•Актуальне інтерв’ю
Міністр інфраструктури – про перспективи Укрпошти
•Зустріч для вас ЮРІЙ ЛОГВИН: «Випуск кожної української марки був для нас святом»
с. 2
•Цікаво знати
Свято Різдва у різних країнах світу с. 8
с. 5
Найкраще корпоративне медіа України 2014
№1 (722)
П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
•СОЦІАЛЬНА ІНІЦІАТИВА
Допомагаємо нашим бійцям Укрпошта відправила в зону АТО теплий одяг та речі першої необхідності
«Сьогодні Укрпошта веде активну со ціальну політику, спрямовану на під тримку бійців і поштовиків, які несуть службу та працюють у Донецькій і Лу ганській областях. Цього року ми ініцію вали низку акцій, покликаних дієво підтримати наших співвітчизників і за хисників. У рамках акції «Привітай солдата з Новим роком» ми доставили гуманітарну допомогу бійцям у Луган ську область. Також акцією «З відчут тям вдячності» ми намагаємося підтри мати наших поштовиків, які втратили рідних унаслідок дій терористів у Луганській і Донецькій областях. Зокрема силами підприємства закуп лені подарунки та передані поштови кам. Ми й надалі будемо підтримува ти наших колег і бійців», – зазначив в.о. генерального директора Ігор Ткачук.
ак, 24 грудня працівники генеральної дирекції доставили допомогу бійцям у Т зону АТО в рамках акції «Привітай солдата з Новим роком». Листи з привітаннями, зі" брані продукти харчування, засоби гігієни, теплі речі, цигарки, вітаміни, що надійшли від небайдужих співвітчизників, були пере" дані бійцям безпосередньо на блокпосту неподалік м. Сєвєродонецька Луганської області. До цього довго готувалися. З початку грудня на адресу генеральної дирекції УДППЗ «Укрпошта» надійшло 62 посилки та листи з новорічними вітаннями бійцям, що несуть бойову вахту в зоні АТО. Окрім того, працівники філій Укрпошти не зали" шились осторонь і допомогли як речами, так і грошима. На зібрані від поштовиків кошти були закуплені крупи, макаронні вироби, тушонка, цукор, олія, станки для гоління та засоби гігієни. Із самого початку акція обу" мовлювала передачу всієї зібраної допомоги особисто в руки бійцям на блокпосту, а не через посередників чи сторонніх волонтерів. Так все і вийшло. Детальніше у наступному номері «ПВ».
•АКТУАЛЬНО
Соціальну справедливість відновлено Поштовики Чернігова та Харкова зможуть приватизувати своє житло в гуртожитках
дним із перших кроків Ігоря Ткачука на посаді керівника УДППЗ «Укр" пошта» стало ухвалення рішення про передачу двох поштових гуртожитків О у Харкові та Чернігові з державної в комунальну власність. У такий спосіб їх мешканці – працівники регіональних дирекцій підприємства та їхні родини – зможуть прописатися у приміщеннях і приватизувати їх. Це стало єдиним шан" сом на отримання власного постійного житла для понад 300 мешканців. Обидві будівлі вже давно мали бути передані до комунальної власності те" риторіальних громад відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» за №500"VI від 04.09.2008 р. та Закону «Про загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012 – 2015 рр.» за №4995"VI від 21.06.2012 р. Однак через відсутність коштів та необґрунтовану затримку вирі" шення даного питання передача будівель не здійснювалася. Поштовики, які проживали в приміщеннях, ризикували залишитися просто неба, якщо, примі" ром, вийдуть на пенсію чи звільняться з роботи. Усвідомлюючи глибину моральної відповідальності за долю працівників пош" тового підприємства, Ігор Ткачук вжив усіх необхідних заходів, аби виправити си" туацію якнайшвидше і зняти напругу, що наростала у колективах двох філіалів. І от, нарешті, соціальну справедливість відновлено: гуртожитки невдовзі отри" мають «статус» звичайних житлових будинків, а їхні жителі зможуть назвати по" мешкання, в яких проживають, своїми по праву й отримати відповідні документи.
• УКРПОШТА НЕ МАЄ МЕЖІ – ЦЕ МІСТОК ВІД ДУШІ ДО ДУШІ! •
№1 (722)
2
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
•Тема дня
Весь секрет бізнесу в тому, щоб знайти щось таке, чого не знає більше ніхто. Аристотель ОНАССІС
•АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю
Шановні колеги! инув 2014 рік… Він був нелегким для Укрпошти, украй важким для всієї країни, бо пролилася кров Небесної Сотні з Майдану, було анексовано Крим, розпо" чалася і триває кровопролитна війна на Сході України, доблесними учасниками якої є, зокрема, й чоловіки та сини наших колег"поштовиків… Але всупереч усьому ми самовіддано працювали на благо дер" жави, і ставали на весільний рушник тися" чі молодят, і народжувалися маленькі українці, і посміхалися крізь біль і розпач мільйони українських громадян під час святкових і радісних життєвих подій… Усі ми мріємо про мир і злагоду, вільне і заможне життя на Батьківщині, вболі" ваємо за те, аби повернулися живими на" ші мужні захисники… Нехай 2015 рік ви" правдає наші надії, нехай чистий пухкий сніг змиє з рідної землі усю кров і бруд, а різдвяне диво подарує Україні спокій і добробут, усім поштовикам щедро наді" лить здоров’я, щастя, благополуччя. З Новим роком і Різдвом Христовим, дорогі колеги!
М
Ігор ТКАЧУК, в.о. генерального директора УДППЗ «Укрпошта»
•ПОСЛУГА
Сплачуйте за навчання у відділеннях Укрпошти кщо вам потрібно сплатити за на" вчання, зробити це можна в будь" Я якому відділенні Укрпошти, відправив" ши поштовий переказ на розрахунковий рахунок навчального закладу. Вартість пересилання поштового пере" казу через Укрпошту залежить від суми са" мого переказу. Якщо сума переказу менша або дорівнює 250 грн, за надання послуги потрібно буде сплатити 6,50 грн. Якщо пе" реказ на суму понад 250 грн, то необхідно заплатити 8 грн та 1% від суми переказу. Кошти надійдуть на розрахунковий рахунок навчального закладу протягом 1 – 3 днів, залежно від часу приймання переказу та рівня оснащеності відділен" ня поштового зв’язку. Здійснити переказ можна в кожному з відділень Укрпошти, а також через кор" поративний сайт : www.ukrposhta.ua Укрпошта забезпечить надійне над" ходження коштів на рахунок будь"якого навчального закладу України!
«Основне завдання Міністерства – поліпшення корпоративного управління підприємств» Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський після призначен& ня на посаду на початку грудня взяв «тайм&аут» у спілкуванні з журналістами – для ознайом& лення зі станом справ. Журналіс& тів цікавило, як він, професійний інвестор, бачить стан транспортної сфери в Україні і свою роль у її реформуван& ні. Про те, чим Мінінфраструктури займатиметься в май& бутньому, міністр розповів днями інформаційним агентствам «Інтерфакс&Україна» та «Укрінформ». До уваги читачів «ПВ» – витяг з інтерв’ю міністра щодо його бачення майбутнього галузі в цілому та Укрпошти зокрема. – Якими Вам бачаться на сьогодні основні завдання Мі ністерства інфраструктури? – Основні завдання можуть бути визначені як поліпшення корпоративного управління підприємств, «підшефних» Мі" ністерству. Як і будь"яке корпоративне управління, ця робота передбачає зміни в керівництві, системі ухвалення рішень, кадрові поліпшення. Для нашої сфери – це ще і проведення міжнародних аудитів для всіх підприємств, прозорих тендерів на закупівлю послуг і матеріалів, контроль і звітність щодо витрат. Фактично, я бачу Міністерство як холдингову структуру, що має нестандартні для керівної структури елементи, серед яких – політика, дипломатія, регулювання тощо. – Холдингова компанія – це не цілком бюрократична структура. Ви винаходите міністерство без бюрократів? – Можете дивуватися, але бюрократи виконують важливу організаторську функцію. Ми вже провели зустрічі практично з усіма основними компаніями й експертами. Завдяки таким зус" трічам вдалося сформувати чіткіше бачення: що необхідно зро" бити з тим чи іншим бізнес"напрямом. Ми намагалися зрозумі" ти, яким чином провести реорганізацію Міністерства, зробити його більш керованим, прибрати дублюючі функції. Уже є розу" міння, що робити. – Та все ж – що будете робити з Міністерством: ламати чи будувати? – Відкрию дуже велику таємницю. Якщо завтра це Міністер" ство ліквідують, то нічого особливо не зміниться: літаки літати" муть, судна ходитимуть по морю, потяги й машини їздитимуть. Але це тільки в короткостроковій перспективі... – А в довгостроковій? – У довгостроковій можуть виникнути проблеми. Тому, зви" чайно, контрольні та регуляторні функції в Міністерства мають бути. Але господарської діяльності бути не може. Усі господарські функції слід повністю передати господарюючим суб’єктам. Ті з них, що живі та функціонують, отримають кра" ще управління й аудит. Ті ж підприємства, які перебувають у стані банкрутства, або держава не здатна ними самостійно управляти, треба продати.
