Бібліотека – центр родинного дозвілля by #tobm

Бібліотека – центр родинного дозвілля [Текст] : інформаційно-методичні матеріали / Упр. культури Терноп. облдержадмін.; Терноп. обл. б-ка для молоді; уклад. М. Добровольська, А. Протасевич. – Тернопіль : [б.в.], 2019. – 40с. Тема родинного дозвілля завжди була актуальною для публічної бібліотеки. Адже, саме з родини постає наше майбутнє, сім’я дає почуття згуртованості, чесності та мудрості. Пропоноване видання містить методичні поради щодо організації родинного дозвілля в бібліотеці, розкриває сутність поняття сім’ї, пропонує різні форми та методи організації родинних свят у бібліотеці. Видання підказує як поєднати зусилля бібліотекарів, батьків і дітей в організації спільного сімейного читання, показує шляхи формування родинних цінностей у батьків та дітей. Інформаційно-методичні матеріали адресовані бібліотечним фахівцям, молодим батькам і дітям, усім, хто хоче змістовно та корисно провести дозвілля, задовольнивши при цьому різноманітні інформаційні потреби. Укладачі: Добровольська М, Протасевич А. Грицишин І. Редактор: Біла З. Відповідальна за випуск: Гук Л. Дизайн обкладинки: Далевська Н. Тернопільська обласна бібліотека для молоді, 2019 Адреса: м. Тернопіль, вул. Нечая, 29 Контактні телефони: (0352) 52-64-49, 25-97-05, 25-97-15 Web – адреса: https://tobm.org.ua E-mail: youthlib@ukr.net

Зміст 1. Бібліотека – центр родинного дозвілля……………………....4 2. Як бібліотекарі допомагають сім’ї та батькам в організації сімейного читання?...........................................................................7 3. Клубна діяльність……………………………………………...16 4. Для батьків та дітей……………………………………………20 5. Закордонний досвід…………………………………………....27 6. Сценарій родинного свята «Нехай квітує дерево родинне»....30 7. Список літератури……………………………………………..37

Бібліотека – центр родинного дозвілля Здавна відомо, що родина – невичерпне джерело наснаги, любові, щастя, успіху, добра та злагоди. Вона є берегинею традицій наших пращурів та всього розумного, світлого, вічного, що наповнює життя яскравими фарбами та позитивними емоціями. У 1989 році, в ООН виникла ідея визначити єдиний день, який буде присвячений розгляду проблем сім'ї в різних країнах. В Україні день Сім’ї відзначається з 2012 року. Офіційна назва свята – Український День родини. Святкування цього дня встановлено 8 липня. Тому у діяльності бібліотек серед основних напрямків важливою є робота з сім’єю. Бібліотеки залишаються одними з найважливіших установ соціальної сфери, які забезпечують

культурно-виховний

розвиток

сім’ї,

реально

взаємодіючи з дитиною, батьками та місцевою громадою. Досвід публічних бібліотек показує, що співпраця родини і бібліотеки стає дедалі актуальнішою і більш потрібною. Бібліотеки визначають шляхи взаємодії, форми і методи роботи з батьками та дітьми. Вдумливий читач починається з родини. “Тільки там, де читають батьки, зростає дитина, яка читає”, – сказав Януш Корчак. Отож інтерес до читання значною мірою залежить від ставлення до книги в сім’ї. Поєднання зусиль бібліотекарів,

батьків і дітей в організації спільного сімейного читання є надзвичайно важливим. Завдання книгозбірень – задовольняти найрізноманітніші інформаційні

потреби

всіх

категорій

користувачів,

мати

необхідні ресурси для відродження та популяризації сімейного читання. Що ж таке сімейне читання? Чи актуальне воно у час комп’ютерних технологій? Чи не забуте читання у наших родинах? Як перетворити бібліотеку у заклад, атмосфера якого сприятиме задоволенню спільних родинних інтересів? Читання розвиває самостійність мислення, уяву, вміння розуміти

критично

осмислювати

текст,

визначати

формулювати головну думку твору. До того ж сімейне читання, окрім

інтелектуальної

та

розвиваючої

складових,

сприяє

формуванню емоційного зв’язку, розкриттю почуттів у сім’ї. Спільні читання покликані давати поживу для осмислення, теми для

обговорення.

Отож

якісне

читання

пізнавальним,

розвиваючим, розумно розважальним процесом і, звичайно, способом спілкування та зближення дорослих і дітей у родині. У результаті сім’я розмовляє однією мовою, виникає особлива злагода, коли розумієш близьку людину з півслова. Важливим фактором, що впливає на результативність роботи бібліотеки в організації читання дітей, є налагодження

контактів

родинами,

адже

саме

батьки

першими

посередниками між дитиною та книгою. Роботу з батьками варто проводити, враховуючи вік дітей, а тоді визначати форми і методи роботи з ними. Пропонуємо:  організовувати огляди літератури,  ознайомлювати користувачів бібліотеки

із

книжковими новинками;  проводити літературні екскурсії;  літературні квести;  родинні свята у бібліотеці;  віртуальні екскурсії домашньою бібліотекою;  проводити засідання за «круглим столом», виступи на радіо, телебаченні, ознайомлювати батьків з тим, що читають їхні діти. Сьогодні у бібліотеці як центрі культурного відпочинку дітей та батьків, можна

затишно та цікаво провести сімейні

вечори і відзначити свята, презентувати книги для батьків, ознайомити з літературою для сімейного читання. При

тому

працівники

бібліотеки

повинні

чітко

співпрацювати і координувати роботу з усіма зацікавленими інституціями: бібліотеками, школами, сім’ями, центрами і службами для молоді, громадськими організаціями, установами.

