ЗГАДАТИ ВСЕ: знакові події та досягнення бібліотеки за 40 років діяльності by #tobm

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ

ЗГАДАТИ ВСЕ: знакові події та досягнення бібліотеки за 40 років діяльності

Збірник статей

Тернопіль ФОП Осадца Ю.В 2020

УДК 02 З–45

Редколегія: директорка бібліотеки, заслужена працівниця культури України Леся Гук, завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Ірина Грицишин, редакторка I кат. Теодозія Федорович, заступниця директорки бібліотеки Галина Якуб Дизайн обкладинки: завідувачка сектору «Інтернет-центр» Павлина Середа.

Згадати все [Текст] : знакові події та досягнення бібліотеки за 40 З–45 років діяльності: зб. ст. / Терноп. обл. б- ка для молоді; редкол.: Л. Гук, І. Грицишин, Т. Федорович [та ін.]. – Тернопіль: Осадца Ю.В., 2020. – 144 с.

У збірнику публікуються статті про діяльність Тернопільської обласної бібліотеки для молоді з 1980 до 2020 р. Висвітлюються усі знакові події та досягнення бібліотеки, її вплив на культурний розвиток краю. Видання розраховане на працівників бібліотек, науковців, краєзнавців, викладачів, студентів, усіх кого цікавить історія бібліотеки та її сьогодення. УДК 02

ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ БІБЛІОТЕЦІ ДЛЯ МОЛОДІ – 40 Для багатьох поколінь читачів Тернопільська обласна бібліотека для молоді була, є і буде вікном у світ, де вони вчились, читали, думали, змінювали своє життя. Змінювалась і бібліотека: аби відповідати часу і потребам читачів, колектив завжди шукав нові ідеї та рішення, визначав стратегічні цілі, виокремлював пріоритети та впевнено дивився в майбутнє. Сьогодні бібліотека – сучасний культурно-дозвіллєвий центр, який вміло поєднує функції бібліотеки, інтернет-кафе, виставкової зали, місця для зустрічей і проведення екскурсійних програм, безпечного простору для дозвілля та навчання молоді. Місія: надавати вільний доступ до інформації, книг та технологій для всебічного розвитку молодої особистості. Команда: 39 бібліотекарів, психологів, маркетологів, IT-спеціалістів та інших творчих працівників. Структура: 10 відділів, 6 секторів. Фонд: понад 133 тис. примірників книг, періодики, аудіовізуальних та електронних видань. Площа:1409 м2. Технічний потенціал: 77 комп'ютерів (в т.ч. ноутбуків, нетбуків, планшетів з операційними системами), 9 електронних книг, 10 графічних планшетів, 6 графічних ручок, 3 Smart TV, 6 проекторів, караоке-система, мультимедійна дошка, аудіо -, відео -, тифло -, робототехніка, wi–fi зони. На базі бібліотеки успішно працюють: тренінговий центр з навчання комп'ютерній та інтернет-грамотності, лабораторія 3D моделювання та робототехніки «МедіаСтарт», мультимедійна кімната для молодих батьків з дітьми «Розумна дитина», Інтернет-центр для незрячих і слабозорих, виставкова зала «Мистецька палітра», міні-студія звукозапису. Діє 15 клубів за інтересами для різних вікових категорій відвідувачів. Бібліотека щорічно обслуговує більше 15 тис. користувачів, яким видає понад 315 тис. примірників документів. 3

Історія бібліотеки в цифрах і фактах (1980-2020) 1980 16 січня прийнято рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів про створення Тернопільської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою вул. Бугайченка, 6 (тепер вул. Медова). Відкрилась для читачів у вересні того ж року з початковим фондом у 21 тис. примірників. Першим керівником бібліотеки стає Вікторія Степанівна Самуйлик. 1981 Створено літературне об’єднання «Сонячні кларнети» під керівництвом поета Бориса. Демкова. Започатковано щорічний комплексний захід – Тиждень дитячої та юнацької книги. 1982 У співпраці з органами юстиції та прокуратури в бібліотеці започатковано Школу правових знань. 1987 Розпорядженням Тернопільської обласної ради народних депутатів № 137 від 25 травня бібліотеку переведено в нове приміщення по вул. Котовського, 35 (тепер вул. Полковника Д. Нечая, 29), збудоване за спеціальним проєктом. 1988 Утворено любительське об’єднання Театр книги «Діалог». 1989 Створено комп’ютерний клас. 1990 На базі бібліотеки відбулася Республіканська науково-практична конференція «Бібліотека. Читач. Книга».

1991 Відкрито відділ обслуговування дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Розпочав роботу психологічний клуб для підлітків «Пізнай себе». 1992 Із метою залучення молоді до світу мистецтва, розвитку естетичних смаків започатковано літературно-мистецьку вітальню «Зустрічі без прощань». 1993 Відбулись міжобласні семінари працівників бібліотек для юнацтва Тернопільської та Івано-Франківської областей на теми «Якою бути спілці «Читач – бібліотекар?» і «Молодь. Проблеми. Наші можливості». Утворено сектор соціології і психології. Виходить серія видань «Соціологічний калейдоскоп». Керівником бібліотеки призначено Мирославу Василівну Хмурич. 1994 Бібліотеку для юнацтва реорганізовано в Тернопільську обласну бібліотеку для молоді: 03 січня Фондом комунального майна обласної Ради народних депутатів затверджено новий Статут, а 21 січня відбулася офіційна реєстрація бібліотеки (розпорядження Тернопільської міської адміністрації № 46 п.2). 1995 При бібліотеці організовано обласний клуб творчої молоді, за результатами діяльності якого видано 4 збірки поезій «Перші ластівки». У відділі мистецтв відкрито мінікартинну галерею, яка діє до сьогодні. Започатковано цикл Нобелівських читань. 1997 Відкрито першу платну психологічну консультацію «Магнолія». Створено два АРМ з доступом до Інтернет для користувачів. 1998 Розпочато роботу над створенням першої версії електронного каталогу.

2000 Створено «Гештальт-клуб» – фахове об’єднання психологів (керівник – д. м. н. С. Ситник). Розпочала діяльність Школа громадянської освіти підлітків – спільний проєкт бібліотеки, міської організації Всеукраїнського товариства ім. Т. Шевченка «Просвіта» та Благодійного фонду «Оновлення» (керівник – Л. Зеленець). 2001 Створено першу веб-сторінку бібліотеки в мережі Інтернет з доступом до електронного каталогу. За фінансової підтримки Посольства США в Україні відкрито Інтернет-центр із безкоштовним доступом до мережі. Організовано дискусійний клуб «Погляд». 2002 Запрацював офіційний сайт бібліотеки www.yl.edu.te.ua. Започатковано цільові комплексні програми «Обласна бібліотека для молоді – читачам з обмеженими фізичними можливостями» та «Молодь і дозвілля». Організовано перше автоматизоване робоче місце з доступом до Інтернету для людей з обмеженими фізичними можливостями. Створено інформаційний ресурс «Краєзнавство». Укладено біобібліографічний посібник «Вони прославили наш край», цикл методико-бібліографічних матеріалів «В нотатник бібліотекаря», «До України з любов’ю». 2003 Розпочато реалізацію комплексної програми «Бібліотека і школа: інформаційна культура молодого читача». На базі бібліотеки відбувся Всеукраїнський семінар «Роль публічних бібліотек у залученні громадян України до світу е-інформації: реалізація проекту LEAP Посольства США в Україні». 2004 Відбулися перші краєзнавчі читання з циклу «Скарбниця талантів землі Тернопільської». Започатковано щорічне видання «Календарик молодого читача». 2005 Розпочато реалізацію цільової комплексної програми «Молодь. Екологія. Суспільство: Світ, в якому ми живемо». Відкрито інформаційний центр 6

«Вікно в Америку для майбутніх лідерів» – спільний проєкт бібліотеки та Посольства США в Україні. На базі бібліотеки проведено Всеукраїнський семінар «Проект LEAP: підвищення ролі бібліотек у житті місцевої громади». 2006 Організовано перший бібліотечний клуб спілкування англійською мовою «English speaking club». Відбувся обласний конкурс «Краща ЦБС по роботі з молоддю» та обласний огляд-конкурс еколого-просвітницької діяльності юнацьких структурних підрозділів ЦБС області. 2007 Реалізовано літню інформаційно-розважальну програму для підлітків «Культурний рюкзак молодого читача». 2008 Організовано перший бібліотечний клуб перегляду англомовних фільмів. Відкрито інформаційно -комп’ютерний центр для людей з вадами зору. Запрацював «Заочний абонемент» німецького культурного центру Goethe-Institut Ukraine. Впроваджено нову інформаційну послугу «Віртуальна бібліографічна довідка». 2009 Організовано Пункт доступу громадян до інформації органів державної влади та місцевого самоврядування. Проведено регіональний тренінг «Інформація органів влади для громадян у публічній бібліотеці: пошук, доступ, інформування» для бібліотекарів Тернопільської, ІваноФранківської, Волинської, Закарпатської та Львівської областей. Створено блог «У світі прекрасного». 2010 Проєкт бібліотеки «Веб 2.0. на вашу користь» отримав перемогу та фінансову підтримку у конкурсі проєктів Програми «Бібліоміст». Проводяться навчання за тренінговими програмами: «Я – громадянин держави Україна» та «Дні навчання в бібліотеці» (комплексний захід для учнів Тернопільського консультпункту Київської міжобласної заочної школи для незрячих і слабозорих). Бібліотека долучається до міжнародного руху «Буккросинг»: створено полицю вільного книгообміну, 7

адмініструється блог «Полиця вільного книгообміну Тернопільської обласної бібліотеки для молоді». З метою організації змістовного дозвілля військовослужбовців строкової служби реалізовано ініціативу «У солдата вихідний». 2011 Розпочався процес автоматизації виробничих процесів бібліотеки на основі АБІС «УФД/Бібліотека». Реалізація масштабного проєкту «Веб 2.0. на вашу користь»: відкрито Тренінговий центр на 10 місць, проводяться навчання з питань використання Веб 2.0 технологій; проєкт презентовано на Всеукраїнському ярмарку інноваційних послуг та електронного урядування (I-а премія), виставці «На шляху до електронного урядування: інноваційні проекти бібліотек» у рамках «Днів електронного урядування – 2011» у м. Київ. Проведено рекламну кампанію «Бібліотека на вустах громади». Створено «Бібліотечний блог для молоді Тернопілля», перший аудіоподкаст «Літературне Тернопілля». Участь бібліотеки на Міжнародній конференції «Next library – 2011» (Данія, Орхус). На посаду директора бібліотеки призначено Лесю Степанівну Гук. 2012 Реалізовано проєкт «Провесінь Тернопілля: творчість молодих в онлайн». За фінансової підтримки Посольства США в Україні оновлено сучасною комп’ютерною тифлотехнікою Інтернет-центр для слабозорих і незрячих. Започатковано проєкт «Бібліотека в ритмі літа» – літній читальний зал на базі Петриківського санаторію «Веселка». Бібліотека отримала I місце у Всеукраїнському конкурсі «Бібліокінофест: кадри вирішують все» за рекламний відеоролик «Поети в неті». Проведено флешакцію «Бібліотечний велопробіг». Новаційну діяльність бібліотеки презентовано на Конгресі публічних бібліотек «Бібліотека з баченням» (Польща, Варшава) та заході «Глобальні бібліотекарі: Міжнародна академія молодих бібліотечних фахівців (Рига, Латвія). 2013 Розпорядженням першого заступника голови Тернопільської обласної ради № 34 від 27 березня 2013 року затверджено нову редакцію Статуту бібліотеки та змінено офіційну назву – КУТОР «Тернопільська обласна бібліотека для молоді». Реалізовано проєкт «Публічні бібліотеки – мости до 8

е-урядування». У співпраці з Координаційною радою молодих юристів Тернопільської області відкрито інформаційно-консультативний пункт первинної правової допомоги. Впроваджено віртуальні служби «Запитай у психолога», «Онлайн-консультант». Бібліотека отримала I місце у Всеукраїнському конкурсі на кращу концепцію роботи з дітьми, оголошеному німецьким культурним центром Goethe-Institut Ukraine. Створено відділ соціокультурної діяльності, сектор документів іноземними мовами. 2014 Відкрито мультимедійну кімнату для молодих батьків з дітьми «Smart kid». Проведено бібліоніч «Книгою призначена зустріч». Відбулося перше засідання учасників клубу поціновувачів сучасної української літератури «ЛітПростір». Вийшов із друку бібліографічний покажчик «Поліграфічне розмаїття «Кобзаря» Т. Шевченка в публічних бібліотеках Тернопільської області». Досвід бібліотеки представлено на Міжнародній конференції «Next library – 2014» (США, Чикаго). 2015 Розпочав роботу клуб інтерактивного читання для підлітків. З ініціативи бібліотеки проведено Всеукраїнський бібліотечний велофлешмоб (учасники з міст Тернопіль, Хмельницький, Полтава, Дніпропетровськ, ІваноФранківськ). Презентовано новий сайт бібліотеки https://.tobm.org.ua. Започатковано комплексні програми з популяризації книг і читання на канікулах «Канікули у бібліотеці», «Магія книг». Облаштовано велопарковку на 10 місць. 2016 Реалізовано ініціативи, направлені на формування мовних компетенцій для різних вікових категорій: «Літній/зимовий англійський табір для підлітків», літній українсько-англійський курс фінансової грамотності, клуб ораторського мистецтва англійською мовою, клуб вивчення польської мови. Відкрито Пункт європейської інформації. Розпочато роботу над формуванням інформаційних ресурсів «Творча молодь Тернопілля», «Мандруємо Тернопіллям». На базі бібліотеки відбулась стратегічна сесія «Модернізація бібліотечної системи Тернопільщини» за участю бібліотекарів області, влади, громади, експертів. Офіційний сайт визнано 9

кращим серед сайтів бібліотек для юнацтва на Всеукраїнському конкурсі, який проводила УБА ВГО. Рішенням Тернопільської обласної ради № 394 від 30 листопада 2016 року затверджено новий Статут та повернуто установі назву Тернопільська обласна бібліотека для молоді. 2017 Вперше проведено регіональний етап Міжнародного конкурсу креативного письма для креативної молоді «Write On!». Працювали молодіжні мовні табори «GoCamp-2017» у напрямках «Лідерство та кар'єра», «Громадянство», «Спорт та здоров'я» за участю ірландських волонтерів. Реалізовано програму «ЛітоКрутезне»: свята, квести, рухливі ігри, вивчення основ маркетингу, веб-програмування, тренінги з ораторської майстерності; англійська від вчителів з Канади. У співпраці з Тернопільським міським центром надання вторинної правової допомоги започатковано ініціативу «Швидка правова допомога». Організовано та проведено 3 фахові Всеукраїнські семінари за участю бібліотекарів, влади, видавців, громадських організацій; Ярмарок бібліотечних послуг. Досвід бібліотеки презентовано на міжнародній конференції «Нові медіа та нові технології в роботі з молодим користувачем бібліотеки» (Польща, Кросно). Директорці бібліотеки Лесі Гук присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України». 2018 Спільно з патрульною поліцією Тернополя втілено проєкт «ПОЛіС». Реалізовано проєкт «Таборове літо на Новому Світі»: працювали навчально-дозвіллєві табори для дітей віком до 10 років, 2 англомовні табори для підлітків 11-15 років, мовні курси від канадського волонтера Т. Малюжинського. Відкрито мультимедійну лабораторію «МедіаСтарт». Створено студію звукозапису. 2019 Відкрито локацію активностей та відпочинку. Створено інфоцентр «Єдине інформаційне вікно бібліотеки». Реалізовано проєкт «Лідерство для дівчат». Започатковано ініціативу допомоги молодим батькам «З дітьми і для дітей». Проведено обласний фотофлешмоб «Шевченко в об'єктиві», обласний молодіжний конкурс творчих робіт «Я малюю мирну Україну», Всеукраїнський семінар-тренінг «Бібліотека для центеніалів: виклики та 10

можливості». Впроваджено нові освітні послуги: зимовий/літній ІТ-табір неповного дня для підлітків, навчальні курси «Графічний дизайн. Брендинг», «Графічний дизайн для дітей», навчальний курс «Інтернет маркетинг» для представників малого і середнього бізнесу. За результатами втілення інноваційного проєкту «МедіаСтарт - мультимедійна лабораторія в бібліотеці» установі присвоєно звання «Бібліотека року». 2020 Розпочали роботу жіночий кар'єрний клуб «Вікно до успіху», англійський дискусійний клуб із волонтером зі США. Проведено навчальні курси для програмістів «Англійська для айтішника» та «jQuery для початківців». Організовано цикл тренінгів для активних громадян. Створено аудіоресурс - календар «ІnfoDay». Презентовано збірник статей «Згадати все. Бібліотеці для молоді 40». Робота в умовах світової пандемії та карантинних обмежень.

Лідія Грищук

Як усе починалося. Бібліотека на Бугайченка Лідія Грищук, головна бібліотекарка відділу міського абонементу «Кожен з нас може отримати в бібліотеці душевний спокій, втіху в печалі, моральне оновлення і щастя, якщо вміє володіти тим дорогоцінним ключем, який відкриває таємничі двері цієї скарбниці», - писав Джон Леббок. Цей вислів, напевно, якнайкраще репрезентує життя сучасної бібліотеки. Адже бібліотека – це дім, де зосереджені тисячі думок. Колектив будь-якої бібліотеки, визначаючи призначення, основні завдання, спеціалізацію, цілі та пріоритети окреслює власну місію, відповідає на кілька питань: чому існує, кого обслуговує, з якою метою. Сьогодні бібліотеки забезпечують потреби населення у сферах освіти й самоосвіти, інформації з розвитку особистості, організації відпочинку й дозвілля тощо, тому їхня роль у суспільстві особливо значуща. У вересні 2020 року виповнюється 40 років з того часу як Тернопільська обласна бібліотека для молоді (тоді Тернопільська обласна бібліотека для юнацтва, що знаходилась за адресою: вул. Бугайченка, 6, зараз вул. Медова) розпочала обслуговування читачів. Цьому передував більш ніж піврічний активний організаційний період, бо офіційною датою заснування згідно з рішенням виконкому Тернопільської обласної ради вважається 16 січня 1980 року. Першою директоркою бібліотеки була велика ентузіастка бібліотечної справи Самуйлик Вікторія Степанівна. З часу створення й до сьогодні книгозбірня була та залишається центром життя молоді міста. Уже сорок років їй вдається підтримувати позитивний імідж та бути популярною серед мешканців Тернополя й області, поєднувати високий рівень застосування інформаційних технологій із професійною майстерністю колективу. А починалось усе з книжкового фонду книгозбірні – 21 тис. примірників літератури. Бібліотека задовольняла читацькі інтереси юнацтва з науковопопулярних, довідкових, художніх видань, що надійшли через бібліотечний колектор, а також з резервів інших бібліотек. Збільшувати книжковий фонд 12

допомагали й приватні особи, безоплатно передаючи власні книги й періодичні видання. На той час у бібліотеці функціонували 7 відділів: відділ обслуговування, що складався з секторів абонемента й читального залу; інформаційнобібліографічний; науково-методичний; відділ комплектування й обробки літератури; відділ зберігання та використання книжкового фонду, відділ мистецтв та матеріально-технічний відділ.

Колектив бібліотеки. 1981 р. З перших днів роботи бібліотека презентувала себе як культурнодозвіллєвий центр для молоді, залучаючи нових користувачів, налагоджуючи партнерські стосунки з іншими установами, що працювали з юнацтвом, шукаючи та впроваджуючи інноваційні форми популяризації книги. Бібліотека започаткувала такі комплексні заходи як «Тиждень дитячої та юнацької книги», «Школа правових знань», «Літературна вітальня». Значна увага приділялась створенню молодіжних клубів за інтересами. Першим таким клубом був «Орієнтир» - профорієнтаційний клуб для старшокласників, засідання якого проводились як в бібліотеці, так і за її межами. Обов’язковою умовою роботи клубу були зустрічі його учасників з представниками тієї чи іншої професії, фахівцями своєї справи. Ідейним натхненником та організатором клубу була завідувачка відділу обслуговування Басок Галина Максимівна. За її сприяння проводилася активна робота з популяризації книги серед молоді ПТУ, середніх спеціальних та вищих навчальних закладів. Працівники бібліотеки 13

організовували і проводили літературно-музичні вечори, заходи на патріотичну, морально-етичну та екологічну тематику. Серед найактивніших читачів були студенти та викладачі тодішніх кооперативного технікуму, політехнічного, медичного інститутів. Наші бібліотекарі, заохочуючи молодь до читання, часто виступали по обласному радіо. Широкого розголосу набула робота літературного об’єднання «Сонячні кларнети», яке під керівництвом відомого українського поета Бориса Демкова, багато років гуртувало творчу молодь не тільки міста, а й області. Не можу не згадати про активну роль бібліотеки в організації пересувних пунктів обслуговування читачів у трьох гуртожитках тодішнього Тернопільського бавовняно-прядильного комбінату, на якому працювало багато молоді. Працівники сектору абонемента раз в тиждень проводили там обслуговування, а раз у три місяці, враховуючи смаки й вподобання працюючої молоді, повністю оновлювали книжковий фонд. Вікторія Степанівна навчала, щоб у процес обслуговування читача молоді бібліотекарки вкладали душу і свої таланти. «Дівчатка,наголошувала вона, - ми повинні зламати стереотип бібліотекарки-сірої мишки, ви, мої «артисточки», повинні так обслужити читача, щоб йому захотілось приходити сюди хоч кожен день»! І ми старались і в нас вийшло. Переймати досвід до нас приїжджали бібліотекарі з різних областей України. Пригадую, як весело і цікаво в колективі відзначали різноманітні свята. Приблизно 80 відсотків працівників бібліотеки були випускниками вищих спеціальних бібліотечних закладів з різних куточків країни. Ми були молоді, енергійні та креативні. Нас любили, нами захоплювались не тільки старші колеги-бібліотекарі, нас часто запрошували для участі у різноманітних міських заходах. Запам’ятався семінар для провідних спеціалістів у галузі культури з різних республік колишнього Союзу, організований Міністерством культури СРСР на базі нашої області, де ми з Наталею Бойко, тодішньою завідувачкою відділу мистецтв, допомагали керівництву області у проведенні цього заходу. Враження були незабутні. Ми мали чудову нагоду поспілкуватися з багатьма представниками різних національностей, дізнатися багато нового про їхню культуру, звичаї, традиції. І, звісно, вся ця інформація пізніше була використана в нашій роботі. 14

Бібліотека мала власний автобус, на якому ми часто подорожували Україною, їздили переймати досвід колективів бібліотек області, надавали допомогу юнацьким структурним підрозділам.

Методисти у черговому відрядженні. 1985 р. Ми були першопрохідцями, тому кожен захід пропускали через серце, що викликало хвилі емоцій. Щоправда, був єдиний недолік – приміщення книгозбірні було невеликим і не співпадало з розмахом наших ідей та планів. У результаті активних старань першої директорки бібліотеки нам виділили нове велике приміщення, в облаштуванні якого працівники бібліотеки брали активну участь. Але це вже інша історія, інша сторінка в житті нашої бібліотеки не менш цікава та яскрава!

Світлана Лерніченко

Бібліотечний фонд – основний ресурс книгозбірні Світлана Лерніченко, завідувачка відділу комплектування фондів та каталогізування документів Фонд бібліотеки почали формувати заздалегідь до офіційного відкриття. Перша партія книг, що надійшла з обласного бібліотечного колектора, налічувала 554 примірники, записана в інвентарну книгу 17. 02. 1980 р. З цієї дати ведеться облік всіх надходжень до фонду. На момент відкриття бібліотеки для читачів фонд становив 21 тисячу примірників книг, які задовольняли читацькі інтереси юнацтва: науковопопулярні, довідкові, художні видання, які надійшли з обласного бібліотечного колектора, обмінного фонду Тернопільської обласної бібліотеки для дорослих ім. В. П. Затонського, Тернопільської обласної бібліотеки для дітей, Тернопільської міської ЦБС, придбані в магазині передплатних видань, «Букініст». З 1981 року фонд почав поповнюватися грамплатівками та діафільмами. Періодичні видання комплектувалися через обласний відділ «Союздруку». У перші роки головним завданням бібліотеки було формування ядра книжкового фонду, організація довідково-бібліографічного апарату. У 80-ті роки принципами комплектування бібліотечного фонду були: принцип партійності, систематичності та планомірності. У зв’язку з цим до фонду бібліотеки надходило багато книг суспільно-політичної тематики, творів класиків марксизму-ленінізму, партійної літератури. Подальше формування фонду визначалося читацькими інтересами та запитами щодо освіти, професійної орієнтації, дозвілля, саморозвитку, а також з урахуванням тематики вітчизняних та світових художніх творів, орієнтованих саме на цю вікову категорію. Великої шани і поваги заслуговує Базюта Олександра Василівна, яка впродовж багатьох років очолювала відділ комплектування та обробки літератури. Як досвідчений фахівець, справжній професіонал бібліотечної справи, вона формувала ядро фонду бібліотеки, створювала перший довідково-бібліографічний апарат.

З початку створення бібліотеки і до 1990-х років фонд бібліотеки формувався планово і систематично. Щорічне поповнення фонду становило 10-12 тис. примірників видань.

