Поштовий вісник №5 від 29.01.2016

Page 1

• Онлайн нарада

• Зустріч для вас

На досягнутому зупинятися не можна

• Пам’яті героїв

Журналістика — це солодка каторга

с. 2

Бій під Крутами: долаючи міфи

с. 6 – 7

ukrposhta.ua

с. 8

УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ «УКРПОШТА»

№5 (778)

П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ • АКЦІЯ ТРИВАЄ…

Підтримай захисників України в зоні АТО! Напиши їм листа

Акція «Підтримай захисників України в зоні АТО! Напиши їм листа» триває. П’ятнадцятого січня поштовики доставили листівки, підписані дітлахами Сумщини під час новорічно%різдвяних свят за призначенням, а саме — бійцям 27%ї артилерійської бригади. Кур’єра, Поштарочку і працівників відділу продажу послуг дирекції зустрічали воїни протидиверсійного резерву: снайпер із позивним Муркет, кулеметники Кузя, Тигр, Заєць, автоматник Спартак. Поштарочка — оператор поштово% го зв’язку ВПЗ №11 Олена Олюх — вручила листівки з побажаннями миру й добра присутнім бійцям, а кур’єр Олег Лисиненко — решту листівок для передачі захис% никам, які перебувають у зоні АТО. Напередодні Водохреща поштовики знову завітали до військовослужбовців. Цього разу відвезли не лише листівки, а й солодо% щі та пресу. Подарунки зібрали знову ж таки поштовики, а також діти Сумщини. Ці зустрічі запам’яталися всім: поштовикам тим, що познайомилися зі справжніми захисниками України, а солдатам — що відчули увагу до себе і тепло наших сердець.

Передплати пресу захисникам Вітчизни Нещодавно завершилася ак ція з доброчинної передплати «Передплати пресу захисни кам Вітчизни», що відбувалася в рамках передплатної кампа нії на 2016 р. і була покликана привернути увагу до проблем бійців АТО. продовж минулого року кожен У охочий міг передплатити видання на адресу військової частини чи шпиталю (розміщених на території, що контролюєть: ся українською владою) на власний розсуд.

• ПІДСУМКИ

І такою можливістю скористалися чимало українців. За 2015 р. для військових було передплачено 15052 видання на суму близько 541 тис. грн. «Забезпечення воїнів — учасників анти+ терористичної операції є важливим ви+ явом патріотизму та турботи за долю на+ шої держави. Так певним чином кожен ви+ являє піклування про захисників України та водночас подає приклад активної грома+ дянської позиції, вартий наслідування, — розповідає керівник Укрпошти Ігор Ткачук. — Упродовж року для військових пе+ редплатили значну кількість періодики, яку працівники Укрпошти доставляли на Схід разом із гуманітарною допомогою».

«Поштовий вісник» тепер з QR кодом Шановні читачі! еред вами вгорі, поруч із назвою газети, код швидкої відповіді або ж просто QR:код. Він містить закодовану інформацію у формі чорного прямокут: ника із графічними символами. Поки що в QR:коді «зашифровано» поси: лання на сайт Укрпошти, де ви можете ознайомитися із новинами підприєм: ства, а також відкрити будь:який номер газети «Поштовий вісник», відскану: вавши код фотокамерою свого смарт: фону. Для цього необхідно мати лише програму:розпізнавач, встановлену на телефоні.

П

• УКРПОШТА НЕ МАЄ МЕЖІ – ЦЕ МІСТОК ВІД ДУШІ ДО ДУШІ! •

• НОВОВВЕДЕННЯ

Вперше QR:коди були використанні у промисловості та, оцінивши їхню пере: вагу — швидкість і легкість у використан: ні, — набули широкого розповсюджен: ня. URL, веб:сторінки, e:mail, SMS, гео: графічні координати, платіжний раху: нок тощо — все це можна передати за допомогою кодів. Цікаво знати: QR код (англ. quick response — швидкий відгук) — матричний код (двомірний штрих код). Головна перевага QR коду — легке розпізнавання скануючим обладнанням, зокрема і фотокамерою мобільного телефону, що дає можливість викорис товувати його в торгівлі, виробництві, логістиці.


№5 (778)

2

ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ

•Тема номера

Щоразу, як людина чи підприємство вирішують, що досягли успіху, прогрес припиняється. Томас Джон ВОТСОН%старший

•ОНЛАЙН:НАРАДА

На досягнутому зупинятися не можна

Радимося, обговорюємо, ділимося досвідом… вадцятого січня в УДППЗ «Укрпошта» відбулася он: Д лайн:нарада з питань продажу товарів і послуг. Предметом обговорення стало виконання планових по: казників доходної частини фінансового плану за 2015 р. з пересилання посилок, доставки рахунків, надання в ко: ристування абонементних поштових скриньок, кур’єр: ської доставки, розміщення реклами у ВПЗ, доставки друкованої рекламної та/або інформаційної продукції. Також учасники наради розглянули ситуацію за окреми: ми напрямами торговельної діяльності та результати пе: редплатної кампанії на 2016 р. Співдоповідачами виступили заступник директора департаменту продажу послуг Майя Попова, директор департаменту торгівлі Сергій Гречко та начальник відді: лу періодичних видань УДППЗ «Укрпошта» Інна Шер: шньова.

іншими фінансовими установами, страховими компанія: ми, підприємствами торговельного рітейлу, клієнтами з розгалуженою мережею філій або контрагентів, підпри: ємствами телекомунікаційної галузі, газопостачальними й енергопостачальними компаніями, найбільшими під: приємствами в регіонах, підприємствами АПК тощо. Пріоритетний напрям діяльності — поглиблення спів: праці з клієнтами державної форми власності шляхом включення поштових послуг у Плани закупівель клієнтів на 2016 р.; укладання додаткових угод до конкурсних договорів 2015 р.; участь клієнтів у конкурсних процеду: рах із закупівлі поштових послуг у цьому році; моніто: ринг повного вибору сум за укладеними конкурсними договорами і додатковими угодами щодо вичерпної реа: лізації Планів закупівель клієнтів на 2016 р. Для вико: нання зазначеного дирекціям уже надані конкретні реко: мендації з реалізації цих завдань. Так, на підставі даних моніторингу ТОП:100 найбільших державних підпри: ємств України (згідно зі звітом, підготовленим за фінан: сової підтримки Уряду Великої Британії (DFID) у рамках Програми «UK:UA: Підтримка реформ в Україні») дирек: ції отримали завдання щодо збільшення доходів від на: дання поштових послуг цій категорії клієнтів. Особливу увагу варто зосередити на співпраці з енергорозподільчими компаніями та поширити у філіях підприємства позитивний досвід роботи Житомирської дирекції щодо результатів тендерної процедури закупів: лі послуг з «доставки рахунків». Керівники дирекцій, відповідальні за продаж послуг, для розширення клієнтської бази одержали сформовані переліки 100 найбільших підприємств регіону (за вируч: кою від реалізації послуг) на відпрацювання та залучення їх (або поглиблення) до співпраці з УДППЗ «Укрпошта».

Продаж послуг — тенденції та перспективи айя Попова зосередила увагу заступників директо: рів регіональних дирекцій з питань продажу товарів М та послуг і начальників відділів продажу послуг, торгівлі й передплати на презентаційних матеріалах і показниках виконання фінансового плану за 2015 р. з надання низ: ки поштових послуг. Зокрема вона зазначила, що в ціло: му з послуг, закріплених за департаментом продажу послуг, отримано чистого доходу від реалізації продукції (без купівельної вартості) за період січень — грудень 2015 р. 355 901,16 тис. грн, що становить 103,71 % до плану (високих показників досягнуто за рахунок переви: конання плану бюджету доходів з пересилання посилок, доставки друкованої рекламної та/або інформаційної продукції та надання в користування абонементних скриньок). Відділ залучення клієнтів з метою виконання планових показників доходної частини в І кварталі 2016 р. зініцію: вав заходи, спрямовані на залучення нових і розширен: ня співпраці з наявними клієнтами УДППЗ «Укрпошта». Серед них — поглиблення співробітництва з банками,

Передплата: втішні результати й новації нна Шершньова у своєму виступі зазначила, що пе: І2015 редплатна кампанія на 2016 р. тривала з 28 вересня р. і була спрямована на збереження обсягів і вико: нання плану доходів від надання послуги з передплати (враховуючи підвищення тарифів у середньому на 56,1 %). Підприємство здійснювало щотижневий кон: троль за отриманими доходами та прийнятими тиража: ми в період передплатної кампанії на 2016 р. За підсумками передплатної кампанії на 2016 р. (станом на 1 січня 2016 р.) передплачено всього га зет і журналів 10 млн 455 тис. прим., що стано: вить 89,2 % до 01.01.2015 (11 млн 726,3 тис. прим.) та 93,5 % до рівня тиражів до 01.07.2015 (11 млн 177 тис. прим.).

