Оцінка потреб у даних і забезпечення збирання даних на рівні установок by United Nations Development Programme in Ukraine

Оцінка потреб у даних і забезпечення збирання даних на рівні установок для обґрунтування розробки низьковуглецевої політики в Україні Підготовлено для Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй

Виконавець:

THOMSON REUTERS POINT CARBON Лондон, 10/12/2013

ПОДЯКА Цей звіт підготувала компанія Thomson Reuters Point Carbon в рамках роботи за проектом «Розбудова спроможності для низьковуглецевого зростання в Україні». Звіт складений частково на основі звітів місцевих консультантів Представництва ПРООН в Україні п. Володимира Ласкаревського та п. Олександра Павленка і містить матеріали з цих звітів. Thomson Reuters Point Carbon висловлює щиру подяку Державному агентству екологічних інвестицій України за надану значну підтримку протягом всього терміну реалізації Проекту. Цей проект здійснюється за люб’язної підтримки Федерального Міністерства навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини.

ПРО КОМПАНІЮ POINT CARBON Компанія Point Carbon була заснована на базі незалежного Інституту імені Фрітьйофа Нансена (Норвегія) у 2000 році. Компанія, діяльність якої спрямована на дослідження екологічної, енергетичної політик та політики управління ресурсами, з того часу стала піонером у наданні послуг у сфері енергетичного та вуглецевого ринків. Компанія зростала і вдосконалювалася разом із глобальними екологічними ринками, які швидко розвивалися. Спочатку був відкритий офіс в Осло, а наразі її представництва працюють у Пекіні, Києві, Мальмо, Лондоні, Вашингтоні та Ріо-де-Жанейро. У травні 2010 року Point Carbon було придбано корпорацією Thomson Reuters – провідним світовим постачальником ринкової інформації підприємствам і фахівцям. Завдяки цьому Point Carbon отримала доступ до широкого спектра даних і корпоративних ресурсів, які дають змогу вдосконалити наші послуги, а також налагодити зв'язки з ширшим колом клієнтів. Point Carbon з клієнтською базою у понад 30 тис. клієнтів у всьому світі ⎼ це унікальна компаніяю, що є провідним світовим постальником незалежних новин і аналітичноконсультаційних послуг для європейських і світових ринків енергії, газу та вуглецю. Глибокі знання спеціалістів компанії щодо динаміки ринків енергії, газу та викидів парникових газів дають можливість утримати позиції лідера на ринку. Працюючи з клієнтами з більш ніж 150 країн, серед яких провідні світові енергетичні компанії, фінансові установи, міжнародні організації та уряди, Point Carbon забезпечує інформацією про ринкові тенденції завдяки моніторингу основних ринків, їх ключових учасників, а також перебігу подій у сфері бізнесу та політики. Звіти компанії перекладаються з англійської японською, китайською, португальською, польською, французькою, іспанською та російською мовами. Наразі у компанії працює близько 200 фахівців, серед них експерти з міжнародної та регіональної політики зі зміни клімату, відповідного

законодавства,

математичного

та

економічного

моделювання,

методик

прогнозування, управління ризиками, спеціалізованих знань щодо проектів і прогнозування цін. Компанія Point Carbon також проводить ряд заходів високого рівня зі співробітництва та обміну досвідом, організує конференції, семінари та навчальні курси.

КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ POINT CARBON У Консультаційному відділі компанії Point Carbon наразі нараховується близько 15 фахівців, які базуються в Осло, Лондоні, Вашингтоні, Ріо-де-Жанейро та Києві. Відділ надає спеціально розроблені аналітичні звіти, проводить багатоклієнтські дослідження для урядів і компаній з усього світу. Консультаційний відділ використовує для своєї діяльності бази даних і моделі світового класу, розроблені Point Carbon, а також залучає групи висококваліфікованих фахівців у сферах кліматичної політики та вуглецевих ринків, енергетики, корпоративної політики, фінансів та економіки. Ці переваги надають відділу виключну можливість задовольняти індивідуальні потреби клієнтів у глибокому аналізі широкого кола питань, пов’язаних із вуглецевими ринками та енергетикою. Відділ консультаційних послуг став основним постачальником стратегічних рекомендацій у 2003 році та почав надавати багатоклієнтські дослідження щодо торгівлі викидами в Європі та в усьому світі. Висока якість робіт Консультаційного відділу Point Carbon широко визнана на міжнародному рівні. Так, на конкурсі «Енергетичний ризик 2010» компанія отримала приз «Консультаційна фірма року».

ЗМІСТ Подяка ....................................................................................................................................................................... ii 1

Вступ ................................................................................................................................................................... 7 1.1

Потреби України в даних для планування і моделювання низьковуглецевої політики ............................ 8

Розділ 1. Огляд існуючих систем МЗВ в Україні та світі ......................................................................................... 10 2

Огляд існуючих процедур збирання даних і звітності у вибраних країнах світу .......................................... 11 2.1 2.1.1 2.2

Система торгівлі квотами на викиди Європейського Союзу (СТВ ЄС)........................................................ 11 Досвід ЄС із впровадження систем МЗВ на рівні установок .................................................................. 13 Австралія – Національна система звітності з ПГ та енергії (National Greenhouse and Energy Reporting

System (NGER)) ............................................................................................................................................................. 18 2.3 3

Програма звітності ПГ у США (US GHG Reporting Program) ......................................................................... 19

Огляд системи моніторингу та звітності в Україні.......................................................................................... 21 3.1.1

Джерела інформації для розробки щорічної національної інвентаризації викидів та поглинання ПГ

в Україні ................................................................................................................................................................... 22 3.1.2 3.2

Дослідження по прогнозуванню викидів ПГ в Україні на довгостроковий період .............................. 24 Існуючі джерела даних на рівні установок .................................................................................................. 24

3.2.1

Статистична форма №2-тп (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» ................................. 24

3.2.2

Форми статистичної звітності щодо використання палива та енергії ................................................... 25

3.2.3

Форма №3-техТЕС «Техніко-економічні показники роботи устаткування ТЕС» ................................... 27

3.2.4

Форма 6-тп (ес) (річна) «Звіт про роботу електростанції» ...................................................................... 27

3.2.5

Форма №1-теп (річна) «Звіт про постачання теплоенергії» ................................................................... 27

3.2.6

Форма 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» ...................... 27

3.3

Основні статистичні публікації щодо використання енергетичних матеріалів ......................................... 27

3.4

Джерела даних для формування енергетичних балансів .......................................................................... 28

Доступ до даних і звітів для планування та моделювання низьковуглецевого розвитку в Україні ........... 28

Висновки .......................................................................................................................................................... 29

Розділ 2. Огляд національної системи моніторингу, звітності та верифікації ПГ та зв’язків з політикою низьковуглецевого розвитку .................................................................................................................................. 31 6

Огляд проекту закону Про заходи з організації та впровадження МЗВ викидів ПГ .................................... 32

Відповідні зміни, вдосконалення і подальші заходи, що необхідні для цілей розробки та планування

політики низьковуглецевого розвитку ................................................................................................................... 37 8

Рекомендації з ідентифікації та вибору видів діяльності, та перелік парникових газів для покриття

системою МЗВ ......................................................................................................................................................... 38 8.1

Рекомендація щодо мінімальних значень щорічних викидів ПГ на установці для включення у систему

МЗВ в Україні ............................................................................................................................................................... 38 8.2 9

Рекомендації щодо переліку ПГ і видів діяльності установок для включення в систему МЗВ в Україні 38

Проект структури звітних даних на рівні установки ...................................................................................... 46 9.1

Можливі методології моніторингу ............................................................................................................... 46

9.2

Розрахунок викидів за стандартною методологією .................................................................................... 46

9.3

Розрахунок викидів згідно методології балансу мас .................................................................................. 47

9.4

Методологія на основі вимірювання ........................................................................................................... 48

9.5

Комбінація методологій ................................................................................................................................ 48

9.6

Структура звітних даних для установок ....................................................................................................... 48

9.6.1

Стаціонарне спалювання палива – стандартна методологія ................................................................. 50

9.6.2

Вид діяльності – виробництво чавуну і сталі ........................................................................................... 50 4

9.6.3

Вид діяльності – виробництво доменного коксу .................................................................................... 53

9.6.4

Вид діяльності – виробництво феросплавів ............................................................................................ 54

9.6.5

Вид діяльності – виробництво цементу ................................................................................................... 55

9.6.6

Вид діяльності – виробництво аміаку ...................................................................................................... 56

9.6.7

Вид діяльності – виробництво вапна ....................................................................................................... 56

9.6.8

Вид діяльності - виробництво азотної кислоти ....................................................................................... 57

9.6.9

Вид діяльності – виробництво адипінової кислоти ................................................................................ 57

Пропозиції щодо проекту шаблона плану моніторингу та шаблону звіту про моніторинг для установок 59

10.1

Проект змісту плану моніторингу ................................................................................................................. 59

10.2

Проект змісту звіту про моніторинг .............................................................................................................. 60

Пропозиції щодо звітності про ПГ з джерел, не включених у систему МЗВ ПГ ............................................ 62

Розділ 3. МЗВ і розподіл у системі торгівлі квотами на викиди ........................................................................... 63 12

Пропозиції щодо пілотної фази системи МЗВ в Україні ................................................................................ 64

12.1

Основні вимоги до системи МЗВ .................................................................................................................. 64

12.2

Основні поняття та їх визначення ................................................................................................................. 64

12.3

Рекомендації щодо застосування системи МЗВ у пілотній фазі СТВ ЄС .................................................... 65

12.3.1

Обсяг категорій видів діяльності у системі МЗВ для переліку ПГ та граничних значень викидів ПГ 65

12.3.2

Графік впровадження МЗВ в Україні ................................................................................................... 66

12.3.3

Класифікація категорій установок ........................................................................................................ 70

12.3.4

Класифікація потоків «паливо, сировина-продукція» ........................................................................ 71

12.3.5

Рівні точності даних ............................................................................................................................... 71

12.3.6

Аналіз розбіжностей розрахункових коефіцієнтів для різних рівнів отчності даних ....................... 72

12.4

Попередній аналіз доцільності включення викидів метану та закису азоту до истеми МЗВ для виду

діяльності – стаціонарне спалювання палива ........................................................................................................... 75 12.5

Пропозиції щодо застосування рівнів точності даних по категоріям установок ...................................... 77

12.6

Поводження з конфіденційною інформацією ............................................................................................. 80

12.7

Орієнтовний перелік витрат національного координуючого органу для впровадження та

функціонування системи МЗВ .................................................................................................................................... 80 13

Попередня оцінка установок, які мають включатися у систему МЗВ у пропонованій пілотній фазі СТВ ... 80

13.1

Стаціонарне спалювання палива .................................................................................................................. 80

13.2

Виробництво чавуну та сталі ......................................................................................................................... 83

13.3

Виробництво феросплавів ............................................................................................................................ 83

13.4

Виробництво доменного коксу (підприємства з виробництва доменного коксу поза металургійного

заводу) 84 13.5

Виробництво цементу ................................................................................................................................... 84

13.6

Виробництво аміаку ...................................................................................................................................... 85

13.7

Виробництво вапняку .................................................................................................................................... 85

13.8

Виробництво азотної кислоти ....................................................................................................................... 85

13.9

Виробництво адипінової кислоти ................................................................................................................. 86

13.10

Використання вапняку та доломіту .............................................................................................................. 86

13.11

Оцінка мінімального виробнитва продукції або використання палива, сировини, що приводять до

викидів 25000 тСО2 ...................................................................................................................................................... 86 13.12 14

Зобов’язання операторів установки та національного координуючого органу ....................................... 87

Підготовка національних планів розподілу ................................................................................................... 88

14.1

Огляд безкоштовного розподілу в СТВ ЄС ................................................................................................... 88 5

14.2

Альтернативи безкоштовному розподілу .................................................................................................... 89

14.3

Рекомендації щодо національного розподілу ............................................................................................ 89

Джерела інформації ........................................................................................................................................ 91

Додаток 1. Деталі існуючої системи збирання даних ............................................................................................ 94 Додаток 2. Приклад статистичної форми №2-тп (повітря) .................................................................................... 98 Додаток 3. Статистична форма 11-мтп (річна) «звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії» ..................................................................................................................................................... 101 Додаток 4. Статистична форма 4-мтп (річна) «Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти» .......................................................................................................................... 105 Додаток 5. Форма №3-тех-ТЕС «Техніко-економічні показники роботи устаткування ТЕС» ............................. 113 Додаток 6. Форма №6-тп (ес) (річна) «Звіт про роботу електростанції» ............................................................ 117 Додаток 7. Форма № 1-теп (річна) «Звіт про постачання теплоенергії» ............................................................ 120 Додаток 8. Форма 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» ................. 123 Додаток 9: Список ТЕС та ТЕЦ України .................................................................................................................. 126

1 ВСТУП Уряд України вивчає варіанти встановлення цін на викиди вуглецю, зокрема вдосконалення чинної системи зборів за викиди парникових газів (екологічного податку) та впровадження у середньостроковій перспективі системи торгівлі квотами на викиди. Одним із найважливіших елементів обох варіантів є системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ). Мета цього звіту – допомогти розібратися в процедурах збирання даних, існуючих в Україні, та в напрямах використання цих даних, зрозуміти, як ці процедури можуть бути вдосконалені та сприяти реалізації Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища, а також як їх можна інтегрувати в процес формування національного плану розподілу та річної звітності в рамках СТВ. Відповідним чином звіт складається з наступних розділів. 1) Розділ 1 – це вступний розділ, де подано стислий огляд систем МЗВ у ряді інших країн, зокрема у Європейському Союзі та США. Потім проводиться детальніший розгляд існуючих в Україні процедур збирання даних та їхнього використання. Наведені посилання на чинні нормативні акти, а у додатках пропонуються приклади деяких із основних форм звітності, що зараз застосовуються в Україні. 2) У розділі 2 проводиться оцінка наслідків чинного Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. №577-р (далі – Національний план). Пункт 60 цього документа – це «підготовка та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів актів щодо забезпечення функціонування системи державного обліку, моніторингу, звітності та проведення перевірок достовірності даних стосовно антропогенних викидів парникових газів, а також щодо створення національної системи обігу та торгівлі вуглецевими одиницями відповідно до законодавства та їх адаптації до вимог екологічного законодавства Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». З метою виконання цього завдання Державне агентство екологічних інвестицій України у червні 2013 року розробило проект закону про впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів і подало його до Міністерства екології та природних ресурсів України на погодження. Міністерство вже надало свої зауваження, котрі частково враховані у законопроекті. На даний час (серпеньвересень 2013 р.) вищезгадане міністерство переглядає законопроект. Цей закон має створити рамкові умови для функціонування системи МЗВ. Деталі її формування, впровадження і функціонування будуть регулюватися підзаконними нормативними актами. 3) Розділ 3 містить конкретні пропозиції та рекомендації щодо розробки системи моніторингу, звітності та верифікації у зв’язку з реалізацією пілотної фази СТВ. Це має дуже актуальне значення, тому що в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, укладення якої планувалося на кінець листопада 2013 р., зазначено, що 1 протягом двох років з дати набрання чинності цією Угодою Україна здійснить наступні заходи :  прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів);  встановлення системи визначення відповідних споруд/установок та визначення парникових газів (Додатки І та ІІ);  розроблення національного плану розподілу квот між установками (ст. 9);  запровадження дозвільної системи на викиди парникових газів та на квоти, що продаватимуться на національному рівні між установками в Україні (ст. 4 і 11-13);

http://www.kmu.gov.ua/docs/Agreement/Annex_XXVI_to_XLIII_to_Agreement.pdf



1.1

створення системи моніторингу, звітності, здійснення перевірок і належного впровадження, а також процедури консультацій з громадськістю (ст.9, 14-17, 19 і 21).

ПОТРЕБИ УКРАЇНИ В ДАНИХ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ І МОДЕЛЮВАННЯ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОЇ ПОЛІТИКИ

Належна розробка і реалізація низьковуглецевої політики залежить від точних і перевірених даних як у масштабі системи, так і на рівні окремих забруднювачів. Що стосується розробки політики, то розуміння детальних даних щодо виробництва, технологій та викидів може бути основою прийняття рішення про те, на які сектори слід спрямувати низьковуглецеву політику. Дані також можуть дозволити розібратися в різних аспектах політики, наприклад, зрозуміти, наскільки великими повинні бути установки, щоб їх можна було охопити прийнятою політикою, або наскільки рішучими повинні бути передбачені заходи. Фактична реалізація ухваленої політики також вимагає наявності перевірених даних, що дозволяли б забезпечувати її належне функціонування. По суті, багато політик, зокрема політика обмеження викидів або політика стягування плати за викиди, вимагають представлення даних про викиди, інакше нормальне дотримання цих політик неможливо. Спектр низьковуглецевих політик, що їх може здійснювати Україна, широкий, тож потреби в даних є дуже різними в залежності від того, як вони реалізуються й чи реалізуються вони взагалі. Низьковуглецеві політики сприяють підвищенню екологічної безпеки економіки завдяки поєднанню стимулювання (субсидії, податкові пільги), встановлення завдань (системи торгівлі викидами, завдання щодо відновлюваної енергетики, завдання щодо ефективності), регулювання діяльності, встановлення плати за викиди вуглецю чи податків на них, заохочення нових досліджень і освіти. Основний пакет рекомендацій щодо низьковуглецевих політики наведений у табл. 1. Для всіх видів політик у осіб, відповідальних за їхнє формування, заздалегідь повинні бути наступні дані: якою мірою відповідна діяльність ведеться до впровадження політики; наскільки вона зросте/скоротиться після впровадження; якими є витрати та вигоди впровадження політики. Після впровадження політики необхідно створити систему, яка дозволить перевіряти, чи працює політика, чи мають право особи, які отримують від неї вигоду, на це. Це може вимагати документування, підтвердження закупівель чи інвестицій, наявності квитанцій, показань приладів, періодичних перевірок або незалежної верифікації третіми особами. Можливо, необхідно буде перевірити засоби, що застосовуються для вимірювання діяльності, або надати докази їхньої точності. Політики, в яких встановлюються ринкові завдання та платежі, вимагають наявності більш масштабної інфраструктури збирання даних і, як правило, відрізняються ще більшим ступенем складності. Напевно, найскладніша з усіх – система торгівлі квотами на викиди (СТВ). Система торгівлі квотами на викиди По суті, СТВ встановлює обмеження щодо обсягу викидів ПГ для охоплених нею секторів порівняно з певним базовим рівнем. Наприклад, може бути встановлено завдання скоротити обсяг викидів ПГ, охоплених системою, у 2020 р. на 20% порівняно з обсягом у базовому 2000 р. Об’єкти, що входять у програму (зазвичай це великі точкові джерела ПГ в енергетиці та промисловості), наприкінці періодів дії зобов’язань повинні здавати дозволи на викиди в сумі, що дорівнюють загальному обсягові їхніх викидів. Кількість дозволів, що існує в системі, дорівнює загальному обмеженню. Об’єкти можуть отримувати дозволи від уряду безкоштовно 8

(у поряду розподілу) або купувати їх на аукціонах чи у третіх осіб. У разі наявності надлишку дозволів вони також можуть їх продавати. Для будь-якої СТВ вкрай необхідно розуміти дані рівня установок – як до початку дії програми, так і, звичайно, в ході її реалізації. Процес збирання точних даних має назву «моніторинг, звітність і верифікація» (МЗВ). Якщо програма розробляється до початку впровадження, то найкращою практикою зараз вважають вивчення викидів на рівні об’єктів, даних про виробництво та інформації, зібраної на місцях. Завчасна наявність перевірених даних про викиди на рівні об’єктів важлива для розробки з наступних причин: а)

Перевірені дані про обсяги викидів на рівні установок є найбільш точним джерелом інформації про викиди, що мали місце в минулі роки, які слугують базовим рівнем і, отже, дозволяють встановити відповідне обмеження. Якщо ці дані невірні (як це було в фазі 1 СТВ ЄС), то завдання можуть бути встановлені неналежним чином.

б) Дані на рівні установок дозволяють побачити масштаби різних установок, завдяки чому ті, хто формує політику, можуть оптимізувати пороговий рівень для регулювання. Наприклад, якщо 98% викидів в охоплених секторах обумовлено об’єктами, що викидають понад 100 тис. т СО2-екв на рік, то взяття цієї цифри за поріг може мати сенс. в)

Шляхом поєднання даних про фізичні установки з інформацією про виробництво та викиди особи, які формують політику, отримуватимуть потрібні вихідні дані для визначення, обчислення і, зрештою, моделювання майбутніх викидів, а також витрат на заходи з скорочення викидів і відповідних можливостей.

г)

Сукупність даних про виробництво і викиди дозволяє тим, хто формує політику, отримувати уявлення про інтенсивність викидів та ефективність різних секторів. На цій основі можна приймати рішення про те, скільки дозволів на викиди ці сектори мають отримати, а також про те, яким чином проводити розподіл усередині секторів. Наприклад, провідною методикою розподілу дозволів на викиди є застосування порівняльних показників виробництва. Порівняльний аналіз означає, що об’єкт отримає дозволи на викиди виходячи з того, скільки продукції він виробляє, а не з того, який у нього обсяг викидів. Наприклад, об’єкт енергетики отримає 1 дозвіл на кожний вироблений МВт-год. Порівняльні показники зазвичай ґрунтуються на середній або найвищій у даному класі ефективності секторів, тож точні дані про обсяги виробництва важливі для розробки та реалізації схеми розподілу такого типу.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ МЗВ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

2 ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ ПРОЦЕДУР ЗБИРАННЯ ДАНИХ І ЗВІТНОСТІ У ВИБРАНИХ КРАЇНАХ СВІТУ 2.1 СИСТЕМА ТОРГІВЛІ КВОТАМИ НА ВИКИДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (СТВ ЄС) СТВ ЄС стала першою багатонаціональною системою торгівлі на рівні установок. Вона є найбільшою системою торгівлі квотами на викиди ПГ у світі. У початковій фазі СТВ ЄС функціонувала з обмеженим охопленням ПГ та з відносно вузьким охопленням видів діяльності, на які припадає значна частка загального обсягу викидів ПГ, щоб досягти «критичної маси», а також: 

запровадити просту систему МЗВ;



отримати ліквідний ринок.

Покриття: вибір парникових газів Сфера дії СТВ ЄС охоплює близько 45% викидів СО2 в ЄС. Головний принцип включення ПГ у систему – надійність моніторингу. Саме тому спочатку система охоплювала тільки один ПГ, а саме СО 2. Починаючи з 2013 року, були додані певні хімічні речовини, перфторвуглеці та закис азоту (N2O). Покриття: вибір секторів Спочатку СТВ ЄС охоплювала найбільших забруднювачів, як то підприємства з вироблення електроенергії, тепла та пари, нафтопереробні заводи та металургійні підприємства, підприємства целюлозно-паперової промисловості, виробники будівельних матеріалів (цементу тощо). З 2012 р. додано авіацію, а з 2013 р. – виробництво алюмінію та найбільших виробників хімічної продукції. Дія СТВ ЄС не поширюється на автомобільний транспорт, сектор домашніх господарств, сільське господарство, лісове господарство та переробку відходів, тому що ці сектори мають інші інструменти, більш ефективні для цих видів діяльності. Порогові значення викидів ПГ для включення в систему МЗВ Установка може уникнути участі у системі МЗВ, якщо вона відповідає наступній умові: обсяг викидів за кожний з трьох років, що передували включенню в СТВ ЄС, менше 25 тис. т СО2-екв. Для установок, що спалюють викопне паливо, встановлено додатковий ліміт потужності – 20 МВт. Табл. 1. Перелік видів діяльності, включених до СТВ ЄС [9] № Вид діяльності Додаток І до Директиви 2003/87/EC (зведений) 1. Спалювання палива в установках із загальним номінальним споживанням

ПГ Двоокис вуглецю

тепла понад 20 МВт (крім установок для спалювання небезпечних або муніципальних відходів) 2.

Переробка корисних копалин

Виробництва коксу

Випалення і агломерація (у тому числі спікання) металевих руд (зокрема

Двоокис вуглецю Двоокис вуглецю

сульфідної руди) 5.

Виробництво чавуну та сталі (первинної чи вторинної плавки), включно з

Двоокис вуглецю

безперервним розливом, потужністю понад 2,5 т на годину 6.

Виробництво або обробка чорних металів (у т.ч. феросплавів) із

Двоокис вуглецю

застосуванням установок спалювання з загальним номінальним споживанням тепла понад 20 МВт. Обробка включає, серед іншого, використання прокатних станів, установки перегрівання, відпалювальні печі, кузні, плавильні, нанесення покрить та травлення 11

Виробництво первинного алюмінію

Виробництво вторинного алюмінію з застосуванням установок спалювання з

Двоокис вуглецю Перфторвуглеці Двоокис вуглецю

загальним номінальним споживанням тепла понад 20 МВт 9.

Виробництво або обробка кольорових металів, зокрема виробництво

Двоокис вуглецю

сплавів, рафінування, лиття тощо з застосуванням установок спалювання з загальним номінальним споживанням тепла (з урахуванням палива, що використовується як відновник) понад 20 МВт 10.

Виробництво цементного клінкера у ротаційних печах продуктивністю понад

Двоокис вуглецю

500 т на добу чи в інших печах продуктивністю понад 50 т на добу 11.

Виробництво вапна чи кальцинування доломіту або магнезиту в ротаційних

Двоокис вуглецю

або інших печах продуктивністю понад 50 т на добу 12.

Виробництво скла, зокрема скловолокна, з продуктивністю понад 20 т на

Двоокис вуглецю

добу 13.

Виробництво керамічної продукції шляхом випалення, зокрема дахівки,

Двоокис вуглецю

цегли, вогнетривкої цегли, черепиці, гончарних виробів та порцеляни, з продуктивністю понад 75 т на добу 14.

Виробництво мінераловатних ізоляційних матеріалів з використанням скла,

Двоокис вуглецю

каміння чи шлаку з продуктивністю понад 20 т на добу 15.

Сушіння або кальцинування гіпсу чи виробництво гіпсокартону та інших

Двоокис вуглецю

гіпсових виробів з застосуванням установок спалювання з загальним номінальним споживанням тепла понад 20 МВт 16.

Виробництво целюлози з деревини або інших волокнистих матеріалів

Двоокис вуглецю

17.

Виробництво паперу чи картону з продуктивністю понад 20 т на добу

Двоокис вуглецю

18.

Виробництво технічного вуглецю шляхом карбонізації органічних речовин,

Двоокис вуглецю

зокрема нафти, смол, залишків крекінгу та перегонки з застосуванням установок спалювання з загальним номінальним споживанням тепла понад 20 МВт 19.

Виробництво азотної кислоти

20.

Виробництво адипінової кислоти

21.

Виробництво гліоксалю та гліоксилової кислоти

22.

Виробництво аміаку

Двоокис вуглецю та закис азоту Двоокис вуглецю та закис азоту Двоокис вуглецю та закис азоту Двоокис вуглецю

23.

Виробництво органічних хімічних речовин шляхом крекінгу, риформінгу,

Двоокис вуглецю

часткового та повного окислення чи іншими способами, з продуктивністю понад 100 т на добу 24.

Виробництво водню (Н2) та синтез-газу шляхом риформінгу або часткового

Двоокис вуглецю

окислення з продуктивністю понад 25 т на добу 25.

Виробництво кальцинованої соди (Na2CO3) та бікарбонату натрію (NaHCO3)

Двоокис вуглецю

26.

Вловлювання парникових газів з установок, що підпадають під дію

Двоокис вуглецю

Директиви, з метою транспортування та підземного зберігання у сховищі, відповідно до вимог Директиви 2009/31/EC 27.

Транспортування парникових газів трубопроводами для підземного

Двоокис вуглецю

зберігання у сховищі, відповідно до вимог Директиви 2009/31/EC 28.

Підземне зберігання парникових газів у сховищі, відповідно до вимог

Двоокис вуглецю 12

Директиви 2009/31/EC 29.

Авіаційні рейси, що відправляються з аеродрому чи прибувають на

Двоокис вуглецю

аеродром, розташований на території держави-члена ЄС, на яку поширюється дія Договору

2.1.1 Досвід ЄС із впровадження систем МЗВ на рівні установок Важливість системи МЗВ для СТВ ЄС підкреслюється тим фактом, що у першому її варіанті були знайдені проблематичні елементи, тому він потребував перегляду. Оскільки правила роботи СТВ ЄС розвиваються, а складність її зростає, то систему МЗВ необхідно відповідним чином адаптувати. Один із важливих аспектів цього процесу – забезпечити, щоб нові правила, що впроваджуються, розглядалися в контексті системи МЗВ, а саме щодо наступних аспектів: 

наявність базових даних, потрібних для впровадження цього правила;



здатність операторів надати їх;



якість даних, їхня точність і повна відповідність виду діяльності, який буде піддано моніторингу;



сукупність даних повинна бути стійкою до маніпуляцій (наприклад, запобігати стимулам до того, щоб оператори змінювали свою поведінку для отримання комерційних вигід від даних МЗВ);



спроможність обґрунтовано перевірити об’єктивність і точність даних;



правомочність верифікаторів перевіряти, щоб дані, представлені операторами, об’єктивно і точно висвітлювали події.

Поточна ситуація полягає в тому, що ЄС відокремив моніторинг і звітність (їх проводить оператор) від верифікації та акредитації верифікаторів (їх проводить відповідно верифікатор і національний акредитаційний орган). Координація процесів МЗВ також є критично важливою для успішного зв’язування систем торгівлі викидами. Ступінь детальності даних і ретельність процесу верифікації в обох системах повинні співпадати, забезпечуючи взаємну довіру та надійність в обох системах, які планується зв’язати. У цьому розділі ми описуємо загальну структуру МЗВ у СТВ ЄС. Потім ми викладаємо історію розвитку звітності в СТВ ЄС та основні події на цьому шляху. Наприкінці подано таблицю, де відображено еволюцію МЗВ по різних фазах. Структура МЗВ у СТВ ЄС Структура МЗВ у СТВ ЄС регулює цикл виконання обов’язків у системі, інакше кажучи – перелік обов’язків, покладених на різних суб’єктів системи, та графік виконання ними цих обов’язків. Структура МЗВ побудована на ряді принципів. З самого першого етапу впровадження МЗВ були встановлені наступні принципи: 

повнота – охоплення всіх джерел і всіх даних;



узгодженість – усі дані є порівнянними у динаміці;



прозорість – дані дозволяють верифікатору і органам влади розраховувати загальні обсяги викидів;



точність – відсутність значної помилки в розрахунках у більший чи менший бік, проведення комплексної експертизи й надання гарантій; 13



економічна ефективність – урівноваження точності з витратами;



ґрунтовність – відсутність істотних викривлень, упередженості у відборі та поданні інформації, а також надання «достовірного та збалансованого звіту» про викиди;



достовірність – з тим, щоб на перевірений звіт про викиди можна було покладатися, його зміст має бути викладений добросовісно;



покращення продуктивності моніторингу викидів та звітності про них.

Найпростіший спосіб зрозуміти, як функціонує ця структура, - розглянути дії суб’єкта в кожній задачі. Щоб допомогти пояснити це, ми визначаємо ролі різних суб’єктів в одному році, який назвемо «рік Y». Цикл виконання зобов’язань складається з трьох етапів: періоду до року Y, періоду протягом року Y та періоду після року Y. До року Y: план моніторингу У період до року Y оператор (суб’єкт, викиди якого охоплює СТВ ЄС) повинен подати заяву на дозвіл на експлуатацію та представити національному органу план моніторингу. У плані моніторингу зазначається, як оператор планує виконувати вимоги щодо моніторингу своїх викидів парникових газів, котрі він встановить на всі роки після того, коли система почне працювати або оператор приєднається до неї – залежно від того, що настане раніше. Отже, він з потреби охопить рік Y. План моніторингу – це сукупність різних підходів, застосованих оператором або для розрахунку, або для вимірювання викидів. План моніторингу повинен містити: 

точне визначення установки та діяльності, яку ця установка здійснює й яка підлягає моніторингу;



інформацію про обов’язки щодо моніторингу та звітності стосовно цієї установки;



перелік джерел для кожного виду діяльності, виконуваного установкою;



перелік потоків палива і матеріалів, що підлягають моніторингу для кожного виду діяльності;



перелік рівнів, які мають застосовуватися до даних про діяльність, коефіцієнтів викидів, коефіцієнтів окислення та перетворення для кожного виду діяльності та видів палива/матеріалів;



опис типу, специфікації та точного місцезнаходження вимірювальних приладів, які мають використовуватися для кожного з джерел та видів палива/матеріалів;



опис підходу, що має застосовуватися до відбору палива і матеріалів для визначення чистої теплотворної здатності, вмісту вуглецю, коефіцієнтів викидів та вмісту біомаси для кожного з джерел та видів палива/матеріалів;



опис запланованих джерел або аналітичних методів для визначення чистої теплотворної здатності, вмісту вуглецю або частки біомаси для кожного з джерел та видів палива/матеріалів;



опис систем безперервного вимірювання викидів, що використовуватимуться для моніторингу джерела, тобто точок вимірювання, частоти вимірювання, застосовуваного обладнання, процедур калібрації, процедур збирання і зберігання даних (якщо потрібно);



опис процедур забезпечення і контролю якості управління даними;



якщо доречно – інформацію про відповідні зв’язки з видами діяльності, що ведуться за схемою екологічного менеджменту і аудиту Європейського співтовариства (EMAS).

Для розрахунків у планах моніторингу необхідно використовувати різноманітні формули, котрі є варіаціями, з урахуванням конкретного виду діяльності, наступної формули: Викиди CO2 = споживання палива (ТДж) * к-т викидів (тCO2/ТДж) * к-т окислення/перетворення Різні підходи за кожним видом діяльності організовані у рівні. Ним надано рейтинги 1a, 1b і так далі до 4b. Чим вище рейтинг, тим точніше підхід. Ця система використовується для забезпечення того, щоб варіації, прийняті 14

операторами, були таким ж точними, як і базові варіанти, і щоб будь-яка варіація приписаного підходу була як мінімум такою ж точною, як цей підхід. Вони використовуються також для визначення економічної ефективності, тобто підхід має давати найбільш точний результат (у т СО2) за наявної технології та прийнятних витрат. Ця багаторівнева система дозволяє ставити вимогу щодо більшої точності по даних видах діяльності, де таку точність можна забезпечити; це, як правило, суб’єкти з більшими обсягами викидів. Для ілюстрації: для спалювання палива, нафтопереробки та виробництва коксу передбачені рівні як мінімум 3 й до 4b. Усі інші види діяльності потребують рівнів 1 та 2. Національні органи (відомі як компетентні органи) затверджують плани моніторингу на предмет надання операторам дозволів на експлуатацію. Іншими словами, це є вимогою дозволу на експлуатацію – без затвердженого плану моніторингу компанія взагалі не може працювати. Протягом року Y: моніторинг З 1 січня року Y оператор починає моніторинг своїх викидів згідно з планом моніторингу. Моніторинг щодо року Y продовжується до півночі 31 грудня цього року. Дані, зібрані за цей період, рік Y, є повним набором. Моніторинг без зупинки продовжується в році Y+1, але зібрані дані частково зараховуються у виконання зобов’язань за рік Y+1. Після року Y: верифікація і здача На цьому етапі оператор повинен залучити одного з верифікаторів, акредитованих для перевірки викидів, у цю схему для вивчення його звіту. У верифікатора є ряд принципів і обов’язків (див. нижче). Перевірений звіт має бути стислим, із зазначенням остаточної цифри (кількість викидів у тоннах СО2 у процесі здійснення охопленого системою виду діяльності оператора за рік Y). Верифікатор повинен оцінити, чи дотримується оператор методики моніторингу, чи додержується він головних принципів, чи виконуються рекомендації. За результатами оцінки верифікатор має зробити висновок про те, чи є в даних, наведених у звіті про викиди, пропуски, недостовірні відомості чи помилки, що спричиняють істотне викривлення повідомленої інформації.

Зокрема, верифікатор повинен виконувати наступні задачі: — зрозуміти кожний вид діяльності, що його здійснює установка, джерела викидів з установки, вимірювальне обладнання, застосовуване для контролю або вимірювання даних про цю діяльність, походження і застосування коефіцієнтів викидів та коефіцієнтів окислення/перетворення, а також умови, в яких експлуатується установка; — зрозуміти систему управління даними оператора і загальну організацію моніторингу та звітності; отримати, проаналізувати та перевірити дані, що містяться у системі управління даними; — установити прийнятний рівень істотності в контексті характеру та складності діяльності установки й джерел; — проаналізувати ризики даних, що можуть призводити до істотного викривлення у звіті про викиди, основуючись на професійних знаннях верифікатора й на інформації, наданій оператором; —скласти план верифікації, який відповідає результатам аналізу ризиків та масштабу й складності діяльності та джерел оператора і в якому визначаються методи вибірки, котрі мають застосовуватися до установок даного оператора; — виконати план верифікації, зібравши дані за допомогою визначених методів вибірки, а також усі доречні додаткові докази, на основі яких можна сформувати висновок верифікатора за результатами верифікації; — перевірити, щоб застосування методики моніторингу, зазначеної у дозволі, забезпечило рівень точності,що відповідає визначеним рівням; — запитати в оператора відсутні дані або повністю відсутні розділи контрольних журналів, пояснити розбіжності в даних про викиди або переглянути розрахунки, перш ніж робити остаточний висновок за результатами верифікації. Упродовж усього процесу верифікації верифікатор повинен визначати викривлення, для чого він має оцінити наступне: — чи впроваджені процедури забезпечення і контролю якості, описані у пп. 7.1, 7.2 та 7.3, — чи є чіткі та об’єктивні докази, отримані шляхом збирання даних, на підтримку визначення викривлень.

