5.11.2014
СУСПІЛЬСТВО
СУМЩИНА
11
(20205) №44
МІЙ ДЕПУТАТ
Володимир Дрига:
«Насправді потрібна реалізація ініціатив, а не просто слова, бо то вже не робота, а популізм» Äåïóòàò îáëàñíî¿ ðàäè Âîëîäèìèð Äðèãà – ó÷èòåëü, á³çíåñìåí, ïîë³òèê. Êîëåãè ïðî íüîãî ãîâîðÿòü: ìóäðèé, ïîñë³äîâíèé, âèâàæåíèé. Народився народний обранець на Лебединщині, навчався у Харківському державному університеті ім. В. Каразіна, здобув фах історика. Працював учителем, заступником директора у школі № 6 міста Суми. Потім йому довірили будівництво школи № 17, і з 1982 по 1986 роки очолював один із найбільших навчальних закладів Сумщини. На той час тут навчалося понад 4 тисячі дітей і працювало більш як 200 вчителів. Опісля Володимиру Олександровичу запропонували перейти в Зарічний райком партії і очолити ідеологічний відділ. Далі була посада у міськкомі партії. Коли система почала руйнуватися, Володимир Дрига повернувся до роботи за фахом і очолив методичний кабінет працівників освіти. Він згадує 90-ті і говорить, що коли ситуація в країні стала складною, двох педагогів на сім’ю, коли не платилася зарплата, росли двоє дітей, було забагато. «Тому на 19-му році, - говорить співрозмовник, - мій стаж педагогічного працівника закінчився, і я пішов у бізнес. А коли діти вивчилися, тоді я пов’язав своє життя з політичною діяльністю».
Îäèí ³ç íàéàêòèâí³øèõ äåïóòàò³â îáëàñíî¿ ðàäè Володимир Дрига – один із найактивніших депутатів обласної ради. Двічі він обирався за списками до обласного парламенту, до речі, останній раз пройшов під третім номером від ВО «Батьківщина». До того відстоював інтереси громади у Зарічному районі. Він входить до постійної комісії з питань земельних та водних ресурсів, використання надр, екології, довкілля та лісового господарства. На запитання, чому пішов працювати саме до цієї комісії, коли за фахом історик, відповів: «У свій час я працював у бізнесі і для мене було цікавим питання земельних відносин. Доводилося деякі проблеми вирішувати у міському відділі землевпорядкування і довго ходити коридорами чиновників.
Для того, щоб досконало осконало вивчити земельне законодавство, конодавство, я пройшов курси міжнародного інституту бізнесу в Києві у 2003 році і отримав посвідчення, яке дає право працювати у сфері оцінки земель і майнових комплексів. Ця тема для мене була цікавою, і я на ній розуміюся». Депутат розповідає, що минулої каденції обласна рада ще надавала погодження щодо розподілу земельних ділянок, на які претендували юридичні чи фізичні особи. А згодом це право в обласної ради забрали. Тому на сьогоднішній день земельними питаннями обласні парламентарі практично не займаються. Зате зроблено багато в питаннях екології. Це - вивезення отрутохімікатів з території області, прийнята потужна програма використання водних ресурсів, триває робота щодо збереження лісів, збільшення популяції зубрів та інші. Загалом, Володимир Олександрович вважає нинішній склад обласної ради досить працездатним. І не лише через фаховість народних обранців, а й через їхнє бажання працювати з питань залучення коштів до обласного бюджету. Депутат може себе реалізувати, говорить Володимир Дрига, коли ситуація в країні сприятлива, тоді він може виконати свої обіцянки. І наводить один із прикладів, коли було прийняте рішення обласної ради щодо сплати податків за земельні ділянки із водними об’єктами, тобто ставки. «Це приклад дієвої реалізації ініціатив, а коли це просто слова – то не робота, а популізм».
