Новинна грамотність в контексті бібліотек [Текст] : метод.бібліогр. матеріали / Упр. культури Терноп. облдержадмін.; Тернопільська обл. б-ка для молоді; уклад. М. Добровольська, К. Грицанчук. – Тернопіль: [б. в.], 2018. – 28c. Пропоноване видання містить методичні поради щодо планування діяльності бібліотек з використанням новинної грамотності, розкриває сутність понять «новини», «інформаційний факт», «судження». Видання допоможе молодим людям свідомо аналізувати та оцінювати інформацію, сприятиме формуванню інформаційної культури особистості. Сьогодні це дуже актуально, адже кожен день ми спостерігаємо появу нових медіа, які впливають на наше життя. Саме тому дуже важливо визначити, яка інформація варта нашої уваги та зможе задовольнити інформаційні потреби. Видання адресоване бібліотечним фахівцям та всім, хто хоче підвищити рівень особистої інформаційної культури, стати новинно грамотним. Укладачі: Редактор: Відповідальна за випуск: Дизайн обкладинки:
Добровольська М. І. Грицанчук К. О. Біла З. І. Гук Л. С.
Тернопільська обласна бібліотека для молоді, 2018 Адреса: м. Тернопіль, вул. Нечая, 29 Контактні телефони: (0352) 52-64-49, 25-97-05, 25-97-15 Web – адреса: https://tobm.org.ua E-mail: youthlib@ukr.net
2
Зміст Розділ
I.
Новинна
грамотність
як
важлива
складова
медіаграмотності……………………………………………………4 Розділ II. Все, що варто знати про новини: класифікація, походження, вплив……………………………………………...…12 Розділ III. Новинна грамотність на практиці або як підвищити інформаційний рівень особистості……………………………….19 Розділ IV. Вебліографія………...…………………………………27
3
Розділ I. Новинна грамотність як важлива складова медіаграмотності В сучасному світі цифрова культура дедалі більше стає визначальним чинником суспільного життя. Діджиталізація та інформатизація суспільства не лише змінила сутність процесу читання, а й здобуття базових навичок, необхідних для поінформованого громадянина, ефективного обізнаного фахівця, успішного студента чи учня, щасливого батька чи матері та реалізованої людини, що навчається все життя. Розпізнавати те, про що ми дізнаємося з мас-медіа, декодувати безкінечний масив щоденної інформації і монтувати з неї нові для себе змісти – велика майстерність, якою мало хто володіє [2]. Хоча основний бібліотечний ресурс уже набув цифрового характеру, а можливий читач став віддаленим, одним із першочергових завдань на сучасному етапі постає змога бібліотеки залишитися масово затребуваною на просторах перетину нових типів носіїв і споживачів інформації. Саме тому важливою складовою медіаграмотної особистості виступає новинна грамотність. Тобто, комплекс навичок і знань для роботи
з
інформацією,
необхідних
інформаційному суспільстві.
