ЖИТТЯ СПРАВЖНЬОЇ ЖІНКИ by #tobm

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ

ЖИТТЯ СПРАВЖНЬОЇ ЖІНКИ до 100-річчя від дня народження Слави Стецько: методико-бібліографічні матеріали

Тернопіль 2020 2

УДК 94(477) Ж 74 Життя справжньої жінки: до 100-річчя від дня народження Слави Стецько: методико-бібліографічні матеріали / Упр. культури Терноп. облдержадмін. ; Терноп. обл. б-ка для молоді ; уклад. І. Грицишин, О. Малярчук. – Тернопіль : [б. в.], 2020. – 34 с. Видання ознайомлює із життям видатної громадської діячки, патріотки, уродженки Тернопільщини Слави Стецько. Адресоване широкому загалу читачів, але в першу чергу краєзнавцям, історикам, бібліотечним працівникам, вчителям. Укладачі: І. Грицишин, О. Малярчук. Редактор: Т. Федорович Відповідальна за випуск: Л. Гук Дизайн обкладинки: П. Середа

Тернопільська обласна бібліотека для молоді, 2020 Адреса: м. Тернопіль, вул. Нечая, 29 Контактні телефони: (0352) 52-64-49, 25-97-05, 25-97-15 Web – адреса: http://tobm.org.ua E-mail: youthlib@ukr.net

ВІД УКЛАДАЧА

Пропонуємо

методико-бібліографічне

видання,

приурочене до 100-річчя видатної політичної діячки, уродженки

Тернопільщини

Слави

Стецько.

Видання

знайомить читачів із життям та діяльністю цієї героїчної жінки, а також подає методичні поради по створенню просвітницьких заходів, присвячених Славі Стецько. Покажчик складається із двох частин. У першій частині

поміщено,

коротку

біографічну

довідку,

інформаційно-методичні поради, де акцентується увага на формах і методах проведення заходів та зразок вечора, присвяченого життю та діяльності Слави Стецько. У другій частині поміщено бібліографічні джерела та інтернетресурси, які допоможуть у пошуку інформації про цю непересічну жінку. Видання адресоване широкому загалу читачів, але в першу

чергу

краєзнавцям,

історикам,

бібліотечним

працівникам, вчителям.

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Слава Стецько – справжнє дівоче імʼя та прізвище Анна-Євгенія

Музика

народилася

селі

Романівка

Теребовлянського району 14 травня 1920 року. Закінчила Теребовлянську українську гімназію, брала участь у Марійській дружині. У 1938 вісімнадцятирічна дівчина стала членом Організації Українських Націоналістів. З приходом у 1939 році в Західну Україну більшовицької влади покинула рідні місця, де багато хто знав про її національно-патріотичні переконання, і перебралася на Львівщину. Працювала вчителькою в сільській школі, водночас

навчалася

Львівському

університеті

на

факультеті мостобудування. Брала активну участь у націоналістичному підпіллі: була референтом з питань культури міської управи. На початку 1940-х років очолювала жіночу мережу юнацтва ОУН – самостійниківдержавників. У

1942-1944

роках

разом

із

К.

Зарицькою

розбудовувала мережу Українського Червоного Хреста при УПА. Коли у 1944 році у Львів повернулися більшовики, дівчина отримала розпорядження організації виїхати на 5

Захід. Спочатку мешкала у Відні, згодом у Мюнхені, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Ярославом Стецьком.

Після

ліквідації

фашистами

Української

Держави, створеної у 1941 році, Анна Музика знову повернулася до підпільної роботи. У 1945 році Анна Музика за завданням Проводу ОУН врятувала у Відні тяжко пораненого Ярослава Стецька від переслідування НКВД, а в 1946 році стала його дружиною, взявши собі ім’я Слава. З

кінця

1945

року

Ярослав

Стецько

очолив

Антибільшовицький блок народів (АБН) і Слава увійшла до його центрального комітету, очолювала редакцію часопису «АБН кореспонденс». Її енциклопедичні знання, ерудиція і хист політичного аналітика знадобилася в роботі керівника пресбюро АБН, редактора журналів «АБН кореспонденс», «Юкрейніе ревю». Слава Стецько, перебуваючи в еміграції, сприяла розвитку політичної думки, під час зустрічей із лідерами ряду світових держав пропагувала і відстоювала ідеї української державності. Після смерті чоловіка у 1986 році очолила АБН. Влітку 1991 року після тривалого перебування в еміграції, за півтора місяця до проголошення Україною 6

