• Зустріч для вас
• Творчість наших колег
• Пошта очима дітей
Марина Порошенко: «Жінка українка — це приклад тендітності...»
Куточок всесвіту Галини Куксенок
Моя мама працює в Укрпошті
с. 3
с. 4–6
ukrposhta.ua
с. 8
УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ «УКРПОШТА»
№10 (783)
П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ •ВІТАННЯ
•ЗІ СВЯТОМ 8 БЕРЕЗНЯ!
З відкритим серцем до людей
Дорогі жінки! осьме березня — особливий весняний В день. У цю пору, коли пробуджується приро7 да, ми віддаємо шану найпрекраснішій поло7 вині людства — нашим любим жінкам. Жінки нашого підприємства ві7 домі своєю цілеспрямо7 ваністю, діловитістю, життєдайною енергією й талантом, особливою вродою, яка поєднуєть7 ся з гнучким розумом. Своєю мудрістю ви оминаєте гострі кути, терплячіс7 тю — зберігаєте мир удома й на роботі, любов’ю до людей і праці — будуєте майбутнє. Ви завжди готові вислухати, допомогти, дати пораду або ж просто розділити радість не лише в рідному колективі, а й з нашими клієнтами, демонструючи професійну майстерність, сумлінність і самовідданість. А це є за7 порукою розв’язання будь7яких проблем сьогодення. Ми, чоловіки, віддаємо належне вашій освіченості, енергійності, високо цінуємо працьовитість, профе7 сійність і готовність пожертвувати всім заради спо7 кою та благополуччя своїх рідних і близьких. Низько вклоняємося вам, дорогі матері, дружини, колеги, дя7 куємо, що ви завжди поруч з нами. Зичу вам міцного здоров’я і довголіття, щастя і достат7 ку, мирного неба і сонячного настрою.
Зліва направо: Аліна Кобеля, начальник ВПЗ Петрашівка, Олена Гемблюк, начальник ВПЗ Цурень, Олександра Скурту, начальник ЦВПЗ Герца, Анна Фагурел, начальник ВПЗ Мольниця, Євгенія Боднараш, начальник ВПЗ Остриця
Ігор ТКАЧУК, в. о. генерального директора УДППЗ «Укрпошта»
Найменший за площею в Україні Герцаївський район Чернівецької області займає всього 316 км2 і притулився своєю прикордонною межею до Румунії. 91,5% корінно* го населення району становлять румуни, 5% — українці, 2,3 — молдовани, 0,9 — ро* сіяни і менше 0,5 — представники інших національностей, загалом 32 тис. осіб, з яких віком до 35 років — лише 20%. Район — четвертий в області за густотою насе* лення на один квадратний кілометр — 108 осіб.
Фотосесія до 8 Березня
же дев’ятнадцятий рік центральне відділення поштового У зв’язку очолює українка7галичанка зі Снятинського ра7 йону Олександра СКУРТУ.
етвертого бе7 Ч резня кожна жін7 ка, яка скористається
— Відзнаками, нагородами ми не обділені, слава Богу, — каже Олександра Петрівна. — Не перший рік — у числі най1 кращих завдяки дружному колективу в понад шість десятків працівників, з них — 46 листонош, які обслуговують людей у 24 населених пунктах, з яких дванадцять поселень зовсім невеличкі (проживає по 500–700 осіб). Про своїх дівчат Олександра Петрівна знає все: хто як живе, з ким дружить, що читає, чим захоплюється… Євгенія БОДНАРАШ — неперевершена майстриня, бісером виши7 ває ікони, серцем і душею прикипіла до пошти в селі Остри7 ця забезпечує найвищий показник із доходів від реалізації конвертів, марок і надання кур’єрських послуг (105,4%). Острицьке ВПЗ знане не лише на Буковині, а й по усій Ук7 раїні. Нещодавно з різних куточків полинули листівки7при7 вітання на адресу родини 417річних Яноша й Елеонори На7 мені, у яких народилася двадцята дитина. Тепер у цій най7 чисельнішій в Україні сім’ї (мати й досі не удостоєна звання героїні) 11 дівчаток і 9 хлопчиків. Начальник поштового відділення у с. Цурень Олена ГЕМБЛЮК має непросту ділянку роботи. На території Цуренської сільської ради дружно живуть люди різних національностей: в с. Цурень — молдовани, в Радгоспів7 ці — румуни, в Маморниці — українці. Щиру, привітну, завжди усміхнену, надзвичайно толерантну Олену Ми7 хайлівну шанують в усіх населених пунктах, які обслу7 говує її відділення, результат діяльності — 103,7% вико7 нання доходів.
У с. Петрашівка відділення поштового зв’язку очолює молода, енергійна, Аліна КОБЕЛЯ, яка не тільки закохана у світ квітів, а й сама виготовляє унікальні паперові, матер7 чаті квіти7букети, наче живі, щойно зірвані з грядки троян7 ди чи лілеї. У її селі, де мешкає трохи більше двох тисяч людей, 98,9% жителів визнають рідною мовою румунську. Але поряд із газетою «Libertatea cuvantului» («Свобода слова») активно передплачують популярні буковинські видання «Молодий буковинець», «Погляд», інші україно7 мовні газети, і це передусім завдяки молодій Аліні та двом листоношам, які вміють дати пораду7консультацію, поре7 комендувати найцікавіші рубрики, тематичні шпальти. У Петрашівці люблять читати ще й тому, що преса багато пише про уродженця їхнього села, настоятеля Свято7Воз7 несенського монастиря Михайла Жара, удостоєного звання Героя України, людину великої душі, миротворця, благодійника, який створив дитячий притулок, де живуть і виховуються майже 400 діточок — хворих і сиріт. Бути патріотом своєї справи вважає за високу честь й Анна ФАГУРЕЛ, яка очолює відділення у с. Мольниця і зуміла вивести його в число успішних, забезпечуючи ви7 сокі показники з реалізації ЗПО, розповсюдження періо7 дичних видань, надання фінансових послуг. Анна Василів7 на завжди з відкритим серцем іде до людей. З такими людьми, мовить Олександра Скурту, хочеться працювати, бо вони по7справжньому закохані в непросту службу поштового зв’язку, люблять людей, які сторицею віддячують їм за благородну справу. І за цими словами — конкретні справи. Юхим ГУСАР
•АКЦІЯ
послугами Укрпошти в «акційних» відді7 леннях обласних центрів України, змо7 же взяти участь у без7 коштовній фотосесії. Для участі в акції необхідно завітати до центрального ВПЗ вашого обласного центру (поштамту) та придбати продук7 цію або скористати7 ся послугами Укр7 пошти. У фотокуточку, де відбуватиметься фотосесія, потрібно пред’явити чек на отримання послуг або придбання товару. Відзняті фото учасниці отримають на власний елек7 тронний носій (диск, флешка) або електронну пошту. Також за бажанням можна замовити виготовлення «Власної марки» зі своїм зображенням на одному з нових фонів, підготовлених спеціально до свята. Мар7 ка виготовлятиметься у встановленому УДППЗ «Укр7 пошта» порядку. Обрати шаблон, дізнатися деталі та зробити замовлення можна як у поштовому відділен7 ні (поштамті), так і на сайті Укрпошти.
• УКРПОШТА НЕ МАЄ МЕЖІ – ЦЕ МІСТОК ВІД ДУШІ ДО ДУШІ! •
№10 (783)
2
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
Думки про майбутнє, постійні роздуми про те, як зробити більше, породжують такий стан розуму, при якому ніщо не видається неможливим. Генрі ФОРД
•ПІДСУМКИ
Ефективний старт на вагомий результат У рамках співпраці УДППЗ «Укрпошта» та ПрАТ «Дека Іншуренс» щодо надан* ня послуги з оформлення страхових до* говорів (полісів) добровільного страху* вання від нещасних випадків «Решта для здоров’я» підбито підсумки акції «Ефективний старт на вагомий резуль* тат» серед ВПЗ, задіяних у наданні по* слуги, за січень 2016 р. Переможців на* городжено в таких номінаціях:
•Тема номера •СПІВПРАЦЯ
Ліцензії на перевезення пасажирів — через Укрпошту
«Краще відділення» Учасники: ВПЗ, що забезпечили найбільшу кіль7 кість продажу полісів на відділення за місяць (з розра7 хунку 20 полісів на місяць). • Кращі ВПЗ 1*ї категорії: 1 місце, премія 2 тис. грн — ВПЗ Камінь7Кашир7 ський71(Волинська дирекція); 2 місце — 1 тис. грн — ВПЗ Луцьк725 (Волинська дирекція); 3 місце — 800 грн — ВПЗ Житомир714 (Житомирська дирекція). • Кращі ВПЗ 2*ї категорії: 1 місце — 2 тис. грн — ВПЗ Луцьк716 (Волинська дирекція); 2 місце — 1 тис. грн — ВПЗ Горохів71 (Во7 линська дирекція); 3 місце — 800 грн — ВПЗ Жито7 мир715 (Житомирська дирекція). • Кращі ВПЗ 3*ї категорії: 1 місце — 2 тис. грн — ВПЗ Ковель72 (Волинська дирекція); 2 місце — 1 тис. грн — ВПЗ Володимир7Во7 линський71 (Волинська дирекція); 3 місце — 800 грн — ВПЗ Велика Олександрівка715 (Херсонська дирекція). • Кращі ВПЗ 4*ї та 5*ї категорій: 1 місце — 2 тис. грн — ВПЗ Ковель75 (Волинська дирекція); 2 місце — 1 тис. грн — ВПЗ Маневичі72 (Волинська дирекція); 3 місце — 800 грн — ВПЗ Смо7 ліне (Кіровоградська дирекція).