4
людині
в
сучасному
Що таке новинна грамотність і чому вона важлива? Новинну грамотність як галузь знань варто розглядати в контексті медіаграмотності,
яка включає знання та навички,
необхідні для критичного аналізу новин у ЗМІ, в тому числі здатність робити висновки щодо достовірності інформації, розрізняти факти і коментарі та помічати маніпуляції. Різні форми новин і коментарі, з Інтернету чи сторінок газет стають дедалі більшим викликом як для школярів так і для дорослих. Так, для прикладу, часто блоги плутають з репортажем новин, факти із судженнями чи фейком. Саме тому мета новинної грамотності – надати користувачам бібліотеки інструментарій, який дасть змогу розрізняти факти в новинах і поглядах, дозволить бути активними споживачами інформації, критично сприймати її та відстоювати власну інформаційну позицію. Томас Фжеферсон ще двісті років тому, зазначав, що поінформовані вільною пресою громадяни вкрай важливі для здорової демократії. Саме тому інформаційно обізнані громадяни повинні знати:
Що робить репортаж новин надійним (перевірка
фактів, презентація свідчень, посилання на джерела); Фотографії можуть піддаватися
цифровій
маніпуляції (урізатися, опрацьовуватися фотошопом, тощо);
5
Довіряти можна тільки перевіреним ресурсам, які
посилаються на надійні, відомі, не анонімні джерела; Розуміти, яку роль новина може відігравати у формуванні суспільної думки; Володіти навичками з оцінювання медіатексту в історичному вимірі; Усвідомлювати способи, в які монтаж та інші, пов’язані з виробництвом елементи, впливають на меседжі репортажів; Розуміти, як важливо дозволити подіям та особам говорити самим за себе [4]. Для покращення навичок критичного мислення та безпечної орієнтації в світі медіа розглянемо базові настанови новинної грамотності. 1. Працюючи з певною інформацією перш за все варто визначити з чим ми маємо справу – з фактом чи судженням. Факт – дійсність, подія, те що реально відбулося. Саме на фактах грунтується віра в правдивість історії, вільну від суб’єктивних оцінок новину – в сенсі вислову, що з’явився наприкінці XIX століття і вживається як догма: «факти – священні, коментарі – вільні». До фактів можна віднести числа, дати, імена, події – все, що
можна
виміряти,
порахувати,
побачити,
підтвердити.
Головне, що відрізняє факт від судження, – об’єктивність.
6
Мінімальну
перевірку
факту
проводить
журналіст
за
запитаннями: «Хто?, Що?, Коли?, Де?». Судження виникає внаслідок роздумів, це продукт мислення, ставлення до чогось. Це оцінна інформація, яку дуже важко, практично неможливо, перевірити. Зазвичай з’являється у вигляді коментарів чи інтерпретації. Що відрізняє судження від факту?
Судження завжди суб’єктивне, а факт існує
незалежно від нашого бажання або ставлення до нього; Факт завжди реальний. Думка, для того щоб стати істиною, має спиратися на факти; Судження завжди має авторство; Правильно буде супроводжувати свої судження словами: «думаю, що…», «здається»; «вважаю, що» тощо; Судження може «ховатися» за фразами на кшталт: «це означає…»; « про що свідчить…» тощо. Тому
медійні
практики
рекомендують
замість
об’єктивності інші засади: збалансованість або зваженість, тобто принцип, згідно з яким завжди треба вислуховувати обидві сторони. 2. Знайти першоджерело інформації Якщо джерело представляє специфічні інтереси або причетне до події, тоді його нейтральність обмежується взагалі або ставиться під сумнів. Намагайтеся віднайти першоджерело,
7
тобто брифінги, прес-конференції, заяви, інтерв’ю, наукові статті, дослідження тощо. Далі за рівнем інформаційної довіри не менш важливе джерело для споживача інформації - інформаційні агентства. За шкалою
авторитетності
вони
разом
з
першоджерелами
перебувають на першому місці. Після
них
йдуть
«ретранслятори»
—
телеканали,
журнали, газети, аналітичні видання тощо. Четверту ланку займає «блогосфера», тобто соціальні мережі, форуми, блоги. Вони, мабуть, найбільш забарвлені, і перебувають за вищезазначеною шкалою на останньому місці. Але це не означає, що блоги потрібно ігнорувати. 3. Порівняти джерела інформації Важливо перевіряти потрібну інформацію за допомогою кількох
джерел,
адже
неправдива,
неповна
інформація
призводить до хибних суджень і рішень, а помилкові рішення — до катастрофічних наслідків. Що більша кількість джерел, то гарантованіша достовірність інформації. Не варто сприймати популярність
та
авторитетність
джерела
як
гарантію
достовірності. До випадкових, одиничних відомостей необхідно ставитися з великою обережністю. Що більше однакових відомостей отримано з різних джерел, то достовірніші ці відомості. 4. Перевіряти репутацію джерела інформації
8
Джерело завжди відповідальне перед своєю аудиторією за надані факти, їх точність, достовірність і повноту відомостей, на яких вони ґрунтуються, збалансованість різних поглядів. Дуже часто відповідальність може бути не лише рупетаційною, а й матеріальною. За надання сумнівних даних редакція може втратити читачів, зазнати фінансових збитків і навіть відповідати перед правоохоронними органами. Якщо інформація не викликає цілковитої довіри, достатньо перевірити її в кількох інших незалежних джерелах. Також варто почитати історію редакції, дізнатися імена її керівників, ознайомитися з відгуками читачів і думками експертів. 5. Дізнавайтесь про автора джерела інформації Якщо інформація викликає сумніви, потрібно перевірити, хто автор. Якщо автор не зазначений, слід поставитись до тексту максимально скептично. Якщо автор залишає електронну пошту для зв’язку або можливість коментування, рівень довіри до тексту зростає. Також важливо, чи автор посилається на певніпублікації як джерела наведених ним фактів, і чи авторитетні автори цих публікацій? Якщо так, це значно підвищує довіру до його персони [2]. Чому важливо бути новиннограмотним? Щоб ви розуміли, що:
Вся
інформація,
«медіайована».
