Symvolneskorenogoduxustepansapelyak by #tobm

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ, РЕЛІГІЙ ТА НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ КУТОР «ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ» НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ

Символ нескореного духу Методичні рекомендації до 65-річчя від дня народження

Степана САПЕЛЯКА (1951 – 2012)

Tернопіль 2016 2

Символ нескореного духу [Текст] : метод. рекомендації до 65-річчя від дня народження Степана Сапеляка (1951 – 2012) / [уклад.: І. Стасишин, Л. Радібаба, І. Грицишин; ред. З. Біла]; КУТОР «Терноп. обл. б-ка для молоді». – Тернопіль, 2016. – 36 с. Український поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, правозахисник, громадський діяч Степан Сапеляк народився 26 березня 1952 року в с. Росохач Чортківського р-ну Тернопільської області. Після закінчення школи в 1969 році вступив на філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка. Член Національної спілки письменників України (1991), міжнародного ПЕН-клубу (1992), Української Гельсінської спілки (1987), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1993). Відзначений преміями імені Братів Богдана і Левка Лепких (1995), імені Володимира Свідзинського (2003), фонду Воляників-Швабінських (2009), літературною премією імені Івана Бажанського (посмертно, 2011); орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (2005), «Хрест Івана Мазепи» (2009), медалями «В'язень сумління» (2001, 2006). Його ім’я занесено до реєстру митців-вʼязнів, яких тоталітарна система на довгі роки запроторила за сірі тюремні мури від усього світу «єдино за слово своє». За роки ув’язнення та заслання Степан Сапеляк створив чимало. Його поетичний доробок був видрукуваний переважно за межами України – в Торонто, Нью-Йорку, Бельгії та Федеративній Республіці Німеччина (в перекладі німецькою мовою). У Державному архіві Тернопільської області започатковано особовий фонд поета, у Тернопільському ВПУ № 4 ім. М. Паращука ще за життя поета відкрито музей. Матеріали, розміщені в даному виданні, розкривають життєвий і творчий шлях всесвітньо відомого майстра слова та адресовані бібліотечним працівникам для організації інформаційно-просвітницьких заходів з популяризації життя й творчості Степана Сапеляка. При підготовці використано матеріали з фондів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді та Інтернет-ресурси.

Укладачі :

І. Стасишин, Л. Радібаба, І. Грицишин

Редактор

З. Біла

Відповідальна за випуск

Л.Гук

Адреса: м. Тернопіль, Д. Нечая, 29 контактні телефони: (0352) 25-97-15 Сторінка НМВ: http://metod.tobm.org.ua/index.html E-mail: ternopilyouthlib@gmail.com

©КУТОР «Тернопільська обл. б-ка для молоді»

Він обрав Слово – чесне і відповідальне… (Замість передмови) «І це був мій камертон. І стало це мовою моєї поезії – од слова до слова, раною від рани, від стогону до стогону, від вкраїноньки до вітчизноньки…» © Степан Сапеляк

Поет – справа, в основі якої – совість. В Україні поети могли бути ким завгодно: співцями картопляних полів, весільними генералами в президіях і лише совістю епохи – тим чим повинен бути поет – вони бути не могли. Країна і епоха не дозволяли. Ексклюзивним правом бути совістю епохи володіла зовсім інша організація. Так було... Проте, у всі часи, у всі віки людина мала і має право вибору. Світ так облаштований, що від людини залежить, на яку стежку стати. Звісно, що і робить людина вибір не наосліп, бо керується безліччю факторів, серед яких визначальними є віра в Бога, шанобливість до свого народу, почуття обов’язку, ідеалу за моральною та національною ознакою стають визначальними. Степан Сапеляк при суспільній несвободі сімдесятих років минулого століття також мав свободу вибору. Але не захотів бути «тінню у затінку іуд». Він обрав Слово – чесне і відповідальне, «батьківське, родове» – за його висловом. Він зробив свій вибір і пройшов життєвий шлях із глибокою вірою у незнищенність слова. І ніколи поет не жалкував, що так склалася 4

доля. А була вона до нього незрідка жорстокою – він звідав переслідування й осуд системи, зазнав фізичних і моральних тортур, і в той же час йому випала щаслива мить творення, високого покликання до оволодіння словом і мислю. З плином часу пізнав радість батьківського осягнення продовження роду. У дітях знайшов прихисток і відраду, заспокоєння і зцілення від болю, що не полишав. А ще була незмірна радість від постання своєї держави на початку 90-х років ХХ століття. Поетові випала висока місія першому підняти національний прапор на Харківщині, безоглядно кинутися у вир перебудовчих процесів, суть яких із першого дня для Степана Сапеляка була ясною і зрозумілою — боротися варто лиш задля постання української держави, а не міфічних трансформацій «імперії зла», де він, як і весь український народ, звідали жахіть тоталітаризму. Степан Сапеляк вірив у прозріння людей, повернення їх до своїх святинь і традицій, адже інакше – шлях у нікуди. Для нього слово було не тільки одухотвореною волею Божою, а й наріжним каменем людського духу, з якого все вибудовується і все починається. Звідси і високе розуміння слова, його вага і неперебутність сказаного. «Я не письменник чужих різних «ізмів». Я – романтик і письменник української духовної традиції». Це було зовсім не самовихваляння, а розуміння покликання письменницького слова. Для нього більше важило ̶ хто ти, чи відбувся як людина, громадянин, син рідної землі. Він прожив життя не оборудками, хитрощами і спритністю. Жив як поет, перебував у роздумах,

тамуючи душевну спрагу в спілкуванні з людьми і книгами. Він волів жити просто, але чесно, був людиною обов’язку і чину1. 26 березня Степанові Сапеляку могло б виповнитись 65 років. Та земне життя великого земляка, Поета, відданого сина України, який понад усе любив Батьківщину, обірвалося у 60. Але поети не вмирають, вони, можливо, лише перестають писати та залишають свої твори прийдешньому, очікуючи суду історії, читача вибагливого і проникливого, який зронить у свою душу думку і мрію поетову. Нам ще належить осмислювати його Слово. Слово одного з найталановитіших поетів України кінця ХХ–початку ХХІ століття. Слово, аналогів якому в красному письменстві нема. Поети, як і Слово, не вмирають. Вони лиш переходять у пісні, У сповідь і молитву, честь і правду, У вічні гімни сонцю та весні... В одвічних одах Матері й Коханій Звучить поетів голос, не стихає. На благовіст у вільнім отчім краї Живе поезія. Поет не помирає. ©В. Калашник 1

