ВИБОРИ ЗАВЕРШИЛИСЯ. АЛЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НІ!
47
ВЕЛИКОДНІ РЕЦЕПТИ ВІД НАДІЇ ВОЙДЮКВАСИЛЮК
Чернігівська обласна газета
Заснована у січні 1838 року
НА ХВИЛЯХ ВАШОГО УСПІХУ
№ 17 (28683), четвер, 25 квітня 2019 р.
НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ
В Ічні запрацював митний термінал
У
рочисте відкриття нового митного терміналу на території ТОВ «Інтер» в Ічні відбулося 23 квітня. Це означає, що всі експорно-імпортні операції здійснюватимуться безпосередньо на місці. Сільгоспвиробникам (експортується з району переважно продукція аграрної галузі, а саме – рослинництва) не треба їхати до Прилук, Ніжина або Чернігова для відповідного оформлення дозвільних документів. Це означає значну економію часу й коштів!
Стор. 2
Фото Анастасії Христенко
ІНТЕРВ’Ю ДЛЯ «ДП»
«Там, де ми, — найкраще місце у світі!»
Г
ерой сьогоднішнього інтерв’ю – Юрій БОЛОХОВЕЦЬ, директор ДП «Ніжинське лісове господарство», депутат обласної ради від Аграрної партії. Молодий, амбітний, він чітко знає, чого хоче в житті. Свою роботу намагається вивести на досконалий рівень. – Є в українців така ментальна думка, що в Європі все краще. Ви стажувалися у Британії і провели там півроку. У чому різниця між їхніми методами господарювання і нашими? – Різниця є. По-перше, ця поїздка була дуже корисною. Там я зрозумів, що ми не вміємо працювати. Те, що я там побачив, для мене було шоком. У них чітко, до дрібниць налагоджене виробництво, достатньо просте, де кожен знає свою зайнятість, кожен є професіоналом своєї вузької спеціальності. Якби ми йшли таким шляхом, то рентабельність виробництва у нас була би набагато вищою, аніж у Великій Британії. Я тоді чітко зрозумів, що перш за все ми повинні не скиглити, а шукати в собі проблеми і налагоджувати виробничий процес. Це можна зробити й у нас, зокрема на Чернігівщині. Можна зробити, як би складно не було. – А в чому ж проблема? – У першу чергу – в кадрах. Важко знайти тракториста на зарплату 15-20 тисяч гривень, важко знайти кваліфікованого агронома й так далі. Був великий проміжок часу, коли ці люди стали непотрібними, а професії – непопулярними серед молоді, яка здебільшого поїхала цим самим займатися за кордон. Люди хочуть стабільності. Але там у них шанси соціально себе влаштувати досить низькі. Переважна більшість, трохи підзаробивши, повертається додому.
– І ви теж зі столиці повернулися додому… – Так. Після закінчення вишу працював у Державній екологічній інспекції при Мінекології природних ресурсів. Я – молода людина із села – мав гуртожиток, перспективну роботу і столичні можливості. Але розумів, що то не моє, й вирішив повернутися додому, в село. Вдома влаштувався працювати рядовим інженером у лісове господарство. Я з дитинства зрозумів, що ліс – моє покликання. – Ви у себе запроваджуєте щось із того, чого навчилися в Англії? – Звісно. Разом із однодумцями, які теж не хочуть чекати на «доброго дядечка», який прийде і щось зробить для нас, ми створили в Івангороді два підприємства: фермерське й мисливське господарства, які є одними з найкращих в області. Нині я відійшов від справ, там працює менеджмент, але мені приємно, що господарство розвивається. Перш за все повинна бути команда в будь-якій справі: чи то управляти підприємством, чи то країною. – А що заважає на державному рівні ефективно управляти країною, щоб розвиватися й рухатися вперед? – Я скажу те, про що постійно говорить влада на всіх рівнях. Але говорити – то одне, а робити – зовсім інше. Так от я за те, щоби більше робити й дослухатися до практиків. Починати потрібно із законодавчої бази, яка дасть можливість створити умови для розвитку власного виробника, спростити бюрократичні механізми, на які йде левова частка часу та нервів. Не вистачає прозорого кредитування. Щоби кредити банки видавали під проекти, а не під майно, якісь зв’язки. Зокрема, ситуація на селі зміниться, коли буде самозайнятість людей.
Стор. 3