СУМЩИНА
8
Зазвичай у день народження прийнято підбивати підсумки і ставити завдання. Ми ж вирішили просто згадати шляхи становлення рідного краю і ще раз переконатися, що земля, на якій ми виросли і живемо – найкраща! Наш гід у екскурсі – голова обласної ради Геннадій Михайленко. На цій землі виросли його діди і прадіди. Тут ростуть його сини і внуки. Тут він народився і виріс, тут навчався і працював. Геннадій Володимирович вважає, що любов до Вітчизни починається з любові до рідного краю. – Геннадію Володимировичу, Ви на 9 років молодший за Сумщину. Пройшли з областю майже весь шлях її становлення. Що запам’яталося найбільше? – Я не можу сказати, що запам’яталося найбільше, адже за ці роки відбувалося багато цікавих подій. І щось виокремити – буде дуже складно. Пам’ятаю наш край з 50-х років минулого століття. У пам’яті спливає незабудоване місто, у якому не було доріг, старі будинки. І в той же час – прекрасні краєвиди, унікальна природа. З одного боку, можна погодитися з Олександром Купріним, коли він вперше потрапив у Суми і написав: «Представляете ли вы себе скверный южный уездный городишко? Посредине этакая огромная колдобина, где окрестные хохлы, по пояс в грязи, продают с телег огурцы и картофель. Это базар. С одной его стороны собор и, конечно, Соборная улица, с другой – городской сквер, с третьей – каменные городские ряды, у которых желтая штукатурка облупилась... наконец, с четвертой стороны впадает главная улица, с отделением какого-то банка, с почтовой конторой, с нотариусом и парикмахером Теодором из Москвы. В окрестностях города, в разных там Засельях, Замостьях, Заречьях, был расквартирован пехотный полк, в центре города стоял драгунский. В городском сквере возвышался летний театр. Вот и все». З іншого боку саме до нашого краю приїжджали і створювали шедеври Антон Чехов, Петро Чайковський, були Тарас Шевченко та Леся Українка. Тільки наша земля могла виплекати таких знаних письменників, як Остап Вишня, Микола Хвильовий, Іван Багряний, композитора Дмитра Бортнянського, оперного співака Бориса Гмирю, диригента Івана Заболотного, талановитого педагога Антона Макаренка, актрису Аду Роговцеву. Що ж до обласного центру, загалом же Суми післявоєнні можна назвати таким собі повітовим містечком. – Коли розпочалася масова радянська розбудова населених пунктів та промисловості, Суми, напевне, не були винятком? – Так, уже наприкінці 50-х початку 60-х років розпочався різкий зріст промисловості та будівництва. Отримав подальший розвиток машинобудівний завод ім. Фрунзе, розпочалося будівництво насосного заводу та заводу електронних мікроскопів, «Сумихімпрому». У Шостці були побудовані такі серйозні підпри-
(20162) №1
АКТУАЛЬНО
СЕРЕДА, 15.01.2014
10-го січня Сумщина відзначила ювілей – 75 років від свого заснування. Саме цього дня, у 1939 році, окремі райони відійшли від Харківської, Полтавської та Чернігівської областей і була створена Сумська область. З того часу, ось уже три чверті століття наш регіон росте і розвивається.
Геннадій Михайленко:
Саме тут, на цій землі, наш родовід і найбільші святині в людському житті мось унікальним. Усі ходили дивитися на цей об’єкт, як на диво, особливо там «пропадали» діти. Щороку в обласному центрі зводилося не менше однієї школи та двох дитячих садків – сучасних, із максимальними зручностями, обов’язково з великою територією, де діти повинні відпочивати. Такі ж традиції впроваджували і по області.
