•«Круглий стіл» у Чернівцях
•З редакційної пошти
•У чому правда?
Ділилися досвідом листоноші Буковини
Мій перший марафон
Коли все погано, пригадайте 8 речей. Стане легше!
с. 6
с. 4 – 5
№43 (716)
с. 7
П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
•НА ЧАСІ
•ЗА МИР У ЄДИНІЙ УКРАЇНІ!
Передплатна кампанія триває!
Укрпошта відправила майже тисячу листів миру бійцям у зону АТО
Свято друкованого слова – дійство, якого з нетерпінням чекають як споживачі послуг поштового зв’язку, так і працівники Волинської дирекції Укрпошти. Для відвідувачів ВПЗ – це змога обрати газе ту чи журнал до вподоби, поспілкуватися з представниками редакцій волинських газет і навіть за любки випити філіжанку кави, якою пригощають студентки Луцького вищого професійного училища №9 – майбутні працівники Укрпошти. передплатників, – я люблю вишивку, тому будемо разом з подругою чека' ти на свіжі випуски». «А я пошукаю в каталозі журнал з кулінарними рецептами. Ото вже здивую рідних своїм кулінарним та' лантом!» – посміхаючись, відповіла інша. Про свою покупку передплату розповідає і постійний гість усіх святкових подій на ВПЗ Луцьк 25 – пенсіонер Іван Володимирович: «Я виписую «Волинь» уже багато років, завжди оформляю передплату ще напередодні, щоб із січня не пропус' тити жодного номера. Зараз, бачу, стільки газет, журналів, що, певно, і жінці щось випишу, і внукам «Ма' лятко». «Інколи, доводиться чути, що ни' ні газети не такі популярні, вже дав' но цю нішу одержання інформації займає Інтернет, – говорить на чальник відділу передплати періо дичних видань Галина Швабюк, – але я стверджую, що значна кількість людей звикли до подачі інформації у своєму улюбленому пе' ріодичному виданні, і до того, що не рийшли і наші партнери, й інші зазначив в.о. директора Волинської треба турбуватися, де купити газе' організації, які із задоволенням дирекції Укрпошти Олег Гавришків, ту, бо листоноша вчасно принесе все додому». долучаються до благодійної акції який завітав на акцію. Погоджуємося і з упевненістю «Подаруй дитині радість читання» «Хочу зробити сюрприз сестрич' та передплачують дитячі періодичні ці, вона дуже любить плести бісером. стверджуємо: «День передплатника видання для дітей'сиріт. Бути доб' Серед різноманіття періодичних ви' щоразу доводить – серед волинян ще рішим до оточуючого світу – не вели' дань я все'таки обрала цікавий жур' не перевелися поціновувачі друкова' ка, але така важлива справа. Укр' нал зі схемами та фотографіями ви' них періодичних видань!» пошта завжди ставить за мету робів із бісеру і вишивки, – ділиться Продовження теми – на с. 2 нести людям радість та добро», – задумом одна із відвідувачок свята
Прагнучи підтримати українських військових, які захищають нашу країну, Укрпошта переда ла до Міністерства оборони України майже 1 тис. листів, що надійшли від українців у рам ках акції «За мир у єдиній Україні». Далі листи відправлено в зону проведення АТО.
«П
ці нелегкі часи ми маємо пам’ятати та цінувати щоденні подвиги бійців Української армії. У Обов’язок кожного з нас – допомагати та підтримува ти українських хлопців. У листах, що надходять від небайдужих українців з різних куточків країни, – час тинка душі кожного мешканця нашої держави. Листи сповнені словами найщирішої вдячності українським героям, побажаннями бути сильними та мужніми, а та кож закликами не втрачати віру. Побажання дорослих і дітей зворушують прагнен ням миру, бажаннями єдності та соборності України. Особливо вражають «по дорослому серйозні» дитячі листи, в них – справжня любов до Батьківщини, її на роду, захоплення сміливістю та відважністю україн ських захисників. У цьому промовисто переконує уривок з листа уче ниці 8 го класу з Житомирської області Інни Дячук: «Дорогі солдати! Ми дуже хочемо, щоб ви повернулися до своїх домівок, сімей. Багато наших українців загину' ло заради незалежної України, нашої свободи, миру над головою. Ми віримо, що ви переможете, відженете во' рогів від України. Саме в цей час ви не маєте права зда' ватися, ви – мужні захисники нашої держави. Повер' тайтеся живими. Ми вами пишаємося. Впевнена, що разом ми виборемо Перемогу та захистимо Україну! Ми нікому не віддамо українську землю!». Нагадуємо, що акція від національного оператора поштового зв’язку «За мир у єдиній Україні» триває. Продовжуючи започатковану традицію, Укрпошта й надалі пересилатиме листи, що надходять на адресу оргкомітету акції (вул. Хрещатик, 22, Київ, 01001), українським бійцям у зону АТО. Надсилайте і ви частинку своєї любові та підтрим ки тим, хто цього зараз потребує найбільше. Підтри майте Україну – долучайтеся до акції «За мир у єдиній Україні»! Пошта об’єднує людей, а листи, написані власноруч, – завжди найтепліші та найщирі!
До уваги посткросерів! Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» традиційно підтримує по ширення в Україні посткросінгу – міжнародного обміну художніми поштовими картками. осткросери є не лише нашими клієнтами, а й по П пуляризаторами поштового зв’язку, носіями інформації про Україну у світі. Тож їхнє цікаве хобі і корисне захоплення, без перебільшення, можна назвати своєрідною культурною програмою, яка фор мує позитивний імідж нашої держави. Наразі ми приготували подарунок для вінниць ких посткросерів – 14 листопада 2014 р. введено в дію спеціальний поштовий штемпель з пересувною датою «Посткросінг. Вінниця, 21050». Отож відте пер вінницькі посткросери матимуть змогу відправ ляти картки своїм «віртуальним друзям» з відбит ком тематичного штемпеля.
Звісно, ми цим не обмежимося і надалі радувати мемо цікавинками посткросерів і з інших куточків України. В найближчих планах – виготовлення подібного штемпеля для Києва, а також випуск у 2015 р. поштової марки та проведення спеціального погашення, присвячених посткросінгу. До того ж, упродовж наступного року планується випуск близько 20 сюжетів картмаксимумів, які зацікав лять як філателістів, так і посткросерів.
Ставайте посткросерами і разом із поштою мандруйте світом!
• УКРПОШТА НЕ МАЄ МЕЖІ – ЦЕ МІСТОК ВІД ДУШІ ДО ДУШІ! •
•ХОБІ БЕЗ КОРДОНІВ
№43 (716)
2
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
Мені потрібно більше душевного тепла, ніж я заслуговую.
•Тема дня
Франц КАФКА
•ПРОЕКТ
•ПРОФКОНТРОЛЬ
Курс – на підвищення якості
12 листопада в студії ПАТ «Укртелеком» м. Києва відбулося засідання президії ЦК профспілки пра цівників зв’язку України. Участь у робочій зустрічі взяли голова Держспецзв’язку Володимир Звє рєв, член НКРЗІ Олександр Скляров, головний спеціаліст департаменту безпеки Мінінфраструктури Євген Посипай, директор ДП «Преса» Валерій Герасименко, представники адміністрації Концерну РРТ, Укрпошти, ПАТ «Укртелеком», голови профспілок підприємств.
апередодні Всесвітнього дня якості, 12 листопада на Полтавщині відбулися презентація проекту Н «Система управління якістю обслуговування користу вачів послуг» і навчання начальників ВПЗ та співробіт ників Полтавської дирекції Укрпошти. Систему представили директор з технології послуг УДППЗ «Укрпошта» Людмила Кузнецова та експерт – консультант проекту Валентин Калашник. Зокрема Люд мила Кузнєцова акцентувала увагу на ключових завдан нях – налагодженні системи управління якістю та швид кому й чіткому реагуванні у ВПЗ на звернення клієнтів. В області до проекту залучено 59 міських відділень, з працівниками яких проведено навчання. У кожному ВПЗ уже розміщено інформаційні листівки, в яких клієнтів закликають надавати зауваження, пропозиції та побажання щодо роботи пошти. Проект з управління якістю дасть можливість форму вати рейтинг поштових відділень, що спровокує внутріш ню конкуренцію та мотивацію до покращення роботи.
