, ïîñòðàæäàëî áëèçüêî 120 âèäіâ ïòàõіâ.  Охорона природи материка. Äëÿ îõîðîíè óíіêàëüíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі ñòâîðåíî íàöіîíàëüíі ïàðêè é çàïîâіäíèêè, ÿêі îõîïëþþòü íèíі âæå 14 % ïëîùі ìàòåðèêà. Ïåðøèé íàöіîíàëüíèé ïàðê ó ñâіòі çàñíîâàíî ó ÑØÀ 1872 p., êîëè êîíãðåñ êðàїíè ïðèéíÿâ çàêîí, çà ÿêèì Єëëîóñòîíñüêà äîëèíà â

222 РОЗ ДІЛ

Національний

Національний парк Гранд-Каньйон (1979 р

Ìàë. 183. Ïðèêëàäè îá’єêòіâ ïðèðîäíîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ

Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè (ðîêè âіäíåñåííÿ їõ äî Ñâіòîâîї ñïàäùèíè)

Íà ïіâíî÷і êîíòèíåíòó ðîçòàøîâàíà öіëà íèçêà íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ. Íàöіîíàëüíèé ïàðê Âóä-Áàôôàëî («ëіñîâèé áіçîí») – îäèí іç íàé- î áіëüøèõ ó ñâіòі, ó íüîìó â ïðèðîäíèõ óìîâàõ îõîðîíÿþòü ïîïóëÿöії áіçîíіâ, çàãàëüíà êіëüêіñòü ÿêèõ îöіíþєòüñÿ ó 2,5 òèñ. îñîáèí. Íàöіîíàëüíèé ïàðê «Ãðîñ-Ìîðí» íà î. Íüþôàóíäëåíä ââàæàєòüñÿ óíіêàëüíèì, îñêіëüêè òóò ìîæíà ïîáà÷èòè äîêàçè òåîðії äðåéôó êîíòèíåíòіâ. Óíàñëіäîê ðóõó êîíòèíåíòіâ íà ïîâåðõíþ âèéøëè ïîðîäè ìàíòії Çåìëі. Íàöіîíàëüíèé ïàðê «Íàãàííі» îõîðîíÿє ïðèðîäíі êîìïëåêñè ïіâíі÷íèõ õâîéíèõ ëіñіâ і áîëіò, ãіðñüêèõ òóíäð íà ñõèëàõ ãіð Ìàêêåíçі, à òàêîæ ÷èñëåííі ìàëüîâíè÷і âîäîñïàäè (íàéâèùèé – Âіðäæèíіÿ, âîäà ÿêîãî ïàäàє ç âèñîòè 100 ì) і ãàðÿ÷і äæåðåëà. Íàöіîíàëüíі ïàðêè êàíàäñüêèõ Ñêåëÿñòèõ ãіð (Äæàñïåð, Éîõî, Áàíô), çàãàëüíîþ ïëîùåþ ïîíàä 2,3 ìëí ãà, îõîðîíÿþòü ãðàíäіîçíі âåðøèíè ç ëüîäîâè-

223 РОЗ ДІЛ I V

Êîðäèëüєðàõ áóëà ïðîãîëîøåíà òåðèòîðієþ ïіä îñîáëèâîþ îõîðîíîþ. Íèíі íà êîíòèíåíòі їõ êіëüêіñòü ñòàíîâèòü ïîíàä 100. Ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі ó 2023 ð. íàðàõîâóâàëîñÿ 111 îá’єêòіâ Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ (ìàë. 183).

парк Рангел-Сент-Елайас (1980 р ) Єллоустонський національний парк

(1987 р )

) Біосферний заповідник метелика Монарх (2008 р ) Белізький Бар’єрний риф (1996 р ) Національний парк «Мамонтова печера» (1981 р ) Канал Рідо (2007 р ) орд Ілуліссат (2004 р.) Національний парк Вуд-Баффало

р )

(1983

Ìàë. 184. Ñåêâîÿ «Ãåíåðàë Øåðìàí»

êàìè, îçåðàìè, âîäîñïàäàìè, êàíüéîíàìè і âàïíÿêîâèìè ïå÷åðàìè, ÿêі ôîðìóþòü äèâîâèæíі ïåéçàæі.

Ó öåíò ð і ìàòå ð èêà ð îçòàøî -

âàíі íàéâіäîìіøі òà íàéñòàðіøі í à ö і îíàëüí і ïà ð êè. Є ëëîóñòîí -

ñüêèé íàöіîíàëüíèé ïàðê, ùî ó

Ñêåëÿñòèõ ãîðàõ, ó âåðõíіé òå÷ії ð. Єëëîóñòîí, є îäíèì ç íàéáіëüøèõ ó ÑØÀ. Ïàðê âіäîìèé ñâîїìè

÷èñëåííèìè ãàðÿ÷èìè äæåðåëàìè, ãåéçåðàìè і ãðÿçüîâèìè âóëêàíàìè. Òóò є ïîíàä 3000 ãåéçåðіâ, ç ÿêèõ 4 ôîíòàíóþòü íà âèñîòó ïîíàä 30 ì. Éîñåìіòñüêèé íàöіîíàëüíèé ïàðê ðîçòàøîâàíèé íà çàõіäíèõ ñõèëàõ ãіð Êîðäèëüєðè і ñêëàäàєòüñÿ ç ãіðñüêèõ ìàñèâіâ, îçåð, ðі÷îê ç âîäîñïàäàìè (âîäîñïàä Éîñåìіòå (739 ì) – íàéâèùèé íà ìàòåðèêó). Ó íàöіîíàëüíîìó ïàðêó «Ðåäâóä» îõîðîíÿþòü òåðèòîðії ç íàéâèùèìè äåðåâàìè íà Çåìëі – âі÷íîçåëåíèìè ñåêâîÿìè, ùî ñÿãàþòü âèñîòè äî 90 ì. Ó ïðèðîäíèõ óìîâàõ âîíè ìîæóòü ïðîæèòè äî 3000 ðîêіâ. Íàéáіëüøîìó ç öèõ äåðåâ ó ïàðêó – «Ãåíåðàë Øåðìàí» (ìàë. 184) – óæå ìàéæå 4000 ðîêіâ. Ãðàíä-Êàíüéîí є îäíèì іç íàéñòàðіøèõ íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ ñâіòó (1919 ð.), âіí îõîïëþє ïëàòî Êîëîðàäî é óùåëèíó Âåëèêèé êàíüéîí. Íàöіîíàëüíèé ïàðê «Ìàìîíòîâà ïå÷åðà» âіäîìèé ìàëüîâíè÷èìè çàëàìè é ãðîòàìè çі ñòàëàêòèòàìè é ñòàëàãìіòàìè, ïіäçåìíèìè ðі÷êàìè.

Äî Áіîñôåðíîãî çàïîâіäíèêà ìåòåëèêà Ìîíàðõ ùîîñåíі ïðèëіòàþòü âіä 60 ìëí äî 1 ìëðä ìåòåëèêіâ, âîíè çáèðàþòüñÿ íà íåâåëèêèõ

äіëÿíêàõ çàïîâіäíîãî ëіñó, çàáàðâëþþ÷è éîãî äåðåâà â æîâòîãàðÿ÷èé

êîëіð. Áåëіçüêèé Áàð’єðíèé ðèô ââàæàþòü íàéáіëüøèì ó Çàõіäíіé

âêóëі, âіí ïðîñòÿãíóâñÿ íà 300 êì óçäîâæ ïіâîñòðîâà Þêàòàí.

Працюємо групами ( у парі ) . Скористайтеся географічними джерелами інформації. Здійсніть уявну подорож через природні об’єкти Північної Америки, які належать до Світової спадщини ЮНЕСКО, і переконайтеся

224РОЗ ДІЛ I V

в унікальності природи цієї місцевості та необхідності її захист у. Орієнтовні напрямки роботи: Природні об’єкти Світової спадщини, що забезпечують захист таких унікальних форм рельєфу: а) найвищі гірські вершини; б) діючі й згаслі вулкани, гейзери; в) прояви діяльності зовнішніх рельєфотвірних процесів (ерозія – каньйони, карстування – печери, льодовикові форми рельєфу тощо). Природні об’єкти Світової спадщини, що забезпечують захист унікальних водних об’єктів: а) річок і водоспадів; б) озер; в) частин Світового океану, що омивають материк тощо. Природні об’єкти Світової спадщини, що забезпечують захист унікальних представників рослинного і тваринного світу материка. Природні об’єкти Світової спадщини, що забезпечують захист унікальних або типових (еталонних) природних комплексів материка.

3. Розкажіть про заходи щодо подолання

4. Які об’єкти природи

Кейс-випадки

1. Проблема твердих побутових

блем Північної Америки (особливо США). Чому вона набула таких великих масштабів на цьому материку?

2. Чому найбільша кількість природних

Творча лабораторія

1. На прикладах охарактеризуйте порушення природної

Спостерігаємо, проєктуємо

1. Екологічні

225 РОЗ ДІЛ I V

меседжі до питань

Складаємо

Назвіть екологічні небезпеки для життєдіяльності людини в Північній Америці. Вкажіть їх причини.

Опишіть зміни, що відбулися в природному середовищі Північної Америки внаслідок інтенсивної господарської

діяльності.

екологічних проблем материк а.

Північної Америки внесені до Світової спадщини

ЮНЕСКО? Покажіть їх на карті.

– одна з головних екологічних про-

відходів

спадщини ЮНЕСКО

на території Мексики, США

об’єктів Світової

серед країн Північної Америки зосереджена

й Канади?

рівноваги в Північній Америці (для окремих територій,

зон або для материка за-

Які шляхи потрібні й уже застосовуються задля її відновлення?

природних

галом).

Побудуйте фішбоунпричин та наслідків для природи Північної Америки однієї з екологічних проблем, описаних у тексті підручника (за власним вибором): забруднення повітря; проблема якості питної води; проблема твердих побутових відходів; забруднення узбереж материка; зміна первісної природи материка.

, досліджуємо

проблеми Північної Америки та розробка заходів щодо їх розв’язання.

Спостереження

вільний від навчання час (за

за наслідками негативного впливу стихійних явищ та господарської діяльності людини на природу та населення різних частин Північної Америки.

відеоматеріалами)

Проєкт на тему «Найвідоміші природні об’єкти Північної Америки, що належать до Світової спадщини ЮНЕСКО». Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою інтернет-ресурсів зробіть плакат або мультимедійну презентацію на тему «Досвід подолання екологічних проблем Північної Америки». § 38. Íàñåëåííÿ òà äåðæàâè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ПРИГАДАЄМО. Представники яких країн відкривали та освоювали простори Північної Америки?  Що вам відомо про расовий склад населення Північної Америки?  Які держави материка ви знаєте?  Народ якої країни Північної Америки є найчисленнішим на материку? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: расовий і мовний склад населення Північної Америки та історичні особливості його формування;  характер розміщення населення по території материка;  сучасні найбільш розвинені держави материка: США, Канаду і Мексику та їх столиці;  зв’язки України з державами Північної Америки.

 Населення Північної Америки. Íàñåëåííÿ Ï і âí і ÷íî ї Àìåðèêè

ñêëàäàєòüñÿ ç ïðåäñòàâíèêіâ òðüîõ âåëèêèõ ëþäñüêèõ ðàñ.

Êîðіííèìè ìåøêàíöÿìè ìàòåðèêà є іíäіàíöі (ìàë. 185), åñêіìîñè òà àëåóòè, ùî íàëåæàòü äî ìîíãîëîїäíîї ðàñè, íàùàäêè íåãðіâ-ðàáіâ ç Àôðèêè – äî íåãðîїäíîї ðàñè (ìàë. 186).

Ìàë. 185. Іíäіàíöі ÑØÀ Ìàë. 186. Êðåîëè Êàðèáñüêèõ îñòðîâіâ Це цікаво знати Шлях колоністів-переселенців

найскладніших відрізків «Стежина Санта-Фе». Маршрут через територію Команчеро – землі індіанського народу

Áіëüøіñòü íàñåëåííÿ ñòàíîâëÿòü âèõіäöі ç єâðîïåéñüêèõ êðàїí, ïðåäñòàâíèêè єâðîïåîїäíîї ðàñè. Òîìó çíà÷íà ÷àñòèíà ìåøêàíöіâ ìàòåðèêà ðîçìîâëÿє єâðîïåéñüêèìè ìîâàìè, ïåðåâàæíî àíãëіéñüêîþ, àëå íà ïіâíî÷і íàùàäêè ïåðåñåëåíöіâ іç Ôðàíöії çáåðåãëè ðіäíó ìîâó. Ïіâäåíü Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè êîëîíіçîâàíèé іñïàíöÿìè, òóò ïàíóє іñïàíñüêà. Çíà÷íà ÷àñòêà іììіãðàíòіâ çáåðіãàþòü òàêîæ ñâîї ðіäíі êóëüòóðè, îñîáëèâî â òèõ ìіñöÿõ, äå âîíè ìåøêàþòü êîì-

226 РОЗ ДІЛ I V НАВЧИМОСЯ: користуватися тематичними картами для характеристики господарської діяльності населення, розташування держав та їх столиць на материку Північна Америка;  аналізувати відмінності економічного розвитку країн материка;  пояснювати важливість зв’язків України з країнами

континенту.

у Північній Америці та один з

команчів.

ïàêòíèìè ãðóïàìè: óêðàїíöі – ó

ñòåïîâèõ ïðîâіíöіÿõ Êàíàäè é íà

ïіâíі÷íîìó ñõîäі ÑØÀ; âèõіäöі ç

Íіìå÷÷èíè – íà çàõîäі Âåëèêèõ

Àìåðèêàíñüêèõ îçåð; êèòàéöі – ó «÷àéíàòàóíàõ» âåëèêèõ ìіñò òîùî.

×å ð åç îñîáëèâîñò і ï ð è ð îäíèõ

óìîâ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàñåëåííÿ íà ìàòåðèêó ðîçìіùåíå âêðàé íåðіâíîìіðíî. Íàéáіëüøà éîãî êîíöåíòðàöіÿ – íà àòëàíòè÷íîìó óçáåðåææі, Êàðèáñüêèõ îñòðîâàõ, íàâêîëî Âåëèêèõ Àìåðèêàíñüêèõ îçåð, íà òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі (ìàë. 187).

Ìàë. 187. Ðîçìіùåííÿ íàñåëåííÿ ïî òåðèòîð

Ìàëîçàñåëåíîþ є ïіâíі÷, îêðіì òîãî, öіëà íèçêà îñòðîâіâ Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó âçàãàëі íå ìàє ïîñòіéíîãî íàñåëåííÿ.

ìàòåðèêà (2022 ð.)

Áіëüøіñòü ìіñò ïіâíі÷íîї ÷àñòèíè ìàòåðèêà є âіäíîñíî ìîëîäèìè, çáóäîâàíі âîíè ó XIX–XX ñò. Çàáóäîâà âåëèêèõ ìіñò – âèñîòíà (ìàë. 188). Ùî áіëüøèì є ìіñòî, òî áіëüøà êіëüêіñòü і âèñîòà áóäèíêіâ (õìàðî÷îñіâ). Íà ïіâäíі ìіñòà çàáóäîâóâàëèñÿ ùå ç êîëîíіàëüíèõ ÷àñіâ (ìàë. 189). Íèíі â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі íàðàõîâóєòüñÿ ïîíàä 60 ìіñò-ìіëüéîíåðіâ, íàéáіëüøèìè є: Ìåõіêî (9,1 ìëí îñіá), Íüþ-Éîðê (8,6 ìëí), Ëîñ-Àíäæåëåñ (3,8 ìëí), Òîðîíòî (2,9 ìëí îñіá) òà іí.

Ìàë. 188. Ñó÷àñíà çàáóäîâà ì. Ñàí-Ôðàíöèñêî

Ìàë. 189. Êàôåäðàëüíèé ñîáîð ó ì. Ìåõіêî

227 РОЗ ДІЛ I V

Працюємо з картою. Знайдіть в атласі на карті «Народи та густота населення світу»: а) країни Північної Америки з найбільшою (найменшою) густотою населення; б) найбільші міста континенту (понад 1 млн осіб); в) території в Північній Америці, де відсутнє постійне населення (або багатолюдні міста). Спробуйте визначити причини нерівномірного розселення населення по території Північної Америки.

ії

є äàâíþ іñòîðіþ.

íòåíñèâíà êîëîíіçàöіÿ ìàòåðèêà ñïðè÷èíèëà çàíåïàä îñåðåäêіâ äàâíіõ öèâіëіçàöіé, ùî òóò іñíóâàëè. Äàâíі íàðîäè (àöòåêè, ìàÿ) óòâîðèëè ðàáîâëàñíèöüêі äåðæàâè é âèñîêîðîçâèíåíі, ÿê íà òîé ÷àñ, öèâіëіçàöії (×è÷åí-Іöà, Êîïàí òîùî). Âîíè ìàëè ñâîþ ïèñåìíіñòü, íàáóëè çíà÷íèõ óñïіõіâ ó ðîçâèòêó ìàòåìàòèêè, àñòðîíîìії, ìåäèöèíè, àðõіòåêòóðè òà іí. Єâðîïåéñüêà åêñïàíñіÿ ïðèçâåëà äî çíèùåííÿ äàâíіõ іíäіàíñüêèõ ïëåìåí òà їõ êóëüòóðè. Ó êîëîíіçàöії ïіâíі÷íîї ÷àñòèíè ìàòåðèêà áðàëè ó÷àñòü Âåëèêà Áðèòàíіÿ òà Ôðàíöіÿ (íèíі òàê çâàíà Àíãëîñàêñîíñüêà Àìåðèêà íà ñó÷àñíіé òåðèòîðії ÑØÀ é Êàíàäè), à òàêîæ Іñïàíіÿ ó ïіâäåííіé ÷àñòèíі (òàê çâàíà Ëàòèíñüêà Àìåðèêà).

Це

на тих самих територіях, де мешкали їхні пращури.

Íà òåðèòîðії êîíòèíåíòó ðîçòàøîâàíі 23 íåçàëåæíі äåðæàâè, ç íèõ 10 íà ìàòåðèêîâіé ÷àñòèíі (Êàíàäà, ÑØÀ, Ìåêñèêà, Íіêàðàãóà, Ãîíäóðàñ, Êîñòà-Ðèêà òîùî) і 13 – íà îñòðіâíіé (Êóáà, ßìàéêà, Ãàїòі, Áàãàìñüêі Îñòðîâè, Òðèíіäàä і Òîáàãî òà іí.). Òóò äîñі іñíóþòü çàëåæíі òåðèòîðії Âåëèêîї Áðèòàíії, Ôðàíöії, ÑØÀ, Íіäåðëàíäіâ. Îñòðіâ Ãðåíëàíäіÿ є ÷àñòèíîþ òåðèòîðії єâðîïåéñüêîї äåðæàâè Äàíіÿ, àëå âîëîäіє çíà÷íîþ âíóòðіøíüîþ àâòîíîìієþ. Áіëüøó ÷àñòèíó ìàòåðèêà çàéìàþòü äâі åêîíîìі÷íî ðîçâèíåíі äåðæàâè – ÑØÀ і Êàíàäà. Іíøі êðàїíè íàëåæàòü äî äåðæàâ, ùî ðîçâèâàþòüñÿ.

228 РОЗ ДІЛ I V Це цікаво знати Ескімоси є корінним народом для північних широт Північної Америки. Їх місцева самоназва – інуїти Саме слово «ескімос» означає: «сироїд», «той, хто їсть сиру рибу». Ескімоси зберегли свої традиції та культуру. Традиційне житло цього народу – іглу. Вони вірять у духів, що живуть у різних явищах природи, бачать зв’язок людини зі світом предметів і живих істот. У кожному ескімоському селі живе шаман, що налагоджує контакт світу духів зі світом людей. Бубон для ескімосів – священний

 Держави Північної

ї ïîëіòè÷íîї

предмет.

Америки. Ôîðìóâàííÿ ñó÷àñíî

êàðòè Ï

âí

÷íî

Àìåðèêè ìà

цікаво знати Мая – одна з цивілізацій Північної Америки, що досягла свого розквіту в період 250–900 років і продовжувала існувати на півострові Юкатан аж до прибуття конкістадорів. Вона відома своєю розвиненою писемністю, досягненнями в мистецтві, астрономії та архітектурі. Попри хибні уявлення, народ мая нікуди не зник, сотні тисяч індіанців мая продовжують жити

Ñïîëó÷åíі Øòàòè Àìåðèêè (ÑØÀ) îõîïëþþòü ïîíàä 1/3 Ïіâí і ÷íî ї Àìåðèêè, äî ї õ ñêëàäó âõîäÿòü òàêîæ Àëÿñêà, Àëåóòñüêі òà Ãàâàéñüêі îñòðîâè. Çà ïëîùåþ öå ÷åòâåðòà äåðæàâà ñâіòó (9,5 ìëí êì2). Ñòîëèöÿ – Âàøèíãòîí.

Íàñåëåííÿ ÑØÀ ñôîðìîâàíå âåëè÷åçíèì ïîòîêîì ïåðåñåëåíöіâ, ùî ïðèїõàëè ñþäè çäåáіëüøîãî ç Єâðîïè. Çà ÷èñåëüíіñòþ íàñåëåííÿ (339 ìëí îñіá ó 2023 ð.) ÑØÀ ïîñіäàþòü òðåòє ìіñöå

ó ñâ і ò і . Ñå ð åä íàñåëåííÿ 79 % ñòàíîâëÿòü á і ë і àìå ð èêàíö і , 13 % íàñåëåííÿ – íåãðè (àôðîàìåðèêàíöі), ó êðàїíі òàêîæ ìåøêàþòü ëàòèíîàìåðèêàíöі, àçіéöі, іíäіàíöі òîùî. ÑØÀ є åêîíî-

ìі÷íî íàéìîãóòíіøîþ äåðæàâîþ ñâіòó.

Êàíàäà, ùî ðîçòàøîâàíà íà ïіâíî÷і êîíòèíåíòó é íà ÷èñëåííèõ

îñòðîâàõ Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó, є äðóãîþ çà ðîçìіðàìè êðàїíîþ ó ñâіòі (9,97 ìëí êì2). Ñòîëèöÿ – Îòòàâà. Öåíòðàëüíі òåðèòîðії òà ïðèëåãëі îñòðіâíі äіëÿíêè îõîïëåíі ðіâíèíàìè, íà çàõîäі

êðàїíè ïðîñòÿãëèñÿ Êîðäèëüєðè. Ïîíàä 30 % òåðèòîðії êðàїíè

âêðèòî ëіñàìèç öіííèìè ïîðîäàìè äåðåâ. Ñó÷àñíå íàñåëåííÿ Êàíàäè ñêëàëîñÿ ïіä âïëèâîì ïîñòіéíîãî ïðèòîêó іììіãðàíòіâ іç áàãàòüîõ

êðàїí ñâіòó. Іñòîðè÷íî òóò ñïіâіñíóþòü äâі íàöії (àíãëî-êàíàäöі òà ôðàíêî-êàíàäöі), òîæ ãîñòðîþ є íàöіîíàëüíà ïðîáëåìà. Êàíàäà ìàє

âèñîêîðîçâèíåíó åêîíîìіêó é îäèí іç íàéâèùèõ ó ñâіòі ðіâåíü æèòòÿ. Ñåðåä êðàїí, ùî ðîçâèâàþòüñÿ, íàéïîòóæíіøîþ çà ïðèðîäíèì і ñîöіàëüíî-åêîíîìі÷íèì ïîòåíöіàëîì є

Ìåêñèêà. Öå íàéáіëüøà іñïàíîìîâíà

êðàїíà. Ïðèðîäíі óìîâè âèçíà÷àþòüñÿ ðîçòàøóâàííÿì ìіæ äâîìà

îêåàíàìè òà ñêëàäíèì ãіðñüêèì ðåëüєôîì, áëèçüêî òðåòèíè ïëîùі çàéìàє Ìåêñèêàíñüêå íàãіð’ÿ ç ïàíіâíèìè âèñîòàìè 1000–2000 ì. Îñíîâíå

íàñåëåííÿ – ìåêñèêàíöі (ìàë. 190),

ÿêі ìàþòü іíäіàíñüêî-іñïàíñüêå ïîõîäæåííÿ. Åêîíîìіêà áàçóєòüñÿ íà ïåðåðîáöі ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ, îñîáëèâî íàôòè, і íà øèðîêіé ïåðâèííіé îáðîáöі ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêîї ïðîäóêöії.  Зв’язки України з державами

Америки. Óêðàїíà ïðàãíå ðîçâèâàòè äðóæíі âіäíîñèíè ç óñіìà êðàїíàìè ìàòåðèêà.

229 РОЗ ДІЛ I V

Îäíàê

òі

іøі òà íàéäèíàìі÷íіøі âіäíîñèíè ñôîðìóâàëèñÿ ìіæ Óêðàїíîþ òà ÑØÀ é Êàíàäîþ. Працюємо з картою. Знайдіть на політичній карті географічного атласу країни, названі в тексті параграфа.

â íàöіîíàëüíèõ êîñòþìàõ

Північної

íàé-

ñí

Ìàë. 190. Ìåêñèêàíöі

Óêðàїíó òà ÑØÀ ïîâ’ÿçóþòü âіäíîñèíè ñòðàòåãі÷íîãî ïàðòíåð- À ñòâà. Ç ìîìåíòó çäîáóòòÿ Óêðàїíîþ íåçàëåæíîñòі ÑØÀ íàäàþòü

íàøіé êðàїíі âñіëÿêó ïіäòðèìêó: ôіíàíñîâó òà åêñïåðòíó äîïîìîãó

äëÿ çìіöíåííÿ îáîðîíîçäàòíîñòі êðàїíè, âіäíîâëåííÿ åêîíîìі÷íîї ñòàáіëüíîñòі, çäіéñíåííÿ íåîáõіäíèõ ðåôîðì òà ãóìàíіòàðíîї äîïîìîãè ïîñòðàæäàëèì óíàñëіäîê ðîñіéñüêî-óêðàїíñüêîї âіéíè. Âàæ-

ëèâèì ôàêòîðîì äðóæíіõ âіäíîñèí çàëèøàєòüñÿ ïðîæèâàííÿ íà òåðèòîðії ÑØÀ ÷èñëåííîї óêðàїíñüêîї ãðîìàäè – ïîíàä 900 òèñ. àìåðèêàíöіâ óêðàїíñüêîãî ïîõîäæåííÿ.

Êàíàäó òà Óêðàїíó ïîєäíóþòü äàâíі äðóæíі âіäíîñèíè, êàíàäñüêà âëàäà àêòèâíî ïіäòðèìóє ñó÷àñíі äåìîêðàòè÷íі çìіíè â Óêðàїíі, íàäàþ÷è ïîëіòè÷íó, ôіíàíñîâó é òåõíі÷íó ïіäòðèìêó, ñïðèÿє çäіéñíåííþ âàæëèâèõ ðåôîðì ó íàøіé äåðæàâі. Íà òåðèòîðії Êàíàäè ïðîæèâàє áëèçüêî 1,2 ìëí óêðàїíöіâ àáî âèõіäöіâ ç Óêðàїíè. Äіàñïîðà äáàє ïðî ñâîє äóõîâíå òà іñòîðè÷íå êîðіííÿ, òîìó ìіæ êðàїíàìè âæå çâè÷íèì є ïðîâåäåííÿ ðіçíîìàíіòíèõ âèñòàâîê, çóñòðі÷åé, à òàêîæ êîíöåðòі

науці, к ульт урі, спорті.

Гнатишин ( генерал-г у бернатор Канади в 1990–1995 рр.), Христя Фріланд (міністр закордонних справ), Пол Вінник (командувач Збройних сил Канади) та ін. Складаємо меседжі

1. Як формувалося населення

230 РОЗ ДІЛ I V

ñïіâãðîìàäÿí ó Êàíàäі. Це

П ерші у країнці, які прибули до Канади 1891 р., були мешканці села Небилів, що на заході нашо ї кра ї ни, Іван Пилипів і Вас иль Єленяк. На сьогодні в країні близько 30 тис. емігрантів з Укра їни. Багато вихідців з України та їхніх нащадків стали відомими політичними й дер-

знані в бізнесі,

Наприклад, Рамон

íàøèõ

цікаво знати

жавними діячами, а також

до питань

Північної Америки в історичному минулому?

у полягають особливості расового складу населення Північної Америки в наші дні?

2. У чом

Знайдіть і покажіть на карті території в межах материка, де мешк ає найбільша кількість англомовного, франкомовного, іспаномовного населення. Якими ще мовами розмовляє населення Північної Америки?

Як впливають природні умови на розселення населення по території Північної Америки?

Назвіть і покажіть на карті найбільші міста Північної Америки. Які простежуються відмінності у часі й забудові міст у різних частинах материка? 6. За наведеним планом (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) напишіть есе «Чому варто відвідати країну Північної Америки?».

Кейс

найбільших країн материка

Америка. Порівняйте США, Канаду й Мексику та опишіть їх у зошиті за планом: 1) Географічне положення. 2) Густота населення. 3) Столиця, найбільші міста. 4) Релігія. 5) Расовий склад населення. 6) Види господарської діяльності.

Напишіть есе «“Українська” Америка»

Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання https://cutt.ly/hwOlzrXn, щоб виконати тестові завдання.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо Презентація добірки матеріалів на одну з тем: а) «Корінні

Америки»; б) «Формування сучасного

Працюємо з інтернет-ресурсами На основі інтернет-ресурсів «Цікаві факти

Канаду» (https://cutt.ly/GwDgHYGI) та «Цікаві факти про США» (https://cutt.ly/VwDgHz1C) складіть характеристику корінних жителів півночі Північної

Що їх об’єднує та чим вони різняться? Тема

231 РОЗ ДІЛ I V

Які існують види співробітництва (зв’язки) України з країнами Північної Америки?

-випадки

Як вплинуло відкриття родовищ корисних копалин на заселення просторів Північної Америки? У місцях освоєння покладів яких ресурсів виникли найбільші скупчення міст?

Що спільного й відмінного в характеристиці населення Північної та Південної Америки? Картографічна лабораторія За допомогою відповідних тематичних карт атласу ознайомтеся з особли-

востями

Північна

народи Північної

расового та етнічного складу населення

»; в) «Політична карта Північної Америки (від минулого

г) «Українці в державах Північної

Північної Америки

до сучасності)»;

Америки».

2. Євразія § 39. Ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Єâðàçії. Äîñëі äæåííÿ ìàòåðèêà ПРИГАДАЄМО. Яке значення для вивчення природи материка має характеристика його географічного положення?  Що вам відомо про історію дослідження Євразії? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості географічного положення, розміри та поділ материка Євразія на дві частини світу;  визначні етапи дослідження Євразії;  видатних дослідників материка. НАВЧИМОСЯ: характеризувати географічне положення Євразії;  знаходити й показувати на картах об’єкти географічного положення материка;  обґрунтовувати вплив географічного положення Євразії на природу та життя людини.

про

Америки.

 Географічне положення. Єâðàçіÿ є íàéáіëüøèì çà ïëîùåþ ìàòåðèêîì ïëàíåòè. Її ïëîùà ñòàíîâèòü 54,6 ìëí êì2 – öå 36 % ñóõîäîëó ïëàíåòè òà 10,7 % ïëîùі âñієї Çåìëі. Âіäíîñíî åêâàòîðà ìàòåðèêîâà ÷àñòèíà Єâðàçії ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíà ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі â óñіõ ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñàõ; ïðèëåãëі îñòðîâè Çîíäñüêîãî àðõіïåëàãó ïåðåòèíàþòüñÿ åêâàòîðîì. Áіëüøà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ëåæèòü ó ïîìіðíèõ, ñóáòðîïі÷íèõ, òðîïі÷íèõ òà ñóáåêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ, ùî âïëèâàє íà ïðèðîäó é æèòòєäіÿëüíіñòü íàñåëåííÿ.

Âіäíîñíî Ãðèíâіöüêîãî ìåðèäіàíà Єâðàçіÿ ðîçòàøîâàíà çäåáіëüøîãî â Ñõіäíіé ïіâêóëі, àëå ïіâîñòðîâè é îñòðîâè êðàéíüîãî çàõîäó

òà ñõîäó ìàòåðèêà íàëåæàòü äî Çàõіäíîї ïіâêóëі. Ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ñòàíîâèòü ìàéæå 8 òèñ. êì, іç çàõîäó íà ñõіä – 18 òèñ. êì. Íàéáіëüøі ïіâäåííі îñòðîâè ìàòåðèêà ïåðåòèíàє Ïіâíі÷íèé òðîïіê, ïіâíі÷íîþ ÷àñòèíîþ ìàòåðèêà ïðîõîäèòü

232 РОЗ ДІЛ I V

Ïіâíі÷íå ïîëÿðíå êîëî.

Мис Рока –«де земля закінчується і море починається» Крайня

мис Челюскін

Крайня

точка –мис Піай (1°16′ пн ш ) Крайня західна точка –мис Рока (9°30′ зх д ) Крайня східна точка –мис Дежньова (169°39′ зх. д.) м. Челюскін м. Рока м. Дежньова ЗАХІДНА ПІВКУЛЯ ЗАХІДНА ПІВКУЛЯ СХІДНА ПІВКУЛЯ СХІДНА ПІВКУЛЯ ПІВДЕННА ПІВКУЛЯ ПІВНІЧНА ПІВКУЛЯ У Казахстані (місцевість Жидибай, СхідноКазахстанська обл ) встановлено пам’ятний знак географічного центру Євразії Ìàë. 191. Ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Єâðàçії

Êðàéíі òî÷êè Єâðàçії áóëè âèçíà÷åí â XVІ–XVІІІ ñò. (ìàë. 191).

північна точка –

(77°43′ пн. ш.)

південна

Áàãàòî îá’єêòіâ, ùî õàðàêòåðèçóþòü ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ ìàòåðèêà, íàçâàíî íà ÷åñòü âåëèêèõ ìàíäðіâíèêіâ і äîñëіäíèêіâ ïðîñòîðіâ Єâðàçії.

Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті: а) частини материка Євразія, що розміщені в Західній півкулі; б) півострови материка, які перетинає Північний тропік.



Берегова лінія. Â Єâðàçії áåðåãîâà ëіíіÿ ñòàíîâèòü áëèçüêî 100 òèñ. êì (ìàéæå ó 2,5 ðàçà äîâøà çà ïðîòÿæíіñòü åêâàòîðà), ñèëüíî çðіçàíà. Ìàòåðèê îìèâàєòüñÿ ÷îòèðìà îêåàíàìè, ùî óòâî-

ðþþòü âåëèêі çà ïëîùåþ ìîðÿ òà çàòîêè.

Íà çàõîäі Єâðàçіþ îìèâàþòü âîäè Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó òà éîãî ÷àñòèí: Áàëòіéñüêå ìîðå, ÿêå є îäíèì ç íàéìîëîäøèõ ìîðіâ ó ñâіòі, ùî óòâîðèëîñÿ ïіñëÿ çàêіí÷åííÿ ëüîäîâèêîâîãî ïåðіîäó і ìàє íàéìåíøó ñîëîíіñòü âîä; Ïіâíі÷íå ìîðå – ó 1960-õ ðîêàõ íà éîãî øåëüôі å âèÿâèëè îäèí ç íàéâàæëèâіøèõ ó ñâіòі íàôòîãàçîíîñíèõ ðàéîíіâ; Ñåðåäçåìíå – єäèíå ìîðå ó Ñâіòîâîìó îêåàíі, âîäè ÿêîãî îìèâàþòü áåðåãè âіäðàçó òðüîõ ÷àñòèí ñâіòó (Єâðîïè, Àçії òà Àôðèêè) òà íàéáіëüøîї êіëüêîñòі êðàїí (22, ç ÿêèõ 11 – єâðîïåéñüêі òà 6 – àçіéñüêі); ×îðíå ìîðå – âíóòðіøíє êîíòèíåíòàëüíå ìîðå, ùî є íàéáіëüøèì áіëÿ áåðåãіâ Óêðàїíè; Àçîâñüêå ìîðå – íàéìіëêіøå ìîðå íà Çåìëі, ñåðåäíÿ ãëèáèíà éîãî ñòàíîâèòü óñüîãî 8 ì; Áіñêàéñüêà çàòîêà – є íàéáіëüøîþ çàòîêîþ єâðîïåéñüêîї ÷àñòèíè Єâðàçії. Çàãàëîì áåðåãîâà ëіíіÿ ìàòåðèêà â öіé ÷àñòèíі íàéáіëüøå çðіçàíà.

Íà ñõîäі Єâðàçіþ îìèâàþòü âîäè Òèõîãî îêåàíó òà éîãî ÷àñòèí, íàéáіëüøèìè ç ÿêèõ є: Æîâòå ìîðå (àáî Õóàíõàé, ÿê éîãî íàçèâàþòü ó Êèòàї), ßïîíñüêå ìîðå (àáî Ñõіäíå, òàêó íàçâó âîíî ìàє â Êîðåї), Áåðèíãîâå, Ïіâäåííîêèòàéñüêåìîðå. Ìîðÿ âіäîêðåìëåíі âіä îñíîâíîї àêâàòîðії îêåàíó îñòðіâíèìè äóãàìè (Âåëèêèìè Çîíäñüêèìè, Ôіëіïïіíñüêèìè, ßïîíñüêèìè, Êóðèëüñüêèìè îñòðîâàìè). Ïіâíі÷íå óçáåðåææÿ îìèâàþòü âîäè Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó òà éîãî ÷àñòèí: Áàðåíöîâå (íàçâàíå íà ÷åñòü ãîëëàíäñüêîãî ìîðåïëàâöÿ Â. Áàðåíöà, ÿêèé çäіéñíèâ òðè åêñïåäèöії â öіé ÷àñòèíі Ñâіòîâîãî îêåàíó), Êàðñüêå, Ëàïòєâèõ, Ñõіäíîñèáіðñüêå (íàéõîëîäíіøå ìîðå, ç òåìïåðàòóðîþ âіä –1,5 äî –1,8 °Ñ), ×óêîòñüêå ìîðÿ. Âîíè ìàþòü çíà÷íó ïëîùó øåëüôó, âіäîêðåìëåíі îäíå âіä îäíîãî îñòðîâàìè (Íîâà Çåìëÿ, Ïіâíі÷íà

233 РОЗ ДІЛ I V

Çåìëÿ, Íîâîñèáіðñüêі î-âè, î. Âðàíãåëÿ). Áåðåãîâà ëіíіÿ óñêëàäíåíà ãóáàìè. Губа – це вузька затока Білого моря і Північного Льодовитого океану, яка розміщена вздовж північного узбережжя Євразії та глибоко вдається в суходіл у гирлах річок.

