новини і оголошення
№7(511) 12 лютого 2015 року Після вильоту
Юрій Борщ
У майстерні в Донецьку
Художник вищого пілотажу с.8
Яким ви уявляєте собі художника? Відомого українського художника, який малює церкви та селянські хати. Напевне, зовсім не кремезним військовим льотчиком, який здійснив 1778 бойових вильотів у гористому войовничому Афганістані. Уродженець міста Ічня Юрій Борщ своїм героїчним життям розіб’є всі ваші стереотипи про художників, а його картини вразять вас своєю природністю та досконалістю.
– Кожен бойовий виліт – подорож на той світ і назад, – говорить Юрій Борщ. Він опинився в Афганістані у березні 1980 р. – перші місяці так званої «інтернаціональної допомоги афганському народу». Це лиш за півроку після закінчення військового училища.
Козиряють європейськими термінами, а що за ними?
с.2,3
Був там 3 роки 7 місяців. Чи не щодня літав у пекло, а в часи відпочинку малював. Українські хати, дружні шаржі, плакати для ленінської кімнати… Нічого з того не збереглося – все залишилося у Джалалабаді, Баграмі, Кабулі… У дитинстві Юрій Борщ мріяв стати і льотчиком, і художником. Не зовсім близькі професії, чи не так?
Олені, Ленін і 3 рублі
Родина Борщів, нащадків козацького роду, мешкала в Ічні по сусідству з живописцем і скульптором Василем Швидченком. Малому Юрку дуже подобалося спостерігати за роботою майстра. Щоправда, крізь дірку в паркані, щоб митець не бачив, бо дуже не любив, щоб йому «стояли над душею». А у Юрія «творча жилка» проявлялася вже тоді. Він, інколи не терплячи невірних, на його думку,
кроків майстра, гукав йому крізь ту саму дірку, що робити слід інакше. Той «дякував» лайкою на кшталт «А не пішов би ти…» та потрясав у повітрі кулаками. А наступного дня, бувало, приходив до сусідської хати та питав малого, що саме той мав на увазі. І юний талант допомагав вирішити складну проблему, яка тривалий час не давала майстру можливості закінчити скульптуру. Іноді Швидченко залучав хлопця до роботи як асистента: наносити гарбузів – моделей для натюрморту. А потім – ще й для потреб господарства. І тільки після цього майстер дозволяв Юрку легально спостерігати за процесом творення. Першою власною дерев’яною скульптурою Юрія Борща, виготовленою у віці 13-14 років, був олень. Прототипом став малюнок з настінного килима у хаті. Робота вдалася. Та ось заковика: на влас-
них ногах олень не стояв, тому слід було прибити його до дошки. Я припустив, що так можу пошкодити скульптуру, а тому зробив нову, – згадує Юрія Борщ. – Вирізав суцільно оленя й дошку-підставку. Приблизно у ті ж роки юнак блиснув і на художньому терені. Журнал «Огонёк» проводив конкурс юних майстрів пензлика і Юрій Борщ намалював кілька робіт у світлі популярної напередодні 100-річчя вождя світового пролетаріату Ленініади. Зокрема «Ленін з батьком грають в шахи». Два з його малюнків з’явилися на сторінках одного з найпопулярніших журналів СРСР. «Огонёк» нагородив хлопця направленням на вступ без іспитів до Одеського художнього училища імені Грекова.
(Продовження на 8-й стор.)
М’ясокомбінат – лише місце для забудови
Його весільний коровай розламали на кладовищі
с.4
Борзна Обітована
с.7
с.9