Працівники відділу комплектування та обробки літератури за роботою. 1998 р. На початку 90-х років відбулися кардинальні зміни в суспільстві, що згодом негативно позначилось на формуванні бібліотечного фонду. На поточне комплектування вплинули всі ускладнення перехідного періоду, який характеризувався повною економічною кризою в державі, відсутністю стабільного фінансування бібліотек. Книгозбірня відчула розвал державної системи книговидання і книгопостачання, закриття бібліотечних колекторів, які були основним джерелом централізованого поповнення бібліотечних фондів. В умовах відсутності постійних джерел комплектування та фінансування працівники намагалися різними методами сприяти надходженню книг до бібліотеки. Відбулося так зване народне комплектування: встановлювали зв’язки з видавництвами, практикували збирання книг від місцевих авторів. На той час актуальним було питання ретроконверсії бібліографічних записів з друкованих каталогів. Новий етап у роботі відділу комплектування та обробки літератури розпочався із створення у 1998 р. електронного 17

каталога. Для цього застосовувалась Ірбіс-подібна програма. У 2003 р. на сайті бібліотеки з’явився електронний каталог. З 2004 р. в дію ввійшов проєкт «СКІФ». Було створено корпоративний електронний пошуковий каталог. У 2000-і роки підвищення цін на книги та вкрай недостатнє фінансування спричинили зменшення кількості надходжень нових видань. Працівники змушені були шукати нові джерела комплектування. Прикметою часу стало співробітництво із меценатами, благодійними фондами. Працівники почали активно використовувати нове джерело комплектування – фандрейзинг. Через відсутність бюджетних асигнувань поповнення книжкового фонду здійснювалося за рахунок надання платних послуг, що допомогло вирішити головне завдання, яке стояло перед бібліотекою, – зберегти доступ молоді до нової інформації. Завдяки їм ми мали можливість, хоча і в обмеженій кількості, надавати своїм читачам найновіші навчальні та довідкові видання, новинки художньої та науковопопулярної літератури У той час у бібліотеці вишиковувались довжелезні черги за книгами. Шукаючи нові джерела комплектування, працівники відділу укладали прямі договори з видавництвами, домовлялися з книготорговельними організаціями та фірмами. Такі угоди бібліотека уклала з видавництвами «Джура», «Підручники і посібники», «Навчальна книга – Богдан», «Новий колір», «Ранок», «Знання», Фірмою літературного редагування і перекладів «Марія Волощак», ТзОВ «Літопис», ТОВ «Кондор». В практику комплектування впровадили новий напрямок – придбання видань на електронних носіях. В умовах обмеженого фінансування на придбання літератури одним із надійних джерел поповнення фонду стало отримання найновіших фундаментальних видань за сприяння Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга». Завдяки їй більше 10 років до фонду бібліотеки безкоштовно надходили довідкові, науково-популярні, публіцистичні видання і художні твори, які були цінним джерелом у забезпеченні інформаційних, освітніх та культурних потреб молодих користувачів. Налагоджувалися контакти з громадськими організаціями, благодійними фондами, осередками, що займалися виданням та розповсюдженням літератури. Значна кількість книг постійно передавалася до бібліотеки як 18

дарунок від користувачів, авторів, видавців, приватних осіб, різних установ, об`єднань, товариств. Бібліотека тісно співпрацювала з письменниками Тернопілля, які під час презентацій дарували власні твори з автографами. Такі внески суттєво поповнили фонд книгозбірні не тільки дублетними, але й першими примірниками. Так у 2004-2014 рр. надійшло 8314 подарованих видань. У рамках співпраці з Відділом преси, освіти та культури Посольства США та Українсько-американським доброчинним фондом «Сейбр-Світло» в 2004-2014 рр. отримано 1795 прим. книг та аудіовізуальних видань, які знайомлять з історією, культурою, наукою, освітою, політикою, економікою, традиціями, святами, визначними місцями США. Серед них різноманітні енциклопедії, словники, довідники, навчальні матеріали з англійської мови, оригінальна художня література, видання в форматі pop-up, музичні та м`які розвиваючі книги. Розширилась видова структура фонду, придбані компакт-диски, аудіо- та відеокасети. Важливим джерелом поповнення фонду була передплата періодичних видань, яка здійснювалася через ТД УДППЗ «Укрпошта» та ТОВ «Фірма «Періодика». З червня 2011 р. впровадили нову автоматизовану інформаційнобібліотечну систему «УФД/ Бібліотека», за допомогою якої обробляється весь обсяг нових надходжень. Використовуючи можливості програми, вдосконалюються бібліотечні технології у відділі. Запроваджено систему штрихового кодування документів. Здійснюється автоматизоване формування облікових та фінансових документів, друк книжкових формулярів та каталожних карток. Технологія роботи з періодичними виданнями надає можливість проводити процес їх реєстрації з автоматичним формуванням записів електронного каталогу і наступним аналітичним розписом статей. На 01.01. 2020 р. база даних електронного каталогу нараховує 121351 запис. Впродовж останніх років поповнення фонду бібліотеки становить 3–4,2 тис. примірників документів. Покращенню комплектування бібліотеки сприяють державні та обласні програми поповнення бібліотечних фондів: отримання книг згідно з Державною програмою «Українська книга», «Державною програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки», наказом Міністерства культури України «Щодо здійснення придбання 19

україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек», на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів» та «Про затвердження переліку книжкової продукції, що придбавається для поповнення бібліотечних фондів», виділення коштів з обласного бюджету на придбання книг. За сприяння обласної видавничої ради до бібліотеки надходять видання місцевих авторів художньої, публіцистичної, краєзнавчої та культурноосвітньої спрямованості, які мають суспільно-естетичну цінність, антології, енциклопедії, літературно-мистецькі, громадсько-політичні, краєзнавчі журнали та альманахи, які мають значний вплив на виховання творчої молоді й охоплюють громадське, культурне та літературно-мистецьке життя області. З 2018 р., відколи Програмою поповнення фондів публічних бібліотек опікується Український Інститут книги, ми відчули ефективний результат від закупівлі книг. Фонд бібліотеки збагатився сучасною українською та перекладною прозою, класикою, бізнес-літературою, нон-фікшн, науковопопулярними, довідковими, дитячими виданнями. Вже 9 років поспіль бібліотека, крім вказаних джерел комплектування, успішно формує свій фонд за допомогою акції «Подаруй бібліотеці книгу!», яка приурочена до Всеукраїнського дня бібліотек і Міжнародного дня дарування книг. Книгозбірня одержує в дар видання від авторів, користувачів, громадських діячів, представників української діаспори, приватних осіб, видавництв, бібліотек, благодійних фондів, організацій та товариств. Як одне з важливих джерел поповнення фондів бібліотеки традиційно використовується книгообмін. Найбільшу кількість літератури за книгообміном ми отримали від Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Використовуючи можливості нових технологій, проводячи моніторинг та аналіз документного ринку, бібліотека поліпшує якість формування фонду. Здійснює пошук інформаційних джерел на різних носіях: друкованих видань, аудіовізуальних та електронних документів. Для цього працівники відділу переглядають видавничу і книготоргову інформацію на сторінках спеціальних періодичних видань, профільних бібліотечних видань, працюють з прайсами, листами, каталогами, сайтами видавництв, книготорговельних фірм, бібліотек, мережі книжкових Інтернет-магазинів, каталогами періодичних видань та іншими інформаційними виданнями. 20

Одним із ефективних способів комплектування можна назвати розповсюдження видавництвами, книготорговельними фірмами повідомлень про новинки електронною поштою. Це дає можливість одержати оперативну інформацію про нові книги. Постійно проводиться аналіз інформаційних потреб користувачів (як задоволених так і незадоволених). Поточне комплектування новими документами здійснюється за договорами купівлі-продажу між бібліотекою та видавництвами, книжковими магазинами тощо. Протягом останніх років бібліотека активно співпрацює з книжковими магазинами «Дім книги», «Книжкова хата», «Книгарня Є», «Ярослав Мудрий». Фонд книгозбірні поповнюється виданнями провідних видавництв України, серед яких «Наш формат», «Клуб Сімейного Дозвілля», «Vivat», «Книголав», «Фоліо», «Ліра-К», «Видавництво Старого Лева», «А-ба-ба-га-ла-ма-га»,«Фабула», «Центр навчальної літератури», «Видавництво Жупанського», «Основа», «Апріорі», «Ранок» тощо. Закупівля книжкової продукції та передплата періодичних видань здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» через систему РroZorro. З 2018 р. відповідно до постанови Кабінету міністрів № 177 від 22 березня 2017 р. «Про припинення використання Бібліотечнобібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації» бібліотека почала переведення фондів на універсальну десяткову класифікацію як міжнародну систему. Нова класифікація впроваджувалася як у процеси опрацювання бібліотечного фонду, так і в розстановку фонду та в облікові процеси і відповідну документацію. Нові надходження до бібліотеки почали систематизувати за УДК. На сьогодні склад, типово-видова структура бібліотечного фонду відповідають комплексу освітніх, бізнесових і дозвіллєвих потреб молодих користувачів. Фонд бібліотеки універсальний. Станом на 01. 01. 2020 р. його загальна кількість становить 133 253 примірники. Він охоплює всі типи, види, жанри друкованої продукції, аудіовізуальні документи, електронні видання українською та іноземними мовами. Склад фонду за видами видань: 122 751 – книги; 2 982 – періодичні видання; 7291 – аудіовізуальні матеріали (грамплатівки, компакт-диски, аудіо- та відеокасети, CD-ROM, DVD-ROM); 229 – електронні видання. Бібліотека щорічно передплачує більше 100 назв літературно-художніх, суспільно-політичних, галузевих газет і журналів для навчання, роботи, відпочинку. 21

У фонді є науково-популярна, навчальна, довідкова, громадськополітична, офіційна, нотна, художня література. Користувачам пропонуємо прозові та поетичні шедеври світової та вітчизняної класики, твори сучасних авторів: детективи, фантастика, пригоди, фентезі, історичні та любовні романи; твори за шкільною програмою; літературу за вузівськими програмами; краєзнавчі видання; універсальні та галузеві енциклопедії, довідники, словники; навчальні посібники та підручники; природничонаукову літературу з усіх галузей знань: математики, фізики, хімії, астрономії, геології, біології, ботаніки, зоології, анатомії і фізіології людини; технічну літературу, яка в популярній формі відображає питання будівництва, інженерної та комп’ютерної графіки, програмування, транспорту, харчової та переробної промисловості, швейної справи, кулінарії та ін. Бібліотечний фонд містить також: комплекс соціально-економічної літератури: з історії, економіки, бізнесу, політики, права, соціології, військової справи, педагогіки, етики, філософії, релігії; книги нон-фікшн: мотиваційна література з питань психології, саморозвитку, продуктивності праці; навчальну, наукову та довідкову літературу з мовознавства, філології, літературознавства; літературу з питань мистецтва: живопису, скульптури, архітектури, театру, кіно, музики; зібрання творів мистецтвознавців і критиків, книги про життя і діяльність композиторів, художників, театральних діячів, виконавців, акторів, альбоми із світового та українського мистецтва; нотні видання: пісенники, хорові твори, твори для вокальних ансамблів, інструментальні твори, партитури музично-сценічних творів, видання шкіл гри на різних музичних інструментах, диктантів, вправ, етюдів, самовчителів; інтерактивні книги з QR-кодами; інклюзивну літературу; періодичні видання для людей з вадами зору; документи іноземними мовами різних видів і типів, виданих в Україні та поза межами України; книги та компакт-диски англійською мовою з усіх галузей знань, а також матеріали з методики викладання англійської мови, оригінальна художня література, м'які книги-подушки, музичні книги та книги pop-up; електронні книги Kindle, які містять кращі зразки американської художньої літератури, історичні документи, навчальні та наукові книги англійською мовою, а також словникові ігри; електронні інформаційні ресурси Держдепартаменту США (колекція eLibraryUSA) – це мільйони повнотекстових статей з провідних журналів світу і довідкових джерел з усіх галузей знань починаючи із 20-х років минулого століття і до сьогоднішнього дня; друковані та аудіовізуальні матеріали німецькою 22

мовою та у перекладі; аудіокниги, серед яких твори українських та зарубіжних письменників; грамплатівки, компакт-диски, аудіокасети із музичними та літературними записами; відеокасети із записами кінофільмів; мультимедійні видання на DVD/BD; електронні ресурси на CD. Ознайомитися з новими надходженнями можна на веб-сайті бібліотеки у розділі «Нові надходження», на сторінках книгозбірні в мережі Facebook та Instagram. Сьогодні працівники відділу комплектування фондів та каталогізування документів працюють над тим, щоб якісно формувати фонди, ефективно задовольняти інформаційні та читацькі запити різних груп молоді, удосконалюють критерії відбору матеріалів, перспективні шляхи поповнення книгозбірні, формування власних електронних ресурсів.

Книжковий фонд відділу міського абонементу. 2020 р.

Ольга Марків

Нове приміщення бібліотеки – нові можливості для розвитку Ольга Марків, завідувачка відділу зберігання та використання бібліотечного фонду Шлях бібліотеки до утвердження – це шлях пошуків, відкриттів, шлях подолання труднощів. З перших днів функціювання бібліотека розгорнула активну роботу щодо пошуку свого читача, створення довідкобібліографічного апарату, апробації нових форм роботи з юнацтвом. Очолила роботу бібліотеки перший директор – Вікторія Степанівна Самуйлик, віддана своїй справі, наполеглива, талановита організаторка. Свої знання та сили вона постійно віддавала популяризації бібліотеки, формуванню кадрового потенціалу, укріпленню матеріальної бази установи. Спочатку бібліотека знаходилась в пристосованому приміщенні (на першому поверсі 9-ти поверхового житлового будинку) на вулиці Бугайченка, 6, і займала площу 240 кв. м. З року в рік книгозбірня розвивалась, зростав книжковий фонд, збільшувалась кількість читачів, а відтак виникала потреба у більшому приміщенні. Починаючи з 1982 року розглядались різні варіанти: виділення окремого приміщення по вул. Злуки (кінотеатр ім. Довженка, тепер КП «Тернопільський центр дозвілля та молодіжних ініціатив ім. Довженка»), відкриття філіалів на масиві «Східний», «БАМ». У 1987 р. після тривалих перемовин обласна рада прийняла рішення про виділення нового двохповерхового приміщення, яке будувалось за спеціальним проєктом під бібліотеку по вул. Котляревського 35, (тепер вул. Полковника Д. Нечая, 29) на масиві «Новий Світ». Колектив бібліотеки з великою радістю зустрів цю чудову новину. Цікавим є той факт, що протягом будівництва адміністрація організовувала суботники, де працівники бібліотеки надавали посильну допомогу будівельникам. Залучали не тільки основних працівників, а й членів їх сімей, які залюбки підтримували дружню толоку. У 1988 році об’єкт був зданий в експлуатацію і наприкінці цього ж року бібліотека переїхала у нове приміщення. Велика площа (1400 кв.м.), просторі зали та книгосховища дозволили створити комфортне і 24

привабливе середовище для роботи з книгою і проведення змістовного дозвілля читачів.

У бібліотеці створили нові відділи і сектори: організації, використання та зберігання книжкового фонду, соціології і психології, періодики, обслуговування дітей, технічної творчості, масової роботи та самодіяльної творчості, що позитивно вплинуло на якісний розвиток установи. Викликом для колективу стало питання переміщення 85-ти тисячного фонду. За досить короткий термін вдалося перевезти, розставити та підготувати літературу до видачі у новозбудованій бібліотеці. Цю важку фізичну працю виконували жінки-бібліотекарки, які жертвували вільним часом, вихідними, відпустками. Основний ресурс нашої бібліотеки – книжковий фонд – завжди був якісним. У новому приміщенні з’явилась можливість ефективної розстановки та зберігання фонду відповідно до затверджених стандартів та інструкцій. А оскільки на той час нові надходження становили 7-8 тисяч в рік, то кількість літератури різних видів і форматів зростала та потребувала спеціального їх впорядкування та зручної розстановки у книгосховищі. Було прийнято рішення створити підсобні фонди в обслуговуючих відділах. Очолити роботу з упорядкування фонду дирекція бібліотеки доручила мені, запропонувавши посаду завідувачки відділу організації, використання та зберігання книжкових фондів. У відділі на той час працювало 4 спеціалісти.

Робота з фондами була насиченою та клопіткою, але ми працювали злагоджено та ефективно. Бібліотека була обладнана сучасними меблями: стелажами, столами, стільцями, виставковими шафами, кафедрами видачі, м’якими кутками. Добре продумали дизайн, що допомагало створити відкритий комфортний бібліотечний простір та надало змогу якнайкраще розкрити фонди для користувачів. Особливо привабливо виглядала розстановка стелажів на абонементі – двома півколами, у секторі мистецтв – «гірками», у секторі періодики – «сотами». Велику господарську роботу з придбання меблів та іншого бібліотечного обладнання (а на той час це було нелегким завданням) провела тодішній заступник директора з адміністративно-господарської роботи Красновська І. І. У створенні прекрасних сучасних інтер’єрів, брали активну участь директор Самуйлик В. С. та художник Протасевич Л. В. Багато робіт замовляли в Тернопільському виробничо-художньому комбінаті. Книга-інсталяція із відомими словами О. Гончара та настінна картина із зображенням хороброго князя-захисника землі тернопільської – стали символами бібліотеки.

Лаконічно вписалися в інтер’єр і рослини. Зелені зони надали приміщенню бібліотеки своєрідний колорит і створили комфорт.

На першому поверсі розмістили абонемент, інформаційнобібліографічний відділ, центральне книгосховище, службові приміщення, гардероб. Для зручності читачів у вестибюлі першого поверху – алфавітний і систематичний каталоги, краєзнавчі та тематичні картотеки статей. У вестибюлі другого поверху оформили відпочинкову зону для читачів. У новому приміщенні значно збільшилась кількість читацьких місць. Родзинкою бібліотеки став сектор мистецтв. Просторий зал з великою кількістю вікон та дизайнерським оформленням слугує своєрідною 27

літературно-мистецькою вітальнею бібліотеки. Його окраса – керамічна стінка, виготовлена на Тернопільському фарфоровому заводі за дизайном Івана Петруняка та велике чорне фортепіано «Україна», яке використовують і до нині для проведення літературно-музичних вечорів, зустрічей із митцями краю. У секторі були створені місця для індивідуального прослуховування вінілових платівок, колекція яких склала понад 9 тисяч примірників; був доступ до відеомагнітофонів, телевізора. У цокольному приміщенні бібліотеки облаштували справжній театр з фойє, сучасною сценою, глядацьким залом та гримерною, а в штатний розпис введено одиницю – керівник любительського театрального об’єднання. У 1988 році розпочало свою роботу любительське об’єднання «Театр книги «Діалог»», місія якого полягала в популяризації кращих зразків української і зарубіжної художньої літератури та згуртуванні творчої молоді. Незмінним керівником театру книги «Діалог» впродовж 25-ти років був Салабчук Б. Б.

Зала сектору мистецтв. 1989 р. Бібліотечною інновацією став комп’ютерний клас також розміщений на цокольному поверсі. В його роботі використовували ігрові консолі «приставки» для телевізорів. Маленька скринька, яка в парі з телевізором дозволяла грати в тисячі відеоігор була недешевим задоволенням, тому відвідувачів у цьому підрозділі бібліотеки завжди було багато. Нову для бібліотеки послугу впроваджували Мілян Р. С. та Лотоцький О. Г., бібліотечні фахівці, які обіймали посади в науково-методичному відділі. У просторих залах працівники мали можливість проводити літературні вечори, презентації книг, круглі столи, читацькі конференції, засідання 28

клубів за інтересами, експонувати виставки творів образотворчого мистецтва. Нове приміщенням, багатий книжковий фонд, сучасна техніка та обладнання, цікаві заходи, професійне та доброзичливе обслуговування відвідувачів привабило в книгозбірню значну кількість читачів. Високий професійний рівень кадрів, творчий підхід до роботи сприяли поглибленню змісту роботи за всіма напрямки бібліотечної діяльності. Хочу згадати тих людей, які доклали багато зусиль, щоб бібліотека стала скарбницею знань, центром духовності і культурного дозвілля тернополян, це наші ветерани: Зажерей М. Х., Моліцька Г. С., Глинська Н. А. (заступники директора з наукової роботи), Базюта О. В. (зав. відділу комплектування та обробки літератури), Шилова Л. Ф. (зав. інформаційнобібліографічного відділу), Польова Г. І. (зав. відділу міського абонементу), Прецуленко Н. М. (зав. науково-методичного відділу) Смоляк О. Н., Сергійчук Є. Г., Лапій Н. В., Вавроневич Л. І. Марченко Л. Ф., Грищук Л. М., Навроцька Г. А., Кулик Г. Б., Ніколаєва Н. Л., Когут С. В., Грінкевич Л. В., Бондзюх Г. Г., Лавецька І. М. Родинюк О. В., Лерніченко С. В., Юрковська О. А., Цимбалюк Г. І. (фахівці структурних підрозділів) та ін. Багато з них присвятили бібліотечній справі все своє життя, прийшли працювати в бібліотеку з перших днів заснування, тут залишилися та пройшли великий професійний шлях. Завдяки праці цих людей бібліотека досить швидко стала однією з кращих в Україні. Вже у січні 1990 р. на базі нашої бібліотеки проходила республіканська науково-практична конференція «Бібліотека. Книга. Читач». У роботі конференції взяли участь директори та завідуючі відділами обслуговування юнацьких бібліотек України. Наступні покоління працівників не тільки дбайливо підтримують матеріальну базу бібліотеки, але й оновлюють її, наповнюють змістом, який відповідає сьогоднішнім трендам та запитам наших відвідувачів. Керівники бібліотеки Хмурич М. В. та Гук Л. С. зуміли залучити значні грантові інвестиції для розвитку бібліотеки. В останні роки переглядається організація бібліотечного простору, буквально кожного куточка приміщення, щоб зробити їх якомога зручнішими і привабливішими для користувачів. Приміщення бібліотеки 29

дозволяє робити її різною: з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку. Як наслідок – відкрито центр для молодих батьків «Розумна дитина», мультимедійну лабораторію «Медіа Старт», кімнату активностей та відпочинку. У 2019 році наша праця оцінена високою нагородою – почесним званням «Бібліотека року». Але потенціал працівників бібліотеки не вичерпується, тому попереду багато амбітних планів, які, безумовно, зроблять бібліотеку ще кращою та привабливішою для відвідувачів. Зала сектору мистецтв. 1989 р

Ірина Грицишин

Театр книги «Діалог» Ірина Грицишин, завідувачка інформаційнобібліографічним відділом Справжнім гуртуванням молодих читачів навколо бібліотеки став аматорський театр книги «Діалог», який було створено у 1987 році. Директор бібліотеки Вікторія Самуйлик через театр книги планувала залучити до бібліотеки якомога більше молоді. Юних акторів відшукали у школі № 4 і зробили першу постановку за творами О. Пушкіна. Дебют відбувся у палаці культури «Жовтень» (нині «Березіль») у червні 1987 року. Серед запрошених гостей були поети Борис Демків та Олег Герман. Згодом, коли бібліотека отримала нове приміщення, в одній з кімнат облаштували справжній театр з фойє, сценою, глядацьким залом та гримерною. Невеликий, затишний зал спонукав до розмови та «занурення в слово». Після поезій Пушкіна на сцені театру книги з’явився триптих «Зустрічі без прощань», куди увійшли постановки про Соломію Крушельницьку, творчість Бориса Харчука, а саме його «Вишневі ночі», поезію Володимира Вихруща. За 25 років діяльності театру книги «Діалог» під незмінним керівництвом режисера Бориса Салабчука підготовлено і поставлено безліч оригінальних театральних етюдів, літературно-мистецьких вечорів, театралізованих презентацій книг. Серед них: «Троянда: у лабіринтах Х. Борхеса»; «Про кохання при свічках» (за творами відомих поетів України і світу); «Відлуння старовинного романсу в «темних алеях І. Буніна»; «У закутку душі хай буде трохи сад» (за творами Л. Костенко); «Приватна колекція» (за антологією прози і есеїстики українських письменників кінця XX ст. укладеною В. Габором); «Людське признання – холодний кришталь» (за драмою Лесі Українки «В катакомбах»); «Книга Адама», «Перестук двох закоханих сердець» – театралізовані прочитання збірок поезій Мар’яни Кіяновської, Лесі Романчук, Богдана Мельничука та ін. Після перегляду вистав учасники та глядачі спілкувалися, обмінювалися думками, дискутували. Саме в цьому полягала місія театру, що була відображена у назві.

А ще були мистецькі імпрези, творчі зустрічі із видатними краянами, засідання клубу неформального спілкування, участь у відкритті першого ярмарку української книжки, засідання студентського філософського клубу.

Театралізована постановка за творами Ліни Костенко. 2009 р. Актори самі виготовляли декорації та костюми, брали участь у написанні сценаріїв. Потрапляли у «Діалог» по-різному. Хтось випадково 32

побачив виставу – і вже в обіймах Мельпомени. Інші пробували себе на сцені «за компанію». Зазвичай це школярі та студенти – читачі бібліотеки. За період свого існування театр книги «Діалог» приніс його учасникам не лише безліч нагород, а й море емоцій, відкриттів та несподіванок. Як сказав В. Гюго: «Є два способи живо зацікавити людей у театрі: за допомогою великого і правдивого». Підбиваючи підсумки 25-літньої діяльності театру «Діалог», його режисер Борис Салабчук зазначав: «Велике і правдиве таки було».

Святкування 25-річчя театру книги «Діалог». 2012 р.

Ірина Береза-Майовецька

Літературно-мистецька вітальня «Зустрічі без прощань» Ірина Береза-Майовецька, завідувачка сектору мистецтв Творчою візитівкою бібліотеки є літературно-мистецька вітальня «Зустрічі без прощань», яка діє на базі сектору мистецтв. Уже 25 років (започатковано у 1995 році) у вітальні проходять цікаві творчі зустрічі з відомими митцями: поетами, акторами, музикантами, літераторами. «Зустрічі без прощань» вирізняються своєю багатоплановістю, широким тематичним діапазоном. У теплій, невимушеній атмосфері, де кожен учасник міг висловити свою думку, відбувались зустрічі із: українською письменницею, перекладачкою Надійкою Гербіш, Василем Шклярем (м. Київ), дитячими письменницями, видавцями Іриною Мацко та Лесею Кічурою (м. Львів), письменницею, майстринею Зоряною Замковою, Євою Гата (м. Львів), молодими поетами Галиною Британ (м. Борислав), Юрієм Вітяком та Юрієм Матевощуком (м. Тернопіль), Юлією БережкоКамінською (м. Ірпінь), Оксаною Кузів (м. Івано-Франківськ), приватною колекціонеркою етноодягу Вірою Матковською (м. Тернопіль) і з багатьма іншими цікавими та неординарними митцями. Окрім цього, в рамках літературно-мистецької вітальні працівники проводять презентації книг, організовують виставки творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва знаних художників та молодих початківців. Сектор мистецтв плідно співпрацює із Тернопільським обласним державним музичним коледжем імені Соломії Крушельницької. Саме тому у залах бібліотеки часто звучить музика. Ще давньогрецький мислитель Платон говорив: «Музика надихає увесь світ, додає життя і веселощів всьому існуючому, робить людей щасливими…». Такі заходи як: «Година музики» та «Вечори класичної музики» навчають слухати та відчувати її красу. Вона глибоко проникає у серця та душі, дарує неповторні миті радості гостям та відвідувачам бібліотеки.

Зустріч із творчими родинами. 1993 р. Літературно-мистецька вітальня «Зустрічі без прощань» демонструє гармонійну єдність художнього слова й музики. Для багатьох «Зустрічі без прощань» стали новим злетом у творчості або ж поштовхом до нових здобутків у світі мистецтва.

Година музики від студентів Тернопільського музичного коледжу імені Соломії Крушельницької. 2018 р.

Ірина Береза-Майовецька

Виставкова зала «Мистецька палітра» Ірина Береза-Майовецька, завідувачка сектору мистецтв Виставкова зала «Мистецька палітра» діє у бібліотеці з 1995 року. Це перспективний експозиційний майданчик для творчих робіт визнаних митців, молодих художників краю, талановитих людей з особливими потребами. Головною метою виставкової роботи є організація художніх виставок та зустрічі з авторами полотен. Саме такими засобами мистецтва естетично виховується молоде покоління.

Виставкова зала складається із двох частин та може вмістити одночасно експозицію з 50 картин. Кожного місяця тут нова експозиція і нова творча зустріч із митцем. За час існування «Мистецької палітри» у ній виставлялись полотна тернопільських художників, творчі роботи дизайнерів, фотографів, майстрів народної творчості та митців з інших регіонів України. Також відбувались цікаві зустрічі з відомими митцями нашого краю, які передають молодим свій досвід, історії життєвого успіху. Запрошуємо й молодих митців, які 36

тільки починають свій творчий шлях, мають талант, прагнуть розвитку та підтримки, адже молодь - це потенціал національно-культурного відродження нашої країни, її надія на майбутнє.

Зустріч із заслуженим художником України Я. Омеляном. 2009 р. Усі роботи, які експонувались у «Мистецькій палітрі», відображали коло інтересів авторів, їх переживання, небайдужі серцю теми. Тут експонувались виставки: заслуженого художника України Миколи Пазізіна та Соломії Пазізіної, заслуженого художника України Ярослава Омеляна, «Одкровення» заслуженого дизайнера України, художника Володимира Окрутного, «Творчі злети» студентів відділення «Дизайн» Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу та студентів Тернопільського вищого професійного училища технологій та дизайну Богдана Чумака та Тараса Рудика «Натхнення. Пошук. Час», «Музика ліній і барв» Димитрія Шіхова, тернопільської художниці Тетяни Колісник «За покликом серця», молодих художниць Наталії Фугель «Життєві етюди Наталії Фугель» та Світлани Фаленди «Загублені в місті», «Поезія у барвах» художника Михайла Наума (м. Теребовля) та «Моя філософія життя» Миколи Мамчура (м. Тернопіль), жіночого мистецького гурту «Палітра» (м. Кременець), «Пори року» художниці Світлани Шинкаренко, подружжя тернопільських художників Миколи та Ірини Кафтан «Два крила однієї долі», художника-лялькаря Володимира Якубовського, заслуженого майстра народної творчості України Людмили Павлової, художника декоративно-прикладного мистецтва Михайла Дирбавки, подружжя фотографів Ірини та Юрія Зелененьких. 37

Працівники сектору мистецтв завжди раді зустрічі з тими, хто хоче доторкнутися до світу прекрасного, ознайомитися з цікавими неординарними витворами мистецтва, отримати естетичну насолоду, зарядитися позитивною енергетикою та гарними емоціями, натхненням до творчості та праці.

Відкриття фотовиставки Ірини та Юрія Зелененьких «Бібліотека - місце щасливих людей». 2019 р.