– Чи маєте Ви намір продовжувати реформи в Укрпош ті? Які у Вас є ідеї з цього питання? – Укрпошта сьогодні працює в дуже складному конкурентно" му середовищі. Ще зовсім недавно вона була монополістом. Проте за останні роки з’явилася низка конкурентів у сфері дос" тавки посилок і ринкова частка Укрпошти вже стала меншою за 50%. При цьому на пошту продовжують тиснути з усіх боків. Це ринок, і це абсолютно нормально. Та чи буде в нас Укр" пошта через рік"два, якщо вона й далі управлятиметься так, як в останні кілька років, коли здавалися всі позиції по всіх конку" рентних фронтах, а грошові кошти не те що неефективно вико" ристовувалися, а просто цинічно розкрадалися? Правоохоронні органи зараз займаються низкою запитань, пов’язаних із розтратою коштів, закупівлями ліцензійних продук" тів, устаткування, касових апаратів, іншої техніки, розміщенням коштів на рахунках у банках, які з великою вірогідністю можуть не витримати банківської кризи. Становище у підприємства складне. Постало питання виживання компанії. Але це не означає, що дер" жава має «здати» Укрпошту. З цього підприємства можна зробити інвестиційно привабливий актив. І цей актив має лишатися у скар" бничці держави, проте в певний момент може бути монетизований. – Підбиваючи підсумки, назвіть основні вектори роботи Міністерства інфраструктури в наступному році. – Укрзалізниця: акціонування і все що з цим пов’язане. Дру" гий момент – оптимізація витрат. При цьому я не говорю про масові скорочення, прошу, щоб мене почули. 2015 рік, як сказав Прем’єр"міністр України Арсеній Яценюк, – це рік виживання. Я розумію, наскільки буде складно, і найпростіше економити кошти на скороченнях, але що ці люди потім робитимуть? Тому перед Укрзалізницею поставлено завдання прибирати дублюю" чі функції, але не чіпати рядовий персонал. Треба знаходити можливості економити на закупівлях, опе" раційних витратах, адміністрації, удосконалювати систему тарифоутворення. Укрпошта: централізація управління, грошового потоку, роз" робка програми конкуренції з ринком. Авіація: продовжимо працювати з європейськими партнера" ми над уніфікацією законодавства, використанням принципу «відкритого неба». Водночас ми відкриті для інвестицій. При" носьте гроші в Україну. Потрібно допомогти відкрити юридичну особу? Посприяємо. Відкрити банківський рахунок? Не питан" ня, все допоможемо. Інвестуйте в Україну, наймайте працівників в Україні, платіть українські податки. Морський комплекс: беру ще деякий час на дискусію з експертним співтовариством, щоб зрозуміти, що робитимемо. У цій галузі поки немає критичної ситуації, практично всі підпри" ємства прибуткові. Укравтодор: у 2015 р. грошей буде надано стільки, скільки буде необхідно для існування Укравтодору як структури. Без свіжих приватних грошей ми не побудуємо нових доріг, але зав" жди всі держави, які проходять кризу, починали інвестувати в дороги, щоб розвивати реальний сектор економіки. За матеріалами «Інтерфакс1Україна» та «Укрінформ»
•СЕМІНАР
Висока якість наданих послуг – запорука успіху підприємства
Нещодавно за участі працівників відділу технології послуг, начальників та операторів ЦПЗ у Волинській дирекції Укрпошти відбувся семінар «Удоско& налення технологічних процесів і проблемні питання». .о. директора Волинської дирекції Олег Гавришків завжди схвалює подібні захо" ди, адже від якості послуг залежить імідж будь"якої організації: «Укрпошта – ве В лике конкурентоспроможне підприємство, що підтверджує свій статус Національно го оператора поштового зв’язку». План проведення семінару включав найважливіші та проблемні питання, які ви" никають під час надання послуг поштового зв’язку у Волинській дирекції Укрпошти. На початку наради заступник директора з питань технології Волинської дирек" ції Укрпошти Марія Рахімова розповіла про пріоритетні напрями: «Культура об слуговування споживачів у відділеннях поштового зв’язку є однією з найважливіших складових продажу послуг. Звичайно, технологічна сторона при цьому є основою, бо тільки до компетентного, обізнаного оператора клієнт приходитиме знову». Що стосується нововведень у доставці, начальник відділу технології послуг Ок" сана Ковальчук акцентувала увагу на удосконаленні додаткового сервісу «Кур’єр" ська доставка», можливості обробки замовлень послуги «Кур’єрська доставка» на сайті УДППЗ «Укрпошта» та з використанням оновленого програмного забезпе" чення АРМ ВЗ. У Волинській дирекції з «Кур’єрської доставки» розпочинається тісна співпраця з корпоративними клієнтами. Ще одна актуальна тема семінару: оформлення залізничних квитків із QR"кодом. Споживачі дуже задоволені спро" щенням, що полягає у скасуванні попереднього обміну видрукуваного білета в касі залізничного вокзалу. Про введення в обіг стандартної поштової марки на самоклеючому папері розпо" віла інженер відділу технології послуг Людмила Корнійчук: «Новизна полягає в то му, що зворотній бік марки більше не потрібно зволожувати, щоб наклеїти на конверт чи листівку. Марки такого типу дуже популярні у країнах Європи, тож сподіваємося, що й українцям така новинка буде до вподоби». Інженер відділу технології послуг Ірина Близнюк ознайомила слухачів зі звернен" нями, які найчастіше надходять на електронні адреси автоматизованих відділень поштового зв’язку. Ці звернення були детально проаналізовані. У ході обговорення визначено оптимальні варіанти урегулювання конфліктних ситуацій. Інф. Волинської дирекції Укрпошти
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
E1mail: postv@ukrposhta.com
Змінюйтеся раніше, ніж вас змусять це зробити. Джек УЕЛЧ
Касові апарати: ринок пропозицій і державні закупівлі
В Укрпошті відбувся круглий стіл «Касові апарати: ринок пропозицій і прове& дення закупівель», на якому обговорювалися питання державних закупі& вель Укрпоштою контрольно&касових розрахункових апаратів, технічних специфікацій для потреб поштових послуг, структури ціноутворення тощо. о участі запросили представників ком" паній"постачальників касових апа" Д ратів в Україні та експертів. Останнім ча" сом у ЗМІ з’являлися повідомлення про можливі зловживання під час проведення тендера Укрпоштою та відповідність акцептованої ціни ринковим пропозиціям. В.о. генерального директора Укрпошти Ігор Ткачук заявив, що його пріоритетним завданням є викорінення корупції на під" приємстві, особливо щодо державних за" купівель. «Нам необхідно зрозуміти рівень
прозорості проведеного тендера і ринко вість запропонованої ціни. Я вже ініціював службову перевірку, сподіваюсь, учасники круглого столу зможуть прояснити ситуа цію», – зазначив він. Щорічно Укрпошта поновлює кілька тисяч апаратів, без яких робота у багатьох ВПЗ може зупинитися. Директор з розвитку ТОВ «Систем Груп Україна» Володимир Стоєцький заявив, що компанія працює на ринку по" над 20 років і має бездоганну репутацію. «Касовий апарат Neon W унікальний: крім
стандартних фіскальних функцій, має спе ціальні – для поштових потреб. І ми запро понували Укрпошті абсолютно ринкову проектну ціну», – заявив він. Володимир Стоєцький пояснив, що в ціну закладено ризики падіння курсу гривні: тендер був оголошений у вересні, його результати за" тверджені наприкінці листопада, а поставка відбувається у грудні, тому ціна у 6492 грн є навіть нижчою ринкової, особливо зважа" ючи, що це нестандартна комплектація. «З метою підтримання партнерства ми про понуємо Укрпошті знижку в розмірі 4% при постачанні цих апаратів», – зазначив він. Микола Трейтяк, директор компанії «Атлас», яка є розробником цих касових апаратів, повідомив, що компанія почала їх розробку під потреби пошти ще 2011 р. «Новий Neon W переобладнаний під техніч ні вимоги, які виставила Укрпошта. Нині в Україні тільки він може виконувати такі операції, як пересилання внутрішніх і між народних відправлень, приймання телеграм, електронних повідомлень, платежів, прийом і виплата грошових переказів, оформлення передплати, виплата пенсій тощо. Апарат тестували у Луганській і Закарпатській ди рекціях», – пояснив він. Світлана Логвин" чук, провідний інженер"програміст компа" нії, продемонструвала роботу апарата. Вадим Ляхович, заступник голови Тех" нічної комісії при Міністерстві податків і зборів, що приймає рішення про внесення РРО до Держреєстру РРО, роз’яснив, що до 2013 р. в Державному реєстрі реєстра" торів розрахункових операцій існував ок" ремий розділ сфери застосування апа" ратів «Підприємства поштового зв’язку». У 2013 р. наказом Міндоходів поштову сферу включили до категорії «Торгівля,
3
№1 (722)
•Навчання
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
•КРУГЛИЙ СТІЛ громадське харчування, сфера послуг», однак необхідність перепрограмовувати касові апарати залишилася. Він також повідомив, що на останньому засіданні ко" місії обговорювалися ринкові цінові про" позиції по касових апаратах. На кінець грудня ціна касового апарата в стандартній модифікації становила блиько 5 тис. грн, а от ціна перепрограмованих, наприклад, для потреб залізниці, становить близько 9 тис. грн, для АЗС – 10 – 12 тис. грн. Сергій Михайленко, директор фірми «Ера Парк Сервіс», що здійснює технічне обслуговування касових апаратів, припус" тив, що не кожна фірма візьметься за обслуговування Neon W з поштовою модифікацією без попередньої підготовки. Вадим Ляхович наголосив на недореч" ності порушення питання відповідності ціни закупівлі ринковій, оскільки Укрпош" та як замовник мала дотримати всіх вимог законодавства України при проведенні про" цедури закупівлі та прийняти найвигідні" шу за ціною пропозицію серед отриманих. За словами керівника Інформаційно" розрахункової дирекції Укрпошти Андрія Марєєва, фахівці Укрпошти майже рік роз" робляли технічне завдання на тендер. Укрпошта акцептувала найнижчу цінову пропозицію. Жодних оскаржень процедури закупівель не було. Експерти та представники компаній" постачальників не виявили ні суперечнос" тей щодо цінової політики Укрпошти при закупівлі касових апаратів, ні порушень у проведенні процедури закупівель. «Ми вдячні учасникам круглого столу і всім не байдужим за інтерес до роботи Укрпошти. Ми обов’язково прислухаємося до думки експертів, – відзначив Ігор Ткачук, – і на далі проводитимемо подібні заходи для з’ясування спірних питань».
