•Передплата 2015
•Запобіжні заходи
•Видатні постаті
Працюємо на результат
Пожежа, що… навчає
Юрій Нікулін: ... Викликати сміх – гордість для мене
с. 4
с. 2
№36 (709)
с. 6
П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
•МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ Двадцять років тому на Сумщині у районному центрі Кро левець, що славиться давніми традиціями оригінального українського тканого рушника, вперше відбувся район ний літературно мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники». Тоді це було скромне одноденне дійство – у ра йонному Будинку культури виступали переважно місцеві аматори сцени. Однак із року в рік фестиваль міцнів і ви ходив на нову творчу орбіту. Він став щорічним і досить престижним, а шість років тому набув статусу міжнарод ного. Таким чином в останні роки восени на Сумщину з’їжджалися кращі фольклорні виконавці та творчі колек тиви України і зарубіжжя. Програма «Кролевецьких руш ників» рясніла виступами фольклорних груп із Канади, Грузії, Росії, Білорусі, Нідерландів, Китаю, Кореї та ін. кщо перші фестивалі тривали лише день два, то останні – аж 5 днів. Адже у фестивальну програму із виставками кролевець Я ких рушників, живопису, виробів ужиткового мистецтва, численни
ми майстер класами і, звісно, пісенно музичною частиною, вплітався ще й знаменитий, відроджений з давнини, Кролевецький Хрестовоз движенський ярмарок. Так що програма «Кролевецьких рушників» була яскравою, насиченою, багатогранною. Однак у цьому році у зв’язку з бойовими діями на сході країни представники громади запропонували перенести терміни прове дення фестивалю до більш веселих часів. Цю пропозицію підтрима ла місцева і обласна влада. Отож традиційного фестивального дій ства на Кролевеччині не було. Поштовики все ж потурбувалися, аби славна дата – 20 річчя фестивалю «Кролевецькі рушники» – залишилася в історії як свідчення високого культурного надбання Сумщини. Кролевецький рушник, де по білій тканині розкидані червоні візерунки, є символом, оберегом, ознакою міжнародного фестива лю, який, звісно, ще не раз прийде на Кролевеччину. А нині зобра ження знаменитого рушника стало окрасою новенького конверта, спецпогашення якого відбулося 19 вересня. Спецпогашення пройшло біля приміщення районного відділен ня поштового зв’язку. Працівники ЦОС №1 м. Кролевець встано вили намет і прикрасили його кролевецькими рушниками, запро сили до участі школярів і всіх бажаючих кролевчан (на фото). Пра во зробити перший відбиток було надано голові Кролевецької РДА Олегу Кучерявому, голові Кролевецької райради Миколі Аврамен ку та начальнику ЦОС №1 м. Кролевець ЦПЗ №5 Сумської ди рекції Укрпошти Любові Березняк. Інф. Сумської дирекції Укрпошти
•ПРОФСПІЛКИ
Гуманітарна допомога з Норвегії оштовики Донбасу і їхні сім’ї, які фак тично стали заручниками злочинів теро П ристів у рідному Донбасі, потребують допо моги – як моральної, так і матеріальної. Нині багато українських організацій збирають гуманітарну допомогу для жителів східних областей. Але для поштовиків найрідніша організація – це профспілка! Так, 22 вересня в м. Коростень Житомирської області підписано Меморандум про співпрацю між Центральним комітетом Професійної спіл ки працівників зв’язку України та Громадською організацією «Вітер надії і любові». 7 т гумані тарної допомоги від Норвезької благодійної місії «Віра – надія – любов», яку в Україні пред ставляє ГО «Вітер надії і любові», буде доправ лено поштовикам Донецької і Луганської дирек цій. Уже через тиждень у Коростені наші пошто ві автомобілі завантажать гуманітарний вантаж та відправляться на Схід. Враховуючи набли ження холодів, постраждалим працівникам Укрпошти відправляють одяг і взуття.
До доброї справи долучилися також Корос тенська міська влада та Київське спортивне товариство «Спартак», які допомогли забезпе чити юридичну й організаційну підтримку. Міський голова м. Коростень Володимир Мос каленко на зустрічі з головою профспілки пра цівників поштового зв’язку Миколою Староду бом наголосив: «Ми робимо велику справу! Хочу вас запевнити, що коростенська міська влада докладе максимум зусиль задля підтримки пош
товиків, які зараз потребують нашої з вами до
помоги», – сказав Володимир Васильович. «Допомагати поштовикам – наш святий обов’язок. Підписання Меморандуму дає мож
ливість відкрити регулярний гуманітарний ко
ридор для поштовиків. Ми покладаємо велику надію, що дана співпраця не буде разовою. Від імені багатотисячного колективу Укрпошти висловлюю вдячність Сергію Ковальчуку, за
сновнику ГО «Вітер надії і любові» в Україні, та його норвезьким партнерам за підтримку», – наголосив Микола Стародуб.
• УКРПОШТА НЕ МАЄ МЕЖІ – ЦЕ МІСТОК ВІД ДУШІ ДО ДУШІ! • Наступний номер «ПВ» вийде 10 жовтня 2014 р.
№36 (709)
2
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
Неможливо всебічно і ґрунтовно визначити людські вчинки, не враховуючи їхніх закономірностей та одвічної волі неба.
•Тема дня
Богдан ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
•АКТУАЛЬНО
•ПОДЯКА
Шановні колеги!
Доброта і чуйність об’єднують серця Надзвичайно складна ситуація на сході України не залишила байдужими серця колективу Чернівецької дирекції Укрпошти, який активно долучився до надання допомоги людям, задіяним в АТО, та членам їх сімей. Для координації дій створили комісію, яку очолив керів ник дирекції Ярослав Цюпак. о антитерористичних операцій з буковинських поштовиків і їхніх родин задіяні 27 осіб. Серед них: Д водій Олександр Поштарюк, ліфтер Андрій Ніщук,
рацівники Донецької дирекції висловлюють щиру подяку своїм колегам поштовикам і їх керівникам, П які надали гуманітарну допомогу для мешканців До
нецької дирекції, де зараз проходить антитерористична операція. На заклик генеральної дирекції УДППЗ «Укрпош та» щодо надання гуманітарної допомоги колегам до нецького регіону відгукнулися Харківська, Дніпропет ровська, Кіровоградська, Житомирська, Сумська, Чер каська, Волинська, Херсонська, Вінницька, Київська міська, Інформаційно розрахункова дирекції та Голов ний навчальний центр «Зелена Буча». Співробітниками виконана величезна робота зі збо ру, доставки гуманітарної допомоги за короткий час із товарами першої необхідності, продуктами, медикамен тами та теплими речами, оскільки незабаром настануть холоди. Це вияв гуманізму і великого співчуття коле гам поштовикам. Особлива подяка за підтримку в.о. генерального ди ректора УДППЗ «Укрпошта» Михайлу Паньківу та працівникам генеральної дирекції за їхній внесок. Хочемо зазначити, що ваша допомога була вкрай необхідною. ***
Д
о працівників Сумської дирекції Укрпошти зі слова ми великої вдячності звернулися директор Донець кої дирекції Укрпошти Микола Дрьомов і голова До нецької обласної організації профспілки працівників зв’язку УДППЗ «Укрпошта» Надія Красицька. Колеги з Донецької дирекції щиро вдячні за гумані тарну допомогу, яку сумчани організували для пошто виків, що мешкають і працюють у зонах бойових дій і прилеглих територіях. Допомога Сумських поштовиків склала 90% від загальної кількості отриманої допомоги. Від щирого серця колеги зі сходу України побажали усім працівникам Сумської дирекції міцного здоров’я і довгих років щасливого життя, успіхів, достатку та мир ного неба! Дякуємо усім за активну участь і небайдужість. *** авдяки зусиллям працівників Сумської дирекції Укр пошти та ЦПЗ №5 м. Конотоп вдруге було зібрано гуманітарну допомогу для колег, які мешкають і працю ють у зонах бойових дій і на прилеглих територіях.