«Найефективніше відділення»
Учасники: відділення поштового зв’язку, що забез7 печили найбільшу суму реалізованих полісів серед відділень (з розрахунку 20 полісів на місяць). Переможець: ВПЗ Луцьк716 (м. Луцьк, Волинська дирекція); премія 1 500 грн. Вітаємо переможців! Водночас ПрАТ «Дека Іншуренс» інформує, що страхова компанія вже виплатила клієнтам страхове відшкодування на загальну суму 2 400 грн за страхо7 вими полісами, оформленими у ВПЗ.
У п’ятницю, 26 лютого, в Кабінеті Міністрів України відбулося підписання мемо* рандуму «Про співробітництво у сфері спрощення процедури надання адміністра* тивних послуг» між Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» та Державною службою України з безпеки на транспорті. Така спів* праця надасть можливість розпочати підготовчу роботу щодо впровадження спільного з Укртрансбезпекою проекту у сфері спрощення процедури надання лі* цензійних послуг через мережу відділень Укрпошти. заході взяли участь міністр інфраструктури України У Андрій Пивоварський, заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті Михайло Ноняк та в. о. генерального директора УДППЗ «Укрпошта» Ігор Ткачук. З 2013 р. Укрпошта реалізує проект «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». Цей проект сприяє підвищенню рівня обслуговування фізичних і юридичних осіб шляхом надання їм можливості отриму7 вати адміністративні послуги за місцем проживання із швидкою та гарантованою доставкою документів, за7 ощаджувати особистий час і транспортні витрати, а також оплачувати отримання таких послуг у населених пун7 ктах, де немає фінансових установ. «Надання адміністративних послуг через Укрпошту набуває значної популярності серед населення, про що свідчить понад 1 200 000 звернень громадян за отри1 манням державних послуг. Лише за 2015 рік більш як 800 тис. українських сімей оформили житлові субсидії через пошту, — зазначає Ігор Ткачук. — Нині Укрпошта надає громадянам України спрощений доступ через
відділення поштового зв’язку до майже 500 державних послуг. Через пошту можна отримати як довідку про до1 ходи чи оформити компенсаційні виплати, так і здійснити державну реєстрацію фізичної особи, яка має намір ста1 ти підприємцем». Задля розширення можливостей для бізнесу та спро7 щення процедури отримання послуг з ліцензування на наземному транспорті розпочато співпрацю з Укртранс7 безпекою у сфері надання доступу до таких послуг за допомогою засобів поштового зв’язку. Це означає, що найближчим часом через пошту можна буде переслати всі необхідні документи для отримання ліцензій на пере7 везення пасажирів чи вантажів. Поштовики володіють не7 обхідними знаннями, щоб проконсультувати клієнтів що7 до правильності формування пакета документів для оформлення ліцензій. «Найближчою перспективою розширення співпраці Укр1 пошти з Укртрансбезпекою може стати отримання без1 посередньо у відділеннях поштового зв’язку ліцензій на перевезення вантажів і пасажирів морським, річковим і по1 вітряним видами транспорту», — додає Ігор Ткачук.
•СПРАВИ ПРОФСПІЛКОВІ
Захист інтересів трудового колективу
26 лютого відбулося засідання Комітету Об’єднаної профспілкової організації Укрпошти, наголошуючи на необхідності проведення УДППЗ «Укрпошта». На засіданні виступив в. о. генерального директора Укрпошти профспілками роз’яснювальної роботи. Ігор Ткачук. Звертаючись до керівників обласних організацій профспілок, він за* значив: «Ми маємо налагодити роботу так, щоб незалежно від керівника підприєм ство успішно працювало багато років, люди отримували гідну заробітну плату, а головне, щоб клієнти були задоволені роботою наших працівників і хотіли б повертатися у ВПЗ ще і ще. Це — наша спільна мета. Працюючи швидко, якісно, професійно, ми своєю роботою спростовуємо некоректні нарікання в нашу адресу».
еред основних питань, що розглядалися на нараді, С були: хід підготовки проекту Колективного догово7 ру на 2016–2020 рр., заходи щодо корпоратизації Укрпошти, робота ОПО УДППЗ «Укрпошта» у 2015 р. Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
та інші. Також були підбиті підсумки конкурсу «Сильна первинка — сильна профспілка». Директор з персоналу Олена Нікольська проко7 ментувала хід підготовки проекту Колективного дого7 вору, зазначивши: «Адміністрація підприємства розпочала переговори з Об’єднаною профспілковою організацією з питань розробки та укладення Колек1 тивного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2016–2020 рр. У зв’язку з цим була утворена робо1 ча комісія з уповноважених сторонами представників, які мають рівні права». Також Олена Нікольська ко7 ротко розглянула пропозиції, надані філіалами до проекту Колективного договору на 2016–2020 рр. (термін дії чинного Колективного договору на 2011–2015 рр. завершується у травні 2016 р.). На її думку, необхідно й надалі в тісній співпраці профспілок, адміністрації підприємства та філіалів ви7 рішувати масштабні питання виробництва, його техніч7 ного оснащення, забезпечення соціальних аспектів то7 що. «До розвитку цих стратегічних напрямів поштово1 го зв’язку необхідно більш активно залучати трудові колективи, вбачаючи у цьому запоруку успіхів на май1 бутнє», — підкреслила Олена Нікольська. Керівник відділу управління проектами Андрій Черкашин розповів про заходи з корпоратизації
Профком ЦПЗ № 7 Харківської дирекції під головуванням Наталії Рудь — переможець конкурсу «Сильна первинка — сильна профспілка»
Насамкінець голова Об’єднаної профспілкової організації УДППЗ «Укрпошта» Микола Стародуб зазначив: «Свою роботу Об’єднана профспілкова ор1 ганізація Укрпошти будує на принципах соціального діалогу з роботодавцем та органами державної вико1 навчої влади, розв’язання всіх проблемних питань шляхом переговорів і досягнення взаємоприйнятних рішень. Незважаючи на соціально1економічну скруту в країні, яка, безумовно, впливає на фінансово1еконо1 мічну ситуацію на підприємстві, нам вдається утриму1 вати сприятливий мікроклімат у трудових колективах філій, що дає змогу не зупинятися при здійсненні структурних змін, нарощувати доходи, впроваджува1 ти нові послуги та постійно контролювати якість їх на1 дання». E mail: postv@ukrposhta.com
Любов моєї матері завжди була підтримкою для нашої сім’ї, і одна з моїх найбільших радостей — бачити її цілісність, співчуття та інтелект у моїх дітях.