•ВЧИМОСЯ ПОВСЯКЧАС
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
E1mail: postv@ukrposhta.com
№1 (722)
4
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
Для людини немає нічого цікавішого у світі, ніж люди. Вільгельм фон ГУМБОЛЬДТ
•Панорама подій
•НОВІ ВИПУСКИ
Україна – Пакистан. Пам’ятки древніх культур 25 грудня 2014 р. введено в обіг поштовий блок №132 «Спільний випуск «Україна – Пакистан. Пам’ятки древніх культур».
•ПОШТОВІ БУДНІ
Особливості роботи пошти у гірських умовах
блоці – дві марки: №1419 «Трипільська культура (кінець VІ – початок ІІІ тис. до н.е.)» та №1420 У «Мохенджо – Даро, Пакистан». На марці №1419 зображено: – статуетку жіночу (с. Бернове Лука, Чернівецька обл., V тис. до н.е.); – кубок біконічний розписний, із зображенням рослини (с. Томашівка, Черкаська обл., середина IV тис. до н.е.); – миску розписну (Черкаська обл., IV тис. до н.е.). На марці №1420 зображено: – теракотову статую богині з руїн Мохенджо Даро; – печатки із Мохенджо Даро; – печатку з єдинорогом із руїн Мохенджо Даро; – горщик із листяним візерунком із Мохенджо Даро. На полях блока зображено: з лівого боку: – фрагмент грушеподібної посудини із заглибленим орнаментом у вигляді парних змій (розкопки В.В. Хвойки, с. Трипілля, Київська обл., 1896 – 99 рр. кінець V тис.) та петрогліф з Кам’яної Мо гили (м. Мелі тополь, Запо різька обл.), із зображенням биків в упряжі (ІІІ тис. до н.е.); з правого боку: – збільше ний візерунок з керамічного виробу з Мохенджо Даро; – руїни ступи у Мохенджо Даро (місті державі, яка виникла 5000 р. тому на березі ріки Інд); – довга прямокутна печатка з руїн Мохенджо Даро; – іграшковий теракотовий візок із бичками з Мохен джо Даро. Формат блока – 130х82 мм. Формат кожної марки – 26,1х52,2 мм. Номінал кожної марки – 4,80 грн. Тираж блока – 32 тис. прим.
Захист блока: мікрошрифт «С. Го" робець». Блок – багатоко" лірний; спосіб друку – офсет. тиснення. На полях блока штриховий код – 4823027138404. Художник блока та штемпеля Сергій Горобець. Cпецпогашення відбудеться у ВПЗ Київ (01001).
•НОВАЦІЇ
Крок назустріч клієнтам
ерівництво Харківської дирекції Укрпошти перебу" ває в постійному пошуку нових методів надання К послуг клієнтам і найбільш повного задоволення їхніх потреб. Так, 18 грудня у 52 відділенні поштамту – Цен" тру поштового зв’язку №1 урочисто відкрилась індиві" дуальна зона обслуговування споживачів сервісом «Кур’єрська доставка». Створивши таку зону обслуговування, поштовики зробили ставку на комфорт. Насамперед, відвідувач значно економить час і отримує персональне обслугову" вання. До того ж простору залу відділення оснащено зручними м’якими меблями, що створює зручності для клієнтів у разі очікування та сприяє налагодженню ком" фортного їх обслуговування. Тож тепер пошта для харків’ян стала місцем не тільки звичним і необхідним, а ще й сучасним і комфортним. Разом із відкриттям зони обслуговування відбулася презентація новорічної послуги «Дід Мороз для дітей і дорослих» – новорічна кур’єрська доставка від Укрпош" ти!». З кожним роком дана послуга набирає обертів і ко" ристується все більшим попитом серед населення. Першими клієнтами новорічної кур’єрської достав" ки, що стартувала, символічно стали директор Харків" ської дирекції Олег Мурашов і начальники центрів поштового зв’язку філії, запрошені на відкриття зони ін" дивідуального обслуговування для обміну досвідом. Інф. Харківської дирекції Укрпошти Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Міжгірщина відома тим, що тут встановлено барельєф листоноші Федору Марковичу, який за 30 кіломет& рів пішки доставляв пошту у навколишні села. Своїм трудом він залишив про себе добре ім’я на Верховинській землі. Біля села Синевирська Поляна розташоване одне із семи чудес України – Синевирське озеро. На території на& ціонального парку «Синевир» знаходиться реабілітаційний центр бурих ведмедів, де адаптуються до природних умов ведмеді, при& везені з усіх куточків країни. Славиться і водопад «Шипіт» у с. Пи& липець, навколо якого базуються біля десятка повітряно&канат& них установок для лижних трас. Усі 44 населені пункти району розташовані на висоті понад 500 м над рівнем моря і мають гір& ський статус. У цьому регіоні нерідко бувають природні катакліз& ми: то снігопади, то проливні дощі... Іноді паводками затоплює ці& лі села, зсуви відрізають дороги, руйнують мости. У такий період єдиним джерелом інформації та зв’язку із навколишнім світом за& лишаються листоноші, які доставляють постраждалим пенсії, хліб, ліки, товари першої необхідності, листи, періодичні видання. ільське населення району пере" важно отримує пенсії та соціаль" С ні допомоги через поштову мережу. Листоношам на дому сплачують комунальні послуги, за електро" енергію, телефон, Інтернет, газ, оформляють передплату, замов" ляють ліки. Завдяки впровадженню контейнерних перевезень час на оброблення пошти скорочено, а до" ставку пошти у найвіддаленіші села значно прискорено.
У ході оптимізації на базі Міжгір" ського вузла поштового зв’язку утво" рено Центральне відділення пошто" вого зв’язку та 24 сільські відділення поштового зв’язку, які забезпечують обслуговування близько 50 тис. насе" лення, підприємств, установ та орга" нізацій гірського району. П’ятдесят три доставні дільниці мають протяж" ність від 8 до 16 км. Будинки у селах і приселках побудовані на косогорах на значній відстані один від одного.
Тривалий час жителі району їзди" ли за 40 км до найближчої залізнич" ної станції, щоб придбати квитки на потяг. Доводилося їздити і по декіль" ка разів. Поштовики Міжгір’я внес" ли пропозицію у Міністерство тран" спорту і зв’язку про відкриття заліз" ничної каси в операційному залі райцентру. При розгляді цих пропо" зицій виникла нова послуга «Елек" тронний квиток», яку в нас було ус" пішно впроваджено, і сьогодні вона користується великою популярністю у горян. Зручності для пасажирів додає і те, що з листопада квитки не потрібно обмінювати в залізнич" них касах, а можна зразу заходити у вагон потяга. У державі розпочалися револю" ційні процеси, які можуть надати нового імпульсу поштовому зв’язку. При впровадженні антикорупцій" ного законодавства збільшиться кількість письмової кореспонденції, так як повинен обмежитися контакт громадян і чиновників. Для достав" ки центральних газет у день виходу потрібно запровадити децентралі" зацію друку. З Укртелекомом та енергетиками доцільно укласти до" говір на друк і доставку рахунків через пошту, що прискорило б над" ходження рахунків до абонентів і коштів до вказаних установ… У новорічних віншуваннях пош" товикам хочеться побажати збіль" шення доходів, створення нових ро" бочих місць, процвітання поштового зв’язку, а найголовніше – миру. Василь РОМАНЕЦЬ
Найбільше озеро Закарпаття – Синевир
•СУЧАСНІ ПРОЕКТИ
Оптимізація доставки пошти, або Нова модель роботи листонош у селах Останнім часом фахівці Харківської дирекції Укрпошти значну увагу приділяли організацій& ним питанням роботи листонош у сільській міс& цевості, насамперед щодо підвищення безпеки під час доставки та виплати пенсій, а також ско& рочення проходів між сільськими населеними пунктами, на подолання яких витрачається значна частина робочого часу листонош. радиційна система організації доставної служби у сільській місцевості характеризується високою за" Т тратністю і низьким рівнем продуктивності. Крім того, слід зважати й на ризики для листонош при доставці готівкових коштів населенню. Отож систематизувавши та проаналізувавши статистичні дані, оцінивши ризики й змоделювавши відповідні зміни в технологічних процесах, фахівці Харківської дирекції розробили та впровадили на базі пілотної зони регіональний проект «Оптимізація доставки пошти». Проект передбачає здійснення доставки пошти без" посередньо до адресатів у сільських населених пунк" тах, де немає операційної зали, стаціонарних відділень поштового зв’язку, за допомогою автотранспорту, що значно підвищує безпеку і полегшує умови праці лис" тонош. У пілотну зону входять 14 сіл Зачепилівського райо" ну Харківської області. У рамках проекту створили два маршрути автодоставки, які охоплюють по 7 населених пунктів. Доставку пошти та пенсій у кожному з них здійснюють як водії"листоноші, так і листоноші. При цьому підготовлені для доставки листи й газети вже
розсортовано та вкладено до ящиків для кожного села окремо в сортувальному вузлі Харківської області – Центрі оброблення та перевезення пошти. Водночас запроваджено експериментальну модель поглибленого оброблення передплачених періодичних видань, коли функції з розпису періодики за ходовиками безпосе" редньо до передплатників передано від листонош до працівників цеху експедирування періодичних друко" ваних видань ЦОПП. Як правило, проекти оцінюються як з економічної, так і виробничої точок зору, але питання оптимізації доставки пошти на селі неможливо оцінювати лише з цих двох позицій. Безумовно, певне фінансове оздо" ровлення та підвищення ефективності доставної служ" би є важливими результатами даного проекту. Однак стратегічними його завданнями є убезпечення листо" нош за межами ОПЗ і запровадження нових підходів у доставці пошти через мережу національного оператора поштового зв’язку. Як засвідчив експеримент, автодоставка – це зручна і прогресивна форма обслуговування споживачів, за" стосування якої дасть можливість збільшити обсяги доставки пошти безпосередньо до адресатів як близь" ких, так і віддалених від райцентрів населених пунктів. Настав час змінюватися, вчитися жити в умовах жорсткої конкуренції та водночас підтверджувати ста" тус національного оператора поштового зв’язку. Спо" живачі чекають від нас якісної й оперативної роботи. Ми впевнені, що команда поштовиків здатна на злаго" джену роботу, від якої залежить ефективність нових методів обслуговування населення, а відтак – майбутнє підприємства. Інф. Харківської дирекції Укрпошти E1mail: postv@ukrposhta.com