незалежності, Слава Стецько приїхала на рідну землю. У 1993 році під її керівництвом ОУН відновила діяльність в Україні у вигляді легальної політичної партії – Конгресу українських націоналістів. Будучи головою ОУН, Ярослава Стецько очолила й новостворений КУН. Брала участь у створенні виборчого блоку «Національний фронт». Її обирали депутатом Верховної Ради України в 1997, 1998, 2002 роках. Як найстарший за віком депутат, вона проголошувала присягу народного депутата України в день відкриття перших сесій парламенту. У Верховній Раді сприяла створенню депутатського об’єднання «Нація і держава». Померла Слава Стецько 11 березня 2003 року в Мюнхені. Похована 16 березня 2003 року в Києві на Байковому кладовищі.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ

ПОРАДИ

ЩОДО ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СЛАВИ СТЕЦЬКО У цьому році виповнюється 100 років від дня народження Слави Йосипівни Стецько - української політичної та громадської діячки, голови Проводу ОУН (1991-2000

рр.),

засновниці

Конгресу

українських

націоналістів (КУН), соціолога, політолога, психолога і журналіста. Життя

цієї

жінки

було

бурхливим,

цікавим,

незвичайним. Вона була однією із тих жінок, які поклали своє життя на вівтар боротьби за незалежність України. Як дружина Ярослава Стецька вона сповідувала життєве кредо чоловіка «Справа політики – це справа всього життя без решти». Ці слова, які Ярослав Стецько ще

1938 р.

написав у

статті

«Без національної

революції немає соціальної», слугують ілюстрацією до портрету

цієї

дивовижної

жінки.

Слава

стверджувала: «В роботі, у русі все моє життя, і зупинятися неможливо». Яскрава

громадська

діячка,

політик,

яка

була

змушена емігрувати за кордон, до кінця життя зоставалася 8

вірною своїй Україні. «Я вірю в Українську націю» життєве кредо Ярослави Стецько. «Як я люблю Україну! щоразу говорила вона, коли їхала з Борисполя до Києва, кращої країни у світі - а я об'їздила багато, але з такими краєвидами, горами, з такою землею - немає ніде!». Складається враження, що вона прожила декілька життів. Слава Стецько пройшла через надзвичайно важку епоху майже неушкодженою (якщо не враховувати інфаркт). Зуміла дожити до української незалежності (як вона казала - «Дотянутися») і відійти у світлу вічність, не ставши свідком нової війни, на якій українцям знову доводиться проливати кров, а кращим синам і дочкам віддавати життя незалежність Батьківщини. Хіба що з небес... «Нехай забудеться моє ім'я, але нехай у вічності й поступі залишиться Україна», - сказала якось Слава Стецько. Безперечно, вона назавжди залишиться однією з найвеличніших постатей новітньої української історії. З метою популяризації життя та діяльності Слави Стецько рекомендуємо провести бесіди, інформаційні години,

вечори

спогадів,

вечори-портрети,

вечори-

біографії, години цікавих повідомлень, вікторини. Пропонуємо орієнтовну тематику заходів: 9

«В ІРНА ДОЧКА У КРАЇНИ . С ЛАВА С ТЕЦЬКО » «Я Є УКРАЇНКА » «С ЛАВА С ТЕЦЬКО - СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ » «Х АЙ ЗАБУДЕТЬСЯ МОЄ ІМ ' Я , АЛЕ ХАЙ ЖИВЕ ВІЧНО У КРАЇНА » «С ЛАВА

С ТЕЦЬКО

ВЕЛИКА

ЖІНКА

ВЕЛИКОГО

ЧОЛОВІКА »

«З АЛІЗНА

ЛЕДІ »

УКРАЇНСЬКИХ

ПАТРІОТИЧНИХ

СИЛ .

Я РОСЛАВА С ТЕЦЬКО » «С ЛАВА С ТЕЦЬКО - ПАТРІОТ - РЕАЛІСТ ».