9
крім
особистого
досвіду,
Медіа створюють потужні ціннісні та поведінкові
моделі.
Медіа впливають на нас без нашого усвідомлення
цього.
Медіа визначають політичне й культурне життя
країни та світу. Існує безліч способів поєднання виховної та навчальної програми у закладах культури разом із новинною грамотністю. Пропонуємо провести такі типові форми роботи: годину цікавих
повідомлень,
інформаційну
лекцію,
інформаційну
годину, тематичну вікторину, інформаційне-шоу, перегляд аудіота
відеоматеріалу,
інформаційну
подорож,
експозиційно-
виставкову діяльність, тощо. Аналізуючи
інформацію,
варто
пам’ятати,
що
повідомлення мають економічні, соціальні, політичні, історичні та естетичні цілі. Основна ціль повідомлення – продати товар, переконати когось, інформувати або розважати. Багато з них мають більш ніж одну мету. Різні люди по-різному реагують. Реакція людини на оголошення залежить від її життєвого досвіду, потреб, знань тощо. За таких обставин дуже важливо залишатися
медійно
грамотними,
мислити
критично,
фільтрувати інформацію на важливу та додаткову, не плутати інформацію з коментарями.
10
Література: 1. Луман Н. Реальність мас-медіа / За ред. Іванова В. та Мінакова М. — К.: Центр вільної преси, 2010. — 158 с. 2. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза – К.: Центр вільної преси, академія української преси, 2016. – 201с. 3. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. — К: Центр вільної преси, 2012. — 352 с. 4. Новинна грамотність, журналістика та останні події [Текст] // Шейбе С. Медіаграмотність: підручник / С. Шейбе, Ф. Рогоу / пер. з англ. С. Дьона; за загал. Ред. В. Ф. Іванова, О.В. Волошенюк. – К.: Центр вільної преси, академія української преси, 2017. – С. 174-183. 5. Пошук і збір інформації: Навчальний посібник / За загал. ред. В. Ф. Іванова та А. Коль. — К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2006. — 308 с. Розділ II. Все, що варто знати про новини: класифікація, походження, вплив Сьогодні бібліотеки мають допомогти своїм користувачам орієнтуватися в потоці фейкових новин, пропаганди, чуток,
11
реклами, навчити їх відділяти факти від вимислу, стати підготовленими споживачами і авторами новинної інформації. Відповідальність бібліотек полягає у формуванні в користувачів новинної грамотності, яка стає вимогою часу. Перелік подій, що можуть стати новинами у вечірньому випуску або стрічці онлайн-видання, нескінченний: викид нафти в океан; асфальтова прірва в сусідньому дворі; мер, що проїхавмістом
на
велосипеді;
відставка
прем’єр-міністра;
посадовець, схоплений на хабарі… Їх усіх об’єднує наявність якогось актуального факту, тобто чогось, що справді відбулося або має місце. У повсякденному житті новини оточують нас на кожному кроці. Не дарма дописи в соціальній мережі Facebook також називають новинами. Це справді новини, але серед них чимало новин локального рівня: це новини ваших друзів, родичів, колег, і, ймовірно, вони будуть цікавими лише вам або вашим близьким. Завдання ж редактора/журналіста — знайти новини, які зацікавлять широку аудиторію, іншими словами — типового споживача конкретного медіа. Новина – це те, що Ви чуєте, бачите або читаєте про те, що є для Вас важливим. Загальні ознаки «новини» універсальні [1]: 1.
