Сашко Порядинський – учасник відбору на Євробачення № 8 (588)
Стор. 3
№ 4 (791)
Яскрава акторська палітра Петра Великого
Рексу з електрички шукають господаря Стор. 4
Стор. 9
www.desnyanka.com.ua
www.facebook.com/dvilna
18 лютого 2016 року, четвер 23 січня 2020 року, четвер ПОСПІШАЙ ТВОРИТИ ДОБРО
https://issuu.com/desnjnka
Чернігівська обласна газета
«Вперше ми привезли відро борщу і три буханці хліба. Бездомним не вірилося, що це безкоштовно»
КОНКУРС ПЕРЕДПЛАТНИКІВ
Діти обрали ГОЛОВНОГО
переможця! Передплатна кампанія на перше півріччя закінчилася – і настав час обирати головного переможця. Насамперед, дорогі наші читачі, дякуємо вам, що ви разом з нами, що ви вірні «Деснянці», а також за активну участь у традиційному конкурсі передплатників, головний приз якого – ЗОЛОТА ПРИКРАСА.
Про те, як Світлана Солдатова разом з однодумцями годує безхатьків та нужденних
Майже чотири роки поспіль, щосуботи о шостій вечора, біля залізничного вокзалу в Чернігові збираються люди. Бездомні, з малозабезпечених сімей з дітьми, звичайні пенсіонери, які недоїдають, поспішають сюди, бо тут можна безкоштовно отримати гарячу їжу. А ще – теплі речі та щире добре слово. Останнім часом ініціаторка проєкту «Нагодуй ближнього» – керівниця Міжнародного благодійного фонду «Допомога сім’ям» Світлана Солдатова помічає, що йдуть не стільки за їжею, хоча вона їм завжди смакує з апетитом, як за спілкуванням: – Цим людям хочеться, щоб хтось назвав їх по імені, щоб звернув на них увагу, дав пораду і просто потиснув руку. Я завжди це роблю, без будь-яких рукавичок. Вони це бачать, а тому вітаються зі сльозами на очах… Одного разу їх викинуло за борт, а самотужки повернутися не кожному до снаги. Тому – я разом з ними.
Робити щось більше
Гарна зачіска, яскравий макіяж, стильний манікюр. На перший погляд і не скажеш, що ця вишукана і модно вбрана жінка особисто їздить на залізничний вокзал годувати бездомних. Світлані Солдатовій – 43, має дорослого сина, кілька освіт – остання економічна, понад сімнадцять років досвіду підприємницької діяльності, а ще вона глибоко віруюча й небайдужа до чужого горя. – Як стала у 2016-му безробітною, мені тоді сказали забиратися, звільнити упродовж двох днів орендоване приміщення, я прийшла додому й задумалася: чому так сталося і навіщо все це? Проаналізувавши, дійшла висновку – потрібно робити щось більше, ніж продавати одяг: якщо у тебе є шматок хліба – поділись ним, якщо є тарілка з супом – радій цьому. Запропонувала друзям, служителям Церкви Божої України, я, до речі, там нині дияконом служу, започаткувати в Чернігові благодійний проєкт, годувати бездомних і знедолених, хоча б раз на тиждень. Світлану підтримали. На добру справу вона віддала останні 65 гривень, сама ж мала кредити та борги. Разом зварили відро червоного борщу, купили сметану, три буханці хліба. Цього було достатньо, щоби поїхати на вокзал. – У відчаї, стані банкрутства, я зрозуміла – треба робити саме це. Добре пам’ятаю той перший день, це була Вербна неділя. Учотирьох ми ходили вокзалом і запрошували пригоститися. Спочатку люди нам не повірили. З осторогою перепитували, чи справді все це для них безкоштовно, – продовжує волонтерка.
Стор. 8
Як завжди, допомогти обрати щасливчика залюбки погодилися діти – рідні сестрички – першокласниця Мілана і третьокласниця Дана Чупрунові з Чернігівської школи №32. З дівчатками ми познайомилися на Красній площі, куди внучок привела бабуся Валентина, аби покаталися на ковзанах. Тож дівчатка швиденько витягли з коробки з листами та квитанціями щасливий конверт головного переможця і поспішили на ковзанку.
Відправник –
А. С. Велігорський з Чернігова Щиро вітаємо! Приз – ЗОЛОТА ПРИКРАСА – чекає на свого власника в редакції (переможець має спочатку зателефонувати за номером (0462)67-87-67 або (068)543-96-81, із собою взяти паспорт та ідентифікаційний код).