Іíäіéñüêèé îêåàí òà éîãî ÷àñòèíè îìèâàþòü ïіâäåííå óçáåðåææÿ Єâðàçії: ×åðâîíå òà Àðàâіéñüêå ìîðÿ, Áåíãàëüñüêà (íàéáіëüøà çà ïëîùåþ і íàéãëèáøà çàòîêà Ñâіòîâîãî îêåàíó) é Ïåðñüêà (àáî Àðàáñüêà, âіäîìà âåëè÷åçíèìè çàïàñàìè íàôòè é ïðèðîäíîãî ãàçó) çàòîêè. Íàéáіëüøèé ïіâîñòðіâ – Àðàâіéñüêèé; íàéáіëüøèé àðõіïåëàã – Çîíäñüêèé, ùî âіäîêðåìëåíèé âіä ìàòåðèêà íèçêîþ ïðîòîê, íàéäîâøà ç ÿêèõ Ìàëàêêñüêà. Äî ñêëàäó àðõіïåëàãó âõîäèòü òðåòіé çà ïëîùåþ îñòðіâ Çåìëі – Êàëіìàíòàí (ïîñòóïàєòüñÿ Ãðåíëàíäії òà Íîâіé Ãâіíåї). Äî ìàòåðèêà Єâðàçіÿ íàëåæàòü áàãàòî îñòðîâіâ, çàãàëüíà ïëîùà ÿêèõ ñòàíîâèòü 1,5 òèñ êì2.

Íàéáëèæ÷èìè ìàòåðèêàìè äî Єâðàçії є Àôðèêà (ïðèãàäàéòå çà äîïîìîãîþ § 10, ÿêі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè є ìåæåþ ìіæ öèìè ìàòåðèêàìè) òà Ïіâíі÷íà Àìåðèêà (÷åðåç âóçüêó Áåðèíãîâó ïðîòîêó). Äåùî äàëі âіä Єâðàçії ðîçòàøîâàíà Àâñòðàëіÿ (ìіæ ìàòåðèêàìè ðîçìіùóєòüñÿ Çîíäñüêèé àðõіïåëàã). Íà îñîáëèâîñòі ïðèðîäè Єâðàçії âïëèâàþòü çäåáіëüøîãî òåïëі ìîðñüêі òå÷ії, ùî ïðîõîäÿòü ïîáëèçó її áåðåãіâ: Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íà òà її ïðîäîâæåííÿ Íîðâåçüêà, Ïіâíі÷íàÏàñàòíà, Êóðîñіî, Ìóñîííà; çíà÷íî ìåíøå –õîëîäíі: Êàíàðñüêà, Êóðèëî-Êàì÷àòñüêà, Ñîìàëіéñüêà òå÷ії. Працюємо з картою.

Євразії географічні об’єкти, що виділені курсивом у тексті параграфа. Які важливі риси цих географічних об’єктів зазначено

Ìàòåðèê Єâðàçіÿ òðàäèöіéíî ïîäіëÿєòüñÿ íà äâі ÷àñòèíè ñâіòó –Єâðîïó é ó Àçіþ (ïðèãàäàéòå § 1). Íà ÷àñòêó Єâðîïè ïðèïàäàє 1/5, à íà Àçіþ – 4/5 çàãàëüíîї ïëîùі Єâðàçії. Працюємо групами (у парі). За допомогою фізичної карти Євразії здійсніть вірт уальну подорожз півночі на південь кордоном між Європою та Азією. Якими географічними об’єктами проходитиме ваша подорож?  Дослідження різних частин материка. Âіäîìîñòі ïðî òåðèòîðіþ Єâðàçії, її ïðèðîäó íàêîïè÷óâàëèñÿ ïî÷èíàþ÷è ç àíòè÷íèõ ÷àñіâ. Íàéáіëüøèé âíåñîê ó ïіçíàííÿ Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ, Ïðè÷îðíîìîð’ÿ òà Áëèçüêîãî Ñõîäó Àçії íàëåæèòü äàâíüîãðåöüêèì íàóêîâöÿì: Àðіñòîòåëþ, Ãåðîäîòó, Ñòðàáîíó, à ñïðîáè çîáðàçèòè âæå âіäîìі òåðèòîðії íà êàðòàõ – Åðàòîñôåíó é Ïòîëåìåþ. Çíàííÿ ðîçøèðþâàëèñÿ ïіä ÷àñ âіéñüêîâèõ ïîõîäіâ Àëåêñàíäðà Ìàêåäîíñüêîãî, ðèìñüêèõ òà àðàáñüêèõ çàâîþâàíü, õðåñòîâèõ ïîõî-

234РОЗ ДІЛ

I V

Знайдіть на фізичній карті

в підручнику?

У XIV–XV ст. «Книга про різноманітність світ у » Марко Поло слугувала джерел ом для складання географічних карт Азії. Вона мала ду же важливе значення в історії Великих географічних відкриттів. Вказівками М. Поло користувалис я організатори порт у гальських експедицій XVI ст.

äіâ. Ïîäîðîæ і Ìàðêî Ïîëî, êóïöÿ І áí Áàòóòè òà ïîøóêè ìî ð ñüêîãî øëÿõ ó â І íä і þ Âàñêî äà Ãàìè ï ð îëèëè ñâ і òëî íà îêðåìі ðåãіîíè ïіâäíÿ і ñõîäó Àçії (òàáë. 20). Àëå çíà÷íі ïðîñòîðè öåíòðàëüíîї òà ïіâíі÷íîї ÷àñòèí ìàòåðèêà òðèâàëèé ÷àñ çàëèøàëèñÿ íåäîñëіäæåíèìè.

Працюємо групами ( у парі ) . За допомогою

інформації підготуйте цікаве повідомлення про внесок у дослідження різних частин Євразії одного

і мореплавців.

çà

ùî їõ ó÷àñíèêè îòðèìàëè íàçâó çåìëåïðîõіäöі. Ïіä ÷àñ ïîäîðîæåé äåòàëüíî âèâ÷àëèñÿ íîâі òåðèòîðії, ñêëàäàëèñÿ «êðåñëåííÿ» (òàê íà òîé ÷àñ íàçèâàëèñÿ êàðòè), íà ÿêèõ áóëè ïîçíà÷åíі âåëèêі ðі÷êè – Îá, Єíіñåé, Ëåíà, Àìóð, îçåðî Áàéêàë, óçáåðåææÿ Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî òà Òèõîãî îêåàíіâ. Ó XVIII–XIX ñò. âіäáóâàþòüñÿ іíòåíñèâíі äîñëіäæåííÿ ïіâíî÷і і ïіâíі÷íîãî ñõîäó

âðàçії. Áóëè íàíåñåíі íà êàðòó óçáåðåææÿ

äîñëіäæåíі î. Íîâà

Âèäàòíі äîñëіäíèêè À. Ãóìáîëüäò, Å. Çþññ, Ô. Íàíñåí, Ë. Ñìіòò, óêðàїíåöü Є. Êîâàëåâñüêèé òà áàãàòî іíøèõ âèâ÷àëè ïðèðîäíі óìîâè, ñêëàäàëè êàðòè íåçâіäàíèõ êóòî÷êіâ Єâðàçії (òàáë. 21).

235 РОЗ ДІЛ I V

географічних

параграфі науковців, дослідників

джерел

з названих у

ÕVІ–ÕVІІ ñò. ðîçïî÷àëèñÿ ïîõîäè ÷åðåç Óðàëüñüêі ãîðè,

Çåìëÿ, Çåìëÿ Ôðàíöà Éîñèôà, âіäêðèòі Àëåóò-

і, Êîìàíäîðñüêі òà іíøі îñòðîâè, îáñòåæåíі áåðåãè Àëÿñêè. Òàáëèöÿ 20. Äîñëіäæåííÿ ïіâäíÿ і ïіâíî÷і Єâðàçії Дослідники Євразії Внесок у дослідження Євразії Ібн Баттута Відомий арабський мандрівник, за майже 30 років безперервних подорожей пройшов просторами Азії понад 120 тис км У XIV ст дослідив Аравію, Малу Азію, перетнув Чорне море й відвідав Південну Україну, Індію, Китай тощо Його книга «Подарунок споглядачам про дива міст та чуда дд ду ру д щ подорожей» є цінним джерелом знань з географії та історії України Вітус Беринг У 1724 р. споряджено експедицію, яка мала завдання остаточно встановити, чи сполучається Азія з Америкою Першу Камчатську експедицію очолив Вітус Беринг У 1732 р була споряджена Друга Камчатська експедиція Було відкрито Алеутські й Командорські острови. Після смерті командора Беринга протоку й море назвали його ім’ям Іíòåíñèâíі ãåîãðàôі÷íі äîñëіäæåííÿ Єâðàçії ðîçïî÷èíàþòüñÿ ó XVІІІ ñò.

Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó,

ñüê

1. Охарактеризуйте

2. У чому полягає особливість

3. З якими материками

236 РОЗ ДІЛ I V Òàáëèöÿ 21. Äîñëіäæåííÿ Єâðàçії ç XVІІІ ñò. Дослідники Євразії Внесок у дослідження Євразії Едуард Зюсс Австрійський геолог, який досліджував геологічну будову і тектоніку Альп та Апеннінських гір. У 1875 р. запровадив термін «біосфера» У 80-х роках XIX ст він вперше для найбільшого материка на Землі застосував термін «Євразія» Фрітьоф Нансен Норвезький мандрівник, дослідник Арктики У 1893–96 рр на морському судні «Фрам» («Вперед») здійснив подорож Північним Льодовитим океаном до о Шпіцберген Мріяв досягти Північного полюса, однак не дійшов кілька кілометрів до нього На карті Арктики та Антарктики ім’я Ф. Нансена зустрічається 25 разів

ïðèðîäè Єâðàçії ïîâ’ÿçàíà ç ðîçâіäêîþ òà âèêîðèñòàííÿì âåëèêèõ çàïàñіâ ïðèðîä-

Це цікаво знати Українці також зробили чималий внесок у дослідження просторів Євразії. Так, першою українською жінкою-мандрівницею вважають княгиню Ольгу Вона особисто об’їхала всю територію Київської Русі та побувала в гостях у візантійського імператора в Константинополі. Першим українським паломником, який залишив опис своєї подорожі до Святої Землі – Єрусалиму в 1106–1108 роках, був ігумен одного з монастирів Чернігівщини Данило. Сміливим мандрівником був український козак Яків Малик, що в XVI ст. дістався Індії, де став великим візиром Гуджарата і збудував фортецю. Складаємо меседжі до

Ïåðåâàæíà êіëüêіñòü ïîäàëüøèõ äîñëіäæåíü

íèõ ðåñóðñіâ öüîãî ìàòåðèêà.

питань

положення Євразії відносно екватора та Гринвіцького

меридіана.

берегової лінії Євразії?

межує Євразія? Якими географічними об’єктами роз-

між собою материки?

Напишіть есе «Один материк – дві частини світу». 5 Охарактеризуйте внесок одного з дослідників Євразії. Складіть кроссенс. Кейс-випадки 1. Яке значення для природи Євразії мають розміри і фізико-географічне положення материка? Свою відповідь обґрунтуйте. 2. З яких причин єдиний материк Євразія поділяють на дві частини світу: Європу й Азію? Чим відрізняється географічне положення двох частин світу?

межовуються

, досліджуємо

1. Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Євразії.

2. Проєкт на тему (за власним вибором): а) «З історії дослідження та освоєння різних частин Євразії»; б) «Імена дослідників на карті Євразії»; в) «Сучасні дослідження Євразії».

Виконуємо практичні роботи

Тема: Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів

Євразії.

Мета: поглибити знання про географічні

фічне положення, рельєф,

моря, затоки, протоки, течії, острови, півострови (що згадувалися в § 39); гори, нагір’я, вулкани, рівнини, пустелі (§ 40); річки, озера (§ 42).

Завдання 2. За допомогою підручника та додаткових джерел інформації

з’ясуйте, якими унікальними рисами характеризуються об’єкти, перелічені в завданні 1 (оберіть за власним бажанням 5–10 об’єктів).

Працюємо з інтернет-ресурсами

Історія дослідження Євразії (https://cutt.ly/4wOlQZF3). Які нові ці-

каві й корисні відомості про дослідження материка ви отримали з цього відеоресурсу?

§ 40. Òåêòîíі÷íà áóäîâà, ðåëüєô òà êîðèñíі

êîïàëèíè Єâðàçії

ПРИГАДАЄМО. Які літосферні плити беруть

утворилися

237 РОЗ ДІЛ I V Картографічна лабораторія За допомогою карт географічного атласу наведіть приклади прояву впливу географічного положення на: 1) розподіл температури повітря; 2) середньорічну кількість опадів; 3) рух постійних вітрів; 4) поширення меж кліматичних поясів та 5) меж природних зон.

, проєктуємо

Спостерігаємо

об’єкти,

відображають геогра-

внутрішні води, природні зони Євразії; закріпити вміння працювати з атласом і контурними картами; сформувати навички використання відповідних способів зображення різних типів об’єктів, узагальнити знання про природу материка Євразія. Завдання 1. За допомогою карт атласу визначте місце розташування географічних об’єктів і нанесіть їх на контурну карту: крайні точки,

що

участь у будові Євразії?  Які сейсмічні пояси

впливають

рельєфу? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості тектонічної будови Євразії;  закономірності розміщення форм рельєфу материка;  особливості розміщення корисних копалин Євразії та їх вплив на господарську діяльність людини. НАВЧИМОСЯ: виявляти зв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами в межах Євразії;  знаходити й показувати на карті основні географічні об’єкти Євразії;  оцінювати небезпеку стихійних природних явищ (цунамі, землетрус) для життя людей.  Тектонічні структури материка. Çà òåêòîíі÷íîþ áóäîâîþ Єâðàçіÿ є óíіêàëüíèì êîíòèíåíòîì, îñêіëüêè âîíà єäèíèé ìàòåðèê, â îñíîâі

на стику літосферних плит, що лежать в основі материка?  Які зовнішні процеси

на формування

ÿêîãî íå îäíà, ÿê ó іíøèõ êîíòèíåíòіâ, à øіñòü äàâíіõ ïëàòôîðì (ìàë. 192). ×îòèðè ç íèõ (Ñõіäíîєâðîïåéñüêà, Ñèáіðñüêà, Êèòàéñüêî-Êîðåéñüêà і Ïіâäåííîêèòàéñüêà) áóëè ÷àñòèíàìè äàâíüîãî ïðàìàòåðèêà Ëàâðàçіÿ, à äâі (Àðàâіéñüêà ïëèòà òà Іíäîñòàíñüêà) âõîäèëè äî ñêëàäó Ãîíäâàíè. Ïëàòôîðìè ìàþòü äîêåìáðіéñüêèé ñêëàä÷àñòèé ôóíäàìåíò, ñêëàäåíèé ìàãìàòè÷íèìè і ìåòàìîðôі÷-

íèìè ïîðîäàìè, âіê ÿêèõ ïåðåâèùóє 2,5 ìëðä ðîêіâ.

Êîæíà ïëàòôîðìà ñêëàäàєòüñÿ ç ïëèò і ùèòіâ. Ó Ñõіäíîєâðîïåéñüêіé ïëàòôîðìі âèäіëÿþòü Áàëòіéñüêèé òà Óêðàїíñüêèé ùèòè.

Îêðіì äàâíіõ ïëàòôîðì, â Єâðàçії íàÿâíі é ìîëîäі ïëàòôîðìè, íàé-

áіëüøі ç ÿêèõ – Çàõіäíîñèáіðñüêà і à Òóðàíñüêà. Їõ ôóíäàìåíòè çàëÿãàþòü íà çíà÷íèõ

Китайсько-Корейська

Південнокитайська

Аравійська

Індостанська

Атлантичний (герцинське, каледонське горотворення)

АльпійськоГімалайський (альпійське горотворення)

УралоМонгольський (байкальське, герцинське, каледонське горотворення) Тихоокеанський (мезозойське, альпійське горотворення)

Ìàë. 192. Òåêòîíі÷íà áóäîâà Єâðàçії

Ïëàòôîðìè ç’єäíàíі ìіæ ñîáîþ ñêëàä÷àñòèìè ïîÿñàìè, ùî ñôîðìóâàëèñÿ â ðіçíèé ãåîëîãі÷íèé ÷àñ. Ìîëîäі ñêëàä÷àñòі ïîÿñè óòâîðåíі â çîíі êîíòàêòó ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Òèõîîêåàíñüêèé ñêëàä÷àñòèé ïîÿñ

âèíèê óíàñëіäîê çіòêíåííÿ Òèõîîêåàíñüêîї òà Єâðàçіéñüêîї ëіòîñôåðíèõ ïëèò, à Àëüïіéñüêî-Ãіìàëàéñüêèé – íàñëіäîê çіòêíåííÿ Єâðàçіéñüêîї ïëèòè ç Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêîþ òà Іíäî-Àâñòðàëіéñüêîþ. Îáîì ïîÿñàì ïðèòàìàííі âèñîêà ñåéñìі÷íіñòü, âóëêàíіçì, êîíöåíòðàöіÿ îñåðåäêіâ çåìëåòðóñіâ. Ïіä ÷àñ äàâíüîї ñêëàä÷àñòîñòі ôîðìóâàëèñÿ Àòëàíòè÷íèé òà Óðàëî-Ìîíãîëüñüêèé ïîÿñè. à  Рельєф. Ñêëàäíà òåêòîíі÷íà áóäîâà êîíòèíåíòó ïîçíà÷èëàñÿ íà éîãî ðåëüєôі. Âåëèêі ôîðìè ðåëüєôó íàïðÿìó ïîâ’ÿçàíі ç áóäîâîþ çåìíîї êîðè: íà ïëàòôîðìàõ ëåæàòü ðіâíèíè, à ñêëàä÷àñòèì ïîÿñàì âіäïîâіäàþòü ãîðè (ìàë. 193). Â Єâðàçії ðіâíèíè, ïëîñêîãіð’ÿ і ãîðè îõîïëþþòü ïðèáëèçíî îäíàêîâó ïëîùó.

238 РОЗ ДІЛ I V

і ñôîðìóâàëèñÿ ïіä ÷àñ ïàëåîçîéñüêîї åðè. ДАВНІ ПЛАТФОРМИ Східноєвропейська Західносибірська

ãëèáèíàõ

Туранська Сибірська

ПОЯСИ СКЛАДЧАСТОСТІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ ЄВРАЗІЇ МОЛОДІ ПЛАТФОРМИ

Íà ñõîäі êîíòèíåíòó ðîçêèíóëàñÿ íàéáіëüøà ç íèõ – Ñõіäíîєâðîïåéñüêà ðіâíèíà, ÿêà ìàє ïëîùó ïîíàä 4 ìëí êì2 і ñåðåäíþ âèñîòó áëèçüêî 170 ì. Ñåðåäíüîñèáіðñüêå ïëîñêîãіð’ÿ є íàéáіëü- ÿ øèì іç ïëîñêîãіð’їâ ïëàíåòè (3,5 ìëí êì2), éîìó ïðèòàìàííå ÷åðãóâàííÿ øèðîêèõ ïëàòî і êðÿæіâ. Íà ïіâîñòðîâі Іíäîñòàí ëåæèòü ïëîñêîãіð’ÿ Äåêàí, ïîâåðõíÿ ÿêîãî íàõèëåíà íà ïіâíі÷íèé ñõіä, ÷åðåç ùî áіëüøіñòü ðі÷îê ñòіêàþòü íà ñõіä ó Áåíãàëüñüêó çàòîêó. Кряж – це лінійно витягнута височина

рівними

і схилів.

Íèçîâèíè ïåðåâàæíî ëåæàòü íàâêîëî âåëèêèõ ðі÷îê àáî áіëÿ ìîðñüêèõ áåðåãіâ. Íàéáіëüøîþ є Çàõіäíîñèáіðñüêà íèçîâèíà íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà (3 ìëí êì2), її ïîâåðõíÿ ñëàáî ðîç÷ëåíîâàíà é äóæå çàáîëî÷åíà, âèñîòè íå ïåðåâèùóþòü 200 ì (ìàë. 194). Âåëèêà Êèòàéñüêà ðіâíèíà є ïëàñêîþ íèçîâèíîþ (âèñîòè íå áіëüøå íіæ 100 ì, ó äåÿêèõ ìіñöÿõ – 50 ì íèæ÷å ðіâíÿ ìîðÿ), ùî ïðîñòÿãíóëàñÿ íà 1000 êì óçäîâæ áåðåãіâ Æîâòîãî і Ñõіäíîêèòàéñüêîãî ìîðіâ (ìàë. 195). Íà ïіâíî÷і ïіâîñòðîâà Іíäîñòàí ðîçòàøîâàíà Іíäî-Ãàíãñüêà íèçîâèíà, ùî óòâîðåíà ðі÷êîâèìè âіäêëàäàìè ðіê Ãàíã òà Іíä. Ìåñîïîòàìñüêà íèçîâèíà (ç ïåðñüêîї «çåìëÿ ìіæ äâîõ ðі÷îê») óòâîðåíà íàíîñàìè ðі÷îê Òèãð òà Єâôðàò, ùî âïàäà-

239 РОЗ ДІЛ I V Карське море Бенгальська затока р. Нижня Тунгуска Західносибірська рівнина р. Єнісей Саяни оз. Лобнор г. Джомолунгма (8848) Монгольський Алтай Алтай Тянь-Шань Куньлунь Тибет Гімалаї 9000 7500 6000 4500 3000 1500 0 м Норвезьке море Скандинавські гори протока Скагеррак п-ів Ютландія Апенніни р. Ельба р. Дунай Альпи 3000 2400 1800 1200 600 0 м Ìàë. 193. Ãіïñîìåòðè÷íі ïðîôіëі ðåëüєôó Єâðàçії Ðіâíèíè Єâðàçії ðіçíîї âèñîòè ðîçòàøîâàíі íà ïëàòôîðìàõ, ìàþòü âåëè÷åçíі ðîçìіðè é ïðîñòÿãàþòüñÿ

êіëîìåòðіâ.

вершин

íà òèñÿ÷і

з відносно

обрисами

þòü ó Ïåðñüêó çàòîêó. Âîíè îáèäâі є îäíèìè ç íàéäàâíіøèõ öåíòðіâ ñâіòîâîї öèâіëіçàöії. Ïіâíі÷íå óçáåðåææÿ Êàñïіéñüêîãî ìîðÿ îãèíàє Ïðèêàñïіéñüêà íèçîâèíà, äå íèçüêà ðіâíà ïîâåðõíÿ âíóòðіøíüîї ÷àñòèíè ëåæèòü íèæ÷å çà ðіâåíü îêåàíó (âіä 0 äî –28 ì).

Ìàë. 194. Çàõіäíîñèáіðñüêà íèçîâèíà

Ìàë. 195. Âåëèêà Êèòàéñüêà ðіâíèíà

Îñíîâíі ãіðñüêі ñèñòåìè Єâðàçії ïðèóðî÷åíі äî ðóõëèâèõ ñêëàä÷àñòèõ ïîÿñіâ. Íà ïіâäíі êîíòèíåíòó òÿãíåòüñÿ Àëüïіéñüêî-Ãіìàëàéñüêèéãіðñüêèé ïîÿñ, ÿêèé ñêëàäàþòü ìîëîäі ñêëàä÷àñòі ãîðè. Ïіðåíåї. Ïðîñòÿãëèñÿ âіä Áіñêàéñüêîї çàòîêè äî Ñåðåäçåìíîãî

ìîðÿ, âèñîòà їõ òðîõè áіëüøå íіæ 2500 ì, ñêëàäåíі âàïíÿêàìè òà

êðèñòàëі÷íèìè ïîðîäàìè, íà âåðøèíàõ ÷èñëåííі ëüîäîâèêè.

Àëüïè. Öå íàéâèùèé ãіðñüêèé ìàñèâ Єâðîïè, ùî ïðîñòÿãàєòüñÿ

ïî òåðèòîðії 8 êðàїí ó âèãëÿäі äóãè çàãàëüíîþ äîâæèíîþ áëèçüêî 1200 êì і øèðèíîþ äî 260 êì. Íàéâèùîþ âåðøèíîþ Àëüï є ãîðà Ìîíáëàí (4806 ì) íà êîðäîíі Ôðàíöії òà Іòàëії. Àëüïіéñüêі âåðøèíè ãîñòðîâåðõі (ìàë. 196), äåÿêі âêðèòі ñíіãîì òà ëüîäîâèêàìè.

Àïåííіíñüêі ãîðè. Ïðîñòÿãàþòüñÿ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü Àïåííіíñüêîãî ïіâîñòðîâà, ãîðè ñåðåäíі, ïåðåâàæàþ÷і âèñîòè – 1200–1800 ì. Áàëêàíñüêі ãîðè. Âîíè ðîçòàøîâàíі íà Áàëêàíñüêîìó ïіâîñòðîâі, ñêëàäåíі ç ïàðàëåëüíèõ õðåáòіâ çі çãëàäæåíèìè âåðøèíàìè. Òóò äóæå ïîøèðåíèé êàðñò (ìàë. 197).

Ìàë. 196. Àëüïè Ìàë. 197. Êàðñòîâà

Ìàë. 198. Ãîðà Äæîìîëóíãìà

240 РОЗ ДІЛ I V

Карст – це природні геологічні процеси та явища в земній корі й на її поверхні, що спричинені розчиненням водою осадових гірських порід (вапняку, гіпсу) й утворенням печер, провалів тощо.

ïå÷åðà

Êàðïàòè. Öå îäèí ç ãîëîâíèõ âîäîäіëіâ Єâðîïè ìіæ Áàëòіéñüêèì і ×îðíèì ìîðåì. Ãîðè âіäíîñíî ìîëîäі, їõ âіê îöіíþєòüñÿ

â ïîíàä 25 ìëí ðîêіâ. Ïåðåâàæàþ÷і âèñîòè – 800–1200 ì, âåðøèíîþ є ã. Ãåðëàõîâñüêèé Øòèò (2655 ì).

Êàâêàçüêі ãîðè. Ñêëàä÷àñòі ãîðè ìіæ ×îðíèì і Êàñïіéñüêèì ìîðÿìè, їõ íàéâіäîìіøі âåðøèíè Åëüáðóñ (5642 ì) і Êàçáåê (5033 ì) є âóëêàíàìè òà âêðèòі âі÷íèìè ñíіãàìè é ëüîäîâèêàìè.

Ã і ìàëà ї . Âîíè є íàéâèùèìè ãî ð àìè íà Çåìë і , ùî ð îçòàøîâàíі íà ïіâäíі Àçії. Íàéâèùà òî÷êà Ãіìàëàїâ – ãîðà Äæîìîëóíãìà çàââèøêè 8848 ì (ìàë. 198). Ìàþòü 10 âåðøèí âèñîòîþ ïîíàä 8000 ì. Òóò âіäáóâàþòüñÿ ÷àñòі çåìëåòðóñè.

Ïàìіð. Ãіðñüêà ñèñòåìà íà ïіâäíі Öåíòðàëüíîї Àçії, ñêëàä÷àñòі ãîðè ìàþòü âèñîòó ïîíàä 7000 ì. Öå ðàéîí âèñîêîї ñåéñìі÷íîñòі.

Äðóãèé ïîÿñ – Òèõîîêåàíñüêèé, ïðåäñòàâëåíèé õðåáòàìè é íåâèñîêèìè ãîðàìè. Öå îáëàñòü Çåìëі ç áåçëі÷÷þ âóëêàíіâ: Êëþ÷åâñüêà Ñîïêà (4756 ì), Ôóäçіÿìà (3776 ì), Êðàêàòàó (813 ì) òîùî.

Ó äàâíі ïåðіîäè ãîðîòâîðåííÿ óòâîðèëèñÿ áðèëîâі é ñêëàä÷àñòî- ÿ

áðèëîâі ãîðè.

Ñêàíäèíàâñüêі ãîðè ïåðåòèíàþòü Ñêàíäèíàâñüêèé ïіâîñòðіâ. Óòâîðåíі â ãåðöèíñüêó ñêëàä÷àñòіñòü, òîìó âæå ïîðіâíÿíî íåâåëèêîї âèñîòè (íàéâèùà òî÷êà – ãîðà Ãàëüõåïіããåí, 2469 ì). Їõ çàõіäíі

ñõèëè êðóòî âðèâàþòüñÿ â îêåàí, ôîðìóþ÷è ôіîðäè (ìàë. 199).

Фіорд – це вузька, звивиста морська затока зі скелястими берегами, що глибоко врізається в суходіл.

Óðàëüñüêі ãîðè. Ðîçòàøîâàíі ìіæ Ñõіäíîєâðîïåéñüêîþ і Çàõіäíîñèáіðñüêîþ ðіâíèíàìè. Óòâîðèëèñÿ â ãåðöèíñüêó ñêëàä÷àñòіñòü, òîìó âæå íàïіâçðóéíîâàíі (ìàë. 200), ñåðåäíі é íèçüêі çà âèñîòîþ.

Òÿíü-Øàíü. Ãіðñüêà ñèñòåìà â Öåíòðàëüíіé Àçії, äî ÿêîї âõîäèòü áіëüø ÿê 30 âåðøèí âèñîòîþ ïîíàä 6000 ì.

Íà òåðèòîðії Єâðàçії óòâîðèëîñÿ ÷èìàëî íàãіð ’їâ, ñåðåä ÿêèõ Òèáåò – íàéâèùå ó ñâіòі (ñåðåäíÿ âèñîòà 4877 ì), Іðàíñüêå (íàéáіëüøå çà ïëîùåþ – 2,7 ìëí êì2), Ìàëîàçіéñüêå, Âіðìåíñüêå òà іí.

Ìàë. 199. Ñîãíå-ôіîðä Ìàë. 200. Óðàëüñüêі ãîðè

241 РОЗ ДІЛ I V

÷àñòêà çåìëåòðóñіâ, ùî ñóïðîâîäæóþòü óòâîðåííÿ ãіðñüêèõ ñèñòåì, âіäáóâàєòüñÿ íà òåðèòîðії Єâðàçії, óòâîðþþ÷è ãіãàíòñüêі ïîÿñè.

Àëüïіéñüêî-Ãіìàëàéñüêîìó ïîÿñó ñêëàä÷àñòîñòі âіäïîâіäàє Єâðîïåéñüêî-Àçіéñüêèé ñåéñìі÷íèé ïîÿñ. Çåìëåòðóñè íàé÷àñòіøå âіäáó-

âàþòüñÿ íà ïіâîñòðîâàõ Ìàëà Àçіÿ, Àïåííіíñüêèé, Áàëêàíñüêèé, ó ãîðàõ Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ òà Öåíòðàëüíîї Àçії, íà Òèáåòі òîùî. Ðóõè

çåìíîї êîðè ñóïðîâîäæóþòüñÿ âóëêàíі÷íîþ äіÿëüíіñòþ. Íàéáіëüø

âіäîìі âóëêàíè öüîãî ñåéñìі÷íîãî ïîÿñó: Åòíà, Âåçóâіé, Ñòðîìáîëі (ùî âіäîìî ïðî íèõ іç êóðñó ãåîãðàôії 6-ãî êëàñó?).

Íà ñõîäі Єâðàçії ðîçòàøîâàíèé Òèõîîêåàíñüêèé ñåéñìі÷íèé ïîÿñ, ÿêèé є ÷àñòèíîþ òàê çâàíîãî Òèõîîêåàíñüêîãî âîãíÿíîãî êіëüöÿ. Íàéâèùà ñåéñìі÷íà àêòèâíіñòü õàðàêòåðíà äëÿ ßïîíñüêèõ (ùîðі÷íî áóâàє áëèçüêî 1,5 òèñ. çåìëåòðóñіâ), Ôіëіïïіíñüêèõ, Çîíäñüêèõ îñòðîâіâ. ×àñòî ïðè÷èíîþ çåìëåòðóñіâ є àêòèâíà ìàãìàòè÷íà äіÿëüíіñòü íà ñòèêó ëіòîñôåðíèõ ïëèò – «ãàðÿ÷і» ïðèðîäíі òî÷êè íàøîї ïëàíåòè (ñîòíі äіþ÷èõ і çãàñëèõ âóëêàíіâ, ãàðÿ÷èõ

äæåðåë, ãåéçåðіâ). Íàéáіëüø âіäîìі âóëêàíè öüîãî ñåéñìі÷íîãî

ïîÿñó: Ôóäçіÿìà, Êëþ÷åâñüêà Ñîïêà, Êðàêàòàó (ùî âіäîìî ïðî

íèõ іç êóðñó ãåîãðàôії 6-ãî êëàñó?).

Працюємо з інформацією. Поміркуйте, які причини

природні явища? Яку небезпеку спричиняють цунамі та

для життя людей в Євразії?

Руйнівний землетрус (7,8 бала) у Туреччині стався

242 РОЗ ДІЛ I V Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті Євразії: 1) гірські масиви, що названі в тексті параграфа; 2) рівнинні форми рельєфу материка. Які ви можете відзначити подібні та відмінні риси розміщення форм рельєфу по території частин світу Європа та Азія?  Сейсмічні пояси Євразії. Вплив давнього зледеніння на рельєф.

Âåëèêà

активують

стихійні

землетруси

6 лю-

міста Газіантеп. Цей найпотужніший

по-

Анатолійською, Аравійською та

Поштовхи були відчутні в Сирії, на Кіпрі, в Єгипті та Лівані. Це цікаво знати Один із потужних землетрусів (9 балів) відбувся 11 березня 2011 р. біля східного узбережжя острова Хонсю в Японії. Він викликав цунамі, яке призвело до масових руйнувань на північних островах Японського архіпелагу. Офіційна кількість загиблих склала 15 870 осіб, а 2846 осіб вважаються зниклими безвісти.

того 2023 р. поблизу

за останні 80 років землетрус спостерігався в районі

трійного з’єднання між

Африканською плитами.

Áëèçüêî 300 ìëí ðîêіâ òîìó íà òåðèòîðії Єâðàçії óòâîðèâñÿ âåëè÷åçíèé ëüîäîâèê. Ó Єâðîïі öåíòð çëåäåíіííÿ ïðèéøîâñÿ íà Ñêàíäèíàâñüêèé ïіâîñòðіâ. Âіí ñïóñêàâñÿ ïî Ñõіäíîєâðîïåéñüêіé ðіâíèíі, ñÿãàþ÷è øèðîòè ì. Äíіïðî. Â Àçії öåíòð çëåäåíіííÿ áóâ íà ïіâîñòðîâі Òàéìèð. Ëüîäîâèê äâîìà ÿçèêàìè ïðîñóâàâñÿ íà

ïіâäåíü і ñïðè÷èíèâ óòâîðåííÿ ðіçíîìàíіòíèõ ëüîäîâèêîâèõ ôîðì

ðåëüєôó (ïðèãàäàéòå ç êóðñó ãåîãðàôії 6-ãî êëàñó, ùî òàêå ìîðåíà, êàìè, îçè, «áàðàíÿ÷і ëîáè», êó÷åðÿâі ñêåëі, ëüîäîâèêîâі îçåðà).

Ñó÷àñíі ëüîäîâèêè çáåðåãëèñÿ íà îñòðîâàõ Àðêòèêè, â Іñëàíäії

òà ó âèñîêîãіð’ÿõ. Ïîíàä ïëîùі 11 ìëí êì2 (çäåáіëüøîãî íà òåðèòîðії Ñèáіðó) çàéíÿòî ìåðçëèìè ïîðîäàìè.

Працюємо групами (у парі). За допомогою географічних джерел інформації здійсніть віртуальну подорож (за власним вибором): а) одним із сейсмічних поясів Євразії; б) маршрутом руху давнього льодовика в Європі; в) маршрутом давнього льодовика в Азії. Якими географічними об’єктами проходитиме подорож вашої групи? Як вплинула сейсмічна активність та діяльність льодовика на рельєф Євразії?  Корисні копалини. Ðіçíîìàíіòíіñòü ìіíåðàëüíèõ áàãàòñòâ Єâðàçії îáóìîâëåíà âåëè÷åçíèìè ðîçìіðàìè òà ñêëàäíîþ áóäîâîþ çåìíîї êîðè êîíòèíåíòó.

Ðîäîâèùà êàì’ÿíîãî âóãіëëÿ ïðèóðî÷åíі äî ïåðåäãіðíèõ і ìіæ- ÿ ãіðíèõ ïðîãèíіâ (Äîíåöüêèé áàñåéí â Óêðàїíі, Ðóðñüêèé – ó Íіìå÷÷èíі òîùî). Íà ñõîäі Єâðàçії íàéáіëüøі áàñåéíè âóãіëëÿ âіäêðèòі â ìåæàõ Іíäîñòàíñüêîї òà Êèòàéñüêîї ïëàòôîðì. Ðîäîâèùà íàôòè

é ïðèðîäíîãî ãàçó çîñåðåäæåíі ó ïðîãèíàõ çåìíîї êîðè, ùî çàïî-

âíåíі îñàäîâèìè ïîðîäàìè. Íàéáіëüøèìè áàñåéíàìè ñâіòîâîãî çíà÷åííÿ є Ïåðñüêèé і Çàõіäíîñèáіðñüêèé, ïîòóæíі ðîäîâèùà є â Ïіâíі÷íîìó ìîðі, íà Àðàâіéñüêîìó ïіâîñòðîâі òîùî.

Ðîäîâèùà ðіçíèõ ðóä çàëÿãàþòü ó êðèñòàëі÷íîìó ôóíäàìåíòі äàâíіõ ïëàòôîðì, à òàêîæ ó ìіñöÿõ, äå â ãіðñüêèõ õðåáòàõ íà

ïîâåðõíþ âèõîäÿòü ìàãìàòè÷íі é ìåòàìîðôі÷íі ïîðîäè. Ñâіòîâå çíà÷åííÿ ìàþòü çàëіçíі ðóäè Êðèâîðіçüêîãî áàñåéíó, òåðèòîðії Ñêàíäèíàâії, Іíäîñòàíó і Ïіâíі÷íî-Ñõіäíîãî Êèòàþ; ìàðãàíöåâі ðóäè Íіêîïîëüñüêîãî áàñåéíó, îëîâ’ÿíі ðóäè Òèõîîêåàíñüêîãî ïîÿñó. Â àçіéñüêіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà çàëÿãàє çîëîòî. Ó ãîðàõ íà ïіâíî÷і é íà ïіâäíі Єâðîïè є ïîêëàäè ïîëіìåòàëіâ, ðòóòі, óðàíîâèõ ðóä. Â îçåðàõ і íåãëèáîêèõ ìîðÿõ ëåæàòü ðîäîâèùà êàì’ÿíîї і êàëіéíîї ñîëі. Іðàíñüêå íàãіð’ÿ òà Ïåðåäêàðïàòòÿ â Óêðàїíі âіäîìі áàãàòèìè çàïàñàìè ñіðêè. Îñàäîâå ïîõîäæåííÿ ìàþòü áîêñèòè, ðîäîâèùà ÿêèõ ðîçòàøîâàíі âçäîâæ Àëüï, íà ïіâäåíü âіä Êàðïàò і íà ïіâîñòðîâі Іíäîêèòàé. Íà ïіâîñòðîâі Іíäîñòàí і â Ñõіäíîìó Ñèáіðó

243 РОЗ ДІЛ I V

áàãàòі ðîäîâèùà àëìàçіâ, ðіçíèõ äîðîãîöіííèõ êàìåíіâ. Íà ïіâîñòðîâі Іíäîñòàí, îñòðîâі Øðі-Ëàíêà çîñåðåäæåíі íàéáіëüøі ó ñâіòі ðîäîâèùà ñèíіõ ñàïôіðіâ, ÷åðâîíèõ ðóáіíіâ. ×èìàëî ðàéîíіâ Єâðàçії

áàãàòі íà ðіçíîìàíіòíі áóäіâåëüí

Складаємо меседжі до питань

іàëè (ìàðìóð, ãðàíіò òà іí.).