Ірина Грицишин

Перші літературні об’єднання творчої молоді Ірина Грицишин, завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу З початку існування бібліотеки велика увага приділялася творчому розвитку молоді та створенню молодіжних клубів за інтересами. Першим бібліотечним клубом стало літературне об’єднання «Срібні октави», яке очолив поет Борис Демків. Творча доля письменника Бориса Демкова залишила яскравий слід на літературному обрії Тернопілля. Він був не лише одним із кращих поетів Галичини, але й для багатьох – взірцем і учителем. Тому бібліотека пишається своєю співпрацею із цією видатною особистістю. У новоствореній бібліотеці Борис Миколайович займав посаду завідувача відділу мистецтва. Перші зустрічі літературного об’єднання «Срібні октави» відбулися у жовтні 1980 року. Учасники клубу проводили літературні дискусії, вечори поезії, музичні зустрічі. Гостями клубу були письменники Г. Петрук-Попик, В. Драбишинець, І. Фарина, мистецтвознавець І. Дуда, літературознавець Р. Гром’як, актори В. Хім’як, І. Ляховський, В. Самчук, поети та актори з інших країн. Наступним літературним об’єднанням під керівництвом Бориса Демкова став клуб творчої молоді «Сонячні кларнети», що дав путівки у життя багатьом письменникам. Серед тих, хто пройшов його школу, були Володимир Дячун, Володимир Кравчук, Ірина Дем’янова, Іван Потій, Зеновій Кипибіда. Працюючи з творчою молоддю, Борис Демків по-батьківськи підтримував, критикував та хвалив молодих поетів. З його напутнім словом були надруковані книжки молодих поетів Ганни Костів-Гуски, Орисі Бурмак, Ігоря Фарини, Володимира Кравчука, Віктора Насипного, Михайла Левицького, Богдана Бастюка, Ярослава Сачка, Ярослава Мельничука, Петра Сороки. Відвідували зібрання «Сонячних кларнетів» Володимир Вихрущ та Олег Герман, тут виконував свої пісні Анатолій Горчинський.

Засідання літературного об’єднання «Сонячні кларнети». 1989 р. Молоді читачі бібліотеки завдяки літературному об’єднанню «Сонячні кларнети» не лише знайомилися із хорошою поезією, змістовно та цікаво проводили свій час, а й мали можливість розкрити свої поетичні здібності. Продовженням цієї літературної традиції стало створення у 1995 році обласного клубу творчої молоді. Клуб був створений бібліотекою, обласною спілкою письменників та управлінням сім’ї та молоді як експериментальна форма допомоги обдарованим дітям. Результатом його діяльності стали збірки молодих поетів «Перші ластівки». Участь молоді у літературних об’єднаннях сприяла розкриттю її здібностей, свого творчого «Я», а літературна спільнота Тернопілля отримала нові імена.

Лідія Грищук

«ЛітПростір» - територія читачів, залюблених у художнє слово Лідія Грищук, головний бібліотекар відділу міського абонементу У ХХІ столітті бібліотеки прагнуть бути частиною величезного культурно-просвітницького простору України, стати центром суспільного і культурного життя, сприяти популяризації книги та поширення читання. У той же час сучасні культурно-освітні виклики щодо формування читацьких уподобань користувачів книгозбірень спрямовані також і в русло інформативно-дозвіллєвої функції бібліотек. У Тернопільській обласній бібліотеці для молоді ось уже сім років поспіль діє Клуб поціновувачів сучасної української літератури «ЛітПростір». Створювали його з метою популяризації творчості сучасних українських письменників, шляхом проведення засідань Клубу, які допомогли б його учасникам удосконалити та поглибити свої знання в галузі сучасної української літератури, відкрити для себе нові імена та насолодитись живим спілкуванням з творцями літератури. А найважливіша умова щодо результативності функціонування Клубу полягала у згуртуванні творчих користувачів бібліотеки, створенні умов для розвитку їхніх літературних здібностей, формування літературних смаків, розвитку комунікативних звичок та розкриття любові до читання. У «ЛітПросторі», зазвичай, беруть участь читачі бібліотеки, студенти, учні-старшокласники, вчителі та всі, хто любить сучасну українську літературу. Засідання проходять у різних форматах, а саме: літературні читання, дискусії, круглі столи, живе спілкування з творцями літератури, виїзні засідання (за спонсорської підтримки) з наступним висвітленням їх роботи в соціальних мережах та ЗМІ.

Обов’язковою умовою роботи Клубу є присутність самих творців художньої літератури. Бажаними гостями є відомі й знані сучасні українські письменники, молоді літератори-початківці, автори співаної поезії. Усьому цьому передує наполеглива організаційна робота. Це, звісно, вибір письменника, якого запрошуємо на засідання Клубу, враховуємо фактор популярності майстра слова, обговорюємо із ним план зустрічі, обумовлюємо дату проведення, тощо. Коли всі організаційні моменти враховані й обговорені сторонами, в соціальних мережах розміщуємо оголошення про даний захід, розсилаємо прес-релізи для ЗМІ, виготовляємо рекламну друковану продукцію. Слід зазначити, що всі засідання Клубу поціновувачів сучасної української літератури «ЛітПростір» відбуваються емоційно-насичено, в дружній, позитивно-оптимістичній атмосфері. Особливо зворушили і запам’ятались творчі зустрічі з Володимиром Шовкошитним, Юрієм 42

Винничуком, Володимиром Лисом, Надією Гуменюк, Оксаною Кузів, Лесею Шмигельською, Володимиром Присяжнюком, Уляною Галич, Лесею Романчук-Коковською, Надійкою Гербіш, Іриною Мацко, Юлею БережкоКамінською, Анною-Віталією Палій та іншими.

Автограф-сесія від українського письменника В. Шкляра. 2018 р. Ось відгуки про деякі з них: «Гостею творчої зустрічі на засіданні нашого ЛітПростору була Уляна Галич, про яку критики говорять, що її поезія – як вона сама: жива і жвава, прозора і глибока, тремка й пульсуюча, зворушливо-беззахисна, відверта – до оголених нервів, до мурашок по шкірі… Ми всі були вражені самобутньою поезією Уляни, яку вона читала з неабиякою акторською майстерністю». «Вчора у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді» відбулась Творча зустріч з поетесою, авторкою прозових творів і публіцистичних статей Анною-Віталією Палій, яка презентувала свою збірку прози «Майяскін, або У кожного свій ангел». Учасники творчої зустрічі з душевним трепетом слухали яскраві притчі й новели, оповідання й бувальщини, що ілюструють та відкривають для кожного потребу і щастя пізнання Бога. Справжньою окрасою зустрічі був дует бандуристок Марії 43

Євгеньєвої та Олени Гаврилюк, у виконанні яких звучала чудова духовна музика». «Теплою, зворушливою й дуже атмосферною стала у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді творча зустріч з письменницею і перекладачкою, авторкою 14 прозових збірок Надійкою Гербіш напередодні Святого Миколая. Під легкі акорди гітари поціновувачі творчості письменниці надихалися авторським прочитанням «Теплих історій...» і щиро дякували Надійці за її життєствердні книги». «Цікавою, емоційно насиченою була літературна зустріч з поетесою Юлією Бережко-Камінською з Київщини. Поетеса щиро, задушевно читала власні твори, додавала коментарі до них, ділилася творчими задумами. Юлія Бережко-Камінська вразила учасників клубу глибоким, проникливим поетичним словом, артистизмом, позитивністю. Студенти сердечно дякували поетесі за те, що зуміла захопити їх віршами, повести у світ Поезії». Отже, підсумовуючи й аналізуючи роботу Клубу, з впевненістю можемо сказати, що спілкування з реальними «живими» творцями сучасної української літератури захоплює і вражає читачів безпосереднім проникненням у творчу лабораторію митця, піднімає завісу над таємничістю і особливістю письменницької праці. Отримана з перших вуст інформація є особливо цінною. А найголовніше, що такі «живі» зустрічі сприяють популяризації творчості письменників та сучасної української літератури в цілому, утверджують вагому роль, цінність і значення читання в сучасному світі, що своєю чергою сприяє залученню нових читачів у процес читання і формує позитивний імідж бібліотеки.

Леся Гук

Відеоподкаст «Провесінь Тернопілля» інноваційна форма бібліотечної промоції Леся Гук, директорка бібліотеки Підтримка обдарованої молоді, створення умов для її творчої самореалізації – один із пріоритетних напрямків діяльності бібліотеки. У полі зору книгозбірні завжди були молоді літератори, музиканти, художники, актори. Їх творчі доробки бібліотека популяризує через презентації книг, виставки творів художників, музичні вечори та імпрези у літературно-мистецькій вітальні «Зустрічі без прощань». Для багатьох юних талантів бібліотека була місцем дебюту, представлення творчості на широкий загал, а згодом вони стали відомими метрами слова, музики, пензля, а згодом й лауреатами престижних премій. З появою технологій Веб 2.0. бібліотека вийшла за рамки традиційних форм роботи і започаткувала цікаву інноваційну послугу – створення відеоподкастів про молодих літераторів Тернопільщини. Ініціатива була реалізована у 2012 році в рамках проєкту бібліотеки «Творчість молодих в онлайн: літературний відеоподкаст «Провесінь Тернопілля», який був підтриманий програмою міжнародної технічної допомоги «Глобальні бібліотеки «Бібліоміст – Україна». Його мета – популяризувати творчість молодих літераторів краю та формувати у них навики використання технологій Веб 2.0 у творчій самореалізації. За грантові кошти бібліотека придбала відеокамеру, мікрофон, штатив, ліцензійне програмне забезпечення для обробки відеофайлів. Партнерами у реалізації проєкту виступила кафедра журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Тернопільська обласна організація Національної спілки письменників України, управління у справах сім’ї та молоді Тернопільської облдержадміністрації, районні бібліотеки ЦБС області. Спільними зусиллями вдалося зробити чимало: відібрати учасників проєкту, створити серію відеоподкастів «Провесінь Тернопілля», записати компакт-диск, видати інформаційні плакати та багато іншого.

У серію подкастів увійшло 20 відеороликів, кожен з яких присвячений одному літератору, містить інтерв’ю з ним, авторське читання творів та відгуки відомих письменників і літературознавців на творчість. Для вільного доступу відеоподкасти розміщені на платформі https://vimeo.com/showcase/1870875.

Сторінка проєкту на сервісі Vimeo Учасники проєкту разом з бібліотечними працівниками брали участь у написанні сценаріїв до відеоподкастів, що створило творчу, дружню атмосферу та породило багато цікавих ідей на співпрацю в майбутньому. Для молодих поетів надзвичайно важливим був той елемент відеоподкасту, де відомі письменники дають рецензію на їхню творчість, адже кожен з них хотів почути думку фахівця. Студенти кафедри журналісти ТНПУ ім. В. Гнатюка – волонтери проєкту, працюючи над створенням відоподкастів, отримали добру журналістську практику. В рамках проєкту бібліотека провела тренінг «Мої медіа», де учасники знайомилися з можливостями нових інформаційних сервісів та набули практичних навиків використання Веб 2.0 технологій. Урочиста презентація проєкту відбулася 20 лютого 2012 р. Присутні представники обласної та міської влади, партнери та користувачі бібліотеки відзначили потрібність і прогресивність подібних новацій. На той час голова обласної організації Національної спілки письменників України Євген Безкоровайний назвав проєкт потужним засобом естетичного впливу 46

на серця. А одна із учасниць подкасту – поетеса Любов Малецька відмітила, що у проєкті вона зробила ще один крок до самореалізації та відкрила для себе багато нового.

Літературна імпреза за участю молодих літераторів. 2012 р.

Після завершення проєкту бібліотека підтримує тісні стосунки із молодими літераторами, співпрацює в плані популяризації літератури та читання, слідкує за їх досягненнями. Більшість учасників відеоподкасту «Провесінь Тернопілля» розвинула свій талант та досягла значних творчих успіхів. Любов Малецька, Юрій Матевощук та Юрій Вітяк стали членами Національної спілки письменників України, останній заснував у Тернополі літстудію «Сім Герц» та став лауреатом обласної літературної премії ім. С. Будного. Зоряна Биндас – продюсер Тернопільської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України, член НСПУ, Наталя Пасічник та Юлія Починок – кандидатки філологічних наук, Мар’яна Судова – телеведуча TV-4, член Національної спілки журналістів України, Юлія Валах – шеф-редактор відділу «Newsroom» каналу Тернопіль, ведуча новин, програм, аналітичних шоу, прямих ефірів.

У 2019 році бібліотека організувала зустріч із учасниками проєкту під назвою «Провесінь Тернопілля»: 7 років потому». Літератори ділилися спогадами, досягненнями, читали поезію. Спілкування перетворилося на небуденну зустріч із поезією, справжнє свято художнього слова. Отож, бібліотеці вдалося досягти поставленої мети: об’єднати молодих літераторів, надати їм можливість заявити про себе, знайти прихильників творчості та однодумців. А велика кількість переглядів відеоподкастів в Інтернет свідчить про зацікавленість громадськості поезією та її творцями. Із цим проєктом бібліотека пов’язує ще один успіх. Рекламний відеоролик «Поети в неті» про нову послугу бібліотеки посів перше місце у Всеукраїнському конкурі «Бібліокінофест: кадри вирішують все». Висока оцінка журі свідчить про те, що така інновація на часі, а робота колективу бібліотеки професійна та виконана з любов’ю до своєї справи і користувачів.

Тренінг «Мої медіа» для учасників проєкту. 2012 р.

Борис Кобильник

Візитівка бібліотеки – її сайт Борис Кобильник, завідувач відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів З появою комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій суттєво змінився навколишній світ. Завдяки їх використанню з’явилися нові форми комунікації, передавання та обробки інформації. Дієвим інструментом надання інформаційних послуг користувачам є веб-сайт бібліотеки, який можна назвати «віртуальним» обличчям в інформаційному просторі. Завдяки веб-сайту бібліотека переходить на вищий рівень інформаційного обслуговування: інформує про свою структуру, ресурси, послуги, заходи, що проводяться, пропонує тематичні бази даних, електронний каталог, віртуальні виставки, онлайн-довідку. Перша веб-сторінка бібліотеки з’явилася в мережі Інтернет з доступом до е-каталогу у 2001 році, а у 2002 було створено офіційний сайт www.yl.edu.te.ua. З цього часу бібліотека не припиняє роботу із вдосконалення технічних характеристик та змістовного наповнення сайту. У вересні 2015 року презентовано оновлений офіційний веб-сайт https://tobm.org.ua. Його новизна – адаптація для смартфонів та інших ґаджетів. Для зручності користування було спрощено структуру, розроблено новий дизайн, встановлено автоматичні переходи на сторінках у соцмережах. Програмне і технічне забезпечення нового веб-сайту базується на сучасних інформаційних технологіях, що дає змогу користувачеві мати зручний інтерфейс і простоту навігації в рубриках і сторінках, які його цікавлять. На сучасному етапі веб-сайт бібліотеки здійснює представницьку, інформаційну, комунікаційну, навігаційну, розважальну функції: починаючи з розміщення на сайті оголошення про графік роботи бібліотеки, бібліотечних правил, електронного каталогу, онлайн-довідки, віртуальних виставок, інформації щодо нових надходжень і закінчуючи презентацією змістовних інформаційно-аналітичних матеріалів. Сайт Тернопільської обласної бібліотеки для молоді – ресурс із великим обсягом корисної та пізнавальної інформації. На головній сторінці подано 49

назви розділів, серед яких: «Послуги» – перелік послуг, якими можна скористатися у бібліотеці; «Ресурси» – перелік усіх ресурсів бібліотеки; «Новини» - інформація про події, заходи, клуби, оголошення. У розділі «Довідка» можна отримати бібліографічну довідку, прочитати правила користування бібліотекою, ознайомитися з відповідями на запитання. У розділі «Про нас» до уваги віртуальних користувачів контактна інформація, історія бібліотеки, її нагороди, партнери тощо.

Головна сторінка веб-сайту. 2020 р. За даними сервісу Google Analytics, найбільшим попитом серед користувачів нашої бібліотеки користуються рубрики «Клуби» та «Новинки книг». У першій відображено інформацію про діяльність клубів з вивчення іноземних мов: англійської, німецької, польської, занять з особистісного розвитку, веб-програмування, робототехніки, хенд мейд для різних вікових категорій. У рубриці «Новинки книг» читачі знайомляться з новими надходження, що отримує бібліотека. Тут подаємо фото книг, їх бібліографічний опис та анотації. Родзинкою сайту є розділ «Краєзнавство», в якому подана інформація про історію, природні багатства, туристичні об’єкти, видатних діячів науки, літератури і мистецтва рідного краю. Хто цікавиться технічною творчістю, навчанням у сфері ІТ, знайде багато корисного у рубриці «Медіа Старт»: розклад роботи клубів та курсів з програмування, робототехніки, графічного дизайну, навчальні тематичні відео, запис в ІТ-табір, послуги студії звукозапису. 50

Для дітей та їх батьків на сайті створено ресурс «SmartKid Мультимедійний центр», у якому представлена інформація про діяльність центру та його послуги, розміщено пізнавальні вікторини для дітей, книжкові новинки. За активним посиланням у рубриці «Проєкти» користувачі можуть перейти в інформаційний центр «Вікно в Америку для майбутніх лідерів», у «Заочний абонемент» Goethe-Institute в Україні, інтернет-центр для незрячих та слабозорих та інші бібліотечні локації. А у представленій на сайті виставковій залі «Мистецька палітра» переглянути роботи художників та фотографів Тернопілля, виставки яких експонувалися в бібліотеці. Щоб покращити інформування користувачів, збільшити кількість звернень до сайту, створено інші віртуальні представництва: блоги, сторінки в соціальних мережах, тощо. Бібліотека має офіційні веб-сторінки на Facebook, Instagram, Vimeo, Slideshare, Issuu, YouTube, веде 6 блогів: «Молодіжний лайфхак», «У світі прекрасного», «Полиця вільного книгообміну», Toplib Story, «Заочний абонемент Ґете-інституту в Тернополі», «Window on America Center in Ternopil». У них містяться повідомлення про бібліотечні заходи та події, нові надходження та послуги, подаються яскраві фото- та відеозвіти. Це не лише покращує імідж бібліотеки, а й допомагає залучити нових користувачів, друзів, партнерів. Щорічно сайт відвідує до 70 тисяч віртуальних користувачів. Цікавою є географія наших закордонних відвідувачів. До трійки лідерів входять користувачі з Росії, Сполучених Штатів Америки та Канади. Також за інформацією звертались із Нідерландів, Індії, Польщі, Німеччини, Чехії. Варто відзначити такі основні якості сайту як: зручність, швидкість, простота, безпечність, адаптивність, гнучкість управління. Оскільки основними користувачами нашого сайту є молоді люди, ми створили мінімалістичний дизайн з графічними елементами. Сайт використовує систему керування вмістом WordPress, базу даних MySQL, для зовнішнього вигляду Bootstrap та React компоненти. Сайт працює на веб сервері Nginx. Для збору статистики використовується Google Analytics. За підсумками Всеукраїнського конкурсу бібліотечних інтернет-сайтів 2016 року сайт Тернопільської обласної бібліотеки для молоді визнано переможцем у номінації «Кращий сайт бібліотеки для дітей/юнацтва» та

нагороджено грамотою Міністерства культури України та Української бібліотечної асоціації. Таке визнання – це свідчення професіоналізму наших працівників, їхньої працездатності, творчого потенціалу колективу. Отже, присутність бібліотеки в мережі не просто бажана – вона необхідна та продиктована реаліями сьогодення. Сайт Тернопільської обласної бібліотеки для молоді є її важливою і невід’ємною складовою, адже він не лише презентує книгозбірню в інформаційному просторі, але й охоплює більше користувачів, створює позитивний імідж бібліотеки, демонструючи її здобутки.

Сторінка веб-сайту «Ресурси». 2020 р.

Ірина Грицишин

Краєзнавча робота бібліотеки: традиції та новації Ірина Грицишин, завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Краєзнавча бібліотечна робота – одна з універсальних сфер діяльності, яка відрізняє навіть найменшу бібліотеку від будь-якої іншої, надає їй неповторності та особливості. Важливим етапом краєзнавчої роботи бібліотеки стало започаткування у 1995 році серії бібліографічних покажчиків «Вони прославили наш край», створених завідувачем інформаційно-бібліографічного відділу Л. Ф. Марченко. У них подано інформацію про сподвижників української нації, діячів культури та науки, що народилися на Тернопільщині. Згодом інформація з цих покажчиків стала основою для формування електронних краєзнавчих інформаційних ресурсів, мета яких – популяризація історії нашого краю, його природних багатств, видатних діячів науки, літератури і мистецтва. Краєзнавчі електронні ресурси поряд з інформаційною виконують також виховну функцію, формуючи у молоді любов до рідного краю, патріотичні почуття. На сайті бібліотеки створений і підтримується в актуальному стані інформаційний ресурс «Краєзнавство», який складається з таких підрозділів: Видатні краяни, Уродженці Тернопільщини – лауреати Шевченківської премії, Картинна галерея, Мандруємо Тернопіллям, Творча молодь Тернопілля, Герої рідного краю. Розглянемо їх детальніше. Видатні краяни. У пропонованому ресурсі узагальнено матеріали про діячів літератури, науки, культури, релігії, які народилися на Тернопіллі. Серед них багато знаних у світі імен: Іван Горбачевський, Богдан Лепкий, Шмуель Агнон, Соломія Крушельницька, Олександр Барвінський, Іван Пулюй, Володимир Гнатюк, Михайло Паращук, Яків Гніздовський, Михайло Бойчук та інші. Загалом подано інформацію про понад 100 особистостей, багато яких працювали в діаспорі і там примножували славу України. Ресурс «Видатні краяни» складається з трьох розділів: «Література», «Мистецтво», «Наука». У межах кожного розділу та підрозділу персоналії і література згруповані в алфавітному порядку. 53

Лауреати Шевченківської премії. Серед шевченківських лауреатів – імена наших земляків: поетів, прозаїків, літературознавців; діячів образотворчого і музичного мистецтв; архітекторів. Мета даного ресурсу – ознайомити молодь із творами земляків – лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка, що представлені у фондах Тернопільської обласної бібліотеки для молоді. Творча молодь Тернопілля. Важливим аспектом роботи нашої бібліотеки є співпраця з творчою молоддю. Для популяризації творчості літераторів-початківців було створено інформаційний ресурс «Творча молодь Тернопілля». Тут ви знайдете короткі біографічні відомості про авторів, повні тексти їхніх творів, а також бібліографічні дані. Цей ресурс є спільним проєктом нашої бібліотеки та ЦБС області. Вже опубліковано твори 30 авторів, робота триватиме і в майбутньому. Мандруємо Тернопіллям. У 2016 році на сайті бібліотеки було створено інформаційно-бібліографічний ресурс «Мандруємо Тернопіллям», в якому зібрано інформацію про природні туристичні об’єкти, архітектурні пам’ятки, храми, святині, а також відомості про фестивалі, що проходять у нашому краї. Враховуючи туристичні захоплення сучасної молоді, ми вважаємо, що цей ресурс буде цікавим для неї. Ресурс має розділи: «Природні обʼєкти», «Замки та фортеці», «Храми та святині», «Фестивалі», «Музеї». Лауреати «Коронації слова» - наші земляки. «Коронація слова» – літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, стимулювання та підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок – наповнення українського ринку конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру – якісними українськими фільмами, п’єсами. Даний ресурс має на меті ознайомити з творчістю уродженців Тернопільщини - лауреатів і дипломантів цього конкурсу. Герої рідного краю. Тернопільський край здавна славився своїми героїчними синами та дочками. Він подарував Україні Дмитра Вишневецького, Северина Наливайка, Петра Шандрука, Ярослава Стецька, Ярослава Старуха, Омеляна Польового та ін. Ресурс, створений у 2019 році, представляє уродженців Тернопільщини, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України – 54

козаків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько- української війни. Важливою складовою краєзнавчої роботи у бібліотеці є створення друкованої продукції. Працівники бібліотеки підготували бібліографічні покажчики, інформаційні дайджести, рекомендаційні списки, методичні матеріали, присвячені відомим уродженцям краю, зокрема письменникам: Борису Харчуку, Богдану Мельничуку, Степану Сапеляку, поетам Юліушу Словацькому, Ярославу Павуляку, Галині Гордасевич, художникам Івану Марчуку та Якову Гніздовському, Олені Кульчицькій, громадським діячам, вченим: Івану Пулюю, Богдану Головину, Володимиру Барвінському, Ігорю Ґереті, співачці Соломії Крушельницькій. Ряд видань присвячено історії міст та населених пунктів області. Уся друкована продукція відображена на сайті бібліотеки у розділі «Наші видання». Сьогодні її використання є найдієвішим засобом розповсюдження бібліографічної інформації у віртуальному середовищі. Аналізуючи зацікавлення молоді, ми переконалися, що електронні бібліографічні видання бібліотеки мають попит серед віддалених користувачів.

Краєзнавчі видання бібліотеки. 2015-2020 рр.

Ірина Грицишин

У зручному форматі: онлайн послуги бібліотеки Ірина Грицишин, завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу Сучасний молодий читач – це людина медіа світу, активний споживач Інтернет-ресурсів, які на нього відчутно впливають. Представники так званого «медійного покоління» − мають можливість не лише отримувати необхідні знання, а й саморозвиватися. Саме тому бібліотека з метою розвитку читацьких інтересів молодої людини звертає увагу на інформаційне обслуговування. Тернопільська ТОБМ активно допомагає користувачам розпізнавати та відбирати потрібну інформацію. Умовою якісного інформаційного обслуговування є швидкість, зручність, урахування потреб різних категорій користувачів. Важливим аспектом роботи з молоддю є надання онлайн-послуг. Найдоступнішою та найпопулярнішою формою обслуговування віддалених користувачів є віртуальна довідка. Основна мета такої послуги – надання користувачам у зручній для них формі необхідної інформації. Віртуальна довідка Тернопільської бібліотеки для молоді була створена у жовтні 2008 року і розміщена в основному меню. Бібліотека виконує такі види віртуальних довідок: адресна, тематична, уточнювальна, фактографічна та змішана. Найпоширенішими є тематичні довідки, для здійснення яких використовуємо електронний каталог бібліотеки, а також Інтернет-ресурси. Запорукою ефективності використання віртуальної довідки є її реклама, яку розмістили в усіх обслуговуючих відділах бібліотеки, надрукували ряд статей у місцевій пресі, висвітлювали в теле- та радіопередачах. Рекламується дана послуга на сайті книгозбірні, бібліотекарі інформують користувачів про неї при індивідуальних бесідах, під час проведення екскурсій. Ми переконані, що віртуальна довідка є надзвичайно корисною, адже дає змогу користувачам в будь-якому місці отримати кваліфіковану відповідь на запит. А що дає запровадження такої послуги бібліотеці? Основною перевагою віртуальної довідки є збільшення користувачів, розширення кордонів бібліотечного обслуговування; завдяки довідці 56

здійснюється реклама сайту бібліотеки, користувач може отримати інформацію про електронний каталог, переглянути віртуальні виставки, онлайнові добірки довідкових видань. Віртуальна довідка сприяє професійному розвитку бібліотекарів, адже виконання широкого спектру запитів дозволяє бібліографам вдосконалювати навики пошуку, що підвищує їх професійний рівень. Важливою складовою надання бібліографічної інформації нашим користувачам є електронні бібліографічні покажчики та рекомендаційні списки, які часто виступають як альтернатива традиційним. Сьогодні їх використання є найдієвішим засобом розповсюдження бібліографічної інформації у віртуальному середовищі. За статистичними даними електронні бібліографічні видання бібліотеки мають попит серед віддалених користувачів. Вони створюються здебільшого для потреб молоді, містять інформацію про працевлаштування, з питань розвитку особистості, вміння спілкуватися. Чимала увага приділяється популяризації сучасної української та зарубіжної літератури, а також краєзнавству. Цікавою формою роботи є відеопрезентації. Уже декілька років поспіль до державних свят створюємо презентації, в яких подаємо цікаві факти про Україну, досягнення українців у різних сферах. Найбільш популярними серед віддалених користувачів є онлайн вікторини, розміщені на сайті бібліотеки. Вікторина – мікс елементів інтелектуальної гри та розваги. Базується на використанні сучасних інформаційних технологій та підходів, характерних для комп’ютерних ігор, квестів. Вікторина складається із десяти запитань, на кожне із яких є по чотири варіанти відповідей. Перехід до наступного запитання можливий лише після обрання правильної. Підсумком вікторини є віртуальна нагорода учасника – кубок переможця. В інформаційному обслуговуванні користувачів Тернопільська обласна бібліотека для молоді активно використовує новітні медіа – соціальні мережі та блоги. Бібліотека має офіційні веб-сторінки на Facebook, Instagram, Vimeo, Slideshare, Issuu, YouTube, веде 6 блогів: «У світі прекрасного», «Полиця вільного книгообміну», «Молодіжний лайфхай», Toplib Story, «Заочний абонемент Ґете-інституту в Тернополі», «Window on America Center in Ternopil». Соціальні медіа сприяють популяризації

інформаційних ресурсів, розвитку комунікації між користувачами та бібліотекою, рекламуванню бібліотечних послуг. Безумовно, на сучасному етапі інформаційне обслуговування віддалених користувачів стає однією з найперспективніших форм бібліотечного сервісу. Активно використовуючи новітні інформаційні технології, бібліотека стає більш дієвим посередником між інформацією і клієнтом, своєрідним фільтром в інформаційних потоках. Бібліотека створює можливості доступу до інформаційних ресурсів в будь-який час і в будь-якому місці. Саме розвиток віддаленого обслуговування користувачів дозволить, на нашу думку, вийти бібліотекам на новий рівень обслуговування, відповідно до міжнародних стандартів якості.