•ПОДЯКА
Сумлінна праця винагороджується!
ільше десяти років ТОВ «Українська медична спіл ка» та Державне підприємство поштового зв’язку Б УДППЗ «Укрпошта» надають спільну послугу «Ліки на замовлення». З метою заохочення Українська медична спілка разом з компаніями – учасниками проекту «Ліки на замовлення» традиційно проводять конкурси серед працівників пошти, які найкраще надають дану послугу. Підбивши під сумки конкурсів за І – ІІІ кварта ли 2014 р. серед відділень пош тового зв’язку Львівської облас ті, днями було визначено пере можців, які за свою сумлінну працю отримали заслужені наго роди. Найбільше заохочувальних направо: начальник ВПЗ №3 призів знайшли Зліва м.Червоноград Надія Шаловило та своїх переможців листоноша Мирослава Мєдвєдєва у Центрі пошто вого зв’язку №7, ВПЗ №3 та №5 Червонограда, ВПЗ Яс трубичі, ВПЗ Куликів і ВПЗ Сілець. Львівська дирекція Укрпошти висловлює глибоку вдячність ТОВ «Українська медична спілка» та компа ніям – учас ницям дано го проекту за проведення заохочуваль них конкур сів серед поштовиків Львівщини. Ми завжди раді співпра ці з нашими партнерами, Зліва направо: начальник ВПЗ №5 особливо ко м.Червоноград Світлана Артемишин, ли успіхи у листоноша Ніна Жеребеловська й опе! роботі висо ратор Наталія Гусарук ко оцінюють ся. І надалі старатимемося та докладатимемо максимум зусиль для розвитку та підтримки проекту «Ліки на за мовлення». Також висловлюємо подяку за клопітку працю нашим працівникам. Бажаємо вам невичерпної творчої енергії, звершення всіх починань і подальших перемог! Ольга КОВАЛЬСЬКА, інженер з маркетингу Львівської дирекції Укрпошти Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Поштовики утеплюють приміщення і потроху відмовляються від газу озглядалася низка актуальних питань, зокрема щодо організа Р ції відпочинку дітей працівників у літній період ц.р., та підбивалися підсумки підготовки підприємств галузі до роботи в осінньо зимовий період 2014 – 2015 рр. Відкриваючи засідання, голова профспілки працівників зв’язку Ук раїни Микола Стародуб зауважив, що цього року підготовка підпри ємств до зими проходила в надзви чайно важких умовах через складну економічну ситуацію в державі, бо йові дії на Сході України та «газову війну» Росії з Україною. Водночас він відзначив наполегливу працю колективів та активну роботу со ціальних партнерів, завдяки чому підприємства галузі вчасно отри мали паспорти готовності до роботи в осінньо зимовий період. Начальник технічного відділу Укрпошти Олексій Боцула у своїй доповіді зазначив, що більшість ди рекцій Укрпошти готові належним чином зустріти сніг, ожеледицю та морози. У зв’язку з бойовими дія ми було неможливо здійснити та
проконтролювати хід підготовчих робіт у Донецькій і Луганській областях. Загалом по дирекціях у належний стан було приведено 1118 об’єктів з 1390, що становить 80,4%. Виконано ремонт фасадів, покрівель, утеплення люкових вікон обміну пошти, ремонт та упорядкування вікон у виробни чих приміщеннях, дверей, проведено поточні й капітальні ремонтні роботи у виробничих котельнях, підготовле но 2830 одиниць транспорту, відре монтовано 18 одиниць техніки для прибирання снігу. Проводився пла новий ремонт мереж: теплопостачан ня, електроживлення, водопостачан ня та каналізації. Станом на 11 листо пада теплопостачання підключене до 82% ОПЗ. Триває процес закупівлі вугілля (виконано 21,2% від заплано ваного), дров (83,8%), пічного палива (91,4%). Закупівлю палива обласні дирекції здійснюють самостійно. Станом на 1 листопада придбано 31,7% зимового взуття, зимового одягу – 33,5%. Проблеми у забезпе ченні працівників спецодягом і спецвзуттям виникли у зв’язку з
тим, що фабрики виконують пере дусім замовлення Міністерства оборони. Замовлення ж Укрпошти буде виконано найближчим часом згідно з укладеними угодами. Відповідно до програми фінансу вання технічного розвитку на 2014 р. відбувається реконструкція котелень у Вінницькій, Житомир ській, Івано Франківській, Львів ській, Одеській, Хмельницькій і Тернопільській дирекціях. Підпри ємство готується до закупівлі кало риферних печей типу «Булер’ян» для обігріву невеликих відділень поштового зв’язку. Це надасть змо гу відмовитися від використання майже 400 газових конвекторів. Микола Стародуб наголосив, що адміністрація Укрпошти має доклас ти максимум зусиль, аби працівники всіх філіалів підприємства до почат ку зимових холодів були повністю забезпечені спецодягом і взуттям, за собами опалення приміщень, пали вом, зимовою гумою та всім необхід ним інструментом. Інф. «ПВ»
•НА ЧАСІ
с. 1
Передплатна кампанія триває! Одещина. В Ізмаїлі стали традиційни ми виїзні Дні передплатника. Поштовики проводять їх, як правило, в організаціях, які відвідують досить багато городян. Недавно черговий День передплатника пройшов у бу дівлі Ізмаїльської міськради. Гідами в газетному морі були інструктори групи періодичних видань і роздрібної торгів лі ЦПЗ №5 Людмила Серкелі та Людмила Де нова. Вони допомагали потенційним перед платникам знайти пресу до душі. Заняття це непросте, враховуючи велику кількість пропозицій. Тільки в Одеській об ласті, за інформацією реєстраційної служби Головного управління юстиції, на 1 січня 2014 р. зареєстровано 553 друкованих ЗМІ, а в Україні – понад 5 тис. Спробуй тут зорієн туватися... – І все ж, – коментує хід передплати на чальник ЦПЗ №5 Наталя Городецька, – перед' платники надають перевагу виданням, які не перший рік посідають лідируючі позиції, – Такий же День передплати відбувся і в райдержадміністрації. «Комсомольскій правді», «Одеським вістям», Наші працівники не тільки знайомлять передплатників з пре «Порадниці». В останні роки стали більшою сою, каталогами ЗМІ, а й допомагають оформити бланки. Перед популярністю користуватися газети «На пен' платна кампанія триває. сии», «Жизнь на пенсии», «1000 советов» та ін. Лариса БУЛЛО E"mail: postv@ukrposhta.com
•Тема дня
Будь господарем своєї волі та слугою своєї совісті. Коко ШАНЕЛЬ
3
№43 (716)
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
•ВЧИМОСЯ ПОВСЯКЧАС
Електронний квиток через Укрпошту
авдяки використанню інформаційних технологій УДППЗ «Укрпошта» допомагає З своїм клієнтам перейти до поштових послуг нового покоління, ключовим поняттям яких є зручність, швидкість і надійність. Одна з таких послуг – «Електронний квиток». З 2009 р. з використанням інформаційної бази ДП «РЦ Міністерства інфраструкту ри», Укрпошта надала можливість споживачам послуги зручно, швидко та якісно при дбати електронний квиток у будь якому (автоматизованому чи неавтоматизованому)
відділенні поштового зв’язку або зробити онлайн замовлення через корпоративний сайт Укрпошти. Тенденція зростання попиту населення на послугу системи бронювання квитків через пошту спостерігається з року в рік і на сьогодні активно розвивається. З листопада 2014 р. УДППЗ «Укрпошта» розпочало продаж електронного проїз ного (посадочного) документа з QR кодом на потяги внутрішнього сполучення Укр залізниці. Електронний проїзний документ повністю відповідає європейським стан дартам обслуговування пасажирів і дає змогу здійснювати посадку пасажира у вагон потяга без попереднього обміну його в касі вокзалу. QR код містить всю необхідну інформацію про пасажира та його перевезення.
