№4 (6) 29 квітня 2008 року Навчально-методичні матеріали: навчальна студентська газета
Перша Студентська весна для ІУП! Посмішка на обличчях, радість в очах. Саме так виглядають учасники “Студентської весни” Інституту управління та права, які виступали на гала-концерті і демонстрували усім гостям свята невичерпні таланти. Вони вперше змагалися у “машинці” на конкурсі такого масштабу і, до речі, були гідними суперниками для інших команд. За добре підготовлену конкурсну програму їх нагородили кубком за дебютний виступ. Вдалий початок! Студенти кожного інституту ЗНТУ змагалися між собою за перше місце, виступаючи в різних жанрах. І в результаті найкращим став Економікогуманітарний інститут. Вітаємо переможців. Взагалі, квітень був дуже насиченим: тиждень журналістики з цікавими заходами, наукові
конференції, олімпіади з різних предметів, у проведенні яких студенти брали активну участь. Та найцікавіші заходи для усіх нас ще попереду сесія, здача курсової, а кому і дипломної, практика... Але не будемо про це зараз, бо скоро довгоочікувані травневі свята - цілих два тижні вихідних, за які ми, сподіваємося, нічого не забудемо. Обов’язково сходіть у церкву, посвятіть паску та проведіть вихідні зі своїми рідними на природі. На міні-канікулах не забудьте привітати з переможним святом 9 Травня усіх тих, хто здобув для нас мир та подарував майбутнє! Зі святами Вас! Нехай вони будуть веселими та приємними, а паска - смачною.
2
ДАЙДЖЕСТ
А у нашому інституті знову свято! Квітневий Тиждень журналістики подарував море вражень і накрив хвилею різних емоцій не тільки май бутніх майстрів пера, а й інших небайдужих студентів ЗНТУ. І насамперед це сто сується першої частини заходів, присвячених Тижню журналістики, а саме - бліц-опитуванню. Його проводили студенти-активісти 1, 3, 4 курсів спеціальності журналістика разом зі своїм викладачем Оленою Пашник. Питання були найрізноманітнішими. Наприклад, "Як часто ви говорите правду?", "Якщо б ви були мером Запоріжжя, що б змінили у місті?", "Чим для вас є рідний університет?" А для найерудованіших, на кшталт: "Чому леви їдять сире м'ясо?" Відзняли, змонтували, підкоректували і як результат - чудовий сюжет! Але це тільки початок. Далі усі охочі могли зануритися в світ літератури і простежии за діяльністю Василя Стуса на оригінальному літературному вечері, присвяченому вшануванню пам’яті цього письменника. Студенти-журналісти майстерно відтворили атмосферу того часу, декламували вірші, співали пісні, розігрували мініатюри. Після завершення заходу наших "артистів" навіть почали впізнавати поза межами інституту :-)
Наступного дня відбулося урочисте відкриття студентської фотовиставки у приміщенні бібліотеки. Та цього не сталося б без допомги викладачів кафедри журналістики. Велике їм спасибі! А на завершення залишили найцікавіше. Це прес-конференція за участю відомих журналістів Запоріжжя - Валентини Манжури, Наталії Кузьменко та Анни Чуприни. Мова йшла про журналістську етику, непросту роботу прес-служби та прес-секретарів та інші важливі моменти, що стосуються журналістської праці. Після конференції пролунали запитання від студентів, далі - квіти гостям і оплески. А подякувати за це змістовне спілкування зі справжніми професіоналами ми повинні Вален тині Павлівні Біломорець (наші гості - її колишні студенти). Тиждень був насичений і повчальний! Усі за слуговують на відпочинок. Та розслаблятися поки що зарано - починається літня сесія! Євгенія Чістякова, ГП-415, фото автора
Твій друг - безпечний рух! Початок квітня відзначився проведенням на базі ЗНТУ Всеукраїнської олімпіади студентів, що навчаються за спеціальністю “Організація і регулювання дорожнього руху”. Олімпіада проходила в три тури. Студ е н т и вирішували практичні та теоретичні задачі за допом о г о ю комп’ютерів. Захід ор Учасники олімпіади у конкурсний день г а н і з о в а н о завідувачем кафедри транспортних технологій Геннадієм Федоровичем Ба бушкіним. Усі викладачі, які задіяні у проведенні олімпіади, мають великий досвід у цій галузі роботи. Відбулася вона тільки вдруге, тож учасників було порівняно небагато - всього вісімнадцять, але з різних міст України. А саме з Києва, Запоріжжя, Львова, Донецької області, Харкова. Студенти з радістю йшли на контакт та розповідали багато цікавого. Першість визначалася як у індивідуальному порядку, так і командно. Перший тур - це тестування та розв'язування задач. А другий етап (за визнанням студентів з Автомобільно-дорожнього інституту (Донецька обл.), котрі брали участь вже вдруге) виявився досить несподіваним. Учасники проглядали відеоролики та визначали помилки у роботі ДАІ. Як завжди, ЗНТУ був гостинним і важка конкурсна програма компенсувалась насиченою культурною. Студенти та викладачі відвідали автомобільний завод ЗАТ "ЗАЗ", сходили на виставу в театр ім. В.Г. Магара, організовану спеціально для ЗНТУ, але найбільше вражень отримали від екскурсії по місту та на острів Хортиця. Як висло вились учасники зі столиці, такої тиші та мальовничості важко
