19.11.2014
СУСПІЛЬСТВО О
СУМЩИНА СУМЩИН СУМ ЩИНА А
(20 (20207 207)) №46 № 46 (20207)
11
МІЙ ДЕПУТАТ
ципліна – дуже важлива річ. Тому, напевне, і результати у нас високі.
Юрій Меєрович – депутат обласної ради. Його вважають легендою не лише Охтирки, а й усієї області. 27 разів він ставав чемпіоном та призером України, 7 разів підіймався на п’єдестал на чемпіонатах Радянського Союзу, неодноразово був призером та чемпіоном світу.
– ×è áóëî Âàì êîëè-íåáóäü ñîðîìíî çà òå, ùî Âè – äåïóòàò?
Здорова нація – це будівництво сильної незалежної країни й її обороноздатність Народився Юрій Михайлович 27 жовтня 1961 року в м. Охтирка. Служив у Західному прикордонному окрузі. Потім працював тренером-викладачем у ДСО «Колос», «Динамо», «Авангард» Черкаської обласної ради, служив у ЦСКА. З лютого 1987 року і по теперішній час – старший тренер відділення боротьби дзюдо в Охтирській ДЮСШ, тренер вищої категорії. Двічі майстер спорту СРСР з боротьби самбо та дзюдо, майстер спорту України міжнародного класу, занесений на Дошку Пошани «Педагогічна гордість Сумщини», має звання Почесний громадянин міста Охтирка та Почесний працівник фізичної культури і спорту. За роки роботи тренером підготував 25 майстрів спорту України, 2 майстри спорту міжнародного класу, неодноразово одержував подяки від Національного олімпійського комітету.
– Þð³þ Ìèõàéëîâè÷ó, òàê³ äîñÿãíåííÿ ó ñïîðò³ ³ ðàïòîì… Âåðõîâíà Ðàäà. ×îìó âèð³øèëè ñïðîáóâàòè ñâî¿ ñèëè ó áîðîòüá³ çà ìàíäàò ï³ä ÷àñ ïîçà÷åðãîâèõ âèáîð³â ó æîâòí³ öüîãî ðîêó?
çóëüòàòàìè âèáîð³â îêðóã ³ ç íàéá³ëüøîþ ê³ëüê³ñòþ êàíäèäàò³â. Ùå äî ðàíêó 27 æîâòíÿ Âè áóëè ë³äåðîì âèáîð÷èõ ïåðåãîí³â. Ó ðåçóëüòàò³ çàëèøèëèñÿ ó ïåðø³é ï’ÿò³ðö³, àëå íå îòðèìàëè ìàíäàò. ßê ââàæàºòå, ÷îìó? – Молодці лебединці, що висунули одного кандидата і, проголосувавши за нього, не розпорошили голоси. У нас, на Охтирщині, як і в Тростянці та Великій Писарівці, вони розійшлися.
– ßê ñïðèéíÿëè ï’ÿòèé ðåçóëüòàò, ñàìå ÿê ñïîðòñìåí? – Я звик боротися до кінця, звісно, хотілося б перемогти, але сталося так, як сталося. Треба вміти сприймати будь-який результат. А ще я зрозумів, що проста людина не може бути депутатом Верховної Ради. Олігарх – так. Тренер чи викладач – ні. Чомусь у вищий законодавчий орган країни проходять особистості, які далекі від життя людей, не знають, скільки вартують предмети першої необхідності, вирішують частіше свої власні проблеми, а не людські.
– Ùî ïîáàæàºòå ñâîºìó êîíêóðåíòó – ïåðåìîæöþ ïåðåãîí³â ïî 162-ìó îêðóãó Âëàäèñëàâó Áóõàðºâó?
