Відповіді на запитання та завдання посібника О. Г. Стадника, Г. Д. Довгань «Географія материків і океанів, 7 клас: Зошит для практичних робіт» Практична робота 1 Аналіз карти часових поясів із метою виявлення закономірностей у зміні часу
Додаткові завдання 1. Подібну послугу фірма надавала б у тому випадку, якщо б могла собі до зволити використати надзвуковий пасажирський літак, наприклад Конкорд. Мандрівники зустрічали Новий рік у Парижі, потім сідали в літак, його швидкість дозволяла «наздогнати» Новий рік над Атлантичним океаном і прилетіти в США трохи раніше за його чергове настання. 2. а) У вчорашній день можна потрапити, якщо перетнути лінію зміни дат у східному напрямку. б) У добі може бути 23 години при переході на літній час (переведення годинникової стрілки на одну годину вперед) і 25 годин при відміні літнього часу.
географія
1. Точка 1 — північ, точка 2 — полудень. 2. 12 (лінія зміни дат, попередній день), 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 і 0 (нульовий, він же 24-й пояс), 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 (лінія зміни дат, новий день). 3. Поверхня Землі поділена на 24 часові пояси (із номерами від 0 (він же 24-й) до 23). Середня довжина кожного поясу за довготою 15 градусів. Відлік поясів ведеться із заходу на схід. У межах кожного часового поясу поясний час збігається із часом середнього меридіана, що проходить через них. Поясний час у суміжних поясах відрізняється на 1 год. Винятки. Є райони, де діє не поясний, а відмінний від нього, у тому числі місцевий, час. Межі поясів можуть проходити не тільки лініями меридіанів, але й близькими до цих меридіанів державними, адміністративними й природними (річки, гірські хребти) кордонами. Так, територія України розташована в межах трьох часових поясів, але в країні діє час другого часового поясу. 4. 12 год 24 хв – 12 год 00 хв = 24 хв. Розходження в місцевому часі становить 24 хв. 24 × 0,25 = 6. Розходження в географічній довготі — 6°. 5. Час у Сіднеї (десятий часовий пояс): 12 + 8 = 20 год (з урахуванням літнього часу — 19 год). Висновок. Існуюча система відліку часу ґрунтується на тому, що Земля робить один оберт навколо своєї осі за одну добу (24 години). Поясний час дає можливість спростити визначення часу в цьому місці й уникнути незручності для людей.
Практична робота 2 Аналіз карти будови земної кори з метою виявлення закономірностей у розміщенні стійких і рухливих ділянок земної кори та форм рельєфу, що їм відповідають 1. На схемі слід підписувати назви семи найбільших літосферних плит: Євразійської, Північноамериканської. Південноамериканської, Африканської, Тихоокеанської, Індо-Австралійської та Антарктичної. Відзначити штрихуванням Середземноморський і Тихоокеанський сейсмічні пояси.
901
географія
2.
Як зображуються на карті
Форми рельєфу та їхня будова
Приклад ділянки земної кори та форм рельєфу, що їй відповідає
Молоді платформи
Блідо-рожевий
Рівнини
Сибірська платформа — найдавніша ділянка земної кори, утворення якої передувало кембрійському періоду (Середньосибірське плоскогір’я)
Області альпійської складчастості
Жовтий
Гори з піками та прямовисними схилами
Середземноморський сейсмічний пояс, альпійська епоха горотворення (гори Атлас, Альпи, Карпати, Кримські, Кавказ, Гімалаї)
Області герцинської складчастості
Світло-коричневий
Гори з плоски- Область герцинської ми вершинами складчастості (Урал) й положистими схилами
Ділянки земної кори
3. Літосфера розколота на літосферні плити — величезні блоки, обмежені з усіх боків сейсмічно активними зонами (поясами). Найбільш стійкими ділянками земної кори є давні платформи, у рельєфі їм відповідають рівнини. Найбільш рухливими є ділянки меж літосферних плит, із ними пов’язують місце розташування сейсмічних поясів. Утворення й розвиток молодих гір пов’язують з областями складчастості. Висновок. Причина закономірностей у розміщенні цих ділянок земної кори пов’язана з тим, що літосфера розбита на плити, обмежені сейсмічно активними зонами (поясами). Давнім платформам, що розташовані в межах літосферних плит і є стійкими ділянками земної кори, відповідають рівнини. Областям складчастості, що, як правило, розташовані на межі літосферних плит, відповідають гори. Додаткові завдання 1. Назва кам’яна оболонка значною мірою відбиває властивості й склад літосфери. Це тверда оболонка, що складається з мінералів і гірських порід (їхню переважну більшість являють собою тверді тіла). 2. Це можливо. Утворення суходолу на місці Ґібралтарської протоки може відбутися в результаті зіткнення Африканської літосферної плити з Євразійською. Не можна стверджувати, що швидкість дрейфу цих плит буде постійною, але якщо напрямок збережеться, то моря можуть зникнути. Практична робота 3 Аналіз карти кліматичних поясів і областей із метою виявлення закономірностей у розміщенні типів клімату Землі
902
1. На схемі підписуються назви семи основних кліматичних поясів: екваторіального, двох тропічних, двох помірних, арктичного й антарктичного. Місце розташування цих кліматичних поясів відповідає територіям формування повітряних мас, що мають ті ж назви. Вони утворюють суцільні пояси й закономірно змінюють одне одного за напрямком від екватора до
Північного й Південного полюсів; головний чинник їхнього формування — зміна кута падіння сонячних променів. 2. На території субтропічного кліматичного поясу Австралії сформувалися кліматичні області: середземноморського, континентального клімату й клімату з рівномірним зволоженням. Своїм існуванням вони зобов’язані чергуванню на земній поверхні материків і океанів, особливостям циркуляції повітряних мас. 3. На земній кулі виділяють сім основних кліматичних поясів. Основний чинник формування кліматичних поясів — зміна кута падіння сонячних променів, а оскільки він залежить від географічної широти, то можна сказати: клімат цієї місцевості залежить від географічної широти, на якій вона розташована. Кожному кліматичному поясу відповідає певний тип (або кілька типів) клімату. У межах багатьох поясів виділяють кліматичні області, що виникають у результаті чергування на земній поверхні материків і океанів. Висновок. Основні причини існування закономірностей у розміщенні різних типів клімату — зміна кута падіння сонячних променів із географічною широтою, чергування на земній поверхні материків і океанів та особливості циркуляції повітряних мас. Додаткові завдання 1. Улітку за північним полярним колом сонячні промені падають під невеликим кутом, і їхня значна частина відбивається снігом і льодом. 2. На території України існували райони з вологим і жарким кліматом. На це вказують значні родовища копалини (кам’яного та бурого) вугілля.