знайти у їхньому місті. Закінчилася олімпіада традиційним наго-
родженням учасників, якими цього року стали: I місце - Андрій Кулініч (ЗНТУ), II - Олександр Закаблук (Горлівський авто мобільно-дорожній інститут, Донецька область), III - Ігор Федор ченко (Київський національний транспортний університет). Щодо командного змагання, то першість здобули студенти з Києва, на другому місці ЗНТУ, а третє отримав Харківський
А ось вони на Хортиці під час відпочинку національний автомобільно-дорожній університет. Кожен учасник олімпіади отримав персональну грамоту. Чекаємо усіх наступного року! Ця олімпіада - чудовий старт для подальшого творчого та професійного вдосконалення! Анна Маринченко, ГП-417, фото автора
Сторінками історії
3
Зоря Полин над Чорнобилем Напередодні 26 квітня 1986 року сонце сіло за обрій, як завжди, освітивши променями вишки електромереж, дахи будинків міста Прип'ять та величну руку-трубу четвертого енергоблоку. Працівники станції, які в той час заступили на робочу зміну, мешканці атомного міста, уся Україна і світ не знали, що через кілька годин настане планетарна катастро фа... Нині минає 22 роки з до дна його першими при дня аварії на Чорно- боркувачами. бильській атомній Нині, у цю річницю Чорнобильської катастрофи, українці електростанції. Вибух низько схиляють голови перед усіма, хто пішов тоді у ядерний четвертого реактора вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Схиляють як на ЧАЕС міг би стати перед тими, хто усвідомлено й несвідомо жертовно віддав за останнім днем для Ук- нас своє життя у ядерному котлі, так і перед тими, хто засвідчураїни, якби у вогнище вав на своїх обличчях і транспарантах радість, йдучи назустріч палаючого ядерного смерті. кратера не кинулися Ми переконані, що ця трагедія назавжди залишиться в па м' я т і прип'ятські пожежни - н а р о д у . Жахливі дні Чорнобиля стали для всіх уроком, що покаки і нічна зав, наскільки страшними мо з м і н а жуть бути наслідки людської станції, недбалості. Ми бачили са жертвуючи мовіддане геройство задля за собою, щоб хисту майбутнього народу зменшити ціною власного життя. масштаби Зараз смертоносний четвертий катастроатомний енергоблок залитий фи. Через кілька годин їх, спалених радіацією, тонами бетону. Зону відчуження замінять інші. А потім кількість інших, становитиме тицілодобово пильнує охорона. А сячі. Аж поки вони не ліквідують аварію. І називати науковці кажуть, що навіть після муть їх не відомим досі у світі словом - ліквідатори. двадцяти двох років на цю Зараз ми можемо тільки уявити розмах трагедії і картину краще дивитися поспішні дії щодо її ліквідації: гасіння пожежі, збиран здалеку. ня вручну радіоактивних викидів на дахові машинного Євгенія Чістякова, ГП-415 залу четвертого енергоблоку, проведення вертольотами дезактивації території довкола блоку та в районі прилеглої місцевості, де найбільше випало радіонуклідів і яку було названо пізніше "рудим лісом". На цю неоголошену урядом війну були мобілізовані офіцери й рядові запасу. Їм допомагали вчені. В епіцентрі катастрофи - медики: виносять із радіаційного поля бою уражених атомом, надають першу допо могу й рятують людям життя. Журналісти теж були серед тих, хто одразу приїхав сюди. Одягнуті у Колесо розваг у місті що-небудь: хто у своє, хто у видане їм казенне Прип'яті. Колись воно було вбрання, - вони проникали в саму горловину колесом життя: на ньому каталикатастрофи, щоб показати людям моторошне ся діти, звідти лунали радісні гообличчя трагедії. І виконували свій обов'язок, лоси, сміх. Вибух реактора зупидехто ціною життя. нив його і люди забули сюди доА радянська система, окрім справді реальних рогу. Нині це колесо - символ задій із ліквідації катастрофи, випробовувала стиглого в часі жаху. свою улюб лену тактику патріотичні гасла, бадьорі заклики і як показний, так і щирий ентузіазм підвладних їй людей. Навідь не скасували мітинг до Дня пере моги, і люди добровільно йшли на неминучу смерть, занурюючись у хвилю радіації. Бетонна дорога до ЧАЕС витримала на собі неймовірну напругу і людей, і техніки. На узбіччі випростався символ чорнобильської біди, що на Журналіст під час виконання гадує і вогненний вибух реакзавдання на ЧАЕС тора, і жертовну чашу, випиту
4
Сторінками історії
Найстрашніші сторінки нашого минулого...