Щасливий той, у кого у власній душі святая святих. Марк АВРЕЛІЙ
5
№1 (722)
•Філателія
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
•ЗУСТРІЧ ДЛЯ ВАС
ЮРІЙ ЛОГВИН: «Випуск кожної української марки був для нас святом» З 1 по 12 грудня 2014 р. в Будин& ку зв’язку м. Ки& єва проходила виставка колек& ції українського філателіста Євге& на Тупчія, який представив гро& мадськості ху& дожні ескізи і поштові марки незалежної Украї& ни. Стандартні випуски «Старожитня Україна» та серії «Гетьмани України», «Історія війська в Укра& їні», «Українська хата», «Млини України» тощо виготовлені за сюжетами відомого українського художника Юрія Логвина. Експозиція здобула золоту медаль на регіональній філателістичній виставці в Чернівцях у листопаді. Ми зустрілися з автором робіт, представлених на виставці, – Юрієм Логвином. – Юрію Григоровичу, за сюжетами Ваших марок можна вивчати історію нашої держави. Чи припус кали Ви, що станете автором перших марок неза лежної України? Які були для того передумови? – Марками я почав захоплюватися з дитинства. Якось восени 1945 р. батько забрав нас із мамою та ба" бусею із села до Києва. Разом із батьком ми ходили на поштамт, який розміщувався неподалік від нинішнього готелю «Дніпро» і був єдиним цілим будинком на ліво" му боці Хрещатика. Друга сторона вулиці також була розбомблена вщент. На поштамті збиралися філателіс" ти різного віку, серед яких було багато маленьких хлоп" чаків"сиріт. Незважаючи на важкий період руйнації та голоду, ми захоплювалися марками. Якось мені навіть пощастило здобути марки, зроблені двома корифеями українського мистецтва – Нарбутом і Середою. У ті часи не прийнято було говорити, що деякі бійці Червоної армії, які побували в Німеччині, серед трофеїв мали колекції марок та інших коштовних предметів. Німці завжди вважалися «найфілателістичнішою» на" цією. Мабуть, лише мешканці туманного Альбіону, мо" жуть скласти їм у цьому захопленні гідну конкуренцію. – Як відбувалося Ваше зростання як художника? – Батько був видатним архітектором, доктором мис" тецтвознавства і вважався одним із кращих знавців ук" раїнського живопису, архітектури, скульптури, графіки. Свого часу він об’їздив усю Україну, написав «Архітек" турний путівник по Україні та Молдові» та науково"по" пулярний нарис, присвячений найвидатнішим творам стародавнього українського мистецтва – «По Україні». З батьком я їздив у архітектурні експедиції, бував у Карпатах, на Поділлі, Буковині, Волині, на Козацьких могилах; в Києві ходили до Києво"Печерської лаври та Видубицького монастиря. Там, де зараз Успенський со" бор, раніше була купа битої цегли і стирчав лише один стовп із куполом. Я забирався на ті кучугури і малював краєвиди. Одного разу хтось побачив мої роботи і, порівнявши їх з етюдами мого батька, сказав, що він доробляв мої етюди. То була неправда, але після того випадку батько запропонував мені сідати не поруч, а перед ним. Батько був для мене мовчазним прикладом, ніколи не заважав мені і не намагався впливати на мою твор" чість. Натомість запропонував піти на гурток малюван" ня до Палацу піонерів, який розміщувався біля Михай" лівського монастиря. Там, в одній із темних кімнат, ми писали акварелі. – А в кого Ви ще навчалися? – Мені пощастило стрічати чимало чудових, талано" витих людей. У Палаці піонерів наш керівник, Олександр Новіков, був справжнім ентузіастом, опіку" вався нами як власними дітьми, любив мистецтво і до" помагав кожному, хто прагнув розвинути свої здібності. Потім була художня школа"інтернат. То був надзви" чайно складний, але корисний життєвий період, подо" лавши який, я вступив до художнього інституту на гра" фічне відділення живописного факультету, де викладали Олександр Данченко, Георгій Якутович, Григорій Гаври" ленко. Кожен із них у своїй творчості намагався зробити щось нове й цікаве, не пориваючи з традиціями. Гавриленко вивчав, як ведуть себе світло й тінь у різ" них умовах, експериментував з кольорами. Його роботи викликали люту ненависть у соцреалістів, які, по суті, мали примітивні погляди. Григорія Івановича букваль" но викинули з інституту. У знак протесту разом із ним навчальний заклад залишили Олександр Данченко і Георгій Якутович. Після того моїм керівником став нащадок німецької художньої школи, чудовий експресіоніст Василь Касіян, Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
який досконало й блискуче володів будь"яким видом художньої техніки. Свого часу він учився в Празі, в сла" ветного гравера й графіка Макса Швабинського, який був учнем Макса Клінгера, що, у свою чергу, переймав досвід в Адольфа фон Менцеля. – Яке місце у Вашому житті і творчості посідає жінка? – Деякі знавці мистецтва стверджують, що справ" жній художник має присвятити все життя мистецтву, що передбачає самотність. Це дурниці. У більшості сві" тових геніїв живопису були «янголи"охоронці» в особі дружин, коханок чи просто подруг. Вінсента Ван Гога, наприклад, постійно підтримував його брат Теодор, По" лю Гогену допомагали прості люди на Таїті. Без люд" ської підтримки не відбулося б творчого зростання того ж Ніко Піросмані або геніального Анрі Руссо. Особисто для мене на різних етапах життя моїми ян" голами"охоронцями були жінки. Я зростав у жіночому товаристві. Майже всю війну разом із мамою та бабусею ми перебували на Полтавщині. Вони були для мене ян" голами"охоронцями, особливо бабуся. У голодні часи кращі шматочки, власне крихти, лишали мені. І мама, і бабуся не розлучалися з батьківськими книжками, серед яких були «Майстри мистецтва про мистецтво». У тому чотиритомнику було безліч робіт видатних художників, починаючи від Дюрера і закінчу" ючи Полем Гогеном, Ван Гогом і Сезаном, зображень оголених жінок часів Ренесансу, XVII і XVIII ст. Оскільки зображення оголених жінок чергувалися з пейзажами, портретами і натюрмортами, «голизна» вкарбувалася в мою дитячу голову як річ природна й обов’язкова для будь"якого художника. Коли я почав малювати оголених жінок з натури, між нами були ро" бочі, подекуди дружні стосунки зі взаємною повагою. Історію стосунків з моїми моделями я виклав у книзі «Мої Дікамерони». – Чи відчували Ви вплив комуністичної ідеології на Вашу творчість? – Вона мені не допомагала і не заважала. Я відтворю" вав буденне життя простих людей, сільські пейзажі або цікаві історичні моменти. Водночас, підлабузником я ніколи не був і догодити начальству не прагнув. Усі зна" ли, що я непоступлива людина, але поважали за це. Для підготовки та захисту дипломної роботи я вирі" шив створити гравюри на дереві до незакінченої повісті Григорія Косинки, репресованого й страченого чекіста" ми в 1934 р. Коли Василь Касіян дізнався про мій вибір, він намагався відмовити мене, але я наполягав на своє" му. Василь Ілліч дав адресу родичів і вдови письменни" ка, яка вже повернулася із заслання. Я жив у селі в сестри Григорія Косинки і збирав необхідні матеріали. Незважаючи на копітку працю і на те, що на захисті диплому мені поставили лише четвірку, я подарував членам екзаменаційної комісії мою другу дитячу книж" ку «Алі"мореплавець» з моїми ж малюнками. Через від" мітку сильно не засмутився, бо займався тим, що мені надзвичайно подобалося. По закінченні інституту мені довелося працювати на студії науково"популярних фільмів, але в тому весело" му колективі телевізійників я відчув себе чужою люди" ною і пішов звідти. – Чи гостро відчувається різниця між сучасними художниками і Вашим поколінням? – Наше покоління художників надзвичайно відріз" няється від нинішнього. Сучасні митці користуються новітніми технологіями, працюють із комп’ютерами, використовують готові рішення, через що їхня підсвідо" мість і внутрішній світ залишаються поза мистецтвом. Митці попередніх поколінь, хоча б от архітектори: Са" мойлович, Дмитро Яблонський, Микола Оніщенко, Мусій Катернога і мій батько, були різними за жанрами і характерами, але однаково пожадливі до кожної хви" лини життя, сенс якого полягав у любові до своєї праці й творчості. Такими ж були живописці Меліхов, Отро" щенко, Кириченко, та ж Яблонська та багато інших. – За яких обставин Вам запропонували виготови ти перший ескіз для української поштової марки? – У 60 – 70 рр. я активно працював із тиражною гра" фікою. Робив багато гравюр і роздавав їх. Люди раділи моїм роботам. На одному зі званих обідів, де я в черговий раз розда" рив свої гравюри, я познайомився з Володимиром Би" шевським. Володимир Анатолійович познайомив мене з тодішнім головою Асоціації філателістів України Во" лодимиром Бехтіром, завдяки якому я потрапив на при" йом до заступника міністра зв’язку Миколи Стародуба. Він подивився мої роботи і попросив створити компо" зицію, яка гідно представлятиме Україну. Оскільки наша держава є країною землеробів зі старо" давньою, багатою культурою, я запропонував створити блок із 12 стандартних марок, на кожній із яких зобра" жуватиметься праця і традиції українців різних регіонів.