Близькість
або
місцезнаходження.
Щось,
що
трапляється близько біля Вас географічно (місцевий фестиваль), або психологічно (дослідження про ліки від хвороби характерні
12
для Вашої вікової групи, статі, раси, чи допоможуть тим, кого Ви знаєте). 2. Важливість і вплив. Чим більша важливість чогось і більшої кількості людей це стосується, тим більшу це має цінність як новина. Наприклад, вибори і катаклізми. 3. Конфлікт. Коли партії не досягають згоди чи воюють, вони привертають нашу увагу. Інтерес може бути посилений, коли увага сягає далі відповіді на просте питання “хто переміг?” – до деталей щодо суті конфлікту та його історії. 4. Позачасовість. Щось трапилося зараз або має трапитися. Річниці також позачасні, бо вони підкреслюють подію, яку варто пам’ятати. 5. Незвичне, неочікуване або унікальне. Щось, що примушує Вас сказати: «Це відрізняється від звичного!». Неочікуваною може бути поразка Вашої улюбленої команди і перемога невдахи. Інший класичний приклад: «Коли пес кусає людину – це не новина. Новина – це коли людина кусає пса». 6. Популярність або знаменитість. Ми часто проявляємо зацікавленість до відомих чи знаних імен. Світ знаменитостей зараз включає людей, які відомі, бо штучно зробили себе відомими (в Українському вимірі це особливо стосується Фейсбук-знаменитостей). 7.
Емоційний
заклик
за
допомогою
медіа
(візуальне/слухове привернення уваги). Деякі події варті бути
13
названими новинами лише через їхній вигляд чи звучання. Будьяка історія, в якій Ви можете сказати: «Тобі варто тут побувати» (як перегони на повітряних кулях чи концерт гавкаючих псів). 9. Вуайєризм. Те, що ми хочемо підгледіти в житті інших людей, аби побачити їхні невдачі чи перемоги, якийсь актуальний факт, що становить загальний інтерес. Якими бувають новини? Критеріїв для класифікації безліч, розгляньмо лише деякі. За ступенем важливості новини можна поділити на тверді хардкорні (від англ. hardcore — суворий) новини та легкі розважальні. Є так звана категорія новин-бантиків, або новинцікавинок, які англійською мовою називають brights and odds або cherry on top of the cake (дослівно — вишенька на торті), якими часто завершують телевізійні випуски новин. За територіальною ознакою новини поділяють на міжнародні, регіональні, національні та локальні. За тематичним критерієм виділяють загальні та нішові або спеціалізовані новини. За типом медіа новини поділяють на текстові, телевізійні, радійні. Із розвитком онлайну у категорії текстових новин можна виділити підкатегорію онлайн новин. Окремою категорією стали мультимедійні новини, що є гібридом і поєднують текст, фото, відео, подкаст, інфографіку у різних
14
комбінаціях. Наразі існує безліч онлайн банків фото, відео та звуків, які журналіст може використовувати безкоштовно. Окрім
безкоштовних
ресурсів,
більшість
медіа
користуються послугами міжнародних (Reuters, Associated Press, Agence France Press тощо) або національних (Інтерфакс, УНІАН тощо) інформаційних агенцій. Їхня бізнес-модель побудована наступним чином: агенції, маючи бюро і кореспондентів по всьому світу, продукують безліч фото, відео і текстового контенту та продають його клієнтам (медіа) на передплатній основі. 1. З появою соціальних мереж поняття новин стало ширшим. Відтепер це не лише новини, які продукують традиційні медіа. Соціальні мережі стали альтернативним джерелом новин. Кожен користувач може формувати власну стрічку новин за рахунок різноманітних фільтрів, спираючись на свої інтереси та потреби. 2. Соціальні мережі наблизили споживача новин до безпосереднього ньюзмейкера. Відтепер новини можна отримати з перших рук, підписавшись на ньюзмейкерів у соціальних мережах і у такий спосіб уникнувши посередника у вигляді традиційного медіа, що ретранслює новини з соціальних мереж. 3. Завдяки соціальним мережам і онлайн-каналам на кшталт Youtube та Vimeo кожен може стати творцем новин. Цей феномен називають «контент, згенерований користувачами» (від