У 2007-2008 роках відзначається 75-та річниця часу, як гоЩо може бути страшніше за лод у мирний період, на надзвичайно родючій землі, смерть? Мабуть, нічого! А за го - обірвав мільйони людських доль. Ще живі люди, котрі пам'ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще лодну смерть?.. збереглася можливість засвоїти урок історії не за підруч никами, а через безпосереднє спілкування з живими 1932-1933 роки в Україні - одна з найбо- свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаля лючіших дат в історії українців. Ця трагедія ються в часі, не втрачаючи при цьому свою скорботу і історичне явище, яке є наслідком дій пев - трагічного значення. них осіб. А ще - це надлом людей на емоційному рівні. Коли дослідники говорять про Голодомор 1932 - 1933 рр., то во ни одностайні в тому, що сто сується ходу подій: масштабний голод розпочався наприкінці літа 1932 року, досяг свого піку на початок весни 1933 року та завершився на початку літа 1933 року. Саме за цей менш ніж календарний рік в Україні загинули мільйони людей. Сьогодні є очевидним, що Голодомор був результатом спланованих системних заходів та виступив одночасно інструментом знищення соціальної бази народного опору Радянській владі в Україні, застережен ням Українському радянському урядові проти намірів проводити порівняно самостійну політику. Кількість прямих та непрямих жертв Голодомору точно встановити нині досить важко. Між істориками тривають дискусії, скільки саме людей загинуло: 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Але так чи інакше йдеться про МІЛЬЙОНИ безвинних жертв. Для порівняння: сучасне населення Данії складає 5,2 млн, Австрії - 8 млн; Болгарії - 8,5 млн; Бельгії - 10 млн; Угорщини 10,3 млн осіб. Тобто під час Голодомору зникла ціла європейська країна. Під час аналізу тих подій рано чи пізно виникає питання про причини та винуватців трагедії. Безумовно, головною причиною Голодомору стала політика тоталітарного сталінського режиму - безвідповідальні експерименти з метою побудови щастя "в окремо взятій країні", які передбачали, зокрема, злиття усіх націй і народностей СРСР в єдиний "радянський народ" з уніфікованою свідомістю та здійснення швидкого "індустріального стрибка" шляхом "мобілізації" внутрішніх ресурсів. На практиці це означало фізичне винищення усіх класових та національних "ворогів" сталінського режиму, тобто людей, які мали свою думку щодо розбудови "світлого майбутнього". Головним методом здійснення цієї політики нерідко ставав терор, зокрема, терор голодом. А Україна була головним полігоном "вирішення національного питання" та проведення індустріалізації. Що стосується політики індустріалізації, то в ній самій, в її меті швидкому промисловому розвитку країни - нічого поганого не було. Але методи, якими вона проводилася, повністю спотворили ідею і звели нанівець всі позитивні результати, бо вони досягалися ціною величезних втрат. Звичайно, відповідальність за це повинен нести весь тоталітарний сталінський режим з його розгалуженою каральною машиною. Але
було кілька головних персон, які спровокували Голодомор, не відвернули його, хоча могли і повинні були це зробити. Це Йосип Сталін - Генеральний секретар ВКП(б), В'ячеслав Молотов - голова Раднаркому СРСР, Лазар Каганович - вірний со ратник Сталіна. Звичайно, згадані особи нічого не змогли б зробити самотужки. Їм активно або пасивно допомагали сотні тисяч прибічників, значна частина яких вірила, що вчиняє правильно. З політичних мотивів керівництво Ра дянського Союзу всіляко заперечувало голод в Україні, і тому про допомогу ззовні не могло бути й мови. Голодомор 1932-1933 років - страш ний злочин сталінського режиму проти української нації. Нині точиться полеміка щодо визнання цієї трагедії ге ноцидом. На сьогоднішній день парламенти 10 країн (США, Канада, Естонія, Аргентина, Австралія, Італія, Угорщина, Литва, Грузія, Польща) визнали Голодомор 1932-1933 рр. актом геноциду проти українського народу. Деякі парламентарі говорять, що прийняття президентського законопроекту про голодомор негативно вплине на українсько-російські відносини. Однак у статті 4 Конвенції ООН зазначається, що особи, а не країни, які чинять геноцид, підлягають покаранню. Тому вини сучасного російського народу не варото шукати, адже ті люди, що вчинили геноцит проти україніців у радянські часи вже давно залишились в історії. Сьогодні потрібно підбити підсумки минулих діянь. Українцям необхідно знайти в собі мужність визнати і переконати інших, що нація стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитися. Ми маємо усвідомити, що сучасне населення України є нащадками тих, хто вижив у ті страшні часи. Але нас могло б бути набагато більше...
