antonych_bogdan_igor by #tobm

СПІВЕЦЬ МОЛОДОСТІ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

ТЕРНОПІЛЬ 2014

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ, РЕЛІГІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ КУТОР «ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ» ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ

СПІВЕЦЬ МОЛОДОСТІ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Методико-бібліографічні матеріали

ТЕРНОПІЛЬ 2014 2

Співець молодості – Богдан-Ігор Антонич [Текст] : методико-бібліографічні матеріали до 105-річчя від дня народження Б.-І. Антонича / [уклад. : С. Воробель, І. Грицишин ; ред. З. Біла] ; Терноп. обл. б-ка для молоді. – Т., 2014. – 42 с.

Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) й до нині залишається не лише одним із найвідоміших і найпопулярніших серед молоді, але й одним із найзагадковіших українських поетів. Тому він притягує до себе усе нових і нових дослідників. Десятки статей, захищених дисертацій, монографій, поетичні твори, присвячені поетові, свідчать передусім про те, що вічні питання, які хвилювали поета, залишаються такими ж і для сучасників. При підготовці використано матеріали з фондів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді та Інтернет-ресурси. Видання адресоване бібліотечним працівникам для організації інформаційно-просвітницьких заходів з популяризації життя і творчості Богдана-Ігоря Антонича.

Укладачі

С. Воробель, І. Грицишин

Редактор

З. Біла

Відповідальна за випуск

Л.Гук

Адреса: м. Тернопіль Нечая, 29 контактні телефони: (0352) 25-97-15

Web – адреса: http://www.yl.edu.te.ua E-mail: ternopilyouthlib@gmail.com

ВСТУП Доля була для Богдана-Ігоря Антонича водночас і жорстокою, і щедрою. Вона відвела йому короткий вік, але не поскупилася на щедрий талант, який він зумів сповна реалізувати; замовчування, яке тривало майже вдвоє довше ніж його життя, поступилося місцем визнанню, що перейшло межі України, а кілька генерацій молодих поетів назвали себе його учнями. Богдан Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року на Лемківщині в родині священика. Його рідне село Новиця знаходиться тепер на території Польщі. Любов до віршів прищепила хлопчикові вихователька, яка знала безліч пісень, казок та легенд. Гірська природа рідної Лемківщини, звичаї селян, все те, що оточувало Богдана з дитинства, сприяло розвитку його художньої натури. Далі була польська гімназія у містечку Сяноку, де дві години на тиждень відводилося українській мові. Ще в гімназії він перечитав твори усіх лауреатів Нобелівської премії у польському перекладі, багато творів української та польської класики, зібрав власну бібліотеку. З 1928 по 1933 рік Антонич навчається у Львівському університеті на філософському факультеті. Гурток україністів часто заслуховує його філологічні студії. Перед університетськими друзями Антонич також виступає з читанням своїх поезій. У 1931 році виходить його перша книжка «Привітання життя», яка привернула до нього увагу львівської громадськості. Майже одночасно з «Привітанням життя» поет готував книжку релігійної лірики «Велика гармонія». Після закінчення університету Б.-І. Антонич працює як літератор та журналіст, заробляючи на хліб пером. Диплом магістра філософії не відчинив перед ним двері ні до подальших студій, ні до державної посади. Він публікує в газетах і журналах поезії, статті про літературу та мистецтво, редагує молодіжний літературний журнал «Дажбог». Виходять ще дві книги його поезій: «Три перстені» (1934) та «Книга Лева» (1937), які принесли йому популярність серед молоді. Написано лібрето опери «Довбуш», розділи роману «На другому березі», задумано цикл новел, наближаються до завершення книги нових віршів, але здійснити ці задуми не вдалося. Антонич захворів на апендицит, а після операції, коли уже став одужувати, дістав запалення легенів, і серце, слабке від народження, не витримало. Це сталося 6 липня 1937 р. на двадцять восьмому році життя поета. Він відійшов у свій «дім за зорею», який оспівав у віршах. Активне творче життя Б.-І. Антонича тривало сім-вісім років, але вони сповнені такої творчої напруги, такого інтенсивного творчого зростання, що в ці роки, здається втиснуто цілі десятиліття. Першу збірку Б.-І. Антонича «Привітання життя» вважають учнівською, але хіба що з погляду критика. В ній знайшли відображення вітчизняна і європейська классика, авангардистькі течії від «Молодої музи» поч. ХХ ст. до української поезії 20-років. У цій збірці 4

можна помітити вплив не тільки раннього Тичини й Бажана, а також поетів-неокласиків, Є. Плужника, О. Влизька. Ширше визнання поету принесла збірка «Три перстені» (1934), сповнена ароматом гір і долин, серед яких він зростав. Уроки великих вчителів Т. Шевченка, Уїтмена, Р. Тагора переплелися в його поезії з уроками фольклору, в якому збереглося так багато дохристиянських міфічних уявлень, де діють оживлена природа і людина – невіддільна її частка. Подальший творчий розвиток Б.-І. Антонича відбувався двома напрямами, що позначалося на його наступних поетичних збірках «Книга Лева», «Зелена Євангелія». Обидві книжки поділено на глави та ліричні інтермецо, які продовжують лінію «Трьох перстенів», глави започатковують лінію притчово-міфологічного начала. Епіцентром «Книги Лева» є Львів, але не стільки як означення конкретного міста, а як його міфологічна сутність. Ці збірки насичені біблійними мотивами та євангельськими сюжетами. Остання збірка Антонича – «Ротації» – книга про місто. За тематикою вона є своєрідним продовженням «Привітання життя», а щодо розвитку філософських мотивів – «Книга Лева». У збірці найвиразніше прозвучали соціальні мотиви. Викликав осуд у поета передусім дух гендлярства й продажності в сучасному місті. Всесилля душ, морального переродження особистості, до втрати людської подоби. Збірка «Ротації» увібрала в себе не тільки нові тематичні пласти, а й засвідчила нові риси поетики. Коротке життя поета не дало йому можливості реалізувати свій творчий потенціал у різних жанрах літературної творчості, зокрема в прозі. Його сатиричні новели, серед яких виділяється «Політик», незакінчений роман «На другому березі», лібрето опери «Довбуш» виявляють широкий діапазон творчих зацікавлень молодого літератора. Богдан-Ігор Антонич є не тільки одним із найпопулярніших, а й одним із найзагадковіших українських поетів. Тому він притягує до себе усе нових і нових дослідників. Десятки статей і захищених дисертацій, монографій, поетичні твори, присвячені поетові, свідчать передусім про те, що вічні питання, які хвилювали поета, залишаються такими ж і для сучасників.

Богдан-Ігор Антонич: «Хочу і маю відвагу йти самітно і бути собою» (інформаційно-методичні поради)

Незважаючи на песимістично байдужі самопрогнози: А ти, як завжди, сам в пустелі світу лютій, й оцінять марно, скупо, точно і тверезо. А ти, як завжди, будеш сам під сонця гострим лезом, й складуть надгробний напис: жив і вмер забутий. про нього й досі багато говорять, цитують, пишуть, перевидають, епатажно потрактовують як на сцені, так і в слові... Але й попри «критиків, інтелектуалістів, розумовців, дальтоністів на мистецьку емоцію, «світоглядників, трутнів в літературному будинку, які вчать письменників, як мають писати, а читачів, що мають не розуміти»1, він завжди залишався собою, поетом, в якого «сто пар вух, сто пар очей, що бачать і чують те, на що нам треба щойно пальцем ткнути. Слухайте: ви бачили не раз село за лісом, правда? Коли та картинка подобалася вам і ви з симпатії до неї хотіли якось по етичніше висловитися про неї, то втертим звичаєм поетів сказали би, що «село обведене лісом, наче віночком». А в Антонича «на схилі гір, неначе лата, пришите до лісів село».2. Твори Антонича настільки яскраві візуально, що «елітарність» подекуди визначається лише нашим бажанням і готовністю читати, вживатиcя в уявний простір його слова: В малій кімнаті стіни, наче руки, тримають полохливу тишу в жмені. Сіріють тіні просиво-зелені, самітна свічка блимає зо скуки. Шушукають якісь далекі звуки. А гнотик, в восковім їздець стремені, свої маріння топить дивні, безіменні, мов стеарин,блідим вогнем ошуки. І тухне, й знов палахкотить ясніше, хоч все заснуло, хоч у сні все дише, хоч палить власне тіло біло-срібне, хоч нищить ніч його все нижче й нижче 1 Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія [Текст] /Богдан-Ігор Антонич. К., 2009. С. 446. 2 Вільде, І.Образи й порівняння в поезії Богдана Ігоря Антонича [Текст] / Ірина Вільде // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л., 1989. С. 62.

й ним темряву, мов ґудзиком застібне. До свічки наше серце є подібне. (Б.-І. Антонич «Свічка») Слушним видається зауваження львівського дослідника творчості Антонича Данила Ільницького про те, що «Якщо уявити собі білборди, сітілайти чи ще щось таке із “рекламою” Антонича, то навіть якщо людина “купилася” би на це і взяла до рук книгу, то, як на мене, розчарувалася би, і, мабуть, мало що би зрозуміла. Мабуть, найкраще – просто інформувати про те, що є такий письменник, робити передачі по радіо і телебаченню про нього, організовувати акції (виставки, квести). Тоді той, хто дійсно захоче познайомитися з творами Антонича, зробить це самостійно. До Антонича, як і до кожного такого рівня письменника, потрібно доходити, доростати самому. З іншого боку, Антонич – це щось камерне, навіть приватне... Сьогодні ж, коли починається пропагування, тоді вступає в дію зворотний ефект – відштовхування від того, що тобі нав’язують. Тобто потрібно видавати книги, писати наукові праці, по-мистецькому інтерпретувати (малярство, театр, кіно) Антонича, але тут, власне, і спинитися. Якщо Антонич елітарний (у доброму сенсі цього слова), то й “пропагування” його має бути елітарне....»3 Із врахуванням вище сказаного, мабуть, і слід організовувати інформаційнопросвітницьку роботу бібліотеки, акцентувавши увагу молоді на формах наочних, інформаційних, здебільшого камерних, як от: інформаційні буклети, ілюстративно-книжкові виставки, інформаційні години, інформаційно-бібліографічні огляди, прес-огляди, книжкові полиці, засідання літературних віталень, літературно-мистецькі години, літературномистецькі вечори, вечори-біографії, презентації творчості згідно з темами: − «Дім за зорею», − «Історія одного життя», − «Богдан-Ігор Антонич: на березі вічності», − «Поет з лемківським сонцем у кишені», − «Цей світ, як тайстра, повна див», − «Богдан-Ігор Антонич: загадки долі і творчості», − «Богдан Ігор Антонич: «Мистецтво творять шал і розум», − «Богдан-Ігор Антонич Під синіми Бескидами», − «Богдан-Ігор Антонич: життя і творчість», − «Пейзажі з вікна лірики Богдана-Ігоря Антонича», − «Українська література в іменах: Богдан-Ігор Антонич», − «Хочу і маю відвагу йти самітно і бути собою» », 3 Ільницький, Д. Завжди молодий поет Богдан Ігор Антонич [Електронний ресурс ] : інтерв’ю / Д. Ільницький, [розмову вела: Л. Демидюк]. // Погляд. Електрон. дані. Л., 2006 - . Режим доступу: http://poglyad.com/blog-109/post-953, вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Опис основано на версії, датованій: 17.11.2011 22:37. Перевірено: 15.06.2014.