Як волинські поштовики вчилися організовувати свій захист 11 листопада у волинських поштовиків відбулося навчання «Організація захисту робітників, службовців і населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків». Навчання проводилося з ме тою досягнення злагодженості в роботі керівного, командно навчального складу, добровільної пожежної дружини у виконанні робіт з ліквідації пожежі на об’єктах підприємства; відпрацювання дій при ліквідації аварій, пожеж, катастроф і стихійних лих; перевірка готовності персоналу до надзвичайних ситуацій. к розповів в.о. директора Волинської дирекції Олег Гавришків, «для працівників підприємства дуже важ' Я ливо вміти оперативно реагувати на виникнення надзви' чайних ситуацій. Тому ми вирішили відпрацювати дії колективу у трьох надзвичайних ситуаціях: наближення урагану, виникнення пожежі в приміщенні та знахідка у ВПЗ підозрілого поштового відправлення. Вважаю, що по' дібні навчання допоможуть вдосконалити навички, вияви' ти помилки та не допустити їх при виникненні реальних непередбачуваних ситуацій». Відповідальний за проведення навчання начальник відділу МПЦОНС Василь Свистун зазначив: «У ході від' працювання створюється складна обстановка, що потре' бує від учасників прийняття рішучих, умілих і швидких дій. Це гарний досвід, як поводитися в подібних ситуаціях керівникам, адже їх обов’язок, в першу чергу, організува' ти евакуацію працівників; працівникам – дотримувати' ся правил евакуації та не створювати паніки».
Штормове попередження держано повідомлення про штормове попередження «До Луцька наближається ураганний вітер, очікується
О
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
зниження температури». Після термінового збору керів ного складу підприємства вирішено сховати людей в укритті. Працівники організовано невеликими групами пе ремістилися до захисного приміщення, що знаходиться на території Волинської дирекції. Бомбосховище забезпечене засобами захисту, є окрема кімната для медперсоналу, сан вузол. У підземеллі можуть укритися близько сотні людей.
Виникнення пожежі
ро необхідні дії при виникненні пожежі у приміщен ні Цеху оброблення пошти знає кожен працівник. За словами начальника ЦОПу Олени Рудник, усі додержують правил пожежної безпеки, знають про міс цезнаходження вогнегасників, тож у разі виникнення дрібних пожеж здолають вогонь власними силами. Як що ж полум’я буде масштабним, черговий диспетчер зо бов’язаний повідомити пожежну бригаду, відключити електроенергію у приміщенні, провести евакуацію лю дей і матеріальних цінностей. Провівши інструктаж, ін женер служби пожежної безпеки Ілона Кравець наголо сила: «Для гасіння вогню не завжди можна використову' вати воду. Не можна спрямовувати водний струмінь на
П
електропровід, електроустаткування, яке горить, тому що людину може уразити електрострумом».
Знайдено підозріле поштове відправлення я ситуація відпрацьовувалася у ВПЗ Луцьк 8. «Я впев' нена, що за реальних обставин мої листоноші, опера' тори чи я не розгубилися б, знайшовши підозріле відправлен' ня, адже правила добре знаємо. Важливо не розкривати пакунок і негайно залишити приміщення разом з іншими працівниками та присутніми споживачами, а вже тоді по' відомити міліцію, СБУ, – розповідає начальник відділення поштового зв’язку Луцьк 8 Зінаїда Тимощук. – Я, звичай' но, надіюсь, що такого ніколи не трапиться, але бути обі' знаним – означає бути готовим до вирішення проблем». Представник управління з питань надзвичайних си туацій і цивільного захисту населення Луцької міської ради Микола Радь, який входив до комісії з проведення навчань, зробив висновок: «Я дуже задоволений побаче' ним. Хочу зазначити, що керівництво Волинської дирекції Укрпошти дуже якісно та систематично проводить інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки. Так що всі їх працівники – у повній безпеці». Такі навчання є вкрай важливими, бо люди отримують досвід боротьби з надзвичайними ситуаціями, що в перспективі може врятувати життя. Якісно проведене навчання є головним критерієм високої та постійної го товності ОПЗ до різних життєвих ситуацій.
Ц
Інф. Волинської дирекції Укрпошти
E"mail: postv@ukrposhta.com
№43 (716)
4
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
•Філателія
Життя потребує руху. АРІСТОТЕЛЬ
•З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
Мій перший марафон а старт! – пролунала команда, від якої серце затрі потіло пташкою і всередині все напружилося в очі –Н куванні початку чогось невідомого і від того тривожного, як перед стрибком у холодну воду. Всі заметушилися, шикуючись у ламану лінію. Сильні ші попереду, далі – хто куди спромігся проштовхатися. Я опинився затиснутим усередині забігу. Як виявилося тро хи пізніше, це була не найкраща позиція. – Увага! – всі завмерли. Суддя підняв руку у строкато му нарукавнику. Почувся сухий хлопок стартового пісто лета, і всі, хто ще за мить нагадував зачаровані персонажі дитячої казочки, ожили і, відчайдушно штовхаючись, зір валися з місця, небезпідставно побоюючись важкої ходи тих, хто залишився позаду. Я зазвичай намагаюся починати повільно, поступово впрацьовуючись і нарощую чи темп. Та всі навички одразу були забуті. Розгубившись через помилкову позицію та, напевно, більше від усього того, що оточувало, шуміло, чимось махало, підбадьо рювало, свистіло, зірвався з місця. Ну як тут новачку не втратити голову? Стартували від Оперного театру і бігли коло центром до пам’ятника Міцкевичу і назад, тоді повз театр, по проспекту 700 річчя до вул. Калініна і на Брюховичі. Поки здолав коло по центру, стегна налилися свинцем, дихання збилося, у скро нях нахабно застукотіли молоточки. Широко, як викинута на берег риба, хапав роз критим ротом повітря. Здавалося, що біжу на місці, незграбно переставляючи ноги колоди і кумедно розмахуючи ватними руками. Нарешті майже зупинився. Справа та зліва мене обходили інші учасники – старі, молоді, жінки. – От дурень! Піжон, фраєр! Хвіст розпустив, тепер маєш! – лаяв себе останніми словами, – а може, тихенько зійти? Он і автобус, де залишив одяг, ще на місці. Зій ти… і на пиво. Бігом на довгі дистанції я захопився вже у зрілому віці. Це був своєрідний виклик зайвій вазі, що підступно з’явившись по закінченню активними заняттями спортом, не збиралася здаватися без бою. Бігав багато та в задоволення. Часом компанію скла дали друзі. Стадіони, парки, шосе – все годилося. Погода значення не мала. Отриму вав навіть якесь задоволення від можливості здолати метереологічні перепони у вигляді дощу чи снігу. Апетит, як кажуть, чим далі зростав, дистанції поступово збільшувалися. Якраз тоді у Львові стали популярні пробіги на призи газет «Вільна Україна», «Ленінська молодь», «Львівська правда». Нарешті вирішив і я взяти участь у марафоні, надійшов час перевірити себе, хоча найдовша дистанція, на яку до того спромігся, дорівнювала 30 км. Здається, нарешті спіймав ритм. Скільки пробігли? Ось і стовпчик з відміткою 2,5 км. Добре. Лишилося якихось 40 км. Попереду – поворот на Брюховичі. Дихати
•НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ
Гарбузове насіння – універсальний засіб проти осінньої хандри Згасання яскравих фарб осені, наближення зими і холодів, скоро' чення дня найчастіше викликає в кожному з нас зниження активнос' ті та настрою. Ми починаємо хандрити і «впадати в сплячку», перестаємо гуляти і більше часу проводимо вдома.