1. Які за віком тектонічні структури формують будову поверхні Євразії?

2. Які форми рельєфу пов’язані з давніми та молодими платформами Євразії?

3. Охарактеризуйте особливості рівнинного рельєфу Євразії. Які за походженням рівнини складають поверхню материка?

4. Які пояси складчастості проходять територією Євразії? Яке значення в розбудові материка мають молоді складчасті пояси?

5. Напишіть есе про риси однієї з форм рівнинного або гірського

Євразії (за вибором)

6. Які зовнішні процеси вплинули на рельєф Євразії?

7. З’ясуйте, які корисні копалини приурочені до платформ і розміщені на рівни-

Кейс-випадки

1. У більшості материків,

1. В основі материка Євразія

материків за

, проєктуємо, досліджуємо

1. Виявлення за географічними картами

2. Порівняння рельєфу Євразії з іншими материками.

244РОЗ ДІЛ

I V

і ìàòåð

рельєфу

нах Євразії, а які – до складчастих областей і лежать у горах материка.

що вивчали раніше, гірські системи розташовані вздовж узбереж. Чому на території Євразії гірські системи (і молоді, і старі) розташовані не лише по краях, але й у центральній частині материка (Уральські гори, Алтай, Карпати, Гімалаї, Куньлунь тощо)?

Як впливають особливості розміщення корисних копалин на території Євразії на господарську діяльність людини?

Ігрова лабораторія Гра «Так чи ні»

лежать (повністю або частково) Євразійська,

та Північноамериканська

плити. 2. Найвищим діючим вулканом Європи є Етна. 3. Вищими точками гірських сис-

що входять до складу Альпійсько-Гімалайського поясу, є діючі або згаслі

в кристалічному фундаменті давніх платформ.

1-ше місце серед усіх

запасами нафти й природного газу.

Африканська, Індо-Австралійська

літосферні

тем,

вулкани. 4. Родовища кам’яного вугілля на материку розташовані

5. Євразія посідає

Спостерігаємо

закономірностей розташування

основних форм рельєфу Євразії.

матеріалів на одн у з тем ( на власний вибір ) : а ) « С тисла історія роз буд ови материка Є вразія ( ві д Гон д вани до сучасних горотворних процесів)»; б) «Походження назв (топонімів) форм рельєфу Євразії»; в) «Країни Євразії –“геологічні комори” світу». Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою глобальної мережі Інтернет підготуйте презентацію добірки матеріалів про корисні копалини Євразії (наприклад, кіновар – «кров дракона»; відкриття родовищ вугілля, нафти, природного газу, залізних, марганцевих, мідних, олов’яних руд тощо) за власним вибором.

Презентація добірки

НАВЧИМОСЯ: пояснювати вплив кліматотвірних чинників на формування клімату Євразії;  визначати типи клімату регіонів материка за кліматичною картою та кліматичними діаграмами;  порівнювати типи клімату помірного

кліматичного поясу.

Загальні риси клімату Євразії. Єâðàçіÿ є єäèíèì ìàòåðèêîì ó ñâіòі, íà òåðèòîðії ÿêîãî óòâîðþþòüñÿ âñі òèïè êëіìàòó – âіä àðêòè÷íîãî äî

åêâàòîðіàëüíîãî, õî÷à íàéáіëüøó ïëîùó çàéìàє ïîìіðíèé ïîÿñ. Працюємо групами (у парі). Поміркуйте і знайдіть пояснення, чому на материку Євразія утворилися всі типи клімату.

âðàçіÿ – ìàòåðèê êëіìàòè÷íèõ êîíòðàñòіâ: òóò є Îéìÿêîí («ïîëþñ õîëîäó» Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі іç çàôіêñîâàíîþ òåìïåðàòóðîþ –70 °Ñ) òà àðàâіéñüêі ïóñòåëі (ïîâåðõíÿ ÿêèõ íàãðіâàєòüñÿ äî +50 °Ñ), íàéâîëîãіøå ìіñöå íà Çåìëі – іíäіéñüêå ñåëèùå Ìàóñіíðàì (11 862 ìì îïàäіâ), ùî ðîçòàøîâàíå íà ñõèëàõ Ãіìàëàїâ ïîáëèçó

×åðàïóíäæі – íåâåëèêîãî ìіñòà â іíäіéñüêîìó øòàòі Ìåãõàëàÿ.

Êëіìàòè÷íі îñîáëèâîñòі Єâðàçії âèçíà÷àþòüñÿ âåëè÷åçíèìè ðîçìіðàìè êîíòèíåíòó, âåëèêîþ ïðîòÿæíіñòþ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü, ðіçíîìàíіòòÿì ïàíіâíèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ, îñîáëèâîñòÿìè ðåëüєôó òà

âïëèâîì îêåàíіâ (ìàë. 201).

Íàä òåðèòîðієþ ìàòåðèêà óòâîðþþòüñÿ і ïàíóþòü ðіçíі òèïè ïîâіòðÿíèõ ìàñ (àðêòè÷íі, ïîìіðíі, òðîïі÷íі òà åêâàòîðіàëüíі). Ïіâíі÷ Єâðàçії ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì ïіâíі÷íî-ñõіäíèõ âіòðіâ іç Àðêòèêè. Çàõіäíà ÷àñòèíà Єâðàçії ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì çàõіäíîãî ïåðåíåñåííÿ ìîðñüêèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ ç Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó, âíóòðіøíÿ òåðèòîðіÿ ìàòåðèêà â ìåæàõ ïîìіðíîãî ïîÿñó ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì êîíòèíåíòàëüíèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Ñõіäíі òà ïіâäåííі ðàéîíè Àçії ïåðåáóâàþòü ïіä âïëèâîì ìóñîíіâ. Óçèìêó ìàòåðèê äóæå âèõîëîäæóєòüñÿ, óíàñëіäîê ÷îãî íàä éîãî öåíòðîì ôîðìóєòüñÿ îáëàñòü âèñîêîãî òèñêó – òàê çâàíèé Ñèáіðñüêèé ìàêñèìóì. À íàä îêåàíàìè çáåðіãàєòüñÿ íèçüêèé òèñê. Òîìó âçèìêó іç öåíòðà Àçії äî Òèõîãî òà Іíäіéñüêîãî îêåàíіâ äìå õîëîäíèé ìóñîí і îïàäіâ íå ïðèíîñèòü. Óëіòêó, íàâïàêè, ñóõîäіë äóæå ïðîãðіâàєòüñÿ

245 РОЗ ДІЛ I V §

ПРИГАДАЄМО. Якими океанами омивається Євразія?  Як гірські системи утворюють перешкоди для повітряних мас, що рухаються на територію Євразії?  Які океанічні течії проходять уздовж берегів материка?  Як розташована Євразія відносно поясів атмосферного тиску?

ПРО: загальні риси клімату Євразії;  географічне розміщення кліматичних поясів і типів клімату материка;  особливості розподілу

й опадів по території Євразії.

41. Êëіìàò Єâðàçії

ДІЗНАЄМОСЯ

температур повітря



і íàä íèì âñòàíîâëþєòüñÿ îáëàñòü íèçüêîãî òèñêó, òèì÷àñîì ÿê íàä îêåàíàìè çáåðіãàєòüñÿ âèñîêèé òèñê. Òîìó ç îêåàíіâ íà ñóõîäіë ïðèõîäÿòü âîëîãі ëіòíі ìóñîíè ç ðÿñíèìè îïàäàìè. Íà êëіìàò ìàòåðèêà òàêîæ âïëèâàþòü âèñîêі ãіðñüêі ñèñòåìè, ÿêі ïåðåøêîäæàþòü ïðîíèêíåííþ õîëîäíèõ ïіâíі÷íèõ âіòðіâ íà ïіâäåíü êîíòèíåíòà. Òàêîæ âîíè ñëóãóþòü áàð’єðîì íà øëÿõó òåïëèõ і âîëîãèõ ïіâäåííèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Ïëàñêі ïîâåðõíі ðіâíèí ñïðèÿþòü áåçïåðåøêîäíîìó ïðîíèêíåííþ õîëîäíîãî àðêòè÷íîãî ïîâіòðÿ, îñîáëèâî âçèìêó.

Це цікаво знати

ïîì’ÿêøóþòü êëіìàòè÷íі óìîâè ïðèëåãëèõ òåðèòîðіé і ðîáëÿòü їõ áіëüø âîëîãèìè. Òåïëà Ìóñîííà òå÷іÿ ñïðèÿє íàäõîäæåííþ ðÿñíèõ îïàäіâ íà ïіâäåííå óçáåðåææÿ Àçії. Õîëîäíі òå÷ії íàâïàêè – ðîáëÿòü êëіìàò êîíòèíåíòàëüíіøèì.

 Кліматичні пояси і типи клімату материка. Â Єâðàçії ç ïіâíî÷і íà ïіâ-

äåíü ïîñëіäîâíî çì íþþòü îäèí îäíîãî 7 êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ. Àðêòè÷íèé êë і ìàòè÷íèé ïîÿñ

ïàíóє íà îñòðîâàõ Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó і íà ïðèáåðåæí і é ï і âí і ÷í і é ÷àñòèí і ìàòåðèêà.

Òóò äóæå õîëîäíà çèìà (äî –45 °Ñ), ïðîõîëîäíå ëіòî, îïàäіâ ìàëî (äî

200 ìì) і ïåðåâàæíî ó òâåðäîìó ñòàíі. Ñóáàðêòè÷íèé ïîÿñ îõîïëþє ïіâíі÷íó ÷àñòèíó ìàòåðèêà. Âçèìêó

ñþäè íàäõîäèòü àðêòè÷íà ïîâ іòðÿíà ìàñà, à âëіòêó – ïîìіðíà. Òîìó çèìà äóæå ñóâîðà (äî –40 °Ñ), à âëіòêó òåïëіøàє äî +5…+15 °Ñ ( ìàë. 202 ) . Îïàäè ïðèíîñÿòü

ïîìіðíå ïîâіòðÿ âëіòêó, õî÷à їõ òóò

âèïàäàє íåáàãàòî (200–400 ìì).

246 РОЗ ДІЛ

I V

В Євразії поширені місцеві вітри. На узбережжі Адріатичного і Чорного морів, на озері Байкал взимку дме сильний поривчастий вітер із гірських хребтів на узбережжя, він зветься бора Сироко – сухий, спекотний, сильний вітер, що дме на країни Середземномор’я з пустель Північної Африки та Аравійського півострова. Над степовими районами висушує ґрунти й рослини суховій З північних районів Європи на середземноморське узбережжя Франції рухається містраль. Пургою називають сильний зимовий вітер у Сибіру, що піднімає сніг з поверхні. Íà êëіìàò Єâðàçії ïåâíèì ÷èíîì âïëèâàþòü îêåàíі÷íі òå÷ії. Òàêі òåïëі òå÷ії, ÿê Ãîëüôñòðіì, Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íà, Êóðîñіî, çíà÷íî

НИЗЬКИЙ ТИСК КИЙ ТИСК КИЙ ПАМІР pB – Суха погода – Волога погода – Теплі течії – Холодні течії – Низький тиск – Високий тиск – Напрямки постійних і сезонних вітрів pH pB Сомалійськатечія ІЧНО-СХІД ПН.-СХ. ПАСАТ Азійський максимум КУРОС Зима Ìàë. 201. Êëіìàòîòâіðíі ÷èííèêè Єâðàçії

Ìàë. 202.

Ñóáàðêòè÷íèé

êëіìàòè÷íèé ïîÿñ

Єâðàçії

Íàéáіëüøà òåðèòîðіÿ Єâðàçії ëåæèòü ó ìåæàõ ïîìіðíîãî êëі-

ìàòè÷íîãî ïîÿñó. Âåëèêà ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà іç çàõîäó íà ñõіä

âïëèâàє íà ôîðìóâàííÿ ÷îòèðüîõ òèïіâ îáëàñòåé ïîìіðíîãî êëіìàòó (ìàë. 203). Çàõіäíå óçáåðåææÿ Єâðîïè ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì çàõіä-

íèõ âіòðіâ ç Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó òà òåïëîї Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íîї

òå÷ії, çàâäÿêè ÿêèì ôîðìóєòüñÿ ìîðñüêèé ïîìіðíèé êëіìàò. Éîìó

âëàñòèâі ì’ÿêà çèìà (0…+5 °Ñ) é ïðîõîëîäíå ëіòî (äî +18 °Ñ), çâîëîæåííÿ ðіâíîìіðíå âïðîäîâæ ðîêó (ïîíàä 1000 ìì). Öå çîíà ìðÿ÷íèõ îïàäіâ і ÷àñòèõ òóìàíіâ, ñîíÿ÷íі äíі íå÷àñòі, âçèìêó ñíіã âèïàäàє ðіäêî і øâèäêî òàíå. Ñõіäíіøå, àæ äî Óðàëüñüêèõ ãіð, ïàíóє ïîìіðíî êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò, ó ÿêîìó âïëèâ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó äåùî ñëàáøàє. Ëіòî òåïëå (äî +20 °Ñ), çèìà õîëîäíà (–5…–15 °Ñ), îïàäè (äî

Ìàë. 203. Ïîìіðíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Єâðàçії

247 РОЗ ДІЛ I V СБТЛВЛ 30 20 10 0 –10 –20 –30 60 40 20 0 °С мм –10,2 °С 417 мм

«Полюс холоду» Північної півкулі Землі –Оймякон

Кліматодіаграма міста Норильськ

СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 80 60 40 20 0 °С мм +11,1 °С 721 мм Кліматодіаграма міста Лондон 1 – морський помірний клімат СБТЛВЛ 50 40 30 20 10 0 –10 100 80 60 40 20 0 °С мм +7,7 °С 640 мм Кліматодіаграма міста Київ 2 – помірноконтинентальний клімат СБТЛВЛ 30 20 10 0 –10 –20 60 40 20 0 °С мм 308 мм –2,2 °С Кліматодіаграма міста Астана (Казахстан) 3 – континентальний і різко континентальний помірний клімат СБТЛВЛ 70 60 50 40 30 20 10 0 –10 –20 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм +5,06 °С 720 мм Кліматодіаграма міста Владивосток 4 – мусонний помірний клімат

500–700 ìì) âèïàäàþòü ïåðåâàæíî â òåïëó ïîðó ðîêó.

Ó Ñèáіðó і âíóòðіøíіõ ÷àñòèíàõ Àçії ôîðìóєòüñÿ êîíòèíåíòàëüíèé і ðіçêî êîíòèíåíòàëüíèé ïîìіðíèé êëіìàò ç äóæå õîëîäíîþ é ñóõîþ çèìîþ (äî –20…–50 °Ñ) і âîëîãèì òåïëèì ëіòîì (äî +25 °Ñ). Âîëîãå ïîâіòðÿ ç Àòëàíòèêè ñþäè ìàéæå íå ïîòðàïëÿє. Óçèìêó

ñíіãó áóâàє ìàëî, ïðîòå çåìíà ïîâåðõíÿ ãëèáîêî ïðîìåðçàє, òîìó â Ñèáіðó öàðèíà âі÷íîї ìåðçëîòè. Äëÿ êðàéíüîãî ñõîäó âëàñòèâèé

ìóñîííèé òèï êëіìàòó ç òåïëèì і âîëîãèì ëіòîì (+15…+25 °Ñ) òà

õîëîäíîþ é ñóõîþ çèìîþ (äî –20 °Ñ). Îïàäè òóò âèïàäàþòü âëіòêó (1200 ìì), їõ ïðèíîñÿòü ìóñîíè ç Òèõîãî îêåàíó.

Ñóáòðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ òÿãíåòüñÿ øèðîêîþ ñìóãîþ âіä

Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ äî Òèõîãî îêåàíó. Ëіòîì òóò ïàíóє òðîïі÷íà

ïîâіòðÿíà ìàñà (ïðèíîñèòü æàðêó é ñóõó ïîãîäó), à âçèìêó íàäõîäèòü ïîìіðíà (âîëîãà). ßê і â ïîìіðíîìó, ó ñóáòðîïі÷íîìó êëіìàòі

âèäіëÿþòü êіëüêà òèïіâ (ìàë. 204).

Íà çàõîäі ïîøèðåíèé ñåðåäçåìíîìîðñüêèé òèï êëіìàòó, â ÿêîìó âçèìêó ïàíóє âîëîãå ïîâіòðÿ ïîìіðíèõ øèðîò (+5…+10 °Ñ) іç ìàêñèìóìîì îïàäіâ, ÿêі ïðèíîñÿòü çàõіäíі âіòðè ç Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Êіëüêіñòü îïàäіâ âàðіþє âіä 600 ìì íà ðіâíèíàõ äî 2000 ìì ó ãîðàõ. Óëіòêó ñþäè ïðèõîäèòü òðîïі÷íå ïîâіòðÿ, ÿêå ïðèíîñèòü ñïåêó (äî +28 °Ñ) і ñóõіñòü. Ñåðåäíþ ÷àñòèíó ïîÿñó çàéìàє ñóáòðîïі÷íèé

çèìîþ і äóæå ñïåêîòíèì ëіòîì.

середземноморський клімат

248 РОЗ ДІЛ I V

òèï êëіìàòó ç âіäíîñíî õîëîäíîþ

СБТЛВЛ 80 70 60 50 40 30 20 10 0 160 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм +15,7 °С 894 мм Кліматодіаграма міста Неаполь 1 – субтропічний

СБТЛВЛ 50 40 30 20 10 0 –10 100 80 60 40 20 0 °С мм +11,4 °С 362 мм Кліматодіаграма міста Кабул 2 – субтропічний континентальний клімат СБТЛВЛ 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм +16,1 °С 1066 мм Кліматодіаграма міста Шанхай 3 – мусонний субтропічний клімат Ìàë. 204. Ñóáòðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Єâðàçії Âïëèâ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó ïîñëàáëþєòüñÿ ç ðóõîì ïîâіòðÿ іç çàõîäó íà ñõіä â ãëèá êîíòèíåíòó. Íà òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі Єâðàçії ôîðìóєòüñÿ ñóáòðîïі÷íèé ìóñîííèé òèï êëіìàòó. Ñþäè

êîíòèíåíòàëüíèé

âëіòêó ç Òèõîãî îêåàíó ìóñîíè ïðèíîñÿòü ðÿñíі îïàäè, ëіòî òåïëå (+25…+28 °Ñ) і äîùîâå (800–2000 ìì), òóò ùіëüíà õìàðíіñòü. Çèìîâèé ìóñîí іç Ñèáіðó íåñå õîëîäíå (äî 0 °Ñ) é ñóõå ïîâіòðÿ. Íà Àðàâіéñüêîìó ïіâîñòðîâі, óçáåðåææі Ïåðñüêîї çàòîêè і íà ïіâäíі Іðàíñüêîãî íàãіð’ÿ ôîðìóєòüñÿ òðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ. Òóò óïðîäîâæ ðîêó ïàíóє ñóõà é ñïåêîòëèâà òðîïі÷íà ïîâіòðÿíà ìàñà (ìàë. 205). Ëіòîì òåìïåðàòóðà ñÿãàє +30…+35 °Ñ (â àðàâіéñüêèõ ïóñòåëÿõ äî +55 °Ñ), à çèìîþ çíèæóєòüñÿ äî +18…+24 °Ñ. Êіëüêіñòü îïàäіâ ñòàíîâèòü ëèøå 200 ìì, à â ïóñòåëÿõ – ìåíøå íіæ 50 ìì.

міста Ер-Ріяд У листопаді 2016 р. на півночі

явище в тропіках

Ìàë. 205. Òðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Єâðàçії

Ñóáåêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ ïîøèðþєòüñÿ íà ïіâîñòðîâè Іíäîñòàí òà Іíäîêèòàé, Ôіëіïïіíñüêі îñòðîâè. Òóò ñïîñòåðіãàєòüñÿ ñåçîííà çìіíà ïîâіòðÿíèõ ìàñ – âëіòêó ïðèõîäèòü âîëîãå åêâàòîðіàëüíå ïîâіòðÿ, ùî ïðèíîñÿòü ìóñîíè (äî +26 °Ñ), à âçèìêó –ñóõå òðîïі÷íå ïîâіòðÿ. Âåëèêèé âïëèâ ìóñîíіâ ç Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Ïіâîñòðіâ Ìàëàêêà òà îñòðîâè Çîíäñüêîãî àðõіïåëàãó ïåðåáóâàþòü ïіä âïëèâîì åêâàòîðіàëüíîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó. Òóò öіëîðі÷íî ïàíóє åâàòîðіàëüíà ïîâіòðÿíà ìàñà, íèçüêèé òèñê і çíà÷íà êіëüêіñòü îïàäіâ óïðîäîâæ ðîêó (2000–4000 ìì). Ñåçîíè ìàéæå âіäñóòíі, òåìïåðàòóðè ïîñòіéíî âèñîêі, ïîíàä +25 °Ñ. Äîùі ÷àñòî ìàþòü çëèâîâèé õàðàêòåð і çàçâè÷àé ñóïðîâîäæóþòüñÿ áëèñêàâêàìè (ìàë. 206).

Ìàë. 206. Åêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ Єâðàçії

249 РОЗ ДІЛ I V

СБТЛВЛ 40 30 20 10 0 80 60 40 20 0 °С мм 111 мм +25,4 °С Кліматодіаграма

Аравійського півострова випав сніг –

кісне

рід-

СБТЛВЛ 120 100 80 60 40 20 0 240 200 160 120 80 40 0 °С мм +27,2 °С 2073 мм Кліматодіаграма міста Малакка (Малайзія) Повінь під час потужних злив – звичайне явище на Зондських островах

есе про один з географічних об’єктів, з якими

Сибірський максимум.

Кейс-випадки

1. Чому в

типу клімату?

2. Чому над Євразією тропічний кліматичний

умовами

2. Обґрунтування механізмів утворення

3. Прогноз впливу

Виконуємо практичні роботи

Тема: Визначення типів

250 РОЗ ДІЛ I V Складаємо меседжі до питань

Назвіть повітряні маси, що формують клімат Євразії.

Який вплив чинять постійні вітри на клімат материка?

Які частини Євразії і чому перебувають під впливом мусонів?

У чому полягає особливість розподілу опадів по території Євразії?

Як вплинуло положення Євразії відносно екватора на кількість кліматичних поясів у її межах? Назвіть і покажіть на карті кліматичні пояси Євразії.

Який вплив чинить рельєф на розміщення кліматичних поясів по території Євразії?

Порівняйте клімат Євразії та Північної Америки. Чим пояснити подібне в кліматах цих материків?

Напишіть

пов’язані особли-

клімату Євразії: Оймякон, Черапунджі,

вості

Євразії велику площу охоплюють області континентального

пояс розривається (не простягається суцільною смугою із заходу на схід), а межі субекваторіального поясу заходять далеко на північ від Північного тропіка?

За

уальний навігатор по курсу, форзац 1) та за допомогою тексту § 41 і тематичних карт атласу охарактеризуйте кліматичні пояси Євразії. Результати запишіть у таблицю (за прикладом з § 34). Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

Визначення типів клімату Євразії за кліматичними діаграмами й порівняння їх з подібними кліматичними

Північної

Картографічна лабораторія

наведеним планом (Інтелект

Америки.

стихійних явищ (пилові бурі, засуха,

їх впливу на життя людей.

сильні морози) та

глобального потепління на клімат Євразії.

в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм. Мета: поглибити знання про кліматичні пояси Євразії та чинники виділення типів клімату на прикладі помірного поясу; сформувати навички визначати типи клімату на основі аналізу кліматичних діаграм та показників кліматичної карти; узагальнити знання про особливості клімату Євразії. Допоміжні матеріали: кліматичні карти атласу, серія кліматичних діаграм типів клімату Євразії, правила читання кліматичної діаграми (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) СБТЛВЛ 30 20 10 0 –10 60 40 20 0 °С мм 500 мм +9,0 °С СБТЛВЛ 80 70 60 50 40 30 20 10 0 –10 160 140 120 100 80 60 40 20 0 °С мм +8,2 °С 1153 мм Б СБТЛВЛ 50 40 30 20 10 0 100 80 60 40 20 0 °С мм 805 мм +9,2 °С В СБТЛВЛ 30 20 10 0 –10 –20 –30 60 40 20 0 °С мм –10,2 °С 417 мм Г

клімату

картою порівняйте погодні умови (температура, вологість, опади, тиск, вітер) м. Київ (Придніпровська височина) та будь-якого міста на Скандинавському, Апеннінському півостровах, Великій Китайській рівнині, півострові Індостан або Зондському архіпелазі (за власним вибором). Визначте, до яких типів

рика;  порівнювати риси вод суходолу різних частин материка

 Річки Євразії. Єâðàçіÿ ìàє ãóñòó

ðі÷êîâó ìåðåæó, ùî äóæå íåðіâ-

íîìіðíî ðîçïîäіëåíà ïî òåðèòîðії ìàòåðèêà. Âíóòðіøíі âîäè Єâðàçії íàëåæàòü äî áàñåéíіâ ÷îòèðüîõ

îêåàíіâ òà ìàþòü âíóòðіøíіé ñòіê, îñêіëüêè òðåòèíà ïîâåðõíі Єâðàçії

íå ìàє ñòîêó â îêåàí (ìàë. 207).

Äî áàñåéíóÏіâíі÷íîãî Ëüîäî-

Басейни

âèòîãî îêåàíó âïàäàþòü êîðîòêі ðі÷êè Ñêàíäèíàâñüêîãî ïіâîñòðîâà é íàéá і ëüø і ð і êè Є âðàç ії – Îá, Ìàë. 207. Áàñåéíè ðіê âðàçії

251 РОЗ ДІЛ I V Завдання 1. Визначте тип клімату об’єктів або територій, для яких побу- у довані кліматичні діаграми: 1) морський клімат; 2) помірно-континентальний клімат; 3) континентальний клімат; 4) мусонний клімат. Завдання 2. Зробіть висновки стосовно відмінностей кліматичних областей помірного поясу Євразії за кліматичними діаграмами, результати запишіть у таблицю (у зошиті): Діаграма Тип клімату Температура, °С Опади, мм Взимку Влітку Кількість Максимум (у яку пору року) А

клімату вони належать https://cutt.ly/bwOlvt7K § 42.

ñóõîäîëó Єâðàçії ПРИГАДАЄМО. До басейнів скількох океанів належать внутрішні води Євразії?  На які характеристики річки впливає географічне положення її басейну?  На які типи поділяють озера (за різними ознаками)?  Яка причина утворення вічної (багаторічної) мерзлоти? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: закономірності розміщення внутрішніх вод по території Євразії;  характерні риси річок, озер і боліт, сучасного зледеніння мате-

напрямки використання природних і штучних водойм Євразії. НАВЧИМОСЯ: аналізувати розподіл внутрішніх вод по території Євра-

й показувати на карті основні водні об’єкти мате-

Євразія.

Працюємо з інтернет

ресурсами За

Âîäè

рик а; 

зії;  знаходити

Атлантичного океану внутрішнього стоку

Єíіñåé, Ëåíà, Ïіâíі÷íà Äâіíà, Ïå÷îðà, Іíäèãіðêà, ßíà, Êîëèìà. Ìàéæå âñі âîíè ïåðåâàæíî ñíіãîâîãî æèâëåííÿ – íàäîâãî çàìåðçàþòü óçèìêó, à íàâåñíі – øèðîêî ðîçëèâàþòüñÿ. Çíà÷íà ÷àñòèíà їõ áàñåéíіâ ëåæèòü ó çîíі âі÷íîї ìåðçëîòè.

Îá òå÷å òåðèòîðієþ Çàõіäíîãî Ñèáіðó é ðàçîì іç ñâîєþ íàéáіëü- á øîþ ïðèòîêîþ Іðòèøåì ìàє äîâæèíó 5410 êì. Íà ïіâíî÷і ðі÷êà

âïàäàє â Êàðñüêå ìîðå, óòâîðþþ÷è çàòîêó (áëèçüêî 800 êì äîâæèíîþ), ÿêà íîñèòü íàçâó Îáñüêà ãóáà. Ó áàñåéíі Îáі íàðàõîâóєòüñÿ áіëüøå íіæ 160 òèñ. âîäîòîêіâ і ïîíàä 580 òèñ. îçåð. Íàéïîâíîâîäíіøîþ ðі÷êîþ áàñåéíó Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó є Єíіñåé, ÿêèé є ïðèðîäíîþ ìåæåþ ìіæ Çàõіäíèì і Ñõіäíèì Ñèáіðîì. Äî áàñåéíó Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó âïàäàє áіëüøіñòü ðі÷îê Єâðîïè ó (Ðåéí, Äóíàé, Äíіïðî, Äíіñòåð òîùî). Çäåáіëüøîãî ïî÷èíàþòüñÿ â ãîðàõ і ó âåðõíіé òå÷ії ìàþòü áóðõëèâèé õàðàêòåð. Ó íèæíіé òå÷ії òå÷óòü ïåðåâàæíî ðіâíèíàìè, òå÷іÿ ñòàє ïîâіëüíіøîþ, äîëèíè øèðøàþòü; òóò âîíè â і äêëàäàþòü âåëèêó ê і ëüê і ñòü íàíîñ і â. Íà êðàéíüîìó çàõîäі, â îáëàñòі ìîðñüêîãî êëіìàòó, ðі÷êè íå çàìåðçàþòü і ïîâíîâîäíі öіëîðі÷íî (Òåìçà, Ñåíà, Ëóàðà). Ðі÷êàìè, ùî çàìåðçàþòü íà êîðîòêèé ÷àñ, є Äíіïðî, Âіñëà, Îäðà, Åëüáà. Ðі÷êè, ùî âïàäàþòü ó Ñåðåäçåìíå ìîðå, çàçâè÷àé êîðîòêі é íåãëèáîêі, óëіòêó âîíè ìіëіþòü. Àòëàíòè÷íі ðі÷êè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ñóäíîïëàâñòâà. Íàéáіëüøîþ ðіêîþ áàñåéíó є Äóíàé (2857 êì), ùî ïðîòіêàє òåðèòîðієþ 10 êðàїí. Ïðè âïàäіííі â ×îðíå ìîðå âіí óòâîðþє âåëèêó äåëüòó (ìàë. 208).

Ìàë. 208. Äåëüòà ð. Äóíàé

Äî Òèõîãî îêåàíó âïàäàþòü òàê і ìîã ó òí і ð і ÷êè, ÿê À ì óð , Õ ó àíõå (ìàë. 209), ßíöçè, Ìåêîíã. Âîíè ïî÷è-

íàþòüñÿ âèñîêî â ãîðàõ, äå ìàþòü ãëèáîêі äîëèíè, ñòðіìêі òå÷ії. Ó íèæíіé òå÷ії їõ øëÿõ ïðîëÿãàє ðіâíèíàìè, âîíè ñïîêіéíі, îäíàê ó ñåçîí äîùіâ íà íèõ ò ð àïëÿþòüñÿ êàòàñò ð î ô і ÷í і ïàâîäêè. Æèâëåííÿ äîùîâå, íà Àìóðі ÷àñòêîâî ñíіãîâå.

ßíöçè (іç êèòàéñüêîї – «áëàêèòíà ðі÷êà») – íàéäîâøà (6300 êì) і íàéïîâíîâîäí і øà ð і ÷êà Є âðàç ії . Ïî÷èíà є òüñÿ âèñîêî â Òèáåò і , äå òå÷å âóçüêèìè óùåëèíàìè é âèõîäèòü íà Âåëèêó Êèòàéñüêó ð і âíèíó, äå çâèâà є òüñÿ ñåðåä îçåð і á îë і ò. Âïàäà є Ìàë. 209. Ðі÷êà Õóàíõå

252 РОЗ ДІЛ I V

âåëè÷åçíîþ äåëüòîþ ó Ñõіäíîêèòàéñüêå ìîðå. Õóàíõå (ç êèòàéñüêî ї – «æîâòà ð і êà» ) ââàæà є òüñÿ íàéêàëàìóòí і øîþ ð і ÷êîþ ñâіòó, її äîâæèíà ñòàíîâèòü 5500 êì. Ó ñåðåäíіé òå÷ії âîíà ïåðåòèíàє Ëåñîâå ïëàòî, ç ÿêîãî âèíîñèòü 1,3 ìëðä ò ëåñîâèõ íàíîñіâ, ùî íàäàþòü її âîäі áóðîãî êîëüîðó. Âïàäàє â Æîâòå ìîðå, óòâîðþþ÷è âåëè÷åçíó äåëüòó.

Лес – це пилувата гірська порода жовтого кольору.

Äî áàñåéíó Іíäіéñüêîãî îêåàíó íàëåæàòü ðіêè Іíä, Ãàíã, Áðàõ- ó ìàïóòðà, Òèãð, Єâôðàò òîùî. Ó âåðõіâ’ÿõ âîíè ìàþòü òèïîâî ãіðñüêèé õàðàêòåð, æèâëÿòüñÿ òàëèìè ñíіãîâèìè é ëüîäîâèêîâèìè âîäàìè. Íà ðіâíèíàõ äî íèõ äîäàєòüñÿ äîùîâå æèâëåííÿ. Ïіä ÷àñ ìóñîííèõ äîùіâ ðіâåíü ðі÷îê Іíäîñòàíó ðіçêî ïіäâèùóєòüñÿ, ùî ïðèçâîäèòü äî êàòàñòðîôі÷íèõ ïîâåíåé. Âîäè ðі÷îê áàñåéíó Іíäіéñüêîãî îêåàíó øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çðîøåííÿ.

Ãàíã – îäíà ç äîâãèõ (2510 êì) òà ïîâíîâîäíèõ ðі÷îê ìàòåðèêà. Âіí áåðå ñâіé ïî÷àòîê ó Ãіìàëàÿõ ç ëüîäîâèêà Ãàíãîòðі, ïåðåòèíàє

Іíäî-Ãàíãñüêó íèçîâèíó і âïàäàє â Áåíãàëüñüêó çàòîêó, ôîðìóþ÷è ðàçîì ç ðі÷êîþ Áðàõìàïóòðà íàéáіëüøó íà Çåìëі äåëüòó. Áàñåéí

Ãàíãà ïëîùåþ ïîíàä 1 ìëí êì 2 є îäíèì ç íàéáіëüø ãóñòîçàñåëåíèõ ðåãіîíіâ ñâіòó.

Іíä є âåëèêîþ ðі÷êîþ â Ïіâäåííіé Àçії (3180 êì), ÿêà ïî÷èíàєòüñÿ íà Òèáåòі òà âïàäàє â Іíäіéñüêèé îêåàí. Ïðèéíÿòî ââàæàòè, ùî íàçâà äåðæàâè Іíäіÿ ïîõîäèòü ñàìå âіä öієї ðі÷êè.

індуса.

Ó öåíòðі ìàòåðèêà ëåæèòü áàñåéí âíóòðіøíüîãî ñòîêó, äî ÿêîãî íàëåæàòü Âîëãà, Àìóäàð’ÿ, Ñèðäàð’ÿ. Ó Ñèðäàð’ї òà Àìóäàð’ї æèâëåííÿ ïåðåâàæíî ïіäçåìíå, à ó âåðõіâ’ÿõ ó ãîðàõ – ñíіãî-ëüîäîâèêîâå. Íàéáіëüøîþ ðіêîþ áàñåéíó òà Єâðîïè є Âîëãà (3530 êì), ùî òå÷å òåðèòîðієþ Ñõіäíîєâðîïåéñüêîї ðіâíèíè і âïàäàє â Êàñïіéñüêå ìîðå, óòâîðþþ÷è âåëèêó äåëüòó. Âîëãà ïîâíîâîäíà, її æèâëÿòü òàëі ñíіãîâі é äîùîâі âîäè, òîìó íàâåñíі âîíà øèðîêî ðîçëèâàєòüñÿ. Âîëãà ïðèéìàє áëèçüêî 200 ïðèòîê.

253 РОЗ ДІЛ I V

Це

Ганг вважається

річкою для індусів. Головним ритуалом є купання в її водах. Багато паломників із усієї Індії та інших країн прибувають до річки винятково з метою здійснення

хоча

цікаво знати З давніх часів

священною

священного обмивання, яке має бути обов’язковим

б раз за життя

 Озера та болота. Íà òåðèòîð ії Є âðàç ії ÷èìàëî îçåð ð і çíîãî ïîõîäæåííÿ. Íàéáіëüøі ç îçåð – ðåëіêòîâі Êàñïіéñüêå (ïëîùà 371 òèñ. êì2) òà Àðàëüñüêå (17,16 òèñ. êì2), ÿêі є çàëèøêàìè äàâíüîãî ìîðÿ Òåòіñ і âòðàòèëè çâ’ÿçîê çі Ñâіòîâèì îêåàíîì.

Òåêòîíі÷íå ïîõîäæåííÿ ìàþòü íàéãëèáøå îçåðî ñâіòó Áàéêàë (ãëèáèíà 1642 ì), Ìåðòâå ìîðå (éîãî ðіâåíü – íàéíèæ÷à äіëÿíêà ñóõîäîëó íà Çåìëі) òîùî. Îçåðà ëüîäîâèêîâîãî ïîõîäæåííÿ ëåæàòü

íà ïіâíî÷і Єâðîïè (Ëàäîçüêå, Îíåçüêå, Âåíåðí òîùî), à òàêîæ â Àëü- í ïàõ, Ãіìàëàÿõ, íà Òèáåòі. Íà ßïîíñüêèõ, Ôіëіïïіíñüêèõ і Âåëèêèõ Çîíäñüêèõ îñòðîâàõ, Àïåííіíñüêîìó і Êàì÷àòñüêîìó ïіâîñòðîâàõ

îçåðà âóëêàíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ. Äî òåðèòîðіé ç âàïíÿêàìè (Áàëêàíñüêèé ïіâîñòðіâ, íàãіð’ÿ Êèòàþ) ïðèóðî÷åíі íåâåëèêі êàðñòîâі îçåðà. Âèçíà÷íîþ îñîáëèâіñòþ Єâðàçії є âåëèêà êіëüêіñòü áîëіò і çàáîëî÷åíèõ òåðèòîðіé. Íà ïіâíî÷і êîíòèíåíòó, îñîáëèâî â òóíäðі é ëіñîòóíäðі, âîíè âêðèâàþòü äî 80 % òåðèòîðії. Áîëîòà є îñíîâíèì äæåðåëîì ïðіñíîї âîäè â ðåãіîíі, òóò ðîçòàøîâàíî áëèçüêî 8 00 òèñ. íåâåëèêèõ îçåð, á åçë і ÷ ð і ÷îê á åðóòü ïî÷àòîê ñàìå ç áîëîòà. Ó ìóñîííèõ äіëÿíêàõ Àçії ôîðìóþòüñÿ òðîïі÷íі áîëîòà ç ìàíãðîâîþ ðîñëèííіñòþ.