ємства, як «Свема», розвивалися військові заводи «Імпульс» і «Зірка». Будувалися заводи і фабрики по усій області. Саме у ці роки почав зростати благоустрій міст і сіл. Почала освоюватися територія під будівництво житлових масивів у заплаві річки Псел. Сьогодні це Харківський, 9-12 мікрорайони, де намито 5 м піску. Вже мало хто пам’ятає, що майже половина міста проживає на освоєній людиною території. У ці роки були побудовані вулиці, мости, шляхопроводи, залізничний та автовокзал. Суми стали набувати виду європейського міста. Відеокадри парку «Казка» транслювалися на заставці інформаційної програми «Время» і телефонували навіть люди з Москви. Вони питали, невже у вас така краса? Ми пишалися, що у нас дійсно прекрасне місто, все у квітах і зелені. Багато людей приїжджали у наш край і залишалися тут жити. – Чим славилися міста і райони Сумщини? – В області розвивалося льонарство і коноплярство. У Глухові був знаний на увесь Союз інститут луб’яних культур. І раніше, і сьогодні славляться на увесь світ кролевецькі рушники, до речі – це збереження національних українських традицій. І мені дуже приємно, що підприємство вижило у скрутні часи становлення незалежної України і нині працює. У Лебединському районі була виведена м’ясо-молочна порода корів, яких у народі називали «лебединки». Під час Великої Вітчизняної війни відома наша землячка, двічі Герой Соці-
пишаємося нашими земляками, такими як: керівник партизанського руху, двічі Герой Радянського Союзу Сидір Ковпак, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації Іван Кожедуб, двічі Герой Радянського Союзу Павло Рибалко та інші. Є відомі науковці – батько радянської фізики Абрам Йоффе, астрофізик Йосип Шкловський. Я вже говорив про культурних діячів, а видатних спортсменів взагалі не перерахувати! Двоє керівників сумських підприємств були міністрами у Радянському Союзі – Володимир Лук’яненко та Микола Ольшанський. В історію області назавжди увійдуть такі керівники і будівельники, як Михайло Лушпа, Анатолій Бондаренко, Анатолій Єпіфанов, які створювали сучасний вигляд Сум. Узагалі, на мою думку, період 60-80-х років був періодом творення. Область стала однією із найкрасивіших, розвинутих індустріально і культурно, науковою, молодіжною. Згадати хоча б СумДУ. Раніше він був філіалом Харківського політехнічного інституту і знаходився у невеличкому приміщенні на вул. Привокзальній. Сьогодні це один із найкращих університетів країни. Пізніше побудовані педагогічний та аграрний університети, академія банківської справи. – Зрозуміло, що більш за все розвивався обласний центр та міста області. А як жили села?
алістичної Праці Марія Савченко змогла зберегти стадо цих корів і у 50-ті роки їх стали масово розводити у Союзі. Славне місто Конотоп було і залишається великою вузловою залізничною станцією, там і досі працюють серйозні підприємства, такі як: «Мотор деталь», «Авіакон», «Червоний металіст» та інші. На Охтирщині видобувалися і видобуваються нафта і газ. Можна багато говорити про кожен район, адже 75 років – це вже історія. – Де народилися і виросли Ви? – Я народився в Сумах на вул. Шишкарівській. Так вийшло, що і сьогодні живу на цій вулиці. Навчався у 4-й школі. Потім у будівельному технікумі, Харківському інженерно-будівельному інституті. Тривалий час працював на різних господарських і партійних посадах. Свою рідну вулицю пам’ятаю, коли на ній не було ані доріг, ані тротуарів. Як ми раділи, коли зробили дорогу! Ще однією вагомою подією було будівництво театру ім. Щепкіна. Ніколи ще в Сумах не будувалися такі об’єкти. Слова «граніт», «мармур» були новими. Для містян саме будівництво було чи-
– Область будували і прославляли люди. Ким, вважаєте, Сумщина має пишатися? – Я впевнений, що Сумщина дала світові чи не найбільше знаних особистостей. Край у нас унікальний! Область славилася і героями під час тяжких випробувань у роки Великої Вітчизняної війни, і героями, які працювали на виробництві, вченими, науковцями, культурними діячами. Уродженці нашої області – близько 200 Героїв Радянського Союзу, сто два жителі краю – Герої Соціалістичної Праці, п’ять – Герої України. Ми
– Одночасно з містами, де проживає більша частина населення, отримали розвиток і сільські території. У ті часи були потужні колгоспи, радгоспи. Велика увага приділялася молодим спеціалістам, які їхали у села, застосовували на місцях свої знання. Зводилися тваринницькі комплекси, зерно- та овочесховища, освоювалися нові поля ріллі. Для селян будувалося житло, розвивалася інфраструктура з обслуговування – садки, школи, будинки культури, дороги.
