СЕРЕДА, 06.08.2014
ОФІЦІЙНО
СУМЩИНА
(20191) №30
13
МІЙ ДЕПУТАТ
Іван Телющенко про бізнес, депутатство і розвиток Сумщини Директор відомого не лише на Сумщині, а й далеко за її межами ТОВ «Керамейя» Іван Телющенко – досить цікава особистість. Він - бізнесмен, який почав формуватися в Радянському Союзі, але волею обставин перебудувався і працює за ринковим принципом Заходу. Він має свідому громадянську позицію і, будучи депутатом Сумської обласної ради, конкретними справами допомагає громаді, яка його обрала. Одним словом, соціально активний депутат-підприємець із цікавими життєвими принципами й поглядами на бізнес. - Іване Федоровичу, Ваше підприємство – одне з найвідоміших та бюджетоутворюючих на Сумщині. Яка сьогодні ситуація в умовах економічної нестабільності та які плани на майбутнє? - Ясна річ, нестабільність у країні відображається на всіх і кожному. Не виключенням є і наше підприємство. Дедалі більше відчувається втрата пріоритетних ринків збуту, тому ми активно намагаємося втиснутись на інші ринки і вже маємо перші позитивні напрацювання. Основні напрямки розвитку: Польща, Литва, Молдова, Румунія, Грузія, Азербайджан. - Для підприємства не менш важливим фактором, ніж виробництво, є соціальна сфера. Як «Керамейя» піклується про своїх працівників? - Ми цінуємо вклад кожного співробітника в розвиток нашого підприємства, а тому намагаємося дбати про здоровий морально-психологічний клімат у колективі. Наші працівники забезпечені повним списком соціальних гарантій: високий рівень доходу, медичне страхування, спецодяг, засоби індивідуального захисту, побутові приміщення, їдальня, гуртожиток, капличка. На підприємстві діє профспілка, за допомогою якої оздоровлюються працівники та їхні діти, відзначаються ювіляри, вручаються подарунки до свят. Крім того, ми завжди вчасно і в повному обсязі виплачуємо заробітну плату, що не менш важливо. - Ви вже втретє обрані до обласної ради. Причому за мажоритарною системою. На Ваш погляд, чи варто обирати депутатів до місцевих органів влади за партійними списками? - Однозначно, ні. На місцевому рівні мають бути люди, які знають усі проблеми з середини. Тому я вважаю, більш ефективною була б мажоритарна система. Єдина партія, яка має право бути, – це партія платників податків, що слугують основними наповнювачами бюджету, створюють робочі місця, забезпечують надходження інвестицій у регіон.
- Існує думка, що не варто йти в депутати, не маючи грошей для конкретної допомоги виборцям. Ви згодні з цією тезою? - Ні, не згоден. Для фінансування потреб нужденних у державі мають діяти державні інститути, які дійсно зобов’язані забезпечувати соціальний захист. А завдання депутата не профінансувати, а посприяти у вирішенні проблем. - Вам особисто допомагає бізнес у депутатстві й навпаки? - Певна річ, допомагає взаємно, про що свідчить і динаміка розвитку нашого підприємства. Наша ж цегла, у свою чергу, увіковічує автограф Сумщини на будівлях по всій території України та далеко за її межами. Це додає особливої гордості за регіон. З іншого боку, будучи депутатом, дуже важливо знати не з чуток, які проблеми виникають (в тому числі в бізнесі) та як їх можна вирішити. - Дорога до Вашого заводу вимагає бажати кращого. Невже депутатський статус не допоміг Вам вирішити це питання? - Як бачите, трапляються випадки, коли навіть депутатський статус не допомагає. Виявляється, ця дорога нікому не приналежна - ні місту, ні області. Крайніх не знайти, бо вона ніде не обліковується. А по ній же їздить міський транспорт, підвозить людей на міське кладовище, присадибні ділянки, інші підприємства міста. Можна тільки поспівчувати рухомому складу тролейбусного парку, який і без того не в найкращому стані. А везти покійників по такій дорозі в останню путь, взагалі, якось не по-християнськи. Ми вже кілька разів власними силами підсипали півметрові ями, але цього, на жаль, надовго не вистачає. - Ви обиралися і закріплені за Роменським районом. Що турбує виборців, з якими питаннями йдуть до Вас? - Звернення надходять різні, причому не тільки із закріпленого регіону. Це і пра-