Мішель ОБАМА
3
№10 (783)
•Події та коментарі
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
•ЗУСТРІЧ ДЛЯ ВАС
Жінка,українка — це приклад тендітності й водночас незламної сили духу Жінка завжди була оповита таємничістю й загадковістю. В усі часи прекрасній половині людства присвячували пісні, вірші, романи та кінострічки. Заради жінок чоловіки здійсню* вали великі подвиги, які нерідко змінювали хід історії. В усьому світі українські жінки вирізняються своєю неповтор* ною вродою та гострим розумом. Кожна епоха має свої уні* кальні приклади української жіночності. Із нагоди світлого весняного свята 8 Березня редакція газети «Поштовий вісник» поспілкувалася з Головою Благодійного Фонду Порошенка, Дружиною Президента України пані Мариною Порошенко. Ми маємо усвідомити, що здатність сприймати не таких, як ти сам, — це ваго7 мий показник морального здоров’я нації. — Яка, на Вашу думку, роль жін ки в сучасному українському су спільстві? — Українські жінки були і залишаються вражаючим прикладом тендітності й водночас незламної сили духу. Це велика рушійна сила політичних, гуманітарних і соціальних проце7 сів у державі. Фактично жодна нація в Європі не виховала стільки героїнь, як Україна. Сьогодні роль жінок у громадському житті України зростає. І хоча українська жінка завжди була підтримкою та надійним плечем для чоловіка, наші жінки — не лише берегині, а й героїні. Я щиро вдячна волон7 терам і всім, хто займається визволенням українських захисників із полону, жінкам7 лікарям, які борються за життя кожного ук7 раїнського бійця, жінкам7військовим, які пліч7о7пліч із чоловіками боронять україн7 ську землю, вчителям, які передають знан7 ня молодому поколінню, — усім, хто серцем вболіває за свою країну і робить усе мож7 ливе для кращої долі наших нащадків.
— Чи може українська жінка ус пішно поєднати кар’єру та родинні турботи, чи все таки потрібно роби ти вибір? — Для українського суспільства жін7 ка — це душа, яка несе мир і гармонію. Вона охоплює все: від найменших дріб7 ниць до глобальних питань. Так, жінки дбають про родину, народжують дітей, розвивають культуру, виховують і лікують наших громадян, творять добробут нації. Я пам’ятаю, коли народився первісток Олексій, я ще була студенткою, і мені до7 помагали батьки. А після народження дів7 чаток і Михайла я вирішила повністю присвятити себе дітям. Зараз ми маємо двох онуків, але це вже зовсім інші почут7 тя і відповідальність. Загалом я думаю, що сучасні жінки ста7 ли більш самостійні, організовані та все7 бічно розвинені. І мабуть, немає такої справи, яка була б не до снаги українській жінці. Є безліч прикладів, коли жінки
ХХІ століття є прекрасними мамами, тур7 ботливими дружинами й успішними дер7 жавотворцями. Часи змінюються, і напев7 но, зараз доречно говорити про вибір не між сім’єю і кар’єрою, а про вибір жінкою власного стилю життя. — На яких моральних принципах Ви виховуєте своїх дітей? — Підґрунтям життєвих принципів нашої родини є основи християнства та віра в Бо7 га. Я переконана, що діти мають виховува7 тися в атмосфері любові й турботи. Голов7 не — аби вони вміли приймати самостійні рішення і вчилися брати відповідальність за свої вчинки. Небайдужість, працелюбність і відчуття часу — це ті риси характеру, які ми разом із Петром Олексійовичем намагає7 мося виховати в наших дітях та онуках. — Чи дотримується Ваша родина сімейних традицій? — Раніше ми любили подорожувати всією родиною. Ми збиралися на так зва7 не родинне віче, обговорювали, хто куди хоче поїхати, збирали історичні й куль7 турні довідки… Але зараз це все залиши7
— Враховуючи Вашу життєву по зицію, чи складно бути Дружиною Президента України, які обов’язки накладає на Вас це звання? — Передусім, уже 31 рік я — дружина свого чоловіка (посміхається). Пріорите7 том своєї діяльності як Дружини Прези7 дента України я обрала питання соціалі7 зації дітей з особливими потребами. Я пе7 реконана, що запровадження системи ін7 клюзивної (доступної для всіх) освіти — це запорука зміни ставлення українських громадян до таких людей. Адже завдяки цій системі особливі діти не лише навча7 ються, а й отримують навички спілкуван7 ня, мають можливість стати повноцінними членами суспільства. Більше того, такі діти спонукають однокласників та однолітків до розуміння і сприйняття їхньої особли7 вості. І це виховує в наших дітях почуття рівності, толерантності, турботи про ближ7 нього, що є надзвичайно важливим сього7 дні, в часи зростання агресії в соціумі.
лося у спогадах (посміхається), бо чоловік 24 години на добу займається державни7 ми справами, і я його в цьому підтримую. Тепер наші подорожі, здебільшого, стали носити робочий характер. Час від часу ми з дітьми гуляємо на сві7 жому повітрі. Це корисно і прекрасний час для спілкування. Нерідко ми обгово7 рюємо прочитані книги, бо в нашій родині багато уваги приділяється читанню літера7 тури. До речі, діти й самі пишуть власні цікаві історії. І звичайно, коли настають новорічно7різдвяні свята, ми разом прик7 рашаємо новорічну ялинку, а на Свят7 вечір — готуємо кутю. До того ж ми не залишаємося осторонь нових традицій в українському суспільстві. Із великим задо7 воленням наша родина започаткувала звичай святкування 14 жовтня — День захисника України, День матері, День батька та інші важливі свята. — Декілька порад нашим чита чам щодо жіночого щастя від Мари ни Порошенко. — Напевно, кожна жінка розуміє щас7 тя по7своєму. Наприклад, для жінки7мате7 рі важливо, аби діти були здоровими й захищеними, жінка7дружина мріє бути люблячою і потрібною. Втім, для кожної з нас щастя — це коли тебе розуміють і під7 тримують. Але сьогодні для кожної укра7 їнської жінки найважливішою життєвою цінністю, напевно, є мир. Із нагоди 8 Березня бажаю нашим ча7 рівним українським жінкам любові, взає7 морозуміння, надійного чоловічого плеча поряд і мирного неба над головою — це ті ключові принципи, які спонукають нас да7 рувати один одному добро та радість. «ПВ»
Родина Президента України
•ЗНАЙ НАШИХ
Виплекала розкішне волосся – і перемогла в конкурсі У редакції газети «Житомирщина» зібрали й привітали переможниць фотоконкурсу «Коса*краса — 2015». Т. в. о. головного редактора Г. Павлов вручив кожній із призерок дипломи й призи, привітав їх із перемогою. льга Кучерина , яка здобу7 О ла першість, подякувала за відзнаки від імені пе7 реможниць і подарувала присутнім свою пісню «Ко7 (на фото — посередині)
са», створену спеціально до цієї події. Потім пере7 можниці поділилися секретами догляду за розкіш7 ним волоссям, розповіли про життєві мрії й плани. Ольга Кучерина із села Раковичів Радомиш7 льського району, володарка найдовшої з7поміж то7 рішніх конкурсанток коси (130 см), працює на7 чальником відділення поштового зв’язку. Вона за роботою і щоденними клопотами по господарству Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
не забуває про творчість — пише вірші та пісні. Збирається незабаром влаштувати для односель7 ців свій поетичний вечір. Конкурсантки довге волосся плекали роками, дуже пишаються ним і намагаються не псувати його модни7 ми миючими засобами. Використовують для живлення кіс кропиву, яєчні жовтки, колодязну воду. Перемога в конкурсі для Ольги Кучерини стала приємною неспо7 діванкою. Галина МАЛИН, фото Сергія ЛИПКА E mail: postv@ukrposhta.com
№10 (783)
4
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
Перший подарунок, який дає нам мати, — це життя, другий — любов і третій — розуміння. Донна БРАУЕР
•Поштова спільнота
Моя мама працює Мар’яна МЕЛЕНЮК, 15 років, с. Новиця, Калуський р7н, Івано7Франківська обл. ене звати Мар’яна, я учениця 10 М класу. Хочу розповісти про своїх маму й бабусю та їхнє покликання — працювати на пошті. Так7так, саме по7 кликання, адже роботу з такою самовід7 дачею і завзяттям інакше й не назвеш. Моїй бабусі, Ользі Михайлівні Синишин, нещодавно виповнилося 57 років, 36 з яких вона пропрацювала у поштовому зв’язку. Починала з учня опера7 тора поштового зв’язку, потім була начальником ВПЗ, а з 1999 р. — інструктор з ек7 сплуатаційних питань. Мама, Марія Меленюк, продовжувач поштової династії. Її дитинство минало зде7 більшого біля мами на роботі. Ще з юних літ їй подобалася робота з документами, тож нині займається улюбленою справою, вона — оператор поштового зв’язку групи обробки та контролю первинної документації. Робота поштовиків — нелегка. Щодня ці невтомні працівниці трудяться на теренах поштового зв’язку: одні — в операційних залах, другі — в адміністраціях, але найваж7 че листоношам, бо кожного дня несуть вони до осель газети, листи, пенсію, необхідні товари і хороший настрій. З нагоди 8 Березня вітаю передусім своїх найрідніших матусю і бабусю та всіх трудівниць поштового зв’язку і бажаю їм міцного здоров’я, терпіння, добробуту їх7 нім сім’ям, натхнення, вільної землі під ногами та мирного неба над головою.