Як бібліотекарі допомагають сім’ї та батькам в організації сімейного читання? 6

Бібліотеки визначають шляхи взаємодії, форми та методи роботи з батьками та дітьми. Для організації змістовного сімейного читання важливим є укомплектованість бібліотечного фонду книгами. Варто, виділити окремі книжкові стелажі, присвячені культурі сімейних стосунків, організації родинного дозвілля, сімейній педагогіці, психології, включаючи довідкові видання. Слід приділити увагу видавничій діяльності бібліотек. Як основний постачальник інформаційних ресурсів книгозбірня велику увагу надає власним виданням. Зазвичай вони відзначаються новизною, мають ретельно розроблену структуру, містять необхідні посилання, висновки та шляхи попередження виникнення проблемних ситуації. Як правило, кожнен розділ чи досліджувана тема містять вичерпний бібліографічний список літератури. Діапазон бібліотечних видань досить різноманітний:     

інформаційні дайджести, рекомендаційні списки, інформаційні брошури, довідкові видання, бібліографічні та методичні покажчики. Серед тем: «Батьки і діти», «Молодь і субкультури»,

«Підліток і здоров’я», «Що читають підлітки», «Я пізнаю світ»,

«Бібліотекар радить прочитати», «Поради батькам майбутніх першокласників», «Скоро в школу», «Радість навчання: як спілкуватися з першокласником» тощо. Особливу

увагу

варто

приділити

художньому

оформленню тематичних стелажів. Їх потрібно систематично оновлювати щоб були привабливими. У бібліотеці можна організовувати інформаційні стенди, виставки та інсталяції, інформаційне бюро, сімейні куточки та ін. Необхідно пам’ятати, що найважливішими засобами формування духовного багатства дітей є найчастіше не формальні виховні впливи, а непрямі: читання і розповідь казок (пізніше – книг), бесіди про життя пересічних та видатних людей, спільне відвідування театрів, виставок, музеїв, бібліотек. В організації сімейного дозвілля величезну роль відіграє читання літератури. Однак рівень читацької культури в значної частини як дітей, так і дорослих далекий від бажаного. Батьки рідко надають допомогу дітям у виборі літератури. Важливо в організації дозвілля у родині розвивати аматорські заняття – колекціонування, фотографія, малювання, розпис писанок, вишивання,

проведення

інтелектуально-насичених

Чимало із таких занять може запропонувати бібліотека.

вечірок.

Тематика та форма організації сімейних читань, які розраховані як на юних читачів, так і на їх батьків, має бути різноманітною: 

книжкові

виставки,

огляди,

інсталяції:

«Улюблені книги наших батьків», «Вчимося бути батьками», «Улюблені книги вашої сім’ї», «Читаємо разом», «Світ твоїх захоплень», «Як допомогти дітям у навчанні», «Чи легко бути дитиною»; 

інформаційні стенди для батьків: «Як виховувати

дитину, яка любить читати», «Батьківська абетка», «10 порад батькам маленького читача», 

літературні вечори : «Без щастя сім’ї, немає

щастя на землі», «Сила родинного вогнища», «Душі людської доброта», «А ми роду козацького»; 

літературні дискусії : «Поспілкуємося разом»,

«Бібліотека. Школа. Сім’я», «Цінності сімейного життя – в чому вони?», «Сім’я як джерело культури»; 

день відкритих дверей: «Запрошуємо до нас на

гостину»; 

програми літніх читань: «З книгою на канікулах

– сумувати ніколи»; 

організація клубів читання для батьків та дітей.

Так, наприклад, клуб «Мамина бібліотека» допоможе жінкам, які

мають маленьких дітей, отримати психологічну та інформаційну підтримку. Тому головним завданням клубу є допомога молодій матері отримати відповіді на запитання, які виникають у неї у перші

місяці

життя

дитини.

Учасники

клубу

можуть

спілкуватись у формі діалогу. Для цього у бібліотеку запрошують фахівців

педіатраПід

дитячого час

чи

сімейного

спілкування

психолога,

учасниці

логопеда,

отримують

фахові

відповіді на свої запитання та рекомендований бібліотекарями список літератури з проблемної теми. Як одну із форм популяризації престижності такого виду дозвілля як читання, можна використати відеомеседж «Fashionчитання». Це огляд наймодніших, найхітовіших, найновіших книг, які є у бібліотеці, презентація книг у вигляді живих анотацій. Темою оглядів можуть бути художні твори сучасних авторів, пізнавальні видання для дітей та дорослих або література

для

дозвілля.

Відеозапис

«Fashion-читання»

вартоздійснювати раз на місяць, розміщати на електронній сторінці бібліотеки, у соціальних мережах та надсилати на електронні адреси користувачів. В Україні підтримкою дитячого читання займається соціальний проект «BaraBook», зокрема пропагує корисність читання серед батьків та дітей. Вчителі, бібліотекарі, дослідники мають гарний ресурс, який інформує про вихід нових сучасних

вітчизняних книжок для дітей та підлітків. На сторінці Фейсбук «Родинний

клуб

БакаБуки»

можна

почерпнути

ідеї

для

створення цікавих вікторин, огляди новинок. Досить дієвою формою масової роботи є соціокультурна діяльність

бібліотеки.

