12
СУМЩИНА
(20172) №11
ОФІЦІЙНО
СЕРЕДА, 26.03.2014
МІЙ ДЕПУТАТ
У лісі відчуття доброї енергетики переповнює тіло і душу - Вікторе Петровичу, Ви вже двічі обиралися до обласної ради за мажоритарною системою. Перший раз по Середино-Будському району, нині – у Краснопільському районі. Чому змінили виборчий округ? - За специфікою своєї роботи знаю всю область, оскільки структурні підрозділи управління лісового та мисливського господарства є у кожному районі. Коли обирався депутатом по Середино-Будському району, працював із виборцями дуже активно. Але, оскільки проживаю в Сумах і очолюю управління, не завжди була можливість часто відвідувати округ, як того хотілося б. Тому цього скликання вирішив бути поближче до обласного центру і балотуватися по Краснопільському району. Ви знаєте, там такі ж проблеми, як і у кожному іншому районі. Зустрічаюся з людьми, які приходять на прийоми, мені телефонує керівництво району, повідомляє про всі питання, які виникають. Одним словом, працюємо. - Чи легко налагодити стосунки з керівництвом району? - У нас тісна співпраця. Тому що головне і для керівників району, і для мене, як депутата, – добробут людей, які проживають на цій території. Наші підприємства – наповнювачі бюджету району і насправді населення турбує не політика, а виробництво, соціальна складова. Жителі переживають за робоче місце, вчасно виплачену зарплату, сферу медицини, освіти, обслуговування. І коли це все налагоджено – їм комфортно жити. - Як часто Ви проводите прийоми і які проблеми турбують краснопільчан? - Щомісяця проводжу як мінімум одну зустріч із виборцями. Ми заздалегідь повідомляємо про це населення. На прийом, як правило, записується в середньому 7-10 жителів. Питання досить різні. Від звичайної довідки до матеріальної допомоги, покращення побутових умов, проблем із житлом, земельних питань, допомоги у лікуванні тощо. - Яка зустріч запам’яталася найбільше? - Якось до мене звернулася жіночка, яка проживає в селі Угроїди. Це не зона мого округу, але намагаюсь не відмовляти людям, які потребують допомоги. Вона – депутат двох скликань Верховної Ради України ще за радянських часів і в свій час дуже багато зробила для району.
«На Сумщині моїй ліси багаті, розкішні, буйні, тільки подивись…» - це рядки з дитячого віршованого твору «Поема про ліс» 12-річної конотопчанки Катерини Радченко. І з ними не можна не погодитися. Такий ландшафт дає нам багато шансів, але й вимагає належного ставлення до природи. За останні десять років лісова галузь нашого краю зробила крок далеко вперед і на сьогодні Сумщина входить до п’ятірки лідерів серед регіонів України. Тож є чим пишатися. Про те, яку користь приносить області ліс і які недуги його турбують, а ще – про депутатську роботу, – у нашій розмові з начальником управління лісового та мисливського господарства, депутатом обласної ради Віктором Чигринцем. Зараз вона проживає одна. Недавно в неї згорів сарай. Їй дуже соромно було звертатися, але допомоги чекати немає від кого, тож і прийшла. Звісно, ми їй допомогли відбудувати сарай. Але мене вразило те, що жінка довгий час працювала на розквіт району, і, на відміну від нинішніх депутатів ВР, нічого для себе особисто не заробила. - Говорять, що Ви багато допомагаєте дітям… - Допомагаю в силу своїх можливостей, хоча, хотілося б, звісно, більше, оскільки дуже люблю малечу. Вони такі позитивні, щирі, цікаві. Ми надаємо допомогу підшефним закладам – Краснопільському НВК «Лісова казка» та школі. Буваємо на святах, вітаємо дітей, радуємо солодкими подарунками. Я завжди там буваю з величезним задоволенням. У «Лісовій казці» домашня атмосфера, персонал ставиться до діточок з такою теплотою, що мене туди завжди тягне. Також допомагаємо й іншим закладам. У Краснопільській школі допомогли обладнати клас трудового навчання, у Самотоївській школі – хореографічний клас. У НВК зробили павільйон,