Під

час

проведення

заходів

рекомендуємо

використати пісні: «Зродились ми великої години» у виконанні Зоряни Коновалець, «Човен» (виконавець – гурт «Один в каное»), «Два кольори» у виконанні

«ВІРНА ДОЧКА УКРАЇНИ. СЛАВА СТЕЦЬКО» (вечір-присвята) Я ніколи не думала над тим, ким я буду в Українській державі, але свято вірила в майбутність українського народу, вірила, що він буде вільний, бо ж стільки мільйонів загинули в боротьбі за його волю! Я вірила в Божу справедливість С. Стецько Обладнання: - електронна презентація; - книжково-ілюстративна виставка; - портрет Слави Стецько Ведуча 1 Шановні наші гості. Сьогодні ми запросили вас, щоб разом перегорнути сторінки життя мужньої жінки, великої патріотки України, нашої землячки Слави Стецько, якій 14 травня виповнилося б 100 років від дня народження. Звучить композиція Людвіга ван Бетховена «Мелодія дощу, ведучі декламують вірші

Ведуча 2 Я українка! В тім – моя молитва! У тому – хресний хід моїх думок. Крізь блискавки століть, крізь люті битви Рішучішим стає за кроком крок. Я – українка! В тім – моя душа. У тому – моя пісня лебедина. Мене хрестили сталлю палаша, Та не здалась, не впала на коліна. Ведуча 1 Мене цькували голодом лихим, З прокляттям гнали в безвість, на чужину. Примушували буть глухонімим. Забувти рідну мову й Україну. Ще й досі чорний ворон бʼє крилом, Та українство знищити несила, Я в рідну землю вросла міцним зерном, Вона ж мене любовʼю освятила. Крізь блискавки століть, крізь люті битви 12

Рішучішим стає за кроком крок, Я – українка! В тім моя молитва! У тому – хресний хід моїх думок! Ведуча 2 «Чинником, який обʼєднуватиме усіх нас, стане любов до України,» − так говорила Слава Стецько, одна з найвизначніших жінок сучасності. Вона вірила в силу і велич свого народу, любила Україну як люблять Бога, тому служіння національній ідеї стало її релігією. У ній акумулювалася та енергія, якою вона заряджала людей. Її могутній дух українства – природний і прекрасний, як усе справжнє. Ведуча 1 Слава Стецько не була «залізною леді», але залізними були її принципи. Вона мала блискавичну реакцію та почуття гумору, була ерудована, красномовна, уміла пробачати слабкості і не пробачала зради та підступу. Пані Слава була чарівною жінкою, героїнею нашого часу, зразком для наслідування для тих молодих жінок, які усвідомлювали себе українками. Ведуча 2 Своє українство Слава Стецько несла все життя. У світах із земляками розмовляла тільки рідною мовою, хоч добре володіла й іншими: польською, англійською,

німецькою,

французькою,

іспанською, 13

італійською, словацькою, білоруською. Напевно знала вона і російську, бо як сама сказала, не були українські націоналісти ніколи проти російського народу, лише проти російського імперіалізму. Ведуча 1 На багатьох світлинах, які друкувалися у зарубіжній українській пресі в часи її емігрантства, і які зберігаються в альбомі її романівської племінниці, Слава Стецько – у вишиванці. Щоб усі бачили, якого вона родуплемені. І вже зовсім незбагненно: ні Слава Стецько, ні її чоловік Ярослав Стецько за довгі роки еміграції не прийняли громадянства жодної з держав, бо сподівалися дожити до незалежної України і стати її громадянами. «Я можу одержати громадянство тільки там, де народилася», говорила Ярослава Стецько. Ведуча 2 Слава Стецько – справжнє дівоче імʼя та прізвище Анна-Євгенія Музика – народилася в селі Романівка Теребовлянського району 14 травня 1920 року. Оселя її батьків була центром національно-визвольного руху. Батьки дівчини були українськими патріотами. Старший брат – членом ОУН. Ведуча 1 Життя в родини було дуже важке. Батьки дівчини – звичайні селяни, та більшовики вважали їх куркулями, бо вони мали невеликий клаптик поля, худобу, 14

