Квітковий годинник

— Рябунько! Ходімо швидше зі мною! Здається, хтось за ніч розлив за селом море!

— Яке море?

— Квіткове!!! Але воно як справжнє — блакитне-блакитне!

— Щось мені здається, що ти перегрівся на сонечку, Тишку. — Вчора ввечері не було там ніякого квіткового моря. Звичайнісіньке зелене поле.

— Вчора не було, а сьогодні є!

— Добре, підемо, коли буде не так спекотно.

Надвечір друзі пішли шукати квіткове море.

— Тишку, а де море?

— Нічого не розумію. Ось тут усе було в маленьких блакитних квітах... А зараз лише зелені стебельця.

— Кукуріку, що трапилося з квітковим морем? Удень було, а зараз немає…

— Здається, я знаю, у чому річ, — сказав півень Кукурік. — На твоє квіткове море потрібно йти дивитися вранці.

— Вранці?

— Чому вранці?

— Є рослини, за квітками яких можна визначати час. Вранці вони відкриваються, а вдень або ввечері закриваються. Льон, який росте на полі, — теж має квітки-годинник.

— Нічого собі!

— Так ось чому вранці поле блакитне, а ввечері зелене!

— Щоправда, час вони показують тільки в сонячний день. А в дощову погоду не розкриваються.

— Завтра обов’язково прокинуся раніше, щоб побачити твоє квіткове море.

А ти спостерігав квітки-го­дин­­ник? Мак, кульбаба, біла лілія, шипшина і навіть квіти картоплі відкриваються і закриваються по годинах.

Поспостерігай, в який час це відбувається?