Ніка БАГІНА, 6 років, м. Чернігів оя бабуся — добра, чуйна люди7 М на, дуже працелюбна. Її звати Валя Чепела. Вона працює на пошті дуже давно — аж 28 років. Бабуся — начальник усіх програмістів. Разом з нею працює моя матуся, Олена Чепе7 ла, вона також програміст. Вони весь час працюють за комп’ютерами або говорять про роботу по телефону. Мені подобається приходити до них на пошту — там цікаво і багато комп’ютерів. Та й бабуся завжди роз7 повідає мені щось цікавеньке. Я вже знаю, що таке лист, марка, посилка, як по7 водитися з комп’ютером. Ось дивлюсь я на своїх маму та бабусю й думаю: хоч і нелегка робота у них, але відповідальна й цікава: якщо виникає якась проблема з комп’ютером чи програмою, вони одразу ж допомагають її вирішити. Мабуть, піду я теж вчитися на програміста, щоб бути як вони. Вони попередили мене, що до університету приймають тільки тих, хто добре вчиться у школі. Зараз я ще тільки у 1 класі, але намагаюсь отримувати тільки найвищі оцінки. А ще мій дідусь працював на пошті начальником, а татко працює і зараз — водієм. Ось така у нас велика поштова сім’я — дідусь, бабуся, тато, мама і я.
Ігор НАВРОЦЬКИЙ, 13 років, смт Васильківка, Дніпропетровська обл.
Лілія СОХА, 15 років, м. Теребовля, Тернопільська обл. ожного ранку я спостерігаю за К тим, як моя мама з усмішкою на обличчі збирається на роботу. Вона працює на пошті. Насправді, це ве7 лика відповідальність, а особливо в моєї мами, Оксани Сохи — началь7 ника Головної каси. Якось ще малою я запитала її, чо7 му вона обрала саме цю професію. Мама, не відповівши нічого, взяла мене за руку і повела на роботу. Пе7 ред очима постала велика будівля. Коли ми увійшли всередину, я помі7 тила багато кабінетів, компактно розташованих на трьох поверхах, десятки метушливих людей і почула сотні «дякую» з їхніх вуст. На пошті викону7 ються дуже важливі справи. Тут можна не тільки відправляти листи, а й купляти різні листівки, календарі, отримувати чи відправляти бандеролі й посилки, опла7 чувати житлові послуги, відправляти грошові перекази в будь7яку точку світу. Нещодавно я задумалася над тим, що подарувати подрузі на день наро7 дження. І тоді мама порекомендувала замовити у поштовому відділенні «Власну марку». Цей неординарний подарунок приємно вразив подругу. Також я дізналася про «Посткросинг». Тож пошта, крім всього необхідного, може подарувати нам ще й море захоплень. Колектив на пошті надзвичайно дружний, тут панують розуміння та взаємо7 повага. Всі працівники мають одну мету — допомагати людям. Кожен вкладає частинку душі в те, що робить, належно виконує свою роботу. А моя мама від7 повідає за те, щоб жодна людина не залишилася без пенсії чи іншої соціальної допомоги. На пошті в її адресу щодня звучить безліч слів подяки. Вона сумлін7 но виконує свої обов’язки. І хоч сьогодні робота поштового працівника не дуже популярна серед інших професій, але я точно знаю, що такі люди потрібні.
Даша МАКАРОВА, 8 років, м. Кагарлик, Київська обл. оя мама, Людмила Борисівна, ду7 М же давно працює на пошті. Ба7 буся казала, що до мого народження вона працювала там 12 років, а мені вже 8, тож і виходить 20 років. За цей час вона була інструктором, еко7 номістом і ще кимось, а зараз — на7 чальник ЦПЗ №6. Я не дуже знаю, що таке ЦПЗ, але це, мабуть, щось ду7 же важливе, бо в неї дуже багато спів7 робітників і колег. Вона вирішує чимало питань і справ, а коли повертається з ро7 боти додому, таке відчуття, що ми в неї у ка7 бінеті. Вона читає багато документів, пише роз7 порядження. Їй телефонує багато людей з приводу ре7 монту приміщень, відправлення пошти по селах та інше. Навіть коли вона готує вечерю, інколи говорить по телефону щодо роботи. Моя мама дуже багато працює, адже пошта — це її життя. Р. S. Я дуже люблю малювати й вишивати бісером, якби було можна, я б роз1 малювала всі пошти, щоб нашим мамам було веселіше працювати, а ще я б ви1 шила бісером такий наказ, щоб наші любі матусі трохи менше працювали.
кільки я себе пам’ятаю, моя мама, С Лариса Навроцька, завжди працю7 вала на пошті. Раніше я дуже дивував7 ся, коли ми йшли з нею вулицею і май7 же всі з нею віталися, звідки вони зна7 ють мою маму? А потім зрозумів, що немає такої людини, яка хоча б раз не користувалася послугами пошти. Тому за 23 роки роботи на пошті мама, на7 певно, познайомилася з багатьма ціка7 вими людьми. Я вважаю професію своєї мами дуже важливою і потрібною людям. А ще я жодно7 го разу не чув, що вона не хоче йти на роботу, і це, напевно, є великим людським щастям, коли від своєї професії отримуєш задоволення. А взагалі моя мама для мене найгарніша, найдобріша, найсправедливіша, найрозумніша. Додому матуся повертається трішки стомлена. Але це не заважає їй готувати нам з татом смачні страви та займатися улюбленою справою — вишиванням. Її чарівні руки створили багато неповторних картин, а ще сорочки7вишиванки, які ми залюбки одягаємо і носимо, як оберіг. Я дуже люблю свою матусю і хочу, щоб вона була щаслива. І коли ми з однокласниками обговорюємо професії наших батьків, я з гордістю кажу: «Моя мама працює на пошті!»
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Катерина НАУМЕНКО, 14 років, Кролевець, Сумська обл. Мама*листоноша Найрідніша в цілім світі мама Ти подарувала нам життя. Твоя ніжна посмішка ласкава Нам відкрила шлях у майбуття. Підвезеш до школи наші ноші, Й працювати підеш залюбки. Бо твоя робота листоноші — То є поклик серця і душі. А на тебе вже чекають люди, Бо потрібна їм ти як завжди: В заметіль, у спеку, в зливу — всюди Встигнеш за адресою прийти.
Ти приходиш втомлена з роботи, Та не чуємо від тебе нарікання. Вдячність від людей за всі турботи — То найбільша нагорода за старання.
E mail: postv@ukrposhta.com
Я люблю свою маму, як дерево любить сонце і воду — вона допомагає мені рости, процвітати і досягати значних вершин. Геррі ГУІМЕМЕТС
в Укрпошті
5
№10 (783)
•Поштова спільнота
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
•ПОШТА ОЧИМА ДІТЕЙ
Марія ПЕРЕПЕЛИЦЯ, 8 років, м. Вінниця Єлизавета СИМОНЕНКО, 10 років , м. Черкаси оя бабуся Люба — професіонал, який живе поштою вже близько со7 М рока років. По закінченні Київського політехнікуму зв’язку вона прийшла працювати в Черкаський поштамт на7 чальником ВПЗ. Завдяки наполегливій праці зараз обіймає посаду начальни7 ка Центру технології послуг Черкаської дирекції Укрпошти. Вона — відповідаль7 ний керівник. Свій професіоналізм пере7 дає молодому поколінню, любить роботу й цінує працю колег. Для мене бабуся — найкраща. Вона добра, чуйна, лагідна, турботлива, працьовита. Моя рідненька постійно допомагає мені в складних ситуа7 ціях, дивиться на життя з оптимізмом, знаходить світло в темряві. Будь7які мої за7 хоплення й починання вона підтримує, завжди відвідує мої виступи, змагання, концерти. За день бабуся встигає переробити багато різних справ, і хоч вона зайнята, я ніколи не відчувала себе самотньою чи покинутою. Спілкування, прогулянки, походи в театр — для власної онучки в неї завжди є час. Нехай доля береже її від негараздів, хай завжди світить сонце у її домі, не7 хай обличчя сяє від яскравої посмішки, а очі іскряться безмежним щастям.