пасіку. Мати часто хворіла, брат навчався, тож Слава давала лекції школярам. У сімʼї було шестеро дітей і кожен прагнув допомогти один одному Ведуча 2 Від родини пані Слава успадкувала безмежну любов до свого народу, непохитну волю в боротьбі за його визволення, почуття відповідальності за обрану справу. Ті родинні традиції пронесе вона через усе життя, що нарешті з гідністю галичанки сказати: «Я щаслива, що провела життя не на кухні». Ведуча 1 Вчилася в школі дуже добре, особливо любила математику. Але уже у шостому класі, коли навчалася в «Рідній школі» у Теребовлі, збунтувалася її душа. Наставницею класу була полька, яка паталогічно ненавиділа українців і всіляко карала їх лише за те, що розмовляють рідною мовою. Ведуча 2 «Одного разу вчителька ударила мене лінійкою по руці, наказавши: «Муві по-польські!» Це мене страшенно образило. Я гостро відчула, що – українка. І що нас гноблять. У мені все збунтувалося. Потім у польській гімназії я теж відчувала, що до українських дітей не дуже добре ставляться», – так розповідала пані Слава 1998 року в інтерв’ю газеті «День».

Ведуча 1 Такі протестні настрої спонукали дівчину разом з подругами організуватися в таємний гурток. Збираючись у когось вдома, вивчали історію України, читали українські книжки, часописи, з яких дізнавалися про боротьбу підпілля ОУН проти польського режиму, захоплювалися мужньою поведінкою молодих українських націоналістів на судилищах, що здійснювала над ними польська влада. Ведуча 2 У 1938 вісімнадцятирічна дівчина стала членом Організації Українських Націоналістів. З приходом у 1939 році в Західну Україну червоної більшовицької влади, покинула рідні місця, де багато хто знав про її національно-патріотичні переконання і перебралася на Львівщину. Працювала вчителькою в сільській школі, водночас

навчалася

Львівському

університеті

на

факультеті мостобудування. Ведуча 1 Як розповідали колишні учні, Ярослава Стецько була не лише хорошим педагогом, але й дуже турботливою людиною. «Люди тоді жили дуже бідно, діти часто приходили до школи голодні і босі. То вона, коли таке бачила, спочатку забирала дитину до сусідньої кімнати, відігрівала, поїла чаєм, годувала, а тільки потім урок починала»,– згадували її вихованці. 16

Ведуча 2 Там у школі, в селі Юшківці Жидачівського району Львівської області, Ярослава Стецько не просто вчителювала. У школі вона жила і таємно працювала по ночам

в маленькому підвальчику, де була влаштована

друкарня. Ведуча 1 Підпільну літературу розповсюджували по всьому районі. Починалася вона такими рядками: «Я, воїн Української повстанської армії, взявши в руки зброю, урочисто клянуся своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров’ю всіх найкращих синів України...». Ведуча 2 Трохи пізніше, саме у цьому підвальчику з’явилися на світ газети

«За Українську Державу»,

журнали «Український комар», «Повстанець» та інші. Займатися такою справою було доволі небезпечно, адже за Ярославою Стецько постійно стежили. У 1943 році

Львові її таки заарештували німці за націоналістичну пропаганду. Ведуча 1 Коли у 1944 році Львів зайняли більшовики, дівчина отримала розпорядження організації виїхати на Захід. Спочатку мешкала у Відні, згодом у Мюнхені, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Ярославом Стецьком. Знайомство це відбулося за дуже незвичайних 17

обставин і може бути сюжетом пригодницького фільму чи книги. Ведуча 2 Але розповімо все по порядку. Ярослав Стецько теж наш земляк, уродженець міста Тернополя. З початком німецько-радянської війни Ярослав Стецько разом з іншими активістами ОУН перейшов лінію фронту і 30 червня 1941 року у Львові в будинку «Просвіти» скликав Національні Збори, які одностайно затвердили Акт проголошення Української держави й обрали Стецька премʼєром Українського Державного Правління. Під керівництвом прем’єра було зроблено перші кроки для утвердження державності, організації уряду; оперативно створено військові школи, сформовано українську міліцію. Гітлерівська

влада

поставила

ультимативну

вимогу

негайно відкликати Акт відродження української держави, але прем’єр та інші провідники нації відмовилися це зробити.

липня

1941

року

Ярослава

Стецька

заарештувало гестапо, і до вересня 1944 року він перебував у камері смертників концтабору Захсенхаузен у Німеччині. Ведуча 1 Скориставшись наближенням фронту, Стецько

втік

концтабору.