Проведення

тематичних

заходів,

розрахованих як на юних читачів, так і на їх батьків, що здатні викликати інтерес до спільного читання, спільної творчості та інтелектуальної діяльності. Цікавий та оригінальний підхід до подачі інформації забезпечує змістовне та раціональне родинне дозвілля, сприяє відродженню сімейних традицій. Основним завданням заходів є: - створення платформи для родинного спілкування та відпочинку; - зміцнення сімейних традицій; - залучення до сімейного читання як дітей, так і батьків; - інформування батьків про новинки сімейно-педагогічної літератури та рекомендації щодо дитячого читання. Кожна сім'я має власні традиції, яких дотримується і які шанує, передаючи

з покоління в покоління. Допоки родинні

традиції зберігаються, до тих пір родина є продовженням свого роду. На важливості сімейних традицій, що тісно переплелися з народними звичаями, працівники бібліотек повинні акцентувати увагу у численних народознавчих та етнографічних заходах. На

заходи необхідно запрошувати юних читачів з батьками, які б ділилися секретами своїх родин і розповідали, як відзначають Різдво та Великдень, дні народження, інші релігійні чи державні свята, що давало б змогу впевнитися, що співпраця бібліотеки з родиною націлена на збереження духовного коріння української нації. В організації родинного дозвілля велике значення має уміння дорослих розумно використовувати свої вільні години та навчити цьому дітей. Це уміння залежить від організованості, розпорядку, діловитості в усьому, від розуміння того, що час – це те багатство, яке нічим не заповнюється. А навчити цьому дітей треба зі встановлення і підтримки правильного режиму дня, розподілу обов’язків у родині, виконання простих правил сімейного укладу. Основна мета заходів – організація сімейного спілкування й читання, духовне єднання дітей і батьків. Як приклад: 

виставка малюнків : «Моє родинне дерево»;



цикл заходів з відзначення

родинних свят,

зокрема, Міжнародний день сім’ї – 15 травня; День матері – відзначається щороку у другу неділю травня, у 2019 році – 12 травня; День захисту дітей – 1 червня; День родини – 8 липня; День батька – 15 вересня;



краєзнавчі години : «Хто не знає свого минулого,

той не вартий свого майбутнього», «Сім’я як джерело культури»; 

дні сімейного відпочинку

: «Всією сім’єю до

бібліотеки», «Азбука здоров’я сім’ї»; 

сімейні літературні ігри, конкурси : «Сім’я та

дозвілля», «Читаємо всією сім’єю»; 

презентація

картин

українських

художників: «Постать матері незабутня»; 

театралізовані свята сімей : «Зі спортом дружить

вся сім’я», «Всією сім’єю – на свято книги»; 

зустрічі за круглим столом : «Поспілкуємося

разом», «Бібліотека. Школа. Сім’я»; 

брейн – ринг : «Сім’я. Книга. Родина»;



святкування

дня

народження,

початок

та

завершення навчального року. Ці події можна відзначати не тільки в сімейному колі. Новим місцем та форматом святкувань може стати бібліотека. Зазвичай батьки, які готуються до святкового

застілля,

думають

тільки

про

частування

та

оздоблення кімнат. Вони втрачають з поля зору основну ціль свята – зробити його особливим, незабутнім, цікавим та яскравим. Святкові програми для іменників з елементами квесту, ігри, веселощі та чаювання у бібліотеці здатні збагатити та наповнити свято особливим колоритом;



Фотосесія – ще один сучасний та актуальний

напрямок проведення вільного часу у бібліотеці. У Тернополі є чимало сімей, для яких книги – це стильно і модно. Отож батькам випала нагода використати бібліотечний простір, бібліотечні фонди, книги як фон для фотографій. Тернопільська обласна бібліотека для молоді та фотостудія Ірини і Юрія Зелененьких організували фотопроект “Магія книги”. Сім’ї, а особливо молодь, стали активними учасниками цього проекту. Фотосесія в бібліотеці є гарним подарунком у вигляді сертифікату. Ця послуга бібліотеки особливо популярна серед молоді та молодих сімей. Приємним бонусом є те, що учасники фото-проекту мають можливість безкоштовно відвідувати усі клуби, які діють у бібліотеці. У рамках цих заходів доцільно проводити літературні вікторини, конкурси на кращого читця, оформлювати бібліотечні виставки. Через ігри, конкурси, творчість, розваги відбувається спілкування бібліотекарів з юними читачами та їх батьками, а також і старших членів родини з молодшими. Слід зазначити, що конкурси малюнків, фотовиставки, виставки виробів – це не тільки яскраві грані життя бібліотек, але й фактори, які сприяють розвитку творчих здібностей дітей; до того ж вони стають

потужним стимулом для спільної творчості і рекламою сімейного дозвілля для інших читачів. Зокрема, можна провести майстер-клас із виготовлення екокнижки «З любов’ю до рідної природи», за участю народних майстрів та працівників екологічних служб, бібліотечний сімейний конкурс «Читаю я, читає вся моя сім’я», конкурс на кращу фотографію читача з книгою «Я читаю», «Селфі в бібліотеці», конкурс розповідей про літні пригоди «Найкраща – це моя пригода!», творчий конкурс міні-творів про улюблену казку або повість «Казка про книгу та читання», ігри за участю дітей і батьків «День відкритих запитань та відповідей», вечори сімейних ерудитів «Розвивай свої таланти» та багато інших.

Клубна діяльність 15

Актуальним

пріоритетним

напрямом

діяльності

бібліотек залишається клубна робота. Дозвілля, у всіх його проявах, є одною з найважливіших сфер життєдіяльності молоді. Саме завдяки соціокультурній роботі, участі у різних культурно-освітніх заходах користувачі бібліотеки можуть реалізувати себе, відкривати у собі нові таланти та можливості. Бібліотеки як осередки культури та дозвілля розвивають традиційні напрями діяльності, збагачуючи їх новим змістом, нестандартними підходами до взаємодії з читачами.