Сторінка веб-сайту «Довідка». 2020 р.

Леся Гук

LEAP – проєкт, який змінив бібліотеку Леся Гук, директорка бібліотеки Проєкт із «епохи LEAP». Так жартома називаємо наш перший грантовий проєкт «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)», який переміг у відкритому конкурсі, оголошеному Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні в 2001 році. Програма була направлена на допомогу публічним бібліотекам України у наданні інформаційних послуг населенню, підтримку вільного і відкритого обміну інформацією. Передбачалося на конкурсній основі фінансування у бібліотеках безкоштовних Інтернет-центрів. Загальний бюджет програми становив 1 млн. 200 тис. доларів США. Розмір одного гранту не перевищував 24 тис. доларів. З 2001 по 2005 роки Посольство США оголошувало декілька раундів конкурсу. Ми подали проєкт у першому і увійшли у число 33-ох бібліотек, які перемогли у конкурсі. До речі, у цьому раунді конкурсу перемогли проєкти і наших колег – Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки та Гусятинської ЦБС. Для нас це був тріумф, заслужена нагорода команди однодумців, яка вклала в цей проєкт не тільки свої знання, бачення розвитку нового напрямку діяльності бібліотеки, але й душу і чималий особистий час. Творці проєкту – Мирослава Хмурич, директор бібліотеки, Віктор Спільчук, за сумісництвом провідний програміст бібліотеки, кандидат технічних наук, доцент кафедри ТАНГу, Леся Гук, заступник директора бібліотеки – об’єднали в його реалізації прогресивну молодь та зацікавлених партнерів. Початком реалізації проєкту стало навчання директора бібліотеки та керівника проєкту на семінарах, які організувало Посольство США. Персонал бібліотеки також готувався до впровадження нової послуги. Майже 50% працівників бібліотеки пройшли курси комп’ютерної та Інтернет – грамотності у Тернопільській філії Європейського університету, отримали сертифікати.

Під Інтернет-центр виділили приміщення сектору періодики. За грантові кошти облаштували п’ять автоматизованих робочих місць, придбали програмне забезпечення, обладнання для локальної мережі, принтер, послуги провайдера. Місцева влада також підтримала ініціативу бібліотеки, виділивши кошти на комп’ютерні столи та ремонт приміщення.

Інтернет-центр. 2002 р. Центр публічного доступу до Інтернет урочисто відкрито 20 грудня 2001 року. На відкритті були присутні представники Посольства США в Україні, обласної та міської влади, ЗМІ, партнери, користувачі бібліотеки. Ця урочиста подія започаткувала важливі зміни для бібліотеки і громади міста. Тернополяни не тільки отримали можливість безкоштовного доступу до Інтернет, але і ряд інших послуг: консультації та навчальні курси з освоєння ПК та пошуку інформації в Інтернет, роздрук інформації та запис її на цифрові носії, можливість роботи у програмах Word та Exel, виконання тематичних довідок тощо. Хтось придумав влучну назву цьому проєкту: LEAP – в перекладі з англійської – стрибок. Так, це був справжній стрибок у розвитку бібліотеки, прорив у наданні інформаційних послуг та використанні нових технологій. Відкриття у бібліотеці безкоштовного центру публічного доступу до Інтернет, коли для місцевого бюджету це було непосильно, а для більшості населення Інтернет був недоступним – привернуло увагу громадськості до книгозбірні та значно зміцнило її іміджеві позиції. 60

Але не лише це є позитивною стороною проєкту, він на десятиріччя став стартовою площадкою для впровадження нових послуг та залучення нових користувачів і партнерів. Чому «епоха LEAP»? Посольство США в Україні підтримувало цей проєкт та бібліотеки-партнери впродовж багатьох років. Він впроваджувався в кілька етапів із залученням бюджетного співфінансування. Оголошувалися додаткові конкурси в межах проєкту, організовувалися семінари, навчальні поїздки – обміни досвідом. Питання його реалізації бібліотеками України, діяльності новостворених Інтернетцентрів, співпраці з Посольством США були в центрі програм всіх фахових зібрань та багатьох бібліотекознавчих наукових праць. Створилася своєрідна «сім’я бібліотек leap» (понад 70 бібліотек), команда однодумців, яких об’єднала ця інвестиційна програма та надихала на реальні зміни в роботі бібліотек. Бібліотека перемогла у конкурсах «LEAP- plus», «LEAP – delta», «LEAP -connekt», розширивши кількість робочих станцій до 8-и місць. У 2010 році Посольство США в Україні виділило кошти на оновлення комп’ютерів та програмного забезпечення Інтернет-центру, а в 2012 – на створення автоматизованих робочих місць з тифлотехнікою та спеціалізованим програмним забезпеченням для слабозорих і незрячих користувачів. На базі бібліотеки у 2003 році відбувся семінар «Роль публічних бібліотек у залученні громадян України до світу електронної інформації: Реалізація проєкту Посольства США в Україні» для переможців проєктів LEAP II/III із різних областей України. В 2012 – круглий стіл «Бібліотека – світ без бар’єрів: нові можливості Інтернет-центру для незрячих». Отож, впровадження проєкту стало важливою віхою в житті українських бібліотек і зокрема нашої книгозбірні. Він сформував позитивний імідж бібліотеки як публічного центру доступу до інформації. Відкриті Інтернетцентри змінили спосіб надання бібліотечних послуг, забезпечили можливість читачам обмінюватися інформацією, спілкуватися, навчатися сучасним інформаційним технологіям. Створення веб-сайту бібліотеки, навчання комп’ютерній грамотності, розширення функцій центру для обслуговування людей з особливими потребами, перші спроби бібліотечного інтернет-маркетингу, введення у структуру бібліотеки нового сектору «Інтернет-центр» – ось неповний перелік інновацій, впроваджених завдяки проєкту. Разом із іншими 61

перевагами він дав реальний поштовх працівникам бібліотеки до навчання, став стимулом та заохоченням до здобуття нових знань. Оновлений технікою і програмним забезпеченням Інтернет-центр успішно працює і сьогодні. Щорічно його послугами користуються понад 3 тисячі користувачів. Працівники сектору реалізовують програми, які є актуальними сьогодні: з медіаграмотності, цифрової освіти, кібербезпеки тощо.

Інтернет-центр. 2020 р.

Оксана Малярчук

Проєкт «Веб 2.0. на вашу користь» Оксана Малярчук, завідувачка науково-методичного відділу

Мережеві комунікації та технології Веб 2.0 уже давно стали важливою частиною бібліотечного сервісу, розширивши асортимент та докорінно змінивши характер, засоби надання послуг. Безперечно, використання комп’ютерних технологій у роботі публічних бібліотек завжди потребувало відповідної підготовки працівників, щоб впроваджувати нові сервіси як зручні інструменти науки, освіти, професійної діяльності. 25 січня 2011 року у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді відкрили тренінговий центр у рамках проєкту «Веб 2.0 на вашу користь», який став першим в Україні бібліотечним проєктом з вивчення соціальних веб-сервісів. Проєкт «Веб 2.0 на вашу користь» був підтриманий Програмою «Бібліоміст Україна», яка адмініструвалася Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), у рамках ініціативи «Навчальноінноваційна бібліотека». Грантові кошти, отримані на реалізацію проєкту, були направлені на обладнання тренінгового центру комп’ютерною та оргтехнікою (8 автоматизованих робочих місць), впровадження нової послуги – тренінги з питань використання Веб 2.0 технологій та виготовлення рекламної продукції з популяризації нових можливостей бібліотеки. Мета проєкту полягала у тому, щоб показати як можна з користю використати новітні технології для розвитку бібліотеки і громади загалом. Блогосфера та соціальні мережі тільки почали входити у наше життя, було багато незрозумілого, але ми точно знали, що в цих нових інформаційнокомунікаційних технологіях є перспективи як для бібліотеки, так і для кожного нашого відвідувача. Саме тому першочергові завдання полягали у необхідності показати бібліотекарям області, нашим партнерам та користувачам ефективність цих технологій, а також розширені можливості сучасної бібліотеки через

упровадження в практику роботи з молоддю безкоштовних та загальнодоступних веб-2.0-сервісів. У рамках проєкту було організовано широку рекламну кампанію, використано різні форми внутрішньої та зовнішньої реклами: організація прес-конференцій, інформування через веб-сайт та сторінки бібліотеки в соціальних мережах, регіональні ЗМІ; розповсюдження буклетів, флаєрів, банерів. Бібліотека вперше замовила оренду біл-бордів у різних мікрорайонах Тернополя. Таке комплексне просування бібліотечної послуги надало нововведенню чималий резонанс. Програмна діяльність проєкту була розрахована на два роки, за цей час бібліотека провела сімнадцять тренінгів для працівників публічних бібліотек області, бібліотек системи Міністерства освіти України; виїзні тренінги на базі ЦБ Бучацької, Заліщицької, Збаразької, Чортківської ЦБС; одноденні тренінги для вчителів та учнів Тернопільського консультпункту Київської міжобласної заочної школи для незрячих і слабозорих, членів ГО ТОНІЦ «БІЛА ТРОСТИНА»; вихованців Тернопільського обласного комунального дитячого будинку, лідерів молодіжних громадських організацій. Наші працівники організували експрес-тренінги для учнів загальноосвітніх шкіл міста та області на теми: «Веб 2.0, безпека і я», «Інтернет без проблем», «Прості правила безпечного Інтернету», «Вчись, грай і розвивайся: науково-популярні пізнавальні ресурси Інтернет», «Соціальні мережі: В контакті», «Соціальні геосервіси», «Соціальні відео веб-сервіси», «Вікі-сервіси: для навчання і дозвілля», «Моя держава в gov.ua». У рамках проєкту плідно співпрацювали з тренінговим центром ДЗ «Державна бібліотека для юнацтва». Лише за рік дії проєкту навчанням було охоплено понад 250 осіб. І результат не забарився: багато бібліотек та інших організацій області почали активно використовувати персональні Google-акаунти, сторінки в соціальних мережах (Google+, facebook), гео, фото та відео соціальних сервісів, створювати та вести блоги різноманітної тематики. Хоча терміни реалізації проєкту завершились, працівники бібліотеки проводять тренінги як окрему послугу. Тематика тренінгів змінюється відповідно до актуальності використання веб-сервісів. На базі тренінгового центру започатковано два клуби за інтересами, а саме: CodeClub, мета якого навчити підлітків кодувати і створювати комп’ютерні програми, та

ProgTerclub – клуб web-програмування користувачів, молоді віком від 18-ти років.

для

більш

підготовлених

Учасники тренінгу. 2011 р. Проєкт «Веб 2.0 на вашу користь» ми презентували під час Ярмарку інноваційних бібліотечних послуг (11.04.2011, Київ) і його визнано переможцем за напрямом «Інноваційні проєкти бібліотек у навчальній діяльності». Оскільки Тернопільська обласна бібліотека для молоді є обласним методичним центром щодо організації інформаційно-бібліотечного обслуговування молоді в регіоні, то функціонування тренінгового центру дозволило ефективніше організувати і вдосконалити систему підвищення кваліфікації працівників бібліотек області, а саме: проведення тренінгів, навчально-методичних семінарів, практичних групових та індивідуальних занять у межах реалізації проєктної діяльності бібліотеки. Отже, з реалізацією проєкту «Веб 2.0 на вашу користь» у практику роботи бібліотеки було впроваджено перспективну інноваційну навчальну послугу, що сприяло створенню в книгозбірні середовища, орієнтованого на користувача і його потреби, розширенню сфери послуг, встановленню партнерських зв’язків, підвищенню професійного рівня працівників і соціального статусу бібліотеки в громаді, формуванню позитивного іміджу серед молодіжної читацької аудиторії.

Павлина Середа

Інформаційна соціалізація користувачів із порушеннями зору Павлина Середа, завідувачка сектору «Інтернет-центр» Одним із важливих напрямків роботи бібліотеки є бібліотечноінформаційне обслуговування людей з особливими потребами, забезпечення їм вільного доступу до інформації, реалізації їх прав як на загальне обслуговування, так і на окремі інформаційні послуги. Першим кроком в обслуговуванні осіб з обмеженими можливостями стала цільова комплексна програма на 2002–2007 рр. «Обласна бібліотека для молоді – читачам з обмеженими фізичними можливостями». У реалізації її положень взяли участь всі структурні підрозділи бібліотеки. Мета програми: створення умов для безбар’єрного доступу до інформації людям з обмеженими фізичними можливостями, сприяння засобами інформаційно-бібліотечної роботи успішному розвитку особистості, інтеграції її в життя суспільства. Партнерами з питань реалізації програми виступила регіональна комісія з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів у Тернопільській області, Тернопільська обласна громадська організація «Служба спілкування між інвалідами Тернопільщини», обласний фонд соціального захисту інвалідів, товариство інвалідів опорнорухового апарату, обласне управління соціальних служб для молоді. В рамках програми бібліотека започаткувала ряд послуг, апробувала різні форми та методи роботи з даною категорією користувачів. В Інтернетцентрі бібліотеки ще на початку двохтисячних років було створене робоче місце для осіб з фізичними обмеженнями, використовувалися безкоштовні програми екранного доступу для незрячих (NonVisual Desktop Access (NVDA), «Розмовлялька»), проводилося безкоштовне навчання за програмою «Основи комп’ютерної грамотності та пошуку інформації в мережі Інтернет». Бібліотека пропонує читачам літературу мовою Брайля та широкий асортимент аудіокниг. У власній студії звукозапису створюються аудіоподкасти «Літературне Тернопілля» та аудіо-календар «Infoday», що 66

наближує інформацію та художнє слово до людей, які мають проблеми із зором. Діє послуга «Домашній абонемент» - книгоношення, запис та доставка аудіокниг та іншої літератури на запит інвалідів I групи. З метою творчого спілкування у відділі мистецтв бібліотеки започатковано показ виставок молодих художників-інвалідів та зустрічі з ними у літературно-мистецькій вітальні «Зустрічі без прощань». На пільгових умовах люди з інвалідністю вивчають у бібліотеці іноземні мови та отримують консультації психолога. Привернути увагу громадськості та відкрито обговорити проблеми інвалідності допомагають такі проєкти як: фотовиставка «Волонтери Корпусу Миру та особливі діти України», Міжнародний день інвалідів у бібліотеці, круглі столи «Бібліотека – світ без бар’єрів». Значно покращився доступ до інформації даної категорії користувачів із відкриттям у бібліотеці в 2008 році інформаційно-комп’ютерного центу для людей з вадами зору в рамках програми «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)» за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Центр обладнано сучасною спеціалізованою тифлотехнікою із програмним забезпеченням: три автоматизованих робочих місця з доступом до Інтернет; дисплей Брайля «Focus 40 Blue»; портативний збільшувач «Pearl»; тифлофлешплеєр Plextalk Linio; спеціальні програми для роботи за комп’ютером: программа екранного доступу JAWS (англомовна версія), Magic professional, OPENbook. Центр надає такі інформаційні та навчальні послуги: безкоштовний доступ до тифлотехніки та мережі Інтернет, консультації з питань використання тифлотехніки та пошуку інформації, переведення текстових файлів в MP3-формат; курси з цифрової грамотності, прослуховування аудіокниг та музики на тифлофлешплеєрі та MP3 плеєрі, прийом замовлення по телефону, «домашній абонемент». Першими користувачами Інтернет-центру стали учні та вчителі Тернопільського консультпункту Київської міжобласної заочної школи для незрячих і слабозорих. З метою освоєння спеціалізованої комп’ютерної техніки та програм для них два рази на місяць проводилися тренінги. Партнером у реалізації проєкту стала Тернопільська міська рада, виділивши транспорт для учасників тренінгів. На жаль, декілька років назад заклад закрили, але вчителі та учні консультпункту залишилися користувачами бібліотеки. 67

Тренінг із використання тифлотехніки. 2013 р. Послугами центру користуються не лише жителі Тернополя, але й області. Звертаються і здорові учні, студенти, пенсіонери, які надають перевагу прослуховуванню інформації На сьогодні Інтернет-центр продовжує роботу і є єдиним в області Центром, який сприяє забезпеченню рівного та вільного доступу людей з функціональними обмеженнями до бібліотечних послуг, доступу до мережі Інтернет та отриманню нових знань і навиків. А відтак – бібліотека допомагає цим людям подолати інформаційну і особистісну замкнутість, збільшує коло їхнього спілкування, усуває соціальну ізольованість та створює передумови для повноцінної інтеграції в суспільне життя.

Павлина Середа

Із комп’ютером на ти: розвиваємо ІТ-компетентність Павлина Середа, завідувачка сектору «Інтернет-центр» В умовах сучасного інформаційного суспільства, стрімкого розвитку комп’ютерних технологій особливої актуальності набуває проблема подолання соціальної ізоляції та самотності людей старшого віку, які не володіють комп’ютером. Часто у пенсіонерів є час і бажання освоїти щось нове, знайти однодумців, перспектива організувати за допомогою комп’ютера якусь роботу чи хобі. Проте, щоб ефективно використовувати можливості, які надає ПК та Інтернет, необхідні певні знання та навички. Враховуючи такі тенденції, бібліотека намагається створити умови та сприяти всебічному розвитку людей похилого віку, реінтегрувати їх в активне життя суспільства, надати допомогу в адаптації до сучасних умов життя. У 2015 році в бібліотеці започатковано програму «З комп’ютером на ти» - курси комп’ютерної грамотності для людей середнього та похилого віку. Головна мета – навчити старших людей не боятися комп’ютера і користуватися тими сервісами, які можуть полегшити їм життя. Курси доступні кожному, адже вони діють на безоплатній основі, потрібно лише стати користувачем бібліотеки. Навчальна програма розрахована на десять занять, тривалістю дві години кожне та містить у собі всі необхідні для початківців аспекти роботи з персональним комп’ютером та в Інтернеті. Користувачі поважного віку вивчають основи роботи за комп’ютером, складники й керуючі елементи ПК, вбудовані в операційну систему додатки й провідник, основні текстові редактори, а також отримують практичні навички набору, редагування та форматування тексту; створення, переміщення та зберігання папки та файлів. Опановують Інтернет, пошук необхідної інформації у глобальній мережі, спілкування через електронну пошту, Skype, месенджери та соціальні мережі, правила безпеки в мережі та багато іншого. Навчання проводиться у спокійному темпі, пройдений матеріал часто повторюється для кращого засвоєння. Оскільки у групі лише 8 учасників,

це дає можливість індивідуального підходу. Протягом року навчання проходять від 6 до 8 груп користувачів. Показниками позитивного результату є не тільки збільшення технічної грамотності людей пенсійного віку, а ще й соціальній аспект. Навчання на комп’ютерних курсах для літніх людей – це можливість розширити коло спілкування, саморозвитку та обміну досвідом. Вивчення комп’ютера відкриває для них абсолютно нові можливості: пошук і завантаження необхідної інформації, спілкування з друзями, родичами, знайомими; перегляд улюблених фільмів, передач, новин у зручний час; запис на прийом у поліклініку, пошук в аптеках необхідних ліків за доступною ціною, придбання квитків, сплата комунальних послуг, не виходячи з дому, та багато іншого.

Тренінг із комп’ютерної грамотності. 2020 р. Серед наших випускників є «просунуті» користувачі, які знайшли роботу в мережі Інтернет чи стали відеоблогерами та ведуть власний канал на YouTube, діляться своїм досвідом, що стало для них відмінним помічником і джерелом додаткового заробітку. Учасники програми залишаються користувачами бібліотеки, звертаються за консультаціями, порадами та іншими послугами. Бібліотека стала для них місцем отримання нових знань, які допомагають почуватися в сучасному світі впевнено та вирішувати будь-які власні проблеми. 70

Борис Кобильник

Технології на службі бібліотеки Борис Кобильник, завідувач відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Технологічний прогрес повністю змінив світ, нас і наше сприйняття світу. Завдяки технологіям світ став ближчим. Ми можемо відправитися на узбережжя Австралії, Італії, Греції через Google Earth, або спілкуватися англійською з носієм мови, використовуючи Viber, навчатися в найкращих університетах світу безкоштовно. Бібліотека активно використовує нові технології на практиці. Безкоштовні веб-сервіси, які використовує бібліотека у своїй роботі. Google Документи. Завдяки їм можна створювати документи, редагувати їх і працювати над ними разом з іншими користувачами. Використовуються для обміну та редагування документів. Google презентації, за допомогою яких можна створювати, редагувати й проводити презентації, а також працювати над ними разом з іншими користувачами. Бібліотека використовує сервіс для створення, редагування та відображення презентацій на сайті бібліотеки в розділі Презентації – https://tobm.org.ua/presentations/ Google Таблиці – представлення даних у вигляді кольорових діаграм і графіків. Вбудовані формули, зведені таблиці й форматування дають змогу швидко та легко виконувати стандартні завдання. Використовуємо для створення, редагування та перегляду таблиць на будь-якому пристрої: телефоні, планшеті чи комп’ютері. Google Форми. З ними можна не лише швидко провести опитування, а й скласти список учасників курсу, зібрати електронні адреси для розсилки новин і навіть провести вікторину. Використовується для реєстрації учасників на курси, для проведення опитування. Kahoot – безкоштовний онлайн-сервіс, який дає змогу створювати інтерактивні навчальні ігри: вікторини, обговорення, опитування, що складаються з низки питань із кількома варіантами відповідей. Такі ігрові форми можуть застосовуватися у навчанні, наприклад, для перевірки знань. Участь в іграх, створених за допомогою сервісу, сприяє спілкуванню та 71

співпраці у колективі, підвищує рівень обізнаності в інформаційнокомунікаційних технологіях, стимулює критичне мислення. Бібліотека використовує Kahoot для проведення інтерактивних екскурсій з використанням інтерактивної дошки, Smart TV. Canva – програма для створення дизайну, використовуючи безкоштовні стокові фотографії, векторні зображення та ілюстрації, можна додавати власні. Редагування фотографій за допомогою попередньо налаштованих фільтрів, або використовуючи професійні інструментами. Безкоштовні значки, фігури, шрифти для будь-якого дизайну. Використовуємо для створення інфографіки зображення для постів у соцмережах. Zoom – додаток, що надає послуги віддаленого конференц-зв’язку з використанням хмарних обчислень. Zoom пропонує комунікаційне програмне забезпечення, яке об’єднує відеоконференції, онлайн-зустрічі, чат і мобільну спільну роботу. Використовується для проведення курсів з англійської та німецької мов. Google Meet – послуга відеозв’язку, що пропонує корисні функції для особистого та робочого спілкування. Відеозустрічі можна проводити у веббраузері або мобільному додатку. За допомогою Meet можна почати відеодзвінок, поділитися власним екраном та запросити до нього користувачів. Проводимо онлайн курси з веб програмування, інтернет маркетингу. Jivo чат – онлайн-чат для сайту та інструмент для спілкування з користувачами в соціальних мережах, месенджерах і мобільних додатках. Живе спілкування з відвідувачем сайту допоможе йому зробити вибір, отримати консультацію, замовити книги. Бібліотека використовує чат для онлайн консультацій, бібліографічних довідок, бронювання книг та відповідей на питання з соціальних мереж. Telegram – месенджер для смартфонів, планшетів та ПК, який дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями, графічними та відеофайлами, а також безкоштовно телефонувати іншим користувачам, проводити опитування, підписуватися на тематичні групи. Ведемо групи бібліотеки: #tobm, курсу веб програмування, інтернет маркетингу. Ділимося новинами, заходами, вікторинами, посиланнями, проводимо опитування, залучаємо учасників. Viber – мобільний додаток, що пропонує безкоштовний месенджер, круті тематичні наклейки і смайлики. Також за допомогою Viber можна 72

ділитися фотографіями та відео. Інтегрується з адресною книгою та авторизується за номером телефону. Дозволяє здійснювати безкоштовні дзвінки. Використовується для ведення групи підписників бібліотеки #tobm, а також для комунікації між працівниками. Facebook Messenger – система обміну миттєвими повідомленнями, створена у Facebook. Ми використовуємо його для відповіді на запитання у Facebook та з онлайн чату Jivo, який інтегрований з сайтом – https://tobm.org.ua/. ISSUU – електронна видавнича платформа, яка дозволяє створювати публікації та ділитися її вмістом у цифровому форматі. Розміщуємо покажчики, буклети, флаєра, електронні видання бібліотеки на сторінці – https://issuu.com/ternopilyouthlib SlideShare – сервіс хостингу для професійного контенту, включаючи презентації, інфографіку, документи та відео. Користувачі можуть завантажувати файли приватно або публічно у форматі PowerPoint, Word, PDF або OpenDocument. Використовуємо сервіс для публікації презентацій, PowerPoint, PDF, а також інтегруємо сервіс з сайтом для відображення презентацій. – https://www.slideshare.net/TernopilYouthLib/presentations

Сторінка бібліотеки в YouTube YouTube – популярний відеохостинг, що надає послуги розміщення відеоматеріалів. Ведемо власний канал – https://www.youtube.com/user/TernopilYouthLib/ на якому розміщуємо

навчальні матеріали, відео презентації, тематичні відео, ведемо прямі трансляції та вебінари. Blogger – сервіс для ведення блогів, за допомогою якого будь-який користувач може створити власний блог, не застосовуючи програмування і не турбуючись про встановлення та налаштування програмного забезпечення. Бібліотека веде п’ять тематичних блогів, які можна переглянути за посиланням – https://tobm.org.ua/blogs/. Технології роблять життя простішим, дозволяють комунікувати, головне не боятися їх, а користуватися ними, як інструментом для розв’язання певних завдань!

Вікторина в онлайн-сервісі Kahoot. 2020 р.

Оксана Малярчук

Навчаємось онлайн, зустрічаємось онлайн: методична служба в умовах сьогодення Оксана Малярчук, завідувачка науково-методичного відділу Тернопільська обласна бібліотека для молоді є науково-методичним центром інформаційно-бібліотечного обслуговування молоді в регіоні, а тому активно реагує на нові виклики часу і переносить основну частину своєї діяльності в онлайн-простір. Сьогодні Інтернет успішно інтегрувався в усі сфери життя і зараз виконує не лише розважальну, а й освітню функцію. Тож не дивно, що одним із головних трендів сучасності стала онлайн-освіта. Розвиток суспільства настільки стрімкий, що отримані працівником бібліотечної сфери академічні знання виявляються недостатніми, щоб працювати по-новому. Аби залишатися в центрі основних трендів розвитку громадянського суспільства, бібліотекар повинен постійно удосконалювати професійні компетентності. Зауважимо, що у сучасному інформаційному суспільстві вимоги до бібліотечного працівника дуже швидко змінюються. Для того, щоб бібліотекарі області відповідали викликам сьогодення, Тернопільська обласна бібліотека для молоді як науково-методичний центр своїм найбільшим пріоритетним напрямом залишає підвищення кваліфікації бібліотекарів, їх компетентності та загальної обізнаності в різних напрямах. З метою підвищення фахового рівня бібліотекарів ми активно використовуємо такі форми роботи як семінари, тренінги, консультації (якот нещодавно проведений семінар-тренінг «Бібліотека для центеніалів: виклики та можливості»). Разом з тим, науково-методичний відділ активно використовує дистанційні форми методичного впливу на діяльність бібліотек – вебінари, онлайн-консультації, е-розсилки. Працівники методичної служби звертають увагу на актуальність змісту, творчий підхід у викладі матеріалу, зацікавлюють незвичними назвами заходів. Важливе місце серед інтерактивних форм роботи відділу посідають електронні вікторини, презентації.