цевлаштування, і освіта, будівництво церков, ремонт освітніх та медичних закладів, технічне та матеріальне забезпечення дитячих будинків, допомога на лікування, ремонт доріг та водопроводів. Без уваги не залишається жодне звернення. В першу чергу, намагаюся допомогти власними зусиллями, якщо ж питання більш масштабні – користуюсь депутатським статусом. - Оскільки до обласної ради Ви пройшли як мажоритарник, відтак, була своя передвиборча програма. Що вдалося втілити в життя і що ще на меті? - У межах своєї компетенції я намагався принести максимальну користь та виправдати довіру виборців. Головним своїм досягненням вважаю залучення інвестицій. Отримання кредиту ЄБРР дало змогу нашому підприємству реалізувати проект, що забезпечив збільшення майже в 2 рази виробничих потужностей та створення близько 50 додаткових робочих місць. Тим не менш ще багато проблем, у вирішенні яких хотілося б посприяти. Основні серед них – високі ціни на ліки, тотальна корупція, недоступність навчання у вищому навчальному закладі для обдарованих дітей через недостатнє матеріальне забезпечення батьків. Також, на мій погляд, важливо забезпечити технічну та технологічну оснащеність у сфері освіти та культури. Крім того, потрібно донести до кожного, що в нас є і може бути тільки одна державна мова, одна помісна церква, інакше – ми повернемо той хаос, який мали до цього. - Яку допомогу надаєте району і громадянам? - Як керівник будівельного підприємства, частіше за все допомагаю будівельними матеріалами. За мого сприяння побудована не одна церква по Сумській області, а одна у Роменському районі – повністю власним коштом. Допомагав у придбанні комп’ютерів, холодильника, мультимедійного проектора та іншої техніки освітнім та дитячим закладам. Наразі намагаюсь активно сприяти забезпеченню військо-
вих, які захищають нашу країну. Серед них, до речі, є й наші працівники. На мою думку, кожен зобов’язаний взяти в цьому посильну участь, адже проблема забезпечення миру не повинна нікого залишити осторонь. - Про Вас говорять, що Ви – людина з душею, яка завжди прийде ближньому на допомогу. Немало вкладаєте для цього і коштів. Що для Вас означає меценатство? - На мою думку, меценатство – це фінансування довгострокових проектів, спрямованих на досягнення інтелектуальних, культурних та інших цінностей суспільного значення, постійна їхня підтримка. Якщо простіше - те, що залишає слід після тебе. Про це не потрібно говорити, адже головний поціновувач такого вчинку – це його отримувач, для якого це найбільш важливо. Все ж інше – дрібні подачки. - Як, за Вашими спостереженнями, працює нинішнє скликання обласної ради і що, можливо, необхідно покращити у роботі депутатського корпусу? - За мого досвіду (а це вже 3-тє скликання за моєї участі) цей склад депутатів найбільш ефективний. Сама робота побудована дуже злагоджено й організовано. Питання спочатку обговорюються на засіданнях спеціальних комісій, таким чином забезпечується більш детальний їхній розгляд і підготовка виважених та аргументованих рішень. На засідання облради виносяться вже підготовлені рішення, що дає змогу уникнути марнослів’я. - Чи є майбутнє у бізнесу на Сумщині, на Вашу думку, та що потрібно перш за все розвивати? - У нашого краю дуже великий потенціал, який потрібно використовувати. Єдине – необхідно створити умови для цього. Серед основних напрямків розвитку на Сумщині я виділив би видобуток нафти і газу, аграрний сектор та, звісно ж, будівництво. Мені, як будівельнику, складно говорити про аграрний сектор, проте, я вважаю, що це один із прихованих резервів регіону, який може мати досить привабливі перспективи. Наразі середньостатистичне село деградує та поступово вимирає. Ті, хто хоче забезпечити свою сім’ю, тікають в і без того депресивне місто. Ті, хто залишаються, спиваються, бо не бачать майбутнього. В результаті з карти зникають десятки населених пунктів. І зізнаюсь, дуже часто ми вимушені такі рішення приймати на засіданнях. Моє бачення вирішення цієї проблеми таке: встановити на законодавчому рівні ліміти на землю для одної людини (скажімо 150 га). В такому випадку кожен матиме передумови не тільки для існування, а й для розвитку. В наш же час у руках різного роду столичних агрофірм зосереджуються плантації, площею в десятки, а то й сотні тисяч гектарів, які обробляються новітньою технікою, відбираючи можливості в селян заробляти на своїй землі, а не блукати по світу в пошуках заробітку на кусень хліба. Лілія НАУМОВА