•ОФІЦІЙНО

Референдум щодо статусу Донбасу недоцільний Проведення референдуму щодо особливого статусу Донбасу — недоцільне. Про це заявив Голова Вер ховної Ради України Володимир Гройсман, відпові даючи на запитання журналістів. Він наголосив, що зміни до основного закону передбачають децентра лізацію. Ні про що інше не йдеться. се, що стосується питання Донбасу, не треба ставити на

«Уреферендум, тому що в унітарній країні жодного стату+

су однієї із областей не може бути. Якби у змінах до Конститу+ ції було написано: дати Донбасу особливий статус, це було б схоже на федералізацію. Оскільки там цього немає, то й запи+ тувати про це не потрібно, оскільки це буде певна маніпуля+ ція», — наголосив Володимир Гройсман.

Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»

Питома вага прийнятої дирекціями УДППЗ «Укрпошта» на 2016 р. передплати видань України загальнодержав: ної сфери розповсюдження в загальному тиражі всіх груп видань становить 60,49 %, місцевих видань — 39,49 % і зарубіжних — 0,02 %. Найкращі результати діяльності щодо передплати: 2016 продемонстрували Харківська, Волинська, Херсон: ська, Чернівецька, Хмельницька, Чернігівська, Вінницька дирекції. Найнижчі показники зафіксовані в Тернопільській, Одеській, Івано:Франківській, Миколаївській, Луган: ській, Запорізькій обласних дирекціях Укрпошти. У період проведення передплатної кампанії на 2016 р. УДППЗ «Укрпошта» вжило низку заходів, які сприяли збільшенню можливостей для передплати насе: ленням періодичних друкованих видань. З метою забезпечення бюджетних установ періодични: ми друкованими виданнями на 2016 р. департамент тор: гівлі провів відповідну роботу щодо внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», яка нада: ла змогу державним підприємствам, установам, закладам і організаціям здійснити передплату на 2016 рік. Так, оформлено передплату 26 тис. бюджетни: ми установами на суму понад 94 млн грн, завдяки цьому підприємство отримало доходів на суму 16,8 млн грн. Ефективними формами пропагування серед насе: лення передплати на періодичні друковані видання ста: ли проведення під час передплатної кампанії Днів пе: редплатника та благодійних акцій «Передплати пресу для захисника України» (передплата для будь:якої вій: ськової частини чи шпиталю), «Подаруй дитині радість читання!» (доброчинна передплата для дітей:сиріт) та «Передплати пресу для батьків» (передплата для своїх близьких). Під час передплатної кампанії на 2016 р. Укрпошта провела понад 100 акцій із залученням місцевих органів влади, редакцій, видавництв, представників ЗМІ. З метою вдосконалення процесу розповсюдження пе: ріодичних друкованих видань створено робочу гру пу, до складу якої увійшли представники Національної спілки журналістів, Української асоціації видавців періо: дичної преси, Гільдії головних редакторів засобів масо: вої інформації, ДП «Преса», провідних редакцій (видав: ництв). Усі питання та пропозиції з удосконалення проце: су розповсюдження періодичних друкованих видань розглядаються колегіально цією робочою групою. Для залучення споживачів до послуги «Online:перед: плата» нині здійснюється доопрацювання чинного прог: рамного забезпечення зі сплати споживачем послуги з пе: редплати на періодичні друковані видання через Інтернет. Крім того, нині розглядається питання впровадження у 2016 р. проекту «Нон:стоп передплата». Він передба: чає направлення рахунків на продовження послуги з пе: редплати з поточних місяців безпосередньо на адреси споживачів, у яких передплата була оформлена в попе: редній період і завершена. Послуга «Нон:стоп перед: плата» пропонуватиметься редакціям (видавництвам) як додатковий сервіс зі збереження та збільшення перед: платників на окремі видання. З метою поновлення передплати з поточних місяців 2016 р. впроваджено спільну акцію з редакціями (видав: ництвами) щодо розміщення у відділеннях поштового зв’язку «Подарункового Сертифіката на оформ лення передплати на 2016 р.». Наразі у зазначеній акції беруть участь 4 видавництва. Людмила БАЦАЙ

•ВИЗНАННЯ

Україна — козацька держава Напередодні Дня Соборності України Вер ховний отаман України та діаспори, Гетьман козацтва Запорозького Дмитро Сагайдак на городив орденом «Україна — захисник дер жавності» ІІ ступеня в. о. генерального ди ректора УДППЗ «Укрпошта» Ігоря Ткачука. митро Сагайдак відзначив активну участь працівників Д обласних дирекцій Укрпошти в організації Всеукраїн: ської поштової естафети «Україна — козацька держава», яка тривала з 24 серпня по 14 жовтня 2015 р. на всій те: риторії України, зокрема в зоні АТО. Він подякував керів: нику національного оператора за допомогу та сприяння захисникам Вітчизни й вагомий внесок у справу зміцнення Української держави. E&mail: postv@ukrposhta.com


Масштабні інновації ніколи не створюються тими, хто бажає зберегти власний спокій. Джин ЛАНДРАМ

3

№5 (778)

•Події та коментарі

ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ

•МОДЕРНІЗАЦІЯ

Впевнено крокуємо шляхом технічного розвитку

У своєму звіті за рік роботи підприємства керівник Укрпошти Ігор Ткачук, аналізуючи виконання Програми технічного розвитку, зазначив, що у 2015 р. у п’яти дирекціях упроваджено Систему індикації періодичних друкованих видань.

о переліку цих дирекцій входила й Миколаївська фі: лія національного оператора поштового зв’язку. Са: ма Система була введена в дію наприкінці листопада ми: нулого року, а днями у виробничому приміщенні цеху оброблення пошти управління Миколаївської дирекції проходила її, так би мовити, презентація для тих, на кого орієнтована діяльність підприємства, — ділових партне: рів, колег, споживачів послуг. Зокрема на презентацію були запрошені редактори провідних обласних видань Миколаївщини. Звертаючись до присутніх, керівник Миколаївської дирекції Дмитро Ганіченко зауважив, що презентована система розроблена для експлуатації на дільницях сор: тування періодичних видань і надає значні переваги при її використанні, а саме: в кілька разів збільшує продук: тивність сортування періодичних видань; знижує кваліфі: каційні вимоги до виконавців; автоматизує оформлення технологічної документації; зменшує кількість помилок у процесі роботи; використовує в якості бази даних сорту: вальні таблиці й дає змогу виводити передплатні тиражі на індикатори, розміщені біля кожної комірки сортування, яка відповідає конкретному об’єкту поштового зв’язку. Тобто значно підвищує якість оброблення періодичних друкованих видань і переводить взаємодію з діловими партнерами (редакціями, типографіями, споживачами послуг) на новий якісний рівень. Заступник директора Тетяна Водич, заступник началь: ника цеху оброблення та перевезення пошти Наталя Коваленко разом із працівниками дільниці з сортування газет продемонстрували принцип роботи Системи інди: кації на практиці. Введення в дію цієї системи здійснюється у рамках ре: алізації Програми технічного розвитку Укрпошти. Націо: нальний оператор поштового зв’язку й надалі тримати: ме курс на технічну модернізацію виробничих процесів й автоматизацію робочих місць в об’єктах поштового зв’язку, завдяки чому підвищиться рівень якості послуг, що надаються клієнтам, та буде зроблено ще один крок у перетворенні Укрпошти в сучасне, конкурентоспро: можне підприємство.

Д

Інф. Миколаївської дирекції Укрпошти

•ОГОЛОШЕННЯ

•З ТУРБОТОЮ ПРО ЛЮДЕЙ

Працюємо стабільно за будь яких умов

На заміщення вакантних посад Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» запрошує на роботу: • операторів поштового зв’язку; • листонош (з досвідом або без досвіду роботи, навчаємо). Звертайтеся до відділу кадрів дирекції: • Лівобережний поштамт (Дніпровський, Дарницький, Деснянський р:ни): м. Київ, вул. Луначарського, 16/4, тел.: 541–15–36; 230–08–22; • Південний поштамт (Святошинський, Голосіївський, Солом’янський р:ни): м. Київ, б:р Лепсе, 34, тел.: 497–52–05; 497–11–44; 230–08–22; • Північний поштамт (Оболонський, Подільський р:ни): м. Київ, вул. Фрунзе, 118, тел.: 482–40–90; 230–08–22 • Київська міська дирекція УДППЗ «Укрпошта» (Шевченківський, Печерський р:ни): м. Київ, вул. Хрещатик, 22, тел.: 230–08–22; 230–08–21.