Пробираючись

до

американської окупаційної зони, під час нальоту літаків

союзників, був тяжко поранений розривними кулями і потрапив до шпиталю. Ведуча 1 Розшукавши Ярослава Стецька у шпиталі, оунівці вирішили його викрасти. До групи сміливців входила і дівчина з Тернопілля Ганна Музика. Викрадення було успішним, і завдяки цьому підпільний прем’єр та один з провідників ОУН познайомився з майбутньою дружиною, імені якої ще не знав, але за вмілі і рішучі дії назвав цю дівчину Славою. Це нове імʼя залишилося в неї на все життя. Вони заприятелювали, почали спільно працювати в ОУН, а в 1946 році побралися. Дружина професійного революціонера Слава Стецько пронесла ідею національної та соціальної революції крізь усе подальше життя. Ведуча 2 Життя в Німеччині – це постійні переїзди, радянські спецслужби буквально полювали за ними. Як розповідала пані Слава, вони й тижня не жили в одному помешканні.

Постійно

на

валізах,

постійна

зміна

автомобілів. У Мюнхені Ярослав і Слава Стецьки входили до кола найближчих друзів і соратників Степана Бандери. На суді над агентом КДБ Сташинським – убивцею Степана Бандери – Ярослав і Слава Стецьки дізналися, що наступною жертвою Сташинського мав стати саме Ярослав 19

Стецько – уже навіть ключі до їхньої квартири були підібрані. Ведуча 1 Шість десятиріч поспіль Слава Стецько сповідувала життєве кредо чоловіка: «Справа політики – це справа всього життя без решти». Перш ніж наблизитися до статусу політика революційного ґатунку, Слава Стецько закінчує

правничий

факультет

Мюнхенського

університету, стає магістром політичних наук, опановує іноземні мови. Ведуча 2 У радянські часи більших живих ворогів, аніж подружжя Стецьків у тодішньої системи, мабуть, не було. Скільки бруду на них лилося, скільки брехні. А вони жили і робили свою справу. І як сказала Слава Стецько: «Що б про нас не казали, ми були дуже щасливі з Ярославом». Ведуча 1 З кінця 1945 року Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький блок народів (АБН) і Слава увійшла до його центрального комітету, очолювала редакцію часопису «АБН кориспонденс». Її енциклопедичні знання, висока ерудиція і хист політичного аналітика знадобилася в роботі керівника пресбюро АБН, редактора журналів «АБН

кориспонденс»,

«Юкрейніе

ревю».

Була

співорганізатором Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. Ведуча 2 Після вбивства московським агентом КГБ Степана Бандери в 1959 році провід ОУН очолив Ярослав Стецько. Як згадувала пані Слава, Ярослав був живою енергією та волею. До останньої хвилини жив Україною, працював для України. Ведуча 1 Найбільшим бажанням подружжя Стецьків було повернутися та жити в Україні. Ярослав Стецько страшенно любив Київ. Дуже багато писав про нього в своїх статтях. Одного разу до них потрапили платівки з піснями «Києве мій» та «Два кольори», які вони постійно прослуховували. Тож давайте і ми послухаємо пісню «Два кольори» у виконанні незабутньої Квітки Цісик. Звучить пісня «Два кольори» Ведуча 2 Однак попри бажання повертатись в Україну було дуже небезпечно. За всі роки еміграції Слава Стецько жодного разу не надіслала листа старшому братові, який працював на Тернопільщині зубним лікарем. За отримання листа брата могли розстріляти або вислати до Сибіру. Ведуча 1 Подружжя Стецьків у 60-80-х роках обʼїздило багато країн вільного світу, пропагуючи ідею 21

української незалежності. Зустрічалися з президентами і прем’єрами, видатними діячами великих і малих держав. Їх підтримували найвідоміші політики світу, вони виступали в парламентах Західної Європи та Японії, перед Конгресом США, говорили про правдиву історію України, викривали колонізаторську політику Москви, що, зокрема дало підставу президенту Рональду Рейгану назвати СРСР «імперією зла». Ведуча 2 З 1968 і до кінця свого життя Ярослав Стецько був головою Проводу ОУН, а з відходом його у вічність Президентом АБН і керівником ОУН стала Слава Стецько. Безперечно енергійна діяльність цих двох організацій підривала основи комуністичної імперії, її репресивний режим як ідейно, так і соціально та економічно, що врешті-решт призвело до краху СРСР і зникнення його з мапи світу. Ведуча 1 Влітку 1991 року після довгих років еміграції, за півтора місяці до проголошення Україною своєї незалежності, вона приїхала на рідну землю. У 1993 році під її керівництвом ОУН відновила свою діяльність в Україні у вигляді легальної політичної партії – Конгресу українських націоналістів. Будучи головою ОУН, вона очолила й новостворений КУН. 22

