Література
Тернопільська обласна бібліотека для молоді
Зінчук Т. О. Європейський досвід формування ринку сільськогосподарських земель [Текст] / Т. О. Зінчук // Економіка АПК. - 2016. - № 12. - С. 84-92. Коваль Л. Нові форми підприємництва на селі та їх роль у розвитку аграрного сектора України [Текст] / Л. Коваль // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2013. - № 4. - С. 77-84. Літошенко О. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення [Текст] / О. Літошенко // Підприємництво, господарство і право. - 2016. - № 8. - С. 83-87. Мартинюк М. П. Економічні передумови та моделі запуску ринку земель в Україні [Текст] / М. П. Мартинюк // Економіка АПК. 2016. - № 12. - С. 16-21. Ходаківська О. В. Наукові засади запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення [Текст] / О. В. Ходаківська // Економіка АПК. - 2016. № 12. - С. 5-15. Шульга О. А. Стратегічні напрями аграрної політики в Україні / О. А. Шульга // Економіка України. - 2018. - № 5. - С. 3-22.
Контактна інформація:
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи
м. Тернопіль, 46003, вул. Д. Нечая, 29 Тел.: (0352)52-64-49, 25-97-15 Web-адреса: https://tobm.org.ua/ E-mail: youthlib@ukr.net
Рекомендаційний список
Тернопіль, 2020 Укладачі: І. Грицишин, І. Зацухна
«Земля – єдине джерело багатства і лише сільське господарство його примножує» Франсуа Кене Реформування земельних відносин в Україні здійснюється з 1991 року. Основним принципом, який визначив напрям реформування, стало подолання монополії держави на земельну власність і встановлення багатосуб’єктності права власності на землю. У 2001 році ухвалено Земельний кодекс №2768-III, яким введено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2005 року. Пізніше його дію продовжили. 2011 року законодавці подавали до розгляду законопроект «Про ринок земель» 9001-д від 07 грудня 2011 року, проте у 2012 році його відхилили та зняли з розгляду. Законопроектом 9001-д передбачалося впровадження земельної реформи та запровадження ринку землі на початку 2013 року. Також цей законопроект передбачав зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення і заборону продажу землі іноземцям та створення Державного земельного банку. З того часу, впродовж майже двадцяти років, жодних рішень, окрім дискусій, щодо запровадження ринку землі зі сторони законотворців не приймалось. Президент України Володимир Зеленський підняв питання про земельну реформу, яка має значно зміцнити українську економіку. Виступаючи на всесвітньому економічному форумі у Давосі він заявив, що земельна реформа є однією з найскладніших для України.
13 листопада 2019 року Верховна Рада України у першому читанні ухвалила Проект Закону № 2178−10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (введення в Україні ринку землі). Новостворена земельна реформа включає в собі не лише відкриття ринку землі, але і інші гучні зміни, зокрема: усунення Держгеокадастру від управління землями; удосконалення переважного права орендаря на придбання земельної ділянки; простий і зручний доступ до державних реєстрів, кадастрів та планувальної документації; дерегуляція землеустрою тощо. Із запровадженням земельної реформи мільйонів українців стали турбувати питання: чи буде продана вся українська земля; чи буде зосереджена велика площа земельних ділянок в руках олігархів; чи зможуть іноземці набувати у власність українські землі; чи буде примушування власників земельних ділянок до продажу паїв тощо. Ключовим етапом земельної реформи було прийняття 31 березня 2020 року законопроекту №2178-10 про ринок землі. 28 квітня президент України В. Зеленський його підписав і він має набути чинності 1 липня 2021 року. Ринок землі запускатиметься в кілька етапів: Із 1 липня 2021 року отримають право купувати землю (аграрного призначення) лише громадяни України як фізичні особи. Але один українець має право володіти одночасно не більше ніж ста гектарами. Втім, тут не враховується та земля, якою громадянин володів до набуття чинності законом.
Із 1 січня 2024 року купувати сільськогосподарську землю матимуть право як прості українці, так і юридичні особи. Але за умови, що серед їхніх кінцевих власників є лише громадяни України, українські територіальні громади або держава. Збільшується і кількість землі, якою може володіти одна людина: до 10 тисяч гектарів. Якщо ідеться про юридичну особу, то площа землі в її власності «не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників, але не більше від десяти тисяч гектарів». Право українців давати землю в заставу і право банків на землю – це одна з найважливіших норм для кращого кредитування аграріїв, визнають в Українському клубі аграрного бізнесу. Іноземці зможуть купувати українські землі тільки після прийняття відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі. Юридичні особи, власниками яких є громадяни країни-агресора – Росії, що входять до терористичних організацій, не зможуть купувати землі. А також ті юридичні особи, що знаходяться у власності іноземних держав або офшорів чи бенефіціара, яких неможливо встановити. Купити українську сільськогосподарську землю також не зможуть юрособи з країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та компанії під санкціями. Також іноземці не зможуть придбати земельні ділянки в 50-км зоні від державного кордону України, незалежно від рішення референдуму.