Зазначимо, що неабиякою популярністю користується онлайн-навчання у вигляді вебінарів. Такий метод роботи є актуальний, оскільки дає можливість бібліотекарям, безпосередньо на місці підвищити рівень особистої інформаційної культури та особистісного зростання. Знання та навички, які отримують бібліотечні працівники, допомагають комунікувати та обмінюватись інформацією, покращити якість обслуговування читачів, розуміти потреби та очікування користувачів бібліотеки. До слова, популярними темами нещодавніх вебінарів, організованих Тернопільською обласною бібліотекою для молоді, були: «Академічна доброчесність: проблеми дотримання та пріоритети поширення серед молоді», «Дистанційна освіта бібліотекарів», «Інтернет речей на службі бібліотек», «Основи інформаційної безпеки» та ін. Важливим напрямом науково-методичної діяльності бібліотеки є обмін досвідом із колегами з інших областей через онлайн-зустрічі, онлайнсемінари. Здійснюємо це за допомогою відео-програми Skype. Так за останні роки Тернопільська обласна бібліотека для молоді брала участь у Skype-обміні досвідом з Миколаївською ОБЮ, Дніпропетровською ОБМ та Херсонською ОБЮ. Активна комунікація між працівниками Тернопільської обласної бібліотеки для молоді й бібліотекарями України відбувається через електронну пошту, де здійснюється електронна розсилка про події, заходи бібліотеки. Також спілкування відбувається через онлайн-консультант (на сайті бібліотеки). Консультацію люб’язно нададуть працівники бібліотеки, зокрема і науково-методичного відділу. Науково-методичним відділом Тернопільської обласної бібліотеки для молоді здійснюється адміністрування та контент-менеджмент блогу «Молодіжний лайфхак» (https://youth.tobm.org.ua) та розділу веб-сайту – «Бібліотекарям» (https://tobm.org.ua/librarians/), де міститься корисна інформація для бібліотечних кадрів. Ефективність дистанційної роботи бібліотеки полягає у широкій інформаційності, оперативності, економічності в умовах фінансової кризи (не витрачаємо кошти на організацію традиційних семінарів, тренінгів та відрядження працівників), можливості залучити більшу аудиторію, економії часу і т. д.

Під час онлайн-заходів бібліотекарі удосконалюють свої вміння, навички, дізнаються більше про сучасні інноваційні технології, досягнення культури, науки й техніки, а також отримують поради та переймають кращий професійний досвід. Ми переконалися, що у сьогоднішньому інформаційному суспільстві дієвість та перспективність є двома гранями методичного впливу через онлайн-форми. А ефективність та практична доцільність проведення навчань та інших заходів дистанційно як ніколи підтвердилась під час запровадження карантинних заходів у зв’язку із поширенням пандемії COVID-19. Тому сучасна методична служба не лише організовує навчання бібліотечних працівників, а й вдало застосовує різноманітні форми роботи в Інтернет-середовищі, створюючи сучасний бібліотечний онлайн-простір та наповнюючи його корисною інформацією. А тому сьогодні завдання методиста – бачити і передбачати, бути реалістом, постійно поповнювати знання, передавати їх бібліотекарям, використовуючи найсучасніші засоби комунікації.

Учасники Всеукраїнського семінару-тренінгу «Бібліотека для центеніалів: виклики та можливості». 2019 р.

Андрій Пальчик

З думками про майбутнє: центеніали вивчають робототехніку Андрій Пальчик, керівник любительського об’єднання, доцент кафедри комп’ютерних технологій ТНПУ ім. В. Гнатюка Виклики, які ставить перед нами час інформаційних технологій, і перспективи, які він нам дарує, людство зможе відчути вже в найближчому майбутньому. Наразі розпочинається нова промислова революція, яка кардинальним чином змінить як спосіб нашого життя, так і мислення, комунікації і, можливо, нас самих. Уявіть, що у вас вдома є робот-помічник, який виконує всю хатню роботу, володіє свідомістю та індивідуальністю і навіть любить вашого кота. Чому б і ні, адже на підприємстві ви уже працюєте із роботом-зварювальником та роботом фрезером, а в кишені у вас «розумний» телефон. В сучасної людини може скластись враження, що починає матеріалізуватись наукова фантастика. Можливо тому, що науковофантастичні книги колись так вплинули на мрії мрійників, які із захопленням переживали та вболівали за героїв в далекому незвіданому майбутньому, наповненому космічними кораблями та роботами, а потім із світлою дитячою мрією починали щось винаходити. Хтось став Стівом Джобсом, і в нас в руці опинився телефон, який може все, а хтось став Ілоном Маском та почав створювати космічні кораблі, і нас уже не дивують електромобілі. Тому цілком імовірно, що колись у наше життя увірвуться дуже багато роботів, які так само органічно ввійдуть в нього, як Інтернет і смартфон. Ці речі, наче сходять із сторінок наукової фантастики і так швидко наповнюють наше життя, що ми і не пам’ятаємо, як це було обходитися без таких зручних пристроїв. Можливо, саме тому новітні технології як робототехніка та світ інтернет речей починають з’являтися в бібліотеках нового типу.

Заняття з робототехніки. 2019 р. Адже сучасна бібліотека це не лише книги, це новітній освітній інформаційний і навіть дозвільний простір, в якому людина комфортно займається саморозвитком, відпочиває і навіть грається. Саме така стратегія є домінуючою в еволюції бібліотек розвинутих країн світу. Наша бібліотека активно увійшла в 21 століття, з позицій мобільності, універсальності та інноваційності. В ній читачі можуть знайомитись зі спортом з доповненою реальністю в кімнаті активностей, звукозаписом в студії, вивчати програмування і робототехніку в мультимедійній лабораторії. Таким чином створюється гнучке і ефективне середовище, яке розвивається разом із читачами. Наприклад, вас при вході в лабораторію може зустріти і провести на лекцію робот-помічник, який був сконструйований самими читачами. Даний підхід дозволяє не лише проводити курси та семінари з робототехніки, але й активно популяризувати серед молоді як читання книг так і заняття в гуртках. Адже надзвичайно цікаво сконструювати власного робота і взаємодіяти з ним та іншими роботами на якомусь великому заході. Читачі нашої бібліотеки неодноразово брали участь у таких заходах як Всесвітній день Ардуіно, Наукових пікніках міста та області, а також у презентаціях та семінарах, присвячених новітнім технологіям. Важливо, що читачі отримують задоволення і мотивацію до саморозвитку, адже участь у роботі секції з робототехніки забезпечує як 79

стандартну модульну освіту на початковому рівні, коли читач вивчає основи, так і проєктний рівень, на якому він будує свою фантастичну технологію. Для когось це може бути розумний вазон, який сам себе підливає і за собою доглядає, для когось це робот-човник, що підгодовує рибу, або розумна лампочка, яка вмикатиметься з телефона, чи повноцінний робот із руками, оченятами і елементами мислення. Тому ми переконані, що наша бібліотека сприятиме розвитку молоді, служитиме реалізації її мрій.

Підлітковий клуб робототехніки. 2019 р.

Леся Гук

Мультимедійна лабораторія «МедіаСтарт»: від мрії до реальності Леся Гук, директорка бібліотеки Розвиток бібліотеки сьогодні багато в чому залежить від того, чи має вона власну стратегію і чи може послідовно реалізувати її на практиці. І в цьому контексті дуже важливою для бібліотеки є програмно-проєктна діяльність, адже вона дає можливість сконцентрувати увагу на найважливіших проблемах, виділити і розвивати стратегічні напрямки, а також одержати додаткове фінансування, залучити партнерів, розширити творчу активність і підвищити професійний рівень працівників. У 2016 році бібліотека затвердила Стратегічний план розвитку установи до 2021 року. Стратегічна ідея плану – розвиток бібліотеки як мультимедійного інформаційно-дозвіллєвого центру, який надає вільний доступ до інформації, знань та технологій. Визначена візія – актуальна, сфокусована на користувачеві, дає бачення і розуміння того, до чого ми прагнемо, стимулює до дії. Важливим кроком назустріч бажаному образу бібліотеки стала реалізація проєкту «МедіаСтарт – мультимедійна лабораторія в Тернопільській обласній бібліотеці для молоді». Ми поставили перед собою амбітну ціль – створити на власній базі унікальний навчальнокомунікаційним майданчик – мультимедійну лабораторію, де кожен охочий матиме вільний доступ до найсучасніших мультимедійних технологій та можливість реалізовувати на їх основі креативні проєкти, отримувати нові знання та обмінюватися досвідом. На початковому етапі планування проєкту мені, як директору бібліотеки, та завідувачці відділу соціокультурної діяльності Кривій Ользі пощастило на конкурсній основі потрапити у навчальну програму Києво-Могилянської бізнес-школи (КМБШ) «Стратегії розвитку для бібліотекарів», яка була організована ВГО УБА у 2016 році. Відомо, що 80% успіху – з’явитись у потрібному місці в потрібний час. Саме навчання в КМБШ стало для нас цим місцем і часом, яке надихнуло на написання проєкту «МедіаСтарт –

мультимедійна лабораторія в Тернопільській обласній бібліотеці для молоді». У проєкті ми визначили амбітні завдання: перетворити пасивну площу бібліотеки (напівпідвальне приміщення 150 м2) у мультимедійну лабораторію – активний простір для творчості та розвитку особистості; упровадити нові бібліотечні послуги на основі сучасних мультимедійних технологій; залучити молодь до пізнання та використання сучасних IT у корисних прикладних цілях; акумулювати молодіжні ідеї та надавати підтримку в їх реалізації; налагодити соціальне партнерство у підтримці обдарованої молоді; популяризувати нові можливості бібліотеки в молодіжному середовищі. Реалізація проєкту потребувала великих капіталовкладень, тому на початку 2018 року розпочали пошук джерел фінансування. Бібліотека подала декілька заявок у різні фонди та очікувала на результати конкурсних відборів. Зацікавилася нашою ініціативою Тернопільська обласна рада. Було два успішних захисти проєкту на профільних комісіях та підтримка депутатів на сесії обласної ради. У результаті нам виділили кошти у сумі 820 тис. грн. для втілення ідеї в життя. Це був перший випадок в історії бібліотечної галузі області, коли з обласного бюджету виділили кошти під реалізацію бібліотечного проєкту. Нам вдалося викликати довіру та здобути підтримку влади, це окрилило на роботу з реалізації проєкту. Наступним кроком було створення сучасного простору для лабораторії: перепланування приміщення бібліотеки, дизайнерські рішення, три місяці співпраці з бригадою будівельників, ретельний аналіз та вибір найкращих комерційних пропозицій щодо придбання меблів та мультимедійної техніки, наповнення новоствореного бібліотечного простору програмною діяльністю, яка мала відповідати сучасним молодіжним трендам. В результаті ми створили стильний і сучасний функціональний простір, який складається із двох аудиторій, облаштованих місцями для індивідуальної та групової роботи з ноутбуками, графічними планшетами, робототехнікою та студію звукозапису в окремому ізольованому приміщенні.

Заняття клубу робототехніки. 2020 р. Перед запуском проєкту було вирішено багато питань: консультувалися у фахівців, залучали волонтерів, приймали на роботу нових працівників, складали програми занять, розробляли рекламні матеріали та багато іншого. Відкриття мультимедійної лабораторії «МедіаСтарт» відбулося 27 вересня 2018 року та було приурочено до Всеукраїнського дня бібліотек. На відкритті були присутні перші офіційні особи області, представники громадськості, ЗМІ, наші партнери, користувачі, друзі. Подія отримала резонанс та зміцнила наші рейтинги. Проте ми усвідомлювали, що це лише половина пройденого шляху. Перед нами стояло завдання розвитку програмної діяльності новоствореної мультимедійної лабораторії та залучення користувачів. У рамках проєкту впроваджено такі нові послуги: індивідуальне і групове консультування з питань робототехніки, основ програмування, графічного дизайну, створення та запису аудіо файлів; вільний доступ до обладнання: конструкторів Lego Mindstorm EV3, Tetrix, графічних планшетів, dj-контролера, інших мультимедіа; використання обладнання студії звукозапису для створення та запису аудіофайлів, електронної музики; навчання в сфері ІТ дисциплін для будь-якого віку; клуби з розвитку технічної творчості («Робототехніка», «CodeClub», «ProgTerClub»), дитячі Зимовий/Літній ІТ-табори неповного дня. Розроблено 6 навчальних курсів – «Веб-програмування з нуля», «Графічний дизайн для початківців (дорослі 15+)», «Графічний дизайн. 83

Брендинг», «Графічний дизайн для підлітків (10-14 років)», «Фотошоп для початківців», «Діджитал маркетинг для підприємців». Програми таборів адаптовані до віку дітей та коректно чергують розумову активність і відпочинок. Доступ до обладнання лабораторії та частини послуг вільний, проте табори і деякі із навчальних курсів – на платній основі.

Літній IT табір. 2019 р. Для просування нових бібліотечних послуг бібліотека використовує ефективні форми зовнішньої та внутрішньої реклами, зокрема: створює події та дописи на сторінці бібліотеки у Facebook, інформує через сторінку проєкту на офіційному сайті, пропонує відеосюжети на каналах місцевого телебачення, безпосереднє спілкування з відвідувачами бібліотеки. За два роки діяльності мультимедійної лабораторії її послугами скористалося понад 6000 користувачів, більше 300 осіб пройшли навчання. Лабораторію відвідали та ознайомилися з інноваційним досвідом роботи колеги з різних куточків України. Проєкт презентовано на багатьох фахових зібраннях, обласних та всеукраїнських семінарах-тренінгах, для слухачів програми «Академія культурного лідера», учасників VII наукових пікніків у Тернополі, учасників семінару-тренінгу «Бібліотека для центеніалів», який

проходив на базі бібліотеки з 24 по 26 жовтня 2019 року за підтримки ВГО УБА. Про нові можливості бібліотеки мали за честь розповідати делегаціям співробітників Представництва Європейського Союзу в Україні, Посольства США в Україні, спостерігачів ОБСЄ, Корпусу миру в Україні та багатьом іншим партнерам, з якими співпрацює бібліотека. Інноваційність та успішність проєкту відзначена під час Всеукраїнського конкурсу «Бібліотека року-2019», де наша книгозбірня була визнана переможцем. Високу нагороду вручили на щорічній Конференції УБА «Інша бібліотека – вийти за межі», яка проходила 21-22 листопада 2019 р. у Києві. Як переможець бібліотека презентувала свої досягнення широкій бібліотечній громадськості та партнерам професійної спільноти. Вагомі досягнення – результат сміливих мрій. Ми не тільки мріяли та хотіли створити бібліотеку нового формату, яка відповідає духу часу, але й доклали до цього максимум зусиль та вмінь. А відтак – задоволені кількісними та якісними результати від реалізації проєкту «Мультимедійна лабораторія «МедіаСтарт», адже ми зуміли створити сучасний бібліотечний простір, залучили нових користувачів і партнерів, здобули довіру влади і каскадували досвід, перемогли у престижному конкурсі, сформували стартову площадку для розвитку бібліотечних послуг та впровадження нових проєктів на основі мультимедіа.

Оксана Гуменюк

Інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку: для майбутніх лідерів» Оксана Гуменюк, завідувачка сектору документів іноземними мовами Центр «Вікно в Америку для майбутніх лідерів» є одним з небагатьох просторів у Тернополі, де можна розвиватися, знаходити друзів, вивчати англійську мову та спілкуватися з іноземцями. Уже 15 років він активно діє за сприяння та фінансової підтримки Посольства США в Україні. Це своєрідний американський куточок у бібліотеці, відкриття якого відбулося у 2005 році. Саме тоді тому відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні обрав нашу бібліотеку для відкриття інформаційно-ресурсного центру Вікно в Америку. Такі центри розташовані у всіх обласних центрах України, а в деяких містах (Київ, Миколаїв, Херсон та Тернопіль) їх є по два. На сьогодні до мережі входить 29 центрів. Уряд Сполучених Штатів Америки щороку виділяє кошти для придбання книжок, баз даних, меблів та сучасного обладнання (ноутбуки, нетбуки, фотоапарати, проектори, принтери, електронні книги Kindle та планшети Ipad.) Все починалося з невеликої колекції англомовних книг, переданої бібліотеці Посольством США. Згодом центр наповнювався сучасними меблями та новітнім обладнанням. Практично на ресурсній базі центру бібліотека створила новий структурний підрозділ – сектор документів іноземними мовами. На сьогодні це модернізований простір, де можна проводити вільний час з користю, знаходити однодумців, обмінюватися ідеями, спілкуватися з носіями англійської мови та цікавими людьми. Всі послуги центру є безкоштовними для читачів бібліотеки. Місія центру – сприяти взаєморозумінню між США та Україною шляхом надання актуальної інформації про США (історію, культуру, науку, освіту, політику, економіку, традиції та суспільство) та реалізації освітніх, культурних та інформаційних програм. Одним із важливих завдань центру є допомога у вивченні англійської мови та доступ до мережі Інтернет.

Інформаційно-ресурсний центр. 2020 р. «Вікно в Америку» для майбутніх лідерів регулярно організовує зустрічі, фотовиставки, кінопокази, літні англомовні табори, зустрічі випускників програм обмінів, семінари, які сприяють взаєморозумінню та дружбі між українцями та американцями. У Центрі часто відбуваються лекції спікерів зі США, співробітників Посольства, науковців програми ім. Фулбрайта, волонтерів Корпусу Миру. Популярними серед відвідувачів центру є клуби з вивчення англійської мови для дітей та дорослих. Заняття проводимо щотижня за різними рівнями - від початкового до високого. Працюють з користувачами працівники бібліотеки, місцеві та американські волонтери.

Учасники літнього англомовного табору. 2019 р. 87

У центрі знаходиться колекція книжок англійською та українською мовами, онлайнова база даних та відеоколекція документальних і класичних американських художніх фільмів. Книжковий фонд становить близько 3000 примірників. У нас можна знайти інформацію з усіх галузей знань, матеріали з методики викладання англійської мови та підготовки до міжнародних екзаменів, енциклопедії, словники, оригінальну художню літературу. До послуг користувачів комп’ютерні місця для пошуку інформації в мережі Інтернет, доступ до бази даних eLibraryUSA та вивчення англійської мови за комп’ютерною програмою Rosetta Stone. У центрі є Wi-Fi доступ, крім того, центр пропонує вільний доступ до інноваційних технологій, а саме електронних книг Kindle та планшетів iPad. Ми є також майданчиком для волонтерства. Тернополяни різного віку можуть спробувати себе в ролі волонтерів та отримати досвід під час проведення англомовних заходів. Останні роки молоді люди віком 16-35 років навчають місцеву громаду англійської мови і за це отримують сертифікати від Посольства США в Україні. Працівники центру неодноразово брали участь у міжнародних тренінгах, семінарах та конференція у США, Австрії, Латвії, Литві, Данії та Польщі. Набутий досвід та навички використовують у своїй роботі. Ми пишаємося тим, що Центр допомагає відкривати світ та Америку, не тільки для працівників бібліотеки, а також і для відвідувачів. Тому радо запрошуємо всіх відкривати Сполучені Штати Америки разом із бібліотекою.

Випускники програми FLEX на Американській різдвяній вечірці. 2019 р. 88

Оксана Гуменюк

Партнерство з Goethe-Institut Україна Оксана Гуменюк, завідувачка сектору документів іноземними мовами Бібліотека-партнер Goethe-Institut в Тернополі є культурним та навчальним центром, де всі охочі можуть почерпнути інформацію про Німеччину та німецьку мову. Наша книгозбірня входить в мережу 12 партнерських бібліотек по всій Україні. У 2008 році Тернопільська обласна бібліотека для молоді розпочала реалізацію спільного проєкту бібліотеки та німецького культурного центру Goethe-Institute в Україні. Понад 12 років тернополяни та жителі громади можуть вивчати та вдосконалювати німецьку мову, дізнаватися про культурне, суспільне та політичне життя Німеччини, німецьку культуру, традиції та життя німців. Специфіка роботи Бібліотеки-партнера Goethe-Institut полягає в тому, що бібліотека Goethe-Institut Києва передає в бібліотеки України літературу, газети та журнали, бази даних і тексти на компакт-дисках, фільми на DVDдисках та настільні ігри німецькою мовою для користування на певний період.

Навчальний простір. 2020 р. 89

Як все починалося? 5 вересня 2008 року в бібліотеці розпочав свою роботу «Заочний абонемент Goethe-Institut». Перші роки співпраці були дуже плідними. До фондів нашої бібліотеки було передано більше 400 книг навчальної та художної літератури. У відділі абонементу було облаштовано невеликий куточок, де читачі могли обирати книги німецькою мовою. У 2012 році бібліотека створила сектор документів іноземними мовами і «німецький» куточок розмістили на другому поверсі. У квітні 2013 року центр поповнився дитячим ігровим куточком та пересувним ляльковим театром, які ми отримали на довготривале користування за перемогу у конкурсі серед партнерських бібліотек мережі. У 2017 році проєкт перейменували на «Бібліотека-партнер Goethe-Institute: Мова. Культура. Німеччина». Щороку бібліотека Goethe-Institut, що знаходиться в Києві, поповнює колекцію літератури, яка на сьогодні налічує близько 1 000 примірників, включно з настільними іграми, DVD-дисками та навчальними матеріалами для вчителів німецької мови. Книжковий фонд охоплює такі сфери: художня література, дитяча література, країнознавство, німецька мова як іноземна для вчителів та студентів, педагогіка та методика. Завдяки співпраці з Goethe-Institut наші читачі мають доступ до нових книг з Німеччини, сучасних та актуальних інформаційних матеріалів про Німеччину. Вони можуть брати книги та інші матеріали для користування на один місяць з можливістю продовження. Послуги центру є безкоштовними. Також використовуючи матеріали центру, працівники проводять різні заходи, щоб донести до відвідувачів інформацію про Німеччину та німецьку мову. Улюблений захід серед наших читачів є вечірка-чаювання «Святкування Різдва в німецьких традиціях», яку щороку організовуємо в грудні напередодні католицького Різдва. Під час вечірки пригощаємо відвідувачів традиційними німецькими солодощами: дрезденський різдвяний штолен, шоколадні миколайчики, передріздвяні календарі з цукерками та ін. Різдвяні смаколики присилають щороку до бібліотеки наші німецькі партнери.

Святкування Різдва в німецьких традиціях. 2019 р. Часто наш центр запрошують у місцеві спеціалізовані школи з вивчення іноземних мов на Дні Німеччини, де ми знайомимо школярів з німецькою культурою та традиціями, розповідаємо, які можливості та перспективи дає оволодіння німецькою мовою. Читачі нашого центру неодноразово ставали переможцями конкурсів, що проводив Goethe-Institut в Україні на кращий плакат, відеотрейлер до улюбленої німецької книжки, комікс до німецької казки та інші. Щотижня протягом шести років у бібліотеці діють клуби з вивчення німецької мови для дорослих та школярів. Популярним серед відвідувачів є клуб для початківців, який відвідують багато охочих вивчити німецьку мову з «нуля». Клуб з вивчення німецької мови середнього рівня є популярним, здебільшого серед студентів, які раніше вивчали німецьку в школі чи на курсах, а зараз хочуть відновити знання. Бібліотека-партнер Goethe-Institut в Тернополі відкрита для всіх охочих!

Оксана Гуменюк

Поєднані однією метою: співпраця з волонтерами Оксана Гуменюк, завідувачка сектору документів іноземними мовами Зміни в країні починаються з кожного її громадянина, а один із способів допомогти країні – це волонтерити. Волонтерити можна у великих компаніях, у великих містах, у невеликих проєктах та у маленьких громадах. Локальне волонтерство є важливою складовою у розвитку громади. Завдяки волонтерству люди відкривають для себе неформальну освіту та опановують практичні навички. Зазвичай, волонтери – це люди, які готові змінювати світ. Наша бібліотека не є винятком. Вже більше 20 років книгозбірня є майданчиком для волонтерства. У нас працювали не лише українські волонтери, а й волонтери з різних країн світу, а саме: США, Канади, Північної Ірландії, Німеччини, Єгипту та Туреччини. Більше 12 років ми активно співпрацюємо з американськими волонтерами, які приїжджають в Україну від неурядової американської організації Корпус Миру. Вони допомагають мешканцям Тернополя та всім охочим у вивченні англійської мови. Щотижня у бібліотеці відбувалися і відбуваються заняття з вивчення англійської мови у різних форматах. Спілкування з носіями мов значно покращує володіння англійською мовою, в чому переконалися багато наших читачів. Крім того, у співпраці з Корпусом Миру бібліотеці вдалося реалізувати кілька важливих проєктів, спрямованих на боротьбу зі СНІДом, розвиток лідерських навичок у молодих людей, допомогу у кар’єрному зростанні жінок-підприємців та інше. З ініціативи американських волонтерів було виконано кілька невеликих проєктів, таких як прибирання засмічених куточків міста та підвищення еко-свідомості жителів. Тернополяни з приємністю згадують американців Нетелі Хентлер, Брендона Дрю, Нішат Мамуд, Шакіту Біллі, Тая Сміта, Тімоті Вілсона, Кетрін Потвін та Рейчел Буратовіч. З деякими волонтерами нам вдалося попрацювати тривалий період, а з деякими – лише кілька місяців.

Найактивніша співпраця з Корпусом Миру в Україні тривала з 2017 по 2019 рр. Два роки на постійній основі у бібліотеці працювала волонтерка Шакіта Біллі з Детройта (штат Мічиган). Сфера її роботи була направлена на розвиток громади. Волонтерка ділилася американським досвідом, а також знайомилася з українською культурою, мовою та традиціями.

Спільними зусиллями нам вдалося реалізувати кілька корисних проєктів для громади міста, таких як «Лідерство для дівчат», «Англійська мова для патрульної поліції Тернопільської області», «Академічна доброчесність як запорука твого майбутнього» та «Бізнес англійська для ІТ-спеціалістів». Два роки співпраці минули швидко і на завершення роботи з Шакітою Біллі бібліотека організувала прощальну вечірку в кінці жовтня 2019 р. Ми отримали незабутній та важливий досвід співпраці, за що вдячні Корпусу Миру в Україні. Літо 2017 року запам’яталося нам співпрацею з волонтерками з Північної Ірландії Ханою Макхю та Емі Хюз. Молоді ірландки-волонтерки проводили англомовний табір GoCamp 2017 для тернопільських підлітків, який тривав два тижні. Це були незабутні враження не тільки для учасників табору, а і для бібліотеки. Дівчата приїхали з подарунками, були дуже відкритими під час свого перебування в Тернополі, багато розказували про свою країну та життя. Волонтерки проводили табір у рамках співпраці з громадською організацією Go Global. Всі звикли думати, що волонтерство лише для молодих людей, які ще неодружені та не мають дітей. Хочемо розвінчати цей міф. Останні вісім 93

років у Тернопіль приїжджає волонтер з Канади, вчитель історії та географії Тарас Малюжинський, якому вже 60 років. Він має українське коріння і своїм волонтерством хоче допомогти українцям у вивченні англійської мови. Щороку влітку Тарас Малюжинський прилітає в Україну в період своєї відпустки. Перші роки він співпрацював з іншими бібліотеками міста, а останні чотири – проводить свої двотижневі безкоштовні заняття англійської мови для дітей та дорослих у нашій бібліотеці. Пишаємося такою співпрацею! Щороку все більше тернополян хочуть потрапити на його заняття, а після завершення курсів обов’язково фотографуються на пам’ять. Завдяки співпраці з іноземними волонтерами у нас тепер є багато друзів закордоном. Це такий собі нетворкінг або мережа корисних знайомств. З багатьма волонтерами ми спілкуємося і досі.