З
листоноша із супроводження пошти Тарас Комендат, колишні працівники Віктор Кулянда, Ярослав Гри гор’єв, захищати Україну пішли сини електромеханіка Миколи Мігована Віктор, листонош Вероніки Кости нян із с. Ропча, що на Сторожинеччині, Віорел, Любові Чигирин з Усть Путили Олександр… З високогірної Путильщини в АТО потрапило 4 бій ці: Ярослав Різун, Олександр Пилипко, Дмитро Кочер ган, а згадуваного Олександра Чигирина вже немає, по ліг смертю героя на полі бою. Горе прийшло й у родину Мігованів, син яких Віктор загинув; у сім’ю листоноші Наталії Паламар із селища Кельменці, яка втратила си на Олександра. З Кельменеччини сьогодні на бойових рубежах пе ребуває син Микола листоноші із с. Бабин Мар’яни Ки тайгородської. Його вдома з мамою і бабусею чекають двоє дітей. Дружина Олена, доньки Юліана і синок Веніамін з с. Ропча Сторожинецького району пережи вають за чоловіка і батька Віорела Костиняна – сина листоноші Вероніки Костинян… Буковинські поштовики не лише морально, а й мате ріально підтримують бійців АТО та їх родини. Троє
Пожежа, що… навчає
•ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
и більше десятка років плідно співпрацюємо з –М поштовиками, спільно проводячи навчання з по
жежної безпеки, – зазначив начальник Конотопського
міськрайвідділу вищеназваного управління Олексій Василенко. – І, як і сьогодні, зауважень до персоналу ЦПЗ №5 не виникало. Як і належить, поштовики діяли чітко за інструкцією – здійснили оповіщення про над
звичайну ситуацію своїх працівників по гучномовцю з увімкненням сирени та паралельний дзвінок диспетчеру нашої служби, евакуацію персоналу та первинну лікві
дацію пожежі силами добровільної пожежної дружини із розгортанням пожежного рукава та застосуванням вогнегасників. Вони все це виконали.
Адміністрація та профспілковий комітет Сумської дирекції Укрпошти
Д
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Юхим ГУСАР, Чернівецька дирекція Укрпошти
У Конотопі, що на Сумщині, зчинився переполох. До приміщення ЦПЗ №5 Сумської дирекції Укр пошти мчить пожежна машина. Вона різко галь мує у дворі, наповненому жінками поштовика ми. Екіпаж спецавтомобіля – члени чергового караулу 12 ї пожежно рятувальної частини управління Державної служби України з надзви чайних ситуацій у Сумській області – у повному екіпіруванні поспішає на перший поверх транс портного цеху гасити пожежу. Але хмар їдкого диму та язиків небезпечного полум’я тут немає, бо пожежа ця навчальна.
Цього разу зібрали продукти харчування (картоплю, моркву, буряк, каші, крупи, консерви, олію тощо) та 17 вересня 2014 р. відправили за місцем призначення. Дякуємо всім за активну участь і небайдужість.
*** о редакції «ПВ» надійшов лист від Алли Поп’юк, працівника ЦВПЗ Вижниця. Вона працює на пошті 14 років, сама виховує трьох дітей. Коли в пані Алли вдома сталася пожежа, вона не залишилася наодинці з бідою: її підтримали колеги. «Хочу подякувати за підтримку і надання допомо
ги директору Чернівецької дирекції Укрпошти Ярос
лаву Цюпаку, голові обкому профспілки В.З. Кордяк, усьому колективу, які не залишили мене в біді і допо
могли морально й матеріально», – зазначила вдячна поштовичка.
бійців, працівників дирекції, Андрій Ніщук, Олександр Поштарюк, Тарас Комендат відзначені подяками адміністрації з грошовою винагородою, їм надано матеріальну допомогу від профспілки. Одностайно, за велінням серця, всі працівники пере рахували свій одноденний заробіток на рахунок Мініс терства оборони України на потреби армії у сумі 100 тис. 280 грн. Окрім цього, зібрали понад 22 тис. грн благо дійних внесків на допомогу працівникам, рідні яких на передовій захисту України. А для бійців 300 го полку, який дислокується у Чернівцях і відправляє своїх лю дей у зону АТО, передали у вигляді гуманітарної допо моги чималу кількість мила, прального порошку, нос ків, кровоспинних джгутів. Надана допомога кільком сім’ям на оздоровлення дітей у таборах відпочинку «Водограй», «Вогник Буковини»… – Прагнемо, щоб міцним був дух наших бійців, – мовить голова профспілки Валентина Кордяк, – а Чернівецька дирекція Укрпошти, яку очолює заслу
жений працівник сфери послуг України Ярослав Цюпак, робить усе можливе, щоб поштовики мали належну со
ціальну підтримку.
– Після умовного гасіння навчальної пожежі, – розпо вів далі начальник служби пожежної безпеки дирекції Андрій Дрижерук, – провели практичні та теоретичні заняття. Рятувальники розповіли поштовикам про можливості свого спецавтомобіля і навіть продемон
стрували їх за допомогою сильного струменя води. По
тім відбулося практичне навчання, де показували, як поводитися з первинними засобами пожежогасіння –
вогнегасниками. Кожен із працівників, хто в ході нав
чань евакуювався у двір, мав можливість скористатися вогнегасником та випробувати його в умовах не на
вчального, а реального вогню. Справа в тому, що у дворі в спеціально підготовлено му металевому ящику поштовики запалили полум’я і за допомогою вогнегасників гасили цей вогонь. У ко гось виходило краще, у когось – гірше. Але поштовики зрозуміли, як він працює. – Хочу відзначити, – підбив підсумки навчань О. Василенко, – що робота з профілактики виникнення пожеж у поштовиків ведеться на високому рівні. Тут хороше забезпечення необхідним пожежним інвента
рем, справні вогнегасники, постійна профілактична ро
бота. А все тому, що у Сумській дирекції Укрпошти цим питанням приділяється значна увага. – У Конотопі, – пояснив керівник дирекції Володи мир Криштоп, – відбулися щорічні планові навчання. Їх мети ми досягли. Адже були поновлені знання правил поведінки персоналу під час виникнення пожежі та ко
ристування первинними засобами пожежогасіння. Для нас, поштовиків, такого роду знання та навички дуже важливі. Наші листоноші, виконуючи службові обов’яз
ки, обходять вулиці й квартали, бувають в організаціях і можуть зіткнутися з будь якими непередбачуваними обставинами. Після таких навчань вони не розгублять
ся і будуть готові до реальних дій. Інф. Сумської дирекції Укрпошти
E-mail: postv@ukrposhta.com
•Навчання
Унція доброї слави важить більше, ніж фунт золота. Мігель де СЕРВАНТЕС
3
№36 (709)
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
•ВЧИМОСЯ ПОВСЯКЧАС Листоноші – найчисельніший контингент працівників УДППЗ «Укрпошта». Саме від їхньої добросовісної та самовід& даної праці, вміння якісно обслужити клієнтів на доставних дільницях, вчасно доставити письмову кореспонденцію, періодичні видання й соціальні виплати передусім і залежить імідж та ефективність роботи нашого підприємства. Тож пропонуємо увазі читачів «ПВ» пам’ятку з доставки (вручення) простої письмової кореспонденції та періодичних ви& дань, яка сприятиме чіткій організації та результативній роботі листонош.
Виріжте Пам’ятку по лінії відрізу та вкладіть у файл формату А4. Ознайомтеся з нею та збережіть для повторення або допомоги новим колегам. Використовуйте ці знання у щоденній роботі. Пам’ятайте, що контроль на знання та застосування на практиці цих Пам’яток буде здійснюватися систематично.