Оператору встановлено строк подання цього перевіреного звіту компетентному органові: до 31 березня року Y+1. Після цього у нього є ще один місяць, до кінця квітня того ж року, для здачі дозволів, які відповідають загальному перевіреному верифікатором обсягові викидів, зазначеному в звіті. На основі цього звіту компетентний орган визначає, чи правильну кількість дозволів повернено. На цьому цикл виконання зобов’язань завершується.

Рис. 1. Графік. На календарний 2013-й рік установлені наступні строки дотримання зобов’язань: 31 березня 2014 р. – перевірений верифікатором звіт, 30 квітня 2014 р. – здача дозволів.

Еволюція МЗВ у СТВ ЄС Як уже зазначалося, правила МЗВ еволюціонували від фази до фази. У перших двох фазах, які тривали відповідно протягом 2005-2007 рр. та 2008-2012 рр., керівні принципи відображали той факт, що державамчленам ЄС надавалася більша гнучкість щодо розподілу дозволів і, відповідно, впровадження керівних принципів МЗВ. Застосування цього підходу дозволило отримати певний досвід: між державами-членами ЄС існують певні розбіжності у застосуванні правил МЗВ та щодо акредитації верифікаторів для надання їм можливості перевіряти звіти про викиди суб’єктів, які беруть участь у схемі. Як результат, з’явилися відмінності в якості застосування процедури МЗВ, і промислові підприємства-учасники схеми, що мають активи у різних державахчленах ЕС, повідомляли, що відмінності у застосуванні мають комерційні наслідки; інакше кажучи, неодноманітне застосування означає відсутність однакових умов для всіх держав-членів ЄС. У результаті система МЗВ для фази 3 була змінена. Наразі вона є більш директивною та гармонізованою на європейському рівні, а наголос зроблено на використанні шаблонів для загального застосування. 3

Зараз система МЗВ розбита на два нормативні акти: Регламент про моніторинг і звітність (РМЗ) та Регламент 4

про акредитацію та верифікацію (РАВ) .

21/06/2012 – Регламент Комісії 601/2012 щодо моніторингу та звітності про викиди парникових газів згідно з Директивою 2003/87/EC Європейського Парламенту і Ради 4 21/06/2012 – Регламент Комісії 600/2012 щодо верифікації звітів про викиди парникових газів та звітів про тонно-кілометраж і щодо акредитації верифікаторів згідно з Директивою 2003/87/EC Європейського Парламенту і Ради (текст з урахуванням ЕЄП)

Відповідно до РМЗ існують наступні шаблони та керівні рекомендації: o

Керівний документ №1 – Регламент про моніторинг і звітність – Загальні вказівки для установок

Шаблон № 1: План моніторингу викидів стаціонарних установок

Шаблон № 4: Річний звіт про викиди стаціонарних установок-джерел

Шаблон № 7: Звіт про покращення показників стаціонарних установок

Інструмент визначення необґрунтованих витрат

Зразок контрольного переліку запитань для оцінки планів моніторингу установок

Зразок плану моніторингу

Зразок звіту про покращення

Зразок доповнення до плану моніторингу

Керівний документ № 2 – Регламент про моніторинг і звітність – Загальні вказівки для експлуатантів повітряних суден

Шаблон № 2: План моніторингу викидів експлуатантів повітряних суден

Шаблон № 3: План моніторингу тонно-кілометражу експлуатантів повітряних суден

Шаблон № 5: Річний звіт про викиди експлуатантів повітряних суден

Шаблон № 6: Звіт про тонно-кілометраж експлуатантів повітряних суден

Шаблон № 8: Звіт про покращення показників експлуатантів повітряних суден

Керівний документ № 3 – Питання щодо біомаси

Керівний документ № 4 – Оцінка невизначеності

Керівний документ № 4a – Зразок оцінки невизначеності (для установки з низьким рівнем викидів)

Керівний документ № 5 – Вибірка і аналіз

Інструмент аналізу частоти

Керівний документ № 5a – Зразок плану вибіркового контролю

Керівний документ № 6 – Заходи щодо потоків даних і система контролю

Керівний документ № 6a – Заходи з оцінки та контролю ризиків – приклади

Інструмент оцінки ризиків оператора

Відповідно до РАВ існують наступні шаблони та керівні рекомендації: o

Регламент про акредитацію та верифікацію – Пояснювальний керівний документ № 1

Керівний документ – Основна керівна рекомендація II.1 щодо обсягу верифікації

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.2 щодо аналізу ризиків

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.3 щодо аналізу процесів

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.4 щодо вибірки

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.5 щодо виїздів на об’єкти для вивчення установок

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.6 щодо звіту про верифікацію

Шаблон звіту про верифікацію

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.7 щодо компетенції верифікаторів

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.8 щодо зв’язку між EN ISO 14065 і РАВ

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.9 щодо зв’язку між EN ISO/IEC 17011 і РАВ

Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.10 щодо обміну інформацією

Шаблон обміну інформацією № 1 – Шаблон повідомлення (ст. 76 РАВ) верифікатора до Національного акредитаційного органу/Національного сертифікаційного органу (до 15 листопада кожного року)

Шаблон обміну інформацією № 2 – Програма роботи (ст. 70(1) РАВ) від Національного акредитаційного органу/Національного сертифікаційного органу до Компетентного органу (до 31 грудня кожного року)

Шаблон обміну інформацією № 3 – Управлінський звіт (ст. 70(3) РАВ) від Національного акредитаційного органу/Національного сертифікаційного органу до Компетентного органу (до 1 червня кожного року)

Шаблон обміну інформацією № 4 – Обмін інформацією (ст. 72 РАВ) від Компетентного органу до

Національного

акредитаційного

органу/Національного

сертифікаційного

органу

(рекомендовано до 30 вересня кожного року) o

29/10/2012 - Керівний документ - Основна керівна рекомендація II.11 щодо сертифікації

28/10/2013 – Керівний документ – Основна керівна рекомендація II.12 щодо розподілу часу при верифікації

22/11/2012 – Регламент про акредитацію та верифікацію – Керівні рекомендації щодо верифікації для авіації за СТВ ЄС (GD III)

Додаток: Стислий посібник із верифікації малих джерел викидів (авіація за СТВ ЄС)

Намір полягає у підвищенні рівня гармонізації між різними юрисдикціями в ЄС та іншими країнами, що впроваджують СТВ ЄС. Передбачений також шаблон для країн, які розглядають питання про створення власної СТВ з метою створення зв’язку або повної інтеграції з СТВ ЄС.

2.2 АВСТРАЛІЯ – НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ЗВІТНОСТІ З ПГ ТА ЕНЕРГІЇ (NATIONAL GREENHOUSE AND ENERGY REPORTING SYSTEM (NGER)) Національна система звітності з ПГ та енергії введена в дію законом, прийнятим у 2007 році. Цілями закону є підтримка національного кадастру викидів ПГ та започаткування системи торгівлі на викиди ПГ, а також вдосконалення збору даних для визначення викидів ПГ. Покриття: вибір парникових газів

CO2, CH4, N2O, HFCs, PFCs, SF6 Покриття: вибір секторів 

Енергетика

Спалювання палива

Витоки



Індустріальні процеси



Відходи

Поріг на викиди ПГ до включення до системи МЗВ Для установок - 25 000 т CO2 (100 TДж)

2.3 ПРОГРАМА ЗВІТНОСТІ ПГ У США (US GHG REPORTING PROGRAM) Програма охоплює більше 40 категорій джерел для звітності, що становить 85-90% від загального числа викидів ПГ в США. Основні засади функціонування програми: 

щорічна обов'язкова звітність парникових газів;



пряма електронна звітність перед Департаментом охорони навколишнього природного середовища (EPA);



EPA перевіряє звіти про викиди.

Поріг на викиди ПГ до включення до системи МЗВ Будь-яка установка викиді від якої встановлює 25 000 тонн CO2-екв. на рік або більше. Табл. 2. Перелік видів діяльності, включених до Програму звітності ПГ у США 1. Підрозділ A—Загальні положення 2.

Підрозділ B—(Зарезервований)

Підрозділ C—Загальні стаціонарні джерела спалювання палива

Підрозділ D—Виробництво електроенергії

Підрозділ E— Виробництво адипінової кислоти

Підрозділ F— Виробництво алюмінію

Підрозділ G— Виробництво аміаку

Підрозділ H— Виробництво цементу

Підрозділ I— Виробництво електронної продукції

10.

Підрозділ J— Виробництво етанолу

11.

Підрозділ K— Виробництво феросплавів

12.

Підрозділ L— Виробництво фторованого газу

13.

Підрозділ M—Харчова промисловість

14.

Підрозділ N— Виробництво скла

15.

Підрозділ O— Виробництво HCFC–22 та знищення HFC–23

16.

Підрозділ P— Виробництво водню

17.

Підрозділ Q— Виробництво чавуну і сталі

18.

Підрозділ R— Виробництво свинцю

19.

Підрозділ S— Виробництво вапна

20.

Підрозділ T— Виробництво магнію

21.

Підрозділ U—Різноманітне використання карбонату

22.

Підрозділ V— Виробництво азотної кислоти

23.

Підрозділ W—Системи видобування нафти та природного газу

24.

Підрозділ X— Виробництво нафтохімічної продукції

25.

Підрозділ Y—Нафтопереробка

26.

Підрозділ Z— Виробництво фосфорної кислоти

27.

Підрозділ AA— Виробництво целюлози та паперу

28.

Підрозділ BB— Виробництво карбіду кремнію 19

29.

Підрозділ CC— Виробництво кальцинованої соди

30.

Підрозділ DD—Експлуатація обладнання для передавання та розподілу електроенергії

31.

Підрозділ EE— Виробництво двоокису титану

32.

Підрозділ FF—Видобування вугілля підземним способом

33.

Підрозділ GHG— Виробництво цинку

34.

Підрозділ HH—Звалища твердих побутових відходів

35.

Підрозділ II—Очищення промислових стічних вод Підрозділ JJ—Видалення гною ПРИМІТКА: ЕРА не буде застосовувати Підрозділ JJ розділу 98. Розділом 421 звіту підкомітету Палати представників за 2013-й фінансовий рік продовжено дію заборони видатків коштів на ці цілі.

36.

37.

Підрозділ KK—Постачальники вугілля

38.

Підрозділ LL—Постачальники вугільного рідкого палива

39.

Підрозділ MM—Постачальники нафтопродуктів

40.

Підрозділ NN—Постачальники природного газу та газоконденсатних рідин

41.

Підрозділ OO—Постачальники промислових парникових газів

42. 43.

Підрозділ PP—Постачальники двоокису вуглецю Підрозділ QQ—Імпорт та експорт обладнання, яке заправлене фторованими ПГ або містить фторовані ПГ у пінопласті з закритими порами

44.

Підрозділ RR—Геологічна секвестрація двоокису вуглецю

45.

Підрозділ SS—Виробництво обладнання для передавання та розподілу електроенергії

46.

Підрозділ TT—Звалища промислових відходів

47.

Підрозділ UU—Вприскування двоокису вуглецю

Нижче подана зведена таблиця всіх систем МЗВ, що існують у світі Таблиця 3. Зведена таблиця: покриття видів діяльності та ПГ системами МЗВ [5]  CO2, деякі ПГ з 2013 р. СТВ ЄС  Енергетика та промисловість, авіація з 2012 р.  Приблизно 11 500 установок  Для установки > 25 000 т of CO2-екв (20MВт на входе в установку для спалювання палива), конкретні порогові рівні виробництва для промислових процесів  CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6 Австралія  поетапно покриють енергетику, транспорт, промисловість, відходи. Добровільно для залісення  Поріг >25 000 т CO2екв на рік. Приблизно 1 000 установок  CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6, NF3 Каліфорнія  Енергетика, промисловість, витоки  Приблизно 600 установок, 85% від викидів в Каліфорнії  Поріг для промисловості >25 000 т CO2-екв на рік  Для фази 1 тільки CO2, можливі додаткові ПГ у подальшому. Казахстан  Покриття: видобування нафти, газу та вугілля; енергетика; металургія; хімічна промисловість;  транспорт та сільське господарство (розглядається);  Для установки >20 000 т CO2-екв на рік  CO2 Регіональна  Тільки виробництво електроенергії ініціатива щодо ПГ  Потужність > 25 MВт 20

(Regional Greenhouse Gas Initiative) Альберта Нова Зеландія

Західна кліматична ініціатива (Western Climate Initiative) США H.R.2454 (Waxman Markey)

          

Об’єднане Королівство (UK CRC Energy Efficiency Scheme)

  

Енергетика та промисловість Для установки > 100 000 т CO2 на рік CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6 Покриття: енергетика, транспорт, промисловість, відходи, лісове та сільське господарство Порогові значення визначаються для кожної промисловості CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6, NF3 Покриття: енергетика, промисловість, нафтогазові сектора, приймається рішенням окремих штатів Порогові значення викидів >25 000 т CO2екв на рік CO2, CH4, N20, HFCs, PFCs, SF6, NF3 На початку буде покривати енергетику, промисловість та нафтогазові сектори. Сільське та лісове господарство та сектор відходів не включається. Порогові значення викидів >25 000 т CO 2-екв на рік. Покривається приблизно 7 400 установок. CO2 Державний та приватний сектор (для викидів що не покриваються кліматичними угодами або СТВ ЄС) Установи що використовують >6 000 МВт*год електроенергії на рік

Висновки На поточний час в світі існують системи МЗВ, які покривають всі ПГ та включають види діяльності, які є складними для моніторингу, звітності та верифікації, а саме викиди, пов'язані з витоками, транспортом, сільським господарством і відходами. Більшість систем МЗВ передбачають пілотну фазу з обмеженим охопленням ПГ та видів діяльності для спрощення та здешевлення впровадження системи МЗВ, напрацювання досвіду, вдосконалення нормативноправової бази, розширення інституційних можливостей з подальшим розширенням покриття видів діяльності і ПГ. Для всіх існуючих у світі систем МЗВ типово в першу чергу включення двох секторів економіки з найбільшими викидами ПГ, а саме сектор енергетика (стаціонарне спалювання викопного палива) і викиди ПГ від промислових процесів.

3 ОГЛЯД СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ТА ЗВІТНОСТІ В УКРАЇНІ Наразі в Україні є три типи звітності щодо даних, використовуваних для оцінювання викидів та поглинання парникових газів: 1. 2.

Національний рівень, що використовується для національного кадастру викидів та поглинання ПГ, наприклад, форми державної статистичної звітності № 4-мтп та № 11-мтп. Галузевий рівень, що використовується головним чином для визначення стратегій та заходів з скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів, а частково і для національного кадастру (наприклад, інформація відповідних міністерств і відомств). Рівень підприємств, дані, що використовуються для складання статистичних звітів для двох рівнів: національного і регіонального.

Достовірність даних на національному рівні дуже висока. У національному кадастрі України представлено рівень невизначеності даних. Нижче у таблиці наведено приклад для секторів енергетики та промисловості як ключових та найбільших джерел викидів ПГ. Табл. 4. Невизначеність викидів ПГ для енергетики та промисловості ([1] табл. 1.9) Сектор

Частка у загальному обсязі

Невизначеність

викидів,%

викидів у 2011 р., %

Енергетика

75,6

3,7

Промисловість

12,8

3,1

На поточний час в Україні фактично відсутні вимоги звітності по викидах парникових газів на рівні установок. Водночас у відповідності з існуючими наказами Державної служби статистики, підприємства, які забруднюють атмосферу, повинні щоквартально та щорічно звітувати в органи статистики та охорони навколишнього середовища про викиди забруднюючих речовин та парникових газів. Статистична форма № 2-тп (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" включає всі основні парникові гази прямої дії. На основі цих даних розраховується та стягується відповідний екологічний податок. Подальші деталі щодо форм державних статистичних спостережень за 2013 рік і форми для збирання статистичних даних по секторах із більшими обсягами викидів ПГ, таких як енергетика, виробництво та розподіл електроенергії, тепла, газу та води і промислове виробництво, наведені у Додатку 1.

3.1.1 Джерела інформації для розробки щорічної національної інвентаризації викидів та поглинання ПГ в Україні На національному рівні для поліпшення організації збору, опрацювання статистичної інформації щодо належного обліку антропогенних викидів і поглинання ПГ була підготовлена Угода про обмін інформацією між Державним агентством екологічних інвестицій (ДАЕІ) та Державною службою статистики України (ДСС), яка набула чинності 29 жовтня 2012 р. Також в Агентстві постійно проводиться координація роботи щодо збору, аналізу та обробки інформації для забезпечення підготовки чергового національного повідомлення України з питань зміни клімату та дворічного звіту, і подання їх до Секретаріату РКЗК ООН. Перелік інформації та її джерел, що використовуються для розробки національної інвентаризації викидів і поглинання ПГ в Україні наведено в таблиці нижче. Дана інформація збирається, обробляється і зберігається в ДАЕІ. Таблиця 5. Зведена інформація по основних джерелах даних про діяльність для оцінки викидів і поглинання ПГ ([1] Таблиця 1.3.) Найменування джерела даних Державна служба статистики України

Найменування даних про діяльність Кількість спожитого палива. Теплотворна здатність основних видів палива. Обсяги видобутку , імпорту , експорту та зміни запасів палива. Обсяги транспортування нафти і природного газу магістральними нафто - і газопроводами. Виробництво, експорт та імпорт промислової продукції. Використання вапняку в сільському господарстві і для виробництва цукру, соди та цементу. Витрата чавуну на виробництво сталі. Поголів'я тварин за видами і статево-віковими групами у суспільному та приватному секторах в цілому по Україні. Поголів'я корів та іншого ВРХ по сільськогосподарських підприємствах і в господарствах населення в розрізі регіонів. Витрата кормів на корм коровам , бикам - виробникам молочної череди і до 22

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном Міністерство оборони України

решти ВРХ по сільськогосподарських підприємствах і в господарствах населення в цілому по Україні та в розрізі областей. Надої молока корів і овець. Кількість виробленої вовни на одну вівцю. Валовий збір , врожайність і загальна зібрана площа сільськогосподарських культур; Кількість внесених до грунту азотних мінеральних і органічних добрив в цілому по Україні та в розрізі регіонів. Групування сільськогосподарських підприємств за наявністю поголів'я худоби. Площа рубок в лісовому господарстві (з урахуванням видів рубок за їх призначенням у розрізі областей). Масштаби пожеж у лісах України. Інформація про загальну площу лісів і територій , вкритих лісовою рослинністю в Україні. Обсяг внесених в ґрунти і удобрена площа азотних і органічних добрив з урахуванням видів сільськогосподарських культур. Кількість загального і міського населення. Кількість відходів I- III класу небезпеки від харчової промисловості та агропромислового комплексу , розміщених на полігонах твердих побутових відходів. Середньорічне споживання населенням України протеїну. Кількість палива спожитого ТЕС і ТЕЦ, а також його теплотворна здатність; видобуток нафти і природного газу; імпорт / експорт нафти і нафтопродуктів; видобуток, імпорт / експорт вугілля. Виробництво, експорт та імпорт промислової продукції; дані про частку вуглецю в коксі, чавуні і сталі.

Інформація про обсяги споживання дизельного палива та авіаційного газу на потреби армії.

Міністерство надзвичайних ситуацій України Промислові підприємства

Дані про середньорічні температури повітря в розрізі областей і станцій метеорологічної мережі Держгідромету.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України Міністерство екології та природних ресурсів України

Дані про обсяги твердих побутових відходів, вивезених на звалища; дані про обсяги стічних побутових вод. Інформація про стан санітарної очистки населених пунктів; дані щодо поводження зі стічними водами. Обсяги споживання палива комунальним господарством. Кількість і склад відходів, спалених на сміттєспалювальних заводах України; дані про рекуперації метану на звалищах; дані про морфологічний склад і щільность відходів; дані щодо побутових стічних вод. Дані звітності про кількісний облік землі України, включаючи звіт про наявність земель та розподіл земель між власниками, за видами землекористування та економічної діяльності. Земельний кадастр України. Розподіл гною і посліду тварин з систем збирання, зберігання та використання; дані про середню живу масу, середньодобових приростах і структурі породного складу великої рогатої худоби; дані про середню живу масу овець.

Державне агентство земельних ресурсів України Національний університет біоресурсів і природокористування України ННЦ «Інститут землеробства УААН»

Дані хімічного, металургійного виробництва, виробництва цементу, скла а також дані про споживання гідрофторвуглеців, гексафториду сірки.

Значення частки азоту в поверхневих залишках культур; дані про втрати азоту внаслідок випаровування у вигляді NH3 і NOx з внесених азотних добрив; дані 23

про втрати азоту внаслідок вилуговування / стоку з внесених добрив.

3.1.2 Дослідження по прогнозуванню викидів ПГ в Україні на довгостроковий період В Україні проводилися і проводяться дослідження з прогнозування викидів ПГ на довгостроковий період. Базовою, вихідною інформацією для виконання моделювання служить інформація, що міститься як на національному, так і на секторальному рівнях. Для прикладу, нижче наведено список основних джерел інформації, які використовувалися при визначенні енергетичних потоків TIMES-Україна [8]. Основними джерелами інформації щодо обсягів та характеру енергетичних потоків TIMES-Україна є звітні дані статистичних спостережень: (форми: №24-енергетика, №23-Н, №6-тп, (гідро), №11-мтп); витрати палива та трансформацію в інші види палива і енергії, використання палива на неенергетичні цілі, кінцеве споживання палива за видами діяльності – форма №4-мтп; споживання електроенергії за видами діяльності – форма №24енергетика і №11-мтп; питоме споживання палива, електроенергії і тепла; виробництво електроенергії і тепла за видами устаткування; витрати енергоресурсів при трансформації у вторинні форми за галузями; вихід і використання горючих відходів – форма №11-мтп. Крім того, для дезагрегації структури енергетичної галузі, визначення технологічних і вартісних параметрів енергетичних процесів була використана статистична інформація Міністерства палива та енергетики України, енергогенеруючих, енерго- і газопостачальних копаній, а також компаній з видобування нафти, газу і вугілля. Для інформаційного наповнення моделі також були використані: обсяги утворення і використання технологічними процесами в промисловості вторинної сировини і відходів виробництва – форма №14-мтп; обсяги відпуску тепла, виробництва енергії, палива і іншої продукції промисловості – форма №1п-нпп; обсяги відпуску природного газу – форма №1-газ; обсяги відпуску тепла – форма №1-теп; структура парку транспортних засобів та результати їх роботи – форма №4-ТЗ, форма №51-авто, форма №2-тр, форма 2-етр, форма №31-ЦА, форма №1-зал.

3.2 ІСНУЮЧІ ДЖЕРЕЛА ДАНИХ НА РІВНІ УСТАНОВОК У підрозділах нижче наведена детальна інформація щодо форм статистичної звітності на рівні установок.

3.2.1 Статистична форма №2-тп (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря» Одним з наявних джерел інформації для започаткування системи моніторингу та звітності в Україні могла б стати форма державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-тп (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря". Але аналіз даної форми довів протилежне, а саме те, що цю форму використовувати неможливо у зв’язку з великою невизначеністю даних що звітуються. У формах № 2-тп (повітря) відображаються дані про викиди забруднювальних речовин та парникових газів від стаціонарних джерел забруднення, тобто від окремого виробництва, технологічного процесу та установки. Дані про викиди від пересувних джерел забруднення, включаючи виробничу, сільськогосподарську та іншу техніку, а також автомобільний та інші види транспорту, у цих формах не враховуються. Порівняння результатів розрахунків викидів парникових газів у Національному кадастрі України та наявної інформації про викиди парникових газів у формі № 2-тп показало їх повну не відповідність. Головними причинами цього є наступне:  не узгодженість методик розрахунку викидів парникових газів з міжнародними стандартами;  не проведення процедур контролю за якістю вихідних даних, що використовуються для розрахунку викидів ПГ та звітних даних. 24

Приклад статистичної форми № 2-тп "Обсяги викидів діоксиду вуглецю в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2011р." наведена у додатку 2.

3.2.2 Форми статистичної звітності щодо використання палива та енергії Звіт за формою № 4-мтп (річна) [3] складають підприємства, які мають у своїй господарській діяльності сектори перетворення палива та енергії в інші види палива та енергію. Форма № 4-мтп (св) (річна) є спрощеним варіантом форми № 4-мтп (річна) і передбачена для підприємств-споживачів первинних видів палива та продуктів їх перероблення, які не мають секторів з перетворення палива та енергії в інші види палива та енергію. Форми № 4-мтп (річна) та № 4-мтп (св) (річна) подають респонденти за рік наростаючим підсумком з початку року. Звіт за формою № 4-мтп (річна) складають підприємства, які мають у своїй господарській діяльності сектори перетворення палива та енергії в інші види палива та енергію. Бланк державного статистичного спостереження за формою № 4-мтп (річна) складається з п’яти розділів; за формою № 4-мтп (св) (річна) – з чотирьох розділів. У розділі 1 обох бланків показують обсяги залишків усіх видів енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти у споживачів та в постачальників на початок і кінець звітного періоду. У розділі 2 показують сумарні обсяги енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти, витрачених за всіма напрямами споживання. Обсяги витрат за окремими видами господарської діяльності розшифровують у розділах 3, 4 та 5: - до розділу 3 форми № 4-мтп (річна) включено показники, які характеризують використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти енергетичним сектором на перетворення в інші види енергії або паливних продуктів з розшифровкою за видами перетворення, а також на власне споживання енергетичним сектором; - до розділу 4 форми № 4-мтп (річна) та розділу 3 форми № 4-мтп (св) (річна) – кінцеве споживання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти з розшифровкою за окремими напрямами, а також використання енергоресурсів для неенергетичних цілей як сировини на виробництво хімічної, нафтохімічної та іншої непаливної продукції та матеріалу для непаливних потреб; - до розділу 5 форми № 4-мтп (річна) та розділу 4 форми № 4-мтп (св) (річна) – втрати енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за видами втрат. Звіт за формою № 4-мтп (місячна) подають підприємства – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб (далі – підприємства) усіх видів економічної діяльності, незалежно від розміру, організаційноправової форми господарювання та підпорядкування, які використовують і мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти. Державне статистичне спостереження за формами № 11-мтп (річна) "Про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії", № 11-ер (річна) "Про витрати палива, теплоенергії та електроенергії", № 11-мтп (паливо) (річна) "Фактичні витрати палива на виробництво окремих видів продукції і робіт", № 11-мтп (вер) (річна) "Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів" здійснюють з установленим цензом з річною періодичністю і поширюють на підприємства-юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб (далі – підприємства) усіх видів економічної діяльності незалежно від розміру, організаційно-правової форми господарювання та підпорядкування. Форми № 11-мтп (річна) та № 11-ер (річна) подаються респондентами за рік наростаючим підсумком з початку року. Звіт за формою № 11-мтп (річна) складають підприємства із середньодобовими витратами умовного палива від 2 т і вище, або теплоенергії 15 Гкал і більше, або з приєднаною електричною потужністю 100 кВт і більше, які використовують паливо та енергію на виробництво окремих видів продукції та робіт і комунально-побутові 25

потреби підприємства. При цьому, якщо підприємство або його відокремлений підрозділ відповідає одному із указаних цензів, то воно повинне звітувати за формою № 11-мтп (річна) і заповнювати всі розділи та рядки звітів, навіть якщо у звітному періоді деякі з наведених показників будуть нижчими від установленого цензу. Бланк державного статистичного спостереження за формою № 11-мтп (річна) складається із трьох розділів: перший розділ – "Паливо", другий розділ – "Теплоенергія", третій розділ – "Електроенергія". У цих розділах показують фактичні обсяги, а також питомі витрати палива, теплоенергії та електроенергії на одиницю продукції (роботи) за кожним видом виробленої продукції (виконаної роботи) за встановленим Держкомстатом переліком. 11-мтп (річна), № 11-ер (річна), № 11-мтп (паливо) (річна), № 11-мтп (вер) (річна) складають суб'єкти господарювання − юридичні особи чи відокремлені підрозділи юридичної особи всіх видів економічної діяльності за таких умов: № 4-мтп (річна), № 4-мтп (св) (річна), № 4-мтп (місячна) – які використовують і мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти; № 11-мтп (річна), № 11-ер (річна), № 11-мтп (паливо) (річна) – які використовують паливо та енергію на виробництво окремих видів продукції та робіт і комунально-побутові потреби підприємства відповідно до цензу споживання; № 11-мтп (вер) (річна) – у яких утворюються і використовуються теплові та горючі вторинні ресурси. Зазначені форми подають на паперових носіях органу державної статистики за місцем здійснення діяльності респондента в терміни, визначені на бланках форм. Якщо респондент подає форми звітності, як електронні звіти, то їхнє подання органам державної статистики здійснюють відповідно до затвердженого Держкомстатом Порядку подання електронної звітності до органів державної статистики. На всіх рівнях обробки після отримання вказаних вище форм у розрізі респондентів здійснюють їх аналіз, уведення у відповідний комплекс електронної обробки статистичної інформації, логічний і арифметичний контролі (як вхідного, так і вихідного масиву даних) та передачу вивіреної інформації на вищий рівень розробки. Розроблення форм № 4-мтп (св) (річна) і № 11-ер (річна) окремо не здійснюють. Під час уведення їхніх даних у відповідний комплекс електронної обробки статистичної інформації на регіональному рівні звіт за ф.№ 4-мтп (св) перекладають на бланк форми № 4-мтп, звіт за формою № 11-ер – на бланк форми № 11-мтп і на державний рівень їх передають у перетвореному вигляді. Електронна обробка статистичної інформації передбачена для двох рівнів: державного та регіонального. Результати державних статистичних спостережень щодо використання енергетичних матеріалів, продуктів перероблення нафти, теплоенергії, електроенергії формують у розрізах: – на регіональному рівні: зведена інформація за територією регіону загалом, у розрізі районів, видів економічної діяльності, видів палива й енергії, основних організаційно-правових форм господарювання, напрямів використання палива та енергії, за групами суб'єктів господарювання згідно з указаними вище умовами; - на державному рівні: зведена інформація по країні загалом, за регіонами (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь); за видами економічної діяльності, видами палива та енергії, основними організаційно-правовими формами господарювання, напрямами використання палива та енергії, за групами суб'єктів господарювання згідно з указаними вище умовами.\. Приклади форм № 11-ер (річна) і № 4-мтп (св) (річна) наведені у додатках 3 та 4.

3.2.3 Форма №3-техТЕС «Техніко-економічні показники роботи устаткування ТЕС» У дані оперативної відомчої звітності Міністерства енергетики та вугільної промисловості України кожній ТЕС за формою № 3-тех включаються дані на рівні установок, які відповідають вимогам третього рівня точності даних, а саме дані отримані на рівні підприємств на основі аналізу відібраних проб палива. Приклад форми № 3-тех наведено у Додатку 5. Жовтим кольором виділені дані отримані на рівні 3 - втрати тепла котлами з хімічнім и механічнім недопалом - факт, або коефіцієнт окислення.

3.2.4 Форма 6-тп (ес) (річна) «Звіт про роботу електростанції» До форми державного статистичного спостереження № 6-тп (ес) (річна) "Звіт про роботу електростанції" вносяться техніко-економічні показники роботи електростанцій потужністю 500 кВт і більше. Приклад форми № 6-тп (ес) (річна) наведено у Додатку 6.

3.2.5 Форма №1-теп (річна) «Звіт про постачання теплоенергії» Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ДРЕС, АЕС, підприємства теплових мереж та інші підприємства і організації), які мають котельні та теплові мережі і відпускають тепло та гарячу воду населенню та на комунально-побутові потреби надають щорічну форму № 1-теп (річна) «Звіт про постачання теплоенергії». Приклад форми № 1-теп (річна) наведено у Додатку 7.

3.2.6 Форма 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які займаються промисловими видами діяльності надають щорічну форму 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції». Приклад форми 1П-НПП (річна) наведено у Додатку 8.

3.3 ОСНОВНІ СТАТИСТИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ Основними статистичними публікаціями щодо використання енергетичних матеріалів, продуктів перероблення нафти, теплоенергії та електроенергії підприємствами й організаціями країни є:        

статистичні бюлетені "Залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за ___ __ року"; статистичні бюлетені "Результати використання палива, теплоенергії та електроенергії за ___ ___ року"; економічні доповіді "Про використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти у ___ році"; економічні доповіді "Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів за ___ __ року"/у ___ році"; експрес-доповіді "Про використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за ___ __ року"; щомісячний "Статистичний бюлетень № 1"; статистичні збірники: "Україна в цифрах у ___році", "Україна ___", "Регіони України", "Статистичний щорічник України", "Паливно- енергетичні ресурси України"; таблиці для веб-сайту Держкомстату.

3.4 ДЖЕРЕЛА ДАНИХ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАЛАНСІВ Дані для складання енергетичних балансів формуються з таких джерел [4]: 

 

статистичні обстеження, що стосуються виробників, торговців, дистриб’юторів первинної та перетвореної енергії, а також імпортерів та експортерів енергоресурсів (державні статистичні спостереження за формами №№ 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво промислової продукції»; 24енергетика (річна) «Електробаланс, склад енергетичного устаткування і звіт про роботу електростанцій (електрогенераторних установок)», 6-тп (ес) (річна) «Звіт про роботу електростанції»; 1-газ (річна) «Звіт про відпуск природного (зрідженого) газу»; 1-теп (річна) «Звіт про постачання теплоенергії», а також дані обстеження умов життя домогосподарств щодо обсягів споживання енергетичних матеріалів від самозаготівлі); 4-мтп (річна) «Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти»; 11-мтп (річна) «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії»; 11-мтп (паливо) (річна) «Фактичні витрати палива на виробництво окремих видів продукції і робіт»; 11-мтп (вер) (річна) «Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів»; 1-торг (нафтопродукти) (місячна) «Про продаж світлих нафтопродуктів»; 1-опт (річна) «Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі», а також дані про експорт (імпорт) товарів; адміністративна інформація (дані НАК «Нафтогаз», НКРЕ, Міненерговугілля, Держмитслужби України); науково обґрунтовані дорахунки й експертні оцінки.

4 ДОСТУП ДО ДАНИХ І ЗВІТІВ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ Стратегія розвитку державної статистики на період до 2017 р., що була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 145-р передбачає чимало заходів з підвищення якості державної статистики [7], зокрема:  гармонізація законодавства у сфері державної статистики та суміжних з нею сферах діяльності з відповідними міжнародними стандартами та правовими нормами ЄС;  запровадження статистичних процедур на основі методології, класифікацій та реєстрів, гармонізованих із стандартами ЄС і міжнародними стандартами;  забезпечення оцінювання якості даних державних статистичних спостережень за критеріями Європейської статистичної системи;  запровадження методології статистичного обліку викидів ПГ у атмосферне повітря для забезпечення виконання зобов’язань України за КП. Більш детальна інформація щодо планів удосконалення екологічної статистики наведена у таблиці нижче. Таблиця 6: Детальніша інформація щодо екологічної статистики Екологічна статистика Запровадження методології статистичного обліку викидів ПГ у 50

атмосферне повітря для забезпечення виконання зобов’язань України за КП

51 52

Держстат Мінприроди

Приведення статистичного обліку відходів у відповідність з

Держстат

міжнародними стандартами

Мінприроди

Запровадження системи екологічних рахунків

—“—

2014—2015

2013—2014 2013—2015

Створення інформаційної системи екологічної статистики як 53

складової частини національної інформаційної системи охорони навколишнього природного середовища згідно з принципами

—“—

2013—2017

європейської спільної системи екологічної інформації

Подальші дії для поліпшення енергетичної статистичної інформації [2]  Затвердження методик для формування енергетичного балансу;  Формування національних торгівельних та енергетичних балансів на основі статистичних даних звітності та адміністративних даних;  Збір даних щомісячної звітності по витратах палива на основі селективного методу спостереження. Ці дії в цілому відповідають рекомендаціям Міжнародного енергетичного агентства, яке рекомендує Уряду вжити наступних заходів:  прийняти міжнародні стандарти побудови енергетичних балансів і визначення секторів для забезпечення можливості порівняння в міжнародному масштабі. Точний енергетичний баланс є наріжним каменем оцінки історичних тенденцій у виробництві, постачанні та споживанні енергії;  покращити доступність і достовірність розукрупнених статистичних даних щодо енергії для сприяння розробці змістовних показників енергоефективності. Забезпечити збирання і використання даних про кінцеве споживання на основі міжнародного досвіду та роботи зі збирання даних, включаючи річні статистичні анкети та шаблон даних про енергоефективність Міжнародного енергетичного агентства. Це передбачає створення стабільної системи показників для моніторингу прогресу в сфері енергоефективності та енергозбереження.

