Деснянська Правда №8 (2018)

Це ж у нас, у нас!..

Крим – це Україна

Макіївська громада: два роки впевнених змін

«ПЕТ-Технолоджіс»: заробляй, як у Польщі – працюй у Чернігові

Стор. 4

Стор. 2

Заснована у січні 1838 року

Чернігівська обласна газета

№ 8 (28623)

Четвер, 22 лютого 2018 р.

Д

ивовижна жінка Валентина Іванівна НІКІТЧЕНКО все своє життя мешкає в мальовничому селі Бірківка на Менщині. Однак цю просту, чуйну добродійку знають далеко за межами рідного села та району. Бо от є такі люди: завітають до твоєї оселі – і наче лагідне, привітне сонечко зійшло. Одразу ж теплішає на душі, і вже й нікуди поспішати не хочеться – отак от сидів би годинами й неквапливо бесідував про наше життя-буття. І таке враження, неначе знаєш цю людину сто років! Журналістів «Деснянської правди» спочатку розчулив її теплий вірш. Звісно, Валентина Іванівна – не професійна поетеса, проте треба чути, як вона напрочуд проникливо, зворушливо читає кожен написаний рядок! Це не просто майстерно й цікаво, а дуже талановито, адже слова линуть від самого серця, від усієї душі. І то – не якесь вигадане лицедійство, а свята правда про наше зболене, стражденне життя. Втім, ці слова – не злі, не лукаві, а вистраждані й совісні. Тому почуте справді глибоко западає в душу, ніби хтось цілющий подорожник до серця приклав! Бо й енергія її творчості – світла, і мова – жива, народна, колоритна. І сама вона – щира українка. Такі – наші мами, бабусі, прості сільські жінки, яким стільки всього довелося пережити на віку; але, попри все, вони плекають любов до України, чудові народні традиції, красу та шляхетність людської праці.

Долі людські

Стор. 5 С

З роду Берегинь,

або «Мрію дожити до правнуків!»

Ч

ерги на закордонні паспорти не зменшуються, але можливості закордону мають межі. І кожна нова хвиля заробітчан за межами країни дедалі менше вірить у чудеса від «золотої рибки». Проте на хвилі робочої міграції є в Чернігові роботодавець, який гарантує працівникам достойну європейську зарплату у нас удома. Це підприємство постійно відкрите для енергійних і працьовитих робітників, адже потужності компанії щоразу зростають, а географія ринків збуту розширюється. Отже, ми говоримо про надійний та впевнений у завтрашньому дні завод «PET Technologies» (колишній «Полімаш» по вул. Любецькій, 60в), що виготовляє популярне в усьому світі обладнання для випуску поліетиленових пляшок. А герой публікації цього разу – дуже відповідальна людина цього заводу – директор з виробництва Сергій ЄФРЕМОВ.

– Сергію Леонідовичу, який виробничий стаж ви вже маєте на заводі?

– Тут я працюю 2 роки, а взагалі управлінський стаж маю немалий, бо до цього 10 років трудився керівником виробництва у престижній столичній компанії, що займалася конструюванням і виробництвом кавових та снекових автоматів і розвивала напрям банкоматів. Я закінчив Дніпропетровську національну гірничу академію та деякий час працював в електротехнічній компанії майстром лабораторії, але зрозумів, що це не мій напрям, бо й дід, і батько у мене були досвідченими конструкторами: дід Володимир Михайлович проектував шахти Кривбасу, а батько Леонід Володимирович займався проектуванням конвеєрів, що отримували патенти і на той час не мали аналогів в СРСР. Тому я перейшов до кременчуцької компанії «Володимир», де працювали кращі робітники «КрАЗу». Тут займалися автомобілебудуванням – ми створили власну розробку сідлового тягача на базі власної рами й вузлів із використанням комплектуючих відомих світових автомобільних брендів.

– Тобто ваші дід і батько визначили вашу долю?

– Певно, що так, адже ще з дитинства я захоплювався оформленням конструкторської документації – креслення для мене були мистецтвом, адже там каліграфічним почерком виводилися підписи, лінії – точні й цілеспрямовані, а все це потім утілювалося в життя і працювало та несло користь. Звичайно, я часто бував у конструкторському бюро, що дуже приваблювало.

– Як проявлялися ваші мрії на практиці?

– Коли закінчив школу, то самостійно вивчав інженерні конструкторські програми на комп’ютері, створював власні креслення, а коли вже почав працювати, то особливо цікаво було створити якусь модель теоретично, а потім реалізувати практично в металі – обробити її технологічно, розкроїти на лазерному верстаті, розробити технологію згинання та зварювання, а в результаті отримати готовий якісний технологічний продукт. Тобто саме можливість побачити теорію на практиці, відчути всі нюанси проектування, моделювання, програмування виробу дає великий стимул для розвитку.

– Як ви врешті опинилися в Чернігові?

– Спочатку мені запропонували роботу в Києві на посаді начальника цеху, де я пропрацював 10 років директором з виробництва в компанії «Розумні машини». А вже після того мене загітувала до Чернігова компанія «PET Technologies».

Стор. 3

Центральный ювелирный салон

МЕТАЛОБАЗА

пр-т Мира, 24/26 , тел. 0462 67-87-30

за ТЕХНІЧНА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

АВ метал груп

Ліцензія № 3009 від 01.03.2016

Ювелирные украшения из золота и серебра ведущих ювелирных заводов

арматура, труба, кутник, лист профнастил, металочерепиця будівельне кріплення

Обмен старых изделий из золота на новые Скидки до

м. Мена, вул. Чернігівський шлях, 112-Б Пн.-пт.: 9.00-18.00 Сб.: 9.00-13.00

(067) 209-25-95

ТАРИФИ НА РОЗМІЩЕННЯ РЕКЛАМИ НА ШПАЛЬТАХ ВИДАННЯ, БЕЗ ПДВ: Співчуття 1 шт. Для фізичних осіб – 50,00 грн. Перша сторінка 1 см кв.: Для юридичних осіб – 170,00 грн. Для фізичних осіб – 9,50 грн. Вітання 1 шт. без фотографії Для юридичних осіб – 9,50 грн. Для фізичних осіб – 50,00 грн. Остання сторінка 1 см кв.: Для юридичних осіб – 180,00 грн. Для фізичних осіб – 8,50 грн. Вітання 1 шт. з фотографією Для юридичних осіб – 8,50 грн. Для фізичних осіб – 60,00 грн. Внутрішні сторінки 1 см кв.: Для юридичних осіб – 195,00 грн. Для фізичних осіб – 8,50 грн. Оголошення Для юридичних осіб – 8,50 грн. про втрату документа – 40,00 грн.

50%

Достойные подарки для достойных людей

Картины из янтаря, иконы Подарочные наборы из чешского стекла Сувениры, хрусталь

«Укрпошта»

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА на газету «Деснянська правда».

(095) 273-57-53

від Торгово-Промислової Палати Технічний паспорт на нерухомість у випадках: - приватизації квартир - оформлення права власності на гаражі та дачі - реконструкції, перепланування - нового будівництва - поділу майна

678-558

www.bti-tpp.com bti.tpp@gmail.com

Ринкова, 7

ЛЕГАЛЬНА

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! У всіх відділеннях зв’язку

3 дні

РОБОТА

ГАЗЕТА ВИХОДИТЬ РАЗ НА ТИЖДЕНЬ — У ЧЕТВЕР ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

61651 — ( 1 міс. — 15.00 грн. / 3 міс. — 45.00 грн. / 6 міс. — 90.00 грн. ) для підприємств і організацій — 94530 — ( 1 міс. — 20.34 грн. / 3 міс. — 61.02 грн. / 6 міс. — 122.04 грн. )

для індивідуальних передплатників —

В ПОЛЬЩІ

http://www.ewl.com.ua Тел: (095) 824 33 54

вакансії: різноробочі, зварювальники, швачки

(067) 463 54 10 Ліцензія АВ 585193 видана 25.07.2012

з/п від 16 000 грн.

2

Деснянська правда

22 лютого 2018 року

Візити

Депутати Бундестагу в Чернігові З

а ініціативи народних депутатів Олександра Черненка, Сергія Березенка, Олександра Кодоли та Анни Романової в рамках проекту «Модельний округ» програми USAID РАДА у співпраці з Фондом Конрада Аденауера до Чернігова завітали з ознайомчим візитом депутати німецького Бундестагу від партії ДДС/ХСС, яку очолює канцлер Ангела Меркель.

Німецькі гості ознайомилися з роботою українських колег в окрузі, зустрілися з представниками органів місцевої влади й самоврядування, громадського сектору і ЗМІ, аби обмінятися досвідом у галузі взаємодії та співпраці громади з депутатами. Молоду групу парламентарів німецького Бундестагу представили Марк Гауптман – депутат німецького Бундестагу з 2013 року (у минулому скликанні – член Комітету з питань економіки та енергетики; член підкомітету з питань регіональної економічної політики); Карстен Кьорбер – депутат німецького Бундестагу з 2013-го (член Комітету з питань бюджету й Ревізійного комітету, заступник члена Комітету з питань економіки та енергетики); Крістоф Бернштіль – депутат німецького Бундестагу з 2017 року (член Спілки військовослужбовців запасу Бундесверу та Спілки молодих підприємців м. Галле-на-Заале); Крістоф Плос – депутат німецького Бундестагу з 2017-го (депутат ради Північного р-ну м. Гамбурга – транспорт, екологія, працює в компанії «Bauer Media Group»). Разом із ними прибули директор Програми USAID РАДА Ігор Когут, заступник Керівника Апарату ВРУ Микола Шевчук, радник Голови ВРУ Андрій Малик, керівник представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн, голова Ради німців України Володимир Лейсле та багато інших. Спочатку із закордонними гостями плідно поспілкувалися голова ОДА Валерій Куліч, очільник Чернігівської міської ради Владислав Атрошенко, перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, директор Департаменту економічного розвитку ОДА Юлія Свириденко. Потім був організований «круглий стіл» для громадських діячів та ЗМІ.

Від Чернігівського регіону за «круглим столом» із закордонними гостями спілкувалися такі представники громадського сектору: голова правління міського молодіжного центру «Жменя» Регіна Гусак, виконавчий директор ГО «Голос батьків» Олена Трубенок, директор Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей ОДА Анатолій Писанка, голова ГО «Єдина родина Чернігівщини» Микола Шанський, заступник директора з навчально-виховної роботи Чернігівської музичної школи № 1 Марина Нікандрова, активіст ГО «Самооборона Майдану» Олександр Ясенчук та інші. Депутати Бундестагу розповіли про себе та свою діяльність, про враження від України й очікування від співпраці, а потім відповіли на деякі запитання. «Ми із задоволенням прийняли пропозицію Фонду Конрада Аденауера відвідати Україну, бо вважаємо за необхідне «будувати містки» між нашими країнами та переконані, що для розвитку громади потрібне активне громадянське суспільство», – заявили німецькі народні обранці, які захотіли цим візитом засвідчити свою підтримку й запропонувати обмін досвідом. У Німеччині, за словами представників Бундестагу, громада відіграє дуже важливу роль, адже під час створення чергового законопроекту депутати отримують безліч запитань від активних виборців, із якими вони проводять зустрічі в округах і ведуть роз’яснювальну роботу з приводу нових законів, а ті громадяни, що не згодні з якимось законопроектом, можуть створити громадянську ініціативу та звернутися до депутатів за компромісним рішенням. Народний депутат Олександр Черненко погодився з німецькими колегами й наголосив, що і в Україні думку громади теж чують, адже в його практиці були ситуації, коли свіжі пропозиції виборців устигали вносити поправками до законопроектів. Народна обраниця з Чернігова Анна Романова подякувала німецьким колегам за візит і запросила ще не раз приїздити в гості до «міста легенд». Активіст ГО «Вільні люди» Олександр Ясенчук нагадав про мораторій на вбивство лосів, чого вдалося досягти завдяки громадським активістам, а також поцікавився у німецьких депутатів про лобіювання інтересів громади в Бундестазі, на що ті відповіли, що для цього існує багато інструментів: на державному рівні – через депутатів, ЗМІ, петиції, громадянські ініціативи. Заступник Керівника Апарату ВРУ Микола Шевчук заявив, що великою проблемою нашого парламенту є низький рівень довіри від народу, тоді як до Бундестагу довіра досить висока, а тому варто покращувати цю ситуацію шляхом прийняття соціальних законів і налагодженням комунікацій між громадою та парламентом. Заступник директора з навчально-виховної роботи Чернігівської музичної школи № 1 Марина Нікандрова подякувала депутатам Бундестагу за візит, а депутатам ВРУ – за постійну підтримку їхнього навчального закладу (зокрема, Олександрові Черненку – за нові музичні інструменти), а також ДФРР – за допомогу в будівництві нового навчального корпусу. Німецьким гостям сподобалося, що в Україні використовується європейська практика взаємодії депутатів із громадою, але, на їхню думку, варто підвищувати рівень довіри до народних обранців шляхом відкритості і прозорості їхньої діяльності й покращення комунікацій із населенням, для чого слід стимулювати громадський актив, як це робиться в Німеччині, де такі люди одержують нагороди або фінансову підтримку своїх проектів. Ігор ГІЛЬОВ

Сіверщина за тиждень День Героїв Небесної сотні Віче «Українська революція: від героїв Крут до героїв Небесної сотні» відбулося 20 лютого на Красній площі Чернігова. Вшанувати пам’ять Героїв Небесної сотні прийшли учасники подій Революції гідності, громадськість, представники органів влади та місцевого самоврядування. Після завершення віче учасники заходу долучилися до перегляду документального фільму «Небесна сотня» з циклу «Зима, що нас змінила» та фотовиставки Маріанни Харді й Віктора Кошмала в Обласному молодіжному центрі. Цього ж дня заходи, присвячені пам’яті Героїв Небесної сотні, відбулись і в районах області. Їх учасники висловили глибоку повагу до подвигу людей, які віддали свої життя за волю й незалежність України, вшанували світлу пам’ять Героїв хвилиною мовчання. Керівники органів державної влади та місцевого самоврядування, представники широких кіл громадськості й духовенства, учні і студенти місцевих навчальних закладів поклали квіти на могили Героїв Небесної сотні Віктора Орленка у Талалаївці Ніжинського району та Андрія Мовчана у Великих Осняках на Ріпкинщині. Крім того в суботу в селищі Дмитрівці Бахмацького району відбулися мітинг-реквієм та покладання квітів до могили Героя Небесної сотні Василя Прохорського.

«Чернігівщина — подорож крізь віки» – новий музей у Калитянському на Козелеччині При в’їзді до Чернігівської області, у селі Калитянському на Козелеччині, відбулося відкриття музею «Чернігівщина — подорож крізь віки». Відвідувачі закладу можуть доторкнутися до подій великих епох та дізнатися про героїв Сіверського краю, які заклали історичний фундамент його становлення. Дохристиянський період, Київська Русь, Гетьманщина, імперські та радянські часи, сьогодення — такий шлях майбутнього туриста. У залах музею представлені портрети та життєпис видатних особистостей і земляків, що прославили Чернігівщину й Україну в усьому світі. Також експонуються макети найбільш відомих історичних споруд, що є шедеврами світової архітектури, зокрема палацово-паркового комплексу в Качанівці, Спасо-Преображенського собору, Єлецького СвятоУспенського монастиря. Ідея створення такої окраси Сіверщини належить відомому чернігівському митцю Борису Дєдову. Його мрію допомогла втілити у життя меценат, громадський діяч, депутат обласної ради Надія Міклухо-Маклай. Загалом над створенням музею працювали близько трьох років. Завітали на відкриття і в. о. першого заступника голови облдержадміністрації Юлія Свириденко, перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань освіти, науки, культури та інформаційної сфери Сергій Журман.

— Цей музей — свого роду туристичні ворота Чернігівської області. Ознайомлюючись із його експонатами, відчуваєш гордість за наших земляків. А особливо тих, завдяки яким з’являються ось такі місця, — зазначила Юлія Свириденко.

Знову тяжка втрата: на Донеччині загинув прилучанин...

19 лютого у Донецькій області загинув сержант Валерій Єгоров, командир відділення розвідувального взводу 57-ї бригади. Як повідомляє Чернігівський обласний військовий комісаріат, боєць загинув унаслідок обстрілу з боку російсько-терористичних бандформувань.

28-річний Валерій Єгоров родом із Прилук. Закінчив у 2008 році Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж, здобувши спеціальність педагога-організатора. У 2013 році закінчив Національний педагогічний університет ім. Драгоманова. У грудні 2015 року втретє підписав контракт на проходження військової служби. Під час виконання бойового завдання група сержанта Єгорова потрапила під обстріл із АГС-17. Від отриманого поранення військовослужбовець загинув. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого Воїна.

Прес-тур

Макіївська громада:

У Носівці планують створити рекреаційну зону на березі Носівочки

два роки впевнених змін Ж

урналісти Чернігівщини побували у Макіївській громаді, що в Носівському районі. Прес-тур був організований Чернігівським центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону. В ході прес-туру журналісти поспілкувалися з Макіївським сільським головою Петром Бакланом, побували у пожежному депо, відвідали відновлений клуб, навчально-виховні комплекси у двох селах – Макіївці й Пустотиному. Макіївська громада була створена у 2015 році, це одна з п’яти перших ОТГ Чернігівщини. До складу Макіївської ОТГ увійшли шість сіл – Ганнівка, Макіївка, Пустотине, Степове, Вербове та Кленове. За кількістю населення (1801 особа) й розміром території (105,9 кв. км) ця громада входить до десяти найменших в Україні. Але за два роки існування Макіївській ОТГ вдалося реалізувати чимало соціальних проектів, залучаючи як власні ресурси, так і кошти з різних джерел. Очолює громаду Петро Баклан. Саме йому у 2015 році вдалося об’єднати дві сільради – Макіївську та Ганнівську – й довести, що об’єднання має право на існування в такому складі. Петро Андрійович переконаний, що реформа децентралізації дає надію на відновлення села та підвищення добробуту його мешканців. І одним із найважливіших факторів називає формування й наповнення бюджету. «Спроможний бюджет – одна з головних гарантій місцевого самоврядування. Здобутком об’єднаної громади є значне зростання бюджету. До об’єднання бюджет Макіївської сільської ради становив 1,2 млн. грн., Ганнівської – 0,3 млн. грн. А Макіївська об’єднана територіальна громада мала бюджет у 2017 році – 14,3 млн. грн.», – розповів Петро Баклан журналістам під час прес-конференції. Звичайно ж, зросли й витрати. Громада утримує два навчально-виховні комплекси, три бібліотеки, 11 соціальних робітників, що обслуговують 106 стареньких та непрацездатних громадян. На території громади торік було створено місцеву пожежну команду, відкрито дошкільну групу в Пустотиному. Шкільний автобус, який придбали за рахунок субвенції, підвозить до Макіївської школи школярів із Ганнівки, а також дітей з околиць Макіївки. Почалася робота зі створення сільського комунального підприємства, яке займатиметься благоустроєм. ОНОВЛЕНІ ШКОЛИ Й САДОЧКИ У Макіївському навчально-виховному комплексі, що об’єднує школу й садочок, – 70 учнів, а дитсадок відвідують 17 малюків. Директорка Макіївського НВК Надія Позвон розповідає, що зміни, які відбулися за два роки, суттєві: у школі тепло, бо замінили вікна на енергозберігаючі. Заклад забезпечений усім необхідним. «Дуже відчувається підтримка громади. Привели до ладу школу. За рахунок державної субвенції (мільйон грн.) придбали шкільний автобус. Плануємо зробити капітальний ремонт даху та модернізувати систему опалення», – розповіла Надія Михайлівна.

У Пустотиному школі більше ста років. Звичайно, що приміщення вимагало ремонту й відновлення. Крім того існувала потреба в дитячому садочку. У 2017 році за власні кошти і державну субвенцію було реконструйовано частину будівлі школи під розміщення дошкільного навчального закладу. Начальник відділу освіти Макіївської громади Валентина Перепелиця розповіла, що спочатку садочок був розрахований на 16 місць. Але стабільно тут перебувають 20 дітей і, що цікаво, існує черга. «У Пустотиному 46 дошкільнят, а тому потреба в садочку є, діти його відвідують постійно. У школі – 43 учні. Почали формувати перший клас – семеро дітей уже записані», – розказала Валентина Іванівна. ПОЖЕЖНЕ ДЕПО – ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ У ГРОМАДІ У червні минулого року на території громади було створено місцеву пожежну команду «Макіївка». Для її розміщення реконструювали приміщення автомобільного гаража. Автомобіль був переданий Державною службою з надзвичайних ситуацій. В МПК працюють четверо пожежників, включаючи начальника – Віктора Васильовича Могильного. Чергування відбувається цілодобово: один чергує, один у резерві (це значить, що він має постійно бути на телефонному зв’язку). Як пояснив керівник МПК, основне завдання команди – локалізація пожежі до прибуття підрозділу Носівського ДСНС. «З червня по грудень 2017 року було здійснено дев’ять виїздів: один – за межі громади, решта – на місці. Сусідам треба допомагати, адже пожежа не знає, де чиї межі. Звичайно, що ведеться мова про фінансування нашої команди сільрадами, які не увійшли до нашої громади», – сказав Віктор Могильний. Територія обслуговування місцевої пожежної команди охоплює шість населених пунктів. До цього часу найближча пожежна частина від Макіївки була в Носівці на відстані 45 км. МЕДИЧНА СФЕРА: ВАКАНСІЯ ЛІКАРЯ Медична сфера – одне з найболючіших питань для Макіївської громади. На її території – два ФАПи та амбулаторія. Валерій Петрик, в. о. завідувача амбулаторії, розповів: «Люди звертаються, допомагаю практично з усіх питань: роблю уколи, крапельниці та перев’язки, лікую. Якщо ситуація потребує фахової медичної допомоги, то везу пацієнтів до районної лікарні в Носівку або викликаємо «швидку», але з нашими дорогами – це майже година». Також тут працюють денний стаціонар і стоматологічний кабінет. Є обладнання для проведення фізпроцедур». Але для створення первинної ланки медицини громаді терміново потрібен лікар. Заступник голови Макіївської ОТГ Віктор Броварець наголосив: «Шукаємо лікаря, щоб запрацювала амбулаторія і була створена первинна ланка медицини. Громада має можливість забезпечити фахівця житлом, достойною зарплатою. І цю проблему треба вирішувати якнайшвидше».