•СПІЛКУЄМОСЬ УКРАЇНСЬКОЮ

Плекайте мову! Укрпошта забезпечила виплату пенсій громадянам України за січень 2016 р. Незважаючи на морози й заметілі, листоноші Укрпошти дісталися кожної домівки, де на гроші чекали ста ренькі. Варто зазначити, що Укрпошта розпочала виплату пенсій за січень ще наприкінці 2015 р. Так, пенсіонери, які отримують пенсію на пошті з датами виплат з 4 по 8 січня, змог ли одержати свої гроші достроково. А з 9 січня Укрпошта роз почала виплачувати пенсії за звичайним графіком. аші пенсіонери мають значну перевагу — пенсію доставляє листоноша додому, «Н тобто літні люди не мають потреби ходити по вулиці з одержаною сумою грошей. Для пенсіонерів це насамперед — гарантія їхньої особистої безпеки, — наголошує керівник Укрпошти Ігор Ткачук. — Окремо хочу подякувати нашим працівникам за оперативну роботу з доставки пенсій у цьому місяці. Незважаючи на аномальні погодні умови в схід+ них та південних регіонах країни, пенсіонери отримали кошти вчасно». За останніми даними Пенсійного фонду в Україні налічується понад 12 млн пенсіо: нерів. Сьогодні Укрпошта здійснює виплату та доставку пенсій 5,7 млн українцям, гро: шової допомоги — 1,5 млн осіб. Функція з доставки пенсій, покладена на підприємство державою, є соціально важливою та першочерговою для Укрпошти. Звичайно, інші ко: мерційні установи у боротьбі за додаткових клієнтів пропонують для пенсіонерів різно: манітні бонусні програми й системи накопичення під ті чи інші відсотки. Проте Укрпош: та завжди скеровувала зусилля на те, щоб пенсіонери максимально зручно, надійно та безпечно отримували свої чесно зароблені гроші. Без перебільшення для багатьох людей листоноша поєднує в собі й представника держави, й життєвого порадника, а найголовніше — чутливого помічника, який допо: може оплатити комунальні послуги, оформити передплату тощо. Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»

Відродження України неможливе без духовного відродження нації. А духовний прогрес народу нездійснимий без глибоко го пізнання моралі, етикету, культури мовлення. а жаль, нині на мовному ґрунті ситуація склалася не найкраща. Засилля слів:покру: Н чів, паразитів, вживання в усному і навіть писемному мовленні «суржику» замість літературної української мови свідчать про низьку мовленнєву культуру громадян. А нація починається саме з мови. Тож викорінюймо бур’яни з нашого життя, спілкуймося правильною українською! У цьому вам, шановні поштовики, допоможе наша рубрика.

Неправильно Правильно Здрастє Добре утро Доброго дня

Вітаю Доброго ранку Добрий день чи

Добридень E&mail: postv@ukrposhta.com


№5 (778)

4

ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ

Ніщо не вражає більше, ніж те, коли бачиш, як хтось робить дещо, на твою думку, неможливе.

•Сьогодення

Сем ЕВІГ

• ПОШТОВІ БУДНІ

Самовіддана робота — вдячні клієнти

Ось уже кілька років поспіль відділення поштового зв’язку 02081 Лівобережного поштамту м. Києва якісно виконує свою роботу й демонструє високі результати. Головними критеріями у доборі персоналу є відповідальність і бажання працювати на позитивний результат. ідділення обслуговує не лише багато: В поверхівки, а й приватний сектор, тобто загалом понад 50 тис. осіб. Високі показни: ки — це заслуги не однієї людини, а всього колективу. Керівництво ВПЗ уміло налагоди: ло роботу й належно реагує на все, що від: бувається у відділенні. Тож хороші взаємини в колективі тільки сприяють професійним до: сягненням. А створює приємну атмосферу й гарний настрій співробітникам начальник відділення Алла Турченко. «Зранку я при+ ходжу на роботу і кажу дівчатам, що дуже їх люблю. У них на вустах одразу ж з’являють+ ся усмішки, всі наче розцвітають. І, незважа+ ючи на те, що зараз холодно, дуже багато клієнтів, велике завантаження, всі розуміють, про відповідальність за ту роботу, яку вони виконують. Намагаємося обслуговувати клі+ єнтів так, щоб їм було приємно, зручно, щоб вони знову до нас поверталися».

Працівники відділення працюють ритміч: но і з цілковитою віддачею, у їхній роботі простежується постійна позитивна динамі: ка. Це стосується обслуговування і пенсіоне: рів, і переселенців зі Сходу країни, які не хо: чуть отримувати пенсію на банківські карт: ки. Попитом користується і придбання «е:квитків» та доставка «е:пакетів». На: чальник відділення особисто спілкується з клієнтами, демонструючи їм те, що їх ціну: ють. Активно співпрацює ВПЗ:81 з юридич: ними особами — для зручності спілкування відбувається й за допомогою електронної пошти, що значно економить час клієнтів. Нещодавно на адресу відділення надій: шла подяка за хорошу роботу, у якій особ: ливо було відзначено оператора поштово: го зв’язку Вікторію Давидкевич. Одна з клі: єнток звернула увагу на вміння оператора поєднувати в роботі швидкість, якість і

• ВИСТАВКА

Україна на поштових картках

привітне ставлення до відвідувачів. Це не лише склало приємне враження про обслу: говування, а й змінило думку споживачки про Укрпошту на краще. «Мені довелося напередодні новорічних свят надсилати посилку в Європу. При цьому виникло без+ ліч нюансів і питань, з якими Вікторія допо+ могла мені розібратися. Так склалося, що з цією посилкою довелося не один день «по+ возитися», і кожен раз я відчувала терпін+ ня, допомогу і ввічливе ставлення до себе. Але апогеєм мого захвату став момент, ко+ ли до віконця Вікторії вишикувалася вели+ чезна черга і вона просто із приголомшли+ вою швидкістю обслуговувала відвідувачів. При цьому все із «будь ласка», посмішкою і терпінням. Я дуже спритна й енергійна, але через півгодини такого темпу повільно сповзла б під стіл. А це ж усю робочу зміну! Чесно кажучи, я стояла в черзі, милувалася й захоплювалася. Адже за свою невелику зарплату можна було робити те ж саме не напружуючись (що, на жаль, відбувається в деяких відділеннях поштового зв’язку). Завдяки цьому працівнику моє ставлення до Укрпошти змінилося в кращий бік», — написала вдячна споживачка. Вікторія, в минулому банківський пра: цівник, часто користувалася послугами ВПЗ:81, та ніколи раніше не думала обра: ти шлях працівника пошти. Однак випад: ково, побачивши оголошення про вільну вакансію оператора, Вікторія Давидкевич не вагаючись написала заяву на праце: влаштування, розуміючи, що зможе працю: вати у ВПЗ. Спочатку було складно, проте з часом робота стала їй у радість. Працюючи лише рік оператором у цьому відділенні, Вікторія зуміла завоювати повагу в колек: тиві та прихильність клієнтів. Ось що розповіла Алла Турченко про підлеглу: «Вікторія дуже старанна, працьо+ вита та ввічлива. З чотирьох наших опера+ торів вона прийшла останньою. Кожна з дівчат на своєму прикладі показує, як

потрібно працювати, тож вона прагне не відставати від них. Бувають різні клієнти, ситуації, які вимагають уважності й терпля+ чості. Адже трапляється і нестриманість з боку клієнтів. Та ми намагаємося виходити з будь+якої ситуації, зрозуміти людину й ви+ рішити її питання, щоб вона залишилася задоволеною. Ось і нещодавно Вікторія своїм ставленням до клієнтів здивувала від+ відувачку, яка раніше, мабуть, потрапила в не дуже хорошу ситуацію, що зіпсувало її враження про пошту. Але цього разу клієнт+ ка звернула увагу на те, з якою легкістю та+ кий же працівник ВПЗ справляється зі сво+ єю роботою і як вправно відповідає своїм клієнтам». Начальник відділення перекона: на в тому, що потрібно контролювати не лише роботу підлеглих, а й чергу відвідува: чів, оскільки в операційному залі інколи ви: никають непорозуміння, на що має бути своєчасна реакція з боку персоналу. Розповідаючи про той день, Вікторія Давидкевич зазначає: «З кожним потріб+ но знаходити спільну мову, зробити так, щоб людина захотіла прийти до нас ще раз». Вдячність споживачів — є надзвичайно важливою для всіх працівників ВПЗ:81. Одна з постійних клієнток Ірина Марчен: ко зазначає: «Користуюся послугами Укр+ пошти майже 2 роки. Постійно надсилаю й отримую тут посилки. Дуже приємно, що у відділенні працюють такі співробіт+ ники. Вони швидко виконують свою роботу. Навіть на свята, коли були великі черги, працювали оперативно, охайно і вигляда+ ли задоволеними». Пошта працює з людьми і для людей. І хоч вдячність клієнтів не дає фактичного прибутку, однак створює певну емоцію в обслуговуванні. Важливо, щоб клієнт мав гарний настрій у процесі отримання послу: ги, адже люди завжди повертаються туди, де їм було добре. Оксана РОМАНЕНКО

• ОНОВЛЕНЕ ВПЗ

Дбаємо про належні умови праці

Напередодні Дня Соборності України на Одеському поштамті відкрилася виставка «Україна на поштових листівках початку минулого століття», яка зібрала чимало шанувальників історії, філокартистів, краєзнавців. Їхній інтерес був викликаний пе редусім ім’ям організатора виставки. ого представила присутнім началь: Й ник поштамту — ЦПЗ №1 Лариса Малишева. Цього разу Тарас Мак: сим’юк — відомий колекціонер і крає: знавець, заслужений працівник культу: ри України, перший заступник голови Одеського відділення Українського фонду культури — виставив на поштам: ті більш як 500 поштових листівок на українську тематику. На них можна по: бачити типи українців різних регіонів нашої держави, краєвиди сіл, міст Укра: їни, українців під час праці та відпочин: ку. На поштівках різних українських та іноземних видавництв відтворені репро: дукції картин, що відображають різні етапи історії України. «Ілюстровані листівки з’явилися в сві+ ті десь у 90+х рр. ХІХ ст., — зазначив Та: рас Максим’юк. — На території України трапляються поштові листівки з ілюстра+ ціями з 1895 року. У моїй колекції най+ старіша датується 1897 р. Для мене всі вони цінні насамперед не в матеріаль+ ному сенсі, а як артефакт культури. Але особливо мені дорогі ті листів+ ки, що відображають боротьбу україн+ ців за незалежність у 1917–1920 рр. Вони відповідають нинішньому стану моєї душі. Адже й сьогодні нам дово+ диться у тяжких умовах АТО на сході країни відстоювати своє право на не+ залежність. Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»