Літній англомовний табір із волонтерами із Північної Ірландії. 2017 р.

Олена Кізьякова

Все про Європу в бібліотечному Пункті європейської інформації Олена Кізьякова, завідувачка відділу читальних залів 19 травня 2016 р. в Тернопільській обласній бібліотеці для молоді було відкрито Пункт європейської інформації. Створення даного Пункту стало можливим завдяки перемозі бібліотеки у конкурсі проєктів Української бібліотечної асоціації «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках України», підтриманому програмою Європейського Союзу «Еразмус + (Жан Моне)». В рамках проєкту проводилися вуличні акції на яких охочі могли пройти віртуальну євровікторину, дізнатись корисну інформацію про навчання, подорожі та відпочинок у Європі, переглянути тематичну літературу. Пункт європейської інформації став майданчиком для поширення об’єктивної інформації про Європейський Союз, доступу до інформаційних ресурсів та електронних баз даних щодо функціонування інституцій Європейського Союзу та європейських організацій. Для відвідувачів пункту пропонується різноманітна друкована продукція, інформаційний куточок «Європа від А до Я». До уваги користувачів електронна читанка з матеріалами про Європу, яку бібліотека отримала за цим проєктом. Найкраще знайомству з життям країн Євросоюзу, з історією, культурою та традиціями інших народів, з європейськими цінностями сприяють подорожі. В рамках діяльності Пункту Європейської інформації відбувались (і надалі відбуваються) захоплюючі віртуальні мандрівки країнами-членами Європейського Союзу. Мандруючи Польщею, Чехією, Словаччиною та іншими країнами відвідувачі знайомились також з можливостями та умовами навчання за кордоном.

Вулична акція бібліотеки до Дня Європи в Україні. 2016 р. Наш найближчий сусід – Польща і на сьогодні ми дуже тісно пов’язані з цією країною як у економічному співробітництві, так і культурними та родинними зв’язками. Клуб спілкування польською мовою «Mówimy po polsku» був створений при Пункті європейської інформації. Приємно відзначити, що учні загальноосвітньої школи № 10, члени нашого клубу, у 2017 році на VII форумі шкільних євро клубів вибороли перше місце, підготувавши свій виступ про Польщу польською мовою. Цікавою для наших читачів стала зустріч із польськими студентами, що навчаються у Тернопільському національному медичному університеті. Вони поділилися своїми враженнями від навчання в Україні, розповіли про особливості навчання у Польщі. А для тих, хто планує відпочивати у Болгарії, ми пропонуємо експрескурси болгарської мови, які відбуваються щороку у травні та червні. І хоча проєкт «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках України» завершився, Пункт європейської інформації Тернопільської обласної бібліотеки для молоді не припиняє свою роботу. Ми й далі проводимо різноманітні заходи, метою яких є поширення цікавої та корисної інформації про Євроспільноту та життя Європи, її цінності, політику, культуру, щоб кожен українець відчував себе громадянином глобального європейського співтовариства. 96

Анна Василюк

«Smart kid» - бібліотечний простір для молодих родин Анна Василюк, завідувачка сектору обслуговування дітей У сучасних реаліях багатьом молодим сім’ям складно віднайти час для дієвого і змістовного спілкування з власними дітьми. Дуже часто діти і батьки живуть власним життям. Чудову можливість розвивати близькі стосунки і обговорювати будь-які питання дає відвідування бібліотеки, адже сучасні бібліотеки пропонують молодим сім’ям комплекс послуг, які можуть задовольнити їхні найширші потреби, запити та інтереси. У січні 2014 року для молодих батьків та дітей дошкільного і молодшого шкільного віку було відкрито мультимедійну кімнату «Smart kid». Наша кімната – те місце, де діти разом із батьками пізнають світ та розвиваються, читаючи цікаву сучасну літературу, навчаються, граються та з користю проводять вільний час. Батьки мають змогу отримати методичні поради щодо виховання дітей. Психолог допомагає виявити особливості характеру і здібності дитини, може порадити, як створити максимально сприятливі умови для їх розвитку. Батьки і діти мають можливість у невимушеній атмосфері та цікавій формі вивчати основи іноземних мов; дізнаються більше про країни та світ; беруть участь у заходах, які сприяють інтелектуальному розвитку, покращенню комунікаційних та лідерських навиків дітей, розвивають вміння перебувати в колективі. Ми проводимо з дітьми дошкільного віку розвиваючі тренінги, вікторини, презентації, ігри, а також конкурси для школярів. Основну частину ресурсів мультимедійної кімнати складає сучасна навчальна та художня література, інноваційні матеріали для підготовки до школи, методичні матеріали для батьків, вчителів та вихователів. Крім того, ми пропонуємо ексклюзивні книги, журнали та диски іноземними мовами. Це найкращі зразки світової дитячої літератури та улюблені мультфільми із субтитрами.

Ігровий майданчик «Smart kid». 2020 р. Серед улюблених книжок як у дорослих, так і у дітей Pop-up книги, які мають всередині об’ємні ілюстрації. На сторінках Pop-up книг все рухається і оживає. Гортати такі книги – справжнє задоволення. Із захопленням діти занурюються у книжковий світ і переживають пригоди разом із героями творів «Чарівник країни ОЗ», «Аліса в країні чудес», «Попелюшка», «Зоряні війни». Все більшої популярності, особливо серед дошкільнят, набувають електронні інтерактивні книги з доповненою реальністю та звуком. Вони відтворюються за допомогою програмних додатків на мобільних пристроях (планшетах чи телефонах). Діти пізнають та вивчають навколишній світ за допомогою гри. Для наймолодших наших відвідувачів функціонує ігровий майданчик. У вільному доступі тут дитяча кухня, настільний хокей, машини, автомобільна гірка, ляльковий пересувний театр і навіть лялька-маріонетка. Така «ручна» лялька активно використовується європейськими логопедами та вихователями, адже діти охочіше ідуть на контакт з лялькою, аніж з дорослим. Наша лялька пробуджує у дітей любов до книги, адже читає дітям казки, а ті в свою чергу розповідають їй свої улюблені історії. На наших книжкових полицях багато гарних книг, які дитина легко може взяти сама, а батьки – почитати їх уголос. Саме таке читання не лише прищеплює 98

любов до книги, але дає можливість батькам налагодити довірливі стосунки з малюком. Коли дитина підросте, у неї буде розвинений гарний літературний смак, вона сама вибиратиме книги для читання, а завдяки зусиллям батьків любитиме читати. Ми відзначаємо, що сьогодні поступово збільшується кількість молодих батьків, які віддають перевагу спілкуванню з рідними, а не телевізору чи ПК. Тому все більшої популярності набирають ігри, у які можна пограти всією сім’єю. І сенс в тому, що під час гри її учасники насолоджуються спілкуванням один з одним, а не намагаються неодмінно виграти. У наш час дітей легко, весело і цікаво виховувати й навчати. Для батьків, які серйозно займаються розвитком дитини, придумано стільки всього корисного. І це не лише книги. Останнім часом дуже багато Інтернет-ресурсів створено спеціально для того, щоб займатися з дітьми, а також для того, щоб дитина могла сама, без участі дорослого, дізнаватися щось нове і цікаве, тренувати читання і лічбу, розвивати логічне мислення. До послуг наших відвідувачів у вільному доступі сенсорні комп’ютери, планшети iPads. Сімейне дозвілля в бібліотеці батьки проводять за допомогою Xbox приставки, де уявно грають з дітьми в баскетбол, теніс, катаються на лижах і навіть танцюють. Батьківський обов’язок – забезпечити дитині навчання, необхідне для розвитку її здібностей і втілення задумів. У цьому їм допомагає наша мультимедійна кімната, адже тут щодня ми проводимо різноманітні заняття для дітей. Протягом кількох років у нас діяв Клуб любителів читання. У програмі клубу – голосне читання, обговорення, малювання та розфарбовування; літературні ігри, вікторини, конкурси. У березні 2015 року стартував Клуб інтерактивного читання, де діти читають інтерактивні книги за допомогою планшетних комп’ютерів iPads. Читаючи інтерактивні книги, вони записують свій голос на планшет, а потім прослуховують твори, обговорюють їх. Окрім читання, діти грають у розвиваючі ігри за мотивами прочитаних творів, розігрують п’єси, виконують різноманітні завдання для розвитку логічних навичок, фантазії та пам’яті, дізнаються більше про літературу різних країн та авторів. Завдяки Клубу інтерактивного читання відвідувачі мають можливість у цікавій формі вдосконалити рівень володіння мовою, покращити 99

комунікаційні навички, знайомитися із найкращими зразками світової дитячої літератури. У комфортній невимушеній атмосфері читач відчуває свій успіх та інтелектуальну спроможність. Батьки приводять маленьких читачів на заняття з раннього розвитку, де діти отримують перший досвід пізнання. З дітьми 2-х – 4-х років та 4-х – 5ти років займається психолог. У програмі занять підготовка та адаптація до школи у формі розвиваючих ігор і вправ, які сприяють інтелектуальному та психічному розвитку дітей. Психологічні тренінги включають розвиток дрібної моторики, художньо-естетичний розвиток (малювання, ліплення), елементи математики та казкотерапію. Заняття допомагають не лише зацікавити і розважити малюків, але й розвивають їх. Дітям любов до творчості необхідно прищеплювати змалечку, адже усі вони талановиті і залюбки сприймають нове. Саме в дитинстві людина вбирає інформацію як губка, її легко навчитися не боятися глядачів, виступати перед великою аудиторією, розкривати свій потенціал. Тому акторська майстерність для дітей – невід’ємна складова їх загального розвитку. Для всіх, хто хоче розвинути свої акторські здібності, навчитися гарно та правильно висловлюватися ми проводили заняття Клубу акторської та ораторської майстерності. У нас є свій ляльковий театр, адже діти обожнюють придумувати і ставити вистави. Батьки, які піклуються про розвиток дитини, розуміють, що творити можна не тільки головою, а й руками, йдеться про рукоділля. Ці заняття виробляють у дітей звичку доводити справу до кінця, прагнення досягти кращого результату і вміння сумлінно працювати. Крім того, рукоділля – це продуктивний відпочинок, адже зроблені дитиною вироби можуть стати прикрасою інтер’єру будинку або унікальним подарунком для близьких чи друзів. Є безліч різновидів рукоділля, якими можна захопити дитину, забезпечивши цікаве проведення часу і можливість розкрити свій творчий потенціал. Ми пропонуємо активне дозвілля на майстер-класах з рукоділля, де діти залюбки виготовляють вироби з паперу, бісеру, ниток та інших матеріалів. Щокварталу у нас відбуваються виставки творчих робіт, на яких представлені не тільки ті роботи, які діти виготовили на заняттях, а й ті, які вони зробили вдома самостійно або з допомогою батьків.

100

Майстер клас «Квітка миру». 2018 р. Один раз на тиждень в нашій кімнаті відбуваються навчальні заняття з англійської мови. На заняттях діти вивчають лексику, виконують граматичні вправи та розігрують діалоги. Ігрові форми вивчення мов роблять навчання невимушеними і цікавими. Заняття допомагають не лише вивчити мову, а й значно розширити світогляд дитини. Для організації спільного сімейного дозвілля ми пропонуємо відвідувачам різноманітні інтелектуальні ігри, виставки, конкурси, акції. Популярними стали виставки – кросворди, на яких представлено книги, об’єднані певною темою, і запитання, відповіді на які можна знайти у цих книгах. Діти та їх батьки захоплено гортають сторінки книг, намагаючись відгадати кросворд першими та отримати приз. Щоб заохотити наших відвідувачів до сімейного читання, ми провели фотоконкурс «Тато, мама, я – читаюча сім’я» і отримали багато фотографій, на яких діти разом з батьками залюбки позують з книгами та журналами в руках. Фото – переможець було надруковане на сторінці нашої групи ВК, а переможці отримали чудову нагоду провести сімейне дозвілля в боулінгклубі. Ще одним цікавим заходом виявилася акція «Я читаю і малюю». Ми запропонували дітям прочитати будь-яку книжку, в якої загубилася або порвалася обкладинка і за допомогою батьків намалювати до неї яскраву ілюстрацію. Всі дитячі малюнки стали новими обкладинками для 101

улюблених книжок. Ця акція настільки сподобалася дітям, що ми плануємо проводити її щорічно. Працівники бібліотеки активно залучають дітей до волонтерської діяльності. Незважаючи на те, що вони є наймолодшими серед відвідувачів, діти із задоволенням беруть активну участь у всіх акціях і проєктах бібліотеки. Зокрема, учасникам акції «Стань бібліотекарем на годину» було цікаво і повчально спробувати себе у ролі працівників бібліотеки в інших відділах, адже вони зрозуміли, скільки всього повинні знати і вміти бібліотекарі. Наші волонтери охоче допомагають і в мультимедійній кімнаті: складають іграшки, ремонтують книги та журнали, розкладають їх на поличках, читають вголос для найменших відвідувачів. Хорошим стимулом для заохочення дітей до відвідування бібліотеки стали щоденники читачів. Для них ми даємо дітям наклейки за кожну прочитану книгу, відвідування клубу чи заняття, волонтерську допомогу. Щомісяця підраховуємо кількість отриманих наклейок і визначаємо переможця, який отримує приз – закладку для книг або значок з логотипом нашої кімнати. Батьки теж активно долучилися до гри, особливо ті, чиї малюки ще не вміють читати, але прагнуть отримати нагороду. Під час зимових та літніх канікул ми організовуємо табори на умовах неповного дня. Це чудова можливість для батьків, які не мають з ким залишити дитину, організувати для неї корисне і цікаве дозвілля. Адже у програмі таборів: веселі ігри, оригінальні майстер-класи, незвичайні конкурси та вікторини, вивчення англійської мови, віртуальні подорожі, заняття йогою. За час роботи мультимедійної кімнати ми переконалися, що бібліотекам сьогодні потрібно не лише забезпечити максимальний об’єм інформації з вільним і рівним доступом до неї, але і створювати комфортне інтелектуальне середовище, здатне залучати і виховувати нові покоління читачів. Виховати в дітей «звичку до бібліотеки» - процес, що вимагає поступовості та спільної праці з батьками. Ця робота повинна починатися з раннього віку. А далі дітям обов’язково стане в бібліотеці цікаво, вони будуть прагнути провести вільний час у книгозбірні.

102

Катерина Іванчишин

Психолог у бібліотеці Катерина Іванчишин, провідна бібліотекарка відділу міського абонементу Працюючи з молоддю, працівники Тернопільської обласної бібліотеки для молоді завжди намагалися всебічно підходити до її розвитку, допомагати, підтримувати і консультувати. Багато хто з молодих читачів приходить у бібліотеку не лише за книгами, а щоб поспілкуватися. Користувачі діляться із бібліотекарами своїми радощами та досягненнями, обговорюють життєві ситуації. Бібліотека завжди мала необхідну літературу, що допомагала у вирішенні соціально-психологічних проблем. Саме тому для успішної психологічної адаптації молоді і виникла ідея ввести до штатного розпису посаду спеціаліста-професіонала, який надаватиме кваліфіковану психологічну допомогу та підтримку молодим читачам. Ще в другій половині ХІХ століття відомий бібліограф, соціолог, книгознавець, письменник М.А. Рубакін в своїх працях наголошував, що науково обґрунтоване вивчення читачів можливе лише за умов професійного використання психології. У роботі з дітьми, молоддю дрібниць немає, потрібно усе ретельно обмірковувати. У 1997 році з ініціативи директорки Хмурич М. В. і психолога Кухарук С. М. на базі Тернопільської бібліотеки для молоді запрацювала психологічна консультація «Магнолія» та розвиваючий клуб для підлітків «Як досягти успіху». Робота проводилася за такими напрямками: індивідуальна консультація для дітей та батьків; розвивальна робота в групах; казкотерапія для дошкільнят та підготовка до школи; психологічна просвіта для користувачів та працівників бібліотеки під час бесід та лекцій. Зазвичай за допомогою у психологічну консультацію зверталися батьки, діти яких мали певні труднощі психологічного характеру (страхи, тривожність, агресивність та ін.), тому відповідно заняття мали корекційний характер. Під час індивідуальних занять спеціалісти використовували піскову терапію, казкотерапію, ігрову терапію, психогімнастику (психотерапевтична методика, спрямована на збереження 103

та зміцнення психологічного здоров’я дітей та попередження у них емоційних розладів), а також різноманітні психологічні вправи. Популярним серед підлітків був цикл психологічних тренінгів «Пізнай себе», де діти працювали над своєю самооцінкою, долали тривожність і невпевненість у собі, вирішували конфліктні ситуації та спілкувалися. З появою психологічної служби та штатного психолога фонд бібліотеки поповнювали літературою з питань психології, педагогіки і виховання, передплачували періодичні видання «Шкільний психолог», «Психолог», «Практична психологія та соціальна робота», «Психолог дошкілля», тощо. Бібліотека стала базою для професійного спілкування психологів навчальних закладів міста. У 2001 році організували «Гештальт клуб» об’єднання психологів для проведення семінарів, тренінгів, круглих столів (керівник д. м. н. Ситник С.). У 2013 році, використовуючи можливості сучасних інформаційних технологій, книгозбірня впровадила віртуальну послугу «Запитай у психолога». Її мета – безкоштовне та анонімне онлайн консультування всіх охочих. Для того, щоб скористатися послугами віртуальної психологічної сторінки, потрібно зареєструватися у відповідному розділі на сайті бібліотеки, задати запитання і отримати відповідь на вказаний е-mail. Темами індивідуальних звернень серед підлітків та молоді у більшості випадків були – самопізнання, становлення особистості, вибір професії, стосунки з друзями та батьками. Бібліотека сьогодні – це інформаційний, консультативний, ресурсний центр, платформа для навчання та спілкування, місце, де допоможуть кожному. І тому особливо важливо, що психологічна служба з’явилася саме в бібліотеці, яка є доступною для кожного читача в особливій неформальній позитивній обстановці. На сьогодні основна робота психолога в бібліотеці зосереджена на живому спілкуванні з дітьми та батьками. Активним напрямком є сімейні заняття «Пізнаємо світ, граючись». Психолог надає фахові консультації щодо підготовки та адаптації дітей 4-6 років до перебування в навчальному колективі, інтелектуального та психічного розвитку малюків 2-4 років. На прохання батьків проводимо психологічні тестування дітей з метою виявлення особистісних особливостей, інтелектуальних і творчих здібностей, рівня психічного розвитку та їх емоційного стану. За

104

результатами тестів молоді батьки отримують детальні рекомендації психолога. Величезною популярністю користуються родинні заняття з казкотерапії. Це комплексна програма «З дітьми і для дітей», яка передбачає цикл занять для дітей віком від 2 до 6 років. На заняттях малюки знайомляться з героями казок, вчаться відігравати ситуації, які відбуваються з новими друзями, допомагають їм у різних випробуваннях. Такі заняття з казкотерапії дають дітям відчуття впевненості та захищеності, сприяють розвитку уваги, пам’яті, мислення. Герої казок знайомлять дітей з простими та складними навичками: наприклад, для чого мити руки чи що робити, щоб не боятися темряви. Пальчикова гімнастика та творчі заняття, які паралельно застосовує психолог під час занять, допомагають дітям розслаблятись та бути уважними. Під час заняття діти складають кубики, ліплять з пластиліну, розфарбовують картинки, малюють. Поки діти займаються у мультимедійній лабораторії «Smart kid», молоді батьки у сусідній кімнаті беруть участь у груповому навчанні з дитячим психологом. Актуальні та «гарячі» теми для батьків допомагають їм вибрати вектор та орієнтир у спілкуванні та взаємодії з дітьми. Також психолог націлює батьків на правильний вибір книг для сімейного читання, підказує як розігрувати з дитиною сценки із прочитаної казки, як експериментувати із сюжетом. Разом шукають і проговорюють ситуації з життя аналогічні до сюжету прочитаної книги.

Психологічний тренінг з питань толерантності. 2017 р.

105

Марія Стефанишин

Бібліотека на вустах громади, або Як бібліотека ходила в люди Марія Стефанишин, бібліотекарка І категорії відділу читальних залів Середньовічне прислів’я гласить «Попереджений – отже озброєний». У XXI столітті ця мудрість дещо трансформувалася і тепер звучить як «поінформований, отже – озброєний». Впродовж віків арсеналом на цій «війні» із невіглаством були бібліотеки. Однак, сучасна людина нерідко забуває про цей цінний ресурс. Тому завжди на «порядку денному» нашої бібліотеки – промоція книгозбірні та просування послуг. Цінним та цікавим досвідом у цій непростій справі стала масштабна рекламна кампанія «Бібліотека на вустах громади», яку бібліотека провела у 2011 році. Її мета – нагадати краянам про можливості, які вони здобувають стаючи користувачами бібліотеки. Наша ідея була підтримана програмою «Бібліоміст» у 6-му тематичному раунді конкурсу проєктів співпраці бібліотек з місцевими громадами «Волонтерство у бібліотеці». Рекламна кампанія була присвячена Всеукраїнському дню бібліотек і проходила під девізом УБА «Бібліотекаінформація-знання-успіх». За грантові кошти бібліотека придбала рекламні намети, виготовила банери, біл-борди, футболки, значки, флаєри. Робота велася у кількох векторах: інформування населення за допомогою ЗМІ, комунікація офлайн за допомогою тематичних заходів та польове дослідження суспільної думки про бібліотеку. Завданням було охопити якомога ширшу аудиторію, тому Тернопільська обласна бібліотека для молоді використовувала різні засоби масової комунікації: пресу, радіо, телебачення та інтернет. Так, головним рупором кампанії «Бібліотека на вустах громади» стали акаунти бібліотеки у різних соціальних мережах: Facebook, YouTube, Slideshare та Picasa. Там не лише найшвидше з’являлися нові меседжі кампанії, а й велася безпосередня комунікація з аудиторією, потенційними відвідувачами бібліотеки. Засоби масової інформації Тернопільська обласна бібліотека для молоді використовувала вибірково, перевага надавалися лише тим, хто мав більшу 106

аудиторію і потенційно міг проінформувати значну частину населення області. Так, на телеканалі ТТБ соціальна реклама про бібліотеку транслювалася впродовж місяця. Бібліотекарі стали учасниками прямих ефірів, героями інформаційних сюжетів. Про книгозбірню можна було почути у програмах радіостанцій Тернопільщини. Публікації про Тернопільську обласну бібліотеку для молоді виходили у газетах краю. Рекламні носії міста теж були використані для інформування населення. У чотирьох мікрорайонах Тернополя були розміщені тематичні біл-борди, аби познайомити із книгозбірнею жителів масивів, котрі знаходяться далеко від неї. Фасад самої бібліотеки прикрасили великим банером із гаслами: «Бібліотека- інформація-знання-успіх» та «Будь успішним разом з бібліотекою!». Така реклама привернула увагу перехожих. Нерідко зацікавлені особи одразу навідувалися в книгозбірню. Заздалегідь було виготовлено рекламні матеріали, а саме флаєри, буклети й кишенькові календарики, присвячені бібліотеці. Наступним кроком стали акції, націлені на різну аудиторію. Так, «Тиждень відкритих дверей» допоміг привернути увагу студентів, передусім першокурсників. Книгозбірня стала місцем зустрічі з мистецькими, громадськими діячами та письменниками. У ній проводили екскурсії та презентували нові надходження. Окремо зазначимо про приурочену до Всеукраїнського дня бібліотек акцію з безкоштовної видачі читацьких квитків. Для дітей-сиріт та дітей з інвалідністю організували акцію «Читаємо класику вголос…», до якої активно долучилися члени Тернопільської міської молодіжної громадської організації «Віра, надія, любов». Твори Івана Франка, Остапа Вишні, Артура Конан-Дойля, Джека Лондона та інших письменників волонтери зачитували та обговорювали із дітьми зі школи для незрячих та слабозорих, вихованцями двох дитячих будинків, школи для дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП. Цей захід став основою тривалих партнерських стосунків із вищезазначеними закладами. Далі стартувала акція «Бібліотека йде в люди». На головних площах Тернополя було встановлено чотири намети, де люди впродовж тижня могли дізнатися про інформаційні ресурси бібліотеки, поспілкуватися з бібліотекарем та отримати консультацію.

107

Також цей крок дозволив отримати фідбек від сьогоднішніх та потенційних користувачів бібліотеки, який систематизували у перелік пропозицій удосконалення послуг.

Вулична акція «Бібліотека йде в люди». 2011 р. Акція «Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!» мала на меті привернути увагу влади до бібліотеки. Біля будівель обласної та міської рад, інших державних установ 30 вересня 2011 року волонтери та бібліотекарі роздавали державним службовцям інформаційно-рекламні матеріали про бібліотеку, її ресурси та послуги. Нестандартно підійшли і до відзначення професійного свята. Флешмоб «Бібліотека-інформація-знання-успіх» об’єднав владу, волонтерів, журналістів, громадськість та партнерів бібліотеки, котрі танцювали з молодіжною хіп-хоп групою «Step-by-step». Перед бібліотекою облаштували символічну «Дорогу до успіху», якою донині йдуть у книгозбірню працівники та відвідувачі. Щоб дізнатися думку громади про Тернопільську обласну бібліотеку для молоді, зібрати зауваження та пропозиції щодо роботи закладу, провели «польові дослідження» - соціологічне опитування. За допомогою анкетування та інтерв’ю опитали 932 респонденти з різних груп: студенти, учні, тимчасово безробітні, держслужбовці, працівники державного 108

сектору. У більшості опитуваних була стійка асоціація бібліотеки з джерелом знань та місцем проведення дозвілля. Опитані підтвердили, що сьогодні книги, читання, бібліотека та веб-технології відіграють важливу роль у розвитку успішної особистості. Записані інтерв’ю лягли в основу відеоролика. Таким чином, проєкт «Рекламна кампанія «Бібліотека на вустах громади» допоміг масштабніше інформувати громадськість про послуги бібліотеки та збільшити кількість користувачів, активізувати волонтерський рух на задоволення інформаційно-бібліотечних потреб громади, розширити партнерські зв’язки та підвищити соціальний статус бібліотеки. Бібліотекарі отримали безцінний досвід проведення широкомасштабних акцій та співпраці з волонтерами. Завдяки проєкту Тернопільська обласна бібліотека для молоді дійсно була «на вустах громади».

Бібліотечний білборд. 2011 р.