Народний депутат України Олександр Кодола зустрівся з міністром екології та природних ресурсів України Остапом Семераком із приводу підтримки Міністерством проекту Носівської міської ради з реконструкції руслового ставка на річці Носівочці.

СІЛЬСЬКОМУ КЛУБУ – НОВЕ ДИХАННЯ Років десять тому сільський клуб у Макіївці був занедбаним і, здавалося, доживав свої дні. Але за останні два роки він ніби отримав нове дихання. Світла зала, нові стільці, сцена, у приміщенні тепло – й жодного натяку на занепад. Свята, урочистості, збори села, репетиції гуртків – клуб став центром відпочинку для жителів громади. Директор Макіївського будинку культури Микола Сидоренко поділився з журналістами творчими здобутками та планами: «У нашій громаді живуть талановиті люди. І ми як працівники культури намагаємося робити все можливе, щоб село жило, процвітало, люди співали, брали участь у фестивалях, конкурсах. У нас є жіночий ансамбль «Родина», народний аматорський фольклорний колектив «Мальви», дитячий шумовий оркестр. Є гуртки, де діти займаються естрадним співом. У проекті – навчання з народного вокалу для дорослих. Будинок культури має залишатися осередком культури, це місце для спілкування, відпочинку, культурного розвитку жителів громади». ПРО ПРОБЛЕМИ І ПЛАНИ За словами Макіївського сільського голови, однією з основних проблем є земельне питання. «Одним із основним джерел доходів нашої громади може стати земля. Тут же чорноземи, а отже, вартість оренди значно вища, ніж сьогодні ми отримуємо. Саме тому плануємо провести інвентаризацію земель громади, щоб навести лад у цьому питанні», – зазначив Петро Баклан. У 2018 році за рахунок субвенції заплановано ремонт комунальних доріг та вуличного освітлення. Загальна вартість робіт – близько 2 млн. гривень, а за власні кошти вже було зроблено проектно-кошторисну документацію. Підсумовуючи роботу за два роки існування громади, Макіївський сільський голова зробив ось такий висновок: «Ми йшли в ногу з часом, а тому можемо говорити, що за цей короткий період змогли значно підтягнути соціальну сферу в наших селах. Ми і надалі плануємо розвивати соціальний напрям, а також покращувати благоустрій, наближувати до людей адміністративні й соціальні послуги. А для цього збільшуватимемо доходну частину бюджету за рахунок упорядкування земельних відносин та пошуку інших джерел фінансування й розвитку». А всіх, хто ще сумнівається стосовно того, варто об’єднуватися чи ні, Петро Андрійович запрошує до Макіївської громади.

«Коли до мене звернулися представники громади Носівки стосовно підтримки цього проекту, я одразу відгукнувся. Під час нашої зустрічі з міністром екології ми попередньо домовилися про фінансування цього проекту з Державного екологічного фонду», – поділився нардеп результатами зустрічі. Проект має на меті покращення санітарно-екологічного і технічного стану водойми. Його реалізація дасть змогу облаштувати на березі річки зони відпочинку, яких так не вистачає сьогодні жителям Носівки. Вартість проекту – понад 4 мільйони гривень. Наразі керівництво міськради Носівки готує пакет документів для подачі його до Мінекології. Прес-служба народного депутата Олександра КОДОЛИ

Премія Леся Курбаса – у Андрія Бакірова Вітаємо художнього керівника Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, заслуженого артиста України Андрія Бакірова з присудженням Премії імені Леся Курбаса! Запроваджену Міністерством культури України щорічну Премію імені Леся Курбаса присуджено заслуженому артисту України Андрію Рінатовичу Бакірову за постановку вистави «Вій. Докудрама» Наталі Ворожбит за мотивами повісті М. Гоголя в Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка. Таке рішення було прийнято за результатами таємного голосування комітетом з присудження премії імені Леся Курбаса у 2018 році. Щиросердно зичимо плідних творчих пошуків, нескінченних аншлагів на кожній із нових захопливих комедій і вражаючих психологічних драм, прихильності широкого загалу глядачів та гідного визнання досягнень у вимогливому театральному світі! Колектив Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка

У бібліотеці Короленка дарували книги 14 лютого Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка долучилася до міжнародної добровільної ініціативи з нагоди Міжнародного дня дарування книг, провівши акцію «Подаруй бібліотеці книгу!». Першою ластівкою в цій шляхетній та потрібній справі стала Ніна Водницька – перекладачка, викладачка, волонтерка й керівниця клубу «Polonicum» ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка, передавши в дарунок читачам бібліотеки книги й підручники з вивчення польської, німецької та англійської мов (9 ящиків, 301 примірник). Література отримана завдяки співпраці з бурмістром гміни Пільзно (Прикарпатське воєводство, Польща) пані Євою Голембовською та генеральним директором фабрики «Снєжка – Україна» паном Марком Павлусем. Шановні друзі бібліотеки, завдяки вам фонд Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка поповнився майже 600 примірниками книг. Висловлюємо глибоку подяку за це, а також упевнені, що подаровані книги знайдуть свого читача. Олена ПОПОВИЧ

Оксана СТЕЛЬМАХ

Деснянська правда

Д

нями Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко доволі відверто розповів про реальну ситуацію в обласному центрі. Тому прочитайте все уважно й усвідомте. Особливо це важливо для тих, хто поводиться як у давній пісеньці про програму телепередач на завтра: «Ні, ні — ми хочемо це сьогодні».

20 лютого відсвяткував 80-річчя колишній власкор «Деснянської правди», городнянець Михайло Кирикович ЄРМОЛЕНКО. Шановний ювіляре! Прийміть щирі вітання та найкращі побажання з нагоди поважної дати. Міцного козацького здоров’я Вам. Мирного неба й теплого сонця, солов’їного щебету і ласкавого леготу. Успіхів на творчій ниві. Будьте до ста літ щасливі!

МІСЬКІ ПІДЗЕМНІ КОМУНІКАЦІЇ — НА МЕЖІ Про те, наскільки зношені нині майже всі закладені під землею трубопроводи в усіх містах України, мер нагадав на прикладах: «Ми всі бачили, що відбувалося нещодавно у Прилуках — у ХХІ столітті вулицями текли нечистоти. Колодязь глибиною 14 метрів був з’єднаний із центральною каналізацією, яка йде до очисних споруд, — і все це завалилося. Кажуть, влада винувата — от якби на годину раніше зателефонували. Але насправді через що це сталося — через міського голову чи все-таки через те, що цій системі понад 70 років? Звісно, через вік. Нині в Золотоноші — ті самі проблеми. У Кро-

З повагою колектив газети «Деснянська правда»

Відверта розмова

Масляна в Новому Білоусі

дуть видатки на відновлення інфраструктури. Захищеними — тобто тими, які ми робимо в першу чергу, а решта — за залишковим принципом. Це перший варіант. Другий шлях — якщо ми цього не робитимемо сьогодні, бо у нас не буде сили волі, розуміння, відповідальності для того, щоб економити, робити непопулярні кроки. Тоді ми робитимемо їх усе одно, але вимушено, коли мине рік, два, три, п’ять — і внаслідок надзвичайно серйозних катаклізмів у нас будуть місяцями відсутні джерела життєзабезпечення. І ми відтак зачинятимемо на ключ у тому числі всі ті заклади, які зараз відстоюємо. Лікарні, школи, дитячі садочки… І невідомо ще, якої складності буде проживання в будинках. Це надзвичайно серйозна і цілком реальна загроза. Вона може втілитися, якщо ми з вами не навчимося чи не зрозуміємо, що треба йти на випередження, прогнозувати цю ситуацію та мінімізувати її наслідки. «На поверхні» лежать непопулярні заходи — це скорочення видатків на утримання міста. Якщо ми всі дійдемо в цьому згоди й ухвалимо таке рішення, то можемо левову частку коштів міста орієнтувати не на «проїдання», а на відновлення та розвиток.

ціального захисту віддаємо їх населенню. На утримання рад і відділів, які здійснюють роботу з соціально незахищеними верствами, ще витрачається умовно 65 мільйонів. Лишається в місті 2 мільярди, які складаються з власних надходжень, а також 271 мільйона освітньої субвенції та 261 мільйона — медичної. Ще у нас додатково «вимальовується» із залишку у 190 мільйонів необхідність виплати 220 мільйонів заробітних плат. Освіта й медицина: утримання цих сфер та невеличкі кошти, які йдуть по статтях бюджету розвитку (а фактично це — побілити-пофарбувати, це не є розвиток) — 1,463 мільярда. Отже, на ці дві галузі витрачається левова частка власного бюджету міста. Якщо додати до видатків на освіту й медицину ще утримання спорту і культури, то практично ми самі не виживаємо. Утримання установ цих галузей ми не можемо здійснювати за рахунок власних надходжень. Додамо державну субвенцію — і все одно цих грошей не вистачає. Маємо лише 66,5% від необхідних коштів. Отже, знайти резерви буде важко. Але цей складний шлях є правильним та необхідним. Це треба усвідомити».

Шановна громадо! Дорогі однодумці!

Р

еалізація на Чернігівщині наймасштабнішого медичного проекту з будівництва нового радіологічного корпусу для сучасного променевого обладнання – лінійного прискорювача – вийшла на фінішну пряму. Здійснення мрії онкохворих на одужання – це доброчинний внесок кожного з нас, помножений на людяність, співчуття, розуміння проблем стражденних, на долю яких випало страшне випробування. Щиросердно дякуємо кожному з вас, активіcтам територіальних об’єднаних громад, народним обранцям, депутатам усіх рівнів, мерам, адміністративним корпусам районних центрів та області за активну громадянську позицію в подоланні проблем захворюваності в Чернігівській області. Рак здолати ми можемо лише разом! Із вдячністю – головний лікар Чернігівського обласного онкологічного диспансеру Валерій ЗУБ

Вирішувати – усім миром

М

инулої суботи члени Чернігівської районної організації ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ» частували жителів Нового Білоуса млинцями.

У вихідні українці по всій країні святкували Масляну. Ця традиція не оминула й Чернігівський район. У Новому Білоусі люди влаштували грандіозне дійство в дусі народних звичаїв. Кожен охочий міг послухати концерт аматорських колективів району, взяти участь у святкових забавах та поласувати смаколиками. Завдяки ініціативі членів партії жителі села й гості отримали можливість посмакувати млинцями, яких дбайливо і з любов’ю напекли українські майстрині кулінарії. Як відомо, Масниця є одним із найстаріших свят слов’янських народів. Це смачне та неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є також одним із церковних свят і називається ще Сирним тижнем. Саме тому перед майбутнім постом у Масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на Масляному тижні щодня, а особливо багато готували, починаючи з четверга. Саме рум’яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей із сонцем. Таким чином, підтримуючи народні традиції, активісти і члени партії долучилися до загального святкування в колі жителів Чернігівського району.

пивницькому відключено воду. Ми також на межі системних і надзвичайно серйозних катаклізмів. У Чернігові на перехресті вулиць Магістратської та Кирпоноса декілька днів лежить сніг, хоч снігопаду не було. Це каша з води, яка витікає через порив теплової труби. Тобто сьогодні ситуація з інфраструктурою в усіх містах України схожа. Це надзвичайно серйозний виклик. Важливо, щоб це зрозуміло й усвідомило керівництво держави, бо в разі катаклізму народ не розбиратиметься, де чиї повноваження. Але й ми у своїх громадах повинні розуміти таке: або йдемо на випередження ситуації та прогнозуватимемо і долатимемо її (хоча об’єктивно це треба було вирішувати ще 10 років тому), або ми хочемо продовжувати жити красиво й не витрачати коштів на порятунок мереж. Але тоді це має бути свідоме рішення, з розумінням того, що запасу міцності вистачить ненадовго». Владислав Атрошенко звернувся до всіх чернігівців, а особливо — до депутатів, представників бізнесу, інтелігенції, активної громадськості — тих, хто є елітою міста. Він запропонував побачити вражаючі приклади на власні очі: «Тричі був депутатом Верховної Ради й лише два роки працюю міським головою. Але реальний стан справ у державі я фактично зрозумів тоді, коли просто руками розламав теплову трубу по вулиці Доценка (демонтовану після аварії). Вважаю, що таке треба показувати людям. Там, де є пориви мереж, закладених 45-50 років тому, пропоную побувати всім, особливо керівникам, разом із телебаченням, разом із активними представниками громадськості. Адже краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. Вирішення проблеми, яка є настільки великою і системною, потребує дуже великих витрат. Це може позначитися на інших сферах життєдіяльності міста. Тому міська влада піде на такі кроки лише в тому випадку, якщо це буде свідомим та спільним рішенням громади міста». Є ДВА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ «Перший шлях — якщо вся громада, всі люди зрозуміють і ми вчасно прийдемо до того, що у нас захищеними бу-

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ

Важливо зрозуміти, що завжди перемагає не поточний стан справ, а розуміння, де ми будемо через 1-2 роки. На це дивляться інвестори, студенти, які сьогодні ще навчаються, люди, котрі залишаються жити у своєму місті. Спробуйте поспілкуватися про це зі своїми сім’ями. Звичайно, перша реакція буде негативною. І це зрозуміло. Позиція людей дуже проста: ми платимо податки, а ви — влада, ви й вирішуйте. Але це питання вимагає іншого ставлення — воно стосується всіх. Міський голова не може воювати з людьми, які його обрали. Тому я можу тільки закликати: подивімося разом на цю ситуацію, подумаймо й ухвалімо спільне рішення. Терміни, в які могло би розпочатися системне оновлення мереж міста, — майбутні роки. Ми повинні розуміти, що це бюджетні кошти. Необхідні відповідна проектна документація, процедури, експертизи, визначення переможців на відкритих торгах та інше. Це не буде зроблено за кілька днів». ЩО МАЄМО, ТЕ Й МАЄМО Також мер поінформував про те, які кошти Чернігів має у своєму розпорядженні: «Назву деякі цифри просто для розуміння реального стану речей і того, де ми є. У нас доходи міського бюджету — 3 мільярди 278 мільйонів грн. Із них субвенція Держбюджету — 1,741 мільярда гривень, а власні надходження — 1,527 мільярда. Субвенція складається з трьох цифр. Це 1,208 мільярда — субвенції, які, фактично, транзитні, приходять від держави на виплату пільг та субсидій. А ми через управління со-

3

22 лютого 2018 року

Владислав Атрошенко розповів і про своє бачення подальшої долі громадського транспорту в місті та його нинішній стан. За словами мера, «приватним перевізникам треба сказати: або так, або ніяк. Ось і все. Але для цього потрібно мати свій достатній парк техніки, який би перевозив значний відсоток людей. Сьогодні необхідно оновити тролейбусний парк і закупити автобуси на 30-35 посадкових місць. Поки що замінити перевізників, які працюють на міських маршрутах, немає ким, бо комунального транспорту не вистачить, аби перекрити всі напрямки. А незадоволені приватники зупинять перевезення, вийдуть на демонстрації, на якісь протести. Я теж цього не хотів би. А запропонувати альтернативний варіант міська влада сьогодні не в змозі. Ті, хто розповідає про наш міський величезний бюджет і децентралізацію, — це люди, які взагалі не розуміють, про що вони говорять. Рівень проблем, який на сьогоднішній день є в місті, не можна порівняти з нашими мізерними можливостями. І одна з цих проблем — транспорт». Середня ціна одного тролейбуса — 160 тисяч євро (близько 5 мільйонів гривень). Чернігову необхідно закупити 65 тролейбусів, аби повністю оновити рухомий склад. З урахуванням ціни, місту необхідно 325 мільйонів гривень на оновлення тролейбусного парку. Якщо з бюджету розвитку взяти кошти на купівлю тролейбусів, то не вистачить на ремонт доріг, закупівлю комп’ютерів у школу і т. п. Тому влада міста планує взяти кредит на купівлю 40 нових тролейбусів на суму 6 мільйонів євро. Фінансування проекту здійснюватиметься за рахунок залучених кредитних коштів Європейського інвестиційного банку під державні гарантії зі ставкою до 2%, строком до 22-х років, з пільговим періодом до 5-ти років. Скажу відверто: коли це реальна оцінка того, що насправді має місце в Чернігові, й початок пошуку виходу — це справжній позитив.

Ніжинські лісівники «озброїлися» GPS-трекерами

У

ногу з технологіями! Керівництво державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» ухвалило рішення забезпечити всіх майстрів лісу персональними GPS-трекерами. На думку директора підприємства Юрія Болоховця, така інновація дасть змогу краще контролювати лісові квартали господарства, площа якого становить 47,5 тисячі гектарів та охоплює п’ять адміністративних районів Чернігівщини. «Ці пристрої вплинуть на посилення безпеки працівників, адже не секрет, що останнім часом почастішали випадки нападу на працівників лісової охорони, – пояснює рішення впровадження інновації Юрій Болоховець. – Крім того переваги GPS-трекерів полягають у тому, що з їх допомогою можна відслідковувати фактичний обхід працівником відповідної ділянки лісу, детальніше та оперативніше проводити планування завдань майстрів лісу, здійснювати контроль за лісовою охороною, виконанням посадових обов’язків з охорони й захисту лісу, а також миттєво реагувати на ситуацію, що може скластися». Забезпечення GPS-трекерами майстрів лісу – це другий етап упровадження інновацій. На першому етапі подібне GPS-обладнання було встановлене на всіх службових автомобілях підрозділів. «Установлення обладнання на автівках показало свою ефективність і дало можливість відслідковувати цільове використання транспорту, – каже директор лісового господарства, – а також поліпшило виконання поставлених завдань та оптимізувало патрулювання лісових масивів підприємства». Відтак за допомогою спеціальної програми, яку встановлять на персональні комп’ютери в кожному з підрозділів, керівник підрозділу матиме змогу моніторити рух у режимі «реального часу», визначати місце перебування кожного майстра лісу, місця і тривалість зупинок/стоянок, а також обліковувати накопичені дані.

Олександр ШИЛО

За інформацією ДП «Ніжинське лісове господарство»

Це ж у нас, у нас!..

«ПЕТ-Технолоджіс»: заробляй, як у Польщі – працюй у Чернігові Закінчення. Поч. на стор. 1.

– Що саме подобається вам у цій роботі, чим вона вас притягує?

– Найбільше приваблює те, що виробнича сфера дозволяє виготовляти товар власними руками з вітчизняного матеріалу – це не бізнес на зразок «купив-продав», а справжня творчість, у якій маєш змогу оптимізувати й оновлювати виробничі процеси. Тобто ми беремо листовий метал і самі його кроїмо, гнемо, оброблюємо та отримуємо деталь гарної якості з чудовим ідейним задумом, а з таких деталей потім збираються машини, які працюють стабільно й надійно, що підтверджують наші покупці. Приємно, бо це наша українська компанія, де й господарі, й робітники – українці, котрі створюють якісний конкурентоспроможний продукт, а це найбільше надихає в роботі.

– Чим наразі живе компанія «PET Technologies», які має досягнення та плани?

– Насправді досягнень дуже багато – ми реалізовуємо власну продукцію до 40 країн світу (Європа, Азія, Америка, Африка), і я вважаю це вагомим показником. Наші машини дуже різноманітні – як напівавтоматичні, так і автоматичні, що дозволяє виготовляти до 14000 пляшок за годину, також випускаємо всілякі форми для них, у яких видувається пет-пляшка від 200 мілілітрів до 30 літрів. Усе це дає змогу підлаштуватися під кожного клієнта й виконати будь-яку його забаганку.

– А нестандартну форму пляшки?

– Часто кожен хоче щось своє, тому ми підлаштовуємося під певне замовлення. Адже кожна наша машина – це індивідуальний підхід до клієнта: ми готові сприяти в напрямі розробки дизайну, лабораторних випробувань пляшок, потужності та конструктиву машини.

Не впевнений, що й інші підприємства готові з такою ж самою мобільністю, чуйністю і уважністю працювати з кожним клієнтом.

– Який нині штат на підприємстві?

– На виробництві працює близько 130 осіб, але ми поступово розширюємося та збільшуємо виробничі потужності, а тому запрошуємо працьовитих людей, котрі хочуть удома заробляти пристойну зарплатню, на вакансії фрезерувальника, токаря-координатора розточувальних робіт, налагоджувальника та оператора верстатів з ЧПУ.

– Для роботи у вас треба мати спеціалізовану технологічну освіту?

