СЕРЕДА, 04.06.2014
ОФІЦІЙНО
СУМЩИНА
(20182) №21
13
МІЙ ДЕПУТАТ
Віра Лаврик: «Коли людина балотується до ради, треба одразу думати, що вона може зробити для людей» Активна, ділова, впевнена в собі, знає чого хоче і вміє досягати поставленої мети. Її характеру, розуму, вмінню організувати себе і людей можуть позаздрити навіть чоловіки. А добре серце цієї жінки знає багато людей, які безмежно вдячні за її щирі безкорисливі вчинки. За свої роки депутат обласної ради Віра Лаврик встигла попрацювати на різних посадах. Останні – голова профкому ВАТ «Сумихімпром», заступник голови правління цього ж підприємства, наразі – директор виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Тож саме з цією чарівною жінкою і триватиме наша розмова в рубриці «Мій депутат» першого літнього номера. рацюємо з депутатами інших комісій і змогли відстояти багато фахових керівників. - Віро Іванівно, такий активний спосіб життя пов’язаний з Вашим характером і амбіціями? - По-перше, я вдячна за свій характер батькам. Вони були дуже добрими, працьовитими, і я перейняла їхні кращі риси. Коли після закінчення вузу прийшла працювати на завод «Сумихімпром», мене оточувало багато хороших людей, які допомагали і навчили проявляти себе лише з позитивної сторони. Це була серйозна школа життя. Працюючи на заводі, стала депутатом міської ради. А тоді депутатська діяльність була зовсім іншою, ніж тепер. За кожним депутатом була закріплена територіальна громада, і потрібно було вирішувати проблеми кожного виборця, а не тільки слухати і співчувати. - Скільки років Ви є народною обраницею? - Депутатська діяльність – тема не нова. В обласну раду мене обрано вперше, але раніше тричі обиралася депутатом Сумської міської ради і три роки була членом виконавчого комітету. Спілкуючись із виборцями і допомагаючи їм, почуваєш себе повною сил та енергії і відчуваєш свою необхідність для людей. - Чому вирішили піти працювати саме в комісію з питань управління комунальною власністю та приватизації? - Вбачаючи те, що у мене на ВАТ «Сумихімпром» була посада – заступник голови правління з питань економіки, фінансів соціальних питань, знаю, як проходять процеси приватизації, майнові питання, як пра-
вильно оформляти документи на право власності. Тобто я обізнана з цією роботою у державному секторі економіки і в мене великий досвід у цьому напрямі. На фракції було прийнято колегіальне рішення, що мій фах більше потрібен саме в цій комісії. - Які головні питання, на Ваш погляд, були вирішені за період цієї каденції в комісії? - Найголовніше завдання у сфері комунального майна, яке було доведено всьому депутатському корпусу, і в тому числі нашій комісії – знайти інвестора для відновлення роботи аеропорту. Варіанти, які ми розглядали і виносили на сесію, не мали економічних важелів, які б сьогодні могли дати позитив регіону. Повинна була проводитися велика робота першими керівниками області, щоб цей проект отримав життя. Дивитися потрібно було на нього не з точки зору, хто буде інвестором, а наскільки цей проект вдалий для області, щоб була прибутковість протягом 3-4 років. Але, на жаль, ми цього не побачили. Тому сьогодні робота продовжується. Нам вдалося зберегти мережу комунальних аптек, де обслуговуються соціальні верстви населення. Як позитив, ці аптеки стали не збитковими. За цю каденцію багатьом комунальним підприємствам, створеним на базі обласної ради, ми змогли дати поштовх, щоб вони запрацювали ефективніше. На засіданнях комісії вирішуються питання не тільки економічного характеру, але й розглядаються кандидатури для призначення керівників комунальних підприємств. І тут у нас завжди дуже принципова позиція, ми співп-
