новини і оголошення
№21(682) 24 травня 2018 року
В а с и л ь Л а к о затаи:
«М оє за вд ан ня – до гл яд лі с та да ва ти лю дя м ро бо ту » Півроку тому 42-річний Василь Лакоза очолив «Новгород-Сіверськ райагролісгосп» – районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство, що входить до структури КП «Чернігівоблагроліс». За цей короткий час він встиг багато чого змінити, ще більше – амбітних планів на майбутнє, які Василь Вікторович почав втілювати в життя. На керівну посаду в комунальне підприємство Василь Лакоза прийшов з малого бізнесу, тому як ніхто інший знає, наскільки важливою є комунікація влади та підприємців. Очолюване ним господарство дає роботу не лише людям з глибинки, але й місцевим переробникам лісу. Сам Василь Лакоза намагається побудувати роботу агролісгоспу таким чином, щоб жоден кубометр необробленого кругляку не виїхав за межі району.
Людина з бізнесу
Василь Лакоза прийшов на посаду ке рівника філії комунального господарства з бізнесу – займався переробкою та збутом лісопродукції. Тож йому не на словах відомо, наскільки важко підприємцям працювати без сировини. Налагодження комунікації між державою та приватним бізнесом спонукало Василя Лакозу очолити райагролісгосп. Свою роботу п’ятий за рахунком, по чинаючи з 1977 року, керівник почав вибу довувати таким чином, щоб господарство
Один із складів підприємства «Новгород-Сіверськрайагроліс». – По тужності підприємства дозволяють це робити і ми йдемо до їх поступового нарощування. Решту деревини нам допомагають переробляти приватні підприємці. Це так звана «давальна сировина». Ми даємо міс
та підприємцями. На цьому етапі ми – ро ботодавці. Ми реально підтримуємо малий бізнес». До кінця року Василь Лакоза планує ви будувати роботу підприємства таким чином, щоб жоден куб кругляку не вивезли за межі Новгород-Сіверщини. «Все має пере роблятися тут, – пе реконує директор агролісгоспу. – Наша робота з підприєм цями довела свою ефективність – щодня додаються дого вори на давальну сировину, зростає експорт та прибуток господарства». До речі, про екс ю но порт. Основні ринки ці ю но гід Ти рс у пр од аю ть за ви збуту – Китай, Індія та Латвія. Найбільш перспектив цевим підприємцям ліс, вони його ний ринок – звісно ж, Китай. переробляють: хто сушить, хто «Вони забирають все, – пояснює Василь розпилює, хто упаковує, а ми за це Лакоза. – Наприклад, нині багато дере їм платимо гроші, – пояснює Ва вини уражено верхівковим короїдом. Єв силь Лакоза. – Треба розуміти те, ропа дуже боїться цього шкідника, а Китай що великі підприємства працюють бере без проблем. Наші ліси є відносно на експорт, дрібним приватним під молодими, повоєнними, тому товарної де приємцям виживати важко, оскільки ревини мало, натомість дуже багато сухо цінова політика неконкурентна. стою. Отож головне завдання – це догляд Працюючи з ними за «давальним» за лісом, а не бездумне вирубування, тому принципом, ми підтримуємо малий сухостій – те, з чим ми працюємо, – продо бізнес. А це додаткові надходження вжує директор підприємства. в місцеві бюджети та робочі місця. – Звісно, товарний ліс може Можна сказати, це моє основне продати будь-хто, а ви спро завдання – налагодження буйте продати те, що нікому взаємин між лісгоспом не треба».
отримувало якомога більший прибуток, збуваючи продук цію переробки на зовнішні ринки. Василь Лакоза налагодив спів працю із малим та середнім біз несом, працюючи за «давальним» принципом. «60 відсотків нашої продукції – це переробка, – розповідає директор
с.7
Пиляють сухостій
Земля – це мати кожному з нас. Але пройдисвіти і матір на торги виставляють с.3
с.7
«Транспортний майдан» у Ніжині
с.9 Життя серед лелек
с.9
Тепер і у нас виготовляють пластівці