1. На схемі підписуються назви основних географічних поясів Північної півкулі (включаючи екваторіальний): екваторіального, тропічного, помірного й арктичного. Географічні пояси закономірно змінюються від екватора до Північного й Південного полюсів відповідно до закону широтної зональності. Основна причина існування зональності — зміна кількості одержуваного сонячного тепла залежно від широти. 2. Наприклад, природні зони помірного поясу: хвойні, мішані й широколисті ліси, лісостеп, степ, напівпустелі, пустелі. 3. Формування географічних поясів є результатом дії на Землі закону широтної зональності. У межах географічних поясів виділяють природні зони, характерними рисами яких є подібність кліматичних умов, ґрунтів, рослинного й тваринного світу. Висновок. Причинами існування закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон Землі є широтна зональність, особливості чергування материків і океанів на земній поверхні, зміна характеру підстилаючої поверхні, особливості переміщення повітряних мас, а також взаємозв’язок компонентів природних комплексів Землі. Додаткові завдання 1. Природа гір живе за законом висотної зональності. Тут природні зони (висотні пояси) змінюються з висотою. Це пояснюється зміною кліматичних умов (зниженням температури й збільшенням кількості опадів).
географія
Практична робота 4 Аналіз карти географічних поясів і природних зон із метою виявлення закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон Землі
903
2. Для лісостепової зони характерна наявність лугових степів і лісів. Із природної рослинності, що майже не збереглася, тут переважають дуб, береза, граб, липа, осока, ліщина, злакові рослини. Серед тварин є представники як лісів, так і степів — білки, зайці, ховрашки, тушканчики, хом’яки. Із ґрунтів переважають чорноземні й сірі лісові. Практична робота 5 Нанесення на контурну карту об’єктів географічної номенклатури Світового океану 1. Див. малюнок на с. 333. Цифрами на карті позначені: 1— Тихий океан; 2— Атлантичний океан; 3 — Африка; 4 — Австралія; 5 — Південна Америка; 6 — Маґелланова протока; 7 — протока Дрейка; 8 — Біскайська затока. 2. На карту наносяться об’єкти номенклатури Світового океану, зазначені в зошиті. Висновок. До номенклатури Світового океану належать океани, моря, протоки, канали, острови, глибоководні жолоби, підводні підняття, течії, підводні хребти. Додаткові завдання 1. Течія Ґольфстрім. 2. Цунамі було спрямоване на береги Південно-Східної та Південної Азії, острів Шрі-Ланка, острів Суматра, східні береги африканського континенту. Практична робота 6 Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів
географія
Атлантичний океан
904
Індійський океан
91,6
76,17
Північна та Південна півкулі Західна та Східна півкулі
Південна та Північна півкулі Східна півкуля
У всіх поясах, крім Арктичного. Більша частина розташована в субтропічних, тропічних, субекваторіальних та екваторіальних поясах
У всіх поясах Південної півкулі, крім Арктичного. Основна частина океану розташована в екваторіальному, субекваторіальному й тропічному поясах
Середземне, Сарґассове, Балтійське Аравійське, Червоне, Тіморське моря; Бенґальська, Перська затоки моря; Ґвінейська, Мексиканська затоки Атлантичний океан
Індійський океан
Тихий океан (протока Дрейка), Північний Льодовитий (Гудзонова протока)
Тихий океан (Торресова, Бассова протоки)
Ґольфстрім, Північна та Південна пасатна, Антильська. Лабрадорська, Бенґельська, Канарська
Південна пасатна, Мозамбікська, Сомалійська, Голкового мису (Аґульясова течія)
Південна та Північна Америка, Європа, Африка, Антарктида
Євразія, Африка, Австралія, Антарктида; Мадаґаскар
3600
3711
Закінчення таблиці Атлантичний океан
Індійський океан
8742
7729
Від 28 °С на екваторі до –1 °С на 60° пд. ш.
Від 29 °С у північній частині до –1 °С на півдні, поблизу Антарктиди
34—37,3
32—36,5 (Червоне море — 41)
Планктон, риба, кити, ластоногі; червоні, зелені, бурі водорості
Планктон, рачки-копеподи, летючі риби, медузи, корали; водорості
Спільні риси Океани розташовані у всіх поясах Південної півкулі, крім арктичного; частина течій утворюють круговороти; омивають Євразію, Африку, Антарктиду; приблизно однакові: середня глибина, температура і солоність води; є планктон, риба, водорості Відмінні риси Атлантичний океан Значна частина розташована в Північній півкулі, більший за площею, глибший, вища солоність води, більш різноманітний рослинний і тваринний світ
Індійський океан Основна частина розташована в Південній півкулі, менший за площею, але ширший, менш глибокий, нижча солоність води, менш різноманітний рослинний і тваринний світ
Додаткові завдання 1. Оптимальний маршрут припускає прохід через Суецький канал, Індій ський і Тихий океани. 2. Солоність зростає. Характерно для тропічних широт. Солоність зменшується. Характерно для помірних і екваторіальних широт. Солоність зменшується. Характерно для Північного Льодовитого океану. Солоність зменшується. Характерно для прибережних районів.
географія
Висновок. Атлантичний океан має більш високу солоність води, різноманітніший рослинний і тваринний світ. Це пояснюється географічним положенням Атлантичного океану, різноманітністю природних умов на його території.
Практична робота 7 Визначення географічних координат крайніх точок Африки 1. Див. малюнок. 2. Північ: мис Рас-Енгела (Ель-Аб’яд), координати — 37°21′ пн. ш. і 9°45′ сх. д. (Туніс). Південь: мис Голковий (Аґульяс), координати — 34°52′ пд. ш. і 19°59′ сх. д. (Південна Африка). Захід: мис Альмаді, координати — 17°32′ зх. д. і 14°45′ пн. ш. (півострів Зелений мис, Сенеґал). Схід: мис Гафун (Рас-Гафун), координати — 51°23′ сх. д. і 10°26′ пн. ш. (півострів Сомалі, держава Сомалі).
905
3. Африка розташована в Північній і Південній півкулях; основна її частина розташована у Східній півкулі. Африка перетинається екватором, тропіками й нульовим меридіаном. Висновок. Африка перетинається екватором і тропіками, що обумовлює високі температури на основній частині материка протягом року і значні відмінності в кількості опадів. Додаткові завдання 1. 7270 км; 7120 км. Приклад розрахунку довжини материка по паралелі 10° пн. ш. Довжина відрізка на карті масштабом 1:40 000 000 (в 1 см — 400 км) — 17,7 см. Обчислення: 400 км × 17,8 = 7120 км. 2. Європейцям заважали хвороби, дикі тварини, брак знань про природу місцевості, протидія місцевих жителів.
Практична робота 8. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки
географія
1. а) Крайні точки: мис Аґульяс, мис Рас-Гафун. Океани: Індійський. Моря: Червоне. Протоки: Ґібралтарська. Півострів: Сомалі. б) Гори: Капські. Вулкан: Кіліманджаро. в) Річки: Замбезі. Озера: Вікторія, Танґаньїка. Водоспад: Вікторія. Висновок. Найповноводніші річки беруть свій початок або протікають в екваторіальних широтах, найменше річок у пустелях; найбільші озера Африки розташовані в західній частині материка, їхні улоговини утворилися в результаті тектонічних рухів земної кори; у рельєфі переважають рівнини, а гори розташовані на окраїнах Африкано-Аравійської плити.
