7

Ðåêîìåíäîâàíî

ÓÄÊ 911(076.3)

Ã46

Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè (íàêàç Ìіíіñòåðñòâà îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè âіä 05.02.2024 № 124)

Ã46

підру чника можна за посиланням або QR-кодом https: //cutt.ly/ Vw7euacB

Ãіëüáåðã Ò. Ã.

Ãåîãðàôіÿ : ïіäðó÷. äëÿ 7-ãî êë. çàêë. çàã. ñåðåä. îñâіòè / Òåòÿíà Ãіëüáåðã, Àíäðіé Äîâãàíü, Âàëåðіé Ñîâåíêî. — Êèїâ : Ãåíåçà, 2024. — 272 ñ. : іë.

ISBN 978-617-8353-38-4.

ISBN 9786178353384

Від повід ає мо д ельній навчальній програмі «Географія. 6 – 9 класи» для закладів загальної сере д ньої освіти (автори: Запотоцький С. П., Карпюк Г. І., Гладковський Р. В., Довгань А. І., Совенко В. В., Даценко Л. М., Назаренко Т. Г., Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Нікитчук А. В., Яценко В. С., Довгань Г. Д., Грома В. Д., Горовий О. В.) © Ãіëüáåðã Ò. Ã., Äîâãàíü À. І., Ñîâåíêî Â. Â., 2024 © ÒÎÂ «Ãåíåçà», îðèãіíàëìàêåò, 2024

ÓÄÊ 911(075.3)

Ó 7 êëàñі âè ïðîäîâæèòå âèâ÷àòè ãåîãðàôіþ, ÿêà, ñïîäіâàєìîñü, çóìіëà çàöіêàâèòè âàñ ó ïîïåðåäíüîìó ðîöі. Öüîãîðі÷ âè ïîäîðîæóâàòèìåòå ìàòåðèêàìè é îêåàíàìè íàøîї ïëàíåòè. Ïåðø íіæ ðîçïî÷àòè âèâ÷åííÿ ïàðàãðàôà, âèêîíàéòå çàâäàííÿ òà äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ, çàïðîïîíîâàíі íà ïî÷àòêó êîæíîї òåìè, à ïîòіì ïåðåõîäüòå äî áåçïîñåðåäíüîãî àíàëіçó іíôîðìàöії, êàðò, ñõåì òà ìàëþíêіâ. Ïðàöþþ÷è ç òåêñòîì, âèêîíóþ÷è çàâäàííÿ, çà ïîòðåáè ðîáіòü çàïèñè ó ñâîїõ ðîáî÷èõ çîøèòàõ. Ðîáîòà ç ïіäðó÷íèêîì ìàє ñóïðîâîäæóâàòèñÿ ðîáîòîþ ç ãåîãðàôі÷íèìè êàðòàìè, àòëàñàìè, êîíòóðíèìè êàðòàìè, іíòåðíåò-ðåñóðñàìè òà іíøèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії. Çâåðòàєìî âàøó óâàãó, ùî âêëþ÷åíі â òåêñò ÷èñëîâі äàíі ïðèçíà÷åíі íå äëÿ çàïàì’ÿòîâóâàííÿ, à äëÿ îçíàéîìëåííÿ, àíàëіçó òà ïîðіâíÿííÿ. Ðіçíі âèäè çàâäàíü ïîçíà÷åíî: – çàâäàííÿ äîñëіäíèöüêîãî õàðàêòåðó;

ñàìîñòіéíèé ïîøóê òà àíàëіç іíôîðìàöії; – âñòàíîâëåííÿ âçàєìîçâ’ÿçêіâ òà çàêîíîìіðíîñòåé ó ïðèðîäі; – ðîçâ’ÿçàííÿ ïðîáëåì ïðèðîäíè÷îãî çìіñòó; – ðîáîòà â ãðóïі àáî ïàðі.

Ó ïіäðó÷íèêó âìіùåíî ðіçíі ðóáðèêè. Ðóáðèêà «Ñëîâíè÷îê» ìіñòèòü âèçíà÷åííÿ ãåîãðàôі÷íèõ òåðìіíіâ і ïîíÿòü, ïåðåäáà÷åíèõ íàâ÷àëüíîþ ïðîãðàìîþ.

Ó ðóáðèöі «Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі» âàøó óâàãó àêöåíòîâàíî íà âàæëèâèõ ôàêòàõ ïðî íàøó êðàїíó òà âíåñîê íàøèõ ñïіââіò÷èçíèêіâ ó âèâ÷åííÿ ïðèðîäè ïëàíåòè Çåìëÿ.

Äîäàòêîâó ïіçíàâàëüíó іíôîðìàöіþ ðîçìіùåíî â ðóáðèöі «Äèâîâèæíі ôàêòè». Âîíà äîïîìîæå âàì êðàùå çðîçóìіòè îêðåìі ïèòàííÿ òåìè, ðîçøèðèòè çíàííÿ ïðî ìàòåðèêè òà îêåàíè. Äëÿ âñіõ, õòî öіêàâèòüñÿ ãåîãðàôієþ і ëþáèòü ïîäîðîæóâàòè, ïðîïîíóєìî ðóáðèêó «Êëóá ìàíäðіâíèêіâ».

Äëÿ êðàùîãî ðîçóìіííÿ íàâ÷àëüíîãî ìàòåðіàëó êîðèñòóéòåñÿ íàâåäåíèìè â êіíöі êîæíîãî ïàðàãðàôà çàïèòàííÿìè і çàâäàííÿìè â ðóáðèöі «Ïåðåâіðÿєìî ñåáå»: ÷è ìîæåòå àíàëіçóâàòè ãåîãðàôі÷íі ÿâèùà òà ïðîöåñè, îðієíòóâàòèñÿ ïî êàðòі, âèñëîâëþâàòè âëàñíó äóìêó ùîäî ïðîâåäåíèõ äîñëіäæåíü. Öå áóäå ñòèìóëîì äî ñàìîíàâ÷àííÿ òà áàæàííÿ âèêîðèñòîâóâàòè ñôîðìîâàíі êîìïåòåíöії ó ïîâñÿêäåííîìó æèòòі. Çè÷èìî öіêàâèõ ìàíäðіâîê!

Àâòîðè

Що таке материки?

Це стирчать Земні боки!

У планети шість боків, Шість боків-материків!

Ось Євразія велична.

Там Америка Північна

І Америка Південна.

Ту т Австралія зелена.

Є ще Африка спекотна Й Антарктида захолодна. Наталя Карпенко, у країнська поетеса, пе д агогин я

► Покажіть на карті материки, які згадуються у вірші Н. Карпенко. ► Скільки є материків? Скільки на Землі

1. Ùî òàêå ìàòåðèê. Ïëîùà

1 Співвідношення площ су ходолу і Світового океану

З’ясуйте походження слова «материк». Установіть за малюнком 2, який материк має найбільшу площу, а який – найменшу.

Ñëîâíè÷îê. Ìàòåðèê – öå âåëèêà ÷àñòèíà ñóõîäîëó, ÿêà ç óñіõ áîêіâ îòî÷åíà îêåàíàìè òà ìîðÿìè.

Упізнайте материк за силуетом. Подумайте, чим різняться материки. 1 2 4 5 6

Äèâîâèæíі ôàêòè. Áіëüøà ÷àñòèíà ìàòåðèêіâ ðîçòàøîâàíà â Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі, äå âîíè çàéìàþòü ïîíàä 67 % ïëîùі ïîâåðõíі âñüîãî

ñóõîäîëó і 39 % ïëîùі ïîâåðõíі ïіâêóëі.

2. ×èì êîíòèíåíò âіäðіçíÿєòüñÿ âіä ìàòåðèêà. «Êîíòèíåíò» і

«ìàòåðèê» є áëèçüêèìè çà ñâîїì çíà÷åííÿì òåðìіíàìè, àëå ìàþòü ïåâíі âіäìіííîñòі.

Ñëîâíè÷îê. «Êîíòèíåíò» ç ëàòèíñüêîї ïåðåêëàäàєòüñÿ ÿê «áåçïåðåðâíà ÷àñòèíà ñóõîäîëó, îòî÷åíà âîäîþ».

Є ðіçíі òåîðії ùîäî іñíóâàííÿ êіëüêîñòі êîíòèíåíòіâ. Îäíà ç íàéïîïóëÿðíіøèõ òåîðіé ñâіä÷èòü, ùî êîíòèíåíòіâ ÷îòèðè: Ñòàðèé Ñâіò (Єâðàçіÿ òà Àôðèêà), Íîâèé Ñâіò (Ïіâíі÷íà Àìåðèêà òà Ïіâäåííà Àìåðèêà), Àâñòðàëіÿ òà Àíòàðêòèäà. Äî òîãî ÿê ëþäè ïðîêëàëè Ñóåöüêèé òà Ïàíàìñüêèé êàíàëè, Єâðàçіÿ òà Àôðèêà, à òàêîæ Ïіâíі÷íà òà Ïіâäåííà Àìåðèêà áóëè ç’єäíàíі ñóõîäîëîì. Öі òåðèòîðії ðîçãëÿäàþòü ÿê єäèíі êîíòèíåíòè.

Користуючисьінформацією за QR-кодом, дізнайтеся, які є ще теорії (моделі) щодо кількості континентів.

Ìàòåðèêіâ є øіñòü. Їõíÿ êіëüêіñòü íå ïіääàєòüñÿ ñóìíіâó, ÿê ó âèïàäêó ç êîíòèíåíòàìè. Îäíàê â àíãëîìîâíèõ äæåðåëàõ ìîæíà íàòðàïèòè íà іíøå çíà÷åííÿ ñëîâà «ìàòåðèê» – öå êîíòèíåíòàëüíà ÷àñòèíà áóäü-ÿêîї äåðæàâè ÷è ãîëîâíèé îñòðіâ â îñòðіâíіé êðàїíі. Íàïðèêëàä, ìåøêàíåöü îñòðîâà Òàñìàíіÿ ìîæå ñêàçàòè: «ß âèðóøàþ íà ìàòåðèê», ìàþ÷è íà óâàçі ñàìå Àâñòðàëіþ.

Порівняйте в парі поняття «материк» і «континент». Що між ними спільного і чим вони різняться? Зобразіть схематично.

На думку вчених, о. Нова Зеландія є частиною нового континенту Скористайтеся інформацією за QR-кодом, наведіть докази того, що Нова Зеландія є частиною континенту Зеландія.

3. Ùî òàêå ÷àñòèíà ñâіòó. ×àñòèíà ñâіòó – ïîíÿòòÿ іñòîðèêîêóëüòóðíå.

Ñëîâíè÷îê. ×àñòèíè ñâіòó – іñòîðè÷íî ñôîðìîâàíі ðåãіîíè Çåìëі, ùî âêëþ÷àþòü ìàòåðèêè àáî їõíі âåëèêі ÷àñòèíè ðàçîì іç ïðèëåãëèìè îñòðîâàìè.

×àñòèí ñâіòó є øіñòü (ìàë. 3). Êîíòèíåíò Єâðàçіÿ ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ ÷àñòèí ñâіòó – Єâðîïè é Àçії, à ÷àñòèíà ñâіòó Àìåðèêà ðîçòàøîâàíà íà äâîõ ìàòåðèêàõ – Ïіâäåííà Àìåðèêà é Ïіâíі÷íà Àìåðèêà. Äî òîãî æ ÷àñòèíè ñâіòó âêëþ÷àþòü і ïðèєäíàíі äî íèõ

ìàòåðèêàõ. Öå ïðîÿâ ìіæíàðîäíîї âіäïîâіäàëüíîñòі òà ïðàãíåííÿ äî ìèðó і ñòàáіëüíîñòі ó ñâіòі.

4. Ç ÿêèõ ÷àñòèí ñêëàäàєòüñÿ Ñâіòîâèé îêåàí. Äðóãà íàçâà Çåìëі – «áëàêèòíà ïëàíåòà» – ç’ÿâèëàñÿ íå âèïàäêîâî. Êîëè

ïåðøі êîñìîíàâòè ïîáà÷èëè ïëàíåòó ç êîñìîñó, âîíà ïîñòàëà

ïåðåä íèìè ñàìå â òàêîìó êîëüîðі. ßê âè ãàäàєòå, ÷îìó ïëàíåòà çäàëàñÿ áëàêèòíîþ, à íå çåëåíîþ?

Розгляньте відео американського астронавтаРенді Бресника «Як Земля виглядає з космосу», перейшовши за QR-кодом. Чи видно обриси материків та океанів? Поділіться своїми враженнями.

Ñâіòîâèé îêåàí çàéìàє 361,1 ìëí êì2, ùî ñòàíîâèòü 71 %

ïëîùі çåìíîї ïîâåðõíі (ìàë. 1). Ìàòåðèêè äіëÿòü éîãî íà ï’ÿòü îêåàíіâ (ìàë. 4). Íàçâіòü їõ і ïîêàæіòü íà ôіçè÷íіé êàðòі ñâіòó.

Індійський океан

Південний океан

Атлантичний океан

Північний Льодовитий океан Тихий океан

Ñëîâíè÷îê. ×àñòèíè Ñâіòîâîãî îêåàíó, ÿêі ðîçìіùåíі ìіæ îêðåìèìè ìàòåðèêàìè, íàçèâàþòü îêåàíàìè.

Ìåæі çіòêíåííÿ ïîâåðõíі îêåàíіâ і ìîðіâ ç ïîâåðõíåþ ñóõîäîëó

íàçèâàþòü áåðåãîâîþ ëіíієþ.

Íàéãëèáøîþ äіëÿíêîþ Ñâіòîâîãî îêåàíó є Ìàðіàíñüêèé æîëîá (11 022 ì) ó Òèõîìó îêåàíі. Ìåíøèìè ÷àñòèíàìè Ñâіòîâîãî îêå-

àíó є ìîðÿ, çàòîêè і ïðîòîêè. Îêåàíè ìàþòü âåëèêèé âïëèâ íà

ôîðìóâàííÿ ïðèðîäíèõ óìîâ ìàòåðèêіâ і ïðèëåãëèõ îñòðîâіâ. Äèâîâèæíі ôàêòè. Âñåñâіòíіé äåíü îêåàíіâ âіäçíà÷àþòü 8 ÷åðâíÿ. Ñïіâðîáіòíèêè áàãàòüîõ çîîïàðêіâ, àêâàðіóìіâ, äåëüôіíàðіїâ êîîðäèíóþòü ñâîї çóñèëëÿ, ùîá áîðîòèñÿ çà çáåðåæåííÿ áіîðіçíîìàíіòòÿ ìåøêàíöіâ ìîðñüêèõ ãëèáèí.

Наведіть приклад впливу океанів на природу материків. Поясніть.

Дослідіть, користуючись фізичною картою світу або глобусом, яка паралель проходить тільки по океанах.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Порівняльна характеристика

1. Êîðèñòóþ÷èñü ðіçíèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії, ñêëàäіòü ïîðіâíÿëüíó õàðàêòåðèñòèêó ÷àñòèí Ñâіòîâîãî îêåàíó. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ «Îêåàíè Çåìëі».

Назва океану Площа, млн

2. Çíàéäіòü íà ôіçè÷íіé êàðòі ñâіòó â àòëàñі ìàòåðèêè, ÷àñòèíè ñâіòó é âèçíà÷òå їõíþ áåðåãîâó ëіíіþ.

3. Ïіäïèøіòü íà êîíòóðíіé êàðòі ñâіòó íàéáіëüøі ïіâîñòðîâè, îñòðîâè, ìîðÿ і çàòîêè.

Перевіряємо себе

1. Ïåðåãëÿíüòå âіäåî çà QR-êîäîì. Ñêëàäіòü äî íüîãî äâà çàïèòàííÿ.

2. ×èì âіäðіçíÿþòüñÿ ìàòåðèêè âіä êîíòèíåíòіâ?

3. Ïîêàæіòü íà ôіçè÷íіé êàðòі ñâіòó ìàòåðèêè, ÿêі ðîçìіùåíі òіëüêè ó Ïіâíі÷íіé і òіëüêè ó Ïіâäåííіé ïіâêóëÿõ.

4. Íàçâіòü òðè ðå÷і, ÿêі âèâ÷èëè íà óðîöі, äâі ðå÷і, ÿêі âàñ çàöіêàâèëè, і îäíó, ùîäî ÿêîї ó âàñ âèíèêëî çàïèòàííÿ. Клуб мандрівників. Емблемою олімпійського ру х у є п’ять взаємопов’язаних кілець, забарвлених у синій, жовтий, чорний, зелений і червоний кольори, на білому тлі. Поясніть, що символізують ці кільця.

1. Äëÿ ÷îãî êëàñèôіêóþòü êàðòè. Ãåîãðàôі÷íі êàðòè ìàòåðèêіâ є âàæëèâèì іíñòðóìåíòîì äëÿ âèâ÷åííÿ ïðèðîäè Çåìëі, ðîçòàøóâàííÿ ðіçíèõ òåðèòîðіé, ôîðì ðåëüєôó, ãіäðîãðàôії, êëіìàòó òà іíøèõ îá’єêòіâ ó ïðîñòîðі. ßêùî íàâ÷èòèñÿ ïðàâèëüíî ÷èòàòè

êàðòó, ìîæíà îäåðæàòè áàãàòî êîðèñíîї іíôîðìàöії. Є âåëèêà êіëüêіñòü ðіçíîìàíіòíèõ êàðò. Òîìó іñíóє ïîòðåáà â їõíіé êëàñèôіêàöії. Êëàñèôіêàöіþ çäіéñíþþòü ç ìåòîþ øâèäêîãî ïîøóêó ïîòðіáíîї іíôîðìàöії, ñòâîðåííÿ êàòàëîãіâ, ñïèñêіâ êàðò.

Ñëîâíè÷îê. Êëàñèôіêàöіÿ êàðò – öå ïîäіë їõ íà âèäè çà ïåâíîþ îçíàêîþ.

2. ßêі є êëàñèôіêàöії êàðò. Іñíóþòü ðіçíі êëàñèôіêàöії ãåîãðàôі÷íèõ êàðò. Íàïðèêëàä, êàðòè ìîæíà ðîçïîäіëèòè çà ìàñøòàáîì, ïðîñòîðîâèì îõîïëåííÿì òåðèòîðії, çìіñòîì (òåìàòèêîþ) òà ïðèçíà÷åííÿì (ìàë. 5).

З курсу географії 6 класу пригадайте, як поділяють карти за масштабом, за потреби скористайтеся малюнком 5. Äåòàëüíіñòü çîáðàæåííÿ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ çìåíøóєòüñÿ çі çìåíøåííÿì ìàñøòàáó êàðòè. Òîìó íà ñâіòîâèõ êàðòàõ çåìíà ïîâåðõíÿ çîáðàæåíà óçàãàëüíåíî é ìàє íåòî÷íîñòі â çîáðàæåííі îáðèñіâ îêåàíіâ, ìàòåðèêіâ òà îñòðîâіâ. Íà ñåðåäíüîìàñøòàáíèõ

âåëèêîìàñøòàáíі êàðòè.

за масштабом.

Çà îõîïëåííÿì òåðèòîðії ðîçðіçíÿþòü êàðòè ñâіòó, ïіâêóëü, ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ, îêðåìèõ ìàòåðèêіâ, їõíіõ ÷àñòèí, êðàїí òîùî.

Визначте, у якої групи карт (за охопленням території) масштаб менший, а у якої – більший. Чому?

За малюнком 5 з’ясуйте, на які дві основні групи поділяють карти за змістом.

Íà óðîêàõ ãåîãðàôії â 7 êëàñі âè áóäåòå ïðàöþâàòè іç çàãàëüíîãåîãðàôі÷íèìè êàðòàìè ìàòåðèêіâ, íà ÿêèõ âіäîáðàæåíî ðåëüєô ìіñöåâîñòі, ðі÷êè, îçåðà, íàñåëåíі ïóíêòè òà îêåàíè (іç ïîçíà÷åííÿì ãëèáèí, åëåìåíòіâ äíà, òå÷іé).

Íà âіäìіíó âіä çàãàëüíîãåîãðàôі÷íèõ êàðò, òåìàòè÷íі êàðòè õàðàêòåðèçóþòü ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè òà ÿâèùà ïåâíîї òåìàòèêè, ÿêà, ÿê ïðàâèëî, çàçíà÷åíà â їõíіé íàçâі. Íàïðèêëàä, òåêòîíі÷íà êàðòà, êëіìàòè÷íà êàðòà, êàðòà ðîñëèííîñòі, êàðòà ґðóíòіâ, ãåîëîãі÷íà êàðòà, êàðòà íàñåëåííÿ òîùî. Òîáòî íà òåìàòè÷íèõ êàðòàõ çîáðàæóþòü îäèí àáî äâà êîìïîíåíòè ïðèðîäè àáî ãîñïîäàðñòâà (íàïðèêëàä, ґðóíòè ÷è ïðèðîäíі çîíè, ãóñòîòó íàñåëåííÿ).

Масштаб 1 : 35 000 000

Масштаб 1 : 850 000

Масштаб 1 : 22 000 000

Назвіть три ознаки, за якими відрізняються к арти на малюнку.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Âàâèëîíñüêà êàðòà ñâіòó –

öå ãëèíÿíà òàáëè÷êà ç Ìåñîïîòàìії, íà ÿêіé çîáðà-

æåíî îá’єêòè âіäîìîãî âàâèëîíÿíàì ñâіòó. Âîíà

ìіñòèòü ÿê ðåàëüíі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè, òàê і ìіôîëîãі÷íі åëåìåíòè і є єäèíîþ âіäîìîþ ãåîãðàôі÷íîþ êàðòîþ ñâіòó ç öüîãî ðåãіîíó, ùî çáåðåãëàñÿ ç òèõ ÷àñіâ (ìàë. 6). Ñòâîðåíà â êіíöі VIII – íà ïî÷àòêó VII ñòîëіòòÿ äî í. å.

Запишіть приклади тематичних і загальногеографічних карт для 7 класу.

Розгляньте «Тектонічну карту світу» на форзаці підручника. Яку інформацію подано на цій карті?

Ãåîãðàôі÷íі êàðòè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ðіçíèõ ãàëóçÿõ ãîñïîäàðñòâà, à òàêîæ ó íàóêîâіé і êóëüòóðíіé ñôåðàõ äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Òîìó çà ïðèçíà÷åííÿì ðîçðіçíÿþòü êàðòè: М ал 6 Вавилонська карта с віт у

íàâ÷àëüíі, òóðèñòè÷íі, êóëüòóðíî-îñâіòíі, íàóêîâî-äîâіäêîâі, íàâіãàöіéíі, âіéñüêîâі, ñèíîïòè÷íі òà іí.

Класифікуйте карти за призначенням. За якою ще ознакою можна класифікувати подані карти?

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ó 2020 ðîöі âèéøëà äðóêîì ðîçêëàäíà êàðòà-ðîçìàëüîâêà «Ìîÿ êàðòà Óêðàїíè», íà ÿêіé ïîçíà÷åíî іñòîðè÷íі òà êóëüòóðíі ïàì’ÿòêè, ïðèðîäíі îá’єêòè òà îñåðåäêè íàðîäíîãî äåêîðàòèâíî-óæèòêîâîãî ìèñòåöòâà Óêðàїíè.

Îòæå, ãåîãðàôі÷íі êàðòè âіäіãðàþòü âèíÿòêîâî âàæëèâó ðîëü ó âèâ÷åííі ãåîãðàôії. Âîíè ìàþòü âåëèêó іíôîðìàòèâíіñòü, îãëÿäîâіñòü, íàî÷íіñòü, äîçâîëÿþòü âñòàíîâëþâàòè ïðè÷èííî-íàñëіäêîâі çâ’ÿçêè òà âçàєìîçàëåæíîñòі, ðîçâèâàþòü ãåîãðàôі÷íå і ïðîñòîðîâå ìèñëåííÿ.

Перевіряємо себе

1. Ç ÿêîþ ìåòîþ êëàñèôіêóþòü êàðòè?

2. Ðîçãëÿíüòå êàðòè íàâ÷àëüíîãî àòëàñó: ôіçè÷íó êàðòó Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè і êàðòó ïіâêóëü. Âèçíà÷òå, äî ÿêîãî âèäó âîíè íàëåæàòü çà îõîïëåííÿì òåðèòîðії òà çìіñòîì. Âèçíà÷òå, ÿêà ç öèõ êàðò ìàє äðіáíіøèé ìàñøòàá. Íàâåäіòü òðè àðãóìåíòè íà ïіäòâåðäæåííÿ ñâîєї âіäïîâіäі.

3. Êîðèñòóþ÷èñü ìàñøòàáîì, âèìіðÿéòå äîâæèíó ñõіäíîї ÷àñòèíè Àâñòðàëії ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü íà ãëîáóñі é êàðòі øêіëüíîãî àòëàñó. ßêèé âèñíîâîê ìîæíà çðîáèòè íà îñíîâі öèõ âèìіðþâàíü?

4. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Äîïîâíіòü ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ / äіçíàëàñÿ... ; Áóëî öіêàâî... ; Ìåíі çàõîòіëîñÿ... .

Клуб мандрівників.

Пригадайте правила аналізу географічної карти, перейшовши за QR-кодом.

Здійсніть уявну подорож за допомогою

території?

1. Ùî òàêå êàðòîãðàôі÷íà ãåíåðàëіçàöіÿ. Ãåîãðàôі÷íà êàðòà – çìåíøåíå óçàãàëüíåíå çîáðàæåííÿ çåìíîї ïîâåðõíі íà ïëîùèíі, âèêîíàíå çà äîïîìîãîþ óìîâíèõ çíàêіâ і ïîáóäîâàíå ç âèêîðèñòàííÿì ìàòåìàòè÷íèõ ñïîñîáіâ. Íà êàðòі, íàâіòü âåëèêîãî ìàñøòàáó, íåìîæëèâî äåòàëüíî ïåðåäàòè âñі åëåìåíòè ìіñöåâîñòі. Îòæå, ïîòðіáíî âèáèðàòè ç-ïîìіæ íèõ íàéãîëîâíіøі é íàéòèïîâіøі. Äëÿ öüîãî çäіéñíþþòü êàðòîãðàôі÷íó ãåíåðàëіçàöіþ. Ñëîâíè÷îê. Êàðòîãðàôі÷íà ãåíåðàëіçàöіÿ – öå âіäáіð åëåìåíòіâ, їõ óçàãàëüíåííÿ é âèáіð ãîëîâíîãî äëÿ çîáðàæåííÿ íà êàðòі.

Ãåíåðàëіçàöіþ çàâæäè çäіéñíþþòü ç óðàõóâàííÿì ìàñøòàáó òà ïðèçíà÷åííÿ êàðòè. Çàâäÿêè ãåíåðàëіçàöії íà êàðòі íåìàє íåñóòòєâèõ çà öüîãî ìàñøòàáó äåòàëåé ìіñöåâîñòі. Âіäïîâіäíî äî âèìîã êàðòîãðàôі÷íîї ãåíåðàëіçàöії ðîçðîáëÿþòü óìîâíі ïîçíà÷åííÿ äëÿ ãåîãðàôі÷íèõ êàðò. Розгляньте малюнок 7. Зробіть висновок: у чому саме проявилася генералізація на цих зображеннях.

якщо не здійснювати генералізації?

2. Ùî òàêå ñïîòâîðåííÿ íà êàðòàõ і ÷îìó âîíè âèíèêàþòü. Чим зручніше користуватися у повсякденному

Êàðòîãðàôè ðîçðîáèëè ñïîñîáè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ìîæíà ïåðåäàòè íà ïëîùèíі òå, ùî ìè áà÷èìî íà ãëîáóñі, áіëüø-ìåíø òî÷íî. Àëå ùîá ðîçãîðíóòè êóëÿñòó ïîâåðõíþ ãëîáóñà íà ïëîùèíі, îäíі äіëÿíêè ãåîãðàôі÷íîї êàðòè ðіâíîìіðíî ðîçòÿãóþòü, íàòîìіñòü іíøі ðіâíîìіðíî ñòèñêàþòü (ìàë. 8). Òîìó ïðè çîáðàæåííі çåìíîї ïîâåðõíі íà êàðòі âèíèêàþòü ñïîòâîðåííÿ. Çàçâè÷àé ñïîòâîðåííÿ çàçíàþòü âіäñòàíі ìіæ îá’єêòàìè, à òàêîæ їõíі ïëîùі, ôîðìè і êóòè.

Чи можна уникнути спотворень при побудові дрібномасштабних географічних карт?

Поясніть це на конкретних прикладах.

Äèâîâèæíі ôàêòè.  åïîõó Âіäðîäæåííÿ ìèñòåöòâî êàðòîãðàôіâ öіíóâàëîñÿ íàñòіëüêè, ùî ãåîãðàôі÷íèìè êàðòàìè ïðèêðàøàëè ñòіíè àïàðòàìåíòіâ òàê ñàìî, ÿê êàðòèíàìè õóäîæíèêіâ. Äî âèíàõîäó äðóêàðñòâà êàðòè ìàëþâàëè âðó÷íó, êîøòóâàëè âîíè äóæå äîðîãî, і íåðіäêî íà íèõ íàíîñèëîñÿ áàãàòî ìàëþíêіâ, òàê ùî âîíè і ñïðàâäі ìàëî ÷èì ïîñòóïàëèñÿ æèâîïèñíèì ïîëîòíàì.

3. ßêі є âèäè óìîâíèõ çíàêіâ íà ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ. Âèêîðèñòàííÿ óìîâíèõ çíàêіâ – îäíà ç îñíîâíèõ îñîáëèâîñòåé áóäüÿêîї ãåîãðàôі÷íîї êàðòè. Óìîâíі ïîçíà÷åííÿ – öå òå, ùî âіäðіçíÿє êàðòó âіä іíøèõ äæåðåë ãåîãðàôі÷íîї іíôîðìàöії: âіä àåðî- òà êîñìі÷íèõ çíіìêіâ, òåêñòіâ, òàáëèöü, ìàêåòіâ.

Ñëîâíè÷îê. Óìîâíі ïîçíà÷åííÿ íà êàðòі – öå ãðàôі÷íі ñèìâîëè é çíàêè, ÿêèìè ïîçíà÷àþòü ðîçòàøóâàííÿ ðіçíèõ îá’єêòіâ і ÿâèù, à òàêîæ їõíі ÿêіñíі é êіëüêіñíі õàðàêòåðèñòèêè.

Óìîâíі çíàêè, ÿêі âèêîðèñòîâóþòüñÿ íà ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ, ìîæíà ïîäіëèòè íà ÷îòèðè ãðóïè: êîíòóðíі (ìàñøòàáíі), çíà÷êîâі (ïîçàìàñøòàáíі), ëіíіéíі é áóêâåíî-öèôðîâі (ìàë. 9).

Контурні (масштабні)

Значкові (позамасштабні) Лінійні Буквено-цифрові М ал 9 Види умовних знаків

Êîíòóðíі (ìàñøòàáíі) óìîâíі ïîçíà÷åííÿ ñêëàäàþòüñÿ іç çîâíіøíüîãî êîíòóðó îá’єêòà é óìîâíèõ çíàêіâ, ÿêі éîãî çàïîâíþþòü. Êîíòóðíі óìîâíі ïîçíà÷åííÿ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çîáðàæåííÿ îá’єêòіâ, ðîçìіðè ÿêèõ ìàþòü áóòè âèðàæåíі â ìàñøòàáі êàðòè (ìàë. 10).

Çà äîïîìîãîþ çíà÷êîâèõ (ïîçàìàñøòàáíèõ) óìîâíèõ ïîçíà÷åíü çîáðàæóþòü íà êàðòàõ îá’єêòè, ÿêі íå âèðàæåíі â ìàñøòàáі êàðòè. Öå ìîæóòü áóòè ñõåìàòè÷íі ìàëþíêè, ãåîìåòðè÷íі ôіãó-

ðè, áóêâåíі ñèìâîëè. Òàêèìè çíàêàìè íà êàðòі ïîçíà÷àþòü ðîäîâèùà êîðèñíèõ êîïàëèí, íàñåëåíі ïóíêòè, åëåêòðîñòàíö

òà іíøі îá’єêòè (ìàë. 11).

Çà äîïîìîãîþ ëіíіéíèõ óìîâíèõ ïîçíà÷åíü çîáðàæóþòü îá’єêòè

ëіíіéíîãî õàðàêòåðó. Çà ñâîєþ äîâæèíîþ і êîíôіãóðàöієþ öі óìîâ-

íі çíàêè є ìàñøòàáíèìè, à çà øèðèíîþ – ïîçàìàñøòàáíèìè. Öå ðі÷êè, äîðîãè, êîðäîíè, ëіíії çâ’ÿçêó, òðóáîïðîâîäè (ìàë. 12).

çíàêіâ òàêîæ íàëåæàòü іçîëіíії: ë

ç îäíàêîâèìè çíà÷åííÿìè àáñîëþòíèõ âèñîò (іçîãіïñè), àòìîñôåðíîãî òèñêó (іçîáàðè), ìîðñüêèõ ãëèáèí (іçîáàòè), îïàäіâ (іçîãієòè), ñîëîíîñòі (іçîãàëіíè) òà іí.

Áóêâåíî-öèôðîâі óìîâíі çíàêè äàþòü äîäàòêîâó ÿêіñíó òà êіëüêіñíó õàðàêòåðèñòèêó ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ íà êàðòі. Íàïðèêëàä: íàçâè íàñåëåíèõ ïóíêòіâ, ïîçíà÷êè âèñîò íàä ðіâíåì ìîðÿ і ïîçíà÷êè ãëèáèí, äîâæèíó äóãè îäíîãî ãðàäóñà ïàðàëåëі â êіëîìåòðàõ і ò. іí. Âîíè ìàþòü âèãëÿä îäíієї ÷è êіëüêîõ áóêâ, öіëèõ àáî ñêîðî÷åíèõ ñëіâ òà ÷èñåë (ìàë. 13).

якихось

висновки.

Çíàííÿ êàðòè – öå çíàííÿ âçàєìîðîçòàøóâàííÿ ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ, їõíіõ ïëîù, ðîçìіðіâ, ôîðì, óìіííÿ çíàõîäèòè їõ íà êàðòі, çíàííÿ ãåîãðàôі÷íîї íîìåíêëàòóðè. (Ïðèãàäàéòå, ùî òàêå ãåîãðàôі÷íà íîìåíêëàòóðà. Íàâåäіòü ïðèêëàäè.)

Перевіряємо себе

1. Ùî òàêå êàðòîãðàôі÷íà ãåíåðàëіçàöіÿ? ×îìó áåç ãåíåðàëіçàöії íå ìîæíà áóëî á ñòâîðþâàòè ãåîãðàôі÷íі êàðòè?

2. Ùî òàêå ñïîòâîðåííÿ íà êàðòàõ? ×è ìîæíà ñòâîðèòè êàðòó áåç ñïîòâîðåíü?

3. Íà ÿêі ãðóïè ïîäіëÿþòüñÿ óìîâíі çíàêè, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ íà ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.

4. ßêі ãðóïè óìîâíèõ çíàêіâ âèêîíàíî â ìàñøòàáі êàðòè, à ÿêі – íі?

5. Íàïèøіòü êîðîòêå ïîâіäîìëåííÿ, îöіíþþ÷è ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Ðîçïî÷íіòü

ëіíіé. Öі ëіíії óòâîðþþòü ãðàäóñíó ñіòêó (ìàë. 14).

Ма л 14. Градусна сітка М ал 15 Паралелі показують напрямок захід-схід

Ïîïåðå÷íі ëіíії – öå ïàðàëåëі, à âåðòèêàëüíі – ìåðèäіàíè. Ãðàäóñíà ñіòêà є õàðàêòåðíîþ îçíàêîþ áóäü-ÿêîї ãåîãðàôі÷íîї êàðòè. Öі ëіíії, ùî óòâîðþþòü ãðàäóñíó ñіòêó, ìàòåìàòè÷íî ðîçðàõîâàíі і âïåðøå ç’ÿâèëèñÿ íà êàðòàõ Åðàòîñôåíà і Ïòîëåìåÿ. Óñі ëіíії ãðàäóñíîї ñіòêè óÿâíі, â ïðèðîäі їõ íå іñíóє. Ëþäè ïðèäóìàëè їõ äëÿ òîãî, ùîá òî÷íî âèçíà÷àòè ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ áóäü-ÿêîї òî÷êè íà çåìíіé ïîâåðõíі. Ñëîâíè÷îê. Ãðàäóñíà ñіòêà – ñèñòåìà ìåðèäіàíіâ òà ïàðàëåëåé íà ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ, ÿêà ñëóæèòü äëÿ âіäëіêó ãåîãðàôі÷íèõ êîîðäèíàò.

2. ßê ðîçòàøîâàíі ïàðàëåëі é ìåðèäіàíè. Çíàéäіòü íà ìàëþíêó 15 åêâàòîð. Âè çíàєòå, ùî öÿ óÿâíà ëіíіÿ ïðîâåäåíà íà îäíàêîâіé âіäñòàíі âіä Ïіâíі÷íîãî і Ïіâäåííîãî ïîëþñіâ. Ñëîâî «åêâà-

òîð» ó ïåðåêëàäі ç ëàòèíñüêîї îçíà÷àє «óðіâíþâà÷». Âіí äіëèòü Çåìëþ íà äâі îäíàêîâі ÷àñòèíè – Ïіâíі÷íó і Ïіâäåííó ïіâêóëі. Ïî îáèäâі ñòîðîíè âіä åêâàòîðà ðîçòàøîâàíі ïàðàëåëі (ç ãðåöüêîї «ïàðàëåëü» – òîé, ùî éäå ïîðÿä). І öå äіéñíî òàê, àäæå âñі

òî÷êè îäíîї ïàðàëåëі ìіñòÿòüñÿ íà îäíàêîâіé âіäñòàíі âіä åêâàòîðà. Їõ ìîæíà ïðîâåñòè ÷åðåç áóäü-ÿêó òî÷êó çåìíîї êóëі. Âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ äîâæèíà ïàðàëåëåé çìåíøóєòüñÿ. Êîæíà ïàðàëåëü

ïîêàçóє íàïðÿìîê çàõіä-ñõіä (ìàë. 15). Çðîçóìіëî, ùî åêâàòîð – öå íàéäîâøà ïàðàëåëü. Éîãî äîâæèíà – ïîíàä 40 000 êì. Íàéêîðîòøі ïàðàëåëі ðîçòàøîâàíі ïîáëèçó Ïіâíі÷íîãî і Ïіâäåííîãî ïîëþñіâ. Ñàìі æ ïîëþñè – öå òî÷êè, à çíà÷èòü, íå ìàþòü äîâæèíè.

Ñëîâíè÷îê. Ïàðàëåëü – öå óÿâíà ëіíіÿ íà çåìíіé êóëі, ïðîâåäåíà íà îäíàêîâіé âіäñòàíі âіä åêâàòîðà.

Знайдіть на карті світу кілька паралелей. Де підписано їхні градуси?

Яка паралель на карті найдовша, а яка – найкоротша?

За паралелями визначте, у якому напрямку від Києва розміщене місто Токіо.

Çíàéäіòü íà êàðòі ïіâêóëü Ïіâíі÷íèé і Ïіâäåííèé ïîëþñè. Їõ ç’єäíóþòü äóãîïîäіáíі ëіíії (ïіâêîëà) – ìåðèäіàíè (ìàë. 16). Ìåðèäіàíè ïîêàçóþòü íàïðÿìîê ïіâíі÷-ïіâäåíü. Ó ïåðåêëàäі ç ëàòèíñüêîї ñëîâî «ìåðèäіàí» îçíà÷àє «ïîëóäåííà ëіíіÿ». Âè âæå çíàєòå, ùî її íàïðÿìîê çáіãàєòüñÿ ç íàïðÿìêîì òіíі âіä ïðåäìåòіâ îïіâäíі. Ìåðèäіàíè, ÿê і ïàðàëåëі, ìîæíà ïðîâåñòè ÷åðåç áóäü-ÿêó òî÷êó çåìíîї êóëі. Àëå íà âіäìіíó âіä ïàðàëåëåé, âñі ìåðèäіàíè îäíàêîâîї äîâæèíè – ïðèáëèçíî 20 000 êì. Íà Ïіâíі÷íîìó і Ïіâäåííîìó ïîëþñàõ ìåðèäіàíè ñõîäÿòüñÿ â îäíіé òî÷öі. Ñëîâíè÷îê. Ìåðèäіàí – öå óÿâíà ëіíіÿ (ïіâêîëî) íà çåìíіé êóëі, ÿêà ç’єäíóє Ïіâíі÷íèé і Ïіâäåííèé ïîëþñè çà íàéêîðîòøîþ âіäñòàííþ.

3. ßêèé âèãëÿä ìàє ãðàäóñíà ñіòêà íà ãëîáóñі é ãåîãðàôі÷íèõ êàðòàõ. Íà ãëîáóñі âñі ïàðàëåëі ìàþòü ôîðìó êіë, ðàäіóñ ÿêèõ çìåíøóєòüñÿ äî ïîëþñіâ, à âñі ìåðèäіàíè – ôîðìó äóã îäíàêîâîї М ал. 16 . Меридіани

äîâæèíè. Íà êàðòі òіëüêè åêâàòîð – ïðÿìà ëіíіÿ, іíøі ïàðàëåëі ìàþòü âèãëÿä äóã. Ñåðåä ìåðèäіàíіâ îäèí òіëüêè ñåðåäèííèé –ïðÿìà ëіíіÿ, à іíøі – äóãè îäíàêîâîї äîâæèíè.

Є êàðòè, íà ÿêèõ ìåðèäіàíè і ïàðàëåëі âèãëÿäàþòü ïî-іíøîìó.

Öå ðåçóëüòàò ðіçíèõ ñïîñîáіâ і ïðèéîìіâ çîáðàæåííÿ âèïóêëîї

ïîâåðõíі Çåìëі íà ïëîùèíі. Âàì óæå âіäîìî, ùî âèïóêëó ïîâåðõíþ íåìîæëèâî çðîáèòè ïëîñêîþ áåç ñïîòâîðåíü. Ùî áëèæ÷å äî

ïîëþñіâ, òî áіëüø ïîìіòíі ñïîòâîðåííÿ íà öіé êàðòі.

Ма л. 17. Визначення напрямків за паралелями і меридіанами

Використовуючи фізичну карту світу та глобус, порівняйте, як виглядають Антарктида та острів Гренландія.

Îòæå, ãðàäóñíà ñіòêà íà êàðòàõ ìîæå ìàòè ðіçíèé âèãëÿä. Íà ãëîáóñі âîíà çàâæäè ñêëàäàєòüñÿ ç êіë òà íàïіâêіë. Àëå âàæëèâî

ïàì’ÿòàòè, ùî âèçíà÷àòè íàïðÿìêè íà êàðòі ïîòðіáíî çà ïàðàëåëÿìè і ìåðèäіàíàìè (ìàë. 17).

4. ßê âåäóòü âіäëіê âіäñòàíåé çà ïàðàëåëÿìè і ìåðèäіàíàìè. Îñêіëüêè ìè ìàєìî ñïðàâó ç äóãàìè і êîëàìè, òî âñі ðîçðàõóíêè íà êàðòàõ і ãëîáóñі ïîòðіáíî ðîáèòè â ãðàäóñíèõ âåëè÷èíàõ (òîìó é ñіòêà íàçèâàєòüñÿ ãðàäóñíîþ). Âñі ïàðàëåëі – êîëà âåëè÷èíîþ 360 , çîêðåìà é åêâàòîð. Éîãî íàçèâàþòü íóëüîâîþ ïàðàëåëëþ і âіä íüîãî âåäóòü âіäëіê іíøèõ ïàðàëåëåé. Âіä åêâàòîðà äî êîæíîãî іç ïîëþñіâ âіäñòàíü ñòàíîâèòü 90 . Óñі ìåðèäіàíè çà äîâæèíîþ îäíàêîâі. Òîìó äîìîâèëèñÿ âåñòè âіäëіê âіä íóëüîâîãî ìåðèäіàíà. Äèâîâèæíі ôàêòè. Íóëüîâèé ìåðèäіàí ïðîõîäèòü ÷åðåç Êîðîëіâñüêó îáñåðâàòîðіþ â ïåðåäìіñòі Ëîíäîíà – Ãðèíâі÷і (Âåëèêà Áðèòàíіÿ). Ñàìå òîìó íóëüîâèé ìåðèäіàí îòðèìàâ äðóãó íàçâó – «Ãðèíâіöüêèé» (ìàë. 18).

Royal Observator y, Greenwich)

Íà êàðòàõ і ãëîáóñі ëіíії ìåðèäіàíіâ і ïàðàëåëåé, ÿê ïðàâèëî, ïðîâîäÿòü ÷åðåç 10 . Äëÿ ìåðèäіàíіâ ãðàäóñè ïіäïèñóþòü óçäîâæ åêâàòîðà àáî íà âåðõíіé і íèæíіé ðàìêàõ êàðòè, à äëÿ ïàðàëåëåé – íà áîêîâèõ ðàìêàõ.

Îòæå, âіä åêâàòîðà âçäîâæ ìåðèäіàíіâ âåäóòü âіäëіê âіäñòàíåé ó ãðàäóñàõ íà ïіâíі÷ і ïіâäåíü (âіä 0 äî 90). Âіä Ãðèíâіöüêîãî ìåðèäіàíà âçäîâæ ïàðàëåëåé âåäóòü âіäëіê âіäñòàíåé ó ãðàäóñàõ íà ñõіä і çàõіä (âіä 0 äî 180).

Äëÿ ñòâîðåííÿ êàðò і ðîáîòè ç íèìè

âèêîðèñòîâóþòü ãðàäóñíі âåëè÷èíè.

Àëå äëÿ âèìіðþâàíü, ÿêі ïðîâîäÿòü íà

ìіñöåâîñòі, êðàùå âèêîðèñòîâóâàòè ìіðè äîâæèíè. 1 ïî ìåðèäіàíó é åêâà-

òîðó äîðіâíþє ïðèáëèçíî 111 êì. ßê öå ìîæíà âèçíà÷èòè? Äîâæèíà 1 äóãè ïàðàëåëі íà ðіçíèõ øèðîòàõ áóäå íåîäíàêîâîþ (ìàë. 19). Ùî áëèæ÷å äî ïîëþñіâ, òî âîíà áóäå ìåíøîþ.

Визначте за картою України, між якими паралелями і меридіанами розташована територія України.

Перевіряємо себе

1. Ïîðіâíÿéòå ïàðàëåëü і ìåðèäіàí. ßêі ìіæ íèìè âіäìіííîñòі?

2. Âіäñòàíü ìіæ òî÷êàìè íà ïàðàëåëі 40 ïí. ø. ñòàíîâèòü 15 . Âèçíà÷òå âіäñòàíü ìіæ öèìè òî÷êàìè ó êіëîìåòðàõ.

3. ×è ìîæíà ó êëàñі àáî â êіìíàòі âäîìà ïðîâåñòè ïàðàëåëü і ìåðèäіàí?

4. Âèçíà÷òå âіäñòàíі ó êіëîìåòðàõ âіä Êèєâà (50° ïí. ø.) äî Ïіâäåííîãî і Ïіâíі÷íîãî ïîëþñіâ. Ïðè öüîìó íå êîðèñòóéòåñÿ êàðòîþ òà ìàñøòàáîì.

5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äîïîâíèâøè ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ / äіçíàëàñÿ... ; Áóëî ñêëàäíî... ; Áóëî öіêàâî... ; Ìåíі çàõîòіëîñÿ... .

Клуб мандрівників. Знайдіть на карті півкуль точку, де перетинаються

? ► Визначте напрямок, протилежний

, півдню та сходу.

1. Ùî òàêå ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè. Øèðîòà і äîâãîòà òî÷êè

ñòàíîâëÿòü її ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè.

Ñëîâíè÷îê. Ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè є ñèñòåìîþ âèçíà÷åííÿ òî÷íîãî ìіñöåçíàõîäæåííÿ áóäü-ÿêîї òî÷êè íà ïîâåðõíі Çåìëі. Âîíè ñêëàäàþòüñÿ ç äâîõ îñíîâíèõ êîìïîíåíòіâ: øèðîòè () і äîâãîòè ().

Êîæíà ãåîãðàôі÷íà òî÷êà ìàє ñâіé óíіêàëüíèé íàáіð öèõ êîîðäèíàò, ÿêèé äîçâîëÿє òî÷íî çíàõîäèòè її ïîëîæåííÿ íà ãåîãðàôі÷íіé êàðòі àáî ãëîáóñі.

Уявіть собі, що ви маєте пояснити іншій людині, де розташовано ваш населений пункт (у масштабах планети). Спробуйте

М ал 20 Визначення географічної широти

âіäðàõîâóþòü âіä åêâàòîðà. Âñі

òî÷êè, ùî ðîçòàøîâàíі íà ïіâíі÷ âіä åêâàòîðà, ìàòèìóòü ïіâíі÷íó

øèðîòó. À òі òî÷êè, ùî ðîçìіùåíі íà ïіâäåíü âіä åêâàòîðà, ìàòèìóòü ïіâäåííó øèðîòó (ìàë. 20).

Ñëîâíè÷îê. Ãåîãðàôі÷íà øèðîòà –öå âіäñòàíü ó ãðàäóñàõ âіä åêâàòîðà äî ïàðàëåëі, íà ÿêіé ðîçòàøîâàíà çàäàíà òî÷êà.

ßêùî øèðîòà ïіâíі÷íà, òî ñêîðî÷åíèé çàïèñ ðîáèìî òàê: ïí. ø., à ÿêùî øèðîòà ïіâäåííà, òî – ïä. ø. Îñêіëüêè Óêðàїíà ïîâíіñòþ ëåæèòü ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі, òî âñі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè, ðîçòàøîâàíі â її ìåæàõ, ìàþòü ïіâíі÷íó øèðîòó.

Äëÿ òîãî ùîá âèçíà÷èòè ãåîãðàôі÷íó øèðîòó çàäàíîї òî÷êè, ïîòðіáíî çíàéòè ïàðàëåëü, íà ÿêіé öÿ òî÷êà ðîçìіùåíà. Âіäëіê ðîçïî÷èíàєòüñÿ âіä åêâàòîðà. Ðóõàòèñÿ ïîòðіáíî òî÷íî ïî ìåðèäіàíó íà ïіâíі÷ àáî íà ïіâäåíü. Óñі òî÷êè, ùî ðîçòàøîâàíі íà åêâàòîðі, ìàþòü íóëüîâó øèðîòó (0 ø.). Âіäñòàíü âіä åêâàòîðà äî

Ïіâíі÷íîãî àáî Ïіâäåííîãî ïîëþñà ñêëàäàє 90. Ùî áіëüøå ìè âіääàëÿєìîñÿ âіä åêâàòîðà, òî áіëüøîþ áóäå âіäñòàíü ó ãðàäóñàõ äî çàäàíîї ïàðàëåëі, òî áіëüøîþ áóäå її øèðîòà. Òîìó øèðîòè â ïîëÿðíèõ îáëàñòÿõ íàçèâàþòüñÿ âèñîêèìè, à ïîáëèçó åêâàòîðà –íèçüêèìè.

Ïåâíі ïàðàëåëі (íàïðèêëàä, 20 , 40 , 60 , 80) íà êàðòàõ, ÿê ïðàâèëî, ïіäïèñóþòü.

Знайдіть на фізичній карті світу Північний та Південний тропіки, Північне та Південне полярні кола та визначте їхню географічну широту.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ïіâíі÷íèé òðîïіê íàçèâàþòü ùå òðîïіêîì Ðàêà, à Ïіâäåííèé òðîïіê – òðîïіêîì Êîçåðîãà. Äіçíàéòåñÿ ïîõîäæåííÿ öèõ íàçâ.

3. Ùî òàêå ãåîãðàôі÷íà äîâãîòà. Ìåðèäіàíè íàçèâàþòü ëіíіÿìè äîâãîòè. Íà ìåðèäіàíі âñі òî÷êè ìàþòü îäíàêîâó äîâãîòó. Ùîá âèçíà÷èòè äîâãîòó ïåâíîї òî÷êè, ïîòðіáíî çíàéòè ìåðèäіàí, íà ÿêîìó âîíà ðîçìіùåíà.

Ñëîâíè÷îê. Ãåîãðàôі÷íà äîâãîòà – öå âіäñòàíü ó ãðàäóñàõ âіä íóëüîâîãî ìåðèäіàíà äî ìåðèäіàíà, ùî ïðîõîäèòü ÷åðåç çàäàíó òî÷êó.

Âіä íóëüîâîãî ìåðèäіàíà ðîçïî-

÷èíàþòü âіäëіê äîâãîòè ó ãðàäóñàõ, ÷іòêî ðóõàþ÷èñü óçäîâæ

ïàðàëåëі íà ñõіä àáî íà çàõіä (ìàë. 21). Íà ñõіä âіä íóëüîâîãî

ìåðèäіàíà âñі òî÷êè ìàþòü ñõіä-

íó äîâãîòó (ñêîðî÷åíèé çàïèñ –

ñõ. ä.), à íà çàõіä – çàõіäíó äîâãîòó (çõ. ä.). Ñõіäíà і çàõіäíà äîâãî-

òè çìіíþþòüñÿ âіä 0 äî 180 .

Óêðàїíà ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíà ó

Ñõіäíіé ïіâêóëі, òîìó äîâãîòà âñіõ

òî÷îê áóäå ñõіäíîþ.

Ñëîâíè÷îê. Ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíà-

òè (âіä ëàò. co – ðàçîì òà ordinatus –ðîçòàøîâàíèé ó âèçíà÷åíîìó ïîðÿäêó) – öå êóòîâі âåëè÷èíè, ùî âêàçóþòü íà ìіñöå ðîçòàøóâàííÿ òієї ÷è іíøîї òî÷êè íà çåìíіé ïîâåðõíі âіäíîñíî íóëüîâîãî ìåðèäіàíà òà åêâàòîðà.

4. ßê âèçíà÷àþòü ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè íà ãëîáóñі.

Розгляньте

Де на глобусі підписують значення географічної довготи? А на карті півкуль?

Де на глобусі підписують значення географічної широти? А на карті півкуль? Через скільки градусів проведено паралелі та меридіани на глобусі? А на карті півкуль?

Ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè âіäіãðàþòü âàæëèâó ðîëü ó ëþäñüêіé äіÿëüíîñòі. Çà äîïîìîãîþ ãåîãðàôі÷íèõ êîîðäèíàò ìîæíà âèçíà÷èòè ïîëîæåííÿ áóäü-ÿêîї òî÷êè íà çåìíіé ïîâåðõíі àáî íàíåñòè îá’єêò íà êàðòó, à òàêîæ âèçíà÷èòè âіäñòàíü ìіæ îá’єêòàìè. Áåç ãåîãðàôі÷íèõ êîîðäèíàò íåìîæëèâî ïðîêëàñòè êóðñ êîðàáëÿ ÷è ëіòàêà.

Чи можна здійснити навколосвітню подорож, подолавши лише 6984 км? Äèâîâèæíі ôàêòè. Ñó÷àñíà òåõíіêà äàє çìîãó âèêîðèñòîâóâàòè íàéíîâіøі ñïîñîáè âèçíà÷åííÿ ãåîãðàôі÷íèõ êîîðäèíàò ç âåëèêîþ òî÷íіñòþ. GPS (ç àíãë. – Global Position System) – ãëîáàëüíà íàâіãàöіéíà ñèñòåìà, ÿêà ґðóíòóєòüñÿ íà âèêîðèñòàííі ñèãíàëіâ іç øòó÷íèõ ñóïóòíèêіâ, ÿêі îáåðòàþòüñÿ íàâêîëî Çåìëі. Öі íàâіãàöіéíі ñèñòåìè äîïîìàãàþòü ïðîêëàäàòè ìàðøðóòè äëÿ òðàíñïîðòíèõ çàñîáіâ (GPS-íàâіãàòîðè).

1. Ó ÿêèõ ìåæàõ çìіíþєòüñÿ çíà÷åííÿ ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè і äîâãîòè і çâіäêè ïî÷èíàєòüñÿ їõíіé âіäëіê?

2. Íàçâіòü ìàòåðèêè, âñі òî÷êè ÿêèõ ìàþòü ïіâäåííó øèðîòó.

3. Íàçâіòü ìàòåðèêè, âñі òî÷êè ÿêèõ ìàþòü çàõіäíó äîâãîòó.

4. Çíàéäіòü íà êàðòі ìіñöå, äå ïåðåòèíàþòüñÿ åêâàòîð òà íóëüîâèé ìåðèäіàí. Ó ìåæàõ ÿêîãî ãåîãðàôі÷íîãî îá’єêòà âîíî ðîçòàøîâàíå?

5. ×îìó ãåîãðàôі÷íі ïîëþñè ìàþòü òіëüêè øèðîòó?

6. Âèçíà÷òå çà êàðòîþ, íà ÿêіé ïàðàëåëі і íà ÿêîìó ìåðèäіàíі ðîçòàøîâàíî ì. Êèїâ.

7. Âè âèðіøèëè çäіéñíèòè êðóãîñâіòíþ ïîäîðîæ. Ó âàñ є äâà ìàðøðóòè: îäèí – óçäîâæ 10° øèðîòè, à іíøèé – óçäîâæ 50° øèðîòè. ßêèé іç öèõ ìàðøðóòіâ áóäå äîâøèì? ×îìó?

8. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå, і çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà ïîêðàùèòü âàøó ðîáîòó íà íàñòóïíîìó óðîöі.

1. Ç’ÿñóéòå, ó ÿêіé ïіâêóëі ùîäî åêâàòîðà é íóëüîâîãî ìåðèäіàíà ðîçòàøîâàíі ìіñòà: Êèїâ, Ïàðèæ, Êàїð, Âàøèíãòîí, Áðàçèëіà, Ìåõіêî, Êåéïòàóí, Êàíáåððà. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ.

2. Óñòàíîâіòü (óñíî) âіäïîâіäíіñòü ìіæ êîëîíêàìè òàáëèöі.

А

Південний полюс1) 0° ш.

Б Екватор 2) 90° пд. ш.

В

Північний тропік3) 0° д.

Г Гринвіцький меридіан4) 23° 26′ пн. ш.

Д Північний полюс 5) 23° 26′ пд. ш. 6) 90° пн. ш.

3. Âèáåðіòü іç çàïðîïîíîâàíèõ ó òàáëèöі êîîðäèíàò íàéïіâíі÷íіøó, íàéïіâäåííіøó, íàéñõіäíіøó òà íàéçàõіäíіøó òî÷êè. 35 пн. ш.; 5) 60 сх. д.; 2) 10 пн. ш.; 6) 105 сх. д.; 3) 12 пд. ш.;7) 2 зх. д.; 4) 37 пд. ш.; 8) 38 зх. д

4. Âèêîðèñòàâøè ìîæëèâîñòі îíëàéí-ñåðâіñó «Google Åarth», âèçíà÷òå ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè ìіñò, çàçíà÷åíèõ íèæ÷å (äèâ. «Іíñòðóêöіþ äî ðîáîòè», çàâäàííÿ 5).

Ïіäïèøіòü íà êîíòóðíіé êàðòі їõíі íàçâè.

Іíñòðóêöіÿ äî ðîáîòè

1. Âіäêðèéòå ñåðâіñ «Google Åarth».

2. Ó ïîëі «Ïîøóê» íàäðóêóéòå íàçâó ìіñòà.

3. Ïîñòàâòå âêàçіâíèê íà åêðàíі íà öåíòð ìіñòà (ïðèáëèçíî).

4. Çíàéäіòü íà åêðàíі (ó ïðàâîìó íèæíüîìó êóòі) іíôîðìàöіþ ïðî ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè.

5. Çàïèøіòü їõ ëèøå ó ãðàäóñàõ (ïåðøі öèôðè), âêàçàâøè ïіâêóëі: І âàðіàíò – Ñіäíåé, Âàðøàâà, Îäåñà, Ðіî-äå-Æàíåéðî; ІІ âàðіàíò – Êàїð, Âàøèíãòîí, Äîíåöüê, Êàíáåððà.

6. Âèçíà÷òå ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè.

І âàðіàíò: íàéâèùîї òî÷êè Óêðàїíñüêèõ Êàðïàò;

ІІ âàðіàíò: âàøîãî îáëàñíîãî öåíòðó.

7. Çíàéäіòü íà ãëîáóñі ïðîòèëåæíі òî÷êè (àíòèïîäè) íà Çåìëі. Âèçíà÷òå їõíі ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè.

І âàðіàíò: ì. Êèїâ; ІІ âàðіàíò: ì. Ëüâіâ.

Іñíóþòü äâі ïðîòèëåæíі òî÷êè: ïåðøà – ïðîòèëåæíà òî÷öі çà äіàìåòðîì ïàðàëåëі, à äðóãà – ðîçìіùåíà íà äіàìåòðàëüíî ïðîòè-

Ма л. 22. Точки-антиподи на глобус і

ëåæíîìó áîöі çåìíîї êóëі, òàê çâàíà òî÷êà-àíòèïîä (ìàë. 22). Àíòèïîä (ç ãðåöüê. anti – ïðîòè, podos – íîãà) ãåîãðàôі÷íèé – ïðîòèëåæíà òî÷êà íà çåìíіé êóëі.

Ñëîâíè÷îê. Òî÷êè-àíòèïîäè – öå òî÷êè íà çåìíіé ïîâåðõíі, ÿêі ðîçìіùåíі íà äіàìåòðàëüíî ïðîòèëåæíèõ ñòîðîíàõ.

ßêùî âè ïåðåáóâàєòå íà Ïіâíі÷íîìó ïîëþñі, òî àíòèïîäîì ïіä âàøèìè íîãàìè áóäå Ïіâäåííèé ïîëþñ. ßê âèçíà÷èòè àíòèïîä, ïåðåáóâàþ÷è â іíøіé òî÷öі Çåìëі? І òóò óñå äóæå ïðîñòî. Àíòèïîä ìîæíà îá÷èñëèòè çà äîïîìîãîþ øèðîòè é äîâãîòè. Ó öüîìó âèïàäêó øèðîòà ïіâêóëі, äå âè ïåðåáóâàєòå (íàïðèêëàä, Ïіâíі÷íîї), çàâæäè ÷èñåëüíî äîðіâíþє øèðîòі ïðîòèëåæíîї ïіâêóëі (Ïіâäåííîї). Çà âèíÿòêîì òîãî, ÿêùî âè çíàõîäèòåñü íà åêâàòîðі – ó öüîìó âèïàäêó àíòèïîä áóäå ÷åðåç 180° íàâïðîòè çà åêâàòîðîì. À äîâãîòà âàøîãî àíòèïîäà áóäå ÷åðåç 180° ïðîòèëåæíîþ âàøіé.

8. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíі

і ôàêòè. Íàéïіâíі÷íіøà òî÷êà Çåìëі – öå ãåîãðàôі÷íèé Ïіâíі÷íèé ïîëþñ ó Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі. Íàéïіâíі÷íіøà òî÷êà ñóõîäîëó – öå îñòðіâ Êàôåêëóááåí, íà ïіâíі÷ âіä îñòðîâà Ãðåíëàíäіÿ. Íàéïіâäåííіøà òî÷êà Çåìëі òà íàéïіâäåííіøà òî÷êà ñóõîäîëó – ãåîãðàôі÷íèé Ïіâäåííèé ïîëþñ, íà ìàòåðèêó Àíòàðêòèäà.

9. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі.  Ùî â öіé òåìі çàëèøèëîñÿ äëÿ âàñ íåçðîçóìіëèì?

 Äå, íà âàøó äóìêó, ìîæíà çíàéòè âіäïîâіäі íà öі çàïèòàííÿ?

 Äå ó ïîâñÿêäåííîìó æèòòі âàì çíàäîáëÿòüñÿ îòðèìàíі âìіííÿ?

1. ßê ïåðåâåñòè ìàñøòàá ç îäíîãî âèäó â іíøèé. Ç êóðñó ãåîãðàôії 6 êëàñó âè âæå çíàєòå, ùî íà êàðòàõ, ïëàíàõ, ãëîáóñàõ îáîâ’ÿçêîâî çàçíà÷àþòü ìàñøòàá. Éîãî ìîæóòü çîáðàæàòè ïî-ðіç-

íîìó.

Ñëîâíè÷îê. Ìàñøòàá – öå ÷èñëî, ÿêå ïîêàçóє, ó ñêіëüêè ðàçіâ çîáðàæåííÿ íà êàðòі, ãëîáóñі ÷è ïëàíі çìåíøåíî ïîðіâíÿíî çі ñïðàâæíіìè ðîçìіðàìè öèõ îá’єêòіâ íà ìіñöåâîñòі. Çà äîïîìîãîþ ìàñøòàáó ìîæíà âèçíà÷àòè âіäñòàíі íà ãëîáóñі, ïëàíі òà êàðòі. Äëÿ öüîãî ïîòðіáíî âìіòè êîðèñòóâàòèñÿ ìàñøòàáîì, ïåðåòâîðþâàòè îäèí âèä ìàñøòàáó â іíøèé.

×èñëîâèé ìàñøòàá êàðòè (íàïðèêëàä, 1 : 1 000 000) ïîêàçóє, ùî äîâæèíà âіäðіçêіâ íà íіé ïîðіâíÿíî ç їõíüîþ äîâæèíîþ íà ìіñöåâîñòі çìåíøåíà â 1 ìіëüéîí ðàçіâ, ùî 1 ñì íà êàðòі âіäïîâіäàє 1 000 000 ñì íà ìіñöåâîñòі. Ìàñøòàá ó òàêіé ôîðìі íàçèâàþòü іìåíîâàíèì. Ìè ìàєìî íàâ÷èòèñÿ ïåðåòâîðþâàòè ÷èñëîâèé ìàñøòàá â іìåíîâàíèé. Íàïðèêëàä, ÷èñëîâèé ìàñøòàá –1 : 50 000. Öå îçíà÷àє, ùî â 1 ñì – 50 000 ñì – 500 ì. Îòæå, іìåíîâàíèé ìàñøòàá ïîòðіáíî çàïèñàòè òàê: â 1 ñì – 500 ì.

Ïðàâà òà ëіâà ÷àñòèíè ÷èñëîâîãî ìàñøòàáó çàïèñàíі â îäíàêîâèõ îäèíèöÿõ âèìіðþâàííÿ. Äëÿ çðó÷íîñòі ïðàâó òà ëіâó ÷àñòèíè ìàñøòàáó çàïèñóþòü ñïî÷àòêó â ñàíòèìåòðàõ. Ïîòіì ïðàâó ÷àñòèíó çâîäÿòü äî ìåòðіâ, à ÿêùî є ïîòðåáà, òî é äî êіëîìåòðіâ.

Ìàñøòàá áåçïîñåðåäíüî ïîâ’ÿçàíèé ç âåëè÷èíîþ ÷è äåòàëüíіñòþ çîáðàæåíèõ îá’єêòіâ íà êàðòі. Іñíóє çâîðîòíèé âçàєìîçâ’ÿçîê ìіæ ìàñøòàáîì і äåòàëüíіñòþ: – ùî áіëüøèé ìàñøòàá (íàïðèêëàä, 1 : 10 000) – òî êàðòà çîáðàæóє ìåíøó òåðèòîðіþ, àëå ç áіëüøîþ äåòàëüíіñòþ. Íà êàðòі ìîæíà ïîáà÷èòè áіëüøå äðіáíèõ îá’єêòіâ, òàêèõ, ÿê îêðåìі áóäèíêè, âóëè÷íі ìåðåæі, äåðåâà òà іíøі äðіáíі äåòàëі; – ùî äðіáíіøèé ìàñøòàá (íàïðèêëàä, 1 : 1 000 000) – òî êàðòà çîáðàæóє áіëüøó òåðèòîðіþ, àëå ç ìåíøîþ äåòàëüíіñòþ. Òàêі

êàðòè ïіäõîäÿòü äëÿ âèâ÷åííÿ âåëèêèõ ðåãіîíіâ, òàêèõ, ÿê êðàїíè àáî ìàòåðèêè.

Òàêèì ÷èíîì, âèáіð ìàñøòàáó çàëåæèòü âіä ïîòðåá êîðèñòóâà÷à òà ìåòè êàðòîãðàôі÷íîãî çîáðàæåííÿ. Äëÿ äåòàëüíîãî äîñëіäæåííÿ ìіñöåâèõ äåòàëåé âèáèðàþòü âåëèêèé ìàñøòàá, òîäі ÿê äëÿ çàãàëüíîãî îãëÿäó âåëèêèõ òåðèòîðіé – ìåíøèé ìàñøòàá.

Установіть відповідність між масштабами.

1 в 1 см – 20 км А м100100200300400м 0

2 в 1 см – 10 км Б км2020406080км 0

3 в 1 см – 100 м В км1010203040км 0

2. ßê âèìіðþâàòè âіäñòàíі íà êàðòі. ßêùî ïîòðіáíî äіçíàòèñÿ âіäñòàíü íà êàðòі ìіæ òî÷êàìè, ìîæíà ñêîðèñòàòèñÿ ëіíіéêîþ. Îòðèìàєìî âіäñòàíü ó ñàíòèìåòðàõ. Ïîòіì âèêîíóєìî ìàòåìàòè÷íó äіþ ìíîæåííÿ: êіëüêіñòü ñàíòèìåòðіâ ìíîæèìî íà ìàñøòàá і ìàєìî âіäñòàíü ó ìåòðàõ àáî êіëîìåòðàõ.

Âèìіðþâàòè âіäñòàíі ìіæ òî÷êàìè íà ãëîáóñі ëіíіéêîþ íåçðó÷íî. Òîìó ìîæíà ñêîðèñòàòèñÿ ñàíòèìåòðîâîþ ñòðі÷êîþ àáî íèòêîþ, à ïîòіì її äîâæèíó âèìіðÿòè çà äîïîìîãîþ ëіíіéêè.

Íàïðèêëàä, ïîòðіáíî äіçíàòèñÿ, ÿêà ïðîòÿæíіñòü Àôðèêè ó êì ïî ëіíії åêâàòîðà. Âèìіðþєìî ëіíіéêîþ âіäñòàíü: âîíà ñòàíîâèòü 11 ñì. Ìàñøòàá ôіçè÷íîї êàðòè Àôðèêè ó øêіëüíîìó àòëàñі 1 : 35 000 000 (â 1 ñì – 350 êì). Âèêîíàâøè ìàòåìàòè÷íó äіþ ìíîæåííÿ, äіçíàєìîñÿ âіäñòàíü ó êіëîìåòðàõ: 11 ñì  350 êì = 3850 êì. Îòæå, ïðîòÿæíіñòü Àôðèêè ïî åêâàòîðó ñòàíîâèòü 3850 êì.

За картою навчального атласу розрахуйте

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó íàø ÷àñ ñòâîðåíî іíòåðàêòèâíèé ãëîáóñ, ùî ïîєäíóє â ñîáі ìîæëèâіñòü âèâ÷àòè ãåîãðàôіþ òà àñòðîíîìіþ, îòðèìóâàòè іíôîðìàöіþ ïðî íàéöіêàâіøі ìіñöÿ çåìíîї êóëі, êîñìі÷íі îá’єêòè, ïåðåâіðÿòè ñåáå â іãðîâèõ òåñòàõ ç ïîëіòè÷íîþ êàðòîþ ñâіòó, êàðòîþ ñóçіð’їâ íі÷íîãî íåáà, à òàêîæ ñëóõàòè àóäіîêàçêè.

1. Âèçíà÷òå çà êàðòîþ ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà Ïіâäåííà Àìåðèêà іç çàõîäó íà ñõіä (ó êì) ïî ëіíії åêâàòîðà.

2. Âèçíà÷òå çà êàðòîþ ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà Àâñòðàëіÿ іç çàõîäó íà ñõіä (ó êì) ïî ëіíії Ïіâäåííîãî òðîïіêà.

3. Âèçíà÷òå çà ãëîáóñîì ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà Àôðèêà ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü (ó êì) çà íóëüîâèì ìåðèäіàíîì.

4. Âіäîìî, ùî äîâæèíà ðі÷êè Äóíàþ – 2960 êì, ðі÷êè Íіëó –6700 êì, ðі÷êè Äíіïðà – 2285 êì, ðі÷êè Êîíãî – 4320 êì. Âèìіðÿéòå їõíþ äîâæèíó íà ôіçè÷íіé êàðòі ñâіòó çà äîïîìîãîþ êóðâіìåòðà, ïðîâåäіòü íåîáõіäíі îá÷èñëåííÿ òà çіñòàâòå îòðèìàíі ðåçóëüòàòè ç äàíèìè ïðî äîâæèíó ðі÷îê.

5. Çîáðàçіòü ðîçìіðè ðі÷îê ïðÿìèìè ëіíіÿìè â ìàñøòàáі â

1 ñì – 1000 êì.

І âàðіàíò: ðі÷êà Äóíàé – 2960 êì; ðі÷êà Íіë – 6700 êì; ІІ âàðіàíò: ðі÷êà Äíіïðî – 2285 êì; ðі÷êà Êîíãî – 4320 êì.

6. Âèçíà÷òå

âîñòі.

7. Âèçíà÷òå ÷èñëîâèé ìàñøòàá êàðòè, ÿêùî âіäîìî, ùî 1 ñì2 íà êàðòі âіäïîâіäàє íà ìіñöåâîñòі: І âàðіàíò: 1 ãà; ІІ âàðіàíò: 100 ãà.

Перевіряємо себе

1. ßêі âèäè ìàñøòàáó âàì âіäîìі?

2. ßê çà äîïîìîãîþ ìàñøòàáó âèçíà÷àòè âіäñòàíі íà ãëîáóñі, ïëàíі òà êàðòі?

3. Âè ïëàíóєòå ïåðåòíóòè Àòëàíòè÷íèé îêåàí. ßêà ïîäîðîæ áóäå êîðîòøîþ і íà ñêіëüêè êіëîìåòðіâ: ç Äóáëіíà (Іðëàíäіÿ) – âçäîâæ 53 ïí. ø. ÷è ç Ëіñàáîíà (Ïîðòóãàëіÿ) – âçäîâæ 38 ïí. ø. Âèçíà÷òå âіäñòàíі, âèêîðèñòîâóþ÷è ìàñøòàá êàðòè.

4. Îá÷èñëіòü âіäñòàíü âіä ñòîëèöі Óêðàїíè äî Ïіâíі÷íîãî ïîëþñà çà ôіçè÷íîþ êàðòîþ ñâіòó, âèêîðèñòîâóþ÷è ìàñøòàá.

5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Íà óðîöі ÿ íàâ÷èâñÿ / íàâ÷èëàñÿ…; Áóëî öіêàâî… ; Íàéáіëüøå ñïîäîáàëèñÿ çàâäàííÿ… ; Öåé óðîê äàâ ìåíі äëÿ æèòòÿ… .

1. ×è îäíàêîâà äîâæèíà îäíîãî ãðàäóñà ïàðàëåëі. Âàì óæå âіäîìî, ùî âñі ïàðàëåëі ìàþòü ðіçíó äîâæèíó. Íàéäîâøà ïàðàëåëü – öå åêâàòîð. Ùîá âèçíà÷èòè äîâæèíó îäíîãî ãðàäóñà áóäü-ÿêîї ïàðàëåëі, ïîòðіáíî çíàòè її äîâæèíó òà ïîäіëèòè öþ âåëè÷èíó íà 360° . Òàêó âåëè÷èíó іíêîëè âêàçóþòü íà ôіçè÷íèõ êàðòàõ.

Ðîçãëÿíåìî ôіçè÷íó êàðòó ñâіòó â íàâ÷àëüíîìó àòëàñі. Íà ëіíії åêâàòîðà áà÷èìî öèôðè 111,3. Öå îçíà÷àє, ùî äîâæèíà 1° äîðіâíþє 111,3 êì. Öÿ âåëè÷èíà ìàéæå äîðіâíþє äîâæèíі îäíîãî ãðàäóñà ìåðèäіàíà.

Поясніть, чому протяжність одного градуса екватора в кілометрах майже така сама, як і протяжність одного градуса меридіана.

Îñêіëüêè çìåíøóєòüñÿ ðàäіóñ ïàðàëåëåé, òî çìåíøóєòüñÿ і äîâæèíà â êіëîìåòðàõ îäíîãî ãðàäóñà.

Öþ çàêîíîìіðíіñòü äîáðå çíàþòü і âèêîðèñòîâóþòü äèñïåò÷åðè àâіàïåðåëüîòіâ, ÿêі ïëàíóþòü ïîâіòðÿíі ìàðøðóòè.

Розгляньте картосхему (с. 31). Поясніть, чому маршрут літака прокладено через високі широти, адже пряма означає коротший маршрут.

2. ×è îäíàêîâà äîâæèíà îäíîãî ãðàäóñà ìåðèäіàíà. Óñі ìåðèäіàíè ìàþòü îäíàêîâó äîâæèíó, ùî ñòàíîâèòü ïðèáëèçíî 20 000 êì. ßêùî ìåðèäіàíè ìàþòü îäíàêîâó äîâæèíó, òî 1 øèðîòè íà êîæíîìó ç íèõ ñòàíîâèòü ïðèáëèçíî 111,1 êì (20 000 êì : 180° = 111,1 êì). Порівняйте дві

Визначте масштаб глобуса, якщо відстань між екватором і 10-ю паралеллю становить 3,71 см. Яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож вздовж екватора та вздовж 40-ї паралелі?

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ìіñöå â Òèõîìó îêåàíі (ðîçòàøîâàíå ç ïðîòèëåæíîї ñòîðîíè íóëüîâîãî ìåðèäіàíà), äå çóñòðі÷àþòüñÿ çàõіäíі і ñõіäíі ìåðèäіàíè, íàçèâàþòü «ëіíієþ çìіíè äàò».

3. ßê ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè çíàííÿ ïðî âèçíà÷åííÿ âіäñòàíåé. Âè âæå çíàєòå, ùî âèçíà÷èòè ñïðàâæíі ðîçìіðè îá’єêòіâ ìîæíà, âèêîðèñòîâóþ÷è ìàñøòàá êàðòè. Àëå іñíóє é іíøèé ñïîñіá. Äіçíàєìîñÿ ïðîòÿæíіñòü Àôðèêè іç çàõîäó íà ñõіä çà ëіíієþ åêâàòîðà, âèêîðèñòîâóþ÷è ãðàäóñíó ñіòêó. Ñïî÷àòêó âèçíà÷èìî ãåîãðàôі÷íó äîâãîòó êðàéíüîї çàõіäíîї òî÷êè – 9° ñõ. ä.; ãåîãðàôі÷íà äîâãîòà êðàéíüîї ñõіäíîї òî÷êè – 43° ñõ. ä. Îñêіëüêè îáèäâі òî÷êè ìàþòü ñõіäíó äîâãîòó, òî âіäíіìàєìî öі âåëè÷èíè. (43° ñõ. ä. – 9 ñõ. ä. = 34 . 34  111,3 êì = 3784,2 êì).

ßêùî æ òî÷êè ðîçòàøîâàíі ïî ðіçíі ñòîðîíè íóëüîâîãî ìåðèäіàíà àáî åêâàòîðà, òî äîâãîòè (øèðîòè) ïîòðіáíî äîäàâàòè.

Îñêіëüêè äîâæèíà 1 íà ðіçíèõ øèðîòàõ ðіçíà, ïіä ÷àñ ðîçâ’ÿçóâàííÿ çàäà÷ íà âèçíà÷åííÿ ïðîòÿæíîñòі îá’єêòіâ іç çàõîäó íà ñõіä ìîæíà ñêîðèñòàòèñÿ òàáëèöåþ (ìàë. 19).

Äîâæèíà 1 äóãè ïàðàëåëі íà ðіçíèõ øèðîòàõ є íåîäíàêîâîþ. Ó òàáëèöі (ìàë. 19) ïðåäñòàâëåíî äîâæèíó (ó êì) êîæíîї 10-ї ïàðàëåëі.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Òåðèòîðіÿ Óêðàїíè ïðîñòÿãàєòüñÿ іç çàõîäó íà ñõіä íà 1316 êì, ëåæèòü ïðèáëèçíî ìіæ 22° і 41° ñõіäíîї äîâãîòè. Çà öèì ïîêàçíèêîì öå íàéáіëüøà âіäñòàíü ñåðåä іíøèõ êðàїí Єâðîïè.

1. Âèçíà÷òå ïðîòÿæíіñòü (ó ãðàäóñàõ і êіëîìåòðàõ) ìàòåðèêà Єâðàçіÿ іç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ïî ìåðèäіàíó 80° ñõ. ä.

2. Âèçíà÷òå ïðîòÿæíіñòü (ó ãðàäóñàõ і êіëîìåòðàõ) ìàòåðèêà Àâñòðàëіÿ іç çàõîäó íà ñõіä ïî 30° ïä. ø.

3. Âèçíà÷òå ïðîòÿæíіñòü (ó ãðàäóñàõ і êіëîìåòðàõ) Ïіâäåííîї Àìåðèêè іç çàõîäó íà ñõіä çà ëіíієþ åêâàòîðà.

4. Âèçíà÷òå çà êàðòîþ ïіâêóëü âіäñòàíü ìіæ äâîìà òî÷êàìè (îáðàíèìè ñàìîñòіéíî), ÿêі ðîçòàøîâàíі íà îäíîìó ìåðèäіàíі, âèêîðèñòàâøè ãðàäóñíó ñіòêó.

À Ðîçðàõóéòå âіäñòàíü ó êіëîìåòðàõ ìіæ ì. Êèєâîì і ì. Êàїðîì (ñòîëèöÿ Єãèïòó) çà ìåðèäіàíîì 30° ñõ. ä.

Á Îá÷èñëіòü øèðèíó Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ â êіëîìåòðàõ çà ìåðèäіàíîì 20° ñõ. ä.

Перевіряємо себе

1. Ñêëàäіòü àëãîðèòì âèçíà÷åííÿ ïðîòÿæíîñòі ìàòåðèêіâ ó ãðàäóñàõ і êіëîìåòðàõ ç âèêîðèñòàííÿì ãðàäóñíîї ñіòêè.

2. ßêèé ñïîñіá âèçíà÷åííÿ äîâæèíè ëіíіé íà ãëîáóñі é êàðòі – çà äîïîìîãîþ ìàñøòàáó ÷è ãðàäóñíîї ñіòêè – âàì çäàєòüñÿ òî÷íіøèì? ×îìó?

3. Âèìіðÿéòå íà ãëîáóñі äîâæèíó çåìíîãî åêâàòîðà, âèçíà÷òå éîãî ðîçìіð çà ìàñøòàáîì і çіñòàâòå іç çàãàëüíîâіäîìîþ òî÷íîþ äîâæèíîþ –áëèçüêî 40 000 êì.

4. Îá÷èñëіòü âіäñòàíü (ó ãðàäóñàõ і êіëîìåòðàõ) ìіæ Ïіâäåííèì òðîïіêîì і Ïіâíі÷íèì ïîëÿðíèì êîëîì çà áóäü-ÿêèì ìåðèäіàíîì.

5. Ðîçðàõóéòå âіäñòàíü ó ãðàäóñàõ і êіëîìåòðàõ âіä ìіñòà Êèєâà äî åêâàòîðà ïî ìåðèäіàíó 30° ñõ. ä. Ñêîðèñòàéòåñÿ ãðàäóñíîþ ñіòêîþ.

6. Êîðèñòóþ÷èñü äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії, äіçíàéòåñü іì’ÿ â÷åíîãî, ÿêèé óâіâ ïîíÿòòÿ «ïàðàëåëü» òà «ìåðèäіàí». Êîëè âïåðøå ç’ÿâèëèñÿ íà êàðòі ìåðèäіàíè òà ïàðàëåëі?

7. ×îãî âè íàâ÷èëèñÿ íà óðîöі òà äå çìîæåòå çàñòîñóâàòè îòðèìàíі çíàííÿ òà âìіííÿ?

Клуб мандрівників. Використавши карту, визначте:

1. ßêі âіäìіííîñòі ÷èñëîâèõ çíà÷åíü ìàñøòàáó íà âåëèêî-, ñåðåäíüî- і äðіáíîìàñøòàáíèõ êàðòàõ? ßê öå ïîâ’ÿçàíî ç ðîçìіðàìè òåðèòîðіé, ùî çîáðàæåíі íà öèõ êàðòàõ? Äî ÿêîї ãðóïè íàëåæèòü áіëüøà ÷àñòèíà êàðò íàâ÷àëüíîãî àòëàñó ç ãåîãðàôії äëÿ 7 êëàñó?

2. Âèçíà÷òå, ÿêà ç êàðòîñõåì ìàє áіëüøèé ìàñøòàá. Íàâåäіòü äâà àðãóìåíòè íà ïіäòâåðäæåííÿ ñâîєї âіäïîâіäі.

3. Âèçíà÷òå, ÿêîї äîâæèíè áóäå ëіíіÿ íà êàðòі ìàñøòàáó 1 : 100 000 000, ÿêùî íà êàðòі ìàñøòàáó 1 : 20 000 000 âîíà äîðіâíþє 20 ñì.

À 40 ñì Á 4 ñì Â 2 ñì Ã 10 ñì

4. Äîáåðіòü òåðìіíè, ÿêі âіäïîâіäàþòü ïîäàíèì âèçíà÷åííÿì.

Відбір елементів, їх узагальнення

Найдовша паралель, що

Ñëîâíè÷îê: åêâàòîð, ãåíåðàëіçàöіÿ, íóëüîâèé ìåðèäіàí, ìàñøòàá.

5. Ñîôіÿ òà її áàòüêè âèðіøèëè âіäïî÷èòè â Єãèïòі. Ó ïîäîðîæ âîíè âèðóøèëè ëіòàêîì іç Êèєâà äî Êàїðà. Êîðèñòóþ÷èñü ôіçè÷íîþ êàðòîþ ïіâêóëü, çà äîïîìîãîþ ãðàäóñíîї ñіòêè âèçíà÷òå, ÿêèé øëÿõ (ó êì) їì íåîáõіäíî ïîäîëàòè.

.

1. ßêå ïîõîäæåííÿ ìàòåðèêіâ òà îêåàíі÷íèõ çàïàäèí. Ç êóðñó ãåîãðàôії 6 êëàñó âè âæå çíàєòå, ùî ìàéæå 200 ìëí ðîêіâ òîìó íà Çåìëі іñíóâàâ єäèíèé âåëèêèé ìàòåðèê Ïàíãåÿ. Âіí îá’єäíóâàâ óñі

ñó÷àñíі ìàòåðèêè, îäíàê ïîñòóïîâî ïî÷àâ ðîçïàäàòèñÿ íà ÷àñòèíè – ìàòåðèêè. Ñïî÷àòêó íà äâà ìàòåðèêè: Ëàâðàçіþ (ó її ñêëàäі áóëè ñó÷àñíà Ïіâíі÷íà Àìåðèêà òà Єâðàçіÿ) і Ãîíäâàíó (âîíà

âêëþ÷àëà Àôðèêó, Ïіâäåííó Àìåðèêó, Іíäîñòàí, Àâñòðàëіþ òà Àíòàðêòèäó). Çà íàñòóïíі ìіëüéîíè ðîêіâ ìàòåðèêè ïîñòóïîâî íàáóëè ñó÷àñíèõ îáðèñіâ і ðîçòàøóâàííÿ. Îäíàê âîíè é äîñі íå ïðèïèíèëè ñâîãî ðóõó.

Ëіòîñôåðà çà ñâîєþ áóäîâîþ íåîäíîðіäíà é ñêëàäàєòüñÿ іç çåìíîї êîðè òà âåðõíüîї ÷àñòèíè ìàíòії Çåìëі. Çåìíó êîðó ïîäіëÿþòü íà îêåàíі÷íó é ìàòåðèêîâó.

Çåìíà êîðà ñêëàäàєòüñÿ ç ãіãàíòñüêèõ öіëіñíèõ áëîêіâ – ëіòîñôåðíèõ ïëèò, ÿêі ðîçäіëåíі âåëè÷åçíèìè òðіùèíàìè (ðèôòàìè). Перейшовши за QR-кодом, перегляньте

äæåíà íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. Àëüôðåäîì Âåãåíåðîì – íіìåöüêèì â÷åíèì, ãåîëîãîì òà ãåîôіçèêîì (ìàë. 24). Âіí є àâòîðîì òåîðії ðóõó ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Öі ïëèòè ìîæóòü ðîçõîäèòèñÿ, ñõîäèòèñÿ ÷è ðóõàòèñÿ îäíà âçäîâæ îäíîї. Øâèäêіñòü їõíüîãî ðóõó ìîæå ñòàíîâèòè âіä 10 äî 170 ìì çà ðіê.

Ôîðìóâàííÿ ïîâåðõíі Çåìëі ðîçïî÷àëîñÿ áëèçüêî 4,8 ìëðä

ðîêіâ òîìó. Íà ñüîãîäíі іñíóє êіëüêà íàóêîâèõ ïðèïóùåíü (ãіïîòåç), ÿêі íàìàãàþòüñÿ ïîÿñíèòè ïîõîäæåííÿ ìàòåðèêіâ òà îêåàíі÷íèõ çàïàäèí. Äî ïî÷àòêó XX ñò. ïåðåâàæàëà äóìêà, ùî Çåìëÿ

âïðîäîâæ óñієї іñòîðії ñâîãî ðîçâèòêó íå çàçíàâàëà çìіí, à íà її ïîâåðõíі çàâæäè іñíóâàëî øіñòü ìàòåðèêіâ. Öÿ íàóêîâà ãіïîòåçà ìàëà íàçâó «òåîðіÿ ôіêñèçìó». Ïðèõèëüíèêè öієї òåîðії âèçíàâàëè ëèøå âåðòèêàëüíі ðóõè îêðåìèõ äіëÿíîê Çåìëі.

Чому вчені початку ХХ ст. так пояснювали будову земної поверхні? Запропонуйте аргументи, що підтверджують горизонтальний рух літосферних плит.

Ó 2022 ðîöі ó÷åíі ç Óíіâåðñèòåòó Àäåëàїäè (Àâñòðàëіÿ) ñêëàëè íîâó êàðòó òåêòîíі÷íèõ ïëèò Çåìëі, ç ÿêèõ ñêëàäàєòüñÿ çåìíà êîðà. Âîíè ïîñòіéíî ðóõàþòüñÿ, ùî ñïðè÷èíÿє çåìëåòðóñè é óòâîðåííÿ âóëêàíіâ.

літосферніплити

межілітосфернихплит

Мал. 25. Літосферні плити (2022 р.)

ðèêè òà çàïàäèíè îêåàíіâ óòâîðèëèñÿ âíàñëіäîê ðóõó ëіòîñôåðíèõ ïëèò.

Â÷åíі ââàæàþòü, ùî óòâîðåííÿ ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ çóìîâëåíî ðîçøàðóâàííÿì âåëèêèõ ìàñ ãіðñüêèõ ïîðіä ó Çåìëі. Ñêóï÷åíі ãðàíіòíі ìàñè áóëè ëåãøі і «ñïëèâàëè» íà ïîâåðõíþ ïëàíåòè. Îõîëîäæóþ÷èñü, âîíè óòâîðþâàëè âèñòóïè ðіçíîї âåëè÷èíè і ôîðìè. À áàçàëüòîâі ìàñè âàæ÷і é îïóñêàëèñü, óòâîðþþ÷è çàãëèáëåííÿ, ðіçíі çà âåëè÷èíîþ і ôîðìîþ. Òàê ç’ÿâëÿëèñÿ çíà÷íі íåðіâíîñòі íà ïîâåðõíі Çåìëі. Îäíі ç íèõ (âèñòóïè) – öå ìàòåðèêè, іíøі (çàãëèáèíè) – îêåàíè.

2. ßêà ãåîëîãі÷íà іñòîðіÿ ôîðìóâàííÿ ðåëüєôó. Ñó÷àñíå ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ, îñîáëèâîñòі їõíüîãî ðåëüєôó – öå ðåçóëüòàò òðèâàëîãî ãåîëîãі÷íîãî ðîçâèòêó Çåìëі. Íàéáіëüøèìè ïðîìіæêàìè ãåîëîãі÷íîї іñòîðії Çåìëі â÷åíі óìîâíî ñòàëè ââàæàòè åîíè òà åðè. Åðè, ñâîєþ ÷åðãîþ, ïîäіëÿþòü íà ãåîëîãі÷íі ïåðіîäè.

Ñëîâíè÷îê. Ãåîëîãі÷íà åðà – öå îäèí іç íàéáіëüøèõ âіäðіçêіâ ÷àñó (ïîíàä ñîòíі ìіëüéîíіâ ðîêіâ) â іñòîðії ðîçâèòêó Çåìëі.  іñòîðії ãåîëîãі÷íîãî ðîçâèòêó Çåìëі âèçíà÷àþòü åîíè òà åðè, ùî ðіçíÿòüñÿ îñîáëèâîñòÿìè ðîçâèòêó æèòòÿ íà Çåìëі. Àðõåé –

ïåðіîä íàéäàâíіøîãî æèòòÿ, ïðîòåðîçîé – ïåðіîä ðàííüîãî æèòòÿ, ïàëåîçîé, ìåçîçîé і êàéíîçîé – âіäïîâіäíî åðè äàâíüîãî, ñåðåäíüîãî é íîâîãî æèòòÿ. Êîæíіé ç åð âіäïîâіäàþòü ïåâíі ïåðіîäè ãîðîòâîðåííÿ òà іíøі âàæëèâі ïîäії, ùî âіäáóâàëèñÿ íà ìàòåðèêàõ.

Ñëîâíè÷îê. Ãåîõðîíîëîãѕ÷íà øêàëà – öå òàáëèöÿ, ó ÿêіé ãåîëîãі÷íèé ÷àñ ðîçäіëåíèé íà ÷àñîâі âіäðіçêè âіäïîâіäíî äî îñíîâíèõ åòàïіâ

ãåîëîãі÷íîї іñòîðії Çåìëі òà ðîçâèòêó æèòòÿ.

Перейшовши за QR-кодом, уважно розгляньте геохронологічну шкалу. Яку інформацію з цієї таблиці ви можете отримати?

Запропонуйте сусіду / сусідці по парті два запитання, які можуть

виникнути під час вивчення цієї шкали. Оберіть одну з ер таблиці. Які події цього етапу розвитку нашої планети є, на вашу думку, найголовнішими?

Êîðèñòóþ÷èñü ãåîõðîíîëîãі÷íîþ øêàëîþ, ìîæíà äіçíàòèñÿ, ÿêі çàëèøêè æèâèõ îðãàíіçìіâ ó âèãëÿäі ñêàì’ÿíіëèõ ðåøòîê

â îñàäîâèõ ãіðñüêèõ ïîðîäàõ. Íà îñíîâі çíàíü ïðî ðîçâèòîê æèâèõ îðãàíіçì

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíè ðóõó ëіòîñôåðíèõ ïëèò.

2. Ç ÷îãî ñêëàäàєòüñÿ çåìíà êîðà? ßêі òèïè çåìíîї êîðè âè çíàєòå?

3. Âèçíà÷òå, êîðèñòóþ÷èñü ãåîõðîíîëîãі÷íîþ øêàëîþ, ó ÿêі ãåîëîãі÷íі åðè âіäáóâàâñÿ ïðîöåñ ðîçâèòêó Çåìëі.

4. Ðîçãëÿíüòå êàðòîñõåìó ëіòîñôåðíèõ ïëèò (ìàë. 25). Äå, íà âàøó äóìêó, ó äàëåêîìó ìàéáóòíüîìó íà Çåìëі ìîæóòü óòâîðèòèñÿ íîâі îêåàíè? À íîâі ìàòåðèêè? Ïîÿñíіòü ÷îìó.