Ефективний метод здобуття знань
•ТРЕНІНГ
У рамках реалізації проекту «Система галузевого навчання: зміна векторів та орієнтирів» у Хмель ницькій дирекції Укрпошти з липня ц.р. застосовується ефективний метод навчання працівників виробничих структурних підрозділів – тренінги. сновним завданням тренінгів є вичерпне вивчення з начальниками, операторами та листоношами О ОПЗ області особливостей надання послуг, їх характе
ристик, переваг і відмінностей, а також відпрацювання навичок культури спілкування з клієнтами для подаль шого їх застосування в роботі. Уміння вищезазначених працівників запропонувати та продати послуги належного рівня якості, встановити позитивну взаємодію й організувати зворотний зв’язок, а також ефективно відгукнутися на проблеми клієнта сприятимуть зростанню економічних показників ди рекції, підтримці іміджу підприємства та довіри спожи вача послуг. На даний час понад сто працівників поштового зв’язку області взяли участь у тренінгах «Особливості надання нових послуг. Характеристики, переваги, відмінності». Окрім того, з 4 по 5 вересня з начальниками Центральних Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
ВПЗ та заступниками начальників центрів поштового зв’язку проводився виїзний «Тренінг для тренерів», учас ники якого отримали навички складання та проведення міні тренінгів із працівниками підпорядкованих ВПЗ. «Гарантом успішного та якісного обслуговування спожива
чів послуг і розвитку пошти в Хмельницькій області є передусім повсякденна робота її працівників, реалізація їх високих професійних здібностей, компетентності та нави
чок, працелюбність і відданість обраному фаху, і тому ро
бота регіонального та внутрішніх тренерів має забезпечи
ти позитивні показники діяльності відділення, центру пош
тового зв’язку і дирекції в цілому», – підбив підсумки Дня якості, який проводився 9 вересня, директор Хмельниць кої дирекції Укрпошти Дмитро Бойко. Тамара ШУЛЯК, провідний інженер відділу організації роздрібної мережі Хмельницької дирекції Укрпошти
E-mail: postv@ukrposhta.com
№36 (709)
4
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
Якщо ви працюєте над поставленими цілями, то ці цілі працюватимуть на вас.
•Панорама
Джим РОН
•ОНОВЛЕНІ ВПЗ
Покращуємо умови роботи Н
ещодавно відбулося урочисте відкриття оновленого ВПЗ №8 м. Тернопіль після капітального ремонту, яке сьогодні стало сучасним і комфортним для жителів мікрорайону та гостей міста. Адже якісне надання пош тових послуг фаховим колективом зможе зміцнити імідж пошти та задовольнити найвибагливішого спожи вача. Адже ця важлива соціальна справа зроблена заради благополуччя і комфорту громадян. Клієнтоорієнтова ний підхід – конкурентна перевага компанії. Це ВПЗ охоплює майже 5190 будинків і понад 250 підприємств різних форм власності. У відділенні працю ють 7 листонош та 6 операторів, які щоденно надають
•ПЕРЕДПЛАТА 2015
Працюємо на результат
Нещодавно на Кіровоградщині відбулася нарада з організацій них питань передплатної кампанії. Участь у нараді взяли дирек тор Кіровоградської дирекції Укрпошти Людмила Салоїд, голова Спілки журналістів Кіровоградської області Юрій Сердюченко, член Національної ради України з питань телебачення і радіомов лення Любов Бакаленко, а також редактори обласних і районних газет регіону. ередплатна кампанія розпочата, 2014 рр., спостерігається спад тира щодня має набирати інтенсив жів з 700 до 300 тис. примірників. ності, але це не привід для заспоко Враховуючи результати передплати єння. Адже аналізуючи дані 2011 – 2014 р., підвищення цін на пальне
П
тощо, послуга «Розповсюдження пе ріодичних друкованих видань за пе редплатою» для поштового підпри ємства області є збитковою. В серед ньому Кіровоградська дирекція втрачає 12 коп. на кожному примір нику. Аби перекрити витрати, перед плата видань має становити 700 тис. примірників газет чи журналів, се редня вартість яких складатиме не менше 40 грн за 1 примірник. У ході обговорення учасники на ради вибудовували стратегію робо ти та намагалися досягти позитив них домовленостей у спільній спра ві. «Досить символічним є те, що наша зустріч відбувається саме в день відкриття передплатної кам
панії 2015 р., – зауважила Людмила Салоїд. – Хочеться якості, тому кожен із нас має виконувати свою роботу якісно, аби в результаті роботи мати успіх, забезпечити стабільну діяльність нашого під
приємства, ну і, звичайно, збільши
ти кількість задоволених перед
платників». Г. Анненкова
•ПОДІЯ близько 50 видів послуг. Щомісяця тут приймається до пересилання понад 12 тис. листів і бандеролей, 190 поси лок, 70 переказів. У середньому за місяць доставляється майже 24 тис. одиниць письмової кореспонденції, 20 по силок, 195 переказів, понад 14 тис. примірників періо дичних друкованих видань. На листонош чекають понад 1480 пенсіонерів та одержувачів соціальної допомоги. У відділенні представлені найцінніші мініатюри під приємства – це різноманітна філателістична та сувенір на продукція. Тут створено спеціалізоване робоче місце з реалізації філателістичної продукції та для обслугову вання 107 власників філателістичних абонементів. В урочистостях взяли участь начальник Управління транспорту, комунікацій і зв’язку Тернопільської міськ ради Ігор Мединський, голова Тернопільської обласної організації АсФУ та почесний філателіст Валерій Матвєєв, директор Тернопільської дирекції Укрпошти Василь Юрчишин, працівники дирекції, мешканці та гос ті міста, місцеві ЗМІ. Інф. Тернопільської дирекції Укрпошти
•ВЕКТОРИ ВЗАЄМОДІЇ
Задля спільної мети Ф
ундаментом будь якої установи є працівники, оскільки саме люди забезпечують ефективне функ ціонування підприємства, визначають його конкуренто спроможність. Вклад людських ресурсів у досягнення цілей організації і якість продукції чи наданих послуг залежать, у першу чергу, від того, наскільки ефективно проводиться робота з персоналом.