− «Мій дім за третьою зорею». При організації просвітницьких заходів варто слід звернути увагу на дозвілля молоді, для якого нині характерною яке розважальність, інформаційна насиченість, прагнення до творчості та пізнання нового. Такими «синтетичними» формами є літературні клуби, аматорські об'єднання, молодіжні клуби-кафе, літературні зустрічі/ портрети, літературномистецькі вітальні. Тематичні бібліотечні вечори сприяють популяризації книг з яскраво вираженою позитивною ілюстративною спрямованістю: подіями та фактами життєвого і творчого шляху Антонича, під час яких читачі відкривають автора з незвичних для себе ракурсів. Враховуючи «моду» на творчість Антонича в молодіжному середовищі, доцільно звернутись до інтерактивних форм - флеш-мобів, квестів, «Вільного мікрофону», де кожен охочий читає улюблений твір письменника. Читацька аудиторія сьогодні неоднорідна: одні відвідувачі бібліотеки як і раніше надають перевагу книгам, інші - активно користуються новими технологіями. Варто пам’ятати також, що бібліотечний простір сьогодні - це ще й віртуальний простір бібліотеки, а отже робота на віртуальному «молодіжному майданчику» - в Інтернеті (вебсайтах, блогах, соціальних мережах). Книжковий флеш-моб "Мій Антонич", коли присутні на вулиці учасники одночасно читають принесені з собою твори Антонича, може перерости в Інтернет флешмоб. Цікавою формою популяризації творчості Б.-І. Антонича став Антонич-квест «Антонич не спить», організований Клубом любителів поезії Богдана Ігоря АНТОНИЧА у Вінниці. Даний захід передбачав офлайнову та онлайнову версії. Для зручності читачів доцільно поєднувати традиційні та електронні види інформаційно-просвітницької роботи. Відповідно до запитів і потреб читацької аудиторії доцільно залучати електронні чи інтернет-ресурси, проводити конкурси буктрейлерів, бенефіси читачів, прем'єри книги. Наприклад, у конкурсі творчих робіт доцільно виділити номінації: "Буклет», «Презентація», «Флаєр», «Публікація», «Фото», «Буктрейлер» тощо. За відсутності можливостей можна проводити окремі конкурси з обраної вами номінації. Одна з найпоширеніших форм у роботі бібліотек - тематичні вечори. При підготовці літературних вечорів на теми: − «Мабуть, мій дім не тут»: життєвий шлях Богдана Ігоря Антонича», − «Богдан-Ігор Антонич – принагідний гість», − «Таємничий сам для себе Антонич» слід акцентувати увагу на нерозривності життя і творчості Богдана-Ігоря Антонича та трагічної долі Лемківщини. Внаслідок сумнозвісної операції «Вісла» лемки були депортовані в 40-х роках ХХ століття з етнічних земель (тепер територія Польщі), частина їх оселилась на Тернопільщині, зокрема вихідці із села Новиця мешкають у Бережанському районі. Твори Антонича представлені в Інтернеті, зокрема в е-бібліотеках:

− Читанці, Бібліотеках української літератури та української поезії «Поетика», бібліотеці української поезії, аудіобібліотеці litplayer, Українському Центрі; − соціальних мережах (Вконтакті та Facebook, Богдан-Ігор Антонич - "Дітвак із сонцем у кишені"; Клуб любителів поезії Богдана Ігоря АНТОНИЧА у Вінниці тощо).

− На YouTube широко представлені пісні на слова Антонича Коляда "Народився Бог на санях" у виконанні - Василя Жданкіна та хору «Дударик», Тараса Чубая, «Менестрелів» («Коломийка про весну», «Назустріч», «На шляху», «Пісня про незнищеність матерій», «До істот з зеленої зорі», «Росте Антонич і росте трава...», «Назавжди» тощо); відео, трейлерів, документальних фільмів ("Богдан-Ігор

Антонич" (2009) і... навіть мультфільму за мотивами віршів Богдана-Ігоря Антонича .

− Збірка «Велика гармонія»

та біографія автора, доступні абонентам «Київстар» в

аудіобібліотеці «Магазину розумного контенту від «Київстар» . При підготовці заходів, спрямованих на ознайомлення молоді з творчістю Антонича радимо використати й матеріали цього видання. ***

Богдан-Ігор Антонич: геній, народжений у сяйві лемківської ватри Тут сиве небо й сиві очі у затурбованих людей. Сльота дуднить і шиби мочить, розмови стишені веде. Під сивим небом розстелилась земля вівса та ялівцю. Скорбота мохом оповила 4 Мультфільм за мотивами віршів Богдан-Ігоря Антонича [Електронний ресурс ] : [в межах Антонтоничфест]. Електрон. дані. К., 2009. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=7Y4owODbt8M, вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 15.06.2014.

5 Антонич, Б. І. Велика гармонія [Електронний ресурс ] / Б. І. Антонич // Магазин розумного контенту від «Київстар». Електрон. дані. К., 2012 . Режим доступу: http://m.smart.kyivstar.ua/authors/356283, потребує реєстрації. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 15.06.2014.

задуману країну цю. Як символ злиднів виростає голодне зілля – лобода. Відвічне небо і безкрає, відвічна лемківська нужда. Богдан-Ігор Антонич «Елегія про співучі двері» Культового й сьогодні Богдана-Ігоря Антонича, що став частиною легенди Львова часто звуть Поетом Атлантиди, землі, якої немає — Лемківщина зникла з лиця землі після сумнозвісної операції «Вісла» — поділу між Польщею та «покійним» СРСР. І, наскільки категорично це не звучить, але неможливо зрозуміти й відчути творчість Антонича, не побувавши в цьому краї. Горлицький повіт, де народився Б. І. Антонич, входив у суцільну смугу, де мешкало українство, хоча територіально Лемківщина ніколи не входила до складу України, спочатку належала Австро-Угорській імперії, а після Першої світової війни — Польщі. Село Новиця вже існувало в 1554 р. У селі до нині збереглася дерев’яна церква св. Параскеви, збудована в 1843 році, в якій є іконостас ще з XVIII ст., правда, розписи з 1927 р. вже не стосуються о. Антонича. У самому містечку Горлиці пізно восени відбувалися славні торги, тому й «червоне сонце продають на ярмарку в Горлицях»: Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом, Від воза місяць відпрягають. Широке, конопляне небо. Обвіяна далінь безкрая, і в сивім димі лісу гребінь. З гір яворове листя лине. Кужіль, і півень, і колиска. Вливається день до долини, мов свіже молоко до миски. (Б.І. Антонич «Село») Матеріалів про дитячі та шкільні роки Богдана Ігоря Антонича дуже мало. І якби не Ольга Олійник, наречена поета (1909–1986), яка записала кілька розповідей з уст матері чи й самого поета, то ми мусили б сьогодні обходитися кількома реченнями про той час. По лінії матері — Ольги Антонич (Волошинович) — майбутній письменник походив з давнього священицького роду, зокрема, священиком був його дід Микола Волошинович. 10

Дядько Богдана-Ігоря — Олександр Волошинович познайомив свою сестру Ольгу з її майбутнім чоловіком — отцем Василем Антоничем, бо хлопці разом навчалися в Сяноцькій гімназії. Василь Антонич змінив своє справжнє прізвище «Кот» на «Антонич», бо «згідно тодішніх звичаїв не було воно достатньо поважним для сільського священика» (О. Волошинович). Нове прізвище утворилося від імені Василевого батька — Антона. Богдан Антонич (при хрещенні мав тільки таке ім’я) народився 5 жовтня 1909 р. у с. Новиця (14 км від Горлиць) у день святих Аполонія і Симона. Очевидно, охрещений Богданом, окрім офіційних документів, постійно фігурує як Богдан-Ігор або навіть Ігор. Вже в дитинстві виявляв великі здібності. Спокійний, вдумливий слухав, а як подобалось щось із прочитаного, просив ще раз і ще раз повторювати собі, доки не навчився напам’ять. а часом навіть сам говорив «вершами», як це звала няня. У статті «Мій друг Богдан Ігор Антонич» в журналі «Лемківщина» О. Олійник– Ксєнжопольська писала: «Для батьків правдивим щастям був єдиний син Богданко. Хлопчик з чорною чупринкою, зеленими очима, обрамленими довгими віями, був дуже милим, слухняним і на свій вік серйозним. Хлопець жив у світі фантазії. Збирав різнокольорові скельця, крізь які дивився на світ: жовтий, голубий, червоний. Він називав це забавою «у світ». Також улюбленим заняттям дитини була забава «в книжечки». Перегортав сторінки, оглядав картинки, укладав книжки. Так «працював» він цілими годинами в бібліотеці. Особливо любив дивитися через вікно і спостерігати за льотом птахів і за грою хмарок. Ясні ночі були повні чудес, шелесту і місячного сяйва» 6. «Наука не справляла труднощів і надто поважний, як на свій вік, вдумливий хлопчик горів і нетерпляче вичікував того дня, коли буде складати вступний іспит до гімназії» 7. Упродовж 1920–1928 навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. Батьки вибрали саме її не тільки тому, що тут раніше вчилися його батько і дядько, але, очевидно, й тому, що «На цілу Лемківщину це була одинока гімназія, де вчили також і української мови»8. Сяноцька гімназія була класичного типу: головна увага на латинську і грецьку мови. Навчання тривало 8 років. Із 400 учнів українців було 80. З першого і до останнього класу Антонич відзначався як найкращий учень. Але, як пише Ольга Олійник, «не любив вириватися вперед»9.

6 Олійник, О. Забутий поет Лемківщини [Текст] / Ольга Олійник // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л., 1989. С. 358-359. 7 Там же. 8 Кудлик, М. Учень гімназії [Текст] / Михайло Кудлик // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л., 1989. С. 322. 9 Павличко, Д. Незгасний перстень життя [Текст] : передмова / Дмитро Павличко // Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія / Богдан-Ігор Антонич. К., 2009. С.8.

Що ж до української мови, то загалом мала кількість годин, відведених на ці уроки, «призвела» до створення вчителем Володимиром Чайківським неформального українського гуртка у себе вдома. Учасником його був і Б. І. Антонич. Саме в гімназії проявився потрійний талант Б. І. Антонича — у літературі, малярстві та музиці. Він зробив вибір на користь першої. «Все тихий, скромний, на перерві сидів спокійно і читав. Його усмішка була якоюсь милою, чарівною, що не можна було його не любити. Сам Антонич був невеличкий на зріст, білявий, з коротко стриженим волоссям, завжди дуже чистенько та дбайливо вдягнений. У розмові був несміливий, дуже поважний як на свій вік. Намагався говорити літературною мовою. Він розмовляв, як на наші умови, гарно по-українськи, з легким лемківським наголосом»10. Мов свічка, куриться черемха в побожній вечора руці. Вертаються з вечірні лемки, до хат задумано йдучи. Моя країно верховинна,ні, не забуть твоїх черемх, коли над ними місяць лине вівсяним калачем! Б.І. Антонич «В тому часі [гімназійнім] багато читає і призбирує вже чималу бібліотеку. Не було для нього більшої приємності, як нова, добра книжка. Не пропускає жодної нагоди, щоб її придбати. Обертає всі гроші, що їх одержує від батьків – як студент на свої витрати, як поет – гонорари, що їх вряди-годи дістає за свої твори, зрікається багато дечого, а може навіть і всього задля книжки»11 . Писати вірші Антонич почав рано – у польській гімназії, польською мовою. «Навернення» до української поезії відбулося після вступу у Львівський університет 1928 року. «Антонич був у гурті цих, які пішли шляхом не Гоголя, а Шевченка... Талановитий молодик під час навчання у гімназії вивчив українську літературну мову настільки добре, що міг нею писати вірші і вже на першому курсі Львівського університету, куди поступив осінню 1928 року, читав їх перед неформальним гуртком україністів, зразу отримуючи позицію найкращого з поетів-початківців, але у розмові тоді ще почувався непевно. ... Правду казавши, у Львові тоді ще мало хто говорив по-українськи, бо мало хто знав добре сучасну літературну мову. Студенти здебільша теж говорили по-галицьки, а

10 Кудлик, М. Учень гімназії [Текст] / Михайло Кудлик // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л., 1989. С. 322324.

