Основи Типографіки. В. Шевченко by Victoryshe

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут журналістики

Шевченко Вікторія

Доктор наук із соціальних комунікацій, Завідувач кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну

Основи типографіки

Презентація лекції для студентів Інституту журналістики

План теми

Поняття “типографіка”, “шрифт”

Параметри шрифту

Проміжки

Вирівнювання тексту

Поняття «шрифтова графіка», «мистецтво шрифту» вивчає наука ТИПОГРАФІКА (від грец. typos – відбиток) або ШРИФТОЗНАВСТВО (від нім. schrift, schreiben – писати) вивчає шрифти, їх графічні характеристики, сполучення гарнітур і вплив шрифту на сприйняття повідомлення розглядає шрифт як графічний об’єкт, який несе певний смисл © Шевченко Вікторія, 2018.

Термін «літера» позначає конкретний друкований символ поза залежністю від способу його збереження, будь то металевий злиток, прозора плівка, папір чи електронний носій. Поняття «шрифт» належить до повного набору літер із визначеним малюнком (гарнітурою), що відрізняється накресленням, нахилом і розміром. Наприклад, опис конкретного шрифту: Times New Roman, курсив, кегль 12 © Шевченко Вікторія, 2018.

Поняття “Шрифт” поєднує кілька понять: 1. Сукупність букв, цифр і знаків визначеного малюнка (гарнітури) і розміру (кегля), як технічний засіб відтворення тексту будь-якою мовою. 2. Комплект текстових знаків (гарнітура) для складання (наприклад літер для друкарського складання, символів у шрифтовому файлі для комп’ютерного складання). 3. Малюнок (конфігурація) букв, цифр і знаків.

Друкований текст є основою інформації, що передається візуально. При цьому значення слів передає зміст, а графічне оформлення, шрифтове виконання, відтінки – посилення або послаблення значення, стиль, яскравість, гучність, інтонацію тощо. Завдання. Описати шрифт у конкретному виданні як архітектонічний елемент

За способом виконання шрифти поділяються на: Мальовані – створюються художниками для конкретного видання. Друкарські – мають сталі характеристики, цифровий формат, назву гарнітури.

До параметрів шрифту входять: • • • • •

гарнітура, кегль, насиченість, колір літер; способи виділення; проміжки між літерами, словами, рядками; вирівнювання; композиція тексту й інших елементів видання.

1. (Face of Character). 2. (Size). 3. (Linespace). 4. (Em-Square). 5. (Cap-height). 6. (x-height). 7. (Stem). 8. (Accent). 9. (Serif). 10. (Baseline). 11. (Hairline). 12. (Counter). 13. (Descender). 14. (Ascender). 15. (Terminal). 16. (Ball). 17. (Side bearing).

Елементи літери

Анатомія літери

Завдання. В конкретному тексті позначити всі елементи літери

Гарнітура шрифту стандартний шрифтовий комплект

Кожна гарнітура шрифту, крім літер і цифр, включає кілька десятків спеціальних символів – від кіл і рисок, що позначають пункти списків, до знаків авторського права. Такі символи, як правило, за розміром дорівнюють напівкруглій шпації (ширині найширшої літери). © Шевченко Вікторія, 2018.

Пропорційні відношення гарнітур одного кегля

Гарнітури однакового кегля мають різні пропорційні відношення, а, отже, займають на сторінці відмінну площину і сприймаються читачем по-різному, полегшують читання, чи, навпаки, привертають увагу незвичністю і складністю візерунка. Так, наприклад шрифт, надрукований 12 кеглем, може мати вигляд суцільної темної плями як 9 або 10 п., а може бути світлим і широким, як 14 п.

Капітель – великі літери шрифту, лінія висоти яких розташована на рівні малих літер (хвисота). Якщо у гарнітури капітельні літери відсутні, їх можна сформувати шляхом зменшення висоти на 80 % і збільшення ширини до 105110 %.