До

основних напрямів діяльності книгозбірні належать: літературні вечори, читацькі клуби, клуби за інтересами, зустрічі з діячами культури, мистецтва і т. д., виступи художньої самодіяльності (частіше – літературного та театрального характеру), краєзнавчі вечори, лекції, вечори, свята, конкурси, школи писанкарства, майстер-класи, виставки художніх робіт тощо. У рамках організації дозвілля у бібліотеках діють різноманітні гуртки та клуби за інтересами. Тематика клубів різноманітна. Зокрема,

бібліотека

пропонує

тренінги

для різних

категорій користувачів за темами: «Інфографіка. Візуалізація даних», «Правила ефективних презентацій», «Соціальні сервіси зберігання мультимедійних ресурсів», «Основи дистанційного

навчання», «Основи комп’ютерної тифлотехніки та програмного забезпечення

для

незрячих

слабозорих».

При

відділі

інформаційних технологій та електронних ресурсів діють три клуби програмування. їх мета – дати можливість кожному користувачеві навчитися кодувати та створювати комп’ютерні програми.

СоdeClub

допомогає

волонтерам

бібліотеці

об’єднати зусилля, аби навчити програмуванню підлітків. Соціальний клуб програмування РrogTerclub – клуб для більш підготовлених користувачів, які, навчаючись самі, створюють, наповнюють

та

вдосконалюють

навчальні

матеріали

для

початківців. РrogTerclub – модульне навчання для студентів із ґрунтовними

знаннями,

які

хочуть

поглиблювати

навики

програмування та випробовувати сучасні програмні технології. Досить актуальним є заняття з комп’ютерної грамотності, завдяки якому відвідувачі бібліотеки різних вікових категорій отримали можливість безкоштовно навчатися комп’ютерній та Інтернет-грамотності, підвищити навички критичного мислення, ознайомитися з безпечною веб-навігацією, навчилися ефективно використовувати веб-сервіси. Розвиток технічної творчості молоді та навчання в сфері IT забезпечує мультимедійна лабораторія МедіаСтарт. Зокрема, індивідуальне і групове консультування з питань робототехніки, основ програмування, графічного дизайну, створення та запису

аудіофайлів. Так, учасники клубу «Графічний дизайн» мають змогу створювати власну рекламну продукцію, флаєри, буклети, візитівки, власний логотип та вивчають його розміщення на сувенірній продукції. Студія

звукозапису

дає

можливість

створювати,

редагувати та записувати аудіофайли (книг, подкастів, голосу), створювати електронну DJ музику. Ефективною формою роботи з відвідувачами є організація зустрічей

із

відомими

людьми,

зокрема

письменниками,

художниками, акторами, бізнесменами. Як приклад, у бібліотеці періодично відбуваються зустрічі учасників клубу «ЛітПростір», на яких читачі знайомляться із творчістю поетів і прозаїків. Зустрічі з творцями літератури сприяють заглибленню у світ письменника, посилюють бажання читати і завжди бути відкритими до діалогу. Це хороший шанс отримати інформацію з перших вуст, познайомитися з цікавими людьми та зануритися в атмосферу творчості. Деякі засідання клубу проходять у форматі онлайн-зустрічей. Така форма проведення теж цікава. За вдалої організації онлайн-зустріч створює почуття безпосередньої реальної присутності автора. Неодмінним елементом засідань є частування кавою, чаєм та десертами. Особливо запам’яталися зустрічі з В. Шовкошитним, П. Сорокою, О. Вільчинським,

Н. Гербіш, В. Шклярем, О. Смиком, Н. Пасічник, Е. Гатою, У. Галич У бібліотеці діє постійна програма для дітей та підлітків – літній табір «Канікули з бібліотекою» (червень-серпень). У програмі розважальні та розвиваючі ігри, цікаві конкурси, майстер-класи, перегляд фільмів і мультфільмів, читання книг. Клуб

спрямований

на

забезпечення

змістовного

відпочинку школярів: перегляду цікавих добірок літератури та періодики, відвідування майстер-класів, участі в любительських виставах і квестах, зустрічей із цікавими особистостями краю.

Для батьків та дітей 19

Сучасні

бібліотеки

пропонують

молодим

сім’ям

комплекс послуг, які можуть задовольнити їхні найширші потреби, запити та інтереси. У бібліотеці молоді батьки мають змогу отримати методичні поради щодо виховання дітей. Психолог допомагає виявити особливості характеру і здібності дитини, може порадити, як створити максимально сприятливі умови для її розвитку. Як батьки, так і діти мають можливість у невимушеній атмосфері та цікавій формі вивчати основи іноземних мов; дізнаються більше про країни та світ; беруть участь у заходах, які

сприяють

інтелектуальному

розвитку,

покращенню

комунікаційних та лідерських навиків дітей, розвивають вміння перебувати в колективі. З досвіду Тернопільської обласної бібліотеки для молоді цікавою формою роботи є інтерактивні читання, де діти читають інтерактивні книги за допомогою планшетних комп’ютерів iPads. Юні читачі, вони записують свій голос на планшет, а потім прослуховують твори, обговорюють їх. Ці записи розміщуються в аудіоподкастах, а відгуки та обговорення - у блозі. Окрім читання, діти грають у розвивальні ігри за мотивами прочитаних творів, розігрують п’єси, виконують різноманітні завдання для розвитку логічних навичок, фантазії та

пам’яті, дізнаються

більше про літературу різних країн та

письменників. Завдяки Клубу інтерактивного читання відвідувачі мають можливість у цікавій формі вдосконалити рівень володіння мовою, покращити комунікаційні навички, ознайомитися із найкращими

зразками

світової

дитячої

літератури.

