Тижневий аналітичний звіт: 18 - 24 листопада 2013 року

Тижневий аналітичний звіт 18 – 24 листопада 2013 року 1. Напередодні саміту з ЄС у Вільнюсі, Україна отримала "вікно можливостей" для рішення низки питань енергетичної безпеки, однак не скористалася ним. Керівництво країни продовжує нарікати на негативний вплив високих цін на газ, а сукупні витрати на імпорт досягли більше 9,5 млрд. дол. за 10 місяців. Тим часом, з боку ЄС підтверджено інформацію ЗМІ про готовність підписати угоду про реверсні постачання газу через Словаччину. Зокрема, експертами обговорюється можливість використання окремих газопроводів, а Енергетичне Співтовариство висловило готовність сприяти цьому процесу. Разом з цим, про допомогу ЄС в переговорах України з МВФ заявили Німеччина (канцлер А.Меркель навіть згадала про фінансові стимули) і Литва. Прем’єр М.Азаров спершу анонсував обговорення можливості 40% підвищення тарифів на газ і тепло, однак потім назвав вимоги МВФ неприйнятними. Натомість, після відновлення переговірного процесу з Росією, уряд розраховує на суттєве зниження цін на газ. Міністр енергетики Е.Ставицький заявив про досягнення компромісу щодо оплати газу, зокрема погашення боргів до кінця року, та відновлення графіку закупівель. Разом з тим, інформацію ЗМІ про відстрочку на сплату боргу спростували в самому "Газпромі". Новий раунд переговорів, за словами українських політиків, стосується отримання кредитів і зниженні ціни на газ. На цьому фоні, бізнесмен Д.Фірташ підтвердив інформацію про купівлю 5 млрд. кубометрів газу на кредит "Газпромбанку". Багатовекторний підхід у спробах отримати доступ до альтернативних джерел газу поки не дає результатів. В ході робочого візиту прем’єра М.Азарова до Росії планувалося розглянути питання вільного доступу до трубопроводів у межах СНД. Попри той факт, що Рада глав урядів СНД відклала рішення з цього питання, М.Азаров заявив про можливість підписання угоди про доступ до трубопроводів у травні 2014 року. Паралельно, в ході візиту президента Азербайджану І.Алієва до України сторони обговорили співпрацю в енергетиці, зокрема поглиблення зусиль у транспортуванні вуглеводнів. Міністр Е.Ставицький заявив, що Україна готова долучитися до реалізації проекту TANAP, зокрема інвестувати до 800 млн дол. для створення альтернативного газового коридору.

2. Європа продовжує надавати політичну і фінансову підтримку інфраструктурним проектам, які допоможуть знизити залежність від "Газпрому" і диверсифікувати постачання енергоносіїв. Депутати Європарламенту схвалили фінансовий пакет для інструменту Connecting Europe Facility, що пришвидшить побудову таких проектів. Європейське об’єднання газових операторів ENTSOG підготувало проект методології, за якою проекти "спільного інтересу" ЄС будуть оцінюватися та оновлюватися. Крім цього, DiXi Group, 2013 Енергетична інформація ● Аналітика ● Консалтинг www.ua-energy.org author@dixigroup.org

після дворічного аудиту ЄС, Литва отримала "зелене світло" на будівництво LNGтерміналу, а Молдові та Румунії обіцяне сприяння у реалізації проекту "Унгени-Ясси". Водночас, тиждень відзначився поновленням уваги до проекту Транскаспійського газопроводу, яким раніше цікавилася Україна. Реагуючи на заяву ЄС (у тому числі, Великобританії), голова російського МЗС звинуватив Брюссель у нав’язуванні проекту Азербайджану і Туркменістану. Останній оголосив про наміри розширити географію експорту вуглеводнів, а один із таких стратегічних проектів – газопровід TAPI – отримав схвалення з боку США.

3. Глобальний вплив "сланцевої революції" у США буде посилюватися. Гравці видобувного ринку у США демонструють активний розвиток та зрілий підхід до регулювання. У тому, що американці незабаром почнуть експорт скрапленого газу, впевнені як у Європі, так і в Росії. За прогнозами, розробка нетрадиційного газу буде динамічно розвиватися і поза межами США. Зокрема, у Польщі відбулися кадрові перестановки в уряді, в тому числі спрямовані на прискорення робіт. За оцінками європейських енергокомпаній, великим потенціалом також володіє Україна. В Україні влада також розраховує на інвестиції у розробку вуглеводнів, однак інтерес до традиційних родовищ проявили переважно "внутрішні" інвестори. Президент В.Янукович запросив австрійські компанії до видобутку нафти і газу, а Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект про посилення кримінальної відповідальності за незаконний видобуток корисних копалин. На цьому фоні активізувалися операції з придбання активів: голландська DTEK Investments BV отримала схвалення на купівлю контрольного пакету "Нафтогазвидобування", кіпрська Lovitia Investment Ltd планує купити 90% "Укргазвидобутку".