З 1 вересня ц.р. усі ВПЗ Волинської дирекції реалізу ють страхові продукти від партнера ПрАТ «Страхова ком панія «Універсальна», що зарекомендувала себе як надій на організація, яка вже 23 роки успішно працює, виконує зобов’язання перед клієнтами. Аби належно підготувати ся та навчити працівників Укрпошти в усіх центрах пош тового зв’язку Волинської дирекції, впродовж серпня представники страхової компанії «Універсальна» разом із працівниками дирекції проводили навчання. Навчання відбулося в форматі «питання – відповідь», здобуті знан ня дають змогу всім працівникам ВПЗ надавати кваліфі ковану консультацію й оформляти страхові поліси. Загалом проведені навчання – це привід поспілкувати ся, задати запитання й отримати відповідь, розповісти про проблеми чи поділитися досвідом. Сподіваємося й надалі проводити зустрічі навчання з метою підвищення квалі фікації працівників Волинської дирекції Укрпошти. Інф. Волинської дирекції Укрпошти Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Закарпатські зустрічі філателістів Із закарпатськими філателістами у мене давні дружні стосунки, особ ливо з головою товариства Геннадієм Будкевичем. Ми приятелюємо багато років, зналися ще тоді, як молоді й стрункі по серйозному займалися спортом. Геннадій, на противагу мені, як був підтягнений, так і залишився. Зранку бігає, плаває літом в Латориці, взимку – в ба сейні. Він, до речі, неодноразовий чемпіон Закарпаття серед ветера нів з плавання на 1500 метрів. Останній свій титул виграв у цьому ро ці. Борисович зреалізував себе як тренер і педагог. Його вихованці – юні мукачівські хлопці та дівчата – переможці найрізноманітніших змагань зі спортивної ходьби, а деякі, найталановитіші, включені до складу збірної України. Так, Віталій Попович був учасником Олім піад у Сеулі й Атланті. А Костянтин Пузанов готується до поїздки в Ріо де Жанейро 2016 р. акарпатці – народ непосидючий та компанійський. джерела, гостинні Керівництво товариства філателістів і колекціоне городяни з їх інтер рів весь час у пошуках, як зацікавити краян, як прива національністю у бити юних збирачів. Жодна важлива подія чи ювілей, с п і л к у в а н н і , з а пов’язані з історією України і Закарпаття, не залиша тишні кнайпи та ються поза увагою. Відбуваються форуми, виставки, духмяна кава – все цікаві зустрічі, конференції. Декілька років тому Об це робить відвіду ласне товариство колекціонерів ім. Федора Фекети по вання міста приєм чало проводити щомісячні обласні зустрічі за новою ним і незабутнім. Однією з схемою. Враховуючи, що основні філателістичні цен три знаходяться в Береговому, Мукачевому, Ужгороді пам’яток архітек та Хусті, зустрічі тепер відбуваються кожної другої не тури національно ділі в одному з цих міст. Такі собі виїзні фестони. Ос го значення, що збереглася, є ан тання проходила в Береговому. споруд Місто було засноване в 1240 р. принцем Лампертом самбль і названо Лампертхазе. Пізніше, за часів правління ко «Графський двір», роля Бела ІV, назву змінили на Берегсас, що вказувало який за віки свого на німецьких переселенців із Саксонії, які оселилися в існування пережив цій благодатній місцевості, прийнявши королівське декілька істотних запрошення. За декілька віків лихоманка історичних змін. Був заснова подій добряче потрясла старовинне місто. Проте коло ний ще в 1320 р. як рит і свій неповторний шарм залишилися, як і угорське резиденція короле забарвлення Берегівського сьогодення. Термальні ви Єлизавети. З 1327 по 1556 рр. – це монастир Домі ніканських монахів. У 1620 р. господарем ансамблю став трансільванський граф Габор Бетлені, чиє ім’я так і залишилося за маєтком. У ХХІ ст. почалася нова сто рінка історії помешкань Бетлені. З березня 2002 р. у приміщеннях почав діяти краєзнавчий музей, а з верес ня 2009 р. – ще й музей виноробства та виноградарства. Експозиції музею підкуповують своєю довершеністю, багатством експонатів. Засновник і беззмінний дирек тор обох музеїв Янош Шепа – людина, закохана у свою справу, чудовий знавець краю та виноробства, щира, життєрадісна особистість. Саме з його дозволу в цент ральній винній пивниці палацу відбуваються зустрічі закарпатських колекціонерів. Атмосфера, що панує на зустрічах, неповторна: мабуть, діють підвальні цегляні склепіння, довгі дерев’яні столи та лави разом з винни ми бочками та вітринами пляшок вздовж стін, або приємне спілкування, ненав’язлива дегустація та ду шевні розмови. Покидаємо графський маєток у святковому настрої та при гарному гуморі, з бажанням відвідати Берегове знову.
З
Василь ПРУХНИЦЬКИЙ, член Національної спілки журналістів України, м. Львів E-mail: postv@ukrposhta.com
•Філателія
Віршування насправді подібне до богослужіння. Анатоль ФРАНС
5
№36 (709)
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
•СПЕЦПОГАШЕННЯ
225)й річниці Миколаєва присвячується Між берегів рік Південний Буг та Інгул, на степовому півдні України, що славиться ласкавими сонячними днями, розкинувся край корабелів і хліборобів, край з величезним науково технічним і ресурсним потенціалом, центр національних і міжнародних транспортних зв’язків – Миколаїв. На честь міста названо астероїд, відкритий Кримською астрофізичною обсерваторією. Протягом XIX ст. Миколаїв був центром кораблебудування на Чорному морі й управління Чорноморським флотом. фіційна дата створення міста – 27 серпня 1789 р., проте, за багато О річною традицією, святкування відбува
ється в 2 гу суботу після 1 вересня. Тож цього року Миколаїв відзначив 225 у річницю 13 вересня. Обласна дирекція Укрпошти з цієї на годи провела урочисте спецпогашення поштового блока із серії «Краса і велич України. Миколаївська область», немар кованого конверта із зображенням Стел ли, що символізує місто Миколаїв, та ок ремої марки «Пам’ятник корабелам і флотоводцям, м. Миколаїв», виготовлені національним оператором поштового зв’язку. На поштовому блоці зображені ма льовничі місця Миколаєва та Миколаїв ської області: автотранспортна розв’язка міста обласного підпорядкування Перво майськ, природний парк «Бузький Гард» в селі Мигія, Кафедральний собор Кас перівської ікони Божої Матері та ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» міста Миколаєва. На марці нанесено зображення пам’ятника корабелам і фло товодцям, створеного на відзначення
•НОВІ ВИПУСКИ
200)річчя від дня народження Тараса Шевченка 26 вересня вводяться в обіг та вважаються дійсними для оплати послуг поштового зв’язку поштові мар ки №№ 1394 і 1395 та поштовий блок №128 серії «200 річчя від дня народження Тараса Шевченка». Марка №1394 «Тарас Шевченко. Портрет В.Л. Кочубея. 1859». Формат марки та купона – 27,84х36,54 мм. Номінал марки – 2,00 грн. Перфорація гребінчаста – 11 1/2. Кількість марок в аркуші – 11+ купон. Захист на марці: в УФ про менях світяться світлі еле менти сорочки. Поля маркового аркуша художньо оформлені, тексти на полях. Тираж марки – 201 тис. прим.
Формат марки та купона – 41,76х27,84 мм. Номінал марки – 2,50 грн. Перфорація гребін часта – 11 1/2. Кількість марок в
Тираж марки – 189 тис. прим. На полях аркуша надруковано штриховий код – 4823027137155. Зам. 4–3135. 26.02.2014.
Поштовий блок №128 «200'річчя від дня народження Тараса Шевченка» із двох марок: №1396 і №1397. Формат блока – 130х80 мм. Формат марки №1396 – 55,68х34,8 мм; номінал – 3,30 грн. Формат марки №1397 – 36,54х34,8 мм; но мінал – 5,70 грн. Перфорація рамкова – 11 1/2. Тираж блока – 59 тис. прим. Захист блока: мікрошрифт «В. Таран». Захист марки №1396: в УФ променях світяться стрічка на голові Ликерії та світлі елементи одягу коб заря з хлопчиком; Захист марки №1397: в УФ променях світиться Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Інф. Миколаївської дирекції Укрпошти Фото Ірини ШЕЛАБОЛІНОЇ, спецкора дирекції, та Валерії ШАПОВАЛОВОЇ, Миколаївська обласна інтернет-газета «novosti-N»
Письменник, який носив у душі сонце
ихайло Коцюбинський – письменник, творчість якого стала значним здобутком української літера М тури початку ХХ ст.
Твори Михайла Коцюбинського ще за його життя бу ли перекладені багатьма європейськими мовами. Проте письменник залишився вірним принципам таємної гро мадської організації «Братство тарасівців» – «завжди і скрізь бути українцем».
На полях аркуша надруковано штрихо вий код – 4823027137162. Зам. 4–3136. 26.02.2014.
Марка №1395 «Тарас Шевченко. Дари в Чигрині 1649 року. 1844».
аркуші – 11+ 1 купон. Захист на марці: в УФ променях світиться дуб льоване зображення герба України. Поля маркового аркуша художньо оформлені, тексти на полях.
двохсотлітньої праці миколаївських суд нобудівників (1789 – 1989 рр.). Симво лічно ще й те, що цьогоріч пам’ятник від значає своє 25 річчя. Ця споруда є однією з візитних карток Миколаєва. Також Укрпошта виготовила спеціаль ний картмаксимум із зображенням, як на поштовій марці. Штемпель спецпогашення виготов лений у формі корабельного штурвалу із зображенням у центрі морського якоря, за що Миколаївська дирекція особливо вдячна фахівцям відділу виготовлення знаків поштової оплати та філателістичної продукції УДППЗ «Укрпошта». Урочисту церемонію спецпогашення провели поважні гості: голова Миколаїв ської облдержадміністрації Вадим Мері ков, голова облради Тарас Кремінь, місь кий голова Юрій Гранатуров і директор Миколаївської дирекції Укрпошти Едуард Давидов. Після церемонії конверти та картмак симуми з марками і відбитками на них штемпеля спецпогашення та підписами учасників, за традицією і в пам’ять про цю урочисту подію, було вручено учас никам церемонії та передано до Микола ївського обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми» на довічне збе рігання.