стор. 18
18
СУМЩИНА
(20162) №1
Геннадій Михайленко:
Саме тут, на цій землі, наш родовід і найбільші святині в людському житті Початок на 8 стор. Навіть постачання товарів у селах було значно краще, ніж у містах. До нас їхали з усіх регіонів працювати на землі. Аграрний сектор отримав величезний розвиток, сільгосппідприємства Сумщини давали серйозний внесок у загальнонаціональний урожай. – Не секрет, що період розпаду Радянського Союзу вніс свої корективи. Тим не менше, Сумщині і сьогодні є чим пишатися. Чи не так? – Я вважаю, що в незалежній Україні Сумщина представлена достойно. Вона стала прикордонною територією. Протяжність кордону з Росією понад 560 км (найбільша з усіх областей, які мають рубежі з РФ). Це накладає свої відбитки. Обласна влада сьогодні робить усе можливе задля того, аби мінімізувати труднощі перетину кордону для людей, які проживають на прикордонних територіях, і в той же час рубіж – це забезпечення безпеки нашої країни. На жаль, деякі підприємства, підкреслю, навіть потужні підприємства, не витримали входу в ринкову економіку, різко скоротили своє виробництво і припинили існування. В той же час отримали розвиток інші. До нас почали надходити інвестиції, тож стали виростати нові підприємства: «Керамейя», «Гуала Кложерс Україна», «Технологія», «Крафт Фудз Україна», молокозаводи, м’ясопереробні підприємства та інші. За останні 20 років став розвиватися середній та малий бізнес, дуже потужно зростає аграрний сектор. Уперше в цьому році аграрії зібрали 3,5 тонни зерна. В області відремонтовані театри, створені спортивні об’єкти, відновлюються об’єкти культури у селах, відроджений Кадетський корпус. Ви згадайте, як славилося наше військове училище на весь Радянський Союз. Курсанти були для звичайних сумських хлопців об’єктом для наслідування, а всі дівчата мріяли вийти заміж за молодих офіцерів. Сьогодні ми відродили військові традиції в області. І я вважаю величезним здобутком, що ми не втратили цей унікальний комплекс із понад столітньою історією. – Ви весь час повторюєте, що у нас красива природа. Як її показати світові? – Сьогодні Сумська область входить у десятку найбільш екологічно благополучних регіонів України, 17% області складають ліси. Я вважаю, що нашою фішкою повинен стати туризм. Сумщина – скарбниця історико-культурних пам’яток. Вона є одним із найбільш насичених історико-культурною спадщиною регіонів України. Її пізнавально-туристичний потенціал невичерпний,
оскільки через Сумщину пролягла межа з «Диким полем», де синтезувалася культура багатьох народів та епох від часів Київської Русі. У нас є Деснянсько-Старогутський національний природний заповідник, Михайлівська цілина, єдиний у світі пам’ятник мамонту, цікаві архітектурні споруди. Мало кому відомо, що у центрі Середини-Буди стоїть пам’ятник відомим ходокам до Леніна. Путивль – партизанський край і має унікальні православні святині, Глухів – гетьманська столиця. Багатьом містам області – понад тисячу років, отже, ми мусимо показувати наш край світові. Тому нам треба відроджувати зону туризму та відпочинку. Але для цього треба створити умови, інфраструктуру. Я сподіваюся, що скоро ми це зробимо, адже за цим – майбутнє.
СУСПІЛЬСТВО
Пам’ятні монети й унікальні архівні документи, кращі картини заслужених художників і вернісаж світлин фотографівпочатківців… Усе це і багато іншого не менш цікавого заклади Сумщини підготували до 75-річчя утворення області.