Гарнітури об’єднуються у родини – серії шрифтів, схожих за малюнком, але відмінних в окремих елементах: нахил, насиченість, щільність. Шрифт із своїми стильовими ознаками, що відрізняють його від інших, є самостійною гарнітурою з власною назвою. Наприклад, гарнітура AvantGarde має таке сімейство:

Повна графічна характеристика шрифту пропорційність та контрастність  малюнок засічок або їх відсутність  насиченість  нахил (прямі, курсивні, похилі)  заповненість основних штрихів  кегль (розмір літер)  щільність літер 

1 – гарнітура, 2 – кегль , 3 – кернінг, 4 – висота символа, 5 – відхилення від базової лінії, 6 – накреслення, 7 – інтерліньяж, 8 – трекінг, 9 – ширина символа, 10 – колір текста, 11 – можтфікація символів, 12 – мова, 13 – варіанти згладжування символів. © Шевченко Вікторія, 2018.

співвіднесення вічка, верхніх та нижніх виносних елементів літери

Залежно від пропорцій знаків або ширини вічка, шрифт може бути: стиснутим (narrow, compressed, condensed), нормальним (normal) широким (expanded, extended, wide).

Ширина літер в різних гарнітурах. Довжина рядка

Пропорційність

Засічки – горизонтальні і вертикальні поперечні штрихи, що підкреслюють верхню та нижню межу літери, роблять рядок рівнішим, ніби витягнутим уздовж лінії. Це головна ознака, за якою всі шрифти розділяються на дві групи – із засічками і без них (serif і sans serif). Розмір і форма засічок відносно основного штриха букви можуть бути різноманітними.

Рубаний шрифт, різний кегль.

Накреслення Символи будь-якої гарнітури шрифту можна видозмінити: нахилом і характером вічка (пряме, курсивне і похиле); • насиченістю (світле, напівжирне і жирне); • щільністю (вузьке, нормальне і широке); • заповненістю (контурне, відтінене і заштриховане). •

За нахилом і характером вічка літера: пряма (Plain), похила (Inclined), курсивна (Italic). Основні штрихи прямокутних літер прямого накреслення розташовані вертикально, тобто перпендикулярно до горизонтальної базової лінії шрифту. У деяких комп’ютерних програмах існує можливість створення курсиву шляхом нахилу символів у правий бік під кутом від 7 до 15°.

За насиченістю шрифти бувають: світлі (Light), суперсвітлі (Extra light), напівжирні (Semi bold), жирні (Bold). Насиченість шрифту визначається відношенням товщини основного штриха до висоти знака малих літер, типу «н», «п».

Кегль шрифту вертикальний розмір (кегль); горизонтальний розмір (ширина літери). Розмірні характеристики шрифту є основним показником при підрахунках обсягу видання. Комп’ютерний пункт англо-американської системи вимірів відрізняється від типографського пункта у системі Дідо. 1 points=0,9348 п.; 1 п.=1,0697 points.

Висота літери "Н", мм Кегль шрифт у, пункти

Рубаний шрифт Pragmatica

Новий малоконтрастний шрифт

JournalSansSe rif

SchoolBook

Times

Мала літер а

Велик а

Мала

Велик а

Мал а

Велик а

Мал а

Велик а

1,45

1,92

1,27

1,81

1,33

1,89

1,30

1,84

1,66

2,24

1,49

2,16

1,42

2,16

1,49

2,11

1,75

2,51

1,58

2,45

1,59

2,40

1,63

2,38

2,20

2,95

1,80

2,70

1,91

2,83

1,95

2,85

2,46

3,46

2,28

3,38

2,16

3,33

2,25

3,30

2,83

3,86

2,48

3,74

2,56

3,82

2,60

3,73

3,17

4,38

2,84

4,24

2,90

4,31

2,85

4,28

3,58

4,74

3,10

4,71

3,23

4,71

3,19

4,68

Шевченко Вікторія,

Кількість знаків одного текстовог о рядка.

