СЕРЕДА, 13.08.2014
ОФІЦІЙНО
СУМЩИНА
(20192) №31
11
МІЙ ДЕПУТАТ
«Нинішній час характерний особливими суспільно-політичними процесами. Якось вплинути на ситуацію здатне лише місцеве самоврядування у випадку, якщо займе чітку державницьку позицію. Саме для цього депутатів обирали люди, вважаючи, що в народних обранців на місцях вистачить на те вміння та твердості духу». З таких досить неочікуваних тез розпочалося наше інтерв’ю з депутатом обласної ради, генеральним директором ктором державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрологіїї та сертифікації» Віктором Хярмом. Тож говоритимемо мо про його бачення розвитку місцевого самоврядування, ня, роботу в обласному парламенті та передвиборні рні обіцянки. - Вікторе Миколайовичу, Ви були депутатом обласної ради в третьому і наразі в шостому скликаннях. Чому була перерва і знову бажання працювати в обласному парламенті? - Наприкінці 90-х початку 2000-х років я очолював Путивльську РДА. Знав проблеми району, намагався залучати інвестиції, докладати максимум зусиль задля того, аби жителям краще жилося. Депутатство допомагало вирішувати ще більше питань. Потім, через моє непорозуміння з колишнім губернатором Володимиром Щербанем, я поїхав працювати до Києва. Звісно, що не міг бути присутнім на сесіях, тому і не балотувався до ради. Сьогодні в нашому депутатському корпусі є кияни, які роками не з’являються на пленарні засідання. Ці люди пройшли за партійними списками і їм не цікаві проблеми жителів області. Я цього не розумію. Якщо тобі довірили виборці свої проблеми – ти не можеш їх підвести. - З Ваших слів виходить, що до місцевих рад депутатів варто обирати за мажоритарною системою? - Взагалі, для ефективного управління варто відділити політику від економіки. На вищому державному рівні повинні керувати політичні партії. Для органів місцевого самоврядування краще підходить мажоритарна система. Чому? Тому що на місцях треба створювати інфраструктуру, спілкуватися з виборцями, знати їхні проблеми і те, чим вони живуть. Депутат-мажоритарник більш відповідальний. Бо він спілкувався з людьми перед виборами, давав обіцянки, а, відтак, повинен їх виконати. - Ви підтримуєте реформу децентралізації влади? - Цілковито! Політики ніколи, до речі, це у будь-якій країні, не намагаються бути кращими для своїх людей, вони виконують волю головного вождя. До чого це призвело в Україні – ми бачимо сьогодні. Вважаю, що чим скоріше пройде реформування і буде децентралізація, тим краще. Повільно, але люди все більше усвідомлюють те, що вони не гвинтики в машині для голосування, що вони – громада, яка може знайти в собі достат-
перекрити дах, провести водопровід, освітлення і таке інше. Прийоми я проводжу двічі на місяць – першої та останньої п’ятниці. Але в Путивлі буваю щовихідних, тому якщо люди приходять, ніколи не відмовляю. Є, звісно, такі питання, які йдуть поза межами законодавчого поля. Їх я не беруся вирішувати. Я прихильник того, що ми повинні побудувати країну, в якій
ньо сил, щоб боротися з життєвими негараздами, навести лад у власному домі, при необхідності змусити владу виконувати закон і шанувати право. Отже громада, а, відтак, її представництво – місцеве самоврядування – і є тим здоровим ядром, яке дозволить розвиватися українській державі. Я вважаю, що чим швидше ми реорганізуємо нашу систему,
ляємо, і, в той же час, гроші могли б піти на інші цілі. Перспективи утримання аеропорту я, наприклад, не бачу. Тож сподіваюся, що нарешті ми знайдемо компроміс. Також наразі розглядаємо питання нерегулярних перевезень. Воно досить складне. Фірми, які здійснюють нерегулярні перевезення, мають великий пасажиропотік, але не відраховують кошти до бюджету. Якщо порахувати, це достатньо велика сума. На сьогодні власники автобусів користуються безладдям у державі, але й закон недоопрацьований. А так більшість питань вирішується. Загалом, наша комісія фахова, грамотна. Причина одна – ми організовані, відповідальні. - Оскільки Ви входите до промислової комісії, охарактеризуйте стан промисловості в області. Як можна покращити ситуацію? - Стан? Хотілося б краще! Але як поліпшити ситуацію, єдиного рецепта тут бути не може. Є флагмани – СНВО ім. Фрунзе, ПАТ «Сумихімпром», АТ «Насосенергомаш», завод Кобзаренка в Липовій Долині, який постачає продукцію в Європу. Ми повинні підтримувати ці підприємства на рівні держави і створити