Коли етнографічні сюжети «Давня Україна» були го" тові, на Художній раді відбулося гаряче обговорення, під час якого не обійшлося без критики. На зустрічі бу" ли присутні представники Міністерства зв’язку, худож" ники й редактори, працівники пошти, члени редакцій" ної колегії. Я відстоював своє творіння запекло. Це, зви" чайно, справило погане враження на членів Художньої ради, але кілька чоловік мене підтримали. Врешті ескіз було затверджено. Розпочалася постійна співпраця, з’явилися марки се" рії «Гетьмани України», «Історія війська в Україні» тощо. – А чи складно технічно виготовляти ескізи для марок? – Попередній досвід допоміг мені, адже кліше гравю" ри теж виготовляються у дзеркальному відображенні. В процесі роботи з ескізами для марок я чітко уявляв, як виглядатиме результат у мініатюрі. Я робив одну мат" рицю, а з неї кілька відбитків, багато разів підбирав кольорову гаму. Якщо мене щось не задовольняло, вирі" зав фрагмент, доробляв його і повертав на місце. – За яких умов, на Ваш погляд, можливий роз виток філателії в Україні з точки зору бізнесу? – Люди, які вважають філателію в Україні великим бізнесом, глибоко помиляються. Про філателістичний бізнес можна говорити в Англії, Німеччині чи, наприк" лад, у США. За часів, коли розрахунковою валютою в Ні" меччині була марка, грошовий оборот німецьких філате" лістів за рік становив 2 млрд марок. В Англії та США ситуація схожа. В Україні немає справжнього ринку. Нині ентузіазм і зацікавленість людей до колекціо" нування марок не зменшилися, але будь"яка пропозиція має бути підкріплена мотивацією до купівлі продукту. Пересічний колекціонер будь"якого віку та соціального статусу повинен мати можливість і бажання купити марку. Для цього пошта має створювати передумови, свідомо формувати об’єктивну цінність свого продукту і намагатися зменшувати його вартість. Марка є матеріальним скарбом, якщо вона відображає історію держави, фольклор і традиції наро" ду. Марка, яка відтворює та зберігає історію людства, може передаватися у спадщину як цінна річ. – Ваші друзі та прихильники стверджують, що Ви надзвичайно цікавий співрозмовник, а Ваша творчість пронизана глибоким життєвим змістом. А ким для Вас є Ваші друзі? – Друзі для мене завжди були опорою. Деякі з них, на превеликий жаль, рано пішли з життя: більшість мо" їх друзів і шанувальників були набагато старшими за мене. Були серед них і лікарі, які буквально рятували мені життя... Під час роботи над марками мене завжди оточували чудові люди: Любомир Пиріг, покійний Володимир Бехтір, Валерій Чередниченко – великі ентузіасти, від" дані своїй справі, а також Євген Петрович Тупчій, який завжди поряд і завжди безкорисливо допомагає мені. Без його підтримки мені було б важко втілювати свої ідеї. Випуск кожної української марки для нас – свято. – Чи є серед Ваших робіт такі, які можна назвати легендарними? – На Гуцульщині в селі Ворохта була хата, яку я на" малював 11 лютого 1952 р., під час однієї з наших спіль" них подорожей із батьком. Він фотографував, а я малю"
вав. Цей дитячий малюнок був використаний через 58 років як ескіз для виготовлен" ня поштової марки. Я не ро" бив жодних доповнень. Все було зроблене з олівцевого малюнка. Гадаю, саме цю мар" ку із серії «Хати України» можна віднести до легендар" них робіт. Вів бесіду Борис ГРИЩЕНКО E1mail: postv@ukrposhta.com
№1 (722)
6
•Скарби духовні
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
Я живу в безперестанній мрії. Олександр СУВОРОВ
•ВІСТІ З РЕГІОНІВ
Свято з особливим шармом
Львівщин а.
Узимку є чимало свят, яких з не" терпінням чекають дорослі й діти. День святого Мико" лая – радісне свято, яке розпочинає новорічно"різдвяну пору. Цей день для кожного з нас є особливим, адже він сповнений очікуванням справжніх чудес і здійснення заповітних мрій. Зимовий День святого Миколая – одне з найбільш шанованих християнських свят, особливо для дітей. За народним повір’ям, цього дня святий Миколай робить безліч чудес і допомагає тим людям, які йому моляться. Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напере" додні свята діти пишуть листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У цей день діти згадують усі свої добрі та пога" ні вчинки. А дорослі ж просто сподіваються отримати якийсь подаруночок, хоч маленький презент. Слухня" них діток під подушкою чекають гостинці, а от бешкет" никам варто задуматися про свою поведінку та чекати в подарунок різочку. У День святого Миколая кожна дитина сподівається на маленьке диво. У силах дорослих зробити цей день незабутнім для дітей, подарувати віру в казку. Цього року вкотре Львівська дирекція Укрпошти ста" ла помічницею святого Миколая. На адресу дирекції на" дійшло безліч листів. Усі діти, які вказали свою зворотну адресу, отримали індивідуальну відповідь від святого Миколая та його помічників. В операційному залі пош" тамту – ЦПЗ №1 відбулося спеціальне погашення «Пош" та Діда Мороза». На церемонію запросили дитячу студію образотворчого мистецтва «Пілот» на чолі з керівником" модератором Корнелією Дмитраш. Церемнонію спецпо" гашення розпочав заступник директора Львівської ди" рекції Михайло Ломага. Почесне право першого пога" шення здійснили Корнелія Дмитраш, Михайло Ломага і, звичайно ж, наші маленькі гості. Затим діти на листівках написали свої побажання солдатам у зону АТО, опус" тивши їх у спеціальну виносну поштову скриньку. Най" ближчим часом їх передадуть нашим бійцям разом із ма" люнками, які діти спеціально принесли із собою. Діти ба" жали захисникам мужності, терпіння та перемог. На згадку про теплий візит кожна дитина отримала у подарунок поштову сувенірну продукцію.
Волин ь.
Нещодавно Волинська дирекція Укр" пошти привітала маленьких волинян зі святом Мико" лая Чудотворця. Представники волинських поштови" ків із доброзичливою місією та подарунками відвідали дошкільне відділення Крупівського навчально"реабілі" таційного центру «Сонечко», що у Ківерцях. У Миколаїв день прийнято дарувати подарунки: ді" точки заздалегідь просять у святого гостинців та обі" цяють бути слухняними весь наступний рік. І навіть як" що не завжди вдавалося бути чемним протягом цього року, знайти різочку під подушкою так не хочеться! В.о. директора Волинської дирекції Укрпошти Олег Гавришків, в.о. заступника директора з питань прода" жу послуг Олена Демчук і начальник відділу перед" плати періодичних видань Галина Швабюк приїхали до маленьких «сонечок» з гостинцями, адже кожна ди" тина хоче отримати свій подарунок. Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
– Вихованцями закладу є 55 дошкільнят – діти сироти та діти з вадами розвитку, вихованням яких батьки зай матися не в силах, адже вони потребують спеціалізованої реабілітації. Насправді вони дуже сонячні, їх просто треба зрозуміти. Вони вміють гратися, ділитися іграшками, – розповіла керівник закладу «Сонечко» Галина Хижняк. – Мені надзвичайно приємні та цікаві такі заходи. А пе редавати гостинці в день свята Миколая Чудотворця – велика, відповідальна місія, і поштовики завжди з радістю дарують дітям таку необхідну для них увагу та часточку свого серця, – наголосив Олег Маріанович. Представники Волинської дирекції привезли дітям яс" краві книжечки та улюблені солодощі. А ще за кошти, які спільними зусиллями зібрали усі працівники Волинської дирекції Укрпошти, в рамках акції «Подаруй дитині ра" дість читання» подарували річну передплату на цікаві, роз" виваючі журнали «Ангелятко», «Барвінок», «Ангеляткова наука», «Малятко», «Водограй» і розмальовки для кожно" го «В гостях у казки». Вихователі дошкільного центру «Сонечко» – справ" жні фахівці, які мають навички у роботі та підхід до та" ких діток. І хоч яких зусиль докладатимуть вони, аби кожна дитина відчувала себе захищеною, особливою, потрібною, найголовніше для кожного з дітей – живе спілкування. Тому гостям тут завжди раді. Натомість діти віддячили теплом своїх сердець, щири" ми дитячими усмішками, що навіть без слів стало зрозумі" лим – саме такі дітки вміють любити по"справжньому, ра" діти дрібницям і залишатися звичайними дітьми зі своєю дитячою наполегливістю. Все це – ціна справжньої любові.
У рамках всеукраїнської новорічної акції «Пошта Ді" да Мороза» 25 грудня в операційній залі 52 відділення зв’язку м. Харкова відбулось урочисте спецпогашення поштової новорічної марки на конверті «Лист Діда Мо" роза». Перші відбитки календарного штемпеля на кон" верті проставили директор Харківської дирекції Укрпошти Олег Мурашов, представник Харківської облдержадміністрації Володимир Наконечний і малень" кі харків’яни, що завітали на свято. Для дітлахів поштовики Харківщини створили справжнє диво: провели казкові ігри, продемонстрували роботу помічників Діда Мороза та підготували подарун" ки – традиційно в обмін на новорічні вірші, адже так хо" четься, щоб діти якомога довше вірили в казку. Нині на адресу Харківської дирекції надійшло біль" ше 1,5 тис. листів від малечі. Приємно, що більшість із них несуть добро і тепло. Звертаючись у листах до каз" кового дідуся, малюки розповідають йому про свої ро" дини, побут, надсилають яскраві малюнки. Діти просять зробити здоровими та щасливими всіх людей, наділити їх усмішками та добрими серцями. В усіх дитячих лис" тах – щирість, чистота, дитяча непохитна віра в краще. Поштовики Харківщини обробляють кожен лист, аби діти, що написали Діду Морозу, святому Миколаю чи Санта Клаусу, не залишилися без уваги.