15
англ. – user-generated content). З’являються агентства, як наприклад, Jukin Media, що спеціалізуються виключно на такому контенті. Вони купують авторські права у власників контенту, а клієнти агентства, телеканали чи сайти, отримують до нього доступ і право на використання. Така собі бізнес-модель інформаційного агентства, що займається нішовим контентом. 4. Експансія онлайну та розвиток цифрових технологій дали колосальний поштовх для розвитку новинного сектору з одного боку, а з іншого – спровокували занепад традиційних медіа (друковані видання, радіо, телебачення). Роль засобів масової інформації у житті суспільства є дуже великою. Новини – ключовий інструмент, який дає можливість орієнтуватись у різних галузях діяльності, оцінювати процеси розвитку чи занепаду, аналізувати проблематику сьогодення та прогнозувати подальший розвиток подій. Кожен для себе може скласти власну думку про все, що відбувається у світі. Ні для кого не секрет, що в теперішніх умовах найбільш затребуваними є політичні та фінансові новини. Свою долю впливу мають і критерії важливості та очікуваності. Для кожного регіону особливе значення мають новини про події. Вони мають відповідати критеріям неупередженості та об’єктивності. Варто сказати і про об’єктивність сучасних новин. Кожен має право мати власну думку, висловлювати її. Але в цьому контексті треба брати до уваги різні точки зору щодо певної події чи проблеми.
16
Тільки неупереджене зіставлення фактів та їх аналіз може зробити інформаційну складову новин дійсно цінною. Багато ЗМІ загубили в своїй діяльності об’єктивність, що більше дезінформує суспільство. Саме над цим треба працювати, змінюючи тенденції в розвитку журналістської діяльності [2]. Сьогодні і дня не можна уявити без новин. Сучасне суспільство настільки звикло жити та розвиватися разом з інформаційним
простором,
що
щоденні
випуски
новин
(телебачення, преса, радіо, Інтернет ЗМІ) нагадують звичайний побут. Але ніхто, зазвичай, не замислюється над тим, як інформація, отримана під час щоденного випуску новин, впливає на формування не лише особистої думки про теперішні події, а й мимоволі створює певне враження та ставлення до подій чи до людей. Незважаючи на те, що згідно з основними стандартами журналістики, у поданій інформації через ЗМІ має бути врахований пункт «балансу думок»: журналіст має висвітлити точку зору кожного з учасників подій. Через це інколи у новинах можна побачити чи одностороннє висвітлення події, чи висвітлення під таким кутом, аби скласти у комуніканта відповідну (позитивну, негативну) думку. Найчастіше подібне викривлення стається під час виборів, у ході боротьби за електорат, проте останнім часом це використовується і в економічних, соціальних, загальносуспільних проблемах.
17
Таким чином, бібліотеки повинні брати важливу участь у формуванні свідомого, освіченого молодого покоління, сприяти вмінню критично мислити, вибирати серед широкого загалу новини, які допоможуть у прийнятті компетентних рішень, допомагати своїм користувачам орієнтуватися у великому потоці інформації, переданої каналами масової комунікації. Література: 1. Новинна грамотність, журналістика та останні події [Текст] // Шейбе С. Медіаграмотність: підручник / С. Шейбе, Ф. Рогоу / пер. з англ. С. Дьона; за загал. Ред. В. Ф. Іванова, О.В. Волошенюк. – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2017. – С. 174-183. 2.