17 вересня в Чернігівському обласному академіч ному українському музично драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка відбулись урочистості та спецпога шення маркованого художнього конверта, присвячені 150 й річниці з дня народження письменника. Перші відбитки святкового штемпеля на ювілейному конверті поставили: заступник голови – керівник апарату обласної держадміністрації Сергій Журман, директор Чернігівського літературно меморіального музею запо відника М.М. Коцюбинського Ігор Коцюбинський, керів ник Чернігівської дирекції Укрпошти Ярослав Рутар і за ступник директора з питань технології Галина Панаско. Надія КАЗАКОВА, Чернігівська дирекція Укрпошти
***
факсиміле Т.Г. Шев ченка. На полях блока штриховий код – 4823027137704. Дизайн марок, блока та штемпеля Володимира Тарана.
Марки та блок – багатоколірні, спосіб друку – офсет; тиснення фольгою. Марки та блок надруковано на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів». Cпецпогашення відбулося у ВПЗ Київ (01001).
Вшанували видатного митця і поштовики Вінниччи ни. Спецпогашення в обласному центрі провели заступ ник голови Вінницької ОДА – директор Департаменту освіти і науки ОДА Ігор Івасюк, заступник міського го лови Андрій Рева та директор Вінницької дирекції українського державного підприємства «Укрпошта» Наталя Костюк. E-mail: postv@ukrposhta.com
№36 (709)
6
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
Якщо кожен із нас зуміє зробити щасливою іншу людину – хоча б одну, на землі всі будуть щасливі.
•Зустріч для вас
Юрій Нікулін
•ВИДАТНІ ПОСТАТІ
Важливу роль у рідкісному таланті Нікуліна зіграли гени: його батько, Володимир Андрійович, бага то писав для естради і цирку, навіть організував пересувний театр революційного гумору «Те рев’юм». Потім вплив на становлення його як артиста мали багато відомих людей і друзів, але най більш вагомий внесок, за твердженням Юрія Володимировича, зробили саме батьки. Батько ніколи не приходив на вистави сина в цирку, з невідомих причин, можливо, ревнував Юрія до сцени і слави. усі ноги були в чорних гематомах, зламана ключиця. За спілкуванням вони обоє зрозуміли, що не хочуть розлу чатися ні на мить. Спочатку родина Тетяни була проти їх шлюбу, не могла уявити обранцем дівчини клоуна, але згодом все змінилося. Після скромної реєстрації шлюбу у рацсі Юрій Володимирович переїхав жити у сім’ю дружини. З речей мав лише пальто, капелюх і по душку. У них склалася щаслива сім’я. Дружина їздила з Юрієм Володимировичем майже на всі гастролі. Якось подружжя прилетіло з піврічних гастролей у Канаді і трирічний син Максим привітався з Нікуліним: «Доб
ридень, дядю!». Юрій Володимирович дуже засмутився: «Доїздився! Рідний син мене забув». Спілкування було його пристрастю! Він умів захопле но розповідати, виразно співати, дотепно жартувати. Після чергового повернення додому з гостей і запитання дружини, чи весело провів час, Юрій Володимирович від повів: «Весело. Хоча якби не я, то я б помер від нудьги!» У 1982 р. Юрій Володимирович став головним режи сером Московського цирку на Цвітному бульварі, а з 1984 р. – його директором. Дбав про тварин, немов рід ний батько. Його дружина згадувала, як чоловік одного Більше я не виходжу на арену. Ще міг би попрацювати, разу сказав Горбачову: «Доводжу до відома, що м’яса для але, як сказав Леонід Утьосов, краще піти зі сцени на три тигрів залишилося на два дні. Коли воно скінчиться, я роки раніше, аніж на один день пізніше. Юрій Нікулін підвезу тварин до будинку уряду і відкрию клітки. Нехай тигри самі собі добувають їжу, як уміють». Того ж дня оля Юрія Нікуліна мало чим різнилася від доль йо в цирк завезли двотижневий запас кормів для хижаків. Син Нікуліна, Максим, на відміну від батька, клоу го однолітків. Зі шкільної лави пішов у армію; про йшов через горнило двох воєн (фінської та Великої Віт ном стати не мріяв. Він закінчив факультет журналісти чизняної), загалом перебуваючи на фронтах з 1939 до ки, працював у ЗМІ (редакція газети, радіо, телебачен 1946 р.; горів у танку. Але війна була глибоко чужою йо ня). Пробиватися доводилося самому, оскільки батько му за своєю природою. Він не любив розповідати про вважав, що син має усього в житті досягати самостійно. неї. Хоч і служив зенітником, а значить, не ходив в Однак після вбивства заступника директора цирку атаку, не бився врукопашну, але спогади ці його однак Юрій Володимирович попросив Максима обійняти цю обтяжували. Про пережите на війні свідчитимуть пізні посаду, адже не міг наражати на небезпеку інших людей. ше образи його кіногероїв – військового журналіста Ло Максим Нікулін цілий рік абсолютно безкоштовно патіна у фільмі «20 днів без війни» та бійця Некрасова пропрацював у цирку директором розпорядником. Піс ля смерті батька Максим продовжив справу життя в картині «Вони захищали Батьківщину». Ще на війні Юрій Нікулін часто замислювався, чим Юрія Володимировича, нині очолює цирк його імені на займатиметься в мирному житті. Повернувшись із Цвітному бульварі. Незважаючи на пророцтва приймальних комісій про фронту, вирішив вступати до ВДІКу (Всеросійського державного інституту кінематографії), однак одержав некінематографічну зовнішність і здібності Нікуліна, відмову, бо комісія вважала його недостатньо красивим він таки прийшов у кіно. Якщо точніше, його запроси для кіно. Історія повторилася і в театральних вузах. ли. Дебютував у 1958 р. у незначній ролі піротехніка у Упродовж літа Нікулін намагався вступити до різних фільмі «Дівчина з гітарою». Тоді він мало не підірвав не театральних училищ та інститутів, але його нікуди не лише себе, а й свого партнера по сцені. Звичайно ж, у перших ролях режисери передусім ви прийняли, оскільки жодна з комісій не виявила у нього користовували комедійний талант Юрія Нікуліна. Він акторських здібностей. Проте він мав ще й другу пристрасть – надзвичайно довгий час залишався актором гумористичного плану, любив цирк. Ще з дитинства мріяв стати клоуном. У адже умів смішити як ніхто інший. Саме ця властивість своїй книзі «Майже серйозно» Нікулін згадував перше його акторської обдарованості і спричинила виникнення відвідування цирку у п’ятирічному віці: «Мені настіль надзвичайно комічного тріо акторів – Віцина, Моргуно ки сподобалося в цирку і так запам’яталися клоуни, що ва й Нікуліна. Зайвим є говорити про неабияку популяр захотілося, як і багатьом дітям, за будь яку ціну стати ність «Песа Барбоса і незвичайного кросу», «Операції И та інших пригод Шурика», «Кавказької полонянки»… клоуном». До початку 60 х років Нікулін був просто популяр Ця дитяча мрія привела Юрія Нікуліна у студію роз мовних жанрів Московського цирку. Там йому усміхну ним артистом цирку. Його багато хто знав, але він міг лася фортуна. У 1950 р., після закінчення студії, почав ще прогулятися в парку, зайти в магазин, посидіти в працювати клоуном у Московському цирку. Спочатку ресторані. Все це скінчилося, коли на екрани вийшла під керівництвом знаменитого Карандаша, а затим – са перша комедія Гайдая за участю Труса, Балбеса й Бува лого. Стали величезною проблемою відвідування ліка мостійно. Разом із напарником Юрій Нікулін створював диво ря, перукарні, виходи на вулицю… Якщо він викликав вижні жанрові сценки. Саме тоді стали відомими знаме таксі, приїжджали одразу по чотири машини, усі хотіли ниті черевики Нікуліна, всього «лише на кілька розмі побачити живого Балбеса. Від листів взагалі не було по рів» більші за власне взуття, і смугасті штани, коротші рятунку. Їх мішками несли в цирк і додому. Іноді на них за ті, що носили зазвичай. При цьому він завжди був значилися адреси «Москва. Кремль. Нікуліну», «Лис підкреслено інтелігентним – на естраду виходив у під тоноша, передайте цей лист артисту Нікуліну, який зі грав у багатьох кінах». І всі ці листи дійшли до адреса жаку, білій сорочці та краватці. Упродовж довгого життя на арені Юрій Нікулін створив безліч неповторних реприз, пантомім, най пам’ятнішими й найдорожчими з яких для артиста ста ли «Маленький П’єр», «Піпо й міліціонер», «Карнавал на Кубі», «Трубка миру», Бармалей у новорічній виста ві тощо. У 1981 р. він попрощався з ареною, але не з цирком, якому присвятив 50 років. Певний час разом із Нікуліним в ролі «підсадної кач ки» виступала його дружина Тетяна. Вона була гляда чем, який наївно вірить у все, що відбувається на сцені, а затим і сам бере участь у виставі. До слова, познайо мився Юрій Володимирович із майбутньою дружиною під час циркової вистави. Його тоді ще вдарив копитом кінь, і він потрапив до лікарні. Тетяна прийшла його провідати і завмерла від зовнішнього вигляду чоловіка: Популярним мене зробило кіно. Публіка бачила в мені
Д
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
та. А Юрій Володимирович вважав неприпустимим ви кидати їх не прочитавши. Про знамениту кінотрійку існує безліч анекдотів, які за кількістю, мабуть, можуть посперечатися з іншими на родними героями – Чапаєвим і Петькою, Штірліцом то що. І не дивно, що у Московському клубі кінолюбителів відкрився музей трьох акторів. Нікулін подарував у му зей безліч експонатів, які супроводив смішними вислова ми. Так, на ресторанному меню із Монте Карло написано: «Усе, що тут перераховано, я з’їв із задоволенням». У 1962 р. вийшов фільм «Коли дерева були велики ми», у якому повною мірою розкрився драматичний по тенціал Нікуліна. Образ глибокого громадянського змісту створює він у фільмі «Опудало», гаму найтон ших психологічних переживань передає в образі монаха Патрикея в «Андрії Рубльові». Після цих суспільно значимих ролей він став універсальним актором, умі ючи дивовижно поєднувати титанічну роботу в цирку з кінематографом, адже зіграв у кіно близько 30 ролей. Артист постійно турбувався про знайомих і малозна йомих людей, особливо про своїх однополчан. Когось допомагав помістити в лікарню, комусь – квартиру ви бити, іншому – влаштувати дитину до санаторію… В день він робив десятки потрібних дзвінків. При цьому сам продовжував жити із сім’єю в комунальній кварти рі упродовж 20 років. Єдиною справжньою користю від популярності артиста було те, що в часи тотального де фіциту сім’я не знала проблем із продуктами, бо всі ди ректори магазинів, за появи Нікуліна, відпускали йому за готівку потрібні продукти харчування. Анекдоти Нікулін любив з дитинства. Збирав їх, сорту вав, записував у товстелезний зошит. Коли Юрій Володи мирович одержав звання народного артиста одночасно з Олексієм Баталовим, вони зідзвонилися, аби привітати один одного, і понад годину «травили» анекдоти по між міському телефону (Баталов тоді перебував у Ленінграді). В останні роки анекдоти стали основною складовою професії Нікуліна. Він вів знаменитий телевізійний клуб «Білий папуга», за результатами діяльності якого зібрав і випустив три знаменитих збірки анекдотів, де вміщено багато його власних, авторських творів. Він жив яскраво і повноцінно, щоденно спростовуючи думку про те, що в житті клоун має бути меланхоліком. Цілковите усвідомлення величезної людської любові до артиста прийшло до його рідних лише тоді, коли Ніку лін впав у кому. Під вікнами лікарні щоденно збирався багатолюдний натовп, а повідомлення про стан здоров’я Юрія Володимировича розміщували щоденні ЗМІ. В пам’ять про великого артиста в багатьох містах вста новлено меморіальні дошки і пам’ятники. Його ім’я но сить цирк на Цвітному бульварі та великий теплохід. За матеріалами інтернет-видань підготувала Людмила БАЦАЙ
Балбеса, і я публіці підігравав. Юрій Н ІКУЛІН ІКУЛІН E-mail: postv@ukrposhta.com
У внутрішньому світі людини доброта – це сонце. Віктор ГЮГО
•З ЛЮБОВ’Ю ДО ПОШТИ
•ТВОЇ ЛЮДИ, УКРПОШТО!
Чесне і віддане служіння людям
Розкажи мені казку, дідусю… У родині Петра і Віри Залізних останніми роками 17 січня відзначається як подвійне свято – це день народження глави сімейства Петра Миколайовича та його первіс точка онука Дмитрика, якого подарували молодим бабусі та дідусеві їхня найстар ша донька Аліна з коханим Віктором. Цей день, коли добігають свого завершення таємничості Різдвяних свят, у яких живуть сюжети найдивовижніших казок. А ма ленький Дмитрик вельми полюбляє казки, якими досхочу живить його щасливий онуком дідусь. І хоч Петро Залізний згідно з громадянським статусом залишається людиною поважною і діловою в суспільстві, а все ж вважає за честь наситити свого первісточка, хто ощасливив його дідом, сюжетами казок. А Петро Залізний – люди на релігійного тяжіння: він єпископ Вінницький, Житомирський, Полтавський і Хмельницький, а ще поспіль з добрий десяток років є президентом благодійної ор ганізації «Відкрите серце», ним же створеної поблизу Бердичева в живописному се лі Озадівка. Петро Залізний – людина вони також відчували не честі і совісті, це бездоганно одноразово належну допомо доброзичлива натура, хто жи гу, коли виникали певні труд ве на білому світі, як мовить нощі. А ще він не обходив їх ся, не хлібом єдиним і щоразу увагою у святкові дні, до найвищим клопотом у його правляв різдвяні подарунки повсякденні залишається їм, їхнім дітям, онукам. Ко благо людське. Живим персо лись і матеріальну допомогу нажем казки залишається він надавав за нагальної потреби. для своїх онуків Дмитрика і Либонь, мало хто з бердичів Назарчика. От щодо старшо ців може похвалитися своїм го, то він уже добре розуміє сприянням так активно в по дідуся і поринає в глибінь йо ру передплатної кампанії, як го казок. На прохання: «Роз це робить Петро Залізний. кажи мені казку, дідусю, бо ти Він навіть особисто перед краще всіх умієш розказува плачує понад добрий десяток Петро Залізний з онуком ти…», Петро Миколайович різних періодичних видань, Дмитриком знайомляться з умощує Дмитрика собі на ко де на першому плані видання черговим номером «Поштово( ліна, або ж, уклавши в ліжеч «Поштовий вісник», у цьому го вісника» ко, веде його розповіддю в за він навіть сприяє ветеранам ринагідно відразу ж хо ворожуючий дивами світ. А поштовикам. Щорічно з його четься бодай штрихом якось дідусь розповів про доброчинної волі мають змо другим сказати про цю вели дивного чарівника – старень гу одержувати різні періо кодушну людину благодій кого листоношу, котрий дичні видання понад 30 (!) ника. Чимало років Петро умостився в споді його чоловік і навіть поза межами Залізний є очільником благо пам’яті ще з провесни дитин Бердичева. У згаданому поштовому дійного фонду «Милосердя» ства. Був такий у їхньому се під патронатом Церкви хрис лі глибинного подільського відділенні у Петра Залізного особиста абонентська тиян євангельської віри Ук краю, який розносив пошту є раїни, з рук Блаженнійшого людям. Дітвора за ним бігала, скринька, а ще він щомісячно Володимира він свого часу бо він завше пригощав їх