– Звичайно, що самого лише бажання працювати недостатньо, бо без спеціалізованої освіти людина виконувати роботу не зможе, а тому варто мати профільну спеціалізацію, без якої, до речі, й ми не маємо права допустити працівника до роботи. Проте часто буває, що люди навіть із освітою приходять без необхідних знань та розуміння самого виробничого процесу. Але ж обладнання нашого заводу є унікальним – навряд чи знайдеш в області аналогічні нашим верстати, які дозволяють проводити найскладніші технологічні операції та виготовляти різноманітні форми, підлаштовані під наших замовників. Маємо гарне зварювальне обладнання, що ним можемо зварювати як чорні, так і кольорові метали. А найголовніше – це наші люди, справжні самородки, адже їхні досвід і вміння найцінніші, а можливість працювати з такими людьми, переймати у них досвід – це дуже перспективно, бо аналогічне нашому обладнання в Україні ніхто не виготовляє, тому й навчатися ні в кого.

– Окрім робочої зайнятості чи знаходите час для якогось хобі?

– Моє основне хобі – це спорт і відвідування тренажерної зали, адже

я зі школи активно займався боротьбою та плаванням, брав участь у змаганнях. Згодом це відійшло на другий план – з’явилися робота і сім’я, але й тепер намагаюся тримати себе в гарній формі – займаюся за спеціальною програмою з поступовим опрацюванням усіх груп м’язів.

– Ви згадали сім’ю – розкажіть детальніше про неї.

– Сім’я – це те, що приносить найбільше радості й задоволення після роботи, це моя любов та гордість. Моя кохана дружина Олена подарувала мені двох синів. Старшого, 10-річного Микиту, вже готую поступово до програмування, також він захоплюється шахами, а ще я намагаюся підтягувати сина фізично – займаємося тхеквондо. Разом із дружиною стараємося виховувати дітей активно (адже вона за освітою педагог, тому має змогу на практиці використати свої знання) й готувати їх до дорослого життя. Дворічний Гордій уже теж багато вміє, як на його вік. Олена максимально підтримує мене у спортивному розвитку дітей, також ми любимо разом подорожувати.

– А куди саме мандруєте?

– Наші поїздки пов’язані з історичними й культурними місцями Чернігівщини, адже тут ми живемо нещодавно, тому завжди цікаво відкривати щось нове – дуже подобається прадавнє і колоритне місто. Чернігів вражає своїм умиротворенням, спокоєм та приємними жителями. Також побували в багатьох куточках регіону – дуже сподобався Седнів.

– Як ви ставитеся до літератури?

– Взагалі, читати люблю, але сьогодні моїм основним напрямом є профільна виробнича та управлінська література, адже наше підприємство унікальне й вимагає постійної самоосвіти, та й наш генеральний директор не дозволяє нудьгувати й розслаблятися в роботі. Тому регулярно проходимо тренінги та відвідуємо семінари, а останнім часом реалізовуємо проект із упровадження «теорії обмежень системи».

– Що це за така цікава «теорія»?

– Усі підприємства на пострадянському просторі звикли працювати способом локальної ефективності, коли верстат завантажують мак-

симальною кількістю деталей, що не завжди дозволяє отримати максимальний вихід продукції. Адже велика кількість різнопланових деталей не завжди дає готове обладнання. А «теорія обмежень системи» допомагає визначати на підприємстві оброблювальний центр, що є вузьким горлом виробництва, й виготовляти на верстаті рівно таку кількість деталей, яка необхідна для одиниці готового обладнання й відповідає пріоритетам компанії. При цьому кожна деталь отримує свій рівень важливості шляхом кольорової індикації – червона, жовта, зелена. В результаті чого «зелену» деталь не можна виготовити, доки не буде зроблено «червону» та «жовту», якщо такі є. Тобто ця «теорія» оптимізує виробництво.

– Яким життєвим кредо ви користуєтеся?

– З чим я живу і що мене стимулює – це можливість виготовляти, створювати щось корисне для суспільства, адже працювати в торгівлі чи рекламі мені було би нецікаво, а от змога бути творцем реальних практичних речей дає велике задоволення.

– А що би ви побажали потенційним працівникам?

– Я хотів би висловити певний меседж для молоді – чомусь склалося враження, що нині модно бути менеджером та сидіти в піджаку й сорочці з краваткою в офісі, займаючись якоюсь паперовою роботою. Але робота, що виконується тут, на заводі, цікавіша та більш творча, завдяки чому можна реалізувати себе набагато повніше та ширше. Ми звикли до того, що в цеху працюють люди по лікоть у мазуті, котрі ледве закінчили якесь училище і не змогли себе реалізувати. Але насправді у нас трудяться освічені люди в чистому спецодягу та гарних умовах у цікавому досвідченому колективі, де за свою якісну роботу отримують пристойну зарплату.

Адже підприємство засноване австрійською компанією «PET Technologies Europe GmbH», керівництво якої має багаторічний досвід у розробці та продажі видувного обладнання і прес-форм у всесвітньо відомих компаніях, а також власні розробки, успішно реалізовані у проектах у країнах Західної та Східної Європи, що разом із відмінною технічно-виробничою базою, вигідним географічним розташуванням, висококваліфікованим персоналом дає гарантію перспективного виробництва й отримання гідних доходів на довгі роки. До речі, продукція компанії відповідає нормам і директивам європейського стандарту РЄ та вимогам харчової промисловості HАCCP, має необхідні сертифікати. На самому ж виробництві навіть не здогадаєшся одразу, що там відбувається маса технологічних операцій. Адже у виробничих цехах – незвично чисто, охайно і тихо, наче у Європі, а новий офіс має обличчя красивого готелю. Тобто компанія першочергово турбується про своїх співробітників, має широку автоматизовану виробничу базу та радо запрошує всіх бажаючих на роботу, гарантуючи достойну зарплатню при належній праці й наявності бажання заробляти. Отже, якщо бажаєте пристойно заробляти у себе вдома – телефонуйте за номерами 677-628, 678-125 та приходьте на співбесіду за адресою вул. Любецька, 60в, де на вас чекають вакансії оператора ЧПУ, токаря та фрезерувальника, цікава робота і чи не найвища в регіоні зарплатня – за умови бажання працювати й заробляти. Тому не варто жити стереотипами – приходьте працювати на «PET Technologies», заробляйте достойні гроші та отримайте можливість саморозвиватися й самовдосконалюватися… Ігор ГІЛЬОВ

4 М

Деснянська правда

22 лютого 2018 року

инуло 4 роки після анексії Криму – події, яка, безумовно, змінила життя України. А відтак бойові дії на сході стали трагедією для мільйонів і принесли горе в тисячі українських сімей. Про те, наскільки погано жилося росіянам у Криму до 2014 року, як тривала анексія та наскільки вона змінила життя, з якими проблемами стикаються переселенці у «материковій» Україні і, звичайно, про те, коли Україна поверне Крим, ми поговорили з Юлією Марфіною та Іриною Коваленко – двома кримчанками, які у 2014 році вимушено переїхали до Чернігова.

віком знали, що коли-небудь це станеться... Чому ми так думали? Мій чоловік навчався ще при СРСР у Росії, і це ставлення до «молодшого брата», зверхнє, завжди було у росіян по відношенню до нас, українців. І навіть до кримчан, хоч їх не називали українцями… Росія давно до цього готувалася. Вони ж цей «референдум» як робили? Спочатку навколо частини поста-

«ПІСЛЯ 2014 РОКУ МИ ВСІ – УКРАЇНЦІ» – Перше запитання буде, можливо, неполіткоректним: ким ви вважаєте себе за національністю? Юлія Марфіна: – Це важке запитання. За паспортом ми всі українці. Ми живемо в Україні. Я говорю російською, але розумію українську... Ірина Коваленко: – Я відповіла би так: якби це було до 2014 року, я згадувала би свою національність. А тепер, звичайно, українці. Тому ми тут.

– Як довго ви жили у Криму? І. К.: – Я – дуже довго. Якщо всіх моїх предків (кримських греків) згадати, то, напевно, не знаю... Більше тисячі років. Ю. М.: – 30 років. Я там не народилася. Батько був військовим. Але все свідоме дитинство, юність і половину дорослого життя я прожила у Криму.

– Наскільки погано у Криму жилося росіянам до 2014 року, на ваш погляд? І. К.: – Я жила у Феодосії і все було добре. Навіть не варто це обговорювати. Ю. М.: – Я з Севастополя. Ніколи не було поділу на своїх і чужих. Тоді не ділили людей.

– Як відбувалася анексія і наскільки ті події лютого-березня 2014 року були несподіваними? І. К.: – Я на власні очі бачила, як заходила ця армія. Це було, з одного боку, несподівано. З іншого, я думаю, що давно готувалося. І навіть якщо би не було у нас Майдану, це все одно сталося б, але в іншій формі. Усі організації – «козацтво», церква Московського патріархату – були до цього залучені. На мій погляд, у церкви взагалі була ключова роль. Ю. М.: – Знаєте, після 2014 року я не дуже люблю дивитися світлини, тому що боляче дуже. Але іноді це роблю. У 2014-му ми святкували Новий рік. Дивилися на Євромайдан і, обговорюючи між собою, не могли подумати, що за два місяці все настільки зміниться, що ми поміняємо все у своєму житті. Ми дивилися телевізор, і нам здавалося, що це так далеко, що до нас просто не дійде. І коли одного ранку ми прокинулися (на той момент чоловік уже служив у Феодосії) та повели дитину в садок... Під будинком була частина морських піхотинців. Ми прокинулися, а кругом стоїть бронетехніка, ходять «зелені чоловічки» з автоматами… Це було страшно. До цього у нас не було поділу на своїх і чужих. На українських і російських. Ми дружили сім’ями, багато родичів служило в російських частинах. Друзів, кумів... І коли ми йшли в садок та побачили цих «чоловічків», було страшно. Ніхто не очікував, що на вулиці, де ти живеш, можуть стояти БТРи й ходити люди з автоматами. Це страшно. Це було страшно. І. К.: – Я їх побачила раніше. Будинок, у якому жила, вікнами виходив на трасу Керч-Сімферополь. З переправи вони заходили. Я особисто бачила три колони по 100 машин, які завозили солдатів, зброю, польові кухні, ракети С-400, «Гради». Це просто йшла армія. І коли ми стояли на балконі та бачили, що на нас насувається армія, яка переважає нас і за озброєнням, і за чисельністю, й вони не жартують, а твій чоловік військовий, і його обов’язок – захищати... І ось він пішов у військову частину. Ти у нього питаєш: «Коли повернешся?» А він каже: «Я не знаю». І він не знає, повернеться взагалі чи ні. Це було дуже страшно. Про таке ми знали тільки з фільмів, а коли воно прийшло до тебе – ти не готовий. Хоча особисто ми з чоло-

бу... Якщо ти пішов служити – вся сім’я йде служити. І дружина, й діти... Ю. М.: – Ти приймаєш присягу. Присягу приймають один раз у житті й назавжди. Її не можна поміняти. І. К.: – Не можна поміняти ані на побут, ані на квартири, ані на дачі. Все матеріальне відходить убік. Хоча я розумію, що багато хто залишився. Нехай це буде на їхній совісті. Багато сімей розпалося. Мої предки тисячу років поховані на цій землі. Там залишилися мої батьки, сестра, але як, як можна зрадити, якщо ти дав присягу?

– Наскільки анексія розділила ваші родини? І. К.: – Я з чоловіком не розлучилася, ми – одне ціле. Але у багатьох ця драма сталася. У мене там мама, всі мої родичі, сестра рідна... Перший рік ми билися, як на мечах, намагаючись довести, що є правда... Так, ми дуже сильно посварилися. Це велика трагедія. Ю. М.: – Ми не розділилися. Чоловік сказав, що їде у відрядження, і вже подзвонив із Чонгару та сказав, що те відрядження безповоротне. Тоді приїхала до Феодосії моя мама і сказала: «Буде так, як ви вирішите. Я вас підтримаю». І до сих пір, живучи 4 роки у «російському» Криму, отримавши російські паспорти, тому що без них там неможливо жити, вони з татом – затяті прихильники України. Приїжджають сюди щороку й кажуть: «У вас тут можна дихати, можна сказати те, що ти хочеш сказати. А там цього зробити не можна». СКЛАДНОЩІ ПЕРЕЇЗДУ

Від першої особи

– Наскільки було складно при переїзді на нове місце, й чи не було якогось упередженого ставлення з боку чернігівців до вас, кримчан?

Крим – це Україна вили морпіхів, десант, замінували всю частину і поставили пацанів по 18-19 років. Ти до нього підходиш, він стоїть: слов’янин, біленький, блакитноокий – він дивиться на мене очима мого сина. У нього автомат, гранатомет «Муха»... І що ти йому зробиш? Вони зайшли без розпізнавальних знаків, діяли чітко, як сказав їхній лідер: стояли за спинами жінок і дітей, іззаду козаки, а потім вони. Що ти їм зробиш? Ти воюватимеш із цим пацаном? Ні. Це потім вони їх на бурятів поміняли. А спочатку стояли такі юнаки. Вони вчора були твоїми братами, твоїми синами. Ти на нього руку ніяк не піднімеш. Ніхто ж не знав, що потім так на Донбасі буде... Ю. М.: – Хлопці сиділи й чекали, коли буде якийсь наказ. І. К.: – Дзвонили: «Дайте наказ». Слухавку ніхто не вішає, але там просто мовчать. ПРИСЯГУ ПРИЙМАЮТЬ ОДИН РАЗ – Наскільки я розумію, і у вас, Юліє, і у вас, Ірино, чоловіки – військові. Багато військовиків залишилося у Криму після анексії, а то й перейшло на службу в російські війська. Чому ваші родини вирішили не залишатися? І. К.: – Часто у нас про це питають. Я вважаю це й некоректним, і образливим для сім’ї військовослужбовців. Таке запитання ставлять люди, які не мають уявлення про військову служ-

І. К.: – На початку було дуже добре ставлення. Ми навіть дивувалися. Ю. М.: – А у мене по-іншому. Я не знала нікого, з ким служив мій чоловік. Тому після приїзду сюди вийшло так, що чоловікові є з ким спілкуватися, дружити, а я – одна. Місто чуже, у мене тут нікого немає. Я не знаю ні куди йти, ні у кого щось запитати... Ми винаймаємо квартиру, у нас двоє дітей, немає зарплати: фактично все віддаємо за житло. Дітей потрібно чимось годувати. Була така ситуація: на вулиці серпень, під будинком ростуть шикарна яблуня, шикарна груша. А у нас реально нема чого їсти. Діти просять. У Криму ми не звертали на це уваги, яблука лежали під ногами, ніхто їх не їв. А тут... Чоловік каже: «Там такі гарні яблука, ходімо нарвемо». Він заліз на дерево, вибігла якась тітонька. Я тоді ще не була знайома з сусідами (я й тепер їх особливо не знаю). Вона кричить: «Я садила цю яблуню! Не чіпайте, я восени варитиму варення!» Ми нарвали пакет яблук. Потім з’їли, чоловік поліз удруге. Вискочила ця ж сама бабуся, покликала якусь сусідку: «Так ось, ви – військові. Якщо винаймаєте квартиру, значить, можете дозволити собі купити яблук!» А у нас усе настільки погано, навіть нема у кого позичити грошей, тому що нікого не знаєш, і всі, з ким ти приїхав, такі ж самі: у них теж діти, орендовані квартири, нема допомоги, нічого. Нам ніхто не допоміг із житлом, ніхто не допоміг зі школами, садочками. Всі ці

Пересувна виставка

«БЛОКПОСТ ПАМ’ЯТІ» У

Чернігові відбулося урочисте відкриття першої черги пересувної виставки «Сіверщина. Блокпост пам’яті», присвяченої загиблим на сході уродженцям нашого регіону. Її організувала ГО «Єдина родина Чернігівщини» за підтримки облдержадміністрації та Академії державної пенітенціарної служби України, на території якої й відбувся захід, адже її курсанти є активістами волонтерського руху. Головними експонатами виставки стали 24 персональні скриньки загиблих, до яких скоро додадуться ще 2 нові – з речами воїнів, полеглих у лютому 2018 року. Виставка розпочалася з хвилини мовчання, а далі подяку героям та їхнім батькам висловили представники обласної влади й керівництво академії.

– Було дуже важливо, щоби ця виставка експонувалася на 100-річчі бою під Крутами, адже тут представлені перші наші герої. І це лише початок, бо курсанти пенітенціарної академії, думаю, проводитимуть екскурсії і для школярів, – зауважила заступник голови ОДА Наталія Романова й додала, що з великою повагою ставиться до родин загиблих, а «ці хлопці продовжують боронити Україну своїм подвигом. Сьогодні їх 164, але їх більше, й ми обов’язково до Дня незалежності завершимо цю виставку». Перший проректор Академії державної пенітенціарної служби України Олександр Олійник подякував гостям та організаторам виставки й зазначив, що вона засвідчує незламний бойовий дух нашого воїнства та високий патріотизм народу і нагадує про ви-

соку ціну мирного неба Чернігівщини. А також висловив сподівання, що в разі необхідності майбутні офіцери й захисники країни, які навчаються в академії, стануть на захист своєї держави. Радник голови обласної ради Дмитро Никоненко від імені голови облради подякував усім причетним до виставки, й зокрема керівництву академії та всьому її особовому складові, адже кожен національно-патріотичний захід відбувається за їхньої підтримки. А також провів паралелі між 2018 і 1918 роками, коли теж гинули молоді хлопці, та згадав такі слова: «Неправда, ні – герої не вмирають, вони лиш поруч буть перестають». Голова громадської пошукової організації «Цитадель» Павло Нетьосов вважає, що виставка, яка існує вже третій рік, консолідує суспільство й цьогоріч має бути представлена у столиці до Дня незалежності. Голова ГО «Єдина родина Чернігівщини» Микола Шанський подякував за допомогу в організації експозиції та повідав, що непросто було матерям віддавати речі своїх синів для виставки, але вона потрібна та продовжить своє існування як у Чернігові, так і в районах. Особисті речі загиблих воїнів, наче скарби у скрині, лежали під склом у дерев’яних ящиках з-під вій-

питання вирішували чоловіки. Тоді, єдиний раз у житті, я подзвонила мамі у Крим, кажу: «Мамо, у мене настільки все погано… Дітям нема чого їсти». І мама приїхала звідти, затарила мене за повною програмою (накупила продуктів: круп, макаронів, картоплі, цибулі, заповнила морозилку). Я вдома сіла на кухні, сиджу і плачу: «Мамо, мені 33 роки. Я розумію, що повинна допомагати тобі, а я не можу нагодувати навіть своїх дітей». І. К.: – У нас дорослі діти, ми приїхали удвох із чоловіком, тому таких труднощів я не відчувала. Але в Чернігів із Криму приїхало близько 100 сімей. Більшість досі без квартир, в орендованому житлі. Плюс виникають інші проблеми. Ми з чоловіком пішли, щоб отримати закордонні паспорти, у нас паспорти громадян України, видані у Криму. А де я його ще могла отримати, коли там народилася і все життя прожила?.. А тепер у нас проблема: ми не можемо довести, що ми – громадяни України. Нам кажуть, що паспортна база залишилася у Криму. Хоча я 4 роки тут живу, працюю, плачу податки. А мені кажуть: підтвердьте, що ця фотографія у паспорті – це ви. Нам не дають кредити у банках. З одного боку, держава каже, що Крим – Україна... Але ми не маємо можливості взяти товари у розстрочку, не можу отримати закордонний паспорт нормально. Ми брали дані з єдиного реєстру виборців, аби довести, що ми голосували в Чернігові. Нині ми подали документи. Нам сказали чекати 5 місяців. Ми заплатили мито, але не факт, що отримаємо закордонні паспорти. КРИМ – ЦЕ ДІМ – Що для вас Крим?

– Це дім. Мені часто сниться море, – каже Юлія, і в її голосі чути сльози. – Спогадів із дорослого життя у мене майже не залишилося. А час, коли я була маленькою, часто згадую. Не стільки хочеться до Криму, скільки до мами, додому. Це найрідніше, те, що не викинеш із душі. І. К.: – Крим – це Батьківщина. Вона, маленька батьківщина, – одна. Хтось народився у Закарпатті, а я ось у Криму. У мене дуже довгий зв’язок. Усі мої предки... все там. Це настільки боляче, що я не хочу піддаватися емоціям. Я в душі це заховала у найдальший куточок. На щастя, час робить свою справу. Плюс я була там кілька разів уже «при Росії». З кожним роком там лещата стискаються. Ти приїжджаєш туди і вже хочеш швидко зібрати валізи й поїхати назад. І все гірше, гірше й гірше. Так, це Батьківщина, але жити там ти вже не можеш. Хоча все відносно, й ті, хто підтримує Росію, дивляться на все інакше. Хоча тепер і вони багато чим незадоволені.

– А винна, на їхній погляд, Росія, або й тут «винна» Україна? І. К.: – Вони не можуть відкрито це сказати. Як вони скажуть, що Росія прийшла і стало гірше? Вони кажуть: це стало гірше, це стало гірше, це стало гірше, але не можуть сказати, що Росія винна, бо вважають себе росіянами.