огорожу. Для Краснопільського клубу любителів бігу «Явір», які виступають на змаганнях не лише в Україні, але й за її межами – придбали форму. Тобто допомагаємо в силу своїх можливостей. - Ви є членом профільної комісії в обласній раді з питань земельних та водних ресурсів, використання надр, екології, довкілля та лісового господарства. Які питання розглядаються? - На мій погляд, це – одна з найважливіших комісій, оскільки саме від нашої роботи залежить екологія області і сам факт того, яку землю і водні ресурси ми залишимо нащадкам. Щодо проблем, які були вирішені у цій каденції, головним питанням вважаю вивезення пестицидів із території області. Не хочу повторюватися, багато про це було сказано, але повірте, нам багато довелося попрацювати у цьому напрямку. Також для мене дуже важливим є прийняття програми «Ліси Сумщини» до 2015 року. Тримаємо на контролі й програму «Чиста криниця», оскільки питання питної води стоїть досить гостро, використання родовищ, видобуток газу і нафти, збереження
природно-заповідного фонду, земельні питання. На жаль, є і проблеми в нашій роботі, до речі, дуже серйозні. Одна з них – непогодженість у законодавчому плані. Наприклад, оптимальна лісистість території повинна бути 21%, а на Сумщині вона складає 18%. Тобто нам необхідно заліснити ще 4 тис. га землі. Але через багато різнопланових бюрократичних процедур це майже неможливо. Питання спрощення процедури передачі земель під заліснення ми піднімали і на державному рівні, але воно так і не вирішене. - Часто на комісії піднімалося питання збереження популяції зубрів. Розкажіть детальніше. - Зубри є лише в шести областях України, серед яких і Сумщина. Приємно те, що в нашій області за останні роки їх кількість зросла. На сьогодні в лісах краю біля 50 голів цих тварин. Загалом зубра можна назвати царем лісу. Навіть по тому, як звірі підходять до годівниць, то першим йде зубр, потім олені, косулі, дикі кабани. Ми намагаємося вберегти популяцію, оскільки самка зубра народжує лише раз у 3-4 роки. Звісно, раціон годування зубрів, та й загалом лісо-
вих тварин – дороговартісний. У програмі «Ліси Сумщини» прописано виділення коштів на ці цілі, але, на жаль, було виділено лише 100 тисяч грн у 2011 році. Тож доводиться розраховувати лише на власні ресурси. - Якщо ми вже торкнулися теми лісу, то, відомо, що серед завдань управління лісового господарства є еколого-просвітницька діяльність. Розкажіть, будь ласка, як саме привчаєте дітей любити природу. - Ми керуємося тим, що любов до лісу треба плекати змалку. Щодо масштабних акцій, до яких ми залучаємо дітей і дорослих, то постійним є проект «Майбутнє лісу у твоїх руках». Щороку у весняний період проводимо акцію, залучаючи громадськість до висадки дерев. Той, хто хоча б раз посадив дерево, по-іншому сприйматиме ліс і буде до нього турботливо ставитися. Адже відомо, у лісі відчуття доброї енергетики переповнює тіло і душу. У рамках акції проводимо також конкурс на найкращий твір і малюнок на лісову тематику. - Як виглядають ліси Сумщини на карті України? - Загальна площа земель лісового фонду області більше як 452 тис. га. Площа лісів, наданих у користування лісогосподарським підприємствам управління близько 281 тис. га, і вона постійно збільшується за рахунок земель, заліснених у попередні роки. В структурі управління 12 лісогосподарських підприємств та 2 мисливських господарства. Зберігаючи і вирощуючи ліс, працюємо над тим, щоб усе, що ми робимо, мало перш за все економічну складову. Тому опалюємо наші підприємства відходами лісопиляння, будуємо лісові дороги, що за рахунок економії відстані суттєво зменшує собівартість деревини. Зокрема за останні 3 роки збудовано і введено в експлуатацію більш як 80 км нових доріг лісогосподарського призначення. Вони відіграють і значне соціальне значення, з’єднуючи між собою віддалені населені пункти. - Яка головна проблема галузі? - Насправді, їх немало. Про одну я вже говорив – проблеми у законодавчій сфері. А ще – тіньовий обіг деревини. Для боротьби з цим явищем в області впроваджено електронний облік деревини, що забезпечує рух лісової галузі України до європейських стандартів по раціональному використанню та збереженню лісів. Це поштучне електронне маркування круглих лісоматеріалів, що надходять з лісосік у місця їх складування, зберігання, переробки та відвантаження кінцевому споживачеві. В області ця система працює з травня 2012 року. Лілія НАУМОВА