Україна та ЄС скорочують споживання газу та електроенергії, однак європейці при цьому показали економічне зростання. Вся причина – у факторах, які формують попит. Аналітики DiXi Group порівняли дані річного звіту з моніторингу ринків газу та електроенергії Агентства співпраці енергетичних регуляторів ЄС (ACER) та офіційні дані українських органів влади за 2014-2015 роки. Як виявилося, однаково діють на попит в Україні та країнах Європи температурний режим та рівень доступності товару для населення. Тобто більш тепла зима і низькі показники газифікації домогосподарств – спільні фактори зниження попиту. Водночас, у Європі споживання газу та електроенергії практично не залежить від динаміки ВВП. Більшість країн ЄС демонструють зниження попиту на енергоносії навіть при зростанні їх економік. Це означає, що їх енергоефективність зростає. В Україні все навпаки – існує пряма залежність енергоспоживання і стану економіки, який впливає на попит у промисловому секторі. Значно слабше скорочується споживання серед населення, теплогенеруючих підприємств, бюджетних організацій. Ці споживачі мають у своєму розпорядженні обмежену кількість засобів управління попитом (енергоефективні кредити, "розумні" лічильники), значна частина їх споживання субсидується через адресні дотації або регульовані ціни. Відновлення економіки України, яке можливе в 2016 році, має супроводжуватися масштабними заходами із підвищення ефективності використання ресурсів. Інакше дисбаланси на ринках газу та електроенергії доведеться компенсувати за рахунок нарощування імпорту, а отже зростанням енергетичної залежності. Відтак, метою України має стати європейська модель ринків газу та електроенергії, що характеризується високою конкуренцією та можливістю обирати постачальника. Українські споживачі мають отримати більше можливостей керувати власним попитом, щоб вивільнити заощаджені ресурси для інвестицій у економічне зростання. *** Аналіз Агентства зі співпраці енергетичних регуляторів ЄС (ACER) включає в себе основні цінові тенденції на згаданих ринках у 2014 році, оцінює рівень конкуренції у країнах ЄС та пояснює розбіжності у цінах для кінцевих споживачів. Зокрема, він стосується і попиту як ключового фактору формування цін. У 2014 році попит на електроенергію в ЄС становив 2870 ТВт-год, що на 3,1% менше, ніж у 2013 році. Це перший значний спад попиту на електроенергію з 2009 року (тоді падіння попиту в порівнянні з попереднім роком становило 4,6%). Попит на електроенергію знизився у 20 із 28 країн ЄС, найбільші темпи зниження зафіксовано у Бельгії, Франції і Великобританії.
Попит на природний газ в 2014 році продовжив спадний тренд для всіх країн. Рівень споживання становив 4457 ТВт, що на 10,2% менше в порівнянні з попереднім роком. Звіт ACER констатує прискорення падіння попиту на газ в Європі (-2,2% в 2012 році та -1,2% в 2013 році). Найбільші темпи зниження були зафіксовані в Естонії, Греції, Словаччині та Швеції. Загальний попит на електроенергію та газ у країнах ЄС у відношенні до ВВП (%), 2008-2014 рр.
Джерело: ACER Market Monitoring Report 2015
Ці тенденції розгортаються на фоні відновлення економіки Європи, враховуючи темпи зростання ВВП в середньому на 3% в 2014 році порівняно з попереднім роком. У тій мірі, що ВВП пов’язаний із промисловим виробництвом, це мало би відображатися у збільшенні споживання енергії. ACER пояснює цей парадокс насамперед більш теплою зимою 2014/2015 років та реалізацією заходів з підвищення енергоефективності в ряді країн (зокрема, Данії, Франції, Португалії, Словаччині, Великобританії). Хоча температурний режим взимку найбільше відобразився на побутовому споживанні газу, значна частка електроенергії в Європі також витрачається на опалення. Серед іншого, попит на газ також залежить від його заміщення вугіллям та високого проникнення відновлюваних джерел енергії в системі електропостачання (зокрема, в Іспанії та Португалії).
Споживання енергії домогосподарствами у співвідношенні до загального обсягу споживання в Європі в 2014 році (%)
Джерело: ACER Market Monitoring Report 2015
Динаміка споживання в ЄС також сильно залежить від структури споживання газу й електроенергії кожної окремої країни. Звіт ACER демонструє значні відмінності між показниками споживання у домогосподарствах. Так, населення Швеції, Норвегії та Фінляндії має найвищі рівні річного споживання електроенергії (20000, 16000 і 6874 кВт-год, відповідно), тоді як у Румунії витрачають найменше (1358 кВт-год). Середній показник по Європі в 2014 році становив 3403 кВт-год. Іншим фактором є відмінності у рівні "газифікованості" споживчих ринків та середнього рівня споживання газу на домогосподарство. У той час, як газового ринку немає на Кіпрі, Мальті чи у Норвегії, звідки цей ресурс лише експортується, в усіх інших європейських країнах (за винятком Бельгії, Чехії, Угорщини, Італії, Нідерландів, Словаччини та Великобританії) газом користується менш ніж 50% домогосподарств. В Італії, наприклад, 68% від усіх домогосподарств підключені до газової мережі, їх середнє споживання становить 7301 кВт-год на рік, загальне – 170 ТВт-год на рік.