Євгенія Чістякова, ГП-415
Запалімо свічку пам’яті і вшануймо хвилиною мовчання тих, кого смерть забрала у страшні роки ГОЛОДОМОРУ!
ПОТАНЦЮЄМО!
Ðîê-í-ðîëë æèâ
5 ?
За каждой календарной датой скрывается целая эпоха, созданная многослойными культурными пластами. В апреле отмечался Всемирный день рок-н-ролла - танца, который для многих людей был образом жизни. Его зажигательный драйв стал вызовом обществу и традициям.
Когда человек счастлив, он - танцует… Жизнь рок-н-ролла зародилась в "черных кварталах" Америки. В 50-е годы, когда общество только перевело дух после Второй мировой войны, потрясений не хотел никто. И в музыке господствовали мягкие, не спешные линии. Негритянский джаз, адаптированный к утонченному слуху богатых кварталов, мягкий южный блюз… Рок-н-ролл явился своеобразным взрывом. Он был результатом синтеза различных стилей американской музыки. Почти одновременно, независимо друг от друга, неизвестные никому чернокожие музыканты американского Юга стали смешивать ритм-энд-блюз, буги-вуги, кантри и госпел, добиваясь неведомого до того звучания. Решающую роль в популярности рок-н-ролла, до того бывшего лишь музыкальным экспериментом, известным слушателям местных радиостанций, говорят, сыграли песни Билла Хейли, который вовсю использовал негритянский сленг. Первым рок-н-роллом большинство музыкантов называют песню "Rocket 88", исполненную Айком Тернером в 1951 году. В то время она встречала достаточно широкий отпор со стороны консервативного общества США. Будучи первым стилем в музыке, который развивался и игрался наравне как белыми, так и негритянскими исполнителями, рок-н-ролл привел к снижению расового напряжения тех лет.
Мнение молодежи Настя, 18 лет:
"Как это ни банально звучит, но лучший судья популярности любого артиста - время. Elvis Presley был и остаётся лучшим белым поп - и рок- испол нителем всех времёни народов”.
Оля, 19 лет:
"Для меня рок-н-ролл - это удиви тельное явление в истории общества. И Элвис - один из великих людей. У него столько искренности, которая сейчас есть не у каждого современ ного исполнителя и, наверное, не будет".
Алена, 21 год:
"Элвис - король! Его песни невоз можно забыть, его голос невозможно не узнать. Именно он создал многое из того, что есть сейчас в музыке".
Ранние исполнители рок-нролла также весьма широко исполняли старые блюзы, кантри, джазовые номера, народные песни - придавая им, однако, стилистику рок-н-ролльного звучания. Классическое звуча ние рок-н-ролла оформилось в 1954-55 гг., когда еще не совсем знаменитая пятерка - Билл Хейли, Элвис Пресли, Чак Берри, Литл Ричард и Фэтс Домино -записывали песни, заложившие основу рок-н-ролла. Каждый из этих уникальных музыкантов привносил нечто особенное в новую музыку. Из всей пятерки самым знаменитым, известным в мире как "король рок-н-ролла" и оказавшим огромное музыкальное и стилистическое влияние на молодое поколение не только Америки, а и всего мира, до сих пор является Элвис Пресли. К концу 1950-х пластинки в стиле рок- Музей “Зал славы рок-н-ролла” н-ролла были одними из самых продаваемых в музыкальной индустрии США. Однако вскоре он быстро исчерпал сам себя: Литл Ричард оставил поп-музыку уже в 1957 году, два года спустя после своего первого успеха; Элвис Пресли был призван в армию на два года и по возвращению в 1960 году был больше занят кинокарьерой; Бадди Холли, Ричи Валенс и Эдди Кокран погибли в 1959-60 гг.; Чак Берри был приговорен к тюремному заключению. Другие певцы стали осваивать разные стили (кантри, ритм-энд-блюз и др.). Параллельно существовало множество коммерчески успешных исполнителей, старательно отшлифовывавших рок-н-ролл, однако мало способствовавших музыкальному развитию. Вдохнуть в рокн-ролл новую жизнь в середине 60-х смогло только так называемое "британское веяние", в частности бессмертные "битлы" . Почти все рок-н-ролльные хиты 50-х (особенно Чака Берри и Литла Ричарда) были заново перепеты британскими группами. Тогда же распростаняется общий термин "рок". В 1986 году был учрежден "Зал славы рок-н-ролла" в Нью-Йорке, который ежегодно на специальной церемонии посещают влиятельные исполнители рок-музыки (не обязательно жанрового рокн-ролла 50-х гг.). В 1993 году в Кливленде, штат Огайо, был открыт музей "Зала славы рок-н-ролла". Даже если сейчас и наберется много поклонников рок-н-ролла, мало кто из них сумеет его станцевать. Музыка и его “король” остается только в памяти современной молодежи.