Стожук А. Запізнілий тренос [Електронний ресурс] / А. Стожук // Харківська обласна організація Національної спілки письменників України. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Харків, 2012. ̶ Режим доступу: http://kharkivnspu.org.ua/retsenziji/chas-sovisti-pry-slovi-dnya.html#more-2030, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

«У смерті за плечем…» «Та певен був я — не пропаду. Бо ясніла у високім небі наді мною — зоря моєї віри. Віри, що відсвічувала

мені

подвір’ям,

вітцівським

садом,

материнською любов’ю…» © Степан Сапеляк

Зоря життя Степана Сапеляка зійшла в селі Росохач Чортківського району на Тернопіллі. «Яслиночка, яскиня, намистина калин, гніздечко, доля з вузликом золи», – так називатиме він згодом рідне село. Тут він зростатиме, звідси піде за тюремні ґрати, щоб бути «офірою», «звіздицею». Після закінчення школи його дорога поведе до Львова, де хлопець вступить до тодішнього державного університету ім. Івана Франка. А ще він відкриє для себе інший шлях, власне, дар, талант – поетичний. Підготував до видання збірку. У натхненні готував іншу. «Хтось коротконогий і рудий», – виведе думку пером. І буде велика блискавиця, грім! Режимні комуністичні органи пізнають в цьому образі вождя трудящих, знайдуть очорнення та огуду «найдемократичнішого в світі» радянського ладу. Це буде суд над українською поезією. І над любов’ю до України – теж. Адже в рідному Росохачі молоді патріоти створять у листопаді 1972 року підпільну організацію, яка визначить своєю метою боротьбу за незалежність Української держави. Акцією, що набере широкого розголосу, стане розвішування національних синьо-жовтих прапорів і звернення у Чорткові 22 січня 1973 року з нагоди 55-ої річниці Злуки українського народу. Згодом Степан Сапеляк у неповні двадцять два роки разом із своїми побратимами опиниться в тернопільських кадебістських казематах. Нині ці арештантські 7

стіни стали історико-меморіальним репресованих.

музеєм

політв’язнів

Антипоет. В автопортреті тіла. З антитільцями, як ананаси. Поет казьонної Феміди. Поет розп’ятого Парнасу…. © Степан Сапеляк

Цей вірш Степан Сапеляк написав на Уралі в карцері радянського табору «36», де в’язнями сумління були В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко. Комуністична система заховала його юність під великі замки й скрип важких невільничих дверей. Заховала на тривалі роки. Але духу українського не могла зламати, навпаки – гартувала2. Витончений, освічений, напрочуд вродливий юнак потрапив у цупкі тенета табірного пекла, пережив катування, неодноразові голодівки, моральний і психологічний терор і все-таки витримав. «Терни в повісті моїй читайте Вдень і вночі Слезу мою першу успокойте Розпинають мня Кровію злою…» © Степан Сапеляк

Шот М. Тривалий рваний зойк [Електронний ресурс] / М. Шот // Рідне слово. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Кула, Сербія, 2007. ̶ Режим доступу: http://www.ridneslovo.co.rs/rs25/21.html, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

Пам’ять поетова «гупа, наче довбня прямобіж і поднинно», висвітлюючи всі події життя. Пригадував, як в тернопільських казематах слідчий випитував, хто ж передав конфісковану збірку поезій за кордон. А він про це навіть не відав, як потрапив його творчий доробок за межі радянської імперії. Втім, за певний період у Бельгії, ФРН, Канаді й США побачили світ п’ять його книжок. За «День молодого листя», що видрукували в Бельгії у перекладі німецькою мовою, 1988 року українського поета прийняли до PEN-клубу. Того ж року він удостоївся премії ім. І. Франка (США). Це було світове визнання Степана Сапеляка. Але перед тим він пройшов майже десять років в’язниць, таборів і заслання. Географія позбавлення волі молодого письменника та патріота велика й сувора: від Тернополя етапували до російського Володимира, відтак – «УралЛагу» в колишній Пермській області, а далі Колима, Уссурійський край. Табірні рядки поета пройняті болем і відчаєм: «Плаче око на слух. Нерв на вії примерз. Давить серце з-за ґрат довкруж серця краями. Тихне плин безнадій із-під нар, з-під ребер, З-під терпінь німоти сірі зеки-краяни.»© Степан Сапеляк

Тими зеками-краянами були мужні і талановиті письменники та правозахисники: І. Світличний, І. Калинець, В. Стус, Є. Сверстюк та ін. Їхня стійкість допомогла молодому в’язневі вижити, вистояти і писати про волю, про життя, про любов. «В тюрмі був єдино за слово своє», – заримує сам. Але чи дозволяли творити? «Писати, певна річ, мені було 9

заборонено», – говорив Степан Євтихійович, – але якось всетаки вдавалося знаходити папір і викладати на нього власні думки»3. Дуже шкодував, що «малограмотні наглядачі та зовсім нетямущі в літературі офіцери КГБ-МВС» конфіскували кількасот рукописних текстів – передовсім віршів. Щоправда, із заслання привіз у лантухах чимало своїх творів, розмаїтої епістолярної літератури. Довгий час він не дозволяв собі заглядати до них. Беріг, як мовлять, для себе. Проте згодом таки вирішив їх перечитати. З’ясувалося, що доробок «ще й нічого, навіть цікавий». Тож визрів задум видати «Вибране». Тут мало б знайтися місце й раннім поезіям, де просторо юначим помислам, мріям, переконанням, з якими зростав, і арештантським, де солоний сум, біль за рідною землею. „Його творчість у найтяжчу годину уособлювала незламність духу і громадянську совість сучасної української літератури”, – резюмував колись Олесь Гончар.