5. Çà çìіñòîì ãåîõ ð îíîëîã і ÷íî ї øêàëè ïðîàíàëіçóéòå ðîçâèòîê

æèòòÿ íà Çåìëі.

6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Íàçâіòü òðè ðå÷і, ÿêі âèâ÷èëè íà óðîöі, äâі ðå÷і, ÿêі âàñ çàöіêàâèëè, і îäíó, ùîäî ÿêîї ó âàñ âèíèêëî çàïèòàííÿ.

Клуб мандрівників. Використавши геохронологічну таблицю, складіть послідовність виникнення паливних корисних копалин, починаючи з найдавнішого часу

тектонічній

світу У Землі к уляста форма, А поверхня

і вода.

► Що таке земна кора

географічні терміни та

описано в епіграфі?

1. Ùî òàêå òåêòîíі÷íà êàðòà. Ñòðóêòóðó é ðóõè çåìíîї êîðè òà ôîðìè çàëÿãàííÿ ãіðñüêèõ ïîðіä, ñïðè÷èíåíі öèìè ðóõàìè, âèâ÷àє îêðåìà íàóêà (ñêëàäîâà ãåîëîãії), ÿêà íàçèâàєòüñÿ òåêòîíіêà. Ùîá êðàùå óÿâèòè ðîçìіùåííÿ òà õàðàêòåð çàëÿãàííÿ ðіçíèõ ãіðñüêèõ ïîðіä, çàêîíîìіðíîñòі ïîєäíàííÿ її ñòðóêòóðíèõ åëåìåíòіâ (âіä äðіáíèõ ñêëàäîê òà ðîçðèâіâ äî ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ), à òàêîæ äëÿ âñòàíîâëåííÿ іñòîðії òà óìîâ ôîðìóâàííÿ çåìíîї êîðè, ñòâîðþєòüñÿ òåêòîíі÷íà êàðòà. Ñëîâíè÷îê. Òåêòîíі÷íà êàðòà – öå òåìàòè÷íà êàðòà, ùî âіäîáðàæàє áóäîâó çåìíîї êîðè.

Çà òåêòîíі÷íîþ êàðòîþ ìîæíà ïðîñòåæèòè іñòîðіþ ðîçâèòêó ðіçíèõ äіëÿíîê çåìëі â ìåæàõ îêðåìèõ ðåãіîíіâ àáî Çåìëі çàãàëîì. Íà òåêòîíі÷íіé êàðòі ñâіòó ðіçíèìè êîëüîðàìè ïîêàçàíі äàâíі òà ìîëîäі ïëàòôîðìè, à òàêîæ îáëàñòі ñêëàä÷àñòîñòі ðіçíèõ ïåðіîäіâ ãîðîòâîðåííÿ. Перейшовшиза QR-кодом, розгляньте картосхему. Яку інформацію ви на ній можете знайти?

2. Ùî òàêå ïëàòôîðìè òà îáëàñòі ñêëàä÷àñòîñòі. Ó÷åíі ââàæàþòü, ùî ñïî÷àòêó íà Çåìëі óòâîðèëàñÿ äàâíÿ êîðà îêåàíі÷íîãî

òèïó. Âîíà ñêëàäàëàñÿ ç äâîõ øàðіâ – îñàäîâîãî é áàçàëüòîâîãî. Ïіçíіøå ñòàëà ôîðìóâàòèñÿ ìàòåðèêîâà (êîíòèíåíòàëüíà) êîðà. Ïіä ÷àñ ðóõó äàâíіõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò ñòàëèñÿ çіòêíåííÿ, âèíèêàëè ñêëàä÷àñòі ãîðè íà ñóõîäîëі, îêåàíі÷íà êîðà ïðè öüîìó ïåðåòâîðþâàëàñÿ íà êîíòèíåíòàëüíó ç ãðàíіòíèì øàðîì. Çåìíà êîðà ìàòåðèêіâ ñêëàäàєòüñÿ ç òðüîõ øàðіâ – îñàäîâîãî, ãðàíіòíîãî é áàçàëüòîâîãî (ìàë. 27).

Îòæå, ìàòåðèêè – öå âåëèêі ìàñèâè, ÿêі ñêëàäàþòüñÿ ç ìіö-

íèõ øàðіâ ãіðñüêèõ ïîðіä, ùî ïîêðèòі øàðîì ïóõêèõ îñàäîâèõ ïîðіä.

Ïіä îêåàíàìè çåìíà êîðà çíà÷íî òîíøà, âîíà ñêëàäàєòüñÿ ëèøå ç äâîõ øàðіâ – áàçàëüòîâîãî é îñàäîâîãî. Ïіä íèìè âîíà ÷àñòî ðîçðèâàєòüñÿ é ðóõàєòüñÿ â ðіçíі áîêè.  óñі ãåîëîãі÷íі åðè Çåìëі ôîðìóâàëèñÿ ñêëàä÷àñòі ãîðè. Âîíè

óòâîðþâàëèñÿ íà ìåæàõ çіòêíåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Óâåñü öåé ÷àñ ôîðìóâàííÿ êîíòèíåíòàëüíîї çåìíîї êîðè ïîäіëÿþòü íà öèêëè, ÿêі íàçèâàþòüñÿ åïîõàìè ñêëàä÷àñòîñòі. Ïіä äієþ çîâíіøíіõ ñèë ãîðè ðіçíîї âèñîòè ðóéíóâàëèñü і çðіâíþâàëèñÿ. Íà їõíüîìó ìіñöі âèíèêàëè ïëàòôîðìè. Ñëîâíè÷îê. Ñêëàä÷àñòі ãîðè – ïіäíÿòòÿ çåìíîї ïîâåðõíі, ÿêі âèíèêàþòü ó ðóõîìèõ çîíàõ çåìíîї êîðè. Ïëàòôîðìà – öå äіëÿíêà çåìíîї êîðè ç âіäíîñíî ìàëîþ іíòåíñèâíіñòþ òåêòîíі÷íèõ ðóõіâ і ìàãìàòè÷íèõ ïðîÿâіâ. Її îñíîâîþ (ôóíäàìåíòîì) áóëè çðóéíîâàíі ãîðè (ìàë. 28). Ó ðåçóëüòàòі ïîâіëüíîãî îïóñêàííÿ îêðåìèõ äіëÿíîê ôóíäàìåíòó ïëàòôîðìè çàòîïëþâàëèñÿ âîäîþ (ìîðÿìè). Íà äíі ãîðè-

çîíòàëüíèìè øàðàìè íàêîïè÷óâàëèñÿ íîâі ãіðñüêі ïîðîäè – îñàäîâèé øàð. ×àñòèíè ïëàòôîðìè ç îñàäîâèì øàðîì íàçèâàþòü ïëèòàìè, à áåç îñàäîâîãî øàðó – ùèòàìè.

Ознайомтеся зі схемами будови давньої платформи (мал. 28) і поясу складчастості (мал. 29). Назвіть їхні складові. Зробіть висновки про закономірності поширення корисних копалин.

29

складчастості Ó ðàéîíàõ äàâíüîãî ñêëàä÷àñòîãî ïîÿñó ñôîðìóâàëèñÿ äàâíі ïëàòôîðìè, à â іíøèõ – ìîëîäі. Íèíі íà Çåìëі іñíóє ÷èìàëî âåëèêèõ äàâíіõ ïëàòôîðì. Ñåðåä íèõ ìîæíà âèîêðåìèòè äàâíþ Ñõіäíîєâðîïåéñüêó ïëàòôîðìó, ÿêà çàéìàє âåëèêó ÷àñòèíó òåðèòîðії Ñõіäíîї Єâðîïè. Íà àçіéñüêіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà Єâðàçіÿ ðîçòàøîâàíі Ñèáіðñüêà é Іíäіéñüêà ïëàòôîðìè.

Користуючись тектонічною картою навчального атласу, з’ясуйте, які платформи розміщені в основі кожного з материків. Припустіть, які форми рельєфу для них характерні.

Íà âñіõ ïëàòôîðìàõ ñïîñòåðіãàþòüñÿ âèñòóïè êðèñòàëі÷íîãî ôóíäàìåíòó ó âèãëÿäі ùèòіâ.

Äíî Ñâіòîâîãî îêåàíó óòâîðþþòü ïëèòè, ïîêðèòі âåëèêèì øàðîì îñàäîâèõ ïîðіä.

За тектонічною картою світу встановіть, які плити лежать в основі дна частин Світового океану. Назвіть їх і покажіть на карті.

Ñòàðі òà ìîëîäі ïëàòôîðìè ìіñòÿòüñÿ äàëåêî âіä ìåæ ñó÷àñíèõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Òîìó öå ñòіéêі, ñïîêіéíі äіëÿíêè çåìíîї êîðè, áåç çåìëåòðóñіâ і âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ. Íà ìåæі çіòêíåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò óòâîðþþòüñÿ ãîðè: ñêëàä÷àñòі é áðèëîâі –ó ðàéîíàõ êàéíîçîéñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі, áðèëîâі – ó âñіõ ðàéîíàõ äàâíіõ ïîÿñіâ ñêëàä÷àñòîñòі. Ñëîâíè÷îê. Áðèëîâі ãîðè – ãîðè, ùî óòâîðèëèñÿ îêðåìèìè áðèëàìè äіëÿíîê çåìíîї êîðè, ÿêі ïåðåìіùàþòüñÿ âãîðó і âíèç ðîçëîìàìè.

Äî áðèëîâèõ ãіð íàëåæàòü: Ñêàíäèíàâñüêі ãîðè, Óðàë, Êóíüëóíü, Òÿíü-Øàíü ó Єâðàçії, Àïïàëà÷і â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі, Âåëèêèé Âîäîäіëüíèé õðåáåò â Àâñòðàëії. Óòâîðåííÿ ãіð ïîâ’ÿçàíå ç ðóõàìè çåìíîї êîðè, ùî ñóïðîâîäæóþòüñÿ çåìëåòðóñàìè òà âóëêàíіçìîì.

Чи справедливе твердження, що поширення материкової кори збігається з площею суходолу? Обґрунтуйте відповідь.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Òåðèòîðіÿ Óêðàїíè ìàє ñêëàäíó òåêòîíі÷íó áóäîâó. Áіëüøà ÷àñòèíà òåðèòîðії íàøîї êðàїíè ðîçòàøîâàíà â

ìåæàõ Ñõіäíîєâðîïåéñüêîї ïëàòôîðìè.

3. ßê ñôîðìóâàëèñÿ ñåéñìі÷íі ïîÿñè Çåìëі. Ïðèêîðäîííі çîíè

ìіæ ëіòîñôåðíèìè ïëèòàìè íàçèâàþòü ñåéñìі÷íèìè ïîÿñàìè

Çåìëі. Íàéáіëüøèé іç íèõ ìàє íàçâó Òèõîîêåàíñüêå âîãíÿíå êіëüöå. Öå íàéáіëüø ðóõëèâі ðàéîíè ïëàíåòè. Òóò çîñåðåäæåíà áіëüøіñòü äіþ÷èõ âóëêàíіâ (95 % âіä їõíüîї çàãàëüíîї êіëüêîñòі). Íà Çåìëі íàðàõîâóþòü ïîíàä 1300 äіþ÷èõ âóëêàíіâ. Ìåíøèì çà ðîçìіðàìè òà іíòåíñèâíіñòþ ïðîöåñіâ є ÀëüïіéñüêîÃіìàëàéñüêèé ïîÿñ. Âіí ïåðåòèíàє Ïіâíі÷íó Àôðèêó, Ïіâäåííó

Єâðîïó òà Àçіþ.

Знайдіть цей сейсмічний пояс на карті навчального атласу. Назвіть найбільші діючі вулкани в ньому

Ñåéñìі÷íі ïîÿñè ïðîñòÿãíóëèñÿ íà òèñÿ÷і êіëîìåòðіâ і çáіãà-

þòüñÿ ç ðàéîíàìè ãëèáèííèõ ðîçëîìіâ íà ñóõîäîëі, à â îêåàíі –іç ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèìè õðåáòàìè ãëèáîêîâîäíèõ æîëîáіâ.

Наведіть приклади гірських систем Європи та Азії, що містяться на літосферних плитах та їхніх межах.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Àëüïіíіñò ç Õàðêîâà Âàëåíòèí Ñèïàâіí ïіäíÿâñÿ íà íàéâèùèé ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі âóëêàí – Îõîñ-äåëü-Ñàëàäî é óñòàíîâèâ ñâіòîâèé ðåêîðä – ïëàâàâ íà êàÿêó íà âèñîòі 6377 ìåòðіâ íàä ðіâíåì ìîðÿ.

Розгляньте тектонічну карту світу

інформацію

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÿêó áóäîâó ìàþòü ïëàòôîðìè.

2. ßêі ðàéîíè çåìíîї êîðè íàçèâàþòü ñåéñìі÷íèìè ïîÿñàìè Çåìëі òà ïîÿñàìè ñêëàä÷àñòîñòі?

3. Çðîáіòü ïðèïóùåííÿ, ÿêі çìіíè â ðåëüєôі Çåìëі ìîæóòü ñòàòèñÿ â ìàéáóòíüîìó.

4. ×îãî âè íàâ÷èëèñÿ íà óðîöі? ×è çàäîâîëåíі âè ñâîєþ ðîáîòîþ?

×è äîïîìàãàâ âàì õòîñü âèêîíóâàòè çàâäàííÿ? ×è äîïîìîãëè âè êîìóñü âèêîíàòè çàâäàííÿ?

Клуб мандрівників. Кавах Іджен

1. ßêèé çâ’ÿçîê іñíóє ìіæ áóäîâîþ çåìíîї êîðè òà ðåëüєôîì ìàòåðèêіâ. Íà äàâíіõ і ìîëîäèõ ïëàòôîðìàõ ìàòåðèêіâ ïåðåâàæàþòü ðіâíèíè òà їõíі ÷àñòèíè – íèçîâèíè, âèñî÷èíè і ïëîñêîãіð’ÿ. Ïðèêëàäè ïîєäíàííÿ ðîçìіùåííÿ ïëàòôîðì і ðіâíèí ìè çíàõîäèìî íà êîæíîìó ìàòåðèêó, ùî ñâіä÷èòü ïðî çàêîíîìіðíіñòü ó їõíüîìó ðîçòàøóâàííі.

Користуючись тектонічною та фізичною картами, наведіть приклади рівнин, що розташовані в межах Східноєвропейської, Північноамериканської та Південноамериканської платформ.

 îáëàñòÿõ ñêëàä÷àñòîñòі ïðîñòÿãàþòüñÿ ãîðè. Âîíè ðіçíÿòüñÿ çà âіêîì. Ãîðè, ÿêі ïî÷àëè ôîðìóâàòèñÿ â îñòàííі 25 ìëí ðîêіâ і â ÿêèõ ñêëàäêè ãіðñüêèõ ïîðіä äîáðå ïðîãëÿäàþòüñÿ, íàçèâàþòüñÿ ìîëîäі ñêëàä÷àñòі ãîðè. Користуючись

молоді гори. Ñêëàä÷àñòі ãîðè çàçâè÷àé âèñîêі. Âîíè ïðîñòÿãàþòüñÿ äîâãèìè ïàñìàìè, ÿê Àíäè òà Êîðäèëüєðè â Àìåðèöі, Àëüïè, Êàðïàòè, Êàâêàçüêі ãîðè òà Ãіìàëàї â Єâðàçії.

Іç ÷àñîì ñêëàä÷àñòі ãîðè ðóéíóþòüñÿ. Ïіä ÷àñ âåðòèêàëüíèõ ðóõіâ çåìíîї êîðè âîíè ðîçáèâàþòüñÿ íà îêðåìі áðèëè. Óòâîðþþòüñÿ äåùî ïіäíÿòà äіëÿíêà – ãîðñò і îïóùåíà – ãðàáåí (ìàë. 30). Ó ðåçóëüòàòі öèõ ïðîöåñіâ ôîðìóþòüñÿ ñêëàä÷àñòî-áðèëîâі ãîðè.

Прочитайте уважно закономірності формування рельєфу земної поверхні. Користуючись фізичною картою світу та іншими джерелами інформації, доберіть до кожної закономірності приклади форм рельєфу.

1. Âіäíîñíî ñòіéêèì äіëÿíêàì ëіòîñôåðíèõ ïëèò – ïëàòôîðìàì – âіäïîâіäàþòü ðіâíèíè.

2. Ñêëàä÷àñòèì ðóõîìèì òåêòîíі÷íèì îáëàñòÿì ó ðåëüєôі âіäïîâіäàþòü ãîðè, òîìó ùî òóò âіäáóâàþòüñÿ àêòèâíі ãîðîòâîð÷і ïðîöåñè, âèíèêàþòü âóëêàíè, çåìëåòðóñè; ùî äàâíіøà ñêëàä÷àñòіñòü (ãåðöèíñüêà, êàëåäîíñüêà, áàéêàëüñüêà), òî ãîðè çà àáñî-

ëþòíîþ âèñîòîþ íèæ÷і.

3. Íà ìåæі çіòêíåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò, â îáëàñòÿõ ñêëàä÷àñòîñòі, óòâîðþþòüñÿ ñêëàä÷àñòі ãîðè.

4. Ñó÷àñíèé çîâíіøíіé âèãëÿä ãіð çàëåæèòü òàêîæ і âіä íîâіòíіõ òåêòîíі÷íèõ ðóõіâ, ùî âіäáóâàëèñÿ âïðîäîâæ îñòàííіõ äâàäöÿòè ìіëüéîíіâ ðîêіâ, і âіä äії çîâíіøíіõ ÷èííèêіâ.

5. Âèñîêîãіðíèé òèï ðåëüєôó (êðóòі ñõèëè, ãîñòðі âåðøèíè, âêðèòі ëüîäîâèêàìè, ãëèáîêі ìіæãіðíі óëîãîâèíè) õàðàêòåðíèé äëÿ ìîëîäèõ ñêëàä÷àñòèõ ãіð.

6. Íàéáіëüø âèñîêі é ñåéñìі÷íî àêòèâíі îáëàñòі íàøîї ïëàíåòè – ìîëîäі ãîðè.

7. Ñåðåäíüîãіðíèé ðåëüєô õàðàêòåðíèé ÿê äëÿ ìîëîäèõ, òàê і äëÿ ñêëàä÷àñòî-áðèëîâèõ ãіð. Çâàæàþ÷è íà ñêëàä ãіðñüêèõ ïîðіä, ÿêі ëåãêî ðóéíóþòüñÿ âîäîþ, âіòðîì, ïåðåïàäîì òåìïåðàòóð, ÷àñòî їõíÿ âèñîòà íåçíà÷íà (äî 2000 ì), ç íåãëèáîêèìè ìіæãіðíèìè çàïàäèíàìè. Чи можуть на

повідь обґрунтуйте.

ðіâíèíà.

Наведіть приклади закономірного поширення форм рельєфу на материку за алгоритмом: тектонічна структура – форма рельєфу.

2. ßêèé іñíóє çâ’ÿçîê ìіæ áóäî-

âîþ çåìíîї êîðè òà ðåëüєôîì äíà

îêåàíіâ. Ðåëüєô äíà Ñâіòîâîãî îêåàíó òàê ñàìî ñêëàäíèé і ðіçíîìàíіòíèé, ÿê і ðåëüєô ñóõîäîëó. Îñíîâíèìè ôîðìàìè ðåëüєôó äíà îêåàíó є ìàòåðèêîâèé (êîíòèíåíòàëüíèé) øåëüô, ìàòåðèêîâèé ñõèë, ëîæå îêåàíó, ñåðåäèííî-îêåàíі÷íі õðåáòè, ãëèáîêîâîäíі æîëîáè.

Ðіâíèíè é ãîðè ñóõîäîëó ïðîäîâæóþòüñÿ íà ïіäâîäíіé îêðàїíі ìàòåðèêà. Öå ïðèáåðåæíà äіëÿíêà äíà îêåàíó, ùî âêëþ÷àє ìàòåðèêîâèé øåëüô і ìàòåðèêîâèé ñõèë. ïåðåâàæàє ìàòåðèêîâèé òèï çåìíîї êîðè. Ïіäâîäíà îêðàїíà ìàòåðèêà ïðîñòÿãàєòüñÿ äî ãëèáèíè 3000–4000 ì. Çíà÷íі ïëîùі â îêåàíі çàéìàє ëîæå îêåàíó, ùî ìàє îêåàíі÷íèé òèï çåìíîї êîðè. Òóò ïåðåâàæàþòü ïëàòôîðìè, ÿêі íàçèâàþòü îêåàíі÷íèìè. Öå ñòіéêі äіëÿíêè ëîæà îêåàíіâ. Ó ðåëüєôі їì âіäïîâіäàþòü ãëèáîêîâîäíі ðіâíèíè òà óëîãîâèíè.

Ó ìіñöÿõ çіòêíåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò ïіäâîäíó îêðàїíó ìàòåðèêà é ëîæå îêåàíó ðîçäіëÿє ïåðåõіäíà çîíà, äëÿ ÿêîї õàðàêòåðíà çíà÷íà ðóõëèâіñòü. Öÿ çîíà ìàє ïåðåõіäíèé òèï çåìíîї êîðè – âіä ìàòåðèêîâîї äî îêåàíі÷íîї. Òàêîæ òóò äîâîëі ñêëàäíèé ðåëüєô: ïіäâîäíі ãîðè і ãëèáîêîâîäíі æîëîáè. Óñі ãëèáîêîâîäíі æîëîáè ðîçòàøîâàíі íà îêðàїíàõ îêåàíіâ. Ïіäâîäíі ãіðñüêі õðåáòè ìîæóòü âèõîäèòè íà ïîâåðõíþ

îñòðîâè (ìàë. 32).

Ãіðñüêі ñïîðóäè óòâîðþþòüñÿ і â ìіñöÿõ ðîçõîäæåííÿ ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Ïðè öüîìó â çåìíіé êîðі âèíèêàþòü ãëèáîêі (äî êіëüêîõ êіëîìåòðіâ) ðîçêîëè äíà – ðèôòè. ×åðåç íèõ ç íàäð Çåì-

ëі ïіäíіìàєòüñÿ ðå÷îâèíà ìàíòії. Òàê óòâîðþþòüñÿ ñåðåäèííî-îêåàíі÷íі õðåáòè. Öі õðåáòè ìîæíà ïîðіâíÿòè ç íàéáіëüøèìè ãіðñüêèìè ñïîðóäàìè ñóõîäîëó.

Розгляньте схему руху літосферних плит (мал. 33) та малюнок дна Світового океану (мал. 32). Припустіть, які форми дна Світового океану можуть утворитися внаслідок рухів, зображених на малюнках А і Б.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Òåðèòîðіþ Óêðàїíè îìèâàþòü ×îðíå òà Àçîâñüêå ìîðÿ. ×îðíå ìîðå – îäíå ç íàéãëèáøèõ ó ñâіòі, à Àçîâñüêå –íàéìіëêіøå é îäíå ç íàéìåíøèõ ó ñâіòі.

3. ßêі çàêîíîìіðíîñòі ïîøèðåííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí. Ðîçìіùåííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí ïîâ’ÿçàíå ç îñîáëèâîñòÿìè ãåîëîãі÷íîї

áóäîâè òåðèòîðії. Ó ðîçìіùåííі ðîäîâèù êîðèñíèõ êîïàëèí ïðîñòåæóþòüñÿ ïåâíі çàêîíîìіðíîñòі.

Ïàëèâíі êîðèñíі êîïàëèíè çàëÿãàþòü ïåðåâàæíî â òåêòîíі÷íèõ çàïàäèíàõ, ðóäíі – òÿæіþòü äî ùèòіâ і âóëêàíі÷íèõ ãіðñüêèõ õðåáòіâ. Íåðóäíі êîïàëèíè îñàäîâîãî ïîõîäæåííÿ (ñîëі, âàïíÿêè, ïіñêè) ðîçìіùåíі â ïðîãèíàõ, à ìàãìàòè÷íîãî ÷è ìåòàìîðôі÷íîãî ïîõîäæåííÿ (ãðàíіò, ìàðìóð, ãðàôіò) – ó ïîðîäàõ ùèòà, ñêëàä÷àñòèõ ñèñòåìàõ.

Розгляньте тектонічну карту та

родовища корисних копалин.

материка) Сформулюйте закономірності поширення корисних

можна

Наведіть приклади.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó 2019 ð. àìåðèêàíñüêèé äîñëіäíèê Âіêòîð Âåñêîâî íà ïіäâîäíîìó àïàðàòі âñòàíîâèâ íîâèé ðåêîðä іç çàíóðåííÿ íà äíî Ìàðіàíñüêîãî æîëîáà – 10 927 ìåòðіâ. Öå íà 11 ìåòðіâ ãëèáøå çà ïîïåðåäíіé ðåçóëüòàò.

Перевіряємо себе

1. Ïåðåéøîâøè çà QR-êîäîì, ïåðåãëÿíüòå âіäåîôðàãìåíò «Æèòòÿ íà âåëèêіé ãëèáèíі». Ñòâîðіòü ïðåçåíòàöіþ ïðî îñîá-

ëèâîñòі äíà òà æèâèõ îðãàíіçìіâ öієї îáëàñòі Ñâіòîâîãî îêåàíó.

2. Äîâåäіòü, ùî íà áіëüøіé ÷àñòèíі òåðèòîðії Óêðàїíè íå ìîæå âіäáóâàòèñÿ ðóéíіâíèõ çåìëåòðóñіâ òà âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ.

3. Íà ïðèêëàäі ðåëüєôó äíà Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó ïіäãîòóéòå ïðåçåíòàöіþ «ßê ñó÷àñíà íàóêà ïîÿñíþє ïîõîäæåííÿ ðіçíèõ ôîðì ðåëüєôó îêåàíі÷íîãî äíà».

4. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Äàéòå âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: ßêі òðè ðå÷і ÿ äіçíàâñÿ / äіçíàëàñÿ ñüîãîäíі? ßêі äâі ðå÷і ìåíå çàöіêàâèëè?

Подумайте, які із цих чинників

менти.

2. ßê ðîçïîäіëÿþòüñÿ ñîíÿ÷íà

åíåðãіÿ é òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ íà

Çåìëі. Ïåðøèì і äóæå âàæëèâèì

÷èííèêîì êëіìàòó є ãåîãðàôі÷íà

øèðîòà. Âіä íåї çàëåæèòü êóò

ïàäіííÿ ñîíÿ÷íîãî ïðîìіííÿ. Âіí

âèçíà÷àє êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîãî

òåïëà (åíåðãії), ùî íàäõîäèòü íà

çåìíó ïîâåðõíþ. Âіä êіëüêîñòі

òåïëà çàëåæèòü òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ (ìàë. 35).

Äèâîâèæíі ôàêòè. Çà ðіê åêâàòîðіàëüíі øèðîòè îòðèìóþòü ó 10 ðàçіâ áіëüøå òåïëà, íіæ àðêòè÷íі. Òîìó ìàòåðèêè Ïіâäåííîї ïіâêóëі, êðіì

Àíòàðêòèäè, äóæå æàðêі. М ал. 35 . Ку т падіння сонячного проміння

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі.  Óêðàїíі ó ì. Ëóãàíñüêó 12 ñåðïíÿ 2010 ðîêó çàôіêñîâàíî ðåêîðäíî âèñîêó òåìïåðàòóðó ïîâіòðÿ +42,0 Ñ, à íàéíèæ÷ó òåìïåðàòóðó, –41,9 Ñ, 8 ñі÷íÿ 1990 ðîêó.

За кліматичною картою навчального атласу визначте: а) які ізотерми перетинає меридіан 60° зх. д.; б) які річні температури у тропічному, помірному, полярному поясах освітленості.

За кліматичною картою навчального атласу визначте: а) середні температури січня й липня на материку Австралія; б) річну кількість опадів на заході та сході материка Австралія. Зробіть висновок про закономірність зміни температури на поверхні Землі.

3. ßêі çàêîíîìіðíîñòі çìіíè òåìïåðàòóðè ïîâåðõíåâèõ âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó. Âîäè Ñâіòîâîãî

íèõ ÷àñòèíàõ – ñòîêîì ç ìàòåðèêіâ áіëüø òåïëèõ âîä. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà âîäè â îêåàíі +17,5 Ñ. Ó âіäêðèòîìó îêåàíі âîíà êîëèâàєòüñÿ âіä –2 äî +29 Ñ. Ó ñåðåäíіõ øèðîòàõ ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà

ïîâåðõíåâèõ âîä êîëèâàєòüñÿ âіä +5…+10 Ñ äî +27…+28 Ñ. Ó

ïîëÿðíèõ øèðîòàõ òåìïåðàòóðà âîäè çíèæóєòüñÿ.

Визначте за картосхемою (мал. 36) середньорічну температуру води в полярних широтах. Визначте амплітуду між найбільшою і найменшою середньорічною температурою води на поверхні Світового океану.

Íàéòåïëіøèé îêåàí – Òèõèé (+19,4 Ñ), à íàéõîëîäíіøі – Ïіâ-

íі÷íèé Ëüîäîâèòèé (–0,75 Ñ) і Ïіâäåííèé (–2...+10 Ñ) îêåàíè.

Òåìïåðàòóðà â îêåàíі çìіíþєòüñÿ ç ãëèáèíîþ (ìàë. 37).

+28

Як зміниться клімат Землі, якщо збільшиться площа Світового океану? Свою відповідь аргументуйте.

4. ßêà ðîëü îêåàíі÷íèõ òå÷іé ó ôîðìóâàííі êëіìàòó Çåìëі. Âåëèêèé âïëèâ íà êëіìàò ìàþòü îêåàíі÷íі òå÷ії. Ïîñòіéíі âіòðè ïðèâîäÿòü ó ðóõ ïîâåðõíåâі øàðè âîäè îêåàíó. Õîëîäíі òå÷ії ðóõàþòüñÿ âіä ïîëþñіâ äî åêâàòîðà, à òåïëі ïîâåðõíåâі – âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ. Öå є ïðè÷èíîþ òîãî, ùî ïðèðîäà ìàòåðèêіâ є ðіçíîþ. Äëÿ óçáåðåæ, ÿêі îìèâàþòü òåïëі òå÷ії, õàðàêòåðíèé òåïëèé і âîëîãèé êëіìàò.

Знайдіть на карті теплі й холодні течії. Ñòіéêіñòü îêåàíі÷íèõ òå÷іé çíà÷íî âïëèâàє íà àòìîñôåðó. Òàê, òåïëà òå÷іÿ Ãîëüôñòðіì âïëèâàє íà êëіìàò Ïіâíі÷íîї Єâðîïè, ïîì’ÿêøóþ÷è éîãî, õîëîäíі Ïåðóàíñüêà òà Áåíãåëüñüêà òå÷ії –íà óòâîðåííÿ ïóñòåëü Àòàêàìà òà Íàìіá âіäïîâіäíî, òåïëà òå÷іÿ Åëü-Íіíüéî – íà êëіìàò і ãîñïîäàðñòâî Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Íàä

ðàéîíàìè õîëîäíèõ òå÷іé çáіëüøóєòüñÿ êіëüêіñòü äíіâ ç òóìàíàìè (îñîáëèâî öå ïðîÿâëÿєòüñÿ áіëÿ îñòðîâà Íüþôàóíäëåíä).

5. ßê áëèçüêіñòü îêåàíó âïëèâàє íà êëіìàò. ×åðåç ðіçíó іíòåíñèâíіñòü âèïàðîâóâàííÿ íàä îêåàíîì ôîðìóєòüñÿ âîëîãèé ìîðñüêèé êëіìàò, à íàä ñóõîäîëîì – ñóõèé і ðіçêî êîíòèíåíòàëüíèé. Ùî áëèæ÷å äî ìîðÿ, òî áіëüøå îïàäіâ âèïàäàє і òèì ìåíøà çìіíà ðі÷íèõ òåìïåðàòóð. Îêåàíі÷íі òå÷ії ïîì’ÿêøóþòü êëіìàò áіëÿ

áåðåãіâ ìàòåðèêіâ.

Ñòàí òåìïåðàòóðè ïîâåðõíåâèõ âîä ìîðÿ òà òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ âïëèâàє íà óòâîðåííÿ òóìàíó íà ìîðі òà âçàãàëі íà âçàєìîäіþ

îêåàíó òà àòìîñôåðè, à îòæå, íà êëіìàò і ïîãîäó. Ç òåìïåðàòóðîþ ìîðñüêîї âîäè ïîâ’ÿçàíî її çàìåðçàííÿ, ðîçâèòîê ëüîäîâèõ ÿâèù íà ìîðі òà çëåäåíіííÿ ñóäåí.

Користуючись картами навчального атласу, наведіть приклади течій тропічних

що

сонячних променів, то ... ; б) що більше значення сонячної енергії, то ... ; в) що далі розташована територія від океанів, то ... ; г) що більше випадає опадів та впадає річок у океан, то ... . Перевіряємо себе

1. Ïðèãàäàéòå, ÿêі ÷èííèêè ôîðìóþòü êëіìàò ìіñöåâîñòі. Íà ÿêі ñêëàäîâі êëіìàòó âïëèâàє êîæåí іç íèõ? ßêèé ÷èííèê, íà âàøó äóìêó, íàéâàæëèâіøèé? ×îìó?

2. Ïîÿñíіòü, ÷îìó êëіìàò ìàòåðèêіâ òàêèé ðіçíèé.

3. Ïîÿñíіòü, ÿê ãåîãðàôі÷íà øèðîòà âïëèâàє íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó.

4. Ðîçêðèéòå âïëèâ îêåàíі÷íèõ òå÷іé íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó òåðèòîðії.

5. ßê çàëåæèòü òåìïåðàòóðíèé ðåæèì ìàòåðèêіâ і ïîâåðõíåâèõ âîä âіä їõ ðîçìіùåííÿ â ðіçíèõ òåïëîâèõ ïîÿñàõ?

6. ×è áóäå æèòòÿ ëþäåé îäíàêîâèì çàëåæíî âіä òîãî, íà ÿêîìó ìàòåðèêó âîíè æèâóòü? Ó ÷îìó áóäóòü ïðîÿâëÿòèñÿ âіäìіííîñòі àáî ïîäіáíîñòі ìіæ їõíіì ñïîñîáîì æèòòÿ, âèäàìè äіÿëüíîñòі, æèòëîì?

7. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ / äіçíàëàñÿ

►

умови необхідні для утворення атмосферних опадів?

► Чи може холодне повітря містити багато вологи?

► Яке повітря називають насиченим?

► Що таке атмосферний тиск?

► Як на погоду вашої місцевості впливають вітри?

1. Ùî òàêå ïîâіòðÿíі ìàñè. Âàì íàïåâíî äîâîäèëîñÿ ñïîñòåðіãàòè, ÿê ñïåêîòíà ëіòíÿ ïîãîäà ðàïòîâî çìіíþєòüñÿ íà ïðîõîëîäíó é äîùîâó. ×èì ìîæíà ïîÿñíèòè øâèäêó çìіíó ïîãîäè? Îñíîâíà ïðè÷èíà òàêèõ çìіí – ïåðåìіùåííÿ âåëèêèõ ìàñ ïîâіòðÿ.

Ñëîâíè÷îê. Ïîâіòðÿíі ìàñè – öå âåëèêі îá’єìè ïîâіòðÿ òðîïîñôåðè ç îäíîðіäíèìè âëàñòèâîñòÿìè.

Çàëåæíî âіä ìіñöÿ ôîðìóâàííÿ âèîêðåìëþþòü ÷îòèðè òèïè

ïîâіòðÿíèõ ìàñ: åêâàòîðіàëüíі, òðîïі÷íі, ïîìіðíі òà ïîëÿðíі. Ðіçíі òèïè ïîâіòðÿíèõ ìàñ ìàþòü ðіçíі âëàñòèâîñòі, ÿêі çàëåæàòü

âіä òèõ òåðèòîðіé, íàä ÿêèìè âîíè ôîðìóþòüñÿ

(ìàë.

38).

66,3oпн.ш.

23,5oпн.ш. 23,5oпд.ш.

66,3oпд.ш.

Низький тиск, висхідні

Ìîðñüêі ïîâіòðÿíі ìàñè âçèìêó òåïëіøі çà êîíòèíåíòàëüíі, à âëіòêó – õîëîäíіøі. 2. ßê óòâîðþþòüñÿ ïîÿñè àòìîñôåðíîãî òèñêó íà Çåìëі.

Êëіìàò îêðåìèõ òåðèòîðіé ðіçíèòüñÿ íå òіëüêè òåìïåðàòóðîþ ïîâіòðÿ, àëå é îïàäàìè, ÿêі ðîçïîäіëåíі íåðіâíîìіðíî. Îäíі òåðèòîðії îòðèìóþòü íàäëèøîê âîëîãè, іíøі – ïîòåðïàþòü âіä ïîñóõè. Ãîëîâíîþ ïðè÷èíîþ íåðіâíîìіðíîãî ðîçïîäіëó îïàäіâ є ðóõ

ïîâіòðÿ, ÿêèé çàëåæèòü âіä ïîÿñіâ àòìîñôåðíîãî òèñêó òà îáåðòàííÿ Çåìëі íàâêîëî ñâîєї îñі. Íà ïîâåðõíі Çåìëі âèäіëÿþòü òðè ïîÿñè ç ïåðåâàæàííÿì íèçüêîãî é ÷îòèðè ïîÿñè ç ïåðåâàæàííÿì âèñîêîãî àòìîñôåðíîãî òèñêó (ìàë. 39). Âîíè óòâîðþþòüñÿ âíàñëіäîê íåðіâíîìіðíîãî ðîçïîäіëó ñîíÿ÷íîãî òåïëà íà çåìíіé ïîâåðõíі, à òàêîæ âïëèâó âіäõèëÿþ÷îї ñèëè – ñèëè Êîðіîëіñà (çà іìåíåì ôðàíöóçüêîãî ó÷åíîãî Ãàñïàðà-Ãþñòàâà Êîðіîëіñà, ÿêèé óïåðøå îïèñàâ її). Çàâäÿêè їé âñі òіëà, ùî ðóõàþòüñÿ ïàðàëåëüíî ïîâåðõíі ïëàíåòè (ðі÷êè, ïîâіòðÿíі ìàñè, ìîðñüêі òå÷ії), ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі âіäõèëÿþòüñÿ ïðàâîðó÷, ó Ïіâäåííіé – ëіâîðó÷.

Ïîâіòðÿ ïåðåìіùóєòüñÿ ÿê ó ãîðèçîíòàëüíîìó, òàê і ó âåðòèêàëüíîìó íàïðÿìêàõ. Ñèëüíî íàãðіòå ïîâіòðÿ áіëÿ åêâàòîðà ðîçøèðþєòüñÿ, ñòàє ëåãøèì і òîìó ïіäíіìàєòüñÿ âãîðó. Ó çâ’ÿçêó ç öèì áіëÿ ïîâåðõíі Çåìëі áëèçüêî åêâàòîðà óòâîðþєòüñÿ íèçüêèé òèñê. Áіëÿ ïîëþñіâ ÷åðåç íèçüêі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ îõîëîäæóєòüñÿ, ñòàє áіëüø âàæêèì і îïóñêàєòüñÿ, òîáòî âіäáóâàєòüñÿ íèçõіäíèé ðóõ ïîâіòðÿ (ìàë. 40). Òîìó áіëÿ ïîâåðõíі Çåìëі áëèçüêî ïîëþñіâ òèñê âèñîêèé.

Західні вітри ЗахідніПасатиПасативітри

Пн.-сх. вітри Пд.-сх. вітри

90oпн.ш.60o пн.ш.

30oпн.ш.30oпд.ш.60oпд.ш.90o Екваторпд.ш.

Низхідні повітряніпотоки Висхідні повітряніпотоки

Високийтиск Низькийтиск

Ñëîâíè÷îê. Ïîÿñè àòìîñôåðíîãî òèñêó – öå ñìóãè, ùî òÿãíóòüñÿ âçäîâæ ïàðàëåëåé, ç ïåðåâàæàííÿì âèñîêîãî ÷è íèçüêîãî òèñêó.

Перейшовшиза QR-кодом, прочитайте інформацію про рух повітря у верхній тропосфері. Зобразіть інформацію у вигляді графічної моделі.

3. ßêà іñíóє çàëåæíіñòü ìіæ ïîÿñàìè àòìîñôåðíîãî òèñêó é îïàäàìè. Áіëÿ åêâàòîðà â ïîÿñі íèçüêîãî àòìîñôåðíîãî òèñêó ïîñòіéíî íàãðіòå ïîâіòðÿ ìіñòèòü áàãàòî âîëîãè. Ïіäíіìàþ÷èñü óãîðó, âîíî îõîëîäæóєòüñÿ і ñòàє íàñè÷åíèì. Òîìó â îáëàñòі åêâàòîðà óòâîðþєòüñÿ áàãàòî õìàð і âèïàäàþòü îïàäè (ìàë. 40). Ó ïîÿñàõ âèñîêîãî òèñêó ïåðåâàæàþòü íèçõіäíі ïîâіòðÿíі ïîòîêè. Õîëîäíå ïîâіòðÿ, îïóñêàþ÷èñü, ìіñòèòü ìàëî âîëîãè. Ïðè îïóñêàííі âîíî ñòèñêàєòüñÿ і íàãðіâàєòüñÿ, çàâäÿêè ÷îìó ñòàє ìåíø íàñè÷åíèì, ñóõіøèì. Òîìó â îáëàñòÿõ âèñîêîãî òèñêó

íàä òðîïіêàìè і áіëÿ ïîëþñіâ îïàäіâ âèïàäàє ìàëî (ìàë. 40). Ðîç-

ïîäіë îïàäіâ òàêîæ çàëåæèòü âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè. ×èì ìåíøà êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîãî òåïëà, òèì ìåíøå îïàäіâ.

Знайдіть на кліматичній карті світу навчального атласу райони з найбільшою та найменшою кількістю опадів. Дослідіть, який материк можна назвати найвологішим, а який – найсухішим

4. Ùî òàêå àòìîñôåðíà öèðêóëÿöіÿ.

Ñëîâíè÷îê. Àòìîñôåðíà öèðêóëÿöіÿ – öå ñèñòåìà ãîðèçîíòàëüíèõ і âåðòèêàëüíèõ ïîâіòðÿíèõ òå÷іé ó òðîïîñôåðі.

Öèðêóëÿöіþ ïîâіòðÿíèõ ìàñ âèçíà÷àþòü ïàíіâíі ïîâіòðÿíі ìàñè òà âіòðè (ìàë. 41). Âè âæå çíàєòå, ùî ïðè÷èíîþ âèíèêíåííÿ âіòðó є ðіçíèöÿ â àòìîñôåðíîìó òèñêó. Íà Çåìëі іñíóþòü âіäíîñíî ïîñòіéíі ïîÿñè

àòìîñôåðíîãî òèñêó. Âіä íèõ і çàëåæàòü ïàíіâíі (ïîñòіéíі) âіòðè: ïàñàòè, ìóñîíè, ñõіäíі і çàõіäíі (ìàë. 42).

Ñëîâíè÷îê. Ïàñàòè – öå ïîñòiéíi âiòðè, ÿêi âèíèêàþòü ìiæ òðîïi÷íèì âèñîêèì òà åêâàòîðiàëüíèì íèçüêèì ïîÿñàìè àòìîñôåðíîãî òèñêó â Ïiâíi÷íié i Ïiâäåííié ïiâêóëÿõ Çåìëi.

Çàõіäíі âіòðè ïîìіðíèõ øèðîò – öå âіòðè, ÿêі äìóòü âіä òðîïіêіâ äî

ïîìіðíèõ øèðîò.

Ñõіäíі (ñòîêîâі) âіòðè – âіòðè, ÿêі äìóòü âіä ïîëÿðíèõ

ïîìіðíèõ øèðîò.

ñÿ âіä íàïðÿìêó ïіâíі÷íîãî ðóõó: ó Ïіâíі÷íі

ïіâêóëі – âïðàâî, à ó Ïіâäåííіé – âëіâî. Âè âæå çíàєòå, ùî öå ÿâèùå íàçèâàþòü åôåêòîì Êîðіîëіñà. Ïðîÿâëÿєòüñÿ âіí ñòîñîâíî íå òіëüêè âіòðіâ, àëå і ìîðñüêèõ òå÷іé, ïіäìèâó áåðåãіâ âåëèêèõ ðі÷îê (ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі – ïðàâèõ, ó Ïіâäåííіé – ëіâèõ).

Східні (стокові) вітри полярних широт

ного заходу, а в Південній – з північного заходу

вітри, які дмуть з полярних областей (високий тиск) у бік помірних широт (знижений тиск)

МусониВлітку мусон дме з океану на суходіл, приносячи вологу, взимку – із суходолу на океан.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі øèðîòè, äå çàõіäíі âіòðè óòâîðþþòüñÿ íàä âåëèêîþ ñóöіëüíîþ ïîâåðõíåþ îêåàíó é äîñÿãàþòü âåëèêîї øâèäêîñòі, îòðèìàëè íàçâó «ðåâó÷і ñîðîêîâі».

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óïðîäîâæ ðîêó íàä òåðèòîðієþ Óêðàїíè ïàíóþòü ïîìіðíі, íàñàìïåðåä ìîðñüêі ïîâіòðÿíі ìàñè ç Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Âîíè íàäõîäÿòü іç çàõîäó і ïіâíі÷íîãî çàõîäó çàâäÿêè äії ïîñòіéíèõ çàõіäíèõ âіòðіâ. Óçèìêó ïðèõіä ïîâіòðÿíèõ ìàñ ç Àòëàíòèêè ñóïðîâîäæóєòüñÿ ïîòåïëіííÿì, âëіòêó – ïîõîëîäàííÿì.

За допомогою навчального атласу назвіть райони формування мусонів. Припустіть, яку погоду вони формують на материках взимку і влітку. Зобразіть це схематично в зошиті.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ùîðîêó â àòìîñôåðó ïîòðàïëÿє ïîíàä 1 ìëðä ò òâåðäèõ ÷àñòèíîê, 2 % âèêèäіâ ìàþòü ïіäâèùåíó òîêñè÷íіñòü. Âîíè ìіñòÿòü áëèçüêî 3000 øêіäëèâèõ ðå÷îâèí (êàäìіé, ìіäü, ðòóòü, ñâèíåöü òà іí.), ÿêі çàáðóäíþþòü ðі÷êè, îçåðà, ґðóíòè. Äåÿêі ç íèõ ïîòðàïëÿþòü ó õàð÷îâі ëàíöþãè, çàâäàþ÷è âåëè÷åçíîї øêîäè çäîðîâ’þ ëþäåé.

5. ßê ïіäñòèëüíà ïîâåðõíÿ âïëèâàє íà âëàñòèâîñòі ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Õàðàêòåð ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі (ðіâíèíè, їõíÿ ïðîòÿæíіñòü, ãіðñüêі õðåáòè) âïëèâàє íà âëàñòèâîñòі ïîâіòðÿíèõ ìàñ, ÿêі íàä íåþ ôîðìóþòüñÿ, і íà їõ ïåðåìіùåííÿ. Ñóõîäіë øâèäêî íàãðіâàєòüñÿ é øâèäêî îõîëîäæóєòüñÿ, à âîäíà ïîâåðõíÿ, íàâïàêè, ïîâіëüíî íàãðіâàєòüñÿ é ïîâіëüíî îõîëîäæóєòüñÿ. Ãóñòèé òðàâ’ÿíèé ïîêðèâ ïîâåðõíі çìåíøóє äîáîâó àìïëіòóäó òåìïåðàòóðè ґðóíòó é çíèæóє її ñåðåäíþ òåìïåðàòóðó. Ñíіãîâèé ïîêðèâ çìåíøóє âòðàòó òåïëà ïîâåðõíі. Çàñíіæåíі òà ëüîäîâèêîâі ïîâåðõíі âіäáèâàþòü ñîíÿ÷íі ïðîìåíі, ùî ïðèçâîäèòü äî çíèæåííÿ òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ. Ñíіãîâèé ïîêðèâ âіäáèâàє ìàéæå 90 %, ïіñêè ïóñòåëü – 35 %, à ÷îðíå çîðàíå ïîëå – ëèøå 5 % ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ. ×èì áіëüøå ïîâåðõíÿ ïîãëèíàє ñîíÿ÷-

íèõ ïðîìåíіâ, òèì âîíà êðàùå íàãðіâàєòüñÿ é íàãðіâàє ïîâіòðÿ íàä ñîáîþ.

Встановіть основні закономірності, використовуючи запропоновані нижче мовні формули. За допомогою однієї формули можна виразити більше однієї закономірності:

а) що більший атмосферний тиск, то ... ; б) що менша кількість сонячного тепла, то опадів випадає … ; в) що густіший трав’яний покрив наповерхні землі, то .. ; г) що більше поверхня поглинає сонячних променів, то ... .

Перевіряємо себе

1. ßêі ÷èííèêè ôîðìóþòü êëіìàò ìіñöåâîñòі?

2. ßê ãåîãðàôі÷íà øèðîòà âïëèâàє íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó?

3. ßêèé âïëèâ íà êëіìàò çäіéñíþє ðåëüєô?

4. Ïîÿñíіòü, ÿêà ðîëü ïîâіòðÿíèõ òå÷іé ó ðîçïîäіëі òåïëà é âîëîãè íà ïîâåðõíі Çåìëі.

5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, ïðîäîâæèâøè ðå÷åííÿ: ß õî÷ó ïîõâàëèòè ñåáå çà òå, ùî ... ; Îòðèìàíі çíàííÿ çíàäîáëÿòüñÿ … .

► Як ви розумієте слова, винесені в епіграф? ► Чим відрізняються поняття «погода» і «клімат»? ► Які чинники впливають на формування клімату?

1. Çà ÿêèì ïðèíöèïîì âèäіëÿþòü êëіìàòè÷íі ïîÿñè Çåìëі. Êëіìàò íà ïîâåðõíі Çåìëі çìіíþєòüñÿ âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ. Âíàñëіäîê çîíàëüíîãî ðîçïîäіëó ñîíÿ÷íîї åíåðãії òà ðóõó ïîâіòðÿíèõ ìàñ íà çåìíіé ïîâåðõíі âèäіëÿþòüñÿ êëіìàòè÷íі ïîÿñè ç ðіçíîìàíіòíèìè òèïàìè êëіìàòó.

Ó êîæíіé ïіâêóëі âèäіëÿþòü 7 êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ, 4 ç ÿêèõ îñíîâíі òà 3 ïåðåõіäíі (ìàë. 43). Âîíè âіäðіçíÿþòüñÿ îäèí âіä îäíîãî òåìïåðàòóðíèìè óìîâàìè, ïîâіòðÿíèìè ìàñàìè òà îñîáëèâîñòÿìè ðóõó ïîâіòðÿ â íèõ.

Ñëîâíè÷îê. Êëіìàòè÷íі ïîÿñè – öå âåëè÷åçíі òåðèòîðії, ó ìåæàõ ÿêèõ îñíîâíі ïîêàçíèêè êëіìàòó ìàéæå íå çìіíþþòüñÿ.

Òèï êëіìàòó – öå ñòàëà ñóêóïíіñòü êëіìàòè÷íèõ ïîêàçíèêіâ, õàðàêòåðíèõ äëÿ ïåâíîãî ïåðіîäó ÷àñó é ïåâíîї òåðèòîðії.

Основні (цілий рік переважає одна повітряна маса)

Екваторіальний Тропічний Помірний Арктичний (антарктичний)

Перехідні (повітряні маси змінюються за сезонами)

Субекваторіальний Субтропічний Субарктичний (субантарктичний)

іâ âіäïîâіäàþòü їõíüîìó ãåîãðàôі÷íîìó ïîëîæåííþ. Ó ìåæàõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ âèîêðåìëþþòü êëіìàòè÷íі îáëàñòі ç ðіçíèìè òèïàìè êëіìàòó.

Ñëîâíè÷îê. Êëіìàòè÷íà îáëàñòü – ÷àñòèíà êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó, äëÿ ÿêîї є õàðàêòåðíèì ïåâíèé òèï êëіìàòó.

Знайдіть основні й перехідні кліматичні пояси на карті навчального атласу «Кліматичні пояси та області світу». Поясніть, чому межі климатичних поясів проходят не чітко по паралелях.

2. ßêі âіäìіííîñòі ìіæ îñíîâíèìè é ïåðåõіäíèìè êëіìàòè÷íèìè ïîÿñàìè.

Ñëîâíè÷îê. Îñíîâíі êëіìàòè÷íі ïîÿñè – öå çîíàëüíі ïîÿñè, ó ôîðìóâàííі êëіìàòó ÿêèõ áåðå ó÷àñòü îäèí òèï ïîâіòðÿíèõ ìàñ.

Äî îñíîâíèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ íàëåæàòü: åêâàòîðіàëüíèé, òðîïі÷íèé, ïîìіðíèé, àðêòè÷íèé (àíòàðêòè÷íèé), ÿêі ïîâòîðþþòüñÿ â Ïіâíі÷íіé і Ïіâäåííіé ïіâêóëÿõ.

Перейшовши за QR-кодом, прочитайте текст «Основні кліматичні пояси». Складіть характеристику

Ïåðåõіäíі êëіìàòè÷íі ïîÿñè – öå çîíàëüíі ïîÿñè, ó ôîðìóâàííі êëіìàòó ÿêèõ áåðóòü ó÷àñòü äâà òèïè ïîâіòðÿíèõ ìàñ.

Äî ïåðåõіäíèõ íàëåæàòü ñóáåêâàòîðіàëüíèé, ñóáòðîïі÷íèé, ñóáàðêòè÷íèé і ñóáàíòàðêòè÷íèé êëіìàòè÷íі ïîÿñè.

Розгляньте їхні

субтропічні

Субарктичний і субантарктичний

Влітку помірна, взимку полярна

сніг)

порівняно тепле, з опадами, зима холодна, суха

Ñëîâíè÷îê. Àðèäíèé êëіìàò – ñóõèé êëіìàò íà òåðèòîðії, äå âèïàäàє ìåíøå íіæ 25 ñì ðі÷íèõ îïàäіâ.

Знайдіть на карті території, для яких характерний аридний тип

Для якого кліматичного поясу він характерний?

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íàéñóõіøå ìіñöå íà Çåìëі àæ íіÿê íå Ñàõàðà, à ðåãіîí â Àíòàðêòèäі ïіä íàçâîþ «Ñóõі äîëèíè». Öі äîëèíè ìàéæå ïîâíіñòþ âіëüíі âіä ëüîäó і ñíіãó, îñêіëüêè âîëîãà âèïàðîâóєòüñÿ ïіä äієþ íàéïîòóæíіøèõ âіòðіâ, ùî äîñÿãàþòü øâèäêîñòі 320 êì/ãîä. Ó äåÿêèõ ðàéîíàõ öüîãî ðåãіîíó äîùіâ íå áóëî âæå äâà ìіëüéîíè ðîêіâ.

3. ßêó іíôîðìàöіþ ìîæíà îòðèìàòè ç êëіìàòè÷íèõ êàðò. Êëіìàòè÷íі êàðòè äîïîìàãàþòü ðîçіáðàòèñÿ ó ñêëàäíèõ ïèòàííÿõ óòâîðåííÿ і ðîçìіùåííÿ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ íà Çåìëі. Ïðàöþþ÷è ç êàðòàìè, âè çìîæåòå îòðèìàòè äàíі ïðî îñíîâíі åëåìåíòè êëіìàòó: òåìïåðàòóðó, îïàäè, àòìîñôåðíèé òèñê, ïåðåâàæàþ÷і âіòðè, êëіìàòè÷íі ïîÿñè é îáëàñòі òîùî. Îñêіëüêè êëіìàòè÷íèõ åëåìåíòіâ áàãàòî, òî іñíóþòü ðіçíі âèäè êëіìàòè÷íèõ êàðò. Іíîäі íà êàðòі çîáðàæåíî îäèí åëåìåíò êëіìàòó, íàïðèêëàä, ðîçïîäіë îïàäіâ, à іíîäі – äåêіëüêà. Ïðèãàäàéòå, ÿê ïîçíà÷àþòü íà êàðòі òåìïåðàòóðó, îïàäè, àòìîñôåðíèé òèñê, íàïðÿìêè âіòðіâ.

Êëіìàòè÷íà êàðòà äîïîìîæå âàì ñêëàñòè õàðàêòåðèñòèêó êëіìàòó áóäü-ÿêîї òåðèòîðії.

4. ßê ïðàöþâàòè ç êëіìàòè÷íèìè äіàãðàìàìè. Çðó÷íèì іíñòðóìåíòîì äëÿ ïîðіâíÿííÿ òèïіâ êëіìàòіâ є êëіìàòè÷íі äіàãðàìè (ìàë. 44).

Ñëîâíè÷îê. Êëіìàòè÷íà äіàãðàìà (êëіìàòîãðàìà) – ãðàôі÷íå çîáðàæåííÿ îñîáëèâîñòåé êëіìàòó ïåâíîї ìіñöåâîñòі.

Êëіìàòîãðàìà є ãðàôіêîì ç äâàíàäöÿòè âåðòèêàëüíèõ ñìóã –çà êіëüêіñòþ ìіñÿöіâ, íîìåðè àáî ïî÷àòêîâі ëіòåðè ÿêèõ ïіäïèñóþòüñÿ âíèçó. Çëіâà çîáðàæóєòüñÿ øêàëà òåìïåðàòóð, ñïðàâà –øêàëà êіëüêîñòі îïàäіâ; öі øêàëè çàäàþòü âåðòèêàëüíèé ìàñøòàá.

Òî÷êè ñåðåäíіõ òåìïåðàòóð ç’єäíóþòü ëіíієþ. Ëіíії ïðîâîäÿòü ó âèãëÿäі êðèâîї. Ó ïðîöåñі àíàëіçó êëіìàòó äîñëіäíèêè ìîæóòü âèêîíóâàòè äâà çàâäàííÿ – ïîáóäóâàòè çà òåêñòîâèìè äàíèìè ãðàôі÷íі (âіçóàëüíі) ìàòåðіàëè òà çà äàíèìè ãðàôі÷íèõ ìàòåðіàëіâ ñêëàñòè ñëîâåñíі îïèñè. Îáèäâі íàâè÷êè îäíàêîâî âàæëèâі.

Складіть за діаграмою (мал. 44) у групі словесний опис клімату м. Маріуполя. Межі кліматичних поясів проходять загалом паралельно до екватора, однак місцями вони відхиляються

пояснити?

5. ×è ìîæå êëіìàò çìіíþâàòèñÿ âïðîäîâæ ãåîëîãі÷íîãî ÷àñó. Äîñëіäæåííÿ â÷åíèõ äîâîäÿòü, ùî âïðîäîâæ òðèâàëîї іñòîðії ðîçâèòêó íàøîї ïëàíåòè її êëіìàò íåîäíîðàçîâî çàçíàâàâ çìіí. Ïîòåïëіííÿ çìіíþâàëèñÿ ñèëüíèì ïîõîëîäàííÿì і çëåäåíіííÿì âåëèêèõ òåðèòîðіé.

Çàðàç íà Çåìëі íà 1,1 C òåïëіøå, íіæ íàïðèêіíöі 1800-õ ðîêіâ і òåïëіøå, íіæ áóäü-êîëè çà îñòàííі 100 000 ðîêіâ. Ìèíóëå äåñÿòèëіòòÿ (2011–2020 ðîêè) áóëî íàéòåïëіøèì â іñòîðії, і êîæíå ç

îñòàííіõ ÷îòèðüîõ äåñÿòèëіòü áóëî òåïëіøèì, íіæ áóäü-ÿêå ïîïåðåäíє äåñÿòèëіòòÿ, ïî÷èíàþ÷è ç 1850 ðîêó.

Перегляньте відео за QR-кодом. Які, на вашу думку, чинники впливають на потепління клімату? До яких наслідків це може

призвести?

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Çà äàíèìè äîñëіäæåííÿ Іíñòèòóòó ñâі-

òîâèõ ðåñóðñіâ (WRI), íàéâèùèé ðèçèê ïîñóõ ó ñâіòі íàðàçі ìàþòü

Ìîëäîâà òà Óêðàїíà, íàâіòü ïîðіâíÿíî ç êðàїíàìè Ïіâíі÷íîї Àôðèêè

òà Àçії.

1. Ïðîâåäіòü ïðèáëèçíі ìåæі ïîÿñіâ Çåìëі íà êîíòóðíіé êàðòі òà ïіäïèøіòü їõ.

2. Óêàæіòü ñòðіëêàìè íàïðÿìîê ïîñòіéíèõ âіòðіâ ó òðîïі÷íîìó, ïîìіðíîìó é ïîëÿðíèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ.

3. Îïèøіòü êëіìàò ó ìіñòàõ: âàðіàíò 1 – Êèїâ; âàðіàíò 2 –Äåëі. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ.

Перевіряємо себе

1. Ùî òàêå êëіìàòè÷íèé ïîÿñ? Ñêіëüêè êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ âèäіëÿþòü â îáîõ ïіâêóëÿõ?

2. Íàçâіòü і ïîêàæіòü íà êàðòі îñíîâíі êëіìàòè÷íі ïîÿñè. ×îìó âîíè ìàþòü òàêі íàçâè? Ó ÿêîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі ðîçòàøîâàíà Óêðàїíà?

3. ×èì âіäðіçíÿþòüñÿ ïåðåõіäíі ïîÿñè âіä îñíîâíèõ? Íàçâіòü ïåðåõіäíі ïîÿñè.

4. Ñõàðàêòåðèçóéòå îäèí ç îñíîâíèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ.

5. Ùî òàêå êëіìàòè÷íà îáëàñòü? Íàâåäіòü ïðèêëàäè êëіìàòè÷íèõ îáëàñòåé îäíîãî ç êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ. ×èì âîíè ðіçíÿòüñÿ?

6. Ïðèäóìàéòå åìáëåìó óðîêó. Ïðîêîìåíòóéòå âàøó іäåþ.

слова

, наведені в епіграфі ► Назвіть найбільший природний комплекс на Землі.

1. Ùî òàêå ïðèðîäíі êîìïëåêñè. Ç êóðñó ãåîãðàôії 6 êëàñó âè

ïàì’ÿòàєòå, ùî ïðèðîäíі êîìïëåêñè (ÏÊ) – öå ïîєäíàííÿ ðіçíèõ êîìïîíåíòіâ ïðèðîäè (ãіðñüêèõ ïîðіä, âîä, ïîâіòðÿ, ґðóíòіâ, îðãàíіçìіâ) íà ïåâíіé äіëÿíöі çåìíîї ïîâåðõíі. Öі êîìïîíåíòè âçàєìîïîâ’ÿçàíі ìіæ ñîáîþ, òîáòî ïðè çìіíі îäíîãî ç íèõ çìіíþєòüñÿ âåñü ïðèðîäíèé êîìïëåêñ.

Іñíóє îêðåìà íàóêà ïðî ïðèðîäíі êîìïëåêñè – ëàíäøàôòîçíàâñòâî (ëàíäøàôò (âіä íіì. Landschaft) – öå êîíêðåòíèé ïðèðîäíèé êîìïëåêñ), ÿêà є ÷àñòèíîþ ôіçè÷íîї ãåîãðàôії. Öÿ íàóêà âèâ÷àє ïðèðîäíі êîìïëåêñè ÿê ñòðóêòóðíó ÷àñòèíó ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè Çåìëі.

Складіть у групі схему природного комплексу, вказавши, які природні компоненти входять до його складу

2. Ùî òàêå ãåîãðàôі÷íèé ïîÿñ. Âè âæå çíàєòå, ùî íà Çåìëі âèäіëÿþòü ðіçíі êëіìàòè÷íі ïîÿñè. Âîíè äàþòü çìîãó âèäіëèòè é ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè.

Ñëîâíè÷îê. Ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè – öå íàéáіëüøі çîíàëüíі ïðèðîäíі êîìïëåêñè ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè, ÿêі øèðîêèìè ñìóãàìè ïðîñòÿãàþòüñÿ â øèðîòíîìó íàïðÿìêó і çìіíþþòü îäèí îäíîãî âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ.

Ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè ðіçíÿòüñÿ ìіæ ñîáîþ êіëüêіñòþ ñîíÿ÷íîї åíåðãії, ïåðåâàæàþ÷èìè ïîâіòðÿíèìè ìàñàìè і ïàíіâíèìè âіòðàìè. Ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè íàçèâàþòüñÿ òàê, ÿê і âіäïîâіäíі êëіìàòè÷íі ïîÿñè. Îòæå, íà Çåìëі âèäіëÿþòü 7 îñíîâíèõ ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñіâ (åêâàòîðіàëüíèé, äâà òðîïі÷íèõ, äâà ïîìіðíèõ і äâà ïîëÿðíèõ – àðêòè÷íèé і àíòàðêòè÷íèé) òà 6 ïåðåõіäíèõ (äâà ñóáåêâàòîðіàëüíèõ, äâà ñóáòðîïі÷íèõ, äâà ñóáïîëÿðíèõ – ñóáàðêòè÷íèé і ñóáàíòàðêòè÷íèé). Äëÿ êîæíîãî ãåîãðàôі÷íîãî ïîÿñó íà ìàòåðèêàõ õàðàêòåðíèé ñâіé íàáіð ïðèðîäíèõ çîí (ìàë. 45).

визначте:

Скільки географічних поясів та природних зон є на цьому материку?

 Заповніть у зошиті таблицю, вказавши відповідність природних зон географічним поясам.

Географічний пояс

 Яка природна зона займає найбільшу площу на материку?

 Яких природних зон на цьому материку немає?

Ñëîâíè÷îê. Ïðèðîäíà çîíà – öå âåëèêèé çà òåðèòîðієþ ïðèðîäíèé êîìïëåêñ, ÿêèé âèðіçíÿєòüñÿ îñîáëèâîñòÿìè ïðèðîäíèõ êîìïîíåíòіâ: òèïîì êëіìàòó, ґðóíòіâ, âîäíèõ ðåñóðñіâ, ðîñëèííîñòі é òâàðèííîãî ñâіòó.

Íàïðèêëàä, ëіñîâі ïðèðîäíі êîìïëåêñè ïåðåâàæàþòü ó çîíі òàéãè, ìіøàíèõ, øèðîêîëèñòèõ òà åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ, à â çîíі ëіñîñòåïó ÷è ñàâàí ÷åðãóþòüñÿ ñòåïîâі é ëіñîâі òåðèòîðії. І òîìó íàéâèðàçíіøèìè êîìïîíåíòàìè, çà ÿêèìè ìîæíà çîâíі âèçíà÷èòè ïðèðîäíó çîíó, є ðîñëèííіñòü і òâàðèííèé ñâіò.

3. ßêі є çàêîíîìіðíîñòі ïîøèðåííÿ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ. Êîæíèé ìàòåðèê ÷è îêåàí, ÿê öіëіñíà âåëèêà òåðèòîðіÿ, ìîæå áóòè ïðåäñòàâëåíèé ñâîїìè, ëèøå éîìó âëàñòèâèìè ïðèðîäíèìè êîìïëåêñàìè. Âîíè ìîæóòü áóòè ãіðñüêèìè, ðіâíèííèìè, ïðèáåðåæíèìè, ëіñîâèìè òîùî. ×èì áіëüøèé ìàòåðèê ÷è îêåàí, òèì ðіçíîìàíіòíіøі òèïè òà âèäè éîãî ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ. Âè ïàì’ÿòàєòå, ùî íàéáіëüøèì ïðèðîäíèì êîìïëåêñîì íà Çåìëі є ãåîãðàôі÷íà îáîëîíêà. Ó її ìåæàõ âèçíà÷àþòü ìåíøі ïðèðîäíі êîìïëåêñè – ìàòåðèêè é îêåàíè. Ðîçìіùåííÿ ìàòåðèêіâ òà

îêåàíіâ âèçíà÷àє îñîáëèâîñòі ðîçïîäіëó ñîíÿ÷íîї åíåðãії, ÿêà ïîñòóïàє äî ãåîãðàôі÷íîї îáîëîíêè çîâíі. Óíàñëіäîê øèðîòíîãî ðîçïîäіëó åíåðãії Ñîíöÿ ç’ÿâëÿþòüñÿ

і÷íі ïîÿñè òà ïðèðîäíі çîíè. Âîíè çàçâè÷àé ìàþòü øèðîòíó îðієíòàöіþ (ïðîñòÿãàþòüñÿ іç çàõîäó íà ñõіä). Àëå íà êîíôіãóðàöіþ ïðèðîäíèõ çîí âïëèâàþòü íå òіëüêè òåìïåðàòóðíі óìîâè, à ùå é óìîâè çâîëîæåííÿ òåðèòîðії. Òîìó їõíÿ ôîðìà ìîæå áóòè áіëüø ðіçíîìàíіò-

íîþ, íіæ ó êëіìàòè÷íèõ òà ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñàõ.

Ó ðіçíèõ ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñàõ ìîæíà âіäçíà÷èòè ïîâòîðþâàíіñòü îäíàêîâèõ ÷è ïîäіáíèõ ïðèðîäíèõ çîí. Íàïðèêëàä, ëіñîâі

ïðèðîäíі çîíè є і â ïîìіðíîìó, і â òðîïі÷íîìó, і â åêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñàõ. Òå ñàìå ñòîñóєòüñÿ і

ïóñòåëü òà ñòåïіâ. Ïðè÷èíîþ öüî-

ãî є ïîâòîðåííÿ îäíàêîâèõ ñïіââіäíîøåíü òåïëà é âîëîãè íà ðіç-

íèõ ìàòåðèêàõ. Öå ÿâèùå íàçèâàєòüñÿ ïðèðîäíîþ çîíàëüíіñòþ.

Ïðèðîäíó çîíàëüíіñòü íà ðіâíè-

íàõ íàçèâàþòü øèðîòíîþ. Ó ãîðàõ çìіíó ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ

ç âèñîòîþ íàçèâàþòü âèñîòíîþ

ïîÿñíіñòþ. Êіëüêіñòü âåðòèêàëüíèõ ïîÿñіâ ó ãîðàõ çàëåæèòü âіä

їõíüîãî ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ

òà âèñîòè (ìàë. 46).

Розгляньте малюнок 47. Сформулюйте 3–4

1. Äîáåðіòü óìîâíі çíàêè äëÿ ïîçíà÷åííÿ íà êàðòі ïðèðîäíèõ çîí.

2. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ïðèðîäíі çîíè íà äâîõ ìàòåðèêàõ (çà âàøèì âèáîðîì).

3. Ñêëàäіòü ïîðіâíÿëüíó òàáëèöþ, âèçíà÷èâøè, ÷èì ñõîæі òà ÷èì âіäðіçíÿþòüñÿ öі ìàòåðèêè ùîäî êіëüêîñòі ïðèðîäíèõ çîí òà їõíüîãî ðîçìіùåííÿ.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Íàéáіëüøèì çà ïëîùåþ çîíàëüíèì ïðèðîäíèì êîìïëåêñîì â Óêðàїíі є ñòåï, ùî çàéìàє áëèçüêî 40 % ïëîùі íàøîї äåðæàâè.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ìіñöåâі íàçâè ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ, íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî âîíè ñõîæі, íà ðіçíèõ ìàòåðèêàõ ÷àñòî âіäðіçíÿþòüñÿ. Òàê, â Єâðàçії ñòåïîâі ïðèðîäíі êîìïëåêñè íàçèâàþòüñÿ ñòåïîì, à â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі – ïðåðієþ. Ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ðîäþ÷і ðіâíèíè çі ñòåïîâîþ ðîñëèííіñòþ íàçèâàþòü ïàìïîþ, à ãіðñüêі ñóõі ïіâäåííîàìåðèêàíñüêі ñòåïè – ïóíîþ. Створіть лепбук / буклет «Природні зони Землі».

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÷îìó ãåîãðàôі÷íó îáîëîíêó íàçèâàþòü íàéáіëüøèì ïðèðîäíèì êîìïëåêñîì Çåìëі.

2. Çà êàðòîþ ïðèðîäíèõ çîí ç’ÿñóéòå, ó ÿêèõ ïîÿñàõ і ïðèðîäíèõ çîíàõ ðîçòàøîâàíà òåðèòîðіÿ Óêðàїíè і âàø íàñåëåíèé ïóíêò.

3. Äîñëіäіòü ðîçìіùåííÿ çîíè ñòåïіâ íà ìàòåðèêó Єâðàçіÿ, êîðèñòóþ÷èñü êàðòîþ «Ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè òà ïðèðîäíі çîíè ñâіòó». Ç’ÿñóéòå, âèêîðèñòîâóþ÷è ðіçíі äæåðåëà іíôîðìàöії, ÿêèõ çìіí çàçíàëè öі ïðèðîäíі êîìïëåêñè çà îñòàííі 100 ðîêіâ. Ïîÿñíіòü, ÷îìó ñàìå ñòåïè çàçíàëè íàéáіëüøîї àíòðîïîãåííîї äåãðàäàöії.

4. Ñôîðìóëþéòå ïðèïóùåííÿ: ÿê çìіíÿòüñÿ ïðèðîäíі çîíè íà Çåìëі ó ïåðіîä ãëîáàëüíîãî ïîòåïëіííÿ.

5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі ó âàñ âèéøëè äîáðå, і çàïðîïîíóéòå îäíó äіþ, ÿêà íàäàëі ïîêðàùèòü âàøó ðîáîòó.

ви пам’ятаєте?

1. ßêі áóâàþòü âîäíі ìàñè. Ïðèðîäíі êîìïëåêñè îêåàíіâ òàêîæ ìàþòü ïåâíі âіäìіííîñòі. Ïðîòå öі êîìïëåêñè áіëüø îäíîðіäíі, à їõíі âëàñòèâîñòі îáóìîâëþþòüñÿ âëàñòèâîñòÿìè îêåàíі÷íèõ âîäíèõ ìàñ і òå÷іé, ÿêі áóâàþòü ïîñòіéíèìè àáî çìіííèìè.

Âèäіëÿþòü äåêіëüêà âèäіâ âîäíèõ ìàñ (ìàë. 48).

мають нижню межу – 500–1000 м. У тропічних широтах проміжні водні маси формуються в умовах підвищеного випаровування та постійного підвищення солоності. Проміжні води трапляються між 20 та 60 у Північній

ïîõîäæåííÿì ðîçðіçíÿþòü åêâàòîðіàëüíі, òðîïі÷íі, ïîìіðíі òà ïîëÿðíі âîäíі ìàñè.

Ñëîâíè÷îê. Âîäíі ìàñè – öå âåëèêі îáñÿãè âîäè ó Ñâіòîâîìó îêåàíі, ùî âіäðіçíÿþòüñÿ îäíà âіä îäíîї òåìïåðàòóðîþ, ñîëîíіñòþ, ïðîçîðіñòþ, êіëüêіñòþ êèñíþ òà іíøèìè âëàñòèâîñòÿìè.

2. ßêі áóâàþòü ïðèðîäíі êîìïëåêñè Ñâіòîâîãî îêåàíó. Ó Ñâіòîâîìó îêåàíі âèäіëÿþòü ïðèðîäíі êîìïëåêñè îêðåìèõ îêåàíіâ, ìîðіâ, çàòîê òà ïðîòîê. Òàêîæ ðîçðіçíÿþòü ïðèðîäíі êîìïëåêñè ðіçíèõ ÷àñòèí òîâùі îêåàíó çà ãëèáèíîþ òà îêåàíі÷íîãî äíà.

На світлинах відображено дно різних морів Світового океану. Використавши ключ до завдання, встановіть відповідність

географічних

земного моря Атлантичного океану; 3) шельфу Великого Бар’єрного рифу (Тихий океан); 4) шельфу Балтійського моря Атлантичного океану.

3. Ùî òàêå àçîíàëüíі ïðèðîäíі êîìïëåêñè. Íà Çåìëі є âåëèêà êіëüêіñòü ðіçíîìàíіòíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ. Є ÿê âåëèêі çà ðîçìіðàìè (ìàòåðèêè òà îêåàíè, ãіðñüêі ìàñèâè, ëіñè і ñòåïè, ïóñòåëі), òàê і íåâåëèêі (ðі÷êè, áîëîòà, ëóêè òîùî). Óñі ïðèðîäíі êîìïëåêñè ïîäіëÿþòü íà çîíàëüíі òà àçîíàëüíі (ìàë. 49).

Çîíàëüíі ïðèðîäíі êîìïëåêñè (ãåîãðàôі÷íі ïîÿñè òà ïðèðîäíі çîíè) ïîñëіäîâíî çìіíþþòü îäèí îäíîãî ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü, óòâîðþþ÷è øèðîòíі çîíè.

Âèíèêíåííÿ àçîíàëüíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ ïîâ’ÿçàíî ç îñîáëèâîñòÿìè áóäîâè çåìíîї êîðè òà ðåëüєôó. Ïðèêëàäàìè íàéáіëüøèõ àçîíàëüíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ є ìàòåðèêè é îêåàíè. Âîíè, ñâîєþ ÷åðãîþ, ïîäіëÿþòüñÿ íà ïðèðîäíі êðàїíè – öå âåëèêі ðіâíèíè òà ãîðè (íàïðèêëàä, ãîðè Ãіìàëàї òà Àíäè, Àìàçîíñüêà òà Ñõіäíîєâðîïåéñüêà ðіâíèíè).

Ïðè÷èíîþ âèíèêíåííÿ çîíàëüíèõ êîìïëåêñіâ є êëіìàòè÷íі ÷èííèêè.

Ïðè÷èíîþ âèíèêíåííÿ àçîíàëüíèõ êîìïëåêñіâ є îñîáëèâîñòі áóäîâè çåìíîї êîðè òà ðåëüєô.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі.

 Óêðàїíі ðîçòàøîâàíèé àçîíàëüíèé ïðèðîäíèé êîìïëåêñ Îëåøêіâñüêі ïіñêè (Õåðñîíñüêà îáëàñòü) –îäèí íàéáіëüøèõ ïіùàíèõ ìàñèâіâ Єâðîïè.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ðîçòàøóâàí-

íÿ ïðèðîäíèõ çîí çìіíþєòüñÿ ç ÷àñîì. Íàïðèêëàä, òðîïі÷íі ëіñè, ÿêі ñüîãîäíі çáåðåãëèñÿ ëèøå íà ïіâîñòðîâàõ Іíäîñòàí òà Іíäîêèòàé, ðàíі-

øå â Єâðîïі äîñÿãàëè øèðîòè Êèєâà òà Ïàðèæà.

ПРАКТИЧНА

Îáåðіòü äâà ïðèðîäíі îá’єêòè íåïîäàëіê çàêëàäó îñâіòè àáî ìіñöÿ ïðîæèâàííÿ (ìîæëèâî, äâі ðіçíі ÷àñòèíè îäíîãî

îá’єêòà). Öå ìîæå áóòè çàïëàâà, áåðåã ðі÷êè àáî îçåðà, ÿð, áàëêà, ëóêà, äіëÿíêà ëіñó, ìіñüêèé ïàðê òîùî. Ñêëàäіòü õàðàêòåðèñòèêó çà ïëàíîì, ïîäàíèì çà QR-êîäîì.

Перевіряємо себе

1. ×èì çîíàëüíі ïðèðîäíі êîìïëåêñè

âіäðіçíÿþòüñÿ âіä àçîíàëüíèõ?

2. ßêèé êîìïîíåíò ïðèðîäíîãî êîìïëåêñó íàéÿñêðàâіøå äåìîíñòðóє çàêîí çîíàëüíîñòі?

3. ×èì ïîÿñíþþòüñÿ íàçâè ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñіâ і ïðèðîäíèõ çîí?

4. Ó ÿêіé ïðèðîäíіé çîíі âіäîìèé óêðàїíñüêèé õóäîæíèê Ñåðãіé Âàñèëüêіâñüêèé çìіã áè ç íàòóðè íàïèñàòè êàðòèíó «Êîçà÷à ëåâàäà» (ìàë. 50)?

5. Íàìàëþéòå ó ãðóïі ñèìâîë óðîêó. Ïðîêîìåíòóéòå âàøó іäåþ.

Клуб мандрівників. Оберіть приклад географічного об’єкта, що містить

► Поясніть, як ви розумієте слова

► Що таке природні умови?

► На якому материку немає

? ► Скільки людей проживає у вашому населеному пункті?

1. ßê çìіíþâàëàñÿ êіëüêіñòü íàñåëåííÿ íà Çåìëі. Ïîÿâà і ðîçñåëåííÿ ëþäèíè íà Çåìëі – öå äîâãèé і ñêëàäíèé ïðîöåñ, ÿêèé òðèâàâ ìіëüéîíè ðîêіâ. Íàéáіëüø ðàííі âіäîìîñòі ïðî ëþäèíó äàòóþòüñÿ áëèçüêî 7 ìëí ðîêіâ òîìó, êîëè â Öåíòðàëüíіé Àôðèöі ç’ÿâèëèñÿ ïåðøі ïðèìіòèâíі ëþäè – àâñòðàëîïіòåêè. Ïîñòóïîâî, çàñåëèâøè àôðèêàíñüêèé ìàòåðèê, ëþäè ïî÷àëè ðîçñåëÿòèñÿ ïî âñіé ïëàíåòі. Áëèçüêî 60 000 ðîêіâ òîìó ñó÷àñíà ëþäèíà (Homo sapiens) ïîòðàïèëà â Àçіþ, і äàëі â Àâñòðàëіþ. Áëèçüêî 40 000 ðîêіâ òîìó ëþäèíà ìіãðóâàëà äî Єâðîïè, à 35 000 ðîêіâ òîìó – äî Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. І ëèøå áëèçüêî 15 000 ðîêіâ òîìó ëþäèíà ïîòðàïèëà äî Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Ç ÷àñîì ëþäèíà ðîçñåëèëàñÿ íà âñіõ ìàòåðèêàõ (îêðіì Àíòàðêòèäè), ïðèñòîñóâàâøèñü äî ðіçíèõ óìîâ íàâêîëèøíüîãî ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ïåðøі ëþäè íà òåðèòîðії, ùî ñüîãîäíі âіäïîâіäàє Óêðàїíі, ç’ÿâèëèñÿ áëèçüêî 1,5 ìëí ðîêіâ òîìó. Âîíè íàëåæàëè äî ðіçíèõ ãðóï, òàêèõ ÿê íåàíäåðòàëüöі òà ðàííі ëþäè. Íàéáіëüø âіäîìі çíàõіäêè áóëè çðîáëåíі íà òåðèòîðії Êðèìó òà Çàêàðïàòòÿ.

Êіëüêіñòü ëþäåé çìіíþâàëàñü ó ðіçíі ÷àñè ïî-ðіçíîìó (çáіëüøóâàëàñÿ àáî çìåíøóâàëàñÿ), àëå ïðîòÿãîì óñüîãî іñòîðè÷íîãî ïåðіîäó âîíà çàãàëîì çðîñòàëà (ìàë. 51). Óïðîäîâæ áіëüøîї ÷àñòèíè іñòîðії ëþäñòâà çáіëüøåííÿ ÷èñåëüíîñòі íàñåëåííÿ ïëàíåòè áóëî íåçíà÷íèì. Ïðîòå ó ÕÕ ñò. ÷èñåëüíіñòü íàñåëåííÿ ðіçêî çðîñëà.

Ñëîâíè÷îê. ×èñåëüíіñòü íàñåëåííÿ – öå êіëüêіñòü óñіõ ëþäåé, ÿêі ïðîæèâàþòü íà ïåâíіé òåðèòîðії. Òàêîþ òåðèòîðієþ ìîæå áóòè íàñåëåíèé ïóíêò, êðàїíà, ìàòåðèê àáî Çåìëÿ çàãàëîì.

×èñåëüíіñòü íàñåëåííÿ Çåìëі é äàëі çðîñòàє. Ôàõіâöі ââàæàþòü, ùî ó 2050 ð. íà Çåìëі ïðîæèâàòèìå áëèçüêî 10 ìëðä ëþäåé.

подвоїлося з 3 до 6 млрд осіб?

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Створення картосхеми «Шляхи розселення людей на Землі»

Ïåðåãëÿíüòå, ïåðåéøîâøè çà QR-êîäîì, âіäåî «Ðîçñåëåííÿ ëþäèíè íà Çåìëі». Íàíåñіòü íà êîíòóðíó êàðòó óìîâíèé öåíòð ïîõîäæåííÿ ëþäèíè òà ñòðіëêàìè âêàæіòü ïðèáëèçíèé øëÿõ ðîçñåëåííÿ ëþäèíè íà ìàòåðèêàõ.

2. ×îìó íàñåëåííÿ ðîçìіùóєòüñÿ íåðіâíîìіðíî. Òåðèòîðіÿ çåìíîї êóëі çàñåëåíà íåðіâíîìіðíî. Ðîçìіùåííÿ íàñåëåííÿ òåðèòîðієþ Çåìëі çàëåæèòü âіä ðÿäó ÷èííèêіâ. Çíà÷íîþ ìіðîþ öå çàëåæèòü âіä ïðèðîäíèõ óìîâ. À îñêіëüêè òàêі óìîâè íåîäíàêîâі íà ïëàíåòі, òî é ùіëüíіñòü íàñåëåííÿ ðіç-

íà. Òàêîæ âåëèêå çíà÷åííÿ ó ðîçìіùåííі íàñåëåííÿ âіäіãðàє іñòîðіÿ çàñåëåííÿ òåðèòîðії, ðіâåíü ðîçâèòêó ãîñïîäàðñòâà, åêîëîãі÷íà ñèòóàöіÿ òà іí. Çâàæàþ÷è íà öå, íå âñі òåðèòîðії çåìíîї êóëі ñïðèÿòëèâі äëÿ æèòòÿ ëþäèíè. Òàê, ëèøå íà 7 % ïëîùі ñóõîäîëó ïðîæèâàє 70 % íàñåëåííÿ ñâіòó, à 37 % òåðèòîðії âçàãàëі íå çàñåëåíî.

Ãîëîâíèé ïîêàçíèê ðîçìіùåííÿ ëþäåé íà ïëàíåòі – öå ãóñòîòà íàñåëåííÿ.

Ñëîâíè÷îê. Ãóñòîòà íàñåëåííÿ – öå ïîêàçíèê, ùî õàðàêòåðèçóє ðіâåíü çàñåëåíîñòі ïåâíîї òåðèòîðії òà âêàçóє íà êіëüêіñòü ïîñòіéíîãî íàñåëåííÿ, ùî ïðîæèâàє íà îäèíèöі ïëîùі (çàçâè÷àé öå îäèí êâàäðàòíèé êіëîìåòð).

Ãóñòîòà íàñåëåííÿ áóäü-ÿêîї òåðèòîðії ôîðìóєòüñÿ ó ïðîöåñі

іñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó ïіä âïëèâîì ðіçíèõ ñîöіàëüíî-åêîíîìі÷íèõ і ïðèðîäíèõ ÷èííèêіâ. Ó÷åíі ïіäðàõóâàëè, ùî ñåðåäíÿ ãóñòîòà íàñåëåííÿ îáæèòîãî

Материк Найбільш густозаселені території

іâ. Âîíè ðîçìîâëÿþòü ðіçíèìè ìîâàìè, ÷èì âіäðіçíÿþòüñÿ îäèí âіä îäíîãî. Íàðîä, àáî åòíîñ, – öå ãðóïà ëþäåé, ÿêà іñòîðè÷íî ñêëàëàñÿ íà ñïіëüíіé òåðèòîðії ïðîæèâàííÿ, ïîäіáíîñòі ìîâè, ãîñïî-

äàðñüêîї äіÿëüíîñòі, êóëüòóðè é ðåëіãії òîùî. Ïðåäñòàâíèêè îäíîãî íàðîäó ìîæóòü æèòè ÿê ó ñâîїé êðàїíі, òàê і â іíøèõ êðàїíàõ ñâіòó. Ãðóïó ëþäåé, ÿêі æèâóòü íà òåðèòîðії іíøîї êðàїíè, íàçèâàþòü äіàñïîðîþ.

Ñëîâíè÷îê. Ðåëіãіÿ – îñîáëèâà ñèñòåìà ñâіòîãëÿäó òà ñâіòîñïðèéíÿòòÿ êîíêðåòíîї ëþäèíè àáî ãðóïè ëþäåé, íàáіð êóëüòóðíèõ, äóõîâíèõ òà ìîðàëüíèõ öіííîñòåé, ùî îáóìîâëþþòü ïîâåäіíêó ëþäèíè.

Íàéáіëüø ÷èñëåííèìè íàðîäàìè є êèòàéöі (1,2 ìëðä), ãіíäóñòàíöі (219 ìëí), àìåðèêàíöі Ñïîëó÷åíèõ Øòàòіâ Àìåðèêè (187 ìëí), áðàçèëüöі (137 ìëí), ÿïîíöі (126 ìëí). Íàéïîøèðåíіøèìè ó ñâіòі є êèòàéñüêà, àíãëіéñüêà, ãіíäі é óðäó, ÿïîíñüêà, àðàáñüêà, іñïàíñüêà, ïîðòóãàëüñüêà, ôðàíöóçüêà òà íіìåöüêà ìîâè. Íèìè ðîçìîâëÿþòü ìàéæå 60 % óñüîãî ëþäñòâà. Óêðàїíñüêîþ ìîâîþ ñïіëêóþòüñÿ ìàéæå 50 ìëí îñіá.

4. Ó ÷îìó ïðîÿâëÿєòüñÿ ñàìîáóòíіñòü ëþäåé òà íàðîäіâ ñâіòó. Êîæíîìó íàðîäó, åòíîñó, íàöії ïðèòàìàííà ñàìîáóòíіñòü. Îñîáëèâî ÿñêðàâî öå ïðåäñòàâëåíî â êóëüòóðі. Ñëîâíè÷îê. Êóëüòóðíà ñàìîáóòíіñòü íàðîäіâ (àáî åòíі÷íà ñàìîáóòíіñòü) – öå óíіêàëüíі îñîáëèâîñòі êóëüòóðè, ìîâè, òðàäèöіé, ðåëіãії, ñïîñîáó æèòòÿ. Âîíà ôîðìóєòüñÿ âíàñëіäîê äîâãîòðèâàëîãî ñïіëüíîãî ïðîæèâàííÿ і âçàєìîäії ëþäåé, ÿêі ìàþòü ñïіëüíó іñòîðіþ, òåðèòîðіþ òîùî.

Îñíîâíі ñêëàäîâі êóëüòóðíîї ñàìîáóòíîñòі âêëþ÷àþòü:

1) ìîâó. Âîíà є íå òіëüêè çàñîáîì ñïіëêóâàííÿ, àëå é íîñієì êóëüòóðíèõ öіííîñòåé òà òðàäèöіé.

Íàçâіòü òðè ìîâè, ÿêèìè ðîçìîâëÿє íàéáіëüøå ëþäåé ó ñâіòі.

2) òðàäèöії òà îáðÿäè. Ñóêóïíіñòü óñіõ çâè÷àїâ, îáðÿäіâ, ñâÿòêóâàíü, ÿêі є óíіêàëüíèìè äëÿ ïåâíîї êóëüòóðè.

Íàâåäіòü ïðèêëàäè çâè÷àїâ òà îáðÿäіâ ç óêðàїíñüêîї êóëüòóðè.

3) ðåëіãіþ. Âіðîâ÷åííÿ òà ðåëіãіéíі ïðàêòèêè âàæëèâі äëÿ ôîðìóâàííÿ êóëüòóðíîї іäåíòè÷íîñòі. Íàâåäіòü ïðèêëàäè âіäîìèõ âàì ðåëіãіé ñâіòó.

4) їæó òà êóëіíàðіþ. Îñîáëèâîñòі ïðèãîòóâàííÿ їæі, òðàäèöіéíі ñòðàâè òà ñòîëîâі çâè÷àї. Íàâåäіòü ïðèêëàäè òðàäèöіéíèõ ñòðàâ íàðîäіâ ñâіòó.

5) ìèñòåöòâî. Ñïîñîáè âèðàæåííÿ êóëüòóðíèõ öіííîñòåé ÷åðåç ìóçèêó, æèâîïèñ, ñêóëüïòóðó òà іíøі âèäè ìèñòåöòâà. Íàâåäіòü ïðèêëàäè âіäîìèõ âàì òâîðіâ ìèñòåöòâà.

6) ñïîñіá æèòòÿ. Îñîáëèâîñòі îðãàíіçàöії ñіì’ї, ñïîñіá æèòòÿ.

7) іñòîðіþ òà ñïіëüíі öіííîñòі. Çàãàëüíà іñòîðіÿ, ïîäії, ÿêі âïëèíóëè íà ôîðìóâàííÿ êóëüòóðíîї іäåíòè÷íîñòі, à òàêîæ îñíîâíі öіííîñòі òà ïåðåêîíàííÿ.

Запропонуйте завдання до 6-го і 7-го пунктів переліку складових культурної самобутності.

Ñàìîáóòíіñòü є âàæëèâèì åëåìåíòîì ðіçíîìàíіòíîñòі â ñó÷àñíîìó ñâіòі. Âîíà äîçâîëÿє ðіçíèì åòíі÷íèì ãðóïàì çáåðіãàòè ñâîþ óíіêàëüíіñòü òà ñïðèÿє ðіçíîìàíіòòþ êóëüòóð ó ãëîáàëüíîìó ñóñïіëüñòâі.

Користуючись інформаційними джерелами, оберіть один етнос або етнічну групу (у світі або Україні). Доберіть коротку інформацію про цей етнос, використовуючи перелік основних складових культурної самобутності, запропонований у тексті. Створіть презентацію за матеріалами вашого дослідження.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíöі – åòíîñ, ùî ñòàíîâèòü îñíîâíó ÷àñòèíó íàñåëåííÿ Óêðàїíè (37 541 òèñ. îñіá, 78 % íàñåëåííÿ Óêðàїíè, 2001 ðіê). Çàãàëüíà ÷èñåëüíіñòü óêðàїíöіâ, ÿê åòíîñó, ó âñüîìó ñâіòі ñòàíîâèòü áëèçüêî 46 ìëí îñіá. Çà ìåæàìè Óêðàїíè ìåøêàє âіä 11 äî 13 ìëí óêðàїíöіâ. Åòíі÷íà ìîâà óêðàїíöіâ – óêðàїíñüêà ìîâà, ÿêà âõîäèòü äî ñõіäíîї ïіäãðóïè ñëîâ’ÿíñüêîї ãðóïè іíäîєâðîïåéñüêîї ìîâíîї ñіì’ї.

Дослідіть, хто такі австралопітеки. Підготуйте про них презентацію.

Перевіряємо себе

1. Óêàæіòü íà êàðòі ïіâêóëü, ó ÿêèõ íàïðÿìêàõ âіäáóâàëîñÿ çàñåëåííÿ ñóõîäîëó ëþäèíîþ.

2. Ñêіëüêè ëþäåé ïðîæèâàє ó ñâіòі? Îáґðóíòóéòå, ÷îìó ÷èñåëüíіñòü íàñåëåííÿ íà Çåìëі ïîñòіéíî çáіëüøóєòüñÿ.

3. ×îìó òåðèòîðії çåìíîї êóëі çàñåëåíі íåðіâíîìіðíî?

4. Ïðîàíàëіçóéòå, ÿê çìіíþâàëàñÿ ÷èñåëüíіñòü íàñåëåííÿ Çåìëі çà ÕÕ ñò.

5. Îáåðіòü âèñëіâ іç çàïðîïîíîâàíîãî ïåðåëіêó öèòàò âіäîìèõ ëþäåé, ÿêèé íàéòî÷íіøå ïåðåäàє âіä÷óòòÿ, ùî âèíèêëè ó âàñ ïіä ÷àñ ðîáîòè íà óðîöі.