906
Додаткові завдання. 1. Див. малюнок. 2. Густота річкової мережі в Африці не однакова. Найменше річок у пустелях, тут випадає незначна кількість опадів і протягом усього року спостерігаються високі температури повітря. Більшість річок належать до басейну внутрішнього стоку. Найповноводніші річки беруть свій початок або протікають в екваторіальних широтах. Найбільші озера Африки розташовані в західній частині материка. Улоговини багатьох озер утворилися внаслідок тектонічних рухів. Наприклад, озеро Танґаньїка утворилося в розломі земної кори, тому воно має витягнуту форму й велику глибину. В Африці переважає рівнинний рельєф. Гори займають приблизно 20 % території материка, вони розташовані на окраїні АфриканоАравійської плити. До молодих гір належать Драконові гори, які розташовані на південному сході материка.
Практична робота 9 Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки 1.
Повітря (клімат) Вода
Гірські породи Рослинний і тваринний світ
2.
Ґрунти
Природні зони Пустелі та напівпустелі
Розташовані в приекваторіальній області, омиваються океаном, межують із перемінно-вологими лісами
Перетинаються тропіками, омиваються океаном, межують із саванами й вічнозеленими твердолистяними лісами і чагарниками
Екваторіальний пояс формується вздовж узбережжя Ґвінейської затоки (до 7—8° пн. ш.) і далі вглиб материка, включаючи більшу частину басейну річки Конґо (між 5° пн. ш. і 5° пд. ш.)
До півночі від 20° пн. ш. і до півдня від 18° пд. ш., до субтропічних поясів Північної та Південної півкуль
+24…+28 °С
+25…+35 °С
+24…+28 °С
+15 °С
Більше ніж 1000
Менше ніж 100
Цілий рік
—
Річка Конґо
Відсутність великих річок, крім транзитних (Ніл)
Сейби, пальми, папороті, чагарники
Верблюжа колючка, алое, молочай, полин
Мавпи, носороги, змії, комахи, птахи
Верблюди, ящірки, змії, скорпіони, страуси
Вирубка цінних порід дерев
Обмежена оазисами. Пасовища
географія
Вологі екваторіальні ліси
Спільні риси Обидві зони мають рівнинний рельєф, високі липневі температури. І в екваторіальних лісах, і в пустелях, і в напівпустелях поширені комахи, змії Відмінні риси Вологі екваторіальні ліси
Пустелі та напівпустелі
Багато опадів, багатий і різноманіт Незначна кількість опадів, бідність ний рослинний і тваринний світ, рослинного і тваринного світу, ускчастково освоєні людиною ладнене освоєння людиною 907
3. Циркуляція повітряних мас; температури повітря й зволоження; кількість одержуваної сонячної енергії. Висновок. Основні причини розходжень — різне географічне положення; розходження в кількості одержуваної сонячної енергії, у циркуляції повітряних мас, температурі повітря й зволоженні. Додаткові завдання 1. Вічнозелені твердолистяні ліси й чагарники. 2. Африка — один із найдавніших материків Землі. Це найспекотливіший материк, тут немає зими в нашому розумінні цього слова. Тут протікає найдовша річка світу — Ніл. Найбільші піщані дюни зустрічаються в найбільшій пустелі світу — Сахарі.
географія
Практична робота 10 Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії 1. Пустелі; найменший материк; рівнини; кенгуру; качкодзьоб; сумчаста білка; віддалена від інших материків. 3. Гори розташовані на сході материка; основну частину території материка займають рівнини; цей материк найнижчий за абсолютною висотою; особливості рельєфу материка визначаються його тектонічною будовою. 4. Див. малюнок. Цифрами на карті по значені: 1 — г. Косцюшко; 2 — Мельбурн; 3 — гирло річки Муррей; 4 — річка Купер-Крік; 5 — озеро Ейр; 6 — Велика Піщана пустеля. Рослини: різні види евкаліптів, акації, пальми. Тварини: качкодзьоб, собака динго, кенгуру, єхидна, страус ему, зимородок кукабарра, ящірки, змії, папуги. Висновок. На всій території материка переважають рівнини; гори розташовані на сході, найбільша річка протікає на південному сході Австралії, найбільше озеро розташоване в центральній частині материка. Додаткові завдання 1. Віддаленість материка → відособленість у розвитку органічного світу → → бідність видового складу рослинного та тваринного світу → наявність реліктів, ендеміків; швидке поширення окремих видів тварин, завезених з інших материків. 2. Австралія — найвіддаленіший із населених людьми материків, найниж чий за абсолютними висотами, найсухіший за кількістю опадів. Материк має своєрідний органічний світ. Тут немає льодовиків і діючих вулканів. Практична робота 11 Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки
908
1. Лама; повноводні річки; тропічні ліси; обрисами нагадує трикутник; крокодил; найвологіший; найдовша гірська система; найбільша рівнина.
2. Материк Південна Америка розташований у Північній і Південній півкулях відносно екватора та в Західній — відносно нульового меридіана. Він перетинається Південним полярним колом. Південну Америку омивають Тихий та Атлантичний океани, Карибське і Сарґассове моря. Берегова лінія мало порізана. Найближча частина світу — Антарктида. Від неї Америку відокремлює протока Дрейка. Крайні точки материка Південна Америка: північна — мис Ґальїнас; південна — мис Фроуерд; східна — мис Кабу-Бранку; західна — мис Паріньяс. Оцінка — 6 балів. 3. На карті підписуються об’єкти: миси — Ґальїнас, Фроуерд, Кабу-Бранку, Паріньяс, Горн; Карибське море; затока Ла-Плата; протоки — Маґелланова, Дрейка; острови — Вогняна Земля, Фолклендські; низовини — Амазонська, Орінокська, Лаплатська; плоскогір’я — Бразильське, Ґвіанське; гори — Анди (Аконкаґуа); вулкани — Сан-Педро, Котопахі; річки — Амазонка, Парана, Оріноко; водоспади — Анхель, Ігуасу; озера — Маракайбо, Тітікака; пустеля Атакама. Додаткові завдання 1. Див. малюнок.
Практична робота 12 Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Антарктиди 1. Крижані пустелі; суворий клімат; холод; пінгвіни; айсберги; перетинається Північним полярним колом; Південний полюс; полярна ніч; наукові станції. 2. На карту наносяться об’єкти, зазначені в зошиті. 3. Центральна частина материка: органічне життя дуже бідне через суворі кліматичні умови; протягом усього року низькі температури, випадає менше за 100 мм опадів на рік. Прибережні райони: температура повітря в теплий період може підвищуватися до 0 °С, випадає від 200 до 500 мм опадів на рік; живуть пінгвіни Аделі, імператорські пінгвіни, тюлені, баклани, альбатроси. Висновок. Своєрідність природи Антарктиди пояснюється її географічним положенням. Основна частина материка розташована за полярним колом. Антарктида має льодовиковий покрив, середня потужність якого 1720 м, а максимальна досягає 4000 м. Завдяки такій товщині льоду середня висота материка 2040 м, що майже втричі перевищує середню висоту всіх інших материків.