За незалежної України Степана Сапеляка реабілітували «за відсутністю складу злочину». Навіть після звільнення з-під колючого дроту йому не дозволили повертатися в Галичину. Спочатку спорядили на Донбас. А коли хотів тишком залишити його та все-таки побачити Тернопілля, зняли прямо з потяга й доправили в один з колгоспів Харківщини. Через певний час оселився в Харкові та жив до останніх років свого життя. Тут, на

Слобожанщині знайшов своє кохання. Дружина подарувала своєму Степанові аж четверо дітей – Тараса, Настуню, Христинку та Остапа. Медовим рястом пахне липа пізня, Хмільне хитання пахне із Левад. Цвіте пташина колискова пісня, Немов вишневий материнський сад. Цвітуть купальські срібні зорелюби Їм сняться сни, як сни Сковороди… А лісопарк світаннячко голубить, Щоб прилетіли втіхи голуби. А цвітень цвіт літніє парками, Мов ніч прощань, мов ніч купайлова… Любове, Ладонько, - мій Харкове, Волошку музики віддай мені… Віддай мені… Зіграй мені… © Степан Сапеляк. Мій Харкове.

Харківщина стала другою батьківщиною поета. Степан Сапеляк казав про харківський період свого життя: «...Це мої найплідніші й золоті просвітки творчості. І це мої болісні і найтрудніші роки життя. Роки «над прірвою» і роки під високою зорею. Де єдиний вихід – оживляти й виробляти власну чесну думку, відстоювати поняття свободи та християнських цінностей у житті і

мистецтвах. І щасливий був я, бо вчителя мав за всіх обставин мого артизму, звитяжця й поета – Ігоря Калинця...»4. У 1991 році Степана Сапеляка прийняли до Спілки письменників. За збірку поезій «Тривалий рваний зойк» поетові присудили Шевченківську премію Згодом в різні роки він був нагородженний Міжнародною медаллю «В`язень сумління Міжнародного фонду «Смолоскип», орденом «За заслуги», Хрестом Івана Мазепи… Степан Сапеляк менше за все хотів, щоб його вшановували державні мужі. Він уникав публічності, милування самим собою. Ніколи не ставив за мету подобатися всім, а просто творив. Йому було важливіше, коли на вулицях до нього підходили люди і дякували за твори. А ще він був втішений звісткою, що у 2011 році його визнали почесним громадянином Тернополя. Дуже гордився таким пошануванням. Тернопільщину та Росохач письменник любив по-синівськи до останніх днів свого життя. Часто приїжджав додому, з радістю поспішав – на зустрічі з друзями та читачами, в письменницькі організації, на різноманітні мистецькі заходи. У Тернополі Степан Сапеляк підтримував тісні зв`язки з Богданом Мельничуком, Миколою Ткачуком, подружжям Стецьків, Богданом Хаварівським, Євгеном Безкоровайним, Ярославом Павуляком… 4

Біографія Степана Сепеляка [Електронний ресурс] // Оnlyart : українська поезія та література. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Львів, 2011 ̶ 2016. ̶ Режим доступу: http://onlyart.org.ua/?page_id=35284, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

Митець був ініціатором заснування на Тернопільщині благодійного громадського культурологічно-мистецького фонду «До джерел рідного краю», бо вважав, що «прийшла пора діяльного утвердження. Пора боротьби з «фіговою» патріотичною фразеологією, що загрожує поверненням нас на старі кола химерного «майбутнього». Нинішнє молоде покоління, як ніколи, відчужене від джерельних цінностей. Розцяцьковані блискітки, чужомовна звабливість, активний наступ кітчевих штукарів – все зашумувало ціною неповноцінності юних сучасників». Незважаючи на різні проблеми життя, митець не зневірився у людях. Він часто зустрічався зі студентами, адже вважав, що саме молодь може зробити нашу державу кращою та справді вільною і незалежною. Він любив людей і природу. Розмовляв з деревами, травою, пташками. Його вірші проникнуті вболіванням за долю України, а у центрі його поетичної творчості ̶ людина з її соціальними, суспільно-історичними, національними зв'язками. Українськість це нерв його поезії. Ось таке воно, життя, і така вже, мабуть, доля геніїв. І це не просто красиві слова. Професор Університету Сорбони в Парижі Жан-Люк Морті так відгукувався на останні вірші Степана Сапеляка, які побачили світ у двотомнику в співавторстві зі ще одним літератором: «Поезія – це пастка для часу, куди його заманює поет грою на божественній флейті рим та співзвуччя. Про це красномовно свідчить унікальний двотомник, з яким мені пощастило недавно познайомитися. У ньому

представленні відчайдушні

‘’ловці

часу’’ –

два

українські поети, Володимир Дар і Степан Сапеляк..».

Степан Сапеляк просто не міг не бути сумлінням нації. Його поезії, вся літературна праця живилися з трьох срібночистих витоків – Біблії, Шевченка та українського фольклору. А задзюрчали ці джерела в Росохачі, від батька та матері, які любили понад усе Бога й Україну. Малий, а відтак і юний Степанко ходив до сільського храму молитися, а ще слухати, як його батьки читають псалми, співають у церковному хорі. У Шевченкових словах «за правду постоять» бачив велику жертву за Україну й водночас любов до рідного народу. Він власними вчинками й працею доводив, що стоїть в обороні рідного слова й науки Христової. Ще не скоро українське суспільство дозріє до того, щоб зрозуміти, а відтак належно оцінити Степана Сапеляка. Але Поет дає нам шанс. Навіть після смерті він приходитиме до нас своїми новими віршами. Хочеться вірити, що із небес він пробачить нам нашу байдужість...