Публіцистика.
Масова
комунікація:
медіа-
енциклопедія / за заг. ред. В. Ф. Іванова. – К. : Академія Української Преси, Центр вільної преси, 2007. – 780 с. 3. Словник журналіста: терміни, мас-медіа, постаті / за заг. ред. Ю. М. Бідзілі. – Ужгород : Закарпаття, 2007. – 224 с. Розділ III. Новинна грамотність на практиці або як підвищити рівень інформаційної культури особистості
18
Користування революційних
Інтернетом
винаходів
–
людини,
одним сьогодні
із
найбільш
перебуває
під
загрозою через намагання окремих суб’єктів використати його з метою завдання шкоди, маніпулювання громадською думкою. Користувачі Інтернет-технологій, наче губка усотують живу та мертву воду технологічного медіасередовища, стають жертвами посилення
негативних інформаційних впливів, поширення в
інтернет-середовищі неякісної, а інколи відверто неправдивої, шкідливої інформації. З огляду на це одним з найважливіших підходів до вирішення проблеми безпеки в інформаційному просторі є формування інформаційної
новинної
грамотності
культури
і
користувачів,
підвищення до
чого
рівня активно
долучаються бібліотечні фахівці. Актуальність проблеми підвищення інформаційної культури особистості
обумовлена тим фактом, що уміння
опановувати інформацію та орієнтуватися в її великій кількості стає невід’ємною рисою фахівця у будь-якій сфері. Інформаційна культура особистості включає в себе такі навички:
вміння критично оцінювати інформацію; вибирати серед широкого загалу найбільш значущі, актуальні та достовірні факти;
19
мати власну позицію щодо певного змісту та форми
вираження інформації; вміння користуватися різними медіатехнологіями, вести
пошук необхідної інформації; володіти комп’ютерною технікою та засобами зв’язку. Саме тому одним з найважливіших завдань для бібліотеки
на сьогодні є створення простору для розвитку інформаційної культури особистості, яка сприяє формуванню самостійного мислення, відчуттю нового, умінню відслідковувати зміни та реагувати на них, умінню приймати рішення в складних нестандартних ситуаціях, що можливо лише за умов повного інформування людини. Для того щоб допомогти молодим людям підвищити рівень інформаційної культури та досягнути вищеперелічених цілей, варто добре орієнтуватися у світі новин та журналістики. Для початку розпочніть з будь-якого репортажу новин, складіть перелік ключових запитань, які виникли під час перегляду, обговоріть мету та зміст повідомлення. 1. Визначте хто автор повідомлення. Чи надійшла ця новина з агентства новин. Чи дістав репортер цю новину з іншого джерела. Чи був присутній журналіст на місці подій, чи створював новину з іншого місця. Яка репутацію у цього інформаційного агентства чи журналіста. Де вперше з’явився репортаж – у газеті, теленовинах чи на веб-сайті.
20
2. Зміст. Порівняйте зміст повідомлення у різних джерелах. 3. Вірогідність. Чи є інформація об’єктивною, які факти про
це
свідчать.
Які
складники
історії
були
фактами
повідомлення і як ви про це дізналися. 4. Яку реакцію викликала дана інформація. 5. Економіка. На кого працюють журналісти, фотографи, оператори. Звідки взялися гроші якими заплачено за висвітлення новин. 6. Яка мета і на що направлене повідомлення. 7. Методи. Який зовнішній вигляд повідомлення. Чи використані фотографії, рекламні замітки, рухомий рядок тощо. Аналіз заголовків та обкладинок журналів [1]. Для підвищення рівня інформаційної культури підлітків бібліотеки повинні використовувати різні форми бібліотечної роботи. Рекомендуємо: 1. Провести цикл заходів, спрямованих на підвищення медіакультури особистості: інформаційні години, інформаційні брифінги,
дискусії, книжкові виставки, бібліошоу, бесіди,
відкритий мікрофон (відкрита трибуна), зустрічі з відомими людьми, волонтерами тощо.; 2.