Своєю виставкою мені б хотілося поглибити знання людей про націо+ нальну історію, сприяти підвищенню градусу патріотизму, кращому усві+ домленню того, що ми — народ непе+ реможний». Добрі слова на адресу колекціонера сказали на відкритті виставки заслуже: ний художник України Микола Вилкун, заступник директора Одеського крає: знавчого музею Юрій Слюсар, підкрес: ливши високий творчий потенціал осо: бистості колекціонера, різноманітність і різноплановість його колекції, експо: нати якої є для істориків цінними доку: ментальними свідченнями минулих епох. Відвідувачі виставки мали змогу озна: йомитися зі збірниками «Україна: сто: рінки минулого», «Шевченківська лис: тівка як пам’ятка історії та культури 1890–1940» (під редакцією Володими: ра Яцюка) та іншими, до яких увійшли фотоілюстрації колекції Максим’юка. Цікаві й тематичні збірники самого Та: раса Івановича, зокрема «Кобзарева Одеса», «Історія українського книгови: дання в Одесі», «Історія українського словника ХІХ–ХХ ст.», «Сто років укра: їнської листівки», «Чарівний світ україн: ської писанки» тощо. Лариса БУЛЛО

Нещодавно центральне відділення поштового зв’язку м. Бородянки, що на Київщині, розпочало роботу в оновле ному приміщенні. авдяки спільним зусиллям керівниц: тва генеральної дирекції Укрпошти та З регіонального управління проведено опоряджувальні роботи з метою оптимі: зації наявних виробничих площ до по: треб споживачів. Першочерговим завдан: ням було забезпечення належних умов праці операторів поштового зв’язку. У серпні минулого року керівник ЦПЗ №4 Олег Дмитренко залучив до співпраці корпоративних клієнтів, проте виникла проблема — для оброблення ве: ликої кількості посилок доводилося вико: ристовувати значну частину операцій: ного залу відділення. Тож звернулися до керівництва Київської обласної дирекції Укрпошти з проханням допомогти у про: веденні поточного ремонту. У відділенні було переплановано опе: раційний зал, переглянуто ефективність використання приміщень для оброблення пошти, приділено увагу дотриманню

вимог поштової безпеки. За рахунок цьо: го було покращено умови праці та збіль: шено пропускну спроможність оброблен: ня поштових відправлень відділення, яка нині становить близько 1500 посилок на добу. За словами Олега Дмитренка, ці зміни жодним чином не торкнулися якості об: слуговування фізичних осіб. До того ж чи: мало споживачів схвалюють проведені заходи. Зокрема пенсіонерка Світлана Лиси: ця повідомила: «Мені дуже приємно, що в таких складних умовах наша пошта має можливість потішити своїх спожива+ чів, забезпечивши гарні та якісні умови обслуговування. Я приходжу на пошту й почуваюся завжди комфортно, а після цього ремонту — ще краще». Тож запрошуємо всіх відвідати онов: лене центральне відділення поштового зв’язку Бородянки. E&mail: postv@ukrposhta.com


•Філателія

Космонавтика має безмежні можливості, і її перспективи неосяжні, як сам Всесвіт. Сергій КОРОЛЬОВ

5

№5 (778)

ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ

•В ОБ’ЄКТИВІ — БУКОВИНА

Дивосвіт Буковини серед поштових мініатюр

Гортаю каталог «Поштові марки України 1992–2014» і радіє душа: УДППЗ «Укр пошта» відтворило унікальну філателіс тичну ретроспективу часів незалежної Ук раїни на поштових художніх мініатюрах.

Зігрівали «Кобзар» і мамин рушник

дві величні споруди на те: риторії Чернівецької об: ласті: Митрополичий па: лац, колишня резиденція митрополитів Буковини й Далмації — нині головний корпус Чернівецького на: ціонального університету ім. Юрія Федьковича та Хотинська фортеця. Говорячи про університет, доречно згадати, що 28 червня 2011 р., у день святкування 15:ї річниці Кон: ституції України, члени Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалили доленосне для української держави рішення: «Включити архітектурний ансамбль Резиден+ цію митрополитів Буковини і Далмації до найпрестижні+ шого списку світового надбання — Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО». Враховуючи таку високу увагу, Укрпошта у серії «Краса і велич України» видала блок із 12 марок «Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича». Та й Хотинська фортеця не залишаєть: ся поза увагою. До включення її до «Семи чудес» ще у 2002 р. вийшла марка «1000 років Хотину», яку ство: рив буковинський митець, заслужений художник Украї: ни Орест Криворучко. А відтак цю унікальну фортечну споруду було зображено на одній із марок серії «Випуск за програмою «Європа». Відпочинок. Туризм. Запрошуємо до України» одночасно з поштовими мініа: тюрами: «Ластівчине гніздо», «Карпатський краєвид», «Києво:Печерська лавра». Наприкінці 2014:го на честь 125:річчя Чернівецького поштамту, будівля якого є блискучим зразком віденської архітектурної школи останньої чверті ХІХ ст. (архітектор Фрідріх Зец), Укрпошта порадувала буковинців гарним поштовим блоком марок «125 років Чернівецькому поштамту. 1889–2014». Розлетілися по світу, прославляючи славетних людей Буковини, марки, присвячені «Буковинській Орлиці», класику української літератури Ользі Кобилянській,

очинаючи з перших вітчизняних марок «500 років українського козацтва» й «100:річчя переселення українців у Канаді», Україна створила 1418 поштових мініатюр. Зазирніть у це довідкове, без перебільшення, енцик: лопедичне видання, і в широкому світі філателії ви поба: чите й дивосвіт нашого краю. Буковина представлена надзвичайно потужно. Цікавий і унікальний блок «Чер: нівецька область», що вийшов мільйонним тиражем у серії «Краса і велич України» (дизайн О. Калмикова), на марках якого відтворені Хотинська фортеця (ХІІІ–ХІХ ст.), м. Хотин; Успенський собор (1900–1908) у с. Біла Криниця, що у Глибоцькому районі; всесвітньо: відома печера «Попелюшка» у с. Подвірне Новоселиць: кого району; фестиваль Маланок у Чернівцях.

П

автору всесвітньовідомої пісні «Червона рута», яка дала назву вокально:інструментальному ансамблю, Всеукраїнському фестивалю естрадної пісні, компози: тору Володимиру Івасюку, творчість якого відзначена Національної премією України ім. Т. Г. Шевченка, пер: шому космонавту України Леоніду Каденюку. Флора, фауна, природа, народні звичаї і традиції Чернівеччини теж знайшли відображення на унікальних поштових мініатюрах. Про найбільшу річку краю йдеть: ся у «Спільному випуску Україна — Молдова. Збере: ження фауни Дністра». У серії українських хат є буди: нок з Буковини, народний одяг відтворено на марках: «Буковина. Свято Єфросинії», «Буковина. Свято Возне: сіння Господнього», а серед головних уборів україн: ських жінок є «Кода», поширена в нашому краї у кінці ХІХ — на поч. ХХ ст. Марка не просто засвідчує факт існування якоїсь по: дії, а й виконує місію інформування про історію і культу: ру, духовність, видатних людей, події, досягнення. І в цьому аспекті Буковина посідає поважне місце. Юхим ГУСАР

А яку гордість викликає у залюблених в Україну ма: лий аркуш «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци» (дизайн М. Гейко), який вийшов друком у 2012 р. 80:ти: сячним накладом. У числі «Семи чудес» — Акерманська фортеця, Воронцовський палац, Луцький Верхній замок, Кам’янець:Подільська фортеця, Палац у Качанівці — є і Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»

Окремим розділом у каталозі представлена інформація про проект «Власна марка» та між& народні купони для відповіді. Зазирнувши в цей унікальний каталог, ви змо& жете поринути у цікавий світ філателії, в якому дізнаєтеся всю інформацію про тематику, фор& мат, тиражі, захист та інші необхідні характерис& тики поштових марок, блоків, малих аркушів і філателістичних буклетів. Придбати каталог за ціною 80 грн можна у всіх точках продажу філателістичної продукції. Тираж видання становить 1500 примірників.

Двадцять восьмого січня — 60 років з дня народження Леоніда КАДЕНЮКА Буковина пишається, що першим укра їнським космонавтом став наш земляк Леонід Каденюк із села Клішківці Хо тинського району, який 19 листопада 1997 р. стартував із мису Канаверал у складі міжнародного екіпажу на кос мічному кораблі «Колумбія». До 6 груд ня 1997 р. у космосі спільно працювали Кевін Крегел, Стівен Ліндсей, Леонід Каденюк, Калпана Чавла, Токао Доі, Вінстон Скотт.