Символ нескореного духу (Методичні рекомендації) «Я в круговерті черешневій Все опиняюсь по той бік. Й вертаю дому. Дім не чує… По праву руч – іще Серет, А от ліворуч – хтось лічбує І заговорює мій хрест…»© Степан Сапеляк. Мої розмлоєні дороги

1 лютого минуло чотири роки, як зупинилося серце Степана Сапеляка, а вже 26 березня ми відзначаємо 65-річчя від дня його народження. Степан Сапеляк ̶ поет, публіцист, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, життєва історія якого не дає згаснути вогню національної свідомості в серцях громадян України. Творчість С. Сапеляка спрямована у майбутнє, а історія життя – це приклад боротьби за українську державність, багато випробувань душі і долі, ув’язнення за мрії про незалежність України. Але, чи знає молодь про таку відому в Україні та за її межами постать? На жаль, мало. Тому в період святкування ювілею С. Сапеляка бібліотеки можуть і повинні стати центрами підготовки і проведення заходів, присвячених цій даті. Важливо, щоб святкування ювілею поета знайшло широкий відгомін і сприяло 15

знайомству молоді з найбільш цікавими сторінками життя і творчості С. Сапеляка. Адже звернення молоді до творів поета є дуже важливим для формування громадянської зрілості, любові до України, відповідальності. У творчості Степана Сапеляка можна знайти приклади великої жертовності, відданості, незгасимої любові. Цикли комплексних заходів ̶ це ефективні форми роботи бібліотек. Їх комплексний характер дозволяє дати більш глибоке і багатоаспектне уявлення про поета. Цикли комплексних заходів з популяризації творчості Степана Сапеляка Рекламні акції «Ювілей Степана Сапеляка. Запрошує бібліотека»; рекламні афіші (в бібліотеках, громадських організаціях і закладах), де буде поміщено календар ювілейних заходів і їх зміст. Акція «День із Степаном Сапеляком», включаючи тематичні вечори, конкурси, виставки і т. ін. Ювілейні книжкові експозиції ̶ найповніше представлять творчість поета. Короткий заголовок повинен містити максимум інформації, наприклад: «Степан Сапеляк в контексті нашого часу», «Степан Сапеляк: час читати і захоплюватися», «Життя по совісті і честі», «Про життя, сповнене високого змісту». Інформацію про відкриття виставки бажано розмістити в ЗМІ, на дошці оголошень. Одним із видів книжкової презентації може бути виставкапрезентація «Моя біографія» (біографія С. Сапеляка, цитати і вислови сучасників і критиків про поета).

Цикл виставок повинен відрізнятися системністю, продуманим. Наприклад, цикл може складатися з: •

виставка-роздум «Якби Сапеляк жив сьогодні…»,

•

виставка-діалог «Думаємо читаючи»,

•

виставка-питання «Що ти знаєш про С. Сапеляка?».

бути

Виставка може містити звернення до читачів з проханням залишити свій відгук про поезію, а короткий список, розміщений на виставці, ознайомить читачів з літературними джерелами, котрі з’явилися в останні роки, наприклад: «Степан Сапеляк: нова література про поета», «Невідомий Сапеляк». Для наочної популяризації літератури варто організувати виставку-вшанування, постійно діючу виставку-календар, тематичні полиці, віртуальну виставку-мандрівку за темами : «Час читати Сапеляка», «С. Сапеляк ̶ співець своєї землі». Розділи виставки можуть мати назви: 1.«Доля обирає моє призначення, і я демонструю шлях голосу та волі» (біографія С. Сапеляка). Цитата: «Звідси на світанку, з ранковими росами, грунтовою дорогою пішов я у світи. У світ рідного слова. І у світ чужинецьких снігових заметів...» 2.Творчість С. Сапеляка. Цитата: “…Це мої найплідніші й золоті просвітки творчости. І це

мої болісні і найтрудніші роки життя. Роки «над прірвою» і роки під високою зорею. Де єдиний вихід – оживляти й виробляти власну

чесну думку, відстоювати поняття свободи та християнських цінностей у житті й мистецтвах». 3.Любов поета до України. Цитата: "Такого по-філософськи вагомого, об'ємного образу України,

який постає з поезії Сапеляка, сучасна лірика не знає". М. Ткачук 4. Вшанування пам’яті. Цитата: "Світлий був чоловік. І надзвичайно талановитий...". Є.

Дудар Наочні форми роботи допоможе урізноманітнити тематичний плакат «Про Степана Сапеляка говорять…» (вислови сучасників, критиків, цитати із творів та ін.). Літературний вечір, вечір роздумів у рамках літературної вітальні про поета ̶ важлива частина проекту. Вони можуть бути проведені за темами: «Над прочитаним», «Діалоги про Степана Сапеляка». Читання «Майстер слова» передбачає бесіди, доповнені електронними презентаціями, інсценізації. Читання можуть відображати окремі періоди життя і творчості поета. Цікаво буде дізнатися думки молоді про С. Сапеляка. В цьому допоможе анкетування «Патріот України. Степан Сапеляк», «Степан Сапеляк і я». При підготовці читань в бібліотеках рекомендуємо звернути увагу на читацькі інтереси. Наприклад, для молоді можна організувати літературні години: «Історія одного життя», «Майстер художнього слова», підготувати бесіди про життя і творчість, інформаційний огляд «С. Сапеляк і час», поетичний 18

вернісаж, літературний екскурс «Поезія рідного краю», літературну вікторину (Додаток). Все це сприятиме появі у молоді інтересу до творчості та особистості поета, а бібліотекарям допоможе відшукати ефективні форми роботи з книгами Степана Сапеляка. Голосні читання творів поета доцільно поєднувати обговоренням прочитаного (коментовані читання).

Бесіди і огляди ̶ одна із активних рекомендованих форм просування книг поета. Зацікавленню молоді сприятиме бесідапортрет «Слово ̶ це причастя мого дару. Слово для мене ̶ будитель», бесіда-роздум «Сторінки незвичайного життя». Підсумковим ювілейним заходом може стати читацька конференція «З Україною через усе життя. Степан Сапеляк». Серед багатьох тем про С. Сапеляка є одна з важливих ̶ «Тернопільщина ̶ батьківщина Степана Сапеляка». Електронна презентація «На батьківщині Степана Сапеляка», підготовлена в бібліотеці, допоможе молоді краще дізнатися про поета. Важливо звернути увагу на те, що у Державному архіві Тернопільської області започатковано особовий фонд поета, у тюремній камері, яка знаходиться у тернопільському історикомеморіальному музеї політичних в’язнів, в якій колись сидів Степан Сапеляк, зробили експозицію, присвячену поету. Молодь має знати про Почесного громадянина Тернополя поета Степана Сапеляка. Усі ювілейні заходи необхідно широко висвітлювати в ЗМІ, на бібліотечних сайтах, блогах, з цією метою можна підготувати публікації на теми: «Перечитуючи Степана Сапеляка», 19

«Мислив серцем. Писав душею», «Співучасник джерела Істини» та ін. Заходи, котрі проводяться бібліотеками і присвячені ювілейній даті ̶ 65-річчю від дня народження С. Сапеляка, можуть бути різноманітними. Головне, щоб вони були направлені на популяризацію життя і творчості чудового поета, життєлюба, незламного борця, учасника національно-патріотичного руху. Сьогодні дуже важливо зберегти пам’ять про Степана Сапеляка для майбутніх поколінь, зробити так, щоб його твори читали і любили.