Ведуча 2 Ось які враження залишилися від Слави Стецько

нашого

земляка-тернополянина

Оксентія

Каменюка: «Уперше я побачив і почув її вольовий, ораторський

голос

на

установчому

зборі

Конгресу

українських націоналістів у Києві 17 жовтня 1992 року. На збір тоді зʼїхалися делегати від 23 областей. Смілива, принципова, справедлива й рішуча, шляхетна і працьовита, вона розуміла, що хоч і проголошено Україну незалежною державою, але не подолано пережитків московського колоніалізму, комуно-більшовицького вандалізму. Адже українці, будучи століттями

«нацією без держави»,

втратили державотворче прагнення, загубили хотіння мати свою державу, впали в зневіру. Прослухавши її виступ, відчув: ось вона справжній лідер нації. Ось вона – українська Індіра Ганді, Маргарет Тетчер, Голда Меїр». Ведуча 1 Саме того 1991 року влада міста Львова вирішила надати Славі Стецько помешкання та почесне громадянство. Але паспорт почесного громадянина не давав права стати кандидатом у народні депутати. А видачу паспорта громадянки України пані Славі всіляко затримували. Депутатом

Верховної Ради вона Слава

Стецько тільки у березні 97-го року на довиборах в ІваноФранківському окрузі, де набрала 86,6 відсотка голосів. 23

Ведуча 2 Наша славетна землячка тричі обиралася до Верховної Ради І, ІІ і 4

скликань. І жодного разу цей

мандат не вручило їй рідне Тернопілля. До Верховної Ради голову

КУНу

делегувала

Івано-Франківщина.

Як

розповідала племінниця Слави Стецько Марія Кацан, її тітка дуже хотіла, щоб саме Тернопільщина, зокрема Теребовлянщина вручили їй мандат народного депутата. Ведуча 1 Депутатство Слави Стецько, як і всі роки її життя в незалежній Україні, було сповнене боротьби, але тепер уже за українську Україну, за її поступ у європейське співтовариство,за усвідомлення українцями себе нацією, великим народом, що має бути господарем у своїй країні. Вона залишилась найбільшим ворогом комуністів, котрі бажали іншої долі для України. І коли Слава Стецько, як найстарший

депутат,

оголошувала

народного

депутата,

комуністи,

вперше

присягу

шоковані,

що

націоналістка на найвищій державній трибуні, покинули сесійну залу. Ведуча 2 У вступному слові, звертаючись до депутатів Верховної Ради, вона сказала «Мене, як українську націоналістку, від юних літ, де б я не знаходилася, супроводжувала одна думка: «Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!..» Ми 24

переконані, що лише у власній державі може розвиватися нація, збагачуватися духовно й матеріально родина і людина…Я вірю в Божу справедливість. Я вдячна виборцям, що обрали мене народним депутатом, але я свідома того, що моя скромна особа перемогла на виборах. То перемога Степана Бандери, Романа Шухевича, Ярослава Стецька, тисяч незнаних бійців ОУН-УПА, перемога ідей українського націоналізму… Я вірю, що український народ стане господарем на своїй землі. Я вірю в українську ідею». Ведуча

Пані

Слава

стала

модерним

революціонером у стінах українського Парламенту і була здатна у дусі європейськості сказати: цивілізований парламентер не може опуститися до брудних політичних методів. Ведуча 2 Вона вміла не лише гарно і правильно говорити. Вона була з тих ідейних політиків-романтиків, які мали світлу мету, служили їй і жили так, як говорили: по правді, по совісті, за тими переконаннями, які проповідували. Чи можна нині уявити, щоб Слава Стецько перебігла до іншої політичної сили в тій же Верховній Раді, бо їй там обіцяли якесь особисте благо? Нині в українській політиці бракує таких людей чину. 25

Ведуча 1 На запитання журналістів, що чекає нашу країну в наступному столітті, із впевненістю сказала: «Маємо

всі

дані,

щоб

вивести

Україну

до

кола

найрозвиненіших держав світу. У нас найродючіші землі, величезний запас природних копалин, а найголовніше – люди. Я була кілька десятиріч у еміграції, обʼїздила десятки країн, зустрічалася з тисячами людей, але повірте, наші люди від природи, від Бога розумніші за інших. Вважаю, що Україну чекає велике майбутнє – і його заслуговує наш багатостраждальний народ». Ведуча 2 Любила вона Тернопільщину, звідки походили

зі

своїм

чоловіком,

була

організатором

Тернопільської організації КУНу. Виступала на народних вічах

Чорткові

Тернополі, та

інших

Борщеві,

Теребовлі,

районних

центрах.