відправляє різної кореспон був винагороджений найви якимись ласощами, а ті пото денції на сотні гривень, а в щою відзнакою – орденом му залюбки допомагали ста чисельному відношенні ним «За благодійництво і мило ренькому поштарю доправ одправляється з цього відді сердя». А звідси варто озна ляти в глухі кутки села кому лення зв’язку понад півтисячі чити, що руку добротворення листа, а іншому – газету чи (!) різних поштових найме і милосердя з боку Петра За якийсь журнал… З отого ле нувань! Хіба після такого ста лізного за роки його діяль бедіючого в пам’яті дитин не хтось заперечувати про тя ності відчули знедолені й ма ства так легко тепер усе випо жіння Петра Залізного до теріально обділені в усіх ку відається онуку живою каз життя пошти! Та в нього всі точках України. Повсюдно кою пережитого, хоч то все фібри душі з малих літ ним доправлялася людям по колись було живою сторін пов’язані з поштою! Врешті, сильна допомога, квапився кою в пережитому океані бут що не кажи, а таку щиру при Петро Залізний з місією доб тя. А малий Дмитрик дослу четність до поштової справи, ра постраждалим од стихій хається до кожного слова, бо у що дуже віриться, добро ного лиха, сприяв одягом, ж так зібрано і переконливо сердечний дідусь казкар Пет взуттям, продуктами харчу ллється та житейська сторін ро заповість і чарівному ону вання тим, хто опинився за ка з уст вправного оповідача – кові Дмитрику. Цей милий поштарик уже добре знає до межею бідності, не був осто його доброго дідуся. Врешті, що там казати, з рогу до дідусевої пошти, час ронь з дещицею допомоги і патріотам на теренах роз любов’ю про поштову справу то там буває, де його знають в’язаної сепаратистами війни завжди говорить Петро За усі листоноші. Десь оті сюже на Донбасі, доправивши по лізний. У нього стосовно ти дідусевих казок усе вираз трібний тамтешнім людям пошти своє душі тяжіння. ніше ставатимуть живою вантаж у район Слов’янська. Чимало років його наміцно оазою дитячої уяви і, хтозна, До того щоліта цей благодій пов’язали з колективом пош колись усе те успадковане ник і добротворець однахо товиків відділення №3, що в крихітним серденьком Дмит дить за потрібне скликати місті Бердичеві. Очільником рика, може, й виллється у кілька сотень дітей до Оза цього колективу є потом справу його життя. Так воно дівки на оздоровлення і від ственна поштовичка Надія буває завше там, де мудре і починок до центру «Відкрите Поліщук. А увесь колектив благородне тяжіння вжива серце». А всього за час існу десь близько десяти невтом ється в неперебутність диле вання такого благодійниць ниць жінок. І з ними у Петра ми житейського моря. кого осередку тут уже побу Залізного багаторічне творче вало кілька тисяч (!) дітей з взаємопорозуміння. Вже не Едуард ПОДІЛЬСЬКИЙ, кажучи про те, що з його боку усіх регіонів держави. журналіст, Погребище – Бердичів
вій ювілей відзначає прекрасна, чесна, чуйна жінка – на чальник ВПЗ с. Нижній Студений Міжгірського адмін С району ЦПЗ №3 Закарпатської дирекції Укрпошти Марія
МЕДУЛИЧ. 18 років минуло, як наша шановна Марія Іванівна прийшла працювати на пошту у своєму селі, де проживає, навіть не усвідомлюючи, яка це робота і на скільки потрібна вона лю дям. Праця поштовика – це нелегкий труд, потребує багато сил і терпіння. Це щоденне спілкування з людьми, всіх їх вона надихає своєю добротою та материнською любов’ю. Зарекомендувала себе Марія Іванівна з найкращої сторони. Як пенсіонери, так і молодь люблять і поважають її. Сама Марія Іванівна ставить завжди перед собою мету чесно і віддано слу жити обраній справі та людям. Для неї робота з людьми стала сенсом життя. Колектив ЦПЗ №3 вдячний за її добре серце, дбайливе ставлення до ви конання своїх професійних обов’язків. Супутниками її життя нехай будуть щастя, здоров’я, людська шана та повага.
Присвятила життя пошті вересня відзначає 65 річчя сортувальник дільниці оброблення пошти Новомосковського ЦПЗ №8 Дніп 28 ропетровської дирекції Укрпошти Ніна НЕСТЕРЕНКО.
Майже 20 років життя Ніна Миколаївна присвятила поштовій справі. Багаторічна сумлінна праця забезпечила нашій ювілярці повагу серед колег, а її енергія і наполегли вість є запорукою чесної та сумлінної служби на поштовій ниві. Колектив дільниці оброблення пошти ЦПЗ №8 м. Но вомосковська та Дніпропетровська дирекція Укрпошти щи ро вітають іменинницю з днем народження. Шановна Ніно Миколаївно! Мабуть, ще слів таких ніхто і не придумав, щоб в них вмістити щиро все про Вас: Ви – доброта, порядність, скромність. Ми дуже поважаємо і цінуємо Вас! Живіть в радості, злагоді та любові, довше радуйте всіх нас. Хай доля дарує Вам ще багато років, щедро наділить здоров’ям, щастям і добром. Нехай Ваш дім буде повною чашею. Тепла Вам і Вашим близьким! Зі святом Вас!
Справжній професіонал поштового зв’язку
П
нями відсвяткувала день народження Тетяна ГОНЧА РОВА – заступник начальника з питань технології послуг Д поштамту – ЦПЗ №1 Харківської дирекції Укрпошти.
Здавалося, так швидко минули ці 35 років сумлінної, кло піткої, відповідальної праці в галузі зв’язку. Свою кар’єру Те тяна Михайлівна розпочинала оператором поштового зв’язку, потім займала посаду інженера відділу експлуатації, була на чальником відділу технології надання послуг, а нині вона – заступник начальника поштамту – ЦПЗ №1. Пошта – це її домівка, своєю наполегливістю, енергією, працьовитістю вона заслужила авторитет серед колег та є прикладом для молодшого покоління. Її стиль керування гідний поваги. Він полягає у вмінні чітко організовувати й контролювати виробничий процес. Як нам відомо, Харківський поштамт – ЦПЗ №1 посідає одне із перших місць за якістю роботи. Великий вклад у до сягнення цього успіху внесла Тетяна Михайлівна. Колектив поштамту – ЦПЗ №1 Харківської дирекції щиро вітає свою коле гу з днем народження та бажає щастя, здоров’я, вірних друзів навколо, здій снення заповітних мрій, оптимізму. Залишайтеся й надалі такою потрібною, впевненою, життєрадісною.
Для неї робота – це життя 24
вересня святкувала 55 річний ювілей кіоскер ВПЗ Тростянець 1 ЦОС №6 м. Тростянець Сумської дирекції Укрпошти Віра ВАЖЕСОВА. На пошті Віра Олександрівна працює не один рік. Вона вболіває душею за свою роботу, ніколи не відмовляє в допомозі. Принципово та вимогливо ставиться до виконання своїх обов'язків. Для неї робота – це життя, вона не уявляює себе без улюбленої справи, без тих людей, поруч з якими трудиться. Ваш ювілей – поважна дата, про це нагадувать не слід, а краще щиро по бажати здоров’я, щастя й довгих літ. Тож, шановна Віро Олександрівно, профспілковий комітет та адміністрація ЦОС №6 м. Тростянець Сумської дирекції Укрпошти щиро вітають Вас зі святом та бажають міцного здоров’я, душевного тепла, безмежного людського щастя і сімейного затишку, щасли вого і сповненого радісними подіями життєвого шляху. Щоб завжди Ви жи ли у мирі, у колі рідної сім’ї, хай пісні веселі й щирі Вам співають солов’ї!
Вітаємо колег! олектив Івано Франківської дирекції щиро вітає з ювілеєм листоношу ВПЗ Волосів Наталію ІЛЬКІВ, листоношу ВПЗ Сівка Войнилівська К Наталію ФЕДЮШКО, листоношу ВПЗ Княжолука Марію ЧЕКА ЛОВСЬКУ, начальника ВПЗ Хімчин Наталію ПІДЛЕТЕЙЧУК, листоно шу ВПЗ №9 Марію ЗЕЛЕЗ, начальника ВПЗ Збора Марію МЕНДЕЛУ. Життя не зміряти літами, бо жити – то важка наука... Хай буде щастя зав жди з вами по ліву і по праву руку!