СЕРЕДА, 15.01.2014
Валентин КУЦ «Спадщанський ліс»
Мистецькі подарунки – ювілею Сумщини
– Ви і Ваші діти, напевне, неодноразово були за кордоном. Чи не виникало бажання виїхати туди назавжди? – Ні! Однозначно ні! Мої сини люблять свою землю і вважають, що необхідно жити у ріднім краї і треба працювати на розвиток країни. У них є історичний потяг до цієї території. Мої діди і прадіди – корінні жителі Сумщини. Це наша рідна земля. Вона приваблива, унікальна, красива. Я хочу сказати, що на нашій території проживає багато національностей. Їм подобається цей край, навіщо кудись їхати?! У нашої Сумщини прекрасне минуле і велике майбутнє. Саме ми з вами повинні все зробити, щоб передати любов до цієї землі нашим дітям і онукам. – Що б Ви побажали жителям області у день 75-річчя створення Сумщини? – Ви знаєте, мені весь час хочеться перефразувати відомі слова нашого славетного земляка, мецената Івана Харитоненка: «Любіть нашу область так, як любив її я…» У день 75-річчя створення області хочу сказати ще раз, що Сумщина – це край щедрих і працьовитих людей. Він славетний машинобудівниками і хіміками, педагогами і лікарями, робітниками і науковцями, ветеранами та молоддю. Сьогодні наша область рухається курсом європейської інтеграції, нарощують економічний потенціал підприємства, модернізується інфраструктура, а аграрії регіону протягом останніх років стабільно збирають високі врожаї. Усе, чим сьогодні багата і знана Сумщина, стало можливим завдяки невтомній, напруженій та самовідданій праці усіх жителів регіону. Саме тут, на цій землі, – наш родовід і найбільші святині в людському житті. Давайте всі разом любити і берегти рідний край, примножувати його здобутки. Лілія НАУМОВА
³ä âèòîê³â äî ñüîãîäåííÿ Напередодні Дня народження Сумщини обласний краєзнавчий музей разом із Державним архівом презентували фотодокументальну виставку «Сторінки історії Сумської області». – Сумщина виховала майже 200 Героїв Радянського Союзу, 102 Герої Соціалістичної Праці і п’ять Героїв України, – розповів директор музею Владислав Терентьєв. – Ми вперше показуємо унікальні архівні документи про формування органів виконавчої влади, про перші вибори в Сумську обласну раду. Також експонується комплекс матеріалів нашої славетної землячки, Героя Праці, орденоносця Агрипини Пармузіної, яка відкривала першу сесію Сумської обласної ради як найстаріший депутат того часу. Агрипина Пармузіна відома ще й тим, що під час війни, перебуваючи в евакуації, очолювала ланку буряководів, внесла 120 тисяч карбованців на будівництво військового літака. На свої кошти побудувала дитячий будинок. Крім того, у краєзнавчому музеї відкрився вернісаж кращих робіт фотохудожників області «Це рідна Сумщина моя». Виставці передував конкурс, у якому брали участь
знані фотомайстри і початківці з усіх регіонів області.
Ñèìôîí³ÿ áàðâ òà îáðàç³â Виставкою відзначив 75-ту річницю області й обласний художній музей ім. Н. Онацького. З-поміж 400 робіт художників рідного краю співробітники музею обрали п’ятдесят найдовершеніших, які й показали сумчанам. Архітектурні пейзажі Миколи Маринича «Старі Суми», «Спасо-Преображенський собор», Віктора Корнієнка «Тростянець. Круглий двір», картина «Спадщанський ліс» Валентина Куца, натюрморти Олени Гладких та Олександри Трегубової – демонструють красу Сумщини, її історію й сучасність. Окрім того, відвідувачі музею можуть переглянути і виставку майстра різьби по дереву Віталія Шума, також приурочену до свята області.
Ñóìùèíà – íà ìîíåòàõ ³ êîíâåðòàõ Зробила область на свій День народження подарунок і колекціонерам. На честь ювілею Сумщини Національний банк України викарбував пам’ятну монету «75 років Сумській області». П’ятигривнева монета, тираж якої становить
20 тисяч штук, стала продовженням серії «Області України», започаткованої у 2012 році. На ній зображено Спасо-Преображенський собор та сумську альтанку – культові для мешканців Сумщини споруди, а також шаблю і порохівницю як символи козацької минувшини області та колосся – атрибут розвинутого аграрного регіону. Викарбувані й герб області та написи: «СУМСЬКА ОБЛАСТЬ» і «ЗАСНОВАНА У 1939 РОЦІ». А ще з нагоди 75-ої річниці області «Укрпошта» випустила немаркований художній конверт «75 років. Сумська область» та виготовила спеціальний календарний штемпель. Для погашення конверта були запрошені вихованці одного із дитячих садочків обласного центру. Вони разом із головою облдержадміністрації Ігорем Яговдиком та головою обласної ради Геннадієм Михайленком урочисто проштемпелювали конверти. За словами директора обласної дирекції «Укрпошти» Володимира Криштопа, уже зараз конверти «75 років. Сумська область» мають філателістичну цінність. …На цьому приємні сюрпризи не закінчуються, адже свій ювілей Сумщина святкуватиме цілий рік, тож на жителів та гостей області чекає ще чимало цікавих подій. Наталія ІСІПЧУК Фото Володимира КОВАЛЕНКА