5 ВИСНОВКИ На поточний час в Україні відсутня звітність з видів ПГ на рівні установок. Форми державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря № 2-тп (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" використовувати неможливо у зв’язку з великою невизначеністю даних про викиди ПГ що звітуються, а також:  не узгодженістю методик розрахунку викидів парникових газів з міжнародними стандартами;  не проведення процедур контролю за якістю вихідних даних, що використовуються для розрахунку викидів ПГ;  не проведення внутрішнього та зовнішнього контролю звітних даних.

Вимоги закону «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації унеможливлює отримання даних про обсяги виробництва продукції (споживання) сировини на рівні установок. Дані за формами статистичних спостережень на рівні установок знаходяться у регіональних відділеннях Державної служби статистики України. У разі отримання дозволу до доступу звітних форм на рівні установок

Стаття 21. Гарантії органів державної статистики щодо забезпечення конфіденційності статистичної інформації Первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, а також адміністративні дані щодо респондентів, отримані органами державної статистики від органів, що займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється.

важко використовувати для ефективної обробки вихідних даних та для розробки політики низьковуглецевого розвитку України з наступних причин:  складний формат форм звітності;  різні носії інформації (паперові, електроні);  дуже велика кількість підприємств що звітують, що може привести до невиправданих витрат на обробку інформації, її аналіз і т.п. З урахуванням цих початкових висновків у наступних розділах звіту подаються подальші деталі того, як можна побудувати та апробувати систему МЗВ у зв’язку з системою торгівлі викидами.

РОЗДІЛ 2. ОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ, ЗВІТНОСТІ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ ПГ ТА ЗВ’ЯЗКІВ З ПОЛІТИКОЮ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ

6 ОГЛЯД ПРОЕКТУ ЗАКОНУ ПРО ЗАХОДИ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МЗВ ВИКИДІВ ПГ Кабінет міністрів України (КМУ) Розпорядженням від 25 травня 2011 р. № 577-р затвердив Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки (далі Національний план). Пункт 60 цього плану зазначає, що «Підготовка та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проектів актів щодо забезпечення функціонування системи державного обліку, моніторингу, звітності та проведення перевірок достовірності даних стосовно антропогенних викидів парникових газів, а також щодо створення національної системи обігу та торгівлі вуглецевими одиницями відповідно до законодавства та їх адаптації до вимог екологічного законодавства Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Строки виконання цього пункту плану визначені як червень 2011 р. – грудень 2015 р. Для виконання вище зазначеного пункту Національного плану Державне агентство екологічних інвестицій України (ДАЕІ), яке згідно зі своїм Положенням відповідає за ці питання, розробило у травні 2013 р. проект закону щодо впровадження в країні системи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів (МЗВ) та передало його на узгодження до Міністерства екології та природних ресурсів України. Міністерство вже надало свої зауваження, частина з яких була внесена до проекту закону. На поточний час (серпень – вересень 2013 р.) проект закону знаходиться на доопрацюванні в Міністерстві екології та природних ресурсів України. Цей закон має створювати рамкові умови для функціонування системи МЗВ. Деталі її створення, впровадження та функціонування будуть узгоджуватися підзаконними нормативно-правовими актами. Наведемо основні положення проекту закону «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів». У цьому документі визначені основні терміни щодо системи МЗВ а саме:    

 



верифікаційний звіт – документ, що складається незалежною експертною організацією за результатами проведення нею верифікації викидів парникових газів; верифікація – процес підтвердження даних щодо обсягів викидів парникових газів, відображених у звіті про моніторинг викидів, який здійснюється незалежною експертною організацією; викиди парникових газів – надходження в атмосферне повітря парникового газу чи їх суміші від установки, що підпадає під дію цього Закону; звіт про моніторинг – документ, що складається оператором установки за результатами виконання плану моніторингу по кожній установці окремо та містить, зокрема, інформацію про обсяг викидів парникових газів за звітний календарний рік; моніторинг – процес систематичного збору, обробки та архівування інформації відповідно до плану моніторингу з метою визначення фактичних обсягів викидів парникових газів від установки; незалежна експертна організація – юридична особа або фізична особа – підприємець, резидент чи нерезидент, якій в установленому порядку акредитованим органом з оцінки відповідності надано право на надання послуг з верифікації звіту про моніторинг; оператор установки – юридична особа або фізична особа-підприємець у власності або законному користуванні якої на території України перебуває установка; план моніторингу – комплекс заходів, що розробляється, затверджується та здійснюється оператором установки, спрямований на відстеження, оцінку та/або вимірювання фактичних обсягів викидів парникових газів у встановлений період часу на установці; установка – стаціонарний цех, агрегат чи будь-який інший об’єкт господарської діяльності, функціонування якого зумовлює викиди парникових газів. У статті 5 проекту закону визначені суб’єкти державного управління у сфері здійснення моніторингу,

звітності і верифікації викидів парникових газів, а саме: 32

Державне управління у сфері здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів відповідно до цього Закону здійснюють:  



Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (на поточний час - Міністерство екології та природних ресурсів України); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї (на поточний час - Державне агентство екологічних інвестицій України); інші уповноважені Президентом України центральні органи виконавчої влади у відповідних сферах діяльності у порядку, встановленому законом.

Наступні статті встановлюють повноваження центральних органів виконавчої влади по впровадженню та функціонуванню системи МЗВ в Україні. Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів Кабінет Міністрів України координує формування та реалізацію державної політики у сфері моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів. Кабінет Міністрів України: 1.

встановлює порядок державного обліку установок, які здійснюють викиди парникових газів;

встановлює порядок здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів;

встановлює порядок державного контролю за моніторингом, звітністю і верифікацією викидів парникових газів.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу до неї у сфері моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї (надалі національний координуючий орган – НКО) у сфері моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів: вносить в установленому законодавством порядку пропозиції щодо: 1. здійснення державного обліку установок; 2. здійснення моніторингу і звітності викидів парникових газів; 3. порядку верифікації незалежною експертною організацією звіту про моніторинг; 4. державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів; 5. вимог до плану моніторингу; 6. вимог до звіту про моніторинг та верифікаційного звіту; 7. методик здійснення вимірів або розрахунків обсягу викидів парникових газів установками; здійснює: 1. державний облік установок; 2. розгляд та реєстрацію звіту про моніторинг та верифікаційного звіту; 3. за результатами оцінки з відповідності призначає незалежні експертні організації щодо перевірки планів моніторингу та верифікації звітів про моніторинг; 4. створює та забезпечує функціонування електронної бази даних викидів парникових газів наданих операторами установок за результатами моніторингу; 5. погоджує план моніторингу. Стаття 9 визначає організацію та здійснення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, а саме: 33

Моніторинг здійснюється оператором установки відповідно до плану моніторингу, погодженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї. За результатами моніторингу оператор установки відповідно до плану моніторингу готує звіт про моніторинг. Звіт про моніторинг підлягає обов’язковій верифікації незалежною експертною організацією. Звіт про моніторинг, що пройшов верифікацію, та верифікаційний звіт подаються оператором установки для розгляду та реєстрації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зміни клімату та забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату і Кіотського протоколу до неї, щороку, але не пізніше 31 березня року, наступного за звітним. Таким чином проект закону України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів» встановлює загальні засади впровадження системи МЗВ в Україні. Повноваження центральних органів виконавчої влади у впровадженні системи МЗВ та управлінні нею в Україні відображені у блок-схемі на рис. 1, а блок-схема системи МЗВ, запропонована у цьому законопроекті, представлена на рис. 2.

Рисунок 2 Блок-схема повноваження центральних органів виконавчої влади щодо системи МЗВ в Україні

Рисунок 3 Блок-схема функціонування системи МЗВ Таким чином, розроблена ДАЕІ перша редакція Закону України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів» носить рамковий характер і встановлює основні принципи та процедури здійснення системи МЗВ. Заплановано розроблення, узгодження та забезпечення прийняття низки підзаконних актів для імплементації зазначеного законопроекту. Особливо слід відзначити, що проектом закону не передбачається незалежна верифікація плану моніторингу розробленого оператором установки. Це вимагатиме від НКО значних фінансових, технічних та інституціональних витрат на погодження плану моніторингу, особливо у перші роки впровадження системи МЗВ в Україні. Виходячи з аналізу провідної світової практики щодо запровадження адміністративних, фіскальних та ринкових інструментів державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на клімат,

необхідним є створення та забезпечення функціонування системи МЗВ викидів ПГ в Україні, що вже сьогодні потребує належного правового регулювання.

7 ВІДПОВІДНІ ЗМІНИ, ВДОСКОНАЛЕННЯ І ПОДАЛЬШІ ЗАХОДИ, ЩО НЕОБХІДНІ ДЛЯ ЦІЛЕЙ РОЗРОБКИ ТА ПЛАНУВАННЯ ПОЛІТИКИ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ Проект закону України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів» встановлює лише загальні (рамкові) вимоги до впровадження системи МЗВ в Україні. Таким чином, головним завданням, запропонованих в цьому розділі нормативних документів, є визначення обсягу предмета регулювання - МЗВ викидів ПГ для установок, а також визначення основних правил і процедур такого регулювання. Перелік рекомендованих нормативно-правових документів для впровадження системи МЗВ по викидах ПГ в Україні наведено нижче. 1.

Закон України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів».

Мета закону: встановити основні принципи та процедури впровадження системи МЗВ для установок на яких відбуваються викиди ПГ. 2.

Порядок здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів

Мета: встановити вимоги та детальні процедури на рівні установок для розробки плану моніторингу, проведення моніторингу, розробки звітів про моніторинг викидів ПГ та верифікації незалежною експертною організацією звітів про моніторинг викидів ПГ. Передбачити спрощені вимоги до плану моніторингу, звіту про моніторинг та спрощену процедуру верифікації звітів про моніторинг для установок з незначними викидами ПГ. 3.

Порядок акредитації незалежних експертних організацій, що здійснюють верифікацію звітів про моніторинг викидів ПГ

Мета: встановити вимоги для незалежних експертних організацій та процедури їх акредитації для проведення верифікації звітів про моніторинг викидів ПГ на установках. 4.

Порядок державного обліку установок, які здійснюють викиди ПГ

Мета: встановити вимоги та процедури державного обліку установок, які включені до системи МЗВ в Україні. 5.

Порядок державного контролю за моніторингом, звітністю і верифікацією викидів ПГ

Мета: встановити вимоги та процедури державного контролю за моніторингом, звітністю і верифікацією викидів ПГ на установках. Для надійного, успішного та прозорого функціонування системи МЗВ в Україні рекомендується також розробити і затвердити наступні додаткові нормативні документи: 1. 2. 3.

Методологія визначення викидів ПГ (по видах діяльності установок включених до системи МЗВ). Шаблон плану моніторингу (бажано с прикладами по видах діяльності установок), шаблон спрощеного плану моніторингу для установок з незначними викидами ПГ. Шаблон звіту про моніторинг викидів ПГ, шаблон спрощеного звіту про моніторинг для установок з незначними викидами ПГ.

Вище наведений список нормативних документів повинен бути уточнений відповідно до вимог, які будуть включені в ухвалений «Порядок здійснення моніторингу, звітності и верифікації викидів парникових газів» та інші відповідні документи щодо функціонування системи МЗВ в Україні. Оскільки на пілотній стадії функціонування системи МЗВ в Україні така діяльність буде новою для всіх учасників системи МЗВ, тому вона потребує значних технічних, інституційних, фінансових та інших витрат, як зі сторони установок, верифікаторів звітів про моніторинг так і з боку національного координуючого органу. Тому дуже важливо розробити керівні документи, які допоможуть операторам установок у розробці планів моніторингу, проведення моніторингу, розробці звітів про моніторинг і в проходженні верифікації звітів про моніторинг. Попередній список таких керівних документів наведено нижче. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Приклад типової процедури з організації проведення моніторингу на рівні установки. Загальне керівництво з моніторингу та звітності викидів ПГ. Керівництво з інтерпретації видів діяльності установок. Керівництво з частоти проведення лабораторних аналізів. Керівництво з відбору та аналізу проб. Керівництво по системі керування даними та системи контролю за даними. Керівництво з оцінки невизначеності. Керівництво з використання біомаси.

Вище наведений список документів повинен бути уточнений відповідно до остаточних вимог до системи МЗВ в Україні.

8 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ВИБОРУ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ТА ПЕРЕЛІК ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ДЛЯ ПОКРИТТЯ СИСТЕМОЮ МЗВ 8.1 РЕКОМЕНДАЦІЯ ЩОДО МІНІМАЛЬНИХ ЗНАЧЕНЬ ЩОРІЧНИХ ВИКИДІВ ПГ НА УСТАНОВЦІ ДЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ У СИСТЕМУ МЗВ В УКРАЇНІ Більшість систем МЗВ, розглянутих у попередньому розділі, встановлюють нижню межу викидів ПГ на установці в 25 тис. т CO2 на рік. Пропонується застосувати нижню межу викидів ПГ на установці для включення у впроваджувану систему МЗВ в Україні також 25 тис. т CO2 на рік. Таким чином, пропонується що в систему МЗВ будуть включені установки, для найбільш поширеного виду діяльності – стаціонарне спалювання викопного палива, які спалюють на рік більше ніж::   

13 млн. м природного газу, або 12 тис. т вугілля, або 8 тис. т мазуту.

8.2 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЕРЕЛІКУ ПГ І ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВОК ДЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ В СИСТЕМУ МЗВ В УКРАЇНІ В даному розділі наведені основні підходи до вибору ПГ і видів діяльності для пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні. 38

Впровадження системи МЗВ в Україні доцільно починати з пілотної фази з обмеженим охопленням, як парникових газів, так і видів діяльності, тобто покриття відносно невеликої кількості видів діяльності, для яких можливо розробити просту, прозору і надійну систему моніторингу та зі значним внеском у загальний обсяг викидів ПГ в Україні. Це дозволить з відносно невеликими витратами часу і фінансових ресурсів впровадити досить просту та надійну систему МЗВ, напрацювати досвід, виявити всі недоліки збору та звітності даних і відпрацювати основні елементи системи МЗВ. На другому етапі, використовуючи отриманий досвід, можна буде поступово збільшувати покриття системою МЗВ видів діяльності, однак, обов'язково беручи до уваги простоту і надійність моніторингу для нововведених видів діяльності. Аналіз обсягів викидів ПГ за видами діяльності (категоріями джерел викидів ПГ) проведено за результатами національної інвентаризації викидів ПГ в Україні за 2011 р. [14]. У Таблиці 7 нижче наведено список ключових категорій за рівнем викидів ПГ та їх внесок у сумарний викид ПГ в Україні в 2011 р.

Таблиця 7. Список ключових категорій за рівнем викидів ПГ в 2011 р. ([14] Таблиця П1.7.) Викиди в 2011 Категорії МГЕЗК

Парниковий газ

році, тис. т CO2-екв

Частка в загальних викидах в 2011 г.

1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання

CO2

123 500.65

31.0%

CO2

93 351.73

23.0%

1.A.3.b Дорожній транспорт

CO2

30 620.91

8.0%

2.C.1 Виробництво чавуну і сталі

CO2

23 716.70

6.0%

N2O

22 066.17

6.0%

CH4

21 565.38

5.0%

1.B.2.b Природний газ

CH4

19 557.00

5.0%

4.A Кишкова ферментація

CH4

8 761.94

2.0%

CO2

7 166.06

2.0%

2.B.1 Виробництво аміаку

CO2

6 755.92

2.0%

6.А.2 Некеровані звалища ТБВ

CH4

5 768.13

1.0%

1.A.3.e. Інші види транспорту

CO2

4 856.18

1.0%

2.А.3 Використання вапняку і доломіту

CO2

4 018.70

1.0%

2.А.1 Виробництво цементу

CO2

3 839.93

1.0%

2.В.2 Виробництво азотної кислоти

N2O

3 231.26

1.0%

N2O

3 108.75

1.0%

твердого палива 1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання газоподібного палива

4.D.1 Прямі викиди від сільськогосподарських грунтів 1.B.1.a Видобуток вугілля та поводження з ним

1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання рідкого палива

4.В Видалення, зберігання та використання гною

Для пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні пропонується запровадити моніторинг та звітність про викиди CO2 від усіх ключових джерел викидів за винятком транспорту (приймаючи до уваги складності впровадження системи моніторингу та звітності для цього виду діяльності) і включити викид N2O від виробництва азотної кислоти. Пропонується не включати до пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні наступні ПГ: СН4, ПФУ, ГФУ, SF6 через ускладнення і подорожчання її впровадження, а також значних витрат для її налагодження і повного запуску в роботу. Аналіз викидів ПГ від промислових процесів (таблиця нижче, CRF - Таблиця 2 (I) S1) показує, що в Україні значні викиди CO2 відбуваються ще від двох видів діяльності (понад 2 млн. т на рік), що не увійшли до списку 40

ключових джерел викидів ПГ, а саме виробництво вапняку і виробництво феросплавів. Ці види діяльності пропонується включити в систему МЗВ на пілотній стадії її впровадження.

Таблиця 8. Викиди ПГ від промислових процесів в Україні в 2011 р. ПГ та Категорії МГЕЗК

CO2

CH4

N2O

(тис. т) Усього індустріальні процеси

43 788.79

37.27

11.25

A. Виробництво мінеральної продукції

10 982.80

1. Виробництво цементу

3 839.93

2. Виробництво вапняку

2 804.46

3. Використання вапняку і доломіту

4 018.70

4. Виробництво кальцинованої соди

166.43

7. Інші

153.28

Виробництво скла

153.28

B. Хімічна промисловість

6 824.69

11.28

11.25

1. Виробництво аміаку

6 755.92

2. Виробництво азотної кислоти 3. Виробництво адипінової кислоти 4. Виробництво карбіду 5. Інші

10.42 68.76

0.33

10.95

Технічний вуглець Етилен

0.65 -

Метанол Кокс

0.82

0.19

0.32 -

9.80

C. Металургійна промисловість

25 981.30

25.99

1. Виробництво чавуну і сталі

23 716.70

25.99

2. Виробництво феросплавів

2 264.60

Також, оскільки в список видів діяльності для пілотної стадії впровадження системи МЗВ пропонується включити викиди N2O від виробництва азотної кислоти, доцільно проаналізувати можливість включити викиди N2O від виробництва адипінової кислоти, тому що додаткові витрати на методологічний супровід та моніторинг незначні у зв’язку з ідентичністю з методологією оцінки викидів ПГ від виробництва азотної кислоти. Таким чином, нижче у таблиці наведено рекомендований перелік категорій МГЕЗК для формування переліку видів діяльності для пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні.

Таблиця 9. Рекомендований перелік категорій МГЕЗК для пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні № Категорії МГЕЗК

Парниковий

Викиди в 2011 р.,

газ

тис. т CO2-екв

Стаціонарне спалювання палива 1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання твердого палива 1.

1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання рідкого

CO2

224 018

палива 1.А.1, 1.A.2, 1.A.4, 1.A.5 Стаціонарне спалювання газоподібного палива 2.

2.C.1 Виробництво чавуну і сталі

CO2

23 717

2.B.1 Виробництво аміаку

CO2

6 756

2.А.3 Використання вапняку та доломіту

CO2

4 019

2.А.1 Виробництво цементу

CO2

3 840

2.В.2 Виробництво азотної кислоти

N2O

3 231

2.B.3 Виробництво адипінової кислоти

N2O

254

2.A.2 Виробництво вапна

CO2

2 804

2.C.2 Виробництво феросплавів

CO2

2 265

Всього викиди ПГ від рекомендованого переліку категорій МГЕЗК для пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні за 2011 р. складають 271 млн. т CO2-екв., що становить 68,7% від сумарного викиду ПГ. Таке покриття системою МЗВ джерел викидів ПГ в Україні є значним і репрезентативним. Узгодження найменувань категорій МГЕЗК та видів діяльності для включення до системи МЗВ в Україні Усі найменування категорій МГЕЗК рекомендовані для включення до пілотної фази системи МЗВ в Україні можливо використати для найменувань видів діяльності установок в системі МЗВ окрім категорії 2.А.3 Використання вапняку та доломіту. Відповідно МГЕЗК-2006 [7], Том 3: Промислові процеси і використання продуктів, Розділ 2.1: за правилами ефективної практики викиди від використання вапняку, доломіту і інших карбонатів відносять до тієї категорії промислових джерел, де вони відбуваються (наприклад, до сталеливарної промисловості). Таким чином викиди CO2 у категорії МГЕЗК 2.А.3 Використання вапняку та доломіту на рівні установок будуть враховані у всіх видах діяльності де відбувається використання вапняку та доломіту. Іншими словами, «Використання вапняку та доломіту» не є окремим видом діяльності, а є окремим потоком «паливо, сировина – продукція» викиди для якого оцінюються на установці якщо такий потік має місце. Нижче наведено для прикладу перелік видів діяльності (технологічних процесів) де відбувається використання вапняку та доломіту:    

Виробництво чавуну і сталі. Виробництво цементу. Виробництво вапна. Виробництво скла

Виробництво доменного коксу Згідно [14], табл. П.5.1 наведена детальна інформація про категорії, в яких не виконувалася інвентаризація ПГ в Україні. Причина не включення до кадастру оцінки викидів CO2 для категорії «2.С.1.4. Виробництво коксу» зазначено: Відсутня методологія МГЕЗК. У розділі 4.2 виробництво чавуну, сталі і доменного коксу (Керівні принципи національних інвентаризацій парникових газів МГЕЗК, 2006, Том 3: Промислові процеси і використання продуктів) наводиться що при виробництві чавуну і сталі можуть виділятися вуглекислий газ (CO2), метан (CH4) і закис азоту (N2O). Чорна металургія в основному включає: 

первинні підприємства з виробництва чавуну і сталі;



вторинні підприємства з виробництва сталі;



підприємства з виробництва чавуну, і



підприємства з виробництва доменного коксу поза межами металургійного заводу.

Таким чином, у разі якщо облік викидів CO2 при виробництві доменного коксу буде включений в методологію для виду діяльності «Виробництво чавуну і сталі», то системою МЗВ не будуть охоплені підприємства з виробництва доменного коксу поза межами металургійних заводів. Відповідно [20] Глава 4: Викиди металургійної промисловості ТАБЛИЦА 4.1 КОЭФФИЦИЕНТЫ ВЫБРОСОВ CO2 ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА КОКСА, ЧУГУНА И СТАЛИ – УРОВЕНЬ 1 наведено коефіцієнт викидів коксових печей та дорівнює 0,56 тонни CO2 на тонну продукції коксу. Для довідки: в Україні доменний кокс виробляється на 12 великих коксохімічних підприємствах. Українські коксохімзаводи в 2011 р., за даними Державної служби статистики України, виробили 19,6 млн. т. коксу, що є на 1 млн т більше ніж у 2010 році. Таким чином попередня оцінка викидів CO2 на коксохімічних підприємствах України у 2011 році встановлює біля 11 млн. т CO2. Таким чином рекомендується включити вид діяльності Виробництво доменного коксу до пілотної фази впровадження МЗВ в Україні.

Перелік категорій МГЕЗК / видів діяльності для додаткового аналізу З метою скорочення витрат на впровадження системи МЗВ в Україні включення інших ПГ та категорій МГЕЗК / видів діяльності для звітності доцільно зробити після відповідного аналізу цих видів діяльності і з урахуванням отриманого досвіду роботи системи МЗВ на пілотній стадії. Необхідно буде оцінити їх внесок у сумарний викид ПГ в Україні, включаючи прогноз цих викидів, витрати на включення до системи МЗВ, доступність і достовірність необхідних даних на рівні установок і складність впровадження методології моніторингу.

Викиди, пов'язані з витоками У першу чергу додатковий аналіз повинен бути проведений для сектора «Викиди, пов'язані з витоками», які в Україні в 2011 р. склали 41,6 млн. т CO2-екв.

Таблиця 10. Викиди в категорії «Викиди, пов'язані з витоками» ([14] Таблиця 3.16) 2011р.

Категорії МГЕЗК

млн. т CO2-екв

1.B Викиди, пов'язані з витоками, всього, у тому числі

41.6

1.B.1 Тверді палива

20.1

1.B.2 Нафта та природний газ

21.5

Основним джерелом викидів в категорії 1.В.1 «Тверді палива» є викиди метану, які відбуваються при видобутку вугілля в шахтах, вони становлять у середньому 88-90% викидів ПГ в категорії за період 1990-2011рр. Транспорт Нижче в таблиці наведені викиди CO2 на транспорті за 2011 р. Найбільший внесок у викиди ПГ від транспорту вносять викиди від дорожнього транспорту – 84,5% Таблиця 11. Викиди ПГ в категорії «Транспорт» ([14] таблиця 3.10) 2011р.

Категорії МГЕЗК

млн. т CO2-екв

1.А.3 Транспорт всього,

36.7

1.A.3.a Цивільна авіація

0.2

1.A.3.b Дорожній транспорт

31.0

1.A.3.c Залізничний транспорт

0.5

1.A.3.d Морський та річковий транспорт

0.1

1.A.3.e Інше транспортування, в тому числі

4.9

1.A.3.e.i Трубопровідний транспорт

4.9

Відходи Нижче у таблиці наведені викиди ПГ від відходів у 2011 р. Згідно з [1] на 6000 існуючих в Україні звалищах щороку розміщується 10-12 млн. т твердих побутових відходів (ТПВ). Таблиця 12. Викиди ПГ в секторі відходи в Україні за 2011 р., тис. т ([14] CRF, Таблиця6) Категорії МГЕЗК 4 Відходи, усього 4 A. Видалення твердих відходів 1. Керовані звалища твердих відходів 2. Некеровані звалища твердих відходів

CO2

CH4

N2O

0.48

473.03

346.83

72.16

274.67

B. Очищення та скид стічних вод

3.59

126.19

3.59

1. Очищення та скид побутових стічних вод

40.53

0.26

2. Очищення та скид промислових стічних вод

85.67

3.33

0.00

C. Спалювання відходів

0.48

Нижче в таблицях наведено інформацію за видами діяльності, які не рекомендовані для включення до пілотної стадії впровадження системи МЗВ в Україні, з причини відносно невеликих обсягів викидів ПГ або відсутності.

Таблиця 13. Категорії викидів ПГ з відносно низькими викидами в процентному відношенні до сумарному викиду ПГ в Україні 2011

Категорії МГЕЗК

тис. т CO2-екв

2.А.4 Виробництво та використання соди

166.43

2.А.7 Виробництво скла

153.28

2.В.4 Виробництво та використання карбіду

68.764

2.D.2 Виробництво харчових продуктів та напоїв

ПГ прямої дії не викидаються

У таблиці нижче наведені джерела, для яких викиди ПГ в Україні в 2011 р. були відсутні. Таблиця 14. GHG emission sources with no emissions in Ukraine in 2011 Категорії МГЕЗК 2.С.3 Виробництво алюмінію

Коментар За даними єдиного виробника алюмінію в Україні, з травня 2010 р., виробництво алюмінію припинено

2.С.4 Використання SF6 в алюмінієвому і

За даними Мінпромполітики України, гексафторид сірки

магнієвому литті

при виробництві алюмінію і магнію в Україні не застосовується

2.D.1 Виробництво целюлози та паперу

С 2010 р. Виробництво целюлози в Україні відсутнє. При виробництві паперу викиди ПГ прямої дії не відбуваються

2.E Виробництво перфторвуглеців,

ГФУ, ПФУ и SF6 в Україні не виробляються

гідрофторвуглеців і SF6 2.F Використання перфторвуглеців,

ГФУ, ПФУ та SF6 в Україні не виробляються.

гідрофторвуглеців і SF6

Висновки Для пілотної фази функціонування системи МЗВ в Україні рекомендовано включити: Покриття установок системою МЗВ Пропонується встановити нижню межу викидів для установок, що включаються в систему МЗВ в розмірі 25 тис. т CO2 екв. на рік. Покриття ПГ системою МЗВ Викиди CO2 та N2O від виробництва азотної і адипінової кислот are рекомендується включити у систему МЗВ на пілотній стадії. Покриття видів діяльності системою МЗВ Включити в систему МЗВ на пілотній стадії рекомендується дев’ять (9) видів діяльності, а саме: 1.

Стаціонарне спалювання палива

Виробництво чавуну и сталі

Виробництво феросплавів

Виробництво доменного коксу (підприємства з виробництва доменного коксу поза металургійного заводу) 45

Виробництво цементу

Виробництво аміаку

Виробництво вапняку

Виробництво азотної кислоти

Виробництво адипінової кислоти

9 ПРОЕКТ СТРУКТУРИ ЗВІТНИХ ДАНИХ НА РІВНІ УСТАНОВКИ У загальному випадку структура звітних даних на рівні установок згідно запропонованій системі МЗВ в Україні залежить від обраної методології моніторингу для участі в системі МЗВ та інших вимог до моніторингу та звітності, які належить розробити і затвердити. Вибір оператором методології моніторингу потребує затвердження національним координуючим органом, як частини затвердження плану моніторингу.

9.1 МОЖЛИВІ МЕТОДОЛОГІЇ МОНІТОРИНГУ Необхідно зазначити, що можливе застосування наступних методологій моніторингу: 1.

2. 3. 4.

Методологія на основі розрахунку:  стандартна методологія (характерна для спалювання палива і технологічних викидів); та  методологія балансу мас; Методологія на основі постійного вимірювання; Методологія моніторингу, не заснована на рівнях точності даних (альтернативна методологія); Комбінація вище наведених методологій.

Важливо, що методології на основі розрахунку також вимагають проведення вимірювань. Вимірювання тут зазвичай застосовуються до таких параметрів, як витрата палива або сировини на вході в установку, у той час як методологія на основі постійного вимірювання завжди включає в себе вимірювання безпосередньо викидів парникових газів. У разі застосування методології на основі розрахунку, оператор в плані моніторингу має визначити, яка методологія (стандартна або методологія балансу мас) використовуватиметься, включаючи вибір відповідного рівня точності даних відповідно до вимог системи МЗВ.

9.2 РОЗРАХУНОК ВИКИДІВ ЗА СТАНДАРТНОЮ МЕТОДОЛОГІЄЮ Відповідно до стандартної методології оператор повинен розрахувати викиди від спалювання палива для кожного потоку «паливо, сировина – продукція» шляхом перемноження даних про діяльність (обсяг спалюваного палива) на відповідний коефіцієнт викидів, виражений в тоннах CO 2 на тераджоуль (т CO2/ТДж), на нижчу теплотворної здатность (НТЗ) палива та на коефіцієнт окислення. Якщо коефіцієнт викидів для рівня 1 або 2 вже включає ефект неповноти хімічної реакції, коефіцієнт окислення 6

повинен дорівнювати 1 .

Коефіцієнти викидів за замовчуванням згідно Керівництва МГЕЗК-2006 включають ефект неповної хімічної реакції

Рисунок 1. Схематичне зображення стандартної методології

9.3 РОЗРАХУНОК ВИКИДІВ ЗГІДНО МЕТОДОЛОГІЇ БАЛАНСУ МАС Методологія балансу мас, як і стандартна методологія, є методологією на основі розрахунку викидів ПГ з установки. Стандартна методологія проста для застосування в тих випадках, коли паливо або сировина чи продукція безпосередньо пов'язані з викидами ПГ. Однак, для таких випадків, як металургійні заводи з повним циклом або процеси в хімічній промисловості, часто буває важко пов'язати викиди безпосередньо з окремою сировиною на вході установки, тому що продукція та відходи містять значну кількість вуглецю (наприклад, сипучі органічні речовини, сажа, і т.д.). Таким чином, мало розрахувати обсяг не викинутого в атмосферу вуглецю за допомогою коефіцієнта окислення або коефіцієнта викидів. Замість цього використовується повний баланс вуглецю на вході і виході установки.

Рисунок 2. Схематичне зображення методології на основі балансу мас

9.4 МЕТОДОЛОГІЯ НА ОСНОВІ ВИМІРЮВАННЯ На відміну від методології на основі розрахунку викидів ПГ, для методології на основі постійного вимірювання відведених газів з установки викиди ПГ самі по собі є об'єктом вимірювання. Це важко в установках з багатьма точками викидів (димових труб) або неможливо там, де повинні бути прийняті до уваги витоки. З іншого боку, перевагою методології на основі постійного вимірювання є незалежність кількості різних видів палив та сировини, що застосовуються у технологічному процесі (наприклад, де спалюється багато різних видів відходів), та їх незалежність від стехіометричних відносин (саме тому викиди N2O повинні контролюватися на основі постійного вимірювання).

Рисунок 3. Схематичне зображення методології на основі постійного вимірювання

9.5 КОМБІНАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЙ Оператор може поєднувати різні методології, описані вище, за умови, що немає прогалин в даних і не відбувається подвійного розрахунку. У разі, якщо запропонований підхід призведе до подібного рівня точності даних, оператор може використовувати інші критерії для вибору методології, такі, як: а) методологія, що дає надійніші результати, тобто там, де є більш надійні прилади вимірювання, чи необхідно менше спостережень, і т.п. б) метод, що має нижчий невід'ємний ризик, тобто така методологія, що дозволяє легше керувати іншим джерелом даних, де менше можливостей зробити помилки або упущення.

9.6 СТРУКТУРА ЗВІТНИХ ДАНИХ ДЛЯ УСТАНОВОК У наступних підрозділах наведені приклади по структурі даних, необхідних для визначення викидів ПГ за стандартною методологією на рівні установок для видів діяльності, рекомендованих для включення до пілотної фази впровадження системи МЗВ в Україні. Структура звітних даних для установок, які виберуть методологію моніторингу - баланс мас, структура даних для розрахунку викидів CO2 залежіть від конкретних технологій, встановлених на установці, сировини і палива, що використовуються в технологічних процесах, та виробленої продукції. За основу методологій визначення викидів ПГ на рівні установок використані Керівні принципи для національних інвентаризацій парникових газів, МГЕЗК, 2006 р. Остаточна структура даних може бути визначена після затвердження методологій моніторингу по видах діяльності для установок для участі в системі МЗВ в Україні.

До структури звітних даних для усіх видів діяльності установок повинно бути включена контактна інформація та дані щодо виробництва продукції на уставці за звітний період. Приклад структури інформації наведено у таблицях нижче. Найменування та юридична адреса Найменування оператора Найменування установки Код ЄДРПОУ Державний класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) Адреса Тел Факс Електронна адреса Звітній рік Виробництво основних видів продукції за звітний рік № п/п

Найменування продукції

Одиниці виміру

Значення

9.6.1 Стаціонарне спалювання палива – стандартна методологія Таблиця 14: Структура даних для розрахунку викидів CO2 для виду діяльності стаціонарне спалювання викопного палива № 1.

Параметр Використання палива типа i

Нижча теплотворна здатність палива типа i

Коефіцієнт викидів CO2 для палива типа i

Коефіцієнт окислення для палива типа i

Одиниці виміру

Значення

т/рік або м /рік ккал/кг або ккал/м

т CO2/ГДж %

Короткий опис джерел значень «нижчої теплотворної здатності палив типу і», «Коефіцієнт викидів CO2 для палива типу і (вміст вуглецю)», «Коефіцієнт окислення для палива типу і». (Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива, вимірювальні прилади, національна інвентаризація і т.д.)

Підхід рівня 2 передбачає використання розрахункових коефіцієнтів конкретних для країни (національний рівень). Підхід рівня 3 передбачає використання розрахункових коефіцієнтів конкретних для установки (рівень підприємства).

9.6.2 Вид діяльності – виробництво чавуну і сталі Оператор повинен включати, як мінімум, наступні потенційні джерела викидів CO2: сировина (випал вапняку, доломіту і карбонатних руд заліза, у тому числі FеCO3), традиційні види палива (природний газ, вугілля і кокс), відновники (у тому числі кокс, вугілля і пластмаси), технологічні гази (коксовий газ, доменний газ і газ, вироблений в кисневих конверторах), споживання графітових електродів, інші види палива та очищення газів, що відходять. Для моніторингу викидів від виробництва чавуну і сталі, оператор може використовувати баланс мас або стандартну методологію, уникаючи будь-якого не повного обліку даних або подвійного обліку викидів. Таблиця 15: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва чавуну і сталі № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Параметр обсяг коксу, витрачений на виробництво чавуну та сталі (не враховуючи агломерат) вміст вуглецю в коксі, витраченому на виробництво чавуну та сталі (не враховуючи агломерат) обсяг побічного продукту i коксового виробництва, спожитий в доменних печах вміст вуглецю в побічному продукті i коксового виробництва, спожитого в доменних печах обсяг коксового газу, який використовується в доменних печах

Одиниці виміру тонни тонни C/тонну коксу тонни тонни C/тонну продукту тонни

вміст вуглецю в коксовому газі, який використовується в

тонни C/тонну

доменних печах

коксового газу

обсяг вугілля, безпосередньо вжитого в доменних печах

Значення

тонни 50

8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17.