нас сім’я поштовиків, бо і мама Альона У Перепилиця, й бабуся Галина Пономар пра7 цюють на пошті. Мені здається, це найкраща робота у світі, хоча вона й досить важка. Коли виросту, хотіла б також там працювати. Коли є можливість потрапити до них на роботу, я так і роблю. Люблю там бувати, адже на пошті стіль7 ки цікавого: марки, листівки, конверти. Мені ду7 же подобається розглядати марки, можу ними милуватися годинами. А мама й бабуся тільки радіють. Кажуть, що за мною тоді й дивитися не треба, точно нікуди не подінуся. А ще завдяки маминій роботі я одна з не7 багатьох у класі вмію підписувати конверти й писати справжні листи, а не повідомлення в соцмережах. Через мамині руки проходить безліч листів, мене так зачаровує цей процес відправки. Завдяки бабусі я знаю всі ланки, через які проходить лист, перш ніж потрапить за адресою. Щоправда, мене й досі дивує, як лист, що відправляється з Вінниці, може долати моря й океани. Бажаю всім жінкам, які працюють на пошті, щоб вони завжди були щас7 ливі та здорові.
Наталія КВАСЮК, учениця 67го класу, м. Одеса Ганна ЛОЖЕЧКА, 14 років, с. Курячівка, Старобільський р7н, Луганська обл. рофесія моєї мами, Тетяни Олексан7 П дрівни, — листоноша. Це хороша і дуже важлива професія, навіть, скажу з упевненістю, не менш важлива ніж лікар чи полісмен. Адже майже щодня моя матуся за будь7якої погоди не7 се людям листи, газети й журнали, пенсію, соці7 альні допомоги, різні товари. Незмінним поміч7 ником мами є велосипед. Навіть зараз, в епоху Інтернету і мобільно7 го зв’язку, не можливо обійтися без послуг листоноші. Адже ні телефон, ні Інтернет, а у віддалених населених пунктах зв’язок не зав7 жди доступний, не замінять людині радості звичайного людського спілкування. Для того, щоб працювати листоношею, пот7 рібно мати здорові ноги, бути ввічливим, відпо7 відальним та вміти «знаходити спільну мову» із собаками. Ця професія не приносить мільйони, але посмішки і слова подяки, якими наго7 роджують люди мою маму, важливіші за будь7які матеріальні цінності. Я поважаю свою маму, бо вона має активну життєву позицію, багато працює, завжди встигає доглядати за господарством, готує смачну їжу, прибирає і робить ще тисячу дріб7 них і корисних справ. Та, незважаючи на всі труднощі, вона знаходить час пос7 пілкуватися з нами, дітьми, вислухати кожного, допомогти вирішити проблеми.
Олександр ГОДЗЕНКО, 11 років, м. Полтава ілія — дуже гарна, ніжна квітка, а Л Лілія Годзенко — моя мама. Вона працює начальником ВПЗ № 34 Пол7 тави. Разом з нею працюють ще 11 жі7 нок: листоноші, оператори та її за7 ступник. Щоразу, коли я буваю у мами на роботі, уважно спостерігаю за нею: як привітно вона ставиться до відвіду7 вачів, терпляче пояснює і підтримує стареньких, коли ті приходять отриму7 вати пенсію чи оплачувати комунальні послуги. Моя мама добре володіє комп’ютером, це допомагає їй швидко обслуговува7 ти клієнтів. У відділенні завжди робоча обстановка. До своїх підлеглих мама ви7 моглива і справедлива, адже кожен споживач має вчасно отримати газети, жур7 нали, листи, поштові перекази, посилки навіть з7за кордону. Інколи я дивуюся, що в наш час, коли комп’ютерні й мультимедійні технології заполонили, здається, все, люди з нетерпінням чекають листоношу. За їхню ро7 боту теж відповідає мама. Її робота дуже важлива, адже від неї залежить гар7 ний настрій полтавців.
оя мама працює листоношею М в 127му відділенні Одеси. Її звуть Лариса. Моя матуся дуже добра, турботлива. Вона багато працює і все швидко робить. Після школи (вона розташована поруч з маминою роботою) я заходжу на пошту, щоб допомогти мамі. Ми ра7 зом розкладаємо листи й газети. Іноді я з нею ходжу по дільниці, во7 на у центрі міста. Мені подобається ходити цими вулицями, зустрічатися з людьми. Вони завжди раді бачити мою маму. Удома я теж мамі допомагаю, чи7 щу картоплю, збираю гілки для опалення — у нас грубка. Я люблю, коли ми всією сім’єю ходимо на море — воно у нас зовсім поруч. Збираємо мідії, а по7 тім мама їх смачно готує. Увечері приходить мамина сестра, і ми влаштовує7 мо у дворі свято. Коли мені сумно, матуся завжди підійде і поговорить зі мною. Після розмови на душі стає радісно і спокійно. Якось у школі, ще коли я вчилася в 27му чи 37му класі, мене образили хлоп7 чаки. Мамі я нічого не сказала, щоб вона не сумувала. Коли я розповіла про це татові, він ходив до школи і розмовляв з ними по7чоловічому. Мама все од7 но дізналася, а потім сказала, що я маю вміти себе захищати. І мене віддали в спортивну школу. Я займаюся дзюдо і рукопашним боєм. У мене вже пома7 ранчевий пояс. Нещодавно у нас були змагання, і я виборола І місце. Між іншим, виграла навіть у хлопчаків. Це я мамі такий подарунок зробила, а вза7 галі7то у мене вже багато нагород. Бачили б ви, як мама радіє моїм перемо7 гам. Хлопчаки мене вже не ображають. Мама мене з сестрою дуже любить. Я намагаюся її не засмучувати. Ма7 мочко, зі святом тебе! Будь щаслива і здорова!
Крістіна СТАРЧЕНКО, 6 років, c. Дублянка, Харківська обл. оя люба матуся працює начальни7 М ком ВПЗ села Дублянка. Я дуже пишаюся нею. Щодня вона встає ду7 же рано, як та трудівниця7бджілка, щоб встигнути все зробити. У неї добре серце та привітні очі, а руки такі роботящі! Вона чарівна, добра жінка, гарна господиня, любляча й турботлива матуся. Моя мама допомагає багатьом сім’ям, пенсіонерам, які потім дуже вдячні за її якісну роботу. Вона — відпо7 відальний керівник, чуйно ставиться до тих, з ким спілкується. Мені дуже хочеться їй допомагати, але мама каже, що я ще маленька, треба трохи підрости. Татусь часом допомагає їй. Коли мама приходить втомлена з роботи, він заварює чарівний чай, цілує і пригортає до себе, мама усміхається, і втома минає. А наступного дня вона з новими силами йде на роботу — дарувати людям радість і тепло.
(Продовження на с. 6)
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
E mail: postv@ukrposhta.com
№10 (783)
6
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
•Поштова спільнота
Мама — це ім’я Бога на вустах і в серцях маленьких дітей. Вільям ТЕККЕРЕЙ
•ПОШТА ОЧИМА ДІТЕЙ
(Продовження. Початок на с. 4—5)
Моя мама працює в Укрпошті Ірина ОЛІЙНИК, 13 років, м. Кам’янець7Подільський, Хмельницька обл. оя мама, Любов Олійник, пра7 цює на пошті уже 9 років. Во7 на — інструктор з передплати періо7 дичних видань. Для неї завжди на першому місці — сім’я та робота. Ма7 ма любить свою роботу, хоч інколи їй доводиться затримуватися там. Я це розумію, адже моя мама дуже відпо7 відальна і вчить мене любити справу, якою займаєшся та сумлінно ставити7 ся до своїх обов’язків. Матусю, вітаю зі святом, я тебе дуже люблю, рід7 ненька.
М
Тарас ЗУБЧИК, 10 років, с. Любохини, Волинь оя бабуся, Ніна Зубчик, М 42 роки працює у відділенні поштового зв’язку Любохини. Все дитинство моє минуло на пошті. Змалечку бабуся брала мене із со7 бою розносити газети й журнали. Цікаво дивитись, як люди чекають на неї, вийшовши на подвір’я чи ви7 ганяючи худобу. А як радісно зус7 трічають її! Робота у бабусі дуже відповідальна й важлива. Люди зав7 жди відчувають чесність, щирість і доброту. Найцікавіше спостерігати, як бабуся Ніна приймає листи. Вона завжди на7 клеює на них «кольорові кубики», які називаються поштовими марками. На пошті я дуже люблю розглядати марки і святкові листівки. Це дуже захопливе заняття! А ще нещодавно дізнався, чим відрізняються поштові марки і чого на одні конверти можна клеїти лише одну, а на інші — дві або три марки. Удома бабуся Ніна допомагає нам робити уроки, глядіти меншого братика Сергійка. Щоб веселіше було проводити вільний час, я читаю журнал «Кенгу7 ру» та газету «Зайчик», які бабуся передплачує для мене. Я їй теж у всьому допомагаю, особливо люблю доглядати квіти, яких у бабусі дуже багато. Наш сад завжди «цвіте»: весняні квіти змінюються літніми й осінніми, і яскраві коль7 ори завжди вирізняють наш будинок. Ще одна моя улюблена справа — терти мак на пироги, які бабуся Ніна пе7 че для нас у печі. Бабусю, ми дуже7дуже любимо тебе! Дякуємо за ласку, тепло і доброту.