Рок-н-ролльный словарик Буги-вуги [англ. boogie-woogie]. 1. Американский парный танец свободной композиции с умеренно быстрым темпом (размер 4/4), что возник в США в 1920-е гг.; музыка к этому танцу. 2. Вид танцевального джаза, который берет свое начало с фортепианной версии блюза. Кантри [англ. country - родина, село]. Музыкальный стиль, в основе которого лежат народные мелодии (распространенные в США). Блюз [англ. blue - грусть, меланхолия]. 1. Сольная лирическая песня американских негров, повлияла на становление джаза и рок-музыки. Анна Клименко, ГП-415
6
ГУЧНОМОВЕЦЬ
Книга в руки розум в голову! У 23-й день квітня відзначають день книги і ав торського права. Ідея виникла в Каталонії, де 23 квітня, у День Святого Георгія - покровителя Каталонії, є традиція вручати жінкам троянди, а кожен чоловік може розраховувати на подарунок у вигляді книги. Троянда - символ крові, пролитої Георгієм у битві із драконом. А книжки нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року - день смерті М.Сервантеса, автора роману "Хитромудрий ідальго ДонКіхот Ламанчський", яку вважають кращою книгою іспанською мо вою . В англомовному світі цей день та кож пов'язаний зі Святим Георгієм, що вважається заступником Англії, і з Вільямом Шекспіром, який помер 23 квітня 1616 р. У 1996 році ЮНЕСКО інтернаціоналізувала це свято, підтвердивши свою при хильність до справи заохочення читання, книговидання й захисту інтелектуальної власності. За відносно короткий період Всесвітній день книги став великим щорічним заходом. Його успіх залежить у першу чергу від підтримки з боку всіх зацікавлених сторін (авторів, педа гогів, бібліотекарів, суспільних і приватних інститутів, гуманітарних неурядових організацій і ЗМІ). Кожного року зростає кількість різних ініціатив, які реалізуються вже більш ніж у ста країнах світу. На сьо годні в Україну ввозиться 70 мільйонів книг! А загальний тираж української книги - 54 млн, половина з них - навчальна література. А відсвяткувати цей день пропонуємо прочитанням улюбленої книги! Юлія Ставицька, ГП-415
И М Е Н И Н Ы 1 мая - Акиндий, Виктор, Иоанн. 2 мая - Антонин, Георгий, Феона. 3 мая - Александр, Григорий, Феодор. 4 мая - Аполлон, Дионисий, Филиппия. 5 мая - Виталий, Всеволод, Лука. 6 мая - Анатолий, Георгий, Александра.
Âèäàâíèöòâó "À-ÁÀ-ÁÀ-ÃÀ-ËÀ-ÌÀ-ÃÀ" 16 ðîê³â Це найстарше дитяче видавництво незалежної України. Розпочали свій шлях у 1992 році з абетки. Нині ж права на книжки "А-ба-ба-га-лама-ги" придбали видавництва 18 країн. Для директора Івана Малковича було принципово, аби створювана абетка починалася не з автобуса чи акули, а з ангела. Тоді ще були радянські часи, тож видати таку книгу бу ло не можливо. Ідею вдалося реалізу вати вже 1992 році у власному видавництві. Нині ж "А-ба-ба-га-ла-ма-га" це бренд якісної дитячої книжки. "А-ба-ба-га-ла-ма-га" видає літературу лише українською мовою, як вітчизняних так і іноземних авторів. Головна вимога - цікавий текст, яскраве оформ лення та якісна поліграфія. Видавниц тво пишається власними художниками. Нині на Заході ілюстрації все частіше роблять на комп'ютері - вони виходять красиві, але без душі. Саме тому книжки "А-ба-ба-га-ла-ма-ги" такі популярні за кордоном. Однією з найпопулярніших книжок видавництва став "Гаррі Поттер" українською мовою. Єдине, за чим шкодує Іван Малкович, що світовий бестселер доступний не всім дітям. Адже в одній з бібліотек Черкас у черзі за "Гаррі Поттером" було 22 дитини. І він сподівається, що держава змінить своє ставлення до книжок і закупуватиме їх хоча б для бібліотек.