географія
2. Амазонка — найбільша річка світу. Бере початок в Андах, протікає Амазонською низовиною. Озеро Тітікака — найбільш високогірне озеро на Землі. Розташоване в Андах, на висоті 3812 м. Анди — найдовша гірська система світу. Простягнулася на заході материка, уздовж узбережжя Тихого океану. Висновок. На заході материка розташовані гори, а на іншій території переважають рівнини; найбільші річки розташовані в центральній і східній частинах, де багато опадів; більшість озер розташована в Андах.
909
Додаткове завдання 1. Див. малюнок.
2. Юний друже! Коли у твоїх краях панує зима, в Антарктиді — полярний день. У цей теплий час тут прокидається рослинність, розливаються річки. Особливу небезпеку в прибережних водах Антарктиди становлять айсберги. Їхні розміри можуть досягати декількох кілометрів. Бувалі люди порадили мені не брати до Антарктиди металеві предмети: за низьких температур вони стають крихкими, як скло. Проте мені дуже знадобилися сонцезахисні окуляри. Щодня на світанку мене будив міський шум. Я вирушав вивчати багатий рослинний світ материка. Чимало прикрощів мені завдавав вітер, що особливо лютував на узбережжі. Моя подорож закінчилася у квітні, на порозі полярної ночі.
географія
Практична робота 13 Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Північної Америки 1. Хвойні ліси; Великі озера; Великі рівнини; холод; не перетинається екватором; олень; спека; вічна мерзлота. 2. Крайні точки: мис Мерчісон, мис Мар’ято, мис Принца Уельського, мис Сент-Чарлз. Океани: Північний Льодовитий, Атлантичний, Тихий. Моря: Беринґове. Затоки: Гудзонова. Протоки: Беринґова. Канал: Панамський. Острови: Ґренландія. Півострови: Лабрадор, Юкатан, Флорида, Каліфорнія. Найбільша затока: Мексиканська. Найбільший півострів: Лабрадор. 3. Великі озера. Див. малюнок. 4. Річки Північної Америки Басейн Атлантичного океану
Басейн Північного Льодовитого океану
Басейн Тихого океану
Басейн внутрішнього стоку
Міссісіпі
Маккензі
Колорадо
Міссурі
Бак
Колумбія
Атабаска Саскачеван
Ріо-Ґранде
Анерсон
Юкон
Піс
Висновок. Гори розташовані на заході материка і широкою смугою простягнулися вздовж узбережжя Тихого океану; у центрі й на сході переважають рівнини (крім району гір Аппалачі). Озер більше в центральній і північній частинах материка. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів, що обумовлено рельєфом.
910
Додаткові завдання 1. У рельєфі Північної та Південної Америки багато спільного: основна частина території материків зайнята рівнинами. Вони розташовані в центральних і східних районах; на заході (узбережжя Тихого океану) розташовані
гори. У рельєфі Північної Америки представлені різні за висотою рівнини, серед них Центральні й Великі, а в Південній Америці серед рівнинних форм рельєфу є як низовини, так і плоскогір’я. І в Північній, і в Південній Америці гори простягнулися широкою смугою на заході й утворюють єдину систему, але в Північній Америці є гори й на сході — це Аппалачі. У кліматі цих материків відмінностей більше, ніж спільних рис. Це пояснюється різним географічним положенням Північної та Південної Америки. У Південній Америці випадає більше опадів і вища температура повітря, лише на півдні материка розташовані райони, де температура буває нижча за 0 °С. У Північній Америці, особливо в її північ них районах, узимку температура повітря значно нижча за –10 °С. На обох материках опади випадають нерівномірно по всій території. Найтепліший місяць у Північній Америці — липень, а в Південній Америці — січень, на півночі — липень. Велика довжина обох материків з півночі на південь зумовлює значні відмінності в температурі повітря в різних частинах материків, але в Північній Америці ці відмінності більш істотні. Основна частина території Північної Америки розташована в субарктичних і помірних широтах, тому для цього материка характерне західне перенесення повітряних мас, тоді як для Південної Америки — пасатне. Велика частина Південної Америки розташована в екваторіальних і тропічних широтах. Оцінка — 8 балів. 2 «Розжареною сковорідкою» називають Мексиканську затоку. Вона розташована в тропічних широтах, і температура води в затоці досягає +28 °С, а за своєю формою вона трохи нагадує сковороду. «Мішком із льодом» називають Ґудзонову затоку. Вона розташована в субарктичному поясі й більшу частину року вкрита льодом. Крім того, затока має своєрідну форму, що віддалено нагадує мішок.
1. Див. малюнок. 2. Приклад характеристики річки Міссісіпі. 1) Протікає в центральній і східній частинах материка. 2) Виток — озеро в штаті Міннесота. 3) Протікає Центральними рівнинами і Примексиканською низовиною. 4) Тече в південному напрямку. Довжина — 3950 км (від витоку Міссурі 6420 км). 5) Впадає в Мексиканську затоку, утворюючи дельту. Належить до басейну Атлантичного океану. 6) Праві притоки: Міссурі, Арканзас, Ріу-Рівер. Ліві притоки: Огайо, Іллінойс. 7) Живлення змішане, але основну роль відіграють: снігове, дощове і підземне. Повінь спостерігається навесні і влітку, найнижчий рівень води взимку. 8) Є найбільшою річковою транспортною системою Америки. На річці побудовані гідроелектростанції. Вода використовується в сільському господарстві, промисловості, комунальному господарстві. Висновок. Міссісіпі — одна з найбільших річок світу. Вона належить до басейну Атлантичного океану і створює найбільшу в Америці річкову транспортну систему. Живлення річки змішане, характерні весняно-літні повені.
