Бібліотечне краєзнавство в системі соціальної інтеграції молоді by #tobm

Бібліотечне краєзнавство в системі соціальної інтеграції молоді

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ, РЕЛІГІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ КУТОР «ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ» НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ

Бібліотечне краєзнавство в системі соціальної інтеграції молоді Огляд краєзнавчої діяльності бібліотек

ТЕРНОПІЛЬ 2015

Бібліотечне краєзнавство в системі соціальної інтеграції молоді [Текст] : огляд краєзн. діяльн. б-к / [уклад. : С. Воробель ; ред. З. Біла] ; Терноп. обл. б-ка для молоді. – Тернопіль, 2015. – 21 с.

Укладач С. Воробель Редактор З. Біла Відповідальна за випуск Л.Гук Адреса: м. Тернопіль, Д. Нечая, 29 тел.: (0352) 25-97-15 Web – адреса: http://m-tobm.hol.es E-mail: ternopilyouthlib@gmail.com

*** «Прерогативи в роботі сучасних бібліотек: популяризувати літературу, яка висвітлює сторінки історії рідного краю, його етнічні, мовні, культурні традиції, творчість його талановитих людей, допомагати молоді в кращому пізнанні старожитностей регіону, залучати відвідувачів та туристів»1

Чим є сьогодні бібліотека? Спільне для всіх потрактувань – бібліотека стрімко змінюється. Дехто нарікає на те, що бібліотека перестає бути затишним місцем для читання «традиційних» книг, газет і журналів, а перетворюється на місце зберігання інформації та надання доступу до неї переважно в електронному вигляді, або ж – в соціальнокомунікаційний центр, місце зустрічей і спілкування. Тому сьогодні вже не стоїть питання – чи потрібно змінюватися сучасній бібліотеці чи ні, відповідь продиктувало саме життя. Які ж існують інтерактивні форми залучення молоді до читання? Насамперед, заслуговують на увагу театралізовані постановки, літературні вітальні з використанням сучасних ІТ, флешмоби, бібліотечні Non Stop, інтерактивні онлайн-карти 2, Інтернет-сервіси веб-мандрівок і вікторин3 власне в контексті краєзнавчої роботи бібліотек. Оскільки краєзнавча бібліотечна робота – одна з унікальних сфер діяльності, яка відрізняє навіть найменшу бібліотеку від будь-якої іншої, надає їй неповторності та особливостей – саме в публічних бібліотеках були започатковані кращі традиції формування, збереження і популяризації серед громади краєзнавчих і місцевих видань. Нині, коли «розвиток бібліотечної справи тісно пов’язаний з конкретною територією, віддзеркалює особливості її демографічного, соціально-економічного, культурноісторичного розвитку, краєзнавча діяльність набуває особливого значення. Показово, що одним з перших нормативних документів у бібліотечній справі України – «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України», в якому знайшла реальне відображення сучасна концепція бібліотечного краєзнавства» 4. 1 Туризм і бібліотеки: найкращий зарубіжний та національний досвід [Електронний ресурс] : / Бібліоміст // Українська бібліотечна асоціація. – Київ, [2014 ?]. – Режим доступу: http://ula.org.ua/bibliomist/images/documents/120/U_skarbnytsiu_bibliotekariu_turysm_ta_biblioteky.pdf, вільний. – Загол. з тит. екрана. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст у форматі: pdf. – Перевірено: 30.07.2015. 2 Тарас Шевченко і Тернопільщина [Текст] : онлайн-карта / Світлана Воробель ; КУТОР «Терноп. обл. б-ка для молоді ». – Тернопіль, 2014. – Режим доступу: https://www.google.com/maps/d/edit?hl=uk&authuser=0&mid=zwbCD7rJVJI.kZoVOb4l0VD0 , вільний. - Перевірено: 31.07.2015. 3 QuesTer: Тернопільщина в іменах, цифрах і фактах, легендах та переказах [Електронний ресурс] : онлайнмандрівки, вікторини / розробка, адміністрування : Борис Кобильник, Світлана Воробель. – Електрон. текст. та графіч. дані. – Тернопіль, 2015 - . - Режим доступу: http://quester.hol.es, вільний. – Текст на екрані: укр. мовою. - Перевірено: 31.07.2015. 4 Краєзнавча діяльність бібліотек [Текст] метод. посібн. / Мін. культури і мист. України ; НІБ України ; підгот.: В.П.Кисельова, З.Х.Мусіна, .І.Смілянець ; наук. ред. Н.М.Кушнаренко. – Київ, 2002. Електронна версія видання:

Краєзнавча діяльність має великий потенціал щодо залучення молоді у сферу впливу бібліотеки. І перш за все за умови налагодженого партнерства з НУО, освітніми, владними структурами. В цьому контексті доцільно все-таки звернути увагу на організацію молодіжної ради при бібліотеці. Молодіжна рада пропонує молоді особливу роль в діяльності бібліотеки та офіційно залучає молодих людей до процесів прийняття рішень. Необхідно дати молодим читачам можливість впливати на вибір пропонованих програм, заходів, а також взяти на себе їх організацію. Структуру молодіжної ради сформувати досить легко, враховуючи поєднання особистих інтересів, освітніх чи професійних обов'язків її учасників. Але структура не статична, в силу об'єктивних причин вона змінюється. Оскільки молодь краще орієнтується у власних інформаційних потребах та особливостях соціальних медіа, то, безперечно, змінюється й сама проектна діяльність бібліотеки. Для популяризації краєзнавчої книги, її авторів логічним є створення в соціальній мережі (Facebook , Google+): 1.