Ðèòîðèêà «Áàòüê³âùèíè» îñòàíí³ì ÷àñîì ñïðÿìîâàíà íå íà çäîáóòêè… Колеги по депутатському корпусу вважають, що Володимир Дрига – послідовний політик і один із тих, хто не зраджував політичній силі, в якій працює. Розповідають, що до 2005 року він керував обласною організацією «Українська республікан-
ська партія «Собор». Коли вона увійшла до Блоку Юлії Тимошенко, була домовленість, що всі політсили, які влилися, автоматично стають членами цієї політичної сили. Таким чином, Володимир Олександрович опинився в «Батьківщині». «Коли ми об’єднувалися, - згадує співрозмовник, - мали певні вимоги, які не повністю задовольнили. Але ми мусили піти на такий крок, бо ситуація в країні була складною і треба було мати потужну структуру, аби перемогти на виборах Партію регіонів під керівництвом Віктора Януковича. Я особисто дуже активно включився в роботу, мав багато ідей. Але згодом розчарувався. Бачив багато помилок відносно кадрової політики, які були в партії. Я говорив про це вголос, і через критику мене двічі виключали з партії. Але, вже не будучи її членом, я й до сьогодні у фракції». Звісно, у розмові ми не могли оминути доволі низькі показники, які отримала «Батьківщина» на останніх виборах. Володимир Дрига вважає їх закономірними, оскільки «Батьківщина», на його переконання, останнім часом працювала не на повну силу. Її риторика була спрямована не на здобутки, а на популізм. Політичні інтриги, жорстка, нічим не підкріплена дисципліна, часто неправильна показова люстрація. «Політичну силу оцінює народ за її здобутками. А якщо говорити одне, робити інше, то зрозуміло, що і результат буде такий, який є сьогодні. Подальші прогнози, до речі, також невтішні. Бо тими проблемами, які є у партії, ніхто не переймається. Виходить так, що люди в нашій державі самі по собі, а партійні структури самі по собі. Активізація відбувається лише напередодні виборів. З такими принципами існування партії під великим сумнівом», вважає депутат. Народні депутати займаються законодавчими ініціативами,
місцеві парламентарі – розвитком місцевого самоврядування. У народу складається враження, що депутат – це, в першу чергу, благодійник, який приїхав, все вирішив, все відремонтував. Насправді ж, розпорядником коштів є виконавча влада – держадміністрація.
Õèáíà äóìêà: «Ïðèåäåò áàðèí, áàðèí íàñ ðàññóäèò» На думку політика, країні вкрай необхідна децентралізація. «Це питання давно назріло. Проблема в тому, що місцеві податки і збори перераховуються державі в загальний котел. А потім вже держава вирішує, кому дати більше коштів, а кому менше. Як правило, регіони отримують фінанси лише на захищені статті. Останні роки левова частка коштів розподілялася на східні області, інші регіони отримували лишок, а на місцях грошей на розвиток місцевих громад немає. Це також одна з причин, на мій погляд, яка сколихнула країну. Про децентралізацію сьогодні говорять багато, і цю ідею підтримує Президент, але поки що реальних дій у цьому напрямку, на жаль, немає». На запитання, чи згоден Володимир Олександрович із твердженням, що депутатом має бути лише та людина, яка має багато коштів, і які може витратити на потреби громади, відповів так: «Я вже говорив, що у нас трохи зміщені акценти в розумінні депутатської роботи. Щодо товстих гаманців депутатів, то, насправді, багата людина не буде думати про бідну. Це хибна думка. Мені здається, що у наших громадян залишилася кріпацька залежність ще з тих часів, коли вважали, що «приедет барин, барин нас рассудит». Працюючи на окрузі, я бачу, що люди самі не проявляють ініціативи і не розуміють, що за них
ніхто нічого не зробить. Є, звісно, активні громади, але вони й рівень життя мають кращий. А ще я вважаю, що треба відділити великий бізнес від депутатства, щоб лише фахівці мали можливість приймати необхідні країні закони».
Ñóìùèíó áà÷ó çàìîæíîþ ³ ºâðîïåéñüêîþ Наш депутат закріплений за містом Лебедин та Лебединським районом. Але, говорить, депутатські прийоми проводить усе рідше. Знов-таки через те, що якщо раніше вдавалося більшменш вирішувати питання і соціальної, і матеріальної складової, то сьогодні з цим складніше. Проблеми громад пов’язані, здебільшого, з ремонтом доріг, покращенням соціально-культурного надбання на селі, матеріально-технічним забезпеченням шкіл. Практично скрізь потрібні кошти, яких у місцевому бюджеті немає. А відтак, розуміння того, коли ти вислухаєш людей, пообіцяєш допомогти, а реально не зможеш цього зробити – зменшує бажання давати нездійсненні обіцянки. Наостанок Володимир Дрига розповів про те, як вдалося побувати на засіданні англійського Парламенту у Лондоні, куди може потрапити кожен бажаючий. Бо англійці вважають – їхню роботу повинна бачити і оцінювати громада. А ще – про свої мрії, якою б хотів бачити Сумщину: «Заможною, в першу чергу. Ми маємо серйозний потенціал природних ресурсів. Ми самодостатні і зараз, але треба зробити так, щоб більшість коштів, які ми заробляємо, залишалися у нашої громади. Я бачу майбутнє Сумщини, зокрема, і України в цілому, з європейською економікою і з європейськими соціальними стандартами». Лілія НАУМОВА