Це цікаво знати

254РОЗ ДІЛ

Каспійське море є найбільшим озером на Землі – 371 тис. км2, тому через це його називають морем. Каспій витягнутий з півночі

км, при середній ширині 320 км. Його рівень на 28,5 м нижчий за рівень Світового океану. До нього впадають такі річки, як Волга, Урал, Емба (змінена назва Жем), Кура тощо. Байкал

найглибшим прісноводним озе-

на Землі

% прісних вод на планеті) Його найглибша ділянка розташована поблизу острова Ольхон і становить 1642 м. Площа водної поверхні озера становить 31,5 тис. км², вода дуже чиста й прозора. У Байкал впадає 336 річок і струмків, однак витікає лише одна річка – Ангара. Мертве море є найнижчою ділянкою на Землі (рівень води на 430 м нижче рівня Світового океану і продовж ує падати зі швидкістю приблизно 1 м на рік). Воно є найсолонішою водоймою на Землі (300–310 ‰, а в окремі роки – до 350 ‰). Жодна риба не здатна вижити в такій концентрації солі, тому й виникла назва – Мертве море.

на південь майже на 1200

ром

(20

ії ñó÷àñíі ëüîäîâèêè ïîøèðåíі íà ïіâíі÷íèõ òåðèòîðіÿõ òà âèñîêî â ãîðàõ. Ìàòåðèêîâå çëåäåíіííÿ є â Іñëàíäії і íà ÷èñëåííèõ îñòðîâàõ Ïіâíі÷íîãî Ëüîäî- ÿ âèòîãî îêåàíó. Ãіðñüêі ëüîäîâèêè âêðèâàþòü âåðøèíè Àëüï, Ñêàíäèíàâñüêèõ ãіð, Êàâêàçó, Ãіìàëàїâ, Ïàìіðó, Òÿíü-Øàíþ, Òèáåòó òîùî. Âèñîòà ñíіãîâîї ëіíії â ãîðàõ çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîї

øèðîòè é êëіìàòó. Òàê, ó Ñêàíäèíàâñüêèõ ãîðàõ âîíà ïðîõîäèòü íà âèñîòàõ 700–1100 ì, â Àëüïàõ – 2500 ì, ó Ãіìàëàÿõ – 4900 ì, à íà Òèáåòі – 6200 ì. Ëüîäîâèêîâèìè âîäàìè æèâèòüñÿ ÷èìàëî

ðі÷îê Єâðàçії, їõ âîäè âèêîðèñòîâóþòü òàêîæ äëÿ çðîøåííÿ òà âîäîñïîæèâàííÿ ìіñöåâîãî íàñåëåííÿ. Âåëèêå ïîøèðåííÿ â Єâðàçії

÷íà)

ìåðçëîòà, ÿêà îõîïëþє 20 % її òåðèòîðії. Âîíà ñôîðìóâàëàñÿ ùå 10 òèñ. ðîêіâ òîìó, ó ÷àñè äàâíіõ çëåäåíіíü. Ó Єâðîïі âі÷íà ìåðçëîòà ðîçïîâñþäæåíà ëèøå íà Êðàéíіé

Ïіâíî÷і, äå ïðîìåðçàє òіëüêè äî ïіâ

ìåòðà ґðóíòó. Â Àçії âîíà ïîøèðþєòüñÿ äàëåêî íà ïіâäåíü, àæ äî 40–45° ïí. ø., òóò ґðóíò ïðîìåðçàє äî êіëüêîõ ñîòåíü ìåòðіâ (ìàë. 210).

Óëіòêó âіäòàþє íà êіëüêà ñàíòèìåòðіâ, ÷åðåç ùî óòâîðþþòüñÿ ÷èñëåííі îçåðà é áîëîòà.

 Штучні водойми. Â Єâðàçії ñòâîðåíî ÷èìàëî ðіçíèõ øòó÷íèõ âîäîéì, ñåðåä ÿêèõ íàéïîøèðåíіøèìè і íàéäàâíіøèìè є êàíàëè, âîäîñõîâèùà, ñòàâêè òîùî. Âàæëèâå çíà÷åííÿ â ãîñïîäàðñüêîìó æèòòі êðàїí ìàòåðèêà ìàþòü ñóäíîõіäíі êàíàëè. Âåëèêèé êàíàë ó Êèòàї є íàéäîâøèì ó ñâіòі – 1794 êì. Áóäóâàâñÿ іç VI ñò. äî í. å. äî XIII ñò. í. å. Áіëîìîðî-Áàëòіéñüêèé êàíàë çàâäîâæêè 227 êì, ùî ç’єäíóє Áіëå ìîðå ç Îíåçüêèì îçåðîì і ìàє âèõіä äî Áàëòіéñüêîãî ìîðÿ. Êіëüñüêèé êàíàë áóâ âіäêðèòèé äëÿ ñóäíîïëàâñòâà ó 1895 ð., ñêîðîòèâ

255 РОЗ ДІЛ I V Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті: 1) річки, що названі в тексті параграфа. З чим пов’язана нерівномірність розподілу річкової мережі по території материка? 2) найбільші озера Євразії. Яка частина світу (Європа чи Азія) більш озерна? Які типи озер переважають у Європі та Азії?  Сучасне зледеніння і вічна мерзлота.

âðàç

îòðèìàëà âі÷íà (àáî áàãàòîðі

÷àñ ïðîõîäó ì і æ Ï і âí і ÷íèì і Áàëò і éñüêèì ìîðÿìè. Ó ðіçíèé ÷àñ äëÿ çðîøåííÿ áóëî ïðîðèòî êàíàëè Êàðàêóìñüêèé (1445 êì) ó öåíòðàëüíіé ïóñòåëüíіé ÷àñòèíі Àçії, Ïіâíі÷íîêðèìÌàë. 210. Øàð áàãàòîðі÷íîї ìåðçëîòè â ґðóíòàõ Àçії

ñüêèé (403 êì) â Óêðàїíі òîùî. Âîíè äîçâîëÿþòü ïіäâåñòè âîäó äî çåìåëü, ùî ñòðàæäàþòü âіä íåñòà÷і çâîëîæåííÿ.

Â Єâðàçії âîäîñõîâèùà ñòâîðåíі äëÿ íàêîïè÷åííÿ òà ïîäàëüøîãî âèêîðèñòàííÿ âîäè íà ðі÷êàõ çà äîïîìîãîþ ãðåáåëü. Çàâäÿêè íèì ïîêðàùóþòüñÿ óìîâè ñóäíîïëàâñòâà, âîäîïîñòà÷àííÿ, ñòàє ìîæëèâèì áóäіâíèöòâî ÃÅÑ. Îäíàê їõ áóäіâíèöòâî ïðèçâîäèòü і äî

ðіçêî íåãàòèâíèõ íàñëіäêіâ (çàòîïëåííÿ ðîäþ÷èõ çåìåëü ó äîëèíі

ðіêè, ïіäíÿòòÿ ðіâíÿ ґðóíòîâèõ âîä, ïåðåøêîäæàííÿ ìіãðàöії ðèá òîùî). Âåëèêі êàñêàäè âîäîñõîâèù ñòâîðåíі íà ðі÷êàõ Âîëãà (íàéáіëüøå â Єâðàçії Êóéáèøåâñüêå âîäîñõîâèùå – 6450 êì2), Äíіïðî, Іðòèø, Єíіñåé, Àíãàðà, ßíöçè òîùî.

 Використання водних ресурсів. Çàáåçïå÷åíіñòü Єâðàçії âîäíèìè ðåñóðñàìè íå ðіâíîìіðíà. Єâðîïà ìàє êðàùå çàáåçïå÷åííÿ íàñåëåííÿ і ãîñïîäàðñòâà âîäîþ, íіæ Àçіÿ.

×èìàëі òåðèòîðії âіä÷óâàþòü ñïðàâæíіé äåôіöèò âîäíèõ ðåñóðñіâ ÿê ÷åðåç âåëèêå îïóñòåëþâàííÿ òà íåäîñòàòíє çâîëîæåííÿ (Àðàâіéñüêèé ïіâîñòðіâ, Òóðàíñüêà íèçîâèíà), òàê і ÷åðåç âèñîêó ãóñòîòó íàñåëåííÿ (Çàõіäíà Єâðîïà, ïіâîñòðіâ Іíäîñòàí і òåðèòîðіÿ Âåëèêîї Êèòàéñüêîї ðіâíèíè).

Ðіçíèé ðіâåíü åêîíîìі÷íîãî ðîçâèòêó ïåâíèõ òåðèòîðіé Єâðàçії îáóìîâëþє é ðіçíó ñïåöèôіêó â õàðàêòåðі âîäîñïîæèâàííÿ. Òàê, ó єâðîïåéñüêèõ êðàїíàõ áіëüøіñòü ïèòíîї âîäè éäå íà ïîòðåáè ïðîìèñëîâîñòі òà ïîáóòîâîãî ãîñïîäàðñòâà, à â àçіéñüêèõ – ãîëîâíèì ñïîæèâà÷åì âîäè òðàäèöіéíî âèñòóïàє ñіëüñüêå ãîñïîäàðñòâî. Ó Єâðàçії ïîòóæíèì ñïîæèâà÷åì âîäè є іíäóñòðіÿ. Ðі÷êè Ñêàíäèíàâñüêîãî ïіâîñòðîâà â Єâðîïі òà íà ïіâíî÷і é ñõîäі Àçії âîëîäіþòü òðåòèíîþ ãіäðîåíåðãåòè÷íèõ ðåñóðñіâ ñâіòó. Ñàìå ó âåðõіâ’ÿõ ðі÷êè ßíöçè çâåäåíà íàéïîòóæíіøà ÃÅÑ ñâіòó – «Òðè óùåëèíè» («Ñàíüñÿ»). Íà ñèáіðñüêèõ ðі÷êàõ ñïîðóäæåíî íàéáіëüøі âîäîñõîâèùà êîíòèíåíòó.

Єâðàçіéñüêі ðі÷êè – íàéâàæëèâіøі òðàíñïîðòíі ìàãіñòðàëі. Òàê, ëèøå îäèí Äóíàé ïåðåòèíàє 10 äåðæàâ Єâðîïè.

Âàæëèâå çíà÷åííÿ âîäí і ðåñóðñè ìàþòü äëÿ ïîäîðîæåé, â і äïî÷èíêó òà îçäîðîâëåííÿ (óçáåðåææÿ ð і ÷îê é îçåð, ï і äçåìí і âîäè òîùî ) . Ö і ëþù і äæåðåëà ì і íåðàëüíèõ âîä ( Êà ð ëîâ і Âà ð è, Áàäåí-Áàäåí, Ìîðøèí, Òðóñêàâåöü, Êàâêàçüêі ìіíåðàëüíі âîäè) çóìîâèëè ñòâîðåííÿ íàâêîëî íèõ âñåñâіòíüîâіäîìèõ îçäîðîâ÷èõ êóðîðòіâ. Складаємо меседжі до питань 1. Охарактеризуйте

256 РОЗ ДІЛ

один із басейнів стоку річок Євразії. Що подібного в режимі й живленні річок у межах басейну? Покажіть найбільші річки басейну

6 У яких частинах материка Євразія

споруджено

водойми? Покажіть найбільші канали, водосховища на карті.

7. Яке господарське значення мають внутрішні води Євразії?

Кейс-випадки

1. Чому у Євразії утворився великий за площею басейн внутрішнього стоку?

2. Поясніть, чому китайці говорять про Хуанхе: з одного боку, «річка-мати», а з іншого – «лихо Китаю»? Що означає така характеристика цієї річки: «Її вода занадто густа, щоб пити, проте занадто рідка, щоб орати»?

3. За що озеро Мертве море

4. Чому найбільші болота Євразії утворилися в Сибіру,

1. Проєкт на тему «Унікальні

257 РОЗ ДІЛ I V

Про які з річок Євразії можна сказати: а) найдовша; б) найповноводніша; в) має найбільший водозбірний басейн; г) утворює найбільшу річкову дельту; д) протікає через найбільшу кількість країн; е) найбільша серед річок басейнів внутрішнього стоку? Покажіть їх на карті.

Які типи озер утворилися в Євразії? Покажіть найбільші озера материка на карті.

Складіть сенкан або есе до одного з об’єктів вод суходолу Євразії

Охарактеризуйте вплив клімату на сучасне зледеніння та утворення віч-

мерзлоти Євразії.

ної (багаторічної)

і з якою

метою

шт учні

отримало свою назву і чому в ньому не можна потонути?

а не в умовах морського чи мусонного клімату узбереж

(Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) та за допомогою

§ 42 і тематичних карт атласу охарактеризуйте одну з водойм (річку або озеро) Євразії. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

материка? Творча лабораторія Користуючись наведеними планами

тексту

водойми Євразії: річки Янцзи, Хуанхе, Лена, Дунай, Ганг; озера Байкал, Каспійське та Мертве моря».

Презентація добірки матеріалів на одну з тем (за вибором): а) «Природні катастрофи, пов’язані з річками Євразії: причини і шляхи запобігання їм»; б) «Забруднення річок і озер Євразії»; в) «Вплив глобального потепління на внутрішні води Євразії». Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою відеорес урс у «Мертве море – найбільш цілюще м

з особливост ями цієї у нікальної водойми Євразії та н апрямками використання її ресурсів. Чи насправді Мертве море вмирає? § 43. Ïðèðîäíі çîíè Єâðàçії ПРИГАДАЄМО. Які природні фактори обумовлюють зміну природних зон на рівнинах і висотних поясів у горах?  За яким планом складається характеристика природної зони?  Які представники рослинного та тваринного світу Євразії вам відомі? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: прояв широтної зональності на рівнинах та висотної поясності в горах Євразії;  зональні типи ґрунтів та типові рослини й тварин природних зон Євразії.

оре у світі» ( https://cutt.ly/iwOlWBpE) ознайомтеся

Ìàë. 211. Ïðèðîäíі çîíè Єâðàçії

ñòàâëåíі âñі ïðèðîäíі çîíè çåìíîї êóëі (ìàë. 211). Çîíè àðêòè÷íèõ

ïóñòåëü, òóíäðè, ëіñîòóíäðè і õâîé-

íèõ ë і ñ і â óòâîðþþòü ñóö і ëüí і

ñìóãè, ÿêі òÿãíóòüñÿ іç çàõîäó íà

ñõіä êðіçü óâåñü ìàòåðèê, ïîñòóïîâî

çìіíþþ÷è îäíà îäíó. Іíøі çîíè

ïîøèðåíі àáî ïî êðàÿõ êîíòèíåíòó (ìіøàíі, øèðîêîëèñòі, òâåðäîëèñòі,

ìóñîííі ëіñè), àáî îêðåìèìè äіëÿí-

êàìè â éîãî ñåðåäíіé ÷àñòèíі (ñòåï, ëіñîñòåï, ïóñòåëі і íàïіâïóñòåëі), àáî óòâîðþþòü îêðåìі äіëÿíêè (òðîïі÷íі ïóñòåëі, ñàâàíè і ðіäêîëіññÿ).

Åêâàòîðіàëüíі ëіñè, ùî âèòÿãíóòі øèðîêîþ ñìóãîþ âçäîâæ åêâàòîðà, äîïîâíþþòü ïåðåëіê ïðèðîäíèõ

çîí ìàòåðèêà. Çîíà àðêòè÷íèõ ïóñòåëü îõîïëþє ïіâíі÷íó îêðàїíó ìàòåðèêà. Òóò ü ïàíóє àðêòè÷íèé êëіìàò ç òåìïåðàòóðîþ âçèìêó –10...–35 °Ñ, óëіòêó –âіä 0 äî +5 °Ñ, îïàäіâ âèïàäàє 200–300 ìì. Ґðóíòè êàì’ÿíèñòі, áîëîòíі. Ó ðîñëèííîñòі äîìіíóþòü ìîõè, ëèøàéíèêè, çðіäêà êâіòêîâі ðîñëèíè. Íàçåìíèõ òâàðèí ìàëî, çóñòðі÷àþòüñÿ âіâöåáèê, áіëèé âåäìіäü, ëåìіíã, ïåñåöü, ïîëÿðíà ñîâà, êàéðè òîùî (ìàë. 212).

Ìàë. 212. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè àðêòè÷íèõ ïóñòåëü Єâðàçії: 1 – ëèøàéíèêè Àðêòèêè; 2 – áіëèé âåäìіäü; 3 – ïåñåöü; 4 – ëåìіíã; 5 – ïîëÿðíà ñîâà Çîíà òóíäðè ðîçòàøîâàíà íà ïіâíі÷íîìó óçáåðåææі ìàòåðèêà. Êëіìàò – ñóáàðêòè÷íèé, ñïîñòåðіãàєòüñÿ íàäìіðíå çâîëîæåííÿ é áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà. Ґðóíòè òóíäðîâî-ãëåéîâі і òîðô’ÿíî-áîëîòíі. Ðîñëèííіñòü ïðåäñòàâëåíà îëåíÿ÷èì ìîõîì (ÿãåëåì), ëèøàéíèêàìè, êàðëèêîâèìè äåðåâöÿìè (áåðіçêîþ, âåðáîþ), ÿãіäíèìè ðîñëèíàìè. Ìіñöåâі ìåøêàíöі – ëåìіíãè, ïіâíі÷íі îëåíі, ïîëÿðíі çàéöі, ðîñîìàõè, áіëі êóðіïêè, ïîëÿðíі ñîâè òîùî (ìàë. 213).

258 РОЗ ДІЛ I V НАВЧИМОСЯ: аналізувати закономірності розподілу по території Євразії сучасних природних зон;  встановлювати причини різноманітності природи материк а;  порівнювати висотні пояси в різних гірських системах Євразії.  Природні зони.

Â Єâðàçії ïðåä-

Ìàë. 213. Òèïîâі ðîñëèíè é òâàðèíè çîíè òóíäðè Єâðàçії: 1 – ÿãåëü; 2 – êàðëèêîâà âåðáà; 3 – ïіâíі÷íèé îëåíü; 4 – ïîëÿðíèé çàєöü; 5 – ðîñîìàõà

Ïіâäåííіøå òóíäðè ðîçêèíóëàñÿ çîíà ëіñîòóíäðè ç ÷åðãóâàííÿì

ðіäêîëіññÿ ç òóíäðîâèìè, áîëîòíèìè і ëó÷íèìè äіëÿíêàìè.

Çîíà õâîéíèõ ëіñіâ ïðîñòÿãàєòüñÿ âіä Ñêàíäèíàâñüêîãî ïіâîñòðîâà äî Òèõîãî îêåàíó, íàéáіëüøó ïëîùó çàéìàє â Àçії, âіäîìà ÿê ñèáіð-

ñüêà òàéãà. Òóò ïàíóє ïîìіðíèé êëіìàò, ðîçïîâñþäæåíі ïіäçîëèñòі òà ìåðçëîòíî-òàéãîâі ґðóíòè. Áàãàòî áîëіò. Ñåðåä äåðåâíèõ ïîðіä ïîøèðåíі ÿëèíà, ñîñíà, ÿëèöÿ, ìîäðèíà, êåäð (ìàë. 214). Õàðàêòåðíі õóòðÿíі òâàðèíè (ñîáîëü, ãîðíîñòàé), êîïèòíі (ëîñü, îëåíü, êàáàðãà) òà õèæàêè (âåäìіäü, âîâê, ðîñîìàõà òîùî). Áàãàòèé і ñâіò

ïòàõіâ (ãëóõàðі, ðÿá÷èêè, êåäðіâêè, øèøêàðі, äÿòëè, ñîâè òà іí.).

Ìàë. 214. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè òàéãè Єâðàçії: 1 – ñîñíà; 2 – ñèáіðñüêèé êåäð; 3 – áóðèé âåäìіäü; 4 – âîâê; 5 – ñèáіðñüêèé êðіò; 6 – ãëóõàð; 7 – äÿòåë; 8 – ñîáîëü; 9 – ëîñü; 10 – êàáàðãà

Çîíà ìіøàíèõ і øèðîêîëèñòèõ ëіñіâ çàéìàє єâðîïåéñüêó ÷àñòèíó ïîìіðíîãî ïîÿñó. Âîíà ñôîðìóâàëàñÿ â óìîâàõ ïîìіðíî êîíòèíåíòàëüíîãî êëіìàòó íà äåðíîâî-ïіäçîëèñòèõ, áóðèõ ëіñîâèõ і òîðô’ÿíî-áîëîòíèõ ґðóíòàõ. Òóò ïîøèðåíі äóá, áóê, ëèïà, êëåí, ÿñåí, áåðåçà, òîïîëÿ, âåðáà, ñîñíà, êåäð òîùî. Ïîøèðåíі ÷àãàðíèêè ç áóçèíè, êàëèíè, ëіùèíè, áàðáàðèñó òîùî. Òâàðèííèé ñâіò ïðåäñòàâëåíèé áëàãîðîäíèì îëåíåì, êàáàíîì, áóðèì âåäìåäåì, ëîñåì, ëèñèöåþ, áіëêîþ, çàéöåì, ñèíèöÿìè, äðîçäàìè òîùî (ìàë. 215).

259 РОЗ ДІЛ I V

Ìàë. 215. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ìіøàíèõ і øèðîêîëèñòèõ ëіñіâ Є

1 –

2 –

3 – êàáàí; 4 –

âðàçії:

äóá;

ëèïà;

áîðñóê; 5 – ñèíèöÿ

Íåøèðîêîþ ñìóãîþ ïðîñòÿãàєòüñÿ ëіñîñòåï âіä Ñåðåäíüîäóíàéñüêîї íèçîâèíè äî ð. Єíіñåé, є íåâåëèêі äіëÿíêè і íà ñõîäі Àçії. Òóò ìіøàíі òà ëèñòÿíі ëіñè íà ñіðèõ ëіñîâèõ ґðóíòàõ ÷åðãóþòüñÿ

çі ñòåïàìè íà ÷îðíîçåìíèõ ґðóíòàõ.

Çîíà ñòåïіâ ëåæèòü ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі Єâðàçії, øèðîêîþ ñìóãîþ òÿãíåòüñÿ âіä íèçîâ’ÿ ðі÷êè Äóíàé і áåðåãіâ ×îðíîãî òà Àçîâñüêîãî

ìîðіâ äî âèñî÷èí Ñõіäíîї Àçії. Êëіìàò – ïîìіðíî êîíòèíåíòàëüíèé.

Ìàéæå ñêðіçü ïàíóþòü ðîäþ÷і ÷îðíîçåìè і êàøòàíîâі ґðóíòè, òîìó íèíі ñòåïè äóæå ðîçîðàíі. Ñòåïàì ïðèòàìàííå ðіçíîòðàâ’ÿ: êîâèëà, ïèðіé, ïîëèí òîùî, ùî ìàþòü ðîçãàëóæåíі êîðåíі, ÿêі åôåêòèâíî

âñìîêòóþòü âîëîãó ç ãëèáîêèõ øàðіâ. Â єâðàçіéñüêèõ ñòåïàõ ìåøêàþòü ãàçåëі, ñàéãàêè, êóëàíè, ÷èñëåííі ãðèçóíè (ìèøі ïîëіâêè, õîâðàøêè, õîì’ÿêè, áàáàêè). Áàãàòèé ñâіò ïòàõіâ: äðîõâà, æóðàâåëü, ñòåïîâèé îðåë, æàéâîðîíîê òîùî (ìàë. 216).

Ìàë. 216. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè çîíè ñòåïіâ Єâðàçії: 1 – êîâèëà; 2 – òèï÷àê; 3 – ñàéãàê; 4 – õîì’ÿê; 5 – æóðàâåëü

Çîíà ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü ïîøèðåíà íà öåíòðàëüíі äіëÿíêè Єâðàçії, à òàêîæ Ìàëîàçіéñüêå òà Іðàíñüêå íàãіð’ÿ, Àðàâіéñüêèé ï і âîñòð і â. Òóò ïàíó є êîíòèíåíòàëüíè é ïîñóøëèâè é êë і ìàò, ґðóíòè – áóðі, ñіðîçåìè, ñîëîí÷àêè é ñîëîíöі. Ðîñëèííіñòü ïóñòåëü äóæå áіäíà, ðîçðіäæåíà, ñêëàäàєòüñÿ ç áàãàòîðі÷íèõ íàïіâ÷àãàðíèêіâ, æîðñòêèõ çëàêіâ òà åôåìåðіâ, òâàðèíè ïðåäñòàâëåíі êîïèòíèìè, çìіÿìè, ÿùіðêàìè é êîìàõàìè.

Âîíè ôîðìóþòüñÿ â óìîâàõ ñåçîííîãî ÷åðãóâàííÿ ïîìіðíîї òà òðîïі÷íîї ïîâіòðÿíèõ ìàñ íà êîðè÷íåâèõ ґðóíòàõ. Çðîñòàþòü êèïàðèñ, êîðêîâèé і êàì’ÿíèé äóá, ÷îðíà ñîñíà, ìàñëèíà, ìàêâіñ òîùî. Äèêèõ òâàðèí íåáàãàòî, ïåðåâàæíî âîíè ìåøêàþòü íà òåðèòîðіÿõ, ùî ïåðåáóâàþòü ïіä îõîðîíîþ. Ñàâàíè і ðіäêîëіññÿ ïîøèðþþòüñÿ íà ðіâíèííі ÷àñòèíè ïіâîñòðîâіâ Іíäîñòàí òà Іíäîêèòàé. Ïåðåâàæàє ñóáåêâàòîðіàëüíèé

260 РОЗ ДІЛ

Ефеме

– це однолітні трав ’янисті рослини, що завершують повний цикл розвитк у за ду же короткий і зазвичай вологий період (від 2 тижнів до 5–6 місяців) Òâåðäîëèñòі âі÷íîçåëåíі ëіñè і ÷àãàðíèêè – öå ñóáòðîïі÷íі ëіñè ïіâäíÿ Єâðîïè, ïîøèðåíі íà óçáåðåææі Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ.

ри

êëіìàò, ó ÿêîìó ÷åðãóþòüñÿ âîëîãèé і ñóõèé ñåçîíè. Ґðóíòè òóò ÷åðâîíîçåìíі é ÷åðâîíî-áóðі, íà ÿêèõ ðîñòóòü àêàöії, ïàëüìè. Òèïîâèé ãóñòèé ïîêðèâ іç òðàâ, ÿêі âèãîðàþòü ó ñóõèé ñåçîí. Ìåøêàþòü іíäіéñüêèé ñëîí, ìàâïè, ëåîïàðä, áåíãàëüñüêèé òèãð, àíòèëîïà, çåáðà, âåäìіäü ãóáà÷, íîñîðіã (ìàë. 217).

Ìàë. 217. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè ñàâàí і ðіäêîëіññÿ Єâðàçії: 1 – ïàëüìà; 2 – ñëîí іíäіéñüêèé; 3 – ìàâïè; 4 – áåíãàëüñüêèé òèãð; 5 – âåäìіäü ãóáà÷

Ïåðåìіííî-âîëîãі òà ìóñîííі ëіñè ðîçïîâñþäæåíі íà ïіâäåííîìó ñõîäі ìàòåðèêà, ïåðåâàæíî â Êèòàї. Òóò ïàíóє ìóñîííèé ñóáòðîïі÷íèé êëіìàò. Íà æîâòîçåìàõ і ÷åðâîíîçåìàõ ðîñòóòü â

іøàíі ëіñè ç ëіàí, áàìáóêà, ìàãíîëії, ïàëüì, äåðåâîïîäіáíèõ ïàïîðîòåé. ×èìàëî òèãðіâ, ìàêàê, ïàíä, ðèñåé, ôàçàíіâ òîùî (ìàë. 218).

Ìàë. 218. Òèïîâі ðîñëèíè і òâàðèíè ïåðåìіííî-âîëîãèõ і ìóñîííèõ

ëіñіâ Єâðàçії: 1 – áàìáóê; 2 – ìàêàêè; 3 – ïàíäà; 4 – ðèñü; 5 – ôàçàí

Óçáåðåææÿ ïіâîñòðîâіâ Іíäîñòàí òà Іíäîêèòàé, Ôіëіïïіíñüêі

îñòðîâè çàéìàþòü ñóáåêâàòîð і àëüí і ïåðåì і ííî-âîëîã і ë і ñè . Íà ñõèëàõ ã і ð, ùî ïîâåðíóò і äî îêåàíó, âèïàäà є áàãàòî îïàä і â, і

ïîðó÷ іç ëèñòîïàäíèìè äåðåâàìè òóò ÷èìàëî âі÷íîçåëåíèõ âèäіâ. Ðîñòóòü ïàëüìè, áàìáóê, òèê, ñàíäàë, ìåøêàþòü ñëîíè, òèãðè, àíòèëîïè, ÷èìàëî ìàâï.

Âîëîãі åêâàòîðіàëüíі ëіñè (ãіëåї Ïіâäåííî-Ñõіäíîї Àçії) îõîïëþþòü Çîíäñüêèé àðõіïåëàã. Ґðóíòè ÷åðâîíî-æîâòі ëàòåðèòíі, äóæå áàãàòі íà çàëіçî. Òóò ïàíóє ðіçíîìàíіòòÿ ðîñëèííèõ âèäіâ, ïðèòàìàííі ÿðóñíіñòü òà ãóñòèé ðîñëèííèé ïîêðèâ. Ðîñòóòü ðіçíі âèäè ïàëüì, ôіêóñè, ìàíãî, çàëіçíå, ÷îðíå, ÷åðâîíå, õëіáíå äåðåâà, äåðåâîïîäіáíі ïàïîðîòі. Ìåøêàþòü ñóìàòðàíñüêі òèãðè, íîñîðîãè, ÷åðåïàõè, êðîêîäèëè, ãіãàíòñüêі âàðàíè, îñîáëèâî áàãàòî ìàâï (îðàíãóòàíãè і ãіáîíè) òà ïòàõіâ.

Працюємо групами (у парі). Намалюйте

261 РОЗ ДІЛ I V

і é

÷íîçåëåí

на

ліса

комікс

тему «Моя подорож

ми Євразії» Скористайтеся інформацією з атласу та параграфів підручника.

 Висотна поясність ð і çíèõ ï ð è -

ðîäíèõ çîí òà ã і ðñüêèõ ìàñèâ і â

âіäðіçíÿєòüñÿ çà êіëüêіñòþ, ñêëà-

äîì і âèñîòîþ ðîñëèííèõ ïîÿñіâ.

Òàê, ó íàéâèùèõ ãîðàõ Єâðîïè –

À ë üï àõ íàë і ÷ ó є òüñÿ 5 âèñîòíèõ

Пояс вічних снігів Гірські пустища, альпійські луги, чагарники та високі трави

Хвойні ліси, мішані ліси, дубові й букові ліси

Каштанові ліси, сади, виноградники, поля, жорстколисті ліси й чагарники

Ìàë. 219. Âèñîòíі ïîÿñè Àëüï

ïîÿñіâ (ìàë. 219): äî âèñîòè 800 ì

ïîøèðåíі ñåðåäçåìíîìîðñüêі ÷àãàðíèêè òà ëіñè ç êàøòàíà, êàì’ÿíîãî

äó áà, âèíîã ð àäíèê і â, ñàäîâèõ

äåðåâ; íà âèñîòі 800–1800 ì ïàíóє

ïîìіðíèé êëіìàò, äå ðîñòóòü øèðî-

êîëèñò і ë і ñè ç äóáà і áóêà, ÿê і

ïîñòóïîâî çìіíþþòü õâîéíі äåðåâà (ÿëèíà, ñîñíà, ìîäðèíà).

Äî âèñîòè 2500 ì êëіìàò õîëîäíіøàє, òóò âæå öàðèíà àëüïіéñüêèõ ëóêіâ ç ÷àãàðíèêіâ і âèñîêèõ òðàâ, ëіòíіõ ïàñîâèù. Âèùå

çà ñíіãîâîþ ëіíієþ ïàíóє àëüïіéñüêèé ïîÿñ іç õîëîäíèì êëіìàòîì, ïîâåðõíÿ ÿêîãî áіëüøó ÷àñòèíó ðîêó âêðèòà ñíіãîì і ëüîäîì. Ó íàéâèùèõ ãîðàõ ñâіòó Ãіìàëàÿõ ñïîñòåðіãàєòüñÿ íàéá

262 РОЗ ДІЛ I V

êіëüêіñòü âèñîòíèõ ïîÿñіâ (ìàë. 220). Òàê, áіëÿ їõ ïіäíіææÿ äî âèñîòè

8000 9000 7000 г. Джомолунгма (Еверест) 8848 м 6000 5000 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1000 0 м

Субальпійські низькотравні луки Субальпійські високотравні луки Хвойні ліси Листопадні широколисті ліси Вічнозелені субтропічні ліси Вологі субекваторіальні ліси біля підніжжя гір –заболочені джунглі Ìàë. 220. Âèñîòíі ïîÿñè Ãіìàëàїâ Тераї («вологі землі») – це розріджені вологі ліси із заростей бамбуків та болотисті джунглі біля підніжжя Гімалаїв.

іëüøà

900 ì ïðîñòÿãàþòüñÿ òåðàї.

Сніги

г. Монблан 4806 м 4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0 м

Âèùå, íà âèñîòі 1000 ì, ïîøèðåíі âîëîãі ñóáåêâàòîðіàëüíі ëіñè, äî 2000 ì òÿãíóòüñÿ ñóáòðîïі÷íі âі÷íîçåëåíі ëіñè ç äóáà, ìàãíîëії, ñîñíè, ÿêі çìіíþþòü ëèñòîïàäíі ëіñè ç êàøòàíà, äóáà, êëåíà òîùî, ïîòіì ïðîñòÿãàєòüñÿ ïîÿñ õâîéíèõ ëіñіâ ç ïіõòè, ñîñíè, ãіìàëàéñüêîãî êåäðà òîùî. Âèùå çà 3500 ì ëåæèòü ïîÿñ ñóáàëüïіéñüêèõ (ÿëіâåöü, ðîäîäåíäðîí) і àëüïіéñüêèõ ëóêіâ іç ìàêіâ, àíåìîí. Íà âèñîòàõ ïîíàä 4900–5000 ì ïàíóє çîíà ñíіãіâ òà ëüîäó.

Складаємо меседжі до питань

1. Доведіть, що Євразія розташована в усіх природних зонах Північної півкулі.

2. У якому географічному поясі Євразії наявна найбільша кількість природних зон на материку?

3. Складіть сенкан до одного з понять теми: сибірська тайга, субтропічні

Південної Європи, ефемери, тераї, перемінно-вологі ліси Китаю, гілеї Південно-Східної Азії, альпійські луки.

4. Простежте зональну зміну лісів Євразії від

полюса на материку Євразія.

5 У чому полягає особливість природної

7. Чому кількість і склад

подібні?

Кейс-випадки

1. Чом у межі природних зон

2. Порівняйте карти природних зон

263 РОЗ ДІЛ I V

ліси

в напрямку

екватора

Північного

зони степів Євразії (на відміну від степів

материків)? Чому ґрунти степової зони зазнають активного впливу людини?

інших

У яких географічних поясах Євразії утворилися пустелі? У яких широтах вони мають

площу? Які фактори спричинили утворення вели-

найбільшу

ких пустель у помірних широтах?

висотних поясів у різних гірських системах Євразії не

по території материка Євразія проходять не симетрично

до паралелей?

Євразії та Північної Америки. Чим обумовлена подібність природних зон двох материків? Які відмінності про-

в географії природних зон материків Північної півкулі? 3. На прикладі Гімалаїв поясніть, чому на одній широті гірської системи формується різна кількість висотних поясів: на південних схилах – 8 і більше, а на північних – 2 (пустель і напівпустель та пояс вічних снігів)? Літературна лабораторія За сторінками літературних творів дисциплін 7-го класу «Зарубіжна література» та «Українська література» визначте: 1. До якої природної зони належить Шервудський ліс поблизу міста Ноттінгем, де розгортаються пригоди Робіна Гуда (балада «Як Робін Гуд став розбійником»)?

З квітів якої рослини варили медовий напій у баладі Р. Л. Стівенсона? 3. У якій природній зоні росте тополя в однойменному вірші Т. Шевченка? 4. Який птах мандрував «по Одрі – темній, широкій» на «крижині тонкій», «крижині майже прозорій» (Л. Костенко)? Доберіть самостійно описи рослин, тварин, природних зон Євразії з улюблених творів вітчизняних і зарубіжних літераторів.

стежуються

роди (WWF) (https://cutt.ly/dw97GhRT) ознайомтеся з біорізноманіттям тваринного світу і станом

проблеми материка. Äàâíÿ ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü

ëþäèíè é âèñîêà ãóñòîòà íàñåëåííÿ ñïðè÷èíèëè ñóòòєâі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè òà çìіíó ïðèðîäè Єâðàçії. Íà çíà÷íèõ òåðèòîðіÿõ ñïîñòåðіãàþòüñÿ çàáðóäíåííÿ ïîâіòðÿ, âíóòðіøíіõ âîä і ґðóíòîâîãî ïîêðèâó.

Îñíîâíі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè Єâðàçії: 1) Îñîáëèâó íåáåçïåêó äëÿ çäîðîâ’ÿ íàñåëåííÿ ìàє ðàäіîàêòèâíå çàáðóäíåííÿ. Íàéìàñøòàáíіøîþ êàòàñòðîôîþ áóëà ×îðíîáèëüñüêà àâàðіÿ 26 êâіòíÿ 1986 ð. Óíàñëіäîê âèáóõó íà ÀÅÑ ó äîâêіëëÿ ïîòðàïèëà âåëèêà êіëüêіñòü ðàäіîàêòèâíèõ ðå÷îâèí. Ðàäіîàêòèâíà õìàðà ïðîéøëà íàä áіëüøîþ ÷àñòèíîþ Єâðîïè é íàâіòü ïîòðàïèëà íà ñõіä ÑØÀ. Óðàæåíî 5 ìëí ãà òåðèòîðії Óêðàїíè, äîâêîëà ÀÅÑ ñòâîðåíà 30-êіëîìåòðîâà çîíà âіä÷óæåííÿ. Ìåíø ìàñøòàáíîþ áóëà àâàðіÿ ó 2011 ð. íà ÿïîíñüêіé ÀÅÑ «Ôóêóñіìà», ñïðè÷èíåíà íàéñèëüíіøèì çà ÷àñ ñïîñòåðåæåííÿ çåìëåòðóñîì, ùî òàêîæ ïðèçâåëî äî çíà÷íèõ ðàäіîàêòèâíèõ âèêèäіâ. Ç ìîìåíòó çàõîïëåííÿ ðîñіéñüêèìè çàãàðáíèêàìè òåðèòîðії Çàïîðіçüêîї ÀÅÑ â Óêðàїíі (2022 ð.) íàä ñâіòîì íàâèñëà çàãðîçà ðàäіîàêòèâíîãî çàáðóäíåííÿ.