сторінки бібліотеки, громади, НУО тощо або / і

групи або / і

спільноти.

через яку проходитимуть обговорення, рейтинги, опитування, узгодження заходів, програм, акцій тощо. Наприклад, логічно поєднати стoрінку в соцмережі з організацією та проведенням ФОТОКРОСУ (сучасний інтелектуальний відпочинок; змагання фотографів, гонка з тематичними і тимчасовими рамками. Завдання: учасникам необхідно правильно відповісти на краєзнавчі питання і зробити фотографії місць міста, що відповідають встановленим журі критеріям). Там же можна ділитися враженнями про прочитані книги і дізнаватися про найцікавіші події літературного життя краю. Отже, створення продуманої основи для обслуговування молоді, включаючи доброзичливу атмосферу, міцні внутрішні і зовнішні зв'язки, волонтерську програму для молоді, значно спрощує впровадження нових форм і напрямів роботи. Проведення програм для молоді передбачає кілька етапів: залучення, збереження та оновлення. Пам'ятаючи про це, простіше зрозуміти, які зусилля потрібні на тому чи іншому етапі: 1. ЗАЛУЧЕННЯ Розповсюдьте інформацію за межами бібліотеки. Пам’ятайте, що недостатньо розмістити флаєри чи включити програми для молоді в бібліотечну розсилку  інформація про пропоновані послуги просто не дійде до потенційних читачів. http://www.nibu.kiev.ua/files/el_res/kraznvdijalbibl_metod.pdf. – Перевірено: 31.07.2015.

Ви можете налагодити партнерські відносини з іншими закладами, в які часто навідується молодь. Для прикладу, деякі бібліотеки поширюють листівки про свої заходи в місцевих магазинах. При цьому слід дотримуватись правила – повідомляйте про захід як мінімум тричі (як правило, за місяць, за тиждень і в переддень заходу). Інший спосіб  створити мережу партнерів бібліотеки. Почніть з організації групи для поштової розсилки, щоб швидше доносити інформацію про майбутні заходи. Обов'язково дізнавайтеся у ваших відвідувачів, чи хотіли б вони отримувати цю розсилку. Систематично висилайте актуальну інформацію про майбутні події. 2.ЗБЕРЕЖЕННЯ Зробіть програму заходів для молоді зрозумілою і простою. Якщо ви самі не пам'ятаєте, коли у вас відбудеться конкретний молодіжний захід, то як же вашим читачам дізнатися про нього? Тому систематичні бібліотечні молодіжні заходи чи акції (зазвичай, комплексні  дні, свята, тижні, флешакції, творчі етномайстерні тощо) повинні мати сталі дати проведення. 3. ОНОВЛЕННЯ Вмійте створити ажіотаж навколо вашої бібліотеки. Намагайтеся проводити спеціальні заходи хоча б раз на рік для залучення молоді. Сьогодні якість бібліотечного обслуговування молоді вимагає тісної співпраці з державними, комерційними та громадськими структурами, які професійно задіяні у сферу соціальної інтеграції молоді. Бібліотеки, що володіють ресурсами і методикою, покликані ініціювати розвиток стійкого партнерства в освітній, культурній, дозвільній сферах, професійній орієнтації, адаптації та соціалізації молоді. Налагоджена співпраця з районними управліннями юстиції, відділами освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрацій, Центрами соціальних служб для молоді, службами зайнятості, органами охорони здоров'я, правовими та іншими службами дозволяє бібліотеці своєчасно вловлювати нові суспільні явища, актуалізувати свою діяльність, залучати тих молодих людей, які, зазвичай, не відвідують бібліотеку. Навчальні заклади всіх рівнів  основні партнери бібліотек. Спільні заходи публічних бібліотек з бібліотеками навчальних закладів сприяють покращенню обслуговування учнівської та студентської молоді. Співпрацюючи з установами культури, публічні бібліотеки планують і проводять фестивалі, театралізовані свята, заходи в межах районних, обласних, всеукраїнських фестивалів. Так, спільно з районними відділами освіти, навчальними закладами бібліотеки Тернопільщини проводять тематичні тижні, літературні конкурси, дні відкритих дверей, засідання клубів за інтересами, семінари, районні конкурси, заходи в рамках Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги. З районним центром соціальних служб для молоді організовують свята матері, сім’ї, молоді, родинні свята. Співпрацюючи з державними, освітніми, громадськими структурами, бібліотеки області долучаються до проведення Дня молоді, Дня Матері, Дня Конституції України, Дня Незалежності, свят поезії, музики, пісні, козацької слави, фестивалів, виставок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва тощо. Значним поштовхом у розвитку краєзнавчої діяльності бібліотек стала їх участь у конкурсах програми «Бібліоміст». 7

На сьогодні в переліку бібліотечних послуг, який поповнюється і видозмінюється залежно від актуальних запитів молодих користувачів, можна виділити: −

проведення культурно-дозвіллєвих, просвітницьких, освітніх заходів;

−

експозиційно-виставкову діяльність;

−

екскурсійне та лекційне обслуговування користувачів;

−

надання бібліотечних фондів, інтер'єрів для фото-, кіно-і відеозйомок;

−

надання послуг з відтворення документів з фондів бібліотеки;

−

надання послуг зі створення електронних ресурсів, у тому числі мережевих, і забезпечення доступу до них;

−

проведення конференцій, семінарів, виставок та інших соціально-культурних заходів;

−

підтримку громадських ініціатив молоді.