– У 2014 році мій друг із Криму казав, що Росія прийшла років на два. Минуло чотири роки, Крим досі анексований. Як ви думаєте, коли він повернеться в Україну? І. К.: – Я думаю, це – як мінімум не за нашого життя. Коли ми приїхали сюди, то думали, що це на рік, на два... Але Росія його без бою не віддасть. Кримчан залякали, вони сидять кожен у своїй нірці і бояться навіть слово сказати. Люди там самі на жоден протест не вийдуть. Я думаю, що неважливо, хто в Росії перша особа – Путін, Навальний, Собчак або хтось іще: Росія Крим не віддасть, поки не розвалиться імперія. У Криму вже нове покоління. Ю. М.: – Ходять дівчатка слов’янської зовнішності, а у них діти смагляві з розкосими очима. А мама каже: «Дівчатка ростуть, хлопчики приїжджають». І. К.: – У Крим переселяються люди з Росії, в «теплі краї». А проукраїнське населення або витісняють якимось чином, або вони самі їдуть… Але хочеться вірити у краще. Інтерв’ю підготував Сергій КАРАСЬ Фото з особистого архіву Юлії Марфіної

ськових боєприпасів, а над ними розміщувалися короткі біографії та світлини солдатів, які, мов живі, дивилися на кожного крізь вікна вічності. Коротко процитую деякі персональні біографічні відомості. «Є. А. Кравченко: 13.09.1991 – 31.01.2015, командир б. м., 13 омпб»; «Д. П. Полегенько: 27.03.1988 – 18.08.2014, 13 бат. тер. оборони, доброволець»; «Ю. В. Степанець: 03.11.1980 – 11.02.2016, ст. мех.-вод. БМП 57 омпбр, помер удома у відпустці»; «П. О. Старченко: 18.05.1977 – 30.01.2015, Чернігівський 13-й бат. тер. оборони, доброволець»; «В. В. Жеребило: 07.10.1983 – 31.01.2015, добровольчий батальйон «Айдар»»; «О. С. Білокуров: 04.06.1985 – 26.01.2015, сержант 95 оамбр»; «О. В. Найдьон: 07.11.1984 – 16.11.2014, ст. сержант міліції батальйону УМВС «Чернігів»». Валентина Іщенко – мати загиблого міліціонера батальйону УМВС «Чернігів» Андрія Іщенка (19792014 рр.) – розповіла, що її син пішов добровольцем на схід, залишивши дружину, шестирічну доньку і 1,5-місячного сина, й подякувала організаторам за виставку, котра, вважає жінка, буде корисною для молоді, якій пані Валентина побажала любові та ніколи не воювати. Крім поіменних експонатів у виставковій залі були представлені й численні речі військових, що відтворювали бойовий побут, – мішки з піском та автомати, тубуси РПГ й шоломи, матраци і ковдри, маскувальна сітка й піч-буржуйка, дитячі малюнки та ікони, фляги й котелки, бронежилети та гільзи. Допомагали оформити виставку ОДА, Чернігівський обласний центр ремесел для дітей та юнацтва, ГО «Музей сучасного мистецтва», командування Національної гвардії України, Чернігівський прикордонний загін, рідні і близькі бійців. Згодом пересувна експозиція продовжить шлях загальноосвітніми закладами Чернігова та області. Ігор ГІЛЬОВ

Седнівська Масляна зі «Справедливістю»

Ч

ернігівська команда «Справедливості» разом із головою Седнівської селищної ради Михайлом Шевчиком і заступником голови Чернігівської районної ради Володимиром Поліщуком улаштувала для громади справжнє свято. Команда Руху Валентина Наливайченка цілий день частувала людей гарячими рум’яними млинчиками та чаєм, відкрила Правовий центр. А ще нагородила талановиті місцеві колективи, які своїми жартівливими піснями забезпечили всім чудовий настрій на цілий день. Також усі мали змогу вдосталь повеселитися, взявши участь у конкурсах, та виграти призи. До того ж команда «Справедливості» відкрила офіс у Седневі по вулиці Лизогуба, 20. Тепер там діятимуть Правовий і Волонтерський центри. Ви зможете зробити свій вклад у дуже гідну справу – допомогу нашим хлопцям на фронті. А Правовий центр створений, аби допомогти саме вам. Тут ви зможете отримати юридичну консультацію та допомогу абсолютно безкоштовно. А ще ви, безперечно, можете долучитися до Руху «Справедливість». Рух Валентина Наливайченка об’єднує всіх небайдужих людей, які хочуть жити гідно у своїй прекрасній та сильній країні. Тільки разом ми змінимо Україну на краще! Прес-служба Руху Валентина НАЛИВАЙЧЕНКА «Справедливість» у Чернігівській області

Ушанували «афганців» 15 лютого, в день, коли Україна вшановує учасників бойових дій на території інших держав та згадує чергову річницю виведення радянських військ із Афганістану, в Ніжинському міському Будинку культури відбулося урочисте зібрання тих, чиї молоді роки були обпалені вогнем у горах далекої східної країни. На запрошення Спілки ветеранів Афганістану на урочистості завітав народний депутат України Олександр Кодола. У своєму вступному слові депутат зазначив, що ветерани війни в Афганістані як ніхто знають справжню ціну війни і миру. «Ви, як ніхто, вмієте дорожити сьогоднішнім днем, усвідомлювати свою відповідальність за майбутнє, за долю прийдешніх поколінь. Ви є яскравим прикладом для наслідування молодому поколінню, взірцем служіння народу та державі у наші дні. Багато з тих, кого держава відправила воювати в далеку гірську країну, не повернулися до родин, до коханих. Ми пам’ятаємо про них! І з вдячністю та шаною ставимося до тих, хто живе поряд із нами», – наголосив він. Також Олександр Кодола віддав шану українським воїнам, котрі захищали й захищають українську незалежність у боротьбі на сході України. А особливо тим, хто тридцять років тому виконував військовий обов’язок в Афганістані, але коли ворог напав на нашу державу, повернувся у стрій і зі зброєю в руках став на її захист чи долучився до волонтерського руху. Активним учасникам ветеранського руху нардеп вручив почесні грамоти з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 29-ї річниці виведення радянських військ із Афганістану.

В ХОКЕЙ ГРАЮТЬ СПРАВЖНІ ЧОЛОВІКИ

У

порівнянні з іншими видами хокей на Борзнянщині, та, можливо, і в інших районах, можна вважати екзотичним спортом. Хоча в дитинстві наше покоління, що виросло в сільській місцевості, не уявляло вихідних, зимових канікул без цієї захопливої гри. Здебільшого без ковзанів, із саморобними ключками з лози чи яблуневих гілок, до пізнього вечора ганяли на льоду саморобну шайбу чи якусь шкарабанку. Справжня, гумова шайба – це вже був верх майстерності. Саме тоді, на початку 70-х, коли відкрили «залізну завісу» холодної війни, вся країна сиділа біля екранів телевізорів, спостерігаючи за грою канадських професіоналів та збірної СРСР. І чи не кожен із нас уявляв себе Рагуліним, Васильєвим або Гусєвим, Петровим, Харламовим чи Михайловим, Мальцевим або Фетисовим. А яким надійним у воротах був Третьяк!!! Але на Борзнянщині хокей не мав розвитку. Хоча шанувальники спорту зі стажем пригадують, що в перші післявоєнні часи тут декілька років грали в хокей на траві. А потім і цей вид спорту зник. Перша спроба розвитку хокею з шайбою була в середині 80-х, коли деякі ентузіасти організували декілька команд, що грали здебільшого на природних водоймах. Спорткомітетом району було придбано форму. Збірна команда району навіть брала участь у декількох товариських зустрічах на рівні області. Але з початку незалежності України цей вид спорту зник. І от у 2010 році приватний підприємець Андрій Манойленко, що в середині 80-х грав у хокей іще хлопчаком, вирішив відродити цей захопливий вид спорту. Його ініціативу підтримали друзі – Василь Галаган, Олег Паляничко, Віктор Кутер. Вони та Владислав Воропай, Віктор Прокопчук і склали основу команди, що грає й нині. Але саме Андрія всі вважають ініціатором відродження хокею на Борзнянщині. Не все давалося легко. Хокей – недешевий вид спорту. Обладунки польового гравця коштують від 15 тис. грн. А захистити воротаря у два рази дорожче. І це не нова форма. Поки що – все за власні кошти. Хоча варто зауважити: місцева влада підтримала ініціативу ентузіастів. Було оновлено хокейну коробку. З часом зробили прекрас-

не освітлення, підняли з металевої сітки борти до 3 м. Поступово формувалася команда. І вже з 2015 року наші гравці беруть участь в обласних та міжобласних турнірах. Приємно, що поряд із ветеранами (а деяким уже майже по шість десятків років), грають молоді хлопці 1998-2000 років народження: Артем і Сергій Кутери, Олег Бабич, Володимир Лавренко та інші. Постійний склад команди сьогодні – 10-12 гравців. І жодного легіонера, всі свої, місцеві. Основна п’ятірка борзнянської команди грає в першості Сумщини за команду Кролевця. І тут Федерації з хокею нашої області варто подумати про проведення таких змагань на Чернігівщині. Сьогодні шість команд можуть узяти участь у таких поєдинках, а там іще підтягнуться. Поки, що проводяться обласні та міжобласні неофіційні турніри в Бахмачі, Носівці. Прилуках, Мені…. У нас же, в Борзні, щовечора на майданчику тренуються хокеїсти, катаються на ковзанах діти й молодь міста. Варто подякувати керівництву гімназії ім. Пантелеймона Куліша за приміщення, надане під роздягальню. Майже щовихідних проводяться змагання. От і минулих вихідних відбувся міжобласний турнір на Кубок Борзнянського міського голови. На майданчику розгорілися справжні баталії. Але, як і в кожному виді спорту, переможець один (хоча на початку шанси у всіх однакові). І тут господарі виявилися не зовсім гостинними. Перший Кубок залишився в Борзні. «Срібло» вибороли спортсмени з Кролевця сусідньої Сумської області, а «бронза» поїхала до Прилук. Численна армія вболівальників та гравці могли зігрітися гарячим чаєм і поласувати борзнянським печивом. Мені як депутатові обласної ради вперше випала нагода виступити спонсором таких змагань. Перевага чомусь віддавалася здебільшого літнім видам спорту – футболу, волейболу, тенісу… Але вже при підготовці до наступного сезону в міру фінансових можливостей обов’язково підтримаю таку чудову команду. Міська рада вже найближчим часом придбає нову спортивну форму для хокеїстів. Тож хокей на Борзнянщині має всі шанси на подальший розвиток. Анатолій ХАВИЛО, депутат Чернігівської обласної ради

Деснянська правда

Гірко!

Долі людські

З роду Берегинь, або «Мрію дожити до правнуків!» Закінчення. Поч. на стор. 1. Ця добра жінка не приховує свого віку – народилася 23 листопада 1958-го у Бірківці. Тато, Іван Петрович, трудився трактористом, мама, Ганна Трохимівна, – теж колгоспниця. Виховали чотирьох доньок, моя співрозмовниця – найстарша. Усі сестри – Валентина, Катерина, Марія та Люба – живуть на Менщині, дружать; у всіх – діти й онуки. Богу дякувати, є хліб і до хліба, все – як у людей! Змалечку звикли до нелегкої сільської праці, не лінувалися. Тож і нині, через десятки літ, прагнуть цінувати кожен прожитий день та мріють про хороше. І радіють, коли в їхніх дружних родинах з’являється поповнення – народжується на світ хлопчик чи дівчинка. Валентина з дитинства мала неабиякий талант до малювання, та й двоюрідний брат Микола став цікавим художником. Тож батькам хотілося, щоб обдарована дівчина обрала саме цю професію. Проте сестра якось зайшла до брата в майстерню, а там – самі чоловіки… Повернулася й розповіла татові та мамі, що художник – то зовсім не жіноча робота! Батьки щиро заплакали, коли Валя рішуче заявила: «Буду медиком». Близькі вирішили у вибір доньки не втручатися. Дуже хотілося їй допомагати людям, лікувати, зцілювати тіла й душі. Благородна, хоч і важка професія, яка вимагає повної самовіддачі. Однак доня наполягала на своєму. Валентина закінчила Новгород-Сіверське медичне училище. Попрацювала медсестрою в Мені, у хірургічному відділенні, та й повернулася в рідне село, адже тут вона – вдома, тут – так затишно та спокійно, не суєтно. Трудилася в сільській лікарській амбулаторії – лаборантом, старшою медсестрою. Стільком людям допомогла, рятувала, і раптом – сама занедужала… Нині – інвалід другої групи, проте не опускає руки, бореться з підступними хворобами та ще й інших підбадьорює, – дуже активно живе, творчо! Втім, колишніх медиків не буває, тож якщо земляки звертаються за порадою, просять посприяти, Валентина Іванівна людям не відмовляє – може і крапельницю поставити, й укол зробити, й рану перев’язати, як належить. Та ще й добрим словом розрадить. Бо ж головне для жінки – бути, як і раніше, потрібною. Такий уже характер – непосидюча, моторна, небайдужа! А як вона співає… Не просто голосом, який у Валентини Іванівни теж чарівний, а й серцем. І українські народні пісні, й естрадні – репертуар чималий. Валентина Нікітченко – солістка сільського будинку культури – на всіх святах і концертах виступає. Куди її тільки не запрошують! Співає сама і в місцевому самодіяльному колективі, а ще співає близьким і друзям. Бо жодне свято чи застілля у щирих українців на селі без задушевних пісень не обходиться. Та Валентина Іванівна – не просто місце-

5

22 лютого 2018 року

«Матусенько ріднесенька, Дуже тебе люблю. Їдь додому швидесенько, Тебе приголублю. Мила моя, дорогенька, Я тепер не промовчу. Як повернешся додому, Більш тебе не відпущу». Тільки пташечки в гайочку Ніжно десь воркують, А там наші сини й доньки Життям ризикують.

– БТР уже я, мамо, Дуже добре знаю, – Немов птах, сюди-туди В нього залітаю.

ва знаменитість, бо ніякої пихи у неї, звісно, немає. Вона – справжня патріотка свого чудового Менського краю, рідного Придесення й великої, єдиної України. Жінка пише проникливі вірші, які треба не лише читати, а й декламувати та слухати. Нині, на жаль, не так часто влаштовуються колективні читання віршів, хіба що на презентаціях – у виконанні автора. А шкода, чудові ж були раніше традиції в часи Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки, коли поезії читалися і в колі родини, й на різноманітних імпрезах – часто, майже щодня. Сьогодні й не кожен поет уміє на людях талановито власного вірша прочитати. А у моєї співрозмовниці вірш, неначе пісня, – так славно лине та розпросторюється у високості, починає жити власним, неповторним життям. Слухаю – і сльози від розчулення мимоволі навертаються на очі. Тепло, по-людському, аж благословенно, наче від доброї молитви. А ще Валентина Іванівна гарно малює та вишиває – польові квіти: ромашки, волошки, маки… Вони у неї – такі красиві, немов живі. Втім, досі й на городі, і в саду жінка трудиться. Аякже – це ж село, як то – без щоденної сумлінної праці на своєму обійсті?! Чоловік її, Володимир Борисович, за фахом – будівельник, трудяга, майстер золоті руки. Разом звели просторий і затишний будинок. Народили та виховали двох чудових доньок. Наталя закінчила Чернігівський педагогічний університет, нині – успішна підприємниця. У подружжя – двоє діток: старша, Тетяна, навчається в польському університеті, а потім проходитиме там стажування. Молодшій, Софійці, шість рочків, дівчинка готується до школи. Як і всі діти, любить гостинці та різні сюрпризи, що їх постійно влаштовують мама, старша сестричка Тетянка і дбайлива бабуся. А друга донька Валентини Іванівни, Олена Таран (Сидорець), продовжила медичну династію – закінчила Чер-

нігівське медичне училище. Потім працювала медсестрою в обласній лікарні, згодом стала військовослужбовцем. Тепер вона – у медичній роті, в танковій бригаді, у Гончарівському. Двічі – у 2016-му й торік – перебувала в АТО. Я говорив із Оленою, вона – скромна й небагатослівна. Багато пережила, але розповідати про ту жахливу війну на Донбасі молодій жінці не хочеться… І я її цілком розумію. Звісно, Валентина Іванівна немало сліз виплакала, надзвичайно хвилювалася! Та й 13-літній син Олени – Владислав, не побажавши матусі «на добраніч», просто не міг заснути, тож спілкувалися щодня. Однак це ж війна, не завжди швидко можна було додзвонитися. Траплялося, бабуся та онук годинами сиділи біля телефона, щоб нарешті почути рідний голос.

– Дзвоню, питаю: «Донечко, ти зараз де?!» – «На війні…» – «І що там відбувається?!» – «Мамо, ти ж дивишся телевізор…» Чую її, схвильовано ковтаю сльози. Бо ж нічого не можу вдіяти! Якби могла – на крилах би полетіла, щоб її захистити, допомогти. Але Оленка у мене – з характером, наполеглива, смілива; то я хоч за онуком приглянула, доки її вдома не було, – розповідає Валентина Іванівна. – Тепер доня – учасниця бойових дій… Чи могли ми про таке навіть подумати ще років п’ять тому? Проте сталося… – журливо зітхає.

– Скільки хлопців загинуло, а кінця і краю тій бійні досі не видно! Хоча мир усім потрібен, це найголовніше зараз – щоб якомога швидше закінчилася проклятуща війна». Коли на Донбасі виникла проблема із запчастинами до машини «швидкої допомоги», Олена звернулася до земляків-волонтерів, і Олег Жураковський та Олексій Прищепа з Мени допомогли! Валентина Іванівна Нікітченко присвятила своїй доньці Олені цей щирий вірш. МАТЕРИНСЬКІ СЛЬОЗИ – Привіт, мамочко рідненька, Як там твої справи? Ти вже впоралась удома

Шаховий турнір пам’яті Олександра Носенка У Чернігові започатковано шаховий турнір пам’яті міжнародного гросмейстера Олександра Носенка. Перший меморіал єдиного останніми роками на Придесенні володаря вищого звання в царині мудрої гри зібрав більше ста її шанувальників із доволі високими рейтингами. На базі КДЮСШ № 1 змагалися майстри й кандидати в майстри спорту зі столиці держави та цілої низки регіонів України, а також їхні біло-

руські колеги. Тому можна впевнено визнати, що для нашого обласного центру це були наймасовіші та найширші за географією перегони на чорно-білих клітинках протягом принаймні найближчого з минулих десятиліть. Київщина, Львівщина, Миколаївщина,Сумщина, інші шахові організації, в тому числі сусідній Гомель, делегували своїх кваліфікованих представників, котрі уперто виборювали достойні, треба сказати, призи.

З усіма ділами? Приїжджай до нас, в Чернігів, Будеш у нас жити. Я ж поїду у АТО, Буду там служити. Руки в мене опустились, Серце запеклося. Чи то правду я почула, Чи то так здалося?

– Ой донечко дорогенька! Що ж це воно буде?

– Не плач, мамо, не одна я, Зі мною там люди. Беруть нас із Гончарівська, Всі ми – із медроти, Допомагать солдатикам – Це ж наша робота. Поїхала на світанку Донечка і мама. Ми з онучком – самесенькі, Тільки зі сльозами.

– Що ж там нове в тебе, доню? Де вас поселили?

– Серед поля, – каже, – мамо, У якійсь низині. На вулиці дощ іде, Грязь в намет заносим. Їсти варим на буржуйці, Розкоші не просим. Збоку видно гірку, Близесенько – ліс. Будинків немає. Так і прижились. Миші лізуть у бушлат, Ховаються в берці; Та ми до них уже звикли Й не берем до серця. Вони ж теж так, як і ми, Хочуть мирно спати, Тож для чого будемо Їх тут убивати?.. А війні тій проклятущій Нема кінця й краю, Скільки діток молоденьких Тут життя поклали… Уже жодного із них Мама не зустріне. Що ж це коїться на світі? Цвіт держави гине! Тільки ледь посутеніло – Стріляють гармати. Боже милий, і навіщо? Брат вбиває брата! І день, і ніч нам не спиться, Лише просим Бога, Щоб вернулась наша рідна До свого порога. Повернися, моя донько, Жива-здоровенька, Бо тебе чекають вдома І синок, і ненька. Твій синочок-голубочок І спати не ляже, Поки мамі по «мобілці» «Добраніч» не скаже.

Похвалилась ще одним, Щоб і я це знала, Що з рушниці снайпера Сьогодні стріляла… Краще б, доню, ти не знала Отієї зброї, А була завжди удома – З сином і зі мною. Один раз життя дається… Дітки, пам’ятайте! Бережіть одне одного, Прошу, не стріляйте! Бо життя – таке коротке, Треба мирно жити. Не для того ж вас родили, Щоби хоронити. Тоді й усмішка була би, Й весела розмова, Й перестала б я вже плакать, Мо’, стала б здорова. Ми щодня на вас чекаєм На ріднім порозі, Почали війну так швидко, А спинить не в змозі. Ось настав щасливий день, А для нас – новина, Що повинна бути скоро Нашій мамі зміна. І летить дзвіночок сину: «Будем виїжджати, А чи вранці, чи вночі – Не можу сказати». Повернулась наша рідна, Втомлена – щаслива, Міцно-міцно обіймала Свою маму й сина. Тепер сльози вже від щастя… Хочу всім сказати: Жодній з мам не побажаю Це переживати. Шановні наші жіночки, Звертаюся до всіх людей: Щоб тільки шану і подяку Ви мали від своїх дітей. А ви, діточки, любіть, Поважайте маму, Якнайдовше хай живе Й буде поруч з вами!

