12
СУМЩИНА
(20167) №6
ОФІЦІЙНО
СЕРЕДА, 19.02.2014
МІЙ ДЕПУТАТ
Розвиток сільських територій – орієнтир для регіональної політики в Україні -Володимире Івановичу, Ви вже друге скликання є депутатом обласної ради, і обидва скликання очолюєте комісію, яка опікується сільськими територіями та АПК. Чи можете порівняти ефективність роботи депутатського корпусу? - Я з упевненістю можу сказати, що в цьому скликанні робота у напрямку розвитку сільських територій знайшла більш реальне відображення. Основою цього є те, що принципом роботи в обласній раді є системність. Депутати розуміють, що всі процеси, які відбуваються на сільських територіях, не можуть існувати окремо. Соціальні питання, виробництво, власне господарство і розвиток інфраструктури повинні іти паралельно. Тож ми працюємо над виконанням усіх завдань, що стосуються будьякої сфери, пов’язаної із сільськими територіями. - Чи легко Вам працювати з колегами як голові комісії? - У складі нашої комісії переважна більшість людей, які працюють в аграрному бізнесі, тож ми, можна сказати, говоримо однією мовою. Але світогляд кожного з нас має певну специфіку. Є представники переробних галузей, великих сільськогосподарських підприємств, кооперативів. Через це не завжди думка всіх збігається у прийнятті тих чи інших рішень. Буває так, що приходиться достатньо довго вести перемовини, щоб прийти до спільного знаменника. Але в цьому і полягає моя задача, як голови комісії, – вислухати всіх і знайти найбільш прийнятне рішення з урахуванням інтересів моїх колег. Головне – на користь громаді. - Які програми, прийняті обласною радою, контролюються Вашою комісією? - Головні з них – об’єднана Програма розвитку сільських територій і АПК та програма «Власний дім». Є також програма виставково-ярмаркової діяльності, яка, в першу чергу, впливає на створення іміджу області. Вона фінансово не така масштабна, як інші, але з іміджевої точки зору дуже важлива для Сумщини. Звісно, як голові комісії, хотілося б, щоб на ці програми виділялося більше фінансування, але є певна обмеженість ресурсів, і ми до цього ставимося з розумінням. - За яким районом Ви закріплені і які питання вирішуєте для покращення життя виборців?
Земля є важливим джерелом доходів місцевих бюджетів, а сільське господарство стає основою малого сімейного бізнесу. Тож завдання для місцевої влади – створення сучасних умов життя на селі, оскільки проблеми сільських територій не обмежуються лише розвитком агропромислового комплексу. За твердженням Глави держави, село, в першу чергу, – це середовище і спосіб життя людей, а вже потім – сфера виробництва. Такої ж позиції притримується і обласний парламентар, голова постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу та соціального розвитку села, ректор Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика. - Я закріплений за Лебединським районом. Не рідше одного разу на місяць маю контакти з керівниками сільських рад, які входять до округу, тож обізнаний з усіма проблемами. В той же час хочу сказати, що районна рада і адміністрація Лебединщини працюють досить ефективно, тому гостроти і надзвичайності у вирішенні питань для мене, як обласного депутата, немає. Основна їх маса вирішується на рівні сільської і районної ради. Серйозні проблеми, як, наприклад, ремонт дороги до села Рябушки та з Великого Висторопа до Низів, питання каналізаційного колектора у Малому Висторопі, придбання автомобіля «швидкої допомоги» в с. Рябушки, міст через Псел до с. Кам’яне – вимагають втручання депутатів обласного рівня. Бачу, скільки проблем у віддалених селах. Щось вдається вирішувати, щось у процесі. - Чи відчувається за останні роки позитив у розвитку сільських територій на Сумщині? - Комплексний і збалансований розвиток сільських територій – це орієнтир для регіональної політики в Україні. Зростання доходів та якості життя на селі Президент назвав одним із