вміст вуглецю у вугіллі, безпосередньо вжитому в

вугілля

обсяг вапняку, вжитого для виробництва чавуну та сталі

тонни

вміст вуглецю у вапняку, вжитому для виробництва чавуну та сталі обсяг доломіту, вжитого для виробництва чавуну та сталі вміст вуглецю у доломіту, вжитому для виробництва чавуну та сталі

тонни тонни C/тонну доломіту

кількість вуглецевих електродів, вжитих в електродугових печах вміст вуглецю у вуглецевих електродах, вжитих в електродугових печах обсяг іншого карбономісткого продукту j, спожитого для виробництва чавуну і сталі вміст вуглецю в іншому карбономісткому продукті j, спожитому для виробництва чавуну і сталі кількість газу від камерних печей, спожитому у доменній печі при виробництві чавуну та сталі обсяг виробництва сталі

19.

вміст вуглецю у сталі

20.

обсяг чавуну, який не переробляється в сталь

21.

вміст вуглецю у чавуні, який не переробляється в сталь

22.

обсяг доменного газу, який відпускається на сторону

24.

тонни C/тонну вапняку

18.

23.

тонни C/тонну

доменних печах,

тонни тонни C/електрод тонни тонни C/тонну продукту м3 (ГДж) тонни тонни C/тонну сталі тонни тонни C/тонну чавуну тонни

вміст вуглецю у доменному газі, який відпускається на

тонни C/тонну

сторону

доменного газу

обсяг накопичення вуглецю (шихта або продукті x)

тонни С/тонну

Короткий опис джерел вище наведених параметрів (Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива / сировини, вимірювальні прилади і т.д.)

Таблиця 16: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва заліза прямого відновлення, заснованому на споживанні палива і вуглецевому вмісту палив № 1.

Параметр обсяг коксового дріб’язку, купленого або виробленого на металургійному підприємстві

вміст вуглецю в коксовому дріб’язку, проданому або виробленому на металургійному підприємстві

Одиниці виміру

Значення

тонни тонни C/тонну коксового дріб’язку

обсяг коксового газу, спожитого при доменному виробництві агломерату

4. 5.

тонни

вміст вуглецю в коксовому газі, спожитому при

тонни C/тонну

доменному виробництві агломерату

коксового газу

обсяг побічного продукту i коксового та агломератного

тонни 51

№

Параметр

Одиниці виміру

Значення

виробництва, спожитий в доменних печах 6.

вміст вуглецю в побічному продукті i коксового та агломератного виробництва, спожитого в доменних печах

кількість доменного газу, спожитого для виробництва агломерату

тонни C/тонну продукту 3

м (ГДж)

обсяг доменного газу, який відпускається на сторону

вміст вуглецю у доменному газі, який відпускається на

тонни C/тонну

сторону

доменного газу

тонни

10.

обсяг агломератного газу, який відпускається на сторону

11.

вміст вуглецю у агломератному газі, який відпускається

тонни C/тонну

на сторону

агломератного

тонни

газу 12.

обсяг накопичення вуглецю (в шихті або продукті x)

тонни С/тонну

Короткий опис джерел значень вище наведених параметрів (Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива / сировини, вимірювальні прилади і т.д.)

Таблиця 17: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва безпосередньо відновленого чавуну № 1.

Параметр обсяг природного газу, який використовується для виробництва безпосередньо відновленого чавуну

обсяг коксового дріб’язку, який використовується для виробництва безпосередньо відновленого чавуну

обсяг металургійного коксу, який використовується для виробництва безпосередньо відновленого чавуну

вміст вуглецю в природному газі, який використовується для виробництва безпосередньо відновленого чавуну

Одиниці виміру

Значення

ГДж ГДж ГДж тонни C/ГДж

вміст вуглецю в коксовому дріб’язку, який використовується для виробництва безпосередньо

тонни C/ГДж

відновленого чавуну 6.

вміст вуглецю в металургійному коксі, який використовується для виробництва безпосередньо

тонни C/ГДж

відновленого чавуну Короткий опис джерел значень вище наведених параметрів (Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива / сировини, вимірювальні прилади і т.д.)

Таблиця 18: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва коксу на місці (металургійному підприємстві) № 1.

Параметр

Одиниці виміру

кількість коксового вугілля, використаного для

тонни

виробництва коксу 2.

вміст вуглецю у коксовому вугіллі

кількість матеріалу i (наприклад, природного газу або

Значення

тонни C/тонну

мазуту), коксового вугілля, використаного для

тонни

виробництва коксу 4.

вміст вуглецю в матеріалі i

кількість доменного газу, спожитого в доменних печах

вміст вуглецю в доменному газі

кількість виробленого коксу

вміст вуглецю в коксі

кількість коксового газу, переданого на сторону

10.

вміст вуглецю в коксовому газі, переданому на сторону

11.

кількість побічних продуктів j від коксових печей,

тонни C/тонну 3

м (ГДж) тонни C/тонну тонни тонни C/тонну тонни тонни C/тонну тонни

переданих на сторону 12.

вміст вуглецю в побічних продуктах j від коксових печей, переданих на сторону

тонни С/тонну

9.6.3 Вид діяльності – виробництво доменного коксу Таблиця 19: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва коксу, виробленого на підприємствах інших галузей № 1.

Параметр кількість коксового вугілля, використаного для виробництва коксу на підприємствах інших галузей

вміст вуглецю у коксовому вугіллі, використаного для виробництва коксу на підприємствах інших галузей

Одиниці виміру

Значення

тонни тонни C/тонну

кількість матеріалу i (наприклад, природного газу або мазуту), коксового вугілля, використаного для

тонни

виробництва коксу на підприємствах інших галузей 4.

вміст вуглецю в матеріалі i, використаного для виробництва коксу на підприємствах інших галузей

кількість коксу, виробленого на підприємствах інших

тонни C/тонну тонни 53

№

Параметр

Одиниці виміру

Значення

галузей 6.

вміст вуглецю в коксі, виробленому на підприємствах інших галузей

кількість коксового газу, виробленого на підприємствах інших галузей, переданого на сторону

вміст вуглецю в коксовому газі, виробленого на підприємствах інших галузей, переданому на сторону

тонни C/тонну тонни тонни C/тонну

кількість побічних продуктів j від коксових печей, вироблених на підприємствах інших галузей, переданих

тонни

на сторону 10.

вміст вуглецю в побічних продуктах j від коксових печей, вироблених на підприємствах інших галузей, переданих

тонни С/тонну

на сторону Короткий опис джерел значень вище наведених параметрів (Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива / сировини, вимірювальні прилади і т.д.)

9.6.4 Вид діяльності – виробництво феросплавів Викиди CO2 розраховуються виходячи із заводських даних про діяльність для конкретних відновників, відпрацьованих газів та інших технологічних матеріалів і продуктів. Таблиця 20: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва феросплавів № 1.

Параметр маса відновника i

вміст вуглецю у відновнику і

Одиниці виміру

Значення

тонни тонни CO2/тонну відновника

маса руди і

вміст вуглецю в руді i

маса шлакового формуючого матеріалу і

вміст вуглецю в шлаковому формуючому матеріалі i

маса кінцевого продукту i

вміст вуглецю в кінцевому продукті i

тонни тонни CO2/тонну руди тонни тонни CO2/тонну шлаку тонни тонни CO2/тонну продукту

маса побічного продукту i

10.

вміст вуглецю в побічному продукті i

тонни тонни CO2/тонну продукту

Короткий опис джерел значень вище наведених параметрів 54

(Лабораторний аналіз, дані сертифіката постачальника палива / сировини, вимірювальні прилади і т.д.) Підхід рівня 2 передбачає використання розрахункових коефіцієнтів конкретних для країни (національний рівень). Підхід рівня 3 передбачає використання розрахункових коефіцієнтів конкретних для установки (рівень підприємства).

9.6.5 Вид діяльності – виробництво цементу Викиди CO2 відбуваються при виробництві клінкеру, який є проміжним продуктом в процесі виробництва цементу. Сировиною для виробництва клінкеру є вапняк - осадова гірська порода, що складається головним чином з кальциту з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидів заліза та інших. Кальцит або вапняковий шпат - мінерал кальцію класу карбонатів (CaCO3). Для отримання клінкеру вапняк, який містить головним чином карбонат кальцію (CaCO3) нагрівають (кальцинують), що призводить до утворення вапна (CaO) і CO2, як побічного продукту реакції. Вапно потім реагує з окислами кремнію, алюмінію та заліза в сировині, утворюючи клінкер, але ці реакції вже не супроводжуються викидами вуглекислого газу. Таблиця 21: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва цементу № 1.

обсяг спожитого карбонату типу i

тонни

частка карбонату типу i, який кальцинувався

дріб

3. 4. 5. 6.

Параметр

коефіцієнт викидів від карбонату типу i,

тонни CO2/тонни карбонату тонни

частка карбонатів у втратах з цементним пилом

дріб

коефіцієнт викидів від карбонату у втратах, який не частка карбонату у втратах, який кальцинувався

тонни CO2/тонни карбонату *

дріб

8. обсяг сировини k, яка містить органічний вуглець 9. 10.

коефіцієнт викидів керогену від сировини k частка органічного вуглецю в сировині k

Значення

маса втрат з цементним пилом

кальцинувався, 7.

Одиниці виміру

тонни

***

тонни CO2/тонни карбонату ***

дріб

* Ступінь кальцинування: за відсутності фактичних даних можна вважати, що при температурах і часах знаходження в цементній (клінкерної) випалювальної печі, ступінь кальцинування для всіх матеріалів у складі клінкеру дорівнює 100% або дуже близька до 100%. ** Оскільки карбонат кальцію практично завжди є переважаючим карбонатом у складі сировини, то можна зробити припущення, що він становить 100% карбонату, що зберігається в ЦП, не повертаються в піч. Отже можна прийняти рівним частці карбонату кальцію у завантаженні випалювальної печі. *** Викиди CO2 від некарбонату вуглецю (наприклад, від вуглецю керогена, вуглецю зольного пилу) у складі непаливних сировинних матеріалів можна проігнорувати якщо тепловий внесок керогена або іншого вуглецю <5% від загальної кількості тепла (від палив).

9.6.6 Вид діяльності – виробництво аміаку Природний газ є сировиною для виробництва аміаку в Україні. Якщо CO2 при виробництві аміаку використовується в якості сировини для виробництва сечовини або інших хімічних речовин, або передається з установки для будь-якого використання, але не для транспортування з метою довгострокового геологічного зберігання, розраховується відповідна кількість CO 2, що викидається установкою. Таблиця 22: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництва аміаку № 1.

Параметр виробництво аміаку з використанням палива типа i в процесі типа j

потреби палива на одиницю продукції для палива типа i в процесі типа j

загальна потреба в паливі типа i

рекуперований вуглець для виробництва іншої продукції, наприклад, сечовини

вміст вуглецю в паливі типа i

частка окислювання вуглецю для палива типа i

Одиниці виміру

Значення

тонни гДж/тонну аміаку ГДж кг кг С/ГДж дріб

9.6.7 Вид діяльності – виробництво вапна Підхід до розрахунку викидів СО2 базується на даних про молекулярні маси та склад усіх сировинних матеріалів, які містять вуглець, коефіцієнтах викидів для кожного джерела надходження карбонатів і досягнутої частки кальцинування. Таблиця 23: Структура даних для розрахунку викидів CO2 від виробництво вапна № 1.

обсяг спожитого карбонату типу i

Параметр

Одиниці виміру

коефіцієнт викидів від карбонату типу i

частка карбонату типу i, який кальцинувався

дріб*

маса втрат з пилом

тонни

частка карбонатів у втратах з пилом

дріб*

Значення

тонни тонни CO2/тонни карбонату

6. 7.

частка карбонату у втратах, який кальцинувався коефіцієнт викидів від карбонату у втратах, який не

дріб тонни CO2/тонни

кальцинувався

карбонату

* Ступінь кальцинування: за відсутності реальних даних роблять припущення, що ступінь кальцинування становить 100% або дуже близька до 100%.

9.6.8 Вид діяльності - виробництво азотної кислоти В процесі виробництва азотної кислоти (HNO3), закис азоту (N2O) виділяється як побічний продукт високотемпературного окислювання аміаку (NH3). Утворення N2O також відбувається в інших промислових процесах, які використовують окисли азоту або азотну кислоту, як сировину, наприклад, для виробництва капролактаму чи гліоксалю. Таблиця 24: Структура даних для розрахунку викидів N2O від виробництва азотної кислоти № 1.

Параметр

Одиниці виміру

виробництво азотної кислоти для технології типа i

коефіцієнт руйнування для технології очистки типа j

дріб

коефіцієнт використання системи очищення по технології j

дріб

Значення

тонни

Слід зазначити, що вимоги Європейської системи торгівлі передбачають для моніторингу викидів закису азоту (N2O) тільки використання методології вимірювання [8]. Оператор повинен проводити моніторинг викидів N2O від виробництва азотної кислоти з використанням безперервних вимірювань викидів. Оператор повинен проводити моніторинг викидів N 2O від виробництва адипінової кислоти, капролактаму, гліоксалю і гліоксилової кислоти використовуючи методологію на основі вимірів викидів, що проходять через очищення і методологію на основі розрахунків (методологія балансу мас) для тимчасових неочищених викидів.

9.6.9 Вид діяльності – виробництво адипінової кислоти Виробництво адипінової кислоти, яка є двохосновною карбоновою кислотою, проходить в два етапи. При цьому закис азоту є побічним продуктом реакції окислення циклогексану або циклогексанолу азотною кислотою.

Таблиця 25: Структура даних для розрахунку викидів N2O від виробництва адипінової кислоти № 1.

Параметр

Одиниці виміру

виробництво адипінової кислоти для технології типа i

коефіцієнт руйнування для технології очистки типа j

дріб

коефіцієнт використання системи очищення по технології j

дріб

Значення

тонни

10 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПРОЕКТУ ШАБЛОНА ПЛАНУ МОНІТОРИНГУ ТА ШАБЛОНУ ЗВІТУ ПРО МОНІТОРИНГ ДЛЯ УСТАНОВОК 10.1 ПРОЕКТ ЗМІСТУ ПЛАНУ МОНІТОРИНГУ План моніторингу викидів ПГ для установок повинен, як мінімум, включати наступне: 1. Загальна інформація про установку: а.

Номер версії плану моніторингу;

б.

Контактна інформація та ідентифікаційний номер оператора;

в.

Опис установки, що підлягає моніторингу, та діяльності на установці включаючи список джерел викидів і потоків "паливо, сировина - продукція", що підлягають моніторингу, і відповідає таким критеріям: 

опис має бути достатнім для демонстрації відсутності не повного обліку або подвійного обліку викидів ПГ;



з метою спрощення опису установки повинна бути додана проста схема джерел викидів ПГ і потоків "паливо, сировина - продукція" на якій буде зазначено точки відбору проб і прилади вимірювання параметрів моніторингу, будь-які інші частини установки, що мають відношення до методології моніторингу, включаючи системи управління даними для моніторингу та системи з контролю;

г.

Опис процедури для управління розподілом обов'язків персоналу для моніторингу та звітності з установки, підвищення кваліфікації відповідального персоналу і т.п;

д.

Опис процедури регулярної оцінки плану моніторингу, охоплюючи, як мінімум, наступне:

е.



перевірку списку та забезпечення повноти джерел викидів і потоків "паливо, сировина - продукція", і те, що всі відповідні зміни в самій установці та її роботу включено в план моніторингу;



оцінку дотримання порогових значень невизначеності для даних про діяльність установки та інших параметрів, де це можливо, для застосовуваних рівнів точності даних для кожного потоку "паливо, сировина - продукція" і джерела викидів;



оцінку потенційних моніторингу;

заходів

щодо

вдосконалення

застосованої

методології

Опис письмових процедур відповідної системи управління даними включаючи діаграми для роз'яснення, де це доречно;

ж. Опис письмової процедури для діяльності із контролю; з.

якщо застосовано, взаємозв'язок письмових процедур з відповідними процедурами, впровадженими на підприємстві відповідно до стандартів ISO 9001, ISO 14001, ISO 50001.

2. Детальний опис застосованої методології на основі розрахунку, включаючи: а.

Детальний опис застосованої методології на основі розрахунку, перелік використаних вихідних даних і розрахункових формул, перелік рівнів точності даних, що застосовуватимуться для вихідних даних та всі відповідні розрахункові коефіцієнти для кожного з потоків "паливо, сировина - продукція", що підлягають моніторингу;

б.

Коли це доречно і якщо оператор має намір скористатися спрощеннями для незначних і мінімальних потоків "паливо, сировина - продукція";

в.

Опис використаних систем вимірювання та діапазон їх виміру та невизначеності, точне розташування вимірювальних приладів, які використовуватимуться для кожного з потоків "паливо, сировина продукція", що підлягають моніторингу; 59

г.

Де це доречно, значення за замовченням, використані для розрахункових коефіцієнтів, вказуючи джерело з якого було взято коефіцієнт, або відповідне джерело, з якого коефіцієнт за замовченням буде періодично визначатися, для кожного потоку "паливо, сировина - продукція";

д.

Де це доречно, перелік методів аналізу проб, які будуть використовуватися для визначення всіх відповідних розрахункових коефіцієнтів для кожного потоку "паливо, сировина - продукція", а також письмовий опис процедури для проведення такого аналізу;

е.

Де це доречно, опис процедур плану відбору проб для аналізу палива і сировини, та використаних процедур для перегляду відповідності плану відбору проб;

ж. Де це доречно, список лабораторій, що займаються проведенням відповідних аналізів і, якщо лабораторія не акредитована, опис процедури, що використовується для демонстрації відповідності їх з еквівалентними вимогами; 3. У разі застосування альтернативної методології моніторингу, її докладний опис для всіх потоків "паливо, сировина - продукція" або джерел викидів та опис письмової процедури аналізу невизначеності. 4. Детальний опис застосованої методології на основі постійного вимірювання, включаючи наступне: а) Опис методу вимірювань, включаючи опис всіх відповідних письмових процедур для вимірювання, а також: 

розрахункові формули для агрегування даних і для визначення річних викидів для кожного джерела викидів;



Метод для заміщення відсутніх даних для кожного параметра;

б) Перелік усіх відповідних точок викидів під час типової роботи, а також під час обмежувальних і перехідних етапів, включаючи зупинки або введення в експлуатацію, проілюстрований технологічною схемою, якщо це вимагає компетентний орган; в)

Якщо у розрахунках враховуються гази, що відходять, то письмовий опис таких розрахунків для кожного джерела викидів, що бере участь в моніторингу, використовує методологію на основі постійного вимірювання;

г)

Перелік всього відповідного обладнання, із зазначенням частоти вимірювань, робочий діапазон і невизначеність;

д) Перелік застосовуваних стандартів і будь-які відхилення від цих стандартів; е)

Опис письмової процедури для проведення підтверджуючих розрахунків результатів застосування методології на основі постійного вимірювання.

10.2 ПРОЕКТ ЗМІСТУ ЗВІТУ ПРО МОНІТОРИНГ У щорічному звіті про моніторинг для установки повинна міститися наступна інформація: 1. Контактна інформація та ідентифікаційний номер оператора; 2. Контактна інформація верифікатора звіту про моніторинг для установки; 3. Звітній рік; 4. Номер версії останнього затвердженого плану моніторингу для установки; 5. Відповідні зміни у функціонуванні установки, а також зміни і тимчасові відхилення до плану моніторингу, які відбулися протягом звітного періоду, включаючи тимчасові або постійні зміни рівнів точності даних, причини цих змін, дати початку і закінчення, таких змін; 6. Інформація для всіх джерел викидів ПГ і потоків "паливо, сировина - продукція", що включає: а) Загальний обсяг викидів, т CO2екв; б) Методологію на основі постійного вимірювання або методологію на основі розрахунків; в)

Застосований рівень точності даних;

г)

Дані про діяльність:



для палива обсяг споживання (в тоннах або нм ) та нижча теплотворна здатність 3 (ГДж/т або ГДж/м );



для всіх інших матеріалів - в тоннах або нм ;

а) Коефіцієнти викидів, окислення та перерахунку; б) Якщо застосовується методологія масового балансу, витрати і вміст вуглецю для кожного потоку "пальне, сировина - продукція" в та із установки, при необхідності нижча теплотворна здатність в)

Якщо застосовується методологія на основі постійного вимірювання:

 середньогодинні концентрації ПГ і обсяги газів, що відходять за рік; 7. Якщо відбулися прогалини в даних і вони були доповнені заміщеними даними: а) потік "паливо, сировина - продукція" або джерело викидів; б) причини відсутності даних; в)

початкову та кінцеву дату і час кожної ситуації прогалини в даних;

г)

обсяг викидів, розрахований на основі заміщених даних;

д) у разі, якщо ще не були включені в план моніторингу метод оцінки для заміщених даних, докладний опис методу оцінки, в тому числі докази того, що методологія не призводить до заниження обсягу викидів за відповідний період часу; 12. Будь-які інші зміни в установці протягом звітного періоду, що впливають на викиди ПГ протягом звітного року.

11 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗВІТНОСТІ ПРО ПГ З ДЖЕРЕЛ, НЕ ВКЛЮЧЕНИХ У СИСТЕМУ МЗВ ПГ Аналіз звітності про викиди CO2 на основі даних, наведених у формі №2-тп (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря», показав, що 80% загального обсягу викидів CO2 з стаціонарних джерел забруднення (СДЗ) припадає на найбільші СДЗ, які складають менше 1% усіх СДЗ, які мали фактичні викиди CO2 у звітному році. Водночас приблизно на 300 СДЗ (або близько 5% СДЗ, які мали місце фактичні викиди CO2 у звітному році) припадає 95% фактичних викидів CO2 з СДЗ. Охоплення звітністю (статистикою) 95% загального обсягу фактичних викидів CO2 є ефективною практикою, котра, з одного боку, дозволяє вловлювати значний обсяг викидів, а з іншого боку дозволяє скорочувати накладні витрати економічних суб’єктів (зазвичай це велика кількість підприємств, які мають дуже малі викиди забруднювачів) і зменшувати державні видатки на організацію звітності.

Рис. 6. Охоплення суб’єктів державною статистичною звітністю щодо викидів CO2 Наразі у регіоні 11 тис. суб’єктів заповнюють форму №2-тп (повітря) «Звіт про охорону атмосферного повітря», яка використовується для визначення платежів екологічних податків, зокрема збору за викиди парникових газів. Хоча 95% викидів припадає приблизно на 300 з цих джерел, решта суб’єктів продовжать подавати звітність за чинними вимогами Податкового кодексу України. Пропонується також, щоб ці суб’єкти продовжували подавати звітність про викиди ПГ, а податок на ці викиди був прив’язаний до вартості дозволів на викиди за СТВ. Це призвело б до зростання витрат на викиди з часом, що, у свою чергу, зосередило б увагу на процедурах МЗВ, пов’язаних із цим податком. Тому пропонується, разом із підвищенням ставки податку, щоб для суб’єктів поступово вводилися жорсткіші процедури МЗВ, які включатимуть деякі з основних положень системи МЗВ, зокрема встановлені процедури вимірювання і розрахунків, шаблони звітів та менш обтяжливі процедури верифікації. Пропозиції щодо цих процедур у даному звіті не опрацьовані, але пропонується, щоб вони базувалися переважно на системі МЗВ. 62

РОЗДІЛ 3. МЗВ І РОЗПОДІЛ У СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ КВОТАМИ НА ВИКИДИ

12 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІЛОТНОЇ ФАЗИ СИСТЕМИ МЗВ В УКРАЇНІ 12.1 ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМИ МЗВ Для того, щоб сприяти зміцненню довіри та створити рівні умови для звітності про викиди вибраних установок, системи моніторингу повинні давати результати, які є порівнянними (між установками), повними (тобто включати всі відповідні ПГ), узгодженими (тобто дозволяти порівняння по роках), точними (вільними від упередженості) та прозорими (щоб верифікатор або інша третя особа могла відновити звіт про викиди з наявних даних). В якості основи для розробки вимог до системи МЗВ пропонується використовувати відповідні документи, що регламентують роботу третьої фази Системи торгівлі квотами на викиди Європейського Союзу (СТВ ЄС) – найбільшої системи торгівлі квотами на викиди в світі з найбільшим досвідом роботи. На кінець листопаду 2013 року було заплановане підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Протягом 2 років з дати набрання чинності цією Угодою Україна має зробити наступні дії :     

прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів); встановлення системи визначення відповідних споруд/установок та визначення парникових газів (Додатки І та ІІ); розроблення національного плану розподілу квот між заводами/комплексами (ст. 9); запровадження дозвільної системи на викиди парникових газів та на квоти, що продаватимуться на національному рівні між заводами/промисловими комплексами в Україні (ст. 4 і 11-13); створення системи моніторингу, звітності, здійснення перевірок і належного впровадження, а також процедури консультацій з громадськістю (ст.9, 14-17, 19 і 21).

Перелік основних нормативних документів, при розробці яких було враховано досвід роботи перших двох фаз СТВ ЄС, наведено нижче: 

ДИРЕКТИВА 2003/87/EC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 13 жовтня 2003 р. щодо створення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у Співтоваристві та внесення змін до Директиви Ради 96/61/EC;



РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (EU) № 601/2012 від 21 червня 2012 р. щодо моніторингу та звітності про викиди парникових газів згідно з Директивою 2003/87/ЕС Європейського Парламенту і Ради;



РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (EU) № 600/2012 щодо верифікації звітів про викиди парникових газів та звітів про тонно-кілометраж і щодо акредитації верифікаторів згідно з Директивою 2003/87/ЕС Європейського Парламенту і Ради.

12.2 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ Нижче наведено приклади визначення ключових понять, які використовуються у системі МЗВ для опису установки та методології розрахунку викидів парникових газів (ПГ).  "Установка" – стаціонарний цех, агрегат чи будь-який інший об’єкт господарської діяльності, функціонування якого зумовлює викиди парникових газів.  "Оператор установки" – юридична особа або фізична особа-підприємець у власності або законному користуванні якої на території України перебуває установка;  "Джерело викидів" - окремо ідентифіковані частини установки або процесу в межах установки, з яких викидаються ПГ.  Потік "паливо, сировина - продукція" означає одне з нижче перерахованого: 64



 

конкретний вид палива, сировини або продукції, в результаті споживання або виробництва яких відбуваються викиди ПГ в одному або декількох джерелах викидів; o конкретний вид палива, сировини чи продукції, що містять вуглець і включаються до розрахунку викидів ПГ з використанням методології балансу маси. "Точка вимірювання" означає "джерело викидів ПГ", для якого застосовується система безперервного вимірювання викидів. Таким чином, це та точка, де встановлені інструменти системи безперервного вимірювання. "Точка викидів ПГ" - це місце (в межах установки), де фізично відбуваються викиди ПГ в атмосферу. "Розрахункові коефіцієнти" – коефіцієнти що використовуються для розрахунків викидів ПГ, такі як нижча теплотворна здатність палива (НТЗ), коефіцієнт викидів ПГ, коефіцієнт окислення, коефіцієнт перетворення, вміст вуглецю або частка біомаси

12.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ МЗВ У ПІЛОТНІЙ ФАЗІ СТВ ЄС 12.3.1 Обсяг категорій видів діяльності у системі МЗВ для переліку ПГ та граничних значень викидів ПГ Для пілотної фази функціонування системи МЗВ в Україні рекомендовано включити наведені нижче види діяльності на установках, перелік ПГ та граничні значення викидів ПГ. Покриття установок системою МЗВ Пропонується встановити нижню межу викидів ПГ для установок в розмірі усього 25 тис. т СО2екв на рік від усіх видів діяльності, що покриваються системою МЗВ, на установці. Покриття ПГ системою МЗВ У систему МЗВ на пілотній стадії рекомендується включити викиди наступних ПГ: 

СО2 від стаціонарного спалювання палива та індустріальних процесів.



N2O від виробництва азотної і адипінової кислот.

Покриття видів діяльності системою МЗВ Пропонується включити дев’ять видів діяльності від яких відбуваються прямі викиди ПГ на установках для пілотної фази функціонування системи МЗВ в Україні, а саме Таблиця 26. Перелік запропонованих видів діяльності № Види діяльності 1.

стаціонарне спалювання палива

виробництво чавуну и сталі

виробництво феросплавів

виробництво доменного коксу (підприємства з виробництва доменного коксу поза межами металургійного заводу)

виробництво цементу

виробництво аміаку

виробництво вапняку

виробництво азотної кислоти 65

виробництво адипінової кислоти

З метою спрощення функціонування системи МЗВ на пілотній фазі, скорочення витрат на її впровадження та супроводження пропонується впровадити спрощені вимоги до установок з незначними викидами ПГ та з відносно простими методологіями моніторингу викидів ПГ. Перш за все це відноситься до чисельних комунальних котелень, які переважно використовують природний газ у якості палива. Методологія розрахунку викидів ПГ для виду діяльності «Стаціонарне спалювання палива» достатньо проста та не викличе у операторів установок складнощів у її застосуванні. Дані про діяльність для котелень – це споживання палива. Оператори ведуть облік спожитого палива у своєї поточній практиці відповідно до державних і галузевих стандартів та керівних документів. Тому практично ніяких нових процедур, правил, керівництв та дій не потрібно буде розробляти та впроваджувати операторам для отримання цих даних під час моніторингу викидів ПГ. Переважна більшість котелень споживає природний газ. Типово обсяг споживання природного газу ведеться системою безперервного вимірювання – газовими лічильниками, які мають достатньо високу точність.

12.3.2 Графік впровадження МЗВ в Україні У таблиці нижче наведено попередній план графік впровадження системи МЗВ в Україні. В перший рік пропонується провести роботи з розробки та прийняття відповідної нормативно-правової бази щодо функціонування системи МЗВ та навчання персоналу НКО для супроводження МЗВ для виду діяльності Стаціонарне спалювання палива. До напрацювання відповідного досвіду пропонується обмежити кількість установок що будуть першими включені до системи МЗВ на пілотній фазі, а саме включити до системи тільки установки з виробництва електроенергії потужністю більше 20 МВт, які поставляють електроенергію до об’єднаної енергосистеми України. В першому півріччі другого року впровадження системи МЗВ необхідно провести роботу з розробки планів моніторингу для установок з виробництва електроенергії потужністю більше 20 МВт та погодження планів моніторингу для цих установок. В другому півріччі другого року установки з виробництва електроенергії проводять моніторинг викидів ПГ відповідно затвердженому плану моніторингу. Особливу важливість має ретельність, детальність розробки всіх документів для початку роботи пілотної фази системи МЗВ. Тому рекомендується використовувати додатковий час (перше півріччя) на опрацювання всіх необхідних документів та спільну роботу з операторами щодо розроблення та затвердження планів моніторингу, отримання початкового досвіду включення виду діяльності в систему МЗВ. Протягом другого року планується розробка відповідних документів для включення у третьому році функціонування системи МЗВ затверджених видів діяльності відповідних індустріальних процесів. Також на протязі другого року виконуються роботи з навчання персоналу НКО для супроводження МЗВ для індустріальних процесів, розробки реєстру установок та починаються роботи з акредитації верифікаторів. Протягом першого кварталу третього року впровадження системи МЗВ планується розробка звітів про моніторинг для установок з виробництва електроенергії потужністю більше 20 МВт та верифікація звітів про моніторинг. Розгляд та реєстрація у НКО звітів про моніторинг та верифікаційних звітів за друге півріччя з виробництва електроенергії потужністю більше 20 МВт планується протягом другого кварталу. Також пропонується провести аналіз набутого досвіду з погодження планів моніторингу, розгляду та реєстрації звітів про моніторинг та верифікаційних звітів та почати роботи з розробки планів моніторингу для установок індустріальних процесів. Протягом четвертого кварталу третього року впровадження системи МЗВ провести погодження планів моніторингу установок індустріальних процесів та внести та затвердити необхідні зміни до 66

відповідних додаткових нормативних документів та керівних документів щодо функціонування системи МЗВ. На третій рік також планується введення в експлуатацію реєстру установок. Протягом четвертого року проводиться моніторинг викидів ПГ на установках що покриваються системою МЗВ та відповідні нагальні дії з укріплення інституційного потенціалу НКО. Протягом п’ятого року проводяться роботи відповідно функціонування повної системи МЗВ, а саме:       

розробка звітів про моніторинг за попередній рік усіма установками що включенні до системи МЗВ; верифікація звітів про моніторинг; розгляд та реєстрація у НКО звітів про моніторинг та верифікаційних звітів для установок, що покриваються системою МЗВ; розробка планів моніторингу для установок; аналіз набутого досвіду з погодження планів моніторингу, розгляду та реєстрації звітів про моніторинг та верифікаційних звітів для установок, що покриваються системою МЗВ; погодження планів моніторингу установок; здійснення державного обліку установок та інше..

На завершення п’ятого року пілотної фази впровадження системи МЗВ планується прийняття остаточного варіанту нормативно-правової бази системи МЗВ. У таблиці нижче наведено план графік пілотної фази впровадження системи МЗВ.

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Прийняття нормативно-

Перше півріччя

Перший квартал

Проведення моніторингу на

Перший квартал

правової бази щодо МЗВ:

Розробка планів моніторингу

Розробка звітів про моніторинг

установках що покриваються

Розробка звітів про моніторинг

6. Закон України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів»

для установок з виробництва

системою МЗВ

для установок що покриваються

електроенергії потужністю

системою МЗВ

більше 20 МВт - Стаціонарне

більше 20 МВт

Верифікація звітів про

спалювання палива*

Верифікація звітів про

моніторинг

Погодження планів моніторингу

моніторинг

Другий квартал

7. Порядок здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів

установок з виробництва

Другий квартал

Розгляд та реєстрація у НКО

електроенергії потужністю

Розгляд та реєстрація у НКО

звітів про моніторинг та

більше 20 МВт

звітів про моніторинг та

верифікаційних звітів для

8. Порядок акредитації незалежних експертних організацій, що здійснюють верифікацію звітів про моніторинг викидів ПГ 9. Порядок державного обліку установок, які здійснюють викиди ПГ 10. Порядок державного контролю за моніторингом, звітністю і верифікацією викидів ПГ

верифікаційних звітів за друге

установок що покриваються

Друге півріччя

півріччя з виробництва

системою МЗВ

Проведення моніторингу на

електроенергії потужністю

Третій квартал

установках з виробництва

більше 20 МВт

Розробка планів моніторингу

електроенергії потужністю

Третій квартал

для установок

більше 20 МВт

Аналіз набутого досвіду з

погодження планів

моніторингу, розгляду та

реєстрації звітів про моніторинг

та верифікаційних звітів

та верифікаційних звітів для

Розробка планів моніторингу

установок що покриваються

для установок індустріальних

системою МЗВ

процесів

Четвертий квартал

Погодження планів моніторингу

установок

установок індустріальних

Внесення та затвердження

процесів

необхідних змін до додаткових

Погодження планів моніторингу

нормативних документів та

установок з виробництва

керівних документів

електроенергії потужністю 68

більше 20 МВт Внесення та затвердження необхідних змін до додаткових нормативних документів та керівних документів Розробка та затвердження

Розробка та затвердження

Відповідне супроводження

Прийняття остаточного варіанту

додаткових нормативних

нормативних документів

нормативно-правової бази

документів для виду діяльності

документів для індустріальних

системи МЗВ

- Стаціонарне спалювання

процесів

Введення в експлуатацію

Здійснення державного обліку

реєстру установок

установок

***

палива*** Розробка керівних

Розробка реєстру установок

документів**** Навчання персоналу НКО для

Навчання персоналу НКО для

Укріплення інституційного

супроводження МЗВ для виду

супроводження МЗВ для

потенціалу НКО

діяльності - Стаціонарне

індустріальних процесів

спалювання палива

Навчання персоналу НКО для акредитація верифікаторів

акредитація верифікаторів

введення реєстру установок акредитація верифікаторів

* Оцінка кількості потенційних установок: В Україні функціонують 42 ТЕС та ТЕЦ с потужністю 20 МВт и вище. Список ТЕС та ТЕЦ наведено у Додатку 4 ** Види діяльності для індустріальних процесів (попередній перелік) 1.

Виробництво чавуну и сталі

Виробництво феросплавів

Виробництво доменного коксу (підприємства з виробництва доменного коксу поза металургійного заводу)

Виробництво цементу

Виробництво аміаку

Виробництво вапняку

Виробництво азотної кислоти

Виробництво адипінової кислоти

*** Розробка та затвердження додаткових нормативних документів 9.

Методологія визначення викидів ПГ.

10. Шаблон плану моніторингу 11. Шаблон спрощеного плану моніторингу для установок з незначними викидами ПГ. 12. Шаблон звіту про моніторинг викидів ПГ. 13. Шаблон спрощеного звіту про моніторинг для установок з незначними викидами ПГ. **** Перелік керівних документів 14. Приклад типової процедури з організації проведення моніторингу на рівні установки. 15. Загальне керівництво з моніторингу та звітності викидів ПГ. 16. Керівництво з інтерпретації видів діяльності установок. 17. Керівництво з частоти проведення лабораторних аналізів. 18. Керівництво з відбору та аналізу проб. 19. Керівництво по системі керування даними та системи контролю за даними. 20. Керівництво з оцінки невизначеності. 21. Керівництво з використання біомаси.

