СЕРЕДА, 14.05.2014
ОФІЦІЙНО
СУМЩИНА
(20179) №18
13
МІЙ ДЕПУТАТ
Сергій Хомутіннік:
«Незаможний не може бути незалежним» «Незалежно від нашого бажання, вплив ресурсних проблем на майбутнє людства, а також на тенденції ресурсокористування та зміни соціально-економічних відносин у Сумській області буде посилюватись. Тому на перший план виходить питання раціонального використання наявних природних ресурсів» – саме так розпочалася наша розмова з депутатом Сумської обласної ради Сергієм Хомутінніком – секретарем постійної комісії з питань земельних та водних ресурсів, використання надр, екології, довкілля та лісового господарства. Також він є членом Наглядової ради КП СОФ підтримки підприємництва та представником Сумської обласної ради – співзасновника газети «Сумщина». Працює помічником ректора СумДУ, має власний бізнес. Глибоко переконаний, що ресурсні та екологічні питання – ключові у соціально-економічному розвитку громад і держави в цілому. – Сергію Петровичу, чому саме таке переконання? – За останні 30 років чисельність населення на планеті подвоїлася. При збереженні темпів зростання, у найближчі три-чотири десятиліття людство використає стільки ж природних ресурсів, скільки було використано за всю попередню історію. При цьому ресурси обмежені і мають тенденцію до швидкого виснаження. Тому нам необхідно діяти як на місцевому рівні, так і на рівні державного управління. Ми та будь-який уряд, повинні думати про те, якою буде Україна через 100 років. Доречний приклад США. Там законсервували свої нафтові свердловини і використовують привозну нафту. Свою ж бережуть на той час, коли нафтові ресурси у світі будуть виснажені. На жаль, ми цьому питанню не приділяємо, на мій погляд, достатньої уваги. Сумщина – край багатий на нафту і газ. Лише «Укрнафта» має у нашій області більше тисячі свердловин. Чистий прибуток з однієї – від 3 до 30 млн грн на рік. Але, користуючись ресурсами місцевих громад, на вирішення соціально-економічних питань наших громад, «з боєм відвойовуємо» лише 24 млн грн на рік. І ця сума має тенденцію до
зменшення. Але є й інші приклади, коли в пустелях Близького Сходу та Азії виростають міста-сади, будуються сучасні виробництва, а у нас, навпаки, квітучий край перетворюється в пустелю. Тому я вважаю, і наша комісія працює над тим, щоб ми, як депутати, могли чітко знати, які ресурси є, контролювати їхнє використання і бачити віддачу у місцеві бюджети з гектара землі, тонни нафти, кубометра газу та інше.
– Яким бачите вирішення проблеми? – Резерви є, але першими повинні бути: законодавче закріплення погодження дозволів на видобуток корисних копалин і укладання відповідних соціально-економічних угод з органами самоврядування, розробка Концепції раціонального використання природних ресурсів, створення ресурсного підприємства Сумської обласної ради, повернення повноважень до обласних рад, делегованих в обласні державні адміністрації. При цьому контроль за використанням ресурсів буде покладений на органи місцевого самоврядування. Це дозволить наповнювати бюджети для розвитку територій.
– Саме Ви приділили чи не найбільше уваги прийняттю «Регіональ-
ної програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року». І через Вашу незгоду з деякими пунктами вона була направлена на доопрацювання і прийнята лише з другого разу. Що було не так? – Загалом, проблема питної води також є складною для світу. І сьогодні її вирішенню приділяється неабияка увага. Враховуючи ці тенденції, була розроблена національна програма, згідно з якою повинні були розроблятися регіональні. На Сумщині, наприклад, головними проблемами є обміління малих та середніх річок, зарегульованість стоків, падіння рівня ґрунтових вод та їхнє забруднення. Причинами є невпорядкованість використання ставків, зміни клімату. При цьому ставкове господарство споживає 40% води, житлово-комунальне господарство – 30%, промисловість – 28%, сільське господарство – 2%. У запропонованому варіанті Програми розвиток меліорації земель і поліпшення екологічного стану осушених угідь були визначені на 1-му місці і на них планувалося витратити понад 136 млн грн (38,4%). У національній Програмі меліорація знаходиться на 4 місці за пріоритетами. Враховуючи викладене, для вирішення проблеми наповнюваності річок, кошти повинні розподілятися з урахуванням споживання води. Крім того, ця Програма на той час не містила наукових обґрунтувань та визначення шляхів щодо вирішення проблем. Крім того, я запропонував включити до Програми проблеми міста Суми тому, що підприємства обласного центру спричиняють найбільше техногенне навантаження на довкілля і водні об’єкти. Мене підтримали депутати і ми направили Програму на доопрацювання.