Заліщиках, Любила

тернопільську «Заграву» – відомий народний аматорський хор національно-патріотичної пісні, про який сказала найтепліші слова: «Якою б втомленою не була, після співу цього хору хочу не тільки виступати. Я можу навіть іти у бій». Ведуча 1 Багато тернополян пам’ятають її останню прес-конференцію в приміщенні Руху. Вона вийшла потім до журналістів за фуршетний стіл. Нічого не їла, пила лише 26

воду. Сиділа, бо вже ледве ходила. Зовсім не нагадувала легенду чи символ. Звичайна, немолода, втомлена життям, боротьбою і хворобами жінка. Але розум світлий і така незбагненна доброта в тому як говорила, як поводилася. Згадувала своїх посестер по боротьбі, з якими ще підтримувала

контакти.

Тішилася

молодим

націоналістичним пагінням, що прийшло в КУН. Бажала журналістам більше цікавості до життя, до процесів, що відбуваються в незалежній Україні. Це таке щастя, що вона в нас є, казала Слава Стецько, а вже якою ми її побудуємо для себе – це справа молодих. Ведуча 2 Найбільшу любов і пошану до Слави Стецько виявив український народ у день її 80-річчя, коли у Києві в Будинку учителя її вітали найвищі посадові особи держави, лідери політичних партій, делегати з усіх куточків України. Серед гостей були політики Іван Плющ, Віктор Ющенко, академіки Анатолій Погрібний та Микола Жулинський. Привітати

ювілярку прийшов Патріарх

Української Православної церкви Київського патріархату Філарет, який вручив їй орден Рівноапостольного князя Володимира Великого; а харківський митрополит Ісіченко вручив медалі патріархів Мстислава й Димитрія.

Ведуча 1 «Хай забудеться моє імʼя , але хай живе вічно Україна». Так сказала, підсумовуючи своє життя, наша

велика

землячка

Слава

Стецько.

Вона

жила

Україною, боролася за неї і стала чи не найвідомішою легендою ХХ століття. Ведуча 2 Слава Стецько відійшла у вічність на 83-му році життя в Мюнхені, місті де багато років жила. В заповіті просила однопартійців поховати її поряд з чоловіком, але в Україні. Вони виконали другу його частину: Славу Стецько поховали у Києві, на Байковому кладовищі. Прах Ярослава Стецька покоїться у Мюнхені. Може,прийде час, і їх ще зʼєднає рідна земля. Ведуча 1 З ініціативи Тернопільської обласної організації КУНу та за сприяння міської ради Тернополя на стіні будинку, що на бульварі Шевченка, встановлено барельєф на знак шани до цієї неординарної жінки. Ведуча 2 Імена Слави Стецько як і її чоловіка викарбувані на скрижалях української історії. Ось як оцінював цю пару депутат турецького парламенту, доктор медицини Ахмет Киримли: «Коли Великі йдуть від нас, маємо пам’ятати : вони завжди йдуть у вічність, ніколи у

забуття! Я знаю, що означають їх імена – ці люди дійсно Слава України».

БІБЛІОГРАФІЯ Азніміров-Безсмертний А. Слава Стецько [Електронний ресурс] / А. Азніміров-Безсмертний // Україна Іncognita. – Електрон. текст. та граф. дані. – Режим доступу: http://incognita.day.kyiv.ua/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Опубліковано: 14.05.2015. – Перевірено: 28.04.2020. Багряна А. Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько [Текст] / А. Багряна. – Київ : Антологія, 2016. – 94 с. – (Життя видатних дітей). Ванат І. Наша слава – наша гордість : до річниці від дня смерті Слави Стецько / І. Ванат // Вільне життя. – 2004. – 6 берез. – С. 5. Гулько Я. Легендарне подружжя Стецьків [Текст] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. – 2009. – 11 лют. – С. 17. Гусаков І. Незламний дух української революціонерки ХХ ст. [Текст] / І. Гусаков // Педагогічна думка. – 2011. – № 4. С. 85-86. Життя справжньої жінки – Слава Стецько [Електронний ресурс] // Жінка-онлайн. – Електрон. текст. та граф. дані. – Режим доступу: http://www.zhinkaonline.com.ua/ukrajinska-zhinka/vidomi-ukrajinki, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 28.04.2020. Каменюк О. Вона жила Україною [Текст] / О. Каменюк // Вільне життя. – 2010. – 14 трав. – С. 6. 30

