Рік Свині – від ясновидців та екстрасенсів
Таких земляків забувати не можна
Стор. 4 № 8 (588) № 2 (737)
Старий Новий рік: традиції та обряди Стор. 6
Стор. 8
Äеснянка Рекомендована ціна 6 грн
https://issuu.com/desnjnka www.facebook.com/dvilna e-mail: desnyanka-che@ukr.net
18 лютого 2016 року, четвер 10 січня 2019 року, четвер
Чернігівська обласна газета
ПОСПІШАЙ ТВОРИТИ ДОБРО!
Подарунки від діточок
НОВІ ОБ’ЄКТИ
ІНФРАСТРУКТУРИ
«Сонячні» лавки для підзарядки
і від... синів – Усі батьки, які в мене в друзях, чиї сини загинули за Україну, отримають новорічні привітання, які допомагали готувати мої маленькі друзі – учні 1–3 класів Прилуцької гімназії №5 та Центру творчості дітей та юнацтва! – пише на своїй сторінці у Фейсбуці Вікторія Вербещук. – У мене залишилися подарунки для пані Лариси Сех, яка пообіцяла завітати до мене додому після Нового року, і для пані Людмили Кравченко, яка не надала своїх даних, посилку для неї передам через організацію «Єдина родина».
У Чернігові на парковій алеї між Головпоштамтом і готелем «Україна» встановили 10 паркових лав із сонячними панелями для підзарядки мобільних гаджетів.
ЗАГУБЛЕНІ
З нульових років у поліцейській базі даних по Чернігівщині нараховується 151 людина, що зникла безвісти. Ніхто навіть приблизно не може сказати, що з ними трапилося, де вони або їхні останки і чи знайдуть. І хоч статистика свідчить – навряд чи ці люди живі і повернуться додому, рідні все ж сподіваються на краще і продовжують вірити у диво.
Як вдалося виконати все те, що задумала Вікторія Вербещук?! Сказати, що це було складно, нічого не сказати. Їй не вистачало часу, іноді підводило здоров’я, і коли з однієї роботи йшла на другу, а ввечері поверталася додому, то, чесно кажучи, жінці хотілося тільки одного – лягти на диван і нічого більше не робити. А вдома були свої складнощі, старенькі батьки потребували постійної уваги – їхнє здоров’я часто давало збій. – Потім з’явилися великі сумніви щодо того, чи зможу я самотужки осилити фізично і фінансово відправку такої великої кількості посилок, – розповідає пані Вікторія. – Мені здавалося, що вони занадто бідненькі, на всіх не вистачає достатньо подарунків, а деякі я докупляла за власний рахунок. Була навіть зрадницька думка – відмовитися від усього цього, адже розуміла, що пересилка коштуватиме набагато більше, ніж ті, маленькі подаруночки, зроблені дитячими руками. Та думка про те, що я не можу зрадити діток, яким пообіцяла відправити їхні подаруночки, і батьків, які вже ніколи не дочекаються своїх синів з цієї клятої неоголошеної війни, надавала великої сили!
Стор. 9
Побіг – і не повернувся Серед загублених – уродженець Сосниччини 31-річний Сергій Ревенко. Два з половиною місяці тому, 1 листопада, хлопець вийшов з дому (винаймав квартиру в Чернігові) на ранкову пробіжку і не повернувся. Його телефон перестав працювати ледь не одразу після того, як він опублікував фотографію на своїй сторінці у Фейсбуці. Це зникнення у поліції вважають особливим, бо до пошуків долучилися звичайні люди. Бігуни та волонтери обійшли чималу територію в пошуках зниклого хлопця. Поліцейські щодня прочісували береги Десни за пішохідним мостом, залучали службових собак. Був зроблений опис камер зовнішнього відеоспостереження, де, ймовірно, пробігав Сергій. Проте позитивних результатів всі ці старання поки не дали. Казати про трагічне завершення цієї пробіжки зарано, хоч і минуло чимало часу. На Чернігівщині періодично стаються випадки дивного зникнення людей, коли вони губляться через якісь об’єктивні обставини. На пам’яті у начальника сектору розшуку злочинців, безвісти зниклих громадян відділу кримінальної поліції Чернігівського відділку поліції ГУНП в області, підполковника Андрія Задьора, який працює на цій посаді вже десять років, чимало свіжих історій. Ось, приміром, напередодні Нового року зникли два дідусі. Через втрату пам’яті один з них просто блукав Черніговом, а інший навпаки – лишив місто і дійшов аж до Андріївки Чернігівського району. Тож з людиною може статися що завгодно. Щодо версій зникнення Сергія Ровенка, то правоохоронці розглядають різні варіанти. Це може бути суїцид, адже буває так, що близькі не знають про якісь проблеми і переживання людини. Є ймовірність, що з хлопцем стався нещасний випадок, приміром судома у воді. Версію викрадення – не розглядають, він не мав статків чи зав’язків з криміналом. – Попервах родичі хлопця місця собі не знаходили, заспокоював і матір, і дівчину, казав, щоб взяли себе в руки і надіялися на краще, – розповідає Андрій Задьор. – Мої підлеглі, а це п’ять оперуповноважених – Ірина Пузирна, Андрій Самотяжко, Сергій Тичина, Ярослав Ігнатко та Ольга Нікітенко щодня виїздили на місце ймовірного зникнення й заглядали чи не під кожний кущ, прочісували береги. Допомагали у пошуках небайдужі чернігівці. Також ми залучали кінологів, службова собака породи спанієль, яка спеціалізується на пошуку тіл, Слава Богу, нічого не винюхала. Рідні вірять, що хлопець живий і знайдеться.
Стор. 3
Проект реалізувала ПАТ «Сан ІнБев Україна». Підприємство запропонувало облаштувати «сонячні» лавки для підзарядки мобільних телефонів восени 2018 року, а вже 28 грудня після вибору і узгодження місця для розташування їх ввели в експлуатацію. Згідно з технічними характеристиками, монокристалічна панель здатна виробляти електроенергію навіть в умовах розсіяного світла і заряджати акумулятор, який дає енергію на usb-розетки. Потужності акумулятору, який може зарядитися за декілька годин сонячного дня, вистачає на 3-4 дні інтенсивного використання. Сонячна панель витримує вагу людини та не боїться води, а електротехнічна частина пристрою закрита відповідно до вимог стандарту захисту від вологи. Кожна лава має 4 розетки та 2 usb-пристрої. Верхній дає стандартний 1А (звичайний режим підзарядки, який найкраще сприймають гаджети), а нижній – 2,1 А (для швидкої підзарядки). На кожній лавці можна заряджати одночасно 4 мобільні пристрої. «Сонячні» лави виготовили в Києві. – За ініціативи та коштів меценатів місто отримало подарунок до Нового року, а міська влада лише дала дозвіл на встановлення і долучилася до визначення місця лавочок, – зазначив заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако. – Закликаю чернігівців цінувати і берегти ці об’єкти інфраструктури, які роблять життя у нашому місті комфортнішим і сучаснішим, та відповідно реагувати, якщо хтось захоче їх пошкодити.