264РОЗ ДІЛ I V

, проєктуємо, досліджуємо

Спостерігаємо

У вільний від навчання час проведіть спостереження (у зоопарку або за відеоматеріалами) за поведінкою тварин, що походять з різних природних зон Євразії.

Порівняння висотної поясності Гімалаїв та Альп. 3. Презентація добірки матеріалів на одну з тем (за вибором): а) «Чи є в Європі пустелі?»; б) «Дивовижні мангрові ліси Азії»; в) «Ендеміки Євразії». Працюємо

дикої

його збереження в країнах Європи та Азії. §

ïðîáëåìè

îõîðîíà

Чим небезпечні екологічні проблеми?  Наведіть приклади негативного впливу на довкілля господарської діяльності людини в Євразії.  Які об’єкти природи можуть бути віднесені до унікальних у Євразії? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: види та причини виникнення екологічних проблем на материку;  шляхи до збереження природи Євразії;  природні об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Євразії.

пояснювати причини та наслідки екологічних проблем

аналізувати на прикладах порушення природної рівноваги на

її відновлення;  визначати перелік заходів для охорони природи своєї місцевості. 

з інтернет-ресурсами За допомогою інтерактивної мапи сайту Всесвітнього фонду

при-

44. Ñó ÷àñíі åêîëîãі÷íі

òà

ïðèðîäè Єâðàçії ПРИГАДАЄМО.

НАВЧИМОСЯ:

Євразії; 

материку та шляхи

Екологічні

2) Îäíèì іç îñíîâíèõ çàáðóäíþâà÷іâ àòìîñôåðè є âóãëåêèñëèé ãàç (CO2). Òàêîæ øêіäëèâèìè є ïðîìèñëîâі âèêèäè âіä ïіäïðèєìñòâ ìåòàëóðãії, õіìі÷íèõ êîìáіíàòіâ, àâòîòðàíñïîðòó.

3) Ó Єâðàçії íèíі äóæå çàáðóäíåíі ïðèáåðåæíі ìîðñüêі òà âíó- à òðіøíі âîäè. Íàéáіëüøі ðі÷êè ìàòåðèêà çàçíàëè çíà÷íîї çìіíè â õіìі÷íîìó ñêëàäі âîäè. ×åðãîâà åêîëîãі÷íà êàòàñòðîôà áóëà âèêëèêàíà ïіäðèâîì Êàõîâñüêîї ÃÅÑ íà ð. Äíіïðî â Óêðàїíі (6 ÷åðâíÿ 2023 ð). Ñòàëîñÿ îáìіëіííÿ Äíіïðà, áåç âîäè çàëèøèëîñü 94 % çðîøóâàëüíèõ ñèñòåì ó Õåðñîíñüêіé, 74 % – ó Çàïîðіçüêіé òà 30 % – ó Äíіïðîïåòðîâñüêіé îáëàñòÿõ. Îïðіñíåííÿ òà öâіòіííÿ âîäè, çàáðóäíåííÿ, ðóéíàöіÿ îñåëèù òâàðèí і ðîñëèí – øêîäà, ÿêîї çàâäàâ çàëïîâèé ñêèä âîäè ç Êàõîâñüêîãî âîäîñõîâèùà ó ×îðíå ìîðå. 4) Ãëîáàëüíîþ ïðîáëåìîþ äëÿ Єâðàçії є çàáðóäíåííÿ ñìіòòÿì. Ðîçêëàäàþ÷èñü, òàêі âіäõîäè îòðóþþòü ґðóíò, à ðàçîì ç íèì і âñі ðîñëèíè, ùî є àáî çіéäóòü íà íüîìó.

Це цікаво знати Щоразу, викидаючи сміття на

1000 років.

5) Äëÿ àçіéñüêèõ òåðèòîðіé íàéìàñøòàáíіøèìè åêîëîãі÷íèìè ïðîáëåìàìè ñòàëè çíèùåííÿ ëіñіâ і îïóñòåëþâàííÿ. Ïðîáëåìà âèðóáêè ëіñіâ àêòóàëüíà і äëÿ Єâðîïè, îñîáëèâî äëÿ Êàðïàò і ðіâíèí ïîìіðíîãî ïîÿñó. Òàêà іíòåíñèâíà çìіíà ïåðâіñíîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà ó íàéäàâíіøèõ îñåðåäêàõ ðîçñåëåííÿ ïðèçâåëà äî âòðàòè ÷èìàëîї êіëüêîñòі âèäіâ òâàðèí, çîêðåìà ñòåïîâîãî ïðàùóðà ñó÷àñíîãî êîíÿ òàðïàíà (ìàë. 221, à), ñèðіéñüêîãî êóëàíà, òóðàíñüêîãî òèãðà (ìàë. 221, á), âîâêà î. Õîêêàéäî (ìàë. 221, â), ÿïîíñüêîãî ìîðñüêîãî ëåâà, ïіðåíåéñüêîãî êîçåðîãà (ìàë. 221, ã) òîùî.

à Ìàë. 221. Çíèêëі òâàðèíè Єâðàçії: à – òàðïàí (íå ñòàëî ç 1918 ð.); á – òóðàíñüêèé òèãð (íå ñòàëî ç 1970-õ ðð.); â – ÿïîíñüêèé âîâê (çíèùåíèé ó 1889 ð.); ã – ïіðåíåéñüêèé êîçåðіã (íå ñòàëî ç 2000 ð.)

265 РОЗ ДІЛ I V

у лісі чи в полі, задумайтеся над цими цифрами.

відходи – близько місяця; папір – 2 роки; уламки цегли та бетону – 100

алюмінієві бляшанки

березі водойми,

Термін розкладання речовин: харчові

років; електричні батарейки – 110 років; пластикові пляшки –близько 180–200 років;

–500 років; скло – понад

6) Óíàñëіäîê äіÿëüíîñòі ëþäèíè ñóòòєâî çìіíåíі âíóòðіøíі

ñîëîíі îçåðà – Êàñïіéñüêå òà Àðàëüñüêå ìîðÿ à . Ðіâåíü âîäè â íèõ çíà÷íî ñêîðîòèâñÿ, à ñîëîíіñòü, íàâïàêè, çáіëüøèëàñÿ.

Працюємо групами (у парі). Повномасштабна війна загострила екологічні проблеми України. Визначте найактуальніші проблеми довкілля рідного краю. Скористайтеся географічними джерелами інформації задля створен-

ування

у і рису

було створити мереж у зрошувальних каналів. Випаровуючись із полів, вода вже не потрапляла до Аральського моря.

 Охорона природи материка. Äëÿ îõîðîíè ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ ó

Єâðàçії çäàâíà ñòâîðþþòü ïðèðîäîîõîðîííі òåðèòîðії, îõîðîíÿþòü

óíіêàëüíó ãåîëîãі÷íó, ðîñëèííó, òâàðèííó é áіîëîãі÷íó ñïàäùèíó. Ó Єâðàçії çîñåðåäæåíà íàéáіëüøà êіëüêіñòü îá’єêòіâ Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ – 780 íàéìåíóâàíü ó 2023 ð., ç ÿêèõ 502 –ó Єâðîïі, 278 – â Àçії. Õî÷à ñåðåä âèçíà÷íèõ ïàì’ÿòîê ïåðåâàæàþòü îá’єêòè êóëüòóðíîãî íàäáàííÿ (ïîíàä 80 %), íà ìàòåðèêó âçÿòî ïіä îõîðîíó áëèçüêî 100 âèçíà÷íèõ ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ. Ñåðåä ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ ó Єâðîïі îñîáëèâî âіäçíà÷àþòüñÿ íàöіîíàëüíі ïàðêè, çîêðåìà Áіëîâåçüêà ïóùà (âіäîìà ñâîїìè äàâíіìè іìåííèìè äóáàìè, âіê ÿêèõ ïåðåâèùóє 500 ðîêіâ, ó ëіñàõ ìåøêàþòü çóáðè, âîâêè, îëåíі òà іí.) і Äóðìіòîð ó ×îðíîãîðії (âåëè÷íèé ãіðñüêèé ìàñèâ, ùî ñêëàäàєòüñÿ ç 27 âåðøèí çàââèøêè 2200 ì, 5 êàíüéîíіâ, 13 îçåð òà ïîíàä 780 ãіðñüêèõ äæåðåë, îòî÷åíèõ ñòàðîäàâíіìè ëіñàìè). Øêîöÿíñüêi ïå÷åðè â Ñëîâåíії є îäíієþ ç íàéâіäîìіøèõ êàðñòîâèõ ñèñòåì, ùî òÿãíåòüñÿ íà 6,2 êì і ñêëàäàєòüñÿ ç ãіãàíòñüêèõ ãðîòіâ, 30 âîäîñïàäіâ âèñîòîþ äî 10 ì, à òàêîæ ãëèáîêîãî êàíüéîíó äîâæèíîþ 2,5 êì. Äàâíі áóêîâі ëіñè ðîñòóòü íà òåðèòîðії Êàðïàò. Áóê – îäèí ç âàæëèâèõ ñêëàäíèêіâ ïîìіðíèõ øèðîêîëèñòèõ ëіñіâ, ÿêі êîëèñü îõîïëþâàëè 40 % òåðèòîðії Єâðîïè, à íèíі çáåðåãëèñÿ

266 РОЗ ДІЛ I V

ня переліку заходів щодо охорони природи своєї місцевості. З’ясуйте, над реалізацією яких заходів зі збереження природи вже працює громадськість та надається міжнародна допомога? До яких заходів ви можете долучитися особисто, зробити свій внесок у збереження природи своєї місцевості? Це цікаво знати В центрі Азії ще 40 років том у було дивовижне мал осол оне Аральське море Його утворили дві могутні річки: Ам удар’я і Сирдар’я, які несли свої води із хребтів Паміру. Упродовж багатьох століть рівень води в Аралі залишався приблизно однаковим. Однак

в 50-ті

XX ст., коли для ви-

усе змінилося

роки

ощ

бавовник

потрібно

ëèøå íà íåâåëè÷êèõ äіëÿíêàõ ó 20 êðàїíàõ. Îáåðіãàþòü öіëі ãіðñüêі

ìàñèâè (ãîðà Ìîíòå-Ñàí-Äæîðäæіî ó Øâåéöàðії) і âóëêàíè (Åòíà â Іòàëії). Ñåðåä âîäíèõ îá’єêòіâ âіäîìèìè є íàöіîíàëüíèé ïàðê Ïëіòâіöüêі îçåðà â Õîðâàòії – êàñêàä іç 16 êàðñòîâèõ îçåð íà ðі÷öі Êîðàíà, à çâ’ÿçàíèõ 92 âîäîñïàäàìè. Äåëüòà Äóíàþ – áîëîòèñòà, ïðîðіçàíà ãóñòîþ ìåðåæåþ ðóêàâіâ òà îçåð. Âіäîìà ñâîїìè ïòàõàìè: áàêëàíàìè, ïåëіêàíàìè, ÷åðâîíèìè ÷àïëÿìè òîùî. Íîðâåçüêі ôіîðäè – äâà íàéäîâøèõ ó ñâіòі: Ãåéðàíãåðôіîðä (äîâæèíîþ 15 êì) і Íåðüîéôіîðä (17 êì), їõ îòî÷óþòü ìàëüîâíè÷і ñêåëі âèñîòîþ äî 1700 ì. Âîíè óòâîðèëèñÿ âíàñëіäîê ðóõó ëüîäîâèêà 10–12 òèñ. ðîêіâ òîìó (ìàë. 222).

ії ïіä îõîðîíó âçÿòî ïîíàä 50 âèçíà÷íèõ ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ, ї ñåðåä ÿêèõ íàöіîíàëüíі ïàðêè é çàïîâіäíèêè: Ëåíñüêі ñòîâïè íà ñõîäі ìàòåðèêà (âåðòèêàëüíî âèòÿãíóòі ñêåëі âèñîòîþ äî 100 ì óçäîâæ áåðåãà ðі÷êè Ëåíà), Ëóøàíü (âåðõіâêè ãіðñüêèõ õðåáòіâ äîñèòü ïëàñêі, íàâіòü îâàëüíîї ôîðìè) і 9 ïàðêіâ ïðîâіíöії Ñè÷óàíü ó Êèòàї (òóò ìåøêàє áіëüøå íіæ 30 % ñâіòîâîї ïîïóëÿöії ðіäêіñíîї âåëèêîї ïàíäè), Êàçіðàíґà â Іíäії (çàñíîâàíèé äëÿ çàïîáіãàííÿ ïîâíîìó çíèêíåííþ îäíîðîãîãî íîñîðîãà), Óäæóíã-Êóëîí â Іíäîíåçії

267 РОЗ ДІЛ I V

Ленські стовпи (2012 р ) Праліси Комі (1995 р ) Фіорди Норвегії (2005 р ) Національний п Плітвіцькі озе (2005 р.) улкан Фудзіяма (2013 р ) Болота Месопо (2016 р.) Західні Гати (2012 р ) Національний парк Казіранґа (1991 р ) Національний парк Комодо (1991 р.) ервати панди вінції Сичуань (2006 р ) Ìàë. 222. Ïðèêëàäè ïðèðîäíèõ îá’єêòіâ ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ â Єâðàçії (ðîêè âíåñåííÿ їõ äî Ñâіòîâîї ñïàäùèíè) Â Àç

(çáåðіãàþòüñÿ ìàíãðîâі çàðîñòі, åêâàòîðіàëüíі ëіñè é áîëîòà). Îõîðîíÿєòüñÿ óíіêàëüíà ïðèðîäà ãіðñüêèõ ìàñèâіâ, ÿê-îò âóëêàíè Êàì÷àòêè і Ôóäçіÿìà, õðåáåò Ñіõîòå-Àëіíü, Çîëîòі Àëòàéñüêі ãîðè, ã. Äæîìîëóíãìà òîùî. ×èìàëî âîäíèõ îá’єêòіâ – îçåðî Áàéêàë, ïіäçåìíà ðі÷êàÏóåðòî-Ïðіíñåñà íà Ôіëіïïіíàõ (ïåðø íіæ ïîòðàïèòè â Ïіâäåííîêèòàéñüêå ìîðå, ðі÷èùå ïðîõîäèòü ó ïå÷åðі) òîùî.

Складаємо меседжі до питань

1. Назвіть основні екологічні проблеми Євразії. Якими видами господарської діяльності людини вони викликані?

2. Які території на материку зазнали радіоактивного забруднення? Які були вжиті заходи для ліквідації наслідків радіоактивного забруднення?

3. Які з названих екологічних

4. Чому в Євразії зосереджена

Кейс

вибором): забруднення

якості

води; проблема відходів; забруднення узбереж; зміна природного середовища; знищення природоохоронних територій, об’єктів Спадщини ЮНЕСКО.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Спостереження (за відеоматеріалами) за наслідками негативного

стихійних явищ та

лення

268 РОЗ ДІЛ

I V

проблем материка мають найбільший прояв у місцевості

(країні), де ви мешкаєте?

найбільша кількість об’єктів Світової спадщини

ЮНЕСКО?

внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО? Покажіть приклади на карті.

Які об’єкти природи Євразії

-випадки

з екологічних проблем на материку Євразія можна назвати найбільш гострою? У який спосіб намагаються подолати наслідки цієї проблеми та запобігти її катастрофічному розвитку?

Як впливає рівень соціального розвитк у країни на екологічний стан її території? Визначте коло екологічних проблем, що виникли і впливають на природу й життя людей у розвинених країнах (у країнах, що розвиваються). Які екологічні проблеми є спільними для всіх країн Євразії? Творча лабораторія

Яку

порушення природної рівноваги в Євразії (для окремих територій, природних зон або для материка загалом) Які заходи потрібні та вживаються задля її відновлення?

На прикладах охарактеризуйте

Побудуйте фішбоунпричин і наслідків для природи України (як країни Євразії) однієї з екологічних проблем, які існували до початку повномасштабної війни або виникли внаслідок військових дій країни-агресора росії (за власним

повітря; проблема

питної

господарської діяльності людини на природу та насе-

різних частин Євразії.

впливу

Пристосування людини до природних умов у різних частинах Євразії.

Проєкт на тем у: «Найві доміші приро дні об’єкти Євразії , що внесені до Світової спадщини ЮНЕСКО». Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою інтернет-ресурсів зробіть плакат або презентацію на тему «Досвід міжнародної допомоги для подолання екологічних проблем у зонах стихійного лиха або військових дій в Євразії».

(расовий, національний, релігійний), розміщення по території материк а;  формування політичної карти й сучасні держави материка та

столиці;  зв’язки України з державами Євразії.

НАВЧИМОСЯ: користуватися тематичними картами, що характеризують господарську діяльність населення (комплексна карта) та держави і столиці (політична карта) Євразії;  визначати основні напрямки господарської діяльності населення материка;  пояснювати місце України серед країн континенту та особливості зв’язків з ними.  Населення Євразії. Ó Єâðàçії 2022 ð. ç 8 ìëðä æèòåëіâ ñâіòó ìåøêàëî 5,4 ìëðä îñіá. Çà ñâîїì ðàñîâèì і íàöіîíàëüíèì ñêëàäîì íàñåëåííÿ äóæå ðіçíîìàíіòíå. Ïåðåâàæíó áіëüøіñòü ñòàíîâëÿòü ïðåäñòàâíèêè єâðîïåîїäíîї ðàñè. Ó êðàїíàõ íà ñõîäі і ïіâäåííîìó ñõîäі Àçії ìåøêàþòü ïðåäñòàâíèêè ìîíãîëîїäíîї ðàñè. Ïåðåâàæíà êіëüêіñòü ïðåäñòàâíèêіâ íåãðîїäíîї ðàñè ìåøêàє íà ïіâäíі ïіâîñòðîâà Іíäîñòàí і íà îñòðîâі Øðі-Ëàíêà. Íà îñòðîâàõ Çîíäñüêîãî àðõіïåëàãó ìåøêàþòü ëþäè, ùî íàëåæàòü äî åêâàòîðіàëüíîї ðàñè. Íàñåëåííÿ Єâðîïè ïåðåâàæíî ðîçìîâëÿє ìîâàìè іíäîєâðîïåéñüêîї ñіì ’ї. Íàé÷èñëåííіøèìè òóò є ãåðìàíñüêі (íіìöі, àíãëіéöі, ãîëëàíäöі, àâñòðіéöі), ðîìàíñüê і (ôðàíöóçè, іòàëіéöі, іñïàíöі, ïîðòóãàëüöі, ðóìóíè) і ñëîâ’ÿíñüêі (óêðàїíöі, ïîëÿêè, áîëãàðè, ñåðáè, ÷åõè, õîðâàòè òîùî) íàðîäè. Â Àçії åòíі÷íèé ñêëàä íàäçâè÷àéíî ðіçíîìàíіòíèé. Â îäíіé ëèøå Іíäії ìåøêàє ïîíàä 500 ðіçíèõ íàðîäíîñòåé і ïëåìåí. Áіëüøіñòü àçіéñüêèõ íàðîäіâ íàëåæàòü äî êèòàéñüêî-òèáåòñüêî ї (êèòàéöі, òèáåòöі), і íäî є âðîïåéñüêî ї (àôãàíöі, ïåðñè, áåíãàëüöі, âіðìåíè), àëòàéñüêîї (òóðêè, óçáåêè, êàçàõè, àçåðáàéäæàíö і , ìîíãîëè) і ñåì і òî-õàì і òñüêî ї (àðàáè, єâðåї) ñіìåé. Єâðàçіþ ââàæàþòü êîëèñêîþ âñіõ ñâіòîâèõ ðåëіãіé. Áіëüøіñòü єâðîïåéñüêîãî íàñåëåííÿ ñïîâіäóє òðè ãіëêè õðèñòèÿíñòâà (êàòîëèöèçì, ïðîòåñòàíòèçì і ïðàâîñëàâ’ÿ). Іñëàì ðіçíèõ òå÷іé ïîøèðåíèé ó êðàїíàõ íà çàõîäі òà ïіâäåííîìó çàõîäі Àçії, áóääèçì – ó ñõіäíîàçіéñüêèõ êðàїíàõ. Íàñåëåííÿ ðîçìіùåíå âêðàé íåðіâíîìіðíî. Äóæå çàñåëåíèìè є òåðèòîð ії äåëüòè Ãàíãó і Áðàõìàïóòðè, îñòðîâà ßâà, óçáåðåææÿ ßïîíії òà Êèòàþ, äå ãóñòîòà íàñåëåííÿ äîõîäèòü äî 700–

269 РОЗ ДІЛ I V

ПРИГАДАЄМО. У долинах яких великих річок Євразії виникли осередки давніх людських цивілізацій?  Що відомо про расовий склад населення материка?  Як обчислюється густота населення?  Де в межах Євразії найбільша густота населення?  Які держави материка ви знаєте? Покажіть їх на карті. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: особливості населення Євразії:

§ 45. Íàñåëåííÿ òà ïîëіòè÷íà êàðòà Єâðàçії

чисельність, склад

їх

Ìàë. 223. Ðîçìіùåííÿ

íàñåëåííÿ ïî òåðèòîðії ìàòåðèêà (2022 ð.)

1000 îñіá / êì2 (ìàë. 223). Òàêîæ

ãóñòî çàñåëåíà òåðèòîðіÿ Çàõіäíîї Єâðîïè. Âîäíî÷àñ ó Єâðàçії є ìàéæå

áåçëþäíі ðàéîíè, çîêðåìà ïóñòåëÿ Ãîáі, Òèáåòñüêå íàãіð’ÿ і Ãіìàëàї, ï ó ñòåë і Àð àâ і éñüêîãî ï і âîñò ð îâ à і ïіâíі÷íі õîëîäíі òåðèòîðії Àçії. Ãóñòîòà íàñåëåííÿ Єâðàçії â ñåðåäíüîìó ñòàíîâèòü 93 îñîáè/êì 2 .

Ñêóï÷åííÿ ìіñò, òðèâàëà îáðîáêà

çåìåëü, ðîçâèòîê ïîòóæíèõ òðàíñïîðòíèõ ìàãіñòðàëåé ïðèçâåëè äî

íåçâîðîòíèõ çìіí ïðèðîäíèõ óìîâ ó áàãàòüîõ ðàéîíàõ і öіëèõ ïðèðîäíèõ çîíàõ ÿê Єâðîïè, òàê і Àçії.

Працюємо з картою . Знайдіть в атласі на карті «Народи та г устота населення світ у »: а) країни

(найменшою) густотою населення; б) найбільші міста континенту (понад 1 млн осіб); в) території в Євразії, де відсутнє постійне населення або багатолюдні міста. Спробуйте вказати причини нерівномірного розселення між Європою та Азією.

 Політична карта Євразії. Ñó÷àñíà ïîëіòè÷íà êàðòà Єâðàçії ôîðìóâàëàñÿ âïðîäîâæ òðèâàëîãî ÷àñó. Óíàñëіäîê ïîëіòè÷íèõ, ñîöіàëüíî-åêîíîìі÷íèõ, іñòîðè÷íèõ, ãåîãðàôі÷íèõ і íàóêîâî-òåõíі÷íèõ îñîáëèâîñòåé ñàìå єâðîïåéñüêèì äåðæàâàì íàëåæàâ ïðіîðèòåò ó Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòÿõ і â îñâîєííі ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ Àìåðèêè, Àôðèêè, Àâñòðàëії. Ó äàâíèíó â Àçії áóëè ìîãóòíі іìïåðії, ùî âèçíà÷àëè õіä ñâіòîâîї іñòîðії, îäíàê ñó÷àñíà ïîëіòè÷íà êàðòà ñôîðìóâàëàñÿ ïåðåâàæíî â XX òà íà ïî÷àòêó ÕÕІ ñò.

Íà ïî÷àòêó XXI ñò. â Єâðàçії íàðàõîâóєòüñÿ 91 íåçàëåæíà äåðæàâà, ç íèõ ó Єâðîïі – 44 òà â Àçії – 47. Ó Єâðîïі ïåðåâàæàþòü íåâåëèêі êðàїíè ç íàñåëåííÿì áëèçüêî 10–15 ìëí îñіá. Òóò є òàê çâàíі «êàðëèêîâі êðàїíè», çîêðåìà Âàòèêàí. Ñåðåä âåëèêèõ çà ïëîùåþ, ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíèõ ó Єâðîïі, íàéáіëüøîþ є Óêðàїíà (603,7 òèñ. êì2). Ïåðåâàæíà áіëüøіñòü єâðîïåéñüêèõ äåðæàâ є

åêîíîìі÷íî ðîçâèíåíèìè, ñåðåä íèõ âèäіëÿþòüñÿ ÷îòèðè ëіäåðè. Íіìå÷÷èíà. Ñòîëèöÿ – Áåðëіí. Òóò ìåøêàþòü íіìöі, òóðêè, іòàëіéöі, ïîëÿêè òîùî. Êðàїíà ìàє ðіçíîìàíіòíі ïðèðîäíі óìîâè і ðåñóðñè і є âèçíàíèì åêîíîìі÷íèì ëіäåðîì Єâðîïè. Ôðàíöіÿ. Ñòîëèöÿ – Ïàðèæ. Ôðàíöіÿ ìàє óíіêàëüíі ïðèðîäíі óìîâè, ìàéæå ïîëîâèíó її òåðèòîðії çàéìàþòü íèçîâèíè, ãîðè ðîçòàøîâàíі â öåíòðі і íà ñõîäі. Êðàїíà ìàє ðîçâèíåíó åêîíîìіêó, ó ÿêіé ïðîâіäíå çíà÷åííÿ ìàє ïðîìèñëîâіñòü.

270 РОЗ ДІЛ I V

з найбільшою

Євразії

Âåëèêà Áðèòàíіÿ. Ñòîëèöÿ – Ëîíäîí. Âåëèêèé âïëèâ íà ïðèðîäó êðàїíè ÷èíèòü ìîðå. Ïîíàä 80 % íàñåëåííÿ êðàїíè – àíãëіéöі. Іòàëіÿ. Îõîïëþє âåñü Àïåííіíñüêèé ïіâîñòðіâ і äâà âåëèêèõ îñòðîâè â Ñåðåäçåìíîìó ìîðі – Ñàðäèíіþ і Ñèöèëіþ. Ñòîëèöÿ – Ðèì.

Ó êðàїíі ìåøêàþòü іòàëіéöі, є òàêîæ àëáàíöі, ãðåêè, ñëîâåíöі òîùî. Â Àçії ðîçòàøîâàíі íàéáіëüøі çà ÷èñåëüíіñòþ íàñåëåííÿ êðàїíè

ñâіòó – Іíäіÿ (1,429 ìëðä îñіá, ñòîëèöÿ Äåëі) òà Êèòàé (1,426 ìëðä

îñіá, ñòîëèöÿ Ïåêіí). Íàéðîçâèíåíіøîþ àçіéñüêîþ êðàїíîþ є ßïîíіÿ (ñòîëèöÿ Òîêіî). Êðàїíà ìàє âèñîêîðîçâèíåíå ãîñïîäàðñòâî, ùî áàçóєòüñÿ íà ïåðåäîâèõ òåõíîëîãіÿõ ó âñіõ ãàëóçÿõ æèòòÿ. Îñòàí-

íіìè ðîêàìè âàãîìîãî ïîëіòè÷íîãî òà åêîíîìі÷íîãî âïëèâó íàáóâàє Òóðå÷÷èíà (ñóñіä Óêðàїíè ïî ×îðíîìó ìîðþ), ñòîëèöÿ – Àíêàðà.  Зв’язки України з державами Євразії. Óêðàїíà ìàє äàâíі äðóæíі âіäíîñèíè ç ïåðåâàæíîþ êіëüêіñòþ êðàїí ìàòåðèêà.

Êîíñòèòóöіéíîþ ìåòîþ Óêðàїíè є âñòàíîâëåííÿ äðóæíіõ і ïàðòíåðñüêèõ âіäíîñèí іç ñóñіäàìè òà êðàїíàìè Єâðîïåéñüêîãî Ñîþçó, ðîçâèòîê ìіöíîãî òîðãîâåëüíî-åêîíîìі÷íîãî ïàðòíåðñòâà, ðåàëіçàöіÿ ñïіëüíèõ ïðîєêòіâ. 23 ÷åðâíÿ 2022 ð. Єâðîïåéñüêà Ðàäà íàäàëà Óêðàїíі ñòàòóñ êàíäèäàòà íà âñòóï äî Єâðîïåéñüêîãî Ñîþçó. Âіä ïî÷àòêó ïîâíîìàñøòàáíîãî âòîðãíåííÿ ðîñії ó ëþòîìó 2022 ð. âіéñüêîâî-ïîëіòè÷íèé ñîþç ÍÀÒÎ ñòîїòü íà áîöі íàðîäó Óêðàїíè, її äåìîêðàòè÷íî îáðàíèõ äåðæàâíèõ іíñòèòóöіé òà çàÿâëÿє ïðî ïіäòðèìêó íåçàëåæíîñòі, ñóâåðåíіòåòó é òåðèòîðіàëüíîї öіëіñíîñòі íàøîї äåðæàâè â ìåæàõ її ìіæíàðîäíî âèçíàíèõ êîðäîíіâ.

Äóæå ïîãіðøèëèñÿ âіäíîñèíè Óêðàїíè ç її ïіâíі÷íèì ñóñіäîì –ðîñієþ. Ãîëîâíîþ çàãðîçîþ íàöіîíàëüíіé äåðæàâíîñòі òà ñóâåðåíіòåòó Óêðàїíè ñòàëà ïîâíîìàñøòàáíà âіéíà, ùî âåäåòüñÿ ïðîòè íàøîї êðàїíè. Àãðåñіÿ ìàє âñі îçíàêè çàãàðáíèöüêîї âіéíè: îêóïàöіÿ ÷àñòèíè òåðèòîðіé òà ñòâîðåííÿ íà íèõ ìàðіîíåòêîâèõ «óðÿäіâ», áîìáàðäóâàííÿ ïðèëåãëèõ òåðèòîðіé, øàíòàæ òà óëüòèìàòóìè òîùî.

Òóðå÷÷èíà є äëÿ Óêðàїíè âàæëèâèì ðåãіîíàëüíèì ïàðòíåðîì. Âîíà ïіäòðèìóє òåðèòîðіàëüíó öіëіñíіñòü Óêðàїíè, íå âèçíàє àíåêñії Êðèìó, ñïðèÿє çàõèñòó ïðàâ óêðàїíñüêèõ ãðîìàäÿí òà êðèìñüêîòàòàðñüêèõ ãðîìàä íà ïіâîñòðîâі. Ñïіâðîáіòíèöòâî ç Êèòàєì ÿê ïîòóæíèì ïîëіòè÷íèì òà åêîíîìі÷íèì öåíòðîì є âàæëèâèì äëÿ Óêðàїíè â êîíòåêñòі åêîíîìі÷íîãî ñïіâðîáіòíèöòâà òà çìіöíåííÿ її ïîçèöіé íà ñâі

271 РОЗ ДІЛ I V

òîâіé àðåíі. ßïîíіÿ є îäíієþ ç íàéáіëüøèõ êðàїí-äîíîðіâ Óêðàїíè. Óïðîäîâæ îñòàíí

ðîê

â âîíà

іäòðèìêè ïðîöåñіâ äåîêóïàöії òåðèòîðії Óêðàїíè, ëіêâіäàöії íàñëіäêіâ ðàêåòíèõ îáñòðіëіâ åëåêòðîñòàíöіé, íà ãóìàíіòàðíі öіëі òà íà ïîòðåáè âèìóøåíî ïåðåìіùåíèõ îñіá.

іõ

ïîñòіéíî íàäàє ôіíàíñîâó äîïîìîãó, çîêðåìà äëÿ ï

Складаємо меседжі до питань

1. Яка чисельність населення Євразії? Чому материк заселений найбільше порівняно з рештою материків планети?

2. Наведіть приклади найбільших народів материка. До складу яких

сімей та мовних груп вони належать?

3. Які релігії сповідує населення Євразії? Яким релігійним

перевагу населення Європи, а яким – Азії?

4. Які причини нерівномірного розподілу

5. За планом (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1

1) Географічне положення. 2) Густота

та. 4) Релігія. 5) Расовий склад населення. 6) Види господарської діяльності. Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання https://cutt.ly/QwOlzzR8, щоб виконати тестові завдання.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Складання «каталогу» країн Європи та Азії, групування їх

положення.

2. Проєкт на тему: «Складання проєкту можливої

272 РОЗ ДІЛ I V Працюємо з картою. Знайдіть на політичній карті географічного атласу країни Євразії, що названі в тексті параграфа. Скільки незалежних держав нині існує в Євразії? Назвіть і покажіть на карті: а) найбільшу (найменшу) за площею країну Євразії; б) найбільшу (найменшу) за чисельністю населення країну в Євразії; в) країну з найбільшою (найменшою) густотою на-

в Євразії; г)

країни Європи (Азії) та їх столиці.

селення

найрозвиненіші

мовних

напрямам віддає

населення по території Євразії?

власним вибором)?».

) напишіть есе «Чому варто відвідати (країну Євразії за

Євразії Україна має давні дружні зв’язки? Які країни активно підтримують Україну у протистоянні агресору – російській федерації? Кейс-випадки 1. Як пояснити, що в межах одного материка Євразія утворилися різні расові (релігійні, мовні) групи людей, які тривалий час мало контактували між собою? 2. Що спільного й відмінного в параметрах характеристики населення Європи та Азії? Картографічна лабораторія За допомогою відповідних тематичних карт атласу ознайомтеся з особливостями найбільших країн материка Євразія (Україна, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Китай, Індія, Японія, Туреччина, Саудівська Аравія). Оберіть одну країну Європи та одну – Азії і порівняйте їх у зошиті за планом:

населення.

міс-

З якими країнами

3) Столиця, найбільші

за площею, кількіс-

населення, особливостями географічного

тю

подорожі країнами Євразії з оформленням картосхеми маршруту, описом сучасних ландшафтів і відмінностей у характері освоєння території». Орієнтовні напрямки роботи: 1) Країни, через які проходить маршрут уявної подорожі в межах материка Євразія. 2) Природні зони та природні об’єкти, типові ландшафти, освоєння людиною території на маршруті уявної подорожі країнами Євразії. Працюємо з інтернет-ресурсами На основі інтернет-ресурсів складіть порівняльну характеристику населення двох країн Євразії (за вибором). Що їх об’єднує та чим вони різняться?

V Ðîîçä ë î îç

Çàêîíîì â



Закономірності

Çàãàëüíà

НАВЧИМОСЯ: аналізувати

ходити й показувати на карті умовні межі океанів, систему серединно-океанічних хребтів.

Умовні межі океанів. Моря. Áåçïåðåðâíà âîäíà îáîëîíêà Çåìëі, ÿêà îìèâàє âñі ìàòåðèêè òà îñòðîâè і ìàє ñïіëüíі ðèñè â ñîëüîâîìó ñêëàä і , óòâîðþ є є äèíèé Ñâ і òîâèé îêåàí, ùî ñòàíîâèòü

îñíîâíó ñêëàäîâó ÷àñòèíó ãіäðîñôåðè òà îõîïëþє áëèçüêî 71 % (361 ìëí êì2) ïîâåðõíі çåìíîї êóëі. Äî íüîãî íàëåæàòü îêåàíè, ìîðÿ, çàòîêè, ïðîòîêè. Ñåðåäíÿ ãëèáèíà Ñâіòîâîãî îêåàíó ñêëàäàє 3800 ì, òóò çîñåðåäæåíî ïîíàä 1340,7 ìëí êì 3 âîäè. Íèíі іñíóє êіëüêà ïîãëÿäіâ íà ïîäіë Ñâіòîâîãî îêåàíó, ùî âðàõîâóþòü ãіäðîôіçè÷íі îñîáëèâîñòі (õàðàêòåðèñòèêè, ÿêі ìîæóòü ñïðèéìàòèñÿ îðãàíàìè ÷óòòÿ, òîáòî ùî ìè ìîæåìî ïîáà÷èòè, âіä÷óòè, äî ÷îãî äîòîðêíóòèñÿ), êëіìàòè÷íі îñîáëèâîñòі ðіçíèõ ÷àñòèí îêåàíó, õіìі÷íі õàðàêòåðèñòèêè âîäè, áіîëîãі÷íі ÷èííèêè òîùî. Ó XVII ñò. іñíóâàëà âåðñіÿ ïðî íàÿâíіñòü äâîõ îêåàíіâ. Ìіæíàðîäíå ãіäðîãðàôі÷íå áþðî 1953 ð. ðîçðîáèëî êëàñè÷íèé ïîäіë

273 РОЗ ДІЛ V

дна океанів

ô äíà

Які особливості земної кори океанічного типу?  Скільки океанів нині виділяють на Землі?  Які водойми входять до складу Світового океану?  Чим відрізняється море від затоки в океані?  Наведіть приклади й покажіть на карті відомі вам моря. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: обґрунтування проведення умовних кордонів між п’ятьма океанами;  походження сучасних океанічних западин унаслідок руху літосферних плит;  будову дна океану та її елементи.

Тема 1.

формування рельєфу

§ 46.

õàðàêòåðèñòèêà і ìåæі îêåàíіâ. Òåêòîíі÷íà áóäîâà òà ðåëüє

îêåàíіâ ПРИГАДАЄМО.

будову та рельєф дна океанів;  зна-

тектонічну

Ñâ і òîâîãî îêåàíó íà 4 îêåàíè:

Òèõèé, Àòëàíòè÷íèé, Іíäіéñüêèé

òà Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé. Îäíàê ó

2000 ð. Ìіæíàðîäíà ãіäðîãðàôі÷íà

îðãàíіçàöіÿ ïðèéíÿëà ðіøåííÿ ïðî

â èîê ð åìëåííÿ ï’ÿòîãî îêåàí ó –

Ïіâäåííîãî. Ìåæі îêåàíіâ äîâîëі

Ìàë. 224. Ìåæі îêåàíіâ

óìîâíі. Òàì, äå îêåàíè îìèâàþòü

ìàòåðèêè, ìåæà ïðîõîäèòü ïî ëіíії ñóõîäîëó. À òàì, äå âîíè ñòèêàþòüñÿ îäèí ç îäíèì, ïðèéíÿòî

óìîâíèé ïîäіë çà ëіíіÿìè ìåðèäіàíіâ, àáî îñòðîâіâ, àáî çà ôîð-

ìàìè ðåëüєôó îêåàíі÷íîãî äíà. Çà ìåæó Ïіâäåííîãî îêåàíó ïðèéíÿòî ââàæàòè ïàðàëåëü 60° ïä. ø. (ìàë. 224). Ïèòàííÿ ïðî ïîäіë

îêåàíіâ çàëèøàєòüñÿ ñóïåðå÷ëèâèì.

Êîæíèé îêåàí ìàє ñâîє ñàìîáóòíє ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ, ðîçìіðè, êîíôіãóðàöіþ, áóäîâó îêåàíі÷íîãî äíà, óíіêàëüíі ïðèðîäíі

óìîâè òà ðåñóðñè, іñòîðіþ äîñëіäæåííÿ òà ïåâíі ðèñè ãîñïîäàðñüêîãî âèêîðèñòàííÿ (òàáë. 22).