комфортній невимушеній атмосфері читач відчуває свій успіх та інтелектуальну спроможність. Одним із найуспішніших проектів

Тернопільської

обласної бібліотеки є відкриття мультимедійного центру для молодих батьків і дітей «Розумна дитина». Ця ініціатива була підтримана Посольством США в Україні в рамках проекту «Вікно в Америку: для майбутніх лідерів». Сьогодні центр «Розумна дитина» презентує інноваційні матеріали з виховання дітей та їх підготовки до школи, сучасну навчальну і художню літературу. У межах цього проекту для малюків обладанано чудовий майданчик з книгами нового покоління. У бібліотеці є ігрові приставки, ляльковий театр – все необхідне

для

проведення

цікавого

дозвілля

найменших

користувачів бібліотеки. Крім цього, діє послуга "бібліоняні": батьки

можуть

залишити

дитину

на

декілька

годин

із

працівником бібліотеки, якщо їм потрібно відлучитися у справах. Також батьки мають можливість відвідати сімейні заняття

«Пізнаємо світ, граючись», під час яких дитячий психолог надає фахові консультації щодо підготовки та адаптації дітей 4-6 років до перебування в навчальному колективі, інтелектуального та психічного розвитку малюків 2-4 років. Актуальними для дітей та батьків є заняття з англійської мови, які проходять у бібліотеці щотижня. Окремо передбачена програма для дорослих та дітей, тому дуже зручно приходити батькам з дітьми. На заняттях діти вивчають лексику, виконують граматичні вправи та розігрують діалоги. Ігрові форми вивчення мов роблять

навчання невимушеним і цікавим. Заняття

допомагають не лише вивчити англійську мову, а й значно розширити світогляд дитини. Батьки, які піклуються про розвиток дитини, розуміють, що творити можна не тільки головою, а й руками, йдеться про рукоділля.

Ці

заняття виробляють у дітей звичку доводити

справу до кінця, прагнення досягти кращого результату і вміння сумлінно працювати. Крім того, рукоділля – це продуктивний відпочинок, адже зроблені дитиною вироби можуть стати прикрасою інтер'єру будинку або унікальним подарунком для близьких чи друзів. Є безліч різновидів рукоділля, якими можна захопити дитину, забезпечивши

цікаве проведення часу і

можливість розкрити її творчий потенціал. Бібліотека пропонує активне дозвілля на майстер-класах з рукоділля,

де діти

залюбки виготовляють вироби з паперу, бісеру, ниток та інших матеріалів. Щокварталу у бібліотеці відбуваються виставки творчих робіт, на яких представлені не тільки ті роботи, які діти виготовили

на заняттях, а й ті, які вони зробили вдома

самостійно або з батьками. Актуальним

напрямком

роботи

використовують працівники ТОБМ,

дітьми,

який

є родинні заняття з

казкотерапії. Це комплексна програма «З дітьми і для дітей», яка передбачає тридцять занять для дітей віком від 2 до 6 років. На заняттях малюки знайомляться з героями казок, вчаться обігрувати ситуації, які відбуваються з новими друзями, допомагають їм у різних випробовуваннях. Такі заняття казкотерапії дають дітям відчуття впевненості та захищеності, сприяють розвитку уваги, пам’яті, розвивають мислення. Герої казок знайомлять дітей з простими та складними навичками: для прикладу, для чого мити руки, чи що робити, щоб не боятися темряви.

Пальчикова

гімнастика

та

творчі

заняття,

які

паралельно застосовує психолог-модератор занять, допомагають дітям розслаблятись та бути уважними. Під час заняття діти складають

кубики,

ліплять

пластиліну,

розфарбовують

картинки, малюють. Поки діти займаються у мультимедійній лабораторії «Smart kid», молоді батьки у сусідній кімнаті беруть участь у груповому навчанні з дитячим психологом. Актуальні та

«гарячі» теми для батьків допомагають їм вибрати вектор та орієнтир у спілкуванні та взаємодії з дітьми. Працівники бібліотеки активно залучають дітей до волонтерської діяльності. Незважаючи на те, що вони є наймолодшими серед відвідувачів, діти із задоволенням беруть активну участь у всіх акціях і проектах бібліотеки. Зокрема, учасникам акції «Стань бібліотекарем на годину» було цікаво і повчально

спробувати себе у ролі працівників бібліотеки в

інших відділах, адже вони зрозуміли, скільки всього повинні знати і вміти бібліотекарі. Наші волонтери охоче допомагають і в мультимедійній кімнаті: складають іграшки, ремонтують книги та журнали, читають вголос для найменших відвідувачів. Цікавою та корисною виявилася акція «Я читаю і малюю». Бібліотекарі запропонували дітям прочитати будь-яку книжку, в якої загублена або порвана обкладинка і намалювати до неї яскраву ілюстрацію (з допомогою батьків). Всі дитячі малюнки стали новими обкладинками для улюблених книжок. Ця акція настільки сподобалася дітям, що ми плануємо проводити її щорічно. Цікава форма роботи наведена в журналі «Бібліотечний форум України» (№2 2013) «Дискусійні гойдалки «Сучасна книжка – сучасним дітям». Суть цієї ігрової форми – імітація «гойдалок»:

два

партнери

почерговими

поштовхами

розгойдують «гойдалку» і чим сильніший поштовх, тим вище вона злітає. Партнерами стають учасники заходу, які прочитали одну й ту ж саму книгу. Вони по черзі висловлюють свої думки про прочитане, так «гойдалка» починає свій рух: від однієї думки до іншої, від захоплення до цілковитого неприйняття. Готуючи повідомлення про книгу, кожен учасник обов’язково зазначає прізвище автора, вихідні дані, цільове і читацьке призначення. Читач висловлює своє ставлення до прочитаного твору, ділиться враженнями Намагається

думками, презентувати

які

виникли

книгу

так,

під

час

щоб

читання.