– Доня ще була на війні, аж тут трапилася біда з онуком, – Владислав ходив на тренування з рукопашного бою, впав на руку, і в результаті травма – перелом зі зміщенням… Зробили операцію під наркозом – я його возила. Дуже переживали – і я, й Олена, – говорить Валентина Іванівна. – Наразі хлопчина ходить у гіпсі, вже видужує; і сподіваємося, все буде гаразд. Я постійно відчуваю свою потрібність, а це – важливо для будь-якої людини. До речі, Олена також дуже добре готує, пече смачні торти. А на городі як хазяйнує! Коли донька була в АТО, я їй вишивала скатертинку. Поплачу та й знову вишиваю… Люблю наші українські квіти; вони наче прості, скромні, а так тепло й затишно з ними… Усім читачам газети «Деснянська правда» Валентина Іванівна Нікітченко зичить міцного здоров’я, миру, гармонії в душі, любові й добробуту; а ще, в будь-якій ситуації, – не занепадати духом, вірити, що все налагодиться й буде добре та краще. Є заповітна мрія і у моєї співрозмовниці: – Хочу дожити до правнуків, – усміхається Валентина Іванівна. – Бачити, як вони ростуть, піклуватися про них, співати колискові й неодмінно вишити їм щось гарне та чарівне – на згадку про прабабусю! Сергій КВІТНИЦЬКИЙ

Відтак першим став міжнародний майстер Віктор Янов із Сумської області, котрий ледь випередив юного чернігівця Платона Гальперіна. Третім в основному заліку виявився Володимир Михальський із Ніжина. Оскільки нагород було передбачено чимало – десять основних та чотирнадцять додаткових, варто назвати ще й переможця серед юнаків, гостя з Білорусі Максима Іванникова та найсильнішого між ветеранів – чернігівця Олега Юрасова, котрий уже розміняв дев’ятий десяток літ.

ЗНАЧНЕ ПОБАЧИМО ЗДАЛЯ Отож перший меморіал Олександра Носенка, котрий іще й одразу здобув статус міжнародного, виявився вельми насиченим у спортивному відношенні. Людям обізнаним добре відомо, що такі масові та представницькі змагання провести нині вельми непросто. І слід віддати належне енергії й наполегливості вдови нашого земляка-гросмейстера, теж шахістки, майстра спорту ФІДЕ Євгенії Майбороди, котра зуміла і залучити спонсорів, і згуртувати місцевих спортивних активістів. Результат очевидний – перше, що спало на думку, коли спільно з Євгенією розглядали підсумкові таблиці турніру та світлини, які відображали його перебіг. Але ж дивина… Я дивився на нещодавно відзняті кадри, а бачив зовсім інші, з хисткої, мов хвилі, давнини. Ті знімки доволі молодий і далеко ще не гросмей-

стер Сашко Носенко, помітно пишаючись, показав колись президентові Чернігівської обласної федерації шахів після чергового творчого відрядження. Зовсім юна дівчина і він на березі Чорного моря… Оцю ману й переповів Жені.

– То в Євпаторії, ще 2006 року, – одразу згадала вона. – Студентська першість України, я вчилася в Сімферополі, другокурсниця будівельно-педагогічного університету, а Олександр турнір судив… Був такий веселий! Оті невигадливі фото на курортному узбережжі виявилися знаком долі. Вже через рік Євгенія та Олександр одружилися, Женя залишила батьків у сонячному Криму та переїхала до Чернігова. За лічені роки Олександр Носенко, якому рані-

Закоханий день Цьогорічний День закоханих – 14 лютого – став особливим для нашого міста. По-перше, у прямому ефірі суспільного телебачення «Сівер центр» транслювали справжнісіньке весілля двох подружніх пар, які особисто привітав мер Владислав Атрошенко. А ще у найголовнішому та найсвятковішому приміщенні для всіх молодят – Палаці урочистих подій, який цього дня працював аж до опівночі, склалася ситуація «година пік», адже 14 лютого вирішили побратися аж 15 пар, п’ять із яких стали на весільний рушник одночасно.

С

аме на такому масштабному весіллі з великим захопленням удалося побувати й мені та відчути справжню атмосферу любові, радості і єднання аж 10 закоханих сердець, які так гучно билися в унісон, що цей ритм ставав наче додатковою мелодією «позаштатного інструмента» – кохання, доповнюючи звучання музичних інструментів у святковій залі. Переконаний, що десятиразове гучне «ТАК!» на підтвердження своїх почуттів – це найкраща пам’ять про день весілля і найнадійніша печатка на свідоцтві про шлюб, який міцно та переконливо закріпили обручки. Ще задовго до офіційної реєстрації почали прибувати подружні пари з численними свідками, родичами і знайомими – хто на білосніжному заквітчаному лімузині, а хто й на більш звичному транспорті. Отже, у День закоханих одночасно поєднали свої долі 5 люблячих пар: Сергій Титенко і Крістіна Шаповалова; Олександр Ковган та Марія Барандій; Вадим Кліменок і Світлана Гривко; Андрій Христенко та Світлана Грищенко; Віталій Літвін і Яна Лагошина. Першими, кого довелося зустріти просто на порозі РАЦСу, було щасливе без кількох хвилин молоде подружжя Вадим і Світлана. Вони розповіли, що знайомі вже 5 років, протягом яких зустрічалися й пізнавали одне одного ближче, перевіряючи своє кохання, а відтак урешті вирішили побратися. Світлана одразу сподобалася своєму майбутньому чоловікові, бо вона щира, добра, людяна. А ще має гарну професію – працює медсестрою в дитячому відділенні. Дівчина з гумором каже, що її чоловікові буде зручно згадувати про річницю весілля завдяки цікавій даті. На це її коханий із таким самим гарним настроєм жартома відповідає, що так навіть практичніше – можна відбутися одним подарунком одразу на два свята. Олександра та Марію два роки тому познайомила армія – хлопець ше нерідко бракувало буквально дещиці до гросмейстерського рангу, якісно переріс давні проблеми й почав здобувати перемогу за перемогою в європейських та близькосхідних турнірах. Дружина взяла на себе роль тренера.

– Знала його стиль, вивчала партії суперників і нерідко вгадувала їхні наміри в дебюті, – поділилася вона. – Можливо, суто жіноча інтуїція… Низка блискучих успіхів у клубних першостях України, на турнірах у Лівані, Австрії, Чехії, Польщі. Індійські, іспанські, скандинавські, прибалтійські «гроси», як і провідні земляки – а Олександр на певний момент увійшов до топ-десятки вітчизняних шахістів! – мали не одну нагоду відчути на власній позиції комбінаційний хист чернігівця. Пам’ятаю його, неодмінно веселого, того сяючого літа перемог 2015 року, зі спортивними трофеями, а головне – поряд із Женею та новонародженим сином. Ніщо не віщувало біди, ніхто не зміг оцінити підступність несподіваної хвороби… А потім, торік, настав промерзлий місяць лютий і приголомшив друзів крижаною звісткою – Саші немає. Втім, попередні фатальні два слова насправді далекі від істини. Ще академік Вернадський у своєму вченні про ноосферу стверджував, що людина присутня в інформаційному полі Землі доти, доки про неї пам’ятають. А тому, звісно ж, треба докласти зусиль, аби успішно започаткований міжнародний меморіал гросмейстера Олександра Носенка не тільки став традиційним, але й розвивався, розширювалося коло його завсідників. Передусім – завдяки участі шахістів

проходив строкову військову службу, а дівчина працювала там само за контрактом, себто їхні долі пов’язали армійські мундири. Віталій та Яна зізналися, що познайомилися під час танцю і нині обом здається, наче вони зустрічалися та знайомі одне з одним усе життя. А незабаром планується й «медовий місяць», але де саме – ще вирішуватиметься, адже молодята схильні до різких та несподіваних вчинків. Майбутнім подружнім парам і закоханим Віталій та Яна побажали впевненості, рішучості, сміливості в житті. Вітали молодят і вручали їм свідоцтва про шлюб шановані та поважні гості. Начальник Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Олег Трейтяк зауважив, що «цього дня справді народилося кохання, адже кохати й бути коханими – найвища цінність для кожної людини, а саме кохання не має часових і вікових меж». Він побажав подружжю протягом усього життя зберігати почуття справжнього кохання та вручив квіти і свідоцтво про шлюб першій парі молодят. Інші пари приймали поздоровлення від заступників Олега Трейтяка – Сергія Рудого та В’ячеслава Хардікова, а також від керівництва обласного й міського відділів державної реєстрації актів цивільного стану. Після келиха шампанського та вигуків «гірко!» подружні пари «привіталися» першим сімейним поцілунком. Гарні та глибокі слова лунали для всіх молодят: «Зичимо вам кохання, але не такого, як сонце, бо воно пече, не такого, як вода, бо вона тече, не такого, як вітер, бо він гуляє, а такого як небо, бо воно безкрає!..» Після урочистостей законні подружні пари вже нікуди не поспішали й залюбки приймали щирі привітання близьких людей та усміхнено фотографувалися на згадку, а працівники РАЦСу, я переконаний, з великим задоволенням приєдналися би до святкування, але на них чекав іще довгий і радісний день під гаслом «Кохання поза часом». Таким чином одночасно для 5 нових сімей 14 лютого стало першим родинним святом, адже закохані стали ближчими, поєднавши свої долі. Та й багато інших молодят, які зареєстрували шлюб цього дня, матимуть змогу щорічно святкувати особистий «закоханий день». Ігор ГІЛЬОВ європейських країн, де ще зберігають добрі згадки про нашого непересічного земляка. До речі, на піку його успіхів Олександра наполегливо переманювали в окупований Крим, де, нагадаю, живуть батьки його дружини. Носенко був справжнім патріотом і від спокусливих пропозицій відмовився. Так само і Євгенія Майборода бачить своє майбутнє лише в Чернігові. Але й вона, і її однодумці, спортсмени та тренери, сподіваються на підтримку місцевої влади. Як у проведенні майбутніх турнірів, так і в роботі з молодим поколінням шахістів. Адже популярність прадавньої гри в області зростає, в тому числі серед фанатів Інтернету. Оскільки це, безумовно, найбільш мислячий вид спорту, і напрацювання провідних гросмейстерів світу значною мірою придалися комп’ютерникам для вдосконалення штучного інтелекту. Тим часом якраз не віртуальні, а суто матеріальні можливості підготовки юних шахістів у Чернігові істотно обмежені. Особливо це стосується ДЮСШ ФСТ «Україна», де останні десятиліття плідно працював гросмейстер, підготувавши цілу групу талановитих послідовників. Повертаючись до теми пам’яті і спадкоємності, доречно навести ще один обнадійливий приклад. У Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка мають намір поповнити свій музей експозицією, присвяченою спортивним здобуткам колишнього випускника – Олександра Носенка. Ростислав МУСІЄНКО

6

ТБ - програма

Понеділок, 26 лютого УТ-1 6.00 М/с «Чорний Джек».

6.30, 7.00, 8.00, 9.00, 9.25, 13.00, 15.00, 18.05, 21.00, 1.55 Новини.

6.35, 7.05, 8.05, 9.05 Доброго ранку, Країно!

9.40, 16.10 Д/ф «Крим. Незламний».

10.00, 0.40 Д/ф «Генiчеськ».

10.50 Зимовi Олiмпiйськi iгри 2018 р. Кращi виступи.

13.10 РадiоДень.

13.55 Перша шпальта.

14.30 Радiо. День.

15.15 Розсекречена iсторiя.

16.55, 4.45 Д/ф «Есе про Крим».

17.20, 5.35 Д/ф «Крим. Спротив».

17.50, 1.10 Новини. Свiт.

18.20, 21.30, 1.25, 2.20 Тема дня.

18.35, 1.40 Новини. Культура.

19.00, 2.45 Спецпроект «До Дня спротиву окупацiї Криму».

21.50, 2.35 Зимовi Олiмпiйськi iгри. Пiслямова.

22.05 XXIII Зимовi Олiмпiйськi iгри 2018 р. ЦЕРЕМОНIЯ ЗАКРИТТЯ.

3.40 Д/ф «Кримськi татари: «Крим - наш!».

5.10 Д/ф «Христина. Кримське соло».

Вівторок, 27 лютого УТ-1 6.00, 16.35 М/с «Чорний Джек».

6.30, 7.00, 8.00, 9.00, 9.25, 13.00, 15.00, 18.05, 21.00, 1.55 Новини.

6.35, 7.05, 8.05, 9.05 Доброго ранку, Країно!

9.40 Д/с «Останнiй шанс побачити».

11.00, 22.05 Зимовi Олiмпiйськi iгри 2018 р. Кращi виступи.

12.00 Документальний цикл Смачнi iсторiї.

13.10 РадiоДень.

13.55 Складна розмова.

14.30 Радiо. День.

15.15 Фольк-music.

17.30 Д/ф «Жива природа».

17.50, 1.10 Новини. Свiт.

18.20, 21.30, 1.25, 2.20 Тема дня.

18.35, 1.40 Новини. Культура.

19.00 Перший на селi.

19.25 Посттравматичний синдром.

20.25 Нашi грошi.

21.50, 2.35 Зимовi Олiмпiйськi iгри. Пiслямова.

КАНАЛ 1+1 6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.15, 5.20 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

Середа, 28 лютого УТ-1 6.00, 16.35 М/с «Чорний Джек».

6.30, 7.00, 8.00, 9.00, 9.25, 13.00, 15.00, 18.05, 21.00, 1.55 Новини.

6.35, 7.05, 8.05, 9.05 Доброго ранку, Країно!

9.40 Д/с «Останнiй шанс побачити».

11.00, 22.05 Зимовi Олiмпiйськi iгри 2018 р. Кращi виступи.

12.00 Документальний цикл Смачнi iсторiї.

13.10 РадiоДень.

13.55 Нашi грошi.

14.30 52 вiкенди.

15.15 До справи.

15.45 Д/ф «Христина. Кримське соло».

17.30 Д/ф «Жива природа».

17.50, 1.10 Новини. Свiт.

18.20, 21.30, 1.25, 2.20 Тема дня.

18.35, 1.40 Новини. Культура.

19.00 Проводи паралiмпiйцiв.

20.25 Складна розмова.

КАНАЛ 1+1 6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.15, 5.20 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

Четвер, 1 березня УТ-1 6.00, 11.05, 15.15 Розсекречена iсторiя.

6.30 Докудрама «Мисливцi на нацистiв».

9.40 Д/с «Останнiй шанс побачити».

12.00, 16.15 Д/ф «Сплюндрована пам’ять».

13.00, 15.00, 18.05, 21.00, 1.55 Новини.

13.10 РадiоДень.

13.55 Д/ф «Нiчого, окрiм брехнi: боротьба з фейками».

14.30 Радiо. День.

17.30 Д/ф «Жива природа».

17.50, 1.10 Новини. Свiт.

18.20, 21.30, 1.25, 2.20 Тема дня.

18.35, 1.40 Новини. Культура.

19.00 Д/ф «Єдине коло».

19.35 Д/с «Спiльноти тварин».

20.25 «Схеми» з Наталiєю Седлецькою.

21.50, 2.35 Зимовi Олiмпiйськi iгри. Пiслямова.

22.05 Зимовi Олiмпiйськi iгри 2018 р. Кращi виступи.

КАНАЛ 1+1 6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.15, 5.20 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

П’ятниця, 2 березня УТ-1 6.00, 16.35 М/с «Чорний Джек».

6.30, 7.00, 8.00, 9.00, 9.25, 13.00, 15.00, 18.05, 21.00, 1.55 Новини.

6.35, 7.05, 8.05, 9.05 Доброго ранку, Країно!

9.40 Д/с «Останнiй шанс побачити».

11.00, 22.05 Зимовi Олiмпiйськi iгри 2018 р. Кращi виступи.

12.00 Документальний цикл Смачнi iсторiї.

13.10 РадiоДень.

13.55 «Схеми» з Наталiєю Седлецькою.

14.30 Радiо. День.

15.15 Свiтло.

17.30 Д/ф «Жива природа».

17.50, 1.10 Новини. Свiт.

18.20, 21.30, 1.25, 2.20 Тема дня.

18.35, 1.40 Новини. Культура.

19.00 Твiй дiм.

19.30 Д/с «Спiльноти тварин».

20.25 Перша шпальта.

21.50, 2.35 Зимовi Олiмпiйськi iгри. Пiслямова.

2.50 Нацiональний вiдбiр учасника вiд України на Мiжнародний пiсенний конкурс «Євробачення-2018». I тур.

Субота, 3 березня УТ-1 6.00 М/с «Чорний Джек».

6.30, 7.05, 8.05, 9.05 Доброго ранку, Країно!

7.00, 8.00, 9.00, 21.00, 1.10 Новини.

9.35 М/с «Гон».

10.20 Хто в домi хазяїн?

11.05 Д/с «Щоденники комах».

12.00 Х/ф «Книга буття. Створення свiту».

14.00 Д/с «Спiльноти тварин».

15.45 Д/с «Весняний фестиваль».

16.40 Х/ф «Дивна подорож Мерi Брайант».

20.00 «Гордiсть свiту».

21.30 Зимовi Олiмпiйськi iгри 2018 р. Кращi виступи.

1.45 Д/ф «Смаки Культур».

2.40 Нацiональний вiдбiр учасника вiд України на Мiжнародний пiсенний конкурс «Євробачення-2018». II тур.

КАНАЛ 1+1 6.00, 19.30 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

6.45 «Грошi 2018».

8.00 «Снiданок. Вихiдний».

9.45 «Життя без обману».

Неділя, 4 березня УТ-1 6.00 М/с «Чорний Джек».

6.30, 7.05, 8.05, 9.05 Доброго ранку, Країно!

7.00, 8.00, 9.00, 21.00, 1.10 Новини.

9.30 Х/ф «Якiв».

11.20 Д/с «Щоденники комах».

12.10 Перший на селi.

12.45 Незвичайнi культури. Документальний цикл.

14.30 Фольк-music.

15.55 Д/с «Дива Китаю».

16.30 Х/ф «Червоний колiр Бразилiї».

20.00 «Гордiсть свiту».

21.35 Розважальна програма з Майклом Щуром.

22.15 Д/с «Весняний фестиваль».

23.10 Д/с «Дика планета».

0.15 Д/с «Музична одiсея Арiрант. Шоу».

1.45 Документальний цикл Смаки Культур.

2.40 Нацiональний вiдбiр учасника вiд України на Мiжнародний пiсенний конкурс «Євробачення-2018». Фiнал.

КАНАЛ 1+1 6.10 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

7.05 «Українськi сенсацiї».

8.00 «Снiданок. Вихiдний».

26 лютого – 4 березня 9.15 Надзвичайнi новини. Пiдсумки.

10.10 Антизомбi.

11.05 Секретний фронт. Дайджест.

12.35, 13.20, 16.15 Х/ф «Чорний яструб».

12.45, 15.45 Факти. День.

16.25 Х/ф «Книга Iлая».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

20.20 Бiльше нiж правда.

21.25 Т/с «Поганий хороший коп».

22.35 Свобода слова.

0.50 Х/ф «Дiвчина з тату дракона».

КАНАЛ 1+1

ІНТЕР

СТБ

6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30, 0.15, 5.20 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

9.30, 11.00, 12.20 «Чотири весiлля».

12.35 «Мiняю жiнку».

14.00, 15.00 Т/с «Школа».

16.00 Т/с «Я знову тебе кохаю».

17.10 Т/с «Мама».

20.30, 5.00 «Секретнi матерiали».

21.00 Т/с «За три днi до кохання».

22.00 «Грошi 2018».

23.15, 0.25 «Голос країни 8».

1.40 Х/ф «Великий рiк».

5.30, 20.00, 2.15, 5.20 «Подробицi».

6.00 «Мультфiльм».

6.10, 22.35 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10, 9.20 «Ранок з Iнтером».

10.00 Х/ф «Вийти замiж за капiтана».

11.50, 12.25 Т/с «Батькiвський iнстинкт».

16.10 «Чекай мене».

18.00, 19.00, 4.05 Токшоу «Стосується кожного».

20.40 Т/с «Запитайте в осенi».

0.25 Т/с «Доярка з Хацапетiвки 3».

7.10, 8.15 «Все буде смачно!».

9.15 Х/ф «П’ять рокiв та один день».

11.10 «Хата на тата».

15.25 «Мiстичнi iсторiї-4 з Павлом Костiциним».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

19.55, 22.40 «Слiдство ведуть екстрасенси».

23.40 «Один за всiх».

5.00, 4.50 Т/с «Вiддiл 44».

5.45, 19.20 Надзвичайнi новини.

6.35 Факти тижня. 100 хв.

8.45 Факти. Ранок.

3.15, 2.10 Зона ночi.

5.00 Абзац.

6.59, 8.49 Kids Time.

7.00 М/с «Том i Джеррi в дитинствi».

9.30 «Чотири весiлля».

11.00, 12.20 «Мiняю жiнку».

13.00, 21.00 Т/с «За три днi до кохання».

14.00, 15.00 Т/с «Школа».

16.00 Т/с «Я знову тебе кохаю».

17.10 Т/с «Мама».

20.30 «Секретнi матерiали».

22.00 «Iнспектор. Мiста».

23.35, 0.25 Х/ф «Розумник Вiлл Хантiнг».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

19.55 «Наречена для тата».

22.40 «Давай поговоримо про секс 4».

0.40 «Один за всiх».

17.40, 21.25 Т/с «Поганий хороший коп».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

23.35 Х/ф «Мiй хлопець - псих».