Каменюк О. Приклад жертовного служіння [Текст] / О. Каменюк // Вільне життя. – 2014. – 2 квіт. – С. 6. Манько В. Слава Стецько. Жінка з легенди [Електронний ресурс] / В. Манько // Конгрес українських націоналістів. – Електрон. текст. та граф. дані. – Режим доступу: http://cun.org.ua/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Опубліковано: 20.05.2010. – Перевірено: 28.04.2020. Мельничук Б. Вірна дочка України. Слава Стецько: життєпис у боротьбі [Текст] / Б. Мельничук, М. Сагайдак, В. Уніят. – Тернопіль : Астон, 2011. – 127 с. Політика – справа всього життя : 14 травня виповнюється 90 років від дня народження Слави Стецько [Текст] // Шкільна бібліотека. – 2010. – С. 30-31. Процев'ят Т. Мить Слави [Текст] : спогад на 13-ту річницю дороги у кращі світи Ярослави Стецько / Т. Процев'ят // Україна молода. – 2016. – 25-26 берез. – С. 5. Роковини смерті Ярослави Стецько: історія жінкилегенди України [Електронний ресурс] // Znaj.ua. – Електрон. текст. та граф. дані. – Режим доступу: https://znaj.ua/history/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Опубліковано: 13.02.2020. – Перевірено: 28.04.2020. Садовська Г. Людина чину і твердих переконань [Текст] : [про громадсько-політичну діячку Славу Стецько] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2013. – 15 берез. – С. 5.

Садовська Г. «Хай забудеться моє ім’я, але хай живе вічно Україна» [Текст] // Садовська Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. – Тернопіль, 2009. – С. 602-605. Сама про себе. 80 років від дня народження Ярослави Стецько [Текст] // Знаменні дати. Календар, 2000. – Київ, 2000. – С. 115-116. Семків В. України Слава [Текст] / В. Семків // Україна молода. – 2010. – 14 трав. – С. 6. Слава Стецько - велика жінка великого чоловіка [Електронний ресурс] // Правий сектор. – Електрон. текст. та граф. дані. – Режим доступу: https://pravyysektor.info/novyny-poglyad/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Опубліковано: 14.05.2019. – Перевірено: 28.04.2020. Слава Стецько: «Як я люблю Україну! Я вірю в Українську націю» [Електронний ресурс] // Надвірнянська міська рада: офіційний сайт. – Електрон. текст. та граф. дані. – Режим доступу: http://nadvirnamr.gov.ua/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Опубліковано: 12.03.2019. – Перевірено: 28.04.2020. Стецько Слава [Текст] – видатна громадськополітична діячка, народний депутат України, педагог // Теребовлянщина. Вип. 1. – Львів, 1999. – С. 126. Якщо живеш – роби щось корисне [Текст] : [інтерв’ю з Славою Стецько] // Шаров І. Сто сучасників: роздуми про Україну / І. Шаров. – Київ, 2002. – С. 395. Ярослава Йосипівна Стецько (Ганна-Євгенія Музика) (14.05.1920-12.03.2003) [Текст] : [українська 32

політична діячка] // Романівка у спогадах : іст.-краєзнавчий нарис / редкол.: О. М. Якубівська, С. Й. Фарботняк, С. М. Ткачик [та ін.]. – Т. : Воля, 2012. – С. 36-39. *** На батьківщині Ярослави Стецько відкрито меморіальну дошку [Текст] : [в с. Романівка Теребовлянського р-ну] // Свобода. – 2004. – 17 берез. – С. 2. Чайківська Я. Барельєф Славі Стецько відкрили вдруге [Текст] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2010. – 20 жовт. – С. 1.

ЗМІСТ Від укладача

Біографічна довідка

Інформаційно-методичні поради щодо популяризації життя та діяльності Слави Стецько

«Вірна дочка України. Слава Стецько»: вечірприсвята

Бібліографія