109

Мар’яна Яворська

Комунікуємо по-новому: бібліотека в соціальних мережах Мар’яна Яворська, завідувачка відділу соціокультурної діяльності Бібліотека – це не тільки книги, в першу чергу це люди та комунікація з ними. У сучасному ритмі життя важливу роль відіграють соціальні мережі, завдяки яким, здебільшого, здійснюється процес спілкування. Використовуючи їх у роботі, ми формуємо надійне та комфортне інформаційне середовище для наших користувачів, адже це чудовий майданчик для спілкування, популяризації книг та реклами бібліотечних послуг. У сучасних реаліях зближення людей відбувається швидше «online», тому ми приділяємо велику увагу соціальному медіа маркетингу (SMM). SMM, являє собою особливий інструмент Інтернет маркетингу, що передбачає просування продукту, послуги, компанії чи бренду за рахунок використання соціальних медіа. Запускаючи механізми вірусного маркетингу, вони збільшують не лише кількість інформації, висвітленої на сайті, а також підвищують його рейтинг у пошукових системах. Унікальність соціальних медіа дозволяє нам безпосередньо взаємодіяти із нашими користувачами без нав’язливої дії традиційних маркетингових технологій. У своїй роботі ми надали перевагу саме соціальним мережам, тому що на сучасному етапі вони є своєрідним поєднанням великої кількості сервісів, що існують у мережі Інтернет. Ми активно застосовуємо можливості таких соціальних мереж як Facebook, Viber, Telegram та Instagram для того аби наші користувачі мали змогу залишати свої коментарі, рекомендації, огляди, задати питання та взаємодіяти один з одним та з бібліотекою. Будь-який відгук чи коментар, залишений користувачем, допомагає нам зрозуміти його уподобання, запити, налагодити комунікацію. Активність у мережах постійно зростає, користувачі прагнуть перебувати в курсі подій, які відбуваються в нашій бібліотеці. 110

Соціальні мережі, у яких представлена бібліотека, допомагають доносити інформацію до користувачів та громади у зручний спосіб, розширювати спектр послуг для задоволення інформаційних потреб якомога більшої кількості людей. Сторінки в соціальних мережах використовуються бібліотекою як локальний інформаційний ресурс, більш наближений до користувача, ніж сайт бібліотеки. Соціальні медіа, які ми використовуємо, дають можливість заявити про себе та завоювати велику аудиторію, оперативно повідомити їй про надходження нових видань, заплановані заходи, презентації, виставки та ін., поширити цю інформацію далі. Соціальні мережі дозволяють безпосередньо спілкуватися з користувачем, колегами та партнерами, дізнаватися їхні думки, побажання, ідеї та зауваження. Характерними властивостями Facebook, Viber, Telegram та Instagram є універсальність, інтерактивність, доступність, мобільність, комунікативність. Використовуючи їх у роботі, ми маємо змогу працювати з фото-, аудіо- або відеоматеріалами, а також текстами, що допомагає нам бути ближчими та більш зрозумілими для людей. Сторінки в цих медіа в основному перенаправляють користувачів на сайт бібліотеки, бо поряд із власною інформацією у стрічці новин, дублюється інформація про діяльність бібліотеки, що є відчутною підтримкою основного бібліотечного сайту та засобом для реклами. Дані сторінки представляють собою своєрідну карту навігації – що нагадує пригодницьку гру з пошуку потрібної інформації, яка складається з різних посилань. Функціональні можливості цих соціальних ресурсів максимально відповідають потребам користувачів, а часто навіть попереджають їх. Соціальні мережі Facebook, Viber, Telegram та Instagram – це новітнє середовище спілкування, яке дозволяє розширити комунікативні канали зі своїми користувачами у віддаленому режимі, але просто створити корпоративні сторінки в соціальних мережах недостатньо. З ними потрібно безперервно працювати, щодня розміщуючи нові публікації, адже лише в такий спосіб можна привернути увагу нових користувачів та підігрівати інтерес вже існуючих підписників. Якщо ідеї тем для публікацій виникають в голові кожен день – це прекрасно. Але так буває не завжди, тому аби муза не залишала та завжди були теми для дописів, ми створюємо контент-план для соціальних мереж. Контент-план – це детальний графік майбутніх публікацій, який ми складаємо заздалегідь. Варто зазначити, що наявність 111

контент-плану помітно спрощує роботу з наповнення сторінок у соціальних мережах, адже це дозволяє нам правильно організовувати процес маркетингу, швидше обирати теми, дотримуватись потрібної послідовності публікацій, нагадувати про важливі дати (свята, акції, події), завчасно підготувати новини для розміщення. Під час складання контент-плану ми визначаємо кількість дописів на день (оптимально 1-2). Головне – створювати якісний контент, яким будуть ділитися підписники та як наслідок будуть з’являтись нові. Зазначаємо свята, події та інші важливі дні, про які можна розповісти користувачам. Повідомляємо користувачам про події з життя бібліотеки, про нові книги та послуги. Також завчасно інформуємо про майбутні заходи, онлайн-вебінари та інші події, аби всі охочі мали змогу на них потрапити. Слід враховувати потреби цільової аудиторії, тому ми намагаємося створювати контент відповідно до інтересів наших підписників. Якщо певна тема користується попитом, плануємо серію публікацій. Ми детально вивчаємо статистику наших соціальних мереж, на основі отриманих аналітичних даних намагаємось дотримуватись балансу між видами контенту, тобто чергуємо текстові пости, відеоролики, пости з зображеннями, а також визначаємо час публікації з допомогою статистичних даних. Інакше він просто загубиться в новинній стрічці користувачів. Щоб постійно підтримувати імідж сучасної та орієнтованої на потреби користувачів бібліотеки, ми обрали для себе соціальні мережі як можливість заявити про себе великій аудиторії людей. Ми там, де наш користувач, ми – у соціальних мережах, з допомогою яких сприяємо літературному, культурному та інформаційному розвитку користувачів та маємо можливість привернути до бібліотеки належну увагу громадськості. Ми розуміємо, що здійснення ефективного SMM є важливим фактором успішної роботи бібліотеки, спрямованим на залучення все більшої кількості користувачів.

112

Юлія Королик

Бібліотека. Поліція. Спільнота Юлія Королик, бібліотекарка І категорії відділу соціокультурної діяльності. Зміни в сучасному українському суспільстві, його економічній, політичній, духовній сферах впливають на процес становлення нових взаємовідносин між державою, її інституціями та громадянами. Це стосується й органів правопорядку. Національна поліція України – один із органів виконавчої влади, який служить суспільству, забезпечуючи охорону прав і свобод людини, протидіючи злочинності, підтримуючи публічну безпеку та порядок. Варто зазначити, що діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами і громадськими об’єднаннями на засадах партнерства. У 2015 році Верховна Рада України ухвалила ЗУ «Про Національну поліцію». Згідно з вимогами закону в Україні розпочався процес реформування системи МВСУ, як наслідок міліція стала поліцією, а на зміну старій патрульно-постовій службі та ДАІ прийшли нові патрульні – спеціалісти широкого профілю. Для того аби вибудувати плідну співпрацю між поліцією і громадянами та долучитися до реформи поліції у 2017 році Міжнародна організація IREX оголосила конкурс на участь у програмі «ПОЛіС» (Поліція і Спільнота) у 14 містах України. Основна ідея проєкту – поєднати зусилля поліції і громади, вчитися не бути байдужими та вживати превентивні заходи, а також налагоджувати співпрацю між поліцією і тими, для кого вона працює та кого захищає. Проєкт реалізовувався Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у партнерстві з Міністерством внутрішніх справ України, Міжнародною організацією з розвитку права (IDLO) за фінансової підтримки Відділу з правоохоронних питань (INL) Посольства США. До участі у проєкті запросили бібліотеки, громадські організації, коворкінг центри, культурні та молодіжні платформи, які зможуть брати участь у розбудові відповідальної співпраці громади та поліції заради безпеки та розвитку міст. Тернопіль став одним із цих міст.

113

Наша бібліотека, виконавши усі умови щодо участі в проєкті, стала однією із організацій у Тернополі, де реалізовувався проєкт «ПОЛіС». Наступним кроком був триденний тренінг у м. Львів для представників нашої бібліотеки. Під час тренінгу учасники спілкувалися з представниками Департаменту патрульної поліції України та мали змогу дізнатися з перших вуст про реформу, її впровадження, отримали нові знання, а також унікальні інтерактивні матеріали. Після тренінгу в нашій бібліотеці було проведено наступні заходи для різних вікових груп читачів із метою залучення громадян та місцевої поліції до діалогу. Пізнавальна вікторина-гра «Моя нова поліція в Тернополі». Під час вікторини-гри тернопільські школярі віком 10-15 років мали змогу більше дізнатися про реформу поліції в Україні та основні принципи її роботи, обов’язки патрульного поліцейського, кар’єрний ріст в Національній поліції України. Команда переможців отримала заохочувальні подарунки від проєкту з логотипом «Моя нова поліція. Моя безпека». «Ігровий марафон» з поліцією міста. Офіцери поліції вдруге завітали у бібліотеку та в рамках зустрічі грали з школярами настільні ігри. Ігровий марафон з поліцією міста проходив у розважальній формі. Школярі намагалися виграти у поліцейського, граючи відомі настільні ігри «Скрабл», «Сімейний Еліас», «Смачні кольори» та «УНО». На завершення щасливі переможці отримали заохочувальні подарунки. Інтелектуальна гра «Крок за кроком з патрульною поліцією Тернополя». Під час гри учасники отримали інформацію про відповідальну поведінку щодо власного здоров’я, зокрема, прийняття важливих рішень, усвідомлення проблеми ВІЛ/СНІДу та інших наслідків ризикованої поведінки. «Запитуйте – відповідаємо : «жива бібліотека» з поліцейськими». Під час заходу спікер поділив учасників на чотири групи, кожна з яких по черзі спілкувалася з чотирма офіцерами – «живими книгами». Користувачі мали унікальну можливість особисто познайомитися з гостями та задати будь-яке запитання патрульним. Тренінг для молоді «Поліцейський патруль». У рамках проєкту для молоді міста спільно з патрульною поліцією ми провели тренінг «Поліцейський патруль». Родзинкою заходу став правовий 114

театр «Як діяти, якщо…», де учасники тренінгу активно демонстрували вміння та навички. Конкурс дружнього шаржу «Поліція файного міста очима дітей».

Переможці конкурсу «Поліція файного міста». 2017 р. Управління патрульної поліції Тернопільської області спільно з бібліотекою організували конкурс малюнків для школярів 7-16 років «Поліція файного міста». Основна умова участі у конкурсі – намалювати малюнок на тему: «Якою ви бачите патрульну поліцію Зустріч Тернополя?». Журі у складі патрульних поліцейських Тернополя та бібліотекарів визначило 10 переможців, які отримали різноманітні призи: селфі-палки, ділові щоденники, книжки про біографії відомих особистостей (Стів Джобс, Коко Шанель, Альберт Енштейн, Нікола Тесла, Блез Паскаль) та сувенірну продукцію з логотипами патрульної поліції. Завдяки проєкту «ПОЛіС» нам вдалось вибудувати плідну співпрацю між поліцією та користувачами бібліотеки, адже зустрічі, організовані на базі бібліотеки, дали можливість користувачам поспілкуватись та зблизитись з патрульними нашого міста, дізнатись про їхню роботу, реформу Національної поліції. Хоча проєкт закінчився, проте наша співпраця з поліцією продовжувалась. Ми створили курси «Англійська для полісмена». Кожен курс складався із 20 занять, які щотижня відбувалися у приміщенні відділку патрульної поліції. Проводила курси американка, волонтер бібліотеки Шакіта Біллі. Основна мета курсів – удосконалити навички англійської 115

мови у поліцейських. Завдяки інтенсивному навчанню офіцери Патрульної поліції Тернопільської області покращили рівень знать з англійської мови і тепер надають інформаційну допомогу іноземцям, вправно спілкуються англійською з учасниками дорожнього руху. Заняття тривали до березня 2019 року. З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек начальник Управління патрульної поліції Богдан Шевчук вручив нашій бібліотеці рамку «Тонкої синьої лінії» як символ довіри до поліції, що є основним критерієм оцінки ефективності діяльності поліції у громаді, адже поліцейська служба, яку підтримує громада та яка має спроможність протидіяти викликам безпеки, відіграє важливу роль у забезпеченні сталого соціального та політичного розвитку країни в цілому.

Тренінг від патрульної поліції. 2017 р.

116

Галина Якуб

Як ми ярмаркуємо Галина Якуб, заступниця директорки Восени, коли зібрано все добро із садів, городів, полів, звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий ярмарок, аби щось продати, обміняти та навіть похвалитися урожаєм. Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні! Рік 2011. В Українському Домі (Київ) за ініціативи програми «Бібліоміст» відбувається Перший Всеукраїнський ярмарок інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування. Серед співорганізаторів – Міністерство культури і туризму України, Українська бібліотечна асоціація, Програма сприяння Парламенту ІІ, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні. На ярмарку представлено 58 експозиційних стендів, де провідні бібліотеки, підприємства та громадські організації демонструють свої досягнення у сфері інноваційних та новітніх технологій. Обмінятися досвідом з українськими колегами приїхали гості зі США, Румунії, Польщі та Литви. За підсумками конкурсу на кращу інноваційну бібліотечну послугу в напрямку «Інноваційні проекти бібліотеки в навчальній діяльності» І-е місце отримує Тернопільська обласна бібліотека для молоді. Неймовірно радіє делегація бібліотеки у складі заступниці директора бібліотеки Лесі Гук, завідувачки науково-методичного відділу Світлани Воробель, завідувачки сектору зв’язків з громадськістю та молодої бібліотекарки Ольги Кривої, адже повертається в Тернопіль з перемогою. А головне - бібліотечна спільнота визнала гідною для запозичення їх ідею першого в Україні бібліотечного проєкту щодо вивчення і використання соціальних веб-сервісів у професійній діяльності, навчанні, дозвіллі «Веб 2.0 на Вашу користь», який впроваджує Тернопільська обласна бібліотека для молоді. Після успішного старту наші працівники ще тричі брали участь у Всеукраїнських бібліотечних ярмарках, проте вже у якості «покупців» ідей. 117

А з 2015 року почали організовувати власні вуличні ярмарки- своєрідні звіти перед громадою про результати впровадження нових форм, технологій в бібліотечну практику у звітному році. Кожен ярмарок унікальний: щоразу обирається нова тема, розважальна програма, формуються нові локації, способи їх представлення, приходять нові гості. Незмінними залишаються дата проведення – 30 вересня Всеукраїнський день бібліотек та мета – привернення уваги громади до бібліотеки та її послуг, стимулювання творчої активності працівників. Оцінюють роботу бібліотекарів на ярмарку його відвідувачі – студенти, учні та дошкільнята, колеги з інших бібліотек, представники влади, випадкові перехожі шляхом голосування за локацію. Після завершення ярмарку адміністрація підраховує голоси, відзначає переможців, аналізує отримані результати.

Ярмарок – не лише «торжище», а й місце для розваг. Тернополянам надовго запам’ятались заходи, які відбувалися на ярмарках у 2015-2017 роках: – наметове містечко бібліотеки, яке діяло під час Всеукраїнського фольклорного свята «Фольк-фест у Тернополі» на Співочому полі, – молодіжні квести з відвідуванням службових приміщень і книгосховища «Бібліотека Incognita», – велофлешмоб «Літературний», – поетична акція «ІсeBоокChallenge», 118

– ретро-вечірка у стилі 60-их, – селфі-конкурс «Фото в бібліотеці» тощо. Тематикою Ярмарку-2018 було обрано креатив бібліотекарів. Під час його проведення діяли вісім локації, на яких відвідувачі долучались до конкурсів та ігор, вигравали подарунки, знайомились із книжковими новинками та послугами бібліотеки. Основне завдання – креативний підхід бібліотекарів до подачі-«продажу» своєї локації. За результатами голосування відвідувачів ярмарку перемогу здобула локація інформаційно-бібліографічного відділу та відділу міського абонемента «Майже Голівуд», програма якого передбачала колір-експрестест «Дізнайся, що тобі прочитати у жовтні», солодкий інтерактив «Герої книг – герої фільмів».

Надували повітряні кульки, проводили руханки та ігри для дітей, переглядали Рор-uр книги, брали участь в інтерактивному читанні на локації «Дворик дитинства», організованої мультимедійним центром «Розумна дитина». Презентація клубів іноземної мови, змагання «Name 5» - відбувались на локації «Made in…» від сектору документів іноземними мовами. На локації читального залу «Мандруємо осінньою Європою» відвідувачі мали змогу спланувати свої майбутні мандрівки завдяки альбомам та путівникам, присвяченим туризму, а також взяти участь у віртуальній вікторині «Яку країну Вам варто відвідати». 119

Локація «Віртуальна реальність: планета контенту» знайомила відвідувачів із наявними технічними засобами та презентувала послуги бібліотеки з використанням сучасних технологій. Майстер-класи, де охочі могли виготовити авторські листівки проводилися майстринями центру творчості у залі мистецтв, в рамках локації «Хенд-мейд із українським колоритом» від сектора мистецтв. Популярністю користувалася фотозона в стилі еко «Осінній затишок», яка дала можливість всім охочим зробити атмосферне та оригінальне фото на згадку про свято бібліотек. До слова, фотозона є впізнаваним атрибутом ярмарку, розвагою, яка підкреслює стиль і концепцію заходу. Ярмарок не лише сприяв ідеї «просування» бібліотеки, а й мотивував працівників до неординарного представлення себе та свого відділу. У 2019 році обласні бібліотеки та книгозбірні міста Тернополя підтримавши ініціативу Молодіжної секції обласного відділення Української бібліотечної асоціації, ярмаркували спільно. Місцем проведення було обрано обласну бібліотеку для дітей. Формат ярмаркуконкурс ідей молодих бібліотекарів віком до 35 років. Ідеї оцінювались за змістом та реальними змінами у діяльності бібліотек: в організації простору, підтримці та просуванні читання, рекламі послуг, соціокультурній діяльності. Дипломом першого ступеня, цінним подарунком та поїздкою на Львівський бібліотечний форум нагороджений завідувач відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді Борис Кобильник, який вдало запрезентував ініціативу «ІТ табір неповного дня». Ярмарок-2020 пройде у відеоформаті. Ламатимемо стереотипи про архаїчність та несучасність професії бібліотекаря. Приємно, що до участі зголосилася вся наша бібліотечна молодь. А за молоддю – майбутнє. Майбутнє професії, майбутнє бібліотек, майбутнє країни.

120

Галина Якуб

Бібліотека-2020 – тиша, активність чи відпочинок? Галина Якуб, заступниця директорки Спочатку була мрія. Мрія про відремонтовані зали із зручними меблями, новенькі комп’ютери, безкоштовний інтернет, сучасні санвузли. Можливо, навіть кольоровий ксерокс чи дитячі іграшки. А ще – електронний каталог, який би значно спростив процес пошуку інформаційних джерел. І кімната для розваг… Саме з мрій розпочався довгий шлях до успіху Тернопільської обласної бібліотеки для молоді. Нове тисячоліття визначило нові траєкторії розвитку світу. Стрімко змінювалось усе, на основі чого будувалася «традиційна» бібліотечна робота: виробництво, накопичення, опрацювання, поширення інформації. Змінились користувачі. Міленіали в бібліотеці, окрім актуального фонду, потребували технічних «родзинок», комфортних умов, достойного сервісу, свободи самовираження. Саме тому командою бібліотеки обрано курс на перетворення установи із книгозбірні на сучасний центр інформації, відкрите громадське місце для навчання, розвитку та самореалізації. Простір, де кожен відвідувач знайде для себе щось цікаве, де генеруватимуться нові ідеї, вируватиме життя. З 2010 року бібліотека активно увійшла в еру проєктної діяльності, розгерметизації просторів, розвитку нетрадиційних напрямів бібліотечного сервісу, реалізації мрій. Долучається до культурного життя громади, надає своє приміщення для проведення культурно-просвітницьких заходів, ініціює розробку та реалізацію програм соціального спрямування, об’єднуючи зусилля представників влади, громадських організацій та населення. Результати копіткої роботи забезпечили установі стабільність, вплинули не лише на залучення нових користувачів, а й на створення сприятливого клімату для інвестицій. Так завдяки фандрейзингу, соціальному партнерству, ініціативності працівників за останнє десятиріччя в Тернопільській обласній бібліотеці для молоді повністю змінено дизайн секторів мистецтв, обслуговування дітей, документів іноземними мовами, 121

читального залу та вестибюлів. Оновлено фасад установи. Для зручності відвідувачів встановлено велопарковку. Облаштовано спеціалізовані простори для молодих батьків з дітьми, івент-зони для освітніх подій, вечірок, мистецьких виставок, у яких необов’язково зберігати тишу: можна робити селфі в фотозонах, грати на фортепіано чи співати в караоке. Залишились у бібліотеці й «тихі локації» для усамітнення: читальний зал, навчальні лабораторії, місця для прослуховування музики, роботи з гаджетами. Локація активностей та відпочинку – ще одне «не тихе місце» в бібліотеці. З караоке-системою, величезним плазмовим телевізором із доступом до інтернету, ігровою X-box приставкою, графічними ручками, настільними іграми. Сучасні модульні меблі легко трансформують цей простір з ігрової – в кімнату для навчань, майстер-класів, медитацій, навіть у спортзал чи кінотеатр. Для галасливих дружніх вечірок чи тихих родинних посиденьок. Компаній чи самітників. А головне – галас, сміх чи спів не заважають іншим відвідувачам бібліотеки.

Локація активностей та відпочинку. 2020 р. Відкриття Локації активностей та відпочинку стало основним досягненням 2019 року. Цей ревіталізований простір – вдалий приклад того, як звичайне, невелике за розміром, «складське» напівпідвальне приміщення 122

можна соціалізувати, наповнити життям. Бібліотека надзвичайно пишається цим проєктом, адже зреалізувала його власними силами, без залученння додаткових фінансових інвестицій. Від ремонту, придбання техніки – до наповнення його програмною діяльністю. Колись римський філософ Сенека сказав, що величина деяких справ полягає не стільки у розмірах, скільки у їх своєчасності. Тернопільська обласна бібліотека для молоді вчасно відреагувала на потреби користувачів у вивченні мов і технологій, створила умови для спілкування, волонтерства, самоосвіти, самовираження, допомагає родинам у вихованні дітей, організовує корисний відпочинок. Результат не забарився – ми чуємо і читаємо позитивні відгуки про нашу роботу. Зросла кількість відвідувачів, надходжень від платних послуг, кількість підписників у соцмережах, які слідкують за новинами бібліотеки дистанційно. Великою популярністю користуються клуби та об’єднання, тренінги та курси. А головне – молодь повертається до книги, читання, до бібліотеки. Напевно, це й означає бути «бібліотекою, у якій цікаво». Напевно, ми таки знайшли «золоту середину» між бібліотечною тишею, активністю та відпочинком.

123

Галина Якуб

Випробовування пандемією: ювілей, карантин, цифровізація Галина Якуб, заступниця директорки Цьогоріч Тернопільська обласна бібліотека для молоді відзначає 40-річчя з часу створення. Свої двері для юних читачів відкрила у вересні 1980 року. Тому саме вересень вважаємо точкою відліку, ювілейним місяцем, особливим. За час існування бібліотека пережила два переїзди, чотири рази змінювала статут і підпорядкування, виживала, розвивалась, опановувала нові технології. Була й продовжує залишатися потужним інформаційним, культурно-дозвіллєвим центром, модним простором для навчання молоді, драйвером новаційних змін серед бібліотек краю. Абсолютно новим викликом для бібліотеки стала робота в умовах карантину та соціального дистанціювання, спричиненого пандемією COVID-19. Виконуючи рішення щодо карантинних обмежень, 13 березня бібліотека припинила проведення всіх масових заходів у своїх стінах, в тому числі невеликих форм- клубів, зустрічей, курсів, тренінгів. Згодом – книговидачу та стаціонарне обслуговування користувачів, дистанціювала працівників. Але фізичне закриття бібліотеки спонукало нас до ширшого застосування цифрових можливостей. Бібліотекарі проявляли свої знання і компетенції, «прокачували» навики використання нових технологій, вчились взаємодіяти з колективом та користувачами в онлайн-форматі. Швидко налагодити дистанційну роботу, навчитись використовувати безкоштовні платформи і сервіси для виконання індивідуальних домашніх завдань допомогла серія тематичних відеоуроків, створених працівниками відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів. Наші бібліотекарі, працюючи вдома, вивчили теми: «Створення графічних зображень за допомогою платформи Canva», «Google Документи: як створити та редагувати документи в Інтернеті», «Google Презентації: чудовий спосіб представити свої нові ідеї», «Створення вікторин на онлайн-сервісі Kahoot». Отримані знання стали базовими при створенні нових інформаційних продуктів. Для оперативного інформування користувачів про умови роботи бібліотеки, нові надходження та для надання термінових відповідей, 124

консультацій було створено Telegram-канал, група на офіційному каналі Viber. Поступово змінювався й підхід до створення й публікації всього контенту. Серед «живих» бібліотечних форматів першими перейшли у віртуальний простір навчальні клуби, очолювані бібліотекарями та нашими волонтерами. На платформі Zoom щотижня відбувалися зустрічі учасників англійського розмовного клубу. За допомогою програми Skype тричі на тиждень навчались учасники клубу німецької мови. В онлайн форматі зустрічались і представниці жіночого кар’єрного клубу «Вікно до успіху», організованого за програмою професійного розвитку та менторства для жінок методом peer-to-peer. Карантинні обмеження та аналіз користувацьких запитів стимулювали нас до створення нових проєктів та ініціатив, зокрема у відеоформаті. Так з’явився цикл відеознайомств із книжковими новинками бібліотеки. Для дітей – у формі відеочитання уривків казок, оповідань, для молоді – короткої відеореклами. Відзнято серію навчальних відеороликів про ідіоми, прислів’я та вирази англійською мовою «Говоримо про ідіоми», які публікувалися на бібліотечному YouTube-каналі впродовж літа. Цікавою розвагою для віртуальних користувачів стали відеозабавлянки. Наприклад відео на уважність «Які німецькі слова Ви побачили на значках». Спільно з управлінням культури облдержадміністрації бібліотека запустила відеопроєкти «8 травня – День пам’яті та примирення», «Трагедія кримськотатарського народу у творчості Ахтема Сеїтаблаєва», «28 червня- День Конституції України». Найменшим користувачам та їх батькам адресована відеовікторина «Казки Андерсена». Тернопільська обласна бібліотека для молоді активно наповнювала власний аудіоресурс- календар «Infoday», записуючи короткі цікаві розповіді та факти про події, знаменні дати, історії національних і міжнародних свят. Активізувалась робота щодо створення віртуальних книжкових виставок. 7 опубліковано у період жорсткого карантину. Особливої популярності в мережі набули бібліотечні онлайн вікторини, участь у яких є не лише розвагою чи перевіркою знань, а й підвищує рівень

125

обізнаності в інформаційно-комунікаційних технологіях, стимулює критичне мислення відвідувачів. Для того, аби показати, що молоді тернополяни інтелектуальні та креативні особистості, навіть знаходячись на карантині читають книги, Тернопільська обласна бібліотека для молоді ініціювала в соцмережі тематичний фотофлешмоб #читаюнакарантиніtobm. Учасники робили оригінальне фото з книгою, прочитаною під час карантину, та рекомендували її в соцмережах. Приз отримала авторка фото, яке зібрало найбільшу кількість вподобань. Захід приурочили до Всесвітнього дня книги та авторського права. Спонукали користувачів до виявлення креативності, літературної творчості, розвитку фантазії та асоціативного мислення письмові конкурси, оголошені бібліотекою. Так, за умовами дистанційного конкурсу позитивного есе «Про що розповіли картини Миколи та Ірини» учасникам пропонувалось переглянути картини молодих тернопільських художників Миколи та Ірини Кафтан на сайті бібліотеки, описати в короткому есе (до 300 слів) власні відчуття чи історію, яку «розповіла» картина та надіслати текст на е-адресу бібліотеки. Упродовж травня-червня 2020 року тернополяни, яким виповнилось 15 років змагались у конкурсі есе «Можливості, які дає німецька мова». Основна вимога- оригінальність тексту. Разом із послабленням карантинних обмежень бібліотека відновила книговидачу. Проте, користувачі увійшли вже до «нової» бібліотеки: з розміткою соціальної дистанції, обов’язковим використанням масок та дезінфекторів, обмеженим перебуванням в просторах, інформаційними зонами «Як знизити рівень інфікування коронавірусом». У лексиконі з’явились слова «термометрія», «санітайзери», «червона зона». Звичайно, COVID-19 змінив усталений ритм життя, способи спілкування, вплинув на методи та форми роботи бібліотеки. Ми ж намагаємось швидко реагувати на нові виклики, перебудовуємо роботу з користувачами, творимо комфортне цифрове середовище. Та попри все хочеться вірити, що ювілейний вересень-2020 святкуватимемо «в реалі». У відділі мистецтв знову зазвучить фортепіано, в читальному залі шелестітимуть газети, юні техніки продовжать вивчати програмування, а поліглоти – іноземні мови, в коридорах снуватимуть екскурсії здивованих першокурсників. У бібліотеці знову вируватиме життя. Нове життя після пандемії. 126

Марія Кривокульсь ка

Наші бібліотечні традиції Марія Кривокульська, провідна бібліотекарка відділу комплектування фондів та каталогізування документів Світ побудований таким чином, що більшість людей схильні сприймати стереотипи за дійсну реальність. Часто побутують міфи, що працівники бібліотеки «схиблені» лише на своїй роботі та дуже начитані люди. Так, ми начитані, але наш дружній колектив не тільки гарно працює, але дуже позитивно відпочиває. Працівники бібліотеки полюбляють відкривати для себе щось нове під час спільних подорожей. Короткі поїздки на день чи два, це не лише знайомство з історичними чи природними пам’ятками, а й зустрічі з новими людьми, і якесь незбагнене відчуття свободи, і відкриття чогось нового. Ми подорожуємо, щоб змінити звичний спосіб життя, відпочити від щоденних турбот, проблем, клопотів. Мандри дають нам натхнення, нові враження, незабутні моменти життя і веселі спогади. До того ж, спільна поїздка, на думку психологів, чудово єднає, згуртовує колектив – це один із найкращих видів тімбілдінгу, саме тому наш колектив злагоджено працює над спільними цілями. Такі поїздки організовуємо кожен рік і кожен раз це нові враження. Тернопільщина – унікальний край, де багато мальовничих місць, які варто відвідати. Свою екскурсію Тернопіллям ми почали із Вишневецького палацу. Цей палац побудований у стилі класицизму з елементами бароко. Там панує атмосфера розкоші минулих часів. Палац оточений величезним парком площею 220 га! Всередині парку причаїлася старовинна бетонна лавка. Кажуть, на ній сидів Тарас Шевченко. Не менш цікава була для нас екскурсія Збаразьким замком. Цей замок, збудований протягом 1620-1631 років, пережив не одну облогу та дійшов до наших днів неоціненною пам’яткою архітектури рідного краю. Відомий турецький мандрівник XVII ст. Евлія Челебі назвав його «фортецею з фортець».