Організувати
бібліографічні
мозаїки,
відкриті інтерактивні
21
перегляди тематичні
літератури: виставки,
інформаційні
стенди,
інформаційні
куточки,
створити
мотиваційні пости, що поєднують зображення та текст; 3. Поповнити бібліотечні
фонди документами,
які
спрямовані на підвищення інформаційної культури користувачів бібліотеки; 4.
Організувати
інтерактивні
квести,
вікторини,
гейміфікації на обрану тему; 5. Ефективною формою подачі інформації є використання наочних прикладів. Так, часто при підготовці масового заходу, веденні блогів чи подання інформації в ЗМІ використовують сторітелінг. Так званий спосіб передачі інформації через розповіді реальних історій. Пропонуємо
Вам
декілька
ефективних
ігор
для
застосування новинної грамотності на практиці [3]: 1. «Я-журналіст». Об’єднати учасників у групи, кожній групі запропонувати зробити аналіз різних новин з певного виду медіа. Така вправа допоможе учасникам бути більш уважними під час сприйняття новин, навчить критично мислити та фільтрувати інформацію на важливу та додаткову. Це може бути:
фотографія з газети, журналу, репортажу новин; відеокліп з місцевих новин чи трейлер до фільму; відеокліп телевізійної реклами; інформаційне оголошення про подію; білборд чи рекламний стенд.
22
Кожній групі учасників необхідно проаналізувати хто автор повідомлення, порівняти, коли новина відбулася, і дату опублікування її в місцевому ЗМІ, яка мета та актуальність даної новини, з чим маємо справу: з фактом чи судженням, на які запитання ми можемо отримати відповідь і чого не вистачає, тощо. 2. «Факт чи судження». Учасників об’єднують у групи, роздають медіатексти. Вправа сприяє підвищенню інформаційної культури молоді, допомагає орієнтуватися в світі медіа та відокремлювати новини від власної думки. Завдання: 1. З’ясувати: повідомлення є фактом чи судженням? Чому Ви так вважаєте? 2. Чому ці повідомлення розміщені в рубриці «Новини»? 3. Підкреслити прямою лінією інформацію, що є фактом. 4. Підкреслити хвилястою лінією інформацію, що є міркуванням автора. Під час дискусії звернути увагу на аргументи учасників. 3. «Аналіз місцевих телепередач» Поділити учасників на дві групи, кожній групи запропонувати спільний перегляд новинної телепрограми. Кожна група отримує свою частину питань з аналізу новин. Група 1:
Хто написав, зняв, виготовив телепрограму?
23
Хто за це заплатив? Для кого це знято чи виготовлено; кому це вигідно? Чи є джерело достовірним? Які мої дії у відповідь на цей меседж?
Група 2:
Це є факт, судження чи ще щось? Які способи використали
повідомлення? Коли, де і як це повідомлення вийшло на широкий
загал? Для кого цей меседж є корисним, кому може
зашкодити? Яка моя реакція на дане повідомлення?
для
передачі
Після перегляду та обговорення ключових питань, кожна група представляє результати, спільно роблять висновок, який «порядок денний» формує ця програма новин. 4. «Новини в нашій пам’яті» Запропонувати учасникам гри згадати деякі побачені раніше новинні повідомлення: телепередачі, рекламні ролики, повідомлення із газети, новини на сторінках соціальних мереж і обговорити їх разом у групі. Запропонуйте
учасникам
описати
свої
враження
від
повідомлення в есе. Це може бути новина, що їм запам’яталася, істотно вплинула на їхнє життя або на суспільство. При написанні есе, запропонуйте учасникам обдумати відповіді на такі питання:
24
1. Де ви почули або побачили цю новину? Де і з ким ви були в цей момент? 2. Чому ця новина привернула вашу увагу – завдяки зображенню, відео, заголовку? 3. Які почуття викликала у вас ця новина? 4. Чи обговорювали Ви цю новину з ким-небудь? 5. Який вплив ця новина справила на ваше життя і життя ваших близьких? 6. Яким критеріям новинного повідомлення відповідає ця новина? Мета даної вправи навчити учнів розуміти, який вплив новин на наше життя і чим пояснюється цей ефект. Важливо
відмітити,
що
така
комплексна
форма
застосування вправ на практиці вимагає високих педагогічних навичок, належного рівня підготовки бібліотекарів, вміння орієнтуватися у світі мас-медіа та безпечно подорожувати медіапростором, уникаючи фейкових повідомлень. Важливо створити під час спілкування з молодими людьми довірливу атмосферу. Література: 1. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О.