11 Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець. – 2е вид., виправлене і доповнене. – Л. : Друкарські куншти, 2011. – 276 с. + 48 с. ілюстр. – Електронна версія видання: http://shron.chtyvo.org.ua/Kalynets_Ihor/Znane_i_neznane_pro_Antonycha.pdf.

то й своїми, принесеними з рідних сторін, говорами. (...) Галицька інтеліґентська верства загальноукраїнської мови не знала та й, треба сказати, не дуже і хотіла знати»12 У Львові Антонич жив у своєї тітки на вулиці Городоцькій, 50 (сучасна нумерація). Часто їздив до батьків в село Бортятин, що поблизу Судової Вишні, в 40 км від Львова. Там наприкінці 20-х років минулого століття батько поета отримав парафію. Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем на коліна. Ой, похилилось надо мною, як мати понад сином, полум’яне. І знов мене земля напоїть, мов квіт росою, поцілунком тьмяним. Б.І. Антонич «Не було б отця Антонича – не було б Бортятина», – згадують сільські жителі. Парафію у Бортятині і сусідньому Княжому Мості о. Василь отримав у 1927 р. Його згадують лише найкращими словами: «Щоби всі люди були такі, як отець Василь. Він дбав за Бога, за людей, а не за маєтки. 100 гектарів церковного поля роздав бідним в оренду. Бідних ховав, хрестив і вінчав без грошей». Священик часто помагав убогим хлібом, а інколи й грішми. При церкві створили великий хор. Отець Василь був активним громадським діячем на селі, організовував свята, вшанування роковин Т. Шевченка, дбав про освіту для молоді, наполягав, щоб здібніші продовжували навчання, допомагав матеріально. «Приїжджав Богдан-Ігор до батьків тільки літом»13. Вся молодь села чекала, щоб після заходу сонця зібратися в клубі – тоді відбувалися просвітянські вечори. Можливо, перед очима Антонича розгорталися краєвиди Бортятина, коли він у романі «На другому березі» описував: «Коли ми на селі, волочимося нестямно полями, топчемо вигинисті круті межі та борозни, толочимо повісма скиб, талуємо зелені вигони й облоги, талабанимо мочаковиння, грузнемо наосліп у калюжі, манджаємо навмання непрохідними чагарями, чалапаємо навпростець колючою гущею, а під вечір вертаємо додому покалічені, закривавлені, виснажені, утомлені, знесилені, обідрані, обхлюпані, замурзані, заялозені, заболочені. Шукаємо цілющого ліку природи, а може, квітки папороті, синьої

12 Гаврилюк, Ю. 3. Про місяць над Новицею, або й іншим лемківським селом... [Електронний ресурс ] / Юрій Гаврилюк. – (Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч. 3) - Електрон. дані. – [Bielsk Podlaski?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-brami-poeziji-3/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014.

13Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець. – 2е вид., виправлене і доповнене. – Л. : Друкарські куншти, 2011. – 276 с. + 48 с. ілюстр. – Електронна версія видання: http://shron.chtyvo.org.ua/Kalynets_Ihor/Znane_i_neznane_pro_Antonycha.pdf.

пташки, того, що недосяжне, не впіймане, нездійсненне. Утеча від себе самого. І одночасно погоня за своїм “я”»14. Він ходив по селу і збирав старі пісні, записував, потім наспівував сам. Разом з товаришем, сином священика з сусіднього села Довгомостиська, приходили у «Просвіту», вчили молодь співати, танцювати, грали у виставах – «Сватання на Гончарівці», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». В одному з листів Антонич писав: «Я аж досі сидів у Львові та непотрібно витрачав час на всякі «сходини» та інші «організаційні справи». За цих півтора місяця був би на селі написав не один новий вірш, а тут не повстало нічого нового. Знеохочений, лютий за змарнований час, виїжджаю на днях до себе на село»15. 1931 року виходить друком перша поетична збірка Б. І. Антонича «Привітання життя». 1932 роком датовано Антоничеву збірку релігійної поезії «Велика гармонія», яку, щоправда, за життя автора було опубліковано лише вибірково в періодиці. У 1933р., закінчивши студії в університеті з дипломом магістра філософії, Антонич зайнявся виключно літературною працею, з якої і жив. Говорив: «Як піду на практику, а потім на посаду, то вже нічого не напишу». Його вірші знаходили свого читача через часописи "Вогні", "Дзвони", "Назустріч", "Ми". Він стає редактором місячника літератури і мистецтва "Дажбог" та збірника "Карби". Тоді ж за сприяння Богдана Кравціва видав збірку "Три перстені" (1934), яка стала справжнім фурором у Львові. За «Три перстені» Б. І. Антонич отримав ІІІ нагороду літературної премії Товариства українських письменників і журналістів ім. І. Франка. Завдяки цій книжечці він став відомим, навіть популярним, причому настільки, що багато хто із сучасників не сприйняв його поезій із наступних збірок. Про Антоничів світ «ТРЬОХ ПЕРСТЕНІВ» чи не найдохідливіше розповів Дмитро Павличко, відмічаючи, що «У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцем, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, переходять у здивування, а здивування – в таке почуття, яке за браком точнішого слова назвати можна щастям. Такі дні, здається, більшість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємося спогадами. І нема на світі зеленішої левади, як та, через яку біліла твоя перша стежка до школи; і деревини кращої немає, як та, в якій ти вперше впізнав живе єство; і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, з голубого дна калабані. У такому світі й живе Антонич «Трьох перстенів»16.

14 Там же. 15 Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець. – 2-е вид.,

виправлене і доповнене. Л. , 2011.276 с. ілюстр. Електронна версія видання: http://shron.chtyvo.org.ua/Kalynets_Ihor/Znane_i_neznane_pro_Antonycha.pdf 16 Павличко, Д. Незгасний перстень життя [Текст] : передмова / Дмитро Павличко // Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія / Богдан-Ігор Антонич. К., 2009. С.18.

У 1934-му році він познайомився з Ольгою Олійник, яка стала його нареченою, проте вони не одружилися. Що саме було причиною цьому: небажання батьків мати за невістку Ольгу чи щось інше? Важко дати однозначну відповідь. Їхня перша зустріч відбулася в цукерні «ОАЗА», що на вулиці Руській. Згодом, Ольга згадувала: «Можна собі уявити, яке враження на мене зробила ця зустріч. Ні, це неможливо, не могла я погодитись, щоб цей Антонич, був таким звичайним. Добродушно усміхнений, ввічливий, сердечний, без гарячкових рухів, спокійний і дуже розважливий у розмові. Не вивищується, не дає відчути того, що він ліпший. Не пишається своєю славою»17 . У 1936 р. виходить найбільша прижиттєва збірка Б.І. Антонича "Книга Лева", відзначена премією Українського Католицького Союзу. "Зелена Євангелія" та "Ротації", на жаль, були надруковані вже після смерті поета. Антонич виступав з доповідями про українську та чужу літератури; робив переклади; писав рецензії; публікував сатиричні фейлетони та пародії. Випробовував свої сили у прозі та драматургії. Залишилася незакінчена новела «Три мандоліни», фрагмент повісті «На другому березі», лібрето до опери «Довбуш» Антіна Рудницького. Антонич також малював, грав на скрипці і компонував музику, мріяв бути композитором. Працював над повістю «На другому березі», в якій багато автобіографічного. Невисокий, худорлявий, трохи незграбний, волосся зачесане догори, завжди поголений, в овальних окулярах, Богдан-Ігор Антонич на поета мало був схожий. Одягався у чорний костюм, завжди мав при собі великий портфель. Вірші писав зазвичай вранці, щойно зі сну, записував поодинокі фрази, потім будував цілість, Брав до рук паличку і ходив по кімнаті, скандуючи або підспівуючи якусь мелодію. Потім з поодиноких фраз записував вірша або тільки частину» 18. Важко й сьогодні поєднати «пересічного, дрібничкового, трохи зарозумілого, трохи збентеженого славою знаного поета (при тому якогось дивно скромного)» з натхненним, повним розмаху, жадоби пізнання, жадоби вияву, природно гордовитим, палким та одчайдушним поетом»19. З однієї сторони - «натхненний поет, повен розмаху, жадоби пізнання, жадоби вияву. Самовпевнений, природно гордовитий, природно бравурний, палкий та отчайдушний... На будень, вірніше на світо денне, з’являвся Антонич у масці, що сковувала й паралізувала все, що було прикметне для попередньої. 17Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс ] : документ. фільм / Б. І. Антонич. Електрон. дані. К. Рада, 2009. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HK71N90W2Ww, вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 15.06.2014.

18 Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс ] : докум. фільм / Б. І. Антонич. Електрон. дані. К., 2014. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HK71N90W2Ww , вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 15.06.2014.

19 Ласовський, В. Два обличчя Антонича [Текст] / Володимир Ласовський // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л., 1989. С. 372-373.

Коли ви знали Антонича особисто, то добре тямите юнака, усміхненого трошки цинічно, а трошки зніяковіло, який часто хвилювався, метушливо протирав окуляри, дивлячись тоді на вас безпомічним поглядом короткозорої людини... ... Бо дійсний Антонович усе ж існував. Існував і перестав існувати так, як перший залишився вічний у своій поезії, а другий в анекдотах про сіру людину. Чи часом не цього саме Антонича описував поет: Від’їду вже. Тут був я принагідним гостем. До інших зір молитимусь і інших ждати ранків...»20. «Багато його творів співалося на мотиви народних пісень, вписувалися його вірші «на пам’ять» в альбоми. Організовувались вечори, присвячені творчості Антонича. Бувало, що в таких зустрічах брав участь і сам поет. З великою нетерпеливістю чекалося його виступів у передачах по радіо»21.. Як згадує Р. Савицький: «Десь Антонич довідався, що я керую драмгуртком при читальні «Просвіта» на Левандівці (це була громадська робота серед українцівзалізничників). Прийшов до мене, пропонуючи і свої послуги громадської роботи: може щось написати, а, може, грати на скрипці? А що в нас був оркестр маленький, ми радо погодилися, і Антонич почав приходити на репетиції драми «Дай серцю волю – заведе в неволю». Грав гарно на скрипці, захоплювався виставою і допомагав навіть малювати декорації. Кожний раз після репетиції відпроваджував мене додому, ми дуже задружилися, багато говорили про літературу, поезію. Потім ставили ще «Сватання на Гончарівці» та «Пошилися у дурні». Весною 1929 року ще давали для залізничників шевченківський концерт, Антонич грав соло на скрипці та написав вірш, присвячений Шевченкові, який читала учениця української дівочої гімназії. Потім робота припинилася: я готувався до державних екзаменів, Антонич закінчував I курс слов’янської філології»22. Ім’я його стало відомим згодом, у 30-х, коли він виступав як поет на Гірці у Станіславові перед українцями-залізничниками. Його туди запросив той же Р. Савицький. Це було у березні 1931 р. Художня рада читальні «Просвіта» доручила йому запросити поета виголосити вступне слово на Шевченківському концерті. Зал був захоплений Антоничем 23. Йшов 28-й рік життя Антонича – ніщо не віщувало катастрофи. Хоча, «Особливо зустрічаю тепер поважні труднощі, життєві й літературні. Так і нічого. Труднощі тільки й на те існують, щоб їх поборювати». 20 Ласовський, В. Два обличчя Антонича [Текст] / Володимир Ласовський // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л., 1989. С. 373-374.

21Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець. 2-е вид., виправ. і доп. Л., 2011. 276 с. Електронна версія видання: http://shron.chtyvo.org.ua/Kalynets_Ihor/Znane_i_neznane_pro_Antonycha.pdf.

22 Савицький, Р. Студент університету [Текст] / Роман Савицький // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л., 1989. С. 326.

23 Там же. С. 327.

Так писав він ще два місяці тому. Він, завсіди такий бадьорий, задивлений в ясні простори. Він теж не передчував, що набавки стане перед ним трудність, якої він не зможе побороти. А тепер тільки важким болем врізуються в пам'ять його слова: Вибираюся в далеку подорож і рож не дасть мені ніхто, й не бажаю ні від кого я нічого, й вже ніщо мене не лякає»24. Його життя обірвалося 6 липня 1937 року в одному із львівських санаторіїв. Захворівши на апендицит, письменник потрапляє до лікарні. І, незважаючи на те що операція пройшла успішно, у лікарні через погані санітарні умови Антонич занедужав на запалення легенів, яке разом із плевритом і вродженою серцево-судинною недостатністю призвело хворобливого з дитинства письменника до смерті. У двох передсмертних листах до батьків він писав: «Олечка дуже мене пильнує. Коли б не вона, не знаю, чи дав би собі ради». У санаторії поет робив поправки до другого варіанта лібрето «Довбуш». Диктував Ользі, бо сам писати вже не міг. Б. І. Антонич помер 6 липня 1937 р. у Львові на 28-му році життя. Похований у Львові на Янівському цвинтарі. Після смерті поета Ольга Олійник деякий час жила в Антоничевих батьків у Бортятині, опікувалася ними. Згодом виїхала в Сокаль, вийшла заміж і носила прізвище Ксєнжопольська. Ольга написала спогади про Антонича та його коротку біографію «Надгробок на могилі щастя». Коли митець помирає у віці 27—30 років — це називають «комплексом Шеллі» . Антонич помер на 28-му році життя. У всякому випадку тут є певна закономірність. Антонич це відчував: «Мабуть, мій дім не тут. Мабуть, аж за зорею» («Дім за зорею»). Причому відчував її ще з дитинства: Живу коротку мить. Чи довше житиму - не знаю... Мабуть, мій дім не тут, мабуть, аж за зорею... (Б.І. Антонич) Французький філософ Ґ. Башляр писав, що «коли людський світ залишає дитину у спокої, вона відчуває себе сином космосу», тому «образи з дитинства… є образами самотності». Антонич любив усамітнюватися, і його як «малого хлопчика, — пише у спогадах наречена поета Ольга Олійник, — незмірно цікавило усе, що діялось за вікном…. Цілими годинами міг так обсервувати світ… через вікно»: Лиш на власнім безумстві опертий, 24 Вільде, І.Образи й порівняння в поезії Богдана Ігоря Антонича [Текст] / Ірина Вільде // Весни розспіваної князь: Слово про Антонича. Л.,1989. С. 66-67.

я бажав увесь шлях перейти тільки сам. Без хитання в наближенні смерті навіть небо відштовхував, п’яний життям. А сьогодні я спілий, мов літом, покінчив молодечі штукарства та герці, погодився із Богом і світом і знайшов досконалу гармонію в серці. Богдан-Ігор Антонич, «Confiteor», 1932 («Визнаю») 1938 року вийшли посмертні видання творів Антонича — поетичні збірки «Зелена Євангелія» і «Ротації». Обидві на основі авторських рукописів опрацювала Ольга Олійник разом із поетовими друзями братами Ласовськими. Як згадує пані Ольга у своїх спогадах, збірка «Зелена євангелія» мала бути присвячена їй як дружині, але побратися так і не встигли… У 1940 році в Кракові побачили світ «Вибрані поезії» Антонича. Потім у виданні його творів настає тривала перерва. І тільки в 1966 році в Пряшеві нарешті виходить книжка «Перстені молодості». У 60-х роках у Клубі творчої молоді у Львові відбувся перший вечір пам’яті БогданаІгоря Антонича. Як пригадує Ігор Калинець: «З ініціативи Ірини Калинець відбувся в Будинку актора вечір Антонича, на якому вона ж запропонувала піти на могилу поета. Але куди? І тільки завдяки книгам реєстрації похоронів, що були у канцелярії цвинтаря (згодом їх забрали до міського архіву) встановлено номер могили Антонича… Негайно, можливо, що й на другий день, вкопав звичайного дерев’яного хреста та побіля дерева і прибив табличку овальної форми, яку знайшов в архіві, де працював»25. Пізніше львів’яни та мешканці Бортятина склалися на спорудження кам’яного стрілецького хреста. На високому цементному п’єдесталі була вмурована таблиця: Богдан Ігор Антонич поет 1909-1937 Дорогу нам не стелять тільки рожі, Навпроти віє вітер степовий. На скелі пнемось гострі не пригожі. Тепер замінили його на пам’ятник, виготовлений Теодозією Бриж. Щороку на могилу Антонича на Зелені Свята приходять сотні людей.

25Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець. – 2е вид., виправлене і доповнене. – Л. : Друкарські куншти, 2011. – 276 с. + 48 с. ілюстр. – Електронна версія видання: http://shron.chtyvo.org.ua/Kalynets_Ihor/Znane_i_neznane_pro_Antonycha.pdf.

У 1938 році посмертно видано збірки «Зелена Євангелія» і «Ротації». А потім, після Другої світової, в Галичині будували «комуністичний рай» і Антонич потрапив до списку «крамольних» поетів як «прислужник буржуазії та реакційного кліру» (чого лиш вартий «Страйк мишей»26?). Творчість вихідця з Лемківщини мало вкладалася в ідеологічні рамки так званого соцреалізму. Тому лише на хвилі хрущовської відлиги, завдяки зусиллям Дмитра Павличка, в 1968 році вийшло фактично перше, з благословення радянської цензури, видання віршів Богдана-Ігоря Антонича «Пісня про незнищенність матерії», яке відразу стало бібліографічною рідкістю. Згодом, саме ця книга стала основою для перекладацької роботи поета Зигмунта Левицького, який більше 25-ти років займався перекладом творів Антонича на російську мову. Тоді ж з’явилася й перша монографія про Антонича М. Ільницького, котра, втім, побачила світ лише через двадцять років. «Поява тієї однієї-єдиної наприкінці шістдесятих років книжки для читача вже УРСР … була подібна до вибуху», – розповів перекладач і критик Максим Стріха в прямому ефірі на радіо «Свобода» 27. Проте стараннями Святослава Гординського і Богдана Рубчака його вірші перевидають за кордоном. Після смерті батьків Антонича у їх бортятинському помешканні розмістився гарнізон «стрибків». А згодом – початкові класи Бортятинської школи. І лише в 1989 р. в селі встановлено барельєфну меморіальну таблицю та відкрито кімнату-музей Богдана-Ігоря Антонича. Цінним експонатом є Книга відгуків, і першим, хто залишив у ній запис, був близький друг Антонича – Святослав Гординський: «Незвичайно радий, що міг відвідати Бортятин, де перебував мій щирий друг і літературний боєць Богдан Ігор Антонич. Тішуся, що зміг повернути творчість Поета Україні!» Пам’ятає Антонича і батьківщина. Біля старої плебанії у селі Новиця стоїть пам’ятник Поетові, таблиця якого сповіщає, що в цьому селі він народився. Пам’ятник вставлений у 1989 році з ініціативи Львівської спілки письменників і Львівського обласного товариства охорони пам’ятників. «На сьогодні в цьому віддаленому від міст селі збереглося чимало давніх лемківських хатин і господарських будівель. Серед них і колишній будинок священика з пам’ятним барельєфом і дошкою з текстами на трьох мовах... Вище хата Антоничів – зараз це будівля з незнайомим латинським написом «Сарепта» – у ньому час від часу збирається місцева молодь на відпочинок. Ще вище – «чудотворне джерело»… Тут збережено ряд 26 Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія [Текст] /Богдан-Ігор Антонич. К., 2009. С. 289-290.

27 Левицька, В. Богдан-Ігор Антонич – принагідний гість [Електронний ресурс ] / Вікторія Левицька // ЛітАкцент. Електрон. дані. К., 2007 - . Режим доступу: http://litakcent.com/2007/11/21/viktorija-levycka-bohdan-ihor-antonych-prynahidnyjhist , вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Опис основано на версії, датованій: 21 Лис 2007 12:17. Перевірено: 15.06.2014.

автентичних будівель, яких не побачиш більше ніде. Церковця діє – невеличка, як каплиця. Діє Міжнародний пленер Іконопису «Новиця». «З майже тисячної української громади села залишилося кільканадцять родин, яким вдалося повернути до рідних хиж після політичної «відлиги» у 1956 році»28. У Горлицькому краєзнавчому музеї ще недавно була кімната, присвячена Антоничеві. Тепер експонати про нього розміщені в загальній експозиції. *** Захоплення його поезією було і є настільки великим, що життєписом письменника стали метафоричні «Автобіографія» із «Привітання життя» та «Автопортрет» із «Трьох перстенів». І досі залишається загадкою чи дійсно «в липні 1937 року з вулиць Львова зник чоловік, який мав у кишені документи підтверджуючі, що він Богдан-Ігор Антонич. Нам залишилося читати його вірші, а люди – самі ж знаєте – інколи такого навичитують... «Притчею во язицех» стали читацькі здібності одного із сучасних прихильників поета – Юрія Андруховича. То саме він у післямову до зовсім серйозної книжки Лідії Стефанівської «Антонич. Антиномії» (Київ, «Критика», 2006) вписує апокрифічний «Лист Незнайомого Читача із жовтня 2003-го», який нібито сповіщає бубабістського «патріарха», що поета «знов бачено» на львівських горищах... Сподівання на сенсацію не марні й нині поетова біографія спроможна викликати скандали, хоч цьому винуватець не сам Антонич, який вів у Львові життя добропорядне та спокійне, отже для стороннього ока нецікаве, а саме Андрухович»29. То ж альтернативну біографію Антонича, представлену в скандальному романі того ж Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», сприйняли далеко не всі, аж до відмов продавати книжку та гучних заяв у пресі. І тут на згадку приходить Антонич-критик, «зорієнтований не на декларативну патріотичну віршоманію, що охопила тепер не тільки частину письменників, а й багатьох громадян України, які раптом відчули в собі покликання поплакати над долею «Україноньки»30. Наскільки актуальними є слова Антонича про те, що «Література нашої доби не має ідейного та морального стрижня, щоб об’єднувати поодинокі хвилі й струмки в одну 28 Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець. – 2е вид., виправлене і доповнене. – Л. : Друкарські куншти, 2011. – 276 с. + 48 с. ілюстр. – Електронна версія видання: http://shron.chtyvo.org.ua/Kalynets_Ihor/Znane_i_neznane_pro_Antonycha.pdf.

29 Гаврилюк, Ю. Вічно молодий – але чи товариш піти в стріптиз-бар? [Електронний ресурс ] / Юрій Гаврилюк. – (Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч. 2) - Електрон. дані. – [Bielsk Podlaski?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-brami-poeziji-z-hymernyh-rozdumivpro--1, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 30 Павличко, Д. Незгасний перстень життя [Текст] : передмова / Дмитро Павличко // Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія / Богдан-Ігор Антонич. – К.: Веселка, 2009. – С.36.