У такий час особливо приємно зібратися великою компанією, взяти гарбузовий антидепресант і добре провести час. Гарбузове насіння сприятливо впливає на емоційний стан. Жовті насінини – уні версальний антидепресант в холодну і сіру пору року. Проти депресії діє «гарбузова» амінокислота трипто фан. На її основі формуються се ротонін, мелатонін та інші біологіч но активні речовини, що поліпшують настрій. Зміцненню нервової системи, нор малізації сну і зниженню тривожності також сприяє ви сокий рівень вітамінів B комплексу у складі гарбузового насіння. Звичайно, не можна забувати про насіння як універсальні ласощі для великої компа нії, де завжди можна добре повеселитися і розігнати осінню нудьгу. Про користь гарбузового насіння було сказано немало, але нові факти досліджень сучасних вчених вражають. Лікування і вживання в їжу насіння гарбуза сприятливо впливає не тільки на органи внутрішньої секреції, а й на розумову й емоційну діяльність. Зараз, коли зима відвойовує всі пра ва в осені, загострюються вірусні захворювання. Вчені довели, що регу лярне вживання насіння гарбуза в денному раціоні харчування не тільки знижує ризик захворювання простудними захворюваннями, а й зміцнює імунітет, поліпшує роботу внутрішніх органів і систем. Лузайте гарбузове насіння! Будьте здорові і нехай гарний настрій завжди оточує вас! Ваш Хомка. Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
важко, та я такий не один, в компанії ще чоловік 15. Більшість учас ників пішли вперед. Ну, то профі. Є і діючі стаєри, і ветерани. Вони знають, як бігати марафон. Гадаєте, що великої науки не потрібно? Біжи собі й терпи. Маєш сили, витримуєш темп, добре. Тяжко – сповільнюй ходу. Дзуськи. Все не так просто. Запаси сил в організ мі – не безмежні й у кожного різні. У тренованого спортсмена їх біль ше, у новачка – куди як менше. Та й завдання у всіх різні. Той бореться за перемогу, інший прагне виконати норматив, покращити особистий рекорд чи бути у десятці сильніших. Такі, як я, мріють ли ше добігти. От і міркуй, як сили розподілити, щоб вистачило. Давньогрецька легенда оповідає, що у 480 році до н.е. в нерівному двобої з пер" сами під містечком Марафон елліни отримали блискучу перемогу. Щоб якнай" швидше повідомити про це, з радісною звісткою до Афін відправили найпрудкішо" го з воїнів – Фідіппіда. Коли гонець вибіг на центральну площу міста, де його зустрів стривожений натовп городян, які вже другу добу благали богів про поряту" нок, то з останніх сил викрикнув: «Греки, ми перемогли!» Тоді впав неживий. Гарна казка із сумним фіналом. Може, не казка? За який час добіг гонець, чи був голий, чи в обладунках? Щит та меч, певно, мав, бо ці речі для грецького воїна святі. На узбіччі автотраси, що веде до сучасного містечка Марафон, встановлено статую благовісника, який, впавши на одне коліно, впирається на щит і простягає догори руку з коротким мечем. Так це побачив скульптор. Коли в 1896 р. поновили Олім" пійські ігри, оргкомітет і, в першу чергу, батько сучасних ігор П’єр де Кубертен ви" рішили включити до програми історичний забіг від Марафона до Афін. Це була да" нина гарній легенді, прояв поваги до минулого країни – господарки ігор. До того ж ці змагання не аби як прикрасили спортивне свято. На радість глядачів переміг грек Спірідон Луїс із села Маруссі. Ця перемога принесла невідомому водовозу всесвітню славу, його вшановували як героя, а ім’я було назавжди внесено в літо" пис сучасних Олімпійських ігор.
Починаючи з п’ятого кілометра, нарешті все більш менш прийшло до норми. Якраз досягли першого годувального пункту. Декілька сто лів край дороги, на них – разові стаканчики з водою та соком, повні тази води, де плавали губки. Мож на освіжитися, вмити обличчя. Ну, це ще зарано. А от води трохи ви пив, не завадить. Під час тривалого бігу, особливо в спеку, бігун втра чає 2 – 3 літри рідини. Знав я одно го спортсмена, що бігав марафони. Звали його Іваном і служив він у спортивній роті. Так у того була звичка напередодні забігу наїстися оселедця, а тоді води пив стільки, що, як кажуть, по чинав на неї гавкати. По трасі біг цілком мокрий від поту, що цівками стікав по тілі. А йому й добре, на туральна прохолода! Звертали увагу, як темношкірі африканці мокрі по своїй «Жирафриці» гасають? Ніби їх хто з відра облив. Це матінка природа подба ла, щоб їм, бідолашним, не так спекотно було. Отже, вода – ще те пальне! Як спіймаєш темп і ритм, біг стає в задоволення: вдих через ніс – один, два, видих ротом – три, чоти ри. Крок середній, м’який перекат із п’ятки на носок, коліна високо не задирати, сто пу низько проносити, економно. І руками нема чого махати, сили губити. Лікті до бо ків, а пальці в кулаки без напруги, ніби горобця тримаєш. Можна в такт щось мурко тіти, можна щось пригадувати, по сторонах роздивлятися. У кожного свої звички. Легендарний «літучий фін», володар дванадцяти олімпійських нагород, дев’ять з яких золоті, Пааво Нурні до своїх перемог біг завжди рівненький, наче стовпчик, а на обличчі – незворушна маска. Не людина, машина якась. Триразовий чемпіон ігор 1952 р., «залізний чех» Еміль Затопек, під час забігу так гримасував, ніби ось ось зім ліє. А чемпіон з бігу на п’ять кілометрів у Мехіко, тунісець Могамад Гаммуді, мав звичку в такт крокам похитувати головою, як китайська статуетка. Ідилія тривала кіло метрів 5 – 7, хотілося на долужити втрачене, тож декого зміг наздогнати. Правда, ілюзіями не ті шився, знав, ця ейфорія скоро мине. Здолавши ледь помітний підйом траси і глибоко вдихнув ши пару раз, раптом від чув дивну річ. Все довко ла ніби розквітло, кольо ри стали насичені. Мій далеко не ідеальний зір загострився. Я бачив кожну придорожну стеблину, розрізняв номери на спинах учасників, які бігли попереду. Я вдихав на повні груди і відчував запах чебуречної, що біля озер. А бігти до неї ще далеченько. На жаль, все це тривало недовго, втома все наполегливіше давалася взнаки. Почало колоти в боці. Я десь вичитав, що це гази, на копичуючись у череві, починають тиснути на діафрагму. Біг і масажував місце, де бо ліло. Трохи допомогло. Тоді почали боліти ноги. Потім стало важко дихати, повітря не вистачало. Довелося сповільнити темп. Брюховичі залишилися позаду. Асфальто ве покриття погіршилося. Вибої та дрібні камінці, як наступиш, викликали неприєм ні болісні відчуття. Пригадався Абебе Бекіла. Як би він тут справився? Нікому невідомий спортсмен з Ефіопії, Абебе Бі" кіла звернув на себе увагу ще на старті марафон" ського забігу в Римі в 1960 році. Він відправився на дистанцію босоніж і закінчив біг самотньо з новим рекордом. Переміг Бікіла і на наступних іграх, що" правда біг уже в кросівках.
Нарешті невеличка група, до якої я причепився, до сягла середини дистанції. Червона тумбочка, що нага дувала прикордонний стовпчик, лише не смугаста, E"mail: postv@ukrposhta.com
З допомогою фізичних вправ і поміркованості більшість людей може обійтися без медицини.