еонід Каденюк в останні передстартові години «Л зателефонував з американського мису Кана+ верал у рідне село Клішківці й мав розмову з матір’ю Ніною Андріївною. Син подякував за рушник, виши+ тий дбайливими материнськими руками, і заявив, що бере її святиню із собою в далеку зоряну дорогу. Крім неї, в особистому багажі буковинця були мініатюрні видання «Кобзаря» та Конституції України, Герб і Прапор нашої держави, а також диски із записами пі+ сень у виконанні улюблених співаків Дмитра Гнатюка, Анатолія Солов’яненка, Софії Ротару, Павла Двор+ ського та гурту «ВВ». Про той історичний політ написано багато. А заслу: жений журналіст України Володимир Пелех з Чернів: ців упорядкував книгу «Буковина — край космічний»: Космічна епопея буковинця Леоніда Каденюка у дзеркалі офіційних документів, матеріалах україн: ської та зарубіжної преси, спогадах його рідних, од: носельців та співвітчизників». А філателія поповнилася того року двома конвер: тами й марками: «Спільний експеримент Columbia» та «Космонавт:дослідник України Л. Каденюк». Їхнє спецпогашення буковинські філателісти провели 6 грудня 1997 р. у Чернівцях і Хотині спеціальним штемпелем із зображенням космічного корабля і на: писами по колу: «Спільний українсько:амери: канський політ» і «Перший космонавт:дослідник Ук: раїни Л. К. Каденюк», 10.11–05.12 1997. До 10:ї річниці польоту Укрпошта продовжила випуск пошто: вих марок із серії «Україна — космічна держава» з двох марок. До неї були випущені два конверти «Перший день», присвячені 10:річчю польоту Леоні: да Каденюка — «Спільний українсько:американський біологічний експеримент у космосі». Конверт із портретом Леоніда Каденюка, який на: малював чернівецький художник Орест Криворучко, сьогодні став раритетом, бо був випущений і погаше: ний у кількості 100 прим. Клубні конверти випустили також філателісти Одеси й Чернігова. Член Асоціації філателістів України, чернівчанин Сергій Горенко, який має повне зібрання конвертів, марок космічної тематики, часто зустрічається зі школярами. «Довгим і тернистим виявився шлях Леоніда Костянтиновича Каденюка в космос», — го: ворить колекціонер:пропагандист і бажає підроста: ючому поколінню брати приклад з такої людини, як Леонід Каденюк: бути такими ж наполегливими та вірними своїй мрії. А у філателістичному кіоску у виставково:екскурсій: ному залі Чернівецької дирекції Укрпошти колекціоне: ри Буковини зорганізували виставку поштових мініа: тюр «Наш земляк Леонід Каденюк — перший космо: навт незалежної України», приурочивши її до 60:річчя з дня народження Героя України. Юхим ГУСАР E&mail: postv@ukrposhta.com


№5 (778)

6

ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ

Навіть за повної демократії і найширшої свободи слова не можна, аби на сторінках газети неуцтво мало рівні права зі знанням, негідник — із чесною людиною, а брехня — із правдою. Валерій ДРУЖБИНСЬКИЙ

• ТВОЇ ЛЮДИ, УКРПОШТО!

Журналістика —

Ювілей чарівної жінки ачальник ВПЗ Шепетівка:3 Хмельницької дирек: ції Укрпошти Юлія ЗАРУБІНА 25 січня відсвяткува: ла 50:річний ювілей. Тридцять три роки присвятила во: на роботі у сфері поштового зв’язку. Розпочала трудо: ву діяльність 1984 р. оператором у ВПЗ Шепетівка:3, з 1995 р. — заступник начальника цього відділення, а 2001 р. призначена начальником ВПЗ Шепетівка:3. Юлія Павлівна — висококваліфікований працівник, за що не береться — все їй до снаги. Вона швидко присто: совується до нових умов, уміє наводити лад там, де по: трібно. Це підтверджує щоденною працею. Її професій: ні здобутки неодноразово відзначалися Почесними грамотами, Подяками, бо завжди Юлія Павлівна по: кладалася на свої працелюбство і завзятість. Юлія Зарубіна — порядна, відповідальна, ввічлива та врівноважена людина, завжди вислухає й допомо: же. Вимоглива в роботі до себе і підлеглих. А ще вона любляча й турботлива мама. Колектив ЦПЗ №3 щиро вітає Юлію Павлівну з юві: леєм і бажає здоров’я, щастя, любові. Нехай завжди в ду: ші цвіте весна і серце зігрівається любов’ю, хай квітнуть дні яскравим цвітом і буде в них сердечність і тепло, щоб у житті було чому радіти і смутку у душі ніколи не було.

Н

Дива освітні

знайомих Валерія Івановича влітку 1993 р. гостювала американка — переможниця конкурсу «Вчитель року». У Її запитали, як вона реагує, якщо колега у її присутності ви: явить неповагу до учня. Бідна жінка думала:думала й каже: «Вибачте, я такого випадку не пам’ятаю»… У наших був шок. Невже «твариною» ніхто при ній дитину не називав?

Бандероль від Остапа Бендера

зустрічі, які залишаються в журналістській пам’яті на: Є завжди. Такою стала для пана Валерія зустріч з Андрієм Мироно:

Вітаємо колег! вадцять шостого січня відзначила день народжен: ня Тетяна БАТРАК, начальник ВПЗ Токарі ЦОС №3 Д Сумської дирекції Укрпошти. Вже 36 років поспіль Тетя: на Михайлівна віддана поштовій справі. Шановна Те: тяно Михайлівно! Колектив ЦОС № 3 вітає Вас зі свя: том. Хай квітує доля у роках прекрасних і приносить радість, ніжність і тепло. Хай у кожній днині світить сон: це ясне і дарує тільки мудрість і добро. Хай пахучим цвітом стелиться дорога, хай відходять в далеч горе і бі: да. Хай же будуть щастя і міцне здоров’я, радість і по: вага на многії літа!

Хороші люди не люблять, коли про них пишуть. Та писати про хороших людей, серед яких і киянин Валерій Дружбин ський, треба. Писати про них варто хоча б для того, щоб не втрачалася віра в люди ну і щоб хороших людей ставало більше.

олектив ВПЗ Київ:89 Київської міської дирекції К Укрпошти вітає листоношу Вікторію ГАРКАВЕНКО з ювілеєм, який вона відзначатиме 2 лютого. Прийміть

537 записників і товстих зошитів із журналістськими нотатками накопичилося у Валерія Івановича за роки титанічної праці в газетах «Комсомольская правда», «Известия», «Дзеркало тижня» тощо, 50 з яких він присвятив роботі журналістом в Україні. Валерій Друж: бинський вважає журналістську професію напрочуд вдячною, адже довелося знати і брати інтерв’ю у Юрія Гагаріна, маршала Георгія Жукова, Катерини Фурце: вої, Едуарда Шеварднадзе, Джеймса Олдріджа, Сергія Образцова, Володимира Сосюри, Віри Марецької, Михайла Шолохова, Сергія Герасимова, Клавдії Шульженко, Мстислава Ростроповича, Сергія Лемеше: ва та багатьох інших. Тож на одній шпальті можна вмістити лише мале: сеньку часточку надбань і спогадів українського жур: наліста, публіциста, письменника, кінокритика, канди: дата історичних наук, дворазового лауреата премії Спілки журналістів СРСР, літературного секретаря письменника Костянтина Паустовського.

наші привітання й щирі побажання добра, миру, злагоди Вам і Вашій родині. Здоров’я, щастя зичим не на рік — на все життя, бажаєм його щиро, щоб радісним і довгим був ваш вік, з добром, любов’ю, спокоєм і миром!

• НАГОРОДЖЕННЯ

Юні таланти Волині У рамках проведення конкурсу дитячо го малюнка «Мій рідний дім Україна» УДППЗ «Укрпошта» разом із дитячим журналом «Малюк Котя» щомісяця впродовж 2015 р. відзначали обдарова них дітей України. олинська дирекція Укрпошти пишається розумними, таланови: тими дітками з Волині та їхніми яскравими здіб: ностями. За результата: ми листопада 2015 р. за рішенням журі пере: можцем стала мешкан: ка Нововолинська — 8:річна Вікторія Лойко зі своєю роботою «А у нашому селі веселенькі діти». Особисто вручити подарунок Вікторії заві: тали керівник Волин: ської дирекції Олег Гав: ришків і заступник ди: ректора філії Олена Демчук. За свою чудову роботу юна художниця отри: мала Диплом переможця листопада, набори погаше: них поштових марок і комплекти журналів «Малюк Ко: тя» за 2015 р. До ВПЗ Вікторія прийшла разом із татом і вчитель: кою:наставницею у художній школі Аллою Наврод: ською, яка розповіла, що Вікторія — дуже здібна дів: чинка. Вона сподівається, що її малюнок обов’язково прикрашатиме марки, конверти чи картки. Раділа за Вікторію й заступник директора Новово: линської школи мистецтв Еліна Подзізей. Вона заува: жила: «Ми дуже тішимося, що наша учениця отримала почесну перемогу в дитячому художньому конкурсі. А ще, продовжуючи ідею розвитку філателістичного хобі, нам видалася дуже цікавою думка про створення гурт+ ка «Юні філателісти».