суцільну течію... Найбільші зусилля йдуть на те, щоб здивувати («епатувати буржуя»). думають, що штукарством чи любовними збоченнями вирвуть його з зашкарублої дрімоти... В модерній літературі замість праці й напруги почувань – погоня за сенсацією, а навіть за скандалом, щоб тільки звернути на себе увагу» 31. Видавати та вивчати Антонича почали вже після проголошення Незалежності – вийшло близько десятка видань, написано чимало наукових робіт, захищено кілька дисертацій… З 1994 р. у Львові визначають лауреатів літературного конкурсу імені Антонича «Привітання життя»32. Навесні 2007 року творче мистецьке об’єднання «Кактус» відкрило виставку живопису, присвячену творчості поета. 100-річчя від дня народження Антонича у Києві молодь відзначила фестивалем "Антонич-фест"33. З 28 жовтня 2009 р. у серії "Видатні особистості України" введено в обіг ювілейну монету "Богдан-Ігор Антонич"34. *** 31 грудня 1935 року на літературному святі Богдан-Ігор Антонич виголосив своє життєве кредо: «Хочу і маю відвагу йти самостійно і бути самим собою». Він завжди залишався собою, але ж, «І сьогодні, і завжди буде жаль, що цей чоловік жив так мало. А з іншого боку, насувається страшна думка про те, яким поетом був би Антонич у повоєнні дні в радянському Львові, де його знайомим і прихильникам доводилося нидіти й тремтіти, переживаючи приниження й духовну скруту,аналогічні до тих, що відчував на початку 30-х років Павло Тичина. Сумно, коли в одній людині сходяться геніальна молодість і бездарна, покалічена старість. Одначе наважимося твердити, що хто був геніальний бодай один день, той має право на безсмертя. Тим паче таке право має Антонич. Бо йому вистачило одного десятиліття, щоб реалізувати свою творчу потугу.»35 Цього року святкуватимемо 105 річницю від дня його народження. Поки що Антонич удостоєний, як сказав Віктор Неборак, «могили на Янівському цвинтарі і маленького барельєфа на Городоцькій». А ще – права іменуватися улюбленим поетом уже кількох поколінь. От лишень здається, що він до всього цього байдужий. Навіщо Йому слава мирська? 31 Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія [Текст] / Богдан-Ігор Антонич. – К.: Веселка, 2009. – С.430.

32 Літературна премія імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя” [Електронний ресурс ] // Каменяр. Електрон. дані. Л., 2014. Режим доступу: http://www.chasipodii.net/mp/article/1436/, вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Опис основано на версії, датованій: 01 червня 2012, 12:06. Перевірено: 15.06.2014.

33 “Антонич-фест”. Сто років “із сонцем у кишені” [Електронний ресурс ] // Час і події. Електрон. дані. К., 2006-2011. Режим доступу: http://www.chasipodii.net/mp/article/1436/ , вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Опис основано на версії, датованій: 11/05/2009. Перевірено: 15.06.2014.

34 Нові монети України – "Богдан-Ігор Антонич"... [Електронний ресурс ] // Музей грошей. Електрон. дані. Феодосія, 2003 - . Режим доступу: http://ua.museum-of-money.org/world_news/numismatics/14007, вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 15.06.2014.

35 Павличко, Д. Незгасний перстень життя [Текст] : передмова / Дмитро Павличко // Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія / Богдан-Ігор Антонич. К., 2009. С.41.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.

Антонич, Б. І. Велика гармонія [Електронний ресурс ] / Б. І. Антонич // Магазин розумного контенту від «Київстар». — Електрон. дані. — К., 2012 - . — Режим доступу: http://m.smart.kyivstar.ua/authors/356283, потребує реєстрації. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Перевірено: 15.06.2014.

Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія [Текст] : поезія, драматургія, проза, статті / Богдан-Ігор Антонич ; упоряд., передм., прим. Дмитра Павличка. — К.: Веселка, 2009. — 463 с.

Весни розспіваної князь. Слово про Антонича [Текст]: ст., есе, спогади, листи, поезії / упоряд. М. М. Ільницький, Р. М. Лубківський; передм. Л. М. Новиченка. — Л.: Каменяр, 1989. — 429 с.

Гаврилюк, Ю. "Поклоніння Ігореві" [Електронний ресурс ] / Юрій Гаврилюк. – (Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч.1) - Електрон. дані. – [Польща?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-bramipoeziji-z-hymernyh-rozdumiv-pro-an, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014.

Гаврилюк, Ю. Вічно молодий – але чи товариш піти в стріптиз-бар? [Електронний ресурс ] / Юрій Гаврилюк. – (Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч. 2) - Електрон. дані. – [Польща?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-brami-poeziji-z-hymernyh-rozdumiv-pro--1, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014.

Гаврилюк, Ю. 3. Про місяць над Новицею, або й іншим лемківським селом... [Електронний ресурс ] / Юрій Гаврилюк. – (Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч. 3) - Електрон. дані. – [Польща?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-brami-poeziji-3/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014.

Ільницький, Д. Завжди молодий поет Богдан Ігор Антонич [Електронний ресурс] : інтерв’ю / Д. Ільницький, [розмову вела: Л. Демидюк]. — Електрон. дані. — Л., 2002 - 2013. — Режим доступу: http://poglyad.com/blog-109/post-953 , вільний . — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Опис основано на версії, датованій: 17.11.2011 22:37. — Перевірено: 15.06.2014.

Ільницький, Д. До Антонича кожен повинен йти сам [Електронний ресурс ] : інтерв’ю / Данило Ільницький // Вголос. — Електрон. дані. — Л., 2006 - . — Режим доступу: http://vgolos.com.ua/articles/danylo_ilnytskyy_do_antonycha_kozhen_povynen_yty_sam_107785.html ?print, вільний . — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Опис основано на версії, датованій: 11 11 2008 01:33. — Перевірено: 15.06.2014.

Ільницький, Д. «Мабуть, мій дім не тут»: життєвий шлях Богдана Ігоря Антонича [Електронний ресурс ] / Данило Ільницький // Літературна Україна. — Електрон. дані. — К., 2012 -. — Режим доступу: http://litukraina.kiev.ua/mabut-m-y-d-m-ne-tut-zhitt-viy-shlyach-bogdana-gorya22

23 antonicha, вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. — Перевірено: 15.06.2014. 10. Ільницький, М. Богдан-Ігор Антонич [Текст] : нарис життя і творчості / М. Ільницький. — К.: Рад. письм., 1991. 205 с. 11. Калинець І. Знане і незнане про Антонича [Текст] : матеріяли до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець. – 2-е вид., виправ. і доп. — Л. : Друкарські куншти, 2011. — 276 с. + 48 с. ілюстр. — Електронна версія видання: http://shron.chtyvo.org.ua/Kalynets_Ihor/Znane_i_neznane_pro_Antonycha.pdf. 12. Левицька, В. Богдан-Ігор Антонич – принагідний гість [Електронний ресурс] / Вікторія Левицька // ЛітАкцент. — Електрон. дані. — К., 2007 - . — Режим доступу: http://litakcent.com/2007/11/21/viktorija-levycka-bohdan-ihor-antonych-prynahidnyj-hist , вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Опис основано на версії, датованій: 21 Лис 2007 12:17. — Перевірено: 15.06.2014. 13. Сергєєва, Н. В. Своєрідність поетики Богдана-Ігоря Антонича [Електронний ресурс] / Н. В. Сергєєва // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Електрон. дані. — Запоріжжя, 2014. — Режим доступу: http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=page/issues/5/5/Sergeeva.pdf, вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Текст в форматі pdf. — Перевірено: 15.06.2014. *** 14. Антонич-фест: Дітвак із сонцем у кишені [Електронний ресурс ]. — Електрон. дані. [Україна, 2009?]. — Режим доступу: http://antonych.sumno.com, вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Перевірено: 15.06.2014. 15. Антонич-фест. Сто років «із сонцем у кишені» [Електронний ресурс ] // Час і події. Електрон. дані. — К., 2006-2011. — Режим доступу: http://www.chasipodii.net/mp/article/1436, вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Опис основано на версії, датованій: 11.05.2009. — Перевірено: 15.06.2014. 16. Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс ] : документ. фільм / Б. І. Антонич. — Електрон. дані. К. Рада, 2014. – . — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HK71N90W2Ww, вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Перевірено: 15.06.2014. 17. Літературна премія імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя” [Електронний ресурс ] Положення про премію // Каменяр : веб-сайт вид-ва. — Електрон. дані. — Л. 2014. — Режим доступу: http://www.chasipodii.net/mp/article/1436/, вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Опис основано на версії, датованій: 01 червня 2012, 12:06. — Перевірено: 15.06.2014. 18. Мультфільм за мотивами віршів Богдан-Ігоря Антонича [Електронний ресурс ] : [в межах Антонтонич-фест]. – Електрон. дані. – К., 2009. – . Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=7Y4owODbt8M, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 15.06.2014.

24 19. Нові монети України — "Богдан-Ігор Антонич"... [Електронний ресурс ] // Музей грошей. — Електрон. дані. — Феодосія, 2003 - . — Режим доступу: http://ua.museum-ofmoney.org/world_news/numismatics/14007, вільний. — Загол. із тит. екрану. — Текст на екрані: укр. мовою. — Перевірено: 15.06.2014.

ЛІТЕРАТУРА З ФОНДІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ МОЛОДІ РОЗДІЛ 1. ТВОРИ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА

1.1. Художні твори

Антонич, Б.-І. Велика гармонія [Текст] : модерністична поезія ХХ ст. / Б.-І. Антонич ; упоряд. Д. Павличка. – К. : Веселка, 2003. – 350 с. – (Шкільна бібліотека). Антонич, Б.-І. Велика гармонія [Текст] : поезії / Б. І. Антонич ; для ст. шк. віку. – К. : Веселка, 1993. – 271 с. – (Шкільна бібліотека). Антонич, Б.-І. Вибране [Текст] / Б.-І. Антонич ; упоряд. М. Н. Москаленко. – К. : Київська правда, 2003. – 375 с. Антонич, Б.-І. Зелена Євангелія [Текст] / Б.-І. Антонич ; упоряд. Д. Павличка. – К. : Веселка, 2009. – 462 с. Антонич, Б.-І. Знак лева [Текст] = Antonycz B. I. Znak Lwa / Б. І. Антонич. – Л. : Каменяр, 1998. – 253 с. – Текст парал. укр., пол. Антонич, Б.-І. На другому березі [Текст] : фрагменти незакінченого роману, поезії / Б. І. Антонич. – Х. : Фоліо, 2008. – 283 с. – (Українська література). Антонич, Б.-І. Пісня про незнищенність матерії [Текст] : поезії / Б. І. Антонич ; упоряд. Д. Павличка. – К. : Рад. письменник, 1967. – 450 с. Антонич, Б.-І. Повне зібрання творів [Текст] : поезія, Літопис, 2008. – 968 с.

проза / Б. І. Антонич. – Л., :

Антонич, Б.-І. Поезії [Текст] / Б. І. Антонич ; вступ. ст. письменник, 1989. – 454 с. – (Бібліотека поета).

М. М. Ільницького. – К. : Рад.