зацікавити,

активізувати слухачів, пробудити в них бажання самостійно прочитати рекомендовану книжку. Такий метод роботи можна застосовувати під час бесід про прочитане, дискусій, засідань в літературних клубах та об’єднаннях за інтересами. Під час проведення заходу формується уявлення про те, які книги порекомендувати дитині, щоб прищепити їй любов до читання; складається список кращих книжок. Учасники визначаються, які книги

варто

прочитати,

популяризувати,

«відшліфовують»

проведення презентацій та популяризації художніх творів. Про послуги, що надає бібліотека, користувачів мають постійно інформувати. До роботи об'єднань, що діють при бібліотеках, проведення заходів, надання послуг залучають,

окрім працівників бібліотек, громадські організації, психологи, що опікуються проблемами сім'ї.

Закордонний досвід

Проблема дитячого читання актуальна і за кордоном. Там читання вважають це умовою успішної соціалізації дітей. Італійські педіатри спільно з Асоціацією бібліотек розповсюджують серед батьків культуру читання вголос. Публічна бібліотека м. Хамільтон у Канаді регулярно випускає списки книг для батьків «Читати разом». Як долучити дитину до читання, як зробити цей процес веселим – про це у детально

підготовлених

рекомендаціях

для

батьків,

які

розповсюджують із списками книг. Один із шляхів – читання вголос. Хороший стимул для самостійної роботи з книгою – ситуація, коли старші читають вголос молодшим. Бібліотекарі рекомендують батькам використовувати усні розповіді про себе, своє дитинство, друзів. Це розвиває уяву, фантазію дітей і викликає процес читання. Батькам пропонують заохочувати самостійне читання дитини похвалою, усмішкою, поцілунком і всіляко проявляти радість з цього приводу. У шведському проекті «З мовою на ти» діти разом зі своїми батьками беруть участь. Партнерами цього проекту є бібліотека, поліклініка, батьки і шведська організація «Книга для кожного». Вірші та пісні, якісні книжки з малюнками, компактдиски – все це батьки знаходять в бібліотеці Актуальним у кількох містах Швеції був проект «Почитай мені, татку». Завдяки йому багато татусів почали читати своїм

дітям, а багато хто з них почав активно читати заради власного задоволення. Залучити до читання представників старшого поколінь допоміг проект «Це – наші онуки». Бабусі та дідусі приходять у бібліотеки для того, щоб розповісти чи почитати дітям казки. Метою такого заходу є стимулювання комунікації дітей, об»єднання та заохочення до спільного читання представників різних поколінь. У бібліотеках Фінляндії традиційні форми залучення до читання

мають

свою

«родзинку».

Окрім

традиційних,

книжкових, є виставки речей, забутих в книгах, цікаві виставки однієї газети або журналу, які були опубліковані 100 років тому. Відвідування дітьми разом із батьками фінських бібліотек стало найкращим прикладом виховання любові до книжки. Залучення дітей до читання часто починається зі спільного захоплюючого творчого завдання. Бібліотекарі не просто видають книги, але й придумують з дітьми казки. Потім ці нові твори дитячої творчості переносяться у комп’ютер, доповнюють графікою, малюнками. Згодом це можуть побачити всі охочі. Цікавим сімейним святом є «День принцеси», який часто проводять м. Хельсінки. Дівчатка перетворюються на принцес, одягнувши плаття і корони. Батьки читають авторські казки про

принцес, водночас формують середовище творчих можливостей дітей. Досвід і практика всієї світової цивілізації показує, що без читання немає людини, немає особистості. Саме книга стала тим незмінним інструментом, який допомагає сформувати етичні принципи, моральні засади і культурні цінності, опановувати інформацію,

накопичену

століттями,

розвинути

фантазію,

навчати думати, аналізувати, оцінювати власні і чужі вчинки. Саме книга є об’єктом естетичної насолоди, перетворює неминучий в житті годинник нудьги і неробства на захоплюючу можливість переноситися в інші світи, в інші часи.

Сценарій родинного свята 29

«Нехай квітує дерево родинне» Мета: сприяти створенню атмосфери доброзичливості та співробітництва у стосунках дітей та батьків. Виховувати шанобливе ставлення до своїх рідних, створити умови для розкриття творчого потенціалу батьків та дітей. Ведуча. Кожен рід – це велике дерево, на якому гілочки, які швидко ростуть, міцніють, живляться соками великої гілки – сім’ї. Як гілка міцно зростається з стовбуром, то її не відламати, так і родина ніколи не слабне, поки буде мати свої традиції, які її об’єднують та зміцнюють. 1-й ведучий. Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати, коли в неї є сім’я. Бо сім’я, то наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід і незгод, де знаходиш спокій і затишок. 2-й ведучий. Недарма існує безліч прислів’їв і приказок про родинні стосунки. Ось деякі з них. Дерево красне корінням, а людина родом. Без сім’ї нема щастя на землі. Як дерево - такі й квіточки, які батьки – такі й діточки.

