новини і оголошення
№30(587) 28 липня 2016 року
Кіборг із Холмів – усім смертям на зло… Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні – всього на тиждень менше, ніж героїчна оборона Севастополя від фашистських загарбників під час Великої Вітчизняної війни, і набагато довше за оборону Брестської фортеці… Про найгероїчнішу українську битву Віталій Лізунков із Холмів Корюківського району знає не з чуток – був її учасником. Вороги таких, як він, називали кіборгами (напівлюдина-напівмашина), адже ці відважні воїни до останнього тримали оборону Донецького аеропорту, який став символом мужності і героїзму. І навіть коли бійців, що перебували біля диспетчерської вежі (серед них був і Віталій), після розстрілу з танка привалило цеглою, вони не розгубилися, зібрали останні сили, вибралися з-під уламків і за кілька днів таки дісталися до головного штабу. Здивуванню командирів не було меж. Виявилося, що їх уже зарахували до безвісти зниклих… А якщо бути відвертими, поховали в думках… Віталій зі своїми земляками-холминцями одразу потрапив до аеромобільної бригади. Ще під час навчань на полігоні розумів, що їм, десантникам, довірять найгарячіші точки на Донбасі. Спочатку як автоматник служив у Пісках, під самісіньким Донецьком. «На той час, а це було на початку осені 2014-го, велике селище було наполовину зруйноване російськими військами і найманцями, – згадує Віталій. – Вони не щадили нікого: ні старих, ні малих… Протягом дня нещадно обстрілювали з артилерії і танків по десять-двадцять разів. Ні в чому не винним людям доводилося сидіти в підвалах, не бачачи світу Божого ні вдень, ні вночі». Так складалися обставини, що вже за бойових умов нашому героєві довелося оволодіти навичками стрільби з гранатометів та кулеметів різних систем. Адже кожен автоматник мав навчитися користуватися всілякою зброєю, щоб уміло діяти у складних ситуаціях. «Нас, десантників, вчили всьому. Тільки так ми змогли відстояти відвойовані рубежі. Цього ж навчали і моїх земляків Миколу Ворону та Анатолія Кравченка, які були водіями БТРів. Для них також було важливим оволодіння зброєю. Адже якщо триває бій, а наших меншість – мають бути задіяні всі без винятку солдати, аби не здатися окупантам. Завдяки підготовці, злагодженим і оперативним діям ми вміло розгортали наступ, влучно стріляли. А ще у нас дуже злагоджено діяла розвідка, завдяки якій вдавалося знищити ворога або змусити його залишити на полі бою свою бронетехніку та машини». (Продовження на 7-й стор.)
Віталій Лізунков
Головне — стати самодостатніми
с. 7 ГРОМАДА
Остерська об’єднана територіальна громада утворилася не так давно. Зараз її розвиток можна порівняти з розвитком дитини на першому місяці вагітності мами. Саме так про це об’єднання говорить міський голова Остра Віктор Самодєлок. Адже попереду їх ще чекає рішення ЦВК, вибори голови та старост і створення всієї структури громади. Та, незважаючи на всі труднощі на цьому нелегкому шляху об’єднання, він впевнений, що все вдасться, потрібен лише час. У 2015 році Кабміном був затверджений поточний план створення громад у Чернігівській області. Відповідно до нього в Козелецькому районі мали б бути лише дві об’єднані територіальні громади – Козелецька та Остерська. Та всі ці плани порушили Кіпті та селище Десна, які встигли створити свої громади швидше від запланованих. «Створити дві громади в нашому районі було раціональним рішенням, – каже голова. Віктор Самодєлок – І все б було добре, але втрутилися Кіпті і Десна, які встигли ще торік створити свої окремі об’єднані громади. Я думаю, без них і тих сіл, які увійшли до їхніх громад, буде важкувато як Остру, так і Козельцю. Адже в Кіптях багато заправок, які приносять чималий дохід у бюджет громади, а в Десні – військові. Взагалі 2015-й рік, як на мене, був «золотою порою» для створення територіальних громад. Ті, що встигли першими, мають свої переваги. Не можу сказати, чому мій попередник не зробив цього минулого року. Та що сталося, те сталося, і тепер нам потрібно думати, як зробити свою громаду самодостатньою». (Продовження на 8-й стор.)
В українській владі, як у тієї змії: шкіра міняється, а звички – ні с.2
Рубанули з плеча: відправили у відставку комунальну еліту
с.4
«Німецький холуй», який врятував Добрянку від знищення с.7 Тепер Ласунки з пасовищем
с.8
Закиди деревообробників на адресу лісівників – безпідставні!
с.9