7 мая - Алексий, Валентин, Елизавете. 8 мая - Марк, Сильвестр. 9 мая - Василий, Стефан, Глафира. 10 мая - Евлогий, Симеон, Стефан. 11 мая - Виталий, Максим, Керкира. 12 мая - Артем, Василий, Филимон. 13 мая - Василий, Игнатий, Никита. 14 мая - Герасим, Макарий, Тамара. 15 мая - Афанасий, Борис, Зоя. 16 мая - Петр, Тимофей, Мавра. 17 мая - Кирилл, Сильван, Пелагия. 18 мая - Иаков, Ирина. 19 мая - Варвар, Дионисий, Михей. 20 мая - Антоний, Давид, Михаил. 21 мая - Арсений, Иоанн, Пимен. 22 мая - Николай, Христофор, Исаия. 23 мая - Алфий, Симон, Таисия. 24 мая - Иосиф, Кирилл, Мефодий. 25 мая - Герман, Полувий, Савин. 26 мая - Георгий, Савин, Ирина. 27 мая - Максим, Никита, Серапион. 28 мая - Димитрий, Ахилий, Исаия. 29 мая - Георгий, Лаврентий, Муза. 30 мая - Стефан, Евдокия, Юния.
Євгенія Чістякова, ГП-415
З Великодніми святами Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Які чудодійні ці слова! Коли ми вимовляємо або чуємо їх, у наших серцях спалахує вогонь святої радості до Господа Ісуса Христа Воскреслого. Де б ці слова не вимовлялися, де б ці слова ми не чули - скрізь вони викликають тремтіння в кожному серці і від них все яскравіше спалахує вогонь віри в душі кожного, хто прославляє Воскресіння Господа. "Христос Воскрес!" - ми говоримо з почуттям духовного захоплення; їх хочеться вимовляти без кінця, чуючи у відповідь два святих слова: "Воістину Воскрес!" Подія Воскресіння Христа - велике християнське свято. Це свято зі свят , торжество з торжеств, знамення перемоги над гріхом і смертю і початок буття світу. Свято це називається ще Пасхою, тобто день, коли відбувся перехід від смерті до життя і від Землі до Неба. А було це так. Після того, як минула субота, вночі, на третій день після смерті, Ісус Христос силою Свого Божества воскрес із мертвих. Тіло його людське змінилось. Не зрушивши каменя печери, де був похований, не потурбувавши синедріонової печатки Він вийшов із труни, невидимий для сторожі. Раптом стався великий землетрус - з небес зійшов Янгол Господній. Він відвалив каміння від входу у печеру Господню та сів на нього. Погляд його був, як блискавка, а одяг - білий, як сніг. Воїни, що охороняли склеп, затремтіли та стали, наче мертві, а потім, отямившись від страху, розбіглися. Пасхальна служба починається в ніч з суботи на неділю. Вся вона сповнена духовної радості. Пасха - урочистий гімн Світлому Воскресінню Христа, перемога життя над смертю. Пасха кожен рік святкується у різні дати, але завжди припадає на неділю. Юлія Ставицька, ГП-415
“Я їДУ ДОДОМУ”
7
Дарящий свет Молодой, чистый и всегда живой… Этот маленький жилой уголок земли далеко не мегаполис, не город-курорт или город-музей. Это просто город. Энергодар. Почему он имеет такое «светлое» имя? Да потому, что в городе находится крупнейшая в Европе Запорожская атомная электростанция (ЗАЭС) и тепловая станция (ГРЭС). То есть «Дарящий энергию» город был основан в связи со строительством тепловой станции. Энергодарцам есть чем гордиться! Скоро, 12 июня, Энергодару исполнится 38 лет со дня заложения перво го гранитного камня, который был установлен среди песчаных барханов при въезде в посёлок. Запорожская АЭС была объявлена всесоюзной ударной комсомольской стройкой. Строилась станция, рос и поселок. В 1971 году прозвенел первый звонок в первой построенной Энергодар ской школе (сейчас их насчиты вается всего 7, но зато каких!) Следом за ней при нял маленьких жителей первый детский сад. Вскоре откры лось почтовое отделение и «Тор говый центр». И 23 ноября 1972 года посёлок энергетиков был назван – Энергодаром. Так он стал не провинциальным посёлком тружеников, обслуживающих промышленные предприятия, а настоящим городом! Кроме ЗАЭС Энергодар может похвалиться своими достопримечатель ностями: ДК «Современник», Культурно-деловой центр «Молодёжный», архитектурный памятник Т.Г.