В

Інф. Волинської дирекції Укрпошти Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»

•Життя як воно є

Вхідним квитком у журналістику має “ бути особливе відчуття мови й того єди ного вистражданого Слова, яке хочеться мовити до свого читача

Спогади дитинства лютому 1942 р. з блокадного Ленінграда у Перм У вивезли 5 тис. дітлахів. Дитячий будинок розмістив: ся в колишніх конюшнях, де у спальнях були збиті нари у 6 поверхів. Поряд було своє «дитяче» кладовище. До серпня дітей залишилося всього 456. Серед них був і Валерій, якому судилося вижити, аби у 8 років вперше спробувати цукор, а в 12 — ковбасу… У 1954 р. до дитячого будинку приїхали дві жінки з України. Хотіли взяти дівчинку. А директор сказав, що дасть їм найхворобливішого 14:річного хлопчика. Дві святі жінки — мама й тітка — його виходили. Правду ж про усиновлення Валерій дізнався вже дорослим, після смерті мами. Його бабуся, мама і вся родина були людьми, які достойно й неголосно зберігали довкола себе атмосферу моральної норми, ніколи не принижу: вали чужу гідність, ділом і словом допомагали всім по: ряд вижити й не втратити себе. Чесні, порядні, добрі й відкриті люди — такою була ця дивовижна родина, з якою Валерій Іванович пов’язує все хороше й достой: не, що у нього вдалося у житті. Ну а все, чого він не до: сяг, він не досяг САМ.

Жовта преса

ножаться жовті журнальчики й газетки. Наш ге: рой гадає, що кількість ідіотів на квадратний кіло: метр нашої вітчизни невпинно зростатиме. Слід робити на цих виданнях напис, схожий на напис Міністерства охорони здоров’я на пачках цигарок. Наприклад: «Міндруку попереджує: читання цього видання небез+ печне для інтелектуального здоров’я».

М

вим у 1976 р. під час зйомок в Одесі «Дванадцяти стільців». Валерій Іва: нович постукав у готельний номер артиста. Той, відчинивши двері, за: питав: «У Вас є шарф?» «Є, але вдо+ ма». «Прекрасно! Ви приносите шарф, а я даю Вам інтерв’ю». Звик: нувши до дивакуватості творчих осо: бистостей, за півгодини журналіст із шарфом стукав у двері знову. Одержав відповіді на запи: тання, побував на репетиції і, забувши про шарф, поїхав додому. Дружині довелося сказати, що шарф украли, од: нак вона б і не повірила в реальну історію. З нетерпінням очікував телепрем’єру фільму, але не зовсім упізнав на Миронові:Бендерові власний шарф. Списав тоді все на надможливості телебачення з перефарбування, подов: ження й гримування шарфів. За день з Москви одержав бандероль, а в ній — два шарфи. Один Валерій упізнав за чорнильною плямою, а другий був екранним шарфом Остапа. Зверху лежала записка: «За відсутності можли+ вості своєчасно повернути один шарф, прийміть два. Улюблений син турецько+підданого О. Бендер».

Здоровий глузд

асто тривожило питання: що в людях залишається єди: Ч ного за різниці культур, релігій, соціального устрою, освіти, національності? Валерій Іванович вважає, що спіль: на для всіх людей якість — здоровий глузд. Здоровий глузд — це оптимальний режим для особис: тості. Будь:якої. З будь:яким станом лібідо, проявами ха: рактеру й ментальності. Здоровий глузд — це те, що дає змогу завжди вітатися із сусідом і не чекати, аби він приві: тався першим. Це прагнення згладжувати кути і не шукати дровиняку в чужому оці. Здоровий глузд — це вміння раді: ти життю, яким би важким воно не було. Без цього вміння Робінзон на безлюдному острові загинув би в перший день від одного лише жаху й нудьги. Здоровий глузд — це те, що змушує вчити мови і долучатися до культури людей, які є твоїми сусідами, співробітниками чи просто співгромадя: нами. Щоб не виявитися Робінзоном, який живе в прониз: ливій самотності на безлюдному острові.

Уроки майстра

натолій Аграновський став учи: А телем цілого журналістського по: коління. Він казав так: «Є в нашій справі неосяжні тонкощі. Це не лише вміння викликати прихильність спів+ розмовника, спонукати його до від+ вертості, розшукати такі деталі, без яких немислима добротна публіка+ ція, і при цьому зберегти об’єктив+ ність, не видавати на шпальті власну думку як істину в останній інстанції. Найскладніше усвідомити для себе: не людина, не герой нарису — для газети, а газета — для людини. Зрозуміти, що сам твій співрозмовник, його особисті проблеми неви+ мірно вищі й важливіші всіх газет і редакційних завдань, разом узятих». Повчальним є вираз Аграновського: «Всі люди пово+ дяться по+різному. Одні несуть на Голгофу свій хрест, інші — молотки і цвяхи».

Дякувати Богу, у країні є люди, які ро “ зуміють: вільна преса буває гарною і пога ною, але невільна — лише поганою. Журна лісти в неволі не розмножуються

Людина — каскадер за вдачею, постійно випробовує долю… 1976 р. журналіст зустрівся з Інгою Хангалдян. Вона У переходила залізничну колію і раптом побачила: непо: далік по шпалах біжить малюк, намагаючись наздогнати цуценя. За спиною в малого вже насувається локомотив. Інга ринулася назустріч потягу, схопила малюка й зі: штовхнула його з насипу. Сама відскочити не встигла… Сімнадцятирічній дівчині ампутували ступні обох ніг… Валерій Іванович приїхав у лікарню написати про неї нарис. Здивувався: тут плакати хочеться, а вона посмі: хається: «Влітку я обов’язково піду на дискотеку танцю+ вати. Не вірите? Невже Ви не чули про Маресьєва?» E&mail: postv@ukrposhta.com


•Життя як воно є

Рано було вчора, а завтра буде пізно. Лише сьогодні. Валерій ДРУЖБИНСЬКИЙ

• ЗУСТРІЧ ДЛЯ ВАС

це солодка каторга рацюючи в Криму, написав для польської газети П «Жиче Варшави» серію статей про генерала Раєв: ського, графа Воронцова, Лесю Українку і Степана

Гадаю, скоро якась міжнародна органі “ зація присвоїть Україні почесне звання «Відмінник демографії» за збільшення на селення Ізраїлю, Німеччини, США, Канади та інших країн

Найголовніша роль у житті — роль Фаїни Раневської еред її дверима Валерій Іва: П нович, перш ніж подзвонити, зу: пинився на мить і почув, як намага: ється вистрибнути з грудей власне серце. Відчував величезне задоволен: ня, коли вона розповідала якусь смішну історію, по:дитячому щиро, трохи затинаючись. Дивовижно, але ця велика актриса в житті заї: калася. Та варто було їй вийти на сцену, як ця вада вмить щезала. Головною прикрасою великої кімнати були фотогра: фії на стінах. Портрет Пастернака з написом: «Самому мистецтву — Раневській». Інше фото: «Великій Фаїні з любов’ю — Святослав Ріхтер». Світлини Качалова, Ула: нової, Щепкіної:Куперник, Акімова, Шостаковича, Ах: матової з дарчими написами. Надголосно, аби було чутно на кухні, вихваляє ни: нішню хатню робітницю і сварить попередню: «Ото ду+ репа, купила курку й відварила разом із тельбухами. Довелося викинути на смітник. Настрій зіпсувався на весь день. Мене заспокоювали, переконували не засму+ чуватися через таку дрібницю. А я пояснюю, що справа не в затрачених грошах. Мені саму курку шкода. Адже вона для чогось народилася!» Фаїна Георгіївна могла годинами говорити про ак: торську професію: «Якось Чаплін за обідом майстерно заспівав арію з італійської опери. Один гість — профе+ сор музики — здивувався: «Чарлі, ви ніколи не казали, що маєте такий дивовижний голос». «Дивовижний го+ лос? — знітився Чаплін. — Ви насміхаєтеся! Я не вмію спі+ вати, я просто імітую Карузо…»

Він знав про життя щось украй важливе вартира Андрія Сахарова зав: К жди була відчинена. Коли йому казали, що це небезпечно, він простодушно відповідав: «Для чого зачиняти двері: адже якщо подзво+ нять, я однак відкрию». Коли Сахарова не стало, Вале: рій одразу полетів у Москву. Всі довкола говорили про загибель, а не природну смерть, згадуючи пе: реслідування академіка. Природа не щедра на геніїв. Поява генія — завжди диво. У Саха: рові дивовижно поєдналися геній розуму із генієм душі. Поява Сахарова світу була унікальною, його присут: ність серед нас у буремний час дарувала надію. Тож у вічність пішов кращий і єдиний. Під час похорону Сахарова Олена Боннер сказала Михайлу Горбачову напрочуд точні слова: «Мені шкода Вас. Ви втратили єдиного чесного опонента».

• ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

Гарний син — у мудрої матері

Як Дружбинський став Пшиязневським Руданського, які, живучи в Ялті, підтримували тісні зв’яз: ки з польськими письменниками й діячами культури. Із польського посольства надіслали гонорар у рублях, до: сить пристойний, і пачку газет, де опубліковані статті. Гортаючи сторінки, Валерій шукав власне прізвище. Ніде немає. Польської не знав, але по фото бачив, що ма: теріали його. Проте підпис… Зателефонував у посоль: ство. Виявилося, все правильно, просто поляки дали його прізвище в перекладі і вийшло не В. Дружбинський, а В. Пшиязневський (польською «дружба» — «пшиязнь»).

Валерій Дружбинський із дружиною Наталею Фото Василя Артюшенка

У важкі хвилини життя кось Валерію Івановичу довелося побувати в трав: Я матологічному інституті. Зайшовши в палату, одра: зу зрозумів, що в найважчі миті слід приходити сюди. 15 пацієнтів — довічно прикуті до ліжка через травму хребта. «Дозволити собі бути нещасними ми не може+ мо, тож нам не лишається нічого іншого, як бути щас+ ливими», — констатував молодий математик, альпініст (падіння зі скелі). У палаті висіли плакати й оголо: шення: «Хто останній на масаж? Я лежу за вами», «Мі+ няю голову на плечах на рівноцінну з усіма зручностя+ ми», «Все буде так, як має бути, навіть якщо буде інакше». Вищезгаданий математик заочно захистив дисертацію. Один із лікарів відділення, літній невропа: толог, зізнався Дружбинському, що ходить до цієї па: лати не стільки працювати, скільки лікуватися від де: пресії: «Ідеш від них, ніби надихавшись озону».

Світ сповнений зла. І це зло всередині нас. Тому людина має перемогти себе. Переборо ти в собі раба й циніка, невігласа й боягуза, кар’єриста й ханжу! Назавжди вбити в со бі користолюбство, чванство й продаж ність! Знищити в собі отруйні паростки комуністичного лишайника: нетерпимість до чужої думки, фанатизм і жорстокість, безмежну відданість власним інтересам, баранячу одностайність, жалюгідний страх перед єрессю і новизною… Чи здій сниться все це? І на чиєму віку? Я хотів би відвідати цей світ через тисячу років

1. Ніколи не насміхайтеся над сином Для чоловіка насмішка жінки — завжди травма, а насмішка матері — дуже глибока травма. Неважливо, чи ви висміяли його за те, що він випадково одягнув штани навиворіт, криво собаку намалював, чи зізнався в коханні дівчинці за сусідньою партою. Ваша насміш: ка запам’ятається на все життя! І ніколи не буде проба: чена. 2. Завжди відповідайте на всі запитання У будь:якому віці! І жодних «тому що гладіолус»! чи «виростеш — дізнаєшся». Завжди — на всі. Не знаєте відповіді — так і скажіть. Потім дізнаєтеся — і відповіс: те. Соромитеся? Запитання дитини змусило вас почер: воніти? Прекрасно — тепер зможете проаналізувати ще один свій комплекс. Та це — ВАШ комплекс. Не вживлюйте його у психіку своєї дитини. Скажіть відвер: то, що запитання поставило вас у глухий кут, і вам по: трібно зібратися з думками. Відтермінуйте відповідь. Діти зазвичай залюбки почекають. 3. Просіть у сина поради в ухваленні рішень Ви навіть не уявляєте, як легко іноді дитина може розв’язати вашу «дорослу» проблему, яка тяжіє над вами кілька років! Будь:яку — від «якою має бути на+ ша майбутня квартира» до «чому я весь час сварюся з кимось» і «що я роблю не так». Так хлопчик вчиться бути чоловіком — опорою й приймати рішення. А ви демонструєте йому свою довіру та повагу. 4. Забудьте слова «Я ж тобі казала!» Навіть якщо казали, а він не послухав — не дорікай: те постійно. Ви не маєте права змагатися з дитиною, а «я ж тобі казала» — це саме змагання, в якому мати ра: діє «перемозі». Ви мали рацію? Радійте мовчки! Він сам усе зрозуміє.

Стовідсотковий американець

мериканський колега, прогостювавши у Валерія А Дружбинського тиждень, сказав: «Багато цікавого я побачив у Києві, та найбільше мене вразили сміттєві баки. Коли б я не повертався додому, вони завжди наповнені. І вранці, і вдень, і ввечері, і навіть уночі. Таке враження, що мешканці дому постійно стежать, аби баки були повними, навіть із верхом». І було невтямки другу Джону, що впро: довж тижня сміттєві баки не спорожнялися взагалі.

***

к же пережити важкий час і не озлобитися, не стати жорстоким, а зберегти в собі Людину? Нині, коли зубожілий народ відчайдушно бореться за існування, попит на доброту, милосердя й моральність, як і на продукцію інтелектуальної праці, впав майже до нуля. Якщо виникає запитання: «що купити — книгу чи буха+ нець хліба», зазвичай, обирають хліб. Та головна не: безпека все ж не в тому. Вона — в нас самих, у наших укорінених збочених поняттях про добро і зло, істину й справедливість, право й людську гідність. Вона — в заздрості й злобі, які часто навідують нас. Насправді ж, майже в кожному з нас живе ця страшна гідра, яка зно: ву й знову готова накинутися на чужі розум, талант, знання, уміння, наполегливу й самовіддану працю, гід: ра, яка не виносить чужого успіху й достатку. Маємо нещадно боротися з нею.

Я

5. Хваліть Захоплюйтеся, без жодних «але». Ваша дитина все робить прекрасно. Коли він виросте — сам побачить і зрозуміє, що потрібно підправити. 6. Підтримуйте будь яку його мрію «Хочу бути підводним археологом» — круто! Купуй: те книги з цієї теми. А тепер «хочу бути художником». Теж — круто! Купуйте вже інші книжки. А потім «хочу бути інженером»... Схему зрозуміли? Круто! Повірте, по:справжньому він визначиться років десь у 17–20. 7. Якщо дитина плаче… Отже, сталася біда. Неістотна для вас (у садочку да: ли жахливу рисову кашу замість улюбленої гречаної), але гігантська для сина! Для нього будь:яка біда — гі: гантська. Тому що світ дитини ще занадто малий, аби каша загубилася в його масштабах... Ви маєте заспо: коїти дитину! Скільки б років їй не було. Ви — зобов’язані — заспокоїти! Це догма, закон вашого майбутнього з ним взаєморозуміння: дитина не має бе: зутішно плакати. Ніколи. 8. Не читайте йому нотацій! Також — ніколи. Сподіваємося, коментарі тут зайві. 9. Ви завжди на його боці Не лише на словах. А й на ділі. Ви ніколи бездумно не погоджуєтеся з учителями, які жаліються на нього, ні: коли не кричите на нього «за компанію» з іншими чле: нами родини. На людях — він завжди має рацію! І лише тоді він, можливо, не побоїться запитати вас про те, «як правильно цілувати дівчину?» чи «що таке секс?». Бо знатиме: ви не станете сваритися чи висмію: вати: «Що це ще за запитання?!» чи «Як тобі не сором+ но!» Тому що довірятиме вам, буде впевненим у вас. Це мрія кожної мами… Її можна досягти.

Людмила БАЦАЙ

Переклад Людмили БАЦАЙ

Засновник: Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» Редакційна рада: Ігор Ткачук, Людмила Кузнецова, Олена Нікольська, Володимир Мороз, Микола Чорний, Олена Юрковська, Катерина Барчишена Головний редактор Газета зареєстрована Державним комітетом інформаційної політики України 30.11.1999 р. Реєстраційне свідоцтво: КВ № 3839

Адреса редакції: Хрещатик, 22, Київ, 01001, тел.: 323&20&27; факс 279&24&71 E&mail: postv@ukrposhta.com Видається на замовлення УДППЗ «Укрпошта» Друк ТОВ «Мега&Поліграф» (вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ)

Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»

7

№5 (778)

ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ

Заступник головного редактора Відповідальний секретар Зав. відділу

Тетяна Мартинюк (044) 323&20&27 Людмила Бацай (044) 323&21&36 Ірина Красько Алла Шаповал (044) 323&21&36

Літературний редактор

Юлія Василишина

Кореспондент

Тетяна Ніколаєва Оксана Романенко

Комп’ютерна верстка

Павло Пашков

Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За достовірність фактів, цифр, точність імен і прізвищ відповідають автори статей, а за зміст реклами — рекламодавці. Усі права заcтережені. Передрук можливий лише з відома редакції. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Газету набрано і зверстано у редакції газети «Поштовий вісник» УДППЗ «Укрпошта»

Тираж номера: 68 721 Загальний тираж січня: 343 605 Зам. № 30 002

Передплатний індекс: 22220 E&mail: postv@ukrposhta.com


№5 (778)

8

ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 29 СІЧНЯ 2016 РОКУ

•Калейдоскоп

На Аскольдовій могилі український цвіт — По кривавій по дорозі нам іти у світ.