Âàæëèâèì ñêëàäíèêîì Ñâіòîâîãî îêåàíó є ìîðÿ. Море – частина океану, більш-менш

Çà ðîçòàøóâàííÿì ðîçðіçíÿþòü òàêі âèäè ìîðіâ: âíóòðiøíi –âñåðåäèíі ìàòåðèêіâ, ìіæ îñòðîâàìè і ìàòåðèêàìè àáî â ìåæàõ àðõіïåëàãіâ íà çíà÷íіé âіäñòàíі âіä âіäêðèòîї ÷àñòèíè îêåàíó, ñïîëó÷àþòüñÿ ç îêåàíîì ïðîòîêàìè, ùî, çі ñâîãî áîêó, ïîäіëÿþòüñÿ íà ìiæìàòåðèêîâi – ðîçòàøîâàíі ìіæ ðіçíèìè ìàòåðèêàìè (Ñåðåäçåìíå òà Êàðèáñüêå ìîðÿ) òà âíóòðiøíüîìàòåðèêîâi –âñåðåäèíі îäíîãî ìàòåðèêà (×îðíå, Àçîâñüêå, Áàëòіéñüêå, Áіëå ìîðÿ); îêðàїííi – ïîáëèçó ìàòåðèêіâ íà ìàòåðèêîâèõ âіäìіëèíàõ і ñõèëàõ, òðîõè âäàþòüñÿ â ñóõîäіë (Ïіâíі÷íå, Êàðñüêå, Ëàïòєâèõ, Àðàâіéñüêåìîðÿ) òà ìiæîñòðiâíi – ñåðåä âåëèêèõ îñòðîâіâ ÷è àðõіïåëàãіâ (Ôіëіïïіíñüêå, ßâàíñüêå ìîðÿ). Íà Çåìëі íàëі÷óєòüñÿ ïîíàä 90 ìîðіâ, êîæíå ç ÿêèõ є ÷àñòèíîþ ïåâíîãî îêåàíó. Íàéáіëüøà їõ êіëüêіñòü çîñåðåäæåíà â Òèõîìó îêåàíі, çîêðåìà Áåðèíãîâå, Îõîòñüêå, ßïîíñüêå, Ñõіäíîêèòàéñüêå, Æîâòå, Ïіâäåííîêèòàéñüêå, Êîðàëîâå, Òàñìàíîâå. Òàêîæ çíà÷íà їõ êіëüêіñòü â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі: Áàëòіéñüêå, Ïіâíі÷íå, Ñåðåäçåìíå, ×îðíå, Êàðèáñüêå, Ñàðãàñîâå, Àäðіàòè÷íå, Àçîâñüêå, Іîíі÷íå, Іðëàíäñüêå, Ìàðìóðîâå, Åãåéñüêå òîùî. Äåùî ìåíøå – â Іíäіéñüêîìó: ×åðâîíå, Àðàâіéñüêå, Àíäàìàíñüêå, Òèìîðñüêå, Àðàôóðñüêå

274РОЗ ДІЛ V

відокремлена від нього ділянками

групами островів або підвищеннями дна.

суходолу,

ПІВНІЧНИ Й ЛЬОДОВИТИ Й ОКЕАН

ОКЕАН ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН ТИХИЙ ОКЕАН АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН ТИХИЙ ОКЕАН

ПІВДЕННИЙ

òîùî. Ó Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі áåðåãè Єâðàçії îìèâàþòü Íîðâåçüêå, Áàðåíöîâå, Áіëå, Êàðñüêå, Ëàïòєâèõ, Ñõіäíîñèáіðñüêå і ×óêîòñüêå ìîðÿ; Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè òà ïðèëåãëèõ äî íåї îñòðîâіâ –Ãðåíëàíäñüêå, Áîôîðòà, Áàôôіíà. Ùî æ äî Ïіâäåííîãî îêåàíó, òî öå ìîðÿ Âåääåëëà, Àìóíäñåíà, Áåëëіíñãàóçåíà, Ðîññà òîùî.

Òàáëèöÿ 22. Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà îêåàíіâ

275 РОЗ ДІЛ V

Океани Площа, млн км2 Об’єм, млн км3 Середня глибина, м Найбільша глибина, м Тихий 168,7 669,8 (50 %) 3970 Маріанський жолоб (11 022) Атлантичний 85,1 310,4 (23 %) 3646 Жолоб Пуерто-Рико (8742) Індійський 70,5 264,0 (20 %) 3741 Зондський жолоб (7209) Південний 21,9 71,8 (5 %) 3270 Південно-Сандвичів жолоб (8266) Північний Льодовитий 15,5 18,7 (1 %) 1205 Гренландське море (5527) Загалом 361,9 1340,7 3711 Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті світу моря, що названі в тексті параграфа. З’ясуйте, які з них належать до: внутрішніх (міжматерикових або внутрiшньоматерикових), окраїнних, міжострівних. Зробіть висновок: в якому з океанів Землі переважає той чи інший тип морів? Спробуйте пояснити результат власного узагальнення.  Тектонічна будова та рельєф дна океанів. Ñó÷àñíå ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ îêåàíіâ òà îñîáëèâîñòі їõ äíà – öå ðåçóëüòàò òðèâàëîãî ãåîëî-

ãі÷íîãî ðîçâèòêó Çåìëі. Ìàéæå âåñü âîäíèé ìàñèâ îêåàíіâ ëåæèòü íà ëіòîñôåðíèõ ïëèòàõ (çà § 3 òà òåêòîíі÷íîþ êàðòîþ àòëàñó ïðèãàäàéòå ÿêèõ). Âîíè ñêëàäàþòüñÿ ç îêåàíі÷íîї çåìíîї êîðè é âåðõíüîї ÷àñòèíè ìàíòії ïіä îêåàíàìè äî ãëèáèíè ïðèáëèçíî äî 50 êì.

Íà äíі Ñâіòîâîãî îêåàíó ðîçðіçíÿþòü òàêі ôîðìè ðåëüєôó: ïіäâîäíі îêðàїíè ìàòåðèêіâ, ëîæå îêåàíó, ñåðåäèííî-îêåàíі÷íі õðåáòè (ìàë. 225). Ñâîєþ ÷åðãîþ, ïіäâîäíі îêðàїíè ìàòåðèêіâ

ñêëàäàþòüñÿ іç øåëüôó, ìàòåðèêîâîãî ñõèëó é ìàòåðèêîâîãî ïіäíіææÿ. Øåëüôîì íàçèâàþòü âіäíîñíî âèðіâíÿíó é ìіëêîâîäíó ÷àñòèíó ìîðñüêîãî (îêåàíі÷íîãî) äíà, ùî ïðèëÿãàє äî áåðåãà ìîðÿ ÷è

îêåàíó äî ãëèáèíè 200 ì. Ñàìå òóò óòâîðèëèñÿ âåëèêі íàôòîãàçîâі ïîêëàäè. Çà øåëüôîì âіäðàçó æ ïî÷èíàєòüñÿ ðіçêå çáіëüøåííÿ êðóòèçíè ïіäâîäíîї îêðàїíè ìàòåðèêà і ãëèáèíà çáіëüøóєòüñÿ âіä 200 äî 3000–3500 ì, öå çîíà ìàòåðèêîâîãî ñõèëó. Ëîæå îêåàíó ñêëàäàєòüñÿ ç ãëèáîêîâîäíèõ æîëîáіâ, îêåàíі÷íèõ óëîãîâèí òà îêåàíі÷íèõ ïіäíÿòü ðіçíèõ òèïіâ. Ãëèáîêîâîäíі îêåàíі÷íі æîëîáè – äîâãі, âóçüêі çíèæåííÿ äíà ç íàéáіëüøèìè ãëèáèíàìè, ÿêі óòâîðèëèñÿ âíàñëіäîê çàíóðþâàííÿ îêåàíі÷íèõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò ïіä ìàòåðèêîâі. Íàéãëèáøèì æîëîáîì є Ìàðіàíñüêèé.

Ìàë. 225. Áóäîâà äíà îêåàíó Ñèñòåìà ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèõ õðåáòіâ ïðîñòÿãàєòüñÿ ÷åðåç óñі îêåàíè, ñòâîðþþ÷è áåçïåðåðâíèé ëàíöþã ïіäâîäíèõ âóëêàíі÷íèõ ãіð, ÿêі îòî÷óþòü çåìíó êóëþ ìàéæå ïîâíіñòþ ïіä âîäîþ. Çàçâè÷àé óòâîðþþòüñÿ òàì, äå êîíòàêòóþòü ìіæ ñîáîþ ëіòîñôåðíі ïëèòè (ðîçõîäÿòüñÿ). Ðîçïëàâ ðå÷îâèíè ìàíòії ïіäіéìàєòüñÿ ó âèãëÿäі ìàãìè ïî ðîçëîìàõ ìіæ ïëèòàìè, ñòâîðþþ÷è íîâó îêåàíі÷íó êîðó é ëіòîñôåðó ïіñëÿ îõîëîäæåííÿ. Íàéäîâøèì ó ñâіòі є ÑåðåäèííîÀòëàíòè÷íèé õðåáåò, ÿêèé òÿãíåòüñÿ íà ìàéæå 18 òèñ. êì ÷åðåç óâåñü Àòëàíòè÷íèé îêåàí. Ç öієþ ÷àñòèíîþ áóäîâè äíà îêåàíó ïîâ’ÿçàíі ÷àñòі ïîâåðõíåâі çåìëåòðóñè.

276 РОЗ ДІЛ V

ïåâíі âіäìіííîñòі â ðåëüєôі äíà êîæíîãî ç îêåàíіâ Çåìëі. Òèõèé îêåàí є íàéãëèáøèì ó ñâ і ò і , õàðàêòåðíà îñîáëèâ і ñòü

ðåëüєôó éîãî äíà – öå ïðèóðî÷åíіñòü íàéáіëüøèõ ãëèáèí äî éîãî

êðàїâ. Ãëèáîêîâîäíі çàïàäèíè òÿãíóòüñÿ ó âèãëÿäі âóçüêèõ äîâãèõ

æîëîáіâ ó çàõіäíіé òà ñõіäíіé éîãî ÷àñòèíàõ.

Працюємо з інформацією. Поміркуйте, які причини утворення глибоководних жолобів у Тихому океані в прибережних зонах, а не ближче до центру океану.

Í à é á і ë üøèìè ç æîëîá і â є Ì àð і àíñüêè é , Ô і ë і ïï і íñüêèé і Êóðèëî-Êàì÷àòñüêèé. Âåëèêі ïіäíÿòòÿ ïîäіëÿþòü ëîæå îêåàíó íà óëîãîâèíè. Íà ïіâíî÷і îêåàíó âèçíà÷íîþ є âåëè÷åçíà Ïіâíі÷íî-Ñõіäíà óëîãîâèíà, ïіâäåíü îõîïëþþòü ìåíøі çà ðîçìіðàìè Ïіâäåííà і Ïåðóàíñüêà óëîãîâèíè. Íàéáіëüøå ïіäíÿòòÿ â îêåàíі – Ñõіäíîòèõîîêåàíñüêå, ÿêå âõîäèòü äî ñâіòîâîї ñèñòåìè ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèõ õðåáòіâ. Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâіñòþ äíà Òèõîãî îêåàíó є ÷èñëåííі ïіäâîäíі ãîðè –òàê çâàíі ãàéîòè. Ïðèéíÿòî ââàæàòè, ùî öå âóëêàíè, ÿêі ðàíіøå ïіäіéìàëèñÿ âèùå ðіâíÿ ìîðÿ, à ç ÷àñîì áóëè ðîçìèòі õâèëÿìè.

Íà Òèõîîêåàíñüêîìó âîãíÿíîìó êіëüöі ðîçòàøîâàíî ÷èìàëî äіþ÷èõ íàçåìíèõ і ïіäâîäíèõ âóëêàíіâ, âîãíèùà íàéñèëüíіøèõ çåìëåòðóñіâ. Öå êіëüöå îòî÷óє îêåàí òàì, äå Òèõîîêåàíñüêà ïëèòà âçàєìîäіє ç іíøèìè ïëèòàìè.

Àòëàíòè÷íèé îêåàí óòâîðèâñÿ âíàñëіäîê ðîçêîëó äàâíüîãî ñóïåðêîíòèíåíòó Ïàíãåÿ і ââàæàєòüñÿ âіäíîñíî ìîëîäèì. Éîãî ðîçñіêàþòü ãëèáîêі óùåëèíè, òàê çâàíі ïіäâîäíі êàíüéîíè. Ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі îêåàíó ïðîõîäèòü, ìàéæå ïîâòîðþþ÷è îáðèñè áåðåãіâ, íàéáіëüøèé ñâіòîâèé ïіäâîäíèé ãіðñüêèé ëàíöþã – Ñåðåäèííî-Àòëàíòè÷íèé õðåáåò, äîâæèíîþ áëèçüêî 18 òèñ. êì і çàâøèðøêè 1 òèñ. êì (ìàë. 226). Îêðåìі íàéâèùі ïіêè õðåáòà ïіäíіìàþòüñÿ íàä ðіâíåì îêåàíó é óòâîðþþòü îñòðîâè. Ðàéîíàìè íàéàêòèâíіøîãî ïðîÿâó ÿê ïіäâîäíîãî, òàê і íàäâîäíîãî âóëêàíіçìó â ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі

277 РОЗ ДІЛ V Працюємо з інформацією. Як показує статистика, в океані панівними є глибини в межах від 3000 до 6000 м (близько 5 % площі земної поверхні). Середня глибина Світового океану – 3794 м. Чому рівнини займають більшу площу земної поверхні, ніж гори, як на материках, так і на дні океанів? Є

Гайоти – це один з елементів рельєфу дна Світового океану у вигляді окремих підводних гір вулканічного походження з плоскими вершинами, що розташовані на глибинах 1,5 км і більше.

õðåáòà є Àçîðñüêі îñòðîâè òà óíіêàëüíèé, íàéáіëüøèé âóëêàíі÷íèé

îñòðіâ Çåìëі – Іñëàíäіÿ. Íà ïіâäíі

õðåáåò îãèíàє óçáåðåææÿ Àôðèêè é

Ìàë. 226. Ðåëüєô äíà

Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó

òà ðåëüєô äíà Іíäіéñüêîãî îêåàíó

ïîäîâæóєòüñÿ äàëі íà ïіâíі÷ â Іíäіéñüêèé îêåàí. Â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі ðåâàæàþòü ãëèáèíè 3000–6000 ì, ãî ñåðåäíÿ ãëèáèíà ñòàíîâèòü 00 ì. Íàéáіëüøèìè óëîãîâèíàìè îêåàíі є Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêà íà ïіâíî÷і òà Àðãåíòèíñüêà íà ïіâäíі. Íàéãëèáøèì ìіñöåì Àòëàíòèêè є æîëîá Ïóåðòî-Ðèêî íà ìåæі Êàðèáñüêîãî ìîðÿ òà Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó (äèâ. òàáë. 22).

Ïîðіâíÿíî ç Òèõèì òà Àòëàíòè÷íèì îêåàíîì ðåëüєô äíà Іíäіéñüêîãî

îêåàíó áіëüø îäíîìàíіòíèé. Ñåðåä ïіäíÿòü íà éîãî äíі âèäіëÿєòüñÿ ñèñòåìà ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèõ õðåáòіâ âèñîòîþ äî 1500 ì, ðîçòàøîâàíèõ

íà ïіâíі÷íîìó çàõîäі òà ïіâäåííîìó ñõîäі (ìàë. 227). Äëÿ íèõ õàðàêòåðíі ïåðå÷íі ðîçëàìè òà ñåéñìі÷íіñòü ïіäâîäíèé âóëêàíіçì. Ìіæ õðåáìè ëåæàòü ÷èñëåííі óëîãîâèíè, éáіëüøі ç ÿêèõ – Öåíòðàëüíà, ðàâіéñüêà òà Çàõіäíîàâñòðàëіéñüêà. Íà ëîæі îêåàíó øèðîêî ïðåäñòàâëåíі ÷èñëåííі âóëêàíè, ÿêі ïîäåêóäè óòâîðþþòü âåëèêі ìàñèâè é ëàíöþãè. Ñåðåäíÿ ãëèáèíà Іíäіéñüêîãî îêåàíó ñòàíîâèòü áëèçüêî 3700 ì, à ìàêñèìàëüíà – ó ßâàíñüêîìó æîëîáі ïîáëèçó Çîíäñüêîãî àðõіïåëàãó. Âîäè Ïіâäåííîãî îêåàíó ëåæàòü ó ïåðåâàæíî íà êîíòèíåíòàëüíî-îêåàíі÷íіé Àíòàðêòè÷íіé ëіòîñôåðíіé ïëèòі. Éîãî ëîæó ïðèòàìàííі íåâåëèêі ïіäíÿòòÿ òà óëîãîâèíè. Íà îêðàїíàõ îêåàíó ðîçòàøîâàíі âåëèêі óëîãîâèíè: ÀôðèêàíñüêîÀíòàðêòè÷íà, Àâñòðàëî-Àíòàðêòè÷íà і Áåëëіíñãàóçåíà. Ìàë. 227. Òåêòîíі÷íà áóäîâà

278 РОЗ ДІЛ V

Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí є íàéìіëêіøèì: éîãî ñåðåäíÿ ãëèáèíà ñòàíîâèòü 1205 ì, à íàéáіëüøà – Ãðåíëàíäñüêå ìîðå. Áëèçüêî ïîëîâèíè éîãî ïëîùі çàéìàє øåëüô. Îñîáëèâî øèðîêà ñìóãà ñïîñòåðіãàєòüñÿ áіëÿ áåðåãіâ Єâðàçії. Ëîæå îêåàíó ñêëàäàєòüñÿ ç êіëüêîõ óëîãîâèí, ðîçäіëåíèõ ïіäâîäíèìè õðåáòàìè. Ãîëîâíèé åëåìåíò ðåëüєôó äíà – õðåáåò Ãàêêåëÿ, ùî є ïðîäîâæåííÿì ÑåðåäèííîÀòëàíòè÷íîãî õðåáòà. Çíà÷íèì ïіäíÿòòÿì є òàêîæ õðåáåò Ëîìîíîñîâà, ó ìåæàõ ÿêîãî ðîçòàøîâàíèé Ïіâíі÷íèé ïîëþñ Çåìëі.

Працюємо групами (у парі). За допомогою географічних джерел інформації дослідіть закономірності поширення

2. Складіть сенкан до

3. Охарактеризуйте будову дна одного з океанів Землі (за

4. Користуючись наведеним планом (Інтелект уальний

Кейс-випадки

1. Чи справедливе

2. Як можна пояснити велику зрізаність берегів Атлантичного

ність значної кількості внутрішніх морів у його басейні?

3. Аналізуючи напрям руху літосферних

279 РОЗ ДІЛ V

основних форм рельєфу дна

на основі аналізу тектонічної та фізичної карт світу (за власним вибором). Результати занотуйте в таблицю (у зошиті). Зробіть висновок про вплив тектонічної будови на рельєф дна океанів. к Океани Взаємозв’язок тектоніки та рельєфу дна океанів літосферні плити, що формують дно океану рівнинні ділянки рельєфу дна (улоговини) межі літосферних плит на дні океанів гірські ділянки рельєфу дна (хребти, підняття, вулкани) Складаємо меседжі до питань

океанів

Якими орієнтирами на карті слід скористатися, щоб показати межі сучасних океанів?

з понять теми: шельф, материковий схил, ложе

серединно-океанічний хребет, океанічний жолоб, гайот.

одного

океану,

вибором): тектонічні структури та рельєф підводної частини

океану

навігатор по курсу, форзац 1), напишіть есе «Моя віртуальна одіссея морем».

твердження,

океаном

Тихий,

Свою відповідь

що найстарішим на Землі

а наймолодшим – Атлантичний?

обґрунтуйте.

і наяв-

океану

плит, поясніть, чому в Північному Льодовитому океані немає глибоководних жолобів на кшталт таких, як в інших океанах Землі, та наявна найбільша площа шельфу

більшості океанів (за винятком Тихого) в їхній тектонічній основі не відповідають власні літосферні плити, а по їх дну проходять численні розломи й межі розходження літосферних плит? Виконуємо практичні роботи Тема: Позначення на конт урній карті основних форм рельєфу Світового ок еану. Мета: поглибити знання про географічні об’єкти, що відображають будову дна Світового океану, та вміння розрізняти основні форми рельєфу океа-

Чому

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Визначення найбільших океанічних

шкали глибин фізичної карти.

2. Аналіз тектонічної будови та рельєфу дна океану

3. Проєкт на одну з тем (за вибором): а) «Як виникли сучасні океани?»; б) «Куди подівся давній океан Тетіс?»; в) «Серединно-океанічні хребти –найдовша на планеті гірська система».

Працюємо з інтернет-ресурсами

За допомогою інтернет-ресурсу Google Earth (https://cutt.ly/ XwOlcGuU), використовуючи його сервіси вимірювання, доведіть, що Філіппінське море – найбільше у світі. Знайдіть море на електронному глобусі, визначте його межі, виміряйте протяжність з півночі на південь та із заходу на схід, обчисліть площу моря. § 47. Îñòðîâè â îêåàíàõ. Ìіíåðàëüíі ðåñó

280 РОЗ ДІЛ V ну; закріпити вміння працювати з атласом і контурними картами; сформувати навички використання відповідних способів зображення різних типів об’єктів, узагальнити знання про природні умови Світового океану. Завдання 1. За допомогою карт атласу визначте місце розташування географічних об’єктів і нанесіть їх на контурну карту. Завдання 2. За допомогою підручника та додаткових джерел інформації з’ясуйте, якими унікальними рисами характеризуються об’єкти, що перелічені в завданні 1 (оберіть за власним бажанням 5–10 об’єктів).

лабораторія 1. За допомогою карт географічного атласу з’ясуйте зв’язок різних видів морів з особливостями рельєфу дна океанів: Види морів Елементи будови дна океану Приклади Окраїнні Підводні окраїни материків: шельф, материковий схил Внутрішні (внутрiшньоматериковi) ? Внутрішні (міжматерикові) ? Міжострівні Ложе океану: улоговини

Картографічна

та мілководдя з використанням

глибин

ðñè Ñâіòîâîãî îêåàíó ПРИГАДАЄМО. Які об’єкти суходолу розрізняють в океані?  Що таке острів, архіпелаг, атол?  Наведіть приклади й покажіть на карті відомі вам острови. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: розподіл різних за походженням островів у кожному з океанів;  особливості поширення мінеральних ресурсів у Світовому океані. НАВЧИМОСЯ: знаходити й показувати на карті різні за походженням острови в океанах;  визначати закономірності поширення мінеральних ресурсів в океані.  Острови в океанах, їх походження. Ó êóðñàõ ãåîãðàôії 6-ãî òà 7-ãî êëàñіâ âàì óæå íåîäíîðàçîâî òðàïëÿëèñÿ âіäîìîñòі ïðî ñóõîäіë â îêåàíі, à ñàìå îñòðîâè. Íà ïðîñòîðàõ Ñâіòîâîãî îêåàíó ðîçêèäàíî ïîíàä

500 òèñ. îñòðîâіâ çàãàëüíîþ ïëîùåþ áіëüø ÿê 9,5 ìëí êì2. Ïіä ÷àñ ðóõó òåêòîíі÷íèõ ïëèò îñòðîâè ìîæóòü çàíóðþâàòèñÿ ó âîäó àáî ñïëèâàòè. Îñòàííіìè ðîêàìè іñíóє ïðàêòèêà øòó÷íî íàìèâàòè îñòðîâè. Íà áіëüøîñòі îñòðîâіâ ïëàíåòè ïàíóє ÿñêðàâà é áàãàòà ïðèðîäà.

Ìàòåðèêîâі îñòðîâè âіäîêðåìèëèñÿ âіäìàòåðèêіâ ïіä âïëèâîì òåêòîíі÷íèõ ñèë, ñèëüíîãî çàòîïëåííÿ àáî âíàñëіäîê ðîçêîëó.

Âîíè â óñіõ îêåàíàõ çàéìàþòü íàéáіëüøó ïëîùó. Äî íàéáіëüøèõ

îñòðîâіâ òà àðõіïåëàãіâ ìàòåðèêîâîãî ïîõîäæåííÿ íàëåæàòü ó Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі: Ãðåíëàíäіÿ (íàéáіëüøèé íà Çåìëі), Êàíàäñüêèé Àðêòè÷íèé àðõіïåëàã, Áàôôіíîâà Çåìëÿ, Øïіöáåðãåí, Çåìëÿ Ôðàíöà-Éîñèôà, Íîâà Çåìëÿ, Ïіâíі÷íà Çåìëÿ, Íîâîñèáіðñüêі îñòðîâè, îñòðіâ Âðàíãåëÿ. Ó Òèõîìó îêåàíі: Íîâà Ãâіíåÿ, Íîâà Çåëàíäіÿ, Òàñìàíіÿ, Ñàõàëіí, Òàéâàíü òîùî. Íàéáіëüøèì ñåðåä íèõ і äðóãèì çà âåëè÷èíîþ ó ñâіòі є Íîâà Ãâіíåÿ, ïåðåâàæíó ÷àñòèíó ÿêîї çàéìàþòü ãîðè âèñîòîþ 3000–4000 ì. Áіëüøіñòü òàêèõ îñòðîâіâ çîñåðåäæåíà â ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó: Âåëèêà Áðèòàíіÿ, Іðëàíäіÿ, Íüþôàóíäëåíä, Âåëèêі òà Ìàëі Àíòèëüñüêі, Ôîëêëåíäñüêі (Ìàëüâіíñüêі) îñòðîâè òîùî. Â Іíäіéñüêîìó îêåàíі: Ìàäàãàñêàð, Òàñìàíіÿ, Øðі-Ëàíêà, Çàíçіáàð, Ñåéøåëüñüêі îñòðîâè. Âóëêàíі÷íі îñòðîâè – öå âåðøèíè ïіäâîäíèõ âóëêàíіâ àáî âóëêàíі÷íèõ õðåáòіâ, ùî áóëè ñôîðìîâàíі ïðîäóêòàìè їõ âèâåðæåííÿ. Òàêèìè â Òèõîìó îêåàíі є: Ãàâàéñüêі, Çîíäñüêі, Êóðèëüñüêі, Íîâà Êàëåäîíіÿ òîùî. У самому центрі Тихого океану розташовані Ãàâàéñüêі îñòðîâè, які є íàäâîäíîþ ÷àñòèíîþ âóëêàíі÷íîãî Ãàâàéñüêîãî õðåáòà. Â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі: Іñëàíäіÿ (íàéáіëüøèé âóëêàíі÷íèé îñòðіâ íà Çåìëі), Àçîðñüêі, Êàíàðñüêі, Ñâÿòîї Єëåíè òà іí. Â Іíäіéñüêîìó îêåàíі íàäâîäíîþ âåðøèíîþ âóëêàíà є îñòðіâ Êåðãåëåí. Íà åêâàòîðі òà ó òðîïіêàõ ïîøèðåíі êîðàëîâі îñòðîâè ó âèãëÿäі ðèôіâ òà àòîëіâ (ïðèãàäàéòå ç § 29). Çàçâè÷àé âîíè ôîðìóþòüñÿ íà ìіëêîâîääі. Òàêі îñòðîâè ðîçòàøîâàíі ïåðåâàæíî íà âîäíèõ ïðîñòîðàõ Òèõîãî (Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô, Ìàðіàíñüêі òîùî) òà Іíäіéñüêîãî (Ìàëüäіâñüêі, Êîêîñîâі îñòðîâè òîùî) îêåàíіâ.

281 РОЗ ДІЛ V

з картою. Знайдіть на фізичній карті світу острови, що названі в тексті параграфа. Які існують відмінності в зображені на картах островів різного походження? Зробіть висновок: у якому з океанів Землі переважає той чи інший тип островів? Спробуйте пояснити результат власного узагальнення.  Мінеральні ресурси океанів. Íàäðà Ñâіòîâîãî îêåàíó ìàþòü óíіêàëüíі ðîäîâèùà ìіíåðàëüíèõ ðåñóðñіâ. ×èìàëî øåëüôîâèõ äіëÿíîê îñîáëèâî áàãàòі íà ñâіòîâі ïîêëàäè íàôòè. Çîêðåìà òèõîîêåàíñüêі äіëÿíêè ïîáëèçó Êàëіôîðíії, ó

Працюємо

Ïіâäåííîêèòàéñüêîìó, ßâàíñüêîìó ìîðÿõ; àòëàíòè÷íі äіëÿíêè ó Ìåêñèêàíñüêіé çàòîöі, Êàðèáñüêîìó òà Ïіâíі÷íîìó ìîðÿõ; Ïåðñüêà çàòîêà і øåëüô ïіâîñòðîâà Іíäîñòàí â Іíäіéñüêîìó îêåàíі.

Íà ëîæі Òèõîãî îêåàíó íàéáіëüø ïåðñïåêòèâíèìè є ïîêëàäè çàë і çî-ìàðãàíöåâèõ êîíêðåö і é і ç âèñîêèì óì і ñòîì ìàðãàíöþ, íіêåëþ, ìіäі, êîáàëüòó. Íèíі ç äîñëіäíèöüêîþ ìåòîþ âèäîáóòî áëèçüêî 2 ò òàêèõ êîíêðåöіé.

Âåëèêó öіííіñòü ìàþòü àòëàíòè÷íі ðîäîâèùà ôîñôîðèòіâ áіëÿ áåðåãіâ Ôëîðèäè, ðîçñèïè àëìàçіâ áіëÿ ïіâäåííî-çàõіäíèõ áåðåãіâ Àôðèêè, îëîâà – áіëÿ áåðåãіâ Âåëèêîї Áðèòàíії. Íà óçáåðåææÿõ Ìàäàãàñêàðó і Øðі-Ëàíêè äîáóâàþòü ðóòèë, òèòàíіò і öèðêîíіé. Áіëÿ áåðåãіâ Іíäії òà Àâñòðàëії є ïîêëàäè áàðèòó, à â øåëüôîâèõ çîíàõ Çîíäñüêîãî àðõіïåëàãó â ïðîìèñëîâèõ ìàñøòàáàõ åêñïëóàòóþòü ðîäîâèùà іëüìåíіòó. Ìîðñüêå äíî є îñåðåäêîì íåîñÿæíèõ ïîêëàäіâ ïіñêó, ãàëüêè,

1. Складіть сенкан до одного

282 РОЗ ДІЛ V

меседжі до питань

ñіðêè é íàâіòü âóãіëëÿ òîùî. ÿ Складаємо

з понять теми: острів, материковий острів, вулканічний острів, кораловий острів, мінеральні ресурси океану.

Які типи островів за походженням: а) охоплюють найбільшу площу в океанах; б) найчисленніші в океанах, до того ж одні з них зникають, а інші з’являються над поверхнею океану; в) присутні не в усіх океанах. Відповідь обґрунтуйте.

Напишіть есе про один з островів в океані (за власним вибором)

Які мінеральні ресурси найпоширеніші в океанах? З якими елементами будови дна океанів пов’язані поклади мінеральних ресурсів? Кейс-випадки

За змістом § 29 та § 46 зробіть висновки, чи достатньо вивчити лише острови Океанії, щоб стверджувати, що вони аналогічні й в інших океанах?

Створіть свої рейтинги «10 островів світу»: а) за площею; б) за висотою над рівнем моря; в) за віддаленістю від України; г) за ознакою, яку запропонуєте разом з однокласниками / однокласницями чи друзями.

Якби події роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» відбувалися в наш час, а не на початку ХVІІІ ст., і цей твір писали ви, то який острів, у якому океані й чому обрали б для свого героя? Картографічна лабораторія 1. За допомогою карт географічного атласу з’ясуйте зв’язок різних видів островів з особливостями тектонічної будови дна океанів. Відповіді запишіть у таблицю (у зошиті) Види островів Елементи будови дна океану Приклади Материкові ? Вулканічні На стику літосферних плит, розломах земної кори Коралові ?

Гіпсометричний профіль (пригадаємо § 22)

це

розріз рельєфу. Гіпсометричний профіль (приклад побудови на мал.

на карті.

Алгоритм дії:

1. Знайти на карті необхідну паралель, яка

2. Прикласти до лінії профілю на карті атласу смужку паперу й перенести на її

283 РОЗ ДІЛ V Виконуємо практичні роботи: Тема: Побудова гіпсометричного профілю океану за однією з паралелей. Мета: поглибити знання про рельєф Світового океану, детальніше ознайомитися з ключовими поняттями теми: шельф, материковий схил, ложе океану, серединно-океанічний хребет, глибоководний жолоб; набути вміння будувати гіпсометричний профіль, працюючи з атласом; сформувати навички фіксувати результати власних вимірювань та оформлювати роботу

237

міліметровому папері по лінії, позначеній

–

уявний вертикальний

) будують на

океан

влас-

проходить через

(за

ним вибором). Це буде профільна лінія АБ;

місця

океа-

з профільною лінією (виходи горизонталей). Підписати значення горизонталей згідно з шкалою глибин.

край короткими рисками

перетину горизонталей (глибин

ну)

На підготовлену основу гіпсометричного профілю перенести результати вимірювань з атласу: вісь У – глибини у точці вимірювання, вісь Х – відстань між горизонталями глибин на карті.

З’єднати точки плавною кривою, яка й покаже профіль дна океану Гіпсометричний профіль дна Тихого океану вздовж 37° пн. ш. Гіпсометричний профіль (уявний вертикальний розріз рельєфу) Назви форм рельєфу 1 2 3 4 5 6 7 8 де 1–4 – підводна окраїна материка Євразія, а саме: 1 – Жовте море на шельфі материка; 2 – півострів Корея; 3 – Японське море на материковому схилі, 4 – о Хонсю (Японський архіпелаг); 5 – Японський жолоб (продовження Курило-Камчатського жолоба); 6–7 – ложе Тихого океану, а саме 6 – Північно-Західна та 7 – Північно-Східна улоговини; 8 – підводна окраїна Північної Америки Мал 237. Модель гіпсометричного профілю дна океану Діагностуємо навчальні досягнення Відкрийте посилання https://cutt.ly/cwOlzPWY, щоб виконати тестові Y завдання. Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо Складання ментальної карти або лепбуку «Види островів Світового океану». Працюємо з інтернет-ресурсами З а допомогою інтернет-рес урс у Google Earth ( https://cutt.ly/ Kw97A3e3) проведіть вимірювальні дослідження о. Гренландія. Визначте його крайні точки, відстань (у км) із заходу на схід та з півночі на південь, площу, а також найкоротшу відстань до материків Північна Америка та Євразія.

солоності води в океані?  Яка взаємодія відбувається

ПРО: водні маси Світового океану;  властивості

(по поверхні і з глибиною);  вплив клімату на формування поверхневих океанічних водних мас.

НАВЧИМОСЯ: розрізняти види водних

поверхневих океанічних водних мас;  розрізняти материкову та океанічну криги в океанах.

 Водні маси та їхні властивості. ßê ïîâіòðþ â àòìîñôåðі, òàê і âîä

ó Ñâіòîâîìó îêåàíі ïðèòàìàííі ïåâíі âëàñòèâîñòі. Äî íàéâàæëèâіøèõ íàëåæàòü òåìïåðàòóðà âîäè òà її ñîëîíіñòü.

Òåìïåðàòóðà âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè é ðîçïîäіëÿєòüñÿ ïî éîãî ïîâåðõíі çîíàëüíî. Çàêîíîìіðíîñòі çìіíè òåìïåðàòóðè ïîâåðõíåâèõ âîä îêåàíіâ çîáðàæåíî íà ìàë. 228:

Ìàë. 228. Çàêîíîìіðíîñòі ðîçïîäіëó òåìïåðàòóðè âîäè â îêåàíі (âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ)

Ãîëîâíèé âèñíîâîê: òåìïåðàòóðà âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè é ðîçïîäіëÿєòüñÿ ïî éîãî ïîâåðõíі çîíàëüíî. Çîíàëüíіñòü ïîðóøóєòüñÿ îêåàíі÷íèìè òå÷іÿìè, âïëèâîì ñóõîäîëó, ïîñòіéíèìè âіòðàìè. Â îêåàíі÷íіé âîäі â ðіçíèõ êіëüêîñòÿõ ðîç÷èíåíі ìàéæå âñі âіäîìі íà Çåìëі ðå÷îâèíè. Êóõîííà ñіëü NaCl (ó êóðñі õіìії 7-ãî êëàñó âè íàâ÷èëèñÿ ÷èòàòè õіìі÷íі ôîðìóëè ðå÷îâèí) äîäàє âîäі ñîëîíîãî ñìàêó; ñîëі ìàãíіþ ÌgÑl – ãіðêîãî. Ñîëîíіñòü âèìіðþєòüñÿ â ïðîìіëå (‰) –òèñÿ÷íèõ ÷àñòèíàõ âåëè÷èíè. Ñåðåäíÿ ñîëîíіñòü Ñâіòîâîãî îêåàíó ñòàíîâèòü áëèçüêî 35 ‰ (òîáòî êîæåí ëіòð âîäè ìіñòèòü ó ñåðåäíüîìó 35 ã ñîëåé). Ñîëîíіñòü âîäè îêå-

284РОЗ ДІЛ V Тема 2. Закономірності формування водних мас океанів

Які властивості характеризують води океанів?  Як розподіляється температура води у Світовому океані?  Яка причина нерівномір-

між атмосферою і гідросферою (Світовим океаном)? ДІЗНАЄМОСЯ

водних

закономірності їх зміни в океані

§ 48. Õàðàêòåðèñòèêà âîäíèõ ìàñ îêåàí іâ ПРИГАДАЄМО.

ної

мас та

мас

 аналізувати вплив клімату

за їх географічним положенням і властивостями;

на формування

àíó çàëåæèòü âіä ñïіââіäíîøåííÿ êіëüêîñòі àòìîñôåðíèõ îïàäіâ і âèïàðîâóâàííÿ. Çíèæóþòü ñîëîíіñòü ñòîêè ðі÷îê, òàíåííÿ ëüîäîâèêіâ (іç ñóõîäîëó) òà êðèãè â îêåàíі і éîãî ÷àñòèíàõ. Ó âіäêðèòîìó îêåàíі ðîçïîäіë ñîëîíîñòі â ïîâåðõíåâèõ øàðàõ âîäè (äî 1500 ì) ìàє çîíàëüíèé õàðàêòåð.

Çàëåæíî âіä ïîєäíàííÿ âëàñòèâîñòåé âîäíі ìàñè Ñâіòîâîãî îêå-

àíó ïîäіëÿþòü íà 4 òèïè. Åêâàòîðіàëüíі ÂÌ (ÂÌ – âîäíі ìàñè)

îõîïëþþòü ãåîãðàôі÷íó ñìóãó âіä 0° äî 5° ïí. é ïä. ø. Äëÿ íèõ õàðàêòåðíà ìàéæå îäíàêîâà âèñîêà òåìïåðàòóðà âïðîäîâæ ðîêó (+26…+28 °Ñ). Óíàñëіäîê âèïàäàííÿ ðÿñíèõ îïàäіâ і ñòîêó ïîâåðõ-

íåâèõ âîä ç ìàòåðèêіâ âîäè ìàþòü íåâåëèêó ñîëîíіñòü (äî 34,5 ‰) òà íàéìåíøó ùіëüíіñòü.