12.3.3 Класифікація категорій установок Кожна установка може бути класифікована згідно з наступними категоріями: 

категорія А - викиди ПГ менше 50 000 т CO2 на рік;



категорія Б - викиди ПГ менше 500 000 т CO2 на рік, але перевищують викиди для категорії А;



категорія В: викиди ПГ дорівнюють або вище 500 000 т CO2 на рік.

Оператор в плані моніторингу та звіті про моніторинг викидів ПГ повинен класифікувати категорію кожної установки. Це необхідно для визначення можливостей застосування спрощених вимог до моніторингу, звітності та верифікації. 70

12.3.4 Класифікація потоків «паливо, сировина-продукція» Оператор повинен класифікувати кожен потік "паливо, сировина - продукція", порівнюючи потік з сумарними викидами ПГ із установки, в одну з наступних: а) незначні потоки - потік "паливо, сировина - продукція", вибраний оператором, відповідає одному з показників, який в абсолютному вираженні: - менше 5 000 тонн CO2 на рік, - менше 10% від сумарних викидів CO2, але не більше 100 000 тонн CO2 на рік; б) мінімальні потоки - потік "паливо, сировина - продукція", вибраний оператором, відповідає одному з показників, який в абсолютному вираженні: - менш 1 000 тонн CO2 на рік, - менше 2% від сумарних викидів CO2, але не більше 20 000 тонн CO2 на рік; в) ключові потоки - потоки "паливо, сировина - продукція", які не підпадають ні під одну з категорій, перерахованих в пунктах a) та б). Наприклад, для ТЕС України ключовим потоком "паливо, сировина - продукція" буде «спалювання вугілля» (частка споживання вугілля на ТЕС України встановлює 93% - 99%), а незначними та мінімальними будуть потоки «спалювання природного газу» та «спалювання мазуту».

12.3.5 Рівні точності даних Кожен параметр, необхідний для визначення викидів ПГ, може бути прийнятий шляхом використання різних даних з різним рівнем невизначеності. До цих параметрів відносяться дані про діяльність установки і розрахункові коефіцієнти (коефіцієнти викидів ПГ, нижча теплотворна здатність, коефіцієнти окислення, тощо). До цих даних необхідно застосовувати рівні точності даних. Застосування таких рівнів ілюструється у таблиці нижче, де вказані рівні, які можуть бути обрані для визначення викидів ПГ від палива при використанні методологій на основі розрахунку. В цілому можна зазначити, що менші рівні являють собою методи з більш низькими вимогами і є менш точними, ніж більш високі рівні. Рівні з однаковим номером (наприклад, рівні 2а і 2б) вважаються еквівалентними. Таблиця 4 . Ілюстрація застосування рівнів точності даних Обсяги споживання

НТЗ

Коефіцієнт викидів

Коефіцієнт окислення

Рівень 1

Рівень 2

Рівень 2а / 2б

Рівень 2

палива

Рівень 3 Рівень 4

Рівень 3 Рівень 3

Рівень 3

Більш високі рівні вважаються більш складними і затратними, ніж нижчі (наприклад, за рахунок застосування більш коштовного вимірювального обладнання). Тому нижчі рівні, як правило, потрібні для менших обсягів 71

викидів ПГ, тобто для незначних і мінімальних потоків і, відповідно, для невеликих установок. Таким чином, забезпечується економічно ефективний підхід до визначення викидів ПГ для установок. У загальному випадку рівні точності даних визначаються наступним чином: Рівень 1 - використання розрахункових коефіцієнтів за замовчуванням (наприклад, відповідно до Керівних принципів національних інвентаризацій викидів та поглинання ПГ, МГЕЗК, 2006 або кращої галузевої практики). Рівень 2 - використання розрахункових коефіцієнтів, визначених на національному рівні (наприклад, що наведені в національному кадастрі, наданому до секретаріату РКЗК ООН). Рівень 3 - використання розрахункових коефіцієнтів, визначених на рівні установки (наприклад, визначені лабораторним аналізом, постійне вимірювання, тощо). Нижче у таблиці наведено приклад максимально допустимих похибок для кожного рівня даних про діяльність що застосовується в СТВ ЄС. Таблиця 5 Рівні для даних про діяльність (максимально допустима похибки для кожного рівня) Вид діяльності / потік

Параметр, до якого

"паливо, сировина -

застосовується

продукція"

невизначеність

Рівень 1

Рівень 2

Рівень 3

Рівень 4

± 7,5 %

±5%

± 2,5 %

± 1,5 %

± 7,5 %

±5%

± 2,5 %

± 1,5 %

± 7,5 %

±5%

± 2,5 %

± 1,5 %

Спалювання палива і паливо, використовуване в якості сировини Стандартне комерційне

обсяг палива [т] або [нм ]

паливо Інші види газоподібного та

обсяг палива [т] або [нм ]

рідкого палив Тверде паливо

обсяг палива [т]

12.3.6 Аналіз розбіжностей розрахункових коефіцієнтів для різних рівнів отчності даних Нижче наведена оцінка розбіжностей розрахункових коефіцієнтів для різних рівнів точності даних для розрахунку викидів ПГ від стаціонарного спалювання палива на ТЕС України. Аналіз розбіжностей розрахункових коефіцієнтів для різних рівнів точності даних для розрахунку викидів ПГ від стаціонарного спалювання палива на ТЕС України при спалюванні вугілля проведено згідно з результатами Національної інвентаризації викидів та поглинання ПГ України за 2011 р., подача 2013, версія 1.1 [51]. Значення другого рівня точності даних для виду діяльності «Стаціонарне спалювання палива» наведені в таблиці загальноприйнятого формату звітності (ЗФЗ) національної інвентаризації України на робочому листі Table1.A (б) [51]. Таблиця6 . Коефіцієнт викидів CO2 та окислення Коефіцієнт викидів, т CO2/ТДж

Коефіцієнт окислення

МГЕЗК 2006 ЗФЗ

значення за

ЗФЗ

замовчуванням Вугілля

26.33

25.8

0.97

Згідно [1] для розрахунку викидів ПГ від ТЕС України у 2003-2011 рр. використані детальні дані, отримані від кожної ТЕС і від ДП «УкрНДІвуглезбагачення», і розраховані національні коефіцієнти вмісту вуглецю у вугіллі, 72

окислювання вуглецю і нижчої теплотворної здатності ([1] П2.4.2, П2.5, П2.7 Додатка 2). Дані коефіцієнти викидів відповідають третьому рівню вимог до точності даних, а саме рівню установок. Таблиця 7. Зміст вуглецю в кам'яному вугіллі на ТЕС України, т/ТДж ([51] Таблиця П2.10) Назва ТЕС Запорізька

Марка вугілля

2011р.

Г+Д

25.2

26.6

Придніпровська

А+Т

27.9

Зуївська

Г+Д

25.5

Курахівська

Г+Д

25.4

Луганська

А+Т

27.4

Слов'янська

А+Т

27.9

Криворізька

Старобешівська

А+Т

27.9

Бурштинська

А+Т+Ж

25.2

Добротвірська

Г+Д+Ж

25.2

Ладижинська

Г+Д

25.3

Вуглегірська

Г+Д

25.1

Зміївська

А+Т

27.3

Трипільська

А+Т

27.6

Миронівська

А+Д

27.4

Розбіжність коефіцієнтів викидів СО2 від спалювання вугілля для рівня точності даних 3 (рівень установок) та рівня точності даних 2 (національні значення) та рівня 1 (значення за замовчуванням МГЕЗК) наведені в таблиці нижче.

Таблиця 8. Розбіжність коефіцієнтів викидів СО2 від спалювання вугілля для рівня точності даних 1, 2 і 3 Назва ТЕС

Рівень 3 до 2

Рівень 3 до 1 МГЕЗК 2006

ЗФЗ Запорізька Криворізька Придніпровська

значення за замовчуванням -4.5%

-2.4%

0.8%

2.8%

5.6%

7.5%

Зуївська

-3.3%

-1.2%

Курахівська

-3.7%

-1.6%

Луганська

3.9%

5.8%

Слов'янська

5.6%

7.5%

Старобешівська

5.6%

7.5%

Бурштинська

-4.5%

-2.4%

Добротвірська

-4.5%

-2.4%

Ладижинська

-4.1%

-2.0%

Вуглегірська

-4.9%

-2.8%

Зміївська

3.6%

5.5%

Трипільська

4.6%

6.5%

Миронівська

3.9%

5.8%

5.6%

7.5%

Максимальна розбіжність

Розбіжність коефіцієнта окислення від спалювання вугілля для рівня точності даних 3 (рівень установок) та рівня точності даних 2 (національні значення) наведені в таблиці нижче. Таблиця 9. Розбіжність коефіцієнта окислення для спалювання вугілля для рівня точності даних 2 та 3 Назва ТЕС Запорізька

Марка вугілля

2011р. [1] Таблиця П2.12.

Розбіжність

Г+Д

0.997

2.7%

0.962

-0.8%

Придніпровська

А+Т

0.922

-5.2%

Зуївська

Г+Д

0.997

2.7%

Курахівська

Г+Д

0.98

1.0%

Луганська

А+Т

0.946

-2.5%

Слов'янська

А+Т

0.951

-2.0%

Старобешівська

А+Т

0.937

-3.5%

Бурштинська

А+Т+Ж

0.988

1.8%

Добротвірська

Г+Д+Ж

0.986

1.6%

Ладижинська

Г+Д

0.997

2.7%

Вуглегірська

Г+Д

0.997

2.7%

Зміївська

А+Т

0.967

-0.3%

Трипільська

А+Т

0.923

-5.1%

Миронівська

А+Д

0.989

1.9%

Криворізька

Максимальна розбіжність

-5.2%

Таким чином, на основі проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

 оцінка розбіжності значень розрахункових коефіцієнтів застосовуваних на рівні 3 - рівень підприємств і рівня 2 – національний, досягає більше 5% (а для коефіцієнта за замовчуванням для рівня 1 досягає 7,5%);  на ТЕС України викиди СО2 складають мільйони тонн на рік, тому розбіжність при застосуванні різних рівнів точності даних може призводити до помилки в сотні тис. т СО 2 на рік;  для третьої фази роботи (2013 – 2020 рр.) Європейської системи торгівлі на викиди ПГ всеосяжне правило говорить, що оператор повинен застосовувати найбільш високий рівень точності даних для кожного параметра. Для операторів з значними викидами в рамках категорії Б (> 50 тис. CО 2 екв т на рік) та В (> 500 тис. т СО2екв на рік) це обов'язково.

12.4 ПОПЕРЕДНІЙ АНАЛІЗ ДОЦІЛЬНОСТІ ВКЛЮЧЕННЯ ВИКИДІВ МЕТАНУ ТА ЗАКИСУ АЗОТУ ДО ИСТЕМИ МЗВ ДЛЯ ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ – СТАЦІОНАРНЕ СПАЛЮВАННЯ ПАЛИВА Попередній аналіз доцільності включення викидів метану та закису азоту до покриття системою МЗВ на пілотній фазі для виду діяльності «стаціонарне спалювання палива» виконано для значень коефіцієнтів викидів, наведених у Керівних принципах національних інвентаризацій парникових газів МГЕЗК, 2006, Глава 2: Стаціонарне спалювання палива, таблиця 2.2 «КОЕФІЦІЄНТИ ВИКИДІВ ЗА УМОВЧАННЯМ ДЛЯ СТАЦІОНАРНОГО СПАЛЮВАННЯ У ГАЛУЗЯХ ЕНЕРГЕТИКИ» [2]. Оцінку співвідношення викидів CH4 та N2O до викидів CO2 виконано для трьох основних видів палива для виду діяльності «стаціонарне спалювання палива». Значення коефіцієнтів викидів та результати розрахунку співвідношення викидів метану та закису азоту до викидів СО2 наведено у таблицях нижче. Таблиця 10. Коефіцієнти викидів за умовчанням для стаціонарного спалювання у галузях енергетики Паливо

кг CO2/ТДж

кг CH4/ТДж

кг N2O/ТДж

Мазут

77 400

3.00

0.60

Вугілля

96 100

1.00

1.50

Природний газ

56 100

1.00

0.10

Таблиця 11. Співвідношення викидів метану та закису азоту до викидів СО2 Паливо

Співвідношення

Співвідношення викидів

викидів CH4 до

викидів N2O до

суми CH4 та N2O до

викидів CO2

Мазут

0.08%

0.24%

0.32%

Вугілля

0.02%

0.48%

0.51%

Природний газ

0.04%

0.06%

0.09%

Таким чином викиди CH4 не перевищують 0.1% до викидів CO2 від спалювання мазуту, а викиди CH4 від спалювання вугілля та природного газу ще менше. Викиди N2O не перевищують 0.5% до викидів CO2 від спалювання вугілля. Найбільша доля сумарних викидів CH4 та N2O у CO2 еквіваленті досягає 0.51% викидів CO2 від спалювання вугілля, що є в тричі менше вимог максимального рівня 3 до точності даних який дорівнює 1.5% та в десять разів менше ніж вимоги відповідно рівня 1, які дорівнюють 5% невизначеності. Таким чином максимальна

доля сумарних викидів CH4 та N2O у CO2 еквіваленті в тричі менше ніж максимальні вимоги до невизначеності розрахункових коефіцієнтів. Треба зазначити, що значення коефіцієнтів викидів для CH4 та N2O на рівні 3 (які залежать від використовуваної технології спалювання) ще менші, ніж коефіцієнти викидів за замовчанням. Таким чином, застосування викидів для CH4 та N2O на рівні 3 приведе до ще менших обсягів викидів CH4 та N2O. Коефіцієнти викидів для рівня 3 наведено у таблиці нижче. Таблиця 12. Коефіцієнти викидів з утилітарних джерел (Таблиця 2.6. [52]) Основна технологія

CH4,

N2O,

кг/ТДж

Котли на мазуті/сланцевому маслі

r 0,8

0,3

Сухе дно, пристінне спалювання

0,7

r 0,5

Сухе дно, тангенціальне спалювання

0,7

r 1,4

Мокре дно

0,9

r 1,4

n 1

Тверді види палива

Котли на природному газі

Приклад розрахунку викидів ПГ на основі фактичних даних для однієї ТЕС України та використання рівня 2 (національний рівень) для розрахункових коефіцієнтів для викидів СО2 та коефіцієнтів викидів за умовчанням для CH4 та N2O наведено у таблиці нижче. Таблиця 13. Приклад розрахунку викидів ПГ на основі фактичних даних Найменування

Споживання палива, туп

Вугілля Природний газ Мазут Усього викиди від спалювання

т СО2

CH4,

N2O,

т СО2екв

2 281 035

6 260 459

1 404

31 086

9 320

15 117

37 279

83 683

203

6 359 259

1 410

31 094

Таблиця 14. Співвідношення викидів CH4 та N2O до викидів CO2 Співвідношення

Співвідношення

викидів CH4 до

викидів N2O до

викидів CO2

Співвідношення суми викидів CH4 та N2O до викидів CO2

Вугілля

0.02%

0.50%

0.52%

Природний газ

0.04%

0.06%

0.09%

Мазут

0.08%

0.24%

0.33%

Усього співвідношення викидів

0.02%

0.49%

0.51%

На основі проведеного попереднього аналізу доцільності включення для покриття системою МЗВ викидів метану та закису азоту від виду діяльності «стаціонарне спалювання палива» на пілотній фазі можна зробити 7 8

r вказує на коефіцієнт викидів, який був переглянутий після виходу Керівних принципів МГЕЗК 1996 n вказує на новий коефіцієнт викидів, який не був представлений в Керівних принципах МГЕЗК 1996

висновок щодо недоцільності включення викидів CH4 та N2O у зв’язку з тим, що ці викиди на декілька порядків менші ніж викиди СО2 та не перевищують вимог рівня суттєвості який становить 5% від загального обсягу 9

викидів за звітний період для установок категорії А та Б та 2% установок для категорії В .

12.5 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РІВНІВ ТОЧНОСТІ ДАНИХ ПО КАТЕГОРІЯМ УСТАНОВОК Для установок категорії А, згідно вимогам застосування рівнів точності даних, можливо застосування рівня 1 та використовування розрахункових коефіцієнти за замовченням (Керівні принципи національних інвентаризацій викидів та поглинання ПГ, МГЕЗК, 2006 або краща галузева практика). У разі якщо національний координуючий орган (НКО) затвердить та запропонує операторам розрахункові коефіцієнти рівня 2 (національні) то оператори будуть використовувати ці розрахункові коефіцієнти замість коефіцієнтів за замовченням. Для установок категорії Б, згідно вимогам застосування рівнів точності даних, можливо застосування рівня 2 (національний рівень) для визначення розрахункових коефіцієнтів. Оператор може застосувати національні коефіцієнти викидів для палива та коефіцієнти окислення, які використовуються в Україні при щорічному проведенні інвентаризації викидів та поглинання ПГ (національний кадастр, останній поданий до секретаріату РКЗК ООН) або запропоновані НКО. Відносно нижчої теплотворної здатності (НТЗ) палива оператор установки може застосувати значення, які вказані в рахунках-фактурах поставки відповідного типу палива. Таким чином можна буде зберегти баланс між надійною звітністю та пропорційними витратами для операторів з невеликими викидами, тобто для установок категорій А та Б. На рисунку нижче наведені вимоги до операторів установок для рекомендованих рівнів точності та для видів діяльності, що не входять до системи МЗВ, але можуть бути включені до системи звітності «низьковуглецевий розвиток України». Як вже було вказано у попередніх звітах (Аналітичні записки №1 та №2) на самому початку функціонування системи МЗВ необхідно, де можливо, включати установки для яких можливо застосувати досить точний моніторинг. Це допоможе більш ефективно впровадити систему МЗВ та не підірве довіру до системи взагалі. Для видів діяльності що не покриті системою МЗВ рекомендується надавати інформацію відповідно до формату даних «низько вуглецевий розвиток України», який наведено у Аналітичній записці №2. Це є дуже важливим ще й з точки зору технічного прогресу та впровадження новітніх технологій. Навіть на недалеку перспективу важко сказати, які технології та як будуть розвиватися та впроваджуватися. Таким чином, охоплення майже всіх установок видів діяльності, навіть з вкрай спрощеною звітністю дозволить Україні більш ефективно використовувати фінансові, людські та технічні ресурси при розширенні системи МЗВ, після закінчення пілотної фази. Для установок стаціонарного спалювання палива та установок промислових процесів категорії А рекомендується спрощена процедура не тільки моніторингу, але й розгляду та реєстрації звіту про моніторинг безпосередньо НКО без залучення верифікації незалежною експертною організацією. Для таких установок можна встановити прості та прозорі правила, які позволять зекономити кошти та час, а також не приведуть до залучення сторонніх консультантів. Пропонується процедура, яка включає в себе розробку обов’язкового звіту про моніторинг викидів ПГ, подання його на розгляд до НКО, усунення зауважень, якщо мають місце та реєстрація звіту в НКО. Таким чином оператор уникає необхідності проходити ще й перевірку третьою незалежною стороною, що може привести до значних фінансових та часових втрат. 9

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (EU) № 600/2012 від 21 червня 2002 р., ст. 23 «Рівень істотності»

Для установок категорії Б для стаціонарного спалювання палива пропонується визначити та прописати спрощену процедуру проведення верифікації, тобто, наприклад, без виїзду на установку, мінімальні дані для верифікації, без залучення значної кількості сторонніх спеціалістів, тощо. Найбільш прозора, детально описана, узгоджена процедура повинна бути впроваджена для установок категорії В для стаціонарного спалювання палива та установок категорії Б та В для промислових процесів (див. рисунок нижче). Для цих установок проведення верифікації може бути затратним, як з фінансової, так і часовою точки зору. На поточний стан важко оцінити кількість установок для стаціонарного спалювання палива що відповідатимуть вимозі граничного обсягу викидів ПГ на установці у 25 000 т СО2 та будуть покриті системою МЗВ. Нижче у таблиці наведені основні показники децентралізованого постачання тепла в Україні станом на 2011 рік.

Таблиця 15. Основні показники децентралізованого постачання тепла в Україні станом на 2011 р. Котельні

Всього котелень

35 073.0

100.0%

до 3 МВт

30 616.0

87.3%

3 625.0

10.3%

120 298.4

100.0%

до 3 МВт

21 883.3

18.2%

від 3 до 20 МВт

26 619.3

22.1%

104 688.6

100.0%

від 3 до 20 МВт Сумарна потужність Потужність, МВт

Виробництво

Всього вироблено

теплової енергії, тис.

до 3 МВт

11 087.8

10.6%

Гкал/год

від 3 до 20 МВт

17 321.8

16.5%

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) споживає близько 40% теплоенергетичних ресурсів [60]. Втрати енергетичних ресурсів у ЖКГ на всіх етапах їх виробництва та транспортування споживачам складають 45%, або марно втрачаються 3,7 млрд. куб. м природного газу [61]. Приймаючи до уваги оцінку зроблену у розділі 2.1 під звітність системи МЗВ підпадуть котельні сумарною потужністю від 35 МВт, що споживають природний газ. Таким чином велика кількість котелень не буде покрита системою МЗВ. Зважаючи, що цей сегмент установок дуже важливий с точки зору планування низьковуглецевої політики розвитку України, пропонується розглянути можливість впровадження звітності для установок та видів діяльності, що не покриваються системою МЗВ, відповідно формату даних «низьковуглецевий розвиток України». Наприклад можливе звітування постачальників природного газу (вугілля, нафтопродуктів, тощо) кінцевим споживачам в комерційному та житловому секторах. Таким чином НКО може отримувати та аналізувати дані щодо викидів ПГ на невеликих об'єктах та із секторів, які не зобов'язані звітувати відповідно вимог системи МЗВ.

На рисунку нижче надана ілюстрація вимог системи МЗВ для різних категорій установок.

Установки категорії В для стаціонарного спалювання палива Установки категорії Б та В для індустріальних процесів

Установки категорії Б для стаціонарного спалювання палива

Установки категорії А для стаціонарного спалювання палива Установки категорії А для індустріальних процесів

Для видів діяльності, що не покриті системою МЗВ

    

Розробка плану моніторингу Подання на розгляд та реєстрацію до НКО плану моніторингу Розробка звіту про моніторинг Верифікація звіту про моніторинг Подання на розгляд та реєстрацію до НКО звіту про моніторинг та верифікаційного звіту

   

Розробка плану моніторингу Подання на розгляд та реєстрацію до НКО плану моніторингу Розробка звіту про моніторинг та спрощена верифікація Подання на розгляд та реєстрацію до НКО звіту про моніторинг та верифікаційного звіту

 

Розробка звіту про моніторинг Подання на розгляд та реєстрацію до НКО звіту про моніторинг Усунення зауважень НКО якщо мають місце Подання на повторний розгляд та реєстрацію до НКО оновленого звіту про моніторинг

 



Надання інформації відповідно формату даних «низьковуглецевий розвиток України»

12.6 ПОВОДЖЕННЯ З КОНФІДЕНЦІЙНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ Дані, визначені як конфіденційна ділова інформація, будуть захищені відповідно до вимог діючих нормативних актів, і не будуть оприлюднені. Для цього треба розробити правила, які НКО публікує на своєму сайті щодо визначення, які дані будуть розглядатися як конфіденційні. Слід приділяти увагу даним, які вважаються конфіденційними і які необхідно розкривати в інтересах акціонерів і потенційних інвесторів. Наприклад. Інвестори та потенційні інвестори в українську економіку можуть побажати мати можливість сформувати думку про вплив майбутньої СТВ або іншого механізму регулювання викидів на конкретні галузі. Без доступу до даних належної якості вони не можуть формувати такі думки, і, як наслідок, ціни на акції можуть не відображати майбутню вартість інвестиції у низьковуглецеві технології або вплив технологій з високим рівнем викидів на майбутні прибутки, усуваючи вкрай необхідну складову процесу прийняття інвестиційних рішень. Рамковий Закон про впровадження системи МЗВ не може забезпечити конфіденційність. Тому запропоновано, щоб було створено підрозділ у НКО, який на пілотній стадії буде надавати список не публічних даних.

12.7 ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ВИТРАТ НАЦІОНАЛЬНОГО КООРДИНУЮЧОГО ОРГАНУ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ МЗВ У звіті не наводяться витрати у грошовому еквіваленті, а лише орієнтовні статі витрат НКО на першому пілотному етапі впровадження системи МЗВ. Незалежно від того, яка державна установа буде призначена в якості НКО, повинно буде визначити фінансові та людські ресурси за наступними статями:        

розробка та затвердження відповідної нормативно-правової бази для функціонування системи МЗВ; розробка та підтримка реєстру державного обліку установок, які включені до системи МЗВ в Україні; збір, перевірка і публікація звітів про моніторинг викидів ПГ; архівація та зберігання звітів про моніторинг та верифікацію; розробка та підтримка бази даних викидів ПГ та відповідного програмного забезпечення; організація служби/відділу підтримки операторів установок; набор, навчання персоналу НКО та експертів із конкретних питань; залучення консультантів та технічних фахівців.

13 ПОПЕРЕДНЯ ОЦІНКА УСТАНОВОК, ЯКІ МАЮТЬ ВКЛЮЧАТИСЯ У СИСТЕМУ МЗВ У ПРОПОНОВАНІЙ ПІЛОТНІЙ ФАЗІ СТВ 13.1 СТАЦІОНАРНЕ СПАЛЮВАННЯ ПАЛИВА Відповідно дослідженню [53] на основі існуючої кількості підприємств і організацій в енергетичній галузі України, можливо визначити приблизну кількість установок або організацій, що підпадають під впровадження системи МЗВ стосовно порогу звітності викидів ПГ у 25 000 т СО 2 на рік. В Україні функціонують 42 ТЕС та ТЕЦ [53] з потужністю 20 МВт і вище. Список ТЕС та ТЕЦ наведено у Додатку 9. Відповідно до оновленої енергетичної стратегії України на період до 2030 р. не передбачається значних змін до 2020 р. як у кількості установок так і в виробництві електроенергії на ТЕС та ТЕЦ, що використовують викопні палива. Структура потужностей і прогноз виробництва електроенергії наведено у таблиці нижче.

Таблиця 16. . Структура потужностей і виробітку за сценаріями (I - песимістичний, II - базовий, III оптимістичний) 2010

2015 I

2020

III

Встановлена потужність, ГВт, у

29.6

28.8

26.2

28.2

19.5

18.7

16.1

18.1

ТЕС – газ

3.8

ТЕЦ і блок-станції

6.3

103

104

тому числі 10

ТЕС – вугілля

Виробіток, ТВт*год, у тому числі ТЕС – вугілля ТЕС – газ ТЕЦ і блок-станції

Нижче наведено оцінку щодо мінімального річного споживання палива та мінімального середнього електричного навантаження установок по виробництву електроенергії для потенційного включення до системи МЗВ в Україні відповідно до рекомендованої границі викидів ПГ на установці у 25 000 т СО2 на рік. Для оцінки зроблені наступні припущення:  

кількість годин роботи на рік – 8760; питоме споживання палива – 360 гуп/кВт*год.

Таблиця 17 Оцінка річного споживання палива та сумарного електричного навантаження установок по виробництву електроенергії до включення в систему МЗВ Середнє Тип палива

електричне навантаження, МВт

Вугілля Мазут

Виробництво

Споживання

енергії,

палива,

МВт*год

туп

ГДж

Викиди, т CO2

Споживання палива, т/тис. м

26 280

9 461

277 273

25 966

12 899

3.5

30 660

11 038

323 486

24 777

8 230

43 800

15 768

462 122

25 576

13 704

Природний газ

Таким чином установки по виробництву електроенергії з середнім навантаженням 3.0 МВт та більше на рік що споживають мазут, 3.5 МВт на рік що споживають вугілля та 5 МВт на рік що споживають природний газ мають викиди СО2 близько 25 000 т на рік та мають бути включені до пілотної фази МЗВ в Україні. Нижче наведено оцінку щодо мінімального річного споживання палива та мінімальної сумарної потужності установок по виробництву теплоенергії для потенційного включення до системи МЗВ в Україні. Для оцінки зроблені наступні припущення:   

типовий опалювальний період – 192 доби; середньорічне навантаження – 70%; ефективність котлів – 90%.

Потужність ТЕС зазначено без урахування законсервованих блоків і блоків, які перебувають на реконструкції

Таблиця 18. Оцінка річного споживання палива та сумарної потужності установок по виробництву теплоенергії до включення в систему МЗВ Тип палива

Потужність,

Виробництво

Споживання

МВттепл

енергії, МВт*год

палива, ГДж

Споживання Викиди, т CO2

палива, т/тис. м

Вугілля

64 512

258 048

24 165

12 005

Мазут

80 640

322 560

24 706

8 206

Природний газ

112 896

451 584

24 993

13 392

Окрім установок по виробництву теплової енергії та електроенергії в різних галузях економіки України потенційними установками для включення в систему МЗВ в Україні можуть бути газокомпресорні станції (ГКС), що встановлені в газотранспортній системі (ГТС) України. Нижче в таблиці наведена коротка інформація щодо ГКС України станом на 2012 р.

Таблиця 19 Інформація щодо ГКС України

Найменування

Значення

Кількість газокомпресорних станцій (ГКС)

Кількість компресорних цехів

108

Кількість газоперекачувальних агрегатів

702

в тому числі з газотурбінним приводом

448

з електроприводом

158

газомотокомпресорів

Потужність компресорних станцій, МВт Споживання паливного газу (2012 р.), млн. м

5 440 3

Викиди СО2 від спалювання паливного газу, т СО2

1 682.40 3 146 088

Середня потужність ГКС, МВт Середні викиди СО2 на одну ГКС, т

73.6 42 515

Взявши до уваги досвід системи МЗВ Австралії [34], де передбачена можливість визначення національним координуючим органом поняття установки (об'єкту звітності), можливо запропонувати визначення у рамках функціонування системи МЗВ в Україні усі ГКС однією установкою, що знаходиться під операційним контролем одного оператора, а саме ПАТ «Укртрансгаз». Таким чином оператор установки (ПАТ «Укртрансгаз») повинен у рамках системи МЗВ розробити та погодити в НКО один план моніторингу, розробити один звіт про моніторинг, пройти верифікацію цього звіту про моніторинг та зареєструвати в НКО звіт про моніторинг та верифікаційний звіт. З метою ефективного використання коштів та беручи до уваги типовість усіх дій відповідно вимог до моніторингу викидів ПГ на кожній ГКС, такий підхід не приведене до погіршення точності даних моніторингу, а з метою спрощення та здешевлення дій з верифікації незалежна експертна організація може призначити візити на відбіркові ГКС, оскільки контрольно-вимірювальне обладнання для отримання даних про діяльність (обсяги споживання паливного газу) типове на всіх ГКС та має високі показники точності вимірювальних параметрів. Таким чином до системи МЗВ буде включено діяльність щодо спалювання природного газу на газотранспортній системі України, яка приводить до викидів СО2 більш ніж 3 млн. т на рік (за даними 2012 р.).

Джерело інформації: http://www.utg.ua/uk/activities/

13.2 ВИРОБНИЦТВО ЧАВУНУ ТА СТАЛІ Попередній перелік найбільших металургійних підприємств України наведено у таблиці нижче. Таблиця 20. Перелік найбільших металургійних заводів №

Назва підприємства

ПАТ «Єнакіївський металургійний завод»

ПАТ «МК «Азовсталь»

ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод»

ПАТ «ММК ім. Ілліча»

ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»

ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг»

ПАТ «Дніпровський МК ім. Ф.Є. Дзержинського»

ПАТ «ЄВРАЗ-ДМЗ ім. Петровського»

ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. Кузьміна»

Згідно національної інвентаризації [1] загальний національний коефіцієнт для викидів від виробництва чавуну дорівнює 0.672 т СО2 на тонну чавуну та від виробництва сталі дорівнює 0.124 т СО 2 на тонну сталі. Таким чином, орієнтовно якщо установка виробляє щорічно чавун або сталь в обсягах, що наведені у таблиці нижче, то це приводить до викидів у 25 000 т СО2. Мінімальне виробництво чавуну, т/рік

37 188

Мінімальне виробництво сталі, т/рік

200 803

13.3 ВИРОБНИЦТВО ФЕРОСПЛАВІВ В якості даних про діяльність для національної інвентаризації викидів ПГ [1] використовуються статистичні дані про виробництво феросплавів, надані Державною службою статистики та чотирма феросплавними підприємствами України, на частку яких у різні роки припадає понад 87% всього виробництва феросплавів в Україні. Перелік потенційних установок - феросплавних заводів для участі в системі МЗВ наведено у таблиці нижче. Таблиця 21. Перелік феросплавних заводів №

Назва підприємства

ПАТ "Запорізький завод феросплавів"

ПАТ "Нікопольський завод феросплавів "

ПАТ "Стахановський завод феросплавів"

ПАТ " Побузький феронікелевий комбінат "

Згідно національної інвентаризації [1] загальний національний коефіцієнт для викидів від виробництва феросплавів дорівнює 1.6 т СО2 на тонну феросплавів. Таким чином виробництво феросплавів на рік порядку 15 600 т приводить до викидів у 25 000 т СО2.

13.4 ВИРОБНИЦТВО ДОМЕННОГО КОКСУ (ПІДПРИЄМСТВА З ВИРОБНИЦТВА ДОМЕННОГО КОКСУ ПОЗА МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗАВОДУ) Виробництво коксу займає проміжне місце в технологічному процесі «вугілля-кокс-метал». Близько 85-90% виробленого в Україні коксу використовується у виробництві чавуну, тому саме завантаження доменних потужностей визначає попит на кокс. Українські коксохімзаводи в 2011 р., за даними Державної служби статистики України, виробили 19,6 млн. т. коксу, що на 1 млн. т. більше, ніж у 2010 р., проте рівно настільки ж менше, ніж у докризовому 2007 р . Перелік потенційних установок - підприємств з виробництва доменного коксу поза металургійних заводів для участі в системі МЗВ наведено у таблиці нижче. Таблиця 22. Перелік коксохімічних заводів №

Назва підприємства

Авдіївській коксохімічний завод

Ясінівський коксохімічний завод

Макіївський коксохімічний завод

Єнакіївський коксохімпром

Донецький коксохімічний завод («Донецьккокс»)

Горлівський коксохімічний завод

Краматорський коксохімічний завод

Дзержинський коксохімічний завод

Алчевський коксохімічний завод

ЕВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод

ЕВРАЗ Баглійкокс

Згідно національної інвентаризації [1] загальний національний коефіцієнт для викидів від використання коксу дорівнює 316 т СО2 на тонну коксу. Таким чином, виробництво феросплавів на рік порядку 8 060 т приводять до викидів у 25 000 т СО2.

13.5 ВИРОБНИЦТВО ЦЕМЕНТУ Цемент в Україні виробляють 11 підприємств [51]. Одне підприємство працює на імпортному клінкері. Перелік потенційних установок - цементних заводів для участі в системі МЗВ. Таблиця 23. Перелік цементних заводів №

Назва підприємства

ПАО «Волиньцемент

ПАО «Миколаївцемент»

ПАО «Подільський цемент»

ПАО «Хайдельберг_Амвросієвка»

ПАО «Хайдельберг_Кривий Ріг»

ПАО «Хайдельберг_Дніпродзержинськ»

ПАО «Південь Цемент»

ПАО «Іванофранківськцемент»

ПАО «Євроцемент Україна»

ЗАТ «Бахчисарай цемент»

ТОВ “Цемент” (Одеса) 84

Згідно національної інвентаризації [51], загальний національний коефіцієнт для викидів від виробництва клінкеру дорівнює 0.513 т СО2 на тонну клінкеру. Таким чином виробництво клінкеру на рік порядку 49 000 т приводять до викидів у 25 000 т СО2.

13.6 ВИРОБНИЦТВО АМІАКУ Для підвищення точності оцінки викидів СО2 при виробництві аміаку для національної інвентаризації за 2011 р. [51], споживання природного газу в якості сировини приймалося за даними від шести підприємств виробників аміаку. Перелік потенційних установок - заводів виробників аміаку для участі в системі МЗВ.

Таблиця 24. Перелік заводів виробників аміаку №

Назва підприємства

ПАО Концерн «Стирол»

ПАО «Дніпроазот»

ПАО «Рівнеазот»

ПАО «Одеський ПЗ»

ПАО «Азот» (Черкаси)

ПАО «Сєверодонецьке об'єднання «Азот»

Згідно національної інвентаризації [51 загальний національний коефіцієнт для викидів від виробництва аміаку дорівнює 1.28 т СО2 на тонну аміаку. Таким чином, виробництво аміаку на рік порядку 19 500 т приводять до викидів у 25 000 т СО2.

13.7 ВИРОБНИЦТВО ВАПНЯКУ Вапно використовується в будівництві, сільському господарстві та в промисловості при виробництві сталі, магнію, міді, кальцинованої соди та цукру. Багато підприємств у будівельній, металургійній галузях, будівництві та сільському господарстві мають виробництво вапняку. Згідно національної інвентаризації [51 загальний національний коефіцієнт для викидів від виробництва вапняку дорівнює 0.643 т СО2 на тонну вапняку. Таким чином виробництво вапняку порядку 39000 т на рік приводять до викидів у 25 000 т СО2.