•ЗВОРУШЛИВИЙ ЛИСТ БІЙЦЯМ
Мрії маленької дівчинки здійснилися Полтавщина.
У передноворічну пору на свя" то святого Миколая Полтавська дирекція Укрпошти під" готувала урочисте спецпогашення маркованого конверта «З Новим роком». Всі: і дорослі, і малі, хто вже написав листа до Дідуся Мороза і хто ще не встиг, мали нагоду це зробити у Полтавському поштамті. На всіх чарівних кон" вертах гості мали можливість отримати відтиск пошто" вого штемпеля «19 – 31.12.2014 Пошта Діда Мороза», який вводився в дію саме цього дня, тим самим додавав зацікавленості. Чимало гостей, партнерів, співробітників Полтавської дирекції Укрпошти, філателістів, серед яких приємно бачити юних філателістів, учнів 4"Ф кла" су спеціалізованої школи №3 завітали до поштамту, щоб стати свідком чарівного дійства. У святково прикрашену залу поштамту завітала й Снігуронька, яка в поштову скриньку збирала листи для Дідуся Мороза з побажан" нями, щоб виконати їх у казкову новорічну ніч. Пога" шення новорічного конверта здійснив директор Полтав" ської дирекції Укрпошти Микола Хоменко та маленький українець, учень загальноосвітньої школи №24 м. Пол" тави Євгеній Ловягін. Свято вийшло справді чарівним, ніхто з присутніх не залишився без подарунка, адже по" водився добре упродовж 2014 р. Директор Полтавської дирекції звернувся до всіх присутніх зі словами привітань з новорічними святами, побажавши миру в країні та спокою в душі. По закінчен" ню дійства всі бажаючі мали змогу поповнити колекцію новими наборами юного філателіста, придбати набори Діда Мороза, сфотографуватися на згадку з онукою ді" дуся – Снігуронькою та загадати бажання, адже коли, як не в день святого Миколая, вони здійснюються.
Вінниця.
У рамках акції «Пошта Діда Мороза» у День святого Миколая у поштовому відділенні №50 м. Вінниці відбулося урочисте спецпогашення. Дирек" тор Вінницької дирекції Наталя Костюк від імені пош" товиків привітала всіх присутніх з Днем святого Мико" лая та новорічними святами, побажавши родинам миру та радості, нових творчих здобутків, щастя й добробу" ту! Після урочистого погашення конверта святковим штемпелем усі діти отримали від поштового Діда Моро" за солодкі подарунки та гарний настрій.
Харківщин а.
Новорічні свята мають непов" торний колорит. Його створюють традиційні казкові ге" рої та атрибути – Дід Мороз, Снігуронька, прикрашена ялинка, вітання, подарунки…
ещодавно ми відсвяткували найочікуваніший Н день у році для дітей – День святого Миколая. Чи" мало листів було надіслано на адресу Чудотворця, в яких діти писали, малювали про свої мрії, бажання, сподівання. Один із таких листів написала учениця 3"го класу Жовківської ЗОШ №1 І – ІІІ ст. – Ляля" Діана Гайворонська, переселенка з Луганська. Лист був настільки зворушливий, що жодне серце не залишило" ся байдужим. У цьому листі дівчинка для себе нічого не просила, лише щоб святий Миколай поклав її листа під подушку солдатам, які захищають нашу країну, і щоб ангели"охоронці оберігали їхні життя.
Любий св. Миколаю, я тебе дуже благаю: замість усіх подарунків на світі я хочу, щоб ти передав мого листа на Схід солдатам, тому що мені важко тут жити. Мені хо четься додому – до баби Галі і діда Юри, до своїх твари нок (котів, собачки, черепахи), своїх друзів. Але не можу, тому що у Луганську іде війна. Якщо у світі буде все погано йти, то нам жити і ди хати буде важко, тому одна надія на солдат, які в бою у зоні відстоюють нашу українську правду. Я хоч ма ленька громадянка України, та побувала на сході під вог нем. Тому я знаю, як Вам важко відстояти правду. Я хо чу лише одне, щоб ангели Вам всі допомагали, а Бог Вам дав збереження свого життя. Любов батьків і рідних всіх щоб дала наснаги, а Україна щоб була єдина і ціла. Ляля Діана Працівники ЦПЗ №9 м. Жовква Львівської дирек" ції Укрпошти, прочитавши цього листа, теж не залиши" лися осторонь. Так як наш прямий обов’язок доставля" ти листи адресатам, ми як помічники святого Миколая виконали побажання дівчинки Лялі і доставили лист солдатам у зону АТО. Українських воїнів теж звору" шив цей лист, і вони відправили для Лялі"Діани відпо" відь"відеозвернення, де подякували їй за турботу, під" тримку, переживання та пообіцяли захищати Україну, аби забезпечити щасливе повернення дівчинки додому в Луганськ до бабусі, дідуся, улюблених тваринок. Коли ми вручили лист"відповідь Лялі"Діані, вона бу" ла здивована, розгублена тим, що її мрії"побажання здій" снилися. З цієї події дитина зробила висновок, що свя" тий Миколай насправді існує, і віра в добро посилилася. Враховуючи сьогодення України, віра дітей у добро і чудеса – це головне! Інф. ЦПЗ №9, м. Жовква Львівської дирекції Укрпошти
E1mail: postv@ukrposhta.com
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
Подарунки часу та любові, без сумніву, є основними інгредієнтами по;справжньому щасливого Різдва. Пеґ БРЕЙКЕН
7
№1 (722)
•Поштова спільнота
•ЗНАЙ НАШИХ!
•А ЯК У НИХ?
Подяка за роботу людям чесної праці! котре працівники Львівської дирекції Укрпошти по" казали найкращі результати і були нагороджені втіш" У ними подарунками. З метою збільшення обсягів продукції, привернення уваги споживачів і стимулювання придбання лотерейних бі" летів ТОВ «Патріот» знову організував заохочувальну ак" цію для поштовиків. Днями за підсумками 2"го півріччя бу" ло визначено найкращі відділення поштового зв’язку Львів" щини, які реалізували найбільше лотерей. Практичними та потрібними у зимовий період подарунками – електрообігрі" вачами нагороджено ВПЗ Славське ЦПЗ №5 м. Стрий, ВПЗ Оглядів, МВПЗ м. Червоноград, ВПЗ Н.Витків, ЦПЗ №7 м. Червоноград, та ВПЗ №69 ЦПЗ №1 м. Львова. «Робота, яку ми охоче виконуємо, – цінується! Від цьо го стає радісно на душі, та хочеться докладати ще більших зусиль», – ось так говорять наші бджілки"трудівниці. Поштовики Львівщини висловлюють свою вдячність ТОВ «Патріот» за оцінені старання та докладені зусилля! Ми завжди раді співпраці з нашими партнерами, особливо коли успіхи в роботі високо оцінюються. Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю.