Павло ТИЧИНА «Пам’яті тридцяти» (1918)

• ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ

Бій під Крутами: долаючи міфи

й сподіватися, надійшов наказ про від: ступ. «Це був дуже тяжкий відступ, — роз: казував Левко Лукасевич. — Ми, вояки, розуміли, що частково оточені. Набоїв ставало щораз менше. Багатьом стріль+ цям рушниці від перегріття затялись і пе+ рестали стріляти. Кілька кілометрів від+ ступу здавалися вічністю. Коли ми були біля потягу, який чекав на нас десь дале+ ко у полі, мало у кого лишилося по три — п’ять куль». Не всі бійці дісталися до потяга. Близь: ко 30:ти студентів не зорієнтувалися й у темряві вийшли до залізничної станції, яка вже була зайнята червоногвардійцями. Всі вони потрапили в полон. Єдиного се: ред них офіцера одразу застрелили. А ін: ших студентів і гімназистів було розміще: но під вартою в одному з військових еше: лонів червоних. Наступного дня, 31 січня, всіх полонених вояків розстріляли. Перед стратою один з юнаків — Григорій Піпський — заспівав гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили інші побратими. Шлях на Київ для більшовиків був від: критий. На початку лютого вони захопи: ли українську столицю. Три дні у місті тривав терор. Бій під Крутами затримав просування радянських військ, однак не зупинив.

Крутянські спартанці

З часом

навколо бою під Крутами

сформувалися стійкі міфи. По:перше, У правди немає терміну давнини. Вона потрібна завжди як про події в сучасній Україні, так і про говорячи про студентів і гімназистів куре: перипетії громадянської війни 1919–1920 рр. Через спогади учасників бою під Крутами та новітні ня Січових Стрільців, поза увагою часто залишається подвиг юнаків 1:ї Україн: дослідження тих буремних років ми маємо нагоду скласти достеменну картину перебігу подій. рутянська битва наприкінці січня 1918 р. є прикладом героїзму та жертовності українців. Під Крутами розгорнулось одне з найтрагічніших у ХХ ст. військових протистоянь. Так, із се: редини січня 1918 р. радянські війська розпочали повномасштабний наступ на українські землі. Зайнявши Полтаву, на захід просувалися радянські загони під командуванням Михайла Муравйова, а з Гомеля наступав на Бахмач відділ Рей: нгольда Берзіна.

К

Добровольці проти вояків в а д ц я т ь Д восьмого січня обидві радянські колони з’єднали: ся на вузловій за: лізничній станції Бахмач, загалом 4 тис. під коман: дуванням М. Му: равйова. Україн: ські частини у складі 300 бійців (глухівські вільні козаки, залишки Аверкій куреня Смерті та Гончаренко 13:го Січового полку, один бронепотяг і бойовий потяг) на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком розташувалися біля залізничної станції Крути. Муравйов зосередив сили для наступу на бахмацькому напрямку, в той час, коли у штабі Київського військового округу очі: кували головного удару з боку Полтави. Саме тому на полтавський напрямок було скеровано свіжі й найбільш боєздатні під: розділи. Натомість на станцію Крути від: правлено 300 юнаків 1:ї Української вій: ськової школи, які тижнем раніше само: вільно залишили позиції та повернулися до Києва. Також до Крут виїхали юнаки студент: ського куреня Січових Стрільців. Курінь було створено в середині січня 1918 р. з ініціативи студентів Київського універси: тету св. Володимира та Українського на: родного університету, а також учнів укра: їнської гімназії ім. Кирило:Мефодіївсько: го братства. Вступали до куреня лише добровольці. Зі споминів учасника бою Левка Лукасевича: «Молодь Києва щиро відгукнулася на відозву організаційного комітету Студентського куреня і в другій половині січня було записано до 300 осіб. Студентський курінь Січових Стрільців складався з добровольців — студентів ви+ щих шкіл, які не були покликані під час Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»

війни на військову службу з огляду на мо+ лодий вік чи поганий стан здоров’я, з уч+ нів вищих класів українських гімназій, не+ великої кількості вояків Першої юнацької школи (частина юнацької школи була вже на фронті проти більшовиків) і кільканад+ цяти слухачів школи військових лікар+ ських помічників (фельдшерів)». Січовики були погано екіпіровані та майже не вміли поводитися зі зброєю. Од: нак це жодним чином не впливало на їхню рішучість: «З войовничим видом виступи+ ли з касарень і сіли в поїзд, — згадує Бо: рис Монкевич, учасник тих подій. — Мов передчуваючи свою загибель, козаки бу+ ли бадьорі, веселі й підняли веселий гамір. Українська пісня лунала серед вагонів». З не меншим піднесенням чекали обо: ронці станції Крути на підкріплення з Киє: ва. Та коли вранці 29 січня прибули еше: лони з добровольцями, бійців Гончаренка спіткало розчарування — Січових Стріль: ців відразу ж відправили подалі від заліз: ниці, на крайню ліву ділянку позицій.

Смертельний бій а таких обставин оборона була З єдиним можливим варіантом для укра: їнців. По обидва боки від високого заліз: ничного насипу бійці окопалися. Лінія оборони простягалася на кілька кіломет: рів, убезпечуючи позицію від флангового обходу. Надвечір 29 січня всі приготування

до бою були завершені. Ворога очікували зі станції Плиски, яку більшовики зайняли днем раніше. На світанку наступного дня червоно: армійці розпочали наступ. Вони швидко просувалися в напрямку станції Крути, не відразу помітивши попереду лінію оборони. Кулеметний вогонь зупинив ворога. Та відносне затишшя тривало недовго. Ближче до обіду червоноармійці з новою силою пішли у наступ. Чисельна перевага давала їм можливість не послаблювати тиск. «Падали вояки, за ними йшли нові, знову падали і знову йшли, одні за други+ ми… Наші окопи, станція і потяги засипа+ лися ворожими стрільнами і кулями, але кріпко трималися наші… Посилали по на+ бої до від’їхавших за півтори верстви по+ тягів, вистрілювали їх, знову посилали… Але грізні вістки: «Нема набоїв», «Псу+ ються скоростріли» пролетіли по окопах. Тут чорні постаті знялися, крики «Ура!», «Слава!» Все перемішалося… Стріляли один одного… Облилися кров’ю багне+ ти… Але вдесятеро більше ворогів пере+ могли», — згадував учасник бою Михай: ло Михайлик.

Наказ «Відступити!» оли був утрачений зв’язок між двома К ділянками оборони через високий за: лізничний насип, а на підтримку годі було

Похорон студентів, які загинули в бою під Крутами. Київ, 19 березня 1918 р.

ської військової школи. Саме на їхні плечі припав основний тягар бою. Це були про: фесійні військові, непогано екіпіровані, які брали участь у попередніх боях з черво: ноармійцями. По:друге, реальна кількість загиблих у ході битви значно перебільшена (вдвічі). Вже під час урочистого перепоховання в Києві 19 березня 1918 р. розстріляних більшовиками юнаків, йшлося про героїзм юних добровольців, яких порівнювали із 300:ма загиблими спартанцями під Фер: мопілами. Надалі відхід від реального ста: ну справ тільки посилювався. По:третє, найбільше плутанини вини: кає із датою самого бою. Більшість доку: ментів українських частин у ході військо: вих подій січня:лютого 1918 р. було зни: щено. Встановити дату крутянського бою зі слів його учасників виявилося непросто, оскільки для багатьох з них це був лише епізод безперервних бойових дій. У радянській пресі вказувалася дата захоплення Крут — 29 січня. Але й тут не все так однозначно. Насправді, і радян: ське датування було помилковим. Пові: домлення зі штабу Муравйова стосува: лося залізничної станції Плиски, яку більшовики зайняли 29 січня і звідти ве: ли наступ на Крути. І оскільки інших дос: товірних свідчень в української влади не було, цю дату вирішили взяти за основу. Хоча й у деяких спогадах безпосередніх учасників бою зустрічається інформація про 30 січня — день битви під Крутами. Проте на такі деталі вже ніхто не зважав. Що сталося з українськими доброволь: цями, які змогли вирватися з крутянського котла? Багато хто після національно:виз: вольних змагань залишився в радянсько: му Києві. Доля решти склалася по:різно: му. Ті юнаки, які приєдналися до Армії УНР, після 1920 р. опинилися на інтерну: ванні в польських таборах. За кордоном вони здобули вищу освіту та розпороши: лися по світу. Деякі написали спогади про буремні події, свідками й учасниками яких були. Та всі пронесли пам’ять про бій під Крутами й подвиг добровольців, які захи: щали молоду українську державність. Їх: ній вчинок не втратив актуальності й у наш час, коли перед Україною постали нові виклики. Приклад студентів:добро: вольців наслідує сучасна молодь, захища: ючи власну державу від нового:старого ворога. Що пригадуватимуть доброволь: ці — учасники АТО? Що взагалі зали: шиться в пам’яті сучасних українців? Коли ми дізнаємося правду про цю війну? Міфи нам не потрібні. Олена ГУМЕНЮК, кандидат історичних наук E&mail: postv@ukrposhta.com


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.