 Íåìàє íі÷îãî íåìîæëèâîãî, ÿêùî ðîçäіëèòè ðîáîòó íà ÷àñòèíè. Ãåíðі Ôîðä.

 Âñå ïðèõîäèòü äî òîãî, õòî ïðàöþє. Òîìàñ Åäіñîí.  Ïðèєìíî çíàòè, ùî òè äіçíàâñÿ ïðî ùîñü. Æàí-Áàòèñò Ìîëüєð.  ß çíàþ, ùî ÿ íі÷îãî íå çíàþ. Ñîêðàò.

1. ßêі âіäîìîñòі ïðî ëіòîñôåðó ìîæíà îòðèìàòè ïіä ÷àñ àíàëіçó êàðòè áóäîâè çåìíîї êîðè?

2. ×îìó іç ÷àñîì ãîðè ïåðåòâîðþþòüñÿ íà ðіâíèíè?

3. Çàïðîïîíóéòå ãіïîòåçó, ÿêà ïîÿñíþє, ÷îìó ãіðñüêі ñïîðóäè â îêåàíàõ ìàþòü âåëèêі ðîçìіðè.

4. ßêà ðîëü êðóãîâèõ ïîâåðõíåâèõ òå÷іé Ñâіòîâîãî îêåàíó ó ôîðìóâàííі êëіìàòіâ Çåìëі?

5. Ç ÿêèìè êàðòàìè íåîáõіäíî ïðàöþâàòè ïіä ÷àñ âèâ÷åííÿ ëіòîñôåðè, êëіìàòіâ Çåìëі?

6. Ïîÿñíіòü, ÷îìó îáëàñòü ìóñîííîãî êëіìàòó ðîçìіùåíà íå íà ñõîäі, à íà çàõîäі Єâðàçії.

7. Ïîÿñíіòü, ÷îìó ñóáòðîïі÷íèé êëіìàò ç âîëîãîþ, ïîìіðíî òåïëîþ çèìîþ і ñïåêîòíèì ëіòîì íàçâàëè ñåðåäçåìíîìîðñüêèì.

8. ×è ïîãîäæóєòåñÿ âè ç äóìêîþ, ùî ïîâіòðÿíі ìàñè є ãîëîâíèì ÷èííèêîì óòâîðåííÿ і ðîçïîäіëó îïàäіâ? Âіäïîâіäü àðãóìåíòóéòå ïðèêëàäàìè.

9. Êîíòèíåíòàëüíèé òðîïі÷íèé òèï êëіìàòó ÷àñòî íàçèâàþòü ïóñòåëüíèì. ßêі äëÿ öüîãî òâåðäæåííÿ є ïіäñòàâè?

10. Ïîÿñíіòü çàëåæíіñòü ìіæ êіëüêіñòþ îïàäіâ, ïîÿñàìè àòìîñôåðíîãî òèñêó і âèñõіäíèìè ïîòîêàìè ïîâіòðÿ.

11. ßêó ðîëü âіäіãðàє Ñâіòîâèé îêåàí ó æèòòі Çåìëі?

12. Çàïîâíіòü ó çîøèòі ñõåìó: îêåàí  àòìîñôåðà  ñóõîäіë  îêåàí. Íà êîæíіé ñòðіëöі çðîáіòü çàïèñ, ÿêèé ïîÿñíþє âçàєìîäіþ.

13. ßê âè ðîçóìієòå ïîíÿòòÿ «øèðîòíà çîíàëüíіñòü» òà «âåðòèêàëüíà ïîÿñíіñòü»? Íàçâіòü їõíі ñïіëüíі òà âіäìіííі ðèñè.

14. Ç ÿêèìè êàðòàìè àòëàñó âàì íåîáõіäíî ïðàöþâàòè, âèâ÷àþ÷è òåìè «Ëіòîñôåðà», «Êëіìàò» òà «Ïðèðîäíі êîìïëåêñè»? Äî ÿêèõ âèäіâ êàðò çà îõîïëåííÿì òåðèòîðії òà çà çìіñòîì âîíè íàëåæàòü?

15. Ùî òàêå åòíîñ? Íàâåäіòü êіëüêà ïðèêëàäіâ åòíîñіâ, ÿêі ïðîæèâàþòü â Óêðàїíі.

16. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ïðåäìåòіâ ìàòåðіàëüíîї êóëüòóðè (ñóêóïíîñòі óñіõ ìàòåðіàëüíèõ öіííîñòåé, ñòâîðåíèõ ëþäèíîþ: ïðåäìåòіâ, ïðèñòðîїâ, ñïîðóä) ñâîєї ìіñöåâîñòі. ßê öі ïðåäìåòè âіäîáðàæàþòü îñîáëèâîñòі ïðèðîäè âàøîї ìіñöåâîñòі?

17. ßê âèçíà÷àþòü ãóñòîòó íàñåëåííÿ?

Тема 1. АФРИКА

Площа материка – 30,3 млн км2.

Населення – 1,466 млрд осіб. Довжина

1. Ùî îçíà÷àє âèçíà÷èòè ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ ìàòåðèêà. Ìàòåðèê Àôðèêà ìàє îñîáëèâå і öіêàâå ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ, ùî âïëèâàє íà ïðèðîäó òà æèòòєäіÿëüíіñòü ëþäèíè (ìàë. 52).

Ñëîâíè÷îê. Ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ – öå ðîçìіùåííÿ òåðèòîðії (ìàòåðèêà, êðàїíè) âіäíîñíî ðіçíîìàíіòíèõ ãåîãðàôі÷íèõ (ïðèðîäíèõ) îá’єêòіâ, ÿêі âïëèâàþòü íà ïðèðîäíîðåñóðñíèé ïîòåíöіàë òåðèòîðії.

Для визначення фізико-географічного положення материка скористайтеся планом, перейшовши за QR-кодом.

2. Ó ÷îìó îñîáëèâîñòі ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àôðè-

êè. Ïðèðîäà ìàòåðèêà ïîâòîðþєòüñÿ âіä åêâàòîðà íà ïіâíі÷ і íà ïіâäåíü, íіáè âіääçåðêàëþєòüñÿ, òîìó ùî åêâàòîð ïîäіëÿє ìàòåðèê ìàéæå íà äâі îäíàêîâі ÷àñòèíè. Íóëüîâèé ìåðèäіàí ïðîõîäèòü ÷åðåç çàõіäíó ÷àñòèíó ìàòåðèêà. Áіëüøіñòü òåðèòîðії Àôðèêè ðîçìіùåíà íà ñõіä âіä íóëüîâîãî ìåðèäіàíà, òîìó âîíà âîäíî÷àñ çíàõîäèòüñÿ â Ïіâíі÷íіé, Ïіâäåííіé, Ñõіäíіé і Çàõіäíіé ïіâêóëÿõ Çåìëі.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íàçâó «Àôðèêà» ïî÷àëè âæèâàòè â Єâðîïі çàâäÿêè ðèìëÿíàì, ÿêі íàçèâàëè öþ òåðèòîðіþ «Çåìëÿ Àôðі». Àôðі –öå ïëåì’ÿ, ùî æèëî ïîáëèçó Êàðôàãåíà (ñó÷àñíèé Òóíіñ).

Áіëüøà ÷àñòèíà ìàòåðèêà (70 %) ðîçòàøîâàíà ìіæ Ïіâíі÷íèì і Ïіâäåííèì òðîïіêàìè. Öå æàðêèé òåïëîâèé ïîÿñ. Òі ÷àñòèíè

ìàòåðèêà, ùî ïðîñòÿãëèñÿ íà ïіâíі÷ âіä Ïіâíі÷íîãî òðîïіêà òà íà ïіâäåíü âіä Ïіâäåííîãî òðîïіêà, ðîçòàøîâàíі â ïîìіðíîìó òåïëîâîìó ïîÿñі.

Назвіть і покажіть на фізичній карті Африки крайні точки материка.

Ìàòåðèê ç óñіõ áîêіâ îìèâàєòüñÿ îêåàíàìè òà ìîðÿìè. Íà

çàõîäі Àòëàíòè÷íèé îêåàí âіäîêðåìëþє Àôðèêó âіä Àìåðèêè. Íà ñõîäі áåðåãè îìèâàþòü âîäè Іíäіéñüêîãî îêåàíó іç ×åðâîíèì ìîðåì. Íà óçáåðåææі îêåàíó âèäіëÿþòüñÿ Ñîìàëіéñüêèé ïіâîñòðіâ òà îñòðіâ Ìàäàãàñêàð, âіäîêðåìëåíèé âіä ìàòåðèêà Ìîçàìáіöüêîþ ïðîòîêîþ. Іíäіéñüêèé îêåàí âіäîêðåìëþє Àôðèêó âіä Àâñòðàëії. Âіä Єâðîïè Àôðèêó âіäîêðåìëþє íåãëèáîêà é âóçüêà Ãіáðàëòàðñüêà ïðîòîêà é Ñåðåäçåìíå ìîðå.

Íà ïðèðîäíі óìîâè ïðèáåðåæíèõ ÷àñòèí Àôðèêè âïëèâàþòü îêåàíі÷íі òå÷ії. Õîëîäíі Áåíãåëüñüêà, Êàíàðñüêà (íà çàõîäі) é Ñîìàëіéñüêà (íà ñõîäі) òå÷ії ñïðèÿþòü óòâîðåííþ ïóñòåëü. Òåïëі òå÷ії – Ãâіíåéñüêà, òå÷іÿ ìèñó Àãóëüÿñ, Ìîçàìáіöüêà – ïîì’ÿêøóþòü êëіìàò ïðèáåðåæíèõ ðàéîíіâ ìàòåðèêà. Áåðåãîâà ëіíіÿ ìàëî ðîç÷ëåíîâàíà é íå ìàє âåëèêîї êіëüêîñòі çàòîê. Єäèíà âåëèêà çàòîêà – Ãâіíåéñüêà. Íà ïіâíі÷íîìó ñõîäі âóçüêèé Ñóåöüêèé ïåðåøèéîê ñïîëó÷àє ìàòåðèê ç Єâðàçієþ.

Ñëîâíè÷îê. Ïåðåøèéîê – âóçüêà ñìóæêà çåìëі, îòî÷åíà ç äâîõ áîêіâ âîäîþ, ÿêà ñïîëó÷àє áіëüøі ÷àñòèíè ñóõîäîëó.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó 1869 ð. áóëî âіäêðèòî êàíàë ñâіòîâîãî çíà÷åííÿ – Ñóåöüêèé. Çàâäÿêè éîìó ñóäíà ñêîðîòèëè ñâіé øëÿõ íà 8–15 òèñ. êì ïîðіâíÿíî çі øëÿõîì íàâêîëî Àôðèêè.

Îòæå, ïîëîæåííÿ Àôðèêè âіäíîñíî åêâàòîðà і òðîïіêіâ âèçíà÷àє óòâîðåííÿ і ïîñëіäîâíіñòü òåïëîâèõ ïîÿñіâ. Îáðèñè і ðîçìіðè ìàòåðèêà îáóìîâëþþòü çíà÷íèé âïëèâ îêåàíіâ ó éîãî ïіâäåííіé ÷àñòèíі. Íà ðåëüєô і ðі÷êîâó ìåðåæó âïëèâàє êëіìàò. Ôіçèêîãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ çíà÷íîþ ìіðîþ âèçíà÷àє ðîçìіùåííÿ íàñåëåííÿ і éîãî ñïîñіá æèòòÿ.

Відомо, що береги Африки слабо порізані. Поясніть, як це впливає на природу материк а.

3. ßêі òåêòîíі÷íі ïðîöåñè õàðàêòåðíі äëÿ Àôðèêè. Çåìíà êîðà Àôðèêè, ÿê і âñіõ ìàòåðèêіâ, ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ îñíîâíèõ òåêòîíі÷íèõ ñòðóêòóð, ùî ìàþòü îñîáëèâі ðèñè, – ïëàòôîðì і ñêëàä÷àñòèõ îáëàñòåé.  îñíîâі ìàòåðèêà ðîçìіùåíà äóæå äàâíÿ Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêà ïëàòôîðìà.

Ïëàòôîðìà âêðèòà ïîòóæíèì øàðîì îñàäîâèõ ïîðіä, ÿêèé â îêðåìèõ ìіñöÿõ äîñÿãàє 7000 ì. Ïіä äієþ çîâíіøíіõ ñèë óïðîäîâæ áàãàòüîõ âіêіâ çðóéíóâàëèñÿ äàâíі ãіðñüêі ñèñòåìè é óòâîðèëèñÿ âèñîêі ðіâíèíè. Òàêèìè є íàãіð’ÿ Òіáåñòі é Àõàããàð ó Ñàõàðі. Ó ïіâíі÷íî-çàõіäíіé ÷àñòèíі Àôðèêè ïåðåâàæàþòü âèñîòè ìåíø íіæ 1000 ì (Íèçüêà Àôðèêà). Äëÿ ïіâäåííîãî çàõîäó Àôðèêè õàðàêòåðíі âèñîòè ïîíàä 1000 ì (Âèñîêà Àôðèêà). Ïðîãèíàì і âèñòóïàì Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêîї

ïëàòôîðìè âіäïîâіäàþòü âåëèêі çàïàäèíè.

Ó ïіâäåííіé і ñõіäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ïëàòôîðìà ïіäíіìàëàñÿ, òîìó óòâîðèëèñÿ Åôіîïñüêå íàãіð’ÿ òà Ñõіäíîàôðèêàíñüêå ïëîñêîãіð ’ ÿ. Çàâäÿêè ðіçíèì íàïðÿìêàì ðóõó ïëàòôîðìè âіäáóâñÿ ðîçëîì ó çåìíіé êîðі. Òàê óòâîðèâñÿ Âåëèêèé Ñõіäíîàôðèêàíñüêèé ðèôò (ïîíàä 6000 êì) – çîíà ðîçëîìіâ, ÿêà ïðîäîâæóє ðîçøèðþâàòèñÿ (ìàë. 53). Óçäîâæ ðèôòîâîї äîëèíè âіäáóâàþòüñÿ çåìëåòðóñè é âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ.

Ñëîâíè÷îê. Ðèôò – âåëèêèé ëіíіéíî âèòÿãíóòèé òåêòîíі÷íèé ðîçëîì, ùî óòâîðþєòüñÿ ïіä ÷àñ ðîçõîäæåííÿ çåìíîї êîðè.

Íàéâèùà òî÷êà Àôðèêè – çãàñëèé âóëêàí, ãîðà Êіëіìàíäæàðî (Ïіê Óõòó – 5895 ì). Äî Àôðèêàíî-Àðàâіéñüêîї ïëàòôîðìè ç ïіâäíÿ òà ç ïіâíі÷íîãî çàõîäó ïðèëÿãàþòü ñêëàä÷àñòі îáëàñòі

ðіçíîãî âіêó.

Знайдіть згадані в тексті на с.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ãîðà Êіëіìàíäæàðî ðîçòàøîâàíà íà êîðäîíі

Êåíії і Òàíçàíії, à òîìó äî

ï

ìîæíà âіäïðàâèòèñÿ çі ñòîëèöü äâîõ êðàїí. Ïðîòå îõî÷і çіéòè íà Êіëіìàíäæàðî ïîâèííі öå ðîáèòè ç áîêó Òàíçàíії, îñêіëüêè ìіæ äâîìà êðàїíàìè іñíó

подорожей Д. Лівінгстона, Бартоломео Діаша, Васко да Гами, Єгора Ковалевського. Хто з них, на ваш погляд, зробив найбільший внесок у дослідження Африки? Заповніть таблицю «Дослідження Африки».

На дні Червоного моря фіксується висока температура води. Чим це може бути спричинено?

материка

Африка з півночі на південь та

1. Çà ôіçè÷íîþ êàðòîþ Àôðèêè âèçíà÷òå ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè êðàéíіõ òî÷îê ìàòåðèêà. Çàïîâíіòü òàáëèöþ «Ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè êðàéíіõ òî÷îê Àôðèêè».

2. Âèçíà÷òå ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà â ãðàäóñàõ, âèêîðèñòîâóþ÷è ãðàäóñíó ñіòêó êàðòè: à) ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ïî ìåðèäіàíó 20î ñõ. ä.; á) іç çàõîäó íà ñõіä ïî ïàðàëåëі 10î ïí. ø. (1î = 110 êì).

3. Ñïèðàþ÷èñü íà ìàñøòàá êàðòè, îá÷èñëіòü ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà â êіëîìåòðàõ: à) ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü – ìіæ ìèñîì Åëü-Àáüÿä òà ìèñîì Àãóëüÿñ (Ãîëêîâèì);

á) іç çàõîäó íà ñõіä – ìіæ ìèñîì Àëüìàäі òà ìèñîì Ðàñ-Ãàôóí.

4. Ïîðіâíÿéòå îòðèìàíі ðåçóëüòàòè. Çðîáіòü âèñíîâîê.

Перевіряємо себе

1. ßêèé âïëèâ ìàє ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Àôðèêè íà îñîáëèâîñòі її ïðèðîäè?

2. Íàçâіòü ìîðÿ òà îêåàíè, ùî îìèâàþòü ìàòåðèê.

3. ßêà òåêòîíі÷íà ñòðóêòóðà ëåæèòü â îñíîâі Àôðèêè?

4. ßê íàçèâàþòü ëіíіéíî âèòÿãíóòі òåêòîíі÷íі ðîçëîìè, ùî óòâîðþþòüñÿ ïіä ÷àñ ðîçõîäæåííÿ çåìíîї êîðè? Äå âîíè ðîçòàøîâàíі?

5. Âèêîðèñòîâóþ÷è ôіçè÷íó êàðòó, âèçíà÷òå, ÿêèé âèä òðàíñïîðòó âàì çíàäîáèòüñÿ äëÿ ïîäîðîæі ç Óêðàїíè äî Àôðèêè. Ïîÿñíіòü ÷îìó.

6. «Óñі ãðîøі ñâіòó áóäóòü òóò» – òàêі ñëîâà âèáèòî íà ïàì’ÿòíèêó Ô. Ëåññåïñó – ôðàíöóçüêîìó іíæåíåðó, ÿêèé êåðóâàâ áóäіâíèöòâîì Ñóåöüêîãî êàíàëó. Ïîÿñíіòü, ÿê âè їõ ðîçóìієòå.

7. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äàâøè âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: Ùî íîâîãî äіçíàâñÿ / äіçíàëàñÿ? ßêі çàâäàííÿ íàéáіëüøå ñïîäîáàëèñÿ? Ùî çàëèøèëîñÿ íåçðîçóìіëèì і ïîòðåáóє ñàìîñòіéíîãî îïðàöþâàííÿ?

рельєфу їй відповідають? ► Покажіть на карті райони Високої і Низької Африки Чим вони різняться?

1. ßêі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó Àôðèêè. Ó ðåëüєôі Àôðèêè ïåðåâàæàþòü ðіâíèííі îáëàñòі (âèñî÷èíè, ïëàòî, ïëîñêîãіð’ÿ).

Ñëîâíè÷îê. Ïëàòî – ïіäâèùåíà ðіâíèíà ç ïëîñêîþ àáî ñëàáîõâèëÿñòîþ ïîâåðõíåþ, âіäìåæîâàíà âіä íàâêîëèøíіõ ðіâíèííèõ ïðîñòîðіâ óñòóïàìè.

Öå îáóìîâëåíî òèì, ùî â îñíîâі ìàòåðèêà ëåæèòü ÀôðèêàíîÀðàâіéñüêà ïëàòôîðìà. Ñåðåäíÿ âèñîòà ìàòåðèêà – 759 ì (òðåòє ìіñöå ïіñëÿ Àíòàðêòèäè òà Єâðàçії), îñêіëüêè â êàéíîçîéñüêó åðó âіäáóëîñÿ çàãàëüíå ïіäíÿòòÿ âñієї òåðèòîðії Àôðèêè.

Íèçîâèíè ïðîñòÿãíóëèñÿ òіëüêè âóçüêèìè ñìóãàìè, ïåðåâàæíî âçäîâæ ìîðñüêèõ óçáåðåæ.

Íàéáіëüøі ðіâíèíè ðîçòàøîâàíі

â ïіâíі÷íіé і çàõіäíіé ÷àñòèíàõ ìàòåðèêà. Õàðàêòåðíèì äëÿ Àôðè-

êè є ÷åðãóâàííÿ âèñî÷èí ç íèçîâèíàìè і ïëàòî. Ó ìіñöÿõ âèõîäó íà ïîâåðõíþ êðèñòàëі÷íèõ ïîðіä ôóíäàìåíòó çäіéìàþòüñÿ íàãіð’ÿ Àõàããàð і Òіáåñòі âèñîòîþ ïîíàä 3000 ì. Ñåðåä âèñîêèõ ïëàòî (äî 1000 ì) ëåæèòü çàáîëî÷åíà çàïàäèíà Êîíãî. Çàïàäèíà Êàëàõàðі òàê ñàìî ç óñіõ

áîêіâ îòî÷åíà ïëîñêîãіð’ÿì і ïëàòî.

Âіäíîñíî íåâåëèêà ïëîùà â Àôðèöі çàéíÿòà ãîðàìè (ìàë. 54).

Íàéâèùі âіäìіòêè ìàє Ñõіäíîàôðèêàíñüêå ïëîñêîãіð’ÿ. Íà íüîìó ðîçòàøîâàíі çãàñëі âóëêàíè Êåíіÿ і Êіëіìàíäæàðî. Öі âóëêàíі÷íі ãîðè ïðèóðî÷åíі äî çîíè ñõіäíîàôðèêàíñüêèõ ðîçëîìіâ. Åôіîïñüêå íàãіð ’ ÿ ç ÷èñëåííèìè çãàñëèìè âóëêàíàìè ïіäíåñåíå íà 2000–3000 ì. Ó ïіâíі÷íî-çàõіäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ïіäíîñÿòüñÿ

ãîðè Àòëàñ, ùî óòâîðèëèñÿ íà ñòèêó äâîõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò, ó ìіñöі, äå çåìíà êîðà áóëà çіì’ÿòà â ñêëàäêè. Íà ïіâäíі ìàòåðèêà ïіäíіìàþòüñÿ íåâèñîêі і ïëîñêîâåðøèííі Êàïñüêі ãîðè. Çîâíі

âîíè íàãàäóþòü ïåðåâåðíóòі äîãîðè äíîì ÷àøêè. Äðàêîíîâі ãîðè – áіëüø âèñîêі, âіä óçáåðåææÿ ãіãàíòñüêèìè óñòóïàìè âîíè ñïóñêàþòüñÿ äî âíóòðіøíіõ ðàéîíіâ ìàòåðèêà.

За допомогою картосхеми навчального атласу «Африка. Тектонічна

ва» встановіть:

а) у яку епоху складчастості утворилися гори Атлас, Капські гори;

б) з якою особливістю будови земної кори пов’язано утворення

лих вулканів у Східній Африці.

Розгляньте малюнок 55. Встановіть:

а) які висоти гір переважають;

б) яка найбільша висота гір; в) чому Драконові гори мають плоску, як стіл, поверхню.

У жовтні 1980 року газети повідомили

про трагедію в м. Ель-Асіама

2. Ùî ïðèõîâóþòü àôðèêàíñüêі íàäðà. Íàäðà Àôðèêè áàãàòі íà ðіçíîìàíіòíі êîðèñíі êîïàëèíè. Їõ ðîçìіùåííÿ òіñíî ïîâ’ÿçàíå ç ãåîëîãі÷íîþ áóäîâîþ ìàòåðèêà. Ïîêëàäè ðóäíèõ êîðèñíèõ

êîïàëèí ïðèóðî÷åíі äî ñòàðîäàâíüîãî ôóíäàìåíòó ïëàòôîðìè. Çîêðåìà öå ñòîñóєòüñÿ çîëîòà і òàêèõ ðóä, ÿê: çàëіçíі, ìіäíі, öèíêîâі, îëîâ’ÿíі, õðîìîâі, ìàðãàíöåâі (ìàë. 56).

ìіñöÿõ íåãëèáîêîãî çàëÿãàííÿ ôóíäàìåíòó. Òàì, çîêðåìà, çíà-

õîäÿòüñÿ çíà÷íі ïîêëàäè çîëîòà é ìіäі.

Ñëîâíè÷îê. Ðîäîâèùå êîðèñíèõ êîïàëèí – öå íàêîïè÷åííÿ ìіíåðàëüíîї ðå÷îâèíè íà ïåâíіé ïëîùі â çåìíіé êîðі, ùî óòâîðèëîñü ïіä

âïëèâîì ãåîëîãі÷íèõ ïðîöåñіâ.

Ó Öåíòðàëüíіé Àôðèöі, íà ïіâíî÷і Çàìáії і â ïіâäåííіé ÷àñòèíі Äåìîêðàòè÷íîї Ðåñïóáëіêè Êîíãî, ðîçìіùåíèé ìіäíèé ïîÿñ.

Ïðîòÿæíіñòü éîãî 450 êì, øèðèíà 45–75 êì. Âіí âіäîìèé ÿê ðàéîí âèäîáóòêó ìіäíîї ðóäè, êîáàëüòó é ìàëàõіòó. Çà êіëüêіñòþ їõ çàïàñіâ Àôðèêà çàéìàє âіäïîâіäíî ïåðøå і äðóãå ìіñöÿ ó ñâіòі. Áàãàòі íàäðà ìàòåðèêà і íà óðàíîâі ðóäè (Ïіâäåííà Àôðèêà, Íàìіáіÿ). Àôðèêà ñëàâèòüñÿ ïîêëàäàìè àëìàçіâ – äîðîãîöіííèõ êàìåíіâ.

Äèâîâèæíі ôàêòè. «Êóëëіíàí» – îäèí ç íàéáіëüøèõ àëìàçіâ ñâіòó (621,35 ã). Çíàéäåíèé ó Ïіâäåííіé Àôðèöі â 1905 ðîöі, âіí îòðèìàâ íàçâó íà ÷åñòü âëàñíèêà øàõòè.

Àëìàçè âèêîðèñòîâóþòü íå òіëüêè äëÿ âèãîòîâëåííÿ äîðîãèõ і âèøóêàíèõ ïðèêðàñ, àëå і ÿê íåïåðåâåðøåíèé çà ñâîєþ òâåð-

äіñòþ ìàòåðіàë. Â Àôðèöі âèäîáóâàþòü ïîëîâèíó âñіõ àëìàçіâ ñâіòó. Їõ ïîêëàäè âèÿâëåíî íà ïіâäåííî-çàõіäíîìó óçáåðåææі é ó öåíòðі ìàòåðèêà.

Ðîäîâèùà íåðóäíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí çàëÿãàþòü â îñàäîâèõ ïîðîäàõ, ïîòóæíèì ÷îõëîì ïîêðèâàþòü çíèæåíі äіëÿíêè ïëàòôîðìè. Äî òàêèõ ïîðіä â Àôðèöі íàëåæàòü: êàì’ÿíå âóãіëëÿ, ïðèðîäíèé ãàç, íàôòà, ôîñôîðèòè òîùî.

Âåëè÷åçíі ðîäîâèùà íàôòè é ïðèðîäíîãî ãàçó є íà ïіâíî÷і Ñàõàðè і íà øåëüôі Ãâіíåéñüêîї çàòîêè. Îñâîєííÿ ïîêëàäіâ ôîñôîðèòіâ, ÿêі øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü ó âèðîáíèöòâі äîáðèâ, ðîçòàøîâàíі íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà.

За фізичною картою Африки ознайомтеся з розподілом корисних копалин по території материка. Поясніть, чому паливні корисні копалини (нафта, природний газ) залягають у північній і західній частинах

Користуючись текстом параграфа і

атласом, заповніть у зошиті таблицю «Корисні копалини Африки».

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíñüêі ôàõіâöі áåðóòü ó÷àñòü ó

âèâ÷åííі ïðèðîäè Àôðèêè, ïðàöþþòü ãåîëîãàìè, ìåäèêàìè, ó÷èòåëÿìè, áóäіâåëüíèêàìè, ïåðåêëàäà÷àìè, çâ’ÿçêіâöÿìè â ðіçíèõ ðåãіîíàõ àôðèêàíñüêîãî ìàòåðèêà.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Позначення

об’єктів Африки

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè Àôðèêè:

 ãîðè: Àòëàñ, Äðàêîíîâі, Êàïñüêі;

 âóëêàí: Êіëіìàíäæàðî;

 íàãіð’ÿ: Åôіîïñüêå;

 ïëîñêîãіð’ÿ: Ñõіäíîàôðèêàíñüêå;

 íàôòîãàçîíîñíі áàñåéíè: Ñàõàðñüêèé, Ãâіíåéñüêèé.

Перевіряємо себе

1. Ïðèïóñòіòü, ÿêі ìîæóòü áóòè íàñëіäêè ðîçøèðåííÿ Âåëèêîãî Àôðèêàíñüêîãî ðîçëîìó.

2. Àôðèêà – ìàòåðèê âèñîêèõ ðіâíèí. Ðîçêðèéòå çìіñò öüîãî òâåðäæåííÿ.

3. Íà ÿêі êîðèñíі êîïàëèíè áàãàòå óçáåðåææÿ Ãâіíåéñüêîї çàòîêè?

Ïîÿñíіòü âçàєìîçâ’ÿçîê їõ ðîçìіùåííÿ ç áóäîâîþ çåìíîї êîðè.

4. ×îìó äëÿ Ñõіäíîї Àôðèêè õàðàêòåðíі âóëêàíè?

5. ßêі ïðîöåñè âïëèâàþòü íà ðóéíóâàííÿ àôðèêàíñüêèõ ãіð?

6. Îöіíіòü ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Äîïîâíіòü ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ / äіçíàëàñÿ ... ; Áóëî öіêàâî ... ; Ìåíі çàõîòіëîñÿ ... .

Клуб мандрівників. Здійсніть уявну подорож материком Африка від Касабланки до Тріполі. Оберіть міста¸ у яких ви будете робити зупинки. Щоденник спостережень заповніть

?

У яких кліматичних поясах розташована Африка?

1. ßêі ÷èííèêè âïëèâàþòü íà êëіìàò Àôðèêè. Àôðèêà – íàéæàðêіøèé ìàòåðèê íà íàøіé ïëàíåòі. Çíà÷íèé âïëèâ íà її ïðèðîäó ìàє ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ, ðåëüєô, ðîçìіðè ìàòåðèêà, îêåàíі÷íі òå÷ії, àòìîñôåðíèé òèñê, ïîâіòðÿíі ìàñè. Ìàòåðèê îòðèìóє íàéáіëüøå ñîíÿ÷íîãî ñâіòëà і òåïëà, íіæ áóäü-ÿêèé іíøèé. Öå ïîÿñíþєòüñÿ ðîçìіùåííÿì áіëüøîї ÷àñòèíè ìàòåðèêà ìіæ òðîïіêàìè.

Îñêіëüêè ìàòåðèê ìàéæå ïîñåðåäèíі ïåðåòèíàє åêâàòîð, òî ïîðè ðîêó â ðіçíèõ ÷àñòèíàõ Àôðèêè ðіçíі: êîëè â Ïіâäåííіé Àôðèöі ëіòî, ó Ïіâíі÷íіé – çèìà.

Розгляньте малюнок 57. Дайте відповіді на запитання.

1. Які місяці найхолодніші у Північній і Південній Африці?

2. Між якими широтами сонце в

3.

а) екваторі; б) Південному тропіку; в) Північному тропіку?

4. Яка ізотерма характерна

5. У якому тепловому поясі розміщена

Êëіìàòè÷íі óìîâè Àôðèêè çàëåæàòü òàêîæ âіä ðåëüєôó. Âåëèêі óëîãîâèíè âñåðåäèíі ìàòåðèêà òà ïіäíåñåíіñòü éîãî îêîëèöü âèçíà÷àþòü ïàíóâàííÿ êîíòèíåíòàëüíèõ òèïіâ êëіìàòó. Ãіðñüêі õðåáòè íà îêîëèöÿõ ïåðåøêîäæàþòü ïðîõîäæåííþ âîëîãèõ ïîâі-

òðÿíèõ ìàñ ç îêåàíó â ãëèá ìàòåðèêà. Íàâåäіòü ïðèêëàä, ùî іëþñòðóє öþ çàêîíîìіðíіñòü.

Ó ãîðàõ êëіìàò çìіíþєòüñÿ ç âèñîòîþ, îñêіëüêè âіäáóâàþòüñÿ

çìіíè òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ, òèñêó і êіëüêîñòі îïàäіâ. Òîìó âèñîêі âåðøèíè ãіð, ùî ðîçòàøîâàíі áіëÿ åêâàòîðà, âêðèòі ñíіãîì. Ñíіã ëåæèòü òàêîæ íà âèñîêèõ äіëÿíêàõ ãіð Àòëàñ.

На якому схилі Драконових гір і чому випадає більше опадів?

Îêåàíі÷íі òå÷ії ïîáëèçó áåðåãіâ âèçíà÷àþòü äåÿêі îñîáëèâîñòі ïðèáåðåæíîãî êëіìàòó. Õîëîäíі òå÷ії Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó (Êàíàðñüêà òà Áåíãåëüñüêà) ñïðèÿþòü ôîðìóâàííþ ïîñóøëèâîãî ïóñòåëüíîãî êëіìàòó íà çàõіäíîìó óçáåðåææі Àôðèêè. Ó öèõ ðåãіîíàõ ïîâіòðÿíі ìàñè îõîëîäæóþòüñÿ, ñòàþòü âàæ÷èìè і ùіëüíіøèìè і íå ìîæóòü ïіäíіìàòèñÿ âãîðó. Öå ïåðåøêîäæàє êîíäåíñàöії ïàðè ó âåðõíіõ øàðàõ àòìîñôåðè äëÿ óòâîðåííÿ äîùó. Âîäÿíà ïàðà êîíäåíñóєòüñÿ â íèæíіõ øàðàõ òðîïîñôåðè, óòâîðþþ÷è ëèøå òóìàí. Òåïëà Ìîçàìáіöüêà òå÷іÿ ñïðèÿє âèïàäàííþ ðÿñíèõ îïàäіâ íà ïіâäåííî-ñõіäíîìó óçáåðåææі.

Âàæëèâèì êëіìàòîòâіðíèì ÷èííèêîì є ïàíіâíі âіòðè. Öåíòðàëüíà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà â îáëàñòі ïîñòіéíî íèçüêîãî òèñêó ïіä âïëèâîì æàðêèõ òà âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Âåëèêі ïðîñòîðè ñóõîäîëó â òðîïіêàõ ðîçòàøîâàíі â îáëàñòÿõ âèñîêîãî òèñêó, äå öіëèé ðіê ïàíóþòü ñïåêîòíі òà ñóõі òðîïі÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè.

Ó ñóáåêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ äâі÷і íà ðіê âіäáóâàєòüñÿ çìіíà

ïîâіòðÿíèõ ìàñ òà ïàíіâíèõ âіòðіâ. Ïàíіâíèìè âіòðàìè íàä ñóõîäîëîì є ïàñàòè, ùî ïîñèëþþòüñÿ âçèìêó.

Âëіòêó їì íà çìіíó ïðèõîäÿòü âîëîãі åêâàòîðіàëüíі ìóñîíè, ùî äàþòü ðÿñíі îïàäè. Ïіâíі÷íà òà ïіâäåííà îêîëèöі ìàòåðèêà,

ðîçìіùåíі ó ñóáòðîïі÷íèõ øèðîòàõ, âçèìêó çàçíàþòü âïëèâó

ïîìіðíèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ, ùî ïðèíîñÿòü çàõіäíі âіòðè.

Дослідіть, чому області дій пасатів упродовж року зміщуються то на північ, то на південь.

Ðîçìіðè ìàòåðèêà. Âåëèêà ïëîùà ïîâåðõíі ìàòåðèêà, îñîáëèâî ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі, і âèñîêі, òðîõè ïîðіçàíі áåðåãè îáìåæóþòü âïëèâ îêåàíіâ íà êëіìàò Àôðèêè, çìåíøóþ÷è êіëüêіñòü îïàäіâ òà ïîñèëþþ÷è êîíòèíåíòàëüíіñòü êëіìàòó.

Розгляньте фізичну карту Африки (мал. 52)

Група 1. Поясніть, чому на узбережжі Атлантичного океану утворилася пустеля Наміб

Група 2 Чому пасати дмуть у різних напрямках і приносять суху погоду?

Група 3 Чому півострів Сомалі – одна з найсухіших територій Африки?

Група 4. Поясніть, як Бенгельська течія впливає на клімат південно-західного регіону Африки.

2. Ó ÿêèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ ðîçìіùåíà Àôðèêà. Âçàєìîäіÿ êëіìàòîòâіðíèõ ÷èííèêіâ ñïðè÷èíèëà ôîðìóâàííÿ ÷îòèðüîõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ íà òåðèòîðії Àôðèêè (ìàë. 58). Îñêіëüêè Àôðèêó ïîñåðåäèíі ïåðåòèíàє åêâàòîð, êëіìàòè÷íі ïîÿñè ðîçìіùóþòüñÿ ó ñèìåòðè÷íіé ïîñëіäîâíîñòі íà ïіâíі÷ і ïіâäåíü âіä íüîãî.

Åêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ çàéìàє ÷àñòèíó áàñåéíó ðі÷êè Êîíãî é óçáåðåææÿ Ãâіíåéñüêîї çàòîêè. Óïðîäîâæ ðîêó òóò ïåðåâàæàþòü åêâàòîðіàëüíі ïîâіòðÿíі ìàñè. Òîìó òóò óâåñü ÷àñ ñïåêîòíî. Âіäíîñíà âîëîãіñòü ïîâіòðÿ 85 %.  åêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñі ñïîñòåðіãàєòüñÿ âåëèêà õìàðíіñòü, ÷àñòі òóìàíè. Óäåíü ó çâ’ÿçêó іç ñèëüíèì íàãðіâàííÿì ïîâåðõíі Ñîíöåì åêâàòîðіàëüíå ïîâіòðÿ, íàñè÷åíå âîëîãîþ, ïіäíіìàєòüñÿ âãîðó. Óòâîðþþòüñÿ êóï÷àñòі õìàðè. Ïіñëÿ ïîëóäíÿ éäóòü çëèâè, ÿêі ñóïðîâîäæóþòüñÿ ñèëüíèìè ãðîçàìè. Áëèæ÷å äî âå÷îðà íàñòàє ÿñíà ïîãîäà.

Ñåðåäíüîìіñÿ÷íі òåìïåðàòóðè âèñîêі òà íå îïóñêàþòüñÿ íèæ÷å +24 C. Ðі÷íà àìïëіòóäà òåìïåðàòóð íèçüêà (1–2 C), àòìîñôåðíі і (âіä 2000 äî 3000 ìì).

у

Åêâàòîðіàëüíèé òèï êëіìàòó ìàëîñïðèÿòëèâèé äëÿ æèòòÿ. Ó öüîìó ïîÿñі іñíóє ëèøå îäèí ñåçîí ðîêó – ëіòî.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íàéâîëîãіøå ìіñöå Àôðèêè ìіñòèòüñÿ íà çàõіäíîìó ñõèëі ã. Êàìåðóí: 9655 ìì îïàäіâ íà ðіê.

Ñóáåêâàòîðіàëüíі êëіìàòè÷íі ïîÿñè ðîçòàøîâàíі áіëÿ åêâàòîðіàëüíîãî äî ïіâíі÷íîї і ïіâäåííîї øèðîòè 15–20 . Òóò ÷іòêî ïðîñòåæóєòüñÿ ÷åðãóâàííÿ ëіòíüîãî âîëîãîãî òà çèìîâîãî ñóõîãî ñåçîíіâ ðîêó: óëіòêó òóò ïàíóє åêâàòîðіàëüíà âîëîãà ïîâіòðÿíà ìàñà, à âçèìêó – ñóõà òðîïі÷íà. Ó ñóáåêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñі âñòàíîâëþєòüñÿ âîëîãà òà ñïåêîòíà ëіòíÿ ïîãîäà ç òåìïåðàòóðàìè +26…+28 Ñ òà àáñîëþòíîþ âîëîãіñòþ, ùî ñïðèÿє іíòåíñèâíîìó ðîñòó ðîñëèííîñòі. Ó ïåðіîä çèìîâîãî òðîïі÷íîãî (ïàñàòíîãî)

Òðîïі÷íі êëіìàòè÷íі ïîÿñè çàéìàþòü âåëèêі ïëîùі òà ïðåäñòàâëåíі â îáîõ (ïіâíі÷íіé і ïіâäåííіé) ÷àñòèíàõ ìàòåðèêà. Óïðîäîâæ ðîêó òóò ïàíóþòü êîíòèíåíòàëüíі òðîïі÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè, äìóòü ïàñàòè. Âîíè íåñóòü ñóõå é ãàðÿ÷å ïîâіòðÿ. Õàðàêòåðíі

âèñîêі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ òà ґðóíòó ïðè íåçíà÷íіé êіëüêîñòі

àòìîñôåðíèõ îïàäіâ і çàïàñіâ âîëîãè â àòìîñôåðі. Ñåðåäíÿ ìіñÿ÷íà òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ âëіòêó ñòàíîâèòü ïîíàä +30 Ñ, à âçèìêó – +20 Ñ (ìàë. 61). Ґðóíò ó äåÿêèõ ìіñöÿõ ïðîãðіâàєòüñÿ äî

+80…+90 Ñ. Ðі÷íà êіëüêіñòü àòìîñôåðíèõ îïàäіâ ó ñåðåäíüîìó

íå ïåðåâèùóє 150 ìì. Ïîäåêóäè âèïàäàє 1–3 ìì îïàäіâ, à íåðіäêî ïî 5–10 ðîêіâ íå áóâàє é êðàïëі äîùó. Ñóõèé ïåðіîä òðèâàє âіä 4 äî 6 ìіñÿöіâ. Íàä áіëüøîþ ÷àñòèíîþ òåðèòîðії âëіòêó âèíèêàþòü ïîòóæíі âèñõіäíі ïîòîêè â àòìîñôåðі, àëå õìàðè íå óòâîðþþòüñÿ, áî ðіâåíü êîíäåíñàöії ðîçòàøîâàíèé äóæå âèñîêî. Òîìó òóò, â ðàéîíі äії ïîñóøëèâèõ ïàñàòіâ, óòâîðèëàñÿ ïóñòåëÿ Ñàõàðà. Íåáî òóò ïåðåâàæíî áåçõìàðíå, ïîâіòðÿ íàñè÷åíå ãàðÿ÷èì ïèëîì. Óëіòêó âèíèêàє äóæå ñèëüíèé âіòåð – ñàìóì, ÿêèé íåñå õìàðè ïіñêó. Óäåíü і âíî÷і ïåðåâàæàþòü âèñîêі òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ òà ґðóíòó. ×àñòî áóâàþòü ïèëîâі áóðі.

Ñëîâíè÷îê. Ñàìóì – ñïåêîòíèé, ñóõèé, ïîðèâ÷àñòèé і êîðîòêîòðèâàëèé âіòåð, ÿêèé íàé÷àñòіøå äìå ó ïóñòåëÿõ Ïіâíі÷íîї Àôðèêè.

Ó Ïіâäåííіé Àôðèöі òðîïі÷íèé ïóñòåëüíèé êëіìàò ïîøèðåíèé íà ìåíøіé ïëîùі. Òóò ìàòåðèê ìàє ìàëó ïðîòÿæíіñòü іç çàõîäó íà ñõіä. Íà óçáåðåææі Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó äîùі âèïàäàþòü äóæå ÷àñòî. Ó òðîïі÷íèõ øèðîòàõ íà ñõіäíèõ ñõèëàõ Äðàêîíîâèõ ãіð ïіä âïëèâîì òåïëîї Ìîçàìáіöüêîї òå÷ії Іíäіéñüêîãî îêåàíó ñôîðìóâàëàñü îáëàñòü òðîïі÷íîãî âîëîãîãî êëіìàòó. Îòæå, ó òðîïі÷íîìó ïîÿñі Àôðèêè є äâà òèïè êëіìàòó: òðîïі÷íèé ïóñòåëüíèé і òðîïі÷íèé âîëîãèé. Подумайте, чи можна змерзнути в пустелі.

Ñóáòðîïі÷íі êëіìàòè÷íі ïîÿñè – öå êðàéíі ïіâíі÷íà òà ïіâäåííà ÷àñòèíè Àôðèêè, ùî ïðîñòÿãàþòüñÿ іç çàõîäó íà ñõіä ó âèãëÿäі âóçüêèõ ñìóã. Ñåðåäíÿ ðі÷íà òåìïåðàòóðà ñòàíîâèòü +20 Ñ, ïðîòå âîíà ïîìіòíî êîëèâàєòüñÿ çà ñåçîíàìè. ×àñòî öåé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ íàçèâàþòü ñåðåäçåìíîìîðñüêîþ êëіìàòè÷íîþ îáëàñòþ (õàðàêòåðíà äëÿ óçáåðåææÿ Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ) (ìàë. 62). Ëіòî ñóõå òà ñïåêîòíå, çèìà

М ал 62 Кліматограма су бтропічного середземноморс ького клімат у

òåïëà, âîëîãà, îñêіëüêè çàõіäíі âіòðè â öåé

ïåðіîä ïðèíîñÿòü ç îêåàíó âîëîãі ïîâіòðÿíі

ìàñè ïîìіðíèõ øèðîò. Ó öåíòðàëüíèõ ðàéîíàõ Ïіâíі÷íîї Àôðèêè ÷àñòî âèíèêàþòü

ñóõі ïіâäåííі âіòðè – ñèðîêî, ÿêі ïðèíîñÿòü òðîïі÷íі ìàñè ïîâіòðÿ ç âåëèêîþ êіëüêіñòþ

ïèëó. Óçèìêó â îáîõ ñóáòðîïі÷íèõ ïîÿñàõ âèïàäàþòü äîùі, à іíîäі íàâіòü ñíіã. Îáèäâà ñóáòðîïі÷íі

Àôðèêè є âàæëèâèìè òåðèòîðіÿìè äëÿ îðãàíіçàöії òóðèçìó é âіäïî÷èíêó.

Ñëîâíè÷îê. Ñèðîêî – ñèëüíèé òåïëèé âіòåð, ùî äìå іç Ñàõàðè äî êðàїí Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ. Êëіìàòè÷íà îáëàñòü – ÷àñòèíà êëіìàòè÷íîãî

ïîÿñó, äëÿ ÿêîї õàðàêòåðíèé ïåâíèé òèï êëіìàòó.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íà àôðèêàíñüêîìó ìàòåðèêó çíàõîäèòüñÿ íàéáіëüøà ïóñòåëÿ ñâіòó – Ñàõàðà. Âîíà çàéìàє áëèçüêî 30 % ïëîùі ìàòåðèêà (ïîíàä 8 ìëí êì2).

Які відмінності існують в однакових кліматичних поясах північної і південної частин Африки?

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. «Êðèìñüêèé ìіñò» – íå єäèíå çîáðàæåííÿ íà ôіëàòåëіñòè÷íіé ïðîäóêöії àôðèêàíñüêèõ êðàїí. Òàêі ìàðêè íå ìîæóòü çóïèíèòè âіéíó, àëå çà їõíüîþ äîïîìîãîþ ìîæóòü ôіíàíñóâàòèñÿ áëàãîäіéíі îðãàíіçàöії, ùî

ïîòåðïіëèì. Âîíè є ñïîñîáîì ïîøèðåííÿ íîâèí òà ìîæóòü âïëèâàòè íà ñâіäîìіñòü ëþäåé.

1. Ïåðåéøîâøè çà QR-êîäîì, ñêëàäіòü ïîðіâíÿëüíó

õàðàêòåðèñòèêó åêâàòîðіàëüíîãî і ñóáåêâàòîðіàëüíîãî

êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ çà çàïðîïîíîâàíèì ïëàíîì. Çàïîâ-

íіòü ó çîøèòі òàáëèöþ.

Назва кліматичного поясу

2. Ðîçãëÿíüòå

3. Çðîáіòü âèñíîâîê.

Перевіряємо себе

1. ×èì âіäðіçíÿєòüñÿ êëіìàò òðîïі÷íîãî ïîÿñó Ïіâíі÷íîї Àôðèêè âіä êëіìàòó òðîïі÷íîãî ïîÿñó Ïіâäåííîї Àôðèêè?

2. Äîñëіäіòü, ÷îìó äîùі, ÿêі ùîäåííî âèïàäàþòü â åêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі, íàçèâàþòü çåíіòàëüíèìè.

3. Ó ÿêîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі Àôðèêè ïîãîäà òà êëіìàò îäíàêîâі?

4. Äîâåäіòü, ùî Àôðèêà – íàéñïåêîòíіøèé ìàòåðèê Çåìëі.

5. Óÿâіòü, ùî îñòðіâ Ìàäàãàñêàð «ïåðåìіñòèâñÿ» íà ïіâíі÷ íà 20 . ßê çìіíèòüñÿ êëіìàò òà іíøі ïðèðîäíі óìîâè â öüîìó âèïàäêó?

6. Íàïèøіòü êîðîòêå ïîâ

1. ßêі îñîáëèâîñòі ðі÷îê Àôðèêè. Íà àôðèêàíñüêîìó ìàòåðèêó ðі÷êîâà ìåðåæà âêðàé íåðіâíîìіðíà, ùî îáóìîâëåíî êëіìàòè÷íèìè óìîâàìè òà ðåëüєôîì ìіñöåâîñòі. Íàéáіëüø ãóñòà ìåðåæà â ðàéîíі åêâàòîðà. Ó ïóñòåëÿõ ðі÷îê äóæå ìàëî, àëå òðàïëÿєòüñÿ áàãàòî âàäі.

Ñëîâíè÷îê. Âàäі (â ïåðåêëàäі ç àðàáñüêîї – «ñóõå ðі÷èùå») – öå ñóõі äîëèíè ç êðóòèìè ñõèëàìè â ïóñòåëÿõ Ïіâíі÷íîї Àôðèêè, ÿêі çàïîâíþþòüñÿ âîäîþ ëèøå ïіä ÷àñ òðèâàëèõ і ñèëüíèõ äîùіâ.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ç óñієї êіëüêîñòі àòìîñôåðíèõ îïàäіâ, ùî äîõîäÿòü äî ïîâåðõíі àôðèêàíñüêîãî ìàòåðèêà, 80 % øâèäêî çíèêàþòü ÷åðåç âèïàðîâóâàííÿ і ëèøå 20 % äîñÿãàþòü ґðóíòó.

Õàðàêòåðíîþ ðèñîþ ðі÷îê Àôðèêè є íàÿâíіñòü ïîðîãіâ і âîäîñïàäіâ. Ñàìå òîìó öі âîäíі ïðîñòîðè ïðàêòè÷íî íåïðèäàòíі äëÿ ñóäíîïëàâñòâà.

2. Äî ÿêèõ áàñåéíіâ íàëåæàòü ðі÷êè Àôðèêè. Àôðèêà ïîñіäàє ïåðåäîñòàííє ìіñöå ñåðåä óñіõ ìàòåðèêіâ çà çàáåçïå÷åíіñòþ

ïîâåðõíåâèìè âîäàìè (îñòàííє ìіñöå â Àâñòðàëії). Ãîëîâíèé âîäîðîçäіë ïðîñòÿãíóâñÿ âçäîâæ íàéâèùîї ÷àñòèíè Àôðèêè –ñõіäíîї. Òîìó áіëüøіñòü ðі÷îê

Ñåðåäçåìíå ìîðå. Áàñåéí

: Íіë, Êîíãî, Íіãåð, Ñåíåãàë, Çàìáåçі é Îðàíæåâà (ìàë. 64).

Замбезі (4 ) Íіë є íàéáіëüøîþ ðі÷êîþ Àôðèêè. Âі

òîê ó ñêåëÿñòèõ íàãіð’ÿõ Åôіîïії. Ó ìіñöі, äå çëèâàþòüñÿ öі ïðèòîêè, ðі÷êà ñòàє âäâі÷і øèðøîþ і îòðèìóє íàçâó Íіë. Âîíà ïðîòіêàє ÷åðå ïóñòåëþ Ñàõàðà, äå âòðà÷àє áàãàòî âîäè çà ðàõóíîê âèïàðîâóâàííÿ. Ðі÷êà óòâîðþє âåëè÷åçíó äåëüòó.

Ðі÷êà Êîíãî (Çàїð) – íàéáіëüøà âîäíà àðòåðіÿ Öåíòðàëüíîї Àôðèêè, íàéïîâíîâîäíіøà ðі÷êà і äðóãà (ïіñëÿ Íіëó) çà äîâæèíîþ íà ìàòåðèêó. Її äîâæèíà (ðàçîì ç ïðèòîêîþ Ëóàëàáîþ) ñòàíîâèòü ìàéæå 4320 êì. Âîíà âïàäàє â Àòëàíòè÷íèé îêåàí. Ó ñåðåäíіé òå÷ії ðі÷êà ñóäíîïëàâíà çàâäîâæêè 1700 êì. Ó íèæíіé òå÷ії ðі÷êà ïðîðіçóє ïіäâèùåííÿ çàõіäíèõ îêðàїí Àôðèêàíî-

Àðàâіéñüêîї ïëàòôîðìè (Êðèøòàëåâі ãîðè), óòâîðþþ÷è âîäîñïàäè Ëіâіíãñòîíà. Òóò ðі÷êà òå÷å ó âóçüêіé óùåëèíі ç âåëè÷åçíîþ øâèäêіñòþ – äî 15 ì/ñ. Âïàäàþ÷è â Àòëàíòè÷íèé îêåàí, Êîíãî óòâîðþє âåëèêèé åñòóàðіé, îïðіñíþþ÷è îêåàíі÷íі âîäè íà äåñÿòêè êіëîìåòðіâ âіä ãèðëà.

Áàñåéí ñòîêó Іíäіéñüêîãî îêåàíó çàéìàє 15 % òåðèòîðії ìàòåðèêà. Íàéáіëüøà ðі÷êà, ùî âïàäàє â Іíäіéñüêèé îêåàí, – Çàìáåçі. Âîíà áåðå ñâіé ïî÷àòîê íà ïëàòî Øàáà. Ó ñåðåäíіé òå÷ії âîíà óòâîðþє ÷èñëåííі ïîðîãè òà âîäîñïàäè, çîêðåìà é îäèí ç íàéáіëüøèõ âîäîñïàäіâ ó ñâіòі – Âіêòîðіÿ. Ó ñâîєìó ãèðëі ðі÷êà óòâîðþє äåëüòó. Ó íèæíіé òå÷ії âîíà ñóäíîïëàâíà.

Ñëîâíè÷îê. Åñòóàðіé – îäíîðóêàâíå, ëіéêîïîäіáíå ãèðëî ðі÷êè, ùî ðîçøèðþєòüñÿ â íàïðÿìêó ìîðÿ àáî îêåàíó.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Øèðèíà âîäîñïàäó Âіêòîðіÿ – 1800 ì, âèñîòà –120 ì. Øîòëàíäñüêèé äîñëіäíèê-ìàíäðіâíèê Äåâіä Ëіâіíãñòîí íàçâàâ éîãî íà ÷åñòü êîðîëåâè Âіêòîðії. Ìîâîþ ìіñöåâîãî íàñåëåííÿ âîäîñïàä áóâ âіäîìèé ÿê Ìîñі-îà-Òóíüÿ, «ãðèìó÷èé äèì».

Установіть, до басейнів яких океанів належать річки Африки, зображені на малюнку 64.

Áàñåéí âíóòðіøíüîãî ñòîêó çàéìàє ïóñòåëþ Êàëàõàðі òà áіëüøó ÷àñòèíó ïóñòåëі Ñàõàðà. Âåëè÷åçíі ïëîùі ïîâíіñòþ ïîçáàâëåíі ðі÷îê. Òóò òðàïëÿþòüñÿ ëèøå ñóõі ðóñëà ðі÷îê, ÿêі áóëè òåêó÷èìè âîäàìè â ïåðіîä âîëîãîãî êëіìàòó â öèõ ìіñöÿõ êіëüêà ìіëüéîíіâ ðîêіâ òîìó. Äåÿêі ìàëі ðі÷êè âïàäàþòü â îçåðà àáî ãóáëÿòüñÿ â ïóñòåëі, òàê і íå äîñÿãíóâøè ñâîїõ ãèðë. Ñëîâíè÷îê. Áàñåéí âíóòðіøíüîãî ñòîêó – ðåãіîí, ó ÿêîìó âîäè íå ïîâ’ÿçàíі çі Ñâіòîâèì îêåàíîì.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Íà òåðèòîðії Óêðàїíè ïðîòіêàє ïîíàä 60 000 ðі÷îê. Îçåð íà òåðèòîðії Óêðàїíè áëèçüêî 20 òèñ., ç íèõ 7 òèñ. ïëîùåþ ïîíàä 10 ãà. Âîíè óòâîðþþòü îçåðíі êðàї.

Дослідіть режим однієї з річок Африки, користуючись фізичною та кліматичною картами навчального атласу. Поясніть, як впливає клімат на режим річки.

3. ßêі îçåðà є íà òåðèòîðії Àôðèêè.  Àôðèöі áіëüøіñòü îçåð ðîçòàøîâàíà íà Ñõіäíîàôðèêàíñüêîìó ïëîñêîãіð’ї. Їõ íåðіâíîìіðíèé ðîçïîäіë çóìîâëåíèé îñîáëèâîñòÿìè ðåëüєôó і êëіìàòè÷íèìè óìîâàìè.

Çà ïîõîäæåííÿì âèäіëÿþòü êіëüêà òèïіâ îçåð: òåêòîíі÷íі, ðåëіêòîâі, âóëêàíі÷íі òà àíòðîïîãåííі. Ñëîâíè÷îê. Ðåëіêòîâі (çàëèøêîâі) îçåðà – âîäîéìèùà, ùî çàëèøèëèñÿ íà ìіñöі ìîðÿ, ÿêå âіäñòóïèëî.

Íàéáіëüøå çà ïëîùåþ – îçåðî Âіêòîðіÿ (ìàë. 66). Éîãî êîòëîâèíà ìіñòèòüñÿ íå â çàïàäèíі, à â ïîëîãîìó ïðîãèíі ïëàòôîðìè.

Òîìó îçåðî íåãëèáîêå (ñåðåäíÿ ãëèáèíà – 40 ì). Óðàãàííі âіòðè ñïðè÷èíþþòü íà îçåðі ñèëüíі øòîðìè.

Òåêòîíі÷íі îçåðà óòâîðèëèñÿ ó Âåëèêîìó Ñõіäíîàôðèêàíñüêîìó ðîçëîìі, òîìó ìàþòü âèòÿãíóòó ôîðìó, äóæå ãëèáîêі, іç êðóòèìè áåðåãàìè. Äî íèõ íàëåæàòü îçåðà Òàíãàíüїêà, Íüÿñà. Íàéáіëüøå ñåðåä íèõ – îçåðî Òàíãàíüїêà (ìàë. 66). Éîãî äîâæèíà ïåðåâèùóє 650 êì, à øèðèíà – âіä 50 äî 80 êì. Îçåðî ðîçòàøî-

âàíå íà âèñîòі 773 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ.

Îçåðî Íüÿñà (Ìàëàâі) ìàє ïðîòÿæíіñòü 560 êì, ãëèáèíó –706 ì. Ïіâíі÷íі òà ñõіäíі áåðåãè – êðóòі, îáðèâ÷àñòі, à ïіâäåííі é çàõіäíі – ïîëîãі. ×іòêî âèðàæåíі äâà êëіìàòè÷íі ñåçîíè: äîùîâèé (ëèñòîïàä – êâіòåíü) і ïîñóøëèâèé (òðàâåíü – æîâòåíü).

Îçåðî ×àä – ìіëêîâîäíå, áåçñòі÷íå ðåëіêòîâå, ðîçòàøîâàíå â Öåíòðàëüíіé Àôðèöі. Éîãî ïëîùà, çàëåæíî âіä îïàäіâ і ïàâîäêà ðі÷îê, ùî â íüîãî âïàäàþòü, çìіíþєòüñÿ, çíà÷íî çáіëüøóþ÷èñü ó äîùîâèé ïåðіîä. Áåðåãè äóæå çàáîëî÷åíі. Íà Ñõіäíîàôðèêàíñüêîìó ïëîñêîãіð’ї òà Åôіîïñüêîìó íàãіð’ї òðàïëÿþòüñÿ îçåðà âóëêàíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ, ùî çàéìàþòü êðàòåðè çãàñëèõ âóëêàíіâ àáî äîëèíè, ïåðåêðèòі âóëêàíі÷íîþ ëàâîþ. Ïðèêëàäîì òàêèõ âîäîéì є îçåðî Òàíà.

Àññàëü – âóëêàíі÷íå îçåðî â Ñõіäíіé Àôðèöі. Ðîçòàøîâàíå íà 155 ì íèæ÷å ðіâíÿ ìîðÿ â Àôàðñüêіé íèçîâèíі, öå íàéíèæ÷à òî÷êà Àôðèêè. Ñîëîíіñòü îçåðà ñòàíîâèòü 35 ‰.

Íà òåðèòîðії ìàòåðèêà є âåëèêі ïëîùі áîëіò (Åêâàòîðіàëüíà Àôðèêà). Âîíè îáóìîâëåíі âèïàäàííÿì âåëèêîї êіëüêîñòі îïàäіâ і ðіâíèííèì õàðàêòåðîì çåìíîї ïîâåðõíі. Íà âåðøèíàõ âèñîêèõ ãіð ëåæàòü áàãàòîðі÷íі ñíіãè òà ëüîäîâèêè.  îêðåìèõ ðàéîíàõ ìàòåðèêà є çíà÷íі çàïàñè ïіäçåìíèõ âîä. 4. ßêå çíà÷åííÿ âîäíèõ ðåñóðñіâ. Âîäíà ïðîáëåìà є îäíієþ ç íàéãîñòðіøèõ ó Àôðèöі. Ó òèõ ìіñöÿõ, äå îïàäіâ ìàëî, çàïàñè

âíóòðіøíіõ âîä âèêîðèñòîâóþòü äëÿ çðîøåííÿ. Âàæëèâà ðîëü ó öüîìó íàëåæèòü ðі÷êàì Íіë, Íіãåð і Çàìáåçі. Ç öієþ ìåòîþ ïîáóäîâàíî áàãàòî êàíàëіâ.

Ðі÷êè ìàòåðèêà áàãàòі íà ãіäðîåíåðãіþ. Íà Àôðèêó ïðèïàäàє ï’ÿòà ÷àñòèíà âñіõ çàïàñіâ ãіäðîåíåðãії çåìíîї êóëі.

Ó ðі÷êàõ і îçåðàõ âîäèòüñÿ áàãàòî ðèáè. Çà îáñÿãîì âèëîâó ðèáè â ïðіñíèõ âîäîéìàõ Àôðèêà ïîñòóïàєòüñÿ òіëüêè Àçії.

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü íåðіâíîìіðíèé ðîçïîäіë ïëîùі ìіæ áàñåéíàìè îêåàíіâ, ùî îìèâàþòü Àôðèêó.

2. ßêå æèâëåííÿ ìàþòü ðі÷êè Àôðèêè?

3. ×îìó îçåðà ãðóïè Âåëèêèõ Àôðèêàíñüêèõ îçåð äîñèòü ãëèáîêîâîäíі?

4. ßê íàñåëåííÿ âèêîðèñòîâóє âíóòðіøíі âîäè ìàòåðèêà?

5. ×îìó áåðåãè îçåðà ×àä íà êàðòі ïîçíà÷åíî ïóíêòèðíèìè ëіíіÿìè?

6. Íà àôðèêàíñüêîìó ìàòåðèêó ðîçòàøîâàíå îäíå ç ï’ÿòè íàéãëèáøèõ îçåð ñâіòó – Òàíãàíüїêà. ßê ó÷åíі ïîÿñíþþòü éîãî ïîõîäæåííÿ?

7. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ðі÷êè, âîäîñïàäè òà îçåðà, çãàäàíі â òåêñòі ïàðàãðàôà.

8. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Íàçâіòü òðè êëþ÷îâèõ ñëîâà, äâà íîâèõòåðìіíè òà îäèí ôàêò, ïðî ÿêèé õî÷åòüñÿ áіëüøå äіçíàòèñÿ.

?

► Які ви знаєте природні зони?

► У якій природній зоні розташований ваш населений пункт?

1. ßêі îñîáëèâîñòі ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí Àôðèêè. Ïîøè-

ðåííÿ ïðèðîäíèõ çîí â Àôðèöі çóìîâëåíå ðіâíèííèì õàðàêòåðîì ðåëüєôó òà ãåîãðàôі÷íèì ïîëîæåííÿì. Íà ìàòåðèêó ÷іòêî âèðàæåíà øèðîòíà çîíàëüíіñòü. Òóò ôîðìóþòüñÿ ïðèðîäíі çîíè åêâàòîðіàëüíîãî (âîëîãі âі÷íîçåëåíі åêâàòîðіàëüíі ëіñè), ñóáåêâàòîðіàëüíîãî (ïåðåìіííî-âîëîãі ëіñè, ñàâàíè і ðіäêîëіññÿ), òðîïі÷íîãî (òðîïі÷íі íàïіâïóñòåëі é ïóñòåëі) і ñóáòðîïі÷íîãî (ñóáòðîïі÷íі òâåðäîëèñòі âі÷íîçåëåíі ëіñè і ÷àãàðíèêè) ïîÿñіâ.

Знайдіть на карті навчального атласу природні зони Африки. Поясніть принцип їхнього розміщення.

Ðîçòàøóâàííÿ ïðèðîäíèõ çîí â Àôðèöі є ñèìåòðè÷íèì: ïî

îáèäâà áîêè âіä åêâàòîðà çîíè ïîñëіäîâíî çìіíþþòü îäíà îäíó.

Ïðîòå â çîíàëüíіé ñòðóêòóðі Ïіâíі÷íîї і Ïіâäåííîї Àôðèêè є âіäìіííîñòі. Ó øèðøіé ðіâíèííіé ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ïðèðîäíі çîíè âèòÿãíóòі ìàéæå іç çàõîäó íà ñõіä. Áіëüøó ÷àñòèíó òåðèòîðії òóò çàéìàє çîíà òðîïі÷íèõ ïóñòåëü. Ïіâäåííà Àôðèêà ìàє çíà÷íó êîíòðàñòíіñòü ó ðåëüєôі, ùî âïëèíóëà íà ôîðìóâàííÿ çîíàëüíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ. Òóò êіëüêіñòü îïàäіâ çìіíþєòüñÿ âіä îêåàíі÷íîãî óçáåðåææÿ äî öåíòðàëüíèõ çàïàäèí. Öèì çóìîâëåíå ðîçòàøóâàííÿ ó âíóòðіøíіõ ÷àñòèíàõ ñóõèõ ñàâàí і íàïіâïóñòåëü. Íà ñõîäі âîíè çìіíþþòüñÿ çîíàìè âîëîãèõ ñàâàí і òðîïі÷íèõ ëіñіâ, à íà çàõîäі ðîçòàøîâàíà ïóñòåëÿ Íàìіá. Íà âèñîêî ïіäíÿòèõ äіëÿíêàõ ïëîñêîãі

2. ßêі îñîáëèâîñòі çîíè âîëîãèõ âі÷íîçåëåíèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ. Çîíàâîëîãèõ âі÷íîçåëåíèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ (ãіëåї)ðîçòàøîâàíà â çàïàäèíі Êîíãî é íà óçáåðåææі Ãâіíåéñüêîї çàòîêè íà ïіâíі÷ âіä åêâàòîðà. Âîíà çàéìàє 8 % ïëîùі ìàòåðèêà. Êëіìàò òóò æàðêèé і ðіâíîìіðíî âîëîãèé. Óïðîäîâæ ðîêó ìàéæå ùîäíÿ âèïàäàþòü äîùі. Öå çóìîâëþє âèìèâàííÿ ïîæèâíèõ ðå÷îâèí ç ґðóíòó. Òîìó òóò ñôîðìóâàëèñÿ ìàëîðîäþ÷і ÷åðâîíî-æîâòі ґðóíòè. Âîëîãі âі÷íîçåëåíі åêâàòîðіàëüíі ëіñè ðîñòóòü áàãàòüìà ÿðóñàìè (ìàë. 67). Ñåðåä äåðåâ є áàãàòî ïîðіä іç öіííîþ äåðåâèíîþ (åáåíîâå, àáî ÷îðíå, äåðåâî, ÷åðâîíå òà çàëіçíå äåðåâî, ðіçíі âèäè ïàëüì, êàó÷óêîíîñè). Ñòîâáóðè äåðåâ îáïëåòåíі «ãіðëÿíäàìè» ëіàí.

Ó ґðóíòі é ëіñîâіé ïіäñòèëöі ïîøèðåíі ðіçíі áåçõðåáåòíі, çåìëåðèéêè, çìії, ÿùіðêè. Íàçåìíèé ÿðóñ áàãàòèé íà äðіáíèõ êîïèòíèõ, ïîáëèçó âîäîéì æèâóòü êàðëèêîâі áåãåìîòè, îêàïі (ðîäè÷і æèðàô). Òóò âîäÿòüñÿ òàêîæ ãîðèëè – íàéáіëüøі ëþäèíîïîäіáíі ìàâïè, ìàêàêè, êàïóöèíè, øèìïàíçå, áàãàòî ïòàõіâ, ãðèçóíіâ, æóêіâ. Íà âñіõ ÿðóñàõ є ìóðàõè é òåðìіòè. Óñþäè ìåøêàþòü çåìíîâîäíі (æàáè). Íàéáіëüøèì ëіñîâèì õèæàêîì є ëåîïàðä. Ñåðåä òâàðèí öèõ ëіñіâ áàãàòî åíäåìіêіâ.

Ñëîâíè÷îê. Åïіôіò – ðîñëèíà, ùî ðîñòå íà іíøіé ðîñëèíі é âèêîðèñòîâóє îñòàííþ ÿê îïîðó. Åíäåìіê – âèä òâàðèí àáî ðîñëèí, ùî òðàïëÿєòüñÿ òіëüêè íà îáìåæåíіé òåðèòîðії.

М ал 69 Мангрові дерева

Ó çîíàõ ïðèïëèâіâ і âіäïëèâіâ

ðîñòóòü ìàíãðîâі çàðîñòі, æèòòÿ ÿêèõ íåðîçðèâíî ïîâ’ÿçàíå ç îêåàíîì. Âі÷íîçåëåíі ìàíãðîâі äåðåâà

ìàþòü ãóñòі ðîçãàëóæåíі êîðåíі,

çäàòíі óòðèìóâàòè їõ ó â’ÿçêîìó

íåñòіéêîìó ґðóíòі. Ïіä ÷àñ âіäïëèâó âîäà éäå, îãîëþþ÷è õèìåð-

íå êîðіííÿ, ùî íàãàäóє õîäóëі (ìàë. 69).

Ñëîâíè÷îê. Ìàíãðè – çàðîñòі âі÷íîçåëåíèõ äåðåâ і êóùіâ íà óçáå-

ðåææі ìîðіâ àáî â ãèðëі ðі÷îê, ùî çàòîïëþþòüñÿ ïіä ÷àñ ïðèïëèâіâ.

Áàãàòî ðîñëèí åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ âèêîðèñòîâóþòü ó ãîñïîäàðñòâі: áàíàí, êàâîâå äåðåâî, îëèâêîâó òà ôіíіêîâó ïàëüìè.

3. ßêèé âçàєìîçâ’ÿçîê ðîñëèí і òâàðèí ç ïðèðîäíèìè óìîâàìè ó ñàâàíàõ. Çîíà âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ çìіíþєòüñÿ çîíîþ ïåðåìіííî-âîëîãèõ ëіñіâ, ñàâàí і ðіäêîëіññÿ. Їõ ïîøèðåííÿ

çóìîâëåíå íàÿâíіñòþ â ñóáåêâàòîðіàëüíîìó ïîÿñі ïîñóøëèâîãî

ïåðіîäó. Âåëè÷åçíі òåðèòîðії â Àôðèöі (äî 40 %) çàéíÿòі ñàâàíîþ – ñâîєðіäíèì òðîïі÷íèì ëіñîñòåïîì, äå òðàâ’ÿíèé ïîêðèâ є îñíîâîþ ðîñëèííîñòі. Òóò äåðåâà ðîñòóòü îêðåìî àáî ãðóïàìè. ×èì òðèâàëіøèé âîëîãèé ñåçîí, òèì òðàâè âèùі.

Ґðóíòè ñàâàí áіëüø ðîäþ÷і, íіæ ґðóíòè âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ. Ó ñóõèé ïåðіîä âіäáóâàєòüñÿ íàêîïè÷åííÿ ïåðåãíîþ, ôîðìóþòüñÿ ÷åðâîíî-áóðі ґðóíòè ñàâàí.

Ó äîùîâèé ïåðіîä òóò ïàíóþòü ñîêîâèòі òðàâè é çåëåíі äåðåâà. Ó ñóõèé ïåðіîä òðàâè âèãîðàþòü, ëèñòÿ ç äåðåâ îïàäàє, і ñàâàíà íàáóâàє æîâòî-áóðîãî êîëüîðó. Ó öåé ÷àñ âіä áëèñêàâîê ÷àñòî âèíèêàþòü ïîæåæі. Ðîñëèíè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî òàìòåøíіõ óìîâ. Íàïðèêëàä, êîðà áàîáàáà – äèâíå âîãíåòðèâêå ïðèñòîñóâàííÿ ïðîòè ïîæåæ, éîãî äîâãå êîðіííÿ ãëèáîêî ïðîíèêàє â çåìëþ, à â òîâñòîìó ñòîâáóðі íàêîïè÷óþòüñÿ çàïàñè âîäè (ìàë. 70). Ó ñóõіé ñàâàíі ðîñòóòü äåðåâîïîäіáíі ìîëî÷àї, àëîå ç ì’ÿñèñòèì ëèñòÿì. Îñêіëüêè ó ñàâàíàõ áàãàòà òðàâ’ÿíèñòà ðîñëèííіñòü, òóò âîäèòüñÿ âåëèêà êіëüêіñòü òðàâîїäíèõ òâàðèí (ìàë. 71). Ïîðÿä ç òðàâîїäíèìè, ìåøêàþòü õèæàêè: ëåâ, ãієíà. Íàéâèùó øâèäêіñòü ñåðåä õèæàêіâ ìàє ãåïàðä. Ó âîäîéìàõ æèâóòü áåãåìîòè, êðîêîäèëè, íà áåðåãàõ ðі÷îê і îçåð ãíіçäÿòüñÿ ÷èñëåííі ïòàõè.

М ал. 70. Рослини зони саван: баобаб (1), зонтична акація (2), мімоза (3), деревоподібний молочай (4 )

Ма л. 71 Тварини зони саван: носоріг (1), слон (2), зебра (3), жирафи (4 )

Ïðèðîäà ñàâàí çìіíþєòüñÿ ïіä âïëèâîì äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Äëÿ її çáåðåæåííÿ, çàõèñòó òâàðèí âіä çíèùåííÿ ñòâîðþþòü çàïîâіäíèêè é íàöіîíàëüíі ïàðêè.

Перейшовшиза QR-кодом, перегляньте відеофільм «Африканська савана». Складіть ланцюг живлення, у якому в одній із комірок є лев або слон. Як тварини пристосувалися до життя у саванах? Назвіть факти, чому савана потребує охорони.

Ñëîâíè÷îê. Âóçüêà ïåðåõіäíà ñìóãà (400 êì) âіä ñàâàí äî ïóñòåëі Ñàõàðà íîñèòü íàçâó Ñàõåëü.

4. ßêі îñîáëèâîñòі îðãàíі÷íîãî ñâіòó çîíè ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü. Ó òðîïі÷íèõ ïîÿñàõ Àôðèêè ðîçìіùåíі ïóñòåëі і íàïіâïóñòåëі. Ó Ïіâíі÷íіé Àôðèöі öå – Ñàõàðà. Íà ïіâäíі òðîïі÷íі ïóñòåëі ïàíóþòü ó çàïàäèíі Êàëàõàðі. Îïàäіâ òóò áіëüøå, íіæ ó Ñàõàðі. Íà çàõіäíèõ óçáåðåææÿõ ìàòåðèêà,

Äëÿ öієї çîíè õàðàêòåðíі: âèñîêà ñóõіñòü ïîâіòðÿ, âèñîêі äåííі (+50 Ñ) і ïîðіâíÿíî íèçüêі íі÷íі (+10 Ñ) òåìïåðàòóðè, ïèëîâі òà ïіùàíі áóðі. ×åðåç âåëèêі ïåðåïàäè òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ ðóéíóþòüñÿ ãіðñüêі ïîðîäè. Äîùі âèïàäàþòü ðіäêî, ó äåÿêèõ ðàéîíàõ –ðàç íà êіëüêà ðîêіâ. Êàì’ÿíèñòà ïîâåðõíÿ ïóñòåëü ÷åðãóєòüñÿ ç ïіùàíèìè òåðèòîðіÿìè. Òàì, äå êîëèñü áóëè îçåðà àáî ìîðñüêі çàòîêè, ôîðìóþòüñÿ ãëèíèñòі ïóñòåëі. Íà ìіñöі âèñîõëèõ ñîëîíèõ îçåð óòâîðþþòüñÿ ñîëîí÷àêè. Ó òðîïі÷íèõ ïóñòåëÿõ і íàïіâïóñòåëÿõ äóæå áіäíèé ðîñëèííèé ñâіò, ÿêèé ïðèñòîñóâàâñÿ äî ïóñòåëüíîãî êëіìàòó.

10 тис. років тому велику частину Сахари займали савани. Які докази цього ви могли б навести?

Òâàðèíè â ïîøóêàõ їæі é âîäè ìîæóòü äîëàòè âåëèêі âіäñòàíі (íàïðèêëàä, àíòèëîïè) àáî òðèâàëèé ÷àñ îáõîäèòèñÿ áåç âîäè (äåÿêі ïëàçóíè, âåðáëþäè). Óäåíü áàãàòî òâàðèí çàðèâàþòüñÿ ãëèáîêî â ïіñîê, õîâàþòüñÿ ó íîðè, à âíî÷і âåäóòü àêòèâíèé ñïîñіá æèòòÿ. Îñíîâíèìè ïðåäñòàâíèêàìè ìіñöåâîї ôàóíè є ñêîðïіîíè, êîìàõè, ïàâóêè, áàãàòî ïëàçóíіâ, àíòèëîïè, øàêàëè, ãієíè òà іí. Ó ïóñòåëÿõ ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü çîñåðåäæåíà ëèøå â îàçèñàõ.

Ñëîâíè÷îê. Îàçèñ – âêðèòå ðîñëèííіñòþ ìіñöå â ïóñòåëі, äå є âîäà.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íàéáіëüøèé îàçèñ ó ñâіòі ðîçòàøîâàíèé ó Ìàðîêêî (ìàë. 72). Éîãî ïëîùà – 77 000 êì2.

Чому багато тварин пустелі

активні вночі?

Розгляньте картину африканського художника Едуардо Тінгатінга (мал. 73). Як ви вваєжаєте, що саме надихало художника створювати картини африканської савани, використовуючи такі яскраві кольори?

їíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíñüêèé

1911–1912 ðîêіâ âіí çäіéñíèâ ïîäîðîæ óëþáëåíèì êîíòèíåíòîì. Ñâîї âðàæåííÿ âіä ìàíäðіâêè âіí âèñëîâèâ ó êíèçі ïðî äæóíãëі, ÿêó ïðîіëþñòðóâàâ âëàñíèìè çàìàëüîâêàìè.

5.

Ó ÷îìó îñîáëèâîñòі ïðèðîäè ñóáòðîïіêіâ. Íà êðàéíіé ïіâíî÷і é êðàéíüîìó ïіâäíі ìàòåðèêà, â îáëàñòÿõ іç ñåðåäçåìíîìîðñüêèì ñóáòðîïі÷íèì êëіìàòîì, ðîçòàøîâàíà çîíà ñóáòðîïі÷íèõ òâåðäîëèñòèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ.  óìîâàõ ñóõîãî ñïåêîòíîãî ëіòà é âîëîãîї òåïëîї çèìè ôîðìóþòüñÿ êîðè÷íåâі ґðóíòè. Äî

ñóõîãî ëіòà äîáðå ïðèñòîñóâàëèñÿ ðîñëèíè: àôðèêàíñüêі âèäè äóáà é áóêà, äèêà ìàñëèíà, ñóíè÷íå äåðåâî, êàðëèêîâі ïàëüìè, êèïàðèñè. Ïðåäñòàâíèêàìè òâàðèííîãî ñâіòó є äåÿêі êîïèòíі, ïëàçóíè òà ìàâïè, ñåðåä ÿêèõ – áåçõâîñòà ìàêàêà. Íà Åôіîïñüêîìó íàãіð’ї, â óìîâàõ òåïëîãî êëіìàòó âïðîäîâæ óñüîãî ðîêó, íà âóëêàíі÷íèõ ïîðîäàõ ïіä ñàâàíàìè ôîðìóþòüñÿ ðîäþ÷і ґðóíòè. Öåé ïîÿñ (âіä

1700 äî 2400 ì) ñïðèÿòëèâèé äëÿ ïðîæèâàííÿ ëþäåé і ðîçâèòêó çåìëåðîáñòâà. Âіí є áàòüêіâùèíîþ öіííèõ ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð – êàâè, ðіçíèõ ñîðòіâ ïøåíèöі, æèòà, ïðîñà. Âèùå çà 2400 ì êëіìàò ñòàє ïðîõîëîäíіøèì і ñóõіøèì. Íàéâèùі âåðøèíè íà ìàòåðèêó, íàâіòü ó òðîïі÷íèõ і ïðèåêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ, óêðèòі âі÷íèìè ñíіãàìè òà ëüîäîâèêàìè. Ïðîòå òàêèõ íåáàãàòî –öå Êåíіÿ, Êіëіìàíäæàðî òà äåÿêі іíøі.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Òâàðèíè –îäèí ç óëþáëåíèõ îá’єêòіâ çîáðàæåííÿ íà ìîíåòàõ àôðèêàíñüêèõ êðàїí. Íàïðèêëàä, ìîíåòà 50 ñàíòèìіâ Ðåñïóáëіêè Êîíãî, äå íà àâåðñі çîáðàæåíèé ëåâ, à íà ðåâåðñі – æèðàô.

Перевіряємо себе

1. ßê ðîñëèíè òà òâàðèíè Àôðèêè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî íàâêîëèøíіõ ïðèðîäíèõ óìîâ?

2. Ùî íàçèâàþòü ìàíãðàìè і äå âîíè ôîðìóþòüñÿ?

3. ×îìó ïóñòåëі â Ïіâäåííіé Àôðèöі çàéìàþòü ìåíøó ïëîùó, íіæ ó Ïіâíі÷íіé?

4. ßêà ç ïðèðîäíèõ çîí Àôðèêè – âîëîãèé åêâàòîðіàëüíèé ëіñ àáî ñàâàíà – áіëüø ïðèäàòíà äëÿ æèòòÿ ëþäåé òà âåäåííÿ ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà, íà âàøó äóìêó? ×îìó?

5. ßêі âðàæåííÿ âіä óðîêó? Ùî íàéáіëüøå ñïîäîáàëîñÿ? ×è âñå çðîçóìіëè? Íàä ÷èì ïîòðіáíî ùå ïîïðàöþâàòè?

. ► Де зародилося людство? ► Як відбувалося розселення людей на Землі?

► Що таке густота населення?

1. ßê ðîçìіùåíî íàñåëåííÿ íà ìàòåðèêó. Àôðèêà – ïðàáàòüêіâùèíà ëþäñòâà. Îñòàíêè ïðåäêіâ ëþäèíè é çíàðÿääÿ ïðàöі çíàéäåíî â ïîðîäàõ, ÿêі ìàþòü âіê ïðèáëèçíî 3 ìëí ðîêіâ, ó Òàíçàíії, Êåíії òà Åôіîïії. Àôðèêà ïîñіäàє äðóãå ì

òðèâàëіñòü

є

ðîêіâ і є íàéíèæ÷îþ íà ïëàíåòі. Âіä ïîñòіéíîãî íåäîїäàííÿ é ãîëîäó ñòðàæäàþòü ïîíàä 250 ìëí àôðèêàíöіâ.

Íàñåëåííÿ íà ìàòåðèêó ðîçìіùåíå äóæå íåðіâíîìіðíî. Ó ðîçñåëåííі ëþäåé çíà÷íó ðîëü âіäіãðàþòü ïðèðîäíі óìîâè òà іñòîðè÷íі ÷èííèêè, íàñàìïåðåä íàñëіäêè ðàáîòîðãіâëі òà êîëîíіàëüíîãî ãîñïîäàðñòâà. Ñåðåäíÿ ãóñòîòà íàñåëåííÿ ñòàíîâèòü 45 îñіá/êì2.

Ó âåëèêèõ ïóñòåëüíèõ ðàéîíàõ ñåðåäíÿ ãóñòîòà ñòàíîâèòü 1–2 îñîáè/êì2. Ó Ñàõàðі æèâå ëèøå 1 % íàñåëåííÿ ìàòåðèêà.

 Àôðèöі ïåðåâàæàє ñіëüñüêå íàñåëåííÿ. Íà ìàòåðèêó ñïîñòåðіãàєòüñÿ ñòðіìêèé ðіñò âåëèêèõ ìіñò. ×èñëî ìіñò-ìіëüéîíåðіâ ïåðåâèùèëî 50.

Òðàäèöіéíî â Àôðèöі âèäіëÿþòü 5 âåëèêèõ ñóáðåãіîíіâ: Ïіâíі÷íà, Çàõіäíà, Ñõіäíà, Öåíòðàëüíà (Åêâàòîðіàëüíà) òà Ïіâäåííà Àôðèêà.

У науковій

на Землі з’явилася в Африці». Доведіть правильність такого твердження, використовуючи різні джерела інформації

можна помітити?

2. ßêі åòíîñè ïðîæèâàþòü íà òåðèòîðії Àôðèêè. Íà Àôðèêàíñüêîìó êîíòèíåíòі ïðîæèâàє áëèçüêî 107 åòíîñіâ іç ÷èñåëüíіñòþ íàñåëåííÿ ïîíàä 1 ìëí îñіá, à 24 ïåðåâèùóþòü 5 ìëí îñіá. Íàéáіëüøі íàðîäè àðàáè, àìõàðà, éîðóáà, ðóàíäà, çóëóñè, ìàëàãàñіéöі, ôóëüáå, іãáî òà îðîìî.

Прочитайте поданий нижче текст та, користуючись картою

тота населення світу», заповніть у

Африки». Зробіть висновок.

Ïіâíі÷ ìàòåðèêà íàñåëÿþòü àðàáè, áåðáåðè, òóàðåãè.

Ó Ñõіäíіé Àôðèöі ïðîæèâàþòü íіëîòè – ñïіëüíà íàçâà íàðîäіâ (äіíêà, ëóî, øèëëóêè, íóåðè, áàðі, ìàñàї òîùî), æèòòÿ ÿêèõ ïîâÿçàíå ç ðі÷êîþ Íіë і її ïðèòîêàìè (ìàë. 77).

Ó öåíòðі Ïіâäåííîãî Ñóäàíó íà ëіâîìó áåðåçі Áіëîãî Íіëó ïðîæèâàþòü íàéâèùі ëþäè Àôðèêè і ñâіòó – ëþäè ïëåìåíі äіíêà (ìàë. 75, 76). Їõ ñåðåäíіé çðіñò ñòàíîâèòü 180–200 ñì.

Äîñÿãíåííÿìè ñó÷àñíîї öèâіëіçàöії äіíêà ïðàêòè÷íî íå êîðèñòóþòüñÿ, єäèíèé âèíÿòîê – âîãíåïàëüíà çáðîÿ. Íàðîäíіñòü äіíêà – öå îäíå ç ìàëîâèâ÷åíèõ, àëå äóæå öіêàâèõ ïëåìåí Àôðèêè.

Óêëàä æèòòÿ ó íèõ íå çìіíþâàâñÿ ïðèáëèçíî ç X ñò. Мал. 77. Нілоти 7 М ал. 78 Діти Ефіопії Ó Ïіâíі÷íî-Ñõіäíіé Àôðèöі (Åôіîïñüêå íàãіð’ÿ) æèâóòü åôіîïè (ìàë. 78). Îñòðіâ Ìàäàãàñêàð íàñåëÿþòü ìàëàãàñіéöі. Ðîçìîâëÿþòü æèòåëі Àôðèêè ðіçíèìè ìîâàìè. Áіëüøіñòü àôðèêàíñüêèõ ìîâ є óñíèìè, і äóæå ìàëî ç íèõ ìàþòü ïèñåìíó ôîðìó. Âëàñíå àôðèêàíñüêі ìîâè ïîäіëÿþòü íà ÷îòèðè îñíîâíі ìîâíі ñіì’ї – íіãåðî-êîíãîëåçüêó, àôðàçіéñüêó, íіëî-ñàõàðñüêó і êîéñàíñüêó. Ùå äâі ñіì’ї – іíäî-єâðîïåéñüêà і àâñòðîíåçіéñüêà –ïðåäñòàâëåíі â Àôðèöі ìîâàìè ïåðåñåëåíöіâ àáî êîëîíіçàòîðіâ, ÿêèìè òåïåð ðîçìîâëÿє âåëè÷åçíå ÷èñëî ìіñöåâîãî íàñåëåííÿ.

Ìîâè іíäî-єâðîïåéñüêîї ñіì’ї â Àôðèêó ïðèíåñëè єâðîïåéñüêі êîëîíіçàòîðè, і òîìó çàðàç â áàãàòüîõ àôðèêàíñüêèõ êðàїíàõ

âîíè є îôіöіéíèìè ìîâàìè. Òàêèõ єâðîïåéñüêèõ ìîâ â Àôðèöі

òðè: àíãëіéñüêà, ïîðòóãàëüñüêà òà ôðàíöóçüêà.

Àâñòðîíåçіéñüêà ìîâíà ñіì’ÿ âêëþ÷àє ïðèáëèçíî 1200 ìîâ. Ìîâîþ öієї ñіì’ї, ìàëàãàñіéñüêîþ, ðîçìîâëÿþòü â Àôðèöі – íà îñòðîâі Ìàäàãàñêàð.

Íåîäíîðіäíà Àôðèêà і â ðåëіãіéíîìó ïëàíі. Ñâіòîâі ðåëіãії ïðåäñòàâëåíі õðèñòèÿíñòâîì òà іñëàìîì (ìàë. 79). Íà òåðèòîðії Ñõіäíîї Àôðèêè ïîøèðåíèé áóääèçì. Îäíàê áàãàòî åòíі÷íèõ ãðóï äîòðèìóþòüñÿ ñòàðîäàâíіõ òðàäèöіéíèõ äëÿ ñâîãî åòíîñó ðåëіãіé, ïåðåâàæíî öå Іôå, Âіòі òà Âóäó. За малюнком 79 встановіть, які релігії переважають на африканському материку.

Християнство

Іслам

Народні вірування

Нерелігійні та атеїсти

Індуїзм

Інші

0,2%2, 0,7% 1%

3. ßêà ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü õàðàêòåðíà äëÿ àôðèêàíñüêîãî íàñåëåííÿ. Íàéáіëüø ðîçâèíóòîþ ó êðàїíàõ Àôðèêè є äîáóâíà ïðîìèñëîâіñòü, òîìó áàãàòî àôðèêàíöіâ çàéìàþòüñÿ âèäîáóòêîì êîðèñíèõ êîïàëèí: àëìàçіâ, çîëîòà, íàôòè, ïðèðîäíîãî ãàçó.

Íà ïіâíî÷і Àôðèêè çàéìàþòüñÿ çåìëåðîáñòâîì. Íà ïëàíòàöіÿõ âèðîùóþòü êàâó, áàíàíè, öèòðóñîâі, ÿêі âіäïðàâëÿþòü ó ðіçíі êðàїíè.

Ó ñàâàíàõ çàéìàþòüñÿ ðîçâåäåííÿì êîðіâ, ó ãîðàõ, íàïіâïóñòåëÿõ і ïóñòåëÿõ – êіç òà îâåöü. Íàðîäè Åôіîïії êóëüòèâóþòü ïøåíèöþ, ðîçâîäÿòü êîíåé, ìóëіâ.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ó áåðåçíі 2023 ðîêó â ìіñòі Íàéðîáі âіäêðè-

ëè óêðàїíñüêèé ìóðàë-òðèïòèõ «Çåðíà êóëüòóðè», ñòâîðåíèé ñïіëüíî õóäîæíèêàìè ç Óêðàїíè òà Êåíії (ìàë. 80).

Íàçâà ïіäêðåñëþє ñïіâïðàöþ, îáìіí ìіæ Óêðàїíîþ òà Àôðèêîþ. Ïðîєêò ðîçãëÿäàє òàêі òåìè, ÿê êîëîíіàëüíå ìèíóëå, íàöіîíàëüíà іäåíòè÷íіñòü òà ñòіéêіñòü.

4. ßêі ïðîáëåìè Àôðèêè ïîòðåáóþòü ÿêíàéøâèäøîãî ðîçâ’ÿçàííÿ. Ùå ñòî ðîêіâ òîìó Àôðèêó óÿâëÿëè ìàòåðèêîì íåçàéìàíîї ïðèðîäè. Ó ÕÕІ ñò. åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè çàãîñòðèëèñÿ. Íà ñòàí ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà Àôðèêè íåãàòèâíî âïëèâàє çìіíà êëіìàòó, íèçüêèé ðіâåíü ðîçâèòêó äåðæàâ òà ñòðіìêå çðîñòàííÿ êіëüêîñòі íàñåëåííÿ. Âàæëèâîþ ïðîáëåìîþ є çíèêíåííÿ áàãàòüîõ âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí. Òàê, íà îñòðîâі Ìàäàãàñêàð, äå ìàéæå ïîâíіñòþ çíèùåíî ïðèðîäíі ëіñè, ïîëîâèíà âèäіâ òâàðèí і ðîñëèí óæå çíèêëà àáî ïåðåáóâàє ïіä çàãðîçîþ çíèêíåííÿ, ñåðåä íèõ – åíäåìіêè. М ал. 80. Мурал «Зерна к ульт ури» в м. Найробі

Ãîñòðèìè ïðîáëåìàìè є äåãðàäàöіÿ çåìåëü, åðîçіÿ ґðóíòó â ðåçóëüòàòі íåïðàâèëüíîãî îáðîáіòêó і âіäñóòíіñòü òåõíîëîãіé, ïðèäàòíèõ äëÿ óìîâ Àôðèêè. Õèæàöüêå âèðóáóâàííÿ ëіñó ïîðóøèëî åêîñèñòåìó і çðîáèëî ìàòåðèê ùå áіëüø ïîñóøëèâèì.

Çíà÷íèõ çìіí çàçíàëà і ïðèðîäà ñàâàí. ×åðåç íàäìіðíå âèïàñàííÿ âåëèêîї ðîãàòîї õóäîáè, îâåöü і âåðáëþäіâ, âèðóáóâàííÿ

äåðåâ і ÷àãàðíèêіâ ñàâàíè ïåðåòâîðþþòüñÿ íà ïóñòåëі. Çà îñòàííі ïіâ ñòîëіòòÿ Ñàõàðà ïðîñóíóëàñÿ íà ïіâäåíü íà 200 êì і çáіëüøèëà ñâîþ ïëîùó íà òèñÿ÷і êâàäðàòíèõ êіëîìåòðіâ.