ІНТЕР

10.15, 12.25, 20.40 Т/с «Запитайте в осенi».

12.00 «Новини».

12.45 Х/ф «Будинок, в якому я живу».

14.50, 15.45, 16.45, 3.15 «Речдок».

18.00, 19.00, 4.00 Токшоу «Стосується кожного».

20.00, 2.10, 5.15 «Подробицi».

0.25 Т/с «Доярка з Хацапетiвки 3».

6.00 «Мультфiльм».

6.10, 22.35 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10, 9.20 «Ранок з Iнтером».

7.30 «Все буде смачно!».

8.25 «МастерШеф - 5».

13.25 «Хата на тата».

15.25 «Мiстичнi iсторiї-4 з Павлом Костiциним».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

СТБ

ІНТЕР

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10, 9.20 «Ранок з Iнтером».

10.20, 12.25, 20.40 Т/с «Запитайте в осенi».

13.00 Х/ф «Мачуха».

14.50, 15.45, 16.45, 3.15 «Речдок».

18.00, 19.00, 4.00 Токшоу «Стосується кожного».

20.00, 2.05, 5.15 «Подробицi».

0.25 Т/с «Доярка з Хацапетiвки 3».

2.50 «Скептик 2».

6.00 «Мультфiльм».

6.10, 22.35 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

6.50 «Все буде смачно!».

8.45 «МастерШеф - 5».

12.55 «Хата на тата».

9.30 «Чотири весiлля».

11.00, 12.20 «Мiняю жiнку».

13.00, 21.00 Т/с «За три днi до кохання».

14.00, 15.00 Т/с «Школа».

16.00 Т/с «Я знову тебе кохаю».

17.10 Т/с «Мама».

20.30 «Секретнi матерiали».

22.00 «Одруження наослiп».

23.35, 0.25 Х/ф «Найкращий екзотичний готель «Мерiголд».

3.55 Х/ф «Невдаха з Каунт-Каунтi».

СТБ

9.30, 10.55, 12.20 «Мiняю жiнку».

13.45, 21.00 Т/с «За три днi до кохання».

14.45, 15.45 Т/с «Школа».

17.10 Т/с «мама».

20.30, 4.35 «Секретнi матерiали».

22.00 «Мiняю жiнку - 13».

23.00, 0.25 «Право на владу 2018».

0.45 Х/ф «Зеленi гори».

10.20, 12.25, 20.40 Т/с «Запитайте в осенi».

13.00 Х/ф «Єдина».

14.50, 15.45, 16.45, 3.15 «Речдок».

18.00, 19.00, 4.00 Токшоу «Стосується кожного».

20.00, 2.10, 5.15 «Подробицi».

0.25 Т/с «Доярка з Хацапетiвки 3».

ІНТЕР

7.00 «МастерШеф - 5».

15.25 «Мiстичнi iсторiї з Павлом Костiциним».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 «Слiдство ведуть екстрасенси».

20.00, 22.40, 23.00 «Я соромлюсь свого тiла 5».

0.00 «Один за всiх».

6.00 «Мультфiльм».

6.10, 22.35 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10, 9.20 «Ранок з Iнтером».

СТБ

ICTV

ICTV

НОВИЙ КАНАЛ

5.35, 20.20 Громадянська оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

10.10 Бiльше нiж правда.

11.05 Антизомбi.

12.10, 13.15, 1.55 Х/ф «Iнтимний словник».

12.45, 15.45 Факти. День.

14.55, 22.35 Скетч-шоу «На трьох».

15.05, 16.15 Т/с «Володимирська, 15».

3.00, 2.00 Зона ночi.

3.50 Абзац.

5.40, 7.00 М/с «Том i Джеррi в дитинствi».

6.59, 8.09 Kids Time.

8.10 Т/с «Мерлiн».

10.00 Т/с «Друзi».

12.50 Т/с «Статус вiдносин - все складно».

17.00, 19.00 Дешево i сердито.

21.00 Аферисти в мережах 16+.

22.00 Х/ф «Шоу починається».

15.25 «Мiстичнi iсторiї з Павлом Костiциним».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

20.00, 22.40 «МастерШеф. Кулiнарний випускний».

0.15 «Один за всiх».

15.00, 16.15 Т/с «Володимирська, 15».

17.40, 21.25 Т/с «Поганий хороший коп».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

20.20 Секретний фронт.

22.30 Скетч-шоу «На трьох».

23.45 Х/ф «Бердмен».

ICTV 5.35, 10.10 Громадянська оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

11.05 Антизомбi.

12.05, 13.15 Х/ф «Мiй хлопець - псих».

12.45, 15.45 Факти. День.

ICTV 5.35 Громадянська оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

10.10 Секретний фронт.

11.05 Антизомбi.

12.10, 13.15 Х/ф «Ворог бiля ворiт».

12.45, 15.45 Факти. День.

15.00, 16.15 Т/с «Володимирська, 15».

17.40, 21.25 Т/с «Поганий хороший коп».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

20.20 Iнсайдер.

22.35 Х/ф «12 рокiв рабства».

КАНАЛ 1+1

ІНТЕР

СТБ

6.30, 7.10, 8.10, 9.10 «Снiданок з 1+1».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 16.45, 19.30 ТСН: «Телевiзiйна служба новин».

9.30 «Чотири весiлля».

11.00, 12.20 «Мiняю жiнку».

13.00 Т/с «За три днi до кохання».

14.00, 15.00 Т/с «Школа».

16.00 Т/с «Я знову тебе кохаю».

17.10 Т/с «Мама».

20.15 «Лiга смiху 2018».

22.20 «Iгри приколiв 2018».

23.20, 0.20, 5.00 «Розсмiши комiка «.

1.15 Х/ф «Найкращий екзотичний готель «Мерiголд».

6.00 «Мультфiльм».

6.10, 22.00 «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським».

7.00, 8.00, 9.00, 12.00, 17.40 Новини.

7.10, 8.10, 9.20 «Ранок з Iнтером».

10.15, 12.25 Т/с «Запитайте в осенi».

12.50 Х/ф «День весiлля доведеться уточнити».

14.50, 15.45, 16.45 «Речдок».

18.00 Ток-шоу «Стосується кожного».

20.00, 3.30 «Подробицi тижня».

23.50 Х/ф «Мiсто з ранку до опiвночi».

1.50 Х/ф «Вавилон ХХ».

6.15 Х/ф «Подвiйне життя».

17.30, 22.00 «Вiкна-Новини».

18.00, 0.50 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

19.55, 22.40 Х/ф «Два полюси любовi».

11.15 «Iнспектор. Мiста».

12.55, 23.15 «Свiтське життя «.

13.55 «Голос країни 8».

16.25, 21.15 «Вечiрнiй квартал «.

18.30 «Розсмiши комiка. Дiти 2018».

20.15 «Українськi сенсацiї».

0.15 «Вечiрнiй Київ».

2.00 Х/ф «Зеленi гори».

12.00 Х/ф «Афоня».

14.00 Х/ф «Гараж».

16.00 Концерт «Злата Огнєвiч. Моя iсторiя».

18.00, 20.30 Т/с «Тiльки не вiдпускай мене».

20.00, 2.10, 5.20 «Подробицi».

22.30 Т/с «Подаруй менi недiлю».

2.45 Х/ф «Важко бути Богом».

11.10 Х/ф «Два полюси любовi».

15.25 «МастерШеф. Кулiнарний випускний».

19.00 «Свiтами за скарбами».

21.30 «Вечiр з Наталею Гарiповою».

23.30 «Давай поговоримо про секс 4».

ІНТЕР 5.30 «Мультфiльм».

6.50 «Чекай мене».

8.15 «Подорожi в часi».

8.45 Х/ф «Раз на раз не приходиться».

10.15 Х/ф «На вас чекає громадянка Никанорова».

9.00 «Лото-забава».

9.40 М/ф «Маша i ведмiдь».

10.05 «Громада на мiльйон».

11.15, 12.15, 13.15, 14.15, 15.15, 16.10 «Свiт навиворiт - 4: В’єтнам».

17.10 «Лiга смiху 2018».

19.30, 5.00 «ТСН-Тиждень».

21.00 «Голос країни 8».

23.10 «Iгри приколiв 2018».

0.10 Х/ф «Нащадки».

2.15 «Свiтське життя 2018».

ІНТЕР 5.50 «Мультфiльм».

6.25 Х/ф «Афоня».

8.00 «Удачний проект».

9.00 «Готуємо разом».

СТБ 5.55 «Хата на тата».

8.00 «Караоке на Майданi».

9.00 «Все буде смачно!».

10.05, 22.30 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

10.00 «Орел i решка. Рай i пекло».

11.00 «Орел i решка. Перезавантаження. Америка».

12.00 Х/ф «Бiнго Бонго».

14.10 Т/с «Тiльки не вiдпускай мене».

18.10, 20.30 Т/с «Сiльський романс».

20.00, 1.40 «Подробицi».

22.00 Т/с «Подаруй менi недiлю».

СТБ 6.55 «Хата на тата».

9.00 «Все буде смачно!».

10.00 «Караоке на Майданi».

11.25 «Свiтами за скарбами».

13.55 Т/с «Коли ми вдома. Нова iсторiя».

НОВИЙ КАНАЛ

ICTV 5.35 Громадянська оборона.

6.30 Ранок у великому мiстi.

8.45 Факти. Ранок.

9.15, 19.20 Надзвичайнi новини.

10.10 Iнсайдер.

11.00, 20.20 Антизомбi.

12.00, 13.15 Х/ф «12 рокiв рабства».

НОВИЙ КАНАЛ 3.00, 2.10 Зона ночi.

3.30 Абзац.

5.30, 7.00 М/с «Том i Джеррi в дитинствi».

6.59, 8.19 Kids Time.

8.20 Т/с «Мерлiн».

10.20 Т/с «Друзi».

12.30 Т/с «Статус вiдносин - все складно».

1.05 Т/с «Морська полiцiя. Лос-Анджелес».

2.35 Труба мiстера Сосиски 12+.

НОВИЙ КАНАЛ 3.00, 2.10 Зона ночi.

3.50 Абзац.

5.40 М/с «Лунтiк i його друзi».

9.10 Т/с «Мерлiн».

11.00 Х/ф «Цунамi. Удар з глибини».

14.45, 23.50 Х/ф «На гребенi хвилi».

17.10 Х/ф «Антиганг».

19.00 Х/ф «Захоплення пiдземки 123».

21.10 Х/ф «Служителi закону».

2.05 Служба розшуку дiтей.

12.45, 15.45 Факти. День.

15.00, 16.15 Т/с «Володимирська, 15».

17.40 Т/с «Поганий хороший коп».

18.45, 21.05 Факти. Вечiр.

21.25 Дизель-шоу 12+.

23.50 Комiк на мiльйон. Найкраще.

0.50 Факти.

НОВИЙ КАНАЛ 3.00, 2.10 Зона ночi.

3.35 Абзац.

5.30, 7.00 М/с «Том i Джеррi в дитинствi».

6.59, 8.19 Kids Time.

8.20 Т/с «Мерлiн».

10.20 Т/с «Друзi».

12.30 Т/с «Статус вiдносин - все складно».

ТРК «УКРАЇНА» 6.30, 7.10, 8.15 Ранок з Україною.

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 2.05 Сьогоднi.

9.30 Зiрковий шлях.

11.30, 3.00 Реальна мiстика.

13.30, 15.30 Т/с «Нiч пiсля випуску».

23.50 Х/ф Роздiл 2».

«Астрал:

6.00 Байдикiвка.

6.30 ТЕТ Мультиранок.

9.45 М/ф «Кришталик i пiнгвiн».

11.00 Т/с «Усi жiнки вiдьми».

12.00, 20.00, 2.30 Панянка-селянка.

13.00, 19.00 4 весiлля.

14.00 Рятiвники.

15.00, 3.20 Вiталька.

16.00 Країна У.

17.00, 22.00 Танька i Володька.

ТЕТ

6.55 Х/ф «Золота баба».

8.30 Ранковий «Свiдок».

9.00 Х/ф «Слiдопит».

10.45 «Кримiнальнi справи».

12.30, 17.05 «Легенди карного розшуку».

14.45, 19.00, 23.15, 2.20 «Свiдок».

15.05, 19.30 Т/с «CSI: кiберпростiр - 2».

21.20, 0.40 Т/с «Морський патруль».

22.15, 23.45 Т/с «Одного разу в Ростовi».

1.30 Т/с «Коджак».

17.00, 19.00 Вiд пацанки до панянки 16+.

21.00 Аферисти в мережах 16+.

22.10 Х/ф «Антиганг».

0.00 Х/ф «Астрал».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00 Т/с «Чужi рiднi».

23.30 Т/с «CSI. Мiсце злочину».

18.00, 21.00 Одного разу пiд Полтавою.

22.30 ЛавЛавCar 2.

0.00 Х/ф «Невловимi».

ТРК «УКРАЇНА»

6.00 Байдикiвка.

6.30 ТЕТ Мультиранок.

9.45 Х/ф «Король Дроздобород».

11.00 Т/с «Усi жiнки вiдьми».

12.00, 20.00 Панянка-селянка.

13.00, 19.00 4 весiлля.

14.00 Рятiвники.

15.00 Вiталька.

16.00 Країна У.

17.00, 22.00 Танька i Володька.

ТРК «УКРАЇНА» 6.30, 7.10, 8.15 Ранок з Україною.

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 2.00 Сьогоднi.

9.30, 2.50 Зiрковий шлях.

10.30 Свекруха або невiстка.

11.20, 3.10 Реальна мiстика.

13.30, 15.30, 4.45 Агенти справедливостi-2 16+.

16.00 Iсторiя одного злочину 16+.

18.00 Т/с «Каблучка з рубiном».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00 Т/с «Чужi рiднi».

23.30 Т/с «CSI. Мiсце злочину».

6.30, 7.10, 8.15 Ранок з Україною.

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 2.00 Сьогоднi.

9.30, 2.50 Зiрковий шлях.

10.30 Свекруха або невiстка.

11.20, 3.10 Реальна мiстика.

13.30, 15.30, 4.45 Агенти справедливостi-2 16+.

16.00 Iсторiя одного злочину 16+.

18.00 Т/с «Каблучка з рубiном».

ТЕТ

ТРК «УКРАЇНА»

ТЕТ

6.30, 7.10, 8.15 Ранок з Україною.

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 2.20 Сьогоднi.

9.30 Зiрковий шлях.

10.30 Свекруха або невiстка.

11.20, 3.10 Реальна мiстика.

13.30, 15.30 Агенти справедливостi-2 16+.

16.00 Iсторiя одного злочину 16+.

18.00 Т/с «Каблучка з рубiном».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00 Т/с «Чужi рiднi».

23.20 Контролер.

0.00 Т/с «CSI. Мiсце злочину».

6.00 Байдикiвка.

6.30 ТЕТ Мультиранок.

9.45 Х/ф «Столику, накрийся».

11.00 Т/с «Усi жiнки вiдьми».

14.00 Т/с «Зачароване королiвство».

19.00 М/ф «Нарештi вдома».

20.30 Х/ф «Персi Джексон: Море чудовиськ».

22.30 Щоденники Темного.

0.00 Теорiя зради.

17.10, 19.00 Суперiнтуїцiя.

21.00 Аферисти в мережах 16+.

22.00 Х/ф «Погана компанiя».

0.10 Х/ф «Шоу починається».

ТРК «УКРАЇНА» 6.30, 7.10, 8.15 Ранок з Україною.

7.00, 8.00, 9.00, 15.00, 19.00, 23.00, 3.10 Сьогоднi.

9.30, 5.30 Зiрковий шлях.

10.30 Свекруха або невiстка.

11.20, 4.00 Реальна мiстика.

13.30, 15.30 Агенти справедливостi-2 16+.

16.00 Iсторiя одного злочину 16+.

7.00, 15.00, 19.00, 2.25 Сьогоднi.

7.15, 4.40 Зiрковий шлях.

9.50, 15.20 Т/с «Чужi рiднi».

17.45, 19.40 Т/с «Долю не обдуриш».

22.00 Т/с «Нахаба».

18.45 Факти тижня. 100 хвилин.

20.35 Х/ф «Безславнi виродки».

23.45 Х/ф «Мерзенна вiсiмка».

2.35 Провокатор 16+.

НТН 6.15 Х/ф «Бажаю здоров’я!».

7.40 Х/ф «Знову невловимi».

10.25 «Кримiнальнi справи».

12.15, 16.55 «Легенди карного розшуку».

14.45, 19.00, 23.15, 2.10 «Свiдок».

15.05, 0.40 Х/ф «Нестримнi».

19.30 Т/с «CSI: кiберпростiр - 2».

21.20 Т/с «Морський патруль».

22.15, 23.45 Т/с «Одного разу в Ростовi».

НТН

НОВИЙ КАНАЛ

15.00 «Наречена для тата».

16.55, 23.15, 23.25 «Я соромлюсь свого тiла 5».

19.00, 20.00, 22.10 «Слiдство ведуть екстрасенси».

21.00 «Один за всiх».

18.00, 21.00 Одного разу пiд Полтавою.

22.30 ЛавЛавCar 2.

0.00 Теорiя зради.

ТЕТ

17.10 Х/ф «13 район».

19.00 Х/ф «13 район. Ультиматум».

21.00 Х/ф «13-й район: Цеглянi особняки».

22.50 Х/ф «Захоплення пiдземки 123».

5.10, 4.50 Скарб нацiї.

5.20, 4.55 Еврика!

5.30 Факти.

5.50 Бiльше нiж правда.

7.40 Я зняв!

9.35 Дизель-шоу 12+.

10.50 Особливостi нацiональної роботи.

12.45 Факти. День.

18.00 Т/с «Каблучка з рубiном».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00 Т/с «Чужi рiднi».

23.30 Х/ф «Загублений свiт».

6.00 Байдикiвка.

6.30 ТЕТ Мультиранок.

9.45 Х/ф «Румпельштiльцхен».

11.00 Т/с «Усi жiнки вiдьми».

12.00, 20.00, 2.30 Панянка-селянка.

13.00, 19.00 4 весiлля.

14.00 Рятiвники.

15.00, 3.20 Вiталька.

16.00 Країна У.

17.00, 22.00 Танька i Володька.

18.00, 21.00 Одного разу пiд Полтавою.

22.30 ЛавЛавCar 2.

0.00 Теорiя зради.

1.00 17+.

1.30 БарДак.

5.40 Кориснi пiдказки.

13.00 Скетч-шоу «На трьох».

16.20 Х/ф «Ворог бiля ворiт».

18.45 Факти. Вечiр.

19.20 Надзвичайнi новини. Пiдсумки.

20.10 Х/ф «Спадок Борна».

22.45 Х/ф «Форрест Гамп».

3.00 Зона ночi.

5.29, 6.49 Kids Time.

5.30 М/с «Лунтiк i його друзi».

6.50 Ревiзор. Крамницi.

8.50 Таємний агент.

10.00 Таємний агент. Пост-шоу.

11.50 Х/ф «Копальнi царя Соломона».

15.20 Х/ф «З Парижа з любов’ю».

ICTV

8.50 М/ф «Ронал - Варвар».

10.40 Х/ф «Угода з дияволом».

12.40 Х/ф «Вовки».

14.10 Х/ф «Iнсургент».

16.40 Х/ф «Дивергент, частина 3: Вiддана».

19.00 Ревiзор. Крамницi.

21.00 Таємний агент.

22.20 Таємний агент. Пост-шоу.

0.00 Х/ф «Астрал».

ТРК «УКРАЇНА»

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 ТЕТ Мультиранок.

9.45 М/ф «Дельго».

17.00 Х/ф «13-й район: Цеглянi особняки».

18.45 Х/ф «На драйвi».

21.00 Х/ф «Овердрайв».

23.00 Х/ф «Твердолобий».

0.50 Х/ф «Астрал: Роздiл 2».

ICTV

НОВИЙ КАНАЛ

ТРК «УКРАЇНА»

5.05 Факти.

5.35 Iнсайдер.

7.25 Т/с «Код Костянтина».

9.20 Т/с «Вiддiл 44».

12.10 Скетч-шоу «На трьох».

12.45 Факти. День.

13.00 Скетч-шоу «На трьох» 16+.

13.25 Х/ф «Форрест Гамп».

16.05 Х/ф «Спадок Борна».

3.05, 2.55 Зона ночi.

6.00 Стендап-Шоу.

6.59, 9.39 Kids Time.

7.00 М/с «Том i Джеррi в дитинствi».

9.40 М/ф «Ронал - Варвар».

11.10 Х/ф «З Парижа з любов’ю».

13.10 Х/ф «13 район».

15.00 Х/ф «13 район. Ультиматум».

6.50 Сьогоднi.

7.45 Зiрковий шлях.

9.00 Т/с «Долю не обдуриш».

12.50 Т/с «Бiлi троянд надiї».

16.30, 21.00 Т/с «Пташка спiвоча».

19.00, 0.30 Подiї тижня з Олегом Панютою.

20.00 Головна тема.

22.40 Х/ф «Подаруй менi трохи тепла».

НТН 6.20 Х/ф «Любов на асфальтi».

8.30 Ранковий «Свiдок».

9.00 Х/ф «Загадка Ендхауза».

18.00 Т/с «Каблучка з рубiном».

19.45 Ток-шоу «Говорить Україна».

21.00, 0.00 Т/с «Бiлi троянд надiї».

23.20 Слiдами.