географія
Практична робота 14. Складання комплексної характеристики однієї з річок материка
911
Додаткові завдання 1. Із річками пов’язана історія більшості давніх цивілізацій. Вони забезпечують людей водою, їжею (у них водяться цінні види риб), служать транспортними магістралями й місцями відпочинку. 2. Такі річки розташовані в районах із жарким і сухим кліматом. Наприклад, у Центральній Азії люди використовують багато води для зрошення бавовнику й численних садів. У результаті з’явилася така географічна визначна пам’ятка, як річки без гирла (сліпі гирла). В Австралії річки, що стікають із західних схилів Великого вододільного хребта, поступово висихають і зникають. Практична робота 15 Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії 1. Пустелі; спека; найбільший за площею материк; ліси; Сибір; перетинається Північним полярним колом; тигр; білий ведмідь; омивається всіма океанами; холод; Україна; перетинається Південним тропіком; слон; дві частини світу. 2. Низовини (висота 0—200 м) — Прикаспійська, Індо-Ґанґська, Месопотамська; височини (висота 200—500 м) — Середньоруська; плоскогір’я (висота більше ніж 500 м) — Середньосибірське, Декан. 3. Див. малюнок на с. 342. 5. Дніпро; Дунай; Волга; Янцзи; Об; Амур; Єнісей. пік Ісмаїла Самуні 7495 м
7439 м
географія
г. Ґерлаховськи-Штіт
912
г. Роман-Кош
Гімалаї
Лена, Хуанхе, Меконг, Інд, Ґанґ, Тигр, Євфрат, Луара, Ельба, Рейн, Вісла, Амудар’я, Сирдар’я. Висновок. На значній частині материка через усю Європу і частину Азії простягнувся Альпійсько-Гімалайський пояс, представлений гірськими системами різної висоти. На решті території переважають рівнини. Річки є в різних районах материка, менше всього їх у центральних областях. Озера розміщені нерівномірно, найбільше їх у центральних та північних областях, менше на півдні. Додаткові завдання 1. Японія; Швейцарія; Індія; Іспанія; Саудівська Аравія; Афґаністан. 2. Юний друже! Ти живеш у Євразії. Природа цього материка дуже різноманітна. Тут є величезні рівнинні території й найвищі гірські системи, пустелі й еква торіальні ліси. Материк складається з двох частин світу. Межа між ними про-
ходить через Скандинавські гори. У Європі великі території займають савани. Тут розташовані високорозвинені держави: Німеччина, Франція, Велика Британія та ін. Азія займає значно більшу площу, але населення тут менше, ніж у Європі. На всій території материка постійно відбуваються руйнівні землетруси. Значна частина Євразії має рівнинний рельєф. Річки належать до басейнів усіх океанів, є також річки басейну внутрішнього стоку. Тут протікають найдовша й найповноводніша річки світу. Серед озер виділяються: Каспійське море — найбільше озеро у світі та Байкал — найглибше. Найбільш жаркий і вологий клімат характерний для північних районів материка. В Арктиці я неодноразово зустрічав білого ведмедя. Найбільше мене вразили гірські вершини Гімалаїв — це найвищі гори у світі. Раджу тобі читати якомога більше про природу Євразії та всього світу. Ти дізнаєшся про багато цікавого! Практична робота 16 Виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу на основі аналізу кліматичних карт і діаграм 1. Див. малюнок.
Кліматична область
Середня темпеПереважаючий Річна кількість ратура повітря напрямок вітру. опадів (мм), режим (°С) Пануючі повітряні випадання маси січень липень
Морського типу
+5
+15
Близько 1000. Цілий рік із літнім максимумом
Переважають західний напрямок і атлантичні повітряні маси. Вологі морські помірні
Помірно континентального типу
0–5– 10
+20
500—700. Цілий рік із літнім максимумом
Улітку — західний, узимку — східний. Помірні, арктичні, атлантичні
Континентального типу
15–25 +15 –35
200—400. Цілий рік
Улітку — північний, узимку — південний і південно-східний. Континентальні по мірні повітряні маси
Мусонного типу
–25
Близько 1000. В ос- Улітку — східний, новному влітку узимку — західний. Улітку — континентальні, узимку — морські помірні повітряні маси
+15
3. Кліматична область морського типу. Близькість до Атлантичного океану; переважання західного перенесення повітряних мас. Висновок. Найбільші відмінності в зимових температурах і кількості опадів. Ці відмінності пояснюються величезною довжиною материка
географія
2.
913
в широтному напрямку і, як наслідок, різною віддаленістю від океанів, а також формуванням над материком області високого тиску в зимовий період. Додаткові завдання 1. Континентального (різко континентального) типу. 2. Оймякон віддалений від океанів, він розташований у районі, де взимку формується область із дуже низькими температурами. Практична робота 17 Визначення основних видів забруднення навколишнього середовища і встановлення джерел їх надходження
Основні забруднювачі
1.
Галузі господарства
Країни
Автомобільний транспорт, металургійні й нафтохімічні підприємства, теплові електростанції, хімічні підприємства
США, Японія, Китай, Франція, Росія, Німеччина, Велика Британія, Бразилія, Італія, Індія, Австралія, Канада
2. Див. малюнок. Умовні позначення:
географія
1—
914
; 2 —
; 3 —
; 4 —
;
5— ; 6 — ; 7 — ; 8 — . 3. Завдання перевіряється за відповідною картою атласу. Висновок. Основними речовинами, що забруднюють атмосферу, є діоксид сірки, оксиди азоту, оксиди вуглецю й тверді частинки, джерела забруднення — підприємства окремих галузей промисловості й автомобільний транспорт. Одним з основних забруднювачів океану є нафта, у першу чергу вона надходить в океан у результаті аварій танкерів та інших суден. Додаткові завдання 1. Результати негативного впливу господарської діяльності людини Повітря
Ґрунти
Рослинний і тваринний світ
Поверхневі й підземні води
Забруднення, підвищення частки вуглекислого газу в атмосфері, руйнування озонового шару
Зниження родючості, ерозія, засолення
Знищення окремих видів, зменшення кількості інших
Забруднення, виснаження, засолення
2. Природні межі не збігаються з державними. Так, тварини можуть переміщатися на значні відстані, і якщо в одній країні їх будуть охороняти, а в іншій — полювати на них, то в результаті це може призвести до їхнього зникнення. Тому в майбутньому збереження природних систем неможливе без докладення спільних зусиль. Із цією метою створюються екологічні мережі, що включають природоохоронні території різних країн. Наприклад, у 1999 р. Ужанський національний природний парк і Надсянський
регіональний ландшафтний парк (Україна) увійшли до складу СхідноКарпатського біосферного резервату, що включає також природоохоронні території Польщі й Словаччини. Завдання для підготовки до тематичного оцінювання
Тематичний блок І. Тихий океан. Океанія. Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий океани Варіант 1 1. а) 2. б) 3. а) 4. а) 5. в) 6. в) 7. Індійський океан омиває береги Австралії, Євразії, Африки, Антарктиди. 8. Мексиканська. 9. Аравійсько-Індійський хребет, ЦентральноІндійський хребет. 10. Клімат більшості островів Океанії теплий, м’який, без перепадів температур. Середньорічні температури коливаються від +23 °С до +28 °С. Вітри з океану значно пом’якшують спеку. Такі кліматичні умови в поєднанні з незайманою природою та кришталево чистою водою є сприятливими для життя людей та відпочинку туристів. Ресурси Індійського океану біологічні Cардинела, анчоус, скумбрія, тунець; голотурії; лангусти, креветки; морські водорості; кити
12.
мінеральні Нафта; природний газ; цирконій; перли, сіль; залізо-марганцеві конкреції
Спільні риси
Відмінні риси
Майже посередині океани перетинає екватор. Обидва океани омивають береги п’яти материків, в тому числі Північну Америку, Південну Америку, Євразію, Антарктиду. Різноманітний клімат, обумовлений значною протяжністю океанів з півночі на південь. Показники температури та солоності поверхневих вод закономірно змінюються від екватора до високих широт.