У кого є ненька, у того й голівонька гладенька. Який кущ, така й хворостинка, який батько, така й дитина. Яке дерево, такі його квіти, які тато з мамою, такі й діти. Виховуємо хлопчика – формуємо людину, виховуємо дівчинку – створюємо всесвіт. Найдорожчий клад, як в родині лад. Шануй батька та неньку, то всюди тобі буде гладенько. 3-й ведучий. Хто першим посміхається до немовляти? Хто витирає сльози малюку й пригортає до серця, цілує та молиться за нього вдень та вночі? То наші матері. 4-й ведучий. Слово «мама» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерево, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо переливається веселка і гладить по голівці ніжна рука. У неї - теплі, ласкаві руки, які смачно пахнуть печивом, у неї - добра, світла посмішка і променисті очі. У мами серце найдобріше, Мама – квітка навесні. В мами очі найгарніші, Найсолодшії пісні.

1-й ведучий. Завжди створювала затишок і лад у сім’ї жінка, тому й називають її берегинею сімейного вогнища. Пісня «Моя мама, як сонце» 2-й ведучий Тато, як і мама, піклується та любить нас. Але татова любов стримана. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою є батькова любов. Мама – то ніжність, ласка і любов, батько – впевненість, мужність та сміливість. Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною сильною та мудрою. За те, що можемо мирно жити, За те, що все ти бережеш, За те що вмієш нас любити То ж будь щасливим ти без меж. 3-й ведучий. Бабуся, бабусенька, бабуня-солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе та тепле слово! А чому? Коли бабуся вдома, то завжди добре. Вона – найкращий друг. Недарма люди кажуть: щасливий той, в кого бабця люба є: той біди вже не знає, бо бабусенька скрізь подбає. Я своїй бабусі пісню заспіваю,

Вона для мене – сонце й небеса. Подібної до неї не буває, Коли б я і всю землю обійшла. 4-й ведучий. Привчити дитину до праці, виховати любов до природи і до людей, неспішно і доброзичливо. Саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем є дідусь. Мій любий дідусь – Він і слюсар, і столяр, І найкращий у світі спортсмен. Любить бабусю, комп’ютер, газети, Та найбільше він любить мене! Сценка «У сімейному колі» Батько сидить, читає газету, мати розмовляє по телефону, заходить син. Син. Тату, а чому їде дощ? Батько. Підеш до школи, дізнаєшся. Син. Мамо, а у Баби-яги є бабенятка? Мама. Звідки я можу знати? Син. Тату, а навіщо конячці коси на плечах? Батько. Запитай у коняки! Син. Мамо, а як курчатко у яйце залізло? Мама. Ну, це довго пояснювати, в школі розкажуть.

Син. Тату, а мотоцикл любить цукерки? Тато. Не знаю, я його не запитував. Син. Тату, а ви не сердитесь, що я вас про це питаю? Тато. Що ти, моя дитино! Навпаки, адже чим більше ти запитуєш, тим більше будеш знати. Син. Всі діти ідуть на затемнення Сонця дивитись. Можна, і я піду? Тато. Можна, іди. Тільки не підходь нього близько. Дитина вибігає Мама. От вже невгамовне. Швидше б його до школи відправити! Виходять. Ведуча. Жодне дитяче свято не обходиться без ігор, тож давайте пограємось. А ігри в нас будуть особливі. З них ми дізнаємось, чи добре ви знаєте і розумієте один одного. Конкурсна програма для всієї родини Вибирають журі. Учасники свята організовують дві команди – дітей та батьків по черзі. -

Хто знає більше казок (діти чи батьки). Називають Хто знає найбільше дитячих пісень. Хто знає більше пестливих слів.

Сімейна гра «Чи знаю я тебе?». Мати та доня відповідають на запитання ведучої. Запитання ставлять доньці. Мама в той час відповідь пише на аркуші паперу, а донька відповідає вголос. 1.Коли день народження у мами? 2.Якого кольору очі у мами? 3.Що найбільше любить їсти мама? 4.Яка найулюбленіша квітка мами? 5.Куди мама мріє поїхати? Запитання для мами. Донька відповідає письмово, мама вголос. 1.Яка улюблена іграшка? 2.Який колір улюблений? 3.Який предмет у школі найцікавіший? 4.Улюблений мультик? - Із зав’язаними очима двоє батьків, обмацуючи кількох дітей, шукають своїх доньку чи сина. -

«Впізнай голос». Батьки, заплющивши очі, повинні

впізнати своєї дитини. Мами та бабусі співають колискову, а діти на слух спізнають голос. -

Конкурс художників: хто швидше та краще

намалює квіти. На двох плакатах намальовано вази. Командам

роздають маркери. Можна малювати одночасно всім разом, або по черзі. На виконання завдання

- 3 хвилини. Зал оцінює

оплесками роботи та вибирає найкращий букет. Сім’я зібралась ввечері вдома, хто з роботи, хто зі школи. Вечеря ще не готова, а незабаром чергова серія цікавого серіалу. Батькові доручили швидко накормити дітей. Запрошуємо трьох батьків. Розпочинаємо гру «Яблучко на ниточці» нагодуйте дитину без допомоги рук. Гра «Одягнись бабусею». У грі беруть участь дві дитини. На відстані стоять два стільці. На стільцях – хустка, окуляри, фартух, спідниця. За сигналом діти біжать дот стільців та одягають речі, складені на них. Гравець, який першим переодягнувся бабусею, стає переможцем. Ведучий. Родина до родини – народ. Ми з вами – український народ, який складається з родин малих та великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами та сім’ями. Тож нехай річка буде повноводою, а велика родина – красивою і щасливою.

Список літератури: 1.

Бібліотека – організатор сімейного читання : метод.