Віктор Хярм: «Місцеве самоврядування є тим здоровим ядром, яке дозволить розвиватися українській державі» тим швидше підуть вгору наші справи. Про те, що ми повинні поважати право територіального вибору, говорить сьогодні і Президент України Петро Порошенко. - Якою, на Вашу думку, повинна бути відповідальність депутата перед громадою? - Депутат повинен дослухатися до виборців. Вони можуть висловлювати будь-яку, інколи, на наш погляд, навіть безглузду точку зору, але це голос громади. Він повинен бути почутий і, як правило, в ньому завжди є раціональне зерно. Також вважаю, що депутатський корпус має працювати спільно, бо один у полі не воїн. Я, наприклад, дуже вдячний своїм колегам-депутатам за розуміння, за допомогу, за підтримку. Завдячуючи саме спільній роботі, вдалося багато зробити. Тому що населення довіряє лише тим, хто працює. Це і є відповідальність. - Чи всі свої передвиборчі обіцянки виконали? - Я виконав свої обіцянки за два роки. Причому глобальні, які потребували багато грошових вкладень. Спільними зусиллями ми відремонтували лікарню,
в яку вклали більше 200 тисяч грн. Підняли рівень води в р. Сейм, на що пішло більше 6 млн грн. Відремонтували Будинок культури, стадіон, дороги. Я не беру до уваги дитячі майданчики, ремонти шкіл і таке інше. Я знав як це все робити, але знову повторюся, ніколи б не зробив це самостійно, якби мої бажання не були підтримані бажанням багатьох допомогти і разом працювати. Можу назвати це простим життєвим об’єднанням депутатів усіх рівнів, яке приносить результат. - Як часто Ви проводите депутатські прийоми, і які проблеми турбують жителів Путивльщини? - Люди всюди однакові. Їх турбує, перш за все, комфортне життя на територіях. Щоб була робота, кваліфікована медицина, розвиток освіти, культури, спорту. У моїй сім’ї знають, що десять відсотків від прибутку я направляю на депутатство. Я намагаюся не афішувати розподіл саме цих коштів, бо вважаю, що хизуватися цим – частина гріха. Скажу коротко, що питання, з якими звертаються звичайні громадяни – прохання допомогти коштами на операцію, на будівництво церкви, на пам’ятник афганцям, комусь
закон єдиний для всіх. Поки ми з цього не розпочнемо, навряд чи вдасться побудувати справжню демократичну державу. - Часто стикаєтеся з бюрократичною стіною, коли питання можна вирішити, а воно стоїть на місці? - У Путивлі та Сумах у мене немає бюрократичних стін. Якщо питання не вирішується, значить для цього немає законодавчої бази. Є бюрократичні стіни в Києві. Але намагаємося спільно їх пробивати. - Ви в обласній раді входите в комісію з питань промисловості, енергетики, транспорту, зв’язку, розвитку підприємництва та енергозбереження. Які питання вдалося вирішити за період цієї каденції? - Я краще скажу, які питання не вдалося вирішити. Головне – доля аеропорту. Хоча воно назріло, актуальне і необхідне. Депутати не можуть знайти компромісу, єдиного правильного виходу. Причину бачу в тому, що немає єдиної думки моїх колег і ніяк не доберемо необхідну кількість голосів депутатів. Аеропорт майже не утримується за ті кошти, які ми виді-
максимально комфортні умови для таких менеджерів, як Кобзаренко. Наприклад, швидко оформляти документи, зменшити ризики та рівень корупції. В той же час, треба налагоджувати ринки збуту і з Європою, і з Росією без винятку. Путін не вічний з його імперськими амбіціями. Війна рано чи пізно закінчиться і необхідно буде розвивати економіку. - Якщо порівнювати роботу в третьому і шостому скликаннях, у якому депутатському корпусі народні обранці працювали ефективніше? - Третє скликання було більш демократичним і дієвим. Сьогодні вплуталася політична боротьба. Від неї треба відходити. Нам сьогодні необхідно, щоб усі органи державної і виконавчої влади були професійно направлені на роботу, а не на з’ясування політичних питань. Хоча з упевненістю можу сказати, що в нинішньому скликанні багато фахових людей – керівники промислових та сільгосппідприємств, чільники вишів, закладів охорони здоров’я, державних установ. Вони розуміються на проблемах і знають, як їх вирішувати. Лілія НАУМОВА