4. Незважаючи на стабільність цінової ситуації на ринку нафтопродуктів, уряд відкладає рішення, що стосуються власного виробництва. В Україні незначним чином знижуються як гуртові, так і роздрібні ціни на нафтопродукти, хоча перед цим дизпаливо трохи подорожчало на фоні ініціатив уряду підвищити ставки акцизного збору. Тим часом, в уряді заявляють про незмінність акцизів, а експерти не прогнозують подешевшання. Попри збільшення нафтопереробки у жовтні на 42,1%, за підсумками 10 місяців виробництво бензину впало на 41%. Також відбулися зрушення у "біоетанольному" питанні: Міненерговугілля звернулось до профільного комітету Верховної Ради з проханням підтримати законопроект про дворічну відстрочку на обов’язкове додавання біоетанолу в бензини.

5. У світі, зокрема в Європі, працюють над вдосконаленням цілей та засобів досягнення низьковуглецевої енергетики. В рамках зустрічі ООН з питань клімату, активісти виступили за формування стратегії для отримання 100% енергії з відновлюваних джерел, а інвестори, в свою чергу, заявили про готовність вкладати кошти у морську вітроенергетику за умови подолання низки перешкод. Водночас, до кардинального перегляду закону про відновлювану енергетику закликав Німеччину комісар ЄС Г.Еттінгер, DiXi Group, 2013 Енергетична інформація ● Аналітика ● Консалтинг www.ua-energy.org author@dixigroup.org

а Єврокомісія звернулася до суду проти Австрії за неспроможність запровадити відповідну директиву. В Україні розвиток сектору відбувається радше не через побудову цілеспрямованої політики, а завдяки міжнародним зобов’язанням чи бізнесовій активності. Мінекономрозвитку пропонує наполовину зменшити вимоги до "місцевої складової" при встановленні "зеленого" тарифу, а Верховна Рада ратифікувала кредитну угоду між Україною та ЄІБ щодо реконструкції ГЕС, яку пізніше підписали. Інвестиційний інтерес також становлять проекти вітроенергетики, зокрема вітропарк на Донеччині отримав фінансування від ЄБРР, а половину акцій об’єкту в Криму купить турецька компанія. Загалом на півострові за 9 місяців виробили 286 млн. кВт-год "зеленої" електроенергії.

6. В умовах "заморожування" тарифів, теплопостачальники змушені шукати власні інвестиційні кошти для модернізації. Перший віце-прем’єр С.Арбузов заявив, що уряд не приймав рішення про підвищення комунальних тарифів. Натомість тривають пошуки ресурсів для існуючих схем субсидування: Президент В.Янукович схвалив закон про вексельні розрахунки за борги ТКЕ, а Верховна Рада спрямувала 1,54 млрд. грн. зі сплачених "Енергоатомом" податків на компенсацію різниці в тарифах, що ЗМІ назвали ризикованим кроком. Разом з тим, на місцях комунальники поки не відчули пільгового підходу і змушені самостійно заощаджувати витрати на паливо. Модернізацію енергоблоків будуть проводити як приватні, так і державні компанії-оператори ТЕС. На цьому фоні показовими прикладами є переведення окремих містечок на тверде біопаливо та запуск біопаливних ТЕЦ.

7. Попри занепокоєння питанням ядерної безпеки, низка країн роблять ставку саме на це джерело енергії. За прогнозами, до 2050 року частка атомної генерації в загальному постачанні може більш ніж подвоїтися, але за умови належної державної підтримки. На фоні цього, на початку 2014 року у Польщі та Литві планують прийняти рішення щодо будівництва АЕС. Вірменія і Туреччина довірили будівництво своїх потужностей Росії, яка вже виставила останній свої умови. Водночас, зусилля докладаються в організації безпечної роботи АЕС: Європарламент планує надати фінансування на виведення з експлуатації об’єктів у Литві, Болгарії і Словаччині, а в Японії перевірять безпеку на найбільшій АЕС і демонтують всі енергоблоки АЕС "Фукусіма-1", почавши розвантаження ядерного палива. Тим часом, в Україні затверджено порядок контролю ядерної безпеки та пропонується кожні 10 років ліцензувати атомні енергоблоки. На базі ЧЕАС просувають створення Центру ядерної безпеки. Тим часом, екологи застерігають, що роботу першого реактору Південно-Української АЕС можуть продовжити без проведення всіх необхідних заходів з підвищення безпеки.

DiXi Group, 2013 Енергетична інформація ● Аналітика ● Консалтинг www.ua-energy.org author@dixigroup.org