– Я багато років живу в Охтирці, бачу проблеми регіону і мені болить те, що вони не вирішуються. Кожен депутат перед виборами обіцяє щось зробити, а результатів немає. Планували відновити спиртозаводи, роботу підприємств, зробити кращою податкову політику, завершити всі будівництва, такі як районна лікарня, віднайти кошти на ремонт шкіл… І що? Навіть у цих виборах до ВР брали участь 19 кандидатів і лише половина з них проживає на Сумщині. Будуть вони працювати на регіон? Думаю, питання риторичне. Тому, поспілкувавшись із друзями, які мене підтримали, я вирішив спробувати свої сили.
– Перш за все, виконати ті завдання, які кандидат собі поставив перед виборами. Коли ми зустрічалися з людьми, вони ображалися, що Владислав Бухарєв приїздить до людей не сам, а направляє представників. Тому хотілося б, щоб він частіше зустрічався з людьми, щоб його робота у Верховній Раді була прозорою. Щоб виборці знали, як і над чим він працює. Хотілося б, щоб він більше робив для нашого регіону.
– Öå áóâ îäèí ³ç íàéìåíø ïðîãíîçîâàíèõ çà ðå-
– ª òàêà äóìêà, ùî äåïóòàòîì ìຠáóòè ëþäè-
íà ç òîâñòèì ãàìàíöåì, ÿêà á ìîãëà âèêîíóâàòè çàáàãàíêè âèáîðö³â. ßê ââàæàºòå, ÷îìó âèáîðö³ ñòàëè òàê ââàæàòè ³ ÷è ïîâèííî òàê áóòè âçàãàë³? – Так не повинно бути. Гроші – це тимчасово. Недарма говорять, що необхідно давати не рибу, а вудку. Так і тут. Треба голосувати за закони, які б полегшили життя простому люду, а не давати подачки. Виборці вже розлінилися і звикли до того, що за них хтось має все зробити. Людина повинна вміти брати на себе відповідальність, відповідати за свої дії. Тоді все буде гаразд.
– ×è ìîæå áóòè ñïîðòñìåí ïîë³òèêîì? – А хто такий політик? Це людина, яка тільки вміє брехати і не червоніти? Або вміє давати обіцянки і відразу забувати про них? Я, наприклад, не хочу цьому вчитися. Коли я вирішив балотуватися, зрозумів, що втягнувся в складну справу. Тому що на сьогодні людина з моїм характером не може сидіти вдома за принципом «моя хата скраю» і давати поради тим, хто працює. Треба діяти. Тому, вважаю, що політиком може бути людина, яка досконало знає свою справу і хоче покращити галузь, у якій працює. Неважливо, хто вона є за фахом.
– Íàñòóïíîãî ðàçó áàëîòóâàòèìåòåñü äî ÂÐ? – Це – далека перспектива. Поки ще не думав.
– À äî îáëàñíî¿ ðàäè? – Громада не заперечує і хоче, щоб я балотувався. Тому до обласної ради – так.
– Âè – äåïóòàò îáëàñíîãî ïàðëàìåíòó. ×ëåí ïîñò³éíî¿ êîì³ñ³¿ ç ïèòàíü
îñâ³òè, íàóêè, êóëüòóðè, òóðèçìó, ñïîðòó òà ìîëîä³æíî¿ ïîë³òèêè. Ùî ðîáèòå äëÿ ñâîãî îêðóãó? – Я не пропустив жодного засідання комісії і сесії. Задоволений, що в депутатському корпусі є хоча б один народний обранець, який лобіює вирішення питань спортсменів. Це і розвиток фізичної культури та спорту, виділення коштів на будівництво квартир кращим спортсменам, реконструкція і побудова спортивних майданчиків, стадіонів. Стосовно Охтирки, то ми «вибили» посаду спортивного лікаря, встановили вуличні тренажери. Їх, на жаль, мало, хотілося б більше таких майданчиків, де б могли займатися спортом усі бажаючі.