базових пріоритетів державної політики. Цьому слугує збільшення орендної плати за використання землі великими підприємствами-орендарями. Для всіх сільгоспвиробників працює пільгова система оподаткування, свого роду непряма дотація. Таким чином, доходність сільського господарства і залишення податку на землю на сільській території призвело до того, що фінансові ресурси, які можуть бути використані для розвитку сільської території, значно збільшилися. Нині в області укладено соціальних угод майже на 40 млн грн. Мені здається, що сьогодні, якщо виключити поганий стан доріг, на відновлення яких треба великі кошти, решта питань зрушили з мертвої точки. В багатьох позиціях сільські території навіть є перспективними. Створені нові робочі місця, залучені молоді спеціалісти до розбудови села, підтримується розвиток сільгосппідприємств, фермерства, в тому числі сімейного. - Наскільки у депутатській роботі допомагає посада ректора аграрного університету? - Сьогодні СНАУ у співпраці з обласною радою та облдержадміністрацією знайшов своє
місце. Мені як депутату не можливо приїхати в сільську раду і не нагадати про себе як ректора. У сільськогосподарських підприємствах працюють наші випускники, в університеті навчаються студенти з сільських територій. Окрім того, я вважаю, що не можна розділити науку і сільське господарство. Тож у 2012 році на базі нашого вишу створено Центр розвитку сільських територій. Його важливість у тому, що ми пропагуємо, пропонуємо, роз’яснюємо певні питання для сільських голів у ході їхнього навчання. І це, до речі, завжди викликає жвавий інтерес і ми відчуваємо зворотний зв’язок. - Останні роки відчувається збільшення попиту на аграрні спеціальності? - Так, відчувається. І тут декілька причин. По-перше, щодо нашого вишу, то ми зацікавлені в максимальному донесенні інформації про університет до школярів, жителів сіл. На базі університету третій рік поспіль проходить Форум сільської молоді, який дозволяє абсолютно добровільно визначити тих молодих людей, у яких є бажання повернутися на свою територію і розвивати вироб-
ничу сферу на селі. По-друге, через укрупнення господарств, які використовують землю, різко зросла зарплата наших фахівців. Якщо раніше вона була в межах 2 тис. грн, то сьогодні добре підготовленому фахівцю пропозиції надходять від 3 тис. грн стартової зарплати. Моніторинг наших випускників, які проробили 3-4 роки з певним кар’єрним ростом, показав, що зарплата зростає до 5 тис. грн. і вище. Бачення молодою людиною кар’єрного росту і стабільного забезпечення сприяє тому, що нам набагато легше проводити профорієнтацію. По-третє, ми змінили підходи до практичної підготовки студентів. Сьогодні вони проходять практику лише на сертифікованому підприємстві під керівництвом як з боку виробничника, так і університету. Мова йде про те, що ми якомога раніше намагаємося перенести нашого випускника в те середовище, де він буде працювати. Звісно, хочеться зробити ще дуже багато в плані популяризації праці аграріїв, але ми бачимо, що треба вдосконалити, і працюємо в цьому напрямку. - Днями Ви приїхали з Києва, де пройшла виставка «Agro Animal Show 2014». Які результати після її відвідування? - На виставці були представлені зернові технології, тваринництво, фрукто-овочелогістика. Багато викладачів і студентів відвідали захід, я особисто провів переговори з трьома крупними фірмами, які вже погодилися створювати навчальні класи на базі нашого університету для того, щоб молоді люди могли бачити, навчатися і проводити тренінги на високоякісному обладнанні. Справа в тому, що ми відчуваємо зацікавленість сільських рад і сільських громад у тому, щоб до них прийшли не тільки інтелектуально, але і технологічно підготовлені працівники. Слід сказати, що за останні 5 років машинно-тракторний парк у сільському господарстві був оновлений на 70 відсотків. Це вже абсолютно сучасна техніка, яка вимагає більш серйозного рівня підготовки. Інтенсивні технології прийшли в тваринництво, тому ми сьогодні в університеті працюємо з крупними агрохолдингами задля високоякісної практичної підготовки і прискореної адаптації молодих людей до проживання і роботи на сільській території. Я з упевненістю можу констатувати, що 2014 рік буде роком технологічного прориву в розвитку нашого університету і сільських територій. Лілія НАУМОВА