Влада Баранова, 13 років, м. Пологи, Запорізька обл. довго думала, з чого почати розповідь Я про маму. Адже про маму можна на7 писати багато чого. Кожен вважає, що його мама — найкраща на світі, але моя мама по7справжньому найкраща, єдина і неповторна. Працює моя матуся, Юлія Чумачен7 ко, більш як 20 років у поштовій сфері. У центрі поштового зв’язку №6 м. Пологи вона обіймає посаду інженера з норму7 вання праці. У них на роботі дуже великий колектив, бо підпорядковано 3 райони. Інженер — це дуже відповідальна профе7 сія, тож мама завжди проводить різноманітні заміри й розрахунки, працює з цифрами. Вона ду7 же любить свою професію, їй цікаво впроваджувати нові технології та виконува7 ти поставлені завдання. Але моя матуся Юля — не тільки гарний працівник, вона ще й дуже таланови7 та людина. Також обіймає посаду голови профспілкового комітету. Організовує всілякі заходи, привітання. Матуся брала участь у спортивних змаганнях облас7 ного й всеукраїнського рівня, де займала призові місця. Вона запально і дуже красиво танцює, створила на роботі танцювальний колектив. У неї дуже багато грамот і медалей за її досягнення. Моя матуся — чарівниця! Вона робить зі зви7 чайного все незвичайне. Добра господиня, готує смачні страви та тістечка. Хочу подякувати їй за те, що вона навчила мене доброті, порядності та чесності. В усьо7 му намагаюся брати приклад з неї. Адже я також творча дитина, 8 років профе7 сійно займаюся хореографією та хочу пов’язати з танцями своє подальше нав7 чання. Мама стала для мене другом, який розуміє та поважає мої інтереси, я мо7 жу довірити їй найпотаємніше, що в мене є. Вам може здатися, що моя мама звичайна. Але це не так! Для мене вона — цілий світ!
Денис СЕРДЮК, 14 років, м. Маріуполь, Донецька обл. оя мама, Віта Сердюк, працює за ступ7 М ником начальника відділення поштового зв’язку №14 Маріуполь вже 16 років. І взага7 лі, вся наша родина поштова: тато — водій поштової машини, яка розвозить відправлен7 ня; бабуся все життя пропрацювала начальни7 ком відділення; тітка працює економістом. Я часто буваю у них на роботі й бачу, що ро7 бота ця цікава, різна, потрібна людям. Щодня у них — нові клієнти, нові послуги. Ми постій7 но беремо участь у всіх конкурсах, які проводить Укрпошта. Я у школі з гордістю хвалюся своєю колекцією марок, яку мені допомагають збирати мама і тітка Інна, — вони сте7 жать за появою нових марок і поповнюють мою колекцію. Хочу привітати всіх жінок, які працюють на пошті, з 8 Березня і побажати їм щастя, кохання й весни.
Володимир НИЧАЙ, 12 років, м. Червоноград, Львівська обл.
Карина ДАМЧУК, 6 клас, с. Антонівка, Херсонська обл.
ожна людина вважає, що її ма7 К ма — найкрасивіша, найдобріша, наймудріша, я теж так думаю про
оя бабуся, Людмила Дамчук, М працює на пошті листоношею у нашому приміському селищі Антонівка
свою маму. Розповім про неї щиро, від душі. Звати її Ірина Ничай. Кож7 ної хвилини мамині руки знаходять роботу. Начебто весь світ постійно потребує її уваги. У моєї любої мату7 сі двоє дітей. Я і сестричка Даринка, їй скоро шість. Моїй мамі з нами дуже нелегко. Але їй допомагає тато і я. Незважаючи на те, що мама дуже зайнята, вона працює в Укр7 пошті інженером з маркетингу, завжди знахо7 дить час займатися зі мною і сестричкою. Моя матуся — майстер на всі руки. Вміє вона вишивати, співати, малювати. Чудо7 во ладнає з людьми, а особливо зі школярами. Щорічно проводить різнома7 нітні конкурси, влаштовує учням екскурсії до відділення поштового зв’язку, де розповідає про всі послуги поштового зв’язку. Знайомить нас із колекцією унікальних філателістичних марок, розповідає про «Посткросинг» та послугу «Власна марка», де ти маєш можливість замовити марку зі своїм зображен7 ням або із зображенням друга. А перед новорічними і різдвяними святами проводить відкриті уроки. А які запашні запіканки, торти і пироги вона пече! Хочу, щоб моя мама й інші матусі були щасливі!
дуже давно. Не можу собі й уявити, скільки газет, журналів, листів і пенсій рознесла вона односельчанам за 30 років. Вона любить свою роботу і лю7 дей, а вони їй віддячують взаємністю, шанують. Час тепер складний, тому з нетерпінням чекають на пенсію, газе7 ти, товари першої необхідності. Щоб уявити обсяг і складнощі її роботи, зазначу, що вона обслуговує майже 700 дво7 рів. Поважають і цінують бабусю на роботі. Відзначена вона багатьма нагоро7 дами. Наприкінці лютого моя бабуся рано7вранці завітала в гості до нас у школу. Вона дуже цікаво розповіла шестикласникам, наскільки складна поштова струк7 тура і мережа нашої області, країни, світу з автомаршрутною сіткою7павутиною, рейсами літаків, курсами кораблів, автоматизованими сортувальними центра7 ми... І ще, що на «останній милі» завжди і всюди вони, листоноші, — з добрим серцем, культурою і приязністю у стосунках з людьми. Я і моя молодша сестричка Ліля безмежно любимо свою бабусю за її ласка7 вість, сонячну доброту, справедливість, чесність і за те, що вона все на світі знає, що не запитай. Я особисто віддячую їй допомогою: коли рекламу рознести в ко7 жен двір, коли квіти полити, адже бабуся дуже любить квіти. Ми із сестричкою щиро вітаємо дорогу бабусю Люду зі святом і бажаємо їй щастя, успіхів, довгих7предовгих років життя і світлої людської любові.
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
E mail: postv@ukrposhta.com
•Філателія
Ні, я жива, я буду вічно жити, Я в серці маю те, що не вмирає. Леся УКРАЇНКА
•ВИДАТНА ОСОБИСТІСТЬ
Українка,Квітка в ілюстраціях На Буковині відзначили 145*річчя з дня народження україн* ської письменниці, перекладача, культурного діяча Лесі Укра* їнки (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач*Квітка), яка наро* дилася13 (25) лютого 1871 р. в Новограді*Волинському, що на Волині. Писала лірику, епос, драми, прозу, публіцистику, та* кож працювала у царині фольклористики (220 народних ме* лодій записано з її голосу) і брала активну участь в українсько* му національному русі. Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903–1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та іншим творам. «Лісова пісня» — одним із найвизначні7 ших драматичних творів, побудованих на волинському фольклорі. Унікальною є світлина Лесі Українки з Ольгою Кобилянською, зроблена у Чер7 нівцях 1901 р., під час гостювання поете7 си з Волині у письменниці на Буковині. Про це повідомляє меморіальна дошка на вулиці Хотинських комсомольців (на7 зва ще не змінена відповідно до закону про декомунізацію), де тоді мешкала на приватній квартирі Ольга Юліанівна. Ще одна меморіальна дошка нещодавно від7 крита у м. Вижниці на колишньому будин7 ку місцевої просвітительки Анни Москви, у якої гостювали діячі української культу7 ри Леся Українка, Ольга Кобилянська й Іван Франко.
ернівчани Сергій Горенко, Руслан Ч Грабштейн мають унікальне зібрання філателістичних, нумізматичних матеріа7 лів, ілюстрацій «дочки Прометея», світлин меморіальних стел, присвячених Лесі Українці, які продемонстрували цими днями численним шанувальникам твор7 чості великої майстрині пера. Надзвичай7 но цікаві, наприклад, марки, які вийшли у різний час. Це, зокрема, художні поштові мініатюри «Выдающаяся украинская пи7 сательница Леся Украинка» (Пошта СССР. 1956 г. 40 коп.); «Леся Украинка. Леся Українка. 100 років від дня народ7 ження» (Пошта СССР. 1971. 4 коп.); «Леся Українка. 1871–1913», на якій зображено портрет письменниці та її кни7 га «Лісова пісня» (Пошта України. 1994. 3000 купонів).