- Чому не віддали данину моді і не працювали у фракції Партії регіонів, а пішли до «Рідного міста»? - Я вважаю, що сама назва цієї партії дуже вдала – відбудова регіону. Але, на жаль, дехто з моїх колег йшли туди не за принципами, а за посадами. Мені це не до вподоби. Тож я зі своїми колегами по фракції «Рідне місто» стали однодумцями з багатьох питань, що визначило програму наших дій. Разом із керівником фракції Миколою Трофименком не зраджували ідеям і поважали думку один одного. Понад усе я стала опікуватися своєю малою батьківщиною – Недригайлівщиною. - Чи допомагає Вам депутатська робота в основній? - Звісно, позиція депутата проявляється не тільки в громадській роботі. І в раді, й у Фонді я працюю для людей. За короткий час ми зробили багато змін у роботі обласного відділення Фонду, змогли одержати кошти на повноплатне оздоровлення дітей, а це - 3,3 млн грн. Сьогодні обласне відділення Фонду об’єднує 30 тисяч підприємств усіх форм власності, а це - 270 тисяч працюючих. Усі його структури повинні про себе заявляти з позиції соціального захисту. І в цьому сенсі моя депутатська діяльність дається взнаки. - Як, на Ваш погляд, працює обласна рада? - Чесно кажучи, мені здається, що рік тому ми працювали більш потужно, були проекти, напрацювання, вирішувалися бюджетні питання. Те, що ми зробили по розвитку культури у сільській місцевості, великого
вартує. Наведу приклад, ближчий для мене. Разом із колегою по депкорпусу Анатолієм Єпіфановим ми змогли вирішити питання реконструкції Будинку культури в нашому рідному селі – Коровинці, і нині там існує три народних колективи, де багато молоді і дітей займаються художньою самодіяльністю. Я вважаю, що цей заклад, якщо не кращий в області, то входить до трійки ліпших. Спільно з Недригайлівською районною радою було вирішено ряд питань щодо соціального й економічного розвитку району. В обласній раді ми обрали нового голову – Миколу Клочка, людину нової формації з великим потенціалом. Сподіваюся, що за підтримки депутатського корпусу на Сумщині вдасться вирішити і політичні, й економічні питання. - Які зміни зробили б у раді, щоб покращити роботу? - Насамперед, зменшити кількість депутатів. На мій погляд, вибори в обласну раду повинні відбуватися за відкритими списками і мажоритарною системою. Кожен кандидат, який балотується до ради, повинен думати і знати, що він може зробити для своїх виборців. - Ви дуже багато робите для Недригайлівського району. Які результати? - Перш за все, намагаюся допомагати дітям, які хочуть навчатися і потім працювати за спеціальністю. По-друге, є діти з незахищених сімей. Ми допомагаємо їм не лише через депутатський корпус, а й через земляцтво. Воно у нас дуже сильне, шановане. Разом із моїми земляками Вадимом Гордієнком, сільським головою Сергієм Шилом мені вдалося на території Коровинської школи зробити фут-
больне поле зі штучним покриттям. Цей проект нинішнього року ми закінчимо – хочемо зробити подібні майданчики в інших селах, де діти займатимуться спортом цивілізовано. Вже 5 років я виплачую стипендії кращим учням своєї рідної школи. Разом зі своїми земляками ми створили благодійний фонд «За людей села». Ми вшанували нашого земляка, Героя Соціалістичної Праці Івана Ялового, якому встановили біля школи пам’ятник. Він у свій час вивів наше село до трійки кращих в області. Коли відкривали Будинок культури, відкрили стелу Героям Соціалістичної Праці, яких у нашому селі було п’ять. Також багато доклала зусиль для того, щоб у Коровинцях діяла агрофірма «Довіра-2008», і сьогодні там працює понад 100 людей, які отримують достойні зарплати. Єдине, що мене турбує як депутата, як жінку, як людину, що зменшується народжуваність. - Ви багато працюєте, займаєтеся депутатською діяльністю, їздите в район. Чи встигаєте відпочивати? - У мене троє онуків, які живуть у Києві. Раніше кожні вихідні я намагалася бути з ними. На жаль, зараз менше часу. Люблю сад, квіти. І навіть перед тим, як зустрітися з Вами на інтерв’ю, заїхала до магазину купити петунії. Люблю народні квіти – півонії, айстри, чорнобривці. Свою енергію черпаю від зустрічі з рідними на своїй землі. Є друзі, з ними активно відпочиваємо, подорожуємо. Але я відпочиваю і тоді, коли допомагаю виборцям. Мені здається, що найбільшу радість одержуєш від того, коли зробиш добро людині. Відчуватиму себе щасливою жінкою, коли наша Сумщина буде розквітати й надалі на теренах мирної держави. Лілія НАУМОВА