ДОДАТОК

Літературна вікторина 1.За яку поетичну збірку С. Сапелякові Державну премію ім. Т. Шевченка? а) «Тривалий рваний зойк»; б) «З гіркотою в камені»; в) «Відлуння вцілілих строф»; г) «Журбопис».

присуджено

2.Який вірш С. Сапеляк присвятив пам’яті В. Стусові? а) «Арештантське»; б) «Родовід»; в) «До лукавих»; г) «До терпіння». 3.Як А.-Г. Горбач означила стильову манеру С. Сапеляка? а) як барокову; б) як реалістичну; в) як романтичну; г) як сюрреалістичну. 4.Кому із в’язнів сумління належать слова: «У душі моя свобода, / а життя моє в Христі»? а) І. Калинцю; б) В. Стусу; в) С. Сапеляку; г) М. Руденкові. 5.Яку назву має тритомне видання (Харків, 2011) творчого доробку С. Сапеляка? а) «І каміння те стало хлібами…»; б) «З гіркотою в камені»; в) «Pieta»; г) «Невольничі сильвети». 21

6.Передмова якої збірки С. Сапеляка починається такими словами: «Пропоную тобі, читачу, це екскурсивне журбописся в таїну авторських тривог…»? а) «Pieta»; б) «З гіркотою в камені»; в) «Відлуння вцілілих строф»; г) «Журбопис». 7.Яка збірка С.Сапеляка стала його візитівкою в Україні? а) «Тривалий рваний зойк»; б) «Во ім’я слова»; в) «Страсті по любові»; г) «Журбопис». 8.Кого з дисидентів називали «галицьким символом волі у Харкові»? а) В. Стуса; б) жодного; в) Т. Мельничука; г) С. Сапеляка. 9.В якому віршів С. Сапеляка репрезентована трагічна тема голодомору? а) «Реквієм серцю»; б) «Ніщо не варте смерті твоєї»; в) «»Наскальна сльоза; г) «Кілька згорьованих сліз». 10.Хто з дисидентів писав, що в тюрмі був «єдино за слово своє…»? а) С. Сапеляк; б) І. Світличний; в) Т. Мельничук; г) І. Калинець.

ЛІТЕРАТУРА З ФОНДІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ МОЛОДІ Розділ 1. Твори Степана Сапеляка 1. Сапеляк С. А воля Божа – це наша свобода [Текст] / С. Сапеляк // Тернопіль вечірній. – 2011. – 24 серп. – С. 3. 2. Сапеляк С. Велика правда Олени Теліги [Текст] / С. Сапеляк // Літературна Україна. – 2009. – 26 листоп. – С. 7. 3. Сапеляк С. Вінніпег. Пам'ятник Т. Г. Шевченкові. Тривалий рваний зойк [Текст] : [вірші] / С. Сапеляк // «Отче наш, Тарасе всемогущий...» : Шевченкіана Тернопілля : поезія, графіка / упоряд. Є. І. Безкоровайний. − Тернопіль : Терно-граф, 2014. − С. 169−172. 4. Сапеляк С. Вірші / С. Сапеляк [Текст] // З облоги ночі. – Київ, 1993. – С. 368. 5. Сапеляк С. Журбопис [Текст] : вірші, публіцистика / С. Сапеляк. – Хмельницький: Майдан, 1995. − 93 с. 6. Сапеляк С. І каміння те стало хлібами... [Текст] : у 3 т. Т. 1 : Поезії / С. Сапеляк. − Харків : Майдан, 2011. − 336 с. 7. Сапеляк С. Із ненадрукованого [Текст] / С. Сапеляк // Русалка Дністрова. – 1993. – серп. – Ч. 14. 8. Сапеляк С. З німиці памʼяті [Текст] / С. Сапеляк // Літературний Тернопіль. – 2011. – № 2. – С. 3–7. 9. Сапеляк С. Кілька штрихів до автопортрета [Текст] : вірші // Літературна Україна. – 1993. – 18 лют. – С. 3.

10. Сапеляк С. Клопотання. Пейзаж із матірʼю. Село мого дитинства. Сім щасливих строф моїй нещасній музі. Осінній романс [Текст] / С. Сапеляк // Шот М. Славетне гроно Тернопілля / М. Шот. – Тернопіль, 2008. – С. 110–114. 11. Сапеляк С. Кричі часу [Текст] : поезії / С. Сапеляк. − Харків : [б. в.], 2011. − 103 с. 12. Сапеляк С. Літописність слова [Текст] : вірші / С. Сапеляк // Тернопіль. – 1993. − № 1. – С. 8−9. 13. Сапеляк С. Літургія на честь Собору св. Покрови в Харкові. До лукавих. Псалом Благовіщенню. У сповідь [Текст] / С. Сапеляк // Слово благовісту. – Львів, 1999. – С. 642–640. 14. Сапеляк С. Матер Долороса Деметра [Текст] / С. Сапеляк // Форум. – 1996. – № 2. – С. 29–34. 15. Сапеляк

С.

Мій

вибір

впав

терновим

вінцем

[Текст]

С. Сапеляк // Вільне життя. – 2006. – 28 січ. – С. 6. 16. Сапеляк С. Мій Іван Франко [Текст] / С. Сапеляк // Вільне життя. – 2006. – 27 трав. – С. 8. 17. Сапеляк С. Невольнича мемуаристика [Текст] / С. Сапеляк // Київ. – 2003. – № 11–12. – С. 137–159. 18. Сапеляк

С.

Олівці-чарівці.