Німці робили перші штучні різдвяні ялинки з гу" сячого пір’я. Тільки у США щорічно розсилається більше 3 млн різдвяних листівок. У 320 р. н.е. Папа Юліус Перший, єпископ Риму, оголосив 25 грудня офіційною датою святкування дня народження Ісуса Христа. Згідно із записом у книзі рекордів Гіннесса, най" вищим із коли"небудь зрубаних різдвяних дерев була 66"метрова лжетсуга тисолиста, яка стояла в 1950 р. в торговому центрі Нортгейт у Сіетлі. Традиційними кольорами для прикрас різдвяного дерева є зелений, червоний і золотий. Помічено, що найчастіше подружні (і не тільки) пари розпадаються за два тижні до Різдва. Цей висно" вок був зроблений на основі повідомлень у Фейсбуці. Всупереч популярній думці, кількість самогубств на Різдво невелика. Найбільше їх відбувається весною. Довжина найбільшої різдвяної панчохи становить 32, 56 м, а ширина – 14,97 м. Важить вона як п’ять пів" нічних оленів і вміщує майже тисячу подарунків, виго" товлена Дитячим співтовариством у Лондоні 14 грудня 2007 р. Різдвяні дерева в США продаються з 1850 р. Пе" ред тим як їх продати, їх вирощують 15 років. У багатьох європейських країнах вірили, що і злі, і добрі духи – активні протягом дванадцяти днів Різ" два. Ці духи поступово еволюціонували в ельфів Санта Клауса, особливо під впливом книги Клемента Мура (1779 – 1863) «Ніч перед Різдвом», ілюстрованої Тома" сом Настя (1840 – 1902). У Болівії святкують Misa del Gallo або «Месу Пів" ня» в переддень Різдва. Деякі люди приносять на опів" нічну месу півнів. Це символізує, що півень був першою живою істотою, яка оголосила про народження Ісуса. Британці надягають на різдвяний обід паперові корони. Корони зберігаються в спеціальній тубі, яку називають «Різдвяна хлопавка». У Польщі павуки або павутина є звичайними прикрасами різдвяного дерева, тому що, згідно з леген" дою, павук виткав ковдру для Ісуса, коли той був не" мовлям. Поляки вважають павуків символом добра і процвітання. Штат Алабама був першим у США, який офіційно визнав Різдво як всенародне свято. Це сталося в 1836 р. На федеральному рівні Різдво в США було ви" знано вихідним днем 26 червня 1870 р., але в штаті Оклахома Різдво було оголошено вихідним в останню чергу – в 1907 р. Англійці в якості різдвяних прикрас також вико" ристовують омелу (паразитична рослина, що вирос" тає на гілках дерев). Стародавні люди, такі як друїди, вважали омелу священною, так як вона залишалася
зеленою і на ній всю зиму були плоди, хоча всі інші рослини або вже гинули, або скидали листя. Друїди зрізали рослини золотими серпами і ніколи не дозво" ляли омелі зіткнутися із землею. Вони вважали, що омела здатна вилікувати від безпліддя та хвороб нер" вів, а також захистити від зла. Вічнозелені рослини вважаються символом від" родження і вічного життя з найдавніших часів. Язич" ницьке поклоніння і вшанування вічнозелених дерев і гілок розвинулося в традицію прикрашати ними хрис" тиянське Різдво. Так як американські пуритани вважали Різдво де" кадентським католицьким святом, у період з 1659 по 1681 роки воно було ними заборонене, а за будь"яке по" рушення стягувався штраф у розмірі 5 шилінгів. Деякі пуританські лідери оголошували шанувальників Різ" два ворогами християнської релігії. Вважається, що так зване Різдвяне поліно, що спа" люється святвечір або в якийсь інший із дванадцяти днів Різдва, символізує собою циклічне повернення сонця. Палаюче поліно або вугілля, що залишилися після нього, вважаються символами здоров’я, родючос" ті, удачі, а також оберегами від злих духів. Через ототожнення з язичництвом падуб (асоцію" ється з чоловічим началом) і плющ (із жіночим), а та" кож інші живі зелені прикраси в будинках католиків були заборонені християнським церковним собором у Празі. Коріння різдвяних традицій можна знайти в дея" ких язичницьких святах, таких як Сатурналія (з 17 по 23 грудня), Календа (з 1 по 5, прототип Різдва) і Deus Sol Invictus або День народження непереможного сон" ця (25 грудня). Християнська церква абсолютно не схвалювала такі святкування і асимілювала їх, оголо" сивши 25 грудня днем народження Ісуса Христа, хоча доказів, що Ісус народився саме в цей день, не існує. Прототипом Санта Клауса стала реально існуюча людина, святий Миколай із Мири, який жив у IV ст. Він народився в Патарі, який знаходився на території сучасної Туреччини, і став одним із найпопулярніших небіблейских святих. Художники використовують його образ найчастіше, за винятком портретів діви Марії. Він є покровителем банкірів, лихварів, піратів, злодіїв, сиріт і міста Нью"Йорка. Пуританин Олівер Кромвель оголосив святкуван" ня Різдва та пов’язані з ним співи поза законом (1649 – 1660). Були дозволені тільки проповіді і молитви. Різдвяна традиція наповнення панчіх подарунка" ми походить від трьох сестер, які були настільки бідні, що не могли вийти заміж і займалися проституцією. Тим не менш, вони були врятовані святим Миколаєм із Міри, який пробрався до них через димар і наповнив їх панчохи золотими монетами.
Зліва направо: Валентина Терзі, начальник МВПЗ м. Червонограда; Оксана Шкраба, начальник ВПЗ Оглядів; Руслана Свистун, начальник ВПЗ Н.Витків
Також висловлюємо подяку за старанну працю нашим поштовикам. Бажаємо вам невичерпної творчої енергії, здійснення всіх починань і подальших перемог! Ольга КОВАЛЬСЬКА, Львівська дирекція Укрпошти
•ТВОЇ ЛЮДИ, УКРПОШТО!
Вітаємо колег! січня ювілейний день народження святкуватиме листо" ноша ВПЗ №53 Львівської дирекції Укрпошти Ольга ЧЕБАНОВА. Вона – прекрасна, доброзичлива людина, кохана дружина, щаслива мати і справжній професіонал своєї справи. Колектив 53 ВПЗ від щирого серця вітає свою любу колегу з 50"річчям і зичить їй міцного здоров’я, творчого натхнення, добробуту й затишку в родині, муд" рості й далекоглядності, високих досягнень у праці. Нехай кожен день приносить лише тепло та радість. Перші святкові дні січня 2015 р. надзвичайно багаті на ювілеї у поштовиків Буковини, які, вболіваючи душею за свою роботу, успішно завершили минулий рік. Без пере" більшення – у досягнутих здобутках є значний внесок і сумлінна праця іменинників, яких щиро вітає адміністрація та комітет профспілки Чернівецької дирекції Укрпошти. Так, 1 січня відзначила 65"річний ювілей Марія МЕЛЬ" НИЧУК – сортувальник цеху обробки пошти Чернівець" кого поштамту, 55"річчя – Тетяна ВЛАСОВА – начальник відділення поштового зв’язку с. Бурдюг Кельменецького району; Віктор ЯКОВЕЦЬ – листоноша с. Бояни Новосе" лицького району; а Валентина МИКИТЮК – листоноша с. Ширівці Хотинського району святкує своє 50"річчя. 2 січня виповнилося 55 років інженеру служби охорони праці Віктору ІВАНСЬКОМУ, а 4 січня святкуватимуть 65 років листоноша Андрій ГРЕЧАНЮК с. Нелипівці, що на Кель" менеччині; 55 років – начальник виробничо"вимірювальної лабораторії Микола ФЕДОРЮК і 50 років – листоноша центрального відділення поштового зв’язку райцентру Кельменці Наталія ОПАРНА. У цей непростий для України час нехай оптимізм, віра, надія та любов допомагають вам долати життєві труднощі, а ваші порядність, краса душі і щедрість сердець будуть не" підвладні рокам.
3
Засновник: Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» Редакційна рада: Людмила Кузнецова, Олена Нікольська, Володимир Мороз, Леонід Ненько, Олена Юрковська Головний редактор Газета зареєстрована Державним комітетом інформаційної політики України 30.11.1999 р. Реєстраційне свідоцтво: КВ № 3839
Адреса редакції: Хрещатик, 22, Київ, 01001, тел.: 323120127; факс 279124171 E1mail: postv@ukrposhta.com Видається на замовлення УДППЗ «Укрпошта» Друк ТОВ «Мега1Поліграф» (вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ)
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Заступник головного редактора Відповідальний секретар Зав. відділу
Тетяна Мартинюк (044) 323120127 Дарина Плотнікова (044) 323121136 Ірина Красько Катерина Зубарева (044) 323121106
Літературний редактор
Людмила Бацай
Кореспондент
Борис Грищенко
Комп’ютерна верстка
Юрій Міщенко
Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За достовірність фактів, цифр, точність імен і прізвищ відповідають автори статей, а за зміст реклами — рекламодавці. Усі права заcтережені. Передрук можливий лише з відома редакції. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Газету набрано і зверстано у редакції газети «Поштовий вісник» УДППЗ «Укрпошта»
Тираж номера: 71 526 Загальний тираж січня: 357 630 Зам. № 30 002
Передплатний індекс: 22220 E1mail: postv@ukrposhta.com
№1 (722)
8
•Калейдоскоп
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 2 СІЧНЯ 2015 РОКУ
Немає нічого сумнішого у цьому світі, ніж прокинутися уранці на Різдво і не бути дитиною. Ерма БОМБЕК
•ЦІКАВО ЗНАТИ
Одне з найзнаменніших і найвеличніших свят календаря, яким, власне, започатковуєть& ся рік, є Різдво Христове, що в народі йменують просто Різдвом. Першими сповісниками народження Христа були діти та підлітки. Вдосвіта хлопчаки йшли до односельців віта& ти родичів і сусідів зі святом Різдва. Родина сідала за враніш& ню Свят&вечерю, доки не зійшло сонце. Адже, за віруван& нями, добрі духи перебували у хаті лише в сутінках. Розговівшись, лягали спати. До обіду, як правило, ніхто не ходив у гості. Потім відбувалася родинна вечеря. Вона тривала допізна. Ніхто з присутніх не згадував сумних історій та образ, бо це тра& пезування мало «очистити всіх од скверни і об’єднати злагодою та любов’ю». Надвечір починалося масове колядування. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. А як же святкують це величне свято в інших країнах світу. Пропонуємо вам помандрувати разом із нами.