Шевченко, памятный знак в честь победы в Великой Отечественной войне. Центр досуга и визитная карточка города - Набережная. Оригинальное архитектурное сооружение, прогулочный канал, чистый воздух привлекают сюда как взрослых, так и детей. Здесь находятся уютные кафе, рес торанчики, бары, залы игровых автоматов, компьютерных игор, биль ярдный, выставочный. Среди цветущих клумб и тенистых деревьев рас положены лавочки – очень приятное место для отдыха. Ещё популярен среди отдыхающих «Парк Победы», который занимает большую площадь. Там есть и теннисный корт, и красивый фонтан, и кафе, и водноспортивная ба за, и маленькое ис кусственное озеро, и оригинальные газо нные композиции на сельскую тематику. Городской пейзаж особенно красочен ранней весной и поздней осе нью. Зеленеют ухоженные газоны, улица благоухае ароматами городских цветов, шелестят листвой молодые деревья. И сейчас трудно представить, что 38 лет назад здесь была пустыня, песчаные барханы, Навчально-методичні матеріали:
̇‚˜‡Î¸Ì‡ ÒÚÛ‰ÂÌÚҸ͇ „‡ÁÂÚ‡ E-mail: studpol@ukr.net
протянувшиеся вдоль Днепра на 30 километров. Гордость Энергодара - два прос пекта: Энергети ков, в народе называют Аллея роз, и проспект Строителей. А комплекс фонтанов в летнее время украшает центр города и спасает детвору от жары. Молодёжь учится в колледжах, лицеях, музыкальной и художествен ной школах. В городе открыты филиалы некоторых вузов.
"Сонячна" людина Це ім'я у місті Енергодарі знає кожен. Адже саме Рем Хенох збуду вав це чудове "місто сонця" , яке нині відоме не лише в Україні, а й далеко за її межами. За проектами Хеноха були побудовані теплова та атомна електростанції, які вважаються найпотужнішими у вітчиз няній електроенергетиці. Рем Германович був досить щирою, цілеспрямованою людиною, з високим почуттям обов'язку. Талановитий і мудрий керівник, він виховав цілу плеяду будівельників, які дуже любили і поважали свого наставника. Як і 37 років тому, коли вперше був закладений фундамент нового міста, вони були поруч і всіляко допомагали йо му. Так і зараз продовжують його велику справу. Рем Хенох дуже любив Енергодар. І хоча останні роки свого життя провів у Москві разом із дітьми та онуками, все ж заповів поховати його у рідному місті. Щоб вшанувати пам'ять цієї людини, енергодарці спорудили бюст Рема Германовича Хеноха, що нині знаходиться біля місцевого інституту, який урочисто перейменовано на його честь.
Марина Давиденко, ГП-416 Также заслуживает большого внимания спортивная жизнь города. Сборные команды по боксу, лёгкой атлетике, шахматам, гребле на бай дарках и каноэ не однократно вы ступали на разных чемпионатах Ук раины. И как здесь не вспом нить о братьях Владимире и Ва лерие Сидоренко, которые начали свою боксёрскую карьеру именно в Энергодаре. Владимир Сидоренко шестикратный чемпион мира среди профессионалов по версии WBA. Новый этап в истории моего города - застройка целого квартала современными коттеджами. Новое и оригинальное строение мэрии и Дворец бракосочетания.Свежий воздух, чистые улицы и много зелени, доброжелательные люди и развитие города – это уже большой шаг к тому, чтобы навсегда его полюбить. Для меня Энергодар – это маленькая мечта, в плену которой ты можешь находиться вечно!..
Катерина Савенко , ГП-415, фото автора
Укладачі: М.А.Дергач, О.В.Пашник, С.А.Панченко, В.П.Бєломорець, О.М. Журавльов Рецензент: Н.В.Островська Відповідальний за випуск: О.М.Хлєбнікова Надруковано в типографії ЗНТУ
Затверджено на засіданні кафедри журналістики, протокол №9 від 24.04.08. Автор логотипу В. Гавронський, верстка А.Клименко, Є.Чістякова, О.Пашник. Фото 1 стор. Є.Рак, текст А.Клименко.
HA P P Y E N D
8 * * * Краплиною дощу впаду на твій поріг, Щоб ти вдихнув і легко тобі стало. Я вітерцем торкнуся вуст твоїх, І в очі зазирну, та цього мені мало. Я стану квіткою, щоб ти замилувавсь: "Яка краса! Ця квітка - просто диво!". Усі скарби складу тобі до ніг, Щоб як у казці - гречно і красиво.