Антонич, Б.-І. Росте хлоп`я, мов кущ малини [Текст] : вірші : для ст. дошк. і мол. шк. віку / Б.-І. Антонич. – К. : Веселка, 1990. – 29 с. : іл. Антонич, Б. І. Три перстені. Зелена Євангелія [Текст] = Три перстня. Зеленое евангилие : поезії / Б. І. Антонич ; пер. З. Й. Левицького. – Л : Каменяр, 1994. – 271 с. – Текст парал. укр., рос. 25

1.2. Твори, надруковані у збірниках та періодичних виданнях

Антонич, Б.-І. Автобіографія. Автопортрет. Три перстені. Село Вишні. Привітання життя. Пісня про незнищенність матерії. Ротації. Зелена віра. Втомившись жаром день. Закінчуючи [Текст] / Б.-І. Антонич // Далекі зірниці : українська література першої пол. ХХ ст.: навч. посіб. – К., 2001. – С. 389–397. Антонич, Б.-І. Вибране. Орел і літак. Свічка. Божевільна риба. Баклажани [Текст] / Б.-І. Антонич // Джерела. – Луцьк, 2000. – Вип. 1. – С. 96–103. Антонич, Б.-І. Вірші [Текст] / Б.-І. Антонич // Атом серця. – К., 1992. – С. 301–308. Антонич, Б.-І. Вірші [Текст] / Б.-І. Антонич // Із забуття – в безсмертя. – К., 1990. – С. 301–308. Антонич, Б.-І. «Господи, помилуй»; Молитва Тебе, Бога хвалю; Хвалім Господа [Текст] / Б.-І. Антонич // Благославень: духовна поезія західноукраїнських авторів. – Т., 1994. – С. 4–6, 67–68; 173, 225, 241. Антонич, Б.-І. До весни [Текст] / Б.-І. Антонич // Дзвін. – 2009. – № 3–4. – С. 63. Антонич, Б.-І. Заходило сонце [Текст] / Б.-І. Антонич // Позакласне читання. Збірник художніх творів. – Т., 1998. – 7 кл. – С. 72. Антонич, Б.-І. Елегія про ключі від кохання; Шлюб; Весіння ніч; Барвінкова щирість; Дві глави з літургії кохання; Золотоморе; Балада про блакитну смерть [Текст] / Б.-І. Антонич // Літургія кохання: антологія укр. любовної лірики кін. ХІХ-ХХ ст. – Т., 2008. – С. 177–183. Антонич, Б.-І. Поезії. З книжки «Привітання життя» (1931) / Б.-І. Антонич // Дивослово. – 1998. – № 11. – С. 62–63. Антонич, Б.-И. Стихи [Текст] / Б.-И. Антонич // Ой упало солнце. – М., 1991. – С. 422– 445. Антонич, Б.-І. Твори [Текст] / Б.-І. Антонич // Українське слово: хрестоматія : у 3-х кн.. – К., 1994. – Кн. 2. – С. 695–699. Антонич, Б.-І. Твори, що не входили до збірок [Текст] : [Розмова з листком; Народини ідеї; Байка про вудженого оселедця; Страйк мишей; Ніч в місті; Весна; Щастя; П’ятий кут; Срібні сани; Лещатарі] // Літ. Україна. – 2009. – 8 жовт. – С. 5. Антонич, Б.-І. Франко [Текст]: вірш / Б.-І. Антонич // Укр. л-ра в загальноосвітній шк. – 2004. – № 4. – Обкладинка. Антонич, Б.-І. Шість строф містики [Текст] : вірш // Укр. мова та л-ра. – 1998. – Ч. 44. – С. 1. 26

РОЗДІЛ 2. ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА

Андрухович, Ю. Антонич: серцевина екзотики [Текст] : [про Б.-І. Антонича] / Ю. Андрухович // Укр. літературні школи та групи 60-90-х рр. ХХ ст. : антологія / авт. проекту В. Ґабор. – Л., 2009. – С. 357–365. Андрухович, Ю. А. Рембо та Б.-І. Антонич: океанічне плавання до екстазу [Текст] / Ю. Андрухович // Зарубіжна л-ра. – 2000. – Ч. 8. – С. 4. Антонич, Б.-І. [Текст] // Українська література. 11 кл. : підруч. / ред. Р. В. Мовчан. – К., 1998. – С. 221–235. Антонич: до дискусії про світогляд і розуміння поезії [Текст] // Літ. Україна. – 2009. – 8 жовт. – С. 5. – (Сто червінців божевілля). Антоничів місяць і проблема українського імажинізму [Текст] // Качуровський, І. Променисті сильветки / І. Качуровський. – К., 2008. – С. 327–338. Бетко, І. Лірика Б.-І. Антонича у дзеркалі аналітичної психології К.-Г. Юнга [Текст] / І. Бетко // Слово і час. – 2003. – № 2. – С. 7–13. Білоцерківець, Н. Під знаком Лева [Текст] : до 100-річчя від дня народження Богдана Ігоря Антонича / Н. Білоцерківець // Культура і життя. – 2009. – 9–18 жовт. Богдан-Ігор Антонич [Текст] // Бернадська, Н. І. Українська література XX ст. / Н. І. Бернадська. – К., 2007. – С. 40–46. Богдан-Ігор Антонич [Текст] // Жулинський, М. Слово і доля / М. Жулинський. – К., 2002. – С. 529–532. Богдан-Ігор Антонич [Текст] // Копач, О. Хрестоматія з нової української літератури / О. Копач. – Л, 1993. – С. 7–11. Богдан-Ігор Антонич [Текст] // Усі українські поети. –

X., 2008. – С. 9–13.

Богдан-Ігор Антонич (1909–1937) [Текст] // Жулинський, В. Із забуття – в безсмертя / В. Жулинський – К., 1990. – С. 386–388. Богдан-Ігор Антонич (1909–1937) [Текст] // Історія української літератури XX ст. / ред. В. Дончик. – К., 1998. – Кн. І. – С. 207–213. Богдан-Ігор Антонич: життя і творчість поета [Текст] // Гроно нездоланих співців. – К., 1996. – С. 256–266. Богдан-Ігор Антонич. Його життя і творчість [Текст] // Гординський, С. На переломі епох / С. Гординський. – Л., 2004. – С. 220–236. 27

Бондаренко, А. Словесні маски “Дитини буття” в художньому мовомисленні Б.-І. Антонича [Текст] / А. Бондаренко // Слово і час. – 2001. – № 12. – С. 43–48. Буряк, О. Жанрово-стильові особливості художніх автопортретів Б.-І. Антонича, Ю. Тарнавського, І. Жиленко [Текст] / О. Буряк // Укр. л-ра в загальноосвітній шк.. – 2013. – № 11. – С. 21–24. Буряк, О. У дно, у суть, у корінь речі...[Текст] : (художньо-філософська концепція людини в поезії Б.-І. Антонича) / О. Буряк // Слово і час. – 2000. – № 11. – С. 44–47. Весни розспіваної князь [Текст] : слово про Антонича: статті, есе, спогади, листи, поезії / упоряд. М. Ільницький, Р. Лубківський. – Л. : Каменяр, 1989. – 430 с. Від землепоклонства до християнства? [Текст] : (поезія Я. Меч і перо / Я. Славутич. – К., 1992. – С. 252–262.

Б.-І. Антонича) // Славутич,

Гаврилюк, Ю. Весною похмілений втікач... [Текст] : Богдан-Ігор Антонич – як ікона самого життя / Ю. Гаврилюк // День. – 2014. – 18–19 квіт.(№ 71–72). – С. 12. Гаврилюк, Ю. Воротар у брамі поезії [Текст] : з химерних роздумів про Антонича і Лемківщину / Ю. Гаврилюк // Кур’єр. Кривбасу. – 2011. – № 264–265. Гаврилюк, Ю. Поет з лемківським сонцем у кишені: Богдан-Ігор Антонич та його доля [Текст] / Ю. Гаврилюк // День. – 2008. – 6 черв. – С. 8. Гілевич, Н. Гідність поезії – гідність Батьківщини [Текст] / Н. Гілевич // Дивослово. – 1994. – № 10–11. – С. 3–5. Горбуліс, Л. Суголосність художніх світів закоханих у життя українців [Текст] : порівняльний аспект творів Богдана-Ігоря Антонича і Марії Приймаченко / Л. Горбуліс // Дивослово. – 2012. – № 8. – С. 56–59; № 9. – С. 57–61. Давид, Б. Дзвони Антоничевого серця [Текст] / Б. Давид // Укр. слово. – 2009. – 30 верес. – 6 жовт. – С. 11. Даниленко, І. Молитва в ліриці Б.-І. Антонича [Текст] / І. Даниленко // Слово і час. – 2008. – № 8. – С. 22–30. Долід, Л. Увесь Антонич [Текст] : [про книжку «Богдан-Ігор Антонич. Повне зібрання творів»] / Л. Долід // День. – 2009. – 7 жовт. – С. 7. Дроздовський, Д. Повернення в міфосвіт Антонича [Текст] Д. Дроздовський // Слово Просвіти. – 2009. – 29 січ. – С. 14. Дроздовський, Д. У контексті міфу про Христа в Україні [Текст] : про вірші “Різдво” і “Коляда” Б.-І. Антонича / Д. Дроздовський // Укр. культура. – 2008. – № 5. – С. 10. Дунай, П. Поетичний космос Б.-І. Антонича [Текст] / П. Дунай // Укр. мова та л-ра. – 1999. – Ч. 40. – С. 1– 2. 28

Єременко, О. Триптих «різдвяників» від Б.-І. Антонича [Текст]: [особливості міфопоетичного мислення, риси ідіостилю Б.-І. Антонича на прикладі триптиха віршів, присвячених Різдву] / О. Єременко // Укр. л-ра в загальноосвітній шк. – 2011. – № 12. – С. 25–27. Жулинський, М. “Хто ж потребує слів твоїх?” [Текст] : життя і творчість Б.-І. Антонича / М. Жулинський // Дивослово. – 1998. – № 11. – С. 56–61. Ільницький, Д. Текстологічні особливості підготовки «Повного зібрання творів» Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / Д. Ільницький // Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 6–9. Ільницький, М. Антонич був котом і жив собі у мушлі [Текст] / М. Ільницький // Україна молода. – 2009. – 3 жовт. – С. 8. Ільницький, М. Богдан-Ігор Антонич [Текст] : нарис життя і творчості / М. Ільницький. – К. : Рад. письм., 1991. – 205 с. Ільницький, М. “Концерт” Б.-І. Антонича: виміри музичної структури поетичного тексту [Текст] / М. Ільницький // Слово і час. – 2008. – № 9. – С. 65–69. Ільницький, М. Літературознавчі погляди Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / М. Ільницький // Слово і час. – 2006. – № 12. С. 35–43. Ільницький, М. «Мабуть, мій дім не тут» : життєвий шлях Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / М. Ільницький // Літ. Україна. – 2012. – 18 жовт. – С. 6. Ільницький, М. Медитація смерті: роздуми над п’ятьма віршами Б.-І. Антонича [Текст] / М. Ільницький // Дивослово. –1994. – № 10–11. – С. 5–7. Ільницький, М. Осягаючи феномен Антонича [Текст] : до 90-річчя від дня народження поета / М. Ільницький // Дзвін. –2000. – № 1. – С. 127–130. Ільницький, М. Пейзажі з вікна: віконна призма в поезії Б.-І. Антонича [Текст] / М. Ільницький // Слово і час. – 2009. – № 10. – С. 14–21. Ільницький, М. Філософія “бронзових м’язів” [Текст] : (до 90-річчя від дня народження Б.-І. Антонича) / М. Ільницький // Дивослово. – 1999. – № 10. – С. 2. Калачик, Ю. Богдан-Ігор Антонич: сто років самотності [Текст] / Ю. Калачик // Нова Тернопільська газета. – 2009. – 14–20 жовт. – С. 7. Калинець, І. Знане і незнане про Антонича [Текст] / І. Калинець // Дзвін. – 2010. – № 10. – С. 111–123. Кернер, Г. Міфотворчість у поезії Б.-І. Антонича і Володимира Свідзінського [Текст] / Г. Кернер // Сучасність. – 2001. – № 12. – С. 125–139. Киван, Г. У колі його зацікавлень [Текст] : [про перекладацьку діяльність Б.-І. Антонича] / Г. Киван // Жовтень. – 1989. – № 10. – С. 109–110. 29