Казочка

про

дрімайликів-

калабайликів. Котики [Текст] : вірші для дітей / С. Сапеляк // Тернопіль. – 1995. – № 4. – С. 93. 19. Сапеляк С. Подяка з Харкова [Текст] / С. Сапеляк // Вільне життя. – 2011. – 20 трав. – С. 2 ; Свобода. – 2011. – 20 трав. – С. 2. 20. Сапеляк С. Поезія / С. Сапеляк [Текст] // Пектораль. – 2007. – № 1. – С. 69–72. 21. Сапеляк С. Поезія скорботної України [Текст] / С. Сапеляк // Київ. – 1990. − № 6. – С. 8−13.

22. Сапеляк С. Різдвяне ІІІ. Різдвяне V. Різдвяне VІІІ. Чотири колядки : вірші / С. Сапеляк [Текст] // Богославень : духовна поезія західноукраїнських авторів. – Тернопіль, 1994. – С.113–120, 393–398. 23. Сапеляк С. Родовід. Літописемність слова [Текст] / С. Сапеляк // Свого не цурайтесь. Твори українських письменників про рідну мову : антологія. – Тернопіль, 2009. – С. 785–791. 24. Сапеляк С. Соловей та винограду китиця [Текст] / С. Сапеляк // Київ. – 2002. – № 7–8. – С. 9–17. 25. Сапеляк С. Степова балада [Текст] / С. Сапеляк // Степова пектораль : поетична антологія від Т. Г. Шевченка до наших днів. – Одеса, 2011. – С. 328–333. 26. Сапеляк С. Тарас Шевченко в моєму житті [Текст] / С. Сапеляк // Вільне життя. – 2007. – 19 трав. – С. 3. 27. Сапеляк С. Три елегії у метаморфозах [Текст] : вірші / С. Сапеляк // Тернопіль, 1991. – Додаток 2. – С. 71. 28. Сапеляк С. Це титло слова родове [Текст] : поезія / С. Сапеляк // Літературна Україна. – 2010. – 22 лип. – С. 5. 29. Сапеляк С. Шевченко без біографії [Текст] : невиголошене слово на шевченківських днях 1998 р. в Тернополі / С. Сапеляк // Русалка Дністрова. – 1998. – № 12. – С. 2. 30. Сапеляк С. Якийсь блакитний сон… В білих оскоминах. Пісенька розлуки [Текст] / С. Сапеляк // Літургія кохання : антологія любовної української лірики кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. – Тернопіль, 2008. – С. 553–554.

Розділ 2. Література про життя та творчість Степана Сапеляка 31. Білик О. «В тюрмі був єдино за слово своє» : «Митіє» Степана Сапеляка: жанр, композиційна структура [Текст] / О. Білик // Слово і час. – 1991. – № 5. – С. 14–19. 32. Буняк І. Дорогою хризантемного снігопаду, або «Дві лінії від тебе і до тебе» С. Сапеляка [Текст] / І. Буняк // Вільне життя. – 2001. – 22 трав. – С. 4. 33. Гошовська О. Але не буде з нами Степанка... [Текст] : [про С. Сапеляка] / О. Гошовська // Вільне життя. − 2014. − 18 квіт. − С. 6. 34. Зазуляк Є. Слово у причасті краси [Текст] : виповнилося 50 років лауреатові Шевченківської премії С. Сапеляку // Вільне життя. – 2001. – 31 берез. – С. 2. 35. Золотнюк А. Степан Сапеляк буде почесним громадянином [Текст] / А. Золотнюк // Вільне життя. – 2011. – 1 квіт. – С. 6. 36. Деркач З. Потрібний за життя, забутий після смерті [Текст] : [Євген Удін про Степана Сапеляка] / З. Деркач // Свобода. − 2014. − 5 лют. − С. 5. 37. Добко Т. Степан Сапеляк: «Почесний громадянин Тернополя – моя потіха після усіх кривд» [Текст] // Нова тернопільська газета. – 2011. − 7−13 вер. – С. 5. 38. Коропецька

У.

Під

знаком

Степана

Сапеляка

[Текст]

У. Коропецька // Вільне життя. – 2011. – 22 квіт. – С. 5. 39. Коропецька У. Степан Сапеляк переймається проблемами розвитку українського письменства [Текст] / У. Коропецька // Тернопіль вечірній. – 2011. – 20 квіт. – С. 2.

40. Ліберний О. Галицький символ волі у Харкові [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 1995. – 26 трав. 41. Крем'янчанка Н. Високий камертон його душі [Текст] : [до річниці від дня смерті поета Степана Сапеляка] / Н. Крем'янчанка // Свобода. − 2013. – 1 лют. − С. 4. 42. Ліберний О. Крила його подвижництва / О. Ліберний [Текст] // Свобода. – 2009. – 21 серп. – С. 5. 43. Ліберний О. «Неопалима купина» − володар Гран-прі [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2011. – 19 жовт. – С. 3. 44. Лівінський

О.

Не

стало

Великого

українця

[Текст]

О. Лівінський // Тернопіль вечірній. – 2012. – 8 лют. – С. 1, 5. 45. Ліберний О. У Тернополі побував Степан Сапеляк [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2010. – 22 жовт. – С. 4. 46. Лінчевська С. Степан Сапеляк житиме в поколіннях [Текст] / С. Лінчевська // Вільне життя. – 2012. – 8 лют. – С. 6. 47. Мадзій І. Ганна Сапеляк: «Важкий хрест несу, але в сина він був іще важчий» [Текст] / І. Мадзій // Вільне життя. − 2015. − 2 груд. − С. 6. 48. Мельничук Б. Відзнаки і музей Степана Сапеляка [Текст] / Б. Мельничук // Свобода. – 2011. – 7 верес. – С. 4. 49. Мельничук Б. Диптих. Пам'яті поета і політв'язня Степана Сапеляка [Текст] / Б. Мельничук // Вільне життя. − 2013. − 23 жовт. − С. 6. 50. Мельничук Б. Довічний журбопис [Текст] : [про С. Сапеляка] / Б. Мельничук // Наш день. − 2014. − 5 лют. − С. 5. 51. Мельничук Б. «Невольничі діалоги» Степана Сапеляка [Текст] / Б. Мельничук // Тернопіль. – 1996. − № 4−5. – С. 3.