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 ТЕТ Мультиранок.

9.30 М/ф «Нарештi вдома».

11.00 Т/с «Усi жiнки вiдьми».

12.00, 20.00, 2.30 Панянка-селянка.

13.00, 19.00 4 весiлля.

14.00 Рятiвники.

15.00, 3.20 Вiталька.

16.00 Країна У.

17.00 Танька i Володька.

11.20 Х/ф «Столику, накрийся».

12.30, 2.30 Панянка-селянка.

14.30 Казки У.

16.00 Танька i Володька.

17.00 Х/ф «Персi Джексон: Море чудовиськ».

19.00 Х/ф «Бабiй одружується».

21.00 Одного разу пiд Полтавою.

22.30 ЛавЛавCar 2.

0.00 Теорiя зради.

1.00 17+.

НТН 6.25 Х/ф «Вiчний поклик».

12.00 «Свiдок. Агенти».

12.35, 2.40 «Речовий доказ».

ТЕТ 6.00 Байдикiвка.

6.30 ТЕТ Мультиранок.

9.45 Х/ф «Принци повiтря».

11.20 Х/ф «Панi Метелиця».

12.30, 2.30 Панянка-селянка.

14.30 Казки У.

16.00 Танька i Володька.

17.00 Х/ф «Люди - Iкс».

19.00 Одного разу пiд Полтавою.

22.30 ЛавЛавCar 2.

0.00 Теорiя зради.

НТН 6.30 Х/ф «Будинок на дюнах».

7.45 Т/с «СБУ. Спецоперацiя».

ЧЕРНІГІВ 7.00, 7.35, 8.05, 8.35 Ранок на Сівер-центрі.

НТН 6.00 Х/ф «Пострiл у трунi».

8.30 Ранковий «Свiдок».

9.00 Х/ф «Акселератка».

10.40 «Кримiнальнi справи».

12.25, 17.00 «Легенди карного розшуку».

14.45, 19.00, 23.15, 2.30 «Свiдок».

15.05, 19.30 Т/с «CSI: кiберпростiр - 2».

21.20, 0.40 Т/с «Морський патруль».

22.15, 23.45 Т/с «Одного разу в Ростовi».

10.55 «Кримiнальнi справи».

12.40, 17.00 «Легенди карного розшуку».

14.45, 19.00, 23.15, 2.30 «Свiдок».

15.05, 19.30 Т/с «CSI: кiберпростiр - 2».

21.20, 0.45 Т/с «Морський патруль».

22.15, 23.45 Т/с «Одного разу в Ростовi».

1.30 Т/с «Коджак».

3.00 «Випадковий свiдок».

3.15 «Речовий доказ».

4.30 «Мисливцi за привидами».

ЧЕРНІГІВ 7.00, 7.35, 8.05, 8.35 Ранок на Сівер-центрі.

18.00 Одного разу пiд Полтавою.

21.00 Х/ф «Люди - Iкс».

23.00 Х/ф «Бабiй одружується».

ЧЕРНІГІВ 7.00, 7.35, 8.05, 8.35 Ранок на Сівер-центрі.

7.30, 8.00, 8.30, 19.00 Новини.

9.00 Т.с. «Роксолана».

13.30, 17.00 Новини. Пульс дня.

13.40, 17.10 Документальний фільм.

14.10 Професіонал.

14.30 Хто в домі хазяїн?

15.00 Надвечір’я.Долі.

16.00 РадіоДень «Життя +».

16.30 Суспільний університет.

17.40 Хочу бути.

18.00 Фольк м’юзік.

19.20 Тема дня.

20.00 Нотатки на глобусі.

20.25 Новини.Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

7.30, 8.00, 8.30, 19.00 Новини.

9.00 Т.с. «Роксолана».

13.30, 17.00 Новини. Пульс дня.

13.40, 19.20 Тема дня.

14.10 Нотатки на глобусі.

14.30 Хто в домі хазяїн?

15.00 Надвечір’я.Долі.

16.00 РадіоДень «Життя +».

16.30 Суспільний університет.

17.10 До справи.

17.40 Хочу бути.

18.00 Фольк м’юзік.

20.00 Тонкий лід.

20.25 Новини.Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

ЧЕРНІГІВ 7.00, 7.35, 8.05, 8.35 Ранок на Сівер-центрі.

7.30, 8.00, 8.30, 19.00 Новини.

9.00 Т.с. «Роксолана».

13.30, 17.00 Новини. Пульс дня.

13.40, 19.20 Тема дня.

14.10 Тонкий лід.

14.30 Хто в домі хазяїн?

15.00 Надвечір’я.Долі.

16.00 РадіоДень «Життя +».

16.30 Суспільний університет.

17.10 Наші гроші.

17.40 Хочу бути.

18.00 Фольк м’юзік.

20.00 Зроблено в Європі.

20.25 Новини.Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

7.30, 8.00, 8.30, 19.00 Новини.

9.00 Т.с. «Роксолана».

13.30, 17.00 Новини. Пульс дня.

13.40, 19.20 Тема дня.

14.10 Зроблено в Європі.

14.30 Хто в домі хазяїн?

15.00 Надвечір’я.Долі.

16.00 РадіоДень «Життя +».

16.30 Суспільний університет.

17.10 Складна розмова.

17.40 Хочу бути.

18.00 Фольк м’юзік.

20.00 Дачний сезон.

20.25 Новини.Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

0.10 Т/с «Морський патруль».

ЧЕРНІГІВ

6.35 Х/ф «Повернення немає».

8.30 Ранковий «Свiдок».

9.00 Х/ф «Єдина дорога».

10.50 «Кримiнальнi справи».

12.35, 17.00 «Легенди карного розшуку».

14.45, 19.00, 23.15, 2.10 «Свiдок».

15.05, 20.10 Т/с «CSI: кiберпростiр - 2».

19.30 «Свiдок. Агенти».

22.00, 23.45 Т/с «Одного разу в Ростовi».

7.00, 7.35, 8.05, 8.35 Ранок на Сівер-центрі.

7.30, 8.00, 8.30, 19.00 Новини.

9.00 Т.с. «Роксолана».

13.30, 17.00 Новини. Пульс дня.

13.40, 19.20 Тема дня.

14.10 Дачний сезон.

14.30 Хто в домі хазяїн?

15.00 Надвечір’я.Долі.

16.00 РадіоДень «Життя +».

16.30 Суспільний університет.

17.10 Схеми.

18.00 Фольк м’юзік.

20.00 Сніданок туриста.

20.25 Новини.Підсумки.

20.45 Вечірня казка.

15.05 «Бокс. Найкращi бої Олександра Усика».

17.10 «Крутi 90-тi».

19.00, 2.00 «Свiдок».

19.30 Х/ф «Балада про доблесного лицаря Айвенго».

21.10 Х/ф «Фантомас розбушувався».

23.05 Х/ф «Небезпечний квартал».

1.00 Т/с «Великi почуття».

2.30 «Випадковий свiдок».

4.40 «Легенди бандитського Києва».

5.30 «Правда життя. Професiї».

7.00 Хочу бути.

7.20 Казки Лірника Сашка.

7.35 Школа Мері Поппінс.

8.00 Ранок на Сівер-центрі.

9.45, 13.30 Мистецькі історії.

13.40, 19.30 Тема дня.

14.10 Сніданок туриста.

14.30 Хто в домі хазяїн?

15.00, 16.00, 17.00 Т.с. «Роксолана».

18.00 Розсекречена історія.

19.00 Новини.Підсумки.

20.00 Дивовижний калейдоскоп.

20.20 Як це.

20.45 Вечірня казка.

НТН

11.30 Х/ф «Балада про доблесного лицаря Айвенго».

13.05 Х/ф «Я оголошую вам вiйну».

14.50 Х/ф «Дике кохання».

17.05 Х/ф «Фантомас розбушувався».

19.00 Х/ф «Iнтердiвчинка».

22.00 Х/ф «Зникнення».

23.50 Х/ф «Небезпечний квартал».

ЧЕРНІГІВ 7.00, 20.00 Хочу бути.

7.20 Казки Лірника Сашка.

7.35 Школа Мері Поппінс.

ЧЕРНІГІВ

8.00 Новини.Підсумки.

8.30 Хто в домі хазяїн.

9.00 Ранок на Сівер-центрі.

9.45, 13.30 Мистецькі історії.

13.40 Тема дня.

14.10 Дивовижний калейдоскоп.

14.30 Хто в домі хазяїн?

15.00 Т.с. «Роксолана».

16.00 Фольк м’юзік діти.

17.00 Світло.

18.00 Розсекречена історія.

19.00 Роздягалка.

19.25 Документальний фільм.

20.20 Зроблено в Європі.

20.45 Вечірня казка.

Деснянська правда Пам’ятаймо

Музично-поетична акварель

Хай здійсняться Софіїні мрії

162-ту річницю від дня народження видатної просвітительки, діячки УНР Софії Русової відзначено на святій Чернігівській землі. Урочистості відбулися у приміщенні Ріпкинської гімназії, що вже давно

носить ім’я нашої славетної землячки. Кожного, хто з чистим серцем завітає до цього храму науки та знань, гостинно зустрічає пам’ятник непересічній і мудрій Софії, біля підніжжя якого завжди, в усі пори року є квіти – як вияв шани та поваги до цієї неординарної постаті. Заходи розпочалися врученням премії ім. С. Русової кращим освітянам, які втілюють у сучасне життя її світлі ідеї української національної школи. Урочиста концертна програма, чудові майстер-класи ще раз наочно підтвердили необхідність життєстверджуючої педагогіки Софії Русової, котра виховує справжніх патріотів рідної України. Особливо це потрібно тепер, у часи війни на сході. А сила-силенна вишиванок, вишукана рідна українська мова з вуст дітей щиро зворушили всіх присутніх. Також у рамках проведення «круглого столу» відбулося традиційне вручення посвідчень новим членам асоціації освітян ім. С. Русової, зокрема панові Миколі Тимошику, докторові фі-

лології, професору, а також педагогам-новаторам, котрі втілюють у життя ідеї Софії Русової, – з Києва, Славутича. Прилук, Чернігова. І з Шаповалівки Борзнянського району, де свого часу мешкала просвітителька. Усі учасники підтримали пропозицію чернігівської делегації: домагатися, щоби одну з центральних вулиць обласного центру було названо ім’ям славетної пам’яті Раїси Решетнюк, відомої артистки та громадської діячки, особистості, яка першою на Чернігівщині повертала до життя ім’я та спадщину Софії Русової. Власне, за ініціативи пані Раїси й було створено перший та єдиний пам’ятник С. Русовій. Хочу висловити окрему подяку директорці Ріпкинської гімназії ім. С. Русової, голові Асоціації освітян ім. С. Русової пані Наталії Корж та очолюваному нею педагогічному колективові за прекрасно організовані урочисті заходи.

Назустріч першим перемогам

ОТ, НОВИЙ ПОВОРОТ... Першими естафету бігли дівчатка зі шкіл I-II ступенів. І в цій гонці все вирішилося на другому повороті. Лідеркою до нього підійшла спортсменка зі Снов’янської школи Аліна Волкова, але... Лижниця зайшла у поворот за занадто широким радіусом, втрачаючи рівновагу. Ця затримка коштувала її команді лідерства: Аліну обійшла Алла Віктор із Кувечичів. Здавалося, що Волкова кинеться у погоню, але, вочевидь, у спортсменки збилося дихання, тож хоч вона й закінчила свій етап другою, але відставання від суперниці зросло до 34 секунд. У подальшому спортсменкам зі Снов’янки так і не вдалося наздогнати лижниць із Кувечичів. Утім, боротьби за друге місце теж не вийшло: інші команди мали вигляд значно слабкіших. У підсумку «золото» спартакіади завоювали лижниці з Кувечицької школи Алла Віктор, Єлизавета Дедок і Марія Голоборода. На другому місці – команда зі Снов’янки, «бронзу» повезли додому дівчатка з Жавинки.

Міні-футбол Минулого тижня у ФОКу ЧНТУ в обласному центрі відбувся матч заключного, 6-го туру регулярного чемпіонату України з міні-футболу в зоні 2 Другої ліги. У гості до дебютантів сезону – чернігівської «Академії-ЧНТУ» – приїхав досвідчений «Локомотив» із Конотопа. Чернігівські «студенти» підходили до матчу на тлі поразки (1:5) від клубу «Сумихімпром-СДПУ», та й узагалі справи в турнірній таблиці у головної міні-футбольної дружини Сіверщини були незавидні – 5 поразок у 5 матчах та 0 очок у таблиці. А ось «залізничники», що мають багатий досвід виступів у всеукраїнських міні-футбольних змаганнях, хоч і займали третє місце в зоні 2, явно розраховували в цій грі на перемогу. До того ж у першому колі «Локомотив» розгромив «Академію-ЧНТУ» – 8:2, й тому саме гості були явними фаворитами зустрічі. «ЛОКОМОТИВ» БЕРЕ СВОЄ На початку зустрічі гості очікувано заволоділи ініціативою, і вже наприкінці третьої хвилини першого тайму Роберт Тремба (чернігівець, чемпіон світу з футболу серед слабозорих спортсменів, який нині виступає за команду з Конотопа) відправив м’яч у ворота «студентів». 0:1. Але відповідь не змусила себе довго чекати. Уже через хвилину Владислав Куник виграв силову боротьбу у двох суперників та відправив м’яч у ворота. 1:1. Після цього господарі паркету оговталися і ввімкнули агресивний пресинг. «Студенти» практично весь матч не давали супернику вільно виходити зі своєї половини поля, постійно погрожуючи гравцям

«Як річка з роду і до роду, так мова з’єднує народ» У жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні. Працівники Прилуцької центральної районної бібліотеки у стінах Прилуцької виховної колонії провели музично-поетичну акварель, присвячену Міжнародному дню рідної мови, під назвою «Як річка з роду і до роду, так мова з’єднує народ». На заході хлопці дізналися, коли саме виникло це свято та з якого року його почали відзначати і в Україні, про прямих попередників мови й алфавіту (братів Кирила та Мефодія), а також – преподобного Нестора Літописця. Присутні взяли участь у конкурсах «Мікрофон», «Друзі мови», «Здійсни пошук», «Продовж прислів’я», «Загадки про розділові знаки». Наприкінці було підбито підсумок та визначено команду переможців. Вікторія НЕХАЙ

Станіслав ЖУРАВЕЛЬ,

Лижню!

Одна з головних спортивних подій останніх двох років – Олімпіада у Південній Кореї – наближається до завершення. І сьогодні, 22 лютого, відбудеться, можливо, найважливіша для українців гонка – жіноча біатлонна естафета. Той самий вид, у якому від українок чекають якщо не перемоги (хоча їх ми нашим дівчатам, безумовно, побажаємо), то хоча би медалі. А минулого тижня на базі чернігівського ПНЗ «СДЮШОР з лижного спорту», де ще на початку осені 2017 року в рамках літнього чемпіонату країни з біатлону змагалося багато нинішніх українських олімпійців, відбулася лижна естафета за програмою Спартакіади школярів Чернігівського району. На вулиці панувала справжня зима. На дорозі лежав не такий уже й характерний для цієї дивної зими сніг, а щоки пощипував легкий морозець. Учасники були поділені на дві категорії: спортсменам зі шкіл I-II ступенів належало пробігти три етапи, причому кожен лижник долав два кола (в сумі приблизно 800 метрів), а після цього передавав естафету напарникові. У представників шкіл I-III ступенів принцип і довжина дистанції для кожного учасника були такими ж самими, але в естафеті брали участь не троє, а четверо спортсменів від кожної з команд.

Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування». Мова! Це духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.

– Вона поїхала в інший бік, я різко повернула й далі вибралася, – розповіла про те, як вивела свою команду в лідери, шестикласниця Алла Віктор (12 років). – Я стежу за Олімпіадою. Думаю, українці завоюють «золоті» медалі. Потрапити на Олімпіаду – моя мрія. Для цього потрібно добре кататися на лижах і більше займатися. КОЛИ ГОЛОВНЕ – НЕ ПЕРЕМОГА Відтак на трасу вийшли дівчата зі шкіл I-III ступенів. Тут уже зі старту стало зрозуміло, що за перемогу боротимуться дві команди – з Михайло-Коцюбинського та Халявина. Саме вони одразу зробили собі відрив перед групою переслідувачів. При першій передачі естафети лідерів розділяли лише 3 секунди, але на другому етапі Олександра Геращенко з Халявина «привезла» своїй суперниці Анастасії Денисенко ще 10 секунд, відрив ріс, і загалом із середини гонки було очевидно, що команда Халявинської школи не проґавить «золото», а Михайло-Коцюбинської – «срібло». Але я звернув увагу на спортсменку з Киїнки – восьмикласницю Вікторію Шолох. На відміну від лідерок, які йшли «ковзанярським» ходом, Вікторія бігла «класикою», але робила це настільки повільно, що коли двоє лідерок закінчували другий етап, Вікторія тільки підходила до другого повороту першого кола. Згадалися навіть слова міністра молоді та спорту Ігоря Жданова, які не так давно розтиражували ЗМІ: «Ми не зимова країна, сніг не лежить так довго, як у Норвегії чи Канаді, у нас і в січні буває плюсова температура», – казав він.

Утім, треба віддати Вікторії належне. Незважаючи ні на що, вона продовжувала гонку й наполегливо йшла до фінішу. У підсумку свій, перший для команди Киїнки, етап Віка закінчила тоді, коли лідерки вирушали на останній, четвертий. Трасу Вікторія подолала за 7 хвилин 50 секунд і явно заслужила медаль за волю до перемоги. Адже всім відомий олімпійський принцип: «Головне – не перемога, а участь». До того ж дівчина, на відміну від деяких титулованих колег, котрі не завжди погоджуються розмовляти з пресою, навіть після не дуже вдалого старту не відмовила представникам ЗМІ у спілкуванні.

– Сьогодні я вдруге в житті стою на лижах, притому, що перший раз був учора. Найважчим було дивитися як усі їдуть, а ти не можеш навіть стояти на лижах. Але головне – це підтримка друзів, – прокоментувала гонку Вікторія Шолох. – Я вважаю, що для школи потрібно закупити лижі та займатися цим спортом, бо ми, на жаль, цього не робимо. Треба змалечку привчати дітей до спорту, зокрема й до лиж. Я теж планую покращити свою лижну підготовку. У підсумку перше місце у дівчат із Халявина (Валерії та Олександри Геращенко, Віталіни Ющенко й Марії Федорчук), на другому місці команда Михайло-Коцюбинської школи, на третьому – збірна Андріївської школи. У юнаків у цій самій категорії «золото» виграла збірна Халявинської школи. Другою фінішувала друга команда Халявина, яка виступала поза заліком. А тому «срібло» дісталося лижникам із Андріївки, які показали третій час. «Бронза» – у команди з Михайло-Коцюбинського. Серед хлопчиків зі шкіл I-II ступенів перемогли лижники зі Снов’янки, на другому місці – збірна Кувечицької школи, замкнули призову трійку спортсмени з Вознесенського. Змагання закінчилися. А нам залишається побажати успіхів та медалей українським спортсменам-олімпійцям на іграх у Кореї. І сподіватися, щоб коли не на цих іграх, то хоча би через 4 роки Україна стала не менш «зимовою» (у спортивному значенні цього слова) країною, ніж Франція, Італія та Австралія. Можливо, на той час до рівня збірної доростуть і учасники лижної естафети за програмою Спартакіади школярів Чернігівського району? Хтозна…

P.S. Уже після написання цього матеріалу прогноз Алли Віктор здійснився: 29-річний українець Олександр Абраменко здобув першу медаль на Олімпіаді в Кореї – й одразу «золото» у фрістайлі! Таким чином, станом на ранок понеділка, 19 січня, в неофіційному командному заліку Україна обігнала Австралію і вийшла на 17-те місце. Про те, скільки медалей завоювали українці на іграх у Пхьончхані і скільки з них додали у скарбничку нашої країни чернігівці – читайте в наступному випуску «Деснянської правди».

Коли удача йде у відпустку «Локомотива» відбором. Здавалося, ініціатива була вже в руках чернігівців, але... вперед знову вийшли «залізничники»: після розіграшу кутового Тремба увігнав м’яч у ближню дев’ятку. 2:1. ЩО ТАКЕ «НЕ ЩАСТИТЬ»? Відмінний шанс зрівняти рахунок «студенти» отримали на 16-й хвилині зустрічі: воротар «Локомотива» помилився і вдруге в одній атаці зіграв на своїй половині поля. Вільний удар біля самісіньких воріт гостей! «Академія-ЧНТУ» бере тайм-аут, аби краще підготуватися до моменту, всі гравці «Локомотива» фактично стають у рамку воріт, але... Денис Селянський потрапляє в голкіпера! Втім, на останній хвилині тайму не пощастило вже гостям: їхній гравець не влучив у порожні ворота. 1:2 на користь гостей до перерви. Уже на 21-й хвилині Володимир Грищенко мав момент для того, щоби зрівняти рахунок, але не замкнув простріл на дальній штанзі. Ще через 6 хвилин пройшла атака 2 в 1 у виконанні «студентів»: Юрій Наливайко, здавалося, віддавав пас на гол, але Владислав Куник потрапив у штангу! Ще раз штанга врятувала ворота гостей після удару Миколи Яценка й рикошету від спини захисника «Локомотива». Гравці «Академії-ЧНТУ» діяли набагато активніше й за рухом явно перегравали одного з лідерів своєї групи. А на 32-й хвилині трапився епізод, який і став ключовим: за незгоду з рі-

шенням арбітра другу жовту картку отримав Ігор Терехов, а це значить, що у «Академії-ЧНТУ» з’явилася чисельна перевага. Воротар господарів паркету, у традиціях казахстанця Ігіти, перейшов на половину поля гостей і фактично став п’ятим польовим, у той час як у «Локомотива» оборонялися лише троє польових гравців.