Тихий океан більший за площею та об’ємом води. Тихий омиває береги Австралії, Атлантичний — Африки. Тихий глибший за максимальними та середніми глибинами. Тихий океан утворився раніше за Атлантичний. Видовий склад живих організмів Атлантичного океану поступається Тихому, але продуктивність на одиницю площі має вищу.
Проходить течія Західних вітрів. Багаті та різноманітні ресурси: біологічні, мінеральні, енергетичні. Актуальною для обох океанів є проблема забруднення вод та шельфової зони
Атлантичний океан більш вивче ний, має більшу концентрацію транспортних шляхів, більш забруднений, ніж Тихий
Висновок. Природа Атлантичного та Тихого океанів має як риси подібності, так і відмінні риси. Подібність пояснюється відносно схожим географічним положенням океанів, відмінні риси обумовлені розбіжностями форм, глибин, геологічної історії, впливом різних материків та інших океанів.
географія
11.
915
Варіант 2 1. а) 2. а) 3. а) 4. б) 5. в) 6. в) 7. Тихий океан омиває береги Австралії, Антарктиди, Північної Америки, Південної Америки, Євразії. 9. Беринґова. 8. Північно-Атлантичний, Південно-Атлантичний. 10. Головною причиною відносної бідності органічного світу островів Океанії є їхня ізольованість та віддаленість від материків. До появи переселенців в Океанії майже не було ссавців, мало земноводних та плазунів. Через сильні вітри на островах майже відсутні комахи. В той же час в Океанії живуть рідкісні та давні види тварин, такі, як нелетучі птахи — ківі та давні плазуни — першоящери. Бідність рослинного світу атолів пов’язана ще й з відносно низькою родючістю ґрунтів та близьким заляганням до поверхні засолених підземних вод. 11.
Ресурси Тихого океану біологічні
мінеральні
Тюлені, морські котики; кити; 2000 видів риб, у тому числі лососеві; 6000 видів молюсків (наприклад молюск тридакна)
географія
12.
Кухонна та калійні солі; олово, марганець, кобальт; магній, бром; нафта, природний газ
Спільні риси
Відмінні риси
Обидва материки перетинає екватор. Омивають береги Євразії, Африки, Антарктиди. Проходить течія Західних вітрів, на півдні трапляються айсберги та дрейфуюча крига. Мають багатий та різноманітний органічний світ, мінеральні та енергетичні ресурси.
Індійський океан менший за площею, ніж Атлантичний, а Атлантичний океан більш витягнутий за формою. Індійський океан омиває береги Австралії, а Атлантичний — Північної та Південної Америки. Індійський океан розташований у Східній півкулі та більшою частиною — у Південній, Атлантичний океан розташований у Північній, Південній та більшою частиною у Західній півкулях. Індійський океан має більш складну геологічну будову та рельєф. Води Індійського океану тепліші та солоніші, ніж води Атлантичного океану, в Індійському океані є течії, що змінюють свій напрям двічі на рік.
Актуальною для обох океанів В Індійському океані багато рідкісних є проблема забруднення вод та ендемічних організмів, є найбагатші та шельфової зони запаси нафти. Атлантичний океан більш досліджений, освоєний та забруднений
916
Висновок. Природа Індійського та Атлантичного океанів має як спільні, так і відмінні риси. Схожість пояснюється відсутністю чіткої природної межі між океанами на півдні, де відбувається водообмін. Тому більш подібні південні частини океанів. Однак існує багато розбіжностей, які пояснюються відмінностями у географічному положенні, геологічній історії океанів, різним впливом материків.
Тематичний блок II. Африка Варіант 1 1. а) 2. б) 3. а) 4. б) 5. б) 6. в). 7. Танґаньїка; Ньяса. 8. Екваторіальний, субекваторіальний (два), тропічний (два), субтропічний (два). 9. В екваторіальних лісах Африки живуть маленькі люди — піґмеї, а в північній частині переважають представники європеоїдної раси: араби, бербери. Рівень розвитку більшості країн Африки — низький. 10. Географічне Клімат положення (тип, t°, опади) Узбережжя Гвінейської затоки та басейн річки Конґо
Екваторіальний, теплий вологий, +26...+28 °С протягом року, понад 2000 мм на рік
Ґрунти
Червоно жовті фералітні
Представники Представники рослинного тваринного світу (3— світу (3— 4 приклади) 4 приклади) Сейби, пальми, ліани, фікуси, папороті та ін.
Мавпи, слони, носороги, леопарди, змії та ін.
12.
Спільні риси
Відмінні риси
Пустелі розташовані у тропічних поясах Африки. Еолові форми рельєфу, жаркий сухий пустельний клімат, пасатна циркуляція. Поширені області внутрішнього стоку, багато сухих русел річок — ваді. Бідний органічний світ
Розташовані в різних частинах Африки, Сахара набагато більша за площею. У Сахарі більш континентальний клімат з більшими амплітудами температур, менша кількість опадів. У Сахарі рослинний покрив дуже роз ріджений, іноді відсутній, в оазисах росте фінікова пальма, а в Калахарі переважають савани з баобабами, акаціями, молочаями
Висновок. У природі пустель Калахарі та Сахари є спільні та відмінні риси. Наявність спільних рис пояснюється положенням пустель у тропічних поясах Африки. Відмінні риси обумовлені різницею в розмірах пустель та різними кліматичними умовами через неоднаковий вплив пасатів у Північній та Південній півкулях. Варіант 2 1. б) 2. а) 3. б) 4. в) 5. в) 6. б) 7. Екваторіальні; тропічні. 8. Напівпустелі та пустелі, савани та рідколісся. 9. Населення Африки розміщується нерівномірно. На материку переважає сільське населення. Найрозвиненіша країна Африки — Південна Африка. 10. Див. таблицю на с. 348. 11. У Північній Африці пасати несуть сухе тропічне повітря, оскільки дмуть з материка Євразія. У Південній Африці пасати дмуть із боку Індійського океану, тому і несуть багато вологи.
географія
11. Чад розташований у субекваторіальному поясі, якому властиві два сезони — вологий та сухий. Під час вологого сезону, коли на річці Шарі, що впадає в Чад, повінь, озеро майже втричі збільшує свою площу. Під час сухого сезону озеро помітно зменшується. Пунктирна межа озера показує його здатність змінювати свої межі.
917
Географічне положення У тропічних і частково субтропічних кліматичних поясах
12.
Клімат (тип, t°, опади) Тропічний пустельний, великі добові амплітуди температур, +16… + 32 °С, 100 – 200 мм на рік
Ґрунти Пустельні тропічні, часто засолені
Представники Представники рослинного тваринного світу (3— світу (3— 4 приклади) 4 приклади) Верблюжі колючки, алое, молочаї, в оазисах — пальми та ін.
Антилопи, гієни, шакали, ящірки, змії та ін.