52. Мельничук Б. «Світлий був чоловік. І надзвичайно талановитий...» [Текст] : [Степан Сапеляк] / Б. Мельничук // Вільне життя. − 2013. – 1 лют. − С. 5. 53. Мельничук Б. Світлі спомини і втрати біль [Текст] : пам'яті поета і політв'язня Степана Сапеляка / Б. Мельничук // Золота Пектораль : літ.-мист. та громадсько-публіцист. журн. / гол. ред. В. Погорецький. − Тернопіль, 2014. − № 1−2 (25−26). − С. 60−62. 54. Мельничук Б. Совість нації [Текст] : [Предтеча, Наш журбопис, Хроніка перемоги, На сорок днів...] / Б. Мельничук // Свобода. − 2013. − № 9. − С. 4. − [1 лютого мине рік, як не стало Степана Сапеляка]. 55. Мельничук Б. Степан Сапеляк – лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка [Текст] / Б. Мельничук // Тернопіль. – 1993. – № 4. – С. 25. 56. Мельничук Б. Твої книжки − немов причастя [Текст] : розмова подумки

із

світлої

пам'яті

поетом

Степаном

Сапеляком

Б. Мельничук // Вільне життя. − 2014. − № 18 квіт. − С. 6. 57. Над ним були не хмари − над ним було небо [Текст] : 1 лютого минають треті роковини смерті в'язня сумління Степана Сапеляка / записала В. Маньовська // Вільне життя. − 2015. − 30 січ. − С. 6. 58. Ониськів

М.

Степан

Сапеляк

на

Тернопіллі

[Текст]

М. Ониськів // Свобода. – 20 серп. – С. 6. 59. Плішко С. Один з провісників весни [Текст] : [Степан Сапеляк] / С. Плішко // Тернопільська газета. – 1999. – 21 січ. 60. Погорецький В. До джерел рідного краю [Текст] : [С. Сапеляк і група літераторів на творчій зустрічі в с. Розсохачі] В. Погорецький // Вільне життя. – 2008. – 7 листоп. – С. 5.

61. Поет розпʼятого Парнасу: Степан Сапеляк [Текст] // Шот М. Славетне гроно Тернопілля / М. Шот. – Тернопіль, 2008. – С. 106−110. 62. Попович Ж. Степан Сапеляк: «Сьогодні суспільство звикло скиртувати гнилу солому» [Текст] : останнє інтервʼю літератора під час перебування на Тернопільщині // Номер один. – 2012. – 8 лют. – С. 15. 63. Райбедюк Г. «Каїном не був, а в Треносі перебував» [Текст] : стоїцизм у ліриці Степана Сапеляка / Г. Райбедюк // Дивослово. – 2012. − № 5. – С. 59−64. 64. Райбедюк Г. Поезія Степана Сапеляка [Текст] : біблійна ґенеза й авторський текст / Г. Райбедюк // Слово і час. – 2012. – № 6. – С. 30–41. 65. Ризак О. Він був твій вірний син, країно! [Текст] : [про Степана Сапеляка] / О. Ризак // Вільне життя. − 2013. − 20 берез. − С. 6. 66. Романенко

Л.

Рік

без

Степана

Сапеляка...

[Текст]

Л. Романенко // Нова Тернопільська газета. − 2013. − № 5. − С. 9. 67. Сапеляк С. Є. [Текст] // Ониськів М. Сподвижники поля духовного / М. Ониськів, В. Уніят. – Тернопіль, 2010. – С. 58−59. 68. Сапеляк С. «Мене тривожить стан духовності і культури» [Текст] : бесіда з письменником / провела Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2010. – 20 жовт. – С. 6. 69. Сапеляк С. «Слово мусить іти на Голгофу…» [Текст] : бесіда з письменником / провела Л. Костишин // Вільне життя. – 2008. – 16 жовт. – С. 5. 70. Сапеляк С. «Цієї книжки тоді боялися більше, аніж синьожовтих прапорів» [Текст] : бесіда з поетом / провів М. Ониськів // Вільне життя. – 2011. – 20 квіт. – С. 6.

71. Содомора А. Він жив із тугою за досконалістю [Текст] : [спогади про Степана Сапеляка] / А. Содомора // Дзвін – 2012. – № 10. – С. 153–156. 72. Степан Сапеляк – лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка [Текст] // Русалка Дністрова. – 1995. – бер. – Ч. 7. 73. Стожук А. Час совісті при слові дня [Текст] : [про С. Сапеляка] / А. Стожук // Київ. − 2013. − № 2. − С. 183−186. 74. Ткачук М. Скорботна пісня України : штрихи до творчого портрета Степана Сапеляка [Текст] / М. Ткачук // Дзвін. – 1994. – № 11–12. – С. 156–162. 75. Тракало О. Збирався наш славний земляк у дорогу [Текст] : [відійшов у вічність відомий поет Степан Сапеляк] / О. Тракало // Свобода. – 2012. – 24 лют. – С. 8. 76. Тривалий рваний зойк [Текст] : [поет Степан Сапеляк] // На пагорбі долі / М. Шот. − Тернопіль, 2013. − С. 329−331. 77. Ханас В. «Журбопис» Степана Сапеляка [Текст] / В. Ханас // Тернопіль вечірній. – 1995. – 27 трав. 78. Цимбровська О. Пам'яті Степана Сапеляка [Текст] : [вийшла кн. Б. Мельничука «Із Степаном Сапеляком: разом і після...»] / О. Цимбровська // Вільне життя. − 2014. − 4 квіт. − С. 5. 79. Чайківська Я. Степан Сапеляк – лицар України [Текст] / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2011. – 19 жовт. – С. 5. 80. Шот М. Коли життя – непокора та свобода [Текст] : [письменник, літературознавець Степан Сапеляк] / М. Шот // Вільне життя. − 2013. − № 15 берез. − С. 5. 81. Шот М. Тривалий рваний зойк [Текст] : [поезія Степана Сапеляка] / М. Шот // Тернопільський альманах. – 2007. – Тернопіль, 2008. – С. 353−356.

*** 82. Ноженко І. Виставка, присвячена Степану Сапеляку [Текст] / І. Ноженко // 20 хвилин. – 2011. – 8 квіт. – С. 22. 83. У Харкові відкрито пам'ятник Степанові Сапеляку [Текст] // Українська літературна газета. − 2013. − 12 лип. − С. 5.