– ßê ÷àñòî ïðîâîäèòå äåïóòàòñüê³ ïðèéîìè ³ ÿê³ ïðîáëåìè òóðáóþòü âèáîðö³â á³ëüø çà âñå? – Прийоми проводжу кожного другого четверга. Але люди Охтирщини знають, що я з 16-ої години щодня у спортивній школі і вони йдуть до мене, незважаючи на прийомні дні. Питань дуже багато і, в більшості, всі вони життєві. Є такі, які повинні вирішувати депутати міської ради. Але вони чи то не хочуть, чи то не знають як, тому люди звертаються до депутатів обласної ради. В першу чергу – це дороги, тротуари, освітлення. Зараз придбали машину, за допомоги якої зрізується гілля на деревах. Є багато спірних земельних питань, влаштування дітей до спортивних навчальних закладів. Звертаються переселенці.
– Âè – äóæå äèñöèïë³íîâàíèé íàðîäíèé îáðàíåöü. Âè º òàêèì ïî æèòòþ âçàãàë³ ÷è ëèøå ñòîñîâíî ðîáîòè? – Може не взагалі, але роботи стосується 100%. Ви ж розумієте, що коли я не прийду на тренування, то наступного разу діти не прийдуть. Для спортсмена дис-
– Буває соромно, коли ти не можеш вирішити питання, з якими звертаються люди і на які потрібні великі фінанси. Дуже погано, що у нас не дають кошти депутату на вирішення проблем виборців. Важко, коли запрошують в інтернат до дітей або в будинок-інтернат для інвалідів і людей похилого віку. Ти ж не приїдеш із порожніми руками. Потрібно шукати кошти, бо цим людям особливо необхідна підтримка й допомога. Я – голова Охтирського осередку Олімпійського комітету, який на обласному рівні очолює Олена Петрова. Вона багато допомагає при проведенні спортивних заходів, надає призи, за що їй велике спасибі. Ми нещодавно передали м’ячі до будинку інвалідів. Дітям-інвалідам подарували великі пакунки зі спортивним знаряддям. А загалом, щоб показати роботу на дільниці, треба мати кошти. Якщо б депутати обласної ради від Охтирщини отримували ці гроші, то в складчину ми могли б зробити щось грандіозне.
– Âàøà ïðîãðàìà, êîëè éøëè íà âèáîðè äî ÂÐ, ïåðåäáà÷àëà, çâè÷àéíî, ñåðåä ³íøîãî, ô³çè÷íèé ðîçâèòîê ìîëîä³, áóä³âíèöòâî ñïîðòìàéäàí÷èê³â, ñòàä³îí³â ³ ò. ï. Öå ÷åðåç òå, ùî Âè – ñïîðòñìåí, ÷è ââàæàºòå, ùî ñïîðò – ðîçâèòîê íàö³¿? – Здорова нація – це не лише будівництво сильної незалежної країни, а й її обороноздатність. Здорові люди більше можуть захищати свою Батьківщину. Я був у Ізраїлі, бачив їхній рівень спортивної і військової підготовки. Там на кожному кроці і в кожному дворі є спортивні майданчики. Тому нація здорова. П’ять мільйонів ізраїльтян і 150 мільйонів арабів навколо. Але євреї, мабуть, спокійніше себе почувають, ніж ми зараз.
– Âàñ íàçèâàþòü ëåãåíäîþ ñïîðòó íå ëèøå Îõòèðêè, àëå é Ñóìùèíè. ßê ñïðèéìàºòå ñâî¿ ïåðåìîãè ³ ñâî¿õ âèõîâàíö³â? – Перш за все, хочу сказати, що корону на голову одягати не потрібно. Лаври слави, чемпіонство, це було вчора, а сьогодні підростають інші. Тому я дуже гордий за своїх вихованців. Ними пишаюся і я, і наше місто, і Сумщина загалом, тому що є призери світу, чемпіони Європи. Високі результати – це популяризація нашого регіону. І хто, як не спортсмен, знає відчуття, коли піднімається Прапор України, звучить Гімн України. Я гордий за свій край, за свій регіон, за свою країну. Хочу, щоб скоріше настав мир і ми стали краще жити. Для цього все робимо зараз і будемо робити надалі. Лілія НАУМОВА