5
№43 (716)
•Філателія
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
Джозеф АДДІСОН
з білими літерами «Поворот» викликала подвійне почуття: вже половина і ще тільки. Та про це ста рався не думати, бо і так кепсько. Повітря чомусь стало на диво гарячим, аж обпалювало зсередини. Ноги ще так сяк, а спина, ніби прострелив хто. Бо лять руки. У роті, як коти гуляли. Де ж той водо пій? Скоріше б. Так, мордуючись і важко дихаючи, доплентався до відмітки 30 км. Далі цієї відстані я ще не бігав. Кажуть, що справжній марафон починається са ме після тридцяти. Отже, попереду найважча час тина. А як бігти, на яких енергетичних запасах? Друге і третє дихання вже приходили. Воду пити не можу, нудить. Мав у кишеньці трусів декілька сухих печеньок, з’їв, а грудки цукру розтанули. Треба щось пригадати, таке, щоб зачепило. Ага! Випадок з Хубертом Пярнаківі… На матчі легкоатлетичних збірних СРСР – США в 1959 р., що відбувався у Філадельфії, на дис" танції з бігу на 10 км, стався випадок, що потра" пив в історію і його пам’ятатимуть дуже довго. Вкрай важкі погодні умови: страшна спека (до 38°С в тіні), вологість – до 88%, розжарені трибу" ни і доріжка призвели до того, що два амери" канські бігуни зійшли з траси. Один із них був на" віть госпіталізований, і лікарі констатували повне зневоднення та стан, близький до клінічної смер" ті. Цей випадок увійшов до історії спортивної ме" дицини як «ефект Сота». Радянські бігуни дистан" цію закінчили, але по"різному. Переміг Олексій Десятчиков. Ця «залізна» людина, з чорним від напруги обличчям, незважаючи на природні пе" репони, спромоглася показати досить пристой" ний результат. Другим на фініші був естонець Хуберт Пярнаківі. Останні три кілометри він біг у напівсвідомому стані, а фінішне коло – з втраче" ними від сонячного удару координацією й орієн" тацією. Високо скидаючи коліна, безглуздо роз" махуючи руками та хитаючись так, що його носило по всій доріжці зліва направо, Хуберт долав дис" танцію. Це важко було назвати бігом. Усі глядачі піднялися з місць, дехто не міг стримати сліз. Остан" ня стометрівка скорилась атлету лише за хвилину. Втрата свідомості на останніх метрах не завадила сміливцю закінчити дистанцію. Він упав, але здолав її…
Мені падати було ще зарано, але в очах темніло. Після цього пробігу я зробив цікаве відкриття. Виявляється, що погане може одночасно бути і добрим, якщо надходить ще гірше. До такого вкрай філософського висновку я дійшов, а слушніше сказати, добіг, коли розміняв тридцятку. Тяжко важко проплентавшись ще пару кілометрів, зрозумів, що до фінішу за лишалося все одно десять. Не чесно. Відстань від селища Марафон до центру Афін – 40 км. Саме стільки пробігли міфічний Фідіппід і перший сучасний чемпіон водовоз Спірідон Луїс. Проте не всіх така відстань влаштовувала. На олім" пійських іграх 1908 року в Лондоні королівська родина побажала слідкувати за змаганнями з балкону палацу. Прийшлось організаторам трохи змінити трасу до 42 км 195 м. Ну, а в 1928 р. МОК цю від" стань затвердив. Ось і бігай тепер довше на два кілометри з лишком. Неподобство!
Найважчим відрізком змагань виявилися 5 км, починаючи десь після 32 го. Стан був дуже дивний. Думки втратили зв’язок і реальність. Вони спалахували у запаленому мозку, наче зірниці. Потім залиши лося лише два слова, які монотонно повторював чи то як молитву, чи як якесь заклинання: «Треба бігти! Треба бігти! Треба бігти!». Та полегшення магія не принесла. Бігти вже просто не міг, то ж, коли почався майже непомітний підйом, перейшов на ходу, врешті ступив із траси і, повиснувши на придорожніх ку щах, розридався. Мені було шкода себе, я був ображений на цілий світ, адже ніхто не здогадувався, як я страждаю і не по жалів мене. Згадалися прикрі поразки, безчесні вчинки, пройдоха однокласник, який вимагав розв’язу вати йому контрольні, погрожуючи своїми друзями хуліганами. Згадалися покидьки, які забрали в мене чужий велосипед, безіменна студентка, що не прийшла на побачення. Я був розчавлений, і сталося це завдяки мені самому. Про все це я ніко ли і нікому не розповідав, а свідків, дякуючи Богу, не було, окрім декіль кох, схожих на мене страждальців. Урешті пік кризи минув. Може, надала відпочинок пара тих хвилин, може, надійшло чергове китайське дихання, але я відпустив рятівні гіл ляки і пошкандибав далі. Коли нарешті шосе змінило нахил, знову по біг підтюпцем. І, о чудеса, стало легше. Ніби здолавши зачаровані хащі, вибрався на волю. Нудота і темрява поступово відступали, хоча ще за мить перед тим липко обгортали, тиснули, не давали вільно дихати і біг ти. Занімілі руки і спину я просто не відчував, та змордовані ноги авто матично продовжували свою справу, ніби жили окремим життям і теж, отримавши жаданий короткочасний відпочинок, згадали, навіщо вони тут. Головне, що впорався без сторонньої допомоги. Тепер добіжу, обов’язково добіжу, здолаю монстра. У голові трохи посвітлішало, й одразу пригадався випадок, що стався на ІV Олімпіаді 1908 р. саме тій, де до 40 км було додано два королівських. Можливо, саме цей додаток зіграв роковий жарт з іта" лійським кондитером Дорандо Піетрі, якого на останніх метрах підтримали сердобольні вболівальни" ки. Ледь живий від втоми, він пересік лінію фінішу і був дискваліфікований суддями.
Яблучко котилося по тарілочці, а марафон – до завершення. Ось і кінець лісу з табличкою «Львів», ме жа міста. Темп зріс до пристойного. Як хороший коняка, який відчуває близьке стійло, додаю ще. Минаю двох молодиків, які нещодавно були свідками мого ганебного стану. Ті, голосно дихаючи, витріщаються на мене. Струнка симпатична білявка разом з підтягнутим сивим чолов’ягою, може, батько чи ще хто, гордо і впевнено карбують крок. Обходжу їх і помічаю подив на обличчях. Стріпую руками, скидаючи лушпиння напруги. Ще метрів 200, ще 100, ще 10. Фініш! Ну дав, ну молодець, здолав таки. Пере міг! Переміг велетня, переміг свої слабкос ті, переміг себе! Олімпійське гасло «Головне – не перемо' га, а участь», що приписують П’єру де Кубертену, проголосив у 1908 р. римський архієпископ під час меси у соборі св. Петра. І присвячені ці слова були бігунам мара фонцям. Василь ПРУХНИЦЬКИЙ, м. Львів Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
•НОВІ ВИПУСКИ
Міжнародні купони для відповіді зразка «140 років ВПС» 17 листопада 2014 р. вводяться в обіг міжнародні купони для (МКВ) зразка «140 років ВПС» (тираж – 1000 прим.), Іякізвідповіді є спеціальним ювілейним випуском Міжнародного бюро ВПС з нагоди 140 річчя Всесвітнього поштового союзу. Дизайн купона на тему «Вода – джерело життя», що прийнятий у ре зультаті конкурсу і належить Чеській Республіці, такий самий, як і в МКВ зразка «Доха» (введені в обіг 01.08.2013 р.). Згідно з циркулярами ВПС ювілейний міжнародний купон для відповіді «140 років ВПС», так само як і «Доха», перебувати ме в поштовому обігу країн – членів ВПС до 31 грудня 2017 р. Традиційно МКВ є предметом колекціонування, як і поштові марки та інша філателістична продукція. Міжнародна федера ція філателії класифікує його як «цілу річ». Тож, безумовно, цей купон зацікавить не лише користувачів поштових послуг, а й фі лателістів. Для тих, хто захоче поповнити свої філателістичні колекції новим і цікавим матеріалом, повідомляємо, що купон зразка «140 років ВПС» містить окремі специфічні елементи захисту, що відрізняються від зразка «Доха». Зокрема, спеціальною за хисною фар бою, що змі нює колір, до попереднього дизайну до дано, з одного боку, логотип 140 річчя ВПС, а з дру гого, – дату створення та поточну дату. Придбати чи обміняти МКВ можна у відділеннях поштового зв’язку України згідно з чинними тарифами на по слуги поштового зв’язку (вартість МКВ еквівалентна 2,25 дол. США без урахування ПДВ).