Розділ 4. Вірші присвячені С. Сапеляку 84. Мельничук Б. Пам'яті Степана Сапеляка [Текст] / Б. Мельничук // Свобода. − 2014. − 5 лют. − С. 5. 85. Мельничук Б. Передтеча [Текст] / Б. Мельничук // Вільне життя. – 2011. – 20 трав. – С. 2. 86. Мельничук Б. Така правда, Степане... [Текст] / Б. Мельничук // Наш день. − 2014. − 5 лют. − С. 5. 87. Помер поет…погасли зір неони [Текст] // Свобода. – 2012. – 8 лют. –– С. 5.

Розділ 5. Вебліографія 88.

Біографія Степана Сепеляка [Електронний ресурс] // Оnlyart : бібліотека української поезії. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Львів, 2011-2016. ̶ Режим доступу: http://onlyart.org.ua/?page_id=35284, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 21.03.2016. 89. Добко Т. Степан САПЕЛЯК: «Мислю серцем, пишу ̶ душею…» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / Т. Добко // Политикантроп: информационно-политический сайт. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ [Київ?], 2011. ̶ Режим доступу: http://politikan.com.ua/8/5/1/41222.htm, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 21.03.2016.

90.

Ліщук Є. Місто Чортків у синьо-жовтих прапорах… в 1973 році [Електронний ресурс] / Є. Ліщук // Вісник+К : всеукр. щотижнева газета. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Луцьк, 2016. ̶ Режим доступу: http://archive.visnyk.lutsk.ua/2006/10/21/2601/, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 21.03.2016.

91.

Мадзій І. Мати дисидента Ганна Сапеляк: «Мій життєвий хрест важкий, але в мого сина він був важчий» [Електронний ресурс] / І. Мадзій // TeNews: новини Тернопільщини. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Тернопіль, 2015. ̶ Режим доступу: http://tenews.te.ua/news_all.php?id=12024, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

92.

Мельничук Б. Степан Сапеляк – поет від Бога і християнин од мами й тата [Електронний ресурс] / Б. Мельничук // Номер один: тижневик. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Тернопіль, 2016. ̶ Режим доступу: http://gazeta1.com/index.php/126-novini-dnya/20629stepan-sapelyak-poet-vid-boga-i-khristiyanin-od-mami-tata, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

93.

Нога І. Степан Сапеляк: «Я ще маю що сказати…» [Електронний ресурс] : [інтерв’ю] / І. Нога // I плюс: чортківський інформаційний тижневик (інтернет-версія). ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Чортків, 2008. ̶ Режим доступу: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=936, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

94.

Овсієнко В. В. Сапеляк Степан Євстахійович [Електронний ресурс] / В. В. Овсієнко // Дисидентський рух в Україні: віртуальний музей / Харківська правозахисна група. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Харків, 2005. ̶ Режим доступу: http://archive.khpg.org/index.php?id=1121357463, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

95.

Орляк А. У екс-в'язниці КДБ - унікальна виставка про тернопільського дисидента [Електронний ресурс] / А. Орляк // 20 хвилин: незалежні новини регіону. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Тернопіль, 2014. ̶ Режим доступу: http://te.20minut.ua/Podii/u-eks-v-yaznici-kdb-unikal-na-vistavka-proternopil-s-kogho-disidenta-10406360.html, вільний. ̶ Заголовок з

титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

̶ Текст у форматі:

96.

Погорецький В. Положення про Всеукраїнську літературну премію імені Степана Сапеляка [Електронний ресурс] / В. Погорецький // Золота Пектораль: літературно-мистецький журнал. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Чортків, 2016. ̶ Режим доступу: http://zolotapektoral.te.ua/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0 %B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D 1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82/, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

97.

Поклад Н. Плач за Степаном [Електронний ресурс] // День: щоден. всеукр. газета / гол. ред. Л. Івшина. – Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2012. ̶ Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/plach-za-stepanom.html, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

98.

Степан Сапеляк: «Доля обирає моє призначення...» [Електронний ресурс] // Бібліотечний блог для молоді Тернопілля / Терноп. обл. б-ка для молоді. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Тернопіль, 2014. ̶ Режим доступу: http://youth.tobm.org.ua/2014/05/blog-post_31.html, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

99.

Степан Сапеляк [Електронний ресурс] : [біогр. дані, бібліографія] // Видатні краяни / Терноп. обл. б-ка для молоді. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Тернопіль, 2001-. ̶ Режим доступу: http://tobm.org.ua/?page_id=5072, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

100.

Степан Сапеляк (1951) [Електронний ресурс] : [вірші] // Поетичні майстерні: вірші, проза, аналітика, огляди. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2006. ̶ Режим доступу: http://maysterni.com/user.php?id=340&t=1, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

101.

Стожук А. Запізнілий тренос [Електронний ресурс] / А. Стожук // Харківська обласна організація Національної спілки письменників України. ̶ Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Харків, 2012. ̶ Режим доступу: http://kharkiv-nspu.org.ua/retsenziji/chassovisti-pry-slovi-dnya.html#more-2030, вільний. ̶ Заголовок з титул. Екрана. ̶ Текст на екрані: укр. Мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

102.

«Страсті по любові». Виставка пам’яті Степана Сапеляка(19512012) [Електронний ресурс] // Prostir.Museum. – Електрон. текст. та граф. дані. ̶ Київ, 2015. ̶ Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/34748, вільний. ̶ Заголовок з титул. екрана. ̶ Текст на екрані: укр. мовою. ̶ Текст у форматі: HTML. ̶ Перевірено: 22.03.2016.

103.

ПРИМІТКИ

ЗМІСТ Він обрав Слово передмови)

чесне і відповідальне… (замість 4

У смерті за плечем…

Символ нескореного духу (методичні рекомендації)

Додаток Літературна вікторина

Література з фондів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді Розділ 1 Твори Степана Сапеляка

Розділ 2 Література про життя та творчість Степана Сапеляка 26 Розділ 3 Вірші присвячені С. Сапеляку

Розділ 4 Вебліографія

Науково-виробниче видання

Підписано до друку 22.03.2016 34 с. Тираж 40 прим. Тернопільська обласна бібліотека для молоді 46003, м. Тернопіль, вул. Д. Нечая, 29 Веб-сторінка НМВ: http://metod.tobm.org.ua/index.html E-mail:: ternopilyouthlib@gmail.com