Завдяки співпраці бібліотек, участі в конкурсах, спонсорській і грантовій підтримці розширився діапазон бібліотечних послуг, налагоджено нові партнерські зв’язки, постійно підвищується фаховий рівень бібліотекарів.

ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ «Краєзнавство вже давно набуло великої популярності, оскільки дозволяє людям більш глибоко пізнати свою батьківщину, історію, відкривати на своїй землі скарбниці та чудеса світового рівня. Глибока, змістовна робота з питань краєзнавства, інформаційна діяльність, просвітницькі заходи роблять публічні бібліотеки помітними у соціокультурному просторі регіону. Бібліотечне краєзнавство сприяє: соціальному, економічному, культурному розвитку краю; охороні і раціональному використанню природних багатств і культурної спадщини краю; всебічному вивченню і науковому дослідженні краю; вихованню поваги до історії і культури краю; розвитку творчих здібностей особистості на основі місцевих традицій та професійного мистецтва»5 Історичне краєзнавство передбачає пошукову роботу з дослідження історії краю, села та складання їхніх літописів, пошук старовинних книг, періодичних видань, фотографій, предметів побуту і т.ін. Матеріали, зібрані пошуківцями, дають змогу відтворити історію краю, яка є частиною історії області, району, міста, села. Зібраний матеріал відтворюється в буклетах, пам`ятках, альбомах, довідниках, електронних виданнях тощо. Ознайомленню з історією краю, його традиціями сприяє робота краєзнавчих клубів. Найактивніша частина членів клубу утворює його раду і разом з бібліотекою розробляє плани та програми засідань.

5 Туризм і бібліотеки: найкращий зарубіжний та національний досвід [Електронний ресурс] : / Бібліоміст // Українська бібліотечна асоціація. – Київ, [2014 ?]. – Режим доступу: http://ula.org.ua/bibliomist/images/documents/120/U_skarbnytsiu_bibliotekariu_turysm_ta_biblioteky.pdf, вільний. – Загол. з тит. екрана. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст у форматі: pdf. – Перевірено: 30.07.2015.

Бібліотеки послідовно формують громадянську та духовну культуру молоді, організовуючи: −

обрядові калейдоскопи січневих свят, андріївські вечорниці, свята, святкові дійства, різдвяні вечори, вертепи, зустрічі, гостини, школи писанкарства, майстер-класи, свята писанки («З Новим роком! З Різдвом Христовим! », за участю волонтерів із «Молодої Просвіти», «По всій Україні від хати до хати колядка й щедрівка ідуть нас вітати», «Свято різдвяної зірки» , «Зима прийшла й свята привела», «Знайти квітку папороті», «На Івана, на Купайла»);

−

творчі вечори, зустрічі, краєзнавчі читання, поетичні вернісажі, літературно-музичні вечори («Люби і знай свій рідний край», «Славні уродженці краю», «Книжкові скарби Тернопілля», «Велети українського духу», «Життя, покладене на вівтар України», «Літописці краю», «Історією багатий рідний край» тощо).

Активну громадянську позицію виховує гра під назвою «Якби я був мером», учасники якої пишуть листи з пропозиціями конкретних змін у своєму населеному пункті, бібліотекар віддає їх адресату. Підсумком гри є дебати за участі представників громадськості та влади. Якщо в бібліотеці є мультимедійний проектор, то читачі разом з бібліотекарем можуть стати учасниками слайд-шоу «Рідне місто пізнаю». Адже впровадження комп’ютерних технологій у практику роботи бібліотек, дозволяє не лише використовувати ресурси світової мережі, але й доповнювати їх власною краєзнавчою інформацією. Ефективними формами літературно-мистецького напряму краєзнавчої роботи є поетичні години, конкурси, ігрові програми, вечори поезії, літературно-мистецькі калейдоскопи краєзнавчого змісту. У бібліотечній вітальні Заліщицької центральної бібліотеки «Літературні зустрічі» відбуваються зустрічі шанувальників рідного слова з письменниками, місцевими літераторами. Творчі зустрічі, дискусії, акції, виставки, засідання клубів, літературні вечори, виставки проводяться в Збаразькій ЦБС. Тут систематично виходить в ефір літературно-мистецька радіосвітлиця «Перлини духовні». Популярні серед молоді й творчі зустрічі з видатними людьми краю, що проходять у клубі «Літературний глобус». За участі молоді з Клубу «Кругозір», що діє на базі юнацького абонементу Бережанської центральної бібліотеки, проводяться години, уроки цікавої історії, літературно-музичні вечори, творчі зустрічі, діалоги тощо. «Осіннє рандеву»  таку назву мають творчі зустрічі в центральній бібліотеці Теребовлянської ЦБС юних журналістів студії «Джерельце», молодих літераторів краю, активістів клубу творчої інтелігенції «Сузір'я». Етнографічне краєзнавство в бібліотеках представлено циклами народознавчих заходів, метою яких є ознайомлення користувачів зі святами, звичаями, традиціями, народними промислами. У бібліотеках виставляють літературу про місцеві звичаї та свята, а також показують атрибутику різних свят – писанки, крашанки, вишиванки та ін. Цікавими є виставки творчості місцевих умільців, творчі майстерні, майстер-класи народних ремесел, домашнього майстра тощо. Оригінальними та цікавими, на нашу думку, є такі форми роботи, як музично-етнографічні вечори, фольклорні свята та посиденьки, народознавчий марафон, етно-урок, етнографічний майданчик тощо.