і÷íі

äâі ñìóãè: 5–35° ïí. ø. і 5–30° ïä. ø. Ðі÷íèé òåìïåðàòóðíèé ìàêñèìóì âіäïîâіäàє åêâàòîðіàëüíіé øèðîòі, àëå âçèìêó öåé ïîêàçíèê îïóñêàєòüñÿ äî ïîçíà÷êè +18...+20 °Ñ. Îïðіñíåííÿ âîä íå òàêå ïîòóæíå, ÿê â іíøèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ, îñêіëüêè òóò âèïàäàє ìàëà êіëüêіñòü îïàäіâ, à âèïàðîâóâàííÿ іíòåíñèâíå. Ñîëîíіñòü âîä ìîæå ñÿãàòè 38 ‰.

Ï îì і ðíèì ÂÌ âëàñòèâà ñåçîííà çì і íà òåìïå ð àò óð і ñîëîíîñòі âîäè. Ñåðåäíüîðі÷íà òåìïåðàòóðà çíèæóєòüñÿ ïîñòóïîâî â

íàïðÿìêàõ äî ïîëþñ і â і êîëèâà є òüñÿ â і ä +10 äî +15 °Ñ, ó Ï і âäåíí і é ï і âêóë і çíèæó є òüñÿ äî 0 °Ñ. Ñîëîí і ñòü ïîâåðõíåâèõ âîä ð îçï ð і ñíþ є òüñÿ îïàäàìè і ñòîêîì і ç ñ ó õîäîë ó , à òîì ó áëèçüêà äî 35 ‰.

Î êåàíîëîãè âèîêðåìëþþòü àðêòè÷í і é àíòàðêòè÷í і âîäí і ìàñè. Â і äì і ííèìè ð èñàìè ïî ëÿ ð íè õ ÂÌ є íàéìåíø і òåìïå ð àò óð í і ïîêàçíèêè: âë і òê ó â ñå ð åäíüîì ó 0 ° Ñ, à âçèìê ó –1,5… –1,8 °Ñ, ùî òàêîæ âïëèâà є íà ù і ëüí і ñòü âîäíèõ ìàñ (òóò âîíà íàéâèùà ) . Óïðîäîâæ ðîêó âîäè âêðèò і êðèãîþ. Çà ðàõóíîê òàíåííÿ êðèãè é ìàòåðèêîâèõ ëüîäîâèêіâ òà ñòîêó ðі÷îê âіäçíà÷à є òüñÿ і íèçüêà ñîëîí і ñòü (32–33 ‰ ). Âîäè ïîëÿðíèõ øèðîò äóæå á àãàò і íà êèñåíü, ùî ñïðèÿòëèâî ïîçíà÷à є òüñÿ íà ð і çíîìàíіòíîñòі îðãàíі÷íîãî ñâіòó.

Âîäíі ìàñè çìіíþþòüñÿ íå ëèøå â øèðîòíîìó íàïðÿìêó, à é ç ãëèáèíîþ (òàáë. 23).

Âëàñòèâîñòі âîäíèõ ìàñ àêòèâíî äîñëіäæóþòüñÿ òà âèêîðèñòîâóþòüñÿ ç ãîñïîäàðñüêîþ ìåòîþ.

285 РОЗ ДІЛ V

Водні маси

це великі рухомі об’єми води з подібними властивостями: температ урою, солоністю, густиною, прозорістю, наявністю криги, насиченістю води киснем тощо. Òðîï

(ВМ) –

ÂÌ çàéìàþòü

ïåðåáóâàþòü ó áåçïåðåðâíîìó ðóñі, îñíîâíèì äæåðåëîì åíåðãії ÿêîãî є ïðèòіê åíåðãії âіä ðóõó àòìîñôåðè, ñîíÿ÷íîãî âèïðîìіíþâàííÿ. Çàãàëîì

äèíàìіêà ïîâåðõíåâèõ âîä ìàє çîíàëüíèé õàðàêòåð, àëå ç ãëèáèíîþ âïëèâ çîíàëüíîñòі çìåíøóєòüñÿ. Êëіìàò íàïðÿìó ÷èíèòü âàãîìèé âïëèâ íà ïîâåðõíåâі îêåàíі÷íі âîäè. Öå âіäîáðàæàєòüñÿ â

ðîçïîäіëі ñîëîíîñòі âîäè òà ïîâåðõíåâèõ âîäíèõ òåìïåðàòóð.

Ñîëîíіñòü ïîâåðõíåâèõ âîäíèõ ìàñ Ñâіòîâîãî îêåàíó íàñàìïåðåä çàëåæèòü âіä êëіìàòè÷íèõ óìîâ, ÿêі çìіíþþòüñÿ ç ãåîãðàôі÷íîþ øèðîòîþ. Â åêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ ñîëîíіñòü äåùî çíèæåíà ÷åðåç іíòåíñèâíå îïðіñíåííÿ ðÿñíèìè àòìîñôåðíèìè îïàäàìè. Ó òðîïі÷íèõ øèðîòàõ ñîëîíіñòü çíà÷íî ïіäâèùóєòüñÿ, îñêіëüêè òóò âèïàðîâóâàííÿ ïåðåâàæàє íàä êіëüêіñòþ îïàäіâ, ùî ïðèçâîäèòü äî çáіëüøåííÿ êîíöåíòðàöії ñîëåé. Ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ ñîëîíіñòü áëèçüêà äî ñåðåäíüîї ïî Ñâіòîâîìó îêåàíó (35 ‰). Ó ïîëÿðíèõ øèðîòàõ ñîëîíіñòü çíîâó çìåíøóєòüñÿ ÷åðåç íèçüêå

âèïàðîâóâàííÿ, òàíåííÿ îêåàíі÷íîї êðèãè é ïîòóæíèé ñòіê ðі÷îê ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі. Îòæå, ñîëîíіñòü ïîâåðõíåâèõ âîä îêåàíіâ ïіä âïëèâîì íèçêè êëіìàòè÷íèõ ÷èííèêіâ çìіíþєòüñÿ â øèðîêèõ ìåæàõ: âіä 6–8 ‰ ó Áàëòіéñüêîìó ìîðі äî 42 ‰ – ó ×åðâîíîìó. Ðîçïîäіë òåìïåðàòóð ïîâåðõíåâèõ âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó òàêîæ ìàє çîíàëüíèé õàðàêòåð, îñêіëüêè çàëåæèòü áåçïîñåðåäíüî âіä ïàíіâíèõ êëіìàòè÷íèõ óìîâ. Òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâîãî øàðó âîäè çíèæóєòüñÿ âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ïîâåðõíі Ñâіòîâîãî îêåàíó ñòàíîâèòü +17,5 °Ñ. Ç ãëèáèíîþ òåìïåðàòóðà âîä çìåíøóєòüñÿ, і âæå íà ãëèáèíàõ ïîíàä 1000 ì âîíà äîðіâíþє ïðèáëèçíî +2 ...+3 °Ñ.

286 РОЗ ДІЛ V Òàáëèöÿ 23. Ðîçïîäіë âîäíèõ ìàñ ç ãëèáèíîþ Типи водних мас (ВМ) з глибиною Характерні риси водних мас поверхневі водні маси сягають 200–250 м Перебувають у тісному контакті з атмосферою, тому найбільше змінюють свої характеристики впродовж року й активно переміщуються в просторі проміжні води охоплюють товщі води на глибині від 300–500 м до 1000 м, а іноді й 2000 м; є менш рухливими Температура води з глибиною знижується, солоність у помірних широтах знижена, а в тропічних – підвищена. глибинні води починаються з глибини 1000–1200 м і доходять до 5 км Температура води стабільна (на рівні +2…+3 °С), солоність – до 35 ‰ придонні води розташовані на глибині понад 5 км від поверхні води. Низька температура (від +2 до –2 °С), практично постійний рівень солоності й найвища щільність  Вплив клімату на формування поверхневих океанічних водних мас.

крига

океанах.

îêåàíó

Материкова та океанічна

Âîäè

Óñі çìіíè êëіìàòó, ùî âіäáóâàþòüñÿ ñüîãîäíі, áåçïîñåðåäíüî âіäáèâàþòüñÿ é íà ñòàíі âîäè Ñâіòîâîãî îêåàíó. Çàãàëüíå çðîñòàííÿ òåìïåðàòóðè ñóõîäîëó òà îêåàíó, òàíåííÿ ëüîäîâèê і â і çìåíøåííÿ ñíіãîâîãî ïîêðèâó, ùî çóìîâëåíі çìіíîþ êëіìàòó, ïðèçâåëè äî âàæëèâîї ãëîáàëüíîї ïðîáëåìè – çáіëüøåííÿ ðіâíÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó. Âіí çàëèøàâñÿ íåçìіííèì âïðîäîâæ òðèâàëîãî ÷àñó. Ïîðіâíÿííÿ äàíèõ çà ìèíóëі 100 ðîêіâ çі çìіíàìè çà îñòàííі

äâà òèñÿ÷îëіòòÿ ïîêàçóє, ùî øâèäêіñòü ïіäâèùåííÿ ðіâíÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó îñòàííіì ÷àñîì çðîñòàє. ßêùî ó XIX ñò. âîíà ñòàíîâèëà 0,4 ìì íà ðіê, òî âïðîäîâæ óñüîãî XX ñò. і íà ïî÷àòêó XXІ ñò. ñåðåäíіé ðіâåíü ìîðÿ ïіäâèùóâàâñÿ âæå íà 1–2 ìì íà ðіê. Çàãàëîì çà îñòàííі 100 ðîêіâ ÷åðåç ïîòåïëіííÿ òà òàíåííÿ ëüîäîâèêіâ ðіâåíü Ñâіòîâîãî îêåàíó çðіñ ïðèáëèçíî íà 20 ñì, і ïðîöåñ òðèâàє òà ïðèñêîðþєòüñÿ.

Ó ïîëÿðíèõ øèðîòàõ â óìîâàõ âіä’єìíèõ òåìïåðàòóð íà âåëè÷åçíèõ âîäíèõ ïðîñòîðàõ Àðêòèêè òà Àíòàðêòèêè óòâîðþєòüñÿ êðèãà ÿê îêåàíі÷íîãî, òàê і ìàòåðèêîâîãî ïîõîäæåííÿ.

Îêåàíі÷íà êðèãà ôîðìóєòüñÿ ÷åðåç íèçüêі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ â ïîëÿðíèõ øèðîòàõ ó âіäêðèòîìó îêåàíі òà â ìîðі, äå çëåäåíіííÿ ñïîñòåðіãàєòüñÿ âïðîäîâæ ðîêó. Òîâùèíà ìîðñüêîї êðèãè â òàêèõ àêâàòîðіÿõ ìîæå ñÿãàòè äî 3 ì. Íàéïîòóæíіøà òà íàéñòіéêіøà

êðèãà áіëÿ áåðåãіâ Àíòàðêòèäè (ó Ïіâäåííîìó îêåàíі) òà â Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі. Ðóõëèâі ìîðñüêі êðèæèíè ïåðåìіùóþòüñÿ ðàçîì ç òå÷іÿìè ÷è ïіä äієþ âіòðіâ.

Складаємо меседжі до питань

1. Що називають водними масами? Назвіть основні властивості водних мас.

2. Як розподілені показники температури в поверхневому шарі води океанів?

3. Як змінюється солоність водних

в океані?

287 РОЗ ДІЛ V

мас у широтному напрямку та

глибиною

За якими ознаками й на які типи поділяють водні маси океану?

Охарактеризуйте закономірності розподілу водних мас по поверхні Світового океану

Корист уючись наведеними планами (Інтелект уальний навігатор по курсу, форзац 1) та за допомогою тексту § 48 і тематичних карт атласу охарактеризуйте одну з водойм (море або затоку) Світового океану

Охарактеризуйте вплив клімат у на сучасне зледеніння і утворення айсбергів в океані. Як змінюється площа покриття кригою океану (за сезонами року й через глобальне потепління)? Кейс-випадки 1. Поясніть вислів: «Світовий океан є акумулятором тепла на Землі і її обігрівачем».

Чому кліматичні пояси над материками мають звивисті межі (тенденцію «прогинатися» на північ або на південь), а над океанами – проходять більш симетрично до паралелей?

288 РОЗ ДІЛ V 3. Порівняйте карти середньорічної температури води та середньорічної солоності води в атласі 7-го класу. Чим зумовлена подібність температури поверхневих вод різних океанів, що розташовані в межах однакових широт? Чому простежуються відмінності в показниках солоності поверхневих вод різних океанів, що розташовані в межах однакових широт? Картографічна лабораторія Користуючись тематичними картами атласу, текстом параграфа й додатковими джерелами інформації, встановіть зв’язки між компонентами природи океану (за вибором) за допомогою таблиці (у зошиті): Кліматичні пояси, у межах яких розташований океан Середня температура повітря Атмосферні опади (кількість, розподіл за сезонами року) Середня солоність води Типи клімату

, проєктуємо, досліджуємо

Як впливає клімат на формування поверхневих океанічних водних мас?

Спостерігаємо

Виявлення залежності між географічним положенням та властивостями вод океану.

Порівнювання океанічної та материкової криги в океані та їхнього поширення на Землі.

Презентація добірки матеріалів на тему: «Дослідження водних мас Світового океану в минулому і в сучасності». Працюємо з інтернет-ресурсами Доведіть,

глобальне потепління є дуже небезпечним для 20 %

Землі. Нанесіть на карту (https://cutt.ly/FwOlc1ZD) території, які будуть затоплені в разі підняття рівня Світового океану. § 49. Òå÷ії і ïðèïëèâè â îêåàíі. Åíåðãåòè÷íі òà âîäíі ðåñóðñè îêåàí ó ПРИГАДАЄМО. Які є види рухів води в океані?  Що таке морські течії?  Яка причина утворення течій у Світовому океані?  Які течії вважають теплими, які – холодними?  Назвіть і покажіть на карті відомі вам морські течії. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: закономірності розміщення теплих і холодних течій у Світовому океані;  причини виникнення припливів і відпливів та їх прояв у різних частинах океану;  різновиди енергетичних ресурсів в океані;  способи опріснення морської води. НАВЧИМОСЯ: аналізувати системи течій в океані та їх вплив на природу материків;  оцінювати енергетичні ресурси океанів;  пропонувати напрями використання айсбергів людиною та моделювати шляхи їх транспортування.  Закономірності формування океанічних течій. Âîäà ó Ñâіòîâîìó îêåàíі àêòèâíî ïåðåìіùóєòüñÿ. Çі øêіëüíîãî êóðñó ãåîãðàôії 6-ãî êëà-

що

мешканців

ñó âàì âіäîìî, ùî ðîçðіçíÿþòü êіëüêà âèäіâ ðóõó âîä ó ìîðÿõ òà îêåàíàõ, ñåðåä ÿêèõ íàéâàæëèâіøèìè є òå÷ії, âіòðîâі õâèëі, ïðèïëèâè і âіäïëèâè òîùî.

Океанічні течії

іëüøîãî

є âіòðè. Íàéáіëüøі òå÷ії óòâîðþþòüñÿ ïіä äієþ ïîñòіéíèõ âіòðіâ і

÷àñòî íîñÿòü їõ іìåíà. Òàê, ïàñàòè ñïðèÿëè óòâîðåííþ Ïіâíі÷íî

ïîìіðíèõ øèðîò ñôîðìóâàëè

ïðîäîâæåííÿì Ïіâíі÷íîòèõîîêåàíñüêîþ òå÷іє

(ó Òèõîìó îêåàíі). Ìóñîííà öèðêóëÿöіÿ â ïіâíі÷íі

÷àñòèíі Іíäіéñüêîãî îêåàíó âïëèíóëà íà óòâîðåííÿ îäíîéìåííîї Ìóñîííîї òå÷ії. Äî іíøèõ ïðè÷èí, ùî ìîæóòü ïðèâåñòè äî âèíèêíåííÿ òå÷іé, çîêðåìà òèì÷àñîâèõ, ñëіä çàðàõóâàòè: íåîäíàêîâèé ðіâåíü îêåàíó â ðіçíèõ éîãî ÷àñòèíàõ; ãóñòèíó âîäè â îêåàíі; çìіíó àòìîñôåðíîãî òèñêó, ïіäâèùåííÿ ðіâíÿ îïàäіâ òîùî. ßê íàñëіäîê, âіäáóâàєòüñÿ ïîÿâà íàõèëó âîäè òà óòâîðþєòüñÿ òå÷іÿ. Çà òåìïåðàòóðíîþ îçíàêîþ âîäè, ùî ðóõàєòüñÿ â îêåàíі, ðîçðіçíÿþòü òåïëі òå÷ії, òåìïåðàòóðà ÿêèõ âèùà âіä òåìïåðàòóðè íàâêîëèøíіõ îêåàíі÷íèõ âîä (Ãîëüôñòðіì, Êóðîñіî òà іí.) і õîëîäíі òå÷ òåìïåðàòóðîþ íèæ

ó íàâêîëèøíіõ âîä (Ëàáðàäîðñüê Áåíãåëüñüêà òà іí.). Ó ïåðåìіùåííі

ìîðñüêèõ òå÷іé, çàëåæíî âіä їõ òåìïåðàòóðíèõ âëàñòèâîñòåé, ïðîñòåæóєòüñÿ ïåâíà çàêîíîìіðíіñòü. Òà òåïëі òå÷ії ðóõàþòüñÿ âіä åêâàòîð à õîëîäíі – íàâïàêè, ó íàïðÿìêó åêâàòîðà. Іñíóþòü іíøі îçíàêè, ÿêèìè êëàñèôіêóþòü òå÷ії. Íàïðèêëàä, çà ðîçòàøóâàííÿì âіäíîñíî ïîâåðõíі Ñâіòîâîãî îêåàíó: 1) ïîâåðõíåâі (äî ãëèáèíè 15 ì); 2) ãëèáèííі (ïîíàä 100 ì); 3) ïðèäîííі (ïîøèðþþòüñÿ áіëÿ äíà).

ОКЕАН Ìàë. 229. Òå÷ії Òèõîãî îêåàíó

289 РОЗ ДІЛ V

–

переміщення великих обсягів водних мас у певному напрямку на значні відстані.

це горизонтальні

Течії

в океані». Поміркуйте, з

пов’язане

порівняння. Ãîëîâíîþ ïðè÷èíîþ âèíèêíåííÿ òå÷іé â îêåàíàõ çäåá

Працюємо з інформацією.

іноді називають «річками

чим

таке

é åêâàòîðіàëüíèõ

íàéïîòóæíіøі òå÷ії – Òå÷іþ Çàõіäíèõ â

і òà Ãîëüôñòðіì ç éîãî ïðîäîâæåííÿì

іé Àòëàíòèöі) é Êóðîñіî ç

і Ïіâäåííîї ïàñàòíèõ òå÷і

øèðîò; çàõіäíі â

òðè

іòðіâ ó Ïіâäåííі

âêóë

Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íîþ òå÷ієþ (ó Ïіâí

÷í

її

Êîæíèé îêåàí ìàє ñâîї îñîáëè-

îñòі öèðêóëÿöії îêåàíі÷íèõ òå÷іé. Ó Òèõîìó îêåàíі óòâîðþþòüñÿ

âà êіëüöÿ òå÷іé: çà ãîäèííèêîâîþ

òðіëêîþ – ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі і ðîòè – ó Ïіâäåííіé (ìàë. 229).

ñíîâíі ïîâåðõíåâі òå÷ії: ó ïіâíі÷íіé

àñòèíі Òèõîãî îêåàíó – òåïëі Êóðî-

î, Ïіâíі÷íîòèõîîêåàíñüêà, Àëÿñіíñüêà, õîëîäíі – Êàëіôîðíіéñüêà

і Êóðèëüñüêà; ó ïіâäåííіé ÷àñòèíі –

òåïëі Ïіâäåííî-Ïàñàòíà, ßïîíñüêà і Ñõіäíîàâñòðàëіéñüêà, õîëîäíі –

ïіâíі÷íà ÷àñòèíà Òå÷ії Çàõіäíèõ âіòðіâ і Ïåðóàíñüêà òå÷іÿ. Òå÷ії â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі

і ïåðåâàæíî âçäîâæ ìåðèäі

âíî÷і íà ïіâäåíü і îáðèñàìè éîãî áåðåãîâîї ëіíії. Òå÷ії â îêåàíі óòâîðþþòü äâà êіëüöÿ: ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі âîíè ðóõàþòüñÿ çà ãîäèííèêîâîþ ñòðіëêîþ – Ïіâíі÷íà Ïàñàòíà, Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íà, îëüôñòðіì, Ëàáðàäîðñüêà, Êàíàðñüêà; ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі, íàâïàêè, òå÷ії ðóõàþòüñÿ ïðîòè ãîäèííèêîâîї ñòðіëêè – Ïіâäåííà Ïàñàòíà, Áðàçèëüñüêà, Áåíãåëüñüêà, Çàõіäíèõ âіòðіâ (ìàë. 230).

Ìàë. 231. Òå÷ії Іíäіéñüêîãî

îêåàíó

Íà óòâîðåííÿ òå÷іé ó ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі Іíäіéñüêîãî îêåàíó âïëè- ó âàє ÷åðãóâàííÿ ìóñîíіâ. Íàéáіëüøі òåïëі òå÷ії: Ìóñîííà, Ïіâäåííà Ïàñàòíà, Ìîçàìáіöüêà, Ìàäàãàñêàðñüêà, Ãîëêîâà; õîëîäíі òå÷ії: Çàõіäíîàâñòðàëіéñüêà, Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ (ìàë. 231).

Òå÷ії Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó ôîðìóþòüñÿ ïіä âïëèâîì ó ïðèòîêó âîä ç Àòëàíòèêè, âіòðіâ, ðіçíèöі â ùіëüíîñòі é ñîëîíîñòі âîäíèõ ìàñ, îáðèñіâ ñóõîäîëó, âèíîñó õîëîäíèõ âîä і êðèãè ç îêåàíó. Òåïëі âîäè íàäõîäÿòü ç Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íîþ òå÷ієþ. Âіä ×óêîòñüêîãî òà Ñõіäíîñèáіðñüêîãî ìîðіâ âîäè ðóõàþòüñÿ ó çâîðîòíîìó íàïðÿìêó – іç ñõîäó íà çàõіä,

290 РОЗ ДІЛ V

àí

Öå

íі

îêåàíó

ñïðÿìîâàí

іâ.

ïîÿñíþєòüñÿ âèäîâæå-

ñòþ

ç ïі

óòâîðþþ÷è Òðàíñàðêòè÷íó òå÷іþ, ùî íåñå ñâîї âîäè ÷åðåç Äàòñüêó ïðîòîêó â Àòëàíòè÷íèé îêåàí. сь Бра Б не г акьсьла

230. Òå÷ії Àòëàíòè÷íîãî

АНТАРКТИДА АВСТРАЛІЯ АФРИКА Мозамбіцька Миса Голко в о г о М а д а г а скарська Течія Західних вітрів Західноавстралійська Сомалійська Мусонна Південна пасатна ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН

Ìàë.

îêåàíó

Це цікаво знати Течії у Світовому

øêîä, çàëèâàє âåëèêі äіëÿíêè óçáåðåææÿ – âіäáóâàєòüñÿ ïðèïëèâ, à ïîò

áіëÿ áåðåãіâ íàâіòü òàêèé ïіäéîì ðіâíÿ âîäè є âіä÷óòíèì. Ó áóõòàõ і âóçüêèõ çàòîêàõ ðіâåíü âîäè ïіäíіìàєòüñÿ ïіä ÷àñ ïðèïëèâіâ íàáàãàòî âèùå, îñêіëüêè áåðåã ïåðåøêîäæàє ðóõó ïðèïëèâíîї õâèëі é âîäà íàêîïè÷óєòüñÿ òóò óïðîäîâæ óñüîãî ÷àñó ìіæ âіäïëèâîì і ïðèïëèâîì. Íàéâèùèé ðіâåíü ïðèïëèâіâ ñïîñòåðіãàєòüñÿ ó çàòîöі Ôàíäі íà ñõіäíîìó óçáåðåææі Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі, äå âîíè ñÿãàþòü 18 ì.  Енергетичні ресурси океанів. Використання айсбергів людиною та опріснення морської води. Ñâіòîâèé îêåàí – äæåðåëî âàæëèâèõ äëÿ ëþäñòâà ðåñóðñіâ. Ó íüîìó ìåøêàþòü ÷èñëåííі âèäè òâàðèí,

291 РОЗ ДІЛ V Ãîëîâíà

âäåííîãî îêåàíó – íàÿâíіñòü ïіâäåííîї ÷àñòèíè

іøîї Òå÷ії Çàõіäíèõâіòðіâ, ÿêà ïîøèðþєòüñÿ â óñіé òîâùі âîä òà ïåðåíîñèòü їõ ó ñõіäíîìó íàïðÿìêó. Працюємо з картою. Знайдіть на фізичній карті атласу течії Світового океану, що названі

положення (на фізичній карті океанів) з напрямками переміщення вітрів (на кліматичній карті атласу); 2) аналогом Гольфстріму є течія Куросіо, аналогом Бенгельської – Перуанська течія. Які ще течії різних океанів подібні одна до одної за напрямом переміщення та

водних мас?

океані рухаються в певній системі по колу: у Північній півкулі переміщуються за годинниковою стрілкою, а в Південній – проти неї  Припливи та відпливи. Ïåðіîäè÷íî â îêåàíàõ і ìîðÿõ âіäáóâàєòüñÿ êîëèâàííÿ

іâíÿ

Äâі÷і íà äîáó ç ïðîìіæêîì ó 12 ãîäèí áіëÿ áåðåãіâ îêåàíó àáî ìîðÿ âîäà ïіäíі

і ïåðå-

çíèæóєòüñÿ і âîíà âіäñòóïàє, â

öèõ ðóõіâ âîäè

âèâ÷àëè â 6-ìó êëàñі. Ïðèãàäàéòå і ïîÿñíіòü). Припливи і відпливи – це періодичні коливання рівня води в океанах і морях, що спричиняються силами тяжіння Місяця і Сонця. Ó âіäêðèòîìó ìîðі ÷è îêåàíі ïðèïëèâè òà âіäïëèâè ìàéæå íå âіä-

âèñîòà ñÿãà

Îäíàê

é íàäðà áàãàòі íà ìіíåðàëüíó

Âàæëèâèì є çíà÷åííÿ îêåàíó äëÿ åíåðãåòèêè. Енергетичні ресурси океану – це енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій, що може бути з користю використана для задоволення потреб людства.

îñîáëèâіñòü Ïі

íàéõîëîäí

в тексті параграфа: 1) співвіднесіть їх географічне

властивостями

âîäè.

ìàєòüñÿ і, çà âіäñóòíîñò

іì ð

âåíü âîäè

іäêðèâàþ÷è äíî, – âіäáóâàєòüñÿ âіäïëèâ (ïðèðîäó óòâîðåííÿ

â îêåàíàõ äîêëàäíî

÷óâàþòüñÿ, їõ

є 1 ì.

à éîãî âîäè, äíî

ñèðîâèíó.

Ïîêè ùî ç åíåðãåòè÷íèõ ðåñóðñіâ Ñâіòîâîãî îêåàíó íàéáіëüøå âèêîðèñòîâóєòüñÿ åíåðãіÿ ïðèïëèâіâ і âіäïëèâіâ, ÿêà îöіíþєòüñÿ íàóêîâöÿìè â 1 ìëðä êÂò. Ïðèïëèâíі åëåêòðîñòàíöії (ÏÅÑ) ôóíêöіîíóþòü ó Ôðàíöії (ñòàíöіÿ Ðàíñ), ї Ïіâäåííіé Êîðåї (ñòàíöіÿ Ãàðîëіì), Êàíàäі (ñòàíöіÿ Êàìáåðëåíä), Âåëèêіé Áðèòàíії (ñòàí- ї öіÿ Ñåâåðí), Êèòàї, Іíäії, ÑØÀ, Àâñòðàëії òà іí. ї

Це цікаво знати Першою у світі припливною електростанцією є Ля-Ранс, побудована в 1966 р. у Франції. Вона має найбільшу у світі греблю (800 м) і 24 турбіни загальною потужністю 420 МВт. Вода, що проходить через тунелі, приводить у дію турбіни, які виробляють електрику

Станція має потужність, достатню для річного забезпечення енергією

Õâèëüîâ і (ìàðåìîòîðí і ) åëåêòðîñòàíö

. Åíåðãі

ìîðñüêèõ òå÷іé îïàíîâóþòü çà ïðîãðàìîþ «Êîðіîëіñ» íà ïіâîñòðîâі Ôëîðèäà (ì. Ìàÿìі, ÑØÀ). Ó ßïîíії äîñëіäæóþòü ìîæëèâіñòü âèêîðèñòàííÿ åíåðãії òåïëîї òå÷ії Êóðîñіî. Îñòàííіì ÷àñîì ëþäñòâî ïîñòóïîâî íàìàãàєòüñÿ âèêîðèñòîâóâàòè ãіãàíòñüêі ñêóï÷åííÿ ìàòåðèêîâîãî ëüîäó â îêåàíі ó âèãëÿäі àéñáåðãіâ. Íà íàéáіëüøèõ àéñáåðãàõ ðîçòàøîâàíі äðåéôóþ÷і ñòàíöії, òóò ó÷åíі ïðîâîäÿòü ñâîї íàóêîâі äîñëіäæåííÿ, íà їõ ðіâíó ïîâåðõíþ ïðèçåìëÿþòüñÿ ãåëіêîïòåðè, à äåÿêі ç àíòàðêòè÷íèõ àéñáåðãіâ âèêîðèñòîâóþòü ÿê ïðè÷àëè.

Ñòðіìêå çðîñòàííÿ ÷èñåëüíîñòі íàñåëåííÿ, âèñíàæåííÿ ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ і ãëîáàëüíі çìіíè êëіìàòó ñóòòєâî ïîãіðøèëè ïðîáëåìó íåñòà÷і ïðіñíîї âîäè. Çà íèíіøíіõ òåìïіâ її ñïîæèâàííÿ äî 2025 ð. áóäå äåôіöèò äëÿ ìàéæå 1,8 ìëðä îñіá. Òîìó àéñáåðãè ìîæóòü ñòàòè äæåðåëîì ïðіñíîї âîäè, àäæå ëþäè ç êîæíèì ðîêîì äåäàëі áіëüøå її ïîòðåáóþòü. Íèíі іñíóє êіëüêà àìáіöіéíèõ ïðîєêòіâ ùîäî ìîæëèâîñòі ïîñòà÷àííÿ àéñáåðãіâ ó ïîñóøëèâі ðàéîíè çåìíîї êóëі. Ïðîєêòè áóêñóâàííÿ àéñáåðãіâ äî ïóñòåëü óæå àêòèâíî îáãîâîðþþòü íà ñâіòîâèõ ïëàòôîðìàõ, і êîëèñü âîíè ñòàíóòü ðåàëüíіñòþ. Äëÿ ðîçâ’ÿçàííÿ ïðîáëåìè äåôіöèòó ïðіñíîї âîäè â 150 êðàїíàõ ñâіòó íà 16 òèñ. çàâîäіâ îêåàíñüêó âîäó î÷èùóþòü âіä ñîëåé і ïåðåòâîðþþòü ó ïðіñíó. Íàéïîòóæíіøі çàâîäè ïðàöþþòü ó êðàїíàõ òðîïі÷íîãî êëіìàòó (íà Àðàâіéñüêîìó ïіâîñòðîâі â Àçії), îñòðіâíèõ (Ìàëüòà, Ìàëüäіâè, Áàãàìñüêі îñòðîâè) і çàäîâîëüíÿþòü ïîòðåáè ó âîäі çàâäÿêè ïðîöåñó îïðіñíåííÿ. Ñàóäіâñüêà Àðàâіÿ ç íàñåëåííÿì

292 РОЗ ДІЛ V

з населенням

міста

200 тис. осіб.

ії äіþòü ó ї ßïîíії,

Àâñòðàëії, Іíäії, Íîðâåãії

Âåëèêіé Áðèòàíії,

37 ìëí îñіá îïðіñíåííÿì òà î÷èùåííÿì âіä ñîëåé îòðèìóє ïîíàä 50 % ïèòíîї âîäè. Її âèêîðèñòîâóþòü ïåðåâàæíî äëÿ êîìóíàëüíèõ ïîòðåá íàñåëåííÿ і íà äåÿêèõ ïðîìèñëîâèõ ïіäïðèєìñòâàõ.

Працюємо групами (у парі). За допомогою географічних джерел інформації дослідіть опріснення морської води: 1) фізичними способами (випаровуванням, дистиляцією, виморожуванням); 2) хімічним (видалення жорсткості води –солей Сa і Mg під час хімічної реакції між водою і фільтрувальним матеріалом); 3) іншими способами, наприклад опрісненням без використання електроенергії, який розроблений фінськими інженерами Університету Аалто (м. Еспо). Запропонуйте шляхи транспортування айсбергів: від акваторій їх поширення до районів дефіциту прісної води (за власним вибором)

Складаємо меседжі до питань

1. Що таке океанічна течія? Яка головна причина течій у

2. Які види течій існують в океані?

3. Які закономірності формування океанічних течій відомі географічній науці?

4. Складіть сенкан до одного з понять теми: течія, приплив / відплив, енергія океану, айсберг, опріснення води.

5. У яких частинах океану виникають припливно-відпливні явища? Як вони відбуваються?

6. Для чого потрібні знання про енергію океанів?

7. Напишіть есе «Використання енергетичних (або

Кейс-випадки

1. На поверхні Тихого океану між 2° пн. ш.

широти у Світовому океані – у Південній

«ревучі сорокові» та «шалені п’ятдесяті». За що ці частини океану отримали такі прізвиська?

Творча лабораторія

Скориставшись QR-кодом, виконайте завдання.

Виконуємо практичні роботи

Тема: Складання та аналіз схеми «Система океанічних течій

293 РОЗ ДІЛ V

Світовому океані?

водних) ресурсів океану

людством» (за власним вибором)

та 12° пн. ш. до глибини 300 м неперервно впродовж року рухається Міжпасатна протитечія. Знайдіть її на карті й поясніть

виникнення. Чому вона зветься компенсаційною течією? Що саме вона компенсує в океані?

причину

Найбурхливіші

півкулі, звуться

знання про рух води у Світовому океані, детальніше ознайомитися із закономірностями переміщення морських течій; набути вміння будувати схему-модель взаємопов’язаних ланцюгів течій в океані, працюючи з атласом; сформувати навички аналізувати результати власних пошуків та оформлювати роботу; узагальнити знання про океанські течії. Завдання 1. За допомогою карти «Тихий океан» атласу 7-го класу знайдіть географічне положення течій, що утворилися в океані під дією постійних вітрів, і пов’язаних з ними течій, що рухаються з урахуванням берегової лінії суходолу. Підготуйте умовні знаки та пояснення для них, щоб накреслити схему (приклад оформлення додається на мал. 232).

у Світовому океані». Мета: поглибити

Відкрийте посилання https://cutt.ly/OwOlzVGO, щоб виконати тестові завдання.

Спостерігаємо

294РОЗ ДІЛ V 3 4 1 5 6 7 8 2 Цифрами на схемі позначені: Коло течій (за годинниковою стрілкою) у Північній півкулі: 1) Північна Пасатна течія; 2) течія Куросіо; 3) Північнотихоокеанська течія; 4) Каліфорнійська течія Коло течій (проти годинникової стрілки) у Південній півкулі: 5) Південна Пасатна течія; 6) Східноавстралійська течія; 7) Течія Західних вітрів (або Антарктична циркумполярна течія); 8) Перуанська течія (або течія Гумбольдта). Мал 232 Приклад оформлення схеми океанічних течій у Тихому океані Завдання 2. За допомогою карти Світового океану і карт кожного з океанів атласу 7-го класу знайдіть географічне положення течій, що утворилися

Індійському, Південному та Північному Льодовитому океанах. Самостійно накресліть схеми океанських течій у кожному з океанів. Завдання 3. За результатами побудованих схем течій зробіть висновки Які постійні вітри атмосфери сприяли утворенню однакових течій в океанах? Чому в Північній півкулі течії рухаються по колу за годинниковою стрілкою, а в Південній – проти годинникової стрілки? Чи можна стверджувати, що існують НЕ окремо взяті течії, а єдиний «океанічний конвеєр», у якому одна течія переходить в іншу? Відповідь обґрунтуйте.

навчальні досягнення

в Атлантичному,

Діагностуємо

, проєктуємо, досліджуємо

географічними картами впливу океанічних течій на природу материків (на конкретних прикладах).

З’ясування за

Презентація добірки матеріалів на тему: «Значення течій Світового океану в морських географічних відкриттях». 3. Проєкт на одну з тем (за вибором): « Де в океані приховані енергетичні р есу рси ? »; « Чи розв ’ яже океан про блему гло б ального во д ного д ефіц и ту ? ». Працюємо з інтернет-ресурсами За допомогою інтернет-джерел ознайомтеся з дослідженнями течій у Світовому океані. Що відбуватиметься з природою материків та океанів унаслідок змін напрямку, швидкості й температури течії в океані? Тема 3. Органічний світ та екологічні проблеми океанів § 50. Îðãàíі÷íèé ñâіò òà áіîëîãі÷íі ðåñó ðñè îêåàíіâ ПРИГАДАЄМО. Які живі організми населяють океан?  Чому живі організми нерівномірно поширені в океанах?  Як людина використовує для своїх потреб органічний світ океану? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: природні особливості океанів і цілісність природи океанів;  органічний світ океанів та його значення для природи земної поверхні.

îêåàí ó є

íåéìîâіðíî áàãàòèì і ðіçíîìàíіòíèì, ùî ïîÿñíþєòüñÿ éîãî ðîçìіðîì òà øèðîêèì ñïåêòðîì ïðèðîäíèõ óìîâ. Îñîáëèâî âåëèêå

ðîçìà ї òòÿ ïðèòàìàííå ìîðñüê і é ôàóí і ó òðîï і ÷í і é òà ñóáòðîï і ÷í і é çîíàõ ì і æ óç á åðåææÿìè Àç ії òà Àâñòðàë ії , äå çíà÷í і òåðèòîðії çàéíÿòі êîðàëîâèìè ðèôàìè і ìàíãðîâèìè çàðîñòÿìè (ïðèãàäàéòå ç § 29).

