новини і оголошення
№29(533) 16 липня 2015 року
Забудову Кордівки депутатам проплатили с.3 Спочатку сама влаштувалась на роботу, потім всю рідню привела
с.4
Олег Мікац:
Я проти того, щоб бізнесменикандидати заробляли на війні політичні дивіденди с.7
Запитання до Президента Петра Порошенка.
Жити і працювати для України –
Кажете, Україна йде європейським курсом?
А Ви самі в це вірите?.. с.2 Власник Майбутнього Завдяки зусиллям та грошам певних приватних осіб на Чернігівщині відроджується ще один фактично зниклий хутір. «Чернігівщина» вже розповідала про такі приклади. Якщо Червоній Поляні (2 жителі) на Коропщині не дають вмерти колишні в’язні та алкоголіки, що живуть у центрі реабілітації, а Ворону (троє місцевих) на Борзнянщині підприємець з Чернігова прагне перетворити на центр зеленого туризму, то село Майбутнє відроджує із забуття афганець з Харкова.
Жити по-новому
Майбутнє стоїть на межі Корюківського й Семенівського районів. Село було порожнє після смерті останнього місцевого 7 років тому.
Назва походить від сподівання жити по-новому. Як і нині, у 1925-му люди замість старого нікчемного життя прагнули нового, світлого та щасливого. Частина безземельних селян з села Білошицька Слобода оселилися на лісовій галявині за 5 км від старого дому і на честь омріяного світлого майбутнього вирішили так і назвати поселення. В радянській історії району село відзначилося як місце появи першого колгоспу. Може відмітитися в історії Корюківщини Майбутнє і зараз. Не тільки як перше відроджене з небуття село району, а й як перше фермерське господарство, побудоване на американський манер. Мається на увазі, що села, як такого, вже й не існує – живуть там тільки власники господарства, і навкруги – нікого. Хоча це й розходиться з планами
Петро Тронько
КУТОЧКИ ЧЕРНІГІВЩИНИ
власника господарства Бориса Миколайовича Гусаренка, який прагне якщо й не повернути у Майбутнє нащадків колишніх мешканців села, то хоча б здобути їх як дачників. Проте Лілія Гусаренко, дружина Бориса Миколайовича, думає, мабуть, дещо інакше: Майбутнє їй тим і подобається, що окрім них з чоловіком тут нікого немає й ніхто з сусідів через паркан не зиркає. А зазирати сільським пліткарям там було б куди. – Господар приїхав сюди вперше п’ять років тому. Купив тут хату і хоче відродити село. Усе життя він мріяв про власну сільську хату і велике господарство, – говорить Олег з Хмельницького. Його представили старшим інші заробітчани, бо саме з подружжя Гусаренків нікого не було. (Продовження на 9-й стор.)
Борис Гусаренко
для когось модний лозунг, а для Петра Тронька – життєве кредо с.8