Бібліотеки все частіше стають ініціаторами об'єднання зусиль громади в екологічній освіті молоді. Екологічне краєзнавство набуває нових форм, поєднує в собі проблеми охорони природи, мистецтво і книгу. Все частіше заходи мають інтерактивні форми: конкурси, акції, театралізовані вистави, ігрові програми, екологічні ринги, лото, експедиції, аукціони. Щодо перспектив розвитку туристично-краєзнавчої діяльності бібліотек, то на думку фахівців програми «Бібліоміст» слід акцентувати увагу на таких послугах, як 6: −

створення й розробка різноманітних туристичних маршрутів, в т. ч. і інтерактивних, що ґрунтуються на краєзнавчих ресурсах та краєзнавчих розвідках бібліотек;

−

формування різноманітних електронних баз даних про цікаві та унікальні туристичні об’єкти регіону, туристичну інфраструктуру регіону (готелі, транспорт, розважальні заклади, музеї тощо);

−

збір матеріалів про визначних особистостей регіону, запис спогадів місцевих жителів;

−

підготовка літописів про розвиток регіону;

−

накопичення та збір експозицій для формування музеїв на селі, в місті, музейних кімнат при бібліотеках, в т. ч. створення віртуальних музеїв;

−

створення різноманітних фотогалерей, віртуальних турів по експозиція місцевих музеїв, цікавих історичних місцях тощо;

−

надання довідково-інформаційних послуг у туристичній сфері як безпосередньо в бібліотеці, так і онлайн;

−

організація онлайн-дискусій та груп у соціальних мережах щодо обговорення історії краю; блоґів та сайтів, що представляють туристичну привабливість регіону тощо.

−

сприяння у забезпеченні змістовного відпочинку та створення рекреаційних і дозвіллєвих зон у бібліотеках;

−

популяризація зеленого туризму, як виду відпочинку, сприяння самоорганізації сільських садиб, як можливість додаткового заробітку для сільського населення;

−

навчання та інформування власників садиб щодо основ ведення туристичної діяльності, законодавчої бази;

−

підтримка місцевого малого бізнесу;

−

поширення інформації про потенціал сільських територій та можливі послуги для відпочинку;

6 Туризм і бібліотеки: найкращий зарубіжний та національний досвід [Електронний ресурс] : / Бібліоміст // Українська бібліотечна асоціація. – Київ, [2014 ?]. – Режим доступу: http://ula.org.ua/bibliomist/images/documents/120/U_skarbnytsiu_bibliotekariu_turysm_ta_biblioteky.pdf, вільний. – Загол. з тит. екрана. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст у форматі: pdf . – Перевірено: 30.07.2015.

−

надання інформації про історію свого села, звичаї і традиції, легенди, цікаві місця краю;

−

організація семінарів, практикумів для початківців, що мають бажання займатися туристичним бізнесом;

−

залучення волонтерів та громадських організацій до екскурсійної роботи;

−

надання доступу до Інтернету туристам та використання веб-технологій для спілкування з рідними під час туристичних подорожей.

− Найпоширенішими з організаційних форм туристично-краєзнавчої діяльності з молоддю є: гурток, секція, клуб, товариство. У роботі молодіжних краєзнавчих клубів активно впроваджують такі форми роботи як спостереження, зустрічі зі славетними земляками, прогулянки, екскурсії, віртуальні подорожі краєм, експедиції, краєзнавчі акції, конференції, лекторії, краєзнавчі естафети, конкурси, виставки, вікторини, випуск краєзнавчого журналу, стінгазета, листування та обмін краєзнавчою літературою, інші заходи, що проводяться спільно з навчальними закладами, краєзнавцями, державними структурами, музеями та громадськими організаціями.

НАОЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ФОРМИ Інформаційний краєзнавчий простір сучасної бібліотеки створюється за допомогою рекламних стендів, плакатів, дайджестів. До уваги молоді - інформаційні кутки, виставкові експозиції, тематичні полиці, підбірки папок-досьє. Краєзнавча робота з молоддю традиційно базується на використанні таких форм, як книжкові виставки, огляди літератури, читацькі конференції, диспути, літературні вечори. Найбільш поширеними формами краєзнавчої роботи є: −

Комплексні довготривалі виставки – створюються, коли неможливо організувати краєзнавчу кімнату. Наповнення: книги, статті, різноманітні предмети, твори народних умільців тощо, місцеві краєзнавчі календарі. Надзвичайно важливо представляти фактографічну інформацію про ту чи іншу подію, пам'ятку, особу з використанням відповідних фотографій та ілюстрацій.

−

Персональні виставки, присвячені видатним діячам краю.

−

Розгорнуті постійно діючі ілюстративно-книжкові виставки видань, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, художні твори, ілюстративні, фактографічні і статистичні матеріали.

−

Виставки-експозиції (разом з книгами експонуються твори народних умільців)

−

«Краєзнавчий портрет району (села)» за окремими розділами: −

Історія. Пам’ять;

−

Краяни;

−

Обереги;

−

Природні пам’ятки;

−

Збережемо довкілля заради життя. 11

Виставкова робота передбачає не лише безпосередній показ книг та інших краєзнавчих документів, а й використання елементів наочності, а саме: макети, моделі, різноманітні предмети, символи, емблеми, що мають відношення до теми виставки. Інтер’єр виставки прикрашають фотографіями мальовничих куточків, цитатами про рідний край видатних земляків тощо. У творчому доробку бібліотек Тернопільщини: −

картотеки, банки даних з краєзнавства, законодавчих матеріалів , папкидосьє, інфотеки («Моє село, для мене ти єдине», «Легенди і перекази рідного села», «Село моє кровинка України», «Духовні святині рідного краю», «Пісні, легенди та перекази рідного краю», «Свята та Обряди», «Історія, карбована в камені (замки, фортеці, міська архітектура)», «Суспільно-політичне життя краю» тощо);

−

краєзнавчі кутки, книжково-ілюстративні виставки, виставки-презентації, -ікебани, -вернісажі, -подорожі, виставки творчих робіт, виставкикалендарі, виставки-ілюстрації, виставки-поради («Казка мого дитинства», «Мандрує січень тихим кроком з Різдвом Христовим, з Новим роком», «Хай засіється кутя на добро і на життя», «Вже прийшло Різдво до хати», «Ходить світом коляда», «Причастя Божої любові – Великдень»; «Медовий Спас – солодкий час», «Літературне Тернопілля», «Мистецтво і давня культура Тернопільщини», «Тернопільщина фестивальна», «Пам’ятки і пам’ятники Тернопілля», «Княжна Української духовності», «Із сивої давнини», «Поклін тобі доземний, рідний краю», «Мій край – куточок серця України», «У кожному візерунку дух рідної землі», «Оберіг із бабусиних рук», «Прекрасне з мого саду і від природи», «Розповідає старе фото», «Відкрий для себе свій край»).

Відмітна особливість ігрових виставок  наявність пізнавально-ігрового моменту. Читачеві пропонується не лише ознайомитися з представленими документами, але і виконати деякі завдання. Серед форм виставок-ігор найбільш часто зустрічаються: 1.

ВИСТАВКА-ВІКТОРИНА. Даний вид виставок передбачає наявність запитань, відповісти на які можна, звернувшись до книг, представлених на виставці. Читачі відповідають як в усній, так і у письмовій формі. Існує два варіанти проведення вікторини: у процесі демонстрації виставки (запитання і завдання розміщуються безпосередньо на виставковому просторі); після завершення роботи виставки (як підсумок ознайомлення з представленими матеріалами). Найчастіше зустрічається другий варіант.

ВИСТАВКА-КРОСВОРД (ВИСТАВКА-ЧАЙНВОРД) Особливістю даної виставки є розміщення на виставковому просторі кросворду або чайнворду. Кросворд може бути представлений на окремому великому плакаті, на невеликих листках, які читачі можуть забрати з собою, а також на одному з виставкових експонатів. Форма кросворду залежить від теми виставки. Наприклад, виставку-кросворд «Геральдика Тернопільщини», можна уявити як замок-кросворд «Розкрий загадки замків Тернопілля».

3. ВИСТАВКА-ЗАГАДКА

Варіантів організації таких виставок може бути кілька, головна її особливість  наявність загадок, які відвідувачам пропонується відгадати. Загадки можуть бути використані в якості назви виставки та / або її розділів, стосуватись будь-яких 12

експонатів. Можна оформити загадки у вигляді конкурсних запитань і завдань. Завдання для учасників – ознайомитись із експозицією і знайти відповідь. 4. З великою часткою умовності до ігрових форм інтерактивних виставок може бути

віднесена ВИСТАВКА-КОНКУРС. На таких виставках можуть бути представлені творчі роботи читачів: відгуки, рецензії, есе, фотографії, які розміщують під час проведення конкурсу. Відвідувачі виставки можуть оцінювати представлені роботи й обирати переможців. Можливий варіант оформлення виставки кращих робіт за підсумками конкурсу, але в цьому випадку ступінь її інтерактивності знижується. Діалогові виставки Їх особливість полягає у створенні умов для обміну думками між бібліотекарем і читачем, а також між читачами. Найчастіше подібні виставки супроводжуються заходами, в ході яких читачі можуть обговорити заявлені проблеми. Як правило, їх тематика має дискусійний характер. Також можливе розміщення на виставковому просторі листів, зошитів, в деяких випадках закритих ящиків для записок, щоб читачі могли висловити свої думки. Підбір матеріалів для діалогових виставок може представляти різні точки зору з даної теми і спонукати відвідувачів до роздумів. При проведенні діалогових виставок бібліотеки використовують такі форми: 1.

ВИСТАВКА-РОЗДУМ Тему такої виставки розкривають не лише представлені на ній книги і статті, а й читацькі роздуми. Збір листків з читацькими роздумами може тривати в період проведення виставки. Приклад виставки-роздуму - виставка «Земля любові нашої».

КРАЄЗНАВЧА ВИСТАВКА «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ» є своєрідним заочним виконанням тематичних запитів і бібліографічних довідок. Працівники бібліотеки встановлюють ящик чи коробку, в яких збираються листки з читацькими запитами. Через якийсь час на стелажах появляються книги і публікації, що містять відповіді на запитання читачів. Така виставка допомагає при спілкуванні з читачами-інтровертами або ж з тими, хто потребує конкретної інформації, але не може усно сформулювати запит. Виставки, підготовлені за участю читачів

Особливість подібних виставок полягає в тому, що читачам надається можливість вибрати тему виставки або експонати, які будуть на ній представлені: 1.

ВИСТАВКА, ОФОРМЛЕНА АБО ДОПОВНЕНА ЧИТАЧАМИ Читачеві можна запропонувати самому розташувати матеріали на виставкових стелажах відповідно до його уявлень. Можливий варіант, коли читач визначає експоновані на виставці книги та інші матеріали, і варіант, коли читач доповнює виставку принесеними експонатами: фотографіями, предметами колекції, творчими роботами і т. д. Останній варіант активно використовується бібліотеками при організації виставок краєзнавчої та етнографічної тематики. 13

ВИСТАВКА-ДОСЛІДЖЕННЯ Дозволяє наочно представити результати вивчення читацьких інтересів. Така виставка може доповнюватися і оновлюватися в міру отримання нових даних. Практика показує, що таке оперативне і наочне представлення результатів дослідження викликає інтерес у читачів. Наприклад, інтерактивна книжкова виставка «Кращі книги Тернопільщини». Учасникам проведеного дослідження було запропоновано скласти свою «золоту полицю» літератури місцевих авторів і книг, виданих місцевими видавництвами.

Завдання ІНТЕРАКТИВНОЇ ВИСТАВКИ  спонукати до роздумів, пошуку, творчості. Ця форма роботи допомагає продемонструвати кожному відвідувачу, що його думка й участь для бібліотеки дійсно значимі. Це крок назустріч читачеві, крок в напрямку продуктивної співпраці.

У бібліотеках організовуються в дні інформації, нової книги, майстер-класи, ярмарки, дискусії, вернісажі, «круглі столи», виставки брендів, дні корисних порад, години народознавства, краєзнавства, літературні палітри, години-спогади, літературнокраєзнавчі мозаїки («Письменники - лауреати літературних премій», «Я відчуваю подих хати, де колихала мене мати», «У кожного своя любов і свій найкращий край», «Святині землі Тернопільської», «На журавлиний поклик отчого дому (еміграція в іменах). Традиційною формою популяризації краєзнавчих документів є бібліографічний огляд. Багато бібліотек проводять такі огляди на місцевому радіо і телебаченні. Останнім часом тексти оглядів розміщують також і в соціальних медіа чи веб-сайтах бібліотек. Таким чином, вони стають доступними для широкого кола зацікавлених осіб. Для молоді проводяться дні відкритих дверей, віртуальні мандрівки, віртуальні круїзи, огляди веб-сайтів, Інтернет-діалоги, Інтернет-мандрівки, віртуальні екскурсії, краєзнавчі години, уроки, «мандрівки» екологічними ресурсами Інтернет, вікторини та конкурси. Поряд з традиційною інформаційно-бібліографічною роботою розвивається вебліографія, зокрема бібліографічні, вебліографічні списки на теми: «Молодіжні організації», «Мальовнича Тернопільщина: туристичні маршрути», «Світ твоїх рослин», «Нові професії на ринку праці», «Історичний калейдоскоп», «Війна і Перемога на скрижалях пам’яті», «Поетичні обрії рідного краю», «Вивчай історію краю», «Чорна сповідь твоя, Україно», «Стежками рідного краю», «Світочі Тернопілля", «Обрядові страви нашого народу», «Ой співаночки-вишиваночки», «Легенди про квіти», «Народні традиції», «Дністер - ріка мого дитинства» (до Міжнародного дня Дністра) тощо. Завдяки співпраці з районними центрами зайнятості у багатьох бібліотеках області оформлено інформаційні кутки, стенди, де розміщується інформація про нові професії, затребувані на місцевому ринку праці, рейтинг професій, вакансії, сезонні роботи, навчальні курси. Організовуються години, дні професій, дні інформації. При центральній бібліотеці Заліщицької ЦБС з читацької ініціативи діє Клуб молодих підприємців. Допомогу в організації засідань клубу надають дирекція та викладачі агроколеджу імені Євгена Храпливого, які професійно інформують молодь про основи економіки та господарювання, популяризують кращий досвід, надають практичні поради. Бібліотеки області сьогодні є активними учасниками різноманітних Свят, конкурсів, фестивалів. За активної участі бібліотек проходять ярмарки, виставки фольклору та ремесел, на яких представлені експозиції з дерева, воску, кераміки, вишивки під час проведення Свят, мистецько-краєзнавчих та етнографічних фестивалів («Братина», «В 14

Борщівському краї цвітуть вишиванки», «КоропФест», «Кременецькі передзвони», «Фестиваль Маланок», «Словія», «Фестиваль ляльок», «Дзвони Лемківщини», «Дністрове перевесло» тощо).

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ Інформаційно-комунікаційні технології, мультимедіа та театралізація допомагають зробити бібліотеку привабливою і актуальною в очах молоді. Читачі не лише повинні бути включені в дію емоційно, як у класичних бібліотечних формах, їх потрібно безпосередньо залучати до заходів з елементами креативу, адже це запорука їх ефективності. Хороший креатив буде прекрасно працювати в будь-якому форматі  чи то літературно-музична вітальня, вікторина, чи повномасштабна акція. У практиці краєзнавчої роботи часто використовують – майстер-класи, виставки, ігрові програми й конкурси, вшановування відомих земляків, клуби – товариства ентузіастів, флешмоби, плакати, інформаційні буклети, запрошення, оголошення тощо. Інтерактивні, презентаційні, мультимедійні, мобільні форми проведення заходів дозволять активізувати читацьку і творчу зацікавленість реальних і потенційних відвідувачів, сприяють позиціонуванню бібліотеки, як інформаційного та соціокультурного центру громади. Інтерактивна виставка в бібліотеці покликана не тільки забезпечити зворотний зв'язок між читачем і бібліотекарем, а й організувати живе спілкування між відвідувачами, залучити їх до обговорення певної проблеми. Люди цінують, коли їх думкою цікавляться, коли надають можливість для самовираження, не випадково в просвітницькій роботі бібліотек все більше місця займають заходи, які передбачають діалог ведучого і аудиторії, наприклад, читацькі конференції, обговорення, диспути, бенефіси, вікторини, конкурси та ін. Слід зазначити, що окремі елементи інтерактивності можуть бути використані в комплексних виставкових проектах. Грамотна, яскрава, оригінальна виставка допомагає привернути увагу читача, служить рекламою не лише краєзнавчих матеріалів, але й бібліотеки загалом.

