відповіді на питання та завдання ДО ПІДРУЧНИКА М. І. пентилюка та ін. «рідна мова» 1. ІІІ. Богородиця; чорнозем, любисток, м’ята, ряст, євшан-зілля, роса, дніпровська вода, зорі, місяць; Берегиня; молитва; Любов, Віра, Надія; джерела. 2. ІІ. Мамине слово, синій Дніпро, рідна мова, зіронька ранкова, калина, журлива пісня, коровай весільний, вишиванка, сад вишневий, дівчина, пшениця, серце мого роду, біль, любов, сльоза.
РІДНА МОВА
10. ІІ. Мати Божа, свята Мати, заповітне Тарасове слово, время люте, остатня тяжкая минута, рідна матір, молитва праведна, материнський образ, полинові степи, чорноземна скиба, поліські озера, чисті очі, карпатські верховини. 12. ІІ. Публіцистичний стиль; публіцистика; політикою; адміністративною; пропагандистським; агітація; логічність; емоційного; фраз; лексика; риторичні; сатири; гумору; монолог; інформаційна; дискусійного характеру; репортаж, інтерв’ю; газет; журналів; радіо-; телепередач; кінопубліцистика; ораторське. III. План 1. Функції публіцистичного стилю. 2. Цілі публіцистики. 3. Жанри та сфера використання публіцистичних творів. 14. І. Перекотиполе (заголовок до тексту). Степом, бур’яну, безвість, вітру, краї, рослині, безбатченком.
642
16. ІІ. Пісня в житті українців У сиву-сиву давнину сягають витоки української народної пісні. Якого б лиха не доводилося пережити народові, пісня завжди допомагала зберегти душу, пережити труднощі. Пісня супроводжувала кожного українця протягом усього життя. Кого тільки не чарувала її вічна краса! Один з перших збирачів народної пісні М. Максимович зазначав, що в українських піснях звучить душа українського народу і нерідко — його справжня історія. Високу оцінку нашій пісенності дали сотні діячів культури різних народів. Наприклад, Лев Толстой так глибоко оцінив нашу національну скарбницю: «Жодний інший народ не виявив себе в піснях так яскраво й гарно, як народ український. Щасливі ви, народилися серед народу з багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі і так чудово виливати свої думи, свої мрії, свої чуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого жахатись за свою будучність. Його час не за горами. Вірите чи ні, що жодного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їх музику я душею спочиваю. Стільки в них краси і грації, стільки дужого, молодого чуття й сили!». Увесь вік людину супроводять пісні — від колиски до могили, бо нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття,