новини і оголошення
№7(564) 18 лютого 2016 року
«Опасань» для майбутнього… «князя» Левченка? с.2
Валентина Краснощок біля рулонів з льонотрестою
Відкритий лист Міністру соціальної політики України Павлу Розенку с.3
с.8 Криза у льонарській галузі тривала не один десяток років. Але, як кажуть, святе місце по рожнім не буває. І от потроху, здається, починають поверта тися до льонарства. Так, льоно переробний завод в селі Іванівка Семенівського району посту пово відновлює виробництво. Як відомо, льон – одна з культур, яка здатна одягати і годувати людей. По-перше, вона дає волокно, з якого виготовляють тканини. По-друге,
В Іванівці відроджують льонозавод А були ж одними з перших у льонарстві… За радянських часів Україна вирощувала понад 200 тисяч гектарів льону і протягом багатьох років була лідером у виробництві льоноволокна. У Чернігівській, Житомирській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Рівненській і Сумській областях працювало понад 40 льонозаводів. Однак вже наприкінці дев’яностих льонарська галузь почала занепадати. Один за одним зупинялися переробні підприєм-
Стрічка транспортера льон дає олійне насіння, яке широко використовується у медицині. По-третє, костра або костриця, яка залишається після обробки льону, є хорошим теплоізолюючим матеріалом. Колись її активно використовували для утеплення будинків.
ства. Без роботи залишались сотні людей. Агрогосподарства взагалі відмовилися від вирощування льону. Протягом кількох років льонозаводи були об’єктами для розкрадання та розбазарювання обладнання. У результаті з десятка переробних під-
Менська фортеця: від русичів до козаків с.4 Як Бобровиця полонила кримську душу
приємств Чернігівської області сьогодні на повну потужність не працює жодне. І багато хто з тих, хто вирощував і переробляв льон, нині, мабуть, мріють про те, щоб він знову зацвів на полях.
Згубити справу — розуму не треба Сьогодні Іванівський льонозавод – чи не єдине переробне підприємство, яке зуміло зберегти свою матеріальну базу. Але все одно і це підприємство схоже на гігантську пустку, яка займає чималу площу: облуплені стіни, запилене обладнання в порожніх цехах. А колись тут було багатолюдно. У часи розквіту завод забезпечував робочі місця, навколо нього були побудовані будинки для працівників, дитячий садочок, який, до речі, і досі діє. До нього за півтора кілометра жителі Іванівки водять дітей. Та з розпадом Радянського Союзу зруйнувалася й структура зовнішніх ринків збуту продукції. Так, майже автоматично зникли експортні шляхи. Водночас почався занепад підприємств. Найпотужніший в Україні рівненський льонокомбінат, який славився своєю продукцією на весь світ, і той був вимушений припинити виробництво. Така ж доля спіткала житомирські, харківські, кіровоградські, одеські підприємства, які переробляли льоноволокно і виготовляли не тільки тканини для легкої, а й для важкої промисловості, мореплавства. (Продовження на 8-й стор.)
с.7
На Чернігівщині активісти блокують російські вантажівки
с.9