рекомендації / КЗ «ОУНБ імені Тараса Шевченка» ; уклад. Л. С. Сторожик. – Черкаси, 2014. – 16с. 2. Безручко О. Бібліотечний простір для дітей: аспекти змін [Текст] / О. Безручко // Бібліотечна планета. – 2015. – № 2. – С. 16-20. 3. Булах Т. Заходи з популяризації читання: загальна характеристика [Текст] / Т. Булах // Вісник книжкової палати. – 2016. – № 2. – С. 46-48. 4. Василюк А. Наші читачі – молоді батьки [Текст] : [сучасні книгозбірні пропонують молодим сім'ям комплекс послуг, які можуть задовольнити їхні найширші потреби, запити та інтереси] / А. Василюк // Бібліосвіт : інформ. вісн. / редкол.: Г. Саприкін, Т. Сопова, Т. Якушко. – Київ : [б. в.], 2015. – Вип. 4 (56). – С. 45-49. 5. Грищук

Л.

Робота

книгозбірні

контексті

формування сучасного бібліотечного простору [Текст] : [робота Терноп. ОБМ по залученню молоді до читання] / Л. Грищук // Бібліосвіт : інформ. вісн. / редкол.: Г. Саприкін, Т. Сопова, Т. Якушко. – Київ : [б. в.], 2015. – Вип. 4 (56). – С. 37-44. 6. Жигунова Л. І. Незвичайна форма масової роботи [Текст] : [інноваційні форми бібл. роботи - аукціони] / Л. І. Жигунова // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 11. – С. 44.

Крива О. За успіхом – до бібліотеки! [Текст] :

[соціокультурна діяльність б-к] / О. Крива // Бібліосвіт : інформ. вісн. / редкол.: Г. Саприкін, Т. Сопова, Т. Якушко. – Київ : [б. в.], 2015. – Вип. 4 (56). – С. 68-71. 8. Козицька Т. «Гарячі» послуги сучасної бібліотеки [Текст] / Т. Козицька // Бібліотечна планета. – 2016. – № 4. – С. 16-20. 9.

Лепілкіна О. Г. Квест як форма масової роботи у

бібліотеці [Текст] / О. Г. Лепілкіна // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 1. – С. 19-20. 10. Лобода Г. Молодіжна толока: «Бібліотека єднає молодь» [Текст] : [нові форми роботи з читачами] / Г. Лобода // Бібліотечний форум : історія, теорія і практика. – 2015. – № 1. – С. 32-33. 11.

Лупіка, Л. Сучасні бібліотеки – відкритий простір

для освіти, спілкування і дозвілля / Л. Лупіка // Бібліотечний форум України. – 2015. – №2. – С. 27-28. 12. Мар'їна О. Бібліотека в медіапросторі сучасності [Текст] / О. Мар'їна // Вісник книжкової палати. – 2016. – № 3. – С. 17-20. 13.

Маркова Л. Батько і мати – два сонця гарячих:

родинне свято [Текст] / Л. Маркова // Основи здоров’я. – 2017. №7. – С.26-29. 14.

Миколенко

Н.

Безконфліктне

обслуговування

молодих користувачів [Текст] / Н. Миколенко // Бібліосвіт :

інформац. вісник / редкол.: Г. Саприкін, Т. Сопова, О. Виноградова. – Київ : Держ. б-ка України для юнацтва, 2013. – Вип. 3 (47). – С. 40-47. 15. Ніл Ґейман.

Про

читання

та

обов’язок.

[Електронний ресурс] // BaraBooka. Перший український універсальний інформаційний ресурс про видання для дітей та юнацтва. – Режим доступу : http://www.barabooka.com.ua/nil-gejman-pro-chitannya-ta-obov-yazok/,

вільний.

–

Загол.із

тит.Екрану. – Текст на екрані: укр.мовою. – Перевірено: 26.05.2019 16.

Пірус Т. П. Як подружити дитину з книгою

[Текст] / Т. П. Пірус // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 9. – С. 4347.

17.

Расторгуєва Н. Дитяча бібліотека як осередок

сімейного читання і дозвілля [Електронний ресурс] // Бібліотека для

дітей

контексті

сімейного

виховання.

–

Режим

доступу:http://librarychl.kr.ua/Files/bibl_v_konteksti %20vuxovania.pdf, вільний. – Загол.із тит.Екрану. – Текст на екрані: укр.мовою. – Перевірено: 26.05.2019. 18. Руденко Л. «Арт-підвал»: бібліотека для молоді – молодь для бібліотеки [Текст] / Л. Руденко // Бібліотечна планета. – 2016. – № 4. – С. 20-21.

19.

Суховєєва Н. Родина, родина – це вся Україна:

відкритий захід [Текст] / Н. Суховєєва // Початкова школа. – 2017 - №2. – С.59-61. 20.

Стовба О. Робота з молоддю – шлях до подолання

кризи читання [Текст] / О. Стовба // Бібліотечна планета. – 2015. – № 1. – С. 14-15. 21. Талалаєвська М. Нові послуги публічних бібліотек [Текст] / М. Талалаєвська // Бібліотечна планета. – 2017. – № 3. – С. 32-36. 22.

Талалаєвська

М.

Нові

форми

роботи

користувачами в бібліотеках різних країн [Текст] / М. Талалаєвська // Бібліотечна планета. – 2016. – № 2. – С. 13-16. 23.

Філіпенко О. Знамено сім’ї – любов: літературно-

музичний вечір до Дня сім’ї [Текст] / О. Філіпенко // Шкільний світ. – 2015. - №14. – С18-21. 24.

Шлепакова Т. Місце бібліотек у сучасному світі

[Текст] / Т. Шлепакова // Бібліотечна планета. – 2017. – № 2. – С. 14-16.