Кількість знаків одного текстового рядка

Проміжки як складник шрифту Загальне оформлення друкованого видання залежить не лише від застосовуваних шрифтів, а й від точності вибору проміжків навколо заголовків, текстів, кожного рядка абзацу, слова, літери. Візуально людина сприймає блок тексту як сірий прямокутник. Абзацні, міжрядкові та міжлітерні проміжки у монолітному тексті виконують функцію внутрішнього членування без розбиття його на частини. У дрібних кеглях проміжки збільшуються, але великі кеглі тяжіють до щільності складання.

Шевченко Вікторія,

Шпація (лат. spatium – простір, проміжок) Пробільний матеріал для утворення проміжків у рядку між словами, а також між літерами при складанні врозрядку. з часів металевого складання: Кругла шпація дорівнює розміру найширшої літери М. Вона вертикально розділяється на дві рівні половини півкруглі шпації, розмір яких дорівнює ширині цифр N. Для розділення слів використовується 3-m-пробіл або тонка шпація – шпація, розділена на 3 частини t. Для 12-ти пунктового шрифту кругла шпація дорівнює 12 п., півкругла шпація – 12 : 2 = 6 п., а тонка шпація – 12 : 3 = 3 п.

Відбиття зверху – це відстань між верхньою межею абзацу і базовою лінією попереднього абзацу. Відбиття знизу – відстань між нижньою межею абзацу і базовою лінією наступного абзацу. Втягування застосовується для виділення фрагментів тексту обсягом в один чи кілька абзаців пояснювального або довідкового призначення, цитат чи коментарів, шляхом складання на звужений формат. Міжлітерні проміжки або апроші (від франц. approche – підхід, наближення) є одним із основних способів поліпшення зовнішнього вигляду друкованого видання.

Шевченко Вікторія,

Проміжки у поєднанні зі шрифтами утворюють такі види:

відступ – проміжок, що позначає абзац;

Проміжки у поєднанні зі шрифтами утворюють такі види: відступ – проміжок, що позначає абзац;

відбиття – збільшення міжрядкового простору між абзацами;

відбиття і рівні межі колонок

апрош – міжлітерний проміжок;

Кегельний майданчик

Ширина символа

Кернінг

спуск – відступ зверху великого значеннєвого розділу;

поля – білий простір навколо формату набору;

інтерліньяж – проміжок між рядками;

Інтерліньяж (від фр. interlinnage) – проміжок між базовими лініями сусідніх рядків. Вимірюється в пунктах і складається з кегля шрифту і відстані між рядками. У часи металевого складання інтерліньяж мав назву «крок рядка» – рядки металевого шрифту відокремлювалися тонкою свинцевою лінійкою розміром у 1-4 пункти – шпоном (нім. Span, Spon), при цьому мінімальний проміжок між рядками не міг бути менше кегля, або металевої літери. Крім того, при ручному складанні застосовувалися проміжки таких розмірів: 6-12 п. – реглет; 24, 36 і 48 п. – марзан. Нині технічних обмежень щодо розміру інтерліньяжу не існує. Цей параметр надзвичайно важливий для читабельності тексту.

Інтерліньяж для тексту з рубаною гарнітурою має бути більше, ніж для тексту з засічками. Довгі рядки вимагають більшого інтерліньяжу, короткі – меншого. Залежність кегля від довжини рядка:

Кегль шрифту

Довжина рядка (мм)

12 п. щільний з малим інтерліньяжем

72-156

12 п. з нормальним інтерліньяжем

72-140

10 п. щільний з малим інтерліньяжем

72-114

10 п. з нормальним інтерліньяжем

59-131

8 п. щільний з малим інтерліньяжем

55-106

8 п. з нормальним інтерліньяжем

59-161

6 п. щільний з малим інтерліньяжем

38-106

6 п. з нормальним інтерліньяжем

59-161

Абзацний відступ представляє собою відстань, яка визначає положення початку абзацу відносно інших рядків тексту.

