новини і оголошення
№18(627)4 травня 2017 року Славні визволителі України і Чернігівщини від фашистсько-німецьких загарбників! Шановні ветерани Великої Віт чизняної війни! Солдатські вдови, діти, онуки і правнуки полеглих на ратних полях Європи і світу!
Відлуння тієї війни
с.4
Пошуковці знайшли ще одного невідомого солдата
Пошуковці клубу «Патріот» під час розвідки у полі неподалік села Рівнопілля Чернігівського району натрапили на рештки тіла загиблого солдата періоду Другої світової війни. У вересні 1941 року в цій місцевості точилися кровопролитні бої. Пошуковці припускають, що віднайдені останки належать учаснику оборони Чернігова. Швидше за все, він був бійцем 5-ї армії, яка на 70 відсотків складалася з українців. Минуло не одне десятиліття, відійшла у вічність більшість ветеранів, а Друга світова війна продовжує нагадувати про себе. Часто іржавими боєприпасами і зрідка – знахідками останків її учасників. Чи не через те, що пошук загиблих солдатів – здебільшого прерогатива ентузіастів?
Газета виступила: що зроблено? с.2
Так було і цього разу. Один із активістів пошукового клубу «Патріот» під час самостійної розвідки в полі неподалік від Рівнопілля Чернігівського району виявив рештки тіла загиблого солдата періоду Другої світової війни. Їх вдалося виявити завдяки тому, що металошукач зреагував на сталеву каску, закопану поруч. Крім цього, активісти знайшли дрібні предмети: кілька монет і рештки шкіряного ременя. Медальйону з документами не було, тому встановити особу загиблого бійця неможливо. Відомо, що в цій місцевості йшли бої у вересні 1941 року. Тож пошуковці припускають, що останки належать одному з оборонців Чернігова. «Судячи з монет, це боєць 41-го року, солдат одного з підрозділів 5-ї армії, що на 70 відсотків складалася з українців, – пояснює голова пошукового клубу Олег Балобін. – Швидше за все, він входив до
Були луки, стали ниви
с.4
складу 204 бригади. Тут неподалік стояла батарея. Але він не артилерист, а, можливо, піхотинець. Судячи з решток, очевидно, він потрапив під розрив». Сказати щось більше про останки солдата не видається можливим, оскільки, як зазначалося, при ньому не було ані документів, ані медальйону. За словами пошуковців, проблема відсутності медальйонів значно ускладнює ідентифікацію останків тіл. Так, до 1941-го року більшість солдатів мали іменні медальйони, які зберігали в ебонітовому пеналі. Якщо пенал був щільно закритий, то проблем зі встановленням особистості у пошуковців не виникало. Після 1941-го року ситуація змінилася.
(Продовження на 4-й стор.)
Годує до Перемоги
с.7
Жіночий «бенд» – це Булахова бренд!
с.8
Ось знову прийшло до нас вікопомне свято зі сльозами на очах – День Перемоги. І знову серця і пам’ять ятрить біль величезних втрат, яких зазнала саме хліборобська родина нашого Придесення і всієї України в Другій світовій війні. І в рідній землі, і в усіх країнах нині об’єднаної Європи сплять вічним сном мільйони її визволителів, котрі йшли на фронт у селянських сорочках, мабуть, не для того ж, щоб їхня рідна Україна тепер старцювала в переможених і в колишніх союзників по антигітлерівській коаліції. І знову посилала на кровопролитний бій, уже з новим окупантом, своїх синів. Гірко визнавати, але під час усіх воєн минулого та нинішнього століть колишня комуністично-більшовицька і теперішня олігархічно-демократична влада найбільше не щадили безвідмовних селянських родин, забираючи від них годувальників, а тягар війни і повоєнної відбудови покладаючи на село. До сердечного щему усвідомлюю їхню жертовну долю, яку і тодішня, і нинішня влада залишають напризволяще. Покоління українців, народжених перед війною, до якого і сам належу, пережило чи не найтяжчі роки, виносячи на вдовиних і підліткових плечах невимовний тягар повоєнної розрухи. Вклонімося ж усі низько в цей день їм за їхній жертовний труд! Так само щиро і сердечно вітаю зі святом Перемоги, яке і нині залишається зі сльозами на очах, усіх ветеранів війни Чернігівщини, особливо тих, хто пов’язав свою долю з нашим ТОВ «Земля і воля», яке й надалі оточуватиме Вас, дорогі ветерани, увагою і піклуванням. Тримайтеся ж по-бійцівськи мужньо, шановні наші ветерани, ще довгі роки! На радість дітям, онукам і правнукам, на радість усім нам, хто по-синівськи чесно цінує Ваш самовідданий ратний і трудовий подвиг! Добра Вам і щастя, здоров’я, мирного неба і достатку в родинах! Хай тільки радість і надію на краще випромінює Ваш батьківський погляд. Щиро Ваш Леонід ЯКОВИШИН, Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»
Зникне господар – зникне село!
с.9