13.8 ВИРОБНИЦТВО АЗОТНОЇ КИСЛОТИ Азотну кислоту в Україні виробляють п'ять підприємств [51] за двома технологіями: на агрегатах середнього 2

тиску, з одним тиском у системі (7,3 кг/см ) і на агрегатах низького тиску (3,5 кг/см ) за комбінованим методом. Таблиця 25. Перелік заводів виробників азотної кислоті №

Назва підприємства

ПАО Концерн «Стирол»

ПАО «Дніпроазот»

ПАО «Рівнеазот»

ПАО «Одеський ПЗ»

ПАО «Азот» 85

Згідно національної інвентаризації [51] загальний національний коефіцієнт для викидів від виробництва азотної кислоті дорівнює 1.4 т СО2 екв. на тонну кислоти. Таким чином виробництво азотної кислоті порядку 18 000 т на рік приводять до викидів у 25 000 т СО2.

13.9 ВИРОБНИЦТВО АДИПІНОВОЇ КИСЛОТИ Адипінову кислоту в Україні виробляє два підприємства. В Україні під час виробництва адипінової кислоти використовується технологія термічного руйнування N2O. Згідно національної інвентаризації [1] загальний національний коефіцієнт для викидів від виробництва адипінової кислоті дорівнює 4.123 т СО2 екв. на тонну кислоти. Таким чином виробництво адипінової кислоті порядку 6 630 т на рік приводять до викидів у 25000 т СО2.

13.10

ВИКОРИСТАННЯ ВАПНЯКУ ТА ДОЛОМІТУ

Вапняк та доломіт є головною сировиною для багатьох промислових процесів. Викиди СО 2 від використання вапняку відбуваються при виробництві цементу, вапна, карбіду кальцію, скла і в сільському господарстві. Викиди від використання вапняку при виробництві кальцинованої соди, паперу і цукру в Україні не відбуваються. Доломіт використовується, в основному, в металургії (як флюс) та при виробництві скла. Згідно національної інвентаризації [51], загальний національний коефіцієнт для викидів від використання вапняку дорівнює 0.43 т СО2 на тонну вапняку та від використання доломіту дорівнює 0.46 т СО 2 на тонну доломіту. Таким чином, попередньо використання на рік вапняку або доломіту в обсягах, що наведені у таблиці нижче, приводять до викидів у 25000 т СО2. Мінімальне використання вапняку, т/рік

57 670

Мінімальне використання доломіту, т/рік

53 821

13.11 ОЦІНКА МІНІМАЛЬНОГО ВИРОБНИТВА ПРОДУКЦІЇ АБО ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА, СИРОВИНИ, ЩО ПРИВОДЯТЬ ДО ВИКИДІВ 25000 ТСО2 Нижче наведена підсумкова таблиця з мінімальним виробництвом продукції або використанням палива, сировини, що приводять до викидів СО2 в обсязі 25 000 т на рік. Треба зазначити, що вимога для включення установки до системи МЗВ в Україні з мінімальними викидами 25000 т СО2 на рік є результатом суми викидів від усіх джерел та потоків «паливо, сировина – продукція» на установці. Тому операторам необхідно зробити оцінку викидів від усіх джерел та потоків «паливо, сировина – продукція» на установці. Наведена нижче таблиця надана в ілюстративних цілях.

Таблиця 26. Підсумкова таблиця з мінімальним виробництвом продукції або використанням палива, сировини для включення установок до системи МЗВ №

Найменування потоку «паливо, сировина – продукція»

Спалювання вугілля

Спалювання мазуту

Спалювання природного газу, тис м

Виробництво чавуну

Обсяг, т

12 000 8 200

13 400 37 200 86

Виробництво сталі

200 800

Використання коксу

Виробництво феросплавів

15 600

Виробництво клінкеру

49 000

Виробництво аміаку

19 500

10.

Виробництво вапняку

39 000

11.

Виробництво азотної кислоті

18 000

12.

Виробництво адипінової кислоті

13.

Використання вапняку

57 670

14.

Використання доломіту

53 821

8 000

6 630

13.12 ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ОПЕРАТОРІВ УСТАНОВКИ ТА НАЦІОНАЛЬНОГО КООРДИНУЮЧОГО ОРГАНУ Попередній орієнтовний перелік зобов'язань оператора установки наведено нижче.  Розробка плану моніторингу викидів ПГ з використанням стандартного шаблону плану моніторингу для визначення відповідної інформації: даних про діяльність, коефіцієнти викидів/окислення/перерахунку.  Проведення моніторингу протягом відповідного звітного періоду для отримання підсумкових даних про викиди ПГ з усіх джерел викидів ПГ/потоків «паливо, сировина – продукція» і т.д.  Розробка з використанням стандартного шаблону річного звіту про моніторинг викидів ПГ на установці за відповідний звітний період.  Залучення акредитованих верифікаторів для перевірки річного звіту про моніторинг викидів ПГ.  Надання доступу верифікатору для перевірки до всієї необхідної інформації.  Надання річного звіту про моніторинг викидів ПГ на установці та верифікаційного звіту за відповідний звітний період до національного координуючого органу.  Утримання відповідної інформації щодо викидів ПГ на установці принаймні 10 років (для проведення перерахунків у разі необхідності).



Згідно з принципами вимірювання та звітності для забезпечення якомога більш точної звітності необхідно встановити та належним чином підтримувати систему даних, систему управління, контролю та забезпечення якості, а також системи аналізу та перевірки даних.

Попередній орієнтовний перелік зобов'язань НКО:  розробка та затвердження вимог щодо системи МЗВ;  здійснення державного обліку установок;  розробка відповідних керівництв, методологій розрахунку викидів ПГ по видах діяльності установок, шаблонів плану моніторингу та звіту про моніторинг, тощо;  погодження плану моніторингу;  розгляд та реєстрація звіту про моніторинг та верифікаційного звіту;  створення та забезпечення функціонування електронної бази даних викидів ПГ, наданих операторами установок за результатами моніторингу.

14 ПІДГОТОВКА НАЦІОНАЛЬНИХ ПЛАНІВ РОЗПОДІЛУ 14.1 ОГЛЯД БЕЗКОШТОВНОГО РОЗПОДІЛУ В СТВ ЄС Безкоштовний розподіл дозволів у СТВ застосовується через деякі або всі з наведених нижче причин:  захист промисловості від безпосередніх витрат на впровадження СТВ;  надання галузям допомоги у визначенні того, скільки дозволів їм знадобиться й скільки вони можуть собі дозволити заплатити за них;  захист від міжнародної конкуренції галузей, задіяних у торгівлі, в яких має місце великий обсяг викидів;  запобігання витоків у випадках, коли галузі можуть приймати рішення про переміщення до територій, де плата за викиди ПГ не стягується;  ефективне залучення підтримки з боку великих джерел викидів шляхом відтермінування наслідків нормативних актів. Попереднє знання того, що дані за минулі періоди будуть використовуватися як основа для будь-якої форми розподілу, зокрема історичного розподілу, може спонукати суб’єкти-джерела викидів завищувати дані про свої викиди – виходячи з того, що, якщо виділена частка дозволів розраховується як відсоток від викидів за минулі періоди, то ті, в кого в минулому були більші викиди, отримають у майбутньому більше дозволів на викиди. СТВ ЄС [45] очолила процес історичного розподілу дозволів серед галузей, і у першій фазі, як широко визнано, дозволи видавалися дуже щедро. Лише дві країни, Німеччина та Велика Британія, зажадали перевірки базових даних і, отже, працювали на основі набагато якіснішого набору даних. Як результат, упродовж другого року першої фази стало очевидно, що система перенасичена, і ціна впала до нуля. Оскільки банкінгу між першою та другою фазами не було, то не було й перенесення дозволів. У разі наявності банкінгу ціна не впала б до нуля, але надлишковий розподіл вплинув би на продовження роботи СТВ ЄС у другій фазі. Безкоштовний розподіл продовжився у другій фазі СТВ ЄС, де лише енергетичні компанії повинні були купувати малу частку своїх дозволів з аукціону. Попри те, що розподіл у другій фазі базувався на перевірених даних, зібраних у першій фазі, у кінцевому підсумку безкоштовний попередній розподіл залишився щедрим, а згодом ситуацію загострив глобальний економічний спад, що розпочався у 2008 році. Ціна на дозволи ЄС упала аж до 2,5 євро, але не обвалилася до нуля, тому що вже дозволено банкінг між другою та третьою фазою. Разом з тим, надлишок дозволів ЄС у системі продовжив впливати на прогнози цін і на початку фази 3 утримував ціни на низькому рівні. У фазі 3 СТВ ЄС більшість дозволів продається з аукціону, а безкоштовно дозволи отримують тільки галузі, класифіковані як викидомісткі галузі, задіяні у торгівлі. Дозволи тепер розраховуються на основі еталонів, які мають відобразити викидомісткість різних видів продукції, використовуючи для цього дані про найкращі наявні чи найбільш ефективні технології. Нещодавно Європейський Парламент затвердив так зване «зворотне завантаження»: 900 млн. дозволів тимчасово вилучені з графіку аукціонів і будуть знов введені в обіг наприкінці фази 3. Дивлячись уперед, Європейська Комісія запропонувала створити резерв стабільності ринку: для цього 100 млн. дозволів будуть вилучатися з обігу, коли обсяг дозволів на ринку перевищить 400 млн., і повторно вводитися в обіг, коли ціна значно збільшиться порівняно з довгостроковим середнім рівнем. Тим часом, спостерігачі зауважують, що витік (перенесення викидів), обумовлений СТВ, - дуже рідке явище: явних прикладів, коли галузі закривалися б і переміщувалися в інші юрисдикції через додаткові витрати на СТВ, немає. Деякі уроки, отримані з діяльності СТВ ЄС:  Якщо безкоштовний розподіл має ґрунтуватися на даних за минулі періоди (так званий «історичний розподіл»), то якість цих даних дуже важлива. Для того, щоб бути ефективним засобом розподілу, дані повинні бути перевірені, а процес розподілу повинен ураховувати те, що промисловість може добре знати, як саме ці дані використовуватимуться в майбутньому, та вживати заходів для завищення або викривлення даних про викиди. 88



Якщо проводиться безкоштовний розподіл, то слід приділяти підвищену увагу ролі банкінгу. За відсутності банкінгу будь-який розподіл має обмежений вплив, але, як ми бачимо зараз у випадку СТВ ЄС, історичний надмірний розподіл сам по собі або у поєднанні з іншими подіями, що сприяють створенню надлишку дозволів на ринку, може формувати майбутній розвиток цієї системи. Попередній розподіл не вважається ефективним засобом захисту від витоку. Більш доречним вважається розподіл за фактом, скоригований на фактичний обсяг виробництва. Другий підхід передбачає компенсацію виробникам граничних витрат на фактичне виробництво, а не на прогнозований обсяг виробництва. Вплив витоку не слід переоцінювати. Існують значні перешкоди для переміщення галузей промисловості, і в міру того, як більш індустріально розвинені країни впроваджуватимуть СТВ, дедалі більш частка експортної продукції буде конкурувати з товарами інших виробників, які так само охоплені СТВ.

На відміну від СТВ ЄС, пропонований австралійський механізм установлення ціни на вуглець [49] (впровадження якого наразі не планується) уникнув безкоштовного розподілу, розпочавши з рівня, що відповідав податку на викиди ПГ, поряд з масштабною програмою перерозподілу для повернення доходів від податкової схеми назад в економіку. Перша фаза австралійського механізму не передбачала торгівлю. Всі охоплені суб’єкти повинні були здати кількість дозволів, що дорівнювала річному обсягові їхніх викидів, при цьому дозволи можна було купувати за фіксованою та зростаючою ціною. Це по суті перетворює СТВ на податкову систему, але водночас привчає учасників до процесу придбання дозволів, моніторингу, звітності та верифікації й здачі або скасування дозволів. Австралійський механізм також передбачає використання компенсацій за землекористування та сільськогосподарську діяльність. У другій фазі планувалося, що цей механізм стане СТВ з повномасштабною торгівлею викидами з аукціонів. Хоча вищезгаданий механізм наразі не впроваджується, він надає дуже цікавий альтернативний підхід до введення СТВ і забезпечення можливості її переходу до аукціонів та визначення цін.

14.2 АЛЬТЕРНАТИВИ БЕЗКОШТОВНОМУ РОЗПОДІЛУ Як пояснювалося вище, можна вважати, що безкоштовний розподіл мав істотний негативний вплив на еволюцію СТВ ЄС, і раніше прийняті рішення щодо розподілу можуть продовжити формувати цю схему на багато років уперед. Одна з альтернатив розподілу – швидший перехід до аукціонів поряд із підтримкою за фактом викидомістких галузей, задіяних у торгівлі. У запланованому в Австралії механізмі встановлення ціни на вуглець СТВ була впроваджена через податок, з тим, щоб вплив цієї схеми був менш значним і менш критичним, тому що суб’єкти вже звітували про свої викиди та сплачували відповідний податок. На момент початку роботи торговельного компонента СТВ у липні 2015 року вони вже знали б, скільки дозволів їм треба буде купити й скільки вони можуть собі дозволити заплатити за них. Україна вже стягує податок з суб’єктів, обсяг викидів ПГ у яких перевищує відносно низькі порогові рівні: наразі податок сплачують 11 тис. суб’єктів. Шляхом підвищення податку з поступовим перетворенням його на СТВ українська влада могла б піти шляхом, запропонованим Австралією, та (а) уникнути раптового утворення нових витрат і (б) забезпечити, щоб суб’єкти знали, скільки дозволів їм треба купити на аукціоні, на той час, коли почне працювати торговельна функція СТВ.

14.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАЦІОНАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ 1) Виходячи з досвіду безкоштовного розподілу в СТВ ЄС, рекомендується уникнути безкоштовного розподілу, якщо він узагалі можливий, та замінити його 100% купівлею дозволів у першій фазі з переходом до 100% продажу з аукціонів у другій та наступній фазах поряд із банкінгом дозволів. 2) Викидомістким галузям, задіяним у торгівлі, слід надавати пільги шляхом коригування за фактом на основі обсягів виробництва з метою усунення критичного впливу вартості дозволів на собівартість продукції. 89

3) Вплив вартості дозволів на товари та послуги в Україні слід усувати шляхом перерозподілу доходів серед галузей та верств населення, яких цей вплив торкається. 4) У випадку застосування безкоштовного розподілу слід забезпечувати моніторинг даних, використаних для розрахунків розподілу, та відповідну звітність на основі встановлених методик і шаблонів звітів. Ці дані мають перевіряти незалежні верифікаційні органи з метою забезпечення їхньої точності, повноти, порівнянності та прозорості. В ідеалі дані мають збиратися за ряд років і бути узгодженими.

15 ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. 2. 3.

4. 5. 6. 7. 8.

9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.

17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25.

26. 27. 28. 29. 30.

Кадастр за 2011 р., Повідомлення за 2013 р., v1.1, Україна Презентація: СТАТИСТИКА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ, Київ, 11 жовтня 2011 р., Валентина Кругляк, заступник директора департаменту статистики торгівлі, Державний комітет статистики України МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА І ЕНЕРГІЇ, Наказ Державної служби статистики України від 3.10.2011 р. №250 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ, затверджені Наказом Державної служби статистики України від 23.12.2011 р. №374 Державна служба статистики України - http://www.ukrstat.gov.ua/ Вимірювання, звітність і верифікація викидів парникових газів на рівні установок в секторі енергетики України, Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США), лютий 2013 р. Стратегія розвитку державної статистики на період до 2017 р., Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. №145-р Визначення потенціалу скорочення викидів ПГ від реалізації політик та заходів щодо низьковуглецевого розвитку та витрат на їх впровадження, ТОВ «Фонд цільових екологічних (зелених) інвестицій», аналітичний звіт у рамках проекту «Розбудова спроможності для низьковуглецевого зростання в Україні», серпень 2013 р. СТВ Нової Зеландїі: http://www.climatechange.govt.nz/emissions-trading-scheme/ Регіональна ініціатива з парникових газів (РІПГ): http://www.rggi.org/rggi Каліфорнійська СТВ: http://www.arb.ca.gov/regact/2010/capandtrade10/capandtrade10.htm Австралійський механізм встановлення ціни на вуглець: http://www.cleanenergyfuture.gov.au/ Токійська програма обмежень і торгівлі: http://www.kankyo.metro.tokyo.jp/en/climate/cap_and_trade.html Кадастр за 2011 р., Повідомлення за 2013 р., v1.1, Україна Презентація: СТАТИСТИКА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ, Київ, 11 жовтня 2011 р., Валентина Кругляк, заступник директора департаменту статистики торгівлі, Державний комітет статистики України МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА І ЕНЕРГІЇ, Наказ Державної служби статистики України від 3.10.2011 р. №250 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ, затверджені Наказом Державної служби статистики України від 23.12.2011 р. №374 Огляд існуючих і пропонованих систем торгівлі викидами, ОЕСР/МЕА, листопад 2010 р. Вимірювання, звітність і верифікація викидів парникових газів на рівні установок в секторі енергетики України, Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США), лютий 2013 р. Рекомендації МГЕЗК щодо національних кадастрів парникових газів, 2006 р. Аналітичний звіт «Основні показники системи децентралізованого теплопостачання в Україні» ДИРЕКТИВА 2003/87/EC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 13 жовтня 2003 р. РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (EU) № 601/2012 РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (EU) № 600/2012 Шаблон №1: План моніторингу викидів стаціонарних установок Шаблон №4: Річний звіт про викиди стаціонарних установок-джерел http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/monitoring/documentation_en.htm Керівний документ, Регламент про моніторинг і звітність – Загальні вказівки для установок РМЗ, Керівний документ №1, редакція від 16 липня 2012 р. Посібник з тлумачення Додатку І до Директиви про СТВ ЄС (крім авіації), 18 березня 2010 р. Україна – 2012, МЕА, 2012 р. ОГЛЯД ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЗА 2012 р., МЕА, 2012 р. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ І ПРОПОНОВАНИХ СИСТЕМ ТОРГІВЛІ ВИКИДАМИ, МЕА, листопад 2010 р. 91

31. ТОРГІВЛЯ КВОТАМИ НА ВИКИДИ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ, МЕА, грудень 2007 р. 32. Стан вітчизняної системи торгівлі квотами на викиди в Україні, THOMSON REUTERS POINT CARBON, лютий 2013 г. 33. Обов’язкова звітність про викиди парникових газів: інструктивний документ для операторів, Управління охорони навколишнього середовища шт. Каліфорнія, грудень 2008 р. 34. Федеральний реестр / т. 75, № 106 / четвер, 3 червня 2010 р. / Правила і норми 35. Федеральний реестр / т. 75, № 242 / п’ятниця, 17 грудня 2010 р. / Правила і норми 36. Федеральний реестр / т. 74, № 209 / п’ятниця, 30 жовтня 2009 р. / Правила і норми 37. Документ з питань технічного забезпечення щодо викидів із стаціонарних джерел спалювання палива: запропоноване правило обов’язкової звітності про парникові гази. Управління з питань повітря і радіації Агентства з охорони навколишнього середовища США, 30 січня 2009 р. 38. Інструмент підготовки пропозиції щодо готовності ринку, Керівний документ (редакція 2) 39. Внутрішня торгівля квотами на викиди: існуючі та пропоновані схеми, PMR Technical Note 2, 10 квітня 2012 р. 40. Світові вуглецеві ринки: посібник з практичного аналізу торгівлі квотами на викиди - Каліфорнія, EDF, IETA, травень 2013 р. 41. Світові вуглецеві ринки: посібник з практичного аналізу торгівлі квотами на викиди – Європейський Союз, EDF, IETA, травень 2013 р. 42. Світові вуглецеві ринки: посібник з практичного аналізу торгівлі квотами на викиди - Казахстан, EDF, IETA, травень 2013 р. 43. Вирішення проблеми МЗВ для нових ринкових механізмів: чого нас може навчити досвід минулого?, Öko-Institut e.V., Institut für Politikwissenschaft (IPZ), 23 листопада 2011 р. 44. План моніторингу викидів ПГ (шаблон), McWane, Inc., 8 грудня 2009 р. 45. СТВ ЄС: http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/index_en.htm 46. СТВ Нової Зеландії: http://www.climatechange.govt.nz/emissions-trading-scheme/ 47. РІПГ: http://www.rggi.org/rggi 48. Каліфорнійська СТВ: http://www.arb.ca.gov/regact/2010/capandtrade10/capandtrade10.htm 49. Австралійський механізм встановлення ціни на вуглець: http://www.cleanenergyfuture.gov.au/ 50. Токійська програма обмеження і торгівлі: http://www.kankyo.metro.tokyo.jp/en/climate/cap_and_trade.html 51. Національний кадастр викидів ПГ України за 2011 р., повідомлення за 2013 р., v1.1 52. Рекомендації МГЕЗК щодо національних кадастрів парникових газів, 2006 р. 53. Вимірювання, звітність і верифікація викидів парникових газів на рівні установок в секторі енергетики України, Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США), лютий 2013 р. 54. ДИРЕКТИВА 2003/87/EC ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 13 жовтня 2003 р. 55. РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (EU) № 601/2012 56. РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (EU) № 600/2012 57. Шаблон №1: План моніторингу викидів стаціонарних установок Шаблон №4: Річний звіт про викиди стаціонарних установок-джерел http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/monitoring/documentation_en.htm 58. Керівний документ, Регламент про моніторинг і звітність – Загальні вказівки для установок РМЗ, Керівний документ №1, редакція від 16 липня 2012 р. 59. Посібник з тлумачення Додатку І до Директиви про СТВ ЄС (крім авіації), 18 березня 2010 р. 60. Політика і кроки у напрямку стратегії низьковуглецевого розвитку для України / Підготовлено для Програми розвитку ООН. Thomson Reuters Point Carbon, Лондон, 2013 – 63 стор. 61. Аналітичний звіт «Основні показники системи децентралізованого теплопостачання в Україні», Українське товариство охорони природи, 2013 р. 62. Україна – 2012, МЕА, 2012 р. 63. ОГЛЯД ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЗА 2012 р., МЕА, 2012 р. 64. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ І ПРОПОНОВАНИХ СИСТЕМ ТОРГІВЛІ ВИКИДАМИ, МЕА, листопад 2010 р. 65. ТОРГІВЛЯ КВОТАМИ НА ВИКИДИ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ, МЕА, грудень 2007 р. 92

66. Стан вітчизняної системи торгівлі квотами на викиди в Україні, THOMSON REUTERS POINT CARBON, лютий 2013 г. 67. Обов’язкова звітність про викиди парникових газів: інструктивний документ для операторів, Управління охорони навколишнього середовища шт. Каліфорнія, грудень 2008 р. 68. Федеральний реестр / т. 75, № 106 / четвер, 3 червня 2010 р. / Правила і норми 69. Федеральний реестр / т. 75, № 242 / п’ятниця, 17 грудня 2010 р. / Правила і норми 70. Федеральний реестр / т. 74, № 209 / п’ятниця, 30 жовтня 2009 р. / Правила і норми 71. Документ з питань технічного забезпечення щодо викидів із стаціонарних джерел спалювання палива: запропоноване правило обов’язкової звітності про парникові гази. Управління з питань повітря і радіації Агентства з охорони навколишнього середовища США, 30 січня 2009 р. 72. Інструмент підготовки пропозиції щодо готовності ринку, Керівний документ (редакція 2) 73. Внутрішня торгівля квотами на викиди: існуючі та пропоновані схеми, PMR Technical Note 2, 10 квітня 2012 р. 74. Світові вуглецеві ринки: посібник з практичного аналізу торгівлі квотами на викиди - Каліфорнія, EDF, IETA, травень 2013 р. 75. Світові вуглецеві ринки: посібник з практичного аналізу торгівлі квотами на викиди – Європейський Союз, EDF, IETA, травень 2013 р. 76. Світові вуглецеві ринки: посібник з практичного аналізу торгівлі квотами на викиди - Казахстан, EDF, IETA, травень 2013 р. 77. Огляд існуючих і пропонованих систем торгівлі викидами, ОЕСР/МЕА, листопад 2010 р. 78. СТВ ЄС: http://ec.europa.eu/clima/policies/ets/index_en.htm 79. СТВ Нової Зеландії: http://www.climatechange.govt.nz/emissions-trading-scheme/ 80. РІПГ: http://www.rggi.org/rggi 81. Каліфорнійська СТВ: http://www.arb.ca.gov/regact/2010/capandtrade10/capandtrade10.htm 82. Австралійський механізм встановлення ціни на вуглець: http://www.cleanenergyfuture.gov.au/ 83. Токійська програма обмеження і торгівлі: http://www.kankyo.metro.tokyo.jp/en/climate/cap_and_trade.html 84. ISO 14064-1:2006 Парникові гази – Частина 1. Специфікація з рекомендаціями на організаційному рівні щодо кількісного визначення викидів та поглинання парникових газів і звітності про них (IDT) 85. Національний закон про звітність щодо парникових газів та енергії,№ 175, 2007 р., Австралія 86. ISO 14064-3:2006 Парникові гази – Частина 3. Специфікація з рекомендаціями щодо валідації та верифікації повідомлень про викиди парникових газів (IDT)

ДОДАТОК 1. ДЕТАЛІ ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ ЗБИРАННЯ ДАНИХ Таблиця 27. Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень на 2013 рік Статистика промислового виробництва Статистика виробництва та розподілення електроенергії, тепла, газу, води Статистика дозволів на будівництво Статистика діяльності будівельних підприємств Статистика капітальних інвестицій Статистика інвестицій зовнішньоекономічної діяльності Статистика інвестиційних проектів Статистика основних засобів Статистика сільського господарства Статистика рибного господарства Статистика ринкових нефінансових послуг Статистика транспорту Статистика зв′язку та інформатики Статистика науки Статистика інновацій Статистика внутрішньої торгівлі Статистика енергетики Статистика зовнішньої торгівлі товарами Статистика зовнішньої торгівлі послугами Статистика споживчих цін Статистика цін виробників Статистика фінансів підприємств Структурні обстеження підприємств Статистика екології Статистика лісового, мисливського господарства та природно-заповідного фонду Статистика нерухомості Правова та політична статистика Статистика освіти Статистика охорони здоров′я Статистика культури Статистика зайнятості населення Статистика оплати праці та соціально-трудових відносин Обстеження умов життя домогосподарств Статистика ділової активності підприємств Статистика туризму Статистика оборонно-промислового комплексу Ведення реєстру статистичних одиниць У таблицях нижче наведено перелік форм статистичної звітності щодо секторів енергетика та промисловість де відбуваються найбільші викиди ПГ в Україні.

Таблиця 28. Статистика енергетики № п/п

Найменування форми Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти (05.09.2011 №222) Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти (05.09.2011 №222)

Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти (05.09.2011 №222)

Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії (05.09.2011 №222)

Звіт про витрати палива, теплоенергії та електроенергії (05.09.2011 №222) Фактичні витрати палива на виробництво окремих видів продукції і робіт (05.09.2011 №222) Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсів (15.07.2010 №281)

Індекс форми

4-мтп

4-мтп (св)

Періодичність

Хто подає

Кому подає

річна

Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх видів економічної діяльності, які використовують та мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

річна

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

місячна

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

Строк подання не пізніше 20 січня

не пізніше 20 січня

не пізніше 4-мтп

11- мтп

11-ер

11-мтп

річна

(паливо) 11-мтп (вер) (ver)

річна

Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх видів економічної діяльності, у яких середньодобові витрати умовного палива становлять 2т і вище, або теплоенергії 15 Гкал і вище, або з приєднаною електричною потужністю 100 кВт і вище Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх видів економічної діяльності, у яких середньодобові витрати умовного палива менше 2т умовного палива, або теплоенергії менше 15 Гкал, або з приєднаною електричною потужністю менше 100 кВт Разом із звітом за ф.№11-мтп - юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх видів економічної діяльності Разом із звітом за ф. №11-мтп - юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх видів економічної діяльності

2-го числа після звітного місяця

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

не пізніше

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

не пізніше

Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності Органу державної статистики за місцем здійснення діяльності

20 січня

не пізніше 20 січня не пізніше 20 січня January 20 95

Таблиця 29. Статистика виробництва та розподілення електроенергії, тепла, газу, води № п/п

Найменування форми

Індекс форми

Періодичніст

Хто подає

Кому подає

Строк подання

Юридичні особи, відокремлені підрозділи

Звіт про відпуск 1

природного (зрідженого) газу

юридичних осіб, які 1-газ

річна

відпускають газ населенню та на

(01.09.2010 №371)

комунально-побутові

Органу державної статистики за місцезнаходження

не пізніше 20 січня

потреби Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС, ДРЕС, АЕС, підприємства теплових Звіт про постачання 2

теплоенергії

1-теп

річна

(01.09.2010 №371)

мереж та інші

Органу державної

підприємства і

статистики за

організації), які мають

місцезнаходження

котельні та теплові

не пізніше 20 січня

мережі і відпускають тепло та гарячу воду населенню та на комунально-побутові потреби Юридичні особи (підприємства), відокремлені підрозділи юридичних осіб, які Звіт про роботу 3

водопроводу (окремої водопровідної мережі) (01.09.2010 №371)

мають водопроводи, 1водопр

окремі водопровідні річна

овід

мережі і відпускають (подають) воду населенню та

Органу державної статистики за місцезнаходження

не пізніше 20 січня

підприємствам, установам, організаціям на господарськопобутові потреби Звіт про роботу 4

електростанції (09.10.2012 №413)

6-тп (ес)

річна

Юридичні особи, які

Органу державної

мають електростанції

статистики за

потужністю 500 кВт і

місцезнаходження

більше

не пізніше 20 січня

Таблиця 30. Статистика промислового виробництва № п/п

Найменування форми

Індекс форми

Періодичність

Хто подає

Кому подає

Строк подання

Юридичні особи, Звіт про виробництво та реалізацію 1

промислової продукції

1ПНПП

річна

(07.08.2012 №331)

відокремлені

Органу державної

підрозділи

статистики за

юридичних осіб,

місцезнаходженням

які займаються

(місцем здійснення

промисловими

виробничої

видами

діяльності)

не пізніше 9 лютого

діяльності Юридичні особи,

відокремлені

Органу державної

підрозділи

статистики за

пізніше

Терміновий звіт про

юридичних осіб,

місцезнаходженням

4 числа

виробництво

які займаються

(місцем здійснення

промислової

промисловими

виробничої

звітного

видами

діяльності)

періоду

продукції (товарів, послуг) за видами

1-П

місячна

(01.08.2012 №325)

не

після

діяльності Фізичні особи-

Органу державної

підприємці, які

статистики за

пізніше

не

займаються

місцезнаходженням

4 числа

промисловими

(місцем здійснення

після

видами

виробничої

звітного

діяльності

діяльності)

періоду

Місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної

Юридичні особи,

промисловості і розроблення кар’єрів, переробної 3

промисловості, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого

1-ПЕ

місячна

відокремлені

Органу державної

не

підрозділи

статистики за

пізніше

юридичних осіб,

місцезнаходженням

12 числа

які займаються

(місцем здійснення

промисловими

виробничої

звітного

видами

діяльності)

періоду

після

діяльності

повітря, водопостачання, каналізації, поводження з відходами (26.11.2012 №482)

ДОДАТОК 2. ПРИКЛАД СТАТИСТИЧНОЇ ФОРМИ №2-ТП (ПОВІТРЯ) "Обсяги викидів вуглецю діоксиду в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2011р." Всього, т

Всі види економічної діяльності

У % до 2010р.

Збільшення/ зменшення(-) проти 2010р.

Розподіл, обсягів викидів, %

Частка у сумарних обсягах викидів, %

202221962.2

122.5

37180174.78

100

4623.3

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

824008.404

120.8

142070.379

0.4

1102.8

Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги

790456.302

121.6

140438.832

0.4

1087.5

Лісове господарство та пов'язані з ним послуги

33552.102

105.1

1631.547

1649.3

535.614

327.4

372.039

882.1

Добувна промисловість

3795628.338

156.8

1375293.798

1.9

443.4

Добування паливно-енергетичних корисних копалин

2340098.401

110.7

225462.447

1.2

314.8

Добування вугілля, лігніту і торфу

1456978.964

122.3

265652.217

0.7

206.3

857069.976

95.7

-38102.999

0.4

2386.3

26049.461

92.6

-2086.771

2191

Добування корисних копалин, крім паливноенергетичних

1455529.937

476.1

1149831.351

0.7

1290.6

Добування металевих руд

1309511.382

866.8

1158432.714

0.6

1412.8

Рибальство, рибництво

Добування вуглеводнів та пов'язані з ним послуги Добування уранової та торієвої руд

Інші галузі добувної промисловості

146018.555

94.4

-8601.363

0.1

726.8

Переробна промисловість

89501083.23

151.3

30327472.25

44.3

6451.8

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

2674291.342

107.2

178768.609

1.3

8377.8

Виробництво харчових продуктів, напоїв

2655507.949

107.3

180245.743

1.3

8348.8

Виробництво тютюнових виробів

18783.393

92.7

-1477.134

16443.3

Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

38927.573

103

1144.697

4148.1

Текстильне виробництво

31593.538

107

2068.596

4417.6

7334.035

88.8

-923.899

3284.9

Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

11246.287

-1687.592

2785.7

Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

322285.043

115.8

43949.712

0.2

8215.2

Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

322285.043

115.8

43949.712

0.2

8215.2

Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

291284.929

105.3

14703.446

0.1

5239.3

Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з хутра

Виробництво паперової маси, паперу, картону та виробів з них

284798.853

105.4

14646.835

0.1

5407.5

6486.076

100.9

56.611

2214.6

5749870.84

99.1

-49825.801

2.8

6170.1

7190732.972

124.5

1413855.396

3.6

10610.7

48094.286

41.7

-67204.882

1470.9

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

7035735.043

200.6

3528084.035

3.5

12716.8

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

64073136.96

162.3

24586898.24

31.7

5812.9

Металургійне виробництво

64005412.11

162.3

24578694.33

31.7

5823.5

67724.847

113.8

8203.906

2128.2

1198847.042

241

701372.265

0.6

11588.5

383069.928

95.3

-18946.998

0.2

9696.6

1863.907

106.7

117.652

17071.9

358591.344

97.4

-9470.251

0.2

9592.8

4047.975

68.4

-1869.416

13789.3

18566.702

70.6

-7724.983

10783.5

Виробництво транспортних засобів та устаткування

426460.253

107.4

29213.422

0.2

6380.9

Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів

33143.02

105.2

1633.053

4352.7

Видавнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Хімічне виробництво Виробництво ґумових та пластмасових виробів

Виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво офісного устаткування та електронно-обчислювальних машин Виробництво електричних машин та устаткування Виробництво апаратури для радіо, телебачення та зв'язку

Виробництво медичної техніки, вимірювальних засобів, оптичних приладів та, годинників

Виробництво інших транспортних засобів

393317.233

107.5

27580.369

0.2

6641.7

Інші галузі промисловості

57100.729

63.5

-32852.297

3411.7

Виробництво меблів; виробництво іншої продукції

33260.959

132.3

8124.384

3638.8

23839.77

36.8

-40976.681

3138.4

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

100537627.8

105.1

4860919.953

49.7

5569.1

Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води

100369375.3

105.1

4863497.358

49.6

5579.5

Збирання, очищення та розподілення води

168252.491

98.5

-2577.405

0.1

2641.7

Будівництво

601818.787

87.7

-84061.453

0.3

2965.9

Оброблення відходів

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

678401.7

283.8

439362.995

0.3

4984.2

Торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт

451379.47

10089.5

446905.704

0.2

10425.2

Оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі

176754.557

96.5

-6369.269

0.1

2093.1

50267.673

97.7

-1173.44

6007.9

Роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів

10520.452

106.1

603.901

4923.7

Діяльність транспорту та зв'язку

5711039.524

102

110720.669

2.8

2922.7

Діяльність наземного транспорту

5215052.875

101.2

61514.872

2.6

2886.7

Діяльність водного транспорту

1248.895

77.6

-360.335

697.6

Діяльність авіаційного транспорту

2614.909

124.7

517.423

2333.6

Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції

483952.747

111.1

48405.514

0.2

3400.2

Діяльність пошти та зв'язку

8170.098

108.5

643.195

3724.8

Фінансова діяльність

6549.654

741.3

5666.07

35981.2

Грошове та фінансове посередництво

6549.654

741.3

5666.07

35981.2

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

233128.126

119.9

38681.851

0.1

4047.8

Операції з нерухомим майном

149364.921

122.4

27369.802

0.1

8691

5792.2

Оренда машин та устаткування; прокат побутових виробів і предметів особистого вжитку

457.353

98.5

-6.867

98.316

117.9

14.911

930.3

Дослідження і розробки

59894.387

101.5

909.483

11657.3

Діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям

23313.149

180.5

10394.522

664.5

144158.802

102.7

3740.542

0.1

2611.8

53786.491

126.3

11185.041

2420.3

116330.522

84.2

-21757.679

0.1

2561.3

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

7344.687

19.6

-30095.574

239.6

Санітарні послуги, прибирання сміття та знищення відходів

2700.065

9.1

-27099.984

94.4

Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг

3099.294

55.9

-2447.098

2461

Надання індивідуальних послуг

1545.328

73.8

-548.492

1968

Діяльність у сфері інформатизації

Державне управління Освіта Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

100

ДОДАТОК 3. СТАТИСТИЧНА ФОРМА 11-МТП (РІЧНА) «ЗВІТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВА, ТЕПЛОЕНЕРГІЇ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ» Приклад для категорії 40.11 Лист

1319

Звiт про результати використання палива,теплоенергiї та електроенергiї за 2011 р. 40.11

Україна Виробництво електроенергії

1. Паливо (в перерахунку на умовне-7000 ккал/кг) форма 11-мтп таблиця 1 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | Вироблено | Фактичні витрати на |Витрати на всю вироблену продукцію| | | | продукції | одиницю продукції | (виконану роботу) за звітний | | | | (виконано | (робіт), кг | період, туп | | Види продукцiї | | робiт) |---------------------|----------------------------------| | i робiт | № | за |за вiдповi| за |за фактични| | зниження | | |рядка| звiтний |дний перi-| звiтний |ми питомими| | (-) | | | | перiод |од поперед| перiод |витратами | фактично |збільшення| | | | | нього | |відповідно-| | (+) | | | | | року | |го періоду | | фактичних| | | | | | |попередньо-| | витрат | | | | | | | го року | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Електроенергія, вироблена ТЕЦ загального користування, що працюють, на органічному паливі, тис.кВт-г 16010 12983071 307.4 306.8 3990348 3983418 -6930 Електроенергія, вироблена ТЕЦ, що працюють на органічному паливі,блокстанціями, тис.кВт-г 16011 45243 270.5 243.4 12240 11011 -1229 Електроенергія, вироблена ТЕЦ, що працюють на органічному паливі, не під'їднаними до енергосистеми, тис.кВт-г 16012 1886 221.6 180.3 418 340 -78 Електроенергія, вироблена тепловими електро станціями загального користування, крім ТЕЦ,що працюють на органічному паливі,тис. кВт-г 16013 67448412 396.9 394.5 26772727 26610179 -162548 Теплоенергія, вироблена і відпущена електростанціями, Гкал 16020 21303693 156.3 155.3 3328853 3309149 -19704 Теплоенергія, вироблена і відпущена котельними, Гкал 16030 8868835 157.5 157.1 1396626 1393118 -3508 Цегла керамічна невогнетривка будівельна, крім виробів з кам'яного борошна кремнезис того або земель діатомітових, тис.шт.умов. цегли 18003 657 153.7 109.6 101 72 -29 Інше виробниче споживання 19010 X X X 17079 16994 -85 Разом виробниче споживання палива 19100 X X X 35520419 35324702 -195717 Витрати палива,як сировини і на непаливні потреби 19150 X X X 950 841 -109 у тому числі,як сировини 19151 X X X 126 126 0 Усього витрачено палива (рядки 9100+9150) 19300 X X X 35521369 35325543 -195826 ---------------------------------------------CF Лист

1320

Звiт про результати використання палива,теплоенергiї та електроенергiї за 2011 р. 40.11

Україна Виробництво електроенергії

2. Теплоенергiя (пара і гаряча вода) форма 11-мтп таблиця 1 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | Вироблено | Фактичнi витрати на |Витрати на всю вироблену продукцiю| | | | продукцiї | одиницю продукцiї | (виконану роботу) за звiтний | | | | (виконано | (робіт), мегакал | період, гiгакал | | Види продукцiї | | робiт) |---------------------|----------------------------------| | i робiт | № | за |за вiдповi| за |за фактични| | зниження | | |рядка| звiтний |дний перi-| звiтний |ми питомими| | (-) | | | | перiод |од поперед| перiод |витратами | фактично |збільшення| | | | | нього | |відповідно-| | (+) | | | | | року | |го періоду | | фактичних| | | | | | |попередньо-| | витрат | | | | | | | го року | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Bтpaти тeплoeнepгiї в мaгicтpaльниx тeплoмepeжax eнepгocиcтeм Мiнпаливенерго України , гігакал 20050 25392335 17.2 17.7 4356806 4483068 126262 Інше виробниче споживання 29010 X X X 282627 266788 -15839 Всього витрачено теплоенергії 29100 X X X 378459 383283 4824 Крім того,відпущено(продано) на сторону усього 29650 X X X X 26957446 із рядка 9650: відпущено від власних джерел 29655 X X X X 26957446 джерела надходж.вiд власного виробництва на електростанціях, гігакал 29710 22553916 X X X X в котельних установках, гігікал 29720 8868835 X X X X в електрокотлах, гігакал 29730 132 X X X X в інших установках, гігакал 29760 352724 X X X X зі сторони: від інших підприїмств і організацій, гігакал 29810 47639 X X X X ---------------------------------------------CF Лист

1321

Звiт про результати використання палива,теплоенергiї та електроенергiї за 2011 р.