25
Мокрогуза – К.: Центр вільної преси, академія української преси, 2016. – 61с. 2. Новинна грамотність, журналістика та останні події [Текст] // Шейбе С. Медіаграмотність: підручник / С. Шейбе, Ф. Рогоу / пер. з англ. С. Дьона; за загал. Ред. В. Ф. Іванова, О.В. Волошенюк. – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2017. – С. 178. 3. Практична медіаосвіта: авторські уроки. Збірка / Ред. – упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за науковою редакцією В. В. Різуна та В. В. Літостанського. – К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2013. – 447с. 4.
Читач
3.0.
медіакомпетентності
Формування молодої
медіаграмотності
особистостості
[Текст]
та :
інформаційно-методичні матеріали / Упр. культури Терноп. облдержадмін.; Терноп. обл. б-ка для молоді; уклад. М. Ричкун. – Тернопіль : [б.в.], 2017. – 43с.
Розділ IV. Вебліографія: 1. Антонченко М. Інформаційна культура як складова загальнолюдської культури [Електронний ресурс] : / М. Антонченко // Сумський державний педагогічний університет. – Електронні
дані.
—
26
Режим
доступу:
http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/2/25.pdf , вільний. – Загол. із тит. Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018. 2. Вплив новин на формування суспільної думки [Електронний ресурс] // Інститут журналістики. – Режим доступу:
http://stud24.ru/journalism/vpliv-novin-na-formuvannya-
susplno/307611-920233-page1.html
вільний. – Загол. із тит.
Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018. 3.
Вступ
до
новинної
грамотності:
цілі
медіа
[Електронний ресурс] // Академія Української Преси. – Режим доступу: http://www.aup.com.ua/books/hf/,
вільний. – Загол. із
тит. Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018. 4. Гуменюк Л. Практична медіаграмотність. Посібник для бібліотекарів: мас-медіа і маніпуляції. Що може запропонувати сучасна бібліотека для медіаграмотності своїх відвідувачів [Електронний ресурс] : / Л. Гуменюк // Бібліотека масової комунікації та медіаграмотності Академії української преси. – Електронні
дані.
–
2015.
–
Режим
доступу:
http://aup.com.ua/books/mbm/, вільний. – Загол. із тит. Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018.
27
5. Відеотека:
Новинна
грамотність
детектор
медіа.
[Електронний –
ресурс]
Режим
//
доступу:
http://www.video.detector.media/special-projects/novynnagramotnist-i22 , вільний. – Загол. із тит. Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018 6. Роль, важливість та вплив новин на суспільство [Електронний ресурс] // News Агент. – Режим доступу: https://www.agent-news.net.ua/rol-vazhlivist-ta-vpliv-novin-na-susp/ вільний. – Загол. із тит. Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018. 7. Сухомлин Ю. Мовна толерантність у журналістському тексті: параметри категорії [Електронний ресурс] : / Ю. Сухомлин // Інститут журналістики. – Електронні дані. — Режим доступу:
http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article
%20&article=2389 , вільний. – Загол. із тит. Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018. 8. Технології розвитку критичного мислення учнів [Електронний ресурс] // Вид-во «Плеяди». – Електронні дані. – 2006.
–
Режим
http://osvita.ua/doc/files/news/487/48780/KritichneView.pdf
28
доступу: ,
вільний. – Загол. із тит. Екрану. – Текст на екрані: укр. мовою. – Перевірено: 19.06.2018.
29
30
31