– Ви говорите про передачу повноважень від ОДА облрадам, тобто Ви є прихильником децентралізації влади? – Я вважаю цей крок обов’язковим! Але я б не відокрем-
лював децентралізацію від адміністративно-територіальної реформи, які повинні відбуватися одночасно. Нам доведеться укрупнювати територіальні одиниці. І ці питання необхідно вирішити до виборів у місцеві ради у наступному році.
– Чи повинна бути централізація в партійній системі, на Ваш погляд? – У свій час у нас були лише мажоритарні округи, але тоді не було партійної дисципліни і поставали проблеми у прийнятті рішень Верховною Радою. Потім стали обирати лише за пропорційною системою, знов проблема – депутат був відірваний від виборців в округах, а голосування проходило так, як скаже партійний лідер. Тому ми отримали змішану систему і вона, на мій погляд, є найбільш прийнятною. На жаль, партії не завжди враховують точку зору первинних організацій. Багато питань та побажань із регіонів осідали в середньому ланцюзі, не доходячи до лідерів. До речі, це було однією з причин мого звільнення з посади заступника голови обласного осередку Партії регіонів перед виборами до Верховної Ради України у 2012 році. Я вважав, що люди повинні бути почутими і мати змогу впливати на процеси, але, на жаль, так не відбувалось.
– Сьогодні Ви є членом Партії регіонів? – Ні, я вийшов із її лав тоді, коли відбувалися події на Майдані. Вважаю, що керівництво країни повинно було почути людей і організувати безпеку своїх громадян. А влада і партія, членом якої я був, показали свою нездатність. Тому я вирішив, що це – не мій шлях.
– В обласній раді Ви входите до депутатської групи «За європейську Сумщину»? Чому саме до неї? – Ми з Вами вже говорили про необхідність реформи місцевого самоврядування. Самоврядування – головний принцип європейських країн. Там більше повноважень на місцях та у
громад. Але в той же час, треба розуміти, що нам ніхто одразу не дасть високих зарплат, як думає багато наших співвітчизників. Гроші треба заробляти в області, в Україні. А ми поки що більше купуємо, ніж продаємо. Треба чітко усвідомлювати, що незаможний не може бути незалежним. Необхідно багато працювати, щоб гарно жити. Я бачу це лише у європейській моделі.
– Щодо роботи з виборцями, як часто проводите прийоми і з якими питаннями звертаються до Вас? – Я перше скликання є депутатом. Закріплений за Сумами. Прийоми проводжу в обласній раді, в СумДУ, в офісі на пр. Лушпи, 11. Раніше проводив прийоми раз на тиждень, зараз – рідше. Все залежить від того, наскільки багато людей звертається з проблемами. Головні – це комунальні питання та житло. Якщо комунальні проблеми більш-менш вирішуються, то з житловими – дуже скрутно. Тим не менше результати є. Серед іншого, наприклад, вдалося вирішити питання заборони будівництва 3-х багатоповерхівок у водоохоронній зеленій зоні Псла, біля кафе «Здибанка». За моєї ініціативи та за підтримки нашого депутатського корпусу і колег з інших регіонів, вдалося вирішити питання видачі дозволів на викиди шкідливих речовин. Це – суттєва підтримка для малого та середнього бізнесу.
– Як оцінюєте роботу депутатського корпусу? – Дивлячись, що брати за критерії. Якщо в цілому, то я б особисто поставив 4 бали за п’ятибальною системою. Вважаю, що можна було б зробити більше. Хоча розумію завантаженість колег – депутатів за місцем основної роботи. Слід відзначити, що депутати нашого скликання мають свою точку зору і гідно її відстоюють. Навіть під тиском. Вони правильно розставляють акценти і розуміють, що головне – не політика, а професіоналізм. Лілія НАУМОВА