Частка газифікованих домогосподарств, середньорічне споживання та загальний обсяг споживання газу домогосподарствами у 2014 році (МВт-год)
Джерело: ACER Market Monitoring Report 2015
Що стосується України, ситуація з споживанням електроенергії та газу дещо інші. За даними Міненерговугілля, споживання електроенергії за 12 місяців 2015 року знизилось на 11,8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Подібні тенденції спостерігаються і в газовій сфері: споживання за 2015 рік впало на 20,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Споживання газу та електроенергії в Україні за січень-грудень 2015 року по відношенню до відповідного 12 міс. періоду 2014 р. 2015 р. +/% ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ (млн. кВт-год) 157 634,8 -24 310,2 86,6 Виробництво 3 641,6
-4 411,2
45,2
118 726,9
-15 926,1
88,2
Видобуток
19 896,0
-274,0
98,6
Споживання
33 727,0
-8 738,0
79,4
Експорт Споживання (нетто) ГАЗ (млн. кубометрів)
Джерело: статистичні дані Міненерговугілля
Характерним є той факт, що зниження попиту на газ спостерігається впродовж останніх років в Україні. Так, за даними НАК "Нафтогаз України", скорочення споживання у різних сферах діяльності становило від 12 до 57 %. Використання природного газу в Україні, 2005-2014 рр. (млрд. кубометрів)
Джерело: НАК "Нафтогаз України"
Одним із факторів, пов’язаних з цим процесом, є рівень газифікації. Якщо раніше доступ до газу вважався благом, то з 2014 року газ вже не вважають оптимальним вибором серед джерел енергії. Відповідно до даних Міненерговугілля, кількість населених пунктів газифікованих природним та зрідженим газом, впродовж 20112013 років зростала, а потім почала скорочуватись. Забезпеченість населених пунктів газом, 2011-2014 рр. 2011 2012 Кількість населених пунктів, які газифіковані тільки природним та природним і зрідженим газом міст 424 427 селищ міського типу 631 637 сільських населених пунктів 14391 14688 газифіковані тільки зрідженим газом міст 29 28 селищ міського типу 190 186 сільських населених пунктів 12362 11998 Джерело: статистичні дані Міненерговугілля
2013
2014
429 646 15175
388 562 14733
26 177 11497
19 155 9981
У розрізі категорій споживання, найбільш динамічно падав попит у промисловості, причому важливу роль зіграла фінансово-економічна криза. Зокрема, помітними є різкі спади у 2009 році (початок кризи) та з 2014 року (загострення, пов’язане з агресією РФ). Також непогану динаміку демонструють газовидобувні та газопостачальні підприємства, які прагнуть скоротити пов’язані з їхньою роботою виробничі витрати. Менший прогрес – у населення, теплогенеруючих підприємств, бюджетних організацій. Побутові споживачі лише нещодавно отримали стимули до заощадження свого енергоспоживання, а саме державні програми з енергоефективності та заміни котлів. Тепловиків від переходу на інші види палива стримує дефіцит вугілля та брак інвестиційного ресурсу. Водночас, нижчому попиту сприяла тепла зима 2014/15 рр., яка повторюється і цього року. Обсяг споживання природного газу в Україні (млрд. кубометрів)
Джерело: НАК "Нафтогаз України"
У 2015 році споживання газу продовжило різко скорочуватися. Відповідно до даних "Нафтогазу", у регульованих сегментах ринку падіння попиту становило 22% (у т.ч. 25% для домогосподарств і 17% для теплокомуненерго в частині виробництва тепла для населення), у нерегульованих – 19% (зокрема, 22% для бюджетних установ і ТКЕ для них, 22% для промисловості, 27% для виробництва тепла для промисловості, проте лише 6% для технологічних витрат). Загалом падіння попиту на газ становить 21%.
Використання газу в Україні, 2014-2015 рр. (млрд. кубометрів)
Джерело: НАК "Нафтогаз України" (оперативні дані)
Що стосується споживання електроенергії, тут ситуація схожа. Відповідно до офіційних даних, споживання електроенергії за 2015 рік значно скоротилось у порівнянні з 2014 роком. Найбільш помітним є падіння споживання у таких галузях, як промисловість (17,8%), житлово-комунальне господарство (8,7%), транспорт (7,6%). Загалом падіння попиту на електроенергію становить 12,2%. Споживання електроенергії в Україні за 12 місяців 2015 року, млрд. кВт-год
Джерело: Міненерговугілля
Таким чином, середньорічний рівень споживання на 1 особу досяг показника 1988,34 кВт-год, хоча і до цього він був досить низьким. У побутовому сегменті попит може скоротитися через підвищення цін, в зв’язку з чим населення використовує менше струму з метою економії. Окремі споживачі задумуються про встановлення автономних генеруючих установок на відновлюваних джерелах енергії або використання двотарифних лічильників, тобто споживання електроенергії за "нічним" тарифом. Разом з тим, заміщення газу електроенергією, подальше проникнення побутової, у т.ч. кліматичної техніки (кондиціонери, обігрівачі) може навпаки підштовхнути криву попиту домогосподарств угору. Власне, Україна демонструє пряму залежність енергоспоживання та розвитку економіки. І якщо зараз криза сприяє кращому балансу на ринках газу та електроенергії, то з відновленням економіки дисбаланси будуть зростати. Цю залежність необхідно змінювати у бік європейської моделі, коли зростання ВВП відбувається паралельно із підвищенням ефективності використання ресурсів.