Спільні риси
Відмінні риси
Обидві природні зони є в Африці та межують одна з одною. Високі середні температури повітря. Окремі види тварин (слони, носороги, крокодили) та рослин (пальми) властиві обом зонам
Зона екваторіальних лісів розташована в центральній частині Африки, а зона саван та рідколісь облямовує її з обох боків та сусідить із напівпустелями й пустелями. У зоні екваторіальних лісів немає пір року, випадає багато опадів, а для саван та рідколісь характерні дві пори року — суха і волога. Екваторіальні ліси мають ярусну будову, дуже густі, в саванах та рідколіссях буяють трави, серед яких стоять поодинокі дерева. У сухий сезон деякі дерева скидають листя. У саванах та рідколіссях багато копитних тварин, що пасуться стадами
географія
Висновок. Природні зони екваторіальних лісі та саван і рідколісь мають як спільні, так і відмінні риси. Наявність спільних рис пояснюється сусідським положенням природних зон. Відмінних рис більше, що обумовлено поступовою зміною кліматичних умов при віддаленні від екватора. Тематичний блок III. Австралія. Південна Америка Варіант 1 1. б) 2. б) 3. а) 4. в) 5. в) 7. б), в), г). 8. 1 — озеро Ейр, 2 — річка Муррей. 9. Перу — 3, Чилі — 1, Венесуела — 2. Австралія
10. 1, 4, 7, 8, 9
918
6. в)
Південна Америка 2, 3, 5, 6, 10
11. Причина перша. Історична: колонізація материка починалася зі сходу (в зручних для кораблів морських заток та гирлах річок засновувалися перші поселення, що з часом перетворилися на великі міста). Причина друга. Природна: у першу чергу освоювалися та заселялися найбільш сприятливі за природними умовами території (рівнинні, зі сприятливим кліматом, ґрунтами). 12. У такому випадку Анди стали б природним бар’єром для пасатів з Атлантичного океану, що обумовило б помітне зменшення кількості опадів на материку, в тому числі в екваторіальних широтах. Можливо, зона
екваторіальних лісів стала б меншою за площею та розширилися території, зайняті сухими саванами. Можливо, поширилася б зона пустель тропічних широт. Однак південь материка, розташований у помірних широтах, став би більш зволоженим через вільне просування західних вітрів, що призвело до розширення площі мішаних лісів. А на сході материка, в помірних широтах на узбережжі, де проходить холодна Фолклендська течія, могла б утворитися пустельна або полупустельна область. Отже, якщо Анди були б розташовані не на заході, а на сході, природа материка була б іншою.
10.
6. в)
Австралія
Південна Америка
3, 5, 8, 9, 10
1, 2, 4, 6, 7
11. Населення Південної Америки відрізняється надзвичайно різноманітним етнічним складом. На південноамериканському континенті проживають представники європеоїдної, монголоїдної, негроїдної рас, а також змішані раси (метиси, мулати, самбо), які виникли на їхній основі. Інтенсивне міжрасове змішання почалося в колоніальний період, у результаті чого склад населення материка набув надзвичайної складності. Тривалий процес злиття мов, звичаїв, традицій привів до утворення нових народів Південної Америки (бразильців, перуанців, чілійців та ін.). Змішане населення переважає в багатьох країнах материка. 12. У такому випадку клімат Австралії став би більш вологим, бо пасати, що утворюються над Тихим океаном, вільно проходили вглиб материка. Площі вологих вічнозелених лісів та саван і рідколісь збільшилися б, а пустель та напівпустель зменшилися. Можливо, що на західному узбережжі в тропічних широтах виникла б область берегових пустель. Отже, якщо б Великий Вододільний хребет був розташований не на східному узбережжі, а на західному, то природа материка значно відрізнялася б від сучасної природи Австралії. Тематичний блок IV. Антарктида. Північна Америка Варіант 1 1. а) 2. б) 3. б) 4. в) 5. б) 6. а) 7. Кордильєри; Аппалачі; Центральні рівнини; Великі рівнини. 8. а), в), г). 9. Напівпустель і пустель, саван і рідколісь, перемінно-вологих лісів, області висотної поясності. 10. Завдяки льодовиковому покриву Антарктида є найвищим материком Землі. За рахунок цієї товщі середня висота материка — 2040 м, що майже в три рази перевищує середню висоту всіх інших континентів. Поверхня крижаного покриву неоднорідна. Поряд із великими рівнинами центральної частини на його окраїні є підняття, що видаються на сотні метрів. Тільки 2 % території материка вільні від льоду. Це або ділянки узбережжя, або окремі гребені й вершини, які піднімаються над крижаною поверхнею. Якщо уявити Антарктиду без льодовикового покриву, то Кам’яна Антарктида матиме досить складні обриси. Можна було б
географія
Варіант 2 1. б) 2. в) 3. а) 4. а) 5. а) 7. а), г). 8. 1 — протока Бассова, 2 — острів Тасманія. 9. Болівія — 2, Уруґвай — 3, Еквадор — 1.
919
географія
побачити приховані від очей системи підлідних гір, великі рівнини, западини, які лежать на сотні й навіть тисячі метрів нижче рівня моря. Отже, головною особливістю рельєфу Антарктиди є його «двоповерховість» — рельєф поверхні льодовикового покриву та підлідний рельєф. 11. 1 — протока Беринґова, 2 — море Бофорта, 3 — затока Гудзонова, 4 — пів острів Лабрадор, 5 — мис Сент-Чарлз. 12. Причин, що сприяють утворенню берегової пустелі на півострові Каліфорнія, дві: перша — це положення цієї території в тропічних широтах, де високий атмосферний тиск та переважають низхідні потоки повітря; друга — наявність холодної Каліфорнійської течії, яка знижує температуру в узбережній частині материка, через що й без того сухе повітря стає прохолодним і не може піднятися догори для утворення хмар. За аналогічним механізмом утворилися пустеля Атакама в Південній Америці та Наміб в Африці. Варіант 2 1. б) 2. а) 3. в) 4. в) 5. в) 6. в) 7. Аляскинська; Ґольфстрім; Каліфорнійська. 8. а), в), г) 9. Тайги, мішаних лісів, широколистих лісів, лісостепів та прерій, напівпустель і пустель, області висотної поясності. 10. Клімат Антарктиди — найхолодніший і найсуворіший на земній кулі. Виникнення таких крайніх, майже космічних умов обумовлено географічним положенням материка в полярних широтах і наявністю гігантського куполоподібного льодовикового покриву. Антарктида протягом тривалого полярного дня одержує таку ж кількість сонячної радіації, що й екваторіальні широти, однак 90 % цієї радіації відбивається сніжною поверхнею та йде в космічний простір. Це обумовлює надзвичайно низькі температури повітря. Особливо суворий клімат внутрішніх районів материка. Середньо річні температури в центральних областях становлять –56 °С, що на 30— 35 °С нижче, ніж у прибережних областях Антарктиди. Холодне й більш важке повітря центральних областей просувається до окраїн Антарктиди, утворюючи постійні ураганні вітри — стокові. 11. 1 — півострів Каліфорнія, 2 — затока Мексиканська, 3 — півострів Юкатан, 4 — море Карибське, 5 — мис Мар’ято. 12. Гудзонову затоку іноді називають «мішком із льодом», оскільки вона розташована у високих широтах і більшу частину року вкрита льодом. Мексиканська затока, навпаки, дуже тепла, що пов’язане з її розташуванням у тропічних широтах. Затоки глибоко врізаються в суходіл, нібито тягнуться одна до одної. Отже, обидві затоки, які глибоко врізаються в суходіл порушують широтну зональність природи материка. Вони сприя ють проникненню далеко всередину континенту з півночі — арктичних, а з півдня — тропічних повітряних мас. Тематичний блок V. Євразія. Географічне положення, історія відкриття й дослідження, природа
920
Варіант 1 1. б) 2. б) 3. б) 4. а) 5. в) 6. а) 7. Апеннінський. 8. Беринґове, Охотське, Японське, Східно-Китайське, Жовте, Південно-Китайське. 9. Західносибірська рівнина; Середньосибірське плоскогір’я; ІндоҐанґська низовина.