Завдання на вибір.

1. Висловіть своє ставлення до знищення тварин і рідкісних

2

територій Африки (не менше 6)

Íèíі â Àôðèöі íàëі÷óєòüñÿ 54 ñóâåðåííèõ äåðæàâè. Àôðèêàíñüêі êðàїíè íàëåæàòü äî êàòåãîðії êðàїí, ùî ðîçâèâàþòüñÿ. Òіëüêè Ïіâäåííî-Àôðèêàíñüêà Ðåñïóáëіêà є ðîçâèíåíîþ êðàїíîþ, іíøі âèðіçíÿþòüñÿ áіäíіñòþ і íåãðàìîòíіñòþ íàñåëåííÿ, ìàþòü íàéâèùó ñìåðòíіñòü і íàéíèæ÷ó òðèâàëіñòü æèòòÿ.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Äåÿêі ðîñëèíè і òâàðèíè – íàöіîíàëüíі ñèìâîëè àôðèêàíñüêèõ äåðæàâ: áàîáàá – Ñåíåãàëó, äåðåâî ìàíäðіâíèêіâ òà çåáó (îäîìàøíåíèé âèä áèêà) – Ìàäàãàñêàðó, ëîòîñ – Єãèïòó, îêàïі – Êîíãî, ëåâ – Åôіîïії.

Перегляньте відео за QR-кодом. Знайдіть на політичній карті країни, про які йдеться у відео й тексті параграфа. Назвіть основні проблеми населення Африки.

Перевіряємо себе

1. Àðãóìåíòóéòå âïëèâ ðіçíèõ ÷èííèêіâ íà ãóñòîòó íàñåëåííÿ Àôðèêè.

2. Íà ïðèêëàäі îäíієї ç àôðèêàíñüêèõ êðàїí ðîçêðèéòå çàëåæíіñòü ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі é ïîáóòó íàñåëåííÿ âіä ïðèðîäíèõ óìîâ.

3. Ïіäãîòóéòå ïðåçåíòàöіþ ïðî æèòòÿ àôðèêàíñüêèõ äіòåé.

4. Íàçâіòü òðè ðå÷і, ÿêі âèâ÷èëè íà óðîöі, äâі, ÿêі âàñ çàöіêàâèëè, і îäíó, ç ïðèâîäó ÿêîї ó âàñ âèíèêëî çàïèòàííÿ.

1. Íàçâіòü îñîáëèâîñòі ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àôðèêè. ßê âîíè âïëèâàþòü íà ïðèðîäó ìàòåðèêà?

2. ×îìó íà ìàòåðèêó Àôðèêà ïåðåâàæàþòü âèñî÷èíè і ïëîñêîãіð’ÿ?

3. ßêà òåêòîíі÷íà ñòðóêòóðà ëåæèòü â îñíîâі ìàòåðèêà?

4. Ïîÿñíіòü, ÷îìó â Àôðèöі âèäіëÿþòü äâà ðåãіîíè – Âèñîêà Àôðèêà і Íèçüêà Àôðèêà.

5. Ç ÿêîþ îñîáëèâіñòþ áóäîâè çåìíîї êîðè ïîâ’ÿçàíî óòâîðåííÿ äіþ÷èõ і çãàñëèõ âóëêàíіâ ó Ñõіäíіé Àôðèöі?

6. Ùî ñòàíåòüñÿ ç ïðèðîäîþ ïóñòåëі Íàìіá, ÿêùî óÿâèòè, ùî õîëîäíà Áåíãåëüñüêà òå÷іÿ çìіíèòü ñâіé íàïðÿìîê: à) ïåðåìіñòèòüñÿ âіä áåðåãіâ Àôðèêè äàëåêî íà çàõіä; á) íà її ìіñöі ç’ÿâèòüñÿ òåïëà òå÷іÿ?

7. Âèçíà÷àëüíîþ ïðè÷èíîþ ôîðìóâàííÿ ïðèðîäíèõ çîí є ïîєäíàííÿ òåïëà òà âîëîãè. Äîâåäіòü öå òâåðäæåííÿ êîíêðåòíèìè ïðèêëàäàìè.

8. Íàçâіòü ÷èííèêè, ùî âïëèâàþòü íà ðîçìіùåííÿ íàñåëåííÿ íà òåðèòîðії ìàòåðèêà. Íàçâіòü âіäîìі âàì äåðæàâè Àôðèêè òà їõíі ñòîëèöі.

9. Äàéòå ïîðіâíÿëüíó õàðàêòåðèñòèêó ãіð Àòëàñ òà Äðàêîíîâèõ ãіð.

10. Íà ïðèêëàäі Àôðèêè ïîêàæіòü, ÿê ìîðñüêі òå÷ії, ðåëüєô, íàïðÿìè ïàíіâíèõ âіòðіâ òà іíøі ÷èííèêè âïëèâàþòü íà êëіìàò ìàòåðèêà.

11. ßêèé âïëèâ íà êëіìàò ïіâíі÷íîї òà ïіâäåííîї ÷àñòèí ìàòåðèêà ìàþòü ïàñàòè?

12. Îçåðî ×àä áåçñòі÷íå, àëå ìàє ïðіñíó âîäó. ×èì öå ìîæíà ïîÿñíèòè?

13. Ïîÿñíіòü, ÿê çìіíèòüñÿ êëіìàò Ñàõàðè, ÿêùî ìàòåðèê Àôðèêà çìіñòèòüñÿ íà ïіâäåíü íà 20 .

14. Ïðè çåíіòàëüíîìó ïîëîæåííі Ñîíöÿ íàä åêâàòîðîì íà Ïіâäåííîìó òðîïіêó â Àôðèöі ïîâіòðÿ ïðîãðіâàєòüñÿ äî +24 Ñ, àëå íà Ïіâíі÷íîìó – äî +32 Ñ. ×èì öå ìîæíà ïîÿñíèòè?

15. Íіë íіêîëè íå ïåðåñèõàє, õî÷à â ñåðåäíіé òà íèæíіé òå÷ії ðі÷êà ïðîòіêàє ïóñòåëåþ, âòðà÷àþ÷è ïðè öüîìó âåëè÷åçíó êіëüêіñòü âîäè. ßêå íàóêîâå ïîÿñíåííÿ ìàє öÿ çàãàäêà?

16. ×îìó Àôðèêó íàçèâàþòü ìàòåðèêîì êëàñè÷íèõ ïóñòåëü? ßêі ôàêòîðè ñïðè÷èíèëè íàñòóï ïóñòåëü íà ñàâàíè Àôðèêè? ßêі çàõîäè, íà âàøó äóìêó, ñëіä ïðîâåñòè â Àôðèöі, ùîá çàãàëüìóâàòè öåé ïðîöåñ?

Площа материка – 7,7 млн к м2.

Населення – 26 млн осіб.

Довжина берегової лінії – 19 600 км. ї

Столиця – Канберра.

Найвища точка над рівнем моря – гора Косцюшко, 2228 м.

Найнижча точка від рівня моря – озеро Ейр (–16 м).

. ► Як розрізняють острови за походженням? Що таке архіпелаг?

1. ßêі îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àâñòðàëії. Àâñòðàëіÿ – íàéìåíøèé íà ïëàíåòі ìàòåðèê. Íàçâà ìàòåðèêà â ïåðåêëàäі ç ëàòèíñüêîї îçíà÷àє «ïіâäåííèé». Äіéñíî, âîíà ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíà â ïіâäåííіé ÷àñòèíі Ñõіäíîї ïіâêóëі, ïîñåðåäèíі її ïåðåòèíàє Ïіâäåííèé òðîïіê. ×åðåç ðîçòàøóâàííÿ ó òðîïі÷íèõ øèðîòàõ áіëüøà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ëåæèòü ó æàðêîìó òåïëîâîìó ïîÿñі. Îñîáëèâіñòþ àâñòðàëіéñüêîãî ìàòåðèêà є éîãî êîìïàêòíіñòü. Ïðîòÿæíіñòü іç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü – áëèçüêî 3200 êì, іç çàõîäó íà ñõіä

таблицю.

Назва точки Географічна широта,

довгота, λ

2. ßêîþ є áåðåãîâà ëіíіÿ Àâñòðàëії. Áåðåãè Àâñòðàëії îìèâàþòü òåïëі âîäè Òèõîãî é Іíäіéñüêîãî îêåàíіâ.

Áåðåãîâà ëіíіÿ ïîðіçàíà ñëàáî: íà ïіâíî÷і – ïіâîñòðîâè ÊåéïÉîðê òà Àðíåì-Ëåíä, çàòîêà Êàðïåíòàðіÿ, íà ïіâäíі – Âåëèêà Àâñòðàëіéñüêà çàòîêà. Íà ñõîäі ìàòåðèê îìèâàþòü Êîðàëîâå òà Òàñìàíîâå ìîðÿ Òèõîãî îêåàíó, íà ïіâíî÷і – Àðàôóðñüêå òà Òèìîðñüêå ìîðÿ Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Âіä îñòðîâà Íîâà Ãâіíåÿ Àâñòðàëіþ âіääіëÿє Òîððåñîâà ïðîòîêà, âіä îñòðîâà Òàñìàíіÿ –Áàññîâà. Ó Êîðàëîâîìó ìîðі óçäîâæ óçáåðåææÿ ïðîñòÿãàєòüñÿ Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô – íàéáіëüøå íà ïëàíåòі ñêóï÷åííÿ êîðàëіâ. Àâñòðàëіÿ âіääàëåíà âіä іíøèõ ìàòåðèêіâ. Ç Єâðàçієþ її ç’єäíóє «ìіñò» Âåëèêèõ Çîíäñüêèõ îñòðîâіâ.

М ал 82 Склад Океані ї

Áіëüøіñòü îñòðîâіâ Îêåàíії

3. Ùî òàêå Îêåàíіÿ. Ó öåíòðі

îêåàíі÷íîї ïіâêóëі Çåìëі ðîçòàøîâàíà Îêåàíіÿ (ìàë. 82). Ïëîùà її ñóõîäîëó ñòàíîâèòü áëèçüêî 1,3 ìëí êì 2 .

Ñëîâíè÷îê. Îêåàíіÿ – ãðóïà îñòðîâіâ і àðõіïåëàãіâ ó íèçüêèõ øèðîòàõ Òèõîãî îêåàíó.

і

íåÿ, ïëîùà ÿêîї ïîíàä 790 òèñ. êì 2 . Розгляньте фізичну карту Австралії та Океанії навчального атласу. Знайдіть природні області Океанії.

Äî ñêëàäó Îêåàíії âõîäèòü áëèçüêî 10 000 ìàòåðèêîâèõ, êîðàëîâèõ òà âóëêàíі÷íèõ îñòðîâіâ íà ïіâäåííîìó çàõîäі Òèõîãî îêåàíó. Âîíè óòâîðþþòü ç Àâñòðàëієþ îäíó ÷àñòèíó ñâіòó. Дослідіть у групі, що в

природних областей Океанії – Меланезії, Мікронезії і Полінезії. Висловіть припущення, чому

4. Õòî çàéìàâñÿ ïîøóêàìè «íåâіäîìîї Ïіâäåííîї Çåìëі». Àâñòðàëіÿ áóëà âіäêðèòà єâðîïåéöÿìè îñòàííüîþ іç çàñåëåíèõ ìàòåðèêіâ. Ó 1606 ð. íà çàõіäíå óçáåðåææÿ ïіâîñòðîâà ÊåéïÉîðê ïåðøèì âèñàäèâñÿ ãîëëàíäñüêèé ìîðåïëàâåöü Âіëëåì ßíñçîí, à íåçíàéîìèé ìàòåðèê íàçâàâ Íîâîþ Ãîëëàíäієþ. Öåé ðіê â іñòîðії ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ ââàæàþòü ðîêîì âіäêðèòòÿ єâðî-

ïåéöÿìè Àâñòðàëії. Ó 1642 ð. ãîëëàíäåöü Àáåëü Òàñìàí âіäêðèâ îñòðіâ Íîâà Çåëàíäіÿ òà îñòðіâ, ÿêèé ïіçíіøå íàçâàëè éîãî іì’ÿì (ìàë. 83). Ó 1770 ð. ïðîñëàâëåíèé àíãëіéñüêèé ìîðåïëàâåöü Äæåéìñ Êóê âіäêðèâ ñõіäíå óçáåðåææÿ Àâñòðàëії, Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô òà îãîëîñèâ Àâñòðàëіþ àíãëіéñüêîþ êîëîíієþ. Ìàíäðіâíèê Ìåòüþ Ôëіíäåðñ (1774–1814) ïåðøèì äîñëіäæóâàâ àâñòðàëіéñüêèé áåðåã і ñòâîðèâ éîãî êàðòó, âèêîðèñòàâøè ó ñâîїé ðîáîòі íàçâó «Àâñòðàëіÿ». Åäóàðä Åéð âèâ÷àâ ïіâäåííå óçáåðåææÿ ìàòåðèêà і âіäêðèâ íàéáіëüøå îçåðî â Àâñòðàëії. Íàïðèêіíöі XVIII ñò. àíãëіéöі çàñíóâàëè ïåðøå ïîñåëåííÿ íà ìàòåðèêó. Âèâ÷åííÿì ïðèðîäè òà íàðîäіâ Îêåàíії â XIX ñòîëіòòі çàéìàâñÿ ìàíäðіâíèê óêðàїíñüêîãî ïîõîäæåííÿ Ìèêîëà Ìèêëóõî-Ìàêëàé. Ó XIX ñò. ìàòåðèê àêòèâíî çàñåëÿëè єâðîïåéöі, ïåðåâàæíî àíãëіéöі.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ïåðøîþ ëþäèíîþ, ÿêà ïіäêîðèëà âåðøèíó Êîñöþøêî, â 1840 ð. áóâ ïîëÿê Ïàâåë Åäìóíä Ñòøåëåöüêèé. Âіí íàçâàâ ãîðó íà ÷åñòü Òàäåóøà Êîñöþøêà, ïîëüñüêîãî âіéñüêîâîãî äіÿ÷à, áîðöÿ çà íåçàëåæíіñòü ÑØÀ. Прочитайте текст, перейшовши за QR-кодом, дослідіть

(мал. 83) і заповніть

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Âèäàòíîþ ïîñòàòòþ â óêðàїíñüêîàâñòðàëіéñüêèõ âçàєìèíàõ ëèøàєòüñÿ Ìèêîëà Ìèêëóõî-Ìàêëàé, âèçíà÷íèé ìàíäðіâíèê, îêåàíîãðàô òà åòíîëîã, ùî â 1870-õ ðîêàõ äîñëіäæóâàâ Íîâó Ãâіíåþ, îñòðîâè Ìàëàéñüêîãî àðõіïåëàãó.

Користуючись текстом, заповніть у зошиті таблицю «Мандрівники, які вивчали материкову частину Австралії».

Роки Мандрівники і дослідники Розвідані (відкриті) райони ПРАКТИЧНА РОБОТА.

географічних

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè:

1) ìîðÿ: Êîðàëîâå, Òàñìàíîâå, Àðàôóðñüêå, Òèìîðñüêå;

2) çàòîêè: Êàðïåíòàðіÿ, Âåëèêà Àâñòðàëіéñüêà;

3) îñòðîâè: Òàñìàíіÿ, Íîâà Çåëàíäіÿ;

4) ïіâîñòðîâè: Êåéï-Éîðê, Àðíåì-Ëåíä.

Перевіряємо себе

1. Ó ÷îìó îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àâñòðàëії?

2. Íàçâіòü ïåðøîâіäêðèâà÷іâ òà äîñëіäíèêіâ ìàòåðèêà. ×îìó Àâñòðàëіÿ áóëà âіäêðèòà ïіçíіøå çà іíøі íàñåëåíі ìàòåðèêè?

3. Íà ÿêі ÷àñòèíè ïîäіëÿєòüñÿ Îêåàíіÿ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè îñòðîâіâ, ðіçíèõ çà ïîõîäæåííÿì.

4. Ïіäãîòóéòå ïîâіäîìëåííÿ (ïðåçåíòàöіþ) íà òåìó «Âêëàä Äæ. Êóêà â îñâîєííÿ íàøîї ïëàíåòè».

5. ßê âè ãàäàєòå:

 ßêèé îñòðіâ ðîçìіùåíèé íà ïіâäåíü âіä Àâñòðàëії – Íîâà Ãâіíåÿ ÷è Òàñìàíіÿ?

 ßêèé îñòðіâ áіëüøèé – Òàñìàíіÿ ÷è Íîâà Ãâіíåÿ?

 Ó ÿêіé ïіâêóëі ðîçìіùåíà Àâñòðàëіÿ – Çàõіäíіé ÷è Ñõіäíіé? Ùî ðîçìіùåíî ïіâäåííіøå – Íîâà Ãâіíåÿ ÷è çàòîêà Êàðïåíòàðіÿ?

6. Ùî íàéáіëüøå çàöіêàâèëî íà óðîöі? Ùî çàëèøèëîñÿ íåâіäîìèì? Íà ùî íàäèõíóâ ìàòåðіàë òåìè?

► Поясніть, як ви розумієте епіграф ► Пригадайте, як утворився материк Австралія. ► Що таке щит? ► Які є види корисних копалин?

1. ßêó áóäîâó ìàє çåìíà êîðà â Àâñòðàëії. Îñíîâîþ ñó÷àñíîãî ìàòåðèêà є äîêåìáðіéñüêà Àâñòðàëіéñüêà ïëàòôîðìà, ÿêà є ÷àñòèíîþ Іíäî-Àâñòðàëіéñüêîї ëіòîñôåðíîї ïëèòè. Íà Àâñòðàëіéñüêó ïëàòôîðìó ïðèïàäàє ïîíàä 90% òåðèòîðії ìàòåðèêà. Êðèñòàëі÷íі ùèòè ôóíäàìåíòó âèõîäÿòü íà ïîâåðõíþ íà ïіâíî÷і, çàõîäі é ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà. Ñõіäíó ìåæó ïëàòôîðìè âêðèâàє îñàäîâèé ÷îõîë Âåëèêîãî Àðòåçіàíñüêîãî áàñåéíó. Íà ñõîäі ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà ãіðñüêà îáëàñòü ãåðöèíñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі – Âåëèêèé Âîäîäіëüíèé õðåáåò òà Àâñòðàëіéñüêі Àëüïè. Ó ðåçóëüòàòі òåêòîíі÷íèõ ðóõіâ âіä ñóõîäîëó âіääіëèëèñÿ îñòðîâè ìàòåðèêîâîãî ïîõîäæåííÿ Òàñìàíіÿ і Íîâà Ãâіíåÿ. Íà ìàòåðèêó íå áóâàє ñèëüíèõ çåìëåòðóñіâ. Òàêîæ âіäñóòíі äіþ÷і

âóëêàíè.

2. Ó ÷îìó óíіêàëüíіñòü ðåëüєôó Àâñòðàëії. Àâñòðàëіÿ є íàéíèæ÷èì ìàòåðèêîì. Ñåðåäíÿ âèñîòà ìàòåðèêà – 350 ì. Íàéâèùà òî÷êà – ãîðà Êîñöþøêî (2228 ì) ðîçòàøîâàíà â Àâñòðàëіéñüêèõ

Àëüïàõ (ïіâäåííà ÷àñòèíà Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà). 95 % ìàòåðèêà çàéìàþòü íèçîâèíè òà ïëîñêîãіð’ÿ і òіëüêè 5 % – ãîðè.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ç 1951 ðîêó ó Ñіäíåї ôóíêöіîíóâàëà ïåðøà óêðàїíñüêà øêîëà ç äâîìà â÷èòåëÿìè òà 20 ó÷íÿìè, äå âèâ÷àëè óêðàїíñüêó ìîâó, ëіòåðàòóðó, ãåîãðàôіþ òà іñòîðіþ. Запишіть у зошит найвищу й найнижчу точки Австралії та вкажіть їхні висоти.

Îñêіëüêè â îñíîâі ìàòåðèêà ëåæèòü äàâíÿ ïëàòôîðìà, òî ó ðåëüєôі ïåðåâàæàþòü ðіâíèíè. Çà îñîáëèâîñòÿìè ðåëüєôó íà ìàòåðèêó âèäіëÿþòü òðè ÷àñòèíè.

Çàõіäíà ÷àñòèíà – âèñî÷èíè і ïëîñêîãіð’ÿ ñôîðìóâàëèñÿ íà êðèñòàëі÷íîìó ôóíäàìåíòі ïëàòôîðìè. Òóò ðîçòàøîâàíå Çàõіäíîàâñòðàëіéñüêå ïëîñêîãіð’ÿ (âèñîòîþ 300–400 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ).

Öåíòðàëüíó ÷àñòèíó Àâñòðàëії çàéìàþòü ïëîñêі íèçèííі ðіâíèíè, âèñîòà ÿêèõ íå ïåðåâèùóє 100 ì, à îêðåìі òåðèòîðії ðîçìіùåíі íèæ÷å ðіâíÿ îêåàíó. Òóò ïåðåâàæàþòü ïіùàíі é êàì’ÿíèñòі

ïóñòåëі (Âåëèêà ïіùàíà ïóñòåëÿ, Âåëèêà ïóñòåëÿ Âіêòîðіÿ, ïóñòåëÿ Ãіáñîíà). Íà ïіâíі÷íîìó çàõîäі ðîçòàøîâàíå ïëàòî Êіìáåðëі, à íà ïіâäíі – êàðñòîâà ðіâíèíà Íàëëàðáîð.

Óçäîâæ ñõіäíîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà ïðîñòÿãíóëèñÿ ñåðåäíüîâèñîòíі ãîðè Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà. Öå ãîðè ç êðóòèìè ñõèëàìè, ïåðåâàæíî âóëêàíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ, ñêëàäåíі ç âàïíÿêіâ, ãðàíіòó òà âóëêàíі÷íèõ ïîðіä. Çà áàãàòî ìіëüéîíіâ

ðîêіâ âîíè áóëè ñèëüíî çðóéíîâàíі. Íàéâèùà їõ ÷àñòèíà –

Àâñòðàëіéñüêі Àëüïè. Ïðèãàäàéòå, ÿêà íàéâèùà òî÷êà Àâñòðàëіéñüêèõ Àëüï.

Îñîáëèâèì óòâîðåííÿì є Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô, ùî çíàõî-

äèòüñÿ íà âіäñòàíі 20–150 êì âіä ìàòåðèêà (ìàë. 85).

Ñëîâíè÷îê. Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô – íàéá

êîðàëîâèõ ðèôіâ, ðîçòàøîâàíà â Êîðàëîâîìó ìîðі, óçäîâæ ñõіäíîãî óçáåðåææÿ Àâñòðàëії. Користуючись картами навчального атласу, укажіть причину великої кількості рівнин на материку Австралія.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ãîðà Àєðñ Ðîê (Óëóðó) є ñèìâîëîì Àâñòðàëії (ìàë. 84). Öå ãіðñüêèé ìàñèâ îâàëüíîї ôîðìè ç ïіñêîâèêó îðàíæåâîãî êîëüîðó, çàââèøêè 348 ì, çàâäîâæêè 3,6 êì, іç ñòðіìêèìè ñõèëàìè. Êîëіð ãîðè çìіíþєòüñÿ âïðîäîâæ äíÿ çàëåæíî âіä іíòåíñèâíîñòі îñâіòëåííÿ. Ãîðà ïåðåáóâàє ïіä çàõèñòîì ÞÍÅÑÊÎ. Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô ïðîñòÿãàєòüñÿ íà 2300 êì ç ïіâäíÿ íà ïіâíі÷. Çàãàëüíà ïëîùà – áëèçüêî 350 òèñ. êì2. Ó ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі ìàє øèðèíó ìàéæå 2 êì, ó ïіâäåííіé – 152 êì. Ñêëàäàєòüñÿ ç ìіëüÿðäіâ êîðàëîâèõ ïîëіïіâ. Äåÿêі ðèôè ïåðåòâîðþþòüñÿ íà êîðàëîâі îñòðîâè. Ìîðñüêèé íàöіîíàëüíèé ïàðê âêëþ÷åíî äî ñïèñêó Ñâіòîâîї ïðèðîäíîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ.

Çíà÷íó ðîëü ó ôîðìóâàííі ðåëüєôó Àâñòðàëії âіäіãðàëè åíäî-

ãåííі ÷èííèêè (òåêòîíі÷íі ðóõè çåìíîї êîðè, âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ ó ìèíóëîìó). Ðåëüєô çàçíàє çìіí і ÷åðåç êîëèâàííÿ òåìïåðàòóð, âïëèâè âіòðó, ïîâåðõíåâèõ і ìîðñüêèõ âîä, æèòòєäіÿëüíіñòü ðіçíèõ îðãàíіçìіâ (åêçîãåííі ÷èííèêè).

Складіть порівняльну характеристику рельєфу й геологічної будови Великого Вододільного хребта і гір Атлас. Поясніть відмінності в геологічній будові цих гір.

3. ×îìó â Àâñòðàëії áàãàòî êîðèñíèõ êîïàëèí. Íà ìàòåðèêó –âåëèêі çàïàñè ðіçíèõ âèäіâ êîðèñíèõ êîïàëèí. Àâñòðàëіÿ âõîäèòü ó ï’ÿòіðêó íàéáіëüøèõ ó ñâіòі ïîñòà÷àëüíèêіâ ìіíåðàëüíîї ñèðîâèíè, ÿêà âèâîçèòüñÿ áіëüøå íіæ ó 100 êðàїí ñâіòó.

Àâñòðàëіÿ áàãàòà íà ðóäè ÷îðíèõ і êîëüîðîâèõ ìåòàëіâ (ìàë. 86). Äî ùèòіâ ïëàòôîðìè ïðèóðî÷åíі âåëèêі ðîäîâèùà ðóä (çàëіçíèõ, ìàðãàíöåâèõ, ñâèíöåâî-öèíêîâèõ, ìіäíî-íіêåëåâèõ), ñðіáëà, çîëîòà, äîðîãîöіííîãî êàìіííÿ (àëìàçіâ, îïàëіâ). Íà ìàòåðèêó ñêîíöåíòðîâàíî 1/3 ñâіòîâèõ çàïàñіâ óðàíîâèõ ðóä òà áîêñèòіâ. Îñàäîâèé ÷îõîë ïëàòôîðì ìіñòèòü ïîêëàäè ôîñôîðèòіâ, êóõîííîї ñîëі, ãіïñó.

Íà øåëüôі òà ïðîãèíàõ ïëàòôîðìè є ðîäîâèùà íàôòè é ãàçó.

Ç äàâíіì ñêëàä÷àñòèì ïîÿñîì ïîâ’ÿçàíі îëîâ’ÿíі, âîëüôðàìîâі,

ìіäíі, ìîëіáäåíîâі é òèòàíîâі ðóäè.

 Îêåàíії êîðèñíі êîïàëèíè є òіëüêè íà ìàòåðèêîâèõ îñòðîâàõ.

Ó Íîâіé Êàëåäîíії çîñåðåäæåíà ïîëîâèíà íіêåëåâèõ ðóä ñâіòó.

згадані в тексті.

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÷îìó áіëüøà ÷àñòèíà àâñòðàëіéñüêîãî ìàòåðèêà ìàє ðіâíèííèé ðåëüєô.

2. Íàçâіòü ÷èííèêè, ÿêі çóìîâèëè ôîðìóâàííÿ ñó÷àñíîãî ðåëüєôó ìàòåðèêà.

3. Íàçâіòü îñíîâíі òåêòîíі÷íі ñòðóêòóðè ìàòåðèêà Àâñòðàëіÿ. Ïîêàæіòü їõ íà êàðòі àòëàñó.

4. Íà ÿêі êîðèñíі êîïàëèíè áàãàòèé ìàòåðèê? Ïîÿñíіòü, ÷îìó â Àâñòðàëії ïåðåâàæàþòü ðóäíі êîðèñíі êîïàëèíè.

5. Íàçâіòü íàéâèùó òî÷êó ìàòåðèêà. Ïîêàæіòü її íà êàðòі. Âèçíà÷òå її ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè. ×îìó âîíà îòðèìàëà òàêó íàçâó?

6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, ïðîäîâæèâøè ðå÷åííÿ: ß çðîçóìіâ / çðîçóìіëà, ùî… ; Òåïåð ÿ ìîæó… ; Ìåíå çäèâóâàëî… .

Клуб мандрівників. Здійсніть віртуальну подорож

ним маршрутом. Доберіть відповідний

зентацію

òå÷ії, ðåëüєô. Ñïåêîòíèé êëіìàò Àâñòðàëії íàñàìïåðåä ïîâ’ÿçàíèé ç її ðîçòàøóâàííÿì ó íèçüêèõ øèðîòàõ, çàâäÿêè ÷îìó âîíà îòðèìóє âåëèêó êіëüêіñòü ñîíÿ÷íîãî òåïëà. Ó öåíòðàëüíіé

÷àñòèíі ìàòåðèê ïåðåòèíàє Ïіâäåííèé òðîïіê. Òîìó íà áіëüøіé

÷àñòèíі òåðèòîðії ìàòåðèêà ñïîñòåðіãàєòüñÿ âèñîêèé àòìîñôåðíèé òèñê. Òóò íàðîäæóþòüñÿ ïàñàòè. Òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ äîñèòü âèñîêà.

Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî Àâñòðàëіÿ îìèâàєòüñÿ âîäàìè îêåàíіâ çі âñіõ áîêіâ, íà áіëüøіé ÷àñòèíі її òåðèòîðії âèïàäàє äóæå ìàëî îïàäіâ. Öå ïîâ’ÿçàíî ç áëèçüêіñòþ õîëîäíèõ òå÷іé і òèì, ùî Àâñòðàëіþ ïåðåòèíàє Ïіâäåííèé òðîïіê. À ïіâíі÷íі і ñõіäíі óçáå-

ðåææÿ, äå ïðîõîäÿòü òåïëі òå÷ії, îòðèìóþòü âіäíîñíî áàãàòî âîëîãè. Îñêіëüêè Àâñòðàëіÿ âèòÿãíóòà іç çàõîäó íà ñõіä, íàä її çàõіäíîþ і öåíòðàëüíîþ ÷àñòèíàìè

2. Ó ÿêèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ ðîçìіùåíà Àâñòðàëіÿ. Âè âæå çíàєòå, ùî íàä ìàòåðèêîâîþ ÷àñòèíîþ Àâñòðàëії ôîðìóþòüñÿ

÷îòèðè êëіìàòè÷íі ïîÿñè: ñóáåêâàòîðіàëüíèé, òðîïі÷íèé, ñóáòðîïі÷íèé і ïîìіðíèé (î. Òàñìàíіÿ).

іàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі ðîçòàøîâàíà ïіâíі÷íà îêðàїíà ìàòåðèêà. Âëіòêó (ãðóäåíü – ëþòèé) ñþäè ïðîíèêàþòü ïіâíі÷íî-çàõіäíі åêâàòîðіàëüíі ìóñîíè, ÿêі ïðèíîñÿòü áàãàòî îïàäіâ (800–2000 ìì). Óçèìêó (÷åðâåíü – ñåðïåíü) ïàíóþòü òðîïі÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè, ïîãîäà ñóõà, îïàäіâ ìàëî. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ âëіòêó ñòàíîâèòü +24 Ñ, à âçèìêó +16…+24 Ñ. Ó òðîïі÷íîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі (ìіæ 20 і 30 ïä. ø.) â Àâñòðàëії ôîðìóþòüñÿ äâà òèïè êëіìàòó: òðîïі÷íèé âîëîãèé – íà ñõîäі é òðîïі÷íèé ñóõèé – íà çàõîäі. Îáëàñòü òðîïі÷íîãî âîëîãî-

ãî êëіìàòó çàéìàє ñõіäíå óçáåðåææÿ ìàòåðèêà. Òóò äìóòü öіëèé

ðіê ïіâäåííî-ñõіäíі ïàñàòè. Âîíè ïðîõîäÿòü íàä òåïëîþ Ñõіäíîàâñòðàëіéñüêîþ òå÷ієþ, íàñè÷åíîþ âîëîãîþ, é ïðèíîñÿòü çíà÷íі

îïàäè íà ñõіäíі ñõèëè Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà (1000–1500 ìì íà ðіê). Îáëàñòü òðîïі÷íîãî ñóõîãî êëіìàòó îõîïëþþòü

çàõіäíі é öåíòðàëüíі ðàéîíè ïîÿñó. Òóò öіëèé ðіê ïåðåâàæàþòü ñóõі òðîïі÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè. Óëіòêó òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ â ïóñòåëÿõ Çàõіäíîї Àâñòðàëії ïіäíіìàєòüñÿ âèùå +30 Ñ, óçèìêó – ó

ìåæàõ +10…+15 Ñ. Îïàäè âèïàäàþòü íåðåãóëÿðíî – 200–300 ìì. Ó ñóáòðîïі÷íîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі (ïіâäåííіøå 30° ïä. ø.)

âèîêðåìëþþòü òðè òèïè êëіìàòó: ñóáòðîïі÷íèé âîëîãèé – íà ïіâäåííîìó ñõîäі, ñóáòðîïі÷íèé êîíòèíåíòàëüíèé – íà ïіâíі÷ âіä óçáåðåææÿ Âåëèêîї Àâñòðàëіéñüêîї çàòîêè, ñóáòðîïі÷íèé ñåðåäçåìíîìîðñüêèé – íà ïіâäåííîìó çàõîäі ïîÿñó.  îñíîâíîìó öі òèïè êëіìàòó ðîçðіçíÿþòü

порівняльну характеристику типів клімату субтропічного кліматичного

нентального і середземноморського. Зробіть висновок.

Îñòðіâ Òàñìàíіÿ ðîçìіùåíèé ó äâîõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ –ñóáòðîïі÷íîìó і ïîìіðíîìó. Áіëüøà éîãî ÷àñòèíà ðîçòàøîâàíà â

ïîìіðíîìó ïîÿñі, äå ïåðåâàæàþòü çàõіäíі âіòðè, ÿêі ïðèíîñÿòü áàãàòî îïàäіâ (1000 ìì). Òóò âіäíîñíî òåïëà çèìà òà ïîðіâíÿíî ïðîõîëîäíå ëіòî.

Розгляньте

çàéìàþòü îáëàñòі âíóòðіøíüîãî ñòîêó ç òèì÷àñîâèìè âîäîòîêàìè (êðіêàìè). 7 % ïëîùі Àâñòðàëії íàëåæèòü äî áàñåéíó Òèõîãî îêåàíó, 33 % – äî Іíäіéñüêîãî.

Ñëîâíè÷îê. Êðіê – òèì÷àñîâèé âîäîòіê, âîäà â ÿêîìó ç’ÿâëÿєòüñÿ ëèøå ïіñëÿ âåëèêèõ äîùіâ. Ðі÷êîâèé ñòіê – öå îá’єì âîäè, ùî ïðîòіêàє ÷åðåç ïîïåðå÷íèé ïåðåðіç ðі÷êè çà ïåâíèé ïåðіîä ÷àñó.

Íàéáіëüøі é íàéäîâøі êðіêè íàëåæàòü äî áàñåéíó îçåðà Åéð (ìàë. 88). Âîäîòіê ó êðіêàõ ñïîñòåðіãàєòüñÿ òіëüêè ïіñëÿ åïіçîäè÷íèõ ëіòíіõ çëèâ. Áіëüøіñòü ðі÷îê çîâíіøíüîãî ñòîêó êîðîòêі, ñóäíîïëàâñòâî є ëèøå â ïîíèççÿõ. Ãîëîâíèì äæåðåëîì æèâëåí-

íÿ ðі÷îê Àâñòðàëії є äîùі é ïіäçåìíі âîäè.

Íàéïîâíîâîäíіøîþ ðі÷êîþ â Àâñòðàëії є Ìóððåé (ìàë. 89) іç ãîëîâíîþ ïðèòîêîþ ðі÷êîþ Äàðëіíã. Âîíè áåðóòü ïî÷àòîê ç Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà. Ó äîëèíàõ Äàðëіíã ïåðåñèõàє ïіä ÷àñ ïîñóõè. Ðі÷êè Ñõіäíîї Àâñòðàëії âèêîðèñòîâóþòü ïåðåâàæíî äëÿ çðîøåííÿ çåìåëü. М ал. 88 . Озеро Ейр

ал. 89. Річка Муррей

Àâñòðàëіÿ áàãàòà íà îçåðà – їõ áëèçüêî 800: Åéð, Òîððåñ, Ìàêêàé òîùî. Ñåðåä îçåð âèäіëÿþòüñÿ ðåëіêòîâі òà òåêòîíі÷íі (їõ ìåíøå). Âëіòêó îçåðà ïîêðèâàþòüñÿ ñîëÿíîþ, ãëèíÿíîþ àáî ãіïñîâîþ êіðêîþ. Íàéáіëüøå îçåðî Åéð ðîçòàøîâàíå â öåíòðі Àâñòðàëії. Ðіâåíü îçåðà íà 16 ì íèæ÷èé âіä ðіâíÿ ìîðÿ. Îçåðî áåçñòі÷íå, ïåðіîäè÷íî æèâèòüñÿ âîäàìè ðі÷îê і êðіêіâ. Âåëèêі ñêóï÷åííÿ äðіáíèõ îçåð (äî 400) є íà ïіâäåííîìó çàõîäі Àâñòðàëії íà ðіâíèíі Ñîëîíèõ îçåð.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Îçåðî Åéð áóëî âіäêðèòî äîñëіäíèêîì Åäâàðäîì Åéðîì ó 1840 ðîöі. Як ви думаєте, чому озеро Ейр називають «мертвим серцем Австралії»? Перевірте свої здогади,

Âåëèêå áàãàòñòâî Àâñòðàëії – öå її ïіäçåìíі âîäè, ùî íàêîïè÷óþòüñÿ íà ãëèáèíàõ 1,5–2 êì. Âåëèêèé Àðòåçіàíñüêèé áàñåéí ó Öåíòðàëüíіé íèçîâèíі – íàéáіëüøèé ó ñâіòі. Ïіäçåìíі âîäè –

âàæëèâå äæåðåëî âîäîïîñòà÷àííÿ ïîñóøëèâèõ ðàéîíіâ, àëå ÷åðåç ñèëüíó ìіíåðàëіçàöіþ âîäè ïðèäàòíі â îñíîâíîìó äëÿ ïðîìèñëîâîñòі òà íàïóâàííÿ òâàðèí.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Âåëèêèé Àðòåçіàíñüêèé áàñåéí ïіäçåìíèõ âîä

ïðîñòÿãíóâñÿ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ìàòåðèêà áіëüøå íіæ íà 2 òèñ. êì, íà ãëèáèíі äî 1200 ì. Ïіäçåìíі âîäè áàñåéíó òåïëі é ñëàáîñîëîíі.

З’ясуйте, які особливості внутрішніх

клімату

Порівняйте фізичну та кліматичну карти Австралії:

частина материка має сухий клімат.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ïîøòîâà ìàðêà Óêðàїíè 1998 ð., ïðèñâÿ÷åíà 50-ðі÷÷þ óêðàїíñüêîї äіàñïîðè â Àâñòðàëії.

Перевіряємо себе

чому

1. Ó ÿêèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ ðîçòàøîâàíà Àâñòðàëіÿ?

2. Ïîÿñíіòü, ÷îìó íà ïіâíî÷і òà ñõîäі ìàòåðèêà âèïàäàє íàéáіëüøà êіëüêіñòü îïàäіâ.

3. Äîâåäіòü, ùî Àâñòðàëіÿ є íàéñóõіøèì ìàòåðèêîì ïëàíåòè.

4. ×îìó íà ìàòåðèêó є áàãàòî êðіêіâ?

5. ßêі îñîáëèâîñòі ïіäçåìíèõ âîä ìàòåðèêà?

Клуб мандрівників.

ним маршрутом. Доберіть відповідний матеріал, світлини,

ôëîðà ìàòåðèêà äóæå ñâîєðіäíà (äî 75 % âèäіâ – åíäåìіêè). Ñåðåä íèõ є ðåëіêòîâі. ×åðåç öþ îñîáëèâіñòü Àâñòðàëіþ íàçèâàþòü «ìàòåðèêîì-çàïîâіäíèêîì». Ñåðåä åíäåìі÷íèõ ðîñëèí ìàòåðèêà íàéáіëüø ñâîєðіäíі åâêàëіïòè (ìàë. 90), êàçóàðèíè.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Åâêàëіïò – îäíà ç íàéâèùèõ ðîñëèí ó ñâіòі. Êðіì óíіêàëüíîї åâêàëіïòîâîї îëії, åâêàëіïòè âèêîðèñòîâóþòü äëÿ âèðîáíèöòâà äåðåâèíè, ïàïåðó, åâêàëіïòîâîãî ìåäó, à òàêîæ âèñóøåíîãî åâêàëіïòîâîãî ñîêó, ÷åðåç ÿêèé åâêàëіïò ùå íàçèâàþòü «ñìîëÿíèì äåðåâîì».

Ðîñëèííèé ïîêðèâ Àâñòðàëії âіäòâîðþє ÿê іñòîðè÷íі îñîáëèâîñòі éîãî ôîðìóâàííÿ, òàê і ñó÷àñíі óìîâè, íàñàìïåðåä îñîáëèâîñòі çâîëîæåííÿ òåðèòîðії. Îêðàїíè ìàòåðèêà (êðіì çàõіäíîї) çàéíÿòі âîëîãèìè ëіñàìè – âі÷íîçåëåíèìè òðîïі÷íèìè íà ïіâíі÷íîìó ñõîäі, åâêàëіïòîâèìè ñóáòðîïі÷íèìè íà ïіâäåííîìó ñõîäі é ïіâäåííîìó çàõîäі. Çðîñòàííÿ âèðàæåíîї êîíòèíåíòàëüíîñòі êëіìàòó ó ãëèá ìàòåðèêà çóìîâèëî çìіíè âîëîãèõ ëіñіâ íà òðîïі÷íі òà ñóáòðîïі÷íі ñóõі åâêàëіïòîâі ëіñè, ðіäêîëіññÿ òà ñàâàíè. Ó ñóõèõ âíóòðіøíіõ ÷àñòèíàõ Àâñòðàëії ðîñòóòü

÷àãàðíèêè (ñêðåáè) і òðàâè. Ïåðåâàãà ÷àãàðíèêіâ ó íàïіâïóñòåëÿõ і çëàêîâèõ ó ïóñòåëÿõ є ñïåöèôі÷íîþ îñîáëèâіñòþ Àâñòðàëії.

Ñëîâíè÷îê. Ðåëіêòè – çàëèøêè ôàóíè і ôëîðè ìèíóëèõ ãåîëîãі÷íèõ ÷àñіâ, ùî çáåðåãëèñÿ íà íåâåëèêèõ òåðèòîðіÿõ.

Ñêðåá – çàðîñòі íèçüêîðîñëèõ âі÷íîçåëåíèõ êñåðîôіòíèõ (çäàòíèõ ïåðåíîñèòè òðèâàëó ïîñóõó) ÷àãàðíèêіâ ó ñóáòðîïі÷íіé і ÷àñòêîâî òðîïі÷íіé ïіâäåííî-çàõіäíіé і öåíòðàëüíіé ÷àñòèíàõ Àâñòðàëії.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Êàçóàðèíà – ðîñëèíà áåç ëèñòÿ ç ïàãîíàìè, ÿêі ñïàäàþòü. Ïàãîíè ïîäіáíі äî ïіð’ÿ êàçóàðіâ – âåëèêèõ ïòàõіâ, ÿêі áіãàþòü. Êàçóàðèíà ìàє äóæå ìіöíó äåðåâèíó ÿñêðàâîãî êîëüîðó, çà ùî îòðèìàëà íàçâó «çàëіçíå äåðåâî».

Íàéáіëüøå çíà÷åííÿ ñåðåä ðîñëèííèõ ðåñóðñіâ Àâñòðàëії ìàþòü ïðèðîäíі ïàñîâèùà â íàïіâïóñòåëÿõ і ñàâàíàõ. Ëіñè òîâàðíîãî çíà÷åííÿ çàéìàþòü ìàéæå 2 % ïëîùі ìàòåðèêà. Çíà÷íà ÷àñòèíà їõ ñêëàäàєòüñÿ ç åâêàëіïòіâ, ÿêі ìàþòü òâåðäó äåðåâèíó, ùî íå ãíèє. Íà ìàòåðèêó íàëі÷óєòüñÿ ïîíàä 280 âèäіâ àêàöіé. 2. Ó ÷îìó óíіêàëüíіñòü òâàðèííîãî ñâіòó àâñòðàëіéñüêîãî ìàòåðèêà. Ôàóíà Àâñòðàëії âèðіçíÿєòüñÿ âåëèêîþ êіëüêіñòþ òâàМ ал 90 Евка ліпт

ðèí-åíäåìіêіâ (90 %), âіäñóòíіñòþ êîïèòíèõ, ïðèìàòіâ і õèæàêіâ (êðіì äèêîãî ñîáàêè äèíãî, çàâåçåíîãî ëþäèíîþ). Íà ìàòåðèêó çáåðåãëèñÿ ïðåäñòàâíèêè ñóì÷àñòèõ (180 âèäіâ): êåíãóðó, âîìáàòè, âàëàáі, êîàëà (ìàë. 91, 2), ìèøі, áіëêè, êðîòè, à òàêîæ íàéäàâíіøі іç ññàâöіâ – ÿéöåêëàäíі: єõèäíà é êà÷êîíіñ (ìàë. 91, 3). Äîñèòü ïîøèðåíі êàæàíè, äèêèé ñîáàêà äèíãî (ìàë. 91, 4).

уру (1), коала (2), качконіс (3), дикий собака

(4 )

Äèâîâèæíі ôàêòè. Êåíãóðó (ìàë. 91, 1) ìåøêàþòü ëèøå â Àâñòðàëії. Âîíè ìàþòü ïîãàíèé çіð і ÷óäîâèé ñëóõ, ó íèõ äîáðå ðîçâèíåíі çàäíі êіíöіâêè. Íàéìåíøі êåíãóðó ìàþòü çðіñò áëèçüêî 30 ñì. Âåëåòíі äîñÿãàþòü 2,3 ì, à їõíÿ âàãà – äî 100 êã. Òâàðèíè ðóõàþòüñÿ çі øâèäêіñòþ äî 20 êì/ãîä. Ó êåíãóðó äèòèí÷àòà íàðîäæóþòüñÿ ðîçìіðîì óñüîãî 3 ñì. Äáàéëèâі ìàòåðі äîíîøóþòü їõ ó ñâîїé ñóìöі – ñâîєðіäíіé ñêëàäöі øêіðè íà æèâîòі. Êåíãóðó – íàöіîíàëüíèé ñèìâîë Àâñòðàëії, âіäòâîðåíèé íà її ãåðáі, à òàêîæ íà åìáëåìàõ íàöіîíàëüíèõ êîìïàíіé.

Ñåðåä ïòàõіâ âèðіçíÿþòüñÿ: åìó, ëіðîõâіñò, ðàéñüêі ïòàõè, ñìіòòєâі êóðè (ìàë. 92), ÷îðíі ëåáåäі. Íà ìàòåðèêó æèâóòü êðîêîäèëè, áàãàòî ÿùіðîê і îòðóéíèõ çìіé, ìîñêіòіâ, ïàâóêіâ і ñêîðïіîíіâ. Áàãàòî òâàðèí Àâñòðàëії âèíèùåíî ÷åðåç ïîëþâàííÿ òà çìіíè ëàíäøàôòó âíàñëіäîê ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè.

Çàâåçåííÿ êðîëіâ, ùî çíèùóþòü çíà÷íó ÷àñòèíó ïàñîâèù, ñïðîâîêóâàëî çìåíøåííÿ ÷èñåëüíîñòі ñóì÷àñòèõ. Çíèêëè äåÿêі âèäè êåíãóðó, êîàëè, íà ìåæі âèìèðàííÿ ñóì÷àñòèé âîâê, äåÿêі âèäè âîìáàòіâ.

Укажіть причини, що зумовили наявність ендемічних, реліктових і рідкісних видів рослин і тварин на австралійському материку. Під час дослідження зверніть увагу на відокремлене географічне положення материка, історію його відкриття, заселення, розвиток господарства. Чому в Австралію заборонено ввозити тварин і рослини з інших материків?

3. ßêі ïðèðîäíі çîíè є íà òåðèòîðії ìàòåðèêà. Íà ðіâíèíàõ Àâñòðàëії ÷іòêî âèðàæåíà ãåîãðàôі÷íà çîíàëüíіñòü ñóáåêâàòîðіàëüíîãî, òðîïі÷íîãî é ñóáòðîïі÷íîãî ïîÿñіâ. Öÿ çàêîíîìіðíіñòü ïîðóøóєòüñÿ íà ñõîäі, äå â óìîâàõ çíà÷íîãî çâîëîæåííÿ íà ñõèëàõ ãіð ðîñòóòü âîëîãі ëіñè.

Висловіть припущення, як географічне положення Австралії

формування природних зон.

Íàéáіëüøó ïëîùó íà ìàòåðèêó çàéìàє çîíà ïóñòåëü іç ðі÷íîþ êіëüêіñòþ îïàäіâ äî 200–250 ìì òà іíòåíñèâíèì âèïàðîâóâàííÿì (200–300 ìì íà ðіê). Ïåðåâàæàþòü ëàíäøàôòè ïіùàíèõ ïóñòåëü. Çíà÷íі çàïàñè ïіäçåìíèõ âîä ñïðèÿþòü ðîñòó çëàêіâ. Ïëàòî é ïëîñêîãіð’ÿ çàéíÿòі êàì’ÿíèñòèìè ïóñòåëÿìè ç ðіäêèìè ÷àãàðíèêàìè.

Íà ñõîäі Öåíòðàëüíîї íèçîâèíè ç ïіäâèùåííÿì çâîëîæåííÿ çîíó ÷àãàðíèêîâèõ íàïіâïóñòåëü çìіíþє çîíà òðîïі÷íèõ ðіäêîëіñü, ñóõèõ ëіñіâ і ñàâàí.

Ó ñóáåêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі Àâñòðàëії ðîçìіùåíà çîíà ñàâàí, ðіäêîëіññÿ і ÷àãàðíèêіâ. Íà ïіâîñòðîâàõ ÀðíåìËåíä і Êåéï-Éîðê âèîêðåìëþþòü ïіäçîíó âîëîãèõ âèñîêîòðàâíèõ ñàâàí і ñàâàííèõ ëіñіâ. Íà çàõіäíіé і ñõіäíіé îêðàїíàõ ñóáòðîïі÷íîї Àâñòðàëії çîíè ñóáòðîïі÷íèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ ïåðåõîäÿòü ó ðіäêîëіññÿ òà â çîíó ÷àãàðíèêîâèõ ñòåïіâ. Ðіâíèíà Íàëëàðáîð çàéíÿòà çîíîþ ñóáòðîïі÷íèõ íàïіâïóñòåëü і ïóñòåëü ç æîðñòêèìè êîëþ÷èìè çëàêàìè òà ÷àãàðíèêàìè. Ïîâíіñòþ ïîçáàâëåíèõ ðîñëèííîñòі ïóñòåëüíèõ òåðèòîðіé íåáàãàòî. Ñàâàíè і íàïіâïóñòåëі âèêîðèñòîâóþòüñÿ ëþäèíîþ ÿê ïàñîâèùà äëÿ îâåöü. Ó ãîðàõ Âåëèêîãî Âîäîäіëüíîãî õðåáòà ñïîñòåðіãàєòüñÿ âèñîòíà ïîÿñíіñòü. Óçäîâæ éîãî ñõіäíèõ ñõèëіâ ïðîñòÿãàþòüñÿ ëіñîâі çîíè: ó ñóáåêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі – âîëîãі âі÷íîçåëåíі ëіñè, âі÷íîçåëåíі òðîïі÷íі ëіñè, ìåíø âîëîãі, ïåðåâàæíî

зон Африки й Австралії. Поясніть, що спільного та відмінного

Користуючись атласом, позначте на контурній карті пустелі: Велику Піщану, Велику пустелю Вікторію.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Â Àâñòðàëії äіє 7 ñóáîòíіõ òà íåäіëüíèõ óêðàїíñüêèõ øêіë.

Перевіряємо себе

1. Íàçâіòü ðîñëèíè-ðåëіêòè Àâñòðàëії.

2. ßêі îñîáëèâîñòі ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí â Àâñòðàëії? ×èì âîíè ïîÿñíþþòüñÿ? ×îìó â Àâñòðàëії ìàëî ëіñіâ?

3. ×îìó, íà âіäìіíó âіä іíøèõ ìàòåðèêіâ, ñóì÷àñòі â Àâñòðàëії îòðèìàëè òàêå ïîøèðåííÿ?

4. ßêà òâàðèíà є ñèìâîëîì Àâñòðàëії?

5. Íàçâіòü ðîñëèíè-ðåëіêòè Àâñòðàëії.

6. Ïіäãîòóéòå ïîâіäîìëåííÿ ïðî îäèí ç îá'єêòіâ Àâñòðàëії, çàíåñåíèé äî ïåðåëіêó Ñâіòîâîї ïðèðîäíîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ.

7. Ïîäіëіòüñÿ âðàæåííÿìè. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Ìåíі ñïîäîáàëîñÿ … ; Äëÿ ìåíå âèÿâèëîñÿ íîâèì … ; Ìåíå íàäèõíóëî … .

1. ßê âіäáóâàëîñÿ çàñåëåííÿ ìàòåðèêà. Ïåðøі ëþäè â Àâñòðàëії ç’ÿâèëèñÿ ïðèáëèçíî 40–50 òèñÿ÷ ðîêіâ òîìó. Áіëüøå òîãî, ñó÷àñíі äàíі ñâіä÷àòü ïðî òå, ùî ïðåäêè ñó÷àñíèõ àáîðèãåíіâ ìіãðóâàëè çі Ñõіäíîї Àôðèêè äî Àâñòðàëії òà Îêåàíії, і ñòàëîñÿ öå ïðèáëèçíî 75 òèñÿ÷ ðîêіâ òîìó.

Ïåðøі ïîñåëåíöі ïðèáóëè äî Àâñòðàëії ç Ïіâäåííî-Ñõіäíîї Àçії. Ïðîòÿãîì ÕІÕ ñò. îäèí çà îäíèì àâñòðàëіéñüêі øòàòè ñòàâàëè êîëîíіÿìè Âåëèêîї Áðèòàíії.

Äî ïîÿâè íà àâñòðàëіéñüêіé çåìëі ïåðøèõ єâðîïåéöіâ ó

XVIII ñò. ìàòåðèê íàñåëÿëî ïîíàä 500 ïëåìåí êîðіííèõ ìåøêàíöіâ, ÿêі ðîçìîâëÿëè áіëüø íіæ 250 ìîâàìè.

Ç ïðèõîäîì єâðîïåéöіâ íà ìàòåðèê і ðîçâèòêîì âіâ÷àðñòâà àáîðèãåíè áóëè âèòіñíåíі íà çàñóøëèâі çåìëі, äå óìîâè äëÿ æèòòÿ íåñïðèÿòëèâі. Íà ïî÷àòêó 1920-õ ðîêіâ ÷èñåëüíіñòü êîðіííîãî íàñåëåííÿ ñêîðîòèëàñÿ áіëüø íіæ ó 10 ðàçіâ, äî 60 òèñ. æèòåëіâ. Àæ äî 1970-õ ðîêіâ íà äåðæàâíîìó ðіâíі ïðàêòèêóâàëîñÿ ìàñîâå âèëó÷åííÿ ìàëîëіòíіõ äіòåé іç ñіìåé àáîðèãåíіâ («Âêðàäåíå ïîêîëіííÿ»). Òàêèì äіòÿì çàáîðîíÿëè ãîâîðèòè ìîâîþ ïðåäêіâ, çóñòðі÷àòèñÿ ç êðîâíèìè áàòüêàìè òà íàâіòü ïèñàòè їì ëèñòè.

Відомий письменник Ернест Гемінґвей

після відвідування Африки: «З нашою появою континенти швидко занепадають». Чи справедливі ці слова для Австралії?

2. ßê ðîçìіùåíî íàñåëåííÿ íà ìàòåðèêó. Àâñòðàëіÿ – íàéìåíø çàñåëåíèé ìàòåðèê. Òóò ïðîæèâàє 25,680 ìëí îñіá (2023 ð.). Íàñåëåííÿ ðîçìіùåíå íà ìàòåðèêó íåðіâíîìіðíî, íà ùî âïëèíóëè ïðèðîäíі óìîâè. Áіëüøà ÷àñòèíà ìåøêàє íà ñõîäі òà íà ïіâäåííîìó ñõîäі Àâñòðàëії. Ó öèõ ðàéîíàõ ãóñòîòà íàñåëåííÿ â 10 ðàçіâ ïåðåâèùóє ñåðåäíþ íà ìàòåðèêó. Ñåðåäíÿ ãóñòîòà íàéíèæ÷à ó ñâіòі – 2,6 îñîáè/êì2. Äóæå ìàëî ëþäåé ïðîæèâàє ó âíóòðіøíіõ і ïіâíі÷íèõ ÷àñòèíàõ Àâñòðàëії.

Êîðіííå íàñåëåííÿ – àâñòðàëіéöі-àáîðèãåíè (3,3 %). Áіëüøіñòü àáîðèãåíіâ ìåøêàє â Íîâîìó Ïіâäåííîìó Óåëüñі òà Êâіíñëåíäі, çíà÷íà ÷àñòèíà ïðîæèâàє â ïðîâіíöіÿõ Çàõіäíà Àâñòðàëіÿ

òà Ïіâíі÷íà òåðèòîðіÿ.

Äî ïðèéøëîãî íàñåëåííÿ Àâñòðàëії íàëåæàòü íàùàäêè єâðîïåéöіâ – àíãëîàâñòðàëіéöі (80 %), ÿêі ðîçìîâëÿþòü àíãëіéñüêîþ ìîâîþ. Êðіì íèõ ìåøêàþòü íіìöі, ãðåêè, іòàëіéöі é óêðàїíöі. Íàéáіëüøå óêðàїíöіâ ïðîæèâàє â øòàòі Âіêòîðіÿ, áàãàòî їõ ó Ñіäíåї, Ìåëüáóðíі, Àäåëàїäі. Âîíè ïðàöþþòü ëіêàðÿìè, іíæåíåðàìè, þðèñòàìè. Äåÿêі óêðàїíöі ñòâîðèëè âëàñíі ïіäïðèєìñòâà, çîêðåìà é ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêі. Àíãëîàâñòðàëіéöі âîëîäіþòü çåìëÿìè, âåëèêèìè òâàðèííèöüêèìè ôåðìàìè, çàâîäàìè òà ôàáðèêàìè. Âîíè æèâóòü ïåðåâàæíî â ìіñòàõ. Ìàéæå 90 % íàñåëåííÿ ìàòåðèêà – ìіñüêі æèòåëі. Îôіöіéíà ìîâà â Àâñòðàëії – àíãëіéñüêà.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíñüêà äіàñïîðà Àâñòðàëії (38 òèñ. îñіá) çáåðіãàє ñâîþ ìîâó, çâè÷àї òà ïîáóò, àëå âñå æ àñèìіëþєòüñÿ ç іíøèìè ïåðåñåëåíöÿìè. Óâàæàєòüñÿ, ùî ïåðøèì óêðàїíöåì, ÿêèé îñåëèâñÿ â Àâñòðàëії, áóâ ìàòðîñ Ôåäіð Çóáåíêî ç Ïîëòàâùèíè. У групі розгляньте карти

ність густоти населення Австралії

чому Австралія – малозаселений материк.

3. ßê æèâå êîðіííå íàñåëåííÿ Àâñòðàëії. Íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî Àâñòðàëіÿ äåìîíñòðóє âèñîêі òåìïè ðîçâèòêó, òóò äîñі ìåøêàþòü ÷èñëåííі ïëåìåíà. Їõíіé ñïîñіá òà ðіâåíü æèòòÿ íåçìіííі ç êàì’ÿíîãî âіêó. Êîðіííå íàñåëåííÿ ìàòåðèêà íå âìіє äîáóâàòè çàëіçî, íå çíàє ïèñåìíîñòі, àáîðèãåíè Àâñòðàëії íå ìàþòü êàëåíäàðÿ. Âîíè íå êîðèñòóþòüñÿ çâè÷íèìè äëÿ ñó÷àñíîї ëþäèíè áëàãàìè.

Äî ïðèõîäó єâðîïåéöіâ ìіñöåâі ìåøêàíöі âåëè êî÷îâèé ñïîñіá æèòòÿ, çàéìàëèñÿ ïîëþâàííÿì і ðèáàëüñòâîì, çáèðàëè òðàâè òà êîðіííÿ. Âîíè íå çíàëè íі çåìëåðîáñòâà, íі òâàðèííèöòâà. Àáîðèãåíè ðîçñåëèëèñÿ íà ïіâäåííîìó ñõîäі òà ñõîäі ìàòåðèêà, äå êëіìàòè÷íі óìîâè áóëè ñïðèÿòëèâèìè. Äåðåâî òà êàìіíü áóëè їõíіìè єäèíèìè ìàòåðіàëàìè äëÿ âèãîòîâëåííÿ ïðîñòèõ çíàðÿäü ïðàöі. Àâñòðàëіéöі – ÷óäîâі ìèñëèâöі. Âîíè âèíàéøëè áóìåðàíã (ìàë. 93).

Ñëîâíè÷îê. Áóìåðàíã – áîéîâà é ìèñëèâñüêà çáðîÿ.

Äèäæåðèäó (ç àíãë. didgeridoo) – ìóçè÷íèé äóõîâèé іíñòðóìåíò àáîðèãåíіâ Àâñòðàëії (ìàë. 94). Îäèí ç íàéñòàðіøèõ äóõîâèõ іíñòðóìåíòіâ ó ñâіòі.

ал 93

М ал. 94. Австралійський абориген із

Äèâîâèæíі ôàêòè. Áóìåðàíã áóëî âèíàéäåíî 8–10 òèñÿ÷ ðîêіâ òîìó. Öå çáðîÿ àáîðèãåíіâ òà, îäíî÷àñíî, îá’єêò êóëüòó. Çà éîãî äîïîìîãîþ êîðіííå íàñåëåííÿ ïîëþє íà êåíãóðó. Çáðîþ âèãîòîâëÿþòü ç êîðåíÿ àêàöії àáî åâêàëіïòà. Êèíóòèé áóìåðàíã äîñÿãàє øâèäêîñòі 100 êì/ãîä.

Àáîðèãåíè Àâñòðàëії òàê і íå âñòèãëè ñòâîðèòè âëàñíó ïèñåìíіñòü, àëå ïåðåäàâàòè іíôîðìàöіþ ãðàôі÷íî âîíè ìîãëè. Ïîøèðåííÿ ìàëè æåñòîâі ìîâè, ùî äîçâîëÿþòü ðîçóìіòè іíôîðìàöіþ, ïåðåäàíó ïðåäñòàâíèêàìè ðіçíèõ ïëåìåí. Àâñòðàëіéöі ìàþòü áàãàòó ôîëüêëîðíó ñêàðáíèöþ ìіôіâ, ëåãåíä, ðèòóàëіâ. Íèíі àáîðèãåíè ïðàöþþòü íàéìàíèìè ðîáіòíèêàìè íà ôåðìàõ, à òàêîæ æèâóòü íà îêîëèöÿõ âåëèêèõ ìіñò. Ñåðåä íèõ áàãàòî õóäîæíèêіâ, ñêóëüïòîðіâ. Ñèìâîëіêó àáîðèãåíіâ âèêîðèñòîâóþòü äåÿêі íàöіîíàëüíі àâіàêîìïàíії. Àáîðèãåíè äîñі çáåðіãàþòü íàïіâêî÷îâèé ñïîñіá æèòòÿ. Ó ïåðіîä äîùіâ âîíè ñïîðóäæóþòü õàòèíè, ó ÿêèõ õîâàþòüñÿ âіä äîùó òà âіòðó.

Перегляньте відео. Дізнайтеся, як аборигени будували своє житло.

Íèíі àáîðèãåíè æèâóòü ó ðåçåðâàöіÿõ і ôîðìàëüíî íå ìîæóòü ïîñêàðæèòèñÿ íà ïîãàíå ñòàâëåííÿ. Їì íàäàєòüñÿ ìåäè÷íà äîïîìîãà, âîíè íàâ÷àþòüñÿ â øêîëàõ, çàéìàþòüñÿ ñïîðòîì. Ïðîòå їõíє æèòòÿ ìàëî íàãàäóє æèòòÿ іíøèõ ãðîìàäÿí äåðæàâè. Ñëîâíè÷îê. Ðåçåðâàöіÿ – òåðèòîðіÿ, âіäâåäåíà äëÿ ïîñåëåííÿ çàëèøêіâ êîðіííîãî íàñåëåííÿ.

Ç 1960-õ ðîêіâ â Àâñòðàëії àêòèâíî äіє ðóõ, ñïðÿìîâàíèé íà áîðîòüáó êîðіííèõ íàðîäіâ çà ðіâíîïðàâíіñòü òà ïðàâî íà åòíі÷íó ñàìîáóòíіñòü.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó 1995 ðîöі áóëî ðîçðîáëåíî ïðàïîð àáîðèãåíіâ Àâñòðàëії, âèçíàíèé äðóãèì

äåðæàâíèì ïðàïîðîì (ìàë. 95). ×îðíà ñìóãà çãîðè ñèìâîëіçóє àâñòðàëіéñüêèõ àáîðèãåíіâ, ÷åðâîíà ñìóãà çíèçó – çåìëþ Àâñòðàëії, æîâòå êîëî –Ñîíöå ÿê ñèìâîë æèòòÿ, âіäðîäæåííÿ, çàõèñòó.

Íà ìàòåðèêó Àâñòðàëіÿ ðîçìіùåíà îäíà

âèñîêîðîçâèíåíà êðàїíà – Àâñòðàëіéñüêèé

Ñîþç іç íèçêîþ ïðèëåãëèõ îñòðîâіâ, íàéáіëüøèé іç ÿêèõ – Òàñìàíіÿ. Ñòîëèöÿ Àâñòðàëії – ì. Êàíáåððà.

4. ßêі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè ìàòåðèêà. Іíòåíñèâíà äіÿëüíіñòü

ëþäèíè çàâäàëà âåëèêîї øêîäè ïðèðîäі ìàòåðèêà. Çíèêëè äåÿêі âèäè êåíãóðó, ñóì÷àñòîãî âîâêà, âîìáàòіâ. Âèðóáàíî âåëèêі ìàñèâè ëіñіâ, і öі ïëîùі âèêîðèñòîâóþòüñÿ ÿê ïàñîâèùà. ×àñòі ïîæåæі çíèùóþòü áàãàòî òðàâ’ÿíîãî ïîêðèâó.

Íà ìàòåðèêó ñòâîðåíî ïîíàä 1000 ïðèðîäîîõîðîííèõ òåðèòîðіé. Â Àâñòðàëії ïîíàä 500 íàöіîíàëüíèõ ïàðêіâ. Âîíè îõîïëþþòü ìàéæå 4 % òåðèòîðії êðàїíè òà ìàþòü ëàíäøàôòè âіä ëіñіâ äî ïóñòåëü òà ìîðñüêèõ ðåãіîíіâ. Ó Íàöіîíàëüíîìó ïàðêó Êîñöþøêî îõîðîíÿþòüñÿ âñі ïðèðîäíі êîìïëåêñè. Ïàðê ÃðåéòÂіêòîðіÿ-Äåçåðò ñòâîðåíèé іç ìåòîþ îõîðîíè ïóñòåëüíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ. Äëÿ îõîðîíè äèâîâèæíîãî ñâіòó êîðàëіâ ñòâîðåíî âñåñâіòíüî âіäîìèé ïіäâîäíèé ïàðê Âåëèêîãî Áàð’єðíîãî ðèôó. Âîíè çàíåñåíі äî ñïèñêó îá’єêòіâ Ñâіòîâîї ïðèðîäíîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ.

Які ще проблеми характерні для австралійського материка?Чому є гострою проблема води? Запропонуйте шляхи розв’язання проблеми прісної води на материку.

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÷îìó íàñåëåííÿ â Àâñòðàëії ðîçìіùåíå íåðіâíîìіðíî.

2. Ïîÿñíіòü, ÷èì ðіçíÿòüñÿ ñôåðè äіÿëüíîñòі òà ñïîñіá æèòòÿ єâðîïåîїäíîãî íàñåëåííÿ òà àáîðèãåíіâ.

3. Íàçâіòü îñíîâíі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè Àâñòðàëії.

4. ×îìó äåðæàâíîþ ìîâîþ â Àâñòðàëії є àíãëіéñüêà?

5. ×è ìîæóòü, íà âàøó äóìêó, âіäáóòèñÿ çìіíè â ñêëàäі íàñåëåííÿ Àâñòðàëії â ìàéáóòíüîìó і ÿêі ñàìå?

6. Ñòâîðіòü ó ãðóïі ôîòîêîëàæ «Ïðèðîäíі îá’єêòè Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ â

1. Àâñòðàëіþ ïåðåòèíàє:

À Ïіâíі÷íèé òðîïіê

Á åêâàòîð

Â Ïіâäåííèé òðîïіê

à íóëüîâèé ìåðèäіàí

Ä 120-é ìåðèäіàí

2. Âіäíîâіòü ðå÷åííÿ: Àâñòðàëіÿ – íàé.., íàé.., íàé.. ìàòåðèê.

3. Âèêîðèñòîâóþ÷è êàðòè àòëàñó, äàéòå îïèñ ãåîãðàôі÷íîãî

ïîëîæåííÿ Âåëèêîãî Áàð’єðíîãî ðèôó.

4. Âèêîðèñòîâóþ÷è êàðòè àòëàñó, íàçâіòü âåëèêі ðі÷êè ìàòåðèêà.

5. Äî áàñåéíó ÿêèõ îêåàíіâ íàëåæàòü ðі÷êè Àâñòðàëії?

6. ßêі ïðèðîäíі çîíè ðîçòàøîâàíі íà ìàòåðèêó?

7. Íàçâіòü õàðàêòåðíèõ ïðåäñòàâíèêіâ òâàðèííîãî òà ðîñëèííîãî ñâіòó ìàòåðèêà.

8. ßêà äåðæàâà ðîçòàøîâàíà íà ìàòåðèêó? ßê íàçèâàєòüñÿ її ñòîëèöÿ? Ùî íàçèâàþòü Îêåàíієþ?

9. Íàçâіòü ðîçòàøîâàíі íà îñòðîâàõ Îêåàíії äåðæàâè òà їõíі ñòîëèöі.

10. ×îìó íà òåðèòîðії Àâñòðàëії áàãàòî ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ ìàþòü àíãëіéñüêі íàçâè?

11. ßêі ðèñè ðåëüєôó Àâñòðàëії ïîÿñíþþòüñÿ îñîáëèâîñòÿìè áóäîâè çåìíîї êîðè?

12. ×îìó Àâñòðàëіÿ áіäíà íà ïîâåðõíåâі âîäè?

13. ßêèì ÷èíîì êіëüêіñòü îïàäіâ âïëèâàє íà ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí Àâñòðàëії?

14. Ó ÷îìó âèðàæàєòüñÿ і ÷èì ïîÿñíþєòüñÿ ñâîєðіäíіñòü îðãàíі÷íîãî ñâіòó ìàòåðèêà?

15. ßê ïîÿñíèòè âåëèêó êіëüêіñòü ñóì÷àñòèõ âèäіâ íà ìàòåðèêó Àâñòðàëіÿ?

16. Ïîÿñíіòü, ÷îìó ìàéæå âñі êóëüòóðíі ðîñëèíè àâñòðàëіéöі âèðîùóþòü íà ñõîäі ìàòåðèêà.

17. Íàçâіòü óíіêàëüíі îñîáëèâîñòі ìàòåðèêà Àâñòðàëіÿ.

18. Îñòðîâè Îêåàíії íåðіäêî íàðîäæóþòüñÿ íà î÷àõ ëþäèíè. ×îìó? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.

19. Áëàêèòíі ãîðè â ïàðêó «Áëó-Ìàóíòіíñ» îòðèìàëè ñâîþ íàçâó ÷åðåç ñèçóâàòèé ñåðïàíîê, ùî ïіäíіìàєòüñÿ â ïîâіòðі. ßê âè äóìàєòå, ÷èì çóìîâëåíå öå ïðèðîäíå ÿâèùå? Ñïðîáóéòå çíàéòè ïîÿñíåííÿ.

20. Ó ÿêèõ ãàëóçÿõ ãîñïîäàðñòâà çàéíÿòå íàñåëåííÿ Àâñòðàëії?

21. ×îìó âåëèêі ìіñòà Àâñòðàëії îäíî÷àñíî є é âåëèêèìè ïîðòàìè?

► Де розташований материк Південна Америка?

► Якими океанами він омивається?

► Що ви уявляєте, коли чуєте «Південна Америка»?

1. Ó ÷îìó îñîáëèâîñòі ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Ìàòåðèê Ïіâäåííà Àìåðèêà – öå ÷åòâåðòèé çà ïëîùåþ ìàòåðèê (ïіñëÿ Єâðàçії, Àôðèêè і Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè). Ìàòåðèê îìèâàþòü âîäè Êàðèáñüêîãî ìîðÿ, Òèõîãî òà Àòëàíòè÷íîãî îêåàíіâ.

Íàéáëèæ÷èì ìàòåðèêîì є Ïіâíі÷íà Àìåðèêà. Ïіâäåííó Àìåðèêó іç íåþ ç’єäíóє Ïàíàìñüêèé ïåðåøèéîê. Ó 1914 ðîöі áóëî ïîáóäîâàíî Ïàíàìñüêèé êàíàë äîâæèíîþ 81 êì, ùî є óìîâíîþ ìåæåþ ìіæ öèìè ìàòåðèêàìè.

Îáðèñè Ïіâäåííîї Àìåðèêè (ÿê і âñіõ іíøèõ êîëèøíіõ ÷àñòèí Ãîíäâàíè) äîñèòü ïðîñòі: áåç ãëèáîêèõ âíóòðіøíüîìàòåðèêîâèõ çàòîê òà çíà÷íèõ ïіâîñòðîâіâ. Çà ñâîєþ ôîðìîþ Ïіâäåííà Àìåðè-

êà íàãàäóє òðèêóòíèê, ùî çâóæóєòüñÿ â ïіâäåííîìó íàïðÿìêó.

За малюнком 96 назвіть крайні точки материка.

Ìàòåðèê ìàє çíà÷íó ïðîòÿæíіñòü іç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü. Íàéáіëüøîї øèðèíè äîñÿãàє ïî ïàðàëåëі 5 ïä. ø. Ó ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі éîãî ïåðåòèíàє åêâàòîð, òîìó íà çíà÷íіé éîãî òåðèòîðії âèïàäàє áàãàòî îïàäіâ. Áåðåãîâà ëіíіÿ ìàòåðèêà ñëàáî ðîç÷ëåíîâàíà. Îêåàíè âïëèâàþòü íà êëіìàò ìàòåðèêà, ïåðåâàæíî íà ïðèáåðåæíі ðàéîíè. Íà ñõîäі âçäîâæ ìàòåðèêà çîñåðåäæåíі äâі òåïëі òå÷ії: Ãâіàíñüêà òà Áðàçèëüñüêà, à íà çàõîäі – õîëîäíà Ïåðóàíñüêà òå÷іÿ. Ïîáëèçó ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíî ìàëî îñòðîâіâ. ×àñòêà îñòðîâіâ ñêëàäàє âñüîãî ëèøå 1 % âіä çàãàëüíîї ïëîùі ìàòåðèêà. Íàéáіëüøèé àðõіïåëàã – Âîãíÿíà Çåìëÿ – ðîçòàøîâàíèé ìіæ Àòëàíòè÷íèì і Òèõèì îêåàíàìè íà êðàéíüîìó ïіâäíі ìàòåðèêà. Äî éîãî ñêëàäó âõîäèòü áëèçüêî 40 òèñÿ÷ îñòðîâіâ. Òàêîæ íà ïіâäíі є Ôîëêëåíäñüêі (Ìàëüâіíñüêі) îñòðîâè.

За фізичною картою Південної Америки з’ясуйте,

ний материк щодо екватора і нульового меридіана.

Наведіть три приклади географічних об’єктів Південної Америки,

якими пов’язане ваше сприйняття географічного положення материка.

Íà ñõîäі òðàïëÿþòüñÿ íåâåëèêі ïіâîñòðîâè é çàòîêè. Ó ãëèá ìàòåðèêà âäàєòüñÿ çàòîêà Ëà-Ïëàòà. Âîíà çëèâàєòüñÿ ç øèðîêèì ãèðëîì ðі÷êè Ïàðàíè. Âåëèêèé àðõіïåëàã Âîãíÿíà Çåìëÿ ðîçòàøîâàíèé íà ïіâäíі òà âіäîêðåìëåíèé âіä ìàòåðèêà Ìàãåëëàíîâîþ ïðîòîêîþ. Ïіâíі÷íіøå ðîçêèíóëèñÿ Ôîëêëåíäñüêі îñòðîâè. Êàðèáñüêå ìîðå îìèâàє ïіâíі÷íі áåðåãè ìàòåðèêà. Êðàéíÿ îñòðіâíà òî÷êà Ïіâäåííîї Àìåðèêè – ìèñ Ãîðí – ðîçòàøîâàíà íà áåðåçі ïðîòîêè Äðåéêà, ÿêà âіäîêðåìëþє ìàòåðèê âіä Àíòàðêòèäè, íà îñòðîâі Ãîðí, ùî ðîçìіùåíèé ó ïіâäåííіé ÷àñòèíі àðõіïåëàãó Âîãíÿíà Çåìëÿ. Ïàíàìñüêèé ïåðåøèéîê ç’єäíóє Ïіâäåííó Àìåðèêó ç Ïіâíі÷íîþ.

1. Çà ôіçè÷íîþ êàðòîþ Ïіâäåííîї Àìåðèêè âèçíà÷òå ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè êðàéíіõ òî÷îê ìàòåðèêà. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ.

Крайня точка

Географічна широта, φ

довгота, λ

2. Âèçíà÷òå ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà â ãðàäóñàõ òà êіëîìåòðàõ, âèêîðèñòîâóþ÷è ãðàäóñíó ñіòêó: à) ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ïî ìåðèäіàíó 50î çõ. ä.; á) іç çàõîäó íà ñõіä ïî ïàðàëåëі 10î ïä. ø.

3. Îá÷èñëіòü ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà â êіëîìåòðàõ: à) ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü – ìіæ ì. Ãàëüїíàñ òà ì. Ôðîóåðä; á) іç çàõîäó íà ñõіä – ìіæ ì. Êàáó-Áðàíêó òà ì. Ïàðіíüÿñ.

Ñêîðèñòàéòåñÿ ìàñøòàáîì êàðòè.

4. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі, êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì:

 ìèñè: Ãàëüїíàñ, Ôðîóåðä, Êàáó-Áðàíêó, Ïàðіíüÿñ, Ãîðí;

 ìîðå Êàðèáñüêå;

 çàòîêó Ëà-Ïëàòà;

 ïðîòîêè: Ìàãåëëàíîâà, Äðåéêà;

 îñòðîâè: Âîãíÿíà Çåìëÿ, Ôîëêëåíäñüêі (Ìàëüâіíñüêі);

 òå÷ії: Ãâіàíñüêà, Áðàçèëüñüêà, Ïåðóàíñüêà.

Здійсніть уявну подорож уздовж

картою Південної Америки. Складіть

про її характер. Дослідіть, що спільного

й Африки:

щодо екватора;

щодо нульового меридіана;

припущення: природні

щодо океанів.

материків більш різноманітні.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíöі çðîáèëè âàãîìèé âíåñîê ó ðîçâèòîê çåìëåðîáñòâà òà êóëüòóðè âåäåííÿ ñіëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà â Áðàçèëії òà Àðãåíòèíі. Âîíè àêòèâíî îñâîþâàëè ìіñöåâі öіëèííі çåìëі. Ó êðàїíàõ Ïіâäåííîї Àìåðèêè óêðàїíöі ñòâîðèëè áàãàòî ãðîìàä.

2. ßê âіäáóâàëîñÿ âіäêðèòòÿ òà äîñëіäæåííÿ ìàòåðèêà. Ó 1492 ð. åêñïåäèöіÿ Õðèñòîôîðà Êîëóìáà âèñàäèëàñÿ íà çåìëÿõ, ÿêі ïіç-

íіøå áóëî íàçâàíî Âåëèêèìè Àíòèëüñüêèìè òà Áàãàìñüêèìè îñòðîâàìè. Ìîðåïëàâåöü áóâ ïåðåêîíàíèé, ùî äіñòàâñÿ çàõіäíèì øëÿõîì äî Іíäії. Ïіä ÷àñ ïåðøîãî é äðóãîãî ïëàâàííÿ Êîëóìá ïîáóâàâ ëèøå íà îñòðîâàõ Êàðèáñüêîãî ìîðÿ é òіëüêè ïіä ÷àñ òðåòüîãî, ó 1498 ð., âèñàäèâñÿ íà áåðåã Ïіâäåííîї Àìåðèêè íàâïðîòè îñòðîâà Òðèíіäàä. Íà ïî÷àòêó ÕVІ ñò. â åêñïåäèöії âçÿâ

ó÷àñòü іòàëієöü Àìåðіãî Âåñïó÷÷і. Âіí îïèñàâ âіäêðèòі çåìëі, ÿêі

çíà÷íî âіäðіçíÿëèñÿ âіä Єâðîïè ïðèðîäîþ, íàðîäàìè é êóëüòóðîþ, і äіéøîâ âèñíîâêó, ùî Êîëóìá äîñÿãíóâ íå Іíäії, à íåâіäîìîãî âåëèêîãî íîâîãî ñóõîäîëó. Íà êàðòàõ öåé ñóõîäіë ñòàëè

íàçèâàòè Çåìëåþ Àìåðіãî – Àìåðèêîþ.

Перейшовши за QR-кодом, прочитайте інформацію про відкриття та дослідження Південної Америки.

Створіть презентацію (повідомлення) «Дослідження Південної Америки» за алгоритмом.

1. Дослідники, мандрівники (регіони, країни)

2. Дата.

3. Вклад у дослідження материка.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ãåîãðàôі÷íà íàçâà «Àìåðèêà» – öå îäíà ç íàéâіäîìіøèõ ïîìèëêîâèõ íàçâ, òîìó ùî âіäêðèâ öі òåðèòîðії Õðèñòîôîð Êîëóìá, à íàçâó âîíè îòðèìàëè íà ÷åñòü іíøîãî ìàíäðіâíèêà – Àìåðіãî Âåñïó÷÷і. Іì’ÿ æ Êîëóìáà íîñèòü îäíà ç êðàїí Ïіâäåííîї Àìåðèêè.

Перевіряємо себе

1. Ñõàðàêòåðèçóéòå îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè.

2. Ó ÷îìó îñîáëèâîñòі áåðåãîâîї ëіíії Ïіâäåííîї Àìåðèêè?

3. Âèêîðèñòîâóþ÷è êàðòè àòëàñó, âèçíà÷òå, çàâäÿêè ÿêèì ïîïóòíèì âіòðàì і òå÷іÿì âіòðèëüíі ñóäíà åïîõè Âåëèêèõ ãåîãðàôі÷íèõ âіäêðèòòіâ ïåðåòèíàëè Àòëàíòèêó â ïîøóêàõ íîâèõ çåìåëü.

4. Çà ìàëþíêîì 96 äîáåðіòü íàçâè ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè, ùî ïîâ’ÿçàíі ç іñòîðієþ âіäêðèòòÿ і äîñëіäæåííÿ ìàòåðèêà.

5. Äîñëіäіòü, ùî ñïіëüíîãî é âіäìіííîãî â ãåîãðàôі÷íîìó ïîëîæåííі Ïіâäåííîї Àìåðèêè é Àôðèêè. Ïðèðîäà ÿêîãî ç öèõ ìàòåðèêіâ ïîâèííà áóòè áіëüø ðіçíîìàíіòíîþ?

6. Íàçâіòü іìåíà âіäîìèõ ó÷åíèõ, ÿêі äîñëіäæóâàëè ïðèðîäó Ïіâäåííîї Àìåðèêè.

7. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. ßêі òðóäíîùі âè âіä÷óëè? Ùî âäàëîñÿ âèêîíàòè ñàìîñòіéíî? ßêі ôîðìè ðîáîòè âàì íàéáіëüøå ñïîäîáàëèñÿ?

материка?

1. ßêîþ є òåêòîíі÷íà áóäîâà ìàòåðèêà. Ñó÷àñíà Ïіâäåííà Àìåðèêà ðîçìіùåíà íà ñòіéêіé Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêіé ïëàòôîðìі. Íà ìàòåðèêó âèîêðåìëþþòü äâі îñíîâíі òåêòîíі÷íі ñòðóêòóðè: Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêà ïëàòôîðìà òà ñêëàä÷àñòèé ïîÿñ Àíä. Знайдіть

Ïëàòôîðìíèé ñõіä. Ó äåÿêèõ

і÷íèé ôóíäàìåíò ïëàòôîðìè âèõîäèòü íà ïîâåðõíþ, óòâîðþþ÷è ùèòè. Íàéáіëüøèé íà ñõîäі – Áðàçèëüñüêèé ùèò, íà ïіâíі÷íîìó ñõîäі –Ãâіàíñüêèé ùèò. Іíøà ÷àñòèíà ïëàòôîðìè ìàє ïîòóæíèé ÷îõîë

îñàäîâèõ ïîðіä, ïіä ÿêèé ãëèáîêî çàíóðþєòüñÿ ôóíäàìåíò.

Çà îñòàííі ñîòíі ìіëüéîíіâ ðîêіâ ïëàòôîðìà ïіäíіìàëàñÿ é îïóñêàëàñÿ, ïîñòіéíî ðóõàþ÷èñü íà çàõіä. Óíàñëіäîê ïіäíÿòòÿ ïëàòôîðìà ïðîãèíàëàñÿ, ñòâîðþþ÷è ïîòóæíі òîâùі îñàäîâèõ ïîðіä. Ïіäíÿòі ÷àñòèíè ñòàëè ôóíäàìåíòîì ãіðñüêèõ õðåáòіâ Àíä, ùî âóçüêîþ ñìóãîþ ïðîñòÿãëèñÿ âçäîâæ çàõіäíîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà.

Знайдіть Анди на карті.

Ïіâäåííó ÷àñòèíó ìàòåðèêà çàéìàє ìîëîäà ïëàòôîðìà, ôóíäàìåíò ÿêîї ñôîðìóâàâñÿ 300 ìëí ðîêіâ òîìó é ïåðåêðèòèé çíà÷íèì ïîòóæíèì îñàäîâèì ÷îõëîì. Ñêëàä÷àñòі îáëàñòі. Ìàéæå 65 ìëí ðîêіâ òîìó Ïіâäåííîàìåðèêàíñüêà ëіòîñôåðíà ïëèòà çіòêíóëàñÿ ç òèõîîêåàíñüêèìè îêåàíі÷íèìè ïëèòàìè, ùî ñïðè÷èíèëî óòâîðåííÿ íà çàõîäі ìàòåðèêà ìîëîäîãî ïîÿñó ñêëàä÷àñòîñòі Àíä. Ïðîöåñ çіòêíåííÿ òðèâàє é ó íàø ÷àñ, òîìó äëÿ Àíä õàðàêòåðíі ÷àñòі âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ і ðóéíіâíі çåìëåòðóñè. Знайдіть

2. Ç ÷èì ïîâ’ÿçàíà ðіçíîìàíіòíіñòü êîðèñíèõ êîïàëèí. Ïіâäåííà Àìåðèêà áàãàòà íà ðіçíîìàíіòíі êîðèñíі êîïàëèíè. Їõíє ïîõîäæåííÿ òà ðîçìіùåííÿ ïîâ’ÿçàíå ç ãåîëîãі÷íîþ áóäîâîþ ìàòåðèêà, òåêòîíі÷íèìè ñòðóêòóðàìè, äіÿëüíіñòþ âíóòðіøíіõ і çîâíіøíіõ ñèë Çåìëі.  Àíäàõ ðîçòàøîâàíі ðîäîâèùà ìіäíèõ, îëîâ’ÿíèõ, ñâèíöåâèõ і öèíêîâèõ ðóä. Òóò є çîëîòî, ïëàòèíà é ñðіáëî.

Доберіть інформацію, де людина може використовувати метали, вироблені із цих руд.

Äіÿëüíіñòü âóëêàíіâ â Àíäàõ áóëà ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ ïîêëàäіâ ñіðêè, ïåðåâàæíî íà òåðèòîðії ×èëі, à â Êîëóìáії – ðîäîâèù ñìàðàãäіâ, âіäîìèõ ó âñüîìó ñâіòі. Íà óçáåðåææі Òèõîãî îêåàíó, ó ïóñòåëі Àòàêàìà, ó ìіñöÿõ «ïòàøèíèõ áàçàðіâ», óòâîðèëèñÿ âåëèêі ïîêëàäè ñåëіòðè, ÿêó âèêîðèñòîâóþòü ÿê öіííå îðãàíі÷íå äîáðèâî. Íà Áðàçèëüñüêîìó òà Ãâіàíñüêîìó ïëîñêîãіð’ÿõ çíàéäåíî âåëèêі çàïàñè çàëіçíèõ ðóä, âèÿâëåíî çíà÷íі ïîêëàäè ìàðãàíöåâèõ і íіêåëåâèõ ðóä, áîêñèòіâ. Ó çàïàäèíàõ і ïðîãèíàõ ïëàòôîðìè, ÿêі ïîêðèòі ÷îõëîì îñàäîâèõ ïîðіä, ðîçìіùóþòüñÿ ðîäîâèùà íàôòè é ïðèðîäíîãî ãàçó. Îñíîâíі їõíі çàïàñè ìіñòÿòüñÿ íà ïіâíî÷і òà â öåíòðàëüíіé ÷àñòè-

íі ìàòåðèêà.

3. ßêі îñîáëèâîñòі ìàє ðåëüєô ìàòåðèêà. Ç òåêòîíі÷íîþ áóäîâîþ Ïіâäåííîї Àìåðèêè ïîâ’ÿçàíèé її ðåëüєô. Àíàëіçóþ÷è ôіçè÷íó êàðòó ìàòåðèêà, ìîæíà âèîêðåìèòè òðè îñíîâíі ôîðìè ðåëüєôó: íèçîâèííó – ó öåíòðі, ïëîñêîãіðíó – íà ñõîäі, âèñîêîãіðíó –íà çàõîäі.

Доберіть приклади низовинних, плоскогірних, високогірних форм рельєфу на фізичній карті Південної Америки. Покажіть їх на карті навчального атласу.

Ó çíèæåííÿõ ôóíäàìåíòó ïëàòôîðìè, ïåðåêðèòîãî øàðîì îñàäîâèõ ïîðіä òîâùèíîþ êіëüêà êіëîìåòðіâ, ðîçìіùåíі âåëèêі íèçîâèíè (Àìàçîíñüêà, Îðіíîêñüêà, Ëà-Ïëàòñüêà). Àìàçîíñüêà íèçîâèíà (ìàë. 97) – íàéáіëüøà çà ïëîùåþ ðіâíèíà ñâіòó (áëèçüêî 5 ìëí êì2).

Поміркуйте, чому поверхню Ла-Платської та Орінокської

Øèðîêі ðі÷êîâі äîëèíè ìàëî ïîðóøóþòü íèçîâèííèé ðåëüєô. Íà ùèòàõ óòâîðèëèñÿ ïëîñêîãіð’ÿ (Áðàçèëüñüêå òà Ãâіàíñüêå). Òóò áàãàòî ðîçëîìіâ. Íàéâèùà ÷àñòèíà Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ (2891 ì) ðîçòàøîâàíà íà ïіâäåííîìó ñõîäі, áіëÿ óçáåðåææÿ îêå-

àíó. Íåïðèñòóïíі ìіñöÿ Ãâіàíñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ ç ãóñòèìè ëіñàìè ïîðîäèëè ëåãåíäè ïðî «çàãóáëåíі ñâіòè», äå çáåðåãëèñÿ іñòîòè, ÿêі âèìåðëè íà ïëàíåòі ìіëüéîíè ðîêіâ òîìó, – âåëåòåíñüêі êîìàõè òà ðåïòèëії. М ал. 97. Амазонс ька низовина Ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі ïëîñêîãіð’ÿ ïіäíіìàєòüñÿ äî 2810 ì. Íà íüîìó ðîçòàøîâàíèé íàéâèùèé ó ñâіòі âîäîñïàä Àíõåëü (1054 ì).

Êðàéíіé ïіâäåíü ìàòåðèêà â ìåæàõ ìîëîäîї ïëàòôîðìè çàéìàє ïëàòî Ïàòàãîíіÿ, ÿêå íà çàõîäі ïðèëÿãàє äî ãіð. Óçäîâæ çàõіäíîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà íà 9000 êì òÿãíåòüñÿ íàéäîâøà ãіðñüêà ñèñòåìà ñâіòó – Àíäè, ùî â ïåðåêëàäі ç ìîâè іíêіâ îçíà÷àє «ìіäíі ãîðè». Âîíè ñêëàäàþòüñÿ ç êіëüêîõ ïàðàëåëüíèõ õðåáòіâ, ìіæ ÿêèìè ðîçòàøîâàíі ïëîñêîãіð’ÿ òà çàïàäèíè. Öå ìîëîäі ãîðè, îäíі ç íàéâèùèõ ó ñâіòі. Áàãàòî âåðøèí ïåðåâèùóþòü 6000 ì.  Àíäàõ ðîçòàøîâàíà íàéâèùà òî÷êà âñієї Çàõіäíîї ïіâêóëі – ãîðà Àêîíêàãóà (6960 ì).

Розгляньте профіль рельєфу материка, що проведений вздовж 32 пд. ш. (мал. 98), та малюнок «Будова земної кори і рельєфу материка вздовж 20 пд. ш.» (мал. 99). Зробіть висновок: що спільного і чим різняться ці профілі.

Âåðøèíó ãîðè Àêîíêàãóà âêðèâàþòü ëüîäîâèêè. Ãîðè ïðîäîâæóþòü ôîðìóâàòèñÿ, ïðî ùî ñâіä÷àòü ÷àñòі çåìëåòðóñè. Òóò áàãàòî äіþ÷èõ і çãàñëèõ âóëêàíіâ. Ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ðîçìіùåíі òðè íàéâèùі äіþ÷і âóëêàíè ñâіòó. Âóëêàí Ëüþëüÿéëüÿêî (6723 ì) ðîçòàøîâàíèé íà êîðäîíі ×èëі é Àðãåíòèíè. Âóëêàí Ñàí-Ïåäðî (6159 ì) – äðóãèé çà âèñîòîþ äіþ÷èé âóëêàí ñâіòó, âóëêàí Êîòîïàõі (5897 ì) – òðåòіé ñåðåä íàéâèùèõ âóëêàíіâ ñâіòó. Âіí ðîçòàøîâàíèé â Àíäàõ Åêâàäîðó. Ç êðàòåðà âóëêàíà ïåðіîäè÷íî âèðèâàєòüñÿ ñòîâï ïàðè іç ñèëüíèì çàïàõîì ñіðêè, ùî âèáëèñêóє íà ñîíöі. Éîãî íàçâà îçíà÷àє «ãîðà, ùî äèìèòü». Îñòàííє âèâåðæåííÿ Êîòîïàõі âіäáóëîñÿ 1976 ð.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ïіâäåííà Àìåðèêà ïîñіäàє ïåðøå ìіñöå ñåðåä ìàòåðèêіâ çà çàïàñàìè ãðàôіòó, ìіäíèõ і çàëіçíèõ ðóä, äðóãå – çà çàïàñàìè ðóä òèòàíó òà ìîëіáäåíó, òðåòє – çà ïîêëàäàìè ìàðãàíöþ, çîëîòà, ôîñôîðèòіâ.