Юхим ГУСАР
Україна випустила дві різні за зображен7 ням банкноти з портретом Лесі Українки номіналом 200 гривень у 2001 і 2007 рр., а також монети: 1 березня 1996 року но7 міналом 200 000 карбованців, 10 квітня 1996 року номіналом 1 000 000 карбо7 ванців, а до 1407річчя з дня народження Національний банк України порадував нумізматів монетою за драмою7феєрією
•МАРКОВИДАННЯ
З днем народження, українська марко! 24 роки тому світ побачили перші марки незалежної України. Першого березня 1992 р. у Будинку зв’язку в Києві відбулася урочиста церемонія спецпогашення штемпелем «Першого дня» двох перших українських марок — «500 років українського козацтва» та «100*річчя першопоселення українців у Канаді». На цих знаках поштової оплати вперше було зазначено «Пош* та України». Відтоді марки стали яскравим атрибутом держав* ності й символом незалежності. Перші українські поштові марки ще можна придбати у філателістичному магазині укрпошти
арки, автором яких був Олександр М Івахненко, надрукували й випусти7 ли накладом 2,5 млн примірників. Їх і нині можна придбати, завітавши до філа7 телістичного магазину Укрпошти. Поштові марки в Україні вперше з’яви7 лися в часи створення незалежної Україн7 ської держави в 1918 р. Творцями сюжетів цих поштових мініатюр стали видатні графі7 ки Георгій Нарбут і Антін Середа. Після цьо7 го — понад 70 років — Україна жила без власних марок, хоча ще 1947 р. УРСР ста7 ла членом Всесвітнього поштового союзу.
Упродовж 24 років пошта України ви7 пустила близько 1500 тис. поштових мі7 ніатюр. За цей час українська марка здо7 була світове визнання, про що свідчать численні нагороди. Приміром, першою поштовою філате7 лістичною продукцією, яка здобула при7 зове місце на міжнародному конкурсі, став малий аркуш «Квіти України». Він посів ІІІ місце на 77му Всесвітньому кубку марки (Франція). Блок «Гетьманські клейноди та осо7 бисті речі Богдана Хмельницького» виборов ІІІ місце у міжнародному конкурсі на найкрасивішу марку 2004 р. «Гран7прі виставки WIPA».
Пам’ятний сувенірний аркуш «П’ятий та Шостий випуски стандартних пош7 тових марок України 2001–2006» став переможцем Призу Нарбута (2007 р.). Поштовий блок «Українське подвір’я» виборов перемогу в номіна7 ції «Найкращий друк» в Одинадцятому щорічному китайському конкурсі на найкращу іноземну поштову марку. Таких перемог вітчизняна марка має безліч. Укрпошта бажає українській марці активного розвитку та різноманіття ху7 дожніх зображень, щоби вдало пред7 ставляти країну на міжнародній філате7 лістичній арені!
Засновник: Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» Редакційна рада: Ігор Ткачук, Людмила Кузнецова, Олена Нікольська, Володимир Мороз, Микола Чорний, Олена Юрковська, Катерина Барчишена Головний редактор Газета зареєстрована Державним комітетом інформаційної політики України 30.11.1999 р. Реєстраційне свідоцтво: КВ № 3839
Адреса редакції: Хрещатик, 22, Київ, 01001, тел.: (044) 323 20 27; факс (044) 279 59 30 E mail: postv@ukrposhta.com Видається на замовлення УДППЗ «Укрпошта» Друк ТОВ «Мега Поліграф» (вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ)
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Заступник головного редактора Відповідальний секретар Зав. відділу
Тетяна Мартинюк (044) 323 20 27 Людмила Бацай (044) 323 21 36 Ірина Красько Алла Шаповал (044) 323 21 06
Літературний редактор
Юлія Василишина
Кореспонденти
Тетяна Ніколаєва Оксана Романенко
Комп’ютерна верстка
Павло Пашков
7
№10 (783)
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
•ФІЛАТЕЛІСТУ НА ЗАМІТКУ
Випуски Укрпошти
у березні Поштові марки та блок • Блок поштовий «Краса і велич України. Закарпатська область». Орієн7 товна дата введення — 04.03.2016. Тираж — 30 тис. прим. • Марка художня «Залізничний вок7 зал, м. Ужгород» серія «Краса і велич України. Закарпатська область». Орієн7 товна дата введення — 04.03.2016. Тираж — 130 тис. прим. • Марка художня «Бронетранспор7 тер «Дозор7Б» серія «Національна вій7 ськова техніка». Орієнтовна дата введення — 18.03.2016. Тираж — 130 тис. прим. • Марка художня «Танк БМ «Оплот» серія «Національна військова техніка». Орієнтовна дата введення — 18.03.2016. Тираж — 130 тис. прим.
ЗПО та філателістична продукція • «смт Чорний острів. 6507річчя з ча7 су першої писемної згадки» (МХК, С6 з літерним номіналом «V») — 400 тис. прим. • Конверт маркований простий С5 (з літерним номіналом «М»). Тираж — 580 тис. прим. • Конверт маркований простий С6 (з літерним номіналом «V»). Тираж — 3 млн 200 тис. прим. • «Краса і велич України. Закарпат7 ська область» (КПД, С6) — 4 тис. прим. • «Краса і велич України» (КПД, С5) — 7 тис. прим. • «Національна військова техніка. Бронетранспортер «Дозор7Б» (КПД, С6). Тираж — 3 350 прим. • «Національна військова техніка. Танк БМ «Оплот» (КПД, С6). Тираж — 3 350 пр. • «Газета «Голос України». 25 років» (НХК, С6). Тираж — 35 тис. прим. • «1507річчя з часу першого засідан7 ня Катеринославського губернського земства» (НХК, С6). Тираж — 35 тис. прим. • «м. Тернопіль» (НХК, С6). Тираж — 35 тис. прим. • «Костел св. Іоанна Хрестителя, м. Біла Церква» (НХК, С6). Тираж — 35 тис. прим. • «Матч ФІДЕ за звання чемпіонки світу з шахів. Львів, 2016» (НХК, С). Тираж — 35 тис. прим. • «Михайлівська церква, с. Кара7 син» (НХК, С6). Тираж — 35 тис. прим. • «Національна гвардія України» (НХК, С6). Тираж — 35 тис. прим. • «2007річчя з часу заснування м. Арциз» (НХК, С6). Тираж — 35 тис. прим. • Картка для картмаксимуму «Заліз7 ничний вокзал, м. Ужгород». Тираж — 3 тис. прим.
•СПІВЧУТТЯ олектив генеральної дирекції К УДППЗ «Укрпошта» висловлює глибокі співчуття своїй колезі, началь7 нику відділу міжнародної пошти Валентині Іванівні Білоус, з приводу непоправної втрати найдорожчої лю7 дини — мами.
Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За достовірність фактів, цифр, точність імен і прізвищ відповідають автори статей, а за зміст реклами — рекламодавці. Усі права заcтережені. Передрук можливий лише з відома редакції. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Газету набрано і зверстано у редакції газети «Поштовий вісник» УДППЗ «Укрпошта»
Тираж номера: 68 003 Загальний тираж березня: 272 012 Зам. № 30 002
Передплатний індекс: 22220 E mail: postv@ukrposhta.com
№10 (783)
8
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 4 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
•Калейдоскоп
Кожен відтінок на картині мало продумати. Потрібно мріяти про нього, любити його, жити ним. Гюстав МОРО
•ТВОРЧІСТЬ НАШИХ КОЛЕГ
Куточок всесвіту Галини Куксенок підсвідомості народжувалося нестримне бажання самій взяти до рук пензлика і спробувати щось зобразити. У лютому 2005 р. таки наважилася: купила фарби, пензлики, олію — і на картоні з’явився перший живописний до7 робок «Сон7трава». Згодом перейшла на полотно. Чоловік самотужки вигото7 вив для коханої два мольберти — один, аби працювала вдома, другий — на дачі. Підрамники до картин подружжя теж оформлює власноруч. З кількома своїми роботами знову по7 далася на узвіз. Художники схвально від7 гукнулися про її творчість. Та й сама вже не могла зупинися. Картини з натури по7 чали з’являтися одна за одною. На них — улюблені квіти з дачі, пейзажі батьківщи7 ни, предмети побуту… У 2007 р. пішла до Будинку художника, прагла записати7 ся в навчальну групу, аби фахово вивчи7 ти техніки живопису, світлотіні тощо. Але не взяли, бо групи були всі переповнені, а директор сказав: «Для чого Вам учи1 тися, у Вас і так все дуже гарно вихо1 дить». Тоді, за рекомендацією художни7 ка Леоніда Кузьменка, Галина Куксенок у лютому 2011 р. вступила до Київського міського об’єднання художників7ама7 торів «Творчість». Галина стала постійно їздити у студію і створювати там свої живописні полотна. Саме у студії народилися її найбільші за розміром картини — «Гарбузи» та «Прядка». Загалом мистецький доробок художниці налічує понад 100 полотен. Галина Олексіївна з тих митців, яких нат7 хнення не полишає ніколи. Ні на мить…
Зазвичай людина досить рано відчуває у собі потяг до творчос* ті й ще з молодих років починає писати вірші чи в’язати, виши* вати чи кувати, будувати чи танцювати… Героїня ж нашої опо* віді, лише досягнувши пенсійного віку, змогла цілком реалізу* вати свій природний хист. У Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського до 3 березня демонструвалася персо* Творити їй хочеться постій* нальна виставка живопису Галини Куксенок. Сама ж Галина но. Любить наша героїня працювати в Олексіївна в минулому — наша колега*поштовичка з 44*річним тиші: ні телевізор, ні радіо не мають від7 волікати від процесу малювання. Нерід7 стажем роботи у галузі зв’язку. ісля нашого знайомства пані Галина на кілька хвилин залишила мене са7 му в залі, де розмістилася експозиція із 65 картин художниці. І я почала повільно рухатися вздовж стін і колон, уважно вдивляючись у кожне полотно. Найпер7 ше враження — я немов опинилася на подвір’ї своєї бабусі, вдихала аромат дбайливо доглянутих чорнобривців, тро7 янд, айстр, півоній, хризантем, бузку, жасмину, півників; до мене схиляла свої кетяги цілюща калина; на городі дозріва7 ли мак і цибуля, перець і часник, куку7 рудза і гарбузи; у старому саду рум’яніли на сонці яблука й груші; милу7 вала око червона, солодка, як мед, полу7 ниця… Увійшовши ж до хати — потрапи7 ла у світ старовинного традиційного ук7 раїнського побуту — на стінах барвисті вишиті рушники, з печі рогачем щойно вийняли духмяний хліб, у різних кутках оселі примітила рубель і прядку, праску на вугіллі й гасову лампу, на столі — гли7 няні глечики з молоком і ряжанкою та де7 рев’яні ложки… А за ворота вийдеш: бі7 жать вулицею сусідські качки до ставка; на стовпі звили розлоге гніздо білогруді лелеки; сільська вулиця поволі завертає до лісу, багатого на гриби та ягоди, а на видноколі розкинулося золоте пшеничне поле, мережане червоними маками…
П
Маки у вазі, 2015
Такі теплі й щемливі спога* ди навіяли мені картини Галини Куксенок. Майстриня на7 родилася на Київщині у Фастівському районі у важкому повоєнному 1946 р. Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Під час навчання у школі мріяла про професію вчителя початкових класів, але не склалося. Тому подалася влаш7 товуватися на роботу до Київського поштамту, із задоволенням приступила до виконання обов’язків сортувальника у газетно7журнальній експедиції. Робо7 ту свою дуже полюбила, тому й не див7 но, що за рік вступила на заочне відді7 лення Київського політехнікуму зв’язку (напрям — поштовий зв’язок). Невдовзі вже стала й начальником газетно7жур7 нальної експедиції. У 1969 р. побралися з однокласни7 ком Михайлом, у любові й злагоді зрос7 тили двох синів7соколів — Романа та Сергія. Михайло Петрович працював на заводі, кожну копійку берегли, бо саме стали будувати кооперативну квартиру. Як би гірко й сутужно не доводилося в житті, та завжди підтримували одне од7 ного, будь7яку роботу й турботу ділили навпіл, ніколи не боролися за лідерство й у всьому легко знаходили компроміс. Галина Олексіївна найбільше у людях ці7 нує чесність і порядність, саме ці якості властиві її коханому чоловікові.
ко з мольбертом робить замальовки просто неба, на лоні дивовижних крає7 видів Фастівщини. Квіти, природа, побут надихають на створення все нових і но7 вих сюжетів. Наприклад, у далекі 607ті роки подарували школярці Галинці «Кобзар» Тараса Шевченка. Якось у 2014 взяла його до рук, щоб укотре пе7 речитати. Напоєна животворною поезію Шевченка, поклала книгу на столі. І на7 родився до 2007річчя Великого Кобзаря скромний сюжет на полотні — «Кобзар» на білосніжній скатертині, а поруч буке7 тик підсніжників і вишитий рушник біля образів.
сини і чоловік поділяють її захоплення, усіляко підтримують у мистецтві, як мате7 ріально, так і психологічно… Кілька разів пропонувала жінка синам взяти до рук пензлі та спробувати разом із матір’ю створити щось спільно. Та вони пруча7 ються, кажуть, що подібних талантів у них немає. У роду пані Галини художни7 ків теж не було. Лише пам’ятає, що мама в дитинстві розповідала про свого брата, який гарно малював. Але він загинув на війні у 1943 р., тож Галинка ніколи його навіть не бачила. Галина Олексіївна, окрім живопису, дуже любить господарювати на кухні, випікати смачні торти й духмяні пироги, радувати сім’ю усілякими смаколиками. У 2014 р. «Творчість» організувала виставку живопису в Національній біб7 ліотеці ім. Вернадського. У тій виставці кілька своїх картин демонструвала й Га7 лина Куксенок. Майже два роки вино7 шувала ідею про персональну виставку, хотіла у ювілейний для себе рік духовно поспілкуватися зі своїм глядачем, пока7 зати відвідувачам свою безмежну лю7 бов до всього українського, рідного, земного…
У лютому 2016 р. мрія здій* снилася. Ішли щодня на виставку по7 ціновувачі мистецтва — колишні однок7 ласники, колеги, рідні, друзі, незнайомі люди. У «Гостевій книзі» — десятки вдячних відгуків за пережитий катарсис під час перегляду картин художниці, по7 бажання творчого довголіття та легкого пера. Залюблена у красу Галина Олек7 сіївна хотіла передати її людям, і їй це вдалося.
Незабаром жіноче свято. У його переддень Галина Олексіївна ство7 рила нову картину «Крокуси», принесла її в день нашої зустрічі у виставковий зал ще вологу від фарб. Наприкінці нашого спілкування художниця передала щирі вітання усім жінкам7поштовичкам, чита7 чам «Поштового вісника» зі святом весни і краси, із побажаннями миру в сім’ях і неньці Україні, добра й тепла, радості й позитивних емоцій. «Нехай у домівках українських жінок завжди світить сонце», — до цих слів Га7 лини Куксенок важко щось додати.
Схильність до малювання виявилася у Галинки ще за шкільною партою. Тоді оформлю7 вала безліч стінгазет, плакатними пера7 ми писала десятки навчальних таблиць. Проте, коли захотіла після школи пода7 тися у рекламну індустрію малювати рек7 ламні стенди, батько не дозволив, сказав що фарби й лаки шкідливі для здоров’я доньки. У круговерті життя, побутових проб7 лемах, вихованні дітей не вистачало ча7 су, аби присвятити себе роботі до душі поза стінами рідного підприємства. Зов7 сім непомітно скроні вкрила сивина, а часовий годинник наблизив полудень ві7 ку. Стала частіше задумуватися над тим, чим, окрім дачних клопотів, зможе зай7 няти себе на пенсії. У передпенсійний пе7 ріод Галину Олексіївну невпинно став вабити Андріївський узвіз. Вона година7 ми блукала цією мистецькою «україн7 ською Меккою», не могла відірвати захопленого погляду від художніх по7 лотен — високих і довершених. Десь у
Чорнобривці на вишитому рушнику, 2011
Людмила БАЦАЙ Кобзар, 2014
Багато власних картин подарувала пані Галина рідним і друзям. Деякі невеличкі твори можуть народи7 тися за 3 дні, над іншими, більш складни7 ми полотнами митець працює по кілька місяців. Паралельно може писати кілька картин. Поки на одній фарба підсихає, Галина Олексіївна натхненно береться за іншу. Спонсорів для оформлення кар7 тин у Галини Олексіївни немає. Уся її пен7 сія іде на закупівлю експломатеріалів. Шкода, що батьки не дожили до цього часу, але я переконана, що їхні душі в потойбічних світах щиро радіють успі7 хам талановитої доньки. Відрадно, що
Крокуси, 2016 E mail: postv@ukrposhta.com