101

40.11

Україна Виробництво електроенергії

3. Електроенергiя форма 11-мтп таблиця 1 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | Вироблено | Фактичнi витрати на |Витрати на всю вироблену продукцiю| | | | продукцiї | одиницю продукцiї | (виконану роботу) за звiтний | | | | (виконано | (робіт), кВт.г | період, тис.кВт.г | | Види продукцiї | | робiт) |---------------------|----------------------------------| | i робiт | № | за |за вiдповi| за |за фактични| | зниження | | |рядка| звiтний |дний перi-| звiтний |ми питомими| | (-) | | | | перiод |од поперед| перiод |витратами | фактично |збільшення| | | | | нього | |відповідно-| | (+) | | | | | року | |го періоду | | фактичних| | | | | | |попередньо-| | витрат | | | | | | | го року | | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Bтpaти eлeктpoeнepгiї в eлектромережах eнep гocиcтeм Мiнпаливенерго України, тиc.кВт.г 30040 23213421 11.9 11.4 2759024 2648285 -110739 Електроенергія, вироблена ТЕЦ загального користування, що працюють, на органічному паливі, тис.кВт-г 36010 760556 68.3 70.5 51958 53615 1657 Електроенергія, вироблена тепловими електро станціями загального користування, крім ТЕЦ,що працюють на органічному паливі,тис. кВт-г 36013 15985 37.0 37.0 592 592 0 Теплоенергія, вироблена і відпущена електростанціями, Гкал 36020 478607 71.1 58.5 34035 27980 -6055 Теплоенергія, вироблена і відпущена котельними, Гкал 36030 1546442 26.6 27.3 41078 42241 1163 Рідке повітря,стиснене повітря (крім 40.30. 20 по трубопроводах), т 36390 53576 130.0 123.4 6965 6610 -355 Електросталь вуглецева для лиття, т 36450 1247 1083.4 1618.3 1351 2018 667 Карбіди, визначеного або невизначеного скла ду, т 37270 771 5189.4 5099.9 4001 3932 -69 Цегла керамічна невогнетривка будівельна, крім виробів з кам'яного борошна кремнезис того або земель діатомітових, тис.шт.умов. цегли 38003 657 307.5 307.5 202 202 0 Послуги з розподілу води, тис.м куб. 38930 21302 950.5 966.5 20247 20589 342 Вода стічна очищена, тис.м.куб. 38935 4482 556.0 557.6 2492 2499 7 Збирання і оброблення стічних вод, тис.м. куб. 38936 7373 662.4 664.5 4884 4899 15 Інше виробниче споживання 39010 X X X 1914329 1914370 41 Всього витрачено електроенергії 39100 X X X 2121231 2118870 -2361 Крім того,відпущено(продано) на сторону всього 39650 X X X X 191516813 із рядка 9650: відпущено від власних джерел 39655 X X X X 174237345 Джерела надходження: від власного виробницт ва, тис.кВт.г 39700 175894135 X X X X X зі сторони: від інших підприїмств і організацій, тис.кВт.г 39800 20389833 X X X X X

---------------------------------------------CF Лист

1322

Лист

1323

Кiлькiсть пiдприїмств, включених до звiту i результати використання паливно-енергетичних ресурсiв за 2011 р. Україна 40.11 Виробництво електроенергії ----------------------------------------------------------------------------------------------------| Найменування | № | | | | | показникiв |рядка| Паливо | Теплоенергiя | Електроенергiя | ----------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 1 | 2 | 3 | ----------------------------------------------------------------------------------------------------Зaгaльнa кiлькicть пiдпpиїмcтв 61000 50 20 53 в т.ч. якi пpипуcтили пepeвитpaти 62000 18 2 8 Bитpaти нa вcю виpoблeну пpoдукцiю за фaктичними питoмими витpaтaми відпoвiднoгo пepioду пoпepeдньoгo poку 63000 7158388 22201 342939 Фaктичнo витpaчeнo пiдпpиїмcтвaми, якi пpипуcтили пepeвитpaти 64000 7237149 27816 346506

---------------------------------------------CF Фактичнi витрати палива на виробництво окремих видiв продукцiї i робiт за 2011 р. 40.11

Україна Виробництво електроенергії

форма 11-мтп(паливо) таблиця 1 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | У тому числi за видами | | | | |---------------------------------------------------------------------------------------| | | | | вугiлля | | торф | брикети, | кокс | | | | | Витрачено |--------------------------------| | неагломе-| окатиши | та напів-| iншi | | | | палива, | кам'яне | | дрова | рований |з вугілля | кокс | види | | Види продукцiї та | № | всього,т |---------------------| | для | паливний |кам'яного |з вугілля | твердого | | робiт |рядка| умовного | | в т.ч. | буре | опалення | | та |кам'яного,| палива | | | | палива | всього | для | (лінгіт) | | | бурого | кокс | | | | | | |коксування| | | | (лінгіту)| газовий | | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Електроенергія, вироб лена ТЕЦ загального користування, т у.п. 46010 3983418 1210272 0 0 0 0 0 0 0 Електроeнepгiя, вироб лена ТЕЦ -блокстанція ми, т у.п. 46011 11011 0 0 0 0 0 0 0 0

102

Елeктpoeнepгія, вироб лена ТЕЦ, не під'їдна ними до енергосистеми , т у.п. Елeктpoeнepгiя, вироб лена тепловими елек тростанціями загально го користування, крім ТЕЦ, т у.п. Теплоенергія, виробле на електростанціями, т у.п. Теплоенeргiя, виробле на котельними, т у.п. Інше виробниче спожи вання Разом виробниче спожи вання палива Витрати палива, як си ровини і на непаливні потреби у тому числі, як сировини Уcьoгo витpaчeнo пaли вa у пepepaxунку нa умовне (рядки 9100+9150) Уcьoгo витpaчeнo пaли вa (у нaтуpaльнoму вимipi) Cepeднi кaлopiйнi eкв iвaлeнти для пepeведе ння натурального пали ва вумовне

46012

340

46013

26610179

26001429

46020

3309149

361618

46030

1393118

1213

49010

17066

15184

49100

35324702

27589867

49150

841

536

154

49151

126

49300

35325543

27590403

209

49580

37991876

220

49590

0.726

0.000

0.950

--------------------------------------------Лист

1324

Лист

1325

Фактичнi витрати палива на виробництво окремих видiв продукцiї i робiт за 2011 р. 40.11

Україна Виробництво електроенергії

форма 11-мтп (паливо) таблиця 1 -------------------------------------------------------------------------------------------------| | | У тому числi за видами | | | |---------------------------------------------------------------------| | | | нафта | газовий | світлі | мазути | дизельне | інші | | Види продукцiї та | № | сира |конденсат | нафто- | топкові | паливо | важкі | | робiт |рядка| | | продукти | важкі | (газойль)| нафто| | | | | | | | | продукти | | | | | | | | | | | | | | | | | | | -------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | -------------------------------------------------------------------------------------------------Електроенергія, вироб лена ТЕЦ загального користування, т у.п. 46010 0 0 0 687 0 0 Електроeнepгiя, вироб лена ТЕЦ -блокстанція ми, т у.п. 46011 0 0 0 10948 63 0 Елeктpoeнepгія, вироб лена ТЕЦ, не під'їдна ними до енергосистеми , т у.п. 46012 0 0 0 0 0 0 Елeктpoeнepгiя, вироб лена тепловими елек тростанціями загально го користування, крім ТЕЦ, т у.п. 46013 0 0 0 54015 43 0 Теплоенергія, виробле на електростанціями, т у.п. 46020 0 0 0 4564 0 0 Теплоенeргiя, виробле на котельними, т у.п. 46030 0 0 0 44 0 0 Інше виробниче спожи вання 49010 0 0 0 96 652 0 Разом виробниче спожи вання палива 49100 0 0 0 70622 758 0 Витрати палива, як си ровини і на непаливні потреби 49150 0 0 1 0 7 87 у тому числі, як сировини 49151 0 0 1 0 7 87 Уcьoгo витpaчeнo пaли вa у пepepaxунку нa умовне (рядки 9100+9150) 49300 0 0 1 70622 765 87 Уcьoгo витpaчeнo пaли вa (у нaтуpaльнoму вимipi) 49580 0 0 X 51445 524 X Cepeднi кaлopiйнi eкв iвaлeнти для пepeведе ння натурального пали ва вумовне 49590 0.000 0.000 X 1.373 1.460 X ---------------------------------------------

Фактичнi витрати палива на виробництво окремих видiв продукцiї i робiт за 2011 р. Україна

103

40.11 Виробництво електроенергії форма 11-мтп (паливо) таблиця 1 ---------------------------------------------------------------------------------------------| | | У тому числi за видами | | | |-----------------------------------------------------------------| | | | | | | газ |газ,одержа|інші види | | Види продукцiї та | № | газ | кам'яно- | газ | горючий |ний в про-|нафтопроду| | робiт |рядка| природний|вугільний | доменний | штучний |цесі кон- |ктів та ін| | | | | газ | | i iншi |вертерного|ші горючі | | | | |(в коксо- | | вiдходящi|виробницт-|і відходя-| | | | |вих печах)| | гази |ва сталі |щі гази | ---------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | ---------------------------------------------------------------------------------------------Електроенергія, вироб лена ТЕЦ загального користування, т у.п. 46010 2772459 0 0 0 0 0 Електроeнepгiя, вироб лена ТЕЦ -блокстанція ми, т у.п. 46011 0 0 0 0 0 0 Елeктpoeнepгія, вироб лена ТЕЦ, не під'їдна ними до енергосистеми , т у.п. 46012 340 0 0 0 0 0 Елeктpoeнepгiя, вироб лена тепловими елек тростанціями загально го користування, крім ТЕЦ, т у.п. 46013 554692 0 0 0 0 0 Теплоенергія, виробле на електростанціями, т у.п. 46020 2942967 0 0 0 0 0 Теплоенeргiя, виробле на котельними, т у.п. 46030 1391861 0 0 0 0 0 Інше виробниче спожи вання 49010 1037 0 0 0 0 42 Разом виробниче спожи вання палива 49100 7663358 0 0 0 0 42 Витрати палива, як си ровини і на непаливні потреби 49150 0 0 0 0 0 56 у тому числі, як сировини 49151 0 0 0 0 0 31 Уcьoгo витpaчeнo пaли вa у пepepaxунку нa умовне (рядки 9100+9150) 49300 7663358 0 0 0 0 98 Уcьoгo витpaчeнo пaли вa (у нaтуpaльнoму вимipi) 49580 6547774 0 0 X X X Cepeднi кaлopiйнi eкв iвaлeнти для пepeведе ння натурального пали ва вумовне 49590 1.170 0.000 0.000 X X X

---------------------------------------------CF Лист

1326

Лист

1327

Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсiв за 2011 р. Україна Виробництво електроенергії I.Вториннi горючi ресурси форма 11-мтп(вер) таблиця 1 ----------------------------------------------------------------------------------------------------| | | Вихiд та використання вторинних горючих ресурсiв,| | | | т.умов.палива | | | |--------------------------------------------------| | Найменування | № | | фактично | | | | показникiв |рядка| рiчний |використано | вiдпущено | втрати | | | | вихiд | на | на | | | | | |пiдприїмствi| сторону | | ----------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 | ----------------------------------------------------------------------------------------------------Усього вторинних горючих р 10001 11 11 0 0 з них: вiдxoди дepeвooбpoбки 10007 5 5 0 0 інші види 10008 6 6 0 0 40.11

---------------------------------------------CF Утворення та використання вторинних енергетичних ресурсiв за 2011 р. Україна Виробництво електроенергії III.Використання скидного енергетичного потенціалу технологічних процесів (когенерація) форма 11-мтп (вер) таблиця 1 ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | |Тривалість експлуатації,| Обсяг виробництва на | | | | | | шт. | рік | | | № | Потужність| Кількість |------------------------|-----------------------| | Найменування |рядка| установки,| установок, | до 10 | 10 років і | електро- | теплової | | показникiв | | кВт | одиниць | років | більше | енергії, | енергії, | | | | | | | | тис.кВт.г | Гкал | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Теплоутилізаційні станції 30003 1130 2 2 0 1886 2309 40.11

104

ДОДАТОК 4. СТАТИСТИЧНА ФОРМА 4-МТП (РІЧНА) «ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ І ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ» Приклад для розділу «Україна всього» лист -

ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ за 2011 р ік РОЗДІЛ 1. ЗАЛИШКИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ Форма 4-МТП(піврічна),

таблиця 1 00 УКРАIНА 0 Всього ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | |Залишки на початок звітного періоду| Залишки на кінець звітного періоду | | Види палива | Одиниці |Код | Код за НПП |-----------------------------------|------------------------------------| | | виміру |ряд-| | всього | у спожива-| у поста- | всього | у спожива-| у поста- | | | | ка | | | чів | чальників| | чів | чальників | |------------------------|-----------|------------------------------|------------------------------------------------------------| | А | Б | В | Г | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Вугілля кам'яне - всього тонн 100 10.10.10.010 7469717.8 4882962.2 2586755.6 7988084.9 6001928.1 1986156.8 з нього: вугілля кам'яне для кокс ування тонн 101 10.10.11.300 566188.3 565404.1 784.2 609806.4 609477.4 329.0 антрацит тонн 102 10.10.11.500 1436961.6 468418.6 968543.0 1514257.4 716854.1 797403.3 Брикети,окатиші та аналог ічні види твердого палива з кам'яного вугілля тонн 110 10.10.12 262.3 262.3 0.0 250.7 250.7 0.0 Вугілля буре (лігніт) тонн 115 10.10.10.020 3471.3 1142.0 2329.3 1993.3 1619.3 374.0 Брикети, окатиші та анало гічні види твердого пали ва з вугілля бурого (ліг ніту) тонн 120 10.20.10.500 2182.0 2047.7 134.3 1018.6 913.8 104.8 Торф неагломерований пали вний тонн 130 10.30.10.011 134249.0 103388.7 30860.3 206383.8 169668.8 36715.0 Брикети і напівбрикети то рф'яні тонн 140 10.30.10.020 34409.9 32711.3 1698.6 31810.9 29542.7 2268.2 Нафта сира тонн 150 11.10.10.310 204039.4 121839.6 82199.8 286415.6 208795.9 77619.7 Газовий конденсат тонн 160 11.10.10.500 19893.6 12617.8 7275.8 27247.7 16888.0 10359.7 Газ природний тис.куб.м 170 11.10.20.020 16594652.6 527.1 16594125.5 12752201.8 974.3 12751227.5 Сланці горючі тонн 180 11.10.40.100 0.1 0.1 0.0 0.0 0.0 0.0 Дрова для опалення щільн.куб.м 190 02.01.14.100 513844.5 320461.2 193383.3 537524.5 360503.1 177021.4 Інші види первинного пали ва т у.п. 200 24521.6 23460.0 1061.6 42094.4 33091.9 9002.5 Промпродукт і шлам збагач увальних підприїмств чорн ої металургії тонн 210 17164.2 17164.2 0.0 22959.8 22959.8 0.0 Кокс та напівкокс з вугіл ля кам'яного, вугілля бур ого та торфу тонн 220 23.10.10 274356.4 273218.5 1137.9 285922.6 285591.7 330.9 Бензин авіаційний тонн 230 23.20.11.400 138.7 138.7 0.0 308.1 308.1 0.0 Бензин моторний тонн 240 23.20.11.500 374770.9 70122.2 304648.7 311316.8 69694.4 241622.4 Паливо бензинове реактив не тонн 250 23.20.12.000 96.1 95.1 1.0 39.8 39.1 0.7 Фракції легкі інші тонн 260 23.20.13 3649.5 2830.5 819.0 8175.1 7616.8 558.3 Паливо реактивне типу гас тонн 270 23.20.14.010 18636.6 2398.0 16238.6 21100.8 4274.7 16826.1 Гас для технічних цілей тонн 280 23.20.14.021 2528.9 2516.9 12.0 2021.0 2002.2 18.8 Гас освітлювальний тонн 290 23.20.14.022 442.9 442.9 0.0 583.7 583.7 0.0 Газойлі (паливо дизельне) тонн 300 23.20.15 420733.2 245635.7 175097.5 459765.7 265304.8 194460.9 Фракції середні інші тонн 310 23.20.16 9442.8 9364.2 78.6 7024.2 6931.2 93.0 Мазути топкові важкі тонн 320 23.20.17 336678.2 238809.0 97869.2 331223.2 243497.9 87725.3 Масла мастильні для проце сів очищення тонн 330 23.20.18.300 89.3 30.2 59.1 167.8 50.3 117.5

лист -

ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ за 2011 рік РОЗДІЛ 1. ЗАЛИШКИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ Форма 4-МТП(піврічна),

таблиця 1 УКРАIНА 0 Всього ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| А | Б | В | Г | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Масла мастильні тонн 335 23.20.18.500 47586.0 32549.0 15037.0 49588.3 29667.3 19921.0 Масла моторні тонн 340 23.20.18.510 20447.2 10767.2 9680.0 18985.2 10347.3 8637.9 Масла гідравлічні тонн 350 23.20.18.520 1561.0 1271.6 289.4 1756.2 1442.4 313.8 Масла індустріальні тонн 360 23.20.18.530 10224.3 8416.6 1807.7 7251.9 4713.8 2538.1 Масла електроізоляційні тонн 370 23.20.18.540 2278.8 2197.2 81.6 2073.9 2000.6 73.3 Масла трансмісійні тонн 380 23.20.18.550 1440.5 1046.5 394.0 1645.9 1345.6 300.3 Масла компресорні та турб інні тонн 390 23.20.18.560 3748.8 3404.1 344.7 4339.8 4014.1 325.7 Масла мастильні, які вико ристовуються для процесів нафтохімії тонн 400 23.20.18.570 1.6 0.3 1.3 2.6 1.6 1.0 Масла змащувальні тонн 410 23.20.18.580 2998.9 2219.2 779.7 3674.9 2623.1 1051.8 Масла інші тонн 420 23.20.18.590 4884.9 3226.3 1658.6 9857.9 3178.8 6679.1 00

105

Пропан і бутан скраплені Етилен, пропілен, бутилен , бутадіїн і гази нафтові інші або вуглеводи газоп одібні, крім газу природн ого Вазелін нафтовий, парафін , озокерит, воски мінерал ьні інші Кокс нафтовий і сланцевий Бітум нафтовий і сланцев ий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та пал ива Інші види нафтопродуктів Паливні брикети Інші продукти переробки палива Паливо - всього

тонн

430

23.20.21

20180.0

3579.1

16600.9

23310.5

3039.0

20271.5

тонн

440

23.20.22

142.3

2.9

139.4

192.6

1.9

190.7

тонн тонн

450 460

23.20.31 23.20.32.400

134.8 5609.5

133.7 5058.1

1.1 551.4

150.9 3585.4

148.0 3496.5

2.9 88.9

тонн тонн

470 480

23.20.32.500 23.20.40.000

29391.6 3661.5

16617.5 3339.4

12774.1 322.1

28186.4 3018.6

17124.3 2790.8

11062.1 227.8

тонн т у.п. тонн

490 500 510

24.66.32

1714.8 1509.3 9.6

1572.8 994.4 9.6

142.0 514.9 0.0

1998.0 1742.6 312.1

1996.1 696.2 312.1

1.9 1046.4 0.0

т у.п. т у.п.

630 999

6066.5 27273194.7

5783.3 5149324.3

283.2 22123870.4

7704.6 23393784.2

7067.1 6200162.5

637.5 17193621.7

15.41.31.001

лист -

ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ за 2011 рік РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ Форма 4-МТП(піврічна),

таблиця 1

УКРАIНА 0 Всього ---------------------------------------------------------------------------------| | | |Використано - всього| Із графи 1| | Види палива | Одиниці |Код | у натуральному | використано | | | виміру |ряд-| вимірі | як давальницька | | | | ка | | сировина | |--------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | В | 1 | 2 | ---------------------------------------------------------------------------------Вугілля кам'яне - всього тонн 100 71261575.5 530748.4 з нього: вугілля кам'яне для кокс ування тонн 101 23652043.2 508007.7 антрацит тонн 102 5105233.2 0.0 Брикети,окатиші та аналог ічні види твердого палива з кам'яного вугілля тонн 110 1212.2 0.0 Вугілля буре (лігніт) тонн 115 9177.1 0.0 Брикети, окатиші та анало гічні види твердого пали ва з вугілля бурого (ліг ніту) тонн 120 5041.8 0.0 Торф неагломерований пали вний тонн 130 430741.9 0.0 Брикети і напівбрикети то рф'яні тонн 140 75366.3 0.0 Нафта сира тонн 150 8374692.0 3785345.0 Газовий конденсат тонн 160 876570.8 134096.4 Газ природний тис.куб.м 170 39832869.0 227979.7 Дрова для опалення щільн.куб.м 190 923055.7 0.0 Інші види первинного пали ва т у.п. 200 582990.1 487.6 Промпродукт і шлам збагач увальних підприїмств чорн ої металургії тонн 210 2329169.9 0.0 Кокс та напівкокс з вугіл ля кам'яного, вугілля бур ого та торфу тонн 220 16789577.0 1245.0 Бензин авіаційний тонн 230 773.9 0.0 Бензин моторний тонн 240 1020799.5 774.4 Паливо бензинове реактив не тонн 250 189.0 0.0 Фракції легкі інші тонн 260 14466.9 64.2 Паливо реактивне типу гас тонн 270 343278.9 282.6 Гас для технічних цілей тонн 280 17243.9 0.0 Гас освітлювальний тонн 290 2776.5 0.0 Газойлі (паливо дизельне) тонн 300 4392284.2 40261.3 Фракції середні інші тонн 310 41101.5 0.0 Мазути топкові важкі тонн 320 850530.3 47706.3 Масла мастильні для проце сів очищення тонн 330 213.4 0.6 Масла мастильні тонн 335 258798.8 4509.0 лист -

таблиця 1

00 УКРАIНА 0 Всього ---------------------------------------------------------------------------------| А | Б | В | 1 | 2 | ---------------------------------------------------------------------------------Масла моторні тонн 340 82348.7 0.2 Масла гідравлічні тонн 350 7674.0 0.0 Масла індустріальні тонн 360 75828.3 0.0 Масла електроізоляційні тонн 370 21016.4 0.0 Масла трансмісійні тонн 380 12627.2 0.0

106

Масла компресорні та турб інні Масла мастильні, які вико ристовуються для процесів нафтохімії Масла змащувальні Масла інші Пропан і бутан скраплені Етилен, пропілен, бутилен , бутадіїн і гази нафтові інші або вуглеводи газоп одібні, крім газу природн ого Вазелін нафтовий, парафін , озокерит, воски мінерал ьні інші Кокс нафтовий і сланцевий Бітум нафтовий і сланцев ий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та пал ива Інші види нафтопродуктів Паливні брикети Кам'яновугільний газ, оде ржаний шляхом перегонки в коксових печах Доменний газ Газ інший, не включений в перелічені групи Інші продукти переробки палива Паливо - всього

тонн

390

13228.1

0.0

тонн тонн тонн тонн

400 410 420 430

12.3 21577.8 24486.0 135547.0

0.0 0.0 4508.8 9.9

тонн

440

387575.1

133597.7

тонн тонн

450 460

1446.1 114142.9

25.8 59883.0

тонн тонн

470 480

328354.2 7503.1

3516.4 0.0

тонн т у.п. тонн

490 500 510

13491.8 11708.4 8936.7

0.0 0.0 0.0

тис.куб.м тис.куб.м

600 610

7571126.2 42760052.6

0.0 0.0

тис.куб.м

625

274250.1

0.0

т у.п. т у.п.

630 999

389513.3 153038523.7

0.0 6661537.2

лист -

ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ за 2011 рік РОЗДІЛ 3. СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ ЕНЕРГЕТИЧНИМ СЕКТОРОМ Форма 4-МТП(піврічна), таблиця 1 00 0

УКРАIНА Всього

(розшифровка графи 1 розділу 2) -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | | у тому числі за типами енергетичних підприїмств | | | Одиниці |Код | Витрачено |---------------------------------------------------------------| | | виміру |ряд-| на |підприїмства|підприїмства| газовими | доменними | нафтопере- | | Види палива | | ка |перетворення|ми по вироб-|ми по вироб-| підприїмст-| печами | робними | | | | | всього | ництву | ництву | вами | | підприїм- | | | | |гр(2+...+11)| брикетів | коксу | | | ствами | |------------------------|-----------|----|------------|------------|------------|------------|-----------|------------| | А | Б | В | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Вугілля кам'яне - всього тонн 100 66677904.9 0.0 27480150.6 0.0 0.0 0.0 з нього: вугілля кам'яне для кокс ування тонн 101 23341005.9 0.0 23333893.6 0.0 0.0 0.0 антрацит тонн 102 4092636.7 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Брикети,окатиші та аналог ічні види твердого палива з кам'яного вугілля тонн 110 139.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Вугілля буре (лігніт) тонн 115 1719.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Брикети, окатиші та анало гічні види твердого пали ва з вугілля бурого (ліг ніту) тонн 120 3123.5 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Торф неагломерований пали вний тонн 130 374587.0 335726.8 0.0 0.0 0.0 0.0 Брикети і напівбрикети то рф'яні тонн 140 42328.8 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Нафта сира тонн 150 8353184.8 0.0 0.0 0.0 0.0 8353074.3 Газовий конденсат тонн 160 874617.1 0.0 0.0 1585.2 0.0 873031.9 Газ природний тис.куб.м 170 19951853.6 0.0 0.0 224574.2 0.0 75396.8 Дрова для опалення щільн.куб.м 190 503337.1 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Інші види первинного пали ва т у.п. 200 473743.4 0.0 0.0 0.0 0.0 487.6 Промпродукт і шлам збагач увальних підприїмств чорн ої металургії тонн 210 2320829.7 0.0 2320239.4 0.0 0.0 0.0 Кокс та напівкокс з вугіл ля кам'яного, вугілля бур ого та торфу тонн 220 8592081.1 0.0 0.0 57950.0 8534130.1 0.0 Бензин моторний тонн 240 74.9 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Фракції легкі інші тонн 260 6738.6 0.0 0.0 0.0 0.0 6402.8 Гас для технічних цілей тонн 280 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Гас освітлювальний тонн 290 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Газойлі (паливо дизельне) тонн 300 139513.4 1.1 0.0 0.0 0.0 129116.1 Фракції середні інші тонн 310 18577.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Мазути топкові важкі тонн 320 691906.7 0.0 0.0 0.0 0.0 527715.6 Пропан і бутан скраплені тонн 430 13.9 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Етилен, пропілен, бутилен , бутадіїн і гази нафтові інші або вуглеводи газоп одібні, крім газу природн ого тонн 440 221478.7 0.0 0.0 0.0 0.0 164867.0 лист -

ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ

107

за 2011 рік РОЗДІЛ 3. СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ ЕНЕРГЕТИЧНИМ СЕКТОРОМ Форма 4-МТП(піврічна), таблиця 1 00 0

УКРАIНА Всього

(розшифровка графи 1 розділу 2) -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| А | Б | В | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Кокс нафтовий і сланцевий тонн 460 73637.0 0.0 0.0 0.0 0.0 73637.0 Мастила відпрацьовані тонн 480 377.6 0.0 0.0 0.0 0.0 206.4 Присадки до мастил та пал ива тонн 490 38.7 0.0 0.0 0.0 0.0 38.7 Інші види нафтопродуктів т у.п. 500 2866.0 0.0 0.0 0.0 0.0 434.7 Паливні брикети тонн 510 8436.9 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Кам'яновугільний газ, оде ржаний шляхом перегонки в коксових печах тис.куб.м 600 2005917.8 0.0 28479.5 0.0 0.0 0.0 Доменний газ тис.куб.м 610 9186194.2 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Газ інший, не включений в перелічені групи тис.куб.м 625 200803.3 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Інші продукти переробки палива т у.п. 630 165089.7 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Паливо - всього т у.п. 999 100362056.7 114484.5 21790121.7 316912.5 8303708.6 14525906.8 лист -

УКРАIНА Всього

продовження розділу 3 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | у тому числі за типами енергетичних підприїмств | Витрати на | | | Одиниці |Код |----------------------------------------------------------------| власне спо-| | | виміру |ряд-| електростан | електро- |електростан-| котельними |іншими під-| живання | | Види палива | | ка | ціями зага- | станціями |ціями комбі-| |приїмствами| енергетич- | | | | | льного ко- | підпри|нованого ви-| |та установ-| ним сек| | | | | ристування | їмств | робництва | | ками | тором | |------------------------|-----------|----|-------------|-----------|------------|-------------|-----------|------------| | А | Б | В | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Вугілля кам'яне - всього тонн 100 36152550.7 33263.7 1635507.4 1304405.2 72027.3 417865.5 з нього: вугілля кам'яне для кокс ування тонн 101 0.0 0.0 0.0 7112.3 0.0 0.0 антрацит тонн 102 3362892.8 6094.0 627340.4 90031.1 6278.4 7911.9 Брикети,окатиші та аналог ічні види твердого палива з кам'яного вугілля тонн 110 0.0 0.0 0.0 67.7 71.3 0.0 Вугілля буре (лігніт) тонн 115 0.0 0.0 0.0 1529.3 189.7 0.0 Брикети, окатиші та анало гічні види твердого пали ва з вугілля бурого (ліг ніту) тонн 120 0.0 0.0 0.0 2786.6 336.9 0.0 Торф неагломерований пали вний тонн 130 0.0 0.0 0.0 32345.6 6514.6 705.2 Брикети і напівбрикети то рф'яні тонн 140 0.0 0.0 0.0 34871.5 7457.3 429.1 Нафта сира тонн 150 0.0 0.0 0.0 110.5 0.0 1497.0 Газовий конденсат тонн 160 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Газ природний тис.куб.м 170 531208.4 1969077.7 5156379.1 11701180.3 294037.1 750627.5 Дрова для опалення щільн.куб.м 190 0.0 0.0 0.0 427256.9 76080.2 478.6 Інші види первинного пали ва т у.п. 200 0.0 43290.0 0.0 421636.7 8329.1 178.4 Промпродукт і шлам збагач увальних підприїмств чорн ої металургії тонн 210 0.0 590.3 0.0 0.0 0.0 0.0 Кокс та напівкокс з вугіл ля кам'яного, вугілля бур ого та торфу тонн 220 0.0 0.0 0.0 1.0 0.0 1.0 Бензин моторний тонн 240 0.0 1.6 0.0 0.0 73.3 103.6 Фракції легкі інші тонн 260 0.0 0.0 0.0 335.8 0.0 0.0 Гас для технічних цілей тонн 280 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 804.6 Гас освітлювальний тонн 290 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.9 Газойлі (паливо дизельне) тонн 300 0.0 370.8 43.8 4529.3 5452.3 8567.7 Фракції середні інші тонн 310 0.0 0.0 0.0 18546.9 30.1 1.8 Мазути топкові важкі тонн 320 39203.6 16354.6 33220.3 75236.7 175.9 29453.6 Пропан і бутан скраплені тонн 430 0.0 0.0 0.0 0.0 13.9 699.6 Етилен, пропілен, бутилен , бутадіїн і гази нафтові інші або вуглеводи газоп одібні, крім газу природн ого тонн 440 0.0 3463.0 43168.0 9980.7 0.0 139980.2

лист -

УКРАIНА Всього

0 продовження розділу 3 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

108

| А | Б | В | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Кокс нафтовий і сланцевий тонн 460 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Мастила відпрацьовані тонн 480 0.0 0.0 0.0 167.2 4.0 30.8 Присадки до мастил та пал ива тонн 490 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Інші види нафтопродуктів т у.п. 500 0.0 0.0 0.0 2409.6 21.7 719.6 Паливні брикети тонн 510 0.0 0.0 0.0 8143.1 293.8 0.0 Кам'яновугільний газ, оде ржаний шляхом перегонки в коксових печах тис.куб.м 600 0.0 1380919.3 30474.0 566045.0 0.0 3190650.1 Доменний газ тис.куб.м 610 0.0 8424950.0 227407.0 533837.2 0.0 548576.0 Газ інший, не включений в перелічені групи тис.куб.м 625 0.0 0.0 0.0 200803.3 0.0 0.0 Інші продукти переробки палива т у.п. 630 0.0 26323.1 0.0 137555.2 1211.4 61914.9 Паливо - всього т у.п. 999 27417486.3 4405687.1 7300609.6 15751242.9 435896.7 3403751.8

лист -

ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ за 2011 рік РОЗДІЛ 4. КІНЦЕВЕ СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ Форма 4-МТП(піврічна), таблиця 1 00 0

УКРАIНА Всього

(розшифровка графи 1 розділу 2) ----------------------------------------------------------------------------------------------| | | | Використано| | у тому числі | | | Одиниці |Код |для неенер- | Кінцеве |-------------------------| | | виміру |ряд-|гетичних ці-| споживання |на виробни- |на сільсько-| | Види палива | | ка |лей | |цтво промис-|господарські| | | | | |гр(3+...+8) |лової про- |роботи (про-| | | | | | | дукції |дукцію) | |------------------------|-----------|----|---------------------------------------------------| | А | Б | В | 1 | 2 | 3 | 4 | ----------------------------------------------------------------------------------------------Вугілля кам'яне - всього тонн 100 317014.7 3825703.7 3460707.2 3295.0 з нього: вугілля кам'яне для кокс ування тонн 101 0.0 311037.3 311037.3 0.0 антрацит тонн 102 221573.5 770337.9 741169.1 2.0 Брикети,окатиші та аналог ічні види твердого палива з кам'яного вугілля тонн 110 1023.4 49.8 0.0 0.0 Вугілля буре (лігніт) тонн 115 2541.5 4916.6 4580.3 0.0 Брикети, окатиші та анало гічні види твердого пали ва з вугілля бурого (ліг ніту) тонн 120 0.0 1918.3 0.0 0.0 Торф неагломерований пали вний тонн 130 479.0 54026.7 53596.0 0.0 Брикети і напівбрикети то рф'яні тонн 140 4650.0 26527.3 1506.5 228.6 Нафта сира тонн 150 8970.7 536.1 536.1 0.0 Газовий конденсат тонн 160 1917.1 36.6 9.6 16.0 Газ природний тис.куб.м 170 6472051.2 11795016.4 8421142.3 171583.1 Дрова для опалення щільн.куб.м 190 35474.3 383765.6 46257.9 4741.1 Інші види первинного пали ва т у.п. 200 10399.1 98669.2 84227.3 1364.5 Промпродукт і шлам збагач увальних підприїмств чорн ої металургії тонн 210 5322.0 3018.2 3018.2 0.0 Кокс та напівкокс з вугіл ля кам'яного, вугілля бур ого та торфу тонн 220 424130.9 7773364.0 7773297.8 0.0 Бензин авіаційний тонн 230 6.9 767.0 190.9 255.0 Бензин моторний тонн 240 353.3 1019751.5 9857.3 89653.6 Паливо бензинове реактив не тонн 250 0.0 189.0 0.1 0.0 Фракції легкі інші тонн 260 5950.7 1777.6 687.1 689.6 Паливо реактивне типу гас тонн 270 212.1 342997.6 5076.4 6.7 Гас для технічних цілей тонн 280 2802.8 13636.5 1359.7 58.5 Гас освітлювальний тонн 290 1391.2 1384.4 1323.5 19.6 Газойлі (паливо дизельне) тонн 300 150658.5 4093177.7 329437.3 1211367.5 Фракції середні інші тонн 310 262.3 22254.4 17411.1 3439.7 Мазути топкові важкі тонн 320 5230.3 123939.7 102417.6 842.1 лист -

УКРАIНА Всього

(розшифровка графи 1 розділу 2) ----------------------------------------------------------------------------------------------| А | Б | В | 1 | 2 | 3 | 4 | ----------------------------------------------------------------------------------------------Масла мастильні для проце сів очищення тонн 330 196.1 17.3 0.0 2.4 Масла мастильні тонн 335 254364.5 4430.0 1701.7 1411.8 Масла моторні тонн 340 79897.8 2446.8 256.1 1260.3 Масла гідравлічні тонн 350 7397.4 276.6 160.9 50.0 Масла індустріальні тонн 360 74774.4 1053.8 912.7 29.4 Масла електроізоляційні тонн 370 20945.1 71.3 33.0 0.0 Масла трансмісійні тонн 380 12568.1 59.1 16.0 14.1

109

тонн

390

13009.7

218.4

204.1

0.0

тонн тонн тонн тонн

400 410 420 430

12.3 21474.7 24285.0 591.6

0.0 103.1 200.9 132724.1

0.0 35.3 83.6 6247.6

0.0 28.3 29.7 6101.2

тонн

440

55.7

24892.6

24866.4

0.0

тонн тонн

450 460

1439.2 40472.1

6.9 33.8

5.7 9.6

0.0 0.0

тонн тонн

470 480

252575.8 6126.6

75651.2 968.1

59850.0 703.2

0.0 0.0

тонн т у.п. тонн

490 500 510

13452.6 122.5 0.0

0.5 7985.6 499.8

0.3 7873.1 249.0

0.0 59.2 0.0

тис.куб.м тис.куб.м

600 610

0.0 76495.0

2374558.3 32948787.4

2335681.3 32944426.4

0.0 0.0

тис.куб.м

625

4330.4

69116.4

66056.0

217.0

т у.п. т у.п.