Розгляньте

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ó áіëüøîñòі êðàїí Ïіâäåííîї Àìåðèêè áåçâіçîâèé â’їçä äëÿ óêðàїíöіâ àáî áåçêîøòîâíà âіçà.

Перевіряємо себе

1. Âèçíà÷òå, â ìåæàõ ÿêèõ ãåîãðàôі÷íèõ øèðîò ðîçòàøîâàíå Áðàçèëüñüêå ïëîñêîãіð’ÿ. Âèêîðèñòàéòå ãðàäóñíó ñіòêó êàðòè.

2. Ïіäãîòóéòå ïîâіäîìëåííÿ «Âïëèâ åíäîãåííèõ òà åêçîãåííèõ ôàêòîðіâ íà ðåëüєô Ïіâäåííîї Àìåðèêè».

3. Ïіäãîòóéòå ïðåçåíòàöіþ íà òåìó «Ïîäîðîæ ðіâíèíàìè Ïіâäåííîї Àìåðèêè».

4. Ïіäïèøіòü íà êîíòóðíіé êàðòі âåëèêі ðіâíèíè ìàòåðèêà.

5. Óÿâіòü, ùî âè ïðàöþєòå ãåîëîãîì ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі. Ðîçêàæіòü, ó ÿêèõ ðàéîíàõ ìàòåðèêà âè á ïî÷àëè ïîøóê íîâèõ ðîäîâèù íàôòè òà ãàçó.

6. Íàçâіòü òðè ðå÷і, ÿêі âèâ÷èëè íà óðîöі, äâі ðå÷і, ÿêі âàñ çàöіêàâèëè, і îäíó, ùîäî ÿêîї ó âàñ âèíèêëî çàïèòàííÿ.

Клуб

êè é Àâñòðàëії. Ïðîòå, íà âіäìіíó âіä Àôðèêè, Ïіâäåííà Àìåðèêà ìåíø ñïåêîòíà é ñóõà, òàì ìàëî ïóñòåëü. Öå çóìîâëåíî îñîáëèâèì ãåîãðàôі÷íèì ïîëîæåííÿì і ñâîєðіäíîþ êîíôіãóðàöієþ ìàòåðèêà. Åêâàòîð ïåðåòèíàє Ïіâäåííó Àìåðèêó â ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі. Іç çàõîäó òà ñõîäó ìàòåðèê îìèâàєòüñÿ îêåàíîì, ïîáëèçó éîãî ñõіäíèõ áåðåãіâ ïðîõîäÿòü òåïëі òå÷ії, à áіëÿ çàõіäíèõ òà ïіâäåííèõ – õîëîäíі.

Знайдіть течії на карті (мал. 102). Пригадайте, як впливають на кліматичні умови (температуру повітря та кількість опадів) холодні й теплі течії. Вкажіть регіони на материку, де можуть утворитися пустелі.

М ал. 102. Океанічні течії біля Південної Америки

Ïіâäåííà Àìåðèêà – íàéâîëîãіøèé ìàòåðèê íà Çåìëі. Âåëèêà êіëüêіñòü îïàäіâ âèïàäàє íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà, ó áàñåéíі ðі÷êè Àìàçîíêè. Íà êëіìàò ìàòåðèêà ìàє âåëèêèé âïëèâ éîãî ñâîєðіäíèé ðåëüєô. Ñóöіëüíà ñòіíà Àíä íà

çàõîäі ïîâíіñòþ ïåðåêðèâàє ðóõ

òèõîîêåàíñüêîãî ïîâіòðÿ â ãëèá

ìàòåðèêà. Ç ïіâíî÷і òà ñõîäó ìàòå-

ðèê âіäêðèòèé äëÿ ïðîíèêíåííÿ

ïîñòіéíèõ âіòðіâ. Âîíè ïðèíîñÿòü

òåïëå é âîëîãå ïîâіòðÿ.

Ìіæ òðîïіêàìè òåìïåðàòóðà

êîëèâàєòüñÿ âіä +20 äî +25 Ñ.

Êіëüêіñòü îïàäіâ òóò ïåðåâèùóє

3000 ìì íà ðіê. Òåïëі Ãâіàíñüêà òà Áðàçèëüñüêà òå÷ії ñïðèÿþòü

íàñè÷åííþ ïîâіòðÿ âîëîãîþ.

Óçäîâæ çàõіäíîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà ïðîõîäèòü ïîòóæíà õîëîäíà Ïåðóàíñüêà òå÷іÿ, ÿêà äóæå îõîëîäæóє ïîâіòðÿ ïðèáåðåæíèõ òåðèòîðіé і íå ñïðèÿє óòâîðåííþ îïàäіâ. Òîìó òóò ðîçòàøîâàíà ïóñòåëÿ Àòàêàìà, äå îïàäè âèïàäàþòü äóæå ðіäêî.

Ïіâäåííà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ðîçìіùåíà â ïîìіðíèõ øèðîòàõ. Çàõіäíі âіòðè ïðèíîñÿòü áàãàòî âîëîãè òіëüêè íà Òèõîîêåàíñüêå óçáåðåææÿ.

Îñíîâíîþ æ ïðè÷èíîþ çíà÷íîї êіëüêîñòі îïàäіâ íà ìàòåðèêó є ïàñàòíà öèðêóëÿöіÿ: âïëèâ ïіâäåííî-ñõіäíèõ òà ïіâíі÷íî-ñõіäíèõ ïàñàòіâ, ÿêі äìóòü ç Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó.

2. ßêі êëіìàòè÷íі ïîÿñè òà òèïè êëіìàòó є â Ïіâäåííіé Àìåðèöі. Ìàòåðèê ðîçòàøîâàíèé ó êіëüêîõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ: åêâàòîðіàëüíîìó, äâîõ ñóáåêâàòîðіàëüíèõ, òðîïі÷íîìó, ñóáòðî-

ïі÷íîìó і ïîìіðíîìó. Âîíè ïîñëіäîâíî çìіíþþòüñÿ íà ïіâäåíü і

íà ïіâíі÷ âіä åêâàòîðà.

Åêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ çàéìàє åêâàòîðіàëüíó

÷àñòèíó ìàòåðèêà, áàñåéí ðі÷êè Àìàçîíêè. Îñîáëèâіñòü êëіìàòó öієї òåðèòîðії âèçíà÷àєòüñÿ âåëèêîþ òà ðіâíîìіðíîþ çâîëîæåíіñòþ âïðîäîâæ ðîêó.

Ïîâіòðÿíі ìàñè, ùî ôîðìóþòüñÿ íàä Àòëàíòè÷íèì îêåàíîì, ïðèíîñÿòü ñþäè âåëèêó êіëüêіñòü îïàäіâ. Ïðîòÿãîì ðîêó ñïîñòåðіãàєòüñÿ âèñîêà òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ìіñöåâіñòü Áàÿ-Ôåëіêñ ó ×èëі ââàæàєòüñÿ îäíієþ ç íàéáіëüø äîùîâèõ íà Çåìëі. Âïðîäîâæ ðîêó òóò áóëî çàðåєñòðîâàíî 325 äîùîâèõ äíіâ. À ìіñòà Àðèêà òà Іêіêå (×èëі) є íàéïîñóøëèâіøèìè ìіñöÿìè ñâіòó. Ñåðåäíÿ ðі÷íà êіëüêіñòü îïàäіâ ñòàíîâèòü 0,8 ìì, à â Іêіêå äîùіâ íå áóâàє ðîêàìè.

Ñóáåêâàòîðіàëüíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ îõîïëþє Îðіíîêñüêó íèçîâèíó òà Ãâіàíñüêå ïëîñêîãіð’ÿ, ñõіäíó é ïіâäåííó ÷àñòèíè Àìàçîíñüêîї íèçîâèíè, ïіâíі÷íó òà öåíòðàëüíó ÷àñòèíè Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ. Òóò ñïåêîòíå, âîëîãå ëіòî é ñóõà, іíîäі äóæå ñïåêîòíà çèìà. Áàãàòî îïàäіâ âèïàäàє íà ñõіäíèõ ñõèëàõ ïëîñêîãіð’їâ. (Ïîÿñíіòü ÷îìó.)

Òðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ îõîïëþє ïіâäåííî-ñõіäíó ÷àñòèíó Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ, ïіâíі÷íó ÷àñòèíó Ëà-Ïëàòñüêîї íèçîâèíè, ñåðåäíþ íàéøèðøó ÷àñòèíó Àíä і óçáåðåææÿ Òèõîãî îêåàíó äî 30 ïä. ø.

Òðîïі÷íèé êëіìàò ìàє ïîìіòíó ðіçíèöþ çèìîâèõ і ëіòíіõ òåìïåðàòóð. Äîùі âèïàäàþòü ïåðåâàæíî âëіòêó. Íà ñõîäі Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ êëіìàò òðîïі÷íèé âîëîãèé, ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ і íà çàõіäíîìó óçáåðåææі ìàòåðèêà – òðîïі÷íèé ïóñòåëüíèé.

Ñóáòðîïі÷íèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ ïðîñòÿãíóâñÿ ìіæ ïàðàëåëÿìè 30 і 40 ïä. ø. Íà áіëüøіé éîãî ÷àñòèíі ñïîñòåðіãàєòüñÿ òåïëà çèìà òà ñïåêîòíå ëіòî. Òóò âèïàäàє äîñòàòíüî îïàäіâ (âіä 500 äî 2000 ìì). Áіëÿ ñõіäíèõ ñõèëіâ Àíä êëіìàò ñóõèé.

Ñåðåäçåìíîìîðñüêèé êëіìàò ïåðåâàæàє íà Òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі. Òóò ëіòî ñóõå é ñïåêîòíå, à çèìà òåïëà é âîëîãà.

Ïîìіðíèé êëіìàòè÷íèé ïîÿñ ïðîñòÿãàєòüñÿ ïіâäåííіøå 40 ïä. ø. Íà çàõіäíі ñõèëè Àíä âіòðè ç Òèõîãî îêåàíó âïðîäîâæ ðîêó ïðèíîñÿòü âîëîãå ìîðñüêå ïîâіòðÿ. Îïàäè âèïàäàþòü ïîñòіéíî (äî 3000 ìì íà ðіê). Öå ïîìіðíèé ìîðñüêèé êëіìàò. Òåìïåðà-

òóðà âïðîäîâæ ðîêó ìàéæå íå çìіíþєòüñÿ. Óëіòêó âîíà ñÿãàє +2 Ñ, óçèìêó – áëèçüêî 0 Ñ. Íà ñõîäі ïàíóє ïîìіðíî êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò. Äëÿ íüîãî õàðàêòåðíі ðіçêі êîëèâàííÿ òåìïåðàòóð. Óçèìêó áóâàþòü ìîðîçè íàâіòü äî –30 Ñ. Îïàäіâ çíà÷íî ìåíøå – 250–300 ìì.

Проаналізуйте кліматограми (мал. 103)

Визначте, які типи клімату характеризують ці кліматограми

Який кліматичний пояс охоплює

територію материка?

Óçäîâæ òèõîîêåàíñüêîãî óçáåðåææÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè ç ïіâäíÿ íà ïіâíі÷ íåñå àíòàðêòè÷íі âîäè õîëîäíà Ïåðóàíñüêà òå÷іÿ, ÿêà ìàє çíà÷íèé âïëèâ íà êëіìàò öієї òåðèòîðії. Íàâіòü íà åêâàòîðі òåìïåðàòóðà âîäè ñòàíîâèòü ëèøå âіä +15 äî +19 Ñ. ×åðåç êîæíі 12–15 ðîêіâ óçäîâæ ïіâíі÷íî-çàõіäíèõ áåðåãіâ ìàòåðèêà ïðîõîäèòü òåïëà òå÷іÿ Åëü-Íіíüéî. Âîíà ïðèíîñèòü òåïëі âîäè (äî +29 Ñ). Çà 3–4 ìіñÿöі áіëÿ áåðåãіâ ìàòåðèêà òå÷іÿ âèêëèêàє êàòàñòðîôі÷íі ÿâèùà – çëèâîâі äîùі, ïàâîäêè, çñóâè, ñåëі òîùî. Її âïëèâ ñïðè÷èíÿє êëіìàòè÷íі çìіíè íå òіëüêè íà ìàòåðèêó, à é â іíøèõ ðàéîíàõ çåìíîї êóëі.  Àíäàõ çìіíà êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ çàëåæèòü ÿê âіä ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè, òàê і âіä âèñîòè íàä ðіâíåì ìîðÿ. Áіëÿ ñõіäíîãî ïіä-

íіææÿ Àíä, íà åêâàòîðі, êëіìàò âіäïîâіäàє êëіìàòó åêâàòîðіàëüíîãî ïîÿñó, ïðîòå âåðøèíà âóëêàíà Êîòîïàõі âêðèòà áàãàòîðі÷íèìè ñíіãàìè òà ëüîäîâèêàìè.

Äëÿ ãіðñüêîї ñèñòåìè Àíä õàðàêòåðíèé âèñîêîãіðíèé òèï êëіìàòó. Ãіðñüêі õðåáòè íå ïðîïóñêàþòü âîëîãå ïîâіòðÿ ç îêåàíó ó âíóòðіøíі îáëàñòі Àíä. Òîìó êëіìàò òóò äóæå ñóõèé.

Ç âèñîòîþ òåìïåðàòóðà â ãîðàõ çíèæóєòüñÿ, à íà âåðøèíàõ

ëåæèòü ñíіã (íàâіòü íà åêâàòîðі).

Розгляньте малюнок 104. Використавши

себе

1. ×îìó Ïіâäåííó Àìåðèêó íàçèâàþòü íàéâîëîãіøèì ìàòåðèêîì?

2. Ïîÿñíіòü, ÷îìó ïіâíі÷íі ðàéîíè ìàòåðèêà çíà÷íî òåïëіøі, íіæ ïіâäåííі.

3. Ó çàõіäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà, ìіæ 20 і 27 ïä. ø., íà óçáåðåææі îêåàíó ìàéæå íà 1000 êì ïðîñòÿãëàñÿ ïóñòåëÿ. ßê íàçèâàєòüñÿ öÿ ïóñòåëÿ? ×è ìîæå ïóñòåëÿ óòâîðèòèñÿ íà óçáåðåææі âåëèêîãî âîäíîãî îá’єêòà? Îáґðóíòóéòå ñâîþ âіäïîâіäü.

4. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ «Õàðàêòåðèñòèêà êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè».

5. Óçàãàëüíіòü ðîëü ðåëüєôó òà ìîðñüêèõ òå÷іé ó ôîðìóâàííі êëіìàòó Ïіâäåííîї Àìåðèêè.

6. ßêå îñîáèñòå ñïîðÿäæåííÿ ïîòðіáíî âçÿòè, ùîá âèðóøèòè â öåíòðàëüíó ÷àñòèíó Áðàçèëüñüêîãî ïëîñêîãіð’ÿ â íàø çèìîâèé ïåðіîä?

7. Äîïîâíіòü ðå÷åííÿ: ß çìіíèâ /çìіíèëà ñâîє ñòàâëåííÿ äî … ; Íà íàñòóïíîìó óðîöі ÿ õî÷ó … ; Óðîê äàâ ìåíі äëÿ æèòòÿ … .

► Що таке річкова система?

?

► Як утворюються болота? ► Про яку річку материка йдеться у загадці, винесеній в епіграф?

1. ßêîþ є ðі÷êîâà ìåðåæà ìàòåðèêà. Âåëè÷åçíå çíà÷åííÿ ó ôîðìóâàííі ðі÷êîâîї ìåðåæі Ïіâäåííîї Àìåðèêè ìàþòü êëіìàò, ðåëüєô і êîíôіãóðàöіÿ ìàòåðèêà. Íà ìàòåðèêó âèïàäàє âäâі÷і áіëüøå îïàäіâ, íіæ íà іíøèõ ìàòåðèêàõ. Òîìó òóò ðîçòàøîâàíі íàéáіëüøі ðі÷êè çåìíîї êóëі – Àìàçîíêà, Ïàðàíà é Îðіíîêî, ÿêі óòâîðþþòü âåëè÷åçíі ðі÷êîâі ñèñòåìè. Óñі ðі÷êè ìàòåðèêà íàëåæàòü äî áàñåéíіâ äâîõ îêåàíіâ – Òèõîãî é Àòëàíòè÷íîãî. Ãîëîâíèì âîäîäіëîì ìіæ äâîìà îêåàíі÷íèìè áàñåéíàìè ñòîêó є

ãîðè Àíäè. Îñêіëüêè їõíі âèñîêі ãіðñüêі ëàíöþãè ïðîñòÿãíóëèñÿ íà êðàéíüîìó çàõîäі ìàòåðèêà, óñі âåëèêі ðі÷êîâі ñèñòåìè Ïіâäåííîї Àìåðèêè ôîðìóþòüñÿ íà ñõîäі â ìåæàõ áàñåéíó

Ðі÷êè ìàòåðèêà ìàþòü óñі ÷îòèðè îñíîâíі òèïè æèâëåííÿ: äîùîâå, ñíіãîâå, ëüîäîâèêîâå òà ïіäçåìíå. Ïåðåâàæàííÿ åêâàòîðіàëüíîãî é ñóáåêâàòîðіàëüíîãî òèïіâ êëіìàòó îáóìîâèëî äîìіíóâàííÿ äîùîâîãî òèïó æèâëåííÿ â áіëüøîñòі ðі÷îê. Ñíіãîâå æèâëåííÿ (äî 50 % ñòîêó) ïåðåâàæàє â ðі÷îê Ïàòàãîíñüêîãî ïëàòî, ëüîäîâèêîâå – ó ðі÷îê Ïàòàãîíñüêèõ Àíä. Íà âíóòðіøíіõ ðіâíèíàõ äî äîùîâîãî æèâëåííÿ äîäàєòüñÿ ïіäçåìíå.

Íàéáіëüøîþ ðі÷êîþ Ïіâäåííîї Àìåðèêè є Àìàçîíêà (ìàë. 106, 1). Öå íàéïîâíîâîäíіøà і íàéäîâøà ðі÷êà Çåìëі (6992 êì). Íà âіäìіíó âіä àôðèêàíñüêîãî Íіëó, â Àìàçîíêè áàãà-

òî ïîâíîâîäíèõ ïðèòîê, ùî ÷àñòî ìàþòü ðіçíèé êîëіð âîäè.

Çàëåæíî âіä êîëüîðó âîäè ìіñöåâі æèòåëі ðîçðіçíÿþòü «áіëі» òà «÷îðíі» ðі÷êè. Ðі÷êè, ùî ðîçìèâàþòü ãëèíèñòі ïîðîäè, íåñóòü âåëèêó êіëüêіñòü ãëèíèñòèõ ÷àñòèíîê. Ó çâ’ÿçêó ç öèì âîíè ìàþòü áіëі àáî æîâòóâàòі âîäè. Іíøі âèðіçíÿþòüñÿ ÷èñòîþ âîäîþ, àëå ðîç÷èíåíі â íіé îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè íàäàþòü âîäі ÷îðíîãî àáî òåìíî-çåëåíóâàòîãî âіäòіíêó. Öå «÷îðíі» ðі÷êè.

Çà ïëîùåþ Àìàçîíêà ìàє íàéáіëüøèé ó ñâіòі áàñåéí çáîðó âîäè (ïîíàä 7 ìëí êì2) і âîäíó ïîòóæíіñòü (âîäíіñòü). Àìàçîíêà âïðîäîâæ óñüîãî ðîêó ïîâíîâîäíà. Òîìó âåëèêі îêåàíñüêі ñóäíà, ïàðîïëàâè ìîæóòü çàõîäèòè ïî ðі÷öі â ãëèá ìàòåðèêà.

Äðóãà çà âåëè÷èíîþ ðі÷êîâà ñèñòåìà Ïіâäåííîї Àìåðèêè –ðі÷êà Ïàðàíà (4400 êì) (ìàë. 106, 2) ç ïðèòîêîþ Ïàðàãâàé і ðі÷-

êîþ Óðóãâàé, ÿêà ïðîòіêàє ïàðàëåëüíî äî ãîëîâíîї ðі÷êè òà âïàäàє â çàãàëüíå ç íåþ ãèðëî – çàòîêó Ëà-Ïëàòà. Ðі÷êà Ïàðàíà ìàє äâà âèòîêè – ðі÷êè Ðіó-Ãðàíäі òà Ïàðàíàїáà, ùî áåðóòü ïî÷àòîê íà Áðàçèëüñüêîìó ïëîñêîãіð’ї. Ïðèòîêè Ïàðàíè ìàþòü ÷èñëåííі ïîðîãè é óòâîðþþòü äåêіëüêà âåëèêèõ âîäîñïàäіâ, íàéáіëüøèì ç ÿêèõ є Іãóàñó (75 ì) íà îäíîéìåííіé ïðèòîöі.

Òðåòÿ çà âåëè÷èíîþ ðі÷êà Îðіíîêî (2740 êì) áåðå ïî÷àòîê íà

Ãâіàíñüêîìó ïëîñêîãіð’ї òà âïàäàє â Àòëàíòè÷íèé îêåàí. Çà 150 êì äî âïàäіííÿ â îêåàí Îðіíîêî ðîçäіëÿєòüñÿ é óòâîðþє âåëèêó çàáîëî÷åíó äåëüòó ïëîùåþ 18 òèñ. êì 2 , ÿêà ïðîñòÿãàєòüñÿ âçäîâæ

îêåàíñüêîãî óçáåðåææÿ íà 300 êì. Ïіä ÷àñ ñèëüíèõ äîùіâ, ç

êâіòíÿ ïî æîâòåíü, âîäà â ðі÷öі ïіäíіìàєòüñÿ íà 10–15 ì.

Ó áàñåéíі ðі÷êè Îðіíîêî, íà ðі÷öі ×óðóí, ðîçòàøîâàíèé íàéâèùèé íà Çåìëі âîäîñïàä Àíõåëü. Âèñîòà ïàäіííÿ ñòðóìåíіâ âîäè äîðіâíþє 979 ì, à âñÿ âèñîòà âîäîñïàäó ðàçîì іç íèæíіìè êàñêàäàìè ñòàíîâèòü 1054 ì. За фізичною

но утворюються водоспади.

Прочитайте інформацію

сервіс Google-maps, визначте

ду Анхель. Яку закономірність щодо причин утворення водоспаду та висоти падіння води можна сформулювати?

2. ×îìó â Ïіâäåííіé Àìåðèöі ìàëî îçåð. Ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі îçåð íåáàãàòî. Íàéáіëüøå ç íèõ – ïðіñíîâîäíå îçåðî Òіòіêàêà (ìàë. 107, 2). Âîíî ìіñòèòüñÿ â ñåðåäíіé ÷àñòèíі Àíä. Öå íàéáіëüøå ç âèñîêîãіðíèõ îçåð ñâіòó, ùî ðîçòàøîâàíå íà âèñîòі 3812 ì. Éîãî ïëîùà – 8,2 òèñ. êì2, ãëèáèíà ñÿãàє 304 ì. Îçåðî ñóäíîïëàâíå. Ç íüîãî âèòіêàє ðі÷êà, ÿêà íåñå ñâîї âîäè äî âèñîêîãіðíî-

ãî îçåðà Ïîîïî. Öå ñîëîíå îçåðî ðîçòàøîâàíå â Àíäàõ íà âèñîòі 3690 ì. Éîãî ïëîùà – 2,5 òèñ. êì2. Îçåðî ìàє íåçíà÷íó ãëèáèíó (äî 3 ì) і çàáîëî÷åíі áåðåãè.

Ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ïîøèðåíі òàêі òèïè îçåð, ÿê çàïëàâíі òà

ëàãóííі. Íà êðàéíіé ïіâíî÷і ìàòåðèêà ìіñòèòüñÿ ïðіñíå îçåðîëàãóíà Ìàðàêàéáî (ìàë. 107, 1), éîãî ïëîùà – 16,3 òèñ. êì2, ãëèáèíà – äî 250 ì. Ç’єäíàíå âóçüêîþ ïðîòîêîþ ç Êàðèáñüêèì ìîðåì.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íà ïіâäíі Àðãåíòèíè â ïðîâіíöії Ïàòàãîíіÿ ðîçòàøîâàíå óíіêàëüíå îçåðî Àðõåíòіíî – єäèíå ó ñâіòі ìіñöå, äå ìîæíà ïîáà÷èòè ïðіñíîâîäíі àéñáåðãè.

Ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ìàëî âåëèêèõ îçåð ÷åðåç ãåîëîãі÷íó і ãåîãðàôі÷íó îñîáëèâіñòü ðåëüєôó öüîãî ìàòåðèêà. Îñíîâíà ïðè÷èíà ïîëÿãàє â òîìó, ùî ìàòåðèê ìàє ñêëàäíó ãåîëîãі÷íó áóäîâó, і áàãàòî îáëàñòåé ìàòåðèêà âêðèòі ïëîñêîãіð’ÿìè òà ãіðñüêèìè õðåáòàìè. Öі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó ïåðåøêîäæàþòü ïðèðîäíîìó ôîðìóâàííþ âåëèêèõ îçåð, îñêіëüêè âîäà íå ìîæå âіëüíî íàêîïè÷óâàòèñÿ â їõíіõ äîëèíàõ.

Çíà÷íі äіëÿíêè Ëà-Ïëàòñüêîї íèçîâèíè, äåëüòà Îðіíîêî òà ïіâíі÷íî-ñõіäíå óçáåðåææÿ ìàòåðèêà äîñèòü çàáîëî÷åíі.

Âîäíі ðåñóðñè Ïіâäåííîї Àìåðèêè ñòàíîâëÿòü 16 % ñâіòîâèõ çàïàñіâ ïðіñíîї âîäè. Ðі÷êè ìàòåðèêà ìàþòü âàæëèâå åíåðãåòè÷íî-ðåñóðñíå çíà÷åííÿ.

основних географічних об’єктів

Êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì, ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі:

 ðі÷êè: Àìàçîíêà, Ïàðàíà, Îðіíîêî;

 âîäîñïàäè: Àíõåëü, Іãóàñó;



îçåðà: Ìàðàêàéáî, Òіòіêàêà.

Дослідіть і зробіть висновки про те, що є спільного у водному режимі річок Парани та Нілу.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ãèðëî Àìàçîíêè ïî÷èíàєòüñÿ ïðèáëèçíî çà 350 êì âіä Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó, ïðîòå äåëüòà â íåї íå ôîðìóєòüñÿ. Öå îáóìîâëåíî ïåâíèìè ïðè÷èíàìè, íàéâàæëèâіøèìè ç ÿêèõ є òåêòîíі÷íå îïóñêàííÿ ãèðëîâîї äіëÿíêè òà ðîç÷èùåííÿ ãèðëà ïðèïëèâàìè é âіäïëèâàìè. Ìîðñüêі ïðèïëèâè âіëüíî âõîäÿòü äî ãèðëà Àìàçîíêè é ïіäíіìàþòüñÿ íà 1400 êì óãîðó çà òå÷ієþ. Ïðèïëèâíі õâèëі ïðÿìîâèñíîþ ñòіíîþ (âèñîòîþ äî 5 ì) ðóõàþòüñÿ ç âåëèêîþ øâèäêіñòþ òà ñòðàøåííèì øóìîì, ÿêèé ìîæíà ïî÷óòè çà áàãàòî êіëîìåòðіâ. Âîíè ðóéíó-

þòü áåðåãè, ïіäìèâàþòü і âàëÿòü äåðåâà, ïåðåâåðòàþòü ñóäíà. Öå ÿâèùå íàçèâàþòü ïîðîðîêà – «ãðèìó÷à âîäà». Äâі÷і íà ðіê ðіâåíü âîäè â ðі÷öі ïіäíіìàєòüñÿ íà çíà÷íó âèñîòó (12–15 ì). Öі ìàêñèìóìè ïîâ’ÿçàíі ç äîùîâèìè ïåðіîäàìè Ïіâíі÷íîї òà Ïіâäåííîї ïіâêóëü.

Перевіряємо себе

1. Äî áàñåéíó ÿêîãî îêåàíó íàëåæàòü íàéáіëüøі ðі÷êè Ïіâäåííîї Àìåðèêè?

2. ßêå æèâëåííÿ ïåðåâàæàє â ðі÷îê ìàòåðèêà?

3. Ïîÿñíіòü, ÷îìó íà òåðèòîðії ìàòåðèêà ìàëî îçåð.

4. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ «Íàéáіëüøі ðі÷êè Ïіâäåííîї Àìåðèêè».

5. ßêó ðîëü âіäіãðàþòü ðі÷êè ìàòåðèêà â ïðèðîäі é æèòòі íàñåëåííÿ?

6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: ß íàâ÷èâñÿ / íàâ÷èëàñÿ … ; Òåïåð ÿ ìîæó … ; Íàñòóïíîãî ðàçó õî÷åòüñÿ … .

Пригадаймо цього птаха: Він за розміром

►

таке природна зона?

чого залежить зміна природних зон на рівнинах? ► Про якого птаха йде мова в епіграфі?

1. ßêі ïðèðîäíі çîíè є â Ïіâäåííіé Àìåðèöі. Âіäîìî, ùî ïðèðîäíà çîíà є âåëèêèì ïðèðîäíèì êîìïëåêñîì іç ïðèòàìàííèìè ëèøå éîìó êîìïîíåíòàìè: êëіìàòîì, ґðóíòàìè, ðîñëèííіñòþ òà òâàðèííèì ñâіòîì. Äëÿ ðіâíèí Ïіâäåííîї Àìåðèêè õàðàêòåðíå ÷іòêå ÷åðãóâàííÿ ïðèðîäíèõ çîí âіä åêâàòîðà äî ïîëþñіâ, òîáòî ïðîñòåæóєòüñÿ øèðîòíà çîíàëüíіñòü.

сельва – це найбагатша за видовим складом природна зона на Землі. Прокоментуйте їх своїм однокласникам.

Ñàâàíè é ðіäêîëіññÿ çàéìàþòü Ãâіàíñüêå òà Áðàçèëüñüêå ïëîñêîãіð’ÿ. Íà ïіâíî÷і ñàâàíè, ÿêі íàãàäóþòü àôðèêàíñüêó ñàâàíó, àëå áåç áàîáàáіâ, ìàþòü íàçâó ëüÿíîñ («ðіâíèíà»). Íà ïіâäíі ñàâàíè íàçèâàþòü êàìïîñ (ìàë. 109). Âîíè áіëüø ïîñóøëèâі, òîìó äåðåâ òóò äóæå ìàëî.

Íà ïіâäíі ñàâàíè ïîñòóïîâî ïåðåõîäÿòü ó çîíó ñóáòðîïі÷íèõ ñòåïіâ, ÿêі òóò íàçèâàþòü ïàìïîþ (ìàë. 109), ùî îçíà÷àє «ðіâíèíà», «ñòåï» àáî «êðàé âі÷íîї âåñíè».

Íàïіâïóñòåëі é ïóñòåëі ðîçòàøîâàíі íà êðàéíüîìó ïіâäíі ìàòåðèêà, ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ (Ïàòàãîíіÿ).

Íà çàõîäі ðîçòàøîâàíà ïóñòåëÿ Àòàêàìà.

ПатагоніяПампа

Çîíà ëіñіâ ïîìіðíîãî

є ïіâäåíü çàõіäíîãî óçáåðåææÿ ìàòåðèêà é îñòðîâè Âîãíÿíîї Çåìëі. Òóò ïîðÿä іç ëèñòÿíèìè ïîðîäàìè ç’ÿâëÿþòüñÿ õâîéíі äåðåâà – êèïàðèñè, êåäðè é àðàóêàðії.

Створіть навчальний проєкт на тему: «Амазонія – цілісний природний комплекс». Скористайтеся орієнтовним алгоритмом, перейшовши за QR-кодом.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ç Ïіâäåííîї Àìåðèêè ëþäñòâî îòðèìàëî áàãàòî êóëüòóðíèõ ðîñëèí: êàðòîïëþ, ïîìіäîðè, êâàñîëþ, àíàíàñè, êàêàî, àðàõіñ òà іí.

2. ßê ïðîÿâëÿєòüñÿ âèñîòíà ïîÿñíіñòü â Àíäàõ. Ç ïіäíÿòòÿì ó ãîðè çìіíþþòüñÿ òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ, òèñê і âîëîãіñòü. Âіäáóâàþòüñÿ çìіíè êëіìàòè÷íèõ óìîâ, ùî ïðèçâîäèòü äî çìіíè ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ. Öå ÿâèùå îòðèìàëî íàçâó âèñîòíà ïîÿñíіñòü. Âîíà ÷іòêî ïðîñòåæóєòüñÿ â Àíäàõ (ìàë. 110).

Зробіть припущення, яка гора в Південній Америці має найбільш яскраво виражену висотну поясність.

Áіëÿ ïіäíіææÿ ãіð ðîçòàøîâàíà ïðèðîäíà çîíà, ÿêà õàðàêòåðíà äëÿ ãåîãðàôі÷íîї øèðîòè ïðèëåãëîї ðіâíèíè. Íà ïіäíіææі ãіð ðîñòóòü âîëîãі åêâàòîðіàëüíі ëіñè – ãіðñüêà ãіëåÿ. Âèùå âîíè ïåðåõîäÿòü ó ãіðñüêі ëіñè, ïîñòóïîâî çíèêàþòü òåïëîëþáíі âèäè, ç’ÿâëÿþòüñÿ õâîéíі ïîðîäè. Íà âèñîêîãіð’ÿõ ðîçòàøîâàíå êðèâîëіññÿ, ÿêå ïåðåõîäèòü ó âèñîêîãіðíі ëóêè (ïàðàìîñ). Íà íèõ óçàãàëі âіäñóòíі äåðåâà.

Ñëîâíè÷îê. Êðèâîëіññÿ – ëіñ ç íåâèñîêèõ äåðåâ і ÷àãàðíèêіâ ç âèêðèâëåíèìè ñòîâáóðàìè, ùî ñòåëÿòüñÿ ñõèëàìè ãіð. Öå çóìîâëåíî ñóâîðèìè êëі

5000 м

4000 м

3000 м

2000 м

1000 м

0 м

âåëèêèõ ïëîñêîãіð’ÿõ

Кам’янисті пустки, льодовики

Високогірні луки (парамос)

Гірська гілея

Вологі екваторіальні ліси (гілеї) Високогірна гілея (вічнозелене криволісся)

Àíä ðîçòàøîâàíі ñóõі

ãіðñüêі ñòåïè é íàïіâïóñòåëі. Які закономірності зміни рослинного і тваринного світу можна спостерігати в горах, піднімаючись від підніжжя до вершини?

Ó ãîðàõ ãíіçäÿòüñÿ õèæі ïòàõè êîíäîðè, ðîçìàõ êðèë ó íèõ ñÿãàє 3 ì. Âåðõíіé ïîÿñ óêðèòèé áàãàòîðі÷íèìè ñíіãàìè é ëüîäîâèêàìè. Ó âèñîêîãіðíèõ ðàéîíàõ Àíä âîäÿòüñÿ ëàìè, ÿêèõ âèêîðèñòîâóþòü ÿê â’þ÷íèõ òâàðèí, à òàêîæ ÿê ìîëî÷íó òà ì’ÿñíó õóäîáó.

Дослідіть, як впливає ізольованість материка на видовий склад рослин і тварин Південної Америки.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Характеристика

1. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі, êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì, ïóñòåëþ Àòàêàìà.

2. Ñêëàäіòü õàðàêòåðèñòèêó îäíієї ç ïðèðîäíèõ çîí Ïіâäåííîї Àìåðèêè, êîðèñòóþ÷èñü êàðòàìè àòëàñó, і çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ «Ïðèðîäíі çîíè Ïіâäåííîї Àìåðèêè».

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü çàêîíîìіðíіñòü ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі.

2. ×îìó Ïіâäåííó Àìåðèêó íàçèâàþòü «çåëåíèì ìàòåðèêîì»?

3. Ñõàðàêòåðèçóéòå ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò îäíієї ç ïðèðîäíèõ çîí Ïіâäåííîї Àìåðèêè (íà âèáіð).

4. Ïîÿñíіòü, ÷îìó ñòåïè (ïàìïó) íàçèâàþòü «êðàєì âі÷íîї âåñíè».

5. Ïîÿñíіòü, âіä ÷îãî çàëåæèòü êіëüêіñòü âèñîòíèõ ïîÿñіâ ó ãîðàõ.

6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ùî â öіé òåìі çàëèøèëîñÿ äëÿ âàñ íåçðîçóìіëèì? Äå, íà âàøó äóìêó, ìîæíà çíàéòè âіäïîâіäі íà öі çàïèòàííÿ?

?

1. ßê ôîðìóâàëîñÿ íàñåëåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Íà äóìêó â÷åíèõ, ïåðøі ëþäè ç’ÿâèëèñÿ íà òåðèòîðії Ïіâäåííîї Àìåðèêè 15–17 òèñ. ðîêіâ òîìó. Öå áóëè ïðàùóðè ñó÷àñíèõ àìåðèêàíñüêèõ іíäіàíöіâ, ÿêі ïîòðàïèëè ñþäè ç Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, à ðàíіøå – ç Àçії. Õî÷à іñíóє іíøà òî÷êà çîðó – âîíè ïîòðàïèëè íà ìàòåðèê ç îñòðîâіâ Îêåàíії. Êîðіííå íàñåëåííÿ, іíäіàíöі, äî ïðèõîäó єâðîïåéöіâ íàñåëÿëè ðіâíèíè ìàòåðèêà. Âîíè çàéìàëèñÿ ïîëþâàííÿì, ðèáîëîâëåþ, çáèðàëè їñòіâíі ðîñëèíè.  Àíäàõ і íà óçáåðåææі Òèõîãî îêåàíó óòâîðèëèñÿ ñèëüíі іíäіàíñüêі äåðæàâè ç ðîçâèíóòèì çåìëåðîáñòâîì, ñêîòàðñòâîì, ðåìåñëàìè, ìèñòåöòâîì і ìіñòàìè. Çàâäÿêè іíäіàíöÿì Àìåðèêè ëþäñòâó ñòàëè âіäîìі êàðòîïëÿ, òîìàòè,

áàâîâíèê, ñîíÿøíèê, íàòóðàëüí êàó÷óê.

Ïî÷èíàþ÷è ç XIX ñò., ïіñëÿ ï

ãîëîøåííÿ ïіâäåííîàìåðèêàíñüêèìè êðàїíàìè íåçàëåæíîñòі, çðîñëà êіëüêіñòü ïåðåñåëåíöіâ ç Єâðîïè òà Àçії. Îñîáëèâî áàãàòî ïåðåñåëåíöіâ

ïðèáóâàëî ç Íіìå÷÷èíè, Іòàëії, Ãðåöії, Êèòàþ, ßïîíії òà Óêðàїíè. Öі ëþäè çáåðіãàþòü ñâîþ ìîâó, çâè÷àї, êóëüòóðó, óòâîðþþ÷è â äåÿêèõ êðàїíàõ çíà÷íі çà êіëüêіñòþ íàñåëåííÿ ãðóïè – äіàñïîðè.

Çà åòíі÷íèì ñêëàäîì íàñåëåííÿ Ïіâäåííîї Àìåðèêè äóæå ðіçíîìàíіòíå. Êðіì êîðіííèõ íàðîäіâ, íà çíà÷íіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ñôîðìóâàëèñÿ íîâіòíі íàöії, ÿêі íà îñíîâі єâðîïåéñüêîї êóëüòóðè, óâіáðàâøè îñîáëèâîñòі êîðіííèõ íàðîäіâ, óòâîðèëè âëàñíі êóëüòóðè.

Іспанська Португальська Англійська Нідерландська Французька

Мал. 111. Офіційні мови країн Південної Америки

Áіëüøіñòü íàñåëåííÿ ñïіëêóєòüñÿ іñïàíñüêîþ ìîâîþ, ó Áðàçèëії – ïîðòóãàëüñüêîþ. Îñêіëüêè öі äâі ìîâè áëèçüêі äî ëàòèíè, òî Ïіâäåííó Àìåðèêó òà êðàїíè Ïàíàìñüêîãî ïåðåøèéêà ðàçîì ç Ìåêñèêîþ íàçèâàþòü ùå Ëàòèíñüêîþ Àìåðèêîþ. Ó äåÿêèõ êðàїíàõ Ïіâäåííîї Àìåðèêè іíäіàíöі é äîñі ñòàíîâëÿòü çíà÷íó ÷àñòêó íàñåëåííÿ.

Розгляньте картосхему (мал. 111). Які найпоширеніші офіційні мови населення Південної Америки? Використавши політичну карту материка, наведіть приклади відповідних країн.

2. ßê ðîçìіùóєòüñÿ íàñåëåííÿ íà ìàòåðèêó. Íèíі íà ìàòåðèêó ïðîæèâàє ïîíàä 422 ìëí îñіá, ùî ñòàíîâèòü 5 % íàñåëåííÿ ñâіòó. Éîãî ÷èñåëüíіñòü ïðîäîâæóє øâèäêî çáіëüøóâàòèñÿ. Íàñåëåííÿ ðîçìіùóєòüñÿ äóæå íåðіâíîìіðíî, ùî ïîâ’ÿçàíî ç ïðèðîäíèìè óìîâàìè é îñîáëèâîñòÿìè êîëîíіçàöії ìàòåðèêà. Ìîëîäü ñòàíîâèòü 40 % âіä çàãàëüíîї êіëüêîñòі íàñåëåííÿ. Ìàéæå íå çàñåëåíèìè є àìàçîíñüêà ñåëüâà, íàïіâïóñòåëі íà ïіâäíі, ïóñòåëÿ Àòàêàìà. Íàéáіëüøà ãóñòîòà íàñåëåííÿ – íà Àòëàíòè÷íîìó óçáåðåææі òà â ïåðåäãіð’ÿõ Àíä. Ñåðåäíÿ ãóñòîòà íàñåëåííÿ ñòàíîâèòü 20 îñіá íà 1 êì2. Öåé ïîêàçíèê íàéíèæ÷èé ó ñâіòі ïіñëÿ Àâñòðàëії.

3. ßêîþ є ïîëіòè÷íà êàðòà ìàòåðèêà. Ñó÷àñíà ïîëіòè÷íà êàðòà ìàòåðèêà ñôîðìóâàëàñÿ íà ïî÷àòêó XIX ñò. â ðåçóëüòàòі âîєí çà íåçàëåæíіñòü ó êîëèøíіõ іñïàíñüêèõ і ïîðòóãàëüñüêèõ êîëîíіÿõ. Âñüîãî â Ïіâäåííіé Àìåðèöі ðîçòàøîâàíî 12 íåçàëåæíèõ êðàїí: Àðãåíòèíà, Áîëіâіÿ, Áðàçèëіÿ, Âåíåñóåëà, Ãàÿíà, Êîëóìáіÿ, Ïàðàãâàé, Ïåðó, Ñóðèíàì, Óðóãâàé, ×èëі, Åêâàäîð. Òà ùå çàëåæíі òåðèòîðії іíøèõ êðàїí: Ôîëêëåíä-

ñüêі îñòðîâè, Ôðàíöóçüêà Ãâіàíà, Ïіâäåííà Äæîðäæіÿ

òà Ïіâäåííі Ñàíäâі÷åâі îñòðîâè.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Íèíі ó Áðàçèëії ïðîæèâàє áëèçüêî

150 òèñÿ÷ óêðàїíöіâ. Ãîëîâíèé îñåðåäîê їõíüîãî ïðîæèâàííÿ – ìіñòî Ïðóäåíòîïîëіñ, ÿêå ùå íàçèâàþòü «Áðàçèëüñüêîþ Óêðàїíîþ». Óêðàїíöі â Ïіâäåííіé Àìåðèöі îá’єäíàëèñÿ â ãðîìàäè, ÿêі áàãàòî ðîáëÿòü äëÿ çáåðåæåííÿ óêðàїíñüêîї ìîâè, ñàìîáóòíüîї êóëüòóðè óêðàїíñüêîãî íàðîäó.

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі, êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì, äåðæàâè: Áðàçèëіþ, Àðãåíòèíó, ×èëі, à òàêîæ їõíі ñòîëèöі.

Дослідіть і поясніть контрасти, характерні для природи Перу. Якими природними багатствами володіє ця країна?

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó Áðàçèëії âèðîáëÿþòü íàéêðàùó ó ñâіòі êàâó. Ïðîòå áðàçèëüöі ââàæàþòü óëþáëåíèì íàïîєì êàêàî. Çáіðíà Áðàçèëії ç ôóòáîëó єäèíà ó ñâіòі áðàëà ó÷àñòü ó âñіõ ÷åìïіîíàòàõ ñâіòó òà ï’ÿòü ðàçіâ ñòàâàëà ÷åìïіîíîì. Ùîðîêó â ëþòîìó â ìіñòі Ðіî-äå-Æàíåéðî âіäáóâàєòüñÿ çíàìåíèòèé áðàçèëüñüêèé êàðíàâàë – ÷îòèðè äîáè áåçïåðåðâíèõ âåñåëîùіâ, êîñòþìîâàíèõ ïàðàäіâ і òàíöіâ.

4. ßêі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè õàðàêòåðíі äëÿ ìàòåðèêà. Àêòèâíà ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі ðîçïî÷àëàñÿ ùå ó XVI ñò. ó çâ’ÿçêó ç ïåðåñåëåííÿì íà ìàòåðèê єâðîïåéöіâ. Ïðîäîâæóєòüñÿ âîíà é íèíі. Öå ïðèçâåëî äî âèíèêíåííÿ íà ìàòåðèêó ðÿäó åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì. Íàéáіëüøèìè ñó÷àñíèìè åêîëîãі÷íèìè ïðîáëåìàìè є: çíèùåííÿ àìàçîíñüêèõ ëіñіâ, ðîçîðàíіñòü ñàâàí, ïàìïè, âèòîïòóâàííÿ òðàâ’ÿíîãî ïîêðèâó ÷èñëåííèìè îòàðàìè ñâіéñüêèõ òâàðèí, çáіäíåííÿ ðîñëèííîñòі òà òâàðèííîãî ñâіòó; åðîçіÿ ґðóíòіâ, çáіëü-

øåííÿ ïëîù ïóñòåëü, çàáðóäíåííÿ ðі÷îê, ìîðіâ, ïîâіòðÿ â ãіðñüêèõ ðàéîíàõ òîùî.

Îñâîєííÿ çåìåëü ÿê ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ

ñåðåäîâèùà. Îñîáëèâî íåïîêîїòü äîëÿ ëіñіâ Àìàçîíії (ìàë. 112).

Ознайомтеся з інформацією за QR-кодом. Які з наведених екологічних проблем материка можуть стати глобальними проблемами світу? Запропонуйте власні шляхи розв’язання екологічних проблем у Південній Америці.

Перевіряємо себе

1. Íàçâіòü ïðåäñòàâíèêіâ êîðіííîãî íàñåëåííÿ ìàòåðèêà.

2. Ëþäè ÿêèõ єâðîïåéñüêèõ êðàїí çäåáіëüøîãî çàñåëÿëè òà îñâîþâàëè Ïіâäåííó Àìåðèêó ïіñëÿ її âіäêðèòòÿ Xðèñòîôîðîì Êîëóìáîì?

3. ßêà ìîâà íàéïîøèðåíіøà â êðàїíàõ Ïіâäåííîї Àìåðèêè?

4. Ñõàðàêòåðèçóéòå ïîëіòè÷íó êàðòó ìàòåðèêà. Çà ÿêèìè îçíàêàìè ìîæíà ãðóïóâàòè êðàїíè Ïіâäåííîї Àìåðèêè?

5. Âèêîðèñòîâóþ÷è ðіçíîìàíіòíі äæåðåëà іíôîðìàöії, äіçíàéòåñÿ ïîõîäæåííÿ íàçâ 2–3 êðàїí ìàòåðèêà (çà âèáîðîì).

6. Íàçâіòü ðîçòàøîâàíі íà ìàòåðèêó âіäîìі îá’єêòè Ñâіòîâîї ïðèðîäíîї ñïàäùèíè, çàíåñåíі äî ïåðåëіêó ÞÍÅÑÊÎ.

7. ßêі øëÿõè çáåðåæåííÿ îá’єêòіâ ïðèðîäíîї ñïàäùèíè іñíóþòü ó íàø ÷àñ?

8. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äàâøè âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: Ùî áóëî öіêàâèì? Ùî âèÿâèëîñÿ ñêëàäíèì? Ùî çàñâîїëè íàéêðàùå?

1. Äîïîâíіòü (óñíî) õàðàêòåðèñòèêó ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ

ìàòåðèêà.

Ïіâäåííà Àìåðèêà – öå ... çà ðîçìіðàìè ìàòåðèê íà Çåìëі. Áіëüøà ÷àñòèíà òåðèòîðії ðîçòàøîâàíà íà ... âіä åêâàòîðà, і öå ... ïіâêóëÿ. Âіäíîñíî íóëüîâîãî ìåðèäіàíà ìàòåðèê ðîçìіùåíèé ó ...

ïіâêóëі. Áåðåãîâà ëіíіÿ ..., òîìó òóò íåáàãàòî ..., ... òà ... . Êðàé-

íüîþ ïіâäåííîþ òî÷êîþ ìàòåðèêà є ..., à ïіâíі÷íîþ ... . Âіäïîâіäíî, çàõіäíà і ñõіäíà êðàéíі òî÷êè – öå ... òà ... . Ìàòåðèê òàêîæ

ïåðåòèíàє ëèøå ... òðîïіê.

2. Ïîÿñíіòü, ÷îìó â Ïіâäåííіé Àìåðèöі âèäіëÿþòü äâà ðåãіîíè – ãіðñüêèé çàõіä і ðіâíèííèé ñõіä.

3. ßêó ðîëü âіäіãðàє ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ ãіðñüêîї ñèñòåìè Àíä â îñîáëèâîñòÿõ êëіìàòó ìàòåðèêà?

4. ×îìó Àìàçîíêà – öå íàéïîâíîâîäíіøà ðі÷êà ñâіòó? Çàïðîïîíóéòå äâі ïðè÷èíè.

5. Íà çàõîäі ìàòåðèêà, áіëÿ óçáåðåææÿ Ïåðó, îïàäіâ ìàéæå íå âèïàäàє. Äæåðåëîì âîëîãè ñëóãóþòü ëèøå òóìàíè òà ðîñà. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíó їõíüîãî óòâîðåííÿ.

6. Ðі÷êîâèé áàñåéí ÿêîãî îêåàíó ìàє íàéáіëüøó ïëîùó â Ïіâäåííіé Àìåðèöі?

7. Âèçíà÷òå, ó ÿêèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ ðîçòàøîâàíî ìåòåîñòàíöії

і íèæ÷å êëіìàòîãðàìè.

8. ßêі êóëüòóðíі ðîñëèíè, ùî âèêîðèñòîâóє ëþäèíà, ïîõîäÿòü іç Ïіâäåííîї Àìåðèêè? Ó ÿêó іñòîðè÷íó åïîõó áіëüøіñòü öèõ ðîñëèí ïîòðàïèëà â Єâðîïó?

9. Íàçâіòü íàéìåíøó íà ïëàíåòі ïòàøêó òà íàéáіëüøîãî ïòàõà, ÿêі ìåøêàþòü ó Ïіâäåííіé Àìåðèöі. ßêі ùå ïðèêëàäè òâàðèí і ðîñëèí – ðåêîðäñìåíіâ íà öüîìó ìàòåðèêó âè çíàєòå?

10. ßêі êðàїíè ìàþòü òàêі ñàìі íàçâè, ÿê і ðі÷êè ìàòåðèêà, à ÿêà êðàїíà íàçâàíà íà ÷åñòü âіäîìîãî ìàíäðіâíèêà?

Площа материка – 14,1 млн км2.

Висота над рівнем моря – 2500 м.

Найвища точка материка – гора Вінсон (4892 м).

Найнижча точка – впадина Бентлі (–2555 м).

Довжина узбережжя – 18 000 км.

Найбільше озеро – Восток (15 500 км2)

Найдовша річка – Онікс (32 км).

Середні висоти – понад 2000 м.

Антарктида – унікальний за своєю природою м атерик Землі, білосніжний крижаний вінець Південної

рік.

т розташований світовий

холоду, с постерігаються найсильніші вітри на Землі. На материк у відсу тнє постійне населення.

таке Антарктика?

► Чому материк завжди вкритий льодом? Який океан омиває його береги? ► Хто першим побував на Південному полюсі?

1. Ó ÷îìó óíіêàëüíіñòü ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ ìàòåðèêà. Àíòàðêòèäà íå ñõîæà íà æîäåí іíøèé ìàòåðèê. Öå ïîëÿðíèé ìàòåðèê, ùî ïðîñòÿãíóâñÿ íà êðàéíüîìó ïіâäíі Çåìëі (ìàë. 113). Ìàòåðèê ðîçòàøîâàíèé ó ìåæàõ Ïіâäåííîãî ïîëÿðíîãî êîëà, ó ïîëÿðíèõ øèðîòàõ і â àíòàðêòè÷íîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі. Äî ìàòåðèêà íàëåæàòü і ïðèëåãëі îñòðîâè. Âіä іíøèõ ìàòåðèêіâ Àíòàðêòèäà âіäîêðåìëåíà âåëè÷åçíèìè îêåàíі÷íèìè ïðîñòîðàìè.

Ïîëîæåííÿ ìàòåðèêà â ðàéîíі ïîëþñà ïðèçâåëî äî óòâîðåííÿ

ïîòóæíîãî êðèæàíîãî ïîêðèâó. Çàâäÿêè òîâùі ëüîäó Àíòàðêòèäà є íàéâèùèì ìàòåðèêîì Çåìëі. Íà ìàòåðèêó ðîçòàøîâàíèé

Ïîëþñ õîëîäó.

Áåðåãè Àíòàðêòèäè îìèâàє Ïіâäåííèé îêåàí. Õîëîäíі âîäè îêåàíó â ïðèáåðåæíіé Àíòàðêòèäі ñêëàäàþòü ñèñòåìó êðóãîâîї Òå÷ії Çàõіäíèõ âіòðіâ.

Визначте за фізичною картою світу навчального атласу

у кілометрах від Антарктиди до інших материків.

фізичною

материк: Ведделла, Беллінсгаузена, Амундсена, Росса, Дейвіса, Співдружності.

Ìàéæå âåñü ñóõîäіë ìàòåðèêà ëåæèòü íà ïіâäåíü âіä Ïіâäåííîãî ïîëÿðíîãî êîëà. Áëèçüêî 97 % Àíòàðêòèäè âêðèòî ëüîäîì. Çà ìåæі Ïіâäåííîãî ïîëÿðíîãî êîëà âèõîäèòü êðàé Àíòàðêòè÷íîãî ïіâîñòðîâà. Íà íüîìó ðîçòàøîâàíà єäèíà êðàéíÿ òî÷êà ìàòåðèêà (ïіâíі÷íà) – ìèñ Ñіôðå (63 ïä. ø.). М ал 113 Фізична карта Антарктиди

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ëüîäîâèêîâèé ùèò Àíòàðêòèäè âêðèâàє ìàòåðèê âæå ïðèáëèçíî 40 ìëí ðîêіâ.

Дослідітьпоходження назви материка та Антарктики. Перейшовши за QR-кодом, перегляньте відео і встановіть, які відмінності між Арктикою і Антарктикою. Що між ними спільного? Заповніть діаграму Венна в зошиті.

2. ßê áóâ âіäêðèòèé Ïіâäåííèé ìàòåðèê. Àíòàðêòèäó âіäêðèëè çíà÷íî ïіçíіøå, íіæ іíøі ìàòåðèêè. Ùå â äàâíèíó â÷åíі âèñëîâëþâàëè äóìêó ïðî іñíóâàííÿ ñóõîäîëó ó âèñîêèõ øèðîòàõ Ïіâäåííîї ïіâêóëі, àëå îñòàòî÷íî öå áóëî ç’ÿñîâàíî ëèøå â äðóãіé ïîëîâèíі XVIII ñò. Íà ïîøóêè Ïіâäåííîãî ìàòåðèêà âèðóøèëà àíãëіéñüêà åêñïåäèöіÿ, ÿêó î÷îëþâàâ Äæåéìñ Êóê – âіäîìèé àíãëіéñüêèé ìîðåïëàâåöü. Âіí íå ðàç ïåðåòèíàâ Ïіâäåííå ïîëÿðíå êîëî, àëå ïðîáðàòèñÿ êðіçü êðèãó äî ìàòåðèêà òàê і íå çìіã.

Ðåçóëüòàòè åêñïåäèöії Äæ. Êóêà íàäîâãî ïîçáàâèëè ìîðåïëàâöіâ áàæàííÿ âèðóøàòè íà ïîøóêè Ïіâäåííîãî ìàòåðèêà.

Ìàòåðèê áóâ âіäêðèòèé ëèøå ó ÕІÕ ñò. À åêñïåäèöіÿ ïіä êåðіâíèöòâîì àíãëіéñüêîãî ïîëÿðíèêà Åðíåñòà Øåêëòîíà äîñÿãëà âóëêàíі÷íîї âåðøèíè Åðåáóñ â Àíòàðêòèäі ó 1908 ðîöі. 14 ãðóäíÿ 1911 ð. íîðâåæåöü Ðóàëü Àìóíäñåí, à 18 ñі÷íÿ 1912 ð. àíãëієöü Ðîáåðò Ñêîòò äîñÿãëè Ïіâäåííîãî ïîëþñà. Öå áóëî íàéáіëüøå ãåîãðàôі÷íå âіäêðèòòÿ äâàäöÿòîãî ñòîëіòòÿ.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó ñêëàäі åêñïåäèöії Ðîáåðòà Ñêîòòà áóâ óêðàїíåöü, óðîäæåíåöü Ïîëòàâùèíè – Àíòîí Ëóêè÷ Îìåëü÷åíêî (1883–1932). Íà éîãî ÷åñòü íàçâàíî áóõòó íà Áåðåçі Îóòñà, âіäêðèòó äîñëіäíèêàìè Àíòàðêòèäè 1958 ðîêó, òà ñêåëþ íà îñòðîâі Ðîññà.

3. ßêà òåêòîíі÷íà áóäîâà Àíòàðêòèäè. Êîëèñü Àíòàðêòèäà ðàçîì ç Àôðèêîþ, Àâñòðàëієþ òà Ïіâäåííîþ Àìåðèêîþ ñêëàäàëà ïðàäàâíіé ìàòåðèê Ãîíäâàíó.  îñíîâі Àíòàðêòèäè ëåæèòü äàâíÿ äîêåìáðіéñüêà Àíòàðêòè÷íà ïëàòôîðìà.

Знайдіть Антарктичну платформу на «Тектонічній карті світу» навчального атласу.

Ôóíäàìåíò ïëàòôîðìè ñêëàäàєòüñÿ ç ìåòàìîðôі÷íèõ і ìàãìàòè÷íèõ ïîðіä, çäåáіëüøîãî ãðàíіòіâ. Çâåðõó éîãî âêðèâàє ÷îõîë îñàäîâèõ âіäêëàäіâ. Öіêàâî, ùî â íèõ áóëè çíàéäåíі ðåøòêè äàâíіõ ðîñëèí і òâàðèí. Ó çàõіäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà â àëüïіéñüêó åïîõó ãîðîòâîðåííÿ óòâîðèëàñÿ ñêëàä÷àñòà îáëàñòü. Їé ó ðåëüєôі âіäïîâіäàþòü ãîðè, ùî ïіäíÿëèñÿ âçäîâæ ðîçëîìіâ çåìíîї êîðè. Ìіëüéîíè ðîêіâ òîìó â Àíòàðêòèäі áóâ òåïëèé ïîìіðíèé êëіìàò, і íà ìàòåðèêó ðîñëè õâîéíі òà áóêîâі ëіñè. Ïіä ÷àñ çëåäåíіí-

íÿ íà ìàòåðèêó óòâîðèâñÿ ïîòóæíèé ëüîäîâèêîâèé ïîêðèâ. Ïіä éîãî òèñêîì çåìíà ïîâåðõíÿ òåïåð ðîçìіùåíà íàâіòü íèæ÷å âіä ðіâíÿ îêåàíó.

4. ßêі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó ìàòåðèêà. Àíòàðêòèäà ìàє äâі

ïîâåðõíі: çãîðè – ëüîäîâèêîâèé ïîêðèâ, çíèçó – ïіäëіäíà çåìíà ïîâåðõíÿ (ìàë. 114).

Ïîòóæíèé ëüîäîâèêîâèé ïîêðèâ çàâòîâøêè 2000–4000 ì

óêðèâàє ìàéæå âåñü ìàòåðèê. Âіí ìàє âèãëÿä êóïîëà, òðîõè ïіäíÿòîãî â öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі. Ñåðåäíÿ âèñîòà ìàòåðèêà ñòàíîâèòü ìàéæå 2000 ì. Òіëüêè ïîáëèçó óçáåðåææÿ òà ïîäåêóäè ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ, íà÷å îñòðîâè, çäіéìàþòüñÿ ãіðñüêі õðåáòè é îêðåìі âåðøèíè (ìàë. 115).

ал. 115 . Рельєф

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íàéáіëüøèé øåëüôîâèé ëüîäîâèê ó ñâіòі – ëüîäîâèê Ðîññà – çàâøèðøêè 800 êì, çàâäîâæêè 1100 êì, òîâùà êðèãè –700 ì.

Ïіäëіäíèé ðåëüєô – ãîðè é ðіâíèíè, ïіêè òà çàïàäèíè – ïðèõîâàíèé, ÿê і ðåëüєô äíà Ñâіòîâîãî îêåàíó, ïіä òîâùåþ êðèãè. Ìіæ Çàõіäíîþ òà Ñõіäíîþ Àíòàðêòèäîþ ÷åðåç óâåñü ìàòåðèê ïðîñòÿãà-

þòüñÿ Òðàíñàíòàðêòè÷íі ãîðè. Âîíè є ñâîєðіäíèì ïðîäîâæåí-

íÿì Àíä Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Їõ íàéâèùі âåðøèíè, ùî ñÿãàþòü

3000–4000 ì, çäіéìàþòüñÿ íàä êðèæàíèì ïîêðèâîì ìàòåðèêà. Ó Çàõіäíіé Àíòàðêòèäі íà ìàñèâі Âіíñîí ðîçòàøîâàíà íàéâè-

ùà òî÷êà ìàòåðèêà – ïіê Âіíñîí (4892 ì). Ïіä òîâùåþ ëüîäó ðîçìіùåíі äåñÿòêè âóëêàíіâ. Íàéáіëüøèé äіþ÷èé âóëêàí – Åðåáóñ (3794 ì). Ïіä ëüîäîì ìàòåðèêà

êðіì ãіð є äîëèíè, ðіâíèíè, ðóñëà êîëèøíіõ ðі÷îê, ÷àøі êîëèøíіõ îçåð.

Ñëîâíè÷îê. Âåðøèíè ãіð, ùî âèñòóïàþòü ç-ïіä ëüîäó, íàçèâàþòü íóíàòàêàìè (ìàë. 116).

Розгляньте у групі малюнок.

Êðіì òîãî, òóò áóëî çíàéäåíî ðóäè ÷îðíèõ і êîëüîðîâèõ ìåòàëіâ, àëìàçè, ãіðñüêèé êðèøòàëü, ñëþäó, ãðàôіò. Çàïàñè íàôòè ñêëàäàþòü áіëüøå íіæ 100 ìëðä ò, à çàïàñè ãàçó – áëèçüêî 15 òðëí ì 3 . Àíòàðêòèäà – ñâіòîâèé «ðåçåðâ» çîëîòà òà іíøèõ êîðèñíèõ êîïàëèí. Âîíà є âåëè÷åçíèì ñõîâèùåì çàïàñіâ ïðіñíîї âîäè íà Çåìëі.

Перевіряємо себе

1. ßêèé ìàòåðèê ìàє ïëîùó, ìåíøó çà ïëîùó Àíòàðêòèäè? Íàçâіòü ìàòåðèê, ðîçìіùåíèé íàéáëèæ÷å äî Àíòàðêòèäè.

2. Âîäè ÿêîãî îêåàíó îìèâàþòü Àíòàðêòèäó?

3. Ïîÿñíіòü âèñëіâ: «Íà Ïіâäåííîìó ïîëþñі ñõîäîì і çàõîäîì Ñîíöÿ ìîæíà ìèëóâàòèñÿ òіëüêè îäèí ðàç íà ðіê».

4. Çíàéäіòü íà êàðòі Àíòàðêòèäè іìåíà äîñëіäíèêіâ, ÿêі âèâ÷àëè ìàòåðèê.

5. Óÿâіòü, ùî âàì çàïðîïîíóâàëè æèòè â Àíòàðêòèäі. Ðîçãëÿíüòå âñі ïëþñè і ìіíóñè òàêîї ïðîïîçèöії. ßêèì áè áóëî âàøå ðіøåííÿ?

6. Çàïèøіòü ó çîøèòі äâі ãîëîâíі, íà âàøó äóìêó, òåçè óðîêó і îáãîâîðіòü їõ ó ïàðàõ.

мандрівників.

Про які унікальні риси природи йдеться в епіграфі? ► Пригадайте, як змінюється температура повітря з висотою ► Як холодні течії впливають на клімат узбережжя?

1. ßêèìè є âíóòðіøíі âîäè ìàòåðèêà. Àíòàðêòèäà – єäèíèé íà Çåìëі ìàòåðèê, íà ÿêîìó íåìàє ïîñòіéíèõ ðі÷îê. Ïðîòå âëіòêó, êîëè òàíóòü ñíіã і ëіä, äî îêåàíó ïðÿìóþòü òèì÷àñîâі ïîòîêè òàëîї âîäè. Äåÿêі âîäîòîêè ðàïòîâî çíèêàþòü ç ïîâåðõíі, ïîòðàïëÿþ÷è â òðіùèíè àáî ïіäëіäíі ïóñòîòè, ïðîêëàäàþ÷è äàëі øëÿõ ïіä êðèãîþ. «Æèòòÿ» àíòàðêòè÷íèõ ðі÷îê íåäîâãå – 1–2 ìіñÿöі. Ç íàñòàííÿì îñіííіõ ìîðîçіâ òàíåííÿ і ñòіê ïðèïèíÿþòüñÿ, і ãëèáîêі, çі ñòðіìêèìè áåðåãàìè ðóñëà çàíîñÿòüñÿ ñíіãîì.

Íåâåëèêі îçåðà òðàïëÿþòüñÿ â îàçèñàõ і íà óçáåðåææÿõ. Ñåðåä

íèõ є ÿê ïðіñíі, òàê і äóæå ñîëîíі. Âëіòêó îçåðà çâіëüíÿþòüñÿ âіä êðèãè і ñîíöå ïðîãðіâàє âîäó äåÿêèõ ç íèõ äî +12 Ñ.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Â Àíòàðêòèäі є îçåðà, ÿêі íіêîëè íå çàìåðçàþòü

÷åðåç òåïëî, ùî âèõîäèòü ç íàäð Çåìëі. Òàêîæ є âîäîñïàä ç ÷åðâîíîþ, ÿê êðîâ, âîäîþ, ùî ïîÿñíþєòüñÿ íàÿâíіñòþ çàëіçà, ÿêå îêèñëþєòüñÿ ïðè êîíòàêòі ç ïîâіòðÿì.

Ó 2006 ðîöі ãåîôіçèêè àìåðèêàíñüêîї ãåîôіçè÷íîї îáñåðâàòîðії âèÿâèëè äðóãå і òðåòє çà âåëè÷èíîþ ïіäëіäíі îçåðà, ïëîùåþ 2000 êì 2 і 1600 êì 2 ð âіäïîâіäíî, ðîçòàøîâàíі íà ãëèáèíі áëèçüêî

3 êì âіä ïîâåðõíі ìàòåðèêà. Óñüîãî â Àíòàðêòèäі âèÿâëåíî ïîíàä 140 ïіäëіäíèõ îçåð.

2. ×îìó Àíòàðêòèäó íàçèâàþòü ìàòåðèêîì âі÷íèõ ìîðîçіâ. Àíòàðêòèäà – íàéõîëîäíіøèé ìàòåðèê Çåìëі. Îñíîâíі ðèñè êëіìàòó Àíòàðêòèäè âèçíà÷àþòüñÿ її ðîçìіùåííÿì ó ïîëÿðíèõ øèðîòàõ. Âçèìêó âïðîäîâæ äåêіëüêîõ ìіñÿöіâ òðèâàє ïîëÿðíà íі÷, ùî ïðèçâîäèòü äî çíà÷íîãî îõîëîäæåííÿ ìàòåðèêà. Ó ïîëÿðíèé äåíü ìàéæå 90 % ñîíÿ÷íîї åíåðãії êðèæàíà ïîâåðõíÿ Àíòàðêòèäè âіäáèâàє òà ðîçñіþє ó íàâêîëèøíє ñåðåäîâèùå. Íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó îõîëîäæóâàëüíèé âïëèâ ìàє òàêîæ ìàòåðèêîâå çëåäåíіííÿ. Öüîìó ñïðèÿє і âåëèêà àáñîëþòíà

. 117. Кліматична

âèñîòà ìàòåðèêà. Ïðèïëèâó òåïëà ç îêåàíі÷íèìè òå÷іÿìè ç íèçüêèõ øèðîò ïåðåøêîäæàє ïîòóæíà õîëîäíà îêåàíі÷íà Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ (Àíòàðêòè÷íà öèðêóìïîëÿðíà), ÿêà îìèâàє Àíòàðêòèäó.

×åðåç ñèëüíå îõîëîäæåííÿ ïîâіòðÿ íàä ìàòåðèêîì ôîðìóєòüñÿ âåëè÷åçíà îáëàñòü ïîñòіéíîãî âèñîêîãî àòìîñôåðíîãî òèñêó. À íàä ìåíø õîëîäíèìè âîäàìè Àíòàðêòèêè ôîðìóєòüñÿ îáëàñòü íèçüêîãî òèñêó. Òàêà âåëèêà ðіçíèöÿ àòìîñôåðíîãî òèñêó є ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ óðàãàííèõ âіòðіâ (äî 30–50 ì/ñ òà áіëüøå). Ç ëüîäîâîãî êóïîëà â öåíòðі ìàòåðèêà ìàñè õîëîäíîãî âàæêîãî ïîâіòðÿ îïóñêàþòüñÿ äî êðàїâ, óòâîðþþ÷è ñòîêîâі âіòðè.  Àíòàðêòèäі äìóòü íàéñèëüíіøі âіòðè íà ïëàíåòі, їõíÿ øâèä-

êіñòü ñòàíîâèòü 277 êì/ãîä. Òóò òàêîæ ðîçòàøîâàíèé ùå é Ïîëþñ âіòðіâ.

Àíòàðêòè÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè âèðіçíÿþòüñÿ ïðîçîðіñòþ òà

ñóõіñòþ. Â Àíòàðêòèäі íàä ïîëÿðíèì ïëàòî îïàäіâ âèïàäàє çà ðіê áëèçüêî 50 ìì – ìåíøå, íіæ ó ïóñòåëÿõ. Ìàòåðèê îòðèìóє їõ ó òâåðäîìó ñòàíі.

Íàéíèæ÷à òåìïåðàòóðà áóëà çàðåєñòðîâàíà â Àíòàðêòèäі â ëèïíі 1983 ðîêó – 89,2 Ñ. Òàêèõ íèçüêèõ òåìïåðàòóð íà ïîâåðõíі íàøîї ïëàíåòè íіäå áіëüøå íå ôіêñóâàëè, òîìó öåé ðàéîí íàçèâàþòü Ïîëþñîì õîëîäó.  Àíòàðêòèäі ðîçòàøîâàíèé Ïіâäåííèé ïîëþñ – ñêåëüîâà ïîðîäà çàââèøêè ìàéæå 30 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ, à íàä íèì øàð ëüîäó çàâòîâøêè 2800 ì. Íà Ïіâäåííîìó ïîëþñі «ñõîäÿòüñÿ» âñі «äîâãîòè» і âñі ÷àñîâі ïîÿñè.

Íà ìàòåðèêó ðîçìіùåíèé Ïіâäåííèé ïîëþñ íåäîñÿæíîñòі. Ñëîâíè÷îê. Ïіâäåííèé ïîëþñ íåäîñÿæíîñòі – òî÷êà â Àíòàðêòèäі, íàéáіëüø âіääàëåíà âіä óçáåðåææÿ Ïіâäåííîãî îêåàíó.

3. Ó ÿêèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ ðîçòàøîâàíà Àíòàðêòèäà.  Àíòàðêòèäі âèîêðåìëþþòü äâà êëіìàòè÷íі ïîÿñè: àíòàðêòè÷íèé і ñóáàíòàðêòè÷íèé. Îñîáëèâà ñóâîðіñòü êëіìàòó ñïîñòåðіãàєòüñÿ ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ. Óçèìêó (ç êâіòíÿ äî âåðåñíÿ) ëþòóþòü ìîðîçè ïîíàä –70 Ñ. Íàâіòü ó ðîçïàë ïîëÿðíîãî ëіòà (ó ãðóäíі – ëþòîìó) òåðìîìåòð ïîêàçóє –30 Ñ. Ïðîòå ïîãîäà ÿñíà é áåçâіòðÿíà. Íà óçáåðåææÿõ òàêèõ ñèëüíèõ ìîðîçіâ íå áóâàє: –35 Ñ óçèìêó, ìàéæå 0 Ñ óëіòêó, àëå òàì ïàíóþòü øòîðìè, ÿêі ïåðåõîäÿòü â óðàãàíè, ùî ñóïðîâîäæóþòüñÿ ñíіãîïàäàìè. Íà óçáåðåææÿõ і ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ Àíòàðêòèäè є àíòàðêòè÷íі îàçèñè (ìàë. 118). Ñëîâíè÷îê. Àíòàðêòè÷íèé îàçèñ – âіëüíà âіä ëüîäó äіëÿíêà àíòàðêòè÷íîãî ñóõîäîëó.

 àíòàðêòè÷íèõ îàçèñàõ âèõî-

äÿòü íà ïîâåðõíþ ãіðñüêі ïîðîäè, òîìó âîíè êðàùå ïðîãðіâàþòüñÿ. Íà

íèõ îñåëÿþòüñÿ ìîõè òà ëèøàéíèêè, à â îçåðàõ ç òàëîþ âîäîþ – âîäîðîñòі. Òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ òàì

óëіòêó íàä çåìëåþ áóâàє äîäàòíîþ

(+3 Ñ), àëå ðіçêî çíèæóєòüñÿ íà

âèñîòі âæå êіëüêîõ ìåòðіâ.

Користуючись кліматичною картою світу, визначте середні температури повітря в січні й липні на узбережжі Антарктиди.

М ал. 118 . Антарктичний

оазис

Розгляньте у групі подані нижче кліматограми. Визначте: а) які із кліматограм складені для

району Південного полюса. Обґрунтуйте своє рішення; б) у яку пору року і

центральних районах. Зробіть висновок.

4. ßêі îñîáëèâîñòі ðîñëèííîãî і òâàðèííîãî ñâіòó Àíòàðêòèäè. Îñîáëèâîñòі îðãàíі÷íîãî ñâіòó Àíòàðêòèäè ïîâ’ÿçàíі іç ñóâîðèì êëіìàòîì. Ìàòåðèê ìàéæå ïîâíіñòþ ðîçòàøîâàíèé â àíòàðêòè÷íîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі, ïðèðîäíіé çîíі àíòàðêòè÷íèõ ïóñòåëü. Ñëîâíè÷îê. Àíòàðêòè÷íà ïóñòåëÿ – ïîâåðõíÿ ëüîäîâèêà іç ñóâîðèìè óìîâàìè äëÿ ðîçâèòêó æèòòÿ (íèçüêі òåìïåðàòóðè, ñèëüíі âіòðè, âіäñóòíіñòü ґðóíòіâ).

Æèòòÿ іñíóє òіëüêè â ïðèáåðåæíіé çîíі ìàòåðèêà, íà ñóáàíòàðêòè÷íèõ îñòðîâàõ òà â îêåàíі÷íèõ âîäàõ. Ðîñëèííіñòü óêðàé ìіçåðíà і ïðåäñòàâëåíà â îñíîâíîìó â àíòàðêòè÷íèõ îàçèñàõ, ùî çàéìàþòü áëèçüêî 2 % ïëîùі ìàòåðèêà. Áіäíèé òâàðèííèé

ñâіò Àíòàðêòèäè ïðåäñòàâëåíèé ðàêîïîäіáíèìè, áåçêðèëèìè êîìàõàìè, ïòàõàìè. Öіêàâі ïðåäñòàâíèêè ïòàõіâ – ïіíãâіíè (ìàë. 119). Âîíè íå ëіòàþòü, àëå äîáðå ïëàâàþòü і ïіðíàþòü. Â Àíòàðêòèäі æèâå êіëüêà âèäіâ ïіíãâіíіâ. Íàéïîøèðåíіøі –ïіíãâіíè Àäåëі òà іìïåðàòîðñüêі ïіíãâіíè.

пінгвін Аделі (1), буревісник (2), баклани (3), поморник (4 )

Âëіòêó íà ïðèáåðåæíèõ ñêåëÿõ ãíіçäÿòüñÿ áóðåâіñíèêè, áàêëàíè, àëüáàòðîñè, ïîìîðíèêè. Õèæі ñіðі ÷àéêè õàð÷óþòüñÿ ÿéöÿìè òà ïòàøåíÿòàìè ïіíãâіíіâ.

Àíòàðêòèäè äîáðå ïðèñòîñóâàëèñÿ äî æèòòÿ ó ñóâîðèõ óìîâàõ. Âîíè âêðèòі ãóñòèì

Áàãàòèé òâàðèííèé ñâіò âîä Àíòàðêòèêè (ìàë. 120). Ó âіäíîñíî òåïëèõ ïðèáåðåæíèõ âîäàõ ìіêðîñêîïі÷íі âîäîðîñòі óòâîðþþòü «îêåàíі÷íі ïàñîâèùà». Çàâäÿêè âåëèêіé êіëüêîñòі êðèëÿ (íàéäðіáíіøèõ ðàêîïîäіáíèõ) â àíòàðêòè÷íèõ âîäàõ áàãàòî ðèáè. Òóò âîäèòüñÿ íàéáіëüøèé ññàâåöü – ñèíіé êèò, àáî ñìóãà÷ âåëèêèé (äî 33 ì ó äîâæèíó, ìàñîþ äî 150 ò). Ó âîäàõ Àíòàðêòèêè ìåøêàþòü ôіíâàëè, êàøàëîòè, õèæі êîñàòêè, àíòàðêòè÷íèé êëèêà÷, áіëîêðîâíà ùóêà, àíòàðêòè÷íèé êàëÿíóñ, àíòàðêòè÷íèé êðèëü, àíòàðêòè÷íà ìîðñüêà çіðêà, à òàêîæ ëàñòîíîãі – òþëåíі, ìîðñüêі ñëîíè, ìîðñüêі ëåîïàðäè, ïіâäåííèé êîòèê.  Àíòàðêòèäі íåìàє íàçåìíèõ ññàâöіâ, êðèëàòèõ êîìàõ і ïðіñíîâîäíèõ ðèá.

Àíòàðêòèäà – єäèíèé ìàòåðèê, íà ÿêîìó íåìàє ðåïòèëіé.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Â Àíòàðêòèöі іñíóє ÿê ìіíіìóì 1150 âèäіâ ðіçíèõ ãðèáêіâ òà ïëіñíÿâè.

5. Ìіæíàðîäíèé ñòàòóñ ìàòåðèêà. Àíòàðêòèäà íå íàëåæèòü æîäíіé äåðæàâі. Íà ìàòåðèêó íåìàє ïîñòіéíîãî íàñåëåííÿ. Öå єäèíèé íåçàñåëåíèé і íåîñâîєíèé ìàòåðèê Çåìëі. Óñüîãî òóò äіє 45 íàóêîâèõ ñòàíöіé. ×åðåç ñóâîðі ïðèðîäíі óìîâè äîñëіäíèêè ïðàöþþòü íà ìàòåðèêó íå áіëüøå ðîêó. Çà ìіæíàðîäíîþ óãîäîþ, òóò çàáîðîíåíî ïðîâåäåííÿ áóäü-ÿêèõ âèïðîáóâàíü çáðîї òà ÿäåðíèõ âèáóõіâ. Àíòàðêòèäó íàçèâàþòü ìàòåðèêîì íàóêè é ìèðó. Ïðèðîäà Àíòàðêòèäè îõîðîíÿєòüñÿ çàêîíîì.

6. ßêі íàóêîâі äîñëіäæåííÿ ïðîâîäÿòü â Àíòàðêòèöі. Ç 1982 ð. äîñëіäæåííÿ â Àíòàðêòèäі ïðîâîäèòü Іíñòèòóò ãåîëîãі÷íèõ íàóê Íàöіîíàëüíîї àêàäåìії íàóê Óêðàїíè. Íà ñòàíöії «Àêàäåìіê Âåðíàäñüêèé» ç 1996 ð. ïðàöþþòü óêðàїíñüêі â÷åíі (ìàë. 121). Âîíè äîñëіäæóþòü ëüîäîâèêè, ãåîëîãі÷íó áóäîâó, êëіìàò, ïðèáåðåæíі âîäè, âïëèâ ñóâîðèõ ïðèðîäíèõ óìîâ íà îðãàíіçì ëþäèíè. Áóëî çðîáëåíî íàóêîâі âіäêðèòòÿ, çîêðåìà çíàéäåíî áàêòåðії, ÿêі àêòèâíî ïîãëèíàþòü âàæêі ìåòàëè, âèíàéäåíî íîâèé ñïîñіá óòî÷íåííÿ ïðîãíîçó çåìëåòðóñіâ.

Óêðàїíà – îäíà ç ïîíàä 40 êðàїí ñâіòó, ÿêà ìàє ïîñòіéíó ñòàíöіþ â Àíòàðêòèäі, ùî ôóíêöіîíóє öіëèé ðіê. Íàéáіëüøîþ íàóêîâîþ ñòàíöієþ є «Ìàê-Ìåðäî» (ÑØÀ).

Äèâîâèæíі ôàêòè. Àíòàðêòèêó ùîðі÷íî âіäâіäóє ìàéæå 6 òèñ. òóðèñòіâ. Íà Àíòàðêòè÷íîìó ïіâîñòðîâі є òóðèñòè÷íà áàçà é àåðîäðîì.

Позначте на контурній карті основні географічні об’єкти Антарктиди: гори Трансантарктичні; вулкан Еребус; півострів Антарктичний.

Встановіть причину, що пояснює, чому Антарктида – найхолодніший материк:  розташована переважно за південним полярним колом;

 омивається холодними течіями;

 віддалена від усіх материків.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ó 2019 ðîöі óêðàїíñüêі äîñëіäíèêè çíàéøëè ëüîäîâó ïå÷åðó, ÿêà ìàє êіëüêà îçåð òà ðі÷êó. Çàãàëüíà äîâæèíà õîäіâ ó òðüîõ ÿðóñàõ ïå÷åðè – áëèçüêî 200 ì.

Використовуючи різноманітні джерела інформації

Що він собою являє? Що б відбулося, як би вся крига Антарктиди розтанула?

Перевіряємо себе

1. ×îìó Àíòàðêòèäó íàçèâàþòü «êîðîëåâîþ õîëîäó» òà «êðèæàíèì ìàòåðèêîì»?

2. ßêі âіòðè íàçèâàþòü ñòîêîâèìè? Ùî є ïðè÷èíîþ їõ óòâîðåííÿ?

3. ßêèé êëіìàò õàðàêòåðíèé äëÿ Àíòàðêòèäè?

4. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ïðåäñòàâíèêіâ ðîñëèííîãî òà òâàðèííîãî ñâіòó Àíòàðêòèäè.

5. ßê òâàðèíè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî ñóâîðèõ óìîâ?

6. ×îìó Àíòàðêòèäó íà êàðòі çîáðàæåíî áіëèì êîëüîðîì?

7. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Ìåíі áóëî öіêàâî … ; Ìåíå çäèâóâàëî … ; Ìåíі çàõîòіëîñÿ … .

1. Ó ÷îìó ïîëÿãàє îñîáëèâіñòü ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àíòàðêòèäè?

2. Íàçâіòü ÷îòèðè ñëîâà ç ïðåôіêñîì íàé-, ÿêі õàðàêòåðèçóþòü Àíòàðêòèäó.

3. ßê òåêòîíі÷íà áóäîâà Àíòàðêòèäè âïëèâàє íà її ðåëüєô?

4. ×îìó â Àíòàðêòèäè îäíà êðàéíÿ òî÷êà – ïіâíі÷íà? ßêó òî÷êó ìàòåðèêà ìîæíà ââàæàòè êðàéíüîþ ïіâäåííîþ?

5. Íà òåðèòîðії Àíòàðêòèäè ðîçòàøîâàíі ÷îòèðè ïîëþñè. Íàçâіòü їõ.

6. ×èì ïðèðîäà Àíòàðêòèäè âіäðіçíÿєòüñÿ âіä ïðèðîäè іíøèõ ìàòåðèêіâ?

7. Íàâåäіòü ïðèêëàäè òîãî, ÿê æèâі îðãàíіçìè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî ñóâîðèõ àíòàðêòè÷íèõ ïîãîäíèõ óìîâ.

8. ×îìó іñíóâàííÿ æèâèõ îðãàíіçìіâ íåìîæëèâå áåç çâ’ÿçêó ç îêåàíîì?

9. Ïîðіâíÿéòå òðîïі÷íі òà àíòàðêòè÷íі ïóñòåëі. Ó ÿêèõ ïóñòåëÿõ ìîæå ïðîæèâàòè ëþäèíà?

10. Âñòàíîâіòü ñõîæі і âіäìіííі ðèñè îàçèñіâ Àôðèêè òà àíòàðêòè÷íèõ îàçèñіâ.

11. ßêå çíà÷åííÿ Àíòàðêòèäè äëÿ æèòòÿ íà Çåìëі?

12. ×è ìîæíà ñòâîðèòè ïîñòіéíі ïîñåëåííÿ ëþäåé â Àíòàðêòèäі?

13. Äіçíàéòåñÿ, ÿêà òâàðèíà є ñèìâîëîì Àíòàðêòèäè.

14. ×îìó Àíòàðêòèäó íàçèâàþòü «êîðîëåâîþ õîëîäó» òà «êðèæàíèì ìàòåðèêîì»?

15. Ñêëàäіòü ïàì’ÿòêó äëÿ òóðèñòіâ, ÿêі âіäïðàâëÿþòüñÿ â Àíòàðêòèäó.

16. ×èì âіäðіçíÿєòüñÿ ðåëüєô Çàõіäíîї і Ñõіäíîї Àíòàðêòèäè?

17. ×îìó â ÕÕ ñò. àêòèâíî ïðîõîäèëè äîñëіäæåííÿ Àíòàðêòèäè?

18. Õòî іç äîñëіäíèêіâ Àíòàðêòèäè ïåðøèì ïåðåòíóâ Ïіâäåííå ïîëÿðíå êîëî?

19. ßêіé åêñïåäèöії âïåðøå âäàëîñÿ äîñÿãíóòè áåðåãіâ Àíòàðêòèäè?

20. Êîìó іç äîñëіäíèêіâ íàëåæèòü âіäêðèòòÿ Ïіâäåííîãî ïîëþñà Çåìëі?

21. ßêå ãîñïîäàðñüêå çíà÷åííÿ Àíòàðêòèäè?

22. ßêå çíà÷åííÿ ìàëî âіäêðèòòÿ Àíòàðêòèäè?

23. ×îìó Àíòàðêòèäà є íàéâèùèì ìàòåðèêîì Çåìëі? ßêà âèñîòà íàéâèùîї òî÷êè Àíòàðêòèäè?

Площа материка – 24,71 млн 241²км².

Населення – 592 млн осіб.

Довжина берегової

Найнижча точка від рівня моря –Долина Смерті (–85 м)

Північна Америка – величезний материк, територію якого здебільшого займають три країни: США, Канада та Мексика.

прислів’я ► Поясніть, як ви розумієте епіграф ► У яких півкулях розташована Північна Америка? ► Назвіть океани, які омивають береги Північної Америки.

1. Ó ÷îìó îñîáëèâîñòі ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Çà êîíôіãóðàöієþ ìàòåðèê ïîäіáíèé äî Ïіâäåííîї Àìåðèêè, àëå øèðøà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà â ïîìіðíèõ øèðîòàõ, ùî çíà÷íî âïëèâàє íà éîãî ïðèðîäó. Íà ïіâíî÷і ìàòåðèê ìàє íàéáіëüøó ïðîòÿæíіñòü іç çàõîäó íà ñõіä – ìàéæå 6000 êì, à â ïіâäåííіé ÷àñòèíі âîíà ñòàíîâèòü 100 êì. ×åðåç âåëèêó ïðîòÿæíіñòü ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü Ïіâíі÷íà Àìåðèêà ðîçòàøîâàíà â óñіõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ, êðіì åêâàòîðіàëüíîãî. Äî Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàëåæèòü і Öåíòðàëüíà Àìåðèêà. Öåíòðàëüíà Àìåðèêà – öå ãåîãðàôі÷íèé ðåãіîí â Àìåðèöі. Éîãî

÷àñòî ðîçãëÿäàþòü ÿê ñàìîñòіéíó ÷àñòèíó Àìåðèêè àáî ÿê ïіâäåííó ÷àñòèíó Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Öåíòðàëüíà Àìåðèêà – öå ïіâäåííà ÷àñòèíà Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêîãî ìàòåðèêà і є ðåãіîíîì, ùî ç’єäíóє Ïіâíі÷íó Àìåðèêó ç Ïіâäåííîþ. Ó її ñêëàäі êîíòèíåíòàëüíà ÷àñòèíà (ïåðåøèéîê) òà îñòðіâíà ÷àñòèíà – Âåëèêі òà Ìàëі Àíòèëüñüêі îñòðîâè.

Порівняйте географічне положення Північної Америки і Південної Америки. Виділіть спільні та відмінні риси.

Êîðäîí іç Ïіâäåííîþ Àìåðèêîþ ïðîâîäÿòü ïî Ïàíàìñüêîìó

ïåðåøèéêó. Áëèçüêî äî Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ðîçòàøîâàíà Єâðàçіÿ.

Їõ âіäîêðåìëþє âóçüêà Áåðèíãîâà ïðîòîêà (85 êì).

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó äàëåêîìó ìèíóëîìó Àçіÿ і Ïіâíі÷íà Àìåðèêà áóëè ç’єäíàíі ñóõîäіëüíèì ïåðåøèéêîì, ÿêèé ïîòіì îïóñòèâñÿ ïіä âîäó. Íèíі íà éîãî ìіñöі ðîçòàøîâàíà Áåðèíãîâà ïðîòîêà.

Êðàéíÿ ïіâíі÷íà òî÷êà ìàòåðèêà – ìèñ Ìåð÷èñîí – ðîçòàøîâàíà â àðêòè÷íîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі. Ó ñóáåêâàòîðіàëüíîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі ðîçìіùåíà êðàéíÿ ïіâäåííà òî÷êà – ìèñ Ìàð’ÿòî. Íà ïіâîñòðîâі Ñüþàðä ðîçòàøîâàíà êðàéíÿ çàõіäíà òî÷êà ìàòåðèêà – ìèñ Ïðèíöà Óåëüñüêîãî. Êðàéíÿ ñõіäíà òî÷êà ìàòåðèêà – ìèñ Ñåíò-×àðëüç, ùî ðîçìіùåíèé íà ïіâîñòðîâі Ëàáðàäîð. Розгляньте світлини.

іâíі÷íі, ïіâíі÷íî-çàõіäíі òà ïіâíі÷íî-ñõіäíі áåðåãè ìàòåðèêà äóæå ïîðіçàíі. Íà ïіâäíі äàëåêî â ñóõîäіë çàõîäÿòü Ìåêñèêàíñüêà é Êàëіôîðíіéñüêà çàòîêè. Íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà ðîçìіùåíèé íàéáіëüøèé íà ïëàíåòі Êàíàäñüêèé Àðêòè÷íèé àðõіïåëàã, ÿêèé íàðàõîâóє ïîíàä 36 òèñ. îñòðîâіâ. Ó ñóõîäіë çàõîäèòü Ãóäçîíîâà çàòîêà, ÿêà áіëüøó ÷àñòèíó ðîêó âêðèòà ëüîäîì, çà ùî îòðèìàëà íàçâó «Ëüîäîâèé ìіøîê». Íàéáіëüøèìè åëåìåíòàìè áåðåãîâîї

ëіíії є òàêîæ: ïіâîñòðîâè Àëÿñêà é Êàëіôîðíіÿ â Òèõîìó îêåàíі, Ôëîðèäà òà Þêàòàí â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі.

Íàéáіëüøі îñòðîâè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè – Ãðåíëàíäіÿ, Íüþôàóíäëåíä, Àëåóòñüêі, Âåëèêі Àíòèëüñüêі (Êóáà, Ãàїòі, ßìàéêà) òà Ìàëі Àíòèëüñüêі.

Здійсніть уявну мандрівку, користуючись фізичною картою, і визначте розміщення основних об’єктів берегової лінії материка.

Òàêèì ÷èíîì, Ïіâíі÷íà Àìåðèêà ìàє îñîáëèâå ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ: ðîçòàøîâàíà â Ïіâíі÷íіé òà Çàõіäíіé ïіâêóëÿõ, ó òðüîõ òåïëîâèõ ïîÿñàõ, îìèâàєòüñÿ âîäàìè òðüîõ îêåàíіâ. Ñóñіäñòâî ç Єâðàçієþ âèçíà÷àє ðÿä ñõîæèõ ðèñ ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêîї ïðèðîäè і ïðèðîäè öüîãî ìàòåðèêà.

2. ßê âіäáóâàëîñÿ âіäêðèòòÿ òà äîñëіäæåííÿ ìàòåðèêà. Ïіâíі÷íà Àìåðèêà, ÿê і Ïіâäåííà, íàëåæèòü äî Íîâîãî Ñâіòó. Ïåðøèìè єâðîïåéöÿìè, ùî äîñÿãëè óçáåðåææÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, áóëè âіêіíãè. Ìàéæå 1000 ðîêіâ òîìó âîíè äîñÿãëè Ãðåíëàíäії é ñòâîðèëè òàì ïîñåëåííÿ. Ñïðàâæíє âіäêðèòòÿ Àìåðèêè âіäáóëîñÿ â 1492 ð. ïіä ÷àñ ïåðøîї ïîäîðîæі Õðèñòîôîðà Êîëóìáà. Єâðîïåéñüêі ìîðåïëàâöі ïðèáóëè íà íåâåëèêèé îñòðіâ Áàãàìñüêîãî àðõіïåëàãó і íàçâàëè éîãî Ñàëüâàäîðîì (ç іñï. – «ñïàñèòåëü»).

Íàïðèêіíöі XV ñò. іòàëієöü Äæîâàííі Êàáîò âіäêðèâ îñòðіâ Íüþôàóíäëåíä і óçáåðåææÿ ïіâîñòðîâà Ëàáðàäîð. Êàáîò і ÷ëåíè éîãî åêñïåäèöії áóëè ïåðøèìè єâðîïåéöÿìè, ùî ñòóïèëè íà çåìëþ ìàòåðèêîâîї ÷àñòèíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ÷åðåç ïіâ òèñÿ÷îëіòòÿ ïіñëÿ âіêіíãіâ.