безабзацний (з проміжками в кінці останнього рядка).

Проміжки між словами

Міжслівний проміжок може бути відносно більшим чи меншим залежно від характеру шрифту і від кегля (оптимальним є проміжок, не менший ⅓ і не більший ½ кегля), але у будьякому випадку він залежить від міжлітерних проміжків. Шрифт вузьких пропорцій дає змогу зменшувати міжслівний проміжок. Однак, зменшення кеглю не означає автоматичного зменшення проміжку, оскільки кеглі 7-8 п. потребують більших інтервалів між словами, ніж великі і середні. © Шевченко Вікторія, 2018.

Є такий прийом – уявіть, що між буквами розташовані однакові за об’ємом кулі, наповнені повітрям. Наша мета – щоб ці кулі нікуди не розповзалися, а були надійно закріплені між буквами.

Трекінг – встановлення збільшених або зменшених міжлітерних проміжків між усіма символами усередині заданого відрізка тексту.

Трекінг здійснюють у такі способи: як операція над виділеним фрагментом тексту; як елемент стильового оформлення; як установка за умовчанням. У програмах верстки для кожного накреслення існує таблиця трекінгу (Custom tracking tables), Ступінь необхідної корекції міжлітерного проміжку залежить не лише від кегля, але й від гарнітури. Деякі гарнітури вимагають більшого трекінгу, інші – майже не потребують його. Особливо корисний трекінг при верстці таблиць. © Шевченко Вікторія, 2018.

Трекінг збільшують коли: у жирних шрифтах заголовок на формат набору здається надто чорним; необхідно отримати певний ефект, виділити фрагмент тексту – шапку, підзаголовок, вріз, коментар; текст має зайняти заздалегідь встановлений формат (наприклад, блок у газеті).

Кожен файл шрифтів має внутрішню таблицю кернінгу. Дизайнер налаштовує відстані між парами рядків, визначаючи їх у тисячних частках. Наприклад, VA має кернінг -80, а ry 30.

Кернінг (англ. kerning) при наборі тексту – вибіркова зміна інтервалу між літерами в залежності від їх форми

Одна з найпоширеніших помилок криється в одиниці. Цей символ – вузький і утворює навколо себе багато порожнього простору. З цієї причини кернінг потребує доопрацювання.

Цифра “7″

Ритмічні ефекти Ритмічні ефекти фрагменту тексту (виділені міжслівні проміжки – ритмічна гра різних інтервалів і мас).

Довжина рядка 1. середній перепад в довжині рядків. 2. слабкий перепад в довжині рядків. Ритмічний е фект ослаблений. 3. сильні перепади в довжині рядків. Великі розходження в протяжності рядків викликають потужний ритмічний рух, який може позначитися на легкості читання.

Існує 4 основних способи вирівнювання тексту:

•

вирівнювання вліво (права межа залишається нерівною); вирівнювання вправо (ліва межа залишається нерівною); вирівнювання по центру (центрування рядків); вирівнювання по формату (по ширині), коли текст одночасно має рівні праву і ліву межу.

Дослідження читання текстів показують, що більшість читачів надають перевагу вирівнюванню по лівій межі. За рахунок різної довжини рядків, праворуч утворюється нерівне поле, що робить текст світлішим. Крім того, однаковий розмір міжслівних проміжків полегшує виділення груп слів при читанні. Текст, що має рівну ліву межу сприймається як динамічний, стрімкий і впевнений. Таке вирівнювання надає документу неофіційний, сучасний характер, тому його часто використовують для верстання наукових та ділових бюлетенів.

Вирівнювання тексту по правому краю привертає увагу незвичністю, але можуть виникнути труднощі при пошуку початку нового рядка. Таке оформлення закликає людину до дії, тисне на неї, що дає змогу застосовувати його у рекламах. Також праве вирівнювання використовується для виділення заголовків і підзаголовків усередині тексту. Пустий простір ліворуч заповнюється зображенням, врізом чи яким-небудь довідковим елементом.