10. Всі кліматичні пояси Північної півкулі: екваторіальний, субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний, субарктичний, арктичний. Такий набір кліматичних поясів пояснюється значною протяжністю материка з півночі на південь. 11. Сибірська платформа — 2, Індійська платформа — 3, Області альпійської складчастості — 1. 12.
Спільні риси
Відмінні риси
На обох материках природні зони помірного поясу займають найбільші площі. Характерно порушення широтного простягання природних зон помірного поясу. На обох материках у помірному поясі є природні зони: тайги, мішаних лісів, широколистих лісів, степів та лісостепів, напівпустель і пустель
В Євразії природні зони помірного поясу займають більшу площу. Зона лісів помірного поясу Євразії є найбільшим лісовим масивом планети. Значно більшу площу займають напівпустелі і пустелі тощо. На сході Євразії в помірному поясі завдяки дії мусонів сформувалася природна зона перемінно вологих лісів
Висновок. У складі і розміщенні природних зон Євразії та Північної Америки є спільні та відмінні риси. Спільні риси обумовлені положенням значних територій материків у помірних широтах. Наявність відмінних рис насамперед пов’язана з більшою протяжністю Євразії із заходу на схід.
12.
Спільні риси
Відмінні риси
Розташовані в Північній півкулі. Мають значну протяжність з півночі на південь. Основна частина материків розташована між Північним полярним колом та Північним тропіком. Омиваються Північним Льодовитим, Тихим, Атлантичним океанами. Мають сильно порізану берегову лінію. Найближчі один до одного материки, їх роз’єднує Беринґова протока
Євразія розташована більшою частиною в Східній півкулі, Північна Америка — у західній. Євразія більша за Північну Америку за площею (більше ніж у 2 рази) , протяжністю з півночі на південь та із заходу на схід, протяжністю берегової лінії. Євразія складається з двох частин світу. Євразія розміщується у всіх географічних поясах Північної півкулі, а Північна Америка — у всіх, крім екваторіального. Євразію омивають 4 океани, а Північну Америку — 3. До Євразії ще одним найближчим материком є Африка, а до Північної Америки — Південна Америка
Висновок. У географічному положенні Євразії та Північної Америки є спільні та відмінні риси. Спільні риси обумовлені положенням материків у Північній півкулі, із їх значною протяжністю з півночі на південь. Відмінні риси пов’язані зі значно більшими розмірами Євразії.
географія
Варіант 2 1. б) 2. б) 3. в) 4. а) 5. а) 6. в) 7. Аравійський. 8. Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське, Лаптєвих, СхідноСибірське. 9. Дунай; Рейн; Дніпро. 10. Саван і рідколісь, напівпустель і пустель, степів, лісостепів, мішаних лісів, тайги, лісотундри, тундри, арктичних пустель. Така кількість природних зон пояснюється великою протяжністю материка з півночі на південь. 11. Східноєвропейська платформа — 3, КитайськоКорейська платфор ма — 1, області альпійської складчастості — 2.
921
Тематичний блок VI. Євразія: населення, політична карта, найбільші країни. Земля — наш спільний дім Варіант 1 1. в) 2. б) 3. б) 4. б) 5. а) 6. в) 7. Португалія. 8. Китайці, росіяни, українці. 9. Типи природоохоронних територій Заповідники
Національні природні парки
Заказники
Пам’ятки природи
географія
10. а) На заході Європи; б) Данія, Польща, Чехія, Австрія, Швейцарія, Франція, Люксембург, Бельгія, Нідерланди; в) омивається Північним і Балтійським морем; г) пн.—пд. — 870 км; зх.—сх. — 630 км.; д) Берлін, 52° пн. ш.; 13° сх. д. 11. Випробування ядерної зброї, захоронення радіоактивних відходів; аварії та катастрофи на атомних станціях та інших об’єктах з атомними двигунами, що виникають через неправильну їх експлуатацію. 12. Унаслідок промислового виробництва до атмосфери потрапляє значно більше газів, ніж їх утворюється природним способом. Гази, накопичуючись в атмосфері, не дають сонячному теплу, відбитому від земної поверхні, вийти в космос. Вони утримують його, як стіни парників, тому це явище називають «парниковим ефектом». Через нього на Землі може стати дуже тепло, тобто воно може привести до глобального потепління, наслідки якого для землян можуть бути просто катастрофічними: танення льодовиків та підняття рівня Світового океану, затоплення низовинних територій на узбережжях, зміни меж природних зон, посилення катастрофічних явищ природи — повеней та паводків на річках, ураганів, злив та ін.
922
Варіант 2 1. в) 2. а) 3. в). 4. в) 5. б) 6. в) 7. Греція. 8. Шведи, фіни, монголи. 9. Основні види забруднення навколишнього середовища Механічне
Хімічне
Біологічне
Радіаційне
10. а) На півдні, на півострові Індостан; б) Пакистан, Китай, Непал, Бутан, М’янма, Бангладеш; в) омивається Індійським океаном; г) пн.—пд. — 3150 км, зх.—сх. — 1920 км; д) Делі, 28° пн. ш., 77° сх. д. 11. Робота промислових підприємств, транспорту, випробування хімічної зброї, використання мінеральних добрив та отрутохімікатів у сільському господарстві. 12. Ліси — своєрідні «легені» Землі, оскільки вони відновлюють запаси кисню в атмосфері, зберігають ґрунтові води та є середовищем життя для тварин. Деревина — важливий будівельний матеріал і сировина для промисловості. На жаль, площі лісів, так само як і родючих ґрунтів, щорічно скорочуються. Майже половина територій, колись укритих лісом, у світі вже розчищена. І хоча люди займаються лісонасадженням, процес відновлення лісів йде значно повільніше, ніж їхнє вирубування. Знищення лісів призводить до опустелювання, ерозії ґрунтів, обміління річок, зникнення лісових тварин, погіршення якості атмосферного повітря.