Кирильчук, О. Б.-І. Антонич у радянському літературознавстві: рецептивні моделі С. Трофимчука та Д. Павличка [Текст] / О. Кирильчук // Мандрівець. – 2006. – № 6. – С. 54–61. Ковальчук, О. “Множини дійсності” Б.-І. Антонича [Текст] : (роман “На другому березі”) О. Ковальчук // Сучасність. – 1996. – № 6. – С. 105–106. Костенко, Л. Богдан-Ігор Антонич: перстені любові [Текст] / Л. Костенко // Дзеркало тижня. – 2009. – 17 жовт. – С. 11. Котик, Н. Весни розспіваної князь [Текст] : на 100-річчя Б.-І. Антонича / Н. Котик // Вільне життя. – 2009. – 30 жовт. – С. 5. Клейманова, О. Вишневий хрущ на автономній гілці [Текст] : 100 років тому, 5 жовтня народився поет Б.-І. Антонич / О. Клейманова // Віче. – 2009. – № 19. – С. 67. Клейманова, О. Мабуть він знову на тій самій вишні [Текст] О. Клейманова // Голос України. – 2001. – 1 берез. – С. 13. Ключковська, Я. Французькі паралелі Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / Я. Ключковська // Слово і час. – 1998. – № 7. – С. 43–16. Ковалів, Ю. Загадкові перстені поета: минуло 90 років від дня народження Б.-І. Антонича [Текст] / Ю. Ковалів // Літ. Україна. – 2000. – 27 січ. – С. 6. Кореневич, Л. Повернення поета [Текст] : хто першим “виводив” із забуття Б.-І. Антонича / Л. Кореневич // Літ. Україна. – 2004. – 14 жовт. – С. 4. Ладика, Р. Екзистенційні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / Р. Ладика // Літ. Тернопіль. – 2010. – № 3. – С. 86–89. Левицький, В. «Примарне соло на кларнеті смутку», або один із переломів у Львівському міському тексті [Текст] : [особливості урбаністичної рефлексії, розвинутої в поетичних творах Б.-І. Антонича] / В. Левицький // Слово і час. – 2010. – № 11. – С. 35–41. Легенда Богдана-Ігоря Антонича [Текст] // Шевчук, В. Дорога в тисячу років / В. Шевчук. – К., 1990. – С. 372–377. Лещук, Т. Богдан-Ігор Антонич [Текст] Т. Лещук // Тернопіль. – 1994. – № 5–6. – С. 10– 15. Леськова, М. “Це замало сказати люблю” [Текст] : [історія кохання Б.-І. Антонича] / М. Леськова // Україна. – 1995. – № 11–12. – С. 25–29. Лисенко, Т. “На мапі серця”: сюрреалістична типологічна лінія Сальвадора Далі та Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / Т. Лисенко // Укр. мова та л-ра. – 2001. – Ч. 39. – С. 9. Логвіненко, Н. Український образ світу в творчості Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / Н. Логвіненко // Укр. л-ра в загальноосвітній школі. – 2008. – № 3. – С. 19–25. 30

Лубківський, Р. Антонич і Тичина: неочевидні точки дотику [Текст] / Р. Лубківський // День. – 2009. – 7 листоп. – С. 7. Лубківський, Р. Б.-І. Антонич: третє повернення [Текст] : до майбутнього 100-річного ювілею поета / Р. Лубківський // Літ. Україна. – 2007. – 13 груд. – С. 2. Лучук, І. До теми: Антонич і зарубіжні літератури [Текст] / І. Лучук // Всесвіт. – 1990. – №2. – С. 134. Мафтин, Н. На березі вічності: модель художнього світу Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / Н. Мафтин // Слово і час. – 2008. – № 6. – С. 51–57, Махно, В. Богдан-Ігор Антонич: у контексті 20-30-х років [Текст] / В. Махно // Тернопіль. – 1995. – № 2. – С. 70–71. Махно, В. “Молода Муза” і Б.-І. Антонич [Текст] / видатний український письменник. – Т., 1993. – С. 53–60.

В. Махно // Лепкий Богдан –

Махно, В. Художнє мислення Б.-І. Антонича і проблеми національного в його творчості: фрагмент з кандидатської [Текст] / В. Махно // Тернопілля, 95. – Т., 1995. – С. 415–417. Махно, В. Художній світ Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / В. Махно. – Т. : Лілея, 1999. – 150 с. Мельник, О. Три музи Б.-І. Антонича [Текст] / О. Мельник // Уряд. кур’єр. – 2009. – № 104. – С. 9. Мороз, І. Експериментаторство Богдана-Ігоря Антонича в жанрі сонета [Текст] / І. Мороз // Слово і час. – 2012. – № 3. – С. 70–73. Мушинка, М. Поет із серцем у роках: найперше зібране видання творів Б.-І. Антонича [Текст] / М. Мушинка // Київ. – 2001. – № 7–8. – С. 148–151. Назаров, Н. Вийміть його із шухляди [Текст] : [вийшло повне зібрання творів Б.-І. Антонича] / Н. Назаров // Слово Просвіти. – 2009. – № 38. – С. 12. Незгасаючий перстень життя [Текст] : до 90-річчя від дня народження Б.-І. Антонича (1909–1937) // Календар знаменних і пам’ятних дат, 99. IV квартал. – К., 1999. –С. 19–22. Новикова, М. Богдан-Ігор Антонич: “Велика гармонія” та “Зелена Євангелія” [Текст] / М. Новикова // Зарубіжна л-ра. – 2001. – Ч. 14. – С. 5. Олійник, О. Листи до Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / О. Олійник // Дзвін. – 2009. – № 9–10. – С. 102–112. Основні мотиви лірики Б.-І. Антонича [Текст] // Українська література. – X., 1998. – С. 185. 31

Павличко, Д. Перстень життя [Текст] : літ. портрет Богдана- Ігоря Антонича / Д. Павличко. – К. : Веселка, 2003. – 46 с. – (Урок літератури). Павличко, Д. Самотній поет [Текст] : 5 жовтня виповнюється 100 років від дня народження Б.-І. Антонича / Д. Павличко // Шкільна бібліотека. 2009. – № 9. – С.7–8. Пономаренко, О. Астральна символіка в поезії Б.-І. Антонича [Текст] / О. Пономаренко // Слово і час. – 2004. – № 5. – С. 30–37. Пономаренко, О.Мотиви колядок, щедрівок та веснянок у поезії Б.-І. Антонича [Текст] / О. Пономаренко // Укр. мова та л-ра. – 2005. – № 7. – С. 46–56. Привалова, С. Символізм поезії Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / С. Привалова // Укр. л-ра в загальноосвітній шк. – 2011.– № 6. – С.8–11. Руснак, І. Поезія Б.-І. Антонича: від українських джерел до світової культури [Текст] / І. Руснак // Укр. л-ра в загальноосвітній школі. – 2003. – № 6. – С. 6–9. Салига, Т. Краса і сила [Текст] : про сонетне "тяжіння" / № 9. – С. 115–128.

Т. Салига // Дзвін. – 2013. –

Салига, Т. Сецесія і контекст…[Текст] : до поетики стилю Б.-І. Антонича / Т. Салига // Дзвін. – 2010. – № 1. – С. 122–128. Самотній поет [Текст] : до 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича // Тернопіль вечірній. – 2009. – 11 листоп. – С. 16. Славутич, Я. Від землепоклонства до християнства? [Текст] / Я. Славутич // Слово і час. –1993. – № 8. – С. 15–19. Слоньовська, О. Знакова книга [Текст] : [про повне зібрання творів Богдана-Ігоря Антонича] / О. Слоньовська // Дзвін. – 2010. – № 9. – С. 130–137. Сохацька, Є. Еліта українського духу: історія однієї дружби: Іван Огієнко та Богдан-Ігор Антонич [Текст] / Є. Сохацька // День. – 2009. – 16 січ. – С. 8. Таровита, І. Краса природи рідного краю в поезії Богдана-Ігоря Антонича [Текст] : поняття про ліричного героя / І. Таровита // Укр. мова та л-ра. – 2013. – № 5. – С. 10–11. Токмань, Г. Збірник Б.-І. Антонича “Велика гармонія” у діалозі з екзистенціальним богослов’ям [Текст] / Г. Токмань // Слово і час. – 2002. – № 12. – С. 41–53. Шалайський, В. І. Пісні, які любив Антонич [Текст] : з радіорепортерських мандрівок / В. І. Шалайський. – Л. : Каменяр, 2000. – 31 с. Хопта, С. Поет весняного похмілля – Б.-І. Антонич [Текст] / С. Хопта // Дніпро. – 2009. – № 11. – С. 148–150. Що робив лемківський хрущ на шевченківських вишнях [Текст] : [творчість Богдана32

Ігоря Антонича] // Жулинський, М. Українська література: творці і твори / М. Жулинський. – К., 2011. – С. 737–754. Яновський, О. Пісня про незнищенність краси [Текст] : [поезія Б.-І. Антонича] / О. Яновський // Літ. Україна. – 2009. – 8 жовт. – С. 1, 4–5.

РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ Б.-І. АНТОНИЧА В ШКОЛІ, СЦЕНАРІЇ ЛІТЕРАТУРНИХ ВЕЧОРІВ

Біловус, Н. Весни розспіваної князь [Текст] : [урок в 11 кл.] / Н. Біловус // Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 15–19. «Він був хрущем і жив на вишнях» [Текст] : літ. вечір, присвячений життю і творчості Б.-І. Антонича // Укр. мова та л-ра : сценарії позакласних заходів. – Т., 2003. – Вип. І. – С. 284–290. Костовська, А. Методична розробка літературних читань поета Богдана-Ігоря Антонича [Текст] / А. Костовська // Укр. мова та л-ра. – 2013. – № 5. – С. 25–27. Левшунова, О. Велика гармонія [Текст]: [життєвий і творчий шлях Б.-І. Антонича; 11 кл.] / О. Левшунова // Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 10–15. Літературні читання, присвячені українському митцю Б.-І. Антоничу [Текст] // 10 лицарів слова. Позакласні заходи. – Т.–Х., 2009. – С. 5–12. Пащук, Н. Відчуття єднання природи і людини у віршах Богдана-Ігоря Антонича [Текст] : урок у 5 класі / Н. Пащук // Дивослово. – 2013. – № 4. – С. 5–7. Тиндикевич, І. "Відчуй себе частинкою природи" [Текст] : урок за творчістю БогданаІгоря Антонича у 5 кл. / І. Тиндикевич // Дивослово. – 2013. – № 9. – С. 22–24.

РОЗДІЛ 4. ВІРШІ, ПРИСВЯЧЕНІ Б.-І. АНТОНИЧУ

Бернадський, Б. Б.-І. Антонич [Текст] : вірш // Бернадський Б. Шляхетне серце / Б. Бернадський. – К., 1994. – С. 52. Легенда про поета [Текст] : [вірші укр.. поетів, присвячені Б.-І. Антоничу] // Весни розспіваної князь: слово про Антонича: есе, спогади, листи, поезії / упоряд. М. Ільницький, Р. М. Лубківський. – Л., 1989. – С. 388–426. Лубківський, Р. Повернення Антонича [Текст] : вірш / Р. Лубківський // Літ. Україна. – 33

2009. – 8 жовт. – С. 4–5.

РОЗДІЛ 5. ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ Б.-І. АНТОНИЧА

Він заговорив чеською [Текст] : [у Празі відкрито виставку з нагоди 100-літнього ювілею Б.-І. Антонича] // Літ. Україна. – 2009. – 8 жовт. – С. 4. Козурєва, Т. У гості до поета [Текст] : у Бортяниці відкрито музей-садибу Б.-І. Антонича / Т. Козурєва // День. – 2009. – 27 жовт. – С. 8. Мельник О. Модерний, філософський і сучасний [Текст] : [відзначення 100-річчя від дня народження Б.-І. Антонича у Львові] / О. Мельник // Уряд. кур’єр. – 2009. – 10 жовт. – С. 8. Якубовська, М. «Я був хрущем і жив колись на вишнях...» [Текст] : дні Б.-І. Антонича у Львові / М. Якубовська // Літ. Україна. – 2007. – 18 жовт. – С. 7.