Шевченко Вікторія,

Вирівнювання по центру робить текст більш офіційним, урочистим, тому він широко використовується у весільних запрошеннях, привітаннях і т. п. Особливо підходить вирівнювання по центру для виділення коротких (1-2 рядки) заголовків, що охоплюють по ширині більше однієї шпальти. Слід уникати центрування великих блоків тексту – вони важко читаються, ускладнюється пошук початку рядка.

Вирівнювання по ширині відбувається завдяки збільшенню проміжків між словами, адже всі рядки повинні мати однакову довжину. При цьому текст виглядає темнішим, бо зникає простір з правого поля. Через збільшення кількості переносів і великих проміжків між словами текст може гірше читатися. Проте в книгах, газетах і журналах, офіційних публікаціях часто використовують вирівнювання по формату, що дає можливість скоротити кількість сторінок у матеріалі і знизити витрати, привернути увагу заголовком малого розміру.

Ініціал Ініціал (dropped initial capital, drop cap, від лат. initialis – початковий) – графічно оформлена перша літера абзацу збільшеного розміру, що застосовується для виділення початку фрагменту друкованого твору: розділу, параграфу, структурної частини (висновків, резюме, матеріалу без заголовку, добірки творів). У газетах і журналах ініціал нерідко застосовується замість підзаголовків, або якщо заголовок зрушений від початку текстового матеріалу. Ініціали є виразником стилю оформлення видання. Їх призначення – привернути увагу читача до початку текстового блоку. Але якщо ініціал застосовують лише з декоративною метою, він може спотворити зміст твору. Необхідність його застосування визначає редактор, але розмір задає дизайнер чи художник. Ініціали бувають шрифтовими або зображальними. Шрифтовий ініціал утворюється з гарнітури основного тексту при збільшенні розміру і товщини літери. Зображальний ініціал створюється художником спеціально для видання або вибирається з каталогу ініціальних літер. У будь-якому випадку малюнок ініціальної літери має сполучатися із загальною ідеєю тексту.

Шевченко Вікторія,

Варіанти написання ініціалів

Способи розташування ініціалів Піднятий (високий) ініціал (raiser cap, standing cap, pop cap) – утворюється простим збільшенням кегля першої літери при збереженні інтерліньяжу. Ініціал розташовується на одній базовій лінії з текстом першого рядка абзацу. Проте в українській мові зустрічаються літери, непристосовані для цього: наприклад, «Д» і «Щ»: при збільшенні кеглю нижні виносні елементи переходять на наступний рядок. Архитиповий ініціал, врізаний у текст, розміщений в обклад (drop cap) – утворюється зниженням базової лінії ініціальної літери на другий-п’ятий рядок абзацу так, щоб верхня частина літери була вирівняна за верхніми виносними елементами літер першого рядка абзацу. Сам ініціал виділяється в окремий текстовий блок і має вигляд зображення, врізаного у текст кватиркою. Висячий вільний ініціал (hanging cap) не прив’язується до тексту, а розташовується на полях. Він може бути вирівняний як по базовій лінії першого рядка абзацу і виступати над текстом, або ж розташовуватися на рівні другого-п’ятого рядків. © Шевченко Вікторія, 2018.

Види ініціалів

Питання і завдання: Розглянути поняття каліграфії та летерінгу, правила побудови шрифтової композиції. Проаналізувати використання шрифтів (за видами) в рекламі. Розробити власну шрифтову композицію (ескіз) та перенести її у векторний редактор. Знайти приклади недоречного використання шрифтів. Поясніть свою позицію. Запропонувати коректніший варіант шрифтового оформлення. Продумати і розробити власну гарнітуру в редакторі шрифтів

Дякую за увагу