Засновник: Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» Редакційна рада: Михайло Паньків, Людмила Кузнецова, Олена Нікольська, Володимир Мороз, Леонід Ненько, Олена Юрковська Головний редактор Газета зареєстрована Державним комітетом інформаційної політики України 30.11.1999 р. Реєстраційне свідоцтво: КВ № 3839
Адреса редакції: Хрещатик, 22, Київ, 01001, тел.: 323-20-27; факс 279-24-71 E-mail: postv@ukrposhta.com Видається на замовлення УДППЗ «Укрпошта» Друк ТОВ «Мега-Поліграф» (вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ)
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Заступник головного редактора Відповідальний секретар Зав. відділу
Тетяна Мартинюк 323-20-27 Дарина Плотнікова 323-21-35 Ірина Красько Катерина Зубарева 323-21-36
7
№36 (709)
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
•Поштова спільнота
Літературний редактор
Людмила Бацай
Кореспонденти:
Анна Трофімова, Борис Грищенко, Карен Сімонян
Комп’ютерна верстка
Юрій Міщенко
Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За достовірність фактів, цифр, точність імен і прізвищ відповідають автори статей, а за зміст реклами — рекламодавці. Усі права заcтережені. Передрук можливий лише з відома редакції. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Газету набрано і зверстано у редакції газети «Поштовий вісник» УДППЗ «Укрпошта»
Тираж номера: 75 432 Загальний тираж вересня: 301 728 Зам. № 30 002
Передплатний індекс: 22220
E-mail: postv@ukrposhta.com
№36 (709)
8
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 26 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ
•Калейдоскоп
Пустеля прекрасна тому, що за пісками в ній приховані джерела. Антуан де СЕНТ@ЕКЗЮПЕРІ
•ФЛЕШМОБ
За мирну, вільну, єдину, квітучу Україну!
12 вересня вчителі та учні 314 школи м. Києва за сприян ня профспілки працівників зв’язку України організували та провели флешмоб «Ми за мир!». Головна мета акції – привернути увагу громадськості, військових і політиків Росії та України до біди, в яку потрапили діти Сходу Укра їни та Криму, ставши заручниками політичних ігрищ і жертвами військової агресії Росії. ід час заходу учні молодших класів зібралися на шкільному майданчику, де прочитали звернення та вірш до суспільства: «Ми, учні 314 школи міста Києва, звертаємося до дітей України та Росії. Мы общаемся на русском и украинском языках, так как в нашем Киеве, Житомире, Луганске, Черновцах и других облас
тях Украины никто и никогда не ущемлял эти языки». Апогеєм флешмобу став запуск японських журавликів орі гамі, які на повітряних кульках полетіли в небо з побажаннями миру та свободи, а також зі звісткою про те, що діти України хо чуть жити в мирній, вільній, єдиній і квітучій державі. «Діти на
шої школи за покликанням серця вирішили провести цю акцію на підтримку миру на українській землі й нагадати дорослим про те, що війна колись закінчиться, але пам’ять про неї, рани на тілі й у душі наших дітей залишаться на все життя», – зазначила вчи телька молодших класів, викладач орігамі Ольга Іонова. Редакції «ПВ» приємно відзначити, що серед маленьких учас ників акції були онуки та племінники працівників Укрпошти: Данило Ярмоленко, Ганна Стеценко та Вікторія Приходько з 4 в класу.
П
•ТУРИСТИЧНИМИ МАРШРУТАМИ
Пам’ятка прекрасної Волині
Замок – це данина пам’яті пошанова ному князеві. Любарт – син Гедиміна, за етнічною приналежністю литовець, але цей литовець стільки зробив для Волин ського краю, України, що не дивлячись на те, що замок було побудовано з казни міста, його все одно назвали в честь Любарта. Недаремно людей оцінюють за їхніми справами! Луцьк – місто, яке тоді було напівпровінційне, стало столицею Галицько Волинського князівства. А ко ли став правити Вітовт, Луцьк перетво рюється у столицю європейського зразка, що дало змогу 1429 р. приймати в замку монархів європейських держав. Замок був не лише політичним, а й духовним центром. Припускають, що забальзамоване тіло великого князя знайшло спочинок у со борній церкві Івана Богослова, яка знаходилася на території замку. І можна сподіватися, після реставрації церкви в майбутньому ми матимемо нагоду вкло нитися прахові великого князя…
надихнуло на такі віршовані рядки… Камінні мури – То скелет історії, Обглоданий і часом, І вітрами, Колись ось тут Монаршила Вікторія,
Посаджена на трон Козацькими шаблями. Колись… Тепер стоять руїни, В них тінь минулого І часу таїна. Чорні зіниці веж, Зубчасті стіни, Століть утома Й Стиру сивина!
Побачивши на холодильнику всього два магнітики – з Магадану й Воркути, злодії нагодували ко та й вимили посуд... ***** Дитинство – це коли твій кіт стар ший за тебе... ***** Учора наш начальник вигнав офісного кота. Кажуть, той мітив на його місце... ***** – Чому кішка не точить задні лапи? – Вона передньопривідна. ***** Чудова річ – телефон із сенсорним екра ном. Обнюхавши його, кішка зробила три фотознімки, відправила п’ять СМС і зателефонувала колишньому... ***** Кажуть, коти й дресура – несумісні. Неправда, моя кішка видресирувала мене за два дні...
АНЕКДОТИ ПРО ЇЖУ
Волинь… Жодного сумніву немає в тому, що це – один із наймальовничі ших куточків України. Тут навіть повітря напоєне вишневим, яблучним і медовим ароматами, заколисане тихими ясними зорями. Волинь – співуча, талановита і прекрасна. В оправі цієї неповторності, в заплаві річки Стир розташований древній і вічно молодий Луцьк. красою нашого міста є Замок Любар та. Від його старовинних мурів віє іс О торією, що колись мене – студентку вишу,
БУВАЛЬЩИНА З ІНТЕРНЕТУ
Мар’яна КОНДРАТЮК, заступник начальника відділення поштового зв’язку Луцьк-16
Кухарка баба Катя влаштувалася пра цювати барменом, але все одно приго тований нею мохіто віддавав борщем. ***** Строго сиджу на дієті: вранці – йогурт, в обід – чай з лимоном, на вечерю – лег кий салат з м’ясом, ковбасою, смета ною, пельменями, курочкою, трошки ще булочок і риби… ***** – Коханий, що тобі сьогодні приготува ти на вечерю? – Устриць у нормандському соусі. – Ну, пельмені, так пельмені…
Фарширована цвітна капуста
•СМАЧНОГО
500 г цвітної капусти, 300 г м’ясного фаршу, 100 г копченого бекону, 100 г твердого сиру, 1 яйце, 1 цибулина, 2 зубчики часнику, сіль, перець. Звільнити капусту від листя, за необхідності, підрізати качан. У каструлі вдвічі більшого розміру за капусту закип’ятити воду, посолити, опустити цілу капустину, довести до кипіння, зменшити вогонь і потримати 5 – 7 хв. Вийняти з каструлі ка пусту та промити холодною водою, обсушити. Бекон та цибулю дрібно порізати. Обсмажити бекон на сковорідці до появи жиру, потім додати цибулю і готувати до прозорості цибулі. Дати охолонути до кімнатної температури. До фаршу додати яйце, часник, обсмажений бекон і цибулю, подрібнену зелень. Посолити, поперчити і добре вимісити. Поставити фарш у холодильник на 30 – 40 хв. Сир натерти на крупній тертці. Акуратно розсовуючи суцвіття, заповнити фаршем вільний простір усередині голівки. Змастити олією де ко і викласти капусту. Запікати до готовності, прикривши фольгою, при температурі 180°С 30 – 40 хв, потім присипати твердим сиром і поставити ще на 10 хв без фольги.
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
E-mail: postv@ukrposhta.com