ПРОЧЬ I dont care where just FAR - away And I dont care FAR - away And I dont care where just FAR away гр. Deftones "Be Quite And Drive (Far Away)”
Бринить струна - то серця звук магічний, Стою розгублена, шукаю порятунку Від чар твоїх, а може, від одвічних Тих почуттів, що в серці стогнуть лунко.
Никогда так не делал, на самом деле. Может, еще придется...
Евгений Щербаков, ГП-414
Евгений Бокстон, ИВТ-413
Ты выключаешь телефон, выбрасываешь симку, меняешь адрес, удаляешь свой электронный почтовый ящик, свою страничку в контакте.ру, свой контакт в аське. Даже родственники не знают, что ты все это делаешь. Для этого нужен всего один вечер. Ко Ірина Полулях, ГП-116 гда ты со всеми попрощался в аське, то делаешь все это. Разве что, кроме адреса. До смены адреса еще остается несколько часов. * * * Ты надеваешь свои потрепанные джинсы, в которых ходишь всегда, кроме тех дней, когда их Это - мои сорок дней стирают. Рюкзак уже собран. Берешь с собой деньги. Билет почему-то уже тоже куплен. Какая Это странно звучит, разница почему? На столе в кухне записка для родителей, хотя они особо не удивятся. Но я опять один На вокзал идешь пешком - маршрутки не ездят в такое время, а такси вызывать не хочется. И никто не услышит Да и идти то всего полчаса. Ты шагаешь сквозь свет уличных фонарей. Когда-то они гасли, ко Здесь, под землей гда ты проходил мимо. Тебя это веселило и навевало разные фантастические мысли. А теперь Как тело усталое они горят. Как буд-то на зло. Намного легче было бы идти в темноте. Ждет и дышит... Город еще спит, но кое-где горят окна. Кто-то нежно прижимается друг к другу после сладкой ночи, которые были и у тебя. А ты стоишь на перроне, поднимая воротник, чтобы закрыться от Глубже, глубже, холодного ветра. Рюкзак за плечом. В нем двое трусов, две пары носков, любимая футболка Я ложусь смело вторая, потому что первая сейчас на тебе, и что-нибудь бесполезное и бессмысленное- на па И ты не бойся мять. Причем, чем меньше эта память, тем более бессмысленная вещь. Задеть мое тело А потом почему-то вдруг решишь, что пора заходить в вагон. Ты протягиваешь проводнику Грязной лопатой билет и паспорт. Она внимательно их осматривает, освещая фонарем и что-то бормоча под Неправильных слов нос. Поднимает на тебя глаза, видимо сверяясь с паспортом. Спрашивает, знаешь ли ты, где На надгробной плите твое купе, а ты отвечаешь, что знаешь - а даже если и не знаешь, то сам найдешь. Просто не хо Одно слово - "любовь" чется больше стоять здесь и чувствовать этот город за спиной. Хочется спрятаться от него в ва гоне, как черепаха в панцире. От города, от воспоминаний, от мыслей. И ты прячешься. Оста Земля не пахнет ется только окошко в купе, через которое все это опять может тебя настигнуть. Но его достаточ Лепестками но просто завесить и все как будто опять отступает. Меня растопчут И ты сидишь один в купе, не раздеваясь, облокотившись на перегородку и закрыв глаза. Рюк Сапогами зак стоит рядом на полке. По щекам бегут слезы. Мужчины не плачут. Но ведь никто не Возьми себе все, претендует на этот статус. Ты так и остался мальчиком. Плачущим мальчиком, который Мне не надо много совершает настоящий мужской поступок. Но ты можешь дать А потом поезд трогается, увозя тебя от всего-всего, чтобы когда-нибудь вернуться. Но уже Мне на небо дорогу. тогда, когда никто о тебе не будет помнить...
Конкурс!
“Первісне мистецтво як студентська творчість”
АФОРИЗМЫ Персонал предприятия - это как футбольная команда: ре бята должны играть как единая команда, а не скопище ярких личностей. Разве ты, имея деньги, не тратил бы их? Здоро вье то же золото. Михаил Жванецкий В горячем споре равно жалко и дурака, и мудреца, поскольку истина как палка всегда имеет два конца. Игорь Губерман А если ты открыл свои уста, Пусть будет речь разумна, не пуста. Глубокой мыслью речь вооружи, К заветам мудрым слух насторожи. Джами Два раза в жизни человеку не следует спекулировать: ког да он может позволить себе это, и когда не может. Бенджамин Франклин
Фото Оксани Хлєбнікової
Сторінку підготувала Юлія Ставицька, ГП-415