Ó ñåðåäèíі XVI ñò. ôðàíöóçüêà åêñïåäèöіÿ äîñÿãëà çàòîêè Ñâÿòîãî Ëàâðåíòіÿ é óâіéøëà â ãèðëî ðі÷êè ç òàêîþ ñàìîþ íàçâîþ. Íà óçáåðåææі áóëî çàñíîâàíî ïîñåëåííÿ, ÿêå íàçâàëè Êàíàäîþ.

Àíãëіéñüêі ìîðåïëàâöі é ìàíäðіâíèêè Ãåíðі Ãóäçîí (XVII ñò.) òà Àëåêñàíäåð Ìàêêåíçі (XVIII ñò.) äîñëіäèëè ïіâíі÷íі é ñõіäíі ÷àñòèíè ìàòåðèêà.

Ó 1741 ð. åêñïåäèöіÿ Âіòóñà Áåðèíãà îáñòåæèëà òà íàíåñëà íà êàðòó Àëåóòñüêі îñòðîâè é óçáåðåææÿ Àëÿñêè.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ïåðøèì óêðàїíñüêèì åìіãðàíòîì äî Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ââàæàєòüñÿ Àãàïіé Ãîí÷àðåíêî, ÷åðíåöü ÊèєâîÏå÷åðñüêîї ëàâðè, ÿêèé 1865 ð. ïðèáóâ äî Áîñòîíà.

Íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. íîðâåçüêèé ïîëÿðíèé ìàíäðіâíèê-äîñëіäíèê Ðóàëü Àìóíäñåí ïåðøèì ïðîïëèâ âçäîâæ ïіâíі÷íîãî óçáå-

ðåææÿ ìàòåðèêà і âñòàíîâèâ ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Ïіâíі÷íîãî

ìàãíіòíîãî ïîëþñà Çåìëі.

Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте картосхему з маршрутами першовідкривачів та дослідників Північної Америки.

Створіть фотоколаж-картосхему «Імена першовідкривачів

на карті Північної Америки».

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Характерис тика

Північної Америки

1. Êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì, ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі:  ìèñè: Ìåð÷èñîí, Ìàð’ÿòî, Ïðèíöà Óåëüñüêîãî, Ñåíò-×àðëüç;  çàòîêè: Ãóäçîíîâà, Ìåêñèêàíñüêà, Êàëіôîðíіéñüêà;

 îñòðîâè: Ãðåíëàíäіÿ, Íüþôàóíäëåíä, Âåëèêі Àíòèëüñüêі (Êóáà, Ãàїòі, ßìàéêà), Ìàëі Àíòèëüñüêі, Êàíàäñüêèé Àðêòè÷íèé àðõіïåëàã;

 ïіâîñòðîâè: Ëàáðàäîð, Ôëîðèäà, Êàëіôîðíіÿ, Àëÿñêà, Þêàòàí.

2. Âèçíà÷òå ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè êðàéíіõ òî÷îê Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ.

Крайня точка

Географічна широта, φ Географічна довгота, λ

3. Âèçíà÷òå íàéáіëüøó ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà çà øèðîòîþ â ãðàäóñàõ. ßêèé âïëèâ òàêà ïðîòÿæíіñòü ìàє íà ïðèðîäíі óìîâè ìàòåðèêà?

4. Âèçíà÷òå ïðîòÿæíіñòü ìàòåðèêà â ãðàäóñàõ і êіëîìåòðàõ âçäîâæ ìåðèäіàíó 90 çõ. ä. (1 = 111 êì).

Спрогнозуйте зміни географічного положення материка Північна Америка, пригадавши теорію руху літосферних плит.

Перевіряємо себе

1. Ïîðіâíÿéòå ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè òà Ïіâäåííîї Àìåðèêè.

2. Íà ÿêі êîìïîíåíòè ïðèðîäè íàéáіëüøå âïëèâàþòü îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè?

3. Íàçâіòü îñîáëèâîñòі áåðåãîâîї ëіíії Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè.

4. Çíàéäіòü іíôîðìàöіþ: íà ãðîøîâèõ áàíêíîòàõ ÿêèõ êðàїí Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè є çîáðàæåííÿ Õðèñòîôîðà Êîëóìáà?

5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Äëÿ ñåáå ç óðîêó ÿ âçÿâ / âçÿëà … ; Іíøèì ÿ ïîðàäæó ... ; Íà óðîöі ÿ äîïîìіã / äîïîìîãëà … .

Цей материк контрастний: На півдні – він вузький, На заході скелястий, А в центрі – більш низький. Зага д ка

► Які форми рельєфу асоціюються

рельєфу материка.

1. ßêі õàðàêòåðíі îñîáëèâîñòі òåêòîíі÷íîї áóäîâè ìàòåðèêà òà éîãî ðåëüєôó. Ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі ìîæíà ÷іòêî ïðîñòåæèòè âіäïîâіäíіñòü òåêòîíі÷íîї áóäîâè é ðåëüєôó. Ïіâíі÷íà òà öåíòðàëüíà ÷àñòèíè çàéíÿòі ðіâíèíàìè, íà ïіâäåííîìó ñõîäі ðîçòàøîâàíі ãîðè Àïïàëà÷і, à íà çàõîäі ïðîñòÿãëèñÿ ãîðè Êîðäèëüєðè.

Ðіâíèíè çàéìàþòü 2/3 ïîâåðõíі ìàòåðèêà. Âîíè ñôîðìóâàëè-

ñÿ ïåðåâàæíî íà äàâíіé Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêіé ïëàòôîðìі, ùî є ÷àñòèíîþ Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêîї ïëèòè.

Ïіâíі÷íà ÷àñòèíà ðіâíèí ðîçìіùåíà â ìåæàõ Êàíàäñüêîãî

êðèñòàëі÷íîãî ùèòà. Ïіâäåííіøå ðîçìіùåíі Öåíòðàëüíі ðіâíèíè (âèñîòà äî 500 ì). Òóò ôóíäàìåíò ïëàòôîðìè âêðèòèé òîâùàìè

îñàäîâèõ ïîðіä.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íà ïіâîñòðîâі Ëàáðàäîð і íà îñòðîâі Ãðåíëàíäіÿ áóëî âіäêðèòî îäíі ç íàéäàâíіøèõ ãіðñüêèõ ïîðіä íà Çåìëі, âіê ÿêèõ ñêëàäàє ïðèáëèçíî 3,5–4,3 ìëðä ðîêіâ.

Ïіâíі÷íà ÷àñòèíà ìàòåðèêà äî 40–42 ïí. ø. êіëüêà ðàçіâ çàçíàâàëà çëåäåíіííÿ. Ïіä ÷àñ íàéáіëüøîãî, Êàíçàñüêîãî, çëåäåíіííÿ, ÿêå âіäáóëîñÿ áëèçüêî 300 òèñ. ðîêіâ òîìó, êðèãîþ áóëî âêðèòî 65 % ïëîùі ìàòåðèêà (ìàë. 126, 1). Òîâùèíà øàðó êðèãè äîñÿãàëà 2–3 êì.

Ëüîäîâèêè çàëèøèëè íàíîñè ç ãëèíè é êàìіííÿ. Íàâіòü ñüîãîäíі ìîæíà ïîáà÷èòè ñëіäè ïåðåìіùåííÿ âåëè÷åçíèõ ìàñèâіâ êðèãè (ìàë. 126, 2). Íà ïіâäåíü âіä ìåæі çëåäåíіííÿ ïîâåðõíÿ Öåíòðàëüíèõ ðіâíèí óêðèëàñÿ ëåñîì (ïîðèñòà ñóãëèíèñòà ïîðîäà) і ïіñêîì. Ïіä äієþ ëüîäîâèêіâ ôîðìóþòüñÿ ìîðåíè і ôіîðäè.

2

(2)

Ñëîâíè÷îê. Ìîðåíà – öå ôîðìà ðåëüєôó, ùî ñêëàäàєòüñÿ ç âіäêëàäåíü îñàäîâèõ ïîðіä (ïіñêó, ãëèíè, ãàëüêè òà іí.), ÿêі ïåðåíîñÿòüñÿ ëüîäîâèêîì ïіä ÷àñ éîãî ðóõó.

Ôіîðä – âóçüêà çâèâèñòà çàòîêà ç âèñîêèìè ñêåëÿñòèìè áåðåãàìè, ùî ãëèáîêî âðіçàєòüñÿ â ñóõîäіë.

Íà çàõіä âіä Öåíòðàëüíèõ ðіâíèí óçäîâæ Êîðäèëüєð (ìàë. 128, 1) øèðîêîþ ñìóãîþ, áіëüø ÿê 4000 êì, ïðîñòÿãëèñÿ Âåëèêі ðіâíèíè (âèñîòîþ ïîäåêóäè 1500 ì). Âîíè óòâîðèëèñÿ â çàõіäíіé ÷àñòèíі ïëàòôîðìè, ÿêà çàçíàëà ïіäíÿòòÿ ïіä ÷àñ ôîðìóâàííÿ Ñêåëÿñòèõ ãіð. Âåëèêі ðіâíèíè óòâîðåíі ïîòóæíèìè ìîðñüêèìè é êîíòèíåíòàëüíèìè âіäêëàäàìè.

Ðі÷êè, ÿêі ñòіêàþòü іç ãіð, ïðîðіçàëè ðіâíèíè ãëèáîêèìè äîëèíàìè. Íà ïіâäíі Öåíòðàëüíі ðіâíèíè ïåðåõîäÿòü ó Ìіññіñіïñüêó òà Ïðèìåêñèêàíñüêó íèçîâèíè, ñòâîðåíі ðі÷êîâèìè íàíîñàìè. Ðі÷êè ÷àñòî ôîðìóþòü óíіêàëüíі ôîðìè ðåëüєôó (ìàë. 127). Âåëèêèé êàíüéîí, àáî Ãðàíä-Êàíüéîí, – îäíà ç íàéáіëüøèõ íà ïëàíåòі óùåëèí.

Ма л. 127. Великий каньйон

Çà äåñÿòü ìіëüéîíіâ ðîêіâ éîãî ñòâîðèëà ó âàïíÿíèõ ïîðîäàõ ðі÷êà Êîëîðàäî.

Íà ñõîäі ìàòåðèêà ïðîñòÿãíóëèñÿ äàâíі, äóæå çðóéíîâàíі ãîðè Àïïàëà÷і (ìàë. 128, 2). Âîíè ìàþòü ïîëîãі ñõèëè, îêðóãëі âåðøèíè òà øèðîêі ìіæãіðíі äîëèíè. Âèñîòà ãіð ëèøå òðîõè ïåðåâèùóє 2000 ì. Íàéâèùà òî÷êà Àïïàëà÷іâ – ãîðà Ìіò÷åëë (2037 ì). Ó ïåðåäãіð’ÿõ Àïïàëà÷іâ çàëÿãàþòü âàïíÿêîâі ïîðîäè. Òóò óòâîðèëàñÿ íàéäîâøà (500 êì) êàðñòîâà ïå÷åðà ñâіòó – Ôëіíò-Ðèäæ íà òåðèòîðії Íàöіîíàëüíîãî ïàðêó «Ìàìîíòîâà ïå÷åðà».

Óçäîâæ çàõіäíîãî óçáåðåææÿ áіëüø ÿê íà 9000 êì ïðîñòÿãëèñÿ íàäçâè÷àéíî êðàñèâі ãîðè Êîðäèëüєðè. Âîíè ðîç÷ëåíîâàíі ãëèáîêèìè ðі÷êîâèìè äîëèíàìè, ÿêі íàçèâàþòüñÿ êàíüéîíàìè. Ãëèáîêі çàïàäèíè ÷åðãóþòüñÿ ç âèñîêèìè õðåáòàìè é âóëêàíàìè. Ó ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі Êîðäèëüєð ïіäíіìàєòüñÿ íàéâèùà їõíÿ âåðøèíà – ãîðà Äåíàëі (Ìàê-Êіíëі), âèñîòîþ 6190 ì, óêðèòà ñíіãàìè é ëüîäîâèêàìè. Êîðäèëüєðè óòâîðèëèñÿ â ïåðіîä ìåçîçîéñüêîї ñêëàä÷àñòîñòі íà ñòèêó äâîõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Ðóõè çåìíîї êîðè é äîíèíі ïðèçâîäÿòü äî ñèëüíèõ çåìëåòðóñіâ і âèâåðæåíü âóëêàíіâ. 1 2 М ал 128 Гори Кордильєри (1) та Аппалачі (2) Розгляньте

Знайдіть на фізичній

вулкан. Яка його висота?

Ìіæ õðåáòàìè Ñêåëÿñòèõ ãіð ðîçòàøîâàíå Єëëîóñòîíñüêå âóëêàíі÷íå ïëàòî, äå ìіñòÿòüñÿ ãіãàíòñüêі ãåéçåðè. Òóò áóëî çàñíî-

âàíî ïåðøèé ó ñâіòі íàöіîíàëüíèé ïàðê, ó ÿêîìó ðîçòàøîâàíèé íàéáіëüøèé íà ïëàíåòі äіþ÷èé ãåéçåð Ãëàí.

Àêòèâíó ó÷àñòü ó ôîðìóâàííі ðåëüєôó Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè áåðóòü ïîâåðõíåâі òà ïіäçåìíі âîäè, à òàêîæ âіòåð. Òàê, ðі÷êà Êîëîðàäî óòâîðèëà îäèí іç íàéãëèáøèõ ó ñâіòі êàíüéîíіâ – Âåëèêèé êàíüéîí (ìàë. 127). Äіÿëüíіñòü âіòðó ñïðè÷èíèëà óòâîðåííÿ âåëèêîї êіëüêîñòі åîëîâèõ ôîðì ðåëüєôó.

Розгляньте малюнок 129. За допомогою фізичної карти материка визначте географічну широту, вздовж якої

рельєфу.

Óçäîâæ çàõіäíîãî óçáåðåææÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ïî òåðèòîðії ÑØÀ (øòàò Êàëіôîðíіÿ), íà ìåæі Òèõîîêåàíñüêîї òà Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêîї ëіòîñôåðíèõ ïëèò óòâîðèâñÿ ðîçëîì Ñàí-Àíäðåàñ çàâäîâæêè 1300 êì (ìàë. 130). Іç öèì ðîçëîìîì ïîâ’ÿçàíі ñèëüíі çåìëåòðóñè і âåëèêі ïîâåðõíåâі çñóâè äî 7 ì.

М ал 130 Аерознімок розлому Сан-Андреас

íіêåëþ, ìіäі òîùî. Íà Öåíòðàëüíèõ і Âåëèêèõ ðіâíèíàõ, à òàêîæ íà Ìіññіñіïñüêіé íèçîâèíі çíàéäåíî áàãàòî ðîäîâèù íàôòè, ïðèðîäíîãî ãàçó, êàì’ÿíîãî âóãіëëÿ.  Àïïàëà÷àõ òà їõíіõ ïåðåäãіð’ÿõ çàëÿãàþòü çàëіçíі ðóäè é êàì’ÿíå âóãіëëÿ. Íà ïіâîñòðîâі Ôëîðèäà є áàãàòі ïîêëàäè ôîñôîðèòіâ. Íàéáàãàòøі íàôòîãàçîíîñíі ðîäîâèùà âіäêðèòî íà Ïðèìåêñèêàíñüêіé íèçîâèíі, íà Àëÿñöі, ó ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó. Ó Êîðäèëüєðàõ є ÷èñëåííі ðîäîâèùà êîëüîðîâèõ ìåòàëіâ: ìіäі, ñâèíöþ, öèíêó, ñðіáëà. ПРАКТИЧНА

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі, êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì:

 ðіâíèíè: Öåíòðàëüíі é Âåëèêі, Ïðèìåêñèêàíñüêà íèçîâèíà;

 âèñî÷èíó Ëàâðåíòіéñüêó;

 ãîðè: Êîðäèëüєðè (ãîðà Äåíàëі), Ñêåëÿñòі, Àïïàëà÷і;

 íàéáіëüøі ðîäîâèùà êîðèñíèõ êîïàëèí.

Дослідіть, на

Перевіряємо себе

1. Ïîðіâíÿéòå ðåëüєô Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè і Ïіâäåííîї Àìåðèêè.

2. Çíàéäіòü íà êàðòі àòëàñó ñåéñìîàêòèâíі îáëàñòі ìàòåðèêà. ßê âè ìîæåòå ïîÿñíèòè їõíє ðîçìіùåííÿ?

3. Âіäîìî, ùî íàéâèùîþ òî÷êîþ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè є ãîðà Äåíàëі. Ç’ÿñóéòå, äå ðîçòàøîâàíà íàéíèæ÷à òî÷êà ìàòåðèêà.

4. Âèçíà÷òå ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè âóëêàíà Ïîïîêàòåïåòëü.

5. Àðãóìåíòóéòå ïðèêëàäàìè çàëåæíіñòü ðîçìіùåííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí âіä ãåîëîãі÷íîї áóäîâè òåðèòîðії.

6. Íàïèøіòü êîðîòêå ïîâіäîìëåííÿ,

îöіíþþ÷è ñâîþ äіÿëüíіñòü íà óðîöі. Ðîçïî÷íіòü ç ïðèâіòàííÿ і çàêіí÷іòü ïîáàæàííÿì.

Клуб мандрівників. Вулкан Попокатепетль (мал. 131) розташований у Мексиці. Його назва походить від слів мови науатль і означає «гора, що димить». Вершина його вкрита снігом,

1. Ùî âïëèâàє íà êëіìàò ìàòåðèêà. Âåëèêà ïðîòÿæíіñòü Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ñïðè÷èíÿє çíà÷íі âіäìіííîñòі â її êëіìàòі. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ñі÷íÿ íà ïіâíî÷і Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó ñòàíîâèòü –35 Ñ, à íà ïіâäíі ïіâîñòðîâà Ôëîðèäà – +20 Ñ.

çàõîäó, çóñòðі÷àє íà ñâîєìó øëÿõó Êîðäèëüєðè. Ïіäíіìàþ÷èñü óãîðó, âîíî îõîëîäæóєòüñÿ é çàëèøàє âåëèêó êіëüêіñòü îïàäіâ íà óçáåðåææі. Âïëèâ Òèõîãî îêåàíó ïîøèðþєòüñÿ ëèøå íà ïðèáåðåæíó ñìóãó, îñêіëüêè ïîâіòðÿíі ìàñè ç ìîðÿ, ïåðåéøîâøè ÷åðåç Êîðäèëüєðè é âíóòðіøíі îáëàñòі ìàòåðèêà, âòðà÷àþòü ñâîї âëàñòèâîñòі (çìіíþєòüñÿ òåìïåðàòóðà, âîëîãіñòü). Óçäîâæ óçáåðåææÿ Òèõîãî

îêåàíó íà ïіâíі÷ âіä 45 ïí. ø. ïðîõîäèòü òåïëà Àëÿñêèíñüêà

òå÷іÿ, ÿêà ïіäâèùóє çèìîâó òåìïåðàòóðó é ïðèíîñèòü íàñè÷åíі

âîëîãîþ ïîâіòðÿíі ìàñè. Íà ïіâäåíü âіä 45 ïí. ø. ïðîõîäèòü

õîëîäíà Êàëіôîðíіéñüêà òå÷іÿ, ÿêà çíèæóє ëіòíþ òåìïåðàòóðó â ïðèáåðåæíèõ ðàéîíàõ.

З’ясуйте, як впливають на погодні умови області високого і низького атмосферного тиску.

Âïëèâ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó äåùî ñòðèìóє ãіðñüêà ñèñòåìà Àïïàëà÷іâ. Íàéáіëüøå îïàäіâ âèïàäàє íà ïіâäåííîìó ñõîäі ìàòåðèêà. Çàâäÿêè âîëîãèì ïàñàòàì, ùî ïðèõîäÿòü ñþäè ç îêåàíó, öåé ðàéîí îòðèìóє äî 2000 ìì îïàäіâ íà ðіê. Ó ïіâíі÷íèõ ïîëÿðíèõ ðàéîíàõ ïðè ïîñòіéíî íèçüêèõ òåìïåðàòóðàõ ïåðåâàæàþòü ïіâíі÷íî-ñõіäíі âіòðè. Àðêòè÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè îñîáëèâî äàëåêî ïðîíèêàþòü íà ïіâíі÷íîìó ñõîäі, äå õîëîäíà Ëàáðàäîðñüêà òå÷іÿ çíèæóє ëіòíþ òåìïåðàòóðó. Ðіâíèííèé ðåëüєô ó ñåðåäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà íå ñòâîðþє ïåðåøêîä äëÿ ðóõó ïîâіòðÿ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü і ç ïіâäíÿ íà ïіâíі÷. Òîìó õîëîäíå àðêòè÷íå ïîâіòðÿ âçèìêó іíîäі ìîæå äîñÿãàòè áåðåãіâ Ìåêñèêàíñüêîї çàòîêè, à òðîïі÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè ìîæóòü ïðîíèêàòè äàëåêî íà ïіâíі÷.

М ал 132 Торнадо

Âåëèêі âіäìіííîñòі â òåìïåðàòóðі é òèñêó ìіæ öèìè ïîâіòðÿíèìè ìàñàìè ñòâîðþþòü óìîâè äëÿ óòâîðåííÿ ñèëüíèõ âіòðіâ – óðàãàíіâ. Ïîòóæíі àòìîñôåðíі ñìåð÷і –òîðíàäî (ìàë. 132) – ïðèíîñÿòü áàãàòî ëèõà: ðóéíóþòü ñïîðóäè, ëàìàþòü äåðåâà, ïіäíіìàþòü і ïåðåíîñÿòü âåëèêі ïðåäìåòè.

Ñëîâíè÷îê. Òîðíàäî – àòìîñôåðíèé âèõîð, ùî ìàє ëіéêîïîäіáíó ôîðìó.

Ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ñïîñòåðіãàþòüñÿ ÷àñòі ïîñóõè, ñóõîâії, ïèëîâі áóðі, ùî çíèùóþòü âåðõíіé øàð ðîäþ÷îãî ґðóíòó.

2. ßêі îñîáëèâîñòі ðîçìіùåííÿ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ. Êëіìàòè÷íі ïîÿñè ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі çìіíþþòüñÿ âіä àðêòè÷íîãî (íà ïіâíî÷і) äî ñóáåêâàòîðіàëüíîãî (íà ïіâäíі).

Арктичний Протягом року тут панує холодне арктичне повітря. Часті тумани, велика хмарність, снігові бурі. Літо холодне, температура не піднімається вище +5 С. Опадів випадає мало. Є льодовики.

Субарктичний Сувора зима змінюється прохолодним літом

впродовж року. Порівняно тепла

воджуються рясними дощами. Помірно континентальний клімат характеризується холодною зимою і теплим літом. Континентальний клімат має характерні сезонні відмінності. По-справжньому тепле літо змінюється холодною зимою. Опадів – 400–600 мм на рік. На крайньому сході область мусонного клімату. Літо тут нежарке, дощове, а зима холодніша, ніж на крайньому заході. Кількість опадів – 500–1000 мм на рік. Субтропічний Узимку температура рідко опускається нижче

Êëіìàòè÷íі óìîâè íà áіëüøіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ñïðèÿòëèâі

äëÿ âèðîùóâàííÿ ðіçíèõ ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð: ó ïîìіðíîìó ïîÿñі – ïøåíèöі, êóêóðóäçè; ó ñóáòðîïі÷íîìó – ðèñó, áàâîâíèêó, öèòðóñîâèõ; ó òðîïі÷íîìó – êàâè, öóêðîâîї òðîñòèíè, áàíàíіâ. Òóò çáèðàþòü äâà, à іíîäі é òðè âðîæàї íà ðіê. Вкажіть

різноманітний. Поясніть чому

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íà ìàòåðèêó íàéíèæ÷ó òåìïåðàòóðó ñïîñòåðіãàëè íà ïëàòî Þêîí, Êàíàäà (–63 Ñ). Íàéâèùà òåìïåðàòóðà, êîëè-íåáóäü çàðåєñòðîâàíà íà öüîìó ìàòåðèêó, – +56,7 C. Ðåêîðä áóëî âñòàíîâëåíî â Äîëèíі Ñìåðòі, ÑØÀ, øòàò Êàëіôîðíіÿ.

себе

1. Íàçâіòü ÷èííèêè, ÿêі âïëèâàþòü íà

2. ×îìó êëіìàò ó ìåæàõ îäíîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó ìîæå áóòè ðіçíèì?

3. Íàçâіòü íàéõàðàêòåðíіøі îçíàêè êîæíîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè (ìàë. 133).

4. Óïіçíàéòå êëіìàòè÷íèé ïîÿñ çà îïèñîì òà ïîêàæіòü íà êàðòі òåðèòîðіþ, äëÿ ÿêîї âіí õàðàêòåðíèé: «Êëіìàò òóò ç âîëîãîþ çèìîþ і ñóõèì ëіòîì. Âïëèâ îêåàíó çíèæóє ðіçíèöþ òåìïåðàòóð, ïðèçâîäèòü äî ïðîõîëîäíîãî ëіòà і òåïëîї çèìè. ×åðåç õîëîäíó îêåàíі÷íó òå÷іþ óçäîâæ áåðåãà ÷àñòî áóâàє òóìàí. Ç ïðîñóâàííÿì ó ãëèá òåðèòîðії êëіìàò ñòàє áіëüø êîíòèíåíòàëüíèì. Çàõіäíі âіòðè ç îêåàíó ïðèíîñÿòü âîëîãó. Íà êëіìàò òàêîæ âïëèâàþòü ãîðè, ÿêі íå ïðîïóñêàþòü âîëîãå ïîâіòðÿ ç îêåàíó äàëåêî â ãëèá ìàòåðèêà».

5. Çà ìàëþíêîì 133 ç’ÿñóéòå, ó ÿêîìó íàïðÿìêó ïіäâèùóєòüñÿ òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ íà òåðèòîðії Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíó òàêîãî ïіäâèùåííÿ.

6. Çà ìàëþíêîì 133 ç’ÿñóéòå, ÷è ó âñіõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ ìàòåðèêà ñïîñòåðіãàєòüñÿ çàêîíîìіðíіñòü: ÷èì äàëі òåðèòîðіÿ çíàõîäèòüñÿ âіä îêåàíó, òèì ìåíøà òàì êіëüêіñòü îïàäіâ.

7. Àðãóìåíòóéòå, ÷îìó íà çàõіäíіé îêðàїíі ìàòåðèêà, íà ïàðàëåëі 60 ïí. ø., çíà÷åííÿ òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ і àòìîñôåðíèõ îïàäіâ є áіëüø âèñîêèìè, íіæ íà ñõіäíіé îêðàїíі.

8. Äîáåðіòü ñëîâî, ùî íàéòî÷íіøå óçàãàëüíþє âèâ÷åíó òåìó. Ïîñòàâòå äî òåìè çàïèòàííÿ, ÿêå ðîçïî÷èíàєòüñÿ çі ñëіâ «Ùî ... ?», «ßê ... ?», «×îìó ... ?».

1. Äî ÿêèõ áàñåéíіâ íàëåæàòü ðі÷êè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Ïіâíі÷íà Àìåðèêà áàãàòà íà âíóòðіøíі âîäè. Її òåðèòîðієþ ïðîòіêàє îäíà ç íàéáіëüøèõ ðі÷îê çåìíîї êóëі – Ìіññіñіïі. Íà ìàòåðèêó ðîçòàøîâàíà íàéáіëüøà ó ñâіòі îçåðíà ñèñòåìà – Âåëèêі îçåðà. Çíà÷íó ÷àñòèíó òåðèòîðії ìàòåðèêà çàéìàþòü áîëîòà. Ïіâíі÷íà Àìåðèêà áàãàòà é íà çàïàñè ïіäçåìíèõ âîä. Âåëèêі ðåçåðâè ïðіñíîї âîäè ìіñòÿòü ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêі ëüîäîâèêè, ÿêі çà ïëîùåþ ïîñòóïàþòüñÿ òіëüêè ëüîäîâèêàì Àíòàðêòèäè. Íà òåðèòîðії ìàòåðèêà âîäè ðîçïîäіëåíі äóæå íåðіâíîìіðíî. Ó ïіâäåííî-çàõіäíіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ðі÷êîâà ìåðåæà ðîçâèíåíà ñëàáêî àáî çîâñіì âіäñóòíÿ. Òåðèòîðіÿ æ ïіâäåííîãî ñõîäó ìàє ãóñòó ðі÷êîâó ìåðåæó.

Íà âіäìіíó âіä Ïіâäåííîї Àìåðèêè, äå ðі÷êè îòðèìóþòü ïåðåâàæíî äîùîâå æèâëåííÿ, äëÿ ðі÷îê Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, êðіì

äîùîâîãî, âåëèêå çíà÷åííÿ ìàє ñíіãîâå æèâëåííÿ.

Ðі÷êè íåñóòü ñâîї âîäè â áàñåéíè òðüîõ îêåàíіâ. Ðі÷êè áàñåéíó Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó âèðіçíÿþòüñÿ çíà÷íîþ äîâæèíîþ é âåëèêîþ êіëüêіñòþ ïðèòîê. Ìіññіñіïі, ùî â ïåðåêëàäі ç ìîâè іíäіàíñüêîãî ïëåìåíі îçíà÷àє «âåëèêà ðіêà», áåðå ïî÷àòîê ìàéæå â öåíòðі ìàòåðèêà é òå÷å ïî ðіâíèíі íà ïіâäåíü. Ó ñåðåäíіé òå÷ії Ìіññіñіïі ïðèéìàє íàéäîâøó ïðèòîêó – Ìіññóðі («ìóëèñòà ðі÷êà»), äîâæèíà ÿêîї áіëüøà çà äîâæèíó Ìіññіñіïі (ìàë. 134).

ð³÷îê

Ðі÷êè áàñåéíó Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó ìàþòü ïåðåâàæíî ñíіãîâå æèâëåííÿ. Áіëüøó ÷àñòèíó ðîêó âîíè âêðèòі êðèãîþ.

Ëüîäîõіä ïî÷èíàєòüñÿ ïіçíüîþ âåñíîþ. Öå ïðèçâîäèòü äî óòâîðåííÿ êðèæàíèõ çàòîðіâ, êîëè ðóñëî ðі÷êè çàáèâàєòüñÿ äî ñàìîãî äíà êðèãîþ і âîäà øèðîêî ðîçëèâàєòüñÿ íàâêîëèøíüîþ ìіñöåâіñòþ. Íàéáіëüøà ïіâíі÷íà ðі÷êà – Ìàêêåíçі. Âîíà æèâèòüñÿ òàëèìè âîäàìè. Óëіòêó âîíà ïîâíîâîäíà. Áіëüøó ÷àñòèíó ðîêó Ìàêêåíçі çàêóòà êðèãîþ.

Ðі÷êè áàñåéíó Òèõîãî îêåàíó òà âíóòðіøíüîãî ñòîêó ïîðіâíÿíî êîðîòêі, ïîðîæèñòі, çі øâèäêîþ òå÷ієþ. Íà ïіâíі÷íîìó çàõîäі, äå áóâàþòü çíà÷íі îïàäè, âîíè ïîâíîâîäíі. Êîëóìáіÿ òà Êîëîðàäî – íàéáіëüøі ðі÷êè áàñåéíó Òèõîãî îêåàíó. Ñâіé ïî÷àòîê âîíè áåðóòü ó ãîðàõ і ïðîòіêàþòü ïëîñêîãіð’ÿì. Êîëîðàäî óòâîðþє Âåëèêèé êàíüéîí (ìàë. 127). Çàõіäíі ðі÷êè, îñîáëèâî Êîëóìáіÿ, ìàþòü âåëèêі çàïàñè åíåðãії. Ðі÷êà Þêîí áåðå ïî÷àòîê ç îçåðà Àòëіí і òå÷å íà ïіâíі÷íèé çàõіä ó áіê Àëÿñêè. Öå ðіâíèííà ðі÷êà, ãіðñüêèé õàðàêòåð ìàє òіëüêè áіëÿ âèòîêó. Îñíîâíå æèâëåííÿ ðі÷êè – ñíіãîâå.

Розгляньте картосхему (мал. 135). Поясніть, чому така конфігурація басейнів річкового стоку на материку. Поясніть, що вплинуло на формування басейну внутрішнього стоку.

Сплануйте дослідження на тему «Вплив клімату на характер течії та водний режим річок в різних частинах материка».

2. ×îìó â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі áàãàòî îçåð. Ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі ðîçòàøîâàíà ñèñòåìà Âåëèêèõ îçåð, ùî ìіñòÿòü 21 % ñâіòîâîãî çàïàñó ïðіñíîї âîäè. Öÿ ñèñòåìà îá’єäíóє ï’ÿòü âåëèêèõ îçåð: Âåðõíє, Ìі÷èãàí, Ãóðîí, Åðі, Îíòàðіî (ìàë. 136). Ðі÷êà Ñâÿòîãî Ëàâðåíòіÿ ç’єäíóє îçåðà ç Àòëàíòè÷íèì îêåàíîì.

Òóò ðîçòàøîâàíà íàéáіëüøà íà ïëàíåòі çà ïëîùåþ ïðіñíîâîäíà âîäîéìà – îçåðî Âåðõíє. Âåëèêі îçåðà ðîçìіùåíі íà ðіçíіé âèñîòі é ñïîëó÷åíі ìіæ ñîáîþ êîðîòêèìè ðі÷êàìè-ïðîòîêàìè. Òàê, ðі÷êà Íіàãàðà ñïîëó÷àє îçåðà Åðі é Îíòàðіî.  її ðóñëі є óñòóï çàââèøêè 50 ì, ç ÿêîãî âîäà ïàäàє, óòâîðþþ÷è Íіàãàðñüêèé âîäîñïàä (ìàë. 137), ùî â ïåðåêëàäі îçíà÷àє «âîäà, ùî ãóðêî÷å». Îçåðà ïіâíî÷і ìàòåðèêà óòâîðèëèñÿ âíàñëіäîê ðîçëîìіâ çåìíîї êîðè, à ïіçíіøå áóëè ïîãëèáëåíі ëüîäîâèêîì.

Áàñåéíè

ð³÷êîâîãî ñòîêó

ϳâí³÷íîãî

Ëüîäîâèòîãî îêåàíó

Òèõîãî îêåàíó

Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó

Âåëèêèõ îçåð

ïîõîäæåííÿ. Íà âíóòðіøíіõ ïëîñêîãіð’ÿõ òðàïëÿþòüñÿ ìіëêîâîäíі çàñîëåíі îçåðà. Öå çàëèøêè âåëèêèõ âîäîéì, ÿêі іñíóâàëè òóò çà áіëüø âîëîãîãî êëіìàòó. Áàãàòî îçåð óêðèòі êіðêîþ ñîëі. Íàéáіëüøå ç íèõ – Âåëèêå Ñîëîíå îçåðî. Îäíàê, íåçâàæàþ÷è íà öå, ó äåÿêèõ ðàéîíàõ íåäîñòàòíüî ïðіñíîї ÷èñòîї âîäè. Öå ïîâ’ÿçàíî ç íåðіâíîìіðíіñòþ ðîçïîäіëó âîä,

à òàêîæ іç çðîñòàííÿì âèêîðèñòàííÿ їõ ó ïðîìèñëîâîñòі, äëÿ çðîøåííÿ òà ïîáóòîâèõ ïîòðåá âåëèêèõ ìіñò.

Створіть рекламну листівку «Мандруємо річками та озерами Північної Америки».

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ïðîöåñ âèíèêíåííÿ Âåëèêîãî êàíüéîíó ðîçïî÷àâñÿ ìàéæå 60 ìëí ðîêіâ òîìó, êîëè äâі ðі÷êè – Êîëîðàäî é Óàëïàé –ç’єäíàëèñÿ â îäíó. Çáіëüøåííÿ êàíüéîíó òðèâàє і òåïåð (4 ñì íà ðіê).

1. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі, êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì, íàçâè ãåîãðàôі÷íèõ îá’єêòіâ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè:

 ðі÷êè: Ìіññіñіïі, Ìàêêåíçі, Þêîí, Êîëîðàäî;

 âîäîñïàä Íіàãàðñüêèé;

 îçåðà: Âåëèêі (Âåðõíє, Ìі÷èãàí, Ãóðîí, Åðі, Îíòàðіî), Âåëèêå Ñîëîíå.

2. Îïèøіòü ó çîøèòі ðі÷êîâі ñèñòåìè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè òà Ïіâäåííîї Àìåðèêè (çà âèáîðîì – îäíà íà ìàòåðèêó) çà ïîäàíèì ïëàíîì. Çðîáіòü âèñíîâîê.

1) Íàçâà ðі÷êîâîї ñèñòåìè.

2) Ó ÿêіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà ðі÷êîâà ñèñòåìà?

3) Âèòіê, íàïðÿìîê òå÷ії, ãèðëî, äîâæèíà ãîëîâíîї ðі÷êè.

4) Äî áàñåéíó ÿêîãî îêåàíó íàëåæèòü?

5) Ãîëîâíі ïðèòîêè.

6) Çàëåæíіñòü âіä ðåëüєôó (õàðàêòåð òå÷ії, ïîðîãè òà âîäîñïàäè, ðîáîòà ðі÷êè).

7) Çàëåæíіñòü âіä êëіìàòó (ðåæèì ðі÷êè).

8) Ìîæëèâîñòі ãîñïîäàðñüêîãî îñâîєííÿ áàñåéíіâ ðі÷îê.

Перевіряємо себе

1. ßêі ÷àñòèíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàéáàãàòøі íà âíóòðіøíі âîäè?

2. ßêå çíà÷åííÿ ðі÷îê ó ãîñïîäàðñüêіé äіÿëüíîñòі ëþäèíè? ßêі ðі÷êè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè îòðèìàëè íàçâó íà ÷åñòü äîñëіäíèêіâ?

3. Óíàñëіäîê ÿêèõ ïðèðîäíèõ ïðîöåñіâ óòâîðèëèñÿ íàéáіëüøі îçåðà ìàòåðèêà?

4. Çàâäÿêè ÿêèì ïðèðîäíèì ÷èííèêàì íà ïіâäåííîìó ñõîäі ìàòåðèêà ðі÷êîâà ìåðåæà ãóñòà?

5. Íà ðі÷êàõ áàñåéíó ÿêîãî îêåàíó äîöіëüíіøå áóäóâàòè ãіäðîåëåêòðîñòàíöії?

6. Çàïèøіòü ó çîøèòі äâі ãîëîâíі, íà âàøó äóìêó, òåçè óðîêó òà îáãîâîðіòü їõ ó ïàðàõ.

Клуб мандрівників. Чому Великий каньйон називають «музей просто неба»?

у розміщенні природних зон? ► Яка причина зміни природних комплексів у горах?

1. Ó ÿêèõ ïðèðîäíèõ çîíàõ ðîçìіùåíà Ïіâíі÷íà Àìåðèêà. Ó ðîçìіùåííі ïðèðîäíèõ çîí Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè є ïåâíі îñîáëè-

âîñòі. Íà ïіâíî÷і ìàòåðèêà âîíè âèòÿãíóòі ñìóãàìè іç çàõîäó íà

ñõіä, à â öåíòðàëüíіé і ïіâäåííіé ÷àñòèíàõ ðîçòàøîâàíі â ìåðèäіîíàëüíîìó íàïðÿìêó. Òàêà îñîáëèâіñòü ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ

çîí âèçíà÷àєòüñÿ ïåðåâàæíî ðåëüєôîì і ïàíіâíèìè âіòðàìè. Ãðåíëàíäіÿ é áіëüøà ÷àñòèíà îñòðîâіâ Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íî-

ãî àðõіïåëàãó ðîçòàøîâàíі â çîíі àðêòè÷íèõ ïóñòåëü, ïîêðèòèõ ñíіãîì і ëüîäîì. Íà áіäíèõ êàì’ÿíèñòèõ і áîëîòèñòèõ ґðóíòàõ çà

êîðîòêå і ïðîõîëîäíå ëіòî äå-íå-äå íà ïîâåðõíі ç’ÿâëÿєòüñÿ ðîñëèííіñòü.

Çîíà òóíäðè çàéìàє ïіâíі÷íå óçáåðåææÿ ìàòåðèêà é ïðèëåãëі

äî íüîãî îñòðîâè. Òóíäðîþ íàçèâàþòü áåçëіñі ïðîñòîðè ñóáàðêòè÷íîãî ïîÿñó. Âîíè óòâîðþþòüñÿ â óìîâàõ ñóâîðîãî êëіìàòó é áàãàòîðі÷íîї ìåðçëîòè.

Ñëîâíè÷îê. Áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà – âåðõíіé øàð çåìíîї êîðè, äå ïîðîäè ìàþòü òåìïåðàòóðó, íèæ÷ó çà 0 C, òà ìіñòÿòü ïіäçåìíèé ëіä, ùî іñíóє âіä äåêіëüêîõ äî ñîòåíü òèñÿ÷ ðîêіâ.

Íà ïіâäíі òóíäðà ïåðåõîäèòü ó ðіäêîëіññÿ – ëіñîòóíäðó, ÿêà çìіíþєòüñÿ òàéãîþ. Òàéãà – öå õâîéíèé ëіñ ïîìіðíîãî ïîÿñó.

Õâîéíі ëіñè çìіíþþòü çîíè ìіøàíèõ, øèðîêîëèñòèõ і ïåðåìіííî-âîëîãèõ ëіñіâ. Öі çîíè íå ïðîñòÿãàþòüñÿ ñóöіëüíîþ ñìóãîþ іç çàõîäó íà ñõіä ÷åðåç óâåñü ìàòåðèê, à çàéìàþòü òіëüêè éîãî ñõіäíó ÷àñòèíó ç áіëüø âîëîãèì і ì’ÿêèì êëіìàòîì. Çîíà ëіñîñòåïó ïðîñòÿãëàñÿ ÷åðåç Âåëèêі ðіâíèíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ìåðèäіîíàëüíîþ ñìóãîþ. Її áіëüø çâîëîæåíà ñõіäíà ÷àñòèíà, äå âèïàäàє ìàéæå 1000 ìì îïàäіâ íà ðіê, ìàє íàçâó ïðåðії. Çîíà ñòåïіâ çàéìàє âåëèêі ïðîñòîðè â öåíòðі ìàòåðèêà, íà Âåëèêèõ ðіâíèíàõ. Êіëüêіñòü òåïëà òóò âåëèêà, àëå çâîëîæåííÿ íåäîñòàòíє.

ßê ó

âèñîòíà ïîÿñíіñòü. Çíà÷íó òåðèòîðіþ Ïіâíі÷íî

. Ãіðñüêі ñèñòåìè Àïïàëà÷і é Êîðäèëüєðè ïðîñòÿãàþòüñÿ ÷åðåç

êіëüêà ãåîãðàôі÷íèõ ïîÿñіâ. Òîìó ðîñëèííіñòü íà їõíіõ ñõèëàõ çìіíþєòüñÿ íå òіëüêè âіä ïіäíіææÿ ãіð äî âåðøèí, à é іç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü. Îñêіëüêè ãіðñüêі ñèñòåìè ðîçòàøîâàíі íà óçáåðåææÿõ, òî âèñîòíà ïîÿñíіñòü ðіçíèòüñÿ íà îêåàíі÷íèõ ñõèëàõ і ñõèëàõ, îáåðíåíèõ äî âíóòðіøíüîї ÷àñòèíè ìàòåðèêà. Îñîáëèâî âðàæàє âèñîòíà ïîÿñíіñòü Êîðäèëüєð. Âîíà ðіçíèòüñÿ íà ðіçíèõ âèñîòàõ і â êîæíîìó ïîÿñі ìàє ñâîї íåïîâòîðíі îñîáëèâîñòі (ìàë. 139).

Íàïðèêëàä, ó ñóáòðîïі÷íîìó ïîÿñі íà çàõіäíèõ ñõèëàõ Ñüєððà-Íåâàäè âíèçó ïàíóє ÷àïàðàëü – çàðîñòі çàñóõîñòіéêèõ âі÷íîçåëåíèõ ÷àãàðíèêîâèõ äóáіâ. Ëіñ іç æîâòîї і öóêðîâîї ñîñíè, ñìåðåêè, êåäðà òà ñåêâîї ç’ÿâëÿєòüñÿ íà âèñîòі 1500 ì, à àëüïіéñüêі

ëóêè – íà âèñîòі 3000 ì.

Ñõіäíі ñõèëè Ñüєððà-Íåâàäè áіëÿ ïіäíіææÿ ïîêðèâàþòü òðàâ’ÿíèñòî-ïîëèíîâі ñòåïè, ÿêі âèùå ïåðåõîäÿòü ó ÿëіâöåâå ðіäêîëіññÿ (ìàë. 139).

Ó ìіæãіð’ÿõ ïàíóþòü íàïіâïóñòåëі, ÿêі ïіâäåííіøå ïåðåõîäÿòü

ó ïóñòåëі ç êàêòóñàìè é àãàâàìè, ùî ÷åðãóþòüñÿ іç ñèïó÷èìè ïіñêàìè. Ëüîäîâèêè є òіëüêè íà íàéâèùèõ âåðøèíàõ.

Порівняйте висотну поясність в Андах і Кордильєрах. Зробіть висновок про спільні та відмінні риси.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Êàêòóñè – òèïîâà ðîñëèíà àìåðèêàíñüêèõ ïóñòåëü. Àëå âîíè íå òіëüêè çâè÷íèé àòðèáóò ïåéçàæó öієї ïðèðîäíîї çîíè, à é äîñèòü êîðèñíі ðîñëèíè. Ñåðöåâèíó êàêòóñіâ óæèâàþòü â їæó. Çі ñòîâáóðіâ êàêòóñіâ ðîáëÿòü äåòàëі ìîñòіâ, îãîðîæі, äîðîæíі ñòîâïè. Êàêòóñ çîáðàæåíî íà äåðæàâíîìó ãåðáі Ìåêñèêè.

3. ßê ëþäèíà çìіíþє ïðèðîäó ìàòåðèêà. Ïðèðîäà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè çíà÷íî çìіíèëàñÿ ïіä âïëèâîì äіÿëüíîñòі ëþäèíè. Îñîáëèâî öå ïîìіòíî â ðàéîíàõ, äå ðîçòàøîâàíî íàéáіëüøі çà ïëîùåþ ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêі óãіääÿ, ðîçìіùåíî âåëèêі ìіñòà, çàâîäè òà ôàáðèêè.

Çíà÷íèõ çìіí çàçíàëè ґðóíòè, ðîñëèííіñòü і òâàðèííèé ñâіò. Ïіä ïëàíòàöії òðîïі÷íèõ êóëüòóð âèðóáàíî âåëèêó ÷àñòèíó

âîëîãèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñіâ. Çìåíøèëàñÿ ïëîùà ëіñіâ ïîìіðíîãî ïîÿñó. Âèðóáóâàííÿ ëіñіâ ïðèçâîäèòü íå òіëüêè äî çíèùåííÿ äåðåâ öіííèõ ïîðіä, à é äî çíèêíåííÿ áàãàòüîõ âèäіâ ðîñëèí і

òâàðèí.

Âèñíàæåíî çàïàñè áàãàòüîõ ïðèðîäíèõ áàãàòñòâ, îñîáëèâî ïðіñíèõ âîä. Ïðîìèñëîâі âіäõîäè, õіìіêàòè, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ñіëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâі, ïîòðàïëÿþòü ó âîäîéìè, çàáðóäíþþòü ґðóíòè. Âіäáóâàєòüñÿ äåãðàäàöіÿ çåìåëüíèõ ðåñóðñіâ. Ó ïðîöåñі åðîçії ðóéíóєòüñÿ ïîâåðõíÿ, ñêîðî÷óþòüñÿ çàïàñè ãóìóñó, çíèæóєòüñÿ ðîäþ÷іñòü ґðóíòó.

×åðåç íàäìіðíèé âèïàñ õóäîáè ïîðóøóєòüñÿ ÿêіñòü ґðóíòіâ.

Çàáðóäíåíî é ïîâіòðÿ, îñîáëèâî â ðàéîíі Âåëèêèõ îçåð, äå ñêîíöåíòðîâàíî ïðîìèñëîâі ïіäïðèєìñòâà.

Знайдіть в інтернеті приклади негативних наслідків

Ó êðàїíàõ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ïðèéíÿòî çàêîíè, ñïðÿìîâàíі íà îõîðîíó é âіäíîâëåííÿ ïðèðîäè. Îäíàê çóïèíèòè ðóéíіâíі äëÿ ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà ïðîöåñè ïîêè ùî íå âäàєòüñÿ, òîìó ñòâîðþþòü çàïîâіäíі òåðèòîðії.

Перевіряємо себе

1. Ó ÷îìó îñîáëèâіñòü ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí íà ìàòåðèêó?

2. ×îìó â àðêòè÷íèõ ïóñòåëÿõ і òóíäðі ïîãàíî ðîçâèíóòі ґðóíòè?

3. ßêі òåðèòîðії Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè çàçíàëè íàéáіëüøèõ çìіí óíàñëіäîê ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè?

4. Çíàéäіòü â іíôîðìàöії, âìіùåíіé ïіä QR-êîäîì, ïåðåëіê îá’єêòіâ Ñâіòîâîї ñïàäùèíè ÞÍÅÑÊÎ â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі. Çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ, âèêîðèñòîâóþ÷è ðіçíі äæåðåëà іíôîðìàöії. № з/п

Рік занесення

5. Íàçâіòü íàöіîíàëüíі ïàðêè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Ç ÿêîþ ìåòîþ їõ ñòâîðþþòü?

6. Çà êàðòîþ àòëàñó âèçíà÷òå ïðèðîäíі çîíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, ùî ìàþòü íå øèðîòíå, à ìåðèäіîíàëüíå ïðîñòÿãàííÿ. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíó òàêîãî ðîçòàøóâàííÿ öèõ çîí.

7. ×è ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí íà òåðèòîðії Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè òà Ïіâäåííîї Àìåðèêè ïіäïîðÿäêîâóєòüñÿ îäíàêîâèì çàêîíîìіðíîñòÿì? ×îìó?

8. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: ß çðîçóìіâ / çðîçóìіëà, ùî … ; Ó ìåíå âèéøëî … ; ß çìіã / çìîãëà … ; Ìåíå çäèâóâàëî ... ; Ìåíі çàõîòіëîñÿ ... .

мандрівників.

або

природна

Як ви розумієте

на розміщення населення?

1. ßêі îñîáëèâîñòі íàñåëåííÿ ìàòåðèêà. Îñíîâíó ÷àñòèíó

íàñåëåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ñòàíîâëÿòü æèòåëі ÑØÀ, Ìåêñèêè é Êàíàäè.

Äî âіäêðèòòÿ єâðîïåéöÿìè Ïіâíі÷íà Àìåðèêà áóëà çàñåëåíà іíäіàíñüêèìè ïëåìåíàìè, ÿêі ðîçìîâëÿëè ðіçíèìè ìîâàìè (ìàë. 140). Îäíі ç íèõ çàéìàëèñÿ ïîëþâàííÿì і çáèðàííÿì

äèêèõ ïëîäіâ, іíøі – ïîëþâàííÿì і ðèáàëüñòâîì.

Îñíîâíó ÷àñòèíó íàñåëåííÿ ñó÷àñíîї Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ñòàíîâëÿòü

âèõіäöі ç ðіçíèõ êðàїí Єâðîïè, ïåðåâàæíî ç Âåëèêîї Áðèòàíії. Âîíè ðîçìîâëÿþòü àíãëіéñüêîþ ìîâîþ. Ó Öåíòðàëüíіé Àìåðèöі òà â êðàїíàõ Êàðèáñüêîãî áàñåéíó ïåðåâàæàє іñïàíîìîâíå íàñåëåííÿ. Ó Êàíàäі â ïðîâіíöії Êâåáåê íàùàäêè ïåðåñåëåíöіâ іç Ôðàíöії ðîçìîâëÿþòü ôðàíöóçüêîþ. ×èìàëî ëþäåé ùîðîêó ïðèáóâàє ç êðàїí Єâðîïè, çîêðåìà ç Óêðàїíè. Îñîáëèâî çðîñòàє êіëüêіñòü ïåðåñåëåíöіâ іç êðàїí Ïіâäåííîї Àìåðèêè é Àçії. Ðîçìіùåííÿ íàñåëåííÿ â

Ìàëî çàñåëåíі ïіâíі÷íі òåðèòîðії ìàòåðèêà. Âîíè çàéíÿòі òóíäðîþ é òàéãîâèìè ëіñàìè. Ó ãіðñüêèõ îáëàñòÿõ, äå ïîñóøëèâèé êëіìàò і ïåðåñі÷åíèé ðåëüєô, ùіëüíіñòü íàñåëåííÿ íåçíà÷íà.

Ó çîíі ñòåïіâ – ðîäþ÷і ґðóíòè, áàãàòî òåïëà é âîëîãè, òîìó é

ùіëüíіñòü íàñåëåííÿ çíà÷íî âèùà.

Ïîíàä 70 % íàñåëåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ïðîæèâàє â ìіñòàõ.

2. ßêі äåðæàâè ðîçòàøîâàíі ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі. Íà ïîëіòè÷íіé êàðòі Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàðàõîâóєòüñÿ 24 äåðæàâè.

Íàéáіëüøі ç íèõ – Ñïîëó÷åíі Øòàòè Àìåðèêè (ÑØÀ), Êàíàäà òà Ìåêñèêà.

ÑØÀ – íàéáіëüø ðîçâèíåíà êðàїíà ñâіòó. Ñòîëèöÿ – ìіñòî Âàøèíãòîí. Òåðèòîðіÿ ÑØÀ ñêëàäàєòüñÿ ç òðüîõ âіääàëåíèõ îäíà âіä îäíîї ÷àñòèí. Äâі ç íèõ ðîçòàøîâàíі íà ìàòåðèêó – öå îñíîâíà òåðèòîðіÿ òà Àëÿñêà. Ó öåíòðàëüíіé ÷àñòèíі Òèõîãî îêåàíó –ùå îäèí øòàò – Ãàâàéñüêі îñòðîâè. Êðіì òîãî, ÑØÀ íàëåæàòü êіëüêà îñíîâíèõ âîëîäіíü ó Òèõîìó îêåàíі.

Íà ïіâíі÷ âіä îñíîâíîї òåðèòîðії ÑØÀ ðîçòàøîâàíà Êàíàäà,

ñòîëèöÿ – ìіñòî Îòòàâà. Êðàїíà є íàéáіëüøîþ çà ïëîùåþ íà ìàòåðèêó і çàéìàє éîãî ïіâíі÷íó ÷àñòèíó.

Íà ïіâäåíü âіä ÑØÀ ïðîñòÿãëàñÿ Ìåêñèêà. Ñòîëèöåþ Ìåêñèêè є âåëèêå ìіñòî Ìåõіêî. Êðàїíà ìàє çíà÷íі ïðèðîäíі ðåñóðñè: íàôòó, ðóäó, êîëüîðîâі ìåòàëè.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ìåõіêî – íàéáіëüøå ìіñòî â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі. Òóò ìåøêàє áëèçüêî 20 ìëí îñіá.

Ó Öåíòðàëüíіé Àìåðèöі òà íà îñòðîâàõ Êàðèáñüêîãî ìîðÿ ðîçìіùåíі êіëüêà íåâåëèêèõ äåðæàâ: Ãâàòåìàëà, Íіêàðàãóà, Ïàíàìà, Êîñòà-Ðèêà, ßìàéêà òà іí. Íà íàéáіëüøîìó îñòðîâі ðåãіîíó é ïðèëåãëèõ äî íüîãî äðіáíèõ îñòðîâàõ ðîçòàøîâàíà Ðåñïóáëіêà Êóáà. Вважають, що особливості фізико-географічного положення країни

або сприяти, або перешкоджати її економічному

рівень життя населення. Доберіть

чинників географічного положення, якщо

рівень життя населення в Північній Америці.

Чинники:

 великий розмір території;

 невеликий розмір території;

 має вихід до моря / океану;

 внутрішньоконтинентальне положення країни;

 острівне положення країни;

 наявність водних об’єктів (річка, озеро) на кордонах;

 наявність гірської системи на кордонах;

 наявність рівнин на кордонах.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Êàíàäà â 1991 ðîöі áóëà ïåðøîþ êðàїíîþ, ÿêà âèçíàëà íåçàëåæíіñòü Óêðàїíè. Ñüîãîäíі ÑØÀ òà Êàíàäà àêòèâíî ïіäòðèìóþòü Óêðàїíó.

Ìіæ Óêðàїíîþ òà êðàїíàìè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàëàãîäæåíî ñïіâïðàöþ â ãàëóçі íàóêè, іíôîðìàöіéíèõ òåõíîëîãіé, òîðãіâëі, òóðèçìó òîùî.

М а л 142 Пам’ятник писанці. Вегревіль, Канада

Ó áàãàòüîõ óíіâåðñèòåòàõ Êàíàäè âèêëàäàþòü óêðàїíñüêó ìîâó і ëіòåðàòóðó. Òóò є óêðàїíñüêі ìóçåї, áіáëіîòåêè, øêîëè. Âñòàíîâëåíî ïàì’ÿòíèêè Òàðàñîâі Øåâ÷åíêó, êíÿçåâі Âîëîäèìèðó, Іâàíîâі Ôðàíêó, Ëåñі Óêðàїíöі òà іíøèì âіäîìèì óêðàїíöÿì.

1. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі, êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì:

 òåðèòîðії ç íàéáіëüøîþ ãóñòîòîþ íàñåëåííÿ;

 íåçàñåëåíі òåðèòîðії ìàòåðèêà;

 äåðæàâè òà їõíі ñòîëèöі: ÑØÀ, Êàíàäà, Ìåêñèêà.

2. Çà äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè іíôîðìàöії ç’ÿñóéòå ðàéîíè

êîìïàêòíîãî ïðîæèâàííÿ óêðàїíöіâ íà ìàòåðèêó і ïîçíà÷òå їõ íà êîíòóðíіé êàðòі øòðèõóâàííÿì.

Доберіть приклади, що доводять правильність твердження: «Сучасне населення Північної Америки – це історичний наслідок змішування різних етносів».

Перевіряємо себе

1. ßêі íàðîäè ïðîæèâàþòü íà òåðèòîðії Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè? Çàçíà÷òå ìіñöÿ íàéáіëüøîї òà íàéìåíøîї ãóñòîòè íàñåëåííÿ, ïîÿñíіòü ïðè÷èíó.

2. Ïîÿñíіòü, ÷îìó êðàїíè Öåíòðàëüíîї òà Ïіâäåííîї Àìåðèêè íàçèâàþòü êðàїíàìè Ëàòèíñüêîї Àìåðèêè.

3. ßêèé åòíі÷íèé ñêëàä íàñåëåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè?

4. ßêі êðàїíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè õàðàêòåðèçóþòüñÿ âèñîêèì ðіâíåì ðîçâèòêó?

5. Íàìàëþéòå ó ãðóïі ñèìâîë óðîêó. Ïðîêîìåíòóéòå âàøó іäåþ.

1. Ïîðіâíÿéòå ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè і Ïіâäåííîї Àìåðèêè. Íàçâіòü ñïіëüíі äëÿ îáîõ ìàòåðèêіâ ðèñè.

2. Çäіéñíіòü óÿâíó ïîäîðîæ íàâêîëî Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, íàçèâàþ÷è âіäîìі âàì ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè (îêåàíè, ìîðÿ, çàòîêè, ïðîòîêè, îñòðîâè, ïіâîñòðîâè).

3. ßêі ðіâíèíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè є íàéáіëüøèìè?

4. ßêі ãіðñüêі ñèñòåìè є íà ìàòåðèêó?

5. ßê ðîäîâèùà êîðèñíèõ êîïàëèí Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ïîâ’ÿçàíі ç її òåêòîíі÷íîþ áóäîâîþ?

6. ßêèì ÷èíîì äàâíіé ëüîäîâèê çìіíþâàâ ïîâåðõíþ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè?

7. Îáåðіòü ïðîôіëü, ùî õàðàêòåðèçóє îñîáëèâîñòі ðåëüєôó Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè.

8. Îáåðіòü ðі÷êè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, ùî íàëåæàòü äî áàñåéíó Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó: Ìàêêåíçі, Ìіññіñіïі, Þêîí, Êîëîðàäî, ÐіîÃðàíäå, Ìіññóðі, Ñâÿòîãî Ëàâðåíòіÿ, Êîëóìáіÿ.

9. Íàçâіòü êðàїíè Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, äëÿ ÿêèõ õàðàêòåðíі òàêі ïðèðîäíі çîíè:

 ìіøàíі òà øèðîêîëèñòі ëіñè;

 òóíäðà;

 ëіñîñòåï òà ñòåï;

 âîëîãі åêâàòîðіàëüíі ëіñè.

10. Çîáðàçіòü ñõåìàòè÷íî â çîøèòі ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí, óÿâèâøè âіäñóòíіñòü íà çàõîäі ìàòåðèêà Êîðäèëüєð.

11. Íàçâіòü êðàїíè, íà êîðäîíі ÿêèõ ðîçòàøîâàíèé Íіàãàðñüêèé âîäîñïàä.

12. Îáåðіòü ñòîëèöþ îäíієї ç êðàїí Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, äå іñíóє íàéáіëüøà çàãðîçà çåìëåòðóñó: Âàøèíãòîí, Îòòàâà, Ìåõіêî.

Площа материка – 54,6 млн км2

Населення – 5,4 млрд осіб.

Довжина берегової лінії – 120,3 тис. км.

Найвища точка – Джомолунгма (Еверест) (8848 м)

Найнижча точка – поверхня Мертвого моря (–400 м).

Євразія – материк контрастів. Ту т розташовані Полюс холод у Північної півк улі та спекотні п устелі Азі ї, арктичні льоди т а екваторіальні ліси. Євразія – матер ик рекордів. Ту т розміщене найбільше за площею озеро – Каспійське море, найгли б ше озеро – Байкал, найвологіше місце

у передгір’ї Гімалаїв. Євразія – материк, на якому проживає ¾ населення планети. Євразія – колиска давніх цивілізацій! Це материк, на якому живемо ми!

ознаки природи вивчених вами материків зумовлені особливостями їхнього географічного положення?

1. ×è äіéñíî ìàòåðèê Єâðàçіÿ òàêèé âåëèêèé. Ìàòåðèê Єâðàçіÿ â 7 ðàçіâ áіëüøèé âіä Àâñòðàëії, ìàéæå ó 2 ðàçè – âіä Àôðèêè, à òàêîæ Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè і Ïіâäåííîї Àìåðèêè, ðàçîì óçÿòèõ. Âіí ïðîñòÿãíóâñÿ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü íà 8 òèñ. êì ÷åðåç óñі ïîÿñè – âіä àðêòè÷íîãî äî åêâàòîðіàëüíîãî. Éîãî ïðîòÿæíіñòü іç çàõîäó íà ñõіä – 16 òèñ. êì. Âåëè÷åçíà ïëîùà ìàòåðèêà âïëèâàє íà ïðèðîäíі óìîâè.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ùîá ïåðåòíóòè Єâðàçіþ ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü øâèäêіñíèì ïîòÿãîì, íàì äîâåëîñÿ á їõàòè 4,5 äîáè áåç çóïèíîê. À ëіòàêîì, ÿêèé ðóõàєòüñÿ çі øâèäêіñòþ 1000 êì/ãîä, äîëàëè á âіäñòàíü àæ 16 ãîäèí!

Америки.

Висловіть припущення

географічного положення.

Користуючись фізичною

Çíà÷íèé âïëèâ íà ïðèðîäó ìàòåðèêà

ìàþòü îêåàíі÷íі òå÷ії. Áіëÿ áåðåãіâ

âðîïè ïðîõîäèòü òåïëà Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íà òå÷іÿ, ùî є ïðîäîâæåííÿì Ãîëüôñòðіìó, ïîì’ÿêøóє êëіìàò çàõіäíîї ÷àñòèíè

ìàòåðèêà: çèìè ïіä її âïëèâîì òåïëіøі. Íà òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі âіä÷óòíèé âïëèâ òåïëîї òå÷ії Êóðîñіî, ÿêà ñïðèÿє ïіäâèùåííþ òåìïåðàòóðè òà óòâîðåííþ îïàäіâ.

Користуючись фізичною картою Євразії,

омивають територію материка. Поясніть, як вони впливають на клімат материк а

Користуючись картою, назвіть географічні

від Африки та Північної Америки.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íà ìіñöі Áåðèíãîâîї ïðîòîêè ùå ïіä ÷àñ îñòàííüîãî çëåäåíіííÿ ìіæ Єâðàçієþ і Ïіâíі÷íîþ Àìåðèêîþ áóâ ñóõîïóòíèé ïðîõіä, ÿêèé ç ÷àñîì çàòîïèëî âîäîþ. Òîæ Áåðèíãîâà ïðîòîêà

– 5 км/год)?

3. ßêîþ є áåðåãîâà ëіíіÿ Єâðàçії. Áåðåãîâà ëіíіÿ ìàòåðèêà äîñèòü ðîç÷ëåíîâàíà. Íàéáіëüøèìè ïіâîñòðîâàìè є Àðàâіéñüêèé, Іíäîñòàí, Ñêàíäèíàâñüêèé, Ïіðåíåéñüêèé, Іíäîêèòàé. Ãëèáîêî

â áåðåãè çàõîäÿòü çàòîêè: Áіñêàéñüêà, Áåíãàëüñüêà, Ïåðñüêà. Áіëÿ áåðåãіâ ìàòåðèêà âåëèêà êіëüêіñòü îñòðîâіâ ìàòåðèêîâîãî ïîõîäæåííÿ, íàïðèêëàä: Âåëèêà Áðèòàíіÿ, Êàëіìàíòàí, Ñóìà-

òðà.

Äî Єâðàçії íàëåæàòü îñòðîâè, ðîçòàøîâàíі íà çíà÷íіé âіäñòàíі âіä íåї: Øïіöáåðãåí, Çåìëÿ Ôðàíöà-Éîñèôà, Ïіâíі÷íà Çåìëÿ, îñòðîâè Ìàëàéñüêîãî àðõіïåëàãó, Àçîðñüêі îñòðîâè òîùî.

Îñòðîâіâ áіëÿ ïіâäåííîãî óçáåðåææÿ Єâðàçії ìàëî, íàéáіëüøèé – Øðі-Ëàíêà. Ïîìіòíî ïîðіçàíà áåðåãîâà ëіíіÿ Єâðàçії і íà ñõîäі, äå ìàòåðèê îìèâàєòüñÿ Òèõèì îêåàíîì. Îêðàїííі ìîðÿ âіäîêðåìëåíі âіä Òèõîãî îêåàíó âåëèêîþ êіëüêіñòþ ïіâîñòðîâіâ (Êàì÷àòêà) і îñòðîâіâ, íàéáіëüøі – Âåëèêі Çîíäñüêі (àðõіïåëàã, ùî íàëі÷óє 13 667 îñòðîâіâ).

Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí, ùî îìèâàє Єâðàçіþ ç ïіâíî÷і, íåãëèáîêî çàõîäèòü ó ñóõîäіë. Ôіîðäè, ùî óòâîðèëèñÿ áіëÿ áåðåãіâ Ñêàíäèíàâñüêîãî ïіâîñòðîâà, ïðèâàáëþþòü òóðèñòіâ ç óñüîãî ñâіòó.

Ñëîâíè÷îê. Ôіîðäè – äîâãі âóçüêі ìîðñüêі çàòîêè, ùî óòâîðèëèñÿ â äîëèíàõ êîëèøíüîãî ëüîäîâèêà.

Знайдіть на карті та назвіть найбільші півострови та острови, розташовані на півночі материка.

Âïëèâ îêåàíіâ íà ïðèðîäó âíóòðіøíіõ ÷àñòèí ìàòåðèêà íåçíà÷íèé ÷åðåç їõ âіääàëåíіñòü.

4. ßêі ÷àñòèíè ñâіòó îá’єäíóє ìàòåðèê Єâðàçіÿ. Íà ìàòåðèêó Єâðàçіÿ ðîçìіùåíі äâі ÷àñòèíè ñâіòó – Єâðîïà é Àçіÿ. Óìîâíî êîðäîí ìіæ íèìè ïðîâîäÿòü óçäîâæ ñõіäíîãî ïіäíіææÿ Óðàëüñüêèõ ãіð, ïî ðі÷öі Åìáà, ïіâíі÷íîìó óçáåðåææþ Êàñïіéñüêîãî ìîðÿ é Êóìî-Ìàíèöüêіé çàïàäèíі. Ìîðñüêèé êîðäîí ïðîõîäèòü ïî Àçîâñüêîìó òà ×îðíîìó ìîðÿõ, à òàêîæ ïî ïðîòîêàõ, ùî ç’єäíóþòü ×îðíå é Ñåðåäçåìíå ìîðÿ. Íà Єâðîïó ïðèïàäàє ïîíàä 10 ìëí êì 2 òåðèòîðії, à ðåøòà – íà Àçіþ.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Âèÿâîì ñîëіäàðíîñòі ç áîðîòüáîþ óêðàїíöіâ ñòàëè é ïîøòîâі ìàðêè, âèïóùåíі ðіçíèìè êðàїíàìè Єâðîïè.

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè:

 ìîðÿ: Ïіâíі÷íå, Áàëòіéñüêå, ×îðíå, Àçîâñüêå, Áàðåíöîâå, Ñõіäíîñèáіðñüêå, Æîâòå, ßïîíñüêå, Áåðèíãîâå, Ïіâäåííîêèòàéñüêå, Àðàâіéñüêå;

 çàòîêè: Áіñêàéñüêà, Áåíãàëüñüêà, Ïåðñüêà;

 ïðîòîêè: Áîñôîð, Ëà-Ìàíø;

 îñòðîâè: Âåëèêà Áðèòàíіÿ, Іðëàíäіÿ, Іñëàíäіÿ, Íîâà Çåìëÿ, Ñàõàëіí, ßïîíñüêі, Âåëèêі Çîíäñüêі, Ôіëіïïіíñüêі, ØðіËàíêà, Òàéâàíü;

 ïіâîñòðîâè: Áàëêàíñüêèé, Àïåííіíñüêèé, Ïіðåíåéñüêèé, Ñêàíäèíàâñüêèé, Òàéìèð, ×óêîòñüêèé, Êàì÷àòêà, Êîðåÿ, Іíäîêèòàé, Ìàëàêêà, Іíäîñòàí, Àðàâіéñüêèé, Ìàëà Àçіÿ.

Перевіряємо себе

1. ßêå çíà÷åííÿ äëÿ ïðèðîäè Єâðàçії ìàþòü її ðîçìіðè òà ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ?

2. ßêùî âóëèöþ ó âàøîìó íàñåëåíîìó ïóíêòі çàõî÷óòü íàçâàòè іì’ÿì îäíîãî ç ãåîãðàôіâ – äîñëіäíèêіâ Єâðàçії, çà êîãî âè âіääàñòå ñâіé ãîëîñ і ÷îìó?

3. Îá÷èñëіòü, ó ñêіëüêè ðàçіâ ïëîùà íàéáіëüøîãî ìàòåðèêà ïëàíåòè áіëüøà çà ïëîùó íàéìåíøîãî. Çðîáіòü âèñíîâîê ïðî ðіçíîìàíіòíіñòü їõíüîї ïðèðîäè.

4. Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ëіíіÿìè Âåëèêèé øîâêîâèé øëÿõ і øëÿõ «іç âàðÿã ó ãðåêè». ×è ïðîõîäèëè âîíè òåðèòîðієþ Óêðàїíè?

5. Ïðèäóìàéòå ñèìâîë óðîêó. Ïîÿñíіòü ñâîє ðіøåííÿ.

. Ðåëüєô ìàòåðèêà Єâðàçіÿ äóæå ðіçíîìàíіòíèé. Òóò ðîçòàøîâàíі íàéâèùà âåðøèíà Çåìëі і ãëèáîêà çàïàäèíà ñóõîäîëó. Ñåðåäíÿ âèñîòà Єâðàçії ñòàíîâèòü 830 ì íàä ðіâíåì ìîðÿ. Ãîðè ðàçîì іç ïëîñêîãіð’ÿìè çàéìàþòü ìàéæå 2/3 òåðèòîðії ìàòåðèêà.

Ма л 144.

Срібна монета Камеруну «Еверест ( Джомолунгма)»

Äèâîâèæíі ôàêòè. Åâåðåñò (8848 ì) є íàéâèùîþ

ãîðîþ ó ñâіòі, ðîçòàøîâàíîþ â Íåïàëі. Êèòàéöі ââàæàþòü çà êðàùå íàçèâàòè її íà іì’ÿ «Äæîìîëóíãìà», ùî îçíà÷àє «Áîãèíÿ-Ìàòè Çåìëі» òèáåòñüêîþ ìîâîþ. Íà Åâåðåñòі є äâà áàçîâі òàáîðè: Ïіâäåííèé áàçîâèé òàáіð (5364 ì) ó Íåïàëі òà Ïіâíі÷íèé áàçîâèé òàáіð (5150 ì) ó Òèáåòі.

Здійсніть «мандрівку» фізичною картою Євразії. Які особливості рельєфу ви помітили? Назвіть їх.

Ðåëüєô çàõіäíîї ÷àñòèíè ìàòåðèêà (Єâðîïè) âіäðіçíÿєòüñÿ âіä ðåøòè òåðèòîðії – Àçії. Єâðîïà – íåâèñîêà ÷àñòèíà ñâіòó. Ìàéæå 2/3 її ïîâåðõíі ïðèïàäàє íà íèçîâèíè. Äóæå âèñîêèõ ãіð (âèùå 5000 ì) íåìàє. Ìàéæå âñÿ ñõіäíà ÷àñòèíà Єâðîïè çàéíÿòà ðіâíèíîþ, íà ÿêіé ó äåÿêèõ ìіñöÿõ ïіäíіìàþòüñÿ ãîðáèñòі âèñî÷èíè. Ó çàõіäíіé ÷àñòèíі òðàïëÿþòüñÿ ãîðè, ÿêі іíîäі ïåðåâèùóþòü 3000 ì, і íåâåëèêі ïëîñêîãіð’ÿ òà íèçîâèíè.

Àçіÿ çà ñåðåäíüîþ âèñîòîþ ìàéæå â 3 ðàçè ïåðåâèùóє Єâðîïó.  Àçії ïåðåâàæàþòü âåëèêі ïëîñêîãіð’ÿ (Ñåðåäíüîñèáіðñüêå, Іíäîñòàí), äóæå âèñîêі íàãіð’ÿ (Òèáåò) òà ãîðè (Êàâêàç, Ãіìàëàї, Òÿíü-Øàíü). Îñîáëèâî âèñîêà її öåíòðàëüíà ÷àñòèíà. Ãіðñüêі

õðåáòè òÿãíóòüñÿ íà òèñÿ÷і êіëîìåòðіâ і â áàãàòüîõ ìіñöÿõ óêðèòі áàãàòîðі÷íèì ñíіãîì.

Íèçîâèííі ðіâíèíè, õî÷ і âåëèêі çà ïëîùåþ, ñòàíîâëÿòü ëèøå íåçíà÷íó ÷àñòèíó ïîâåðõíі. Âîíè ðîçòàøîâàíі ïåðåâàæíî íà її îêðàїíàõ, â îñíîâíîìó íà çàõîäі é ïіâíі÷íîìó çàõîäі.

Òàêà ðіçíîìàíіòíіñòü ïîâ’ÿçàíà íå ëèøå ç âåëèêèìè ðîçìіðàìè ìàòåðèêà, à é ç íàäçâè÷àéíî ñêëàäíîþ áóäîâîþ çåìíîї êîðè.

На відміну від інших материків, рівнини Євразії «розкидані» по всьому материку. У чому причина цього?

2. ßê ïîâ’ÿçàíі ìіæ ñîáîþ ïëàòôîðìè òà ðіâíèííі ïðîñòîðè

Єâðàçії. Ìàòåðèê Єâðàçіÿ ìàє ñêëàäíó òåêòîíі÷íó áóäîâó.  îñíîâі ìàòåðèêà ëåæèòü êіëüêà äàâíіõ äîêåìáðіéñüêèõ ïëàòôîðì, ç’єäíàíèõ ðіçíîâіêîâèìè ñêëàä÷àñòèìè ïîÿñàìè. Îñíîâíі äàâíі ÿäðà ìàòåðèêà – Ñõіäíîєâðîïåéñüêà ïëàòôîðìà ç ðіâíèííèì

ðåëüєôîì, Ñèáіðñüêà ïëàòôîðìà, â ìåæàõ ÿêîї ôîðìóþòüñÿ ïëîñêîãіð’ÿ, ïëàòî і íàãіð’ÿ, Êèòàéñüêà ïëàòôîðìà, ðіçíі ÷àñòèíè ÿêîї çàçíàâàëè ÿê ïіäíÿòòÿ, òàê і îïóñêàííÿ. Äî íèõ íà ïіâäíі ïðèєäíàëèñü ÷àñòèíè äàâíüîї Ãîíäâàíè: Àðàâіéñüêèé ïіâîñòðіâ òà Іíäîñòàí.

Íà ìàòåðèêó òàêîæ є ìîëîäі ïëàòôîðìè ïàëåîçîéñüêîãî âіêó. Âîíè óòâîðèëèñÿ â ðåçóëüòàòі îïóñêàííÿ îêðåìèõ äіëÿíîê ïëàòôîðìè íà ìіñöі ïàëåîçîéñüêèõ óòâîðåíü, ÿêі íå çàçíàëè ïîäàëüøîãî ïіäíÿòòÿ, à ç ÷àñîì âêðèëèñÿ ïîòóæíîþ òîâùåþ îñàäîâèõ ïîðіä.

Знайдіть на фізичній карті форми рельєфу, які відповідають згаданим вище платформам та заповніть у зошиті таблицю.

Тектонічна структ ура Форма рельєфу

3. ßêèé çâ’ÿçîê ìіæ âіêîì ãіð, їõíüîþ âèñîòîþ òà àêòèâíіñòþ ãîðîòâîð÷èõ ïðîöåñіâ. Êðіì ðіâíèí, íà ìàòåðèêó áàãàòî ãіðñüêèõ ñïîðóä ðіçíîãî âіêó. Íà їõíє óòâîðåííÿ âïëèíóëè ðóõè ëіòîñôåðíèõ ïëèò. Íàéäàâíіøèìè åïîõàìè ãîðîòâîðåííÿ є áàéêàëüñüêà, êàëåäîíñüêà, ãåðöèíñüêà, ùî òðèâàëè ç êіíöÿ ïðîòåðîçîþ òà â ïàëåîçîéñüêó åðó. Ó öåé ïåðіîä ñôîðìóâàëèñÿ òàêі ãіðñüêі ñèñòåìè: Òÿíü-Øàíü, Àëòàé, Ñàÿíè, Óðàëüñüêі é Ñêàíäèíàâñüêі ãîðè (ìàë. 145). Çà äîâãèé ãåîëîãі÷íèé âіê âîíè âñòèãëè çðóéíóâàòèñÿ, à ïîäåêóäè é îíîâèòèñÿ â ðåçóëüòàòі áіëüø ïіçíіõ òåêòîíі÷íèõ ðóõіâ. Ãіðñüêîþ ñïîðóäîþ ìåçîçîéñüêîãî âіêó є Âåðõîÿíñüêèé õðåáåò. Íàéíîâіøі ãîðîòâîð÷і ïðîöåñè (àëüïіéñüêå ãîðîòâîðåííÿ)

âіäáóâàþòüñÿ â ìåæàõ Òèõîîêåàíñüêîãî âîãíÿíîãî êіëüöÿ òà Àëüïіéñüêî-Ãіìàëàéñüêîãî ïîÿñó ãіð. Ìîëîäі çà âіêîì ãîðè âèñîêі, ìàþòü ïåðåâàæíî øïèëÿñòі âåðøèíè, ïðîäîâæóþòü ôîðìóâàòèñÿ é òåïåð (ìàë. 146). М ал 145 Скандинавські гори М ал 146 Гіма лаї

Ó ïîÿñі ìîëîäèõ ãіð ìîæíà âèîêðåìèòè äâà îñíîâíі ãіðñüêі âóçëè, äî ÿêèõ ñõîäÿòüñÿ ãіðñüêі õðåáòè. Îäèí âóçîë – öå Àëüïè, íàéâèùі ãîðè â Єâðîïі. Äðóãèé, ùå ïîòóæíіøèé ãіðñüêèé âóçîë, –íàãіð’ÿ Ïàìіð. Äî íüîãî ïіäõîäÿòü іç ïіâäåííîãî ñõîäó íàéâèùі ãîðè çåìíîї êóëі – Ãіìàëàї (ìàë. 146) і Êàðàêîðóì. Ó äåÿêèõ ìіñöÿõ ãіðñüêі õðåáòè ðîçõîäÿòüñÿ é, ÷åðãóþ÷èñü іç ïëîñêîãіð’ÿìè, óòâîðþþòü âåëèêі íàãіð’ÿ – Іðàíñüêå òà Òèáåòñüêå. Íà ïіâíі÷ âіä Âåëèêèõ Çîíäñüêèõ îñòðîâіâ óçäîâæ ñõіäíèõ áåðåãіâ Єâðàçії òÿãíåòüñÿ Òèõîîêåàíñüêèé ïîÿñ ìîëîäèõ ãіð. Âіí

ïðîõîäèòü ïî äîâãîìó ëàíöþãó îñòðîâіâ, à ïîòіì ïåðåõîäèòü íà

ìàòåðèê і çàõîïëþє éîãî ïіâíі÷íîñõіäíó îêðàїíó. Öі íàéáіëüø ðóõîìі äіëÿíêè

çåìíîї êîðè â Єâðàçії õàðàêòåðèçóþòüñÿ âåëèêîþ ñåéñìі÷íіñòþ – òóò ïðîÿâëÿєòüñÿ âóëêàíіçì, ðîçìіùåíі åïіöåíòðè çåìëåòðóñіâ.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íàéáіëüøå âóëêàíіâ ðîçòàøîâàíî íà Òèõîîêåàíñüêîìó óçáåðåææі ìàòåðèêà. Ëèøå íà Êàì÷àòöі òà Êóðèëüñüêèõ îñòðîâàõ є 199 âóëêàíіâ, 67 ç ÿêèõ àêòèâíі (ìàë. 147).

4. ßê âïëèâàþòü çîâíіøíі ñèëè Çåìëі íà ôîðìóâàííÿ ðåëüєôó. Çíà÷íèé âïëèâ íà ðåëüєô ìàòåðèêà ìàëî îñòàííє çëåäåíіííÿ. Âåëè÷åçíà ìàñà ëüîäó, ùî ðóõàëàñÿ ç ïіâíî÷і, âèðіâíþâàëà, âèîðþâàëà, çíîñèëà âñå íà ñâîєìó øëÿõó.  óìîâàõ äîñòàòíüîї êіëü-

êîñòі îïàäіâ çàãëèáèíè, çàëèøåíі ëüîäîâèêîì, çàïîâíþâàëèñÿ âîäîþ і ïåðåòâîðþâàëèñÿ â ìàëüîâíè÷і îçåðà. «Êðàєì îçåð» ñàìå òàêîãî ïîõîäæåííÿ íàçèâàþòü Ôіíëÿíäіþ.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Îçåðà ëüîäîâèêîâîãî ïîõîäæåííÿ є і â Óêðàїíñüêèõ Êàðïàòàõ. Öå Áðåáåíåñêóë, Íåñàìîâèòå, Ìàðі÷åéêà.

Íà ïëîñêîãіð’ÿõ Äåêàí і Ñåðåä-

íüîñèáіðñüêîìó âåëè÷åçíі ïëîùі

çàéíÿòі òðàïàìè. Ðі÷êîâèìè äîëèíàìè ïðîðіçàíà Âåëèêà Êèòàéñüêà ðіâíèíà, çàáîëî÷åíà Çàõіäíîñèáіðñüêà ðіâíèíà. Ñêëàäåíå ïóõêèìè ïîðîäàìè Ëåñîâå ïëàòî ïîðіçàíå ãóñòîþ ìåðåæåþ ÿðіâ і ïðåäñòàâëÿє ñîáîþ áåäëåíä (ìàë. 148). Öå íàéáіëüøà íà ïëàíåòі îáëàñòü ëåñіâ.

М ал 148 Лесове плато (бедленд)

Ñëîâíè÷îê. Òðàïè – ãіðñüêі ïîðîäè, óòâîðåíі íà ïëàòôîðìàõ âèëèâàìè îñíîâíîї ìàãìè, ùî ïіäíіìàєòüñÿ ç ìàíòії ç âåëèêèõ ãëèáèí.

Ëåñ – äðіáíîçåðíèñòà îñàäîâà ãіðñüêà ïîðîäà, ùî ëåãêî ðîçìèâàєòüñÿ.

Áåäëåíä (àíãë. badland – «ïîãàíі çåìëі») – ìіñöåâіñòü, íåïðèäàòíà äëÿ çåìëåðîáñòâà.

Âåëèêèé ñëіä íà ïîâåðõíі Єâðàçії çàëèøàþòü ïіñëÿ ñåáå âîäíі ïîòîêè. Âîíè ìîæóòü âèðіâíþâàòè ïîâåðõíþ, ïðèíîñèòè âіäêëàäè, óòâîðþâàòè ãëèáîêі ÿðè òà áàëêè âíàñëіäîê åðîçіéíèõ ïðîöåñіâ. Ñàìå íàíîñè ðі÷îê áðàëè ó÷àñòü ó ñòâîðåííі Ìåñîïîòàìñüêîї íèçîâèíè (Òèãð і Єâôðàò), Âåëèêîї Êèòàéñüêîї ðіâíèíè (ßíöçè і Õóàíõå).

À îò ôîðìè ðåëüєôó â ïóñòåëÿõ – áàðõàíè òà äþíè – ðåçóëüòàò ðîáîòè âіòðó. Äþíè òðàïëÿþòüñÿ òàêîæ íà óçáåðåææі ìîðіâ, áåðåãàõ âîäîñõîâèù і ðі÷îê.

Îòæå, ðåëüєô Єâðàçії íàäçâè÷àéíî ñêëàäíèé і éîãî ôîðìóâàííÿ ìàє äîâãó ãåîëîãі÷íó іñòîðіþ, ÿêà ïðîäîâæóєòüñÿ і íèíі.

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі Єâðàçії ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè:

 ðіâíèíè: Ñõіäíîєâðîïåéñüêà, Çàõіäíîñèáіðñüêà, Âåëèêà Êèòàéñüêà, Ñåðåäíüîäóíàéñüêà, Іíäî-Ãàíãñüêà, Ìåñîïîòàìñüêà íèçîâèíè, ïëîñêîãіð’ÿ Äåêàí, Ñåðåäíüîñèáіðñüêå, Êàçàõñüêèé äðіáíîñîïêîâèê;

 âóëêàíè: Ãåêëà, Âåçóâіé, Ôóäçіÿìà;

 ãîðè: Ïіðåíåї, Àëüïè, Àïåííіíè, Ñêàíäèíàâñüêі, Óðàëüñüêі, Êàâêàç, Òÿíü-Øàíü, Ãіìàëàї (ã. Äæîìîëóíãìà);

 íàãіð’ÿ: Òèáåò, Іðàíñüêå.

Перевіряємо себе

1. Âèçíà÷òå ïðè÷èíó òàêèõ ÿâèù:

à) íà ïіâíî÷і Єâðàçії íå áóâàє çåìëåòðóñіâ і âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ; á) áіëüøó ÷àñòèíó Àðàâіéñüêîãî ïіâîñòðîâà òà ïіâîñòðîâà Іíäîñòàí çàéìàþòü ïëîñêîãіð’ÿ;

â) ó Ñõіäíіé Єâðîïі âіäáóâàþòüñÿ ñëàáêі êîëèâàëüíі ðóõè çåìíîї êîðè, à â Ïіâäåííіé – ñèëüíі.

2. Íàâåäіòü ïðèêëàäè âïëèâó çîâíіøíіõ ïðîöåñіâ Çåìëі íà ôîðìóâàííÿ ðåëüєôó ìàòåðèêà.

3. Ñòâîðіòü іíôîãðàôіêó ïðî çåìëåòðóñè ÿê ïðèðîäíå ñòèõіéíå ÿâèùå іç çàçíà÷åííÿì çàõîäіâ, ÿêі ìîæóòü їì çàïîáіãòè.

4. Îöіíіòü ðåçóëüòàòè ñâîєї ðîáîòè, ïðîäîâæèâøè ðå÷åííÿ: ß îçíàéîìèâñÿ / îçíàéîìèëàñÿ ç … ; Áóëî íåïðîñòî … ; ß äîñÿã / äîñÿãëà … .

слабкий, а гори сильні».

1. ßê òåêòîíі÷íà áóäîâà òà іñòîðіÿ ãåîëîãі÷íîãî ðîçâèòêó âïëèâàþòü íà ðіçíîìàíіòòÿ êîðèñíèõ êîïàëèí. Ñêëàäíà òåêòîíі÷íà áóäîâà, à òàêîæ іñòîðіÿ ãåîëîãі÷íîãî ðîçâèòêó Єâðàçії çóìîâèëè íå òіëüêè ðіçíîìàíіòòÿ ðåëüєôó, à é áàãàòñòâî її êîðèñíèõ êîïàëèí.

Розгляньте тектонічну карту Євразії в навчальному атласі. Які закономірності в розміщенні корисних копалин ви можете назвати? Заповніть у зошиті таблицю.

Тектонічна структ ура Корисні копалини

2. ßêі ïàëèâíі êîðèñíі êîïàëèíè є íà òåðèòîðії Єâðàçії. Єâðàçіÿ ìàє íàéáіëüøі ñåðåä іíøèõ ìàòåðèêіâ çàïàñè ïàëèâíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí.  òåêòîíі÷íèõ çàïàäèíàõ, ùî çàïîâíåíі ïîòóæíèìè òîâùàìè îñàäîâèõ ïîðіä, óòâîðèëèñÿ áàãàòі ïîêëàäè âóãіëëÿ, íàôòè òà ãàçó.

Ðîäîâèùà íàôòè і ãàçó çàëÿãàþòü ó çíèæåííÿõ äàâíіõ ïëàòôîðì, ó ïåðåäãіðíèõ çàïàäèíàõ, íà øåëüôі ìîðіâ. Çà їõ çàïàñàìè Єâðàçіÿ – ëіäåð ñåðåä óñіõ ìàòåðèêіâ. Ó âñüîìó ñâіòі âіäîìі їõ ðîäîâèùà íà Çàõіäíîñèáіðñüêіé ðіâíèíі, Àðàâіéñüêîìó ïіâîñòðîâі, Ìåñîïîòàìñüêіé íèçîâèíі. Íàôòà é ãàç çíàéäåíі íà äíі Ïіâíі÷íîãî ìîðÿ. Âåëèêі çàïàñè íàôòè є íà äíі Êàñïіéñüêîãî ìîðÿ òà éîãî óçáåðåææі, ó Ïåðñüêіé çàòîöі, Ïіâíі÷íîìó Іíäîñòàíі, Ïіâäåííî-Ñõіäíіé Àçії. Âåëèêі âóãіëüíі áàñåéíè ðîçòàøîâàíі â îñàäîâîìó ÷îõëі Ñõіäíîєâðîïåéñüêîї, Іíäîñòàíñüêîї òà Êèòàéñüêîї ïëàòôîðì, à òàêîæ ó Êàçàõñòàíі і â Ñèáіðó.

На тектонічній карті Євразії знайдіть родовища кам’яного вугілля.

3. Íà ÿêі ðóäíі êîðèñíі êîïàëèíè áàãàòà Єâðàçіÿ. Âåëèêі ïîêëàäè çàëіçíèõ ðóä ðîçòàøîâàíі íà ïіâîñòðîâі Іíäîñòàí, ó ãîðàõ Ñêàíäèíàâñüêîãî ïіâîñòðîâà, íà ïіâíі÷íîìó ñõîäі Êèòàþ, â Óêðàїíі. Ìàðãàíöåâі ðóäè ïðåäñòàâëåíі â Íіêîïîëüñüêîìó áàñåéíі â Óêðàїíі, à òàêîæ íà ïіâîñòðîâі Іíäîñòàí. Ó ïîðîäàõ äîêåìáðіéñüêîãî ôóíäàìåíòó ìіñòÿòüñÿ çîëîòî, äîðîãîöіííå êàìіííÿ, íàïðèêëàä, íà ïіâîñòðîâі Іíäîñòàí òà îñòðîâі Øðі-Ëàíêà. Íà Іíäîñòàíі òà Ñêàíäèíàâñüêîìó ïіâîñòðîâі є çàïàñè óðàíîâèõ ðóä. Алтай у перекладі –

М ал 149 Алтайські гори

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ðóáіíè і ñàïôіðè є ðіçíîâèäàìè êîðóíäó (ìàë. 150–152). ×åðâîíèé êîðóíä

íàçèâàþòü ðóáіíîì, ñèíіé – ñàïôіðîì. ×åðâîíîãî çàáàðâëåííÿ ðóáіíó

íàäàє äîìіøêà õðîìó, à ñèíіé êîëіð ñàïôіðó îáóìîâëþєòüñÿ ïðèñóòíіñòþ

äîìіøîê òèòàíó і çàëіçà.

єòüñÿ òàê çâàíèé îëîâ’ÿíèé ïîÿñ. Îëîâî âèêîðèñòîâóþòü â åëåêòðîòåõíіöі òà âèãîòîâëåííі òàêîãî ñïëàâó, ÿê áðîíçà.

Ç ðóä êîëüîðîâèõ ìåòàëіâ íàéáіëüøå çíà÷åííÿ ìàþòü àëþìіíієâі ðóäè, ïåðåâàæíî áîêñèòè. Ðîäîâèùà áîêñèòіâ âіäêðèòі â Êàçàõñòàíі, íà ïіâíî÷і Âåëèêîї Êèòàéñüêîї ðіâíèíè, óçäîâæ Àëüï. Ç âóëêàíіçìîì, ÿêèé ïðîÿâëÿâñÿ íà äàâíіõ ïëàòôîðìàõ, ïîâ’ÿçàíі ðîäîâèùà ÿêóòñüêèõ òà іíäіéñüêèõ àëìàçіâ.

М ал 153 Кімберлітова тру бка

Ñëîâíè÷îê. Êіìáåðëіòîâà òðóáêà – âåðòèêàëüíå ãåîëîãі÷íå òіëî (òðóáêà âèáóõó), çàïîâíåíå àëìàçîíîñíîþ ïîðîäîþ (ìàë. 153).