РОЗДІЛ 6. ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ

Антонич Богдан-Ігор [Текст] // Усі письменники і народна творчість: довід. – К., 2007– 2008. – С. 20–23. Антонич Богдан-Ігор (1909–1937) [Текст] // Енциклопедія сучасної України. – К., 2001. – С. 571–572. Антонич Богдан-Ігор (1909–1937) [Текст] // Енциклопедія українознавства. – Л., 1993. – Т. 1. – С. 50–51. Антонич Богдан-Ігор (1909-1937) – укр. поет [Текст] // Українська літературна енциклопедія. – К., 1988. – Т. 1. А–Г. – С. 72. Богдан-Ігор Антонич [Текст] // Усі українські письменники. – X., 2005. – С. 10–15.

РОЗДІЛ 7. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. Антонич, Б. І. Велика гармонія [Електронний ресурс ] / Б. І. Антонич // Магазин

розумного контенту від «Київстар». – Електрон. дані. – К., 2012 - . – Режим доступу: http://m.smart.kyivstar.ua/authors/356283, потребує реєстрації. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 15.06.2014. 2. Антонич Богдан-Ігор.: Творчість. Біографія. Критика [Електронний ресурс ] / Б. І.

Антонич // Клуб поезії / Євген Юхниця. – Електрон. дані. – К., 2003 - . – Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=140&type=tvorch, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 15.06.2014. 3. Антонич, Б.-І. Каталог пісень на слова Б.-І.Антонича [Електронний ресурс ] / Богдан-

Ігор Антонич // Українські пісні. – Електрон. дані. – Л., 2003- 2014. – Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/463.html#works, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматах: HTML ; mp3. – Перевірено: 15.06.2014. 4. Богдан-Ігор Васильович Антонич (1909—1937). Поезія. Поеми. Вірші [Електронний

ресурс ] / Богдан-Ігор Антонич // UKRLIT.ORG: публ. електрон. біб-ка укр. худож. літури / проект: Руслан Фірсов. – Електрон. дані. – К., 2005 - . – Режим доступу: http://ukrlit.org/Antonych_Bohdan-Ihor_Vasyliovych, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 5. Богдан-Ігор Антонич (1909–1937). Твори [Електронний ресурс ] / Богдан-Ігор

Антонич // Поетика : Б-ка Укр. Поезії. – Електрон. дані. – К., 1998-2011. – Режим доступу: http://poetyka.uazone.net/default/a.phtml?place=antonych#LAT, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 6. Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс ] : [корот. біогр. довідка, твори ] / Богдан-Ігор

Антонич // Bookland : магазин е-книг. – Електрон. дані. – К., 2008-2014. – Режим доступу: http://www.bookland.com/ukr/search?q=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD %D0%B8%D1%87&scope=items, потребує реєстрації, частково платний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 7. Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс] : [Біографія. Про автора. Твори] / Б.-І.

Антонич // Український Центр : Б-ка Укр. Поезії. – Електрон. дані. – К., 1998-2011. – Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/Література/19288/Богдан-Ігор-Антонич, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматах: HTML ; txt. – Перевірено: 15.06.2014. 8. Богдан-Ігор Антонич: Вибране [Електронний ресурс] : аудіокнига / Б.-І. Антонич ;

Deutsche Welle. – Електрон. дані. – К., 2014. – Режим доступу: http://www.dw.de /богдан35

ігор-антонич-вибране-аудіокнига/a-5168898, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі: mp3. – Перевірено: 15.06.2014. 9. Вірші. Богдан-Ігор Антонич: [Електронний ресурс] / Богдан-Ігор Антонич //

Мистецька сторінка. – Електрон. дані. – К., 2006-2013. – Режим доступу: http://storinkam.kiev.ua/section_18.php?u_id=3349, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі: HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 10. Богдан-Ігор Антонич (1909 - 1937): Вірші [Електронний ресурс] / Богдан-Ігор

Антонич // Поетичні Майстерні. – Електрон. дані. – Л., 2008 - . – Режим доступу: http://maysterni.com/user.php?id=1396&t=1&sf=1#top, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі: HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 11. Антонич, Б.-І. Вірші [Електронний ресурс] / Богдан-Ігор Антонич // Ї : незалежний

культуролог. часопис. – 2003. – Ч. 3. – Електронна версія видання: http://www.ji.lviv.ua/n29texts/antonych.htm. *** 12. Антонич Богдан-Ігор Васильович [Електронний ресурс ] / Богдан-Ігор Антонич //

Вікіпедія. – Електрон. дані. – К., 1998-2011. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Антонич_Богдан-Ігор, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 13. Антонич-фест: Дітвак із сонцем у кишені [Електронний ресурс ] Електрон. дані.

[Україна, 2009?]. Режим доступу: http://antonych.sumno.com, вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 15.06.2014. 14. “Антонич-фест”. Сто років “із сонцем у кишені” [Електронний ресурс ] // Час і події.

Електрон. дані. – К., 2006-2011. – Режим доступу: http://www.chasipodii.net/mp/article/1436, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Опис основано на версії, датованій: 11/05/2009. – Перевірено: 15.06.2014. 15. Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс ] // ЛітАкцент. – Електрон. дані. – К., 2007 -

2014. – Режим доступу: http://litakcent.com/tag/bohdan-ihor-antonych, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 16. Гаврилюк, Ю. "Поклоніння Ігореві" [Електронний ресурс ] / Юрій Гаврилюк. –

(Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч.1) - Електрон. дані. – [Bielsk Podlaski?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-brami-poeziji-z-hymernyh-rozdumiv-pro-an, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 17. Гаврилюк, Ю. Вічно молодий – але чи товариш піти в стріптиз-бар? [Електронний

ресурс ] / Юрій Гаврилюк. – (Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про 36

Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч. 2) - Електрон. дані. – [Bielsk Podlaski?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-brami-poeziji-z-hymernyhrozdumiv-pro--1, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 18. Гаврилюк, Ю. 3. Про місяць над Новицею, або й іншим лемківським селом...

[Електронний ресурс ] / Юрій Гаврилюк. – (Воротар у брамі поезії: (З химерних роздумів про Антонича і Лемківщину : в 3 ч. ; Ч. 3) - Електрон. дані. – [Bielsk Podlaski?], 2011 - . – Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/article/vorotar-u-bramipoeziji-3/, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 19. Жулинський, М. Богдан-Ігор Антонич (1909-1937) [Електронний ресурс] / М.

Жулинський // Поетика : Б-ка Укр. Поезії. – Електрон. дані. – К., 1998-2011. – Режим доступу: http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=antonych&page=bio2&alist=skip, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 20. Жулинський М. Г. Із забуття — в безсмертя (Сторінки призабутої спадщини) [Текст] / М.

Жулинський. - К.: Дніпро, 1990. — С. 386 - 388. — Електронна версія публікації: http://simya.com.ua/articles/71/18018. 21. Ільницький, Д. «Мабуть, мій дім не тут»: життєвий шлях Богдана Ігоря Антонича

[Електронний ресурс ] / Данило Ільницький // Літературна Україна. – Електрон. дані. – К., 2012 -. Режим доступу: http://litukraina.kiev.ua/mabut-m-y-d-m-ne-tut-zhitt-viy-shlyachbogdana-gorya-antonicha , вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 22. Павличко, Д. Незгасаючий перстень життя : Богдан-Ігор Антонич [Електронний

ресурс] / Д. Павличко. – Режим доступу: http://virchi.narod.ru/poeziya/antonich-zmist.htm, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 23. Рубчак, Б. Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс] / Б. Рубчак // Поетика : Б-ка Укр.

Поезії. – Електрон. дані. – К., 1998-2011. – Режим доступу: http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=antonych&page=bio1&alist=skip, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі HTML. – Перевірено: 15.06.2014. 24. Нові монети України – "Богдан-Ігор Антонич"... [Електронний ресурс ] // Музей

грошей. Електрон. дані. Феодосія, 2003 - . Режим доступу: http://ua.museum-ofmoney.org/world_news/numismatics/14007, вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 15.06.2014. 25. Левицька, В. Богдан-Ігор Антонич – принагідний гість [Електронний ресурс ] / Вікторія

Левицька // ЛітАкцент. – Електрон. дані. – К., 2007 - . – . Режим доступу: 37

http://litakcent.com/2007/11/21/viktorija-levycka-bohdan-ihor-antonych-prynahidnyj-hist , вільний. Загол. із тит. екрану. Текст на екрані: укр. мовою. — Опис основано на версії, датованій: 21 Лис 2007 12:17. — Перевірено: 15.06.2014. 26. Сергєєва, Н. В. Своєрідність поетики Богдана-Ігоря Антонича [Електронний ресурс ] /

Н. В. Сергєєва // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету /Запорізький НУ. – Електрон. дані. – Запоріжжя, 2014. – Режим доступу: http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=page/issues/5/5/Sergeeva.pdf, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст в форматі pdf. – Перевірено: 15.06.2014. *** 27. Богдан-Ігор Антонич [Електронний ресурс ] : документ. фільм / Б. І. Антонич. –

Електрон. дані. – К.: Рада, 2014. – . Режим доступу: https://www.youtube.com/watch? v=HK71N90W2Ww, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 15.06.2014. 28. Гаврилюк, Ю. Антонич [Електронний ресурс ] : фотографії / Юрій Гаврилюк . –

Електрон. дані. – [Польща?], 2011 - . – . Режим доступу: http://hawryluk.sumno.com/gallery/antonych-fotografiji, вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 15.06.2014.

39 29. Гаврилюк, Ю. Чертіж - родинне гніздо Антоничів [Електронний ресурс ] : фотографії / Юрій Гаврилюк . – Електрон. дані. – [Польща?], 2011 - . – . Режим доступу:

http://hawryluk.sumno.com/gallery/chertizh-rodynne-gnizdo-antonychiv , вільний. – Загол. із тит. екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 15.06.2014. ЗМІСТ

ВСТУП. Коротка біографічна довідка ..................................................................2 Богдан-Ігор Антонич: «Хочу і маю відвагу йти самітно і бути собою» .............. 5

ЛІТЕРАТУРА З ФОНДІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ МОЛОДІ РОЗДІЛ 1. ТВОРИ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА 1.1. Художні твори”.....................................................................................................................24 1.2. Твори, надруковані у збірниках та періодичних виданнях ........................25 РОЗДІЛ 2. ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА................................................................................................26 РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ Б.-І. АНТОНИЧА В ШКОЛІ, СЦЕНАРІЇ ЛІТЕРАТУРНИХ ВЕЧОРІВ..................................................................................32 РОЗДІЛ 4. ВІРШІ, ПРИСВЯЧЕНІ Б.-І. АНТОНИЧУ............................................32 РОЗДІЛ 5. ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ Б.-І. АНТОНИЧА.......................................33 РОЗДІЛ 6. ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ......................................................................33 РОЗДІЛ 7. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ .......................................................................34

ПРИМІТКИ

Науково-виробниче видання

Методико-бібліографічні поради Укладачі: Ірина Григорівна Грицишин ( бібліографія) Світлана Іванівна Воробель (методичні рекомендації, вебліографія)

Підписано до друку 15.06.2014/ 14 с. Тираж 40 прим. Тернопільська обласна бібліотека для молоді 46003, м. Тернопіль, вул. Д. Нечая, 29 http://www.yl.edu.te.ua E-mail: ternopilyouthlib@gmail.com