Довідка
Міжнародний купон для відповіді затверджено Всесвіт нім поштовим союзом для обміну на знаки поштової оплати в країнах – членах ВПС для здійснення відправки міжнарод ної письмової кореспонденції. МКВ обмінюється на поштові марки, номінал яких відповідає мінімальній вартості прос того пріоритетного відправлення письмової кореспонденції, або простого авіалиста, адресованого за кордон, незалежно від країни призначення. Інф. Центру філателістичної продукції УДППЗ «Укрпошта»
E"mail: postv@ukrposhta.com
№43 (716)
6
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
Іноді все, що потрібно зробити, щоб заспокоїти когось, це нагадати йому, що ви поруч.
•Поштова спільнота
Туві ЯНССОН
•«КРУГЛИЙ СТІЛ» У ЧЕРНІВЦЯХ
•ТВОЇ ЛЮДИ, УКРПОШТО!
Ділилися досвідом листоноші Буковини
Жінка з прекрасною душею листопада святкує ювілей привіт на, добра жінка з прекрасною ду шею, начальник ВПЗ Прелісне ЦПЗ №11 Донецької дирекції Укрпошти Любов ГУНЬКО. Від листоноші до начальника ВПЗ – такий непростий шлях вона пройшла за понад 27 років натхненної, самовід даної праці. Надзвичайно порядна, чуйна та доброзичлива людина, зав жди врівноважена. Вміло використовує свій професій ний досвід, охоче ділиться ним із молоддю. Любов Йосипівна старанно та дуже відповідально ставиться до своєї роботи, завзято працює, дбає про ви конання планових завдань, користується повагою у ко лективі. Водночас вона добра господиня, любляча мати. Колектив ЦПЗ №11 від щирого серця вітає Вас з юві леєм і бажає міцного здоров’я, родинного тепла, вдяч ності й людської шани, добробуту, особистого щастя і подальших успіхів у роботі.
22
Від родичів – поваги, від людей – добра
Нині важко сказати, коли вперше і де саме людина в ролі листоноші почала виконувати цю над важливу для людей місію. Але сталося це дуже давно – коли без представників цієї професії не об ходилося вирішення великих і малих справ, коли, власне, від їх уміння й розпорядливості іноді за лежала навіть доля країни. віку, мені доводиться виконувати і роль медика, і психолога. Часто лю' ди мені дзвонять: «Васютко, будеш іти, не забудь захопити пральний порошок, пачку чаю, пляшку оливи…». І від таких прохань мені на серці легшає, від усвідомлення того, що тебе десь чекають. – Працюю листоношею в Кель' менцях 25 років, ще з дівчини, – і со бі виповіла Наталія Паламар. – Всюди в нас люди хороші, чуже горе сприймають як своє власне. – Всіляко підтримую подібні за' ходи, коли в щирій невимушеній об' становці споважуємо справді под' вижницьку працю листонош, – під креслив Ярослав Цюпак. – Проблем у нашому непростому житті – не перелічити, бо одне горе заступає друге. І кому як не листоноші в годи' Знайомлячись і запрошуючи до ни болю, втрати за кимось не розді' аси змінюються, змінюється і роль листоноші. Проте й нині, у щирої розмови наших поштарок, лити їх разом зі своїми односельчана' вік Інтернету та мобільного зв’язку, побачили, як у плачу зайшлася На ми. І слава Богу, що ви є в нашому ми навряд чи без нього обійдемося. талія Паламар. Влітку в зоні АТО житті, що в числі інших, завдяки Як зараз ведеться і працюється кельменецька трудівниця втратила старанній праці, знаєте, як зробити, поштовикам, у щирій розмові за синочка. В години горя її підтрима аби воно стало для всіх нас кращим. Кажучи про таку надважливу круглим столом з’ясовували у доро ли громада селища, підсобила та гих нам листонош: Вікторії Андру кож Чернівецька дирекція, а ми кампанію, як «День передплатни сяк (с. Маморниця Герцаївського всім загалом вшанували хвилиною ка», треба добитися, аби вона повсю району), Валентини Трипадуш мовчання пам’ять про її улюбле ди стала нормою. Своєрідним пош (с. Котелеве Новоселицького), ного синочка в сподіванні, що Бог товхом і стимулом до цього є бодай Валентини Лазар (с. Колінківці Хо неодмінно прийме його у своє цар такі «круглі столи», котрі організо вує, наприклад, часопис «Букови тинського), Ганни Каглюк (с. Ми ство небесне. А відтак розмову вели про сього на». Адже саме під час подібних зу хальча Сторожинецького), Васили стрічей, в роботі яких беруть участь ни Сорокан (с. Карапчів Вижниць дення. – Це справді так, судячи про наші славні листоноші, можемо від кого), Марії Гудими (с. Молодія Глибоцького), Віри Грушецької життя'буття в Колінківцях, – верто проаналізувати, вказати на не (с. Гвіздівці Сокирянського), Ми включилася в розмову Валентина доліки, одне слово, зробити все, аби хайлини Кознюк (с. Підзахаричі Лазар. – Та якою не була б погода, я робота із залучення читачів не за Путильського), Марини Воєвідки будь'що мушу бувати у своїх одно' вершувалася ні на день. Бо тільки (смт Неполоківці Кіцманського ра сельчан, бо знаю, що вони мені зав' таким чином вдасться донести до йону), Наталії Паламар (смт Кель жди радіють. А знаєте, чому робо' читача друковане слово правди. Під менці), Марини Кузнєцової (м. Зас та листоноші додає радості? Тому креслюю, що успіх цієї кампанії за тавна), Марії Шуган (м. Чернів що я за більш як 20 років навчилася лежить якраз від старання листо ці), а також Ярослава Цюпака, ди щиро вникати у проблеми родин, а нош, котрі завжди на передньому ректора Чернівецької дирекції нерідко разом доводилося поплака' рубежі і знають, чого бажає перед платник чи то у великому населено ти та розділити їхнє горе. Укрпошти. – Валентино Вікторівно, відомо, му пункті, чи десь на крихітному гір Когось із них уже не раз доводи лося зустрічати, з деякими позна що естафету ви перейняли від своїх ському хуторі в десяток хатчин. – Підтримую нашого керівника в йомилися вперше. У когось за пле батьків, котрі свого часу теж від тому, що з людьми постійно треба чима десятки років подвижницької хати до хати носили пошту? – Така вже моя доля, і я ніскільки працювати, вислуховувати їхні дум' праці, а дехто тільки но її починає. Але дивлячись у їхні добрі й щирі не шкодую за свій вибір. А коли пра' ки та співпереживання. У мене на обличчя, можна з певністю сказати, цювалося легше, про це мені важко гірській дільниці живуть одинокі од' що роботу свою, по вінця сповнену сказати. Раніше були клопоти. Але і носельчани, до яких треба іти по щоденними клопотами, вони ні на тоді, і зараз підхід до роботи один: півтори – дві години. Та не рахую' яку іншу не проміняють. Як от відповідальність за справу, уміння в чись з часом, добираюся пішки аж Михайлина Кознюк, яка працює найскладніших ситуаціях знайти під кичеру Олекси Довбуша, де живе листоношею у своїх гірських Підза спільну мову з людьми, яким до' і чекає на мене пристаріла пенсіо' харичах уже 34 ту осінь. Та навіть ставляємо періодику, а в наванта' нерка. Бесідую з нею. Від щирої роз' по сплину багатьох років вона ні на ження ще й товари першої необхід' мови стає легко і їй, і мені самій. Ось саме в такий спосіб мені вдається за' грамину не шкодує, що після робо ності. – Я завжди кажу, що, як листо' лучити до передплати односельчан, ти в колишньому колгоспі пішла в ноші, мені працювати легко, бо за хоча, скажу чесно, на тепер справа ця листоноші. – Чому? Та тому, – виповідає шанобливе ставлення до своїх зем' не з простих. Це нині спостерігаєть' своє ставлення до праці листоноші ляків (а обслуговую загалом більше ся і в моїх гірських Підзахаричах, і, Михайлина Володимирівна, – що 500 дворів) стала частинкою їх ро' впевнена, в решті населених пунктів бути щодня серед людей – то зав' дин, – сказала Ганна Каглюк з при краю. Але на те ми й листоноші, що знаємо, як робити свою роботу. Для міської Михальчі. жди мені в радість. – Нічого доброго в житті не на' себе я усвідомила це ще того Аналогічно зромантизувала свою працю і Валентина Трипадуш із будемо, коли весь час на щось нарі' пам’ятного вересня 1980 р., коли с. Котелевого. У домашньому госпо катимемо, – прилучилася до бесіди уперше доставила пошту в найвід' дарстві у неї з чоловіком ґаздів Вікторія Андрусяк. – У моєму селі, даленіші кути рідного села. …Ось такою видалася розмова із ських клопотів хоч відбавляй, бо це як зрештою і в інших населених пун' і дві корівки, і півсотня курей, і ще ктах краю, бракує багато чого, зок' поважними друзями газети – лис бозна що – така вже роботяща ця ро рема належного соціального захис' тоношами, котрі завжди є бажани ми в оселях великих і малих насе дина. «Одначе сил і настрою серцю ту людей. Саме тому листоноша на селі бе лених пунктів краю. Нехай надворі прибавляє, коли з набитою поштар' ською сумкою від оселі до оселі квап' ре на себе функції соціального пра вітер і заметілі, але, попри негоду, люся туди, де на мене очікують, – ка цівника. Як це й робить Василина вони зі своєю великою сумкою все одно квапляться до людей. же листоноша. – Я вже так звикла' Сорокан: І коли на стежині далекого гір – Уже одинадцять років розношу ся з цією роботою, що, повірте, не пошту у своєму Карапчеві, що на ського хутірця бачу, як листоноша уявляю себе в іншій ролі…» – І я теж про це скажу, – розпо Вижниччині. І, знаєте, чим більше поспішає доставити його жителям віла Віра Грушецька з далеких Гвіз клопотів додається, тим ця робота кореспонденцію, предмети домаш дівців, що на Сокирянщині. – Коли мені все більше до душі, – зізнається нього вжитку, пенсії – дякую їй за чую голоси дітвори: «Та це ж наша вона. – Попервах у мене було сапан' старання робити добро в цьому поштарка до нас іде», знаєте, що ня у рільничій ланці, але, порівнюю' непростому житті. після таких слів справді працювати чи роботи, ця мені більше подоба' хочеться, адже мою роботу ціну' ється. Адже майже щодня буваючи Розмову вів Іван АГАТІЙ, в оселях людей, особливо пенсійного ють у кожній родині… газета «Буковина»
листопада відзначила 55 річний ювілей начальник Ч відділення поштового зв’язку Осишняжка Кірово 20 градської дирекції Укрпошти Валентина ВОЛОЩЕНКО. Вона працює на пошті вже 12 років. Ця жінка добра, ввічлива, уважна, доброзичлива, знаходить підхід до всіх, відповідальна. Колектив ВПЗ Осишняжка вітає іменинницю. Від щирого серця бажаємо здоров’я, без нього не милі всі ін ші діла. В здоров’ї – багатство, радість і сила, і більшого щастя у світі нема. Зичимо достатку, любові і тепла, від родичів – поваги, від людей – добра.
Робота – це його життя листопада відсвяткував 35 річчя начальник ЦПЗ №3 Хмельницької дирекції Укрпошти Роман КОВАЛЬЧУК. Він душею вболіває за свою роботу, ніколи не відмов ляє в допомозі. Компетентність, ентузіазм, людяність – риси, притаманні Роману Івановичу. Він уважний, доб розичливий, з відкритою душею та щирим серцем. Шановний Романе Івановичу! Колектив ЦПЗ №3 від щирого серця бажає, щоб Ваш життєвий шлях був світ лим, радісним, стелився яскравим і довгим рушником на багато десятиріч! Нехай доля буде щедрою до Вас, у житті завжди панують злагода, любов і щастя. Здоров’я Вам і Вашим близьким, успіху, втілення заповітних мрій, удачі, радості та добробуту!
12
Взірець для молоді онячний осінній ранок. Як і тоді, 40 років тому, тихою ходою крокує золота осінь. Пара з парою танцюють свій осінній вальс різнобарвні листочки. Рівно стеляться під ноги молодій, тендітній юнці, яка вперше переступила поріг Бродівського РВ зв’язку, а сьогодні вже поважна, си вочола дружина, мама, бабуся Зіна БОЙКО. Зінаїда Євгенівна почала свою трудову діяльність у сортуванні, а пізніше взяла на свої плечі поштову сумку. Завжди привітна, уважна до людей, вміє розрадити, да ти добру пораду, користується авторитетом серед колег, є взірцем для молоді. Ми пишаємося своєю Зінулькою (так часто ми її називаємо) і бажаємо їй міцного здо ров’я, довголіття, родинного затишку, легкої ходи ще на довгі роки.
С
Вітаємо колег! листопада відсвяткувала ювілей начальник ЦРПВ 8 Київської міської дирекції Валентина ПОЛИВОДА. Колектив вітає свого начальника, бажає щастя, здоров’я й добробуту. Адміністрація, профспілковий комітет і колектив ЦПЗ №5 Київської обласної дирекції Укрпошти щиро вітають листоношу 2 го ВПЗ Яцьки Валентину МОРГУН, якій 5 листопада виповнилося 50 років. Юві лярці бажають бадьорості, наснаги і шани від людей! Нехай душа співає від радості пісні, хай здійснюються мрії, неначе уві сні! Адміністрація та профспілковий комітет ЦПЗ №4 Тернопільської дирекції Укрпошти вітають свою колегу – листоношу ВПЗ Кременець 3 Оксану ТАРКІВСЬКУ з ювілеєм. Шановна Оксано Миколаївно, вітаємо Вас з ювілейним днем народження і дякуємо за сумлінну та наполегливу працю! Від щирого серця бажаємо міцного здоров’я, мирного блакитного неба, невичерпної енергії, радості у житті та гарного настрою. Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
E"mail: postv@ukrposhta.com
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
Найкращий вихід – завжди наскрізь. Роберт ФРОСТ
7
•У ЧОМУ ПРАВДА?
Правда в тому, що щастя – не у відсутності проб лем, а в здатності справлятися з ними. Ось кілька нагадувань про це:
4. Ваші шрами є символами вашої сили
1. Біль є частиною зростання
іколи не соромтеся шрамів, залишених життям. Шрам означає, що болю більше немає і рана затяг Н нулася. Це значить, що ви перемогли біль, одержали
ноді життя закриває двері, тому що час рухатися. Це Ідоки добре, тому що ми інколи так і не зрушимо з місця, обставини не змусять нас. Коли настають тяжкі часи, нагадуйте собі, що немає болю без мети. Рухай теся від того, що завдає вам болю, але ніколи не забу вайте уроку, якому він навчив. Те, що ви боретеся, не значить, що ви потерпите невдачу. Кожен великий успіх вимагає достойної боротьби. Залишайтеся терпля чими і впевненими. Все владнається; швидше за все, не через мить, але в результаті – все буде… Пам’ятайте: є два види болю: біль, який спричинює біль, і біль, який змінює вас. Замість того, щоб противитися цьому болю, дозвольте йому допомогти вам.
2. Все у нашому житті – тимчасово
урок, стали більш сильними і йдете вперед. Шрам є та туюванням тріумфу. Не дозволяйте вашим шрамам тримати вас у заручниках. Не дозволяйте їм змушува ти вас жити у страху. Ви не можете змусити шрами зникнути, але ви можете почати розглядати їх як озна ку сили. Джалаладін Румі якось сказав: «Рана є місцем, де Світло входить у вас». Ніщо не може бути ближче до правди. Зі страждання з’явилися найсильніші душі, найвпливовіші люди в цьому великому світі позначені шрамами. Подивіться на свої шрами, як на лозунг: «ТАК! Я ЗРОБИВ ЦЕ! Я вижив, і в мене є шрами, щоб це довести! І тепер у мене є шанс стати ще сильнішим».