127

. Поїздка в Кам’янець-Подільський. 2018 р. Гарні спогади залишив відпочинок на Джуринському водоспаді. Це одне із найкрасивіших та неймовірних місць Тернопільщини. Джуринський водоспад вважається найбільшим рівнинним водоспадом України. Ми мали можливість не тільки милуватися красою природи, але приймати цілющі водні процедури. Тут для екстремалів, любителів джакузі є безліч можливостей: у верхніх частинах водоспаду вода сильніше масажує тіло, а нижче можна спокійно пірнати у воду. Звичайно, спершу трохи лячно входити у розбурхані води, але якщо відважитися, можна отримати чудові водні процедури та потужний масаж. Поїздка на природу і пікнік у хорошій компанії, що може бути кращим! Незабутні враження отримали під час туристичного маршруту Львівською областю. Відвідали Золочівський замок, Свято-Успенську Лавру, отців студитів в Уневі, Церкву Успіння Пресвятої Богородиці в с. Глиняни. Дерев’яна церква – цінна сакральна пам’ятка. Як свідчать давні документи 1562 року, церква Успіння Пресвятої Богородиці вже існувала в місті. У 2019 році відвідали Закарпатську область: це екскурсія чарівним романтичним палацом Шенборна, замком Сент-Міклош і замком Паланок, незабутня екскурсія стародавнім Мукачевом!

128

Це далеко не всі подорожі, які ми здійснили: побували в парку «Софіївка», що на Уманщині, відпочивали в Карпатах, відвідали Національний музей-садибу М. І. Пирогова у Вінниці. Географія наших подорожей кожен рік розширюється, з’являються нові маршрути. Ще одна гарна традиція нашого колективу – корпоративні вечірки. Щороку ми разом святкуємо День бібліотек. Протягом тижня в бібліотеці для читачів проводяться різні акції, вікторини, екскурсії, цікаві заходи; відвідувачі можуть навіть оглянути книгосховище бібліотеки, куди зазвичай вхід заборонений. Після всіх святкувань у бібліотеці, колектив відправляється відпочити в затишне кафе, адже невимушена дружня атмосфера лише покращує відпочинок.

Колектив бібліотеки, 2019 рік. Напевно, найвеселіше свято – Новий рік. Коли новорічні мелодії звучать з усіх телеканалів та магазинів в бібліотеці теж панує новорічний настрій: в холі бібліотеки прикрашають ялинку, працівники у своїх відділах роблять святкові інсталяції, встановлюють фотозону. Скрізь панує новорічна атмосфера. А ще готуються до новорічного корпоративу та підсумовують результати року. Новорічні вечірки завжди проходять весело: з конкурсами, жартами, вікторинами й призами за найкращий номер. Завжди пам’ятати найцікавіші та найкумедніші моменти допомагать спільні фото.

129

Ольга Марків

Вікторія Самуйлик – перша директорка бібліотеки Ольга Марків, завідувачка відділу зберігання та використання бібліотечного фонду Бути хорошим керівником непросто, а першим директором установи – ще важче. Тож коли місцева влада прийняла рішення про створення Тернопільської обласної бібліотеки для юнацтва, посаду директора було запропоновано Самуйлик Вікторії Степанівні, досвідченій фахівчині бібліотечної справи, здібній організаторці та відповідальній людині-ентузіастці. Самуйлик В. С. народилася 3 червня 1932 року в м. Знам’янка Кіровоградської обл. У 1947 році разом із сім’єю переїхала в м. Тернопіль. Навчалася в Тернопільській СШ № 16. У 1976 році закінчила бібліотечний факультет Київського державного інституту культури ім. О.Є. Корнійчука. Працювала бібліотекарем у Палаці піонерів м. Тернополя, Тернопільській СШ № 9, Тернопільському кооперативному технікумі. З 1971 по 1975 рр. – завідувачка міської бібліотеки-філії №4 для дорослих і дітей. У 1979 році була прийнята на посаду заступниці директора з наукової роботи Тернопільської обласної бібліотеки для дітей. В кінці 70-х - на початку 80-х років XX століття в УРСР розпочалося формування мережі юнацьких бібліотек – спеціалізованих книгозбірень універсального характеру, покликаних здійснювати бібліотечноінформаційне обслуговування читачів підліткового віку, популяризувати книги і читання серед даної категорії. Організувати таку бібліотеку у Тернопільській області доручили Вікторії Степанівні. 15 січня 1980 року її призначили директоркою Тернопільської обласної бібліотеки для юнацтва. Перед керівником постало нелегке завдання: в короткий термін створити колектив однодумців, укомплектувати й упорядкувати бібліотечний фонд, організувати довідково-бібліографічний апарат та належно оформити й умеблювати виділене під бібліотеку приміщення. Трохи більше як пів року 130

напруженої роботи: залучення професійних кадрів, узгодження різних питань, часті відрядження директора в інші міста для вивчення досвіду, а головне – особлива харизма пані Вікторії, яка вміла переконувати та відстоювати свою точку зору, дали результат. У перші дні вересня 1980 року по вул. Бугайченка, 6 (тепер вул. Медова) ошатна обласна бібліотека для юнацтва з двадцятитисячним фондом, абонементом та читальним залом відкрила двері для читачів. Вікторія Степанівна «жила бібліотекою», працювала самовіддано та творчо. У невеликому пристосованому приміщенні зуміла облаштувати чудовий сучасний бібліотечний інтер'єр. Сформувала високопрофесійний колектив однодумців, створила сприятливу атмосферу для роботи. Була вимогливою до себе і підлеглих, підтримувала кожну нову ідею. Дбала про молодих спеціалістів, намагалася вирішити їхні житлові питання, що було доволі нелегко. На прохання директорки для бібліотеки з міського фонду виділили однокімнатну квартиру під гуртожиток, а вісім працівників одержали власне житло. Більшість молодих спеціалістів, які прийшли працювати в книгозбірню в період її заснування, залишилися у ній і до сьогодні, ставши справжніми професіоналами в бібліотечній царині. В історії книгозбірні ім’я Вікторії Самуйлик нерозривно пов’язане з будівництвом нового приміщення для бібліотеки. Вона наполегливо та цілеспрямовано просувала цю ідею від питань фінансування до початку організації будівництва, брала участь в підготовці проєкту бібліотеки як консультант та знавець специфіки бібліотечного обслуговування. Двохповерхове приміщення, здане в експлуатацію у 1988 році, разом із колективом, зуміла перетворити у справжній храм книги. В оформленні інтер'єрів було продумано все до дрібниць: розстановка та функціональність меблів, кольори, освітлення, оздоблювальні елементи. Оригінальності закладу додавали роботи тернопільських майстрів та художників. Вікторія Степанівна доклала чимало зусиль, аби були використані найкращі матеріали, придбання яких було непростим в усі часи. Вікторія Самуйлик вирізнялася витонченим естетичним смаком, бачила прекрасне у всьому, надзвичайно любила квіти, захоплювалася театром, музикою, образотворчим мистецтвом, чудово грала на фортепіано. Відділ мистецтв був її улюбленим «дітищем», де втілила багато цікавих ідей: сформувала колекцію вінілових платівок, організувала місця для їх 131

індивідуального прослуховування, що було на той час бібліотечною інновацією, створила літературно-мистецьку вітальню «Зустрічі без прощань», ініціювала цикли музичних вечорів, сприяла залученню до роботи бібліотеки тернопільських письменників і мистців. Потужним проєктом бібліотеки став театр книги «Діалог» любительське об’єднання аматорів сцени, метою якого були популяризація книги і читання та розвиток творчих здібностей молоді. З ініціативи Вікторії Степанівни облаштували спеціальне приміщення для театру. Директорка безпосередньо брала участь у написанні сценаріїв театралізованих постановок, давала поради у процесі створення декорацій, костюмів та музичних фонів до вистав. Все нове і прогресивне Самуйлик В. С. прагнула втілити в роботу закладу. Бібліотека мала сучасну на той час мультимедійну техніку (телевізори, аудіо- та відеомагнітофони, музичні центри тощо), була однією із перших в області, в якій у 1989 році створено комп’ютерний клас. Завдяки професійному колективу, сучасним формам роботи книгозбірня дуже швидко стала однією із найкращих бібліотек країни. У 1990 році на її базі відбувся республіканський семінар директорів обласних бібліотек для юнацтва та завідувачів відділами абонементу обласних бібліотек.

Самуйлик В. (в центрі) з колегами. 2012 рік. 132

Як методичний центр області з питань бібліотечного обслуговування юнацтва бібліотека впливала на розвиток книгозбірень Тернопільщини. Самуйлик В. С. та спеціалісти на власному бібліотечному автобусі часто виїжджали у відрядження в районні, міські та сільські бібліотеки для надання методичної і практичної допомоги юнацьким структурним підрозділам бібліотек регіону. За значний особистий внесок у розвиток бібліотечної справи Вікторія Степанівна була відзначена багатьма нагородами, серед них – значок «Відмінник праці» (1989 р.). Важко переоцінити роль першої директорки, яка заклала фундамент та традиції книгозбірні. Бібліотека, в яку вклала знання, енергію та душу, стала не тільки справою її життя, але й цінним надбанням наступних поколінь читачів та бібліотечних працівників.

133

Оксана Батюк

Незабутня Мирослава Хмурич Оксана Батюк, провідна бібліографка інформаційно-бібліографічного відділу З любові і поваги зіткана пам’ять про Мирославу Василівну Хмурич – яскраву, неординарну особистість, талановитого керівника Тернопільської обласної бібліотеки для молоді, невтомного самовідданого майстра бібліотечної справи, котра заслуговує на найкращі слова поваги та шани. Мирослава Василівна виховала не одне покоління бібліотечних працівників, дбала про високий рівень їхньої культури, і духовності, вчила мудрості та відповідальності, ніколи не забувала про проблеми тих, хто поруч. Пропрацювавши в бібліотеці все життя, досягла професійних вершин. Завжди виношувала нові ідеї, уміла зацікавити ними інших, невтомно творила і плекала атмосферу професіоналізму, людяності, порядності. Мирослава Василівна Хмурич народилася 25 березня 1956 року в селі Денисів Козівського району. З дитинства любила читати, вважала, що книга стоїть на сторожі моральних цінностей людини. Закінчила Теребовлянське культурно-освітнє училище, Київський інститут культури. У 1976−1981 рр. працювала у Підгаєцькій міській, Бережанській районній бібліотеках: бібліотекар, методист, провідний методист, завідувач відділу, заступник директора Бережанської центральної бібліотечної системи. 1981−1985 – заступник директора Тернопільської обласної бібліотеки для юнацтва. 1985−1987 – інспектор із бібліотечної роботи Тернопільського обласного управління культури. 1987−1988 – відповідальним секретарем обласної організації Добровільного товариства любителів книги.

134

З 1993 року Хмурич Мирослава Василівна директор Тернопільської обласної бібліотеки для молоді, очолювала установу до 2010 року. Саме тут cповна розкрилися її непересічні обдарування: талант керівника-лідера, професійні якості, надзвичайна скромність і доброта. Маючи велике і чуйне серце, знаходила найкоротший шлях до сердець інших. Вона була молодою душею і запалювала молодих. З ініціативи Мирослави Василівни обласну бібліотеку для юнацтва в 1994 році реорганізовано у бібліотеку для молоді. У 1998 році Мирослава Хмурич була співорганізатором обласного клубу творчої молоді. Про усі форми роботи, керованої Мирославою Хмурич книгозбірні можна писати окремі дослідження. Вона була керівником і консультантом низки конкурсних проєктів: «Інтернет для читачів публічних бібліотек «LEAP-plus», «LEAP-Delta», «LEAP-Connect» за фінансової підтримки Посольства в США в Україні (2001−2006). Організатор психологічних консультацій «Магнолія», виставок картин у бібліотеці, ініціатор випуску серії бібліографічних видань «Вони прославили наш край», творчих зустрічей при бібліотеці із письменниками, художниками, акторами та іншими митцями. Ці проєкти відкрили світ нових можливостей для бібліотеки та її молодих читачів. За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи та популяризацію української національної культури у 2001 році Мирослава Василівна нагороджена Подякою Кабінету Міністрів України, визнана кращим керівником 2003 року в системі обласного управління культури, Член президії міської організації товариства «Просвіта» (2000), лауреат обласного конкурсу «Людина року – 2009». Як багатогранна особистість, надзвичайно цінувала творчість і самовідданість колег, підтримувала, спонукала до фахового зростання молодих, надихала на творче самовираження досвідчених. Завжди була щирою в оцінці успіхів колег – бібліотекарів, для талановитих людей знаходила особливо теплі слова. До останньої хвилини свого насиченого життя Мирослава Василівна намагалася зробити усе, щоб читачі в бібліотеці почувалися, як удома, любила сама проводити екскурсії і розповідати про відомі бібліотеки світу, цікаві книги, а також про українських письменників.

135

Хмурич М. із представниками Гете-інституту Її серце зупинилось 20 жовтня 2010 р. у робочому кабінеті. Це серце було безкорисливе й напрочуд щедре на високі вияви і так багато віддало усім нам тепла і любові. Здавалося, що вона могла б гори перевернути в бібліотечній справі. Мирослава Хмурич мала великий внутрішній потенціал, щоб здійснювати заплановане. Була надзвичайно діяльною, сповненою планів на майбутнє. Знаний не лише в нашому краї, а й в Україні фахівець, Мирослава Василівна не на одному Всеукраїнському бібліотечному семінарі ділилась досвідом, розповідала про нові форми роботи з молоддю, про численні засоби залучення до читання літератури, про комп’ютерний світ книги, який з любов’ю створювали в бібліотеці. Життя коротке, але поки жива пам’ять, залишаються з нами ті, кого ми любили і шанували.

136

Світлана Лерніченко

Леся Гук – лідер та ефективний керівник Світлана Лерніченко, завідувачка відділу комплектування фондів та каталогізування документів Є люди, які народжуються для того, щоби бути лідерами. Доля наділяє їх розумом, мудрістю, вмінням блискавично оцінювати ту чи іншій ситуацію, згуртувати і повести за собою колектив, ставити мету й успішно її втілювати, здобуваючи визнання та повагу. Саме такою особистістю є директорка Тернопільської обласної бібліотеки для молоді Гук Леся Степанівна – жінка-лідер, досвідчена фахівчиня бібліотечної справи. Народилася 27 квітня 1968 р. в с. Нем’яч Бродівського району Львівської області в сім’ї працівників сфери культури. У 1986 р. закінчила Львівське культурноосвітнє училище за спеціальністю «Бібліотечна справа», у 1993 – Рівненський державний інститут культури за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія». Професійну діяльність Леся Степанівна розпочала з посади бібліотекарки, а відтак, методистки центральної бібліотеки Бродівської ЦБС Львівської області. З 1989 року працює в Тернопільській обласній бібліотеці для молоді, де починала з бібліотекарки, згодом – заступниці директора, а з червня 2011 року рішенням сесії Тернопільської обласної ради призначена директоркою ТОБМ. Леся Гук належить до когорти сучасних керівників, які знаходять правильні відповіді на виклики часу, застосовуючи прогресивний менеджмент, інновації у бібліотечній сфері. Завжди прагне зростити ініціативу знизу. Заохочує колектив до генерування ідей, радо підтримує починання, скеровує потенціал кожного працівника на ті ділянки, де він може розкрити свій талант.

137

Як директорка, керується принципом «будь-які зміни несуть із собою нові можливості». Велику увагу приділяє навчанню кадрів і сама постійно навчається. Брала участь у навчальних програмах «Лідер бібліотечної справи» (Україна-Польща, 2010-2011 рр.), «Стратегії розвитку для бібліотекарів» (Києво-Могилянська бізнес-школа, 2016 р.), численних конференціях та семінарах-тренінгах із сучасних питань розвитку бібліотечної справи. Здобуті знання, професійний досвід та активна життєва позиція директорки позитивно впливають на якість роботи установи. Бібліотека розвивається відповідно до світових тенденцій. Спільно з колегами по роботі Леся Степанівна крок за кроком модернізовує матеріально-технічну базу бібліотеки, впроваджує нові послуги, сміливо руйнує стереотип, що бібліотека лише «сховище книг», книгозбірня. Бібліотека для молоді одна з перших в області впровадила АБІС «УФД/Бібліотека» ̶ систему, яка забезпечила автоматизацію бібліотечних процесів та інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів на сучасному рівні; створила адаптивний веб-сайт – потужний інструмент для поширення інформації, популяризації книги і читання, надання онлайнпослуг та комунікаціїї з користувачами. Для досягнення поставлених цілей директорка успішно використовує проєктну діяльність. Леся Гук є автором та керівником багатьох грантових проєктів, що здобули перемоги у конкурсах. За період її керівництва бібліотекою, до спецфонду установи надійшло 3878 тис. грн., які були спрямовані на розвиток основної діяльності, створення тренінгового центру, Інтернет-центру для незрячих і слабозорих, мультимедійної кімнати для молодих батьків «Розумна дитина», придбання сучасних інформаційних ресурсів та ведення актуальної програмної діяльності. У 2018 році в бібліотеці створено мультимедійну лабораторію «Медіа Старт». Цей проєкт не тільки відкрив нові можливості для відвідувачів бібліотеки, але й приніс перемогу в престижному Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року-2019». Директорка налагодила співпрацю з іноземними представництвами та культурними центрами. А відтак, у бібліотеці успішно діють інформаційнобібліотечний центр «Вікно в Америку: для майбутніх лідерів» за підтримки Посольства США в Україні та Програма «Мова. Культура. Німеччина» за підтримки Німецького культурного центру Goethe-Institut; працюють іноземні волонтери, проводять презентації, тренінги фахівці Спеціальної 138

моніторингової місії ОБСЄ в Україні, Мережі Education USA Україна, Американського дому у Києві, Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), міжнародної організації Global Communities. У бібліотеці створено мережу навчальних клубів за інтересами: мовні, компʼютерні, літературні, рукоділля; започатковано літні та зимові табори неповного дня для дітей та юнацтва. Для просування бібліотечних послуг Леся Степанівна використовує ефективні форми бібліотечного маркетингу. Розуміючи важливість промоції, в 2011 році створила в бібліотеці сектор зв’язків із громадськістю та масової роботи, який пізніше трансформовано у відділ соціокультурної діяльності. Професійно ведучи фандрейзингову діяльність, бібліотека під керівництвом Гук Л.С. стала лідером серед закладів культури області із залучення коштів від надання платних послуг. Плідна діяльність директорки, компетентний персонал, інноваційні послуги, інформаційний сервіс та позитивний імідж установи забезпечили Тернопільській обласній бібліотеці для молоді лідерські позиції в професійній сфері. Все частіше бібліотека стає базою для каскадування досвіду, проведення заходів всеукраїнського рівня. Бібліотека приймала учасників стратегічної сесії «Розробка стратегії модернізації бібліотечної сфери регіону» (2016), V Всеукраїнської літньої школи адвокації, Всеукраїнської конференції представників ОТГ та бібліотечних працівників «Дієва бібліотека громади: пошуки майбутнього», Всеукраїнського семінару заступників директорів обласних бібліотек для юнацтва/молоді (2017), навчальної програми «Академія культурного лідера» (2018), Всеукраїнського семінару-тренінгу «Бібліотека для центеніалів: виклики та можливості» (2019). Леся Гук відома в Україні як кращий керівник бібліотеки, переможниця Всеукраїнських професійних конкурсів «З ІТ на ТИ» (2010) та «Лідер бібліотечної справи» (2011). Публікує в професійній пресі статті з проблематики впровадження інноваційних бібліотечних послуг; виступає з доповідями на міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференціях, семінарах. Членкиня президій Тернопільського обласного відділення ВГО УБА з 2011 р., ВГО «Українська бібліотечна асоціація» (2015–2018); колегії управління культури Тернопільської облдержадміністрації. Входить до складу комісії з присудження персональних стипендій Тернопільської обласної державної адміністрації та обласної ради відомим діячам культури 139

і мистецтв області. У 2013–2015 рр., 2020 р. – голова Державної екзаменаційної комісії Теребовлянського вищого училища культури. 1 грудня 2017 року Указом Президента України за значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність Лесі Степанівні Гук присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України». Ця нагорода – визнання заслуг і висока оцінка особистого внеску директорки у розбудову бібліотечної справи. Леся Степанівна не зупиняється на досягнутому. Ставить перед собою та колективом наступні амбітні плани, бо переконана, що бажати великого ̶ запорука успіху, а майбутнє бібліотеки у новизні та якості послуг.

Приймаємо вітання з Всеукраїнським днем бібліотек від патрульної поліції. 2018 р.

140

НАШІ ПЕРЕМОГИ Бібліотека є неодноразовим переможцем у всеукраїнських і обласних фахових конкурсах, конкурсах проєктів та ініціатив, оголошених іноземними програмами, представництвами, організаціями: • 5-ох етапах конкурсу «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)» (2001, 2003, 2005, 2010, 2012; Посольство США в Україні); • I-му раунді ініціативи «Навчально-інноваційні бібліотеки» за проект «Веб 2.0 на вашу користь» (2010; програма «Бібліоміст»); • VI-му раунді Конкурсу співпраці з місцевими громадами за проект «Рекламна кампанія «Бібліотека на вустах громади» (2011; програма «Бібліоміст»); • І-е місце за підсумками конкурсу на кращу інноваційну бібліотечну послугу на Всеукраїнській ярмарці інноваційних бібліотечних послуг та е-урядування (2011; програма «Бібліоміст»); • в рамках ініціативи «Лідер бібліотечної справи-II» за проект «Творчість молодих в онлайн: літературний відеоподкаст «Провесінь Тернопілля» (2012; програма «Бібліоміст»); • І-е місце у конкурсі бібліотечного відео “Бібліокінофест: кадри вирішують все” за відеоролик “Поети в неті” (2012; програма «Бібліоміст»); • ІV-му раунді Конкурсу з організації нових бібліотечних послуг за проект “Консультпункт первинної правової допомоги” (2013; програма «Бібліоміст»); • І-а премія у Конкурсі на найкращу концепцію роботи із залучення користувачів в рамках проєкту «Заочний абонемент (Україна)» (2013; Німецький культурний центр «Гетеінститут/Україна»); • в рамках проекту «Вікно в Америку для майбутніх лідерів» за ініціативи «Мультимедійна кімната «Smart kid» (2013), «Клуб інтерактивного читання» (2014; Посольство США в Україні); • конкурсі-проєкті УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках», підтриманих програмою ЄС «Еразмус+» (2016); • конкурсі Корпусу Миру (США), як краща база Тернопільщини для роботи іноземних волонтерів (2017); • Диплом першого ступеня за ініціативу «ІТ табір неповного дня» на Ярмарку бібліотечних ідей «Бібліотека. Інформація. Знання. Успіх» (2019; м.Тернопіль); • конкурсі УБА та Міністерства культури України на здобуття звання «Бібліотека року» (2019).

141

ЗМІСТ ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ БІБЛІОТЕЦІ ДЛЯ МОЛОДІ – 40.......................................................................................................3 ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕКИ В ЦИФРАХ І ФАКТАХ (1980-2020)....................4 Лідія Грищук Як усе починалося. Бібліотека на Бугайченка.........................................12 Світлана Лерніченко Бібліотечний фонд – основний ресурс книгозбірні................................16 Ольга Марків Нове приміщення бібліотеки – нові можливості для розвитку.............24 Ірина Грицишин Театр книги «Діалог».................................................................................30 Ірина Береза-Майовецька Літературно-мистецька вітальня «Зустрічі без прощань».....................33 Ірина Береза-Майовецька Виставкова зала «Мистецька палітра».....................................................35 Ірина Грицишин Перші літературні об’єднання творчої молоді........................................38 Лідія Грищук «ЛітПростір» - територія читачів, залюблених у художнє слово.........40 Леся Гук Відеоподкаст «Провесінь Тернопілля» - інноваційна форма бібліотечної промоції.................................................................................44 Борис Кобильник Візитівка бібліотеки – її сайт....................................................................48 Ірина Грицишин Краєзнавча робота бібліотеки: традиції та новації.................................52 Ірина Грицишин У зручному форматі: онлайн послуги бібліотеки...................................55 Леся Гук LEAP – проєкт, який змінив бібліотеку....................................................58

142

Оксана Малярчук Проєкт «Веб 2.0. на вашу користь»..........................................................62 Павлина Середа Інформаційна соціалізація користувачів із порушеннями зору.............65 Павлина Середа Із комп’ютером на ти: розвиваємо ІТ-компетентність............................68 Борис Кобильник Технології на службі бібліотеки................................................................70 Оксана Малярчук Навчаємось онлайн, зустрічаємось онлайн: методична служба в умовах сьогодення......................................................................................74 Андрій Пальчик З думками про майбутнє: центеніали вивчають робототехніку.............77 Леся Гук Мультимедійна лабораторія «МедіаСтарт»: від мрії до реальності ......................................................................................................................80 Оксана Гуменюк Інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку: для майбутніх лідерів»........................................................................................................85 Оксана Гуменюк Партнерство з Goethe-Institut Україна......................................................88 Оксана Гуменюк Поєднані однією метою: співпраця з волонтерами.................................91 Олена Кізьякова Все про Європу в бібліотечному Пункті європейської інформації ......................................................................................................................94 Анна Василюк «Smart kid» - бібліотечний простір для молодих родин.........................96 Катерина Іванчишин Психолог у бібліотеці...............................................................................102 Марія Стефанишин Бібліотека на вустах громади, або Як бібліотека ходила в люди.........105 Мар’яна Яворська Комунікуємо по-новому: бібліотека в соціальних мережах.................109 143

Юлія Королик Бібліотека. Поліція. Спільнота................................................................112 Галина Якуб Як ми ярмаркуємо....................................................................................116 Галина Якуб Бібліотека-2020 – тиша, активність чи відпочинок?.............................120 Галина Якуб Випробовування пандемією: ювілей, карантин, цифровізація............123 Марія Кривокульська Наші бібліотечні традиції........................................................................126 Ольга Марків Вікторія Самуйлик – перша директорка бібліотеки.............................129 Оксана Батюк Незабутня Мирослава Хмурич................................................................133 Світлана Лерніченко Леся Гук – лідер та ефективний керівник..............................................136 НАШІ ПЕРЕМОГИ..........................................................................................140

144

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ

ЗГАДАТИ ВСЕ: знакові події та досягнення бібліотеки за 40 років діяльності

Збірник статей

Підписано до друку 15.09.2020. Формат 60х 84/16. Гарнітура Times New Roman. Папір офсетний 70 г/м2. Друк електрографічний. Умов.-друк. арк. 11,7. Обл.-вид. арк. 7,5 Тираж 30 примірників. Замовлення № 09/20/3-4.

Виготувач: ФОП Осадца Ю.В м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 2Д/10 тел. (097) 988-53-23 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції серія ТР № 46 від 07 березня 2013 р.