4. ßêі íåðóäíі êîðèñíі êîïàëèíè ìàє Єâðàçіÿ.  îñàäîâîìó ÷îõëі äàâíіõ òà ìîëîäèõ ïëàòôîðì є âåëèêі çàïàñè êàì’ÿíîї ñîëі (ìàë. 154). Ó ðîçñîëàõ Ìåðòâîãî ìîðÿ ìіñòÿòüñÿ ÷è íå íàéáàãàòøі ó ñâіòі çàïàñè êàëіéíîї ñîëі (ìàë. 155). Íà Іðàíñüêîìó íàãіð’ї çàëÿãàþòü íàéáіëüøі íà Çåìëі ðîäîâèùà ñіðêè (ìàë. 156). Óíіêàëüíèìè є ðîäîâèùà ñàìîðîäíîї ñіðêè Ïåðåäêàðïàòñüêîãî ñіðêîíîñíîãî áàñåéíó. Çíàéäåíî â Єâðàçії é ãðàôіò (ìàë. 157), ñåëіòðó, ãðàíіò, ìàðìóð òà іí.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíà âîëîäіє âåëèêèìè çàïàñàìè ñіðêè. Ïåðåäêàðïàòñüêèé ñіðêîíîñíèé áàñåéí, ÿêèé ðîçìіùóєòüñÿ òàêîæ íà òåðèòîðії ñóñіäíіõ êðàїí – Ïîëüùі òà Ðóìóíії, íàëåæèòü äî íàéáіëüøèõ ó Єâðîïі і ñâіòі. Òàì âèÿâëåíî ïîíàä 20 ðîäîâèù ñàìîðîäíîї ñіðêè. Послуговуючись

Перевіряємо себе

1. ×èì ïîÿñíþєòüñÿ ðіçíîìàíіòòÿ êîðèñíèõ êîïàëèí Єâðàçії?

2. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíó âіäìіííîñòі â ðîçìіùåííі êîðèñíèõ êîïàëèí ìàãìàòè÷íîãî é îñàäîâîãî ïîõîäæåííÿ.

3. Íàçâіòü îñíîâíі ðîäîâèùà ðóäíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí. Ïîêàæіòü їõ íà êàðòі Єâðàçії.

4. Äî ÿêèõ òåêòîíі÷íèõ ñòðóêòóð ïðèóðî÷åíі ïàëèâíі êîðèñíі êîïàëèíè. Íàçâіòü íàéáіëüøі ðîäîâèùà.

5. Ïðîàíàëіçóéòå çàëåæíіñòü ìіæ òåêòîíі÷íîþ áóäîâîþ, ðåëüєôîì òà êîðèñíèìè êîïàëèíàìè, âèêîðèñòàâøè ôіçè÷íó êàðòó Єâðàçії òà òåêñò ïàðàãðàôà.

6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äîïîâíèâøè ðå÷åííÿ: Ñüîãîäíі ÿ äіçíàâñÿ /

торії

1. ßê âïëèâàє íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó ìàòåðèêà Єâðàçіÿ ãåîãðàôі÷íà øèðîòà òà ñîíÿ÷íà ðàäіàöіÿ. Ðіçíîìàíіòíіñòü і êîíòðàñòíіñòü êëіìàòó Єâðàçії ïîâÿçàíі іç çíà÷íèìè ðîçìіðàìè ìàòåðèêà. Âåëèêà ïðîòÿæíіñòü Єâðàçії ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü çóìîâëþє її ðîçòàøó-

âàííÿ ó âñіõ òåïëîâèõ і êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ Çåìëі, à òàêîæ çíà÷íі âіäìіííîñòі â êóòі ïàäіííÿ ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ òà îòðèìàííі ñîíÿ÷íîї ðàäіàöії â ðіçíèõ її ÷àñòèíàõ. Âіäîìî, ùî ïіâíі÷ ìàòåðèêà ðîçòàøîâàíà çà Ïіâíі÷íèì ïîëÿðíèì êîëîì, à ïіâäåííі ÷àñòèíè – ìіæ Ïіâíі÷íèì òðîïіêîì òà åêâàòîðîì.

Проаналізуйте за кліматичною картою Євразії в навчальному атласі хід температури повітря на материку влітку та взимку. Зробіть висновки.

Âè ïîìіòèëè, ùî íà ìàòåðèêó Єâðàçіÿ, ÿê і â Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі, ç ïðîñóâàííÿì іç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çðîñòàє. Òàê, íàéíèæ÷і ïîêàçíèêè òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ ïðîòÿãîì ðîêó ñïîñòåðіãàþòüñÿ íà òåðèòîðіÿõ, ùî ðîçòàøîâàíі çà Ïіâíі÷íèì ïîëÿðíèì êîëîì, ó õîëîäíîìó òåïëîâîìó ïîÿñі. Óçèìêó â öèõ ðàéîíàõ òåìïåðàòóðà ìîæå çíèæóâàòèñÿ äî –40 Ñ, à ïіä ÷àñ êîðîòêîãî ëіòà ðіäêî ïіäíіìàєòüñÿ âèùå 0 Ñ. Íàéâèùі æ òåìïåðàòóðíі ïîêàçíèêè â Єâðàçії ñïîñòåðіãàþòüñÿ íà ïіâäíі, ìіæ Ïіâíі÷íèì òðîïіêîì òà åêâàòîðîì. Öå æàðêèé òåïëîâèé ïîÿñ. Ïðîòÿãîì ðîêó ñîíöå òóò ïåðåáóâàє âèñîêî íàä ãîðèçîíòîì.

Ó ïîìіðíîìó òåïëîâîìó ïîÿñі òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ çìіíþєòüñÿ çàëåæíî âіä çìіíè ïіð ðîêó. Íà óçáåðåææÿõ îêåàíіâ ðіçíèöÿ òåìïåðàòóð óçèìêó é óëіòêó ìåíøà, à ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ ìàòåðèêà âîíà çðîñòàє. 2. ßê âïëèâàє íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó ìàòåðèêà Єâðàçіÿ öèðêóëÿöіÿ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Íàä Єâðàçієþ óòâîðþþòüñÿ âñі òèïè ïîâіòðÿíèõ ìàñ, çàâäÿêè ÿêèì âіäáóâàєòüñÿ ïåðåðîçïîäіë òåìïåðàòóð і îïàäіâ íàä ïîâåðõíåþ ìàòåðèêà (ìàë. 158).

(мал. 158).

Çìіíà òåìïåðàòóðè çàëåæèòü íå ëèøå âіä êóòà ïàäіííÿ ñîíÿ÷-

íèõ ïðîìåíіâ, à é âіä öèðêóëÿöії àòìîñôåðè. Çíà÷íà ÷àñòèíà

ìàòåðèêà ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì àòëàíòè÷íèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ, ÿêі íàäõîäÿòü іç çàõіäíèì ïåðåíåñåííÿì ïîâіòðÿ. Òîìó êëіìàò

çàõіäíîї ÷àñòèíè ìàòåðèêà є âîëîãèì òà ìàє íåâåëèêі ðі÷íі àìï-

ëіòóäè êîëèâàíü òåìïåðàòóðè. Òóò âèïàäàє äî 1000 ìì îïàäіâ íà ðіê.

Північно-східні

вітри

Західні вітри

Мусони а

Північно-східні вітри

Західні вітри Мусони

ал 158 Схема напрямк у ру х у повітряних мас: влітк у (а), взимк у (б )

Ó öåíòðі ìàòåðèêà ïàíóþòü êîíòèíåíòàëüíі ïîâіòðÿíі ìàñè, òîìó çèìè òóò õîëîäíі é ñóõі, à âëіòêó ñïåêîòíî é äóæå ïîñóøëèâî. Óçèìêó ñóõîäіë â Àçії øâèäêî âèõîëîäæóєòüñÿ é íàä íèì óòâîðþєòüñÿ âèñîêèé àòìîñôåðíèé òèñê – àçіéñüêèé ìàêñèìóì. Âіí ïðèíîñèòü äóæå õîëîäíó (â ïðèçåìíèõ øàðàõ) і ìàëîñíіæíó çèìó ó âíóòðіøíüîìàòåðèêîâі ðàéîíè Àçії, à òàêîæ ïîøèðþєòüñÿ â áіê Òèõîãî îêåàíó é íà ïіâäåíü – äî Іíäіéñüêîãî. Öå çèìîâèé ìóñîí. Ó ëіòíі ïåðіîäè òåðèòîðіÿ Àçії ñèëüíî íàãðіâàєòüñÿ é íàä íåþ ôîðìóєòüñÿ îáëàñòü íèçüêîãî àòìîñôåðíîãî òèñêó – àçіéñüêèé ìіíіìóì. Ñþäè ç Òèõîãî é Іíäіéñüêîãî îêåàíіâ, äå òèñê ïîâіòðÿ âèùèé, ðóõàþòüñÿ âîëîãі ïîâіòðÿíі ìàñè. Òàê âèíèêàє ëіòíіé ìóñîí. Îòæå, ìóñîííà öèðêóëÿöіÿ õàðàêòåðíà äëÿ ñõîäó é ïіâäíÿ ìàòåðèêà. Ìóñîííі âіòðè âëіòêó äìóòü ç Іíäіéñüêîãî é Òèõîãî îêåàíіâ, à âçèìêó – іç ñóõîäîëó.

Ñëîâíè÷îê. Àçіéñüêèé ìàêñèìóì – îáëàñòü âèñîêîãî òèñêó íàä

Àçієþ. Éîãî öåíòð ìіñòèòüñÿ íåïîäàëіê îçåðà Áàéêàë ó Ñèáіðó.

Àçіéñüêèé ìіíіìóì – îáëàñòü íèçüêîãî òèñêó íàä Àçієþ, ùî ôîðìóєòüñÿ âëіòêó íàä Іðàíñüêèì íàãіð’ÿì.

Пригадайте й поясніть механізм утворення мусонів. Який режим опадів характерний для них?

Іç ëіòíіìè ìóñîíàìè ïîâ’ÿçàíà âåëèêà êіëüêіñòü îïàäіâ, ùî

âèïàäàþòü ó Ïіâäåííіé òà Ïіâäåííî-Ñõіäíіé Àçії. Íà ïіâîñòðîâі Іíäîñòàí, áіëÿ ïіäíіææÿ Ãіìàëàїâ, ðîçòàøîâàíå îäíå ç íàéâîëîãі-

øèõ ìіñöü çåìíîї êóëі – ïîñåëåííÿ ×åðàïóíäæі. Òóò âîëîãі ïîâі-

òðÿíі ìàñè, ùî ðóõàþòüñÿ ç Іíäіéñüêîãî îêåàíó, çóñòðі÷àþòü íà

ñâîєìó øëÿõó ïåðåøêîäó ó âèãëÿäі ãіð. Ïîâіòðÿ, ÿêå ïіäіéìàєòüñÿ ïî ãіðñüêèõ ñõèëàõ óãîðó, îõîëîäæóєòüñÿ і âіääàє âîëîãó. Òîìó òóò âèïàäàє äî 10–12 òèñ. ìì îïàäіâ çà ðіê. Ç ëіòíіì ìóñîíîì òàêîæ ïîâ’ÿçàíà àêòèâіçàöіÿ àçіéñüêèõ óðàãàíіâ – òàéôóíіâ.

Ñëîâíè÷îê. Òàéôóí – ñèëüíèé âіòåð çі çëèâîþ, ùî âèíèêàє â òðîïі÷íèõ øèðîòàõ çàõіäíîї ÷àñòèíè Òèõîãî îêåàíó.

Íà ïіâäåííèé çàõіä ìàòåðèêà âïëèâàє ïіâíі÷íî-ñõіäíèé ïàñàò, ùî ïðèíîñèòü íà Àðàâіéñüêèé ïіâîñòðіâ ç öåíòðàëüíîї ÷àñòèíè Àçії ñóõå é ñïåêîòíå ïîâіòðÿ. Ïіâíі÷íà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ïåðåáóâàє ïіä âïëèâîì àðêòè÷íèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ. Âîíè, çàâäÿêè ïіâíі÷íî-ñõіäíèì âіòðàì, çäàòíі ïðîíèêàòè äàëåêî íà ïіâäåíü, âèêëèêàþ÷è ñòðіìêå çíèæåííÿ òåìïåðàòóðè ïîâіòðÿ, ðàïòîâå ïîõîëîäàííÿ, âåñíÿíі òà îñіííі çàìîðîçêè.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Íàéõîëîäíіøå ìіñöå â Єâðàçії – Ïîëþñ õîëîäó – ðîçòàøîâàíå â ìіæãіðñüêіé çàïàäèíі ïîáëèçó ñèáіðñüêîãî ìіñòà Îéìÿêîí, äå áóëî çàðåєñòðîâàíî òåìïåðàòóðó –70,2 C.

Розгляньте в навчальному

1 Простежте зміну

3. ßê âïëèâàє íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó Єâðàçії õàðàêòåð ïіäñòèëüíîї ïîâåðõíі. Íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó Єâðàçії çäіéñíþє âïëèâ ðåëüєô. Ðіâíèííèé ðåëüєô єâðîïåéñüêîї ÷àñòèíè ñïðèÿє ïðîíèêíåííþ õîëîäíèõ ïîâіòðÿíèõ ìàñ ç Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòî-

ãî îêåàíó – íà ïіâäåíü, à âîëîãîãî ïîâіòðÿ ç Àòëàíòè÷íîãî îêåà-

íó – äàëåêî íà ñõіä. Íà ïіâíî÷і â àçіéñüêіé ÷àñòèíі âіäñóòíіñòü ãіðñüêèõ õðåáòіâ

ñïðèÿє ïðîíèêíåííþ õîëîäíîãî àðêòè÷íîãî ïîâіòðÿ àæ äî ãіð

Öåíòðàëüíîї Àçії. Íà ñõîäі ðîçòàøîâàíèé ïîÿñ ãіðñüêèõ õðåáòіâ, à íà ïіâäíі – Ãіìàëàї, ÿêі ïåðåøêîäæàþòü ïîòðàïëÿííþ âîëîãèõ ìóñîííèõ âіòðіâ óñåðåäèíó ìàòåðèêà.

За кліматичною картою визначте, скільки опадів щорічно випадає

ніжжя південних схилів Гімалаїв.

Âíóòðіøíі ðàéîíè Àçії âíàñëіäîê âіääàëåíîñòі âіä îêåàíó íå âіä-

÷óâàþòü éîãî âïëèâó. Òîìó òàì ñôîðìóâàâñÿ ðіçêî êîíòèíåíòàëüíèé

êëіìàò, íàñëіäêîì ÿêîãî ñòàëî âèíèêíåííÿ ïóñòåëü.

Наведіть приклад, що ілюструє цю закономірність.

Íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó ïðèáåðåæíèõ òåðèòîðіé Єâðàçії âïëèâàþòü îêåàíі÷íі òå÷ії. Òàê, Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íà òà Íîðâåçüêà

òå÷ії «çіãðіâàþòü» ïîâіòðÿíі ìàñè âіäïîâіäíèõ ðàéîíіâ.

За картами атласу визначте, які течії та яким чином впливають на східне та південне узбережжя Євразії.

Íà çíà÷íèõ ïðîñòîðàõ Єâðàçії, çàéíÿòèõ ãîðàìè é ïëîñêîãіð’ÿìè, ïðîñòåæóєòüñÿ âèñîòíà êëіìàòè÷íà ïîÿñíіñòü. Âîíà íàéâèðàçíіøå ïðîÿâëÿєòüñÿ ó Єâðîïі íà ïіâäåííèõ ñõèëàõ Àëüï, à â Àçії – íà ïіâäåííèõ ñõèëàõ Ãіìàëàїâ.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Ó 2021 ðîöі áóëî ïðèéíÿòî Ðàìêîâó êîíâåíöіþ ÎÎÍ ïðî çìіíè êëіìàòó. Óêðàїíà, ïіäïèñàâøè óãîäó, çîáîâ’ÿçàëàñü ñêîðî÷óâàòè âèêèäè ïàðíèêîâèõ ãàçіâ.

Перевіряємо себе

1. ×èì îáóìîâëåíà êîíòðàñòíіñòü êëіìàòè÷íèõ óìîâ ìàòåðèêà?

2. ßêі òèïè àòìîñôåðíîї öèðêóëÿöії âïëèâàþòü íà ôîðìóâàííÿ êëіìàòó Єâðàçії?

3. Ó ÿêèõ ðàéîíàõ Єâðàçії íàéáіëüø âіä÷óòíèé âïëèâ îêåàíі÷íèõ òå÷іé? ßê çìіíèâñÿ á êëіìàò öèõ ðàéîíіâ, ÿêáè öèõ òå÷іé íå áóëî?

4. Äå â Єâðàçії ðîçòàøîâàíі òåðèòîðії, ÿêі âèðіçíÿþòüñÿ ðіçêî êîíòèíåíòàëüíèì êëіìàòîì? ×èì îáóìîâëåíà êîíòðàñòíіñòü їõíіõ êëіìàòè÷íèõ óìîâ?

5. Äîñëіäіòü, âèêîðèñòîâóþ÷è êàðòè àòëàñó é òåêñò ïіäðó÷íèêà, ÿê ãåîãðàôі÷íà øèðîòà, áëèçüêіñòü àáî âіääàëåíіñòü âіä îêåàíіâ òà ðåëüєô âïëèâàþòü íà êëіìàò âàøîї ìіñöåâîñòі.

6. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äàâøè âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: Ùî

ñïîäîáàëîñü íà óðîöі? Ùî çäàëîñÿ âàæêèì, íåçðîçóìіëèì òà íóäíèì?

Ïðî ùî ùå õîòіëè á äіçíàòèñÿ?

були розміщені гори.

, в якому ви проживаєте?

Пригадайте, що таке кліматичний пояс ► У яких кліматичних поясах розташована Північна Америка?

► Чому кліматичні пояси поділяють на кліматичні області?

1.  ÿêèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ і îáëàñòÿõ ðîçòàøîâàíèé ìàòåðèê Єâðàçіÿ. Ìàòåðèê Єâðàçіÿ ëåæèòü ó ìåæàõ óñіõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі. Ó ìåæàõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ âèîêðåìëþþòü òàêі òèïè êëіìàòó: ìîðñüêèé êëіìàò çàõіäíîãî óçáåðåææÿ, êîíòèíåíòàëüíèé, ìîðñüêèé êëіìàò ñõіäíîãî óçáåðåææÿ (ìóñîííèé), ñåðåäçåìíîìîðñüêèé. Òàêèìè òèïàìè êëіìàòó âèðіçíÿþòüñÿ ïîìіðíèé і ñóáòðîïі÷íèé ïîÿñè, ÿêі çàéìàþòü íàéøèðøó ÷àñòèíó ìàòåðèêà (ìàë. 159).

Розгляньте таблицю «Характеристика

зії» та текст за QR-кодом.

1. Морський

2. Континентальний

1. Середземноморський

2. Континентальний

Субекваторіальний

Екваторіальний

Розгляньте

Здійсніть

кліматичною картою й визначте, між якими широтами розміщений помірний кліматичний пояс материка Євразія.

Які повітряні маси впливають на формування субтропічного клімату?

За кліматограмами (мал. 161, 162) проаналізуйте, як

кількість опадів, температура повітря за сезонами.

Мал. 161. Кліматограма

Мал. 162. Кліматограма су бтропічного мусонного клімат у

Дослідіть причини порушення широтного простягання тропічного поясу в Євразії.

2. ßê êëіìàò âïëèâàє íà ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü ëþäèíè. Êëіìàòè÷íі óìîâè Єâðàçії âèçíà÷àþòü ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü íàñåëåííÿ. Çíà÷íà ÷àñòèíà ìàòåðèêà ìàє êëіìàò, ÿêèé є íåñïðèÿòëèâèì äëÿ ïðîæèâàííÿ é ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі. Êëіìàò âèñîêèõ øèðîò – ñóâîðèé і äóæå õîëîäíèé. Êîíòèíåíòàëüíèé êëіìàò ó òðîïі÷íîìó, ñóáòðîïі÷íîìó é ïîìіðíîìó ïîÿñàõ –ïîñóøëèâèé, ñïåêîòíèé àáî õîëîäíèé, ç âåëèêèìè ðі÷íèìè é äîáîâèìè ïåðåïàäàìè òåìïåðàòóð. Ñóáåêâàòîðіàëüíèé ìóñîííèé òà åêâàòîðіàëüíèé êëіìàò ç äóæå âåëèêîþ êіëüêіñòþ âîëîãè, õàðàêòåðíèé äëÿ ïіâäåííîї é ïіâäåííî-ñõіäíîї òåðèòîðіé Єâðàçії. Ïîìіðíî âîëîãèé êëіìàò є ñïðèÿòëèâèé äëÿ ïðîæèâàííÿ ëþäåé і âіäïîâіäíî äëÿ âñіõ âèäіâ ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі. Öі

óìîâè ìàêñèìàëüíî âіäïîâіäàþòü ìîðñüêîìó і ïîìіðíî êîíòèíåíòàëüíîìó êëіìàòó ïîìіðíîãî é ñóáòðîïі÷íîãî ïîÿñіâ, äåùî ìåíøîþ ìіðîþ – ñóáåêâàòîðіàëüíîãî.

Íà òåðèòîðії ìàòåðèêà ìîæíà âèäіëèòè äâі çîíè íàéñïðèÿòëèâіøîãî êëіìàòó. Îäíà – ðîçìіùóєòüñÿ íà çàõîäі é çàéìàє ìàéæå

âñþ Єâðîïó é àçіéñüêå Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ. Äðóãà çîíà ðîçòàøîâàíà

íà ïіâäåííîìó ñõîäі Àçії òà ïðîñòÿãíóëàñÿ âçäîâæ óçáåðåææÿ

âóçüêîþ ñìóãîþ, ÿêó âіäìåæîâóþòü ç áîêó ìàòåðèêà Ãіìàëàї, ãîðè Öåíòðàëüíîї òà Ñõіäíîї Àçії. Ñàìå â öèõ çîíàõ íàéáіëüøà ãóñòîòà íàñåëåííÿ, ùî ïðèñêîðþє ðîçâèòîê ïðîìèñëîâîñòі, òðàíñïîðòó, ñôåðè ïîñëóã. Òóò ñïðèÿòëèâі óìîâè äëÿ áàãàòîãàëóçåâîãî çåìëåðîáñòâà é òâàðèííèöòâà, ÿêі çàáåçïå÷óþòü ïðîìèñëîâіñòü ñèðîâèíîþ.

Поміркуйте, які кліматичні пояси

2. Çðîáіòü âèñíîâîê: ÷èì ðіçíÿòüñÿ êëіìàòè÷íі îáëàñòі â ìåæàõ ïîìіðíîãî ïîÿñó Єâðàçії. Íàçâіòü ÷èííèêè, ÿêі âïëèâàþòü íà öі çìіíè.

Перевіряємо себе

1. Ó ÿêèõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ ðîçòàøîâàíà òåðèòîðіÿ Єâðàçії? ßêèé ç íèõ çàéìàє íàéáіëüøó ïëîùó?

2. ßêі îñîáëèâîñòі ïðîñòÿãàííÿ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ Єâðàçії? ×èì öå çóìîâëåíî?

3. ×îìó âåëèêó ïëîùó Єâðàçії çàéìàþòü îáëàñòі êîíòèíåíòàëüíîãî

òèïó êëіìàòó?

4.  ÿêîìó êëіìàòè÷íîìó ïîÿñі é îáëàñòÿõ ðîçòàøîâàíà òåðèòîðіÿ Óêðàїíè?

5. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі, äàâøè âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ: ×è

áóëà öіêàâîþ âàì öÿ òåìà? ßê âè ãàäàєòå, ÷è ìîæóòü âàì íàäàëі çíàäîáèòèñÿ îòðèìàíі çíàííÿ òà âìіííÿ? ßêùî òàê, òî ÿê і äå?

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Öþ ðі÷êó íàçèâàþòü ìіæíàðîäíîþ. Äóíàé ïðîòіêàє òåðèòîðієþ äåñÿòè êðàїí Єâðîïè, íà éîãî áåðåãàõ ðîçìіùåíі ñòîëèöі ÷îòèðüîõ äåðæàâ – Âіäåíü, Áóäàïåøò, Áðàòèñëàâà, Áåëãðàä. Óêðàїíñüêі ìіñòà íà Äóíàї – Іçìàїë, Ðåíі, Êіëіÿ, Âèëêîâå.

1. ßêі îñîáëèâîñòі ðі÷îê Єâðàçії. Ðі÷êè Єâðàçії íåñóòü ó Ñâіòîâèé îêåàí ìàéæå ïîëîâèíó âñіõ âîä, ÿêі ñòіêàþòü іç ñóõîäîëó ïëàíåòè. Ç 14 íàéáіëüøèõ ðі÷îê ñâіòó (ïðîòÿæíіñòþ ïîíàä 3 òèñ. êì) áіëüøіñòü ïðîòіêàє â Єâðàçії: ßíöçè, Õóàíõå, Ìåêîíã, Іíä, Ëåíà, Îá, Єíіñåé, Âîëãà.

Знайдіть ці річки на фізичній карті Євразії.

іêàþòü ó Єâðîïі. Ïîìіðêóéòå ÷îìó.

Назвіть за фізичною картою Євразії, у яких частинах материка зосереджено найбільше водних об’єктів. Зробіть висновок, чи всі регіони забезпечено прісною водою однаково.

Ðі÷êè Єâðàçії ðіçíÿòüñÿ ìіæ ñîáîþ òèïîì æèâëåííÿ é ðåæèìîì ñòîêó. Ó áіëüøîñòі ðі÷îê çìіøàíå æèâëåííÿ. Ïîâåíі áóâàþòü ó ðіçíèé ÷àñ, çàëåæíî âіä ñåçîíó äîùіâ, òàíåííÿ ñíіãіâ àáî ëüîäîâèêіâ. Ðі÷êè, ÿêі ïðîòіêàþòü â îáëàñòÿõ ç êîíòèíåíòàëüíèì êëіìàòîì, æèâëÿòüñÿ ïåðåâàæíî ïіäçåìíèìè âîäàìè.

2. Äî ÿêèõ âåëèêèõ áàñåéíіâ íàëåæàòü ðі÷êè Єâðàçії. Òіëüêè Єâðàçіÿ íàäñèëàє ñâîї âîäè â ÷îòèðè îêåàíè Çåìëі (ìàë. 163). Âîäíî÷àñ íà ìàòåðèêó íàéáіëüøèé ó ñâіòі áàñåéí âíóòðіøíüîãî ñòîêó, ÿêèé çàéìàє 30 % ïëîùі ìàòåðèêà.

Користуючись фізичною картою та

Íàéáіëüøîþ âîäîñòі÷íîþ ïëîùåþ õàðàêòåðèçóєòüñÿ Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí. Ñþäè íåñóòü ñâîї âîäè òàêі âåëèêі ðі÷êè, ÿê Îá, Єíіñåé, Ëåíà. Ìàéæå âñі ðі÷êè áàñåéíó Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó ìàþòü ñíіãîâå æèâëåííÿ. Âçèìêó âîíè íàäîâãî çàìåðçàþòü.

Розгляньте фізичну карту Євразії і поміркуйте, чому великі річки материка течуть на північ. З чим це пов’язано? Як напрям течії річок пов’язаний із льодовими заторами та щорічними повенями, які завдають шкоди та незручностей населенню прибережних територій?

Äðóãèì çà âåëè÷èíîþ є áàñåéí Òèõîãî îêåàíó. Äî íüîãî íàëåæàòü ðі÷êè ïіâîñòðîâà Іíäîêèòàé і Ñõіäíîї Àçії, ñåðåä ÿêèõ íàéáіëüøèìè є ßíöçè, Õóàíõå (ìàë. 164), Àìóð, Ìåêîíã. Ìàéæå â óñіõ ðі÷îê öüîãî áàñåéíó ïåðåâàæàє äîùîâå æèâëåííÿ. Ó âåðõіâ’ÿõ

âîíè ãіðñüêі, çі ñòðіìêîþ òå÷ієþ, ãëèáîêî âðіçàþòüñÿ ó òîâùó

ãіðñüêèõ ïîðіä.

ßíöçè – íàéïîâíîâîäíіøà і íàéäîâøà ðі÷êà Єâðàçії (6300 êì) (ìàë. 164). Íà ðі÷öі Õóàíõå òðè÷і íà ðіê âіäáóâàєòüñÿ ïіäíÿòòÿ âîäè: âëіòêó – ïіä ÷àñ äії ëіòíіõ ìóñîíіâ, âîñåíè, êîëè âèðóþòü òàéôóíè, і íàâåñíі, ïіä ÷àñ òàíåííÿ ñíіãó â ãîðàõ, äå âîíà áåðå ïî÷àòîê. Ìåêîíã ïðè âïàäіííі â Іíäіéñüêèé îêåàí óòâîðþє âåëèêó çàáîëî÷åíó äåëüòó. Òðåòіé çà âåëè÷èíîþ – áàñåéí Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Äî íüîãî íàëåæàòü ðі÷êè Іíä, Ãàíã іç ïðèòîêîþ Áðàõìàïóòðîþ (ìàë. 164),

Òèãð і Єâôðàò. Âîíè ìàþòü çäåáіëüøîãî äîùîâå æèâëåííÿ, à ó âåðõіâ’ÿõ – ëüîäîâèêîâî-äîùîâå. Âëіòêó ïіä ÷àñ ìóñîííèõ äîùіâ і òàíåííÿ ãіðñüêèõ ëüîäîâèêіâ ñèëüíî ðîçëèâàþòüñÿ, âçèìêó –ìіëіøàþòü. Îñîáëèâî âåëèêà ïîâіíü áóâàє íà ðі÷öі Ãàíã, êîëè ðіâåíü âîäè ïіäíіìàєòüñÿ íà 10–12 ì.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ðі÷êè Òèãð і Єâôðàò çà 195 êì âіä ãèðëà çëèâàþòüñÿ é óòâîðþþòü îäíó ðі÷êó Øàòò-åëü-Àðàá («ðі÷êà àðàáіâ»).

 Àòëàíòè÷íèé îêåàí і éîãî ìîðÿ âïàäàþòü ðі÷êè Çàõіäíîї, Ïіâäåííîї òà ÷àñòêîâî Ñõіäíîї Єâðîïè. Ðі÷êîâà ìåðåæà òóò ãóñòà, àëå òàêèõ âåëèêèõ ðі÷îê, ÿê â Àçії, íåìàє. Æèâëåííÿ ðі÷îê òà

їõíіé ðåæèì ðіçíîìàíіòíі. Íà çàõîäі, â îáëàñòі ìîðñüêîãî êëіìàòó, ðі÷êè íå çàìåðçàþòü (Ñåíà, Ëóàðà, Òåìçà òà іí.). Âîíè ïîâíîâîäíі öіëèé ðіê. Íà ñõîäі, òàì, äå âçèìêó áóâàє ñíіãîâèé ïîêðèâ і ðі÷êè íåíàäîâãî çàìåðçàþòü, òðàïëÿєòüñÿ âåñíÿíà ïîâіíü (Âіñëà, Îäðà, Åëüáà). Ðі÷êè, ÿêі áåðóòü ïî÷àòîê â Àëüïàõ (Ðåéí òà іí.), ìàþòü ïåðåâàæíî ëüîäîâèêîâå æèâëåííÿ. Âåëèêі ðі÷êè Єâðîïè –Äóíàé, Äíіïðî (ìàë. 162), Äíіñòåð, ùî âïàäàþòü ó ×îðíå ìîðå, çі çìіøàíèì æèâëåííÿì і âåñíÿíèìè ïîâåíÿìè, – є âàæëèâèìè òðàíñïîðòíèìè àðòåðіÿìè, äæåðåëàìè âîäîïîñòà÷àííÿ é åëåêòðîåíåðãії. Äî áàñåéíó âíóòðіøíüîãî ñòîêó â Єâðàçії íàëåæàòü: íàéäîâøà ðі÷êà Єâðîïè – Âîëãà (3531 êì), ðі÷êè Ñèðäàð’ÿ é Àìóäàð’ÿ. Âîëãà æèâèòüñÿ ïåðåâàæíî òàëèìè ñíіãîâèìè âîäàìè, òîìó íàâåñíі ðîçëèâàєòüñÿ.

Порівняйте річки басейнів Атлантичного, Північного Льодовитого

3. ×îìó íà ìàòåðèêó òàê áàãàòî ðіçíèõ çà ïîõîäæåííÿì îçåð. Ïðèãàäàéòå, ÿêі áóâàþòü îçåðà çà õàðàêòåðîì ñòîêó òà ïîõîäæåííÿì îçåðíèõ óëîãîâèí.

Îçåðà Єâðàçії äóæå ðіçíі çà ïîõîäæåííÿì їõíіõ óëîãîâèí, õàðàêòåðîì ñòîêó, ðîçìіðàìè, ãëèáèíîþ, ñîëîíіñòþ é ðîçìіùåíі íà ìàòåðèêó äóæå íåðіâíîìіðíî.

Îñîáëèâî âåëèêà êіëüêіñòü îçåð íà ïіâíі÷íîìó çàõîäі Єâðàçії.

Âîíè ìàþòü ëüîäîâèêîâî-òåêòîíі÷íå ïîõîäæåííÿ. Íàéáіëüøі ç

íèõ – Ëàäîçüêå (íàéáіëüøå â Єâðîïі) é Îíåçüêå. Áàãàòî ëüîäîâèêîâèõ îçåð â Àëüïàõ – Æåíåâñüêå, Áîäåíñüêå, Öþðèõñüêå.

Òèïîâі òåêòîíі÷íі îçåðà – Áàéêàë, Іññèê-Êóëü, Ìåðòâå ìîðå.

Âóëêàíі÷íі îçåðà ïîøèðåíі íà Êàì÷àòöі, ßïîíñüêèõ і Ôіëіïïіíñüêèõ îñòðîâàõ, Ìàëàéñüêîìó àðõіïåëàçі. Áàãàòî âåëèêèõ îçåð ðîçìіùåíî ó âíóòðіøíіõ ïîñóøëèâèõ îáëàñòÿõ Єâðàçії. Öå çàëèøêîâі îçåðà, çáåðåæåíі íà ìіñöі äàâíіõ ìîðñüêèõ âîäîéì, ÿêі іñíóâàëè â óìîâàõ áіëüø âîëîãîãî êëіìàòó. Äî íèõ íàëåæàòü Êàñïіéñüêå é Àðàëüñüêå ìîðÿ іç ñîëîíîþ âîäîþ, à òàêîæ îçåðî Áàëõàø, ÿêå ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ ÷àñòèí – ïðіñíîї òà ñîëîíîї.

М ал. 165 . Озеро Лох-Нес

М ал 166 Озеро Лобнор

Äèâîâèæíі ôàêòè. Îçåðî Áàéêàë –íàéãëèáøå (1620 ì) é îäíå ç íàéäàâíіøèõ îçåð íà Çåìëі, éîãî âіê ñòàíîâèòü ïðèáëèçíî 25–35 ìëí ðîêіâ.

Íàéáіëüøå çà ïëîùåþ îçåðî –Êàñïіéñüêå ìîðå (372 òèñ. êì2).

Ëîõ-Íåñ ó Øîòëàíäії – îäíå ç íàéáіëüø âіäâіäóâàíèõ îçåð. Ïðè÷èíà ïîïóëÿðíîñòі êðèєòüñÿ â ÷èñëåííèõ ëåãåíäàõ, ïîâ’ÿçàíèõ ç âåëè÷åçíèì ÷óäîâèñüêîì, ÿêå íіáèòî æèâå â îçåðі (ìàë. 165).

Öіêàâå îçåðî Ëîáíîð (ìàë. 166), ÿêå íàçèâàþòü «êèòàéñüêèì áëèçíþêîì Àðàëó», ðîçòàøîâàíå â ïóñòåëі é ÷àñòî çàñèïàєòüñÿ ïіñêîì. Öå äàє éîìó çìîãó çìіíþâàòè ñâîє

ïîëîæåííÿ íà âіäñòàíü äî 100 êì. Çâіäñè é äðóãà íàçâà –«ìàíäðіâíå îçåðî».

Àðàëüñüêå ìîðå-îçåðî – ñóìíèé ðåêîðäñìåí, çîíà åêîëîãі÷íîãî ëèõà. Âіä ïî÷àòêó 60-õ ðð. ÕÕ ñò. ïëîùà îçåðà ðіçêî çìåíøèëàñÿ. Öå ïîâ’ÿçàíî іç çàáîðîì âîä ðі÷îê Àìóäàð’ї é Ñèðäàð’ї, ÿêі âïàäàþòü ó íüîãî, äëÿ çðîøåííÿ. Äî âèñèõàííÿ öå îçåðî áóëî

÷åòâåðòèì ó ñâіòі çà ïëîùåþ âîäíîãî äçåðêàëà.

4. ßêі áóâàþòü ëüîäîâèêè òà ùî òàêå áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà. Ëüîäîâèêè ïîøèðåíі â Єâðàçії íà àðêòè÷íèõ îñòðîâàõ і âèñîêî â ãîðàõ. Ïîêðèâíі ëüîäîâèêè є íà îñòðîâàõ Íîâà Çåìëÿ, Øïіöáåðãåí, Çåìëÿ Ôðàíöà-Éîñèôà. Ãіðñüêі ëüîäîâèêè є â ãîðàõ, ÿêі äîñÿãàþòü âèñîòè ñíіãîâîї ëіíії. Ãіðñüêèìè ëüîäîâèêàìè âêðèòі âåðøèíè Àëüï, Ãіìàëàїâ, Ïàìіðó, Êàâêàçó. 1/3 ìàòåðèêà çàéíÿòà áàãàòîðі÷íîþ ìåðçëîòîþ, òîâùèíà ÿêîї êîëèâàєòüñÿ âіä äåêіëüêîõ ìåòðіâ (íà Êîëüñüêîìó ïіâîñòðîâі) äî 1500 ì (íà ïіâîñòðîâі Òàéìèð) (ìàë. 167). Áàãàòîðі÷íà ìåðçëîòà, ùî ñëóãóє âîäîòðèâêèì øàðîì, íàäìіðíå çâîëîæåííÿ, íèçèííèé ðåëüєô ñïðèÿþòü óòâîðåííþ áîëіò, ùî çàéìàþòü 2/3 ïëîùі òóíäðè і ëіñîòóíäðè. Áîëîòà ðåãóëþþòü ðі÷êîâèé ñòіê, є äæåðåëîì êîðèñíèõ êîïàëèí і ìіñöåì çðîñòàííÿ öіííèõ ðîñëèí.

Îòæå, âîäè ñóõîäîëó Єâðàçії âèðіçíÿþòüñÿ áàãàòñòâîì òà ðіçíîìàíіòòÿì.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Äíіïðî – íàéáіëüøà ðі÷êà Єâðîïè ïіñëÿ Äóíàþ òà Âîëãè, à â Óêðàїíі їé íåìàє ðіâíèõ. Ó äàâíèíó ðі÷êà íàçèâàëàñÿ Áîðèñôåí. Ðèìëÿíè äàëè їé іì’ÿ Äàíàïðіñ. Ñëîâ’ÿíè íàçèâàëè Ñëàâóòè÷åì. Äîâæèíà ðі÷êè – 2285 êì. Íà ÷åñòü Äíіïðà â Óêðàїíі íàçâàíî ìіñòî, ôóòáîëüíèé êëóá òà ãіäðîåëåêòðîñòàíöіþ.

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі ãåîãðàôі÷íі îá’єêòè:

 ðі÷êè: Ðåéí, Äóíàé, Äíіïðî, Âîëãà, Îá, Єíіñåé, Ëåíà, Àìóð, Õóàíõå, ßíöçè, Ìåêîíã, Ãàíã, Іíä, Єâôðàò, Òèãð;

 îçåðà: Êàñïіéñüêå, Æåíåâñüêå, Ñâіòÿçü, Ëàäîçüêå, Áàéêàë, Ìåðòâå ìîðå.

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÷îìó ïëîùà áàñåéíó âíóòðіøíüîãî ñòîêó â Єâðàçії çàéìàє âåëèêó ïëîùó.

2. Íàçâіòü ñïіëüíі îçíàêè ðі÷îê áàñåéíіâ Òèõîãî òà Іíäіéñüêîãî îêåàíіâ.

3. ×îìó ðі÷êè êðàéíüîãî çàõîäó Єâðîïè íå çàìåðçàþòü òà ïîâíîâîäíі âïðîäîâæ ðîêó?

4. Ñõàðàêòåðèçóéòå îäíå ç îçåð Єâðàçії. Ðîçêðèéòå éîãî çíà÷åííÿ â ãîñïîäàðñüêіé äіÿëüíîñòі ëþäèíè.

5. ßêі ïðè÷èíè ïîøèðåííÿ áàãàòîðі÷íîї ìåðçëîòè â Єâðàçії íà âåëèêіé ïëîùі?

6. Ïðèäóìàéòå â ïàðі åìáëåìó äî óðîêó. Çîáðàçіòü ñõåìàòè÷íî.

сама собою. Воло д имир Верна д ський, у країнськи й нау

1. Ïîìàíäðóéòå ïðèðîäíèìè çîíàìè Єâðàçії, âèêîðèñòîâóþ÷è êàðòó àòëàñó.

â íàïðÿìêó ïіâíі÷ – ïіâäåíü, òàê і іç çàõîäó íà ñõіä. Íàéáіëüø ÿñêðàâî öå ñïîñòåðіãàєòüñÿ â ïіâäåííіé ÷àñòèíі ïîìіðíîãî ïîÿñó, äå øèðîêîëèñòі ëіñè Çàõіäíîї Єâðîïè çìіíþþòüñÿ ëіñîñòåïàìè Ïðèêàðïàòòÿ, ïîòіì ñòåïàìè ïіâäíÿ Óêðàїíè, íàïіâïóñòåëÿìè і ïóñòåëÿìè Öåíòðàëüíîї Àçії, ñòåïàìè і ëіñîñòåïàìè Ìîíãîëії і, íàðåøòі, ëіñàìè Äàëåêîãî Ñõîäó. Òàêå ðîçòàøóâàííÿ ïðèðîäíèõ çîí ïîÿñíþєòüñÿ ðіçíîþ âіääàëåíіñòþ âіä îêåàíіâ. ßê âіäîìî, âіä ïðèáåðåæíèõ ðàéîíіâ ó áіê öåíòðàëüíèõ îáëàñòåé çìåíøóєòüñÿ êіëüêіñòü îïàäіâ і çáіëüøóєòüñÿ àìïëіòóäà êîëèâàííÿ òåìïåðàòóð.

2. ßêі îñîáëèâîñòі ïðèðîäè àðêòè÷íîãî і ñóáàðêòè÷íîãî êëіìàòè÷íèõ ïîÿñіâ. Çîíà àðêòè÷íèõ ïóñòåëü çàéìàє îñòðîâè Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó і ÷àñòèíó ïіâíі÷íîãî óçáåðåææÿ Єâðàçії. Áіëüøà її ÷àñòèíà ìàéæå ïîâíіñòþ âêðèòà ëüîäîâèêàìè (ìàë. 168). Öÿ ïðèðîäíà çîíà є ðіçíîâèäîì ïóñòåëі ç óêðàé ðîçðіäæåíîþ, áіäíîþ ðîñëèííіñòþ.

М ал 168 Арктична пустеля

Õàðàêòåðíі òâàðèíè – ïåñåöü і áіëèé âåäìіäü. Òóò âîäÿòüñÿ òàêîæ òþëåíі, ìîðñüêі çàéöі, ÷àéêè, áàêëàíè, ãàãè, ãóñè òà іí.

Чому в зоні арктичних пустель не

переважають водні тварини? Як тварини пристосувалися до

суворих умовах?

Клуб мандрівників. Здійсніть уявну мандрівку Східноєвропейською рівниною. Назвіть послідовно природні зони, у яких ви «побуваєте», рухаючись з півночі на південь.

Ïіâäåííіøå çîíè àðêòè÷íèõ ïóñòåëü, óçäîâæ óçáåðåææÿ Єâðàçії é íà ïðèëåãëèõ îñòðîâàõ, ïðîñòÿãàєòüñÿ âóçüêîþ ñìóãîþ çîíà òóíäðè, ÿêà â ðàçі ïðîñóâàííÿ íà ñõіä ðîçøèðþєòüñÿ ç ïîñèëåííÿì ñóâîðîñòі êëіìàòó. ×åðåç íàäìіðíå çâîëîæåííÿ âëіòêó â òóíäðі óòâîðþþòüñÿ òèñÿ÷і îçåð і áîëіò. Öієї ïîðè òóíäðà ÿñêðàâî çàáàðâëåíà: ïóðïóðîâі ëîìèêàìåíі, çîëîòàâà àðíіêà, ÷åðâîíі ìàêè. ßê і â ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêіé òóíäðі, íà òîðô’ÿíî-áîëîòíèõ ґðóíòàõ òóò ðîñòóòü ëèøàéíèêè, ìîõè, áîëîòíі òðàâè, ÿãіäíі ðîñëèíè – ìîðîøêà, ëîõèíà, áðóñíèöÿ (ìàë. 169). Íà ïіâäíі çîíè ç’ÿâëÿþòüñÿ êàðëèêîâі äåðåâà – áåðåçè é âåðáè, ÿêі ñòåëÿòüñÿ ïî çåìëі. Îáëÿìîâóє òóíäðó ç ïіâäíÿ çîíà ëіñîòóíäðè. Íà Ñêàíäè-

М ал. 169. Рос линний с віт тунд ри

íàâñüêîìó òà Êîëüñüêîìó ïіâîñòðîâàõ, îñòðîâі Іñëàíäіÿ äëÿ íåї õàðàêòåðíі çàðîñòі ñêðèâëåíèõ

áåðіç і âіëüõè, ñåðåä òóíäðîâîї

ðîñëèííîñòі íà ñõіä ç’ÿâëÿþòüñÿ

õâîéíі äåðåâà – ñèáіðñüêà ÿëèíà

òà ðіçíі âèäè ìîäðèíè.

Òâàðèííèé ñâіò òóíäðè é ëіñîòóíäðè íåáàãàòèé, àëå ñâîєðіäíèé.

Òóò âîäÿòüñÿ ïіâíі÷íі îëåíі, ïåñöі, âîâêè, ëåìіíãè, çàéöі-áіëÿêè, іç ïòàõіâ – ïîëÿðíі ñîâè, áіëі é òóíäðîâі êóðіïêè, íà ëіòî ïðèëіòàþòü ëåáåäі, ãàãè, áіëîëîáі ãóñàêè, êà÷êè, ÷àéêè.

Чому в лісотундрі

пір року?

3. ßêі îñîáëèâîñòі ïðèðîäè ëіñі

картою

назвіть природні зони, розміщені в помірному кліматичному

Áіëüøó ÷àñòèíó òåðèòîðії Єâðàçії çàéìàþòü ëіñè, ÿêі є â óñіõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ, êðіì àðêòè÷íîãî. Ó ëіñàõ ïîìіðíîãî ïîÿñó

âèäіëÿþòü òðè ïðèðîäíі çîíè: òàéãó, ìіøàíі òà øèðîêîëèñòі ëіñè. Õâîéíі ëіñè Ñèáіðó і ïіâíî÷і Єâðîïè óòâîðþþòü íà ìàòåðè-

êó ïðèðîäíó çîíó òàéãè.

Ñëîâíè÷îê. Òàéãà – õâîéíі ëіñè ïîìіðíîãî ïîÿñó Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі.

Äëÿ òàéãîâîãî ëіñó õàðàêòåðíà çìіíà âèäîâîãî ñêëàäó іç çàõî-

äó íà ñõіä. Íà áіëüøіé ÷àñòèíі Єâðîïè ïåðåâàæàє ÿëèíà єâðîïåéñüêà, ñîñíà. Äëÿ òàéãè Óðàëó õàðàêòåðíі ñâіòëî-õâîéíі ëіñè іç ñîñíè çâè÷àéíîї. Ó íàïðÿìêó íà ñõіä їõ ïîñòóïîâî çìіíþþòü ÿëèíà ñèáіðñüêà, ÿëèöÿ, êåäðîâà ñîñíà. Íà Ñåðåäíüîñèáіðñüêîìó ïëîñêîãіð’ї ïåðåâàæàє ìîäðèíà –ñèáіðñüêà íà çàõîäі é äàóðñüêà – íà ñõîäі (ìàë. 170).

М ал 170 Модрина даурс ька

Äî õâîéíèõ ïîðіä äîìіøóþòüñÿ ëèñòÿíі: áåðåçà, îñèêà, âіëüõà. Õâîéíі ëіñè ðîñòóòü íà ïіäçîëèñòèõ ґðóíòàõ іç ìàëèì âìіñòîì ïåðåãíîþ. Ó òàéçі áàãàòèé і ðіçíîìàíіòíèé òâàðèííèé ñâіò, áàãàòî õóòðîâèõ çâіðіâ: ñîáîëі, áîáðè, ãîðíîñòàї, à òàêîæ ëèñèöі, áіëêè, êóíèöі, çàéöі, áóðóíäóêè, ðèñі. Іç âåëèêèõ

òâàðèí – ëîñі, áóðі âåäìåäі. Áàãàòî ðіçíîìàíіòíèõ ïòàõіâ: ãëóõàðі, ðÿá÷èêè, øèøêàðі, êåäðіâêè, äÿòëè. Çîíà ìіøàíèõ і øèðîêîëèñòèõ ëіñіâ ðîçòàøîâàíà â Єâðîïі òà íà ñõîäі Àçії, ó âíóòðіøíіõ îáëàñòÿõ ìàòåðèêà âîíà ïåðåðèâàєòüñÿ. ×èì öå ìîæíà ïîÿñíèòè? Ìіøàíі ëіñè ñêëàäàþòüñÿ ç õâîéíèõ і ëèñòÿíèõ ïîðіä. Êðіì õâîéíèõ (ÿëèíè і ñîñíè), òóò íà äåðíîâî-ïіäçîëèñòèõ і ñіðèõ ëіñîâèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü äóá, ëèïà, êëåí (ìàë. 171).

Íà ïіâäåíü âіä ìіøàíèõ ïîøèðåíі øèðîêîëèñòі ëіñè. Íàéòèïîâіøі äëÿ єâðîïåéñüêèõ øèðîêîëèñòèõ ëіñіâ áóê і äóá. Áóêîâі

ëіñè ðîñòóòü ó âîëîãîìó é òåïëîìó êëіìàòі. Íà Ñõіäíîєâðîïåé-

ñüêіé ðіâíèíі îïàäіâ ñòàє ìåíøå, ðіçíèöÿ ìіæ ëіòíіìè і çèìîâè-

ìè òåìïåðàòóðàìè ïîìіòíіøà, ÷åðåç öå áóêîâі ëіñè ïîñòóïàþòüñÿ ìіñöåì äóáîâèì. Ðîñòóòü òóò òàêîæ ëèïà, êëåí, ãðàá òîùî. Ґðóíòè ïіä öèìè ëіñàìè áóðі ëіñîâі, áіëüø ðîäþ÷і, íіæ ґðóíòè òàéãè. Ó ìіøàíèõ і øèðîêîëèñòèõ ëіñàõ æèâå áàãàòî âåëèêèõ і ìàëèõ ññàâöіâ (äèêі ñâèíі, êîçóëі, áëàãîðîäíèé îëåíü), ïòàõіâ, à íà ñõîäі ìàòåðèêà òðàïëÿєòüñÿ

çìіíåíі ëþäèíîþ.

(1), мішаний ліс (2), широколистий ліс (3)

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Íàäçâè÷àéíó öіííіñòü íà ñâіòîâîìó ðіâíі, ÿê âçіðåöü íåäîòîðêàíèõ ïðèðîäíèõ êîìïëåêñіâ ïîìіðíèõ ëіñіâ, ñòàíîâèòü óêðàїíñüêî-ñëîâàöüêèé îá’єêò «Áóêîâі ïðàëіñè Êàðïàò». Ïîíàä 70 % òåðèòîðії îá’єêòà ðîçòàøîâàíî â Óêðàїí

4. ßêі îñîáëèâîñòі îðãàíі÷íîãî ñâіòó ëіñîñòåïіâ òà ñòåïіâ Єâðàçії. Ëіñîâà çîíà ïåðåõîäèòü ó ñòåïîâó ïîñòóïîâî, óòâîðþþ÷è ëіñîñòåïè. Ëіñîñòåï òÿãíåòüñÿ íåøèðîêîþ ñìóãîþ âіä Ñåðåäíüîäóíàéñüêîї íèçîâèíè äî ðі÷êè Єíіñåé. Îêðåìі äіëÿíêè ëіñîñòåïó òðàïëÿþòüñÿ ñåðåä ëіñіâ і ãіð íà ñõîäі Àçії. Ó öіé çîíі íà ñіðèõ ëіñîâèõ і ÷îðíîçåìíèõ ґðóíòàõ ÷åðãóþòüñÿ äіëÿíêè ñòåïіâ іç îêðåìèìè ãàÿìè é ïåðåëіñêàìè. Ó єâðîïåéñüêîìó ëіñîñòåïó ñåðåä äåðåâíèõ ïîðіä ïåðåâàæàє äóá, à â çàõіäíîñèáіðñüêîìó – áåðåçà. Òâàðèííèé ñâіò ïðåäñòàâëåíèé ÿê ëіñîâèìè, òàê і ñòåïîâèìè âèäàìè: êóíèöÿ, êîçóëÿ, ëèñèöÿ, áîðñóê, òóøêàí÷èê, іç ïòàõіâ –îðåë, áåðêóò.

Äëÿ ðîñòó äåðåâ ó çîíі ñòåïіâ âèïàäàє íåäîñòàòíüî îïàäіâ, òîìó ïåðåâàæàє òðàâ’ÿíèñòà ðîñëèííіñòü. Íåçàéìàíèé ñòåï – öå öàðñòâî òðàâ (êîâèëà, òèï÷àê, ïîëèí). Òàêèé ñòåï çáåðіãñÿ ëèøå â çàïîâіäíèêàõ. Ïіä òðàâ’ÿíèñòèì ïîêðèâîì ñòåïіâ óòâîðþþòüñÿ ðîäþ÷і ÷îðíîçåìíі ґðóíòè. Ó ïіâäåííèõ ñòåïàõ ґðóíòè êàøòàíîâі, ìåíø ðîäþ÷і.

Відомо, що в лісах утворюється

рослинної маси, ніж у степах, проте чорноземні ґрунти

родючіші, ніж підзолисті. Чим це пояснити?

Òâàðèííèé ñâіò ñòåïіâ òàêîæ ìàéæå íå çáåðіãñÿ. Òіëüêè ãðèçóíè – ïîëüîâі ìèøі, õîâðàõè, áàéáàêè – ïðèñòîñóâàëèñÿ äî æèòòÿ íà ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ óãіääÿõ. ×èñëåííі ñòàäà êîïèòíèõ çíèêëè ç ðîçîðàíèõ ñòåïіâ, çàëèøêè їõ îõîðîíÿþòü.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíà âîëîäіє íàéáіëüøèìè çàïàñàìè ÷îðíîçåìó ó ñâіòі. Âіí çàéìàє 44 % òåðèòîðії íàøîї êðàїíè, à öå – äåñÿòà ÷àñòèíà âіä óñіõ ñâіòîâèõ çàïàñіâ.

Перевіряємо себе

1. Ó ðîçìіùåííі ÿêèõ ïðèðîäíèõ çîí Єâðàçії íàéáіëüø ÷іòêî ïðîñòåæóєòüñÿ øèðîòíà çîíàëüíіñòü?

2. ßêі ïðè÷èíè ïîðóøåííÿ øèðîòíîãî ïðîñòÿãàííÿ ïðèðîäíèõ çîí?

3. ×îìó â ïîìіðíîìó ïîÿñі Єâðàçії òàêå ðіçíîìàíіòòÿ ïðèðîäíèõ çîí?

4. Ó ìåæàõ ÿêèõ ïðèðîäíèõ çîí ðîçòàøîâàíà òåðèòîðіÿ Óêðàїíè?

5. Ó ÿêіé ïðèðîäíіé çîíі âè æèâåòå? ßê ïðèðîäíі óìîâè öієї çîíè âïëèíóëè íà ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü íàñåëåííÿ ó âàøіé ìіñöåâîñòі?

6. Ïîäіëіòüñÿ âðàæåííÿìè. Ïðîäîâæòå ðå÷åííÿ: Ìåíі ñïîäîáàëîñÿ … ; Äëÿ ìåíå âèÿâèëîñÿ íîâèì … ; Ìåíå íàäèõíóëî … .

тили?

► Які причини зміни природи в межах однієї природної зони?

► У якій з природних зон Євразії живий світ найрізноманітніший, а в якій – найбідніший? Чому?

1. ßêі îñîáëèâîñòі ïðèðîäè ïóñòåëü Єâðàçії. Ïóñòåëі é íàïіâïóñòåëі ïîøèðåíі ïåðåâàæíî â Àçії і ðîçòàøîâàíі â òðüîõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ: òðîïі÷íîìó, ñóáòðîï

Ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ ìàòåðèêà äóæå ìàëî îïàäіâ, æàðêå ëіòî é õîëîäíà çèìà. Ðîñëèíè ïåðåáóâàþòü â óìîâàõ ïîñòіéíîãî äåôіöèòó âîëîãè. Òóò ðîçòàøîâàíі ïóñòåëі é íàïіâïóñòåëі ïîìіðíîãî ïîÿñó. Âîíè çàéìàþòü çíà÷íó ÷àñòèíó Öåíòðàëüíîї Àçії. Öå ïóñòåëі Êàðàêóìè, Êèçèëêóì, Ãîáі, Òàêëà-Ìàêàí. Çà òèïîì ìàòåðіàëó, ùî ñêëàäàє ïóñòåëі, îñòàííі ïîäіëÿþòüñÿ íà ïіùàíі (â Ñåðåäíіé Àçії íàçèâàþòüñÿ êóìàìè: Êàðàêóìè – «÷îðíі ïіñêè», Êèçèëêóì – «÷åðâîíі ïіñêè»), ëåñîâі – àäèðè (ìàë. 172), ãëèíèñòі –òàêèðè (ìàë. 173) і ñîëîí÷àêîâі – øîðè (ìàë. 174).

Використовуючи

такирів у Євразії.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Îëåøêіâñüêі ïіñêè – óíіêàëüíà äëÿ ïіâäíÿ Óêðàїíè òåðèòîðіÿ, äå ìîæíà ïîáà÷èòè íåçâè÷àéíі åêîñèñòåìè òà ðіäêіñíі âèäè ðîñëèí (ìàë. 175). Äîñëіäíèêè ââàæàþòü öі ïіùàíі ìàñèâè íàïіâïóñòåëåþ, ïîÿâà ÿêîї çóìîâëåíà ïðèðîäíèìè ïðîöåñàìè, à її ðîçâèòîê – ãîñïîäàðñüêîþ äіÿëüíіñòþ ëþäèíè.

Ó íàïіâïóñòåëÿõ ïåðåâàæàþòü ñâіòëî-êàøòàíîâі é áóðі ґðóíòè, ó ïóñòåëÿõ – ñіðî-áóðі ç äóæå ìàëîþ êіëüêіñòþ ïåðåãíîþ, òóò

áàãàòî ñîëîí÷àêіâ. Ðîñëèííіñòü äóæå áіäíà, ìіñöÿìè çîâñіì âіäñóòíÿ. Òðàïëÿєòüñÿ îêðåìèìè êóùèêàìè òðàâ’ÿíèé ïîêðèâ іç ïîëèíó, ñîëÿíêè, òâåðäèõ êîëþ÷èõ òðàâ. Òèïîâà ðîñëèíà öèõ

ïóñòåëü – äåðåâîïîäіáíèé ÷àãàðíèê ñàêñàóë. Äëÿ ïóñòåëü ïîìіðíîãî ïîÿñó õàðàêòåðíà ðіçêà êîíòðàñòíіñòü êëіìàòè÷íèõ óìîâ: âèñíàæëèâà ñïåêà âëіòêó é ñèëüíі ìîðîçè ç âіòðàìè âçèìêó. Òâàðèííèé ñâіò äîáðå ïðèñòîñîâàíèé äî ïåðåïàäіâ òåìïåðàòóð і ïîñòіéíîãî äåôіöèòó âîäè. Áàãàòî ãðèçóíіâ – õîâðàøêіâ, òóøêàí÷èêіâ, ïèùóõ; іç âåëèêèõ òðàâîїäíèõ âîäÿòüñÿ àíòèëîïè, êóëàíè, äâîãîðáі âåðáëþäè. Îñîáëèâî áàãàòî ïëàçóíіâ – ÿùіðîê, çìіé, ÷åðåïàõ і ïàâóêîïîäіáíèõ – ñêîðïіîíіâ і òàðàíòóëіâ.

Ó ñóáòðîïі÷íîìó ïîÿñі çîíà ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü ðîçòàøîâàíà íà îòî÷åíèõ ãîðàìè ïëîñêîãіð’ÿõ і íàãіð’ÿõ – Ìàëîàçіéñüêîìó, Іðàíñüêîìó òà іí. Òóò íà ìàëîðîäþ÷èõ ñіðîçåìàõ і ñіðî-áóðèõ ґðóíòàõ ðîñòå åôåìåðíà ðîñëèííіñòü, ÿêà áóðõëèâî ðîçâèâàєòüñÿ ó âåñíÿíèé ïåðіîä (ìàë. 176). Ïðèãàäàéòå, ÿêі ðîñëèíè íàçèâàþòü åôåìåðàìè.

Àðàâіéñüêèé ïіâîñòðіâ, ïіâíі÷íі áåðåãè Ïåðñüêîї çàòîêè, óçáåðåææÿ Àðàâіéñüêîãî ìîðÿ é îáëàñòü íèæíüîї òå÷ії ðі÷êè Іíä çàéìàє çîíà ïóñòåëü òðîïі÷íîãî ïîÿñó. Ðîñëèííіñòü âêðàé áіäíà, à íà ñèïó÷èõ ïіñêàõ âîíà é çîâñіì âіäñóòíÿ.  îàçèñàõ ðîñòå ôіíіêîâà ïàëüìà – îñíîâíà êóëüòóðà îàçèñіâ Àðàâіéñüêîãî ïіâîñòðîâà.

Ó òðîïі÷íèõ ïóñòåëÿõ âîäÿòüñÿ ðіçíі ãðèçóíè, äèêèé îñåë, ëèñèöÿ ôåíåê, ñìóãàñòà ãієíà. Çàãàëîì ïðèðîäíі óìîâè òðîïі÷íèõ ïóñòåëü Єâðàçії áàãàòî â ÷îìó ñõîæі ç àôðèêàíñüêèìè.

Пустеля здається місцем, позбавленим життя, але після періоду дощів перетворюється на справжню красуню. Доведіть це, порівнявши дві пустелі Євразії, розташовані в різних кліматичних умовах (мал. 177, 178).

Äèâîâèæíі ôàêòè. Äðóãà íàçâà äâîãîðáîãî âåðáëþäà – áàêòðіàí –ïîõîäèòü âіä íàçâè éîãî áàòüêіâùèíè, ñòàðîäàâíüîї äåðæàâè Áàêòðії, ÿêà áóëà ðîçòàøîâàíà íà òåðèòîðії òåïåðіøíіõ Àôãàíіñòàíó òà Óçáåêèñòàíó (ìàë. 179). Âåðáëþä ïåðåíîñèòü

òàêå çíåâîäíåííÿ, ÿêå çãóáíî äіє íà іíøèõ

ññàâöіâ – âіí âèæèâàє, âòðà÷àþ÷è äî 40 %

âîäè â îðãàíіçìі (іíøі òåïëîêðîâíі òâàðèíè ãèíóòü ïðè âòðàòі 20 % âîäè). Ïðè

ñèëüíîìó çíåâîäíåííі áàêòðіàí çäàòíèé çà

îäèí ðàç âèïèòè áіëüøå 100 ëіòðіâ âîäè. Ó êîæíîìó ãîðáі ìîæå çàïàñàòè äî 36 êã æèðó. Ó âåðáëþäіâ 34 ãîñòðі çóáè. Çіð і

íþõ äîáðå ðîçâèíåíі, òâàðèíà ìîæå ïîáà÷èòè îá’єêò, ùî ðóõàєòüñÿ, íà âіäñòàíі äî 1 êì. Áіãàþòü äâîãîðáі âåðáëþäè øâèäêî – äî 60 êì/ãîä. Äèêèé äâîãîðáèé âåðáëþä çàíåñåíèé äî Ìіæíàðîäíîї ×åðâîíîї êíèãè. 2. ßêі îñîáëèâîñòі ïðèðîäè ñóáòðîïі÷íîãî, ñóáåêâàòîðіàëüíîãî òà åêâàòîðіàëüíîãî ïîÿñіâ Єâðàçії.

За картою природних зон

М ал. 180. Маквіс Середземномор’я

ïîñóõè: êàì’ÿíèé і êîðêîâèé äóá, ñóíè÷íå äåðåâî, ëàâð, îëåàíäð, êèïàðèñ. Ìàéæå âñþäè ðîñòóòü ãàї

ìàñëèíîâèõ äåðåâ, ðіçíі âèäè ñîñåí, îñîáëèâî ïіíії іç çîíòèêîïîäіáíîþ êðîíîþ, à â äåÿêèõ ìіñöÿõ – êèïàðèñè. Âі÷íîçåëåíèõ

ëіñіâ çáåðåãëîñÿ ìàëî, âîíè ìàéæå âñі âèðóáàíі. Äëÿ Ñåðåäçåìíîìîð’ÿ õàðàêòåðíі íå ëіñè, à çàðîñòі âі÷íîçåëåíèõ êóùіâ, òàê çâàíèé ìàêâіñ (ìàë. 180). Òóò ïåðåâàæàþòü ðîäþ÷і êîðè÷íåâі ґðóíòè. Äèêèõ òâàðèí çáåðåãëîñÿ ìàëî. Òðàïëÿþòüñÿ ëàíü, øàêàë, äèêèé êðіëü, áåçõâîñòà ìàêàêà, äèêîáðàç, є áàãàòî ïëàçóíіâ – ÿùіðîê, çìіé і ÷åðåïàõ. Ó ãîðàõ âîäÿòüñÿ äèêі êîçè é ãіðñüêі áàðàíè.

Íà ïіâäåííîìó ñõîäі Єâðàçії çîíà ïåðåìіííî-âîëîãèõ (ìóñîííèõ) ëіñіâ ïðîñòÿãàєòüñÿ â ìåæàõ êіëüêîõ ïîÿñіâ: ïîìіðíîãî, ñóáòðîïі÷íîãî і ñóáåêâàòîðіàëüíîãî. Ó öіé ïðèðîäíіé çîíі ëіòî

òåïëå é âîëîãå, à çèìà – ïðîõîëîäíà і ñóõà. Íà ðîäþ÷èõ ÷åðâîíîçåìíèõ і æîâòîçåìíèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü âі÷íîçåëåíі äåðåâà: ìàãíîëії, ëàâð, íèçüêîðîñëі ïàëüìè, à òàêîæ áàìáóê (íàéâèùà ó

ñâіòі òðàâà). Äî íèõ äîìіøóþòüñÿ ëèñòîïàäíі, çîêðåìà áóê, äóá, ãðàá. Ïðåäñòàâíèêàìè òâàðèííîãî ñâіòó є âåëèêà òà ìàëà ïàíäà, єíîòîïîäіáíèé ñîáàêà, îëåíü, ëåîïàðä. Ç ïòàõіâ ïîøèðåíі ôàçàíè, ïàïóãè, æóðàâëі. Ñóáåêâàòîðіàëüíі ïåðåìіííî-âîëîãі ëіñè çàéìàþòü ìàéæå ïîâíіñòþ Ôіëіïïіíñüêі îñòðîâè, à íà ïіâîñòðîâàõ Іíäîñòàí òà Іíäîêèòàé і â Ïіâäåííîìó Êèòàї – óçáåðåææÿ ìîðіâ і ñõèëè ãіð, ùî îòðèìóþòü áàãàòî îïàäіâ (ïîíàä 1500 ìì íà ðіê). Ó öèõ âі÷íîçåëåíèõ ëіñàõ íà ÷åðâîíî-æîâòèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü ïàëüìè, áàãàòî ìîõіâ і ïàïîðîòåé. Áіëÿ ïіäíіææÿ Ãіìàëàїâ ðîçòàøîâàíі òåðàї (ìàë. 181).

Ñëîâíè÷îê. Òåðàї, àáî «âîëîãі çåìëі», – ñìóãà çàáîëî÷åíèõ ëóê, ñàâàí òà ëіñіâ áіëÿ ïіäíіææÿ Ãіìàëàéñüêèõ ãіð íà òåðèòîðії Іíäії, Íåïàëó òà Áóòàíó.

Çîíà ñàâàí і ðіäêîëіññÿ îõîïëþє ðіâíèííі ÷àñòèíè ïіâîñòðîâіâ Іíäîñòàí òà Іíäîêèòàé і îñòðîâà Øðі-Ëàíêà. Òóò â óìîâàõ ñóáåêâàòîðіàëüíîãî êëіìàòó íà ðîäþ÷èõ ÷åðâîíî-áóðèõ і ÷åðâîíÿñòî-áóðèõ ґðóíòàõ ñåðåä âèñîêèõ òðàâ ðîñòóòü àêàöії, ïàëüìè, ìіìîçè, áàíüÿí, à òàêîæ òèêîâå, ñàíäàëîâå é ñàëîâå äåðåâà. Òâàðèííèé ñâіò äîñèòü ðіçíîìàíіòíèé. Òóò ìåøêàþòü àíòèëîïè, ìàâïè і ëåìóðè, íîñîðîãè, áóéâîëè, äèêі ñëîíè. Óçäîâæ ðі÷îê ïîëþþòü òèãðè é ëåîïàðäè.

Визначте за картою, де в Євразії розміщені вологі екваторіальні ліси. Порівняйте особливості розміщення екваторіальних лісів Південної Америки, Африки та Євразії. На якому материку вони займають найбільшу площу? Чому?

Çîíà âîëîãèõ åêâàòîðіàëüíèõ ëіñіâ çàéìàє òåðèòîðіþ ïіâîñòðîâà Ìàëàêêà é Âåëèêèõ Çîíäñüêèõ îñòðîâіâ, à òàêîæ ïіâäåíü îñòðîâà Øðі-Ëàíêà.  óìîâàõ ïîñòіéíî âîëîãîãî і òåïëîãî åêâàòîðіàëüíîãî êëіìàòó íà ÷åðâîíî-æîâòèõ ôåðàëіòíèõ ґðóíòàõ ðîçâèâàєòüñÿ ïèøíà áàãàòîÿðóñíà âі÷íîçåëåíà ðîñëèííіñòü.  åêâàòîðіàëüíèõ ëіñàõ Єâðàçії ðîñòóòü âåëåòåíñüêі ôіêóñè, ðіçíі âèäè ïàëüì, õëіáíå äåðåâî, ìàíãîâå äåðåâî, âèñîêі áàìáóêè, âåëåòåíñüêі îðõіäåї ç ëèñòÿì çàâäîâæêè 4–5 ì, äåðåâîïîäіáíі ïàïîðîòі. Òâàðèííèé ñâіò òàêîæ ðіçíîìàíіòíèé: ÷èñëåííі ìàâïè, íîñîðîãè, äèêі áèêè, òèãðè, ìàëàéñüêі âåäìåäі, òàïіðè, âàðàíè, ïіòîíè. Òóò ìåøêàє áàãàòî âèäіâ ïòàõіâ і êîìàõ.

У багатьох країнах світу на державній символіці зображений органічний світ. Чи можете, поглянувши на герб, визначити, у якій природній зоні розташована країна?

3. ßê çìіíþþòüñÿ ïðèðîäí

1.

3. Назвіть висотні пояси в Гімалаях. У якій послідовності вони змінюються?

4. У якій послідовності змінюються висотні пояси в Альпах?

5. Порівняйте кількість висотних поясів в Альпах і Гімалаях.

6. Яких висотних поясів немає в Альпах, але вони є в Гімалаях? Чим це пояснити?

7. Верхня межа поширення лісів у Гімалаях проходить значно вище, ніж в Альпах. Чим це зумовлено?

Перевіряємо себе

2. Ó ÿêîìó íàïðÿìêó і ÷îìó âіäáóâàєòüñÿ çìіíà ñòåïіâ Єâðàçії íà ïóñòåëі? Мал. 182. Національний парк «Долина квітів» (Індія)

1. ßêі òèïè ïóñòåëü ìîæíà ñïîñòåðіãàòè â Єâðàçії?

3. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíè óòâîðåííÿ íà çàõîäі ñóáòðîïі÷íîãî ïîÿñó Єâðàçії âі÷íîçåëåíèõ òâåðäîëèñòèõ ëіñіâ і ÷àãàðíèêіâ, à íà ñõîäі – ìóñîííèõ ëіñіâ.

4. Âіä ÷îãî çàëåæèòü çìіíà âèñîòíèõ ïîÿñіâ ó ãîðàõ Єâðàçії?

5. Ùî íàéáіëüøå çàöіêàâèëî íà óðîöі? Ùî çàëèøèëîñÿ íåâіäîìèì? Íà ùî íàäèõíóâ ìàòåðіàë òåìè?

Клуб мандрівників. Розробіть маршрут, що проходить через природні

Євразії, занесені до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

на контурній карті. § 58. Урок-практикум.

1. «Êàðòîãðàôі÷íà ëàáîðàòîðіÿ». Ðîçãëÿíüòå â ïàðі êàðòó ïðèðîäíèõ çîí Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè. Ñêëàäіòü ëàíöþæîê çìіíè ïðèðîäíèõ çîí ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü ó íàéøèðøіé ÷àñòèíі ìàòåðèêà. ×îìó òàêèé íàáіð ïðèðîäíèõ çîí íà ìàòåðèêàõ?

2. Ïîðіâíÿéòå ðîçòàøóâàííÿ ïðèðîäíèõ çîí Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè é çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ.

Природні зони Євразія

Північна Америка

Схожі й відмінні риси в розміщенні. Причини відмінностей

Ñôîðìóëþéòå âèñíîâîê ïðî îñîáëèâîñòі òà ïðè÷èíè ïðîñòÿãàííÿ ïðèðîäíèõ çîí.

3. «Ïðàêòè÷íіñòü òåîðії». Íà îñíîâі àíàëіçó òåìàòè÷íèõ êàðò àòëàñó çàïîâíіòü ó çîøèòі òàáëèöþ «Ïîðіâíÿëüíà õàðàêòåðèñòèêà ïðèðîäíèõ çîí ïîìіðíîãî êëіìàòè÷íîãî ïîÿñó Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè».

Ñôîðìóëþéòå âèñíîâîê:

êà òà ïіäïèøіòü їõ íà êîíòóðíіé êàðòі ñâіòó, òîáòî «âіäïðàâòå» çà ïðàâèëüíîþ àäðåñîþ: ïðåðії, Ãіìàëàї, Äîëèíà Ñìåðòі, Êàðïàòè, Êîðäèëüєðè, Àëüïè, Íàöіîíàëüíèé ïàðê «Ñàãàðìàòõà», Єëëîóñòîíñüêèé íàöіîíàëüíèé ïàðê, Íàöіîíàëüíèé ïàðê «Ìàìîíòîâà ïå÷åðà».

5. «Âåðíіñàæ ïðèðîäíèõ ìåøêàíöіâ».

Ðîçãëÿíüòå ôîòî і âêàæіòü, ó ÿêіé ïðèðîäíіé çîíі ìåøêàþòü öі òâàðèíè.

6. Ïîðіâíÿéòå ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò Єâðàçії і Ï

Àìåðèêè. ×îìó òàê áàãàòî ñïіëüíèõ âèäіâ?

7. «Ìè – ðåæèñåðè». Ñêëàäіòü êîìіêñ ïðî ïîäîðîæ îäíієþ ç ïðèðîäíèõ çîí Єâðàçії àáî Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè.

8. «À ÿê â Óêðàїíі?». Çíàéäіòü ñõîæі ïðèðîäíі çîíè ó Ïіâíі÷íіé Àìåðèöі òà â Óêðàїíі. ßêèõ îäíàêîâèõ ïðåäñòàâíèêіâ îðãàíі÷íîãî ñâіòó ìîæíà òàì çóñòðіòè?

9. «Ìіêðîôîí».

1) Íà ÿêîìó ìàòåðèêó çîíà âèñîòíîї ïîÿñíîñòі íàéáіëüøà?

2) Íà ÿêîìó ç ìàòåðèêіâ çîíà âèñîòíîї ïîÿñíîñòі íåçíà÷íà?

3) ßêі ïðèðîäíі çîíè Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè íàéáіëüøå çìіíåíî ëþäèíîþ?

4) Íàâåäіòü ïðèêëàäè ïîçèòèâíîãî òà íåãàòèâíîãî âïëèâó ëþäèíè íà ïðèðîäó.

5) ßêі çàõîäè äëÿ ðîçâ’ÿçàííÿ åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì âàì âіäîìі?

10. «Ïîãîäæóþñü – íå ïîãîäæóþñü». Âèçíà÷òå, ÿêі ç òâåðäæåíü ïðàâèëüíі.

1) Íà ìàòåðèêàõ Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі є âñі êëіìàòè÷íі ïîÿñè і ïðèðîäíі çîíè.

2) Ðîçòàøóâàííÿ ïðèðîäíèõ çîí òіñíî ïîâ’ÿçàíî ç êëіìàòîì і êëіìàòè÷íèìè ïîÿñàìè.

3) Ó çîíі àðêòè÷íèõ ïóñòåëü ëіòî ñïåêîòíå і òðèâàëå, òåìïåðàòóðà ñÿãàє +40 Ñ.

4) Ïðèðîäíі çîíè ïðîñòÿãàþòüñÿ â øèðîòíîìó íàïðÿìêó, ïî÷èíàþ÷è ç àðêòè÷íèõ îñòðîâіâ íà ïіâíî÷і äî çîíè òàéãè, à äàëі íà ïіâäåíü ðîçòàøîâóþòüñÿ іç çàõîäó íà ñõіä ó âèãëÿäі âóçüêèõ ñìóã.

5) Ó âíóòðіøíіõ ðàéîíàõ, äå áàãàòî âîëîãè, ôîðìóþòüñÿ çîíè ïóñòåëü і íàïіâïóñòåëü.

6) Òóíäðà – ïðèðîäíà çîíà іç ñóâîðèì êëіìàòîì, íà áîëîòèñòèõ ґðóíòàõ ðîñòóòü ìîõè, ëèøàéíèêè і äåðåâîïîäіáíà ðîñëèííіñòü.

7) Òàéãà є çîíîþ, äå ðîñòóòü ëèøå øèðîêîëèñòі äåðåâà.

8) Ó ïðèðîäíèõ çîíàõ ëіñîñòåïіâ і ñòåïіâ ïîøèðåíèé äóæå ðîäþ÷èé ÷îðíîçåìíèé ґðóíò, íàçâàíèé «öàðåì ґðóíòіâ», òóò âèðîùóþòü çåðíîâі êóëüòóðè (ïøåíèöþ, æèòî, ãðå÷êó, ÿ÷ìіíü, îâåñ).

9) Ó çîíі ïåðåìіííî-âîëîãèõ ëіñіâ ðîñòóòü âі÷íîçåëåíі äåðåâà: ìàãíîëіÿ, êàìåëіÿ, ëàâð, áàìáóê. Іç òâàðèí ìåøêàþòü áіëі âåäìåäі і ïîëÿðíі ëèñèöі.

10) Òðîïі÷íі ïóñòåëі çàéìàþòü Àðàâіéñüêèé ïіâîñòðіâ і ïóñòåëþ Òàð â Іíäії. 11. Îöіíіòü ñâîþ ðîáîòó íà óðîöі: íàâåäіòü ïðèêëàäè, äå ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè îòðèìàíі çíàííÿ.

ìè ç äàâíіõ ÷àñіâ. Ìàòåðèê ðàçîì ç Àôðèêîþ ââàæàþòü êîëèñêîþ áàãàòüîõ äàâíіõ öèâіëіçàöіé, ÿêі âіäіãðàëè âàæëèâó ðîëü ó ðîçâèòêó ëþäñòâà.

Öå íàéáіëüø íàñåëåíèé ìàòåðèê. Íà ìàòåðèêó ïðîæèâàє ìàéæå 70 % óñіõ æèòåëіâ çåìíîї êóëі. Ñåðåäíÿ ãóñòîòà íàñåëåííÿ –ìàéæå 100 îñіá íà 1 êì 2 , ùî ó äâà ðàçè áіëüøå ñåðåäíüîñâіòîâîãî ïîêàçíèêà (52 îñîáè íà 1 êì2). Ó Єâðàçії íàñåëåííÿ ðîçìіùåíå äóæå íåðіâíîìіðíî (ìàë. 183).

Користуючись картою (мал. 183):

 визначте густозаселені та малозаселені райони материка Євразія, середню густоту населення в них;

 поясніть причини різної густоти населення материка;

 назвіть країни – лідери за густотою населення. Як пов’язана густота населення з природними умовами Євразії?

Ó Єâðîïі, íà âіäìіíó âіä Àçії, íåìàє íåçàñåëåíèõ òåðèòîðіé. Íàéáіëüø çàñåëåíå óçáåðåææÿ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó, äå ïåðåâàæàє ìіñüêå íàñåëåííÿ. (Ïîÿñíіòü ÷îìó.) Îêðåìі ìіñòà íåóõèëüíî ðîçðîñòàþòüñÿ, çëèâàþòüñÿ ç ïåðåäìіñòÿìè é óòâîðþþòü ñóöіëüíó ìіñüêó çàáóäîâó.  Àçії ñïîñòåðіãàþòüñÿ âåëèêі êîíòðàñòè ïðèðîäíèõ óìîâ і, âіäïîâіäíî, ðîçñåëåííÿ ëþäåé. Ó ðіâíèííèõ ðàéîíàõ, äîëèíàõ

ðі÷îê, íà ïðèìîðñüêèõ íèçîâèíàõ ãóñòîòà íàñåëåííÿ ñÿãàє 1000–1500 îñіá íà 1 êì2. Ó ïóñòåëÿõ, âèñîêî â ãîðàõ, â ðàéîíàõ ðіçêî êîíòèíåíòàëüíîãî êëіìàòó ãóñòîòà íàñåëåííÿ ñòàíîâèòü 2 îñîáè íà 1 êì 2 .

У Євразії, що займає близько 1/3 суходолу, проживає майже 70 % населення планети. Як ви думаєте, чому Євразія – найбільш густонаселений материк Землі?

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ìîíàêî – êðàїíà ç íàéáіëüøîþ ãóñòîòîþ íàñåëåííÿ – 16 923 îñіá/êì2. Äåðæàâà ç íàéìåíøîþ ãóñòîòîþ íàñåëåííÿ –Ìîíãîëіÿ (1,7 îñіá/êì2).

Ïåðåâàæíà áіëüøіñòü íàñåëåííÿ Єâðàçії – æèòåëі ìіñò. Іç ìàéæå

500 ìіñò-ìіëüéîíåðіâ ñâіòó ïîëîâèíà ðîçìіùåíà â Єâðàçії, ç íèõ –íàéáіëüøå â Êèòàї. Â ßïîíії íà óçáåðåææі îñòðîâà Õîíñþ óòâîðèâñÿ ìåãàïîëіñ Òîêàéäî, â ÿêîìó ïðîæèâàє áëèçüêî

70 ìëí îñіá.

2. ßêі íàðîäè ïðîæèâàþòü íà єâðàçіéñüêîìó ìàòåðèêó. Íàöіîíàëüíèé ñêëàä íàñåëåííÿ Єâðàçії äóæå ñòðîêàòèé. Öå ïîâ’ÿçàíî ç áàãàòîâіêîâèì ïåðåñåëåííÿì íàðîäіâ ïіä ÷àñ іñòîðè÷íèõ ïîäіé.

Îñíîâíèìè îçíàêàìè íàðîäó є ñïіëüíà òåðèòîðіÿ ïðîæèâàííÿ і ìîâà. Çà ìîâíèìè îçíàêàìè âîíè îá’єäíóþòüñÿ â ìîâíі ñіì’ї òà ãðóïè. Íàé÷èñëåííіøîþ є іíäîєâðîïåéñüêà ìîâíà ñіì’ÿ, äî ÿêîї íàëåæàòü íàðîäè ñëîâ’ÿíñüêîї ãðóïè: óêðàїíöі, ïîëÿêè, áîëãàðè, ñåðáè òà іí., ãåðìàíñüêîї ãðóïè: íіìöі, àíãëіéöі, øâåäè, íîðâåæöі, ðîìàíñüêîї ãðóïè: іñïàíöі, іòàëіéöі, ôðàíöóçè, ïîðòóãàëüöі òîùî, іíäîàðіéñüêîї ãðóïè: ïåðñè, àôãàíöі, õіíäóñòàíöі.

Користуючись джерелами інформації, намалюйте і заповніть родовідне дерево. Розмістіть на ньому групи індоєвропейської мовної сім’ї та народи, які до них належать. Користуючись атласом, назвіть інші численні мовні сім’ї, представники яких проживають на материку. Â Єâðàçії ïîøèðåíі òðè ñâіòîâі ðåëіãії: õðèñòèÿíñòâî, ìóñóëüìàíñòâî (іñëàì), áóääèçì (ìàë. 184).

3. ßê ôîðìóâàëàñÿ ïîëіòè÷íà êàðòà Єâðàçії. Ïîëіòè÷íà êàðòà Єâðàçії ïî÷àëà ôîðìóâàòèñÿ äàâíî. Ó Єâðîïі ùå â àíòè÷íі ÷àñè іñíóâàëè òàêі äåðæàâè, ÿê Ñòàðîäàâíÿ Ãðåöіÿ і Ñòàðîäàâíіé Ðèì. Íèíі â Єâðàçії áіëüøå äåðæàâ, íіæ íà áóäü-ÿêîìó іíøîìó ìàòåðèêó. Çà ðіâíåì åêîíîìі÷íîãî ðîçâèòêó êðàїíè Єâðàçії ïîäіëÿþòüñÿ íà ðîçâèíóòі êðàїíè òà êðàїíè, ùî ðîçâèâàþòüñÿ. Íàéáіëüø ðîçâèíóòі êðàїíè ðîçòàøîâàíі â Çàõіäíіé Єâðîïі, ñåðåä íèõ є é ñâіòîâі ëіäåðè – Íіìå÷÷èíà, Ôðàíöіÿ, Âåëèêà Áðèòàíіÿ, Іòàëіÿ.  Àçії íàéáіëüø ðîçâèíóòîþ êðàїíîþ є ßïîíіÿ. Ïîòóæíó åêîíîìіêó ìàє Êèòàé. Іíøі êðàїíè, ùî ðîçâèâàþòüñÿ, ìàþòü ðіçíèé ðîçâèòîê åêîíîìіêè і ðіâåíü æèòòÿ íàñåëåííÿ.

Óêðàїíà – îäíà ç íàéáіëüøèõ äåðæàâ Єâðîïè. Âîíà ïіäòðèìóє ïàðòíåðñüêі âіäíîñèíè ç áàãàòüìà єâðàçіéñüêèìè êðàїíàìè. Öå òàêі ôîðìè çâ’ÿçêіâ, ÿê òîðãіâëÿ, íàäàííÿ òà îäåðæàííÿ ïîñëóã (âèðîáíè÷èõ, òðàíñïîðòíèõ, ñòðàõîâèõ, êîíñóëüòàöіéíèõ, þðèäè÷íèõ òîùî), ñòâîðåííÿ ñïіëüíèõ ïіäïðèєìñòâ, ñïіëüíå áóäіâíèöòâî ïіäïðèєìñòâ, âàëþòíі òà ôіíàíñîâî-êðåäèòíі âіäíîñèíè, òóðèçì, ïðîâåäåííÿ âèñòàâîê, ÿðìàðêіâ, òîðãіâ, àóêöіîíіâ, ñïîðòèâíèõ çìàãàíü òîùî.

Óêðàїíà àêòèâíî ñïіâïðàöþє ç áàãàòüìà єâðîïåéñüêèìè äåðæàâàìè â ãàëóçі îñâіòè é êóëüòóðè. Ç 1954 ð. âîíà є ÷ëåíîì ñïåöіàëіçîâàíîї óñòàíîâè ÎÎÍ ç ïèòàíü îñâіòè, íàóêè é êóëüòóðè (ÞÍÅÑÊÎ).

Îñíîâíèìè ïðîáëåìàìè Єâðàçії є ïåðåíàñåëåííÿ äåÿêèõ êðàїí, ïîëіòè÷íà íåñòàáіëüíіñòü, ñåïàðàòèçì.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Äåÿêі êðàїíè Єâðàçії âіäîìі ó ñâіòі ñâîїìè ìåòàôîðè÷íèìè íàçâàìè: ßïîíіÿ – «Êðàїíà ñîíöÿ, ùî ñõîäèòü», Іñëàíäіÿ –«Êðàїíà ëüîäó і âîãíþ», Ôіíëÿíäіÿ – «Êðàїíà òèñÿ÷і îçåð», Âåëèêà Áðèòàíіÿ – «Òóìàííèé Àëüáіîí».

Підготуйте один з видів творчої роботи (кластер, буклет, флаєр, лепбук, презентацію тощо) про традиції і звичаї одного з народів Євразії.

4. ßêі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè «òóðáóþòü» ìàòåðèê. Îñêіëüêè Єâðàçіÿ – íàéáіëüø і íàéäàâíіøå çàñåëåíèé ìàòåðèê, òî âіí çàçíàâ çíà÷íèõ çìіí ïðèðîäè. Îñîáëèâî â ïîìіðíîìó і ñóáòðîïі÷íîìó ïîÿñàõ, äå ñêëàëèñÿ íàéñïðèÿòëèâіøі óìîâè äëÿ ïðîæèâàííÿ ëþäåé і âåäåííÿ ãîñïîäàðñòâà. Òóò ïðèðîäà ïîäåêóäè äîêîðіííî çìіíåíà ëþäèíîþ: çáóäîâàíî æèòëîâі і ïðîìèñëîâі áóäіâëі, ïðîêëàäåíî øëÿõè. ×åðåç íàäìіðíó åêñïëóàòàöіþ íàéêðàùèõ çà ÿêіñòþ ґðóíòіâ – ÷îðíîçåìіâ – âîíè âòðà÷àþòü ðîäþ÷іñòü. Çíà÷íà ðîçîðàíіñòü â ëіñîñòåïîâèõ і ñòåïîâèõ ðàéîíàõ ïîðîäæóє ïðîöåñè åðîçії.

Ñëîâíè÷îê. Åðîçіÿ – ïðîöåñ ðóéíóâàííÿ ґðóíòó àáî ãіðñüêèõ ïîðіä âîäíèì ïîòîêîì (âîäíà åðîçіÿ), âіòðîì (âіòðîâà åðîçіÿ, àáî äåôëÿöіÿ), ëüîäîì.

Çìåíøóþòüñÿ ïëîùі ëіñіâ ó âñіõ ïðèðîäíèõ çîíàõ ÷åðåç íàäìіðíå âèðóáóâàííÿ äëÿ ïîòðåá ëþäèíè, ùî ïîñòіéíî çðîñòàþòü.

Çíà÷íèõ çìіí çàçíàâ òâàðèííèé ñâіò Єâðàçії. Äåÿêі âèäè òâàðèí âèíèùåíî, äåÿêі ïåðåáóâàþòü íà ìåæі çíèêíåííÿ. Îñîáëèâî

õóòðîâі çâіðі (ïåñåöü, ñîáîëü), åêçîòè÷íі (òèãð, ñëîí òà іí.).

Íà ìàòåðèêó âèíèêëà àíòðîïîãåííà ïóñòåëÿ Àðàëêóì óíàñëіäîê îáìіëіííÿ Àðàëüñüêîãî ìîðÿ ÷åðåç íåðàöіîíàëüíå âîäîêîðèñòóâàííÿ.

Êàòàñòðîôîþ ñâіòîâîãî çíà÷åííÿ ñòàëà àâàðіÿ 1986 ðîêó íà ×îðíîáèëüñüêіé àòîìíіé åëåêòðîñòàíöії (Óêðàїíà), ðåçóëüòàòîì ÿêîї і ñüîãîäíі є іñíóâàííÿ çàáðóäíåíîї ðàäіàöієþ 30-êіëîìåòðî-

âîї çîíè òà ñóìіæíèõ ç íåþ òåðèòîðіé. Ñõîæà àâàðіÿ ó 2011 ð. ñòàëàñÿ íà ÿïîíñüêіé ÀÅÑ ó ìіñòі Ôóêóñіìà.

Користуючись картами навчального атласу, назвіть пустелі Євразії.

ніть увагу на площу опустелювання на материку. Що може бути причиною цієї проблеми? Назвіть можливі шляхи розв’язання.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі.

 Äіçíàéòåñÿ ïðî ïðîєêòè òà àêöії ùîäî çáåðåæåííÿ ïðèðîäè, ó ÿêèõ áðàëà ó÷àñòü Óêðàїíà: «Ãîäèíà Çåìëі», ôîòîêîíêóðñ «Çàõèñòè äèêó ïðèðîäó. Ó ôîêóñі!»; «Êëіìàò çìіíþєòüñÿ! ×àñ äіÿòè ðàçîì!».

 ßê ìåøêàíöі єâðàçіéñüêîãî ìàòåðèêà ðîçêàæіòü, ÿêі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè, ùî ñòîñóþòüñÿ Óêðàїíè, âïëèâàþòü íà ïðèðîäó іíøèõ äåðæàâ.

Перевіряємо себе

1. ×îìó Єâðàçіÿ – íàéáіëüø íàñåëåíèé ìàòåðèê Çåìëі?

2. Ïîêàæіòü íà êàðòі ðàéîíè ç íàéáіëüøîþ і íàéìåíøîþ ãóñòîòîþ

íàñåëåííÿ, ïîÿñíіòü ïðè÷èíè.

3. Íàçâіòü íàéáіëüøі äåðæàâè ìàòåðèêà òà ïіäãîòóéòå ïðî îäíó ç íèõ ïðåçåíòàöіþ.

4. Äî ÿêîї ñіì’ї і ãðóïè ìîâ íàëåæèòü ìîâà, ÿêîþ âèêëàäàþòü ó âàøіé øêîëі?

5. Äîñëіäіòü, ÿêі åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè ñïîñòåðіãàþòüñÿ â îêîëèöÿõ âàøîãî íàñåëåíîãî ïóíêòó.

6. Äîïîâíіòü ðå÷åííÿ: Íà óðîöі ìåíі äóæå

1. ×èì òåêòîíі÷íà áóäîâà Єâðàçії âіäðіçíÿєòüñÿ âіä òåêòîíі÷íîї áóäîâè іíøèõ ìàòåðèêіâ?

2. ×îìó íàéâèùі ãîðè Єâðàçії ðîçòàøîâàíі â ãëèáèíі ìàòåðèêà, à íå íà óçáåðåææі, ÿê íà іíøèõ ìàòåðèêàõ?

3. ßêèé òèï êëіìàòó õàðàêòåðèçóєòüñÿ òåïëîþ âîëîãîþ çèìîþ (+8, +10 Ñ), ñóõèì ñïåêîòíèì ëіòîì, ñåðåäíüîðі÷íîþ êіëüêіñòþ îïàäіâ 400–600 ìì? Äå â Єâðàçії âіí ñôîðìóâàâñÿ? Ïîÿñíіòü ïðè÷èíè ôîðìóâàííÿ òàêîãî òèïó êëіìàòó.

4. Ó ÿêèõ ðàéîíàõ Єâðàçії âèïàäàє íàéáіëüøå òà íàéìåíøå îïàäіâ? Ïîÿñíіòü ÷îìó.

5. Êîðèñòóþ÷èñü êàðòàìè àòëàñó, íàâåäіòü ïðèêëàäè ðі÷îê Єâðàçії, ÿêі ðіçíÿòüñÿ õàðàêòåðîì òå÷ії, æèâëåííÿì і ðåæèìîì. Ïîÿñíіòü ÷îìó.

6. ßêі ïðèðîäíі çîíè Єâðàçії íàéáіëüø çìіíåíі âíàñëіäîê ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі ëþäèíè?

7. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíè íåîäíàêîâîї ãóñòîòè íàñåëåííÿ â ðіçíèõ ÷àñòèíàõ Єâðàçії.