5. Кожна невеличка боротьба є кроком уперед
авжди, коли йде дощ, ми знаємо, що він скінчиться. Щоразу, коли нам завдають болю, рана гоїться. Після З ерпіння – не в очікуванні; воно у здатності зберіга темряви завжди з’являється світло – кожен ранок нагадує Тти гарний настрій, наполегливо працюючи на ваші нам про це, проте ви часто забуваєте це і вважаєте, що ніч мрії. Тому, якщо ви збираєтеся спробувати, йдіть до триватиме вічно. Ніщо не триває вічно. І це також мине. Якщо все гаразд зараз, насолоджуйтесь цим. Це не триватиме вічно. Якщо все погано, не хвилюйтеся, тому що і це не назавжди. Те, що життя нелегке в даний мо мент, не значить, що ви не можете сміятися. Те, що щось вас хвилює, не значить, що ви не можете посміх нутися. Кожна мить дає нам новий початок і новий кі нець. Кожну секунду ви одержуєте другий шанс. Вам дають шанс, а ви просто маєте його використати.
3. Хвилювання і скарги нічого не змінять і, хто скаржиться більше за всіх, досягають менше за всіх. Завжди краще спробувати зробити щось біль Т ше і наразитися на поразку, ніж нічого не зробити, щоб досягти успіху. Ніщо не скінчено, якщо ви програли; все скінчено, якщо ви лише скаржитеся. Якщо ви віри те у щось, спробуйте знову. Не дозволяйте примарам минулого затьмарити ваше майбутнє. Дайте змогу на бутому досвіду покращити ваше життя. І незалежно від того, що трапиться в результаті, пам’ятайте – справжнє щастя примножується лише тоді, коли ви перестаєте скаржитися на ваші проблеми і починаєте дякувати за всі ті проблеми, яких у вас немає.
кінця. Інакше в старті немає жодного сенсу. Це може означати втрату стабільності й комфорту на деякий час. Можливо, ви не зможете їсти те, до чого ви звикли, чи спати стільки, скільки ви звикли, впродовж багатьох тижнів. Це може означати зміну вашої зони комфорту. Це може означати жертовність стосунками й усім, що вам знайомо. Це може означати появу часу, який ви проведете на самоті. Однак саме самотність робить ба гато речей можливими. Це своєрідний тест на витрим ку, на те, настільки ви дійсно хочете досягти мети. І то ді ви зрозумієте, що боротьба – не перепона на шляху, це – шлях. І він вартий того. Немає кращого почуття у світі,.. ніж усвідомлення того, що ви ЖИВІ!
6. Негативність інших людей – не ваша проблема удьте впевненими, коли негатив оточує вас. Усмі Б хайтеся, коли інші намагатимуться перемогти вас. Це – легкий спосіб підтримати власний ентузіазм. Ко ли інші люди говоритимуть про вас погано, продовжуй те бути собою. Не дозволяйте іншим змінювати вас. Ви не можете приймати все занадто близько, навіть якщо це здається особистим. Не думайте, що люди роблять щось заради вас. Вони роблять щось заради себе.
Передусім, ніколи не змінюйтеся для того, щоб спра вити враження на когось, хто каже, що ви не досить хо роші. Змінюйтеся, якщо це робить вас кращими і веде вас до більш яскравого майбутнього. Люди будуть го ворити незалежно від того, що ви робите чи як добре ви це робите. Всі жарти в сторону – у вас лише одне жит тя. Тому робіть те, що робить вас щасливими, і будьте з тими, з ким вам добре.
7. Те, що має бути, в кінцевому рахунку БУДЕ и сповнюєтеся силою, коли замість того, щоб крича ти і скаржитися, усміхаєтеся і цінуєте життя. Бла В гословіння є в кожній боротьбі, з якою ви стикаєтеся, але ви повинні бути готові відкрити серце і розум, аби побачити їх. Ви не можете змусити події відбуватися. В певний момент ви повинні відпустити і дозволити то му, що призначено долею, трапитися. Любіть ваше життя, довіряйте вашій інтуїції, ризи куйте, втрачайте і знаходьте щастя, вивчайте через до свід. Це – довга поїздка. Ви повинні припинити весь час хвилюватися, задаватися запитаннями та сумніватися. Смійтеся, живіть повноцінно щомиті та насолоджуй тесь життям. Ви можете не знати точно, куди ви мали намір піти, але ви врешті прибудете туди, де ви повин ні бути.
8. Найкраще, що ви можете зробити, – продовжувати рухатися е бійтеся розсердитися. Не бійтеся покохати знову. Н Не дозволяйте тріщинам у своєму серці перетво рюватися на рубці. Зрозумійте, що сила зростає що день. Зрозумійте, що хоробрість красива. Знайдіть у ва шому серці те, що змушує інших усміхатися. Пам’ятайте, що ви не потребуєте багатьох людей у своєму житті, тому не прагніть мати більше «друзів». Будьте сильними, коли буде тяжко. Пам’ятайте, що всесвіт завжди чинить правильно. Визнавайте власну неправоту й здобувайте з цього уроки. Завжди оглядай теся назад і дивіться, чого ви досягли, й гордіться собою. Не змінюйтеся ні для кого, якщо ви не хочете. Робіть більше. Живіть простіше.
Просто продовжуйте бути СОБОЮ. Продовжуйте зростати. Продовжуйте рухатися. За матеріалами інтернет"видань
Засновник: Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» Редакційна рада: Михайло Паньків, Людмила Кузнецова, Олена Нікольська, Володимир Мороз, Леонід Ненько, Олена Юрковська Головний редактор Газета зареєстрована Державним комітетом інформаційної політики України 30.11.1999 р. Реєстраційне свідоцтво: КВ № 3839
Адреса редакції: Хрещатик, 22, Київ, 01001, тел.: 323"20"27; факс 279"24"71 E"mail: postv@ukrposhta.com Видається на замовлення УДППЗ «Укрпошта» Друк ТОВ «Мега"Поліграф» (вул. Марка Вовчка, 12/14, м. Київ)
Корпоративне видання УДППЗ «Укрпошта»
Заступник головного редактора Відповідальний секретар Зав. відділу
Тетяна Мартинюк 323"20"27 Дарина Плотнікова 323"21"35 Ірина Красько Катерина Зубарева 323"21"36
Літературний редактор
Людмила Бацай
Кореспондент
Борис Грищенко
Комп’ютерна верстка
Юрій Міщенко
Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За достовірність фактів, цифр, точність імен і прізвищ відповідають автори статей, а за зміст реклами — рекламодавці. Усі права заcтережені. Передрук можливий лише з відома редакції. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Газету набрано і зверстано у редакції газети «Поштовий вісник» УДППЗ «Укрпошта»
Тираж номера: 70 642 Загальний тираж листопада: 282 568 Зам. № 30 002
Передплатний індекс: 22220 E"mail: postv@ukrposhta.com
№43 (716)
•Життя як воно є
№43 (716)
8
ПОШТОВИЙ ВІСНИК • П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИСТОПАДА 2014 РОКУ
Людина народжується вільною. Але завжди знаходить кайдани, які її сковують. Секрети успіху великих
•СМАЧНОГО
Салат «Ракові шийки»
Заморожена риба (мінтай, хек, тріска тощо) – 1 кг; 1 ст. л. насіння чи кілька стебел су шеного кропу; 1 велика морквина; 1 пучок свіжого кропу; 2 – 4 ст. л. майонезу; сіль за смаком. ей салат слід робити напередодні по дачі ввечері, щоб він за ніч «набрав» потрібного смаку. Зварити моркву, остудити, натерти на дрібній тертці. Відварити рибу у підсоленій воді з до даванням загорнутого в марлевий мішечок сухого насіння кропу чи його стебел. Рибу вийняти з води, остудити, відділити від кісток і подрібнити виделкою. Пучок вимитого й добре обсушеного кропу нарізати якомога дрібніше. Рибу, моркву й зелень змішати, заправити майонезом і поставити у холодильник на ніч. На смак салат справді дуже нагадує варені раки.
Ц
•Калейдоскоп