Португалія. Різдво – родинне свято, коли всі об’єднуються довкола різдвяного символу: столу з ти" повими для цього свята стравами. Різдвяна літургія називається «Літургією півня», бо відомо, що в момент народження Христа співав півень. На Святу вечерю готуяється спеціальна страва «consoada» з бакали та інших риб, які є символами посту. На Богоявлення тра" диційним є пекти торт, а всередину класти невеличкий подарунок. Кому попадеться цей подарунок, той зо" бов’язаний пекти торт на наступний рік. Греція. У переддень Різдва малі діти ходять від хати до хати, щоб привітати з Різдвом, та співають традицій" них різдвяних пісень, за що отримують солодощі та сухі фрукти. Старші завершують сорокаденний передріздвя" ний піст. У дні посту споживається спеціальний хліб «christopsomo». Греки не мають традиції прикрашати на Різдво дерева, хоча в даний час, через моду, ця практика все частіше з’являється, особливо у великих містах. Ти" повою різдвяною стравою є «vasilopita» – солодка страва. Голландія. У Голландії, як і всіх північно"європей" ських країнах, різдвяні свята починаються набагато швидше. 6 грудня є свято св. Миколая, Sinter Klaas, що дало назву Санта Клаусу. Сьогодні існує традиція свят" кувати його за день перед Різдвом. Санта Клаус прино" сить дітям подарунки, проникаючи до оселі через по" крівлю дому. Солодке, як правило, їсти заборонено, хоча є винятки для традиційних «speculaas», печення у формі людських постатей та «letterbanker» – солодке у формі початкової літери прізвища господаря дому. Німеччина. У Німеччині різдвяні свята починають" ся в першу неділю різдвяного посту. Готують хрестовин" ну підставку з чотирма свічками – для кожної неділі посту. Діти мають спеціальну гру"календар з 24 малень" кими віконцями і кожен день відкривають одне віконце. В переддень Різдва в цій грі відкривають останнє віко" нечко. Обід на саме Різдво є дуже багатим. Основними компонентами є м’ясо, сосиски і традиційне пиво. Ірландія. В Ірландії Різдво є родинним святом, де всі члени сім’ї з’їжджаються, щоб разом святкувати на" родження Христа. Цікавою традицією в переддень Різ" два є запалювання у вікні свічки на знак готовності прийняти Йосипа і Марію, що в цю морозну ніч не мо" жуть знайти місця для народження Сина Божого. Та" кож всі обмінюються невеликими подарунками. У пе" реддень Різдва не споживається м’ясо. Традиційною стравою є «ірландська юшка». Індія. Традиція святкування Різдва є відмінною у різних регіонах Індії. Переважно індійці прикрашають дерева манго або бананові дерева, також свої будівлі манговими гілками та маленькими ліхтариками. Найбільше в різдвяний час прикрашають церкви. В кожній церкві запалюють спеціальну різдвяну свічку, яка повинна горіти протягом усього різдвяного періоду. Цікавим є факт: так як Різдво визнане державним святом, індуське та мусульманське населення, яке Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
переважає в Індії, святкує його, влаштовуючи салюти та бенкети, а також поздоровляючи християн з їхнім релігійним святом. Швеція. Святкування Різдва починається з першої неділі різдвяного посту. Також готуються чотири свічки для кожної неділі різдвяного посту. Першим великим святом є 13 грудня – День св. Лучії, яка, за традицією, приносить подарунки для малих дітей, як святий Мико" лай в інших країнах. У переддень Різдва споживаються тільки пісні рибні страви. Святкування закінчується 13 січня, на 20"ий день після Різдва. Італія. Характерними для Італії є вертепи різного розміру, на зразок вертепів св. Франциска Асизького. У багатьох містечках організовують театралізовані дій" ства народження Христа, вітають один одного із Різ" двом Христа під звуки церковних дзвонів. Опісля ці" лою родиною сідають за святковий стіл. Серед тради" ційних страв – пиріг із горіхами, баккала, приготована разом із помідорами, святкова «паста» (макарони, приправлені соусом). Польща. Польща є однією з тих країн, де також поши" рені колядки. Польські коляди – народні, анонімні. Походять з ХІV ст., деякі з ХVI – ХVII. Вони мають ха" рактер народних пісень, що робить їх особливими для сприйняття. Коляди в Польщі можна поділити на три види: релігійні, легендарні та творчі. Наймелодійніші, найвеличніші з них створювалися в монастирях. Це – релігійні. Легендарні базуються на апокрифах, містять багато легенд і не є цілком достовірними... Церква не прийняла їх, та люди люблять пісні про чудеса, відкриті небеса і тварин, які розмовляють. Творчі ж створювалися простими людьми, які замінювали біблійні сцени сцена" ми зі свого власного життя. Так Вифлеєм став звичайним польським селом. Китай. У цей час християнські діти прикрашають де" рева кольоровими орнаментами. Ці орнаменти зроблені з паперу у вигляді квітів, ліхтариків. Також вішають шкарпетки, сподіваючись, що Дідусь"Різдво наповнить їх подарунками. Китайські ялинки називають «дерева" ми світла», а Санта Клауса – Дун Че Лао Рен, що озна" чає «Дідусь"Різдво». Китайці"нехристияни називають цю пору року весняним фестивалем, який святкується дуже пишно. Діти – в центрі святкувань: вони отриму" ють новий одяг, іграшки, дивляться вистави та їдять смачні страви. США. Різдво у США – це суміш різноманітних куль" тур. Ніде це так не проявляється, як у святкуванні Різдва, яке складається з багатьох різних елементів – колядок з Англії та Австралії, різдвяного дерева з Німеччини, Санти з Європи і парадів з Латинської Аме" рики. І схоже на те, що кожна родина має свої власні унікальні традиції. Одна з чисто американських традицій, що збереглася в Південно"Західній Америці – це освітлювати дорогу до своїх помешкань тисячами різдвяних вогників.
В Сан"Антоніо, штат Техас, вогні розміщено вздовж р. Сан"Антоніо, де саме і відбувається традиційне різдвя" не дійство «Лас Пасадас» – двоє молодих людей у ро" лях Марії та Йосипа йдуть по основній дорозі до буди" ночка, стукаючи в кожні двері, доки хтось не відчинить. Всі співають коляди. В Сан"Пуебло Різдво зустрічають традиційним танцем з переодяганням і маскарадом. На Гаваях прикрашають пальми, а в торгових центрах розміщені менехуни – легендарні маленькі люди, яких вважають першими поселенцями на острові. В час Різ" два вся Америка мерехтить вогнями і звідусіль линуть колядки. Тут ходять колядники. А діти пишуть листи до Санти. В Коннектикуті є навіть різдвяне поселення, де живе Санта з ельфами, а в Нью"Йорку – маленьке містечко, яке має назву «Пн. Полюс», де є пошта, церква та кузня, щоб змінити підкови оленям. Американці, як і їхні дру" зі з Європи, надсилають різдвяні привітання друзям і родичам. В домі ставлять ялинку, прикрашену гірлян" дами, більшість з яких зроблена вручну протягом ба" гатьох років. А тоді черга доходить і до подарунків, які також розкривають на Різдво. Після різдвяної служби родина збирається докупи і дорослі часто п’ють егног – напій, зроблений зі сметани, молока, цукру, збитих яєць та бренді чи рому. В ніч перед Різдвом діти очікують приходу Санти, тому розвішують шкарпетки, щоб Сан" та наповнив їх. На Різдво їдять традиційні страви – це різдвяна індичка із соусом і картоплею. А на десерт – гарбузовий пиріг, сливовий пудинг і фруктовий торт. Ямайка. Приготування до Різдва починається з при" бирання осель. Все лагодять, малюють стіни, підрізають кущі, а також печуть багато тортиків і пудингів. За кіль" ка днів до Різдва заколюють свиню чи козу, а м’ясо ді" лять із сусідами, які, натомість, дають їм іншу їжу: ямс, фрукти та овочі. Більшість традиційних церков Ямайки мають різдвяну службу з колядками, а то й цілими кон" цертними програмами. Діти інсценізують різдвяні істо" рії, в школах отримують подарунки. Хоча на Ямайці не" має снігу, вулиці та інші людні місця прикрашені тися" чами лампочок і декорацій. Головні вулиці перекриті, тут можна придбати подарунки для всієї сім’ї. Після служби родина збирається разом, щоб скуштувати тра" диційний різдвяний напій – пунш із яєць. Основні стра" ви, що вживаються під час свят, – качка, шинка, курча" та, індики, багато овочів, салатів і святкових тортиків. Австралія. Різдво в Австралії та Новій Зеландії – особливе, адже приходить в кінці їхнього літа. Отож снігу тут немає, а отже, немає «білого» Різдва! Переваж" но блакитне небо, яскраве сонячне світло і температура повітря вище 25°С. Перше офіційне австралійське Різдво відсвяткували 25 грудня 1788 р. в Сіднеї. Приготування до Різдва починається на початку грудня, коли міста прикрашають декораціями, а родині і друзям надсилають різдвяні картки з привітаннями, на яких зображені сцени Святвечора, снігові пейзажі та ін., подібно як в Англії та Америці. В багатьох будинках печуть різдвяні тортики та пудинги, а в містах та містеч" ках у торговельних центрах і магазинах дітей зустрі" чають Санти. Оскільки в цей час дуже тепло, квіти стали основною формою декорації, наприклад, австра" лійський різдвяний кущ, рослина з маленькими черво" ними листочками, та різдвяний дзвінок. Однак деякі люди мають справжнє деревце з вогниками і прикраса" ми, яке вони встановлюють напередодні Різдва. Колядки звучать по всій країні – «Одного разу в Да" видовому місті» чи «Маленьке місто Вифлеєм» є тради" ційними піснями, але також є інші, які теж популярні. Це – «Шість білих бумерів», «Північний вітер» «Ко" лядка пташки», «Біле Різдво». Є ще одна цікава тради" ція, яка прийшла з 1937 р. – традиція «Світіння свічок». Відтоді тисячі людей збираються разом, щоб поспівати улюблені різдвяні коляди, освічуючи нічне небо свічка" ми. Ця традиція поширюється по всьому світі. Саме літні канікули в австралійських школах почи" наються за тиждень до Різдва і тривають до святкуван" ня дня Австралії – 26 січня. Це час, коли закінчилися екзамени, і діти з нетерпінням очікують їх результатів. Багато людей відвідують церковну службу, щоб, по" вернувшись додому, оглянути подарунки, які залишив Санта під різдвяним деревом. Потім малеча лягає спати, залишивши для Санти скляночку молока, а для його оленя – морквину. Різдво – це час, коли сім’я має бути разом і всі обмі" нюються подарунками після відвідин церкви та спіль" ного обіду. Саме на цьому обіді вживаються традиційні страви: індичка, шинка, свинина і овочі разом з різдвя" ним пудингом у соусі з бренді. Враховуючи пору року, коли святкується Різдво, багато людей вживають холодні страви чи «да" ри морів», влаштовуючи пікніки на пляжах. У декількох регіонах Австралії встановила" ся традиція святкування Різдва в липні, який є найхолоднішим міся" цем року, серединою їхньої зими. Температура, звісно, дале" ка до нормаль" ної, та все ж холодніше, ніж у грудні. E1mail: postv@ukrposhta.com