КОМПЛЕКСНІ ФОРМИ Бібліотечне краєзнавство має свою специфіку, якій притаманні комплексні форми популяризації краєзнавчих документів, а саме: краєзнавчі дні (тижні, місячники); краєзнавчі читання; свята-реставрації; читацькі конференції; презентації; диспути; літературні вечори; зустрічі з відомими людьми краю, вченими, краєзнавцями; конкурси; ігри, мандрівки, клуби та об’єднання краєзнавців і т. ін. Бібліотеки широко використовують популярні форми співпраці з молоддю. Учасниками популярних сьогодні майстер-класів організовуються виставки писанок, виробів із бісеру, вишивки, витинанки і т.п., творчі вечори, презентації, творчі майстерні, авторські виставки тощо. Інформаційно-просвітницька краєзнавча діяльність бібліотек відзначається, камерністю, зв'язком з літературно-художньою проблематикою. В практиці роботи бібліотек області  літературні вечори, читацькі клуби, клуби за інтересами, зустрічі з діячами культури, мистецтва, виступи художньої самодіяльності (частіше  літературного та театрального характеру), краєзнавчі вечори, лекції, школи писанкарства, майстер-класи, виставки художніх робіт. 15

Традиційними у роботі з молоддю стали засідання мистецьких віталень, дні поезії, театралізовані дійства, літературні дефіле, гостьові майданчики, творчі зустрічі, презентації, книжкові виставки, авторські читання, акції, майстер-класи, літературні марафони, творчі імпрези. Серед ефективних форм найпопулярніші – КВЕСТ популярна форма гри-випробування, а саме: начитаності, ерудованості, витривалості та вміння грати у команді. Усі учасники квесту діляться на команди. Для того, щоб допомогти орієнтуватися на місцевості та знаходити найкоротший шлях до наступної зупинки, кожну команду супроводжує координатор (бібліотекар). На початку гри команди отримують мапи квестової зони з позначенням «зупинок», де на учасників чекають агенти з завданнями. Для того, щоб команда стала переможцем, усім її учасникам потрібно першими пройти усі «зупинки», виконати якомога швидше завдання агентів і координатора та дістатися фінішу. TEACH-IN – публічні дискусії, зібрання для обговорення злободенних для громади питань. БІБЛІОТЕЧНИЙ NON STOP. Може бути присвячений, наприклад, до Дня молоді, міста, Матері тощо. На весь день бібліотека стає майданчиком для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми і творчими молодіжними колективами краю. ФЛЕШМОБИ – заздалегідь спланована акція, в якій велика група молоді раптово з'являється в громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь обумовлені дії (відповідно до розробленого сценарію), а потім швидко залишає місце проведення заходу. Особливий інтерес викликають віртуальні книжкові виставки, представлені на веб-сайтах ЦБС. Кожна віртуальна виставка має свою специфіку. Одні складаються з кількох розділів, інші присвячуються кільком окремим виданням. Може бути віртуальна виставка, присвячена історичній події, пам’яткам, певній особі, чиє життя, творчість пов`язані з краєм. Ефективність подібних виставок - у можливості використання мультимедійних технологій – звуку, відео, а також технологій «сторінок, що гортаються». Звичайно, все це вимагає багато часу, необхідна попередня підготовка текстової інформації, фотографій, ілюстрацій, звукових коментарів, відеосюжетів, анімацій, але результат оправдає всі зусилля. Відносно змістового наповнення та структури веб-сторінок бібліотек слід чітко визначитись з тим, що: −

Веб-сайт – основне представництво бібліотеки в Інтернеті.

−

Блог – майданчик, який дає можливість спілкуватися бібліотекарям та інтернетспільноті (незалежно від того, чи є вони читачами бібліотеки чи ні).

−

Соціальні мережі – міні-представництво бібліотеки, де є можливість оперативно поділитися останніми новинами про події в бібліотеці, запросити на черговий захід, а також викласти свіжу медіа-інформацію (відео, фото). Також це майданчик для спілкування та обміну думками (опитування), організацій вебквестів чи конкурсів. Молодь активно користується соціальними мережами, тому таке представництво бібліотеки необхідне. 16

І тут, з позиції залучення та закріплення молоді в бібліотеці, виділяються наступні важливі для бібліотеки послуги: −

виконання запитів користувачів: надання уточнюючих, адресних, тематичних, фактографічних довідок як реальному, так і у віртуальному режимах;

−

забезпечення безкоштовних wi-fi-зон на території бібліотеки;

−

надання максимально широких можливостей віртуального доступу до ресурсів і послуг бібліотеки за допомогою бібліотечних сайтів, блогів, соціальних мереж;

−

проведення індивідуальних та групових консультацій, тренінгів, зустрічей, консультацій на допомогу соціальній інтеграції молоді;

−

надання консультацій, проведення тренінгів, практикумів, навчальних курсів з інформаційної, Інтернет та комп’ютерної грамотності;

−

організація послуг для молоді з обмеженнями в життєдіяльності, їх батьків, опікунів, а також для тих, хто з тих чи інших причин не може відвідувати бібліотеку;

−

надання молоді можливості брати участь у роботі клубів, творчих об'єднань, виставок, лекторіїв, майстер-класів;

−

розвиток онлайн-сервісів.

Оскільки, молодь все більше часу проводить в Інтернеті, вважаючи за краще спілкуватися з однолітками в соціальних мережах, саме бібліотека здатна сьогодні збалансувати ситуацію і перевести віртуальне спілкування в реальне, запрошуючи молодих людей на свою територію – територію безпеки, соціальної інтеграції та саморозвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.

Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України [Текст] : затв. наказом М-ва культури і мистецтв України № 314 від 11.06.1996 р. // Законодавство – бібліотекам України. / НПБУ. – К., 2000. – Вип.1: Загальні засади діяльності бібліотек. – С.168–172.

Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Мін. України від 10.06. 2002 р. // Законодавство України / Верховна Рада України. – Київ, 1994 – 2015. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=789-2002-%EF, вільний. – Перевірено: 30.07.2015. ***

Бібліотечне краєзнавство: нові технології [Текст] : матеріали Міжнар. семінару, 22–23 берез. 2005 р. / Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка; уклад.: Н. І. Полянська, В. О. Ярошик. – Харків, 2005. – 102 с.

Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України [Текст] : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ,20 листоп. 2013 р. / Нац. іст. б-ка України, Нац. спілка краєзнавців України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв ; за загал. ред. О. П. Реєнта, редкол.: А. В. Скорохватова, В. П. Кисельова, Р. В. Маньковська, О. В. Михайлова, Т. В. Новальська, С. І. Смілянець ; ред.: Т. С. Кудласевич, І. В. Чеховська. – К., 2014. – 222 с. – Електрон. версія вид. : http://www.nibu.kiev.ua/files/prkrzn4it2013.pdf

Краєзнавча діяльність бібліотек [Текст] : метод. посібник / Мін. культури і мист. України ; Нац. історична біб-ка України ; підгот.: В. П. Кисельова та ін. ; наук. ред. Н. М. Кушнаренко. – Київ, 2002. – Електронна версія видання: http://www.nibu.kiev.ua/files/el_res/kraznvdijalbibl_metod.pdf. – Перевірено: 31.07.2015.

Краєзнавча робота в бібліотеках України [Текст] : інформ. бюлетень. Вип. 22 / Нац. іст. б-ка України ; підгот. : В.П. Кисельова, О. В. Михайлова. І. В. Чеховська ; ред. Т. С. Кудласевич. – Київ, 2011. – 150 с. Краєзнавча робота в бібліотеках України [Текст] : інформ. бюлетень. Вип. 23. / Нац. іст. б-ка України ; підгот.: В.П. Кисельова, О. В. Михайлова. І. В. Чеховська ; ред. Т. С. Кудласевич. – Київ, 2012. – Електрон. версія друк. видання: http://www.nibu.kiev.ua/files/el_res/krznv4_rob_v23.pdf . – Перевірено: 31.07.2015.

Краєзнавча робота в бібліотеках України [Електронний ресурс] : інформ. бюл. Вип. 24 / підгот.: В. П. Кисельова, О. В. Михайлова, ред. В. Чеховська. – Київ, 2013. – Режим доступу : http://www.nibu.kiev.ua/files/el_res/krznav24v.pdf, вільний. – Перевірено: 30.07.2015.

Кушнаренко, Н. М. Бібліотечне краєзнавство [Текст] : підручник / Н. М. Кушнаренко. – Київ: Знання, 2007. – 502 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

10. Туризм і бібліотеки: найкращий зарубіжний та національний досвід

[Електронний ресурс] / Бібліоміст // Українська бібліотечна асоціація. – Київ, [2014 ?]. – Режим доступу: 18

http://ula.org.ua/bibliomist/images/documents/120/U_skarbnytsiu_bibliotekariu_turysm_ta_biblioteky.pd f, вільний. – Загол. з тит. екрана. – Текст на екрані: укр. мовою. – Текст у фортматі:

pdf. – Перевірено: 30.07.2015. 11. Сташків, М. Краєзнавча діяльність: взаємозв'язок, системність, розмаїття тем і

прийомів [Текст] / М. Сташків //Вісн. Кн. палати. – 2006. – № 6. – С. 24-26; № 7. – С. 28-30. *** 12.

Тарас Шевченко і Тернопільщина [Електронний ресурс] : онлайн-карта / Світлана Воробель ; КУТОР «Терноп. обл. б-ка для молоді ». – Тернопіль, 2014. – Режим доступу: https://www.google.com/maps/d/edit?hl=uk&authuser=0&mid=zwbCD7rJVJI.kZoVOb4l0VD0 , вільний. - Перевірено: 31.07.2015.

13.

QuesTer: Тернопільщина в іменах, цифрах і фактах, легендах та переказах [Електронний ресурс] : онлайн-мандрівки, вікторини / розробка, адмін. : Борис Кобильник, Світлана Воробель. – Електрон. текст. та графіч. дані. – Тернопіль, 2015 - . - Режим доступу: http://quester.hol.es, вільний. – Текст на екрані: укр. мовою. Перевірено: 31.07.2015.

ПРИМІТКИ

Науково-виробниче видання

Бібліотечне краєзнавство в системі соціальної інтеграції молоді Огляд краєзнавчої роботи бібліотек в контексті соціальної інтеграції молоді Укладач: Світлана Іванівна Воробель

Підписано до друку 30.07.2015 21с. Тираж 40 прим. Тернопільська обласна бібліотека для молоді 46003, м. Тернопіль, вул. Д. Нечая, 29 Веб-сайт НМВ: http://m-tobm.hol.es E-mail:: ternopilyouthlib@gmail.com