8. Óêàæіòü òðè ïðàâèëüíі òâåðäæåííÿ ùîäî êîðèñíèõ êîïàëèí Єâðàçії òà îñîáëèâîñòåé їõíüîãî ïîõîäæåííÿ.

1) Ó íàäðàõ äàâíіõ ïëàòôîðì Єâðàçії çîñåðåäæåíі çíà÷íі çàïàñè íàôòè.

2) Íàéáіëüøі ðîäîâèùà ïðèðîäíîãî ãàçó çîñåðåäæåíî â Ïіâíі÷íіé і Öåíòðàëüíіé Àçії.

3) Íàéáіëüøèìè ðîäîâèùàìè çàëіçíîї ðóäè є Âåðõíüîðåéíñüêå, Ïðèêàðïàòñüêå, Âåðõíüîêàìñüêå, Ïðèï’ÿòñüêå.

4) Ðóäíі êîðèñíі êîïàëèíè çàëÿãàþòü ó íàäðàõ ìîëîäèõ ïëàòôîðì.

5) Íàéáіëüøà êіëüêіñòü íàôòè çàëÿãàє íà Àðàâіéñüêîìó ïіâîñòðîâі, ó ðàéîíі Ïåðñüêîї çàòîêè (Іðàê, Іðàí), íà Çàõіäíîñèáіðñüêіé ðіâíèíі.

6) Іç íåðóäíèõ êîðèñíèõ êîïàëèí îñîáëèâå çíà÷åííÿ ìàþòü òîðô і ñëàíöі.

7) Áіëüøіñòü âóãіëüíèõ áàñåéíіâ óòâîðþþòü ñâîєðіäíèé «ïîÿñ», ùî ïðîñòÿãíóâñÿ ÷åðåç óâåñü ìàòåðèê.

9. Ïðî÷èòàéòå íîòàòêè іç ùîäåííèêà ìàíäðіâíèêà: «Áіëÿ âîäè çіïíóâñÿ íà êîðіííÿ ìàíãðîâèé ëіñ. Ïî ìіñòî÷êàõ ìîæíà äіéòè äî òàáëè÷êè ç âіäîìèìè ùå çі øêіëüíèõ ðîêіâ êîîðäèíàòàìè. Ñòîþ íà êðàþ ìàòåðèêà: ïîïåðåäó íіáè ïðîïëèâàþòü êàçêîâîї êðàñè îñòðіâöі, à íà ïіâíі÷íîìó ñõîäі êîíòðàñòîì çäіéìàþòüñÿ ïîðòîâі êðàíè ïðîìèñëîâîãî ïіâäíÿ Ñèíãàïóðó». ßêà öå êðàéíÿ òî÷êà?

де ми мешкаємо, можна назвати «планетою-океаном».

У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Світовий океан займає 71 % площі поверхні

Найменший за площею, найхолодніший і наймілководніший океан.

Площа – 14,79 млн км2 Найбільша глибина – 5550 м (западина Моллой, Гренландське море). Середня глибина – 1205 м. Середня солоність – 25–29 ‰

як душа мислячої людини, завжди хвилюється: або на глибині, залишаючись

íàéìåíøèé ç îêåàíіâ Çåìëі, à éîãî íåéìîâіðíі ïðèðîäíі îñîáëèâîñòі ïîâ’ÿçàíі ç éîãî ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íèì ïîëîæåííÿì.

Розгляньте на фізичній карті світу навчального атласу Північний Льодовитий океан. Опишіть його географічне положення за планом, поданим за QR-кодом.

Îêåàí ðîçòàøîâàíèé çà ïîëÿðíèì êîëîì ó öåíòðі Àðêòèêè, ÿêà çàéìàє âåñü ïðîñòіð íàâêîëî Ïіâíі÷íîãî ïîëþñà, ùî âêëþ÷àє

îêåàí, ïðèëåãëі ÷àñòèíè ìàòåðèêіâ, îñòðîâè é àðõіïåëàãè. Ìåæі îêåàíó ïðîõîäÿòü ïî ïðîòîêàõ, ÷åðåç ÿêі âіäáóâàєòüñÿ âîäîîáìіí ç Àòëàíòè÷íèì і Òèõèì îêåàíàìè. Íàçâіòü їõ.

Дослідіть походження назви «Арктика».

Çíà÷íó ÷àñòèíó ïëîùі îêåàíó ñòàíîâëÿòü çàòîêè é ìîðÿ (9), áіëüøіñòü ÿêèõ – îêðàїííі é ëèøå îäíå – âíóòðіøíє. Íàéáіëüøå ìîðå – Íîðâåçüêå, íàéìåíøå – Áіëå.

Визначте за фізичною картою світ у й підпишіть на конт урній карті шельф ові моря Північного Льодовитого океан у.

у творе ння.

Áåðåãîâà ëіíіÿ äóæå ïîðіçàíà. Â îêåàíі áàãàòî îñòðîâіâ, ðîçòàøîâàíèõ ïîáëèçó ìàòåðèêіâ. Óñі îñòðîâè – ìàòåðèêîâîãî ïîõîäæåííÿ, çà âèíÿòêîì îñòðîâà Іñëàíäіÿ.

Òóò ÷èìàëî àðõіïåëàãіâ (Øïіöáåðãåí, Çåìëÿ Ôðàíöà-Éîñèôà, Íîâà Çåìëÿ, Êàíàäñüêèé Àðêòè÷íèé àðõіïåëàã) òà ïîîäèíîêèõ îñòðîâіâ. Äåÿêі ç íèõ óêðèòі ëüîäîâèêîâèìè ùèòàìè.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Îñòðіâ Ãðåíëàíäіÿ (ó ïåðåêëàäі ç íîðâåçüêîї –«çåëåíà çåìëÿ») – íàéáіëüøèé îñòðіâ íà çåìíіé êóëі – íà 80 % âêðèòèé ëüîäîì. Âіä ëüîäÿíîãî ìàñèâó îñòðîâà ùîðі÷íî âіäêîëþєòüñÿ áëèçüêî 12 òèñÿ÷ àéñáåðãіâ.

Опрацюйте у групі інформацію за QR-кодом. Складіть хронологічну таблицю історії дослідження Північного Льодовитого океану.

2. Ó ÷îìó ñêëàäíіñòü ðåëüєôó äíà îêåàíó. Áіëÿ áåðåãіâ Єâðàçії ðîçìіùåíà íàéáіëüøà øåëüôîâà îáëàñòü Ñâіòîâîãî îêåàíó (øèðèíà 1300–1500 êì). Öåíòðàëüíà ÷àñòèíà îêåàíó ïåðåñі÷åíà ãіðñüêèìè õðåáòàìè é ãëèáîêèìè ðîçëîìàìè. Ó êîòëîâèíі îêåàíó ðîçòàøîâàíèé ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèé õðåáåò Ãàêêåëÿ – ïðîäîâæåííÿ Ñåðåäèííî-Àòëàíòè÷íîãî õðåáòà. Ãіðñüêі õðåáòè çìіíþþòüñÿ æîëîáàìè Àìóíäñåíà, Íàíñåíà, íàçâàíèìè íà ÷åñòü ìàíäðіâíèêіâ, ÿêі äîñëіäæóâàëè Àðêòèêó. Ó ìåæàõ óëîãîâèíè Àìóíäñåíà íà ãëèáèíі 4087 ì ðîçìіùåíèé Ïіâíі÷íèé ïîëþñ.

Íàéáіëüøà óëîãîâèíà ëîæà Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó –Êàíàäñüêà (Áîôîðòà).

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі íåìàє âóëêàíіâ, à òàêîæ íå áóâàє çåìëåòðóñіâ.

3. ßê êëіìàò îêåàíó âïëèâàє íà ñóñіäíі ìàòåðèêè. Êëіìàòè÷íі

îñîáëèâîñòі âèçíà÷àþòüñÿ ïîëÿðíèì ïîëîæåííÿì îêåàíó. Íàä

íèì ôîðìóþòüñÿ õîëîäíі àðêòè÷íі ïîâіòðÿíі ìàñè. Óëіòêó òóò ñïîñòåðіãàþòü ÷àñòі òóìàíè. Ïîâіòðÿíі ìàñè Àðêòèêè çíà÷íî

òåïëіøі, íіæ òі, ùî ôîðìóþòüñÿ íàä Àíòàðêòèêîþ. Ïðè÷èíà öüî-

ãî – çàïàñ òåïëà ó âîäàõ Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó, ÿêèé

ïîñòіéíî ïîïîâíþєòüñÿ òåïëèìè âîäàìè Àòëàíòèêè é ìåíøîþ

ìіðîþ Òèõîãî îêåàíó. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ïîâіòðÿ âçèìêó çìіíþєòüñÿ âіä –2 Ñ â Íîðâåçüêîìó ìîðі äî –40 Ñ â ðàéîíі Êàíàäñüêîãî Àðêòè÷íîãî àðõіïåëàãó. Îòæå, õî÷ ÿê äèâíî, Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí íå îõîëîäæóє, à ñóòòєâî íàãðіâàє âåëèêі ïðîñòîðè ñóõîäîëó Ïіâíі÷íîї ïіâêóëі, îñîáëèâî â çèìîâі ìіñÿöі. Ïіä äієþ çàõіäíèõ і ïіâäåííî-çàõіäíèõ â

Àòëàíòèêè â îêåàí óõîäèòü ïîòóæíèé ïîòіê òåïëèõ âîä Ïіâíі÷íîàòëàíòè÷íîї òå÷ії. Óçäîâæ áåðåãіâ Єâðàçії âîäè ðóõàþòüñÿ іç

çàõîäó íà ñõіä.

Ñåðåäíÿ ñîëîíіñòü íåâèñîêà, îñêіëüêè â îêåàí óïàäàє âåëèêà êіëüêіñòü ðі÷îê. Çàâäÿêè ïðèòîêó ñîëîíèõ âîä Àòëàíòè÷íîãî

îêåàíó áіëÿ Çåìëі Ôðàíöà-Éîñèôà òà Øïіöáåðãåíà ñîëîíіñòü

âîäè â îêåàíі çáіëüøóєòüñÿ äî 35 ‰. Ïðè öüîìó òóò ïåðåâàæàє áàãàòîðі÷íèé ëіä òîâùèíîþ 2–4 ì і áіëüøå. Âіòðè òà òå÷ії âèêëèêàþòü ðóõ і ñòèñíåííÿ ëüîäіâ, óòâîðåííÿ òîðîñіâ.

Ñëîâíè÷îê. Òîðîñè – íàãðîìàäæåííÿ óëàìêіâ ëüîäó â êðèæàíîìó ïîêðèâі ìîðіâ, ðі÷îê, îçåð.

Знайдіть на карті річки, які впадають в океан. Наведіть приклади, які доводять вплив океанічних течій

4. ßê ïðèñòîñóâàâñÿ îðãàíі÷íèé ñâіò äî æèòòÿ â ñóâîðèõ óìîâàõ. Îñíîâíó ìàñó îðãàíіçìіâ â îêåàíі ñòàíîâëÿòü âîäîðîñòі, çäàòíі æèòè â õîëîäíіé âîäі é íàâіòü íà ëüîäàõ. Ðіçíîìàíіòíіñòü îðãàíі÷íîãî ñâіòó çíèæóєòüñÿ ïðè ïðîñóâàííі âіä Áàðåíöîâîãî ìîðÿ äî ×óêîòñüêîãî.

М ал. 185 . Моржі та білий ведмідь

Îðãàíі÷íèé ñâіò áàãàòèé òіëüêè

â ïðèàòëàíòè÷íîìó ðàéîíі òà íà

øåëüôі ïîáëèçó ãèðë ðі÷îê. Òóò

óòâîðþєòüñÿ ïëàíêòîí, íà äíі ðîñòóòü âîäîðîñòі. Ïîøèðåíі âèäè

ðèá: òðіñêà, íàâàãà, ïàëòóñ, ïіêøà.

 îêåàíі æèâóòü êèòè é òþëåíі.  Àðêòèöі ìåøêàþòü ìîðñüêі

ïòàõè, ÿêі æèâóòü íà áåðåãàõ

êîëîíіÿìè, à õàð÷óþòüñÿ â îêåàíі. Ñèìâîëîì Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó є áіëèé âåäìіäü, æèòòÿ ÿêîãî ïîâ’ÿçàíå ç äðåéôóþ÷èìè ëüîäàìè. Íà ãàëüêîâèõ ïëÿæàõ ìîæíà ïîáà÷èòè ìîðæіâ (ìàë. 185).

Ó Ïіâíі÷íîìó Ëüîäîâèòîìó îêåàíі âèäіëÿþòü äâà ïðèðîäíі ïîÿñè. Ìåæà ïîëÿðíîãî (àðêòè÷íîãî) ïîÿñó íà ïіâäíі ïðèáëèçíî çáіãàєòüñÿ ç êðàєì êîíòèíåíòàëüíîãî øåëüôó. Öÿ íàéãëèáîêîâîäíіøà é ñóâîðà ÷àñòèíà îêåàíó ïîêðèòà äðåéôóþ÷èìè ëüîäàìè. Àðêòè÷íèé ïîÿñ ìàëîïðèäàòíèé äëÿ æèòòÿ îðãàíіçìіâ. ×àñòèíà îêåàíó, ïðèëåãëà äî ñóõîäîëó, íàëåæèòü äî ñóáàðêòè÷íîãî ïîÿñó.  îñíîâíîìó öå ìîðÿ Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó. Ïðèðîäà òóò íå òàêà ñóâîðà. Óëіòêó áіëÿ áåðåãіâ âîäà âіëüíà âіä ëüîäó, äóæå îïðіñíåíà ðі÷êàìè. Òåïëі âîäè ç Àòëàíòèêè ñòâîðþþòü óìîâè äëÿ ðîçâèòêó ïëàíêòîíó, ÿêèì õàð÷óþòüñÿ ðèáè.

5. ßêà ðîëü Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó â æèòòі ëþäèíè. Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí ìàє âàæëèâå çíà÷åííÿ äëÿ êðàїí, áåðåãè ÿêèõ îìèâàþòü éîãî âîäè.

Øåëüôîâà çîíà îêåàíó áіëÿ áåðåãіâ Àëÿñêè, Êàíàäè òà Ðîñії ìàє âåëèêі çàïàñè íàôòè òà ãàçó.

Áіîëîãі÷íі áàãàòñòâà îêåàíó íåçíà÷íі. Ó ïðèàòëàíòè÷íîìó ðàéîíі ëîâëÿòü ðèáó é äîáóâàþòü âîäîðîñòі, ïîëþþòü íà òþëåíіâ. Ïîëþâàííÿ íà êèòіâ â îêåàíі îáìåæåíî.

Ìîðñüêі ïåðåâåçåííÿ òóò ìåíø іíòåíñèâíі, íіæ â іíøèõ îêåàíàõ. Ïіâíі÷íèé ìîðñüêèé øëÿõ – öå ãîëîâíà ñóäíîïëàâíà ìàãіñòðàëü â Àðêòèöі, ùî çíà÷íî ñêîðî÷óє âіäñòàíі ìіæ єâðîïåéñüêèìè é äàëåêîñõіäíèìè ïîðòàìè. Íàâіãàöіÿ òðèâàє âіä äâîõ äî ÷îòèðüîõ ìіñÿöіâ. Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí äîñëіäæóþòü ïîëÿðíèêè. Встановіть, які чинники

Перевіряємо себе

1. ×èì ïîÿñíèòè, ùî ïîâіòðÿ íàä îêåàíîì òåïëіøå, íіæ íàä Àíòàðêòèäîþ?

2. ßêó ðîëü âіäіãðàє Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí ó ãîñïîäàðñüêіé äіÿëüíîñòі ëþäåé?

3. Âèêîíàéòå ó ãðóïі ïðîєêò «ßê âðÿòóâàòè áіëèõ âåäìåäіâ?».

4. Íàìàëþéòå ó ãðóïі ñèìâîë óðîêó. Ïðîêîìåíòóéòå âàøó іäåþ.

Клуб мандрівників. Складіть туристичний маршрут подорожі Північним Льодовитим океаном. Підготуйте до нього коментарі, малюнки, фотографії (презентацію). Презентуйте свій маршрут однокласникам.

Наймолодший, четвертий за

Бредбері про океан ► У яких півкулях розташований Південний

якого материка він омиває? ► Що таке Антарктика?

1. Äå ðîçìіùåíèé Ïіâäåííèé îêåàí. Ïіâäåííèé îêåàí îìèâàє Àíòàðêòèäó. Âіí ñôîðìóâàâñÿ áëèçüêî 30 ìëí ðîêіâ òîìó, ïіñëÿ òîãî, ÿê óíàñëіäîê ìàòåðèêîâîãî äðåéôó Àíòàðêòèäà і Ïіâäåííà Àìåðèêà âіäîêðåìèëèñÿ îäíà âіä îäíîї. Âіí îõîïëþє ëèøå 6,1 % Ñâіòîâîãî îêåàíó. Äî éîãî ñêëàäó âõîäèòü 12 ìîðіâ. Îêåàí ðîçòàøîâàíèé ó Ïіâäåííіé ïîëÿðíіé îáëàñòі Çåìëі. Çà ïіâäåííèé êîðäîí îêåàíó ïðèéíÿòî ââàæàòè áåðåã Àíòàðêòèäè. Ïіâíі÷íèé êîðäîí óìîâíî ïðîõîäèòü ïðèáëèçíî ïî ïàðàëåëі 60 ïä. ø.

Перегляньте, перейшовши за QR-кодом, відео та матеріали про історію дослідження Південного океану. Складіть хронологічну таблицю «Історія дослідження Південного океану».

Дайте відповіді на запитання.



Хто вперше описав Південний океан?

 Коли Південний океан вперше з’явився на карті?

 Ким було ухвалено рішення про поділ Світового океану на 5 океанів?

2. ßêі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó äíà Ïіâäåííîãî îêåàíó. Ïіâäåííèé îêåàí ðîçòàøîâàíèé ó ìåæàõ îêåàíі÷íîї ÷àñòèíè Àíòàðêòè÷íîї ëіòîñôåðíîї ïëèòè.

 îêåàíі є êіëüêà îêåàíі÷íèõ óëîãîâèí, çîêðåìà Áåëëіíñãàóçåíà, Àôðèêàíî-Àíòàðêòè÷íà, Àâñòðàëî-Àíòàðêòè÷íà. Çà ñåðåäíüîþ ãëèáèíîþ – 3270 ì – Ïіâäåííèé îêåàí íå íàáàãàòî ïîñòóïàєòüñÿ Àòëàíòè÷íîìó (3600 ì) òà Іíäіéñüêîìó (3710 ì). Íàéãëèáøà ÷àñòèíà îêåàíó – Ïіâäåííî-Ñàíäâі÷іâ æîëîá.

Áіëüøіñòü ìîðіâ Ïіâäåííîãî îêåàíó – îêðàїííі.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ìîðå Âåääåëëà, îäíå ç ïðèáåðåæíèõ ìîðіâ Ïіâäåííîãî îêåàíó, ìàє íàé÷èñòіøó і íàéïðîçîðіøó ó ñâіòі âîäó.

Ó Ïіâäåííîìó îêåàíі òðàïëÿþòüñÿ àðõіïåëàãè òà îñòðîâè. Íàéáіëüøі – Ïіâäåííі Îðêíåéñüêі, Ïіâäåííі Øåòëàíäñüêі, Êåðãåëåí, Ïіâäåííі Ñàíäâі÷åâі òà іíøі. Ïіâäåííèé îêåàí, іìîâіðíî, ìіñòèòü âåëè÷åçíі ðîäîâèùà íàôòè é ãàçó.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó ìåæàõ îêåàíó є îñòðîâè-ïðèìàðè – Íіìðîä, Ñâåéí, Åìåðàëüä. Âîíè òàê íàçèâàþòüñÿ, òîìó ùî íàíåñåíі íà êàðòó, àëå íàñïðàâäі íå іñíóþòü. Öå ïîâ’ÿçàíî ç òèì, ùî ðàíіøå ìîðåïëàâöі ïîìèëÿëèñÿ, íàíîñÿ÷è íà êàðòè àéñáåðãè, ùî ïðèéìàëè çà îñòðîâè.

3. ßêі îñîáëèâîñòі êëіìàòó Ïіâäåííîãî îêåàíó. Íàä âîäàìè Ïіâäåííîãî îêåàíó ïàíóє ìîðñüêèé êëіìàò, ç íàáëèæåííÿì äî óçáåðåææÿ âіí ïåðåõîäèòü â àíòàðêòè÷íèé. Öіëèé ðіê ó öèõ ìіñöÿõ ïîõìóðî, õîëîäíî òà âіòðÿíî. Ó áóäü-ÿêèé ñåçîí âèïàäàє ñíіã. Âîäè Ïіâäåííîãî îêåàíó âèðіçíÿþòüñÿ âêðàé íèçüêîþ òåìïåðàòóðîþ. Âçèìêó íà ïîâåðõíі âîíà ñòàíîâèòü –2 …+1 Ñ, à âëіòêó «ïðîãðіâàєòüñÿ» äî +3 Ñ. Ëіòíіé ñåçîí ó Ïіâäåííîìó îêåàíі òðèâàє ç æîâòíÿ ïî ëþòèé, à çèìîâèé – ç áåðåçíÿ ïî âåðåñåíü. Ñîëîíіñòü âîä íåâåëèêà (34,6 ‰) âíàñëіäîê îïðіñíåííÿ їõ òàëèìè âîäàìè àéñáåðãіâ. Âçèìêó îêåàí çàìåðçàє äî 65 ïä. ø. Òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâèõ âîä îïóñêàєòüñÿ íèæ÷å âіä 0 Ñ.

Ïіâäåííèé îêåàí âіäîìèé ñâîїìè øòîðìàìè. Ïðè÷èíà їõ – çàõіäíі âіòðè, ùî ïåðåâàæàþòü, і âіäêðèòèé âîäíèé ïðîñòіð, ÿêèé íå ïåðåðèâàєòüñÿ ñóõîäîëîì. Ó ðåçóëüòàòі â Ïіâ-

äåííіé ïіâêóëі ìіæ 40 і 70 ïä. ø. óòâîðþєòüñÿ íàéïîòóæíіøà ïîâåðõíåâà õîëîäíà òå÷іÿ Ñâіòîâîãî îêåàíó – Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ. «Ðåâó÷èìè ñîðîêîâèìè» ìîðÿêè ïðîçâàëè

îêåàíі÷íèé ïðîñòіð ìіæ 40 і 50 ïä. ø., äå ïîñòіéíî äìóòü ñèëüíі і ñòіéêі çàõіäíі âіòðè, ùî âèêëèêàþòü ÷àñòі øòîðìè.

Іíøà âàæëèâà îñîáëèâіñòü Ïіâäåííîãî îêåàíó – íàÿâíіñòü àíòàðêòè÷íèõ àéñáåðãіâ, ÿêі ïåðåâåðøóþòü àéñáåðãè Ãðåíëàíäії çà âåëè÷èíîþ і ìàñîþ ëüîäó. Àéñáåðãè ñïîñòåðіãàþòüñÿ âïðîäîâæ óñüîãî ðîêó (ìàë. 186). Òå÷ії âèíîñÿòü àéñáåðãè íà ïіâíі÷, і âîíè ìîæóòü äîñÿãàòè íàâіòü 35–40 ïä. ø.: çíà÷íà ìàñà òàíå âіä ñîíÿ÷íîãî òåïëà. Ñåðåäíÿ òðèâàëіñòü іñíóâàííÿ àéñáåðãà â Ïіâäåííîìó îêåàíі – 6 ðîêіâ, àëå òðàïëÿþòüñÿ і «âåòåðàíè» âіêîì 12–15 ðîêіâ.

Òå÷ії Ïіâäåííîãî îêåàíó âіäіãðàþòü âàæëèâó ðîëü ó ðåãóëþ-

âàííі êëіìàòó Çåìëі òà öèðêóëÿöії Ñâіòîâîãî îêåàíó. Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ åôåêòèâíî іçîëþє Àíòàðêòèäó âіä òåïëіøèõ âîä òà

âïëèâàє íà ðîçïîäіë òåïëà ïî âñіé ïëàíåòі.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíñüêі â÷åíі ç Íàöіîíàëüíîãî Àíòàðêòè÷íîãî íàóêîâîãî öåíòðó, Óêðàїíñüêîãî íàóêîâîãî öåíòðó åêîëîãії ìîðÿ òà Іíñòèòóòó ãåîôіçèêè ÍÀÍÓ áåðóòü ó÷àñòü ó äîñëіäæåííі Ïіâäåííîãî îêåàíó. Âîíè çáèðàþòü äàíі ïðî ñòàí âîäè, äîñëіäæóþòü çàïàñè àíòàðêòè÷íîãî êðèëÿ, ñêëàäàþòü ïåðåëіê ìåøêàíöіâ îêåàíó.

Придумайте, як за допомогою підручних матеріалів змоделювати рух води й криги в Північному Льодовитому й Південному океанах.

4. ßê îðãàíіçìè ïðèñòîñóâàëèñÿ äî æèòòÿ â ïîëÿðíèõ âîäàõ îêåàíó. Êëіìàòè÷íі óìîâè äëÿ ôëîðè òà ôàóíè Ïіâäåííîãî îêåàíó ëèøå çäàþòüñÿ ñóâîðèìè. Ïðîòå ðîñëèíè òà òâàðèíè ÷óäîâî ïðèñòîñóâàëèñÿ âèêîðèñòîâóâàòè õîëîä ÿê çàõèñíèé åëåìåíò. Ïіâäåííèé îêåàí âèðіçíÿєòüñÿ ãіãàíòñüêèìè ñêóï÷åííÿìè êðèëÿ, íà äíі æèâóòü áåçëі÷ âèäіâ ãóáîê òà ãîëêîøêіðèõ. Є ðіçíі âèäè ðèá. Áàãàòî ðèá âèêîðèñòîâóþòü ëіä ÿê óêðèòòÿ. Òóò ïëàâàþòü íîâîçåëàíäñüêі ìàêðóðîíóñè, íîòîòåíії, áіëîêðîâíі ùóêè, ïóòàñó òà іíøі. М ал. 186 .

М ал. 187. Птахи Південного океану: південний гігантський буревісник (1), чорнобровий альбатрос (2), поморник (3), імператорські пінгвіни (4 )

Ùîðîêó íà ñêåëÿñòèõ áåðåãàõ Àíòàðêòèäè ãíіçäèòüñÿ ïîíàä 100 ìëí ïòàõіâ. Ïіâäåííèé ãіãàíòñüêèé áóðåâіñíèê, ÷îðíîáðîâèé àëüáàòðîñ, ïîìîðíèê çäàòíі äîëàòè âåëèêі âіäñòàíі â ïîâіòðі, à ïіíãâіíè, ùî íå ëіòàþòü, ïåðåñóâàþòüñÿ ïî ëüîäó (ìàë. 187). Äîñòàòîê êîðìó (êðèëÿ) ïîÿñíþє âèäîâó ðіçíîìàíіòíіñòü êèòіâ (ñèíіé êèò, ôіíâàë, ñåéâàë, ãîðáà÷) òà òþëåíіâ (òþëåíü Âåääåëëà,

òþëåíü-êðàáîїä, ìîðñüêèé ëåîïàðä, ìîðñüêèé êîòèê) (ìàë. 188). Îäèí ç íàéïîøèðåíіøèõ âèäіâ êèòіâ ó Ïіâäåííîìó îêåàíі – ãîðáà÷. Ïðîìèñëîâèé âèëîâ êèòîïîäіáíèõ äóæå çíèçèâ їõíþ ÷èñåëüíіñòü, òîìó éîãî çàáîðîíåíî. Ìіñöåâіé ôàóíі òàêîæ çàãðîæóþòü áðàêîíüєðñüêèé âèëîâ ðèáè, ðîçìíîæåííÿ ùóðіâ íà àíòàðêòè÷íèõ îñòðîâàõ, äå ðîçòàøîâàíі ïòàøèíі ãíіçäóâàííÿ.

Ðîñëèí ó ðåãіîíі ïðàêòè÷íî íåìàє. Є ðіçíі âèäè âîäîðîñòåé, ñåðåä ÿêèõ ïåðåâàæàþòü ÷åðâîíі, àëå òðàïëÿþòüñÿ é áóðі.

5. ßê âèêîðèñòîâóþòü Ïіâäåííèé îêåàí. Ñüîãîäíі Ïіâäåííèé îêåàí âèêîðèñòîâóþòü ïåðåâàæíî äëÿ äîñëіäíèöüêîї äіÿëüíîñòі.  îêåàíі âåäåòüñÿ îáìåæåíèé ïðîìèñåë, ÿêèé ðåòåëüíî ðåãóëþþòü. Є é ðåêðåàöіéíà äіÿëüíіñòü: ñþäè õîäÿòü êðóїçíі ñóäíà. Öåé òóðèñòè÷íèé íàïðÿìîê ââàæàєòüñÿ âåëüìè åêçîòè÷íèì òà äîðîãèì, àëå áàãàòî â ÷îìó öіêàâèì.

Встановіть, чим унікальний антарктичний криль і чому він є ключовим

ментом екосистеми Антарктиди.

Обговоріть у групі, як глобальна зміна

Південного океану.

Перегляньте відео. З’ясуйте, які

Південного океану проводять українські вчені.

Ñêëàäіòü ïîðіâíÿëüíó õàðàêòåðèñòèêó ôіçèêî-ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî і Ïіâäåííîãî îêåàíіâ çà ïëàíîì, ïîäàíèì çà QR-êîäîì. Çðîáіòü âèñíîâîê.

Перевіряємо себе

1. ßê âèçíà÷àþòü ìåæі Ïіâäåííîãî îêåàíó?

2. Ó ÷îìó ïðîÿâëÿþòüñÿ îñîáëèâîñòі òâàðèííîãî ñâіòó îêåàíó?

3. Ùî õîòіâ ñêàçàòè íîðâåçüêèé ìàíäðіâíèê Òóð Õåєðäàë ñëîâàìè: «Íàñïðàâäі êàæó÷è, â îêåàíі íåìàє “íàöіîíàëüíèõ âîä”»?

4. ×îìó ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü ëþäèíè îáìåæåíà ó Ïіâäåííîìó îêåàíі?

5. Ùî âàì íàéêðàùå âäàëîñÿ íà óðîöі, à ç ÷èì âèíèêëè òðóäíîùі? ßê îòðèìàíі çíàííÿ çíàäîáëÿòüñÿ âàì ó æèòòі?

§ 63. Чим знаменитий

і найдавніший з океанів. Площа – 168,7 млн км2. Середня глибина – 4080 м. Максимальна глибина – 11 022 м (Безодня Челленджера в Маріанському жолобі)

Солоність – 34,5 ‰.

1. ßêі îñîáëèâîñòі Òèõîãî îêåàíó. Ó Òèõîìó îêåàíі áàãàòî îñòðîâіâ (ïîíàä 25 òèñ.), âóëêàíіâ òà 25 ìîðіâ. Äëÿ íüîãî õàðàêòåðíі

÷àñòі ðóõè çåìíîї êîðè, âåëè÷åçíèé çàïàñ òåïëà, íàéñèëüíіøі âіòðè, íàéâèùі é íàéäîâøі õâèëі, íàéáіëüøі àéñáåðãè, íàéðóéíіâíіøі öóíàìі. Òóò ðîçòàøîâàíà íàéäèâîâèæíіøà ó ñâіòі ôîðìà

ðåëüєôó, ñòâîðåíà æèâèìè îðãàíіçìàìè, – Âåëèêèé Áàð’єðíèé ðèô. Òèõèé îêåàí õàðàêòåðèçóєòüñÿ âèíÿòêîâèì ðіçíîìàíіòòÿì îðãàíі÷íîãî ñâіòó. Íàéáіëüøó ó ñâіòі ïåðëèíó âàãîþ 6 êã áóëî çíàéäåíî áіëÿ ôіëіïïіíñüêîãî îñòðîâà.

Дослідіть, як Тихий океан отримав свою назву. Скористайтеся відео за QR-кодом. Ознайомившись із особливостями Тихого океану, запропонуйте у групі свою назву, яка б відповідала його характеристик ам.

2. ßêі îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Òèõîãî îêåàíó. Òèõèé îêåàí ðîçòàøîâàíèé ïî îáèäâà áîêè âіä åêâàòîðà òà 180-ãî ìåðèäіàíà. Çàéìàє Ïіâíі÷íó, Ïіâäåííó, Çàõіäíó é Ñõіäíó ïіâêóëі é ìàє âèòÿãíóòó ôîðìó ç ïіâíі÷íîãî çàõîäó íà ïіâäåííèé ñõіä. Îêåàí ðîçäіëÿє é îäíî÷àñíî ç’єäíóє áåðåãè ÷îòèðüîõ ìàòåðèêіâ. (Íàçâіòü їõ.) Çíà÷íó ïðîòÿæíіñòü âіí ìàє áіëÿ åêâàòîðà, òîìó òóò ïîâåðõíåâі âîäè íàéòåïë

океану.

3. Ùî âіäîìî ç іñòîðії äîñëіäæåííÿ Òèõîãî îêåàíó. Ìîðåïëàâàííÿ â Òèõîìó îêåàíі ïî÷àëîñÿ çàäîâãî äî ïî÷àòêó ïèñåìíîї іñòîðії ëþäñòâà.

Âіäîìі іìåíà â іñòîðії äîñëіäæåíü Òèõîãî îêåàíó: Àáåëü Òàñìàí, Ôðåíñіñ Äðåéê, ×àðëüç Äàðâіí, Âіòóñ Áåðіíã, Äæåéìñ Êóê òà Äæîðäæ Âàíêóâåð. Ïіçíіøå âåëèêó ðîëü âіäіãðàëè íàóêîâі åêñïåäèöії íà áðèòàíñüêîìó êîðàáëі «×åëëåíäæåð», à ïîòіì íà ñóäíàõ «Ïëàíåòà» òà «Äіñêàâåðі».

4. Ó ÷îìó ñêëàäíіñòü ðåëüєôó äíà îêåàíó. Ðåëüєô äíà Òèõîãî îêåàíó ñêëàäíèé. Ïëîùà øåëüôîâîї çîíè íåâåëèêà. Âîíà äîáðå ïðîñòåæóєòüñÿ òіëüêè áіëÿ áåðåãіâ Àçії é Àâñòðàëії (Áåðèíãîâå, Îõîòñüêå, Æîâòå і Ñõіäíî-Êèòàéñüêå ìîðÿ). Ìàòåðèêîâі ñõèëè êðóòі. Âåëèêі ïіäíÿòòÿ é õðåáòè ïîäіëÿþòü ëîæå îêåàíó íà óëîãîâèíè.

Íà äíі îêåàíó ïîíàä 10 òèñ. îêðåìèõ ïіäâîäíèõ ãіð, ïåðåâàæíî âóëêàíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ, – ãàéîòіâ.

Ñëîâíè÷îê. Ãàéîòè – іçîëüîâàíі ïëîñêîâåðøèííі ïіäâîäíі ãîðè, çàçâè÷àé âóëêàíі÷íîãî ïîõîäæåííÿ.

Îñîáëèâіñòþ ðåëüєôó Òèõîãî îêåàíó є òå, ùî íàéáіëüø ãëèáî-

êі ìіñöÿ ðîçòàøîâàíі íà îêðàїíàõ îêåàíó. Îêåàí ìàéæå ïîâíіñòþ ðîçìіùåíèé ó ìåæàõ îäíієї Òèõîîêåàíñüêîї ëіòîñôåðíîї ïëèòè. Êðàї öієї ïëèòè çàíóðþþòüñÿ ïіä ñóñіäíі ïëèòè, óòâîðþþ÷è æîëîáè, ùî êіëüöåì îòî÷óþòü îêåàí. Öі ðóõè ïîðîäæóþòü çåìëåòðóñè é âèâåðæåííÿ âóëêàíіâ. Òóò ðîçòàøîâàíå âіäîìå Òèõîîêåàíñüêå

âîãíÿíå êіëüöå – ïîÿñ àêòèâíîї âóëêàíі÷íîї äіÿëüíîñòі òà çåìëåòðóñіâ, çîñåðåäæåíî 452 ç 600 äіþ÷èõ âóëêàíіâ. Перегляньте відео за QR-кодом. З’ясуйте, як організми пристосувалися до життя на великих глибинах.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó Òèõîìó îêåàíі ðîçòàøîâàíà íàéãëèáøà òî÷êà íà ïîâåðõíі ïëàíåòè – Áåçîäíÿ ×åëëåíäæåðà (ìàë. 189). Ãëèáèíà öієї äіëÿíêè Ìàðіàíñüêîї çàïàäèíè ñòàíîâèòü 11 022 ì.

Ëîæå îêåàíó ïåðåòèíàþòü ÷èñëåííі ïіäâîäíі ãіðñüêі õðåáòè. Íàéáіëüøèìè ñåðåä íèõ є Ñõіäíîòèõîîêåàíñüêå òà Ïіâäåííîòèõîîêåàíñüêå ïіäíÿòòÿ. Ïіäâîäíèìè õðåáòàìè òà ïіäâèùåííÿìè ëîæå îêåàíó ïîäіëåíî íà êіëüêà óëîãîâèí: Ïіâíі÷íî-Çàõіäíó, Ïіâíі÷íîÑõіäíó, Öåíòðàëüíó, Ïіâäåííó òîùî. Ó Òèõîìó îêåàíі ðîçìіùåíî áіëüøіñòü ãëèáîêîâîäíèõ æîëîáіâ Ñâіòîâîãî îêåàíó (25 іç 35), ùî ìàþòü ãëèáèíó ïîíàä 5000 ì.

Óñі 5 æîëîáіâ ãëèáèíîþ áіëüøå íіæ

10 êì òåæ ðîçòàøîâàíі â öüîìó

îêåàíі.

5. ßêі ÷èííèêè âïëèâàþòü íà

êëіìàò Òèõîãî îêåàíó. Òèõèé îêåàí íàéòåïëіøèé. Çàâäÿêè âåëèêіé

êіëüêîñòі ñîíÿ÷íîãî òåïëà, ÿêå

ïîòðàïëÿє íà ïîâåðõíþ, ñåðåäíÿ

òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâèõ âîä

ñÿãàє +19 Ñ. Â åêâàòîðіàëüíèõ

øèðîòàõ óïðîäîâæ ðîêó âîíà ñòàíîâèòü âіä +25 äî +30 Ñ, íà ïіâíî÷і – âіä +5 äî +8 Ñ.

îáëàñòі åêâàòîðà âèïàäàє äî

2000 ìì îïàäіâ. Âіä Ïіâíі÷íîãî

Ëüîäîâèòîãî îêåàíó Òèõèé çàõèùåíèé ñóõîäîëîì і ïіäâîäíèìè

õðåáòàìè, òîìó éîãî ïіâíі÷íà ÷àñòèíà òåïëіøà çà ïіâäåííó.

Òèõèé îêåàí äóæå íåñïîêіéíèé. Ó öåíòðàëüíіé éîãî ÷àñòèíі

äìóòü ïàñàòè, ó çàõіäíіé – ìóñîíè. Óçèìêó õîëîäíèé і ñóõèé

ìóñîí іñòîòíî âïëèâàє íà êëіìàò îêåàíó: ÷àñòèíà ìîðіâ âêðèâàєòüñÿ êðèãîþ. Íåðіäêî íàä çàõіäíîþ ÷àñòèíîþ îêåàíó ïðîíîñÿòüñÿ ñïóñòîøëèâі òðîïі÷íі óðàãàíè – òàéôóíè. Їõíÿ øâèäêіñòü

ñÿãàє 30–50, іíîäі – 100 êì/õâ і ñïðè÷èíÿє âèñîêі õâèëі.  åêâàòîðіàëüíіé ÷àñòèíі Òèõîãî îêåàíó ïðèáëèçíî êîæíі

12–15 ðîêіâ âèíèêàє êëіìàòè÷íå ÿâèùå Åëü-Íіíüéî, ÿêå âïëèâàє íà ïîãîäó çíà÷íîї ÷àñòèíè Çåìëі. Користуючисьінформацією за QR-кодом, дослідіть у групі причини виникнення цього явища, регіони світу, на які найбільше впливає, та наслідки, до яких призводить. З’ясуйте, чи впливає Ель-Ніньйо на клімат України.

6. ßêі âëàñòèâîñòі âîäíèõ ìàñ îêåàíó. Âëàñòèâîñòі âîäíèõ ìàñ âèçíà÷àþòüñÿ îñîáëèâîñòÿìè êëіìàòó.

Íàéñîëîíіøà ÷àñòèíà îêåàíі÷íîї âîäè ìіñòèòüñÿ â òðîïіêàõ (36 ‰). Ó êðàéíіõ ïіâíі÷íіé і ïіâäåíí

æóєòüñÿ (32 ‰).

Íà ôîðìóâàííÿ òå÷іé îêåàíó âïëèâàþòü ñèñòåìà âіòðіâ, îñîáëèâîñòі ðåëüєôó äíà, ïîëîæåííÿ é îáðèñè áåðåãіâ. Îñêіëüêè Òèõèé îêåàí âèòÿãíóòèé іç çàõîäó íà ñõіä, ó íüîìó ïåðåâàæàþòü

øèðîòíі ïîòîêè âîä. І â ïіâíі÷íіé, і â ïіâäåííіé ÷àñòèíàõ îêåàíó óòâîðþþòüñÿ êіëüöåïîäіáíі ðóõè ïîâåðõíåâèõ âîä.

Простежте за малюнком 190 напрямок течій, назвіть теплі й холодні течії. Поясніть, як течії впливають на клімат материків.

7. ßêі îñîáëèâîñòі îðãàíі÷íîãî

ñâіòó Òèõîãî îêåàíó. Îðãàíі÷íèé

ñâіò îêåàíó âèðіçíÿєòüñÿ íàäçâè-

÷àéíèì áàãàòñòâîì і ðіçíîìàíі

íіñòþ âèäіâ ðîñëèí і òâàðèí. Ó íü

ìó ìåøêàє ïîëîâèíà âñіõ æèâè

îðãàíіçìіâ Ñâіòîâîãî îêåàíó. Ö

îñîáëèâіñòü îêåàíó çóìîâëþþ éîãî âåëè÷èíà, ðіçíîìàíіòíіñ

ïðèðîäíèõ óìîâ і âіê.

Îñîáëèâî áàãàòå æèòòÿ â òð

ïі÷íèõ òà åêâàòîðіàëüíèõ øèðîòàõ

áіëÿ êîðàëîâèõ ðèôіâ. Ó ïіâíі÷íіé

÷àñòèíі îêåàíó âîäÿòüñÿ ëîñîñåâі ðèáè. Íà ïіâäåííîìó ñõîäі ïîáëèçó áåðåãіâ Ïіâäåííîї Àìåðèêè є

áàãàòî ðîñëèííîãî òà òâàðèííîãî ïëàíêòîíó, ÿêèì õàð÷óþòüñÿ àí÷îóñè, ñòàâðèäè, ìàñëÿíі, ñêóìáðії òà іíøі âèäè ðèá (ìàë. 191). Áàãàòî ðèáè ïîїäàþòü ïòàõè: áàêëàíè, ïåëіêàíè, ïіíãâіíè. Òóò ìåøêàþòü êèòè, ìîðñüêі êîòèêè, ìîðñüêі áîáðè. 1 2 3 4 5 6 7 8

М ал. 192. Тридакна

Є áàãàòî é áåçõðåáåòíèõ òâàðèí – êîðàëè, ìîðñüêі їæàêè, ìîëþñêè (âîñüìèíîãè, êàëüìàðè). Â îêåàíі ïðèæèâñÿ íàéáіëüøèé ìîëþñê – òðèäàêíà (ìàë. 192), ìàñîþ äî 400 êã, ÿêèé ìîæå ïðîæèòè äî 200 ðîêіâ.

Дослідіть, використовуючи різноманітні джерела інформації, як змінюється органічний світ Тихого океану залежно від кліматичного поясу.

Підготуйте повідомлення про мешканців Тихого океану (на вибір). Підберіть фото або малюнки. Об’єднайте

8. ßê ëþäèíà âèêîðèñòîâóє áàãàòñòâà îêåàíó. Âîäè Òèõîãî

îêåàíó îìèâàþòü óçáåðåææÿ ïîíàä

їí, ó ÿêèõ ïðîæèâàє ìàéæå ïîëîâèíà íàñåëåííÿ ñâіòó.

Користуючись політичною картою

клади країн, які мають найпротяжнішу берегову лінію і

океану

Òèõèé îêåàí âіä÷óòíî âïëèâàє íà ãîñïîäàðñüêó äіÿëüíіñòü ëþäèíè. Âіí áàãàòèé íà ðіçíîìàíіòíі ðåñóðñè. Ïîëîâèíó ñâіòîâîãî âèëîâó ðèáè çäіéñíþþòü ñàìå â íüîìó. Êðіì ðèáè, âèëîâëþþòü ðіçíèõ ìîëþñêіâ, êðàáіâ, êðåâåòîê, êðèëÿ. Ó ßïîíії íà ìîðñüêîìó äíі âèðîùóþòü âîäîðîñòі é ìîëþñêіâ. Ó äåÿêèõ êðàїíàõ іç ìîðñüêîї âîäè âèëó÷àþòü ñіëü òà іíøі õіìі÷íі ðå÷îâèíè, îïðіñíþþòü її. Áіëÿ áåðåãіâ ÑØÀ òà Àâñòðàëії âèäîáóâàþòü íàôòó. Íà äíі îêåàíó âèÿâëåíî çàëіçî, ìàðãàíöåâі ðóäè.

×åðåç îêåàí ïðîõîäÿòü âàæëèâі òðàíñïîðòíі øëÿõè. Òóò äîáðå ðîçâèíåíå ñóäíîïëàâñòâî.

Àêòèâíà ãîñïîäàðñüêà äіÿëüíіñòü ëþäèíè ïðèçâåëà äî çàáðóäíåííÿ âîä Òèõîãî îêåàíó, âèñíàæåííÿ äåÿêèõ âèäіâ áіîëîãі÷íèõ ðåñóðñіâ. Çíèùåíî áàãàòî âèäіâ òâàðèí. Íà ìåæі çíèêíåííÿ ïåðåáóâàëè ìîðñüêі êîòèêè, çìåíøèëàñÿ ÷èñåëüíіñòü êèòіâ. Íèíі êèòîâèé ïðîìèñåë îáìåæåíî. Âåëèêó íåáåçïåêó ñòàíîâèòü çàáðóäíåííÿ âîä íàôòîþ, âàæêèìè ìåòàëàìè òà âіäõîäàìè âèðîáíèöòâà. Øêіäëèâі ðå÷îâèíè ðîçíîñÿòüñÿ òå÷іÿìè ïî âñüîìó Ñâіòîâîìó îêåàíó.

Ïîçíà÷òå íà êîíòóðíіé êàðòі, êîðèñòóþ÷èñü àòëàñîì:

 ôîðìè ðåëüєôó: Ñõіäíîòèõîîêåàíñüêå ïіäíÿòòÿ, Ïіâíі÷íîÇàõіäíà òà Ïіâíі÷íî-Ñõіäíà óëîãîâèíè;

 òå÷ії: Ïіâíі÷íà Ïàñàòíà òà Ïіâäåííà Ïàñàòíà, Êóðîñіî, Òå÷іÿ Çàõіäíèõ âіòðіâ, Êàëіôîðíіéñüêà, Ïåðóàíñüêà, Ïіâíі÷íîòè-

õîîêåàíñüêà, Ñõіäíîàâñòðàëіéñüêà;

 ãëèáîêîâîäíі æîëîáè: Ìàðіàíñüêèé і Ôіëіïïіíñüêèé (óêàæіòü їõíі íàéáіëüøі ãëèáèíè).

Перевіряємо себе

1. Âèçíà÷òå íàéáіëüø õàðàêòåðíі îçíàêè ïðèðîäè Òèõîãî îêåàíó.

2. Íàçâіòü âèäè ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі â îêåàíі. Óêàæіòü ðàéîíè ðèáíèõ òà іíøèõ ïðîìèñëіâ.

3. ßê âïëèâàþòü òèõîîêåàíñüêі òå÷ії íà ïðèðîäó îêåàíó é óçáåðåæ ìàòåðèêіâ?

4. Ó ÷îìó âèÿâëÿєòüñÿ íåãàòèâíèé âïëèâ ëþäèíè íà ïðèðîäó Òèõîãî îêåàíó é îêåàíó íà ëþäèíó?

5. Íàçâіòü òðè ìîìåíòè, ÿêі äîáðå âèéøëè íà óðîöі, çàïðîïîíóéòå îäíó іäåþ, ÿêà ïîêðàùèòü ðîáîòó íà íàñòóïíîìó óðîöі.

освоєний океан.

Площа

Пуерто-Рико)

íèõ ÷àñòèíàõ ðîçìіùåíèé ïî îáèäâà áîêè âіä åêâàòîðà і ìàє âèòÿãíóòó ôîðìó. Âіí ïðîñòÿãíóâñÿ âіä Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó íà ïіâíî÷і äî Ïіâäåííîãî íà ïіâäíі.

Дослідіть, чому Атлантичний океан має таку назву

Íà ïіâäíі ïðîòîêà Äðåéêà ç’єäíóє Àòëàíòè÷íèé îêåàí ç Òèõèì. Íàéáіëüøà øèðèíà Àòëàíòèêè â ïîìіðíèõ øèðîòàõ, äî åêâàòîðà

âîíà çâóæóєòüñÿ.

Ïîáëèçó ìàòåðèêіâ â îêåàíі óòâîðèëîñÿ áàãàòî îñòðîâіâ. Íàéáіëüøèé îñòðіâ – Ãðåíëàíäіÿ.

Àòëàíòè÷íèé îêåàí ìàє 16 ìîðіâ. Ãëèáîêî â ñóõîäіë âðіçàþòüñÿ âíóòðіøíі ìîðÿ (Ñåðåäçåìíå, ×îðíå, Áàëòіéñüêå), âåëèêі çàòîêè (Áîòíі÷íà, Ìåêñèêàíñüêà). Єäèíå ìîðå ó âіäêðèòîìó îêåàíі – Ñàðãàñîâå (ìàë. 193). Òàê íàçâàâ éîãî Êîëóìá, ïîìèëêîâî ïðèéíÿâøè áóðі âîäîðîñòі (ñàðãàñóì) çà áåðåã ìàòåðèêà. Öå ìîðå íå ìàє áåðåãіâ, à éîãî ìåæі âèçíà÷àþòü îêåàíі÷íі òå÷ії. Âîäè ìîðÿ á

îêåàíі÷íîþ ïóñòåëåþ. Назвіть і покажіть на карті атласу найбільші острови, моря, затоки і протоки Атлантичного океану. Нанесіть їх на контурну карту.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó òðàâíі 1919 ðîêó Àòëàíòèêà ñòàëà ïåðøèì îêåàíîì, ÿêèé ïåðåòíóâ ëіòàê çі ÑØÀ.

Ознайомтеся з історією дослідження Атлантичного океану за QR-кодом та, використавши різноманітні джерела інформації, підготуйте презентацію (повідомлення) «Дослідження Атлантичного океану».

2. ßêі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó äíà îêåàíó. Ðåëüєô äíà Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó ïîðіâíÿíî ìîëîäèé.

Розгляньте тектонічну карту світу в атласі. Встановіть, у межах яких тектонічних структур розміщений Атлантичний океан.

Óçäîâæ óñüîãî îêåàíó ïðîõîäèòü ãіãàíòñüêèé ÑåðåäèííîÀòëàíòè÷íèé õðåáåò ïðîòÿæíіñòþ ïîíàä 18 000 êì. Âіí äіëèòü ëîæå îêåàíó íà äâі ìàéæå ðіâíі ÷àñòèíè. Âåðõíÿ ÷àñòèíà Ñåðåäèííî-Àòëàíòè÷íîãî õðåáòà ïåðåñі÷åíà ãëèáîêèìè óùåëèíàìè – ðèôòàìè. Ó öåíòðі õðåáòà ðîçòàøîâàíà ñèñòåìà ðîçëîìіâ, âіäáóâàєòüñÿ âèâåðæåííÿ ëàâè òà óòâîðåííÿ âóëêàíі÷íèõ М ал 193 Саргасове море

îñòðîâіâ. Òàê óòâîðèâñÿ âåëèêèé îñòðіâ – Іñëàíäіÿ. Íà çíà÷íіé òåðèòîðії Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó ïåðåâàæàþòü ãëèáèíè 3000–6000 ì. Íàéáіëüøà – Ïіâíі÷íîàìåðèêàíñüêà óëîãîâèíà. Íà âіäìіíó âіä Òèõîãî îêåàíó, â Àòëàíòèöі ìàëî ãëèáîêîâîäíèõ æîëîáіâ. Íàéãëèáøèé – Ïóåðòî-Ðèêî áіëÿ Àíòèëüñüêèõ îñòðîâіâ.

Ñëîâíè÷îê. Ðèôò – âåëèêèé òåêòîíі÷íèé ðîçëîì ó çåìíіé êîðі ïðîòÿæíіñòþ áàãàòî ñîòåíü і áіëüøå òèñÿ÷і êіëîìåòðіâ ó âèãëÿäі âóçüêèõ і ãëèáîêèõ óëîãîâèí і ðîâіâ.

Ó ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі îêåàíó áіëÿ áåðåãіâ Єâðîïè é Ïіâíі÷íîї

Àìåðèêè äîáðå âèðàæåíà øåëüôîâà çîíà. Òóò ðîçòàøîâàíі îñòðîâè ìàòåðèêîâîãî ïîõîäæåííÿ (Ãðåíëàíäіÿ, Íüþôàóíäëåíä, Âåëèêà Áðèòàíіÿ).

Äèâîâèæíі ôàêòè. Áåðìóäñüêèé

òðèêóòíèê – îáëàñòü ó Ïіâíі÷íіé

Àòëàíòèöі, îáìåæåíà Áåðìóäàìè, Ìàÿìі òà Ïóåðòî-Ðèêî. Õî÷à Áåðìóäñüêèé òðèêóòíèê íå âіäîáðàæàєòüñÿ

íà ñâіòîâèõ êàðòàõ, âіí ñòàâ ëåãåíäîþ ÷åðåç òàєìíè÷å çíèêíåííÿ áëèçüêî 50 êîðàáëіâ òà 20 ëіòàêіâ ó öіé îáëàñòі. Ïðîòå äîñі çàëèøàєòüñÿ îäíієþ ç

íàéæâàâіøèõ òðàíñïîðòíèõ ñìóã ó ñâіòі.

Поясніть, використовуючи різноманітні джерела інформації, чому

тичному океані практично відсутні глибоководні жолоби. Скористайтеся знаннями про теорію літосферних плит.

3. ßêі ÷èííèêè âïëèâàþòü íà êëіìàò Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Êëіìàò Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó ðіçíîìàíіòíèé ÷åðåç éîãî ðîçòàøóâàííÿ ìàéæå â óñіõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ.

У яких кліматичних поясах розташований океан? У яких широтах океан має найбільшу ширину?

Ó òðîïі÷íèõ і ïîìіðíèõ øèðîòàõ äìóòü ïàñàòè é çàõіäíі âіòðè. Âîíè âèçíà÷àþòü ðіçíîìàíіòíіñòü êëіìàòó îêåàíó. Óçèìêó â ïîìіðíèõ øèðîòàõ ÷àñòі øòîðìè, à ó Ïіâäåííіé ïіâêóëі âîíè âèðóþòü ñêðіçü, ùî âïëèâàє íà âëàñòèâîñòі âîäíèõ ìàñ. Òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâèõ âîä òóò çíà÷íî íèæ÷à, íіæ ó Òèõîìó îêåàíі. Ïîÿñíþєòüñÿ öå îõîëîäæóâàëüíèì âïëèâîì âîäè é ëüîäó, ùî íàäõîäÿòü ç Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó é Àíòàðêòèêè, à òàêîæ іíòåíñèâíèì ïåðåìіøóâàííÿì âîäíèõ ìàñ. Çíà÷íà ðіçíèöÿ ìіæ òåìïåðàòóðîþ âîäè é ïîâіòðÿ â äåÿêèõ ðàéîíàõ Àòëàíòèêè ñïðè÷èíÿє óòâîðåííÿ ñèëüíèõ òóìàíіâ.

Ñëîâíè÷îê. Øòîðì – ñèëüíà áóðÿ, âіòåð íà ìîðі ÷è îêåàíі òà ñïðè÷èíåíå öèì âåëèêå õâèëþâàííÿ âîäè.

4. ßêі âëàñòèâîñòі âîäíèõ ìàñ îêåàíó. Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ïîâåðõíåâèõ âîä ñòàíîâèòü +16,5 Ñ, àëå Ïіâäåííà Àòëàíòèêà õîëîäíіøà âіä Ïіâíі÷íîї.

За картами навчального атласу встановіть відмінності між температурою поверхневих вод Північної і Південної Атлантики. Поясніть причини цих відмінностей.

Ñåðåäíÿ ñîëîíіñòü âîä Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó – 35,5 ‰. Íàéâè-

ùà ñîëîíіñòü ñïîñòåðіãàєòüñÿ â òðîïі÷íèõ і ñóáòðîïі÷íèõ øèðîòàõ îáîõ ïіâêóëü. Âîíà çíèæóєòüñÿ íà ïіâíî÷і é íà ïіâäíі îêåàíó (32–34 ‰), ùî ïîÿñíþєòüñÿ òàíåííÿì àéñáåðãіâ і ìîðñüêîãî ëüîäó.

Äëÿ îêåàíó õàðàêòåðíі ïðèïëèâè é âіäïëèâè, ÿêі ðèòìі÷íî ïîâòîðþþòüñÿ. Íàéáіëüøà âèñîòà ïðèïëèâíîї õâèëі (18 ì) – ó çàòîö â Êàíàäè.

Òå÷ії â Àòëàíòèöі ñïðÿìîâàíі âçäîâæ ìåðèäіàíіâ (ìàë. 194). Ïðè÷èíè öüîãî – ïðîòÿæíіñòü îêåàíó ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü і îáðèñè áåðåãîâîї ëіíії. Ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі òå÷ії â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі óòâîðþþòü äâà êіëüöÿ.  îêåàíі íà ïіâíі÷ і ïіâäåíü âіä åêâàòîðà іñíóþòü äâà ïîòóæíі

ïîâåðõíåâі êðóãîâîðîòè âіòðîâèõ òå÷іé: çà ãîäèííèêîâîþ ñòðіëêîþ ó Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі і ïðîòè ãîäèííèêîâîї ñòðіëêè – ó Ïіâäåííіé. Íàéâіäîìіøà òå÷іÿ îêåàíó – Ãîëüôñòðіì, ùî çàðîäæóєòüñÿ â Ìåêñèêàíñüêіé çàòîöі. Òå÷ії â Àòëàíòèöі àêòèâíіøå, íіæ â іíøèõ îêåàíàõ, ïåðåíîñÿòü âîäíі ìàñè, à ç íèìè òåïëî é õîëîä – ç îäíèõ øèðîò â іíøі. Îñîáëèâіñòü îêåàíó – âåëèêà êіëüêіñòü àéñáåðãіâ і ìîðñüêèé ëіä. Îäíèì іç íàéìàëüîâíè÷іøèõ ðàéîíіâ Àòëàíòèêè є Ãðåíëàíäіÿ. Ïîòóæíі «ÿçèêè» ëüîäó âèõîäÿòü іç ãëèáèí îñòðîâà äî îêåàíó. Âîíè ç ãóðêîòîì âіäëàìóþòüñÿ é âåëèêèìè áðèëàìè ïàäàþòü ó âîäó. Òå÷ії âèíîñÿòü

5. ßêі îñîáëèâîñòі îðãàíі÷íîãî ñâіòó Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Âèäîâèé ñêëàä îðãàíі÷íîãî ñâіòó Àòëàíòèêè áіäíіøèé, íіæ Òèõîãî îêåàíó. Öå ïîÿñíþєòüñÿ âіäíîñíîþ ìîëîäіñòþ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó é ñèëüíèì ïîõîëîäàííÿì êëіìàòó ïіä ÷àñ îñòàííüîãî çëåäåíіííÿ. Îäíàê çàïàñè ðèáè é іíøèõ ìîðñüêèõ òâàðèí ó öüîìó îêåàíі çíà÷íі. Øåëüôó і ïіäíÿòòіâ äíà òóò áіëüøå, íіæ ó Òèõîìó îêåàíі, ùî є ñïðèÿòëèâèì äëÿ íåðåñòó äîííèõ і ïðèäîííèõ ðèá, çîêðåìà ïðîìèñëîâèõ: òðіñêè, îñåëåäöÿ, ñêóìáðії, ìîðñüêîãî îêóíÿ, ìîéâè. Âåëèêà êіëüêіñòü âèäіâ ðèá âîäèòüñÿ ó òðîïіêàõ: òóíåöü, ìàêðåëü, ñàðäèíè. Ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ ìåøêàþòü ïіêøà, ïàëòóñ, ó õîëîäíèõ âîäàõ – ãðåíëàíäñüêèé êèò, ðàêîïîäіáíі.

Áàãàòñòâî îêåàíó – áóðі é ÷åðâîíі âîäîðîñòі, ëàìіíàðії. 6. ßêà ðîëü Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó â æèòòі ëþäèíè. Âîäè Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó îìèâàþòü áåðåãè єâðîïåéñüêèõ êðàїí і êðàїí Àìåðèêè òà Àôðèêè. (Íàçâіòü öі êðàїíè, êîðèñòóþ÷èñü êàðòîþ.)

Íà óçáåðåææі îêåàíó ðîçìіùåíî 70 % íàéáіëüøèõ ìіñò ñâіòó. Ðîáîòà ïðîìèñëîâèõ ïіäïðèєìñòâ òà ïîðòіâ ïðèçâîäèòü äî çàáðóäíåííÿ âîäè, ïîâіòðÿ, ïîãіðøåííÿ óìîâ äëÿ âіäïî÷èíêó íà áåðåãàõ îêåàíó òà éîãî ìîðіâ.

×åðåç Àòëàíòèêó ïðîõîäÿòü íàéâàæëèâіøі ìîðñüêі òðàíñïîðò-

íі øëÿõè (ìàë. 195).

Чим можна пояснити більшу кількість морських шляхів в Атлантичному

океані порівняно з Тихим?

Àòëàíòè÷íèé îêåàí áàãàòèé íà

ðіçíîìàíіòíі ìіíåðàëüíі ðåñóðñè.

Íàéáіëüøі ðîäîâèùà íàôòè é ãàçó ðîçâіäàíі â øåëüôîâіé çîíі áіëÿ áåðåãіâ Єâðîïè (Ïіâíі÷íå ìîðå), Àìåðèêè (Ìåêñèêàíñüêà çàòîêà), Àôðèêè (Ãâіíåéñüêà çàòîêà).

Àòëàíòè÷íèé îêåàí – ìіñöå іíòåíñèâíîãî ðèáîëîâíîãî òà çâіðîáіéíîãî ïðîìèñëó. Îäíàê ïîñèëåíèé ïðîìèñåë ïðèçâіâ äî çìåíøåííÿ áіîëîãі÷íèõ áàãàòñòâ. Іíòåíñèâíå âèêîðèñòàííÿ ðåñóðñіâ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó ïðèçâåëî äî ðÿäó åêîëîãі÷íèõ ïðîáëåì (äèâ. òàáëèöþ «Åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó»). М ал. 195 . Транспортні шляхи в Атлантичному океані

промисел.

Забруднення нафтою Наприклад, у 2010 році стався

Сміттєва пляма Сміття, що викидається у води океану,

та

мінні риси.

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Óêðàїíñüêі äîñëіäíèêè áåðóòü àêòèâíó ó÷àñòü ó ìіæíàðîäíèõ ïðîєêòàõ і ïðîãðàìàõ ç âèâ÷åííÿ Ñåðåäçåìíîãî, ×îðíîãî, Êàðèáñüêîãî ìîðіâ, àòìîñôåðíèõ âèõîðіâ ó òðîïі÷íèõ øèðîòàõ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó.

Перевіряємо себе

1. ßê âïëèâàþòü íà ïðèðîäó Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó éîãî ãåîãðàôі÷íå ïîëîæåííÿ é ðîçìіðè?

2. ßêі ÷àñòèíè Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó îñîáëèâî çàáðóäíåíі? Ïîÿñíіòü ÷îìó.

3. ×îìó Àòëàíòè÷íèé îêåàí ìàє òàêó íàçâó?

4. ßêèé îêåàí ðîçìіùåíèé íàéáëèæ÷å äî Óêðàїíè?

5. Ðîçðîáіòü ìіíіïðîєêò «Åêîëîãіÿ Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó».

6. Ïîÿñíіòü, âèêîðèñòîâóþ÷è ðіçíі äæåðåëà іíôîðìàöії, ÷îìó â Àòëàíòè÷íîìó îêåàíі ïðàêòè÷íî âіäñóòíі ãëèáîêîâîäíі æîëîáè. Ñêîðèñòàéòåñÿ çíàííÿìè ïðî òåîðіþ ëіòîñôåðíèõ ïëèò.

7. Íàçâіòü ç äàíîї òåìè: òðè êëþ÷îâèõ ñëîâà, äâà íîâèõ òåðìіíè і îäèí ôàêò, íàä ÿêèì ñëіä ïîäóìàòè.

Третій

Площа –70,5 млн км2

Середня глибина – 3741 м. Максимальна глибина – 7729 м (Яванський жолоб). Берегова лінія – 66,5 тис. км. Солоність – 34–41 ‰ Увесь до дна повитий тайною, Неначе ковдру, скинувши т уман, В ранковій млі постав переді мною Його величність красень Океан. М икола Р уд енко, у країнськи й письменник, філосо ф

?

1. ßêі îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Іíäіéñüêîãî îêåàíó òà éîãî áåðåãîâîї ëіíії. Íàéáіëüø õàðàêòåðíà îñîáëèâіñòü ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Іíäіéñüêîãî îêåàíó – öå éîãî ðîçìіùåííÿ ïåðåâàæíî ó Ïіâäåííіé òà ïîâíіñòþ Ñõіäíіé ïіâêóëÿõ. Íà ïіâíî÷і âіí îìèâàє áåðåãè Єâðàçії, íà çàõîäі – Àôðèêè, à íà ñõîäі – Àâñòðàëії. Óìîâíà ìåæà ìіæ Іíäіéñüêèì òà Àòëàíòè÷íèì

îêåàíàìè ïðîõîäèòü ïî 20-ìó ìåðèäіàíó, ùî éäå âіä ìèñó Ãîëêîâèé, à êîðäîí іç Òèõèì îêåàíîì – ïî 120-ìó ìåðèäіàíó ñõ. ä. äî Ïіâäåííîãî îêåàíó, ìåæåþ ÿêîãî є ïàðàëåëü 60 ïä. ø.

Дослідіть, звідки походить назва Індійського океану.

Áåðåãîâà ëіíіÿ Іíäіéñüêîãî îêåàíó ðîç÷ëåíîâàíà ñëàáî. Äî Іíäіéñüêîãî îêåàíó íàëåæèòü 6 ìîðіâ, íàéáіëüøå – Àðàâіéñüêå, à òàêîæ Áåíãàëüñüêà òà Âåëèêà Àâñòðàëіéñüêà çàòîêè.

Є îñòðîâè ìàòåðèêîâîãî ïîõîäæåííÿ – Ìàäàãàñêàð òà ØðіËàíêà. Äåÿêі îñòðîâè є âåðøèíàìè ïіäâîäíèõ âóëêàíіâ (Êåðãåëåí, Ìàâðèêіé).  åêâàòîðіàëüíî-òðîïі÷íèõ øèðîòàõ îêåàíó áàãàòî êîðàëîâèõ îñòðîâіâ (Ìàëüäіâñüêі, Êîêîñîâі). Користуючись фізичною

Íàéáіëüøі ìîðÿ îêåàíó – Àðàâіéñüêå, ×åðâîíå, Òèìîðñüêå. ×åðâîíå ìîðå – íàéòåïëіøå é íàéñîëîíіøå ìîðå ñâіòó (42 ‰).

Âîíî îòðèìàëî ñâîþ íàçâó ÷åðåç çíà÷íó êîíöåíòðàöіþ âîäîðîñòåé, ÿêі íàäàþòü âîäі ÷åðâîíîãî âіäòіíêó.

Визначте у групі протяжність Індійського океану по 10 пд. ш. і 60 сх. д Зробіть висновки про його розміри.

Прочитайте текст за QR-кодом і складіть у зошиті таблицю «Дослідження Індійського океану».

Óêðàїíà é óêðàїíöі ó ñâіòі. Äîñëіäæåííÿ â îêåàíàõ і ìîðÿõ âåäóòü óêðàїíñüêі â÷åíі Ìîðñüêîãî ãіäðîôіçè÷íîãî іíñòèòóòó òà Іíñòèòóòó áіîëîãії ïіâäåííèõ ìîðіâ Íàöіîíàëüíîї àêàäåìії íàóê Óêðàїíè. Âîíè

äåòàëüíî äîñëіäæóþòü ×îðíå, Àçîâñüêå, Ñåðåäçåìíå òà Êàðèáñüêå ìîðÿ, Іíäіéñüêèé îêåàí.

2. Ó ÷îìó ñêëàäíіñòü ðåëüєôó äíà îêåàíó. Іíäіéñüêèé îêåàí óòâîðèâñÿ âíàñëіäîê ðîçêîëó äàâíüîãî ìàòåðèêà Ãîíäâàíà íà îêðåìі ÷àñòèíè, ÿêі ðîçіéøëèñÿ â ðіçíі áîêè, çâіëüíèâøè ìіñöå îêåàíîâі. Ðåëüєô äíà îêåàíó ñêëàäàєòüñÿ ç ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèõ õðåáòіâ, ïëîñêîãіð’їâ, ãëèáîêîâîäíèõ óëîãîâèí é îêåàíі÷íèõ æîëîáіâ.

Øåëüôîâà çîíà îêåàíó âóçüêà, òіëüêè áіëÿ áåðåãіâ Єâðàçії, ó Ïåðñüêіé çàòîöі, øèðèíà ñÿãàє êіëüêîõ ñîòåíü êіëîìåòðіâ. Íàéáіëüø ãëèáîêà – áіëÿ áåðåãіâ Àâñòðàëії (300–500 ì).

Ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèé õðåáåò ñôîðìóâàâñÿ íà ìåæàõ ëіòîñôåðíèõ ïëèò: Іíäî-Àâñòðàëіéñüêîї, Àôðèêàíñüêîї òà Àíòàðêòè÷íîї. Íàéáіëüøà ãëèáèíà Іíäіéñüêîãî îêåàíó çàôіêñîâàíà â Çîíäñüêîìó æîëîáі – 7729 ì. Öåé æîëîá, ðîçòàøîâàíèé íà ìåæі Іíäіéñüêîãî і Òèõîãî îêåàíіâ, є ÷àñòèíîþ Òèõîîêåàíñüêîãî âîãíÿíîãî êіëüöÿ. Îòæå, öå ðàéîí çåìëåòðóñіâ і ïіäâîäíîãî âóëêàíіçìó.

Äèâîâèæíі ôàêòè. Ó 2004 ðîöі â Іíäіéñüêîìó îêåàíі ñòàâñÿ ïîòóæíèé çåìëåòðóñ ñèëîþ 9,0 áàëіâ. Ãіïîöåíòð áóâ ðîçòàøîâàíèé íà ãëèáèíі áëèçüêî 20 êì ïіä äíîì îêåàíó. Âèêëèêàíå íèì öóíàìі ñïóñòîøèëî ïðèëåãëі áåðåãè і çàáðàëî æèòòÿ áàãàòüîõ ëþäåé.

3. ßêі ÷èííèêè âïëèíóëè íà êëіìàò Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Çíà÷íà ÷àñòèíà Іíäіéñüêîãî îêåàíó ðîçòàøîâàíà â åêâàòîðіàëüíîìó, ñóáåêâàòîðіàëüíîìó é òðîïі÷íîìó êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ. Òіëüêè ïіâäåííà ÷àñòèíà îõîïëþє âèñîêі øèðîòè. Îñîáëèâіñòþ êëіìàòó є âіòðè: ñåçîííі ìóñîíè áіëÿ áåðåãіâ Àçії é Àôðèêè, ïàñàòè, çàõіäíі âіòðè. Ìóñîíè ìàþòü çíà÷íèé âïëèâ íà ïîãîäíі óìîâè â ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі îêåàíó. Óëіòêó âîíè íåñóòü âåëèêó êіëüêіñòü âîëîãè íà ñóõîäіë (äî 3000 ìì íà ðіê), óçèìêó äìóòü іç ñóõîäîëó íà îêåàí. Íà ïіâäíі ñóòòєâî âіä÷óâàєòüñÿ îõîëîäæóâàëüíèé âïëèâ Àíòàðêòèäè.

Ç îñîáëèâîñòÿìè êëіìàòó ïîâ’ÿçàíі âëàñòèâîñòі âîäíèõ ìàñ. Іíäіéñüêèé îêåàí íàçèâàþòü îêåàíîì íàãðіòèõ âîä ÷åðåç âèñîêó òåìïåðàòóðó âîäè íà ïîâåðõíі. Ïіâíі÷íà ÷àñòèíà îêåàíó íàéòåïëіøà, îñêіëüêè äîáðå ïðîãðіâàєòüñÿ é ïîçáàâëåíà ïðèòîêó õîëîäíèõ âîä. Òåìïåðàòóðà âîäè òóò âèùà (äî +30 Ñ), íіæ íà òèõ ñàìèõ øèðîòàõ â іíøèõ îêåàíàõ. Íà ïіâäåíü òåìïåðàòóðà âîä

çíèæóєòüñÿ.

Ñîëîíіñòü ïîâåðõíåâèõ âîä âèùà, íіæ ñåðåäíÿ ñîëîíіñòü Ñâіòîâîãî îêåàíó.

Ó ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі îêåàíó íà óòâîðåííÿ òå÷іé âïëèâàє ñåçîííà çìіíà âіòðіâ.

Користуючись картами навчального атласу, назвіть течії, що утворюють колообіги води в Індійському океані в Північній і Південній півкулях. Поясніть, як течії впливають на клімат океану, прибережних територій, температуру і солоність води.

4. ×èì ïðåäñòàâëåíèé îðãàíі÷íèé ñâіò Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Òðîïі÷íі âîäíі ìàñè Іíäіéñüêîãî îêåàíó áàãàòі íà ïëàíêòîí, ó ÿêîìó ïåðåâàæàþòü îäíîêëіòèííі âîäîðîñòі. Äî íàéïîøèðåíіøèõ ðèá íàëåæàòü: ñàðäèíåëà, ñêóìáðіÿ, êîðèôåíà, àí÷îóñ, òóíåöü, àêóëà.  îêåàíі÷íèõ âîäàõ ìîæíà çóñòðіòè ðèáó-ïàïóãó, ðèáó-ïèëêó, ìîðñüêîãî äèÿâîëà (ìàë. 196). Ó ïіâäåííіé ÷àñòèíі îêåàíó âîäÿòüñÿ áіëîêðîâíі ðèáè, íàïðèêëàä, êðèæàíà. Îñîáëèâî áàãàòі íà æèòòÿ øåëüôîâі ðàéîíè é êîðàëîâі ðèôè. Ó òåïëèõ âîäàõ Іíäіéñüêîãî îêåàíó ìåøêàþòü ãіãàíòñüêі ìîðñüêі ÷åðåïàõè, ñåðåä ìîëþñêіâ áàãàòî êàðàêàòèöü і êàëüìàðіâ.  îêåàíñüêèõ ãëèáèíàõ âîäÿòüñÿ åíäåìі÷íі òâàðèíè, òðàïëÿþòüñÿ ìîðñüêі çìії і äþãîíі (ìàë. 196). Ó ïîìіðíèõ øèðîòàõ âîäÿòüñÿ êèòè і òþëåíі. 1

5. ßêі âèäè ãîñïîäàðñüêîї äіÿëüíîñòі çäіéñíþþòü â Іíäіéñüêîìó îêåàíі. Îêåàí ìàє íàéáіëüø ðіçíîìàíіòíèé âèäîâèé ñêëàä ïðîìèñëîâèõ ðèá. Äî ãîëîâíèõ ïðîìèñëîâèõ ðàéîíіâ íàëåæàòü øåëüôè Àðàâіéñüêîãî ìîðÿ, Àôðèêè òà Àäåíñüêà çàòîêà.

Ãîëîâíèìè ìіíåðàëüíèìè ðåñóðñàìè Іíäіéñüêîãî îêåàíó є

íàôòà òà ïðèðîäíèé ãàç. Ïåðåâàæíà áіëüøіñòü ðîçâіäàíèõ çàïàñіâ öèõ êîðèñíèõ êîïàëèí ìіñòèòüñÿ â àêâàòîðії Ïåðñüêîї çàòîêè, ïіâîñòðîâà Іíäîñòàí і â Áàññîâіé ïðîòîöі. Â іíøèõ îáëàñòÿõ

îêåàíó äîáóâàþòü ìіäíі ðóäè, ïіñîê, õðîì, çàëіçî, ìàðãàíöåâі ðóäè òîùî. Âèäîáóòîê і òðàíñïîðòóâàííÿ íàôòè ñòâîðþþòü íåáåçïåêó çàáðóäíåííÿ âîäíèõ ìàñ.

Ó äåÿêèõ êðàїíàõ âåäåòüñÿ àêòèâíå îïðіñíåííÿ ñîëîíèõ âîä.

×åðåç Іíäіéñüêèé îêåàí ïðîõîäÿòü ìîðñüêі øëÿõè ñâіòîâîãî çíà÷åííÿ. Ñóåöüêèé êàíàë ç’єäíóє ×åðâîíå ìîðå Іíäіéñüêîãî îêåàíó іç Ñåðåäçåìíèì ìîðåì Àòëàíòè÷íîãî îêåàíó. Âіí ñêîðîòèâ øëÿõ ç Єâðîïè â Àçіþ íà 9000 êì. Äèâîâèæíі êðàєâèäè ïіâíі÷íîãî óçáåðåææÿ Іíäіéñüêîãî îêåàíó ïðèâàáëþþòü áàãàòî òóðèñòіâ.

Наведіть приклади найбільш забруднених нафтою і нафтопродуктами акваторій Індійського океану. Поясніть небезпеку

Підготуйте повідомлення (презентацію, постер, малюнок) на тему «Вплив господарської діяльності на природу океанів».

Перегляньте відео за QR-кодом Запишіть цікаві факти, які відсутні в тексті підручника.

Перевіряємо себе

1. Ïîÿñíіòü, ÷îìó Іíäіéñüêèé îêåàí íàçèâàþòü «îêåàíîì íàãðіòèõ âîä».

2. Ïîÿñíіòü, ÿê ôîðìóâàâñÿ ðåëüєô äíà Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Ó ÷îìó éîãî ñêëàäíіñòü?

3. Ïîêàæіòü íà êàðòі ìîðÿ Іíäіéñüêîãî îêåàíó. Ó ÷îìó âèÿâëÿєòüñÿ âçàєìîäіÿ îêåàíó é íàâêîëèøíüîãî ñóõîäîëó?

4. Íàçâіòü ãîëîâíó îñîáëèâіñòü àòìîñôåðíîї öèðêóëÿöії â ïіâíі÷íіé ÷àñòèíі Іíäіéñüêîãî îêåàíó.

5. Çíàéäіòü іíôîðìàöіþ ïðî òàêèõ ìåøêàíöіâ Іíäіéñüêîãî îêåàíó, ÿê ëàìàíòèí і äþãîíü.

6. Íàìàëþéòå ó ãðóïі ñèìâîë óðîêó. Ïðîêîìåíòóéòå âàøó іäåþ.

1. Íà ïðèðîäó ÿêèõ ìàòåðèêіâ ìàє âïëèâ Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí?

2. Ùî є ïіäñòàâîþ äëÿ âèîêðåìëåííÿ Ïіâäåííîãî îêåàíó ÿê ñàìîñòіéíîãî?

3. ×è ìîæå áóòè íà äíі Ñâіòîâîãî îêåàíó òåìïåðàòóðà –3 Ñ?

4. Ïіä âïëèâîì ÿêèõ ÷èííèêіâ âèíèêàþòü òå÷ії?

5. ×îìó îêåàíè îòðèìàëè òàêі íàçâè?

6. Äî áàñåéíó ÿêîãî îêåàíó íàëåæèòü íàéñîëîíіøå ìîðå ñâіòó – ×åðâîíå?

7. Âèçíà÷òå çà ôіçè÷íîþ êàðòîþ ñâіòó é ïіäïèøіòü íà êîíòóðíіé êàðòі øåëüôîâі ìîðÿ Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó. Ïîÿñíіòü ïðè÷èíè їõíüîãî óòâîðåííÿ.

8. Ðîçïîäіëіòü çàïðîïîíîâàíі ãåîãðàôі÷íі íàçâè âіäïîâіäíî äî íàçâ îêåàíіâ, ó ìåæàõ ÿêèõ âîíè ðîçòàøîâàíі: îñòðіâ Ìàäàãàñêàð, òå÷іÿ Ãîëüôñòðіì, ïіâîñòðіâ Іíäîñòàí, Áåíãåëüñüêà òå÷іÿ, îñòðіâ Øðі-Ëàíêà, àðõіïåëàã Øïіöáåðãåí, Ïåðóàíñüêà òå÷іÿ, àðõіïåëàã Íîâà Çåìëÿ, òå÷іÿ Êóðîñіî, îñòðîâè Ôіäæі, ïіâîñòðіâ Ëàáðàäîð, Ñîìàëіéñüêà òå÷іÿ, îñòðіâ Іñëàíäіÿ, Ìåêñèêàíñüêà çàòîêà, Ãâіíåéñüêà òå÷іÿ, Ïåðñüêà çàòîêà.

9. Âèçíà÷òå, ÿêі ç òâåðäæåíü є íåïðàâèëüíèìè.

 Ïіâíі÷íèé Ëüîäîâèòèé îêåàí – íàéìåíøèé ñåðåä îêåàíіâ.

 Ïîðіâíÿíî ç Òèõèì, Àòëàíòè÷íèé îêåàí çíà÷íî áіëüøå âіä-

÷óâàє âïëèâ ñóõîäîëó.

 Îðãàíі÷íèé ñâіò îêåàíіâ áàãàòèé ó ãëèáèíàõ.

  Іíäіéñüêîìó îêåàíі íåìàє ñåðåäèííî-îêåàíі÷íèõ õðåáòіâ.

 Іíäіéñüêèé îêåàí – íàéñîëîíіøèé íà ïëàíåòі.

10. Íàçèâàþ÷è Òèõèé îêåàí Âåëèêèì, òðàäèöіéíî âðàõîâóþòü éîãî ïëîùó. ×è ñïðàâåäëèâî íàçèâàòè éîãî Âåëèêèì çà ãëèáèíîþ? Âіäïîâіäü îáґðóíòóéòå.

11. Óïіçíàéòå îêåàí çà îïèñîì:

1) ðîçòàøîâàíèé â óñіõ êëіìàòè÷íèõ ïîÿñàõ, êðіì àðêòè÷íîãî, àëå áіëüøà ÷àñòèíà ëåæèòü â åêâàòîðіàëüíîìó, ñóáåêâàòîðіàëüíîìó, òðîïі÷íîìó òà ñóáòðîïі÷íîìó ïîÿñàõ; ÷àñòі òàéôóíè; íàéäàâíіøèé ç îêåàíіâ;

2) îìèâàє áåðåãè Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè, íàéáіëüø âàæêîäîñòóïíèé îêåàí; îñíîâíó ìàñó îðãàíіçìіâ ñòàíîâëÿòü âîäîðîñòі; â îêåàíі âîäÿòüñÿ êèòè, òþëåíі, ìîðæі;

3) ïîðіâíÿíî ìîëîäèé, âèòÿãíóòèé ç ïіâíî÷і íà ïіâäåíü; íàéáіëüø âіäîìà òåïëà òå÷іÿ – Ãîëüôñòðіì; ñîëîíіñòü âîä âèùà çà ñåðåäíþ ñîëîíіñòü âîä Ñâіòîâîãî îêåàíó; íà íüîãî ïðèïàäàє äî ïîëîâèíè ñâіòîâîãî âèëîâó ðèáè.

Ïðîïîíóєìî (íà âèáіð) òåìè íàâ÷àëüíèõ ïðîєêòіâ:

 «Ðîçñåëåííÿ ëþäåé òà ðîçâèòîê öèâіëіçàöії»;

 «Іäåàëüíèé ìàòåðèê».

1. Íàçâà ïðîєêòó.

2. Òðèâàëіñòü ïðîєêòó.

3. Àêòóàëüíіñòü ïðîєêòó.

4. Ðåñóðñè.

Ïіäãîòîâ÷èé åòàï.

1. Ïіäáіð òà àíàëіç íàóêîâî-ïîïóëÿðíîї òà õóäîæíüîї ëіòåðàòóðè ç äàíîї òåìè.

2. Âèçíà÷åííÿ ìåòè òà çàâäàíü.

3. Ïëàíóâàííÿ ìàéáóòíüîї äіÿëüíîñòі, ñïðÿìîâàíîї íà ðåàëіçàöіþ ïðîєêòó.

4. Ðîçïîäіë îáîâ’ÿçêіâ, çàâäàíü ìіæ ó÷àñíèêàìè.

Îñíîâíèé åòàï.

1. Çáіð, àíàëіç òà ñèñòåìàòèçàöіÿ îòðèìàíîї іíôîðìàöії.

2. Ðîáîòà ó ãðóïі.

3. Ôîðìóëþâàííÿ âèñíîâêіâ.

4. Ïіäãîòîâêà ïðåçåíòàöіéíèõ ìàòåðіàëіâ. Çàêëþ÷íèé åòàï.

1. Çàõèñò ïðîєêòó.

2. Âіäïîâіäі íà çàïèòàííÿ.

3. Ïіäñóìêè äëÿ ñåáå (ðåôëåêñіÿ).

Êðèòåðії îöіíêè ïðîєêòó.

1. Àêòóàëüíіñòü ïîñòàâëåíîї ïðîáëåìè.

2. Òåîðåòè÷íà òà / àáî ïðàêòè÷íà öіííіñòü.

3. Ìåòîäè äîñëіäæåííÿ.

4. ßêіñòü çìіñòó ïðîєêòíîї ðîáîòè.

5. ßêіñòü ïðîäóêòó ïðîєêòó (ïðåçåíòàöіÿ, ëèñòіâêà, іíôîðìàöіéíèé äèñê, ñòàòòÿ, âèñòóï, êàðòîñõåìà, ìîäåëü òîùî).

6. Êîìïåòåíòíіñòü ó÷àñíèêіâ ïіä ÷àñ çàõèñòó ðîáîòè.

Âñòóï. § 1. ßê âëàøòîâàíà íàøà ïëàíåòà Çåìëÿ .........................

Розділ І. КАРТОГРАФІЧНЕ

Òåìà 1. Êàðòè ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ

§ 2. ßêі áóâàþòü êàðòè ìàòåðèêіâ òà îêåàíіâ ............................. 8

§ 3. ×îìó âèêîðèñòîâóþòü êàðòîãðàôі÷íó ãåíåðàëіçàöіþ òà ÿê âèíèêàþòü ñïîòâîðåííÿ. ßêі є óìîâíі çíàêè íà

êàðòàõ . ...........................................................................12

Òåìà 2. Ãåîãðàôі÷íі êîîðäèíàòè

§ 4. Ùî òàêå ãðàäóñíà ñіòêà .....................................................17

§ 5. ßê âèçíà÷àòè ãåîãðàôі÷íó øèðîòó і äîâãîòó òî÷êè

íà êàðòі ........................................................................... 21

§ 6. Óðîê-ïðàêòèêóì. Âèçíà÷åííÿ ãåîãðàôі÷íèõ êîîðäèíàò

çà ãëîáóñîì òà ãåîãðàôі÷íîþ êàðòîþ ...................................24

§ 7. ßê âèìіðÿòè âіäñòàíі íà êàðòі çà ìàñøòàáîì

§ 8. ßê âèìіðÿòè âіäñòàíі ìіæ òî÷êàìè, ùî ëåæàòü íà îäíîìó ìåðèäіàíі àáî

1. Òåêòîíі÷íà áóäîâà, ðåëüє

÷íі çàïàäèíè ...............

§ 11. Ùî çîáðàæåíî íà òåêòîíі÷íіé êàðòі ñâіòó .........................

§ 12. ßêі çàêîíîìіðíîñòі âèçíà÷àþòü îñîáëèâîñòі ðåëüєôó òà ïîøèðåííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí íà ìàòåðèêàõ

§ 14. ßêà ðîëü ïîâіòðÿíèõ

Òåìà 4. Ðîçñåëåííÿ ëþäåé íà ìàòåðèêàõ

§ 18. ßê çàñåëåíà íàøà ïëàíåòà ..............................................

§ 19. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç ðîçäіëó «Ãîëîâíі çàêîíîìіðíîñòі ôîðìóâàííÿ ïðèðîäè ìàòåðèêіâ

Òåìà 1. Àôðèêà

§ 20. ×îìó Àôðèêó íàçèâàþòü

§ 21. ßêі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó Àôðèêè òà ÷îìó ìàòåðèê áàãàòèé íà êîðèñíі êîïàëèíè

§ 22. ×îìó Àôðèêà – íàéæàðêіøèé ìàòåðèê Çåìëі ...................

§ 23. ßê Àôðèêà çàáåçïå÷åíà âîäíèìè ðåñóðñàìè .....................

§ 24. ßêі îñîáëèâîñòі ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí Àôðèêè

§ 25. Ùî âïëèíóëî íà ðîçìіùåííÿ àôðèêàíñüêîãî

íàñåëåííÿ íà ìàòåðèêó ...................................................

§ 26. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Àôðèêà» .......................

Òåìà 2. Àâñòðàëіÿ

§ 27. ßêі îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Àâñòðàë

§ 28. ßêі îñîáëèâîñòі ðåëüєôó Àâñòðàëії òà ÷îìó íà ìàòåðèêó

ïåðåâàæàþòü ðóäíі êîðèñíі êîïàëèíè

§ 29. ×îìó Àâñòðàë

§ 30. ßêі îñîáëèâîñò

.....................

§ 31. ßêі íàðîäè ïðîæèâàþòü â Àâñòðàëії ...............................

§ 32. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Àâñòðàëіÿ» ...................

Òåìà 3. Ïіâäåííà Àìåðèêà

§ 33. ßêі îñîáëèâîñòі ãåîãðàôі÷íîãî ïîëîæåííÿ Ïіâäåííîї

Àìåðèêè ......................................................................

§ 34. ßêі îñîáëèâîñòі òåêòîíі÷íîї áóäîâè òà ðåëüєôó

Ïіâäåííîї Àìåðèêè ........................................................

§ 35. ×îìó Ïіâäåííà Àìåðèêà – íàéâîëîãіøèé ìàòåðèê

ñâіòó

§ 36. ßê

§ 37. Ó ÷îìó îñîáëèâіñòü ïðèðîäíèõ çîí Ïіâäåííî

§ 38.

§ 39. Óçàãàëüíåííÿ

.......................................................................

§ 46. Íà ÿêі âîäíі ðåñóðñè áàãàòà Ïіâíі÷íà Àìåðèêà .................

§ 47. Ó ÷îìó îñîáëèâіñòü ðîçìіùåííÿ ïðèðîäíèõ çîí íà ðіâíèíàõ òà âèñîòíèõ ïîÿñіâ ó ãîðàõ ..........................

§ 48. Ùî âïëèíóëî íà ðîçìіùåííÿ íàñåëåííÿ Ïіâíі÷íîї

Àìåðèêè .......................................................................

§ 49. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Ïіâíі÷íà Àìåðèêà» .......

§ 50. ×îìó Єâðàçіþ íàçèâàþòü ìàòåðèêîì êîíòðàñò

51. ×îìó ðåëü

§ 53. ×îìó

§ 54. ×îìó Єâðàçіþ ââàæàþòü «ìóçåєì êëіìàò

§ 55. ×îìó âíóòð

áàãàòñòâîì

§ 56. ßê çìіíþþòüñÿ ïðèðîäíі çîíè íà òåðèòîðії Єâðàçії ...........

§ 57. ßêі ïðèðîäíі çîíè ðîçòàøîâàíі â ïіâäåííіé

224

÷àñòèíі Єâðàçії .............................................................. 229

§ 58. Óðîê-ïðàêòèêóì. ×èì ïîäіáíі і ÷èì ðіçíÿòüñÿ ëàíäøàôòè Єâðàçії òà Ïіâíі÷íîї Àìåðèêè ........................

§ 59. Ùî ïîòðіáíî çíàòè ïðî íàñåëåííÿ òà åêîëîãі÷íі ïðîáëåìè

Єâðàçії .........................................................................

§ 60. Óçàãàëüíåííÿ âèâ÷åíîãî ç òåìè «Єâðàçіÿ» ........................

IV. ПРИРОДА

Òåìà 1. Îêåàíè ïîëÿðíèõ øèðîò

§ 61. ßêі îñîáëèâîñòі ïðèðîäè Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâèòîãî îêåàíó ...

§ 62. ßê íà êàðòàõ ç’ÿâèâñÿ Ïіâäåííèé îêåàí ..........................

Òåìà 2. Òèõèé

§ 63. ×èì çíàìåíèòèé

§ 66.

ÄÎÂÃÀÍÜ Àíäðіé Іâàíîâè÷

Ïіäðó÷íèê äëÿ 7 êëàñó çàêëàäіâ çàãàëüíîї ñåðåäíüîї îñâіòè

Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè

Ðåäàêòîð Іðèíà Êîâàëåíêî Îáêëà äèíêà Îëåíè Ìàìàєâîї

Ìàêåò, õóäîæíє îôîðìëåííÿ, êîìï’þòåðíà îáðîáêà іëþñòðàöіé Âàñèëÿ Ìàðóùèíöÿ Êîìï’þòåðíà âåðñòêà Ëþäìèëè Єìåöü Êîðåêòîð Îëåíà Ñèìîíîâà

Ó ïі äðó÷íèêó âèêîðèñòàíî і ëþñòðàòèâíèé ìàòåðіàë ç âі äêðèòèõ äæåðåë іíòåðíåòó, çîêðåìà ñà éòіâ vecteezy.com, depositphotos.com. Óñі ìàòåðіàëè â ïі äðó÷íèêó âèêîðèñòàíî ç íàâ÷àëüíîþ ìåòîþ âі äïîâі äíî äî çàêîíîäàâñòâà Óêðà їíè ïðî àâòîðñüêå ïðàâî і ñóìіæíі ïðàâà.

Ôîðìàò 70100/16. Óì. äðóê. àðê. 22,1. Îáë.-âèä. àðê. 17,89. Òèðàæ 181 818 ïð. Âèä. № 0034. Çàì. 24-04-1605.

ÒΠ«Ãåíåçà», âóë. Ãåíåðàëà Àëìàçîâà, á. 18/7 (ëіò. Â), îôіñ 404, ì. Êèїâ, 01133, Óêðàїíà. Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 7692 âіä 24.10.2022.

Âіääðóêîâàíî ó ÒÎÂ «ÏÅÒ», âóë. Ìàêñèìіëіàíіâñüêà, 17, ì. Õàðêіâ, 61024, Óêðàїíà.

Ñâіäîöòâî ñóá’єêòà âèäàâíè÷îї ñïðàâè ñåðіÿ ÄÊ № 6847 âіä 19.07.2019.