630 999

154141.4 9304257.8

8367.3 38936774.7

7251.9 26910112.7

0.0 2111876.4 лист -

УКРАIНА Всього

продовження розділу 4 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | у тому числі | Реалізовано | | | Одиниці |Код |-------------------------------------------------| населенню | | | виміру |ряд-| на | на | на | інші | (включаючи | | Види палива | | ка | діяльність |будівництво|торговельну | потреби | працівників | | | | | транспорту | | діяльність,| |підприїмства)| | | | | | | ресторанне | | | | | | | | |господарство| | | |---------------------------------------------------------------------------------------------------------| | А | Б | В | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ----------------------------------------------------------------------------------------------------------Вугілля кам'яне - всього тонн 100 7036.7 208.8 583.5 353872.5 1229464.5 з нього: вугілля кам'яне для кокс ування тонн 101 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 антрацит тонн 102 0.0 0.0 51.8 29115.0 283119.4 Брикети,окатиші та аналог ічні види твердого палива з кам'яного вугілля тонн 110 0.0 0.0 0.0 49.8 0.0 Вугілля буре (лігніт) тонн 115 0.0 0.0 0.0 336.3 534.0 Брикети, окатиші та анало гічні види твердого пали ва з вугілля бурого (ліг ніту) тонн 120 0.0 0.0 0.0 1918.3 0.0 Торф неагломерований пали вний тонн 130 0.0 0.0 76.1 354.6 11827.0 Брикети і напівбрикети то рф'яні тонн 140 0.0 0.0 312.4 24479.8 53195.1 Нафта сира тонн 150 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Газовий конденсат тонн 160 6.8 0.0 0.0 4.2 170.4 Газ природний тис.куб.м 170 2447212.2 3153.9 16998.5 734926.4 17585615.6 Дрова для опалення щільн.куб.м 190 199.3 50.2 5621.7 326895.4 1574787.7 Інші види первинного пали ва т у.п. 200 35.3 11.0 199.9 12831.2 32319.2 Промпродукт і шлам збагач увальних підприїмств чорн ої металургії тонн 210 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Кокс та напівкокс з вугіл ля кам'яного, вугілля бур ого та торфу тонн 220 0.0 2.1 0.0 64.1 55.7 Бензин авіаційний тонн 230 321.1 0.0 0.0 0.0 0.0 Бензин моторний тонн 240 905504.5 7516.5 4239.0 2980.6 0.0 Паливо бензинове реактив не тонн 250 188.9 0.0 0.0 0.0 0.0 Фракції легкі інші тонн 260 90.1 281.0 0.0 29.8 34.0 Паливо реактивне типу гас тонн 270 337881.9 0.0 0.0 32.6 4.6 Гас для технічних цілей тонн 280 11982.0 16.4 0.0 219.9 0.0 Гас освітлювальний тонн 290 5.9 7.1 0.0 28.3 0.0 Газойлі (паливо дизельне) тонн 300 2426244.4 102581.1 9108.2 14439.2 3.5 Фракції середні інші тонн 310 0.0 83.7 0.0 1319.9 0.0 лист -

110

00 0

УКРАIНА Всього

продовження розділу 4 ---------------------------------------------------------------------------------------------------------| А | Б | В | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ---------------------------------------------------------------------------------------------------------Мазути топкові важкі тонн 320 11306.4 2814.6 0.0 6559.0 21.0 Масла мастильні для проце сів очищення тонн 330 14.9 0.0 0.0 0.0 3.5 Масла мастильні тонн 335 1208.7 32.7 4.5 70.6 2096.9 Масла моторні тонн 340 888.9 28.7 2.6 10.2 1768.3 Масла гідравлічні тонн 350 50.4 1.4 0.2 13.7 6.2 Масла індустріальні тонн 360 108.4 0.2 0.0 3.1 84.2 Масла електроізоляційні тонн 370 8.3 0.0 0.0 30.0 0.0 Масла трансмісійні тонн 380 28.5 0.3 0.0 0.2 20.0 Масла компресорні та турб інні тонн 390 5.6 0.0 0.0 8.7 0.0 Масла мастильні, які вико ристовуються для процесів нафтохімії тонн 400 0.0 0.0 0.0 0.0 0.0 Масла змащувальні тонн 410 36.1 0.4 0.0 3.0 34.8 Масла інші тонн 420 82.5 1.7 1.7 1.7 183.4 Пропан і бутан скраплені тонн 430 116300.3 777.4 820.5 2477.1 294004.2 Етилен, пропілен, бутилен , бутадіїн і гази нафтові інші або вуглеводи газоп одібні, крім газу природн ого тонн 440 9.2 7.2 0.0 9.8 0.0 Вазелін нафтовий, парафін , озокерит, воски мінерал ьні інші тонн 450 0.0 0.0 0.0 1.2 0.0 Кокс нафтовий і сланцевий тонн 460 0.0 0.0 0.0 24.2 0.0 Бітум нафтовий і сланцев ий тонн 470 7.0 15427.9 0.0 366.3 78.5 Мастила відпрацьовані тонн 480 0.4 0.0 15.7 248.8 4.5 Присадки до мастил та пал ива тонн 490 0.0 0.0 0.0 0.2 0.0 Інші види нафтопродуктів т у.п. 500 0.0 0.0 0.0 53.3 0.0 Паливні брикети тонн 510 0.0 0.0 0.0 250.8 0.0 Кам'яновугільний газ, оде ржаний шляхом перегонки в коксових печах тис.куб.м 600 0.0 0.0 0.0 38877.0 0.0 Доменний газ тис.куб.м 610 0.0 0.0 0.0 4361.0 0.0 Газ інший, не включений в перелічені групи тис.куб.м 625 110.4 0.0 0.0 2733.0 0.0 Інші продукти переробки палива т у.п. 630 0.0 0.0 0.0 1115.4 0.0 Паливо - всього т у.п. 999 8395106.8 190273.4 42687.2 1286718.5 22078648.6 лист -

ЗВІТ ПРО ЗАЛИШКИ І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ за 2011 рік РОЗДІЛ 5. ВТРАТИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБЛЕННЯ НАФТИ ПРИ ВИДОБУТКУ ТА ВИРОБНИЦТВІ, ПЕРЕТВОРЕННІ, ПЕРЕРОБЦІ, ТРАНСПОРТУВАННІ ТА РОЗПОДІЛІ Форма 4-МТП(піврічна), таблиця 1 00 УКРАIНА 0 Всього -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------| | | | | у тому числі | | | Одиниці |Код | Втрати |---------------------------------------------------------------| | | виміру |ряд-| палива | Втрати при | Втрати при | Із загальної кількості | Втрати че- | | Види палива | | ка | | видобутку |транспорту- | використаного палива | рез невико-| | | | | всього | та |ванні, роз--|------------------------| ристання, | | | | | | вироб|поділі та | втрати при| втрати при | необлік та | | | | | | ництві |зберіганні |перетворен-|переробці в | з інших | | | | | | | | ні |непаливну | причин | | | | | | | | |продукцію | | |------------------------|-----------|----|----------------------------------------------------------------------------| | А | Б | В | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | -----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Вугілля кам'яне - всього тонн 100 2172251.0 2149164.3 23086.7 0.0 0.0 0.0 з нього: антрацит тонн 102 2002798.7 1990025.5 12773.2 0.0 0.0 0.0 Торф неагломерований пали вний тонн 130 3744.0 2800.0 944.0 0.0 0.0 0.0 Брикети і напівбрикети то рф'яні тонн 140 1460.1 29.0 1431.1 0.0 0.0 0.0 Нафта сира тонн 150 78863.7 6290.5 10503.4 62069.8 0.0 0.0 Газовий конденсат тонн 160 16126.6 1704.2 0.0 14422.4 0.0 0.0 Газ природний тис.куб.м 170 948788.9 33468.6 863320.3 35933.3 0.0 16066.7 Дрова для опалення щільн.куб.м 190 0.1 0.0 0.1 0.0 0.0 0.0 Інші види первинного пали ва т у.п. 200 1750.7 0.0 0.0 14.6 0.0 1736.1 Бензин моторний тонн 240 590.2 0.0 516.2 0.0 0.0 74.0 Фракції легкі інші тонн 260 0.1 0.0 0.0 0.0 0.1 0.0 Паливо реактивне типу гас тонн 270 69.2 0.0 69.2 0.0 0.0 0.0 Газойлі (паливо дизельне) тонн 300 705.0 0.2 366.9 308.6 0.0 29.3 Фракції середні інші тонн 310 6.0 0.0 6.0 0.0 0.0 0.0 Мазути топкові важкі тонн 320 4072.9 0.0 0.0 4072.9 0.0 0.0 Масла мастильні тонн 335 4.3 0.0 4.3 0.0 0.0 0.0 Масла моторні тонн 340 4.1 0.0 4.1 0.0 0.0 0.0 Масла індустріальні тонн 360 0.1 0.0 0.1 0.0 0.0 0.0 Масла інші тонн 420 0.1 0.0 0.1 0.0 0.0 0.0 Пропан і бутан скраплені тонн 430 1517.8 0.0 1517.8 0.0 0.0 0.0 Етилен, пропілен, бутилен , бутадіїн і гази нафтові інші або вуглеводи газоп одібні, крім газу природн ого тонн 440 2312.4 0.0 1167.9 1144.5 0.0 0.0 Бітум нафтовий і сланцев ий тонн 470 127.2 0.0 127.2 0.0 0.0 0.0

111

Мастила відпрацьовані Інші види нафтопродуктів Кам'яновугільний газ, оде ржаний шляхом перегонки в коксових печах Доменний газ

тонн т у.п.

480 500

4.4 14.7

0.0 0.0

0.0 14.7

4.4 0.0

0.0 0.0

тис.куб.м тис.куб.м

600 610

585391.9 4272890.4

0.0 0.0

5319.6 0.0

0.0 0.0

580072.3 4272890.4

лист -

112

ДОДАТОК 5. ФОРМА №3-ТЕХ-ТЕС «ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ УСТАТКУВАННЯ ТЕС» Приклад для ТЕС ***МІHПАЛИВЕHЕРГО УКРАІHИ*** ТЕХHІКО-ЕКОHОМІЧHІ ПОКАЗHИКИ РОБОТИ УСТАТКУВАHHЯ за 2010:1 - 2010:12

І. Загальностанційні показники

Форма No3-тех-ТЕС Всього по Розмірність станції 4 1

Код групи устаткування

Позна чення KOD_GR

Код виду проектного палива

PR_TOP

Установлена електрична потужність

Nуст

МВт

Установлена теплова потужність

Qуст

Гкал/год

Максимальна електрична потужність

Nе.м

МВт

Виробіток електроенергії

тис.кВт*год

5888396

Відпуск електроенергії

Евід

тис.кВт*год

5461058

- всього

Qвід

Гкал

- відпрацьованою парою турбін

Lвідпр.

100

- з гарячою водою

Lг.в.

100

- від ПВК

Lпвк

Показник

Резерв т.у.п

1232.6 372 971.2

Відпуск тепла:

Витрата ум.палива на відпуск: - електроенергії - тепла

24321

Bе

т.у.п

1905535

Bте

т.у.п

4120

Питома витрата умовного палива: на відпущену електроенергію: - факт

ве.ф

г/кВт*год

348.93

- номінальна

ве.ном

г/кВт*год

353.05

- норма

ве.н

г/кВт*год

354.47

на відпущену теплову енергію: - факт

вте.ф

кг/Гкал

169.4

- номінальна

вте.ном

кг/Гкал

171.54

- норма

вте.н

кг/Гкал

171.54

Евп Ее.вп

% %

-30244

-53

Витрата електроенергії на власні потреби: - всього - на виробіток електроенергії: - факт - норма - на відпуск теплової енергії: - факт - норма - на теплофікаційну установку Витрата ел.ен. на власні потреби турбін: - факт

7.3 7.24

Ее.вп.н

7.38

Ете.вп

кВт*год/Гкал

39.02

Ете.вп.н

кВт*год/Гкал

39.02

Етепл

кВт*год/Гкал

Ет.вп.ф

4.03

Ет.вп.н

4.17

Витрата ел.ен. на власні потреби котлів: - факт

Ек.вп.ф

кВт*год/Гкал

15.6

- норма

Ек.вп.н

кВт*год/Гкал

- норма

15.6

Витрата живильної води

Gжв

Неповернення конденсату від теплових споживачів

Gнепов

Внутрішньостанційні втрати конденсату: - факт

Gвтр.ф

Gвтр.н

Коефіцієнт теплового потоку

ККД.тп

98.8

Коефіцієнт втрат тепла при його відпуску

Lвтр.від

Теплота згоряння твердого палива

Qн.р.т.п

ккал/кг

4718

Зольність твердого палива

Aр.т.п

23.66

Вологість твердого палива

Wр.т.п

12.51

Вміст сірки у твердому паливі

Sр.т.п

1.03

Теплота згоряння рідкого палива

Qн.р.м.

ккал/кг

8763

Вологість рідкого палива

Wр.м.

10.89

Вміст сірки у рідкому паливі

Sр.м.

1.74

Теплота згоряння природного газу

Qн.р.г

ккал/м3

8076

- норма

тис.т

-2867

18523.1

113

Позна -

Показник Код групи устаткування

чення KOD_GR

Код виду проектного палива

PR_TOP

Середнє електричне навантаження турбіни

Nсер

Розмірність

Станц.N1

Станц.N2

Станц.N3

Станц.N4

Всього по

Резерв

станції

т.у.п

МВт

256.4

256

245.1

238.8

249.5

Гкал

137706

142814

156822

109591

546933

Відпуск тепла з відборів турбіни: -сумарний

Qт

- з виробничого відбору (протитиску)

Qв.в

Гкал/год

- з нерегульованих відборів

Qн.в

Гкал/год

22.7

24.2

22.6

23.4

23.2

- з теплофікаційних відборів

Qт.в

Гкал/год

- від конденсатора

Qк

Гкал/год

Етф

1.1

- на парі виробничого відбору

Wв

кВт*год/Гкал

- на парі теплофікаційних відборів

Wт

кВт*год/Гкал

Кв.е

54.5

Kв.т

16.8

6078

5899

6951

4675

23603

1354

1116

872

1529

4809

Виробіток ел.ен. на теплофікаційному циклі

Коеф. використання: - ел. потужності турбіни - теплової потужності турбіни Число годин роботи турбіни: - всього

Tт

год

Tт.1к

год

Число годин простою турбіни в резерві

Tрез

год

Число пусків турбіни: - всього

n.т

n.т.п

- на одному корпусі котла

- планових Витрата свіжої пари на турбину

Тиск свіжої пари перед турбіною: - факт - норма Тиск пари у виробничому відборі турбіни: - факт - норма Тиск пари в теплоф. відборі турбіни: - факт - норма Температура свіжої пари перед турбіною: - факт - норма Температура пари після промперегріву: - факт - норма Тиск пари в конденсаторі: - факт

т/год

773.8

796.6

793.8

770.7

784.8

Pо.ф

кгс/см2

214

210.6

223.7

215.8

216.3

Pо.н

кгс/см2

240

Рв

кгс/см2

Рв.н

кгс/см2

Рт

кгс/см2

Рт.н

кгс/см2

tо.ф

оС

540

541

544

542

tо.н

оС

540

tпп.ф

оС

541

540

539

540

tпп.н

оС

540

P2.ф

кгс/см2

0.053

0.049

0.054

0.055

0.053

0 0

-2590 0 0 -1521 -79 7074

114

- норма

P2.н

кгс/см2

0.05

0.046

0.051

0.05

0.049

оС

18.4

16.8

18.9

18.1

оС

27.9

25.4

27.1

26.6

26.8

dt.ф

оС

6.8

7.6

8.2

dt.н

оС

4.6

4.8

4.7

dGпов

кг/год

20.2

25.6

24.7

23.2

23.5

tжв.ф

оС

249

259

256

257

255

tжв.н

оС

255

258

257

255

256

qт.ф

ккал/кВт*год

1915

1900

1976

1960

1937

qт.н

ккал/кВт*год

1976

1909

1987

1984

1964

Витрата тепла на власні потреби

qт.вп

3.4

Витрата тепла на привід ЖТH, Гкал

Qжтн

3.3

3.2

3.3

Витрата ел.ен. на циркуляційні насоси: - факт

Ецн.ф

1.99

1.85

2.06

1.97

Ецн.н

2.14

1.99

2.08

2.21

2.1

Температура води: - на вході в конденсатор - на виході з конденсатора Температурний напір в конденсаторі: - факт - норма Присоси повітря в вакуумну систему Температура живильної води за ПВТ: - факт - норма Пит. витрата тепла брутто на турбіну: - факт - норма

- норма Витрата ел.ен. на живильні електронасоси: - факт

Ежен.ф

кВт*год/т жв

0.2

0.3

0.1

0.3

0.2

- норма

Ежен.н

кВт*год/т жв

0.2

0.3

0.1

0.3

0.2

qт.н.ф

ккал/кВт*год

2086

qт.н.н

ккал/кВт*год

2114

Пит. витрата тепла нетто на турбіну: - факт - норма

Показник

Позна чення

Розмірність

Станц.N1

Станц.N2

Станц.N3

Станц.N4

PR_TOP

Середня витрата живильної води

Gжв

т/год

774

797

794

771

785

Середнє теплове навантаження

Qк

Гкал/год

519

517

513

498

513

Число годин роботи котла

Tк

год

6078

5899

6951

4675

23603

Температура: - холодного повітря

tхп

оС

tвх.вп

оС

tвідх.ф

оС

154

149

153

155

153

tвідх.н

оС

164

162

165

162

163

- норма Присмок. повітря реж.пер.-ост.пов.нагріву: -факт

т.у.п

Код виду проектного палива

Коеф. надлишку повітря в реж. перетині: - факт

-2620

Резерв

- норма

-25987

станції

KOD_GR

Температура відхідних газів: - факт

755

Всього по

Код групи устаткування

- на вході в повітропідігрівник

7074

Lр.ф

1.2

1.19

Lр.н

1.21

1.22

1.21

dLрвідх

33.6

36.5

36.8

35.7

-11602 0 -1539

115

- норма

dLрвідх.н

38.3

38.5

38.6

Присмок. повітря остан.поверхня нагріву-димосос

dLвідх

5.2

6.2

Вміст горючих у виносі: - факт

Гвин

0.8

Гвин.н

0.9

n.к

n.к.п

- норма Число розпалів котла: - всього - планових Витрата умовного палива: - всього

т.у.п.

39.1

38.5

7.7

6.7

0.8

0.9

0.8

0.9

498098

480856

561376

369325

1909655

- твердого

втп

98.7

98.3

98.7

- газу

вг

1.3

1.6

1.3

- мазуту

вм

7.76

7.74

7.7

8.08

7.8

q2.н

8.71

8.86

8.73

8.9

8.79

q3+q4

0.4

0.39

0.4

0.41

0.4

q3+q4.н

0.3

0.29

0.3

0.31

0.3

qінші

1.3

1.31

1.08

1.5

1.3

ККД.бр.ф

% 90.47

90.56

90.83

90.51

ККД.бр.н

90.13

90.03

90.2

90.14

90.13

ККД брутто котла за прямим балансом

ККД.бр.п

90.53

90.46

90.64

89.89

90.42

Витрата ел. енергії на тягу і дуття: - факт

етд.ф

кВт*год/Гкал

8.2

7.9

8.1

етд.н

кВт*год/Гкал

8.2

8.7

епп.ф

кВтгод/т н.п

25.3

25.5

25.4

25.8

25.5

епп.н

кВтгод/т н.п

1220

Втрати тепла котлами: з відхідними газами: - факт - норма з хімічним і механічним недопалом: - факт - норма інші ККД котла брутто за зворотним балансом: - факт - норма

- норма Витрата ел. енергії на пилоприготування: - факт - норма

25.3

25.5

25.4

25.8

25.5

qк.вп.ф

qк.вп.н

Витрата тепла на привід ТПД

qтпд

Кількість тепла додатково внесеного в топку

qвн

ККД нетто котла: - факт

ККД.н.ф

86.46

ККД.н.н

86.25

т.у.п.

Витрата тепла на власні потреби котлів: - факт - норма

- норма Перевитрата мазуту

dBм

2067

-8108

-2584 0 0

116

ДОДАТОК 6. ФОРМА №6-ТП (ЕС) (РІЧНА) «ЗВІТ ПРО РОБОТУ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ» Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Державне статистичне спостереження Конфіденційність статистичної інформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186³ Кодексу України про адміністративні правопорушення

ЗВІТ ПРО РОБОТУ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

за __________рік (надається по кожній електростанції окремо)

Подають:

Термін подання

№ 6-тп (ес)(річна)

юридичні особи, які мають

ЗАТВЕРДЖЕНО

електростанції потужністю 500 кВт і більше;

Наказ Держкомстату

електростанції незалежно від потужності, що

30.06.2011 № 167

входять або (та) здійснювали відпуск

не пізніше

електроенергії до Об'єднаної енергетичної

20 січня

системи України (ОЕС) - органу державної статистики за місцезнаходженням Респондент: Найменування: _____________________________________________________________________________________ Місцезнаходження (юридична адреса): _________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________ (поштовий індекс, область /АР Крим, район, населений пункт, вулиця /провулок, площа тощо, № будинку /корпусу, № квартири /офісу)

Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності (фактична адреса)_________________________ ______________________________________________________________________ (поштовий індекс, область /АР Крим, район, населений пункт, вулиця /провулок, площа тощо, № будинку /корпусу, № квартири /офісу)

1. Загальні відомості Підкреслити: Код типу електростанції: 1е (теплова електростанція, призначена для виробництва електроенергії); 1к (теплоцентраль (теплова електростанція з комбінованим циклом виробництва електричної та теплової енергії)); 2 (гідроелектростанція); 3 (атомна електростанція); 12

Джерело інформації: http://www.ukrstat.gov.ua/ 117

4 (вітрова електростанція); 5 (гідроакумулююча електростанція); 6 (сонячна електростанція); 7 (геотермальна електростанція); 8 (інша (вказати яка)_____________________________________________________________________). Електростанція входить до складу ОЕС:

так,

ні.

Електростанція здійснювала відпуск електроенергії до ОЕС: Електростанція використовувалася на умовах оренди:

так,

ні.

так (з______________по______________),

ні.

Найменування електростанції:

Установлена потужність електростанції

Потужність, яка є у розпорядженні електростанції

станом на 1 січня наступного за звітним року

електрична,

теплова по турбоагрегатах,

електрична,

теплова по турбоагрегатах,

кВт

Гкал/год

кВт

Гкал/год

Указати: причини зміни установленої потужності порівняно з потужністю станом на 1 січня звітного року:

причини розриву між установленою потужністю і потужністю, яка є у розпорядженні електростанції:

118

2. Експлуатаційні дані

Показники

Одиниця виміру

Код рядка

Фактично

тис.кВт·год

-"-

Гкал

тис.кВт·год

-"-

Втрати електроенергії, пов’язані з її відпуском

-"-

Витрати електроенергії ГАЕС на заряд тощо

-"-

Вироблено електроенергії Відпущено електроенергії з шин (ряд.01 – (ряд.04 + ряд.05 – ряд.06) – ряд.07) Відпущено теплоенергії зовнішнім споживачам Витрати електроенергії на власні виробничі потреби на виробництво електроенергії на відпуск теплоенергії Купована електроенергія на власні виробничі потреби електростанції (ряд.06≤ряд.04+ряд.05)

Пояснення:

___________________________________________ Місце підпису керівника (власника) та/або особи, відповідальної за достовірність наданої інформації ___________________________________________

________________________________________ (ПІБ)

_______________________________________ (ПІБ)

телефон: _____________________ факс: ____________________ електронна пошта: ____________________________

119

ДОДАТОК 7. ФОРМА № 1-ТЕП (РІЧНА) «ЗВІТ ПРО ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОЕНЕРГІЇ» Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Державне статистичне спостереження Конфіденційність статистичної інформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186³ Кодексу України про адміністративні правопорушення

ЗВІТ ПРО РОБОТУ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

за __________рік (надається по кожній електростанції окремо)

Подають:

Термін подання

№ 6-тп (ес)(річна)

юридичні особи, які мають

ЗАТВЕРДЖЕНО

електростанції потужністю 500 кВт і більше;

Наказ Держкомстату 30.06.2011 № 167

електростанції незалежно від потужності, що входять або (та) здійснювали відпуск

не пізніше

електроенергії до Об'єднаної енергетичної

20 січня

Джерело інформації: http://www.ukrstat.gov.ua/ 120

3 (атомна електростанція); 4 (вітрова електростанція); 5 (гідроакумулююча електростанція); 6 (сонячна електростанція); 7 (геотермальна електростанція); 8 (інша (вказати яка)_____________________________________________________________________). Електростанція входить до складу ОЕС:

так,

ні.

так,

ні.

так (з______________по______________),

ні.

Найменування електростанції:

Установлена потужність електростанції

Потужність, яка є у розпорядженні електростанції

станом на 1 січня наступного за звітним року

електрична,

теплова по турбоагрегатах,

електрична,

теплова по турбоагрегатах,

кВт

Гкал/год

кВт

Гкал/год

Указати: причини зміни установленої потужності порівняно з потужністю станом на 1 січня звітного року:

причини розриву між установленою потужністю і потужністю, яка є у розпорядженні електростанції:

121

2. Експлуатаційні дані Одиниця

Код

виміру

рядка

тис.кВт·год

-"-

Гкал

тис.кВт·год

-"-

Втрати електроенергії, пов’язані з її відпуском

-"-

Витрати електроенергії ГАЕС на заряд тощо

-"-

Показники А Вироблено електроенергії Відпущено електроенергії з шин (ряд.01 – (ряд.04 + ряд.05 – ряд.06) – ряд.07) Відпущено теплоенергії зовнішнім споживачам

Фактично 1

Витрати електроенергії на власні виробничі потреби на виробництво електроенергії на відпуск теплоенергії Купована електроенергія на власні виробничі потреби електростанції (ряд.06≤ряд.04+ряд.05)

Пояснення:

________________________________________ (ПІБ)

_______________________________________ (ПІБ)

телефон: _____________________ факс: ____________________ електронна пошта: ____________________________

122

ДОДАТОК 8. ФОРМА 1П-НПП (РІЧНА) «ЗВІТ ПРО ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ» Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Державне статистичне спостереження Конфіденційність статистичної інформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186³ Кодексу України про адміністративні правопорушення

ЗВІТ ПРО ВИРОБНИЦТВО ТА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

за 20___ рік Подають:

Термін подання

юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які

№ 1П-НПП

займаються промисловими видами діяльності - органу державної статистики за місцезнаходженням (місцем

(річна)

9 лютого

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держстату України

здійснення виробничої діяльності)

не пізніше

07.08.2012 № 331

Джерело інформації: http://www.ukrstat.gov.ua/ 123

Респондент: Найменування: ____________________________________________________________________________________________________________________________Місцезнаходження (юридична адреса): ___________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________ (поштовий індекс, область /АР Крим, район, населений пункт, вулиця /провулок, площа тощо,

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________ № будинку /корпусу, № квартири /офісу)

Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності (фактична адреса): __________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________ (поштовий індекс, область /АР Крим, район, населений пункт, вулиця /провулок, площа тощо, № будинку /корпусу, № квартири /офісу)

I. Виробництво та реалізація промислової продукції Фактично вироблено продукції Реалізовано продукції, виробленої з

за звітний рік

власної сировини, за звітний рік Назва виду продукції

Одиниця

Код

за Номенклатурою продукції

виміру

продукції

промисловості (НПП)

за НПП

у тому числі з усього

давальницької

за

сировини

попередній рік

вартість, кількість

тис.грн. (якщо є дані у гр.4, то

(гр.2 ≤ гр.1)

мають бути дані у гр.5 і навпаки)

15.1.1.1.1.1.1

124

II. Наявність електростанцій потужністю менше 500 кВт, їх потужність та виробництво електроенергії

№ п/ п А

Найменування електростанції (електрогенераторної установки) (паротурбінна, дизельна, локомобільна та ін.) і місцезнаходження (область, населений пункт та ін.)

Код типу електростанції

Стаціонарна – “1”, пересувна – “2”

Усього

з них пересувні

Кількість електростанцій

Установлена потужність електростанції станом на 1 січня наступного за

_____________________________________________ ____________________________________________ Місце підпису керівника (власника) та/або особи, (ПІБ) відповідальної за достовірність наданої інформації _____________________________________________ ______________________________________________ (ПІБ) телефон: ________________ факс: ________________ електронна пошта: _________________________________

125

звітним року, кВт 2

Вироблено електроенергії за рік,

Пояснення

тис.кВт·год 3

ДОДАТОК 9: СПИСОК ТЕС ТА ТЕЦ УКРАЇНИ № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42

Потужність, МВт 3 600 3 600

Назва Вуглегірська ТЕС Запорізька ТЕС Криворізька ТЕС Бурштинська ТЕС Зміївська ТЕС Старобешівська ТЕС Лaдижинська ТЕС Tрипільська ТЕС

3 000 2 350 2 325 1 940 1 800 1 800

Придніпровська ТЕС Kурахівська ТЕС Луганська ТЕС Зуївська ТЕС Слов’янська ТЕС Київська ТЕЦ-5

1 740 1 460 1 425 1 200 880 700

Добротвірська ТЕС Харківська ТЕЦ-5 Київська ТЕЦ-6 Харківська ТЕЦ-2 ЕСХАР Северодонецька ТЕЦ Кременчуцька ТЕЦ

600 540 500 474 270 255

Черкаська ТЕЦ Чернігівська ТЕЦ Дарницька ТЕЦ (Київська ТЕЦ-4) Білоцерківська ТЕЦ Краматорська ТЕЦ ТЕЦ компанії «Свема»

230 210 160 120 120 115

Mиронівська ТЕС Kaлуська ТЕЦ Херсонська ТЕЦ Дніпродзержинська ТЕЦ Олександрійська ТЕЦ-3 Первомайська ТЕЦ

100 80 80 61.6 59.5 48

Сімферопольська ТЕЦ ТЕЦ шахти ім. Засядька Севастопольська ТЕЦ Сумська ТЕЦ Лисичанська ТЕЦ ТЕЦ комбінату «Запоріжсталь»

40 36.35 33 28 27.2 25

ТЕЦ компанії «Стирол» Одеська ТЕЦ Львівська ТЕЦ-1 Миколаївська ТЕЦ

25 24 20 20 126

Авторські права та відмова від відповідальності Цей звіт містить інформацію, що є власністю Thomson Reuters Point Carbon та (або) є конфіденційною для Thomson Reuters Point Carbon. Усі права на такі матеріали захищені. Ці матеріали не можуть відтворюватися, публікуватися або анотуватися для розповсюдження без попередньої письмової згоди Thomson Reuters Point Carbon. Цей звіт підготовлений для Клієнта. Будь-яка інша сторона, що бажає посилатися на цей звіт, робить це на власний ризик, і Thomson Reuters Point Carbon не несе відповідальності за збитки, що їх ця сторона може понести в результаті. Хоча Thomson Reuters Point Carbon вважає, що інформація, що міститься в цьому звіті, представлений у ньому аналіз і висловлені в ньому думки є обґрунтованими, Thomson Reuters Point Carbon не робить жодних інших заяв і не надає жодних інших гарантій, висловлених або припущених, зокрема про відсутність помилок у цьому звіті або про придатність його для конкретної мети. Елементи цього звіту можуть базуватися на екстрапольованих розрахунках, є прогнозами та думками, тому їх слід тлумачити як такі. При користуванні цим звітом усі особи повинні покладатися на власні судження. Мірою, припустимою норвезьким законодавством, Thomson Reuters Point Carbon не несе відповідальності перед Клієнтом або іншими особами за прямі чи непрямі збитки, що виникають у будь-який спосіб у зв’язку з використанням цього звіту (зокрема збитки в результаті угод або рішень, здійснених або прийнятих Клієнтом на основі цього звіту), незалежно від того, чи припустилася Thomson Reuters Point Carbon недбалості, за винятком того, що Thomson Reuters Point Carbon бере на себе відповідальність за прямі збитки Клієнта, понесені у зв’язку з використанням цього звіту (крім втрати доходу, бізнесу, очікуваних заощаджень, прибутку, гудвілу чи даних) в результаті недбалості Thomson Reuters Point Carbon, у сумі, сплаченій Клієнтом Thomson Reuters Point Carbon стосовно цього звіту.

127