Здавалося, маючи перевагу 5 на 3, «студенти» просто зобов’язані забивати. Але... чернігівцям, напевно, в першу чергу не вистачило впевненості у власних силах. Гравці не хотіли брати на себе відповідальність і рідко били по воротах. Тож використати більшість так і не вдалося. А ось «залізничники», вже у рівних складах, свій момент реалізували: Дмитро Груша увігнав м’яч у ворота з близької відстані. 1:3 на 36-й хвилині. Ще через 30 секунд Олександр Прохоренко перекинув воротаря. 1:4. Після цього частина глядачів потягнулася до виходу. А даремно. За

Сергій КАРАСЬ Фото автора

3 хвилини до кінця зустрічі Денис Селянський нарешті забив другий гол чернігівців у цій грі. 2:4. «Академія-ЧНТУ» повинна була забивати ще щонайменше один гол, однак удар Юрія Наливайка прийняла на себе поперечина. А остаточний рахунок у матчі дальнім ударом установив Олексій Бабенко. 2:5. «Академія-ЧНТУ» терпить шосту поразку й, незважаючи на хорошу гру, закінчує сезон із 0 балів у таблиці.

– За рахунок самовіддачі наших хлопців ми змогли перетерпіти той момент, коли «Академія» нас трохи притиснула. Десь більше у них було моментів, але ми цей період пережили та вчасно забили третій м’яч, який, я думаю, вплинув на результат гри. Якби не забили – результат міг би бути іншим, – скаже після матчу граючий головний тренер «Локомотива» Олександр Дяковський.

– Усі старалися, фізично готові були краще, ніж суперник. Напевно, для реалізації нам не вистачило майстерності. Ключовим стало те, що ми не реалізували більшість, неправильно розіграли, – підіб’є підсумки матчу капітан чернігівців Юрій Наливайко. – Цього сезону ми вперше стартували в такому турнірі, побачили рівень команд, перевірили власні сили. Робитимемо висновки, та, думаю, наступного сезону покажемо кращі результати. Що ж, за законом збереження енергії, якщо не пощастило «Академії-ЧНТУ», ця удача повинна повернутися чернігівським «Десні» й «Педуніверситету-ШВСМ». Сподіватимемося, що вже цього сезону чернігівські команди вийдуть до вищих дивізіонів українського футболу та волейболу… Сергій КАРАСЬ

7

22 лютого 2018 року Рубали дерева – відшкодовуйте збитки

Завдяки принциповій позиції прокуратури Чернігівської області Київський апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення місцевого господарського суду про стягнення на користь держави збитків, завданих незаконним вирубуванням дерев, – без змін. Підставою для розгляду справи в суді стали результати перевірки Держекоінспекції в області, якою зафіксовано факт незаконного вирубування дочірнім агролісогосподарським спеціалізованим підприємством, що є постійним лісокористувачем, 460 сосен та білих акацій поза межами ділянки, передбаченої для вирубки, без лісорубного квитка. Внаслідок таких дій заподіяно збитків на суму 1,7 млн. грн. З метою їх відшкодування уповноважений орган державного контролю звернувся з позовом до суду. Зважаючи на актуальність справи та розмір заподіяних збитків, прокурором було здійснено вступ у розгляд цієї справи на стороні позивача. За активної участі прокурора господарським судом визнано факт порушення постійним лісокористувачем природоохоронного законодавства й повністю спростовано висновок експерта, наданий у ході проведення експертного дослідження за клопотанням представника відповідача. Як наслідок, рішенням суду у грудні 2017 року позов задоволено та зобов’язано лісокористувача відшкодувати 1,7 млн. грн. збитків шляхом перерахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України. Правову позицію прокурором доведено і в суді апеляційної інстанції. Рішення суду набрало законної сили. Прес-служба прокуратури Чернігівської області

Допоможімо людині разом! До всіх небайдужих звертається мати чернігівця Сергія Петруненка з благанням про допомогу. Синові Олександри Миколаївни 40 років, він гіпертонік, переніс гострий інфаркт. Сергієві діагностували дифузний кардіосклероз, стеноз коронарних судин серця. До всього – виявили ще й цукровий діабет. Чоловікові вкрай необхідне оперативне втручання – стентування коронарних судин. Вартість операції – 120 тисяч гривень. Цю суму мати-пенсіонерка та хворий син зібрати самотужки не в змозі. Добрі люди, почуйте благання матері, допоможіть їй урятувати сина! Олександра Миколаївна та Сергій заздалегідь вдячні кожному за чуйність і щедрість. Адреса: вул. Шевчука, буд. 8, кв. 103. Тел. (093) 56-03-574, Петруненко Олександра Миколаївна (мати). ПриватБанк, карта для виплат № 4149 4391 0519 5808. Призначення платежу: на операцію Сергія Петруненка. ПІБ отримувача: Петруненко Олександра Миколаївна. Ідент. номер: 1940504960. Суть платежу: благодійні внески.

ОГОЛОШЕННЯ

Тел./факс 975-354

Управління Держпраці у Чернігівській області надає безкоштовні інформаційно-роз’яснювальні консультації про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, в тому числі щодо оформлення трудових відносин для фізичних та юридичних осіб. Довідки за телефонами: 604-117, 675-548. ШАНОВНІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІ ТА МЕШКАНЦІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ! Пошкодження високовольтних електричних мереж викликають перерви в енергопостачанні міст, заводів і фабрик, сільськогосподарських об’єднань та інших споживачів електроенергії, завдають збитків народному господарству, а також призводять до нещасних випадків. Для забезпечення збереження електричних мереж і попередження землекористувачів про підвищену небезпеку під час проведення робіт зі збирання врожаю та через збільшення кількості автоматичних відключень магістральних ЛЕП НЕК «Укренерго» внаслідок несанкціонованого спалювання сухої трави, стерні, соломи та інших горючих залишків в охоронних зонах і поблизу ЛЕП Чернігівські магістральні електричні мережі попереджають, що забороняється в охоронній зоні високовольтних ліній електропередачі (20 метрів від крайніх проводів для ПЛ-110 кВ і 30 метрів від крайніх проводів для ПЛ-330 кВ) спалювання залишків соломи, стерні, звалювання дерев, складування сіна, дров, соломи та інших матеріалів. Для запобігання нещасним випадкам, спричиненим впливом електричного струму, звертаємося до вас із застереженням про небезпеку наближення до обірваних або провислих дротів ліній електропередач на відстань ближчу, ніж 8 метрів. Також попереджаємо про недопущення розкрадання елементів опор ЛЕП, зокрема кутників металевих опор, та настання кримінальної відповідальності за здійснення таких протиправних дій. За останні роки в Чернігівській області за статтею 185 Кримінального кодексу України (крадіжка) засуджено 20 осіб з терміном покарання від 3 до 10 років з виплатою збитків, завданих державному майну, в сумі понад 2 млн. грн. У разі виявлення провислих або обірваних дротів високовольтних ліній електропередачі напругою 110-330 кВ, а також фактів розкрадання кутників металевих опор ЛЕП потрібно терміново повідомити чергового диспетчера Чернігівських МЕМ за телефонами в м. Чернігові: 66-90-52 або 65-51-27. Нехтування такими заходами безпеки призводить, як правило, до трагічних наслідків, а в окремих випадках — до кримінальної відповідальності. Адміністрація ВП Центральної ЕС Чернігівська міськспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу: 1. Лот. Нежитлова будівля кафетерію «А-1» загальною площею 370 кв. м зі складом площею 55,6 кв. м в смт Радуль Ріпкинського району, вул. Червона площа, будинок 20. Площа земельної ділянки – 0,1000 га (кадастровий номер 7424456400:05:001:0050 ). Стартова ціна продажу – 35000 грн., без ПДВ. Перший крок аукціону – 3500 грн., наступні кроки – 1000 грн.

2. Лот. Нежитлова будівля магазину «А» з котельнею «Б», загальною площею 99,8 кв. м, у с. Рудня Козелецького району, вул. Руднянська, будинок 18. Площа земельної ділянки – 0,0960 га (кадастровий номер 7422085603:25:091:0006). Стартова ціна продажу – 38000 грн., у т. ч. ПДВ – 5700 грн. Перший крок аукціону – 3800 грн., наступні кроки – 1000 грн. Заявки на участь в аукціоні реєструються за умови сплати претендентом реєстраційного внеску в розмірі 170 грн. без ПДВ та гарантійного внеску в розмірі 10% від стартової ціни лота без ПДВ й надання копій документів: для фізичних осіб – паспорта та ідентифікаційного номера; для юридичних осіб – витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки ЄДРПОУ, свідоцтва платника податку, наказу про призначення керівника, Статуту. Кінцевий термін реєстрації заявок – 07.03.2018. Торги відбудуться 13.03.2018 об 11 годині за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, кімната 810. Гарантійний та реєстраційний внески вносяться на рахунок Чернігівської Міськспоживспілки № 26007051420159 в Чернігівське РУ ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 353586, ЄДРПОУ 40268466. Довідки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, кімната 811. Тел. 3-60-19. Комунальний заклад «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради має намір передати нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в оренду 1. Назва об’єкта: одноповерхова будівля загальною площею 147,6 кв. м, що має окремий вхід і розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 70.

2. Цільове використання об’єкта оренди: всі види цільового використання майна.

3. Розмір орендної плати буде розраховуватися згідно з Методичними підходами, затвердженими обласною радою (телефон для довідок 972-624) 4. Термін, на який майно передається в оренду: на 5 років якщо менший термін, не запропонує заявник.

5. Умови, яким повинні відповідати пропозиції заявників, що викладаються в заяві на оренду майна: погодження з умовами Типового договору оренди, підтвердження взяття зобов’язань на забезпечення сплати орендної плати у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за два місяці, виходячи з розрахунку орендної плати за базовий місяць, компенсація витрат на публікацію інформації про намір передачі майна в оренду та проведення незалежної оцінки об’єкта оренди.

6. Заяви на оренду майна приймаються по 1 березня 2018 року (включно) в КЗ «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» ЧОР за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 70.

7. Ознайомитися з умовами типового договору оренди майна комунальної власності області, Положенням про порядок передачі майна в оренду, а також із переліком документів, що подаються фізичними та юридичними особами разом із заявою, можна на офіційному веб-сайті Управління комунального майна: www.ukm.chor.gov.ua 8. Ознайомитися з об’єктом оренди можна в робочі дні за місцем його розташування, попередньо домовившись за тел. 972-624. Втрачене посвідчення учасника бойових дій серія УБД № 016349, видане Північним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України 01 липня 2015 року на ім’я Двойнос Сергій Олексійович, вважати недійсним. Втрачені документи: атестат про повну загальну середню освіту, ЕН № 26861205, та додаток до атестата про повну загальну середню освіту, 02 АП № 296126, видані 24 червня 2005 р. на ім’я Ростислава Сергійовича Муретова спеціалізованою загальноосвітньою середньою школою № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова, вважати недійсними. Втрачену залікову книжку студента 4-го курсу групи 141 Чернігівського національного технологічного університету, видану на ім’я Протченко Юрій Леонідович, вважати недійсною. Тимчасове посвідчення, видане взамін військового квитка на ім’я Рахубовського Віктора Вікторовича, вважати недійсним у зв’язку з втратою. Втрачений студентський квиток ЕН № 10803036, виданий Чернігівським національним педагогічним університетом імені Т. Г. Шевченка, терміном дії з 01.09.2015 р. до 30.06.2019 р., на ім’я Вікторії Сергіївни Зданович, вважати недійсним. Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень приймає на роботу працівників у напрямках Горностаївка-Чернігів-Ніжин, Неданчичі-Чернігів по вирубці дерев та чагарників уздовж залізничної колії, з оплатою 4 тис. грн. на міс. Інформація за тел. (04635) 3-28-27. Продам комбайн М 800, ціна договірна, робочий. Тел. (097) 401-64-21.

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО корів, телят, свиней та коней на м’ясо й на утримання. ДОРІЗ ЦІЛОДОБОВО.

Тел.: (063) 023-26-69, (098) 588-66-94.

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО КОРІВ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ НА М’ЯСО ЖИВОЮ ВАГОЮ. ТЕЛ.: (096) 500-24-07, (099) 365-80-35. Колектив КП «Редакція газети «Деснянська правда» висловлює глибокі співчуття журналісту Сергієві Іллічу Оліферовському з приводу тяжкої втрати – смерті матері Катерини Пилипівни

8

Деснянська правда

22 лютого 2018 року

Зимовий відпочинок на Голубих озерах Культурно-діловий центр

«СВІТОГЛЯД» «Світогляд» – це сучасний оптимізований простір для: - проведення корпоративних заходів, тренінгів, семінарів, конференцій та майстер-класів; - ділових зустрічей; НАШІ ПОСЛУГИ: - заходів з тімбілдингу; - конференц-зал; - корпоративних фотосесій.

- коворкінг; - вільний простір для погодинної оренди робочого місця.

м. Чернігів, пр-т Перемоги, 108-а, 2-й поверх.

096-654-02-03 (КС); 095-826-89-90 (МТС) e-mail: office@svitoglyad.cn.ua

ozera.cn.ua (093) 610 60 82

сайт: svitoglyad.cn.ua

НА

ОВ БЕЗКОШТ

А ДОСТАВК ВОДИ

ПИТНОЇ

ІСИ

ОФ А Т А М О Д В

Ми працюємо: М

9.00 до 20.00 без вихідних

«ЭСТО» – КЛИНИКА НОВОГО ПОКОЛЕНИЯ! Стоматологическая клиника «ЭСТО»: улица Защитников Украины (Одинцова), 16.

Телефоны – (093) 634-26-88; (068) 060-95-10.

«ЭСТО» – современная стоматологическая клиника в Чернигове, которой руководит врач-имплантолог Артем Юрьевич Олишкевич. Освоить современные технологии талантливому профессионалу помогла стажировка в Америке, где уже освоили стоматологию ХХІ столетия. В «ЭСТО» также созданы максимально комфортные условия для пациентов. Клиника оснащена новейшим швейцарским оборудованием. Итальянский дизайн позволит расслабиться в кресле и довериться рукам профессионалов, на помощь которым призвана лучшая швейцарская техника.

Автошкола на Валу

Недавно в «ЭСТО» появился новый суперсовременный микроскоп, при помощи которого производятся диагностика, лечение корневых каналов, виниры, пресс-керамика с оксидом циркония, микрохирургия и имплантация. Также в клинике возможно лечение при помощи медикаментозного сна – «седация». Вы отдыхаете – мы работаем! «В нашей клинике была создана не одна «American Smile». Мы с удовольствием поможем вам обрести такую же», – убежден врач-имплантолог Артем Олишкевич.

КРАСНОГОР Олександр Володимирович приватний нотаріус ВСІ ВИДИ

Замовлення та доставка: (063) 803 02 83 (066) 642 90 59 (097) 099 05 77 (0462) 931 631

НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

Свідоцтво №3667 від 09.06.2000 р. Міністерство юстиції України

АЙБОЛИТ

Наши преимущества:

Стрижки от 50 грн. Маникюр от 55 грн. Покраска бровей + ресниц 60 грн. Коррекция бровей от 30 грн.

ветеринарная клиника

Поэтапная оплата Практические занятия по вождению на современно оборудованных автомобилях в удобное для вас время Компьютерная подготовка (тестирование) для сдачи экзамена в МРЕО

Высококвалифицированные преподаватели

Хороший заработок для ШВЕЙ Индивидуальный подход

без опыта работы

Для иногородних жителей, студентов СКИДКА 5% Проводим обучение на категорию «В» ул. Музейная (Горького), 3, каб. 21 (здание Кооперативного техникума, район Вала)

(093) 794-44-89

г. Чернигов, пр. Победы, 49

(067) 668-53-26

Пн-Вс 9.00 - 22.00 Работаем без выходных

(093) 430-04-85

Листок із календаря Сьогодні сонце зійшло о 6 год.

56 хв.; зайде о 17 год. 27 хв. День триватиме 10 год. 31 хв. Місяць у Тельці.

23 лютого сонце зійде о 6 год. 54 хв.; зайде о 17 год. 29 хв. День триватиме 10 год. 35 хв. Перша чверть 10.09. Місяць у Тельці, Близнюках.

24 лютого сонце зійде о 6 год. 52 хв.; зайде о 17 год. 31 хв. День триватиме 10 год. 39 хв. Місяць у Близнюках.

25 лютого сонце зійде о 6 год. 50 хв.; зайде о 17 год. 32 хв.

ЗА РЕЛІГІЙНИМ КАЛЕНДАРЕМ СЬОГОДНІ —

День триватиме 10 год. 42 хв. Місяць у сузір’ях Близнюків, Рака.

26 лютого сонце зійде о 6 год. 48 хв.; зайде о 17 год. 34 хв. День триватиме 10 год. 46 хв. Місяць у сузір’ї Рака.

27 лютого сонце зійде о 6 год. 46 хв.; зайде о 17 год. 36 хв. День триватиме 10 год. 50 хв. Місяць у сузір’ях Рака, Лева.

28 лютого сонце зійде о 6 год. 44 хв.; зайде о 17 год. 37 хв. День триватиме 10 год. 53 хв. Місяць у Леві.

Великий піст. Мученика Никифора, з Антіохії Сирійської. Знайдення мощей святителя Інокентія, єпископа Іркутського. Преподобного Панкратія Печерського, в Дальніх печерах, у Києві.

23 лютого — Великий піст. Священномученика Харалампія і з ним мучеників Порфирія, Ваптоса, Феоктиста і трьох мучениць. Преподобного Прохора Печерського, у Ближніх печерах, у Києві. Ікони Божої Матері «Вогневидна».

24 лютого — Субота перша Великого посту. Великомученика Феодора Тирона (перехідне свято в першу суботу Великого посту). Священномученика Власія, єпископа Севастійського. Благовірного князя Всеволода, у святому хрещенні Гавриїла, Псковського. Преподобного Димитрія Прилуцького, Вологодського.

25 лютого — Неділя перша Великого посту. Іверської ікони Божої Матері. Святителя Олексія, митрополита Київського, чу-

Головний редактор Людмила ПАРХОМЕНКО Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції Видавець: КП «Редакція газети «Деснянська правда»

Тел. (0462) 93-34-91 Моб. (093) 14-76-938

Головний редактор — 975-558; заступник редактора — 975-029; відділ реклами та маркетингу — 975-354.

Віддруковано в ПАТ «ПВК «Десна». Інформацію про діяльність КП «РГ «Деснянська правда» можна прочитати на веб-сайті газети: http://jedieng.com/dp/

Тел. (093) 317-07-63 ІЗ ДНЕМ ІМЕНИННИКА!

дотворця. Святителя Мелетія, архієпископа Антіохійського. Святителя Мелетія, архієпископа Харківського і Охтирського.

26 лютого — Седмиця друга Великого посту. Преподобного Мартиніана Афінського. Преподобних Зої і Фотинії (Світлани). Преподобного Стефана, у чернецтві Симеона, царя Сербського, Мироточивого.

27 лютого — Великий піст. Преподобного Оксентія. Рівноапостольного Кирила, вчителя Словенського. Преподобного Ісаакія, самітника Печерського, у Ближніх печерах, у Києві. Перенесення мощей благовірного князя Михайла Чернігівського і боярина його Феодора.

28 лютого — Великий піст. Апостола від 70-ти Онисима. Преподобного Пафнутія, самітника Печерського, в Дальніх печерах, у Києві. Віленської і Далматської ікон Божої Матері.

14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Електронна пошта: gazetadp@ukr.net Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 20.11.2000 р.

- Долгосрочная программа; - График работы по вашему выбору; - ЗП официальная от 3700 гривен без ограничений; - Расценки привязаны к доллару; - Можно как подработка на неполный день; - Изделия несложные, научим.

22 лютого — Геннадій, Никифор, Інокентій, Панкратій, Петро, Еміль.

23 лютого — Валентина, Ганна, Галина, Симон, Аркадій, Лука.

24 лютого — Влас, Дмитро, Федора, Захар, Всеволод, Гаврило.

25 лютого — Олексій, Марія, Антон, Євген, Мелетій.

26 лютого — Світлана, Зоя, Стефан, Степан, Семен, Артем, Мартин.

27 лютого — Кирило, Михайло, Федір, Оксентій, Аврам, Филимон.

28 лютого — Онисим, Овсій, Єфросинія, Опанас, Пафнутій, Арсен.

Газета виходить по четвергах. Наклад — 7 018 Розповсюджується по передплаті. Передплатні індекси: для населення — 61651; для підприємств, організацій — 94530.

ПОГОДА НА ТИЖДЕНЬ Температура С0

вдень уночi

Четвер, 22 лютого

-4

-11

П’ятниця, 23 лютого

-12

-16

Субота, 24 лютого

-13

-17

Недiля, 25 лютого

-13

-18

Понеділок, 26 лютого

-15

-24

Вівторок, 27 лютого

-15

-17

Середа, 28 лютого

-13

-19

Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та рубрикою імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами — тільки на сторінках газети.