Òåïëі âîäè Òèõîãî îêåàíó ñïðèÿþòü áàãàòîìó ñâіòó ðèá, òâàðèí òà êîðàëіâ, ÿêèõ òóò áåçëі÷ (ìàë. 233). Іç 100 òèñ. âèäіâ òâàðèí ìàéæå 3 òèñ. ïðåäñòàâëåíі ðèáàìè, ç ÿêèõ áëèçüêî 75 % є åíäåìіêàìè. Äî íàéâàæëèâіøèõ ïðîìèñëîâèõ ðèá Òèõîãî îêåàíó

íàëåæàòü îñåëåäåöü, àí÷îóñ, ñêóìáðіÿ, ñàðäèíà, ìîðñüêèé îêóíü, òóíåöü, êàìáàëà, òðіñêà, à òàêîæ ñóòî òèõîîêåàíñüêі âèäè –äàëåêîñõіäíèé ëîñîñü òà ñàéðà. Âàæëèâå çíà÷åííÿ ìàє ïðîìèñåë ìîëþñêіâ (óñòðèöü, ìîðñüêèõ ãðåáіíöіâ, êàëüìàðіâ), ðàêîïîäіáíèõ (êàì÷àòñüêîãî êðàáà, îìàðіâ), ìîðñüêèõ ññàâöіâ (ìîðñüêèõ êîòèêіâ) і âîäîðîñòåé (ëàìіíàðії). Â îêåàíі âîäÿòüñÿ ÷èñëåííі ññàâöі: êèòè, äåëüôіíè, ìîðñüêі êîòèêè, ìîðñüêі áîáðè (òðàïëÿþòüñÿ ëèøå â Òèõîìó îêåàíі).

Îñîáëèâіñòþ Òèõîãî îêåàíó є òâàðèíè-ãіãàíòè, çîêðåìà ìîëþñê òðèäàêíà (äîâæèíîþ äî 2 ì), êàì÷àòñüêèé êðàá (ðîçìàõ íіã äî 1,8 ì), êèòîâà àêóëà (äîâæèíà 12–18 ì, âàãà äî 12 ò), ñèíіé êèò (äîâæèíà – áëèçüêî 33 ì, âàãà äî 150 ò).

Ìàë. 233. Ôàóíà Òèõîãî îêåàíó: 1 – äàëåêîñõіäíèé ëîñîñü; 2 – êàì÷àòñüêèé êðàá; 3 – ìîëþñê òðèäàêíà; 4 – êèòîâà àêóëà; 5 – ñèíіé êèò Îðãàíі÷íèé ñâіò Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó çà êіëüêіñòþ âèäіâ áіäíі- ó øèé çà Òèõèé îêåàí. Ó òîâùі âîäè äîìіíóþòü äіàòîìîâі âîäîðîñòі, ïіä ÷àñ їõ ñåçîííîãî öâіòіííÿ ìîðå áіëÿ áåðåãіâ Ôëîðèäè çàáàðâëþєòüñÿ â ÿñêðàâî-÷åðâîíèé êîëіð. Òâàðèííèé ñâіò ìàє ïåâíі îñîáëèâîñòі. Ó õîëîäíèõ і ïîìіðíèõ øèðîòàõ ìåøêàþòü âåëèêі ìîðñüêі òâàðèíè (êèòè, òþëåíі, êîòèêè) òà îêåàíñüêі ïòàõè. Ó òðîïіêàõ âîäÿòüñÿ ìîðñüêі їæàêè, êîðàëîâі ïîëіïè, àêóëè, ðèáè-ïàïóãè é ðèáè-õіðóðãè.

295 РОЗ ДІЛ V НАВЧИМОСЯ: розрізняти види біологічних ресурсів Світового океа н у ;  оцінювати значення окремих видів морепрод у ктів для здоров ’ я людини;  аналізувати карт у океан у.

Органічний світ океанів.



Îð ãàí і ÷íèé ñâ і ò Ñâ і òîâîãî

Ó âîäàõ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó ÷àñòî òðàïëÿþòüñÿ äåëüôіíè, âåëè÷åçíі ñèíі êèòè (ìàë. 234).

Ìàë. 234. Ôàóíà Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó: 1 – ìîðñüêèé їæàê; 2 – àêóëà; 3 – äåëüôіí; 4 – êàëüìàð; 5 – ðèáà-ïàïóãà

Îð ãàí і ÷íèé ñâ і ò І íä і éñüêîãî îêåàí ó íà ä çâè÷àéíî áàãàòèé. Ðîñëèííіñòü ïðåäñòàâëåíà áóðèìè, ÷åðâîíèìè é çåëåíèìè âîäîðîñòÿìè. Îêåàíі÷íі âîäè íàñåëÿþòü ìîëþñêè, êàëüìàðè, êðàáè òà ëàíãóñòè. Íàéáіëüø ÷èñëåííèìè ðèáàìè Іíäіéñüêîãî îêåàíó є õàìñà, àêóëè, ðèáè-ïàïóãè, îòðóéíі êðèëàòêè òîùî (ìàë. 235).

Ìàë. 235. Ôàóíà Іíäіéñüêîãî îêåàíó: 1 – ãіãàíòñüêèé ìîëþñê; 2 – êðàá; 3 – ëåòþ÷à ðèáà; 4 – ðèáà-õіðóðã; 5 – ïòàõ ôðåãàò Õàðàêòåðíèìè ìіñöåâèìè ìåøêàíöÿìè є íàóòèëóñè, ãîëêîøêіðі, ðіçíі êîðàëè. Äî åíäåìіêіâ íàëåæàòü ìîðñüêі çìії òà äþãîíü. Ó òðîïі÷íèõ ìàíãðîâèõ çàðîñòÿõ æèâóòü ðàêîïîäіáíі, ìîëþñêè

і ìåäóçè. Òðàïëÿþòüñÿ ìîðñüêі ÷åðåïàõè, òþëåíі, äåëüôіíè òîùî. Є àëüáàòðîñè é ôðåãàòè. Íàäçâè÷àéíèé òâàðèííèé і ðîñëèííèé

ñâіò îñòðîâà Ìàäàãàñêàð, ÿêèé íà 80 % íàñåëåíèé åíäåìіêàìè.

Îñêіëüêè óìîâè æèòòÿ ó Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі ñóâîðі, òîìó âèäîâå ðіçíîìàíіòòÿ îðãàíіçìіâ íåçíà÷íå. Êіëüêіñòü âèäіâ òà îñîáèí ïðåäñòàâíèêіâ îðãàíі÷íîãî ñâіòó çìåíøóєòüñÿ â íàïðÿìêó äî ïîëþñіâ. Îñíîâíó ìàñó îðãàíіçìіâ â îêåàíі ñêëàäàþòü õîëîäíîâîäíі äіàòîìîâі âîäîðîñòі, ÿêі æèâóòü ÿê ó âîäі, òàê і íà ëüîäó. Ó ïðèáåðåæíèõ âîäàõ ìåøêàþòü òàêі ïðîìèñëîâі ðèáè, ÿê îñåëåäåöü, òðіñêà, ïàëòóñ, ïіêøà. Æèâóòü â îêåàíі êèòè, ìîðæі, òþëåíі, áіëóõè, áіëі âåäìåäі òîùî. Íà ñêåëÿñòèõ áåðåãàõ, îñîáëèâî â Áàðåíöîâîìó ìîðі, ãíіçäÿòüñÿ áåçëі÷ ïòàõіâ, ùî äîáóâàþòü їæó â îêåàíі òà óòâîðþþòü òàê çâàíі «ïòàøèíі áàçàðè» (ìàë. 236).

Ìàë. 236. Îðãàíі÷íèé ñâіò Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó: 1 – ïàëòóñ; 2 – ìîðæ; 3 – òþëåíü; 4 – áіëóõà; 5 – «ïòàøèíèé áàçàð»

296 РОЗ ДІЛ V

Íåçâàæàþ÷è íà ñ ó âî ð і ï ð è ð îäí і ó ìîâè, âîäè Ï і âäåííîãî îêåàíó ñïîâíåí і æèòòÿ. Âîäè îêåàí ó çàëèøàþòüñÿ õîëîäíèìè öіëèé ðіê. Àëå äåÿêі âèäè ðèá, ùî ìåøêàþòü ó öèõ âîäàõ, ïðèñòîñ ó âàëèñÿ äî æèòòÿ â ó ìîâàõ ïîñò і éíî ї òåìïå ð àò óð è íèæ÷å çà 0 °C і êîìôîðòíî ñåáå ïî÷óâàþòü. Îêð і ì òîãî, áàãàòî ðèá

âèêîðèñòîâóþòü ë і ä ÿê óêðèòòÿ. Òóò ïëàâàþòü íîâîçåëàíäñüê і

ìàê ðóðó ñè, íîòîòåí ії , á і ëîê ð îâí і ù ó êè, ï ó òàñ ó òà і í. Òàêîæ

ì і ñöåâà ôàóíà ïðåäñòàâëåíà ð і çíîìàí і òíèìè êèòàìè, áåçë і ÷÷þ

âèäіâ ïòàõіâ, ðàêîïîäіáíèõ, ìåäóç òà ìîëþñêіâ. Âîäà íàñè÷åíà

âåëè÷åçíèìè êîëîí і ÿìè êðèëÿ, ÿêèé є óëþáëåíèìè ëàñîùàìè

òà îñíîâíèì äæåðåëîì õàð÷óâàííÿ äëÿ êèò і â, òþëåí і â, ï і íãâ іíіâ. Ïåðíàòèé ñâіò Àíòàðêòèêè ïðåäñòàâëåíèé іìïåðàòîðñüêèìè ï і íãâ і íàìè, ï і íãâ і íàìè Àäåë і , á óð åâ і ñíèêàìè, ïîìî ð íèêàìè. Òàêîæ òóò ë і òàþòü і ãí і çäÿòüñÿ ÷àéêè,

òà іí. (ìàë. 237). Ìàë. 237. Ôàóíà Ï

ðåñóðñè.

Öå ðèáè, êèòè, ìîëþñêè (êàëüìàðè, ìіäії òîùî), ðàêîïîäіáíі (êðàáè, êðåâåòêè, êðèëü òîùî), äåÿêі âèäè âîäîðîñòåé, ùî âèêîð èñòîâ ó þòü äëÿ âè ð î á íèöòâà ï ð îä ó êò і â õà ð ÷ ó âàííÿ і ö і ííèõ ðå÷îâèí äëÿ ðіçíèõ ïðîìèñëîâèõ ïіäïðèєìñòâ, ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà, ìåäèöèíè. Âîíè íàëåæàòü äî âіäíîâëþâàíèõ ðåñóðñіâ. Çàãàëüíó ìàñó æèâèõ îðãàíіçìіâ Ñâіòîâîãî îêåàíó îöіíþþòü ïðèáëèçíî â 35 ìëðä òîíí. Îñíîâíèìè ðàéîíàìè âèëîâó ðèáè ó ñâіòі є øåëüôîâі äіëÿíêè, ùî çàéìàþòü 7–8 % ïëîùі Ñâіòîâîãî îêåàíó é çàáåçïå÷óþòü äî 90 % îáñÿãіâ âèëîâó, à òàêîæ öåíòðàëüíà ÷àñòèíà Òèõîãî îêåàíó (ïðèáåðåæíі âîäè îñòðîâіâ Îêåàíії), Ïіâíі÷íà Àòëàíòèêà. Äåäàëі áіëüøîãî ðîçâèòêó íàáóâàє øòó÷íå ðîçâåäåííÿ íà ôåðìàõ òà ìîðñüêèõ ïëàíòàöіÿõ äåÿêèõ âèäіâ ìîëþñêіâ, âîäîðîñòåé, ùî äіñòàëî íàçâó àêâàêóëüòóðè, àáî ìàðèêóëüòóðè.

297 РОЗ ДІЛ V

êîðîë

àëüáàòðîñè

іâäåííîãî îêåàíó: 1 – іìïåðàòîðñüêèé ïіíãâіí; 2 – ïіíãâіí Àäåëі; 3 – áіëîêðîâíà ùóêà; 4 – êðèëü; 5 – êîðîëіâñüêèé àëüáàòðîñ  Біологічні ресурси океанів. Ñâіòîâèé îêåàí áàãàòèé íà áіîëîãі÷íі

і âñüê і

Біологічні ресурси океану – це сукупність організмів океану, які людина використовує або може використати для власних потреб.

Складаємо

океану» (за власним вибором).

2. Які види біологічних ресурсів представлені у

3. Які морепродукти корисні для

(з

Кейс-випадки

1. Чому 75 % видів тваринного світу Тихого океану

багато тварин-гігантів? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. У чому полягає унікальність органічного

3. Пінгвіни не вирують в Антарктиді, а повертаються до неї на період

в Арктиці?

)

Картографічна лабораторія За допомогою карт

характеристиками)

Спостерігаємо, проєктуємо,

організмів океану».

3. Проєкт (за вибором): а) «Природні

матеріалами

298 РОЗ ДІЛ V Аквакульт ура (від лат. aqua – «вода» і «к ульт ура»), або марикульт ура (від лат. ma rin us – «море» і «к ульт ура») – це вид діяльності людини, пов’язаний зі шт учним розведенням, утриманням та вирощ уванням водних видів рослин і тварин (переважно їстівних) у повністю або частково шт учних умовах (на відкритих ділянках океану, у прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою).

меседжі до питань

одну з тем: «Органічний світ океанів»; «Органічний світ

Північного Льодовитого, Південного

Напишіть есе на

Тихого (Атлантичного, Індійського,

Світовому океані?

морів) до нас надходять

здоров’я людини? Чи цікавилися, звідки

яких океанів чи

морепродукти?

є ендеміками і серед них

Індійського

світу

океану?

полярного літа. А як переживають полярну ніч ендеміки

атласу та додаткових джерел географічної інформації

органічного світу океанів. Зробіть висновок: у яких частинах Світового океану представлене найбільше видове різноманіття органічного світу (за глибиною морського дна, за кліматичними

ознайомтеся

біорізноманіттям

досліджуємо

та шкоди для здоров’я людини окремих видів морепродуктів.

матеріалів на тему «Список промислових видів живих

1. Аналіз цінності

2. Презентація добірки

особливості океану» (за вибором);

Північного Льодовитого океану в різних

Працюємо

За

інтернет-джерел знайдіть ендеміків у кожному з океанів і опишіть по одному їх представнику § 51. Åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè òà îõîðîíà ïðèðîäè îêåàíіâ ПРИГАДАЄМО. Що мають на увазі, говорячи про екологічні проблеми?  Які причини виникнення екологічних проблем?  Які екологічні проблеми океанів вам відомі?  Які заходи для охорони природи океану здійснюють у наш час? ДІЗНАЄМОСЯ ПРО: сучасні екологічні проблеми та напрямки охорони природи Світового океану.

б) «Практичне використання

сферах людської діяльності».

з інтернет-ресурсами

Îêåàí ùåäðî íàäàє ëþäñòâó ñâîї áàãàòñòâà: êîðèñíі êîïàëèíè і ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ, ëіêè і äæåðåëà åíåðãії. Ùîäåííà äіÿëüíіñòü ëþäèíè âïëèâàє íà ïðèðîäó îêåàíó, і ùîðîêó êіëüêіñòü åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì ëèøå ïîñèëþєòüñÿ. Ãîëîâíèìè åêîëîãі÷íèìè ïðîáëåìàìè îêåàíó ñüîãîäåííÿ є òàêі: – çðîñòàííÿ òåìïåðàòóðè âîäè îêåàíіâ. Ïëîùà îêåàíó, äå ñïîñòåð і ãàþòüñÿ ï і äâèùåí і òåìïåðàòóðè, ñòð і ìêî ç á і ëüøó є òüñÿ. Òàê, íàïðèêіíöі ÕІÕ ñò. àíîìàëüíі ÿâèùà ñïîñòåðіãàëèñÿ ëèøå íà 2 % ïëîùі Ñâіòîâîãî îêåàíó. Ó 2014 ð. – áëèçüêî ïîëîâèíè, à ó 2023 ð. äîñÿãëè 57 % çàãàëüíîї ïîâåðõíі îêåàíó. Òåìïåðàòóðíі àíîìàëії âèòіñíèëè ðèáó ç її ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà іñíóâàííÿ òà ïîðóøèëè öіëі åêîñèñòåìè; – ïіäâèùåííÿ ðіâíÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó. Ðіâåíü ìîðÿ â óñüîìó ñâіòі ïіäíіìàєòüñÿ â ñåðåäíüîìó íà 3,2 ìì íà ðіê. Ó 2020 ð. òàíåííÿ ëüîäó Ãðåíëàíäії ïðèçâåëî äî ïіäíÿòòÿ ðіâíÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó íà 2,2 ìì ëèøå çà äâà ìіñÿöі. Òàíåííÿ ëüîäîâèêіâ Àíòàðêòèêè ñïðèÿëî ïіäéîìó ðіâíÿ ìîðÿ ïðèáëèçíî íà 1 ìì íà ðіê. Ïîäàëüøå çðîñòàííÿ ðіâíÿ âîäè ìàòèìå ðóéíіâíèé âïëèâ íà ìåøêàíöіâ ïðèáåðåæíèõ çîí; – çàêèñëåííÿ âîä îêåàíó. Ñâіòîâèé îêåàí ïîãëèíàє áëèçüêî 30 % âóãëåêèñëîãî ãàçó, ÿêèé âèêèäàєòüñÿ â àòìîñôåðó Çåìëі. Çáіëüøåííÿ öèõ âèêèäіâ ïðèçâîäèòü äî ïîãіðøåííÿ ñòàíó âîäíîãî ñåðåäîâèùà, íàñè÷åíîñòі âîäè êèñíåì, іñíóâàííÿ æèâèõ îðãàíіçìіâ; – çàáðóäíåííÿ âîä îêåàíó. Íèíі 88 % ç 297 äîñëіäæåíèõ ìîðñüêèõ âèäіâ ñòðàæäàþòü âіä ïëàñòèêîâîãî çàáðóäíåííÿ; – çìåíøåííÿ áіîðіçíîìàíіòòÿ îêåàíіâ. Êðіì çàáðóäíåííÿ âîä, çìіíè їõ òåìïåðàòóðíîãî ðåæèìó і õіìі÷íîãî ñêëàäó, íà ÷èñåëüíіñòü áіîëîãі÷íèõ ðåñóðñіâ âïëèâàє íàäìіðíèé âèëîâ òà ïîëþâàííÿ. Áіëüøіñòü ëþäåé ñïîæèâàþòü ïðèáëèçíî âäâі÷і áіëüøå ї æ і , í і æ 50 ðîê і â òîìó, à íàñåëåííÿ íà Çåìë і â ÷îòèðè ðàçè áіëüøå, íіæ íàïðèêіíöі 1960-õ ðîêіâ. Ãîëîâíі äæåðåëà çàáðóäíåííÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó: 1) àòìîñôåðíå çàáðóäíåííÿ; 2) íàôòîâå çàáðóäíåííÿ; 3) òåïëîâå çàáðóäíåííÿ; 4) ðàäіîàêòèâíå çàáðóäíåííÿ; 5) çàáðóäíåííÿ âîäíèì òðàíñïîðòîì; 6) çàáðóäíåííÿ ñòі÷íèìè âîäàìè; 7) ïîáóòîâå çàáðóäíåííÿ.

299 РОЗ ДІЛ V НАВЧИМОСЯ: аналізувати карту океану;  розрізняти види забруднення океанічних вод та джерела їх надходження;  визначати шляхи охорони вод Світового океану від забруднення.

океану.

Працюємо групами (у парі). Дослідіть шляхи потрапляння до океану головних забруднювачів та дізнайтеся про їх вплив на стан води, життя організмів і життєдіяльність людини (за власним вибором).

 Екологічні проблеми

Âñåñâіòíіé ôîíä ïðèðîäè (WWF) – ìіæíàðîäíà íåóðÿäîâà îðãàíіçàöіÿ, ùî çàéìàєòüñÿ çáåðåæåííÿì ïðèðîäè, äîñëіäæåííÿìè òà âіäíîâëåííÿì ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà, – çàíåïîêîєíèé ñòàíîì

Ñâіòîâîãî îêåàíó. Íà çàìîâëåííÿ WWF â÷åíèìè ç íіìåöüêîãî

Іíñòèòóòó Àëüôðåäà Âåãåíåðà áóëî âèÿâëåíî, ùî òàêі ðåãіîíè Ñâіòîâîãî îêåàíó, ÿê Ñåðåäçåìíå òà Ñõіäíîêèòàéñüêå ìîðÿ, ïîäîëàëè

êðèòè÷íі ìåæі çàáðóäíåííÿ.

Працюємо з інформацією. Спираючись на досвід, який отримали в курсі географії 7-го класу, та використовуючи додаткові джерела інформації, спробуйте пояснити, чому саме Середземне та Східнокитайське моря зазнають найбільшого забруднення.

Іíòåíñèâíà ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü ëþäèíè â Òèõîìó îêåàíі ïðèçâåëà äî çàáðóäíåííÿ éîãî âîä і íàâіòü äî çíèùåííÿ äåÿêèõ âèäіâ òâàðèí. Òàê, ùå â XVIII ñò. áóëè çíèùåíі ìîðñüêі êîðîâè (óïåðøå áóëè âіäêðèòі åêñïåäèöієþ Â. Áåðèíãà). Ìàéæå íà ìåæі çíèêíåííÿ ïåðåáóâàþòü êîòèêè é êèòè. Òîìó íèíі їõ ïðîìèñåë îáìåæåíèé. Âåëèêó íåáåçïåêó äëÿ îêåàíó ñòàíîâèòü çàáðóäíåííÿ âîä íàôòîþ, âіäõîäàìè ïðîìèñëîâîñòі. Це цікаво

сконцентровані надзвичайно щільні масиви пластику та інших відходів, 46 %

від загальної маси складають рибальські сітки. Â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі іíòåíñèâíî åêñïëóàòóþòü áіîëîãі÷íі, ìіíåðàëüíі òà åíåðãåòè÷íі ðåñóðñè. ×åðåç íüîãî ïðîõîäÿòü íàéâàæëèâіøі ìîðñüêі øëÿõè, íà éîãî áåðåãàõ ðîçòàøîâàíі íàéáіëüøі ïîðòè ñâіòó. Àêòèâíà äіÿëüíіñòü ëþäèíè ïðèçâåëà äî ðіçêîãî ïîãіðøåííÿ ÿêîñòі âîäè, ïîâіòðÿ, çìåíøåííÿ çàïàñіâ öіííèõ ïðîìèñëîâèõ ðèá òà іíøèõ òâàðèí. Íà åêîëîãі÷íèé ñòàí àòëàíòè÷íèõ âîä íåãàòèâíî âïëèâàþòü íàôòîâі çàáðóäíåííÿ. Òàê, ó êâіòíі 2010 ð. ïіñëÿ âèáóõó â 37 êì âіä óçáåðåææÿ ÑØÀ çàòîíóëà íàôòîâà ïëàòôîðìà «Deepwater Horizon» êîìïàíії BP (Âåëèêà Áðèòàíіÿ). Ó ìîðå âèëèëîñÿ ïîíàä 5 ìëí áàðåëіâ íàôòè, òîæ óñüîìó æèâîìó â ðåãіîíі áóëî çàâäàíî ñåðéîçíîї øêîäè. Öþ òðàãåäіþ â Ìåêñèêàíñüêіé çàòîöі âæå íàçâàíî íàéáіëüøîþ åêîëîãі÷íîþ êàòàñòðîôîþ â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі.

300 РОЗ ДІЛ V

знати

Тихоокеанська сміттєва плям а

– найбільша з п’яти зон накопичення пластику у Світовому океані. Це водоверть сміття у північній частині Тихого океану. Вона плаває між 135–155° зх. д. та 35–42° пн. ш. (на півдорозі між Гаваями та Каліфорнією) Охоплює площу, що майже втричі більша за Україну. На цій ділянці

Велика

(GPGP)

Îñíîâíі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè Іíäіéñüêîãî îêåàíó òі ñàìі, ùî é â ó іíøèõ ÷àñòèíàõ Ñâіòîâîãî îêåàíó. Öå íàñàìïåðåä íàôòîâå çàáðóäíåííÿ, îñîáëèâî â ðåãіîíі Ïåðñüêîї çàòîêè. Ìîðñüêà àêâàòîðіÿ öèõ êðàїí íàéáіëüøå âêðèòà íàôòîâîþ ïëіâêîþ. Ñåðéîçíà íåáåçïåêà çàáðóäíåííÿ îêåàíó âіäáóâàєòüñÿ âіä ïіäãîòîâêè âіéí òà áîéîâèõ äіé. Øâèäêî çðîñòàє ðіâåíü çàáðóäíåííÿ Іíäіéñüêîãî îêåàíó òâåðäèì ñìіòòÿì, ÿêå ñêèäàþòü іç ñóäåí àáî ñòі÷íі âîäè âèíîñÿòü іç

ñóõîäîëó (ìàë. 249). Íà äíі Іíäіéñüêîãî îêåàíó çàõîðîíåíî âåëèêó êіëüêіñòü êîíòåéíåðіâ ç ðіçíèìè òîêñè÷íèìè òà ðàäіîàêòèâíèìè âіäõîäàìè.

Ï і âí і ÷íèé Ëüî ä îâèòè é òà Ï і â ä åííèé îêåàíè ìàþòü äå ù î

ïîä і áí і åêîëîã і ÷í і ïðîáëåìè, äî ÿêèõ íàñàìïåðåä íàëåæèòü ìàñîâå çíèùåííÿ ìî ð ñüêèõ á і îëîã і ÷íèõ ð åñ óð ñ і â, çíèêíåííÿ ïåâíèõ âèä і â ìî ð ñüêèõ òâà ð èí, à ïî-ä ðó ãå, öå ãëîáàëüíà ï ð îáëåìà ñâіòîâîãî ðіâíÿ – òàíåííÿ ëüîäó òà àéñáåðãіâ. Òîìó íåîáõ і äí і і íòåíñèâí і ì і æíà ð

(за власним вибором) і представте у вигляді екологічного плаката, листівки, постера, статті до шкільної газети, презентації (на вибір) задля привернення уваги до проблеми збереження океану: «Океан забезпечує їжею»; «Океан виробляє кисень»; «Океан регулює клімат»; «Океан – найкращий лікар»; «Океан – найбільший смітник»; «Океан –рушій економіки»; «Океан – найбільший музей» або оберіть власну тему  Охорона природи океанів. Çàõèñò ïðèðîäè Ñâіòîâîãî îêåàíó є îäíèì ç àêòóàëüíèõ çàâäàíü ëþäñòâà. Öèì ïèòàííÿì àêòèâíî çàéìàєòüñÿ âïëèâîâà ìіæíàðîäíà îðãàíіçàöіÿ ÎÎÍ, ÿêà ÷åðåç ñòâîðåíó ùå â 1972 ð. Ïðîãðàìó ç íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà (ÞÍÅÏ) ñïðèÿє åêîëîãі÷íî áåçïå÷íîìó âèêîðèñòàííþ ðåñóðñіâ ìîðіâ òà îêåàíіâ. ÞÍÅÏ çàïðîâàäèëà Ãëîáàëüíó ïðîãðàìó äіé ùîäî çàõèñòó ìîðñüêîãî ñåðåäîâèùà âіä çàáðóäíåííÿ íàâêîëèøíіõ îêåàíі÷íèõ

301 РОЗ ДІЛ V

Це

знати Кліматичні моделі показують, що крига у Північному Льодовитому океані повністю розтане до 2050 р. Площа льодового покриву в зимовий період скорочується впродовж останніх 40 років –у середньому на 12 % кожні 10 років. Дослідники зазначають, що головними причинами танення крижаних полів Північного Льодовитого океану є діяльність людини та глобальне потепління. Працюємо групами (у парі). За допомогою географічних джерел інформації дослідіть значення океану в житті людства. Зберіть докази одного з тверджень

îäí і ç ó ñèëëÿ ùîäî îõî ð îíè ï ð è

îäè Ñâіòîâîãî îêåàíó.

цікаво

âîä. Êîíâåíöіÿ ÎÎÍ ç ìîðñüêîãî ïðàâà 1982 ð. çîáîâ’ÿçóє äåðæàâè çàõèùàòè òà çáåðіãàòè ìîðñüêå ñåðåäîâèùå. Äðóãîþ âàæëèâîþ ñâіòîâîþ ñòðóêòóðîþ, ùî îïіêóєòüñÿ îõîðîíîþ Ñâіòîâîãî îêåàíó, є îðãàíіçàöіÿ ÎÎÍ ç ïèòàíü îñâіòè, íàóêè і êóëüòóðè (ÞÍÅÑÊÎ), ÿêà ç äîïîìîãîþ îêåàíîãðàôі÷íèõ ôàõіâöіâ êîîðäèíóє ïðîãðàìè â ãàëóçі ìîðñüêèõ äîñëіäæåíü, ñèñòåì ñïîñòåðåæåííÿ, à òàêîæ ïîì’ÿêøåííÿ ïðîÿâіâ íåáåçïå÷íèõ ÿâèù і áіëüø åôåêòèâíîãî óïðàâëіííÿ îêåàíñüêèìè і ïðèáåðåæíèìè òåðèòîðіÿìè. Âåëèêó óâàãó çáåðåæåííþ ðåñóðñіâ îêåàíіâ ïðèäіëÿþòü і ñâіòîâі äåðæàâíі ëіäåðè. Íà ñàìіòі «Îäèí îêåàí», ùî ïðîâîäèâñÿ â 2022 ð. ó ôðàíöóçüêîìó ïîðòó Áðåñò, ñâіòîâі ëіäåðè çóñòðіëèñÿ, àáè îáãîâîðèòè ãëèáîêîâîäíèé âèäîáóòîê êîðèñíèõ êîïàëèí, ïîñèëåíèé çàõèñò âіäêðèòîãî ìîðÿ òà ïëàíè çáåðåæåííÿ 30 % Ñâіòîâîãî îêåàíó äî 2030 ðîêó. Ïðîáëåìà îõîðîíè ìîðñüêîãî ñåðåäîâèùà є ïðîáëåìîþ ìіæíàðîäíîþ.

ßê ââàæàþòü ó÷åíі, îñíîâíі çàõîäè ùîäî îõîðîíè é ðàöіîíàëüíîãî âèêîðèñòàííÿ ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ Ñâіòîâîãî îêåàíó ïîâèííі ìàòè òàêі çàâäàííÿ: çàáîðîíà ñêèäàííÿ íå÷èñòîò ó âîäó; ñòâîðåííÿ ñëóæáè îõîðîíè áåðåãîâîї çîíè; êîíòðîëü çà âèëîâîì ðèá і òâàðèí; ñòâîðåííÿ ìîðñüêèõ çàïîâіäíèêіâ, çàêàçíèêіâ, íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ; âèçíà÷åííÿ äîïóñòèìèõ êîíöåíòðàöіé çàáðóäíåííÿ, âіäíîâëåííÿ ïðèðîäíèõ ðåñóðñіâ; åêîëîãі÷íà îñâіòà íàñåëåííÿ. Òîìó íèíі ÞÍÅÑÊÎ àêòèâíî ïðîãîëîøóє îá’єêòàìè Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ñàìå àêâàòîðії Ñâіòîâîãî îêåàíó (ìàë. 238). Ìîðñüêі îá’єêòè Ñâіòîâîї ñïàäùèíè âіäіãðàþòü âàæëèâó ðîëü ó áîðîòüáі іç çìіíàìè êëіìàòó. Ìàë. 238. Îá’єêòè Ñâ

çàõîäè ùîäî çáåðåæåííÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó áóëè åôåêòèâíèìè, ëþäè ìàþòü áóòè â

äïîâіäàëüíèìè. Òðåáà ñîðòóâàòè ñìіòòÿ äëÿ ïîäàëüøîї ïåðåðîáêè, îùàäëèâî âèêîðèñòîâóâàòè âîäíі ðåñóðñè, íå çàáðóäíþâàòè íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå. Íà ðіâíі äåðæàâ íåîáõіäíî êîíòðîëþâàòè êіëüêіñòü âèêèäіâ ó ìîðÿ òà îêåàíè, êàðàòè ïîðóøíèêіâ âèñîêèìè øòðàôàìè, âïðîâàäæóâàòè çåëåíó åíåðãåòèêó, êîíòðîëþâàòè âèëîâ ðèá òà âèäîáóâàííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí.

302 РОЗ ДІЛ V

ñïàäùèíè

îêåàí

–

3 – àòîë Àëüäàáðà â Іíäіéñüêîìó îêåàíі; 4 – îñòð

ó Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі Ùîá

іòîâîї

ó Ñâіòîâîìó îêåàíі: 1 – Âàòòîâå ìîðå â Àòëàíòè÷íîìó

і; 2

áóõòà Õà Ëîíã ó Òèõîìó îêåàíі;

Âðàíãåëÿ

і запроваджують екологи?

4. Для чого необхідне міжнародне співробітництво у розв’язанні

5. Наведіть приклади й покажіть на карті

Кейс-випадки

1. З тексту

Діагностуємо навчальні досягнення

Відкрийте посилання https://cutt.ly/3wOlxrJd, щоб виконати тестові завдання.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. У вільний від навчання час здійсніть спостереження (за відеоматеріалами) наслідків негативного впливу людини на природу океану.

2. Презентація власної розробки

303 РОЗ ДІЛ V Працюємо групами (у парі). Скористайтеся географічними джерелами інформації. Здійсніть уявну подорож одним з природоохоронних об’єктів Світового окену (за власним вибором) і переконайтеся в унікальності природи цієї місцевості та необхідності її захисту. Складаємо меседжі до питань

Назвіть сучасні екологічні проблеми Світового океану. Які з них найбільш нагальні в наш час?

Які види забруднення океанічних вод та джерела їх надходження вам відомі?

в Тихому океані? Які способи очищення води океану пропонують

Яка причина утворення Великої сміттєвої плями

задля

та захисту

екологічних проблем? Наведіть приклади діяльності міжнародних організацій

подолання екологічних проблем

природи океану

найвідоміші об’єкти охорони природи океанів.

відомо,

найбільш забрудненими морями є Середземне та Східнокитайське. Вони розташовані в різних океанах. Який океан і за що називають найбруднішим?

параграфа

що

Який вплив на природу морів, які омивають територію України, спричинила повномасштабна війна, що розпочалася в 2022 р.? Хоча нині не здійснюється вилов морепродуктів, біорізноманіття скорочується. Поясніть, чому так відбувається.

фішбоун «Екологічні проблеми океану» про причини та наслідки

одного з океанів (за власним вибором).

Творча лабораторія Побудуйте

діяльності людини для природи

щодо раціонального використання ресурсів

океану

Світового

Оцінка характеру взаємодії діяльності людини та компонентів природи в різних географічних умовах з точки зору концепції сталого розвитку

Презентація матеріалів на одну з тем (за вибором): а) «Шляхи розв’язання екологічних проблем океанів»; б) «Вплив океану на природу та життя людей». 5 Проєкт на тему: «Лист жителям Землі від імені Світового океану». Працюємо з інтернет-ресурсами Перегляньте відеоресурс «Забруднення світового океану: острови сміття і нафта в океані» (https://cutt.ly/7wDhMulE). Який вплив чинить людина на природу океану? Які надаються рекомендації стосовно зменшення рівня забруднення води? Що особисто робите ви, ваша родина задля збереження океану?

§ 2.

§ 4.

§ 5. Кліматотвірні чинники.

§ 6. Циркуляція атмосфери

§ 19. Клімат Південної Америки

§ 20. Води

304 З МІСТ ВСТУП

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії 5 РОЗ ДІЛ I. ЗАКОНОМIРНОСТI ФОРМУВАННЯ ПРИРОД И МАТЕРИКIВ Тема 1. Географічні карти материків

Джерела географічної інформації про материки 11 Тема 2. Закономірності формування рельєфу материків

§ 1.

Геологічні ери та епохи горотворення 19

§ 3. Походження материків.

Тектонічні структури. Форми рельєфу материків 25

Закономірності зміни температури повітря на материках х 30

повітряні маси. Атмосферні опади на материках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . х 36 § 7. Кліматичні пояси та типи клімату. Глобальні зміни клімату у 41 Тема 3. Закономірності поширення природних комплексів материків § 8. Географічна оболонка: її властивості та закономірності розвитку 48 § 9. Природні комплекси материків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 РОЗ ДІЛ II МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРО Т Тема 1. Африка § 10. Географічне положення Африки. Дослідження та освоєння материка . . . . . 60 § 11. Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Африки . . . . . . . . . . . . . . . . 66 § 12. Клімат Африки 72 § 13. Води суходолу Африки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

14. Природні зони Африки 85 § 15. Стихійні явища природи та екологічні проблеми Африки 92 § 16. Населення та держави Африки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98 Тема 2. Південна Америка § 17. Географічне положення Південної Америки. Дослідження

освоєння материка 104

18. Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Південної Америки . . . . . .110

та

115

суходолу Південної Америки 122 § 21. Природні зони Південної Америки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127

екологічні проблеми та природна світова спадщина Південної Америки 134 § 23. Населення та держави Південної Америки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 Тема 3. Австралія § 24. Відкриття та освоєння Австралії. Географічне положення материка 146 § 25. Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Австралії. . . . . . . . . . . . . . 152 § 26. Клімат і води суходолу Австралії 156 § 27. Унікальність рослинності і тваринного світу Австралії. Природні зони . . . . 163

§ 22. Сучасні

§ 28.

§ 29.

§ 30.

§ 37. Сучасні екологічні

§ 39.

§ 40.

§ 42.

Населення та держава-материк Австралія .......................... 169

Океанія – найбільше у світі скупчення островів. Їх походження та особливості природи 173 РОЗ ДІЛ IІІ. ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИ К Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду

Географічне положення Антарктиди. Відкриття та дослідження полярного материка 180 Тема 2. Природа Антарктиди § 31. Природа та екологічні проблеми Антарктиди 185 РОЗ ДІЛ IV. МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ Тема 1. Північна Америка

Географічне положення Північної Америки. Відкриття та дослідження материка 192 § 33. Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Північної Америки . . . . . . 196

34. Клімат Північної Америки 201 § 35. Води суходолу Північної Америки 208

Природні зони Північної Америки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214

§ 32.

§ 36.

проблеми та охорона природи Північної Америки 220

Населення та держави Північної Америки 225 Тема 2. Євразія

§ 38.

положення Євразії. Дослідження материка . . . . . . . . . . . . . . . 231

Географічне

Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Євразії . . . . . . . . . . . . . . . ї 237

41. Клімат Євразії ї 245

Води суходолу Євразії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ї 251 § 43. Природні зони Євразії 257 § 44. Сучасні екологічні проблеми та охорона природи Євразії ї 264 § 45. Населення та політична карта Євразії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ї 269 РОЗ ДІЛ V. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОД И ОКЕАНІВ Тема 1. Закономірності формування рельєфу дна океанів § 46. Загальна характеристика і межі океанів. Тектонічна будова та рельєф дна океанів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 273 § 47. Острови в океанах. Мінеральні ресурси Світового океану 280 Тема 2. Закономірності формування водних мас океанів § 48. Характеристика водних мас океанів 284 § 49. Течії і припливи в океані. Енергетичні та водні ресурси океану . . . . . . . . . . 288 Тема 3. Органічний світ та екологічні проблеми океанів § 50. Органічний світ та біологічні ресурси океанів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 294 § 51. Екологічні проблеми та охорона природи океанів 298